Олександр Однороманенко: “Немає такого господарника, який не пов'язаний із політикою”
Київська обласна "Свобода" активно представлена в органах місцевої влади столичного регіону. Націоналісти додали в червоно-сіру коларатуру адміністрацій і ряд яскравих синьо-жовтих барв, тримають у тонусі чиновництво і не дають розслабитися сільським головам. Як воно бути у владі, дії якої не завжди схвалюєш, а також про реформу самоврядування, децентралізацію і плани на 2018-й політичний рік в інтерв'ю виданню КиевVласть розповів заступник голови Києво-Святошинської районної ради, “свободівець” Олександр Однороманенко.
KV: Наскільки складним був 2017-й рік для Києво-Святошинського району з економічної і політичної точки зору?
Олександр Однороманенко: З точки зору політики рік для району був важким. В кінці 2016-го відбулась зміна голови районної ради. Попередній голова довго судився і навіть зараз продовжуються судові процеси.
У господарській частині Києво-Святошинський район має хороший бюджет. Багато чого вдалось зробити, але разом з тим багато коштів повернулось до бюджету, оскільки у червні прийняли нові правила для підрядників, які працюють з бюджетними коштами. Дуже багато проектів, які ми починали робити, стали неактуальними через застарілу технічну документацію. Багато сільських рад не встигли створити нові проекти.
KV: Розкажіть про основні здобутки і втрати минулого року для вас особисто.
Олександр Однороманенко: Серед основних здобутків - досвід. Мені вдалося просунутися кар’єрними сходами в області, я став заступником голови обласної організації ВО “Свобода” по роботі з депутатами і фракціями. Я став студентом Національної академії державного управління при Президентові України.
Вперше мені, як голові фракції, і нашим депутатам вдалось надати усі політичні пропозиції по кожному округу. Ми змогли реалізувати багато проектів - наприклад, ремонт дитячого садочку та школи в селі Забір’я, частковий ремонт школи у селі Ходосівка, де працює наш депутат і вчитель цієї школи. Частину коштів вдалося залучити на Софіївську і Петропавлівську Борщагівку.
Серед втрат - багато проектів з утеплення і ремонту шкіл ми не змогли реалізувати.
KV: Було перевиконання бюджету?
Олександр Однороманенко: Так. Завдяки цьому, рішенням райради за пропозицією адміністрації 216 млн гривень ми віддали на субвенції сільським радам. Таким чином сільські голови могли реалізовувати кошти на пріоритетні потреби своєї громади. Але хтось не зміг, хтось не захотів і близько 17% коштів залишились невикористаними.
KV: В чому, на вашу думку, причина політичної кризи в Києво-Святошинській райраді?
Олександр Однороманенко: Криза не у Києво-Святошинській райраді, вона у президентській партії БПП. Після 2015 року ця криза була очікувана - у них обралося 11 депутатів, з яких 6-7 - претенденти на перші крісла в районній раді. Тому “підкилимна” боротьба там почалась з перших днів.
Думаю, це через те, що вони із різних груп впливу - “Народний фронт”, “УДАР”, БПП. Ну і ті підприємці та забудовники, яким вдалося зайти в райраду тому, що вони працювали на президентських чи парламентських виборах над кандидатурою діючого президента.
KV: В райраді є депутати-прогульники?
Олександр Однороманенко: Так. Це пов'язано зі зміною керівництва, коли відійшли Нестеренко та Тигов, частина депутатів довго не приходила на засідання, або просто приходила і не реєструвалась. Таким чином вони хотіли показати, що не визнають нове керівництво ради.
Зараз є близько 5 кандидатів на відкликання. Тільки два депутати відвідали усі засідання райради - серед них і я.
KV: Олександр Тигов, який досі вважає себе чинним головою райради, часто каже про бюджетні підряди, які отримують депутати Києво-Святошинської райради від райадміністрації. Наскільки це його обвинувачення відповідає дійсності?
Олександр Однороманенко: Це неправда. Багато об’єктів, які будуються чи ремонтуються, проходять через систему “Прозорро”. Депутати контролюють такі об'єкти на своїх округах і часто заявляють про те, що їм не подобається хід робіт. Якби вони лобіювали свої інтереси, такого б не було.
KV: Які глобальні плани на 2018 рік?
Олександр Однороманенко: Ми вже прийняли бюджет на 2018 рік у частині захищених статей і план соціально-економічного розвитку. Але офіційно пріоритети роботи не визначені. В кінці січня відбудеться колегія РДА, де розпорядники висловлять своє бачення.
KV: Які проекти у бюджеті розвитку бачите ви і інші представники “Свободи”?
Олександр Однороманенко: Я думаю, що це мають бути основні напрямки - освіта, медицина і культура. Ми, як фракція, будемо наполягати на тому, щоб максимальну кількість коштів вкласти в освіту. Це відповідальність району і хоч ми досить багаті, але є ще багато школ, які потребують заміни даху, утеплення, закупівлі нових медіасистем, облаштування кабінетів. Але ми частково продовжимо експеримент із субвенціями сільрадам, у більшості їх пропозиції - це ремонт доріг та освітлення.
KV: Законом не передбачені депутатські фонди для районних рад. Як ви вважаєте, вони потрібні?
Олександр Однороманенко: У нас в районі діє депутатський фонд. Кожен депутат має 150 тис. гривень, які може витратити на матеріальну допомогу населенню. Зробити якісь ремонти за ці кошти ми поки не можемо.
На 2018 рік сума фонду не змінювалась. Виділення зазвичай відбуваються раз на квартал. Буває, що коштів не вистачає. Тоді, наприклад, у другому кварталі менше, більше у третьому.
KV: Всі депутати використовують свої фонди?
Олександр Однороманенко: Близько 90%. Якщо до 1 грудня хтось із депутатів не використовує фонд, їх може використати голова райради. Він це не робить виключно на своєму окрузі, зазвичай, вони йдуть на ті потреби виборців, які найбільше потребують допомоги.
Особисто я використав весь свій фонд. Ці кошти пішли на малозабезпечених людей, АТОвців, хворих.
KV: Чому саме 150 тисяч гривень?
Олександр Однороманенко: Ми орієнтувались на бюджет та надходження. Є ймовірність, що у цьому році ми зможемо його збільшити. Можливо, навіть зможемо витрачати кошти на ремонти, дитячі майданчики.
До речі, у минулому році за пропозицією адміністрації райрада прийняла рішення і у кожному населеному пункті району було встановлено дитячий або спортивний майданчик. А у Забір’ї, де є дуже активний депутат від “Свободи” встановили два - спортивний і дитячий.
KV: Повноваження із РДА не ділите?
Олександр Однороманенко: Відповідно до закону всі мають свої повноваження, в такому напрямку і рухаємось.
KV: Депутат може вільно зайти у кабінет до голови РДА і вирішити якісь питання?
Олександр Однороманенко: Так, це доступно.
KV: На вашу думку, районні депутати мають працювати на громадських засадах чи отримувати заробітну плату?
Олександр Однороманенко: На районному рівні депутати однозначно мають працювати на громадських засадах. Але посади голів основних профільних комісій - бюджетної і комунальної - можна було б зробити оплачуваними.
KV: Як тоді змусити депутата на місцевому рівні працювати чесно і прозоро?
Олександр Однороманенко: Депутати не прилітають з космосу, їх вибирають люди кожного населеного пункту. І близько 80-90% депутатів - це жителі тих населених пунктів. Люди мають слідкувати за їх роботою та не вибирати нечесних депутатів.
KV: Наскільки виборче законодавство правильне на місцевому рівні?
Олександр Однороманенко: Наведу приклад. Таке маленьке село як Забір’я має відразу двох депутатів-представників райради. У Білогородці, де 5-6 тисяч виборців, немає жодного. Чабанівська сільська рада, у складі якої села Чабани і Новосілки, має депутата тільки по Новосілкам.
Законодавство потрібно змінювати. На мою думку, це мають бути або партійні списки із процедурою відкликання депутата, або повернення до системи 50 на 50 - мажоритарні і виборчі округи. Але на мажоритарному окрузі суб'єктом висування має бути тільки політична партія.
На рівні району і області самовисуванців потрібно відмінити. Як показує практика, саме такі люди вразливі до підкупу, тому що хочуть бути у більшості.
KV: Ви погоджуєтесь із тезою багатьох виборців “на місцевому рівні ми маємо бачити винятково господарників”?
Олександр Однороманенко: Наведу вам гарний приклад про господарників. На виборах у жовтні до Дівичківської ОТГ перемогла поважна людина, голова села Стовпяги, до Медвинської ОТГ - також хороший сільський голова, господарник. На виборах казали - голосуйте за нас, ми такі господарники, кому потрібні ті політики.
Після виборів БПП провело прес-конференцію, на якій ці “господарники” кажуть - голова ОТГ - це ж політична посада, тому ми були представниками БПП, просто до виборів цього не сказали, а балотувались як самовисуванці. От вам і господарники. Немає такого господарника, який не пов'язаний із політикою.
KV: Які основні проблеми децентралізації у Києво-Святошинському районі?
Олександр Однороманенко: Найбільша проблема - села нашого району самодостатні. Мають свої бюджети, комунальні підприємства, заклади культури. Тому всі обрали таку позицію - подивимось, що буде у 2020 році. Дуже мало тих людей, бачення яких змінюється.
Зараз кажуть, що можна добровільно об’єднуватись, але, наприклад, Дмитрівську ОТГ, яка вже давно проголосувала за об’єднання, не пропускають на рівні області. У них інше бачення - Дмитрівка у складі Шпитьківської ОТГ. Але за новим планом, який гуляє мережею, Дмитрівська ОТГ існує.
А Боярську громаду, до якої не зовсім добровільно приєднують Забір’я, пропустили. Тому що центр у Боярці - бачення Кабміну.
KV: Децентралізація - це добро чи зло?
Олександр Однороманенко: Я думаю, що це добро, якщо таке об’єднання добровільне. Але, як завжди, те, що назвали добровільним, таким не є. От якби прийняли закон про об’єднання у 2013 році і дали два роки на дійсно добровільне об’єднання за економічними чи історичними показниками, була б інша справа. Якщо ні - пізніше реформа для всіх обов’язкова. А в нас дуже тягнуть час із децентралізацією.
Із переваг реформи можу відмітити передачу повноважень на місця, завдяки чому зменшиться кількість депутатів і сільських голів. Зараз у селах із населенням 15 тисяч такий самий штат, як в селах, де живе 300 чоловік.
Децентралізація дасть можливість розвиватись. Навіть коли заходить інвестор і бачить, що у 5 населених пунктах по 15 депутатів і голова, з якими доведеться працювати, він йде. Потрібно єдине керівництво.
KV: У цьому році можна очікувати виборів у якихось ОТГ Києво-Святошинського району, окрім Боярської?
Олександр Однороманенко: Все залежить від того, чи буде прийнятий новий перспективний план. Хоча ми поки навіть не знаємо, хто його склав.
Але поки реально можна говорити тільки про Боярку і Забір’я. Багато сільських голів боїться виборів, тому що у Києво-Святошинському районі велика зміна виборців. Побудувалось багато житлових комплексів, де поселились люди із Києва, дуже багато переселенців з Донбасу.
KV: Що зараз із сміттєвим полігоном у Крюківщині?
Олександр Однороманенко: Він закритий, сміття туди не завозиться. У минулому році його засипали землею. Наразі підписано договір із компанією, яка планує відкачувати з того сміття газ. Вони це робитимуть за власні кошти, частина яких йтиме на його утримання.
Зараз там є охорона, активісти, навіть камери. Навіть якщо хтось захоче завести туди сміття, за годину гудітиме вся мережа.
KV: Як просувається розслідування пожежі, яка відбулась влітку?
Олександр Однороманенко: Я не готовий сказати. Але на мою думку, це просто нещасний випадок. Версія підпалу тут не підходить, тому що там приховувати нічого. Згоріло там якесь технічне приміщення, яким декілька років ніхто не користувався.
KV: Куди район возить сміття?
Олександр Однороманенко: Це повноваження органів місцевого самоврядування. Найчастіше возять у Васильків і Бородянку.
KV: Яка ваша особиста мотивація як фізика-математика займатись політикою на професійній основі?
Олександр Однороманенко: Це мої особисті переконання. З 2008 року я член ВО “Свобода”, очолював партійну організацію у місті Переяслав-Хмельницький. Якийсь час займався комерцією, тому відійшов від політики. Але для себе зрозумів - щоб займатися політикою професійно, потрібно йти на посаду. Це було для мене важким кроком.
Я бачу себе в центральній політиці. Але не виключаю, що буду балотуватись на голову об’єднаної громади. Або Борщагівської, або Вишнівської, якщо до неї увійдуть Петропавлівська і Софіївська Борщагівки.
KV: Яким ви бачите Києво-Святошинський район через 5 років? З яких громад він складається?
Олександр Однороманенко: Я думаю, що це буде Чабанівська об’єднана громада, Вишнівська, Борщагівська, Боярська і дві сільські громади по Житомирські трасі - Дмитрівська і Шпитьківська або Гореницька. Райрада буде скасована. А РДА працюватиме для комунікації голів ОТГ із Верховною Радою і Кабміном. Можливо, це навіть буде не одна адміністрація на район, а одна на 10-12 ОТГ.
KV: Ким стане Олександр Однороманенко у 2023 році?
Олександр Однороманенко: Якщо не головою об’єднаної громади, то народним депутатом України.
Читайте: “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Фото з приватного архіву Олександра Однороманенка
