Міністерство освіти розробило інформаційну довідку щодо розподілу обсягів освітньої субвенції між громадами, починаючи з 2016 року. У такий спосіб уряд підштовхує місцеве самоврядування до оптимізації неефективної мережі сільських шкіл. Адже чим менша кількість учнів та класів, тим більше громада змушена витрачати коштів на утримання. Те, що оптимізація – крок до якісної освіти, не заперечує і місцева влада. Та думка громадськості у цьому питанні непохитна – сільська школа має жити.
Як стало відомо KV, 26 травня Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення щодо особливостей розподілу та використання освітньої субвенції між місцевими бюджетами у 2021 році.
Зокрема, Міносвіти підготувало інформаційні довідки щодо підсумків розподілу освітньої субвенції та детальний розрахунок її обсягу на 2021 рік. Інформаційна довідка у розрізі громад містить перелік шкіл, кількість учнів та класів, щільність населення, співвідношення фактичної наповнюваності класів до розрахункової. Крім того, графічну інформацію щодо розподілу освітньої субвенції, що дозволяє порівняти динаміку змін, та історичні дані, починаючи з 2016 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Інформаційні довідки призначені для кращого розуміння особливостей розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами та можуть бути одним із основних джерел інформації для засновників закладів освіти в процесі аналізу ефективності мережі закладів та прийняття управлінських рішень щодо її оптимізації", – йдеться в документі.
Так, субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі розробленої формули. Освітня ж субвенція спрямовується винятково на оплату праці з нарахуваннями. І лише її залишки після завершення календарного року можна витрачати на інші цілі, як от: оновлення матеріально-технічної бази, а віднедавна – і на організацію безпечного освітнього процесу (закупівлю засобів захисту, дезінфекторів та ремонт шкільних їдалень).
І як зауважують у МІністерстві, формульний підхід до розподілу субвенції спрямований саме на підвищення якості освітніх послуг через стимулювання органів місцевого самоврядування до оптимізації неефективної мережі закладів. Тобто, якщо фактична наповнюваність класів є меншою за розрахункову, чи в разі утримання малокомплектних закладів, різниця в кількості ставок педагогічних працівників покриватися виключно за рахунок місцевого бюджету.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
"Дослідження показують, що малий розмір класів та шкіл у сільській місцевості тісно пов’язаний із причинами гірших навчальних результатів учнів. Через малий розмір сільських шкіл у них не організовується позаурочна активність для учнів, вчителі викладають одночасно декілька предметів, що призводить до втрати якості, учні не мають доступу до профільного навчання та поглибленого вивчення окремих предметів, а обмежені бюджетні ресурси використовуються неефективно, що призводить до неможливості підвищення заробітних плат педагогам та створення сучасного освітнього середовища одночасно в усіх закладах", – роз’яснює Міносвіти.
Тож рекомендують розпочинати процес оптимізації мережі з аналізу затверджених штатних розписів закладів освіти та перевірки обчислення фактичної кількості ставок педагогічних працівників, що утримуються за рахунок освітньої субвенції.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
На мiсцях
KV поцікавилася у громад, чи вистачає їм освітньої субвенції на покриття заробітних плат, чи є залишки за минулий рік і на що їх спрямовують. І головне, після об’єднання, чи поставало питання щодо оптимізації шкільної мережі.
Так, у великих міських громадах, зокрема, наголошують, що школи з держбюджету в громадах фінансуються з розрахунком на одну дитину за системою, як розраховувалися міські школи. Тобто сума тепер виходить значно меншою й інколи виникають проблеми навіть із виплатами зарплат. Куди краща ситуація у малих та більш потужних громадах.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
На даний момент незабезпеченість управління освіти по видаткам складає близько 16 мільйонів гривень. Так, близько шести мільйонів не вистачає на заробітну плату, 10 млн – на енергоносії. До об'єднання були залишки субвенції, яку спрямували на поліпшення матеріально-технічного стану. Цьогоріч ми були вимушені ці залишки спрямувати на покриття забезпеченості та і цих коштів не вистачило. У цій ситуації сподіваюся, що Міносвіти, Мінфінансів проаналізує стан забезпеченості за І півріччя і дофінансує органи місцевого самоврядування в плані виконання делегованих державою повноважень, і виділять додаткові кошти на покриття заробітних плат й енергоносіїв.
Так, по сільським населеним пунктам є школи, що потребують певної оптимізації. Зауважу, що законом обов'язково передбачено проведення громадських обговорень щодо таких питань. І звісно, що мешканці проти проведення оптимізації, незважаючи навіть на те, що якість освіти в таких малокомплектних школах, як правило, набагато нижча. Є політичне питання для села, що обов'язково потрібно зберегти школу в її старому статусі. Як мінімум, по двум населеним пунктам ми бачимо, що доцільніше змінити статус НВК з І-ІІ ступенів до школи-дитячий садок, щоб діти одержували якісні освітні послуги саме на місцях. А середня освіта вже здійснювалася на базах добре укомплектованих шкіл і з якісним рівнем викладання.
Голова Макарівської громади Вадим Токар:
У громаді є така проблема, та, можливо, вона не настільки гостра, як у решти громад. І вирівняти ситуацію нам вдалося лише після травня. До цього вирішували ці питання за рахунок місцевого бюджету. Звичайно, є заклади, які потребують оптимізації, але у кожної громади своя специфіка і більшість населення громади складають саме сільські жителі. По території Макарівська громада одна з найбільших по області, а по кількості населених пунктів – найбільша (49 населених пунктів – ред. KV), маємо 24 школи, і як правило, сільські. І розуміємо, яку соціальну напругу викличе закриття школи. А у громади шкіл, що потребують оптимізації, багато. Державна субвенція на утримання освітніх закладів, виключно покриття заробітної плати освітян, складає 106 млн гривень. Звичайно, що для такої великої громади це – невелика сума і ми не можемо платити всі надбавки, які передбачені законодавством.
Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот:
Ми – невелика громада, і до Вишгорода додалася лише одна маленька Хотянівська школа. Тому субвенції нам вистачає. І навпаки, в Хотянівці наразі вже будуємо новий великий корпус школи. Є і залишки освітньої субвенції, і окрім покриття зарплат, наразі додатково ще закуповуємо шкільний автобус. Додалася одна сільрада у складі двох сіл, які розташовані на відстані в 7 км. Тому одного автобусу буде достатньо.
Голова Кагарлицької громади Олександр Панюта:
Нашій громаді вистачає розподілених коштів за освітньою субвенцією. Є деяка незабезпеченість по місцевим бюджетам, але це питання будемо вирішувати пізніше. Займаємося і оптимізацією – це потрібно і ми плануємо розглядати це питання, можливо, на найближчій сесії. Залишки субвенції розподілили і втілюємо один проєкт. Є дозвіл на використання у цьому напрямку. А саме: облаштовуємо пожежні сигналізації, блисковозахист у чотирьох навчальних закладах.
Кому і скільки
Відповідно до розподілу субвенції між навчальним закладами Київської області, найбільшу освітню субсидію має Білоцерківська громада – понад 361,9 млн гривень та Броварська – 278 млн гривен. Трохи менша сума у Бориспільської міської громади – 184,5 млн гривень, Фастівської – 155,4 млн гривень, Бучанської – 159,3 млн гривен та Боярської – 135,8 млн гривень.
Найменша субвенція дісталася Медвинській сільській громаді з розміром в 11,6 млн гривень, Ташанській – 13,5, Томашівській – 14,5. А також Циблівській сільській – 18,3 млн гривен, Гатненській сільській громаді – 1,7 млн гривень, Кожанській – 22,8 млн гривень та Золочівській – 22 657,3 млн гривень. За ними йде Гірська сільська громада – 23,1 млн гривень.
Нагадаємо, що з 1 січня утримання закладів дошкільної, шкільної і позашкільної освіти у виключній компетенції громад, які мають тепер однакові повноваження і джерела ресурсів. Райдержадміністрації і райради втратили ці повноваження. Ці зміни, наголошували в Уряді, мають підвищити якість освіти, особливо у сільській місцевості. Адже раніше умови навчання у великих містах і об’єднаних громадах були значно кращими, ніж у більшості сіл і селищ.
Так, за словами заступника Мінрозвитку громад та територій В’ячеслава Негоди, подекуди громади почали звинувачувати у закритті освітніх закладів. Але, на його думку, оптимізація шкільної мережі – це не лише про пониження ступеню чи закриття шкіл там, де нема кому в них навчатися, а й про будівництво нових закладів там, де їх не вистачає.
"Можливо, справді в деяких громадах реорганізація закладів освіти не була оптимальною. Але ефективнішої системи, ніж передача повноважень, ресурсів і відповідальності за вирішення питань початкової, середньої та позашкільної освіти на рівень громад, світ ще не вигадав. Отже не варто заперечувати правильність усієї реформи через декілька неоптимальних рішень громад. Ці рішення можна виправити", – вважає Негода.
Довідка KV: Фастівська міська громада була утворена у 2020 році шляхом приєднання до міста обласного значення Фастів 18 населених пунктів Фастівського району: селище Борова та села: Бортники, Велика Мотовилівка, Велика Офірна, Велика Снітинка, Веприк, Вишняки, Гвардійське, Клехівка, Мала Офірна, Мала Снітинка, Млинок, Мотовилівка, Мотовилівська Слобідка, Оленівка, Тарасенки та Фастівець. Населення – 63 449 особи, площа громади – 336,5 кв.км.
Макарівська громада утворена у 2020 році. До неї входять смт Макарів, Макарівська, Андріївська, Борівська, Великокарашинська, Гавронщинська, Забуянська, Кодрянська, Колонщинська, Комарівська, Копилівська, Королівська, Липівська, Людвинівська, Маковищанська, Мар’янівська, Мотижинська, Наливайківська, Небелицька, Ніжиловицька, Пашківська, Плахтянська, Рожівська, Ситняківська, Фасівська, Червонослобідська, Юрівська громади. Площа громади – 1013.4 кв. км, населення – 32 877 осіб.
Восени Кагарлицький район розділився на дві громади, Кагалицьку та Ржищівську. Кагарлицька громада була утворена із 26 рад, до яких увійшли 23 населених пункти. А саме: Кагарлицька міська та Бендюгівська, Буртівська, Горохівська, Горохуватська, Демівщинська, Зеленоярська, Зікрачівська, Кадомська, Леонівська, Липовецька, Ліщинська, Мирівська, Новосілківська, Переселенська, Расавська, Слобідська, Ставівська, Сущанська, Халчанська, Черняхівська, Шпендівська, Шубівська сільські ради. Населення громади на площі 873,6 кв. км складає 32185 осіб.
У жовтні до міста Вишгород приєднають Хотянівську сільраду у складі двох сіл: Осещини та Хотянівки. Вишгородська міська ОТГ займатиме площу в 95.6 кв. км з чисельністю населення в 31877 осіб, із них 880 осіб – сільського.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Фото: колаж KVКиевVласть
В Україні прийшов час зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Тисячі учнів складають тести, щоб вступити до чисельних закладів вищої освіти (ЗВО). Лише в Києві їх близько 80. KV вирішила проаналізувати, як змінювались уподобання учнів, що поступали на бакалаврат до ЗВО столиці з 2016 року. Для цього ми використали дані з Реєстру суб’єктів освітньої діяльності з 2016 по 2020 рік та подивились, як змінювалась кількість студентів-бакалаврів на різних спеціальностях у ЗВО Києва. Оскільки кількість студентів, які обрали вечірню форму навчання, з року в рік значно менше 1%, цю форму навчання KV вирішила не розглядати. Також ми в цьому матеріалі не розглядаємо навчання на магістратурі, лише на бакалавраті.
Скільки ж у Києві студентів?
В 2016 році на бакалаврат до київських ЗВО вступили 49 679 осіб. За п'ять років їх кількість зросла майже на 14% та сягнула 56 496 осіб.
Цікаво, що за п'ять років зросла лише кількість студентів-контрактників, що вирішили навчатись на денній формі – майже на 70%. Натомість кількість бюджетників на денній формі навчання зменшилась на 7%, а контрактників-заочників після дворічного зростання в 2020 році стало на чверть менше у порівнянні з 2016 роком.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Станіслав Шитий – кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова:
“При вивченні статистичних даних за 2016 рік треба враховувати, що це перший рік коли реформа в системі вищої освіти почала повноцінно втілюватись. Хоча новий Закон України “Про вищу освіту” було ухвалено наприкінці 2014 року, окремі його положення почали діяти у 2016 і навіть пізніше. Як результат, у 2016 році завершували свою дію окремі положення старого законодавства і підзаконних актів, впроваджувалися і вдосконалювалися нові норми і співіснували старі, передбачені ще попереднім законодавством і нові, впроваджені новим законом освітні спеціальності і підходи до організації освітньої діяльності”, – розповів KV Станіслав Шитий.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В той самий час студентів-заочників, які навчаються за бюджетні кошти, поменшало майже в 2,5 рази. Їх кількість перевищила тисячу лише в 2016 році, а в 2020 у ЗВО Києва їх не набралось і 500. Тому статистичні дані по цій формі навчання в подальшому ми не розглядаємо, як і статистику по вечірній формі навчання.
Денна бюджетна форма навчання
В 2016 році перше місце серед спеціальностей з найбільшою кількістю студентів-бюджетників у Києві зайняла філологія, із невеликим відривом від комп'ютерних наук. Згодом ці спеціальності помінялись місцями і мали впевнений відрив від третього місця, яке найчастіше займала економіка.
Слід відзначити стабільне місце у десятці студентів, які навчались на спеціальності “Середня освіта” і двома пов”язаними з ІТ – “Інженерія програмного забезпечення” та “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”.
Всього ж за 2016-2020 роки в першій десятці побувало 15 спеціальностей.
Загалом в 2020 році у Києві серед десяти найбільш популярних спеціальностей було одразу п'ять ІТ-спеціальностей, на яких навчались 2923 особи (17% від всіх студентів на цій формі навчання).
Денна контрактна форма навчання
В 2016 році перше місце серед спеціальностей з найбільшою кількістю студентів-контрактників на денній формі навчання у Києві зайняло право, із величезним відривом від філології, яка в свою чергу значно відірвалась від менеджменту.
“В популярності спеціальності Право немає нічого дивного. В українському суспільстві сформувався запит як на справедливість і правосуддя, так і в цілому на правові знання. Крім того, існує багато стереотипів про те, що юрист багато заробляє, особливо в Києві. Батьки, відправляючи своїх дітей на навчання, готові заплатити досить значні кошти у сподіванні, що така інвестиція у майбутнє окупиться. Але це породжує таку ситуацію, коли людей з дипломом про вищу юридичну освіту багато, а фахових юристів не вистачає”, – пояснив Станіслав Шитий.
Втім, менеджмент ставав все більш популярним, і в 2020 році зайняв перше місце, посунувши право на третю позицію. Друге місце минулого року серед контрактників на денній формі навчання зайняла філологія.
У десятці найбільш популярних спеціальностей за останні п'ять років були журналістика, економіка, маркетинг.
А от бажаючих навчатись на контракті на ІТ-спеціальності студентів було менше, ніж на бюджетній формі – всього 2006 осіб на двох спеціальностях (майже 7% від всіх студентів на цій формі навчання).
За 2016-2020 роки в першій десятці на цій формі навчання було 15 спеціальностей.
Можна сказати, що інвестувати в освіту на денній формі навчання найбільш готові ті, хто навчається на трьох спеціальностях – менеджмент, філологія та право. Таких студентів більше 22% від загальної кількості студентів на даній формі навчання.
Заочна контрактна форма навчання
Кількість контрактників-заочників за п'ять років найбільше впала з трьох категорій, що ми розглядаємо – на чверть у порівнянні з 2016 роком. При цьому у порівнянні із піковим значенням 2017 року падіння сягнуло майже 35 відсотків.
Читайте: Большинство студентов Киево-Могилянской академии будут учиться с сентября заочно
На думку Станіслава Шитого, заочне навчання багато в чому є самоосвітою. “По суті студенту дають основи знань, де їх шукати і відправляють у самостійне “плавання”. Як результат, навчання на заочній формі для багатьох є ні чим іншим як “походом за дипломом”, за для подальшого кар’єрного зростання, або виконання вимог на відповідність займаній посаді”, – наголосив доцент, і додав, що часто роботодавці не раді бачити випускників заочних відділень і відповідно бажаючих навчатися за такою формою і тим більше платити за це стає дедалі менше.
Читайте: В Киеве для студентов ВУЗов проведут обучение по трудоустройству
Беззаперечним лідером останніх п'яти років серед заочників-контрактників є право. Менеджмент, котрий переважно був на другому місці, відстає у півтора-два рази.
Стабільно популярною на цій формі навчання є психологія, будівництво та цивільна інженерія, готельно-ресторанна справа, економіка, а також фінанси, банківська справа та страхування.
Слід відзначити, що останніми роками у десятці найбільш популярних на цій формі навчання спеціальностей з”явились дизайн та фізична культура і спорт.
Куди студенти йти не хочуть
Крім найбільш популярних спеціальностей, KV обрала й ті, на які в 2020 році пішла найменша кількість студентів.
Нафтогазова інженерія та технології зацікавили торік всього трьох студентів, громадське здоров'я – п'ятьох, а релігієзнавство виявилось цікавим для десятьох студентів.
Неочікувано мало студентів обрали металургію – всього 13 осіб, та технології захисту навколишнього середовища – 19 осіб. 11 студентів вирішили піти навчатись на спеціальність “Освітні, педагогічні науки”.
Водночас, вивчати богослов'я торік вирішили 32 людини.
Кандидат юридичних наук Станіслав Шитий вважає, що робітничі спеціальності і вчительська нива традиційно лишаються непопулярними, зокрема через сформовану неповагу до таких професій і жалюгідний стан багатьох промислових підприємств. Також впливає на це низький рівень захисту соціальних і трудових прав громадян.
Підсумки
З наведених цифр випливають дві досить чіткі тенденції.
Збільшення кількості студентів. Школяри та їх батьки й досі вважають, що вища освіта потрібна сучасній успішній людині. Незначне торічне падіння кількості студентів у столичних ЗВО деякі викладачі пояснюють спалахом коронавірусу – родини вирішили, що краще дітям навчатись ближче до дому. Також вплинув фінансовий бік питання – навчання в регіонах дешевше, ніж у столиці. Особливо, якщо невідомо, чи буде у дитини можливість жити в гуртожитку, чи прийдеться винаймати їй квартиру.
Читайте: Апелляционный суд вернул НАУ его общежития
Стрімке збільшення студентів-контрактників на денній формі навчання. Родини, які можуть дозволити платити за навчання дитини, обирають саме цей шлях замість навчання за бюджетний кошт на менш престижних спеціальностях. При цьому на ІТ-спеціальностях вчиться більше бюджетників, ніж контрактників – ймовірно, більш підготовлені випускники шкіл обирають саме їх.
“Стрімке збільшення числа контрактників також можна пояснити постійними змінами в освітній політиці держави. Підходи до формування держзамовлення міняються постійно під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників. Держава ніяк не може вирішити, в яких спеціалістах має більшу потребу, як потім цих випускників працевлаштувати або спонукати піти на роботу в ті структури, де вони потрібні”, – пояснює Станіслав Шитий, і додає, що підготовка ІТ-спеціалістів, фахівців у фінансовій і банківській сферах це багато в чому робота на закордонних роботодавців.
На його думку, державні інституції шукають нові способи популяризації тих професій, фахівців з яких зараз не вистачає, а також шляхи утримання молодих спеціалістів в Україні, але без вирішення проблем, які є причиною цих тенденцій, успіхів у цьому напрямку очікувати не варто.
Читайте: Зеленский подписал указ о создании университета президента Украины (видео)
Втім, вже за кілька місяців ми побачимо, чи змінилась ситуація із кількістю та розподілом студентів у ЗВО столиці, як вплинула на це друга вступна кампанія під час пандемії коронавірусу.
КиевVласть продовжить досліджувати освітню тематику, як одну із найважливіших у країні, вже найближчим часом.
Фото: eduhub.in.uaКиевVласть
17 червня виповниться рік перебування Василя Володіна на посаді голови Київської облдержадміністрації. Він керує столичним регіоном у нелегкі часи, адже коронавірус вніс свої корективи у кожну сферу життя області. Про те, що зроблено за рік, які плани на майбутнє та в чому Київщині все ж вдалося рушити вперед, Василь Володін розповів у інтерв’ю KV.
KV: Скоро виповнюється рік, як ви працюєте на посту голови КОДА. Що вдалося зробити за рік роботи?
Василь Володін: Перше, що хочу зазначити, саме системний підхід, глибинне вивчення проблемних питань та командна робота дозволили досягти наявних результатів. Київщина стабільно входить у першу десятку у рейтингу Мінфіну за темпом приросту ПДФО, єдиного податку та плати за землю; за 5 місяців 2021 року виконання доходів бюджету області становить 109,2%. Тобто, навіть незважаючи на пандемію, яка значно вплинула на світову економіку, на локдаун, ми тримаємо свої позиції.
Маємо багато досягнень. Щоб говорити про всі, потрібне окреме інтерв‘ю, але все ж резюмую: залучення до співпраці професіоналів у своїх галузях – будь то освіта, будівництво, медицина, туризм, цифровізація тощо – стало вирішальним фактором, який дозволяє нам разом рухати область уперед. І я переконаний, що мешканці дедалі більше зможуть відчувати позитивні зміни. Маю на увазі нові сучасні школи, в тому числі в віддалених районах, садочки, зручні та безпечні шляхи.
Попереду ще бачимо великий пласт роботи і рішуче налаштовані виконати все заплановане. Але головне – команда створена, вона працює і ми знаємо, що робити.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Що робити для залучення нових інвестицій? Які успішні кейси можете привести як приклад за рік роботи?
Василь Володін: Одним із пріоритетних завдань для команди ОДА було і залишається підвищення інвестиційної привабливості регіону. Ми маємо добре розвинену транспортну мережу, через яку відбуваються державні, регіональні та міжнародні транзитні перевезення. Географічне розташування лише один з наших плюсів. Ми постійно проводимо прозору роботу з інвесторами. Протягом минулого року вони спрямували в розвиток регіону майже 11 млрд грн. Кошти значні, але ми прагнемо, щоб сума стала ще більшою.
Маємо багато позитивних прикладів роботи інвесторів в Київському регіоні. Це і промислові підприємства, зокрема завод “Костал”, що побудував в області вже другу свою філію, і аграрні, наприклад, підприємство “Ківшовата-Агро” з японськими інвестиціями.
Також лише з початку 2021 року в області було зареєстровано три нові індустріальні парки: “ПАТОН”, “Солтанівка” та “E40 Industrial Park”.
Не забуваємо й про туристичний напрямок, в якому Київська область має значні перспективи. Маємо багато туристичних “магнітів”, найвідомішим з яких є Чорнобильська зона відчуження. Вона є привабливою не лише для туристів з Київщини та України, але й іноземців з усього світу. Наразі там створюємо туристичні маршрути, будуємо нові дороги, відновлюємо інфраструктуру. До речі, маємо інвестора, який відновлює сучасний готель, де зможуть зупинятися гості, що приїжджатимуть в Чорнобильську зону.
Але не обмежуємося розвитком цього напрямку, туристичний потенціал Київщини – це майже 6 тис. об’єктів історико-культурної спадщини. Це пам’ятки археології, історії, архітектури. За останні 5 років потік туристів в область зріс на 39%. Звісно, був деякий спад під час карантину, але зараз ситуація налагоджується, сподіваюся, так буде і далі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Для мене зрозуміла одна річ – для того, щоб інвестиції прийшли до регіону, потрібні прозорі умови ведення бізнесу та легкість. Так, саме легкість – від реєстрації до повсякденної роботи. Державні органи повинні не створювати бюрократичні перепони, а, навпаки, – бути зацікавленими в швидкому оформленні всіх дозволів для бізнесу. Якщо підприємство готове займатися розвитком територій, створювати нові робочі місця, якщо воно не порушує законодавство та має екологічно безпечне виробництво, ніяких перепон не може бути. Тому ми разом з командою приділяємо багато часу супроводженню наших інвесторів. На жаль, без функції інвест-нянь обійтися поки не можемо. Для цієї мети також створено Агенцію регіонального розвитку, яка розгалужує свою мережу в територіальних громадах і відкриває відділення, завдяки яким бізнес на місцях зможе отримати допомогу.
KV: Коронавірус залишається темою номер один. Які висновки можна зробити за рік боротьби?
Василь Володін: Рік тому ми дійсно стикнулися з невідомим ворогом і, скажімо відверто, до цієї зустрічі не були готові повною мірою. Медицина, в яку не вкладалися кошти та ресурси протягом багатьох десятиліть, мала протистояти смертельному вірусу. Така ситуація була не лише в нашій області чи тільки в Україні. З цим викликом зіткнувся весь світ. Ми мали наднизьку забезпеченість лікарень киснем, обладнанням, навіть засобами особистої безпеки. Але при цьому ми мали найважливіше – професійний ресурс, злагодженість у роботі всіх задіяних гілок влади та медичного сектору. Саме ці фактори сприяли тому, що ми змогли пройти “першу хвилю” без значних втрат, а коли це “цунамі” захопило Київщину та країну знову, ми мали у геометричній прогресії збільшену кількість ліжок, забезпечених киснем – а саме це і є найчастіше вирішальним фактором під час допомоги середнім та важким хворим. Наші лікарі мають всі необхідні засоби захисту, лікарні фінансуються державою, населення має змогу вчасно отримувати якісне тестування, а за потреби і лікування. Тому я вважаю, що ми гідно долаємо цей непростий шлях боротьби з вірусом. На жаль, не обійшлося і без жертв. Деколи їх кількість була значною, і мені дуже шкода, що ми не в змозі були допомогти всім, але ми намагаємося зробити все, що від нас залежить.
KV: Медичні експерти застерігають про ще більш небезпечний штам вірусу та нову хвилю захворювання. Чи готова до такого сценарію Київська область?
Василь Володін: Рік тому ми мали дві лікарні перепрофільовані під лікування хворих на ковід, на початку цього року їх було 29. На сьогодні понад 3,3 тисячі ліжок забезпечено киснем. Тобто ви бачите, що ми дійсно зробили прорив в забезпеченні лікарень. Крім того, це не межа наших можливостей. За потреби зможемо надавати допомогу і більшій кількості людей. Наразі захворювання пішло на спад. У нас з’явилася можливість вивести деякі лікарні із розряду ковідних, їх колективи повернулися до нормальної звичної роботи. Сподіваюся, що найближчим часом відбудеться сесія обласної ради і депутати дадуть нам зелене світло на подальший розвиток медицини, чого ми всі зараз дуже очікуємо.
Плануємо продовжити оновлення лікарень, їх ремонти та будівництво, належне забезпечення медикаментами та обладнанням. А ще одна наша велика надія в подоланні ковіду – це вдала та швидка вакцинальна кампанія. За динамікою щеплень Київщина займає лідируючі позиції – 4 місце в країні.
KV: Вакцинація від коронавірусу в області триває більше двох місяців. Чи багато жителів вакцинувалося? Які категорії населення вакцинуються в першу чергу? Чи вакцинувалася Ви особисто?
Василь Володін: Для нас важливо не втрачати жодного дня. Саме тому процес вакцинації в області відбувається навіть у вихідні. І хочу зазначити, щодня у нас знаходяться охочі вакцинуватися. Тож коли в ЗМІ з‘являється інформація про те, що в Київській області за добу не було вакциновано жодної людини, в наших реаліях це означає лише те, що ми використали весь запас виділеної на наш регіон вакцини. Щойно отримуємо наступну партію, наші медики продовжують щеплення.
Вакцинацію в Київській області здійснюють трьома різними препаратами: німецькою вакциною Сomirnaty/Pfizer-BioNTech, яку використовують для імунізації жителів і працівників будинків для людей похилого віку і спеціалізованих психоневрологічних закладів; китайським препаратом CoronaVac/Sinovac – для медиків, маломобільних груп населення, опікунів і працівників сфери освіти, які залучені до проведення ЗНО; південнокорейською вакциною AstraZeneca-SKBio – для вакцинації людей віком 65+, а також для ревакцинації тих, хто вже отримав першу дозу індійської вакцини AstraZeneca/Covishield.
Наразі вже вакциновано більше 78 тисяч жителів області. Таких високих показників нам вдалось досягти, оскільки ми працювали без свят і без вихідних. Так, це було не просто. Проте ми розуміли, що не можна гаяти жодного дня. Працювали за таким принципом: чим швидше ми будемо вакцинувати, тим більше людей у регіоні отримають імунітет проти коронавірусу. На найближчих вихідних плануємо у Броварах і Білій Церкві відкрити центри масової вакцинації, що дасть нам змогу залучити якомога більшу кількість людей.
Моє особисте ставлення до вакцинації суто позитивне! Я сам взимку перехворів на коронавірус, і, повірте, не хотів би повторити це ще раз. Тому за нагоди обов‘язково вакцинуюся і закликаю до цього всіх жителів нашого регіону, адже чим більше буде прищеплено людей, тим швидше ми зможемо забути про важкі наслідки цієї хвороби, яка позначається не лише на здоров”ї, а також на соціальній та економічній складових нашого життя.
KV: Чи можна підвести якісь підсумки за п’ять місяців роботи? Які основні напрями розвитку області виділяєте?
Василь Володін: Робота постійно триває, і ми крок за кроком розбудовуємо Київщину. Це стосується найрізноплановіших сфер. Неможливо працювати над розвитком лише однієї галузі, щоб побачити відчутні зміни. Так не буває. Докладати зусиль потрібно комплексно.
Безумовно, коронавірус вплинув на різні процеси. Але ми навчились працювати і в умовах складної епідемічної ситуації.
Тож інфраструктура нашої області розвивається. І це найважливіше.
Наприклад, у цьому році реалізуємо 47 об’єктів дорожнього господарства в області. Йдеться загалом про 77 км нового асфальтного покриття. Станом на сьогодні на всіх об’єктах, за якими заключено договори з підрядними організаціями, розпочаті та тривають ремонтні роботи.
Також плануємо залучити додаткові фінансові ресурси для оновлення більшої кількості доріг.
Паралельно працюємо над модернізацією наших освітніх закладів. Наприклад, в рамках програми Президента Володимира Зеленського “Велике будівництво” зараз покращуємо умови в п’яти школах і шести садочках. У результаті будемо мати 140 нових місць у садочках і поліпшення умов навчання для 510 дошкільнят, а в новозбудованих школах навчатимуться 1540 учнів.
Приділяємо увагу і розвитку спортивної сфери. Один із найбільш знакових проєктів – будівництво Академії спорту в Бучі. До речі, комплекс зводиться також в рамках програми “Велике будівництво”. У перспективі на цій локації будуть організовуватись змагання міжнародного та національного рівнів. Окрім цього, відновлюємо басейн у Славутичі, який не працював декілька років.
Проведення робіт паралельно на такій великій кількості об’єктів стало можливим завдяки реалізації програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Тож працюємо, щоб реалізувати всі проєкти вчасно та з дотриманням усіх норм, адже від цього залежить безпека наших жителів.
KV: Як ставитесь до ідеї розвитку Київської агломерації? Чи є порозуміння в цьому питанні з Київською владою?
Василь Володін: Київська агломерація дасть потужний поштовх для розвитку, у тому числі для посилення наукової та промислової сфер. Це підтверджують практики Європейського Союзу. Серед них можна відзначити досвід агломерацій у Парижі, Мадриді, Мілані, Берліні.
Що стосується конкретно нас, ми тісно пов’язані зі столицею. Йдеться і про трудові ресурси, і інфраструктуру, і інші чинники.
Ситуація зараз складається таким чином: щодня до столиці на роботу приїздить кілька десятків тисяч жителів регіону. Тобто працюють вони у Києві, а проживають в області, оскільки так економічно вигідніше.
Тож наше ключове завдання продовжувати робити все для того, щоб підвищувати рівень комфортності життя на Київщині.
Як ми це робимо. По-перше, розбудовуємо наші дороги. По-друге, разом із регіональною філією “Південно-західна залізниця” розвиваємо залізничну інфраструктуру. Робимо це в рамках Президентського проєкту “City Express”. Зупинюсь на цьому детальніше.
На Київщині навесні почали курсувати перші приміські електропоїзди на маршрутах Боярка-Вишневе-Київ і Святошин-Буча. Це дозволяє нам вирішити цілу низку проблем та зробити Київщину ще більш зручною. Зокрема людям більше не потрібно витрачати зайвий час у щільному автомобільному трафіку. Ще один суттєвий плюс – розвантаження автошляхів і зниження обсягів шкідливих викидів у повітря.
Також працюємо зараз над відкриттям маршрутів Фастів-Київ і Вишгород-Київ.
Ми зараз знаходимось на початковому етапі розвитку Київської агломерації. Будемо й надалі працювати в цьому напрямі, адже комфортні умови життя наших жителів для нас є пріоритетом.
KV: В грудні Ви разом із першою леді Оленою Зеленською відкрили шелтер для жертв домашнього насильства на Київщині. Наскільки відомо, таких закладів в Україні менше десяти. Плануєте і далі розвивати цю тему?
Василь Володін: Так, вважаю, що відкриття шелтерів – це потужна інвестиція в соціальну сферу області.
Зараз готуємось до відкриття ще одного притулку. Він буде розташовуватись у Білоцерківському районі. Адресу не розголошуватиму задля безпеки його майбутніх мешканців.
У шелтері постраждалі зможуть проживати до трьох місяців. У разі гострої потреби цей термін продовжать до пів року. Жінки, які перебуватимуть там, зможуть отримувати консультації від психологів і юристів. Це допоможе їм визначитись, як далі будувати своє життя.
Це дуже важлива тема. Можна розвивати інфраструктуру, будувати дороги, школи, дитячі садки, але без змін у суспільстві ми не станемо кращими. Домашнє насильство – ганебне явище, та воно є і з ним потрібно боротися, а не замовчувати та робити вигляд, що проблеми немає. На жаль, вона існує, тому відкриваємо другий шелтер.
Велика подяка дружині Президента Олені Зеленський за підтримку та постійну допомогу в цьому питанні.
KV: Посада голови ОДА більш політична чи все ж таки це суто менеджмент? Чи відчуваєте себе політиком?
Василь Володін: Скажу так: це не тільки менеджмент чи політика. Проблеми, з якими зіштовхуєшся кожного дня, показують, що бути тільки політиком чи державним службовцем замало. Дуже важливо вміти створювати команду. Від цього залежить як область буде розвиватися в цілому. Вважаю, що нам це вдалося. Команда працює та дає результат.
Так, не все просто. Конструктивну критику приймаємо, а на балачки не звертаємо уваги. Моя позиція проста: кожна людина повинна навчатися чомусь новому, рости у професійному та особистому планах. Якщо мій заступник скаже, що у нього немає питань, що все гаразд і він вже все знає – нам не по дорозі. Я багато вимагаю від себе і від своєї команди. За рік роботи на посаді зрозумів, що велику увагу потрібно приділяти комунікаціям, особистим зустрічам з людьми. Тому, не дивлячись на навантаження, кожного тижня виїжджаємо до районів. Спілкуємося з людьми, дивимося своїми очима, як вони живуть. Скажу відверто: іноді те, що бачимо, розходиться з тим, що подається на папері. Тож не почуваю себе тільки політиком чи тільки менеджером. Маю більшу відповідальність та більш складний функціонал, щоб дозволити собі виконувати одну з цих ролей.
KV: У політичному плані Київська область – складний регіон. Вам вдалося налагодити діалог з депутатами-мажоритарщиками та представниками політичних партій, що увійшли до облради?
Василь Володін: Кожний регіон складний по-своєму. Так, наближеність до столиці, до політичного центру країни, відсутність обласного центру дає свої особливості. Всі наші політики, державотворці, багато з парламентарів проживають саме в нашій області. Це і складність, і можливість одночасно. Твоя робота завжди на першому плані. Ти маєш можливість вирішувати багато питань дуже швидко, але й відповідальність у очільника столичної області більша. Безумовно, без конструктиву з народними та обласними депутатами неможливо говорити про розвиток та досягнення результату. Тому намагаємося досягати компромісів. Мої двері відкриті для кожного депутата, для кожного голови територіальної громади. Багато спілкуємося, обговорюємо нові проєкти, сперечаємось. Але головне – це знаходити порозуміння заради жителів Київщини.
Наразі плідно працюємо над проведенням сесії обласної ради. Провели велику роботу. Багато програм чекають на внесення змін. Потрібно врахувати бачення кожного населеного пункту, кожної громади. А без постійного діалогу між представниками різних гілок влади це неможливо. Вважаю, що в нашій області такий діалог, як і вміння знаходити компромісні рішення, присутній.
KV: Які плани у вас на майбутнє?
Василь Володін: Я повністю занурений у роботу. Працюю без вихідних і без нормованого графіку, тому часу на особисте, на жаль, практично не залишається.
Однак, родина підтримує мене. Діти поки впізнають свого батька. Родина розуміє, що зараз я несу велику відповідальність. І я вдячний за це своїм близьким. Це дійсно опора та мій тил.
Зараз вся моя увага сфокусована на розвитку регіону. Ми з командою маємо продовжити реалізацію проєкту “Велике будівництво”.
Я переконаний: що інвестиції можуть прийти лише по хорошим і якісним дорогам, тому працюємо над оновленням дорожньої інфраструктури. Аналогічно маємо докладати всіх зусиль для модернізації соціальної сфери – розбудовуємо медичну, освітню та спортивну мережі.
На все це потрібен час. Проте ми маємо позитивні зрушення, і це мотивує нас із колегами рухатись далі.
Як би це не банально звучало для більшості, та ще однією мрією є позитивне завершення вакцинальної кампанії проти ковіду, щоб кожен житель Київщини був захищений від цієї небезпечної хвороби. Дуже важко кожного ранку читати статистику про померлих. Дякую нашим медикам – останнім часом все частіше у цій графі стоїть нуль.
Київщина змінюється, стає кращою. І наше завдання – продовжити робити це на високому рівні. Ну, а якщо дуже коротко, мої плани – втілити в життя всі задуми. А їх дуже багато.
Читайте: Очільник КОДА Василь Володін відзвітував про роботу адміністрації за 2020 рік
Фото: прес-службаКиевVласть
У квітні 2021 року Київ та Київська область отримали 127 млн грн на організацію освітнього процесу під час пандемії в рамках державної субвенції на заходи, спрямовані на боротьбу з COVID-19 у закладах загальної середньої освіти.
Про це KV стало відомо із повідомлення на сайті неурядової організації StateWatch.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Київська область отримала 54,8 млн грн, про що йдеться у відповіді Київської обласної адміністрації на запит StateWatch.
53,9 млн грн з цієї суми виділено як видатки розвитку на придбання ноутбуків для педагогічних працівників комунальних закладів загальної середньої освіти та їх філій для організації дистанційного навчання з використанням технологій дистанційного навчання.
Тоді як 952,7 тис грн буде спрямовано як видатки споживання на придбання засобів захисту, необхідних для організації протиепідемічних заходів під час проведення основної та додаткової сесій зовнішнього незалежного оцінювання в 2021 році.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Обласна адміністрація також повідомила, що закупівлі ноутбуків та засобів індивідуального захисту відбудуться централізовано, після чого будуть розподілені по закладах середньої освіти. Місцевим бюджетом субвенція не розподіляється.
У свою чергу, Київська міська державна адміністрація отримала 72,2 млн грн субвенції на організацію освітнього процесу в м. Київ.
З них 70,6 млн грн будуть спрямовані на закупівлю ноутбуків, а 1,5 млн грн на придбання засобів захисту.
Розподіл коштів субвенції на придбання ноутбуків для педагогічних працівників комунальних закладів загальної середньої освіти для організації дистанційного навчання:
- Святошинська РДА – 10,5 млн грн
- Деснянська РДА – 8,83 млн грн
- Дніпровська РДА – 8,15 млн грн
- Голосіївська РДА – 7,31 млн грн
- Оболонська РДА – 7,24 млн грн
- Дарницька РДА – 7 млн грн
- Солом’янська РДА – 7 млн грн
- Шевченківська РДА – 6,35 млн грн
- Подільська РДА – 4,74 млн грн
- Печерська РДА – 3,48 млн грн
Розпорядником коштів визначено Департамент освіти і науки КМДА.
Як повідомляла KV, у рамках програми "Велике будівництво" на Київщині триває оновлення інфраструктури регіону за кількома напрямками. В опорних медзакладах з'явилися нові комп'ютерні томографи, апарати ультразвукової діагностики і цифрові рентгенапарати. Завершилися ремонтні роботи і на трьох об'єктах дорожнього господарства. Відбувся перший аукціон – приватизовано нежитлову будівлю у Броварах на сумму в 5,5 млн гривень.
Читайте: Опорні лікарні регіону обладнали новою цифровою медтехнікою
Фото: Офіційний сайт Профспілки працівників освіти і науки УкраїниКиевVласть
3 160 учнів на Київщині отримали покращені умови навчання. Це стало можливим завдяки програмі Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”, у рамках якої минулого року в регіоні збудували та реконструювали сім шкіл.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужба Київської Київської облдержадміністрації (ОДА) із посиланням на голову КОДА Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Разом із командою облдержадміністрації ми будуємо нові дитячі садки, щоб маленькі жителі Київщини з найменшого віку могли зростати в безпечних і сучасних умовах. Ми оновлюємо наші школи та забезпечуємо їх мультимедійним обладнанням, щоб наші учні мали доступ до всіх новітніх технологій. У рамках програми “Велике будівництво” ми робимо це комплексно та паралельно на низці об’єктів. Усе це задля того, щоб діти мали всі передумови для якісного та повноцінного розвитку”, – прокоментував Василь Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Щодо закладів дошкільної освіти, упродовж 2020 року на Київщині збудували та реконструювали шість дитсадків. Це допомогло створити 525 нових місць у садочках і поліпшити умови навчання для 288 дошкільнят.
“У 2021 році продовжуємо розвивати нашу соціальну інфраструктуру. І в рамках “Великого будівництва” зараз працюємо над покращенням умов в п’яти школах і шести садочках. У результаті будемо мати 140 нових місць у садочках і поліпшення умов навчання для 510 дошкільнят, а в новозбудованих школах навчатимуться 1540 учнів”, – уточнив деталі Василь Володін.
Зазначимо: на двох об’єктах, які реалізуються на Київщині, ступінь готовності складає понад 50%. Йдеться про реконструкцію опорного навчального закладу Красятицьке НВО в смт Красятичі Поліської територіальної громади та будівництво дитячого садка на 75 місць в с. Синяк Вишгородського району.
Читайте: Будівництво та ремонт доріг місцевого значення – пріоритетний напрямок роботи КОДА
Фото: КОДАКиевVласть
Напередодні Міжнародного дня захисту дітей на Київщині стартувала реалізація масштабного проєкту “Поліцейський – учасник освітнього процесу”. Його презентація відбулась сьогодні, 28 травня, у Білій Церкві.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У заході взяли участь голова Національної поліції України Ігор Клименко, очільник Київської облдержадміністрації Василь Володін, начальник Головного управління Національної поліції в Київській області Андрій Нєбитов, керівник Київської обласної прокуратури Олексій Хоменко, міський голова Білої Церкви Геннадій Дикий, голова Білоцерківської РДА Людмила Мерзлюк і голова Білоцеріквської райради Василь Зеленський.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“В сучасному світі дуже важливо убезпечити дітей від ризиків, захистити від необачних вчинків, навчити відповідально ставитися до своїх обов’язків і поважати права інших людей. Безумовно, це дуже складна місія. Тож спільно з Головним управлінням Національної поліції в Київській області ми започаткували пілотний партнерський проєкт “Поліцейський – учасник освітнього процесу”, який буде реалізуватися в школах нашої області”, – прокоментував Василь Володін.
Головна мета проєкту – спільними зусиллями педагогів і поліції сформувати безпечне освітнє середовище й підвищити ефективність та результативність превентивної роботи.
Відповідно за кожною школою, яка братиме участь у проєкті, буде закріплений ювенальний поліцейський. Його завдання – не наглядати за дітьми, а стати їм авторитетним старшим другом, порадником, консультантом у кризових ситуаціях, захисником від насилля чи інших негативних явищ.
“Безумовно, щоб ефективно виконувати свою роботу, поліцейським потрібно вміти налагоджувати комунікацію з дітьми. У зв’язку з цим спочатку провели серед працівників ювенальної поліції відбір потенційних учасників проєкту. Потім кожний з них пройшов навчання на базі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. І сьогодні перші 30 шкільних поліцейських отримали сертифікати про завершення навчання за цією освітньою програмою”, – розповів Василь Володін.
Довідково: Основною метою концепту “Поліцейський-учасник освітнього процесу” є безпосередня участь поліцейського у шкільному житті. Вона сприятиме формуванню безпечного дитячого середовища, профілактиці таких негативних тенденцій серед дітей, як агресія, булінг, а також попередженню конфліктів між учнями та вчителями. Крім того, до повноважень поліцейського входитиме викладання у школі.
Читайте: Цього року на розвиток матеріально-технічної бази шкіл Київщини в обласному бюджету передбачено 36 млн грн
Фото: пресслужба КОДА
КиевVласть
Юні й дорослі журналісти, літератори, телевізійники, фотографи, радіожурналісти, блогери, медіа-педагоги “відтелеграмили”, “відфейсбучили”, “відінстаграмили”, “відютюбили”, “відгуглили”, відфестивалили на відстані! XІХ Міжнародний фестиваль-конкурс дитячо-юнацької журналістики ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва незмінно пройшов у травні, але онлайн.
Цьогорічний Фестиваль-конкурс “Прес-весна на Дніпрових схилах” вже вдруге проходить в онлайн-формі через covid-19.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
За 19 років “Прес-весна” дала старт і дорогу в світ журналістики сотням дівчат і юнаків з різних куточків України та з багатьох країн світу. Ми добре пам'ятаємо фестиваль наживо: натхнення і запал організаторів і учасників, безліч нових знайомств, емоцій, ігор, майстер-класів, дискусій, шалений драйв і ритм, теплохідна прогулянка Дніпром, екстремальні змагання, цікаві квести!.... “Прес-весна на Дніпрових схилах” — це три дні постійного гарного настрою і очікування того, що буде далі. Але пандемія коронавірусу нахлинула минулого року дуже несподівано Та, незважаючи на такі непередбачені труднощі і те, що спілкування через екран пристроїв не замінить спілкування живого, все було на високому рівні — учасників, як завжди, чекало ще більше цікавої інформації та порад, які майбутні журналісти взяли собі на замітку.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Впродовж трьох місяців на пошту Фестивалю приходили роботи, зареєстровано 474 роботи з різних регіонів України. А також із Білорусі, Узбекистану, Казахстану, Польщі, Словенії, Чехії та Нідерландів. Найбільше робіт надійшло з м. Бердянськ Запорізької обл., м. Лиман, Донецької обл., м. Кременчук, Полтавської обл., м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл., з Чернівецької області та з Києва.
Творчі роботи подавалися на конкурс у 10 номінаціях у сфері медіа: “Літературний твір”, “Газета, “Журналістська робота”, “Нові медіа”, “Медіа-проект”, “Відеоробота”, “Фоторепортаж”, “Радіоробота”, “Традиції та новаторство”, “Голос покоління Z”. За кількістю надісланих робіт лідерами стали “Журналістська робота”, “Відеоробота” та “Фоторепортаж”. В умовах карантину виросла конкуренція серед робіт технічного спрямування.
Усі роботи оцінювало професійне журі: редактори та журналісти провідних засобів масових комунікацій України, науковці та практики столичних закладів вищої освіти.
Цьогорічна тема Фестивалю – “МедіаКОД моєї країни, світу”. Три дні яскравого та професійного журналістського свята онлайн; 18 цікавих і корисних заходів для юних “акул пера” в мережі; 13 вебінарів, брифінгів і майстер-класів у прямих ефірах та онлайн від експертів ― професійних журналістів, блогерів та медіатренерів, на які зареєструвалося понад 400 учасників.
У програмі Фестивалю: урочисте відкриття Фестивалю ― “Прес-весна”: запалюємо на відстані!” вітальні відеоролики від організаторів та гостей, презентації закладів вищої освіти, медійних фестивалів і конкурсів від партнерів, зустрічі з лідерами думок та громадськими активістами, перегляди документальних фільмів про національну ідентичність, віртуальна екскурсія до Музею становлення української нації, тематичний квест, розроблений викладачами Київського Палацу дітей та юнацтва. Від професіоналів – відомих журналістів та медіатренерів – майстер-класи і вебінари з безпеки в інтернеті та медіаграмотності, сучасні тренди протидії фейкам і дезінформації. А ще – робота онлайн-редакції “ІнфоМанія, Алея зірок “Прес-весни” і, звісно, урочиста церемонія нагородження переможців XIХ-го Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячо-юнацької журналістики “Прес-весна на Дніпрових схилах”.
Учасників фестивалю привітали: директор Департаменту освіти і науки м. Києва Олена Фіданян; директор Київського Палацу дітей та юнацтва Оксана Добровольська; керівник ІТА “ЮН-ПРЕС” Надія Іллюк; заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський; перший заступник Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак; актор, режисер, командир роти кіборгів, народний депутат України Андрій Шараскін ; офіцер Національної гвардії України школи Христина Бойчук; ветеран 93-ї бригади, сапер Анатолій Фатєєв; ветеранка батальйону ім. Кульчицького Ляна Кромбет; громадський діяч, молодіжний посол ЮНІСЕФ, співзасновник БФ “Вільні UA”, волонтер, фронтмен гурту “Антитіла” Тарас Тополя.
Київ – дружнє місто до талантів
“Київ – дружнє місто до талантів. Потрібно виявляти нові таланти і можливості для їхньої реалізації в житті” – підтримав відкриття 19-го Міжнародного фестивалю-конкурсу “Прес-весна на Дніпрових схилах” Валентин Мондриївський, заступник голови Київської міської державної адміністрації. До речі, за першою освітою він ― журналіст, – “Приємно, що Київ є організатором і господарем таких великих і значимих фестивалів. Це для нас не вперше. В історії міста і країни вже відбулися Євробачення, єврофутбольні баталії, великі музичні й спортивні фестивалі, і, звичайно ж, “ПРЕС-весна” Київського Палацу дітей та юнацтва ”.
Вишиване ім’я ― мій особистий МЕДІАКОД та ОБЕРІГ
Напередодні Всеукраїнського дня вишиванки та урочистого відкриття ХІХ Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячо-юнацької журналістики “Прес-весна на Дніпрових схилах” юні медійники #ІТАЮНПРЕС Київського Палацу дітей та юнацтва зустрілися директоркою Департаменту освіти і науки м. Києва ― Оленою Фіданян.
У бліцінтерв’ю пані Олена розказала, що серед різноманітних вишиванок у її гардеробі, є такі, на яких вишите її закодоване у символах та візерунках ім’я. Побачити його можна й на її особистій сторінці у ФБ.
Такі родинні обереги мають і члени її родини й дуже цим пишаються. Вони вірять у магічну силу цих закодованих послань, якими наші предки, ще не знаючи алфавіту, позначали один одного і цим самим створювали оберіг для себе й своїх нащадків.
“Бережіть себе і своїх рідних! Носіть вишивану Україну в серці!” – наголосила Олена Фіданян.
Другий день програми “Прес-весни” запам’ятався своєю інформативністю: було проведено 12 вебінарів на важливі для нас як майбутніх журналістів теми. під час другого дня ПРЕС-весни, ми вчилися всі разом – вихованці і педагоги. Девіз дня – “Прокачай медіаскіли або ПРЕС-ВЕСНА від партнерів”. А ще – введення в професію журналіста від українських закладів вищої освіти. Стрімили увесь день. Заповнювали стрічку фейсбука відеороликами та вчилися оформлювати свої думки коротко й тезисно. Ми всі отримали багато нових знань від справжніх знавців своєї справи.
Вебінар “Сучасні тренди протидії фейкам і дезінформації” від Олександра Гороховського ще раз нагадав про те, що ми живемо у наповненому різноманітною інформацією світі, і що ця інформація далеко не завжди є правдивою. Слухачі дізналися, чому і кому це вигідно і як на фейках будують справжній бізнес, як дезінформація маніпулює свідомістю людей, а на прикладах з реального життя були продемонстровані наслідки дезінформації. Фразою Олександра Гороховського можна описати весь процес поглинання людиною різної, в тому числі і неперевіреної інформації: “Чим більше ми розсуваємо межі знань, тим менше ми знаємо”. Інформація — наша найбільша зброя: так само, як бути корисною, вона може нести шкоду, тому важливо залишатися до всього критичним, не вірити усім “експертам” на слово та обов’язково звірятися з офіційними джерелами інформації.
Завдяки вебінару “Що таке візуальна грамотність” від Оксани Волошенюк, координатора проєктів Академії української преси, слухачі змогли дізнатися про те, що ж таке візуальна грамотність, навіщо вона потрібна та як нею оперувати. На питання “що ж таке візуальна грамотність” спікер відповіла: “Візуальна грамотність – це насамперед вміння суб’єкта адекватно сприймати й продукувати зорові образи. Візуально грамотна людина може розрізняти та інтерпретувати видимі дії, об’єкти та символи”.
Цікавим і змістовним для професіоналів був вебінар Анжеліки Досенко, доцента Київського університету імені Бориса Грінченка “Різновиди макетів друкованої та інтернет-реклами”. Координатор проєктів Академії української преси Юлія Кулик, під час вебінару “У що грають медіаграмотні люди?” презентувала цікаві медіа-ігри “Мафія” та “365”. Журналіст, викладач, медіатренер Академії української преси Андрій Юричко розповів про нові виклики в сучасній журналістиці, а спікер штабу АТО, начальник прес-служби Генерального штабу Збройних сил України 2014, 2017 р. р. Владислав Селезньов під час вебінару “Кризова журналістика в умовах російсько-української війни” повідомив унікальну інформацію про роботу журналістів у зоні бойових дій
Майстер-клас від викладачів, доцентів Факультету PR і журналістики Київського національного університету культури і мистецтв Анни Полісученко, Олексія Ситника та Ярослава Яцевського “Digital-фішки від університету культури” зібрав не лише значну аудиторію, а й захоплені відгуки. Надзвичайно цікавими були майстер-класи: “Алогомора! Інформаційні бульбашки, фейки та інші горокракси: як виявляти і протистояти?” від студентки Університету державної фіскальної служби України, керівника гуртків ІТА “ЮН-ПРЕС” КПДЮ Ольги Кацан; “Як правильно писати новини для інформаційного агентства” від заслуженого журналіста України, доцента кафедри соціальних комунікацій Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка Степана Дем’янчука з м. Рівне Віктора Мазаного; “Етика у медіа: сучасна проблематика реалізації” викладача кафедри слов’янської філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Вікторії Гуменюк.
Фішкою Фестивалю є традиційний медіа марафон “Інфоманія”, під час якої юні й дорослі учасники фесту в режимі нон-стоп дві доби надають свої журналістські матеріали, фото та відео, присвячені подіям Прес-весни та 30-річчю ІТА “ЮН-ПРЕС”, розкривають свої враження від нового формату цьогорічного фестивалю, згадують цікаві фестивальні моменти минулих років.
Окрім нагород і нового досвіду юні медійники, як завжди, отримають унікальну можливість вступити до вітчизняних профільних вишів на пільгових умовах (за сертифікатами зі знижкою для переможців). Адже незмінний девіз Фестивалю – “Стань студентом у травні”.
Третій день фестивалю "Прес-весна на Дніпрових схилах" розпочався з привітання учасників народним художнім ансамблем сучасної хореографії “Фламінго”. Випускники “ЮН-ПРЕСу” поділилися своїми думками про те, яку важливу роль відіграє інформаційно-творче агентство “ЮН-ПРЕС” для становлення молодих журналістів. І, нарешті, довгоочікуване нагородження переможців.
А переможці цьогорічного фестивалю-конкурсу солідні: 45 переможець заочного конкурсу, 57 номінант спецпремій заочного конкурсу, 12 переможців конкурсу для репортерів фестивалю онлайн-редакції #Інфоманія: 2021.
Перемогу в номінації “Журналістська робота” вибороли: Олександра Штанько з м. Бердянськ Запорізької обл. й Олег Синяк з м. Лиман, Донецької обл. ІІ місце розділили Анна Останіна з м. Лиман і Дмитро Полубок з Бердянська. На ІІІ місці – Марія Лисенко, вихованка БТДЮ Інгульського району м. Миколаєва та Поліна Кривцун і Анастасія Дудка (Студія "Юн-прес" Центру дитячо-юнацької творчості ім. Є. Руднєвої, м. Бердянськ, Запорізька обл.)
У номінації “Газета” І місце виборола “Шкільна газета “ДИВОnews 61’’” ЗОШ N 61 м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області. На II місці – газета “Країна Творчості” обласного Будинку художньої творчості Миколаївської обласної ради і газета “Неформат” Центру дитячо-юнацької творчості, м. Бердянськ. III місце розділили Vin Media Team, газета “VTL Times”, комунального закладу “Вінницький технічний ліцей”, газета “Світанок” гімназії N 127, м. Кривий Ріг і журнал для підлітків “LOOK” Зразкового художного колективу “Гурток літератури та публіцистики “Діалог” Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді.
Номінація “Фото” визначила безсумнівним переможцемм Дарину Кінаш (Студія "Юн-прес" Центру дитячо-юнацької творчості ім. Є. Руднєвої, м. Бердянськ, Запорізька обл.) На ІІ місці- киянка Вероніка Балашова (ІТА “ЮН-ПРЕС”). ІІІ місце виборола Дарина Набока (Медіа-Центр “Зоряний TV”, м. Кременчук Полтавської області)
Номінація “Традиції і новаторство”: І місце – Синягівська Ірина Сергіївна керівника гуртка-методиста зразкового художнього колективу “Юний журналіст” Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді). ІІ місце дісталося керівнику Зразкового художнього колективу “Гурток літератури та публіцистики “Діалог” Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді Лебідь Яні Володимирівні та керівнику гуртка “Журналіст” Кобеляцького будинку дитячої та юнацької творчості імені Миколи Касьяна, (Полтавська обл.) Білаш Олені Володимирівні. ІІІ місце виборола Команда “Репортер-Миргород”, керівник Микола Марченко (Миргородська станція юних техніків, Полтавська обл.)
У номінації “Радіоробота” І місце виборола команда дитячої інформаційної агенції “Крила” Чернігівського обласного Палацу дітей та юнацтва. ІІ місце дісталося Катерині Шаповаленко (ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва). На ІІІ місці – вихованка гуртка “Журналіст” Кобеляцького будинку дитячої та юнацької творчості імені Миколи Касьяна, Полтавська обл. Валерія Ліхачова
Номінація “Медіапроект” визначила переможця – Атаконис Амір -вихованець медіацентру Палацу школярів ім. Аль-Фарабі (м. Нур-Султан Респу́бліка Казахстан). ІІ місце – медіацентр Палацу школярів ім. Аль-Фарабі (м. Нур-Султан Респу́бліка Казахстан). На ІІІ місці – команда дитячого медіацентру “К-video” Чернівецької гімназії № 2, м. Чернівці
У номінації “Літературний твір” І місце дісталося Єлизаветі Омельченко, студентці Оптико-механічного коледжу КНУ ім. Т.Шевченка, м. Київ. ІІ місце – у Валерії Болобан (Оптико-механічний коледж КНУ ім. Т.Шевченка, м. Київ). ІІІ місце розділили Вероніка Мучанка, студентка І курсу Київського міжнародного університету і Вікторії Шемігон, (ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва).
У номінації “Голос Покоління Z” І місце – Інформаційно-рекламний тижневик “ЕХО” та вихованці гуртка “Журналістика” Кобеляцького будинку дитячої та юнацької творчості імені Миколи Касьяна, ІІ місце вибороли Олена Коновалова – журналістка порталу “Лозова. City”, керівник гуртка “Дитяче телебачення” Лозівського БДЮТ (м. Лозова, Харківська обл.) і дитячий журнал-каталог “STILNYASHKA” ГО “Талановиті діти Рівненщини”, керівник Наталія Шмід. На ІІІ місці – команда “MolodMedia” гуртка “Громадська журналістика” (керівник Владислав Степаненко) відділу PR-технологій та медіавиробництва Київського Палацу дітей та юнацтва і дитяча телестудія "Зеркальце" м. Молодечно, Республіка Білорусь,
Номінація “ВІДЕОРОБОТА” визначила переможців: дитяча ТВ студія "ОбовсемКа" Чугуївського будинку дитячої та юнацької творчості, м. Чугуїв, Харківської обл. і ŁÓDZKA TELEWIZJA MŁODZIEŻOWA Палацу Молоді ім. Юліана (м. Лодзь, Республіка Польща). ІІ місце – Студія дитячого телебачення MÓW Production Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості й Дарья Молотовська – вихованка медіацентру Палацу школярів ім. Аль-Фарабі (м. Нур-Султан Респу́бліка Казахстан). ІІІ місце розділили Телекомпанія "ОКО" Кіровоградської гімназії нових технологій навчання м. Кропивницкий і Євгеній Насєкайло, вихованець дитячої телестудії "Зеркальце" Централізованої клубної системи Молодечнеського району м. Молодечно, Республіка Білорусь,
У номінації “НОВІ МЕДІА” І місце виборола команда “Teenagehappiness” ІТА “ЮН-ПРЕС” КПДЮ. ІІ місце – команда “TikTokTeam” ІТА-“ЮНПРЕС” КПДЮ “ЮН ПРЕС”. ІІІ місце дісталося авторському колектив ради Хмельницького міського учнівського самоврядування “Нова генерація міста” м. Хмельницький
Організатори та співорганізатори Фестивалю-конкурсу: Київський Палац дітей та юнацтва, Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за підримки Міністерства освіти і науки України, Національна спілка журналістів України, Державний комітет телебачення та радіомовлення України, Академія української преси, Національна спілка письменників України, інтернет-видання “КиевVласть”.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
КиевVласть
Київська ОДА видала 20 ліцензій державним професійним та технічним ліцеям столичного регіону в сфері профільної освіти. Здобути повну загальну середню освіту та водночас професійні навички на Київщині тепер можливо на базі 17 тергромад. Де саме – розбиралася KV.
Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін 2 квітня підписав розпорядження та № 186 щодо провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти закладами професійної освіти.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За погодженням КОДА профільну освіту на Київщині надаватимуть 20 державних навчальних та професійно-технічних закладів на основі базової середньої освіти. При всіх закладах діє інклюзивна освіта.
Броварський район
У Броварському районі зможуть надавати профільну освіту три ліцеї професійного спрямування. Один з них розташований на території Березанської громади по вулиці Шевченків шлях, 34. Це – Березанський професійний аграрний ліцей. Він працюватиме з ліцензованим обсягом в 230 осіб. Як юридична особа, заклад був зареєстрований у 2002 році. Та свою діяльність розпочав у 1963 році як Баришівське сільське професійно-технічне училище № 46 у селищі Баришівка і лише через два роки був переміщений до Березані. Очолює ліцей викладач спецдисциплін ІІ категорії Юлія Джура. Тут можна освоїти професію електромонтера, водія та тракториста, секретаря, продавця, кухаря та офіціанта.
На фото: Березанський професійний аграрний ліцей
З обсягом 600 учнів профільну освіту надаватиме Броварський професійний ліцей. Заклад базується в Броварах однойменної громади по бульвару Незалежності, 14-Б, і зареєстрований у 2003 році. Засновником цього закладу є Броварський завод будівельних конструкцій, а до реорганізації був відомий як ПТУ №4. Тут готують фахових робітників на основі базової середньої освіти за професіями: електрозварник, слюсар, монтажник санітарно-технічних систем і устаткування, кухар-кондитер, маляр, оператор комп’ютерного набору, лицювальник-плиточник. А також при ліцеї працюють курси водія. Керує закладом директор з 24-річним педагогічним стажем – Микола Ладан.
На фото: Броварський професійний ліцей
Згурівський професійний ліцей навчатиме 300 ліцеїстів за адресою: Згурівка, вулиця Центральна, 6 (Згурівська громада). Як і попередній ліцей, він був зареєстрований у 2003 році. Заклад же діє з 1963 року і працював від початку як навчальний корпус училища механізації сільського господарства №4, яке давало професію "Тракториста-машиніста широкого профілю” з одно-двох річним терміном навчання. Сьогодні вибір професій тут набагато ширший. Випускають слюсарів, адміністраторів, бухгалтерів, касирів банку, кухарів та кондитерів. А навчають 72 педагога під керівництвом Василя Шевченка.
На фото: Згурівський професійний ліцей
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Білоцерківській район
У Білоцерківській громаді профільним навчанням охоплять юних білоцерківців три професійно-технічних заклади.
Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу має реєстрацію з 1997 року. Знайти його можна у місті Біла Церква по вулиці Турчанінова, 33/35. 600 учнів тут навчатимуть тут як загальним навичкам, так і професійним. Торік тут навчалося 513 учнів. А здобувають у закладі професії штукатура і маляра, плиточника та столяра, кухаря та офіціанта тощо. Перший же набір учнів заклад здійснив ще у далекому 1969 році.
На фото: Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу
Білоцерківське професійно-технічне училище ім. П. Р.Поповича було засноване в 1927 році як школа фабрично-заводського учнівства з метою забезпечення робітничими кадрами ремонтних сільськогосподарських підприємств. Сьогодні профільним навчанням він здатен охопити 570 осіб. Діє він у Білій Церкві по вулиці Карбишева, 9-А. Тут навчаються майбутні електрогазозварювальники, машиністи крана автомобільного та слюсарі з ремонту колісних транспортних засобів. Очолює ПТУ з 2007 року Василь Жила.
На фото: Білоцерківське професійно-технічне училище ім. П. Р.Поповича
Білоцерківський професійний ліцей одержав обсяг на 600 осіб. За даними Youcontrol, реєстрація закладу за адресою Біла Церква, вулиця Гетьманська, 94 відбулася в 1999 році. Освоїти тут можна сім професій, наприклад, як різьбяр по дереву та бересті, оператор з обробки інформації та програмного забезпечення, радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури тощо. Загалом заклад розпочав свою діяльність як технічне училище- ТУ №4 ще у 1954 році і очолює ліцей Сергій Шпак. Навчанням дітей же займається понад 40 майстрів та викладачів.
На фото: Білоцерківський професійний ліцей
Діють в районі ще три ліцеї, які також зорієнтовані на профілізацію. На базі 9 класів з наданням повної загальної середньої освіти у Володарському професійному аграрному ліцеї 280 дітей зможуть здобути професії за сільськогосподарським напрямом. А саме: тракториста-машиніста та слюсаря, обліковця та водія, електромонтера та електрогазозварювальника. Як і у всіх державних ПТУ, тут надається гуртожиток та виплачується стипендія. Заклад функціонує у Володарській громаді під керівництвом Володимира Блоцького на території адмінцентру селища по вулиці Загороднього, 7 з 1963 року. До реформування це було училище механізації сільського господарства №10.
На фото: Володарський професійний аграрний ліцей
На території Рокитнянської громади Рокитнянський професійний ліцей (Рокитне, вулиця Ентузіастів, 4) з обсягом в 380 осіб здійснює навчання, як на базі базової загальної освіти, так і повної. Тут також доступні професії кухаря, кондитера, штукатур-маляра, слюсаря тощо. Загалом тут можна освоїти до 12 професій. Історія закладу розпочалася 42 роки тому, коли міжколгоспне об’єднання з будівництва на базі заводу залізобетонних виробів заснувало в селищі ПТУ-1 будівельного профілю.
На відео: Рокитнянський професійний ліцей
Трохи з меншим обсягом, 260 учнів, діє у цьому районі Сквирське вище професійне училище. Воно зареєстроване у 1997 році у місті Сквира (вулиця Незалежності, 141, Сквирська громада). Тут можна здобути професію за чотирма напрямками (тракторист, кухар-офіціант, слюсар та електрозварювальник) вартістю від 2200 до 3200 тис. гривень за рік. Заклад був заснований як Сквирське сільське професійне училище №9 на базі реорганізованого сільськогосподарського технікуму ще у 1972 році. Наразі ліцеєм керує директор Олександр Пасічник.
На фото: Сквирське вище професійне училище.
Обухівський район
В укрупненому Обухівському районі таких закладів вже п’ять, які діють на територіях чотирьох громад – Богуславської, Ржищівської, Української та Васильківської.
Так, два заклади функціонують у Богуславі: по вулиці Миколаївська, 122 – Богуславське вище професійне училище сфери послуг з обсягом на 310 осіб та по вулиці Франка, 31 – Богуславський центр професійно-технічної освіти з обсягом на 420 осіб.
За понад півстоліття від дня заснування Богуславське училище випустило понад 16 тис. випускників. Заклад був відомий як навчально-виробничий комбінат для підготовки робітничих кадрів сфери побутового обслуговування. Реорганізовано його же у вище професійне училище у 2005 році. А здобувають тут професії кравця, кухаря-кондитера, перукаря та манікюрника.
На фото: Богуславське вище професійне училище сфери послуг
Богуславський центр вже запрошує на навчання на новий навчальний рік за професіями кухар, кондитер, бармен, слюсар, штукатур тощо. Більшість педагогів закладу мають багаторічний досвід у викладацькій діяльності – понад 30 років стажу. Діє заклад з 1967 року і навчання тут здійснюється за держзамовленням або на контрактній основі.
На фото: Богуславський центр професійно-технічної освіти
Ще 540 дітей профільною освітою охопить комунальний заклад обласної ради "Васильківський професійний ліцей". Заклад освіти був створений у 1962 році як загальноосвітня школа-інтернат. Розташований він у Василькові по вулиці Декабристів, 39. Керує ним – Людмила Постоленко.
"Васильківський професійний ліцей здійснює підготовку кваліфікованих працівників для різних галузей економіки за 18 сучасними професіями, від усім знайомих кухара чи кравця – до оператора з обробки інформації і програмного забезпечення", – йдеться на сайті закладу.
На фото: Васильківський професійний ліцей
Ржищівський професійний ліцей одержав обсяг на 225 осіб. Зареєстрований він у Ржищеві по вулиці Соборна, 110. Здійснюють тут первинну підготовку за спеціальностями "Cільське господарство", "Автомобільний транспорт" та "Громадське харчування". Функціонує заклад під керівництвом Віктора Гордієнка.
На фото: Ржищівський професійний ліцей
З обсягом 300 осіб діє по вулиці Юності, 19 Професійний ліцей міста Українки. Директором закладу є викладач спецпредметів, спеціаліст I категорії Костянтин Бахмацький. Знають у місті цей заклад як ПТУ №20, що був заснований ще у 1972 році. Випускаються тут електрозварники, слюсарі, електромонтажники та адміністратори.
На фото: Професійний ліцей міста Українки
Бориспільський район
Ще три державних професійно-технічних навчальних закладів діють в Бориспільському районі. Серед них Бориспільський професійний ліцей, який одержав від КОДА право навчати 540 учнів. Ліцей базується у Борисполі по вулиці Ушакова, 17 (Бориспільська громада). Опікується закладом директор – кандидат педагогічних наук Володимир Динько, а в навчальному процесі задіяні 40 педагогічних працівників. Сам ліцей діє вже понад 40 років і продовжує навчати висококваліфікованих спеціалістів для багатьох галузей народного господарства.
На фото: Бориспільський професійний ліцей
На території Переяславської громади працює з ліцензованим обсягом в 500 осіб Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти. У місті він розташований за адресою: вулиця Можайська, 5. Центр був створений у 1954 році на базі Переяслав-Хмельницької машинно-тракторної станції і з того часу неодноразово реорганізувався. І за роки свого існування ЦПТО випустив понад 40 тисяч кваліфікованих робітників для сільськогосподарського комплексу Київщини. Керую такою установою викладач вищої категорії Микола Лопата. За його плечима – 27 років педагогічного стажу.
На фото: Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти
Трохи менший обсяг дістався Яготинському центру професійно-технічної освіти – 360. Заклад діє в місті Яготин по вулиці Київська, 6 (Яготинська громада). Свою історію навчальний заклад стартував з 1981 року. Він відкрився як технічне училище №1 з плановим контингентом у 480 учнів. У Центр професійно-технічної освіти він був реорганізований вже у 2005 році. Цим закладом керує викладач вищої категорії з 20-річним стажем педагогічної роботи та кандидат історичних наук Ярослав Ситніков.У 2020-2021 році тут здобували первинну професійну підготовку за 20 професіями. Серед популярних технічних та сільськогосподарських тут можна здобути професію і токаря, фрезерувальника та лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу.
На фото: Яготинський центр професійно-технічної освіти
Бучанський район
Один державний заклад професійно-технічного спрямування діє і в Бучанському районі і розташований він на території Бородянської громади. Це – Бородянський професійний аграрний ліцей. Його профільний обсяг – 420 осіб. Його реєстраційна адреса: селище Бородянка, площа Київська, 3. У 1963 році новоствореному сільському училищу механізації сільського господарства був присвоєний номер 47. На той час було прийнято 273 учнів, які навчалися професії тракториста. Сьогодні же тут навчають не лише професіям сільськогосподарського виробництва, але і громадського харчування. Має заклад ліцензії і на підготовку за професіями: "Квітникар", "Оператор комп'ютерного набору", "Токар. Фрезерувальник", є водійські курси тощо. Очолює заклад – Тетяна Ярмолицька.
На фото: Бородянський професійний аграрний ліцей
Вишгородський район
У цьому районі також всього один заклад, який увійшов до Димерської громади - Катюжанське вище професійне училище. Йому надали обсяг на 430 учні, а базується заклад в селі Катюжанка по вулиця Шевченка, 1. За роки існування училище випустило понад 25 тисяч кваліфікованих працівників з 15 виробничих професій. А заснований заклад був ще у 1953 році як училище механізації сільського господарства. Варто додати, що училище має своє навчальне господарство, ферму ВРХ, свиноферму, страусів, теплиці, пасіку, які розміщуються на 245,1 га землі. Підготовка висококваліфікованих робітників тут здійснюється у двох напрямах: механізації сільського господарства і транспорту. Освітні послуги щодо одержанням вищої освіти, училище надає на рівні молодших спеціалістів за спеціальностями "Харчові технології", "Агроінженерія". Працює ВПУ під керівництвом Заслуженого працівника освіти України Руслана Недашківського.
Фастівський район
І останній заклад розташований у Фастівській громаді. З обсягом в 500 осіб одержав ліцензію Фастівський центр професійно-технічної освіти. Його адреса: Фастів, вулиця Якубовського, 66. З педагогічним стажем в дев’ять років очолює заклад Іван Мельник. У 2020 році сам центр відзначив 30-річний ювілей закладу та 80-річний ювілей професійно-технічної освіти. А навчають у ньому таким професіям, як: кухар, кондитер, офіціант, електрогазозварник та слюсар, штукатур, маляр та секретар, адміністратор.
На відео: Фастівський центр професійно-технічної освіти
Нагадаємо, як повідомляла раніше KV, до 2027 року в Україні мають остаточно впровадити профільну школу. За цей час навчальні заклади реформують та переведуть на трирівневу освітню систему. Київська ОДА вже погодила сім ліцензій на провадження профільної середньої освіти вищим навчальним закладам. Це - обласні академії та фахові коледжі при ВНЗ. Профільна та допрофесійна підготовка стане доступною для старшокласників більшості міських громад регіону.
Читайте: Профілізація: на Київщині сім вищих навчальних закладів надаватимуть профільну освіту
Київська ОДА також оновила освітні ліцензії комунальним закладам обласної ради. Це – навчальні заклади в Білоцерківському, Бучанському, Фастівському, Бориспільському та Обухівському районах. Ліцензії одержали фахові коледжі, вищі навчальні заклади та ліцеї технічного спрямування. Загалом здобувати майбутню професію школярі Київщини зможуть у 10 профільних школах. Ще 24 ліцензії губернатор схвалив десяти спецзакладам І-ІІІ рівнів акредитації.
Читайте: Старша школа: на Київщині визначили обсяги профільного навчання
* ДНЗ "Березанський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ: 02544773).
** ДПТН "Броварський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 05536642).
*** ДНЗ "Згурівський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 02544626).
**** ДПТНЗ "Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу" (код ЄДРПОУ: 02544738).
***** ДНЗ "Білоцерківське професійно-технічне училище ім. П. Р.Поповича" (код ЄДРПОУ: 05536716).
****** ДПТНЗ "Білоцерківський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 02544572).
******* ДПТНЗ "Володарський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ: 02544655).
******** ДПТНЗ "Рокитнянський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 05536610).
********* ДНЗ "Сквирське вище професійне училище" (код ЄДРПОУ: 02544684). ***** ********** ДПТНЗ "Богуславське вище професійне училище сфери послуг" (код ЄДРПОУ: 03063194).
*********** ДНЗ "Богуславський центр професійно-технічної освіти" (код ЄДРПОУ: 26078726).
************ КНЗ КОР "Васильківський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 22204341).
************* ДНЗ "Ржищівський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 02544661).
************** ДНЗ "Професійний ліцей м.Українки" (код ЄДРПОУ: 05536627).
*************** ДПТНЗ "Бориспільський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 05536633).
**************** ДПТНЗ "Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти" (код ЄДРПОУ: 02544610).
***************** ДПТНЗ "Яготинський центр професійно-технічної освіти" (код ЄДРПОУ: 05536691).
****************** ДПТНЗ "Бородянський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ: 02544784).
******************* ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" (код ЄДРПОУ: 02544603).
******************** ДПТНЗ "Фастівський центр професійно-технічної освіти" (код ЄДРПОУ: 20578793).
Фото: колаж KV
КиевVласть
Одинадцять громад Київщини позмагаються на кращий проєкт з медицини та екології. А борються громади за коштовний приз – іноземний грант. У разі перемоги їх території поповняться сортувальними станціями сміття, культурними осередками, "швидкими" або туристичними центрами. У рамках конкурсу "Наша громада" Український кризовий медіа-центр за підтримки USAID надасть 26 громадам по півмільйона гривень на розвиток.
Як стало відомо KV, 10 травня розпочався другий етап конкурсу місцевих проєктів "Наша громада", реалізований Українським кризовим медіа-центром у рамках програми USAID "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE) разом із телеканалами ICTV та СТБ. Конкурс розроблено у співпраці із медіагрупою StarLightMedia. Загалом проєкт стартував ще наприкінці березня і триватиме до 30 вересня.
Як зауважують організатори, мета конкурсу – підтримати активні та дієві громади з населенням до 70 тисяч, розповісти на національному рівні про місцеві досягнення і зміни у селах та малих містах, показати успішні ініціативи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Так, учасники конкурсу мають представити свої ідеї експертному журі та інтернет-аудиторії. Громади, які отримають найбільшу підтримку за результатами голосувань, увійдуть у фінал. А це – 13 проєктів, ще 13 фіналістів – обере журі. Обіцяють же громадам-переможницям грошовий приз у розмірі 500 тис. гривень на реалізацію проєкту.
"Програма USAID DOBRE спрямована допомогти територіальним громадам відповідати на виклики та користуватися можливостями децентралізації. DOBRE працює з фіксованою кількістю громад, але ми сподіваємось, що найкращі практики та ініціативи наших громад-партнерів надихатимуть інших. Громади, які візьмуть участь у конкурсі, не лише матимуть шанс виграти грошовий приз – а й продемонструють свої ідеї та ініціативи для всієї України, які інші громади можуть застосувати на користь своїх мешканців", – зауважив керівник програми USAID DOBRE Браян Кемпл.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Перед фінальним голосуванням, телеканали ICTV та СТБ в ефірі "Фактів" та "Вікон" покажуть своїм глядачам проєкти 26 фіналістів. У сюжетах учасники зможуть більш наочно розказати про свою громаду, проєкти, і тим самим популяризувати свою територію.
Як зауважено на сайті проєкту, усього на конкурс надійшло 289 заявкок від громад. Серед них 11 проєктів представлені і громадами Київської області. Це – екологічні, освітні, туристичні, спортивні та дозвіллєві проєкти. Що саме планують реалізувати громади Київщини і чому обрали саме такі об’єкти – дізнавалася KV.
Технології без перешкод
Серед здобувачів гранту – Тетіївська громада. На сайті конкурсу зауважено, що учнівське самоврядування та ГО "Сільський актив" ініціювали освітній проєкт – "Освітній інформаційний центр. Технології без перешкод". Сам же проєкт відповідає завданням Стратегії розвитку громади. Він передбачає створення Освітнього інформаційного центру для дітей від 6 до 18 років, де навчатимуть програмуванню, робототехніці, 3D моделюванню, проводитимуть літні комп’ютерні ІТ-табори тощо.
"Відсутні можливості для розвитку молоді в сфері ІТ. Дослідження результатів учнів на олімпіадах різних рівнів показують, що є нерівномірність в розвитку молоді в комп’ютерних технологіях. Присутній гендерний дисбаланс [...]. Діти з сільської місцевості та діти з малозабезпечених сімей практично не мають можливостей для розвитку за напрямком комп’ютерних технологій", – аргументує громада важливість реалізації проєкту.
Спортивні перерви
На території Томашівської громади діє п’ять освітніх закладів разом із опорною школою. Загальна кількість учнів – 406 та 90 дошкільнят. І проєкт "Спортивні перерви – запорука здоров’я школярів" має залучити дітей до спорту і стати альтернативою використанню гаджетів під час перерв. І разом з цим – вирішити проблеми емоційної перевтоми, нестачі рухової активності та запобігти розвитку різноманітних хвороб серед школярів.
"Ініціаторами проєкту стали освітяни - керівник відділу освіти та наш проєктний менеджер. Розглядалися різноманітні напрямки. Але є обмеження, тож обрали такий невеликий і реальний проєкт – обладнання спортивним інвентарем наших шкіл, яке буде розміщене у вільному доступі у холах, які є досить великими та просторими. Школи у нас повністю незаповнені. Проєкт є цікавим для дітей. Від громади передбачається співфінансування та активне голосування, аби стати переможцями. Про конкурс ми сповістили громаду через усі створені інтернет-групи. 650 тисяч гривень – вартість проєкту і 10% надасть громада. Реалізація проєкта передбачається цьогоріч", – розповіла голова Томашівської сільської громади Олена Пашун.
І додала, що громада завжди моніторить подібні конкурси і вже подали на ДФРР проєкт "Безпечна громада". Він передбачає встановлення відеоспостереження, придбання пожежного автомобіля. А ще розроблений екологічний проєкт, орієнтований на Світовий банк. Це - розчищення частини русла річки, ставка, облаштування зони відпочинку.
"Це такий більш дороговартісний проєкт, і, мабуть, коштує вже близько 20 мільйонів. У громади дуже багато проблем, адже ми віддалені від центру і межуємо із Житомирською областю", – зауважила Пашун.
Сортувальна лінія
На території Таращанської міської громади розташоване одне сміттєзвалище площею в 2,8 га. Щорічно частина відходів не вивозиться та потрапляє до несанкціонованих сміттєзвалищ. Це і послугувало до подання екологічного проєкту "Сортувальна лінія для твердих побутових відходів". Сьогодні вартість тонни відсортованої вторинної сировини коштує 600-3500 гривень, тому громада розраховує, що переробка сміття в майбутньому збільшить і місцевий бюджет. Планується, що сортувальна лінія матиме переробну здатність в 2,3-3 тонн за годину. Коштує такий проєкт 800 тис. гривень.
Стежками Макарівщини
Такий однойменний туристичний проєкт бажає втілити Макарівська селищна громада. Територія колишнього Макарівського району має багату історичну спадщину, хороші екологічні показники, наявність дендропарку і підприємства повітряних куль "Монгольф'єр". Тож планує розвивати туризм і розпочати це із велосипедних і трекінгових (пішохідних) маршрутів. Проєкт спортивного туризму передбачає і збереження історичних пам’яток та розвиток місцевого підприємства.
МОПС
Фастівська громада подала на конкурс проєкт МОПС (Макулатура. Органіка. Пластик. Скло), який передбачає залучення громади до ефективного поводження із твердими побутовими відходами та свідомого ставлення до охорони довкілля. І найголовніше – зменшити кількість несанкціонованих сміттєзвалищ на території через залучення мешканців до сортування.
За словами голови Фастівської міської громади Михайла Нетяжука, проблема культури поводження з твердими побутовими відходами у сучасному світі стає все актуальнішою для України, починаючи від навичок сортування до утилізації.
"Порадившись із громадою, ми вийшли саму на таку ініціативу, щоб провести певну просвітницьку, культурну роботу і сформувати певну модель поведінки серед дітей, жителів громади щодо ставлення до довкілля. Адже, на жаль, більшість не замислюється, що залишить майбутнім поколінням, викидають сміття в річки, лісосмуги тощо. Цьогоріч у місті запрацювала лінія по сортуванню сміття і ми хочемо привчити громадян до того, як правильно поводитися зі сміттям. У першу чергу, будуть проводитися заходи та навчання серед дітей при школах, і через них будемо змінювати свідомість громади. Треба максимально розповсюджувати інформацію і переконувати. І саме голосування є певною мобілізацією громади для того, щоб всі звернули увагу на проблему і долучилися до проєкту", – розповів Нетяжук.
Бюджетом проєкту передбачено співфінансування від громади у розмірі 100 тис. гривень та внесок партнерів – 30 тис. гривень. І крім інформаційно-навчальної компанії, громада придбає по два компостних бокси та інвентар в кожен заклад освіти, встановить в 11 закладах освіти контейнери для роздільного збору сміття тощо.
Сквер почуттів
Під свій проєкт "Сквер почуттів" Гребінківська селищна громада планує відвести близько 1,032 га території. Як зауважено в описі проєкту, в селищі відсутня локація для проведення дозвілля, тож виникла ідея у створенні на пустирі живописного скверу та амфітеатру. Проєкт передбачає благоустрій та озеленення об'єкту "Культурно-просвітницький заклад "Театр драми та ляльок "Salamandra", що розташований по вулиці Святопокровська, 158 в Гребінках. Хочуть витратити на ці заходи – 625 тис. гривень.
Швидка
Переважна більшість жителів Володарської громади – це сільське населення, частина з них – з обмеженими фізичними можливостями. У громаді відсутній автомобіль швидкої, за допомогою якого можливо вирішити медичні та реабілітаційні потреби жителів. Тож запропонований медичний проєкт "Придбання спеціалізованого автомобіля швидкої медичної допомоги з метою покращення якості надання медичних послуг жителям громади", міг би вирішити цю ситуацію. Ціна питання – 625 тис. гривень.
Зелений туризм"Буча – центр зеленого туризму Київщини" – туристичний проєкт Бучанської міської громади вартістю в 850 тис. гривень. І як зауважено в описі, ідея створення культурно-туристичного центру, розвитку місцевого еко, історичного, природничого туризму наразі є актуальним та першочерговим вектором розвитку громади. Наявність таких осередків є також і привабливою інвестиційною платформою для розвитку малого та середнього бізнесу.
Мистецький центр
Глевахівська селищна громада планує створити відкритий мистецький простір "Вулична сцена" під відкритим небом, аби максимально забезпечити дозвілля та культурний осередок Крушинського старостинського округу та громади в цілому. Наразі, в селі Залізне є вулична сцена, яка була реалізована за ініціативи місцевої ГО "Село для людей", кошти мешканців та нині потребує модернізації.
Як розповіла KV староста Крушинського старостинського округу та екскерівник ГО "Село для людей" Оксана Лихо, організація активно працює над покращенням культурного життя селян. Села громади територіально віддалені один від одного, відстань між якими до 15 км. Тож аби згуртувати селян, була започаткована традиція проведення на території села Залізне культурних заходів.
"На території села діє лише бібліотека, тож побудована імпровізована сцена стала поштовхом для його культурного розвитку, запрацювали творчі колективи. На території громади діє декілька клубів, але вони втратили свою актуальність. У 2019 році фестиваль "Хутір Фест" зібрав до тисячі учасників та гостей з усіх куточків області. Нас підтримувала туристичні агенства, були цінні розіграші. Тепер плануємо цей мистецький майданчик оновити, зробивши з нього арт-простір: побудувати потужну сцену, провести світло, облагородити територію, створити умови тощо. Тут вже можна буде проводити дозвілля та збори громади в цілому, тематичні вечори, музичні конкурси, кінопокази і тому подібне. Територія це дозволяє. Для громади у майбутньому це можливості для розвитку туризму. Місцева влада підтримала проєкт, адже мешканці мають право на якісне дозвілля. Конкурс передбачає грант і 10% фінансування надасть громада – це понад 60 тис. гривень. Плануємо ще звернутися за підтримкою і до місцевого бізнесу. Конкурс – мотивація, яка дає можливість залучити на територію позабюджетні кошти. Хвилюють нас і екологічні питання – проблеми зі сміттям та його утилізацією. Тож працюємо і в цьому напрямку", – розповіла вона.
Циркове мистецтво
Bilhorod Circus Fest – це щорічний фестиваль циркового мистецтва, який проводиться на території вже Білогородської громади. Ідею дозвіллєвого проєкту "Bilhorod Circus Fest" запропонували засновники циркової студії Білогородської школи мистецтв. У жовтні 2019 року відбувся фестиваль, який зібрав близько 500 відвідувачів та 100 дитячих циркових колективів. Захід планують вивести на міжнародний рівень. Цьогоріч фестиваль запланований на жовтень і цей конкурсний проєкт має допомогти придбати розбірну сцену. Вартість реалізації – 630 тис. гривень.
Безпековий центр
"Безпековий центр – комфорт і безпека кожного жителя березанської громади" – це останній проєкт, який презентує Березанська громада. Із всіх проєктів – це найбільш дороговартісний – понад 1 млн гривень.
На території міста була напружена криміногенна ситуація, тож для покращення ситуації на території реалізували програму "Безпечне місто". Встановлено камери відеоспостереження, дорожні знаки, створено Муніципальну варту та єдину інтернет-мережу, якими опікується КП "Березанькомунсервіс". І нині громада потребує створення Безпекового центру, який об'єднав би в єдину систему реалізовані заходи. У Центрі працюватиме три диспетчери, буде придбано необхідне обладнання та програмне забезпечення для call-центру, мобільного додатку, впроваджено цілодобову телефонну лінію та інтерактивну карту подій. Буде розширена і мережа відеоспостереження за рахунок коштів партнерів БО "Фонд громади Березані".
Як вдалося дізнатися KV, інтернет-голосування триватиме до 31 травня. Щоб проголосувати за проєкт, вартий реалізації, необхідно зареєструватися на сайті "Наша громада" через електронну пошту або Facebook. Можливо віддати свій голос лише за п’ять різних проєктів. Детальні посилання на проєкти Київщини можна знайти також на сайті Київської облради за лінком.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Фото: колаж KV
КиевVласть
До 2027 року в Україні мають остаточно впровадити профільну школу. За цей час навчальні заклади реформують та переведуть на трирівневу освітню систему. Київська ОДА вже погодила сім ліцензій на провадження профільної середньої освіти вищим навчальним закладам. Це - обласні академії та фахові коледжі при ВНЗ. Профільна та допрофесійна підготовка стане доступною для старшокласників більшості міських громад регіону.
Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав розпорядження № 146 щодо впровадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти закладами вищої освіти без проходження процедури ліцензування.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Так, закладам вищої освіти очільник Київщини Василь Володін погодив сім ліцензій. Із них дві одержали філії Білоцерківського національного аграрного університету.
Це відокремлені структурні підрозділи – Технолого-економічний фаховий коледж та Маслівський аграрний фаховий коледж ім. П.Х.Гаркавого. Обидва надаватимуть профільну середню освіту.
Технолого-економічний фаховий коледж базується у Білій Церкві по вулиці Ярослава Мудрого, 21/2 і охопить навчанням 380 осіб. За даними YouControl, коледж був зареєстрований у квітні 2007 року. Та сам навчальний заклад був заснований ще у вересні 1944 року як Білоцерківський сільськогосподарський технікум Наркомхарчопрому СРСР. Керує ним спеціаліст вищої категорії, викладач-методист Людмила Лендрик.
Заклад надає фахову передвищу, загальну середню освіти та готують тут майбутніх економістів, комерційних підприємців, фінансистів та фахівців із енергетичного машинобудування та харчових технологій, ветеринарів. Вартість навчання коливається від 15 до 15,6 тис. гривень за рік на денній формі.
Маслівський аграрний фаховий коледж ім. П.Х.Гаркавого зі сторічною освітньою історією продовжить працювати з обсягом в 190 осіб. Заклад зареєстрований у селі Маслівка по вулиці Незалежності, 66 (Миронівська громада Обухівського району).
Заклад був створений як сільськогосподарський технікум з правами вищого навчального закладу у 1920 році на базі селянської гімназії. Він був єдиним на ті часи спеціалізованим вищим навчальний заклад з підготовки селекціонерів-насіннярів. Сьогодні коледж працює під керівництвом викладача вищої категорії, відмінника освіти України Наталії Пахович. Цьогоріч заклад одержав понад 15 млн гривень бюджетних асигнувань на своє утримання. Загалом коледж здійснює підготовку молодших фахових бакалаврів на базі 9 та 11 класів за спеціальностями: "Агрономія", "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва", "Менеджмент" та "Фінанси банківська справа і страхування", "Автомобільний транспорт".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
З обсягом 392 особи профільну освіту надаватиме обласний комунальний заклад "Академія мистецтв імені Павла Чубинського". За даними YouControl, "Академія мистецтв" зареєстрована більш 17 років тому – 13.02.2002 року в Печерському районі Києва (вулиця Івана Мазепи, 15, поблизу Києво-Печерської Лаври), а заснована була в 1930 році як Київський технікум по підготовці організаторів культурно-дозвіллєвої роботи. Очолює установу з квітня 2010 року Василь Романчишин – кандидат культурології, професор, заслужений діяч мистецтв України.
Академія мистецтв ім. Павла Чубинського
На сайті Академії повідомляється, що установа має вже 90-річний досвід підготовки діячів мистецтва. Академія має акредитацію і здійснює підготовку фахових молодших бакалаврів та спеціалістів за спеціальностями "Хореографія", "Менеджмент соціально-культурної сфери", "Музичне мистецтво" і "Сценічне мистецтво", "Інформаційне, бібліотечне та архівна справа" і "Туризм". Випускають тут і артистів і викладачів хореографічних та хорових ансамблів, театральних колективів, бібліотекарів і діловодів.
Читайте: Киевоблсовет планирует переименовать областную Академию искусств
Одну ліцензію за рівнем профільної середньої освіти з обсягом 460 осіб має філія Національного авіаційного університету – відокремлений структурний підрозділ Васильківський фаховий коледж. Заклад діє у місті Васильків ще з довоєнних часів як Васильківська авіаційна школа механіків, а реєстрацію юрособи одержав у 2000 році.
Тут вже розпочалися вступні курси до нового навчального року, а надають тут фахову передвищу освіту за сімома спеціальностями, як "Менеджмент", "Інженерія програмного забезпечення", "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології", "Телекомунікації та радіотехніка", "Авіоніка", "Соціальна робота" та "Авіаційний транспорт".
Васильківський фаховий коледж
Ще три профільні ліцензії відійшли до філій Національного університету біоресурсів і природокористування України. Одну із них має Боярський фаховий коледж (код ЄДРПОУ ВП 33295449) на 440 осіб, що розташований у Боярці по вулиці Сільгосптехнікум, 30 і зареєстрований у 2007 році. Керує ним – директор Сергій Кропивко. Викладають тут дев’ять дисциплін, і окрім економічних спеціальностей, можна обрати екологію, комп'ютерні науки, геодезію, агрономію та лісове і садово-паркове господарство.
Дісталася ліцензія і Ірпінському фаховому коледжу на 560 студентів. Коледж працює в Ірпені по вулиці Гагаріна, 9 і зареєстрований як юрособа з 2007 року. Керує установою викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист Наталія Ільченко. Освітня діяльність тут здійснюється за трьома ступенями – бакалавр, молодший спеціаліст та фаховий молодший бакалавр. А готують тут фахівців із економіки, фінансів, маркетингу та комп’ютерної інженерії, а також – торгівлі та харчових технологій.
Ірпінський фаховий коледж
Ще один структурний підрозділ університету працює у Немішаєвській громаді по вулиці Технікумівська, 4. Це – Немішаївський фаховий коледж з понад столітньою історією. Він одержав ліцензований обсяг на 650 осіб. Керує ним – кандидат сільськогосподарських наук Володимир Альохін. Коледж позиціонує себе як передовий заклад аграрної освіти, в якому на п’яти відділеннях здобувають фахову освіту за 9 спеціальностями понад 1,6 тис. студентів. А вивчають ветеринарну медицину, електроенергетику, технологію виробництва, агроінженерію та транспортні технології, економіку тощо.
Освітній процес у коледжі забезпечують 165 педагогічних та науково-педагогічних працівників. Особливістю закладу є те, що під час навчання студенти мають можливість проходити виробничу практику за кордоном. Загалом свою освітянську діяльність заклад розпочав ще у 1912 році.
Читайте: Київщина візьметься за підготовку фахових молодших бакалаврів
Нагадаємо, як повідомляла раніше KV, Київська ОДА оновила освітні ліцензії комунальним закладам обласної ради. Це – навчальні заклади в Білоцерківському, Бучанському, Фастівському, Бориспільському та Обухівському районах. Ліцензії одержали фахові коледжі, вищі навчальні заклади та ліцеї технічного спрямування. Загалом здобувати майбутню професію школярі Київщини зможуть у 10 профільних школах. Ще 24 ліцензії губернатор схвалив десяти спецзакладам І-ІІІ рівнів акредитації.
Читайте: Старша школа: на Київщині визначили обсяги профільного навчання
Крім того, Київська ОДА видала чергові 147 ліцензій комунальним навчальним закладам у п’яти районах Київщини. Ліцензії без проходження процедури ліцензування одержали 41 школа та вісім дитсадків. Ще п’ять ліцензій відійшли до приватних шкіл та садочків у Бучанському та Білоцерківському районах. Загалом навчальні заклади працюватимуть в міських громадах Вишневого, Білої Церкви, Бучі, Ірпеня та ще у семи сільських та селищних тергромадах.
Читайте: КОДА ліцензувала діяльність 44 шкіл та десяти дитсадків Київщини
*Білоцерківський національний аграрний університет (код ЄДРПОУ: 00493712).
** Технолого-економічний фаховий коледж Білоцерківського національного аграрного університету" (код ЄДРПОУ: 00419680).
*** Маслівський аграрний фаховий коледж ім. П.Х.Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету (код ЄДРПОУ: 36969901).
**** КЗ вищої освіти КОР "Академія мистецтв імені Павла Чубинського" (код ЄДРПОУ 02214938).
***** Національний авіаційний університет (ідентифікаційний код юридичної особи 01132330).
****** Національний університет біоресурсів і природокористування України"(00493706).
******* Боярський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України (код ЄДРПОУ: 33295449).
******* Ірпінський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України (код ЄДРПОУ: 33295386).
******** Немішаївський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України (код ЄДРПОУ: 33295412).
Фото: колаж KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 00:09:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 4
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 00:09:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0002
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 4
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 00:09:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 00:09:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 00:09:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.2251
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"навчання"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 00:09:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"навчання"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 830, 10
0.0105
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('107392', '107230', '107087', '106854', '106842', '106712', '106568', '106383', '106220', '106190')
0.1891
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 00:09:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"навчання"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)