Протиепідемічні заходи та закриття ринків призвели в столичному регіоні до овочевої кризи. Не маючи доступу до ринків, фермери тоннами викидали на смітник нереалізовану моркву, огірки, помідори та ранній врожай. Сьогодні господарства підраховують мільйонні збитки й жаліються на брак державної підтримки. Кажуть, галузь ледь виживає через відсутність компенсацій, пільгового кредитування та дорогі енергоносії.  На початку травня регіон здивувала новина: жителі Гостомеля знайшли масштабне звалище моркви. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як писала KV, тоді фермер Костянтин Завгороднюк (ТОВ “Зелена Гільдія Групп”) розповів, що вивіз моркву на полігон, аби використати як органічні добрива. “Я знаю багато фермерів, які цьогоріч не справилися із ціною на моркву і вивозили її в кручу. Але ми знайшли для неї застосування, як майбутнє органічне добриво для наших полів”, – коментував ситуацію фермер. За словами депутата Київської обласної ради Євгена Чубука (фракція “Свобода”) овочі загалом непридатні як добриво, тож через резонанс та тиск з боку місцевої влади фермер, на його думку, був змушений розповідати, що вивіз моркву на звалище, аби та стала добривом. Хоча йдеться про неможливість реалізувати продукцію. “Загальної інформації втрат через нереалізовану овочеву продукцію в карантин по області чи районах немає. Її не збирали ні районні управління АПК, ані департамент КОДА. Не вживали й заходів, щоби допомогти фермерам реалізувати продукцію. Це не про перший мільйон тонн зерна, намолоченого під час жнив”, – говорить він. Як же розповів у коментарі KV сам фермер агрохолдингу “Зелена Гільдія Груп” Костянтин Завгороднюк, під час карантину всі підприємства постали перед проблемою реалізації продукції на внутрішньому ринку. Через це ціна на деякі види овочів була нижчою за собівартість. Також карантин вплинув на реалізацію ультраранньої продукції. Також проблеми зі збутом мали фермери, які зберегли торішню продукцію до цього періоду. “У зв’язку з пандемією, закрилися ринки і мережі ресторанів. Це вплинуло на відносини з торговельними мережами: представленість на ринку велика, а канал продажу залишився один. Це дало нагоду мережам знаходити вигідніших постачальників, озвучувати жорсткі закупівельні вимоги. Наш холдинг вирощує картоплю, моркву, цибулю та буряк в області вже понад 15 років, тож в обсягах продажів на цю мережу збитків не зазнали. А ось від продажів у сегменті HoReCa (ресторанний бізнес – від ред. KV) і ринку втратили орієнтовно 40 % прибутку. Банківські структури, лізингові компанії та фінустанови йшли назустріч і реструктуризували виплати. Місцеве ж самоврядування, у рамках законодавства, запропонувати поліпшень або допомогу нам не можуть. Це не в їхній юрисдикції. На державному рівні холдингам складно добитися підтримки, у рамках фермерського господарства ця система працює простіше. Ми робимо запити, ставимо питання компенсації через асоціації, але й донині такий проєкт щодо овочевого бізнесу не сформульований. Зернова ж галузь працює стабільно, тому що ця продукція йде на експорт”, – додав він. Броварські теплиці Перед проблемою реалізації та збуту постало й найбільше промислове тепличне господарство в області ПрАТ “Комбінат “Тепличний” (площа 42,7 га, селище Калинівка Броварського району). За словами голови правління Володимира Чернишенка, через карантин довелося йти на поступки покупцю, ціни впали втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.  “Ми вирощуємо огірки та помідори й перший масовий товар був уже в березні. Через закриття ринків продукцію не було куди збувати. Частину, навіть більш-менш якісну, довелося викинути. Утилізували близько 50 тонн. Рятували ситуацію лише цьогорічна низька ціна на газ, впроваджені енергозберігаючі технології та новітні зрошувальні системи. Компенсувати втрати овочівникам ніхто ж не планує. Та і взагалі галузь проблемна, а виживає самотужки, адже програми держпідтримки не передбачені. Свого часу розглядалося питання відшкодувань за нове будівництво, але 50% коштів від вартості, так ніхто й не одержав. Овочі ж у необмеженій кількості завозять із Туреччини, Ірану, Європи. Сьогодні нікому обстоювати українського виробника, який може гарантувати біопродукцію вищої якості та міжнародну сертифікацію виробництва”, – розповів Герой України Володимир Чернишенко. Експертна думка Промислові тепличні господарства на Київщині – явище нечасте. Вирощуванням ранньої овочевої продукції, здебільшого зелені, займаються на присадибних квіткових ділянках. Хоча керівники районів зізнаються, що для овочевого напрямку в селах є досить непогані умови та родючий ґрунт. Фермери ж займаються вирощуванням пізніх овочів у відкритому ґрунті. Це, до прикладу, Фастівський, Обухівський, Баришівський, Бородянський та Васильківський райони. Тож карантин ці господарства зачепити не встиг. Як зазначив президент – голова правління асоціації “Теплиці України” Євгеній Чернишенко, в 1992 році в Україні промислові овочеві теплиці займали 1200 га, сьогодні ж діючі зимові теплиці покривають площу в 180 га. Першочергові фактори, які вплинули на зменшення виробництва – брак підтримки держави. А також – дорогі енергоносії, відсутність пільг на електрику та високі кредитні ставки. "Проблема з реалізацію виникла з початком карантинних заходів. Додало негараздів і те, що в цей час зайшло дуже багато імпортованої продукції із Туреччини, Польщі та Нідерландів. Мережі тримали дуже високу ціну на неї й тому реалізація місцевого продукту майже не відбувалася. Більш-менш стабілізувалася ситуація лише через три тижні. Ціни ж впали на 30% і лише поступово вийшли на минулорічний рівень. Але, на жаль, втрати були значні. Так, комбінат "Тепличний", у порівнянні з реалізацією в травні 2019 року, втратив орієнтовно 50 млн гривень. Тож про розвиток і розбудову цьогоріч можна забути. Компенсації – не в цей час і не в нашій країні. Крім того, держава має значний дефіцит бюджету. Надати допомогу обіцяють малому фермерству та бізнесу. Одна зі значних проблем цієї галузі – відсутність дешевих кредитів, хоча би до 7% років на 5–7. Це б галузі надало відчутну допомогу", – запевнив він. У Згурівському районі ринки через карантин ще не відкривались. І, як зазначив голова Згурівської районної ради, ексголова "Асоціації фермерів" Згурівського району Степан Кузьмич, карантин припав на особливий пік продажів, створивши сільським овочівникам значні незручності. “Селянин живе за рахунок своєї присадибної ділянки, а через карантин багатьом довелося зменшити обіг продукції. Адже в основному збут овочів відбувався саме через ринки, які в районі досі не працюють. Плюс проблема ще в тому, що сільські ринки офіційно не зареєстровані. За час карантину держава мала би давно врегулювати всі ці питання. До райради приходять та жаліються на заборону реалізувати продукцію. Особливо це проблематично стало для тих, хто закуповував овочі ще восени. Думаю, більшості довелося викидати товар через закінчення терміну придатності або через невигідну ціну, яка не покривала збитків від зберігання. Державою передбачені механізми підтримки сільського господарства, але дрібний селянин ними не користується. Доки фермер пройде всі ці інстанції, то все господарство ляже під бюрократичну косу”, – зауважив він. На думку ж голови Фастівської районної ради Геннадія Сиваненка, вирощування ранньої овочевої продукції сьогодні є дуже актуальним, але для його розвитку в Україні не вистачає стимулу від держави. “Україна має всі передумови для вирощування ранніх овочів. І в нас є малі господарства, які хочуть цю мережу розвивати. Проте умови кредитування та інші цінові виплати, не завжди влаштовують дрібних фермерів. Адже власних обігових коштів, як правило, вони не мають. І тут якраз на цю проблему має звернути увагу держава та місцева влада, і надавати фінансову допомогу на розвиток  овочевої галузі і малого підприємництва”, – додав Сиваненко. У коментарі KV депутат облради, керуючий адвокатським бюро "Титикало та партнери" Роман Титикало зазначив, що в Україні відсутня норма, яка би передбачала компенсацію втрат товарного виробництва у зв’язку із коронавірусом чи подібними ситуаціями. “Все лягає на плечі підприємців, які мають передбачати подібні ситуації і списувати на підприємницькі ризики. Обласні рада та адміністрація можуть зреагувати на ситуативні звернення. Та для цього потрібна цільова програма, яку має розробити обласна адміністрація. Обласна рада є лише законодавчим органом. Адміністрація ж – це настільки негнучкий механізм, що навіть, якби вона захотіла втілити цю программу в життя, то поки відбудуться всі ці процеси, фермери не зможуть зібрати й документи з відповідними підтвердженнями й оцінкою втрат. Тому це питання має розглядатися на державному рівні”, – говорить він. Як зазначив на своїй сторінці в Facebook голова Нацради з економічного розвитку Олексій Дорошенко, у законодавстві сьогодні передбачена лише утилізація прострочених продуктів спецорганізаціями, за яку компанія має сплатити податок на прибуток. Як і для передачі подібної продукції зоозахисникам. Тож виробникам дешевше викинути продукцію на звалище. А цьогоріч фермери й зовсім не мали можливості для її реалізації через карантин. “Частину продуктів виробники переробляють, якщо це є безпечним і дозволено. Але на практиці більшу частину продуктів, яка залишилася після закінчення терміну придатності, не утилізують, а використовують повторно, або викидають на смітники. Цього року ми вперше бачили продукцію, яку викидали фермери через неможливість її реалізації, оскільки ринки були закриті”, – йдеться в дописі Дорошенка в соцмережі. Тому на онлайн нараді, яка відбулася 26 травня, Асоціація постачальників торговельних мереж запропонувала Мінрозвитку економіки внести зміни до законодавства. Внесення поправок до закону надало би можливість фермерам безкоштовно передавати продукти харчування, термін придатності яких закінчився, або продавати такі продукти на корм тваринникам. Читайте: Минэкономразвитию предлагают узаконить бесплатную передачу просроченных продуктов питания или продажу их на корма животноводам Нагадаємо, на Київщині садівництво та виноградарство опинилися на межі виживання. Додали проблем аграріям жорсткі погодні умови та карантин. Не зважаючи на те, що уряд виділяє на підтримку галузей 400 млн гривень, а профільний департамент КОДА активно рекламує програму держпідтримки, фермери й малі господарства не поспішають ставати в чергу за грошима. Садівники та виноградарі жаліються на бюрократизм і податкову колізію під час отримання коштів і в один голос кажуть: реформа взаємин між сільгоспвиробниками та державою потрібна Україні як повітря. Читайте: Садівництво та виноградарство Київщини потерпають від бюрократії, погоди та податкових колізій Фото: коллаж KVКиевVласть

Завтра, 12 червня 2020 року, відбудеться зустріч з головами органів самоорганізації населення (ОСН) Дарницького та Дніпровського районів стосовно питань ЖКГ. Про це KV стало відомо з повідомлення на сторінці народного депутата Лесі Забуранної (фракція "Слууга народу") в Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Зустріч буде відбуватися в залі колегії Дарницької РДА. Будуть присутні представники від ТОВ “Євро-реконструкція”, АК “Київводоканал”, очільники Дарницької РДА з питань ЖКГ, представники ЗМІ та усі небайдужі мешканці. Як зазначає парламентарка Леся Забуранна, головною метою заходу є обговорення ключових питань стосовно необхідності проведення ремонтних робіт у будинках та спорудах району, а також представлення звіту про виконану роботу. “Подібні зустрічі мають увійти за правило та проводитимуться регулярно. Була невеличка перерва у зв’язку з пандемією. Та на сьогодні, я не бачу жодних перешкод для відновлення активної роботи та вирішення питань, які стояли чи стоятимуть на порядку дня”, – наголошує Леся Забуранна, народна обраниця від 216 виборчого округу Києва. Читайте: Нардеп Забуранная попросила Кличко отремонтировать школу на Алма-Атинской, 113 Фото: фейсбук Лесі Забуранної КиевVласть

Представник “Аграрної партії” Олександр Івченко (на фото ліворуч) більше не голова Згурівської районної ради. Посади позбавлено і його заступника, “радикала” Миколу Бойка. На вакантні місця обрали “свободівця” Степана Кузьмича (на фото праворчу) та Валерія Мозгового з БПП відповідно. В колегіальному органі кажуть, що минулий голова “загрався” із начисленням собі зарплат та премій, тож проти нього виступила навіть його рідна аграрна фракція. Натомість позбавлені посад стверджують: звільняли по “бєспрєдєлу” і з порушенням усіх регламентних норм.  Як стало відомо KV, 7 травня під час чергового сесійного засідання депутати Згурівської районної ради проголосували за дострокове припинення повноважень голови районної ради Олександра Івченка та його заступника Миколи Бойка. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Усунення з посади очільника району підтримали 17, а його заступника – 14 депутатів із 18 присутніх. Звільнене крісло керівника Згурівського району посів депутат Степан Кузьмич від політичної сили "Всеукраїнське об’єднання "Свобода". На місце заступника ж було обрано колишнього голову Згурівської райдержадміністрації Валерія Мозгового від БПП. Звільнення через зарплату Формальною причиною звільнення став конфлікт всередині фракції “Аграрної партії” від якої і було обрано Олександра Івченка. Однопартійці звинуватили його у великих заробітках і небажанні економити, що не годиться під час пандемії.  Як пояснив у розмові з KV депутат від “Аграрної партії” Володимир Єфіменко, ще в минулому році колеги просили Івченка вгамувати свої фінансові апетити, але той їх не послухав. “Ще перед новим роком ми просили керівництво урізати собі зарплати та премії. Але вони цього не зробили і різними обхідними шляхами все рівно продовжували нараховувати собі кошти. У районі ж настала складна ситуація, коли навіть не було грошей на придбання захисних масок, а тут такі виплати. Тож до цього йшло вже давно”, – розповів він. Між тим, скільки коштів район би заощадив, якби голова та апарат ради урізав би собі утримання, депутат не уточнив. Працевлаштування колишнього голови РДА Неофіційною ж причиною зміни керівництва районної ради називають працевлаштування ексголови Згурівської РДА Валерія Мозгового. Але маневр з пересадки очільника району в крісло спікера ради провалився.  Справа в тому, що Згурівська “Свобода” всю каденцію ради ворогувала з “Аграрною партією”, тож, була не проти збити “аграрного” голову за допомогою голосів самих “аграріїв”. З іншого боку, у “аграріїв”, дійсно давно назрів внутрішньо-фракційний конфлікт. Тож, багато хто з партійців готовий був перед місцевими виборами політично переорієнтуватися на політсилу Петра Порошенка і їм важливо було протягнути Мозгового на посаду. Але аргументів на користь саме такого кадрового рішення у торгах із “Свободою” в “аграрно-порошенківського” блоку не вистачило. Як розповів KV, ексзаступник голови райради Микола Бойко (обраний від Радикальної партії Олега Ляшка), ситуативний союз між непримиренними до цього “аграріями” та “свободівцями” мав стати для партії Порошенка кадровим подарунком, проте “націоналісти” виявилися спритнішими.  “Як я розумію, на посаду голови мітив саме Мозговий. Але оскільки голосів БПП та “аграріям” не вистачало, їхній союзник “Свобода” поставив їх у жорсткі умови і висунув на посаду свого кандидата, ватажка партії Степана Кузьмича. А Мозгового вже “за компанію” зробили заступником. Перед сесією я отримував попередження, що засідання може бути неспокійним, можливо, замислюються якісь провокації. Але сесію не скасували. З’явилися на неї і свободівці, які два роки не відвідували засідань. Тож, уже наприкінці сесії рішення про зняття з посад стало досить неочікуваним. Жодних причин і підстав для нього ніхто так і не озвучив. Представник від “Аграрної партії” лише висловив таке побажання фракції, продемонструвавши відповідну петицію з підписами. До моєї роботи претензій не було, але відповідне рішення це прийняти не завадило”, – каже Бойко. Депутатка від партії ВО “Свобода” Лідія Колесник підтвердила KV, що кандидатура Мозгового не влаштувала “націоналістів”, тож, необхідні для отримання посади голови райради голоси від фракції отримав кандидат від “Свободи”. “Особисто я не підтримала зняття з займаної посади заступника Миколи Бойка. Як і проголосувала “проти” нової кандидатури Валерія Мозгового, яку подала “Аграрна партія”. Його призначння не підтримали ще двоє депутатів. До ексголови Згурівської РДА є питання, та й не лише у нас. Наскільки мені відомо, у правоохоронців є протокол на дуже великі суми розкрадання державних коштів”, – розповіла депутатка. Звільнений Натомість сам Олександр Івченко, який очолював раду із 2015 року, запевнив журналіста KV, що знає всі подробиці політичних інтриг навколо свого звільнення, але не дуже цим переймається. Ексочільник каже, що обурений не через політику, а процедуру, адже звільнення, на його переконання, відбувалося із порушенням усіх норм регламенту. “Про те, що депутати на сесію можуть винести подібне питання, мене не повідомляли. Цю вимогу про звільнення подала група з дев’яти депутатів уже після розгляду затвердженого порядку денного. Але, у регламенті чітко прописано, якщо голову знімають не за його власним бажанням, то він мусить відзвітувати депутатам про свою роботу за попередній період на черговій сесії. І це якраз була перша чергова сесія, попередні -  позачергові через ситуацію із карантином. А також заслухати всі звинувачення, надати факти, спростування, щоби під час голосування приймалося виважене рішення. Це право не надали. Такі сесії готуються завчасно і приходять на засідання, знаючи, хто претендує на посаду. Відбулася відверта торгівля: одна політична сила вимагала посаду голови й без погодження відмовилася підтримувати моє звільнення. Тож без цих “договорняків” у них просто не вистачало би голосів. Як мінімум, до червня в мене є ще час звернутися до суду, розмірковую над цим. Я не борюсь за посаду. Лише хочу довести, що такого в місцевому самоврядуванні не повинно бути. Є закон і норми, через які не можна переступати”, – резюмував він. До речі, у розмові з KV новообраний керівник Степан Кузьмич спростовує порушення регламенту. “Олександр Івченко зайшов у районну раду Згурівщини від “Аграрної партії”. Його рідна партія його ж і відкликала. Це вже їхні внутрішні питання і я не можу коментувати, що там у них всередині відбувається. Що ж до законності, то сесія відбулася відповідно до регламенту. Зняття та обрання здійснювалося шляхом таємного голосування”, – каже він. Його ж однопартійка Лідія Колесник додає: тільки суд може дати остаточну оцінку чи були порушення. “Наскільки мені відомо, Олександр Івченко мав бути присутнім на сесії, але дізнавшись, які питання мають розглядатися, рішення змінив. Ми просили викликати його, вислухати думку. Він же відмовився і просив перенести сесію. Від початку роботи ради ми були проти Івченка на цій посаді. Він не пройшов у депутати, перед ним було ще вісім претендентів, які згодом відмовилися від мандата і залишили виборчий список. У такий спосіб він і став спочатку депутатом, а потім головою. Тож рішення про зняття ми підтримали. Вважаю, що жодних порушень не було, усе відбувалося згідно до законодавства. Якщо його особисто щось не влаштовує, то є суд”, – резюмувала Колесник.  Довідково Як стало відомо KV, до обрання головою, 54-річний Степан Кузьмич очолював Асоціацію фермерів Згурівського району. З 2009 року займається фермерським господарством "Кузьмич". Також у 2014 році обіймав посаду голови Згурівської РДА, Неодноразово обирався й депутатом районної ради.  Народився же він у селі Велихів Володимирецького району Рівненської області. Там же, із 2004 по 2005 роки очолював відділ внутрішньої політики апарату Сарненської РДА Рівненської області. Має вищу освіту, яку отримав в Українському державному аграрному університеті. Загальний стаж роботи більше 30-ти років. Одружений. Згідно його декларації про доходи та майно за 2018 рік, у власності його родини декілька земельних ділянок площею площею до 36 тис. кв. м та будинок у Згурівці. У гаражі має чотири автівки: Opel movano та Mercedes-benz vito 112 1999 року випуску, Т-16 та МТЗ-80 2013 року випуску. За каденцію голови Згурівської РДА (від квітня 2015-го по січень 2020 року) 53-річний Валерій Мозговий неодноразово стикався із гучними скандалами. Читайте: Администрация Горгана не спешит на помощь згуровским селянам Так, у липні 2017 року громадські активісти направляли в КОДА колективне звернення з проханням про відсторонення його від виконання обов’язків голови на час проведення прокуратурою слідства за фактом зловживання службовим становищем. До призначення в РДА Валерій Мозковий вів активну діяльність на Чернігівщині, де в нього було підприємство "Агроресурс", прописане в Бобровицькому районі. Побував у складі партії "Народний Союз Наша Україна", згодом долучився до лав БПП. У своїх же деклараціях про доходи не вказував ні про земельні володіння, ні про наявність машин. Нагадаємо, що для Київщини “згурівський кейс” не є унікальним. За останній рік владу змінили в Київській обласній раді, а також в Обухівській, Києво-Святошинській, Яготинській районних радах. Читайте: Вигнанці з обласної “Батьківщини” будуть судитися з виборчою комісією Київщини Фото: коллаж KVКиевVласть

З 12 травня з житлових масивів ДВРЗ, Троєщина, Лісовий та Корчувате запущено додаткові спецрейси громадського транспорту. Про це KV стало відомо з повідомлення на сторінці народного депутата Лесі Забуранної (фракція "Слуга народу", 216 округ, Київ) у Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “На основі ваших запитів мною було підготовлене звернення до КМДА щодо вирішення питання транспортного забезпечення ДВРЗ. Ми мали активний переговорний процес із заступником голови КМДА Олександром Густєлєвим і дійшли згоди про негайну необхідність вирішення даного питання!”, – заявила парламентар. Вона також додала, що на час протиепідемічних заходів також курсуватиме автобусний маршрут № 33Т "ДВРЗ – станція метро "Чернiгiвська". “Проїзд і надалі відбуватиметься за наявності спецквитків та засобів індивідуального захисту. Щиро рада, що наша з вами спільна робота дає гарні результати і нехай так буде і надалі”, – підсумувала Леся Забуранна. Читайте: Столичные власти с завтрашнего дня, 12 мая, увеличат количество отдельных рейсов общественного транспорта (схемы) Фото: РБК-Украина КиевVласть

Влада зробить все, аби в умовах пандемії COVID-19 захистити життя та здоров'я українських громадян. При цьому найголовніше сьогодні – забезпечити належні умови роботи та захисту українських медиків, які знаходяться на передовій боротьби з хворобою. Про це KV стало відомо з повідомлення народного депутата Максима Перебийніса (фракція "Слуга народу" ). "Сьогодні ми разом з командою мали можливість надати службі швидкої допомоги Дарницького району Києва гуманітарну допомогу – комбінезони різних розмірів і захисні рукавички. Для того, щоб ті медичні працівники, які зараз перебувають на першій лінії вогню боротьби з коронавірусною інфекцією, були більш захищені. Адже найбільш цінним скарбом є люди. І турбота про людей є найголовнішим", – відзначив Перебийніс. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Разом з волонтерами народний депутат поспілкувався з медиками Центру екстреної швидкої допомоги №9 та №17 у Дарницькому районі столиці. Всі захисні медичні костюми, передані лікарям – українського виробництва та вироблені з сертифікованої сировини, відповідно до стандартів ВООЗ. "У мене зараз в руках знаходиться захисний костюм від українського сертифікованого виробника. І що дуже важливо для наших медиків, – він більшого розміру, ніж ті, що зараз привезли з Китаю. Особливо важливо, що тут на блискавці є захист. Блискавка закривається вся повністю. Це допомагає якісно захистити наших медиків в будь-якій ситуації. І під час виїзду, і в лікарні, коли вони контактують з хворими на коронавірус", – розповіла волонтер Надія Вербенська журналістам, які ретельно перевірили якість захисних костюмів. Як відзначили волонтери, ситуація, що склалася нині в Україні, коли кожен 5-й інфікований COVID-19 – це медик, є неприпустимою. І свідчить про недостатню захищеність лікарів перед смертельною хворобою. Тому завдання і держави, і відповідальних громадян – змінити на краще цю сумну статистику. "Насамперед хотілось би подякувати всім медикам та працівникам медичної сфери. Адже вони працюють на передовій, наражаються на смертельну небезпеку кожного дня заради здоров'я кожного з нас. Адже близько 20% підтверджених випадків коронавірусу – це саме медичні співробітники. І ми разом маємо виправити цю ситуацію на краще", – висловив впевненість волонтер Максим Макаренко. За словами медиків, саме волонтерська та спонсорська допомога сьогодні неабияк стає в нагоді всім співробітникам столичних лікарень. Особливо тим, які мають стосунок з інфікованими на COVID-19 пацієнтами. "Від усього серця, від усієї душі щиро дякуємо всім, хто нам допомагає. Багато дуже дзвінків, багато дуже волонтерів. Багато дуже тих, хто хоче до нас приїхати та допомогти. І ми всі від щирого серця дуже вдячні", – не приховувала своїх емоцій у спілкуванні з волонтерами заступник завідувача Центру екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №9) Києва Галина Руденко. Як розповів ЗМІ народний депутат Максим Перебийніс, головне завдання українського парламенту сьогодні – не лише безпосередньо тримати на контролі захист здоров'я медиків та пересічних громадян, але й законодавчо забезпечити швидкість та невідворотність позитивних змін всієї системи охорони здоров'я в Україні. "Ми продовжимо піклуватися про здоров'я дарничан. І сподіваємося, що жителі нашого району, як і всі жителі України, будуть захищені. Ми зробимо все для цього. Починаючи від надання безпосередньо гуманітарної допомоги і – до роботи щодо зміни нашого законодавства. Для того, щоб захист здоров'я громадян завжди був на належному рівні", – підкреслив Перебийніс. Фото: gazeta.ua КиевVласть

Адміністративні центри та межі тергромад визначатиме віднині Кабмін. Такими повноваженнями уряд наділила Верховна Рада, ухваливши зміни до закону про місцеве самоврядування. Відтак, уряд врешті зможе завершити реформу децентралізації. На думку керівників тергромад, однак, це рішення перекреслить всі зусилля щодо виходу з-під тотального контроля центральної влади і не дасть громадам потрібних повноважень для ефективного розвитку. Громади побоюються процесів укрупнення територій і що їхні ОТГ врешті силою приєднають до міст обласного значення.  Як стало відомо KV, 16 квітня в ході позачергового пленарного засідання Верховна Рада ухвалила в другому читанні проєкт закону № 2653 "Про внесення змін до Закону України  “Про місцеве самоврядування в Україні". Відтепер адміністративні центри територіальних громад та їхні межі визначатиме Кабінет Міністрів України. Відтак уряд зможе завершити процес децентралізації та створення спроможних тергромад і надати можливості для реформування субрегіонального рівня адмінтерустрою. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Також проектом закону було визначено поняття адміністративного центру та території тергромади. Їх визначатиме та затверджуватиме уряд до того часу, доки не буде ухвалено закон про новий адмінтерустрій. Читайте: Рада разрешила Кабмину устанавливать границы территорий местных общин и определять их административные центры Та таке рішення не знайшло 100% підтримки в парламенті. 24 квітня на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради народні депутати намагалися скасувати результати голосування минулого засідання і позбавити уряд нових повноважень.  Даний проєкт ініціював нардеп Антон Поляков (колишній член фракції "Слуга народу"), аргументуючи, що закон має на меті знищити самоврядування і використати адмінресурс напередодні осінніх місцевих виборів. Читайте: Рада оставила Кабмину право определять границы территориальных общин Подібної позиції притримується і фракція "Європейська Солідарність". На думку нардепа Миколи Княжицького, надання таких повноважень Кабміну знищить реформу децентралізації, сконцентрувавши усі повноваження в руках центральної влади. І що дане рішення суперечить не лише принципам децентралізації, а й Конституції України, оскільки визначення меж території не входить до повноважень Кабміну, адже це не стосується діяльності органів виконавчої влади.  Ці межі мають визначатися внятково Верховною Радою України спільно з місцевими органами. Місцеві громади  KV вирішила поцікавилась у керівників ОТГ, як вони сприйняли зміни в законі про місцеве самоврядування і як в результаті вони впливатимуть на процеси реформування та на повноваження громад на місцях загалом.  Голова Зазимської ОТГ Віталій Крупенко: Ми чотири роки займалися децентралізацією: вивчали, проводили громадські обговорення, був перспективний план. А зараз цим законом все перекреслюють, це недопустимо. Подивимося, за якими принципами все це буде ще реалізовуватися. Але судячи з дій центральної влади, там взагалі не думають про місцеве самоврядування, керівників на місцях та населення. Немає ані принципу добровільності, ані фінансової складової, ані економічного розвитку й алгоритму дій. Про що говорити, якщо відбулися вибори в громаду 22 грудня і по сьогоднішній день ми не маємо прямих міжбюджетних відносин з державою. Нам дають завдання, маємо вирішувати проблеми, а наші кошти і податки не віддають. Навіщо було створювати ОТГ, якщо взагалі нічого не змінилося, а стало лише гірше, більше роботи та колізій? Сьогодні громада розвивається, є пайова участь, але отримати право власності на щось чи ввести в експлуатацію магазин, склад, не може. Після реорганізації ДАБІ, найбільш корумпованої структури, зупинилося все. А цим має займатися саме орган місцевого самоврядування на своїй території. Ми ж щодня лише втрачаємо нові робочі місця, ПДФО й акциз. І що нам дасть укрупнення районів? Більше запитань, ніж відповідей. Реформу запустити легше, ніж довести до логічного завершення, розуміючи кінцевий результат і економічну складову. Перш, ніж робити ремонт у машині, потрібно зрозуміти причини несправності, в нашій же країні все робиться навпаки. Сьогодні виникає маса запитань щодо законів, як, наприклад, про публічні закупівлі, які не врегульовані. Місцевим самоврядуванням мають займатися ті, хто в цьому має досвід. Чому влада не чує і не прислухається до асоціацій, спеціалістів з багаторічним досвідом у цій галузі? Не буде розвитку в державі, доки нам зверху будуть спускати вказівки та нав’язувати рішення.  Голова Ташанської ОТГ Василь Вовчанівський: Сьогодні виявляється, що більше 80% об’єднаних ОТГ потрібно руйнувати й укрупнювати. Але треба розуміти, які це будуть колосальні витрати для держави. На мою думку, все це робиться просто бездумно. Наприклад, наша громада об’єдналася, після виборів восени до неї доєднаються ще села і буде 5,5 тис. населення, а необхідно утворити десять. Ми знову повертаємося туди, звідки пішли, то навіщо ж все було руйнувати? Або ж ці укрупнені райони, від чого взагалі мали відійти. Це все лише підбурює населення. Я прихильник політики минулої влади, за програмою якої можна було давно завершити цей процес децентралізації і рухатися вперед. Громади, які об’єдналися чотири роки тому, почали розвиватися. Ми ж, наприклад, вже майже як рік залишаємося без власного бюджету. У громаду об’єдналося 11 сіл, які витягуємо лише за рахунок надходжень, як одна велика сільрада, хоча до ОТГ увійшли і дотаційні сільради, які утримував район. А коштів залишилося на два місяці лише на виплату зарплатні, сума якої має відповідати рівню ОТГ. В держбюджет нас і досі не включили. Громада розраховувала на більше ніж 20 млн гривень ПДФО. Та нині вдіяти нічого не можемо. На громаду була виділена субвенція у розмірі 1,9 млн гривень на розвиток, але у зв’язку з пандемією ці кошти не отримали. А ПДФО від зареєстрованих у громаді підприємств у розмірі 3,5 млн гривень продовжує надходити до району. Куди ці кошти витрачаються – нам не звітують.  Голова Дівичківської ОТГ Тимофій Девко: Якщо цей закон стосуватиметься лише несформованих громад, то ті території мали достатньо часу, щоб об’єднатися в ОТГ добровільно. А якщо Кабмін отримав дозвіл визначати навіть межі і центри створених тергромад, то особисто я категорично проти. Це вже не матиме логіки, плюс це – знищення принципів децентралізації. Населення приймало рішення і вірило у краще завтра. Якщо таке станеться, то про яке майбутнє можна буде взагалі говорити? Хоч є і маленькі громади, в нашій, наприклад, 5,5 тис. населення, але ми працюємо і маємо результати. А за цим законом нас можуть просто поставити перед фактом і завтра без будь-яких обговорень повідомити, що ми приєднані до Переяслава. Ми втратимо повністю весь адмінресурс – яка ж це децентралізація? Щодо нових районів, то і так укрупнено чимало території. Невідомо, яка це буде відстань до того чи іншого адмінцентру, і які вирішуватимуться там питання. Я не підтримую укрупнення, адже спробуй довезти хворого до лікувального закладу! Всі ці рішення поспішні і, можливо, не на часі. Так, адмінреформу треба завершувати, наближаються місцеві вибори, які мають відбутися за новою системою. Але зараз потрібно працювати, щоб населення відчувало від реформ лише покращення.  Голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко: До об'єднаних громад приєднуються території із суміжних районів, тому змінювати межі однозначно доведеться. Така кількість районів не потрібна. А щодо повноважень Кабміна, то тут також все логічно. Всі обов'язки перейдуть на одну сходинку нижче, до громад. А ця проміжна ланка, районні ради та РДА, які будуть розформовані, просто втрачають свої повноваження. Кабмін же стоятиме над обласними адміністраціями. Тож тут найголовніше, щоб було дотримано принцип добровільності, який буде фундаментом для успішної роботи органів місцевого самоврядування на найнижчому рівні. Наша проблема взагалі в тому, що ми почали інші реформи, не зробивши адмінреформи. Інші реформи зараз відірвані від реальності. Якщо виборчі округи мали відповідати кількості нових районів, то до цього потрібно було підходити виважено ще за рік. Вивчити економічну спроможність, можливості регіону, адже всі території різні за розвитком. Все це не було враховано. Та найголовніше – запустили медичну й освітню реформи, не маючи фундаменту. Тому і маємо нині безліч проблем. А тут ще й коронавірус вніс суттєві корективи і продемонстрував недолугість тих рішень. Хтось бачить перспективу розвитку країни саме в укрупнені громад навколо великих міст. Але це призведе лише до знелюднення села. Не можна вигнати сільського жителя у місто, не надаючи умов працевлаштування та житла. Ось і результат масової еміграції українців за кордон, що призвів до карантину. Тому наразі такі рішення просто не на часі. Сьогодні при владі від громад працюють представники, щоб максимально ефективно сформувати економічно спроможні ОТГ, а не так як хоче цього якийсь депутат чи бізнесмен, щоб підібрати все під себе.  Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко: Не розумію, навіщо тоді було взагалі розпочинати це показове добровільне об’єднання. Кабмін би затвердив межі громад і сказав, що ми можемо об’єднатися лише ось таким чином добровільно до 2020 року. Зараз же місцеві феодали почнуть малювати межі громад, як їм забажається. Думаю, новела не має стосуватися вже об’єднаних громад. Але є такі думки, що громади можуть приєднати до інших, на кшталт госпітальних округів чи об’єднаних районів. В Конституції наразі немає чіткого визначення поняття об’єднана територіальна громада, тому ми можемо бачити різні форми об’єднання. Наприклад, в Баришівському районі утворилося дві громади, Березанська і Баришівська, це одна конфігурація. Інша – якщо сільську громаду приєднають до міської Березанської і визначать центром Березань.  Щодо укрупнення районів, то необхідно розпустити адміністрації та обласні ради. У Польщі перед об’єднанням держава вклала максимальну кількість коштів у розвиток інфраструктури. А наша децентралізація відбувається від безвиході: держава не розуміє, як треба робити і не може утримувати навчальні, медичні заклади. Їй легше віддати все на місця, щоб всі зубожіли. Держава дає на інсулін 55% коштів, а решту шукайте на місцях. А де ці кошти брати, якщо нам скасували податки від оренди землі? Це як ситуація із коронавірусом, коли все на собі тягне місцева влада та підприємці.  Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов: На мою думку, всі повноваження мають бути в тергромадах. Повинна бути сильна територія, зрозумілий розпорядок керування, починаючи від меж ОТГ і закінчуючи внутрішнім порядком. Закон про децентралізацію стосується всіх: хто хотів, той об’єднався, хто не хотів, той по цей день продовжує чогось очікувати. Сьогодні вже, напевно, вичерпався час для цих територій, треба розпочинати господарювати, держава не може йти у них на повідку, цей процес потрібно завершувати. Загалом повинна бути центральна державна концепція, виходячи із економічних і соціальних потреб. Управління територіями однозначно має відбуватися в межах населених пунктів. Як за кордоном, де державна власність також передана в управління органам місцевого самоврядування, громадам, і у населення, відповідно, з’являється відповідальність за своє майно.  Голова Студеніківської ОТГ Марія Лях: Я вважаю, що це знову буде концентрація повноважень в руках центральної влади. Хочеться вірити, що процес децентралізації не буде зламаний. Для громад, які об’єдналися і увійшли в цей проєкт, це буде дуже болюче рішення. Громади переживають, і я особисто теж. Наприклад, наша ОТГ фінансово забезпечена, її можуть також приєднати до міста обласного значення чи райцентру, для сільської громади – це буде катастрофа. Не буде у села можливості розвиватися, запрошувати інвесторів і створювати для них умови. Буде розвиватися лише центр, а села, як такі, просто зникнуть. Працюючи третій рік, населення нарешті повірило у місцеву владу і в те, що можна жити по-іншому, будувати і працювати краще, ніж при тих колгоспах. І це все завдяки прийнятому закону про децентралізацію. Мене штурмує населення і запевняє, що готове перекривати дороги і звертатися в Кабмін, до Верховної Ради, Президента, аби відстоювати ці можливості села. Міста і так розвивалися, а села занепадали. Ми об’єдналися з селами із дуже занедбаною інфраструктурою. Ми за ці декілька років стільки зробили, скільки не було зроблено за період незалежності і 20 років радянської влади. Ми нарешті відійшли від тої радянщини, яка зробила населення пасивним. Сьогодні всі – активні учасники життя громади. Всі сподівалися, що об’єднавшись, ми матимемо власну законодавчо затверджену громаду.  Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко:  Найцінніше – це час, а він спливає. І це має розуміти кожен посадовець. А тут же, щоб вибити якесь рішення чи розпорядження у КОДА для виділення земельної ділянки і року не вистачить. Безліч подібних питань і нас ніхто не чує, не дають розвиватися, маленькі підприємства просто жевріють.  Повноваження так і не були повністю передані на місця, щоб мати можливість вирішувати навіть ті ж питання з електроенергії, опалення тощо. Я вважав, що за одну каденцію встигну зробити все замислене і створити з Пісківки курорт. Область має допомагати, а не лише контролювати. Ми щодня отримуємо купу термінових вказівок. У 2016 році була створена ОТГ і з того часу громади ніхто жодного разу не збирав і не запитав, які маємо проблеми. А найбільша проблема області – це сміття і ніхто цим не переймається. Ухвалюються закони, постанови, але ніхто не думає про наслідки. І ці закони найчастіше суперечать іншим постановам, а потім вгорі цим просто зловживають на власний розсуд. Та зберіть врешті населення та почуйте їхню думку. То говорили про префекти, а тепер, що залишаються районні ради. Але ж, які вони матимуть тепер повноваження? Ніхто по сьогоднішній день нічого не знає і не розуміє. Сьогоднішні урядовці просто не відповідають своїм займаним посадам. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, в Мінрозвитку громад вперше презентували варіативну карту розподілу 24 областей України за округами в рамках реформування місцевого самоврядування. За останніми даними, Київщину планують розділити на шість округів. Також реформа передбачає впровадження оновленої трирівневої моделі адмінтерустрою. Та така конфігурація неочікувано викликала хвилю гарячих диспутів між тергромадами та експертами. Розгорнулася на Київщині боротьба і навколо визначення адмінцентрів нових укрупнених округів. Так, дискусія виникла навколо центру майбутнього Ірпінського району. Потенційний центр за географічною і транспортною доступністю керівники тергромад Київщини бачать саме в селищі Бородянка, а не в місті Ірпінь. Керівники ОТГ сподіваються, що їхні думки про формуванні проєкту таки врахують.  Додала проблем громадам і пандемія COVID-2019. Адже секвестр бюджету залишив ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією. Громади вже скорочують кошти на утримання інфраструктури та ряд програм. Через “податкові канікули” громадам вже нічим платити за опалення, світло, нема за що ремонтувати дороги та школи. Ненадходження коштів до громад і їх безпосередня відсутність призведе до глобальної проблеми – знищення децентралізації та до залежності ОТГ від центральної влади. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівняФото: коллаж KV КиевVласть

Поки влада Броварів в умовах карантину в місті шукає, як вирішити проблеми фінансування лікарень та поставки засобів індзахисту, медики та волонтери організували “медичний КПП” — наметове містечко на базі міської лікарні. Вже у перші дні роботи завдяки містечку вдалося уникнути черг у місцевих медзакладах. Про те, чим живуть Бровари під час карантину та як людей позбавляють роботи, аби ті сиділи вдома, – в матеріалі KV. Готовність лікарень і робота волонтерського штабу Як стало відомо KV, 1 квітня 2020 року Броварська міська рада прийняла рішення про заснування “оперативного штабу протидії COVID-19 у Броварах”, а 2 квітня узгодила режим його роботи, алгоритми дій і таке інше. Утім, тестова робота контрольно-сортувального медичного містечка розпочалася ще 30 березня. Зокрема, на території Комунального некомерційного підприємства “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” Броварської районної ради Київської області було розгорнуто медичне містечко.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Воно включає в себе такі елементи, як карантинні зони (контрольно-пропускні пункти протиепідемічних заходів: “червона”, “синя”, “зелена”), коридори переміщення пацієнтів, працівників (відгороджені частини території лікарні, які мають конкретний/цільовий напрямок руху: “червоний”, “зелений”, “жовтий”, синій”), пункти охорони периметру карантинної зони лікарні, внутрішньолікарняні дороги для проїзду карет ШМД і службового автотранспорту. Так, кожен лікар та кожен пацієнт можуть потрапити до закладу винятково одним з чотирьох спеціально обладнаних коридорів: червоний – для пацієнтів з підозрою на коронавірус, жовтий – для хворих з соматичними та хірургічними скаргами, які також можуть бути хворими на Covid-19, зелений – для працівників лікарні, синій – для лікарів інфекційного відділення та працівників станції швидкої допомоги, які могли контактувати з хворими. Містечко працює під керівництвом заслуженого лікаря України, керівника приватної клініки “Нодус” Олександра Кулика і підтримується як владою міста, так і силами волонтерів та підприємців. За нетривалий час роботи містечка з’ясувалося, що щодня в лікарню звертаються близько 1000 осіб, з них близько 400 – з симптомами ГРВІ.  “На жаль, більшість з цих осіб наразі не мають декларацій з лікарем первинної медицини та ніколи раніше не зверталися за допомогою до сімейного лікаря, тому за звичкою йдуть до лікарні”, — повідомляється на сторінці “ДемАльянс Бровари” у фейсбуці. Репортаж телеканалу ICTV За даними волонтерського штабу “Covid-19 Бровари”, за перший тестовий тиждень (30 березня – 05 квітня 2020 року) роботи санітарно-протиепідемічного містечка у БЦРЛ на пункти пропуску пацієнтів звернулось 7 070 осіб, з яких 4 969 осіб — з легкими та помірними симптомами ГРВІ. Всі вони були скеровані на первинну ланку медичної допомоги – до сімейних лікарів. Загалом за 7 діб процедуру контролю, дезінфекції і термометрії пройшов 2 101 пацієнт. Майже порівну жінки (1 038) і чоловіки (1 063), в переважній більшості (69%) мешканці м.Бровари, у віковому діапазоні від 18 до 40 років (1 072 особи). 66% всіх хворих звертались за власною ініціативою, за направленням спеціаліста – 23%, сімейного лікаря- 11%. Половина пацієнтів (51%) прийшла в лікарню повторно, майже стільки ж — вперше (49%). Кожен другий пацієнт потребував допомоги спеціалістів хірургічного відділення (в середньому 129 пацієнтів щодня), до терапевтичного відділення звертались в середньому 77 хворих на добу, пологовий будинок – 45, поліклінічні та інші послуги – 37. До інфекційного ж відділення був направлений кожен 30-й пацієнт з 2 101 звернення або в середньому 10 хворих на добу. Пікове навантаження на пункти санітарно-протиепідемічного містечка для пацієнтів і відвідувачів припало на 2 квітня 2020 року – 1 317 звернень, з яких 912 осіб були перенаправлені до сімейних лікарів, і лише 405 пацієнтів потребували допомоги лікарів вторинної ланки. З них більше половини (216 осіб) звернулись самостійно, без направлення лікаря. Перший день повноцінної роботи містечка став справжнім випробуванням і для пацієнтів, і для лікарів, і для медиків, котрі чергували безпосередньо у наметах. Вже з самого ранку у зеленому коридорі з’явилася довга черга з працівників медзакладу, які не могли потрапити на роботу. За словами директора Броварської клінічної лікарні, депутата Київської обласної ради (КОР) Валентина Багнюка (фракція “Наш Край”), така ситуація склалася через декілька не надто сприятливих факторів: “Перший день роботи став тестовим. Зокрема, в зеленому коридорі працювала лише половина наметів – 4 з 8. До того ж, погода була відверто кепською, що також зіпсувало настрій людям в черзі. Ще одним несприятливим для нас фактором став невчасний приїзд працівників лікарні: ми щодня забираємо близько 500-600 людей з міста та сусідніх сіл організованим трансфером. Цього ж дня графік дещо збився і більшість з них приїхали майже одночасно”, – розповів директор БКЛ. Як каже керівник оперативного штабу протидії COVID-19 Олександр Кулик, черги, які виникають на контрольно-пропускних пунктах “червоних” карантинних зон лікарні та поліклініки, дають змогу розвантажити самі лікарні.  “Тільки за 6 днів роботою команди медичного містечка, протиепідемічними сортувальними заходами ми зекономили для лікарні ресурси, які б вона витратила на роботу з 4799 непрофільними хворими та відвідувачами, що за наказами МОЗ і концепцією медичної реформи мають лікуватися чи спостерігатися на первинному рівні. Ми вивели черги із приймальних стаціонарів лікарні та поліклініки, дозволивши цим установам вторинної ланки, яких також з 1 квітня 2020 року реформують, працювати в своєму штатному режимі, допомагаючи тим, хто повинен лікуватися саме тут”, — каже Кулик. Фото зі сторінки Олександра Кулика у Facebook “Так, може перед КПП карантинних зон в якісь години пік і виникають черги на вулиці, з якими, доречі, в черзі також працюють медичні працівники, адже сортування починається вже в черзі. Однак, люди всі масках, стоять на безпечній дистанції, на свіжому повітрі, не створюючи натовпу, і при цьому мають мінімальні шанси інфікуватися в порівнянні з тим, якби всі хаотично і неконтрольовано набилися у вузькі приміщення. Серед них немає тяжких за станом пацієнтів, бо тяжкі або проходять без черги, або їх на приймальне відділення привозять карети ШМД. Всі вагітні, всі хто за інсуліном, чи для гемодіалізу, чи для здачі крові як донор – всі проходять без черги”, — додав керівник санепідеммістечка. 5 квітня “медичний КПП” пройшов неочікувану перевірку — свій візит в Бровари здійснив головний санітарний лікар Міністерства охорони здоров’я Віктор Ляшко. Разом зі своїми колегами з МОЗ він пройшов всі етапи санітарного контролю та дезінфекції. “Гарна робота та організація процесів. А ті, хто не задоволений зараз, точно зрозуміють ефективність і доцільність такого сортування потім. Буває, що вже просто опускаються руки, коли розроблені алгоритми та ініціативи боротьби з COVID-19 не працюють або не запускаються через “людський фактор”. Але добре, що є люди і дії, які надихають боротись далі”, — пише він у своєму фейсбуці. Поточна епідемситуація За інформацією КНП "Броварський центр первинної медико-санітарної допомоги", станом на 20.00 годину 7 квітня сімейними лікарями міста Бровари діагностовано 58 випадків захворювання на ГРЗ та пневмонію. З них діти до 18 років: ГРЗ – 14 випадків (всі амбулаторно), пневмонії – 0; дорослі: ГРЗ – 43 випадки (призначено амбулаторне лікування), пневмонії – 1 випадок (амбулаторно). За даними КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" станом на 20.00 через приймальне відділення діагностовано 2 випадки пневмонії. За даними Центру "Дитяча лікарня" станом на 20.00 годину діагностовано один випадок захворювання на пневмонію.  Лабораторно підтверджено 2 випадки зараження COVID-19 мешканцями міста Бровари та 2 випадки мешканцями Броварського району (троє госпіталізовані до ББКЛ, один перебуває в самоізоляції). Карантинні заходи влади Аби забезпечити роботу медзакладів, в тому числі опорних, міська влада намагається перенаправити кошти на фінансування закладів охорони здоров’я.  Зокрема, за результатами 73-ї позачергової сесії 3 квітня 2020 року Броварської міськради, рішенням “Про внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області від 19.12.2019 року № 1774-67-07 “Про міський бюджет м. Бровари на 2020 рік” та додатків 2, 3, 7” відділу охорони здоров’я ради збільшено видатки на 4,43 млн гривень. З них Броварській БКЛ було виділено 4,09 млн гривень на матеріальне забезпечення, у тому числі 1,5 млн гривень на придбання 2-х апаратів ШВЛ, а також 1 млн гривень на заробітну плату лікарям та медперсоналу.  Первинній медицині виділено 340 тисяч гривень: 90 тисяч на придбання безконтактних термометрів та ще 250 тисяч – на зарплату та нарахування. Ще 2,3 млн гривень виділено відділу надзвичайних ситуацій на матзабезпечення та 360 тис. гривень на функціонування медичного містечка. Усього на боротьбу з епідемією виділено 8,09 млн гривень.  На 1,41 млн гривень збільшено також видаткову частину спеціального фонду: з них 910 тисяч гривень — для виконання Програми “Фінансова підтримка для покращення надання вторинної медичної допомоги населенню міста Бровари та відновлення матеріально-технічної бази КНП ББКЛ”. А згідно рішення БМР від 03 квітня 2020 року № 1839-73-07 "Про внесення змін до Програми діяльності та фінансової підтримки Комунального некомерційного підприємства Броварської міської ради "Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" на 2020 рік", даний заклад потребує фінансування в обсязі 153 млн гривень.  Як повідомляють на Facebook-сторінці “ДемАльянс Бровари”, міський голова Ігор Сапожко визнає, що надходження до міського бюджету падають, і багато програм не будуть профінансовані.  “Одним з перших “заріжуть” Громадський бюджет. Цього року проєкти взагалі не прийматимуться, а переможці минулих років не фінансуватимуться. Усі кошти будуть спрямовані на боротьбу з пандемією”, — зазначається у дописі. Сам міський голова Ігор Сапожко у себе в Facebook прокоментував питання стосовно перерозподілу коштів міського бюджету за умови нинішньої ситуації, а також ті рішення, які викликали питання та нарікання у громади, включаючи черги до згаданого наметового містечка біля лікарні.  “Протиепідемічні заходи мають кілька етапів. Перший – не допустити потрапляння коронавірусу в країну (ми його вже пропустили). Другий, на якому ми перебуваємо – мінімізувати його розповсюдження: змусити хворих в легкій формі сидіти вдома та вживати загальних карантинних заходів. Карантин – це не канікули. Треба за можливості перебувати вдома, а не ходити і гуляти на вулиці. Третій – це вже пандемія, зупинити яку буде дуже важко. […] Спільно з місцевим бізнесом вдалося забезпечити захист наших лікарів. В першу чергу ми надали всі необхідні засоби індивідуального захисту екстреній медичній допомозі, бригади якої виїжджають на виклики. Зауважу, що екстрена допомога фінансується з обласного бюджету, з якого цього року виділили 120 млн. гривень.  Разом з тим немає масок, немає палива, немає захисних костюмів, немає жодного захисту. Третє — ми переформатували роботу виконкому. Зараз управління економіки займається забезпеченням всіх комунальних підприємств засобами індивідуального захисту, деззасобами. Повірте, головним лікарям зараз потрібно рятувати життя людей, а не займатись пошуком захисних костюмів чи масок. Тому ми переключили ці функції на економіку. Об’єднали відділ сім'ї та молоді, управління соцзахисту, центр соціальних служб, терцентр, службу у справах дітей, які сьогодні підпорядковані Аліні Ярмоленко. Зараз ці підрозділи забезпечують всіх самотніх броварчан, які не можуть вийти з дому, малозабезпечених, онкохворих, підопічних терцентру продуктами харчування та засобами першої необхідності. На це також не були витрачені бюджетні кошти. Сформувати продуктові набори, городину та інші речі допомогли підприємці”, — каже мер Броварів. Зокрема, з питань тарифів на утримання будинків, які через рішення БМР залишаються як були, Ігор Сапожко каже: у нього в пріоритеті недопущення зараження більшої кількості людей. “Мені зараз закидають перевищення службових повноважень, коли я підписав рішення виконкому про відтермінування підписання договорів з управляючими компаніями. Цим рішенням фактично залишаються в силі старі тарифи на утримання будинків. Я не хочу виправдовуватись. Я розумію, що люди зараз без роботи, вони не можуть платити за новими тарифами. Сьогодні моє головне завдання як міського голови – зробити усе можливе, аби врятувати людські життя”, — резюмує міський голова Броварів. Зрада Разом із тим, епідемія виявила великі проблеми у координації між рівнями влади, зазначають у “ДемАльянсі”: щодня місто отримує безліч вказівок з КОДА, які не підкріплені ані фінансово, ані матеріально.  “Фактично, місцеві громади вирішують свої проблеми самотужки, не сподіваючись на допомогу держави. Найбільш “вразливою” ланкою виявилася Броварська СЕМД (екстрена меддопомога), яка мала фінансуватися з обласного бюджету на загальну суму у 120 млн гривень на рік, але наразі перебуває у скрутному становищі з матеріального забезпечення та з забезпечення засобами захисту”. “Лікування протягом 1-го дня 1-го хворого на COVID-19 обійдеться міському бюджету в 12 тисяч гривень. І якщо ви думаєте, що нам фінансово допоможе МОЗ або КОДА, то ніт. Так, протокол лікування вірусу вже є, але потрібних антибіотиків в Україні фізично немає. Тому – тільки жорсткий карантин на найближчі 3 тижні, бо саме у цей час очікують "пік". […] Боротьба з епідемією ну дуже спокушає [місцеву владу] на боротьбу з опозицією. І це не менша загроза, як на мене”, — пише депутатка БМР Ангеліна Козлова (Броварська міська організація політичної партії "Демократичний альянс") у фейсбуці. У той же час через карантин, пише депутат Київської обласної ради (КОР) Роман Сімутін (фракція “Європейська солідарність”), вихователів садочків "добровільно" відправляють у відпустки за свій рахунок, а до вчителів застосували більш інтелігентний підхід. Так, депутат БМР Андрій Саук опублікував у себе фото письмового звернення Броварської міської організації профспілки працівників освіти і науки до робітників закладів освіти з проханням “надати благодійну фінансову допомогу у розмірі дводенної заробітної плати медичним закладам міста для закупівлі необхідних медикаментів та медичного спорядження”. “Незалежна” освітянська профспілка запропонувала вчителям перерахувати дводенну заробітну плату на закупівлю медикаментів. Тепер всі вчителі пишуть відповідні заяви і зносять до шкіл.  Якщо цікаво, чому застосували різні підходи: садочки фінансуються з місцевого бюджету, тож зекономлений фонд оплати праці нянь і вихователів дозволить міськраді використати кошти на щось інше. А от із заробітною платою вчителів все навпаки. Вона фінансується з Державного бюджету і місцева влада не має жодних прав. Тому порадилися і застосували "креативний" підхід, мовляв "незалежна" профспілка запропонувала вчителям перерахувати дводенну заробітну плату на закупівлю медикаментів. […] На бюджетниках, за моїми грубими підрахунками зекономлять близько 500 тис., в той час як у січні, на одній закупівлі масла, освіта переплатила 300 тис”, — пише Сімутін. Начальник управління освіти і науки Броварської міської ради Оксана Мельник каже, що надання такої допомоги з боку вчителів є абсолютно добровільним, оскільки це не є наказом, а лише проханням. За її словами, це ініціатива самих вчителів міста, вона є лише обговоренням і гроші ніхто не збирає. Спростовує вона і заяви про те, що вчителів змушують брати відпустку за свій рахунок. “Якщо на вас хтось чинить тиск і змушує написати заяву на перерахунок коштів – звертайтесь до мене, я буду вживати відповідні заходи. […] Ми не маємо списку потреб лікарні, відповідний запит тільки сьогодні був направлений до лікарні. […] Працівників закладів освіти не змушують брати відпусток за свій рахунок — тільки якщо вони дійсно цього бажають і написали заяву”, — заявила вона в ефірі “Радіо Київ”.  Нейтральне Стосовно зарплат працівників критично важливих сфер в цілому, Броварський міськрайонний центр зайнятості опублікував перелік вакансій закладів медицини, торгівлі, промисловості, без яких місто може зупинитись. Також у переліку підприємства, залучені під час карантину до виконання важливих державних замовлень. І вказав у ньому рівень зарплат — для медиків, наприклад, це від 5 до 9 тисяч гривень.  “Останнім часом значна кількість наших співмешканців залишилась без доступу до звичайних місць роботи і звертаються до нас за вакансіями для домашньої роботи та іншими новими пропозиціями роботи у місті. Ми готові інформувати їх про Ваші вакансії безкоштовно, якщо Ви звернетесь до нас. […] Під час карантину багато з роботодавців зіткнулись із певними складнощами в організації власного бізнесу. Але бачити в зовнішніх проблемах привід для депресії – це не шлях підприємця. […] Справді, є галузі, як туризм, кінопрокат, організація концертної діяльності, що сьогодні повністю зупинились, але більшість напрямків просто потрапили до нової реальності”, — зазначають у Центрі у дописі на Facebook. Слід також зазначити, що з початку введення карантинних заходів правоохоронці Броварів склали 17 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 44-3 (порушення правил щодо карантину людей) КУпАП, а саме щодо перевезення пасажирів понад встановлену кількість 10 чоловік, надання послуг громадського харчування без застосування адресної доставки, здійснення господарської діяльності, не пов’язаної з торгівлею харчовими продуктами та засобами гігієни, перебування на робочому місці без засобів індивідуального захисту та ін. Згідно цієї статті, штраф на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних доходів громадян складає від 17 000 до 34 000 гривень. Перемога Утім, містяни здатні консолідувати зусилля та знаходити позитив під час карантину. Так, наприклад, громадська організація “Рідне Місто Бровари” започаткувала флешмоб #підтримай_медика, у якому з фото, що роблять люди зі словами підтримки, ГО зробить фотоколаж.  Також ГО "Рідне Місто Бровари" запустило волонтерську групу швидкого реагування - з доставки продуктів тим, хто цього потребує. Телефон групи: +38-096-207-85-95.Деякі небайдужі броварчани ще у березні розпочали шити та безкоштовно роздавати захисні маски жителям міста. Організатор акції, підприємець на ім’я Олександр каже, що виникла така ідея через те, що він у намаганні сам знайти засоби захисту побачив, що потреба є у багатьох людей. Депутат Київоблради Олег Іваненко (фракція “Європейська Солідарність”) також з кінця березня почав роздавати мешканцям міста засоби особистого захисту: маски, рукавички та антисептики. Також формують набори для підприємств, організацій, служб міста та ОСББ. Для цього він створив волонтерський штаб “Європейська Солідарність”. “Ми передаємо захисні костюми, розпилювачі, антисептичні рідини ОСББ для обробки їх під'їздів. Крім цього допомогли з цими засобами захисту медикам, районному відділу лабораторних досліджень (колишня санепідстанція) та інше. А ще мене радує, що ми вже працюємо не одні. З нами разом допомагають броварчанам представники ГО Справа Громад, приєдналося багато волонтерів і спонсорів”, — пише Іваненко. Як писала KV, Київщина взялася налагодити локальне виробництво захисних масок. Виробництво мали запустити на минулих вихідних на базі Богуславського, Васильківського, Білоцерківського  і Тетіївського професійно-технічних училищ. Але після виготовлення 3 тисяч масок, пошиття призупинилося. Зумовили це браком робочих рук і необхідних матеріалів. Читайте: Коронавірус на Київщині: для виробництва захисних масок Київщині не вистачає кадрів та матеріалів Нагадаємо, Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус з лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоб якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров'я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається.  Детальніше: Медперсонал лікарень на Київщині звільняється через низькі зарплати та небезпеку COVID-19 Фото: колаж KV КиевVласть

Епідемія коронавірусу розкрила всі недоліки “медреформи”: хворий пацієнт має чекати у загальній черзі на прийом до сімейного лікаря, лікарі не мають достатнього захисту, недостатньо обладнання і обладнаних ліжко-місць, медиків. Список можна ще довго продовжувати. І хоча Президент говорить, що реформа “летить у стіну”, з 1 квітня таки почнеться впровадження її другого етапу. А це означає, що сотні лікарень, які так необхідні сьогодні у боротьбі з епідемією коронавірусу, можуть почати закриватися – навіть не зважаючи на те, що Уряд зараз виділив додатково 1,76 млрд грн на їхню підтримку. Проте все ще можна і треба повернути в інший бік – відкинувши політичні лозунги і об’єднавшись перед загрозою коронавірусу. Розповідаю, як це можливо. Кожен пацієнт має отримувати всі послуги у медзакладах безкоштовно. Проте державного фінансування на всіх не вистачить – про це говорять і самі медики: тепер фінансування лікарень здійснюватиметься не через субвенцію, а згідно із економічно необґрунтованими тарифами (вони вираховувались з цифр, які може виділити бюджет, а не виходячи з реальної вартості послуги). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Зараз влада знайшла тимчасовий вихід – скасувала всі планові операції, які не загрожують життю, щоб були кошти і можливість надати допомогу хворим на коронавірус. Але так не може бути вічно. Вся справа в тому, що на медицину замість обіцяних “реформаторами” 5% від ВВП держава виділила лише 1,6%. Фінансування ж лікарень збільшилося лише на 6%, і це не покриває навіть інфляцію. Та й це ще не все. Якщо раніше місцева влада і самі пацієнти могли доплачувати медзакладам, тепер, згідно з реформою, за ці 1,6% держава має оплатити весь обсяг та перелік послуг, які надають заклади охорони здоров’я комунальної та державної власності – без виключення. Зважаючи, що минулоріч більше 30% до загального бюджетного фінансування медичних закладів (до субвенції) додавали місцеві бюджети, а власне лікування практично на 70% фінансували самі пацієнти з власних кишень, тепер потрібно звільнити 2 із 3 медиків, закрити 2 із 3 лікарень, якщо не більше – ні місцеві бюджети, ні самі пацієнти не можуть за законом доплачувати лікарням. Тому й вибрали 212 опорних лікарень, які матимуть привілеї і не закриються. Що буде з рештою? Ми розробили конкретні кроки, як не допустити закриття лікарень. Перше. Потрібно терміново зупинити у програмі медичних гарантій норму про фінансування за випадок за необґрунтованими тарифами – доки не буде достатнього фінансування, а тарифи і зарплати лікарів обґрунтовано не прорахують. Тільки тоді настане впевненість, що пацієнти отримають безоплатне лікування, а медики – гідні зарплати! Друге. Доки не буде розроблений чіткий план запровадження обов’язкового медичного страхування, фінансувати медицину за старим механізмом глобального бюджету. При цьому бюджет потрібно перерозподілити так, щоб гроші отримали лікарні незалежно від того, у місті вони чи в селі. Лікарням буде нелегко протриматися, та головне – це знизить у рази ризик їхнього закриття за цей час! Третє. Фінансування програми медичних гарантій на 2020 рік однозначно потрібно збільшити – як мінімум на 15% (10,8 млрд грн). При цьому перерозподілити кошти всередині програми (між різними рівнями) – тоді вдасться збільшити фінансування лікарень на 25-30%. Це – додаткова можливість для лікарень залишатися на плаву. Четверте. Місцева влада, яка сьогоднішню ситуацію фактично несе на своїх плечах, також зможе додатково підтримувати свої медзаклади, але це їй потрібно офіційно дозволити – зберегти дію після 01.04.2020 пункту “а” частини 3 статті 89 Бюджетного кодексу. І це також допоможе лікарням вижити. П’яте. Замість тих 212 лікарень, які влада визначила, що вони точно залишаться, потрібно повернутися до іншої практики – на місцях люди мають самі визначати, які лікарні їм потрібні. Не так, як це робили зверху, коли нарізали госпітальні округи, а так, як це потрібно тим, хто там живе. І фінансувати і розвивати не лише ті 212 лікарень, а запровадити програму державної підтримки місцевої влади щодо організації ефективної роботи та перепрофілювання малонавантажених медичних закладів. Так можна буде сформувати спроможну мережу медзакладів у всіх областях країни. Я вірю – ми зможемо побороти вірус якнайшвидше і допомогти всім пацієнтам, якщо об’єднаємо наші зусилля. Для цього потрібна політична воля і бажання не обслуговувати чиїсь окремі інтереси, а рятувати людей, на яких ми зобов’язалися працювати. Наша фракція готова співпрацювати і своїми напрацюваннями допомогти попередити закриття українських лікарень у цей надскладний час. Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”КиевVласть

Полювання є досить поширеним хобі серед українців. Втім навколо нього існує багато міфів. Дехто вважає, що мисливці лише знищують природу, а для когось мисливець та браконьєр – тотожні. Такі хибні думки можна почути навіть від народних депутатів Верховної Ради (ВР), котрі нещодавно запропонували низку законопроєктів, які, на думку мисливської спільноти, зруйнують цілу галузь. Мисливці також пропонують зміни до законодавства та збираються не допустити прийняття шкідливих, на їх думку, законодавчих ініціатив. Про це в інтерв’ю KV розповів голова науково-технічної ради Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, доктор сільськогосподарських наук за спеціальністю “Екологія” Василь Новицький (на фото). Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь (далі – Асоціація), як розповів Василь Новицький, на сьогодні має 24 регіональні представництва, а також жіночий підрозділ "Діана-Магнум", об'єднує понад сотню користувачів мисливських угідь та декілька сотень фізичних осіб-членів Асоціації. Асоціація не має своїх мисливських угідь, натомість займається об’єднанням їх користувачів, виступає як комунікатор, в тому числі на парламентських слуханнях та в міністерствах. Асоціація також займається законотворчою діяльністю, наприклад, подає законопроекти про внесення змін до різних законів, зокрема про жорстоке поводження з тваринами, про мисливське господарство та полювання, про тваринний світ, кримінальний та адміністративний кодекси.  Серед членів Асоціації багато вчених-екологів, лісівників, спеціалістів у галузі мисливства. Партнерами Асоціації є Українське товариство мисливців та рибалок (УТМР), Товариство лісівників України, Федерація мисливського собаківництва України.  Головною метою Асоціації є створення нової та удосконалення діючої нормативно-правової бази з питань ведення мисливського господарства, формування об’єктивної громадської думки про мисливське господарство та позитивного образу мисливця як людини, котра дбає про довкілля. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В інтерв’ю KV Василь Новицький розповів про те, як запропоновані до розгляду у Верховній  Раді (ВР) законопроєкти можуть знищити мисливську галузь та призвести до спалаху сказу, чому заборона полювання на лося не призведе до збільшення його поголів’я, та досвід Білорусі у збільшенні поголів'я зубрів в той час, коли в Україні вони майже зникли. KV: Розкажіть про законопроєкти, що зараз подані та розглядаються у ВР. Як запропоновані законопроєкти №2448 (автор законопроєкту – депутат Олександр Качура (фракція “Слуга народу”) написав заяву про відкликання після інтерв’ю), №2351, №0870 та №2232 вплинуть на мисливську галузь в Україні?  Василь Новицький: На сьогодні подано чотири таких законопроєкти. Два з них прийняті в першому читанні, два зареєстровані. Законопроєкт №0870 перейшов ще з переднього скликання ВР – він стосується заборони використання свинцевого шроту у водоохоронних зонах. Але вони не виділені в натурі, і за цим законом можна буде заборонити будь-яке полювання на качку зі свинцевим шротом. Але металева форма свинцю, за даними ЄС, займає лише долі відсотку від забруднення свинцем довкілля, основне – це вихлопні гази та заводські стоки. Але зоозахисники борються чомусь лише зі шротом.  В цьому законопроєкті піднімається питання занесення вовка в охоронювані види за вимогами Бернської конвенції, хоча вона у нас прийнята із застереженнями якраз по цьому виду. Тож вовк в Україні стане умовно червонокнижним видом.  Також перше читання пройшов законопроєкт №2351, який стосується багатьох сфер – і мисливців, і лісівників, і навіть тваринників. Цим законопроєктом передбачається, якщо по-простому, що рішенням сільради можна заборонити полювання або лісокористування на певній території. За законопроєктом, якщо сільрада знаходить реліктовий для своєї території вид, в радіусі 500 м від цього виду можуть заборонити лісокористування та полювання. Радіус 500 метрів – це 75 гектарів. Дві-три рослини, пару гнізд, і на території лісгоспу можна заборонити полювання і лісокористування.  Також цей законопроєкт вносить правки до закону про жорстоке поводження з тваринами, зокрема, ним забороняється позбавляти життя тварин до втрати свідомості. Таким чином він блокує роботу норкових ферм, птахофабрик, всіх забійних комбінатів. Також цей законопроєкт частково дублює інший, №2232, який забороняє регулювання чисельності бродячих котів і собак. Законопроєкт №2351 дозволяє комунальникам залишати бродячих котів та собак в містах і селах. Якщо раніше комунальники мали їх відловлювати, то зараз можна просто стерилізувати, кліпсувати та випустити назад в “ареал перебування”.  KV: Але ж зараз по Києву теж бігають чіповані собаки. Василь Новицький: Наскільки мені відомо, ці чіповані собаки стерилізовані благодійним фондом, а позначки повідомляють комунальникам, що ці собаки несуть найменшу загрозу, в плані свого розмноження, але не агресивності. Але згідно діючому законодавству про жорстоке поводження з тваринами, безпритульні собаки та коти мають бути відловлені та перебувати у спеціальних закладах для перетримки або у притулках. KV: А що з приводу двох інших законопроєктів? Василь Новицький: Сумновідомий законопроєкт №2232 містить в собі три блоки. Зоозахисники прикриваються першим блоком – забороною станцій для притравки мисливських собак.  На жаль, наші зоозахисники при написанні законів маніпулюють фактами. Наприклад, брехня, що в Європі немає контактної притравки. В ЄС контактна притравка є у Франції, Словенії та Словаччині. А законопроєкт №2232 забороняє навіть безконтактну притравку, котра є в кожній європейській країні, хоч вона і неефективна! Франція свого часу залишала контактну притравку, бо мала проблему з лисицями, і з ними треба боротись.  Щодо гуманності цього законопроєкту теж виникають питання. Це вибіркова гуманність. Сьогодні на десятку притравочних станцій є близько 100 лисиць. Припустимо, зоозахисники рятують тих 100 лисиць від жорстокого поводження. Натомість в поле випускають десятки тисяч норних собак, абсолютно не підготовлених до контакту зі звіром. В результаті отримаємо тисячі покалічених лисиць, тому що собаки не навчені. Вони будуть помирати в природі, переносити коросту, сказ. Також отримаємо тисячі покалічених собак!  Де гуманність? Другий блок – повна заборона регуляції чисельності бродячих котів та собак у природних екосистемах.  Але ж при цьому не пропонується жодна альтернатива! Є досвід Аргентини та Австралії з безконтрольного розповсюдження домашніх тварин, де бродячі собаки та коти знищили біорізноманіття.  В Угорщині чиновники відзвітували перед громадянами, що мисливці в маленькій Угорщині відстріляли, здається, 6,5 тис. бродячих собак.  Польща має велику проблему, бо бродячі коти щороку вбивають сотні мільйонів диких тварин. Скільки в Україні бродячих котів та собак – достеменно невідомо. З іншого боку це має бути досить динамічна і непередбачувана цифра, адже має два джерела виникнення – розмноження в природі та періодичне залишення тварин людьми. Мисливці не звітують про кількість відстріляних бродячих котів та собак. Є лише звіти єгерської служби, згідно з якими 6 тис. єгерів за останні роки відстрілювали порядку 34-36 тис. бродячих котів і собак щороку Якщо ці дані екстраполювати на 350 тис. активних мисливців, отримаємо близько мільйону бродячих котів і собак. Мільйон – це лише на рік! А що буде, якщо їх перестануть відстрілювати? Це буде екологічна катастрофа. Епідемія сказу, загроза для населення, знищення біорізноманіття, зачистка території – від горобця до лелеки, від миші до лося. Третій блок – обмеження добування шкідливих видів, таких як лисиця чи єнот уссурійський, більш відомий як єнотовидний собака, з 9 місяців на рік – до 3 місяців. В результаті в Україні може бути спалах захворюваності на сказ. KV: А що пропонують з приводу переобліків тварин?  Василь Новицький: Четвертий законопроєкт, №2448, стосується переобліків тварин в мисливських господарствах на вимогу будь-якого громадянина України чи організації, яка має відношення, згідно статутній діяльності, до природоохорони чи екології. В 40-денний термін після проведення обліку представники громадської організації (ГО) мають право приїхати в будь-яке мисливське господарство, і провести переоблік. Це нісенітниця, бо перерахувати на початку квітня тварин, котрих рахували в лютому, за відсутністю снігового покриву, буде неможливо.  За моїми даними, ще декілька подібних законопроєктів знаходяться на стадії розгляду та реєстрації.  Останні два законопроєкти за авторством депутата Качури, котрий має високі рейтинги в колах юристів, підготовлені, на мій погляд, досить безграмотно, особливо №2448. Таке відчуття, що ні юристи, ні фахівці їх і не читали. KV: Законопроєкт про переоблік має якісь корупційні ризики? Василь Новицький: Законопроєкт №2448 просто суперечить конституційним нормам. Він мав би бути направлений на експертизу до комітету із запобігання корупції, оскільки має прямі корупційні ризики.  Чому зоозахисники не хочуть прописати в законопроєктах, що беруть участь у обліках? Чому їм потрібні саме переобліки? Це дуже насторожує. Цей законопроєкт залишає більше питань, ніж слів у ньому. Серед його авторів здається чотири громадських активіста і троє вчених, котрі працюють в об'єктах природно-заповідного фонду (до речі,в ПЗФах України обліки взагалі ніхто не контролює і вони як прави і не проводяться), при цьому немає жодного спеціаліста із мисливського господарства. Автори плутаються в термінології, в пояснювальній записці пишуть про облік мисливських тварин, а в законі – облік видів мисливських тварин.  Більшість обліків четвероногих проводиться методом суцільного прогону. Для цього треба зо два десятки фахових обліковців та стільки ж загоничів. В законопроекті пишуть, що вони можуть проводити переоблік навіть утрьох. Як можна після сорока чоловік утрьох провести переоблік? Це буде інша методика, але хіба можна результати за різними методиками між собою порівнювати? За чий рахунок проводити переоблік? Сьогодні облік проводиться за рахунок господарства. Хто буде фінансувати бажання громадянина чи ГО повторити облік? Якщо сам цей громадянин, питання немає, хай відшкодовує. Жоден користувач не піде на такий переоблік. А три людини походять по лісу на підборах, і скажуть, що нічого з того, що в акті первинного обліку вказано, вони не побачили, і складуть інший акт, котрий навіть не зобов'язані погодити з користувачем. KV: А яку вагу буде мати цей акт? Таку ж як облік, чи вище? Василь Новицький: Вище, бо це ж переоблік. Вони будуть користуватись другим актом. KV: Тобто, потім можно актом переобліку шантажувати користувача угідь? Василь Новицький: На кожному кроці можна шантажувати. Можна надіслати “гонця”, котрий скаже, що приїдуть з переобліками і давайте щось думати. Потім можна приїхати, провести переоблік і сказати, що у нас от такий акт, давайте цей акт викупіть. Були вже прецеденти в Україні, коли під удар екорадикалів попадали лісогосподарства, за якими стояли бізнесмени, мільйонери, яких можна було шантажувати. Але саме найбагатші господарства, а не голі заповідники, сьогодні і відіграють роль найкращих резерватів для відтворення тварин в Україні! Моя особиста думка, що цей законопроєкт є проміжною ланкою для того щоб просто зупинити мисливську галузь і закрити полювання в Україні. KV: З якою метою? Василь Новицький: Перша версія – відпрацювання закордонних зоозахисних грантів, котрі передбачають закриття полювання.  Але все більше користувачів схиляються до думки, що все це робиться під майбутній продаж земель в Україні. Таким чином усуваються співкористувачі, які де-юре є перепоною для земельного дерибану. А щоб прибрати співкористувачів, треба вбити мисливську галузь, в якій договора оренди землі на строк від 15 до 49 років. І ще ж є плани як уряду Гройсмана, так і теперішнього (уряду Олексія Гончарука, який відправлено у відставку, – KV) про лісову концесію. І я вважаю, що прямий обов’язок влади спростувати ці припущення, вийти до народу, і сказати що такі законопроєкти при них не пройдуть. KV: Які дії ви плануєте, щоб зупинити ці законопроєкти? Василь Новицький: Буде мирний марш (після інтерв’ю у зв'язку із всеукраїнським карантином стало відомо про перенесення маршу, – KV), щоб продемонструвати владі, що нас не купка маргиналів. Ми йдемо на цей захід з двома простими вимогами.  Перша – зупинити утиски конституційних прав мисливців в Україні, і публічні звинувачення, котрі навіть з уст народних депутатів сипляться на мисливців.  Друга – зупинити нищення мисливської галузі, надати їй вектор європейського розвитку. Якщо сьогодні держава декларує своє прагнення до Європи, чому ми не євроінтегруємось в аспекті розвитку мисливської галузі? KV: Ви маєте якесь представництво ВР? Можливо, ви внесли якісь зустрічні законопроєкти? Василь Новицький: На останньому круглому столі у ВР, присвяченому розгляду законопроєкту №2448, нас відкрито підтримали депутати Сергій Литвиненко (фракція “Слуга народу”) та Сергій Шахов (депутатська група “Довіра”), а також помічник нардепа Дмитра Шенцева (позафракційний). Також є неперевірена інформація, що близько 40 депутатів звернулись до міністра екології Олексія Оржеля (був міністром на момент інтерв’ю, – KV) з вимогою спростувати свої слова, що мисливці для нього диковина і він сподівається, що в Україні це явище незабаром зникне.  KV: Можете прокоментувати звинувачення, що мисливці лише беруть від природи, і нічого їй не дають, нічого не створюють? Василь Новицький: Треба визнати вину в дезінформованості гомадян і мисливської спільноти, бо наші спілки активно почали створюватись лише в 2014-2015 роках, в той час як антимисливське лобі весь час працювало. І необізнаність населення ми маємо з двох причин.  По-перше – дезінформація від антимисливців, наприклад, що немає різниці між мисливцем та браконьєром, бо і один і другий – “вбивці”.  Але і ми, мисливці, також винні, бо наша мисливська культура подекуди далека від європейської і бажає бути кращою. В цьому аспекті нам є над чим працювати, бо інколи ми самі собі створюємо антипіар поведінкою на полюванні, і це бачать пересічні мешканці. Людям треба пояснювати, що мисливська галузь була, є і буде. І, якщо побороти мисливство, на його місце негайно прийде тотальне браконьєрство. В жодній країні світу державі не під силу зберегти тваринний світ без допомоги мисливців. Для цього треба тримати за бюджетні гроші мільйонні армії єгерів.  Мисливська галузь серед іншого регулює кількість тварин.  Наприклад, в США щороку відстрілюють понад мільйон голів оленів. Якщо цього не робити, що буде з екосистемами? Є прецеденти, коли дикими тваринами знищуються цілі ліси й поля. На жаль, зараз для України це не актуально. Але хто, крім мисливців, буде регулювати кількість лисиць, вовків, єнотів уссурійських, котрі розносять сказ? Хто буде охороняти тварин від браконьєрів? Це можуть зробити лише мисливські господарства, котрі зацікавлені в тому економічно.  KV: Наскільки значна роль мисливців у зменшенні природного різноманіття?  Василь Новицький: На початку століття львівські вчені провели дослідження, які показали, що в лісостепу України у 62% смертності диких тварин винні сільгоспвиробники, через порушення процесів механізації та використання хімії. У смерті понад 15% диких тварин винні браконьєри. Близько 12% вилучення тварин – це мисливці, решта – ДТП і так далі. KV: Як можна боротись із браконьєрами? Василь Новицький: З 2015 року ми бились головою об стіну, вимагаючи кримінальної відповідальності за незаконне видобування ліцензійних видів. На рівні Мінюсту ці рішення завжди блокувались. Чому? Бо система не може себе перезавантажити, ми ж знаємо, хто основні браконьєри сьогодні – судді, прокурори, поліція.  Але ми добились з 2015 до 2017 року хоча б підняття такс за відшкодування. Відшкодування за браконьєрське видобування зайця до 2017 року складало здається 200 гривень, а зараз коштує 8 тис. гривень.  В проєкті нового закону, який ми подаємо до ВР, ми знижуємо планку для кримінальної відповідальності до приблизно 10 тис. гривень. Якщо не в’язниця, то великий штраф та умовний строк. Тільки так можна побороти браконьєрство, і саме таким шляхом пішла свого часу сусідня Білорусь.  Сьогодні влада хоче передати всі природоохоронні функції, як по мисливству, так і по рибалці, екологічній інспекції. Таким чином цей орган стане монопольним, і це лякає. Хочуть ліквідувати рибоохоронний патруль, за зразком якого ми і планували створити державну мисливську варту, хочуть ліквідувати лісову охорону. Останнім часом на рік складалось 3-4 тис. протоколів за незаконне полювання. Це дуже мало. З них всього 9% складалось екологами, решта – єгерські служби. Але досі єгерська служба користувача угідь позбавлена права затримувати порушника. Вони можуть лише затримати на своїх угіддях підозрюваного у порушенні до приїзду поліції, але це якщо їм не чинять спротив. Якщо в Екоінспекції будуть підрозділи по охороні тваринного світу, по охороні лісових ресурсів, по охороні водних ресурсів, тоді можна працювати. Але якщо це буде одна велика структура, і на область дадуть 5 чи 10 інспекторів, котрі будуть займатись всім, це буде катастрофою. KV: Розкажіть більше про ситуацію з полюванням на Київщині. Василь Новицький: Київська область має свою специфіку. В першу чергу тим, що це область з великою кількістю користувачів мисливських угідь. Київщина має посилений мисливський прес на територію. Тому для Київщини дуже важливо розподіляти мисливське навантаження рівномірно по області, наприклад, працювати над тим, щоб полювання на качку було не лише по руслу Дніпра.  Важливо вести боротьбу з браконьєрством, бо там де багато населення, багато не лише мисливців, але й браконьєрів. Наприклад, в 2017 році на Київщині було складено 227 протоколів на порушників правил полювання на суму майже 60 тис. гривень.  На території Київської області також активно проводиться боротьба із хижими та шкідливими тваринами. В тому ж 2017 році було відстріляно 1 754 лисиці, 35 вовків, 147 єнотовидних собак. Єнотовидний собака це інвазивний вид для України. Колись, за часів радянського режиму він був завезений до України, і він живе здебільшого по руслах великих річок, оскільки любить воду. Також в 2017 році на Київщині відстріляли 1137 бродячих собак та 419 бродячих котів. KV: Кілька років тому був скандал із забороною полюванням на лося в Україні. Можете пояснити, що тоді відбувалось?  Василь Новицький: Ситуацію з лосем я знаю досконально. Лось став жертвою дешевого політичного піару. Напади зоозахисників на полювання на цей вид були давно, був введений 10-річний мораторій на добування лося – з 1996 до 2006 року. До мораторію було 8,4 тис. голів лося, тоді казали, що цього мало, хоча не було жодного наукового висновку про оптимальну кількість лосів в угіддях України. Як фахівець, можу сказати, що для України, як південної межі ареалу лося, оптимальна кількість не перевищує 9 тис. голів. За 10 років дії мораторію в Україні залишилось 4,1 тис. голів лося.  KV: Як таке могло статись? В цьому вина браконьєрів? Василь Новицький: Коли користувачі мисливських угідь економічно вмотивовані, вони охороняють вид. Коли вони з цього нічого не мають, вид стає нецікавим. Жоден зоозахисник не може запропонувати кращих природоохоронних інструментів, ніж економічні. Тому за 10 років мораторію ми втратили більше половини популяції лося. Другий мораторій був з 2009 до 2012 року – приросту поголів'я лосів не було.  KV: А коли мораторію не було, між 2006 і 2009 роками, як змінилась ситуація? Василь Новицький: Приріст був дуже малий, здається 3-4%. Під час влади Януковича, коли при владі було багато мисливців, на лося відкрили полювання. З 2012 до 2017 року чисельність лося виросла на 46% – офіційно їх було 6,3 тис. Потім окремі зоорадикали зайшли до тодішнього міністра екології Остапа Семерака, і він виписав “царський указ” про заборону полювання на лося на 25 років. Цей указ заблокували Мінюст і Мінагрополітики. На цьому Семерак не зупинився, пішов на принцип, і вирішив провести заборону через Червону книгу України (ЧКУ). З'явилося “експертне заключення” яке можна кваліфікувати як “липове”, що лося в Україні не більше 1-2 тис. Потім суд першої інстанції здається визнав його оціночним судженням.  Вони прикрились цим папірцем, визнання котрого ми потім добились в суді недійсним. В результаті ми виграли суд першої інстанції. Семерак тоді обіцяв, що проведуть всеукраїнський облік кількості лося, розроблять програму порятунку виду. Тому що ми апелювали, що в ЧКУ є вже зубр, ведмідь та рись, котрі у ній тихо здихають. Не можна просто заборонити полювання на мисливські види, які можуть бути жертвами браконьєрства. ЧКУ і закон для браконьєра не аргумент, на відміну від покарання – штрафа та в’язниці. Міністерство екології подало апеляцію, провели комісію по ЧКУ, де не фахівці з лося проголосували за внесення його туди. Це при тому, що був звіт Інституту зоології від 2009 року про те, що занесення лося до ЧКУ при чисельності більше 5 тис. осіб є неефективним. В апеляції суддя послався на суспільний резонанс справи, мовляв зоозахисників багато, а мисливців на суд прийшло мало. За моєю неперевіреною інформацією, була пряма вказівка з Банкової (на вул. Банковій знаходиться Офіс президента, – KV), не розгойдувати ситуацію, щоб мисливці суд програли. Читайте: Суд вернул лося в Красную книгу Украины Проте Семераком не було проведено ані всеукраїнського обліку, ані розроблено програму відтворення лося. KV: Чи є статистика по кількості лося зараз? Василь Новицький: За моїми оцінками, через браконьєрів ми вже втратили близько 2 тис. голів лося. І його може очікувати доля зубра, також занесеного в Червону книгу. KV: Що ви маєте на увазі? Василь Новицький: В 1991 році в Україні було десь 650 зубрів, а в Білорусі 120. Ми одразу занесли зубра в ЧКУ, а в Білорусі йому надали подвійного статусу. Це дуже проста, але дієва схема. Якщо в заповіднику добули зубра, то браконьєр сідає до в'язниці. Але мисливське господарство може купити собі зубрів і розвести їх для комерційного полювання, котре сьогодні в Білорусі коштує 20 тис. євро. В такому випадку для зубра діє статус суворо охоронюваного вида з лімітованим добуванням. Для полювання часто обирають старого зубра, котрому скоро вмирати, і його вже добуває іноземець. За 20 тис. євро у нас можна купити кормів на рік для стада в 50 голів зубрів.  Станом на минулий рік в Білорусі налічувалось 1,8 тис. зубрів, в той час як в Україні – 220. Ми втратили дві третини популяції, а білоруси наростили в 15 разів. От вам приклад дбайливого господарювання. Я був свідком того, як відмовили у добуванні старого лежачого зубра, котрий не відходив від годівниці та майже весь час лежав. І в той час лісівники бідкались, що немає грошей на корми, бо влада вчасно не перерахувала кошти. Тоді єгер розповідав, що в Харкові є німець, бізнесмен, який хотів би добути зубра. Були б ми у Білорусі, він заплатив би гроші, і було б за що купити корми.  Але тоді зоозахисники сказали: “Хай здохне, ми приїдемо та поставимо йому хрест”. Той зубр загинув давно. Був я недавно у Конотопі, де все це відбувалось, і ніякого хреста не бачив. Прикро констатувати, але в Україні сучасний так званий “зоозахист” більше про здирництво аніж вкладення в довкілля. Ситуація з поголів’ям лося взагалі не залежить за великим рахунком від внутрішньої обстановки в Україні. У нас живе маргінальна частина популяції, основна – у Фінляндії, Швеції, на півночі Росії. Чисельність лося в Україні залежить від чисельності саме в основному ареалі. Коли йде ріст чисельності на півночі, за пару років відбувається витіснення поголів’я на периферію ареалу, і чисельність зростає.  Після Другої світової війни в Україні було кілька сотень лосів. В 1960-ті роки полювання на нього заборонили, лося було кілька тисяч. А за 5 років – порядка 20 тис. Таке збільшення не могла статись за 5 років за рахунок народжуваності. Це була міграційна хвиля. Є дрібні хвилі в 11 років, і велика хвиля періодичністю в 70-90 років.  KV: Яка ситуація зі звірами зараз у Чорнобильській зоні?  Василь Новицький: Регулювання чисельності тварин як такого там не відбувається, час від часу туди заходять браконьєри. На сьогодні Чорнобильська зона – замкнута самодостатня екосистема, яка здатна займатись саморегуляцією.  Але переносити ті дані на територію всієї України, де лісів всього 15%, землі розорані, буде неправильно. Відсутність полювання в Україні не призведе до таких самих наслідків, як відсутність полювання у Чорнобильській зоні. А гарантовано – навпаки! KV: А вовки, чи інші види тварин, виходять з Чорнобильської зони, як з такого собі розплідника? Василь Новицький: Насправді сьогодні вона є резерватом для розмноження вовка. Але точного обліку тварин там нема. Наприклад, працівники Чорнобильської зони кажуть, що в них живе близько 1,5 тис. лося. Тому можна підрахувати, що до занесення до ЧКУ лося було не 6 тис., а близько 8 тис. Згідно з положенням Мінекології (зараз – Мінекоенерго), саме вони мають вести моніторинг чисельності фауни, в тому числі мисливської. Але вони того не роблять, і нахабно користуються даними користувачів мисливських угідь. Хочеться запитати в міністра екології – чому й досі ми не знаємо, скільки тварин, зокрема лосів, у Чорнобильському заповіднику, скільки їх у інших заповідниках? Чому у відповіді на наші запити щодо чисельності лося в окремих об'єктах природозаповідного фонду (ПЗФ) ми отримували відповідь “від одного до десяти”?  Коли ми співставили площі всіх об’єктів ПЗФ, а їх сьогодні 10% від площі мисливських угідь, зі всією чисельністю лося, у нас вийшло, що в цих 10% площі ПЗФ живе всього 3% лосів. А це територія з найкращими умовами, де не ведеться полювання! Чому ж така ситуація? Чому ж тоді в ПЗФах лосей втричі менше, ніж в середньостатистичному мисливському господарстві? А відповідь проста. На сьогодні середній об’єкт ПЗФ – зоологічна пустеля в порівнянні з нормальним середнім мисливським господарством, де є нормальна охорона. А якщо приїхати до об’єкта ПЗФ, буде стояти браконьєрська канонада. KV: Як Україна може заробляти на мисливській галузі? Василь Новицький: Сьогодні окупність галузі тримається на рівні 46-48%. Україна з досить посередніми зоогеографічними умовами, де немає трофейних лосів чи оленів, могла б завдяки весняному полюванню зробити цю галузь рентабельною, як в Росії чи Білорусі.  Весняне полювання можна вести на гусака, який у нас не живе, чи на самця крижня. Самець крижня, котрий не знайшов самку, руйнує перші кладки, а другі вже не життєздатні. Більш того, якщо він спарувався, а потім знайшов гніздо, він його знову зруйнує, щоб знову паруватись. Він заважає жити самкам та виводкам до відкриття полювання. Це дуже негативно б’є по приросту качки. Чому б під час весняного полювання не відстріляти самця крижня, у присутності єгеря, все офіційно, по ліцензії?  Весняне полювання заборонили о 2004 році, яке було відкрите три сезони. Воно було заборонено, як я вважаю, з подачі східних сусідів, які таким чином усунули конкуренцію, щоб європейці їздили до них, а не до нас.  Також можна зайнятись зубром і скласти конкуренцію Білорусі, розводити інших копитних. Для того, щоб привабити європейського мисливця, можна запровадити вольєрне полювання. KV: Але, вибачте, де тут спортивний елемент, якщо тварина у вольєрі? Василь Новицький: Зараз у нас є вольєри на кілька тисяч гектар. Чому це не спортивно? Ви можете день ходити і сітки не побачити. Але точно знаєте, що тварина там є, трофейна, яку ви вже замовили на сайті. Багато кому це цікаво. Ми нікуди від цього не дінемось, якщо мова йде про заробляння грошей.  KV: Що має зробити влада для розвитку полювання як галузі економіки? Василь Новицький: Для початку треба, щоб влада припинила займатись популізмом, і зрозуміла, що підтримка мисливської галузі має не лише прямі фінансові вигоди, вона є запобіжником від екологічних збитків, які можуть бути в принципі. Як приклад, після Великої депресії в США майже не залишилось дикої качки та індички. Там сьогодні стоять пам'ятники мисливцям, які відновили фауну. Держава зрозуміла, що сама не може цього зробити, і почала допомагати мисливцям субсидіями.  В Чехії міністерство сільського господарства накладає значний податок на аграріїв, щоб передати його мисливцям на відновлення фауни.  Німеччина добуває козулі та оленя в кілька разів більше, ніж усього обліковується в Україні. Треба законодавчо вивести мисливських користувачів із залежності від основного користувача земельної ділянки. Такого становища, як у нас, немає в жодній країні з нормальним законодавством. Не має аграрій вирішувати, який мисливський користувач буде там хазяйнувати.  Зараз УТМР не може звинуватити аграрія в потруєних тваринах, бо завтра той аграрій відкличе своє погодження на користування угіддями. Треба робити як у Австрії, Словаччині, Німеччині, де мисливець практично не залежить від сільгоспкористувача. В Німеччині взагалі сільгоспкористувач не має права не займатись мисливським господарством. Хочеш – займайся безпосередньо, хочеш – передавай в користування. Не вести галузь ти не маєш права. Держава не буде боротись зі шкідниками, регулювати кількість тварин, охороняти від браконьєрів за свій рахунок тільки тому, що хтось там чогось не хоче. Якщо ми зараз відкриємо ринок землі при діючому законодавстві, агрохолдинги легко заблокують ведення галузі.  KV: А у випадку мисливських угідь в лісі яка ситуація? Василь Новицький: Там хочуть запровадити лісову концесію. Тоді теж користувачі там заборонять мисливство. Тому перше – це вивести новими законодавчими поправками, і ми це вже робимо, мисливського користувача від прямої юридичної залежності від основного користувача земельної ділянки. KV: Тобто буде паралельне користування? Василь Новицький: Воно і зараз паралельне. Одні сіють та жнуть, інші зайця добувають. Але це галузі антагоністи, вони мають бути зрівноважені. Якщо ми захищаємо зайців від пестицидів, не треба екологічні інспектори, ми перші перевіримо, хто зайців потруїв.  А зараз сільгоспкористувачі можуть відізвати погодження на користування мисливцям. KV: Що заважає функціонувати Асоціації? Василь Новицький: Головне – це байдужість мисливської спільноти. Багато мисливців не цінують роботу, яку ми проводимо із владою, із населенням, законотворчу роботу. Мисливці цінують більш практичні речі, а фінансувати організацію, котра не проводить сама полювання, не має своїх угідь, вони не хочуть.  KV: Співпраця з органами державної влади якимось чином ведеться? Василь Новицький: Наразі чіткої співпраці нема, міністерство не виявляє бажання співпрацювати. З Держлісагенством працюємо. Але ми вдячні, зокрема, комітету ВР з питань екології та природокористування, за те що більшість депутатів на чолі з головою комітету паном Олегом Бондаренком (фракція “Слуга народу”) абсолютно прагматично підходять до вирішення питань та проблем мисливської галузі. Ми були свідками того, як ці люди ставали жертвами кібербулінгу з боку екорадикалів за підтримку раціональних діалогів з мисливцями, або навіть за те, що просто давали нам слово сказати. Щоправда, наша подяка не стосується депутатів Олександра Фельдмана (фракція “Опозиційна платформа – За життя”) та Антона Яценка (депутатська група "За майбутнє" ), які дозволяли собі, на наш погляд, ксенофобські висловлювання в бік мисливців. KV: Ви якось співпрацюєте з Українською асоціацією власників зброї (УАВЗ)? Василь Новицький: Ми недавно познайомились з паном Учайкіним (Георгій Учайкін – голова наглядової ради УАВЗ, – KV), і у нас є пряма зацікавленість у співпраці, бо нас об'єднують спільні інтереси.  Ми домовились про координацію дій в плані проведення мітингу. Щодо закону про зброю, я не готовий коментувати, бо недостатньо знайомий з законопроєктами.  KV: Чи намагались ви якось співпрацювати з екологічними організаціями? Василь Новицький: Звичайно. Ще в 2016 році я розробив Проєкт постанови Кабміну про запобігання загибелі об'єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт. Подібна постанова навіть в РФ була введена ще в 1996 році. Вона вводила прості правила, наприклад що при збиранні врожаю  треба рухатись з центру до краю польового контуру, щоб тварини мали можливість на порятунок. Якщо молотьба йде від дороги до лісу, то добре, якщо навпаки – погано, бо тварини будуть боятись авто. Я звернувся тоді в добрий десяток громадських екологічних організацій, які не виявили зацікавленості, або пообіцяли що зв’яжуться з цього приводу, і мовчать. На жаль, в нас майже немає ідейного екологічного активізму. Але я з великою повагою відношусь, наприклад, до WWF Україна (Всесвітній фонд дикої природи, – KV), котрий хоча б не говорить, що полювання має зникнути, і в той час робить багато корисних практичних справ. Наприклад, по законопроєкту №2232 їх представники казали, що вони проти нього, бо не можна залишити в природі бродячих котів та собак. Домашнім тваринам місце вдома, диким у лісі, і одні іншим не мають заважати жити. Але на цьому круглому столі у них не було можливості висловитись. Ми запрошуємо всі зацікавлені сторони до тісної співпраці в законодавчій площині, в справі охорони тваринного світу від браконьєрства, від шкідливого впливу промислового та іншого виробництва. KV: Який досвід іноземних мисливських організацій ви хотіли б застосувати в Україні? Василь Новицький: В Європі є така організація, як FACE (Федерація мисливських і природоохоронних асоціацій Європейського союзу). Її представники є в Європарламенті, Єврокомісії, органах місцевих влад. Вона об’єднує 7 млн європейських мисливців. В Європі мисливці та природозахисники мають спільну організацію! Там люди розуміють, що мисливці не є злом, адже саме в них є ті гроші та ресурс, який можуть піти на захист природи.  А у нас міністр говорив, що в Європі немає полювання, і воно – середньовіччя. Ще є Міжнародна рада з полювання та охорони тваринного світу (СІС), котра  налічує 188 країн-членів. І знову, як видно з назви, вона поєднує мисливців та охорону тварин. Ми плануємо бути на їх з'їзді у травні в Ризі, хочемо набути членства в цій організації. Щодо FACE, плани на співпрацю маємо, але поки що є проблеми із фінансуванням.  Ми готові співпрацювати з іноземними колегами у моніторингу рідкісних мисливських видів тощо. Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції” Фото: надано Всеукраїнською асоціацією мисливців та користувачів мисливських угідьКиевVласть

Надати власникам землі право розривати договори користування землею, сформувати нову політику аграрного розвитку за участю виключно українців і в інтересах українців, сформувати ефективного власника землі  виключно з громадян України, не допустити концентрації землі у обмеженого кола осіб – ці та інші важливі чинники, як соціальні, так і економічні, повинні створювати систему нових прогресивних земельних відносин. Проблема земельних відносин назріла – і її необхідно вирішувати, але вона повинна вирішуватися в конституційній площині збереження української землі, як об’єкта права власності українського народу. Окрім того, вирішення проблеми земельних відносин повинно стати основою повноцінного розширеного відтворення аграрної галузі, а не розпродажу української землі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Задача складна, але вирішити її можна. Тільки вона не вирішується шляхом прийняття законодавства про так званий ринок землі. Запропоновані в парламенті депутатською більшістю проекти законів з впровадження так званого ринку землі сільськогосподарського призначення мають антиконституційний характер і направлені проти державності, громадян України як власників землі. Зберегти землю за українським народом і позитивно вирішити проблему земельних відносин можливо тільки дотримуючись Конституції України, а не спробами підмінити її антинародними законами. Мова йде про проєкти законів №2178-10, який розглядається зараз в другому читанні, та №2194, який прийнято в першому читанні, саме вони мають створити так званий ринок землі, на тлі визначення Конституцією України Українського народу єдиним власником земельних ресурсів та їх складових.  Поглиблення протиріч Конституції з положеннями кількох десятків законодавчих актів України у сфері земельних правовідносин, їх надмірна розгалуженість засвідчують відсутність єдиних принципів і науково-обґрунтованих основ ефективного землекористування, які забезпечували б гарантію невідчужуваності прав власності на землю Українського народу, використання земельних ресурсів в інтересах усіх громадян України. Розпорядження землею від імені народу органами державної влади та органами місцевого самоврядування без народного на те волевиявлення спотворює принцип природного невід’ємного права Українського народу на землю, як її власника. Законопроєкти №2178-10 та №2194 не містять жодної норми про право селян-власників землі, натомість метою цих законів було і залишається створення умов для вимушеного продажу землі селянами за безцінь з подальшою концентрацією землі в руках обмеженого кола осіб. Лозунг про те, що селянину необхідно надати право розпоряджатися землею, є нічим іншим, як маніпуляцією від діючої влади, якій необхідно, з одного боку, створити умови, щоб селяни були змушені продати землю, а з іншого боку – законно купити землю селян визначеному й заздалегідь обмеженому колу осіб. Маніпулюючи такими лозунгами, діюча влада своїми законодавчими ініціативами про так званий ринок землі хоче визначити, що земельні ділянки, які перебувають в оренді, фактично не можуть бути відчужені без згоди орендаря – таку норму передбачено ввести в дію проектом закону №2194 шляхом доповнення ст. 130 Земельного кодексу частиною третьою. Це порушення прав і свобод громадян – права і свободи визначає не Конституція чи закон, а орендар. Фактично це обмеження прав і свобод громадянина іншим громадянином чи особою, що має ознаки кримінального правопорушення. Відповідно до запропонованої проєктом закону №2178-10 нової редакції статті 131 переважне право на придбання земельної ділянки у селянина взагалі може бути передано (може бути і продано) від орендаря іншій особі. Без власника буде вирішуватись питання, хто має першочергове право на придбання його землі. Додавши до цих антинародних законодавчих змін існуючу багаторічну практику – торгівлю правами оренди земельних ділянок селян через купівлю-продаж корпоративних прав підприємств-орендарів без згоди власників землі-орендодавців, можна впевнено говорити про прагнення поновлення в Україні феодалізму та кріпосництва. Реалізація сценарію з розпродажу землі від діючої влади не в інтересах українців, і тому наша політична партія "Опозиційна платформа – За життя” робить все, щоб  унеможливити прийняття антиконституційних і антинародних законів. Країні та українському народу необхідні конституційні закони з регулювання земельних відносин в інтересах українців, з реалізацією конституційних прав кожного громадянина особисто і українського народу в цілому. Необхідно законодавчо закріпити правові основи земельних відносин, при яких буде зростати цінність землі – а не ціна, буде зростати добробут селянина-власника землі – а не тільки вартість оренди. Важливим для законодавчих змін щодо реалізації земельних відносин в інтересах українського народу та держави є повернення прав і преференцій власникам землі та надання можливостей для здійснення самостійного господарювання на власній землі на правах співвласника з об’єднаними територіальними громадами чи народом як особисто, так і через участь в товариствах, в  яких об’єднуються власники незалежно від віку та фізичних можливостей. Це повинно бути реалізовано через законодавче закріплення наступних положень: підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі; надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору; фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення; обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему); кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних; кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошової оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних; кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних; державна допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі); формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі; набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування. Визначенні вище принципи регулювання земельних відносин в державі мають слугувати правовому базису захисту конституційних прав і свобод громадян України, як співвласників основного національного багатства, яким є земля, і джерелом влади від імені Українського народу. Читайте: Раде предлагают продавать не больше одного земельного участка в одни руки, предоставив дешевые кредиты от государства – но не иностранцам Василь Німченко, народний депутат України, фракція “Опозиційна платформа – За життя”КиевVласть