Скандал навколо руйнування колишньої поліцейської дільниці в пров. Цимлянському (збудована в 1902 році) набирає обертів. Нещодавно Київрада у першому читанні погодила проєкт рішення щодо поновлення власнику даної будівлі – ТОВ “Дніпро-2002” – договору оренди ділянки під нею, що дозволить “перебудувати” цей об'єкт в офісно-учбовий центр. Прийняттю остаточного рішення по цьому питанню завадили депутати з фракції “Слуга народу”: розкритикували вказане ТОВ за знищення історичної будівлі саме у той час, коли окупанти “стояли на порозі Києва”, та нагадали, що мова йде про територію заповідника “Стародавній Київ”. За “толерування таких ініціатив” покритиковали і чиновників. Що цікаво, ТОВ “Дніпро-2002” під час того ж пленарного засідання отримала від керівництва міста в оренду “сусідню” ділянку на вул. Кирилівській, 13-Д, яка також тільки умовно захищена законодавством. І в цьому випадку депутатський корпус чомусь не мав жодних питань. Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 18 травня 2023 року, депутати розглянули два питання стосовно відведення землі в Подільському районі в користування ТОВ “Дніпро-2002”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, народні обранці підтримали проєкт рішення щодо щодо передачі в оренду ТОВ “Дніпро-2002” земельної ділянки на вул. Кирилівській, 13-Д (№08/231-257/ПР від 24 лютого 2023 року). Також столична міськрада у першому читанні погодила проєкт рішення стосовно поновлення вказаній компанії договору оренди ділянки в пров. Цимлянському, 3 (№08/231-1020/ПР від 19 серпня 2022 року), найближчим часом цей документ повинен бути доопрацьований. Суб'єктами подання обох проєктів рішень виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА. Так, ділянку на вул. Кирилівській,13-Д площею 0,048 га (кадастровий номер 8000000000:85:321:0002) міська влада передала ТОВ “Дніпро-2002” в оренду на 15 років для експлуатації та обслуговування нежитлового будинку. Мова йде про будівлю площею 504,8 кв.м. Як зазначено у пояснювальній записці до затвердженого Київрадою проєкту рішення, відповідно до Генерального плану Києва, ця ділянка за функціональним призначенням належить до території громадських будівель і споруд. Також, в документі уточнюється, що дана земля не входить до зеленої зони. При цьому в пояснювальній записці вказано, що ця ділянка розташована в історичному ареалі, в зоні регулювання забудови першої категорії, в археологічній охоронній зоні, в зоні охоронюваного ландшафту, зоні регулювання І категорії Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”, на території пам’ятки ландшафту і історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” та в межах пам’яток археології місцевого значення – Культурний шар Подолу ІХ-ХVІІ ст. У зв'язку з цим, за пропозицією комісії Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин, на орендаря було покладено низку обов'язків. Зокрема, ТОВ "Дніпро-2002" може здійснювати там земельні роботи лише за умови одержання відповідного дозволу від міністерства культури та інформаційної політики. У випадку проведення містобудівних перетворень, земельних робіт тощо компанія має отримати погодження від Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Ділянки на карті Що стосується ділянки в пров. Цимлянському, 3, ТОВ “Дніпро-2002” орендувало її в столичної громади на підставі договору оренди, який було укладено з Київрадою ще 30 жовтня 2007 року і термін дії якого закінчився 30 жовтня 2022 року. Площа цієї землі становить 0,12 га, цільове призначення – “для реконструкції нежитлового будинку під офісно-учбовий центр з подальшими його обслуговуванням та експлуатацією” (кадастровий номер – 8000000000:85:321:0007).  Початково проєктом рішення було передбачено поновлення орендної угоди на 5 років, але “земельно-містобудівна” комісія рекомендувала збільшити цей термін до 15 років. Крім того, ця ж комісія надала до цього проєкту рішення такі ж рекомендації щодо необхідності отримання “охоронно-культурних” погоджень, як і випадку з попередньою ділянкою. Зазначимо, за функціональним призначенням ділянка в пров. Цимлянському, 3 відноситься до території громадських будівель та споруд та частково території житлової садибної забудови. У пояснювальній записці до проєкту рішення уточнюється, що ця земля частково забудована – на ній знаходяться залишки зруйнованої будівлі (її загальна площа становила 994 кв.м.), яка з 2003 року року належить ТОВ “Дніпро-2002”. У компанії пояснили, що цей нежитловий будинок знаходився у незадовільному і аварійному стані, а тому, через небезпеку обвалення об'єкта, ТОВ “Дніпро-2002” прийняло рішення про його реконструкцію.  При цьому, в документі зазначається, що несучі стіни конструкції будівлі не витримали та частина будівлі обвалилась. За яких обставин це трапилося, у проєкті рішення не вказано, але, найімовірніше, така ситуація мала місце під час проведення підготовчих робіт. Крім того, ще в серпні 2022 року фахівці Департаменту земельних ресурсів КМДА, під час обстеження цієї ділянки, встановили, що на ній знаходиться будівельна техніка та вже вирито котлован. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як з'ясувалося, 7 грудня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Дніпро-2002” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції нежитлового будинку під офісно-учбовий центр.  В цьому документі було зазначено, що гранична висота “відреконструйованої” будівлі має складати до 20 метрів. Таку вимогу чиновники пояснили тим, що об'єкт проєктування потрапляє в територію пам'ятки “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” від 24 травня 2022 року. Також в МУО було вказано, що ця ділянка знаходиться в зоні регулювання забудови першої категорії заповідника “Стародавній Київ”, в межах пам'ятки “Культурний шар Подолу” тощо.  Чому усі ці дані стосовно охоронних зон не було зазначено у вищезгаданому проєкті рішення, невідомо. Тим не менш, у зв'язку з цими та іншими обставинами, містобудівними умовами та обмеженнями було передбачено, що компанія має погодити проєкт архітектурних перетворень в органах охорони культурної спадщини, а також їй було рекомендовано подати проєктні рішення на розгляд архітектурно-містобудівної ради Києва. Крім того, в проєкті рішення повідомляється, що 7 липня 2022 року ТОВ “Дніпро-2002” зареєструвало в Департаменті з питань архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА повідомлення про початок підготовчих робіт з реконструкції вищезгаданої будівлі. Генеральним підрядником цих робіт було зазначено ТОВ “ММ-Буд Проект”. Що думають депутати Якщо перше питання було розглянуто Київрадою без обговорення, то проєкт рішення щодо продовження оренди ділянки в пров. Цимлянському, 3 викликав скандал у сесійній залі.  Так, депутати з фракції “Слуга народу” закликали своїх колег не підтримувати погодження вказаного документу. Свою позицію вони пояснили тим, що ТОВ “Дніпро-2002” на початку повномасштабної війни фактично знищило розташовану на цій ділянці будівлю – не дивлячись на те, що вона має значну історичну та культурну цінність. Мова йде про т.зв. “поліцейську дільницю Плоского участка”, побудовану в 1902 році.  Читайте: Під шум війни: компанія, з-за якої “стирчать вуха” Івана Плачкова, зруйнувала історичну будівлю на Подолі “Чи хочете ви підтримувати такий проєкт рішення і такого суб'єкта господарювання? Згадайте, де ви були 25 лютого [2022 року], що ви робили і які питання вас хвилювали? Ми бігали по Києву, допомагали ТрО, влаштовували блокпости, допомагали гуманітаркою. А в цей час забудовник завіз будівельну техніку і, не маючи погоджень від Мінкульту і Департаменту охорони культурної спадщини [КМДА], почав розвалювати будівлю”, – заявила депутатка від президентської партії Ксенія Семенова. Так будівля виглядала станом на минулий рік (фото активіста Дмитра Перова з ГО “Мапа Реновації”) Крім того, вона висловила думку, що запропоновані профільною комісією рекомендації щодо необхідності отримання додаткових погоджень не можуть бути запобіжником від подальшого руйнування даного об'єкту. “Про які правки щодо дотримання законодавства в сфері культурної спадщини може йти мова, якщо цей суб'єкт господарювання вже порушив законодавство? Чи поніс він за це відповідальність? Ні. Ми зараз просто легалізуємо злочинні дії, вчинені на цій ділянці. Нехай ці правки не вводять вас в оману – суб'єкт господарювання і так повинен був дотримуватися законодавства про охорону культурної спадщин? На що він буде брати дозволи, якщо будівля по факту вже зруйнована? Політика Києва наразі – це руйнування культурної та історичної спадщини під час війни з російською федерацією. Така політика негідна столиці української держави. Прошу це не толерувати”, – підкреслила Ксенія Семенова.  Разом з тим, декілька депутатів виступили на підтримку поновлення орендної угоди. Зокрема, представник фракції “Європейська солідарність” Володимир Прокопів (на колажі в центрі ліворуч) зазначив, що у випадку, якщо ТОВ “Дніпро-2002” порушило законодавство, потрібно звертатися до правоохоронних органів – мовляв, без рішення суду не можна звинувачувати забудовників. Примітно, що Прокопів також є заступником голови КМДА, і у зоні його відповідальності якраз є питання охорони культурної спадщини.  Врешті-решт депутатський корпус частково дослухався до аргументів Семенової та її однопартійців. Проєкт рішення спочатку було проголосовано “за основу”, після цього народні обранці погодили внесення до нього вищезгаданих правок, але при спробі затвердження документу “в цілому” за нього віддали голоси всього 45 депутатів. Як змінилася позиція влади Зазначимо, раніше столична влада декларувала наміри щодо недопущення знесення будівлі в пров. Цимлянському, 3 і навіть вживала певних заходів для цього. Наприклад, на початку лютого 2022 року, після початку демонтажних робіт, Департамент охорони культурної спадщини КМДА направив власнику будівлі припис щодо зупинення робіт – через те, що цей об'єкт знаходиться в “охоронно-історичних зонах”. Втім, за інформацією директора вищезгаданого департаменту Олександра Никоряка, ТОВ “Дніпро-2002” проігнорував таку вимогу, через що 22 лютого минулого року чиновники звернулися до Нацполіції за фактом порушення забудовником Закону України “Про охорону культурної спадщини”.  Наслідком цього стало відкриття правоохоронцями кримінального провадження з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 298 (умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин) та ч.2 ст. 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, що спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України. 28 червня 2022 року Подільський районний суд Києва наклав арешт на будівлю в пров. Цимлянському, 3 та  вищезгадану будівлю на сусідній ділянці на вул. Кирилівській, 13-Д. Проте, вже у серпні минулого року слідство було закрито. Фактично підставою для цього став лист Мінкульту до правоохоронців від 27 травня 2022 року, в якому повідомлялося, що об'єкти за вказаними адресами не занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та не перебувають на обліку як пам`ятки культурної спадщини. Окрім того, у міністерстві повідомили про відсутність інформації щодо внесення зазначених об`єктів до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Проти руйнування цієї будівлі виступали і в Київраді. Зокрема, 22 квітня 2022 року пресслужба міськради оприлюднила позицію голови фракції “УДАР” Дмитра Білоцерковця щодо цієї ситуації. Тоді депутат звинуватив ТОВ “Дніпро-2002” у тому, що цей забудовник вирішив, що “під шумок вийде безкарно знести 100-річний будинок та знищити сусідні флігелі”. Втім, схоже, надалі Білоцерковець змінив свою позицію – наприклад, він голосував “за” прийняття за основу проєкту рішення щодо ділянки в пров. Цимлянському, 3 та за внесення до нього правок. Хто має інтерес За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Дніпро-2002” було зареєстроване у вересні 2002 року. Наразі керівницею, засновницею та одноосібною власницею даної компанії є мешканка Києва Емма Гук. У 2021 році портал “Наші гроші” повідомляв, що остання є дружиною службовця СБУ Андрія Гука. Крім того, раніше на Емму Гук було оформлене ТОВ “Виробнича компанія Діспомед”, яка є одним з великих імпортерів до України медичної техніки. Власником вказаного ТОВ є відомий бізнесмен Герман Фісталь, який разом зі своїм нині покійним братом Володимиром починали свій бізнес у 90-х роках у Донецьку – тоді, коли місцеву облдержадміністрацію очолював Віктор Янукович. Їхній батько, відомий лікар і професор Еміль Фісталь, останніми роками працював саме в окупованому Росією Донецьку та отримував нагороди так званої “ДНР”. Читайте: Главный соцзащитник Киева подкинет денег братьям Фисталям При цьому, ТОВ “Дніпро-2002” може мати звязки і з іншими впливовими особами. Зокрема, у 2010-2020 роках співвласником цієї компанії був Володимир Брезвін – син екс-головного податківця Києва, екс-голови Державної податкової служби України, екс-голови правління “Укргазбанку”, екс-президента Федерації хокею України та ексдепутата Київради (2002-2008 роки) Анатолія Брезвіна.  Крім того, у 2004-2006-ом і 2010-2020-х роках співвласником ТОВ “Дніпро-2002” був бізнесмен Олексій Брусов. Останній разом з екс-міністром енергетики та екс-головою наглядової ради АТ “Київенерго” Іваном Плачковим (на колажі в центрі праворуч) є співвласником в чотирьох підприємствах: ТОВ “Теплоенергосервіс”, ТОВ “Корпоративні рішення ЛТД” і ПрАТ “Київенергоремонт”, яке зареєстроване за однією адресою з ТОВ “Дніпро-2002” (Київ,  пров. Електриків, 15). Про охорону історичної спадщини столиці Як неодноразово повідомляла KВ, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом та спробою приховати провальну політику столичної влади у питанні захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення. Читайте: “Мораторий” столичной власти на снос исторических зданий на деле оказался всего лишь “рекомендациями”, – СМИ Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Таку заяву він зробив у зв'язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток 1509 об'єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об'єктів.  Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия Нагадаємо, Олександр Никоряк очолює Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролює вищезгаданий заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів. Читайте: Відношення до історії: столичні активісти вимагають зберегти будівлі заводу “Червоний гумовик” та броварні Шульця Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі крайній праворуч). Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Комісією Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року керує депутат Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”, на колажі крайній ліворуч). До складу цього органу входять 24 народних обранці, переважна більшість з яких завжди голосує так, як їм скаже керівництво КМДА.  Фото: колаж КВКиївВлада

Земля, є напевно найціннішим активом Києва (звичайно після самих людей). Земля, окрім основи самого існування є ще одним із найважливіших джерел наповнення бюджету. Особливо це важливо в останні роки, коли кожна копійка на вагу золота і архіважлива для існування і розвитку міста. І не дивлячись на це, “дякуючи” “забудькуватості” (юридично це звучить – злочинній недбалості і зловживанню службовим становищем) київських чиновників, які очолювали і очолюють Департамент земельних ресурсів КМДА, бюджет Києва втратив в якості недоотриманої орендної плати МІЛЬЯРДИ гривень. Продемонструємо цей корупційний механізм “службової недбалості” лише на прикладі двох оренд. 1. “Мрії-мрії, в чому ваша насолода”?! Рішенням Київської міської ради від 7 липня 2005 року N 608/3184 https://kmr.ligazakon.net/document/mr050539$2005_07_07 майже тридцять гектарів Київської було передано в оренду такому собі ТОВ “Мрія-інвест”. Договір оренди було укладено з відсотковою ставкою 1.5%. В подальшому в податкове законодавство було внесено зміни, яким було визначено мінімальний розмір орендної плати 3%. Відповідне рішення про приведення ставок оренди до мінімальних прийняла і Київрада https://kmr.ligazakon.net/document/mr130090$2015_04_02 Але механізм корегування ставок оренди у Податковому кодексі був прописаний недосконало (напевно на чиєсь прохання), а тому “приводити” розміри оренди до мінімальних 3% доводилось через суди. Так як “забудькуваті” чиновники Департаменту земельних ресурсів КМДА не поспішали з такими позовами, відповідний позов довелось подавати прокуратурі. Київський апеляційний господарський суд Постановою від 4 жовтня 2016 року у справі № 910/4654/16 задовольнив цей позов і вніс зміни до договору оренди, укладеного Київрадою з ТОВ “Мрія інвест”, збільшивши розмір орендної плати з 1.5% до 3% https://reyestr.court.gov.ua/Review/61902681 Вказане рішення було залишене в силі остаточною Постановою Вищого господарського суду України від 13 грудня 2013 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/63655620 Таким чином, з 2016 року ТОВ “Мрія-інвест” мало б сплачувати 3% орендної плати. Проте, розрахунок  Збитки — несплата оренди Мрія-інвест: olexsandrdyadyk — ЖЖ (livejournal.com) здійснений на підставі інформації отриманої з податкових органів Податкова "Мрія-інвест": olexsandrdyadyk — ЖЖ (livejournal.com) показує, що ТОВ “Мрія-інвест” і надалі всі ці роки сплачувало оренду виходячи зі ставки 1.5%. І лише за 2016-2020 роки заборгували місту 16 млн.грн. Чому так сталось? В нашому податковому законодавстві (а воно регулює порядок нарахування і сплати орендної плати за землі державної і комунальної власності) є така дивна норма, згідно якої орендар – сам подає до податкових органів розрахунок розміру орендної плати. Наприклад, згідно нормативно-грошової оцінки землі, орендна плата мала б складати 1000000 грн у рік, але орендар подає довідку, що розмір оренди, яку він має платити, складає 1 гривню. І справно сплачує до бюджету 1 грн І коли робиш запит до податкових органів – чи має орендар, наприклад фірма “Рога і копита” заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Територіальної громади міста, податкова бодро рапортує – що нема, тому що згідно поданого орендарем розрахунку, орендна плата, яка підлягає сплаті складає 1 гривню і орендар ТОВ “Рога і копита” справно сплатило до бюджету цю 1 гривню, а відтак немає заборгованості. Звичайно, у структурі Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) – є найбільший за штатом Департамент – Земельних ресурсів, який має денно і нощно бдіть інтереси громади – щодо раціонального використання найціннішого ресурсу громади – ЗЕМЛІ, в тому числі вчасного і повного надходження орендної плати. А тому чиновники цього департаменту мали б постійно комунікувати з податковими органами і перевіряти – чи задекларовані орендарями Київської землі суми орендної плати за нашу Київську земельку – відповідають, тому що належить насправді до сплати. Добросовісно використовуючи свої службові повноваження, як написано в ст. 11 закону України – "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, … сумлінно виконувати свої посадові обов’язки". Але ж якби ж то чиновники Департаменту Земельних ресурсів КМДА, особливо їх недавній начальник Петро Оленич (а нині профільний зам, що контролює цей Департамент) думали про інтереси міста, а не про набиття власних кишень та не зраджували присязі, то так воно і було б. Але по факту, всі ці 8 років (рахуючи з дня набрання чинності рішенням суду), в тому числі останні 5 років коли департамент очолював, а зараз курує Петро Оленич чиновники Департаменту і особисто керівник Петро Оленич, палець об палець не вдарили, щоб реалізувати вигране прокуратурою судове рішення і забезпечити належне наповнення міського бюджету. Як результат бюджет Києва лише за 2016-2020 роки недоотримав 16 млн.грн., а якщо рахувати по цей день, то сума думаю перевищує 20млн. ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ ціною 200 млн.грн. 16 мільйонів втрачених бюджетом міста через “недбалість” Оленича і його підлеглих по землі біля Вирлиці – то ще квіточки. Є суми і куди більші. 1 жовтня 2007 року Київська міська рада прийняла рішення, яким передала в оренду такому собі ТОВ “Галерна затока” сорок з хвостиком гектарів в районі Галерної затоки https://kmr.ligazakon.net/document/mr071741$2010_02_26 Але Черновецький чомусь довго не підписував цей договір (кажуть він тоді часто впадав в транс і нерідко навіть по півроку не підписував жодних документів), а тому орендар ТОВ “Галерна затока” звернувся до суду з позовом при визнання договору оренди цієї землі укладеним. Рішенням господарського суду м. Києва від 06.10.08, залишеним у силі Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2010 у справі №17/354 договір оренди визнано укладеним https://reyestr.court.gov.ua/Review/9557657 Причому у своєму рішенні суддя О. А. Кролевець зобов’язав не будь кого, не орендаря, а саме Управління земельних ресурсів КМДА зареєструвати цей договір. Суд зобоязав зареєструвати: olexsandrdyadyk — ЖЖ (livejournal.com) Чому реєстрація така важлива? А тому, що згідно чинного цивільного законодавства початок перебігу строку оренди (та обов’язок сплати орендної плати) починається не з моменту прийняття Київрадою відповідного рішення про передачу комусь в оренду землі – а з моменту реєстрації цього права. І за весь цей період ТОВ “Галерна затока” мало б сплатити до Київського бюджету понад 200 мільйонів гривень. Лише за останні 5 років, коли департаментом рулить Петро Оленич – понад 100 млн.грн. Несплата оренди Галерна: olexsandrdyadyk — ЖЖ (livejournal.com) Але ай я яй, ой йо йой, Управління (а потім Департамент) земельних ресурсів КМДА імені Петра Оленича – до цих пір так і не зареєстрували цей договір. А відтак, як слідує з листа податкових органів Податкова Галерна: olexsandrdyadyk — ЖЖ (livejournal.com) ТОВ “Галерна затока” за всі ці роки не сплатила до Київського бюджету ані ламаного шеляга. І що саме обідно – абсолютно законно. Тому що право оренди (і обов’язок платити орендну плату) виникає з моменту державної реєстрації договору оренди. А зареєструвати цей договір згідно рішення суду та п. 3.35 Положення Про департамент земельних ресурсів КМДА https://kmr.ligazakon.net/document/mr020568$2022_06_23 мав саме Департамент, тобто – Петя Оленич. А він цього не зробив. Я намагався звернути увагу Кличка і секретаря Київради Бондаренко Володимир на ці колосальні збитки спричинені бюджету міста “недбалістю” Петі Оленича, але таких мєлочєй, як сотні мільйонів гривень збитків для міста їх не зацікавили і вони, в порушення закону Про звернення громадян перенаправили мою скаргу на розгляд тому на кого я скаржився – до Департаменту земельних ресурсів. Намагаючись якось виправдати свою високоприбуткову комерційну службову недбалість, представники Департаменту спочатку написали, що вони “нє в кухсє рєбята” Отмаза Земельних: olexsandrdyadyk — ЖЖ (livejournal.com)  і взагалі вперше чують про таку землю, а потім коли я їх тицьнув носом – що є не лише відповідне рішення Київради, але і рішення судів – в яких Управління (Департамент) навіть було учасником (а відповідно достеменно знає про ці обставини) – вони почали городити взагалі якусь фентезі – що дєскать для того щоб укласти договір оренди “Галерна затока” мало подати їм якісь папірці і що згідно чинного на даний час законодавства земля може бути надана в оренду лише на підставі земельних торгів. Але справа в тому, що земля уже надана давним давно, ще в 2007 році і на підставі чинного на той час законодавства і непотрібно було укладати договір оренди – бо він судом уже визнаний укладеним, його треба було лише зареєструвати. Просто елементарно зареєструвати – і бюджет Києва за всі ці роки отримав би 200 млн.грн. Але вже не отримає. І це я навів приклади лише по двох орендарях, а таких “лежачих” ділянок (як їх називають у кулуарах Департаменту земельних ресурсів) дуже багато. Тому збитки, у вигляді недоотриманої оренди, по всіх таких ділянках складуть мільярди і мільярди гривень. Суми збитків колосальні. Злі язики кажуть, що така “службова недбалість” і зловживання службовим становищем з боку колишнього і теперішнього керівництва і чиновників Департаменту земельних ресурсів та профільного зама Кличка – Петра Оленича обумовлені дуже вагомими розмірами “подяк” з боку хитрих орендарів, за такі “лежачі” ділянки. А прикриває Оленича Кличко тому, що, як кажуть ті самі злі язики Оленич регулярно і щомісячно заносить Кличку суми з багатьмааааааааа нулями, за недбалість уже з боку самого Кличка. Але я в такі наклепи недоброзичливців не вірю. Петро Оленич (і його попередники та наступники) на ниві служіння інтересам громади в сфері земельних ресурсів, на весь Київ відомі своєю легендарною безкорисливістю і відразою до грошових знаків. Кажуть, що в кінці місяця, бідний Оленич недоживає до зарплати і іноді від недоїдання навіть непритомніє з голоду. Тому я категорично відкидаю будь які натяки на корупційні мотиви таких зловживань владою і службовою недбалістю. То чому Оленич (і до та після нього) наносять Києву такі страшні багатомільярдні збитки?? Ну якщо не корупційні мотиви (а я вже зазначив, що я їх категорично відкидаю) то залишається одне – якась особиста ненависть до Києва і киян, спричинена можливо якимись образами нанесеними Оленичу і його колегам нами киянами, Територіальною громадою міста. Я не знаю як і коли ми кияни, Територіальна громада познущались над паном Оленичем, бо для того щоб так люто ненавидіти Київ і киян і так жорстоко їм мститись треба мати дуже вагомі причини. Прости нас Петя. І більше не мстись, бо у країні війна і міському бюджету дуже треба кошти від оренди. Можливо офіс Генерального прокурора і НАБУ розберуться у образах пана Оленича і чому від так жорстоко мстить Києву, спричиняючи йому багатомільярдні збитки. Можливо керівник Київської військово-цивільної адміністрації пан Попко, якому зараз підпорядковується Оленич звільнить пана Оленича від такої непомірно важкої для нього ноші. Адже люта ненависть останнього до Києва, така сильна, викликає такі емоційні навантаження, що нєрви пана Оленича можуть не витримати, а я дуже переживаю за його здоров’я (і бюджет Києва). То може краще відправити пана Оленича на відпочинок? Джерело публікації

Київський міський голова Віталій Кличко підтримує петицію про скасування права користування земельними ділянками, на яких розташовані релігійні споруди "московського патріархату". Але при цьому Кличко каже, що заходи з реалізації порушених в електронній петиції питань вживатимуться у межах чинного законодавства, а додаткові – після прийняття Верховною Радою (ВР) відповідних законодавчих актів. Про це KВ стало відомо з відповіді Віталія Кличка на електронну петицію №11929 "Скасувати право постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані релігійні споруди московського патріархату (мп, рпц тощо)".Підписуйтесь на “КиївВладу”  У розлогій відповіді, зокрема, сказано, що “органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”, а стан законодавства такий, що відповідно до Земельного кодексу розташування на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна, що перебувають у власності релігійних організацій, які легалізовані в Україні, є підставою для набуття ними прав на землю із земель державної та комунальної власності та створює необхідність плати за неї, оскільки згідно зі статтею 206 Кодексу, використання землі в Україні є платним.  “Положеннями статті 141 Кодексу визначено, що припинення діяльності релігійних організацій (...) є одними з підстав припинення права користування земельними ділянками”, – пише Кличко у відповідь на петицію. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Він нагадав, що “З метою унеможливлення діяльності в Україні релігійних організацій, керівний центр (управління) яких знаходиться за межами України, в державі, яка здійснює збройну агресію проти України, зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій (№8371 від 19.01.2023)”. Наразі цей закон ще не розглядався у ВР, тож столичний мер заявив, що “Після прийняття Верховною Радою України зазначеного законопроєкту, орендодавці земель комунальної власності територіальної громади міста Києва будуть вживати заходів щодо розірвання договорів оренди з Українською православною церквою на підставі нової норми законодавства”. “Слід зазначити, що Київська міська рада та її органи вживають системних заходів у частині припинення договорів, виконання яких супроводжується порушеннями норм законодавства. (...) Таким чином, заходи з реалізації порушених в електронній петиції питань вживатимуться у межах чинного законодавства України, а додаткові – після прийняття Верховною Радою України відповідних законодавчих актів”, – відреагував Віталій Кличко. Раніше приблизно в такому ж дусі на подібну петицію відповів секретар Київради. Читайте: Київрада розірве всю оренду землі з УПЦ після законодавчої заборони релігійної організації, – секретар КМР Бондаренко Фото: з відкритих джерел КиївВлада

Близько 5 тис. українців перерахували кошти на бойові дрони для ЗСУ в рамках збору, який веде волонтерський штаб “Українська команда”. Завдяки цьому, на кількох дронах будуть персональні написи із побажаннями від донаторів російським окупантам. Також деякі регіональні осередки “Української команди” зібрали на дрони-камікадзе по 120 тис. гривень. Про це KВ стало відомо з Facebook-допису керівника волонтерського штабу “Українська команда” Артура Палатного. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Вже близько п’яти тисяч українців перерахували кошти на бойові безпілотники для наших захисників в межах збору “Української команди”. Завдяки вам ми зібрали більшу частину суми. Але потрібно ще близько мільйона гривень. Наші військові дуже чекають на дрони. Це сучасна і вельми дієва зброя, яка дозволяє ефективно нищити ворога і при цьому зберегти життя наших воїнів”, – написав Артур Палатний. Він запевнив, що в наступній партії, яка зараз у виробництві і невдовзі поїде на передову, буде кілька персональних дронів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “На одному з них буде напис “Від дідуся за Коростенців”. На цей дрон перерахував кошти один з приватних підприємців. Ще один переказ в розмірі 32 тис. гривень надійшов від Дмитра разом з “вибуховим побажанням”: “Горіть у пеклі, рашисти!””, – повідомив керівник “Української команди”. “Працюватиме на передовій і дрон від громади Деснянського району, яка також зібрала 32 тис. гривень. На ньому буде надпис “За маріупольський драмтеатр від деснянців!”. Дякуємо за організацію збору Ганні Старостенко. Ми вдячні також мешканцям Дніпропетровської та Сумської областей, які найбільш активно долучаються до збору. Зокрема нам осередки "Української команди" з цих регіонів перерахували на дрони по 120 тис. гривень”, – написав Артур Палатний. Менше тижня тому волонтери "Української команди" передали на передову ще одну партію бойових безпілотників із "вибуховими посланнями" ворогу від українців, які донатили на дрони. Раніше волонтери "Української команди" привезли українським захисникам на передовій у Донецькій області дрони Mavic з приладами нічного бачення та системи Starlink. Також Володимир Кличко та волонтери "Української команди" привезли бійцям 204-го батальйону ТРО Києва розвідувальні безпілотники та броньовик українського виробництва. Читайте: “Українська команда” звітувала про роботу дронів, куплених для ЗСУ за донати (відео) Фото: скрін з YouTubeКиївВлада

У Києві набирає обертів черговий будівельний скандал. ТОВ “Етрекс” і ПрАТ “Будівельні технології” намагаються в судовому порядку зобов'язати КМДА надати вихідні дані для проєктування будівництва готельного комплексу і адміністративно-ділового центру на Володимирському узвозі, 4 та 6 (фактично, у парковый зоні). У столичній мерії виступають проти, адже ця земля входить, зокрема, до буферної зони “Софії Київської”, де заборонено зведення нових будівель. У якості відповіді на претензії забудовників, що входять до орбіти російсько-литовського бізнесмена Дмітрія Буряка (на колажі ліворуч), Київрада нещодавно позбавила їх права оренди на три ділянки загальною площею 1,28 га. Проти будівництва виступає і столична громадськість, яка занепокоєна можливим знищенням розташованих на цій території будівель централізованого водогону Києва, що були побудовані в XIX столітті. Активісти впевнені, що такі об'єкти повинні отримати “нове життя”, як це було зі схожими спорудами в Хрещатому парку.  Як стало відомо KВ, найближчим часом ТОВ “Етрекс” і ПрАТ “Будівельні технології” можуть “попрощатися” з орендою трьох земельних ділянок на Володимирському узвозі загальною площею 1,28 га. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідну ініціативу депутатський корпус Київради погодив під час пленарного засідання, яке відбулося 20 квітня 2023 року. Тоді народні обранці затвердили проєкти рішень №08/231-398/ПР і №08/231-399/ПР від 04.04.2023 року про розірвання договорів оренди ділянок на Володимирському узвозі, 4 та 6, укладених з ТОВ “Етрекс”, а також проєкт рішення №08/231-1592/ПР від 06.07.2017 року щодо відмови ПрАТ “Будівельні технології” у поновленні договору оренди ділянки на Володимирському узвозі, 4. Втім, станом на сьогодні відповідні рішення ще не були опубліковані на сайті міськради, а тому де-юре не вступили в законну силу. Суб'єктами подання перших двох проєктів виступили секретар Київради Володимир Бондаренко і депутат міськради Дмитро Білоцерковець (фракція “УДАР”), а проєкт рішення щодо ПрАТ “Будівельні технології” на розгляд депутатського корпусу подали заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв і Департамент земельних ресурсів КМДА. У випадку з ТОВ “Етрекс” офіційними підставами для його “вигнання” з комунальної землі було названо те, що компанія планує звести на цих ділянках нові будівлі попри “заборону стосовно зміни історичної містобудівної структури вказаної території”.  Даний “мораторій” пояснюється тим, що ця земля знаходяться в охоронних зонах: пам'ятки ландшафту, історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” (до цієї зони входять обидві ділянки);  пам'ятки архітектури національного значення “Будинок Національної філармонії” (ділянка на Володимирському узвозі, 4 площею 0,21 га);  об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра” (ділянка на Володимирському узвозі, 6 площею 0,45 га). Що стосується ПрАТ “Будівельні технології”, то у відповідному проєкті рішення прямо не вказано, з яких причин міська влада не планує укладати орендну угоду на новий термін. Втім, деякі подробиці розкриті в листі щодо обґрунтування невідкладності розгляду цього документу, який 18 квітня 2023 року до Київради подав міський голова Віталій Кличко.  У цьому документі сказано, що проєкт рішення направлений “на збереження історичного ландшафту правого берега Дніпра від забудови”. Зазначається, що ПрАТ “Будівельні технології” планує побудувати на ділянці площею 0,608 га офісно-готельний та культурно-розважальний комплекс з підземним паркінгом, не дивлячись на те, що земля знаходиться в буферній зоні "Софії Київської" і що проведення таких робіт може призвести до знищення пам'яток архітектури. У сесійній залі вказані документи було затверджено без жодних скандалів чи дискусій – ймовірно, причиною такої одностайності став так званий “прогрів” від КМДА.  27 березня 2023 року пресслужба столичної міськдержадміністрації повідомила, що місто ініціює припинення права користування вказаною землею з метою недопущення її забудови. Підставами для цього було названо саме той факт, що дана територія входить до “історично охоронних зон”. У КМДА уточнили, що”орендар тисне на місто з вимогою видати містобудівні умови та обмеження (МУО) для проєктування забудови на ділянці, де це заборонено”, і служителі Феміди вже задовольнили відповідний позов щодо зобов'язання столичної влади надати цей документ. При цьому, назви компаній-орендарів у мерії тоді не вказали. Таку позицію міської влади підтримала і столична громадськість. Зокрема, 17 квітня 2023 року юрист і засновник пам'яткоохоронного хабу "Цегла" Дмитро Перов повідомив, що боротися за збереження цієї території варто ще й з тієї причини, що на ділянках на Володимирському узвозі, 4 та 6 розташовані споруди, які можуть мати значну історичну цінність.  Він уточнив, що мова йде про будівлі першої черги централізованого водогону Києва, які були збудовані ще в 1871-72 роках: старий фільтр та унікальний двоповерховий дерев'яний житловий будинок, який є однією з небагатьох уцілілих дерев'яних будівель Центрального історичного ареалу столиці. При цьому, за словами Перова, на цій будівлі “поступово почав зникати дах, що недвозначно вказує на наміри забудовника”. Фахівець висловив думку, що ці об'єкти мають отримати “друге життя”, адже “місто має вдалий приклад реновації колишніх водопровідних споруд”. Наприклад в будівлях водогінної вежі (1876 р.) та резервуару чистої води (1909 р.) у Хрещатому парку функціонує “Музей води”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія Протягом 2000-2004 років Київрада погодила передачу землі на Володимирському узвозі та в Центральному парку культури та відпочинку загальною площею 1,59 га в оренду ТОВ “Етрекс” і ЗАТ “Будівельні технології” (до 2011 року компанія мала саме таку організаційно-правову форму.- KВ). Мова йшла про п'ять ділянок:  на Володимирському узвозі, 4 площею 0,25 га “для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку “(ТОВ “Етрекс”, оренда на 25 років); на Володимирському узвозі, 4 площею 0,608 га “для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-готельного, культурно-розважального комплексу з підземним паркінгом” (ЗАТ “Будівельні технології”, оренда на 10 років) на Володимирському узвозі, 4 площею 0,14 га “для реконструкції нежитлового будинку під культурно-розважальний центр та подальшої його експлуатації” (ЗАТ “Будівельні технології”, оренда на 10 років) на Володимирському узвозі, 6 площею 0,45 га “для будівництва, експлуатації та обслуговування готелю” (ТОВ “Етрекс”, оренда на 25 років) у Центральному парку культури та відпочинку площею 0,14 га “для будівництва, експлуатації та обслуговування розважального комплексу” (ТОВ “Етрекс”, оренда на 25 років). Надалі, протягом 2003-2005 років між Київрадою та згаданими компаніями були укладені договори оренди цих ділянок. Орієнтовне розташування ділянок 26 квітня 2007 року КМДА своїм розпорядженням №495 надала ТОВ “Етрекс” і ЗАТ “Будівельні технології” дозвіл на проєктування та будівництво офісно-готельного, культурно-розважального комплексу з підземним паркінгом на Володимирському узвозі, 4 та 6.  У документі було зазначено, що вказані компанії планують забудову чотирьох орендованих у столичної громади ділянок за вказаними адресами. Згідно з цим розпорядженням, замовникам було доручено “отримати вихідні дані на проєктування об'єкта, розробити та затвердити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію, одержати дозволи на проведення зазначених робіт від Міністерства культури і туризму України та Головного управління охорони культурної спадщини КМДА” тощо. Втім, орендарі протягом тривалого часу відкладали більшість своїх планів щодо освоєння цієї землі, через що в публічному просторі лише зрідка з'являлися заяви стосовно незгоди міської влади та громадськості з цією забудовою. Більш активна діяльність з обох сторін розпочалася лише близько чотирьох років тому.  Так, 30 вересня 2019 року Департамент містобудування та архітектури КМДА відмовив ТОВ “Етрекс” у наданні містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування будівництва готельного комплексу з громадськими приміщеннями на Володимирському узвозі, 6. Офіційною підставою стала “невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні”. Мовляв, відповідно до Генерального плану Києва, більша частина згаданої земельної ділянки за функціональним призначенням відноситься до території вулиць та доріг, частково території громадських будівель та споруд. А тому, згідно з вердиктом чиновників, будувати готель там не можна. Читайте: Кличко заявил, что не допустит строительство отеля под пешеходно-велосипедным мостом на Владимирском спуске У ТОВ “Етрекс” не погодилися з цим, а тому компанія звернулася до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований) із позовом щодо визнання протиправною вказаної відмови та зобов'язання видати МУО.  Серед іншого, представники позивача вказували на те, що, згідно з інформацією ДП “Інститут Київгенплан” ВАТ “Київпроект”, яке було розробником діючого Генплану столиці, більша частина вказаної ділянки за функціональним призначенням відноситься cаме до території громадських будівель і споруд. Тобто, в даному випадку знову йшла мова про різне трактування містобудівної документації – коли різні посадовці по-різному "називають" ту чи іншу територію. Врешті-решт, 2 грудня 2021 року Касаційний адмінсуд повністю задовольнив вимоги ТОВ “Етрекс”, зобов'язавши Департамент містобудування та архітектури КМДА видати МУО на проєктування забудови на Володимирському узвозі, 6. Скріншот постанови Касаційного адмінсуду від 2 грудня 2021 року Лише через півтора року, 28 березня 2023 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА надав ТОВ “Етрекс” МУО на проєктування будівництва готельного комплексу з громадськими приміщеннями на ділянці на Володимирському узвозі, 6. Це відбулося наступного дня після оприлюднення столичною мерією повідомлення про незгоду з цією забудовою, про яке йшлося вище. Таким чином посадовці КМДА виконали рішення суду, але зроблено це було явно лише формально, адже надані компанії “містобуди” можна назвати одним із найбільш дивних документів, що коли-небудь готувала столична влада.  Справа в тому, що МУО де-юре були надані під проєктування забудови, але де-факто в них прямо було зазначено, що на вказаній землі нове будівництво заборонено. Таку позицію профільний департамент КМДА пояснив тим, що вказана ділянка знаходиться буферній зоні "Софії Київської", яка, нагадаємо, є об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та пам’ятки “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра”. У зв'язку з цим в МУО навіть не було передбачено гранично допустиму висоту майбутніх будівель та максимально допустимий відсоток забудови ділянки. Серед іншого, в цих “містобудах” вказано, що ділянка на Володимирському узвозі, 6 частково розташована в зоні підтоплення території та в зсувонебезпечному районі. У зв'язку з цим, можна припустити, що ТОВ “Етрекс” буде оскаржувати ці МУО, висунувши вимогу “прибрати” з цього документу згадку про неможливість забудови землі. За інформацією відкритих джерел, на цій території заплановано будівництво готельного комплексу “Euro Park” загальною площею понад 30 тис. кв.м., до складу якого хочуть включити пятизірковий готель, фітнес-центри, ресторани, бізнес-центр з конференц-залом тощо. Девелопером цього проєкту виступає компанія “DeVision”. Одна з візуалізацій готельного комплексу Незадовго до цього, 7 березня 2023 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА відмовив ТОВ “Етрекс” і ПрАТ “Будівельні технології” у видачі МУО на проєктування будівництва адміністративно-ділового центру на орендованих вказаними компаніями ділянках на сусідніх двох ділянках на Володимирському узвозі, 4 (площею 0,25 га і 0,608 га).  З яких саме причин чиновники не стали надавати “містобуди”, у рішенні про відмову прямо не вказувалося. У відповідному документі лише зазначено, що замовники в документах до заяви зазначили недостовірні відомості “про земельні ділянки або майно, що на них розташоване”, а також не подали певні документи, необхідні для прийняття рішення про надання МУО. Наприкінці березня 2023 року ТОВ “Етрекс” звернулося до Київського окружного адмінсуду (КОАС) із позовом щодо визнання такої відмови протиправної та зобовязання Департамента містобудування та архітектури КМДА надати МУО. На даний момент ця справа ще не розглянута по суті. Цікаві подробиці Зазначимо, що саме на ділянці на Володимирському узвозі, 4 площею 0,608 га розташовані опори пішохідного мосту з парку “Володимирська гірка” до Хрещатого парку, який в народі більш відомий як “скляний міст Кличко” (збудований в 2019 році). За даними ЗМІ, будівництво цього об'єкта стало можливим завдяки договору, який у березні 2018 року було укладено між КП “Інженерний центр” (замовник даних робіт) і ПрАТ “Будівельні технології” (тодішній орендар ділянки). Згідно з угодою, компанія надала згоду на проведення робіт, а “Інженерний центр” у свою чергу зобов’язався “у разі необхідності надавати необхідне сприяння в розвитку проєкту на орендованій ділянці”. При цьому, в даному договорі згадувалася ще одна угода – між тією ж компанією і КП “Київське інвестиційне агентство” (КП “КІА”). Що саме передбачалося цієї угодою, у відкритих джерелах інформація відсутня. Але відомо, що саме це КП є замовником будівництва канатної дороги, станція якої має розміститися на цій же ділянці. Читайте: Участки под новым пешеходным мостом в Киеве находятся в аренде предприятий, связанных с застройщиком Дмитрием Буряком Інша ділянка на Володимирському узвозі, 4 (площа – 0,14 га), яку ПрАТ “Будівельні технології” орендує в столичної громади, була забудована ще в 2007 році – там розташований офісний центр з красномовною назвою “DeVision” (площа 1,7 тис. кв.м., станом на 2015 рік він належав вищевказаному ПрАТ). У цій будівлі, серед іншого, базується Консультативна місія Європейського Союзу в Україні. Нагадаємо, дана споруда постраждала в результаті ракетної атаки з боку рф у жовтні 2022 року. Що стосується вищезгаданої ділянки в Центральному парку культури та відпочинку, яку орендує ТОВ “Етрекс”, то вона наразі ще не освоєна, хоча МУО на проєктування її забудови вказана компанія отримала ще в 2013 році (документ відсутній у публічному доступі. – KВ). Причиною цього, серед іншого, є незгода профільних держструктур із планами орендаря щодо будівництва на цій землі розважального комплексу.  Протягом 2020-2021 років ТОВ “Етрекс” декілька разів намагалося отримати від Державної архбудінспекції (ДАБІ) дозвіл на це будівництво, але відповідні заяви компанії не були задоволені. Серед іншого, ДАБІ двічі повертала їх на доопрацювання. Остання спроба датована 12 листопада 2021 року – тоді вказаний держорган відмовив ТОВ "Етрекс" у видачі цього дозволу. Підставою для цього стало те, що вказана компанія не надала документи, які підтверджують факт погодження проведення будівельних робіт з органами охорони культурної спадщини.  За своєю традицією ТОВ “Етрекс” вирішило піти до суду – в серпні 2022 року компанія звернулася до ОАСК із позовом щодо визнання протиправною відмови від ДАБІ, але станом на сьогодні ця справа також не була розглянута. Хто планує забудову За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Етрекс” і ПрАТ “Будівельні технології” входять до групи “DeVision”, яка об'єднує близько п'яти десятків компаній, що займаються будівництвом комерційної та житлової нерухомості. У її портфоліо є декілька відомих проєктів, у тому числі – багатофункціональний центр “Столичний” (торгова галерея “Атмосфера”, готель “Ramada Encore” та бізнес-центр “Європа”) і бізнес-центр на вул. Іллінській у Києві. Серед інших, до групи “DeVision” входить і скандальне ТОВ “Будінвестгруп”, яке орендує у столичної громади 100 га землі на Столичному шосе (Конча-Заспа, Голосіївський район).  Як повідомляла KВ, у 2011-2020 роках, повернути цю ділянку до комунальної власності безрезультатно намагалася прокуратура Києва. Однієї з підстав для цього правоохоронці називали порушення природоохоронного законодавства (несанкціоноване знищення зелених насаджень та зняття родючого шару землі), зафіксовані Держекоінспекцією ще у 2009 році. Крім того, у період 2018-2021 років ТОВ “Будінвестгруп” намагалося в судовому порядку “змусити” КО “Київгенплан” зафіксувати у проекті нового Генплану столиці, що згадана ділянка має функціональне призначення “територія житлової та громадської забудови”. Таке коригування було необхідним компанії для реалізації планів з будівництва гольф-клубу. Проте, переконати служителів Феміди вона так і не змогла. Читайте: “Будинвестгруп” хочет застроить 100 га земли в Конча-Заспе по новому генплану Ключовою особою групи “DeVision” система Youcontrol називає Дмітрія Буряка – російського бізнесмена з литовським паспортом. Серед іншого, Буряк відомий тим, що його компанії спільно зі структурами українського мільярдера Ігоря Коломойського планували збудувати баскетбольні арени у Львові, Дніпрі та Одесі в рамках підготовки до чемпіонату Європи 2015 року з баскетболу. Втім, врешті-решт у них нічого не вийшло – однією з причин стало те, що влітку 2014 року в нашої держави відібрали право проводити вказані спортивні змагання. Читайте: Відношення до історії: столичні активісти вимагають зберегти будівлі заводу “Червоний гумовик” та броварні Шульця Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Фото: колаж КВКиївВлада

Столична громадськість вимагає від міської влади відмовитися від ідеї побудувати паркінг на вул. Прирічній. Реалізацію такого проєкту нещодавно було покладено на КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, зі столичного бюджету на відповідні роботи планується виділити 120 млн гривень. Активісти, серед іншого, побоюються, що заради цього буде знищено понад сотню дерев, а сам паркінг може бути затоплено через близькість до Дніпра. На думку місцевих мешканців, на Оболоні є й інші локації для таких об'єктів, а на цій території треба облаштувати парк “Прирічна”, до складу якого включити “сусідні” 16,6 га зеленої зони. У КМДА і Київраді з такими пропозиціями не погоджуються – мовляв, в Оболонському районі катастрофічно не вистачає місць для автомобілів та укриттів цивільного захисту, а тому будівництво паркінгу може “одним пострілом вбити двох зайців”. До того ж, чиновники переконують, що без цього об'єкта буде неможливо створити “найкращий в Україні рекреаційний маршрут”, що простягатиметься від парку “Наталка” до острову Оболонський. Як стало відомо KВ, наразі столична громада збирає підписи за петицію “Щодо створення парку “Прирічна” без будівництва паркінгу та інших забудов”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідне звернення було зареєстроване на сайті Київради ще 24 квітня 2023 року. Автором петиції є громадський активіст Гліб Антоненко. Для того, щоб ця петиція була передана на розгляд депутатського корпусу Київради, вона повинна набрати 6 тис. підписів киян за наступні півтора місяця. Чого вимагає громада? Як зазначено у петиції, мешканці Оболонського району виступають за “створення сучасної та комфортної рекреаційної зони” на двох земельних ділянках площею 16,6 га та 1,69 га відповідно на вулиці Прирічній (кадастрові номери – 8000000000:78:215:0084 та 8000000000:78:215:0016). У зверненні повідомляється, що будівництво паркінгу заплановане на другій, меншій ділянці. І реалізацію цього проєкту представники місцевої громади вважають недоречним. Орієнтовне розміщення ділянок під “проєктним” парком “Прирічна” Уточнюється, що замовником будівництва паркінгу має виступити КП “Житлоінвестбуд-УКБ”: ще у березні поточного року Київрада виділила з міського бюджету 120 млн гривень на реалізацію даної ініціативи, а у квітні столичний муніципалітет відвів цьому підприємству вказану ділянку в постійне користування під це будівництво.  Свою незгоду з запланованим будівництвом громада пояснює відразу декількома факторами.  Зокрема, за інформацією місцевих мешканців, на ділянці, де заплановано будівництво паркінгу, знаходиться понад сотня здорових багаторічних дерев, які будуть знищені під час проведення робіт. Також у петиції зазначається, що на цій землі розташована споруда громадського захисту населення – водопідпірна гідротехнічна споруда (дамба), яка захищає житловий масив Оболонь від підтоплень у період весняного водопілля. У петиції також зазначається, що, згідно з Генпланом Києва, ця ділянка за функціональним призначенням належить до існуючих озеленених територій загального користування, зон масового відпочинку населення та рекреаційних зон. Крім того, за даними місцевої громади, дана ділянка розміщена в прибережно-захисній смузі Дніпра, через що ця земля постійно підтоплена і заболочена.  Саме через це автор петиції називає запланований до будівництва на цій ділянці об'єкт “аква-паркінгом” і “надводно-підводним паркінгом”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також Гліб Антоненко уточнює, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Тому, мовляв, поточне цільове призначення цієї ділянки “для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства” порушує виконання вимог законодавства в частині збереження цієї природоохоронної території. Крім того, в петиції зазначається, що капітальне будівництво на цій території “спричинить засмічення та забруднення не тільки території довкола, а і самого русла Дніпра”.  Також у зверненні вказано, що, відповідно до законодавства України, такий тип земель як водно-болотні угіддя “підпадає під охорону і збереження Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища”.  Серед іншого, на думку громадського активу Оболоні, будь-яке будівництво на земельній ділянці площею 1,69 га порушує вимоги рішення Київради №148/8318 від 27 лютого 2020 року “Про оголошення ландшафтного заказнику місцевого значення “Затока Наталка”. Про які саме вимоги йде мова, в петиції не уточнюється. Але, найімовірніше, активісти в даному випадку також вказують на обмеження щодо можливості ведення господарської діяльності біля природоохоронного об'єкта. Нагадаємо, заказник “Затока Наталка” охоплює територію біля вул. Північної орієнтовною площею 85,5 га, до якої входять два острова без назви, затока Наталка та прибережна смуга.  На фоні всього вище перерахованого громада Оболонського району попросила Київраду і міського голову столиці Віталія Кличка скасувати рішення про відведення ділянки площею 1,69 га в постійне користування КП “Житлоінвестбуд-УКБ”; провести громадські слухання щодо забудови вказаної землі; перенаправити бюджетні кошти, що були виділені міськрадою на реалізацію цього проєкту, на виконання заходів міської цільової програми “Захисник Києва” задля “посилення оборони та безпеки столиці” тощо.  При цьому, громадський актив запропонував столичній владі розглянути альтернативні місця для будівництва паркінгу. Зокрема, мова йде про ділянки на просп. Володимира Івасюка, 2, просп. Володимира Івасюка, 8-а і на розворотному кільці на перетині вулиць Північної та Прирічної. Передісторія 23 березня 2023 року Київрада заклала в бюджеті міста на поточний рік витрати на “будівництво підземно-наземного паркінгу (подвійного призначення для укриття населення) з об'єктами громадського призначення для обслуговування населення та забезпечення роботи автомобільного транспорту на вул. Прирічній”. На реалізацію цього проєкту було передбачено 120 млн гривень. Також ці роботи було внесено до проєктів Програми економічного та соціального розвитку Києва на 2021-2023 роки. Згідно з цим документом, дане будівництво має бути завершене до кінця поточного року. Ці заплановані витрати керівництво міста пояснювало необхідністю забезпечити паркомісцями відвідувачів нової рекреаційної зони, до якої увійдуть парк “Наталка”, Оболонська набережна та острів Оболонський. Нагадаємо, наразі триває будівництво моста, який має з'єднати вказаний острів з “материковою” частиною Києва, а фінансує ці роботи Метрополія Великого Парижа. Читайте: Будівництво пішохідного мосту з Оболонської набережної закінчать за кошти паризьких меценатів, – Кличко 20 квітня 2023 року столична міськрада прийняла відразу два рішення, які мають вплинути на подальше майбутнє території, на якій громадськість вимагає створити парк “Прирічна”.  Так, рішенням №6288/6329 депутатський корпус надав КО “Київзеленбуд” дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення вищезгаданої ділянки площею 16,6 га у постійне користування для створення, облаштування та експлуатації зелених насаджень загального користування. У свою чергу рішенням №6289/6330 Київрада погодила передачу ділянки на вул. Прирічній площею 1,69 га в постійне користування КП “Житлоінвестбуд-УКБ” для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. У матеріалах до цього питання, які були подані на розгляд депутатського корпусу Київради, серед іншого, зазначалося, що ця ділянка, відповідно до Генплану міста, за функціональним призначенням належить до території громадських будівель та споруд. Тобто, виходить, що столична міськдержадміністрація, яка готувала до затвердження відповідний проєкт землевідводу, та громадські активісти по-різному трактують головний містобудівний документ столиці, адже, як зазначалося вище, в петиції вказано зовсім інше функціональне призначення даної землі. При цьому, ще 7 квітня 2023 року проєкт землевідводу під паркінг на вул. Прирічній “забракувало” управління правового забезпечення діяльності Київради. У відповідному правовому висновку, серед іншого, юристи звернули увагу на те, що даний проєкт рішення не містить інформації стосовно того, чи не потрапляє ця земельна ділянка до території вищезгаданого заказника "Затока Наталка". У зв'язку з цією та іншими обставинами юруправління міськради повернуло цей документ без погодження. Під час пленарного засідання Київради 20 квітня 2023 року заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Вячеслав Непоп (на колажі) зазначив, що перше рішення було прийнято задля того, щоб столична влада могла змінити цільове призначення ділянки площею 16,6 га (наразі вона може використовуватися для житлової забудови) та відвести її “Київзеленбуду” для облаштування парку. Чиновник нагадав, що ця зелена зона стане складовою вищезгаданого “рекреаційного маршруту площею більше 200 га”, до якого також увійдуть парк “Наталка” і острів Оболонський. Що стосується паркінгу на ділянці площею 1,69 га, то, за словами Вячеслава Непопа, його будівництво має допомогти міській владі розібратися відразу з двома нагальними питаннями. По-перше, як зазначив заступник голови КМДА, це дозволить вирішити проблему запаркованості прилеглих вулиць, адже в цьому паркінгу буде облаштовано 720 паркомісць. По-друге – за інформацією чиновника, цей об'єкт буде використовуватися як укриття цивільного захисту під час повітряних тривог, і в ньому зможуть “сховатися” 2,5 тис. осіб. На цьому Непоп акцентував особливу увагу, адже, мовляв, у сусідніх багатоквартирних будинках підвальні приміщення з різних причин неможливо використовувати як укриття. Попередня візуалізація розташування паркінгу  При цьому, чиновник повідомив, що ділянка під майбутнім паркінгом затоплюватися не буде, адже знаходиться вище тієї території, де існують такі ризики, а при будівництві цього об'єкта його плита нижнього рівня ще й буде “піднята”.  Якщо із затвердженням проєкту рішення щодо запланованого облаштування парку на вул. Прирічній не виникло жодних проблем, то питання стосовно відведення землі під будівництво паркінгу стало причиною суперечок між депутатами і чиновниками. Через це меру Києва Віталію Кличку навіть довелося особисто агітувати депутатів підтримати цю ініціативу. “Розповсюджується багато чуток, багато спекуляцій та брехні. Інформація про забудову житловим комплексом [ділянки площею 16,6 га] – неправда, адже ми виділили цю землю під зелену зону. Руйнування гідроспоруди – неправда, адже вона зберігається, і в цьому напрямку небезпеки немає. Вирубка дерев – неправда і брехня, бо санітарна чистка була ще минулого року і ніякої вирубки не буде. Ми робимо ті об'єкти, за які нам не буде соромно. Це буде те, чим ми будемо пишатися – розбудова найкращої рекреаційної зони не тільки в Києві, а й в Україні”, – заявив столичний мер під час пленарного засідання Київради. Більшість народних обранців публічно підтримали такі ідеї. Виключенням стала фракція партії “Слуга народу” в Київраді, представники якої вимагали не підтримувати проєкт рішення щодо передачі ділянки в користування КП “Житлоінвестбуд-УКБ” для будівництва паркінгу. Зокрема, голова вказаної фракції Андрій Вітренко вказав на те, що зведення таких об'єктів у прибережній захисній смузі суперечить нормам Водного кодексу України. У зв'язку з цим, на думку депутата, Київрада повинна дослухатися до вимог громадськості. “Я впевнений, що хтось недолуго підготував проєкт рішення, щоб підставити нас з вами – Київраду та виконавчий комітет Київради. Я впевнений, що треба підтримувати жителів міста. Ми вважаємо, що необхідно захищати інтереси киян, які нас обрали до міськради. Оболонці вирішили, що там має бути парк. Яким чином ми, як обранці народу, можемо піти проти волі людей? Київ має бути зеленим містом, а не містом з хаотичною забудовою”, – заявив Андрій Вітренко. Його однопартієць Владислав Трубіцин у свою чергу нагадав, що проти прийняття цього рішення виступили юристи міськради, а також висловив сумніви в доцільності мільйонних витрат на будівництво “паркінгу-укриття”. “Я пропоную закрити управління правового забезпечення як нікому не потрібний орган і більше ним не користуватися, адже всі його рішення скасовуються. Що стосується 120 млн гривень на побудову паркінгу як укриття, то за такі гроші ми можемо забезпечити укриттями усі садочки та школи Оболонського району”, – підкреслив Владислав Трубіцин. Читайте: “Стендап по-київрадівськи”: як “депутат Ніхто” і “депутат Хто” мірялися підозрами Але, незважаючи на майже годинну дискусію, проєкт рішення щодо паркінгу на вул. Прирічній все ж було затверджено з відхиленням правового висновку. Як наслідок -  заяви депутатів з президентської політсили вже вкотре не принесли жодного результату. Нагадаємо, вищезгадана земельна ділянка площею 16,6 га, де тепер вже офіційно планується облаштування парку, має багату історію. Так, ще у 2007 році столична міськрада відвела цю землю в оренду ТОВ “Архітектурно-будівельний альянс” для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, соціально-побутового, торговельно-розважального, культурного, готельно-офісного, спортивно-оздоровчого комплексу. І така забудова там дійсно планувалася – у відкритих джерелах навіть можна знайти попередні рендери житлового комплексу (ЖК) на цій території. Але реалізувати даний проєкт орендарю ділянки на вул. Прирічній так не вдалося. Справа в тому, що у 2015 році Київрада, у відповідь на звернення громадськості, яка виступала проти зведення житла в прибережній захисній смузі Дніпра, погодила створення на цій землі парку відпочинку. Надалі, у 2018 році, столична міськрада відмовила ТОВ “Архітектурно-будівельний альянс” у поновленні договору оренди та повторно доручила КО “Київзеленбуд” “здійснити всі організаційно-правові заходи щодо облаштування такої зеленої зони”. Втім, юридично парк на цій землі не був оформлений – як зазначалося вище, Київрада лише 20 квітня 2023 року зробила перший крок у цьому питанні.  Читайте: Депутат Киевсовета рассказал, как застройщик собирается оставить себе 16 га на берегу Днепра в Киеве Зазначимо, вказану компанію в різні часи пов'язували з різними впливовими особами. Наприклад, у 2008-2010 роках керівником ТОВ “Архітектурно-будівельний альянс” був Юрій Тацій – ексзаступник директора Департаменту житлового забезпечення КМДА (2016-2019 роки) та діючий заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА (з 2019 року). У 2015 році ЗМІ повідомляли, що ця компанія входить до орбіти Нвера Мхітаряна -  нардепа трьох скликань ВР (обирався від “Блоку “За єдину Україну” та “Партії регіонів”), власника будівельної корпорації “Познякижилбуд”, під прапорами якого в столиці було зведено низку ЖК. Зазначимо, його син, Артур Мхітарян, є засновником девелоперської компанії “Taryan Group”, яка наразі будує в Києві житло преміум-класу.  У 2016-2017 роках офіційним власником ТОВ “Архітектурно-будівельний альянс” був Дмитро Лимар – ексголова Ставищенської райдержадміністрації Київської області (2010-2014 роки) та очільник виборчого штабу кандидата у президенти Петра Порошенка у Ставищенському районі у 2014 році. КП "Житлоінвестбуд-УКБ" з 2 січня 2020 року очолює Олександр Акімов. Це підприємство підпорядковане вищезгаданому Департаменту будівництва і житлового забезпечення КМДА, яким з 2 липня 2021 року керує Борис Работнік.  Роботу цього департаменту з 2018 року контролює саме заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп.  Читайте: “Ракети і корупція”: у Нацполіції зацікавилися відновленням столичних будівель, що постраждали від обстрілів Непоп очолював КП “Житлоінвестбуд-УКБ” з 2002 року по 2018 рік. За свідченнями різних джерел, він і досі зберігає вагомий вплив на роботу цього підприємства. Також Вячеслав Непоп є депутатом чинного IX скликання Київради (обраний від партії столичного мера “УДАР”, раніше також був депутатом IV, V, VII і VIII скликань міськради). Фото: колаж КВКиївВлада

У столиці рівень водопілля весни 2023 року значно вищий за минулорічний. Житловим масивам із багатоквартирними будинками та промисловим об’єктам загрози він не несе. Але ризик підтоплень існує для окремих територій приватної та садово-дачної забудови. Гідрослужби міста працюють у посиленому режимі. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Київської міської адміністрації (КМДА) з посиланням на інформацію мера столиці Віталія Кличка в ефірі телеканалу “Київ”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як повідомив Віталій Кличко, ризик підтоплень існує для окремих територій приватної та садово-дачної забудови в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському та Дніпровському районах.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мер попередив, що можливі часткові затоплення територій на дачних масивах: Воскресенські Сади, Русанівські Сади, Осокорки, Позняки, Вишеньки.Можливе також часткове підтоплення у межах приватної та садово-дачної забудови на лівому березі Дніпра – в районі Південного мосту, а також затоки Берковщина. "Жителів цих територій та тих, хто мешкає поряд із водоймами, просимо врахувати прогнози синоптиків та підготуватись до ймовірних підтоплень: перенести найцінніші речі на верхні поверхи приватних будівель, вимкнути електрику, газ, побутові прилади. У випадку затоплення будьте готові до евакуації рятувальними службами", – наголосив Віталій Кличко. Зазначається, що за прогнозами синоптиків з кінця квітня до початку травня знову очікуються рясні дощі. Гідрослужби столиці працюють у посиленому режимі і моніторять місця можливих підтоплень.  Нагадаємо,внаслідок підняття рівня води у річці Десна, у Броварському районі підтоплено село Погреби Зазимської територіальної громади. Також у Іванкові Київської області підтопило тимчасову переправу через розмиту дамбу. Наразі об’їзд організовано через село Кухарі. Для забезпечення руху на місці працюють правоохоронці. Читайте: На Київщині організовано об`їзд на дорозі до Іванкова через підтоплення переправи Фото: КМДА КиївВлада

Нещодавно Касаційний адмінсуд остаточно підтвердив законність рішення Київради від 14 липня 2016 року, яким забудовнику ЖК “Fresco Sofia” на вул. Олеся Гончара, 17-23 було заборонено проводити будівельні роботи. ТОВ “ІБГ” вимагало скасувати такий “мораторій”, звинувачуючи керівництво міста у втручанні в господарську діяльність. Втім, юристи столичного муніципалітету переконали служителів Феміди, що влада Києва зробила це задля того, щоб територія біля Софії Київської не була виключена з переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Таким чином суди фактично “легітимізували” меморандум, який було укладено між столичним мером Віталієм Кличком і ТОВ “ІБГ” влітку 2020 року та відповідно до якого забудовник пообіцяв “не псувати вигляд історичної частини міста”.   Як стало відомо KВ, нещодавно судді підвели риску в історії будівництва житлового комплексу (ЖК) “Fresco Sofia” на вул. Олеся Гончара, 17-23 у Шевченківському районі Києва. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Справа в тому, що 30 березня 2023 року Касаційний адміністративний суд остаточно відмовив ТОВ “Інвестиційно-будівельна група” (“ІБГ”) в задоволенні його позову щодо визнання протиправним та скасування рішення Київради №709/709 від 14 липня 2016 року. Саме цим рішенням вказаній компанії було, серед іншого, заборонено проводити роботи на вказаній локації. Відповідачем у цій судовій справі виступала саме столична міськрада. ЖК “Fresco Sofia” на карті Зважаючи на те, що навколо цього житлового комплексу протягом десятиріччя точилися суперечки, KВ вирішила проаналізувати історію його будівництва. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як усе починалося Будівництво даного ЖК розпочалося в далекому 2008 році. Цей комплекс повинен був зайняти територію двох земельних ділянок: площею 0,25 га, яку ТОВ “ІБГ” з жовтня 2004 року орендувало у столичної громади (земля була відведена компанії рішенням Київради №419/1829 від 15 липня 2004 року “для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом”, кадастровий номер – 8000000000:91:173:0011); площею 0,123 га, власником якої компанії стала у квітні 2008 року (цільове призначення – для “обслуговування та реконструкції житлового будинку”, кадастровий номер – 8000000000:91:173:0016, її попереднім власником, ймовірно, було ОСББ “Гончара, 21”). Роботи на цій території здійснювалися на підставі дозволу №0424-Шв/С на будівництво “Житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом”, який було видано інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Києві 6 червня 2008 року. Замовником цих робіт виступало ТОВ “ІБГ”. Даний документ відсутній у відкритому доступі, але з держреєстру судових рішень відомо, що компанії дозволили зводити будівлю висотою 8-10 поверхів (близько 34,5 м) загальною площею 21,4 тис. кв.м. (у т.ч. площа квартир – 12,3 тис. кв.м.). Із самого початку будівництва проти реалізації цього проєкту виступили столична громадськість та міжнародні організації, які опікуються збереженням історичного і культурного надбання.  Зокрема, активісти вказували на те, що ще в 2005 році ЮНЕСКО змінила межі буферної зони об'єкту всесвітньої спадщини “Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра”, збільшивши її на 111 гектарів та включивши до цієї зони в тому числі й вулицю Олеся Гончара.  Відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО було встановлено, що гранично допустима висота нових будинків та надбудов на цій території не повинна бути вищою від висоти прилеглої історичної забудови, що складає 12-25 м, тоді як забудовники ЖК “Fresco Sofia” планували звести у півтора рази вищий комплекс. Також активісти зазначали, що про будівництво в цій зоні має бути поінформоване ЮНЕСКО, але забудовник, мовляв, повідомив цій організації про свої наміри лише 2009 року, коли будівельні роботи вже почалися. При цьому, як повідомляється у Держреєстрі судових рішень, у 2009 році Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС), надала роз'яснення, що проект цього будівництва “суперечить традиційному просторовому синтезу буферної зони “Софії Київської”. Відповідно до своїх спостережень, ІКОМОС надала рекомендації, серед іншого, значно зменшити висотність будівництва – щоб верхня межа не перевищувала висоту прилеглих будівель. 27 травня 2010 року столична міськрада під тиском активістів прийняла рішення №810/4248 щодо зупинення проведення цих робіт. Згідно з цим рішенням, ТОВ “ІБГ”, серед іншого, було рекомендовано виконати вимоги щодо будівництва в охоронній (буферній) зоні об'єкта всесвітньої культурної спадщини – Софії Київської.  Але по факту такий вердикт міської влади тоді ні на що не вплинув: роботи і надалі продовжувалися. Зупинено їх було лише в 2016 році – після того, як керівництво столиці та чиновники різних відомств більш активно “включилися” у дане питання. При цьому, на той час будівля вже була фактично готовою. Другий раунд протистояння 21 квітня 2016 року Київрада рішенням №340/340 погодила створення тимчасової контрольної комісії (ТКК) з питань врегулювання використання земельних ділянок на вул. Гончара, 17-23. Даному органу було доручено у шестимісячний термін перевірити порядок передачі і дотримання режиму використання відповідних ділянок, дотримання забудовником-орендарем вимог державних будівельних норм і стандартів України, містобудівного законодавства, дотримання рекомендацій міжнародних організацій, зокрема ІКОМОС і Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО тощо. У червні 2016 року Державна архбудінспекція (ДАБІ, нині ліквідована. – KВ) на прохання вказаної ТКК здійснила позапланову “перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил” при будівництві ЖК на вул. Гончара, 17-23. За результатами перевірки було складено акт від 17 червня того ж року. Надалі, 8 липня 2016 року, ДАБІ на підставі вказаного акту своїм рішенням №82 анулювала дозвіл на виконання будівельних робіт на вул. Гончара, 17-23.  Підставами для цього стало, зокрема, те, що ТОВ "ІБГ" в 2012 році, вже після отримання цього дозволу, самовільно скоригувало свій проєкт. В рамках цих коригувань, серед іншого, висоту будівлі було збільшено до 37,9 м, а загальну площу квартир – до 12,8 тис. кв.м. Як зазначили в ДАБІ, забудовник мав отримати відповідні вихідні дані на здійснення таких коригувань, що передбачено Державними будівельними нормами (ДБН), та погодити відкориговану проєктну документацію з органами охорони культурної спадщини. Усього цього, мовляв, зроблено не було. 14 липня 2016 року Київрада прийняла рішення №709/709 “Про врегулювання питань використання земельних ділянок на вул. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі Києва”, про яке повідомлялося вище. Таким чином, столична влада вирішила звернутись до ТОВ “ІБГ” з вимогою про негайне зупинення будівництва на земельних ділянках за вказаною адресою. Також вказаній компанії було доручено в місячний термін привести висотність її ЖК на вул. Гончара, 17-23 у відповідність до Генерального плану Києва і у відповідність до "Меж та режиму використання території охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору" (затверджені наказом Міністерства культури і туризму України № 1076 від 23 грудня 2005 року), але не вище 25 метрів від поверхні землі.  При цьому, Київрада передбачила, що у разі невиконання забудовником зазначених вимог, Департамент земельних ресурсів КМДА має вчинити організаційно-правові дії щодо дострокового розірвання договору оренди вищезгаданої ділянки площею 0,24 га (у рішенні про відведення цієї землі була зазначена площа 0,25 га, але, ймовірно, надалі вона була уточнена. – KВ).  22 грудня 2016 року столична міськрада рішенням №813/1817 затвердила звіт про роботу вищезгаданої ТКК. Тоді було погоджено, що Київрада має рекомендувати ТОВ "ІБГ" добровільно виконати рекомендації ІКОМОС і ЮНЕСКО щодо зниження поверховості об'єкта будівництва. При цьому, було вирішено, що в разі невиконання таких рекомендацій, міськрада має вчинити "організаційно-правові дії щодо дострокового розірвання договору оренди ділянки площею 0,24 га”.  У лютому 2017 року ТОВ “ІБГ” звернулося до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований. – KВ) із вищезгаданим позовом до столичної міськради про визнання протиправним та скасування її рішення №709/709  “Про врегулювання питань використання земельних ділянок на вул. О. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі Києва” від 14 липня 2016 року. Головним аргументом позивача стало те, що Київрада, прийнявши це рішення, “висуває незаконні вимоги щодо негайного зупинення об'єкта будівництва та зменшення висотності вказаного об'єкта будівництва, чим втручається у господарську діяльність компанії”. Крім того, у ТОВ “ІБГ” повідомили суддям, що виконання вказаного рішення є неможливим без коригування проекту та отримання вихідних даних (ймовірно, мова йшла про необхідність отримання нових містобудівних умов та обмежень на проєктування. – KВ). Столична міськрада під час судового розгляду цієї справи виступала проти задоволення вимог позивача. Зокрема, юристи Київради вказували на те, що столичний муніципалітет має широке повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності, а тому може приймати рішення “подібного профілю”.  При цьому, в міськраді зазначили, що оскаржуване рішення було прийняте з метою запобігання виключення об'єкта “Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські “будівлі, Києво-Печерська Лавра” з переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО”. Також відповідачем було зазначено, що в даному випадку він “діяв відповідно до міжнародних зобов'язань, закріплених Конвенцією про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини”. Крім того, у Київраді вказали на те, що провадження по цій справі взагалі потрібно закрити внаслідок непідсудності “зазначеної категорії справ адміністративному суду”. 9 жовтня 2018 року ОАСК повністю відмовив ТОВ “ІБГ” у задоволенні його позову. Надалі компанія звернулася до Шостого апеляційного адмінсуду, але успіху знов не мала – 26 лютого 2019 року їй було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги. Касаційний адмінсуд зайняв таку ж позицію, про що зазначалося вище. Скріншот постанови апеляційного суду від 26 лютого 2019 року Також у цей же період, протягом 2016-2019 років, ТОВ “ІБГ” намагалося в судовому порядку оскаржити рішення ДАБІ про анулювання дозволу на будівництво. У компанії намагалися переконати служителів Феміди, що коригування проєкту було здійснено в рамках всіх вимог законодавства. Але низка доводів не переконали суддів – вони дійшли думки, що такі зміни в проєкті були “здійснені з порушенням встановленого порядку, а обґрунтованих заперечень щодо недотримання вимог ДБН позивачем не було наведено”. Як результат – 24 квітня 2019 року Касаційний адмінсуд повністю відмовив компанії в задоволенні її вимог, підтвердивши законність рішення Держархбудінспекції. Незадовго до цього, 20 березня 2019 року, депутатка минулого VIII скликання Київради Ольга Балицька (на той час входила до депутатської групи “Київська команда”) зареєструвала в міськраді проєкт рішення про відмову ТОВ “ІБГ” в поновленні договору оренди ділянки площею 0,24 га. Офіційними підставами для “вигнання” компанії з комунальної землі були названі "чисельні звернення громадськості" щодо будівництва ЖК “Fresco Sofia”, а також негативні висновки вищезгаданої ТКК. Трохи більш ніж через півроку, 24 жовтня 2019 року, Київрада рішенням №14/7587 підтримала ініціативу Ольги Балицької, відмовивши ТОВ “ІБГ” в поновленні орендної угоди. Від звинувачень до примирення Протягом усього періоду протестів, проти зведення ЖК “Fresco Sofia”, забудовники заперечували порушення тих чи інших норм і звинувачували громадських активістів у тому, що ті “за гроші розкачують” ситуацію”, налаштовуючи суспільство проти інвесторів, які “у переважній більшості не є злом, а приносять місту гроші”. Основних аргументи забудовника на свою користь було два. Перший: ЮНЕСКО та ІКОМОС не мають нічого проти ЖК, але опоненти зведення навмисне маніпулюють їх думкою. Другий: Громадські організації, які беруть участь у скандалі навколо Fresco Sofia, дуже вибірково підходять до забудови буферної зони Софії Київської. Крім того, у ТОВ “ІБГ” повідомляли, що рішення Київради про зупинення робіт від 14 липня 2016 року є спробою рейдерської атаки на їхню компанію з боку одного із радників мера Києва Віталія Кличка (кого саме, не уточнювалося). За словами тепер вже екскерівника ТОВ “ІБГ” Геннадія Яроша, ця особа зверталася до голови правління банку “ВТБ”, у якого це будівництво знаходилося в заставі в рамках кредитного договору, з пропозицією, щоб фінустанова забрала майно у ТОВ “ІБГ” і продала нерухомість йому. Мовляв, цей радник готовий був “закрити кредит” та добудувати ЖК “Fresco Sofia” сам.  При цьому, в компанії уточнювали, що після відмови банку брати участь у цій "рейдерській схемі", правління фінустанови поінформували, що в такому разі Київрада вимагатиме знести два поверхи будівлі, через що проєкт стане збитковим, і сам забудовник буде змушений відмовитися від його завершення. Читайте: Застройщик жилкомплекса Fresco Sofia на Гончара будет обращаться в НАБУ Але врешті-решт, вже під час розгляду вищезгаданої судової справи стосовно “неправомірності рішення про припинення робіт”, забудовник і міська влада все ж знайшли порозуміння. 17 серпня 2020 року міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що у конфлікті навколо цієї забудови, який тягнеться з 2008 року, цитуємо, “поставлено крапку”. За словами очільника міста, забудовник пообіцяв прибрати зайві поверхи, щоб висота будівлі не перевищувала 27 м. Таке зобов'язання було зафіксовано в спеціальному меморандумі, який  підписали представники ТОВ “ІБГ”, активісти ГО “Андріївсько-Пейзажна ініціатива”, керівництво Національного заповідника "Софія Київська" і мер Києва. Готовність ЖК “Fresco Sofia” станом грудень 2021 року (фото – “ЛУН”) У повідомленні про підписання цього меморандуму, яке оприлюднив сайт КМДА, зазначалося, що “новий власник будівництва” повинен надати на розгляд столичної влади оновлений проєкт”, пообіцявши, що “будівля не псуватиме вигляд історичної частини міста”. Читайте: Высота возведенного жилого комплекса возле буферной зоны Софии Киевской может быть снижена до 27 метров Вже у жовтні 2020 року громадські активісти, які боролися з цією забудовою, повідомили про початок підготовчих робіт з демонтажу верхніх поверхів. Головні дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “ІБГ” було зареєстроване у жовтні 2003 року. Керівником компанії зазначено Костянтина Ульянова, засновниками – мешканців Києва Олену Пасивенко, Олену Коноваленко і Костянтина Дуброва, громадянина Австрії Алєксєя Долінко (зареєстрований в столиці країни – місті Відень) і ТОВ “КУА “Фінансовий капітал”. Кінцевим бенефіціаром ТОВ “ІБГ” є киянка Олеся Плітка (на колажі праворуч). Костянтин Дубров є сином Олександра Дуброва (на колажі ліворуч) – голови ради директорів інвестиційно-промислової групи “Keros”, в орбіту інтересів якої входить ТОВ “ІБГ”. Останній відомий широкими зв'язками з різними бізнесменами, які зійняті у різних галузями діяльності, у тому числі – будівництві та фінансовому секторі. У середині 00-х Олександр Дубров був членом ради Національного банку України. Крім того, у 2020 році Дубров-старший балотувався до Київради від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР” (був №24 у виборчому списку цієї політсили), але пройти до столичного муніципалітету йому не вдалося. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Читайте: Корупція і хаотична забудова: аудитори КМДА звинуватили відомство Свистунова в численних порушеннях при наданні МУО Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року).  Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Попередником Петра Оленича на посаді керівника “земельного департаменту” був Олексій Поліщук, який займав цю посаду з 18 вересня 2014 року по 2 липня 2018 року. Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Раніше, з серпня по листопад 2014 року і з грудня 2017 року по вересень 2018 року він був керівником управління охорони культурної спадщини при Департаменті культури КМДА, яке в 2017-2018 роках якраз і було “переформатовано” в “самостійний” Департамент охорони культурної спадщини. Фото: колаж КВКиївВлада

Нацполіція вже майже три роки розслідує сумнівну приватизацію чотирьох комунальних приміщень на столичному Академмістечку загальною площею 628,9 кв.м. Правоохоронці попередньо встановили, що внаслідок заниження вартості цього майна міська скарбниця могла втратити 5,6 млн гривень. Продажу даних об'єктів передувала цікава “багатоходівка”: претенденти на ці приміщення спочатку добилися їхнього поділу, щоб уникнути орендного конкурсу, а потім начебто провели там ремонт задля викупу в обхід аукціонів. Наприкінці 2022 року підозри у скоєнні низки злочинів отримали відразу десятеро фігурантів, серед яких – заступник директора Департамента комунальної власності КМДА Юрій Плотніков і екс перший заступник голови Святошинської РДА Сергій Пилипчук (на колажі ліворуч та праворуч відповідно). При цьому, найближчим часом відповідати на питання слідчих буде і Андрій Гудзь (на колажі в центрі) – вочевидь, йому доведеться пояснювати, чому в зоні його відповідальності відбувається відверте свавілля.  Як стало відомо KВ, правоохоронці розслідують факти можливих порушень з боку окремих посадовців столичних органів влади, підприємців та суб'єктів оціночної діяльності при здійсненні приватизації нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Києва. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Дане слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42020000000000945, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 28 травня 2020 року.  Спочатку правоохоронці класифікували дії фігурантів цієї справи за ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу (КК) України – зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки. Але в 2022 році до переліку злочинів, інкримінованих ймовірним зловмисникам, “додалися” ч.5 ст. 191 (привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою) та ч.1 і ч.2 ст. 367 (службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки) КК України. В рамках цього слідства правоохоронців зацікавила приватизація чотирьох приміщень на вул. Академіка Доброхотова, 11 (Святошинський район столиці) загальною площею 628,9 кв.м., яку в 2020 році здійснили посадовці Департаменту комунальної власності КМДА.  За попередніми даними Нацполіції, внаслідок продажу цього майна територіальній громаді Києва були нанесені збитки на суму 5,6 млн гривень – через те, що вказані об'єкти були приватизовані за заниженою вартістю. Наразі слідчі припускають, що це було зроблено чиновниками з метою отримання неправомірної вигоди, а передувала даній приватизації “тривала багатоходівка”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Суть схеми За інформацією правоохоронців, приблизно восени 2017 року у двох фізичних осіб-підприємців (їхні прізвища відсутні в судових ухвалах по цьому провадженню. – КВ) виник умисел на заволодіння вказаним майном. На той час це було одне приміщення площею 628,9 кв.м., яке підприємці планували спочатку отримати в оренду. Надалі даний об'єкт було поділено на чотири приміщення – площею 177,4 кв. м., 177 кв. м., 170 кв. м., 112,8 кв. м., а згадані підприємці залучили до своєї діяльності ще двох неназваних "колег-комерсантів". За інформацією правоохоронців, реєстрацію “нових” об'єктів здійснював державний реєстратор Департаменту комунальної власності КМДА.  Підставою для такої реєстрації стали технічні паспорти на ці приміщення, які згадані підприємці замовили у ТОВ “Київське бюро технічної інвентаризації” і в подальшому направили до балансоутримувача цього майна – КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району”. За версією правоохоронців, такий поділ був необхідний для того, щоб рішення стосовно передачі даних приміщень в оренду приймала Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація (РДА), з керівництвом якої були знайомі підприємці. Справа в тому, що, згідно з Положенням про оренду майна територіальної громади Києва (затверджено рішенням Київради №415/1280 від 21 квітня 2015 року), столичні РДА можуть розпоряджатися лише комунальними об'єктами площею менше 200 кв.м., а всі інші приміщення може передавати в оренду лише міськрада, до того ж – за результатами конкурсу. А тому підприємцям, схоже, це було невигідно.  Надалі, протягом березня 2018 року, між Святошинською РДА, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району” і вказаними чотирма "комерсантами" було укладено договори оренди згаданих приміщень терміном на 2 роки 364 дні. Наступним кроком, який потрібно було зробити підприємцям – здійснити так звані “невід'ємні поліпшення” приміщень. Мова йде про проведення ремонтних робіт, які б “покращили” ці об'єкти і дозволили орендарям приватизувати їх шляхом викупу – тобто, без проведення відкритих торгів. І цей етап підприємці також успішно пройшли – 26 квітня 2019 року Святошинська РДА своїми чотирма листами надала їм згоду на проведення невід'ємних поліпшень. При цьому, в судових ухвалах зазначається, що на той час ремонт приміщень вже було частково виконано. Надалі вказані об'єкти потрапили до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають малій приватизації – його протягом 2019 року підготував Департамент комунальної власності КМДА. Після цього, 27 лютого 2020 року, Київрада рішенням №138/8308 затвердила такий перелік.  20 травня 2020 року між Департаментом комунальної власності КМДА і двома суб'єктами оціночної діяльності – ТОВ “Експертно-оціночна компанія” і ТОВ “Оціночна компанія “Місто” – було укладено чотири договори на проведення оцінки вищезазначених приміщень. 25 травня того ж року до вказаного департаменту надійшли виконані оцінювачами звіти про незалежну оцінку об'єктів малої приватизації та висновки про вартість цього майна. Згідно з цими документами, загальна вартість вказаних приміщень на час проведення оцінки складала 17,4 млн гривень, з яких 13,75 млн – частка територіальної громади, 3,7 млн гривень – частка орендаря (вартість здійснених невід'ємних поліпшень, яку підприємцям не потрібно сплачувати при викупі об'єктів. – KВ). 25 червня 2020 року між Департаментом комунальної власності КМДА та підприємцями-фігурантами було підписано чотири договори купівлі-продажу приміщень загальною вартістю 13,05 млн гривень. Чому ця цифра відрізняється від вартості частки територіальної громади, визначеної оцінювачами, в судових ухвалах не уточнюється.  Зазначимо, що правоохоронці та судді не можуть вказувати імена підприємців через “презумпцію невинуватості”. Втім, КВ стало відомо, що вказані об'єкти у територіальної громади викупили Стефан Балабанов, Вікторія Балабанова, Юрій Рищук і Родіон Помазан. Інформація про це зазначена у відповіді Департамента комунальної власності КМДА від 13 січня 2021 року на інформаційний запит редакції.  Надалі, в ході розслідування, за результатами судової оціночно-будівельної та економічної експертизи від 29 грудня 2021 року, правоохоронцями було встановлено, що ринкова вартість вказаних об'єктів нерухомого майна становить більш ніж 23,5 млн гривень (ймовірно, включаючи вартість невід'ємних поліпшень. – KВ). Таким чином, віднявши від цієї цифри вартість згаданих поліпшень, і була сформована вищевказана сума можливих збитків. Скільки грошових коштів у якості згаданої вище неправомірної вигоди отримали посадовці РДА і КМДА, в судових ухвалах по цьому слідству не уточнюється. Наприкінці 2022 року правоохоронцы повідомили про підозри у вчиненні вищезгаданих злочинів десятьом фігурантам даного провадження. Серед них – заступник директора – начальник управління моніторингу Департамента комунальної власності КМДА Юрій Плотніков (ч. 2 ст. 364 КК), та той час перший заступник голови Святошинської РДА Сергі Пилипчук (ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК, тобто пособництво у розтраті чи заволодінні майном), посадовці компаній-“оцінювачів” (ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК) та усі четверо підприємців (ч. 5 ст. 191 КК України). Підозрюваним вже було обрано запобіжні заходи – наприклад, Пилипчук та Плотніков повинні знаходитися “під особистим зобов'язанням” (не можуть виїжджати за кордон, повинні з'являтися до правоохоронців за кожною вимогою тощо) до 10 травня і 14 травня 2023 року відповідно. Строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні спливає 14 червня 2023 року. До цього часу правоохоронці, серед іншого, планують допитати в якості свідка директора Департаменту комунальної власності КМДА Андрія Гудзя – в судових ухвалах зазначається, що він начебто не був обізнаним про злочинні наміри щодо привласнення згаданих об'єктів. Також слідчі мають намір допитати посадовців Святошинської РДА та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району”, повідомити про підозру ще одному фігуранту цієї історії, скласти обвинувальні акти та передати їх до суду тощо. Зазначимо, на перших етапах слідства по даному кримінальному провадженню, в 2020-2021 роках, правоохоронці вивчали зовсім інший випадок сумнівного розпорядження комунальним майном. Мова йшла про “взаємовідносини” Департаменту комунальної власності КМДА з ТОВ “Тенісна група “Смеш” – компанією з орбіти екс-нардепа Ігоря Кононенка, який є бізнес-партнером та політичним соратником 5-го президента України Петра Порошенка.  Тоді в рамках розслідування правоохоронці попередньо з'ясували, що вказана компанія “недоплатила” до міського бюджету Києва грошові кошти за оренду і подальшу приватизацію тенісних кортів на Повітрофлотському проспекті, 63. Точну суму збитків слідчі не називали, але лише “на оренді” даного майна, ймовірно, було “заощаджено” близько 1,34 млн гривень – також "завдяки “неправильній оцінці".  Читайте: Полиция разбирается в “теннисной партии Гудзя-Кононенко” Втім, у 2022 році ТОВ “Тенісна група “Смеш” більше не згадувалось в судових ухвалах по даному провадженню, і це може свідчити про те, що у Нацполіції офіційно більше немає до нього претензій. Як у Києві розпоряджаються комунальним майном Як неодноразово повідомляла KВ, посадовці КМДА мають вкрай незвичайне уявлення про те, як треба розпоряджатися  комунальною власністю столичної громади, що призводить до чималої кількості порушень законодавства. Наслідком цього є регулярні претензії з боку правоохоронних та контролюючих органів. Так, за даними Департаменту комунальної власності КМДА та районних у місті Києві державних адміністрацій (РДА), станом на червень 2020 року у столиці налічувалося понад сотню комунальних приміщень та будівель, які були зайняті чи захоплені “лівими” людьми. Загальна площа такого майна перевищувала 21 тис. кв. У прокуратурі Києва вже тоді били на сполох: столична міськрада неефективно контролює використання комунальної власності, через що питання про повернення “втрачених” об'єктів необхідно вирішувати в рамках кримінальних справ (їх налічується понад п'ять десятків) та судових позовів. Читайте: Рейдерский бардак: как Андрей Гудзь “бережет” коммунальное имущество столицы У березні 2021 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за фактом можливого привласнення комунального будинку на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б', який в 2019 році придбало ТОВ “ВІТ-Плюс” – компанія із орбіти групи братів Кличків. Серед іншого, правоохоронці перевіряли, чи здійснював мер Києва Віталій Кличко свій вплив на перебіг однієї з судових справ щодо даного об'єкту.  Передували цьому слідству тривалі скандали – наприклад, незадовго до приватизації депутати Київради встановили, що ТОВ “Альтернатива” (ним володіють особи з оточення Кличків), яке в 2013-2019 роках орендувало цю будівлю, використовували її не так, як це передбачено договором оренди. Справа в тому, що замість музею та бібліотеки, які були прописані в угоді, в цьому приміщенні була облаштована кухня розташованого поруч готелю “11 Mirrors".  Читайте: Продажа Владимиру Кличко здания на ул. Богдана Хмельницкого может обойтись киевлянам в 433 млн гривен Втім, за два роки розслідування правоохоронці не притягли до відповідальності жодної особи. Також наразі правоохоронці розслідують низку фактів можливих порушень з боку посадовців Департамента комунальної власності КМДА у сфері оренди майна територіальної громади. Наразі слідчі вже попередньо встановили, що чиновники незаконно сприяли звільненню декількох орендарів комунального майна від сплати орендної плати – для цього спеціальні комісії перевіряли стан таких об'єктів та складали акти про неможливість їхнього використання з різних причин.  Такі “пільги”, серед іншого, отримали орендарі нежитлових приміщень на вулиці Іоанна Павла ІІ, ринку “Рибалка” та кінотеатру “Київ”. Внаслідок цього міський бюджет недоотримав мільйони гривень. За результатами слідчих дій підозри в службовій недбалості отримали директор Департамента комунальної власності КМДА Андрій Гудзь та його перший заступник Олег Шмуляр. Читайте: Преступная щедрость: расследование дела об аренде кинотеатра “Киев” почти завершено Вочевидь, у тому числі такі дії посадовців профільного департаменту призводять до недоотримання міським бюджетом Києва фінансових ресурсів.  Наприклад, протягом 2021-2022 років до столичної скарбниці надійшло трохи більше 233 млн гривень від приватизації та 75,6 млн гривень від оренди комунального майна, і такі результати чиновники вважають непоганими. Втім, насправді посадовців навряд чи можна хвалити, адже спочатку вони планували “заробити” на цьому 400 млн та 89,9 млн гривень відповідно, а коли у КМДА і Київраді помічали, що виконати такі завдання неможливо, прогнозні показники просто зменшувалися. Читайте: Київ у 2022 році знов “перевиконав” план наповнення бюджету від приватизації та оренди комунального майна Юрій Плотніков займає посаду заступника директора – начальника управління моніторингу Департамента комунальної власності КМДА з квітня 2016 року. До цього він протягом 2003-2016 років працював на різних посадах у Фонді державного майна України, Міністерстві транспорту та зв'язку України і Державної адміністрації залізничного транспорту України. Андрій Гудзь очолює Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року. Сергій Пилипчук працював на посаді першого заступника голови Святошинської РДА з листопада 2015 року. Інформації про його “трудову кар'єру” у відкритих джерелах небагато.  Наразі першим заступником голови Святошинсько РДА є Василь Григоренко. Головою Святошинської РДА з 18 травня 2020 року є Сергій Павловський. Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада погодила реорганізацію КВП “Міськпаливо” – все майно цього підприємства передадуть КП “Київський метрополітен”. Офіційними підставами для цього стали “мізерні” доходи “Міськпалива” та борги в розмірі більш ніж 3,6 млн гривень (частину з них підприємство заборгувало саме столичній “підземці”). Таким чином влада Києва “закрила проблему”, яку тягнулася більше шести років. Роботою “Міськпалива” на Хрещатику, 36 не задоволені давно, завдання по створенню та розвитку мережі комунальних авто-газо-заправних станцій це КВП явно провалило.  Як стало відомо KВ, 23 березня 2023 року столична міськрада підтримала проєкт рішення “Про реорганізацію київського комунального виробничого підприємства (КВП) “Міськпаливо” шляхом приєднання до комунального підприємства (КП) “Київський метрополітен” (№ 08/231-595/ПР від 27 квітня 2022 року).  Підписуйтесь на “КиївВладу”  У сесійній залі за погодження вказаного документу проголосували 62 депутати. Суб'єктом його подання виступив міський голова Києва Віталій Кличко. Як зазначено в проєкті рішення, така реорганізація допоможе “зберегти майно територіальної громади Києва та забезпечити його ефективне використання”. Справа в тому, що КВП "Міськпаливо" має заборгованість зі сплати земельного податку в сумі 1,8 млн гривень (тут і далі – станом на квітень 2022 року. – KВ), а також борг перед тим же КП "Київський метрополітен" в розмірі 1,8 млн гривень через непогашення поворотної фінансової допомоги.  При цьому, за даними документу, столична “підземка” ініціювала стягнення вказаних грошових коштів у судовому порядку, і в рамках відповідної справи у квітні 2021 року на усе майно “Міськпалива” було накладено арешт. Через це було унеможливлено, цитуємо, "нормальну діяльність підприємства та його розвиток”. Як приклад, за I квартал 2022 року дохід “Міськпалива” від реалізації своїх завдань – послуги з транспортної обробки і складування продукції та передачі в оренду залізничної колії та побутових приміщень – склав усього 358,5 тис. гривень. Відповідно до прийнятого рішення, КП "Київський метрополітен" стане правонаступником усього майна КВП "Міськпаливо". Приєднання буде здійснюватися в декілька етапів – зокрема, Київська міськдержадміністрація (КМДА) має створити комісію з реорганізації, забезпечити закріплення "нового" майна за "підземкою" тощо. Вищезгадану фінансову допомогу КВП “Міськпаливо” отримало від КП “Київський метрополітен” в першій половині 2017 року і повинно було повернути всі кошти – 2 млн гривень – до кінця того ж року. Втім, таке зобов'язання підприємство не виконало, у зв'язку з чим “підземка” вирішила судитися. Врешті-решт, 14 серпня 2018 року такі вимоги були остаточно задоволено Київським апеляційним господарським судом. При цьому, вочевидь, частину заборгованості “Міськпаливо” все ж погасило, зважаючи на різницю між цифрами, вказаними в судових постановах і проєкті рішення. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як раніше повідомляла KВ, робота КВП “Міськпаливо” неодноразово викликала питання на Хрещатику, 36.  Так, ще в 2014 році Київрада доручила цьому підприємству зайнятися створенням та розвитком мережі комунальних авто-газо-заправних станцій. Але виконати таке завдання “Міськпаливо” з різних причин так і не змогло. Вже через три роки КМДА визнала роботу цього підприємства незадовільною через збитки – лише за перше півріччя 2017 року чиновники нарахували “мінус” 272 тис. гривень.  Результатом цього стало у тому числі й те, що на початку 2018 року у столичній міськдержадміністрації почали обговорювати питання щодо ліквідації “Міськпалива” – у зв'язку з його нерентабельністю. Таку ідею тоді підтримали окремі депутати міськради, проте остаточне вирішення даного питання було відкладено. Втім, у 2020 році Київрада доручила даному підприємству “здійснення заходів щодо протидії нелегальному виробництву та продажу палива” при реалізації міської програми розвитку транспортної інфраструктури. Схоже, “Міськпаливу” це не допомогло. Читайте: Депутаты согласились, что подземка и “Киевпастранс” потеряли на карантине почти 1 млрд гривен КВП “Міськпаливо” з 7 грудня 2018 року очолює Дмитро Аніщенко. КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський, який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Обидва підприємства підпорядковані Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор.  Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко. Фото: “Слово і діло”. КиївВлада