Сьогодні увага суспільства справедливо зосереджена на відновленні та новому житлі для українців, які втратили свої домівки. Але маємо ще і девелоперський бізнес, який може як брати участь у відновленні, так і має добудувати розпочаті ЖК, запустити заплановані проєкти, а значить, платити податки, створювати робочі місця, розвивати економіку країни. КиївВлада дізналася у столичних девелоперів, коли відновиться столичний ринок житла. А заразом – як ітиме процес і що потрібно від нашої влади для відновлення ринку. Станом на 31 березня  в сервісі державних послуг “ДІЯ” було подано 25 тис. 491 заяву на відшкодування пошкодженого/зруйнованого житла. За підрахунками влади, кількість мешканців у цих будинках і квартирах, які були зруйновані – 63 тис. 471 людина.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Що в Києві?  За інформацією Ольги Момчилович, експертки з нерухомості, станом на 21 квітня у Києві є близько 10 будівель, які не підлягають реконструкції та відновленню, а також близько 100 будівель, які відновити можливо. Тож пошкодження є відносно невеликими, і терміни відновлення такого житла в залежності від рівня пошкоджень може становити від півроку до року. Об’єм житла, необхідного для розселення/компенсації мешканцям, чиї помешкання були повністю зруйновані, не настільки значний відносно річних обсягів будівництва столиці. “Можу припустити, що власники зруйнованого у Києві житла матимуть можливість отримати від держави компенсації при придбанні житла у існуючих новобудовах. Це зможе позитивно вплинути та прискорити пожвавлення на ринку, адже створюватимуться робочі місця, галузь працюватиме. Тут важливими стануть строки, які знадобляться державі для розробки працюючого механізму компенсації, – коментує Ольга Момчилович. – Тому, на мій погляд, в першу чергу зусилля забудовників будуть зосереджені на добудові розпочатих проєктів Києва, а ті проєкти, що не встигли запуститися до продажу, будуть поки що на паузі до більш зрозумілих з точки зору економічної ситуації в країні обставин”. За даними RED Community, спільноти девелоперів житла, деякі девелопери вже відновили роботу на проєктах в тому чи іншому форматі. Це – Perfect Group, Royal House, Status Group, Альянс Новобуд, Caspian Service.  Ще ряд девелоперів поновили продажі – ЛУН серед інших (в т.ч. згаданих вище)  зазначає KAN Development, UDP, KSM-GROUP, ДБК-Житлобуд. Є певний позитив і в роботі фінустанов.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “У Західних регіонах вже повернулись до роботи фонди фінансування будівництва – певний попит є, – зауважує  Вікторія Волковська, генеральний директор Асоціації з управління фінансами та інвестиціями (FIMA). – Вже сьогодні, там де це можливо, управителі ФФБ приступають до аудитів об’єктів, будівництво яких розпочато до війни, проводять внутрішній аудит реєстрів довірителів (фізичних та юридичних осіб, які інвестували свої кошти у будівництво), разом із замовниками та забудовниками починають робити перерахунки коштів, необхідних для завершення будівництва, коригують строки будівництва, розуміючи, при тому, що є необхідність добудувати об’єкти як скоріше та знайти компромісні ціни по кожному об’єкту житлового будівництва”. Оптимістичний сценарій Що кажуть безпосередньо девелопери про поновлення саме комерційної складової ринку житла?  “За оптимістичним сценарієм  на відновлення знадобиться приблизно півроку, при цьому  об’єми скоротяться десь на 2/3, може навіть  на 50%. Комерційний попит також може впасти  десь на 50%, але може бути на достатньому рівні у зв’язку з вимушено переміщеними особами, які вже й будуть формувати новий рівень попиту на житло”, – прогнозує Олексій Коваль, керівник проектів Perfect Group. На думку девелопера, в питанні завершення початих проектів: соціальний та комфорт клас буде завершуватись, як тільки буде можна розблокувати будівництво, та коли розблокують роботу ІСІ. Але конкретний графік завершення проєктів можна буде зробити після остаточної перемоги України. “Щодо об’єктів бізнес класу – ситуація складніше, багато з них будується за рахунок інвестицій від фізичних осіб, зараз ми маємо запас власних коштів на якийсь термін, але якщо не буде комерційного попиту на такі проекти, то ми розуміємо, що вони будуть затягнуті до вводу в експлуатацію десь на рік-два”, – уточнює Олексій Коваль щодо більш дорогих класів житла. Прогнозує зменшення обсягів нового житлового будівництва для продажу і Ірина Міхальова, директорка з маркетингу DIM Group: “Безумовно, драматичні події, що відбуваються, радикальним чином вплинуть на будівельний ринок як житлової, так і комерційної нерухомості. Навіть за оптимістичним сценарієм, коли ми матимемо швидке завершення активних бойових дій, обсяги будівництва – зданих об'єктів цього року навряд чи будуть навіть в тому ж обсязі, як, наприклад, у 2001 “ковідний” рік. Часткове відновлення будівництва та роботи офісів продажів житла, за даними експертки, вже відбувається в деяких західних регіонах та в Одесі, поодинокі об'єкти оживають навіть у Києві. Проте, реальне поновлення будівництва великими операторами ринку, швидше за все, буде дуже поступовим. “Найраніше – з другої половини травня почнуть активізувати роботу офіси забудовників та перші рухи будуть спостерігатись на будівельних площадках у Києві. Умовний “бум” можна очікувати не раніше осені, коли запрацюють програми відновлення житла, а реальний ринок і споживачі трохи заспокояться”, – прогнозує Ірина Міхальова.  На її фахову думку, зараз, насамперед, будуть продаватися готові чи майже готові квартири. Особливим попитом будуть користуватися квартири з готовим ремонтом. Багато переселенців, які не готові повертатись у східні регіони цього року, захочуть отримати дах над головою ще до зими в центрі та на заході України, в столиці. “В нашій компанії є пул таких квартир у 4-х ЖК, і ми вже маємо запити на такі квартири”, – додає пані Ірина.  Важливе зауваження надає Анна Лаєвська, комерційна директорка “Інтергал-Буд”:  “Оптимістичний сценарій відновлення столичного ринку нерухомості передбачає залучення коштів з боку міжнародних інституцій та української держави. Ці фінанси можуть бути використані як для придбання в забудовників квадратних метрів у вже завершених проєктах, так і для фінансування нового будівництва, яке має задовольнити попит на житло, сформований втратою українцями квартир внаслідок воєнної агресії. Якщо кошти будуть виділені, можемо говорити про швидке відновлення ринку та вихід на довоєнні показники протягом півроку. Але цьому має передувати припинення бойових дій та затвердження програм, які забезпечать фінансування будівництва на державному рівні. Наприклад, анонсоване відшкодування втраченого житла. Наразі йде напрацювання такого механізму”. Важливо, що реалізація цього сценарію дасть поштовх для розвитку всієї української економіки, поверне робочі місця та забезпечить бюджетні надходження, резюмує експертка. Але навіть за оптимістичного сценарію, на думку Ангеліни Деревльової, заступниці директора в напрмямку марктеингу Будівельної Компанії "Міськжитлобуд", стрімке "одужання" ринку нерухомості в Києві неможливе. “Нагадаю, – каже пані Ангеліна, – що після початку війни з Росією ринок почав відновлюватися наприкінці 2016 року. Навіть, якщо Україна отримає "план Маршалла", багато українців обере для життя умовно безпечні західні регіони. Наприклад, Тернопільська область вже підняла ціни на 15-20%. І це при тому, що реєстри не працюють”. На її думку, протягом цього року в Києві ціни будуть знижені на 30-35%. Цей спад відбудеться поступово, бо продавці на вторинному ринку не будуть готові знижувати вартість і будуть чекати. Первинний ринок, як завжди,  відреагує швидше. Справедливо підсумовує прогнози Ольга Момчилович: “Загалом, відновлення попиту та темпи цього відновлення зараз важко прогнозувати, адже це залежить від того, скільки триватиме війна, яка щомісяця значно знижує платоспроможність населення країни”. Чим швидше запанує мир і ми матимемо змогу стати до відбудови країни – тим менше постраждає платоспроможний попит.  Можливо, саме через нестрімкі темпи відновлення ринки суспільство та бізнес в підсумку отримають зростання якості житла. Крім того, запит на безпекові функції в ЖК буде стабільно високим. “На часі будуть проєкти з підвищеним рівнем безпеки, з підземними укріпленими паркінгами, – каже Олексій Коваль. – Передбачаємо, що у новому будівництві будуть проектуватись бомбосховища. Також буде користуватись попитом котеджне будівництво з укріпленими підвальними приміщеннями, які будуть створюватись за окремими проєктами”.  “Споживачі ще більше звертатимуть увагу на наявність паркінгів та підземних приміщень, які можна використати як укриття, в разі необхідності, – доповнює колегу Ірина Міхальова. – Наприклад, в ЖК Lacky Land, який будує наша компанія, вже зараз передбачено велику кількість таких приміщень. Є паркінги та приміщення укриття навіть у майже готових будинках”. Як наголошує експертка, в наступних проєктах такі нові вимоги мають бути враховані цільовим чином й іншими учасниками ринку. Вже неодноразово, за словами пані Волковської, ми чули порівняння України із Ізраїлем, який у стані війни знаходиться практично з перших днів свого існування. “Я чимало разів була в Ізраїлі і, мешкаючи у друзів, на власні очі бачила ізраїльські бомбосховища та укриття. Це сумно, але слід визнати, що в українських новобудовах відтепер також слід передбачати укриття та бомбосховища з постачанням в них води, тепла та повітря”, – розповідає вона. На думку експертки, переглядати слід і поверховість будинків і щільність забудови, особливо у спальних районах Києва.  Песимістичний сценарій Девелопери в своїй роботі враховують і песимістичний сценарій розвитку подій – в принципі, в плануванні повноцінного відновлення девелопменту проєктів фахівці відштовхуються від кінця бойових дій, нашої остаточної перемоги.  “Після перемоги відновлення по песимістичному сценарію може бути десь через 1,5 – 2 роки. Це пов’язано з тим, що в багатьох міжнародних фондах поки навіть немає статей витрат для фінансової допомоги у житловому секторі. Потреби, які  зараз виникають у житлі для тимчасово переміщених осіб складають цифри десь приблизно 73 000 (те, що було офіційно зареєстровано через додаток “Дія” з пошкодженого майна), я вважаю, що ці потреби можна буде погасити за рахунок готового первинного житла, а також житла, яке існує на вторинному ринку”, – коментує Олексій Коваль. Також, як слушно зауважує експерт, багато переміщених осіб виїхало з нашої країни і зараз складно прогнозувати, яка кількість людей буде повертатись. Таким чином, дефіциту житла може й не бути. В такому разі, нове будівництво проста не буде закладатись. Це, на його думку,  призведе до того, що на 1,5 – 2 роки сектор житлового будівництва проста “відкотиться” назад десь до рівня докризового 2008 року. Тобто, будівельні крани на майданчиках проста будуть стояти, будуть будуватись тільки соціальні проекти, за рахунок бюджетних коштів, цільових програм, під які будуть виділятись кошти.  Ще один важливий параметр успішного поновлення ринку – платоспроможний попит за рахунок інвестицій у нерухомість з боку фізичних осіб. Він, на думку Анни Лаєвської, буде нешвидким. “По-перше, багато наших співвітчизників покинули Україну, частина з них або залишиться закордоном, або повернеться нескоро. По-друге, ті, хто залишився та має кошти, достатні для придбання квартири, не поспішатимуть, вичікуючи припинення гарячої фази війни та стабілізації економіки. По-третє, наявний попит на житло з боку українців, які втратили свої помешкання, не може бути реалізовано без підтримки держави та міжнародної спільноти. У таких умовах забудовники будуть змушені завершувати комплекси, будівництво яких було розпочато ще до війни (здебільшого власним коштом), і відмовлятись від нових проєктів та нарощення об’ємів”, – пояснює вона. На думку експертки, ще одним загрозливим фактором є фінансування тимчасових модульних комплексів замість будівництва якісного житла. На перспективу такі проєкти не вирішують проблеми розселення в комфортні для проживання квадратні метри, адже все це з часом потрібно буде розбирати, зносити, перебудовувати. Залишені як є ці поселення перетворяться в гетто. Окрім того, буде втрачено момент для запуску економіки. Знекровлена війною вона потребує розвитку галузі будівництва. Плюс, старт “буму” на ринку може відтермінувати не лише суто військовий фактор, а й втрати виробничих потужностей ключовими поставщиками, складнощі з поверненням ключових спеціалістів на робочі місця, – це слушне зауваження Ірини Міхальової. Експертка підкреслює, що без державних програм відбудови зруйнованого житла, компенсацій людям, що втратили домівки, програми пільгового кредитування поставщиків та будівельників, спрощення програми доступної іпотеки самотужки ринок буде відновлюватися не кілька місяців, а кілька років. Від держави просять спрощення “бюрократії” і дієвих програм підтримки Для початку, держава має вирішити проблему людей, які втратили свої домівки, внутрішньо переміщених осіб (ВПО). “Держава має напрацювати ефективний механізм для забезпечення тимчасовим та постійним житлом осіб, які втратили свої домівки внаслідок воєнних дій. Це може бути часткове або повне відшкодування оренди у якості тимчасового рішення. І будівництво нового житлового фонду, нехай навіть невеликої поверховості, однак воно має бути якісним та комфортним, здатним забезпечити гідні умови проживання на довготривалий період. З цією метою необхідно вже зараз шукати джерела фінансування на відбудову помешкань. Наразі жодної інформації щодо затверджених програм та бюджетів озвучено не було”, – зазначає Анна Лаєвська. Експертка слушно зауважує, що такі програми є надмірним навантаженням на бюджет України, що потерпає від війни. “Тому логічним було б залучення міжнародних інституцій та урядів, які б допомогли вирішити ці завдання. Однак тут постає інше питання, чи зможемо ми знайти відповідне фінансування в умовах активних бойових дій або нестійкого миру”, – підсумовує пані Анна. Якщо зосередитись на столичному ринку: за інформацією від аналітиків житлової нерухомості, саме в Києві налічується більше 5 млн квадратних метрів вже відбудованого, але не проданого житла. “Чому не проданого? Десь будинок не знайшов попиту за причини невдалого місця розташування, когось не задовольняла вартість житла, – коментує Вікторія Волковська. – І мені здається, що держава може попрацювати із забудовниками таких об’єктів і знайти компромісні рішення щодо викупу та використання цього житла для тих, хто сьогодні цього найбільш потребує. Наскільки мені відомо, Мінрегіон вже займається такими питаннями і вже працює з забудовниками таких об’єктів”. Також експертка зазначає: завершити початі до війни проекти потрібно якомога швидше. Але поки що є певні перепони і чимало обґрунтованих обмежень. “Так, поки що діяльність більшості управителів ФФБ і не тільки управителів, в усіх регіонах, окрім західного регіону, призупинена. Проте, очікуючи розблокування, вже сьогодні дуже потрібно оновлення реєстру компаній забудовників”.  Окремим блоком роботи від держави мають стати дієві і ретельно прораховані зміни в  законодавство. Ангеліна Деревльова  виокремлює такі задачі: “Для відбудови міст та будівництва житла для ВПО потрібна чітка нормативна база та алгоритми. Як будуть виділені ділянки для будівництва, на яких умовах? Києву, наприклад, потрібно проаналізувати весь земельний фонд міста і чітко визначитися з Генеральним планом забудови (наприклад стара промзона повинна мати плани комплексної забудови). Неможна допустити будівництва "гетто" без соціальної, торгівельної, транспортної інфраструктури, забезпечення робочих місць”. Олексій Коваль зазначає найактуальніше для відновлення столичного ринку: “Спрощений прозорий механізм виділення земельних ділянок, швидке прийняття генерального плану Києва з чітким переглядом та визначенням цільового використання земельних ділянок. Цей документ має народитись в найкоротші терміни. Після того мають бути розроблені програми державні на базі або тих, що вже існували (Доступного житла, Державної іпотечної установи, молодіжного фонду тощо), які можна було б фінансувати, або потрібна розробка альтернативних програм, які будуть направлені на те, щоб будувалось багато якісного, але соціально доступного житла. Вже зараз існують перші пропозиції від архітекторів, які пропонують своє бачення відбудови такого класу житла, серед яких зустрічаються доволі непогані концепції”. Окрім того, на думку фахівця, якщо б під такі проекти держава мала змогу зробити фінансування, це було б великим плюсом. По друге – доступні кредити для забудовників та для покупців. Все це могло б привести до відновлення житлового сектору будівництва. Ірина Міхальова слушно доповнює: “Дієвими заходами від держави можуть бути: Якісне покращення та спрощення доступу до програм доступної державної іпотеки; Доступ до програм пільгового кредитування для будівельних компаній та постачальників; А головне, каже експертка, не заважати ринку відновлюватись. Варто врахувати і досвід відбудови світових успішних кейсів. Наприклад, на думку Ангеліни Деревльової, для відбудови міст є чудовий досвід Дубай (не без місцевих особливостей і проблем). Ключове: спочатку місто було сплановане, поділене між великими державними компаніями, які будували транспортну інфраструктуру, прокладали мережі, а інші компанії могли придбати ділянку і будувати там нерухомість, маючи чітке цільове призначення, висоту будівлі та межі забудови.  Крім того, акцентує експертка, не можна допустити недобросовісної конкуренції між забудовниками: хтось отримає замовлення від держави, а хтось примусово повинен буде виділити житло для ВПО. І щє один момент, який лишається, на думку пані Ангеліни, поза межами уваги. Наразі ми маємо дефіцит будівельних матеріалів. Після початку війни з Росією (14-й рік), забудовники пів року змінювали мережу постачальників, щоб закрити дефіцит металу, гіпсу, тощо. Наразі ми маємо ще гіршу ситуацію. Потрібно вивчати нові технології, змінювати ДБН. Сьогодні, акцентує Вікторія Волковська, знадобиться оновити або заново вирішувати питання, пов’язані із з виготовленням, вартістю та постачанням будматеріалів. І наводить приклад: більшість залізобетонних конструкцій для будівництва жилих об’єктів вироблялися в Маріуполі на заводі Ілліча, а скло для вікон – в Білорусії.  Ще одна проблема, за спостереженнями експертки,  повернення безпосередньо будівельників, робочих до будівництва – хтось виїхав додому, хтось пішов ЗСУ чи Тероборону.  Не можна не привести думку Ольги Момчилович щодо термінових заходів від держави: ситуація  з житлом у області, де є здебільшого або повністю зруйновані населені пункти – в першу чергу це Бородянка, Ірпінь, Буча, Гостомель. Відбудова житла у цих регіонах – надзвичайно важливе питання, у якому держава має максимально посприяти забудовникам, щоб вони мали змогу розпочати будівництво у мінімально можливі терміни – наприклад, спрощення та скорочення процедур отримання дозвільної документації на будівництво на цих територіях. Важливим моментом є надання можливості громадянам, які отримують компенсацію на придбання житла, самостійно обирати об’єкти для здійснення покупки. Це дозволить відновитися ринковій конкуренції, а також втримати певний рівень якості проєктів.  Читайте: За тиждень в Києві зареєструвалося більше 9 тисяч біженцівКиївВлада

Закон "Про дерадянізацію законодавства України", попри заяву його автора, спікера Верховної Ради (ВР) Руслана Стефанчука, не вирішує проблемі дерадянізації (десовєтізації) законодавства України. Цей законопроект вносить суто термінологічні зміни та відкладає щонайменше на рік прийняття нового Житлового кодексу, Трудового кодексу та Кодексу про адміністративні проступки. Також закон наділяє  розширеними повноваженнями у сфері управління житловим фондом районні державні адміністрації (РДА), які виконують функції виконкомів при районних радах. Крім того, в змінах до Житлового кодексу немає навіть натяку на визначення “об'єднання співвласників багатоквартирних будинків” (ОСББ), але є “органи самоорганізації населення” (ОСН) – розмите визначення будь-яких громадських об'єднань, які, як правило, створюють органи місцевого самоврядування (ОМС) з метою використання бюджетних коштів.  Про це KВ стало відомо з законопроекту №4284 “Про дерадянізацію законодавства України", за який 21 квітня проголосували 293 народні депутати, і який 22 квітня було передано на підпис Президенту Володимиру Зеленському. Підписуйтесь на “КиївВладу”   ВР прийняла за основу законопроект тоді ще першого віце-спікера Руслана Стефанчука постановою №1460-IX 20 травня 2021 року. Після прийняття закону 21 квітня ц.р. вже спікер ВР Руслан Стефанчук заявив, що його законопроект про дерадянізацію “прибере законодавчий непотріб, яким так щедро захаращене українське законодавство…  окремі кодекси, які досі діють в Україні, позбудуться радянської термінології”. Втім, аналіз законопроекту (він набуде статусу закону після підписання Президентом та публікації) виявив, що спікер ВР перебільшує значення свого законопроекту, і мова може йти хіба що про часткову дерадянізацію українського законодавства та консервування щонайменше на рік радянських Житлового кодексу та Кодексу законів про працю, який також десь через рік має замінити новий Трудовий кодекс. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Перше, що впадає в очі – це заміна у Кодексі законів про працю (КЗпП) терміну “народне господарство” на термін “економіка України”. Термін “народне господарство” базується на ст. 13 Конституції України: “Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу”. Ст. 15 Основного Закону наголошує, що “суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності”. В той же час, термін “економіка України” потребує додаткового визначення та деталізації. В висновках Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) ВР зазначається, що “частина запропонованих змін до КЗпП за своєю суттю виглядає не як звільнення його від “радянщини”, тобто, від застосування в ньому термінології та підходів до предметного врегулювання, які “є застарілими, неактуальними й концептуально несумісними із законодавством України” (п. 1 пояснювальної записки до проекту), а як внесення до нього певних змін загального термінологічного та редакційного характеру”.  Тобто зміни мають не сенсовий та управлінський характер, а суто зовнішній естетичний, який не зачіпає загальну філософію КЗпП. Неповна дерадянізація Більш того, задекларована Русланом Стефанчуком дерадянізація законодавства навіть за кількістю відмінених актів виглядає половинчастою. Так, відповідно до законопроекту, на території України не застосовуються акти органів державної влади і управління СРСР (додаток 1) та УРСР і УСРР, яка існувала до заснування УРСР (додаток 2), окрім їх положень, що не суперечать Конституції України і закону “Про правонаступництво [України]” та стосуються: суверенітету України та її територіальної цілісності в межах існуючого державного кордону України, визначеного чинною Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України; адміністративно-територіального устрою України; опису, нагородження, правил носіння та передачі (в тому числі і через спадкування) орденів, медалей, орденських стрічок та стрічок медалей на планках, знаків розрізнення, почесних звань, звань СРСР, УРСР, УСРР. В додатку 1 (акти СРСР) до першого читання було 979 актів, до другого читання їх кількість скоротилась до 929. В додатку 2 (акти УРСР та УСРР) до першого читання було 249 актів, до другого читання їх кількість збільшилась до 258. В той же час, за висновками ГНЕУ, у додатку 2 (акти УРСР і УСРР) має бути 603 акти, “з яких 130 видані Верховною Радою УРСР, а решта – Президією Верховної Ради УРСР”. “... виникає питання про юридичну долю решти 354 актів Верховної Ради УРСР, які не включені до додатку 2 – або вони зберігатимуть чинність і згодом будуть інкорпоровані до сучасного законодавства України, або ж вони з тих чи інших причин не були виявлені під час складання цього переліку… ... незрозумілою є доцільність включення до додатків великої кількості актів ненормативного характеру, дія яких нині уже давно вичерпана у зв’язку з їх виконанням”, – наголошується у висновку ГНЕУ. Читайте: Рабочая группа, готовящаяся упразднить ГНЭУ ВР, соберется на днях В Верховной Раде опровергли информацию о ликвидации Главного научно-экспертного управления Крім того, на думку фахівців ГНЕУ, з прийняттям законопроекту регулювання питань чинності тих чи інших нормативних актів набере досить суперечливого та заплутаного характеру: “Адже в законодавстві одночасно міститимуться приписи про те, що певні акти “діють в частині”, що не суперечить Конституції та законам України, і про те, що ці ж акти “не застосовуються” (з певними винятками). На наш погляд, реалізація цих приписів на практиці викликатиме суттєві труднощі та спричинятиме правові спори”. Довгострокові перспективи трудового законодавства Згідно законопроекту, Кабінет міністрів має внормувати всі чинні акти у відповідність до нових норм, а також протягом одного року з дня набрання чинності закону розробити та внести на розгляд ВР проекти: Житлового кодексу; Трудового кодексу; Кодексу України про адміністративні проступки (КУпАП). В першому читанні термін для Уряду на виконання цієї роботи встановлювався до 1 січня 2023 року, але ГНЕУ зазначило, що Кабмін не встигне, тому парламентарі дали ще декілька місяців на написання трьох нових кодексів. Зазначимо, що у ВР поточного скликання зареєстровані три проекти Трудового кодексу: №2410-1 (авторства Юлій Тимошенко) та №2410 і №2708-1 (обидва – авторства Наталії Королевської). З політичної точки зору, у цих законопроектів немає перспектив, бо ВО “Батьківщина” перебуває в опозиції до монобільшості, а новостворена “Платформа за життя та мир” (реінкарнація “ОПЗЖ”), куди входить Королевська, є маргінальним вигнанцем. Нагадаємо, проект Трудового кодексу Уряду Олексія Гончарука №2708 (закон “Про працю) було відкликано 4 березня 2020 року – після відставки Кабінету міністрів Гончарука. Зважаючи на колотнечу, яка здіймається в парламенті кожного разу, коли розглядаються зміни до трудового законодавства (часто  через скандальний імідж голови соціального комітету ВР Галини Третьякової, “Слуга народу”), можна сміливо прогнозувати, що баталії навколо нового Трудового кодексу будуть запеклими. Щодо КУпАП варто сказати, що різниця між правопорушенням та проступком майже відсутня. Тому, схоже, доручення Уряду створити саме Кодекс про адміністративні проступки (наразі діє Кодекс про адміністративні правопорушення і останні зміни до нього внесені ВР 15 квітня ц.р.) є суто декоративним елементом. До речі, в 2020 році Мін'юст Дениса Малюськи підготував проект Кодексу про адміністративні проступки, але його тексту немає у відкритому доступу й єдине, що про нього відомо – проект документу було забраковано Національною радою з питань телебачення та радіомовлення. З Житловим кодексом також все може скластись не найкращим чином, бо до його поточної редакції є системні питання. Всупереч децентралізації: посилення районних держадміністрацій – виконкомів райрад Єдиною реально довгоочікуваною зміною законопроекту Руслана Стефанчука стало вилучення з Житлового кодексу преамбули, яка розпочинається абзацами: “В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції в нашій країні було створено необхідні передумови для розв'язання однієї з найважливіших соціальних проблем – задоволення потреби трудящих у житлі. Втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального та культурного рівня життя народу, Радянська держава послідовно реалізує розроблену Комуністичною партією програму житлового будівництва”. В усьому іншому до змін багато запитань, одне з яких – відсутність в змінах ОСББ, які наразі є єдиною ефективною моделлю управління громадянами у власних багатоквартирних будинків та зафіксоване однойменним законом. Натомість в змінах до Житлового кодексу присутні ОСН, які, за багаторічними спостереженнями KВ, є зручним інструментом для місцевих можновладців заважати створенню та розвитку ОСББ (підміна понять), а також для списування бюджетних грошей на дуже розмиті завдання (“розвиток громадянського суспільства”).  "Органи самоорганізації населення відповідно до положень про них беруть участь у розробленні і здійсненні заходів по поліпшенню експлуатації житлового фонду, здійсненні контролю за якістю і строками виконання ремонту жилих будинків, а також у здійсненні інших заходів по управлінню житловим фондом та забезпеченню його схоронності", – сказано в законопроекті. При цьому аналогічні права для житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) законопроектом в імперативній формі не встановлюються. Лише в багатьох місцях документу сказано, що ЖБК діють у відповідності до чинного законодавства України. Що також можна розцінювати як дискримінацію найбільш сталої форми власності громадян на багатоквартирні будинки – на користь невизначених ОСН-ів. Втім, головне системне питання – до повноважень районних рад, які, як відомо, після завершення чергового етапу децентралізації з місцевими виборами 25 жовтня 2020 року, втратили ресурсну базу та перетворились на тимчасові квазі-ОМС, єдина мета яких – швидкий розподіл невизначеного майна територіальних громад. Після завершення цієї процедури райради мають піти в небуття. Крім того, в районних рад немає виконкомів, функції яких виконують РДА (голів РДА призначає своїми розпорядженнями Президент України). Влітку минулого року райради Київщини жалілись на брак коштів, який виник у зв’язку з реалізацією законів за реєстраційними номерами № 907-IX “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” та 1009-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій”. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Незважаючи на ці факти, Руслан Стефанчук своїм законопроектом суттєво розширив повноваження районних рад в сфері управління житловим фондом, не передбачивши фінансування цих витрат за рахунок бюджету. Для наочності КиївВлада звела в єдину таблицю повноваження держави, а також виконкомів обласних, міських, селищних, сільських і районних рад. Рівень органу владі Держава у сфері житлових відносин забезпечує Виконкоми облрад і міськрад (в містах республіканського підпорядкування) Виконкоми  районних і міських, районних у містах рад Виконкоми селищних і  сільських рад 1 Єдність законодавчого регулювання житлових відносин Здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (ч. 1 ст 30) Здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (ч. 1 ст 30) Здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (ч. 1 ст 30) 2 Встановлення загальних засад організації та діяльності органів державного управління житловим господарством Керують житловим господарством, підпорядкованими підприємствами, установами та організаціями цієї галузі, забезпечують комплексний розвиток житлового господарства Керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні ради Керують житловим господарством, забезпечують правильну експлуатацію і схоронність жилих будинків, що є у віданні ради, організовують їх капітальний і поточний ремонт 3 Встановлення єдиного порядку державного обліку житлового фонду Здійснюють управління житловим фондом місцевих рад (ч. 1 ст. 18) і забезпечують його схоронність, правильну експлуатацію, капітальний і поточний ремонт Здійснюють управління житловим фондом місцевих рад  (ч. 1 ст. 18) Здійснюють управління житловим фондом ради  (ч. 1 ст. 18) 4 Встановлення нормативів витрачання фінансових і матеріальних ресурсів на експлуатацію та ремонт державного житлового фонду Здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду, вживають заходів до передачі його до відання місцевих рад Здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду Здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (ч. 1 ст. 36), а також контроль за станом цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях (ст. 41), затверджують рішення про взяття громадян за місцем роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов (ст. 39) 5 Встановлення порядку обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання жилих приміщень і користування ними Приймають рішення про переобладнання і знесення непридатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (ч. 2 ст. 7) здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (ч. 1 ст. 36), а також контроль за станом цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях (ст. 41), затверджують рішення про взяття громадян за місцем роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов (ст. 39) Приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду ради (ст. 51), затверджують спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого жилого фонду (ст. 52) 6 Встановлення порядку і строків внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги Здійснюють контроль на підприємствах, в установах, організаціях за станом обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (ст. 41), а також за правильністю розподілу жилих приміщень Приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої ради (ст. 51), затверджують спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду (ст. 52) Здійснюють облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу (ч. 4 ст. 134), здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належним їм будинків (ст. 138) 7 Встановлення розміру пільг по оплаті жилих приміщень та комунальних послуг Здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків (ст. 138) Здійснюють облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу (ч. 4 ст. 134), затверджують списки осіб, які вступають до житлово-будівельного кооперативу, і рішення загальних зборів членів житловобудівельного кооперативу про прийом до членів кооперативу та про надання квартири (ч. 6 ст. 137, ч. 1 ст.  141) Видають ордери на жилі приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду (ч. 1 ст. 58) 8 Встановлення порядку організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів, прав і обов’язків їх членів Здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать громадянам (ст. 154) Здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків, скасовують рішення загальних зборів або правління житлово-будівельного кооперативу, що суперечать законодавству (ст. 138) Здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать громадянам (ст. 154) 9 Встановлення правил і норм технічної експлуатації жилих будинків і правил користування прибудинковими територіями Приймають рішення про включення жилих приміщень до числа службових (ст. 118), затверджують рішення загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених про включення жилих приміщень у будинках колгоспів до числа службових і перелік категорій робітників, яким можуть надаватися такі приміщення (ст. 120) Подають громадянам допомогу в проведенні ремонту жилих приміщень (ст. 178) 10 Здійснення державного контролю за використанням і схоронністю житлового фонду Видають ордери на жилі приміщення (ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 141) 11 Вирішення інших питань загальнодержавного значення у галузі використання і Забезпечення схоронності житлового фонду відповідно до законодавства України Видають охоронні свідоцтва (броню) на жилі приміщення (ст. 75) 12 Здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать громадянам (ст. 154) 13 Подають громадянам допомогу в проведенні ремонту жилих приміщень (стаття 178) Вочевидь, наділення виконкомів районних рад (райдержадміністрацій) повноваженнями без відповідного фінансування призведе до часткового колапсу роботи райрад та погіршення надання послуг громадянам в сфері утримання житлового фонду. Це примусить парламент приймати невідкладні зміни до Бюджетного кодексу, що суттєво загальмує процес децентралізації та перетворення кожної громади на спроможну територіальну одиницю. Ще більш цікавим процес управління житловим фондом буде в столиці, де за місяць до початку війни Київрада проголосувала за відновлення районних рад зі створенням в структурі Київської міськдержадміністрації (КМДА) районних департаментів, які фактично будуть виконкомами районних рад. Читайте: Кличко решил по-своему реформировать местное самоуправление в столице Як зазначив в коментарі KВ один з членів комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (профільний комітет при розглядання законопроекту Руслана Стефанчука №4284), кричущі прогалини в документі, який пішов чотири дні назад на підпис Президенту Володимиру Зеленському, виникли через неуважність автора законопроекту до деталей та поточних державних процесів. “Він (Стефанчук, – KВ) любить теоретизувати, але, коли доходить до практичної реалізації законів, він “пливе” й втрачає інтерес до питання”, – уточнив парламентар. Нагадаємо, до початку повномасштабної війни росії проти України Руслан Стефанчук та керівництво “Слуги народу” неодноразово наголошували, що парламент має більш швидко ухвалювати рішення. Жартівники називали такий режим роботи ВР “зелений турбопринтер”. Ключовими фігурами в монобільшості є де-факто спікер ВР Руслан Стефанчук та перший віце-спікер Олександр Корнієнко (попри їхню позафракційність), глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія (в жовтні 2021 року анонсував скорочення кількості комітетів ВР) та його перший заступник і голова Київської обласної організації “Слуги народу” Андрій Мотовиловець. Читайте: За рахунок громад і без фахових спеціалістів: корупційні міни законопроекту про компенсацію за пошкоджене та зруйноване московитами житло українців Фото: пресслужба Верховної Ради України КиївВлада

Мораторій на критику влади для мене завершився, бо будувати корупційні схеми під виглядом допомоги постраждалим від війни – це вже лютий пи...ць. Для початку наведу лише один приклад роботи Кабінету міністрів і піару Дениса Шмигаля із подачею корупції, як роботи "над вирішенням житлового питання вимушених переселенців". Ви не повірите, але для начебто вирішення проблем вимушених переселенців, Кабмін дозволив Держмолодьжитлу будувати та купувати житло із суттєво більшими націнками, ніж були раніше, і давати пільгові кредити приватним компаніям, що займаються будівництвом житла. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Ось постанова Уряду №469 від 19 квітня постанову, яку сьогодні оприлюднили. Перше, на що хочу звернути увагу: там взагалі НЕМАЄ нічого про вимушених переселенців. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Якщо в старих правилах були чіткі критерії, хто має право користуватися Програмою, то зараз Кабмін затвердив "сферичного коня у вакуумі". Молоді сім'ї в Порядку залишилися (але вже без жодних вимог до фінансового стану, наявності житла і т.д.). А додалися можливості: 1) будівництва або придбання житла Держмолодьжитлом з метою подальшої передачі такого житла в оренду (найм), оренду із правом викупу, продажу на умовах пільгового кредитування (БЕЗ уточнення, кому передачі); 2) пільгового кредитування юридичних та фізичних осіб для здійснення будівництва житла (БЕЗ уточнення вимог і цілей будівництва житла юрособами, відсоток не більше облікової ставки НБУ, на строк до 20 років). Тобто, Кабмін затвердив бланкетні норми, правила під які потім якось "затверджуються правлінням Фонду за погодженням із Мінрегіоном". Фактично, кинули бюджетні гроші і можливу іноземну допомогу для витрат Держмолодьжитлом за правилами, які Держмолодьжитло потім саме для себе затвердить за погодженням із Мінрегіоном  (міністром Мінрегіону є Олексій Чернишов, його "правою рукою" в питаннях житла для ВПО є заступниця міністра Наталія Козловська, - KВ). А тепер питання ціни за квадратний метр, за якою Держмолодьжитло може тепер не лише видавати кредити, але і купувати та, навіть, самостійно будувати, як замовник. Раніше існували 4 градації, в залежності від типу населеного пункту: Для блатних Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова можна було купувати в 1.75 разів дорожче за опосередковану вартість будівництва в регіоні. Для обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб – у 1,5 раза. Для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. осіб – у 1,25 раза. Для інших населених пунктів – опосередковану вартість у відповідній області. Для блатних п'яти міст нічого не змінилося, а от для всіх інших... Наприклад, навіть в селі у районі поряд із будь-яким обласним центром коефіцієнт тепер 1,75 (+75% ціни у порівнянні із існуючим раніше). Тобто, за бюджетний рахунок чи гроші іноземної допомоги можна купувати/будувати житло навіть в селі в 1,.75 разів дорожче, ніж опосередкована вартість будівництва в регіоні. Найменший існуючий коефіцієнт, що визначає граничну ціну закупівлі/будівництва в новій редакції постанови Кабміну – 1,5. Нічогенькі такі навари для забудовників при повній відсутності детальних правил для виділення коштів. Мабуть, грошей на житло вимушеним переселенцям та відбудову зруйнованого у нас набагато більше, ніж потрібно для будівництва за розумною ціною. Читайте також: За рахунок громад і без фахових спеціалістів: корупційні міни законопроекту про компенсацію за пошкоджене та зруйноване московитами житло українців Мінрегіон та КБУ в напівзакритому режимі готуються до будівництва тимчасового житла для біженців (відео) Георгій Могильний, експерт з аналізу конфліктних забудов Джерело публікації КиївВлада

Законопроект №7198 про компенсацію громадянам за пошкоджене та знищене житло внаслідок агресії московитів зараз готується до прийняття у другому читанні. Голови громад, архітектурна спільнота та галузеві фахівці нищівно критикують цей документ. Хвалять його лише автори зі “Слуги народу”, високопосадовці Мінрегіону, Мінекономіки та ФДМУ, на яких Президент Володимир Зеленський поклав завдання створити притомний механізм компенсації. Автори документу запевняють, що в другому читанні врахують всі зауваження спеціалістів. КВ зібрала та проаналізувала всі хиби законопроекту та фахові пропозиції до нього. Про це KВ стало відомо з тексту законопроекту №7198, який 1 квітня в першому читанні за основу проголосували 307 парламентарів, а також з листа Асоціації міст України (АМУ) до голови комітету ВР з питань економічної політики Дмитра Наталухи та експертного висновку заступника голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України (АП НСАУ) Анни Кирій. Підписуйтесь на “КиївВладу”   16 квітня відбулось публічне онлайн-обговорення законопроекту №7198 “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації” (в ВР досі пишуть російська федерація з великої літери, – КВ). Ключова авторка законопроекту, голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк (на колажі в центрі) неодноразово наголосила, що ініціатором новації є Президент Володимир Зеленський, а нардепи, Міністерство розвитку громад та територій (Мінрегіон), Мінекономіки та Фонд держмайна України (ФДМУ) – тільки виконавці. Позиція влади: методик немає, але закон треба приймати Тезово з виступу Олени Шуляк: станом на 15 квітня через Дію подано понад 76 тис. заявок щодо пошкодженого та зруйнованого житла 220 тис. людей на 5 млн кв. метрів; запити від громадян надаються через Дію, ЦНАП чи нотаріуса, можливо, через центри соціального захисту, а розглядати їх будуть комісії при органах місцевого самоврядування (ОМС); комісія при ОМС протягом 30 днів буде перевіряти подані документи, а якщо документів немає – через суди; комісія при ОМС організовує проведення експертизи пошкоджень, ця експертиза може бути за рахунок місцевого бюджету або за власний кошт громадян; свої висновки комісії при ОМС віддають розпоряднику – Мінрегіону, а кошти будуть закумульовані у Фонді відновлення майна та зруйнованої інфраструктури (наповнюється донорами); знищене житло буде компенсуватись квадратними метрами з розрахунку не більше 150 кв. метрів, бо 85% квартир украхнців вкладаються в цей показник (ця норма викликала чи не найбільше нарікань, бо вона не враховує особливості приватних будинків, більшість з яких в Україні – плюс-мінус 250 кв. метрів); гроші за пошкоджене житло будуть компенсуватись через ОСББ чи керуючі компанії; компенсації мають охопити виключно громадян України, вони не стосуються іноземців та юридичних осіб; отримане житло не можна буде продавати протягом трьох років; методики оцінки втрат ще немає, за це відповідальні Уряд та ФДМУ; закон набуде чинної сили через два місяця після його опублікування; 15 квітня завершено прийом пропозицій до законопроекту, але перед другим читанням має бути ще одне його публічне обговорення. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зі слів заступниці міністра Мінрегіону Наталії Козловської (на колажі праворуч) та директора Департаменту соціально-гуманітарної політики та внутрішньо переміщених осіб Мінреінтеграції Ірини Калупахи стало зрозуміло, що наразі немає ніяких механізмів щодо ведення реєстру пошкодженої та знищеної нерухомості (передбачається законопроєктом), а компенсації. “Всі нинішні процедури відбуваються на підставі рішень Уряду, а потім буде закон… Рамкову методу оцінки втрат розробляє ФДМУ, її ще немає”, – уточнила Козловська. Також вона додала, що, за інформацією ОДА/ОВА, в Україні через агресію московитів пошкоджені 85 тис. об'єктів різного цільового призначення, включаючи житлові будинки. Заступниця голови ФДМУ Юлія Бєлова наголосила, що Фонд вже надав свої пропозиції щодо методик оцінки по різним галузям, а збитки визначає Мінреінтеграції. “ЦІ методики мають відповідати міжнародним стандартам, щоб потім не було питань… Ми запропонували, щоб громадяни могли докласти звіт про оцінку від незалежного оцінювача, або комісія [при ОМС] звернулась до уповноважених урядом провести оцінку”, – розповіла Юлія Бєлова. Перший заступник міністра економіки Денис Кудін (на колажі ліворуч), який, за інформацією KВ, фактично керує Мінекономіки, наголосив, що ставка на будівництво зроблена через те, що будівельна галузь є драйвером економічного зростання. КВ має зазначити, що наразі немає жодної інформації від Мінекономіки про будь-які програми з відновлення чи створення з нуля заводів з виробництва будівельних матеріалів, тобто запуск будівельної галузі у поточному форматі стане стимулом зростання імпорту та, внаслідок цього, погіршення торговельноого балансу держави. “Ми маємо все робити на засадах ринкової економіки, щоб людина мала можливість замовити роботи у будівельної компанії на власний вибір та доплатити власні гроші”, – додав перший заступник міністра економіки. Звідки у людей, які втратили житло, будуть гроші “на доплатити” – про це чиновник не уточнив. В свою чергу, голова Конфедерації будівельників України (КБУ) Лев Парцхаладзе, який модерував онлайн-обговорення законопроекту, знову наголосив, що треба прийняти забезпечені державою ваучери, якими громадяни зможуть розраховуватись за житло від приватних забудовників. Нагадаємо, КВ вже писала про цю ініціативу Парцхаладзе, яка подобається Козловській та, схоже, може отримати підтримку з боку Шуляк. Читайте: Мінрегіон та КБУ в напівзакритому режимі готуються до будівництва тимчасового житла для біженців (відео) Єдиним з учасників обговорення, який не є представником центральних органів влади і якому абсолютно все сподобалось, виявився заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) В`ячеслав Непоп, екс-керівник та до сьогодні фактичний куратор КП “Житлоінвестбуд-УКБ”. “Наступного тижня (тобто вже на цьому тижні, – КВ) буде завершено [в Києві] обстеження 200 багатоквартирних будинків та 20 приватних. Відповіді на всі запитання отримаєте у Козловської… Треба терміново приймати закон, а зміни внесемо після”, – наголосив заступник Віталія Кличка. Читайте: Миллиарды Непопа: Нацполиция расследует сомнительные закупки КП “Житлоинвестбуд-УКБ” Втім, з цією позицією не згодна абсолютна більшість представників місцевих громад та фахівців з різних галузей. Громади, фахівці, підприємці: запитання, запитання, запитання Голова Макарівської тегромади (Київщина) Вадим Токар наголосив, що люди не можуть чекати місяцями на компенсацію, бо в громаді багато знищених приватних будинків і вже багато звернень про компенсацію. “І про знищені дахи та вибиті вікна: чи можна їх ремонтувати зараз, а потім розраховувати на компенсацію”, – запитав голова Макарівської тергромади, яка дуже постраждала через військову агресію рашистів.  Таке ж питання у екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка: “В Ірпені багато 5-поверхових будинків, де знесло дах. і дощі знищують більшість житла та ремонтів. Люди зафіксували збитки, готові самі перекрити дах, бо інакше збитки будуть ще більше. Але чи потім це не стане підставою для відмови в компенсації?”. Заступник голови ФДМУ Юлія Бєлова сказала, що “треба зберігати всі акти всі свідоцтва та свідчення про завдані руйнування, тоді оцінювач може навіть через певний час зробити оцінку”.  Читайте: Незавойований: Ірпінь відроджується після боїв із ворогом Заступник міністра Мінрегіона Наталія Козловська сказала загадкове “багато де працюють експерти-волонтери” й додала, що “треба концентруватись не на квартирі, а на технічному стані будинку, від якого буде залежати сума компенсації збитків”. Крім того, Козловська додала що рішення будуть приймати “мери га голови ВЦА”, що також виглядає дивно, бо в законопроекті нічого не сказано про роль голів ВЦА у визначенні збитків та наданні компенсацій за пошкоджене та знищене житло. Вочевидь, Макарівська громада так і не отримала відповіді на болючі питання, про що 21 квітня у своєму повідомив Вадим Токар: “Вкотре наголошую, чіткого механізму від держави ми ще не маємо! Хто, як і в який спосіб буде це робити, ми ще не знаємо, і так само як і ви чекаємо роз'яснень від керівництва держави. Однак, ми вже робимо те, що можемо, – щодня фіксуємо і систематизуємо пошкодження і руйнування житла мешканців нашої громади. Це відбувається таким чином: обстеженням пошкоджених будівель на можливість відновлення займаються фахівці Київського національного університету будівництва і архітектури… паралельно із ними дані збирає Відділ економічного розвитку та управління комунальним майном Макарівської селищної ради. Інформація про стан будинків надається старостами старостинських округів, а також власниками приватних будинків”. Голова Бородянської громади (Київщина) Георгій Єрко наголосив, що в законопроекті нічого не сказано про компенсацію за пошкоджені господарські приміщення та споруди. Крім того, адвокат, який працює з постраждалими через московитів мешканців Бородянської тергромади, запитав, хто має сплачувати за експертизу, бо для людей ці гроші часто є непідйомними, а також що робити з житловим фондом, яке належить громадам (гуртожитки тощо).  Проте притомних відповідей представники Бородянської громади так і не отримали. Нагадаємо, Бородянку от села навколо московити вщент знищили ковровими бомбардуваннями. Читайте: “Всіх, хто роздивлявся військових через тин, розстрілювали”: КВ дізналася, як живуть в окупації села Бородянської громади Багато питань в усіх постраждалих від війни регіонах викликає компенсація за приватні будинки, на які не отримано право власності або немає інших документів. Олена Шуляк пообіцяла врахувати ці проблеми при другому читанні. Головний архітектор Донецької області Василь Теклюк наголосив, що в зруйнованих населених пунктах треба переглядати планування та інфраструктуру, бо багато хто з мешканців туди не повернеться. “Треба зібрати головних архітекторів областей, щоб ми це обговорили та спланували. Бо житло відновимо, а воно не буде потрібне”, – підкреслив Василь Теклюк. На що Наталія Козловська відповіла, мовляв, вже є план відновлення Харкова, який нещодавно представили Європейській економічній комісій ООН і зараз “хочемо рекомендації до цього плану”. Що це за “план відновлення Харкова” – наразі невідомо, бо Наталія Козловська досі не відповіла на запитання КВ: “Який саме проект в Харкові зараз опрацьовується разом з архітектором Олегом Дроздовим  (архітектурне бюро Drozdov&Partners)?”. Станіслав Іванов з компанії CBRE наголосив на хибності підходу “тільки будувати”: “Людям треба надати можливість будувати, купувати, орендувати, ремонтувати. Люди, які виїхали можуть захотіти продати своє майно, переїхати, тому дуже неправильно не надавати їм право продавати житло три роки”. Наталія Козловська фактично відмахнулась від його слів: “Будівництво – це робочі місця, розвиток та податки” Директор ГО “Українська асоціація віконних систем” Сергій Доротич запропонував зробити реєстр пошкоджених та знищених будівель комерційної нерухомості (офісні, складські, сервісні приміщення). Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран, повідомив, що їхні фахівці розробили порядок фіксації пошкоджень комерційних будівель (без оцінки втрат) та оцінку вартості втрачених активів і недоотриманих прибутків – через мародерів тощо. А гендиректор ПрАТ “Слобожанська будівельна кераміка” Володимир Бурцев наголосив, що бізнесу також треба компенсувати втрати: “Ірпінь, Буча, Гостомель на 40% побудовані з наших блоків. Ми зустрічали російські гвинтокрили ще до Гостомеля, в нас 50 га нерозмінованих територій, були мародерства”. Системна критика та пропозиції АМУ Під час обговорення заступник виконавчого директора АМУ Володимир Мягкоход наголосив на декількох системних пропозиціях до законопроєкту №7198, два з яких, на думку KВ, дуже важливі: місцеві бюджети і так перевантажені, щоб іще й фінансувати за власний кошт  оцінку пошкодженої та знищеної нерухомості; треба одночасно з об'єктами житлової нерухомості реєструвати й пошкоджені та знищені об'єкти соціальної інфраструктури (школи, дитячі садочки тощо). KВ вже писала про необхідність комплексного підходу до відновлення населених пунктів, які постраждали через військову агресію московитів. Читайте: Досвід чорнобильського переселення: як правильно відбудувати Україну В листі виконавчого директора АМУ Олександра Слобожана до голови комітету ВР з питань економічної політики Дмитра Наталухи пропозиції АМУ більш деталізовані: Законопроект має звужене коло осіб та об’єктів нерухомості, пошкодження або знищення яких повинно обліковуватися і за які передбачено компенсацію. Не передбачено порядку обліку та компенсації втрат комунальної та приватної господарської інфраструктури (нежитлової нерухомості), не передбачано вирішення питань відбудови (зокрема і компенсації вартості знищеного майна) комунальної інфраструктури, яка забезпечує саму можливість проживання на певній території. Держава повинна забезпечити облік всіх об’єктів нерухомого майна приватної , комунальної та державної власності, які пошкоджені або знищені внаслідок війни. Економічно раціонально забезпечити такий облік одночасно, у одній електронній базі. Також законопроект має гарантувати хоча б загальним чином компенсацію зруйнованих або пошкоджених господарських (нежитлових) об’єктів комунальної і приватної власності. Законопроект не містить переліку повноважень ОМС з реалізації законопроекту та порядку фінансування такої їх діяльності. При цьому, така діяльність ОМС – делеговані повноваження держави і вони повинні бути окремо компенсовані (норма Бюджетного кодексу, – KВ). Правовий статус ОМС має бути визначений окремими статтями. Законопроект не передбачає для ВА та ВЦА громад повноважень аналогічних повноваженням ОМС. Необхідно передбачити відповідні повноваження для ВА та ВЦА. Законопроект недостатньо врегульовує порядок створення та діяльності комісій ОМС з розгляду питань щодо надання компенсації: хто саме входить до комісії, відповідальність, оплата роботи членів комісії, порядок оскарження її рішень комісій тощо. Фінансування комісій покладається на ОМС, що ставить їх у нерівні умови з тими ОМС, які не здійснюватимуть таку діяльність. Це делеговані повноваження держави і вони повинні бути окремо компенсовані. Законопроект не врегульовує механізм компенсації вартості знищеного/ пошкодженого майна багатоквартирних будинків: 1) у частині що належить до комунальної, державної власності, нежитлових приміщень приватної власності; 2) у частині де власники з різних причин не подали заяв на компенсацію пошкоджень. На першому етапі відновлення відразу постане питання відновлення господарських об’єктів комунальної та приватної власності у пошкоджених багатоквартирних будинках. Очевидною проблемою буде відсутність заяв у від власників значної частини квартир з різних причин (не подали у строк, пропали безвісти, проходять військову службу, лікуються, виїхали за кордон тощо), Оскільки їх відновлення можна здійснити як найшвидше, воно має бути комплексним і одночасним по всьому будинку, тобто всі квартири разом з нежитловою нерухомістю. Компенсація втрат всім власникам повинна бути гарантована законом в усіх випадків. Також важливо врегулювати порядок ремонту тих приміщень, власники яких не подали заяв або не можуть забезпечити доступу до приміщень. Законопроект не передбачає порядку реалізації права на компенсацію для осіб, які перебувають за кордоном, лікуються, проходять військову службу, зникли безвісти, мають похилий вік або є неповнолітніми, а також діяльність яких зупинена (для юридичних осіб – ОСББ, малий бізнес, ОМС у разі утворення ВА). Законопроектом має бути передбачений механізм продовження строків за наявності об’єктивних обставин, а також визначити презумпцію згоди на відновлення від власників квартир у багатоквартирних житлових будинках, які не подали заяви у строк. Законопроект передбачає компенсацію лише за житло, спільну сумісну власність і не включає господарські споруди окремих будинковолодінь, та багатоквартирних будинків. Об’єктами, на які поширюються гарантії відшкодування є лише будинки окремих власників, окремі квартири, спільну сумісну власність. Без врегулювання таких питань не можна буде повноцінно відновити відповідні об’єкти та забезпечити повністю реалізацію права власників на компенсацію зруйнованого майна. Незрозумілий порядок забезпечення пріоритетного права на отримання компенсації окремим категоріям громадян у багатоквартирних житлових будинках. Ремонт багатоквартирного житлового будинку може бути здійснений лише комплексно всього об’єкту. Забезпечення пріоритетів у таких випадках є неможливим. Наявність пріоритетів ускладнить реалізацію законопроекту створить умови для конфліктів. Законопроект належно не визначає джерела фінансування діяльності ОМС. ОМС має вчиняти низку організаційних, розпорядчих дій, зокрема оцінку ушкоджень та вартості майна. “Окремої уваги заслуговує вартість знесення та вивезення решток зруйнованих об’єктів, які не будуть охоплені компенсаціями – законопроект не визначає джерел фінансування таких витрат, але зобов’язує ОМС забезпечити компенсації й не врегульовує їх відносини з відповідним Фондом. На практиці це буде означати, що ОМС замість органів державної влади будуть нести фінансову відповідальність за невиплату з будь яких підстав (зокрема і відсутності коштів в Фонді) належним отримувачам компенсації. Одним із джерел фінансування проект Закону визначає “інші джерела, не заборонені законодавством”, що знову ж таки на практиці може означати, що частину фінансового тягаря будуть нести місцеві бюджету”, – наголосив Олександр Слобожан.  Системна критика та пропозиції АП НСАУ Заступника голови АП НСАУ Анна Кирій надала KВ свої аналітичні висновки щодо законопроекту №7198. Багато в чому вони перетинаються з висновками та пропозиціями Асоціації міст України. “Позитивним є створення реєстру пошкоджених та зруйнованих об’єктів нерухомості. Це база даних, з якою зручно працювати. Можливість подання документів в електронному вигляді – зручна цифровізація процесів”, – зазначила Анна Кирій. З негативного в законопроекты заступник голови АП НСАУ виокремила наступне: У переліку отримувачів компенсації чомусь немає юридичних осіб – власників об’єктів нерухомого майна. Вочевидь, юридичні особи також повинні мати право на отримання подібного відшкодування. При реалізації положень такого закону доцільним було б застосування позитивної дискримінації. Наприклад, для жінок, які втратили чоловіків на війні, багатодітних сімей, інвалідів, малозабезпечених, військових та ін. (в законопроекті є колізія, коли в одній статті застосовується позитивна дискримінація, а в іншій не застосовується, що породжує корупційну колізію, – КВ). Рішення про надання компенсації приймає комісія ОМС, яка не містить жодних профільних фахівців: інженерів з технічного обстеження конструкцій, архітекторів, інженерів-проектувальників. Така комісія є органом з невизначеною відповідальністю та потенційно корупційними ризиками. Звіт про оцінку вартості відновлення пошкодженого майна та методика проведення оцінки взагалі не описані в законопроекті (це перекладається на рішення Уряду, що, з величезною ймовірністю, стане джерелом купи корупційних та недолугих механізмів, – KВ). Єдина можлива й описана законодавством схема визначення вартості відновлення майна і контроль за такими фінансами наступна: а) технічне обстеження існуючого стану конструкцій будівлі, виконане відповідними сертифікованими фахівцями, складання дефектних актів; б) проектна документація на реконструкцію, капітальний чи поточний ремонт такого об’єкту, виконана відповідними сертифікованими фахівцями: архітекторами та інженерами на основі вихідних даних, звіту про технічне обстеження стану конструкцій будівлі; в) кошторисна документація, виконана на основі проектної документації (попередній пункт), яка визначає вартість реконструкції, капітального або поточного ремонту; г) експертиза проектно-кошторисної документації, яка підтвердить вартість реконструкції, капітального або поточного ремонту; д) будівництво реконструкція, капітальний/поточний ремонт на основі розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації з організацією авторського та технічного нагляду; є) прийняття об’єкту в експлуатацію. 5. В законопроекті відсутні механізми фінансування робіт з розробки проектно-кошторисної документації та виконання технічних обстежень стану конструкцій будівель. Це дуже небезпечні речі, бо усування від роботи справжніх фахівців архітекторів, інженерів, тощо призведе до того, що країна фактично залишиться без цих спеціалістів, адже вони не мають змоги працювати в умовах війни і будуть змушені поїхати з країни в пошуку роботи. 6. Передбачення грошової компенсації на поточний рахунок отримувача – не державницька позиція. Бо фінансування робіт має відбуватися законним чином і в спосіб, який створить можливості для роботи всіх фахівців – проектувальників, експертів і будівельників. Також законопроектом передбачається фінансування будівництва об’єкту, але нічого не сказано про фінансування проектно-кошторисної документації, на основі якої має здійснюватися таке будівництво. Оплачувати кошти напряму будівельним компаніям без проекту – це порушення законодавства і потенційне розкрадання бюджетних коштів. 7. Фінансування роботи комісії ОМС з розгляду питань щодо надання компенсації згідно законопроекту має здійснюватися органами місцевого самоврядування. Де вони мають взяти ці кошти? Фінансування роботи комісій ОМС має здійснюватись з Фонді відновлення майна та зруйнованої інфраструктури, якому мають звітувати комісії 8. Користувачами Реєстру пошкодженого та знищеного майна є хто завгодно крім сертифікованих фахівців – відповідальних виконавців робіт, пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури. Тобто одразу виключається законний механізм визначення вартості, нівелюється робота професіоналів, створюється знову корупційна зв’язка: фінанси – Мінрегіон – забудовник. “Будь-які будівельні роботи повинні виконуватися на основі проектно-кошторисної документації з відповідною експертизою, бо це єдиний механізм, що унеможливлює розкрадання коштів і мінімізує корупцію, і це єдиний варіант залишити відповідних фахівців в Україні і не втратити остаточно весь архітектурно-інженерний інтелектуальний потенціал”, – наголосила заступник голови АП НСАУ. Пропозиції АП НСАУ у викладенні Анни Кирій прості й чіткі: Всю роботу по визначенню вартості оцінки будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів об’єктів нерухомості мають виконувати сертифіковані фахівці та експерти згідно чинного законодавства. Мінімізувати роль комісії ОМС до перевірки відповідності документів необхідному переліку та критеріям відповідно закону, чітко прописати ці критерії та встановити відповідальність для членів комісії. Визначити механізми фінансування всього ланцюжка: роботи комісії, отримання вихідних даних, розробки проектно-кошторисної документації, будівництва об’єктів нерухомості. Підсумкове резюме до законопроекту №7198 Радник голови АМУ Оксана Продан в коментарі KВ наголосила, що законопроект №7198 взагалі не має права розглядатись в парламенті країни, яка показала всьому світу волю до життя та свободи. “Ідея законопроекту №7198 – залишити громадян сам на сам з бідою, з чиновниками, з відсутністю інфраструктури з, можливо, подарованими коштами в будівельників. Перше і головне – ми повинні збудувати міста та села кращими, ніж вони були до війни, створити загальну  концепцію майбутньої України, в ній – кожну громаду, мешканці яких житимуть в спроектованих з врахуванням всіх минулих проблем населених пунктах. Не радянські хрущовки відбудовувати, а створювати країну-зразок, в яку повернуться ті, хто виїхали”, – наголосила Оксана Продан. Друге, на її думку, яке пов’язано з першим, – ми маємо закладати в концепцію майбутньої України  не тільки житло, але й інфраструктуру, економіку, бізнес, маємо створювати систему, яка буде себе забезпечувати та розвивати й надалі.  “І третє. Автори законопроекту №7198  передбачили, що компенсація буде виключно за рахунок міжнародних грантів, що за даними Мінфіну нереально -  90% коштів на війну з загрозою всьому світу Україна бере сьогодні в кредит. А на запропоновану цим законопроектом модель майбутнього навіть кредити не даватимуть”, – резюмувала радник голови Асоціації міст України. І наостанок – цитата з інтерв'ю мера Дніпра Бориса Філатова “Українській правді” (мовою оригіналу): “Сейчас мы в рамках АМУ (Асоціації міст України, – KВ) выясняем отношения с парламентом. Я подчеркиваю – не с Офисом Президента, а с вот этими идиотами, народными избранниками, которым, видать, сейчас нечем заняться, и они начали генерировать какие-то смыслы… Сейчас все мэры показали всей стране, всему миру, насколько вообще Украина крепка местным самоуправлением. А депутаты все время нас пытаются как-то размыть и ограбить”. Читайте: Фонд відновлення країни публічно звітуватиме за витрачені кошти – прем’єр Шмигаль Фото: колаж КВ КиївВлада

Кабінет міністрів ухвалив документи, необхідні для формування фондів тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Для цих людей зводитимуть типові помешкання за технологіями швидкого будівництва в тих регіонах країни, де не ведуться бойові дії. Гроші на це уряд планує залучати як з державного, так і місцевих бюджетів, а також використовувати фінансову допомогу міжнародних донорів.  Про це KВ стало відомо з повідомлення на урядовому порталі за підсумками засідання Кабінету міністрів під головуванням Дениса Шмигаля 19 квітня 2022 року.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   Згідно з урядовим релізом, прийнято постанову “Деякі заходи формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб”, якою затверджено Порядки з формування фондів житла для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб та викупу, будівництва житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Повідомляється, що будувати таке житло будуть у регіонах України, де не ведуться бойові дії, та за типовими проектами будівництва житла із застосуванням сучасних технологій швидкого будівництва. “Фінансування цих заходів можливо здійснювати за рахунок державних коштів, коштів статутного капіталу Держмолодьжитла, місцевих бюджетів, міжнародних донорів, добровільні внески фізичних і юридичних осіб, інших джерел, не заборонені законодавством”, – йдеться в урядовому релізі. За даними міністерства розвитку громад і територій (міністр – Олексій Чернишов), наразі понад 10 мільйонів українців вимушено покинули свої домівки через збройну агресію росії проти нашої країни. З них 6,5 мільйонів залишилися в Україні та оселилися в більш безпечних регіонах держави. Також відомо, що український уряд працює над розв’язанням гуманітарних питань та забезпеченням громадян тимчасовим житлом разом з міжнародними партнерами. Зазначимо, що на момент публікації новини текст постанови не оприлюднений у відповідному розділі урядового сайту. KВ детальніше проаналізує згаданий документ, щойно він з’явиться у доступі. Як інформувала KВ, на тому ж засіданні 19 квітня Кабінет міністрів ухвалив низку постанов, що регулюють організацію робіт з відновлення чи демонтажу будівель і споруд, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф. Уряд схвалив також зміни, які спрощують процедуру затвердження проектів будівництва. Читайте: На Київщині продовжується відбудова інфраструктури, за оновленими даними повністю зруйновано 806 об’єктів, – КОВА Нагадаємо, через війну росії проти України мільйони українців – ВПО – зараз перебувають в центральних та західноукраїнських областях. Великі населені пункті в цій ситуації здебільшого переповнені, але в маленьких містах, селищах та селах є багато вільного житла. Крім того, військово-цивільні адміністрації (ВЦА) ще навіть не використовують своє право встановлювати для власників житла повинність з розміщення ВПО. При цьому, в Міністерстві розвитку громад та територій України (Мінрегіон) за участі Конфедерації будівельників України (КБУ) йде бурхлива робота саме зі спрощення правил будівельного ринку заради ввезення та встановлення тимчасового житла. КВ проаналізувала одну з нарад з цього приводу і дійшла висновку – ситуація рухається кудись не туди, і дуже схожа на лобістські ігри забудовників за підтримки Мінрегіону. Детальніше: Мінрегіон та КБУ в напівзакритому режимі готуються до будівництва тимчасового житла для біженців (відео) Фото: Урядовий портал КиївВлада

Через війну росії проти України мільйони українців (внутрішньо переміщених осіб, ВПО) зараз перебувають в центральних та західноукраїнських областях. Великі населені пункті в цій ситуації здебільшого переповнені, але в маленьких містах, селищах та селах є багато вільного житла. Крім того, військово-цивільні адміністрації (ВЦА) ще навіть не використовують своє право встановлювати для власників житла повинність з розміщення ТПО. При цьому, в Міністерстві розвитку громад та територій України (Мінрегіон) за участі Конфедерації будівельників України (КБУ) йде бурхлива робота саме зі спрощення правил будівельного ринку заради ввезення та встановлення тимчасового житла. КВ проаналізувала одну з нарад з цього приводу і дійшла висновку – ситуація рухається кудись не туди, і дуже схожа на лобістські ігри забудовників за підтримки Мінрегіону. Про це KВ стало відомо з zoom-конференції керівництва КБУ та Мінрегіону за участі представників інших державних установ, архітекторів, фінансистів тощо, яка відбулась 21 березня. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Тиждень тому, 29 березня, прем`єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв`ю “Інтерфакс-Україна” повідомив, що ВЦА виділили 10 ділянок для будівництва тимчасового житла. “Силами уряду, місцевої влади та за підтримки наших міжнародних партнерів будемо будувати тимчасові містечка з будинків модульного типу. В них можна буде жити рік-два, на час військових дій та на час відновлення втраченого житла”, – наголосив очільник уряду. Втім, з наявної інформації очевидно, що це не вирішення питання, бо землі під забудову в регіонах майже немає. Так, заступница міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська під час zoom-конференції 21 березня повідомила, що 80-90% земельних ділянок, отриманих від ВЦА під забудову тимчасовим житлом, непридатні для цього – через судові обтяження, неврегульовану власність, межові проблеми тощо. “Ось такі напрацювання за півтора тижні”, – уточнила заступниця міністра. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Наразі невідомо, чи озвучені Шмигалем “десять земельних ділянок” – це вже відфільтровані міністерством чи той гамбуз, що надали ВЦА. Але очевидно, що землі під будівництво тимчасового житла недостатньо. Більш за те – незрозуміло, скільки потрібно такого житла і чи потрібне воно взагалі. Президент КБУ Лев Парцхаладзе, який модерував zoom-конференцію, постійно наголошував, що потрібно спрощувати будівельні норми (відміняти сертифікацію тощо) та будувати тимчасове житло – спочатку на 1-2 поверхи, а згодом на 4-5 поверхів. На це заступниця міністра Мінрегіону Наталія Козловська відповідала абсолютною згодою: “Все спрощуємо – сертифікацію будівельної продукції тощо… Наступного тижня в Верховній Раді буде підтримано законопроект про зміну порядку виділення землі (під забудову, – КВ)”. “Є слушна пропозиція (Наталії Козловської, – KВ) – купувати готове житла у девелоперів, а потім замовляти у них же житло”, – продовжив Лев Парцхаладзе. І тут же запропонував ввести “державні ваучери для громадян, які втратили житло…, щоб за ці ваучери громадяни купували житло у приватних забудовників”. Мовляв, за такою схемою працює освіта в Грузії, де видають сертифікати на навчання дітей, які батьки можуть вкладати в державні чи приватні школи (що спільного у освіти та нерухомості – питання до президента КБУ, – KВ). Наталії Козловській ця пропозиція сподобалась: “... по цінним паперам – гарна ідея. Наразі механізм компенсації за житло сируватий, він зразку 2014 року, будуть напрацювання на базі Харкова”. Заступниця міністра неодноразово наголосила, що всі моделі з відновлення житла та будівництва нового житла ще з довоєнного часу відпрацьовуються в Харкові разом з архітектором Олегом Дроздовим (архітектурне бюро Drozdov&Partners). Наталія Козловська повідомила, що розглядаються три напрямки розміщення ВПО. Але по кожному з них є проблеми. Викуп у приватних забудовників квартир з високим ступенем готовності (під ремонт) Один з учасників zoom-конференції зазначив, що до війни приватні забудовники здавали на рік 100-200 тис. квартир – по всій Україні. В західноукраїнських регіонах наразі є 1000-1200 квартир з високим ступенем готовності. В них, зазначила Наталія Козловська, за стандартами ООН, можна розмістити всього 6000-6600 біженців, що, вочевидь, не вирішує проблему. Екс-заступник головного архітектора Київської області Віктор Глеба зазначив, що наразі в Україні близько 1 млн кв. метрів житла, що не використовується і яке можна було б викупити. Але незрозуміло, скільки такого житла в областях, що не охоплені війною. Дивно виглядає реакція заступниці міністра на зауваження дослідника проекту "Нова житлова політика" Павла Федоріва, що голови ВЦА, згідно п. 17 ч. 1 ст. 8 закону “Про правовий режим воєнного стану”, мають право встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування, в тому числі, евакуйованого населення. Наталія Козловська на це нервово відповіла, що, мовляв, перевірили по соціології готовність місцевих мешканців розміщати біженців – і так все нормально, а якщо буде ненормально, то голови ВЦА самі вирішать, встановлювати квартирну повинність чи ні. KВ має зазначити, що, якщо “все нормально”, як каже заступниця міністра, то навіщо колотнеча з тимчасовим житлом? Якщо ж ненормально, то пропозиція Павла Федоріва виглядає абсолютно слушною. Тим більш, що проблем із тимчасовою забудовою багато. Будівництво нових (тимчасових) житлових споруд Питання перше – земля. Як вже було зазначено, 80-90% земельних ділянок, наданих ВЦА під тимчасову забудову – непотріб. На думку КВ, тут має включитись Мінюст, завдання якого – інвентаризувати дані в кадастрах та реєстрах, оскільки в цій сфері забезпечення майнових прав царює великий безлад. Це було відомо й до війни, а зараз стало життєво необхідним завданням.  Крім того, державні будівельні норми (ДБН) України не дозволяють будувати тимчасове житло, про що сказали оператори ринку та голова Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) Семен Кривонос. За словами Кривоноса, є питання, як “обходити ДБН”, спрощувати норми з благоустрою територій при будівницві тимчасового житла та забудові історичних ареалів міст. Останнє питання (забудова історичних ареалів), наголосив голова ДІАМ, до міністра культури Олександра Ткаченка. Втім президент Національної спілки архітекторів України (НСАУ) Олександр Чижевський зазначив, що в більшості населених пунктів є генеральні плани, в рамках яких і треба працювати та, крім цього, розселяти ТПО в існуючий житловий фонд. На пропозицію екс-віце-прем'єра Геннадія Зубко (“батько” реформи децентралізації, – KВ), що треба інвентаризувати зруйноване житло та інфраструктурні об'єкти, президент НСАУ відповів, що є можливість залучити спеціалістів з Лівану, Боснії та Герцеговини – країн, які мали такі ж проблеми. Проте реакція Наталії Козловської на пропозиції Олександра Чижевського була дуже прохолодною. Схоже, що Мінрегіон взагалі не переймається архітектурною та гуманітарною складовою житла для біженців та відновлення населених пунктів України після війни. Що, на думку заступниці голови Архітектурної палати НСАУ Анни Кирій, призведе до відтворення в Україні “архітектурного СРСР – країни хрущовок”. Втім, у Наталії Козловської є вирішення питання по ДБН. “ДБНи будуть змінені постановою уряду”, – повідомила заступниця міністра Мінрегіону. Яким саме рішенням та що в ньому буде – наразі невідомо, , але джерела KВ повідомляють, що йдеться про відміну всіх ДБН-ів для тимчасового житла – на кшталт тимчасових споруд (МАФів). В той же час Козловська та Парцхаладзе домовились обговорювати проекти нормативних актів щодо тимчасого житла “в Telegram-чатах без їх оприлюднення на сайті Мінрегіону”. Це було вмотивована необхідністю приймати швидкі рішення, але, на думку КВ, є абсолютно неприйнятним, оскільки сприятиме закритому прийняттю лобістських та, з великою ймовірністю, корупційних рішень.  Проекти повторного застосування (будівлі під реновацію) Тут проблема, за словами Наталії Козловської, та ж сама що з земельними ділянками – 80-90% поданих ВЦА об`єктів, з точки зору майнового права, є абсолютним непотрібом (судові арешти та обмеження, незрозуміло чия власність тощо). Тому тут те ж питання до Мінюсту щодо системного владнання всеукраїнської проблеми. І, можливо, до голів ВЦА – щодо ситуативного владнання окремих проблемних ділянок. Ну, і питання з фінансування будівництва тимчасового житла, за словами Наталії Козловської, зараз “обговорюється з європейцями” – щоб “розподілити капітальні вкладення”. Яким чином Мінрегіон з подачі КБУ буде намагатись долучити до капітальних вкладень якісь європейські компанії і як це буде корелювати зі статусом МАФів для тимчасового проживання біженців – окреме й дуже цікаве питання, яке KВ обов`язково висвітлить та проаналізує. Відкриті питання до Мінрегіону Після аналізу zoom-конференції у KВ склалось враження, що Мінрегіон готовий спілкуватись тільки із забудовниками, але не з іншими фахівцями будівельної галузі  архітекторами, спеціалістами з містобудування тощо. Щоб не сіяти непорозуміння, KВ звернулась до заступниці міністра Мінрегіону Наталії Козловської із запитаннями (через її помічницю). На момент публікації статті відповідей ще не було. КВ оприлюднить відповіді, які тільки вони будуть надані. Запитання до Наталії Козловської Прем`єр-міністр Денис Шмигаль сказав 29 березня, що військово-цивільні адміністрації (ВЦА) надали 10 ділянок під забудову тимчасовим житлом для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За тиждень до цього Ви на zoom-конференції сказали, що більшість ділянок, наданих ВЦА, проблемні. 10 ділянок, про які сказав очільник уряду, – це вже відфільтровані ділянки, які годяться під забудову чи з ними також є якісь проблеми? Скільки всього ВЦА надали ділянок під забудову на сьогодні і який відсоток з них наразі годиться для подальшої роботи? Яка наразі необхідна кількість (в квадратних метрах) тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб? Яка орієнтовна собівартість такого житла? Хто визначений чи може бути визначений постачальником такого житла? Спрощення будівельних умов під тимчасове житло. Ви сказали, що готується урядовий документ, яким будуть внесені зміни до ДБНів. Які саме зміни готуються? Наскільки вірна інформація, що розглядається варіант дорівняти тимчасове житло до тимчасових споруд? Ви сказали, що з європейцями розглядається питання поділити капітальні вкладення в будівництво тимчасового житла. З якими саме європейськими компаніями та структурами обговорюється це питання? На яких умовах та як саме можуть бути розподілені капітальні вкладення і між ким: - між державою Україна та західними урядовими/великими кредитними структурами (ЄБРР, ЄІБ тощо)? - між місцевими бюджетами та західними донорами та/чи комерційними структурами? - між вітчизняними комерційними структурами та західними донорами та/чи комерційними структурами?5. Якщо раптом тимчасове житло за нормами буде прирівняно до тимчасових споруд, то як будуть виглядати та оформлюватись капітальні вкладення?6. Ви казали про соціологічні виміри, які показали, що місцеве населення готове розміщувати внутрішньо переміщених осіб. Хто саме проводив опитування, коли, яка вибірка, хто оплачував роботу соціологів та які результати цього опитування?7. Складається враження, що у Мінрегіону та особисто у Вас не дуже плідні стосунки з архітектурною спільнотою України? Чому? Якщо так тільки здається, будь ласка, розкажіть про останні контакти та напрацювання спільно з архітектурною спільнотою України.8. Який саме проект в Харкові зараз опрацьовується разом з архітектором Олегом Дроздовим? Читайте: Під шум війни: компанія, з-за якої “стирчать вуха” Івана Плачкова, зруйнувала історичну будівлю на Подолі Фото: колаж КВКиївВлада

Одним з пріоритетів Верховної Ради є забезпечення житлом українців, які втратили його через військову агресію рф.  Про це, як стало відомо KВ, заявила голова політичної партії “Слуга Народу” Олена Шуляк. Підписуйтесь на “КиївВладу” “Це одна з головних наших ініціатив, вона вже прийнята у першому читанні та готується до другого. Це законопроєкт №7198 про державну компенсацію за зруйноване внаслідок війни житло. Ми розробляємо механізм, щоб люди, які втратили свої домівки, обов’язково отримали нові квадратні метри там, де вони оберуть – у своєму або іншому селі чи місті” – пояснила Шуляк. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Вона запевнила, що затримки з ухваленням цього законопроєкту не буде, і його можуть ухвалити під час найближчого засідання парламенту, яке ймовірно відбудеться цього тижня. “Це для нас першочергове завдання. Постраждалі люди мають бути впевненими, що держава забезпечить їх житлом – всіх українців, яки виїхали за кордон або є внутрішніми переселенцями. Ми хочемо, щоб усі повернулися та мали можливість безпечно й комфортно жити в Україні”, – сказала очільниця “Слуги Народу”. Нагадаємо,як раніше повідомляла KВ, українці зможуть отримати відшкодування за пошкоджене та зруйноване майно залишивши заявку в “Дії”. Читайте також: Бориспіль обіцяє максимально сприяти підприємцям, які відновлять роботу в місті Фото: із відкритих джерел КиївВлада

Створено додаток Tribefy, який допоможе українцям знайти своїх співвітчизників, в тому числі за кордоном. Цей додаток стане в нагоді тим, хто шукає роботу та житло. Про це KВ стало відомо з повідомлення розробника Влад Загородний.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Ми створили додаток для українців, а особливо тих, хто був вимушений виїхати за кордон. Цей додаток допомагає знайти українців поруч. Можливо хтось шукає роботу, друзів, житло – цей додаток вам дуже допоможе”, – розповів розробник. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, в Україні створено офіційний чат-бот та сайт підтримки для організації евакуації населення по Україні або за кордон. Також через бот можна надавати або отримати гуманітарну і медичну допомогу в зонах бойових дій. Читайте: В Україні створено чат-бот для організації евакуації та отримання гуманітарної допомоги Фото: Влада Загороднього КиївВлада

Українці, яким довелося покинути свої домівки через війну, одержать матеріальну допомогу та тимчасовий прихисток від держави. В західних областях для біженців підготували вже пів мільйона місць. Наступний крок – будівництво містечка з тимчасовим житлом.  Про це, як дізналася КВ, в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Зокрема прем'єр розповів, що територію України покинуло 3,7 млн українців, з яких приблизно 400 тисяч вже повернулись. Дехто повертається захищати Україну, інші побачили, що Збройні Сили зупинили агресора, відбулась певна стабілізація фронту. Тож процес повернення почався, а Уряд розробив програму, спрямовану на те, щоб українцям було легше повертатись додому. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Люди потребують житла, коштів, роботи. Майже пів мільйона місць для біженців підготовлено в західних областях, з них наразі близько 150 тисяч є вільними. Плюс ми запроваджуємо програму "Прихисток". Кожен, хто готовий надати житло безкоштовно, отримає компенсацію за комунальні послуги", – розповів Шмигаль. Він наголосив, що кожна внутрішньо переміщена особа щомісяця буде одержувати 2 тис. гривень, а  на кожну дитину й особу з інвалідністю надаватимуть 3 тис. гривень. "У межах "єПідтримки" в перший місяць держава платила 6500 гривень кожному, хто втратив роботу. Зараз 6500 гривень перераховуємо роботодавцям, щоб мотивувати людей йти працювати", – додав він.  За його словами, військові адміністрації вже виділили 10 земельних ділянок для будівництва тимчасового житла.  "Зусиллями Уряду, місцевої влади, та за підтримки наших міжнародних партнерів, будемо будувати тимчасові містечка з будинків модульного типу. У них можна буде жити рік-два, на час воєнних дій та на час відновлення втраченого житла", – запевнив прем’єр.  Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення росії з Київської області виїхало понад 120 тисяч дітей.  Читайте: КМДА забезпечила доступом до Wi-Fi інтернету близько 700 укриттів Фото: КМУ КиївВлада

У ситуації, коли російські терористичні війська масово вбивають наших громадян та планомірно руйнують інфраструктуру та економіку України, саме час докорінно реформувати систему розподілу ресурсів у країні – забезпечити кожного громадянина Безумовним базовим доходом (ББД). Тільки за такого підходу можна буде задовольнити базові потреби українців, а головне – не залишити нас та наших дітей ні з чим. Про це в інтерв'ю КиївВладі розповів екс-депутат Київради, президент футбольного клубу “Десна”, кандидат економічних наук Володимир Левін. KV: Безумовний базовий дохід (ББД) – концепція, яка у вигляді експерименту випробувана вже у багатьох країнах світу. Ви вважаєте, що такий механізм забезпечення основних потреб громадян зараз необхідно вводити в Україні? Володимир Левін: Упевнений на 100%, вже давно пишу на цю тему докторську дисертацію. До речі, це найкраща реалізація 13 статті Конституції – кожен громадянин України має право на частину ресурсів (або отримання частини доходів від видобутку та експлуатації цих ресурсів). Саме тому для впровадження ББД в Україні є готове законодавче підґрунтя. ББД, або, як це ще називають, Безумовний основний дохід (БОД), або Гарантований основний дохід – соціальна концепція, яка передбачає регулярну виплату певної суми грошей кожному члену певної спільноти з боку держави. Сума забезпечує задоволення основних потреб для комфортного існування. До такої форми закріплення власності всі країни рухаються своїм шляхом. Експеримент давно визнаний успішним, навіть є схвалення генерального секретаря ООН на запровадження ББД.  То чому Україні не вибрати цей шлях? Якщо звернутись до піраміди Абрахама Маслоу, то основними потребами людини, які покликан задовольнити ББД, є потреби двох нижніх рівнів (дихання, вода, їжа, сон, секс; безпека здоров'я, майна, майбутнього).  Наступні рівні цієї піраміди (любов, визнання, самореалізація, творчість та ін.) не будуть задоволені поки певною мірою не задоволені потреби нижчого порядку. Адже тоді у людини не виникне “вищих” прагнень, і це веде до національного вимирання. До речі, ББД – це була основа партії "єдина росія", концепції Медведєва. Але вибори в Росії пройшли і концепція ББД стала неактуальною. В кремлі вирішили, що передача половини бюджету своїм громадянам у рівній сумі не дає мотивації держслужбовцям (у т.ч. чиновникам, медикам та військовим) працювати на державу. Вони розуміли, що, передаючи гроші безпосередньо людям, не можуть  зберегти масштаби своєї неймовірної корупції. Але головне – диктатурі не потрібні ні розумні, ні заможні, ні вільні люди. При цьому, ми одна з небагатьох країн світу, де величезна кількість ресурсів все ще не належить безпосередньо державі, а належить народу. Ці ресурси дісталися українцям у 1991 році під час розпаду СРСР і належать нам за однією з найкращих Конституцій світу. Сьогодні до нової ідеології, що "це не наше, а СРСР", нас підводить росія, адже у них все це належить державі згідно із законом "Про надра". Їхня мета – підійти до націоналізації наших активів, як державних, так і приватних, на користь держави рф. Але наші РЕСУРСИ, наше богатство, наша земля фактично не належать державі Україна, а належать народу. На сьогодні лише близько 30% цього АКТИВУ передано до управління бізнесу. Приклад – приватний завод знаходиться на неприватизованій землі, цей фактичний ресурс (земля) має реальну вартість і має бути закріпленим за кожним українцем (одержання частини рентних платежів кожним громадянином).  Зрозуміло, що наша держава через систему податків перерозподіляє суспільне благо, але на практиці це лише роздмухує апарат для підтримки дедалі більшої кількості бюрократії та податків. Простий вихід із цієї ситуації – ББД. Читайте: Об экономическом опыте преодоления бедности KV: Тобто потрібно переходити на систему, коли кожен громадянин України почне щомісяця отримувати якусь суму грошей від експлуатації загальнонаціональних АТИВІВ собі на рахунок для покриття своїх основних потреб, незалежно від отримання будь-якого іншого законного доходу? Володимир Левін: У цьому і полягає основа ББД. Адже ресурси відповідно до 13 ст. Конституції належать народу, і лише за допомогою низки законів та постанов Кабміну передані до рук держави, та через різні механізми – до рук бізнесу.  Конституція України: “Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу”.  У поняття народ включені всі групи населення і таке визначення є дуже справедливим, адже воно не визначене співчуттям (пенсії, інвалідність тощо) або багатством індивідуума. Народ – це всі без виключень громадяни України (незалежно від національності), які мають підтвердження у вигляді паспорта. При запровадженні ББД Український паспорт має бути розширено РЕСУРСНИМ вкладишем, у якому буде вказано вартість РЕСУРСІВ та АКТИВІВ народу України. Ось для цього в XXI столітті і потрібна держава. В умовах агресії іншої країни це особливо важливо, адже частина нашої території вже окупована, а активи втрачені. Повернення цих активів буде особливо важливим. БДД має замінити собою всілякі соціальні виплати (включно з пенсією, перспективи отримання якої зараз туманні як ніколи). А у мирний час РЕСУРСНИЙ вкладиш дозволить громадянам, наприклад, голосувати за проекти розвитку території у прив'язці до місця їхнього проживання або знаходження його майна. Голосувати за ті потреби, які йому необхідні.  Хороший приклад – “Громадський Бюджет”. Ось на цій землі біля будинку нам потрібен парк, а не паркування, десь за селом – не пустир, а АЗС. Жителі завжди краще розуміють, що їм потрібно фактично. Це квазі-пряма демократія. Головне, щоб господар (народ) знав що і скільки йому належить та розумів ефективність цих ресурсів, бо неможливо керувати невідомим. При введенні ББД через Конституційний механізм це стане публічним і відкритим, дасть змогу знаходити ефективніших управлінців, що призведе до зростання АКТИВУ, за рахунок якого здійснюється приріст загального блага та зростання ББД. KV: Про який обсяг загального багатства українців йдеться? Як вийти на певні та обґрунтовані цифри, коли щодня руйнується інфраструктура, паралізована промисловість тощо? Яка може бути сума виплат БДД? Володимир Левін: Йдеться про всі ресурси: прибудинкову територію, береги річок та озер, чорноземи, запаси залізної руди, четверту у світі ГТС і багато іншого. Фонд держмайна, Мінекономіки та Мінфінансів здатні все підрахувати. БАГАТСТВО НАРОДУ УКРАЇНИ, ЯКЕ ПРАГНУТЬ ЗАХОПИТИ ВІЙСЬКА РФ Нагадую, усіма РЕСУРСАМИ на території країни за фактом володіє народ України. Еліта та олігархи просто успішні бізнесмени та менеджери. Вони також, як і ми, захищають сьогодні свою Батьківщину та втрачають АКТИВИ. І вони мають таке саме право на ресурси країни, як будь-який громадянин. Треба зрозуміти, що не йдеться ні про яке відчуження приватної власності, націоналізацію. Не можна зазіхати на право власності за ефективного управління, адже економіка – не гра з нульовою сумою. Ефективне управління означає приріст добробуту – є таким самим суспільним благом. Якщо таке управління може бути забезпечене іноземним громадянином – це все одно йде на користь усьому народу України. Що стосується сум виплати БДД. Виходимо з розрахунку ресурсів України в 11 трильйонів у.о. у 2012 році та зміни вартості АКТИВУ за цей період приблизно на 20%  – це вже близько 13,5 трильйонів у.о. Якщо говорити про 35 мільйонів населення, то зараз може йтися про суму БДД на будь-якого громадянина країни від 10 тис грн на місяць. Але щоб не зіткнутися з провалом стратегії ББД, сума має залежати переважно від ефективності використання ресурсів. На першому етапі вона у нас навіть може відповідати прожитковому мінімуму. І не виплачуватись на дітей, як це, наприклад, вже пропонував раніше Володимир Зеленський – може накопичуватись на їхніх рахунках до досягнення зрілого віку (у 18 років становитиме  близько 10 тис. доларів).  Але мені здається, ББД має виплачуватись відразу і на дітей, інакше ці гроші не витрачаються і економіка не розвивається. Читайте: Человек – основа богатства Украины KV: Скільки часу потрібно, щоб Україна перейшла на таку систему? Володимир Левін: Найскладніше це формування РЕСУРСНИХ реєстрів, що знаходяться на місцях. За оцінками фахівців, це може тривати кілька місяців, коригування можуть відбуватися протягом декількох років. Але, у цьому питанні головне бажання. Сподіваюся, у цей непростий час воно з'явиться. На даний момент Україна вже має на руках необхідну норму грошових ресурсів, треба визначити реальний рівень прожиткового мінімуму і вже завтра почати роздавати гроші українцям в Україні. Це виступить додатковим стимулом для тих, хто виявився вимушеним переселенцем, повернутися до країни та працювати на  відновлення її економіки. Адже наша країна піклується безпосередньо про кожного свого громадянина завдяки ББД. Стаття в Конституції є, Президент може видати Указ, Верховній Раді залишиться проголосувати, як недавно проголосували за зниження податків або спеціалізовані фонди на відновлення України. І почати діяти. Електронна можливість для того є – зробити кнопку в Дії , клац і на рахунку вже кошти для базового існування. Добре, що ми маємо дієздатний парламент і сильного Президента! А вже паралельно починати оцінювати фактичні ресурси, структурувати їх. Йти у розвиток квазі-прямої демократії та економічного паспорта. Десятки проведених досліджень довели, що найдієвіше для боротьби з бідністю та економічного зростання – просто дати людям гроші. А це ББД. Читайте: Концепция экономики знаний как основа будущего благосостояния страны KV: Чому впроваджувати ББД потрібно саме зараз, під час війни з рф? Як зробити це швидко та ефективно? Володимир Левін: Сьогодні йде захоплення наших територій та об'єктів, а це означає втрату ресурсів та доходів майбутніх періодів. За фактом, у нас і наших дітей відбирають наш добробут на користь добробуту країни агресора, їхніх бізнесменів та окремо взятої "еліти". У росії немає точного трактування в Конституції про свій народ та його багатство. Їх трактування тільки для тимчасового проживання "Земля та інші природні ресурси використовуються і охороняються в Російській Федерації як основа життя та діяльності народів, які проживають на відповідній території". Але через закон про "Надра" є точна вказівка ​​"Надра в межах території Російської Федерації, включаючи підземний простір і корисні копалини, енергетичні та інші ресурси, що містяться в надрах, є державною власністю". Тобто, всі ресурси в росії державні і ні про який народ не йдеться. Виходячи з цього, вони вважають, що їхня армія прийшла і забрала за їхньою конституцією і законами в іншій країні (Україна) РЕСУРС, що "нікому не належить". Як це сталося з нашими атомними станціями, землями тощо. І тепер усе наше українське народне майно нібито стає їхньою державною власністю. Тут зараз проблема у нас самих. Адже цей РЕСУРС, крім підстави 13 статті Конституції України, нічим не закріплений за нашим народом, ми забули про цю норму Конституції. Активи не закріплені за тими, хто перебуває в окупації, хто воює зі зброєю в руках, тими, хто все покинув та виїхав за кордон. Останні втратили своє житло, а більше вони нічого не мають. Керівництво України розуміє, що без такої системи ББД вже не обійтися і вже робить у цьому напрямі правильні кроки. А ось у разі закріплення за кожним громадянином цих ресурсів, будь-який суд світу (краще звертатись до судів Великобританії чи США) поверне це майно з незаконного володіння російської держави, та ще й допоможе компенсувати завдані нам збитки. Це Вам не квартиру розбомбити, а потім за відсутності реєстрів довести право власності на неї. Тут пряма норма – народ. А паспорт підтверджує особу та громадянство України. За такого розвитку ситуації компенсації збитків нашій країні стануть більш актуальними, а історія про заблоковані гроші банківських резервів росії на ці компенсації стане реальністю. Адже до суду може звернутися будь-який громадянин України, який має Український паспорт. До такого паспорта залишається лише додати РЕСУРСНУ вкладку і тоді економічна війна з рф йтиме до останнього українця. Наш Президент Володимир Зеленський вже вийшов з ініціативою Закону України “Про економічний паспорт”. Цей закон може стати основою економічної та юридичної перемоги на агресором. Можна йти через такий закон. Але оскільки це закріплено в Конституції України, то в умовах воєнного часу можна оперативно закріпити власність громадян України та створити її облік на базі Фонду держмайна (ФДМ), а РЕСУРСНИЙ вкладиш майна прикріпити до Дії.  Потрібно розуміти, що після прийняття такого документа позиція переговорів щодо врегулювання конфлікту України та росії точно вже буде виходити не від переговорної групи, а від самого народу. Закріплення переговорної позиції відбудеться лише після загального голосування на національному референдумі. До речі, Зеленський учора вже заявив, що остаточно компроміси на переговорах між Україною та росією вирішуватиме всеукраїнський референдум. Це стосується гарантій безпеки, тимчасово окупованих територій. Донецька та Луганська області – це наші корисні копалини. Чорне море – це наші ресурси. Я не говорю вже про нині окуповані території. Рішення щодо них має бути лише у рамках схвалення реального власника – народу України. Україна має унікальну можливість не просто змінити нашу країну, але змінити світ. Сьогодні Україна своєю кров'ю захищає демократію та справедливі людиноцентричні вільні цінності. Саме наша країна має безпрецедентну нагоду створити плацдармом для нової економічної парадигми. Стати першим щаблем до Безбідного Нового Світу!фото Володимира Левіна Спілкувався Дмитро МарковськийКиевVласть