У Київській міськраді відбулася суперечка між секретарем колегіального органу Володимиром Бондаренко і  депутатом від “слуг” Андрієм Вітренко. Обранець висловив публічний сумнів щодо правомочності секретаря міськради вести сесію і вимагав озвучити причини відсутності мера Кличка.  Про це, як передає кореспондент KВ, заявив під час позачергового засідання Київради 20 червня депутат Андрій Вітренко від фракції “Слуга народу”. Підписуйтесь на “КиївВладу” Зокрема, під час голосування депутатами порядку денного та внесення правок до нього, депутат звернувся до секретаря ради із зауваженням, що ймовірно, проведення сесії є незаконним і просив надати роз’яснення, чому пленарне засідання відбувається без участі очільника міста.  “Володимире Володимировичу, маю до вас питання. Скажіть мені будь-ласка, чи знаєте ви норму ч.4 ст.42 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”? Адже, відповідно до цього закону, ви не маєте право вести зараз сесію. Скажіть мені, будь ласка, де Віталій Володимирович Кличко? І чому він не веде сесію, відповідно до своїх функціональних обов‘язків?”, – зауважив Вітренко. Секретар Володимир Бондаренко (обраний до Київради від “Удару”), у свою чергу зауважив, що минулого разу ця історія вже офіційно роз’яснювалася і нагадав, що як секретар, має відповідне письмове доручення Київського міського голови щодо права на ведення сесії і розпорядився забезпечити депутата копією відповідного письмового листа. Читайте: Володимир Бондаренко: про війну, наступ з Білорусі, ОПЗЖ і плани столиці на рік “Я вам щиро вдячний за ваш лист від 3.12.2020 року, який дійсно підписав Київський міський голова. Єдине, що відповідно до тих правил та мотивів голосування щодо регламенту, як на мене, то велика частина положень Регламенту Київської міської ради не відповідає законодавству України, тому ми будемо мати право у судовому порядку оскаржувати ці пункти”, – прокоментував одержання відповідного листа Вітренко. Та на цьому перепалка між депутатом та секретарем не припинилася. Так, у ході голосування проєктів рішень, зокрема, під час розгляду освітнього питання, Вітренко зацитував ще одну статтю, а саме 46. п.11 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”, продовжуючи наполягати на правоті своїх слів.  “Сесію сільської, селищної та міської ради відкриває та веде відповідально сільський, селищний, міський голова, а  у випадках,передбачених ч.6 цієї статті, секретар ради. Щось посилання на цю статтю я в цьому листі я не бачу. Як щодо делегування особистих повноважень?”, – наголосив депутат. До слова, Володимир Бондаренко так і не пояснив депутатові де саме зараз перебуває Київській міський голова Віталій Кличко.  Нагадаємо, мешканці Дарницького району столиці скаржаться на незаконно встановленні МАФи по вулиці Вербицького, 32. Депутат Київради від “слуг” Андрій Вітренко звернувся до керівництва міста з проханням перевірити законність встановлення цих споруд. За словами жителів району, власником кіосків є ексдепутат ВРУ від “Удар” Валерій Іщенко.  Читайте: “Слуга” Вітренко просить Кличка перевірити легальність МАФів “ударівця” Іщенко Фото: скріншот відеотрансляції КиївВлада

Депутатка Київради Ярина Ар'єва (фракція “Європейська солідарність”, на фото) склала свої депутатські повноваження. Своє рішення відмовитися від мандату народна обраниця поки що офіційно не пояснила. Але наразі відомо, що Ар'єва нещодавно отримала від правоохоронців підозру у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) з потерпілими. За попередньою інформацією слідства, Ар'єва перебувала у стані наркотичного сп'яніння. Як стало відомо KВ, під час сьогоднішнього засідання Київрада підтримала заяву депутатки Ярини Ар'євої про складання нею депутатських повноважень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідну заяву, яка датована 20 червня 2023 року, народним обранцям зачитав секретар Київради Володимир Бондаренко. Причини відмови Ар'євої від мандату він не уточнив. Нагадаємо, Ярина Ар'єва була обрана до Київради від партії “Європейська солідарність”. У міськраді вона працювала у постійній комісії з питань охорони здоров'я та соціальної політики. Ця тепер вже ексдепутатка є донькою журналіста і народного депутата VI-IX скликань Володимира Ар'єва (у поточній каденції парламенту представляє все ту ж “Європейську солідарність”). Як повідомляла KВ, 23 травня 2023 року правоохоронці повідомили Ярині Ар'євій про підозру у вчиненні ДТП з тяжкими наслідками у стані наркотичного сп’яніння. Дорожня пригода сталася 27 листопада 2022 року в Києві. Йшлося про інцидент, коли вона на власному авто WV Polo на пішохідному переході збила жінку.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Сама Ар'єва заперечувала, що перебувала під наркотичними речовинами, а її батько назвав вручення підозри доньці “очевидною помстою за критику голови Офісу президента Андрія Єрмака”. Читайте: Прокуратура спростовує версію депутатки Київміськради Ар’євої про невживання наркотиків, – ЗМІ Фото: KВ КиївВлада

Столична міськрада суттєво змінила перелік та персональний склад своїх постійних комісій. Зокрема, було зменшено їхню кількість з 16 до 15 – депутатський корпус погодив “реорганізацію” фактично непрацюючої комісії з питань регуляторної політики шляхом приєднання її до комісії з питань власності. Також народні обранці повністю переформатували склад комісії з питань охорони культурної спадщини, яку раніше очолював нині покійний ексголова фракції “Єдність” Олександр Омельченко – цим органом тепер буде керувати його однопартієць Ярослав Федоренко. Представник цієї ж політичної сили Ваган Товмасян очолив “промислово-підприємницьку” комісію, замінивши на даній посаді одіозного депутата Владислава Трубіцина, який наразі є обвинуваченим у кримінальній справі за фактом корупції. Не обійшлося і без вже звичного “наповнення” двох “найжирніших” комісій Київради – бюджетної та “земельно-містобудівної”: їхній кількісний склад зріс до 30 та 26 депутатів відповідно.  Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання столичної міськради, що відбулося 15 червня 2023 року, депутатський корпус вніс зміни до переліку та персонального складу постійних комісій Київради IX скликання. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08-231-4467/ПР від 14 грудня 2021 року де-юре виступив депутат міськради Віталій Павлик (фракція “Єдність”), в сесійній залі документ було затверджено з урахуванням чисельних правок комісії Київради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції. За таке рішення проголосували 78 депутатів. Зазвичай обговорення таких питань у сесійній залі супроводжується дискусіями та скандалами, але цього разу рішення було прийнято без “зайвого галасу”. Так, Київрада перейменувала комісію з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, додавши до назви словосполучення “та інвестиційної діяльності”, а також збільшила її кількісний склад – з 26 до 30 депутатів.  Новими членами цієї комісії стали Зоя Ярош, Григорій Маленко (обидва входили до складу комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин і входять до фракції “Голос”), Олеся Зубрицька (комісія з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції, фракція “УДАР”), Віктор Брагінський (комісія з питань транспорту, зв'язку та реклами, фракція “УДАР”) та Олександр Погребиський (комісія з питань охорони культурної спадщини, фракція “Євросолідарність”). Також міськрада “підвищила” члена цієї комісії Володимира Слончака (фракція “ВО “Батьківщина”) до посади першого заступника голови. Разом з тим, зі складу бюджетної комісії було виключено Вагана Товмасяна (фракція “Єдність”), який тепер очолить комісію з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою. Зазначимо, під час обговорення цього питання в сесійній залі проти таких коригувань виступив голова бюджетної комісії Андрій Вітренко (голова фракції “Слуга народу”). Він звернув увагу на те, що депутати переважно хочуть працювати саме в його комісії, яка і без того була найбільшою в міськраді, а тепер до її складу і зовсім буде входити четверта частина депутатського корпусу. Але його зауваження залишилися без реакції. У свою чергу, кількісний склад комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин було збільшено з 24 до 26 членів. Так, замість вищезгаданих Маленка і Ярош цей орган “поповнили” депутати Олесь Маляревич (комісія з питань транспорту, зв'язку та реклами, фракція “УДАР”), Олег Левченко (комісія з питань власності, фракція “Євросолідарність”), Вікторія Бурдукова (комісія з питань транспорту, зв'язку та реклами, фракція “Слуга народу”) і Катерина Глімбовська (фракція “ВО “Батьківщина”), яка раніше не входила до складу жодної з комісій. Справа в тому, що вона лише в червні минулого року прийняла депутатські повноваження, змінивши в Київраді іншого обранця від “ВО “Батьківщина” Михайла Ковальчука, який склав свій мандат. Також Київрада реорганізувала комісію з питань власності і комісію з питань регуляторної політики, обєднавши їх в один орган. До новоствореної комісії з питань власності та регуляторної політики увійшли 7 депутатів, які раніше представляли “колишню” комісію з питань власності – фактично мова йде про увесь склад, крім вищезгаданого Олега Левченко. Керівництво нового органу також збереглося – його очолив голова комісії з питань власності Михайло Присяжнюк (фракція “Слуга народу”). У свою чергу, членів тепер вже неіснуючої комісії з питань регуляторної політики, до якої входили 3 депутати, міськрада переважно “перекинула” до інших комісій. Виключенням став її голова Ігор Кириленко (позафракційний, раніше входив до фракції “Опозиційна платформа за життя”), якого Київрада з неназваних причин не стала включати до складу будь-якої комісії.  Нагадаємо, вищезгадана комісія фактично не працювала – за даними сайту Київради, за майже три роки поточної каденції вона збиралася лише шість разів. Головною причиною цього Ігор Кириленко називав те, що його колеги просто не відвідують засідання, через що він не міг зібрати кворум та, відповідно, приймати ті чи інші рішення. У зв'язку з цим тепер вже ексголова комісії неодноразово закликав міськраду вирішити це питання – серед іншого, розглядалися варіанти щодо зміни її персонального складу, щоб у комісії працювали лише ті народні обранці, які зацікавлені в цьому. Але, як бачимо, врешті-решт депутатський корпус знайшов більш “радикальний” шлях для вирішення даної проблеми. Крім того, Київрада переформатувала комісію з питань охорони культурної спадщини. Так, тепер даний орган буде займатися питаннями “охорони та збереження культурної спадщини”. Крім того, комісія повністю змінила персональний склад – її головою буде Ярослав Федоренко (раніше входив до комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, фракція “Єдність”), його заступником буде Костянтин Усов (входив до комісії з питань охорони здоров'я та соціальної політики, фракція “Євросолідарність”), а секретарем – Інна Ярмоленко (фракція “Єдність”), яка раніше не входила до складу будь-якої з комісій. Зазначимо, раніше цю комісію очолював ексмер Києва та ексголова фракції “Єдність” у поточному скликанні Київради Олександр Омельченко, який помер 25 листопада 2021 року. Саме на його місце в партійному списку “Єдності” в міськраді “зайшла” вищезгадана Інна Ярмоленко. Крім Омельченка до складу цієї комісії входив вищезгаданий Олександр Погребиський, який тепер працюватиме в “земельно-містобудівній” комісії, та Ганна Коваленко – тепер вже ексдепутатка від “Європейської солідарності”, яка 8 червня 2023 року склала свій мандат. Також депутатський корпус “перекроїв” персональний склад скандально відомої комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою. Як зазначалося вище, її очолив Ваган Товмасян – він змінив одіозного депутата Владислава Трубіцина (позафракційний, раніше входив до фракції “Слуга народу”), який наразі звинувачується правоохоронними органами в отриманні хабара. Нагадаємо, рішення про його “звільнення” з даної посади було прийнято міськрадою ще на засіданні, яке відбулося 8 червня. До складу будь-якої з комісій Трубіцина після цього не включали. У відкритих джерелах є інформація, що цей народний обранець наразі переховується від слідства за кордоном. Читайте: “Стендап по-київрадівськи”: як “депутат Ніхто” і “депутат Хто” мірялися підозрами При цьому, депутатський корпус виключив зі складу вказаної комісії Ірину Никорак – тепер вже ексдепутатку Київради від “Європейської солідарності” (нещодавно склала мандат, так як пішла “на підвищення” до Верховної Ради). Заступницею голови комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою стала депутатка Ольга Веремеєнко (фракція “Єдність”), яка раніше займала аналогічну посаду в комісії з питань регуляторної політики. Єдиним членом цієї комісії, який “залишився на своєму місці”, став її секретар Василь Попатенко (фракція “Голос”). В результаті таких змін кількість членів даної комісії зменшилася з 4 до 3 депутатів. У свою чергу, на комісію з питань охорони здоров'я та соціальної політики міськрада “перекинула” з іншої комісії відповідальність за питання сім'ї, а тому до назви цього органу було "додано" відповідне слово. Її чисельний склад також змінився – тепер в ній будуть працювати не 11 депутатів, а 10.  Так, замість вищезгаданого Усова та депутата-заступника голови КМДА Вячеслава Непопа (його було переведено до комісії з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції, фракція “УДАР”), до складу даної комісії увійшов представник фракції “Євросолідарність” Сергій Ільницький. Останній також раніше не був членом жодної з комісій, адже лише 20 квітня 2023 року склав присягу депутата Київради, змінивши у списку своєї партії вищезгадану Ірину Никорак. Читайте: Помічник Дмитра Яроша Ільницький склав присягу депутата Київради У комісії з питань екологічної політики відбулася лише одна зміна – з її складу було виключено вищезгаданого Михайла Ковальчука, який більше не є депутатом Київради. Відповідно, кількість членів комісії зменшилася з 7 до 6. Схожа ситуація і в комісії з питань транспорту, зв'язку та реклами – її кількісний склад зменшився з 7 до 5 депутатів. Так, вищезгадані Маляревич, Брагінський і Бурдукова були переведені до інших комісій, а поповнив “транспортну” комісію Олександр Тимченко (фракція “Європейська солідарність”), який раніше входив до комісії питань цифрової трансформації та адміністративних послуг. Ще одна “внутрішня” зміна – першого заступника голови цієї комісії Ігоря Галайчука (фракція “ВО “Батьківщина”) було “понижено” до секретаря комісії. Також одну зміну “пережила” комісію з питань житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу (ЖКГ і ПЕК). Так, з її складу було виключено Олену Букало (позафракційну, раніше входила до складу фракції “ОПЗЖ”), яка в травні 2023 року подала до міськради заяву про складання депутатських повноважень. В комісії її змінив Ігор Шпак (фракція “Єдність”), який раніше входив до комісії з питань регуляторної політики. Відповідно, кількісний склад цієї комісії не змінився – у ній і далі працюватимуть 7 депутатів. Комісія з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції пережила мінімальну пертурбацію – як зазначалося вище, її покинула Олеся Зубрицька, а поповнив Вячеслав Непоп. Схожим чином змінилася і “розкладка” в комісії з питань цифрової трансформації та адміністративних послуг. Так, тепер вона буде відповідати не за “адміністративні послуги”, а за “публічні послуги”, і у зв'язку з відходом вищезгаданого Олександра Тимченка у цій комісії будуть працювати 3 депутатів, а не 4.  Лише несуттєві зміни назв і напрямків відповідальності пережили комісія з питань освіти і науки, сім'ї, молоді та спорту (саме у неї “відібрали питання сім'ї”, кількість членів – 3 депутати) і комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків (тепер буде відповідати не за “міжнародні”, а за “зовнішні зв'язки”, кількість членів – 3 депутати). У свою чергу, комісію з питань культури, туризму та суспільних комунікацій та комісію з питань дотримання законності, правопорядку та зв'язків із правоохоронними органами, до яких також входять по 3 депутати, Київрада вирішила взагалі не чіпати.  Разом з тим, найімовірніше, в останній комісії найближчим часом також можуть бути зміни. Справа в тому, що вже після всіх голосування по вказаному проєкту рішення секретар Київради Володимир Бондаренко повідомив про те, що депутат Київради від “Європейської солідарності” та член комісії з питань дотримання законності, правопорядку та зв'язків із правоохоронними органами Віктор Кононенко теж складає свої повноваження. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомляла KВ, початковий перелік та склади 16 комісій IX скликання Київради було затверджено рішенням міськради №8/8 від 8 грудня 2020 року. Обговорення цього питання тоді переросло у великий скандал. Депутати від “Європейської солідарності” та “Єдності” масово обурювалися тим, що їх включили не до тих комісій, на членство у яких вони писали заяви. Мовляв, вони фахово знаються на одних питаннях, а їх визначили займатися зовсім іншим. Також депутати були незадоволені тим, що фракція партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР” отримала більшість місць у самих “хлібних комісіях” – бюджетній та земельно-містобудівній. Тодішній голова фракції “Єдність”, нині покійний Олександр Омельченко взагалі заявив, що склади комісій формували якісь “смотрящі”, які мають вплив на вище керівництво столиці. Крім того, було створено комісії, які виявилося навіть неможливо наповнити членами: наприклад, депутати масово відмовлялися входити до складу комісії з питань охорони культурної спадщини. Читайте: Профессионализм и смотрящие. Как распределили полномочия в Киевсовете IX созыва Перше масштабне “тасування” комісій Київради відбулося 31 серпня 2021 року. Тоді міськрада своїм рішенням №2179/2220 внесла зміни до персонального та кількісного складу 12 з 16 комісій. Проти такого рішення тоді виступали представники фракцій "Слуга народу" та ""ОПЗЖ" – справа навіть доходила до блокування трибуни. Так, депутати вказували на те, що запропоновані “рокіровки” направлені на узурпацію влади партією “УДАР” та її фактичним керівником – міським головою Віталієм Кличком. Свої заяви вони аргументували просто: відповідний проєкт передбачав збільшення представництва депутатів з “УДАРу” у двох найбільш “жирних” комісіях – бюджетній та “земельно-містобудівній”. Але врешті-решт, такі звинувачення фактично ніяк не вплинули на кінцевий результат. Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада направила звернення до Президента Володимира Зеленського, Верховної Ради і Кабміну “щодо дотримання конституційних основ місцевого самоврядування в Києві в умовах воєнного стану”. Однією з головних вимог депутатського корпусу є повернення законодавчої норми про те, що міський голова ї Віталій Кличко може впливати на призначення голів столичних РДА, яку уряд скасував у січні 2022 року. Таким чином міськрада відреагувала на нещодавній скандал навколо “зачинених” укриттів цивільного захисту – тоді мер Києва звинувачував у таких порушеннях саме районну владу, але водночас розводив руками, що вплинути на неї він не може. Як стало відомо KВ, під час сьогоднішнього засідання Київрада підтримала направлення звернення до Президента України Володимира Зеленського, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України “щодо дотримання конституційних основ місцевого самоврядування в місті Києві в умовах воєнного стану”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-668/ПР від 6 червня 2023 року виступили секретар Київради Володимир Бондаренко, а також депутати міськради Дмитро Білоцерковець (фракція “УДАР”), Володимир Прокопів (фракція “Європейська солідарність”) і Вадим Васильчук (фракція “Голос”). У сесійній залі за погодження цього документу проголосували 78 народних обранців. Текст звернення достатньо довгий, але його суть зводиться до одного: керівництво міста закликало державну влади “забезпечити дотримання в Києві конституційних гарантій місцевого самоврядування, за яких міський голова очолює виконавчий орган Київради та як голова Київської міськдержадміністрації, яка є виконавчим органом Київради, безпосередньо впливає на призначення та звільнення голів районних в Києві державних адміністрацій (РДА)”. Можливість подавати кандидатури на посади керівників столичних районів, нагадаємо, уряд України відібрав у мера Віталія Кличка своєю постановою від 24 січня 2022 року. Читайте: Скасована реформа: Кличку не дозволили забирати повноваження у столичних райдержадміністрацій У пояснювальній записці до проєкту рішення чітко не уточнюється, з якою метою його було підготовлено. У документі лише зазначено, що “вказане є актуальним для територіальної громади Києва, а механізми та способи вирішення даного питання, запропоновані у проекті рішення, є відповідними та достатніми”.  Втім, про необхідність прийняття цього рішення мер Києва Віталій Кличко заявив на фоні нещодавнього скандалу, що мав місце після ракетної атаки на вул. Левицького, в результаті якої загинули троє осіб. Тоді, нагадаємо, мер міста звинувачував голову Деснянської РДА Дмитра Ратнікова у неналежній роботі по напрямку укриттів цивільного захисту і просив уряд звільнити цього посадовця. У свою чергу, керівники РДА, захищаючи свого колегу, закликали Кличка відмовитися від суміщення посад – міського голови і голови КМДА. А тому це звернення за своєю суттю у тому числі є своєрідною “страховкою” для очільника столиці на випадок серйозних претензій з боку будь-якої з гілок влади. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, після трагедії в Деснянському районі влада Києва занепокоїлася налагодженням функціонування укриттів цивільного захисту. Вже найближчим часом КМДА має всерйоз взятися за власників та орендарів таких об'єктів, доручивши їм забезпечити постійний доступ до даних споруд. Крім того, керівництво Києва планує розробити порядок використання укриттів у “бюджетних закладах” і залучити до охорони деяких таких об'єктів КО “Муніципальна варта”. Також найближчим часом спеціальна тимчасова контрольна комісія Київради має перевірити, наскільки столичні РДА виконують свої функції в даній сфері.  Усе це вкупі, плюс екстрене спрямування на вирішення проблем додаткових 750 млн гривень з міського бюджету, повинно виправити досить тривожну ситуацію: за різними оцінками, із 4,6 тис. столичних укриттів лише від 553 до 2,5 тис наразі можуть використовуватися за призначенням. У мерії Києва визнають, що раніше цій проблемі не приділяли достатньо уваги, і якби не наявність станцій метро, які використовуються як укриття, усе було б гірше. Читайте: Рак на горі свиснув: Київрада і адміністрація Кличка взялися за вирішення проблем з укриттями цивільного захисту Фото: KВ КиївВлада

Сьогодні, 15 червня, фракція "Батьківщини" в Київраді оновила керівництво. Зокрема співголовами обрано депутатів Москаля Дениса та Володимира Слончака. Про це повідомляє кореспондент KВ. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Зміни в керівному складі фракції ВО “Батьківщина” Київської міської ради: співголовами обрано депутатів Москаля Дениса та Володимира Слончака. Призначено першу заступницю голови фракції Шлапак Аллу, та заступника голови фракції Віталія Нестора”, – повідомив секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомляла KВ, 15 червня відбудеться продовження позачергового пленарного засідання Київради, яке розпочалося 8 червня. Читайте: Засідання Київради 15.06.2023 року: онлайн-трансляція та порядок денний Фото: відкриті джерела КиївВлада

Після інциденту із загибеллю трьох осіб в результатів ракетної атаки на Деснянський район Києва влада занепокоїлася налагодженням функціонування укриттів цивільного захисту. Вже найближчим часом КМДА має всерйоз взятися за власників та орендарів таких об'єктів, доручивши їм забезпечити постійний доступ до даних споруд. Крім того, керівництво Києва планує розробити порядок використання укриттів у “бюджетних закладах” і залучити до охорони деяких таких об'єктів КО “Муніципальна варта”. Також найближчим часом спеціальна тимчасова контрольна комісія (ТКК) Київради має перевірити, наскільки столичні РДА виконують свої функції в даній сфері – така ініціатива була погоджена на фоні критики районної влади з боку Віталія Кличка. Усе це вкупі, плюс екстрене спрямування на вирішення проблем додаткових 750 млн гривень з міського бюджету, повинно виправити досить тривожну ситуацію: за різними оцінками, із 4,6 тис. столичних укриттів лише від 553 до 2,5 тис наразі можуть використовуватися за призначенням. У мерії Києва визнають, що раніше цій проблемі не приділяли достатньо уваги, і якби не наявність станцій метро, які використовуються як укриття, усе було б гірше. Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради 8 червня 2023 року депутати затвердили відразу три рішення, направлені на вирішення проблем в питанні використання укриттів.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   Мова йде про наступні проєкти рішень: “Про вирішення окремих питань належного функціонування захисних споруд цивільного захисту в Києві” (№08/231-667/ПР від 6 червня 2023 року, суб'єкт подання – секретар Київради Володимир Бондаренко); “Про створення ТКК з питань перевірки стану найпростіших укриттів у Києві” (№08/231-641/ПР від 2 червня 2023 року, суб'єкти подання – група депутатів міськради з фракції “Європейська солідарність”); “Про внесення змін до бюджету Києва на 2023 рік” (№08/231-531/ПР від 9 травня 2023 року, суб'єкти подання – міський голова Віталій Кличко і Департамент фінансів КМДА). Так, згідно з першим рішенням, столична влада доручила, власникам користувачам та балансоутримувачам забезпечити безперешкодний цілодобовий доступ населення до цих споруд, визначити відповідальних осіб та їх чергування для того, щоб громадяни могли потрапити до укриттів, встановити там автоматизовані системи забезпечення безперешкодного доступу населення, зокрема – автоматичні системи відкриття, кодові замки тощо.  У рішенні чітко не прописано, за чий рахунок повинні виконуватися такі роботи. Але ним було передбачено, що Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) спільно з головними розпорядниками бюджетних коштів мають “забезпечити фінансування заходів, спрямованих на виконання цього рішення”. При цьому, під час пленарного засідання секретар Київради Володимир Бондаренко також звернув увагу депутатів на те, що “на кодові замки будуть виділятися бюджетні кошти”. Не обійшлося в цьому рішенні і без “погроз” з боку столичної влади щодо застосування різних “санкцій”. Зокрема, Київрада нагадала орендарям захисних споруд державної та комунальної форми власності, що, згідно з вимогами Кодексу цивільного захисту України, з ними можуть розривати орендні угоди, якщо це буде потрібно. Керівництво столиці уточнило, що орендарів таких приміщень будуть попереджати за 24 години до “вигнання” і що у них буде 24 години на звільнення приміщень. При цьому, рішенням передбачено, що у разі відмови орендарів звільнити укриття у зазначений строк чи неможливості встановити місцезнаходження цих орендарів, профільні держслужби можуть здійснити “несанкціонований доступ” – тобто зайти в укриття задля того, щоб привести його у готовність до прийому населення.  Контролювати виконання цього рішення будуть Департамент муніципальної безпеки КМДА, Департамент комунальної власності КМДА і районні в Києві державні адміністрації (РДА). Серед іншого, саме ці структури будуть клопотати перед Київською міською військовою адміністрацією (КМВА) щодо вилучення орендованих укриттів у їхніх орендарів. Також вказані структури повинні будуть щомісячно звітувати перед Київрадою про те, як виконується дане рішення.  Крім того, Київрада надала доручення Департаменту муніципальної безпеки КМДА і комунальній організації (КО) “Муніципальна охорона” забезпечити цілодобову охорону таких захисних споруд. Також міська влада доручила структурним підрозділам КМДА розробити та, за погодженням із Головним управлінням Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України в Києві, затвердити правила використання захисних споруд цивільного захисту, розміщених на підприємствах, установах і організаціях із обмеженим доступом. Зокрема, мова йде про заклади освіти та заклади охорони здоров’я.  Серед іншого, згідно з цим рішенням, столична влада направить звернення до Головного управління Нацполіції у Києві, Управління патрульної поліції у Києві та КМВА щодо “забезпечення підтримання громадського порядку у захисних спорудах цивільного захисту на прилеглій до них території”. Зокрема, мова йде про залучення до виконання таких функцій правоохоронців та добровільних формувань територіальної громади Києва (ДФТГ, воєнізовані підрозділи, що підпорядковані силам Територіальної оборони. – KВ). Ще одне звернення в рамках виконання даного рішення Київрада направить до Кабінету Міністрів України. Так, міська влада буде клопотати перед урядом “щодо необхідності невідкладної розробки та внесення на розгляд Верховної Ради змін до законодавчих актів стосовно встановлення кримінальної відповідальності для власників, користувачів та балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту усіх форм власності за недопуск населення”. Тобто, на думку керівництва столиці, осіб, які відповідальні за утримання укриттів, потрібно судити, якщо люди не можуть в них потрапити. Що стосується вищезгаданої ТКК Київради, то цей орган повинен буде займатися перевіркої стану захисних споруд цивільного захисту та перевіркою виконання столичними РДА делегованих повноважень органів місцевого самоврядування. Мова йде про те, що дана комісія, серед іншого, буде аналізувати, як районна влада справляється зі своїми функціями у сфері забезпечення функціонування укриттів. Очолив дану ТКК депутат Леонід Ємець (фракція "Європейська солідарність"). Крім нього, до складу цієї комісії увійшли ще семеро народних обранців – Марина Порошенко (також "Європейська солідарність"), Ганна Свириденко (“ВО “Батьківщина”), Дмитро Білоцерковець (фракція "УДАР"), Вадим Васильчук (фракція "Голос"), Ксенія Семенова (фракція "Слуга народу"), Ярослав Федоренко (фракція "Єдність") і секретар міськради Володимир Бондаренко. Згідно з рішенням про утворення ТКК, протягом найближчих півроку вона повинна надати на розгляд Київради звіт про свою роботу і свої пропозиції щодо покращення ситуації зі станом захисних споруд цивільного захисту в місті.  У свою чергу, в рамках коригування бюджету Києва на 2023 рік міська влада, серед іншого, передбачила додаткові 750 млн гривень на ремонт і облаштування укриттів. Це було зроблено за клопотанням депутата Київради Андрія Страннікова (фракція “УДАР”), який “з голосу” запропонував відповідну правку до проєкту рішення. Більшість цих коштів – 500 млн гривень – будуть виділені усім 10 столичним РДА на виконання ремонтних робіт у таких об'єктах. Ще 200 млн гривень столична влада вирішила витратити на ремонт укриттів у комунальних лікарнях, а 50 млн гривень – на капітальні ремонти та обслуговування підвальних приміщень житлових будинків, які служать, як прості укриття. Щодо інших змін до бюджету, погоджених депутатами, КВ підготує окремий матеріал. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Трохи статистики Керівництво КМДА і Київради при обговоренні цих питань не приховувало, що і скликання пленарного засідання, і прийняття міськрадою вищезгаданих рішень сталося саме на фоні нещодавньої трагедії в Деснянському районі столиці. Нагадаємо, в результаті ракетного обстрілу 1 червня там загинуло троє осіб, які не змогли потрапити до укриття на території місцевої поліклініки на вул. Ореста Левицького. В рамках слідства щодо цього інциденту правоохоронці вже зацікавились діями першого заступника Деснянської РДА, директора медзакладу, його заступницю та охоронця установи. Читайте: У справі про загибель людей біля укриття в Києві суд відправив трьох посадовців під домашній арешт, охоронець під вартою При цьому, відразу ж після такої події на рівні державної та місцевої влади було ініційовано проведення перевірок стану і доступності об'єктів цивільного захисту, до якого були залучені співробітники різних структурних підрозділів столичної мерії, ДСНС тощо. І вже під час ухвалення питань щодо функціонування укриттів у сесійній залі заступник голови КМДА Петро Пантелеєв доповів депутатам щодо проміжних результатів вищезгаданої ревізії.  Так, чиновник повідомив, що міська влада перевірила 3,8 тис. столичних укриттів, що становить близько 80% від їхньої загальної кількості (усього – 4,6 тис.). У ході цих перевірок було встановлено, що 68% таких об'єктів – більше 2,5 тис. – є придатними  для використання, а решта 32% наразі є непридатними для цього. Такі укриття, у свою чергу, поділені на ті, що можуть виконувати функції за умови належного облаштування (554 об'єкти або 14% від перевіреної кількості укриттів), і на ті, що не можуть бути укриттями, адже не відповідають технічним вимогам (683 об'єкти або 18% від перевіреної кількості). При цьому, Пантелеєв уточнив, що 95% непридатних укриттів знаходяться в житлових будинках – фактично чиновник натякнув, мовляв, зі спорудами цивільного захисту на території різних установ і організацій ситуація значно краща.  За словами заступника голови КМДА, під час перевірки було встановлено, що 71% придатних до використання укриттів мають вільний доступ, 25% – доступ протягом 5 хвилин, а решта 4% були закриті. Також Петро Пантелеєв оприлюднив інфографіку стосовно стану укриттів в розрізі різних районів. Згідно з цими даними, найбільший відсоток непридатних укриттів було виявлено Подільському (57%), Солом'янському (52%) та Голосіївському (47%) районах. Найкраща ситуація була зафіксована в Оболонському районі, де лише 9% перевірених укриттів не можуть використовуватися. Ситуація з укриттями в районах Крім того, чиновник зазначив, що 2,8 млн з 2,9 млн мешканців Києва забезпечені укриттями, що становить 98% від потреби. Проте, за словами Пантелеєва, такий показник було досягнуто не в останню чергу завдяки станціям метро, які можуть приймати велику кількість громадян. При цьому, він вказав на те, що столиці не вистачає укриттів у безпосередній близькості до будинків. “Перевірка наразі на завершальній стадії. Наразі достатньо маніпуляцій [стосовно стану укриттів]. Тому кінцеві результати будуть опубліковані офіційно. Із 3 червня в [мобільному застосунку] “Київ Цифровий” працює зворотній зв'язок щодо теми укриттів, і ми вже отримали велику кількість звернень. На наш погляд, ця комунікація є найбільш ефективним інструментом для оцінки та подальших дій. І ці подальші дії вже розпочаті – спільно з усіма, хто має відношення до питання укриттів”, – підкреслив Петро Пантелеєв. Втім, дещо інші дані стосовно стану укриттів депутатському корпусу озвучив начальник головного управління ДСНС у Києві Сергій Кривошликов. За його інформацією, лише 553 столичних укриття придатні до використання, 2 тис. – обмежено придатні, ще 1,2 тис. – непридатні для використання. Таку різницю в цифрах у КМДА пояснили просто – мовляв, критерії оцінки таких об'єктів постійно змінюються.  Також головний “рятувальник” столиці уточнив, що основними причинами непридатності захисних споруд у Києві є невідповідність таких приміщень технічним вимогам, незадовільний санітарний стан або аварійний стан, підтоплення, відсутність освітлення тощо. При цьому, Кривошликов підтвердив інформацію Пантелеєва, що більшість “негативних” звернень громадян стосуються укриттів у житлових будинках. Претензії депутатів  Під час обговорення цих питань низка депутатів Київради висловила претензії стосовно того, як у столиці функціонує сфера цивільного захисту. Зокрема, народні обранці з фракції “Слуга народу” звинуватили керівництво міста у тому, що воно намагається “перекинути” відповідальність стосовно неналежного стану укриттів на районну владу. Разом з тим, на думку народних обранців, усі гілки влади міста – і КМДА, і Київрада, і столичні РДА – повинні відповідати за свій “пласт роботи”. Одним із механізмів, на думку представників фракції “Слуга народу”, повинне стати комплексне відпрацювання усіх проблем системи цивільного захисту Києва, наслідком якого має стати розробка спеціальної міської програми. Адже, мовляв, безпека киян під час війни – це не лише укриття і бомбосховища. Зазначимо, таким чином депутати з президентської партії згадали про публічний скандал між мером Києва Віталієм Кличком та головами РДА, який мав місце після вищезгаданої трагедії на вул. Левицького. Тоді, нагадаємо, очільник міста попросив уряд звільнити голову Деснянської РДА Дмитра Ратнікова, а його колеги, у свою чергу, закликали Кличка відмовитися від суміщення посад – міського голови і голови КМДА. Крім того, народні обранці зі “Слуги народу” дорікнули КМДА в тому, що вона освоює на облаштуванні укриттів колосальні кошти, але проблеми, буцімто, нікуди не поділися. Мова йшла про те, що протягом 2022-2023 років на такі витрати в бюджеті Києва було передбачено 1,2 млрд гривень (без урахування останніх коригувань. – KВ).  Нагадаємо, з цього приводу Нацполіція вже розслідує кримінальне провадження щодо можливих розтрати і заволодіння бюджетними коштами – попередньо вже встановлені факти невиконання відповідних робіт в повному обсязі, незадовільного їх виконання, використання неякісних легкозаймистих, пожежонебезпечних матеріалів тощо. У свою чергу, депутати з фракції “УДАР” звернули увагу КМДА на те, що документація стосовно ремонту укриттів у комунальних закладах розробляється дуже довго, що затягує процеси їхнього облаштування. А тому, на думку народних обранців, міській владі потрібно звернути увагу на те, щоб вирішити питання пришвидшення таких процесів. Крім того, депутати зі вказаної політсили звернулися до столичної міськдержадміністрації стосовно того, щоб чиновники відпрацювали можливість закупівлі та встановлення в Києві т.зв. “модульних укриттів” – спеціальних бетонних споруд, які розміщується в людних громадських місцях (біля зупинок, на площах тощо). Перед народними обранцями переважно “віддувався” перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, якому за традицією доручають відповідати на найбільш скандальні і злободенні питання.  Чиновник визнав, що це питання на рівні міської влади, цитуємо, раніше не було “системним і масштабним”, але тепер, мовляв, керівництво столиці повинно зробити все, щоб вирішити всі проблеми. Також Микола Поворозник повідомив, що за вищезгадані 1,2 млрд гривень було виконано і планується виконати низку важливих заходів. Наприклад, за інформацією посадовця, в минулому році на ці кошти було облаштовано укриття в 318 столичних школах, близько 170 дитсадках та 50 будинках, а в поточному році, в рамках освоєння 900 млн гривень (без урахування останніх коригувань. – КВ), міська влада, зокрема, планує виконати відповідні роботи у 232 школах, 160 дитсадках і 259 будинках. Крім того, Микола Поворозник зазначив, що питання стосовно встановлення модульних укриттів у сесійній залі обговорюється не вперше, але поки що столична влада не має чіткого рішення стосовно цього. Таку ситуацію перший заступник голови КМДА пояснив тим, що на рівні держави досі не встановлені чіткі вимоги щодо технічного стану таких споруд, а тому, цитуємо, “брати на себе відповідальність, аби поставити “щось”, не є правильним”. Врешті-решт, незважаючи на незгоду окремих депутатів, запропоновані до затвердження проєкти рішень були прийняті. Втім, можливо, вже найближчого четверга Київрада знову буде обговорювати питання цієї сфери, адже у пленарному засіданні була оголошена перерва до 15.06.2023 року. Як неодноразово повідомляла КВ, столичній владі нерідко “дістається” за нанележну роботу з облаштування укриттів зокрема і функціонування системи цивільного захисту взагалі. Зокрема, раніше окремі столичні депутати і фахівці з архітектури розкритикували рішення Київради №4746/4787 від 23 червня 2022 року “Про вжиття заходів щодо створення умов для укриття здобувачів освіти та педагогічних колективів в умовах дії особливих правових режимів”. Зокрема, вони звертали увагу на те, що в існуючих підвальних приміщеннях, в яких столична влада облаштовує укриття для дітей, здебільшого неможливо створити додаткові входи/виходи, що дуже важливо. Крім того, діючі Державні будівельні норми зовсім не розраховані на захист населення від бомбардувань, тому спершу вони потрібно працювати над їхнім редагуванням, а вже потім – приймати якісь рішення “на місцях”. Читайте: Столична влада планує облаштувати в Києві “міжшкільні” укриття для дітей і батьків При цьому, влада Києва нерідко маніпулює на темі цивільного захисту в своїх інтересах та інтересах належних осіб. Наприклад, столичні підприємці вже більше року добиваються скасування рішення Ради оборони Києва щодо демонтажу тимчасових споруд (ТС, кіоски), які розташовані біля станцій метро та в інших публічних місцях та які начебто заважають громадянам “добиратися” до укриттів.  Читайте: Громадська рада при КМДА вимагає від Кличка і Попка відзвітуватися про виконання “антидемонтажної Резолюції” У свою чергу мешканці Оболоні наразі вимагають не допустити будівництво міською владою паркінгу на вул. Прирічній (фактично на березі Дніпра), необхідність якого керівництво столиці пояснює в тому числі тим, що він буде використовуватися в якості укриття, яких в цьому районі, мовляв, не вистачає. Втім, на думку громадських активістів, для такого об'єкта можна знайти й інше місце, адже обрана владою локацією може підтоплюватися, і на ній краще буде облаштувати парк. Читайте: Активісти розкритикували Кличка за відповідь на петицію проти будівництва “аква-паркінгу” на Оболоні Департамент муніципальної безпеки КМДА (до 2020 року – управління цивільного захисту КГГА), який з 12 грудня 2018 року очолює Роман Ткачук. Діяльність цієї структури з листопада 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, екскерівник Головного управління Нацполіції Києва (2015-2020 роки) Андрій Крищенко. Сергій Кривошликов керує Головним управлінням ДСНС в Києві з жовтня 2022 року. Держслужбу України з надзвичайних ситуацій з листопада 2021 року очолює Сергій Крук (до лютого 2022 року був виконуючим обов'язки керівника). Діяльність ДСНС спрямовується і координується Кабінетом міністрів через Міністерство внутрішніх справ, яке з 18 січня 2023 року очолює Ігор Клименко (до 7 лютого також був “в.о.”). Фото: колаж КВ КиївВлада

Служба безпеки нейтралізувала у Києві підривну діяльність релігійного блогера, який поширював наративи кремля і організовував замовні “акції протесту”. Зловмиснику загрожує до 8 років тюрми. Про це KВ стало відомо з повідомлення СБУ. Підписуйтесь на “КиївВладу”   "Фігурантом є заступник керівника проросійської організації “Единое отечество” та учасник релігійно-політичної організації РПЦ “Союз православних братств України”. За даними слідства, він був одним з організаторів провокацій на території Києво-Печерської Лаври наприкінці березня 2023 року", – йдеться у повідомленні. Зазначається, що фігурант підбурював людей до масових заворушень і давав інтерв’ю, в яких безпідставно звинувачував Україну у розв’язанні війни. Також свої деструктивні виступи він записував і транслював на YouTube-каналі “Святая Русь”. Після повномасштабного вторгнення він публічно підтримав агресивну політику вищого військово-політичного керівництва рф і виправдовував захоплення українських територій. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Під час обшуків за адресою проживання зловмисника виявлено комп’ютерну техніку і мобільні телефони із доказами незаконної діяльності. Також у нього вилучено заборонену символіку і поліграфічну продукцію, яку використовують радикальні націоналістичні структури країни-агресора. На підставі зібраних доказів фігуранту повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікація її учасників). За поданням СБУ, суд обрав йому запобіжний захід у виді тримання під вартою. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Зловмиснику загрожує до 8 років тюрми. Читайте: Київрада розірве всю оренду землі з УПЦ після законодавчої заборони релігійної організації, – секретар КМР БондаренкоФото: СБУКиївВлада

Столична влада так і не змогла затвердити спеціальний Порядок, який дозволить виділяти кошти з бюджету міста на фінансову підтримку громадських організацій (ГО), що утримують притулки для тварин. Головною причиною стала байдужість депутатського корпусу Київради до цього питання – жоден з народних обранців не подав свої правки, зауваження та пропозиції до відповідного проєкту рішення, який у березні 2023 року було прийнято у першому читанні. Разом з тим, голосувати за документ у тому вигляді, який пропонувала КМДА, міськрада також не могла – він був відверто “сирим” та неготовим, на що звертали увагу зоозахисники. Також цей проєкт рішення мав явні ознаки регуляторного акту, через що повинен був проходити додаткові погодження. Що цікаво, наразі такі притулки для тварин фактично “тримаються на ентузіазмі” – ні в минулому році, ні в першому кварталі поточного року керівництво столиці не виділило на них жодної копійки. Як стало відомо KВ, 18 травня 2023 року Київрада не підтримала проєкт рішення “Про затвердження Порядку відбору ГО, на утриманні яких знаходяться притулки для безпритульних тварин (котів, собак), що виловлені/знайдені на території Києва для надання фінансової підтримки з міського бюджету” (№08/231-1429/ПР від 31 жовтня 2022 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  За погодження цього документу в сесійній залі проголосував лише 51 депутат. Даний проєкт рішення розглядався депутатським корпусом у другому читанні – після того, як на пленарному засіданні 2 березня 2023 року столична міськрада вирішила доопрацювати його, зібравши та опрацювавши правки від депутатів та громадських організацій. Суб'єктом подання цього документу виступив Департамент міського благоустрою Київської міськдержадміністрації (КМДА), а його підготовкою до другого читання повинна була займатися комісія Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою. Головною причиною провалу голосування стало те, що протягом 10 днів з моменту прийняття міськрадою рішення про підготовку проєкту до другого читання жоден з народних обранців не надав до нього свої зауваження та рекомендації. Відповідно, вищезгадана комісія не могла його розглянути та підготувати до розгляду на пленарному засіданні узагальнений документ. Про це депутатам повідомив секретар Київради Володимир Бондаренко. Також він уточнив, що подавати правки до цього проєкту рішення вже під час його розгляду в сесійній залі народні обранці не можуть – це заборонено регламентом міськради. Володимир Бондаренко вказав на те, що у цьому випадку існує два варіанти розвитку подій. Перший – депутатський корпус повинен відхилити даний проєкт рішення, після чого у Київраді буде зареєстровано новий документ, який буде підготовлено з урахуванням позицій чиновників, народних обранців та громадськості, а після цього – винесено до сесійної зали. Другий – Київрада приймає запропонований проєкт рішення в існуючому вигляді, після чого на найближчому пленарному засіданні до нього будуть внесені необхідні зміни. Втім, в результаті за відхилення даного документу проголосували всього 18 депутатів, а для його затвердження, як зазначалося вище, не вистачило десяти голосів. Разом з тим, деякі народні обранці виступали проти обох запропонованих “алгоритмів”. Зокрема, голова комісії Київради з питань регуляторної політики Юрій Кириленко (позафракційний, раніше "ОПЗЖ") заявив, що вказаний проєкт рішення є регуляторним актом, а тому перед затвердженням міськрадою повинен пройти спеціальну процедуру погодження.  При цьому, Кириленко повідомив що очолювана ним комісія, яка в тому числі займається розглядом таких документів, наразі не функціонує. Таким чином депутат вкотре нагадав про те, що деякі з депутатів не мають бажання працювати в даній комісії, а тому через відсутність кворуму вона не може збиратися – на цьому Юрій Кириленко неодноразово наголошував протягом останніх двох років роботи діючого IX скликання Київради.  “8 грудня 2022 року цей проєкт рішення було включено до плану регуляторних актів. Комісія, на жаль, не працює. Відповідну процедуру [цей документ] не пройшов. Згідно зі статтями 26 та 45 Регламенту Київради, цей проєкт рішення взагалі не повинен розглядатися та навіть не повинен був бути включений до порядку денного. Це повинен відслідковувати голова регламентної комісії (ним є депутат Леонід Ємець із фракції “Євросолідарність”. – KВ)”, – зазначив Юрій Кириленко. Зазначимо, ще 20 березня 2023 року вказаний проєкт рішення без погодження повернуло управління правового забезпечення діяльності Київради. Зокрема, юристи також вказали на те, що цей документ не пройшов процедуру погодження, передбачену для регуляторних актів. Серед іншого, у правовому висновку було зазначено, що в матеріалах проєкту рішення немає інформації стосовно того, на яких підставах конкурсна комісія, що повинна обирати отримувачів фінансової допомоги з бюджету Києва, може здійснювати перевірки умов утримання безпритульних тварин у притулках. Як повідомляла КВ, вказаним проєктом рішення КМДА планувала врегулювати питання надання фінансової підтримки тим ГО, які організовують притулки для безпритульних тварин. Ці організації мають право на отримання такої допомоги і наразі, але чіткого документу, який регламентував би такі процеси, у керівництва міста немає. Відбір отримувачів бюджетних коштів КМДА пропонувала проводити щорічно, а обов'язки щодо визначення ГО, які мають на це право, покласти на спеціальну конкурсну комісію при Департаменті міського благоустрою КМДА, яку мав би очолювати директор вищевказаного департаменту. Крім нього, до складу даної комісії також планувалося включати депутатів Київради, представників комунального некомерційного підприємства (КНП) “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”, представників громадських організацій тощо.  Скільки саме коштів зможуть отримувати організатори притулків, у проекті рішення не уточнювалося. Але, за задумом чиновників КМДА, отримані з бюджету міста фінансові ресурси організації зможуть витрачати на забезпечення тварин харчуванням, питною водою, їхнє лікування, санітарну обробку, стерилізацію, обігрів тощо. На доопрацюванні цього документу під час пленарного засідання від 2 березня 2023 року наполягала Олександра Мезинова – засновниця притулку для тварин “Сіріус”, який розташований в селі Федорівка Київської області та опікується столичними “безхатьками”. І саме до її позиції тоді дослухалися депутати. Зокрема, вона вказувала на те, що цей документ не пройшов громадське обговорення, тоді як деякі ГО, що мають певний досвід у цій сфері, могли б надати важливі рекомендації. Також Олександра Мезинова зазначила, що в запропонованому чиновниками проєкті “не було прописано чіткий і прозорий механізм відбору громадських організацій”. Наприклад – у документі не було вказано критеріїв оцінювання ГО, тобто не уточнювалося, за що організація отримує нуль балів, а за що – п'ять балів.  Читайте: Київрада готується затвердити механізм фінансової підтримки волонтерських притулків для тварин Столична влада здійснює контроль за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин в рамках профільної міської програми, яка була затверджена рішенням Київради №20/20 від 24 грудня 2020 року (зі змінами) і яка розрахована до кінця 2023 року. Загальний кошторис цієї програми на чотири роки складає 219,8 млн гривень, з яких 9 млн гривень протягом 2020-2023 років планувалося витратити саме на надання фінансової допомоги тим ГО, що утримують притулки для тварин.  Що цікаво, у минулому році через війну міська влада не виділила на цей захід жодної копійки з передбачених програмою 1,5 млн гривень. Така ж сума, до речі, зафіксована в програмі і на поточний рік, але, для прикладу, в першому кварталі 2023 року ці кошти також не освоювалися – з тих же причин. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначимо, ще під час обговорення цього документу столичні зоозахисники та власники приватних притулків для тварин висловлювали чимало претензій, але керівництву міста все ж вдалося "закрити їм рот", пообіцявши вищезгадані компенсації.  Читайте: Как столичным чиновникам позволили “освоить на животных” 183,7 млн бюджетных гривен При цьому, одним із головних проєктів, які столична влада планує реалізувати в рамках вказаної програми, є будівництво Центру захисту тварин на вул. Автопарковій. На це протягом чотирьох років має бути витрачено 83,3 млн гривень. Головною метою створення такого закладу столична влада називає необхідність “оперативно реагувати на проблеми, що виникають через жорстоке поводження з тваринами”. Роботи по зведенню цього Центру розпочалися, але в лютому 2022 року через воєнний стан, будівництво було призупинено. Обов'язки керівника Департаменту міського благоустрою КМДА наразі виконує перший заступник директора Михайло Буділов (на колажі праворуч). На цій посаді він формально змінив Тимура Ткаченка, який керував цією структурою на правах “в.о.” з 1 січня 2021 року по 21 квітня 2023 року. Офіційно директором цієї структури є Андрій Фіщук, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною. Роботу даного департаменту контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (на колажі ліворуч). Комісію Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою з 8 грудня 2020 року очолює депутат Владислав Трубіцин (фракція “Слуга народу”). Читайте: “Стендап по-київрадівськи”: як “депутат Ніхто” і “депутат Хто” мірялися підозрами Фото: колаж КВКиївВлада

Київрада затвердила Детальний план території (ДПТ) реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі. Таким чином міська влада погодила “переформатування” забудови на 115,9 га землі, серед іншого – дозволивши будувати на ній житло. У цьому, зокрема, зацікавлене оточення одіозної забудовниці Владислави Молчанової (на колажі в центрі), яке планує звести вісім багатоповерхівок на території металобази “Київметал”. Під час обговорення даного питання в сесійній залі депутатський корпус продемонстрував незвичну байдужість – за невеликим виключенням більшість народних обранців не стали висловлювати свою думку щодо цієї історії, яка раніше викликала значний суспільний резонанс. Таким чином в столичному муніципалітеті фактично погодилися з очевидним поглибленням транспортних проблем і дефіцитом соціальної інфраструктури у даному мікрорайоні, на що раніше звертали увагу фахівці та громадські активісти. Як стало відомо KВ, 18 травня 2023 року Київрада погодила затвердження ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі Києва” (проєкт рішення №08/231-144/ПР від 30 січня 2023 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подання вказаного документа виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі ліворуч) і Департамент містобудування та архітектури КМДА. Під час пленарного засідання міськради затвердження цього проєкту рішення підтримали 64 депутата. Обговорення цього документу в сесійній залі Київради зайняло трохи більше десяти хвилин, що, зважаючи на досвід затвердження міською владою детальних планів, можна назвати рекордним терміном. Втім, і в даному випадку не обійшлося без невеличкого скандалу. Справа в тому, що відповідний проєкт рішення було погоджено лише з другої спроби. Так, спочатку за його затвердження без обговорення проголосували лише 58 депутатів. Втім, відразу після “провалу” в голосуванні, за пропозицією голови комісії міськради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин Михайла Терентьєва (фракція “УДАР”), було вирішено повернутися до розгляду цього документу, який став успішним.  При цьому, такий результат “першого” голосування очевидно був пов'язаний не з тим, що депутати мали якісь претензії до проєкту ДПТ, а з тим, що документ розглядався ближче до завершення пленарного засідання. Тобто, у той час, коли народні обранці через втому вже не зовсім розуміли, за що голосують,  в сесійній залі панував справжній хаос  – депутати говорили між собою “ні про що”, ходили “в гості” до своїх колег, а деякі навіть “вийшли на перекур”. Єдиним депутатом, який висловив свою думку стосовно цього ДПТ, став представник фракції “Голос” Григорій Маленко. Він закликав не погоджувати цей документ, а також присоромив народних обранців за їхню байдужість до даного питання і за поведінку в сесійній залі. Ситуація була дійсно “трагікомічною”: Григорію Маленку навіть доводилося переривати свій виступ, адже колеги його не слухали. “Цим ДПТ передбачено вісім 26-поверхівок. Я розумію, що пропозиція породжує попит і навпаки та що кияни вже звикли, на жаль, до всього. Яким чином там будуть жити сімї та відпочивати діти у дворах, я думаю, що всім зрозуміло. Крім того, я нагадую, що ці будинки будуть в санітарній зоні залізничної вантажної станції “Київ-Дніпровський”. Киянам там буде “класно” [жити]. Я пропоную ні в якому разі не підтримувати цей проєкт рішення і закликаю до цього колег… Посміхайтеся далі…”, – заявив Григорій Маленко, плекаючи в собі марні сподівання достукатися до депутатів. Але врешті-решт народні обранці не виправдали його очікувань. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що буде із Воскресенкою Як повідомляла KВ, територія, що має увійти до вказаного ДПТ, має площу 115,9 га і обмежена просп. Броварським, просп. Визволителів, бульв. Перова, просп. Алішера Навої, вул. Райдужною та вул. Челябінською. Столична влада декларує, що затвердження цього документу допоможе “реструктуризувати і впорядкувати промислово-комунальну територію”, яка знаходиться в межах цієї місцевості, задля її “подальшого поліфункціонального використання”. Така ініціатива в проекті ДПТ пояснюється, зокрема, тим, що більшість підприємств, розташованих в цих межах, мають застарілі та зношені основні виробничі фонди, їхні приміщення здаються в оренду, а також наявне "скорочення пропозицій трудових ресурсів". У зв'язку з цим столична влада традиційно хоче створити у цій місцевості “новий житловий мікрорайон з повним комплексом обслуговування, що має бути включений в існуючі сельбищні райони (ймовірно, мова йде про сусідні житлові масиви. – KВ) та поєднаний з зеленими зонами міста”. Таким чином дана територія буде “олюднена” – наразі там ніхто не проживає. Розмістити вказаний житловий мікрорайон розробники ДПТ пропонують на території ЗАТ “Київметал” (металобаза на просп. Визволителів, 1-9. – КВ). Загальна площа цієї житлової забудови має скласти 12,61 га. Проєктом ДПТ передбачено, що вказаний житловий мікрорайон має складатися з восьми будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на перших поверхах. Також детальним планом передбачено, що вздовж фасадної сторони цієї житлової забудови має бути організована громадська зона з рекреаційним простором та автостоянками для тимчасового зберігання автомобілів. Ще у проєкті цього ДПТ враховане будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) з приміщеннями громадського і житлового призначення на перетині проспектів Броварського та Визволителів, який вже наразі введено в експлуатацію (по закону без затвердженого ДПТ цього не мало б статися.- КВ). Мова йде про 25-поверховий ЖК “Freedom”, який спочатку зводився під “прапорами” “Укрбуду”, а потім – “Київміськбуду”.  Усього проєктом ДПТ передбачене будівництво 3,3 тис. квартир, в яких зможуть проживати більше 6 тис. осіб. Крім того, згідно з проєктом ДПТ, на двох ділянках (кадастрові номери -  8000000000:66:264:0010 і 8000000000:66:264:0033, площа – 0,39 і 0,53 га відповідно) передбачене будівництво двох БФК з переважними видами використання "готель" і "готель з офісними приміщеннями" відповідно. Проєктними рішеннями цього ДПТ також передбачено будівництво у цій місцевості закладу загальної середньої освіти на 24 класи (720 місць), двох вбудовано-прибудованих до житлових будинків дитячих дошкільних закладів загальною ємністю 200 місць, а також розміщення груп короткочасного перебування для дітей дошкільного віку загальною кількістю 34 місця у багатофункціональному комплексі з приміщеннями громадського та житлового призначення на перетині просп. Броварського та Визволителів. Крім того, столична влада запланувала, що у місцевості в межах проєктного ДПТ мають бути побудовані багатоповерхові гаражі загальною місткістю 1564 машино-місць, а також паркінги на 1564 машиномісця. Що стосується дорожньої інфраструктури, столична влада декларує наміри побудувати т.зв. "меридіональну магістраль Троєщина-Осокорки", яка повинна обєднати всі райони лівобережної частини Києва. Втім, терміни завершення цього проєкту в проєкті детального плану навіть приблизно не зазначені – мова йде про "будівництво на перспективу”.  Також керівництво міста планує реалізувати першу чергу будівництва лівобережного підходу до многостраждального Подільсько-Воскресенського мостового переходу, а також його з’єднання з вул. Алішера Навої, частина якої має увійти до цього ДПТ. Завершення будівництва лівобережного підходу з реконструкцією вул. Алішера Навої хочуть передбачити на розрахунковий період 20 років. При цьому, у випадку з будівництвом цієї розвязки розробники ДПТ посилаються на незатверджений документ – мовляв, ці роботи передбачені проєктом Генерального плану Києва, який ще наразі офіційно навіть не винесено на розгляд Київради. Читайте: К чему приведет строительство Подольского моста через озеро Радунка Під час громадського обговорення та громадських слухання стосовно проєкту цього ДПТ, які проходили протягом листопада-грудня 2021 року, свої претензії до цього документу висловила низка активістів та фахівців. Зокрема, громадський активіст, член політичної партії "Народовладдя" та захисник України Олег Симороз у своєму зверненні до КМДА висловив думку, що затвердження цього ДПТ легалізує ЖК "Freedom", який будувався на основі незаконних містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування. Найімовірніше, він мав на увазі те, що земельна ділянка під цим ЖК призначена “для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного центру”, а МУО були видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА на проєктування будівництва БФК з приміщеннями житлового і громадського призначення. Також Олег Симороз звернув увагу на те, що у ДПТ немає "нормального обґрунтування щодо забезпечення соціальною інфраструктурою” – мова про поліклініки та лікарні. Крім того, активіст вказав на те, що у цьому ДПТ передбачене будівництво житлових будинків без врахування навантаження на транспортну інфраструктуру. Зокрема, він зазначив, що наразі є колосальні затори на проспектах Броварському і Визволителів та в районі станції метро "Лівобережна", але розробники ДПТ навіть не зазначили розрахунку пропускної спроможності цих транспортних артерій.  На тому, що затвердження ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у цей час не є доцільним, наголошував і депутат Олександр Міщенко (фракція “Європейська солідарність”), який у минулому VIII скликанні міськради очолював земельно-містобудівну комісію Київради. Серед іншого, він вказував на те, що в період війни треба думати не про “забудову” а про “оборону”. Крім того, Міщенко висловив думку, що в умовах нестабільної економічної ситуації забудовники все рівно не зможуть реалізувати цей ДПТ. Втім, така позиція не завадила цьому депутату проголосувати “за” це питання в сесійній залі. Читайте: Столичну Воскресенку і Райдужний хочуть по максимуму забудувати висотним житлом При цьому, незадовго до розгляду даного документу, 6 квітня 2023 року, свої рекомендації до проєкту рішення висловила комісія Київради з питань освіти, науки сім'ї, молоді та спорту. Цей орган вирішив, що ДПТ має бути затверджено за тієї умови, що в першу чергу на вказаній території буде побудовано школу і два дитячих садка, щоб “забезпечити потреби мешканців мікрорайону місцями в закладах загальної середньої та дошкільної освіти". Втім, під час голосування за проєкт ДПТ в сесійній залі ні секретар Київради Володимир Бондаренко, ні вищезгаданий Михайло Терентьєв не згадали про цю рекомендацію, а тому, найімовірніше, рішення було прийнято без її урахування. Втім, навіть якщо запропонована “гуманітарною комісією” норма все ж би була зафіксована, навряд чи це щось змінило. Адже раніше, при обговоренні проєктів інших детальних планів, фахівці та окремі депутати наголошували на тому, що не можна просто взяти і змусити забудовників зводити житло після будівництва шкіл та дитсадків і що такі вимоги повинні бути належним чином “прописані” в текстовій та графічній частинах ДПТ ще на етапі його розробки та попереднього обговорення. Хто планує забудову За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “Київметал” (до 2012 року – ЗАТ “Київметал”) було зареєстроване в столиці у лютому 1996 року. Керівником цієї компанії зазначено Євгена Горбача. Власниками крупних пакетів акцій АТ “Київметал” станом на IV квартал 2021 року були киянин Ярослав Швець (32%), ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант” (24%) і ТОВ “Столиця Груп” (24%) та кіпрська компанія “Спарентон Лімітед”. Кінцевими бенефіціарами вказаного акціонерного товариства є згаданий вище Ярослав Швець (43% частки статутного капіталу) і мешканка Києва Тетяна Реброва (42% частки статутного капіталу). При цьому, Youcontrol повідомляє, що АТ “Київметал” входить до групи родини Миримських та має відношення до групи “БТ Інвест”. Перша група об'єднує 46 компаній, зайнятих у сфері оренди нерухомості, туризму, інтернет-провайдингу (“Смарт-Медіа”), грального бізнесу тощо. Ключовою особою даної групи є Вікторія Миримська – підприємиця, дружина покійного екснардепа України II, IV та VII скликань Лева Миримського.  Останній усі три рази обирався до парламенту від округу №2 в нині окупованій Автономній республіці Крим та був відомий, зокрема, як лідер партії “Союз”, яка орієнтувалася на мешканців цього півострову. Серед іншого ця політична сила ставила своїми завданнями входження України до міждержавного союзу з росією та білоруссю, федеративно-земельний устрій нашої держави та рівноправний статус української та російської мов.  У свою чергу, до групи “БТ Інвест” входять більше сотні українських підприємств, що переважно займаються управлінням девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні ця група керує мережею роздрібних магазинів Novus, компанією Best Imports, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією Stolitsa Group. Ключовими особами “БТ Інвест” є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене. Співзасновницею Stolitsa Group та фактично її обличчям є бізнесвумен Владислава Молчанова. До речі, її син, Іван Молчанов, є одним із кінцевих бенефіціарів вищезгаданого одноіменного ТОВ “Столиця Груп”. Раніше різноманітні джерела називали Владиславу Молчанову ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина”. Про те, що в будівництві ЖК на території Воскресенки зацікавлена Молчанова, зокрема, акцентував увагу і столичний блогер Володимир Бондаренко. Як повідомляла KВ, Stolitsa Group є одним із найбільших забудовників Києва, який, до того ж, активно готується до освоєння нових столичних територій. Зокрема, саме компанії з орбти Stolitsa Group мають наміри щодо забудови земель агрокомбінату “Пуща-Водиця” на Мінському масиві (Оболонський район), задля чого у червні 2021 року Київрада затвердила відповідний ДПТ.  Проти реалізації положень цього детального плану виступила столична громадськість, і відповідно до її вимог київський юрист Олександр Кучерявий ініціював розгляд судової справи щодо скасування рішення міськради про затвердження цього ДПТ. В обґрунтування свого позову він, зокрема, вказав, на те, що цей детальний план суперечить Генеральному плану Києва, адже проєктними рішеннями ДПТ передбачена зміна функціонального призначення окремих ділянок – земля сільськогосподарського призначення (як це зазначено в Генплані) має стати територією багатоповерхової житлової забудови (це передбачено ДПТ). Наразі Олександр Кучерявий не зміг добитися оскарження даного ДПТ, але ще є шанс на розгляд цієї справи в суді касаційної інстанції. Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва Нагадаємо, Департамент містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року очолює Олександр Свистунов (на колажі праворуч). Роботу цього структурного підрозділу з 2 квітня 2021 року контролює вищезгаданий заступник голови КМДА Петро Оленич. Фото: колаж КВКиївВлада

Земля, є напевно найціннішим активом Києва (звичайно після самих людей). Земля, окрім основи самого існування є ще одним із найважливіших джерел наповнення бюджету. Особливо це важливо в останні роки, коли кожна копійка на вагу золота і архіважлива для існування і розвитку міста. І не дивлячись на це, “дякуючи” “забудькуватості” (юридично це звучить – злочинній недбалості і зловживанню службовим становищем) київських чиновників, які очолювали і очолюють Департамент земельних ресурсів КМДА, бюджет Києва втратив в якості недоотриманої орендної плати МІЛЬЯРДИ гривень. Продемонструємо цей корупційний механізм “службової недбалості” лише на прикладі двох оренд. 1. “Мрії-мрії, в чому ваша насолода”?! Рішенням Київської міської ради від 7 липня 2005 року N 608/3184 https://kmr.ligazakon.net/document/mr050539$2005_07_07 майже тридцять гектарів Київської було передано в оренду такому собі ТОВ “Мрія-інвест”. Договір оренди було укладено з відсотковою ставкою 1.5%. В подальшому в податкове законодавство було внесено зміни, яким було визначено мінімальний розмір орендної плати 3%. Відповідне рішення про приведення ставок оренди до мінімальних прийняла і Київрада https://kmr.ligazakon.net/document/mr130090$2015_04_02 Але механізм корегування ставок оренди у Податковому кодексі був прописаний недосконало (напевно на чиєсь прохання), а тому “приводити” розміри оренди до мінімальних 3% доводилось через суди. Так як “забудькуваті” чиновники Департаменту земельних ресурсів КМДА не поспішали з такими позовами, відповідний позов довелось подавати прокуратурі. Київський апеляційний господарський суд Постановою від 4 жовтня 2016 року у справі № 910/4654/16 задовольнив цей позов і вніс зміни до договору оренди, укладеного Київрадою з ТОВ “Мрія інвест”, збільшивши розмір орендної плати з 1.5% до 3% https://reyestr.court.gov.ua/Review/61902681 Вказане рішення було залишене в силі остаточною Постановою Вищого господарського суду України від 13 грудня 2013 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/63655620 Таким чином, з 2016 року ТОВ “Мрія-інвест” мало б сплачувати 3% орендної плати. Проте, розрахунок  Збитки — несплата оренди Мрія-інвест: olexsandrdyadyk — ЖЖ (livejournal.com) здійснений на підставі інформації отриманої з податкових органів Податкова "Мрія-інвест": olexsandrdyadyk — ЖЖ (livejournal.com) показує, що ТОВ “Мрія-інвест” і надалі всі ці роки сплачувало оренду виходячи зі ставки 1.5%. І лише за 2016-2020 роки заборгували місту 16 млн.грн. Чому так сталось? В нашому податковому законодавстві (а воно регулює порядок нарахування і сплати орендної плати за землі державної і комунальної власності) є така дивна норма, згідно якої орендар – сам подає до податкових органів розрахунок розміру орендної плати. Наприклад, згідно нормативно-грошової оцінки землі, орендна плата мала б складати 1000000 грн у рік, але орендар подає довідку, що розмір оренди, яку він має платити, складає 1 гривню. І справно сплачує до бюджету 1 грн І коли робиш запит до податкових органів – чи має орендар, наприклад фірма “Рога і копита” заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Територіальної громади міста, податкова бодро рапортує – що нема, тому що згідно поданого орендарем розрахунку, орендна плата, яка підлягає сплаті складає 1 гривню і орендар ТОВ “Рога і копита” справно сплатило до бюджету цю 1 гривню, а відтак немає заборгованості. Звичайно, у структурі Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) – є найбільший за штатом Департамент – Земельних ресурсів, який має денно і нощно бдіть інтереси громади – щодо раціонального використання найціннішого ресурсу громади – ЗЕМЛІ, в тому числі вчасного і повного надходження орендної плати. А тому чиновники цього департаменту мали б постійно комунікувати з податковими органами і перевіряти – чи задекларовані орендарями Київської землі суми орендної плати за нашу Київську земельку – відповідають, тому що належить насправді до сплати. Добросовісно використовуючи свої службові повноваження, як написано в ст. 11 закону України – "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, … сумлінно виконувати свої посадові обов’язки". Але ж якби ж то чиновники Департаменту Земельних ресурсів КМДА, особливо їх недавній начальник Петро Оленич (а нині профільний зам, що контролює цей Департамент) думали про інтереси міста, а не про набиття власних кишень та не зраджували присязі, то так воно і було б. Але по факту, всі ці 8 років (рахуючи з дня набрання чинності рішенням суду), в тому числі останні 5 років коли департамент очолював, а зараз курує Петро Оленич чиновники Департаменту і особисто керівник Петро Оленич, палець об палець не вдарили, щоб реалізувати вигране прокуратурою судове рішення і забезпечити належне наповнення міського бюджету. Як результат бюджет Києва лише за 2016-2020 роки недоотримав 16 млн.грн., а якщо рахувати по цей день, то сума думаю перевищує 20млн. ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ ціною 200 млн.грн. 16 мільйонів втрачених бюджетом міста через “недбалість” Оленича і його підлеглих по землі біля Вирлиці – то ще квіточки. Є суми і куди більші. 1 жовтня 2007 року Київська міська рада прийняла рішення, яким передала в оренду такому собі ТОВ “Галерна затока” сорок з хвостиком гектарів в районі Галерної затоки https://kmr.ligazakon.net/document/mr071741$2010_02_26 Але Черновецький чомусь довго не підписував цей договір (кажуть він тоді часто впадав в транс і нерідко навіть по півроку не підписував жодних документів), а тому орендар ТОВ “Галерна затока” звернувся до суду з позовом при визнання договору оренди цієї землі укладеним. Рішенням господарського суду м. Києва від 06.10.08, залишеним у силі Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2010 у справі №17/354 договір оренди визнано укладеним https://reyestr.court.gov.ua/Review/9557657 Причому у своєму рішенні суддя О. А. Кролевець зобов’язав не будь кого, не орендаря, а саме Управління земельних ресурсів КМДА зареєструвати цей договір. Суд зобоязав зареєструвати: olexsandrdyadyk — ЖЖ (livejournal.com) Чому реєстрація така важлива? А тому, що згідно чинного цивільного законодавства початок перебігу строку оренди (та обов’язок сплати орендної плати) починається не з моменту прийняття Київрадою відповідного рішення про передачу комусь в оренду землі – а з моменту реєстрації цього права. І за весь цей період ТОВ “Галерна затока” мало б сплатити до Київського бюджету понад 200 мільйонів гривень. Лише за останні 5 років, коли департаментом рулить Петро Оленич – понад 100 млн.грн. Несплата оренди Галерна: olexsandrdyadyk — ЖЖ (livejournal.com) Але ай я яй, ой йо йой, Управління (а потім Департамент) земельних ресурсів КМДА імені Петра Оленича – до цих пір так і не зареєстрували цей договір. А відтак, як слідує з листа податкових органів Податкова Галерна: olexsandrdyadyk — ЖЖ (livejournal.com) ТОВ “Галерна затока” за всі ці роки не сплатила до Київського бюджету ані ламаного шеляга. І що саме обідно – абсолютно законно. Тому що право оренди (і обов’язок платити орендну плату) виникає з моменту державної реєстрації договору оренди. А зареєструвати цей договір згідно рішення суду та п. 3.35 Положення Про департамент земельних ресурсів КМДА https://kmr.ligazakon.net/document/mr020568$2022_06_23 мав саме Департамент, тобто – Петя Оленич. А він цього не зробив. Я намагався звернути увагу Кличка і секретаря Київради Бондаренко Володимир на ці колосальні збитки спричинені бюджету міста “недбалістю” Петі Оленича, але таких мєлочєй, як сотні мільйонів гривень збитків для міста їх не зацікавили і вони, в порушення закону Про звернення громадян перенаправили мою скаргу на розгляд тому на кого я скаржився – до Департаменту земельних ресурсів. Намагаючись якось виправдати свою високоприбуткову комерційну службову недбалість, представники Департаменту спочатку написали, що вони “нє в кухсє рєбята” Отмаза Земельних: olexsandrdyadyk — ЖЖ (livejournal.com)  і взагалі вперше чують про таку землю, а потім коли я їх тицьнув носом – що є не лише відповідне рішення Київради, але і рішення судів – в яких Управління (Департамент) навіть було учасником (а відповідно достеменно знає про ці обставини) – вони почали городити взагалі якусь фентезі – що дєскать для того щоб укласти договір оренди “Галерна затока” мало подати їм якісь папірці і що згідно чинного на даний час законодавства земля може бути надана в оренду лише на підставі земельних торгів. Але справа в тому, що земля уже надана давним давно, ще в 2007 році і на підставі чинного на той час законодавства і непотрібно було укладати договір оренди – бо він судом уже визнаний укладеним, його треба було лише зареєструвати. Просто елементарно зареєструвати – і бюджет Києва за всі ці роки отримав би 200 млн.грн. Але вже не отримає. І це я навів приклади лише по двох орендарях, а таких “лежачих” ділянок (як їх називають у кулуарах Департаменту земельних ресурсів) дуже багато. Тому збитки, у вигляді недоотриманої оренди, по всіх таких ділянках складуть мільярди і мільярди гривень. Суми збитків колосальні. Злі язики кажуть, що така “службова недбалість” і зловживання службовим становищем з боку колишнього і теперішнього керівництва і чиновників Департаменту земельних ресурсів та профільного зама Кличка – Петра Оленича обумовлені дуже вагомими розмірами “подяк” з боку хитрих орендарів, за такі “лежачі” ділянки. А прикриває Оленича Кличко тому, що, як кажуть ті самі злі язики Оленич регулярно і щомісячно заносить Кличку суми з багатьмааааааааа нулями, за недбалість уже з боку самого Кличка. Але я в такі наклепи недоброзичливців не вірю. Петро Оленич (і його попередники та наступники) на ниві служіння інтересам громади в сфері земельних ресурсів, на весь Київ відомі своєю легендарною безкорисливістю і відразою до грошових знаків. Кажуть, що в кінці місяця, бідний Оленич недоживає до зарплати і іноді від недоїдання навіть непритомніє з голоду. Тому я категорично відкидаю будь які натяки на корупційні мотиви таких зловживань владою і службовою недбалістю. То чому Оленич (і до та після нього) наносять Києву такі страшні багатомільярдні збитки?? Ну якщо не корупційні мотиви (а я вже зазначив, що я їх категорично відкидаю) то залишається одне – якась особиста ненависть до Києва і киян, спричинена можливо якимись образами нанесеними Оленичу і його колегам нами киянами, Територіальною громадою міста. Я не знаю як і коли ми кияни, Територіальна громада познущались над паном Оленичем, бо для того щоб так люто ненавидіти Київ і киян і так жорстоко їм мститись треба мати дуже вагомі причини. Прости нас Петя. І більше не мстись, бо у країні війна і міському бюджету дуже треба кошти від оренди. Можливо офіс Генерального прокурора і НАБУ розберуться у образах пана Оленича і чому від так жорстоко мстить Києву, спричиняючи йому багатомільярдні збитки. Можливо керівник Київської військово-цивільної адміністрації пан Попко, якому зараз підпорядковується Оленич звільнить пана Оленича від такої непомірно важкої для нього ноші. Адже люта ненависть останнього до Києва, така сильна, викликає такі емоційні навантаження, що нєрви пана Оленича можуть не витримати, а я дуже переживаю за його здоров’я (і бюджет Києва). То може краще відправити пана Оленича на відпочинок? Джерело публікації