Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
28 грудня 2021 г. 19:30
Раздел: Тексти
Бюджет Київщини на 2022 рік проголосують у січні, - Василь Володін
2021 рік для Київської області став черговим роком боротьби за розвиток в умовах пандемії. Політичні чвари всередині облради, світова енергетична криза, скандал навколо Біличанського лісу, напруження на кордоні із Білоруссю – це далеко неповний перелік того, що перевіряло владу Київщини на стресостійкість цього року. Про втілені проєкти, про плани на 2022 рік, а також про оптимізм і віру в майбутнє в інтерв'ю KV розповів голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін.
KV: Цей рік розпочався із турбулентності в Київоблраді, але її успішно подолали. Адміністрація і КОР зараз – це стовідсоткові союзники чи ситуативні?
Василь Володін: Депутати обрані на відповідний період, і я поважаю вибір людей. Вони обрали саме такий депутатський корпус із такими політсилами, які є сьогодні в облраді. Я вважаю своїм обов'язком співпрацювати абсолютно з кожним. На мою думку, це конструктивна позиція. Я не розділяю “своїх” та “чужих”. Звісно, що рідна фракція для мене – “Слуга народу”, але я докладаю зусиль для співпраці з усіма політсилами і продовжуватиму це робити. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Щодо певної турбулентності – так, вона існує. Ми її спостерігали навесні і навіть на останній сесії 23 грудня. Для мене оптимальним варіантом була б більшість в облраді, куди б входили усі фракції. Тоді б усі фракції мали можливість лобіювати свої проєкти та округи, відкласти політичні питання. Все одно кожен депутат повертатиметься у свій округ, де має показати результат роботи.
Проаналізувавши результати виборів можна побачити, що вони доволі нерівномірні. Наприклад, південь області – це у більшості “Європейська солідарність” та “За Майбутнє”, пристоличні райони – “Слуга народу” та “Батьківщина”. Це залежало навіть від того, під яким прапором йшли голови громад.
І сьогодні ми розуміємо, що враховуються інтереси одних політсил і менше враховуються інших. Через такий розподіл частина області потерпає. У стратегічно важливих питаннях для регіону, таких, як бюджет, депутати мають об'єднуватись.
Читайте: Груднева позачергова сесія Київської обласної ради не відбулась
KV: Чи буде цьогоріч бюджетна сесія?
Василь Володін: Наразі я не бачу перспектив, аби провести її до кінця року. Думаю, що вона відбудеться у 20-х числах січня. Майже впевнений, що одразу там голосуватимуться зміни до бюджету 2021 та затвердження бюджету 2022. Зміни, які мали проголосувати 23 грудня, також дуже важливі. Там заробітні плати для медичних працівників, обласного театру та інших. Необхідно було розподілити обласні та державні субвенції. Є цілий ряд важливих соціальних питань. Але, на жаль, їх не підтримали.
Проєкт бюджету на наступний рік адміністрацією, згідно закону, був поданий ще 25 листопада. Усі департаменти співпрацювали із облрадою, у деталях обгрунтовували свої пропозиції. Далі облрада надала свої пропозиції, ми відкликали проєкт, внесли зміни, згідно пропозицій, і подали його повторно 16 грудня. Звісно, важливо, аби він був прийнятий у цьому році. Але не вистачило голосів навіть за порядок денний. Думаю, що у наступному році вдасться консолідувати усіх депутатів і підтримати його.
KV: В контексті енергетичної кризи в Європі та світі, чи готова Київщина до зими?
Василь Володін: Наразі із “Київоблгазом” у нас тісна співпраця. Навіть у тих громадах, де комунальні підприємства мали заборгованість, вони пішли нам назустріч і включили опалення. Домовились про реструктуризацію боргів, подали гарантійні листи. Навіть на тих територіях, де вже існувала реструктуризація боргу і вона не була закрита, це вдалось зробити. Жодних проблем у комунальному і державному секторах немає, усі підключені до опалення.
Щодо приватного сектору трохи складніше. Минулого тижня розбирався із проблемою у селі Щасливе. Там багатоквартирний будинок, який розділено на дві частини: який опалюється двома різними приватними постачальниками. У будинку утворено ОСББ. Приватна компанія подала тарифи, які для місцевої громади були вкрай неприйнятні. Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води передбачає, що тарифи на централізоване опалення для населення мають зберігатися на рівні попереднього опалювального сезону. Різниця має бути погашена з бюджетів різних рівнів.
Була дискусія між головою громади та постачальником, довелось мені втрутитись. У результаті вдалось домовитись про тарифи і вже перед серйозними морозами постачальник ввімкнув опалення. Але є питання, наскільки коректно голові ОДА допомагати зібрати сесію в сільській громаді, аби включити туди питання про опалення у половині будинку. І таких прикладів дуже багато. Звісно, що ні в якому разі населення не має страждати, тому я мав втрутитись. Але мешканці області мають розуміти, що держава не може вирішувати усі приватні питання.
KV: Щодо газу зрозуміло, а що із вугіллям?
Василь Володін: Ми чули заяви Міністра, що із вугіллям проблем немає. У постачанні вугілля баланс позитивний. Є чітка позиція Уряду, що запасів достатньо до кінця опалювального сезону. У меня немає підстав в цьому сумніватись.
KV: У селища Коцюбинське були постійні проблеми з “Нафтогазом”. Яка наразі ситуація?
Василь Володін: Немає жодного сигналу про проблемні питання, тепло підключено. Там були питання з електроенергією, до яких я долучався. Наразі все врегульовано. Проблема було у тому, що приватний забудовник підключив будинки на тимчасові лінії, квартири продав, люди поселились, а тарифи там нереальні. Тоді знову голова ОДА починає займатись мікроменеджментом. Але знову ж таки, це наша відповідальність. Якщо область дала забудовнику дозвіл на будівництво, неважливо, ми чи наші попередники, то маємо нести відповідальність. Люди не повинні сидіти без тепла і світла. Я відразу кажу – вмикайте людям комунікації, а тоді ми сідаємо і розбираємось – хто кому винен, хто неправильно підключив.
KV: Свіжий скандал - між Коцюбинським та Києвом через межі, на цей раз причиною стала Схема планування Київської області. На чиєму боці правда?
Василь Володін: Моя позиція дуже чітка і прозора. Коли запитують: Коцюбинське – це?, я відповідаю – Київська область. І відповідь на це питання дала Верховна Рада. Як представник виконавчої влади, я виконую закони. Для мене аксіома, що Коцюбинське – це Київська область. Щодо Схеми планування територій – це документ, який є підставою для розробки програм соціально-економічного розвитку. Це точно не документ, який визначає межі чи встановлює їх. Це закон і маніпуляція цим фактом є неприйнятною.
На мою думку, тут єдина проблема – відсутність меж міста Києва. Конфлікт між областю та Києвом буде вичерпано, коли столиця затвердить свої межі. Вони встановлюються парламентом. І без вирішення цього питання Київська область без кінця матиме такі проблемні питання. Не тільки щодо Коцюбинського, є Гнідин, острів Великий та інші території. Ми бачимо, що Київ розширюється від загальноприйнятих меж, про які ми знаємо, а з іншого боку – місто взагалі не має меж, які були б затверджені на законному рівні. І поки є спірні території, наші громади не можуть затвердити свої межі. Через це вони не можуть розвиватись. Конструктивне вирішення цього питання наразі знаходиться виключно у парламенті та безпосередньо у місті Києві. Столиця має провести роботу, подати документи, а парламент – встановити межі. Тоді відразу усі питання щодо Коцюбинського та інших територій будуть вирішені.
KV: Чи не вважаєте ви рішення Бучанської райради щодо встановлення меж Коцюбинського дещо передчасним, оскільки не встановлені межі Києва?
Василь Володін: Громадам потрібно розвиватись. Ініціатором рішення був голова Коцюбинської громади. Я розумію, що йому потрібно щось відповідати жителям громади. Він має розуміти – у нього 87 гектарів, чи 300 гектарів, чи більше. Його обрали люди і він має відстоювати свою територію. Не можна сказати людям – давайте почекаємо рішення парламенту. А скільки чекати – ніхто не відповість. Ми неодноразово запрошували представників столиці на слухання, але безрезультатно.
Чи правомірним було таке рішення – має встановити суд. Наразі суд заборонив будь-кому вживати будь-які дії, пов'язані із виконанням цього рішення. Це тимчасове рішення до розгляду по суті. Буде рішення першої інстанції, потім, якщо буде подана апеляція, – апеляційної інстанції.
Читайте: Судочинство по-київськи: Коцюбинське просить президента Зеленського розібратись зі столицею через межі селища
KV: Робоча група щодо встановлення меж взагалі існує? Востаннє про неї було чути за минулого скликання обласної ради.
Василь Володін: Так, якщо я не помиляюсь, її очолює Борис Білий. Туди входять представники КОДА, депутатського корпусу, Коцюбинського, Гостомелю та інших спірних територій. Також туди включені представники Київської міськради. Але, на жаль, вони не ходять на засідання. Ми ініціювали, запрошували, але марно.
KV: Ведуться розмови на рівні голови Київоблдержадміністрації та голови Київської міської держадміністрації?
Василь Володін: Ми спілкуємось, але питання розмежування територій не піднімали. На мою думку, це питання не потрібно політизувати. Мають сідати фахівці, відповідальні особи, піднімати документи і конструктивно спілкуватись.
KV: Як просувається будівництво Великої обхідної дороги?
Василь Володін: Ця дорога має величезне значення для області та Києва. Для області це не просто дорога, це інфраструктура – будуть побудовані заклади громадського харчування, готелі. Відповідно це робочі місця. Також це податки, які будуть йти на розвиток громад. Також це екологія, навіть не так для області, як для Києва. Розвантаження скупчення автомобілів, які викидають шкідливі гази. У переважній більшості вантажний транспорт поїде по обхідній дорозі.
Сьогодні Службою автомобільних доріг Київської області проєктується ряд ділянок. Вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп, в народі – Варшавка-Житомирка. Це 18 кілометрів дороги, ряд мостів, розв'язок.
KV: Щодо тендеру на так звану “Варшавку-Житомирку”, який ще не відбувся, вже лунає багато критики щодо відбору підрядника. Перед цим КОДА підписала меморандум про співпрацю із турецькою компанією і подейкують, що тепер тендер виграє саме вона.
Василь Володін: Меморандум не є підставою для того, щоб виграти тендер. Може виграти вона, може – інша компанія. Взагалі меморандум не стосується КОД, там йдеться про іншу ділянку біля Окружної дороги на Софіївську Борщагівку.
KV: Чи вирішена проблема із землями, що проєктовані під будівництво, але раніше були віддані під приватні будинки?
Василь Володін: Близько двох тижнів назад підписував розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги у 18 кілометрів. Щодо приватних ділянок проблем не буде, оскільки у держави є конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією.
Я проводив нараду із головами громад, Службою автомобільних доріг. Йдеться про те, що викуп буде за нормативно-грошовою оцінкою, а не експертною. Є зацікавлені особи, які хочуть продати землю за космічні кошти. Але цього не буде.
KV: Критики називають КОД найдорожчим проєктом в Європі – чому така висока ціна?
Василь Володін: Відповідь дуже проста. Є два варіанти. Перший – коли ми робимо капітальний ремонт дороги, то знімаємо верхній шар, кладемо новий асфальт, закатуємо і все готово. Кілометр такої дороги має одну вартість. І є інший варіант, коли передбачено повне зняття дороги, нова “подушка”, армування, тротуари, бордюри, освітлення, розв'язки, острівці безпеки. Здавалось би, той самий асфальт, але така дорога в рази дорожча. 18 кілометрів дороги – 5 мільярдів. Потрібно дивитись, що включено у проєкт такої дороги. Я не берусь судити, дорого це, чи ні. Є експертиза, яка перевіряє, чи відповідає перелік робіт пропонованій вартості.
KV: Які результати будівництва КОД ми зможемо побачити у наступному році?
Василь Володін: Плануємо побудувати ділянку 18 кілометрів. Але є ряд факторів. Спершу потрібно дочекатись результатів тендеру. Мені б, звісно, цього не хотілось, але можуть бути суди. Можуть бути інші перешкоди, які не дадуть рухатись так, як нам хотілось би. Але фізично, коли є фінансування, потужна компанія, 18 кілометрів за рік зробити можливо. За два місяці наша Служба автомобільних доріг відновила Бориспільську трасу, майже такий самий відрізок по кілометражу.
KV: У Схемі планування не виключається, що КОД може стати платною. Ці кошти йтимуть в обласний, державний бюджет, чи, можливо, на потребу громад?
Василь Володін: Коли буде прийматись рішення про можливості платності цієї дороги, тоді будуть обговорення. Звісно, ми б хотіли боротись за те, аби якийсь відсоток йшов до обласного бюджету, оскільки вона пролягає через наші землі. Звісно, що частина має йти до бюджетів громад, через які ця дорога буде проходити. Але поки не йдеться про жодні дискусії щодо платного режиму на КОД.
У світі є різна практика: починаючи від 100% державі, закінчуючи 100% громадам, через які проходить дорога. Також буде враховуватись те, хто буде обслуговувати дорогу – приватний суб'єкт чи служба автодоріг. На обслуговування теж будуть йти кошти. Потрібно буде встановити системи пропуску, вони теж не найдешевші. І найголовніше – має бути альтернативна безкоштовна дорога.
KV: Можна сказати, що 2021 рік став для Київщини роком розвитку залізничного транспорту, це дуже потужно.
Василь Володін: У цьому році дійсно стрімко розвивалось пристоличне залізничне сполучення. Завдячуючи співпраці із південно-західною залізницею, вдалося запустити зовсім іншої якості електрички із Бучі, Боярки. З останніх напрямів – Фастів, Васильків. Ми розуміємо, що це значно дешевше, ніж маршрутки, та у майбутньому має стати практичніше.
KV: Розкажіть про перспективу розвитку аеропортів області. Зокрема, у Схемі планування передбачено будівництво нового аеропорту “Рославичі”, який у подальшому може перебрати функцію аеропорту “Київ”. Чи відбувались якісь процедури з пошуку інвесторів для його будівництва? Де саме він може бути розміщений? Що буде з будинками та житлом, розташованим там?
Василь Володін: Будь-який аеропорт чи аеродром стане цікавим для інвестора, коли на нього є попит. Звісно, що коронавірус вніс зміни у розвиток авіатранспорту. Це призвело до певних наслідків – звільнення висококласних спеціалістів, пілотів. А коли у пілота немає тривалої практики, він відразу не полетить. Була колоссальна проблема. Але сфера потроху відновлюється. Авіасполучення розвивається і можемо бачити, скільки аеропортів будується у різних областях України. У великих містах вони навіть включені до президентської програми “Великого будівництва”. За кордоном є така практика, що людям дешевше долетіти внутрішнім рейсом, ніж їхати потягом чи автомобілем. Але ми маємо зважати на реальну потребу, а не просто втілювати ідею фікс.
Я особисто займався проєктом по Білоцерківському аеродрому. Наразі він приймає колишні радянські літаки і проводить ремонтні роботи. Ключова проблема там у конфлікті між Білоцерківською та Фурсівською громадами, які не можуть поділити землі. Якщо прийде інвестор і скаже – я готовий тут будувати, питання можна вирішити. Але це складно. Ще вчора ми припиняли авіасполучення через пандемію. Складно сьогодні знайти інвестора, який готовий вкладатись із перспективою в десятки років. Бізнес хоче зрозуміти, куда рухається світ і коли ми врешті зможемо зняти маски.
Але цей аеродром дійсно цікавий. Поряд залізниця, Одеська траса. З точки зору логістики, я бачу його вантажним.
KV: Коли ви зустрічались з ізраїльською делегацією, не обговорювали зацікавленість хасидів літати до Білої Церкви, бо звідки ближче в Умань?
Василь Володін: Таке питання існує, але ми розуміємо, що великий аеропорт “Бориспіль” не завантажений на повну. В цьому ми можемо пересвідчитися, подивившись на термінал F. Не виключено, що якийсь ізраїльський інвестор захоче побудувати у Білій Церкві аеропорт для розвитку малої авіації.
KV: Якими проєктами “Великого будівництва” за цей рік ви пишаєтесь? Що було недопрацьовано і чому?
Василь Володін: Я хотів би будувати нові об'єкти, а не реконструювати старі. Це стовідсотково було б швидше та якісніше. І саме новими об'єктами я можу пишатися. Це Академія спорту у Бучі, масштабний об'єкт, який будували майже з нуля. Був лише фундамент і обшивка, яку довелось зняти, за роки, поки це простоювало, вона зіпсувалася. Через це проєкт подорожчав.
Також у Бучі є гімназія. Вважаю іі зразковим освітнім об'єктом. Тут є сучасний стадіон, мультикомплексний спортивний зал, актова зала, сучасний харчоблок. Школа відповідає всім інклюзивним нормам. Її також майже заново будували. У цьому році закінчуємо фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці. Це потужний об'єкт, який був ще тим довгобудом. Цегла стояла там з радянських часів. Зараз це новий сучасний красивий комплекс.
Ще пишаюсь Пашківською школою. У минулому році почали зовнішні роботи. Коли вперше туди приїхали, почали робити, тріснув фундамент. Було коригування проєкту, посилення фундаменту. Почали досліджувати весь периметр школи, довелось не в одному місці його підсилювати. На фініші зовнішніх робіт кажу – давайте зайдемо всередину. Там все було не в кращому стані. Вирішили зробити проєкт повністю по внутрішній роботі. Наразі там нова сучасна школа, від старої залишились лише стіни.
Зовсім мені не подобаються проєкти, де неможливо зробити капітальні роботи. Наприклад школи у населених пунктах, де немає альтернативи для учнів, поки триватиме ремонт. Там можемо робити тільки утеплення, модернізацію. Це також потрібно, і люди за це дякують. Але це не масштабна робота, яка б дозволила повністю осучаснити школу.
KV: Що із Микулинецькою школою, яка є відомим довгобудом на Київщині. Чи добудують її?
Василь Володін: Так, я переконаний, що добудують. Складність цього будівництва у тому, что проєкт був дуже масштабним, але реальна потреба набагато менша. І, на мою думку, там було б достатньо побудувати невелику школу. До того ж є негатив, пов'язаний із кримінальними провадженнями через підрядників. Наразі будівельні роботи там виконані на 70%. Однак об'єкт потребує ще багато коштів на внутрішні роботи – закупівлю обладнання. У проєкті бюджету на 2022 рік ми заклали цю суму.
KV: Яка ситуація із Бориспільською ЦРЛ?
Василь Володін: Лікарня повністю відремонтована і в результаті маємо хороший об'єкт. Не доробили пологове відділення. Ситуація подібна із Пашківською школою – почали роботи і фундамент тріснув. Провели цілий ряд експертиз, що забирає багато часу, в результаті будівля визнана аварійною. Ставити туди тяжке потужне обладнання, вентиляцію не можна. Максимум – вона може виконувати адміністративну функцію. Одночасно вирішувалось питання передачі майна громадам. На жаль, у цей час помер мер міста Анатолій Федорчук. Людина, яка працювала із цим об'єктом.
Передача лікарні від району місту була дуже складною. Щось місто погоджувалось забирати, щось – ні. Були борги. Виникло питання, як це все утримувати. Потім – лікарня буде обслуговувати не тільки бориспільчан, а ще ряд громад. Пропонували, аби й ті громади стали співвласниками. Почались “торги”, які затягнулись. А поки не визначено власника, кошти на будівництво виділити неможливо. Вдалося домовитись із містом, вони забрали лікарню, і на наступний рік готуємо проєкт будівництва пологового поряд із лікарнею.
Це буде два корпуси із повітряним скляним переходом, він буде з'єднаний із основною лікарнею. Дуже важливий момент – це лікарня біля аеропорту і там буде вертолітний майданчик. Наразі реалізується проєкт аеромедицини і вертоліт зможе приземлитись відразу на дах цього корпусу. Цікаво, що проєкт будівництва коштує дешевше, ніж той, за яким мали робити реконструкцію. До кінця року завершиться тендер і перші роботи навесні будуть розпочаті.
KV: Процес ліквідації РДА та райрад на Київщині проходив досить проблемно. Чи все вже комунальне майно передане до громад?
Василь Володін: Районні ради поки не ліквідуються, вони продовжують існувати, як юридичні особи, але без фінансування.
РДА ліквідовані повністю. Але там була така біда: голова і апарат адміністрації – окрема юридична особа, і кожен департамент – також окрема юридична особа. Наприклад, у одному з районів була така проблема – прийшов лист із суду про борг управління освіти у 1,5 млн гривень “Укртелекому”. Закрити цей борг можна лише із районного бюджету. А коштів там немає, ледве вистачає на зарплати. Єдине, чим область могла допомогти – нерозподіленими залишками минулорічних районних бюджетів. Але вони всі вже пішли на борги. Поки є борг, ліквідувати юридичну особу неможливо. Найбільше проблемних ліквідацій на Білоцерківщині. Це Сквирська РДА, є питання по бухгалтерії. Якесь майно у них не обліковувалось. Загалом не більше, ніж у 6-7 РДА залишаються проблеми із ліквідацією структурних підрозділів.
По районним радам складніше, бо тут є питання передачі майна, а також політична складова. Мені часто доводиться втручатись у процес. Наприклад, Обухів та Українка сперечались через лікарню. Район не хотів передавати тепломережу громаді. Питання – чим райрада буде компенсовувати різницю між економічно обгрунтованим тарифом та тарифом для населення? Кажуть – будемо шукати. Але це не відповідь. Коли з'явиться борг, тепло просто віключать. Дотиснули питання, передали в Обухів. У Вишгороді також доводилось втручатись.
Знову ж таки на Білоцерківщині часто втручався у ситуацію. Там є нерозподілені залишки, які не могли поділити. Білоцерківська райрада хотіла собі забрати залишки Таращанської райради, а Таращанська громада каже – чекайте, але ж об'єкти на утримання нам віддали, тому й кошти віддавайте. Були різні ситуації. Десь повністю передавали, десь домовлялись 70/30 або 50/50. Це вже не масштабна проблема. Були критичні об'єкти, які впливають на життєдіяльність громад. Усі вони передані.
KV: Яготинська громада мала звернутися до КОДА щодо включення проєкту будівництва сміттєвого полігону у відповідні обласні програми на 2022 рік. Чи дадуть громаді гроші на полігон? Як взагалі вирішуватимуть сміттєве питання в році, що надходить?
Василь Володін: Все залежить від того, наскільки гостро стоїть питання для населення. У наступному році ми плануємо розробити проєктно-кошторисну документацію на будівництво двох сміттєпереробних комплексів. Я вважаю, що за цим майбутнє. Але коли ми розглядаємо питання такого будівництва, усі світові інвестори, з якими я зустрічався, задають два питання – гарантоване завантаження сміттям та тарифи. Я спілкувався із мерами міст, ми проаналізували карту області і визначили дві локації – Бучанська та Бориспільська громади. Тут важлива також невелика відстань до Києва, аби підключити столичних перевізників, довантажити там, де не вистачатиме обласного сміття.
Після виготовлення проєктів ми говоритимемо з інвесторами не про глобальні плани та космічні кораблі, а про конкретні дії та кошторис. Бажаючих є багато. Але друге питання – тарифи. Це бізнес із довгостроковою перспективою, і інвестори хочуть розуміти стабільність тарифу. На жаль, у наших громадах, це політичне питання. Але одночасно це відповідальність усіх рівнів влади, і ми будемо це питання контролювати.
Щодо полігону в Яготині – якщо в Борисполі ми побудуємо сміттєпереробний завод, то вони зможуть возити сміття туди. Так, полігон це дешевше і зручніше. Але з точки зору екології – це не перспектива.
KV: Минув рік як територія Київщини була поділена на громади. Реформу децентралізації вже можна вважати успішною чи ще залишаються проблемні питання? Які?
Василь Володін: Реформа децентралізації в Україні та в Європі визнана однією з найуспішніших у нашій державі. Громади отримали додаткові можливості, повноваження. Я часто нагадую, що також вони отримали додаткову відповідальність. Якщо раніше голови їхали в область чи район, то тепер мають вирішувати питання самостійно. Легше ця реформа пройшла для тих, хто раніше працював в органах місцевого самоврядування і мав досвід. Деякі громади були створені до завершення реформи і наразі отримали ще більше ресурсів.
На завершення року є одна неспроможна громада в області – Поліська. З одного боку це об'єктивно, а з іншого – я все ж вважаю, що є певні суб'єктивні речі, на які можна впливати. Коли до мене приходить інвестор, я розумію, який голова буде сприяти у залученні його на територію. Деякі голови, навпаки, здають землю за копійки. Через це втрачає бюджет. На віддалених територіях основним активом є земля. І коли ми починаємо перевіряти ціни, то бачимо, що вони взагалі не об'єктивні. Кажуть, що договори укладені на багато років, тому не підвищують ціни. Але наразі вже почали підвищувати, я тут бачу позитивну тенденцію. Також є випадки, коли підприємства, які працюють в області, були зареєстровані у Києві, вони теж почали перереєстровуватись. Загалом є громади, де шукають причини, аби цього не робити, а є ті, які шукають механізми, як зробити. На наступний рік є завдання вивести усі підприємства “з тіні”.
KV: Наостанок, що ви кажете підлеглим, аби вони дивились з оптимізмом у 2022 рік?
Василь Володін: Багато хто каже, що я занадто демократичний. У мене не авторитарний режим керування, я намагаюсь до членів своєї команди достукатись, а не “зігнути, нагнути, примусити”. І в кожного я запитую – ти справді віриш у те, що робиш? Якщо ні, то в нас нічого не вийде. Якщо я бачу, що людина не вірить, то ми з нею прощаємось.
Коли ми робимо те, що подобається, і отримуємо від цього результат, тоді є оптимізм. Також я вірю в те, що пандемія колись закінчиться.
Читайте: Голова КОДА Володін: Щоб інвестиції прийшли до регіону, потрібні прозорі та легкі умови ведення бізнесу
Фото: KVКиевVласть
15 грудня 2021 г. 13:30
Раздел: Стиль
У Києві виступить Jazz Trio by Usein Bekirov
Вже 18 грудня в UNIVERSUM HALL у Києві на проспекті Глушкова, 1 (ВДНГ, павільйон №6) відбудеться найяскравіший концерт циклу Universum Jazz. О 20.00 гостей чекають на Jazz Trio by Usein Bekirov, де можна буде насолодитися авторськими джазовими творами Усеїна Бекірова у виконанні музикантів світового рівня.
Про це KV повідомили організатори.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Під час концерту Jazz Trio by Usein Bekirov гратимуть: Усеїн Бекіров – клавішні інструменти, Роман Пилипенко – барабани, Артем Лебедєв – бас-гітара.
Метри джазу - Тріо Усеїна Бекірова під Новий рік скидають з себе серйозність і просто, з легкістю, притаманною тільки справжнім професіоналам, дарують нам авторські джазові композиції. Колаборація музикантів, кожен з яких професіонал у своїй сфері і відомий не лише в Україні, а й в Європі та США.
Ми знаємо Усеіна Бекірова як зірку сучасного українського джазу, автора творів, в яких поєднаний фольклор кримських татар, українців, азербайджанців, інді й балканський фольклор. Він пише і виконує музику в стилях етноджаз, фанк, ф’южн, є автором саундтреків до ряду кінофільмів.
На днях Усеїн підтвердив ТОП новину, яку чекали всі його фанати – спільний проєкт зі гітаристом, якого журнал Down Beat вніс до списку 75 найкращих джазових гітаристів усіх часів Майком Штерном. А ще його запрошують до себе світові зірки: Баррі Бренхард, Олег Кензов, Майк Стерн (США), Сарп Маден (Туреччина), Хадрієн Феро (Франція), Богдан Гуменюк (США).
Квитки можна придбати за посиланням.
Нагадаємо, з грудня 2021 року дві українські агенції, які просувають українське виконавське мистецтво – EDERI MANAGEMENT та STAGE ART – презентують новий масштабний проєкт – мультидисциплінарний цикл концертів Universum Classic та Universum Jazz.
Читайте: В Києві у грудні розпочинається цикл концертів UNIVERSUM CLASSIC та UNIVERSUM JAZZ (афіша)
Фото: надане організаторами
КиевVласть
14 грудня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам
Бюджети громад можуть отримати нове навантаження: в комітетах Верховної ради розглядається законопроєкт № 6029, який передбачає розширення соціальних гарантій для борців за волю України. З-поміж них – пільгове перевезення, оплата якого може повністю лягти на плечі громад. Голови громад сприймають новелу обережно та наголошують: за законом фінансування загальнодержавних соцпрограм належить лише до компетенцій держави.
Як стало відомо KV, 1 грудня Асоціація міст України (АМУ) направила голові комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галині Третьяковій листа, в якому висловила своє бачення проблем законопроєкту "Про внесення змін до деяких законів України щодо відзначення внеску осіб, що боролись за волю України у ХХ столітті" (№ 6029), який нині перебуває на розгляді комітету.
Законопроєкт, з-поміж іншого, передбачає надати право безоплатного проїзду один раз на два роки залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, проїзд один раз на рік вказаними видами транспорту зі знижкою 50% борцям за незалежність України у XX столітті.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"АМУ в цілому підтримує підвищення соціальної захищеності окремих категорій громадян, в той же час зазначає, що реалізація законопроєкту потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів в частині надання компенсації за пільгове перевезення вищезазначених категорій громадян”, – йдеться у зверненні.
Також в Асоціації підкреслили, що у ст. 142 Конституції України передбачено, що витрати органів місцевого самоврядування, які виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
А у запропонованому законопроєкті не передбачено джерела покриття пільг, що суперечить також статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
АМУ проти
В АМУ впевнені: законопроєкт поставить пільгові категорії громадян у залежність від спроможності місцевих бюджетів. Адже не у всіх громадах є кошти для компенсації пільгового перевезення. А в разі неможливості забезпечити пільгу, може суттєво зрости соціальне напруження.
Загалом АМУ пропонує у законопроєкті закріпити фінансування пільгового проїзду за рахунок коштів державного бюджету і таким чином держава виконає свій обов’язок щодо фінансування пільгового проїзду.
Зміни
Законопроєкт пропонує внести зміни до двох законів, розширивши соціальні гарантії борців, які свого часу боролись за незалежність України.
По-перше, зміни стосуватимуться ЗУ "Про державні нагороди України" в частині ст.10. "Почесні звання України". До широкого списку таких почесних звань, як заслужені та народні вчителі, артисти, діячі мистецтв, лікарі, мати-героїня тощо (детальніше тут), буде включено ще і звання "Борець за волю України".
Загалом почесні звання присвоюються особам, які працюють у відповідній галузі економічної та соціально-культурної сфери не менше 10 років, мають високі трудові досягнення.
Звання ж "Борець за волю України" будуть присвоювати особам, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі органів влади, організацій, структур та формувань, перелічених у статті 1 ЗУ "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті".
Зокрема у цій статі буде розширено правовий статус борців за незалежність. Так, крім органів влади УНР та ЗНР, Української Держави (Гетьманату), військових формувань цих органів, політичних партій тих часів, повстанських та партизанських загонів, а також Організації українських націоналістів, УПА, Організації українського визвольного руху другої половини XX століття тощо, борцями за незалежність буде визнана й Українська екологічна асоціація "Зелений світ" до 24 серпня 1991 року, яка була заснована після Чорнобильської катастрофи. Важливість вшанування діяльності цього руху законотворці детально обґрунтували в пояснювальній записці до законопроєкту.
Крім того, автори законопроєкту зауважують, що держава може надавати соціальні гарантії, пільги або виплати борцям та членам їхніх сімей. Але які саме пільги, чинним законом не визначено.
Тож до переліку соціальних гарантій, що має надавати держава, крім вже згаданого пільгового проїзду, включено безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації (порядок надання таких путівок визначаються КМУ), 75-% знижка на ліки, щорічне медобстеження і диспансеризація із залученням спеціалістів, першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках, а ще – позачергове влаштування до закладів соцзахисту, безоплатна правова допомога та поховання за рахунок коштів держбюджету.
А також буде створено Єдиний державний реєстр борців за незалежність України.
На місцях
KV поцікавилися у керівників громад їхньою думкою щодо нововведень в частині розширення соціальних гарантій та прав категорії визначених у проєкті громадян. Спитали також, чи готові громади забезпечити їх пільговим проїздом у разі, якщо його компенсацію, перекладуть на місцеві бюджети.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук
Стаття 142 Конституції України чітко говорить, що якщо органи держвлади приймають рішення, яке повинне виконувати місцеве самоврядування, то, разом з тим, держава повинна його профінансувати. Тому що законом "Про місцеве самоврядування в Україні" чітко визначено, що до власних повноважень відноситься, саме в разі наявності вільних коштів, прийняття місцевих пільг, а делегованими повноваженнями не передбачено фінансування загальнодержавних соцпрограм. Ми з великою повагою ставимося до всіх пільгових категорій, але наша позиція – це має фінансувати держава. До прикладу Чорнобильська зона і території, що постраждали від аварії на АЕС. Ці території самі по собі потребують підтримки. Якщо перекинути фінансування пільг на місцеві бюджети, то на цих територіях не залишиться коштів на фінансування будь-яких програм розвитку. Адже ледь не 100% їхніх жителів – пільговики. І замість розвитку, ця територія прийде в повний занепад. Тож громади категорично проти, коли такі видатки держава покладає на місця. Це не функція місцевого самоврядування – реалізація державних соцпрограм. Це суперечить законодавству.
Велика проблема і з залізничними перевезеннями. ЗУ "Про залізничний транспорт в Україні", зокрема, ст.7, чітко прописано, збитки Укрзалізниці за пільгові перевезення компенсує той орган, який прийняв рішення про надання пільги. Пільги надалися нормативно-правовими актами ВРУ. І, на жаль, ВРУ усунулась від вирішення цього питання. Більше того, Укрзалізниця, як держпідприємство, що перебуває в сфері управління Кабміну, не звертається до ВРУ з приводу виділення цих коштів, а позивається через суди щодо їх стягнення саме з місцевого самоврядування, хоча це суперечить нормам закону. Відбувається тиск на громади. Питання пільгового перевезення зараз потребує законодавчого врегулювання. Нині перевізники не одержують кошти за перевезення, хоча законом передбачено надання таких послуг. Громадяни, ніби-то, мають право, але не можуть ними скористатись, а той орган, що прийняв рішення про надання пільг, самоусунувся, зауваживши, що це не його відповідальність. Вважаю, потрібно не надавати безкоштовний проїзд, а монетизувати ці пільги. На рівні держбюджету приймається рішення, через Мінсоцполітики передбачаються кошти і управління соцзахисту здійснює виплату. А вже сам громадян приймає рішення: їздити безкоштовно чи витратити кошти на інші потреби. Нині ж є певні моменти зловживання. Коли громада робила фізоблік громадян, що користуються пільгами, то по звітам Укрзалізниці зазначена більша кількість перевезень, аніж продемонстрували дані обліку.
Голова Золочівської сільської громади Олександр Лазаренко:
Держава завжди декларує допомогу всім пільговим категоріям, а у результаті покладає все на органи місцевого самоврядування. На жаль, це негативна практика. Ми всі шануємо борців за незалежність. Та особисто я, наприклад, тільки за адресну допомогу. Якщо ми говоримо про пільговий проїзд, то нехай держава дасть адресну допомогу кожному борцю за незалежність. Це неправильно, якщо ми будемо компенсувати борцю допомогу, а інший, якщо не скористається послугою, не одержить нічого. Не може держава декларувати, не порадившись чи не мавши підтвердження, що громада має такий ресурс. У результаті держава озвучила, що ми зробимо пільговий проїзд борцям за незалежність, але нехай цю суму заплатить орган місцевого самоврядування. Взяли проголосили, що держава хоче, аби медики, лікарі, медсестри одержували 13 і 20 тисяч гривень зарплати, переклавши цю доплату на громади. Тільки держава забула повідомити, звідки нам брати ці кошти. Кожна ініціатива держави має бути підкріплена грошима, якщо ні, – це популізм.
Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник:
Держава ініціює законопроєкти щодо пільгових перевезень, надання інших пільг тощо, приймає популярні закони, але вони лягають тягарем на місцеве самоврядування. Чи у нас сьогодні достойні бюджети чи вони можуть витримати всі ці пільгові перевезення? Лише одна тільки залізниця забирає багато коштів, у кого вона є. Залізниця робить відрахування по земельному податку, але пільгами вона забирає вдвічі більше. Тож, який в цьому сенс і для чого це робиться – важко сказати. Це питання ми розглядали разом із АМУ та Всеукраїнською асоціацією громад. І дійшли до висновку, що це додаткове навантаження на місцевий бюджет. Якщо держава буде надавати на це субсидію – це інша історія. Якщо ж субсидій не буде, громади не будуть спроможні закрити ці проплати. Як вчинила з пільговиками Немішаївська громада, ми запровадили "Квиток немішаївця". Здійснив мешканець поїздку – це зафіксувалось. І наприкінці місяця ми компенсуємо пільговикам цей проїзд. Таким чином, громада заощаджує в 4-5 разів кошти на перевезення. Якби нашу громаду взяли за приклад і впровадили такий квиток по всій Україні, то це дало б якийсь ефект.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Фото: колаж KVКиевVласть
12 грудня 2021 г. 13:15
Раздел: Стиль
Пристрасті за Приворотним зіллям від Капранових і Павлюка
У Київському академічному драматичному Театрі на Подолі нещодавно гучно відгриміла прем’єра вистави “Приворотне зілля” за мотивами повісті братів Капранових. Поставив цю містичну комедію-трилер головний режисер Херсонського музично-драматичного театру імені Миколи Куліша Сергій Павлюк.
Журналістам KV вдалося побувати і на здачі вистави (на генеральному прогоні), й на допрем’єрному показі. Навіть насолодитися виконанням бардівських пісень братів Капранових. Виявляється, вони пишуть і самі ж виконують і пісні, й романси, романтичний блюз і, навіть, кобза-реп. А ще, за словами співучих письменників вони виконують кобза-джаз, кобза-блюз, кобза-вальс та інші “кобза-жанри”. Вони вважають, що така реклама поезії, зокрема і власної, – хороший крок для спілкування з аудиторією: “Поет, якщо він хороший, то завжди зможе продати свої книги. А кобзареві за хороший виступ дадуть гроші, нагодують, а, може, і чарчиною пригостять”, – прокоментував Дмитро Капранов. Творча людина проявляється в багатьох творчих напрямках... Брати Капранови – подвійний удар по тузі, сірості та невігластву! Тож після відкритого генерального прогону вистави, найпершими вдалося “спіймати” саме авторів.
- Дуже все несподівано! Вражає, що герої, яких ти вигадав досить давно, 20 років тому, і вже почав про них забувати, раптом стоять перед тобою живі, — зізнався Віталій. — Кожен з них зі своїм характером, своєю поведінкою, яка дещо відрізняється від того, що ти їм свого часу звелів робити. Адже одна справа, коли пишеться книжка, зовсім інша — коли здійснюється пластичне рішення, коли те, що ти описуєш словами, тут описується простою дією, грою світла. Складається інше враження. Треба віддати належне режисерові за його вигадливість і вміння, там де це потрібно, працювати без слів. Особливо вражає алюзія з радянською атрибутикою, таке живе занурення у минуле. Щодо акторів, то шалено вразив Микола Піліповіч, майор КГБ, у виконанні народного артиста України, провідного актора Театра на Подолі, Сергія Сипливого і троє сільських гопніків. Це взагалі – “бомба”!
- На репетиціях ми не були, — продовжив Дмитро, — але регулярно спілкувалися з режисером, обмінювалися враженнями та ідеями. Намагалися допомогти, донести авторське бачення. Матеріал складний, події відбуваються на початку 90-х років. У нас з режисером різниця у віці. Можемо підказати те, чого він не бачив. Це вже наша третя спільна робота з Сергієм Павлюком, довіряємо йому як режисерові. До цього ставили у Херсоні п’єсу “Територія жінки” та капусник. А тут Сергію вдалося не скотитися до пошлості, хоча повість аж кишить еротикою.
Автори призналися, що всі герої – реальні, мають своїх прототипів, всі діалоги й мізансцени – теж реальні, підслухані й підглянуті ними в одному з сіл Тернопільщини.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
- Всі, окрім анекдотичного випадку з бюстом Сталіна, – додає Віталій, – це вже з народного фольклору. А ось на сцену з преферансом нас надихнула Греція. Так-так, коли ми були в Греції, то зустріли там багато фігурок, де зображені три попи, які грають у карти. Розговорилися з людьми, і там, і потім у нас, і виявили, що серед попів це досить поширена гра. А нещодавно ми познайомилися з одним священиком з Очакова, який приїхав служити в село. Так він просто в шоці: “Я не знаю, як мені бути й що робити!”, – каже, – “Вони мені несуть святити ножі, якісь обереги, хустки… Це ж чистісіньке відьмацтво!”. Ми йому кажемо: “Отче, не переймайтеся! Ви робіть свою справу, а вони хай вже самі думають, куди те все застосувати”. Одне слово: вистава вдалася! Хоча було дуже багато імпровізації. Але це ж тільки початок! Існує неписане правило, за яким автор не може говорити, що йому сподобалася постановка за його книжкою – адже тоді він розділяє відповідальність з режисером, а краще дистанціюватися. Але ми скажемо не за правилами: нам постановка "Приворотного зілля", яку зробив Сергій Павлюк, сподобалася. І не лише нам. Зал переповнений, сміх, овації, глядачі дякують, актори дякують, навіть білетерки, які бачили-перебачили, дякують. То чом би нам бути незадоволеними? Ну так, це не зовсім те, що ми писали, але перенести книжку на сцену один в один неможливо. У Павлюка вийшла дуже весела комедія з містичним підґрунтям про зіткнення України та СРСР. Він класно вловив дух епохи, і хоч молоде покоління не знає, навіщо до телевізора, де мовчки махає руками сивий чоловік, підносили банки з водою, воно все одно сміється, хоч і дивується.
- Дякуємо режисерові, дякуємо акторам, дякуємо художникам, світлякам та звукачам, дякуємо покійному Віталію Малахову, який був ініціатором постановки. Ну а вам радимо подивитися виставу у Театр на Подолі. Гарний настрій та натхнення гарантуємо!
- Моє знайомство з Театром на Подолі та його керівником Віталієм Малаховим розпочалося ще у студентські роки, — згадує режисер-постановник вистави Сергій Павлюк, — Театр тоді знаходився у приміщенні Гостинного двору. Там побачив виставу “Дядя Ваня”, яка справила на мене незабутнє враження.
Потім довго не спілкувалися. Аж поки драматург Тетяна Іващенко не запропонувала мені поставити у цьому театрі виставу за її п’єсою “Замовляю любов”. Ця постановка й досі користується популярністю серед глядачів, нещодавно відбулася ювілейна сота вистава.
Через два роки зателефонував Віталій Малахов і запропонував мені поставити виставу за романом Джорджа Оруелла “1984”. Прем’єра відбулася минулого року. Саме тоді виникла ідея зробити тут ще щось цікаве. А через кілька місяців – знову дзвінок від Віталія Юхимовича. Він запитав, чи не могли б для театру щось написати брати Капранови, з якими я давно товаришую. А у мене з Капрановими якраз був сучасний проєкт у Херсоні “Територія жінки”, присвячений Святу жінок – 8 березня. Проєкт дуже цікавий – сучасна українська поезія на сцені. Порадився з ними і вирішили, що для глядача буде цікавою постановка за їхньою повістю “Приворотне зілля”. Хоча спочатку планували “Кобзар-2000”. Говорячи про особливості 35-го театрального сезону, Віталій Юхимович зазначив: “Цей сезон, а може й наступний, ми проведемо під лозунгом “Фантастика на сцені”. Відкриє проєкт вистава Сергія Павлюка “Приворотне зілля” за романом братів Капранових, прем’єра запланована на 18 листопада. Я вважаю, що починати ставити фантастику з творів українських авторів – символічно. У нас багато хороших письменників, і ми хочемо їх популяризувати”.
Без перебільшення скажу, що твори Капранових – це дуже хороша, читабельна література. Вона про українців, про українське, про містичне. Я прочитав твір, який мені надіслали письмннники, потім почав заглиблюватися у матеріал, дискутував з авторами. Врешті ми дійшли до дуже простого переконпння, що всі жінки відьми. І відьми – це найкрасивіші, найрозумніші жінки, а називають їх так тому, що в основі лежить слово “відати”, знати те, чого не знають інші. Приворотне зілля жінок – вони самі. Ми без них не можемо. Починаючи від народження наших дітей, простого поцілунку, приготування борщу – вся містика в Україні від українських жінок. Саме про це вистава. А ще – це присвята моїй дружині, бо вона теж – справжнісінька відьма, яка виховує п’ятеро моїх дітей, маленьких Павлюків, терпить мої вибрики, чекає мене з моїх мотань Україною й світом і готує незмінні “прем’єрні голубці” з чарчиною горілки.
Ми підписали з театром і Капрановими так званий “Договір про намір”. В червні Малахов потрапив до лікарні, потім – до санаторію, але продовжував активно працювати. Ми з ним там зустрічалися, визначили дату вистави, “вдарили по рукам”. Вчасно випустити виставу завадили пандемія. Ми змістилися майже на півтора роки від запланованого. У вересні здали сценографію і за місяць поставили виставу! Власне до репетицій приступили 19 жовтня. Багато часу пішло саме на розбирання тексту. Зазвичай я дуже довго з текстом не працюю. Але цього разу довелося добряче попрацювати. Боявся викинути з повісті щось зайве. Майже два тижні ми з акторами витратити на розмови. Я пояснював, що це – комедія, а не трагедія! Було цікаво. Автори брали участь у перших читках. Це полегшувало мені роботу. Коли актори задавали каверзні запитання я говорив: “Ось автори, у них і запитуйте”. Працювати з живими авторами набагато цікавіше, ніж вигадувати, про що автор писав. Віталій і Дмитро все пояснювали. На жаль у братів Капранових багато роботи і далі вони не брали участі у наших репетиціях. Подивилися вже здачу вистави. Кажуть, що їм сподобалося. Зізнаюся, що трохи не вистачило часу. Хотілося б хоча б ще тиждень потужних репетицій. А саме цей тиждень і забрала у нас смерть Віталія Малахова. На жаль, у нас не було жодного прогону перед здачею вистави, хоча, зазвичай перед прем’єрою маємо п’ять прогонів вистави.
Сам сюжет вистави крутиться навколо того, що два представники спецслужби – кегебісти, майор і лейтенант, направляються в українське село для того, щоб там знайти відьму, мати на неї вплив і використовувати у своїх цілях. Персонажі вистави дуже цікаві. Звісно, майор ГДБ у виконанні Сергія Сипливого – неперевершений! Тут ми попали прямо в точку! Та й лейтенанти Дмитро Грицай і Костянтин Стоянчев магнетизують. Люди в Зеленому колоритні. Дуже класно виписані ролі парторга , який не розлучається з трилітровою банкою сивухи, у заслужених артистів України Сергія Бойка й Федора Ольховського. Вони абсолютно різні, але обидва вражають. Особливо класний тандем, на мою думку, у Сергія Сипливого і Сергія Бойка та Сипливого й Даші Малахової (тітка Таня, яка прийняла до себе столичних гостей). Цікава тітка Таня і в Ірини Грищенко. Там стільки імпровізації! Та й усі інші персонажі – дуже колоритні: піп, до речі, колишній десантник, який носить під рясою тільник і досі лишився тим бравим воякою, якого навіть ряса не дуже псує, добре розуміється на преферансі (Василь Кухарський і заслужений артист України Ігор Волков); занадто сексуальна попадя, за сумісництвом відьма, більше схожа на хтиву циганку, ніж на попадю у виконанні Анни Тамбової, дівчата які між собою конкурують і вступають у відчайдушну боротьбу за симпатичного Петра, використовуючи всі доступні й недоступні засоби: від заговорених напоїв до заворожених пиріжків – головна любовна лінія вистави; Дід Юхим (Олександр Данильченко) і знахарка баба Кабачиха (заслужені артистки України Тамара Плашенко й Алла Сергійко), ворожать, чаклують, екстрасенсують і поводяться не надто чемно; три сільські лобуряки (нещодавні випускники акторських вишів). До речі, вони страшенно сподобалися й глядачам, і авторам, і самому режисеру.
Дуже добре свою роботу виконала художниця-постановниця театру Марія Погребняк. Сценографія прекрасна! Для декорацій Капранови навіть подарували свій телевізор. По телевізору показуємо багато відеороликів з тих часів (зізнаюся, хотів, аби їх було ще більше). Музика минулого століття, уривки з мультиків, заставка до серіалу “Рабиня Ізаура” викликають у глядачів свої асоціації та емоційні реакції. Особливо було цікаво, коли вмикалися одразу три телевізори. Але це виявилося складно як технічно, так і фізично – вони реально заважали акторам рухатися.
Події вистави відбуваються у 1991 році. Починаються у липні на Івана Купала і закінчуються 5 грудня, коли у Біловезькій пущі поставили крапку в існуванні Радянського Союзу, а Україна здобула свою незалежність. У братів Капранових місце дії їхня мала батьківщина — Очаків, ми ж вирішили не прив’язуватися до певної території, схожі події могли відбутися в різних куточках України.
Дуже добре впоралася зі своєю роботою хореограф Анжеліка Борисова, з нею було прекрасно працювати. Також хотілося б відзначити потужну професійну службу театру, насамперед звукорежисера Сергія Шевченка та освітлювача Сергія Невгодовського. А майже половину музики спеціально для вистави написав керуючий музичною частиною театру Тимур Полянський.
Найважче було працювати з самим собою. Адже у мене – своє бачення спілкування з людьми. Тут головне – вміння себе стримувати, знаходити підхід до людей. Актори, як казав Станіславський, “сукины дети”. Тому для режисера проблема: бути лідером, а не самодуром. На жаль, я не вмію бути толерантним, коли людина мені не подобається.
А Театр на Подолі мені дуже подобається! Тут Віталію Малахову вдалося створити унікальну атмосферу й унікальний творчий колектив! Якщо мене знову запросять, то буду радий попрацювати ще з цим прекрасним театром. Хочу й далі ставити вистави у різних театрах. Режисери мають ставити вистави, актори у них грати, а глядачі, звісно ж, дивитися. “Приворотне зілля” – це моя 111- а прем’єра! Уявляєте, 111 прем’єр у Херсоні, Миколаєві, Києві, Черкасах, Рівному, Коломиї! І 111 “прем’єрних голубців” від моєї дружини! Сподіваюся, що під ялиночку, напередодні новорічних свят буде 112-а прем’єра – “12 стільців” у Херсоні. Символічна магія цифр!
Заслужений діяч мистецтв України Сергій Павлюк дебютував із постановкою “Дума про братів Неазовських” Л.Костенко у Черкаському академічному музично-драматичному театрі ім. Т.Шевченка. У його доробку – більше сотні вистав. Режисер має багатий досвід спілкування і творчі роботи не тільки у херсонському, а й в інших театрах України та близького зарубіжжя (Білорусії, Румунії, Польщі, Франції, Угорщини, Португалії, Грузії тощо).
А ось із 112-ю прем’єрою режисер трохи помилився! Нею стала вистава “Мишоловка” в Миколаївському Національному академічному українському театрі драми й музичної комедії - незвичний трагіфарс. Це – не викладення популярної детективної п’єси Агати Крісті! Це – “вистава у виставі” в шекспірівському “Гамлеті” – за п’єсою Недялко Йорданова “Смерть Гонзаго”.
Здається головним меседжем вистави, при всій її комедійності, є фінальні слова парторга: “Не лізьте до нас! Це – наша земля, це наші люди!”
Тобто, якщо ви полізли в провінційний монастир зі своїм столичним уставом, то отримаєте дрючком по голові. Українська глибинка живе своїм одвічним і вічним життям, і столичним зайдам зі зброєю й лихими помислами, краще сюди не соватися. Це й сьогодні ой як актуально!
КиевVласть
8 грудня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Незаймані території: парк Терещенка та ще сім заказників на Київщині отримають охоронний статус
Найближчим часом на Київщині може з’явитись вісім нових природоохоронних територій. Ними стануть землі, розташовані в Обухівському, Бучанському та Вишгородському районах, відповідне питання планує винести на найближчу сесію комісія Київської обласної ради з питань екології. Відомий парк Терещенка у Дмитрівській громаді також має стати однією з заповідних територій, однак область не може отримати погодження громади на включення його до переліку.
Як стало відомо KV, на найближчу сесію Київської обласної ради планують винести проект рішення щодо створення на території області нових заказників, історичних пам'яток та урочищ. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Парк Терещенка
Як розповів у коментарі KV голова комісії Київоблради з питань екології та навколишнього середовища Роман Титикало, процеси завершені майже по кожній території, лише створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення “Парк Терещенка в селі Шпитьки” не отримав погодження Дмитрівської громади, до складу якої входить.
“Олександр Терещенко – відомий український цукровий магнат. В Києві на честь його батька Ніколи Терещенка названа вулиця Терещенківська, навпроти парку Шевченка розташований музей родини Терещенків. У селі Шпитьки Олександр Терещенко мав садибу, яка, на жаль, не збереглася. Але там зберігся ліс із віковими дубами. Відповідно науковці виготовили наукове обгрунтування, після чого Департамент екології та природних ресурсів КОДА направив лист до Дмитрівської сільської ради з проханням узгодити цю пам'ятку. Після цього ми зможемо її створити офіційно. Лист відправили вже доволі давно, але відповіді досі не отримали”, – каже він.
Голова Дмитрівської громади Тарас Дідич розповів KV, що не може відповісти, чи отримували вони листа від області, але зацікавлені у тому, аби парк став заповідником.
”Здається, ми не отримували листа, але точно не можу сказати. Але не будемо заперечувати аби парк внесли до переліку заповідних територій. Навіть навпаки – цього року приводили парк у порядок, щоб він мав нормальний вигляд. Це наша перлина, яка може приваблювати туристів. Я лише проти передавати його на баланс району чи області. На жаль, я знаю випадки, коли такі об'єкти передають і там починають щось будувати. Там має бути заповідник, але виключно у комунальній власності громади”, – каже він.
В.о. начальника відділу освіти, культури, молоді, спорту та національно-патріотичного виховання Дмитрівської сільської ради Олена Іванчук розповіла, що вони самі надсилали листа до області з проханням включити парк до переліку пам’яток.
“Ми не отримували листа від області щодо надання нами погодження, але самі зверталися. Звісно підтримуємо, аби парк включили до заповідних територій. Якщо маєте можливість передати області, щоб нам листа повторно надіслали, ми були б дуже вдячні”, – каже вона.
KV в свою чергу передала інформацію голові екологічної комісії Київоблради.
Згідно наукового обгрунтування, цей парк розташований у селі Шпитьки та має площу 18,4 га. Знаходиться у комунальній власності Дмитрівської громади.
Рослинний світ територій доволі різноманітний, там зустрічаються зірочник середній, грястиця збірна, розхідник звичайний, вероніка дібровна, зеленчук жовтий, переліска багаторічна, липа серцелиста, ясен звичайний, сосна звичайна, ядрина європейська, злинка канадська, чистотіл великий та інші.
Також територія представляю значну цінність, оскільки там збереглися лісові та лісо-ручні види рослин та тварин і являє собою кормову базу для низки видів птахів. Зустрічаються червонокнижні комахи та ссавці.
Є види, що включено до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) та Європейського червоного списку.
Варто також зазначити, що загалом на території парку виявлено 30 видів птахів та майже сотня видів комах.
Історична цінність
Історія сьогоднішнього парку Терещенка розпочинається наприкінці ХІХ століття, коли один із найбагатших тоді цукрових магнатів Олександр Ніколич Терещенко купив землю у Шпитьках. Там він побудував літню резиденцію, де проживав разом з сім'єю.
За часів Терещенка Шпитьки дуже змінились: до села проклали бруківку, на місці старого лісу заклали рідкісної краси парк із зоологічним садом та оранжереєю, ставками і фонтанами. Були споруджені панський маєток, будинки обслуги, водокачка, конюшня, іподром. Пізніше – побудовано кам'яну Покровську церкву, двокласну школу, магазини. В парку – висаджено багато видів дерев, які Терещенко закупив у різних країнах. Рослини були підібрані так, щоб із ранньої весни до пізньої осені там щось цвіло.
Зі збережених до нашого часу пам'яток найважливіше місце посідає Водонапірна башта, яку побудували на території присадибного парку на початку ХХ століття. Наразі відвідувачі можуть оглянути її зсередини та навіть піднятись на оглядовий майданчик.
На фото: Водонапірна башта у парку Терещенка
Своєрідними об'єктами історико-культурної спадщини є вікові дуби, які були збережені ще за наказом Терещенка. Вони значно старші за садибу та парк, наразі збережені близько 50 таких дерев віком від 250 до 500 років. Всі вони перебувають у чудовому стані.
Завершені процеси
Тим часом завершено необхідні узгоджувальні процедури щодо семи територій, які стануть заповідними.
“На кожну сесію Київоблради я планую виносити питання щодо створення заповідників. Низку таких об'єктів неможливо було створити через відсутність дозволу управління культури обласної адміністрації. Після мого звернення вдалось отримати їхнє узгодження по семи заповідникам, які я передам на затвердження найближчої сесії”, – каже Роман Титикало.
Це гідрологічний заказник місцевого значення “Дубовий яр”, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення “Вікова сосна”, що розташована на вулиці Заозерній в селі Бобриця Бучанського району.
Заповідне урочище “Литвинівське” має площу 11,5 га, належить ДП “Димерське лісове господарство”, розташоване у Вишгородському районі.
Землекористувачем території, де розташований ландшафтний заказник місцевого значення “Городище з валом ХІ-ХІV століття” площею 3 га, є Богуславська міська рада.
Ландшафтний заказник місцевого значення “Квіткова балка” площею 5,4 га розшатований на територій Миронівської громади Обухівського району.
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення “Ірпінський затишок” розташована у місті Ірпінь Бучанського району. Має площу 15 га, землекористувачем є ДП “Київське лісове господарство”.
Ландшафтний заказник місцевого значення “Заплава річки Ратуха” знаходиться на території Димерської громади Вишгородського району, має площу 2,8 га.
Нагадаємо, як раніше писала KV, депутати Київоблради затвердили важливий документ для розвитку Київської області – Схему планування території. У ній закладено перспективний план розвитку доріг, інфраструктури, соціально-культурної сфери, туризму, екології та іншого. Серед іншого там передбачено створення заповідників, заказників та інших цінних природних об’єктів на території Київської області.
Читайте: Около Василькова на Киевщине создали ботанический памятник природы
Фото: колаж KVКиевVласть
1 грудня 2021 г. 16:10
Раздел: Стиль
В Києві у грудні розпочинається цикл концертів UNIVERSUM CLASSIC та UNIVERSUM JAZZ (афіша)
В грудні 2021 року дві українські агенції EDERI MANAGEMENT та STAGE ART на пропозицію єдиного у Східній Європі концертного залу-музею UNIVERSUM HALL започатковують новий спільний проєкт – мультидисціплінарний цикл концертів UNIVERSUM CLASSIC та UNIVERSUM JAZZ. Концерти з 4 грудня 2021 року будуть проходити на 2-х локаціях: UNIVERSUM HALL на проспекті Глушкова, 1 (ВДНГ, павільйон №6) та Кірха Святої Катерини по вул. Лютеранській, 22.
Про це KV повідомили організатори.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На локації Кірха Святої Катерини (вул. Лютеранська, 22) буде проведено два концерти:
4 грудня о 18:00 – Viva Piazzolla! (UNIVERSUM CLASSIC, Кірха Святої Катерини). У програмі “Пори року у Буенос-Айресі” та інші твори Астора П’яццолли: Аргентинські Танго: “Café 1930”, Танго для скрипки та контрабаса, “Chiquilin De Bachin”, “Adiós Nonino”, “Oblivion”, “La Muerte del Ángel”, “Libertango”.
Танго і “Пори року в Буенос-Айресі” Астора П’яццолли – це не про природу і танці, це про людину. Сам композитор уточнював, що йдеться про різні періоди життя жителя Буенос-Айресу, мовою танго про душу міста.
Передати п'ьяццолівський новий зміст танго, коли еротичність, що колись була скандальною, тепер стала екзотичною й привабливою, буде камерний ансамбль “Равісан” Національного будинку органної та камерної музики України. У складі камерного ансамблю “Равісан” заслужені артисти України Наталія Кравченко (фортепіано) та Олег Мороз (кларнет), лауреати міжнародних конкурсів Олег Дудниченко (скрипка), Артем Полуденний (віолончель) та запрошені артисти: заслужений артист України Максим Сидоренко (фортепіано) і лауреати міжнародних конкурсів Андрій Дубій (баян), Тімур Бабашин (контрабас).
Квитки можна придбати за посиланням.
5 грудня о 19:00 – “Пори року” Антоніо Вівальді (UNIVERSUM CLASSIC, Кірха Святої Катерини). У програмі цикл концертів “Пори року” та інші твори Антоніо Вівальді: Кончерто гроссо ре мінор та Концерт “Rustico” соль мажор, Фолія. Солісти – М.Білич та К.Шарапов. Виконавці – Камерний ансамбль “Київ” Національного будинку органної та камерної музики України у складі: заслуженої артистки України Ганни Нужі (віолончель), лауреатів міжнародних конкурсів - Кирила Шарапова (скрипка), Михайла Білича (скрипка), Наталії Кулеби (альт), Інни Довбні (клавесин), Андрія Васіна (клавесин).
По популярності у світі музику концертів “Пори року” Вівальді можна зрівняти хіба що з Біблією. Вже четверте сторіччя ми наспівуємо, чуємо у мобільниках, слухаємо аранжування та кавер версії цієї безсмертної музики епохи бароко. Концерт “Весна” занесена, як взірець музики до Windows 3.0.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Вишукане та витончене виконання музики епохи бароко ансамблем “Київ” Національного будинку органної та камерної музики України завжди викликає у слухачів захоплення. Колектив, створений у 1989 році, є переможцем Міжнародних конкурсів камерних ансамблів у Флоренції (Італія), у Токіо (Японія), імені Володимира і Регіни Горовиць та багато гастролює Україною, Італією, Німеччиною, Польщеюі, Японією, Фінляндією. Унікальність колективу в універсальності артистів, які здобувши визнання як лауреати міжнародних конкурсів однаково віртуозно виконують ансамблевий репертуар і сольні твори, тому у програмах колективу чільне місце належить сольним номерам.
Квитки можна придбати за посиланням.
На локації UNIVERSUM HALL (просп. Глушкова, 1, ВДНГ, павільйон №6) заплановано проведення ще 6 концертів.
11 грудня о 15:00 – концерт “Від Генделя до Гудмана” (UNIVERSUM CLASSIC, UNIVERSUM HALL на пр. Глушкова,1, ВДНГ, павільйон №6). У програмі концерту музичні бестселери “всіх часів і народів”: Георг Фрідріх Гендель – Концертна сюїта ре мажор на 6 частин, Вольфганг Амадей Моцарт – Романс та Рондо з концерту для валторни, Рафаель Мендес – Романс та Фантастичний танок, Астор П’яццолла – Сюїта “Марія з Буенос-Айресу”, Леонард Бернстайн – Сюїта “Вестсайдська історія”, Майкл Камен – Квінтет, Вільям Хенді – “Beale Street Blues”, Лютер Хендерсон - “Tuba Tiger Rag”, Джонн Леннон– Пол Маккартні – “Мішель”, Хуан Тізол – Дюк Еллінгтон – “Караван”, Бенні Гудмен – “Goodbye blues”.
Багатожанрова програма під силу тільки таким віртуозним універсальним солдатам музики, як “Київ-Брасс” будинку органної та камерної музики України у складі: народних артистів України Андрія Ільківа (труба), Михайла Головіна (труба), Дмитро Тарана (валторна), Сергія Кашина (тромбон), Василя Будяківського (туба).
Щоб слухачі отримали ліки для свого емоціонального здоров'я в наш ковідний час, артисти склали програму таким чином, що музика захоплює вас і не відпускає до останньої зіграної ноти. Від бароко до класики, від романтизму до блюзу – вас підкорить кожен звук. Музиканти володіють бездоганним відчуттям стилю творів різних епох і країн, у різноманітному репертуарі колективу представлені композиції різних жанрів та стильових напрямків: від Бароко до класичного джазу. Красивий теплий звук, блискуча техніка, чиста інтонація – саме такі риси притаманні виконавській манері квінтету.
“Київ-Брасс” щойно повернувся з чергових гастролей по містах Німеччини. А з року створення – 1990 – ансамбль своїми виступами встиг підкорити концертні майданчики багатьох країн Європи, крім того, здобувши амбітні звання “Перший талант світу” на музичному фестивалі в Тулузі (Франція) та лауреатів і дипломантів у Міжнародних конкурсах камерних ансамблів у Парижі та брас-квінтетів у Нарбоні. Колектив неодноразово і з успіхом брав участь у міжнародних конкурсах та фестивалях, де завжди отримував високі нагороди, зокрема, Другу премію на Міжнародному конкурсі камерних ансамблів у Парижі (1992), Диплом на Міжнародному конкурсі брас-квінтетів у Нарбоні (Франція, 1994), звання “Перший талант світу” на музичному фестивалі в Тулузі (Франція, 1995).
Квитки можно придбати за посиланням.
12 грудня о 15.00 – концерт DUO DI BASSO – Музична вітальня (UNIVERSUM CLASSIC, UNIVERSUM HALL на пр. Глушкова,1, ВДНГ, павільйон №6). До програми концерту увійшли: Дж. Россіні – дует 1 частина, Зденек Лукаш - Duo di Basso, Зденек Лукаш – Рондо, Едгар Меєр – Дует, Геральд Генцмер – 6 багателей.
Як вам такий діалог між контрабасом і віолончеллю? Спеціально написаний репертуар, спеціальні аранжування – і музична програма від бароко до джазу у виконанні молодого покоління українських віртуозів – лауреатів міжнародних конкурсів Юрія Приріза (контрабас) та Гліба Сасько (віолончель).
Юрій Приріз з Дрогобича. Ще під час навчання у Музичній академії України його запросили до складу оркестру Національної Філармонії України. Але його творча натура бажала індивідуального вираження. Його запрошують до міжнародного проєкту I Culture Orchestra, де він підкоряв міжнародні концертні сцени, вчився у великих – контрабасиста Леона Боша (Велика Британія). В його доробку співпраця з такими зірками як Джошуа Белл, Ґотьє Капюссон, Аві Авіталь, Моріс Штеґер, Крістоф Зітцен. Його запрошують до своїх оркестрів і проектів світові Маестро – Рікардо Муті, Кирило Карабиць, Дмитро Яблонський. У 2018 артист створює проєкт Contrabass and Co. Він грає на 5 струнному контрабасі Рубнер, який на замовлення зробив майстер Міхаель Ґласс.
Гліб Сасько – киянин із сімʼї музикантів. Як підтвердження визначення “діти-індіго” хлопець у 6 років почав навчання в КССМШ ім. М.В. Лисенка. Ще студентом він стає лауреатом численних міжнародних і національних конкурсів, нині йому 18, а в доробку сольні виступи у Польщі, Німеччині, Австрії, Ізраїлі та ОАЕ. Брав участь у майстер-класах з визначними музикантами Європи. Є учасником Молодіжного Симфонічного Оркестру України та “NEW ERA ORCHESTRA”.
Квитки можна придбати за посиланням.
18 грудня о 15:00 – FOLK OF THE WORLD (UNIVERSUM CLASSIC, UNIVERSUM HALL на пр. Глушкова,1, ВДНГ, павільйон №6). В програмі концерту: “Five sheep four goats”, “Waltz after Lasse in Lyby”, “Ribers #8”, “Sonderho Bridal Trilogy”, Гра “Бздури”, “Vigstamoin”, “Peat dance”. Виконує – струнний квартет Contrabass & Co у складі лауреатів міжнародних конкурсів: Віктор Глибочану (скрипка), Софія Грабовська (скрипка), Андрій Макій (альт), Юрій Приріз (контрабас).
Засновник квартету Юрій Приріз амбітний, але контрабасисту дуже важко пробитися в “музичні люди”. Тож він зробив себе сам і об'єднав друзів у Contrabass & Co. Яскравий і цікавий експеримент з однодумцями.
Класична й академічна музика живе іншими історичними ритмами, ніж інші форми існування музики, її життєвий пульс звичайно повільний і розмірений, проте час від часу приходять революціонери і змішуючи жанри, стилі, форми являють нам дивні зворушливі і прискорені концерти.
Квитки можна придбати за посиланням.
18 грудня о 20:00 – ДЖАЗ ТРІО УСЕЇНА БЕКІРОВА (UNIVERSUM JAZZ, UNIVERSUM HALL на пр. Глушкова,1, ВДНГ, павільйон №6). У програмі концерту прозвучать авторські джазові твори Усеїна Бекірова у виконанні музикантів світового рівня. Для вас гратимуть: Усеїн Бекіров – клавішні інструменти, Роман Пилипенко – барабани, Артем Лебедєв – бас-гітара.
Виступ Тріо Усеїна Бекірова – це колаборація музикантів, кожен з яких професіонал у своїй сфері і відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Сам Усеїн Бекіров – заслужений артист України, кримськотатарський джазовий музикант, зірка сучасного українського джазу. У його композиціях звучать народні мелодії кримських татар, українців, азербайджанський та балканський фольклор. Провідними стилями в творчості Усеїна Бекірова є ethno-jazz, funk та fusion. До авторських проектів музиканта належать “Freenationale-бенд”, “Ethnovation”, “Бекіров-бенд”, “Тріо Усеїна Бекірова”, “Квартет Усеїна Бекірова” та ін. Усеїн Бекіров є постійним учасником європейських джазових фестивалів, серед яких “HanseStadtFest” (Франкфурт), “Krakov Jazz” та ін., а також знакових українських джазових фестивалів: “Koktebel Jazz Fes”, “Alfa Jazz Fest”, “ДоДж”, “Chernihiv Jazz Open”, “Джазділіжанс”, “Jazz Bez”, “Kyiv Open Air”, проектів “Jazz Коло” Ігоря Закуса, “Тема з варіаціями.Live” Олексія Когана та інші. Як піаніст та саундпродюсер співпрацював у проектах з такими музикантами як Богдан Гуменюк, Денніс Аду, Микола Кістеньов, Алла Кудлай, Віктор Павлік, Джамала, Потап, гурт “Алібі”, Тіна Кароль, Таїсія Повалій, Едуард Приступа (Діля), Ельзара Баталова, Баррі Бренхард та інші. Грає разом із колективом “Київські солісти”, гуртами “Ethnovation”, “Oakmen” та у власному джазовому квінтеті “Bekirov band”.
Квитки можна придбати за посиланням.
19 грудня о 16.00 – Christmas concert – Вокально-інструментальна барокова музика (UNIVERSUM CLASSIC, UNIVERSUM HALL на пр. Глушкова,1, ВДНГ, павільйон №6). В програмі концерту: Джуліо Каччіні – Ave Maria, Генрі Пёрселл - Music for a while, Антоніо Вівальді - “Sposa son disprezzata”, Георг Фрідріх Гендель – арія Альцини, Вольфганг Амадей Моцарт – арія Сюзанни, Вінченцо Белліні – дует Ave Maria, Франц Шуберт – Ave Maria та Романс, Тірітомба – Неаполітанська пісня, Луїджі Ардіті – IL bacio, Жорж Бізе – Сегеділья та Сарсуэла, Френсіс Пуленк – Дороги кохання, Гершвін – Фантазія та Summer time, Астор П‘яццола – Ave Mariа, Франц Грубер – Тиха ніч, різдвяна християнська пісня.
У Різдвяні часи завжди відбуваються дива і здійснюються мрії, тому треба збиратися і творити. Саме це будуть робити у цей день співаки і співачки, вихованці Національної музичної академії ім. Петра Чайковського, лауреати міжнародних престижних співацьких конкурсів. Під барочну музику від найяскравішого в цій сфері Генрі Перселла, до блюзів Гершвіна, ви будете малювати свої мрії почуттями, а інтерактивні візерунки навколо створять омріяну дійсність.
Ви зануритесь в атмосферу Різдва під шедеври вокального мистецтва разом з молодими талантами України.
Квитки можна придбати за посиланням.
19 грудня о 20:00 – Шоу Андрія Соловйова “Новорічний джаз рояль” (UNIVERSUM JAZZ, UNIVERSUM HALL на пр. Глушкова,1, ВДНГ, павільйон №6). До вашої уваги найпопулярніші світові новорічні хіти у новому джазовому звучанні, а також авторські композиції відомого українського композитора та піаніста Андрія Соловйова. Цього вечора на сцені разом із Андрієм будуть відомі українські музиканти, яких, без перебільшення, можна назвати сучасною українською музичною елітою.
Феєрверк віртуозної гри на роялі, тонкого почуття гумору та шикарної музики! Все це – концерт “Новорічний джаз рояль” композитора та піаніста Андрія Соловйова – улюблене шоу глядачів незалежно від їхнього віку. Тут кожен зможе насолодитися вишуканою новорічною джазовою музикою та почути цікаві факти з історії джазової музики.
Цього вечора ви почуєте як змінювалася музика починаючи з 30-х років минулого століття до сьогоднішнього часу, а особливу неповторну атмосферу прикрасять образи на унікальній проекційній циклорамі!
Квитки можна придбати за посиланням.
Буде цікаво і незвично. Комфорт і всі умови для відпочинку, невимушена дружня атмосфера і, в той же час, високий професійний рівень. БАР також є!
Нагадуємо, відповідно до постанови Кабміну № 1236 від 09.12.2020 року та рішення постійної комісії з питань ТЕБ і НС Київської міськдержадміністрації (протокол № 68), відвідування заходів можливе за умов:
наявності COVID-сертифікату про повну вакцинацію (“зелені сертифікати” – оригінал документу або ж через мобільний додаткок порталу “Дія”)
або
негативного результату ПЛР-тесту COVID-19 (або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2), що здійснений протягом не більше 72 годин
або
документу про одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка порталу “Дія”.
Документи будуть перевірятися при вході до UNIVERSUM HALL, а їх відсутність буде підставою для відмови глядачеві відвідати захід.
Незмінними залишаються обов‘язкове дотримання маскового режиму та соціальної дистанції.
Заходячи до зали також необхідно буде пройти температурний скринінг.КиевVласть
10 листопада 2021 г. 20:23
Раздел: Новини
В Глевасі сльозогінний газ виступив як аргумент в конфлікті активістів з підприємцем
В селищі Глеваха на Київщині підприємець та протестувальники-активісти з'ясовували відносини з допомогою сльозогінного газу, який чомусь застосовували до родички господаря.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби ГУ Нацполіції в Київській області.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На Фастівщині правоохоронці вгамували конфлікт між місцевим мешканцем-підприємцем і активістами.
Як повідомили в поліції,9 листопада, близько 13:00 до відділку надійшло повідомлення від жителя селища Глеваха про те, що група невідомих осіб зібралась біля його оселі. На місце події одразу прибула група реагування патрульної поліції та слідчо- оперативна група Фастівського районного управління поліції.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Біля будинку підприємця зібрались активісти, які висловлювали невдоволення діяльністю господаря.
Один з них розпилив сльозогінний газ в обличчя родички підприємця.
Правоохоронці поінформували, що за фактом застосування сльозогінного газу слідчі Фастівського районного управління поліції відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Нагадаємо, у Глевасі на Київщині піротехніки ДСНС виявили 87 снарядів часів минулих війн. Зазначається, що виявлені вибухонебезпечні предмети було знешкоджено шляхом підриву в заздалегідь визначеному кар'єрі для знищення вибухонебезпечних предметів.
Читайте: Сміття і політика. Екоактивісти заблокували полігон на Бориспільщині через київські відходи
Фото: пресслужба ГУ Нацполіції в Київській області
КиевVласть
29 жовтня 2021 г. 20:24
Раздел: Новини
Правоохоронці прийшли з обшуком до голови ГО “Всеукраїнська народна рада протидії корупції та громадської експертизи влади” Анатолія Будніка через “Майдан бідних”
З 7 ранку 29 жовтня до київської квартири громадського активіста Анатолія Будніка "завітали" силовики. Вони намагалися взяти свідчення щодо його участі в акції протесту 1 липня та запланованого на 30 жовтня “Майдан бідних".
Про це KV стало відомо з повідомлення видання ASPI.com.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як відомо, у суботу, 30 жовтня, у центрі Києва на 11-ту годину запланований “Майдан бідних", який є продовженням започаткованого на минулих вихідних під Верховною Радою України ”Майдану проти підвищення тарифів”. Тоді кілька сотень протестувальників вийшли до Урядового кварталу, виступаючи проти різкого підняття тарифів на опалення та гарячу воду.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Як пояснив кореспонденту ASPI news голова ГО "Всеукраїнська народна рада протидії корупції та громадської експертизи влади" Анатолій Буднік, силовики його питали про участь у акціях під ОП 1 липня: "Я вважаю сьогоднішній візит правоохоронців продовженням методів часів "режиму Януковича", давно такого не було. Мені 67 років, як активіст та громадський діяч я брав участь приблизно у 1000 акціях за останні 15 років. Я дійсно проходив 1 липня повз акцію ветеранів АТО у центрі міста. Емоції змусили мене попросити мікрофон на хвилинку, я сказав пару речень про зубожіння українців і про те, що влада повинна нам допомагати. І немає значення, це влада Зеленського, Порошенка, Іванова чи Сидорова. Зажрані депутати та держчиновники просто повинні дбати про людей або йти у відставку. Й все! Не можете допомогти грошима – дайте частину від держземлі чи від держнадр, як у деяких країнах – вони ж за Конституцією належать усім українцям. А так – ви просто заганяєте нас у жебрацтво та прирікаєте на смерть. Саме стрімке зростання цін на все – причина народних протестів. Ніякого секрету з різким подорожчанням газу та вугілля на світових ринках немає, а підписаний Кабміном та місцевими владами "тарифний Меморандум" є символічним. Ми лише хочемо, аби влада виконала обіцянки, вказані у цьому Меморандумі – не підвищувати тарифи на теплоносії протягом опалювального сезону 2021-2022. Але нас не залякати силовим тиском та переслідуваннями активістів. Ми продовжуватимемо боротьбу”!
Буднік підкреслив, що вже направлені інформаційні листи до посольств держав "Великої сімки", де є пояснення мотивів протесту українців проти "грабіжницьких тарифів" на комуналку та різкого подорожчання соціальних продуктів українців – хліба, олії, цукру, борошна, яєць: “Просто порівняйте ціна на все рук тому та зараз! Це – соціальна держава? Я вважаю, що для таких, як я, немає місця в Україні за цієї влади – буду звертатися за політичним притулком до посольств справді демократичних країн”.
СБУ на своєму офіційному сайті вже виклала власну версію подій, вказавши, що допитала “лідера ОЗУ”. Хоча дивно, що у нас зараз громадський активіст – “лідер ОЗУ”. Анатолій Буднік у коментарі вказав, що це – політичне замовлення та помста за його антикорупційну діяльність.
Фото: ASPIКиевVласть
26 жовтня 2021 г. 18:20
Раздел: Стиль
Найцікавіші місця Київщини, де можна провести вихідні (фото)
Зміна обстановки і порція позитиву – відмінний спосіб скинути втому і буденну нудьгу. Курс – на цікаві, красиві місця, і незабутні враження від подорожі Київщиною. Ми підготували добірку цікавих місць поблизу Києва, які можна відвідати на вихідні.
Про найцікавіші місця відпочинку неподалік від Києва читайте в огляді KV.
Парк “Острів сакури” в Володарці
Мальовничий парк “Острів сакури” знаходиться в селі Володарка недалеко від Білої Церкви. Це унікальний куточок природи та східної архітектури відкрито в 2019 році, і з кожним днем він набуває все більшої популярності.
Особливістю парку є велика кількість цікавих інсталяцій, ну, і звісно ж сакури. Все тут зроблено з любов'ю – красиві алеї, скульптури, колонади, багато квітів, водоспад, мости, альтанки в азіатському стилі, пташиний двір, міні-зоопарк, великий дитячий майданчик з піратським кораблем.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На території парку висаджено близько 3,5 тис. різноманітних дерев, кущів і квітів.
Засновником та власником парку є місцевий житель, генеральний директор сільськогосподарської компанії “ФК ЛТД” Микола Каплун, який особисто займався проектуванням та створенням унікального місця для відпочинку.
Відвідини паркового комплексу – прекрасне дозвілля не тільки для володарців, а й гостей з різних куточків України.
Ковалівка – унікальне село з унікальними об’єктами
Є на просторах Київщини такі села, які можуть “втерти носа” цілим містам! Одне з таких – село Ковалівка, яке находиться в 65 км від Києва. Місце – красиве і мальовниче: поселення омивається річкою Кам'янкою, яка складається з каскаду ставків.
Багато українців знають Ковалівку завдяки родині Засух, які стоять на чолі тутешньої агрофірми “Світанок”, Ковалівку ще називають маленькою Швейцарією.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Це невимовно красиве місце з ідеальним дорожнім покриттям, чистою заквітчаною територією та широкою інфраструктурою.
Ще однією гордістю мешканців Ковалівки є “годинник вічності”, зроблений з рослин і квітів. На території села є школи, оздоровчий центр, готелі, будинок культури та ресторан. Славиться Ковалівка мальовничим ставком із лебедями, затишними альтанками та ландшафтним парком неймовірної краси з великою кількістю інсталяцій. Саме тому у Ковалівку полюбляють приїздити закохані пари та наречені, де роблять незабутні фото.
Особливою гордістю Ковалівки є церква Різдва Пресвятої Богородиці, головна брама якої веде до “мережаного” містка. Поїздка до Ковалівки точно залишить приємні враження та невеликий жаль про те, що далеко не кожне село виглядає таким чином.
Ландшафтний парк в селі Буки
Ще одне цікаве місце під Києвом – у с. Буки Сквирського району. Надзвичайної краси ландшафтний парк був створений у 1996 році підприємцем Іваном Сусловим, котрий викупив 2,7 гектара землі, яка на той час була звалищем. Поступово бізнесмен зміг перетворити смітник в чудовий ландшафтний парк, яким милуються тисячі туристів.
Тут можна побачити неймовірно цікаві пейзажі, дивовижні споруди, красиві зелені насадження. На території знаходиться храмовий комплекс з блоком гостьових замків. Власне тут знаходиться і маєток засновника, де він проживає з родиною. Біля входу гостей зустрічає великий фонтан, який до реставрації прикрашав Майдан Незалежності, а після його утилізації, був викуплений і привезений до села Буки. За ним височіють церква Святого Євгена і каплиця.
У парку є мальовничі башти і мостики, оригінальні скульптури, біля яких можна загадати бажання, Поляна казок, де відтворені казкові герої, і доглянуті квітники. У маленькому зоопарку живуть лев, поні, павичі та ведмеді, вовченята та олені. Міст, що веде в маєток Суслових, зроблений дуже оригінально – з боків розташовані вузенькі стежки, де можна помилуватися на Алею казок з одного боку і на невеликий, але вишуканий водоспад з другої.
З кожним роком для більшого комфорту туристів інфраструктура парку розвивається. На території є готель.
Парк “Київська Русь”
“Парк Київська Русь” – незвичайний туристичний комплекс у Київській області, який побудований під Києвом, неподалік села Копачів Обухівського району. Це центр культури і історії, побудований на основі наукових досліджень історії Стародавньої Русі V-XIII ст., який немає аналогів не тільки в Україні, але й у цілому світі
Головний об'єкт на території – ціле місто (древній Київ), який вчені і архітектори постаралися відтворити з максимальною точністю. На вихідних тут відтворюються середньовічні бої та лицарські змагання, проводять різноманітні культурно-історичні фестивалі, шоу-програми, покази етно-моди, театралізовані дійства та концерти етномузики.
У Парку можна побачити обладунки і зброю середньовічних воїнів, познайомитися з культурою та побутом столиці Київської Русі, покататися на конях, політати на повітряній кулі та взяти участь у численних майстер-класах. Для відвідувачів комплексу працює кілька музеїв, зокрема відтворена діюча дерев'яна Василівська церква X століття – перший християнський храм після Хрещення Русі.
У вихідні та на свята сюди приїздить багато відвідувачів, аби поринути в атмосферу Середньовіччя з характерною архітектурою, антуражними жителями, смачними стравами з багаття, стародавніми ремеслами, і, звичайно ж, неймовірно видовищними середньовічними шоу. Для розміщення гостей “Парк Київська Русь” пропонує окремий двоповерховий будинок та наметовий кемпінг.
Вишгородський історико-культурний заповідник
Ще один цікавий туристичний об’єкт є в історичному місті Вишгород, де діє Вишгородський історико-культурний заповідник, який був заснований у 1994 році. У межі заповідника входять: пам'ятки археології, залишки фортифікаційних споруд, фундаменти храму 11–12 ст., могильники, кургани, храм св. Бориса і Гліба.
Нині він має кілька складових: Будинок Клюкви, Музей гончарства та Історичний музей, де представлено археологічні знахідки від мезозойського періоду до радянських часів.
Основна частина експонатів – предмети вжитку часів Київської Русі (прикраси, монети та інше). Тут можна побачити пам'ятку архітектури – єдиний у Східній Європі збережений гончарний горн ХІ ст. Особливу цінність становить копія ікони Володимирської Богородиці (Вишгородської), оригінал якої було вивезено з міста в ХІІ столітті.
Відвідувачам цікаво буде побачити макет Ольжиного граду. Адже саме у Вишгороді знаходилася резиденція великої княгині, а пізніше – її послідовників.
У музеї можна дізнатися історію козацького Межигірського монастиря, побачити етнографічну колекцію, експозицію човнів-довбанок, а також предмети побуту та знаряддя праці ХІХ – поч. ХХ ст.
Також відвідувачі мають змогу власноруч виготовити унікальний сувенір під час атмосферних майстер-класів,побувати на унікальній "пасіці", де зібрані старовинні борті та сучасні вулики. А по завершенні захоплюючої екскурсії можна сфотографуватися в українському автентичному вбранні під час етнофотосесії.
Дендропарк “Олександрія”
Дендрологічний парк “Олександрія” знаходиться на околиці старовинного міста Біла Церква, поряд з чарівною річкою Рось. Він належить до числа найбільших парків в Україні і має територію 400 га. Це найбільша та найстаріша в Україні пам’ятка садово-паркового мистецтва, який було створено понад 200 років тому родиною великого землевласника, графа Ксаверія Браницького.
На території парку знаходиться багато особливих місць, яких немає більш ніде в Україні, а іноді і в Європі: “Велика галявина”, де росте рекордна в Україні кількість рослин, а також найбільша в Україні чиста заплавна діброва площею 47 га, де ростуть дуби віком від 200 до 400 років. В дендропарку налічується більше 20 ставків, які каскадом поєднуються з річкою Рось. Водойми займають 21 га парку.
Це прекрасне місце для відпочинку і цікавої прогулянки, яка проведе не просто по алеях з величних вікових дерев, великих галявин і мальовничих ставочків, а ще й занурить в атмосферу XVIII ст., показавши безліч архітектурних спадків тієї епохи. На території парку діє музей, в якому можна дізнатися історію трьох поколінь його власників і помилуватися 15 скульптурами з білого італійського мармуру від кращих майстрів XIX століття.
Відвідувачі парку можуть покататися верхи на конях, поплавати на човнах, організувати заїзд на велосипедах, які можна взяти напрокат.
Фото: сайт парку “Київська Русь” та з відкритих джерелКиевVласть
21 жовтня 2021 г. 16:04
Раздел: Новини
На Київщині в селі Хлепча з населенням в 150 чоловік за 14 млн гривень побудують паркову зону
До кінця 2021 року в селі Хлепча Фастівського району Київщини, де проживають високопосадовці та народні депутати нинішньої та минулих каденцій, повинні побудувати паркову зону. Майже за 14 млн гривень там планують прокласти тротуари, висадити дерева, облаштувати стадіон, спортивний та дитячий майданчики.
Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 13 жовтня 2021 року управління економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради уклало з ТОВ "Буд пром лайн" (*) договір на будівництво паркової зони в селі Хлепча Фастівського району Київщини. Ціна договору склала 13,82 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
До кінця 2021 року "Буд пром лайн" повинно побудувати паркову зону, влаштувати тротуари, санвузли та парковку, висадити дерева (ялівець скайрокет, тис ягідний, сосна гірська мугус, барбарис тунберга ред пілар), засіяти газон та облаштувати клумбу. Також підряднику, згідно договору, необхідно облаштувати стадіон, спортивний та дитячий майданчики, систему зовнішнього освітлення.
Розробку проектно-кошторисної документації на будівництво цієї паркової зони зазначене управління Калинівської селищної ради замовило за 150 тис. гривень в травні 2021 року у ТОВ “Проректор” (**). Документацію підрядник повинен був розробити протягом 45 днів з моменту укладення договору (до 4 липня 2021 року). Станом на 19 жовтня 2021 року звіт про виконання цього договору в системі ProZorro не опублікований.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За інформацією Hromadske.tv, в селі Хлепча проживає приблизно 150 чоловік. Велика частина будинків, які там побудовані належать нинішнім і колишнім високопосадовцям, депутатам Верховної Ради тощо. Зокрема, в цьому селі знаходиться будинок депутатів Верховної Ради VIII скликання Віктора Чумака, Сергія Пашинського, прем’єр-міністра часів Віктора Януковича Миколи Азарова, сина екс-міністра фінансів часів Януковича Руслана Ярошенко, екс-заступника Генпрокурора Анатолія Даниленко.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Буд пром лайн" зареєстровано в 2019 році. Статутний капітал – 1 тис. гривень. Засновник і директор – Андрій Кисіль.
Офіційно до січня 2021 року засновником ТОВ “Буд пром лайн” значився Вадим Трищев, який зник в ніч на 13 березня 2020 року, а його авто цієї ж ночі знайшли спаленим на кладовищі в Білій Церкві. Підприємця чи його тіло досі не знайдено.
Місцеві жителі Білої Церкви пов'язували зникнення Вадима Трищева з діяльністю ПП “Ялик” (з квітня 2020 року по січень 2021 його його керівником був Андрій Кисіль), засновником якого, за даними Youcontrol, він і досі значиться. Так, білоцерківчанин Павло Лаврусь допускав що зникнення підприємця пов'язано з дороговартісним капремонтом моста через Рось по вул. Дружби в Білій Церкви. Він вказував, що в серпні 2019 ПП “Ялик” перемогло в аукціоні на цей капремонт (очікувана вартість закупівлі становила 35,53 млн гривень), однак тендер не відбувся через відхилення всіх пропозицій. У повторному аукціоні, який було проведено 20 березня 2020 року, ПП “Ялик” участі не приймало. При цьому Павло Лаврусь стверджував, що протягом кількох місяців перед зникненням Вадим Трищев отримував погрози.
Читайте: В Белой Церкви разыскивается предприниматель, автомобиль которого нашли сожженным на кладбище
За даними Clarity Project, ПП “Ялик” у результаті участі в публічних закупках отримало 48 підрядів на 87,3 млн гривень.
За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ "Буд пром лайн" отримало 130 підрядів на 206,25 млн гривень. Найбільший замовник – управління економічного розвитку, житлово-комунального господарства, капітального будівництва та інфраструктури Калинівської селищної ради. Так, в серпні 2021 року зазначене управління Калинівської селищної ради за 7,42 млн гривень замовило у ТОВ “Буд Пром Лайн” проведення капітального ремонту та благоустрій центральної частини смт Калинівка. Роботи повинні бути виконані до кінця липня 2022 року.
Читайте: Центральну частину селища Калинівка на Київщині капітально відремонтують за 7,4 млн гривень
ТОВ “Проректор” зареєстровано в 2015 році. Засновник і директор – Олена Решетняк.
Селищний голова Калинівки – Юлія Олексенко.
* ТОВ "Буд пром лайн" (код ЄДРПОУ: 42977983)
** ТОВ “Проректор” (код ЄДРПОУ: 39587177)
Фото: OLXКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій