Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
25 липня 2019 г. 15:10
Раздел: Територія розуму
Якщо в “медреформу” не втрутяться депутати - з 2020 року не буде кому і де лікувати українців
Вибори відбулись. Скоро нова Верховна Рада і новий Кабмін визначатимуть свій курс у кожній царині життя країни. І однією з життєво найнеобхідніших є галузь охорони здоров’я.
Нова влада має не допустити повторення помилок “попередників” і виправити ті, що вже сталися. А одна із найбільших помилок команди МОЗу, якій залишились лічені дні, – лобіювання Закону про державні фінансові гарантії. Команда чиновників недарма розрахувала все так, що другий етап “медреформи” – перехід всієї медицини, всіх медзакладів країни на нову систему фінансування – не відбудеться саме за нових керівників. Тоді вона зможе перекласти провал усіх своїх “напрацювань” на них (мовляв, за нас реформа йшла, а вони її провалили). Чому НЕ відбудеться і що треба робити? Розповідаю.
Згідно із “реформаторським” Законом про держані фінансові гарантії, з 2020 року всі медичні установи повинні отримувати гроші за договорами через Нацслужбу здоров’я за фактично надані пацієнту послуги. Тобто вся меддопомога – первинна, спеціалізована, високоспеціалізована, екстрена, всі програми реімбурсації мають оплачуватись через НСЗУ.
Нагадаю, нині НСЗУ фінансує первинну медичну допомогу (з липня 2018) і аптеки за програмою “Доступні ліки” (з квітня 2019). Але це – тільки мала частина всієї системи охорони здоров'я.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
І, здавалося б, впровадження нової системи фінансування на інших рівнях медицини має бути вже за 5 місяців, і у вересні починають розглядати бюджет. Але ж до цього нічого не готове!
Пацієнти не підписали декларації з сімейним лікарем, а отже послуги вузьких спеціалістів для них стануть недоступними. Немає у реєстрі пацієнтів – немає допомоги. Нині тільки 27,8 млн пацієнтів з мінімум 38,8 млн мають декларації. І ще близько 0,7-1,2 млн декларацій анулюють до кінця року після проведеної верифікації. Платити НСЗУ не буде за кого.
Медзаклади для отримання фінансування за новим механізмом і укладання договору з НСЗУ мають реорганізуватися в комунальні або державні підприємства, тобто пройти автономізацію. Цей процес може затягнутися через свою складність, особливо після скасування спрощеної процедури, термін дії якої завершився в 2018 році. За нею, до речі, за цілий рік автономізувалося трохи більше 1 тис. медзакладів первинки. Зараз же потрібно це зробити за повною процедурою 3,6 тис. установам, які надають стаціонарну і поліклінічну меддопомогу і ще кільком десяткам академічним інститутам і всім обласним центрам екстреної меддопомоги і медицини катастроф.
Нині, за 19 місяців дії закону про автономізацію, лідером з автономізації є Полтава – 85% медустанов пройшли процедуру. Саме тут з 1 квітня проходить пілотний проект з впровадження нового механізму фінансування. Далі йде Харківська область – 80%. Волинь, Рівне, Львів – до 70%. На цьому успіхи закінчуються. В 11 областях – відсоток реорганізованих медустанов коливається біля 50%. А ось аутсайдери, такі як Миколаївська та Херсонська області змогли реорганізувати тільки 29% (тобто там реорганізовані тільки установи з надання первинної медичної допомоги).
Хто не встиг – фінансування від НСЗУ не отримає. Субвенції вже не буде. Отже, пацієнти не зможуть безкоштовно лікуватися – адже кожна районна лікарня є місцевим монополістом. Платити НСЗУ не буде кому.
Нацслужба здоров’я й сама не готова працювати за новим механізмом фінансування. Для супроводу 1,2 тис. договорів на надання первинної медичної допомоги зі спрощеним механізм щомісячної оплати вистачає одного центрального апарату в кілька десятків співробітників. Але для адміністрування 100 млрд платежів майже п'яти тисячам підприємств по всій країні за принципом “гроші за пацієнтом” (тобто, платячи за кожну послугу кожного пацієнта) потрібна складна і злагоджена робота сотень співробітників (штат НСЗУ – понад тисяча співробітників) і мережа регіональних представництв. Адже за обсягом роботи із супроводу державних фінансів НСЗУ – це майже як друге державне казначейство.
Ще минулоріч, для реалізації пілотного проекту в Полтаві там планували створити один місцевий підрозділ НСЗУ. Не склалося. Цього року планували створити п'ять територіальних підрозділів – Одеса, Дніпро, Харків, Львів, Київ. Поки їх немає. Немає ні людей, ні приміщень, ні обладнання. Отже, платити медзакладам немає кому.
Не зрозуміло і скільки треба платити. Немає ні тарифів, ні апробації нового механізму фінансування. А саме вони повинні лягти в основу розрахунків програми фінансових гарантій. Вони мають бути прозорі і економічно обґрунтовані: якщо їх завищити – втратить бюджет, гроші закінчаться і пацієнти не зможуть безкоштовно пролікуватися. Якщо занизити – медустанови почнуть закриватися, а лікарі – звільнятися.
Стосовно апробації – було три спроби. Перша – пілотний проект 2017 року з впровадження нового механізму фінансування в чотирьох інститутах НАМНУ, розпочатий ще в 2017 році. Довго стартував, мав проблеми з організацією фінансування і його обсягами, низькі тарифи без єдиної методологічної бази та ін. Провалився.
Друга – пілот, який впроваджують з 1-го квітня цього року в Полтаві. З усіх медустанов (а їх – 101) на новий механізм фінансування перевели тільки 45. За 4 місяці експерти бачать безліч проблем у процесі. Про результати говорити зарано, але ж у нас залишилось 5 місяців до того, як всі, абсолютно всі медзаклади України мають перевестися на нову систему фінансування! А не фактично 45%.
Третя – програма “Безкоштовна діагностика”. Мала стартувати 1 липня цього року. Через непідготовленість її перенесли на 2020 рік, а заплановані на неї гроші передали на “реформовану” первинку.
Ну і найголовніше. У бюджеті немає і не передбачається грошей для фінансування програми фінансових гарантій у повному обсязі.
У пояснювальній записці до законопроекту про фінансові гарантії ще у 2017 році Уряд гарантував, що на програму в 2020 році виділять 115 млрд грн. Це набагато більше, ніж виділені в поточному році на медичну субвенцію і програму первинної медичної допомоги трохи більше 70 млрд. Де взяти ці додаткові 45 млрд грн. З яких джерел?
Навіть якщо трапитися диво і вже новий уряд зможе знайти ці гроші, від такого фінансування можна покрити потребу в оплаті лікування українським пацієнтам менше, ніж на половину.
Зараз пацієнти зі своєї кишені за медичні послуги платять понад 135,5 млрд грн на рік. Навіть загальне поточне фінансування охорони здоров'я (пацієнти + держава) зараз становить понад 223 млрд грн, а мінімальна потреба в фінансуванні програми фінансових гарантій – понад 170 млрд грн: 6,5 млрд – екстрена медична допомога, 29 млрд – первинна медична допомога і 136 млрд – спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога.
Де в бюджеті наступного року взяти додатково 100 млрд грн?
Без виділення необхідного рівня фінансування програма фінансових гарантій ризикує навіть не розпочавшись перетворитися на фікцію: пацієнти не отримають необхідних медичних послуг і будуть змушені, як і раніше, платити неформальні платежі в “благодійні фонди” або просто в кишеню медику. Медичні ж установи і лікарі без необхідного фінансування обиратимуть – або закриття, або побори з пацієнтів.
Нині у нас є тільки одна можливість зупинити повний крах української системи охорони здоров’я – ввести багатоджерельну систему фінансування з загальнообов’язковим медичним страхуванням як одним із елементів. Цього я та наша фракція “Батьківщини” і добиватимемось у новому парламенті. Адже другим з 8 найперших, які ми визначили пріоритетними, має бути прийнятий саме закон про обов’язкове медичне страхування.
Читайте: Ми знаємо, де взяти гроші на медицину, які “не знаходила” попередня влада
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
КиевVласть
30 червня 2019 г. 12:37
Раздел: Територія розуму
Президент і новий склад Верховної Ради повинні презентувати народу механізм зниження вартості комунальних послуг
Днями Верховна Рада зареєструвала проект закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо зниження вартості електричної енергії”, внесений Президентом України Володимиром Зеленським. Тексту законопроекту на сайті парламенту немає, тому проаналізувати його не можу. Однак саму ініціативу щодо зниження тарифів на електроенергію, безумовно, підтримую. Мало того, як і переважна більшість українців, хотів би бачити від Президента також кроки щодо зниження тарифів на газ для населення.
Мною особисто та у співавторстві з іншими депутатами неодноразово реєструвалися законодавчі ініціативи щодо зниження цін на комунальні тарифи для населення – законопроект 2835 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення”, законопроект 3216 “Про внесення змін до розділу VІI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок природного газу” (щодо спрямування населенню природного газу вітчизняного видобутку у повному обсязі)”, проект постанови 9265 “Про скасування рішення Уряду про підвищення ціни на природний газ та запровадження мораторію на підвищення цін на природний газ для населення”.
Читайте: Коштами ЦСВЯПу мають розпоряджатися місцеві громади
Однією з моїх важливих ініціатив став проект постанови №8108, щоб запобігти можливим відключенням населення від газопостачання та електрики в опалювальний період. Я понад рік вимагав прийняття відповідної постанови. Врешті, вдалося дотиснути Кабмін, який фактично на базі цієї ініціативи прийняв урядову постанову.
Між тим борги за газ населення зростають. Місто Славутич, в якому позаминулого року був зірваний опалювальний сезон, цьогоріч теж знаходиться під загрозою. З опалювального сезону 2018-2019 заборгованість за газ міста зросла на 47 мільйонів і наразі становить 105 мільйонів гривень.
Незабаром країна ввійде в опалювальний сезон, і питання вартості комунальних послуг знову гостро постане для кожного українця. До цього часу і Президент, і новий склад Верховної Ради повинні визначитися у тарифному питанні і презентувати народу країни своє бачення кроків зі зниження вартості комунальних послуг.
26 червня 2019 г. 15:30
Раздел: Територія розуму
Ініційована урядом перевірка декларацій може зробити медицину зовсім недоступною для українців
Засідання Кабміну минулої середи підтвердило некомпетентність і непрофесіональність його членів. Урядовці заганяють самі себе у глухий кут – збираються провести перевірку своєї ж “медреформи”, яка може обернутися для українців найстрашнішим – неможливістю потрапити до лікаря, а самих урядовців змусить відповідати у судах. Тож що тут не так?
Минуло майже 15 місяців з початку підписної кампанії з вибору лікаря первинки, і тільки зараз Уряд вирішив перевірити коректність вже підписаних декларацій. Цей крок навряд чи можливо назвати своєчасним, адже за 11 місяців за цими неперевіреними (можна сказати і некоректними) деклараціями НСЗУ вже заплатила більше ніж 10 млрд грн з бюджету. І результат перевірки може показати, що частину з цих коштів було виплачено незаконно.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Чому не перевіряли одразу? Такі перевірки тоді могли значно знизити динаміку проведення всієї підписної кампанії. А це ніяк не вписувалося у плани передвиборчого піару влади на “успіхах медреформи”, який повністю базувався саме на цьому.
Тепер же вони побачили, що “перестаралися” – декларації підписало 28 мільйонів українців. А суми, закладеної до бюджету (на кожного українця виділяються лише в середньому 570 грн в рік) – не вистачає. Тому вони збираються “дезактивувати” 700 тисяч реальних декларацій за вигаданими причинами! Так, НСЗУ зекономить понад 2 млрд грн. Крім того, вона перестала платити за незадекларованих – а це ще “економія” в 360 млн.
Прикриваючи свої рішення перевірками декларацій, Уряд, зовсім не думаючи про людей, може зробити первинну медичну допомогу (і не тільки її, а ще – отримання медикаментів за програмою “Доступні ліки” та можливість провести безкоштовно лабораторні дослідження) недоступною для пацієнтів, медичні заклади залишаться без фінансування, а лікарі – без заробітної плати.
Можна, звісно, послатися на лікарів і пацієнтів – мовляв, самі винуваті: неправильно оформлювали декларації чи самі їх підробляли. Можливо в окремих випадках це і так, але більшість таких помилок пов’язана з недосконалим порядком їхнього укладання та відсутністю необхідного рівня їхнього захисту у системі електронного здоров’я.
По-перше, лікарів не вчили не те, що заповнювати їх – користуватися комп’ютером! Представники МОЗу замість закордонів, де все вже комп’ютеризовано, мали б відгукнутися на моє запрошення ще 2017 року відвідати амбулаторії і села Чернігівщини, щоб побачити реалії і відповідно до них розробити план проведення реформи. Люди там комп’ютера в очі не бачили, їм потрібен час на адаптацію! Не дали час – отримали помилки.
По-друге, медики поспішали набрати необхідну кількість пацієнтів, щоб не допустити закриття медзакладу. І там, де прийом мав бути 15 хвилин, він зменшувався, інколи, втричі: чим більше декларацій підпишеш, тим більше фінансування від НСЗУ отримає медзаклад.
По-третє, у 2-3 рази зросло навантаження на лікаря – бо, як вже писав, лікар став “єдиним вікном” для пацієнта. Направлення до вузького спеціаліста, на госпіталізацію, лабораторні обстеження, рецепти на ліки, лікарняні листки, реєстрація у системі меддопомоги, виписка електронної картки, запис в реєстрі пацієнтів – це все зараз роблять сімейні лікарі. За таких умов не допустити помилку – щось на грані фантастики!
Ірпінський центр ПСМД вже відчув непродуманість “медреформи” на собі. Нещодавно Нацслужба здоров’я “дезактивувала” тут відразу 10 244 з 16 тисяч декларацій! За результатами перевірки 4 120 з них, виявилося лише дві, припинені у зв’зку з переїздом пацієнтів. Ще у 250 – технічні помилки, а от пацієнти все ж реальні! Але ж 2 млн 200 тис. грн від Нацслужби вже не дійшло до міста, лікарі працюють безоплатно! І пацієнти, і медперсонал буквально стали "заручниками" голови НСЗУ!
То чому через непрофесіональність “реформаторів” мають потерпати українці? Тільки тому, що Кабмін вирішив скоротити фінансування галузі? Після таких “реформаторських” кроків це – єдине пояснення мети псевдореформи медицини. Що робити медикам, які після скасування декларацій залишаються без фінансування, де взяти нових пацієнтів, щоб його поновити, коли “підписний бум” вже давно завершився?!
Дуже сподіваюсь, що нова команда, яка прийде до МОЗу, зможе виправити помилки попередньої влади і зорієнтується на запровадження в Україні загальнообов’язкового медичного страхування. Кожна людина – медик це чи пацієнт – має бути впевненою у завтра! Відповідні законопроекти для цього ми вже зареєстрували у Верховній Раді – потрібна лише політична воля.
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”КиевVласть
4 квітня 2019 г. 16:00
Раздел: Тексти
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. голови Ржищівської об’єднаної громади Христиною Чорненькою.
KV: Розкажіть про шлях створення об'єднаної громади. Які були труднощі?
Христина Чорненька: Ржищівська об'єднана громада була створена у серпні 2018 року. Для Ржищева це великий шанс для розвитку, оскільки у порівнянні із іншими містами обласного значення, наше населення доволі невелике. І багато хто намагався цей процес зупинити, на нас виливали купу негативу. Ми не маємо свого району, межуємо із Кагарлицьким та Миронівським. Але дуже вдячні, що перспективним планом нам дали змогу створити свою ОТГ, а не стати частиною іншої.
Ми проходили процедуру створення двічі - спочатку зробили все необхідне для об'єднання і вже чекали призначення виборів, але у той момент Кабмін прийняв зміни, якими дозволив обласним містам створювати громади за спрощеною процедурою. Тому ми почали готуватись до приєднання. Але незважаючи на це, Ржищівська громада стала першою в Київської області, що була створена шляхом приєднання до міста обласного значення.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Що вже встигли зробити? Які плани щодо розвитку громади?
Христина Чорненька: Наша громада була створена посеред року, тому до кінця 2018 кожне село та місто працювали за своїм бюджетом. Але оскільки сільради були ліквідовані, усі питання почали вирішуватись у центрі громади. Наша головна задача була - провести реструктуризацію таким чином, щоб жодна людина, яка працювала у сільраді, не втратила роботу. Кожному ми запропонували альтернативу, хтось залишився працювати у своєму населеному пункті, дехто - перейшов до виконавчого комітету Ржищівської міської ради. Другим нашим завданням було провести інвентаризацію майна і землі. Це дуже кропітка робота, ми створили комісію і працюємо над цим і сьогодні. Адже це в першу чергу необхідно для створення повноцінного бюджету громади. Також це важливо зробити, аби жодне підприємство ОТГ не зупинило роботу. У тому числі це підвіз та харчування дітей, надання комунальних послуг і таке інше.
Також ми розподіляли повноваження між старостами, новими працівниками. Було дуже багато організаційних питань. У минулому році ми затвердили статут ОТГ, розробили план соціально-економічного розвитку громади, створили бюджет. Наразі працюємо над трьома основними проектами - розробка стратегії Ржищівської ОТГ, просторового планування і розвиток туризму. Ми розуміємо, що перед початком робіт в цьому напрямку треба разом з громадою визначити наші шляхи розвитку та розробити стратегічний документ, по якому ми будемо рухатися далі.
Ми також визначились із пріоритетними галузями, це медицина, освіта і комунальне господарство. Для них розробляємо програми і плануємо фінансування. Активно співпрацюємо із програмою “U-LEAD з Європою”. Завдяки ній буде створено ЦНАП.
KV: Вже отримали обіцяну державою субвенцію?
Христина Чорненька: У нас доведена ця сума, але поки не отримали. Коли ми створювали громаду, то конкурували із районами, які є відверто більш заможні, ніж місто, яке розвивалось самостійно. Але ми були налаштовані серйозно і усі проекти, які потребували співфінансування, просили вже не для міста, а для потенційної громади. Ми розуміли, що маємо пропонувати селам щось конкретне, а не лише розповідати про плани. Так нам вдалося відновити роботу поліції, врятувати від закриття два навчальних заклади, покращити інфраструктуру. Було відремонтовано два садочки, відділення дитячої лікарні, майже завершено ремонт у школі, проводився ремонт доріг. Якби ми цього не робили тоді, то не переконали б населені пункти, що тут їм буде краще, ніж у Миронівці чи Кагарлику.
KV: Села не скаржаться, що місто їх поглинає?
Христина Чорненька: У деяких випадках думки сіл та міста розбігаються, але ми вислуховуємо усі точки зору і знаходимо компроміс. Старости у нас люди досвідчені. Була домовленість, що рішення приймаємо спільно. Тому ніяких питань не виникає.
Історично ми усі пов'язані із населеними пунктами громади. Колись давно це був один Ржищівський район. Немає відчуття, що щось особливо змінилось. Жителі сіл і раніше обслуговувались у нас, мають родинні зв'язки із жителями міста.
KV: Перед створенням ОТГ у міській раді були різні думки з приводу об'єднання, дехто побоювався, що ресурсів міста не вистачить для усієї громади.
Христина Чорненька: Перш ніж створювати громаду ми провели ряд зустрічей із керівниками комунальних підприємств, проводили переговори із нашими структурами. Ми розуміли, що зможемо обслуговувати ту кількість населення, яка до нас приєднається. Але ми все ж таки розраховуємо на інфраструктурну субвенцію, щоб поповнити комунальну техніку.
KV: Чи плануєте приєднувати інші сільради? Яка робота проводиться?
Христина Чорненька: Ми сподіваємось, що наш перспективний план залишиться без змін. У ньому передбачено приєднання ще Кузьминецької, Великоприцьківської, Стайківської і Стрітівської сільрад Кагарлицького району та Грушівської, Малобукринської Миронівського району. Ми більше співпрацюємо у питанні децентралізації із місцевими жителями, адже є сільради, де депутати не підтримали волю громади і проголосували проти приєднання. Наприклад, у сусідніх Кузьминцях рік тому 90% людей висловились за приєднання. Депутатський корпус спочатку підтримав таке рішення, але через кілька днів вони переголосували за об'єднання із Кагарликом. У Стайках ми особисто ходили і спілкуватися із людьми. Але поки чіткої відповіді ніхто не дав. Мені важко сказати, чому процес затягується.
Я все ж сподіваюсь, що законодавство у цьому процесі буде дотримано. До нас також звертались громади, яких немає у перспективному плані, але ми їм відмовляли посилаючись на законодавство, яким чітко визначені межі перспективного плану Ржищівської ОТГ.
KV: Чому більше року ви виконували обов'язки голови, не маючи жодного заступника?
Христина Чорненька: Так, дійсно протягом року я одна виконувала обов'язки міського голови, секретаря ради та двох заступників. За законом рішення про призначення заступників приймається депутатами міської ради. Вони не могли визначитись із кандидатурою, хоча пропозицій особливо і не було. Можливо тут має місце політична історія. Але все ж таки було обрано Юрія Терещенка, якій має досвід роботи у раді.
Читайте: Помощника депутата КОС Кузьменко утвердили на должность заммэра Ржищева
KV: Як миритесь із депутатами? Яка ситуація у міській раді?
Христина Чорненька: У міськраді представлено вісім політичних сил, але в ключових для громади питаннях ми все ж таки знаходимо спільну мову. Можливо у великих містах кожна сила має за мету показати себе. У нас інакше - коли йдеться про прийняття важливих для життєдіяльності громади рішень, більшість з наших депутатів думають в першу чергу про жителів. Підтримку та більшість в доленосних питаннях для міста знаходимо. По іншим звичайно йдуть дискусії, але на те й ми і рада, щоб радитися та спільно приймати рішення.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати?
Христина Чорненька: У нас є декілька інвестиційних пропозицій, але вони стосуються саме міста. Зараз наш відділ економіки почав розглядати інвестиційний клімат у межах усієї громади. Якщо раніше ми могли запропоновувати частково вигідні умови, то тепер переваг стало більше.
Наприклад, була ідея створення гірськолижного курорту у Ржищеві. Ми знайшли у місті земельну ділянку, але коли почали робити розрахунки, то побачили, що тієї території вистачить тільки для спуску. А суміжних територій для розташування готелів, обладнання і таке інше немає. Необхідну ділянку ми знайшли у селі Онацьки, там поблизу траса, інвестору така пропозиція, сподіваюся, буде цікава.
KV: Маєте бажання розвиватись як туристичний центр?
Христина Чорненька: В межах Ржищева давно була створена робоча група з розвитку туризму. Із жовтня беремо участь у програмі “Інтегроване просторове планування”, завдяки якій наші спеціалісти їздили переймати досвід за кордон. Наразі робота теж проводиться, ми розглядаємо перспективи на території усієї громади. Консультаційно нам допомагає знову ж таки програма “U-LEAD з Європою”, ми співпрацюємо у питанні створення туристичного кластеру.
Проблема полягала у тому, що ми мали людей, які готові працювати у туристичному бізнесі, але не мали розуміння того, чия це буде відповідальність. Хтось вважав, що це має робити влада, хтось - що самі підприємці. І на останній нараді ми прийшли до висновку, що це потрібно робити спільно. Найближчим часом буде створена ініціативна група. Нам запропонували декілька варіантів створення кластеру, будемо їх розглядати. Наразі ми тільки починаємо цей шлях, але вже маємо конкретне бачення туристичного розвитку. Ми розуміємо, що не створимо тут Арабських Еміратів, але еко- та етно-відпочинок може стати нашою унікальністю.
KV: Чи проходить наразі фестиваль “Трипільське коло”? Багато коштів приносить?
Христина Чорненька: Це комерційний проект, він вже давно не проходить у Ржищеві. Коштів в місто він не приносить, але його великий плюс - це популяризація міста. Про нас знали не тільки в Україні, але й за кордоном. Якщо у засновників фестиваля виникне бажання відновити його проведення, ми усіляко будемо цьому сприяти.
Вже другий рік ми проводимо на обласному рівні фестиваль “Ржищівський вінок”. Це фольклорний етнографічний фестиваль. До нас приїжджають колективи із Київської області і він приурочений до свята Івана Купала.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи?
Христина Чорненька: Можливо є незначні скарги, але наші тарифи не вище середнього рівня по Київській області. Звісно працюємо над тим, аби їх зменшити і при цьому надавати якісні послуги. За ті тарифи, які встановлені зараз, ми намагаємося частково модернізувати системи, аби була можливість економити у майбутньому.
KV: Яка ситуація із перевізниками? Чи є проблеми?
Христина Чорненька: Рік назад було питання по міжміським перевезенням, але виконком до цього не має відношення, перевізника обирає комісія КОДА. Компанія, яка виграла останній конкурс, на жаль, не надала послуги тієї якості, на яку розраховували жителі. Ми звернулись до обласної адміністрації і питання було вирішено.
KV: Очисні споруди - чи є проблема у місті та у громаді загалом?
Христина Чорненька: Очисні споруди працюють, але потребують модернізації. Поки з ними проблем не виникає, але ми розуміємо, що кошти туди також доведеться вкладати.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Христина Чорненька: У нас є комунальне підприємство, яке займається збором і захороненням сміття. Нещодавно ми вели переговори із компанією “Обухівміськвторресурси”, аби вони комплексно обслуговували нашу територію. Сподіваємось, що знайдемо порозуміння і умови, вигідні усім сторонам.
Близько 4 років тому до нас зверталась компанія щодо будівництва сміттєспалювального заводу. Але наше місто екологічне і таких підриємств тут не має бути. У межах громади розглядаємо тільки створення сучасної сортувальної лінії.
Крім цього проводимо роз'яснювальну роботу і нам вже вдалося зменшити кількість випадків спалювання сміття. Невелика частина жителів почала розуміти, що це шкідливо для довкілля.
KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Христина Чорненька: За час моєї роботи область нам дуже допомагала. Майже усі інфраструктурні проекти були реалізовані за рахунок їх коштів. Завжди було порозуміння. На цей рік ми також подали проекти на фінансування, але обласна рада ще не збиралась на сесію, тому не можу нічого сказати.
З приводу нового губернатора - пройшло дуже мало часу, щоб оцінювати його роботу. Але я бачу, що він в змозі швидко вирішувати питання. Наприклад, у цьому році дороги обласного значення чистили від снігу якісніше і швидше, ніж у минулі роки.
KV: Які стосунки із Русланом Кузьменко? Дає поради в управлінні громадою?
Христина Чорненька: Ми дуже задоволені його роботою як обласного депутата. Усі питання для міста, що на рівні області, вирішує саме він. До того ж, на виборах його підтримало 67% мешканців. Це найвищий рейтинг серед обласних депутатів взагалі в Україні. Він також дуже допомагав із децентралізацією, проводив консультації, зустрічі.
В управлінні громадою, що стосується місцевого рівня, він не дає поради. Якщо є більш глобальні питання - звертаємось до нього.
KV: Що можете сказати про минулу міську владу? У якому стані ви отримали місто?
Христина Чорненька: Мабуть некоректно мені буде оцінювати минулу владу. Це мають робити місцеві жителі. Як і в кожному місті, тут проблем вистачало.
KV: Микола Спічак зберіг вплив на міську раду? Чому він пішов з посади?
Христина Чорненька: Можливо він зберіг вплив на декількох депутатів в силу родинних стосунків. Рішенням депутатів міськради були достроково припинені його повноваження як міського голови. За це проголосував 21 депутат із 26. У його роботі було виявлено ряд порушень, вони передані у поліцію і розглядаються судом. Також він подав позов щодо поновлення на посаді. Наразі відповідні інстанції розбираються у ситуації.
Як належить, за законодавством, ми подали у Верховну Раду інформацію щодо рішення депутатів і для призначення виборів. Але поки їх не призначили. Я думаю через те, що справа знаходиться у суді.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Христина Чорненька: Важко сказати. Для мене зараз головніше можливість показувати результат, а не кар'єрне зростання. Я хочу завершити усе, що розпочала. Робота у органах місцевого самоврядування доволі своєрідна. Важко прийняти той факт, що не усе від тебе залежить, багато на що не вистачає повноважень та коштів. Та незважаючи на складнощі, які потрібно пройти навіть задля ремонту дитячого садочку, бачачи результат я розумію - усе було не дарма. І мене надихає розуміння того, що я можу допомагати людям. Я просто отримую задоволення від того, чим займаюся. Розвивати громаду - наразі для мене головний пріоритет.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - мер Тетяна Кучер
Фото: KVKиевVласть
28 березня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішилаKV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. мера міста Українка Обухівського района Тетяною Кучер.
KV: Децентралізація - яка наразі проводиться робота? Проблеми?
Тетяна Кучер: У нас проводиться активна робота по децентралізації. Вже прийняті рішення щодо об'єднання Українки із селами Жуківці, Верем'я, Халеп'я, Щербанівка. Наразі ми не можемо завершити процес, оскільки Трипілля ще не прийняло відповідне рішення, а ми із ними маємо спільні межі.
Однак, у них були питання до минулої міської влади з приводу поділу земельних ділянок, були також певні питання з використання землі. Наразі із ними в нас налагоджений діалог, ми співпрацюємо. Проводимо зустрічі, пояснюємо перспективи створення громади. Я думаю, що найближчим часом ми вирішимо усі питання із Трипіллям і зможемо створити об’єднану громаду.
Також рішення ще не прийняло село Витачів, але це не є проблемою, оскільки і без нього ми зможемо об'єднатися. Впевнена, що коли Українська ОТГ почне працювати і покаже на практиці усі переваги децентралізації, Витачівська сільрада залюбки до нас доєднається.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Інвестиційний клімат як покращуєте?
Тетяна Кучер: Ми розглядаємо питання щодо залучення інвестицій для реконструкції очисних споруд і для подальшого будівництва сміттєпереробного заводу. Ми розуміємо, що розвиток може відбуватись саме за рахунок залучення інвесторів, тому також розглядаємо багато різних варіантів співробітництва.
Сьогодні за кошти Європейського Союзу ми реалізуємо проект термомодернізації будівель палацу культури “Енергетик” та державних установ. На даху будівлі ПК “Енергетик” будуть встановлені сонячні батареї.
KV: Чи є "сміттєва" проблема сьогодні?
Тетяна Кучер: Аби найближчим часом не зіткнутись із великими “сміттєвими” проблемами, ми провели масштабну конференцію з питання роботи з відходами. Ми залучили до неї представників полігону №5, представників відділу житлово-комунального господарства і представників КОДА, Обухівської РДА, компаній з сортування, перевезення, збирання сміття. За результатами конференції ми зробили запити, в тому числі до КОДА і полігону №5, через невідповідність показників з вивезення сміття у період 2015-2018 років із показниками зібраного містом сміття. Наразі встановлюємо причину розбіжностей і хочемо документально це підтвердити.
Тривалий час вивозом відсортованого сміття займалось приватне підприємство із Бучі, яким було вигідно безкоштовно вивозити наш пластик та скло. Але завжди були нарікання на неякісне прибирання сміття. І ця компанія, ще за минулої влади міста, подала лист, у якому зазначила, що вони відмовляються вивозити сміття безкоштовно, оскільки логістично це їм стало не вигідно.
Сьогодні ще поки вони надають послуги безкоштовно, але вже стоїть питання щодо компенсації витрат на перевезення. Ми вирішили підійти до вирішення проблеми комплексно і до всіх організацій, які займаються у місті та районі відсортованим сміттям, направили листи, аби ті надали свої пропозиції. Оберемо найвигіднішу і визначимо обслуговуючу компанію.
KV: Скандальні забудови, вирубка вікових дубів, побиття активістів, - чи дійсно в Українці мала місце незаконна забудова? Чи це штучно створені провокації?
Тетяна Кучер: Ця ситуація почалась ще у 2008 році. Тоді земельна ділянка була виділена під забудову. Ще тоді усі особи, які вважали, що там знаходяться вікові дерева, могли подати заявку, щоб ці дуби були визнані історичною пам'яткою. Взагалі ніяких питань не виникло б. Але відбулось інакше - з 2008 року забудовник сплачував орендну плату за ділянку, потім отримав дозвіл на будівництво і разом з ним дозвіл на вирубку дерев, які там знаходяться. І тільки коли вони почали обносити ділянку парканом, з'явилися активісти, які заявили про вікові дуби. Я вважаю, що в цій ситуації позиція активістів побудована неправильно, їм потрібно було раніше говорити. І усі в місті добре знали про наміри забудовника ще з часу виділення ділянки. Крім цього є інформація, що активістам за їх діяльність видавали кошти.
Наразі питання вирішено. Особи, квартири яких не добудували, об'єдналися в обслуговуючий кооператив, якому була видана ця земельна ділянка під будівництво. Також рішенням сесії було вказано, що усім власникам майнових прав мають запропонувати квартири відповідно до договорів, які були укладені із особами, що не виконали своїх зобов’язань і не добудували житло вчасно.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Тетяна Кучер: На жаль, міська влада не може впливати на формування тарифів за житлово-комунальні послуги, які встановлюються енерго- та теплопостачальними компаніями. Ми робимо все можливе, аби стримувати зростання тарифів, але з іншого боку розуміємо, що підняття зарплати, інфляція у будь-якому випадку будуть впливати на ціни. Якщо, наприклад, підприємство з водопостачання не підвищить тарифи, воно стане збитковим. І тоді нам із бюджету доведеться дофінансовувати їхню діяльність за кошти, які б мали йти на благоустрій міста. Тому я вважаю, що ми маємо розуміти необхідність змін і адекватно реагувати на зростання тарифів.
KV: Які стосунки із районом та вашим однопартійцем, екс-головою райради, Костянтином Шушаковим?
Тетяна Кучер: Прекрасні стосунки із районом, у нас є порозуміння. Нещодавно на бюджетній комісії одноголосно підтримали виділення із районного бюджету нам коштів на придбання меблів та обладнання для школи №1, яка наразі добудовується. І також виділили кошти на ремонт глядацької зали палацу культури. В свою чергу ми надали субвенцію на заміну вікон у стоматологічній поліклініці, яка знаходиться на території міста, але підпорядкована районній раді.
Із Костянтином Шушаковим ми працювали, коли він був головою райради. Зараз ситуація змінилась і ми прекрасно співпрацюємо із Олександром Кровкіним, який у свій час був його заступником, а зараз виконує обов'язки голови.
KV: Сесії міськради частіше проходять скандально, ніж спокійно - у чому причина? Чому депутати поділились на два табори і налаштовані один проти іншого?
Тетяна Кучер: Для деяких наших депутатів сесія міської ради - це показовий виступ. Ті люди, які хочуть привернути до себе увагу, використовують цей майданчик, щоб себе проявити. Також не будемо забувати, що наближаються вибори Президента, потім парламентські вибори. Усе дуже політизується, є особи, які хочуть показати певним чином свою владу.
Але я впевнена, що головним показником є не емоційність проведення засідань, а критерій прийняття рішень. Всі рішення виносяться за ініціативи виконавчого комітету міської ради, який я зараз очолюю. І якщо ви подивитесь статистику прийняття рішень, то побачите, що усі рішення депутати голосують. Навіть ті політичні сили, які називають себе опозиційними.
А якщо людина хоче показати на камеру себе - нехай, ми сприймаємо це нормально. Головне, щоб це не було на шкоду громаді.
KV: На одній із недавніх сесій були присутні так звані тітушки, які не пускали до зали місцевих жителів. Тоді активісти стверджували, що їх привела місцева влада. Хто їх замовив? Чи заявили до поліції? Проводиться розслідування? Ті люди справді не місцеві?
Тетяна Кучер: У цій ситуації є дуже цікавий момент. За день до проведення сесії до мене звернулися начальник Обухівського відділу поліції, начальник управління СБУ в Обухівському районі і прокурор Обухівського району. Вони мені сказали, що із електронної мережі Фейсбук та інших джерел їм стало відомо, що до нас привезуть із Києво-Святошинського району представників “Правого сектору”. Так і сталося - на так званих тітушках були шеврони “Правий сектор Києво-Святошинського району”. Вони підтримували петицію щодо проведення міжнародного аудиту земельних ділянок і всіх службових квартир. Насправді їм ще до сесії стало відомо, що я і так прийняла відповідне розпорядження про проведення аудиту та інвентаризації. У їхній петиції були незаконні вимоги, а саме: накладення мораторію на всі земельні ділянки і на здійснення будь-яких операцій, пов'язаних із будівництвом та земельними ділянками.
Потім з'явилася альтернативна петиція від осіб, які мають намір отримати земельні ділянки і здійснювати на них будівництво житла, у тому числі це учасники АТО. Ми пояснили двом сторонами, що ми і так зацікавлені в тому, щоб викрити усі схеми наших попередників. Тому на сесії ми ще раз підтримали моє розпорядження щодо суцільної інвентаризації.
Я вважаю неприпустимим, щоб були присутні люди, які влаштовують провокації. А з якого приводу був спір - досі не зрозуміло. Ми відразу заявили до поліції, там відкрили кримінальне провадження, тривають слідчі дії.
KV: Чи розпочато процес інвентаризації? Є попередні результати?
Тетяна Кучер: Так, наразі я дала вказівку кожному структурному підрозділу виконкому міськради, комунальним підприємствам, інвентаризація розпочата і триватиме до кінця травня. Після цього буде проведено аудит.
За попередніми результатами інвентаризації КП “Міський ринок” встановлено, що там була затверджена територія для прибирання, яка у декілька разів перевищує площу самого ринку. Тобто площа складає 7 тис. м², а за договором, укладеним минулим керівництвом міста та екс-начальником ринку, територія прибирання - майже 23 тис. м². За рахунок цього нам вдалося зменшити тарифи для підприємців ринку.
KV: Виконавчий комітет міськради писав заяви, аби піти у відставку. Хто насправді покинув посади?
Тетяна Кучер: До мене зараз приходять містяни і кажуть, що якби ми жили в радянські часи, то минулу міську владу вже б розстріляли за усе, що вони тут наробили. Так, вони написали заяви і не “за власним бажанням”, а “за згодою сторін”. І згідно ним минулий секретар та в.о. міського голови Катерина Проценко звільнила співробітників виконкому ще до рішення сесії, якого взагалі і не мало б бути. Потім звільнилась сама. Вони також змушували звільнитись працівників комунальних підприємств, аби створити колапс у місті. Сподівались, що тоді містяни навколішки їх будуть благати повернутися. Хотіли зробити таке собі щеплення від непокори.
Але у законний спосіб депутати обрали в.о. голови мене. Колапсу, на який вони розраховували, не сталося. Ми обрали нових заступників, які вже працюють. Місто провело тендери на прибирання території, озеленення, утилізацію сміття. Керівники КП не звільнились, пішов з посади тільки керівник підприємства з обслуговування житла, на його місце прийшов інший. Життя не стоїть на місці, всі зміни тільки позитивні.
KV: Також минула влада однією із причин відставки називала небажання затверджувати ДПТ, у якому нібито багато порушень. Нова влада його затвердила?
Тетяна Кучер: В Українці було організовано кооператив, який би задовольнив житлові потреби соціально незахищених верств населення. Вони звернулись за виділенням ділянки, яка знаходиться на балансі міськради. Ми розглядали різні варіанти і проголосували за виділення ділянки, яка знаходиться в межах лісового господарства. Розуміючи це ми подали звернення до Кабміну для вилучення ділянки в установлений законом порядок для передачі її кооперативу. Є багато людей, які потребують поліпшення житлових умов і саме за рахунок будівництва кооперативів ми можемо уникнути комерційної надбавки. Яким має бути житло будуть погоджувати саме члени цього кооперативу і також самостійно вони будуть обирати виконавця послуг і встановлювати плату за житло.
Але поки Кабмін розгляне це питання, пройде багато часу, а люди і так вже давно чекають, а там переселенці, учасники АТО, яким не виділяють земельні ділянки. Тому ми зіткнулись із ситуацією, коли з одного боку є потреба, а з іншого - відсутність навіть підходящої ділянки. Поки тривав процес, існуючий кооператив створив ще один кооператив. І його учасники знайшли ділянку, яка знаходиться у приватній власності і щоб використати її під житлову забудову, потрібно було розробити детальний план території. Минула влада займалась підготовкою, затверджувала графіки і таке інше. Але в останній момент вони змінили свою думку і відмовились його затверджувати, не тільки підвівши людей, а вони просто нівелювали їх потреби. При чому безпідставно. Наразі ми затвердили детальний план території для будівництва доступного житла.
KV: Громада була негативно налаштована проти забудови набережної. Чи прислухались до їхньої думки?
Тетяна Кучер: Я стояла на захисті громади міста і також виступала категорично проти забудови. Набережна - це наша окраса, насолода для очей. І її хотіли просто зруйнувати. Працювала погоджувальна комісія, членом якої я була, і ми наполягали, що набережну навпаки потрібно розвивати, створювати місця для відпочинку, спортивні майданчики. Ось на стіні висить вже 15 років проект по будівництва стадіону, який навіть не почали реалізовувати. Тільки розроблялась проектно-кошторисна документація, а по факту нічого не робили.
З приводу забудови набережної - минула влада навіть не передала розробнику проекту рекомендації погоджувальної комісії. Зараз я можу сказати, що в пріоритеті винятково будівництво соціально необхідних об'єктів і ми не допустимо порушення прав жителів громади.
KV: Вперше Українську міську раду очолила не місцева людина. У мережі ширились чутки щодо скандалів за вашою участю щодо підробки документів (затримання СБУ), багато містян були впевнені, що керувати містом ви будете не у їхніх інтересах. Як можете прокоментувати цю ситуацію?
Тетяна Кучер: Є люди, яким дуже хочеться знайти щось таке, чого в принципі не могло бути. Можу заявити, що ніякі документи я не підробляла. Такі намагання дискредитації мене, як особистості, можуть свідчити тільки про те, що я рухаюсь у правильному напрямі. Якби у СБУ були до мене претензії, то навряд чи мене відпустили б.
Мені дуже прикро, що минула влада міста, які вважали себе місцевими, керувались винятково своїми інтересами у питаннях управління містом. А я, навпаки, не буду розводити тут “кумівства” і “прощати” родичам плату за землю і надавати якісь незрозумілі привілеї.
KV: Згідно реєстру, ви досі є керівником кооперативу “Лушпайник”, до того ж не припинили адвокатську діяльність, що вимагає закон у разі зайняття посади керівника містом. Чому так сталось?
Тетяна Кучер: Це не відповідає дійсності, оскільки мною протягом трьох днів з моменту, як мені стало відомо, що я не можу поєднувати свою діяльність із адвокатською, було подано до Ради адвокатів регіону відповідну заяву, чого і вимагає закон. Усі зміни було внесено до Єдиного реєстру адвокатів, там чітко зазначена дата припинення моєї діяльності. Я повністю дотримала норми закону.
Що стосується обслуговуючого кооперативу - це не суперечить закону, оскільки він не є прибутковою організацією і не здійснює жодної господарської діяльності.
KV: Які стосунки із Ігорем Кононенко?
Тетяна Кучер: Він дуже допомагає нашому округу. Серед інших, за його сприяння будуть завершені ремонтні роботи дорожнього покриття траси Р-01 і дороги Українка-Трипілля-Київ. У нас була багаторічна проблема із майже відсутністю покриття. Роботи почались у минулому році, але через зміну підрядника та закінчення бюджетного року вони були припинені і найближчим часом будуть відновлені.
KV: Чи є співпраця із областю?
Тетяна Кучер: Так, є порозуміння із обласною радою та адміністрацією. Нещодавно ми спілкувались із Олександром Терещуком щодо тих програм, які могли б співфінансувати. КОДА дуже активно долучилася до процесу будівництва школи №1, щоб на початку нового навчального року початкові класи могли почати там навчання.
KV: Чому пішов Павло Козирєв? Чи зберіг він вплив на міськраду? Часто з ним спілкуються депутати, працівники ради?
Тетяна Кучер: Якби він зберіг вплив на міськраду, то, напевно, не приймалося б жодного рішення за нашою ініціативою. Сьогодні ми маємо більшість у раді, депутати розуміють, що працюють на благо громади, а не задля приватних інтересів Козирєва і його команди. На жаль, вони здатні лише на розповсюдження провокаційних листівок, інформація у яких не відповідає дійсності. Наприклад, нещодавно люди із оточення Козирєва розклеїли оголошення, що недільної ярмарки не буде. Міські жителі вийшли у неділю і побачили, що ярмарка працює. Це щонайменше смішно.
Так звана опозиція міськради із Павлом Козирєвим спілкується, інші депутати не вважають за потрібне, оскільки за 15 років він не зробив майже нічого корисного для міста. Він публічно заявив, що пішов з посади, оскільки знайшов краще місце роботи. Незважаючи на те, що люди його обрали, він просто пішов.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Тетяна Кучер: Хочу втілити у місті ті проекти, на які давно чекають жителі. Вірю, що нам вдасться показати результат. Кар'єрне зростання має бути завжди, але воно має бути своєчасним. Наразі я працюю тут і роблю це не заради кар'єри, а щоб поліпшити життя містян. Думати про роботу в області чи парламенті у мене навіть немає часу, в Українці накопичилось дуже багато проблем. Як буде далі - життя покаже.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Фото KV
KиевVласть
28 лютого 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Борисполя Анатолієм Федорчуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Анатолій Федорчук: Міська рада не ініціювала процес об'єднання. Є районна рада та адміністрація і з етичних міркувань, я вважаю, спілкуватись із сільськими головами, переступивши голів району, це некоректно.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Я мав індивідуальні зустрічі з деякими сільськими головами. Наприклад, частина громади Глибоцького склала лист, у якому зазначила, що вони хочуть приєднатися до Борисполя, але голова села заявила, що вона може втратити ідентичність свого населеного пункту, тому сільрада категорично виступає проти. Так само села Гора та Щасливе - там на одного жителя коштів більше, ніж у нашого міста. Тому вони зайняли таку позицію - байдуже, що буде у сусіда, коли нам і так добре. І переконувати їх в іншому я не бачу сенсу.
До того ж голова райради заявляв, що в Конституції немає такого поняття як об'єднана територіальна громада. Він дає зрозуміти, що робити сьогодні об'єднання є неправильним. Але разом з тим є позиція Президента та Прем'єр-міністра України. Є також європейська практика, де об'єднані територіальні громади мають змогу краще реалізовувати свої амбітні плани, їх надходження значно збільшуються. Можу сказати, що більшість аргументів все ж таки за об'єднання.
Була спроба сільських рад об'єднатися навколо міста. Я назвав це так званим бубликом, бо Борисполя у їх планах не було. Тоді вони зібралися і, як часто буває, посперечалися, тому ні до чого не дійшли. Моя позиція наступна - Бориспіль і населені пункти мають об'єднуватись в одну громаду, адже потім об'єднання буде добровільно-примусовим. Згідно перспективного плану, який ще не затверджено, на території району планується утворити три громади. Я такий формат однозначно підтримую.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати? Проводите земельні аукціони?
Анатолій Федорчук: Ми ще не провели жодного аукціону, але в нас вже підготовлено 5 чи 6 земельних ділянок і найближчим часом ми такий аукціон будемо проводити. Я вважаю, що це величезний крок вперед і аукціони потрібно було проводити ще 20 років назад. Таким способом ми б уникнули корупційних схем, роздачі земель у невідомий спосіб. Особливо це стосується районів, де розпорядження про видачу землі підписує голова РДА. У місті менші ризики корупційних діянь, оскільки рішення приймається колективно.
Серед потужних інвесторів у нас можна відмітити корпорацію “Рошен”. Будується бісквітний комплекс, де працює вже більше семидесяти осіб. Реалізувати проект планується в кінці 2020 року, на базі цього підприємства буде створено більше 1000 робочих місць. Заробітна плата виплачується прозоро. Я спілкувався з окремими працівниками і рівень оплати там дуже достойний, вони задоволені.
Взагалі в місті щороку створюється до 500 робочих місць. Завдяки цьому ми маємо непоганий бюджет, хоча і втратили близько 100 мільйонів через перереєстрацію аеропорту.
KV: Продаж землі Рошену - на якій стадії?
Анатолій Федорчук: Ми прийняли попередні рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки. Які далі наміри компанії - мені невідомо. Я не знаю, захочуть вони купляти землю чи ні. Але я однозначно за те, щоб земля купувалась всіма суб'єктами господарювання, це дуже вигідно для міста. Фактично таким чином вони платять двічі - коли купують землю і коли після цього сплачують земельний податок.
“Рошен” може не купити землю, адже платити оренду все ж таки вигідніше. А так відразу доведеться заплатити не багато не мало - близько 50-60 мільйонів за 18 гектарів. Цю суму можна платити більше 20 років за оренду. До того ж, це питання в міській раді часто заходило в політичну площину і прив'язувалось до особистості президента. Але я дивлюсь на ситуацію з економічної точки зору, мені зовсім байдуже, хто стоїть за цим підприємством. Сьогодні є ця людина, завтра її не буде, а підприємство залишиться.
А взагалі інвестори до нас не рвуться після того, як бачать сесії міської ради. Я розумію, що якби мав гроші, то ніколи би не вклав їх в Україну. Європейські інституції дають нам кредити під великі відсотки. Я колись задавав питання представнику європейського банку реконструкції та розвитку, чому для Польщі відсоткова ставка кредиту 1,2 а для нас - 9? Він сказав, що в Україні дуже високі ризики, і саме це є причиною.
Тому ми маємо мінятися ментально. Коли заходить інвестор, не важливо від якої політичної сили, ми маємо носити його на руках.
KV: Аеропорт “Бориспіль”, боротьба із районом за податки. Як так вийшло, що місто втратило великі надходження та аеропорт переєстрували в селі Гора?
Анатолій Федорчук: У 1975 році, коли район і місто розділялися, аеропорту “Бориспіль” було присвоєно адресу Бориспіль, 7. Де знаходиться така адреса - ні тоді, ні зараз нікому не відомо. За радянських часів це було так - перший секретар райкому партії сказав, що треба назвати саме так і сумніву це не підлягало. З юридичної точки зору це питання не врегульовано до сьогоднішнього дня.
Перереєстрація аеропорту пройшла в дуже нецивілізований спосіб, через “підкилимові ігри”. Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію регіонів, тоді мене запрошували в облдержадміністрацію і казали - якщо відмовишся, ми тебе поставимо на коліна і заберемо аеропорт. Часи змінилися, а методи - ні.
Сьогодні 70% жителів міста працюють в “Борисполі”, користуються нашою інфраструктурою, діти ходять до шкіл та садочків. І позбавляти нас таких надходжень зараз - неправильно. По лінії асоціації міст України ми вже двічі ініціювали зміни в законодавство, щоб люди платили податки за місцем їх проживання, а не за місцем реєстрації об'єкту. Це дало б можливість рівномірно розвиватися всім регіонам. Наприклад, у Борисполі дуже багато людей працює з району, особливо в комунальній сфері. Ці податки йшли б до їх населених пунктів.
Аеропорт “Бориспіль” розташований на території 5 адміністративних одиниць. Тобто він належить місту та ще чотирьом сільським радам. Тому знаходиться як в районі, так і в місті. Коли перереєстровували підприємство, керувалися тим, де знаходиться крісло генерального директора. А воно на території району. Це абсолютно безглуздий підхід. Але я вірю, що після об'єднання територіальних громад це питання буде вирішено. Аеропорт був у місті Борисполі і називається він так само, він же не носить назву села Гора. Тому я налаштований оптимістично і сприймаю це як тимчасові недоречності.
KV: Будівництво сміттєпереробного заводу - коли буде завершено? Які виникали проблеми? Чи є "сміттєва" проблема?
Анатолій Федорчук: Ще півтора року назад в нас була підписана інвестиційна угода із американською компанією. Останній раз вони приїздили у вересні 2018 року, у січні цього року їздила українська делегація представників цього підприємства в США. Нас запевняють, що гроші для його будівництва вже є. Але поки інвестор вичікує покращення ситуації в країні.
Я думаю, що вони не ризикують вкладати в нашу територію майже 120 мільйонів доларів, оскільки ми вступили в фазу виборів. По-друге - завод ще не почали будувати, а в пресі вже з'явились заяви окремих осіб, зокрема сільських голів, що на їх території буде “роза вітрів”, неприємні запахи, тому вони не допустять будівництва і заводу не буде. Мені телефонують з американської компанії і запитують - а ви що, виступаєте проти?
Якщо хтось думає, що американці не відслідковують інформацію в наших ЗМІ, то вони глибоко помиляються. Вони не тільки відслідковують, але й аналізують. Ось вам і одна із причин, чому до нас не рвуться інвестори.
KV: Очисні споруди - наскільки гостра проблема для міста?
Анатолій Федорчук: Це питання стоїть надзвичайно гостро. Я вважаю, що вирішити проблему можна тільки через категоричну заборону будівництва багатоповерхових будинків в місті та районі. Щоб краще сідали і домовлялися. Те, що ми робимо зараз, це злочин перед собою та перед майбутніми поколіннями. Нашим очисним спорудам вже 50-60 років, ними ми просто загаджуємо землю. Нам потрібно рівнятися на цивілізовані країни, де на першому місці завжди екологія.
Близько 5 років я оббивав пороги владних кабінетів і мені вдалося вибити 274 мільйони на будівництво першої стадії очисних споруд. Вони навіть почали будуватися. Але ми постійно потрапляємо в фазу виборів. І коли проводилися громадські слухання, знову ж таки окремі лідери, які дуже хотіли стати депутатами Верховної Ради, лякали людей екологічною катастрофою. Звинувачували місто, що нібито ми хочемо вирішити свої інтереси за рахунок району. Але це був проект для міста, району та державного підприємства “Аеропорт “Бориспіль”. Ми б вирішили проблему для всіх.
Сьогодні мені подобається позиція голови КОДА. Він хоче займатися цим питанням. Саме за його дорученням вже проведено 4 наради з цього питання. Наразі вирішується, яким шляхом піти, щоб побудувати другу чергу і найважливіше - куди скидати очищені води. Була пропозиція повернутися в Бортничі, але незрозуміло, як оминути частину Києва. Хоча і КМДА готова сприяти цьому питанню.
Знову ж таки, це все подається під політичним соусом. Незабаром вибори і це знову може завадити реалізувати проект. Проблема не стільки в грошах, як в нас самих. Немає одностайності в підходах керівників міста, району та інших населених пунктів.
KV: На якій стадії конфлікт навколо довгобуду Кінг-Конг?
Анатолій Федорчук: Першу чергу введено в експлуатацію. Там купили квартири Національна гвардія, Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій. Але не вирішено основне питання з інвесторами, фізичними особами, які вкладали туди кошти. Зараз від них забудовник вимагає доплати.
До нас зверталися інвестори і ми відповіли, що ні в якому разі ми не приймали рішень щодо видачі ордерів, тому що немає гарантії, що квартири не продано двічі. Ми стали заручниками цієї ситуації. Взагалі і компанія забудовник повела себе не досить гарно, вони не заплатили жодної копійки пайової участі, а сума сягає майже 5 мільйонів. Ми були змушені розірвати з ними договір оренди землі, аби змусити їх сісти за стіл переговорів. Наразі ми вимагаємо двох речей - убезпечити інвесторів, які вклали кошти в квартири, якщо це дійсно їх квартири, і вирішити питання із двоповерховим житловим будинком, який знаходиться на їх території та жителям якого вони обіцяли нові квартири.
KV: Конфлікт навколо Генплану - чим викликаний, як вирішується?
Анатолій Федорчук: Генеральний план в нас прийнято ще в 2007 році, у 2018 році була спроба зробити новий план. Ми провели тендер, але жодного переможця із тих компаній, які на нього подавалися, ми не змогли визначити, адже кожна компанія почала змінювати умови. За деякі роботи хотіли доплати коштів. Конфлікт був тільки в тому, що ми відстоювали бюджетні гроші. У цьому році ми плануємо провести тендер повторно.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Анатолій Федорчук: Тарифами ніхто незадоволений, в тому числі і я. Місцева влада стала заручником цієї ситуації, оскільки ціни на газ, електроенергію не ми піднімали, середню заробітну плату не ми встановлюємо. Але весь негатив люди спрямовують саме на мене, як на міського голову, та на депутатів. Звісно, що тарифи мають бути такими, щоб люди могли їх оплачувати. Платоспроможність жителів дуже впала, у зв'язку з цим відсоток оплати комунальних послуг дуже знизився.
І наразі є ймовірність, що наші комунальні підприємства стануть банкрутами, а ми залишимося без тепла. За опалювальний період всі платили по старим тарифам, нові було затверджено з 1 січня. І через помилку в перерахунках сьогодні наше підприємство має 8 млн гривень різниці. Хто має тепер це компенсувати, місцеве самоврядування? То ми не створювали такої проблеми. Тому разом з іншими містами ми плануємо подавати до суду, щоб Кабмін нам компенсував ці кошти.
Враховуючи те, що ми затверджувати тариф з розрахунку на один температурний режим, а було більш прохолодно, виникла різниця в оплаті 2,1 млн гривень. Щоб наші люди за це не платили, зараз я буду клопотати перед депутатами, щоб ми виділили із бюджету 10,1 млн гривень на вирішення проблеми. Але в той же час будемо розраховувати на підтримку держави, адже 8 млн для нашого міста - це величезні кошти.
KV: Розрив договору із приватними перевізниками через відмову возити пільговиків - яку альтернативу перевезення знайшли?
Анатолій Федорчук: Ми не розривавали договорів з перевізниками, але деякими активістами спрямовані позови до суду, щоб відмінити підвищення тарифу. На їхню думку порушена процедура. Сьогодні тариф складає 6 гривень і затверджуючи таку ціну, ми сідали з перевізниками за стіл переговорів. Ми домовились, що компенсуємо їм частину коштів, а натомість вони будуть возити безкоштовно всіх пільговиків. Якщо буде їхати 10 пільговиків, то вони зобов'язані брати усіх плюс двох пенсіонерів, які не підпадають під закон України про пільгове перевезення. Ми домовились таким чином і підписали відповідний меморандум.
Наразі домовленість виконується і якщо є якісь порушення, то вони у площині людського фактору, між пасажиром та водієм. Такі випадки не носять системний характер.
KV: Навіщо вам право спільної власності із районом на центральну лікарню? Що про це думають в районі?
Анатолій Федорчук: Не дивлячись на те, що вона називається районною, її будувала держава, туди вкладали бюджет як району, так і міста. Тому вона має належати як району, так і місту. Коли ми передали землю району, то вони тихенько оформили право власності на будівлі. А зараз пропонують нам порахувати вартість майна і поділити суму навпіл, щоб ми заплатили їм половину. Тоді вони подумають, чи зробити нас співвласниками. Звісно, я категорично проти цього, бо це вже називається шахрайство. Ми готові разом фінансувати лікарню, але ми маємо також контролювати, на що ці кошти витрачаються.
У цьому році ми передали на лікарню 44 мільйони гривень державної субвенції, тому сказати, що ми не приймаємо участі в житті лікарні, неправильно. Ще рік назад я звернувся з листом до голови РДА щодо права контролювати використання коштів, на що отримав відповідь, що згідно закону про райдержадміністрації він залишає за собою право самостійно їх контролювати. По простому кажучи, мене просто “послали”.
Але 21 лютого районна рада прийняла рішення про виділення нам частини землі на території центральної районної лікарні, щоб ми могли там будувати лікувальний корпус. Він буде як для жителів міста, так і для жителів району. Тому ми домовились, що готові вкладати кошти, але так, щоб бачити результати.
Тому разом із депутатами, обласною адміністрацією в цьому році ми починаємо будівництво. Для цих цілей ми вже виділили 40 мільйонів гривень, які будуть туди направлені на сесії міськради 5 березня. І після того, як корпус буде побудовано, в районі обіцяли переглянути свою позицію щодо контролю усієї лікарні.
KV: Взагалі у вас складні стосунки з районом?
Анатолій Федорчук: Стосунки із районом стали не прості після того, як вони вкрали в нас аеропорт. Спілкуємось, якісь нагальні питання вирішуємо, ворожих стосунків немає. Просто є певні непорозуміння. В нас різні підходи щодо реалізації роботи.
KV: Яка ситуація в міській раді? Як миритесь із депутатами?
Анатолій Федорчук: В нас здорове ядро, депутати налаштовані на позитивну співпрацю. Знаходимо спільну мову, хоч іноді це й не просто. За майже 13 років перебування на посаді я завжди вмів знаходити компроміси із депутатами. У питаннях стратегічного розвитку міста ми є однодумцями.
KV: Відставка Ярослава Годунка - в чому причина конфлікту? Чому ви вирішили підтримати секретаря?
Анатолій Федорчук: Ярослав Годунок - імпульсивна людина. Інколи він не підбирає слів. І депутати кажуть, що це їх ображає. Тому утворилася група депутатів, яка ініціювала відставку. Але я розумію, що звільнення не вирішує проблем, вона може їх тільки загострити. Тому і не підтримав такі настрої.
Я вважаю, що ми повинні, зобов'язані і приречені шукати компроміс. Ми домовились із депутатами, що дамо Годунку ще один шанс. Він вже трохи змінив поведінку по відношенню до окремих депутатів. Ситуація дуже складна, але я думаю, що ми прийняли правильне рішення.
KV: Золотий унітаз в якості протеста - як оцінюєте таку поведінку депутатів?
Анатолій Федорчук: Це питання лежить у площині культури взаємовідносин. Це проблема України - багато питань ми намагаємося вирішувати скандалами, криками та перекриттям доріг. Ми ще не навчилися комунікувати один з одним. Управлінців не цінують. Ми докерувалися до того, що маючи потенціал, більше ніж в європейських країнах, живемо гірше від них. В нас знищується система управління кадрами. Усі вважають, що керувати - це так легко. Але це велика школа, до якої ніхто не готує.
Унітаз цей принесли через “Рошен”. Знову ж таки, намагаючись вплутати туди політику. І зробила це людина навіть не місцева, а з Києва. Тому я ставлюсь до цієї ситуації філософськи. Я вважаю, що нам потрібно цим перехворіти і навчитися слухати та поважати один одного.
KV: Кандидати у парламент з'являлись у місті? Які стосунки із Сергієм Міщенко?
Анатолій Федорчук: Парламентські перегони ще не розпочалася. Але я переконаний, що Бориспіль має бути гарним майданчиком рівних можливостей для всіх кандидатів без винятку. Ми дозволяємо кандидатам в президенти проводити збори в сесійній залі. Я вважаю, що люди мають прийти і почути голос кожного, тому наші двері відкриті для всіх. Кажуть, що в деяких містах кандидатів не пускають, але на мою думку, таким чином місцева влада скоює злочин.
Із народним депутатом, на жаль, у нас немає тісної співпраці, можна сказати стосунками нейтральні. У 2017 році за його допомоги було виділено 5 мільйонів на будівництво спорткомплексу. Але вони надійшли в кінці листопада і ми змогли використати з них лише 1,5 млн, залишок повернувся до держбюджету. Це мабуть був єдиний випадок, коли ми отримали від нього кошти.
Я спілкуюся з колегами по Київській області і в них народні депутати надають велику допомогу. В нас такого немає. Можливо, у Сергія Міщенка немає такої можливості у Верховній Раді, або на те є якісь інші причини.
KV: Столична агломерація - за чи проти?
Анатолій Федорчук: Я однозначно за, якщо вона буде побудована на принципах взаємоповаги та взаємовигідності. Був у Верховній Ради законопроект, поданий невідомо ким, проти якого виступили всі міські голови і я в тому числі. Я за таку агломерацію, яка створена у Франції. Вона має дуже гарний кінцевий результат. До того ж, у нас накопичилось дуже багато проблем, які без допомоги столиці ми не вирішимо.
KV: Нерухомість у Криму - ця історія дійсно була провокацією? Для чого?
Анатолій Федорчук: У 2015 році були застосовані дуже брудні технології. У мене нерухомість не тільки в Криму, а ще й в Дубаї, Італії, казали навіть, що у моєї дочки нерухомість у США. Той, хто привозив золотий унітаз, йшов кандидатом у міську раду і саме він проводив різні зустрічі з громадою, де розказував подібні басні.
Казали також, що нібито за даними прикордонної служби, моя донька в 2015 році їздила 10 разів до Штатів. І більшість громади повірила. Але мої діти ніколи не були в США, менша дочка взагалі не була за кордоном. Старша дочка була одного разу в Туреччині і одного разу ми їздили разом в поїздку до Голландії.
Тоді використовували багато провокацій. Казали, що в мене тут заводи, фабрики, а в Криму якийсь санаторій. Я сказав, що готовий дати генеральне доручення будь-кому, щоб усе, що належить мені та моїм дітям за межами Київської області, відписати на того, хто цього захоче. Ніхто не погодився, але я готовий це зробити і зараз.
KV: Йдете на наступну каденцію?
Анатолій Федорчук: Потрібно пережити президентські та парламентські вибори. Поки я не готовий сказати. Працювати головою об'єднаної громади дуже тяжко. Я спілкувався із колегами та вже розумію, з якими проблемами доведеться зіштовхнутися, це важкий пласт.
Мені зазвичай перед виборами задавали інше питання - навіщо ви туди йдете, якщо тяжко, біля корита подобається? І мало хто розуміє, що насправді міський голова - це в першу чергу відповідальність.
Мені прикро, що один із кандидатів на мера роздавав виборцям по 400 гривень і таких людей купились аж 14 відсотків. Я розумію, що люди доведені до злиднів, але ми маємо думати про своє майбутнє. Я перед Богом чистий, бо за три каденції жоден голос за мене не був купленим.
KV: Ви не першу каденцію міський голова. Скажіть відверто - за всі ці роки вам було хоча б за щось соромно?
Анатолій Федорчук: Соромно, мабуть, за те, що десь не стримався, не гарно себе повів. Можливо, десь проявляв слабохарактерність до депутатів, бо не хотів створювати конфліктів. Але зараз розумію, що це дозволило зберегти стабільність. І сьогодні я ходжу спокійно Борисполем по тим місцям, які створив. Ніхто не скаже, що я вкрав. Ніхто не скаже, що мені хабара заносив.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”KиевVласть
20 лютого 2019 г. 11:00
Раздел: Тексти
У Печерського району Києва немає грошей на ремонт фасадів історичних будівель
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Печерської райдержадміністрації Сергій Мартинчук відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Печерської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю.
Довідка KV: Печерський район Києва як адміністративно-територіальну одиницю створено у 1921 році. Він найменший за територією та населенням район столиці, розташований у центральній частині міста. До його складу входять Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Лавра. Саме на території Печерського району розташовані Адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабмін, Національний банк та прокуратура.
Печерський район межує з Шевченківським, Подільським, Дніпровським (по річці Дніпро) та Голосіївським районами міста. Його межі визначають залізничний міст, бульвар Дружби Народів; Либідська площа, непарна сторона вул. Велика Васильківська, вул. Хрещатик (за виключенням Бессарабського ринку, Майдану Незалежності та Європейської площі); Володимирський узвіз по схилу до Паркової алеї; Паркова алея; Парковий міст та акваторія Дніпра.
Фінансування
Фінансування видатків проводиться з бюджету Києва (у тому числі, за рахунок субвенції з державного бюджету для надання грошової компетенції за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям населення відповідно до законодавства, що становить 5,7 млн гривень на рік).
Рішенням Київради від 21 грудня 2017 року № 1043/4050 “Про бюджет міста Києва на 2018 рік” зведений бюджет Печерського району в складі бюджету Києва затверджений в сумі 778 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду 683,7 млн гривень, видатки спеціального фонду 84,3 млн гривень (з них бюджет розвитку – 73,2 млн гривень).
Більшість видатків бюджету традиційно були спрямовані на соціально-культурну сферу (освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків бюджету становить 84,6%.
Читайте: На взятке задержан замглавы Печерской РГА
Фінансування проводилось виходячи з планових призначень, потреби розпорядників коштів у відповідних видатках та наявного фінансового ресурсу. У першочерговому порядку профінансовані видатки на захищені статті витрат: оплата праці, оплата послуг за спожиті тепло-енергоносії та харчування.
Громадські проекти
У 2018 році були успішно реалізовані 2 громадських проекти, а саме:спортивний комплекс у спеціалізованій школі № 47 імені Антона Макаренка;дитячий простір на території спеціалізованої школи №47 імені Антона Макаренка.
Для реалізації у 2019 році обрано 8 проектів. До голосування за них долучилися майже 7,5 тисяч осіб.
Читайте: За неделю киевлянами в Общественный бюджет-2020 было подано 33 проекта
Як у 2018 році латали дірки на дорогах
Комунальним підприємством “Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та обслуговуванню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва” виконано поточний (дрібний) ремонт вулично-шляхової мережі загальною площею 22 047,17 м. кв.
Також зроблено облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (14 од.); залито швів за допомогою швозаливника Crafco SuperShot (45 341 пог.м.); усунено ямковості за допомогою Crafco Magnum (1 505 м.кв.); влаштування пішохідних переходів з фігурних елементів мощення (вул. Городецького – 1 од.); влаштування підвищених пішохідних переходів (вул. Немировича-Данченка – 1 од.); влаштування “острівків” безпеки на пішохідних переходах (вул. Грушевського – 1 од.); відновлення розриттів після проведення робіт на інженерних мережах (6261,22 м.кв).
Читайте: На улице Грушевского в Киеве завершили обустройство “островков безопасности” (фото)
Виконано роботи з поточного (середнього) ремонту об'єктів вулично-шляхової мережі за адресами: бульв. Лесі Українки (від вул. Госпітальної до вул. Еспланадної – 4785 м.кв) та вул. Інститутська (від вул. Шовковичної до Кловського узвозу – 5150 м.кв).
Виконано заміну колесо-відбійної стрічки на оцинковану (288 м.п). Виконано заміну направляючого пішохідного огородження на оцинковане (1612 м.пг.). Встановлено антипаркувальних стовпчиків – 1100 од.
Влаштовано заїзні “кишені” для паркування в кількості 9 од. за адресами: вул. Генерала Алмазова – 2 кишені площею 287 м.кв; вул. Івана Мазепи – 3 кишені площею 185 м.кв; вул. Велика Васильківська ріг вул. Саксаганського – 2 кишені площею 109 м.кв; вул. Скоропадського – 2 кишені площею 117 м. кв.
Чому мало ремонтували міжквартальні проїзди та двори
В рамках Програми ремонту міжквартальних проїздів та прибудинкових територій виконано капітальний ремонт за адресами: пров. Лабораторний, 24; вул. Іоанна Павла ІІ, 23/35; вул. Івана Кудрі, 35-37; вул. Предславинська, 49.
Також комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, відповідно до звернень мешканців, було вжито заходів з ямкового ремонту асфальтного покриття прибудинкових територій загальною площею 1 300 кв. м.
Під час забудови Печерського району, свого часу забудовниками не були передані на баланс внутрішньо- та міжквартальні проїзди, які комунальними підприємствами району не обслуговувались.
Відповідно до розпорядження Київської місдержадміністрації (КМДА) від 27 квітня 2018 року № 707 “Про деякі питання закріплення внутрішньоквартальних проїздів”, Печерською РДА видано розпорядження від 23 травня 2018 року № 313, яким внутрішньоквартальні проїзди закріплено для подальшого утримання та експлуатації за КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”.
Оскільки закріплені міжквартальні проїзди не відносяться до прибудинкових територій, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, основним джерелом доходу якого є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, не має змоги належно обслуговувати закріплені проїзди.
З метою реалізації зазначеного розпорядження та належного утримання внутрішньоквартальних проїздів, Печерська райдержадміністрація звернулася до Київського міського голови щодо прискорення вирішення питання фінансування (визначення джерел фінансування на ремонт та утримання закріплених внутрішньоквартальних проїздів). На даний час вищевказане питання перебуває на розгляді відповідних структурних підрозділів КМДА.
Розриття “Київенерго”
На даний час в Києві та зокрема в Печерському районі склалася негативна ситуація щодо відновлення асфальтового покриття в місцях, де ПАТ “Київенерго” проводило роботи з усунення аварій на балансових мережах.
Відповідно до рішення Київради від 24.04.2018 № 517/4581 Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва було припинено, договір з ПАТ “Київенерго” розірвано. КМДП, на виконання вищевказаного рішення Київради, визначено теплопостачальною організацією КП “Київтеплоенерго”, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади Києва.
ПАТ “Київенерго” відмовляється від проведення робіт по відновленню (асфальтуванню) порушеного благоустрою після проведення аварійних робіт. В свою чергу, КП “Київтеплоенерго” не приймало на себе зобов’язання з відновлення благоустрою на територіях, на яких ПАТ “Київенерго” здійснювалися роботи з ліквідації аварійних пошкоджень.
Читайте: Столичная власть намерена судиться с “Киевэнерго” из-за сотен разрытий дорог после проведения ремонтов
Ремонт інженерних мереж
В Печерському районі існує проблема зношеності зовнішніх теплових та водопровідних мереж. Тривалий час на інженерних мережах не проводились ремонтні роботи, їх аварійний стан призводить до тривалих відключень житлових будинків від гарячого, холодного водопостачання та теплопостачання, що спричиняє соціальну напругу серед мешканців району.
На даний час фахівцями Печерської РДП та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” проводиться відповідна робота по підготовці заходів з комплексного ремонту прибудинкових територій житлових будинків, які передбачають:
капітальний ремонт інженерних мереж (газ, каналізація, холодне, гаряче водопостачання та опалення);повне відновлення асфальтового покриття; встановлення опор зовнішнього освітлення.
Складені поадресні переліки будуть надані як пропозиція до Програми економічно-соціального розвитку Києва на 2019 рік.
Реставрація об'єктів культурної спадщини
Серед житлових будинків, які перебувають в управлінні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, 140 будинків віднесено до об’єктів культурної спадщини. Більшість цих будинків розташована у центральній частині Києва на вулицях Хрещатик, Городецького, Грушевського, Лютеранській, Шовковичній, Шота Руставелі, Липській.
Зазначені будинки переважно збудовані до 1917 року та забудови періоду післявоєнних років, мають складну архітектурну форму виступаючих елементів (фігурне оздоблення, ліпнина), карнизів. Наразі за віком та терміном безремонтної експлуатації фасади вказаних будинків перебувають в незадовільному технічному стані і потребують реставрації.
Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” ремонт пам'яток місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Київської міськдержадміністрації (КМДА) та науково-проектної документації. Виготовлення такої документації потребує залучення значної суми коштів і виконати її замовлення за рахунок балансоутримувача не видається за можливе. Печерська РДА звернулася до КМДА з проханням передбачити видатки в бюджеті Києва на виготовлення науково-проектної документації для реставрації об’єктів культурної спадщини.
Читайте: Печерская РГА на льготных условиях передала в аренду помещение общины Киева под приемную депутата Киевсовета Терентьева на 2 года
Крадіжки ліфтів
В Печерському районі налічується 1228 ліфтів із них 455, які відпрацювали понад 25 років.
У 2018 році у зв’язку з викраденням ліфтового обладнання було зупинено 237 ліфтів. Після встановлення фактів викрадення ліфтового обладнання до відділу Нацполіції було надано заяви відповідного змісту. Грабіжників, які викрали обладнання за адресами: вул. Гусовського, 12/7 та провул. Виноградний, 1/11, було спіймано і притягнуто до кримінальної відповідальності.
Щорічно під час формування бюджетного запиту Печерська РДА надає пропозиції до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури для включення їх до адресного переліку для виконання робіт із заміни або реконструкції ліфтів у житлових будинках Києва.
Ремонт будинків
Згідно з переліком, затвердженим розпорядження Печерської РДА від 1 лютого 2018 року № 91 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році” (зі змінами), проводились роботи по ремонту сходових клітин та ремонту покрівель.
Станом на 4 грудня 2018 року виконано:
ремонт сходових клітин: вул. Івана Мазепи, 11-А; пров. Микільський, 1/25; вул. М. Омельяновича-Павленка, 19; вул. Леоніда Первомайського, 4; вул. Леоніда Первомайського, 5; вул. Рибальська, 13; вул. Копиленка, 3; вул. Копиленка, 3-А; вул. Євгена Гуцала, 4; бульв. Лесі Українки, 28-А; вул. Анрі Барбюса, 56; бульв. Лесі Українки, 24; вул. Івана Кудрі, 37-А; вул. Чигоріна, 49; вул. Бастіонна, 10; вул. Бастіонна, 12; вул. Бастіонна, 14-А; вул. Бастіонна, 4; пров. Бастіонний, 7; вул. Михайла Бойчука, 12; вул. Михайла Бойчука, 12-А; вул. Михайла Бойчука, 13-А; вул. Остапа Вишні, 3; вул. Михайла Драгомирова, 10/10; бульв. Д. Народів, 4/6; вул. Професора Підвисоцького, 12-А; вул. Професора Підвисоцького, 20.
капітальний ремонт покрівель: вул. Предславинська, 51; вул. К. Гордієнка, 2-А; Кловський узвіз, 14-Б.
Щодо нарікань на роботу підрядних організацій інформуємо, що під час проведення робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва надходили звернення від мешканців будинків. Під час виконання робіт всі питання опрацьовані, зауваження висловлені мешканцями усунуті в межах компетенції та плану проведення робіт. Після завершення робіт звернення від мешканців щодо нарікань на виконавців робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва не надходили.
Читайте: Печерская РГА опровергает обвинения аудиторов КГГА
Скарги громадян
Стосовно неякісного надання комунальних послуг до комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” мешканці частіше звертаються з питання капітального ремонту покрівель в будинках, ремонту під’їздів, заміни вікон в під’їздах, постачання гарячої води, вивезення сміття з прибудинкової території.
До КБУ “Контактний центр міста Києва” надходить велика кількість звернень стосовно відсутності опалення, гарячого водопостачання, проведення ремонту у будинках, непрацюючих ліфтів, прибирання під’їздів та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення побутових відходів.
До відділу роботи із зверненнями громадян від мешканців надходить велика кількість звернень з приводу неякісного надання комунальних послуг. В першу чергу, громадяни скаржаться на відсутність ремонту в будинках, неякісну подачу опалення в будинки та квартири, перебої у гарячому водопостачанні, несвоєчасне вивезення побутових відходів з прибудинкових територій. Найбільше скарг надходить з приводу гарячого водопостачання та вивезення сміття.
Читайте: Депутат Киевсовета Алла Шлапак в очередной раз просит районные власти организовать вывоз мусора на Печерске
Всі скарги мешканців району ретельно та оперативно опрацьовуються.
Дератизація та дезінсекція будинків
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” для проведення робіт з дератизації та дезінсекції в допоміжних приміщеннях та прибудинкових територіях підпорядкованих житлових будинків комунальної власності укладено договір зі спеціалізованою організацією ТОВ “Емпекс”.
Працівниками ТОВ “Емпекс” проводиться дератизація та дезінсекція по мірі необхідності, за заявками підпорядкованих КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” житлово-експлуатаційних дільниць, таких як: “Хрещатик”, “Липкижитлосервіс”, “Печерськжитло”, “Печерська брама”.
Власникам влаштованих в житлових будинках закладів харчування, продуктових магазинів вручаються приписи-вимоги щодо вжиття заходів з проведенню робіт з дезінсекції та дератизації, а також належного утримання підсобних приміщень і території, де встановлені сміттєві контейнери.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
Станом на 4 грудня 2018 року на території Печерського району нараховується орієнтовно 55 об’єктів будівництва. Переважно, це будівництво житлових будинків, офісних та багатофункціональних центрів.
З них декілька об’єктів будівництва можна віднести до переліку таких, що викликають найбільшу соціальну напругу в районі:
Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями дипломатичних представництв, резиденції послів іноземних держав з підземними паркінгами на бульварі Дружби Народів, 13-А;
Будівництво об’єкта громадського харчування” на бульварі Дружби Народів, 13 літ “Б”;
Будівництво житлового будинку у провулку Микільському, 7;
Передбачене будівництво житлового комплексу у провулку Бастіонному (12 земельних ділянок);
Реконструкцiя примiщень нежитлової будiвлi (лiт. Н) на вулиці Товарнiй, 1.
Печерська райдержадміністрація в межах компетенції та наданих повноважень розглядає питання, які виникають у зв’язку з проблемним будівництвом, в тому числі в рамках діяльності робочої групи з моніторингу та контролю щодо виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Печерського району Києва, створеної розпорядженням Печерської РДА від 27 квітня 2016 року № 220.
За результатами напрацювань надсилаються запити до відповідних установ, здійснюється збір та аналіз наявної інформації та матеріалів, які в подальшому, направляються до КМДА, правоохоронних органів та органів державного архітектурно-будівельного контролю.
На сьогоднішній день, на території Печерського району Києва відсутні об’єкти будівництва, що пов’язані з проблемами ошуканих інвесторів.
Звернень від громадян та громадських організацій від імені інвесторів, які виступили інвесторами проблемного будівництва, до Печерської райдержадміністрації не надходять.
Печерська РДА готова, у разі необхідності, надавати інвесторам консультативну та іншу передбачену законодавством допомогу.
Читайте: Киевляне возмущены реконструкцией кинотеатра “Зоряний”, лишающей здание черт модернизма
Школи та садочки
Цього року відновив роботу заклад дошкільної освіти № 48 на вул. В. Тютюнника, 5-А. Під час відкриття садочка було передано інтерактивну дошку для навчання від Посольства Китайської Народної Республіки в Україні у рамках співпраці з Печерською райдержадміністрацією.
Також у закладі дошкільної освіти № 48 встановлено кухонне обладнання, телевізори, піаніно, килими, окрім цього, заклад оснащений новими меблями, м’яким інвентарем, посудом та розвиваючими іграшками.
Читайте: Капремонт в школе №133 по-печерски: подрядчик ремонтирует не все туалеты
Відповідно до розпорядження КМДА від 1 червня 2017 року № 382 “Про реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району Києва на вулиці Лейпцизькій, 11-А у Печерському районі” у 2018 році здійснюється реконструкція закладу. Замовником робіт та розпорядником коштів визначено КП “Спецжитлофонд”.
Задля розвитку культури в Печерському районі 15 листопада 2018 року було відкрито оновлену філію Дитячої музичної школи № 27. В цій музичній школі проведено поточний ремонт, в рамках якого відбулися улаштування внутрішніх інженерних мереж та ремонт всіх внутрішніх приміщень. На сьогодні у ДМШ № 27 працює 68 викладачів та навчається 473 учні, з них 420 учнів бюджетного навчання та 53 учні відділення самоокупності.
Печерськ спортивний
З метою покращення спортивної інфраструктури в Печерському районі, відповідно до розпорядження КМДА від 30 листопада 2017 року № 1522 “Про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям”, в спеціалізованій школі № 80 (бульвар Дружби Народів, 12-Б) та гімназії № 109 ім. Т. Шевченка (вул. Панаса Мирного, 24) виконуються роботи з будівництва (реконструкції) футбольних полів зі штучним покриттям.
Також на балансі управління освіти та інноваційного розвитку перебувають дві спортивні школи (Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 (вул. Бастіонна, 3/12, вул. Раєвського, 25, вул. Московська, 39) та Спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 9 (вул. Бастіонна, 7/18); три заклади, в яких є плавальні басейни (школа І-ІІІ ступенів № 78 (вулиці Шота Руставелі, 47); школа І-ІІІ ступенів № 134 (Печерський узвіз, 13); заклад дошкільної освіти № 205 (на вулиці Московській, 39-А). Басейни використовуються за призначенням учасниками навчально-виховного процесу для здорового способу життя.
Однією із головних подій 2018 року стало започаткування турніру з футзалу “Ліга Печерська” серед державних та силових структур, що розташовані на території Печерського району Києва. З метою сприяння розвитку та популяризації міні-футболу (футзалу), підвищення рівня спортивної майстерності учасників, пропаганди спорту та здорового способу життя, встановлення дружніх контактів між організаціями та колективами, створення умов для неформального спілкування.
У листопаді 2018 року старувала XXIII Спартакіада “Під золотими куполами Печерська” серед студентів вищих навчальних закладів та студентів коледжів та технікумів Печерського району.
Нові сквери Печерського району
У 2018 році на обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень знаходиться 347,1 га зелених насаджень (парки – 211, 21 га; сквери – 7, 19 га; бульвари – 14, 4га; інші впорядковані зелені насадження – 48,19 га; вуличні насадження – 59, 02 га; зелені насадження на транспортних розв’язках – 7, 13 га).
Нещодавно біля станції метро “Кловська” разом з громадськістю відкрили новий сквер, в якому встановили сучасні лави та урни для сміття, виконали озеленення території, зокрема, висадили декоративні рослини, дерева, злакові трави.
Підписано меморандум з Посольством Латвійської Республіки в Україні, в рамках якого буде реалізовано проект з влаштування Латвійського скверу, розташованого неподалік від самого Посольства Латвії. Ідея полягає в тому, що цей простір перетвориться на сучасну своїми архітектурними рішеннями європейську зону відпочинку з національними латиськими мотивами та символами.
Разом з Посольством Китайської Народної Республіки під час підписання Меморандуму про дружбу та співпрацю розглянули питання щодо створення та облаштування в Печерському районі поблизу райдержадміністрації скверу Китайської Народної Республіки із використанням національної символіки та мотивів КНР.
Безпека мешканців району
Згідно з статистикою ГУ Нацполіції у Києві, Печерський район є одним з безпечних в районів столиці у порівнянні з іншими районами міста.
Для співпраці і взаємодії Печерською РДА узгоджується підписання меморандуму про співпрацю між КП “Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, Печерським районним військовим комісаріатом та Печерським управлінням поліції на 2019 рік щодо зміцнення громадської безпеки та порядку, підвищення ефективності протидії правопорушенням, вжиття заходів з благоустрою, захисту прав і свобод людини, забезпечення оборонної та мобілізаційної роботи.
У 2018 році з метою забезпечення правопорядку в Печерському районі підписано Меморандум про партнерство та співпрацю з Печерським управлінням поліції та громадським формуванням “Муніципальна варта”.
Читайте: В Киеве создали “Муниципальную варту” для охраны порядка и государственной границы
З метою оперативного обміну даними при управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації цілодобово функціонує оперативна служба оповіщення та зв’язку.
Основними завданнями відділу є здійснення моніторингу обстановки та прогнозування ситуації, що може статися в районі при виникненні надзвичайної ситуації; контроль за станом оперативної обстановки в районі, що пов’язана з виникненням надзвичайних подій.
У разі надзвичайної ситуації оперативні чергові відділу зв’язку та оповіщення співпрацюють з фахівцями відділу з питань надзвичайних ситуацій, Печерським райуправлінням ГУ ДСНС у Києві, Печерським управлінням поліції та диспетчерською службою Києва “ГородОк”.
Лікування у Печерському районі
Система надання медичної допомоги на території Печерського району представлена закладами районного підпорядкування (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, КНП “Консультативно-діагностичний центр”; Госпіталь для інвалідів війни “Печерський”, Центр “Здоров’я”) та закладами міського підпорядкування (КМКЛ №12, КМКЛ №17, Олександрівська міська клінічна лікарня, Київський міський пологовий будинок №1, Перинатальний центр Києва Дитяча клінічна лікарня №7, Київський міський психоневрологічний диспансер №2).
На медичному обліку в закладах районного підпорядкування перебувають 139 146 осіб, з них 17 549 – діти у віці до 18 років. Станом на 16 листопада 2018 року підпорядкованим Печерській РДА Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району взято на облік 2 878 осіб (з них 882 - діти у віці до 18 років), які тимчасово переселені з АР Крим та територій ОРДЛО.
Також здійснюється надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, яку забезпечують 60 лікарів КНП “ЦПМСД” Печерського району, з них 40 – сімейні лікарі, 14 – педіатри, 6 – дільничні терапевти Станом на 22.11.2018 року підписано декларації з 41 311 пацієнтами (32,12% від загальної кількості населення).
На даний час районна мережа амбулаторій відповідає потребам населення району щодо надання первинної медико-санітарної допомоги. Проте існує необхідність створити амбулаторію загальної практики/сімейної медицини в мікрорайоні вулиць Саперне Поле – Академіка Філатова - Івана Кудрі, у якому ведеться інтенсивне будівництво житлових будинків, частина з яких вже введена в експлуатацію.
Для забезпечення у 2018 році населення Печерського району безкоштовними та пільговими медикаментами у відповідності до постанови Кабміну від 13.12.2017 №1009 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303” кошторисом КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району передбачено 1 478,3 тис. гривень, що становить лише 52,0% від потреби.
З метою забезпечення печерян ліками на території Печерського району функціонує 18 аптек та аптечних пунктів, які відпускають населенню лікарські препарати в рамках Урядової програми “Доступні ліки”. Протягом 10 місяців 2018 року аптечним закладам відшкодовано 1 893 487 гривень за 33 145 рецептах, що були видані лікарями 15 397 особам.
Мешканці Печерського району, хворі на інсулінозалежний цукровий діабет, у січні-червні 2018 року отримували препарати інсуліну у необхідній кількості через аптеки № 114 та №125 КП “Фармація”. Вартість відпущених мешканцям Печерського району препаратів інсуліну відшкодовується Комунальному підприємству “Фармація” розпорядником бюджетних коштів відповідного рівня у встановленому порядку. Протягом 10 місяців 2018 року для населення району лікарями-ендокринологами виписано 2 302 рецепти на препарати інсуліну з врахуванням референтних цін на суму 1 768 807,54 гривень.
Надання медичної допомоги населенню у зазначених підрозділах здійснюється як на безкоштовній основі, так і згідно з тарифами, затвердженими в установленому порядку (розпорядження КМДА №1188 від 07.12.2015 “Про внесення змін до розпорядження КМДА від 24 вересня 2014 року №1055 “Про встановлення тарифів на платні послуги зі стоматологічної допомоги, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я м. Києва”; від 26 січня 2016 року №27 “Про внесення змін до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 26 лютого 2015 року №171 “Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними комунальними закладами охорони здоров’я”).
Зубопротезування пільговим верствам Печерського району здійснюється на базі зубопротезного відділення КНП “Консультативно-діагностичний центр” Печерського району. Черга на безкоштовне зубопротезування серед ветеранів Другої світової війни відсутня. Протягом І півріччя 2018 року запротезовано 94 особи, з них інваліди війни – 7 осіб, учасники бойових дій - 5 осіб, учасники війни - 5 осіб, прирівняні - 9 осіб, пенсіонери – 64 осіб, постраждалі від аварії на ЧАЕС – 9 осіб. Зубопротезування виконано на суму 93,073 тис. грн. з урахуванням вимог постанови Кабміну від 04 червня 2015 року №389.
Протягом 9 місяців 2018 року силами лікувально-профілактичних закладів районного підпорядкування за допомогою “швидких тестів” на наявність антитіл до ВІЛ обстежено 5 628 осіб. Позитивний результат дослідження мали 21 особа (0,37% з числа обстежених).
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
Фото: politrada.comKиевVласть
28 січня 2019 г. 12:00
Раздел: Територія розуму
“Кототерапія” від МОЗу призводить до збільшення хронічних хворих
Майже три роки “реформаторська” команда керує МОЗом. З її приходом до влади українці відчули на собі її ефективну роботу - з кожним роком на лікування вони витрачають все більше коштів.
Як гадаєте, на українську медицину дійсно не вистачає грошей? Скажу прямо – так, не вистачає. На нашу медицину з бюджету йде найменше в Європі – менше ніж 3% від ВВП. У сусідній Польщі рівень фінансування майже вдесятеро більше, при тому, що кількість населення у нас приблизно однакова.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Та це лише півбіди. Справжня проблема в тому, що навіть виділені ресурси МОЗ не може освоїти. І через помилки профільного міністерства сотні тисяч українців вимушені займатися “кототерапією” або лікуванням народними методами. І всі ми знаємо, до чого така практика призводить. А медики у цей час набираються боргів, бо зарплати їм затримують.
МОЗ не встигає освоїти кошти – українці платять з власних кишень. Або помирають
Ми разом з експертами ще восени почали аналізувати невикористані МОЗом кошти. Тоді вони були потрібні, щоб врятувати важкохворих українців, яким не можуть допомогти в Україні. На жаль, через халатність і несвоєчасну реакцію на проблему чиновників Міністерства, не дочекавшись виділених грошей, помер молодий тяжкохворий українець – Володимир Скрипов. Хоча гроші на його порятунок у МОЗі були.
Щомісяця інформація за звітами оновлювалась. Зараз маю на руках дані за весь 2018 рік, і розкажу тільки про найкричущі приклади неефективного використання коштів, які держава виділяє на охорону здоров'я.
Читайте: У 2019 році хворим пацієнтам доведеться забути про виклик лікаря додому
Медицина однієї з областей України могла отримати 100% фінансування
На фінансування “реформи первинки” планували витратити 8 млрд грн. А реально витратили лише 3,45 млрд грн. Решту екстрено в кінці року перерозподілили за іншими напрямками.
У вересні, коли ми боролися з родичами важкохворих за виділення фінансування на порятунок людських життів, заступник міністра Павло Ковтонюк стверджував: за цим напрямком залишку коштів не буде – їх усі повністю витратять.
Ще тоді експерти з моєї групи, які вишукували залишки, аргументовано доводили, що МОЗ не зможе використати за цією програмою понад 1,2 млрд, а Мінфін написав офіційну відповідь, що за підсумками року невикористані залишки перевищать 900 млн грн. Тоді МОЗ не дав на лікування людей з цього напрямку ані копійки, а за іншими програмами вдалося зібрати залишки тільки на трохи більше 100 млн - третину від необхідної суми.
За підсумками року вийшло, що невикористаний залишок за цією програмою перевищив 1,5 млрд грн. Це - річний обсяг фінансування медицини цілої області нашої країни!
Собака на сіні
Восени, одночасно з перерозподілом коштів і виділенням додаткових 101 млн на лікування важкохворих пацієнтів, чиновники не забули й про себе. Вони збільшили своє утримання на 5,5 млн. З них понад 4,5 млн були премії. Навіть не зважаючи на те, що рівень фінансування у 2018 році був більшим за минулорічне у 2,3 рази - 135 млн проти 58.
За підсумками року, МОЗ не використав 32 млн з цих коштів! Тобто чиновники весь рік додавали собі фінансування (за рік – понад 53 млн грн), забираючи ці гроші з програм лікування пацієнтів і зарплат лікарів, сиділи на них весь рік як собака на сіні, а потім просто повернули їх до бюджету.
На одній з робочих груп ми пропонували МОЗу передати важкохворим 28 млн зі свого фінансування. Тоді МОЗ цього не зробив, а наприкінці року – повернув до бюджету 32 млн грн. 15 важкохворих пацієнтів можна було за ці кошти врятувати!
Так само і новоствореній Національній службі здоров'я на рік виділили величезну суму на утримання - 211 млн. Було зрозуміло, їх не встигнуть освоїти, і тому на робочій групі ми пропонували передати мінімум 116 млн на потреби важкохворих.
Чиновники МОЗу були категорично проти, пояснюючи це тим, що всі кошти будуть використані для проведення медреформи. У результаті – використані тільки 55 млн з виділених 211. Частину коштів у кінці року чиновники перерозподілили за іншими напрямками, але понад 63 млн. залишилися невикористаними і повернулися до бюджету.
І це при мізерному фінансуванні медиків первинки! Адже навіть за підвищеними у 2,6 разу тарифами НСЗУ цих коштів мало б вистачити на оплату річного лікування понад 170 тис. пацієнтів!
Підготовки до розширення системи трансплантології в Україні не було
На оплату трансплантацій в Україні виділили 112 млн грн. За 9 місяців МОЗ не зробив нічого для початку реалізації цього проекту. Розуміючи, що гроші пропадуть, МОЗ все-таки встиг їх перерозподілити на інші напрямки, але люди на своє лікування грошей не отримали і безкоштовна для пацієнтів трансплантація за державні гроші в 2018 році не проводилася.
Читайте: Смертей від грипу може побільшати через непрофесійні дії МОЗу
Економили на дітях, хворих на ДЦП
На реабілітацію дітей, хворих на ДЦП, у 2018 році МОЗу виділили понад 14 млн грн. Маленькі пацієнти та їхні батьки так і не дочекалися фінансування від держави - кошти не були використані і повернулися до бюджету, а діти на цілий рік залишилися без необхідного при їхньому тяжкому хронічному захворюванні реабілітаційного лікування.
Національний інститут раку залишився без модернізації
Інститут раку - єдина клініка, де комплексно лікують від цієї страшної хвороби жителів усіх областей. Інститут вже багато років знаходиться у напівзруйнованому стані, коли в центрі його території розташований будівельний майданчик, а основний корпус клініки знаходиться в стані безперервного багаторічного капітального ремонту.
Це триває вже з 2011 року, коли держава з благодійним фондом почали програму комплексної реконструкції цієї клініки, яка “зависла” ще на початковій стадії, а в 2014 році і зовсім зупинилася.
На 2018 рік на часткове завершення проекту реконструкції інституту Парламент виділив понад 168 млн грн. Через МОЗ - до інституту ці гроші так і не дійшли.
У серпні, розуміючи, що гроші повністю пропадуть, Кабмін перерозподілив частину з них на інші проекти, залишивши МОЗу тільки 40 млн. Депутати також пропонували в вересні направити частину з них на оплату лікування важкохворих пацієнтів. МОЗ був категорично проти. Представник МОЗу Павло Ковтонюк особисто заявляв, що кошти критично важливі для МОЗу і будуть використані.
У результаті – 38 млн грн повернуті до бюджету. МОЗ повністю провалив реконструкцію цього надважливого медзакладу, а ще – не дав можливості користатися грошима за іншими програмами.
Прикладання кота до рани – не найкращий спосіб лікування. Кіт гріє, та не лікує. Та МОЗ змушує українців лікуватися саме у такий спосіб, бо не зміг ефективно використати за 2018 рік 3,4 млрд грн, а ще 315 млн грн повернув як невикористані до бюджету. Уявіть, скільки можна було за ці кошти врятувати людей.
Добре в усій цій історії тільки одне – нова команда, яка прийде до МОЗу, вже знатиме – як робити не можна. Станеться це дуже скоро.
Читайте: З 1 січня ви можете придбати неякісні ліки в аптеці завдяки нововведенням МОЗу
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”KиевVласть
27 грудня 2018 г. 12:15
Раздел: Територія розуму
Влада не змогла “реформувати” сільську медицину або куди зникли мільярди бюджетних коштів
Влада постійно заявляє про те, що медицина врешті стає доступною і по-справжньому безкоштовною. Особливо часто на парламентському телеканалі “Рада” можна почути про майбутні успіхи розбудови медицини на селі – єдине, що мешканці сільської місцини цього не відчули.
Все частіше до мене звертаються мої земляки, які просять про допомогу – ФАПи фактично розвалюються, ремонтів немає, не те, що будуються нові. І люди просто диву даються, коли дізнаються – що гроші на це держава виділила чималі. Тільки куди вони ділися і чому не використалися ефективно – велике запитання до влади.
Влітку минулого року за особистою участю президента Порошенка влада ініціювала Програму “Сільська медицина”. На неї планували за три роки витратити понад 14 млрд грн. За них мали побудувати 2528 нових амбулаторій, модернізувати 1864 існуючі амбулаторії, 13 205 ФАПів та 476 ЦПМСД, а також зробити ще багато чого корисного для комплексного розвитку сільської медицини.
До сьогодні грандіозні плани залишаються тільки на папері. Замість створення системи сільської медицини, влада побудувала лише декілька “годівничок” для окремих чиновників.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На 2017 рік виділили 4 млрд грн. Жодної амбулаторії тоді не побудували. Провал з реалізацією президентської Програми був такий гучний, що президент влітку вдався до прямого підлогу – під виглядом початку реалізації своєї Програми розвитку сільської медицини, він відкрив зовсім іншу амбулаторію, яку побудували за рахунок благодійної допомоги Франції.
Потім дав пряме доручення до кінця цього року побудувати близько 500 сільських амбулаторії. Для його реалізації, у другому році виконання Програми, Кабмін виділив майже 3 млрд грн на будівництво 512 амбулаторій в усій країні.
Рік завершився. Замість побудови понад 500 амбулаторій, розпочали будівництво 38 (!) амбулаторій, а на кінець року повністю збудували лише три.
При цьому за 2017-2108 роки на Програму “Сільська медицина” (будівництво амбулаторій та закупівля автомобілів для лікарів) витратили 5 млрд грн. За них збудували лише 3 амбулаторії!
На 2019, останній рік президентської Програми планують виділити 1 млрд грн. На нього, можливо, вдасться добудувати ще декілька з запланованих амбулаторій. При цьому не забуваючи покласти наші з вами бюджетні кошти собі у кишеню через створення корупційних схем.
Чинна влада доказала – вона нездатна провести реформи навіть коли є гроші. Бо реальні зміни у галузі робляться не через гарну картинку на екрані. Вони обговорюються з усіма сторонами процесу – пацієнтами, лікарями, потім плануються і втілюються у життя. І впевнений, саме таким чином скоро відбуватиметься трансформація всієї системи охорони здоров’я – вже за нової влади.
Читайте: З 1 січня трансплантації в Україні зупиняться через МОЗ
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
KиевVласть
15 листопада 2018 г. 14:00
Раздел: Територія розуму
МОЗ підставляє місцеву владу
Міністерство охорони здоров`я (МОЗ) масово піариться на своїй “медреформі”. Мовляв, вона відбувається чудово, ось тільки місцева влада гальмує процес. Та чи дійсно проблема в громадах?
Зустрічаючись із медиками, місцевою владою, все більше переконуюсь, що МОЗ тільки "малює слайди” і ні за що не хоче відповідати.
Нещодавно голова нового монопольного органу, Національної служби здоров’я (НСЗ), Олег Петренко сказав, що за організацію надання медпослуг первинкою (сімейними лікарями) відповідає місцева влада. Згодом і сама т.в.о. міністра Уляна Супрун, яка вважає, що за третину інсулінів мають (!) заплатити місцеві бюджети, хоча цього у жодному законі чи підзаконному акті не прописано.
Чесно кажучи, ці заяви просто ставлять у ступор будь-якого правника. Відкриємо законодавство.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Перше. Фінансувати охорону здоров’я вдосталь має виключно центральна влада – через державний бюджет. Щоб не маніпулювали потім словами, процитую нашу Конституцію - Основний закон.
Стаття 49: “Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування”.
Стаття 95: “Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків”.
Охорона здоров’я – якраз загальносуспільна потреба.
Друге. Якщо держава делегує виконання деяких своїх зобов’язань органам місцевого самоврядування, то має забезпечити і фінансування - у повному обсязі й й за рахунок коштів держбюджету.
Конституція України, стаття 143: “Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності”.
Не може держава виконати повноваження – делегує їх до місцевої влади. І разом з цим зобов’язана передати частину загальнодержавних податків – міжбюджетних трансферів або субвенцій.
Конституція регулює тільки загальні норми. Взаємодію ж між центральної владою і місцевим самоврядуванням в сфері охорони здоров’я - закон “Про місцеве самоврядування”. То може Олег Петренко правий – саме місцева влада відповідає за організацію надання медичних послуг первинної ланки?
Читайте: Обіцянка МОЗу завершити реформу первинки до 2019 року залишилася тільки словами
Одразу скажу – ні. Закон не суперечить Конституції, хоча, ви знаєте, в Україні і таке можливо. Та не цього разу.
Закон “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 32: до власних (самоврядних) повноважень органів місцевого самоврядування у сфері охорони здоров’я відносяться управління закладами охорони здоров’я та організація медичного обслуговування.
Але. Організація обслуговування не передбачає забезпечення фінансування їхньої діяльності - тільки забезпечення організації їхньої роботи.
А от доступність і безоплатність медобслуговування для всіх і ліки й медзасоби для пільгових категорій дійсно має забезпечити місцева влада – такі повноваження їм делегувала центральна влада.
Згадаємо Конституцію? Хто у нас має фінансувати делеговані повноваження, відповідно до 143 статті? Так, центральна влада. ПОВНІСТЮ.
Закон “Про місцеве самоврядування” ще раз наголошує на цьому для тих, хто невірно трактує Конституцію.
Закон “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 66: “У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону:
Стаття 67: “1. Держава фінансово забезпечує здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади у повному обсязі за рахунок закріплення за відповідними місцевими бюджетами джерел доходів бюджету, надання трансфертів з державного бюджету, а також передання органам місцевого самоврядування відповідних об`єктів державної власності.
2. Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов`язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів.
Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою”.
Читайте: Медична “реформа” вимиває гроші з місцевих бюджетів
То хто має утримувати заклади охорони здоров’я і фінансувати надання меддопомоги? Держава.
Якщо місцеві бюджети через рішення центральної влади додатково вимушені витрачатися, хто має їм давати компенсацію? Держава.
Хто має компенсувати громадам утримання закладів первинної медичної допомоги, коли там просто немає достатньої кількості пацієнтів? Держава.
Бо саме через рішення державної влади, заклади тепер фінансуватимуться через НСЗ – відповідно до підписаних декларацій. І якщо коштів, які надходять в заклад охорони здоров’я за новими правилами, недостатньо для їхнього фінансування, місцевий бюджет додатково фінансує заклад, а держава має компенсувати ці витрати.
Хто має докупати інсулін, коли він закінчився? Держава, передаючи субвенцію.
Пояснюю, чому. Зі зміною механізму отримання інсулінів (запровадження реімбурсації), на нього зросли ціни. Це як причина – наслідок.
Механізм запровадила державна влада постановою Кабміну. Ми вже знаємо, що Конституція і ст. 67 закону “Про місцеве самоврядування” зобов’язують Кабмін збільшити розмір медичної субвенції – щоб компенсувати додаткові витрати місцевих бюджетів. 100% потреби у фінансуванні для закупівлі інсуліну повинно бути забезпечено коштами державного бюджету. А ми що маємо?
Незрозуміла бездіяльність влади призводить до того, що українці втрачають здоров’я – через недоступність і невчасність медпослуг. Бо ті, хто ще не зміг виїхати за кордон, просто приречені жити зі своїми проблемами сам на сам.
Вимагаю від влади припинити цю політику зменшення населення України!
Читайте: Більшість областей України залишиться без нових “швидких”
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
KиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій