Київська обласна рада, котру останніми тижнями трясло через зміну лідера регіональних “Слуг”, за крок до одужання. Ліками для колегіального органу стане чергова коаліціада. Вже на початку квітня ситуативна депутатська більшість із політпроєктів Медведчука-Бойка, Тимошенко та Зеленського має відійти в історію. Значно оновиться і керівний склад ради. По нових заступниках рішення вже є, а ось перемовини щодо заміни спікера тривають. Правда, якщо на минулому тижні вважалося, що нинішній очільник може залишити за собою крісло, то зараз ситуація змінилася. Банкова прислухалася до партії “За Майбутнє” та її партнерів із “Євросолідарності” і активно почала вивчати резюме обласних “слуг”, що не проти посісти посаду голови Київоблради. Та й самі “слуги” вже не мають одностайності щодо необхідності збереження чинного голови. 20 березня депутати фракції “Слуга народу” в Київській обласній раді (КОР) зустрілися із новообраним головою регіональної парторганізації Андрієм Мотовиловцем. Партлідер познайомився із бойовим активом і оголосив новий етап у роботі: менше політики!  Депутати сказали: “ОК!”, привітали голову і поспішили публічно оголосити йому довіру і всіляку підтримку.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Щиро вітаю народного депутата Верховної ради України Мотовиловеця Андрія Вікторовича із призначенням на посаду голови Київського обласного партійного осередку “Слуга народу”! Бажаю професійних успіхів, злагодженої роботи в дружньому колективі та здоров’я. Нехай ніякі труднощі не зустрічаються на трудовому шляху. Нехай Вас завжди супроводжує успіх!”, – написав у себе на сторінці у Facebook голова фракції “Слуг народу” в Київській обласній раді Олександр Поляруш. Читайте: Слуги розбрату: за Київську обласну організацію правлячої партії може початися війна Ну, і звичайно, запостив фоточку із колегами і новим головою, відмітив лояльних членів фракції, а вони, в свою чергу, цей допис активно перепостили у себе. На фото зліва направо – депутати Вадим Геращенко (Київоблрада, фракція “Слуга народу”), Олександр Поляруш (КОР, фракція СН), Андрій Мотовиловець (ВРУ, фракція СН), Вадим Пасічнюк (КОР, фракція СН), Сергій Потрясаєв (КОР, фракція СН), Володимир Удовиченко (КОР, фракція СН) Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Крім цього, депутати від Київщини направили до Володимира Зеленського офіційного листа, в якому публічно висловили підтримку його політиці та цілковиту згоду із лінією партії.  “Робити публічні реверанси партійців ніхто не просив. Натякнули, а вони вже зрозуміли натяк в силу свого досвіду та політичної чуйки. Можна було і не так відверто, але то вже в історії. Проте, насправді, ці публічні цьомки спрацювали. Партії треба було попустити Сашка Дубінського, який розводиться про те, що обласні слуги тотально за нього. Нє, не за нього – доведено”, – пояснив KV співрозмовник в “Слузі народу”.  Фракція “Слуги народу” і Скляров Через три дні після презентації Мотовиловця в тому ж таки “Парковому” відбулося засідання фракції “Слуги народу” в Київоблраді. На порядку денному було кілька політичних питань. Ще раз проговорили розставання із Дубінським, а також торкнулися теми довіри до голови Київоблради, члена депутатської фракції “слуг” Олександра Склярова.  Як розповів KV, депутат КОР ("Слуга народу") Володимир Удовиченко, він особисто задоволений плином політичної дискусії всередині фракції, але визнає, що по деяких питаннях, зокрема по Склярову, одностайності немає. “Засідання фракції відбулося. Процес відведення Олександра Дубінського з посади голови партійної організації Київщини пройшов позитивно. Усі члени цього процесу зайняли правильну політику. Для нас головний Президент, маємо довіру до партії і до Олександра Корнієнка (голова партії “Слуга Народу”, – KV), зокрема. Вони вирішили призначити замість Дубінського Андрія Мотовилівця і ми це прийняли майже одноголосно. Дубінський повів себе нормально, я навіть наполягав, що ми маємо потиснути йому руку і подякувати, оскільки він багато зробив на виборах. Ця тема закрита. Зараз почався процес певного переформатування обласної ради. Він надскладний. Саме тому постійно переноситься сесія. Я за збалансований варіант, зараз все нормально, все працює, немає проблем із головою. Навіщо нам це переформатування. Але це залежить від вищого керівництва. Наскільки я зрозумів, вони хочуть трохи укріпити “Слугу народу” в облраді. Щодо непідтримки Олександра Склярова на посаді голови облради – тут на фракції було 50 на 50. Ця розмова продовжується. Особисто я його підтримую. Звісно, є ті, хто іншої думки, і не тільки депутати у фракції, але й “зверху”, – каже депутат. Які саме претензії висловлюють колеги Склярову, Удовиченко не уточнив. Проте його колега, которий побажав залишитися інкогніто, повідомив KV, що претензій до Склярова кілька і їх навіть можна групувати. “Перше, що закидають Олександру Івановичу – його характер. Він непередбачуваний, не завжди коректний у спілкуванні. Його гумор багатьох напружує, ну, і не всі у фракції вірять, що він дотримує слова. По-друге, багатьом не подобається його теплі стосунки із нардепами лідерами обласного ОПЗЖ Олександром Качним і “Батьківщини” Костянтином Бондарєвим. Інколи здається, що облрадою керує Ганна Старикова – колишня голова від Юлії Тимошенко, яку Бондарєв направив допомагати Склярову. Ну, і третє, є питання до чистоти прийняття управлінських рішень. Наприклад, є дискусія, чому Скляров погодив рішення продати обласну нерухомість на Азовському морі по ціні, яка в два рази нижча, ніж була ухвалена до продажу попередньою радою. Куди ми поспішаємо? (мова йде про нерухомість в смт Кирилівка, яку планували продати за 3,5 млн грн, а продали за продали за 1,7 млн грн., – KV), – каже співрозмовник видання.  Як вже писала KV, однією із умов утворення нової коаліції, членом якої вже запропонували стати партії “За Майбутнє”, є саме усунення з посади Олександра Склярова. Зокрема в партії наполягають, що для них є не принциповим кого замість Склярова “слуги” чи їх партнери висуватимуть на цю посаду, аби тільки не чинний голова.  Докладніше: Несправжній трон: Скляров і заступники опинились за крок до відставки Кандидати і реакція Склярова Активно обговорюють сьогодні прізвища щонайменше трьох “слуг”, які можуть теоретично зайняти посаду голови: Наталії Гунько (членкиня комісії з питань капітального будівництва, архітектури, транспорту, зв’язку, паливно-енергетичного забезпечення та розвитку інфраструктурних об’єктів, дружина парламентаря-”слуги” Анатолія Гунько), Вадима Геращенко (секретар комісії з питань екології, водних ресурсів, природокористування, земельних відносин, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій) та Володимира Удовиченко (секретар комісії з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно – територіального устрою, регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції, колишній міський голова Славутича). “Наприклад, на одному із телеграм-каналів розганяється інформація, що депутатка від Київщини Ольга Василевська-Смаглюк просуває на посаду голови КОР пана Геращенко. Паралельно, знову ж таки через анонімні вкиди на телеграм-каналах з’являється інформація про пані Гунько. Потім з'являється типу компромат про неї в медіа. Потім починаються плітки в коридорах будівлі Київобладміністрації, в яких хтось авторитетно заявляє як бачив, що ці люди вже ходили на співбесіду на Банкову. Я підтверджую, що чутки чув, але не хочу їх коментувати. Це реальні люди, які б могли стати достойними кандидатами, але дочекайтеся засідання облради”, – каже джерело KV в обласній “Слузі”. Володимир Удовиченко розповів KV, що до великої політики не прагне, сам активності не проявляє, але якщо його кандидатура з’явиться у чек-листі, то пропозицію цю він прийме. “Якщо посаду голови облради запропонують мені – без проблем. Я маю знання, європейський авторитет. Був віце-президентом Конгресу Місцевих і Регіональних влад Європи. Але я не хочу великої політики. Тому ніякої ініціативи з мого боку нема і не може бути. Але якщо скажуть, що треба, зроблю це на самому високому рівні”, – розповів Удовиченко журналісту KV. Між тим, сам Олександр Скляров взагалі вважає розмови про його відставку передчасними. Він стверджує, що сьогодні ніхто не веде мову про внесення до порядку денного майбутнього засідання облради пункту про переобрання голови. Мало того, у відповідь на питання KV, голова КОР запевнив нашого журналіста, що фракція його повністю підтримує, а інформація про те, що нібито на фракції обговорювалося його персона – не є достовірною.  Коаліціада Правда, в оточенні Склярова підтверджують інформацію, що перемовини навколо нової коаліції ведуться. “Формат її уточнити поки важко. Олександр Дубінський наприклад, стверджує, що це “Слуга народу” і “Європейська Солідарність”. У двох фракціях на загал 47 депутатів – технічно це більшість. Але такий формат, по-перше ніхто не розглядає, по-друге, – через групу з 5 депутатів того ж Дубінського всередині фракції “Слуги народу”, котора виокремила себе і фактично діє самостійно, голосів у такій коаліції все одно бракуватиме. Отже, такий варіант – фейк і маніпуляція. Перемовини йдуть навколо широких утворень. До них можуть увійти і “За Майбутнє”, і “ЄС”, яка координує із ними дії, і “Батьківщина”, і окремі депутати з ОПЗЖ”, – стверджує джерело KV. Скільки точно багнетів буде у новій коаліції ніхто із співрозмовників KV не взявся прогнозувати. Свою відмову давати чіткі цифри вони пояснюють так: перемовини ще ведуться, а облрада настільки різнобарвна, що навіть у день голосування ситуація може змінитися. “Мотором коаліціади є лідер “ЗаМайбаху” Ярослав Москаленко. Це ні для кого не секрет, це знають на Банковій, з якою він контактує, знають в КОДА, знають в громадах. У нього є принципова позиція по Склярову, є давня антипатія із головним батьківщиновцем області Бондарєвим і приязні стосунки із головним в ОПЗЖ Київщини Качним. Є стосунки із групою Засухи, який контролює чотирьох депутатів у “Батьківщині” і трьох в ОПЗЖ. Є дружні депутати в “Слугах” – той же Геращенко був його помічником, а Удовиченко – давній товарищ. Врешті, є взаємини із “ЄС” – найбільшою фракцією в облраді. З іншого боку, є власні амбіції кожного депутата, є небажання Склярова приймати ультиматум і йти. Є Офіс Президента, де зрозуміли, що мусять контролювати свою фракцію сильніше. Є політичні лідери і центральні штаби партій, яким не вигідні певні рухи… Тобто факторів настільки багато, що чітко вирахувати, коли перемовини не фіналізовані, – неможливо. Москаленко націлився на більше ніж 50 в коаліції, голову від “Слуг”, першого зама від “За Майбутнє” і заступницю від “Євросолідарності”. Але офіційних прогнозів про це від жодного із членів “ЗаМайбаху” ви не почуєте. Навіть натяку. Вони вже наломалися із заявою “Москаленко – голова облради”, бояться наврочити”, – підсумуав співрозмовник KV. На фото: (зліва направо) Ярослав Москаленко (“За Майбутнє”), Олександр Качний (ОПЗЖ), Костянтин Бондарєв (“Батьківщина”) Як вже писала KV, сформована в облраді у листопаді 2020 року коаліція ОПЗЖ, “Батьківщини” і “Слуги народу” поділила між собою керівні посади наступним чином: головою колегіального органа обрали “слугу” Олександра Склярова, його першою заступницею стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з “Батьківщини”, а посаду звичайного заступника дали представникові найменшої фракції ОПЗЖ Валерію Ксьонзенко. Фракції “ЄС” та “За Майбутнє” не брали участі у цьому голосуванні, та заявили, що всупереч чинным нормам законодавства не отримали представництва в жодній з постійних комісій облради.  Читайте: Слуги і господарі: Київоблрада обрала керівний склад Коллаж KV КиевVласть

Зміна лідерів обласних “Слуг” вдарила по монолітності Київоблради. Частина орієнтованих на Олександра Дубінського депутатів відмовляється голосувати в унісон із більшістю. Таким чином, політсили Зеленського, Тимошенко та проєкт Бойко-Медведчука не можуть гарантувати підтримку необхідних владі рішень. Тож для пошуку голосів коаліція має поповнитись за рахунок нових політсил. Резервом влади може стати партія “За Майбутнє”. Проте її лідер готовий до перемовин лише у випадку, коли чинні керманичі ради підуть зі своїх посад. Як стало відомо KV, ІІ чергове засідання Київської обласної ради (КОР), яке мало відбутися завтра, 18 березня, скасували і перенесли. Там, зокрема, планувалось розглянути питання змін до регламенту ради, делегування повноважень Київській облдержадміністрації, затвердження плану діяльності КОР з підготовки проєктів регуляторних актів, тощо. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як повідомило джерело KV в обласній раді, офіційно таке рішення прийнято тому, що Київська ОДА “звернулася з листом-проханням перенести засідання сесії, оскільки департаменти не встигають опрацювати всі програми”.  А от неофіційно, каже джерело, справжньою причиною став розкол всередині партії “Слуги народу” через заміну голови обласного осередку Олександра Дубінського на Андрія Мотовиловця. Читайте: Слуги розбрату: за Київську обласну організацію правлячої партії може початися війна “5 депутатів від Дубінського із “Слуги народу” стали в позу і відмовилися підтримувати рішення більшості. А у ситуації, коли перевага більшості над меншістю всього у 2 голоси, це дуже ризиковано – можуть провалити все голосування. Тож було прийнято рішення, до чіткого розуміння абрисів більшості засідання не проводити”, – повідомляє джерело KV.  За даними KV, до так званої групи Дубінського всередині фракції “Слуга народу” входять депутати: Володимир Тимофійчук, Марія Кисельова, Денис Січевий, Станіслав Семергей та Ігор Колтунов. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ситуацію ускладнює й те, що фракція “Опозиційної платформи – За життя”, які разом із “Слугою народу” та “Всеукраїнським об'єднанням “Батьківщина” утворили в КОР коаліцію, нібито почала давати задню. “Дубінський відпав зі своїми п’ятьма депутатами. ОПЗЖ і “Батьківщина” відчули, що для цементування нової більшості, посадою першої заступниці від Тимошенко і заступником голови Київоблради від Медведчука-Бойка можуть пожертвувати. І це переформатування лякає учасників коаліції”, – каже джерело KV. Нардепи лідери політсил на Київщині (зліва направо): Олександр Качний (ОПЗЖ), Олександр Дубінський (екс-голова “Слуги народу”), Костянтин Бондарєв (ВО "Батьківщина") щось обговорюють в сесійній залі парламенту. Фото видання “Букви” Качний (зліва) та Дубінський Як вже писала KV, сформована в облраді у листопаді 2020 року коаліція ОПЗЖ, “Батьківщини” і “Слуги народу” поділила між собою керівні посади наступним чином: головою колегіального органа обрали “слугу” Олександра Склярова, його першою заступницею стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з “Батьківщини”, а посаду звичайного заступника дали представникові найменшої фракції ОПЗЖ Валерію Ксьонзенко. Фракції “ЄС” та “За Майбутнє” не брали участі у цьому голосуванні, та заявили, що всупереч діючим нормам законодавства не отримали представництва в жодній з постійних комісій облради.  Читайте: Слуги і господарі: Київоблрада обрала керівний склад Як повідомили KV у Київській обласній раді, засідання має відбутися у середу 24 березня 2021 року. Відповідне розпорядження вже підписав голова Київоблради Олександр Скляров.  Москаленко проти Склярова  Джерела, близькі до Офісу Президента (ОП), розповіли KV, що у цей вівторок на Банковій відбулася зустріч заступника голови ОП Кирила Тимошенко із спікером КОР Олександром Скляровим та головою обласного осередку "За Майбутнє" (ЗМ) Ярославом Москаленком.  “Мова йшла про переформатування більшості. Ярослава хотіли схилити до входження в новий формат коаліції, за це пообіцяли його креатурі посаду першого заступника голови. Але наскільки я знаю, жодних рішень так і не ухвалили, бо Москаленко уперся і заявив, що його партія координує свої дії спільно з "Європейською Солідарністю" (ЄС) і наполягає, щоб в керівництво ради увійшов також представник політсили Порошенка”, – стверджує джерело.  Джерела KV у ЗМ підтвердили, що Москаленко не претендуватиме на посаду голови, і готовий підтримати будь-яку кандидатуру, яку дасть Офіс Президента, крім Склярова.  “По Склярову позиція принципова – “За Майбутнє” готова проголосувати за будь-кого зі "слуг" чи їх партнерів на посаду голови облради, але тільки не за Склярова. Якщо кандидатуру замінять, Москаленко обіцяв не подаватися на голову сам, а також відкликати позови по оскарженню обрання Склярова”, – сказали KV у партії. Нагадаємо, у грудні минулого року Ярославом Москаленко було подано позов до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) з проханням скасувати рішення про обрання голови КОР VIII скликання від 27 листопада, а також зобов`язати КОР провести повторне голосування. Окрім цього, у позовних вимогах Ярослав Москаленко вимагав визнати протиправними дії Лічильної комісії при організації обрання (голосування) голови ради в частині порушення таємниці голосування, та визнати протиправними та скасувати ще деякі рішення ради. Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР Що ж до кандидатур від “Євросолідарності” та “За Майбутнє” на керівні посади в обласній раді, то вони незмінні. На посаду першого заступника претендуватиме Ярослав Добрянський від ЗМ, а на посаду заступниці -Тетяна Семенова  від ЄС. “З одного боку, ОП та Кирило Тимошенко, після вдалої зміни Дубінського на Мотовиловця зараз відчувають піднесення. Вони будуть намагатися зберегти Склярова та зшити “слуг”. Будуть гратися в депутатські кошти, спробують накинути по кілька мільйонів на окружні фонди. Може когось із п’ятірки “сашкових” і переконають, але, даючи одним, треба дати й іншим, бо інакше – скандал і недовіра. Ну, і постійні роздачі – це також зло, бо апетити зростатимуть, а бюджет не гумовий. Москаленко ж пропонує інший сценарій. За ним Банковій треба давати задню та визнавати помилки. Але цей варіант точно буде для Київщини трошки дешевшим. Що виберуть – побачимо вже днями”, – резюмував співрозмовник KV. Колаж KVКиевVласть

Тема вакцинації від коронавірусу є чи не однією з найбільш обговорюваних у суспільстві. Воно й не дивно: поряд із беззаперечними перевагами вакцинації, ширяться чутки про ймовірні ускладнення, різновиди вакцин, їх порівняння “гірше-краще”, а також набирає обертів антивакцинальна кампанія. І у цій інформаційній центрифузі, більшість українців взагалі не розуміють, де правда і що робити. Думаю, в першу чергу, варто звернутись до цифр. За даними ВООЗ, своєчасна вакцинація від інфекційних хвороб дозволяє зберегти життя 2-3 мільйонів людей щорічно. Мова про такі хвороби, як кір, краснуха, паротит, кашлюк, поліомієліт, правець, дифтерія, гепатит В, гемофільна інфекція, туберкульоз. Усі вони включені до Національного календаря щеплень в Україні. Тож у нас, на відміну від деяких інших країн, створено усі умови для якісного та своєчасного проведення щеплень дітям. А значить ми можемо не допустити поширення цих хвороб. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Вакцинація рятує життя. До винайдення вакцини від віспи, хвороба забрала життя більше 300 мільйонів людей. Поліомієліт не настільки смертельна, але надзвичайно жорстока з точки зору ускладнень інфекція. Не рідко діти, що перенесли цю хворобу, залишаються паралізованими інвалідами на усе життя. Завдяки вакцині, понад 1,5 мільйона людей у світі змогли вижити, і 18 мільйонів – ходити після перенесеного поліомієліту. Ще однією показовою з точки зору вакцинації інфекцією, є кір. Щорічно він забирав життя близько 2,6 млн людей. Після винайдення вакцини, ситуація значно покращилась, але на жаль, хвороба повністю не зникла. Вірус кору є дуже заразним – хворій людині достатньо кашлянути, аби інфікувати іншого. Зважаючи на це, повністю побороти хворобу можна буде лише у разі, якщо кількість щеплених сягне 95%. На жаль, антивакцинальні кампанії роблять свою справу, тож досягти необхідного показника поки що не вдається. Через це спалахи кору трапляються і досі у різних куточках світу. Лише у минулому році через ускладнення від кору померло більше 200 тисяч осіб. Будь-яка інфекція циркулюватиме, доки у країні не буде сформовано колективний імунітет. І якщо у декого є запитання до вакцини від кору, винайденої ще у 1963 році, то що вже казати про Covishield. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Більшості з нас треба розуміти, що вакцина не захищає від хвороби. Але вона захищає від тяжких ускладнень, які ця інфекція викликає. І той факт, що Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко захворів на коронавірус говорить лише про те, що перебіг його хвороби, ймовірно, буде легшим, ніж міг би бути без щеплення. І зовсім не говорить про той факт, що вакцина не ефективна. Аби розірвати ланцюг зараження коронавірусом, необхідно аби десь 70% населення мали імунітет від коронавірусу. Зробити це можна двома шляхами: перехворіти або щепитись. Але чи кожен з нас впевнений, що зможе перехворіти і легко одужати? Коронавірус вже вбив мільйони людей у світі, тож чи варто ризикувати ще й власним життям? Ілля Кушнір, депутат Київради ІХ скликання, фракція "Удар"КиевVласть

У Київоблраді обговорюють можливість об’єднати обласний і білоцерківський онкологічні диспансери. Останній обслуговує не тільки Білу Церкву, але й низку прилеглих міст. На користь цього рішення висловлюється колишня керівниця облДОЗу Алла Арешкович, яка посіла місце керівника Київського обласного диспансеру. Однак далеко не всі у Білій Церкві раді пристати на подібне. Як стало відомо KV, у Київській обласній раді (КОР) 8 лютого 2021 року відбулося продовження засідання робочої групи із заслуховування керівників комунальних закладів та підприємств, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області щодо стану їхньої діяльності. Зокрема, на засіданні заслухали звіт керівниці КНП КОР “Білоцерківський онкологічний диспансер” (БЦОД) Людмили Репецької.  Як повідомляє сайт КОР, “усі ці медичні заклади протягом лютого мають підготувати проєкти угод, які вже в березні сторони підпишуть. До цього департаменти КОДА спільно з профільними комісіями КОР сформують соціальне замовлення. Адже усі кошти, які виділяються з обласного бюджету, мають спрямовуватися на певні послуги. І це стосується не лише медичних закладів, а й інших комунальних підприємств та установ”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Головна лікарка диспансеру Людмила Репецька у коментарі місцевим ЗМІ повідомила, що питання закриття закладу не піднімалося:  “Перед нами виступала директорка Київського обласного онкологічного диспансеру (Алла Арешкович), але ні вона, ні загалом на комісії це питання не піднімалося. Навпаки, комісія зробила висновок, що наш заклад є самодостатнім. Я спілкувалася з ними і бачу, що є розуміння, що закриття диспансеру не на часі. Тому я б не хотіла сильно роздмухувати це питання. Ми на засіданні доповідали про стан справ у закладі та перспективи розвитку. Але ми тримаємо руку на пульсі”. Але, як виявилося, питання припинення роботи БЦОД таки піднімалося – повз комісію, керівництвом “Київського обласного онкодиспансеру”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Так, 14 січня 2021 року за підписом в.о. гендиректора Київського обласного онкодиспансеру Алли Арешкович надійшов лист до голови КОР Олександра Склярова. У цьому листі вона зазначає, що у структурі Київського онкодиспансеру діє кілька відділень та центр гематології трансплантації кісткового мозку, а також лікарня оснащена дороговартісним обладнанням, себто, обласний диспансер у Києві обслуговує не лише мешканців Київської області.  Читайте: Областной онкодиспансер рискует остаться без КТ и МРТ до конца года А от Білоцерківський онкодиспансер, на думку Алли Арешкович, обслуговує переважно жителів Білої Церкви. Тому вона пропонує з метою “ефективного використання трудових і фінансових ресурсів” припинити юридичну особу КНП КОР “Білоцерківський обласний онкодиспансер” шляхом приєднання до КНП КОР “Київський онкологічний диспансер”. Адже “наявність і функціонування двох закладів охорони здоров’я, які здійснюють аналогічну діяльність” Арешкович вважає “неефективним та нераціональним”. На питання можливого закриття БЦОД звернув увагу і нардеп від Білої Церкви Микола Бабенко (“Біла Церква разом”). У себе на фейсбук-сторінці він написав: “У Київській обласній раді активно обговорюють питання оптимізації онкологічної служби в області. Таким чином існування КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер” буде припинено шляхом об’єднання з КНП КОР “Київський обласний онкологічний диспансер”. Така оптимізація може стати загрозою існування закладу. Вважаю таке рішення неприпустимим, враховуючи, що наше місто є лідером в Київській області за кількістю онкозахворювань, а Київський регіон – один із перших за показниками захворюваності на рак в Україні”. Місцеві депутати осторонь також не лишилися. Як повідомив секретар Білоцерківської районної ради Вадим Кошель (фракція ВО “Свобода”), 10 лютого 2021 року на сесії депутати райради підтримали звернення фракції ВО “Свобода” до президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради та рад усіх рівнів Білоцерківського району Київської області з вимогою недопущення ліквідації КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер”. Звернення виголосила депутат Білоцерківської районної ради від ВО “Свобода” Марина Полонська. Прийнятим рішенням депутати райради вимагають: Зняти з розгляду Київської обласної ради питання припинення юридичної особи – КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер” шляхом приєднання до КНП КОР “Київський обласний онкологічний диспансер”. Не допустити ліквідацію КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер”. Розглянути пропозицію передачі будівлі КНП КОР “Київський обласний протитуберкульозний диспансер” на баланс КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер”. Забезпечити належне фінансування КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер”. “До Білоцерківської організації ВО “Свобода” звернувся колектив КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер” з проханням недопущення ліквідації закладу. Ми оперативно підготували відповідний проєкт рішення та винесли його в сесійну залу. Дякую усім депутатам, які підтримали наших медиків”, – прокоментувала Марина Полонська. У соцмережах люди бідкаються: Білоцерківський онкодиспансер обслуговує не тільки безпосередньо Білу Церкву, але й 9 районів півдня Київщини, яким у разі його “об’єднання” доведеться їхати до столичного закладу. Люди також жаліються на значно нижчий рівень послуг, який надає київський заклад. Слід зазначити, що Аллу Арешкович призначили виконуючою обов'язки директора комунального підприємства Київської обласної ради "Київський обласний онкологічний диспансер" 3 грудня 2020 року. Його колишній директор Олег Ременніков помер 26 листопада 2020 року від ускладнень, спричинених коронавірусною хворобою.  Нагадаємо, Алла Арешкович кандидувалася в депутати Київської облради від "Слуги народу" (№4 у списку партії в ТВО №9, Фастівщина). Кандидат медичних наук, радник голови Київської ОДА.  Арешкович працювала заступником голови КОДА з моменту підписання Олександром Горганом розпорядження №70-к від 19 жовтня 2018 року. Вона продовжила посідати посаду після підписання розпорядження №93-на 14-листопада 2018 губернатором Олександром Терещуком. Була звільнена губернатором Михайлом Бно-Айріяном в серпні 2019 року. Читайте: Зараз наша медицина переживає не найкращі часи, але це можна виправити Зазначимо, що Київська область входить у трійку лідерів по Україні за кількістю онкологічних хворих (щорічно діагностується вперше більше 6000 онкохворих) і за темпами приросту онкологічних захворювань (в середньому близько до 3% щорічно), а в той же час лікувально-діагностичні можливості онкологічної служби Київщини (кількість ліжок, забезпечення лікувально-діагностичним обладнанням) є одними з найменш забезпечених в Україні і становлять від 60% до 65% від подібних середньодержавних онкологічних показників. Найбільш складна онкологічна ситуація склалася в південному регіоні Київщини (на даний час – це місто Біла Церква та Білоцерківський район, до якого входить 13 територіальних об’єднаних громад, де проживає близько 500 тис. населення (до 30% від населення Київщини), яке знаходяться в зоні обслуговування КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер”. Як писала KV, у липні минулого року у рамках другого етапу медичної реформи в Білій Церкві закрилося КНП КОР "Білоцерківський протитуберкульозний диспансер". При цьому міський голова Білої Церкви Геннадій Дикий тоді заявив, що для підтримки даної установи "грошей у мерії немає". Читайте: В Белой Церкви закрывают тубдиспансер (видео) У мережі також згадали долю “Білоцерківського протитуберкульозного диспансеру”, який обласна влада вирішила приєднати до “Київського обласного фтизіатричного центру”.  Фото: коллаж KVКиевVласть

Народний депутат Олександр Горобець ( фракція“Слуга народу”) потрапив цьогоріч в серйозний скандал. Журналісти-розслідувачі Bihus.Info зафіксували нардепа біля офісу його ймовірного “куратора” Іллі Павлюка. І, хоча Олександр Горобець заявив, що не відвідував Павлюка, а був тут виключно у власних справах, аналіз змін майнового стану народного обранця міг би свідчити по те, що він, можливо, використовує мандат для власного збагачення. Декларація народного депутата від "Слуги народу" Олександра Горобця (95 округ, Ірпінь та частина колишнього Києво-Святошинського району) за 2019 рік виглядає достатньо скромно, як для людини, яка до отримання в серпні 2019 року повноважень парламентаря працювала в сфері будівництва: - дві земельні ділянки, отримані дуже давно; - один старенький будинок; - орендована квартира в столиці; - дві незавершені квартири, в будівництво яких Горобець інвестував; - одна автівка Горобця та дві автівки батьків. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проте в 2020 році, виходячи з аналізу даних кадастру та реєстрів, матеріальний стан народного депутата зазнав відчутних покращень. Земельні ділянки В ласі шматки землі під Києвом, як відомо, люблять інвестувати чимало українських політиків. Їхнє унікальне вміння полягає в тому, що, внаслідок багатьох корупційних чи інших схем, така земля їм чи частіше їхнім родичам дістається фактично за копійчаною ціною. Не став виключенням і “слуга народу” Олександр Горобець. Землю, куплену 2 грудня 2020 року, нардеп ймовірно вирішив приховати від громадського контролю. Ділянки 3220881301:01:019:0300, 3220881301:01:019:0299,  3220881301:01:019:0320 в селі Вишеньки Бориспільського району оформлені на його доньку Анастасію. Але більше уваги привертає вартість трьох ділянок площею в 0,32 га. Їх донька народного депутата, яку він в декларацію не включає, придбала всього за 62 тис. гривень (приблизно 2,2 тис. доларів). Ніхто інший, зрозуміло, за такі “копійки” землю біля Дніпра та ще й неподалік від столиці отримати не зміг би: в оголошеннях на сервісах продажу одну сотку землі у Вишеньках продають за  600-2000 доларів. Тобто, замість 2 тис. доларів їхня реальна ринкоа вартість знаходиться в приблизному діапазоні від 19 до 64 тис. доларів.  Автомобілі Не меншу хитрість Олександр Горобець застосував задля непомітного для ока громадськості збільшення власного автопарку. Лише у 2020 році в його близькому оточенні з різницею в кілька місяців з’явилось декілька дуже вартісних автомобілів.  В жовтні 2020 року у батька народного депутата з’явилось люксове авто Toyota Land Cruiser 200 білого кольору 2019 р.в. (державний номер АІ2222ЕВ) вартістю в понад 77 тис. доларів. Згідно даних в базі ДАІ, номер, під яким зареєстрована ця автівка, використовується за адресою, що збігається з місцем проживання Горобця ще з 2014 року для автомобілів виключно люксових. Вони змінюються щороку, а то й двічі на рік, і часто на авто такої ж марки, але в кращій комплектації. Наприкінці грудня найдорожчу машину вартістю в 182 тис. доларів Mercedes-Benz G 500 сірого кольору 2019 р.в. (державний номер АІ2222ВР) придбала мати Олександра, яка все життя пропрацювала медсестрою. Про цю покупку українські ЗМІ писали якраз в прив’язці до нещодавнього скандалу. Тоді народний депутат пояснив журналістам, що батькам-пенсіонерам довелось продати всі свої авто, аби купити собі так званий “мерседес кубик”. Але мати Горобця - Лідія Скрипчук - значиться засновницею ТОВ "Ларсо" та ПП КФ "Фаворит – С", хоча і не отримує з них прибутку. За номером її автомобіля, який з 2013 року реєструється лише в селі Фурси Білоцерківського району, де проживає Горобець, теж можна прослідкувати, які автомобілі змінились за останні 8 років. Майже всіх їх можна віднести до класу люкс.  І якщо майно близьких родичів народного обранця може потрапити в поле зору журналістів чи громадських діячів, то майно його обслуговуючого персоналу, здавалося б, не повинне їх цікавити. Але і в цій ланці є цікавий факт. Наприклад, звичайнісінький водій Олександра Горобця в серпні 2020 року придбав Audi Q8 білого кольору 2019 р.в. (державний номер КА0158АХ), що оцінюється у 85,5 тис. доларів. Таку автівку може собі дозволити далеко не кожен представник середнього класу в Україні. Автомобіль, як у водія Горобця (фото для наочності: Pinterest) Крім того на колишню дружину Горобця – Горобець Марину Олександрівну 23.04.1978 р.н. – 31 липня 2019 року було оформлено автомобіль марки Toyota C-HR Hybrid чорного кольору 2019 р.в. (державний номер АА5057ХС). Натомість, найдешевший автомобіль з цього ланцюга місяцем раніше Олександр Горобець зареєстрував на себе. Це Skoda Octavia 2020 р.в. (державний номер АІ0002НА) вартістю в 19,5 тис. доларів. За звітний 2019 рік Горобець задекларував лише: - скромну Toyota Camry вартістю в понад 600 тис. гривень; - автомобіль батька в користуванні. Land Rover 2015 р.в., оцінений лише в 140 тис. гривень (приблизно 5 тис. доларів), який присутній у списку вище; - авто матері BMW 530E, оцінену в 750 тис. гривень (приблизно 27 тис. доларів).  Якщо врахувати авто, оформлене на водія Олександра, то сукупні витрати лише на автомобілі і лише за 2020 рік склали близько 400 тис. доларів. То ж враховуючи ці факти, є підстави вважати що Олександр Горобець, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ймовірно використовує своє службове становище задля власного збагачення і факт цей приховує не надто ретельно, а його пояснення виглядають, м’яко кажучи, неправдоподібно. Бо, якщо врахувати, що офіційна зарплата народного депутата становить близько 35 тис. гривень, виникає запитання: звідки такі кошти з’явились у звичайного народного депутата за останній рік роботи лише у Верховній Раді? Фото: колаж KVКиевVласть

Фракція ОПЗЖ у Київраді підтримала звернення до Президента, Верховної Ради  та Кабінету Міністрів щодо неприпустимості підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Депутати назвали такі рішення влади неприйнятними. Особливо на  тлi епiдемічної та складної економічної ситуації в країні, суттєвого зменшення  рівня доходів населення. Як зазначив перший заступник голови Постійної комісії Київради з питань архітектури та будівництва Володимир Кравець,  нові тарифи призведуть до перевищення сум в платіжках над прожитковим мінімумом.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Часто згадують Німеччину або Австрію, нібито там люди можуть платити за комунальні послуги по 200-300 євро. По-перше, частка ресурсів, як-то електроенергія, газ або вода, становить не більше 50%  цієї суми. Решту грошей сплачують за обслуговування будинку, озеленення території, освітлення тощо. По-друге, мінімальна заробітна плата в Німеччині  понад 1500 євро. Проте влада вважає, що навіть такої суми недостатньо.  Так люди з мінімальними заробітками звільняються від сплати податку на доходи. Отже, фактично, німець з “мінімалкою” платить за комуналку не більше 15% свого доходу", – сказав він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В Україні прожитковий мінімум з 1 січня 2021 р. становить 2 189 грн, а середня оплата по рахунках у зимовий період за новими тарифами – понад 3 000 гривень. "Парадокс, що українець та німець мають сплатити майже однакову суму за ресурси. І це попри різницю між 1500 євро та 66 евро у наших громадян", – зазначив політик.  Фракція ОПЗЖ підтримала звернення до Президента,  Верховної Ради та Кабміну про неприпустимість підвищення тарифів. " Тарифи мають відповідати реальному рівню доходів населення, а питання їх зміни має бути під мораторієм не лише цього опалювального сезону, а до моменту відновлення економіки та зростання реальних доходів людей. Платіжки не можуть зростати швидше доходів людей”, – наголосив  Володимир Кравець. Нагадаємо, Кабмін скасував пільговий тариф на електроенергію в 90 коп./кВт.год для населення на перші 100 кВт.год та встановив з 1 січня 2021 року фіксовану ціну для побутових споживачів на рівні 1,68 грн/кВт.год. Також із 1 січня в Україні зросли тарифи на тепло, газ та його транспортування. Після масштабних акцій протесту, Уряд  пішов на деякі поступки і встановив граничний розмір ціни на газ для побутових споживачів на рівні 6,99 гривні за куб.м та граничний тариф на розподіл газу 1,79 грн за кубометр. Але рішення прийнято лише до кінця опалювального сезону. Рішення про повернення пільгових перших 100 кВт.год прийнято не було. Фото: KVКиевVласть

У Вишгороді – ламають списи навколо закриття ДЮСШ водних видів спорту. Офіційно заклад реорганізують, однак деякі з містян впевнені: йдеться – про закриття. Боротьба проти ліквідації навчального закладу вже докотилася до Міністерства молоді спорту. Між тим, у процесі протистояння виявилися й цікаві подробиці. Громада міста заявляє про серйозні порушення у використанні бюджетних коштів, маніпуляції та зникнення шкільного майна. Крмім цього, місто отримало в підпорядкування тільки колектив школи, а майно, в тому числі і землю, йому не передали. Як стало відомо KV, 3 лютого під стінами адмінбудівлі Вишгородської громади відбулася акція протесту. Колективи працівників, вихованців та їхніх батьків Вишгородської дитячо-юнацької спортивної школи перекрили дорогу та скандували "Врятуйте школу та майбутнє чемпіонів", “Громаді – школу, спорт – дітям". Приводом для протесту стало прийняте 28 січня рішення Вишгородської громади щодо реорганізації комунальної установи ДЮСШ з водних видів спорту. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Мітингарі За словами протестувальників, вони незадоволені тим, що місцева влада без громадських обговорень вирішила реорганізувати школу з водних видів спорту шляхом приєднання її до існуючої міської комплексної ДЮСШ. Куди більше: працівники школи заявили, що їх, навіть не попередили про розгляд цього питання на сесії та не надали жодних обґрунтувань щодо злиття. Вони впевнені, що головна мета міської влади – лише звільнити "ласу" територію від тренувальної бази. Адже школа раніше мала досить розгалужену мережу, та починаючи з 2004 року її почали поступово виводити із-під обласного до районного підпорядкування, а з рештою і зовсім приватизували. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Як повідомляла раніше KV, виступила на боці містян і народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк (фракція "Слуга народу"), яка також заявила про "протягнуте" рішення голови ради про злиття, і як очевидний наслідок, подальше скорочення частини персоналу. Читайте: В Вышгороде протестующие перекрыли центральную улицу (видео) Також про те, що "передача комунальних установ та закладів освіти, культури, охорони здоров’я з балансу районних рад на баланс громад не може бути підставою для звільнення працівників", наголосила на своїй сторінці у Facebook і директор політико-правової консалтингової групи PLC Group Марина Мельниченко. Протестувальники ж наголошують, школа проіснувала 29 років і нині під проводом  реорганізації навчальний заклад просто намагаються ліквідувати. А отже, дітей позбавляють права на безкоштовну повноцінну позашкільну освіту та спортивного майбутнього, а трудовий колектив – роботи. На їхню думку, рішення є незаконним та попередньо мало би бути погоджене з відповідним Міністерством. Турбує громадськість і те, що після злиття, понизиться і категорія ДЮСШ з першої до другої.  Позиція району Як повідомив KV голова Вишгородської районної ради Андрій Анісімов, у процесі укрпнення району та передачі майна з районного підпорядкування на баланс громад виникло багато різних практичних питань. І дійсно, передача деяких об’єктів викликала істотний резонанс і дискусії. Серед них – школа з водних видів спорту. "На жаль, вже після передачі майна є випадки так званої оптимізації закладів, які перейшли в громаду. Як наслідок, сьогодні в місті Вишгород черговий резонанс та громадське невдоволення. Всього після декількох місяців з моменту передачі ДЮСШ з водних видів спорту районною радою в громаду, не чекаючи навіть оформлення актів приймання-передачі майна школи із району в місто, громада прийняла рішення про реорганізацію цієї комунальної установи. Як наслідок, школа з водних видів спорту припинить своє існування, як юрособа", – розповів Андрій Анісімов. За його словами, трудовий колектив та батьки вихованців школи вже звернулися до всіх інстанцій для захисту школи. Районна ж рада, у свою чергу, обіцяє вжити необхідних заходів і відстояти інтереси спортивної спільноти.  "Чи почує міська влада? Це наразі залишається під питанням. Як бачимо, при передачі майна виникає багато різних питань, тому і виникла ідея ініціювати створення Координаційного органу районних рад Київської області, на базі якого представники райрад обговорювали б спільні нагальні питання, напрацьовували практики з проблемних питань та обмінювались досвідом", – додав він. Загалом, за словами голови Вишгородської райради Анісомова, аналогічні ситуації щодо передачі юридичних осіб без нерухомого майна попередньо виникали і щодо передачі закладу позашкільної освіти Вишгородського районного Центру художньої творчості "Дивосвіт", районного будинку культури "Енергетик", КЗ "Навчально-виробничий комбінат". Консенсус був знайдений у спільному договорі, у якому міськрада зобов’язується не ліквідовувати, не реорганізовувати ці об’єкти, не змінювати профіль та цільове призначення, фінансувати їх, а також зберегти трудовий колектив. Залишається ще відкритим питання передачі районної централізованої бібліотечної системи, що пов’язано зі специфікою закладу та нормами спеціального законодавства. Що говорить громада Як же роз’яснив KV голова Вишгородської міської громади Олексій Момот, про ліквідацію цієї ДЮСШ мова взагалі не велася, на дітей реорганізація не вплине, скорочується лишень дехто з персоналу, а щодо майна, яке передали громаді – то тут виявлені серйозні порушення.  За його словами, громада одержала від району школу з водних видів спортів лише як юридичну особу, без тренувальної бази.  Тож вже маючи міську ДЮСШ, фінансово утримувати ще одну аналогічну структуру, необгрунтовано. Тож громада і вирішила здійснити оптимізацію й об’єднати ці дві школу в одну велику.  Момот додав, що дійсно, при такій реорганізації скорочується директор, його заступник та бухгалтер. Але на навчальний процес дітей це жодним чином не вплине і тренування зупинятися не будуть. Немає приводу для хвилювання і в працівників, адже частина з них і так працювала у міській ДЮСШ. Працює громада і над збереженням категорії школи. Зокрема, після обурення громадськості, громада проконсультувалася із Міністерством молоді та спорту і вирішила призупинити рішення щодо реорганізації та провести повний фінансовий аудит діяльності ДЮСШ. Спонукали до цього виявлені під час перевірок серйозні порушення законодавства щодо фінансування та зникнення матеріальної бази. Одержати звіти від школи громада наразі також не може, адже зустріла супротив з боку так званих "тітушок". Також Момот наголосив, що навколо цієї теми виникло багато маніпуляцій, як і політичних. І на його думку, під акціями протесту саме і намагаються приховати всі порушення та нецільові бюджетні витрати. Також він впевнений, що обвинувачення щодо захвату території тренувальної бази є необґрунтованими, адже саме її громаді і не було передано у власність.  Нагадаємо, як раніше писала KV, школи і медики Вишгородщини ризикують опинитися у безгрошів’ї. Депутати Вишгородської громади б’ють на сполох: райрада мусить якнайшвидше передати заклади освіти, медицини та культури на баланс громади, адже згідно з новим законом, з 1 січня саме громади мусять самі фінансувати ці заклади. У райраді запевняють, що хотіли б вирішити питання у строк, оптимальний для бюджетного процесу. Однак на заваді встали інвентаризація, систематизація та інші проблеми.  Читайте: Комунальні лікарні та школи Вишгородщини ризикують залишитися без фінансування на наступний рік Фото: коллаж KV, gazetaslovo.com.ua, "Інший погляд" КиевVласть

Київщина вийшла на фінальний етап районування: старі райради ліквідовують, майно передають у руки громад. Один з перших на ліквідацію серед звичних жителям області районів – Згурівський. Чи готові до цього згурівчани і чи є проблеми із передачею майна, – дізнавалася KV. Як стало відомо KV, 10 грудня 2020 року у рамках адмінтерреформи розпочався процес реорганізації Згурівської районної ради шляхом її приєднання до Броварської районної ради.  Реорганізація Згідно із рішенням Броварської районної ради, була утворена відповідна комісія з реорганізації на чолі з головою Броварської райради Сергієм Гришко. У документі зауважено, що Броварська районна рада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків Згурівської райради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, згідно із додатком, реорганізація має відбуватися поетапно і передбачає План заходів. У першу чергу, мають повідомити державного реєстратора про припинення юридичної особи Згурівської райради, а її працівників – про вивільнення. Також мають провести заходи і щодо інвентаризації всього майна, активів, зобов’язань районної ради та закрити казначейські рахунки, а документи – передати до архівних установ.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Потім мають скласти передавальний акт та передати майно до Броварської районної  ради, а державний реєстратор припинити діяльність Згурівської ради, після чого знищити і печатки та штампи ради. Згурівський район У коментарі KV ексголова Згурівської райради Степан Кузьмич зауважив, що він як голова, та його заступник склали свої повноваження у перший день сесії новообраної Броварської райради. І надалі за реорганізаційні процеси вже відповідає Броварська рада та утворена відповідна ліквідаційна комісія. І доки всі ці процеси тривають, юридично районна рада продовжує існувати.  "Загальний штат райради нараховував сім осіб. На півставки залишалася працювати у раді технічний працівник. Двох працівників, юриста і діловода, перевели до штату Згурівської громади. Продовжили роботу вже під егідою Броварської ради бухгалтер і спеціалісти, які наразі займаються архівуванням та реорганізаційними процесами. До нового року діяв бюджет Згурівської райради. І коштів на їхнє утримання вистачало, адже ми зекономили на зарахуванні премій, аби бюджету вистачало, навіть, на випадок розрахунку. Кошти перейшли на 2021 рік вже до нової ради. І наскільки мені відомо, цих трьох працівників попередили за два місяці про їхнє звільнення вже у середині лютого. І тут вже їхнє майбутнє залежатиме від того, чи потрібні будуть ці фахівці у громаді.  Повноваження щодо передачі комунальних підприємств були делеговані адміністрації і надалі вони мають перейти до громади. Збиткових чи проблемних підприємств в районі не було. Школи та решта комунальних закладів, згідно із законодавством, також переходять до громади. Ще перед виборами особисто пропонував Згурівській селищній раді минулого скликання прийняти майно, аби не виникли у майбутньому проблеми з Броварами. Проте на це вони не згодилися, тож і відповідного рішення рада не прийняла. Ці процеси тепер відбуваються за передбаченою законодавством процедурою", – розповів ексочільник району.  Депутат Згурівської громади Євген Чубук (фракція “Свобода”) розповів KV, що все майно Згурівської райради спочатку було передано до Броварської райради, а згодом – і до громади.  "Деяке майно минула райрада не встигла передати до Згурівки. Але вже відбулися сесії Згурівської ради, на яких це майно було передано вже саме з Броварського району. Комунальні підприємства, які також були на балансі Згурівської райради, перейшли у спадок громаді. На території Згурівського району діяло три комунальні підприємства: вони невеликі, незбиткові і без боргів. Це – комбінат комунальних підприємств, яке відповідало за вивіз сміття, водопостачання, благоустрій тощо. Центральна районна аптека функціонує тепер при громаді, як і підприємство трудового архіву. Стоїть питання щодо об’єднання останнього із комбінатом, аби підприємство мало можливість заробляти надалі кошти на своє утримання. Всі ці процеси, наскільки мені відомо, завершені без проблем. До громади перейшли і майже всі працівники апарату ради", – каже депутат.  Броварський район За словами же голови Броварської райради Сергія Гришко, рада фактично щотижня проводила сесії і ухвалювала необхідні рішення щодо реорганізації району.  Зокрема, були затверджені передавальний акт на безоплатну передачу комунальних підприємств та установ, комунальних некомерційних підприємств, закладів освіти та майна спільної власності Згурівського району в комунальну власність Згурівської селищної ради; передавальний акт комісії з реорганізації Згурівської райради шляхом приєднання до Броварської. А 28 січня 2021 року прийнято і саме рішення щодо передачі майна до громади. "Всі рішення щодо передачі комунальних закладів до громади прийняті. Було прийнято рішення і щодо внесення змін до бюджету Згурівської райради на 2020 рік, аби мати можливість перевести до ради залишки їхнього бюджету. Трудові і робочі архіви залишаються в громаді, вони будуть доступними. Подібне рішення ми прийняли і щодо Броварської райради минулого скликання. Свій трудовий архів передавати не плануємо, адже робочі процеси продовжуються: жителям необхідно оформлювати пенсії і витяги тощо. Майно же було передано до Великодимерської громади. Думаю, що до кінця першого кварталу, місяць-півтора, всі необхідні реорганізаційні процеси мають завершитися", – говорить він. Також він наголосив, що не є прихильником запровадженого субрегіонального рівня і категорично проти, щоб він залишався діяти і надалі у такому ж вигляді.  "Якби ж районні ради мали сталий розвиток із необхідними джерелами наповнення, щоб мати можливість закривати функції хоча би загального плану з медицини, освіти та культури. Але нові районні ради поставили в такі умови, що ми не маємо ні джерел наповнення, ні ресурсів. Повноваження рад, як і функції, не прописані. Знаю, що є приклади, коли людей звільняють, комунальні заклади закривають і передають у громади. Зараз ми передаємо до громади і матеріали, і будівлі. А утримувати на цей період працівників, які там працюють, дуже складно. Наприклад, казначейство звіти нам так ще і не здали, а це як наслідок – невиплачені зарплати", – резюмував він. Нагадаємо, що Згурівський район – наймолодший в Київській області, який був створений в 1986 році. Загальна його площа з адмінцентром у селищі Згурівка складала 763,1 кв.км. До складу району входила одна селищна і 20 сільських рад. Восени на його території була утворена Згурівська селищна громада у складі 21 селищної і сільської рад з адмінцентром у селищі Згурівка. Громада стала частиною вже оновленого Броварського району. Загалом до громади увійшов весь колишній район у складі 41 населеного пункту з населенням у 15503 особи.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Фото: колаж KV КиевVласть

Минулого тижня комітет Верховної ради (ВР) з питань правоохоронної діяльності розглядав проєкти законів про зброю. Крім підтриманого комітетом проєкту закону №4335 (створений, ймовірно, прихильниками МВС для погіршення ситуації з цивільною зброєю в Україні), парламентарі розглядали і зареєстрований 24 листопада 2020 року альтернативний законопроект – №4335-1, ініціатором якого є депутат Андрій Шараськін (фракція “Голос”), відомий як “Богема” – учасник АТО, один з “кіборгів”, що захищали Донецький аеропорт. І, хоча комітет під головування Дениса Монастирського не підтримав проєкт закону №4335-1 (створений зброярською спільнотою, зокрема Українською асоціацією власників зброї (УАВЗ)), він все одно буде розглянутий депутатами у сесійній залі.  КиевVласть проаналізувала запропонований Андрієм Шараськіним законопроєкт №4335-1 “Про цивільну зброю та боєприпаси” та прийшла до висновку, що запропонований документ, хоч і містить певні негативні моменти, але все ж таки є значно кращим, ніж запропонований раніше законопроєкт №4335. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Короткоствольна нарізна зброя Почнемо з головного. Проєкт закону зазначає, що право на отримання категорії зброї С (короткоствольна вогнепальна зброя та зброя менш летальної дії) мають громадяни України, які досягли 25-річного віку та не менш, як п’ять років мають у законному користуванні цивільну вогнепальну зброю. Колектив авторів все ж таки вирішив, що перед придбанням пістолету людина має 5 років тримати в сейфі можливо непотрібну їй помпу або “мелкашку”. До того ж, фактично право на самозахист зі зброєю отримують лише ті, кому більше 25 років (депутати з подачі МВС пропонували взагалі 28 років). Це виглядає як примус до придбання непотрібного товару. Уявіть собі, що керувати автівкою дозволяли б лише після того, як людина 5 років була власником мотоциклу. І ніякі аргументи, що мотоцикл не потрібен, не діяли б. Нема мотоциклу – не буде автівки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Ми свідомо йдемо на такий крок, щоб зняти шалене перенапруження, яке існує і в суспільстві, і серед депутатів. Ми маємо дати ВР бажаний компроміс. Коли протягом першого року зі статистики буде зрозуміло, що нічого страшного не відбувається, можна буде вносити зміни в цю позицію”, – прокоментував KV з цього приводу голова наглядової ради УАВЗ Георгій Учайкін. Великим плюсом цього законопроєкту є дозвіл носіння короткоствольної нарізної зброї, хоча й з певними обмеженнями (не більше однієї одиниці, місткість магазину не більше 20 набоїв, а загальна кількість набоїв в магазинах – не більше 40). Така зброя має носитись приховано від оточуючих, в спеціально пристосованих кобурах, зброярських сумках, забороняється її безпідставна, умисна демонстрація. Цікавим є й такий момент: на відміну від попереднього законопроєкту, в 4335-1 зарядженою зброєю називають зброю з патроном в патроннику. Отже, зброя з приєднаним магазином, але без патрону в патроннику не вважатиметься зарядженою. Відповідно, переміщення зброї без патрону в патроннику не вважатиметься носінням зброї. Окремо слід відзначити, що цей проєкт відносить до однієї категорії короткоствольну нарізну вогнепальну зброю та гладкоствольну короткоствольну вогнепальну зброю (менш летальної дії). Можна спрогнозувати, що таким чином стимулюється поступове виведення вогнепальної зброї менш летальної дії з обігу.  Крім того, цей законопроєкт нарешті вводить “зброя менш летальної дії”. Нагадаємо, що в сумнозвісному законопроєкті № 4335 її називають “травматичною”, що вводить в оману та не відповідає дійсності. Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції” Авторський колектив законопроєкту, поданого Шараськіним, не забороняє револьвери, вочевидь розуміючи, що в цьому немає жодного сенсу. Зрештою, ідентифікація зброї відбувається не лише і не стільки за гільзою, як за кулею. Відзначимо, що згідно цього законопроєкту, під час введення воєнного стану на території, де його впроваджено, носіння громадянами цивільної зброї категорії С не може буде обмежено. Вогнепальна зброя в цілому Також  пропонується дозволити володіння з 18 років довгоствольною гладкоствольною зброєю, пневматичною зброєю калібру більше 4.5 мм та швидкістю пострілу понад 150 м/с, зброєю під патрон “Флобера” калібру більше 4 мм.  Як видно з тексту законопроєкту, до зброї пропонується віднести пневматичну зброю калібру більше 4.5 мм та швидкістю пострілу понад 150 м/с, що виводить з-під удару власників більшості страйкбольної “зброї”. Правда, незрозуміло що робити з тими її зразками, котрі мають швидкість більше 150 м/с, а таких немало. Але це вже значне покращення в порівнянні з законопроєктом № 4335, де пропонується обмеження 100 м/с. Втім, як прокоментував KV Георгій Учайкін, ці моменти можна буде виправити між першим та другим читаннями, якщо страйкбольна спільнота активно долучиться до обговорення. Автори пропонують дозволяти придбання довгоствольної нарізної і комбінованої вогнепальної зброї з 25 років, так само як і в законопроєкті №4335.  Згідно з законопроєктом, отримати посвідчення власника зброї можуть особи, котрі останній рік не притягувалися до адмінвідповідальності за рядом статей. Слід відзначити, що в цьому переліку відсутні ст. 173 (дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян) та ст. 185 (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця), які були в попередньому законопроєкті. Відомо, що саме в цих правопорушеннях працівники МВС часто звинувачують затриманих на акціях протесту, мітингах тощо, і суди нерідко стають на бік поліціянтів.  Є в законопроєкті і досить революційне нововведення. Ним дозволяється спільне володіння та використання вогнепальної зброї, чого немає а ні в законопроєкті №4335, ані в наказі МВС №622, який наразі підмінює закон. На жаль, авторський колектив не запропонував безстроковість посвідчення власника зброї. Його пропонують видавати на 5 років (як і в законопроєкті №4335), в той час як зараз зброю треба перереєструвати кожні три роки. “Це також пошук компромісу. Нічого страшного, якщо раз на кілька років прийдеться підтверджувати посвідчення. З досвіду США ми зробили висновки, що є люди, які купують зброю, і роками не стріляють, а потім їх кулі летять куди завгодно” – зазначив Георгій Учайкін. На відміну від короткоствольної нарізної зброї, або зброї менш летальної дії, під час введення воєнного стану на території, де його впроваджено, забороняється носіння за межами місця постійного зберігання довгоствольної нарізної, короткоствольної або комбінованої зброї.  Корупційні ризики та їх мінімізація Законопроєктом передбачається, що держателем реєстру зброї є Міністерство юстиції, а не МВС. Таким чином, судячи з усього, автори хочуть мінімізувати корупційні ризики. Нагадаємо, що законопроєкт №4335 пропонує визначити держателем реєстру саме МВС. Також до мінімізації таких ризиків має призвезти запропонований порядок перевірки дотримання умов зберігання зброї та боєприпасів. В проєкті закону вказано, що така перевірка (не частіше, ніж раз на три роки) здійснюються поліцейськими за попереднім узгодженням із власником зброї або на вимогу власника зброї чи особи, яка спільно володіє зброєю. Вона проводиться в присутності щонайменше двох осіб, які не є співробітниками Нацполіції, а протокол перевірки умов зберігання складається на вимогу власника зброї, а у разі виявлення порушень – незалежно від згоди власника зброї. Законопроєкт, крім того, покликаний навести лад з нагородною зброєю. Саме її фахівці називають одним із головних джерел корупції в МВС. В законопроєкті зазначено, що особа може бути нагороджена зброєю тільки один раз. Відомчою заохочувальною відзнакою “Вогнепальна зброя” може бути нагороджена тільки особа, котра проходить службу в відповідному відомстві. Навчання власників зброї Законопроєкт пропонує ґрунтовний підхід до навчання власників зброї. В ньому зазначено, що “під час складання іспитів обов'язково використовуються технічні засоби контролю (у тому числі фото- та відеофіксації процесу складення іспиту).  Порядок використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото- та відеотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступу до неї затверджується Кабінетом Міністрів України”. Курси складатимуться з теоретичної частини (основи законодавства, техніка безпеки, матеріальна технічна частина зброї) та практичної.  Екзамен після курсів прийматимуть представники Нацполіції та організації, де проводяться курси.  Окремо зазначається, що бажаючі отримати короткоствольну нарізну зброю, або зброю менш летальної дії мають виконати вправи зі стрільби та нормативи з вогневої підготовки, подібні до встановлених для працівників патрульної поліції.  В законопроєкті не вказано, хто буде встановлювати ці нормативи, що означає “подібні”, і так далі. В будь-якому випадку, прив'язувати нормативи з вогневої підготовки для цивільних до нормативів для патрульної поліції виглядає дивним. Постає питання, чи не занадто це – вимагати від пересічного власника зброї вмінь, “подібних” до вмінь професійного правоохоронця та стрільця?  “Ми хочемо провести паралель з поліцейськими, які мають близько 36 годин навчання володіння зброєю, з яких чи не дві третини – теоретичні. Ми хочемо прив'язатись до певних нормативів, щоб показати, що звичайні громадяни володіють зброєю не гірше, ніж поліцейські. Як людина, котра зі зброєю, хай навіть не короткоствольною, тренується регулярно, запевняю, що громадяни поводяться зі зброєю краще та впевненіше, ніж звичайні поліціянти, крім бійців “КОРДу” чи “Альфи”. Зрештою, ми всі зацікавлені, щоб люди вміли поводитись зі зброєю. Ми маємо так продумати систему навчання володіння зброєю, щоб вона випускала якісно підготовленого власника зброї”, – уточнив голова наглядової ради УАВЗ. Вказано, що інформація про проходження особою курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування, а також результат складання іспиту вносяться до Реєстру. Викликає питання положення про те, що для продовження категорії зброї С (короткоствольної нарізної та менш летальної дії) надається довідка про проходження кваліфікаційного практичного заліку. Цей залік має проводитись за програмою практичної частини іспиту до курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування. “Ми пропонуємо, щоб людина в тирі показала, що здатна влучити в мішень, і не розмахує пістолетом. Це відбуватиметься без участі поліції, тому про корупцію мова не йде. По суті, це просто вартість набоїв у тирі”, – запевнив пан Учайкін. Тобто, кожні п'ять років власник такої зброї має перескладати залік. Це, в свою чергу, потребуватиме зайвих витрат часу та коштів.  Самозахист Законопроєкт визначає, що особа, яка правомірно застосувала цивільну зброю, не підлягає адміністративній чи кримінальній відповідальності та не зобов’язана відшкодовувати шкоду (моральну та/або матеріальну), завдану внаслідок застосування нею зброї.  При цьому відшкодовувати шкоду, завдану внаслідок правомірного застосування зброї, має особа, яка вчинила протиправні дії, що призвели до застосування зброї. Вільні від зброї зони У разі прийняття законопроєкту в запропонованій редакції, в Україні можуть з'явитись зони, вільні від зброї. Вони діятимуть у приміщеннях та на території державних, комунальних підприємств, установ та організацій, що визначені Кабміном. Також Кабмін встановлює вимоги щодо створення та обладнання зон, вільних від зброї. Також власник може надавати такий статус будівлям, приміщенням, спорудам та територіям недержавної форми власності. При цьому всі місця входу до таких зон, та/або межі її території повинні бути позначені відповідними інформаційними знаками, розташованими на видному місці. Важливо, що зона, вільна від зброї, повинна бути забезпечена озброєною охороною та охоронюваним місцем для тимчасового зберігання зброї.  При  цьому, якщо у зоні, вільній від зброї, немає озброєної охорони (та/або якщо немає охоронюваного місця для тимчасового зберігання зброї відвідувачів або працівників), цей статус не діє, незважаючи на будь-які позначення чи рішення органів влади чи власника. Нагадаємо, на думку багатьох представників зброярської спільноти, проєкт закону №4335, котрий схвалив комітет ВР з питань правоохоронної діяльності, є неприйнятним. Зокрема, через те, що він містить антиконституційні, дискримінаційні та корупційні норми. Також він гарантує безпеку злочинцям, оскільки повністю позбавляє українців реалізації права на збройний самозахист шляхом суворої заборони на носіння короткоствольної зброї. Читайте: Законопроєкт про зброю від комітета Монастирського: як звести нанівець необхідну ініціативу Фото: Scott Olson/Getty ImagesКиевVласть

ЦВК оголосила результати виборів до Бучанської районної ради. До райради зайшло 54 депутати від дев’яти політичних сил. Найбільше мандатів одержала партія "Європейська Солідарність" – 10. Далі йде партія "Слуга народу", у якої дев’ять мандатів та "Батьківщина" із сімома мандатами.  У "ЗА Майбутнє" та "Нові обличчя" по шість мандатів. Від "Удару" та ОПЗЖ в раду пройшло по п’ять депутатів, а від ВО "Свобода" та "Сила і Честь" – по три. Про це KV стало відомо із офіційних даних, розміщених на сайті ЦВК.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   "Європейська Солідарність" Богдан Іванович Кавулич - директор ТОВ "Транстрейд-Інвест". Народився 8 серпня 1959 року у місті Стрий на Львівщині, нині проживає у столиці, має вищу освіту. Як член партії, набрав на виборах 454 або 22,74% голосів. Працював начальником управління з питань оборонної роботи, взаємодії з правоохоронними органами, протидії та виявлення корупції Київської ОДА, паст-президент ГО "Ротарі клуб "Київ-Софія". Був помічником народного депутата IV скликання Анатолія Матвієнка (блок Юлії Тимошенко). У 2019 році сума його доходів склала понад 120 тис. гривень. Він має будинок на 147,9 кв. м та дві ділянки (1029 та 897 кв.м) у селі Любимівка, будинок на 44 кв.м та ділянку на  1 тис. кв.м у селі Стрий на Львівщині, а ще  – авто Renault Duster 2017 року випуску. Має він і готівкові запаси: 10 900 доларів, 2800 євро, 379 тис. гривень. Олексій Петрович Черкашин - заступник голови Бородянської районної ради VII скликання (обраний у 2015 році депутатом від "Батьківщини". Народився 5 травня 1984 року у місті Кременчук, нині мешкає у Бучі. Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. Як безпартійний, набрав від виборців 469 або 23,49% голосів. Також він йшов у депутати до Бородянської громади. У 2019 році він балотувався до Верховної Ради від Аграрної партії України. Був засновником компанії "Столичний юрист".  У 2019 році сума його доходів склала понад 281 тис. гривень. Крім доходів, у своїй декларації він не вказав більше жодного рухомого чи нерухомого майна.  Наталія Федорівна Зима – самозайнята особа-нотаріус. Вона пройшла по другому виборчому округу як безпартійна, одержавши 489 або 24,49% голосів. Також вона балотувалася і до обласної ради, але не пройшла. Народилася вона 6 липня 1984 року, має вищу освіту та проживає у селищі Макарів. У своїй декларації кандидата у депутати вона вказала, що має квартиру у Києві на 100.7 кв.м, а також користується будинком в Макарові, квартирою в Броварах на 113,6 кв.м та будинком в Чернігівській області. Їздить вона на BMW X3 2018 року випуску. Від зайняття підприємницькою діяльністю у 2019 році вона одержала 750 329 тис. гривень, а також 17394 тис. гривень страхових виплат, 22727 тис. гривень аліментів, 310 тис. гривень доходу від відчуження рухомого майна. Готівкою вона зберігає 2,7 млн гривень, на банківських рахунках – 165 доларів та понад 50 тис. гривень. Має вона і фінансові зобов’язання у розмірі понад 1,4 млн гривень.  Олена Олександрівна Гуменюк-Торган – військовослужбовець Збройних Сил України. Пройшла по третьому округу як безпартійна, набравши 679 або 34,01% голосів. У 2019 році вона висувала свою кандидатуру на посаду голови Циблівської громади, проте не пройшла. Народилася вона 28 березня 1972 року, має вищу освіту та проживає в селищі Коцюбинське. Входила у склад Громадської ради при КОДА, де відповідала за соціальний захист та є засновницею благодійного фонду "Імені комбата 11 БТРО "Київська Русь" Гуменюка Олександра Леонідовича".  У її декларації провідного спеціаліста військової частини № 3796 вказано, що вона має ділянку на 509 кв.м та квартиру на 40,3 кв.м в Ірпені, ділянку на 1200 кв.м в селі Абрамівка та у спільній власності квартиру у Коцюбинському на 107,4 кв.м. З 2016 року вона їздить на Citroen C-tlysee 2016 року випуску. У 2019 році сума її доходів склала 544 тис. гривень, родини – понад 91 тис. гривень. Владислав Євгенійович Дзівідзінський – приватний підприємець та новообраний заступник голови Бучанської райради. Обраний в ЄБВО як безпартійний, набравши 161 або 8,06% голосів. Народився він 20 вересня 1983 року, з Чернівців та проживає нині в столиці. Закінчив Чернівецький політехнічний коледж за спеціальністю "Архітектура будівель і споруд", Школу муніципального управління центру економічного розвитку і Школу молодого політика. Також Київський національний університет імені Т. Шевченка за напрямом "Політологія" та Національний університет біоресурсів і природокористування України – "Філософія". Проходив стажування в комітеті з питань культури та духовності Верховної Ради України. Він – політолог, політичний коментатор, експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики, співорганізатор дослідницьких проєктів соціологічної VP Agency, громадський діяч та учасник суспільно-політичних проєктів. Має 22-річний досвід проведення виборчих кампаній. На його сторінці в Facebook вказано, що він працює заступником директора в Українському інституті політики та є позаштатним кореспондентом "Новости Украины". З 2008 по 2020 роки надавав перукарські та салонні послуги краси в Чернівцях. Дзівідзінський також є власником фірми "Сomp & Copy" та "Comp2Copy" (ремонт цифрової техніки) та має корпоративні права в ТОВ "Ріелтінвест". У його декларації кандидата на посаду заступника голови Бучанської райради вказано що його дохід у 2019 році склав понад 1 млн гривень. Він задекларував квартиру на 50,40 кв.м та нежилі приміщення у столиці, ділянку на 582 кв.м у Чернівцях, будинок на 118,4 кв.м та ділянку на 2274 кв.м у Тарасівці  у сумісній власності квартиру на 55,3 кв.м. Має автівку Ford Focus 2011 року випуску. Також він має 2750 штук цінних паперів АТ "Стахановський вагонобудівний завод" вартістю по 1,05 гривня кожна. Готівкою він зберігає 150 тис. доларів.  Назар Іванович Крицкалюк – доцент кафедри публічного адміністрування Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та соціальних наук. Обраний як безпартійний по 4 округу з 672 або 33,66% голосами. Народився він 16 січня 1989 року в Старому Косові на Івано-Франківщині, має вищу освіту та проживає у селі Білогородка. За даними ресурсу "Посіпаки", був помічником народних депутатів VIІ скликання Василя Гладія та VIІІ скликання Олександра Співаковського. Є співзасновником ГО "Інвестуй в Україну". Олександр Анатолійович Рибачук – приватний підприємець та депутат Білогородської сільської ради VII скликання (обраний у 2015-му як самовисуванець). Народився він 30 липня 1985 року, має вищу освіту та проживає в селі Білогородка. Обраний як безпартійний, набравши 696 або 34,86% голосів по 5 округу. Він є засновником київської мережі автомайстерень ТОВ "Альден Груп". Як ФОП зареєстрований у 2004 році і займається технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів.  У 2019 році сума його доходів склала понад 680 тис. гривень. Його дружина має будинок на 209 кв.м та ділянку на 1590 кв.м у Білогородці. Сам же Рибачук має ділянку на 4996 кв.м та будинок на 64 кв.м у Житомирській області. Він також задекларував цінне обладнання стенд регулювання кутів розвалу/сходження Hoffman та камеру фарбувально-сушильну Yoki для автомобілів. Він має солідний автопарк із семи легкових автівок: Honda Accord 2004 р.в., Renault Kangoo 2007 р.в., BMW X5 2010 р.в., дві Chevrolet Aveo 2011 р.в. та Chevrolet Aveo 2008 р.в., Renault Clio Symbol 2012 р.в. У спільній власності він позичив третім особам загалом 140 тис. гривень, має готівкою 7 тис. доларів та 150 тис. гривень. У банку він зберігає газалом 160 тис. гривень. Вікторія Юріївна Гнатюк – тимчасово не працює. Як за безпартійну за неї проголосувало 1101 або 55,16% виборців. Народилася вона 12 травня 1992 року, має вищу освіту та проживає у селі Шевченкове.  Вона подала декілька декларацій на посаду депутата райради. У першій за 2 грудня 2020 року вказала, що має квартиру на 51,4 кв.м у селі Шевченкове, одержала виплати на дитину у розмірі 19,7 тис. гривень, має готівкою 6 тис. доларів та 135 тис. гривень. В іншій, за 9 грудня, вона задекларувала у спільній власності квартиру (20%) на 62.8 кв.м у Шостці, авто Honda Accord 2006 року випуску та авто чоловіка – Hyundai Sonata 2015 року випуску, яке він придбав торік за 147 тис. гривень. Також вона вказала його дохід у загальній сумі понад 31 тис. гривень. Також її чоловік має заощадження: готівкою 150 тис. гривень та 20 тис. доларів, у банку загалом – понад 220 тис. гривень.  Богдан Леонідович Ясь - приватний підприємець та волонтер. Народився він 16 травня 1982 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Також він висував свою кандидатуру в депутати Ірпінської громади. Як член партії був обраний по округ №6, набравши 501 або 25,10% голосів. У декларації за 2019 рік він вказав ділянку на 1 тис. кв.м у Михайлівка-Рубежівка, у спільній власності в Ірпені: будинок на 93 кв.м та  ділянку на 153 кв.м. та 1 тис. кв.м, у Бучі – три ділянки на 374, 373 та 373 кв.м. Їздить він на Fiat Doblo 2008 року випуску та BMW 518 1995 року випуску. А ще дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі понад 1 млн гривень та 60 тис. гривень. Готівкою він зберігає 1,2 млн гривень та 55 тис. гривень.  Активний громадський діяч Олеся Олександрівна Василець народилася вона 30 червня 1993 року у Луганську та з початком АТО на Сході країни переїхала і нині проживає в Ірпені. Вивчала журналістику в Нацуніверситеті "Києво-Могилянської академії" та Луганській національний університет імені Тараса Шевченка, навчально-тренінговому центрі "Language & Business Trainers". А ще вивчала економіку та фінанси на онлайн-курсах "Prometheus" та політичні науки в Громадська організація "Ліга інтернів". Як член партії обрана по 7 округу, набравши 31 або 31,61% голосів. Також йшла в депутати до Ірпінської та Коцюбинської громад. За даними ресурсу "Посіпаки", Василець була помічником народного депутата Ярослава Маркевича. У 2019 році балотувалася й до Верховної Ради по округу 114 Луганської області. Вона є засновником кав'ярні "Гюррем" в Ірпені та з аналогічною назвою школи східних танців "Гюррем", яка сьогодні має розгалужену мережу по країні. Вона також була керівником підприємства "Файна кава", а у 2017-2018 роках – менеджером у міжнародному освітньому холдингу "Соль". До цього – в міжнародній словенській компанії "Studio Moderna Ukraine". З листопада 2020 року працює у міжнародному бюро комунікацій Magonova & Partners.  Крім того, вона член ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка, голова Центру маркетингових досліджень і мікробізнесу "Crystal" та волонтер з мікробізнесу та соціального підприємництва ПРООН в Луганській і Донецькій областях. "Слуга Народу" Ольга Романівна Олійнич – перший кандидат та безпартійна, з 2010 року – депутат Ірпінської міськради (у 2015-му обрана від партії "Солідарність жінок України"). У 2011 році була секретарем Ірпінської міської ради. Нині тимчасово не працює. Народилася 26 червня 1961 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Була головою ГО "Ірпінчани", директором КП "Ірпіньзеленбуд". За даними місцевого порталу, її ім’я неодноразово згадувалося в корупційних та земельних скандалах.  У 2019 році сума її доходів склала понад 443 тис. гривень, родини – понад 416 тис. гривень. Її чоловік має в Бучі будинок на 124,2 кв.м, ділянку на 1 тис. кв.м, а вона ділянку на 900 кв.м. У спільній власності Олійнич є ще будинок (42,8%) на 102,7 кв.м та ділянки на 426 кв.м (50%) та 714 кв.м (33,33) у Ірпені. Крім того чоловік має ще чотири ділянки по 105 кв.м кожна та ще чотири від 137 до 190 кв.м у цьому місті. Їздить вона на Toyota RAV 4 2013 року випуску, чоловік – на Toyota Prado 2008 року випуску. Також чоловік має 39% корпоративних прав в ТОВ "Торговий центр "Айдаріс". У банку депутатка зберігає 2534 доларів, 2542 євро та 100 909 тис. гривень.  Станіслав Юрійович Сегеда – приватний підприємець. Народився він 22 січня 1989 року, має вищу освіту та проживає в Києві. Як безпартійний був обраний по округу №2 , набравши 405 або 20,29% голосів. Як ФОП зареєстрований з 2017 року і займається наданням послуг мобільного харчування та ресторанами. У своїй декларації вказав, що має дві автівки: ВАЗ 21104 2005 року випуску та MAZDA 6 2014 року випуску. Займаючись підприємницькою діяльністю торік заробив 992 596 тис. гривень. Готівкою зберігає 30 тис. доларів, 5 тис. євро та 160 тис. гривень. Олександр Григорович Воробйов – тимчасово не працює. Народився 27 січня 1980 року, має вищу освіту та проживає у селищі Ворзель. Як безпартійний обраний в ЄБВО, набравши 107 або 5,36% голосів. В 2019 році він балотувався до ВРУ по 95 виборчому округу. Був помічником народного депутата Дмитра Голубова (обрався від БПП) на платній основі. Працював виконуючим обов'язки гендиректора в ДП "Спецагро" (надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). У декларації кандидата на посаду депутат вказав, що має будинок на 71.9 кв.м, землю на 1499 кв.м та об'єкти незавершеного будівництва у Ворзелі. Його дружина має Lexus LX 470 2004 року випуску, яким користується Воробйов. Готівкою він зберігає 100 тис. гривень, 14 тис. євро та 41 тис. доларів. Ганна Олексіївна Страховська – начальник комерційного відділу ТОВ "Страховський груп" (будівництво житлових і нежитлових будівель). Народилася 21 лютого 1985 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як безпартійна обрана по округу №3, набравши 742 або 37,10% голосів. На її сторінці у Facebook вказано, що вона є керівником соціальної платформи BeCity. Згідно декларації, її дохід склав понад 1,5 млн гривень, родини – понад 2,8 млн гривень. У спільній власності вона має квартири на 71,6 кв.м та 60,7 кв.м у Ірпені. Їй належать квартира на 161,4 кв.м, нежитлове приміщення на 42,7 кв.м у Ірпені, землю загальною площею 4 670 кв.м у Гостомелі та Ірпені. Її чоловік, ексдепутат Ірпінської міськради,  має шість квартир, 10 нежитлових приміщень, землі загальною площею на 4 925 кв.м та у користуванні – 11 671 кв.м в Ірпені. Страховська має автівку Land Rover FreeLander 2010 року випуску, чоловік – квадроцикл та баштовий кран. Крім того, у нього є корпоративні права в ТОВ "Страховський груп" та ТОВ "Комфорт Сервіс Приірпіння" та він є серед засновників ГО "Київська обласна федерація олімпійського тхеквондо (ВТФ)", ТОВ "Страховський груп лтд", яка зареєстрована на Кіпрі. Також має нематеріальні активи: знаки для товарів та послуг.  Готівкою вона зберігає 30 тис. доларів, 100 тис. гривень та має кредит у розмірі майже 200 тис. гривень, чоловік – 90 тис. доларів, 300 тис. гривень та має позику у розмірі понад 25 мл гривень.  Анатолій Михайлович Лановий – сервіс консультант ТОВ "Авто-Метрополіс", учасник АТО. Як безпартійний, пройшов по округу № 4, набравши 646 або 32,36% голосів. Народився він 2 лютого 1979 року на Вінниччині. Закінчив Хмельницьку академію Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького. Проживає в Крюківщині. З 2016 року очолює ГО "Вільне об'єднання патріотів учасників АТО". Його дружина – ексдепутатка Калинівської селищної ради Васильківського району. У декларації він вказав, що має квартиру на 29 кв.м та недобудовану на 64.65 кв.м у Крюківщині та ще дві ділянки на 800 кв.м у Тарасівці та 20 тис. кв.м на Вінниччині, а дружина на 37710 кв.м на Житомирщині. Їздить він на мотоциклі Jianshe JS150-31. Заробив він 72 тис. гривень – дружина – 150 тис. гривень. Готівкою він зберігає 89 тис. доларів. Також він продав у 2019 році квартиру на суму понад 1 млн гривень. Руслан Борисович Ахмеян – тимчасово не працює, громадський діяч, практикуючий юрист. Як безпартійний пройшов по округу №5, набравши 298 або 14,92% голосів. Народився 5 листопада 1998 року та проживає в Софіївській Борщагівці. Вивчав право, фінанси та кредит у Фінансово-правовому коледжі та вчиться на юрфаці Київського нацуніверситету. У 2019 році його дохід склав 100 тис. гривень. Він задекларував майно матері: авто Toyota Camry 2019 року випуску, квартиру на 53,2 кв.м у столиці, ділянки загальною площею 3 112 кв.м, магазин на 48,9 кв.м, будинок, у спільній власності – ділянки площею на 1 701 кв.м у Софіївській Борщагівці. Також у Хотянівці у нього ділянка на 700 кв.м. Крім того, мати одержала дохід від надання майна в оренду. Він має корпоративні права ТОВ "Рім-2015". Готівкою він зберігає 150 тис. доларів, 250 тис. гривень.  Володимир Михайлович Дубас – тимчасово не працює. Народився він 19 травня 1987 року, має вищу освіту та проживає у селі Музичі. Як безпартійний обраний в ЄБВО з 459 або 22,99% голосами. У його декларації вказано, що він має три ділянки на 4 473 кв.м в Музичах, апарат для обсмажування кави, нематеріальні активи та корпоративні права в ГО "Футбольний клуб Музичі". Займаючись підприємницькою діяльністю, він заробив 441 853 тис. гривень. Готівкою має 2,5 млн гривень.  Артем Олександрович Рижак – приватний підприємець. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 69 або 3,45% голосів. Народився він 4 грудня 1990 року та проживає у селі Горенка. Закінчив Київський політехнічний інститут, Академію муніципального управління. Працював у спілці ініціативної молоді "СІМ", менеджером з досліджень та розробок у консалтинговому агентстві "BizGames" та освітньому майданчику Unidream. Також він є помічником-консультантом народного депутата Олександра Корнієнка ("Слуга народу"). Як ФОП він зареєстрований з 2017 року і займається консультуванням з питань комерційної діяльності й керування. Згідно з його декларацією, орендує квартиру у Києві та заробив понад 4,8 млн гривень. У банку він зберігає до 20 тис. гривень, готівкою має 20 тис. доларів, 10 тис. євро та 200 тис. гривень.  Василь Васильович Феєр - директор ТОВ "Ей-ві-еф Девелопмент Груп". Народився 12 березня 1975 року в селі Угля на Закарпатті, має вищу освіту. З 1996 року працював у Польщі, Чехії, Німеччині. У 2003 році повернувся до України та оселився в Ірпені. Як безпартійний, набрав від виборців 301 або 15,08% голосів. У 2019 році сума його доходів склала понад 155 тис. гривень, дружини – 283 367 тис. гривень. Його дружина має дві квартири на 94,9 та 41,6 кв.м у Гостомелі, він же має три нежитлових приміщення та квартиру на 104,4 кв.м у Гостомелі, ще дві квартири в Ірпені у власності сина – на 35,2 та 42 кв.м. Він задекларував також цінне рухоме майно: годинник наручний з біло-жовтого золота Zenith, наручний годинник Perrelet з діамантом Perrelet. Феєр їздить на BMW, яких у нього два – 535XI 2012 року випуску та X5 2012 року випуску У спільній власності він має корпоративні права на ТОВ "Альфакат Євразія" (будівництво житлових і нежитлових будівель), йому належить ТОВ "Ей-ві-еф Девелопмент Груп" (організація будівництва будівель), ТОВ "Угля" (діяльність фітнес-центрів). Готівкою він зберігає 300 тис. доларів, 180 тис. євро, 5 млн гривень, дружина – 120 тис. доларів, 100 тис. євро та 3 млн. Також дружина має фінансові зобов’язання у розмірі понад 1,4 млн гривень.  "Батьківщина" Андрій Олегович Нагребельний – перший кандидат, директор ТОВ "Професійний бійцівський союз". Народився 8 серпня 1978 року, має вищу освіту та проживає в Лісниках, член партії. Після виборів очолив Бучанську райраду. Також він балотувався до Київської облради. Він – діючий співвласник та колишній голова наглядової ради (2014-2019 рр) ПрАт "АТЕК" (діяльність – організація будівництва будівель, функціонування спортивних споруд), де має 2440 акцій вартістю по 500 гривень кожна. Нагребельний – колишній керівник Києво-Святошинської районної парторганізації ВО “Батьківщина”. В 2019  році балотувався від партії до ВР по 95 округу. В 2006 році балотувався до ВР по списку виборчого блоку “Влада народу”. Є власником ТОВ “Багатогалузеве підприємство “Рідна земля”, співвласником та директором ТОВ “Професійний бійцівський союз”, співвласником ТОВ “Траум Фабрік”, ТОВ “Біопромінь”, ТОВ “Фінансово-правова група “Лад” і ТОВ “Господарсько-комерційний центр українського реєстрового козацтва”. Співзасновник ГО “Спілка учасників АТО “Патріот” і БО “Благодійний фонд “Пересвіт”. У 2019 році його дохід склав понад 30 млн гривень. Він має сім ділянок загальною площею 109 тис. кв. м у Богуславському районі. У 2019 році придбав Mercedes-benz S 400 CDI 2018 року випуску за 4,5 млн гривень та дружині Mercedes-benz GLE 400 2019 року випуску за 2,6 млн гривень. Має ще дружина і Land Rover Range Rover Evoque 2013 року випуску. Третім особам він позичив 444 168 тис. гривень, готівкою має 2,5 млн доларів та 500 тис. євро, у банку – 18 348 тис. гривень. Вадим Анатолійович Бородай – займається приватною діяльністю. Народився 22 серпня 1968 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як член партії обраний в ЄБВО, набравши 113 або 5,66% голосів. Він є засновником ТОВ "Чевоний дуб" (прісноводне рибальство) та ТОВ "Євразіябуд Трейд" (будівництво житлових і нежитлових будівель). Він задекларував у користуванні недобудований об’єкт у Ірпені. Займаючись незалежною професійною діяльністю він заробив 280 тис. гривень та має 69 600 тис пенсії. готівкою він має загалом 1,5 млн гривень. Та має фінансові зобов’язання у розмірі 2,3 млн гривень. Віталій Леонідович Нелюбин – працював директором ТОВ "Комунально-житлове управління Альтернатива". Як член партії, обраний по округу №2, набравши 574 або 28,75% голосів. Також балотувався до обласної ради. Народився 14 травня 1972 року, освіта – загальна середня, проживає в Бучі. Він – ексдепутат Ірпінської міської ради (фракція  “УКРОП”, в 2015 році очолював міський список партії), місцевий забудовник. За даними аналітичної системи Youcontrol, є засновником 18-ти та керівником 14 підприємств (зазвичай – обслуговуючих кооперативів житлових комплексів).  У 2019 році його дохід склав понад 300 тис. гривень. У декларації вказав лише транспортний засіб дружини: Range Rover Evoque 2013 року випуску. Він має корпоративні права в ТОВ "Комунальний Альянс", ТОВ "Таксомоторний парк 13250" та ТОВ "Комунально-житлове управління Альтернатива". Є в нього і фінансові зобов’язання у розмірі 12,5 млн гривень та 6,1 млн гривень.  Алевтина Володимирівна Ковальчук – фізична особа-підприємець (роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах). Як член партії пройшла по округу № 3, набравши 504 або 25,25% голосів. Також вона пройшла до Бучанської міської ради. Народилася 6 липня 1977 року, має вищу освіту та проживає у Ворзелі. Помічниця нардепа 8-го скликання Івана Вінника (БПП). Депутат Ворзельської селищної ради 7-го скликання (самовисування). В минулорічній декларації вказала, що має житловий будинок площею 192,8 кв.м у Бучі. Їздить на автомобілі Range Rover. Її дохід склав 4 млн 657 тис. 855 гривень, ще 1 млн 310 тис. 727 гривень отримала від продажу рухомого майна. Має заощадження у розмірі 150 тис. гривень.  Тетяна Миколаївна Яловчак  - тимчасово не працює. Як безпартійна обрана в ЄБВО, набравши 51 або 2,55% голосів. Народилася вона 10 жовтня 1979 року та проживає у селі. Мила. Родом із Донеччини. Здобула три вищі освіти і кваліфікацію психолога, інструктора з йоги, арт-терапевта, сомельє. Має власний бізнес – туристичну компанію. Вона - українська альпіністка, волонтер. Перша українка, член всесвітнього неформального альпіністського "Клубу семи вершин". Є другою українкою, котра здійснила сходження на Еверест в складі другої комерційної групи, з використанням кисню. В 2020 році видала першу книгу "Підкори свій Еверест. Як поразку перетворити на перемогу". Вона задекларувала садовий будинок на 77.20 кв.м в Донецькій області, квартиру на 67.30 кв.м в Донецьку та землю на 1031 кв.м у Криму, авто Нісан Мікра 2006 року випуску та авторське право на книгу. Готівкою вона має 3 млн гривень.  Святослав Вікторович Куценко – волонтер БФ "Здорова нація". Народився 1 серпня 1983 року має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як член партії, обраний в ЄБВО з 297 (14,87%) голосами. Також він балотувався до обласної ради. В 2015 році був обраний депутатом Ірпінської міської ради VII скликання від партії “Нові обличчя” мера Ірпеня Володимира Карплюка, але Ірпінська ТВК в 2017 році позбавила його мандату і всі суди він програв.  На парламентських виборах 2019 року очолював ОВК №95 від ВО “Батьківщина”, та був висунутий кандидатом в народні депутати по цьому округу від “Громадянської позиції”. В цьому ж окрузі на виборах президента в 2019 році був представником кандидата Володимира Зеленського. На парламентських виборах 2014 року очолював ОВК №95 від Ліберальної партії України. Також пишуть, що в 2010 році він обрався до Ірпінської міськради від Громадянської позиції”, проте в офіційних джерелах не вдалось знайти цьому підтвердження. Співвласник ТОВ "Метрокс" (будівництво житлових і нежитлових будівель) та власник ПП “Павліна-СЛ”. Волонтер благодійного фонду "Здорова нація", який, схоже, не має юридичної реєстрації. Олександр Миколайович Копаниця – голова правління ПАТ “Мостобуд”. Народився 12 червня 1961 року, має вищу освіту та проживає в Києві. Як член партії, обраний в ЄБВО, набравши 130 (6,51%) голосів. Також він балотувався до обласної ради. Раніше головою наглядової ради ПАТ “Мостобуд” був скандально відомий екс-нардеп від Партії регіонів Володимир Продівус. Олександр Копаниця працював помічником народного депутата VI скликання Володимира Личука (фракція Партії регіонів). Також Олександр Копаниця був власником та керівником ТОВ “Торговий дім “Мост”, дію якого припинено. Він задекларував землю на 0.12 та будинок на 359.3 кв.м у столиці. Із транспорту має ГАЗ 21 1963 року випуску, VOLVO XC90 2019 року випуску, Mercedes-benz Vito 112 CDI 2007 року випуску, Mercedes-benz S500 2006 року випуску. У 2019 році він одржав пенсію у розмірі 91 156 тис. гривень та дохід від відчуження рухомого майна у сумі 49 тис. гривень. Готівкою має 1,2 млн гривень, 350 тис. доларів та 88 тис. євро, кредит – у розмірі 703 324 тис. гривень  "ЗА Майбутнє" Олександр Петрович Нігруца – перший кандидат, депутат Київської обласної ради 7-го скликання та директор ТОВ "Арх-Буд". Народився він 22 червня 1976 року року в селі Студена Вінницької області та проживає у Петропавлівській Борщагівці. Закінчив Національний аграрний університет України, кваліфікація інженер-електрик Безпартійний. Також він балотувався до обласної ради. Він – президент СК “Чайка”, перший заступник голови Київської обласної федерації футболу, член виконавчого комітету ГО “КСРФФ”. У 2019 році його дохід склав понад 111 тис. гривень. Він має квартиру в столиці на 60,4 кв.м та дві ділянки на 83785 кв.м у Білогородці та 22987 кв.м у  Вінницькій області, авто МАЗ 551605 2005 року випуску. Також він задекларував майно родини.  А ще корпоративні права у спільній власності ТОВ "Маш-буд сервіс", ТОВ "Лайт-Буд", ТОВ "Джерельні води", йому належить ТОВ "Геліос-К-2018". Готівкою зберігає 163 тис. гривень.  Людмила Володимирівна Забела – пенсіонерка. Як безпартійна обрана в ЄБВО з 44 (22,14%) голосами. Народилася 19 вересня 1964 року на Житомирщин та проживає в селі Маковище. Закінчила Житомирський державний педінститут ім.Івана Франка. В 1988 році з родиною переїхала на Київщину, в Макарівський район. З 1997 року по 2015 рік працювала в Макарівській райраді радником голови ради, начальником організаційного відділу та керуючою справами райради. Обиралася депутатом Макарівської райради, помічник народного депутата Сергія Скуратовського. Чоловік її має шість ділянок в Макарівському районі та будинок, вона – квартиру в Києві на 128,8 кв.м, шість ділянок землі загальною площею 263 157 кв.м, недобудований будинок на 303 кв.м у Макарівському районі. Їздить вона на Audi Q5 2013 року випуску, Volkswagen Transporter Car пасажирський 2007 року випуску. Пенсію вона одержує у розмірі 73920 тис. гривень, дохід чоловіка – 1,1 млн гривен в ПрАТ Миронівський хлібопродукт. Григорій Дмитрович Тищенко – завідуючий хірургічним відділенням Макарівської  ЦРЛ. Народився він 18 жовтня 1954 року, має вищу освіту та проживає в Макарові. Як  безпартійний, обраний по округу №2, набравши 68 (43,48%) голосів. Також він балотувався до Білогородської громади та обласної ради. Був депутатом Макарівської райради 6-го та обласнї ради 7-го скликань. Олексій Олександрович Мартинюк – на ЦВК вказано, що він був помічником-консультантом заступника голови Київської обласної ради. Народився він 18 грудня 1982 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як безпартійний, обраний в ЄБВО, набравши 93 (4,65%) голоси. Він задекларував лише авто Honda Civic 2008 року випуску та дохід дружини в понад 50 тис. гривень. Готівкою він має 17 тис. доларів. Є членом ГО "Я-Бучанець". Руслан Васильович Турок – приватний підприємець. Народився він 1 вересня 1977 року, має вищу освіту та проживає у Гостомелі, Як безпартійний, обраний в ЄБВО, набравши 484 (24,24%) голосів. Протягом 2006-2008 років працював головним інженером у Державному експертному центрі. Як ФОП зареєстрований із 2006 року і займається посередництвом у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами. Його дохід у 2019 році склав понад 3,9 млн гривень. У Гостомелі він має ділянку на 800 кв.м, а дружина сім ділянок і квартиру.Також він вказав три вантажівки та легкове авто Toyota Tundra 2010 року випуску. Готівкою він має 1 млн гривень, 500 тис. доларів та у банку – 93 475 тис. гривень, дружина: 500 тис. гривень, 20 тис. доларів та у банку – 30 341 тис. гривень.  Владислав Костянтинович Хахулін – начальник управління в Київоблраді, обраний заступником голови Бучанської райради. Депутат обласної ради VII скликання від "Батьківщини" та 2020 році був відкликаний партією. Як безпартійний, набрав на виборах 50 або 2,50% голосів виборців. Народився 21 січня 1987 року у Києві, де і проживає. Закінчив Нацакадемію державного управління при Президентові України, Харківський національний університет внутрішніх справ та Національний Технічний Університет України "Київський Політехнічний Інститут".  У 2019 році його дохід склав понад 330 тис. гривень, родини – 399 тис. гривень. У декларації за 27 березня 2020 року вказано, що він був головним спеціалістом відділу інформаційних технологій управління інформаційних технологій та матеріально-технічного забезпечення виконавчого апарату Київоблради. Його дружина має ділянку на 1043 кв.м у Хотянівці та квартиру на 74.6 кв.м у столиці. Їздить вона Peugeot 208 2013 року випуску. У спільній власності з дружиною він має готівкою 30 тис. доларів, 20 тис. євро, 150 тис. гривень. У банку він зберігає понад 31 тис. гривень, дружина – понад 9 тис. гривень. "Нові обличчя" Оксана Володимирівна Залужняк – начальник юридичного відділу Ірпінської міськради. Народилася 19 вересня 1979 року в селі Уланів на Вінниччині, нині мешкає в Ірпені, має вищу освіту. Як безпартійна, набрав від виборців 9 або 0,45% голосів. Також вона йшла у депутати Ірпінської громади. У 2019 році сума її доходів склала понад 410 тис. гривень. Вона має ділянку на 457 кв.м та будинок на 57,4 кв.м в Ірпені. Депутатка є членом Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів Закарпатської області. Наталія Сергіївна Степушенко - студентка Університету державної фіскальної служби України, ексголова Ірпінської молодіжної громадської ради, громадський діяч. Народилася 23 квітня 2000 року в Житомирській області, нині мешкає в Ірпені, освіта – професійно-технічна. Як член партії, набрала 99 або 4,95% голосів. Є членом БО "Платформа Ерудитів" Та ГО "Асоціація жінок України дія Приірпіння". Ванда Василівна Писанка - директор ТОВ "Ренесанс Буд" (будівництво житлових і нежитлових будівель). Народилася 8 лютого 1984 року в Києві, нині мешкає в Ірпені, освіта – закінчила Національний транспортний університет. Як член партії, набрала 258 або 12,92% голосів.  Вона має ділянку на 1400 кв.м та будинок на 393.9 кв.м у Трускавцях, будинок на 222,5 кв.м та 12 ділянок землі 17104 кв.м в Ірпені. Чоловіку належить 16 офісів, 44 квартири, 19 нежитлових приміщень та 5 ділянок землі на 26800 кв.м. Їздить чоловік на Land Rover Range Rover Velar 2018 року випуску та Renault trafik 2005 року випуску. Дохід чоловіка склав – понад 50 млн гривень. Готівкою Писанка має 73,7 млн гривень та кредит у розмірі 1,2 млн гривень. Наталія Вікторівна Смолянчук – старший викладач ВПНУБіП України "Ірпінський економічний коледж" та депутат Ірпінської міськради VII скликання від "Укроп". Обрана в ЄБВО з 281 (14,07%) голосом. Народилася вона 2 лютого 1971 року, має вищу освіту та проживає в Гостомелі. Вона є присяжною в Ірпінському міському суді та додатково працює вчителем в Ірпінському міському відділі освіти. У 2019 році її дохід склав понад 200 тис. гривень. Вона має дві ділянки 1800 на кв.м у Гостомелі, у спільній власності квартиру на 65.2 кв.м. Готівкою вона зберігає 345 тис. гривень. Дмитро Михайлович Негреша – керуючий справами виконкому Ірпінської міськради. Народився 10 червня 1988 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з  461 (23,09%) голосом. Є членом громадських організацій "Правозахисна група "Адвокат" та громадське формування з охорони громадського порядку "Ірпінська муніципальна варта". У 20019 році його дохід склав понад 608 тис. гривень дружини – 653 тис. гривпень. Він має квартиру на 89,2 кв.м в Ірпені, дружина два авто – Peugeot 107 2011 року випуску, Mercedes benz c180 2006 року випуску. Богдан Олександрович Слюсаренко – приватний підприємець та депутат Ірпінської міськради VII скликання від "Нові обличчя". Пройшов по округу №7 із 1099 (55,06%) голосами. Також він пройшов у раду Коцюбинської громади  Народився він 27 березня 1980 року, проживає в Коцюбинському, освіта – професійно-технічна. ЯК ФОП він зареєстрований з 1999 року, його діяльність – механічне оброблення металевих виробів. Є співзасновником "Громадської ради Коцюбинського". У 2019 році його дохід склав понад 2,4 млн гривень. Він має квартиру на 41,1 кв.м та гараж у столиці, ділянку на 920 кв.м, квартиру на 66.8 кв.м у Коцюбинському, два магазини, МАФ, шість конструкцій та два місця для розміщення зовнішньої реклами, нежитлове приміщення, дружина – квартиру на 61.8 кв.м та землю на 500 кв.м. Дружина їздить на Subaru Forester 2008 року випуску, він – Kia Soul 2010 року випуску. Готівкою зберігає 80 тис. доларів та 650 тис. гривень. "Удар" Іван Іванович Самойдюк – перший кандидат, який тимчасово не працює. Народився 8 липня 1992 року та проживає в Києві. Безпартійний. Вивчав бізнес-адміністрування та управління в університеті Великобританії. Був радником міністра інфраструктури України, помічник нардепа Максима Бужанського (фракція "Слуга народу"). Є засновником ТОВ "Стівен Орлікофф" (діяльність із керування комп'ютерним устаткованням) та ТОВ "Лавір" (веб-портали). Ольга Володимирівна Цилюрик – самозайнята особа-адвокат. Народилася 2 квітня 1990 року, має вищу освіту та проживає у Петропавлівській Борщагівці. Як безпартійна була обрана в ЄБВО з  19 (0,95%) голосами. Співвласниця адвокатського об'єднання “БТ Партнерс”, співзасновниця ГО “Медична правозахисна група “Здоров`я нації”. Працювала помічником депутата Київської облради VI скликання (2010-2015 рр) Романа Ганжі. Ймовірно, разом з відомим горілчаним підприємцем Євгеном Черняком є співзасновницею двох ГО – “Українська Медіа Варта” та “Українська Асоціація Аграрного Права”. У 2019 році її дохід склав понад 541 тис. гривень. Вона задекларувала квартиру на 62.9 кв.м у Петропавлівській Борщагівці, авто Honda CR-V 2007 року випуску та корпоративні права в адвокатському об'єднанні "БТ Партнерс". Готівкою вона має 15 тис. доларів, на банківських рахунках – 35 204 тис. гривень. Андрій Геннадійович Скочко – керівник та засновник ТОВ "Перша друкарня". Народився 10 лютого 1986 року, має вищу освіту та проживає у місті Корсунь-Шевченківський на Черкащині. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 52 (2,60%) голосами. Співвласник ТОВ “Копі Лайф”, ТОВ “Арт Інвест Компані”, ТОВ "Скобар". Співзасновник ГО “Київ – безпечне місто”. У 2019 році його дохід склав понад 60 тис. гривень. Він має на 500 кв.м землю на Черкащині. Ще готівкою зберігає 980 тис. гривень, 46 тис. доларів, у банку – 12053 тис. гривень. Анастасія Леонідівна Гуменюк  - тимчасово не працює. Як безпартійна, обрана в ЄБВО з 123 (6,16%) голосами. Також вона йшла до обласної ради. Народилася вона 6 жовтня 1992 року, має вищу освіту та проживає у Софіївській Борщагівці. PR-менеджер Facebook-спільноти “11 Dinners”, раніше працювала PR-менеджером QDRO-terraced house, а до того – в ZV Development. Також вона працювала PR-менеджером в компанії what.PR, керівником магазину "Brushme. Картины по номерам" та менеджером з продажу в "Artfour. Картины на холсте". Крім того, керувала в "Popart.Ua", була помічник комерційного директора в "ГолосUA", персональним асистентом виконавчого директора в "Enso" та педагогом-організатором в "УДЦ "Молода гвардія".  У 2019 році її дохід склав понад 8 тис. гривень.  Олександр Васильович Боришкевич – самозайнята особа, адвокат. Народився 9 серпня 1992 року, має вищу освіту та проживає в Києві. Як член партії, обраний в ЄБВО з 188 (9,41%) голосами. Також він балотувався до обласної ради. На одній зі своїх Facebook-сторінок написав, що працює в Київраді. Працював помічником народних депутатів: VIII скликання – Олега Велікіна (екскерівник Київської обласної організації “УДАРу”) та Артура Палатного (який є кумом мера Києва Віталія Кличка); VII скликання – Артура Палатного (фракція “УДАР”). На місцевих виборах 2015 року балотувався від партії “Нові обличчя” до Київської облради, Вишгородської райради та Вишгородської міськради. На парламентських виборах 2012 року був довіреною особою партії “УДАР” в Київській області та на 90 окрузі (Біла Церква). Був членом Ради громадського контролю НАБУ II скликання. Екс-партнер юридичної фірми “Register”, екс-партнер юридичної фірми “Brite & Gribe”. Був головою "Команди молоді Київщини" та головою аналітичного центру "1991". Перебуває у громадських організаціях "1991.покоління незалежних", "Народний люстраційний центр", "Центр політичного консалтингу лобіст". У 2019 році його дохід склав 8 тис. гривень. Він має квартиру на 39,1 кв.м, авто FIAT TIPO 2017 року випуску та корпоративні права в адвокатському об'єднанні "БТ Партнерс" та в ТОВ "Легал Про". Готівкою зберігає 68 тис. доларів, 600 тис. гривень та в банку в майже 40 тис. гривень. "Опозиційна платформа – За життя" Тетяна Леонтіївна Подашевська - перший кандидат та доцент Київського Національного університету культури і мистецтв. Народилася 28 грудні 1958 року, має вищу освіту та проживає в Петропавлівській Борщагівці. Також вона пройшла до обласної ради. До обрання працювала заступником Тетіївського міського голови, у 2010-2014 роках – замголови Київської ОДА, до 2005 — начальник Департаменту зв'язків з громадськістю МВС України. Вона – генерал-майор міліції, заслужений журналіст України, кандидат наук. В 2019 році балотувалась від “ОПЗЖ” ло ВР по 95 округу. Також балотуватися до ВР в 2012 році під номером 190 списку Партії регіонів. В 2015 році балотувалась до Київської облради від “Опозиційного блоку”. В 2013 році увійшла до топ-100 найвпливовіших жінок України за версією журнала “Фокус”.  Сергій Миколайович Гачков - директор ТОВ "Вівіан". Як член партії, обраний в ЄБВО з 143 (7,16%) голосами. Також йшов до обласної ради. Народився 2 жовтня 1986 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Він – власник ТОВ “Тандем-СС” та засновник ГО “Мій Ірпінь”. В 2015 році балотувався до Ірпінської міської ради від “Партії захисників вітчизни”. Його дохід у 2019 році склав 1,4 млн гривень. Він задекларував лише авто BMW 5231 199 року випускуЮ готівку у розмірі 1,2 млн гривень, 420 тис. доларів та 170 тис. євро.  Анатолій Петрович Гриценко – самозайнята особа адвокат. Народився 11 червня 1976 року, має вищу освіту та проживає у Києві. Як член партії, був обраний в ЄБВО з 268 (13,43%) голосами. У 2019 році його дохід склав понад 70 тис. гривень. Він має ділянку на 1996 кв.м та будинок на 162,30 кв.м у селі Кобці, його дружина – чотири ділянки на 5 500 кв.м. Їздить він на Hyundai Tucson 2018 року випуску. Також він має у спільній власності корпоративні права в ТОВ "ОК Альфа-Захист" та ТОВ "Охоронно-правова компанія "Геракл". Готівкою він зберігає 780 тис. гривень та має кредит у розмірі 597 750 тис. гривень.  Андрій Олександрович Суховій – начальник відділу експертизи заявок на винаходи в ДП "Український інститут інтелектуальної власності", заступник голови профспілки. Як член партії, обраний в ЄБВО, набравши 187 (9,37%) голосів. Народився він 20 червня 1983 року, має вищу освіту та проживає в Петропавлівській Борщагівці. У 2019 році його дохід склав понад 2 млн гривень. Він має квартиру на 38,4 кв.м у Петропавлівській Борщагівці, ділянку на 1 тис. кв.м, три ділянка на 2673 кв.м у Броварах та Ворзелі, у спільній власності будинок, дві ділянки, а дружина має дві квартири на 79,8 та 123,8 кв.м у столиці, ділянку на 1 тис. кв.м і будинок на 266,9 кв.м у Петропавлівській Борщагівці. Іван Ласлович Лехман - директор ТОВ "Делюкс Лайф" та депутат Ірпінської міськради VII скликання (обраний від Партії захисників Вітчизни). Народився 24 серпня 1983 року в селі Вишково Закарпатської області, освіта – вища. Як член партії, набрав 285 або 14,28% голосів. Був головою ГО “Координаційна рада Ірпінського регіону”. Є співзасновником ТОВ "ІБК "Оберіг" (будівництво житлових і нежитлових будівель), БФ "Допомоги 5 БТГР",  У 2019 році сума його доходів склала понад 510 тис. гривень. Він має дві ділянки на 866 та 600 кв.м, квартиру на 37,9 кв.м в Ірпені. Їздить він на BMW 525 TDS 1995 року випуску та має фургон Iveco Daily 2002 року випуску. Та був учасником у ТОВ "Делюкс лайф" (організація будівництва будівель). Є керівником підприємства Ірпінської міської організації української спілки ветеранів афганістану "Саланг" та членом ГО "Ірпінська міська організація Української спілки ветеранів Афганістану". ВО "Свобода" Анатолій Леонідович Ковінченко – перший кандидат, член партії, пенсіонер та депутат Києво-Святошинської районної ради VІ та VІІ скликань (фракція "Свобода"). Народився він 28 квітня 1952 року в Гомелі та проживає нині у Петропавлівській Борщагівці. Навчався у Київському державному інституті фізичної культури та спорту. З 1986 по 1988 роки працював в УВС Київської області на посадах інспектора та старшого інспектора. З 1988 р. по 1990 роки працював в МВС України на посаді заступника начальника відділу фізичної підготовки та спорту. З 1990 року по 2006 рік обраний сільським головою села Софіївська Борщагівка. В листопаді 2006 року вийшов на пенсію. Має звання полковника міліції. У 2019 році його дохід склав понад 41 тис. гривень, родини – понад 32 тис. гривень. Він має ділянку на 704 кв.м у Криму, дві ділянки на 11800 кв.м на Закарпатті, дружина на 2411 кв.м у Макарівському районі і незавершений будинок, на 12700 кв.м – у Закарпатській області, на 1668 кв.м – у Черкаській області і незавершений будинок та ще квартиру на 55,2 кв.м у Львівській області. Він їздить на Volkswagen transporter 2011 року випуску та водний засіб Motorboot 2000, дружина – на Hyundai IX35 2012 року випуску. У банку він зберігає 417 703 тис. гривень.  Олег Геннадійович Миронов - приватний підприємець. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 191 (9,56%) голосом. Народився 15 березня 1978 року та проживає у Білогородці. Закінчив Київський нацуніверситет будівництва й архітектури. Як ФОП він зареєстрований з 2008 року та займається роздрібною торгівлею залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.  Він задекларував 5 земельних ділянок загальною площею 8364 кв.м, ділянку у спільній власності на 2793 кв.м, два власних офіси та один у сумісній власності, будинок на 290,6 кв.м та 32 квартири. Переважно все майно знаходиться у Білогородці. Він має ще Volkswagen Transporter 2010 року випуску та Volkswagen Amarok 2014 року випуску. Його дохід складає 984 540 тис. гривень. Готікою зберігає 15 тис. доларів та 200 тис. гривень, у банку – 84 тис. гривень.  Ігор Олегович Ополінський – начальник відділу екологічного контролю Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 385 (19,28%) голосами. Народився він 22 серпня 1992 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Його дохід у 2019 році склав 108 459 тис. гривень. Він має квартиру на 78.1 кв.м у Ірпені, авто Kia Rio 2012 року випуску. Готівкою він має 22 тис. євро, 22 тис. доларів, 200 тис. гривень. "Сила і Честь" Михайло Григорович Харченко – перший кандидат та директор АТП ДП "Антонов". Народився він 11 жовтня 1948 року в Кагарлик   та проживає у Бучі. Безпартійний. Закінчив механічний факультет Київського інституту інженерів цивільної авіації за спеціальністю "інженер-механік з експлуатації літаків і двигунів". За даними "Урядовий кур’єр, у 1975-1980 рр. працював на ДП "Антонов" інженером, старшим інженером та провідним інженером з експериментальних робіт 2 класу (дослідження аеродинамічних характеристик літаків). З 1978 року – на льотній роботі. У складі екіпажу брав участь у перших польотах та комерційних рейсах літаків Ан-124 та Ан-225. У 1980-1992 рр. – провідний інженер з льотних випробувань літаків 1 класу. З 1992 по 1997 рр. – заступник директора авіакомпанії ДП “Антонов”. З 1997 по 2008 рр. – перший заступник начальника льотно-випробувальної і доводочної бази з льотної роботи. 2008-2013 рр. – пілот літака Ан-124-100 авіакомпанії ДП “Антонов”. З березня до серпня 2016 р. – керівник Центру льотної підготовки НАУ. З листопада 2016 р. –   директор АТП ДП “Антонов”.  Його дохід у 2019 році склав понад 1,6 млн гривень, родини – 40 тис. гривень. Його дружина має будинок у Бучі на 599 кв.м, він автівки – Mersedes S320 2002 року випуску та Folkswagen Tuareg 2013 року випуску. У банку він має 200 тис. гривень.  Роман Григорович Бахтігарєєв – пенсіонер. Народився він 13 червня 1954 року, має вищу освіту та проживає у Ворзелі. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 83 (4,15%) голосами. На Facebook він вказав, що є заступником голови правління, керівник апарату в EPA Ukraine та у складі громадська ради з екологічної безпеки при ДЕІУ. Мирослав Васильович Григорчук – доцент кафедри Державно-правових дисциплін Інституту економіки і права "Крок" та голова правління обласної організації партії. Як член партії, обраний в ЄБВО, набравши  37 або 1,85% голосів. Народився він 28 вересня 1962 року та проживає в Ірпені. Закінчив Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. За інтернет-даними, 26 років працював в органах внутрішніх справ. Зокрема був заступником начальника відділу департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС. Має чотири вищі освіти за гуманітарним, юридичним та економічним напрямками. Та балотувався позаторік до Верховної Ради по Івано-Франківській області. Має корпоративні права в ТОВ "Юр-імперіал Бізнес Груп". Його дохід торік склав понад 325 тис. гривень. Він має землю в Івано-Франківській області на 800 кв.м, а дружина недобудований будинок, у спільній власності у нього будинок на 57,8 кв.м у Ірпені та його дружина має будинок на 138 кв.м. Їздить він на Опель Аскона 1987 року випуску та ВАЗ Калина 2006 року випуску. У банку він зберігає 200 тис. гривень та має готівкою 35 тис. гривень.  Нагадаємо, Вишгородську районну раду VIII скликання представляє 42 депутати від шести політсил. Найбільше мандатів здобула партія "Слуга народу" – 12, на другій позиції  -"Європейська Солідарність" – 10 мандатів. Третє місце виборола партія "ЗА Майбутнє" – 7 мандатів, випередивши на одного депутата “Опозиційну платформу – За життя". Чотири мандати відійшли ВО "Батьківщина" і три – партії "Наш Край". Вийшли з ради "Європейська Солідарність" Олена Валеріївна Павлова – обрана в ЄБВО як перший кандидат та безпартійна. Вона – офіцер морально-психологічного відділу Національного університету оборони України. Народилася 25 грудня 1982 року, має вищу освіту та проживає в Бучі. Також вона пройшла за списком як депутат до Ірпінської міськради. У її декларації кандидата на посаду депутата Ірпінської міськради, вказано що її чоловік має земельну ділянку на 800 кв.м в Ірпені та автівку Ауді А6. її дохід у 2019 році склав понад 374 тис. гривень, родини – понад 390 тис. гривень. Микола Іванович Бовсуновський – головний лікар Бородянського центру первинної медико-санітарної допомоги. На першому окрузі  за нього, як безпартійного проголосувало 524 або 26,25% виборців. Також він висунув свою кандидатуру в депутати Немішаївської ОТГ, але не пройшов. Не обрали його і в 2015 році до обласної ради, куди він балотувався від партії "Наш край". Народився він 26 апреля 1960 року, має вищу, місце освіта  та проживає в селищі Немішаєве. У 2019 році сума його доходів склала понад 483 тис. гривень, родини – понад 91 тис. гривень. Він має три ділянки загальною площею на 39 997 тис. кв.м у Бородянському районі і дві ділянки на 31 748 тис. кв.м у Житомирській області, будинки на 42 кв.м на Житомирщині, на 97,6 – в Микуличах, на 66,4 кв.м – в селі Коблицький Ліс. Його дружина у Бабинцях має земельну ділянку на 2500 кв.м, два будинки на 107 кв.м у Немішаєво та на 92,8 кв.м у Коблиці. Їздить він на Skoda Superb 2008 року випуску. У банку він зберігає 170 443 гривень. "Опозиційна платформа – За життя" Вікторія Вікторівна Шевченко – головний бухгалтер ТОВ "Макоша" (діяльність кафе). Обрана в ЄБВО з 86 (4,31%) голосами. Народилася вона 20 жовтня 1980 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. "Нові обличчя" Володимир Андрійович Карплюк – перший кандидат, голова партії та ексмер Ірпеня. Народився 2 серпня 1981 року та проживає в Ірпені. Закінчив Національну академію державної податкової служби України (НАГНСУ) за спеціальностями "Правознавство" та "Економіка підприємства". З 2003 по 2005 рік працював викладачем кафедри податкової політики та оподаткування НАГНСУ. Паралельно з цим працював помічником на громадських засадах депутата Верховної Ради  IV скликання Василя Гаврилюка (фракція "Відродження"). У грудні 2005 року був зареєстрований в Деснянському районі Києва як фізособа-підприємець, профіль – роздрібна торгівля з лотків та на ринках; діяльність припинена. Працював директором ТОВ "Сарафан" (рекламні агентства, неспецифічна оптова торгівля в Бучі), з 2010 по 2011 рік – заступник Бучанської міської голови Анатолія Федорука з економічних питань. У 2010 році безуспішно балотувався в мери Ірпеня. З жовтня 2014 по серпень 2018 року – міський голова Ірпеня. 2 серпня 2018 року на сесії Ірпінської міськради Карплюк офіційно оголосив про свою відставку. Складання повноважень, нібито було пов'язано з його планами брати участь в майбутніх парламентських виборах. На дострокових парламентських виборах 2019 року Карплюк одним з перших зареєструвався в ЦВК і балотувався по 95 округу (Ірпінь, частина Києво-Святошинського району) як самовисуванець. Проте – не пройшов.  З червня 2020 року – засновник і керівник ТОВ "Український науковий фонд" дослідження та експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук. Активно займається громадською діяльністю. Його ім’я неодноразово згадувалося в скандалах, а особливо в конфліктах із головою Бучанської громади Анатолієм Федоруком.  Наразі відсутня його декларація за 2019 рік, але KV неодноразово аналізувала його обширні статки та доходи. Петро Петрович Король – наглядач міського кладовища КП УЖКГ "Ірпінь" та депутат Ірпінської міськради VII скликання від "Укроп". Народився 27 травня 1986 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як член партії, обраний по округу № 7 p 883 (44,23%) голосами. Ім’я депутата неодноразово згадувалося в скандалах, пов’язаних із земельними питаннями, погодженням генпланом міста Ірпінь тощо. Батько Петра Короля – Петро Король володіє бізнесом з надання ритуальних послуг “Пам’ять King” та вважається монополістом в Ірпені. У 2019 році його дохід склав понад 1 млн гривень, родини – 55 тис. гривень. У користуванні він має ділянку на 1200 кв.м, будинок на 263,4 кв.м, йому належить дві ділянки на 1 100 кв.м та квартира на 25.1 кв.м, недобудований будинок, авто Land Rover Discovery 3.0 Універсал-В 2012 року випуску. Дружина має дві ділянки на 1353 кв.м та будинок на 124,1 кв.м, недобудовану квартиру в Ірпені, авто Нісан Кашкай 2015 року випуску. Має він і готівкові запаси: 47 тис. доларів та 920 тис. гривень, на банківських рахунках у нього 344 981 гривень та 700 євро. Дружина має готівкою 42 тис. доларів, у банку – 70 221 гривень.  Олександр Сергійович Пащинський - директор ПП "Бнб Реал-промо" (рекламні послуги) та депутат Ірпінської міськради VII скликання. Як член партії, обраний по округу №6 з 1215 (60,87%) голосами. Народився 3 квітня 1984 року та проживає в Ірпені. Закінчив Нацуніверситет державної податкової служби України, факультет фінансів та банківської справи. Також він є директором ПП "Пащинський Олександр Сергійович". Його батько, Сергій Пащинський, власник асфальтного заводу в Приірпінні "Б.І.І.А.К" і відомий як головний монополіст сфери благоустрою та дорожнього будівництва. Відомо, що підприємство Пащинського регулярно виграє тендери на виконання робіт з асфальтування доріг та прокладання тротуарів у Приірпінні. Його дохід у 2019 році склав понад 1,7 млн гривень, родини – 1 млн гривень. Він задекларував майно дружини – три офіси та квартиру на 104,7 кв.м, він же має лише ділянку на 1 тис. кв.м. У декларації він вказав і п’ять одиниць сільгосптехніки, дві вантажівки. Сам же він їздить на Toyota Land Cruiser 2005 року випуску, Tesla S 2016 року випуску та дружина на Volkswagen Touareg 2014 року випуску. готівкою він зберігає 400 тис. гривень.  "ЗА Майбутнє" Лариса Петрівна Федорук – ексголова Ворзельської селищної ради. Народилася 25 березня 1970 року, має вищу освіту та проживає у Бучі. Як безпартійна, обрана в ЄБВО, набравши 1144 (57,31%) голоси. Також вона пройшла до Бучанської міської ради. Вона – рідна сестра голови Бучанської громади Анатолія Федорука. З вересня 1992 року по 2001 рік працювала вчителем української мови та літератури в Ірпінській середній школі-гімназії № 4, яка згодом була перейменована в Бучанську  Українську гімназію. З вересня 2001 року по січень 2007 року працювала на посаді  заступника директора з навчально-виховної роботи в Бучанській Українській гімназії. З січня  2007 року по грудень  2011 року працювала  у відділі освіти Бучанської міської ради на посадах заступника та начальника відділу освіти. З грудня 2011 року по жовтень 2015 року працювала керуючим справами виконавчого комітету Ворзельської селищної ради. У листопаді 2015 року була обрана селищним головою Ворзельської селищної ради.  В минулорічній декларації вказала, що має квартиру на 89,2 кв.м, дві земельні ділянки на 1 585 кв.м у Бучі. Їздить на автомобілі TOYOTA RAV4. Її зарплата склала 377 809 гривень, має ще 34 949 гривень та 5 500 доларів США заощаджень.  "Слуга Народу" Василь Васильович Олійнич – директор ТОВ "Ей-ві-еф Девелопмент Груп" (організація будівництва будівель). Як безпартійний обраний в ЄБВО з 301 або 15,08% голосів. Народився він 12 березня 1975 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Нагадаємо, Вишгородську районну раду VIII скликання представляє 42 депутати від шести політсил. Найбільше мандатів здобула партія "Слуга народу" – 12, на другій позиції  -"Європейська Солідарність" – 10 мандатів. Третє місце виборола партія "ЗА Майбутнє" – 7 мандатів, випередивши на одного депутата “Опозиційну платформу – За життя". Чотири мандати відійшли ВО "Батьківщина" і три – партії "Наш Край". Читайте: Вони пройшли: депутати ради Васильківської міської громади Фото: колаж KV КиевVласть