В начале декабря Киевская облгосадминистрация перераспределила государственные субвенции на улучшение жилищных условий сиротам, участникам боевых действий и их семьям на текущий, 2021 год. Часть неиспользованных средств из местных бюджетов вернулась в государственный бюджет.
Как стало известно KV, председатель КОГА Василий Володин подписал несколько распоряжение о распределении и перераспределении государственной субвенции между местными бюджетами. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Так, распоряжением №759 была перераспределена субвенция на строительно-ремонтные работы, приобретение жилья и помещений для развития семейных и других форм воспитания, приближенных к семейным, поддержку малых групповых домов и обеспечение жильем детей-сирот, детей, лишенных родительской опеки. Из местных бюджетов были изъяты средства: у Броварской общины – 955,9 тыс. гривен, Белогородской – 594,9 тыс., Бучанской – 314,8 тыс. гривен. Не добавили денег ни одной из общин.
На улучшение жилищных условий добавили средств переселенцам, особам с инвалидностью в результате войны III группы и участникам боевых действий. Согласно распоряжению №762, Бучанская община получила 1,9 млн гривен, Вишневая община – 1,3 млн, Борщаговская и Богуславская общины – по 1,1 млн гривен, Бориспольская община – 709 тыс. гривен.
Распоряжением №763 средства добавили Обуховской общине для выплаты на улучшения жилья семьям участников боевых действий, особам с инвалидностью I – II группы из числа участников боевых действий. Сумма субвенции – 655,8 тыс. гривен.
Также получила средства Гостомельская общины для категорий лиц, защищавшие независимость, суверенитет и территориальную целостность Украины, а также члены их семей. Субвенция составила 1 млн гривен.
Напомним, как ранее писала KV, в сентябре Киевская облгосадминистрация распределила государственную субвенцию территориальным общинам области. Почти 46 миллионов гривен они должны потратить на улучшение жилищных условий участников АТО, получивших инвалидность I и II группы и их семей. На местах отмечают, что выделенных средств не хватит для удовлетворения жилищных нужд всех АТОвцев. Ведь очередь квадратных метров на некоторых территориях достигает десятков человек.
Читайте: На медицину, житло і соцсферу: Київщина отримала 50 млн гривень державної субвенції
Фото: lexinform.com.ua
КиевVласть
Турецька девелоперська компанія Bosphorus Development у 2022 році розпочне в Києві реалізацію двох будівельних проєктів, один з яких – багатофункціональний житловий комплекс з торговельними та соціальними об’єктами. У цієї компанії вже є у власності чотири земельні ділянки в центрі столиці, тривають переговори про придбання ще трьох.
Про це KV стало відомо з ексклюзивного інтерв'ю засновника та Голови Наглядової ради турецької інвестиційно-девелоперської компанії Bosphorus Development Мехмета В. Сачаклиоглу, яке він дав агенції "Інтерфакс-Україна". Публікуємо повний текст цього інтерв'ю:
- Розкажіть про компанію Bosphorus Development.
- Наша компанія – одна з найбільших інвестиційно-девелоперських компаній в Туреччині. Мої дідусь та бабуся започаткували бізнес у 1930-х роках. Я є представником третього покоління. Сімейний бізнес розпочався з роздрібної торгівлі, згодом компанія почала займатися іншими видами підприємницької діяльності, зокрема відкрили мережу гастрономів, ресторанів та пекарень, виробництво меблів, текстилю, а також постачання газу й торгівля нафтопродуктами.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Перший девелоперський проєкт наша компанія реалізувала у 1970 році. За 51 рік побудовано більше 5 млн кв. м нерухомості, понад 100 проєктів завершено. Серед знакових для нас проєктів – один із найбільших тематичних акваріумів у світі Istanbul Aquarium загальною площею 23 тис. кв. м та найбільший бізнес-центр Istanbul Tower 205 (220 м заввишки, 246 тис. кв. м). Ми також побудували декілька ТРЦ, готель Crowne Plaza Istanbul та близько 100 житлових проєктів бізнес- та преміум-класу. Сьогодні на стадії проєктування та початкової реалізації перебувають шість об’єктів у Стамбулі.
У нас є своя архітектурна група, але також ми працюємо з найкращими світовими архітекторами. Зокрема для Istanbul Tower 205 ми розглядали пропозиції багатьох провідних архітекторів світу, але зупинились на проєкті американської компанії Skidmore, Owings & Merrill (Burj Кhalifa в ОАЕ, One World Trade Center в Нью-Йорку, фінансовий центр Tianjin CTF в Китаї).
- Чому саме Україну обрали для розширення девелоперського напрямку?
- Я проживаю в Україні вже 20 років, тут одружився та виховую двох дітей, отримав освіту в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Україна для мене як друга батьківщина. Упродовж цих років розвивав бізнес різних напрямків, але зараз вирішив сконцентруватися саме на девелопменті.
Між Україною й Туреччиною історично склались дуже гарні відносини, турецькі компанії активно залучені до будівництва важливих інфраструктурних об’єктів в Україні, але Bosphorus Development стане першою турецькою девелоперською компанією, що реалізуватиме проєкти таких масштабів в столиці України. В Україні ми вже маємо доволі значний земельний банк. На сьогодні це чотири земельні ділянки, ведемо переговори про придбання ще трьох. До старту будівельних робіт ми не хотіли б називати локації. Можу лише сказати, що всі ділянки розташовані в центральній частині столиці.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
- Які характеристики повинна мати земельна ділянка, щоб становити інтерес для вашої компанії?
- Реалізація успішного проєкту залежить від багатьох факторів: локації, інфраструктури, транспортного сполучення, наявності соціальних закладів тощо. Розмір площі земельної ділянки повинен бути не менше 1 га, але якщо локація дуже цікава, то може бути й меншим.
Необхідна умова – земельна ділянка має бути бездоганною з юридичної точки зору. Для встановлення відповідності земельної ділянки нашим стандартам та вимогам ми обов’язково проводимо due diligence, вдаючись до послуг відомих міжнародних компаній, таких як Baker McKenzie, Ernst&Young.
- На жаль, у столиці немає ділянок абсолютно "білих", без потенційних конфліктів.
- Це значною мірою пояснює, чому в Україні так мало міжнародних девелоперів.
- Який сектор у будівництві ви обрали для інвестування? Які проєкти плануєте реалізувати?
- Як я вже зазначав, ми маємо досвід реалізації проєктів будь-якої складності та різних видів: житло, готелі, торгівля, комерційна нерухомість, інфраструктурні об’єкти тощо. У будівництві наших об’єктів ми використовуємо тільки якісні та екологічні матеріали, що пройшли ретельну перевірку, експертизу й сертифікацію. У Туреччині маємо власне виробництво будівельних та оздоблюваних матеріалів. Наприклад, всі елементи та конструкції з дерева на наших проєктах – власні.
В Україні наразі ми вивчаємо виробників та постачальників будматеріалів, аналізуємо, які українські матеріали використовувати, а які імпортувати. Як приклад, якість і характеристики українського оздоблюваного граніту нас повністю влаштовують. Щодо керамограніту – обираємо між турецькими, італійськими та іспанськими виробниками. Вікна та фасади – вивчаємо пропозиції кількох представництв турецьких та німецьких виробників в Україні. Якщо контролюватимемо весь процес виробництва матеріалів і якщо вони повністю відповідатимуть нашим вимогам, то, можливо, зробимо вибір і серед українських виробників.
Першим нашим проєктом в Києві стане багатофункціональний житловий комплекс з торговельними та соціальними об’єктами. Це буде житло бізнес-класу з цікавими та оригінальними архітектурними рішеннями, з використанням якісних матеріалів, з продуманою та корисною для мешканців інфраструктурою, гармонізоване з навколишнім середовищем. Проєкт вже розроблений нашими архітекторами у співпраці з українськими колегами.
- Коли ви представите проєкти та розпочнете їх будівництво?
- Будівництво нашого першого проєкту стартує в першому кварталі 2022 року, тоді ми й розповімо про нього детальніше, зробимо презентацію. Другий наш проєкт, не менш масштабний, розпочнеться наприкінці 2022 року.
- Скільки у вас персоналу в компанії загалом, скільки буде задіяно в українських проєктах?
- Турецький штат становить понад 1500 співробітників. У Києві ми зараз набираємо команду для першого проєкту, плануємо на початковій стадії залучити близько 100 працівників. За необхідності привеземо висококваліфікованих спеціалістів з Туреччини – менеджмент, інженерів, архітекторів, будівельників та ін. Ми вивчаємо цей момент з точки зору якості робіт та професіоналізму місцевого персоналу. Для реалізації наших початкових проєктів необхідно буде близько 500 співробітників.
- Плануєте сертифікувати ваші проєкти за "зеленими" стандартами?
- Більшість наших проєктів у Стамбулі сертифіковані згідно зі стандартами LEED. Наприклад, Istanbul Tower 205 відповідає нормам стандарту якості LEED Platinum. Щодо українських проєктів - ми зараз на стадії перемовин та вибору системи сертифікації.
- Скільки буде інвестовано в реалізацію проєктів?
- Після офіційної презентації наших проєктів ми відкриємо продажі, але незалежно від активності покупців на ринку нерухомості та потенційних інвесторів, незалежно від економічної ситуації в Україні в нас достатньо фінансових ресурсів, щоб вчасно та повною мірою завершити їх реалізацію.
КиевVласть
Центральна влада неодноразово намагалася врегулювати на законодавчому рівні завершення будівництва довгобудів. Цьогоріч на суд громадськості запропонували законопроєкт щодо того, хто і як має вводити в експлуатацію проблемні об’єкти. Основний посил документа в тому, що весь контроль за будівництвом, а, можливо, й добудовами, буде перекладено на громади. Та чи готові вони захищати права інвесторів перед недобросовісними забудовниками та взяти на себе доведоведення до ладу такого житла – дізнавалася KV.
Як стало відомо KV, вже понад місяць тривають електронні консультації з громадськістю, які оголосив Мінрозвитку громад щодо розробленого ними законопроєкту "Про сприяння постраждалим інвесторам у добудові об’єктів житлового будівництва".
Проєкт Закону, відповідно до пояснювальної записки, пропонує врегулювати законодавчі механізми добудови проблемних житлових об’єктів, які зводилися і зводяться із залученням коштів інвесторів, але саме будівництво зупинилося чи були порушені терміни експлуатації об’єктів багатоквартирного житлового будівництва.
Згідно із законопроєктом довгобудами вважатимуть об'єкт житлового будівництва фінансування якого відбуватиметься за гроші інвесторів і який не прийнято в експлуатацію в строк понад два роки із запланованої дати. Або якщо будівельні роботи не велися понад два роки до набуття чинності цього Закону.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Громада на захисті прав інвесторів
Ці законодавчі новели напряму стосуються територіальних громад, адже саме органи місцевого самоврядування одержать повноваження у сфері захисту прав постраждалих інвесторів.
Усі довгобуди будуть внесені до сформаваного Переліку довгобудів. І цей Перелік вестиме й місцеве самоврядування. Громади зможуть встановлювати факт відсутності замовника довгобуду та контролювати дотримання ним договірних зобов’язань, і, в разі необхідності, звертатися до суду з позовом про передачу такого довгобуду територіальній громаді. І вже потім саме громада вирішуватиме долю такого довгобуда: організовуватиме конкурс із відбору конкурсного замовника для добудови такого об'єкта чи прийматиме рішення про знесення таких об'єктів.
У проєкті зауважують, що замовник буде вважатиметься "відсутнім", якщо він не матиме документально підтвердженого права на будівництво або такий документ буде анульовано, чи взагалі замовник перебуватиме на стадії ліквідації.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
До підстави вважати замовника відсутнім законопроєкт відносить також відсутність замовника за фактичним місцем ведення діяльності чи розташування офісу, у разі, якщо будроботи не ведуться понад два останні роки. Факт відсутності замовника громада прийматиме відповідним рішенням місцевої ради.
Також виконком ради включатиме такий об’єкт до Переліку довгобудів у разі заяви від інвесторів (або його представників) з викладеними підставами вважати будівництво довгобудом. І вже громада потім вивчатиме перспективи завершення будівництва. Якщо їх не буде – виконавчий орган матиме право звернутися до господарського суду із позовом про передачу довгобуду у власність громади. Такі ж дії громади у разі відсутності замовника будівництва.
Згідно із законом проводитимуться і збори інвесторів, на яких ухвалитиметься рішення про добудову чинним забудовником, про графік забудови, про джерела фінансування, терміни прийняття в експлуатацію або, навпаки, про недоцільність добудови цим замовником та звернення до суду, щоб довгобуд передали громаді. Рішення вважатимуть прийнятим, якщо за нього проголосують інвестори об'єктів, площа яких загалом становить не менше ніж 80% загальної площі всіх об'єктів інвестування.
Отже, довгобуд вилучатимуть та передаватимуть громаді, якщо забудовник не подав пропозиції щодо добудови у визначений законом термін або повідомив про неможливість завершення будівництва, а також у разі відсутності такого забудовника, чи прийняття цього рішення зборами інвесторів.
Читайте: Минрегион хочет, чтобы бесхозные долгострои забирали и достраивали местные власти
Проєкт закону також передбачатиме технічне обстеження будівельних конструкцій довгобуду (за рахунок коштів інвесторів). Якщо за результатами обстеження буде встановлено, що завершення будівництва небезпечне або непридатне для експлуатації, громада матиме право прийняти рішення про знесення такого довгобуду – за рахунок замовника, якщо він є, або ці роботи здійснюватимуться виключно за рахунок місцевого бюджету.
"За рахунок коштів, що надійшли в результаті знесення (демонтажу) довгобуду в першу чергу повністю компенсуються витрати виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на організацію знесення (демонтажу) довгобуду. За рахунок коштів, що залишаються, компенсуються вимоги інвесторів", – йдеться в законопроєкті.
Якщо ж знайдеться потенційний забудовник, який готовий добудувати об'єкт, громада зможе укласти з ним договір про добудову без проведення конкурсу. Конкурс оголошується за наявності рішення суду про вилучення та передачу довгобуду громаді, а також визнання довгобуду безхазяйним. У законопроєкті передбачили і процедуру організації та проведення такого конкурсу. Переможцем визнається претендент, який запропонує найкращі умови завершення будівництва. У разі одного учасника – він стає переможцем конкурсу, з яким громада має підписати договір про добудову.
Громада матиме можливість "економічно простимулювати" такого забудовника, надавши йому пільги або звільнити від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, орендної плати чи земельного податку за земельні ділянки, сприяти у приєднанні до інженерних та транспортних мереж без стягнення плати тощо.
Контроль за таким об'єктом добудови лягатиме виключно на плечі громади. І якщо місцева влада виявить порушення договірних зобов'язань, вона накладатиме штраф на такого забудовника (300 мінімальних зарплат).
Закон не розповсюджуватиметься на ті випадки, коли замовник будівництва відшкодує інвесторам невиконання своїх зобов'язань.
Варто додати, що за даними Міністерства, нині в Україні налічують приблизно 120 довгобудів, станом же на жовтень 2019 року в Україні проблемними вважалися 150 об'єктів житлового будівництва. Найбільше таких у Києві – 51 об'єкт та Київській області – 23.
На місцях
У свою чергу KV поцікавалися у керівників громад, чи є на їхніх територіях подібні проблемні житлові довгобуди і чи готові вони брати на себе відповідальність щодо їхньої майбутньої добудови чи, навпаки, вирішувати питання щодо знесення.
Як розповів у коментарі KV голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, їхня громада підтримує прийняття відповідного законопроєкту, який дозволив би вирішити проблеми із довгобудами.
"У місті Фастів по вулиці Соборна є будинок, будівництво якого припинилося ще у 2007 році. Справді, є недобросовісний забудовник, у якого на той час з’явилися певні й об’єктивні проблеми, але є, звичайно, й суб'єктивна складова. На превеликий жаль, постраждали від цього якраз ті мешканці, які вклали в свій час в це будівництво кошти, деякі із них, навіть, виплачують кредит, але не одержали відповідного житла. І звісно, що вони ставлять питання так, що цю проблему необхідно вирішувати. Та, на жаль, існуючі законодавчі механізми не дозволяють врегулювати дане питання на місцевому рівні", – розповів він.
І додав, що громада очікує на прийняття такого закону.
"Особисто більш ніж переконаний, що громада буде готова завершити цей об’єкт і, навіть, самі інвестори готові допомагати із введенням цього об’єкту в експлуатацію. Єдине, що справді необхідно, щоб права на цей об’єкт були передані від недобросовісного забудовника якраз громаді або інвесторам, які вклали кошти у будівництво. Нехай це буде і через суд, але це питання необхідно просувати. Краще цю проблему вирішити протягом року через суд, враховуючи скільки років минуло від початку будівництва. А це 14 років, і більшість вже просто зневірилися, що одержить житло, тож плюс ще один рік, я думаю, це вже не настільки критично", – говорить Нетяжук.
За словами очільника Української міської громади Олександра Туренко, є подібні об’єкти незавершеного будівництва і на їхній території.
"На території громади, на в'їзді у місто, на березі річки Стугна, подібний проблемний об'єкт будується ще приблизно із 2006 року, але за ним закріплений власник і він дійсно існує. Там встигли провести лише частину робіт. Тож ця недобудова стоїть років вже п’ятнадцять огороджена парканом, навколо якої постійно зчиняють скандали інвестори. А саме: відбувалися неодноразові мітинги та розбивалися поруч палаточні містечка. Періодично на території з’являються робочі, але зрушення будівництва об’єкта з мертвої точки не відбувається. І, звичайно, громада готова була би взяти на себе цей довгобуд", – говорить він.
Він зауважив, що громада зацікавлена в тому, щоб подібні об’єкти були введені в експлуатацію, адже після цього власники житла розпочнуть сплачувати відповідні податки і, таким чином, наповнювати місцевий бюджет. А отже, розпочнеться і реалізація відповідних програм щодо розвитку території. На період же будівництва власник не сплачує до місцевого бюджету жодної копійки.
А ось на території Борисполя таких об’єктів вже декілька.
"Для громади – це дійсно проблема. Адже у центрі міста є декілька розташованих поряд подібних об’єктів незавершеного будівництва. Щодо одного розглядається можливість розширення земельної ділянки, щоб забудовник мав можливість завершити цей об’єкт. Але ця процедура дуже складна. Щодо того, чи готова взяти на себе громада повноваження щодо завершення цих об’єктів, то вартість добудови одного будинку оцінюється приблизно в 80 млн гривень. Це великі кошти, і враховуючи період будівництва, його добудова стоятиме під питанням", – секретар Бориспільської міської громади Владислав Байчас.
Наприклад, на території Вишгородської громади питання таких довгобудів все ж вдалося вирішити.
"На території громади був один такий об’єкт, але буквально місяць тому одна із компаній викупила цей довгобуд у минулого забудовника. Новий забудовник вже планував розпочати добудову цього житла. Також свого часу у Вишгороді був недобудований багатоквартирний будинок Пересувної механізованої колони, точніше на об’єкті встигли звести лише фундамент та встановити сваї. Цю ділянку громаді вдалося відстояти через суд і на ній ми вже завершуємо будівництво дитсадка", – розповів очільник Вишгородської громади Олексій Момот.
За словами заступника голови Кагарлицької міської громади Івана Семцова, подібний довгобуд багато років розташовувався і на їхній території. Будинок будувався свого часу біля пожежної частини і мав би закрити потреби житла для пожежників.
"Знайшлися волонтери, які хотіли добудувати цей об’єкт під житло для переселенців. Але експерти здійснили оцінку його технічного стану і він виявився непридатним для завершення будівництва. Цей довгобуд підпадає лише під знесення. Свого часу будувався 9-ти поверховий будинок, але його все ж здали в експлуатацію", – говорить він.
Нагадаємо, що у Вишневому мешканці бараків вже 15 років чекають на нове житло. З аварійних будинків своїх працівників обіцяла відселити “Укрзалізниця”. Після активного старту, будівництво швидко заморозили. Привід: мільйонні штрафні санкції, порушення вимог будівництва та багаторічні суди. Не було порозуміння в залізничників і з мерію Вишневого щодо договору оренди необхідної землі. Розібратися у ситуації народні обранці були змушені, навіть, просити самого Президента.
А у 2020 році Київщина ризикувала одержати “навчальну” кризу через недобудову шкіл. У Василькові знову не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – добудувати садочок, у Вишневому, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Фото: колаж KV
КиевVласть
Холдингова компанія “Київміськбуд” посіла одне з чільних місць у списку “Лідерів рейтингу девелоперів — 2021”. Нагородження відбулось у рамках премії Лідер року Новобудови DOM.RIA.
Про це KV стало відомо з повідомлення на сайті ПАО "ХК "Київміськбуд".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Компанія отримала перемогу ще у двох номінаціях. ЖК Новомостицько-Замковецький став лідером візитів клас “економ”, а ЖК Мілос — лідером звернень у цій же категорії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Як зазначили організатори, премія Лідер року Новобудови DOM.RIA проводиться вперше і головна мета — відзначити забудовників, які давно працюють на ринку та розділяють перевірені цінності.
“Забудовники кожного дня розвивають ринок нерухомості та економіку держави, а українці, завдяки вашій праці, мають можливість отримати не просто квадратні метри, а омріяне житло. В першому нагородженні Премії Лідер року Новобудови DOM.RIA 2021 ми відзначили 29 проектів та компаній”, – зазначили організатори.
Читайте: Журналисты сравнили первый и второй ЖК “Итальянский квартал” (фото)
Фото: сайт ПАО "ХК "Київміськбуд"
КиевVласть
Районные коммунальные управляющие компании и КП “Житло-сервис” в ноябре 2021 года заказали проведение ремонтов лифтов в 62 жилых домах восьми районов Киева. Проведение работ традиционно доверили пяти фирмам – МП “Промкомплекс”, ООО “Элевейтор сервис, ООО “Мастерлифт”, ООО “Юнит-Л” и ООО “Максван”.
Как стало известно KV из объявлений электронной системы публичных закупок Prozorro, в ноябре 2021 года коммунальные управляющие компании Голосеевского, Дарницкого, Деснянского и Святошинского районов Киева и КП “Житло-сервис” (*) заключили 62 договора на проведение капитальных и текущих ремонтов лифтов в 62 жилых домах столицы.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
КП “Управляющая компания по обслуживанию жилого фонда Голосеевского района” (**) заказало у ООО “МП “Промкомплекс” (***) до 31 декабря 2021 года проведение текущих ремонтов лифтов в 4 домах:
ул. Антоновича, 152, подъезд 1, стоимость работ – 21 тыс. гривен;
просп. Голосеевский, 17-Б, подъезд 1, стоимость работ – 17,3 тыс. гривен;
ул. Полковника Потехина, 12, подъезд 3, стоимость работ – 5,7 тыс. гривен;
ул. Полковника Потехина, 14, подъезд 2, стоимость работ – 25,2 тыс. гривен;
КП “Управляющая компания по обслуживанию жилого фонда Дарницкого района” (****) заказало у ООО “Элевейтор сервис” (*****) проведение текущих ремонтов лифтов в 25 домах:
ул. Ахматовой, 9/18, подъезд 3, стоимость работ – 1,27 тыс. гривен, срок выполнения – до 26 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
ул. Ахматовой, 16-В, подъезд 3, стоимость работ – 4,71 тыс. гривен, срок выполнения – до 10 декабря 2021 года;
просп. Бажана, 5-А, подъезд 3, стоимость работ – 7,91 тыс. гривен, срок выполнения – до 29 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
ул. Вербицкого, 34, подъезд 7, стоимость работ – 1,93 тыс. гривен, срок выполнения – до 29 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
ул. Вишняковская, 5, подъезд 1, стоимость работ – 7,91 тыс. гривен, срок выполнения – до 26 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
просп. Григоренко, 1-А, подъезд 4, стоимость работ – 0,97 тыс. гривен, срок выполнения – до 29 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
просп. Григоренко, 3-А, подъезд 2, стоимость работ – 6,2 тыс. гривен, срок выполнения – до 26 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
просп. Григоренко, 9, подъезд 1, стоимость работ – 0,97 тыс. гривен, срок выполнения – до 29 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
просп. Григоренко, 11-А, подъезд 2, стоимость работ – 3,91 тыс. гривен, срок выполнения – до 10 декабря 2021 года;
просп. Григоренко, 13, подъезд 1, стоимость работ – 0,77 тыс. гривен, срок выполнения – до 10 декабря 2021 года;
ул. Драгоманова, 13/10, подъезд 1, стоимость работ – 6,63 тыс. гривен, срок выполнения – до 29 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
ул. Драгоманова, 20, подъезд 3, стоимость работ – 1,23 тыс. гривен, срок выполнения – до 10 декабря 2021 года;
ул. Драгоманова, 42, подъезд 4, стоимость работ – 2,35 тыс. гривен, срок выполнения – до 26 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
ул. Драгоманова, 44-А, подъезд 5, стоимость работ – 1,27 тыс. гривен, срок выполнения – до 26 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
ул. Княжий Затон, 17, подъезд 3, стоимость работ – 17,03 тыс. гривен, срок выполнения – до 29 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
ул. Кошица, 7, подъезд 1, стоимость работ – 2,52 тыс. гривен, срок выполнения – до 10 декабря 2021 года;
ул. Полесская, 15-А, подъезд 2, стоимость работ – 2 тыс. гривен, срок выполнения – до 26 ноября 2021 года (на 1 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
ул. Ревуцкого, 4, подъезд 1, стоимость работ – 4,17 тыс. гривен, срок выполнения – до 29 ноября 2021 года (на 1 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
ул. Санаторная, 27, подъезд 1, стоимость работ – 13,27 тыс. гривен, срок выполнения – до 26 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
ул. Тростянецкая, 5, подъезд 4, стоимость работ – 0,92 тыс. гривен, срок выполнения – до 29 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
ул. Тростянецкая, 5-Б, подъезд 2, стоимость работ – 3,43 тыс. гривен, срок выполнения – до 10 декабря 2021 года;
ул. Тростянецкая, 12, подъезд 7, стоимость работ – 1,04 тыс. гривен, срок выполнения – до 29 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
ул. Урловская, 9, подъезд 1, стоимость работ – 8,24 тыс. гривен, срок выполнения – до 26 ноября 2021 года (на 1 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
Харьковское шоссе, 55, подъезд 4, стоимость работ – 1,69 тыс. гривен, срок выполнения – до 29 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
Харьковское шоссе, 152-А, подъезд 1, стоимость работ – 3,86 тыс. гривен, срок выполнения – до 26 ноября 2021 года (на 2 декабря 2021 года отчет о выполнении договора не опубликован);
КП “Управляющая компания по обслуживанию жилого фонда Деснянского района” (******) заказало у ООО “Элевейтор сервис” и ООО “Мастерлифт” (*******) до 31 декабря 2021 года проведение ремонтов лифтов в 2 домах:
ул. Бальзака, 4-А, подъезд 4, стоимость работ – 5,61 тыс. гривен;
ул. Милютенко, 17, подъезд 1, стоимость работ – 15,16 тыс. гривен;
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
КП “Управляющая компания по обслуживанию жилого фонда Святошинского района” (********) заказало у ООО “Юнит-Л” (*********) до 31 декабря 2021 года проведение ремонтов лифтов в 15 домах:
ул. Академика Ефремова, 19, подъезд 2, стоимость работ – 14,44 тыс. гривен;
ул. Академика Ефремова, 29/22, подъезд 2, стоимость работ – 13,89 тыс. гривен;
ул. Гната Юры, 1, подъезд 1, стоимость работ – 7,75 тыс. гривен;
ул. Депутатская, 30, подъезд 1, стоимость работ – 14,91 тыс. гривен;
ул. Жолудева, 4-Б, подъезд 1, стоимость работ – 3,44 тыс. гривен;
ул. Жолудева, 6, подъезд 3, стоимость работ – 5,19 тыс. гривен;
просп. Леся Курбаса, 1, подъезд 1, стоимость работ – 2,11 тыс. гривен;
просп. Леся Курбаса, 1-Б, подъезд 2, стоимость работ – 3,44 тыс. гривен;
просп. Леся Курбаса, 3-Б, подъезд 1, стоимость работ – 3,44 тыс. гривен;
просп. Леся Курбаса, 12-В, подъезд 2, стоимость работ – 4,85 тыс. гривен;
ул. Святошинская, 4, подъезд 1, стоимость работ – 12,42 тыс. гривен;
ул. Тулузы, 16, подъезд 2, стоимость работ – 1,34 тыс. гривен;
ул. Николая Ушакова, 6, подъезд 1, стоимость работ – 2,2 тыс. гривен;
ул. Чернобыльская, 13-А, подъезд 1, стоимость работ – 30,03 тыс. гривен;
ул. Чистяковская, 11-Б, подъезд 3, стоимость работ – 8,25 тыс. гривен;
КП “Житло-сервис” заказало у ООО “Максван” (*********) проведение до 31 декабря 2021 года текущих ремонтов лифтов в 16 домах 6 районов Киева:
Дарницкий район
ул. Ахматовой, 48, стоимость работ – 31,88 тыс. гривен;
ул. Бажана, 26, стоимость работ – 16,59 тыс. гривен;
просп. Григоренко, 26-А, стоимость работ – 15,01 тыс. гривен;
ул. Драгоманова, 31-В, стоимость работ – 5,46 тыс. гривен;
ул. Урловская, 8-А, стоимость работ – 8,07 тыс. гривен;
ул. Урловская, 10-А, стоимость работ – 23,85 тыс. гривен;
ул. Урловская, 23-Г, стоимость работ – 57,63 тыс. гривен;
Днепровский район
бул. Верховного совета, 21-А, стоимость работ – 3,68 тыс. гривен;
ул. Краковская, 13-Б, стоимость работ – 2,28 тыс. гривен;
ул. Раисы Окипной, 4-А, стоимость работ – 60,25 тыс. гривен;
Печерский район
ул. Леваневского, 6, стоимость работ – 0,66 тыс. гривен;
ул. Леваневского, 7, стоимость работ – 5,66 тыс. гривен;
Святошинский район
ул. Котельникова, 1, стоимость работ – 2,62 тыс. гривен;
ул.Отдыха, 10, 12, стоимость работ – 19,19 тыс. гривен;
Соломенский район
ул. Кадетский гай, 6, стоимость работ – 0,8 тыс. гривен;
Шевченковский район
ул. Корчака, 25, стоимость работ – 1,82 тыс. гривен;
Напомним, в октябре 2021 года районные коммунальные управляющие компании и КП “Житло-сервис” заказали проведение капитальных и текущих ремонтов лифтов в 170 жилых домах Голосеевского, Дарницкого, Днепровского, Святошинского и Соломенского районов столицы. Тогда проведение работ доверили ООО “Элевейтор сервис”, МП “Промкомплекс”, ООО “Юнит-Л”, “Вирра СВТ” и “Максван”.
Читайте: В октябре коммунальщики Дарницкого района заказали ремонты лифтов в 97 домах (адреса) и В октябре столичные коммунальщики заказали ремонты лифтов в 27 домах четырех районов (адреса)
По данным аналитической системы Youcontrol, ООО МП “Промкомплекс” зарегистрировано в 1993 году. Уставный фонд – 110 тыс. гривен. Учредитель и директор – Сергей Бондаренко. Согласно данным Clarity Project, в результате участия в публичных закупках ООО “МП “Промкомплекс” заключило 1761 договор на 634,13 млн гривен.
ООО “Элевейтор сервис” зарегистрировано в 2012 году. Уставный фонд – 10 тыс. гривен. Учредители – Яницкая Елена и Михаил Козаченко. Директор – Сергей Жирнов. В результате участия в публичных закупках ООО “Элевейтор сервис” заключило 3201 договор на 435,06 млн гривен.
ООО “Мастерлифт” зарегистрировано в 2004 году. Уставный фонд – 125 тыс. гривен. Учредители – Святослав Тригуб и ЧАО “Компания по управлению активами “Славутич-Инвест”. Директор – Олег Волкотруб. Согласно данным Clarity Project, в результате участия в публичных закупках ООО “МП “Промкомплекс” заключило 2116 договоров на 1,04 млрд гривен.
ООО “Юнит-Л” зарегистрировано в 2005 году. Учредители – Александр Корнута. Директор – Василий Самойленко. В результате участия в публичных закупках ООО “Юнит-Л” заключило 1443 договора на 456 млн гривен.
ООО “Максван” зарегистрировано в 2015 году. Учредитель – Жанна Орловская, директор – Арина Онищенко. В результате участия в публичных закупках ООО “Максван” заключило 129 договоров на 9,23 млн гривен.
Коммунальную управляющую компанию по обслуживанию жилищного фонда Голосеевского района возглавляет Наталия Латанюк, Дарницкого района – Андрей Солодуха, Деснянского района – и.о. директора Любовь Мнацаканян, Святошинского района – и.о. директора Ольга Козюберда. Директор КП по эксплуатации и ремонту жилого фонда “Житло-сервис” – Сергей Бовсуновский.
* КП “Житло-сервіс” (Код ЄДРПОУ: 31025659)
** КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району” (Код ЄДРПОУ: 32375554)
*** ТОВ МП “Промкомплекс” (Код ЄДРПОУ: 21615705)
**** КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району” (Код ЄДРПОУ: 39604270)
***** ТОВ “Елевейтор сервіс” (Код ЄДРПОУ: 38526925)
****** КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району” (Код ЄДРПОУ: 39605452)
******* ТОВ “Майстерліфт” (Код ЄДРПОУ: 33308688)
******** КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району” (Код ЄДРПОУ: 39607507)
********* ТОВ “Юніт-Л” (Код ЄДРПОУ: 32423953)
********** ТОВ “Максван” (Код ЄДРПОУ: 39837137)
Фото: lift.kiev.uaКиевVласть
Житло у центрі Києва – мрія багатьох заможних і респектабельних українців. Але іноді, купивши квартиру в центрі столиці за "космічними" цінами, власники стикаються з безліччю проблем, про які навіть не здогадувалися. А інколи й взагалі втрачають житло, так у нього і не заселившись. Що варто знати інвесторам у елітну нерухомість та як її перевірити – розберемо на конкретному прикладі.
Як добре все починалось
Одним із найяскравіших прикладів наявності у елітних об’єктах безлічі "підводних каменів" може стати житловий комплекс "Дипломат", що будується на ділянці у Києві по вул. Гоголівській 44-46. Місце це дуже респектабельне, адже від нього рукою подати до однієї з найбільших святинь України – Софійського собору. Проте історія зведення цього комплексу якраз не безгрішна, а скоріше навпаки.
Будівництво "Дипломата" розпочалось ще у 2004 році. Тоді Київська міська рада передала земельну ділянку на вул. Гоголівській у постійне користування комунальному підприємству "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" (ГДІП). А інвестором та забудовником комплексу стало ТОВ "Данфорт", яке у червні 2005 року для побудови "Дипломату" отримало у ВіЕйБі Банку кредит на суму понад $2 млн.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Забудовник почав виконувати звої зобов'язання, і, зокрема, у вересні 2007 року сплатив місту так звану пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури – 2,12 млн грн, що на той час складало понад $420 тис.
Після завершення будівництва "Данфорт" мало отримати у власність квартири та паркінги, а ГДІП – готель, що планувалось побудувати у цьому комплексі, та ще 14 квартир. Частка міста у цьому будинку складала 10% його загальної площі, але не менше 929,8 кв. м.
У 2008 р. "Данфорту" знадобились додаткові гроші на будівництво, і компанія попросила ВіЕйБі Банк збільшити кредитування проекту "Дипломат" до $5,5 млн. Але банк поставив умову: він отримає в іпотеку (тобто – в заставу) майнові права забудовника. "Данфорт" погодився, кредитування було збільшено, і будівництво мало б продовжуватись.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Але тут українську економіку трусонула фінансова криза 2008-2009 років, курс долара змінився, і для багатьох забудовників настали скрутні часи.
У випадку ж з "Данфорт" ситуація значно ускладнювалася ще й тим, що ГДІП, яке зобов'язувалось сприяти забудовнику в отриманні дозвільної документації, своїх обіцянок не виконало. І через це "Данфорт" не зміг завершити проект та розрахуватися з банком за отриманим кредитом.
У 2012 р. ГДІП (тепер уже не комунальне, а державне підприємство) повідомило ВіЕйБі Банку та компанії "Данфорт", що воно в односторонньому порядку розриває укладені з ними договори. Тут варто трохи забігти наперед і зазначити, що Верховний Суд, який розглядав спір між сторонами, у своїй Постанові вже у березні 2021 року вказав, що таке рішення ГДІП суперечить Господарському кодексу України і підтвердив, що договори – не розірвані і є фактично діючими. Запам'ятаймо цей момент, адже він дуже важливий для розуміння ризиків для тих, хто планує придбати нерухомість у "Дипломаті".
Потім ГДІП, не зважаючи на явну незаконність своїх дій, у травні 2014 р. уклало новий договір про будівництво "Дипломату", але вже з іншим забудовником – ТОВ "Будівельна компанія "Міськбудінвест".
Крім того, ГДІП також передала "БК "Міськбудінвест" незаконно присвоєні майнові права на будівництво, які належали "Данфорт" за договорами з ВіЕйБі Банком, укладеним у 2008 р. Додатковим доказом передачі прав є те, що "БК "Міськбудінвест" зводить будинок на підставі все того ж дозволу на здійснення будівельних робіт, який був виданий "Данфорту" у травні 2008 р.
Як справа дійшла до суду
ГДІП, передаючи майнові права новому забудовнику, достеменно знало про те, що майнові права перебувають у заставі банку, що на будівництво було виділено кредитні кошти, і що борг був так і не погашений. Однак замість того, щоб шукати шляхи вирішення проблеми з урахуванням інтересів усіх учасників цього проекту – "Данфорту", банку і самого ГДІП, підприємство завело ситуацію в глухий кут – банк не мав змоги звернути стягнення на заставлені майнові права для погашення заборгованості перед ним та подальшого розрахунку цими коштами з кредиторами самого банку.
На сьогоднішній день "БК "Міськбудінвест", яка отримала майнові права від державного підприємства, нібито передало їх ТОВ "Газова будівельна компанія", яка пов’язана з цим забудовником. Ймовірно, це було зроблено з метою, аби відоме ім’я "Міськбудінвест" не фігурувало у судових реєстрах, тим самим зриваючи продажі інших його об’єктів.
В той же час ВіЕйБі Банк, не маючи інформації про те, що державне підприємство присвоїло заставні майнові права, звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на майнові права з метою погашення боргу. Прогнозовано суд задовольнив позов, оскільки банк довів наявність заборгованості за кредитним договором та порушення строків сплати за кредитом. А під час виконання цього судового рішення виконавець провів опис заставного майна.
"БК "Міськбудінвест" оскаржив рішення суду про звернення стягнення на новобудову, та був майже "на коні", однак у березні цього року найвища судова інстанція скасувала ухвалені у справі рішення та направила справу на повторний розгляд через невідповідність судових рішень чинному законодавству.
Розгляд справи триває. Але, не зважаючи на спірну ситуацію та не дивлячись на суму боргу за кредитним договором, новий забудовник вже виставляє квартири на продаж, тим самим наражаючи покупців на такі ж ризики, які отримали свого часу покупці житла у "Еліта-центр" чи сумнозвісних об’єктів, у яких мали місце подвійні, а то й потрійні продажі одних і тих самих квартир.
При цьому досить цікаво виглядає ситуація із тим, хто наразі вважає себе забудовником “Дипломату”. Так, згідно матеріалів судової справи №910/11951/18, ним є "Газова будівельна компанія". Тобто саме ця компанія, теоретично, має право звертатися до державних установ з питання введення будинку в експлуатацію, підключення до інженерних мереж тощо. Однак, за даними Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua/), сертифікат готовності комплексу "Дипломат" до експлуатації видано "БК "Міськбудінвест", тобто компанії, яка передала всі свої права та зобов’язання щодо цього будівництва на користь "Газова будівельна компанія". Таким чином, введенням будинку в експлуатацію займалася особа, яка юридично вже не мала до цього будівництва жодного відношення.
Не важко здогадатися, які наслідки будуть застосовані до договорів купівлі-продажу квартир, укладених з "БК "Міськбудінвест". Ці договори вважатимуться нікчемними в силу закону, оскільки "БК "Міськбудінвест" не може бути продавцем нерухомості у "Дипломаті", бо ж з 2019 року всі права вона передала "Газовій будівельній компанії".
Не все так добре, як здається
В результаті навколо будівництва та права власності на нерухомість у "Дипломаті" створено купу проблем, які несуть значні ризики для громадян, що можуть спокуситись та придбати квартири у цьому комплексі.
Перша проблема (і це – ще не найбільша) полягає в тому, що коли вирішувалось питання про відведення земельної ділянки під цю забудову, передбачалось, що в комплексі буде 43 квартири та стільки ж місць у підземному паркінгу. Однак, наразі декларується, що квартир буде більше – понад 60. І яким чином буде забезпечена паркомісцем кожна квартира – наразі невідомо. Але головне у цьому випадку те, що забудовник порушує висновки держорганів, на підставі яких ця ділянка була передана під забудову. Тобто, фактично відбувається незаконне та непогоджене будівництво.
Друга ж, і насправді велика проблема, полягає в тому, що майнові права на майбутнє житло та інші об’єкти нерухомості у комплексі "Дипломат" були передані в заставу ВіЕйБі Банку. І згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ця застава (іпотека) є діючою. Тому, згідно Закону "Про іпотеку", продаж квартир у даному готельно-житловому комплексі без згоди кредитора є недійсним. Але ця інформація не афішується.
З цього випливає, що громадяни, які спокусяться на придбання елітного житла у серці української столиці та вкладуть гроші в новобудову, можуть стикнутись з тим, що банк, як кредитор (або його правонаступник), вимагатиме від них погашення боргів "Данфорт", як забудовника. І покупці можуть втратити як омріяне житло, так і вкладені в його будівництво кошти.
Чому ГДІП уклало договір з новим забудовником? Можна припустити, що це сталось через близькі стосунки керівника ГДІП Павла Кривоноса та власників "БК "Міськбудінвест" – братів Володимира та Анатолія Дроботів. Свідчень про ці стосунки можна знайти в інтернеті чимало, але цьому є і цілком логічне пояснення. Адже створюється симбіоз: ГДІП часто отримує у Києві земельні ділянки під забудову, а брати Дроботи володіють компанією, яка може ці ділянки забудовувати.
Крім того, варто зазначити, що комплекс "Дипломат" від початку планувався як житло для співробітників іноземних представництв. І ніхто не гарантує, що у майбутньому не буде підняте питання: чому житло, яке призначалось для іноземних дипломатів, було продано громадянам України?
Тому цілком можливо, що в майбутньому виникне ситуація, коли на квартири у комплексі "Дипломат" будуть одразу три претенденти: іноземні представництва, звичайні інвестори-покупці, та кредитори.
Останнє, до речі, цілком можливе вже дуже скоро, адже зараз на розгляді Господарського суду Києва перебуває справа № 910/11951/18, у якій кредитор – компанія "ЗНВКІФ "Аргумент Фонд", що є правонаступником ВіЕйБІ Банку, просить звернути стягнення на майнові права на квартири у комплексі "Дипломат" в рахунок погашення заборгованості забудовника – компанії "Данфорт".
Варто вказати ще на один "гріх", який супроводжує цей проект. Уклавши договір з "БК "Міськбудінвест", ГДІП порушило рішення Київської міськради про виділення земельної ділянки, адже це рішення передбачало, що місту буде передано 10% площі новобудови. Натомість у 2014 р. ГДІП відмовилося від реальних квадратних метрів, і погодилось отримати лише 10% від кошторисної вартості виконаних робіт.
Нагадаємо, що кошторисна вартість – це сума коштів, необхідних для зведення будівлі, до якої входять витрати на фінансування будівництва, оплата підрядних робіт, витрати на придбання обладнання, його доставки і установки. Але до неї не входить вартість матеріалів, хоча це – дуже значна частка витрат при зведенні будівлі.
Тобто, якщо, за умовами договору з "Данфорт", держава в особі ГДІП мала отримати понад 1000 кв. м приміщення готелю, то тепер – лише 10% кошторисної вартості робіт.
А це створює ще одну потенційну загрозу майбутнім покупцям квартир у "Дипломаті", адже прокуратура може зацікавитись: а чому частка держави так схудла, і поставити питання про її повернення до початкового розміру. Хто гарантуватиме покупцям квартир, що їм не доведеться у майбутньому захищати у судах свою власність від позовів прокуратури?
У підсумку ситуація навколо елітного комплексу "Дипломат" виглядає зовсім не елітно: усі квартири у цьому будинку передані в іпотеку, і заборгованість перед кредитором не погашена. Кредитор в судовому порядку звертає стягнення на предмет іпотеки, "нові" забудовники змінюють один одного, а введенням в експлуатацію та, імовірно, продажем взагалі займається юрособа, яка не має відношення до будівництва.
Як не стати жертвою забудовника
Усе це змушує юристів вкотре нагадати інвесторам у нерухомість ключові правила, які допоможуть їм не стати жертвою недобросовісних забудовників:
1. Перевірте будинок та земельну ділянку в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно на предмет чи не зареєстровано арештів, застави за посиланням https://online.minjust.gov.ua/login ;
2. Перевірте документи по кадастровому номеру земельної ділянки на Публічній кадастровій карті https://map.land.gov.ua/ ;
3. Перевірте документи щодо будівництва на Порталі державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua/
4. Перевірте забудовника, його керівників у єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search ;
5. Перевірте забудовника та пов’язаних з будівництвом осіб на предмет судових спорів у Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/.
Усе це допоможе уникнути ситуації, у якій, по необережності, можуть опинитися інвестори здавалося б елітного житла в центрі столиці. Адже дорого – далеко не завжди синонім надійно. І вищенаведений приклад як ні що інше це демонструє. КиевVласть
В Україні критично назрів процес реновації житла, або, як пише словник, оновлення, покращення, реконструкції, реставрації. Мільйони громадян мешкають або в будинках барачного типу, буквально піднятих з руїн Другої світової війни (побудованих з цегли зруйнованих споруд); або в інколи зовнішньо привабливих, навіть з ліпниною, однак геть зношених всередині “сталінках”; або в приблизно такого ж віку “хрущовках”, найстаршим з яких близько 60-ти років.
Лише в Києві загальний обсяг застарілого житла – 5 395 будинків, де проживає близько 570 тис. людей. В інших, перш за все великих містах України, інвентаризація старого житла не відбувалась взагалі. Зволікання з реконструкцією прискорює темпи старіння житла. Якщо нічого не робити, за 5-7 років фізичний знос буде становити близько 80%, а такі будинки поновити не можна.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Рано чи пізно за реновацію треба було взятися, як це зробили десятки інших країн світу. В Україні в 2006 році з’явився закон “Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду”. Його плюс – закон означив проблему і певні шляхи виходу з ситуації. Мінуси – механізми фінансування, входження та відповідальності інвесторів тощо були прописані нечітко, а тому – запрацювали неповно.
У 2018 році Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготовлений законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду” (далі – законопроект). Потім до нього вносилося багато доповнень, він жваво обговорювався громадськістю, але до цього часу не був поданий до парламенту.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Важливо уяснити, що хоча документ передбачає участь в реновації державних і комунальних фінансів, він свідчить – лише вони реконструкцію старого житла не витягнуть, тому головну роль мають зіграти кошти інвесторів. На практиці це означатиме, що замість п’ятиповерхівки може з’явитися двадцятиповерховий дім, де всі, крім старожил, за свої квартири платитимуть.
Так, власне, було і в законі 2006 року, але в законопроєкті більш багата і продумана юридична база, розширені джерела фінансування для забудовників, є поняття соціальної інфраструктури. І головне – прописано зобов’язання зводити нові будинки в тому ж самому кварталі (врахували нарікання і протести в інших столицях світу).
Тим не менш, в цілому законопроєкт також далекій від досконалості. В той же час його треба негайно доповнити і подавати – роки втрачені майже критично. Що в ньому має бути обов’язково?
Маневрений житловий фонд – квартири, призначені для тимчасового проживання під час модернізації, мають належати не будівельникам, а органам місцевого самоврядування. Саме тому і створюватися він має за кошти бюджетів та інших джерел фінансування. Таке житло конче потрібне громадам навіть і по закінченні реновації, мало які випадки трапляються на місцевих територіях.
В законопроєкті має йтися про ескізний архітектурний проєкт – загальний план забудови мікрорайону. Він обов’язково має бути розроблений, представлений мешканцям старого будинку та затверджений ними. В цьому полягає демократичний та поважний підхід до громадян, без врахування думки яких рухатися шляхом змін не можна.
Пропонується внести до проєкту закону вимогу про соціальний ремонт. Відомо, що в застарілих будинках багато людей похилого віку, хворих, малозабезпечених. Їм потрібна квартира, придатна для проживання, в якій встановлені міжкімнатні стіни й двері, поклеєні шпалери, наявні предмети сантехніки, розведена вода, встановлені змішувачі та плита.
Визначений у чинному законі двомісячний термін для відселення громадян є недостатнім, людям треба належним чином підготуватися. Власників житла варто повідомити про відселення в маневрений фонд не пізніше, ніж за шість місяців до початку комплексної реконструкції. Вважаємо правильним не нараховувати на час реконструкції оплату за комунальні послуги та зберегти право громадянина на отримання житлових субсидій в маневреному фонді (орендованому житлі).
Холодні стіни, худий дах, нескінченні проблеми з водою, каналізацією і електрикою, непомірна втрата тепла – ось що всередині застарілих домів, ось що формує якість життя багатьох людей. Вони хворіють, страждають і не відчувають себе щасливими. Відсутність реновації не просто погіршує їх побут, вона лишає людей майбутнього. Цивілізована країна не може цього допустити. Закон про реновацію треба терміново приймати – якісний, сучасний, соціально спрямований, такий, що швидко перезапустить процес.
Читайте: Президент ЧАО "ХК “Киевгорстрой” Игорь Кушнир рассказал о своем видении процесса реновации “хрущевок”
Марія Новицька, експерт з нерухомості, голова робочої групи при офісі омбудсмена, кандидат юридичних наук
КиевVласть
Під Офісом президента 18 листопада відбулася акція "Зеленський, зупини репресії патріотів України!". Учасники заходу звернулися до президента України із закликом припинити переслідування громадських активістів.
Про це KV стало відомо із повідомлення ASPI News. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як повідомлялось, нещодавно Служба безпеки України завітала з обшуками до голови громадської організації "Всеукраїнська народна рада протидії корупції та громадської експертизи влади" Анатолія Будніка, який є організатором та учасником сотень протестних акцій. Також працівники СБУ обшукали житло його доньки. За участь Будніка у мітингах, які відбувалися влітку 2021 року, проти нього відкрили кримінальну справу за ч. 2 ст.109 Кримінального кодексу України (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
На думку учасників події під ОП, Служба безпеки України замість того, щоб займатися справами справжніх зрадників і колаборантів, переслідує патріотів. Ветеран АТО Олег Афанасьєв зазначив, що Буднік – людина з активною життєвою позицією, втім, звинувачувати 70-річного чоловіка ледь не в державному перевороті є абсурдом.
"Служба безпеки України заводить справи на волонтерів та активістів Майдану, водночас Медведчуку пом'якшують запобіжні заходи, а бойовики організації Киви "Патріоти – за життя" та медведчуківського "Шторму" досі на свободі", – зазначив він.
Під час події Буднік передав представнику Офісу президента звернення, в якому задекларував бажання зустрітися із Володимиром Зеленським або головою ОП Андрієм Єрмаком. "Я хочу подивитися в очі Зеленському або Єрмаку, бо по очах видно, обманює людина чи ні. Та, знаючи оточення Володимира Зеленського, розумію, що ці чиновники не завжди доносять правду, бо бояться її сказати. Ми зацікавлені, щоб Україна була успішною, а люди – заможними", – зазначив він.
Раніше представники ГО "Всеукраїнська народна рада протидії корупції та громадської експертизи влади" приходили на протестну акцію під СБУ у Києві.
Фото: ASPI NewsКиевVласть
Вересневий індекс будівельної продукції показав зростання сектора на 10% проти минулого року. Які фактори сприяли збільшенню обсягів будівництва та чи можна тренд зробити стійким?
У вересні 2021 року індекс будівельної продукції склав 110,1% до вересня минулого року. При цьому індекс січня-вересня 2021 року закріпився на позначці 103,2% проти аналогічного періоду минулого року. Тут лідером є житлове будівництво, обсяги якого зросли одразу на 18,4%. Стабільними з невеликим позитивним трендом - зростання на 1,3%, були інженерні споруди, – до переліку яких відносять автостради, комунікації, трубопроводи та інші об’єкти інфраструктури. Натомість нежитлові будівлі просіли на 2% у порівнянні з січнем-вереснем 2020 року.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зростання вище середньозваженого рівня має місце у Києві та Київській області, де обсяг будівельних робіт складає близько 30% від загально державного показника, в Одеській, Харківській областях, а також в західних регіонах – Рівненській, Івано-Франківській , Тернопільській, Волинській, Хмельницькій областях.
В цих регіонах, а також містах мільйонниках, у першу чергу – в столиці, житловий сектор демонструє стабільну динаміку. Темпи розвитку сектору відповідають потребам економіки, яка вже, в деякій мірі, адаптувалась до карантинних умов. Перш за все це пояснюється зростаючим попитом на житло – населення України, у тому числі частина якого працює за межами нашої держави, а також іноземні інвестори абсолютно обґрунтовано розглядають придбання житла як найбільш ефективне та надіне використання власних коштів. Природньо, попит призводить до зростання ринкової вартості житла, в першу чергу на первинному ринку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Позитивною складовою є мінімальне втручання влади в ринкові відносини попри декілька скандальних ініціатив, серед яких – оподаткування ПДВ інвестицій в нерухомість, зміни правил розрахунків, від яких врешті решт вирішили відмовитися. Навіть за умов відсутності достатніх кредитів для забудовників, а також ефективної масової іпотеки, просто без “палок в колеса” – сектор показує здорову позитивну динаміку. У свою чергу, капітальні вливання у вигляді доступного кредитного ресурсу гарантовано дадуть зростання обсягів виробленої продукції.
Драйвером зростання індексу будівельної продукції інженерних споруд є транспортна інфраструктура. Тут як раз і видно роботу держави, яка відбувається в рамках “Великого будівництва”.
Загалом з січня по вересень на транспортні споруди витрачено понад 45,3 млрд гривень. Для порівняння, у промислові будівлі згенеровано 12,3 млрд гривень, а у комплексні промислові споруди, до яких відносяться споруди добувних підприємств, електроенергетики, хімічної та металургійної промисловості – 20 млрд гривень. І хоча доцільність вкладень в транспорт є беззаперечною, питання викликає нижчий пріоритет інших сегментів. Причому там від держави не потрібне 100% фінансування робіт, а допомога на рівні 5-20% собівартості об’єктів, конвертована у вигляді кредитних та податкових стимулів. Зрештою, оновлені дороги, мости та залізниці будуть ефективними, якщо їх використовуватимуть як для забезпечення потреб населення так і переміщення продукції, виробленої в Україні.
Серед нежитлових споруд найбільша частка приходиться на промислові будівлі та логістику. Скорочення інвестицій у розвиток потужностей на фоні коронавірусу, зменшення експорту та подальшої невизначеності – очевидна реакція підприємців. З іншого боку, стрімке відновлення економік Китаю та Європи показує, наскільки сьогоднішня криза відрізняється від досвіду минулих рецесій. У випадку ефективного стимулювання з боку держави, включаючи забезпечення недорогими кредитами для розвитку бізнесу, а також податкових інструментів, можна було б використати період короткострокового простою для нарощування власних виробничих потужностей. Вже сьогодні їх можна було б застосовувати, забезпечуючи постачання і транспортування товарів до Європи. При цьому офісна нерухомість залишилась стабільною, проте її вплив на загальну картину виявився помірним.
Отже, сьогодні будівельний сектор залишається стабільним попри чимало зовнішніх проблем. Карантинні обмеження, скорочення економіки в 2020 році, перехід на віддалений режим роботи, зменшення експорту та зростання вартості будівельних матеріалів – всі ці фактори негативно впливали на будівництво. Окрім інженерних споруд, роль держави поки зводиться до того, щоб врешті-решт не заважати будівельному сектору працювати. Економічні стимули у вигляді здешевлення кредитів та податкових знижок можуть позитивно вплинути на сектор, який зберігає чимало внутрішніх ресурсів для розвитку.
Дмитро Ісаєнко, секретар комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради VIII скликанняКиевVласть
В 28 жилых домах Голосеевского, Деснянского, Оболонского, Подольского, Святошинского, Соломенского и Шевченковского районов Киева до конца 2021 года должны реконструировать лифты. Работы на 78,89 млн гривен будут проводить два подрядчика – ООО “Юнит-Л” и ООО “Мастерлифт”.
Как KV стало известно из объявлений электронной системы публичных закупок Prozorro, с начала второго полугодия 2021 года КП "Дирекция по капитальному строительству и реконструкции "Киевстройреконструкция" (*) начала активно заказывать проведение реконструкции лифтов в жилых домах Киева.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Первые договора были заключены в августе 2021 года. По состоянию на 31 октября "Киевстройреконструкция" заключила 28 таких договоров. Выполнять по ним работы будут два подрядчика – ООО “Юнит-Л” (**) и ООО “Мастерлифт” (***).
Согласно всем договорам, работы должны быть выполнены до 28 декабря 2021 года. Общая цена договоров составила 78,89 млн гривен.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В Голосеевском районе проведут реконструкцию лифтов по пяти адресам:
просп. Академика Глушкова, 33, подъезд 1, цена договора – 2,22 млн гривен;
просп. Академика Глушкова, 35, подъезд 1, цена договора – 2,33 млн гривен;
ул. Академика Заболотного, 60, подъезд 1, цена договора – 2,26 млн гривен;
ул. Владимира Антоновича, 164, подъезд 1, цена договора – 3,66 млн гривен;
просп. Науки, 4, подъезды 1, 2, цена договора – 2,47 млн гривен.
В Деснянском районе реконструируют лифты по семи адресам:
ул. Братиславская, 7-А, подъезды 1, 2, цена договора – 2,52 млн гривен;
просп. Владимира Маяковского, 1-А, подъезд 1, цена договора – 4,15 млн гривен;
просп. Владимира Маяковского, 3-Б, подъезды 1, 2, цена договора – 6,36 млн гривен;
просп. Владимира Маяковского, 12-Б, подъезд 1, цена договора – 3,93 млн гривен;
ул. Милославская, 25, подъезд 4, цена договора – 3,85 млн гривен;
ул. Оноре де Бальзака, 73, подъезд 1, цена договора – 2,22 млн гривен;
ул. Сержа Лифаря, 17-А, подъезды 1, 2, цена договора – 2,47 млн гривен.
В Оболонском районе проведут реконструкцию лифта по просп. Героев Сталинграда, 9-А, подъезд 1, цена договора – 3,92 млн гривен.
В Подольском районе реконструкцию проведут по двум адресам:
пер. Квитневый, 12, подъезды 1, 2, цена договора – 7,84 млн гривен;
просп. Правды, 31, подъезды 1, 2, цена договора – 7,84 млн гривен.
В Святошинском районе лифты реконструируют по четырем адресам:
ул. Гната Юры, 2/12, подъезд 3, цена договора – 1,03 млн гривен;
ул. Жмеринская, 22, подъезд 2, цена договора – 1,06 млн гривен;
просп. Победы, 91, подъезд 2, цена договора – 1,07 млн гривен;
ул. Тулузы, 13, подъезд 1, цена договора – 1,35 млн гривен.
В Соломенском районе реконструкцию проведут по двум адресам:
ул. Кулибина, 6-А, подъезд 2, цена договора – 1,07 млн гривен;
ул. Смоленская, 5/1, подъезд 2, цена договора – 1,22 млн гривен.
В Шевченковском районе реконструкцию лифтов проведут по семи адресам:
ул. Академика Ромоданова, 11/15, подъезды 1,2, цена договора – 2,51 млн гривен;
ул. Бакинская, 37, подъезды 1,7,9, цена договора – 3,62 млн гривен;
ул. Богдана Гаврилишина, 4, подъезд 1, цена договора – 1,21 млн гривен;
ул. Николая Пимоненко, 3, подъезд 1, цена договора – 2,22 млн гривен;
ул. Пирогова, 2, подъезды 4, 5, 6, цена договора – 4,47 млн гривен;
просп. Победы, 29, подъезд 1, цена договора – 1,73 млн гривен;
ул. Татарская, 20, подъезд 1, цена договора – 2,21 млн гривен.
Напомним, в октябре 2021 года коммунальные управляющие компании Голосеевского и Святошинского районов Киева и КП “Житло-сервис” заключили 28 договоров на проведение капитальных и текущих ремонтов лифтов в 27 жилых домах столицы.
Читайте: В октябре столичные коммунальщики заказали ремонты лифтов в 27 домах четырех районов (адреса)
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Юнит-Л” зарегистрировано в 2005 году. Учредитель – Александр Корнута. Директор – Василий Самойленко. В результате участия в публичных закупках ООО “Юнит-Л” заключило 1343 договора на 439,59 млн гривен. Самый крупный заказчик – КП "Киевстройреконструкция", с которым заключено 158 договоров на общую сумму 176,83 млн гривен.
ООО “Мастерлифт” зарегистрировано в 2004 году. Учредители – Святослав Тригуб и ЧАО “Компания по управлению активами “Славутич-Инвест”. Директор – Вячеслав Бондарь. В результате участия в публичных закупках ООО “Мастерлифт” заключило 2000 договоров на 1,02 млрд гривен. Самые крупные заказчики – КП "Киевстройреконструкция", с которым заключено 719 договоров на общую сумму 597,76 млн гривен, и КП “Управляющая компания по обслуживанию жилого фонда Деснянского района”, с которым заключено 552 договора на 153,35 млн гривен.
КП "Дирекция по капитальному строительству и реконструкции "Киевстройреконструкция" основано Киевсоветом в 2011 году. Директор – Юрий Синяков.
КП подчинено Департаменту жилищно-коммунальной инфраструктуры Киевской горгосадминистрации (КГГА) во главе с Дмитрием Науменко. Деятельность данного департамента координирует первый заместитель председателя КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий Алексей Кулеба, направляет и контролирует – заместитель председателя КГГА Петр Пантелеев.
* КП “Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" (Код ЄДРПОУ: 37932233)
** ТОВ “Юніт-Л” (Код ЄДРПОУ: 32423953)
*** ТОВ “Майстерліфт” (Код ЄДРПОУ: 33308688)
Фото: Аctual.today
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-25 21:23:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-25 21:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-25 21:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.2218
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"житло"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-25 21:23:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"житло"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 720, 10
0.0022
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('115023', '114990', '114447', '114345', '114262', '114104', '114093', '113630', '113081', '113000')
0.1592
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-25 21:23:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"житло"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)