Місцева влада Щасливого та Великої Олександрівки на Київщині замовила завершення будівництва амбулаторій. А в селі Крюківщина за замовленням сільської ради під амбулаторію планують перебудувати існуючі нежитлові будівлі. Всі три замовлення підрядники повинні завершити протягом поточного року. Як стало відомо KV з оголошень електронної системи державних закупівель ProZorro, в лютому 2020 року органи місцевої влади Київщини уклали три договори на будівництво амбулаторій загальної практики сімейної медицини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Амбулаторія у Щасливому Щасливська сільська рада 7 лютого 2020 року уклала договір з ПАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (ПАТ "БКСМ") (*) на будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Лермонтова, 9-В в Щасливому (коригування). Ціна договору склала 4,48 млн гривень. За умовами договору, до кінця червня 2020 року підрядник повинен виконати загальнобудівельні роботи та облаштувати комунікації (системи кондиціювання, вентиляції, опалення). Тендер провели без відкритого конкурсу, по переговорній процедурі. Замовник обгрунтував це тим, що ПАТ "БКСМ" вже виконує роботи на цьому об'єкті за двома іншими договорами і в ході будівництва виникла необхідність проведення додаткових робіт. Нагадаємо, перший договір (ціна – 35,49 млн гривень) між Щасливською сільською радою та ПАТ "БКСМ” на будівництво амбулаторії був укладений 24 липня 2018 року, другий договір (ціна – 3,4 млн гривень) - 16 липня 2019 року. Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета получит еще 3,4 млн гривен за строительство амбулатории в Счастливом Таким чином за будівництво медзакладу ПАТ "БКСМ" за трьома договорами повинні заплатити 43,37 млн гривень. Станом на 18 лютого 2020 року за виконання робіт за першим договором замовник перерахував ПАТ "БКСМ" 21,79 млн гривень (дані єдиного веб-порталу використання публічних коштів Е-data). Амбулаторія у Великій Олександрівці Управління регіонального розвитку Бориспільської РДА 13 лютого 2020 року уклало договір з МПП “Сімт” (**) на будівництво медичної амбулаторії загальної практики сімейної медицини з приміщенням для проживання медиків в селі Велика Олександрівка. Ціна договору – 3,12 млн гривен. Інформації про види та об'єми робіт у відкритому доступі немає. Відомо лише, що підрядник повинен завершити роботи до кінця 2020 року.  Закупівля була проведена без відкритого конкурсу, по переговорній процедурі. Замовник обгрунтував це тим, що 13 серпня 2019 року між ним та МПП “Сімт” вже був укладений договір (ціна 8,81 млн гривень) на будівництво амбулаторії у Великій Олександрівці, але виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт. Читайте: В селе Великая Александровка собираются построить новую амбулаторию За будівництво медзакладу МПП “Сімт” повинні заплатити 11,93 млн гривень. На 18 лютого 2020 року за виконання робіт за першим договором замовник заплатив МПП “Сімт” 920,99 тис. гривень (дані єдиного веб-порталу використання публічних коштів Е-data). Амбулаторія в Крюківщині КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” (***) уклало договір з ТОВ “АМК Інжиніринг” (****) на проведення реконструкції нежитлового приміщення під розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Вишнева, 27 в селі Крюківщина. Ціна договору – 13 млн гривень. Згідно з договором, підрядник повинен виконати загальнобудівельні та оздоблювальні роботи, облаштувати системи опалення, вентиляції, холодного та гарячого водопостачання, зв’язку, електричних мереж, освітлення, пожежної сигналізації. Крім того, він повинен забезпечити благоустрій території.  Зазначені роботи повинні бути завершені до 30 жовтня 2020 року. Конкуренцію ТОВ “АМК Інжиніринг” в тендері склали ТОВ “Будівельна компанія “Баланс” (*****) та ТОВ “Розумна хата” (******). Пропозиції конкурентів були вигідніші по ціні, але їх відхилили, зокрема, через питання по перерахунку договірної ціни. Північний офіс Державної аудитслужби почав моніторинг всіх трьох описаних закупівель. Станом на 18 лютого 2020 року його результати ще не опубліковані. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" було зареєстровано в 1995 році. Його засновники – Ігор Шалімов (34,45%) (директор) і Володимир Шалімов (63,35%). Розмір статутного капіталу – 217,13 тис. гривень. Володимир та Ігор Шалімови – діючі депутати Бориспільської міськради. Крім цього, Володимир Шалімов керує Бориспільською міською партійною організацією політичної партії "Наш край". Співголовами цієї політсили значаться Олександр Мазурчак, Олександр Фельдман, Антон Кіссе та Сергій Кальцев, які до подій Революції гідності були членами Партії регіонів. У 2002-2006 роках людина з ім'ям Володимир Ілліч Шалімов був помічником народного депутата Вадима Литвина (комуністична партія). За результатами участі у публічних закупівлях з 2008 року ПАТ "БКСМ" отримало 73 підряди на загальну суму 283 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший замовник – Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА (дані Zакупівлі). МПП "Сімт" засновано у 1996 році. Засновником і керівником фірми значиться Володимир Товстига. Розмір статутного капіталу – 100 гривень. За час участі у публічних закупівлях МПП "Сімт" уклало 67 договорів на 42,5 млн гривень. Найбільшим замовником МПП було Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА, з яким фірма уклала договорів на 18,8 млн гривень. ТОВ "АМК Інжиніринг" засноване в 2016 році. Її власник і директор – Костянтин Чернишов. Основний вид діяльності фірми – монтаж систем водопостачання, опалення та кондиціонування повітря. За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ "АМК Інжиніринг" отримало 8 підрядів загальною вартістю 29,8 млн ​​гривень. Нагадаємо, у 2020 році на Київщині повинні побудувати ще чотири амбулаторії первинної медичної допомоги. У березні перший з цих медзакладів має з'явитися у селі Кожанка, до кінця жовтня – у Борисполі і до кінця року – у селі Мироцьке та смт Пісківка.  Читайте: В 4 населених пунктах Київщини в 2020 році повинні побудувати амбулаторії (список) Голова Щасливської сільської ради – Микола Шмаюн. Управлінням регіонального розвитку Бориспільської РДА керує Ярослав Янович. КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” очолює Олексій Палієнко. * ПАТ “Бориспільський комбінат будівельних матеріалів” (код ЄДРПОУ: 05408059) ** МПП “Сімт” (код ЄДРПОУ: 23520802) *** КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” (код ЄДРПОУ: 40335998) **** ТОВ “АМК Інжиніринг” (код ЄДРПОУ: 40913074) ***** ТОВ "Будівельна компанія "Баланс" (код ЄДРПОУ: 39399482) ****** ТОВ “Розумна хата” (код ЄДРПОУ: 41453255) Фото: 032.ua КиевVласть

Регіональною комісією Міністерства регіонального розвитку України у цьому році було відібрано 17 інвестиційних проєктів по Київській області. Тільки п'ять із них Київська облдержадміністрація затвердила для співфінансування. Це завершення будівництва школи мистецтв, загальноосвітньої школи, фізкультурно-оздоровчого комплексу та капітальні ремонти двох лікарень. Із Фонду регіонального розвитку на це витратять 141,1 млн гривень, місцеві та обласний бюджет – 14,3 млн гривень.  Як стало відомо KV, на 2020 рік Міністерством регіонального розвитку було відібрано і схвалено для співфінансування 17 проєктів.  Згідно із додатком 16 до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури на 2020 рік, Київською ОДА було затверджено до співфінансування із обласного або місцевих бюджетів п’ять інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За даними пресслужби Київської ОДА, 21 січня на засіданні регіональної комiсії з оцінки та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проєктів реriонального розвитку обговорили подані інвестиційні програми і проєкти регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку на території Київської області у 2020 році, та висловили пропозиції щодо їх оцінки. Заступник голови облдержадміністрації Андрій Лісовик зазначив, що згідно індикативного розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у 2020 році, в Київській області доведено асигнування в розмірі 253 млн гривень. З них 55 млн гривень – це кошти, які планують спрямувати на реалізацію п’яти проєктів будівництва, які були розпочаті в минулих роках. 185 млн гривень пропонується спрямувати на реалізацію нових проєктів, які стануть переможцями конкурсного відбору.  Як розповів у коментарі KV секретар постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, підприємництва, торгівлі, регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики, зовнішньоекономічних зв’язків та фінансового забезпечення розвитку області, депутат Київоблради Олексій Дорошенко, проєктами регіонального розвитку займається виключно обласна адміністрація.  “Місцеві органи влади подають проєкти до обласної адміністрації, там їх або погоджують і передають до Мінрегіону, або не погоджують. У другому випадку місцеве самоврядування може подати проєкт напряму у Мінрегіон і тоді вже якось погодити з областю. Через порушення процедури часто бувають такі ситуації, що КОДА погодила одну кількість проєктів, а Мінрегіон – іншу. До того ж, це може бути пов'язано із частотою зміни губернаторів Київської області. Ці коливання зі звільненнями-призначеннями почались влітку, ось і маємо такий результат по проєктах регіонального розвитку у 2020 році”, – говорить він.  П’ять проєктів Так, серед затверджених і областю, і Мінрегіоном, проєкт будівництва загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в селі Микуличі Бородянського району. На нього передбачено 43 млн 643 тис. 332 гривні коштів ДФРР та 8 млн 624 тис. 837 гривень із місцевого бюджету. Наразі КОДА затвердила виділення 3 млн гривень із обласного бюджету.  Як розповів KV голова Бородянської районної ради Георгій Єрко, цю школу почали будувати багато років тому. “Цю школу почали будувати у 2010 році, якщо не раніше. Будівля не була законсервована, там з'явився грибок. У минулому році її повністю зруйнували і побудували наново два поверхи, перекрили дах, поставили вікна. Залишилось дофінансувати внутрішнє оздоблення, зовнішні мережі. На цей рік з обласного бюджету виділено 3 млн гривень і з державного – 23 млн. Залишиться виділити ще 3 млн і в наступному році школу можуть ввести в експлуатацію”, – говорить він. Другий затверджений проєкт – це капітальний ремонт головного лікувального корпусу, а саме утеплення фасадів з заміною вікон та вхідних дверей на металопластикові, часткове відновлення покрівлі та вимощення, комунального закладу Київської облради "Київська обласна дитяча лікарня", яка знаходиться у місті Боярка Києво-Святошинського району. Із ДФРР на це передбачено 12 млн 454 тис.191 гривень, із місцевих бюджетів – 4 млн 896 тис. 283 гривень. Наразі області виділили 600 тис. гривень.  За даними Мінрегіону, у 2017-2018 роках у лікарні частково замінено покрівлю понад 1200 кв.м, частково замінена водостічна система, утеплено горище, замінено вікна з виконанням супутніх опоряджувальних робіт, утеплено стіни підвалу понад 1100 кв.м, утеплено понад 3000 кв.м фасаду з відкосами. У 2019 році утеплено 1800 кв.м фасаду з відкосами.  У цьому році планується завершити роботи, а саме – утеплити 3300 кв.м фасаду з відкосами. На будівництво школи мистецтв та ремесел в селі Велика Олександрівка Бориспільського району передбачено 12 млн гривень ДФРР та 5 млн 145 тис. 961 гривень із місцевого бюджету.  У коментарі KV голова Бориспільської райради Владислав Байчас розповів, що питанням займається сільська рада і фінансування здійснюється із їхнього бюджету.  “Велика Олександрівка самостійно фінансує об'єкт, краще у них дізнаватись подробиці. Чому область не дає коштів – не знаю, нас також цікавить це питання”, – говорить він.  Як вдалось дізнатися KV, у 2009 році було виготовлено проєктну документацію з будівництва школи мистецтв і ремесел, яку відкоригували і затвердили в 2015 році. Будівництво почалось у 2016 році. Воно здійснювалось за рахунок бюджету сільської ради та державного бюджету. Головна проблема, через яку затягнулось будівництво – постійна зміна підрядників.  Станом на 20 січня там зведено триповерховий корпус, одноповерховий корпус актової зали, будівлю переходу, влаштовано покрівлі, влаштовано вікна, зовнішні двері, замонолічено вхідні групи, влаштовано чорнові стяжки підлог, утеплено підлогу горища, влаштовано зовнішні мережі тепло – водо-постачання, водовідведення, внутрішні інженерні мережі (проводка і трубопроводи електромереж, водопостачання, водовідведення). Наступний проєкт – будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вулиці Ватутіна, 36 у місті Миронівка. На це передбачено 65 млн 503 тис. 42 гривні ДФРР та 14 млн 335 тис. 104 гривні із місцевих бюджетів. На цей рік КОДА затвердила співфінансування у сумі 5 млн гривень із бюджету Миріновської ОТГ. Завершити проєкт планується у 2021 році.  За словами голови Миронівської районної ради Валентини Усик, будувати спортивно-оздоровчий комплекс почали у 2018 році.  “На цей об'єкт проєктно-кошторисна документація виготовлялась за рахунок бюджету районної ради. Почали будувати його приблизно у вересні 2018 року за рахунок держави, в грудні створилась громада і тоді вже фінансувати його почала громада. Наразі вони займаються цим питанням. Але цей заклад буде працювати не тільки для жителів громади, а для всього району”, – говорить вона.  Поспілкуватись із головою Миронівської ОТГ Віталієм Савенко KV не вдалось.  Останній проєкт – це капітальний ремонт (утеплення фасаду та заміна віконних, дверних блоків) лікувального корпусу №1 центральної районної лікарні Тетіївської районної ради в місті Тетіїв, який розпочали у 2017 році. Із бюджету ДФРР на це передбачено 7 млн 565 тис. 78 гривень. Із місцевих бюджетів – 1 млн 818 тис. 802 гривень. На цей рік область затвердила 582 тис. 387 гривень фінансування із місцевого бюджету.  За словами голови Тетіївської об'єднаної громади Руслана Майструка, у цьому році капітальний ремонт має бути завершено.  “Районна лікарня знаходиться на балансі районної ради. Капітальний ремонт там проводиться за рахунок співфінансування райради та державного бюджету. У минулому році його розпочали, замінили вікна та двері на сучасні. Тепер будуть проводити утеплення всієї будівлі. Мінрегіон наполягає, щоб закінчити роботи у цьому році, але поки кошти із держбюджету не були виділені”, – говорить він.  Затвердив Мінрегіон  У переліку об'єктів, які затверджені Мінрегіоном у 2020 році у напрямку реалізації стратегії регіонального розвитку, є ще 12 проєктів.  Це капітальний ремонт будівлі Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі Пашківка Макарівського району. Його вартість – 4 млн 243 тис. 871 гривня із бюджету ДФРР і 1 млн 818 тис. 802 гривні із місцевих бюджетів. Ремонт буде проводитись у два етапи – протягом першого та другого півріччя 2021 року.  Три проєкти передбачено у Васильківському районі. Це реконструкція приміщення опорного навчального закладу Гребінківський НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" в смт Гребінки Васильківського району. Період реалізації – з січня по грудень 2020 року. Вартість складає 15 млн 438 тис. 95 гривень із ДФРР та 3 млн 859 тис. 737 гривень із місцевих бюджетів.  Також планується будівництво дитячого дошкільного закладу на 35 місць в селі Мала Солтанівка. Рік реалізації – 2020. Вартість – 10 млн 309 тис. 785 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 145 тис. 531 гривня із місцевих бюджетів.  У селищі Глеваха протягом 2020-2021 років планують побудувати навчально-виховний заклад “Дитячий садок – початкова школа”. Із бюджету ДФРР на нього витратять 10 млн 54 тис. 133 гривні, із місцевих бюджетів – 9 млн 893 тис. 886 гривень. У місті Тетіїв передбачена реконструкція трибун з влаштуванням універсального ігрового майданчику на території стадіону "Колос". Провести її планують у період із травня по листопад 2020 року. Вартість робіт складає 3 млн 696 тис. 253,4 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 584 тис. 108,6 гривень місцевого бюджету.  Два проєкти затверджено у Вишгородському районі. Це будівництво дошкільного навчального закладу на 230 місць в селі Нові Петрівці вартістю 55,6 млн гривень – з них 25 млн 672 тис. 75 гривень бюджету ДФРР і 30 млн – місцевий бюджет. Другий садочок, на 75 місць, буде побудовано у селі Синяк. На нього передбачено 21 млн 424 тис. 442 гривні коштів ДФРР та 14 млн 282 тис. 961 гривня місцевих бюджетів. Строк реалізації обох об'єктів вказаний із січня по грудень цього року.  Також у переліку будівництво комунального дошкільного дитячого навчального закладу по вул. Шкільній в місті Вишгород. Це будівництво було розпочато у 2017 році, завершитись має у 2021 році. Кошторисна вартість об’єкта станом на 2017 рік складала 56 млн 47 тис. 182 гривні. Ще запланована реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Ржищівської міської ради, що у селі Пії Миронівського району. Вартість не вказана. До 2022 року планується провести капітальний ремонт дитячого садочку по вул. Шевченка, 15 в селищі Згурівка. На це витратять 7 млн 733 тис. 27 гривень ДФРР і 859 тис. 225 гривень місцевих бюджетів.  У селі Переяславське Переяслав-Хмельницького району, що входить до Студениківської ОТГ, у цьому році планується будівництво стадіону. Проєктно-кошторисну документацію Студениківська сільська рада виготовила у минулому році. Фінансування – 10 млн 418 тис. 51 гривня – за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, 4 млн 465 тис. 7 гривень – за рахунок місцевого бюджету. Останній проєкт – будівництво ІІ-го корпусу ДНЗ “Червона Шапочка” на 100 місць, у селі Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району. Вартість робіт не вказана. Нагадаємо, як раніше писала KV, в 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”. Крім того, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.  Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл Фото: коллаж KV КиевVласть

Виконання капітального ремонту інфекційного відділення Бориспільської центральної райлікарні збільшилося майже 6 млн гривень і становить 20,05 млн гривень. Це пов'язано з тим, що під час ремонту виникла необхідність у додаткових роботах. Також перенесені і терміни виконання робіт: ремонтувати приміщення будуть ще цілий рік.  Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 4 лютого 2020 року Управління регіонального розвитку Бориспільської РДА Київської області (*) уклало дві додаткові угоди з ТОВ “Атіс+1” (**) про зміну вартості виконання капітального ремонту будівлі інфекційного відділення Бориспільської центральної районної лікарні (ЦРЛ) по вул. Котляревського, 1.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Додаткові угоди сторони уклали до договору, який був підписаний ними 12 серпня 2019 року за результатами тендеру. Договір передбачав, що за 15,6 млн гривень до кінця січня 2020 року підрядник повинен виконати загальнобудівельні і оздоблювальні роботи, утеплити будівлю, оновити в ній системи опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, охоронно-пожежної сигналізації, впорядкувати прилеглу територію. Однак, як пояснили в РДА, за час виконання капремонту виникла необхідність проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті. Дана необхідність підтверджена інженером з технічного нагляду. В результаті було укладено додаткову угоду №5 від 4 лютого 2020 року. В ній вказано, що ціна договору збільшується до 21,47 млн гривен (на 5,8 млн гривень) та подовжуються терміни виконання робіт – до кінця січня 2021 року.  У цей же день сторони підписали додаткову угоду №6 про зменшення ціни договору до 21,05 млн гривен. Згідно їй, фінансування робіт за вказаним об'єктом у 2020 році складе 12,5 млн гривень, а у 2021 році – 3,1 млн гривен. Нагадаємо, капітальні ремонти в Бориспільської ЦРЛ активізували після візиту влітку 2019 року в місто президента Володимира Зеленського. У жовтні 2019 році на замовлення Бориспільської РДА там відремонтували реєстратуру, почали роботи з ремонту пологового відділення та інфекційного, а також запланували капремонт поліклініки. Читайте: На ремонт лікарні в Борисполі знайшли майже 90 млн гривень У листопаді 2019 року Управління регіонального розвитку Бориспільської РДА замовило у ТОВ “Атіс+1” капітальний ремонт приміщень лікувального корпусу Бориспільської ЦРЛ. Заплатити підряднику повинні 15,8 млн гривень. Читайте: Лікувальний корпус лікарні в Борисполі мають намір відремонтувати за 16 млн гривень Згідно даним аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Атіс+1” засноване в 2015 році, зареєстровано в Борисполі. Засновник компанії Василь Бігун, директор – Андрій Ліньков. Основний вид діяльності – ремонт електричного устаткування. За даними Zакупівлі, за результатами участі у публічних закупівлях ТОВ "Атіс+1" уклало 26 договорів загальною вартістю майже 63 млн гривень. Найчастіше компанія отримує підряди від Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА (укладено договорів на 48,4 млн гривень). ТОВ "Атіс + 1" є фігурантом кримінального провадження. Правоохоронці підозрюють, що керівники Великоолександрівського сільради з метою розкрадання бюджетних коштів села вступили в змову з кількома приватними компаніями, в числі яких значиться і "Атіс + 1". За версією слідства, вони підробили документи при виконанні різних будівельних робіт (ухвала Бориспільського міськрайонного суду від 16 травня 2019 року).  Управління регіонального розвитку Бориспільської РДА очолює Ярослав Янович. Бориспільською РДА керує Володимир Строкань.  * Управління регіонального розвитку Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (Код ЄДРПОУ: 41903554) ** ТОВ “Атіс+1” (код ЄДРПОУ: 39757481) Фото: Бориспільська РДА (проект візуалізації інфекційного відділення центральної районної лікарні після капітального ремонту) КиевVласть

Київський міський голова Віталій Кличко звернувся до Міністра розвитку громад та територій України Альони Бабак і до голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрія Клочка щодо необхідності приєднати селище Коцюбинське до Києва. Про це KV стало відомо з повідомлення видання “Громада Приірпіння”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як повідомляє видання, в своєму зверненні мер столиці Віталій Кличко наголосив на необхідності приєднання селища Коцюбинське до Києва, оскільки мешканці селища під час громадських слухань в березні 2018 року підтримали приєднання до столиці. Під час поіменного голосування голос “За” віддали 61% мешканців Коцюбинського. (фрагменти листів, наданих КМДА виданню "Горомада приірпіння")У своєму листі Віталій Кличко також наголошує, що Коцюбинське – це анклав Києва і інфраструктура селища більшою мірою вже пов’язана з інфраструктурою столиці, зокрема системи опалення та водопостачання. Через те, що Коцюбинське залишається в області, мешканці селища не можуть домогтися подовження гілок комунального транспорту. Маршрутки їздять менше 10 км до метро і коштують 7 грн через те, що діє міжміський тариф. Окрім того, мешканці селища хочуть мати картку киянина, яка дає пільги. Окрім того, мер Києва заявив, что Київська міська рада прийняла рішення від 13.09.2018 року прийняла рішення № 1369/5433 “Про затвердження нового порядку здійснення видатків на дошкільну освіту на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості”. Механізм “Гроші ходять за дитиною” створений для підтримки та гарантії прав киян обирати дитячий садок будь-якої форми власності. Обов’язковою умовою є фіксація місця реєстрації дитини у Реєстрі територіальної громади міста Києва. Реєстрація місця проживання надає пріоритетне право на вступ до закладів дошкільної освіти Києва. Розташування заявок в списку відбувається з врахуванням підтвердженого запису дитини у Реєстрі територіальної громади міста Києва. Таким чином, на думку Віталія Кличка, у разі приєднання до столиці, мешканці смт. Коцюбинське могли б заощаджувати кошти. Нагадаємо, ще в 2016 році в КМДА заявляли, що переговори по приєднанню Коцюбинського до Києва вийшли на фінальну стадію. У 2018 році в Коцюбинському відбулися громадські слухання з цього питання: "За" Київ проголосувало майже 61%, проти – 37,5%. Читайте: Сутичка за Коцюбинське: слухання про приєднання селища до Києва пройшли в атмосфері скандалу Але кількома місяцями пізніше, після того, як депутати селищної ради Коцюбинського висловили недовіру селищному голові, питання приєднання селища до Києва застопорилося. У Київраді до теми приєднання тоді поставилися нібито позитивно, але активних дій в цьому напрямку робити не стали. Читайте: Приєднання Коцюбинського до Києва поставили на паузу, – депутат Київради (відео) Лише наприкінці 2018 року по ініціативі секретаря столичної міськради Володимира Прокопіва, депутати проголосували за звернення до Верховної Ради щодо приєднання до Києва селища Коцюбинське. Читайте: Київрада просить парламент розглянути питання приєднання до Києва селища Коцюбинське Як раніше повідомляла КВ, Департамент земельних ресурсів КМДА наполягає на тому, що затвердити проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Києва вдасться, незважаючи на неузгодженість його Київською обласною радою (КОС). Чиновники запевняють, що відповідний проект автоматично вважається узгодженим, так як КОС не вклався в термін. Хоча, схоже, обласні депутати не тільки вчасно дали негативні висновки, а й видали тлумачні зауваження до проекту землеустрою щодо смт Коцюбинське. Читайте: В КГГА уверяют, что смогут согласовать новые границы Киева Фото: delo.uaКиевVласть

Для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць. Чого чекати регіону в нинішньому році на освітянській ниві і де чекати добрих звісток – досліджувала KV. Переповнені школи — одна з болючіших проблем обласних і районних центрів Київщини. За даними прес-служби Київської облдержадміністрації, в мережі закладів загальної середньої освіти Київської області сьогодні налічується 702 школи, з них 34 – приватних. У закладах загальної середньої освіти навчається 223,3 тис. учнів, що на 10,9 тис. більше порівняно з 2018 роком. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На тлі невпинного зростання кількості діток в регіоні і особливо – у пристоличній зоні, зі школами мало не щомісяця трапляються скандали. Головна проблема навчального процесу – брак власне закладів. Ті, що є – часто застаріли або не вміщують охочих, ті, що будуються – перетворюються на довгобудови, на ті, що лишень у планах місцевої влади, часто не вистачає коштів.  Навчання у другу зміну для шкіл Київщини вже давно стало нормою. Васильків  Нагадаємо, KV вже розповідала про те, як 11 жовтня 2016 року під час уроку в середній школі № 6 Василькова Київської області впали три поверхи. Тоді ця резонансна подія привернула небувалу увагу як громадськості, так і влади всіх рівнів. Розслідуванням обвалу школи зайнялася спеціальна комісія. Після чого вирішили не ремонтувати будівлю, а побудувати нову школу. Незважаючи на те, що надзвичайну подію назвали "найбільшою трагедією в історії міста", а свою допомогу обіцяв направити навіть тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман, процес будівництва затягнувся на цілих півтора роки. Весь цей час місцеві жителі всіма силами намагалися домогтися початку будівництва, але в мерії стверджували, що грошей немає і розраховувати варто на допомогу області. Тодішній губернатор Київщини Олександр Горган, в свою чергу, говорив, що допомоги від нього чекати не варто. Такі "перекладання" обов'язків остаточно розлютили васильківчан і в квітні 2018 року вони тимчасово перекривали трасу на Київ, вимагаючи від влади, щоб вона, нарешті, виділила кошти на будівництво нової школи.  Читайте: Школьный бунт. Второй год в Василькове не могут отстроить разрушенную школу Зрештою, відділ освіти Васильківської міської ради Київської області 1 листопада 2018 року за результатами тендеру замовив у ТОВ "Хозхімсервіс" будівництво школи за 207,35 млн гривень. Відбудовувати будуть Васильківську школу №6 по вул. Гетьмана Сагайдачного, 34. 19 листопада 2018 року на апаратній нараді при міському голові Василькова Володимирі Сабадаші було оголошено про початок будівельних робіт, а у грудні вже залили фундамент. 16 січня 2019 року в Василькові відбулося урочисте закладання "капсули часу" в фундамент майбутньої загальноосвітньої школи (ЗОШ) №6 з "зверненням сьогоднішніх школярів до майбутніх поколінь". Тодішній народний депутат Ігор Кононенко брав участь в заході як почесний гість, який доклав свої кошти до будівництва даного об'єкту (у розмірі приблизно 10 млн гривень). За його словами, "загальний бюджет школи дуже великий" і складає "близько 240 млн гривень", а це "дуже великі гроші для держави". Вишневе Раніше KV не раз писала про "шкільну проблему" Вишневого. Так, в місті, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.  Школа №1 в Вишневому (Києво-Святошинський район, Київська обл.) була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017. В кінці 2018 року директор школи №1 Володимир Плахотнюк розповів, що навчальний заклад відвідують 1396 учнів, тобто майже в шість разів більше норми. Будівництво нового корпусу тривало більше 10 років. У квітні 2018 року жителі Вишневого три дня перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми зі школою №1. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася. Члени громадської організації "Діти Вишневого" звинуватили обласну владу в бюрократії. Олександр Горган, який на той момент був головою Київської ОДА, тоді запевнив активістів, що будівництво йде повільно тільки тому, що всі хочуть зробити довговічно, правильно і красиво. Станом на січень 2019 року стало відомо, що здачу об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року. Про це заявив голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов. За його словами, зараз будівельні роботи закінчено, а Держархбудінспекція м. Вишневе готує сертифікат, що дозволить розпочати передачу споруди на баланс місцевого управління освіти.  Тим не менш, жителі Вишневого 13 січня виходили на акцію протесту. Напередодні 11 січня чиновники з Київської облдержадміністрації приїжджали до школи з виїзною нарадою та запевняли, що до відкриття навчального закладу залишилось почекати ще кілька тижнів.  Бориспіль KV писала про те, як знову затягнулося будівництво дитсадку у Борисполі на вул. Володимира Момота через скаргу до Антимонопольного комітету України, яка надійшла від учасника тендеру ТОВ "Провідні технології виробництва" у січні 2020 року. До того була інша скарга: 16 грудня 2019 року від іншого учасника, ТОВ "Альтіс-Констракшн", з приводу дискримінаційних вимог. За словами міського голови Анатолія Федорчука, бориспільська влада прописала в тендерних документах “європейську” умову про те, що майбутній виконавець робіт повинен мати досвід будівництва не менше двох об'єктів освіти. Влітку 2018 року KV писала про "перспективний довгобуд" у Великій Олександрівці Бориспільського району. Там більше 10 років ніяк не добудують Школу мистецтв. Замовником будівництва також є Департамент регіонального розвитку КОДА, а підрядники постійно змінюються. Що стосується шкіл, то тут Бориспільський район може похизуватися: 25 вересня 2019 року Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА уклало договір з ПрАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (*) на будівництво середньої загальноосвітньої школи I-III ст. на 24 класи (600 учнів) по вул. Центральна, 3 в селі Гора Бориспільського району Київської області. Вартість робіт — 162,84 млн гривень. Роботи мають бути завершені до кінця грудня 2020 року. У 2019 році будівництво мали профінансувати на 9,88 млн гривень, у 2020 році — інші 152,96 млн гривень. Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета за 162 млн гривен взялась строить школу в селе Гора на Киевщине  Буча У Бучі за чотири роки (станом на 2019 рік) не було побудовано жодної нової школи — при тому, що населення міста збільшилося майже вдвічі, а кількість дітей в школах зросла втричі. Діти в школах навчаються у дві, а в деяких, наприклад, в школі №4 навіть в три зміни. Будівництво нового корпусу для початкової ланки школи №3 заморожено через відсутність коштів.  Також бучанська влада за 2019 рік не спромоглася добудувати нове приміщення гімназії, яка працює в будівлі школи №4, — хоча гроші на це виділяв навіть Кабмін. Висловлювалися побоювання, що навіть якщо гімназія буде добудована, то це лише частково вирішить питання перевантаженості школи №4. “Будуються нові мікрорайони. Бажано, щоб в новому мікрорайоні будувалася і нова школа”, – зазначала директор Бучанської навчально-виховного комплексу (НВК) спеціалізованої загальноосвітньої школи (СЗОШ) I-III ступенів №4 Алла Літкевич. Ірпінь У квітні 2018 року тодішній мер Ірпеня Володимир Карплюк звернувся до господарів земельних ділянок в проханням поділитися землею, щоб за найближчі десять років побудувати дві нові школи. Зокрема, вів переговори з землевласниками, “щоб дали близько 3 га або, хоча б мінімум 2,2 га, щоб могла вийти повноцінна школа, щоб ми могли отримати з того боку шматок землі для будівництва школи". Але у листопаді 2018 року ірпінці замість шкіл побачили початок будівництва багатоповерхівок: причому на той час Карплюк вже не займав посаду голови міської ради. При цьому в Ірпені станом на листопад 2018 року і так не вистачало навчальних місць для 4 тис. дітей. А нові багатоквартирні будинку в місті з'являються часто, йшлося в сюжеті “Подробиць”. У 2019 році, утім, були гарні новини: з вересня в місті почав працювати муніципальний навчальний заклад для старшокласників — академічний ліцей. Його відкрили на базі приміщення економічного коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою вулиця Гагаріна, 9. Такої домовленості досягли Ірпінська міська рада та керівництво Університету. Голова Інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк уточнював, що новий ліцей планує прийняти 600 учнів 9-11 класів, із можливістю відкриття 7-8 класів, якщо буде такий запит. Бровари У Броварах в мережі установ загальної середньої освіти міста налічується 10 шкіл, Броварське навчально-виховне об'єднання (Буво), на базі якого діє загальноосвітня школа I-III ступенів, ліцей технологічного профілю та вечірня школа; приватна школа "Фортуна", ТОВ "Навчально-реабілітаційний центр "Мозаїка" і центр корекції та розвитку дитини "Сіал". Середня наповнюваність класів у 2017 році в більшості шкіл досягала 30, а в деяких — 33.  У 2018 році влада Броварів, щоб вирішити проблему переповнених шкіл, запропонувала з наступного року брати плату з "приїжджих" дітей з району. На думку мерії, це допоможе вирішити питання браку місць за партами. Однак деякі депутати міськради не погодилися з цією пропозицією, запропонувавши будувати нові навчальні заклади, вказавши, що гроші на будівництво в бюджеті є. Читайте: Цена знаний. Мэрия Броваров намерена брать плату за обучение “чужих” детей 6 травня 2019 року Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури і транспорту Броварської міськради Київської області (Управління будівництва, ЖКГ, інфраструктури та транспорту Броварської міськраді Київської області) (Управління будівництва та житлово-комунального господарства) уклало договір з ТОВ "Хозхімсервіс" (ТОВ "Хозхімсервіс ") на будівництво загальноосвітньої школи I ступеня по вул. Симона Петлюри (Черняховського), 17-Б, в Броварах. Вартість угоди склала 130 млн гривень. Згідно з угодою, підрядник повинен побудувати нову будівлю загальною площею 14,85 тис. кв.м, різної поверховості і з двома ліфтами. Згідно з проектом, нова школа передбачає загальне зонування поряд зі школою № 10 в Броварах. Загальна територія – 3,9 га, територія нової забудови – 1,9 га. Проїзди, заміна комунікацій, облаштування майданчиків і тротуарів, а також і озеленення передбачається як на території школи № 10, так і на території нової школи. Нове будівництво, згідно з проектом, має бути складної форми і складатися з кількох окремих блоків, з багатосвітловим простором, розділене по функціональності. У ньому планують розмістити 32 класи початкової школи, проектна потужність – 960 учнів. Роботи повинні бути завершені до червня 2020 року. Гарантійний термін експлуатації об'єкта, згідно договору, повинен скласти 10 років.  Читайте: Строительство трех учебных заведений на Киевщине доверили компании осужденного вице-губернатора Севастополя  Вишгород У грудні 2018 року Департамент регіонального розвитку КОДА без проведення конкурсу уклав договір з ТОВ "Моноліт-БудСіті" вартістю 9 млн гривень на реконструкцію Вишгородського дитсадка "Чебурашка". У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень. У 2019 році Вишгородська загальноосвітня школа №1, що на проспекті Мазепи, 7-А, замовила капремонт своєї будівлі за 10,2 млн гривень у ТОВ "АМК РЕМ-БУД". Ця компанія, що належить депутату Синяківської сільради Андрію Куковенко і повинна буде виконати загальнобудівельні роботи і облаштувати в приміщенні системи водопроводу, водопостачання, каналізації, електроосвітлення, опалення, вентиляції, пожежної сигналізації. На виконання такого переліку робіт фірмі відвели майже чотири роки.  Читайте: Капремонт школы в Вышгороде растянут на четыре года  З перших вуст KV опитала голів міських рад ю, чи очікується цього навчального року перенавантаження шкіл та дитсадків у їхніх містах, а також яких позитивних новин очікувати Київщині. Голова Бориспільської міськради Анатолій Федорчук: “У місті критичної ситуації із школами та садочками немає, навчається приблизно 11 тис. дітей. Для дітей від трьох років та більше садочків вистачає, а щоб влаштовувати малечу в два роки, з цим є проблеми. Тому цього року, 29 вересня, якщо Антимонопольний комітет нам зніме обмеження, ми зможемо провести тендер, є виділені кошти і будемо будувати садок на 160 місць. Цокольний поверх за міські кошти вже збудований. Крім цього, плануємо проєкт реконструкції ще одного дитсадка, приміщення якого ми повернули із користування Нацполіції. Ці дитсадки в планах на найближчі рік-два. По вул. Європейській будується ЖК і там планується будівництво приватного дитсадка. Сьогодні у місті є вже три приватних дитсадка, тому альтернатива є. Завдяки підтримці Мінрозвитку місто залучило безповоротну допомогу від Європейського інвестбанку у розмірі 5 млн євро, додаємо свої кошти і добудовуємо школу № 5 із реконструкцією. Звичайно, практично в усіх школах, крім двох, діти навчаються в другу зміну. Але і цю проблему вирішуємо. На жаль, в місті немає вільних земельних ділянок під будівництво. Зазвичай, забудовники йдуть шляхом реконструкції, купуючи у населення ділянку в приватному секторі. Та змушувати їх будувати школу чи дитсадок, місто не має правових підстав”.  Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:  “У Боярці найменш заповнені школи з усього Києво-Святошинського району. Якщо брати наш ліцей-гімназію, то половина діток взагалі не з міста, а з сусідніх сіл. У районі є території, які щільно забудовуються, а соціальна інфраструктура не розвивається. Пів района навчається в Боярських навчальних закладах. Враховуючи це, у місті немає критичної ситуації з переповненням шкіл. Усі боярчани потрапляють до дитсадків. До цього у нас були великі черги на три роки вперед. Із ситуації ми вийшли таким чином: спочатку в садочки йдуть боярчани, а потім ще дві черги – діти, які не живуть в Боярці. Звичайно, якщо брати нормативи, під які будувалися ці об'єкти, то вони переповнені і по всій Україні, там, де є центри розвитку. Ми маємо проєкт добудови школи №1, в історичній частині міста. На жаль, він поки що не фінансується обласною владою і не підтримується районом. Із районної адміністрації нам цей проєкт передали лише півтора місяці тому. Плануємо його відновити, перерахувати кошторис і знову подавати на фінансування до вищого рівня. Маємо також проєкт дитсадка, який в цьому році РДА розглядає на фінансування”. Мер Бучі Анатолій Федорук: “Мережа як дошкільних, так і загальноосвітніх закладів у нас розширена. Звичайно, виходячи із природного приросту населення та міграційних процесів, потреба існує. У милому році ми добудували корпус школи №3, запустили 27 навчальних класів. У поточному році до березня-квітня завершимо будівництво загальноосвітньої школи-гімназії на 1100 учнів. Також оголосили тендер на будівництво загальноосвітньої школи №1. Це нова школа, яка будуватиметься за підтримки міжнародної програми “Підтримка України”. Нам вдалось вибороти перемогу і одержати 160 млн гривень. Поки є дві школи, які працюють у дві зміни. Будуємо дошкільний навчальний заклад, усього у місті їх стане 8. Але потреба все одно залишається”.  Голова Васильківської міськради Володимир Сабадаш: “До мережі освітніх закладів міста Василькова входить вісім шкіл та десять дитсадків. Але їх недостатньо. На сьогоднішній день школи переповнені. В одній школі діти вчаться в дві зміни. Після того, як обвалилася будівля школи №6, дітей довелося розподілити між трьома навчальними закладами, і тому вони нині переповнені. Активно продовжується будівництво нової шостої школи. У місті будується лише один новий житловий масив. На території запроєктовано будівництво школи, але її зведення ще не розпочиналось. Є певні проблеми із дитсадками, наразі один із них закритий на ремонт. Тому діти були переведені до трьох інших садочків. На черзі до дитсадків у місті близько 200 дітей”.  За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, у комунальній власності міста є вісім садочків, в яких виховується 2224 дитини. Та загальна проєктна потужність ДНЗ становить 1320 місць. Для розвантаження груп у 2018 році після реконструкції запрацював ДНЗ “Колобок”. Нині на реконструкції ДНЗ “Яблунька”. Окрім капітального ремонту старого корпусу, поруч збудований новий. Після відкриття у 2020 році — це буде найбільший садочок міста: 8 груп в старому корпусі та 6 — в новому. Тривалий час міська влада судилися з Пенсійним фондом за приміщення ДНЗ “Намистинка”, де фонд займає половину будівлі. Сторони дійшли мирової угоди і цьогоріч ПФУ звільняє приміщення. В дитсадку проведуть реконструкцію, після чого кількість груп може збільшиться вдвічі.  На території Вишневого такоє діє чотири загальноосвітні школи. Загальна кількість учнів – 5548 осіб. В школі №1 навчається 1400 учнів з проєктною потужністю 360, в №2 – 1135 (600), №3 – 1515 (1200), №4 – 1498 (1700). Таким чином, 1,2 і 3 школи змушені працювати у дві зміни. В лютому відкривається новий корпус школи №1, що зменшить навантаження, але не дозволить відмовитися від другої зміни. Мер Вишгорода Олексій Момот: “Проблема переповнених шкіл та садочків є, я думаю, у кожному місті-сателіті. У нас є три школи, усі вони працюють в дві зміни. Наразі ми будуємо новий корпус на 22 класи, вдасться трохи зняти завантаженість. Але поки не можу говорити про строки, оскільки ми працюємо в співфінансуванні із обласною держадміністрацією. Ситуація із фінансуванням дуже нестабільна, то дають кошти, то — ні. Із садочками ситуація трохи простіша. Ми наразі будуємо відразу три садочки. Один із них має бути запущений восени і там навіть буде запас по місцях. Відносно інших пристоличних міст, у нас немає великої кількості нових житлових комплексів. Вони не критично впливають на заповненість навчальних закладів. Ця проблема виникла у місті не вчора, більше 40 років не будувались нові школи та садочки”.  Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко: “Щодо шкіл проблем не маємо, по садочкам певні питання вже вирішено, але на даний момент є переповнені групи. Відповідно до цього в перспективі потрібно будувати додаткові дошкільні заклади. Також в третьому мікрорайоні міста заплановано будівництво нової школи. Проєкт вже розроблений і проходить експертизу, тож цього року вже будуть починатися роботи”.  Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Олексій Кодебський: “У нашому населеному пункті кількість дітей збільшується не днями, а годинами. За рахунок нових житлових комплексів. І є велика потреба у навчальних закладах. Пайова участь забудовників мізерна, за ці кошти школу або садочок побудувати неможливо. І навіть цей внесок хочуть скасувати. Усе навантаження лягає на органи місцевого самоврядування. Нещодавно ми відкрили новий ліцей, стало легше. Загалом є три школи комунальної власності. Поки працюємо в одну зміну. Плануємо реконструкцію старої школи, виготовляємо проєкт. На масиві “Чайка” хочемо збільшити до 1000 школярів. Але сільрада не може реалізувати все це самостійно. Бюджет села — це не бюджет міста. Значної допомоги із району та області не отримуємо.  За останні 5 років ми побудували 5 садочків, але черга все одно є. Хоча за нормативами на 1000 жителів має бути 30 місць у садочках. Якщо порахувати, то мали б бути і зайві ліжка. Але нам не вистачає, бо багато хто живе без реєстрації. Це при тому, що є багато приватних шкіл та садочків”.  Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Олесь Кудрик:  “24 січня відкрили першу чергу нової школи на 600 місць, учні почнуть вчитися в одну зміну. Тепер у нас є дві комунальні і три приватні школи. Аналогічна кількість садочків. Звісно, що місць не вистачає, причина у великій кількості забудов. Усі приватні навчальні заклади створювали забудовники”.  Фото: колаж KVКиевVласть

Економісти та бізнес-експерти назвали лідерів та аутсайдерів розвитку серед громад  Київщини й України. Серед найуспішніших ОТГ столичного регіону опинилася Тетіївська, гарні темпи в міст Славутич, Українка, Переяслав та Фастів. Відверто та просто слабких – дещо більше. Найгірше, на думку фахівців, живуть Ржищівська, Пісківська, Медвинська ОТГ та міста Кагарлик і Сквира.  Як стало відомо KV, Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу сформував рейтинг інституційної спроможності малих та середніх громад України, у тому числі громад Київської області.  Рейтингування проводилось на основі методики, розробленої спеціалістами кафедри екології Національного Університету “Києво-Могилянська Академія” спільно з экспертами “Регіонального Центру”. Загалом обраховано рейтинг 1 321 громади України населенням до 100 тис. мешканців. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Що оцінювали За словами фахівців центру, рейтинг враховує 38 критеріальних показників та відображає інвестиційну привабливість громад у 2020 році.  Зокрема, оцінюється відсутність/наявність корупційних скандалів в муніципалітеті за останні 2 роки, проведення моніторингу SECAP (планів дій сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року), мапа інвестиційних пропозицій, промо-ролики громади, наявність ЕСКО-контрактів, тощо. Кращі та гірші Згідно загальноукраїнського рейтингу, Київська область за показниками розвитку громад посіла перше місце. В порівнянні з 2019 роком область зміцнила свої позиції (показник рейтингу — 32,75).  Серед 50 громад та міст Київщини до рейтингу були відібрані 25 найкращих, серед яких на обласному та всеукраїнському рівнях на першому місці місто Славутич (показник 152,26, населення — 25 тис. чоловік). Серед тергромад у Київській області та на всеукраїнському рівні найкращою громадою визнана Тетіївська ОТГ (121,48).  Тетіївська ОТГ пройшла за такими критеріями оцінки, як наявність заповненої анкети та готовність працювати над підвищенням рейтингу, партнерство з бізнесом, наявність програм “Безпечне місто”, “Розумне місто”, бюджет участі, інвестиційний паспорт, енергомоніторингові програми та наявність відповідних фахівців, проморолик міста, приєднання до європейської ініціативи “Угода мерів”.  Славутич може похизуватися реалізацією інфраструктурних проектів, підписаним ЕСКО-контрактом (енергоефективність), наявністю комунальних ЗМІ, залученням кредитних коштів від міжнародних організацій. Проте в нього немає проморолика, не налагоджене партнерство з бізнесом, не заповнена анкета і немає програм “Безпечне місто” та “Розумне місто”, а також відсутній стратегічний план розвитку. Стосовно найгірших громад і міст на обласному рівні, то в кінці рейтингу серед міст по області — Кагарлик (16,31) та Сквира (16,23), найгіршою ОТГ стала Пісківська із показником 15,42, а також Медвинська, Ржищівська, Бородянська.  На всеукраїнському рівні найгірше місто Київської області — Вишневе (39,92) із населенням 39 тис. чоловік, серед громад гіршою стала Великодимерська (40,32, населення — 22,4 тис. чоловік). До рейтингу не увійшли Ташанська об’єднана територіальна громада (рейтинг — 0,64, населення — 4 тис. чоловік) та місто Тараща (4,91, нас. — 10,9 тис. чоловік).  Зо всіх 38 критеріїв оцінювання вони були оцінені лише за наявність фінансових показників.  Цікаво, що, як писала KV, у 2018 році голова Тетіївської громади Руслан Майструк і голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов заробили більше за інших голів — 525 тис. 838 гривень та 509 тис. 527 гривень відповідно.  Читайте: Доходы, недвижимость и автомобили председателей терробщин Киевщины и их семей в 2018 году Експертна думка У коментарі KV президент Регіонального центру економічних досліджень та підтримки бізнесу Руслан Щербаков розповів, що з усіх критеріїв перевагу при оцінюванні та формуванні підсумкового балу надавали таким, як наявність завершених інфраструктурних проектів та їх успішності, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, стратегічний план розвитку, наявність спеціалістів з енергомоніторингу та підписаних ЕСКО-контрактів, промоушн і брендинг громади/міста.  Він також додав, що останнє, а саме: вміння презентувати своє місто або громаду, є тим, на що у подальшому буде робитися наголос при оцінюванні. Крім того, за його словами, у влади багатьох міст та громад відсутнє стратегічне бачення розвитку та розуміння, як залучати та використовувати кошти.  “У деяких громадах все вирішується досить волюнтаристськи, не цінуються кадри, яких там дефіцит. У малих містах в цілому із кадрами проблема — гарному фахівцеві у держсекторі треба добре платити, а через малу зарплату, яку їм спроможні там запропонувати, вони надовго не затримуються, особливо молодь. Платити на рівні 15-20 тисяч гривень там технічно не можуть через малі бюджети. […] У процесі децентралізації у багатьох громад з'явилися додаткові і дуже непогані гроші, збільшилися до бюджетів у деяких в 5-7 разів і вони кинулися направляти гроші в благоустрій. Добре, з одного боку, але це – не стратегічний підхід. Можна взяти мільйон і вкласти в будівництво бордюрів, а можна його завдяки співфінансуванню отримати ще 9 млн гривень і вкласти в серйозний інфраструктурний проект, наприклад, зробити LED-освітлення в громаді, або нормальне водопостачання, теплозабезпечення. […] В основному всі хороші стратегії у нас в Україні написані міжнародними донорами — USAID, ULead та інші. Самі люди стратегії не пишуть і не розуміють, як це повинно працювати. Стратегія не повинна бути на 50-70 сторінок, вистачить максимум 2-3, але перед цим повинні бути громадські слухання, проаналізовані пропозиції від громад, жителів, бізнесу, депутатів. Це повинно проводитися не так формально, як це роблять зараз. Стратегію накидали, взяли і поклали під килим, ніхто нею не користується. Ми прихильники того, щоб стратегію писали люди, щоб це було схоже на дорожню карту і виконувалося”, – розказав Щербаков. Опитування KV опитала голів громад стосовно місць підлеглих їм ОТГ у рейтингу і поцікавилася, як саме вони збираються покращувати свої громади та до яких кроків вдадуться. Громади Голова Великодимерської громади Анатолій Бочкарьов: “Будь-які показники — це важливо. Два основних моменти — наскільки громада спроможна по заробітку коштів та наскільки ці кошти раціонально використовуються. Саме з цим рейтингом я ще не встиг ознайомитись. Але у будь-якому випадку ми стараємося і будемо надалі докладати зусиль для розвитку.  В першу чергу потрібно покращувати дохідну частину, від неї залежать усі показники. Поки зростають витрати, доходи у підприємствах не дуже ростуть. Потрібно також залучити нових інвесторів на територію. Ми постійно над цим працюємо. Велика Димерка за інвестиціями займає в області провідне місце. Є перспектива, що у цьому році з'явиться ще 2-3 нових підприємств”.  Голова Студениківської громади Марія Лях: “Це дуже важливий рейтинг для нас. Аби підвищити свою позицію, нам потрібно збільшити кількість населення. Якщо приєднати до громади Семенівську, Пристромську і Яблунівську сільради, ми увійдемо в десятку. Ми проводимо із ними роботу, плануємо громадські слухання із Семенівкою. Пристроми вже прийняли всі рішення, якщо Семенівка схвалить, то до громади приєднається вже 3 тисячі населення і нас буде 7,5 тисяч. До того ж, у цьому році ми повертаємо у державу 7,2 млн гривень реверсної дотації, у наступному році — 10 млн гривень. Ми проводимо велику роботу із інвесторами. Маємо майданчики, де є усі комунікації, але які були у колективній власності. Вирішимо це питання і будемо запрошувати інвесторів. У нас є можливість розвивати туризм, над чим також працюємо. Дуже багато за минулий рік зроблено у медичній галузі, і є ще багато планів у різних сферах”.  Голова Баришівської громади Олександр Варениченко: “Якби ми знали, за якими критеріями будуть оцінювати міста та громади, то робили б акцент саме на ці критерії. Для нас це стало несподіванкою, але у минулому році ми старались з усіх сил. Ми не тільки ліквідували дефіцит бюджету; нам вдалося 19 млн гривень витратити на бюджет розвитку і закрити інші потреби. Звісно, тепер ми будемо старатися ще більше. Мабуть, інші учасники рейтингу — також. У нас плани дуже амбітні”.  Голова Ржищівської громади Христина Чорненька: “Наша громада створена наполовину — згідно перспективного плану, до Ржищева має приєднатися ще 6 сільрад. Ми тільки на початку шляху, через те і маємо таке місце у рейтингу. Маємо меншу освітню, медичну, інфраструктурну субвенції. Будемо працювати над тим, щоб підняти свою позицію. Із тими сільрадами, що мають приєднатися, проводимо інформаційно-роз’яснювальну роботу. Сподіваємось, що до 1 лютого відбудеться приєднання. Коли ми пішли на цей крок, багато громад побоювались, що з цього вийде. До того ж ми місто обласного значення, не маємо району, а інші районні адміністрації, на території яких сільради, втручались у цей процес, не давали приєднуватись. Декілька громад були категорично проти. Ми застосовуємо усі важелі переконання. Головне — показуємо на практиці, що таке децентралізація. Після створення громади ми не закрили школи, садочки та лікарні, як побоювалося населення. Усе працює для людей, створюємо робочі місця”.  Голова Пісківської громади Анатолій Рудніченко: “На душу населення ми маємо дохідну частину 5 378 гривень. Це я вважаю головним показником. Потім — усі інші питання. Мені не важливо, на якому місці наша громада. Ми маємо те, чого не мають інші громади по Україні. Наприклад, комунальне підприємство “Пісківська варта”, яке має ліцензію на охоронну діяльність і охороняє усе комунальне майно і громадський спокій. Наша стратегія розвитку на 2018-2025 роки переведена на технічну англійську мову, хто ще таке має? Плануємо робити Пісківку курортом місцевого значення, це перший проект в Україні. Плануємо створити у цьому році ще 600 робочих місць. Ми розвиваємось і бажаємо іншим успіхів та натхнення”.  Міста Голова Славутицької міськради Юрій Фомічев: Ми не знайомі з Фондом, який проводив дослідження. Всі дані вони отримують з відкритих джерел. Звичайно, приємно очолити рейтинг, але в той же час це не повинно зупиняти на досягнутому, ми тільки на початку шляху. Щодо інституційної та інвестиційної привабливості, то ми реалізуємо зараз європейський проєкт “Мери — за економічне зростання”. Він – один із пілотних в Україні зі створення індустріального бізнес-парку. Це дасть нам суттєвий поштовх по залученню інвестицій, бо потужного заводу в найближчі десятиліття Славутич не отримає. А ось малий та середній бізнес — це те, на що ми робимо ставку: від профільної атомної електростанції до абсолютно різновекторного напрямку. Крім цього, працюємо в напрямку креативних індустрій – це дуже значний сегмент економіки. Тим більше, що в нас є Чорнобильська АЕС з точки зору розвитку туризму тощо. Ці напрями будемо розвивати і в цьому році. Продовжується розвиток “зеленої” енергетики. Працює одна котельня, але ціна на газ знизилася, а ціна на паливо відновлювальних джерел, наприклад, тріску, трохи зросла. Вже економічна складова не така приваблива і в цьому є певні проблеми – борги минулих років. Але, разом з тим, збудована ще одна інвесторська котельня на відновлювальних джерелах. Тож на наступний опалювальний період ми матимемо більше 50% заміщення газу. У місті був створений і працює перший в Україні муніципальний енергокооператив: перші дві невеликі електростанції введені в експлуатацію. Але разом з тим ми розуміємо, що наша проблема — це логістика, бо місто віддалене від Києва. Залишається проблема із залізничним транспортом, конкуренція — за автотранспортом. І, говорячи про рейтинг, цей показник був би у нас не найкращий.  Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін: “У міськраді діє правило — беремо участь у всіх проектах та грантових програмах. Особисто беру участь у форумах та навчаннях. Таким чином, ми хочемо якомога менше використовувати бюджет міста та залучати додаткові надходження. Зараз ми ведемо переговори і, на жаль, нині заполітизована сесійна зала. Упродовж кількох сесій не вистачає голосів. Це – проекти НЕФКО і ЕСКО контрактів. Якби не ці політичні ігри, то в цьому рейтингу ми мали б змогу піднятися ще на декілька позицій. Ці два проекти дозволяють отримати 5-8 балів до рейтингу. Цей рік ми оголосили роком туризму. Ми плануємо розвивати туризм і в тому числі і “зелений”, спортивний туризми. Так, наразі розробляємо веломаршрути. Ми розроблями також План сталого економічно та кліматичного розвитку, вступили до Угоди мерів. До 2030 року хочемо зменшити викиди СО2. Наше місто – одне із енергоефективних в Київській області. У цьому плані ми суперничаємо зі Славутичем. Нещодавно ми проголосували на сесії за укладання угоди про дружбу та співробітництво між нашими містами. Маємо енергоменеджера та діє програма по енергомоніторингу”.  Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук: “Наразі ми займаємося плануванням на 2020 рік інституційних заходів. Зокрема, реалізацію плану місцевого економічного розвитку міста, активізацію бізнес-середовища. Цей план включає будівництво контейнерного логістичного терміналу, індустріальний парк, створення центру місцевого розвитку. І в цьому напрямі якраз буде здійснюватися серйозна работа. Ми є членами ініціатив “Угода мерів”, “Мери – за економічне зростання”. Намагаємося, щоб фастівчани відчували і отримували всі переваги від європейської інтеграції держави і бути лідерами у цих процесах. Наскільки є дані показники рейтингу об'єктивними, і навпаки,  важко сказати. Хочу наголосити, що свою діяльність ми здійснюємо не для рейтингів, а для результату, який очікують громадяни від місцевої гілки влади”.  Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:  “Боярка — місто районного підпорядкування. На жаль, цей статус нам не дозволяє розвиватися. Всі кошти, які ми заробляємо, відходять району, а адміністрація та рада розподіляє їх районом. Тому розвиток у нас можливий лише після того, як буде сформована Боярська ОТГ. Звичайно, було проведено багато роботи, щоб змінити ситуацію і зробити місто привабливішим. Чотири роки працює громадський бюджет, до якого ми віддаємо 1% з місцевого бюджету. У місті діє не лише партисипативний бюджет. Ми залучили “Британську раду” і разом робимо проекти соціального напрямку. Залучаємо до прийняття рішень активну молодь. І щороку на ці заходи виділяємо близько 200 тис. гривень у співфінансуванні з цією радою. Також нині розробляємо декілька проектів, які хочемо реалізувати вже будучи тергромадою”.  Голова Кагарлицької міськради Олександр Панюта: “Кагарлик від Києва розташований на великій відстані. Ми більше відносимося до сільськогосподарської території, на жаль, великого потоку інвесторів немає, як в Борисполі, Броварах, Білій Церкві, Києво-Святошинському районі. Міська рада має розроблений детальний план. Згідно з ним, є земельні ділянки, ділянки під житлову забудову, які ми можемо запропонувати. Але ми не цікавимо потужних інвесторів. Громадським бюджетом ми ще не займаємося, і в цілому, як такої потреби не маємо. Реагуємо оперативно на всі проблемні звернення містян. Громадським бюджетом займаються там, де в місті вирішена маса основних проблем і є залишки коштів”.  Голова Вишгородської міськради Олексій Момот: “Вишгород має місто-побратим – Баварію. Нещодавно ми виграли у них грант на 8 млн гривень на енергоефективність. Пріоритетна робота міста – розвиток транспортної та соціальної інфраструктури. Те, чого не вистачає місту: садочків, шкіл. Також ми проводимо інвестиційні конкурси. В місті запрацює потужний завод – компанія електронних інновацій. Діяльність компанії пов’язана з виробами із металу. Ми є членами ініціативи “Угоди мерів”, діє програма енергоефективності. По всьому місту замінено вуличне освітлення на LED, а також в багатоквартирних будинках встановлені нові пластикові вікна. Цьогоріч плануємо також встановлення індивідуальних теплових пунктів”. За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, наданої *KV, у Вишневому вже два роки як працює громадський бюджет. Зростає кількість укладених  комунальними підприємствами ЕСКО-контрактів. В рамках програми ESCПівнічна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) термомодернізовано дитсадок “Росинка”, на черзі – садок “Чебурашка”. Зараз Вишневе очікує 5 млн євро грантових коштів на модернізацію системи теплопостачання за програмою “Швеція – Україна: підтримка централізованого теплопостачання”. Також подана заявка на отримання гранту щодо впровадження заходів з підвищення енергетичної ефективності громадських будівель. У 2020 році, завдяки створенню ОТГ, збільшаться і надходження. Громада отримає більше ресурсів, а відтак і можливостей щодо співпраці та реалізації довгострокових програм. Як неодноразово писала KV, з боку тергромад доволі часто чутно скарги стосовно об’єму коштів, які вони отримують на розвиток. За приклад можна взяти два попередні роки.  13 червня 2018 року Кабінет Міністрів видав розпорядження №423-р, за яким розподілили між місцевими бюджетами держсубвенцію на здійснення заходів "щодо соціально-економічного розвитку окремих територій". Найбільшу суму серед міст Київської області отримало місто Фастів — 6 млн 422 тис. гривень. Більшість бюджетних грошей мало бути направлено на ремонти доріг, освітлення і поліпшення освіти. Однак задоволеними залишилися далеко не всі міста і об'єднані громади. Читайте: Богатые ли бедные. Города и терробщины Киевщины оценили субвенции от Кабмина У травні 2019 року Верховна Рада України погодила розподілену Кабміном субвенцію з держбюджету на розвиток інфраструктури в селах об'єднаних територіальних громад Київщини. До 24 червня керівництво ОТО мало встигнути подати перелік заявок з проектами на відведену суму. Однак, на місцях заявляють, що виділених коштів недостатньо для вирішення всіх накопичених проблем. Жителі громад скаржаться на погані дороги і водопроводи, селах не вистачає комунальної техніки і амбулаторій, а освітні установи давно потребують капітального ремонту. Читайте: Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции Що стосується самого об’єднання громад в ОТГ, із цим також є складнощі. Реформа децентралізації в органах місцевого самоврядування триває з 2014 року і завершитися повинна вже в 2020 році, що настав. За час дії реформи уряд так і не закріпив на законодавчому рівні цей процес, а саме: в Конституції немає чіткого визначення такої адміністративно-територіальної одиниці, як громада. Свого часу Асоціація об'єднаних територіальних громад вимагала від влади навіть внести зміни до Основного закону. Детальніше: Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Фото: коллаж KVКиевVласть

У Переяслав-Хмельницькому районі створено вже чотири тергромади, але об’єднуватися з містом Переяславом серед сіл охочих не знайти. За перспективним планом до міської громади мають увійти всі населені пункти, що наразі опинилися поза громадами. Однак за крок до цього рубежу ще шість сільрад вирішили об’єднатися між собою у Гайшинську громаду, аби не підпорядковуватись місту. Як стало відомо KV, 31 жовтня 2019 року ініціативна група з представників 12 сіл і голів шести сільських рад Переяслав-Хмельницького району передали до Київської облдержадміністрації пакет документів з проектами рішень щодо створення Гайшинської сільської тергромади.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Процес об’єднання на території району розпочався ще влітку 2019 року. Але громада, як і більшість територій Київщини, де було прийнято рішень на користь децентралізації, зіткнулася із рядом протиріч, непорозумінь та небажанням влади йти шляхом змін. Так, 30 червня у Гайшині відбулося громадське обговорення з приводу об'єднання в територіальну громаду навколишніх сіл з центром у Гайшині. Бути чи не бути  “Виявляється у Гайшині пересічні люди знають, що відбуваються в Переяслав-Хмельницькому районі вибори до громад. Але що таке громада – не знають, і не знають, що керівництво навколишніх сіл мало бажання утворити громаду із центром у селі Гайшин. Що місто хотіло забрати їх – чули. 30 червня більшість почула вперше, що їх сільський голова відмовляв і Переяславу, і керівникам інших сіл, бо самим краще жити. Вони багаті”, – писав у Facebook депутат Переяслав-Хмельницької районної ради Юрій Бобровнік з приводу процесу слухань. За його словами, голова сільради Олександр Тур відмовлявся ставити на голосування питання вивчення економічної спроможності громади при об’єднанні сіл. І після перепалки голосування відбулося вже без участі голови. Сам же Юрій Бобровнік відмічав, що громада, скоріш за все, не встигне провести процедуру і ввійде до Переяславської громади. Також в інтернет-виданнях зазначалося, що сільський голова вже неодноразово блокував об'єднання як із Переяславом, так і з іншими селами. Вже 27 серпня мешканці сільради одноголосно проголосували “за” створення Гайшинської громади. Планувалося, що до громади увійдуть села шести сільрад. А саме: Великокаратульська, Вовчківська, Гланишівська, Дем’янецька, Пристромська та Мазінська.  Голова Гайшинської сільської ради Олександр Тур запевник KV, що майбутня громада пройшла всю необхідну процедуру погодження не без тиску.  За його словами на території району є потужні меценати, які впливають на всі об'єднавчі процеси з точки зору власних інтересів. “Я не противився об'єднанню, є група активістів, які розпочали цей процес. Документи направлені в КОДА, але нам постійно надають відмову. Вказують на недоліки, адже багато сільських рад проводили слухання набагато пізніше, були порушення процедури. Тож документи повертали і наразі це питання зависло. Обласне керівництво у своїх відповідях зазначає, що перспективним планом Гайшинська громада не передбачена. Гайшин серед всіх сіл найпотужніший, тому інші і вирішили об’єднатися навколо нас. Але у Гайшині немає необхідних закладів: відділу поліції, пенсійного фонду тощо, які мають бути у громаді. Багато чого потрібно буде створювати, а приміщень для цього немає. Також в області було прийнято рішення про створення єдиного Переяслав-Хмельницького району. А місто Переяслав, як самостійна одиниця, в районі не може бути, адже до нього села ще так і не приєдналися. І є перспективний план, в якому зазначається, що решта всіх сіл поза громадами увійдуть до міста. Гайшин знаходиться в 9 км від Переяслава. На такій незначній відстані не може бути двох потужних центрів впливу. Тож тут багато нюансів”, – говорить він. Села – “за” громаду Як зазначила голова Вовчківської сільської ради Тетяна Постолюк, над питанням створення Гайшинської громади вони працювали з літа і упродовж осені. Їздили неодноразово до обласної адміністрації, надавали документи. Спочатку планувалося, що до громади увійде більша кількість сіл. Але згоду надали не всі території. “Невідомо, чи дозволять статися цьому об'єднанню, але все ж необхідну процедуру з двома етапами ми пройшли. Найпершу пропозицію об'єднатися ми отримали від Березані ще на початку реформи. Але мешканці не підтримали ініціативу. Згодом двічі в об'єднанні ми відмовляли Студеникам. Велика Каратуль також ініціювала створення ОТГ. Але зручніше територіально нам саме об'єднатися з Гайшином. Громада буде фінансово і кількісно спроможною. Гайшинська громада не передбачена перспективним планом, але ті громади, що утворилися в районі, також були поза планом. Так, ми маємо увійти до складу міста Переяслав. Наша сільрада забезпечена вуличним освітленням, має одну з кращих в районі центральну дорогу. Але найбільше нас хвилює працевлаштування та підвищення народжуваності населення. А так, функціонує школа, клуб та бібліотека, діють пошта, магазини, надається необхідна первинна допомога в ФАП”, – додала голова. Секретар Великокаратульської сільської ради Валентина Зінченко також розповіла KV, що вони підтримали пропозицію Гайшина і наразі очікують на відповідь від обласної адміністрації, сподіваючись, що громаду включать до перспективного плану.  “Ми налаштовані позитивно, сподіваємося, в області прислухаються до громадської думки, адже ще діє закон про добровільне об’єднання. Робилися прорахунки, громада буде спроможною. Первинний бюджет складатиме більше 50 млн гривень, населення громади складатиме 4,5 тис. осіб, є навчальні заклади, На території нашої сільради, наприклад, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. А інші питання вже будуть вирішуватися згодом. Із основних таких проблемних питань – дороги, водопостачання, сміттєзвалища. До цього ми неодноразово отримували пропозицію від спроможної Студениківської ОТГ, але територіально нам не зручно з ними було об’єднуватися. І ми не були в стороні, двічі ініціювали створення власної громади. Але навколишні села нашу пропозицію не підтримали”, – розповіла вона. За словами секретаря Дем’янецької сільської ради Світлани Боярчук, вони хочуть об’єднатися в Гайшинську громаду, щоб мати можливість і надалі розвивати села саме в сільській громаді. “Процес триває. До нового року ми пройшли всю процедуру і направили документи до КОДА. Ми сподівалися, що встигнемо об’єднатися. Але змінився закон, який передбачає об’єднання лише за перспективним планом. Згідно перспективного плану в районі було передбачено створення лише двох громад – Ташанської та Переяслав-Хмельницької. І наша територія була включена до міста.  І щоб затвердили Гайшинську громаду необхідно, щоб внесли зміни до перспективного плану. Ми неодноразово зверталися з цим питанням до області. Громада була би абсолютно спроможною. Для цього на території є всі необхідні медичні та навчальні заклади, кількість населення”, – відмітила Боярчук. На сторінці загальнодоступної групи “Гайшинська ОТГ робоча група” в Facebook голова Гланишівської сільської ради Світлана Кондратенко повідомляла про те, що робоча група неодноразово направляла звернення та зустрічалася з обласним керівництвом з метою досягти підтримки від області у створенні Гайшинської громади.  “Є діалог влади і громади ! Я переконана, що Гайшинській громаді бути! Бо це волевиявлення народу! Закон про добровільне об’єднання діє!”, – написала вона. Інший шлях Але не всі села були готові підтримати ініціативу. Строківська сільрада, наприклад,  прийняла рішення приєднатися до Студеників. Голова Пристромської сільської ради Іван Бобровник також заявив про готовність приєднатися до Студеників.  “Ми отримували пропозицію від Гайшинської сільради, але громада не підтримала це об’єднання і проголосувала “проти”. Ми вважаємо, що решта всіх сіл увійде вже до громади Переяслава. І Гайшин саме межує з містом. Ми хотіли приєднатися до Студениківської ОТГ, але Семенівка перекрила нам шлях, адже ми не маємо спільної межі зі Студениками”, – говорить він. Точка зору Заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко (Політична партія “Громадянська позиція”): На території Переяслав-Хмельницького району є дві діючі громади. Це – Студеники і Дівичківська ОТГ. Та ще дві, Циблівська та Ташанська, в яких відбулися вибори, але поки що не було надане фінансування. Залишилося десять сільських рад, які так і не увійшли в громади. Три із них планують приєднатися до існуючих громад. А наразі була створена ініціативна група, яка хоче решту сіл об’єднати навколо Гайшина і створити Гайшинську тергромаду. Вони розпочали процес вже тоді, коли фактично етап добровільного об’єднання підійшов до свого завершення. І я так розумію, що цього року об’єднання вже набуде адміністративного характеру. Щодо перспективності громади у такому складі, то вона можлива. На території сільрад є потужний виробник, який сплачує податки, фермерські господарства. Тож я можу сказати, що вони самодостатні, щоб себе утримувати. Але питання в іншому: чи нададуть тепер їм згоду на об’єднання. Адже до складу Гайшинської сільради, окрім Гайшину, входить ще два населені пункти і вони межують саме з містом Переяслав. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проект “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Фото: колаж KVКиевVласть

17 грудня о 16.00 у приміщенні Уваровського дому відбудуться громадські слухання, щодо розгляду нового проекту Генерального плану Ворзеля. Проаналізувавши пояснювальну записку проекту нового генерального плану, ми можемо стверджувати, що незважаючи на декларацію про орієнтацію на розвиток рекреаційно-оздоровчого потенціалу селища, новий проект як і його попередники передбачають знищення курортного потенціалу нашого селища та перетворення його в довгостроковій перспективі на селище супутник  Києва, по типу Бучі чи Ірпеня. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Ми бачимо такі основні загрози в представленому проекті: 1. Всупереч волевиявленню жителів Ворзеля (підписи більше ніж 1500 чоловік) та рішення Ворзельської селищної ради  №812-45-VI “Про оголошення природної території селища Ворзель Київської області курортом місцевого значення та деякі питання охорони та збереження рекреаційної зони смт. Ворзель” від 21.08.2015 р. генеральний план, навіть у довгостроковій перспективі до 2039 року, не передбачає створення курорту на території, що є прямим порушенням прийнятих рішень Ворзельської селищної ради, волевиявлення жителів селища та передвиборчих обіцянок Лариси Федорук. 2. Відповідно до проекту генерального плану планується збільшення жителів селища на третину – до 8500 тисяч офіційно зареєстрованих осіб. Виходячи з цього в проекті прямо зазначається, що буде збільшено навантаження на соціальну інфраструктуру, а саме – планується збільшення кількості автомобілів у 2,8 разів. Навантаження на садочки зросте більше ніж у 2 рази, на школи у 1,5 рази. Таке ж збільшення навантаження передбачено на електричні мережі, мережі водопостачання та водовідведення. Незрозуміло звідки будуть взяті кошти на розбудову інфраструктури на зростаюче населення, коли навіть наш сусід – м. Буча – не може за 5 років добудувати нову школу, більшість витрат на яку профінансовано з державного бюджету. 3. Планується подальше знищення зелених насаджень. Так в проекті генерального плану ми бачимо зменшення озеленених територій на 60 га. При цьому площа житлової забудови збільшиться в два рази, площа території відведеної під промислово-виробничі цілі збільшиться вдвічі. Зважаючи  на відсутність у селищі дієвої програми відновлення зелених насаджень ми в майбутньому можемо опинитись у селищі без зелених насаджень взагалі. 4. Після прийняття вказаного проекту генерального плану ми втрачаємо будь-яку можливість регулювання зміни призначення рекреаційних земель, що знаходяться у власності приватних осіб чи підприємств. Ми можемо спостерігати як у Бучі та Ірпені, навіть попри обмеження, які закладені в генеральних планах цих населених пунктів, ці ділянки були переведенні під житлову забудову. Так в Ірпіні було втрачено рекреаційні території колишніх піонертаборів та санаторіїв. В Бучі таким же чином були переведені у житлову забудову ділянки, які відносяться до лісів першої категорії. У вказаному генеральному плані багато тверджень та інформації не відповідає дійсності, частина протирічить чинному законодавству, є багато помилок та описок. Зважаючи на вищевикладене, ми проти прийняття проекту генерального плану у тому вигляді, який нам представили. Прийняття вказаного проекту генерального плану несе суттєві загрози для сталого розвитку нашої громади, та протирічить як діючим рішенням селищної ради, чинному законодавству, так і волі жителів селища. Закликаємо всіх прийти на громадські обговорення та висловити свою незгоду з намаганнями зруйнувати майбутнє нашого селища. Дмитро Гончарук, голова ГО “Народна Рада Ворзеля”КиевVласть

Київщина увійшла в активну фазу передвиборчої парламентської кампанії. В інтерв’ю KV кандидат у Верховну Раду від об’єднаних націоналістичних сил по списку ВО “Свобода” Вадим Кошель (90-й округ) розповів, які основні проблеми вбачає на території рідної Білої Церкви. Кандидат запевняє – саме націоналісти будуть впевнено та послідовно вирішувати питання, які допоможуть докорінно покращити державу та зупинять внутрішнього і зовнішнього ворога України.  KV: Вадиме, розкажіть, будь ласка, про себе, про свою сім'ю.  Вадим Кошель: Я народився 21 жовтня 1985 року в місті Біла Церква. У 2003 році закінчив Білоцерківську загальноосвітню школу №5. У 2009 навчався у Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП) в місті Києві за спеціальністю менеджмент. Нині здобуваю освіту у Білоцерківському національному аграрному університеті за спеціальністю публічне управління та адміністрування на заочній формі навчання. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Трудову діяльність розпочав у 2003 році в інформаційному агентстві ТОВ “Контекст-медіа” на посаді редактора моніторингу ЗМІ Київського обласного представництва, пізніше працював у газеті “Новини Київщини” та “Пресовому Агентстві Новин” редактором відділу новин. У 2008 році влаштувався тренером боротьби дзюдо в ДЮСШ “Богатир”, де пропрацював більше 10 років. У 2015 році обраний депутатом Білоцерківської міської ради по виборчому округу №3. А наприкінці 2017 – одноголосно обраний секретарем Білоцерківської міської ради. 2012 року приєднався до лав політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода” Одружений. Дружина – Кошель Світлана Сергіївна. KV: Вадиме, чому Ви вирішили балотуватись до Верховної Ради України? Вадим Кошель: Україна знаходиться під загрозою, оскільки з одного боку вже п'ятий рік триває українсько-російська війна, кожен день є поранені, загиблі бійці. Останні дії нашої влади дуже схожі на капітуляцію. Якщо не зупинити ці негативні для країни процеси, ми можемо втратити Україну. З іншого боку – є внутрішній ворог – олігархат, який розколює державу зсередини. Окрім того, нависла велика ймовірність реваншу екс-регіоналів і комуністів. Їх треба зупинити! Ми дамо капітулянтам жорстку відсіч! У таких умовах фракція націоналістів просто необхідна в Парламенті. Бо тільки ми зупинимо безчинства олігархів, не дозволимо їм розвалити державу і не допустимо реваншу промосковської нечисті.  KV: Ви балотуєтесь по мажоритарному округу №90, як член партії Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Чому саме “Свобода”? Вадим Кошель: Всеукраїнське об’єднання “Свобода” – надійна, послідовна, націоналістична партія, а не одноразовий політичний проект. Нам більше 28 років. Я вважаю ВО “Свобода” парламентською партією, адже наші депутати працюють у Верховній Раді в різній кількості кілька каденцій. Звичайно, найбільше користі націоналісти принесли Україні протягом 2012-2014 років, коли у нас була повноцінна фракція. Саме тоді було напрацьовано близько 200 законопроектів в різних напрямках розвитку держави, що відповідають нашій програмі – “Програмі захисту Українців”. Звісно, що влада Януковича та Порошенка не брала до розгляду наші законодавчі ініціативи, або подавала альтернативні проекти, аби лише не голосувати за свободівські. Тож, прийшовши до парламенту з націоналістичною фракцією, ми повторно подаватимемо ці проекти. В першу чергу це стосується нашого “Антиолігархічного пакету”, Виборчого кодексу, зняття недоторканості, дієвого механізму імпічменту. У нас готовий проект нової Національної Конституції. У нас давно готовий план дій, націлений на відновлення національної та соціальної справедливості. Саме цим “Свобода” відрізняється від усіх інших політиків-популістів та їх тимчасових угрупувань. KV: Які на Ваш погляд місто Біла Церква має проблеми? Вадим Кошель: По-перше, не встановлені межі міста. На індексно-кадастровій карті Біла Церква займає третю частину від реальної площі міста, промисловий вузол та авіакомплекс знаходяться на території сусідніх сільських рад, тож значна частина податків платиться в район. Через цю ж причину воякам російсько-української війни не надаються земельні ділянки в місті. По-друге, відсутнє централізоване гаряче водопостачання. Третє – одні з найбільших тарифів на водопостачання в Україні. Також відсутня розумна політика розвитку комунального транспорту. Нещодавно вперше за багато років, виділено кошти на купівлю усього 1 тролейбуса. Приватні перевізники диктують умови і доводиться йти з ними на компроміс для безперебійного перевезення пасажирів. Відсутня об’їзна дорога навколо м. Біла Церква, незадовільний стан мостів та доріг – 4 мости потребують термінового ремонту. Труба теплопостачання ТЕЦ-місто у вкрай занедбаному стані, потребує негайного ремонту, при аварії великий мікрорайон Леваневського залишається без опалення. Важливо відмітити, що і житловий фонд застарілий (ремонти проводяться низькими темпами). Забруднені річки Рось та Протока, річка Рось швидко втрачає рівень води. Просто кричуща проблема з онкологічними та серцево-судинними захворюваннями. KV: Як мені відомо, Вам близька тема спорту, розкажіть детальніше. Вадим Кошель: Ще у 1993 році батько привів мене на секцію вільної боротьби в ДЮСШ “Олімп”. Далі моє спортивне життя продовжилося у ДЮСШ “Богатир” на відділені дзюдо.  Після трагічної смерті тренера В’ячеслава Овсійовича Передерія, взяв на себе відповідальність та продовжив тренувальний процес. Потім офіційно влаштувався на посаду тренера-викладача, чим фактично врятували від зникнення секцію дзюдо ДЮСШ “Богатир”.  Коли їздив велосипедом у депутатських справах, а потім і на роботу до міської ради, на початку викликало безліч скептичних емоцій. Мовляв, “попонтується та пересяде на Мерседес”. Але нині мене за кермом велосипеда вже сприймають як належне. Деякі працівники міської ради за моїм прикладом теж паркують своїх двоколісних друзів біля приміщення виконкому. До речі, велопарковка біля міської ради побудована після мого звернення. У минулому році ВО “Свобода” стала офіційним спонсором великих велосипедних змагань “Велосотка “Білоцерківський стандарт”. А я проїхав усю дистанцію (близько 90 км), показавши достойний результат. У якості депутата завжди підтримував питання спорту. Входжу до комісій по визначенню кращого спортсмена місяця та року. Читайте: Чому 95-й округ має голосувати за націоналістів, – кандидат Олександр Кириченко КиевVласть

З заступником головного лікаря Київського опікового центру, відомим медиком-волонтером, Вікторією Крамаренко, ми зустрілися в затишному ірпінському кафе. Лише ввечері у неї вивільнився час для бесіди. Збиралися говорити про екологічні проблеми Приірпіння, але розмова досить швидко вийшла на більш високий рівень  — безпека людей у всіх її проявах,  роль держави в її забезпеченні та плани самої Вікторії, спрямовані на їх вирішення. KV: Вікторіє, вже п’ять років поспіль ви активно займаєтесь волонтерською діяльністю. Позаду тисячі кілометрів доріг, охоплених війною, шість великих експедицій  у складі Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова, тонни гуманітарних медичних вантажів для військових та цивільного населення, тисячі медичних оглядів. Вікторія Крамаренко: Саме волонтерська діяльність наочно показала наскільки держава неспроможна до активних дій. Та і взагалі будь-яких дій. Пам’ятаєте 14-ий рік? Там, де держава давала задній хід, піднімалися добровольці, приймаючи на себе удари, беручи тягар економічних і соціальних проблем. Час плине, та змінилося небагато. Але стало зрозумілим одне. Створити нову, успішну країну лише волонтерськими зусиллями неможливо. Це потрібно робити на системному рівні. KV: Яка, на ваш погляд, найбільша проблема країни? Вікторія Крамаренко: Знаєте, я могла б відповісти: “Професіоналізм і порядність!”. Але це було би дуже просто, хоч це і правда. Для мене найвищою цінністю завжди були людська гідність та людське життя. Навіть так – здоров’я! “Здоров’я громади — це найбільша цінність, яку може мати будь-яка держава!”, – говорив один з найвидатніших не політиків, а саме державних діячів, Уїнстон Черчіль.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Я б уточнила, що мова йде не тільки про фізичне здоров'я, а емоційне, соціальне. Страхи захопили українців. Відсутність впевненості не просто у завтрашньому дні – у сьогоднішньому теж. Останні роки багато говорять про цей фактор з воєнної чи криміногенної точки зору. І це зрозуміло для країни, що веде війну. Але все не закінчується проблемою війни. Жебрацькі зарплати і пенсії, незрозумілі тарифи на ЖКХ, відсутність роботи, корумпованість влади – все це викликає відчуття невпевненості. Знаєте, яке головне завдання держави у всіх цивілізованих країнах? KV: Яке, на ваш погляд? Вікторія Крамаренко: Забезпечити людям впевненість у їх сьогодні і завтра! А ось наша держава з цим не справляється. Ми можемо скільки завгодно говорити про шлях на Захід, але поки ми не вирішимо цю проблему – на Заході ми нікому не потрібні.   KV: Мабуть, ви праві. Але давайте повернемось на нашу землю. До того, що стосується жителів Ірпеня, Приірпіння та мабуть всіх районів, що наближені до Києва. Вікторія Крамаренко: Я дуже добре знаю цей регіон, весь Києво-Святошинський район Київської області. Тут працює наш фонд. KV: Якщо не заперечуєте, про фонд поговоримо трохи пізніше. Вікторія Крамаренко: Домовились (посміхається). Ірпінь – це моє рідне місто, тут жили мої пращури, зараз мешкають мої батьки, тут я виросла, гуляючи Чорним лісом. Що ми бачимо зараз? Щільні міські забудови багатоповерхівок, що з’являються всупереч будь-яким нормам містобудування в такій специфічній місцевості як Приірпіння. Справа в тому, що основа грунтів у нас — це торф'яники. Мій дід після війни відновлював торфозаготівельний завод. Тут його багато хто пам'ятає. Вже на той час довготривала заготівля торфів призвела до утворення великих піщаних галявин, якими просто гуляв вітер. Тому було прийнято рішення про масове насадження лісів — дубів та сосен. Саме ці насадження з часом сприяли формуванню родючих ґрунтів. Але треба пам'ятати, що торфові поклади залишилися, і вони мають здатність до легкого загоряння. Часто це відбувається глибоко під поверхнею землі, створюються тліючі пустоти. І ось на таких складних з геологічної точки зору територіях ведеться активна висотна забудова. KV: Чи є вони законними? Вікторія Крамаренко: Так, вони часто є незаконними та неузгодженими з громадою. Провали цілих земельних ділянок вже мали місце. Що буде якщо в такій зоні побудувати  багатоповерхівку? Хто буде за це відповідати? Місцева влада? Забудовники? Дедалі все більш гострим стає питання води. Висушування заболочених місцин для забудови призвело до того, що вода пішла у нижні геологічні пласти. Буває, спостерігаємо картину, коли могутні сосни просто на очах гинуть від нестачі вологи, а в глибоких колодязях у приватному секторі просто пропадає вода. Цього раніше ніколи не було. І це – небезпека для людей. KV: З чим пов’язані усі ці проблеми? Вікторія Крамаренко: Це проблема системних порушень, якими зловживають забудовники. Згідно з Конституцією  природні ресурси належать народу, але реально громада повністю позбавлена впливу на ці процеси. Це проблеми всього столичного регіону, де забудови йдуть без будь-якого урахування соціальних аспектів. Механізм – плати гроші, отримуй землю, будуй що завгодно – працює всюди. А школи, дитячі садки, поліклініки, медичні амбулаторії?! Подібні питання в повному обсязі не вирішиш на місцевому рівні. Завжди знайдеться чиновник місцевого штибу, який за хабар заплющить очі на те, що в його місті, чи селищі недостатньо місць у школі чи дитячому садочку. Хай батьки, що купили тут квартиру, самі опікуються цією проблемою. На жаль, це твориться практично всюди. KV: Так, це відома проблема. Але при чому тут безпека? Незручності – розумію. Вікторія Крамаренко: Добре. Електроенергетика і водопостачання. Воно тісно пов'язане з енергетичною проблемою регіону. Повертаємося до хаотичної, масової і дуже швидкої забудови, що прискорилась після початку війни на сході у зв'язку з великим напливом переселенців з тих районів. Це призвело до нестачі енергетичних потужностей, що не були на це розраховані. В результаті зараз ми маємо віяльні відключення від енергопостачання, як у 90-і роки. Одночасно припиняється подача води. А якщо щось станеться, якась екстремальна ситуація? Я взагалі не чула навіть про наміри влади щодо  створення стратегічних запасів води чи систем бомбосховищ у місцях щільної забудови, наприклад, задля зниження ризиків при техногенній катастрофі. Ми вже пережили Чорнобильську катастрофу, але ми як і раніше не готові до злагоджених дій при масштабних аваріях чи природних катаклізмах. А це дуже важливо. Країна веде війну. І чи не щодня “мінуються” київські лікарні та станції метро. А якщо колись мінування дійсно станеться? Система територіальної оборони так і не запрацювала належним чином. Хтось займається тренінгом людей на випадок надзвичайної ситуації? Знаєте, наприклад у Каліфорнії постійно проводяться тренінги на випадок землетрусу. Про Ізраїль я просто мовчу. А у нас? Це неприпустимі речі. KV: Але росту міської агломерації, тим більше збільшенню столичного регіону важко протидіяти. Вікторія Крамаренко: Урбанізація — це, звичайно, закономірний процес, але її треба проводити з розумом. І головне — розвиток соціальної сфери, яка залишилась старою, не розрахованою на велику кількість населення. Щільна забудова міст та містечок навколо них створюють колапс житлово-комунальної сфери: перевантажені тепло та електромережі, каналізаційні системи, транспортний колапс на дорогах унеможливлює надання невідкладної швидкої допомоги. У разі надзвичайної ситуації під‘їзди до багатоповерхівок пожежних машин, швидких та додаткових транспортних засобів для евакуації людей – заблоковані. За 20 хвилин полум'я обійме всю будову. Тому пожежні машини повинні почати пожежогасіння вже за 3-5 хвилин.  Чи можливо це? Чи здатні люди поводити себе адекватно у подібних ситуаціях чи проводяться відповідні тренування? І знову – школи, дитячі садки. Населення міст та містечок зростає у рази, а чи часто ви чуєте про відкриття нових доступних шкіл чи дитячих садків?! KV: Так, не часто. Це більш ніж питання для регіону. Вікторія Крамаренко: У тому і річ. Додам. Є питання  щодо безпеки на дитячих майданчиках, які будують часто без сертифікатів безпеки, і безпечні умови на них ніхто не може гарантувати. Адже є багато випадків травмування дітей на таких майданчиках. Ніяких контролюючих чи сертификаційних функцій держава в цій сфері не виконує. І знову це проблема, яке має вирішуватися на законодавчому рівні. Далі. Система освіти, частково зплагійована із зарубіжних стандартів, залишається з присмаком радянщини, недолугою і такою, що не сприяє розвитку особистості дитини. Доступні, розвиваючі дитячі таланти заклади, – недосяжна мрія для батьків. Величезна проблема – інклюзивна освіта дітей з особливими потребами. KV: Ця тема вам особливо близька, адже ваш БФ “Крила перемоги” вже не перший рік опікується такими дітьми Києво-Святошинського району. Як ви дійшли до цієї думки? Вікторія Крамаренко: Колись давно моя сім'я активно спілкувалася з дитиною з особливими потребами та її мамою. Так от, після того, як ця дитина захворіла, то практично опинилася за зачиненими дверима, ізольованою від світу. І школа практично викреслила її з життя, їм було так легше, зручніше. Це величезна проблема нашого суспільства, яке не готово сприймати таких людей, не готове йти на контакт з ними. Ми в своїй Веселковій кімнаті в Коцюбинському створили осередок для спілкування таких дітей та їх мам. У невеличкому Коцюбинському мешкає 45 таких діток. Це дітки з ДЦП, аутисти, “сонячні дітки”. Для мене цей напрямок дуже важливий і я впевнена, що його потрібно розвинути на всю країну. KV: Зараз ви балотуєтесь кандидатом у депутати Верховної Ради по 95 виборчому округу. Поспілкувавшись з вами я, здається, зрозумів, чому ви це робите. В якому комітеті бачите свою роботу найбільш корисною? Вікторія Крамаренко: Звісно, в комітеті з питань охорони здоров’я. KV: А скажіть чесно, вірите у перемогу на виборах, адже вам протистоять великі гроші. Вікторія Крамаренко: Знаєте, скажу так. Головною проблемою моїх конкурентів є не я, а їх особисте минуле. З моїм минулим – все гаразд. Тому і у майбутньому має бути все добре! Фото надане прес-службоюКиевVласть