До ради Обухівської громади за результатами місцевих виборів 2020 пройшло 35 депутатів. Зокрема, своє представництво у раді ОТГ отримали місцеві організації 7 політичних партій: “Слуга народу” – 10 мандатів; “Європейська солідарність” – 6 мандатів; “ВО “Батьківщина” – 4; “За майбутнє” – 5; “Голос” – 4; “Сила людей” – 3; “Наш край” – 3. Про це KV стало відомо з даних Центральної виборчої комісії (ЦВК) та постанови Обухівської міської територіальної виборчої комісії (ТВК) №174 від 8 листопада 2020 року “Про обрання депутатів Обухівської міської ради”. Наразі, значна частина даних про кандидатів, які пройшли, відсутня на сайті ЦВК.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Слуга народу” Левченко Олександр Миколайович – пройшов як перший кандидат по Єдиному багатомандатному виборчому округу (ЄБВО), обраний головою ради Обухівської громади.  Народився 20 жовтня 1956 року у селі Красне Перше Обухівського району. Освіта вища: закінчив Київський політехнічний інститут, отримавши кваліфікацію інженера-електрика. Згідно офіційної біографії на сайті Обухівської міськради, у 2009 році Левченку присвоєно звання “Почесний громадянин міста Обухова”. У жовтні 2010 року обраний депутатом Київської обласної ради. З 2004 року обраний головою правління Обухівської організації роботодавців. 2012 року обраний мером міста Обухів від партії “Наш край” як безпартійний. Згідно з декларацією за 2019 рік, дохід Олександра Левченко склав 1 млн 56 тис. гривень (637 тис 389 гривень – зарплата, 114 тис 607 гривень – пенсія, 20 тис 788 гривень – дохід від оренди і 42 тис 581 гривень – відсотки за вкладами). У мера Обухова на банківських рахунках 534 тис. 831 гривень, готівкою 14 тис. доларів США. Левченко задекларував шість земельних ділянок: дві своїх – в селі Красне Перше Обухівського району площею 26100 кв.м і 31400 кв. м. Ще дві, що належать дружині – в Обухові площею 1030 кв.м і 1000 кв. м. Дві – на правах користування, що належать Обухівській міській раді і призначені для будівництва індивідуальних гаражів площею 23,4 кв.м і 46 кв. м. У мера є будинок в Обухові площею 230,4 кв. м, що належить дружині. Два гаражі в Обухові площею 48,6 кв. м. і 23,4 кв. м. Є у Левченка автомобіль Toyota Land Cruiser Prado (2011 р.в.), який він придбав за 560 тис. гривень. Читайте: 13 чинних мерів на Київщині зберегли посади (попередні дані)  Клочко Сергій Миколайович – обраний по територіальному виборчому округу (ТВО) №1 Обухівського району.  Народився 14.08.1958 у селищі Просяне, Покровського району Дніпропетровської області. Секретар 7 скликання Обухівської міськради (фракція “Наш край”), має вищу освіту, 1985 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, спеціальність інженер-будівельник. Проживає в Обухові.  Згідно з офіційною біографією, з квітня 1993 року по 2013 рік працював директором Обухівського енергоремонтного підприємства ПрАТ “Ера”. З вересня 2013 по листопад 2015 року працював директором ТОВ “ЛКЛ-ПРОЕКТ”. Загалом трудовий стаж 40 років. У декларації за 2019 рік вказує, що заробив 391 767 гривень зарплати та отримав 94 661 гривень пенсії, і 22 568 – пенсія дружини Катерини. Нерухомість: квартира в Обухові 50,9 кв.м у спільній власності; на нього записані 4 земельні ділянки на Обухівщині (0,64 га) та два гаражі (24 і 23 кв.м.); на дружину – дві квартири (97,3 кв.м та 67,4 кв.м) в Обухові, житловий будинок (250 кв.м) та земельна ділянка (0,115 га) у Нещерові на Обухівщині. Автівки: Сергій Клочко – Jeep Grand Cherokee (2008 р.в., ціна 256 тис. гривень), Катерина Клочко – Ford Fiesta (2011 р.в., ціна – 156 тис. гривень).  Сатко Олександр Васильович – обраний по ТВО №1.  Народився 01.09.1959 року у селі Підгірці, Обухівського району. Освіта вища, безпартійний. Зареєстрований як ФОП. У своїй декларації вказує, що отримав 926 357 гривень, з яких 850 090 – дохід з підприємництва, 69 669 гривень пенсії та 6 598 гривень від надання майна в оренду. 24 тис. гривень пенсії отримала дружина. З нерухомості – 10 земельних ділянок (з них 9 на Київщині, 1 – на Чернігівщині) сукупною площею 3,5467 га і квартира 85,3 кв.м в Обухові. Також у власності сімейства три легкових автівки, два трактори та причіп. Купріянчик Аліна Ігорівна – обрана по ТВО №2.  Народилася 30.11.1992 року в Обухові. Отримала вищу освіту у Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана. Працювала на платній основі помічником-консультантом нардепів Олени Сотник (фракція “Об’єднання “Самопоміч”, 8 скликання) та Роксолани Підласи (фракція “Слуга народу”, 9 скликання). Є засновником ГО “Небайдужі – імпульс змін”.  У декларації зазначує, що отримала 396 194 гривень зарплати помічником нардепа, плюс 28 766 гривень інших виплат. Тримає готівкою 3 тис. доларів США, ще 5 604 — на рахунку у банку. Користується квартирою в Обухові 51,48 кв.м., у 2019 році придбала житловий будинок (378,2 кв.м) та земельну ділянку 0,1 га в Обухові, витративши майже 975 тис. гривень. Має автівку Mitsubishi Pajero 2007 р.в. Грищенок Наталія Володимирівна – обрана по ТВО № 2.  Народилася 25.09.1960 року у місті Мончегорськ, Мурманська область, РФ. Вищу освіту отримала у Санкт-Петербурзькому державному гірничому інституті. Проживає у селі Таценки на Обухівщині. Працює інженером виробничо-технічного відділу у КП Обухівської міської ради "Обухівське водопровідно – каналізаційне підприємство", а також директором сільського клубу. Депутат міськради Обухова 7 скликання (“Об’єднання “Самопоміч”).  Декларує 170,5 тис. гривень зарплати з двох місць роботи, будинок 135,2 кв.м та земельну ділянку 0,1 га у Таценках, а також дві ділянки у Щербанівці сукупною площею 4,34 га (50% власність). На чоловіка записана автівка Audi 80 1981 р.в. Іваха Тетяна Анатоліївна – обрана по ТВО №1.  Народилася 14.11.1969 року у селі Дігтярівка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області. Керуюча справами апарату Обухівської районної ради з 2019 року – у травні 2020 позивалася до ради із вимогою поновити її на посаді. Працювала помічницею нардепа 8 скликання ВР Сергія Валентирова (фракція “Блок Петра Порошенка “Солідарність”). У 2012 році була довіреною особою кандидата у нардепи, самовисуванця Валерія Похілевича. Декларує 257 261 гривню доходу, з яких 3500 – зп по сумісництву і 870 – допомога по безробіттю. У власності – земельна ділянка 0,12 кв.м у селі Красне Перше та кімната в Обухові 13 кв.м, видана міськрадою.  Іщенко Вікторія Вікторівна – обрана по ТВО №3.  Народилася 31.03.1983 року, депутатка попереднього скликання (фракція “Наш край”). Директор ТОВ “Атакс Юкрейн”. Заступник начальника Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради.  Згідно з інформацією у її резюме, отримала освіту економіста у Київському авіаційному технікумі та фінансиста – у Сумському національному аграрному університеті. Працювала головним бухгалтером на різних місцях роботи з 2009 року.  У декларації вказує, що отримала всього 68 111 гривень доходу, з яких 44 675 – зарплата, 23 346 – соцвиплати. Разом із чоловіком є власниками 4 земельних ділянок: 3 з них в Обухові (1570 кв.м сукупна площа), одна у Верем’ї (960 кв.м), та житловим будинком на ім’я чоловіка в Обухові площею 100 кв.м. Із авто: два ГАЗи 3309 (2007 і 2008 р.в.), ГАЗ 32213 “Газель” 2008 р.в., Mercedes-Benz L200 (2001 р.в.) та Renault Sandero (2011 р.в.) Іщенко Віктор Михайлович – обраний по ТВО №4.  Народився 04.10.1964 року у селі Долина на Обухівщині. Голова правління сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) “Долина Плюс”. Депутат Обухівської райради 7-8 скликань (2015 – фракція “УКРОП”).  За даними декларації, за 2019 рік отримав 377 552 гривень зарплати та 44 547 гривень доходу від надання майна в оренду. Власник частки корпоративних прав у СВК “Долина плюс”. Майно: житловий будинок (95,4 кв.м), а також 5 земельних ділянок у селі Долина сукупною площею 4,4 га. Віктор Іщенко – власник автівки Renault Dokker та трактору Т-16МГ. Заробіток його дружини – 91,8 тис. гривень; на неї записані 7 земельних ділянок у Долині, сукупною площею 12 га, та будинок 83,9 кв.м.  Карамаш Микола Миколайович – обраний по ТВО №3.  Народився 07.12.1959 року в Обухові. Депутат 7 скликання Обухівської міської ради (“Сила людей”). У 2006 році, за даними руху “Чесно”, балотувався до ВР 5 скликання від партії “Українці разом”, і не пройшов. Нині працює інженером у КП "Обухівське водопровідно – каналізаційне підприємство".  У декларації за 2017 рік вказує, що у нього у спільному володінні – дві земельні ділянки в Обухові (2294 кв.м) та житловий будинок (75,1 кв.м), а також квартира в Обухові – 68,45 кв.м, інше право користування. Транспортних засобів та коштовностей не має/не декларує. Дохід за 2017 рік склав 70 926 гривень зарплати.  Петрук Петро Володимирович – обраний по ТВО №4.  Народився 21.03.1972 року у селі Суховоля Володимирецького району на Рівненщині.  Директор ТОВ “Інтерагроінвест-2007” та власник кількох агропідприємств: ТОВ “Маро”, ТОВ “Краснослобідський відгодівельний комплекс”, ТОВ “Алтин” і ще кількох інших фірм та, зокрема, ТОВ "Інтерзерноторг" і ТОВ "Інтерзерноком".  За даними аналітичної системи YouControl, Петро Петрук – родич голови правління ПрАТ "Будівельна Асоціація Інтербудмонтаж" Володимира Петрука, до групи компаній якого входять останні дві ТОВки. “Європейська Солідарність” Малишев Віктор Олександрович – обраний як перший кандидат по ЄБВО.  Народився 25.09.1983 року у селі Погонне, Білорусь. Партійний. Депутат 7 скликання Обухівміськради (фракція “БПП “Солідарність”). Голова Обухівської міської партійної організації “Європейської солідарності” Гендиректор ТОВ “Геній”. У 2012 році балотувався від партії “УДАР” до Верховної Ради по 94 округу.  У своїй декларації за 2019 рік вказує, що отримав 54 тис. гривень зарплати у ТОВ і 2 773 гривні відшкодувань. Тримає готівкою 150 тис. гривень та 5 тис. доларів США. Власник двох земельних ділянок – у Трипіллі (948 кв.м) та Плютах (0,25 га) Обухівського району.  Мадзяновський Костянтин Антонович – обраний по ТВО №1.  Народився 02.09.1976 року у Хмельницькому. Настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці міста Обухова Православної Церкви України. Керівник релігійної громади Української православної церкви “КП Різдва Пресвятої Богородиці”. Раніше торгував книгами, газетами та канцтоварами як ФОП.  У декларації за 2019 рік вказує, що отримав 50 076 гривень зарплати, дохід дружини-підприємиці – 162 083 гривні. Має дві автівки – Toyota Corolla 2013 р.в. та Volkswagen Caddy 2011 р.в. Із нерухомості у власності сім’ї настоятеля – ділянки в Обухові, у Обухівському та Білоцерківському районах та на Івано-Франківщині (сукупна площа усіх – 1,71 га. На його дружину записаний будинок в Іванівці (Білоцерківський район, 19,6 кв.м, на матері – квартира 76,7 кв.м в Обухові. Будує будинок у місті 200 кв.м та дачу на 32 кв.м у Селі Красник у Івано-Франківській області.  Процун Світлана Миколаївна – пройшла по ТВО №1.  Народилася 01.11.1964 року в Обухові, де і проживає. Технолог у ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат". Депутат 7 скликання Обухівської міськради від “БПП “Солідарність”.  У декларації за 2019 рік зазначає, що її сім’я отримала 455,4 тис. гривень доходу, з яких 406 195 гривень – зарплати її та чоловіка, все інше – пенсія та різні виплати. У її власності квартира в Обухові 74 кв.м, чоловік орендує земділянку 140 кв.м у межах міста. Має два авто – Opel Vectra, але різних років випуску (1995 та 2008). Тримає готівкою 50 тис. гривень. Має 6 рахунків у 4 банках.  Трач Михайло Миколайович – пройшов по ТВО №2.  Народився 14.12.1988 року у Києві. Проживає у селі Красне Перше на Обухівщині. Партійний. ФОП, що провадив діяльність ресторанів. Громадський діяч та експерт із місцевого самоуправління та інвестицій. Член редакційної колегії "Хронік Обухова". Засновник, член правління ГО “Асоціація розвитку Обухівщини”. Наразі – начальник відділу муніципальних ініціатив та інвестицій Обухівської міської ради, із зарплатою більше 30 тис. гривень.  У декларації за 2019 рік його доходи склали 101 740 гривень – зарплата (7 087 грн/місяць) та допомога з народження дитини. Доходи інших членів сім’ї не зазначив. Тримає 125 тис. гривень готівкою. Має автівку Hyundai Matrix 2004 р.в. вартістю 49 тис. гривень (придбана у 2019 році); дві інші машини належать тестю. Разом із братом – власник квартири у Києві (72 кв.м, 25%). У тестя – земельна ділянка та житловий будинок, але жодних даних про їх площі чи місцезнаходження. Федорченко Людмила Петрівна - пройшла по ТВО №1.  Народилася 12.12.1983 року, партійна, менеджер з адміністративної діяльності у ТОВ "Трипільська будівельна компанія". У 2018 році була присяжним в Обухівському райсуді. Голова ГО “Інститут розвитку громад”.  У декларації зазначила 100 тис. гривень, які тримає готівкою, 4 773 гривні зарплати за 2019 рік та 6 тис. гривень подарунку, з нерухомості – квартира 60,34 кв.м в Обухові у спільній власності з родичами.  Яковина Андрій Романович – пройшов по ТВО №3.  Народився 16.10.1975 в Івано-Франківську, проживає у Києві. Позапартійний. У 2002 році, за даними руху “Чесно”, балотувався до Івано-Франківської міської ради. Засновник та керівник ТОВ “Новий Дім Квартал”; за даними YouControl, є імовірним засновником та/або керівником цілої низки підприємств у Києві та на малій батьківщині. Також провадить діяльність у сфері права як фізособа-підприємець.  У декларації за 2019 рік доходи його сім’ї склали 1 255 892 гривні. Тримає готівкою 3 млн гривень та 500 тис. євро.  Нерухомість: 3 офіси у Бучі – 103,2, 98,3 та 106,8 кв.м; 9 нежитлових приміщень (Буча, Обухів, Івано-Франківськ), сукупна площа – 1 085 кв.м; ще два будуються (169,8 та 117,2 кв.м) в Обухові; 73 земельні ділянки (Київ, Київська та Івано-Франківська області) – сукупна площа сягає 7,684 га; 5 квартир: у Бучі (114,2 та 42,6 кв.м), Києві (156,7 та 268,2 кв.м) та Івано-Франківську (94,1 кв.м) Коштовності – два годинники марок Omega та Cartier, вартість яких починається від 1 тис. доларів США. Дві легкові автівки: Renault Logan, 2015 р.в., та Daewoo Gentra, 2013 р.в.; дві вантажні: Renault Kangoo, 2012 р.в., та Opel Vivaro, 2011 р.в. Корпоративні права: 100% – ТОВ “Будівнича компанія “Новий дім”, ТОВ “Вілла Фемелі Клаб”; 66,7% – ПП “Енергобуд-Україна”; 50% – ТОВ “Гаразд Нерухомість”, ТОВ “Івас-Континент”; 49,9% – ПП “Діктум Плюс”; 41% – ТОВ “Рівнегараздінвест”; 13,1% – ТОВ “Універсам Дністровський”; 50%, спільно з дружиною – ND Group Development s.r.o., LLC (Чехія); 11,894%, дружина – ТОВ “Торговий Центр”. А також членство у більш ніж двох десятках громадських організацій.  “ЗА Майбутнє”  Лавренюк Ігор Васильович – пройшов як перший кандидат по ЄБВО. Народився 31 травня 1972 року у селі Бузівка на Черкащині, а вищу освіту здобув у Київському політехнічному університеті, де отримав диплом інженера. Проживає у Києві.  На порталі ЦВК вказано, що він – консультант з питань комерційної діяльності у ТОВ “Рем Транс” – підприємстві, заснованим його родичкою Лавренюк Марією Кирилівною (проживають разом за одною адресою); але ще він меценат та голова правління ГО “Народна рада Обухова”, яку сам заснував у 2015 році. 2017-2020 роки був головою наглядової ради і є акціонером ПрАТ “Обухівське АТП 13238”. Підтілок Микола Петрович - пройшов по ТВО №1. Народився 16.05.1971 року в Українці, Обухівщина. Проживає в Обухові. Освіта вища. Позапартійний. Директор ТОВ “ЄвроУкрБуд Енергомонтаж”. Депутат 7 скликання Обухівської міської ради від “Нашого Краю”. У 2017 році писали, що він міг бути причетним до вирубування дубрави в Обухові. У декларації за 2018 рік вказує, що отримав 48 708 гривень зарплати та 917 506 гривень доходу від продажу майна (будинку та земельної ділянки). У своєму підприємстві має 70% корпоративних прав.  Власник двох іномарок (Mitsubishi Lancer 2004 р.в. та Toyota Hi-Lux 2012 р.в.), двох причепів та моторного човна.  Нерухомість: 8 земельних ділянок на Обухівщині та 1 – у Києво-Святошинському районі, сукупна площа – 0,92 га; 3 нежитлових приміщення в Обухові (123,4 та два магазини – 57,2 і 51,7 кв.м); житловий будинок 175,3 кв.м. Єльський Максим Петрович – пройшов по ТВО №1. Народився 22.08.1985 року в Українці. Проживає в Обухові. Провізор в аптеці №10, ТОВ “Інструментс”. Пауерліфтер, отримав титул майстра спорту України UPC. Раніше мав статус ФОП, провадив роздрібну торгівлю.  За даними декларації про доходи, за 2019 рік заробив 5 247 гривень зарплати, і 40 тис. – від продажу майна – вірогідно, машини Toyota Fortuner 2008 р.в., у якої вказана саме така ціна. Власник квартири в Обухові 40,6 кв.м. Ткаченко Ірина Анатоліївна – пройшла по ТВО №2. Народилася 26.02.1972 року у місті Шпола на Черкащині (у біографії сказано, що “народилася 26 лютого 1972 року в місті Обухові Київської області”). У 1989 році закінчила Обухівську середню школу №5. Здобула середню-спеціальну освіту товарознавця та вищу освіту за спеціальністю бухгалтер. Керівник апарату у ГО “Народна рада Обухова”. Позапартійна. У 2013 році балотувалася як самовисуванка до ВР 7 скликання, на місцевих виборах 2020 балотувалася до Київоблради від “За майбутнє”, пише “Чесно”. Була помічницею нардепа Вадима Місюри (фракція “Соціал-демократична партія України”) на громадських засадах, та депутата КОР 6 скликання від “Партії регіонів” Сергія Канакі.  За даними декларації, дохід сім’ї Ткаченко у 2019 році склав 181 916 гривень (зарплата). Нерухомість подружжя:  12 земельних ділянок (6 – в Обухівському і 6 – в Білоцерківському районі), сукупна площа усіх – 1,715 га;  квартира в Обухові 35,6 кв.м, записана на чоловіка;  4 житлові будинки: 2 у власності Ірини (188,1 кв.м, Обухів, та 37,3 кв.м – Михайлівка, Білоцерківський район), 2 – у чоловіка (23,3 кв.м – село Йосипівка, 51,6 кв.м – село Павлівка, Білоцерківський район).  Смиковський Андрій Леонідович – пройшов по ТВО №2. Народився 13.04.1985 року в Українці, проживає в Обухові. Прес-секретар в ГО “Народна рада Обухова”. Згідно офіційної біографії, у 2007 році закінчив Київський Славістичний університет з відзнакою за спеціальністю “маркетинг”. У 2010 році розпочав підприємницьку діяльність, зокрема, як ФОП –  роздрібну торгівлю взуттям та шкірою. У 2012 році створив підприємство, спеціалізоване на імпортуванні товарів широкого вжитку “Торговий Дім “Комфорт пластик”. Засновник та керівник приватної фірми “Орні”. З 2010 по 2015 роки був членом виконкому Обухівської міської ради. В 2015 році став членом ГО “Народна рада Обухова”. У декларації за 2019 рік вказує, що отримав 25 576 гривень зарплати; сукупний дохід сім’ї (дружина Ірина – головний спеціаліст відділу економічного аналізу, планування, управління майном та приватизації управління економіки у виконкомі Обухівської міської ради) склав 62 983 гривні. У власності подружжя – квартира 68,1 кв.м в Обухові (дружина), та дві автівки: Hyundai Accent (2011) та Dacia Logan (2006) на ім’я Андрія Смиковського. “ГОЛОС”  Яцун Богдан Іванович – пройшов по ЄБВО як перший кандидат.  Народився 22 травня 1976 року у Львові, депутат Обухівської міської ради 7 скликання від фракції ВО “Свобода”, довгий час є громадським активістом та значився членом ради об’єднання “Майдан Обухівщини”. Був постійним помічником у низки народних депутатів: Лілія Григорович (“Наша Україна – народна самооборона”), 6 скликання ВР; Руслан Марцінків (ВО “Свобода”), 7 скликання ВР; Юрій Левченко (ВО “Свобода”), 8 скликання ВР; Ярослав Юрчишин (“Голос”), 9 скликання ВР. За даними YouControl, Богдан Яцун має статус ФОП і проваджує діяльність у сфері зв’язків з громадськістю. З травня по жовтень 2019 року керував громадською спілкою “Коаліція Реанімаційний пакет реформ”, нині є керівником адвокаційного відділу спілки.  У 2019 році задекларував 561 тис. 135 гривень доходу від підприємницької діяльності, 40 тис. гривень, що зберігає готівкою, та 10 тис. доларів США на банківських рахунках. З нерухомості має у Обухові квартиру 66,68 кв.м вартістю 434 тис. 67 гривень (2013 рік набуття), гараж 22,8 кв.м та ділянку 26 кв.м. під нього. Дружина декларує земельну ділянку у Нещерові Обухівського району площею 1013 кв.м. Яцун вказав, що є членом ГО “Пласт-Національна скаутська організація України”.  Родієвський Борис Станіславович – ТВО №3, 12 голосів (3,14%).  Народився 10.07.1971 року на Рівненщині, село Могиляни. Освіта вища, безпартійний. Фізична особа – підприємець. Член Асоціації українських медіа-консультантів (спеціалізація – менеджмент, продажі, маркетинг).  За даними свого резюме, з 2014 року працював у проектах на кшталт “Інтерньюз”, ОБСЄ, РЄ, ПРО ООН, УАМБ. Місця роботи: RIA Media Corporation (заступник гендиректора), “Газета по-киевски”, ГО “Громадський медіа-центр” (виконавчий директор), “Національна асоціація медіа” (менеджер відділу). Власник ТОВ “Агентство газетної реклами”, засновник та голова ТОВ “Грінвеб”.  Став знаменитим у місті через свою “відмову від комунальних послуг”.  За даними декларації, за 2019 рік отримав 1 323 271 гривню доходу від підприємницької діяльності та 2 348 гривень відсотків з банку. Дохід сім’ї – 769 951 гривня.  У його власності – автівка Ford Fusion 2010 р.в.. На сина записані будинок 103,2 кв.м та 0,1 га земельна ділянка в Обухові.  Трегуб Руслан Георгійович – ТВО №2, 122 голоси (32,02%).  Народився 17.02.1978 року, освіта вища, безпартійний. Заступник директора, начальник Центру військово-патріотичного виховання та допризовної підготовки Академічного ліцею №4 Обухівської міської ради. Учасник БО “Допомога військовим Обухівщини”.  У декларації за 2017 рік, коли він працював спеціалістом сектору з питань цивільного захисту населення Обухівської РДА, усе було записане на цивільну дружину Лесю Трегуб (у дівоцтві – Леся Болгара). Це, зокрема, квартира (40,5 кв.м) та земельна ділянка в Обухові, будинок, що будується у селі Таценки на Обухівщині, та рухоме майно: авто Nissan X-Trail 2012 р.в. та мотоцикл Honda CBR250 2012 р.в. Доходів обидва не декларували.  Щеголенко Наталія Олександрівна – ТВО №3, 90 голосів (23,62%).  Народилася 03.11.1969 року, освіта вища, безпартійна. Директор низки підприємств: МПП "Спектр", ТОВ "Логістична система" та ТОВ "Трипільська брама", фіндиректор ТОВ "Рем Транс", провадить підприємницьку діяльність як ФОП. Згідно з декларацією за 2019 рік, заробила 557 871 гривню зарплати з цих ТОВ, і 7 583 гривень інших виплат; дохід чоловіка становив 1 407 595 гривень – підприємництво + гонорар у 2 тисячі гривень.  Наталія Щеголенко є акціонером ПАТ “Обухівський молочний завод” (122 акції вартістю 1281 гривень за одну) та ПрАТ “Обухівське автотранспортне підприємство 13228” (1985 акцій вартістю 496,25 гривень кожна).  У автопарку сім’ї їй належать дві автівки Nissan X-Trail (2011 та 2014 р.в.) вартістю відповідно 200 тис. та 650 тис. гривень. У чоловіка – три легкові та дві вантажні машини, а також причіп. Уся нерухомість сім’ї – в Обухові. Наталія має три земельні ділянки (3 183 кв.м) та житловий будинок (268,1 кв.м). У чоловіка – чотири ділянки (3 421 кв.м), житловий будинок (143,1 кв.м), та квартира (64,3 кв.м). Також записаний будинок в 109 кв.м. у спільній власності (12,5%).  “Батьківщина”  Ільєнко Лариса Олександрівна – пройшла як перший кандидат по ЄБВО.  Народилася 21 травня 1965 року у Києві, проживає в Обухові, має профтехосвіту. Депутат Обухівської райради 7 скликання від “БПП “Солідарнсть”, працювала заступником голови постійної комісії з питань соціального захисту, охорони здоров'я, материнства і дитинства. Подавала дві декларації про доходи – як голова райради та як гендиректор ПрАТ “АТЕК” за 2019 та 2018 рік відповідно. Її річний дохід у 2019 році склав 382 тис. 68 гривень – це зарплата директора “АТЕК” (337,9 тис.), зарплата голови райради (31 тис. 218) та дохід від підприємництва (12 тис. 950 гривень). Вона зберігає готівкою 1 млн доларів США, 350 тис. євро та 2,05 млн гривень. Взяла кредит у ПриватБанку на суму 300 тис. доларів США на купівлю квартири у Києві.  За рік змінила Audi Q7 2015 р.в. на більш нову Audi Q8, обидві записані на Дарину Штутман, одну з її дочок; ще одна автівка у її власності з 2007 року – Ford C-Max 2006 р.в. Наразі з нерухомості задекларувала квартиру у Києві площею 94 кв.м, де проживає із Дариною Штутман. Вартість цієї квартири на момент придбання та за останньою грошовою оцінкою зазначена лише у декларації за 2018 рік – 300 тис. та 100 тис. гривень відповідно. Штутман Дарина Володимирівна – пройшла по ТВО №1.  Народилася 05.02.1994 року. Фізична особа-підприємець, що провадить діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування – 2018 року отримала в оренду земділянку у Києві (кафе “Лукоморье”, Київ, вул. Генерала Наумова, 62). Чотири рази притягувалася до адміністративної відповідальності через порушення правил ПДД, пише Антикор. Засновник ТОВ “Ірпінь-Продукт” та ГО “Жінки-Берегині”. Лук'яненко Олександр Іванович – пройшов по ТВО №1.  Народився 26.04.1968 року в Обухові. Депутат Обухівської міськради 7 скликання (фракція “Об’єднання “Самопоміч”). Директор ТОВ “Обухівтранс”, що вкупі з його депутатством викликало питання у людей. Партійний.  За даними декларації за 2019 рік, сукупний дохід його сім’ї становив 1,4 млн гривень. Готівкові заощадження: 48 тис. гривень – Олександр, 233 тис. гривень та 41 тис. доларів США – дружина. Нерухомість: три житлові будинки, з них два в Обухові (110,3 та 110,1 кв.м) і один в Таценках (221,1 кв.м), і 5 ділянок землі на Обухівщині – кожна площею від 0,01 до 0,10 кв.м. Автопарк: 19 автобусів, та дві легкові автівки – усі записані на дружину. Вона також має велику частку корпоративних прав у ТОВ “Обухівтранс” та ТОВ “Марал”, що займається технічними випробуваннями та дослідженнями.  Літовченко Людмила Василівна – пройшла по ТВО №6.  Народилася 08.12.1966 року у селі Мала Вільшанка на Обухівщині, тричі обиралася головою Маловільшанської сільської ради. У 2020 році стала старостою Маловільшанського старостинського округу. За даними офіційної біографії, у 1988 році закінчила Київський Державний Педагогічний Інститут ім. Горького (Драгоманова) та отримала професію педагога. У 1988 році пішла працювати вчителем початкових класів в Маловільшанську школу.  Згідно з декларацією за 2020 рік, отримала 204 081 гривню зарплати, сукупний дохід сім’ї невідомий: чоловік отримував зарплату у ТОВ “Спец Комплект Постач” та окружній виборчій комісії з виборів народних депутатів України, а також отримував дохід з підприємництва та надання майна в оренду, але свої статки не показав. У його власності машини ВАЗ 21070 (2007 р.в.) та Volkswagen Caddy (2004 р.в.).  Всього у подружжя з нерухомості:  8 земельних ділянок в Обухівському районі (4,45 га сукупна площа); два житлових будинки у Малій Вільшанці: 87,5 кв.м, записаний на Людмилу, та 31,9 кв.м – на чоловіка; магазин-кафе, 78,7 кв.м, на чоловіка. “Сила Людей”  Паєнко Олена Василівна – пройшла як перший кандидат по ЄБВО.  Народилася 04.10.1963 року у селі Олександрени, що у Молдові. Директор та засновник приватної будівельної фірми “Інбуд”, нині проживає в Обухові. Депутат 7 скликання Обухівської міськради (“Сила Людей”). Як пише місцева газета, Олена Паєнко є членом правління організації роботодавців, очолює обласне об'єднання жінок-підприємців “Жіночий альянс”, бере участь у роботі міської жіночої ради. У 2014 році балотувалася до ВР від “Народного фронту”.  У декларації за 2019 рік вказує, що отримала 1 811 244 гривні доходу: це зарплата, дохід від підприємницької діяльності, та подарунок на суму 500 тис. гривень від чоловіка. Син заробив майже мільйон гривень.  Має 450 тис. гривень готівкових заощаджень, на банківських рахунках вона та син тримають усього 30 тис. доларів. Узяла кредит на суму 846 тис. гривень.  Власниця 55% корпоративних прав у ПБФ “Інбуд”, також передала свої частки по 25% у ТОВ “Обухівський будівельний центр “Господар” та ТОВ “Торговий дім “Господар”. Нерухомість Олени Паєнко: два магазини на Обухівщині, 547,2 та 577,2 кв.м; 5 земельних ділянок на Обухівщині, 0,817 га сукупна площа; 2 квартири в Обухові: 80,1 кв.м, 100%; 51,47 кв.м, 50% із сином; квартира в Києві, 75,2 кв.м, 50% із чоловіком; житловий будинок, 378,7 кв.м, спільна власність. У Олени один вантажний автомобіль – Dong Feng EO1044 – та три легкових: BMW X6 (2019 р.в.), Infiniti FX-35 (2007 р.в.), Mazda CX-7 (2010 р.в.); у сина – Lexus RX 350. Векла Валентина Василівна – ЄБВО, 58 голосів (15,22%).  Народилася 05.02.1976 року у селі Красна Слобідка, Обухівський район. Проживає в Обухові. Директор Краснослобідського навчально-виховного закладу "Загальноосвітня школа I-III ступенів -дитячий-садок". Колишня керівниця регіональної організації політичної партії “Перспектива міста”.  У декларації за 2019 рік вказала, що отримала 255 073 гривні доходу, з яких 226 557 – зарплата, все інше – на банківських рахунках. В її власності квартира в Обухові 52 кв.м та 0,9 га землі у Красній Слобідці.  Кіянченко Анатолій Михайлович – ЄБВО, 70 голосів (18,37%).  Народився 06.05.1962 року в Обухові, де і проживає. Комерційний директор ТОВ “Ріка”, фізособа-підприємець.  За даними декларації за 2019 рік, дохід сім’ї склав 1 559 227 гривень, з яких трохи більше 1,05 млн гривень – дохід дружини. Анатолій володіє 95% корпоративних прав у ТОВ “Ріка”, 5% – дружина; 50% – у ТОВ “Транс-Сервіс ЛТД”, 38,78% –ТОВ “Обухівська Райсільгоспхімія”; 50% прав ТОВ “ТРК” у дружини.  Нерухомість майже вся в Обухові: 7 земельних ділянок сукупною площею 0,88 га, 2 житлових будинки – 625,5 та 91,4 кв.м., 2 квартири – 51 кв.м, та 54,1 кв.м у Києві. 3 легкових автівки у власності дружини: Toyota Camry (2016), Toyota Echo (2003), Nissan Leaf (2013); у власності Анатолія – вантажний автомобіль MAN TGA.  “Наш Край”  Шевченко Дмитро Анатолійович – пройшов як перший кандидат по ЄБВО. Народився 12.09.1986 року в Українці. Освіта вища. Проживає в Обухові. Директор комунального закладу Обухівської міської ради “Центр фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”. Керівник Обухівської районної молодіжної ГО “Вибух”, член ГО “Спортивний клуб “Вертикаль Обухів”.  За даними декларації, його дохід за 2019 рік склав 217 823 гривні. Має автівку Daewoo Lanos (2003 р.в.), користується причепом ПГ 02-Б. Нерухомості ані він, ані його дружина – головний спеціаліст відділу архітектурно-будівельного контролю у виконкомі Української міської ради – не декларують.  Акімов Олександр Артурович – пройшов по ТВО №1. Народився 26.01.1986 року в Миколаєві, проживає в Обухові. Голова Федерації футболу Обухова. У 2014 році закінчив Національну академію державного управління при Президентові України. У 2017 році працював президентом, а також помічником головного тренера футбольного клубу “Арсенал-Київщина”, а в 2018-м – головним тренером в цьому клубі. Того ж року став наймолодшим головним тренером змагань Професійної футбольної ліги України. За даними YouControl, засновник та керівник ТОВ “Союз Логистик” (Миколаїв), та ТОВ “Професійний футбольний клуб “Арсенал-Київщина”.  Кайнар Наталія Василівна – пройшла по ТВО №4. Народилася 11.04.1982 року у селі Новоархангельськ на Кіровоградщині. Проживає в Обухові. Засновниця та директор ТОВ “Герменевтика” (Київ). Як писала KV, Обухівська міська рада має чотири округи, депутатів там мали обирати 38 513 виборців. Лише дві сільські та селищні ради із 15 округами увійшли до Обухівського району.  Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці  Фото: коллаж KVКиевVласть

В ноябре 2020 года потребительские цены в Киеве по сравнению с октябрем этого года выросли на 1,2%. В целом по Украине рост потребительских цен в ноябре составил 1,3% по сравнению с октябрем. Об этом KV стало известно из экспресс-выпуска ГУ статистики в Киеве.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сообщается, что с начала года потребительские цены в Киеве выросли на 4,9%, а в целом по Украине на 4,1%. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться На потребительском рынке Киева в ноябре цены на продукты питания и безалкогольные напитки выросли на 1,5%. Больше всего (на 9,8-6,8%) подорожали овощи, сахар, яйца и подсолнечное масло. На 3,2-0,8% выросли цены на хлеб, масло, макаронные изделия, безалкогольные напитки, рыбу и продукты из рыбы. В то же время на 4,8% подешевели фрукты, на 0,5% – сыр и мягкий сыр (творог), на 0,2% – молоко, на 0,1% – мясо и мясопродукты. Цены на алкогольные напитки и табачные изделия повысились на 0,4%, что связано с подорожанием табачных изделий на 1,7%. Одежда и обувь подешевели на 3,7% (одежда – на 4,2%, обувь – на 3,2%). Рост цен (тарифов) на жилье, воду, электроэнергию, газ и другие виды топлива на 1,7% произошло в основном за счет повышения цен на природный газ на 30,8%. Цены на транспорт выросли на 1,5% в первую очередь за счет подорожания топлива и масел – на 2,6%, а также автомобилей – на 2,3%. Напомним, цены на потребительском рынке в ноябре 2020 года в Киевской области (без Киева) и по Украине по сравнению с предыдущим месяцем выросли на 1,3%.  Читайте: В октябре потребительские цены в Киеве выросли на 0,6% – Госстат Фото: kp.ua КиевVласть

Цены на потребительском рынке в ноябре 2020 года в Киевской области (без Киева) и по Украине по сравнению с предыдущим месяцем выросли на 1,3%.  Об этом KV стало известно из экспресс-выпуска ГУ статистики в Киевской области.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  С начала года потребительские цены на Киевщине повысились на 4,3%, а по Украине в целом – на 4,1%. На потребительском рынке в ноябре цены на продукты питания и безалкогольные напитки выросли на 1,1%.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Больше всего (на 10,2-6,7%) подорожали яйца, овощи, сахар и масло подсолнечное. На 2,7-1,7% выросли цены на кисломолочную продукцию, хлеб, макаронные изделия, продукты переработки зерновых, молоко, сало. При этом фрукты подешевели на 8,7%, а свинина – 1,5%. Цены на алкогольные напитки и табачные изделия снизились на 0,3%, что связано с удешевлением алкогольных напитков на 1,7%. Одежда и обувь подешевели на 0,9%, в т.ч. одежда – на 1,5%, обувь – на 0,2%. Рост цен (тарифов) на жилье, воду, электроэнергию, газ и другие виды топлива на 9% произошел в основном за счет повышения цен на природный газ на 28,2%. Цены на транспорт выросли на 0,3% за счет подорожания топлива и масел – на 1,5%. Напомним, цены на потребительском рынке в октябре 2020 по Киевской области (без Киева) по сравнению с предыдущим месяцем выросли на 1,3%. В целом по Украине цены выросли на 1,0%. Читайте: В октябре потребительские цены в Киеве выросли на 0,6% – Госстат Фото: ua.today КиевVласть

Пассажиры скоростных поездов Интерсити+ смогут заказать бизнес-ланч. Можно выбрать мясной или вегетарианский варианты ланча, а заказ можно сделать при оформлении проездного документа онлайн или в кассе. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы АО “Укрзализныця”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Как сообщил и.о. члена правления, директор филиала “Пассажирская компания” АО “Укрзализныця” Александр Перцовский, компания рассматривает несколько вариантов организации питания в поездах дальнего следования. “Первый – то, как происходит сейчас в плацкартных и купейных вагонах – комиссионную продажу очень узкого ассортимента: чая и снеков. Второй – продажа более широкого ассортимента продуктов, которые разогреваются в поезде, – так, как это происходит сейчас в поездах Интерсити. Третий – партнерство с сервисами доставки питания, чьи курьеры могут привозить заказ на станции, через которые проходят поезда”, – уточнил Перцовский. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Отмечается, что “Укрзализныця” проводит опрос пассажиров, какой сервис для них будет удобнее, и в первом полугодии 2021 компания планирует объявить конкурсы и провести несколько пилотных проектов, чтобы протестировать различные модели. Самые успешные могут быть масштабированы на всю железную дорогу. Напомним, с 1 декабря 2020 года “Укрзализныця” возобновила реализацию чайно-кофейной продукции в пассажирских поездах. Такое решение принято по многочисленным обращениям и пожеланиям пассажиров вернуть чай и кофе. Читайте: “Укрзализныця” возобновила курсирование поезда Киев – Рахов на период зимних праздников Фото: facebook.com/Kravtsov.Evg КиевVласть

В январе-октябре 2020 года размер среднемесячной номинальной заработной платы штатных работников предприятий, учреждений, организаций (с численностью работающих 10 и более человек) составил 16568 грн и по сравнению с соответствующим периодом предыдущего года увеличился на 7,2%. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Главного управления статистики Киева.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Как сообщается, к видам экономической деятельности с наивысшим уровнем оплаты труда относились финансовая и страховая деятельность; информация и телекоммуникации; государственное управление и оборона, обязательное социальное страхование, а среди промышленных видов деятельности – производство основных фармацевтических продуктов и фармацевтических препаратов, где заработная плата превысила средний показатель по экономике в 1,5-1,7 раза. Самый низкий уровень заработной платы наблюдался у работников временного размещения и организации питания; текстильного производства, производства одежды, кожи, изделий из кожи и других материалов; производства электрооборудования; производства мебели, другой продукции, ремонта и монтажа машин и оборудования; строительства, а также металлургического производства, производства готовых металлических изделий, кроме машин и оборудования и не превышал 60,9% от среднего уровня по экономике. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Отмечается, что индекс реальной заработной платы в столице в январе-октябре 2020 года по сравнению с соответствующим периодом предыдущего года составил 104,4%. Также сообщается, что общая сумма задолженности по выплате заработной платы на протяжении января-октября 2020 года увеличилась в 1,8 раза, или на 159 млн 643,4 тыс грн, и на 1 ноября 2020 года составляла 361 млн 273,5 тис грн, равной 1,7% фонда оплаты труда, начисленного за октябрь 2020 года. Задолженность перед работниками экономически активных предприятий в течение этого периода также увеличилась в 1,8 раза, или на 138 млн 189,3 тыс, и на 1 ноября 2020 г. составила 307 млн 824,6 тыс. Как отмечается, среди видов экономической деятельности весомое увеличение суммы невыплаченной заработной платы наблюдалось на экономически активных предприятиях научных исследований и разработок (на 64 млн 91,3 тыс грн), промышленности (на 62 млн 483,1 тыс грн), транспорта, складского хозяйства, почтовой и курьерской деятельности (на 9 млн 77,3 тыс грн), здравоохранения и предоставления социальной помощи (8 млн 436,9 тыс грн). В районном разрезе увеличение суммы задолженности экономически активных предприятий произошло во всех районах города, а весомое – в Печерском (на 68 млн 726,7 тыс грн) и Подольском (на 22 млн 627,2 тыс грн) районах. Количество работников, которые своевременно не получили заработную плату на 1 ноября 2020 г., составила 8,7 тыс. человек, или 0,8% от среднесписочной численности штатных работников, занятых в экономике. Каждому из указанных работников не выплачено в среднем 35476 грн, что вдвое больше средней заработной платы за октябрь 2020 года. Ранее KV сообщала, что средняя номинальная заработная плата штатного работника предприятий, учреждений и организаций в октябре 2020 года в Киевской области составила 12 905 гривен. Это в 2,6 раза выше уровня минимальной заработной платы. Читайте: За месяц реальная зарплата на Киевщине выросла более чем на 5% Также KV писала, что на 1 сентября 2020 года в Киеве общая сумма задолженности по выплате заработной платы составила 335,3 млн гривен. Из них 284 млн гривен приходится на экономически активные предприятия. Читайте: Задолженность по зарплате в Киеве увеличилась за месяц на 32 млн гривен Фото: narodna-pravda.uaКиевVласть

В первом полугодии текущего года общая площадь жилья, на которое ГАСИ выдала  разрешения на строительство, по данным Госкомстата сократилась в 1,4 раза сравнительно с аналогичным периодом 2019 года. Чем это обернется для рынка, девелоперов и покупателей, KV узнавала у Алексея Коваля, руководителя проектов девелоперской компании Perfect Group. KV: Как изменится структура рынка нового жилья из-за отложенного вывода новых проектов? После реформы Государственной архитектурно-строительной инспекции (ГАСИ), карантина и т.д. прогнозируется сокращение нового строительства? Алексей Коваль: Отложенный ввод новых проектов приводит к сокращению предложения на рынке недвижимости. С учетом уже практически полностью возобновившегося спроса с начала карантина и прогнозам его дальнейшего развития в 2021 году, ключевые застройщики будут повышать цены на квартиры. Среди факторов отложенного ввода новых проектов можно выделить, с одной стороны, медленную реформу ГАСИ. Сегодня инспекция искусственно затягивает не только ведение объектов в эксплуатацию, но также находит формальные причины, чтобы отказывать в разрешениях на новые проекты. Дальше застройщики идут в суд и доказывают свою правоту – однако теряются от нескольких месяцев до полугода. С учетом сезонных факторов, сроки перенесения проекта могут достигать 9-12 месяцев немотивированного отказа ГАСИ. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Пока можно только предполагать, в какую сторону поменяется система, если органов станет три вместо одного. Любая реформа должна упрощать работу бизнеса. Особенно, если это такая капиталоемкая сфера, как строительство, с долгими сроками реализации проектов по 1-3 года и огромным эффектом мультипликатора для всей экономики. Если реформа не помогает решать ключевые вопросы – возникают аргументированные сомнения в ее эффективности. Другая причина – это карантин и желание части застройщиков сфокусироваться на уже начатых комплексах. В первой половине года мы отметили массовый тренд отложенных проектов даже там, где застройщики ранее уже получили разрешения. Такой подход характерен, в том числе, для крупных компаний, которые хотят быть уверенными в достаточности собственного капитала на покрытие форс-мажорных ситуаций, таких как полная остановка работ в случае локдауна или радикальный спад продаж. К счастью, ни одно событие не случилось, однако крупный пул еще не начатых проектов перешел из 2020 в 2021-2022 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Наконец, спрос ощутимо просел в самом начале карантина. Но уже летом мы наблюдали хорошее восстановление. Цены на момент выхода из первой волны антикоронавирусных ограничений оказались очень выгодными. Реальный курс на моменте даже превысил 28 гривен, тогда как стоимость объектов девелоперы рассчитывали по 24-25 гривен, а потом держали цены во время карантина. Теперь многие застройщики уже планово подняли стоимость квадратного метра в своих комплексах один или даже несколько раз.  При этом спрос остается высоким. Люди не хотят нести деньги в банки и получать там 1-2% в валюте. В свою очередь, застройщики предлагают как опции покупки квартиры сразу за полную сумму, так и разнообразные рассрочки с внесением какой-то части сразу, и дальше выплат на срок от 12 до 36 месяцев, а иногда еще дольше. Это открывает рынок для тех, кто уже собрал половину денег и больше, однако пока не имеет 100% суммы на руках. Отсюда перекос между предложением и спросом, результатом которого будет еще больший рост цен на недвижимость, чем мы наблюдали во второй половине 2020 года. KV: Как эта ситуация повлияет на игроков рынка, ожидать банкротств, ухода с рынка небольших и средних застройщиков? Будут ли девелоперы уходить в другие форматы недвижимости? Алексей Коваль: Сегодня нет макроэкономических факторов, которые могли бы со значительной долей вероятности стать причиной новых банкротств. Тем не менее, сейчас небольшие девелоперы занимаются поиском более крупных партнеров и входят в общие проекты. Они готовы пожертвовать прибылью, зато получить хорошее портфолио, в том числе благодаря опыту работы во время ситуации карантина и выхода из него. Что касается выхода девелоперов в новые форматы – сегодня в мире драйвером инвестиций является именно жилой сектор. Другие точки роста – это складские помещения для операторов онлайн-торговли, дата-центры и многофункциональные комплексы. Именно на последние могут переключаться все больше застройщиков в Украине.  Такие объекты позволяют комбинировать понятный всем и растущий сектор жилой недвижимости, но также набираться опыта в коммерческом сегменте. Плюс именно многофункциональные комплексы помогают формировать дополнительные преимущества для покупателей, когда в их доме размещается вся необходимая торговая, ресторанная, офисная и спортивная инфраструктура. Например, в нашем портфеле есть сразу несколько подобных комплексов со сроками сдачи в 2022 и 2023 годах, однако уже сейчас мы прорабатываем ансамбль арендаторов, которые будут представлены на первых этажах. Чтобы будущие жильцы могли удовлетворить максимум собственных потребностей не покидая пределы собственного комплекса. KV: Есть ли риски увеличения количества долгостроев? Алексей Коваль: Вероятнее всего, пополнить количество долгостроев могут объекты от совсем небольших застройщиков. С одной стороны, такие начинающие девелоперы могут не иметь достаточного собственного капитала, и строить на деньги от инвесторов. С другой, в кризис люди склонны доверять компаниям с репутацией и историей на рынке, пусть даже сегодня надёжные девелоперы активно поднимают цены. Как результат, небольшие застройщики могут быть вынуждены замедлять темпы работ, в результате чего часть их проектов потенциально способны перейти в категорию долгостроев.  Тем не менее инвестор должен четко понимать, что если рядом стоят два комплекса – от известной компании и совсем нового девелопера, однако цена у молодого застройщика на 15-20% ниже, то такая выгода – это не подарок, а плата за риск. Вряд ли комплекс совсем не будет достроен, однако есть риски серьезных задержек. Дальше каждый решает сам, исходя из реальных потребностей и целей – может ли он пойти на риск сдачи дома на несколько лет позже за экономию в 15-20%. KV: Что будет с конкуренцией? Алексей Коваль: В каком-то смысле, 2021 год может стать периодом, когда основная конкуренция будет происходить между покупателями – за хорошие квартиры на ранних стадиях у надежных застройщиков. Небольшие девелоперы могут пытаться выиграть ценой – однако до полного решения ситуации с коронавирусом, скорее всего, покупателям будут более важны имя и репутации компании, чем возможность сэкономить 15-20%. ЖК Rusaniv Residence компания Perfect Group развивает с Citex Development KV: Как скажется ситуация на покупателях – в разрезе вариантов выбора, цены? Алексей Коваль: Сейчас покупатели стали более осторожны при выборе квартир. Если раньше до половины покупателей смотрели только на цену квартиры и район, сегодня ключевыми параметрами стали инфраструктура комплекса и бренд девелопера. Как результат, доля жилья эконом-класса в Киеве за пять лет упала с почти 40% до менее 10%. Также сегодня, особенно, после начала карантин, спрос перешел к более дорогим опциям от надежных застройщиков. Много покупателей оказались готовы переплатить за уверенность, что их вложения не окажутся инвестициями в долгострои. Также растет уровень цифровой грамотности и эффективности использования digital-инструментов при выборе жилья. Прежде, чем приходить в отдел продаж, потенциальные покупатели читают информацию про компанию, изучают форумы инвесторов домов, которые строятся, и даже находят группы жильцов уже сданных объектов – чтобы узнать про опыт жизни в других жилых комплексах от застройщика. Благодаря этому выбор девелопера происходит еще до прихода клиента в отдел продаж. Для нас это крайне положительная история. Если 5 лет назад нужно было придумывать, как донести до человека сильные стороны компании за 5-10 минут эффективного контакта в отделе продаж, сегодня к нам приходят покупатели, которые уже знают, почему выбрали Perfect Group. Причем сделали это не за счет прямой рекламы, в которой компания сама себя хвалит. А потому что узнали больше информации о том, как мы строим дома, собрали отзывы о качестве работ, насколько ответственно мы ведем себя с инвесторами и так далее. Также люди понимают, за что они переплачивают по сравнению с некоторыми другими опциями на рынке от небольших фирм и новых игроков. Они осознанно выбирают наши проекты, поэтому цена не является чем-то непонятным или непрозрачным. Соответственно, в отделе продаж мы можем уделить время расскажу о конкретных функциональных особенностях комплекса, его инфраструктуры и социальных объектов рядом – то, что действительно интересно покупателю, который будет здесь жить. KV: Как в целом скажется сокращение объемов строительства жилья на экономике страны? Алексей Коваль: Строительство имеет эффект мультипликатора на экономику. Каждая гривна, вложенная в сектор, может приносить от 3 до 10 гривен дополнительно. Это происходит за счет трудоустройства в секторе почти 270 тысяч человек, зарплаты большинства из которых сильно выросли в последние несколько лет.  После сдачи объекта человек также делает ремонт, покупает мебель – это все дополнительный продукт к ВВП. Таким образом, если в 2021 году сфера не доработает от возможного максимума на миллиард гривен, общие недополученные выгоды для экономики составят как минимум в несколько раз выше.  KV: Как ваша компания планирует реагировать на будущие перемены на рынке?  Какие стратегические, тактические изменения?  Алексей Коваль: Мы вошли в нынешнюю турбулентность в статусе крупного застройщика с сильным брендом на рынке и большим портфолио завершенных проектов. Весь карантин мы работали с обычными темпами и не останавливали стройки. Конечно, мы еще в марте ввели нормы социального дистанцирования, практики ежедневного измерения температуры рабочими и использования масок. Также мы стали по несколько раз в день делать уборки отделов продаж с антибактериальными средства – в дополнение к маскам и контролю температуры для сотрудников и клиентов. Очень быстро переключились в режим максимальных консультаций онлайн. Наши специалисты освоили не только Viber и Zoom, а и все остальные популярные мессенджеры. Сегодня все эти подходы и практики, начатые в карантин, до сих пор остаются для нас новой нормой. Несмотря на статус и быстрое восстановление спроса благодаря имиджу компании как надежного девелоперы, мы очень тщательно оценили собственные ресурсы на случай самых критических сценариев. В том числе, приняли решение немного отложить старт несколько новых проектов. Общая идея заключается в том, чтобы компания могла достроить все объекты при нулевых продажах. Мы решили перестраховаться и идти с запасом по средствам – пусть даже немного подождать с парой проектов. KV: Что нового планируете в вашем пуле проектов?  Алексей Коваль: Из интересных моментов – мы планируем тестировать в наших объектах новые подходы к жилой и коммерческой недвижимости. Например, сейчас в планах есть пилотные проекты так называемых “доходных домов”, когда компания не только строит объект, но также делает ремонт, покупает мебель и технику, чтобы дальше самостоятельно сдавать квартиры в долгосрочную аренду. Также часть недвижимости мы планируем продать инвесторам – но потом все равно помогать владельцам искать арендаторов и обслуживать квартиры. По сути, для покупателя это будет “бизнес под ключ”, а для компании – хорошая практика в новом для себя сегменте. Еще хотим попробовать формат апарт-отеля в центре города – это история о жилье, как сервисе, для путешественников и иностранцев.  В зависимости от того, как закончится год для сектора офисной недвижимости и сколько бизнесов решат сократить офисные площади в момент перезаключения договоров, мы оценим потенциал и, возможно, подумаем также над развитием коворкингов в ряде проектов. Чтобы люди, которые работают дома, также имели возможность прийти в отдельное пространство для фокусировки, чтобы провести важный звонок или просто переключить картинку.  В целом, у нас немало планов на 2021 год и абсолютно позитивный настрой. Несмотря на моменты с реформами некоторых государственных органов, рынок рисует хорошие перспективы, а наша команда талантливых и креативных специалистов находит все новые способы использовать сегодняшнюю ситуацию как источник вдохновения для новых проектов. Читайте: Плата за простой: будут ли девелоперы массово возмещать моральный ущерб из-за несвоевременной сдачи ЖК? Фото: пресс-службаКиевVласть

Доработанный ко второму чтению в Верховной Раде (ВР) проект закона о государственном бюджете на 2021 год, по сравнению с первым чтением, не стал более социально направленным. Он по-прежнему ориентирован на власть. Некоторые расходы на органы власти остались прежними (но увеличенными по сравнению с 2020 годом, как, например, траты на Офис президента). Финансирование судов не изменилось. Но в правительстве Дениса Шмыгаля (на фото) урезали образование, Пенсионный фонд, Госфонд регионального развития. Рекордно увеличено содержание Офиса генерального прокурора, зато деньги сняли с Нацгвардии и Нацполиции. А финансирование государственных инвестиционных проектов в доработанном проекте бюджета на следующий год вообще свели к нулю. Что же касается того, откуда брать деньги в доходную часть общегосударственной казны, – предложено больше занимать извне, попутно расширяя базу налогообложения (например, за счет лицензий на азартные игры).  Об этом KV стало известно из карточки законопроекта №4000 “О государственном бюджете Украины на 2021 год”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Ко второму чтению Кабмин Дениса Шмыгаля, рассмотрев депутатские предложения и исходя из соображений Минфина, пересмотрел ключевые показатели проекта государственного бюджета на 2021 год.  “В соответствии со статьей 158 Закона Украины "О Регламенте Верховной Рады Украины" и с учетом пункта 2 постановления Верховной Рады Украины от 5 ноября 2020 № 980-IX "О выводах и предложениях к проекту Закона Украины о Государственном бюджете Украины на 2021 год" подаем проект Закона Украины "О Государственном бюджете Украины на 2021 год", подготовленный ко второму чтению”, – говорится в представлении Кабмина от 26 ноября с.г. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Как информировала KV, с учетом предоставления и возвращения кредитов в бюджет его доходы составят 1 трлн 100 млрд 668 млн 363,2 тыс. гривен (плюс 20 млрд 938 млн 527,3 тыс. гривен к первому чтению), а расходы – 1 трлн 347 млрд 303 млн 863,2 тыс. гривен (минус 2 млрд 779 млн 972,7 тыс. гривен от первого чтения). Предельный объем дефицита госбюджета составит 246 млрд 635 млн 500 тыс. гривен (на 23 млрд 718 млн 500 тыс. гривен меньше, чем планировалось изначально). Налоговые поступления Как и в первом чтении, наибольшая ресурсная база доходов бюджета – это налоги и рента – 937 млрд 527 млн 216,5 тыс. гривен. Львиная доля тут – внутренние налоги на товары и услуги (615 млрд 395 млн гривен). В том числе: Акцизный налог на подакцизные товары (спирт, ликеро-водочная продукция, пиво и вино, сигареты, топливо, электроэнергия и т.д.) – 84 млрд 609 млн гривен (столько же планировалось собрать и согласно первому чтению); Акцизный налог на ввезенные на таможенную территорию Украины подакцизные товары и продукцию (в т.ч. транспортные средства) – 62 млрд 286 млн гривен (сумма также не изменилась); налог на добавленную стоимость (НДС) с произведенных в Украине товаров, работ и услуг с учетом бюджетного возмещения – 136 млрд гривен (изначально планировалось несколько меньше – 130 млрд 500 млн гривен); НДС с ввезенных на таможенную территорию страны товаров – 332 млрд 500 млн гривен (сумма та же, что и в проекте к первому чтению). В общий фонд, как ожидается, поступит 245 млрд 316 млн 75,8 тыс. гривен (в первом чтении – 244 млрд 759 млн 590,5 тыс. гривен) налогов на доходы, на прибыль и увеличение рыночной стоимости, в т.ч.: налог на доходы физических лиц (НДФЛ) – 137 580 075,8 тыс. гривен (и это – меньше, чем закладывалось сначала – 138 млрд 859 млн 590,5 тыс. гривен); налог на прибыль предприятий – 107 млрд 736 млн гривен (в отличие от НДФЛ, здесь наоборот – сумма выросла со 105 млрд 900 млн гривен по первому чтению). Рента за использование природных ресурсов должна составить 40 млрд 584 млн 757,7 тыс. гривен (в первом чтении меньше – 40 млрд 140 млн 757,7 тыс. гривен). В основном речь идет о плате за пользование недрами общегосударственного значения – 34 млрд 204 млн 928,4 тыс. гривен (было – 33 млрд 760 млн 928,4 тыс. гривен). Налоги на международную торговлю и внешние операции правительство прогнозирует в сумме 32 млрд 534 млн гривен (в первом чтении – 30 млрд 134 млн гривен), в т.ч.: ввозная пошлина – 32 млрд 185 млн гривен (в первом чтении – 29 млрд 785 млн гривен); вывозная пошлина – 349 млн гривен (в первом чтении – столько же). Неналоговые поступления Неналоговые поступления должны составить 141 млрд 79 млн 487,9 тыс. гривен (в первом чтении – 129 млрд 44 млн 303,9 тыс. гривен). В структуре этих поступлений содержатся доходы от собственной и предпринимательской деятельности 70 млрд 213 млн 157,5 тыс. гривен  (в первом чтении – 65 млрд 972 млн 725,1 тыс. гривен): часть чистой прибыли государственных или коммунальных унитарных предприятий и их объединений, которая изымается в соответствующий бюджет, и дивиденды, начисленные на акции (доли) хозяйственных обществ, в уставных капиталах которых есть государственная или коммунальная составляющая – 28 млрд 811 млн 832,4 тыс. гривен (в первом чтении – 24 млрд 571 млн 400 тыс. гривен); средства, которые перечисляются в госбюджет Национальным банком Украины (НБУ) – 33 млрд гривен (как и в первом чтении; отметим, что народные депутаты предлагали довести эту сумму до 45 млрд гривен, но Минфин, по согласованию с НБУ, отверг это предложение); плата за размещение временно свободных средств госбюджета – 124 млн 377 тыс. гривен (как и в первом чтении); иные поступления – 8 млрд 276 млн 948,1 тыс. гривен (как и в первом чтении). Собственные поступления бюджетных учреждений в проекте бюджета заложены в сумме 38 млрд 540 млн 721,7 тыс. гривен (в основном это поступления от платы за услуги, которые предоставляют бюджетные учреждения в соответствии с законодательством). По сравнению с первым чтением сумма не изменилась. К неналоговым статьям доходов относятся также административные сборы и платежи, а также доходы от некоммерческой хозяйственной деятельности – 16 млрд 954 млн 788,2 тыс. гривен (это в полтора раза больше, чем закладывалось в первом чтении – 9 млрд 511 млн 368,2 тыс. гривен).  Самые крупные из них: судебный сбор и поступления залогов в доход государства – 3 млрд 364 млн 315 тыс. гривен (столько же – в первом чтении); плата за предоставление административных услуг – 9 млрд 718 млн 609,5 тыс. гривен (вчетверо больше, чем в первом чтении – 2 млрд 275 млн 189,5 тыс. гривен); поступления от арендной платы за пользование целостным имущественным комплексом и другой государственной собственностью – 1 млрд 650 млн гривен (столько же – в первом чтении); исполнительный сбор – 840 млн 62,8 тыс. гривен (столько же – в первом чтении); средства от осуществления консульских действий – 810 млн 612,3 тыс. гривен (столько же – в первом чтении); единый сбор в пунктах пропуска через государственную границу – 271 млн гривен (столько же – в первом чтении); портовый сбор – 202 млн 188,6 тыс. гривен (столько же – в первом чтении). Другие неналоговые поступления – 15 млрд 19 млн 488,9 тыс. гривен. Доходы от операций с капиталом в следующем году оцениваются, как и в первом чтении, в 923 млн 330,9 тыс. гривен. В рамках этих операций самые большие доходы ожидаются от: реализации государственных запасов (864 млн 827 тыс. гривен); продажи основного капитала (51 млн 720,9 тыс. гривен). Не претерпели ко второму чтению изменений и цифры заложенных в бюджет официальных трансфертов – 1 млрд 966 млн 331,3 тыс. гривен. Это деньги, которые поступят в общегосударственную казну от Европейского Союза, правительств иностранных государств, международных организаций и донорских учреждений.  РАСХОДЫ ГОСБЮДЖЕТА Верховная Рада, президент, Кабинет министров Аппарату Верховной Рады (ВР) в 2021 году Кабинет министров сначала предлагал выделить 2 млрд 288 млн 635,8 тыс. гривен, что больше уровня финансирования 2020 года (2 млрд 44 млн 774,8 тыс. гривен). Ко второму чтению сумму увеличили еще больше, почти на четверть миллиарда; таким образом Рада получит 2 млрд 535 млн 662,2 тыс. гривен. Государственное управление делами (ГУД), к сфере которого относится множество структур и объектов, наоборот, получит меньше, чем предлагалось к первому чтению (на 130 млн) – 3 млрд 79 млн 943,4 тыс. гривен, но это все равно значительно больше, чем в 2020 году (сейчас – 2 млрд 416 млн 317,3 тыс. гривен).  При этом, часть расходов ГУД – это траты на содержание президента Владимира Зеленского и его Офиса. По сравнению с первым чтением эта строка расходов не изменилась – 1 млрд 269 млн 78,2 тыс. гривен (в 2020 г. на ОП выделено 912 млн 358,7 тыс. гривен; имеем 40-процентный рост расходов на ОП). Почти столько же, сколько аппарат ВР, заложено на будущий год расходов на Хозяйственно-финансовый департамент Кабинета министров – 2 млрд 532 млн 266,3 тыс. гривен (в первом чтении было на 79 млн 292,1 тыс. гривен меньше; в 2020 г. департаменту полагалось более – 2 млрд 731 млн 435,3 тыс. гривен). Из этих расходов 888 млн 721,8 тысяч полагается Секретариату КМ (между первым и вторым чтением цифры не претерпели изменений, а в 2020 г. было заложено 797 млн 225,8 тыс. гривен). Отметим, что если центральные органы власти в основном получат больше денег на свое содержание и осуществление полномочий, то регионам достанется меньше – так, в составе расходов на Министерство развития общин и территорий урезается (на 4,7 млрд) Государственный фонд регионального развития. Суды Государственная судебная администрация в 2021 г. может рассчитывать на 15 млрд 653 млн 162,4 тыс. гривен.В текущем году расходы составляют 15 млрд 699 млн 795,1 тыс. гривен. Между первым и вторым чтением законопроекта о госбюджете на 2021 год цифры здесь не изменились. На Верховный Суд полагается выделить 2 млрд 356 млн 807,4 тыс. гривен (2020 г. – 2 млрд 273 млн 63,4 тыс. гривен); Конституционный Суд – 318 млн 353,1 тыс. гривен (2020 г. – 314 млн 445,5 тыс. гривен); Высший антикоррупционный суд – 509 млн 980 тыс. гривен (2020 г. – 291 млн 413,5 тыс. гривен). Оборона и разведка Министерству обороны (МО) Кабмин сначала предлагал выделить в 2021 году 117 млрд 504 млн 702 тыс. гривен. Это немного меньше, чем в текущем году (11 млрд 631 млн 998,1 тыс. гривен). Но затем планы пересмотрели и расходы решили увеличить на 121 млн 741,4 тыс. гривен – ко второму чтению в бюджет заложено уже 117 млрд 626 млн 443,4 тыс. гривен. Обеспечение Вооруженных сил по сравнению и с текущим годом, и с первым чтением увеличивается: с нынешних 89 млрд 72 млн 536,8 тыс. гривен – до 89 млрд 426 млн 537,6 тыс. гривен (что на 89 млн 629,8 тыс. гривен больше, чем первоначальная смета). Затраты на вооружение (закупка нового, модернизация имеющегося) – финансирование  увеличивается, хотя и незначительно (с 22 млрд 735 млн 321 тыс. гривен в 2020 году до 22 млрд 742 млн 438,5 тыс. гривен в 2021-м). Между чтениями сумма не изменилась. К тому же, по линии Минэкономики государство выделит 2 млрд 530 млн гривен на реформирование оборонно-промышленного комплекса (сумма по сравнению с текущим годом не изменилась). Главному управлению разведки МО предлагается выделить 4 млрд 9 млн 193,2 тыс. гривен (2020 год – 3 млрд 573 млн 805,5 тыс. гривен). Это на 17 млн больше, чем в первоначальном варианте проекта госбюджета. Служба внешней разведки в 2021 году может рассчитывать на серьезное увеличение расходов: с нынешних 2 млрд 367 млн 30,8 тыс. гривен – до 4 млрд 10 млн 993,4 тыс. гривен (т.е. рост – более чем в полтора раза; между первым и вторым чтением разницы нет). Правоохранители, прокуроры, силовики Силовики и правоохранители в будущем году получат из бюджета больше, чем в текущем.  Обеспечение Службы безопасности Украины (СБУ) в 2021 году возрастет до 14 млрд 959 млн 625,1 тыс. гривен (в 2020 году – 12 млрд 181 млн 879,5  тыс. гривен). Расходы между чтениями не изменились.  Возрастет финансирование Офиса Генерального прокурора (ОГП), причем не только по сравнению с текущими расходами на ОГП, но и с первоначальными планами Минфина на счет этого ведомства. В 2020 году на него было заложено 7 млрд 565 млн 712,2 тыс. гривен. На 2021 год сначала хотели заложить 9 млрд 505 млн 142,9 тыс гривен, но затем решили, что этого мало – и ко второму чтению увеличили сумму на более чем два миллиарда – 11 млрд 539 млн 559,2 тыс. гривен. Специализированная антикоррупционная прокуратура (САП), напротив, в следующем году получит меньше денег, чем в текущем – 135 млн 289,4 тыс. гривен (сейчас годовое обеспечение – 146 млн 235 тыс. гривен). Так планировалось в первом чтении, так осталось и ко второму.  Подобно ОГП, значительно (почти на миллиард) возрастет финансирование Государственного бюро расследований (ГБР). На 2021 год запланировано израсходовать на Бюро 2 млрд 484 млн 78 тыс. гривен – против нынешних 1 млрд 416 млн 535,9 тыс. гривен. Так планировалось в первом чтении, так осталось и ко второму.  В более чем полтора раза возрастает по сравнению с 2020 годом финансирование Национального агентства по предотвращению коррупции (НАПК). Сначала Агентству было предложено выделить из госказны 1 млрд 106 млн 867,6 тыс. гривен (бюджет с.г. предусматривает 685 млн 315,4 тыс. гривен). Ко второму чтению расходы увеличили еще больше – они составят 1 млрд 145 млн 140,9 тыс. гривен.  Траты на содержание Национального антикоррупционного бюро Украины (НАБУ) с 924 млн 138,1 тыс. гривен в 2020 году увеличиваются до 1 млрд 65 млн 797,6 тыс. гривен в 2021 году (сумму, заложенную в первом чтении, не пересматривали). Растет, как и прежде, растет финансирование Министерства внутренних дел (МВД). На следующий год правительство хочет выделить на нужды министерства 98 млрд 303 млн 740,4 тыс. гривен (против 93 млрд 392 млн 454,7 тыс. с.г.). Между первым и вторым чтениями общие расходы увеличились "всего" на 20 млн гривен, но их внутренняя структура серьезно изменилась: на аппарат МВД выделено на 800 млн гривен больше, нежели закладывалось в первом чтении). В том числе, возрастут расходы на Нацгвардию (13 млрд 708 млн 533,9 тыс гривен против 13 млрд 309 млн 587,5 тыс. гривен) и Нацполицию (35 млрд 497 млн 137,5 тыс. гривен против 33 млрд 636 млн 441,8 тыс. гривен). В обоих случаях ко второму чтению расходы урезали, особенно траты на Нацполицию (уменьшились, по сравнению с первым чтением на 361 млн гривен). Медицина, образование, социалка Ожидаемо наибольшие расходы 2021 года правительство предусмотрело в социальной сфере, а также в медицине и образовании. Как уже отмечала KV, рассказывая об изначальных бюджетных планах Кабмина, смета Минсоцполитики практически равна бюджетам Минобразования и Минздрава вместе взятых. Но ко второму чтению "социалка" была серьезно урезана. Всего на Минсоц изначально планировалось выделить 320 млрд 221 млн 410,7 тыс. гривен (в 2020 г. – 313 млрд 708 млн 302,6 тыс. гривен). Но расходы сократили на почти 8 млрд гривен – сниженные, они должны составить 312 млрд 382 млн 988,3 тыс. гривен.  "Минисеквестр" здесь коснулся прежде всего Пенсионного фонда в составе расходов на министерство. В 2020 году расходы на ПФ составили 202 млрд 280 млн 399,5 тыс. гривен. На следующий год сначала правительство хотело выделить 203 млрд 819 млн 411,1 тыс. гривен, но передумало – ко второму чтению сумма уменьшилась на 8,5 млрд и составила 195 млрд 319 млн 411,1 тыс. гривен.  Министерство здравоохранения, напротив, между чтениями законопроекта о бюджете, прибавило в финансовом весе (не говоря уже о текущих показателях). В 2020 году МОЗ "стоил" государственной казне 132 млрд 590 млн гривен. В 2021 году сначала хотели профинансировать 158 млрд 741 млн 2,6 тыс. гривен, затем расходы увеличили на рекордные почти 4 млрд гривен – сумму довели до 162 млрд 687 млн 587,3 тыс. гривен. Из этих денег 123 млрд 832 млн 169,4 тыс. гривен будут направлены в Национальную службу здоровья (НСЗ), и почти полностью эта сумма, как и в текущем году, уйдет на программы государственных гарантий медицинского обслуживания населения.  Зеркальная ситуация – с Министерством образования и науки (МОН). Здесь, наоборот, на более чем 4 млрд расходы урезали в сравнении с первым чтением. Они составят 154 млрд 565 млн 114,4 тыс. гривен (в 2020 году – 128 млрд 623 млн 143,7 тыс. гривен).  Этот объем расходов содержит образовательную субвенцию местным бюджетам. Ее, по сравнению с первым чтением, уменьшили на почти 3 млрд гривен. Она составит в итоге 99 млрд 647 млн 368,2 тыс. гривен (в 2020 г. субвенция составила 79 млрд 98 млн 895,3 тыс. гривен). В свете урезания статей расходов на Пенсионный фонд, образовательной субвенции, Госфонда регионального развития и одновременного увеличения трат на президентский офис и прокуратуру в парламентской оппозиции неоднократно заявляли, что в таком виде за проект госбюджета-2021 голосовать нельзя. В то же время, в Раде заявляют, что даже членов “монобольшинства” стимулируют, чтобы они голосовали за бюджет во втором чтении. Представитель группы “За майбутне” Игорь Палица, например, в эфире программы “Право на владу” на “1+1” заявил буквально следующее (см. его речь по таймкодакм 00:59:37): “Я терпел, держал себя в руках, но больше уже не могу. Почему в провластной фракции “Слуга народа” при голосованиях за бюджет депутатам выдают по 20 тысяч долларов каждому? И это факт. Вы можете спросить, я могу привести депутатов, которые получили деньги за голосования. Откуда 4,5 миллиона долларов в провластной фракции заплатить своим депутатам за голосование за бюджет? Про это знает не только Палица, об этом говорит вся Верховная Рада”. При этом, Игорю Палице в студии было указано, что его слова в прямом эфире СМИ звучат как официальное заявление. Но сам он говорил, что обращаться с официальным заявлением в компетентные органы не намерен. Подробнее с основными направлениями расходов госбюджета-2021 можно ознакомиться в таблице: Статья расходов Расходы в 2020 году (с учетом изменений), тыс. гривен Расходы в 2021 году (I чт.), тыс. гривен Расходы в 2021 году (II чт.), тыс. гривен Разница между первым и вторым чтением Аппарат ВР 2 044 774,8 2 288 635,8 2 535 662,2 +247 026,4 Государственное управление делами (ГУД) 2 416 317,3 3 209 952,8 3 079 943,4 -130 009,4 Обеспечение деятельности Офиса президента (расходы в составе общих расходов ГУД) 912 358,7 1 269 087,2 1 269 087,2 0 Предоставление медицинских услуг медучреждениями, находящимися в сфере управления ГУД (расходы в составе общих расходов ГУД) 805 624,7 1 002 771,7 978 023,5 -24 748,2 Хозяйственно-финансовый департамент Секретариата Кабинета министров (общие расходы) 2 731 435,3 2 920 299,1 2 532 266,3 79 292,1 Секретариат Кабмина – обеспечение деятельности правительства (расходы в составе общих расходов)  797 225,8 888 721,8 888 721,8 0 Комиссия по регулированию азартных игр и лотерей - 56 074,9 115 947,2 59 872,3 Государственная судебная администрация 15 699 795,1 15 653 162,4 15 653 162,4 0 Верховный Суд 2 273 063,4 2 356 807,4 2 356 807,4 0 Конституционный Суд 314 445,5 318 353,1 318 353,1 0 Высший антикоррупционный суд 291 413,5 509 980,0 509 980,0 0 Офис Генерального прокурора (ОГП) 7 565 712,2 9 505 142,9 11 539 559,2 2 034 416,3 Обеспечение функций Специализированной антикоррупционной прокуратуры (в составе общих расходов на ОГП) 146 235,0 135 289,4 135 289,4 0 Министерство внутренних дел (МВД) 93 392 454,7 98 283 740,4 98 303 740,4 20 000,0 Аппарат МВД (в составе общих расходов на МВД) 14 000 544,2 14 151 051,2 14 948 401,2 797 350,0 Администрация Государственной пограничной службы (в составе общих расходов на МВД) 13 001 415,5 14 347 788,9 14 225 588,9 -122 200,0 Национальная гвардия (в составе общих расходов на МВД) 13 309 587,5 13 791 633,9 13 708 533,9 -83 100,0 Государственная миграционная служба (в составе общих расходов на МВД) 3 990 487,7 3 606 822,8 3 582 422,8 -24 400,0 Государственная служба по чрезвычайным ситуациям (в составе общих расходов на МВД) 15 453 978,0 16 527 406,1 16 341 656,1 -185 750,0 Национальная полиция (в составе общих расходов на МВД) 33 636 441,8 35 859 037,5 35 497 137,5 -361 900,0 Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства 17 232 143,8 16 428 808,2 16 084 756,1 -344 052,1 Аппарат Минэкономики (в составе общих расходов на министерство) 8 614 621,8 5 387 053,3 5 840 470,4 453 417,1 Финансовая поддержка сельхозпроизводителей (в составе общих расходов на министерство) 4 000 000,0 4 000 000,0 4 500 000,0 500 000,0 Государственная служба геодезии, картографии и кадастра (в составе общих расходов на министерство) 1 699 420,1 1 721 137,0 1 521 137,0 -200 000,0 Государственное агентство резерва (в составе общих расходов на министерство; в т.ч. – пополнение материальных ценностей госрезерва) 860 909,2 1 172 746,5 1 168 679,5 -4 067,0 Государственная служба безопасности продовольственных продуктов и защиты потребителей (в составе общих расходов на министерство) 5 389 890,9 6 299 278,2 6 837 335,2 538 057,0 Разработка и реализация государственных инвестиционных проектов (общегосударственные расходы и кредитование в составе расходов на министерство) - 1 129 307,2 0 -1 129 307,2 Министерство иностранных дел (МИД) 4 542 607,7 4 891 657,6 5 389 812,7 498 155,1 Функционирование зарубежных дипломатических учреждений (в составе общих расходов на МИД) 3 463 064,2 3 740 591,8 4 240 591,8 500 000,0 Министерство по делам ветеранов 988 161,6 989 586,3 988 968,3 -618,0 Министерство обороны (МО) 117 631 998,1 117 504 702,0 117 626 443,4 121 741,4 Обеспечение Вооруженных Сил (в составе общих расходов на МО) 89 072 536,8 89 336 907,8 89 426 537,6 89 629,8 Развитие, закупка, модернизация и ремонт вооружения, военной техники, средств и оборудования (в составе общих расходов на МО) 22 735 321,0 22 742 438,5 22 742 438,5 0 Министерство образования и науки (МОН) 128 623 143,7 158 661 888,8 154 565 114,4 -4 096 774,4 Научная и научно-техническая деятельность высших учебных заведений и научных учреждений (в составе общих расходов на МОН) 1 160 337,1 1 195 814,6 1 200 078,6 4 264,0 Подготовка кадров вузами и обеспечение деятельности их баз практики (в составе общих расходов на МОН) 28 114 454,0 34 830 871,0 33 861 999,4 -861 357,0 Подготовка кадров учреждениями профессионального образования (в составе общих расходов на МОН) 4 910 134,2 5 762 920,1 5 547 496,0 -215 424,1 Образовательная субвенция из государственного бюджета местным бюджетам (в составе общих расходов на МОН) 79 098 895,3 102 506 951,4 99 647 368,2 -2 859 583,2 Министерство здравоохранения (Минздрав – МОЗ) 132 590 000,1 158 741 002,6 162 687 587,3 3 946 584,7 Подготовка и повышение квалификации кадров в сфере здравоохранения, подготовка научных и научно-педагогических кадров (в составе общих расходов на МОЗ) 6 109 214,2 7 133 874,1 7 063 632,9 -70 241,2 Обеспечение медицинских мероприятий отдельных государственных программ и комплексных мероприятий программного характера (в составе общих расходов на МОЗ) 8 071 917,5 9 529 587,4 10 303 779,6 774 192,2 Национальная служба здоровья (НСЗ), в составе общих расходов на МОЗ 89 101 621,1 123 648 914,6 123 832 169,4 183 254,8 Реализация программы государственных гарантий медицинского обслуживания населения (в рамках финансирования НСЗ) 88 881 692,7 123 438 210,1 123 494 210,1 56 000,0 Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на поддержку отдельных учреждений и мероприятий в системе здравоохранения (в составе общих расходов на МОЗ) 1 523 428,1 2 942 887,3 2 942 887,3 0 Министерство энергетики 7 935 278,5 6 345 123,1 6 695 123,1 350 000,0 Мероприятия по ликвидации неперспективных угледобывающих предприятий (в составе общих  расходов на Минэнерго) 659 705,1 1 032 458,2 1 032 458,2 0 Реструктуризация угольной отрасли (в составе общих расходов на Минэнерго) 3 562 746,1 3 124 993,0 3 124 993,0 0 Министерство социальной политики  313 708 302,6 320 221 410,7 312 382 988,3 −7 838 422,4 Пенсионный фонд (в составе общих расходов на Минсоцполитики) 202 280 399,5 203 819 411,1 195 319 411,1 -8 500 000,0 Министерство по вопросам стратегических отраслей промышленности - 2 716 606,0 2 758 906,0 42 300,0 Министерство защиты окружающей среды и экологии 9 752 060,3 10 873 646,7 11 364 839,8 491 193,1 Министерство развития общин и территорий 10 570 986,3 13 385 057,9 8 634 852,7 -4 750 205,2 Создание градостроительного кадастра на государственном уровне (в составе общих расходов на Минрегион) - 70 000,0 70 000,0 0 Государственная сервисная служба градостроительства (в составе общих расходов на Минрегион) - 73 008,0 73 008,0 0 Государственная инспекция градостроительства (в составе общих расходов на Минрегион) - 135 487,8 135 487,8 0 Государственный фонд регионального развития (в составе общих расходов на Минрегион) 4 900 000,0 9 360 000,0 4 500 000,0 -4 860 000,0 Министерство инфраструктуры 4 593 408,0 6 486 298,0 8 891 298,0 2 405 000,0 Государственное агентство автомобильных дорог 71 920 541,4 76 134 499,1 76 382 477,7 247 978,6 Развитие сети и содержание автомобильных дорог общего пользования государственного значения (в составе общих расходов на Госагентство) 38 010 800,8 36 589 034,2 36 589 034,2 0 Развитие автомагистралей и реформа дорожного сектора (в составе общих расходов на Госагентство) 4 440 000,0 4 409 730,2 4 409 730,2 0 Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на строительство, реконструкцию, ремонт и содержания автомобильных дорог общего пользования местного значения, улиц и дорог коммунальной собственности в населенных пунктах (в составе общих расходов на Госагентство) 22 172 967,2 21 343 603,2 21 343 603,2 0 Министерство молодежи и спорта  2 694 484,9 7 342 391,2 7 769 663,3 427 272,1 Министерство финансов 260 477 701,2 226 097 819,0 227 422 191,0 1 324 372,0 Мероприятия по реорганизации Государственной фискальной службы (в составе общих расходов на Минфин) 927 751,9 1 524 338,6 1 324 338,6 -200 000,0 Государственная таможенная служба (в составе общих расходов на Минфин) 3 679 021,8 5 157 772,0 4 657 772,0 -500 000,0 Государственная налоговая служба (в составе общих расходов на Минфин) 8 220 337,7 11 069 744,8 11 069 744,8 0 Обслуживание государственного долга (в составе общих расходов на Минфин) 141 336 510,9 160 474 643,7 158 681 289,1 -1 793 354,6 Министерство юстиции 13 918 830,4 15 468 354,7 15 452 715,6 -15 639,1 Исполнение наказаний учреждениями и органами Государственной уголовно-исполнительной службы (в составе общих расходов на Минюст) 6 828 930,7 7 184 581,8 7 137 565,5 -47 016,3 Министерство культуры и информационной политики 8 260 907,5 11 678 289,1 12 524 251,1 845 962,0 Государственный комитет телевидения и радиовещания (в составе общих расходов на Минкульт) 1 613 303,8 2 350 340,5 2 349 907,8 -432,7 Финансовая поддержка Национальной общественной телерадиокомпании Украины (НОТУ), в рамках финансирования Гостелерадио 1 549 099,3 2 274 158,0 2 274 158,0 0 Министерство по вопросам реинтеграции временно оккупированных территорий 1 292 582,2 1 607 219,5 1 630 577,5 23 358,0 Главное управление разведки МО 3 573 805,5 3 992 193,2 4 009 193,2 17 000,0 Антимонопольный комитет 221 935,6 310 422,3 310 422,3 0 Национальное антикоррупционное бюро 924 138,1 1 065 797,6 1 065 797,6 0 Национальное агентство по противодействию коррупции 685 315,4 1 106 867,6 1 145 140,9 38 273,3 Национальная комиссия, осуществляющая государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг 487 522,5 713 583,1 713 583,1 0 Государственное бюро расследований 1 416 535,9 2 484 078,0 2 484 078,0 0 Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания 85 144,5 92 729,7 131 150,5 38 420,8 Совет национальной безопасности и обороны 211 751,2 250 988,7 250 988,7 0 Служба безопасности Украины 12 181 879,5 14 959 625,1 14 959 625,1 0 Национальная академия наук 5 096 759,2 6 238 745,8 6 223 165,8 -15 580,0 Управление государственной охраны 1 583 547,6 1 654 811,0 1 654 811,0 0 Фонд государственного имущества 476 697,4 607 850,1 744 707,0 136 856,9 Служба внешней разведки  2 367 030,8 4 010 993,4 4 010 993,4 0 Центральная избирательная комиссия 3 023 933,6 356 411,0 356 411,0 0 Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на проведение выборов депутатов местных советов и сельских, поселковых, городских голов (в составе общих расходов на ЦИК) 2 252 117,8 50 000,0 50 000,0 0 Киевская областная государственная администрация (осуществление исполнительной власти в Киевской области) 414 805,5 323 259,0 324 591,6 1 332,6 Читайте: Доходы и расходы Украины в 2021 году – проект госбюджетаФото: правительственный портал Фото: правительственный порталКиевVласть

Сегодня, 8 декабря 2020 года, в столичном Голосеевском парке стартовала всеукраинская акция “Накорми птиц зимой”. К акции присоединился третий президент Украины Виктор Ющенко. В парке разместили 100 кормушек для птиц. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Управления экологии и природных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) на странице в соцсети Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Всего в столичных парках, скверах, возле школ и садиков разместят более 800 кормушек для птиц. Сегодня в Голосеевском парке размещено 100 кормушек. Акция организована Государственным агентством лесных ресурсов. Образовательные учреждения (школы и детские сады) получили кормушки, чтобы вместе с детьми начать подкармливать птиц и прививать любовь к окружающей среде” – рассказал и.о. начальника Управления экологии и природных ресурсов КГГА Александр Савченко. Отмечается, что к акции в Голосеевском парке присоединился третий президент Украины Виктор Ющенко. К акции присоединились и специалисты коммунальных лесопарковых хозяйств. В лесах КП ЛПХ “Конча-Заспа” запланировано вывесить более 30 кормушек. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В Управлении экологии и природных ресурсов КГГА дали рекомендации по подкормке зимующих птиц: никогда не кормите птиц хлебом, жареными семечками, солеными и копчеными продуктами. Эти продукты очень вредны для них, и могут привести к их гибели.продуктов, которые хорошо подходят для подкормки зимующих птиц довольно много. Среди них – пшеничная и кукурузная крупа, нежареные и несоленые семена подсолнечника, просо, пшеница, перловка, фасоль, чечевица, овсянка, лен, горох, нежареный грецкий орех. Немало птиц прилетят полакомиться несоленым салом.  Отмечается, что кормушки не должны быть слишком яркими – цвет отпугивает птиц, лучше воздержаться от раскрасок вообще. Также они не должны быть сильно закрытыми, поскольку в такого вида кормушки птицы просто не залетают. Ранее KV сообщала, что Государственная экологическая инспекция начала природоохранную акцию “Новогодняя елка – 2021”, в ходе которой усилит контроль за легальной реализацией елок совместно с правоохранителями и органами местного самоуправления. Читайте: Госэкоинспекция усиливает контроль за реализацией новогодних елок в рамках акции “Новогодняя елка – 2021” Фото: пресс-служба Управления экологии и природных ресурсов КГГА.КиевVласть

До ради Васильківської міської громади пройшли 34 депутати. Найбільше, 9 мандатів, отримали представники партії “За Майбутнє”. Від партії “Слуга народу” пройшло 8 депутатів, від “Європейської солідарності” – 7, від ВО “Батьківщина” – 6. Партія “Опозиційна платформа – За життя” отримала 4 депутатські мандати. Про це KV стало відомо з даних Центральної виборчої комісії.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “За майбутнє” 1. Валентин Володимирович Грегуль. Отримав 98 голосів (42,06%) у виборчому окрузі №1. Народився 9 жовтня 1972 року, проживає у Василькові. Директор ТОВ "Велес-Ліс" (лісозаготівлі). Раніше був приватним підприємцем (діяльність агентів з торгівлі товарами широкого асортименту; консультаційні послуги в області комп'ютерних технологій). Був засновником ТОВ “Хлібопостач” (оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин), яке припинило свою діяльність.2. Володимир Володимирович Гурєєв. Отримав 103 голоси (44,20%) у виборчому окрузі №1. Народився 28 вересня 1954 року, проживає у Василькові. Радник Васильківського міського голови. Був керівником КП “Васильківський комбінат комунальних послуг”, КП “Житлово-комунальний комбінат військового містечка №11”, Васильківської вечірньої школи ІІ-ІІІ ступенів. Працював директором Васильківського міського спортивного комплексу.У минулому році задекларував земельну ділянку на 1000 кв.м у Васильківському районі та квартиру на 71,6 кв.м у Василькові у спільній власності із дружиною Олександрою. Також вона має земельну ділянку на 1000 кв.м у Василькові. На неї записаний автомобіль ВАЗ 2105. Дохід Гурєєва склав 602 977 гривень, дружини – 158 720 гривень. Також він має заощадження у розмірі 8 тис. доларів США. 3. Ірина Миколаївна Гейко. Набрала 140 голосів (60,08%) у виборчому окрузі №1. Народилася 7 вересня 1960 року, проживає у Василькові. Заступник директора Путрівського навчально-виховного комплексу "Гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад". Остання декларація, яку подавала Гейко, за 2018 рік. Там зазначено, що їй належить дві земельні ділянки на 2 700 кв.м у Васильківському районі та 33% квартири на 44,8 кв.м у Василькові. Дочка Олена Завальна має автомобіль KIA Rio. Дохід Ірини Гейко склав 181 503 гривень. 4. Руслан Віталійович Гайдаєнко. Набрав 35 голосів (15,02%) у ЄБВО. Народився 30 грудня 1988 року, проживає у Василькові. Фізична особа-підприємець. Голова благодійної організації “Благодійний фонд “Почни з себе”. Депутат Великовільшанської сільської ради 7-го скликання (самовисуванець). У декларації за 2019 рік вказав, що має земельну ділянку на 2 500 кв.м у Васильківському районі, дві квартири на 47,35 та 41,45 кв.м і право користування на квартиру площею 58,3 кв.м у Василькові. Також він задекларував цінні монети 19-20 століття та годинник CITIZEN. Має два автомобілі Honda Accord 2009 та 2013 року випуску. Його дохід склав 974 374 гривень, дружини Тетяни – 247 378 гривень. Гайдаєнко має заощадження у розмірі 31 тис. доларів США, 90 тис. гривень та 2 тис. євро. Дружина має 1 500 доларів США. 5. Володимир Володимирович Євменов. Отримав 69 голосів (29,61%) у виборчому окрузі №2. Народився 13 січня 1987 року, проживає у Василькові. Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (“Радикальна партія Олега Ляшка”). Самозайнята особа. У минулому році задекларував житловий будинок на 88,6 кв.м та земельну ділянку на 1 600 кв.м у Василькові, які записані на матір Катерину Євменову. Дружина Анжела мала дохід у розмірі 35 452 гривень.6. Іван Іванович Качан. Набрав 104 голоси (44,63%) у виборчому окрузі №2. Народився 23 жовтня 1957 року, проживає у Василькові. З 2006 року – голова Великобугаївської сільської ради. Голова Васильківської районної асоціації органів місцевого самоврядування. З 1979 року був заступником командира роти з політичної частини у Хабаровському краю Російської Федерації, пізніше – секретарем та заступником командира військової частини. З 1989 року був переведений в Україну на посаду заступника командира батальйону з політичної частини у місті Умань. У 1990 році очолив соціально-психологічну службу військової частини у Василькові. З 1996 був старшим викладачем кафедри військового права Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, пізніше – начальник кафедри, доцент, старший викладач. Помічник нардепів 7-го скликання Руслана Бадаєва та 8-го скликання Вадима Івченка (обидва самовисуванці).У минулому році задекларував квартиру на 54,1 кв.м та гараж у Василькові, три земельні ділянки на 23 430 кв.м у Васильківському районі, половину квартири на 41,8 кв.м у Києво-Святошинському районі. Дружина Лариса має квартиру на 118 кв.м, гараж у Василькові, земельну ділянку на 1 231 кв.м у Васильківському районі, ділянку на 17 637 кв.м у Черкаській області. На сина Тараса записана земельна ділянка на 1 270 кв.м на Васильківщині. Дружина має автомобіль Skoda Octavia. Дохід Івана Качана склав 369 318 гривень, дружини – 27 159 гривень, сина – 32 072 гривень.7. Марина Дмитрівна Бруква. Отримала 82 голоси (35,19%) у виборчому окрузі №3. Народилася 28 липня 1978 року, проживає у Василькові. Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”). З 2013 року працює на посаді директора ТОВ “Амарант України” (переробка сільгосппродукції на внутрішніх ринках України).Політичну діяльність розпочала з 2008 року, вступивши до Васильківської міської партійної організації ВО “Батьківщина”. З 2010 року член бюро та заступник голови Васильківської міської партійної організації ВО “Батьківщина”. За даними минулорічної декларації, їй належить земельна ділянка на 1000 кв.м, недобудований будинок у Василькові та на 100 кв.м у Васильківському районі. На чоловіка Ігоря записано дві земельні ділянки на 1 980 кв.м, житловий будинок на 156,5 кв.м у Василькові, три земельні ділянки на 21 200 кв.м на Васильківщині. На Марину Брукву записаний один вантажний автомобіль, чоловік має Volkswagen Touareg, 4 вантажівки, 4 причепи та сідловий тягач. Її дохід склав 91 906 гривень, чоловіка – 147 781 гривень. Ще 280 тис. гривень він позичив третім особам. 8. Світлана Василівна Гайдаєнко. Отримала 88 голосів (37,76%) у виборчому окрузі №3.Народилася 27 листопада 1968 року, проживає у Василькові. З 2008 року – голова Великовільшанської сільської ради. У минулому році задекларувала дві земельні ділянки на 1020,3 кв.м у Васильківському районі. Її зарплата становила 256 591 гривень, ще 95 тис. гривень вона мала заощаджень.  “Слуга народу” 1. Андрій Васильович Шевченко. Перший номер у списку партії в ЄБВО. Народився 19 березня 1981 року, проживає у Василькові. Інженер-технолог у КП "Васильківська шкірфірма". Згідно даних YouControl, деякий час – 2019-2020 – був керівником Васильківської міської організації політпартії “Народний Рух України”. До того – ФОП, що торгував спортивними товарами, був зареєстрований 2011 року і нині припинений. Колишній адміністратор місцевого “Сільпо” (ТОВ “Фоззі Груп”).  У листопаді 2019 року KV писала, що нардеп Олександр Дубінський (“Слуга народу”) подавав кандидатури на посади голів Васильківської та Обухівської РДА, зокрема Андрія Шевченка та Тетяну Омельченко. Наразі ж, за даними сайту “Посіпаки”, Шевченко працює помічником Дубінського на громадських засадах.  2. Олександр Васильович Фень. Отримав 26 голосів (11,15%) у ЄБВО. Народився 13 вересня 1953 року, проживає у Василькові. Директор ТОВ "СлаВа".  3. Анна Андріївна Реус. Отримала 65 голосів (27,89%) у виборчому окрузі №1. Народилася 1 червня 1991 року, проживає у Василькові. Фізична особа-підприємець (консультування з питань комерційної діяльності та управління). Директор ТОВ “Охорона та юридичний захист”. 4. Тетяна Леонідівна Омельченко. Набрала 77 голосів (33,04%) у виборчому окрузі №1. Народилася 4 серпня 1983 року, проживає у Василькові. Фізична особа-підприємець (юридичні послуги). Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (“Радикальна партія Олега Ляшка”) та 6-го скликання (політична партія "Зелені"). У 2005 році – економіст відділу по управлінню активами і пасивами Банку управління ресурсною позицією Казначейства Правекс-Банку. У 2006-2007 – експерт з продукту, керівник проєктів відділу додаткових послуг Департаменту розвитку та управління продуктами в ЗАТ “Український мобільний зв’язок”. З 2007 по 2013 – СПД-ФОП. З 2013 року – директор ТОВ “Юридична компанія “Фортуна”. Помічниця нардепа 8-го скликання Ігоря Мосійчука (“Радикальна партія Олега Ляшка”).  У минулому році задекларувала право користування на офіс площею 17 кв.м у Василькові. На чоловіка Олександра записано дві земельні ділянки на 1 028 кв.м та житловий будинок на 151,4 кв.м у Василькові. Тетяна Омельченко має право користування на автомобіль Hyundai Tucson. Її дохід склав 390 153 гривень. Вона мала заощадження у розмірі 150 тис. гривень та 2 тис. доларів США. Чоловік зберігав 120 тис. гривень.  5. Анна Олександрівна Турчин. Набрала 51 голос (21,88%) у ЄБВО. Народилася 25 серпня 1991 року, проживає у Василькові. Помічниця нардепа 9-го скликання Вячеслава Рубльова (“Слуга народу”). У 2015 році балотувалась до Київської міської ради 8-го скликання від партії “УКРОП”. Працювала юристом у Васильківському об'єднаному військовому комісаріаті.  6. Юлія Анатоліївна Мартиненко. Отримала 70 голосів (30,04%) у виборчому окрузі №2. Народилася 3 серпня 1990 року, проживає у Василькові. Начальниця організаційного відділу у Васильківській міській раді.  У декларації за 2019 рік вказала, що має земельну ділянку на 1000 кв.м у Василькові. Дохід її становив 24 796 гривень.  7. Артем Вікторович Гринько. Отримав 71 голос (30,47%) у виборчому окрузі №3. Народився 9 жовтня 1985 року, проживає у Василькові. Начальник виробничої бази.  8. Дмитро Дмитрович Заменський. Набрав 146 голосів (62,66%) у виборчому окрузі №3. Народився 28 грудня 1985 року, проживає у селі Кодаки Обухівського району. Фізична особа-підприємець. Депутат Кодаківської сільської ради 7-го скликання (безпартійний).  У минулому році задекларував дві земельні ділянки на 6 408 кв.м, нежитлову будівлю для провадження господарської діяльності, погріб та дві будівлі складу у Васильківському районі. Має право користування на квартиру площею 42,2 кв.м у Києві, яка належить дружині Світлані. Дмитро Заменський задекларував автомобіль Volkswagen Touareg, екскаватор, вантажний автокран, причіп, напівпричіп, вантажний автомобіль ЗИЛ, мотоцикл (мопед) Forte. На дружину записаний автомобіль Ford Focus. Його дохід склав 728 840 гривень, дружини – 153 770 гривень.  “Європейська солідарність” 1. Оксана Петрівна Перінська. Перший номер у списку партії в ЄБВО. Народилася 28 серпня 1982 року, проживає у Василькові. Секретар та депутат (БПП) Васильківської міської ради 7-го скликання. Пройшла також до Київської обласної ради 8-го скликання.  З 2004 року по 2007 рік працювала слідчим слідчого відділення Личаківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області. З 2007 року по 2011 рік – старшим слідчим слідчого управління Львівського міського управління міліції УМВС України у Львівській області. З 2011 року по 2012 рік – слідчим слідчого відділення Васильківського МВ ГУМВС України в Київській області. У 2012 року звільнилась із органів внутрішніх справ України.  У вересні 2012 року отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю  та розпочала індивідуальну адвокатську діяльність, якою займалась до листопада 2015 року. 17 листопада 2015 року обрана секретарем Васильківської міської ради VІІ скликання та членом виконавчого комітету Васильківської міської ради VII скликання.  У 2019 році сума її доходу склала 423 тис. гривень. У декларації вона вказала майно чоловіка – ділянку та квартиру, не вказавши уточнюючих даних про розташування та площі. У її користуванні автівка – Volkswagen Passat 2012 року випуску. Є членом Ради Адвокатів Київської області. 2. Ніна Миколаївна Ткаченко. Набрала 44 голоси (18,88%) у виборчому окрузі №1. Народилася 22 лютого 1958 року, проживає у Василькові. Фізична особа-підприємець (ресторани і послуги з доставки продуктів харчування). Директор ДП “Васильківської райспоживспілки об'єднання громадського харчування “Українка”.  3. Владислав Сергійович Марков. Отримав 185 голосів (79,39%) у виборчому окрузі №1. Народився 17 квітня 1965 року, проживає у Василькові. Директор ТОВ "Управляюча компанія "Троянда". Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (БПП) та 6-го скликання (“Партія регіонів).  У 2001 році у військовому званні підполковник звільнився зі Збройних Сил з посади заступника начальника навчально-тренувального центру Військ ППО України за станом здоров’я. З 2001 по 2003 рік працював у Києві керівником відділу страхової компанії. З 2003 по 2010 рік займався приватним підприємництвом у сфері оптово-роздрібної торгівлі та громадського харчування. 4. Андрій Анатолійович Струк. Набрав 69 голосів (29,61%) у ЄБВО. Народився 11 травня 1975 року, проживає у Василькові. Приватний підприємець з 1996 року по теперішній час (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами). Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (БПП).  У минулому році задекларував три земельні ділянки на 546 кв.м, магазин, торгівельний павільйон, нежитлове приміщення, має право користування на житловий будинок площею 433 кв.м та земельну ділянку на 987 кв.м у Василькові. Має два автомобілі – Honda CR-V, Renault Master. На дружину Людмилу Федорову записаний автомобіль Ford Fiesta. Дохід Струка склав 1 млн 280 тис. 311 гривень, дружини – 141 355 гривень. Він має заощадження у розмірі 300 тис. гривень, ще 250 тис. гривень позичив третім особам, дружина має 100 тис. гривень. 5. Василь Михайлович Сіранчук. Отримав 101 голос (43,34%) у виборчому окрузі №2. Народився 28 вересня 1955 року, проживає у Василькові. Директор комунального некомерційного підприємства "Васильківська міська стоматологічна поліклініка". Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”).  Трудову діяльність розпочав з 1978 року на посаді лікаря-стоматолога в Васильківській стоматологічній поліклініці. Паралельно з 1995 року працює як фізична особа-підприємець. Протягом лютого-липня 2014 року – секретар Васильківської міської ради та виконуючий обов’язків Васильківського міського голови. З серпня 2014 року працює головним лікарем Васильківської стоматологічної поліклініки. Політичну діяльність розпочав з 2010 року, очоливши Васильківську міську організацію політичної партії “Третя сила”. В 2010 році був обраний депутатом Васильківської міської ради VI скликання від політичної партії “Третя сила”.  Громадську роботу розпочав з 2009 року заступником голови районного комітету профспілки медичних працівників Васильківського району. З вересня 2015 року член Васильківської міської партійної організації Всеукраїнського об'єднання “Батьківщина”. За даними минулорічної декларації, орендує стоматологічний кабінет площею 43,5 кв.м у Василькові. На дружину Тетяну записаний житловий будинок на 232,5 кв.м та земельна ділянка на 773 кв.м у Василькові. Депутат їздить на автомобілі Nissan X-Trail. Син Віталій має автомобіль Mazda 6. Дохід Василя Сіранчука склав 623 786 гривень (ще 3 200 доларів США заощаджень), дружини – 18 440 гривень (також зберігає 150 тис. гривень) , сина – 381 823 гривень. У Сіранчука старшого є кредит у розмірі 222 191 гривень. 6. Людмила Петрівна Бурсова. Отримала 123 голоси (52,78%) у виборчому окрузі №2. Народилася 21 травня 1958 року, проживає у Василькові. Начальниця Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради. Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (БПП).  З 1978 по 1986 рік працювала товарознавцем, заступником директора, директором торгового об’єднання управління торгівлі Алуштинського міськвиконкому АР Крим. З 1987 по 1993 рік – начальник відділу, заступник начальника управління торгівлі Васильківського міськвиконкому. З 1987 по 1993 – начальник торгового відділу, директор ТОВ “Берізка” Васильківського заводу “Електропобутприлад”. З 2000 по 2008 рік працювала у Васильківському вузлі зв’язку. З 2008 року – начальник управління соціального захисту населення Васильківської міської ради. У минулому році задекларувала зарплатню у розмірі 397 978 гривень та 38 399 гривень пенсії. 7. Володимир Миколайович Підгорецький. Набрав 56 голосів (24,03%) у виборчому окрузі №3. Народився 25 лютого 1959 року, проживає у Василькові. Голова Васильківської міської інвалідської громадської організації “Союз Чорнобиль України”.  ВО “Батьківщина” 1. Лідія Миколаївна Пацало. Перший кандидат у списку партії в ЄБВО. Народилася 30 жовтня 1955 року, проживає у Василькові. Головний лікар КНП Васильківської районної ради "Васильківська районна лікарня". З 17 червня 1998 року – Заслужений лікар України. Основна медична спеціальність – лікар-педіатр. З 1996 по 2005 рік працювала головним лікарем Васильківської ЦРЛ. Працює на посаді головного лікаря Васильківської ЦРЛ з 17 липня 2015 року.  У минулому році задекларувала квартиру на 33,5 кв.м, земельну ділянку на 100 кв.м у Василькові та дві земельні ділянки на 3 720 кв.м у Васильківському районі. Чоловік Василь має житловий будинок на 120 кв.м та земельну ділянку на 1000 кв.м у Василькові, ще одну ділянку на 2 480 кв.м на Васильківщині, ділянку на 300 кв.м у Василькові він орендує. Також він має автомобіль KIA Sportage. Зарплата Лідії Пацало склала 388 087 гривень, пенсія – 99 977 гривень, дохід чоловіка – 91 931 гривень.  2. Раїса Василівна Редько. Отримала 74 голоси (31,75%) у виборчому окрузі №1. Народилася 16 травня 1960 року, проживає у Василькові. Завідуюча інфекційним відділенням КНП Васильківської районної ради "Васильківська районна лікарня". Приватний підприємець (консультування з питань комерційної діяльності та управління). У 2015 році балотувалась до Васильківської міської ради 7-го скликання від партії “Наш край”. 3. Богдан Петрович Шевчук. Набрав 22 голоси (9,44%) у ЄБВО. Народився 29 листопада 1995 року, проживає у Василькові. Головний спеціаліст юридичного відділу Васильківської районної ради.  У декларації за 2019 рік вказав, що має автомобіль Ford Focus. Його дохід склав 276 004 гривень. Готівкою має заощадження у розмірі 520 тис. гривень та 40 тис. доларів США.  4. Володимир Михайлович Заводій. Набрав 80 голосів (34,33%) у виборчому окрузі №3. Народився 6 лютого 1973 року, проживає у Василькові. Директор Васильківського спеціалізованого підприємства комунально-побутового обслуговування. Приватний підприємець (утилізація відсортованих матеріалів). За даними декларації за 2019 рік, йому належить дві земельні ділянки на 4 553 кв.м у Васильківському районі. Має автомобіль Opel Vivaro, два вантажних автомобілі, причіп та напівпричіп. Його дохід склав 2 млн 23 тис. 796 гривень.  5. Любов Сергіївна Лущик. Набрала 119 голосів (51,07%) у виборчому окрузі №3. Народилася 1 листопада 1959 року, проживає у Василькові. Приватний підприємець (ресторани та послуги з доставки продуктів харчування). Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”).  У минулому році задекларувала житловий будинок на 378,3 кв.м та земельну ділянку на 1 201 кв.м у Києво-Святошинському районі, половину будинку на 162 кв.м, ресторан, три земельні ділянки на 3 300 кв.м у Василькові, дві ділянки на 5 003 кв.м у Васильківському районі. Чоловік має три ділянки на 4 100 кв.м, дві нежитлові будівлі та нежитлове приміщення у Василькові, дві ділянки на 2 700 кв.м у Васильківському районі. Також на нього записано декілька автомобілів – Mersedes-Benz Е-32 і Lexus GX 470, також фургон малотонажний Mercedes-Benz 212D. Любов Лущик має фургон малотонажний Volkswagen Transporter. Її дохід склав 1 млн 23 тис. 53 гривні, чоловіка – 142 338 гривень. Вона має заощадження у розмірі 180 тис. гривень та 6 тис. доларів США, ще 250 тис. гривень позичила третім особам, чоловік має 120 тис. гривень та 20 тис. доларів США. 6. Валентина Андріївна Савчук. Отримала 203 голоси виборців (87,12%) в окрузі №3. Народилася 17 лютого 1971 року, проживає у селі Застугна Обухівського району. З 2010 року – голова Барахтівської сільської ради.  В минулому році задекларувала квартиру на 100 кв.м, 4 земельні ділянки на 36 300 кв.м та гараж у Васильківському районі. Чоловік Андрій Коляденко має ділянку на 4 тис. кв.м у Васильківському районі. Також йому належить два автомобілі – Chery Amulet та Renault Kangoo. Дохід Валентини Савчук склав 319 481 гривень, чоловіка – 39 852 гривень. “Опозиційна платформа – За життя” 1. Олег Володимирович Мазепа. Перший номер в списку партії у ЄБВО. Народився 21 квітня 1975 року, проживає у Києві. Голова комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна". З 1994 року по 2000 рік працював заступником директора малого приватного підприємства “Гетьман”. З 2010 року по 2014 рік – голова Васильківської районної ради. З 2014 року був заступником у ТОВ “901”. Депутат Васильківської міської ради 5, 6 та 7-го (“Опозиційний блок”) скликань. У 2019 році став депутатом Київської обласної ради 7-го скликання, замінивши однопартійця Романа Буковського, який склав депутатський мандат. Голова Васильківської районної організації “Партії регіонів”.  За даними декларації за 2019 рік, він має квартиру на 44 кв.м, житловий будинок на 59,4 кв.м та земельну ділянку на 817 кв.м у Києві. Має золотий годинник Zenith та коштовний Breguet. Дружина Вікторія задекларувала автомобіль Audi Q7. Олег Мазепа має корпоративні права у ТОВ “РМА Магазин №901”, ТОВ “Фірма Магазин №907”, ТОВ “Зимовий сад”. За основним місцем роботи він отримав 65 097 гривень, від підприємницької діяльності – 901 107 гривень. Має заощадження у розмірі 950 тис. гривень та 70 тис. доларів США.  2. Тетяна Анатоліївна Гладкова. Набрала 93 голоси (39,91%) у виборчому окрузі №1. Народилася 27 травня 1977 року, проживає у Василькові. Заступник директора у підприємстві "Васильківський ринок" Київської регіональної споживспілки. Депутат Васильківської міської ради 7-го скликання (“Опозиційний блок”) та 6-го скликання (“Партія регіонів”).  З 1995 по 2001 рік працювала медичною сестрою поліклінічного відділення Уманської центральної районної лікарні. З 2001 по 2010 рік – фельдшер батальйону у військовій частині А-2012 в Умані. З 2010 по 2013 рік – секретар Васильківської міської ради.  Потім – головний спеціаліст відділу з питань депутатської діяльності та зв’язків з органами місцевого самоврядування Васильківської райради.  У минулому році задекларувала квартиру на 60,3 кв.м у Василькові, яка знаходиться в спільній власності із сином Денисом Гладковим та донькою Катериною Рудь. Її зарплата склала 84 979 гривень, ще 17 453 гривень вона отримала пенсії. Має 60 тис. гривень заощаджень.  3. Євгеній Олександрович Махньов. Отримав 6 голосів (2,57%) у ЄБВО. Народився 19 лютого 1994 року, проживає у Києві. Директор ТОВ "Кепітел Ріел Естейт". Працював юристом у ТОВ "Юридична компанія "Юріон". Засновник ТОВ “Бюро приватних виконавців України”.  4. Олександр Миколайович Волощук. Набрав 11 голосів (4,72%) у ЄБВО. Народився 29 червня 1989 року, проживає у Києві. Юрист у ТОВ "ЮК "ІДС".  Нагадаємо, до Васильківської міської територіальної громади увійшло 13 громад: місто Васильків та села Барахти, Безп'ятне, Велика Бугаївка, Велика Вільшанка, Заріччя, Застугна, Здорівка, Зозулі, Кодаки, Кулібаба, Луб'янка, Митниця, Погреби, Тростинка, Червоне, Червоне, Червоне Поле, Шевченківка, Яцьки.  Читайте: Вони пройшли: депутати Бориспільської районної ради VIII скликання Фото: колаж KV КиевVласть

Государственное агентство Украины по управлению зоной отчуждения (ГАЗО) намерено запустить проект мониторинга пожарной безопасности в зоне отчуждения. В рамках реализации проекта оператор связи Vodafone расширил покрытие ее территории высокоскоростным мобильным интернетом 4G.  Об этом KV стало известно из сообщения Государственного агентства Украины по управлению зоной отчуждения (ГАЗО).  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Сообщается, что на территории зоны отчуждения оператор связи Vodafone расширил покрытие высокоскоростным мобильным интернетом 4G в диапазоне 900 МГц. “Современные технологии открывают широкие возможности для мгновенного обнаружения возгораний в лесной местности. Благодаря сотрудничеству с Vodafone, в Чернобыле заработает технология NB-IоT, которая построена на концепции “интернета вещей” и позволяет безопасно и быстро передавать информацию между объектами. А это, в свою очередь, дает возможность мгновенно реагировать на пожарные ситуации и локализовать их”, – сказано в сообщении со ссылкой на министра охраны окружающей среды Романа Абрамовского. Следующим этапом по внедрению пилотного проекта станет тестирование работы тепловизоров, которые будут установлены на высоте и охватят значительную территорию зоны отчуждения.  “Это первое в Украине подобное решение, которое Vodafone разрабатывает и реализует эксклюзивно для Чернобыльской зоны отчуждения. В дальнейшем его можно будет масштабировать на другие пожароопасные территории Украины”, – сказано в сообщении. Отмечается, что мониторинг пожарной безопасности планируется осуществлять с помощью технологии NB-IоT на базе сети LTE, которая предназначена для “интернета вещей”. Технология NB-IоT обеспечивает высокий стандарт безопасности – шифрование и аутентификацию на базе SIM-карты, которые недоступны в других технологиях. Кроме того, она позволяет оптимизировать энергопотребление, увеличивая срок жизни батарей до 10 лет. При этом, емкость сети значительно выше, чем в голосовой сети. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Справка: высокоскоростной мобильный интернет от Vodafone появился в Чернобыльской зоне отчуждения в 2016 году. Базовая станция ​​3G была запущена в Припяти. Развертывание 4G от Vodafone на территории зоны было начато в ноябре 2018 года. Напомним, в мае с.г. в рамках пилотного проекта в зоне отчуждения установили первую систему оборудования для раннего обнаружения пожаров на больших территориях. Это оборудование использует технологии оптического и тепловизионного позиционирования. Читайте: В зоне отчуждения стартовал пилотный проект по испытанию оборудования для раннего обнаружения пожаров (фото) Как ранее сообщало KV, с конца марта 2020 года в Чернобыльской зоне отчуждения начались масштабные пожары, что существенно повлияло на экологическую ситуацию в регионе в целом и на качество воздуха в столице и других городах области в частности. Позже пожары начали происходить и на территории Житомирской области. Масштабы пожаров вынудили сотрудников ГСЧС прибегнуть к помощи авиации. Кроме того, распространению пожаров и продуктов горения в воздухе временами способствовал и шквальный ветер, а также его направление.  Читайте: За сутки авиация сбросила 236 тонн воды на пожары в Чернобыльской зоне (фото, видео) В середине апреля Кабинет министров принял решение выделить дополнительные средства на ликвидацию пожара в Чернобыльской зоне, а также на другие мероприятия, связанные с чрезвычайными ситуациями. Деньги – более 150 млн гривен – будут выделены из резервного фонда государственного бюджета.  Читайте: Кабмин выделил дополнительные средства на тушение пожаров в Чернобыльской зоне Фото: страница Алексея МаксименкоКиевVласть