Вчора, 30 листопада, в Офісі Президента (ОП) відбулась нарада стосовно законопроєкту №5655, який фактично розв’язує руки великим забудовникам за рахунок інтересів громадян, громад і всієї України. За результатами наради законопроєкт №5655 знято з порядку денного, що викликало обурення в головної лобістки цього документу – голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк (на фото ліворуч). Водночас співавторка законопроєкту Ганна Бондар (220 округ, Поділ, на фото праворуч) відкликає свій підпис під №5655. Про це KВ повідомили джерела в парламентських колах. Підписуйтесь на “КиївВладу”  За словами джерел, нарада в ОП проходила в режимі офрекордз (не під запис). В нараді приймали участь, зокрема, заступник керівника ОП Кирило Тимошенко, глава партії “Слуга народу” та головна лобістка законопроєкту №5655 Олена Шуляк, а також виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. За словами джерел KВ в парламентських колах, нарада відбулася на підвищених тонах. Голова АМУ наполягав на зауваженнях, які Асоціація виклала в листі №5-816/22 на комітет Верховної Ради (ВР) з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. В листі 19 зауважень та пропозицій до законопроєкту №5655. “З огляду на вищезазначені зауваження, вважаємо що проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності (5655 від 11.06.2021) містить ряд корупційних норм та створює можливості для зловживання самовільним будівництвом, тому має бути відхиленим. Для збереження позитивних ідей проекту пропонуємо доопрацювати редакцію законопроекту з врахуванням пропозицій і зауважень органів місцевого самоврядування до прийняття рішень Комітетом”, – сказано в листі АМУ.  Позиція АМУ викликала різку емоційну реакцію з боку Олени Шуляк. За словами співрозмовників KВ, вона навіть погрожувала Асоціації перевірками правоохоронних органів. Її намагався стримувати Кирило Тимошенко. Результатом обговорення стало зняття законопроєкту №5655 з порядку денного ВР. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Водночас співавторка законопроєкту Ганна Бондар (220 округ, Поділ), єдина, хто проголосувала на комітеті проти внесення №5655 на друге читання, подала заяву про відкликання свого співавторства. Про це вона розповіла в дописі на своїй Facebook-сторінці: “З моєї точки зору, два основоположних ризики (законопроєкту №5655) – це поява приватних контролерів та звуження ролі органів місцевого самоврядування в питаннях містобудівного контролю. Ініціатори норми про приватний контроль (Олена Шуляк і де-факто секретар комітету, віце-президента Конфедерації будівельників України Дмитро Ісаєнко, – KВ) говорять про досвід США, Великобританії, Франції. Так, в цих країнах приватний контролер існує, однак також там існує ось що: - Мешканці залучені до планування міста на самій ранній стадії. Працюють робочі групи з мешканців на постійній основі при мерії (Лондон). - Роль головного архітектора громади дуже висока. В Нью-Йорку без підпису головного архітектора не можна лавку поставити, не те що б збудувати щось. - Містобудівна документація наявна, висотність, щільність забудови (а не мешканців) в ній зазначена (зонінг міста Нью-Йорк — один із кращих прикладів). - Працюють містобудівні ради, які розглядають не тільки містобудівну документацію, а й КОЖЕН об’єкт будівництва. - Проводяться архітектурні конкурси для підвищення якості архітектури. - Проводяться громадські слухання і по містобудівній документації, і по КОЖНОМУ окремому проєкту будівництва (на рівні кварталу, району, міста) (Нью-Йорк). - Без погодження органу охорони в історичному ареалі не можна замінити навіть дверну ручку (Франція). - Рівень будівельної культури набагато вищий, традиції довші (до прикладу, в Великобританії земельний кадастр ведеться з 12 століття). В такій системі існуючих запобіжників, де заздалегідь все вже було ретельно обговорено, погоджено і затверджено і мешканцями, і фахівцями, і мерією, контроль будівництва можна віддати і на приватні структури. До речі, у всіх інших країнах Європи функцію контролю несе місцева влада. Тому що це її ПРИРОДНЄ ЗВИЧАЄВЕ право… Модель, яка запропонована законопроєктом — інша. Якщо коротко, то посилюється роль держави, і надається більше можливостей будівельним компаніям. Нівелюються права архітекторів, проєктувальників, місцевих мешканців, органів місцевого самоврядування, органів охорони культурної спадщини. Таку модель я підтримати не можу. Не можна знищувати інституції, мотивуючи тим, що вони погано працюють. Інституції треба посилювати і ставити запобіжники. Це – запорука демократії. Я відкликала свій підпис під цим законопроєктом”. Читайте: Законопроєкт №5655 – це злочин проти майбутнього України Законопроєкт №5655 – це узаконення мародерства в процесі відбудови України Законопроєкт 5655: чеки для ФОПів забудовників замість хабарів в ДАБК та знищення архітекторів як професії Зазначимо, що на засіданні профільного комітету, за друге читання №5655 проголосували 16 народних депутатів: Андрій Клочко, голова комітету (“Слуга народу”). Олександр Аліксійчук (“Слуга народу”, в минулому – директор будівельних компаній). Віталій Безгін (“Слуга народу”). Лариса Білозір (“Довіра”). Аліна Загоруйко (“Слуга народу”). Володимир Іванов (“Слуга народу”). Дмитро Ісаєнко (“ОПЗЖ”, забудовник). Володимир Кальцев (“ОПЗЖ”, забудовник). Олександр Качура (“Слуга народу”). Олександр Літвінов (“Слуга народу”). Дмитро Микиша (“Слуга народу”). Віктор М’ялик (“За майбутнє”, в минулому – забудовник). Тетяна Плачкова (“ОПЗЖ”, працювала в ДАБІ). Андрій Стрихарський (“Слуга народу”, забудовник). Дмитро Чорний (“Слуга народу”). Олена Шуляк, голова партії (“Слуга народу”). Вочевидь, якби не голоси трьох представників “ОПЗЖ” на чолі з Ісаєнком, Шуляк не змогла б протягнути законопроєкт. Це чергове свідчення, що в профільному комітеті ВР, щонайменше, склався будівельний союз “Слуги народу” та “ОПЗЖ”. Читайте: Будівельний союз “Слуги народу” та “ОПЗЖ” Фото: колаж KВКиївВлада

Схоже, ТОВ “РТ Девелопмент” зможе під виглядом реконструкції побудувати на вул. Багговутівській, 16 (літ. А, Б) 24-х поверховий житловий комплекс “Symbol” без погодження органів охорони культурної спадщини. Через відсутність в Києві однозначних меж різних охоронних зон та явне підігравання чиновників КМДА в судах (не сплатили судовий збір та пропустили строк апеляційного оскарження), ця компанія змогла довести, що відповідна земельна ділянка не входить до Центрального історичного ареалу. Що цікаво, девелопера даного проєкту, компанію “bUd Development”,  пов'язують з персоною Вадима Столара (на колажі ліворуч) – народного депутата від "Опозиційної платформи – За життя" ("ОПЗЖ"), бізнесмена з великими зв'язками й впливом в київській владі, якого ще три роки тому називали “смотрящім за Києвом”. Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) програв судову справу, яка визначала долю будівництва нового ЖК у Шевченківському районі (місцевість Татарка). Підписуйтесь на “КиївВладу”   Мова йде про судове провадження №640/34009/21, у якому вказана структура виступає відповідачем. Ще влітку цього року містобудівний департамент Київської міської держадміністрації (КМДА), зі зрозумілих причин, не мав успіху в Окружному адміністративному суді Києва (ОАСК), а 27 жовтня 2022 року Шостий апеляційний адмінсуд відмовив цій структурі у відкритті апеляційного провадження. Підстави для відмови банальні і такі, яких легко можна було уникнути – несплата судового збору і пропуск строку апеляційного оскарження.  В результаті ТОВ “РТ Девелопмент” добилося визнання протиправними та скасування низки пунктів МУО на проєктування реконструкції нежитлової будівлі вул. Багговутівській, 16 (літ. А, Б) під житловий комплекс, виданих Департаментом містобудування та архітектури КМДА. Тепер ця компанія не зобов'язана при плануванні та здійсненні будівництва отримувати погодження від органів охорони культурної спадщини – фактично може будувати як завгодно і що завгодно. Орієнтовна територія забудови Наразі відомо, що ТОВ “РТ Девелопмент” має намір побудувати на вул. Багговутівській, 16 (літ. А, Б) житловий комплекс комфорт-класу під назвою “Symbol”. Девелопером цього проєкту виступає “bUd Development”. Конфліктна забудова 21 квітня 2015 року Київрада прийняла рішення №432/1297 про передачу в оренду на 25 років ТОВ “РТ Девелопмент” земельної ділянки площею 0,6911 га (кадастровий номер 8000000000:91:112:0004) на вул. Багговутівській, 16 (літ. А, Б) “для обслуговування та експлуатації адміністративних будівель”. Підставою для землевідводу послугувало те, що вказана компанія з 2014 року є власником двох розташованих на цій ділянці будівель загальною площею 1,4 тис. кв.м. Договір оренди землі між Київрадою і ТОВ “РТ Девелопмент” було укладено 12 жовтня 2015 року. Надалі, рішенням №437/8010 від 12 грудня 2019 року столична міськрада погодила внесення змін до цієї орендної угоди – змінила цільове призначення ділянки, дозволивши використовувати її “для обслуговування та експлуатації багатофункціонального комплексу”. Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “РТ Девелопмент” МУО на проєктування реконструкції нежитлової будівлі вул. Багговутівській, 16 (літ. А, Б) “під житловий комплекс з вбудованими та прибудованими громадськими приміщеннями та паркінгом” ще 10 травня 2018 року. Згідно з цим документом, ТОВ “РТ Девелопмент” дозволили проєктувати житловий комплекс з максимальною висотою 73,5 м (близько 24-25 поверхів. – KВ). При цьому, МУО було передбачено, що у випадку проєктування будівлі вище 50 метрів, замовник будівництва повинен отримати погодження “Украероруху”, “Державіаслужби” і КП “Міжнародний аеропорт “Київ” (Жуляни)”.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, що важливо, у “містобудах” було зазначено, що ділянка на вул. Багговутівській, 16 (літ. А, Б) знаходиться в межах Центрального історичного ареалу Києва, в зоні регулювання забудови III категорії. У зв'язку з цим, на ТОВ “РТ Девелопмент” при плануванні робіт були покладені зобов'язання щодо отримання додаткових погоджень від низки профільних державних структур, зокрема – органів охорони культурної спадщини. Також в МУО було вказано, що в безпосередній близькості від ділянки проєктування, на вул. Багговутівській, 16, знаходиться будівля, яка входить до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Києва (перелік було затверджено КМДА ще в 2011 році.- KВ). Мова йде про будинок XIX століття – т.зв. “садибу Багговута”. Тому Департамент містобудування та архітектури КМДА поклав на ТОВ “РТ Девелопмент” обов'язок “забезпечити збереження предмету охорони пам'ятки, її частин та елементів” – як під час проведення робіт, так і при подальшій експлуатації житлового комплексу. Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор На підставі цих МУО, 6 листопада 2020 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “РТ Девелопмент” дозвіл №ІУ013201105132 на здійснення реконструкції нежитлової будівлі на вул. Багговутівській, 16 (літ. А, Б) під житловий комплекс із вбудованими та прибудованими громадськими приміщеннями та паркінгом. Генпідрядником цих робіт було вказано ТОВ “Альфабуд Комплект”. Повна версія цього документу відсутня у відкритому доступі. Але, згідно з даними інтернет-сайтів про столичну нерухомість, ДАБІ дозволила ТОВ “РТ Девелопмент” реконструювати належну йому споруду під 24-поверховий будинок (близько 70 метрів заввишки) на 374 квартири і облаштували паркінг на 200 машиномісць.  Примітно, що і МУО, і дозвіл від ДАБІ видавалися на здійснення реконструкції, хоча цільове призначення ділянки, нагадаємо, не передбачає проведення таких робіт. Чи є це в даному випадку порушенням, ймовірно, потрібно встановлювати профільним держорганам. Після отримання дозволу на реконструкцію ТОВ “РТ Девелопмент” передало функції замовника будівництва іншій компанії – ТОВ “Фартпроект”. У публічних джерелах немає даних, коли саме і на яких умовах це сталося, але, судячи з інформації, вказаної в судових справах, таке делегування мало місце не пізніше першої половини 2021 року. Наприкінці весни минулого року на ділянці на вул. Багговутівській, 16 (літ. А, Б) розпочалися відповідні роботи. Втім, вже 10 червня 2021 року Міністерство культури та інформаційної політики України видало ТОВ “РТ Девелопмент”, ТОВ “Фартпроект” і ТОВ “Альфабуд Комплект” приписи щодо негайного припинення там земляних та будь-яких інших будівельних робіт. Причиною для цього послугував той факт, що компанія не отримала погодження на здійснення будівництва в межах Центрального історичного ареалу Києва. Згідно із приписами, дані компанії мали “вжити заходів з приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини та надати пояснення по суті викладених фактів порушень законодавства”. У липні 2021 року ТОВ “РТ Девелопмент”, ТОВ “Фартпроект” і ТОВ “Альфабуд Комплект” подали до ОАСК позов стосовно визнання протиправними і скасування виданих Мінкультів приписів.  В обгрунтування своїх вимог позивачі вказали на те, що ТОВ “РТ Девелопмент” в 2020 році намагалося погодити з Мінкультом проведення цих робіт, подавши клопотання про погодження проєкту будівництва та надання дозволу на проведення земляних робіт, але отримало відмову. Офіційною причиною незгоди Мінкульту стало те, що історико-архітектурний опорний план (ІОАП) Києва на той час не було затверджено у встановленому законом порядку. Втім, цей же аргумент позивачі використали у суді – мовляв, якщо ІОАП не затверджено, то вони взагалі не повинні були “питати в Мінкульту дозволу на проведення робіт”. 16 грудня 2021 року ОАСК повністю задовольнив вимоги позивачів. Міністерство культури та інформаційної політики подало апеляційну скаргу на таке рішення суду першої інстанції до Шостого апеляційного адмінсуду. Втім, 5 вересня 2022 року апеляційний суд повернув Мінкульту його скаргу через низку недоліків У листопаді 2021 року ТОВ “РТ Девелопмент” звернулося до ОАСК із позовом і до Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Свої вимоги у компанії пояснили просто: мовляв, чиновники у виданих ними МУО неправомірно вказали, що ділянка проєктування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу Києва і в зоні регулювання забудови III категорії, а тому ніяких “зайвих папірців” вказане ТОВ отримувати не повинно. Крім того, позивач вказав на те, що станом на поточний момент відсутня науково-проектна документація, затверджена відповідним органом охорони культурної спадщини, якою визначені межі та режими використання зон регулювання забудови в Києві. Скріншот рішення суду по цій справі від 14 липня 2022 року Ці та інші аргументи ТОВ “РТ “Девелопмент” були сприйняті суддею ОАСК Валерієм Кузьменком. Серед іншого, служитель Феміди також вказав на те, що наказ Мінкульту №599 від 2 серпня 2021 року, яким було затверджено межі Центрального історичного ареалу столиці, не зареєстрований як нормативно-правовий акт та не опублікований у відповідному офіційному виданні, а також на те, що МУО були видані до прийняття цього наказу (мова йде про те, що закон не має зворотної дії. – KВ). Тому 14 липня 2022 року позов цієї компанії було задоволено у повному обсязі. Зокрема, суд “викреслив” із МУО абзац стосовно “приналежності” ділянки на вул. Багговутівській, 16 (літ. А, Б) до Центрального історичного ареалу та щодо того, що проєктна документація повинна погоджуватися з органами охорони культурної спадщини. Тенденція Як неодноразово повідомляла KВ, судові спори щодо оскарження окремих положень МУО для столиці є звичним явищем і, схоже, стійкою традицією. Експерти сходяться на думці, що таким чином чиновники КМДА і забудовники найчастіше розігрують “договірняки”.  Коли земельна ділянка має серйозні обмеження щодо проведення будівельних робіт (входить до історичних зон, знаходиться впритул до природоохоронних об'єктів тощо), посадовці КМДА часто побоюються виконувати всі примхи замовників щодо характеристик об'єктів будівництва. Тоді МУО роблять “кришталево чистими” з точки зору законодавства, а забудовників “відправляють до суду”, де чиновники вже не надто пручаються проти задоволення позовних вимог. Тобто, рішення судів є своєрідним запобіжником від кримінальних проваджень. В КМДА розуміють, що забудовникам не важко перемогти в подібних судових суперечках, оскільки кордони різних охоронних зон та ареалів, в т.ч. через історію з Генпланом Києва (чинний Генплан на сумнівних підставах на Хрещатику, 36, визнали застарілим, а новий Київрада не затвердила, і столиця житиме без Генплану, щонайменше, до кінця 2024 року, – KВ), однозначно не визначені. Серед “свіжих” прикладів – нещодавно ТОВ “Юг-проект” (компанія із орбіти “КСМ-Груп”), завдяки оскарженню окремих вимог МУО, отримало можливість проєктувати будівництво 100-метрового багатофункціонального комплексу з житловими приміщеннями фактично в Голосіївському лісі. Це та сама "КСМ-Груп", яка зубудувала вул. Метрологічну поруч із Феофанією. Читайте: С видом на Феофанию: стройка на Метрологической может обнулить Водную стратегию Украины Дійові особи: Столар і "Ковальська" За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “РТ Девелопмент” (орендар земельної ділянки на вул. Багговутівській, 16 (літ. А, Б), отримавший МУО від КМДА та дозвіл від ДАБІ) було засноване у грудні 2010 року. Керівником компанії вказано Віталія Андріюка, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканця Києва Миколу Кривоносова, якому також належить компанія з оренди нерухомості ТОВ "Дмитровицька долина". Київське ТОВ “Фартпроект” (замовник будівництва) було зареєстроване в квітні 2019 році. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром компанії вказано мешканця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області Максима Давиденка, який також є офіційним власником ще декількох компаній, зокрема – ТОВ “ДБК-7” і ТОВ “Лайнс Лімітед”. Співзасновницею цих останніх компаній є мешканка міста Чернівці Оксана Перепелиця, яка очевидно має відношення до будівельної групи (БГ) “Ковальська”, під прапорами котрої в Києві було збудовано або й досі будуються близько двох десятків житлових комплексів. Доказ цього: Оксана Перепелиця вказана керівницею АТ “ЗНВКІФ “Обрій” та АТ “ЗНВКІФ “Стіма Кепітал”, співвласником яких є Сергій Пилипенко – генеральний директор “Ковальської”, депутат Київради минулого VIII скликання (обирався від “Солідарності”), а також син президента БГ Олександра Пилипенка. Читайте: Нацполиция расследует нарушения при строительстве скандального “офисно-жилого” дома на столичных Березняках ТОВ “Альфабуд Комплект” (генпідрядник) було зареєстроване в Києві у квітні 2016 року. Керівником цієї компанії зазначено Юрія Пархомчука, засновником та офіційним власником – мешканця столиці Євгенія Хмару. Ця компанія є постійним учасником проєктів девелопера “bUd Development” саме у якості підрядника будівельних робіт. Зокрема, ТОВ “Альфабуд Девелопмент” допомагало і допомогає зводити житлові комплекси “Oasis”, “Арсенал House”, “Славутич 2.0” тощо. Усього, за даними порталу “ЛУН”, портфоліо “bUd Development” нараховує 13 житлових комплексів.  Читайте: Киевляне возмущены строительством ЖК на оползнеопасном участке по бульвару Дружбы народов Цього девелопера ЗМІ протягом останніх декількох років пов'язували з персоною Вадима Столара – народного депутата України VI і IX скликань (обирався від “Партії регіонів” та “Опозиційної платформи – За життя” відповідно), депутата Київради VII скликання (самовисуванець) та столичного підприємця із широким й глибоким впливом в мерії і не тільки. В червні 2022 року пройшла інформація, що Столар вийшов із проєкту “bUd Development”, а також ще однієї відомої столичної будівельної компанії, до якої він мав відношення – “ENSO”. Втім, за даними та спостерженнями KВ, чутки про вихід Столара з будівельного бізнесу передчасні. Крім згаданих вище девелоперів, за інформацією "Економічної правди", Вадим Столар також пов'язаний або був пов'язаний з діяльністю столичних девелоперів “BudCapital” та “IB Alliance”. Втім, за спостереженнями Вадим Столар є одним із найвпливовіших столичних бізнесменів. За даними ЗМІ, у 2014-2019 роках, за часів п'ятого Президента Петра Порошенка, він був головним "смотрящім" за Києвом, завдяки чому міг розставляти своїх людей в органах столичної влади, керувати процесами розподілу бюджетних коштів та розпорядженням міською землею тощо. Навесні 2019 року, після перемоги Володимира Зеленського на виборах Президента, Вадим Столар почав швидко втрачати позиції в Києві і скоро сумнівний титул "смотрящєго за Києвом" перейшов до Дениса Комарницького – співголови фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді VI скликання та підприємця.  На позачергових виборах Верховної Ради в серпні 2019 року Вадим Столар вдруге отримав мандат народного депутата – під №11 "ОПЗЖ", став очільником столичної парторганізації і увійшов до політради вже забороненої проросійської партії. Джерела в політичних колах розповідали, що такого внутрішньопартійного успіху Столар достиг завдяки домовленостям з Віктором Медведчуком. Зокрема, як розповідали джерела KВ, Столар поділився частиною свого будівельного бізнесу в обмін на частину квоти Медведчука в виборчих списках. Втім зараз, схоже, колишня частка Медведчука перейшла комусь з владних персон або афільованих з ними громадян. Столар – один з тих нардепів, хто пропустив всі пленарні засідання ВР після початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну. Бо за півтора-два тижні до 24 лютого Вадим Столар поїхав до Німеччини поздоровити свою бабусю з 80-річчям. Джерела, дотичні до “екссмотрящего за Києвом” казали, що Столар втік від майбутньої навали московитів, щоб пересидіти війну за кордоном, а потім домовлятись з переможцями та повернутися. Свій офіс, за інформацією KВ, Вадим Столар переніс до Дубаїв. Сам він, схоже, не мешкає постійно на одному й тому самому місці, Його родина, схоже, мешкає на віллі Столара в Сан-Жан-Кап-Ферра (під Ніццею, Франція) – по сусідству с ексспівголовою "ОПЗЖ" і ще одним парламентським прогульщиком Сергієм Льовочкіним.  В травні вибухнув скандал: стало відомо, що головна лікарка Олександрівської лікарні Людмила Антоненко, яка також є двоюрідною сестрою Столара, забороняє приймати допомогу для лікарні від будь-кого іншого крім Фонду Вадима Столара. Пройшли місяці, а ситуація в Олександрівській лікарні та ж сама – в вересні стало відомо, що керівництво Олександрівської лікарні забороняє приймати допомогу від волонтерів, за виключенням Фонду Вадима Столара. А наприкінці липня Столар переписав свій медіа-бізнес (телеканали "Типовий Київ", Odesa.live та Live) на засновницю й директорку свого ж фонду “БФ “Майбутнє для України” Ганну Ковальову, яка також є співзасновницю креативних агентств We know how та Badoev ID. Читайте: Будівельний союз “Слуги народу” та “ОПЗЖ” Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов (на колажі праворуч). Роботу згаданого департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА Петро Оленич.  Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА Володимир Прокопів.  Міністерство культури та інформаційної політики з 4 червня 2020 року очолює Олександр Ткаченко – екс-гендиректор телеканалу “1+1” та екс-нардеп чинного ІХ скликання Верховної Ради (обраний за списком партії “Слуга народу”, у парламенті очолював комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики). Читайте: Що за історичні ареали Києва затвердив Ткаченко Фото: колаж KВ КиївВлада

Останнім часом деякі політики у Франції та члени багатомільйонної вірменської діаспори транслюють риторику, де проводяться некоректні паралелі щодо військових конфліктів. Азербайджан порівнюють з агресуючою Росією, а Вірменія натомість претендує на підтримку Заходу виступаючи у ролі ерзац-України. Однак виходячи з історичних фактів, така позиція не має нічого спільного з реальністю, і вона свідчить про залежність Франції від Москви. Про це KВ стало відомо з публікації на сайті “5 каналу”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Французькі політики активно несуть в маси думку про те, що саме Азербайджан відповідальний за військову ескалацію в Карабаху. Однак це не не так хоча б з огляду на історичні факти. У 2014-2022 роках РФ окупувала близько 20% території України, у 1991–1993 роках  вірменські збройні формування окупували 20% суверенної території Азербайджану. Так само як для окупації Східної України були використані проросійські сепаратисти Донбасу, Вірменія, за участю збройних сил РФ окупувала землі Азербайджану, спираючись на вірменських сепаратистів у Карабаху. Тепер вони будують плани “приєднання” цих територій Азербайджану до РФ. І навіть не приховують, що беруть приклад з анексії Криму та Донбасу. Варто нагадати, що у воєнних конфліктах з вірменами азербайджанці втратили тисячі цивільних жителів.  Тим не менше, Франція активно просуває риторику саме про агресію Баку, підіграваючи Москві. Реверанси Франції у бік Москви поянюються просто: ця країна має значну економічну та енергетичну залежність від РФ. Крім того, співпраця з Москвою дає французам можливість закривати інтереси великих бюджетоутворюючих компаній. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Про те що позиції Азербайджану у війні за Карабах більш подібні до України ніж до агресора-РФ, свідчить і реальна допомога Азербайджану нашій країні. В той, час як вірмени відправляють свої винищувачі на допомогу російським агресорам та проводять спільні з ними навчання, телеграм-канал AZfront нагадує, що азербайджанські державні компанії безкоштовно надали україні понад 200 000 літрів палива, 900 тонн медикаментів, медобладнання й продовольства на суму понад 15 млн євро. В той же час саме Франція серед інших держав Європи допомагає Україні найменше. А військова допомога й поготів є символічною. Для порівняння: Британія надала фінансову допомогу Україні на суму €2.5 млрд, Німеччина – на €1.2 млрд, а Франція – лише на €800 млн. Ще більший розрив у масштабах військової допомоги: Британія – на €3.7 млрд, Німеччина – на €1.2 млрд, Франція – на €216 млн. Тож, як стверджує 5 канал, намагання звинуватити Азербайджан у агресії допомагають французам на шляху до двох цілей: перенаправити від України ресурси на військову та фінансову підтримку вірменських сепаратистів у Карабаху; змістити увагу Євросоюзу з агресії РФ на “злочини” Азербайджану. Таким чином робиться спроба створити умови для початку переговорів про “перемир'я”, навіть ціною визнання анексії Донбасу та Криму. Нагадаємо, що саме французський президент Макрон, котрий частіше за всіх спілкується з Путіним, відкрито пропонував такий сценарій завершення війни. Фото: з відкритих джерелКиївВлада

Більшість українців не звинувачують біженців, які сховались від війни у Європі. Хоча найбільш тих, хто залишився під обстрілами росіян, дратують випадки, коли на Батьківщину не повернулись після 24 лютого заробітчани з Польщі. Однак загалом ставлення толерантне, але не без ризиків сприйняття на майбутнє. При цьому, українці в масі своїй відчувають свою причетність до руху опору російській агресії, а за десять років бачать Україну процвітаючим членом Євросоюзу. Про це KВ стало відомо з результатів кількох опитувань соціологів Київського міського інституту соціології (КМІС) (*), проведених останнім часом.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Для вивчення ставлення до окремих категорій біженців соціологи провели експеримент з розщепленою вибіркою (split-sample). Вони сформулювали запитання крім загалом ставлення до українських біженців у Європі, також чотири більш деталізовані запитання (сценарії-категорії біженців), щоб з’ясувати ставлення суспільства до: 38-річної жінки, яка має неповнолітню дитину. Вони виїхали до Європи, а її чоловік залишився в Україні; 25-річної дівчини, яка незаміжня та не має дітей і яка виїхала до Європи; 72-річного професора, який на момент вторгнення перебував у Європі з особистих обставин і продовжив залишатися там; 31-річного чоловіка, який сам живе в Україні, але час від часу працює в Польщі, а на момент вторгнення був у Польщі і вирішив поки не повертатися в Україну. Запитання ж базового сценарія (ставлення загалом) було таким:  “Як Ви самі знаєте, багато жителів України через російське вторгнення виїхали за кордон і стали біженцями. Деякі жителі України, які залишилися, з розумінням ставляться до біженців і не засуджують, що вони виїхали і поки не повертаються. Інші ж люди, навпаки, засмучені таким вибором і засуджують їх за те, що вони виїхали і не повертаються.  А яким є загалом Ваше ставлення до українських біженців у Європі?”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Соціологи виявили, що у випадку всіх сценаріїв (базового і конкретизованого) ставлення українців  до українських біженців в Європі є досить нормальним чи позитивним.  75-90% опитаних українців, які зараз перебувають на території України, ставляться “з розумінням і не засуджують” біженців.  На загальному рівні (ставлення в цілому до біженців) 90% мають таке ставлення, і лише 5% їх засуджує.(Для повного відображення картинок - натисніть на них) Найкраще ставлення має місце до жінок з неповнолітніми дітьми, чиї чоловіки залишилися в Україні. У цьому випадку співвідношення ставлення не засуджують / засуджують – 90% до 6% практично повністю відповідає ставленню до біженців загалом.  На думку соціологів, “скоріше за все, коли респонденти чують “українські біженці в Європі”, то найчастіше у них зринає образ саме жінки з дитиною. Дещо гіршим є ставлення, якщо прибрати з питання неповнолітніх дітей. Так, у випадку просто жінок без дітей співвідношення ставлення стає 87% до 9%. Якщо ж говорити про чоловіків, то ставлення стає гіршим.  Навіть якщо ми говоримо про чоловіка літнього віку, який і до вторгнення перебував у Європі, то співвідношення 83% до 10%. А найгірше ставлення (серед досліджуваних категорій) – до молодого чоловіка, який на момент вторгнення був у Європі і там залишився. У цьому випадку не засуджують 75%, засуджують – 19%. Заступник директора КМІС Антон Грушецький коментує результати соцопитування так: “За результатами опитувань, більшість українських біженців хотіли б повернутися до України. Українське суспільство саме має бути дуже зацікавлене в цьому, щоб у певний момент біженці могли повернутися, адже крім того, що це наші співгромадяни, які заслуговують повернутися додому, це також питання післявоєнного демографічного потенціалу країни. Проте крім безпекових та соціально-економічних умов повернення актуальною може стати проблема подолання негативного ставлення тих, хто залишився і зараз проживає на території України, до тих, хто виїхав за кордон”.  Причому ці наративи (“виїхали і насолоджуються Європою, поки ми тут страждаємо під обстрілами і з вимкненням світла”) залюбки транслюються російською пропагандою, яка намагається розколоти Україну, відзначає соціолог. Він констатує: “Зараз результати опитування свідчать, що загалом ставлення досить нормальне, що створює належне тло для поверненням (коли будуть належні умови). Відповідний наратив (що українці в Україні щиро чекають на повернення своїх співгромадян) має транслюватися на різних рівнях і для різних аудиторій. Це мають розуміти ті українці, що зараз проживають на території України. І також це мають розуміння і відчувати українці за кордоном”. Це опитування, оприлюднене 11 листопада 2022 року, КМІС провів 7-13 вересня ц.р. року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Було опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).  Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.  Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% – для показників, близьких до 10%, 1,1% – для показників, близьких до 5%. Читайте: Психологічне здоров’я половини українців у зоні ризику, – результати соцдослідження BBC News Україна нагадує, що від початку російського вторгнення найбільше українських біженців прийняла Польща, де зареєстровано майже 1,5 млн українців. Німеччина надала тимчасовий захист понад мільйону українців. Ще майже пів мільйона українців отримали тимчасовий захист у Чехії. До десятки країн, що прийняли найбільше українських біженців, також входять Італія, Іспанія, Туреччина, Британія, Франція, Словаччина та Молдова. Нещодавно віцепрем'єрка Ірина Верещук заявила, що біженцям, які через війну виїхали з України, не варто повертатися додому до весни – через проблеми із світлом та теплом в результаті російських обстрілів інфраструктури. Національний опір: скільки нас? 9 листопада КМІс оприлюднив дані ще одного дослідження, на тему відчуття особистої належності до національного опору ворогу. На загал соціологи фіксують, що ряд досліджень, проведених після 24 лютого 2022 року, засвідчують, що абсолютна більшість українців у тій чи іншій формі долучені до боротьби з агресором: “За фактичними практиками у цей період війна для українців дійсно стала всенародною. Водночас важливим є також дещо інший погляд на спротив – а чи відчувають себе українці на суб’єктивному рівні частиною опору ворогові”. КМІС поставив респондентам запитання: “Наскільки Ви особисто відчуваєте, що Ви є частиною національного опору ворогу?”, і респонденти мали дати відповідь на шкалі від 0 до 10. І отже, більшість українців – 60% – відчувають себе частиною національного опору (з них 43% повністю відчувають себе частиною, а 17% – скоріше відчувають).  Ще 32% відчувають себе хоча б частково долученими до опору ворогові.  Водночас лише 4% респондентів скоріше або абсолютно не відчувають себе частиною опору ворогові. А в регіональному вимірі – залежно від того, де респонденти проживали на момент проведення опитування – із Заходу на Схід з 68% до 48% знижується частка тих, хто відчуває себе частиною національного опору.  “Це відбувається за рахунок зростання з 26% до 38% частки тих, хто давав проміжні оцінки про часткове відчуття долученості. Тобто загалом у всіх регіонах більшість відчуває себе принаймні частково частиною національного опору, і не більше 6% не відчувають цього”, – йдеться у релізі КМІСу. У розрізі тих, хто обрав українську або російську мову для інтерв’ю, – серед тих, хто обрав українську мову для інтерв’ю – 63% відчувають себе частиною опору, проти 42% серед тих, хто обрав російську мову.  Це опитування КМІС здійснив упродовж 21-23 жовтня 2022 року методом CATI. Опитано 1000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Статистична похибка цієї вибірки – 3,4% для показників, близьких до 50%; 3,0% для показників, близьких до 25%; 2,1% – для показників, близьких до 10%; 1,5% – для показників, близьких до 5%. Ще одне опитування цієї соціологічної служби (кількість респондентів та сама, як зазначено вище) свідчить: більшість (88% українців) вважають, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною у складі ЄС. При цьому, серед них 63% повністю поділяють такий погляд, а скоріше погоджуються – 26%.  “Ми, соціологи, нерідко зараз чуємо запитання від західних журналістів та експертів, а що ж саме допомагає українцям триматися в умовах нещадного терору росією і не вимагати при цьому від власної влади переговорів з росією для припинення бойових дій. При цьому часто це дійсно щире здивування західних спостерігачів щодо стійкості українців у продовженні збройного опору. Результати цього опитування почасти проливають світло на це питання. Так, у українців є сформований позитивний образ майбутнього України. І що важливо, що ця мрія більшості – успішна Україна у сім’ї європейських народів – вважається цілком досяжною і вартою трагічних “інвестицій” сьогодення. Сьогоднішня стійкість – на фронті та у цивільному житті – трансформується у винагороду для себе та нащадків у майбутньому. Це допомагає “тримати стрій” та методично рухатися до реалізації мрії”, – коментує дані Грушецький. За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ "Київський міжнародний інститут соціології Лтд" зареєстровано 30 грудня 1992 року. Керівником та співзасновником ТОВ є киянин Володимир Ілліч Паніотто (32%). Крім нього співзасновниками ТОВ значаться кияни Тетяна Володимирівна Пясковська (7%), Наталія Миколаївна Харченко (22%), Валерій Євгенович Хмелько (27%) та Володимир Валерійович Хмелько (12%). Обидва Хмелька зареєстровані за тією ж адресою. Читайте: Більшість киян непокоять ціни на харчування та пальне – результати соцдослідження (*) ТОВ “Київський міжнародний інститут соціології Лтд”, код ЄДРПОУ: 13684906 Фото: УП КиївВлада

Міністр оборони України Олексій Резніков (на фото) вважає, що коли йдеться про передачу західної зброї Україні, то “якщо ви почуєте, що це неможливо, значить, це буде можливо в майбутньому”. Міністр оборони впевнений, що Київ врешті-решт отримає західні танки та винищувачі, які допоможуть витіснити російські війська. Але вважає, що Вашингтону доведеться показати приклад, перш ніж інші союзники “підуть слідом”. Резніков нагадує, що багато речей, які колись вважалися “поза межами” – сучасні західні безпілотники, ракети та артилерія – врешті-решт були поставлені в Україну союзниками і стали на озброєння ЗСУ. Про це KВ стало відомо з інтерв’ю міністра оборони Олексія Резнікова виданню “Politico”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Я справді оптиміст, що танки “Абрамс” можливі в майбутньому, і я впевнений, що винищувачі на кшталт F-16, F-15 або Gripen зі Швеції також будуть можливі”, – сказав Резніков у великому інтерв'ю про стан війни та відбудову українського оборонного комплексу. Міністр оборони, зокрема, зазначив, що “найважливішим рішенням” міжнародної групи військової допомоги, відомої як “Рамштайн”, “принаймні в найближчій перспективі”, “має бути те, який основний [бойовий] танк ми матимемо для Збройних сил України, бо розуміємо, що всі наші партнери, які мають галузь, яка може виробляти танки – як Британія, Франція та Німеччина – вони чекатимуть політичного рішення від США”, – сказав він.  І додав: “Після того, як перший Абрамс [прибуде], я впевнений, що у нас будуть Леопарди, Мардерс [німецькі бойові машини піхоти] та інші типи важкої бронетехніки, такі як танки”. Що стосується винищувачів, то, зі слів очільника Міноборони, попередні дискусії щодо того, щоб врешті-решт надати Україні F-16, тривають, хоча серед офіційних осіб у Вашингтоні немає бачення, що вони одразу потраплять на поле бою (“через логістику підготовки українських пілотів та відправки необхідних запасних частин для складних літаків”).Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Оптимізм Резнікова зберігається, незважаючи на всі політичні та логістичні виклики, переконуючи західні країни постачати україні більш сучасну зброю класу НАТО. Він зазначив, що багато речей, які колись вважалися поза межами обмежень – безпілотники, ракети та артилерія – врешті-решт потрапили до Києва, у неприємній грі червоних ліній, які пізніше таки перетинають світові уряди. Незабаром після того, як його призначили міністром оборони в листопаді минулого року, Резніков приїхав до Вашингтона і попросив зенітні ракети Stinger, але йому сказали "ні, це неможливо", сказав він. "Я запитав їх, чому. Відповідь була тому, що це заборонено законом ... і політичні питання. Тоді в січні, за місяць до вторгнення, ми отримали свій перший пакет з Литви. Це були “Стінгери”, і ми отримали його з дозволу США. Тому для мене це приклад, що якщо ви почуєте, що це неможливо, це означає, що це буде можливо в майбутньому”, – пише видання, цитуючи спогади міністра оборони України. Цей же процес (“відтягування” постачань зброї), веде далі автор з посиланням на слова Резнікова, повторювався з 155-мм гаубицями і високомобільними артилерійськими ракетними системами, які мали величезний вплив на поле бою з моменту прибуття влітку. “Politico” відзначає, що застосування Україною західної зброї не лише допомагає витіснити російські війська з окупованої території, але й є способом для країн випробувати свою техніку проти російської армії, яка донедавна вважалася “другою” лише після США. Це Інтерв’ю Резнікова вийшло на тлі телефонної розмови українського міністра оборони з американським колегою. Йшлося про новий пакет безпекової допомоги США для України. Читайте: Міністр оборони Резніков обговорив з американським колегою наступний пакет безпекової допомоги Україні Фото: Politico КиївВлада

Екснардеп і колишніій власник корпорації “Укрбуд” Максим Микитась (на фото в центрі) витратив десятки мільйонів доларів на підкуп чиновників та депутатів різних, включаючи сьогоднішніх нардепів Андрія Холодова (фракція “Слуга народу”, на фото ліворуч) та Вадима Столара (обраний від ОПЗЖ, депутатська група “Відновлення України”, на фото праворуч). Про це KВ стало відомо з інтерв’ю інтернет-виданню Цензор генерального директор “Укрбуд Девелопмент” (компанія входить до складу “Укрбуд”) Олега Майбороди. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Він (Максим Микитась, – KВ) передав [Андрію] Холодову на компанію "Слуг народу" 1 млн 200 тис. доларів, "Батьківщині" передав 500 тис. доларів. Також іншим майбутнім представникам влади передавались незначні суми (до 100000 доларів), про що також маю документальне підтвердження”, – сказав Олег Майборода. Він наголосив, що Микитась завжди шукав виходи на корумпованих чиновників, яких би він застосовував для свого збагачення: “Починаючи з [експрем’єр-міністра Миколи] Азарова, [Андрія] Кравця та [Сергія] Льовочкіна часів [президента-утікача Віктора] Януковича, [Ігоря] Кононенка, [Сергія] Березенка часів [п’ятого Президента України Петра] Порошенка”. “Його (Максима Микитася, – KВ) дії з підкупу депутатів Київради, а саме фінансування їхньої передвиборчої кампанії та щомісячні виплати як "своїм" депутатам, так і членам земельної комісії Київради, давали змогу набувати прав на забудову тих чи інших проблемних ділянок. Так, на корумпування ДАБІ, яку контролював [Вадим] Столар, для отримання містобудівних умов і обмежень, дозволів на будівництво, сертифікатів готовності будівництва Микитась витратив понад 9 млн доларів”, – наголосив гендиректор “Укрбуд Девелопмент”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За словами Майбороди, за тісного спілкування Максима Микитася з Ігорем Кононенком було безкоштовно відремонтовано офіс “Блока Петра Порошенка” на вул. Лаврській вартістю 3 млн доларів, “що принесло Микитасю контракти на будівництво військових складів на 1 млрд гривень”. Також Максим Микитась активно працював на Чорнобильській АЕС, “при цьому корумпуючи як ексдиректора АЕС Ігоря Грамоткіна, так і заступника директора НАЕК “Енергоатом” Ігоря Орлова, “якому Микитась передав три квартири та грошові кошти (розслідувало НАБУ та направлено до Вищого антикорупційного суду”, наголосив Олег Майборода. “У мережі "Інтернет" можна знайти відео наради в НАЕК Енергоатом із запуску ядерного сховища на Чорнобильській АЕС – про це була програма "Схеми" – на якій генеральний директор "Атомпроектінжиніринг" [Микола] Божко звинувачує підрядників будівництва у викраданні державних коштів – сотні мільйонів доларів. Вартість будівництва завищується та левова частина дістається Микитасю. Наразі ці державні кошти Микитась витрачає на корумпування правоохоронних органів задля помсти мені особисто та підтримки його історії про "рейдерський захват" його компанії”, – підкреслив гендиректор “Укрбуд Девелопмент”. В цьому ж інтерв’ю Олег Майборода повідомив, що заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров (колишній співробітник “Укрбуду”) досі прикриває Максима Микитася, захищаючи його від кримінальних переслідувань. Читайте: Заступник керівника ОП Татаров захищає Микитася – гендиректор “Укрбуд Девелопмент” Майборода Нагадаємо, вчора співробітники НАБУ затримали Максима Микитася на спробі дати хабара меру Дніпра Борису Філатову. Микитась пропонував міському голові Дніпра 22 млн євро за контракт на майбутнє будівництво метрополітену в Дніпрі. "Кошти обіцяв надавати частинами впродовж дії проєкту – до 2027 року. “Лояльність” мера екснардеп оцінив у 10% від вартості проєкту (220 млн євро), що становить відповідно 22 млн євро. Фінансування за проєктом здійснюється коштом кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку", – повідомили в НАБУ. Читайте: Екснардепа Микитася викрили на спробі підкупу мера Дніпра: пропонував 22 млн євро за контракт на будівництво метро До цього Максим Микитась повернув собі юридичний контроль над ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. Після більш ніж двох років корпоративних спорів йому вдалося оскаржити перереєстрацію 100-відсоткової частки статутного капіталу даної компанії на “номіналів”: свого кума Олега Майбороди та ресторатора Дмитра Федотенкова.  Після цього Микитась декларував “наполеонівські плани”, критикував керівництво “Київміськбуда”, обіцяв добитися компенсації втрачених фінансових активів та самостійно добудувати житлові комплекси, які ця компанія до 2019 року зводила під брендом майже однойменної держкорпорації “Укрбуд”. Всі ці заяви тоді викликали сумніви, оскільки нещодавно Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ “Укрбуд Девелопмент” через його багатомільйонні борги. А після затримання на хабарі, схоже, Микитасю доведеться надовго забути про його т.зв. бізнес. Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду” Відзначимо, що нардеп від “Слуги народу” та власник мережі табачних кіосків в Києві Андрій Холодов переважно перебуває в Відні. А нардеп від “ОПЗЖ” Вадим Столар, який, за інформацією KВ, дуже старається повернутись до справ в Києві, перед початком повномасштабного вторгнення росії в Україну поїхав до Європи і перебуває на своїй віллі в Сан-Жан-Кап-Ферра під Ніццею (Франція). KВ повідомляла, що між “Слугою народу” та екс”ОПЗЖ” існує тісний зв’язок на грунті лобізму будівельних схем в інтересах великих забудовників. Читайте: Будівельний союз “Слуги народу” та “ОПЗЖ” Фото: колаж КВКиївВлада

Президент України Володимир Зеленський закликає країни Заходу створити повітряний щит для української держави через останні ракетні атаки з боку рф. Про це KВ стало відомо з повідомлення ОП з посиланням на заяву під час онлайн зустрічі країн G7. Підписуйтесь на “КиївВладу”   За словами Зеленського, вже другий день Україна страждає від масованих російських ракетних ударів. “Уже другий день Україна потерпає від масованих російських ракетних ударів. І 230-й день – від російської терористичної війни. Відучора ворог застосував уже понад сотню крилатих ракет і десятки різних безпілотників, включно з іранськими “Шахідами”. І кожні десять хвилин я отримую повідомлення про застосування ворогом іранських “Шахідів”, — сказав український лідер. За його словами, Україна потребує підтримки. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Але ми можемо подолати цю загрозу. У нас є формула миру. І зараз, реагуючи на російський терор, на псевдореферендуми й спробу анексії нашої території, ми можемо застосувати формулу миру так, щоб у держави-терориста не залишилося жодного шансу. Перший пункт – оборонна підтримка. Повітряний щит для України. Це частина гарантій безпеки, які є елементом нашої формули миру. Коли Україна отримає достатню кількість сучасних та ефективних систем ППО, ключовий елемент російського терору – ракетні удари – перестане працювати”, — сказав Зеленський. Також Зеленський запропонував в рамках засідання країн "Великої сімки" (G7: США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Японія) про розміщення міжнародної місії на кордоні з Білоруссю для моніторингу безпекової ситуації. "На кордоні України й Білорусі може бути розміщена місія міжнародних спостерігачів для моніторингу безпекової ситуації. Формат може бути опрацьований нашими дипломатами. І я прошу вас на рівні “Групи семи” підтримати цю нашу ініціативу", - заявив Зеленський. Читайте: Через російські обстріли 10 жовтня загинуло 19 людей, 105 травмовано – ДСНС Фото: ОП КиївВлада

Народні депутати, які пройшли до парламенту від нарешті ліквідованої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”), почуваються чудово. Запорукою цьому є, зокрема, тісний союз екс”ОПЗЖ” та правлячої партії “Слуга народу” в сфері будівельного бізнесу. Ключові фігури тут – секретар парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Дмитро Ісаєнко та голова “Слуги народу” Олена Шуляк (обидва на колажі). Серед іншого, Ісаєнко, який контролює групу будівельних компаній “Perfect Group”, продав Нацгвардії квартири за ринковою ціною на 54 млн гривень. А компанії з бізнес-груп нардепів Вадима Столара та Юрія Бойка успішно здають в оренду свою нерухомість – теж на десятки мільйонів гривень на рік. Схоже, проросійські політики не думають йти геть, бо, як і багато інших можновладців, очікують на сотні мільярдів гривень, які після перемоги над росією підуть на відновлення зруйнованої московитами інфраструктури. Про це KВ стало відомо із сюжету проєкту журналістських розслідувань Bihus Info від 26 вересня 2022 року, в якому йде мова про народних депутатів Верховної Ради (ВР), обраних від “ОПЗЖ”, яка остаточно була заборонена 15 вересня, хоча її діяльність була призупинена ще в березні, а 14 квітня фракція “ОПЗЖ” припинила своє існування в ВР. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В сюжеті розповідається про те, як один з лідерів “ОПЗЖ” Юрій Бойко, один з найближчих соратників Медведчука Нестор Шуфрич, одіозний забудовник та “екссмотрящій за Києвом” Вадим Столар та віце-президент Конфедерації будівельників України (КБУ) Дмитро Ісаєнко продовжують заробляти десятки мільйонів під час повномасштабної війни, в тому числі – за рахунок бюджетних коштів. З точки зору будівельної галузі в цій компанії найцікавішим є Дмитро Ісаєнко, який досі займає посаду секретаря парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ВР. І саме Дмитру Ісаєнку в сюжеті приділено найбільше уваги, в тому числі – через його потужні лобістські схеми в партії “Слуга народу” та Міністерстві розвитку громад та територій (Мінрегіон). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться КВ зазначає, що інформація про Ісаєнка, оприлюднена в сюжеті Bihus Info, не є секретом для учасників будівельного ринку. Проте, ймовірно, вперше ці факти набувають прямого широкого публічного розголосу. Ісаєнко, Шуляк і Козловська За інформацією Bihus Info, закритий венчурний інвестиційний фонд (ЗВІФ) “Княгиня  Ярославна”, бенефіціаром якого є Дмитро Ісаєнко (про це свідчать його декларації), протягом поточного року продав Нацгвардії (підпорядковується МВС, – КВ) 26 квартир в об’єктах “Perfect Group” за 54 млн гривень. “На будівельному ринку “Perfect Group” вважається бізнесом Ісаєнка. І сам він хвалить цю будівельну групу в своїх колонках, рекламує і не декларує. У Нацгвардії нам пояснили, що гроші передбачені бюджетом, а саме житло буде розподілено між військовослужбовцями та членами їхніх сімей у порядку черговості… ми цілком і повністю підтримуємо ініціативу забезпечення квартирами тих, хто боронить нашу країну. Але питання у нас до іншого: як серед усіх київських забудовників можна обрати представника проросійської “ОПЗЖ”? Тим паче, що ціни на квартири абсолютно ринкові, а не спецпропозиція по акції”, – говорить в сюжеті журналістка Марія Землянська. Відповідно до декларацій Дмитра Ісаєнка, ЗВІФ “Княгиня Ярославна” заробив для нардепа в 2019 році 31,6 млн гривень, у 2020 році – 67 млн гривень, у 2021 році – 114,4 млн гривень.  Варто нагадати, що Дмитро Ісаєнко, який також є віце-президентом КБУ, з 1999 по 2007 рік працював на високих будівельних посадах в Міноборони – від заступника начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління до директора Департаменту будівництва та відчуження фондів. Деякі джерела в будівельній галузі досі дотримуються думки, що за скандалами про продаж за безцінь військових містечок в часи міністра оборони Анатолія Гриценко насправді стояв Дмитро Ісаєнко. З 2007 по 2015 рік Дмитро Ісаєнко працював заступником міністра Мінрегіону, пересидівши Дмитра Яцубу (двічі був міністром), Василя Куйбіду, Віктора Тихонова, Анатолія Близнюка, Геннадія Темника та Володимира Гройсмана. Звільнено Ісаєнка було за часів міністра Геннадія Зубка (“батько децентралізації”) – тільки тому, що вибухнув скандал через нібито фіктивний статус учасника АТО, який мав Ісаєнко. Заява Дмитра Ісаєнка на позбавлення його статусу учасника АТО, фото: Громадське Весь цей час, за інформацією Bihus Info, всі бізнеса Дмитра Ісаєнка були оформлені на близьких до нього осіб, в тому числі – на дружину. Мова йде про наступні компанії: ТОВ “Ніка” Лтд; ТОВ “Спецбудінвест-17”; ТОВ “Спецмехбуд 21”; ВАТ “НВК “Будівельний капітал” (зараз цю компанію ліквідовано, раніше вона була фігурантом низки гучних скандалів); ТОВ “Сучасне будівництво “ПІБ”; ТОВ “Столиця Інвестбуд-3” ТОВ “Константа-Монолітбуд”; ТОВ УНР ПІБ” (з 2014 року – ТОВ “Консалтингова компанія “Маркетинг Стайл”). Деякі компанії Дмитра Ісаєнка, фото: скрін Bihus Info Зокрема, засновником компанії “УНР ПІБ” був Андрій Бондарець, який в реєстраційних документах цієї фірми вказував одну з домашніх адрес Андрія Ісаєнка та його дружини Наталі. Крім того, ця компанія була зареєстрована в Києві на вул. Бориспільській, де “прописана” низка фірм, пов'язаних з Ісаєнком Журналісти Bihus Info нагадали, що саме “УНР ПІБ” отримала замовлення на будівництво карпатської дачі президента Віктора Януковича – на понад 150 млн гривень. В цьому замовленні був також підряд на реконструкцію альтанки в Синьогорі. Але замість альтанки там було збудовано ресторан вартістю 24 млн гривень, або 3 млн доларів – за курсом того часу. Той самий ресторан для Януковича в Синьогорі за 3 млн доларів бюджетних коштів, фото: скрін Bihus Info За даними Bihus Info, в серпні поточного року дружина Ісаєнка стала власницею трьох приміщень на лівому березі Києва – ймовірно, двох офісів та комори в ЖК “Лебединому”, девелопером якого є згадана вище “Perfect Group”. “Саме через зведення цього ЖК і “Perfect Group”, і венчурний фонд “Княгиня Ярославна” стали фігурантами кримінального провадження за підозрою у несплаті податків та виведенні коштів покупців [квартир] у 2019 році. За даними слідства, схема працювала так: за квартири в ЖК “Лебединий” покупці традиційно переказували кошти не “Perfect Group”, а на рахунки двох інших компаній. Одна з них – венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Княгиня Ярославна”. А далі процитую: “ймовірно, частина грошових коштів вказаного фонду, які не витратили на будівництво, під виглядом безповоротної фінансової допомоги переводяться з вказаного фонду на рахунки підприємств з ознаками фіктивності та в подальшому переводяться в готівку для посадових осіб “Perfect Group” без сплати податку до Державного бюджету". Будинок від “Perfect Group”, а гроші – на “Княгиню Ярославну””, – розповіла журналістка Марія Землянська. Девелоперська компанія “Perfect Group” має в своєму портфелі близько трьох десятків проєктів житлових комплексів, переважно у Києві та Київській області. Будівництво цих об'єктів нерідко супроводжується скандалами через різні порушення.  Наприклад, Державіаслужба України через суд вимагає зупинити будівельні роботи та знести вже зведені споруди ЖК “Ліко-Град Perfect Town” (проєкт “Perfect Group” та девелопера “Ліко-Холдінг”, який належить екснардепу від “Партії регіонів” Ігорю Лисову) біля столичного аеропорту “Жуляни”, бо забудовники перевищили максимально допустиму висотність своїх об'єктів більш, ніж на два десятки поверхів. Бо містобудівні умови та обмеження передбачають будівництво об’єкту не вище двох поверхів. Крім того, слідчі Нацполіції вважають, що цей ЖК зводиться на непризначеній для будівництва житла землі.  Читайте: Справа про будівництво ЖК “Ліко-Град Perfect Town” дійшла до Касаційного суду Журналісти цілком обгрунтовано припускають, що Дмитро Ісаєнко та його друзі-будівельники, в тому числі з “ОПЗЖ”, очікують на повоєнне відновлення України, коли за рахунок репарації з російської федерації (чи з того, що від неї залишиться) та західних партнерів у відновлення зруйнованої інфраструктури будуть вкладатися сотні мільярдів доларів. І безконтрольному освоєнню цих грошей має посприяти скандальний законопроєкт “щодо реформування сфери містобудівної діяльності №5655 від 11 червня 2021 року, який ВР прийняла в першому читанні 1 липня того ж року.  Читайте: НАПК выявило коррупциогенные факторы в законопроекте о реформировании градостроительной деятельности Згідно з цим документом, держава планує покласти функції нагляду та накладання штрафів на Мінрегіон. Значну увагу буде приділено контролю над архітекторами, планувальниками та інженерами. А контроль безпосередньо над забудовниками буде перекладено на приватні контролюючі компанії, які будуть сплачувати від 3 до 5 млн євро в гривневому еквіваленті у якості страховки. Заступниця голови Архітектурної палати України Анна Кирій переконана, що ця схема розроблена задля контролю будівельного ринку лише тими забудовниками, хто може дозволити собі оформити “приватні містобудівні контролі” та сплачувати страховку.  Тут варто зазначити, що 16 лютого 2021 року в ВР було зареєстровано законопроєкти №5071 та №5072 члена профільного комітету, нардепа-мажоритарника Олега Дунди (Київщина, 91 округ). В цих законопроєктах закладено деякі норми, які є в №5655, але із системними запобіжниками та без перекосів на користь забудовників. Проте ці законопроєкти так і зависли. А згодом з’явився законопроєкт №5655, який взяв з №5071 та №5072 деякі норми та абсолютно повністю викрутив їх на користь забудовників. Читайте: Законопроєкт 5655: чеки для ФОПів забудовників замість хабарів в ДАБК та знищення архітекторів як професії Зараз, за інформацією КВ, №5655 готується до другого читання. Над ним працюють умовна “команда Олени Шуляк та Наталії Козловської”. Ніхто з членів профільного комітету ВР чи спеціалістів з будівельної галузі гадки не має, що буде в тому законопроєкті, але, за окремими судженнями, він буде повністю переписаний. Що протирічить Регламенту ВР, але вже не є чимось незвичним для монобільшості. Так, наприклад, сталося з багатостраждальним законопроєктом “Про столицю”, який так і не було прийнято у другому читанні.  Джерела Bihus Info й джерела КВ одностайно стверджують, що натхненником №5655 є Дмитро Ісаєнко. А в публічній площині його тягнуть заступник голови профільного комітету, заступник голови фракції “Слуги народу” і лідер цієї партії Олена Шуляк, а також заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.  Джерела КВ на будівельному ринку давно вказують на Наталію Козловську, як людину Дмитра Ісаєнка. Що підтверджують робочі біографії Ісаєнка та Козловської, які не просто перетинаються, а йдуть синхронно – по Міноборони та Мінрегіонбуду. Трудові біографії Наталії Козловської та Дмитра Ісаєнка, фото: скрін Bihus Info Щільна системна співпраця Шуляк саме з Козловською та КБУ примушує дійти висновку, що розмови про ангажованість лідера партії “Слуга народу” під Ісаєнка – не пусті балачки. Тим більш, що Олена Шуляк нещодавно заявила в інтерв’ю “НВ”: "Я можу говорити за ту частину представників ОПЗЖ, які працюють в нашому комітеті (з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, – КВ). Вони працюють дуже конструктивно, підтримують всі ініціативи монобільшості". Чи варто нагадувати, що головний представник ”ОПЗЖ” в цьому комітеті – його секретар Дмитро Ісаєнко? Читайте: Чому в ВР та місцевих радах досі сидять депутати від “ОПЗЖ”? Треба запитати у очільника “Слуги народу” І це, до речі, відображає загальний тренд під куполом – екс”ОПЗЖ” (зараз це депутатські групи “Платформа за життя та мир” на чолі з Юрієм Бойко та “Відновлення України”, до складу якої увійшли Дмитро Ісаєнко й Вадим Столар), голосує так, як треба умовній монобільшості “Слуги народу”. Натомість умовна монобільшість підтримує відверто схематозні та потенційно корупційні закони, які лобіюють забудовники, в тому числі – з лав “ОПЗЖ”. Читайте: Урядовий корупційний схематоз для забудовників під виглядом “житла для переселенців” ВР прийняла розкритикований архітекторами закон про відновлення населених пунктів Боєць “Батальйону Монако” Вадим Столар повертається КВ повідомляла, що народний депутат від “ОПЗЖ” та екс”смотрящій за Києвом” Вадим Столар поїхав з України ще до початку повномасштабного вторгення росії в Україну. Офіційна версія – щоб поздоровити свою бабусю з її днем народження.  Вадим Столар та його бабуся, фото: Facebook Вадима Столара Хоча, джерела, дотичні до “екссмотрящего за Києвом” казали, що таким чином Столар втік від майбутньої навали московитів, щоб пересидіти війну за кордоном і, за повернення, домовлятись з переможцями. В травні вибухнув скандал: стало відомо, що головна лікарка Олександрівської лікарні Людмила Антоненко, яка також є двоюрідною сестрою Столара, забороняє приймати допомогу для лікарні від будь-кого іншого крім Фонду Вадима Столара. Пройшли місяці, а ситуація в Олександрівській лікарні та ж сама – в вересні стало відомо, що керівництво Олександрівської лікарні забороняє приймати допомогу від волонтерів, за виключенням Фонду Вадима Столара. 27 червня стало відомо, що Вадим Столар нібито виходить з будівельного бізнесу в столиці. Через місяць Столар переписав свій медіа-бізнес (телеканали "Типовий Київ", Odesa.live та Live) на співзасновницю креативних агентств We know how та Badoev ID Ганну Ковальову, яка є засновником та директором БО “БФ “Майбутнє для України” Вадима Столара. В серпні журналіст УП Михайло Ткач знайшов Вадима Столара на його віллі в Сан-Жан-Кап-Ферра – під Ніццею (Франція). Читайте: Вадим Столар, Сергій Львочкін, брати Суркіси, Костянтин Жеваго та інші під час повномасштабної війни з росією компактно переховуються в Монако та під Ніццею (фото, відео) “Так, його (Вадима Столара, – КВ) благодійний фонд допомагає Збройним Силам України і цивільним. А паралельно фірми Столара, які займаються здачею нерухомості та продовжують приносити йому мільйони. Для прикладу – тільки компанія “Передові технології Плюс”, яка здає в оренду приміщення у “Парусі (бізнес-центр на вул. Мечникова в Києві, який Вадим Столар у 2021 році викупив у бізнесмена Вагіфа Алієва, - KВ) після початку повномасштабного вторгнення і до вересня отримала за здачу майна понад 56 млн гривень”, – повідомила Марія Землянська. В той же час, за спостереженнями KВ, від початку вересня активізувались будівельні бізнеса структури Вадима Столара, в тому числі ті, де, за даними KВ, раніше партнером Столара був Віктор Медведчук. Зараз, схоже, доля Медведчука в будівельному бізнесі Столара перейшла комусь іншому, не виключено, що комусь з владних персон або афільованих з ними громадян. Нагадаємо, що Столар де-факто контролює, як мінімум, чотири столичні компанії-девелопера: “BudCapital”, “IB Alliance”, “bUd development” та “ENSO” (у пресслужбі останньої компанії прямо заперечували причетність Столара до неї, – KВ). Деякі джерела КВ кажуть, що зараз Столар має намір позбавитись мандату парламентарія. Ймовірно, щоб вийти з публічного поля й повернутись до звичних для себе тіньових корупційно-кримінальних схем. І разом з цим уникнути найменшої ймовірності потрапити до реєстру олігархів. Також кулуарами ходять чутки, що Вадим Столар активно намагається відродити вплив на процеси в Києві. І, мовляв, цьому сприяє не його колишній друг Віталій Кличко, а дружні контакти в Офісі Президента. Бойко і Шуфрич: партнер Льовочкіна, колишній друг Медведчука та відлуння Данілова Цікава деталь: Юрій Бойко – єдиний з колишніх лідерів “ОПЗЖ”, хто не втік з України через навалу російської федерації та дерашизацію вітчизняної влади. Але це не заважає йому утримувати разом з Сергієм Льовочкіним контроль над “Київгазом”, незважаючи на те, що ще одна їхня компанія (“Київгазенерджі”) була усунена від постачання газу. Читайте: Час негайно вигнати Льовочкіних з “Київгазу” та повернути підприємство столичній громаді Доки Льовочкін сидить під Ніццею на своїй віллі по сусідству зі Столаром і інколи катається по футбольним матчам, родина Бойка заробляє непогані гроші на киянах. За даними Bihus Info, ТОВ “Столична нерухомість”, яка офіційно записана на дружину Юрія Бойка (Віру Бойко), від початку повномасштабної війни і до вересня вона заробила майже 11,5 млн гривень на здачі в оренду нерухомості. Ось так, вчасно зорієнтувавшись в ситуації та почавши підігравати умовній монобільшості в парламенті, один із засновників проросійської “ОПЗЖ” зберіг свої статки та вплив на ситуацію. Те ж стосується і колишнього близького партнера Віктора Медведчука – Нестора Шуфрича. Журналісти Bihus Info стверджують, що фірми записані на помічників нардепа Шуфрича, продовжують свою діяльність. Найяскравіша історія про бізнес-походеньки Нестора Шуфрича в Києві – Київський річковий порт.  В 2016 році Шуфрич підтвердив купівлю компаніями, якими володіють члени його родини, акцій Київського річкового порту на вторинному ринку.  Тоді передбачалося, що вокзал перетворять на ресторанну галерею та туристичний центр, розширивши площу будівлі вдвічі за рахунок підвальних поверхів. Але, через проблеми з другою чергою реконструкції Поштової площі, будь-які роботи з річковим вокзалом виявились неможливими. І у вересні 2021 року стало відомо, що цю будівлю на 10 років орендувала компанія “Вищий навчальний заклад “Американ Юніверсіті Київ”, засновниками якої є Олексій Шершнєв та компанія “Сіті істейт менеджмент” (кінцевий бенефіціар – співвласник торгової мережі “АТБ” Геннадій Буткевич). Читайте: Бродский и Шуфрич сдали киевский Речвокзал в аренду на десять лет Буткевичу и его партнеру Тут є велика цікавинка. Партнером Нестора Шуфрича по Київському річковому вокзалі (де головний бізнес – видобуток піску) є Михайло Бродський, син якого разом з дружиною секретаря РНБО Олексія Данілова спільно володіють ПАТ “Київський деревообробний комбінат”. Партнерство між родинами Данілова та Бродського є відголоском їхньої співпраці в середині 90-х років, коли тодішній мер Луганська Олексій Данілов користувався послугами “Денді” - тодішнього банку Михайла Бродського. І наостанок. За інформацією Bihus Info, досі працює охоронна фірма “Шторм”, яка допомагала Віктору Медведчуку тікати з-під домашнього арешту. Співзасновником “Шторму” є колишній охоронець Медведчука – нардеп Віктор Чорний.  Фото: колаж КВ КиївВлада

З 1 липня 2020 року в Україні запрацював так званий закон про спліт, згідно якому небанківські фінустанови, в тому числі, страхові компанії перейшли під нагляд та регулювання Нацбанка. Одним із основних результатів "керування" новим "мегарегулятором" стало різке зменшення кількості страхових компаній (СК) з 210 до 140 одиниць. Про це йдеться в статті журналіста Олексія Комахи для KВ. Підписуйтесь на “КиївВладу”  "Ми прогнозуємо, що в найближчий рік з ринку може піти ще 40-60 СК, тобто кожна третя. Маю інформацію, що декілька СК вже готуються до припинення роботи", – каже генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” (АСБ) В’ячеслав Черняховський. В основному це компанії з українським капіталом. Іноземці, в тому числі російська СК "Альфа страхування", скоріше за все, залишаться на українському ринку. Проблема різкого скорочення учасників ринку полягає не тільки у війні, але і в безглуздій та потенційно корумпованій регуляторній політиці НБУ стосовно страхового ринку, що вже обернулася для СК втратою прибутків та скороченням робочих місць. Одна з ключових проблем – НБУ жорстко обмежив можливість СК перестраховувати військові та виробничі ризики за кордоном. Як не дивно, за словами страховиків, іноземці, в тому числі компанії зі світовим ім'ям, такі як AXA (Франція), Lloyds (Велика Британія), Allianz (Німеччина), Anthem (США) та інших готові перестраховувати військові ризики українців. Але місцеві СК не мають змогу придбати для цього валюту в необхідному обсязі. Внаслідок цього, страхування воєнних ризиків в Україні здійснюють всього декілька СК, які в умовах обмежень НБУ здатні запропонувати клієнтам відшкодування приблизно 5-10% збитків – наприклад, від потрапляння ракети чи снарядів в виробничі потужності, нерухомість або авто. Крім того НБУ останнім часом висуває до страховиків такі регуляторні та бюрократичні вимоги, в тому числі щодо звітності та статків акціонерів, які іноді не можуть бути виконані місцевими компаніями на відміну від іноземних. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Наша страхова компанія знаходиться в Запоріжжі. Вже півроку ми працюємо під обстрілами, ми втратили частину підрозділів та майна, що опинились на окупованій території. Незважаючи на це, компанія не припиняє виконувати зобов’язання перед клієнтами, сплачує податки, дає роботу, дотримується раніше встановлених вимог щодо ведення бізнесу. Ми сподівались на підтримку від регулятора, а бачимо, навпаки, введення несправедливих вимог, що свідомо ставлять українські та іноземні компанії в нерівноправні умови”, – говорить генеральний директор СК “Оранта-Січ” Єгор Петровський.  У листопаді 2021 року НБУ розробив чергові зміни до Правил складання та подання звітності учасниками ринків небанківських фінансових послуг, але НБУ знову пропонує повністю змінити ці правила та збільшити кількість форм звітності (з 14 до 19) й оновити перелік показників та обов'язкових нормативів. “Нацбанк – це така собі держава в державі, він ні з ким з представників ринку не погоджує свої рішення, іноді роблять вигляд,  що відбулось якесь обговорення з фінансовою спільнотою, але все це насправді проходить в стилі одобрямса”, – розповідає один із банкірів. Те ж саме відбувається і з страховиками, яких тепер регулює НБУ. "Україна для всього бізнесу придумала та запроваджує цілий план поступок, полегшень, відстрочок, зменшень податків, щоб бізнес працював. Але не для страхових компаній. Всі полегшення, що НБУ ввів для СК на початку війни, він же зараз і повідміняв одне за одним. Та ще й додає кожен день нові вимоги. Страховики не мають права купувати валюту, значить кошти на банківських рахунках знецінюються, а виплати страхових відшкодувань часто прив'язані до курсу гривні, наприклад КАСКО за кордоном чи страхування медичних витрат за кордоном", – каже голова правління СК "Рідна" Лариса Невшупа.  Крім того, НБУ всіма способами намагається вичавити з ринка дрібні та середні СК з українським капіталом. Нещодавно була анульована ліцензія на медичне страхування СК "Брокбізнес" та ліцензії СК "Престиж", в тому числі, за вигаданим мотивом – на страхування тварин. "Складається враження, що робиться все можливе, щоб адміністрування бізнесу в страхових компаніях стало настільки витратним, що віддача на капітал, яка і так впала з 8,1% у 2020 до 5,6% у довоєнному 2021 році, тепер буде близькою до нуля або генеруватиме збитки, оскільки обслуговування бізнесу вже зараз потребує більше людей, ніж кількість спеціалістів з продажів у компанії", – розповідає Черняховський. Для невеликих та середніх страховиків витрати на адміністрування діяльності зростають непропорційно більше, ніж для великих компаній, що можна вважати прихованою формою антиконкурентних дій, вважають в АСБ. “Для страхового ринку це виглядає повним абсурдом, направленим на закриття компаній з українським капіталом. Не виключено (якщо НБУ не змінить свою політику – авт.) на ринку залишиться всього декілька компаній з іноземним капіталом, які в умовах війни не зможуть забезпечити ані потреби держави щодо сплати податків та зборів, ані потреби населення і бізнесу в повноцінному страховому захисті”, – впевнений директор СК “ЕКСПО СТРАХУВАННЯ” Анатолій Іванців.  За оцінками Асоціації, з ринку будуть змушені піти навіть компанії, що багато років нормально працюють, виконували всі регуляторні вимоги і зобов’язання перед клієнтами. "Це шкодить суспільству та соціально-економічній ситуації під час війни, бо зменшує кількість робочих місць, податкових надходжень до держбюджету та послабляє захист бізнесу і населення в умовах війни. Страховиками-учасниками АСБ, а це в основному компанії з українським капіталом в 2019 році, сплачено понад 195 млн гривень податків на прибуток і понад 242 млн грн заробітної плати", – говорить Черняховский. Зараз ці цифри значно менше, навіть в умовах різкої девальвації та інфляції. "Страхування є дієвим механізмом соціального захисту у всьому світі, який є суттєвою підтримкою уряду будь-якої держави, не говорячи про країну, де йде війна і кошти бюджету на нулі", – констатує Лариса Невшупа. Цікаво, що керує наглядом за банками та небанківськими фінустановами, в тому числі страховими компаніями з 2020 року заступник голови правління НБУ Ярослав Матузка (на фото внизу праворуч) – колишній менеджер проросійського олігарха Дмитра Фірташа в збанкрутілому “Родовід Банку”. Він також є протеже голови НБУ Кирила Шевченко (на фото вгорі ліворуч), який повністю підтримує та направляє дії Матузки. В НБУ пояснюють обмеження на перестрахування за кордоном можливістю виводу капіталів. В тому числі олігархів та топ-чиновників. Хоча, насправді, вони вже це зробили через банки в тому числі за рахунок рефінансування НБУ. З початку нової війни НБУ надав банкам біля 100 млрд гривень довгострокових кредитів рефінансування на пільгових умовах на 5 років. Левова частка цих грошей платників податків була оперативно проконвертована банками в іноземну валюту та виведена за кордон. Тільки на другий день нової війни 25 лютого 2022 року банки отримали рекордні кредити НБУ майже 19 млрд гривень без застави та на невідомі цілі. Серед цих банків -  рос “Альфа банк” Михайла Фрідмана (4,6 млрд гривень) та “Універсал банк” Сергія Тігіпко (2,9 млрд гривень). "Всі, хто бажав вивести свої великі капітали під час паніки вже це зробили через банки. Зараз процес продовжується, але вже не в таких масштабах. Тому жорсткі обмеження для страховиків та імпортерів – це скоріше, натяк з боку чиновників НБУ на бажання отримати хабарі або відкати, або просто знищити ринок в інтересах іноземних СК", – сказав на правах анонімності один із інвестбанкірів. Читайте: Володимир Лановий: “Щоб відновлювати національну економіку, треба не піднімати, а знижувати процентні ставки” Фото: колаж КВКиївВлада

Поява драфту Київського безпекового договору (КБД) свідомо була зроблена в умовах контрнаступального руху України, коли позиції України виявились суттєво відкорегованими ходом бойових дій. Варто підкреслити, що КБД – це концептуальна стратегічна "надбудова" над окремими двосторонніми договорами, в яких безпосередньо будуть виписані гарантії як механізми самооборони, стримування збройного нападу РФ; додатковими угодами (щодо закупки ПВО/ПРО); регіональними угодами (щодо безпеки у Чорному морі). Гарантії пропонуються викласти як проміжні ресурсні інструменти до вступу України в НАТО (підтримка сил швидкого реагування, програма підготовки та спільних навчань, оборонні системи, фінансування розбудови оборонно-промислового сектору, розгортання в Україні сил територіальної оборони, яка б включала усіх цивільних осіб віком від 18 років) і як невійськові інструменти (санкції, які автоматично застосовуватимуться у разі нової російської агресії, конфіскація власності агресора, його суверенних фондів та резервів, активів його громадян і організацій). Названий широкий перелік країн, з якими фактично йдуть перемовини щодо надання гарантій: США, Велика Британія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, країни Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи. КБД концептуально вибудований навколо ідеї інтеграції України в НАТО, що є цілеспрямованим руйнуванням російського цілеполягання війни – домогтися фіксації нейтралітету України. Після того, як хід війни вивів за лаштунки денацифікацію і демілітаризацію, останні успіхи української армії завдають удару і по ідеї нейтралітету і блоку на атлантичну інтеграцію. У рекомендаціях до КБД чітко вказано, що прагнення приєднатися до НАТО є суверенним рішенням України. По-перше, Київський договір фактично може стати центральною подією перезаснування західного світу в сфері колективної безпеки і оборони. Договір вирішує одну з головних проблем нашої дипломатії – послаблення нині діючих санкцій проти Росії, які з часом ризикують бути переглянутими. Антиросійські санкції не можуть бути скасовані поки Росія не припинить агресію, не гарантує, що в майбутньому не нападе і не компенсує збитки. По-друге, КБД стає містком між країнами НАТО і нечленами НАТО, що належать до західного світу, який формує системоутворюючий консолідаційний потенціал. Звісно, будь-яка макрорегіональна консолідація поставить питання гармонізації національних і глобальних інтересів, що породить серйозну дискусію. По-третє, Київський договір може стати прецендентом нового міжнародного порядку, що дозволить у майбутньому бути поширеним і на інші нації, що забажають вийти із сфери впливу Росії. Наприклад, Білорусь, Молдова або Грузія. По-четверте, гарантії Київського договіру будуть поширені на всю територію України в межах міжнародно визнаних кордонів, в тому числі на Східний Донбас і Крим. Це контрастує із "стамбульскими ідеями" березня 2022 р., а значить непрямим чином свідчить про те, що Захід все більше схиляється до сценарію забезпечення поразки Росії. По-п'яте, документ не містить воєнно-коаліційних гарантій про спільну оборону за аналогією статті 5 Вашингтонського договору НАТО. Зрозуміло, що західний світ, навчений досвідом двох світових війн, які розпочинались саме через наявність воєнно-коаліційних гарантій малим державам (Сербії в 1914 та Польщі в 1939), психологічно не здатний радикально перебороти в собі корпоративний егоїзм, історично сформований в певній географії. Але вода камінь точе. Вступ України в ЄС здатний буде пришвидшити й атлантичну інтеграцію України. Олег Постернак, кандидат історичних наук, керівник “Центру політичної розвідки” Джерело публікаціїКиївВлада