Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
29 березня 2018 г. 13:30
Раздел: Територія розуму
Чи наступить Київська область на київські автогазові граблі
Як відомо, процес впорядкування автомобільного газового ринку, або як його ще називають “боротьба з нелегалами на ринку автомобільного палива” в Київській області вже стартував та набирає обертів. Створена профільна міжвідомча комісія, працює мобільна група з виявлення порушників, моніториться ринок. Вже можна зробити певні висновки та звернути увагу на принципові відмінності у підходах до цього питання між тими які застосовує Київська облдержадміністрація (КОДА) та тим, що робила Київська міська державна адміністрація (КМДА).
В Києві мер Віталій Кличко особливо не переймався питаннями законності своїх дій та й особливо не цікавився проблематикою цього ринку. КМДА забула про часто нею вживане слово “європейськість” і вчинила з малим та середнім бізнесом, який експлуатував невеликі газові заправки так, як це зробив би в радянські часи міськком Компартії – оголосила такі об’єкти “небезпечними ворогами народу” та усунула з ринку жорсткими репресіями.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Єдина відмінність від “радянщини” - те, що натхненником таких дій став не марксизм-ленінізм, а неприкритий вплив на керівництво КМДА профільного об’єднання крупних мереж АЗС відомих брендів – Нафтогазової асоціації України (НАУ), з якою Віталій Кличко відкрито підписав меморандум про співпрацю.
На відміну від КМДА, Київська облдержадміністрація поки що демонструє виваженість та намагання розібратися в ситуації. Як не дивно, але на засіданнях профільної комісії ОДА та в заявах керівників області звучать не тільки звинувачення на адресу підприємців. Намітилися конкретні спроби розібратися у причинах, що унеможливлюють повну легалізацію такого виду підприємницької діяльності, як торгівля автомобільним скрапленим газом через автомобільні газозаправні пункти (АГЗП).
Схоже, що керівництво КОДА усвідомило, чи не вперше серед державних органів, що саме відсутність нормативно-правового врегулювання такої підприємницької діяльності на рівні держави і є головним чинником, що поставив підприємців на межу законності. Певну надію підприємцям дає той факт, що керівництво КОДА озвучило наміри звернутися до Верховної Ради та Кабінету міністрів з ініціативою розробки загальнонаціональних єдиних правил гри для роботи АГЗП.
Зараз такі правила відсутні. Натомість, є набір нечітких, часто безглуздих норм, які протирічать одна одній та розпорошені серед десятків нормативно-правових актів. Саме така нормативно-правова ситуація містить значні корупційні ризики та дає змогу недобросовісним чиновникам трактувати ці норми на власний розсуд і самим вирішувати кого карати, а кого милувати.
Читайте: Монополізація паливного ринку руками чиновників триває. Київщині приготуватись
Згадаймо, як минулого року у Києві тодішній перший заступник голови КМДА Генадій Пліс перед зачисткою ринку від газових заправок відкрито заявив, що продаж автомобільного скрапленого газу у місті буде дозволено лише через багатопаливні мережі АЗС. До чого привели такі заяви? До втрати сотень легальних робочих місць та безпідставного здорожчання автомобільного газу для киян через руйнування вільної конкуренції на ринку.
Справді, без втручання вищих державних органів врегулювати діяльність АГЗП неможливо. Найпершим кроком держави в цьому питанні має стати визнання скрапленого газу альтернативним видом палива, як це зроблено в багатьох країнах світу та Євросоюзу.
Другим кроком має стати визнання АГЗП окремим від АЗС видом об’єктів з продажу автомобільного пального. АГЗП нє якимось унікальним українським винаходом. Такі об’єкти працюють по всьому світу - навіть у такій консервативній автомобільній країні з традиційно низькою вартістю бензину, як США.
Більше того, в більшості розвинених держав, особливо в Євросоюзі, на рівні урядів країн впроваджуються заходи які стимулюють розвиток такої інфраструктури. Оскільки це спонукає автовласників на перехід від традиційного автопалива до скрапленого газу - через вигідність та екологічність останнього.
Читайте: На Киевщине стартовал передел автозаправочного рынка
Застосування ж одних і тих самих вимог, які регулюють роботу АЗС та АГЗП, є безглуздям. Автозаправна станція з кількома видами палива та АГЗП - категорично принципово різні об’єкти, як за технічною складовою, так і за ступенем ризиків.
Держава має нарешті виступити найвищим арбітром, показати простий та надійний шлях підприємцям і розв’язати існуючі протиріччя. Ринок потребує спочатку правил, а потім вже можна займатися пошуком порушників. Тільки чітке нормативно-правове врегулювання дасть змогу підприємцям повністю легалізувати свою діяльність і дасть впевненість учасникам ринку у спокійній стабільній роботі при дотриманні чітких та розумних державних вимог.
Мають бути прибрані зайві адміністративні бар’єри та корупційні ризики. Необхідно забезпечити вільний доступ на ринок та основні принципи вільної конкуренції. Унеможливити вчинення чиновниками антиконкурентних дій на користь одних учасників ринку за рахунок інтересів інших.
“…в тих же нещасних країнах, де існує постійна загроза від можновладців, підприємці змушені зберігати значну частину свого капіталу в надійному місці, щоб вчасно сховатися з ним у безпечне укриття”, - Адам Сміт, “Дослідження про природу та причини багатства народів”.
Читайте: Торгівля індульгенціями: державна політика промислової та техногенної безпеки на ринку автомобільного паливаМихайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців"
KиевVласть
26 березня 2018 г. 09:28
Раздел: Новини
Предприниматели просят спасти “Житний рынок”
Предприниматели, работающие на коммунальном предприятии (КП) “Житний рынок”, просят помочь с честным назначением нового директора предприятия, спасти рынок от уничтожения и жалуются на поборы чиновников из КГГА. Предприниматели также сообщают, что возможным закрытием рынка обеспокоена и общественность Подола, готовая встать на защиту “Житнего рынка”.
Об этом KV стало известно из письма предпринимателей члену конкурсной комиссии по выбору нового директора КП “Житний рынок” (*), президенту ОО “Антикоррупционный предпринимательский фронт” (**) Игорю Егорову.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“На эту должность (директора КП “Житний рынок”, - KV) нужен человек, который сохранит рынок и наведет на нем порядок, оставив его в дальнейшем сельскохозяйственным… Также нас поддерживает большое количество киевлян, которые привыкли годами делать покупки на “Житнем рынке”. Покупатели обеспокоены слухами о закрытии рынка и готовы встать на его защиту, в том числе, “Община Подола” во главе с Матвиенко И.О.”, - сообщили предприниматели.
Они подчеркнули, что предыдущие руководители “Житнего рынка” привели его в состояние упадка. Потому предприниматели готовы помочь новому директору возродить рынок. “Мы поддерживаем реконструкцию рынка, но без его закрытия, с сохранением рабочих мест на этот период”, - подчеркнули они.
Также в письме упоминается, что строение “Житнего рынка” расположено а ареале историко-культурного заповедника “Старый Подол”, утвержденного постановлением Кабмина. Потому менять целевое назначение земли под рынком запрещено.
Источники KV на “Житнем рынке” также сообщили, что их действующий директор Аман Моламов (также принимал участие в конкурсе) ушел на больничный.
При этом, заверяют продавцы, на рынке перед каждым праздником идут поборы. “Собирают продукты, цветы и потом руководство несет все собранное в КГГА”, - сказали предприниматели.
Читайте: Киев при Кличко лишится своих коммунальных рынков
KV писала, что по итогам конкурса на должность директора КП “Житний рянок” Киевскому городскому голове Виталию Кличко на выбор для утверждения поданы две кандидатуры - Романа Головина и Вадима Фиоктистова. Вадима Фиоктистова на должность директора рынка продвигает заместитель главы Киевской горгосадминистрации (КГГА) Дмитрий Давтян.
Источники KV в конкурсной комиссии сказали, что у Головина, несмотря на высокое качество его презентации и очевидный профессионализм, к сожалению, нет шансов быть назначенным на пост директора “Житнего” или какого-либо иного КП. “Он не из “системы”, хотя специалист очень хороший”, - утверждают источники KV.
Вадим Фиоктистов, представляя свое видение развития “Житнего рынка”, предложил сделать там продуктовый бутик по типу ЦУМа. Или отдать рынок частному инвестору, как Сумской рынок в Харькове. Этот рынок, как выяснила KV, после реконструкции ушел в руки компании, близкой к мэру Харькова Геннадию Кернесу.
Читайте: Давтян может оставить Киев без Житнего рынка
* КП “Житній ринок” (код ЄДРПОУ: 05587843)
** ГО “Антикорупційний підприємницький фронт” (код ЄДРПОУ: 38782255)
Фото: предоставлено предпринимателями “Житнего рынка”
KиевVласть
15 березня 2018 г. 16:00
Раздел: Тексти
Давтян может оставить Киев без Житнего рынка
Конкурсная комиссия определила двух претендентов на должность директора коммунального предприятия (КП) “Житний рынок”. Одним из них прогнозируемо стал Вадим Фиоктистов (на фото слева), которого уже открыто лоббирует заместитель главы Киевской горгосадминистрации (КГГА) Дмитрий Давтян (на фото справа). Фиоктистов предлагает поступить с Житним рынком так же, как поступили в Харькове с Сумским рынком, когда его реконструировали. После этой реконструкции Сумской рынок ушел из собственности харьковской общины в руки компании, которую связывают с мэром Геннадием Кернесом. В конкурсной комиссии Давтяну помогает лоббировать его кандидата Александр Бродский из фракции бывшего мэра столицы Александра Омельченко.
О том, что Вадим Фиоктистов стал одним из двух кандидатов на пост директора КП ”Житний рынок” (*), которые будут предложены мэру Виталию Кличко, KV стало известно из результатов заседания конкурсной комиссии, которая состоялась 12 марта.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Отметим, что по итогам первого этапа конкурса по выбору двух кандидатов на должность директора КП “Житний рынок”, который состоялся 2 марта, во второй тур прошли 9 из 11 претендентов. Организатором конкурса является Департамент промышленности и развития предпринимательства КГГА (директор - Андрей Мельничук), который после недавних ротаций находится в подчинении заместителя главы КГГА Дмитрия Давтяна.
Читайте: В Киевсовете не признают результатов скандального инвестконкурса на столичные остановки
Конкурсанты, прошедшие во второй тур, набрали следующее количество баллов:
Роман Головин - 242.
Владимир Мосенко - 202.
Валентина Мандрик - 182.
Вадим Фиоктистов - 152.
Андрей Мукан - 101.
Аман Моламов (действующий директор КП “Житний рынок”) - 92.
Олег Потапенко - 82.
Сергей Джулай - 61.
Максим Дибривный - 52.
Во время первого этапа конкурсного отбора кандидаты представляли свое видение развития “Житнего рынка”. Во всех презентациях шла речь об ужасном техническом и финансовом состоянии, в котором сейчас находится Житний рынок, все кандидаты предлагали свои варианты решения этой проблемы.
Вадим Фиоктистов, о котором КиевVласть уже писала, как о протеже замглавы КГГА Дмитрия Давтяна, также предложил свой вариант решения проблем КП “Житний рынок” (послушать выступление Фиоктистова можно здесь (с 2 часов 29 минут).
Читайте: КГГА утвердило финплан “Житнего рынка” на 2018 год с прибылью меньше, чем у таксистов
Выступая на русском языке, претендент на должность Житнего рынка заявил, что “сегодня это КП чемодан без ручки для КГГА” и “даже если вывести из тени все, то все равно не сможет покрывать экономические затраты”. В качестве примера эффективного решения Вадим Фиоктистов привел в пример Сумской рынок в Харькове.
Фиоктистов предложил сделать в Житнем рынке “элитную торговую точку, продуктовый ЦУМ”. А для этого на время реконструкции закрыть КП и провести переговоры с теми, кто уже работает на Житнем рынке, или найти некоего инвестора.
“В любом случае (нужна) глубокая реконструкция (Житнего рынка) сроком на три года, 25-30 млн гривен”, - сказал претендент на должность директора КП. Также он заявил, что “земля на которой стоит предприятие, в разы дороже самого предприятия”.
Отвечая на вопросы членов конкурсной комиссии, Вадим Фиоктистов подтвердил, что знаком с Давтянами, но в большей степени - с Александром Давтяном, отцом нынешнего замглавы КГГА. Фиоктистов сообщил, что работал с Давтяном-старшим в Харькове в местной организации “Фронта перемен”, а затем - в “Блоке Петра Порошенко” (БПП).
По поводу своей работы в Запорожской ОГА в то же время, когда там работал Дмитрий Давтян, Фиоктистов толком ничего не пояснил, сразу сообщив, что из Запорожья он перевелся в Госгеонедра. “Но не по Сеньке шапка”, - так пояснил Фиоктистов причину своего ухода из Госгеонедр.
Конкурсная комиссия долго совещалась, но так и не смогла выбрать двух кандидатов, чтобы подать их на выбор Киевскому городскому голову. По предложению депутата Киевсовета Александра Бродского (фракция “Единство”) комиссия решила перенести решение этого вопроса на второй этап.
Читайте: Дмитрий Давтян заводит своего человека на руководителя КП “Житний рынок”
Второй этап конкурса состоялся 12 марта. На нем влияние Дмитрия Давтяна на комиссию стало явным. Протокол заседания еще не опубликован, но аудиозапись можно прослушать здесь.
Александр Бродский (фракция “Единство”) заявил, что “встречался с Давтяном” и хочет “передать его мысль”. Мысль замглавы КГГА, по словам Бродского, заключается в следующем: “Вы там строите замки на песке, но главное - ответственность несет городской голова (Виталий Кличко, - KV) и частично перенес ее на своего заместителя - финансовое улучшение (КП “Житний рынок”, - KV)”.
“Его (Дмитрия Давтяна, - KV) позиция проста - рынок приносит 30 тыс гривен в месяц, как любой магазинчик на 30-50 метров на Валах. Десять магазинов на фасаде (Житнего рынка, - KV) сдать - и 300 тыс. гривен в городской бюджет… У меня остаются Головин и Фиоктистов”, - сказал Александр Бродский.
На что член конкурсной комиссии, секретарь антикоррупционной комиссии Киевсовета Андрей Осадчук (фракция “Объединение “Самопомощь”) ответил: “Я понимаю желание заместителя городского головы Давтяна иметь своих людей. Но мы затем и слушали доклады, чтобы понять стратегии. Ответственность - на руководителе коммунального предприятия. Департамент (промышленности и развития предпринимательства КГГА, - KV) и прочие департаменты (при отборе директоров КП, - KV) не формулируют четко, что они хотят. Кандидаты сами предлагают”.
Осадчук скептически оценил идею Фиоктистова сделать на месте Житнего рынка элитный продуктовый магазин ” a la ЦУМ два на Подоле” (ЦУМ был выкуплен и реконструирован компанией “Эста”, которая принадлежит Ринату Ахметову, которому также принадлежит “Киевэнерго”,- KV).
Читайте: Среди арестованных активов Ахметова - ДТЭК и Эста
На что Бродский возразил: “Ничего без нас директор КП не сделает. Его задача - реализовывать решения Киевсовета и департамента. Задача Давтяна - увеличить поступления в бюджет в десять раз”.
После этого члены конкурсной комиссии перешли к рейтинговому голосованию, чтобы выбрать двух кандидатов на представление Виталию Кличко. Согласно правилам, кандидат в рейтинговом голосовании должен набрать не менее 9 (из 14) голосов.
По итогам рейтингового голосования кандидаты набрали следующее количество голосов:
Роман Головин - 10;
Вадим Фиоктистов - 8;
Владимир Мосенко - 6;
Аман Моламов - 5;
Андрей Мукан - 3;
Валентина Мандрик - 2;
Сергей Джулай - 1;
Максим Дибривный - 1;
Олег Потапенко - 0.
Таким образом, по итогам голосования только один кандидат - Роман Головин - набрал необходимое количество голосов. После дискуссии комиссия решила остальных проголосовать еще раз, чтобы все-таки подать мэру двух кандидатов и не загонять ситуацию в глухой угол.
Со второй попытки Вадим Фиоктистов набрал девять голосов. Комиссия подаст Виталию Кличко на рассмотрение Фиоктистова и Головина. А мэр решит, кого он хочет видеть директором КП “Житний рынок”.
Комментируя это голосование, член конкурсной комиссии Игорь Егоров (руководитель ОО “Антикоррупционный предпринимательский фронт” (**) заявил *KV, что действия Александра Бродского ставят под сомнение принципы работы комиссии. “Комиссия, должна оценивать кандидатов исключительно в рамках их профессиональных способностей, а не присутствия “крыши” во власти”, - сказал Игорь Егоров.
Читайте: Кличко и Бродский “крышуют” незаконную торговлю в подземных переходах Киева
Он подчеркнул, что в честность Александра Бродского можно было бы поверить, “если бы не нездоровая тенденция у членов фракции “Единство” в Киевсовете к уничтожению киевских рынков”.
“Первопроходцем в этом деле стал Александр Омельченко, нынешний глава фракции “Единство”, с подачи которого также под видом реконструкции был уничтожен культовый для киевлян Сенной рынок, на месте которого сейчас идет наиболее токсичное и отвратительное для города строительство. Будет очень печально, если такая же судьба ждет и Житний рынок”, - подчеркнул глава “Антикоррупционного предпринимательского фронта”.
Игорь Егоров считает, что замглавы КГГА Дмитрий Давтян продвигает своего ставленника, чтобы заполучить Житний рынок, приватизировать его или арендовать на 25 лет, пролоббировав подписание инвестиционного договора с его (Дмитрия Давтяна) компанией.
Возвращаясь к презентации Вадима Фиоктистова, КиевVласть должна обратить внимание читателя на два момента. Первый - земля стоит дороже, чем само КП “Житний рынок”. Что вероятно, правда. Но само заявление симптоматично.
И второй пример - Сумской рынок в Харькове. Он действительно был реконструирован на деньги частных инвесторов. Но этот рынок уже не принадлежит общине Харькова.
На фото: Сумской рынок в Харькове. Фото: Новобудови
По информации аналитической системы Youcontrol, предприятие Харьковского облпотребсоюза “Сумской рынок” (***) 11 марта 2018 года прекратило свое существование. Сегодня этим торговым комплексом владеют компании: ООО "Диана" (****) и акционерная компания “Харьковоблэнерго” (*****).
65% акций в “Харьковоблэнерго” принадлежит Фонду госимущества Украины. Остальные акции принадлежат структурам братьев Суркисов.
По поводу ООО “Диана” источники KV в харьковских деловых и политических кругах заявили, что эта фирма, если и не принадлежит, то подконтрольна мэру Харькова Геннадию Кернесу.
Получается, или Фиоктистов привел неудачный пример, или он нечаянно назвал вещи своими именами. И опасения некоторых членов комиссии по поводу планов сына харьковского олигарха, нынешнего замглавы КГГА Дмитрия Давтяна в отношении Житнего рынка оправданы.
Более того, еще в 2014 году КиевVласть сообщала, что все три коммунальных рынка столицы (Житний, Бессарабский и Владимирский) администрация Виталия Кличко решила передать в частные руки.
Читайте: Киев при Кличко лишится своих коммунальных рынков
* КП “Житній ринок” (код ЄДРПОУ: 05587843)
** ГО “Антикорупційний підприємницький фронт” (код ЄДРПОУ: 38782255)
*** ПХО “Сумський ринок” (код ЄДРПОУ: 01563478)
**** ТОВ “Діана” (код ЄДРПОУ: 19463493)
***** АК “Харківобленерго” (код ЄДРПОУ: 00131954)
Фото: коллаж KV
2 березня 2018 г. 08:30
Раздел: Слухи и сплетни
Дмитрий Давтян заводит своего человека на руководителя КП “Житний рынок”
Вполне вероятно, что новым директором коммунального предприятия (КП) “Житний рынок” станет харьковчанин Вадим Фиоктистов, который работал в Запорожской ОГА - в то же время, когда там пост первого замглавы занимал нынешний заместитель главы Киевской горгосадминистрации (КГГА), также харьковчанин Дмитрий Давтян (на фото).
Сегодня, 2 марта пройдет первый этап конкурса на должность директора КП “Житний рынок” (*). Соответствующее решение было принято на заседании конкурсной комиссии 12 февраля 2018 года. Организатором конкурса является Департамент промышленности и развития предпринимательства КГГА (директор - Андрей Мельничук), который после недавних ротаций находится в подчинении заместителя главы КГГА Дмитрия Давтяна.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В конкурсе примут участие 11 претендентов. По итогам сегодняшнего заседания конкурсная комиссия подаст две кандидатуры на рассмотрение Киевскому городскому голове Виталию Кличко.
Но источник KV в КГГА говорят, что фаворит-победитель уже известен. Мол, новым директором КП “Житний рынок” станет Вадим Фиоктистов.
Свое мнение чиновник обосновывает тем,что Вадим Фиоктистов - харьковчанин, земляк Давтяна. И, когда Давтян работал первым заместителем главы Запорожской ОГА, Фиоктистов работал там же - директором Департамента агропромышленного развития.
“Давтян повлияет на комиссию, чтобы Фиоктистов оказался среди двух кандидатов, которых подадут на рассмотрение Кличко. А далее - уже задача убедить городского голову назначить нужного человека”, - считает источник KV.
На фото: Вадим Фиоктистов. Фото: Первый Запорожский
Он полагает, что Давтяну это вполне по плечу, поскольку прецеденты уже были. Так, утверждает чиновник, назначение Александра Нимаса и.о. директора КП “Киевтранспарксервис” (**) - следствие лоббистских усилий Дмитрия Давтяна.
“Нимас работал заместителем запорожского губернатора. Тогда они с Давтяном и сдружились”, - сказал источник.
Напомним, Нимас назначен и.о. директора КП “Киевтранспарксервис” распоряжением Киевского городского головы №6 от 12.01.2018 года - до решения вопроса о назначении директора КП “Киевтранспарксервис” по результатам конкурсного отбора. “Конкурс прошел, кандидаты были поданы Кличко, но он никого так и не назначил”, - отметил источник KV.
Вторым кандидатом, который будет формально подан Кличко в качестве претендента на директора КП “Житний рынок”, считает источник KV, может быть:
- действующий директор рынка Аман Моламов;
- Валентина Мандрик, бывший депутат Киевсовета, близкая к замминистру регионального развития, строительства и ЖКХ Льву Парцхаладзе, которая также претендует на должность директора КП “Свиточ”.
“Шансы прочих кандидатов на пост директора “Житнего рынка” пройти отсев комиссии стремятся к нулю”, - резюмировал источник KV.
Читайте: КГГА утвердило финплан “Житнего рынка” на 2018 год с прибылью меньше, чем у таксистов
Он также посоветовал обратить внимание на конкурс по выбору директора КП “Городской магазин” (***), который пройдет 6 марта. Этот конкурс также проводит Департамент промышленности и развития предпринимательства КГГА, который находится в подчинении Дмитрия Давтяна.
В списке претендентов - семь человек. Источник говорит, что пока непонятно, кто победит: и.о. директора “Городского магазина” Андрей Андрущенко, которого считают близким к народному депутату Дмитрию Белоцерковцу, или предприниматель Дмитрий Иткин.
Читайте: Антикоррупционная комиссия Киевсовета вызвала замглавы КГГА Дмитрия Давтяна “на ковер”
*Комунальне підприємство “Житній ринок”, код ЄДРПОУ 05587843
**Комунальне підприємство “Київтранспарксервіс”, код ЄДРПОУ 35210739
***Комунальне підприємство “Міський магазин”, код ЄДРПОУ 36927573
Фото: nd.zp.uaKиевVласть
4 жовтня 2017 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
Три причини припинити проводити конкурси перевізників без контролю громадськості
Останнім часом влада взяла за моду створювати видимість законності навколо об'єктивно нерегульованого ринку пасажирських перевезень. Це прикро, бо особисто я дуже нехочу, аби ринок пасажирських перевезень столичного регіону залишався неструктурованим, монетизація мала стихійний характер, а корупція і оптимізація податків визначали розвиток галузі.
Наразі маємо тіньовий сегмент ринку в 50 млрд гривень на рік, пасажири гинуть в ДТП і ніхто за це не несе відповідальності, в спеку в маршрутках жарко і в холод - холодно, автобуси на маршрутах старі і пошарпані, стан водіїв ніхто не контролює.
Ситуація на ринку пасажирських перевезень автомобільним транспортом в Україні критична. Це викликано тотальною корупцією, насамперед, при розподілі маршрутів.
20.09.2017 року в Київській обласній державній адміністрації відбувся конкрс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції КОДА. На розгляді конкурсного комітету було 24 об`єкти соціальних маршрутів Білоцерківського, Вишгородського, Іванківського, Яготинського та інших районів.
Ми з однодумцями вважаємо, що такий процес розподілу пасажирських маршрутів Київщини потрібно зупинити.
По-перше: є інформація, що Губернатором Київської області були запрошені в Конкурсний комітет при Київській облдержадміністрації представники ГО "Трансперенсі Інтернешнл Україна", ГО "Разом проти Корупції", ГО "Центр протидії Корупції" та коаліції "Реанімаційний Пакет Реформ". При цьому, представники цих найбільш відомих громадських організацій, які успішно протидіють корупції - відсутні в цьому конкурсному комітеті. Я далекий від припущення, що це прояв корупції. Швидше за все, у вказаних антикорупціонерів не вистачає робочих рук та кваліфікації. Отже, жодних незалежних представників громадськості (тобто пасажирів) не приймало участі у конкурсі.
Наступного разу представникам громадських організацій перед голосуванням слід буде ознайомитись з повною інформацію щодо учасників конкурсу. Тоді будуть шанси забезпечити прозорість конкурсної процедури і недопустити корупцію. Ось на що потрібно звертати увагу:
1. Підприємств-перевізників (з якими укладено діючі договори), щодо середньооблікової кількості працівників за період 2012-2017 р.р. з окладом, згідно штатного розпису із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, які працюють на повну ставку (вказана інформація потрібна для здійснення перевірки достовірності заяв та документів, визначених п. 37 Постанови КМУ 1081 від 03.12.2008р.);
2. Стану виконання перевізниками інвестиційних зобов’язань (у разі їх наявності, з наданням копій відповідних документів);
3. Наявності на маршруті транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями (з наданням копій реєстраційних документів на т/з);
4. Кількості здійснення рейсів у звичайному та експресному режимах руху, з обґрунтуванням;
5. Наявності/відсутності на рухомому складі інформації, передбаченої п. 27 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ від 18.02.1997 № 176 ;
6. Причин та підстав укладання в 2015-2017 р. кожної угоди в т.ч.: додаткової угоди з перевізниками (відповідність антиконкурентному законодавству, зміни шляху проходження (продовження або скорочення без зміни виду сполучення) протяжності маршруту, зміни шляху проходження (без зміни кінцевих зупинок та виду сполучення), загальної протяжності маршруту, листи перевізника про збільшення оборотних рейсів і протоколи виїзної комісії по маршруту);
7. Переліку розірваних договорів за невиконання рейсів;
8. Кількості регламентованого законодавством типу рухомого складу перевізників області в розрізі маршрутів;
9. Обов’язкового страхування пасажирів перевізниками, з наданням копій страхових полісів;
10. Перевізників (діючі договори), водії яких були учасниками ДТП, окремо - з летальними наслідками;
11. Реєстру проведення та результатів позачергових перевірок перевізників у випадках:
• подання Перевізником заяви Організатору про здійснення перевірки дотримання умов Договору, заяви про зміну умов Договору;
• виявлення факту подання Перевізником недостовірних або не в повному обсязі даних, які Перевізник зобов’язаний подавати відповідно до умов Договору;
• перевірки виконання Перевізником листів-повідомлень про усунення виявлених порушень умов Договору, виданих за результатами проведення чергових, позачергових перевірок та перевірок дотримання умов Договорів щодо готовності роботи у весняно-літній та/або осінньо-зимовий період;
• надходження звернень фізичних та/або юридичних осіб, та/або органів державної влади або місцевого самоврядування про порушення Перевізником умов Договору;
• неподання у встановлений термін Перевізником документів та/або інформації, обов’язок подання яких передбачений умовами цього Договору без поважних причин;
• отримання від Перевізника листа про розірвання Договору або направлення Перевізнику листа-повідомлення про розірвання Договору, перевірка в даному випадку здійснюється до дати закінчення строку дії Договору відповідно до листа (повідомлення) про розірвання Договору;
• ініціювання перевізниками судового розгляду щодо маршруту та в інших випадках, при яких нездійснення негайного втручання Організатора може призвести до погіршення надання послуг пасажирського автомобільного транспорту в Київській області (наприклад - не заїзд на автостанції ДП "Київпассервіс" та/або КП "Київпастранс").
По-друге,посадовими особами Київської облдержадміністрації не враховано у своїй роботі рекомендації Антимонопольного комітету України. Так, у квітні цього року Антимонопольним комітетом України за результатами дослідження встановлено, що обласними та більшістю районних державних адміністрацій під час проведення конкурсів серед перевізників взагалі не розглядається така умова конкурсу, як вартість перевезення. Враховуючи це, з метою запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, Комітет надав всім обласним державним адміністраціям такі обов’язкові для розгляду рекомендації:
1. Забезпечити перевірку вже укладених (чинних) договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських та міжміських (внутрішньообласних) маршрутах, укладених обласними державними адміністраціями з автомобільними перевізниками, на наявність таких умов організації перевезень, як вартість перевезення пасажирів (тарифи) та порядок зміни перевізниками вартості перевезення пасажирів (тарифів), а за відсутності таких умов – ініціювати внесення відповідних змін до укладених договорів з перевізниками.
2. Забезпечити проведення конкурсного відбору перевізників з урахуванням вартості їх послуг, за результатами якого укладати договори про організацію перевезень пасажирів, в яких передбачати, зокрема:
1. Вартість проїзду, за якою перевізники будуть здійснювати перевезення пасажирів автомобільним транспортом.
2. Умови, за яких можлива зміна перевізниками вартості (тарифів) на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, та порядок (умови) ініціювання та внесення таких змін у договори.
3. Забезпечити виконання районними державними адміністраціями, які є організаторами перевезень, зобов’язань, зазначених у пунктах 1 та 2 цих рекомендацій.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Про результати розгляду цих рекомендацій обласні державні адміністрації повинні були повідомити Антимонопольний комітет України у 30 денний строк з дня їх отримання.
По-третє: столичні автостанції, що зазначені в конкурсних документах не атестовані і це грубе порушення діючого транспортного законодавства посадовими особами Київської облдержадміністрації.
Щоденно в Київ прибуває не менше 10 тис. автобусів приміського та міжміського сполучення. Тоді, як "пропускна здатність" всіх автостанцій Києва складала близько 3000 автобусів на добу. Зараз в столиці нашої країни залишились три автостанції, що обладнані належним чином та мають так званий паспорт. Це: автостанція "Теремки", автостанція "Київ" біля Ж/Д вокзалу та автостанція "Видубичі". Сумарна пропускна здатність яких недостатня для обслуговування існуючих пасажиропотоків. Тому є численні скарги стосовно несанкціонованого накопичення транспорту в місцях громадського користування. Це спричиняє затори на дорогах, створює незручності пішоходам, підвищує ризик ДТП, створює напругу в середовищі перевізників та шкодить іміджу столиці в цілому.
Отже, лише після усунення цих трьох причин можна визнавати результати розподілу маршрутів 20 вересня та проводити конкурси на визначення перевізників ще на 170 пасажирських маршрутах Київщини.
Інакше весь сегмент ринку в 50 млрд гривень на рік залишиться в тіні, пасажири будуть гинути в ДТП і ніхто за це й далі не буде нести відповідальності, в спеку в маршрутках буде жарко і в холод - холодно, автобуси на маршрутах залишаться старими і пошарпаними.
Наприкінці наведу вам одну цифру. За 2016 рік у ДТП за участю маршруток загинуло 142!! громадян. Ось чому все перераховане вище - важливо.
Станіслав Гвоздіков, голова ГО "Розвиток інфраструктури"
КиевVласть
4 липня 2017 г. 10:00
Раздел: Тексти
Андрій Слепченко: “Створення госпітального округу в Бородянці позбавить жителів Поліського району медичних послуг”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися, чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Поліської районної ради Андрієм Слепченко.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Андрій Слепченко: Загальна сума бюджету, запланованого на 2017 рік, склала 5,2 млн гривень. В порівнянні із минулим роком на сьогоднішній день ми маємо збільшення надходжень у сумі 661 тис. гривень.
Враховуючи специфіку району, ці суми для нас достатньо значні. Населення Полісся складає 6,5 тис. людей. Близько 30 сіл знаходиться в Чорнобильській зоні, вони не заселені.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Підприємництво на Поліщині свого часу було знищено. Зараз із найбільших платників податків залишились “Держлісгосп”, районна центральна лікарня та відділ освіти. Можна сказати, що в нас бюджет створюється із бюджета.
KV: В районі працюють аграрії?
Андрій Слепченко: Працюють, але є проблема. Як і в більшості районів - реєструються, де їм зручно, а обробляють і засівають землю у нас. Я вважаю, що цю ситуацію має врегулювати законодавець.
KV: Районний бюджет отримує субвенції із багатших сіл?
Андрій Слепченко: Так, ми беремо у багатших сіл кошти. Зазвичай це невеликі суми у 10-15 тис. гривень, які необхідні на харчування для дітей та підвіз їх до школи.
Наразі ми відновлюємо місцеву пожежну охорону в с.Зелена Поляна також за рахунок сільських бюджетів.
KV: Якого інвестора чекає Поліський район?
Андрій Слепченко: Декілька днів тому за ініціативи народного депутата Івана Ступака була проведена перша комісія з надання прикордонному переходу “Вільча” статусу міжнародного. Зараз там можуть пропускати транспорт лише зі сполученням Україна-Білорусь. Раніше існував міжнародний шлях, частиною якого був цей перехід. Протягом десяти років ми говорили про його відновлення, і тільки зараз процедура почалася. Найголовніше, що вся придорожна інфраструктура, яка там існуватиме, буде наповнювати наш районний бюджет. Але це буде не сьогодні і не завтра, поки комісія вивчає потік автомобілів та логістику.
У відселеному смт Вільча, яке наразі не було передано в зону відчуження, є залізна дорога, що дає можливість побудувати елеватор. На сьогоднішній день в районі обробляється близько 8-10 тис. га землі, а продукцію реалізовувати ніде. Найближчий елеватор знаходиться в Овручі, це 80 кілометрів від нас. Також піднімається питання відновлення залізничної гілки до Чорнобиля.
Третє, і найскладніше, - відновлення переробки продукції на місцях.
KV: Чи були в районі випадки укладання так званих “договорів першої ночі”, коли селяни отримують кошти від певної особи і зобов'язуються в разі відміни земельного мораторію продати свою ділянку виключно їй?
Андрій Слепченко: Я знаю, що в Київській області такі випадки доволі поширені, але в нас у районі такого ще не було, і сподіваюсь, не буде. До речі, звичайний договір оренди також передбачає першочерговий викуп.
KV: Чи є в районі земельні скандали? Проблеми із видачею ділянок учасникам АТО?
Андрій Слепченко: Земельних скандалів немає. На сьогоднішній день в районі зареєстровано 52 участника АТО. Протягом 2016 - 2017 років на території району 50 чоловік отримали земельні ділянки під будівництво та особисте селянське господарство. В цьому році звернулись не всі, дехто хоче ділянки у Іванківському, Вишгородському районах.
До нас також приходять бійці з інших районів, навіть із Києва. Але тут немає “своїх” та “чужих”, якщо для отримання ділянки все юридично правильно оформлено - будь ласка.
KV: Чи варто продовжувати дію мораторію на продаж сільськогосподарської землі?
Андрій Слепченко: Я вважаю, що ні. Але безперечно - земельне законодавство потрібно вдосконалювати.
Наприклад, в нас є товар - земля. Селянин, який неспроможний займатись господарством, має 2-3 паї. Сьогодні він як собака на сіні - майже нічого з них не отримує. 1-2 тисячі гривень орендної плати на рік - це хіба гроші? Якщо порівняти із європейськими цінами - 2-3 тис. євро - то це навіть не половина. Якби в нас були такі ціни, то про мораторій навіть мови б не було, ніхто не купував би ту землю.
Є стільки шляхів, якими можна обійти наше земельне законодавство. Людей просто надурять. В першу чергу має бути встановлена законом мінімальна ціна на пай. Коли ми складаємо договір купівлі-продажу на будинок, то йдемо то нотаріуса, проводимо оцінку, встановлюємо вартість. Так має бути і з землею.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Андрій Слепченко: За власні кошти ми не маємо можливості реалізовувати інфраструктурні проекти, тому в цьому році нам допомагає область. На завершальній стадії встановлення насосних станцій з частотними перетворювачами по водному господарству, заміна вуличного освітлення на енергозберігаюче у Красятичах, ремонт районної центральної лікарні. Планується також виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт будинку культури. На ці потреби планується витратити близько 10 млн гривень.
В програми співфінансування ми почали потрапляти тільки з минулого року. За “депутатські” кошти Ярослава Москаленка, за яким закріплено наш район, планується будівництво спортивних майданчиків. Поки на стадії виготовлення технічної документації.
У 2016 році було відремонтовано 6 кілометрів доріг по району, в цьому планується відремонтувати близько 9 кілометрів.
KV: Розкажіть про “маршрутні” бунти. Чи є механізми, які може впровадити район зі зниження вартості проїзду і поліпшення якості перевезень?
Андрій Слепченко: Зараз проїзд до Києва коштує 55-60 гривень. Звісно, люди не в захваті від таких цін, особливо ті, хто кожного дня їздить до столиці на роботу. Але бунтів не було.
В нас багато пільговиків - близько 1,5 тис. Нещодавно ми із райадміністрацією обговорювали нову програму, яка має врегулювати співпрацю району із перевізниками. Але про її результати можна буде говорити лише в кінці року. Поки не компенсуємо перевізникам кошти, а вони навіть і не звертаються. Розуміють, що поки можливості немає.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Андрій Слепченко: Працює, але використовує його в основному відділ освіти. Коли у райраду треба купити дві пачки паперу, то, звісно, ми це робимо без тендера.
KV: Криміногенна ситуація в районі врегульована?
Андрій Слепченко: Звісно багато безхатченків тягнуть метал із зони відчуження. В селі Млачівка працює прикордонна застава, яка ловить багато порушників. Контрабанду через кордон доволі рідко намагаються провезти. Зате в Поліський район іноді олені та зубри із Білорусі “імігрують”.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Андрій Слепченко: В межах Поліського району затверджена одна об’єднана територіальна громада. Як тільки почався процес децентралізації, декілька років тому, усі місцеві ради прийняли відповідні рішення. Але досі питання не вирішено.
На місцях люди мають досить різні думки - хтось хоче створювати громаду, хтось ні. Так само і сільські голови. Тому сказати однозначно “за” чи “проти” об’єднання Поліський район - я не берусь.
Наразі ніяких кроків у бік децентралізації в Поліському районі немає. Про вибори навіть мова не йде.
KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу?
Андрій Слепченко: Так, проблеми є. Наш район планують включити до Бородянського госпітального округу, який знаходиться доволі далеко від наших сіл. До нас приїздила керівник департаменту охорони здоров'я КОДА Алла Арешкович і особисто впевнилась, що створення госпітального округу в Бородянці позбавить жителів Поліського району медичних послуг.
Враховуючи стан доріг і машин швидкої допомоги, довезти людину навіть від Красятичів до Бородянки - завдання складне. Тому ми будемо наполягати, щоб лікарню такої ж функціональності зробили і в Іванкові.
Наша РЦЛ недостатньо забезпечена медичними кадрами. Але послуги надають на нормальному рівні. Вже кілька років ми хочемо створити умови для залучення молодих працівників, але на це поки немає коштів.
KV: Чи є стабільність в роботі райради?
Андрій Слепченко: В нас представлені наступні політичні сили - “Наш край”, БПП, Радикальна партія Олега Ляшка, УКРОП і “Нова політика”. В роботі райради є різні моменти, але більшість питань голосується без конфліктів.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою?
Андрій Слепченко: Співпраця є, працюємо в сусідніх кабінетах. А повноваження не ділимо, бо вони розділені законом.
KV: Чи є у районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Андрій Слепченко: Нам допомагає область, і це добре видно. Вже два роки поспіль нам виділяють кошти на програми розвитку. Можу сказати, що Поліському району приділяють велику увагу.
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Андрій Слепченко: Посада голови райради - це мій свідомий вибір. Хоча посаду мені запропонували місцеві депутати.
Найголовніша моя мета - зробити так, щоб Поліський район став повноцінним районом Київської області. Я не буду говорити, що прийшов у політику, аби працювати на благо країни. Так кажуть всі, і це не цікаво.
Конкретно в моїх планах - втілювати проекти розвитку в Поліському районі, залучати інвесторів.
KV: Ви амбітна людина?
Андрій Слепченко: Як у звичайної людини, в мене є амбіції. Але я розумію, що поки не маю того політичного досвіду, якого потребує посада навіть в області.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують”
Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює”
Людмила Урожай: “Не бачу жодних рухів у бік децентралізації на Таращанщині”
Олександр Конопчук: “Підвищення “мінімалки” - це значний удар по районному бюджету”
Ростислав Кириченко: “Коли температура піднімається до 30 градусів, на Київському водосховищі – ціла катастрофа”
Василь Гриша: “Районні адміністрації вже себе віджили”
Вадим Гедульянов: “Києво-Святошинський район повинен стати самостійним госпітальним округом”
Фото: Ігор Дармостук, КиевVласть
КиевVласть
16 травня 2017 г. 10:00
Раздел: Тексти
Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Миронівської районної ради Валентиною Усик.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Валентина Усик: Миронівський район є одним із самодостатніх у Київській області. Власних доходів за 2016 рік до районного бюджету надійшло у сумі 94,8 млн гривень, що більше плану на 13,8 млн.
У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження до районного бюджету власних доходів збільшилось на 29,9 млн гривень. Це відбулося за рахунок змін, які були вжиті до бюджетного та податкового законодавства, а також нарощування темпів виробництва промисловості та аграрного сектору економіки району.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За І квартал 2017 року власних і закріплених доходів до районного бюджету надійшло у сумі 24,8 млн гривень при плані 17 млн гривень виконання становить 145,7%, що більше плану на 7,8 млн гривень, в порівнянні з відповідним періодом минулого року власні доходи збільшились на 9,3 млн гривень.
KV: Чи є проблема з підприємствами, які працюють на території Миронівщини, але сплачують податки у місто?
Валентина Усик: Довго боролися із заправками, вони всі реєструються у місті Києві та інших обласних центрах. Та зараз не думаю, що хоч одне підприємство в нас знайдеться, яке б не сплачувало податки до місцевих бюджетів. Я працювала багато років над цією проблемою, тому зараз вона вирішена.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Валентина Усик: Наявність власних залишків коштів дозволяє вкладати їх у розвиток соціальної інфраструктури району, це перш за все охорона здоров’я, освіта, культура, спорт та програми по соціальному захисту населення Миронівщини. Основними з яких є: Програма “Турбота”, Програма “Місцевих стимулів”, “Оздоровлення та відпочинку дітей”, “Цукровий діабет”, Програма будівництва, реконструкції та ремонту інфраструктури району, Програма “Сільські дороги”, “Зовнішнє освітлення”, “Благоустрій” та інші.
В цому році плануємо запустити в експлуатацію два дошкільні заклади, на які виділено 2 млн гривень районного бюджету, що дасть можливість стовідсотково забезпечити дітей дошкільного віку, понад 5 млн гривеньвиділено на ремонти сільських доріг, 1 млн гривень виділено з районного бюджету на придбання інсулінів, 682 тис. гривень виділено на безкоштовне отримання ліків орхофанних хворих та інвалідів групи “А”, понад 2,5 млн виділено коштів на придбання сучасного хірургічного та діагностичного обладнання для центральної районної лікарні та сільських амбулаторій сімейного типу.
Відповідно до Плану модернізації закладів освіти району в 2016 році створено опорну школу в с. Потоки, на яку з районного бюджету виділено кошти для проведення капітального ремонту на суму понад 2 млн гривень. В 2017 році передбачається виділити на дану школу ще 1,2 млн. Також буде створено ще одну опорону школу в с. Карапиші.
Хочу відзначити, що всі діти, які ходять до дошкільних закладів харчуються безкоштовно за рахунок районного бюджету, а також діти 1-4 класів усіх шкіл району та діти всіх усіх учасників АТО.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Валентина Усик: Програма у районі працює ще з дня її затвердження. Не можу сказати, що з нею є серйозні проблеми. Але трохи забагато часу займає створення, подача, перевірка документів. Було б чудово, якби уряд, який приймав програму, передивився ці терміни. А в цілому це дуже хороша програма.
KV: Миронівщина - це привабливий для інвесторів район?
Валентина Усик: В нас розроблена програма з залучення інвестицій. Але на жаль ситуація в країні та недостатня врегульованість земельного ринку цьому не сприяють. Хотілося б більше інвесторів, які б створювали робочі місця. З цим у районі справді є проблема.
Через збільшення мінімалки в нас закрились близько 300 ФОПів. Вони просто не в змозі платити податки, а це відповідно робочі місця.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Валентина Усик: Звичайно, ми над цим питанням працюємо. Хочемо, щоб в районі було хоча б три ОТГ: Миронівська, Карапишівська та Потіцька. Однак, усі села в нас мають власний потужний бюджет, тому деякі проти об’єднання. Кажуть, що їм краще жити окремо і вони будуть створювати свої ОТГ. Але по одному селу в громаді - це неможливо.
Та й взагалі, більшість наших людей не в захваті від проведення децентралізації. Можливо, якщо держава прийме закон про децентралізацію та зміни до Конституції, тоді стане чітко видно призначення реформи. Багато реформ було проведено, які не дали результатів, тому люди так налаштовані. Я думаю для початку влада має вивчити показники економіки, освіти, медицини кожного населеного пункту, а потім приймати рішення.
Взагалі на цьому рівні є багато питань, тому поки про вибори в Миронівському районі говорити зарано.
KV: Чи є в районі земельні скандали?
Валентина Усик: Є проблема із використанням земель запасу. У 2002 році їх розділили, і ті, що залишились за межами населених пунктів, стали державною власністю. Ними почали розпоряджатися районні державні адміністрації і конкретно кожна територіальна громада села, на території якого розташована земельна ділянка.
Урядом у 2008 році прийнято рішення щодо проведення земельних аукціонів для продажу земельних ділянок або надання права на їх оренду. Рішенням Конституційного суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України положення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів”.
Найстрашніше відбулося у 2012 році, коли повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів були передані Центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам. На сьогодні це Держгеокадастр.
Через всі ці події сьогодні землі продовжують розкрадатися. На торгах їх отримують ті, хто має більше грошей. Всі пасовища, всі сіножаті віддаються людям не з району. Я розумію, що є інвестиції, але завжди перевагу надавали місцевому сільгоспвиробнику. В нього хоча б є відповідальність перед своїми людьми. Зараз відбувається земельний хаос.
KV: На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Валентина Усик: Вважаю,що питання продажу землі є не на часі. Для продажу сільськогосподарських земель необхідне прийняття низки нормативних актів на державному рівні. В нас закони взагалі не захищають вітчизняного виробника. Тому сьогодні відмінити мораторій - це поставити крапку на житті селян.
KV: Охарактеризуйте розвиток промисловості у Миронівському районі.
Валентина Усик: Миронівщина - це промислово-аграрний район. Ці сфери в нас розвинуті майже на одному рівні. В нас дуже потужна промисловість, це перш за все підприємства ПрАТ “Миронівських хлібопродукт”, завод по виготовленню круп та комбікормів, м’ясоперобний завод “Легко” та українсько-американське підприємство “Київ-Атлантик”.
Якщо порівнювати рівень промислового виробництва на душу населення в Київській області, то нас обігнав тільки Києво-Святошинський район. У аграрній сфері маємо доволі високі показники в рослинництві та тваринництві, стовідсотковий рівень розораності усіх сільськогосподарських угідь. У цій галузі народного господарства району перш за все слід відзначити агрофірму “Агросвіт” у с. Карапиші.
KV: Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду?
Валентина Усик: На минулій сесії ми виділили 900 тис. гривень на компенсацію перевізникам. Хоча ці кошти мала виділити держава. Всі категорії пільговиків ми забезпечити не можемо, в першу чергу це - чорнобильці I та II категорій і воїни АТО.
Звичайно, люди незадоволені підвищенням вартості проїзду. Районна рада не може вплинути на ситуацію. Іноді звертаються пільговики, то ми їм виписуємо безкоштовні проїзні. Хоча таким чином ситуація не вирішиться.
KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?
Валентина Усик: В нас не дуже багато політичних сил, найбільше представлена Радикальна партія Олега Ляшка - 12 депутатів, “БПП “Солідарність” - 9 депутатів, “Батькивщина”, - 5 депутатів. Також представлені партії УКРОП, “Свобода” і “Воля”. Серйозних протистоянь в нас не відбувається. Депутатський корпус дуже потужний, 90% - це керівники великих підприємств, люди із політичним досвідом.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Між містом і районом? За що?
Валентина Усик: В нас дуже тісна співпраця з районною адміністрацією. На початку роботи були непорозуміння, поки не звикли один до одного. Зараз все вирішено, повноваження не ділимо. Із містом так само. В нас дуже великий фронт роботи, тому часу на сварки немає.
KV: Чи є у Миронівському районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Валентина Усик: У 2014 році був сформований Миронівський адміністративний округ. Була створена у Миронівці об’єднана податкова служба, санітарна служба, мала бути ветеринарна та дорожня служба. Через рік не було в місті нічого, служби перевели в інші, набагато слабші райони. Я не розумію чому, адже в нас потужна економіка, ми маємо змогу забезпечувати ці служби.
Скільки разів ми писали до КОДА, все марно. Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують.
Читайте: Досье: Усик Валентина Сергеевна
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Валентина Усик: Голова Миронівської районної ради - це не старт моєї політичної кар'єри. Раніше я працювала головою Переяслав-Хмельницької райради, потім головою райдержадміністрації. Була також головою Миронівської райдержадміністрації.
Я не кар’єристка. Але люблю свою роботу. Мені подобається спонукати сільські громади до змін, вдихати життя в район. Зараз я хочу закінчити почате, покращити рівень життя людей. Якщо встигну реалізувати задумане, то можливо це буде моя остання каденція на виборчій посаді.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Фото предоставлено Мироновским районным советом
КиевVласть
10 травня 2017 г. 09:30
Раздел: Тексти
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Бородянської районної ради Георгієм Єрко.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Георгій Єрко: Бюджет за I квартал 2017 року склав 94 млн гривень. Минулого року за цей період ми мали 92 млн. Таким чином, сума перевиконання склала 2 млн.
Більша частина районного бюджету - це податки з доходів фізичних осіб. Приріст відбувся за рахунок збільшення мінімальної заробітної плати.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Чи є проблема з підприємствами, які працюють на території Бородянщини, але сплачують податки у місто?
Георгій Єрко: Так, в нас є близько п'яти таких підприємств. У цьому питанні є розбалансованість на законодавчому рівні - закон про місцеве самоврядування говорить, що будь-яке підприємство, розташоване на території села чи селища, має платити податки до місцевого бюджету. Податковий кодекс каже - за місцем реєстрації.
Звичайно, підприємствам зручніше сплачувати усі податки в одне місце. До того ж, їх пресує податкова, тому тут вибір очевидний. Ми писали неодноразово листи до цих компаній з проханням перереєстрації, але марно.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Георгій Єрко: Мені приємно відзначити, що однією з перших утворених обєднаних громад на Київщині є громада нашого району - Пісківська, до її складу увійшло селище Пісківка, село Мигалки та Раска. Вони розташовані на відстані 30 кілометрів від Бородянки, тому, задля можливості отримання більш оперативного надання послуг, вирішили існувати окремо. Також мають достатній економічний потенціал для забезпечення життєдіяльності - на території ОТГ розташований ДП “Тетерівський лісгосп”, один із найпотужніших не тільки в області, але й в Україні, також там є Пісківський завод скловиробів та вузлова станція. З початку 2017 року вони живуть за своїми фінансовими статками.
Взагалі в районі питання децентралізації дуже спірне. Спочатку мали створити одну Бородянську ОТГ з центром у Бородянці, до якої ввійшли б усі села. Далі виникли думки щодо створення й інших громад: на базі села Микуличі, селища Немішаєво та Клавдієво. Селища Лубянка та Блиставиця прийняли рішення щодо утворення однієї ОТГ спільно з містом Буча та селищем Гостомель.
Мені зрозуміло одне: громада має бути спроможною, а спроможність полягає в людях, територіях та можливостях. Виходячи саме з цього розумію перспективи формування майбутньої Бородянської ОТГ. Взагалі я вважаю, що процес децентралізації затягнувся. Потрібно було за рік провести роз'яснювальні роботи, провести слухання, врахувати думки мешканців, створити громади, затвердити їх аби з 2017 року люди жили б вже за іншими правилами, а головне: отримували більш якісну послугу.
Маю надію, що Бородянський селищний голова попрацює і збере усі документи, для оголошення нової ОТГ Київщини з тими населеними пунктами, які вже остаточно визначилися щодо обєднання. А Бородянська районна рада сприятиме цьому.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Георгій Єрко: В нас спільно з селищними та сільськими радами району (Немішаєве, Нова Гребля, Дружня, Бородянка, Пилиповичі, Бабинці та інші) розроблена програма з будівництва та ремонту вулиць, ремонту дитячих садочків, спортивних закладів.
Так, у селі Дружня планується завершити будівництво дитячого садочку і розпочати ремонт школи. В цьому році школа святкує 50-ти річчя, тому оперативно потрібно провести заміну вікон, заходи з утеплення, ремонт фасаду та даху. В селищі Бородянка ремонт спортзалу школи.
KV: Ви подали до ОДА інфраструктурні проекти на співфінансування?
Георгій Єрко: Так, проекти були подані. Враховуючи тісну співпрацю із Київоблдержадміністрацією, депутатами Київської обласної ради думаю, вдасться отримати співфінансування, адже розвиток інфраструктури - нові можливості до залучення інвестицій.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Георгій Єрко: Працює. При закупівлі деяких матеріалів та товарів відчувається непогана економія. Якщо користуватись системою електронних закупівель правильно та чесно, то вона доволі корисна.
KV: Чи є в районі земельні скандали?
Георгій Єрко: Є питання з землею, яка “виділена” під сміттєзвалище у селі Залісся. Фактично його територія складає 3 га, а займає воно 18 га. До того ж, екологічний стан села значно погіршується.
KV: Чи є у районі земля, яка не обробляється?
Георгій Єрко: Майже вся земля обробляється - це близько 22 тис. га. Та, на жаль, в нас чорноземи не такі родючі, як, наприклад, на Полтавщині. Тому інвестори землею не дуже цікавляться.
KV: На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Георгій Єрко: Я вважаю, що не бажано його відміняти. Та з іншого боку, якщо люди хочуть продати землю, то вони все одно це зроблять.
Найважливіше у цьому питанні - щоб наші люди могли конкурувати з іноземцями у випадку дозволу продажу землі. Це потрібно затвердити на рівні закону.
KV: Бородянщина - це аграрний район? Чи можливий тут розвиток промисловості?
Георгій Єрко: В нас працюють і промисловість, і аграрна сфера майже на одному рівні. Раніше промисловості було більше: останнім часом з території району зникло 8 таких підприємств. Стало невигідно працювати, вони закрились.
KV: Бородянський район привабливий для інвесторів?
Георгій Єрко: У сфері промисловості доволі привабливий. Бородянська районна рада сприяє створенню нових робочих місць, згідно розробленої інвестиційної мапи, маємо чимало пропозицій, звісно, деякі голови сільських рад займаються пошуками інвесторів самотужки: зокрема будівництво лакофарбового заводу в одному із селищ, будівництво нафтопереробного заводу. Інвестори бажають будуватися, проте, в основі має бути екологічна безпека населеного пункту, тож вивчаємо питання з боку нормативів.
Хочу відзначити наступний інвестиційний проект, що вже на етапі імплементації забезпечує надходження до бюджету і є екологічно безпечним: на території Майданівської сільської ради буде викуплено 80 га землі, інвестор там побудує теплиці, сад і буде вирощувати ягоду, заморожувати її і доставляти по Україні. Там планується створити 100 робочих місць, на час урожаю - 400-500.
Також заходить інвестор у село Бабинці, буде вирощувати полуницю. Там менша територія - 15 га.
KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу?
Георгій Єрко: Створити госпітальний округ - означає випрацювати механізм, певний алгоритм взаємовідносин. Наш госпітальний округ охоплює великі райони та міста: до нього входять Поліський, Іванківський, Вишгородський, Бородянський райони, міста Буча та Ірпінь. Цей округ має обслуговувати близько 300 тис. населення і працювати за рахунок державного фінансування. На території нашої лікарні є місце для будівництва нових корпусів, а інфраструктура району доволі розвинута.
Тож, звичайно, нам необхідно клопотати щодо оснащення лікарні необхідним обладнанням, забезпечити перехід на більш якісний рівень обслуговування. Також обов'язково необхідно врахувати при формуванні бюджетів на госпітальний округ кількість жителів дачних масивів, які обслуговуються в межах нашого округу.
KV: Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду?
Георгій Єрко: На жаль, районна рада не має повноважень, щоб вплинути на ситуацію. Хоча я вважаю, що на ціноутворення мають впливати ті населені пункти, люди яких в основному і платять кошти на цих маршрутах. Поки ми можемо тільки писати листи до КОДА та перевізникам.
Звичайно, люди не задоволені підвищенням проїзду, але страйків в нас немає. Раніше до Києва можна було доїхати за 25 гривень, зараз - за 30. Особливо незручно це тим, хто кожного дня їздить до столиці на роботу.
KV: Чи є у Бородянському районі проблеми, про які не чують на обласному рівні?
Георгій Єрко: На щастя, із цим проблем ніколи не було. Нас там чують, бачать і допомагають.
KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?
Георгій Єрко: Стабільність є. В нас представлено 10 політичних сил, стараємось знаходити консенсус в будь-якому питанні. Завжди так було, є і буде - політсила одна - Бородянський район.
KV: Чи є конфлікти між РДА і радою? Між містом і районом?
Георгій Єрко: Із РДА ми живемо фактично в одному будинку, тому взаємопорозуміння налагоджено. Повноваження не ділимо, все визначено законом. Я вважаю, що разом можна зробити більше, ніж поодинці. Тому із містом ми теж не сваримось, підтримуємо один одного.
KV: ЗМІ пишуть, що найвпливовіші люди Бородянського району, справжні “три кити” влади, це - ви, нардеп Ярослав Москаленко та депутат Київської облради Галина Єрко. Чи справді це так?
Георгій Єрко: Я 30 років працював у будівельній компанії, робив по всьому району дороги, підтримував молодь у всіх починаннях, спорт, культуру. Мене знають на Бородянщині, тому люди довірили мені владу. Я трохи більше року на посаді, як я можу “тримати” район? Тут ніхто узурпацією не займається.
А Ярослав Москаленко дуже багато робить для району. І якщо взяти все, що він зробив за останні роки тільки для нас, то навіть половину з того не зробили усі депутати Верховної Ради, які колись представляли Бородянщину. А моя донька Галина стала його помічницею після того, як він побачив її в роботі. Вона справді допомагає Бородянському району, бо це - її рідний край. Як депутат реалізує чимало проектів. Тому такі історії - не більше, ніж плітки.
Читайте: Досье: Ерко Георгий Николаевич
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Георгій Єрко: Трохи більше року я працював головою Бородянської районної адміністрації. Потім став головою ради. Люди попросили, а я бачив, що можу бути їм корисний.
Я не розглядаю цю посаду, як старт політичної кар’єри. Депутатом обласної ради я вже був, повернуся у Бородянський район. Тут живуть мої діти та внуки, тому і я тут. Створити можливості для розвитку молодого покоління на рідній землі - ось основна задача.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Фото: KV
КиевVласть
3 травня 2017 г. 10:00
Раздел: Тексти
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Білоцерківської районної ради Віталієм Гринчуком.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Віталій Гринчук: Зведений бюджет 2016 року склав 600 млн гривень. Дохідна частина бюджету мала суттєве перевиконання - 68%. На кінець року ми мали вільного залишку 22 млн гривень на загальному фонді та 2,7 млн на спецфонді. Такого перевиконання історія району не пам'ятає.
Перевиконання бюджету дало змогу вирішити питання із нестачею субвенцій на освіту і медицину. Тільки на зарплати та енергоносії освітянам та медикам ми виділили із райбюджету 14 млн гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Приріст відбувся за рахунок легалізації виплати заробітної плати, раціонального використання земельних ресурсів, інвентаризації земельних та водних об’єктів і нарощення обсягу виробництва підприємств. На 2017 рік бюджет планується збільшити до 750 млн.
KV: Чи є проблема з підприємствами, які працюють на території Білоцерківщини, але сплачують податки у місто?
Віталій Гринчук: Враховуючи те, що Біла Церква - це місто обласного значення, у нас багато компаній, які працюють в районі, але зареєстровані в Білій Церкві. Це дуже спірне питання, адже місто нещодавно почало говорити про розширення своїх меж. Таким чином, підприємства можуть опинитися опиняться на території Білої Церкви. Хоча це - лише бажання міста.
Однак, ми працюємо над тим, щоб компанії, які сьогодні розташовані на території району, сплачували податки до районного бюджету.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Віталій Гринчук: Так. По деяким напрямам наш район взагалі посідає перше місце з застосування даної системи.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Віталій Гринчук: У цьому році буде втілено ряд проектів. Проводяться енергоаудити та формуються проекти з реконструкції закладів соціальної сфери.
Також планується завершення будівництва дитячого садочку в с. Фурси.
Буде зміцнена матеріально-технічна база центральної районної лікарні та вдосконалюємо ланку первинної медицини, а саме: амбулаторій сімейної медицини та фельдшерсько-акушерські пункти.
KV: Ви подали до ОДА інфраструктурні проекти на співфінансування?
Віталій Гринчук: Так, ми подали 38 проектів на співфінансування. Чекаємо від області підтримки та сподіваємось, що рішення буде прийняте найближчим часом.
KV: Чому голови районних рад проти створення госпітального округу у Білій Церкві?
Віталій Гринчук: Перш за все мені не зрозуміло, який статус буде у районних центральних лікарень після проведення цієї реформи.
Послугами нашої РЦЛ користується чверть населення міста Біла Церква. У нас чудові лікарі, сучасне обладнання. Чому це не враховано при створенні госпітального округу?
Обласна влада обговорила питання занепокоєння голів районних рад і пообіцяла, що без погодження жителів районів кардинальні рішення прийматись не будуть.
KV: Білоцерківщина - це привабливий для інвесторів район?
Віталій Гринчук: Так, доволі. Зараз ведуться перемовини із підприємством “Маревен Фуд Україна”, яке працює і зареєстроване у місті, з приводу відкриття філіалу в районі. Розширювати свою територію планує компанія ТОВ “Білоцерківський молочний комбінат”, що розташована в районі.
Інвестиційно-привабливою виглядає ділянка близько 1000 га землі в м. Узин, на якій раніше був розміщений військово-стратегічний аеродром. Ця територія може бути використана інвесторами для створення аеропорту.
KV: Чи є проблема із виділенням земель учасникам АТО?
Віталій Гринчук: Так, в районі з цим існує серйозна проблема, є черга. Ми постійно звертаємось до Академії аграрних наук з проханням виділити певну частину землі для учасників АТО. Однак справа не стоїть на місці, нещодавно 1200 бійців вже отримали землю.
KV: Чи є у районі земля, яка не обробляється?
Віталій Гринчук: Майже немає. 91% землі на Білоцерківщині обробляється. У наших аграріїв є чим хизуватись: техніка найсучасніша, за кількістю врожаю та веденням тваринництва наш район - один з найкращих.
KV: На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Віталій Гринчук: Якщо відмінити мораторій на продаж землі, то її власники втратять над нею контроль. Перш, ніж це робити, потрібно прописати на законодавчому рівні підтримку вітчизняного аграрія. Якщо земля вийде на вільний продаж, наші люди не зможуть конкурувати з іноземцями.
Тому не можу сказати, що таке рішення принесе позитив для наших сіл. Це моя особиста думка.
KV: Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду?
Віталій Гринчук: В нас проїзд подорожчав, як і всюди по області - на 20-30%. Звичайно, люди незадоволені, адже більшість із них їздили щодня у столицю на роботу. Районна рада не може вплинути на ситуацію, тому що не має повноважень.
KV: Чи є в районі проблема із робочими місцями?
Віталій Гринчук: В районі проблема не з робочими місцями, а з бажанням наших людей працювати. Багато підприємств запрошують на роботу, але у Центрі зайнятості безробітних не меншає.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Віталій Гринчук: Кабінетом Міністрів у нас затверджено дві об’єднані територіальні громади - Білоцерківську і Узинську. Взагалі я вважаю, що держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл.
Тому в цьому питанні є конфлікти на місцях. Узинська міська, Терезинська селищна та 34 сільських ради згодні об’єднатись в одну громаду, але без міста Біла Церква. У місті ж, навпаки, згодні створювати громаду навколо себе.
Голова “Асоціації сільських голів України” і керівник села Фурси, що розташоване на відстані 9 кілометрів від Білої Церкви, Микола Фурсенко, запропонував створити спроможну Фурсівську об’єднану громаду. До неї можуть увійти села Трушки, Матюші і Чмирівка Білоцерківського району та декілька сіл Сквирського району.
Взагалі ми неодноразово просилися поїхати до Калитянської громади, щоб побачити реформу децентралізації в дії. Та нам відповіли, що там немає на що дивитися. Тому ми із сільськими головами зібрались і поїхали переймати досвід у Білоцерківської ОТГ Полтавської області. Але навіть після цього бажання добровільно йти на вибори не з`явилося ні в кого. Поки питання із проведенням децентралізації у районі залишається невирішеним.
KV: Білоцерківщина - це аграрний район? Чи можливий тут розвиток промисловості?
Віталій Гринчук: Якщо проаналізувати тенденцію розвитку Білоцерківського району, то можна побачити, що раніше 80% наповнення бюджету відбувалось за рахунок роботи аграрного сектору. За останні 8-10 років специфіка трохи змінилась, почали активно працювати переробні комплекси, в тому числі сільськогосподарські. На сьогоднішній день в районі близько 60% підприємств займаються промисловістю.
KV: Чи є у Білоцерківському районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Віталій Гринчук: За час мого перебування на посаді таких випадків не було. І зараз співпраця із КОДА відбувається доволі злагоджено.
KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?
Віталій Гринчук: Незважаючи на те, що в Білоцерківській районній раді представлено багато політичних сил - БПП, “Батьківщина”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Нові обличчя”, “Свобода”, “Наш край” -, конфліктів не виникає. Ми об’єднані однією справою, тому співпраця є. Більшість рішень ми вирішуємо одноголосно.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Між містом і районом? За що?
Віталій Гринчук: В нас нормальні робочі стосунки. Із райадміністрацією повноваження не ділимо, вони були делеговані ще каденцією 1998 року. Практично у кожній комісії адміністрації представлені депутати райради. Тому ми намагаємось не тільки контролювати їхню роботу, але й допомагати у вирішенні питань.
З містом також конфліктів немає. Є здорова конкуренція, як в будь-яких двох адміністративних одиницях - кожен намагається краще та швидше вирішити те чи інше питання. А взагалі в нас одна мета - покращити життя людей.
KV: Ваше імя пов'язують із Вадимом Тітушкою, чому? Коли Ви вирішили піти з “Партії Регіонів”?
Віталій Гринчук: Не розумію чому, адже жодного стосунку до цієї людини я не маю. Навіть не знайомий із ним. Районну “Партію Регіонів” я очолював всього 11 місяців, тому мене не можна назвати активним учасником цієї політсили.
Читайте: Досье: Гринчук Виталий Юрьевич
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Віталій Гринчук: Я почав працювати в районі у 2002 році. Був першим заступником голови Білоцерківської райдержадміністрації. Потім мені довірили посаду голови райради. За цей час було багато пропозицій щодо роботи у столиці. Та я відмовлявся, бо не уявляю себе без Білоцерківщини.
Я працюю тут не для того, щоб моїм ім'ям назвали школу чи встановили пам'ятник. Мені достатньо того, що навіть у період кризи в районі відбуваються позитивні зміни.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Фото:Білоцерківська міська рада
КиевVласть
11 квітня 2017 г. 10:12
Раздел: Тексти
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТГ очікувати не варто”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Згурівської районної ради Олександром Івченком.
KV: Охарактеризуйте бюджет Згурівського району 2016 року. Чи буде приріст у 2017 році?
Олександр Івченко: У 2016 році план бюджету виконано на 134,7%. З минулого року залишилося близько 1,7 млн гривень залишків. Ці гроші ми розподілили на фінансування наших програм і освіти.
У порівнянні з минулим роком податків до бюджету надійшло більше на 52%. Головні наповнювачі - це СП ТОВ “Нива Переяславщини” (13%), ТОВ “Краєвид” (5,4%), СТОВ “Урожай” (5,1%), ТОВ “Українська молочна компанія” (4,9%).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Ви подали до ОДА інфраструктурні проекти на співфінансування?
Олександр Івченко: Так, першочергові – це ремонт дорожньої інфраструктури та впровадження енергозберігаючих технологій у бюджетних закладах. До області ми подали ряд пропозицій по об’єктах в порядку пріоритетності для включення до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2017 роки. Йдеться про капітальні ремонти доріг (смт Згурівка, села Турівка, Черевки, Середівка, Великий Крупіль, Красне), реконструкцію будинку культури і будівництво міні-фубольного поля зі штучним покриттям (смт Згурівка), будівництво водогонів, бюветів, буріння свердловини на воду (смт Згурівка, села Красне та Черевки). Ці об’єкти є дуже важливими для району, хоча ми мало покладаємо надій на те, що нам допоможуть з будівництвом районного будинку культури, на що необхідно більше 13 млн гривень. Проте, він нам дуже потрібний. У нас в районі зараз його взагалі немає. Всі зібрання, свята і прийоми відбуваються у адмінбудинку. Cподіваємося й на підтримку нашої пропозиції щодо будівництва сучасного спортивного майданчика зі штучним покриттям. Адже для численних футбольних команд в районі це дуже актуально, тим більше, що поруч розташований найбільший навчальний заклад району – Згурівська ЗОШ I-III ступенів, в якій навчається майже 500 учнів.
KV: Згурівщина - це сільськогосподарський край. Чи є проблеми з земельними паями?
Олександр Івченко: Звичайно, є. Є земля, отже, є і проблеми. В середньому у Згурівському районі паї по 2-4 га. За них ведеться конкуренція між аграріями. Проблеми виникли ще під час розпаювання земель колективної власності. Гадаю, цей процес у нас в державі проводився поспіхом, необдумано. Свого часу розпаювали все, що можна було розпаювати, сільрадам не залишили навіть земель запасу та ділянок для соціальної сфери.
KV: Чи варто продовжувати дію мораторію на продаж сільськогосподарської землі?
Олександр Івченко: Звичайно. Я б узагалі не ставив на порядок денний обговорення відміни мораторію найближчі 10 років! Сумніваюсь, що до цього часу населення України заживе заможно, і кожен зможе купити собі клаптик землі. Зняття мораторію вигідне не аграріям, а великому бізнесу. Якщо дозволити продаж сільськогосподарської землі зараз і відкрити ринок землі, земля Київщини ризикує опинитися монопольно в недбалих руках.
Наші фермери також проти зняття мораторію. Вони кажуть, щойно відкриють ринок землі, завтра приїде хтось із мішком грошей, і всі запропонують на продаж свої ділянки. А фермер, який довго обробляв землю, може лишитися ні з чим, бо в нього такого мішка з грошима немає.
KV: Яка ситуація з робочими місцями в районі?
Олександр Івченко: З кожним днем робочих місць лишається менше і менше. В нас район аграрний, промислових підприємств дуже мало, в основному робота є у сільськогосподарській сфері. Крім того, підприємства почали закуповувати сучасну техніку, що теж тягне за собою зменшення робочих місць. До того ж, багато що із нової техніки нелегко опанувати. Наприклад, є такі комбайни, що простіше навчитись літаком керувати, ніж на них працювати...
KV: Раніше у медіа обговорювалася проблема виділення земельних ділянок учасникам АТО та маніпуляції чиновників з цього приводу. Чи виділяються зараз у Згурівському районі земельні ділянки “для своїх” під виглядом наділів для АТОшників?
Олександр Івченко: Скандал, який останнім часом викликав найбільший резонанс, розгорівся навколо двох земельних ділянок загальною площею 70 га. Одна з цих ділянок у Держгеокадастрі вважається територією поза межами населеного пункту смт. Згурівка, хоча за старим (але нині діючим генеральним планом Згурівки) земельна ділянка перебуває в її межах, як землі промисловості і є, по суті, стратегічною для населеного пункту для впровадження інвестиційних проектів. На превеликий жаль, громада району практично позбавлена повноважень надавати в користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, що знаходяться у її адміністративно-територіальних межах.
Я повністю підтримую позицію Аграрної партії України щодо передачі розпорядження землями за межами населених пунктів від Держгеокадастру до місцевих територіальних громад. Лише громада має право вирішувати, як використовувати землі, які їй належать.
Взагалі, Держгеокадастр – дуже цікава структура. Вищезгадані ділянки були надані нею з численними порушеннями. 8 лютого 2017 року за позовом Згурівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Згурівський районний суд визнав недійсними накази Головного управління Держгеокадастру в Київській області та договори оренди і зобов’язав повернути земельні ділянки державі. Зараз дана справа знаходиться на стадії апеляції.
Сьогодні питання забезпечення учасників бойових дій земельними ділянками в районі не є настільки гострим, як раніше. Ми забезпечили всіх учасників АТО землею і без цих двох ділянок. В нас вже оформлено 189 заяв від учасників бойових дій, які є жителями нашого району.
Подробней: Киевоблсовет просит Госгеокадастр
отдать участникам АТО земли в Згуровском районе
KV: Чи працює в районі Prozorro?
Олександр Івченко: Prozorro у нас працює, хоча є кілька нюансів у процесах закупівлі. Наприклад, купували на Згурівську селищну раду трактор. Переміг у конкурсі підприємець, який не подав вчасно документи. Він так і не вийшов на зв’язок. Довго чекали, а потім вирішили звернутися до підприємства, яке пропонувало дорожче. І хоча закупівля була для нас терміновою, потім почули немало звинувачень в маніпуляціях з її процедурою.
Старе і звичне завжди здається кращим, як не крути, хоча і воно потребує змін. Я за те, щоб залишити в системі лише закупівлі по 200 тис. гривень і більше. Купувати у ній абсолютно все, навіть відносно недорогі товари та послуги, - недоцільно. Це не настільки великі затрати і не настільки великий ризик зловживань для Згурівського району.
KV: Які соціальні проблеми в районі потребують негайного вирішення?
Олександр Івченко: Наш район після аварії на ЧАЕС активно приймав ліквідаторів. Звідси – проблема онкозахворювань. У нас на обліку стоїть 500 осіб. Здавалося б, небагато, але відносно загальної кількості населення – 17 тисяч – це суттєво. Знову ж таки, державна програма за цим захворюванням раніше була, тепер не працює.
Є проблема кадрів в освіті і медицині. Якщо нічого не зміниться, то через декілька років 70% спеціалістів покинуть робочі місця й підуть на пенсію. Інтерни від нас тікають, мовляв, перспектив на Згурівщині нема. Та й умови роботи погані. Приміщення центральної районної лікарні - колишні конюшні - має вигляд, наче хата-ліпанка, вони потребують капітального ремонту. Але ми вже розробили до співфінансування проект, подали на обласний рівень і сподіваємося на його успіх.
Після подій на Сході до нас переїхала сім'я кваліфікованих лікарів з Луганської області - анестезіолог і терапевт. Ми надали їм квартиру, люди живуть і спокійно собі працюють. Також плануємо переобладнати в житлове приміщення для “бюджетників” недіючий гуртожиток Згурівського професійного ліцею, але поки що він перебуває на балансі Міносвіти.
KV: Ви зверталися до Міністерства щодо передачі цього приміщення на баланс району?
Олександр Івченко: Так,ми вже неодноразово звертались до міністерства через КОДА з проханням передати приміщення з державної до комунальної власності громади району, але відповіді не отримали.
Знову ж таки, повертаючись до найбільших проблем району, варто зазначити і малокомплектність шкіл. Минулого року держава давала близько 16 тис. гривень на рік на одного учня, а у нас місцями ця сума по окремих закладах доходила у 2016 році до 30 тис. гривень. Минулого року у нас була школа в селі Красному, яка терміново потребувала оптимізації, хоча вона і найновіша в районі. На 5 учнів було 12 вчителів, це ненормально як для перших, так і для других. Школу не без супротиву громади закрили. Приміщення передали селу, щоб його зберегти. Зараз там розміщені всі структури: ФАП, сільрада, бібліотека. Ще зробили там 2 групи дитячого садка. Я коли виступав на зустрічі з громадою, казав - усе в ваших руках. Робіть діток - і школа знову оживе.
KV: Дітей зараз возять на навчання у іншу школу?
Олександр Івченко: Так, діти зараз навчаються у Згурівці. Тут і матеріально-технічне забезпечення краще, є фізкультурно-оздоровчий комплекс поруч, комп’ютерні класи.
Але шкода, що школу в Красному довелося закрити. Це мало бути моїм першим місцем роботи. Після закінчення педінституту отримав направлення саме в с. Красне. Але не склалося. Колись це була потужна школа. Коли я в кінці 90-х працював у відділі фізичної культури і спорту Згурівської райдержадміністрації, я всім вихвалявся, що у мене є село в районі, де 2 спортзали: один у школі, один у клубі. Їх ще колгосп будував. Зараз і спортзал, і клуб за своїм технічним станом дещо нагадують Брестську фортецю…
KV: Які громади створюються в межах Згурівського району і чи є в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Олександр Івченко: Наш район за перспективним планом – це одна об’єднана громада. Сюди входить 41 населений пункт: 20 сільських і одна селищна рада. 4 сільради це питання ще не розглядали, всі інші прийняли пропозиції Згурівської селищної ради на об’єднання.
Є такі сільські ради, яким діватися просто нікуди. Ми межуємо з Чернігівською областю. Села на околиці району навіть не мають грошей, не мають бюджетоутворюючих підприємств. В іншому разі вони просто залишаться біля розбитого корита. І це справді проблема.
Загалом, в цьому питанні на нас ніхто не тисне, а з іншої сторони - немає ніякої роз’яснювальної допомоги. До процесу треба підходити виважено і не пороти гарячку. Наразі зараз немає жодної довіри до реформаторів як зі сторони громади, так і зі сторони сільських голів. Останні сьогодні мають визначені законом функції та повноваження до 2020 року і, зрозуміло, не хочуть щось змінювати. Головне в цьому процесі – перспектива подальшого розвитку громади.
KV: Згурівський район взагалі не отримує інформації щодо адмінтерреформи?
Олександр Івченко: Чому ж ні? Приїжджав голова офісу реформ Володимир Удовиченко. Цього агітатора адмінтерреформи депутати та сільські голови засипали питаннями про податки, землю, про доцільність об’єднання самодостатніх громад і навпаки бідних, про старост і їх повноваження, про доступність послуг для громадян, про школу і медицину, про транспортне сполучення і дороги і.т.д. Обіцяють багато, але до цих захмарних обіцянок люди ставляться з недовірою.
Для нас яскравим прикладом перспектив реформування сьогодні є Калитянська громада.
Читайте: Провалы децентрализации. В Киевской области со скандалом раскалывается первая объединенная община
KV: Цього року можна очікувати появи на мапі Київщини Згурівської об’єднаної територіальної громади?
Олександр Івченко: Цього року, думаю, створення Згурівської ОТГ очікувати не варто. Я так навіть сільським головам відповідаю. Це – процес не одного дня, і ми будемо все проводити по процедурі у відповідності до Закону.
На сьогодні є настрої в селах Великий Крупіль і Жуківка приєднатись до Березанської ОТГ. Кажуть, що в Березані їм буде краще, бо “там залізниця є”. Я такого не розумію. Невже вони думають, що після об’єднання зі Згурівщною їх на залізницю будуть за перепустками пускати? Ще одна причина - “там лікарня”. Знову ж таки, зараз проводиться поділ на госпітальні округи, і не варто розглядати це як перспективну перевагу. Немає гарантії, що лікарня збереже свій статус в тому вигляді, як зараз, а от школи можуть позбутися. І кому тоді буде краще?
Звичайно, Згурівщина зацікавлена в тому, щоб зберегти у нас такі села, як Великий і Малий Крупіль. Там розташоване велике підприємство ТОВ “Українська молочна компанія”. Це потужне, сучасне підприємство, де молочне стадо сягає 7 тис. голів. Підприємство яке є однією з візитних карток району. Не соромно показати іноземцям, не кажучи вже про те, що це - робочі місця і регулярні надходження до бюджету.
KV: У Вас була розмова з головою Березанської міської ради щодо цього села?
Олександр Івченко: Ні, ми про це не розмовляли. Згурівщина наче осторонь стоїть і споглядає на це все… Знаю, що голова Згурівської РДА мав з ним розмову, то Володимир Тимченко начебто не зазіхає. Але хто ж вам зізнається в такому? Я розумію, що якісь “гінці” з Березані все ж навідувалися у Великий Крупіль та Жуківку.
Читайте: Ивченко Александр Николаевич
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру в політиці?
Олександр Івченко: Я не амбітна людина і кар’єра стоїть не на першому місці в житті. Якщо буде достатній рівень довіри від громади, готовий працювати. Коли йшов у депутати, не мав на меті сісти у крісло голови районної ради. Мене обрали не з першого разу - ми конкурували із нинішнім і попереднім головами РДА.
З приводу планів на майбутнє – мої повноваження діють до 2020 року і я вважаю, що далі йти ще рано. Мені ще бракує досвіду. Хотілося б зробити більше для району - вирішити питання медицини, освіти, комунального господарства, реалізувати декілька інвестиційних проектів, які дадуть робочі місця і наповнять бюджет.
Хотілося б підняти рівень спортивного виховання, бо інвентарю в школах майже не залишилось. Я думаю, було б доречним ввести в сільську структуру місцевого самоврядування посаду спеціаліста з фізичної культури і спорту. В нас у районі є 12 футбольних і 22 команди з футзалу. Це суттєвий показник. Тому одна з моїх цілей – зміцнити сферу фізичного виховання і спорту в районі.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять “Боїнги”, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій