З 26 травня в Київській області запроваджується послаблення протиепідемічних заходів за умови дотримання протиепідемічних вимог, встановлених постановами Головного державного санітарного лікаря України. Рішення про це було прийнято на засіданні Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.  Як стало відомо KV, про це під час онлайн-брифінгу заявив тимчасово виконуючий обов’язки голови Київської ОДА Василь Володін. Поточна епідемситуація За вихідні на Київщині виявлено 62 нових випадки захворювання. З початку епідемії 14 березня 2020 року Київський обласний лабораторний центр офіційно підтвердив 1437 випадків, у тому числі 116 дітей та 247 медичних працівників. Одужало 300 людей, померло 30. Летальних випадків за останні дні не зафіксовано.  Гуртожитки На сьогодні, згідно повторних аналізів, у гуртожитку міста Українка, де раніше був зафіксований спалах інфекції, хворих на коронавірус немає. Потреби в обсервації та ізоляції немає. Аналогічна ситуація в гуртожитку села Петропавлівська Борщагівка. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  25 травня планується зняти санітарно-карантинний пост з гуртожитку у місті Вишневе.  Утім, спалах хвороби було зафіксовано у гуртожитку в місті Переяслав, що розташований на території студмістечка, в якому проживає 125 осіб. Інфікованого виявили у ході операції після отримання ним побутової травми. Наявність інфекції встановили після проведення експрес- та ПЛР-тестування. Вже описане коло контактних осіб. Вивчається необхідність запровадження заходів з ізоляції гуртожитку. Гуртожиток №1 Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім Григорія Сковороди. Фото: ПХПДУ Лікарні Бородянська та Миронівська центральні районні лікарні припинили госпіталізацію хворих, Тетіївська ЦРЛ припинила прийом реанімаційних хворих. Васильківська ЦРЛ відновила роботу. “Саме така нестабільна епідемситуація завадила області пом’якшити карантин одночасно зі столицею”, – наголосив Василь Володін і нагадав умови, за яких це можливо: показник інфікованих на 100 тис. населення, завантаженість лікарень (не має перевищувати 50%) та кількість ПЛР-тестувань на 100 тис. населення протягом 7 днів – потрібно понад 12 на 100 тисяч населення протягом останніх 7 днів.  На сьогодні у Київській області наступні показники: інцидентність – 11,94%, завантаженість ліжок – 19,3%, середня кількість ПЛР-тестувань – 19,34%.  “Ці цифри були отримані рано-вранці і, як обіцяв, оперативно проведено засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій”, – додав Володін. Запуск транспорту “Радий повідомити, що за рішенням комісії з завтрашнього дня, 26 травня, у Київській області карантин помякшено”, – зазначив т.в.о. голови КОДА.  Дозволені, але за чіткого контролю дотримання вимог, регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автотранспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному сполученні. При цьому кількість пасажирів має дорівнювати кількості місць для сидіння. Перед початком зміни салони потрібно дезінфікувати, а водії мають проходити температурний скринінг. Відстань між водієм та пасажиром – не менше 1 метра, або через захисний екран. Всі мають бути в масках.  Маршрут №330-к “Ж/Д Вокзал Бориспіль – Київ”. Фото: “Це Бориспіль” Дитячі садочки Можуть працювати також дитячі садочки за умови дотримання протиепідемічних заходів, визначених Міністерством охорони здоров'я. При цьому засновники та суб'єкти господарювання повинні здійснювати оцінку ризиків щодо спроможності закладу забезпечити належне виконання цих рекомендацій. Також повинні забезпечити працівників засобами індивідуального захисту із розрахунком на 5 днів.  Дитячий садочок “Рушничок”, м. Обухів, Київська область. Фото: Kosbud Зняття інших обмежень За таких самих умов можуть працювати і готелі. Дозволяється проведення спортивних заходів, але без глядачів і за умови не більше 50 учасників. Якщо більше, потрібно погодження з Міністерством охорони здоров'я.  Релігійні заходи можливі за умови перебування у приміщенні із розрахунку одна особа на 10 кв. м. Всі мають бути у масках, при вході мають міряти температуру. Також має бути облаштоване місце для обробки рук.  Володін зазначив, що це рішення не остаточне і КОДА продовжує моніторити епідемічну ситуацію щоденно. У разі, якщо захворюваність зростатиме, карантинні обмеження знову можуть бути посилені. Читайте: Коронавірус на Київщині: “адаптивний” карантин, часткове відкриття ринків, доплати медикам фото: коллаж KV КиевVласть

Юні й дорослі  журналісти, телевізійники, фотографи, медіа-педагоги “відфейбучили”, “відінстаграмили”, “відютюбили”, “відгуглили”, відфестивалили на відстані! XVIII Міжнародний фестиваль-конкурс дитячо-юнацької журналістики “Прес-Весна на Дніпрових схилах” ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва незмінно пройшов  15-17 травня, але онлайн. Такий формат “Прес-Весни” – вперше.  Впродовж двох місяців на пошту  Фестивалю приходили роботи, зареєстровані в гугл-формі. Всього цьогоріч на адресу “Прес-весни” надійшло 874 роботи з різних регіонів України. А також із Білорусі, Узбекистану, Франції, Польщі, Молдови, Чехії та Нідерландів. Найбільше робіт надійшло з м. Бердянськ Запорізької обл., м. Лиман, Донецької обл., м. Кременчук, Полтавської обл., м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл., з Чернівецької області та з Києва. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Творчі роботи подавалися на конкурс у 10 номінаціях у сфері медіа: “Літературний твір”, “Газета, “Журналістська робота”, “Нові медіа”, “Медіа-проект”, “Відеоробота”, “Фоторепортаж”, “Радіоробота”, “Традиції та новаторство”, “Голос покоління Z”. За кількістю надісланих робіт лідерами стали “Журналістська робота”, “Відеоробота” та “Фоторепортаж”. В умовах карантину виросла конкуренція серед робіт технічного спрямування. Усі роботи оцінювало професійне журі:  редактори та журналісти провідних засобів масових комунікацій України, науковці та практики столичних закладів вищої освіти.  За 18 років “Прес-весна” дала старт і дорогу в світ журналістики сотням дівчат і юнаків з різних куточків України та з багатьох країн світу. Для всіх, хто хоч раз побував на цьому Фестивалі, “Прес-весна” – це нові знайомства, шалений драйв і ритм, теплохідна прогулянка Дніпром, екстримальні змагання, цікаві квести!.... Але цьогорічна ситуація в світі внесла свої корективи. Несподівано цьогорічна тема “2020: МОЯ КРАЇНА В СМАРТФОНІ” стала пророчою, проте вимушена ізоляція не завадила здійсненню довгоочікуваної події року для юних журналістів України та зарубіжжя!   Учасники та організатори Фестивалю підготували приголомшливе свято журналістики. 3 дні яскравого та професійного журналістського свята онлайн; 18 цікавих та корисних заходів для юних “акул пера” в мережі; 13 вебінарів, брифінгів і майстер-класів у прямих ефірах та онлайн  від експертів ― професійних журналістів, блогерів та медіатренерів, на  які зареєструвалося понад 400 учасників.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Учасників фестивалю привітали: директор Київського Палацу дітей та юнацтва Оксана Добровольська, керівник ІТА “ЮН-ПРЕС” Надія Іллюк,  заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський, Голова Національної спілки журналістів України  Сергій Томіленко, перший заступник Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак. “Київ – дружнє місто для талантів. Потрібно виявляти нові таланти і можливості для їхньої реалізації в житті” – підтримав відкриття 18-го Міжнародного фестивалю-конкурсу “Прес-весна на Дніпрових схилах” Валентин Мондриївський, заступник голови Київської міської державної адміністрації. До речі, за першою освітою він ― журналіст, – “Приємно, що Київ є організатором і господарем таких великих і значимих фестивалів. Це для нас не вперше. В історії міста і країни вже відбулися Євробачення, єврофутбольні баталії, великий музичний фестиваль “Атлас” і “ПРЕС-весна” Київського Палацу дітей та юнацтва має всі можливості розвиватися й надалі”. Фішкою Фестивалю є традиційний медіа марафон “Інфоманія”, під час якої юні й дорослі учасники фесту в режимі нон-стоп дві доби надають свої журналістські матеріали, фото та відео, присвячені подіям Прес-весни та 30-річчю ІТА “ЮН-ПРЕС”, розкривають свої враження від нового формату цьогорічного фестивалю, згадують цікаві фестивальні моменти минулих років.  У  програмі фестивалю:  ретроспектива “Прес-весна на Дніпрових схилах: повноліття” до 30-річного ювілею ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва, привітання від гостей та організаторів, віртуальна екскурсія Києвом; презентація нових проєктів ІТА “ЮН-ПРЕС” КПДЮ “Представляємо кращі практики”; і, звичайно – церемонія нагородження “Віват, переможцям!”. А переможці цьогорічного фестивалю-конкурсу солідні: 41 переможець заочного конкурсу, 51 номінант спецпремій заочного конкурсу, 12 переможців конкурсу для репортерів фестивалю онлайн-редакції #Інфоманія: 2020. Перемогу в номінації “Журналістська робота” вибороли: Ксенія Уткіна (м. Вишгород) і Анна Останіна (м. Лиман, Донецька обл); ІІ місце дісталося Імаш Бауедінову та Русланбеку Джуманиязову, з м. Нукус, Узбекистан і Дмитру Полубоку з м. Бердянськ. На ІІІ місці – киянка Діана-Катерина Редько та бориспільчанка Ольга Кацан. У номінації “Газета” І місце виборола газета “Ірпінь-Тайм” Національного університету  фіскальної служби України,  На ІІ місці – газета “Країна Творчості” Будинку дитячої творчості Заводського району м. Миколаєва і Прес-центр “ТСН” з м. Кривий Ріг. ІІІ місце здобула газета гуртка “Школа журналістики” з м. Миколаїв. Номінація “Фото” визначила безсумнівним переможцем киянку  Вероніку Балашову. На ІІ місці – Дарія Кінаш (м.Бердянськ) і  Ліза Вегера (м. Київ). ІІ місце розділили киянин Леонард Тодуа і творчий колектив Палацу Молоді ім.. Ю. Тувіма з м. Лодзь (Польща). У номінації “Медіапроект”  перемога дісталася зразковому художньому колективу “Юний журналіст” з м. Полтава. ІІ місце посіла медіа-педагог з м. Кобеляки Олена Білаш. ІІІ місце дісталося Дитячому медіацентру “K-video” Чернівецької гімназії №2, м. Чернівці. Номінація “Нові Медіа”: І місце – Марія Юдінцева, м. Кривий Ріг; ІІ місце  – сайт “Хай Так. Медіа, яке роблять діти” від гуртка “Юний журналіст” з м. Полтава; ІІІ місце – Ольга Кацан, м. Ірпінь. Номінація  “Літературний твір”: І місце – киянка Косцова Анна; ІІ місце -  киянин Новак Артем; ІІІ місце – Мучанка Вероніка , м. Вінниця. Номінація “Відеоробота”: І місце  - Терьохіна Марія та Лисенка Віктор, м. Київ і  творчий колектив коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича , м. Чернівці;  ІІ місце  поділили вихованці  гуртка “Юний журналіст” Полтавського  обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та Аня Гусар з м. Сміла, Черкаської обл. ІІІ місце розділили Даннбаум Валерія з  м. Запоріжжя і Плотнікова Ольга з м. Чернівці. Номінація “Радіоробота”: І місце – Марія Шкурко та Катерина Шаповаленко КПДЮ; ІІ місце – дитяча інформаційна агенція “Крила”, м. Чернігів; ІІІ місце – Корольова Олена та Агеєва Кристина, вихованки телерадіостудії “Зміна”, м. Кривий Ріг. Номінація “Голос Покоління Z”: І місце – Ігор Дармостук, шеф-редактор Інтернет-видання “КиевВласть”; ІІ місце – Мирослава Забродська, керівник прес-служби Київського Палацу дітей та юнацтва; ІІІ місце – Юлія Потапенко,  редактор відділу “Сім’я”, видання “Голос України”. Номінація  “Традиції і новаторство”: І місце – Бондар Ярослава, м. Луцьк; ІІ місце – Місюкевич Олена,  м.  Кривий Ріг;  ІІІ місце – Яцевський Ярослав, м. Київ. Організатори Фестивалю-конкурсу: Київський Палац дітей та юнацтва, Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за підримки Міністерства освіти і науки України. Співорганізатори заходу: Національна спілка журналістів України, Державний комітет телебачення та радіомовлення України, Академія української преси, Національна спілка письменників України тощо. Готуємося до наступних фестивалів! Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть

Ціна на землю після початку дії закону про так званий “ринок землі” на умовах цього закону не зросте і залишатиметься такою ж, як і зараз, за чорно-сірими схемами купівлі. Ціна на землю зросте тільки за умови зростання прибутку від землі у її власника. Таке зростання прибутку від землі можливе тільки  за умови дії положень проєкту закону “Про прогресивні земельні відносини” №3208. А разом зі зростанням прибутку від землі зросте і цінність землі, і небажання продавати такий актив, а там і до національно-земельної свідомості недалеко – у національної свідомості повинні бути економіко-суспільні пріоритети. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Від ефективності землі для її власника визначається і цінність землі – чим більше прибуток від землі, тим більше її цінність, відповідно вища й ціна, за яку можна продати землю! Бажання продати землю виникає не тільки через нагальну потребу в грошах, а й через низький дохід від землі – саме низький дохід від землі створює передумову (бажання) продати землю, щоб реалізувати побутові мрії, задовольнити певні потреби або навіть просто “здихатися” від вже ненависного економічного активу. Надія на закон про так званий ринок землі №552-IX (був проєктом №2178-10), який  зробить можливим продати землю за якоюсь омріяною високою ціною, не справдилася. Сіро-чорний варіант так званого ринку землі з передачею землі в довгострокове  користування (оренда чи емфітевзис) на 10 і більше років з економічної точки зору – все одно що власність, тому й отримана наперед орендна плата за таким договором є нічим іншим, як ціною за землю. І всі, хто хотів чи був змушений продати землю у сіро-чорний спосіб, вже продали. Те, що прийняли в законі про так званий ринок землі давно діє і не містить ніякого позитиву для селян. Отже, ціна на землю буде точно такою ж, якою є при продажу землі через довгострокову оренду на 49 і більше років – точно дізнатися про неї можна у свого орендаря. Цінність землі (я свідомо оперую поняттям “цінність” відносно землі як основи-основ всіх матеріальних і культурних благ людства) безпосередньо залежатиме від прибутку, який вона створює її власнику. Чим більше прибуток, тим більше цінність землі і, відповідно, тим більше ймовірна ціна продажу землі. В Україні майже вся землі в оренді. Зараз шаленими темпами орендарі переукладають договори оренди, закріпачуючи власників землі. На сьогоднішній день прибуток від землі розподіляється між власником землі і орендарем. Орендар формує для себе ціну, за якою купив би землю, зважаючи на прибуток, який він отримує, користуючись землею. Власник землі визначає цінність землі, зважаючи на орендну плату, яку отримує за землю. Чим менше орендна плата за землю, тим менша цінність землі для її власника, але спроможність орендаря дати більшу ціну за землю в цій ситуації зростає. Але ж орендар не буде формувати високу ціну, навіть маючи високий рівень прибутку від землі. Орендар буде зважати на те, що зменшення цінності землі у її власника-селянина дає можливість орендарю пропонувати за землю нижчу ціну, ніж він би міг дати за неї (за економічним обґрунтуванням ціни землі в залежності від прибутку від неї).  Орендар буде завжди хотіти забрати землю у селянина задешево. Отже, власник землі ніколи не отримає за землю, яка в оренді, ані бажаної чи справедливої ціни. Та й ціна на землю вже, в принципі, складена й відповідає тій сумі, що пропонували й пропонують зараз орендарі за довгострокове користування з додатковими угодами, які після відкриття так званого ринку землі (01.07.2021р.) перетворюються на договори купівлі-продажу землі. У свою чергу, інший покупець землі (не орендар) міг би купити землю, але ціну він дасть за землю, зважаючи на умови діючого договору оренди (який продовжує свою дію і після зміни власника землі), і однією з визначальних умов для обґрунтування цінової пропозиції власнику землі стане орендна плата та строк дії договору, що залишився. Отже, ціна на землю, яку може запропонувати інший покупець (не орендар), буде нижчою, ніж та, яку може запропонувати орендар. Або й взагалі для деяких покупців купівля землі буде збиткова й тому не цікава. Теоретично можна припустити, що для зростання цінності землі її власнику потрібно вимагати від орендаря збільшення орендної плати за землю як платежу, що формує прибуток від землі її власнику. Вимагати збільшення орендної плати є неперспективним з нашого досвіду орендних відносин – це ми знаємо. А те зростання оренди, яке відбувалося, – елементарне й неповне покриття знецінення гривні (інфляції). Дохід від землі можна збільшити через самостійне господарювання одноосібно чи через участь у Товаристві власників землі (що з точки зору зростання прибутку від землі, зменшення витрат, як матеріальних, так і часу, є більш привабливим для власника землі). При самостійному господарюванні власники землі самі контролюють формування прибутку. Так, при збільшенні прибутку від землі при самостійному господарюванні в 2-4 рази зросте цінність землі, її ціна у разі продажу зросте не менше, ніж у ті ж самі 2-4 рази. Якщо врахувати, що це земля вільна від орендаря, то її ціна  буде не менше 120-200 тис. гривень за 1 гектар (4-6 тис. доларів за 1 гектар). Очікувати на захмарні ціни на землю в разі відкриття так званого ринку землі за прийнятим законом №552-IX не варто, як і не варто очікувати будь-чого від пакету запропонованих законів про так званий ринок землі. Потрібно “зростити” цінність землі, відповідно зросте й цінова пропозиція покупців-спекулянтів. Правда, тоді власник землі навряд чи захоче продавати такий цінний актив, як то кажуть: така “корова” буде і самим потрібна, адже такий прибуток, як від землі, селянин навряд чи  зможе знайти. Тому мені хотілося б, щоб, підтримуючи законодавчу ініціативу надати право власникам землі розривати договори оренди за власним бажанням, ви думали не про продаж землі, а про те, як збільшити її цінність. А відгуком на такі позитивні, економічно правильні й національно свідомі ваші думки є гарні пропозиції зі споживчого кредитування, передбачені в моєму проєкті закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини” від 13.03.2020 року, які можуть бути реалізовані тільки завдяки вашій підтримці. Тут і земля ціла, і вівці ситі, і вовків не боїмося. А нам потрібно об’єднуватися і протидіяти угрупуванням орендарів і агроолігархів та змушувати владу діяти в наших національно орієнтованих інтересах. В об’єднанні власників землі – сила! Отже, я, Роман Головін, запрошую вас долучатися до спільноти “ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ” у Facebook. Підписуйтеся на канал спільноти в Youtube. Нам багато чого потрібно зробити разом, щоб отримати те, чого ми хочемо, і бути успішними. Але перший крок – об’єднатися. Переглядайте наші відео та поширюйте їх на своїй сторінці у Фейсбуці. Робіть вподобання (лайки), робіть репости і пишіть коментарі та ставте запитання – доведемо, що ми – не село забите, а майбутні власники аграрних виробництв.  Ознайомитися з презентацією основних положень проєкту закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини” можна,  натиснувши на посилання: презентація положень Закону №3208. Ознайомитися з текстом проєкту закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини” можна, натиснувши на посилання: текст Закону №3208. Ознайомитися з тим, що таке Товариство власників землі, можна, натиснувши на посилання: Що таке Товариство власників землі. Читайте: Вільне право розпоряджатися землею – це право власника землі розривати договори оренди землі Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Карантинні заходи на Київщині послаблюють: у більшості районів області відкрили продовольчі ринки, а Ірпінська міська лікарня повернулася до роботи в штатному режимі. Активно працює агросектор. У КОДА звітують, що є затримки із поставками імпортних витратних матеріалів та обладнання для сільгосптехніки, але польові роботи тривають і виконуються в повному обсязі та вчасно.  Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу т.в.о. голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Виконання бюджету Станом на 1 травня виконання дохідної частини обласного бюджету склало 99,4 %, недоотриманий обсяг доходів — майже 5 млн гривень. У рамках програми президента України з реалізації пріоритетних об’єктів соціально-культурної інфраструктури “Велике будівництво” за останній час Київська ОДА уклала 199 договорів підряду. Ще по 87 тривають тендерні процедури. За два тижні капітально відремонтовано 4 вулиці й дороги, завершено поточний середній ремонт автомобільної дороги місцевого значення у Васильківському районі. “У експертів були великі побоювання, що карантин суттєво підірве економіку регіону. Це не вплине на забезпечення функціонування бюджетних установ та реалізацію, адже область має внутрішні резерви забезпечити необхідні та пріоритетні видатки на утримання соціально-культурної сфери”, — наголошує Володін. Аграрії Унаслідок карантинних обмежень галузі тваринництва та переробки зазнали незначних втрат. За словами Володіна, Київська область усе одно залишається лідером у виробництві курячих яєць та за поголів'ям свиней. Аграрії вчасно провели польові роботи та засіяли 1 млн 100 тис. га під зернові, технічні та кормові культури, картоплю та овочі. Озимі повністю відновили вегетацію; забезпеченість мінеральними добривами становить 160 тис. т, триває їх закупівля. Є затримки з постачанням іноземних міндобрив, сільськогосподарської техніки та запчастин через обмеження, пов’язані із карантинними заходами. Через погодні умови невеликі площі пересіяно в Миронівському, Білоцерківському, Сквирському та Тетіївському районах. Стан більшості посівів задовільний. “Наша область переважно аграрна, тож тримаємо цю галузь під прискіпливою увагою”, — підкреслив тимчасовий очільник КОДА. Запаси та допомога Для проведення комплексу весняно-польових робіт господарствами Київської області станом на сьогодні накопичено 100 % дизпалива та 103 % необхідного бензину до технологічної потреби. Цього року аграрії зможуть залучити понад 250 млн гривень державної підтримки на такі напрямки: здешевлення відсоткової ставки за залученими кредитами; підтримка садівництва та ягідництва; закупівля с/г техніки та інше. За роз’ясненнями та допомогою в підготовці документів на отримання державної підтримки слід звертатися до департаменту агропромислового розвитку КОДА. “Прилавки будуть наповнені — як продовольчих ринків, так і непродовольчих”, — запевняє Василь Володін. Ринки У Київській області зареєстровано 4 непродовольчі ринки, решта — змішаного типу. З певними обмеженнями запрацювало 54 із 77 ринків області. Жодного ринку не відкрито в Обухівському, Іванківському, Вишгородському районах; частину ринків відкрито у Фастівському, Баришівському, Бориспільському, Києво-Святошинському, Бородянському, Макарівському районах. Під забороною лишаються ярмарки. За період з 1 травня по сьогодні виявлено порушення на 16 агропродовольчих ринках, надано 16 приписів, складено 1 протокол про порушення протиепідемічних вимог, направлено 9 інформаційних листів в органи місцевої влади, 3 — до Національної поліції. Поточна епідеміологічна ситуація За даними Київського обласного лабораторного центру в столичному регіоні за минулу добу зафіксовано 1245 випадків захворювання на коронавірус. У числі інфікованих також опинилися 107 дітей та 221 медичний працівник (за весь період дії карантину). Наразі стаціонарному лікуванні перебуває 207 осіб, на амбулаторному — 1038 осіб. Подолали хворобу 212 інфікованих, проте за час пандемії зафіксовано 29 летальних випадків. Усього ж до лабораторного центру надійшла 3731 підозра на COVID-19. Під медичним наглядом перебуває 5892 контактні особи. “Адаптивний” карантин Також Василь Володін нагадав, що до 22 травня в області діє заборона на перебування в громадських місцях без засобів індивідуального захисту. “Маємо “адаптивний” карантин, тобто рішення про відновлення роботи закладів дошкільної освіти, готелів, громадського транспорту та міжміських перевезень, спортивних закладів прийматимуться залежно від епідеміологічної ситуації в регіоні та кількості випадків хворих на коронавірус”, — зауважив він. Пункти обсервації В. о. голови Київської ОДА Василь Володін зауважив, що в рамках протидії коронавірусу продовжується і проведення заходів обсервації. Так, у заміському готельно-ресторанному комплексі “Джинтама Бриз”, що розташований у селі Глібівка Вишгородського району, перебувають на ізоляції 167 громадян. Зачинені для  госпіталізації Васильківська центральна районна лікарня призупинила госпіталізацію хворих. У хворої, яка перебувала в реанімаційному відділенні, виявлено COVID-19. Володін зауважив, що 41 контактній особі вже провели ПЛР-тестування. Тож наразі лікарня припинила госпіталізацію хворих, а у відділенні реанімації здійснили заходи дезінфекції. Також попереджені про необхідність самоізолювання на 14 діб 75 пацієнтів, які перебувають у лікувальному корпусі й готуються до виписки. Потік решти пацієнтів перерозподілено між Обухівською та Фастівською ЦРЛ. Служба екстреної медичної допомоги повідомлена про режим роботи закладу. Також у Бородянській ЦРЛ 17 травня підтвердився діагноз COVID-19 у медпрацівника закладу з ознаками гострої респіраторної інфекції. Уже наступного дня було визначено коло контактних осіб із хворим, у яких відібрали лабораторні зразки для ПЛР-тестування. Наразі дослідження тривають. До отримання кінцевих результатів лікарня призупиняє прийом нових пацієнтів. Потік пацієнтів, потребуючих госпіталізації, перенаправлено до Ірпінської центральної міської лікарні. Також Володін зауважив, що Ірпінська міська лікарня, де також фіксувався аналогічний випадок інфікування, уже відновила роботу в штатному режимі. У медзакладі проведено необхідний комплекс дезінфікуючих заходів, а інфіковані медики наразі перебувають на самоізоляції. Відкриття інфекційного відділення За даними КОДА, 12 травня згідно з планом та після капітального ремонту в місті Українка розпочало роботу інфекційні відділення Обухівської центральної лікарні на 20 ліжок (по 10 місць для дорослого та дитячого населення). З урахуванням епідситуації, відділення розширило потужності до 10 ліжко-місць. Доплати медикам В області прорахували сумму 300 % доплат за квітень для медпрацівників області, які допомагають пацієнтам із коронавірусом в умовах пандемії. Василь Володін розповів, що ця сума становить 12 млн 912 тис. гривень. За його словами, йдеться про амбулаторну, стаціонарну екстрену допомогу, яку надали 1224 медичних працівників закладів охорони здоров’я Київщини. Читайте: Коронавірус на Київщині: карантин слабне, навчальний рік закінчиться вчасно Фото: коллаж KVКиевVласть

Київська обласна програма поводження із твердими побутовими відходами може отримати 4 млн гривень додаткового фінансування на ліквідацію стихійних сміттєзвалищ. Але поки депутати кошти не виділили, кожен район по-своєму вирішує сміттєву проблему. Наприклад, у Бориспільському районі почали провадження щодо місцевого КП, яке нібито скидало сміття на зачинений полігон, чим завдало шкоди довкіллю на 207 млн гривень. Якщо суд провину доведе, то цю сумму стянуть на користь держави. Натомість у Кагарлику, аби не допустити екологічного колапсу і мільйонних штрафів, місцеві готуються будувати новий, законний, полігон. Як стало відомо KV, 23 квітня в. о. голови КОДА Василь Володін підписав розпорядження № 210 “Про схвалення проєкту змін до Програми поводження з твердими побутовими відходами в Київській області на 2017–2020 роки”. Востаннє рішенням Київської обласної ради зміни до програми були затверджені 19 грудня минулого року. Наразі КОДА пропонує внести зміни в частині фінансування, а саме — збільшити його на 4 млн 250 тисяч гривень за кошти обласного бюджету. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   У такий спосіб загальний обсяг фінансування програми складатиме 2 млрд 51 млн 658 тис. 274 гривень. З них 23,6 млн державного бюджету, 125,5 млн — обласного, 8,9 млн — місцевих бюджетів та 1,8 млрд — кошти з інших джерел. Облрада на карантині За даними KV, додаткове фінансування мають витратити на прибирання стихійних сміттєзвалищ, але поки проєкт рішення не розглядався на комісіях. Як зазначила в коментарі KV голова департаменту екології та природних ресурсів Вікторія Киреєва, ці зміни має затвердити сесія Київської облради. “Запропоновані КОДА зміни до програми мають бути затверджені на сесії Київської обласної ради. Але через карантин невідомо, коли відбудеться чергове пленарне засідання. Проєкт рішення ще має пройти обговорення на профильных комісіях колегіального органу де можуть вноситися правки”, — говорить вона. Читайте: По самые уши: у Киевоблсовете опасаются, что из-за выборов властям  будет не до уборки мусора на Киевщине Бориспільський кейс А поки Київоблрада карантинить, на місцях по-своєму намагаються вирішувати проблему сміття.  Як стало відомо KV, 24 квітня Державна екологічна інспекція Столичного округу під час проведення позапланового заходу державного контролю КП Щасливської сільської ради Бориспільського району “Житлово-комунальний комбінат “Щасливський” виявила, що на колишньому рекультивованому полігоні твердих побутових відходів у селі Проліски на земельних ділянках, які перебувають в оренді КП, несанкціоновано скидають побутові та будівельні відходи. Після приїзду поліції захоронення невідсортованих відходів на рекультивованому та зачиненому полігоні було призупинено. За цим фактом відкрито кримінальне провадження. За підрахунками екологічної інспекції, завдана незаконним полігоном шкода довкіллю становить 207 мільйонів 174 тисяч гривень. Штраф покладено на комунальне підприємство. Як розповів KV голова громадського союзу “Громада Щасливого” Ігор Левін, полігон на території Щасливської сільради був створений ще в Радянському Союзі, потім його було рекультивовано та зачинено.“За останні два роки наш сільський голова разом із КП завезли туди тонни несортованого сміття. Там і “львівське” сміття, і кістки великої худоби, ртутні лампи з промислових підприємств. Це все – на межі із Дарницьким районом Києва на 40 га землі. Було багато звернень до екологічної інспекції, які не давали результатів. Але коли там змінився керівник, нас, нарешті, почули. Приїхала поліція, прокуратура, відкрили кримінальне провадження. Виявилось, що технікою там вирили величезні ями, куди закопували тонни сміття, це екологічна трагедія. Вночі, після приїзду поліції, технікою звідти сміття намагались вивозити. Але їх зупинили. Наразі триває розслідування і якщо провину доведуть, то підприємство заплатить 207 млн 174 тисячі штрафу”, — говорить він. Між тим, голова Щасливської сільради Микола Шмаюн розповів KV, що ситуація не настільки однозначна і коммунальне підприємство сільради не є винуватцем сміттєвого армагедону.“Ні комунальне підприємство, ані сільрада не мають стосунку до незаконного ввезення сміття на полігон, який уже давно не діє. КП мало договір із підрядною організацією, яка мала стежити за полігоном. Саме це підприємство і завозило туди сміття. Це тривало впродовж місяця, ми намагалися боротися, звертались до поліції. Дійшло навіть до збройного захоплення полігону — підрядники привозили автобус невідомих озброєних молодиків. Усіх їх затримали, вони перебували в ізоляторі, але їх випустили. І зараз ситуацію намагаються повернути так, ніби це комунальне підприємство винне. А правоохоронні органи не поспішають розбиратись у справі. Тому і штраф накладено на КП, а не на компанію, яка насправді завозила сміття. Нам наразі залишається лише сподіватись, що розслідування буде проведено за законом й покарають тих, хто винен”, — каже він. Кагарлицький кейс Поки в Бориспільському районі намагаються вирішити проблему незаконного полігону і дати комунальникам уникнути штрафу, у Кагарлицькому — готуються до відкриття нового санкціонованого сміттєзвалища. Так, 23 квітня Василь Володін підписав розпорядження № 205 “Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Кагарлицькому комунальному підприємству “Міськрембудсервіс”. “Надати Кагарлицькому комунальному підприємству “Міськрембудсервіс” дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування орієнтовною площею 6 га із земель державної власності для будівництва полігону захоронення твердих побутових відходів, що розташована на території Кагарлицької міської ради”, — йдеться в розпорядженні. Як розповів заступник мера Кагарлика Олег Пурій, будівництво полігону передбачено обласною програмою поводження із твердими побутовими відходами. “Є тільки розпорядження щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою. Процес затягнувся на етапі відведення земельної ділянки. Вона була зарезервована під полігон ще під час розпаювання земель. Але в нас у районі немає затвердженого плану формування територій, тому довелось розробляти детальний план, адже ділянка розташована за межами міста. Після зміни державно-будівельних норм переробляли цю документацію. Коли ділянка буде відведена в постійне користування КП, ми передамо матеріали до департаменту екології та природних ресурсів КОДА і вони замовлять нам проєкт будівництва. Поки в нас є старе сміттєзвалище, яке працює з 1975 року. Але його неможливо розширити або побудувати сміттєсортувальну лінію чи завод. Там з одного боку землі залізниці, з іншого — лісового фонду. Тому на перспективу працюємо над створенням нового полігону”, — розповів він. Ще один цікавий "сміттєвий кейс" зараз втілюється в життя у місті Боярка Києво-Святошинського району. Як вже писала KV, там з одного боку міська рада наполягає на будівництві сміттєпереробної лінії, під яку вже продала землю, а з іншого – громада міста у судовому порядку намагається зупинити такі наміри.  Читайте: У Боярці тривають бої за сміттєсортувальну лінію Фото: колаж KV КиевVласть

Децентралізація добігає до свого фіналу, проте села Обухівщини і далі  протестують, ведучи суперечки щодо варіативного складу громад. Так, за два роки місто обласного значення Обухів приєднало до тергромади всього дві сільради. Наразі виявили бажання приєднатися ще три. І якщо процес приєднання однієї перебуває на етапі погодження, то з іншими процедура зайшла в глухий кут. Як стало відомо KV, наприкінці квітня Обухівська міська рада оприлюднила проєкт рішення про надання згоди на добровільне приєднання Красненської сільської ради до Обухівської міської ОТГ. “Надати згоду на добровільне приєднання Красненської сільської територіальної громади Обухівського району до Обухівської міської об’єднаної територіальної громади Київської області, у складі сіл: Таценки, Ленди, Нещерів, Дерев’яна з центром у місті Обухові”, — йдеться в документі. Нагадаємо, до складу Обухівської громади вже входить дві сільради, Нещерівська та Дерев’янська, які приєдналися до ОТГ ще наприкінці 2019 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У процесі приєднання Як розповів KV секретар Обухівської міськради Сергій Клочко (обраний від політичної партії “Наш Край”), процес приєднання Красненської сільради перебуває на етапі погодження громадою. “Красненська сільрада виявила бажання приєднатися до Обухова й тепер на найближчій сесії миська рада планує надати згоду на це приєднання. Після чого разом із ними маємо пройти певну процедуру й очікуємо, що десь на початку серпня процес приєднання має завершитися. Із цими селами налагоджене транспортне сполучення, дороги там у задовільному стані, а ось дитячий садок потребує ремонту та приведення до ладу. Працює школа, це стара, добротна будівля й сьогодні для її потужностей дітей бракує. Ці села невеликі, населення в них проживає не багато. Та в принципі таких глобальних невирішених проблем сільрада не має. Їм дуже вигідно приєднатися до Обухова, з яким вони вже історично пов’язані й дуже тісно межують, відстань до центру громади складатиме всього 3–4 км”, — говорить він. За словами голови Красненської сільради (села Красне Перше, Козіївка) Сергія Богатиренко, ще в січні сільрада розпочала процес приєднання до Обухова, відбулися громадські слуханні і вже в лютому сільрада надала згоду на добровільне приєднання. “У майбутньої Козинської громади доходи складають 100 млн гривень і вони зможуть утримувати громаду. Бюджет же нашої сільради всього 1,3 млн гривень. Сільрада триматиметься на плаву, виплачуватиме зарплатню, але розвиватися в майбутньому не зможе. А після приєднання кошти не йтимуть до району, а залишатимуться на місцях. Це понад три мільйони — для території це вагомі кошти. З Обуховом ми історично пов’язані, маємо налагоджене транспортне сполучення. Відстань до міста складає всього три кілометри. Жителі звикли отримувати всі послуги в місті. Тож нашим селам якнайкраще приєднатися саме до міста обласного значення. Наразі очікуємо на рішення від Обухівської громади. Вірогідно, що до кінця року ми працюватимемо за власним окремом бюджетом. А з наступного року, сподіваємося, що громада допоможе і з капітальним ремонтом дитячого садка. На його відкриття очікує 42 дітей. Сільрадою розроблені відповідні проєкти, також і щодо ремонту доріг та вуличного освітлення”, — розповів KV Богатиренко. На паузі За словами секретаря Обухівського міськради Сергія Клочка, до громади виявляла бажання приєднатися ще одна сільрада — Краснослобідська. Але цей процес призупинено через те, що обговорення були проведені з порушенням вимог чинного законодавства. “На зібранні мешканці висловили своє бажання і проголосували за приєднання до міста Обухова. Зібрання провели, але згодом виявили порушення алгоритму дій — сільрада не затвердила порядок проведення громадського обговорення на сесії. Сільрада мусить розпочати цей процес спочатку. Але є проблема – немає єдності у депутатському корпусі. Не вистачає кворуму, навіть для зібрання сесій, щоби вирішити внутрішні питання села. Скоріш за все, що з ними місто процес приєднання завершить лише після того, як Кабмін прийме силове рішення про приєднання згідно до Перспективного плану”, — додав він. Відео: громадські слухання в селі Красна Слобідка, січень 2020 року Проте в самому селі на перспективу приєднання до Обухова дивляться із більшим оптимізмом. Як розповів KV голова Краснослобідської сільради (села Красна Слобідка, Безіменне) Петро Клименко, сільрада вже розпочала повторну процедуру, прийняла відповідне рішення, але карантинні заходи не дають змогу зібрати мешканців для проведення обговорень. “За Перспективним планом села мають приєднатися до міста. Тоді, на слуханнях, мешканці надали згоду на приєднання й були позитивно налаштовані. Усі адмінпослуги селяни звикли отримувати в місті. А проблем у селі споконвіку вистачало. Другий рік на паузі чотири проєкти. Два з них, щодо ремонту доріг місцевого значення, уже довелося коригувати. Ми подавали їх до області ще минулої весни, усе було погоджено, з районного бюджету витрачені кошти на проходження експертизи та виготовлення проєктів. А ремонт доріг обіцяють, можливо, включити в план лише з наступного року. Власними силами завершуємо проведення вуличного освітлення. При можливості вирішуємо питання навчальних і медичних закладів, не без допомоги району. До цього одержували пропозицію на об’єднання від Григорівської сільради. Хоч їхня територія й має більші надходження, ніж наша, та проаналізувавши питання, зрозуміли, що сенсу утворювати таку громаду немає. Тим паче, щоб і область не пропустила би громаду з чотирьох сіл. Та і вже відомо, що в районі заплановано створення всього трьох ОТГ” — зауважив голова. До речі, окрім Краснослобідської  та Красненської сільрад приєднання до Обухівської ОТГ досі актуальне для Старих Безрадичів, які вже декілька місяців поспіль намагаються у суді вибороти це право.  Як уже писала KV, рада Старих Безрадич прийняла рішення про приєднання до Обухова, але частина мешканців села  оскаржила його в суді. Згідно ж до Перспективного плану, Старобезрадичівську сільраду включено до Козинської потенційної громади. Читайте: Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Експертна думка Голова Обухівської райради Лариса Ільєнко (депутатська група “Наша Обухівщина”, обрана від БПП): У складі Обухівської ОТГ уже є Нещерівська сільрада, а нещодавно приєдналася ще одна — Дерев’янська. І для таких дотаційних сіл, як Красненська сільрада, приєднання до Обухова — найкраща перспектива і варіант об’єднання. Обухів — місто обласного значення з хорошим бюджетом і всією необхідною інфраструктурою. І це навантаження буде на бюджет міста, аж ніяк не на бюджет сільради. Тому, на мою думку, ці села лише виграють від реформи і стануть більш спрожними, ніж є сьогодні. За допомогою міста вони зможуть вирішити хвилюючі проблеми з дитячим садком і школою, відремонтувати дороги і зробити вуличне освітлення. З Обуховом у них налагоджена і транспортна розв’язка. Район своїми силами, як міг, так і датував ці села. У районі є й самодостатні села, ось вони не поспішають об’єднуватися чи приєднуватися до ОТГ. А в Обухівському районі передбачено створення трьох громад: Української, Козинської та Обухівської. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Фото: колаж KV КиевVласть

На старті другого етапу медреформи Обухівська центральна районна лікарня (ЦРЛ) опинилася в безвиході: коштів на заробітну плату ледь вистачає, а також медикам прогнозують скорочення штату. Водночас поліклініка ЦРЛ потребує термінових мільйонних вкладень у капітальний ремонт. Хто дасть гроші – незрозуміло. Місто готове фінансувати, але за умови, що район віддасть йому лікарню у спільне управління. Натомість, район готовий віддати контроль над медичним активом місту лише у разі повернення 50% коштів, витрачених на його утримання у минулі періоди. Поки сторони пропрацьовують переговорні позиції, персонал медзакладу роздумує над страйком.  Як стало відомо KV, 4 травня в приміщенні Обухівської районної ради відбулося спільне засідання робочої групи міста та району щодо фінансування районних закладів медицини. Представники районної ради звернулися до колег з проханням надати фінансову допомогу в розмірі 7 млн гривень для виплати заробітної плати працівникам центральної районної лікарні. В свою чергу, секретар Обухівської міськради Сергій Клочко (обраний від політичної партії “Наш Край”) повідомив, що місто готове до співфінансування районних медзакладів, але за умови рівних прав власності.  Зокрема, він зауважив, що відповідно до статті 89 Бюджетного Кодексу України для виділення коштів із міського бюджету необхідно, щоби ця лікарня повністю або ж частково належила Обухівській громаді, а отже, надання лікарні фінансової допомоги з міських фондів можливе лише після створення спільного підприємства.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ще у вересні 2019 року були спрямовані листи до районної влади з пропозицією створили спільне (50 на 50 %) некомерційне комунальне підприємство “Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування”, яке дало б змогу раціонально використовувати наявні матеріальні та фінансові ресурси. Проте районна влада пропозицію не погодила. Місто хоче половину лікарні Як повідомили KV в районній раді, там готові до створення спільного підприємства, але за умови, що міська рада компенсує 50% коштів, які були витрачені з районного бюджету у 2019 році на утримання і ремонт ЦРЛ. Натомість, місто таку пропозицію вважає зарозумілою і недалекоглядною.  “Позиція не зрозуміла, тим більше, що завершується процес децентралізації, уже створена Обухівська міська об’єднана територіальна громада […]. До виборів 25 жовтня можуть приєднатися всі села згідно з перспективним планом. Районної ради, як такої, може не бути. Що чекати?”, — цитує Клочка пресслужба міської ради. Також він додав, що за вимогою райради у 2017 року районна лікарня перереєструвалась, як платник податків, у місто Українка, і таким способом, припинила сплачувати до міста податок із доходів фізичних осіб, порушуючи статтю 168 Податкового Кодексу та статтю 64 Бюджетного Кодексу.  Через це, за словами Клочка, за  три роки бюджет міста недоотримав майже 9 млн гривень, які можна було б спрямувати на потреби лікарні.  “Міська рада готова виділяти кошти на реконструкцію, модернізацію, придбання необхідного обладнання. забезпечення достойних умов праці медичних працівників, щоби мешканці громади отримували висококваліфіковану медичну допомогу. На жаль, на сьогодні в райради немає бажання порозумітися та співпрацювати з міською радою у вирішенні спільних питань щодо збереження здоров’я громадян”, — резюмував він. Читайте: В Обухове пытаются внедрить систему семейной медицины Згідна із Клочко і депутатка Обухівської міської ради Олена Паєнко (обрана від політичної партії “Сила людей”). В коментарі KV вона наголосила, що створення спільного міськрайонного підприємства на базі лікарні – це єдиний правильний вихід із ситуації, що склалася. “На останній сесії міськради мною також піднімалося питання, що необхідно звертатися в район щодо можливості передачі громаді вільних приміщень для покращення надання медичних послуг первинною ланкою. Керівництво лікарні сьогодні має працювати над розвитком системи менеджменту, шукати шляхи залучення коштів у розвиток закладу. І показати, що приміщення лікарні в жахливому стані, потребують ремонту, а ліве крило поліклініки взагалі не функціонує, руйнується. Тож, створення спільного комунального підприємства дозволило б вирішити не лише проблему фінансування заробітної плати медиків. Міська рада мала би підстави вкладати кошти й у вирішення багаторічної проблеми з реконструкції поліклініки, відкриття термінових кабінетів для прийняття інфікованих тощо. Бюджет міської ради дає на це змогу”, – розказала Паєнко журналісту KV. А поки статус лікарні остаточно не визначений, місто Обухів не поспішає інвестувати кошти у заклад охорони здоров’я. Як стало відомо KV, 30 квітня відбулася 63-тя позачергова сесія Обухівської міської ради. Депутати внесли зміни до Цільової програми розвитку та фінансової допомоги закладів охорони здоров’я на 2020 рік, що надають медичну допомогу на території Обухівської ОТГ. Згідно додатку до рішення № 1480–63, міськрада розглянула питання фінансування й Обухівської центральної районної лікарні, виділивши лише 500 тис. гривень на придбання засобів індивідуального захисту та маловартісного медичного обладнання. Район хоче більше грошей від міста Як розповіла KV голова Обухівської райради Лариса Ільєнко (депутатська група “Наша Обухівщина”, обрана від БПП), мер Обухова Олександр Левченко пропонував допомогу у фінансуванні лікарні, яка розташована на території ОТГ і обслуговує 70 тис. населення Обухівщини. Але, піднявши статистику за останні два роки, виявилося, що район вклав у місцеву лікарню 104 млн гривень, а місто допомогло лише 100 тис. гривнями, виділеними на харчування. До медреформи, за її словами, район власними силами фінансував заклад. Але сьогодні ситуація змінилася і районний бюджет може забезпечити медиків зарплатою лише до липня. “Ми звернулися за допомогою до міста. Місто ж аргументувало відмову у фінансуванні, спираючись на законодавство. Лікарня районна, тож райрада не може отримати погодження й передати у власність міста 50 % майна місцевої тергромади, адже реформою децентралізації в районі, крім Обухівської, передбачено створення ще двох ОТГ: Української та Козинської. Які аргументи для такої передачі ми повинні привести населенню, коли на останній сесії райрада виділила 6,5 млн гривень на потреби лікарні. Щороку виділяє 300 тис. гривень на фінансування програми підтримки онкохворих. Є різниця, що зробив район зі своїм копійчаним бюджетом і місто з бюджетом під мільярд. До речі, у центрі Обухова є будинок культури, який ми співфінансуємо з містом. Тож на БК у міста є 1,7 млн ​​гривень, а на лікарів немає?”, — каже Ільєнко. За її словами, райрада мусить належним чином фінансувати ФАПи, амбулаторії в селах, адже багатьом жителям району й без карантину складно доїхати до лікарні. У той час, коли ЦРЛ користуються 70–80 % жителів міста, яку фінансує район. “Після реформування лікарню можуть перевести також і на обласний бюджет. Ми ж говоримо про сьогоднішній день, про ставлення й повагу до праці медиків, які й так одержують мінімальні зарплати. Місто стало в позу. Думаю, ми піднімемо всіх лікарів, а це приблизно 700 осіб, і зберемо під дверима мера Левченка. Це буде найоптимальніше рішення. У будь-якому випадку ми знайдемо вихід — медики без зарплати не залишаться. Ми також зверталися за допомогою в область, різні інстанції, до народного депутата Олександра Дубинського”, — резюмувала вона. Коли гроші не ходять за пацієнтом  Окрім питання заробітної платні, Обухівська ЦРЛ потребує значних капіталовкладень в ремонт. До прикладу, семиповерхова будівля поліклініки потребує капітального ремонту, адже її ліве крило перебуває в аварійному стані і там функціонує лише перший поверх. Часткові ремонтні роботи проводились лише в правому крилі.  Як розповіла KV заступниця головного лікаря з економічних питань КНП Обухівської районної ради “Обухівська центральна районна лікарня” Наталія Плиска, приміщення потребує відновлення з нуля та модернізації: електрики, сантехніки, протипожежної безпеки, утеплення приміщень, вікон. Між тим, щоби розпочати поетапний ремонт, поверх за поверхом, необхідно спочатку налагодити водопостачання та водовідведення, освітлення, опалення всього приміщення. Плиска каже, що ще у 2012 році проєкт реконструкції оцінювався у 17 млн гривень. За даними ж районної ради у 2014-15 роках проєкт подорожчав в понад 20 млн гривень, проте скільки б ремонт обійшовся зараз – не відомо.  “Лікарня ж не може щороку викидати по 300 тис. гривень на коригування проєкту. Потрібно, щоби допомогли в цій ситуації, як місто, так і держава...І справа не в тому, хто буде власником. Для лікарів і пацієнтів не відіграє значної ролі, що на табличці буде напис власність міста чи району. Лікарня обслуговує більшу частину жителів міста й району, і буде працювати так і надалі. Ми підписали договір із НСЗУ, яка виділяє за пролікований випадок 4 тис. гривень, куди входять також і зарплата лікаря, податки. Цих коштів не вистачає на належне лікування хворого впродовж тижня, не кажучи вже про ремонти. Ситуація кричуща”, — стверджує Наталія Плиска. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус із лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоби якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров’я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається. Читайте: Медперсонал лікарень на Київщині звільняється через низькі зарплати та небезпеку COVID-19 Фото: колаж KV КиевVласть

Як бездумно і бездарно використовуються державою кредитні кошти, можна побачити на прикладі 214 мільйонів євро. Їх надав нам в кредит Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) на проєкт “Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей”. Незважаючи на назву, ця позика, за яку до речі ми сплачуємо відсотки з бюджету, служить явно не всім людям. А лише обраним. У 2015-2018 роках на впровадження проєкту було використано 48,9 млн доларів або 1 млрд 297 млн 100 тис. гривень. Це лише 22,8% від загального обсягу наданої позики. Основна причина вкрай слабого освоєння коштів – системні недоліки в управлінні проєктом, починаючи з 2015 року, допущені МОЗ, як його виконавцем, що призвели до впровадження проєкту із суттєвим відставанням, кошти використовувалися неефективно. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   При цьому Україна вже несе збитки. За період реалізації проєкту сплачено: 1,6 млн доларів за резервування невикористаних коштів позики; 1,3 млн доларів – відсотки за користування позикою; 0,6 млн доларів – разова комісія за відкриття. Зазначене створило умови, за яких завдання проєкту щодо забезпечення реформування системи охорони здоров'я на центральному рівні виконувалися непослідовно, із значними затримками, а результати більшості з них можна буде оцінити лише після завершення проєкту. Незважаючи на те, що проєкт започатковано у 2015 році, реалізація більшості заходів компоненту 2 “Зміцнення урядування МОЗ у галузі охорони здоров'я” розпочалася лише у 2018 році. За компонентом 3 “Підтримка впровадження, моніторинг і оцінювання Проєкту” основні заходи із моніторингу та оцінювання розпочнуться у 2019 році. Майже 80% (0,7 із 0,9 млн доларів) коштів компоненту вже використано на оплату праці індивідуальних консультантів, вартість послуг яких не залежала від досягнень проєкту. Не розроблені концепція та генеральний план впровадження стандартів електронної охорони здоров'я. Крім того, не завершено переклад Клінічних настанов на засадах доказової медицини, за використання яких у цілому сплачено 130 тис. євро, в т.ч. за 2018 рік – 20 тис. євро. А це – втрати коштів позики. Відсутні результати реалізації кластерів “Громадське здоров'я” і “Інформація і комунікація”. Рахунковою палатою встановлено також випадки відображення в обліку окремих операцій з порушенням законодавства, а також встановлено факт оплати за рахунок коштів позики і гранту послуг перекладу двох однакових Клінічних настанов, інші порушення. Надала міністру охорони здоров`я Максиму Степанову матеріали виявлених мною на основі даних Рахункової палати порушень ще минулого тижня – після засідання уряду. Поки жодної реакції. Мораль: бігати по світу клянчити кредит ми вміємо, а нормально розпорядитися позиченими коштами – ні. Закон про захист персональних даних не працює. Його, нагадаю, ми створювали кілька років тому під переможні оплески європартнерів. На жаль, зараз бачимо злиття всіх наших даних на якийсь російський сайт, де їх можна купити за 50 доларів. Бачимо, що ці данні є об’єднаною базою різних поліцейських баз. Такими додатками як “Дія”, “Київ Смарт Сіті” та іншими, які ми завантажуємо в свій смартфон, ми ще більше даруємо свого особистого спочатку державі, а потім, в результаті дій недобросовісних чиновників, і зловмисникам – всередині краіни й ззовні. Це означає, що закон потрібно змінювати. Ми вже ініціювали законопроєкти про про персональні дані, про інформаційного омбудсмена, який має опікуватися як доступом до інформації, так і превенцією зловживань із персональними даними. Здається, настав час для голосування цих законопроєктів? А ще я впевнена, поки когось відповідального за злиття реєстрів та баз не посадять, надалі можна буде придбати за 50 баксів будь що. Читайте: Прем`єр Шмигаль має в Раді представити всьому українському суспільству план виходу з карантину Ольга Василевська-Смаглюк, народний депутат Верховної Ради IX скликання, 96 округ Источник публикации КиевVласть

Цього року XVІІI Міжнародний фестиваль-конкурс дитячо-юнацької журналістики “Прес-весна на Дніпрових схилах” пройде в режимі ОНЛАЙН  напередодні 30-річчя ювілею інформаційно–творчого агентства “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва. Фестиваль триватиме з 15 по 17 травня. Вітатимуть юних журналістів, фотографів, блогерів, телевізійників, майстрів мікрофону й телекамери. Цьогорічна тема  – “2020: МОЯ КРАЇНА В СМАРТФОНІ”. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Організаторами та співорганізаторами фестивалю є МОН, Департамент освіти і науки КМДА, Київський Палац дітей та юнацтва, Національна спілка журналістів України, Академія Української преси, Державний комітет телебачення та радіомовлення та інші. На фестиваль-конкурс завітають ONLINE близько 300 учасників із 7 країн світу, які подавали свої роботи у 7 номінаціях. ️Програма першого фестивального дня включає: • урочисте відкриття  з привітаннями гостей, серед яких Директор департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян, голова оргкомітету, директор КПДЮ Оксана Добровольська, наші давні друзі й партнери з Академії української преси. • Органатори ознайомлять учасників фестивалю з цьогорічними номінаціями та складом експертного журі. • Цікавою буде  ретроспектива з  фотопрезентацій, телефільмів, відеороликів – “Прес-весна на Дніпрових схилах: повноліття”. У другий день фестивалю-конкурсу відбудуться: Творчі вітальні від професіоналів: ― медіалайфхаки від Ігора Дармостука, шеф-редактора інтернет-видання “КиевВласть”; ― майстер-клас від радіоведучої UAсуспільне, випускниці агентства Людмили Тягнирядно; ― вебінар “Інфотейнмент для молодих блогерів. Як не розповсюджувати фейки і створювати якісний контент” від Андрія Юричко, викладача Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, медіатренера Академії української преси; ― практичні кейси від блогерів-журналістів: редактора “BerdiStail” Ольги Карась та “Prnuzi CoreAgancy” – Олександри Панасенко; ― майстер-клас по сторітейлінгу від медіатренера Академії української преси Жанни Кузнєцової; ― майстер-клас “Освітній квест: як організувати та провести” від Світлани Дмитренко, головного редактора видавництва “Шкільний світ” та багато ін. Не залишить вас байдужими віртуальна екскурсія “Київ – європейська столиця”. Увесь день працюватиме онлайн-редакція “ІнфоМанія”. Ви можете надсилати свої матеріали на теми, присвячені 30-річчю ІТА ЮН-ПРЕС; розкривати ваші враження від нового формату цьогорічного фестивалю; згадувати цікаві моменти минулих років під час перебування на фестивалі, участі в конкурсі тощо. Третій, завершальний день фестивалю: • Урочиста церемонія нагородження учасників “віват переможцям!” • МедіаКейс проєктів від “ЮН-ПРЕС”: кращі практики: ― освітній інтенсив “MadiaCamp” – підвищення рівня медіазнань педагогів; ― інтернет-видання “Молодь без кордонів”; ― арт-проєкти. Отже, чекаємо на вашу присутність онлайн. Готуємося зустріти вас і розповісти про наші здобутки. Натомість, чекаємо ваших майстерних робіт, вражень, постів, коротких розповідей, роликів. Діліться з нами не тільки своїм досвідом, а й гарним настроєм! Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"КиевVласть

На Київщині кількість хворих на COVID-19 невпинно зростає: зафіксовано 664 випадки захворювання, із них тільки 21 випадок – за останню добу. Продовжують працювати санітарно-контрольні пункти та проходити обстеження у гуртожитках Вишневого, Петропавлівській-Борщагівці та пансіонаті “Зазим’я”. Також в області відновлено роботу агропродовольчих ринків. Щоправда, за умови жорсткого дотримання карантинних норм. У святкові дні місцевому самоврядуванню рекомендують обмежити у часі пересування та перебування жителів у громадських місцях. Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу т.в.о. голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василя Володіна 30 квітня.  Поточна епідеміологічна ситуація Підводячи підсумки чергового передсвяткового тижня, т.в.о. губернатора зазначив, що в області тривають заходи, спрямовані на протидію поширенню коронавірусу. Сукупно в столичному регіоні лабораторно зафіксовано вже 664 випадки захворювання. За останню добу виявлено 21 новий випадок, в тому числі серед хворих – дитина. Госпіталізації потребував з них лише один хворий, решта перебувають на самоізоляції. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У числі інфікованих також опинилися 46 медпрацівників, з яких 25 працюють у столиці, решта  – у районних лікарнях. Всього ж по області на стаціонарному лікуванні 137 осіб, на амбулаторному – 527. Подолали хворобу 73 мешканця Київщини, у тому числі і чотири дитини. На жаль, за час пандемії на Київщині померло 15 жителів. Під медичним наглядом перебуває 4 188 контактних осіб.  Читайте: На Киевщине больше всего случаев заражения коронавирусом зафиксировано в Киево-Святошинском районе Ситуація в гуртожитках Останнім часом ситуація у гуртожитку міста Вишневе стабільна. Проведені тут 241 ПЛР-тести допомогли виявити 80 позитивних результатів. Наразі кількість інфікованих не змінилася – 78 мешканців та два співробітники (з них 2 – померли, 5 – на стаціонарі). У восьми мешканців спостерігається легкий перебіг хвороби, у решти – несимптомний.  В іншому гуртожитку, що розташований у Петропавлівській Борщагівці Києво-Святошинського району, наразі перебуває 152 особи. Так, вже вдалося отримати 70 результатів ПЛР-тестів, з них позитивні – 13, у лікарні перебуває один хворий, решта  – у задовільному стані на самоізоляції в окремих блоках. Володін відмітив, що 26 квітня було госпіталізовано одного із підопічних пансіонату для осіб похилого віку “Любов”, що розміщений у селі Зазим’я Броварського району. Це – приватне домоволодіння, де проживає 23 підопічних та п’ять працівників.  У хворого підтвердився діагноз, була проведена терапія, але врятувати інфікованого не вдалося. Експрес-тести попередньо підтвердили ще 13 позитивних результатів. Та ПЛР-тести керівництво закладу вирішило провести у приватній лабораторії. Наразі обстеження триває.  Також голова КОДА додав, що захворіла медпрацівниця Обухівського райцентру ПМСД, де і була обстежена як контактна особа. Вона – мешканка гуртожитку Професійного ліцею в місті Українка Обухівського району, перебуває наразі на самоізоляції в окремій квартирі. Симптомів захворювання немає, як і клінічних проявів у контактних осіб. В приміщенні провели всі необхідні заходи дезінфекції.  Закуплено два ПЛР-аналізатори Коштом області за цей тиждень придбано два ПЛР-аналізатори високої точності (100%) з отримання результату лише за дві години та дві тисячі тестів виробництва Німеччини. Це дозволяє повноцінно запустити прилади одразу після встановлення без додаткових витрат часу та коштів та допоможе спростити виявлення нових випадків захворювання ще до клінічних ознак. Апарати можуть одночасно тестувати до чотирьох зразків або 48 зразків на добу кожний. Ці прилади повністю автономні, що також дозволяє захистити лікарів з потенційно інфікованими зразками. Крім того, аналізатори можуть робити ряд інших тестів: вірусів гепатиту В та С, туберкульоз тощо.  Так, перший прилад вже отримав опорний медичний заклад – Білоцерківська міська лікарня №3, де вже було проведено навчання лікарів. Другий апарат буде розподілено вже наступного тижня.  Відкриття ринків Сьогодні на позачерговому засіданні Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій прийнято рішення відновити роботу агропродовольчих ринків Київщини за умови жорсткого дотримання норм, встановлених головним санітарним лікарем.  Зокрема, аби працювати законно, ринок має бути зареєстрованим як оператор ринку харчових продуктів, має проводитись температурний скринінг усіх працівників ринку та відвідувачів. Перебувати на ринку можна лише у масках, а на кожному вході мають бути встановлені диспенсери з антисептиком. Кількість покупців – не більше одного на 10 кв.м торговельної площі ринку. Відстань між продавцями – не менше трьох метрів. Кожна торгова точка має бути відокремлена прозорими захисними екранами, всі контактні поверхні мають дезінфікувати кожні три години, а у кінці робочого дня має бути продезинфіковане усе торгівельне місце. Також ринки зобов'язані постійно інформувати відвідувачів про дотримання встановлених обмежень.  Великі будівництва Цього тижня спостерігається позитивна динаміка щодо будівництва закладів освіти, охорони здоров'я, культури, спортивної інфраструктури та дорожнього господарства. За даними КОДА, укладено 109 договорів із підрядникам, ще тендерні процедури стартували ще для 17 об’єктів будівництва. Наразі тривають роботи з будівництва, реконструкцій та капітального ремонту на об'єктах соціальної інфраструктури, це – 12 закладів освіти, один – охорони здоров’я, два – культури і спорту та 9 – житлово-комунального господарства та 39 – дорожнього господарства. Виготовлено дві проєктно-кошторисні документації. Проведено авансові платежі з обласного та місцевих бюджетів на загальну суму майже 30,5 млн гривень.  Також за даними КОДА, на сьогодні завершено капітальний ремонт 23 вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Білоцерківського, Бориспільського, Васильківського, Згурівського, Кагарлицького, Києво-Святошинського, Миронівського, Рокитнянського, Сквирського, Таращанського та Яготинського районів.  На тематичній нараді було визначено терміни встановлення 46 вуличних спортмайданчиків у опорних школах області. Крайній термін – 1 вересня.  Підготовка до осінньо-зимового періоду Згідно з планом заходів з підготовки господарського комплексу та об'єктів соціально-культурного призначення Київської області до роботи в осінньо-зимовий період, підготовку буде розпочато 15 травня.  Перше травня Наостанок в.о. губернатора Київщини Василь Володін привітав жителів області зі святом миру та праці та побажав здоров'я і високооплачуваної роботи, а також зазначив, що органам місцевого самоврядування рекомендовано і на ці святкові дні ввести додаткові обмежувальні та протиепідеміологічні заходи.  Зокрема, щодо пересування та перебування у громадських місцях із 13 години п'ятниці, 1 травня, по 18 годину понеділка, 4 травня. А також з 13 години вівторка, 9 травня, до 18 години п'ятниці, 12 травня.  Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется фото: коллаж KVКиевVласть