Бородянська громада Київщини планує інвестувати в свій розвиток більше 30 млн гривень. Серед масштабних проєктів – створення агробіотехнологічного комплексу, відкриття індустріального технопарку, реконструкція аеродрому “Бородянка” обласного авіаційного центру. На місцях запевняють: це – лише перший етап на шляху реалізації стратегії розвитку громади.
Як стало відомо KV, 20 грудня 2019 року Бородянська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2025 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як розповів KV голова Бородянської селищної ОТГ Олександр Сахарук, процес розробки і затвердження Стратегії передбачав декілька етапів. Так, у травні 2019 року була створена робоча група, яка співпрацювала з експертами Програми “U-LEAD з Європою”, і за вісім місяців громада виробила свою першу Стратегію. Реалізація планів запланована двома етапами по три роки кожен.
“Бородянська ОТГ – інвестиційно приваблива, самодостатня громада Київщини. Це громада з конкурентоспроможною економікою, що базується на розвитку бізнесу у сфері сільського господарства, екологічно чистому виробництві і зберіганні агропромислової продукції з глибоким ступенем переробки, а також потужній логістичній мережі. Громада забезпечує високий рівень життя мешканців та є дружньою до ініціатив щодо розвитку особистості, підприємництва та активного дозвілля. ОТГ є і туристично привабливим осередком, адже багата на різноманітну історичну спадщину. І всі ці напрямки закладені в основні цілі Стратегії. На мою думку, місцеві вибори не вплинуть на подальшу реалізацію нашої Стратегії. Ми прагнемо стабільності і будемо її зберігати. 72% опитаних вірить у позитивні зрушення та досягнення цілей Стратегії. А це говорить про високий рівень довіри до влади”, – розповів Сахарук.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Дорожня карта ОТГ
Бородянська селищна ОТГ була утворена в грудні 2018 року, об’єднавшись разом із Дружнянською, Новогребельською, Новокорогодською, Новозаліською, Шибенською, Мирачанською, Дмитрівською та Пилиповицькою сільрадами. До складу ОТГ входить наразі 16 населених пунктів. А восени до ОТГ приєднаються ще чотири сільради: Загальцівська, Качалівська, Майданівська та Небратська.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Депутатський корпус громади представлений 26 депутатами від політичних партій “Нові обличчя”, “Аграрної партії України”, “Солідарності” та “Опозиційний блок”, “Укроп”, “Батьківщина”, “Народний фронт”. Та переважна більшість з них все ж безпартійні.
Бородянська ОТГ займає 34% від загальної площі території Бородянського району – 31 649 га із населенням в 21,6 тис. осіб. Станом на 2019 рік, найбільше жителів проживає в адмінцентрі ОТГ – 12952 людини, найменша – в селі Коблицький Ліс – 12 чоловік. Кількість людей працездатного віку становила більше 11 тис. осіб, із них же зайняті лише 6,6 тисяч. Найбільш зайняте населення в галузях сільського господарства, транспорту, промисловості, будівництва та у приватному секторі. Середня заробітна плата по ОТГ у 2019 році становила 8 346 тис. гривень.
Громада має розгалужену інфраструктуру: 10 загальноосвітніх (більше 20 тис. учнів) та шість дошкільних закладів освіти (більше 700 дітей), а ще працює Бородянський професійний аграрний ліцей. Галузь медицини представлена 14 закладами: медамбулаторія, Бородянська ЦРЛ на 200 ліжок, Бородянський ЦПМСД та 11 фельдшерсько-акушерських пунктів. На території громади діє районний палац культури ім. Т.Г. Шевченка та шість закладів культури різного типу, громадські організації: районна “Спілка підприємців та виробників Бородянщини”, Бородянський спортивний клуб "Арсенал". Функціонує і ТОВ “Бізнес Центр Полісся”. Крім того, має і розвинуту мережу торговельних закладів, туристичних локацій.
Великі плани
Відповідно до Стратегії, на думку мешканців у громаді передусім необхідно здійснити благоустрій територій, розвивати сферу дозвілля і спорту та малий і середній бізнеси.
Втілення ж Стратегії передбачає два етапи і перший План заходів розрахований на 2020–2022 роки. У 2020 році на реалізацію завдань громада передбачила більше 17 млн гривень, у 2021 році планують спрямувати більше 11 млн гривень, а в 2022-му – більше 4 млн гривень. Частина з них співфінансуватимуться за рахунок грантів, коштів від бізнес-партнерів, з ресурсів міжнародних фінансових організацій чи державного та обласного бюджетів тощо.
Із планів можна виділити найбільш дороговартісні проєкти як створення агробіотехнологічного комплексу в Бородянці за 32,2 млн гривень та будівництво житлового масиву на 1 тис. родин за принципом “пасивного будинку” за 3,2 млн гривень за рахунок фінансування зовнішніх джерел.
“Планів і проєктів багато. Основні: створення агробіотехнологічного комплексу, відкриття індустріального технопарку, отримання статусу міста Бородянка. Крім того, плануємо створити КП “Аеропорт “Бородянка” в рамках державно-приватного партнерства з реконструкцією аеродрому “Бородянка” (І черга), збудувати заклад культурно-просвітницького і спортивного обслуговування населення та психологічної реабілітації учасників АТО в селі Дружня. Плануємо втілити Концепцію розвитку рекреаційної зони в Бородянці, створити публічну інтерактивну "Бібліотеку-трансформер", одержати офіційний статус “Історична пам’ятка” для об’єктів місцевого значення”, – додав голова Бородянської ОТГ.
За словами Олександра Сахарука, у рамках Стратегії вже покращено матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я. А саме: придбано два апарати ШВЛ у відділення інтенсивної терапії та три кисневих концентратори у терапевтичне відділення Бородянської ЦРЛ; систему ендоскопічної візуалізації та ультразвуковий скануючий прилад у поліклінічне відділення, 2 електроскутери для працівників амбулаторії в селі Пилиповичі та ФАпу в селі Дружня (всього витратять 200 тис. гривень).
У галузі освіти функціонує “Учнівський парламент”, придбано комп'ютерне обладнання, оргтехніку та програмне забезпечення для єдиного інформаційного простору в закладах освіти. А ще – започатковано “Університет майбутнього вчителя”, реалізується проєкт “Кава з директором”.
Впровадила громада й енергоефективні технології в закладах освіти. Замінено вікна у всіх школах та дитсадках, впроваджено сучасний проєкт із встановлення теплових насосів у дитсадку “Колосочок”. А також збудовано ТОВ “СіДіСі” за 190 тис. гривень сонячну електростанцію потужністю в 10 МВт.
Як каже голова Бородянської ОТГ, поліпшують вони і спортивну інфраструктуру. Збудовано спортивне поле зі штучним покриттям у селі Пилиповичі, майданчик із штучним покриттям та тренажерним обладнанням у селі Нове Залісся, розпочато будівництво футбольного поля зі штучним покриттям у Бородянці.
Економічна складова
“Формування місцевого бюджету є одним з найважливіших питань для ОТГ. Основним джерелом надходжень до загального фонду бюджету Бородянської ОТГ є податок та збір на доходи фізичних осіб – близько 48% всіх надходжень. А також податок на майно – 22,8%, земельний (20%), єдиний (14,3%) та акцизний (11,3%) податки. Для збільшення надходжень, ми співпрацюємо з фіскальними органами, аби роботодавці не платили зарплату “в конвертах” і сплачували податки вчасно. Крім цього, працюємо над тим, аби до бюджету надходили і податки на доходи фізичних осіб від відокремлених підрозділів підприємств, зареєстрованих за межами ОТГ. У перспективі наповнення за рахунок плати за землю та збір за природні ресурси”, – каже Сахарук.
Наповнюється бюджет ОТГ і за рахунок діяльності найбільших підприємств-роботодавців. А саме: ТОВ “Алюпол” – виробництво алюмінію, ТОВ “Мішель” – лісопильне та стругальне виробництво, ТОВ “СП “Агропроммаш”, ПСП “Колос” – вирощування зернових культур, ТОВ “Біоенергозбут” – вироби з деревини, ПП “Корал-Дизайн” – виробництво іграшок та ТОВ “Баліс” – переробка та консервування риби.
У 2019 році в ОТГ лише податкових надходжень передбачалось більше 90 тис. гривень.
Точка зору
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
Стратегія розвитку – це, перш за все, стратегія розвитку економіки. Громада обрала агропромисловий курс, але розвиток сільського виробництва не повинен бути в пріоритеті. Це, на мою думку, лише одна із галузей. Тому що Полісся – це зона ризикованого землеробства. Країна чому занепадає, тому що не має розвитку промислової економіки. У районі діяли заводи з машинобудування, легкої промисловості, виробниче бавовняне об'єднання, ткацька фабрика. На території району є два лісгоспи, деревину експортують, а її переробки немає: виробництва меблів, вікон тощо. Був військовий деревообробний комбінат та нині він не працює. Тож є що перевести на рейки сучасності і в якому напрямку рухатися, щоб одержати економічне зростання. Район має інвестиційну привабливість. Нехай маленький аеропорт, але він є і його можна реконструювати для середньої та важкої авіації. На території району відремонтована автомагістраль, є залізниця. До громади приєднається Майданівка, де працює комплекс з вирощування полуниць. Треба відроджувати ті галузі, які споконвічно тут були. А район має для цього всі передумови.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Фото: колаж KVКиевVласть
Полтавщина – серце України! Тут наймилозвучніша мова, звідси пішла класична література, на цих землях осердя козаччини, а кухня регіону – еталонна. Приблизно такий набір симпатичних штампів виринав із моєї свідомості, коли мова йшла про Полтавщину. Ще блимало щось про суржик, типу він прикольний, про багату історію і про Гоголя. В області я був у справах кілька разів, але нічого про неї з відряджень не привіз. Ну, хіба що спогад про “смачно” і “недорого”. І ось літньої напів-карантинної днини мені припікло. “Дружино, – сказав я, – нумо на вікенд до Полтавщини. Там смачно і сто пудів – цікаво”. Дружина погодилась і ми купили квитки на потяг.
День І
Дорога до Полтави з Києва – це просто свято, за яке треба окремо подякувати Укрзалізниці. Сідаєш в столиці о 6.45 до зручного експреса до Харкова і за три години виходиш свіжий і гожий у Полтаві. Комфортно, безпечно, трясе повільно і в клозеті не тхне – Європа!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Дорогою ми ще раз озвучили і занотували до нотатника всі відомі нам факти-штампи-кліше, із якими асоціюється місто і область, а потім ранжували їх за значимістю. Я пхав на перші позиції їдло, дружину тягло на духовність, згодились десь посередині.
Отже Полтава/Полтавщина це:
Історія (від князів до царату)
Українська література
Гоголь, як явище
Кухня і все що з нею пов’язано
Мова і прикольний суржик
Природа
На полтавський перон ми ступали із чітким бажанням повернутися до Києва із максимальним багажем інформації про кожен пункт списку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Вже по дорозі від залізничного вокзалу до найзнанішої туристичної принади Полтави Білої Альтанки (до речі, всього 20 хвилин маршруткою № 51 та 10 гривень за двох), ми зрозуміли, що пункт Історія слід побити на підпункти, наприклад, внести “Архітектуру”.
Архітектура
Архітектура Полтави – це окрема тема. Дореволюційне місто збереглося погано, але те що лишилося варто побачити. Наприклад, Кругла площа із корпусним садом всередині. Виділіть 30 хвилин, пройдіть колом, позаглядайте у суміжні вулички, знайдіть сквер за міською радою, відпочиньте.
Корпусний сад в центрі Круглої площи
Обов’язково варто походити вулицями Котляревського та Гоголя – вони паралельні. По-перше, обидві вулиці прикрашають красивезні пам’ятники діячам, на честь яких і пойменовано вулиці, по-друге, тут можна вхопити дух старосвітського міста. Будови купецької Полтави в цій частині міста збережені гарно і цілком пристойно дають уявлення про тогочасся.
Пам’ятник Івану Котляревському (встановлений в 1903 році)
До речі, пам’ятник Котляревському з трьох боків увінчаний горельєфами, що відтворюють епізоди з творів митця: “Енеїди”, “Наталки Полтавки” і “Москаля-чарівника”. Горельєф “Наталки” ще в 2008-му вкрали, а в 2019 урочисто повернули на місце. Історія детективна – через 10 років після викрадення хтось знайшов витвір мистецтва і передав в редакцію місцевого видання “Полтавщина”.
Горельєф “Наталка-Полтавка”
На Гоголя є алейка із скульптурами героїв творів Миколи Васильовича, уважне споглядання яких може неабияк звеселити мандрівника – слово честі, без увімкнення уяви до декотрих об’єктів краще не підходити.
Пам’ятник Миколі Гоголю (виготовлений в 1913, а встановлений у 1934 році)
Однією із найяскравіших окрас вулиці є будівля колишнього ресторану “Монголія”, де в 1903 році зібрався весь цвіт України на бенкет з нагоди відкриття пам’ятника Котляревському. Бенкет був знатним, і нижче, коли я розпоівдатиму вам про кухню Полтавщини, згадаю про нього обов’язково.
Будівля ресторану “Монголія”, більш знана полтавцями як Інститут Міськбудпроект
Після вул.Гоголя варто вбити в навігатор на смартфоні вулицю Пилипа Орлика, 15 та уздовж чепурних алейок почалапати до садиби місцевого будівельного підрядника Наума Бахмутського. А садиба ця – справжній скарб і привіт для киян. Місцеві краєзнавці вважають, що збудована садиба архітектором Городецьким і дуже сильно нагадує київську Караїмську кенасу. Дойдіть і висновки робіть самі. Нам здалося, що таки він.
Будинок Підрядника Бахмутського (1906 рік)
Ну, а після “кенаси” вбивайте в навігатор вулицю Спаську, 11 і йдіть дивитися ще одну загадку. За цією адресою стоїть колишня садиба депутата Держдуми і почесного мирового судді Володимира Болюбаша (збудована у 1912 році). В багатьох джерелах є згадка, що проєктував будинок архітектор Павло Альошин – творець київського будинку вчителя. Дехто навіть вважає, що київській і полтавський будинки схожі.
Будинок судді Болюбаша (1912 рік)
Від Болюбаша всього півкілометра і ви вже на плато Іванової гори на Соборному майдані. А там і Біла альтанка, і вежа Полтавської фортеці, і монумент мисці з галушками, і пам’ятний знак на честь першої літописної згадки про Полтаву.
На гранітній брилі викарбуваний напис: “Игорь Святославичь... поеха противу Половцемъ и перееха Въросколъ оу Лтавы... Ипатьевская летопись 1174 г.”
Краєвид з Іванової гори дивовижний – звідси видно Полтавський Поділ, стадіон Локомотив, новобудови, старі хати, природу і навіть Макухівське сміттєзвалище. Але навіть його присутність не псує органічного краєвиду.
До честі полтавців, найвизначніші місця міста оснащені інформаційними табличками з QR-кодами – наводиш на нього телефон і читаєш цікаві факти про будівлю, місцевість, пам’ятник.
Пункт про історію неможливо розкрити без музеїв Полтави і Полтавщини, і без них же – неможливо закрити розповідь про архітектуру. Тож, годинки півтори погулявши вулицями і нафотографувашись біля вищезазначених пам'яток, ми випили по каві у одній із чисельних кав’ярень середмістя (від 15 гривень за філіжанку) і рушили до перлини міста – Краєзнавчого музею імені імені Василя Кричевського.
Музеї
Описувати музей об’єктивно і не зриваючись на пафос – важко. Він справді гарний, самобутній, і єдине з чим може перегукуватися це еталонне втілення українського архітектурного модерну – це із мавританським стилем.
Будинок Полтавського губернського земства (1903-1908), в якому розташовано Краєзнавчий музей
Проте й про нього естети одразу забувають, тільки-но потрапляють всередину. Бо ж там, для одних багата українська панська хата, а для інших - ідилічний козацький маєток.
Центральный холл музею
Зала засідань земства (нині актова зала музею) із балкончиком для хору
Колекція багатюща – близько 300 тисяч експонатів. Від опудала свині Миргородської породи до обладунків самурая. Якщо зберетесь до музею – обов’язково беріть екскурсовода. Квитки до музею – 20 грн, оглядова екскурсія – 150 грн.
Опудало свині Миргородської породи
А ще обов’язково слід погуляти по внутрішньому дворику музею – там дуже затишно і привітно. Ну і фотки будуть трошки інакші, ніж у решти.
Внутрішній двір музею
До речі, перед будовою музею можна побачити ще одну окрасу архітектури Полтави – пам’ятник Тарасу Шевченкові в стилі конструктивізм, авторства Івана Кавалерідзе. Залізобетонний монумент викликає справжнє захоплення у шанувальників мистецтва “початку радянської доби” і має лишити по собі гарний спомин у тих, хто авангард тих часів не сприймає. Справа в тому, що такого Тараса ви ще не бачили. Плюс, є поле для фантазії: чи-то Кобзарь на тракторі, чи то на катку…
Пам'ятник Тарасові Шевченку відкрито в Полтаві 12 березня 1926 року
Після краєзнавчого ми трохи втомились і повільно поплентались в бік Білої альтанки, перетравлюючи побачене. Ковтнувши один глечик класичних галушок на двох (від 60 грн за глечик) та посмакувавши компотиком в симпатичній ресторації, яких тут повно, ми загуглили список музеїв Полтави.
З 13 музеїв у списку нас зацікавило 2 – музей-садиба Котляревського, який був поряд, та музей важкої бомбардувальної авіації. Музей Полтавської битви вирішили залишити на потім, бо “Google Maps” показувало, що туди гарно їхати, коли збираєшся далі по області.
Садиба Котляревського (вхідний квиток 20 гривень) розташовується поряд з Успенським собором у кількох кроках від Білої альтанки. Це не оригінал, а відтворена у 1969 році репліка. До слова, відвторювали обійстя автора “Енеїди” здійснювали за акварельним ескізом Тараса Шевченка, який замалював її у 1845 році.
Садиба Івана Котляревського
Умеблювання житла намагалися підібрати максимально близько до епохи, але кілька оригінальних речей в музеї є. Нас особисто вразив нехрестоматійний портрет Котляревського в трьохуголці царської армії.
За таким столом Іван Котляревський працював
А якщо ви гарно розбалакаєтеся з екскурсоводами, вам покажуть місце, де захований справжній артефакт, до якого торкалася рука Котляревського. І цей артефакт також можна помацати.
Кажуть, що Котляревський точно бачив цю деревину
Після Івана Петровича маршруткою №52 ми поїхали до бомбардувальників. З пішими переходами маршрут зайняв близько 40 хвилин – якраз є час на впорядкування шухляд пам’яті і ревізію вражень. І цей “передих” – був просто необхідний, адже враження від авіаційного музею і в мене, і в дружини були грандіозні.
Музей знаходиться на території, яку до 2007 року займав 185-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк і межує з чинною військовою частиною. Ну, що сказати, вразили не лише літаки, а й те, з якою любов’ю персонал ставиться до кожного експонату, як привітно приймає гостей, як щиро вболіває за свою справу. А ще – музей контактний. Тут окрім класичної експозиції (власне в самому приміщенні музею) діє чудовий військово-історичний парк, та стоянка з літаками. В літаки можна залізти, посидіти в кріслах пілотів і на хвильку відчути міць і могуть залізних птахів. Квиток до музею коштує 60 гривень, але радимо брати гіда. Історії про операцію Френтік, про Джохара Дудаєва, та переліт українського літака до Кольського півострова, торпедування баржі та повернення назад до Полтави без додаткової заправки – вражають.
Навіть, якщо дуже стомився міць літаків повертає бадьорість
Переїзди, перекуси, екскурсії зайняли в нас приблизно 8 годин. Тож абсолютно щасливі, ми вповзли в готельний номер і вимкнулися до ранку наступного дня. До речі, про готелі. Всі відомі світові сервіси оренди житла та бронювання готелів працюють із полтавськими номерами. Ми скористалися сервісом Booking і дуже легко забукали собі пристойне житло. Ціни за добу стартують від 300 гривень за добу, але раджу вам брати сегмент на 100-200 гривень дорожче.
День ІI
Прокинувшись рано (бо рано ж лягли), ми зрозуміли, що з нашого списку натяк на уявлення вже маємо про Історію, Архітектуру, Кухню, а ось про Природу, полтавську мову і Гоголя, ще нічого не знаємо. Другий день ми почали з Автовокзалу, адже путь наша лежала на Полтавщину.
Ще дорогою з Києва до Полтави, гортаючи різні путівники, ми зрозуміли, що найліпше познайомитися із Полтавщиною за один день ми зможемо в Опішні. Тут тобі і гончарство, тут тобі і етносадиби з майстер-класами на всі забаганки, тут тобі і природа, і мова, і наїдки, і люди гарні. Єдина проблема – час. Від Полтави до Опішні – 45 кілометрів і десь час із гаком їзди. Але ж у нас ще не обслідувано Музей Полтавської битви?
Опішнянський музей гончарства відкривається о 8.00, а “битва” о 9.00. Порадившись, вирішили “битву” лишити на колись потім, тим більше, що ця полтавська локація, цікавила нас найменше. Гуляючи містом, ми так чи інакше натикалися на об’єкти із нею пов’язані: пам’ятник місцю, де спав Петро Перший, церква у футлярі, Монумент Слави на честь 100-річчя перемоги російської армії над шведськими військами Карла XII, посеред Круглої площі… Ну, і власне, для українців “битва” – велика трагедія, а ми з дружиною ще не відійшли від суму за втрачену моць після авіаційного музею. Уявіть, якби оті “дальні літаки”, які в 2000-х порізали, досі стояли на варті, втрату Чорноморського флоту країна переживала б не так гостро. Але менше з тим, адже на нас чекає Опішня.
Природа і знову історія
Виїхавши о 7.45 маршруткою з Полтави (один квиток 40 гривень), ми вже за півтори години були на місці. Першим пунктом нашої подорожі був Музей Гончарства, другим – етно-садиба Лялина Світлиця.
“Краєвиди полтавськії”, що супроводжують тебе під час поїздки, можуть лишити байдужим тільки дуже черству людину. Соняхові поля, лісочки, горби й горбочки, чепурні села, а головне – пристойна дорога.
До речі, дорогою до Опішні ми проїхали повз поворот на славну Диканьку. Поворот пропустити важко, адже дороговказом тут виступає Тріумфальна арка, що колись давала старт шляху до маєтку Кочубеїв.
Арка побудована у 1820 р. на честь зустрічі і перебування царя Олександра І у палаці князів Кочубеїв (реставрована в 2008-му році)
Кочубеї для України часів царату – це щось на кшталт клану олігархів. Вони спочатку не віддали заміж за Мазепу свою дочку, потім зрадили гетьмана перед Петром І, потім страждали, потім були реабілітовані і зажили просто колосальної слави. Наприклад Віктор Кочубей був міністром внутрішніх справ, а згодом і канцлером Російської імперії. Мало хто знає, але вугільна Донеччина і сам Донецьк – це також Кочубеї. У 1869 році князь Сергій Кочубей отримав від уряду імперії підряд на будівництво заводу залізничних рейок на землях сучасного Донецьку. Але спритник продав замовлення і землю Джону Юзу, а той вже збудував завод, шахти і дав першу назву Юзівці, яку ми знаємо як Донецьк.
Після жовтневого перевороту селяни спалили палац Кочубеїв, а недоплаки розтягли по хатах – будували хати, сараї, мостили підлоги… Єдине що лишилося – це кілька давніх Коучубеївських дубів, та родинна церква із усипальницею. Церква дуже цікава, адже із середини її підкупольний простір нагадує римський Пантеон.
Аллея Кочубеївських Дубів
Підкупольний простір Свято-Миколаївської церкви в Диканьці
За роздумами про Кочубеїв, яких ми ще згадаємо в цій оповіді, спостерігли, що рельєф за вікном став більш гористим. А це означає наближення до Опішні, гончарного серця України, та території, де зареєстрована абсолютна відмітка рельєфу Лівобережжя – 202,6 метрів над рівнем моря. На семи опішнянських пагорбах люди живуть з періоду неоліту, рибалять у Ворсклі, ростять хліб та ліплять глечики.
Власне, навколо теми гончарства тут зав’язано все. Тут працювало два найбільші в Україні гончарні заводи – Опішнянський завод “Художнiй керамік” та завод “Керамік”, тут чудовий гончарний ринок (невеличкий рукодільний глечик можна придбати із 50 гривень), тут гончарна школа, тут десятки підприємців-гончарів, що гончарують приватно і тут чудовий Музей гончарства, в який ми власне і збиралися потрапити.
Екскурсія, у вартість якої входить майстер-клас із гончарства коштує всього 90 гривень. Про глечики і глиняний посуд ви довідаєтесь дуже багато, але головна принада цього місця – природа і химерні глиняні композиції, які у творчому хаосі розставлені по території.
Фото з офіційної Facebook-сторінки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
Кухня і народний побут
Витративши на музей гончарства дві з хвостиком години ми сильно зголодніли і вже просто летіли до Етно-садиби “Лялина Світлиця”. Благо, вона всього півтора кілометри від музею і пішки цей шлях можна здолати хвилин за 20.
Ще в Києві, обираючи місце, де в Опішні можна скуштувати справжньої полтавської кухні, ми знайшли Facebook-сторінку фундаторки садиби Олени Щербань. Олена – дуже цікава людина. Вона науковець-глечикознавець, доктор історичних наук, етнографія і гуру зеленого туризму на Полтавщині. Потрапити до неї в гості не сказав би, що надто важко, але точно раджу заздалегідь з нею зв’язатися і узгодити приїзд.
Ми узгодили, і навіть сказали, щоб хотіли попоїсти: борщ із квасцем, шпундрю з буряками, качану кашу і бездріжджовий гречаний хліб, печений в спеціальній бездріжджовій печі. Всі ці диво-наїдки ми замовили не просто так. Наприклад, про “шпундрі з буряками” (давня українська народна страва зі смаженої свинини (підчеревини чи грудини), тушкованої потім із буряками в буряковому квасі) ми вичитали в карті обіду в ресторані “Монголія” на честь відкриття пам’ятника Котляревському. Зберіг її засновник “Полтавського вісника”, журналіст Дмитро Іваненко. Вважаю, не зайвим буде процитувати мовою автора:
“Борщ до шпундрів з буряками; юшка з періжками; келебердянська осетрина з підлевою; пелюстки до смальцю з сухарями; сахарний горох; різна дичина до соку; заморожена молошна каша з київськими смаженими горіхами та полтавськими пундиками. Трунки; медведикі; пунші; Анхизова чекалдиха; овощі"
Шпундрі з буряками
Про борщ із квасцем (буряковим квасом, рецепт якого легко знайти в мережі) ми довідалися у розмовах із полтавцями. Для них він як, до речі, й вареники на пару – це взагалі, не екзотика, а даність. Справжні полтавці вважають, що борщ без квасцю – не борщ, а вареники варені у воді – “сині і гливкі”.
Банка квасцю накрита патісоном
А ось качана каша (як і шпундрі) – це вже екзотика і ретро. До того, ж вона є типовою стравою саме для Полтавщини і ніде в Україні нічого подібного не готують.
Рецепт приготування качаної каші від Олени Щербань
Обід виявився неперевершеним. А головне, страви, хоч і цікаві та складні, але їх цілком реально приготувати в умовах міської кухні. Правда, не буде аромату печі та глечика, але його можна доповнити уявою.
Зазначу, що “Лялина Світлиця” це не зовсім про їжу. Тут можна взяти купу майстер-класів: плетіння нитки на старовинному веретені, виготовлення посуду і сувенірів з трави, мотання ляльок мотанок… Олена навіть може навчити охочих білити піч.
Тут частують гостей
Паніматка етносадиби запевняє, що її місія – допомогти людям жити на всі 100%, а щаслива вона тоді, коли гість, що відвідав її вперше, повертається.
Гоголь
В садибі нам пощастило познайомится із групою із восьми харківських туристів, які збиралися за 60 кілометрів від Опішні до села Гоголеве. Мета їх вояжу – участь в нічному театралізованому дійстві під назвою “Чи знаєте ви українську ніч?”, яке відбувається в Національному музеї-заповіднику Миколи Гоголя.
У зв’язку із карантинними обмеженнями на дійство може потрапити не більше 15 осіб. При цьому шоу коштує 6 тисяч гривень за группу, плюс витрати на автобус. Тож, поява двох додаткових учасників, які були готові профінансувати свою участь у спільній справі і трохи полегшити загальні витрати, неабияк потішила наших нових харківських знайомих і нас любо прийняли до гурту.
Вітальня з портретом Миколи Васильовича. Цей портрет мати ховала, коли Микола приїздив гостювати. Гоголеві здавалося, що він на портреті гарніший, ніж у житті.
Коли нащадок козацької старшини Микола Васильович Гоголь у 1825 році закінчив гімназію і твердо вирішив зайнятися літературою, він матері: “Ви почуєте про мене все, або нічого”. Від тих часів, ось уже майже 200 років всі навколишні землі просякнуті Гоголем.
Він на сувенірах, в краєзнавчих кабінетах шкільних музеїв, в топонімах, в архітектурі, в серцях і у свідомості кожного полтавця…
Флігель, де жив і працював Гоголь, коли навідував батьків
А все через те, що Гоголь – не лише великий письменник, а й дуже здібний і вправний маркетолог.
“Вечори на хуторі біля Диканьки” стали популярними не лише через яскраву сюжетну лінію і філігранне письмо, а й через назву. Цвіт Петербургу (та ті, хто прагнув до нього належати) чудово знали назву Диканька, бо ж саме там було родинне гніздо Кочубеїв – родини імперських урядників і фаворитів двору. Назви Гоголя свій твір “Вечори на хуторі біля Сорочинців, або біля Миргороду”, хто знає який був би ефект.
Про цей та про багато інших цікавих фактів із життя Гоголя вам радо розкажуть в музеї.
Що ж до шоу, то спойлерити не буду, а просто поміщу тут анотацію до нього в якій майстерно описано те, на що чекає гостей:
“Театралізоване дійство проводиться в темну пору доби. Адже, як відомо, після заходу сонця починає відбуватися все найцікавіше. Тому немає кращого часу, аби у повній мірі пізнати загадковість місця, що надихало самого Гоголя, послухати надзвичайно цікаві історії та помилуватися красою української ночі. Наш екскурсовод допоможе вам перенестись у ХІХ століття і поринути у світ гоголівських героїв. Русалки, таємничі постаті, кум Цибуля, Левко та Галя, мама письменника, його молодша сестра Ольга та автор безсмертних повістей зустрінуть вас у своїх володіннях. Саме дихання ночі таїть в собі дещо містичне та неповторне… Ви обов’язково це відчуєте! Гоголівська садиба приховує багато таємниць. Наприклад, ви зможете загадати бажання на великому камені біля гроту, в який родина Гоголів приходила помолитися та побути наодинці з природою. Гід покаже, як правильно загадати бажання, щоб воно здійснилося. Наше нічне театралізоване дійство створене спеціально для тих, хто бажає “полоскотати” собі нерви, для любителів нічних несподіванок та прогулянок, справжніх шанувальників творчості Гоголя! Екскурсія триває 2 години і включає в себе наступне: цікаву розповідь про життя і творчість одного з найзагадковіших та найвеличніших письменників світової літератури; відвідування батьківського будинку та флігеля, де писав свої геніальні твори Микола Гоголь; прогулянку чарівним парком-садом, наповнену несподіванками; спів солов’я, чарівні мелодії українських народних пісень та ще багато-багато цікавого!!!”.
Дозволю собі лишень кілька ремарок і фактів, які вразили. По-перше, вразила жінка, яка виконує роль мами Гоголя. Вона, як і решта учасників дійства – не професійні актори, а звичайні музейні працівники. По-друге, Гоголь був вправним художником і всі гості музею можуть у цьому переконатися. Ну, і по-третє, – сюди слід їхати за знаннями і фактами. Бо тільки тут можна довідатися те, про що рядовому поціновувачу творчості, який із Миколою Васильовичем знайомий виключно у межах шкільної програми, і не снилося.
Вітражі, створені за ескізом Миколи Гоголя
Мова і епілог
А ось із прикольним полтавським суржиком нам не пощастило. Ми жодного разу не почули слова “кукурГуза”, “е” замість “и”, м’якого “л” і решти мовних кліше, що їх приписують полтавцям. Місцеві навіть трохи ображалися на нас, коли ми щиро цікавился, де ж відомий суржик?
Звичайно, суржик є, але в Полтаві і на Полтавщині його не більше й не менше, ніж на Київщині чи Житомирщині.
“Свайба”, “ходю”, “добре утро”, “каеш”, “драстє” та решта слів, які весело і легко заходять нам у Києві, тут лунають настільки органічно, що тобі здається “наче так і треба” і ти їх просто не помічаєш.
Чому так, у нас відповідь одна – бо Полтавщина щира і будь-який гість відчуває себе на цій щирій і щедрій землі, спокійно і без всякого “цего”.
Насамкінець зазначу, що двох вихідних днів вистачить лише для того, щоби почати розбиратися із списком, який я подав на початку цієї оповіді. А для того, щоб мати максимальний багаж інформації про кожен пункт списку (саме із таким завданням ми ступили на перон вокзалу Полтави), сюди треба повертатися іще не раз.
PS:
Автор щиро і уклінно дякує усім, хто допоміг нам під час цієї подорожі, зробив її інформаційно насиченою та комфортною. Люди, – ви неймовірні!
Фото: Ігор Дармостук
КиевVласть
Київська область готується до осені і другої хвилі епідемії. Триває реалізація програми “Велике Будівництво”, підготовка до виборів, а також перевірка на готовність до навчального процесу шкіл. Хоч столичний регіон за епідеміологічними показниками поки тримається у зеленій зоні, інфекціоністи стверджують: область підійшла до межі.
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови КОДА Василя Володіна.
Коронавірус наступає
Київська область тримається в зеленій зоні, на відміну від Києва. За добу інфіковано 42 людини, померло двоє, одужало 50. З початку пандемії захворіло 4727 людей, у тому числі 409 дітей та 668 медпрацівників, померло 83 мешканці області.
“На переконання інфекціоністів, ми перебуваємо на межі другої хвилі епідемії, і маємо бути максимально обачними", – заявив Володін.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Дотримання норм карантину
Правоохоронці продовжують спостерігати за дотриманням карантинних норм. Вже провели 6500 перевірок, це у тому числі автостанції, вокзали, гуртожитки, зупинки громадського транспорту, заклади харчування та відпочинку. Проведено 173 профілактичні бесіди.
"Тільки разом ми зможемо уникнути загострення ситуації та блокування економіки області, як це відбувалося навесні. Для цього маємо приділити увагу заходам безпеки та іншим необхідним заходам по дотриманню карантинних вимог", – сказав голова КОДА.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Економіка
За перше півріччя обсяги промислового виробництва зросли на 5,6% за майже всіма видами промислової діяльності у порівнянні з травнем цього року. Обсяг сільського господарства знизився на 2,3%. Індекс промислового виробництва – 90,8%, 15-е місце серед областей України.
За словами Володіна, подвоїти випуск продукції вдалося лише підприємствам видобувної промисловості.
Читайте: Голова КОДА розповів про розвиток економіки Київщини
Виконання будівельних робіт зросло на 23%, будівництво інженерних споруд – в 1,6 рази. Будівництво нежитлових споруд скоротилося на 11%, житлових – зросло на 6,5%. Середня зарплата в області зросла на 8%, пенсія – на 13%. Оборот роздрібної торгівлі – 3 місце в Україні.
На 1/5 скоротилося надходження коштів до зведеного бюджету, причина – зниження міжбюджетних трансфертів з державного бюджету. Надходження до загального бюджету зросли на більше 7%, основне джерело наповнення місцевих бюджетів – податки на збір на доходи фізичних осіб. З січня фактичні надходження зросли на 280 млн гривень – на 6,3 більше за аналогічний період минулого року.
“Велике будівництво”
В рамках програми "Велике будівництво" реалізовується 20 об’єктів на загальну суму 314 млн гривень, загальна готовність – 66%. За останній тиждень ступінь будівельної готовності зріс на 3%.
Загальноосвітні навчальні заклади – 69%, дошкільні навчальні заклади –74%, стадіони – 56%.
Читайте: Київщина освоїть майже мільярд гривень на будівництво шкіл і дитсадків
З початку року силами обласної влади введено в експлуатацію 33 спортивні об’єкти: мультифункціональні майданчики, мініфутбольні поля, майданчики з вуличними тренажерами в опорних навчальних закладах. До кінця 2020 року заплановано відкриття ще 18 спортмайданчиків зі штучним покриттям. Виконано понад 40% від запланованого.
“Свою спроможність виконувати взяті на себе зобов’язання Київська ОДА довела під час реконструкції Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, яку президент України Володимир Зеленський урочисто відкрив минулого тижня. Роботи тривали понад рік”, – зазначив голова Київської ОДА Володін.
Читайте: В Борисполе возмущены медленными темпами ремонта инфекционного отделения местной больницы (видео)
В лікарні проведений ремонт інфекційного, приймального, поліклінічного відділень та оновлення фасадів з утепленням. Облаштовано дитячий та дорослий блоки інтенсивної терапії для невідкладної допомоги, встановили автоматичну пожежну сигналізацію та систему оповіщення про пожежі. Залишається реконструювати пологове відділення – це буде зроблено до кінця поточного року.
Володін повідомив, що розпочалася модернізація ще 11 приймальних відділень опорних лікарень – у Білоцерківському, Вишгородському, Іванківському, Макарівському, Миронівському, Обухівському, Переяславському, Тетіївському, Фастівському районах, а також у містах Бровари та Ірпінь.
"Наше завдання – створити гідні умови для мешканців регіону в усіх сферах життя", – додав голова КОДА.
Перше вересня
Також Володін зауважив, що уже за кiлька днiв розпочнеться новий навчальний рік в умовах адаптивного карантину.
“Розуміючи, що цей навчальний рік розпочинаємо в умовах поширення пандемії, за кошти місцевих бюджетів закуповуємо засоби індивідуального захисту та дезінфекції для закладів освіти. Відповідальність за створення безпечних умов перебування у них, у першу чергу, несуть засновники та керівники цих закладів. Маємо всі передумови для вчасного початку нового навчального року”, – говорить він.
Так, у кожному закладі на період карантину розроблять тимчасовий порядок організації освітнього процесу та гнучкі графіки початку навчальних занять. А за кожним класом закріплять навчальний кабінет. З початку навчання стане обов’язковим і постійний температурний скринінг вчителів та учнів.
Також Володін зауважив, що належні умови для безпечного освітнього процесу створюються спільними зусиллями органів державної влади, місцевого самоврядування та працівниками системи освіти.
Наразі ж здійснюються виїзні перевірки керівним складом облдержадміністрації навчальних закладів щодо контролю їхньої готовності до освітнього процесу. І за його словами, підготовка шкіл триває відповідно до запланованого графіку.
Читайте: Заклади освіти готуються до початку навчального року в умовах карантину
Районування
“Утворення нових районів та ліквідація існуючих, забезпечить відповідність системи адміністративно-територіального устрою районного рівня України сучасним вимогам та Європейським стандартам. Це сприятиме визначенню обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів виконавчої влади та відповідних органів місцевого самоврядування“, – вважає очільник КОДА.
Також він додав, що вибори депутатів районних рад будуть проводитися у Бучанському, Білоцерківському, Бориспільському, Броварському, а також Вишгородському, Обухівському та Фастівському районах Київщини.
Крім того зауважив, що до створення спроможних територіальних громад, значну частину послуг громадяни одержували в районних центрах. Наразі всі необхідні послуги будуть надаватися безпосередньо в об'єднаних тергромадах. Для забезпечення надання нерозривності послуг буде визначено перехідний період для передачі всіх необхідних повноважень. На базі ж ліквідованих старих райдержадміністрацій планується створення структурних підрозділів РДА в новоутворених районах.
І на завершення брифінгу Володін привітав Київщину з двома найголовнішими святами держави – з Днем державного прапора України та Днем незалежності України.
“Нове районування – один із фінальних етапів децентралізації європейського шляху розбудови нашої держави. Робимо це під своїм прапором заради незалежності України. І в ці дні визначаємо два найголовніші свята нашої держави – День державного прапора України та День незалежності України. Обираючи незалежність, ми знали, що ця дорога буде складною та важкою. Сьогодні ми лише на початку великого шляху і повинні пройти його з честю, щоб завжди прямо дивитися в очі своїм мешканцям, нащадкам, які повинні передати в спадок квітучу та щасливу землю. Ми з вами господарі свого життя. І від кожного з нас залежить майбутнє всієї країни. Зичу вам миру та наснаги для позитивних перетворень. Всього вам найкращого та бажаю здоров’я!”, – резюмував Володін.
Фото: коллаж KVКиевVласть
Минув вже рік з моменту, як Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження щодо приватизації нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34Б, Б', який міський голова Віталій Кличко фактично “віджав” у громади на користь фірми свого брата Володимира ТОВ “Віт-Плюс”. За цей час правоохоронці відкрили ще декілька справ щодо махінацій навколо даної будівлі, але хоча б якихось результатів розслідування досі немає.
Про це KV стало відомо з повідомлення блогера та громадського діяча Ростислава Балабана.
“Минув рівно рік з моменту, коли ДБР почало досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно оборудок навколо нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34 Б, Б'. Питання з довгою історією... Суть якого в тому, що, як виходить з історії питання, – мер Віталій Кличко банально захопив будівлю в центрі Києва для свого брата Володимира. Віджав у компанії ТОВ “Капітал”*. І за минулий рік, на жаль, суттєвих посуваннь по справі немає”, – написав Ростислав Балабан.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За його словами, хоча суд і наклав арешт на відчуження спірної будівлі одразу після реєстрації ДБР справи, відповідальні посадовці його проігнорували та спробували передати будівлю ТОВ “Віт-Плюс”**, кінцевим бенефіціарним власником якого і є Володимир Кличко.
“Це стало причиною для ще одного розслідування ДБР. Розслідування накопичуються, а справи не дуже рухаються. А зацікавлені особи (читай – Клички) не зупиняються і не покидають намагань “віджати” омріяну будівлю. І навіть досягли деякого успіху – 27 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського райсуду скасував арешт на майно, яке є речовим доказом у справі. Щоправда, він припустився помилки у документах, але кого це зупинить, коли мова йде про великі гроші? Тож, що ми наразі маємо по цій справі. Попри встановлені факти очевидно незаконних та безпідставних дій – починаючи з розірвання інвестдоговору з ТОВ “Капітал” і закінчуючи передачою Кличком будівлі фірмі власного брата – розслідування злочину досі триває. Що вказує на його неефективність як в практичному, так і в юридичному сенсі”, – наголосив Ростислав Балабан.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
А також додав, що річниця з початку розслідування співпала з річницею приходу до влади “Слуг народу”, які обіцяли відновлення законности, а натомість нічого не зробили.
“Річниця з моменту початку розслідування зазначеного вище злочину фактично співпала з річницею приходу до влади “Слуг народу”, які обіцяли докорінні зміни в України, подолання корупції та відновлення законності. І те, що будинок за адресою Хмельницького, 34-Б,Б' не повертається у комунальну власність, дає можливість стверджувати, що нас знов обманули. І “нові” “Слуги” успішно злилися зі старими корупціонерами”, – резюмував Ростислав Балабан.
Нагадаємо, будинок на вул. Богдана Хмельницького, 34-Б,Б' було збудовано у 1895 році імовірно за проєктом відомого київського архитектора Іполіта Ніколаєва. Він відноситься до цінної фонової забудови вулиці Богдана Хмельницького, але на державному обліку як об'єкт культурної спадщини не значився. А на сьогодні він продовжує бути центром корупційного скандалу та речовим доказом у кримінальних провадженнях.
У 2004 році цей будинок було включено до переліку нежитлових будинків комунальної власності, які підлягають реконструкції або реставрації (рішення Київради від 24.06.204 року №322/1532). У 2005 році Київська міськдержадміністрація (КМДА) за результатами конкурсу із залучення інвестора для реконструкції будівлі по вул. Богдана хмельницького, 34-Б,Б' обрала в якості інвестора ТОВ “Капітал”, з яким в подальшому було укладено відповідний інвестиційний договір.
Реалізувати проєкт з реконструкції у ТОВ “Капітал” так і не вийшло. У жовтні 2013 році Київрада незважаючи на наявність згаданого інвестиційного договору без конкурсу передала зазначену будівлю в оренду ТОВ “Альтернатива”*** на підставі його заяви до Департаменту комунальної власності Києва КМДА для розміщення в ній бібліотеки та музею (орендна ставка – 2%, строк оренди – 2 роки 364 дні).
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Альтернатива" входить в групу компаній “Алексєєв, Боярчуков та партнери”, а кінцевим бенефіціаром значиться Сергій Боярчуков. Раніше співвласником "Алексєєв, Боярчуков і партнери" був народний депутат Верховної Ради Сергій Алексєєв (партія "Європейська Солідарність"). Відомо, що Сергій Алексєєв – хороший друг братів Кличків: з 2011 року і до сих пір є президентом ГО "Офіційний фан-клуб братів Кличків", у 2014 році був обраний до Верховної Ради 8-го скликання за партійним списком блока Петра Порошенко (депутатская группа “Удар”), також у цьому році був обраний головою Кіровоградської обласної організації партії “УДАР”.
В будівлі по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' ні бібліотеки, ні музею створено не було. Це підтверджується даними Шевченківської райдержадміністрації (РГА), інформацією, оприлюдненою ЗМІ, а згодом і правоохоронцями. Будинок замість бібліотеки використовувався для потреб готелю 11 Mirrors Design Hotel (вул. Богдана Хмельницького, 34-А). "Ідейним натхненником" концепту даної установи ЗМІ називають брата міського голови Києва Володимира Кличка.
Читайте: Тройное лобби: семейство Кличко не готово отказаться от здания в центре Киева
Навесні 2015 року ТОВ “Альтернатива” спробувала скасувати інвестиційний договір ТОВ “Капітал” у судовому порядку. Проте Господарським судом Києва у задоволенні позову було відмовлено. Через 3 місяці заступник прокурора Києва (в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності КМДА) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ “Капітал” про розірвання договору, проте знову у задоволенні позову було відмовлено, а в тексті рішення встановлено належність виконання ТОВ “Капітал” взятих на себе зобов’язань як інвестора та відсутність з його боку порушень умов інвестиційного договору. Однак, за результатами оскарження вищезазначеного рішення Господарського суду Київський апеляційний господарський суд постановою від 12.04.2016 року інвестиційний договір з ТОВ “Капітал” розірвав.
У травні 2019 року столична міськрада дозволила чиновникам КМДА приватизувати 31 комунальне приміщення, у тому числі і будівлю по вул. Хмельницького, 34-Б, Б'. Заявлена мета – "позбутися від непрофільних активів" і поповнити скарбницю Києва орієнтовно на 118 млн гривень. Опозиційні депутати тоді відкрито заявляли, що це шахрайська схема: мовляв, в КМДА як можуть уникають проведення відкритих торгів і вирішили "за безцінь" віддати майно киян у власність "потрібним людям". Аналіз списку на приватизацію, дійсно, підтверджує, що така приватизація вигідна як мінімум друзям міського голови Віталія Кличка і депутату Київради з фракції "Єдність" Павлу Тесленко.
Читайте: Киевсовет отдал под сомнительную приватизацию три десятка коммунальных помещений
23 липня 2019 року по факту такого рішення Київради та на підставі заяви директора ТОВ “Капітал” Лариси Гетьман-Гнидунец Територіальне управління Державного бюро розслідувань (ДБР) у Києві розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні. На думку правоохоронців, “службові особи КМДА за попередньою змовою з народним депутатом та службовими особами приватного сектору господарювання вчинили дії на заволодіння майном територіальної громади Києва”.
Читайте: Корупційна труба
За кілька днів після реєстрації цього кримінального провадження – 26 липня 2019 року – на будівлю по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' було накладено арешт із забороною її відчуження. Не дивлячись на це, Департаментом комунальної власності Києва КМДА у липні 2019 року були здійснені дії, спрямовані на відчуження об’єкта.
Аукціон з продажу нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' був призначений на 30 липня 2019 року. Коли його оголосили, депутат Київради Леонід Антоненко (позафракційний, член депутатської групи “Київська команда”) оприлюднив інформацію, що мер Києва Віталій Кличко у 2016 році “продовжив самому собі під "бібліотеку" оренду 4-х поверхового особняка у дворі його власного готелю – без будь-якого конкурсу і за значно менші гроші – 58 тис. гривень на місяць”.
Читайте: Киевские власти объявили аукцион на продажу 4-этажного здания в центре города за 26,6 млн гривен
В результаті торгів будинок по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' купила фірма Володимира Кличка ТОВ "ВІТ-ПЛЮС". Будинок в центрі Києва дістався Кличко-молодшому за 26 тис. гривень за 1 кв. м. У цілому ціна в результаті торгів склала 37,1 млн гривень.
Згідно висновку про вартість майна, який затверджено 23 листопада 2016 року заступником директора Департаменту комунальної власності Києва КМДА Ю.Плотніковим, ринкова вартість будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' на 31 жовтня 2016 року становила 41,83 млн гривень.
Проте, 27 листопада 2019 року слідчий суддя О.Білоцерківець Печерського райсуду Києва скасував арешт на це майно. Хоча в ухвалі була допущена помилка, реєстратор 5 грудня 2019 року зняв арешт з майна. Це стало приводом для відкриття ще двох (1, 2) кримінальних проваджень. А будівля згодом знову попала під арешт.
Читайте: Новогодний подарок: “отель Владимира Кличко” вновь попал под арест
* ТОВ “Капітал” (код ЄДРПОУ: 30437346)
** ТОВ “Віт-Плюс” (код ЄДРПОУ: 32856677)
*** ТОВ “Альтернатива” (код ЄДРПОУ: 32769820)
Фото: Братство Кличко
КиевVласть
У цьому році до традиційних турбот, пов’язаних з початком нового навчального року, додалася ще й турбота про безпеку учасників освітнього процесу через пандемію коронавірусу.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Київська обласна влада вживає всіх можливих заходів, щоб навчання розпочалося вчасно, а учні та вчителі не опинилися перед загрозою зараження коронавірусом.
Наразі завдання органів виконавчої влади та місцевого самоврядування – подбати про закупівлю засобів індивідуального захисту (масок чи респіраторів) та засобів дезінфекції для закладів освіти. Збір коштів з батьків для закупівлі засобів захисту та дезінфекції є неприпустимим.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Обов’язковими в підготовці закладів освіти є наступні етапи:
прибирання всіх навчальних приміщень, дезінфекція поверхонь, перевірка вікон з метою забезпечення наскрізного та кутового провітрювання тощо;
визначення приміщень для окремого зберігання верхнього одягу та взуття для різних вікових груп, встановлення бактерицидних ламп;
обладнання спеціального приміщення для тимчасового перебування учасників освітнього процесу в разі виявлення в них симптомів гострого респіраторного захворювання та/або підвищеної температури;
обладнання місць для дезінфекції рук, забезпечення засобів дезінфекції у кожному класі, розміщення контейнерів для використаних засобів індивідуального захисту тощо;
відкриття декількох входів до приміщення для уникнення скупчення, створення гнучкого графіку початку навчальних занять, використання розмітки на підлозі, що полегшує організацію двостороннього руху коридорами, виокремлення зон переміщення для різних вікових категорій учнів тощо;
закріплення за класами певних навчальних кабінетів для мінімізації пересування учнів;
організація харчування відповідно до Тимчасових рекомендацій Головного державного санітарного лікаря України.
Крім того, буде здійснюватися постійний моніторинг стану здоров’я учнів і працівників: термометрія та опитування учнів про стан їхнього самопочуття, а також регулярна комунікація з батьками учнів.
“Є надія, що в області новий навчальний рік розпочнеться вчасно, а спільними зусиллями органів державної влади, місцевого самоврядування, всіх освітян буде створено належні умови для безпечного освітнього процесу”, – зазначив голова Київської облдержадміністрації Василь Володін.
Довідка: У мережі закладів загальної середньої освіти області налічується 702 школи, з них 37 приватної форми власності. У цьому навчальному році очікується зростання кількості учнів на 4,5 тисяч у порівнянні з минулим навчальним роком.
Станом на 13.08.2020 сформовано 1135 перших класів, до яких зараховано 24398 учнів. До 10 класів зараховано 10829 учнів, з них лише 3282 – у сільській місцевості.
З 1 вересня області функціонуватиме 56 опорних закладів освіти, що на 8 більше, ніж у минулому навчальному році, та 64 філії (на 9 більше у порівнянні з 2019/2020 н.р.). У всіх опорних школах за кошти обласного і державного бюджетів формується внутрішній новий освітній простір та обладнуються сучасні навчальні кабінети.
Додатково створено 1370 місць для учнів за рахунок будівництва та реконструкцій закладів освіти. До 1 вересня буде введено в експлуатацію ще 2120 нових місць.
Завдяки вжитим заходам, вдалося оптимізувати мережу закладів освіти та зменшити кількість малокомплектних шкіл.
Читайте: Київщина на межі другої хвилі епідемії, – Василь ВолодінФото: пресслужба КОДАКиевVласть
Минулого року Вишгородським історико-культурним заповідником за підтримки Українського культурного фонду був реалізований грантовий проєкт “Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR –кодування, моніторинг, апробація й популяризація” в рамках якого 22 об'єкти давнини були марковані інформаційними табличками з QR-кодами, що відсилають на офіційний сайт Заповідника, де міститься докладна інформація про ці артефакти.
QR-код – код швидкого реагування.
Код швидкого реагування (Quick Response Code, скорочено – QR-код) був розроблений у 1994 році для автомобільної промисловості. Та, уже в 2000 році поширився й на інші галузі, завдяки можливості вмістити багато інформації. У музейній справі його вперше використали у Великобританії у 2011 році в художній галереї Дербі у проєкті QRpedia. Автори проєкту, поєднавши експонати галереї з текстами Вікіпедії, дали змогу відвідувачам галереї зчитати код експонату. Він зчитувався автоматично з налаштувань смартфона і переходив на відповідну статтю з потрібною інформацією у Вікіпедії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сьогодні цим методом користуються культурні установи майже усього світу, розміщуючи коди як на експонатах всередині музеїв, так і на архітектурних та археологічних комплексах, де вони доповнюють основну інформаційну табличку або схему. Туристи охоче користуються кодами якщо хочуть більше дізнатися про той чи інший об’єкт. Україна теж не пасе задніх. У великих містах запроваджують QR-кодування в туристичній та культурній сферах.
Нові технології в малому місті
Для малих міст і сільської місцевості QR-кодування поки що новинка. І саме цю новинку впровадив у межах проєкту “Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація” Вишгородський історико-культурний заповідник, який став одним з переможців серед 74 проєктних заявок на конкурсну програму “Український культурний моніторинг” (УКФ).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Восени минулого року жовті таблички з QR-кодами з’явилися на історичних пам’ятках Вишгорода. Тож тепер у туристів та мешканців міста є можливість дізнатися багато цікавого про історію рідного краю, завантаживши через цей код на свій телефон. Якщо смартфон сучасний, у ньому вже встановлено сканер, програмне забезпечення на основі OC Android – сканування відбувається автоматично. Тим, у кого телефон старіший, але в ньому є камера, потрібно спочатку скачати з інтернету і завантажити безкоштовну програму для зчитування кодів. Далі процедура дуже проста – підносиш камеру смартфона на “квадрат” з кодом, й інформація миттєво завантажиться на телефон, відкривай і полинай у світ історії.
Стежками князів і ремісників
Історія славетної Вишгородщини сягає глибини тисячоліть. Місто на високих пагорбах дніпровського правобережжя вперше згадується в літописі від 946 року. Град Ольжин, як свого часу називали заміську резиденцію княгині Ольги, Вишгород був улюбленим місцем відпочинку і філософських роздумів київських князів – Олега, Ігоря, Святослава, Ярослава Мудрого, який тут працював над своєю “Руською правдою”, а Володимир Мономах саме тут написав “Повчання дітям”.
На цій землі відбувалися важливі історичні події, у яких гартувався український народ, формувалися засади державності й культурні традиції.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Вишгород був великим феодальнім замком, наймогутнішою фортецею давніх часів і визначним ремісничим центром. Наявність високоякісних глин зумовило створення осередку гончарства, де археологами виявлені рештки житлових і господарських приміщень, залишки горнів. А колекція кераміки, знайдена на цій території складає десятки тисяч уламків і цілі вироби. Саме цей гончарний осередок – найбільше досліджений в Україні. Дитинець, Посад, Вали, Ремісничі квартали… Тут колись вирувало бурхливе життя. Вишгородська земля багата на археологічні знахідки.
На жаль, при незайманих ландшафтах, тільки вони й збереглися у тому вигляді, у якому були в давньоруські часи, а прадавні споруди були зруйновані, не збереглися артефакти давньоруських часів. А всім цікаво – де ж місце поховання князів Бориса і Гліба, де давні вали й рови, де мури фортеці? Про це з подивом запитують шанувальники старовини, дивлячись на цілком сучасне місто. Історія тут на кожному кроці, але біда в тому, що вона не показана зовні. Без візуального підтвердження важко щось пояснити.
Тепер же історія відкривається завдяки 22 табличкам з QR-кодами встановленими на історико-культурних пам’ятках – визначних об’єктах міста та району. І все це завдяки команді Заповідника, що реалізувала грантовий проєкт з QR-кодування. Для малих територій, зокрема для Вишгородського району, це справжнє відкриття. Доречно зауважити, що тут відразу подбали про антивандальний захист, встановивши таблички з алюмінієвого композитного матеріалу із захисним шаром з акрилу.
Історико-культурна спадщина в урбанізованому середовищі
“Мета проєкту, – говорить директор ВІКЗ, кандидат історичних наук Влада Литовченко, – зробити Вишгород туристично привабливим містом з промаркованими об’єктами історико-культурної спадщини. Ідея QR – кодування давно вже назріла, адже в місті з великим і дуже цікавим історичним минулим наочно залишилось небагато об’єктів. Вишгородський історико-культурний заповідник власне і був тією установою, яка запропонувала та згенерувала цю ідею й втілила її в життя. Ми колегіально вирішили, що впровадження нових технологій, встановлення QR-кодів на знакових об’єктах надасть місту нового поступу в залученні молоді, в зацікавленості туристів.
Унікальність Вишгорода полягає в тому, що він складається із сучасного міста – будинків та вулиць, якими ходять люди, і того історичного, культурного та археологічного надбання, що лежить під їхніми ногами. Це дві реальності, які ми своїм проєктом намагалися поєднати.
Робота над проєктом велася паралельно в декількох напрямках: відібрано об’єкти культурної спадщини Вишгородщини, згенеровано QR-коди, які відсилають до відповідних статей на сайті ВІКЗ, розміщено генеровані QR-коди на інформаційних табличках поряд з історичними об’єктами, створено віртуальну карту з використанням ресурсів Googl maps та wikimapia. Проведено апробацію використання системи “Відвідувач – QR – код – електронний ресурс сайт ВІКЗ”.
У рамках проєкту вийшов у світ іміджевий альбом “Старожитності Вишгородщини”, у якому презентується історико-культурне надбання Київського Полісся як унікального комплексу пам’яток і визначних місць. Це науково-популярне видання розраховане на поціновувачів історії, зацікавлених у вивченні минулого України і Київщини, фахівців музейної справи та краєзнавців.
Попри те, що проєкт мав наукове підґрунтя, було багато чого цікавого й позапрограмного. І серед таких творчих моментів, особливо хочу відмітити виготовлення власної марки проєкту. Унікальність її в тому, що в наш час це єдина марка з діючим QR- кодом. Укрпошта зацікавилась цією маркою і взяла її в роботу.
Завдяки проєкту, висвітлюється давня історія Вишгородщини. Нашу команду запалювала, зігрівала й давала сили думка, про потрібність нашої справи. Ми надихали один одного й знаходили підтримку серед таких же небайдужих до історії краю представників адміністрації, керівників установ міста, звичайних містян.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Одна з ознак небуденності проєкту те, що його з ентузіазмом підтримали визначні особистості України – науковці, дослідники, історики, музейники, діячі культури й мистецтва, за допомогою яких було створено фільм “Проєкт QR-кодизації історико-культурної спадщини Вишгородщини” і розміщено його в YouTube”.
Сучасному місту – інноваційні технології
Першими, хто випробував на практиці роботу Заповідника, були вихованці Вишгородського районного Центру художньої творчості дітей, юнацтва та молоді “Дивосвіт”, які взяли участь у цікавому квесті “Доторкнись до історії”. Дівчата й хлопці переміщувалися схилами і пагорбами міста, шукали потрібні об’єкти, фотографували на свої смартфони історичну пам’ятку, зчитували з табличок QR-коду потрібну інформацію й надсилали до штабу коротке повідомленні про об’єкт. Найвправніші були нагороджені цікавими призами й прогулянкою на катері по Київському водосховищу. Не дивлячись на те, що страшенно втомилися, юні вишгородці були у захваті від того, що їхнє рідне місто стало таким крутим, запровадивши сучасні інноваційні технології.
Ксенія Уткіна, “Школа журналістики” ВРЦХТДЮМ “Дивосвіт”, переможець Міжнародного фестивалю “Прес-весна на Дніпрових схилах” і конкурсу “Журналістське розслідування/дослідження “Київ крізь призму журналістики”
Президент України Володимир Зеленський відвідав Бориспільську багатопрофільну лікарню інтенсивного лікування в Київській області та ознайомився з результатами ремонтних робіт, які тривали з минулого року за дорученням Глави держави. Разом з ним у медзакладі побували Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов та голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін.
Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби КОДА.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Очільник Київщини презентував результати ремонту в лікарні, ознайомив Президента та присутніх зі станом частини приміщень лікарні. Оглянули нове приймальне відділення з оглядовою кімнатою, палату добового перебування та протишокову палату інсультний блок та санітарне приміщення блоку неврологічного відділення, а також палату денного перебування дитячого відділення. Президент особисто перевірив, як діє система електронної черги у новому приміщенні реєстратури.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Наразі в лікарні завершені всі основні ремонтні роботи. Проведено капремонт інфекційного, приймального, поліклінічного відділень та оновлення фасадів з утепленням. Облаштовано дитячий та дорослий блоки інтенсивної терапії для невідкладної допомоги. Обладнано ендоскопічний кабінет, процедурну, спеціальне приміщення для магніторезонансної томографії (МРТ). Вперше в будівлі встановили автоматичну пожежну сигналізацію та систему оповіщення про пожежу. Залишається реконструювати лише пологове відділення. Це відбудеться до кінця року.
“З самого початку своєї каденції одну з найперших лікарень я відвідав у Борисполі. Ми бачили, які умови були раніше, і в якому стані була ця лікарня. Зараз ми бачимо зовсім іншу, сучасну лікарню”, – сказав Володимир Зеленський.
Глава держави зауважив, що багато деталей потребують доопрацювання для подальшого покращення умов перебування пацієнтів. Також необхідно доставити до медзакладу всю необхідну сучасну техніку.
“З-за кордону отримаємо всю цю техніку. І я впевнений, що в наc буде прекрасна лікарня в Борисполі”, – наголосив він.
Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов зазначив, що оновлення Бориспільської лікарні – це ще один доказ позитивних змін у підході держави до оновлення медичної інфраструктури.
“Сьогодні ми пересвідчилися, що будь-які труднощі та обмеження відходять на другий план, коли мова йде про життя та здоров’я наших громадян”, – наголосив Олексій Чернишов.
Він також додав, що в планах – будівництво та реконструкція 210 приймальних відділень у різних областях.
Голова Київської облдержадміністрації Василь Володін зауважив, що “забезпечення жителів області якісними медичними послугами з використанням сучасного обладнання є одним із пріоритетних завдань обласної влади.Відремонтована лікарня надасть змогу жителям Бориспільщини, яких наразі близько 118 тисяч, отримувати кваліфіковану медичну допомогу, створить комфортні умови праці для медперсоналу. Маємо й надалі працювати, щоб люди мали гідні умови в усіх сферах життя”.
Також про відкриття лікарні розповів голова КОДА Василь Володін:
"Сьогодні взяв участь у важливій події для всіх мешканців Бориспільського району. Разом з Президентом України Володимиром Зеленським та Міністром розвитку громад та територій Олексієм Чернишовим нарешті відкрили після капітального ремонту центральну районну лікарню.
За рік тут проведено капремонт інфекційного, приймального, поліклінічного відділень. Обладнано ендоскопічний кабінет, процедурну, спеціальне приміщення для МРТ. Нове приймальне відділення створили практично з нуля: створили дитячий та дорослий блоки інтенсивної терапії для невідкладної допомоги, обладнали оглядовою кімнатою, зробили протишокову палату, інсультний блок та санітарне приміщення блоку неврологічного відділення. Всі приміщення утеплені та облаштовані сучасним лікувальним та діагностичним обладнанням.
Багато уваги на цьому об’єкті приділили безпеці та комфорту пацієнтів: замінили водогін, системи опалення та енергопостачання; вперше встановлено автоматичну пожежну сигналізацію та систему оповіщення про пожежу. Втім, ще є багато чого тут вдосконалювати. На черзі – пологове відділення.
Дякую будівельникам, які втілили проєкт у життя, та медпрацівникам, які попри складні умови капітального ремонту та коронавірусу, продовжили якісно виконувати свій професійний обов’язок!
Завдяки нашим спільним зусиллям тепер 118 тисяч бориспільців отримуватимуть медичні послуги високої якості в сучасних умовах. Моя мета – щоб такі лікарні були в кожному районі. Тож, працюємо далі."
Читайте: Готовність об’єктів “Великого будівництва” на Київщині – 55%, що є одним з найвищих показників в Україні
Фото: прес-служба КОДА
КиевVласть
У Бучі пройшов триденний марафон-опитування мешканців про нагальні місцеві проблеми, які, на їхню думку, потребують першочергового вирішення.
Про це KV повідомили у прес службі “Європейської Солідарності” Київщини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Результати анкетування ляжуть в основу Програми розвитку Громади, реалізація якої буде головним завданням для депутатів “Європейської Солідарності”. Як свідчать результати спілкування з бучанцями, людей турбують проблеми екології, транспортного сполучення, розвиток соціальної інфраструктури, – зазначають у прес службі “Європейської Солідарності” Київщини.
“Люди скаржаться, що деякі підприємства порушують їхнє право на безпечне довкілля й їм доводиться дихати шкідливими викидами. Непоодинокими також є порушення санітарних норм закладами торгівлі. Не менш нагальне питання – зручне транспортне сполучення. Наприклад, дістатися до Бучанського парку з деяких мікрорайонів міста можна лише двома маршрутними таксі (з пересадкою). А великий інтервал руху транспорту з прилеглих сіл стає справжньою проблемою для охочих приїхати до Бучі у вихідні. Водночас проблему великих заторів на залізничних переїздах, на думку учасників анкетування, можна вирішити лише побудувавши шляхопровід через колії. Щодо об’єктів соціальної інфраструктури, то серед опитаних знайшлося чимало прихильників відкриття центру дозвілля для осіб старшого віку. Також надійшла пропозиція заснувати інклюзивно-ресурсний центр для дітей з особливими потребами, театр та навіть антикафе, де можна було б пограти у настільні ігри”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначають у прес службі “Європейської Солідарності” Київщини, у Програмі розвитку Громади буде враховано проблеми кожного населеного пункту, кожного мікрорайону, кожної вулиці.
Онлайн-анкету можна заповнити за посиланням.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
КиевVласть
Програма “Велике будівництво” не збавляє обертів – у пристоличному регіоні звітують про ударні темпи будівництва шкіл та дитсадків. Ситуація значно відрізняється від аналогічної у минулих роках, коли область роками чекала на будівництво шкіл у Вишневому, Василькові, Борисполі, Ірпені тощо. Загалом з бюджетів усіх рівнів на освітні проєкти тільки за тендерами цьогоріч буде витрачено більше 680 млн гривень. Ще 315 млн – за програмою.
Як повідомили KV у Департаменті регіонального розвитку КОДА, триває підготовка до освітнього сезону 2020-2021 рр.
Зокрема, звітують у департаменті, станом на сьогоднішній день в рамках проєкту “Велике будівництво” Київщина вже реалізувала 6 об’єктів:
будівництво ІІ черги Вишнівської школи № 1,
добудову до школи № 1 у місті Українка,
реконструкцію будівлі з перепрофілюванням під дитячий садочок в м. Ірпінь,
реконструкцію дитячого садочку “Яблунька” у м. Вишневе,
капітальний ремонт спортивних майданчиків (стадіону) на території школи “Сузір’я” в м. Вишгород,
будівництво футбольного поля в селі Петропавлівська Борщагівка Київської області.
Загалом в рамках програми “Велике будівництво” передбачена реалізація 20 об’єктів на загальну суму 314,6 млн гривень, готовність проєктів по Київській області становить 63%.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В подробицях
Серед завершених об’єктів, відзвітували у КОДА, є знані довгобуди: зокрема, Бучанська гімназія (вартість 118,7 млн нрн) та школа в Українці, яку почали будувати 4 роки тому і вартість якої сягнула 72 мільйони гривень. Її будівництво завершено і готуються відповідні документи для подання до Держархбудінспекції і введення в експлуатацію.
Було реконструйовано і дитсадок “Яблунька” у місті Вишневе. Документи для введення у експлуатацію також готуються. Дитсадок в місті Ірпінь вже введений в експлуатацію і готується до офіційного відкриття.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“В південній частині Вишневого зросла кількість населення і 30% дітей дошкільного віку, які проживають в цьому районі, вимушені ходити до садочків в інших місцях. Тому в місті Вишневе здійснено реконструкцію садочка “Яблунька”, який забезпечить щонайменше 110 дошкільнят освітою. […] Новими об‘єктами ми забезпечуємо понад 1000 додаткових місць для школярів та 185 місць для дошкільнят. І це вже з 1-го вересня цього року”, – розповів керівник Департаменту Валерій Кравчук.
Згідно звіту департаменту, який надали KV, станом на 13 серпня розпочаті такі роботи, як:
Реконструкція приміщення опорного навчального закладу Гребінківський НВК "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" на проспекті Науки, 23 в смт Гребінки Васильківського району області. Ступінь будівельної готовності – 65 %. Завершення робіт – до 15 жовтня.
Реконструкція внутрішніх приміщень та покрівлі даху Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 за адресою: вул. Курчатова, 17, м. Славутич, Київської області. Ступінь будівельної готовності – 60%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 жовтня.
Реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області. Ступінь будівельної готовності – 20 %. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 жовтня.
Капітальний ремонт будівлі Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів по вул. Кірова 4, с. Пашківка, Макарівського району, Київської області. Ступінь будівельної готовності – 17%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 грудня.
Триває будівництво/реконструкція дитячих садочків. Зокрема, це:
Реконструкція ДНЗ "Чебурашка" у Вишгороді, який реалізується за кошти обласного та місцевого бюджету. Добудувати його планують до 1 вересня, стан готовності – 92%.
Комунальний дошкільний дитячий навчальний заклад по вул. Шкільній в місті Вишгород. Проєкт реалізується за кошти ДФРР та місцевого бюджету. Його планують добудувати до 30 серпня, стан виконання – 74%.
Будівництво дошкільного навчального закладу на 230 місць в селі Нові Петрівці Вишгородського району. Проєкт реалізується за кошти ДФРР та місцевого бюджету. Ступінь будівельної готовності – 74 %. Орієнтовна дата завершення робіт – до 1 жовтня цього року.
Розпочаті будівельні роботи ще трьох дитсадків, а саме:
Дитячого садка на 75 місць в с. Козаровичі Вишгородського району Київської області. Ступінь будівельної готовності – 75%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 жовтня.
Дитячого садка на 75 місць в с. Синяк Вишгородського району Київської області. Ступінь будівельної готовності – 45%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 14 грудня.
Дитячого дошкільного закладу по вул. Першотравневій, 11-Б в с. Мала Солтанівка, Васильківського району. Ступінь будівельної готовності – 22%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 жовтня.
Окрема увага приділена спортивним об’єктам. Згідно звіту департаменту, проведено капітальний ремонт спортивних майданчиків (стадіону) на території СШ "Сузір'я" у Вишгороді на суму 29 млн гривень. Ще одним спортивним об’єктом програми є будівництво футбольного поля по вулиці Парковій 34-Б в селі Петропавлівська Борщагівка. Вартість його будівництва становить 1,5 млн гривень.
Шкільні тендери
За даними оголошень на майданчику публічних закупівель ProZorro, за останні два місяці було оголошено два тендери на реконструкцію будівель школи та дитсадку.
Так, відділ освіти Бучанської міської ради оголосив тендер на реконструкцію з добудовою загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 у місті Буча, вул. Малиновського, 74, очікуваною вартістю у 153 млн 177 тис. 903 гривні. Оголошення подане 23 липня, кінцевий строк подання пропозицій – 10 серпня, виконання робіт – 31 березня 2021 року. Свої пропозиції подали три фірми:
ТОВ “Альтіс-Констракшн”, первинна – 139 млн 715 тис. 402 гривень, остаточна – 138,9 млн гривень;
Корпорація “Будівельник”, первинна – 146 млн 25 тис. 727 гривень, остаточна – 139 млн 715,3 тис. гривень;
ТОВ “Реноме-Євробуд”, первинна – 153 млн 166 тис. 939,19 гривень, остаточна – 139 млн 715,4 тис. гривень.
Згідно до протоколу розкриття, попередньо переможцем визнано ТОВ “Альтіс-Констракшн”.
У відповідях на питання учасників замовник зазначив, що закупівля проводиться на виконання проекту "Надзвичайна кредитна програма для відновлення України" (Закон України "Про ратифікацію Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком" від 22 квітня 2015 року № 346-VIII).
“Вона проводитиметься за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями”, – вказує замовник у свої відповіді.
Гостомельська селищна рада 6 липня 2020 року оголосила тендер на реконструкцію існуючої споруди з надбудовою під дитячий дошкільний заклад у Гостомелі по вул. Свято-Покровська, 73-є. Очікувана вартість становить 72 млн 913 тис. 756 гривень, кінцевий строк подання пропозицій – 23 липня 2020 року, строк виконання замовлення – 31 грудня 2021 року.
Свої пропозиції подали наступні фірми:
ТОВ "ФПК-Портал-Буд", первинна і остаточна пропозиція – 61 млн 885 тис. 106,13 гривень;
ТОВ "Класика Комфорту", первинна пропозиція – 66 млн 308 тис. 725,46 гривень, остаточна – 63 млн 720 тис. 291,05 гривень;
ТОВ "Міттел", первинна пропозиція – 68 млн 22 тис. 911,04 гривень, остаточна – 63 млн 720 тис. 291,06 гривень;
ТОВ "Власт-Буд", первинна пропозиція – 71 млн 513 тис. 813 гривень, остаточна – 64 млн 700 тис. 200 гривень;
ТОВ "Алькор Інвест-15", первинна – 65 млн 461 тис. 388,48 гривень, остаточна – 65 млн 96 тис 819 гривень.
Утім, згідно протоколу розкриття, пропозиції фірм “Власт-Буд” та “Алькор Інвест-15” до аукціону не дійшли, а пропозиції “ФПК-Портал-Буд” та “Класики Комфорту” відхилили, у другому випадку – через невідповідність поданих ТОВ документах. Утім, 6 серпня Державна аудиторська служба почала перевірку тендеру через “ознаки порушень у сфері публічних закупівель”. Яких саме, не уточнюється.
Тендери на будівництво
На порталі публічних закупівель ProZorro наприкінці червня–початку липня також з’явилися об’яви стосовно будівництва закладів освіти.
Найдешевшим об’єктом серед них є добудівництво дошкільного дитячого закладу на 144 місця по вул. Лесі Українки в місті Буча. Аукціон відбувся 24 липня, очікувана вартість становить 12 млн 95 тис. 307 гривень.
Свої пропозиції надали такі компанії:
ТОВ "Класика Комфорту", первинна – 10 млн 827 тис. 557,58 гривень, остаточна – 10 млн 625,9 тис. гривень;
ТОВ "І. Б. К. Девелопмент", первинна – 11 млн 94,6 тис. гривень, остаточна – 10 млн 626 тис. гривень;
ТОВ "Українська Будівельно-інвестиційна Компанія "Укрбудінвест", первинна – 11 млн 857 тис. 860,52 гривень, остаточна – 11 млн 249,9 тис. гривень;
ТОВ “Деланта”, первинна – 12 млн 91,89 тис. гривень, остаточна – 11,25 млн гривень;
Приватне акціонерне товариство “Пересувна механізована колона – 6 Поліськсільбуд”, первинна та остаточна пропозиція – 11 млн 309 тис. 178 гривень.
До аукціону не були допущені ТОВ “Деланта” і ПРАТ “ПМК-6 Поліськсільбуд”, а згідно до протоколу розкриття замовник має намір укласти договір з ТОВ “УБІК “Укрбудінвест”.
Утім, ТОВ “Класика Комфорту” подало скаргу на замовника. Річ у тім, що тендерний комітет відділу освіти Бучанської міської ради відмовив ТОВці через відсутність ліцензій на виконання робіт з встановлення поверхневого вогнезахисного просочування та обробляння, а також відсутність згоди одного з членів загальних зборів на обробку персональних даних та відсутність документів на деяку необхідну техніку, інформації про обладнання тощо. У ТОВці відповіли: усі перераховані підстави є надуманими.
3 липня Великоолександрівська сільська рада оголосила тендер на будівництво середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 24 класи (720 учнів) по вул. Погребняка в селі Чубинське Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, з реконструкцією недобудованої будівлі амбулаторії під навчально-виробничий корпус школи. Очікувана вартість – 223 млн 684 тис. 617,60 гривень. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій назначений на 20 серпня (і змінювався вже тричі), а початок аукціону намічений на 25 вересня 2020 року. Згідно тендерної документації, строк виконання робіт – до 31 грудня 2022 року.
Утім, деякі учасники вже висувають свої скарги на деякі висунуті замовником вимоги. Наприклад, імовірний учасник торгів ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” скаржиться, що замовник не вказав матеріали, які він витребує – але запитує в учасників довідку, що технічні характеристики використовуваних матеріалів не гірші (не нижчого рівня), ніж затребувані замовником. Відповідь замовника: “ви самі повинні ознайомитися з об'єктом і за бажанням з проєктною документацією і мати розуміння, які матеріали були передбачені проєктантом”.
І найдорожчий об’єкт – будівництво загальноосвітньої школи І ступеню по вул. Петлюри Симона (Черняховського), 17-б в місті Бровари, очікувана вартість будівництва – 246 млн 941 тис. 760 гривень. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 22 серпня, початок аукціону – 28 вересня 2020 року. Згідно тендерної документації, будівельний об’єм школи складає 69 436 метрів кубічних, вона матиме три поверхи. Строк виконання робіт – до 31 грудня 2021 року.
Нагадаємо, в лютому 2020 року остаточно завершилося будівництво найпопулярнішого довгобуду Київщини – школи у Вишневому. ДАБІ м. Вишневе надала сертифікат, що дозволяє передати споруди на баланс місцевого управління освіти, а колишній очільник КОДА урочисто відкрив її 17 лютого.
Раніше KV не раз писала про "шкільну проблему" Вишневого. Так, в місті, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.
Читайте: Холодне знання: батьки учнів школи №1 у Вишневому погрожують масштабним страйком
Фото: колаж KV
КиевVласть
Мер Києва Віталій Кличко з метою передвиборчого піару планує пустити з’їзди з Подільського мосту на Русанівські сади і відмовитися від ідеї добудувати міст на Троєщину, якого чекають кияни.
Про це KV стало відомо з публікації політичного експерта Віктора Тарана на його сторінці в Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Ситуація довкола лівобережних з'їздів з Подільсько-Воскресенського мостового переходу є однією з найгарячіших на даний момент. Про неї тривають суперечки як в експертному середовищі, так і серед депутатів Київради. Однак київській владі і особисто меру Віталію Кличку не варто забувати, що в першу чергу в таких важливих моментах треба орієнтуватися на думку громади, киян. Добре, що депутати піднімають це питання і намагаються достукатися до міського голови. А проблема в тому, що досі не затверджено техніко-економічне обґрунтування цих з'їздів. І досі незрозуміло, як, власне, Кличко збирається виконати свою ж обіцянку про відкриття Подільсько-Воскресенського мосту для автомобільного руху вже в цьому році”, – написав Віктор Таран.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За його словами, зокрема, Департамент транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА) заявляв про необхідність будівництва дороги на вул. Алішера Навої.
“Але куди вони за час, що залишився до кінця року, хочуть діти сотні гаражів, які знаходяться на шляху? Друге питання – до чого тут Алішера Навої – це ж ближче до Лівобережної, а нам обіцяли дорогу на Троєщину, зокрема – до вул. Бальзака. І тут постає ще одне питання – про бюджетне фінансування. Виявляється, щоб завершити проект з виїздом на Бальзака не вистачає ще аж 2 млрд гривень. Втім, здається, у мера Кличко – своя думка. Таке враження, що заради особистого передвиборчого піару він хоче відмовитися від ідеї "моста на Троєщину", чого, власне, чекають кияни, і навіть від ідеї департаменту про "мост на Левобережку". І готовий пустити з'їзди з Подільського моста на Русанівські сади. Власне, чому місцеві жителі і протестують”, – зазначив Віктор Таран.
Він пояснив, що дачні вулиці Дамбова і Центральна садова просто не зможуть пропускати той величезний потік машин, який буде рухатися по мосту в обидва боки.
“У підсумку ми отримаємо вбиті дороги на Русанівських садах і багатокілометрові пробки на під'їздах до мосту і на ньому самому. Тому громада столиці, активісти і відповідальні депутати Київради і вимагають не допустити, щоб Кличко втілив свій безглуздий піар-проект, пустивши з'їзди на Русанівські сади. І щоб він добудував те, що обіцяв і що від нього вимагають всі кияни – міст, що з'єднує Поділ з Троєщиною”, – резюмував Віктор Таран.
Читайте: Субподрядчик по строительству Подольско-Воскресенского моста обратился к Кличко с просьбой рассчитаться с долгами
Фото: KV
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-26 02:54:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-26 02:54:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0003
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-26 02:54:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.1587
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"відкриття"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-26 02:54:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"відкриття"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 620, 10
0.0010
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('95411', '95262', '95238', '95106', '95092', '95027', '95006', '94980', '94973', '94760')
0.0620
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-26 02:54:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"відкриття"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)