Ще один керівник столичного театру бігає десь за кордоном попри воєнний стан та складну ситуацію в Україні. Мова про В’ячеслава Жилу, який наприкінці літа минулого року зі скандалом очолив Київський академічний театр юного глядача на Липках. Режисер другий місяць поспіль перебуває невідомо де, в Театрі царює безлад і занепад через його бездарне керівництво та сумнівні “бізнес-схеми”. Більш за те, скоро Жила може бути знятий з посади керівника Театру рішенням суду, бо, схоже, в його минулому є не закритий кримінальний гештальт. Про це KВ стало відомо зі звернення співробітників Київського академічного театру юного глядача на Липках (зараз також називається ТЮГ) до до Київського міського голови Віталія Кличка та начальника Київської міськовї військової адміністрації (КМВА) Сергія Попка, який є безпосереднім начальником Кличка, а також інтерв’ю зі співробітниками Театру та відкритих джерел. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Реагуючи на публікацію KВ про знищення Театру на лівому березі Дніпра та втечу за кордон в березні цього року його керівника Станіслава Жиркова, до редакції КиївВлади звернулись актори та художники Київського академічного театру юного глядача на Липках (зараз також називається ТЮГ). “В нас практично та сама проблема із нашим керівником В’ячеславом Жилою, – запевнила актриса театру та кіно Кароліна Пампуха. – Він поїхав за кордон майже два місяця тому, театром керує на відстані по вайберу, в Києві не з’являється. Навіть на судове засідання, яке відбулось 6 грудня за його позовом, не зміг прийти”. Артисти підозрюють, що В’ячеслав Жила відсиджується у безпечному місці, поки в Києві  проблеми зі світлом, блекаути та прильоти російських ракет і іранських шахедів. Судячи з дописів В`ячеслава Жили на його Facebook-сторінці, 23 та 25 листопада він був в Києві. Але актори наполягають, що Facebook-сторінка Жили – чистої води містифікація й розіграш, до яких Жила вельми ласий. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Ось фото від 23 листопада, під яким В’ячеслав Жила звітує, що в театрі є світло та вода. Але за вікнами театру дерева з жовтим та зеленим листям, хоча в Києві в ці дні вже йшов сніг. Жила на фоні жовтневого Києва А ось фото від 25 листопада. Жила на фоні стіни з туалетного паперу звітує, що театр може виконувати функції пункту незламності. Співробітники театру знизують плечима, мовляв, в них взагалі не було й немає проблем з туалетним папером. Жила та туалетний папір Більш за те, КВ неофіційно підтвердили в Держприкордонслужбі, що В’ячеслав Жила перетнув кордон України на станції Перемишль 28 жовтня і відтоді не повертався. В пошуках зниклого Жили Колектив ТЮГу на Липках звернувся до Київського міського голови Віталія Кличка та начальника КМВА Сергія Попка з проханням втрутитись в ситуацію. Колективне звернення підписали 13 багаторічних працівників Театру: заслужена артистка України Інна Белікова, артист театру та кіно Андрій Волошин, актриса театру та кіно Кароліна Пампуха, артист театру та кіно Леонід Марченко, художник-постановник Катерина Корнійчук, завідувач музичною частиною Володимир Борисов, завідуюча трупою Лілія Муравська, режисер-постановник Костянтин Дубінін. Фотокопії звернення в фотогалереї наприкінці тексту, імена деяких підписантів приховані за їхнім проханням. “В такий складний для країни час його [В’ячеслава Жили] немає на робочому місці. За словами начальниці кадрово-юридичного бюро Театру Стельмах О.О, з 2 грудня він знаходиться у відпустці “за власний рахунок”, а до того був у звичайній відпустці і, відповідно, отримував бюджетні кошти. За нашими даними, керівник Театру з кінця жовтня перебуває у Ізраїлі по особистих справах. Підкреслимо, що за віком В’ячеслав Жила є військовозобов’язаним, йому виповнилось 36 років, і нам невідомі причини, за яких він може бути звільненим від військового обов’язку”, – сказано в зверненні. У зв’язку із правовим режимом воєнного стану в Україні діють обмеження виїзду за кордон чоловіків призовного віку, але вже сформувалися схеми, за допомогою яких це таки відбувається. Чоловіки призовного віку виїжджають за кордон: - завдяки внесенню їх даних в інформаційну систему “Шлях” військовими адміністраціями; - оформлення їх водіями компаній, які мають ліцензію “Шлях”; - нібито по справах громадської організації, яка займається допомогою фронту за погодженням військової адміністрації; - в складі театральних труп нібито для організації міжнародного благодійного гастрольного турне, в цьому випадку погодження надає Міністерство культури та інформаційної політики та, у випадку з Києвом, Департамент культури Київської міськдержадміністрації (КМДА). Актори розповідають, що В’ячеслав Жила цікавився схемами можливого виїзду за кордон, тому неможливо стверджувати, що він виїхав саме нібито “для організації гастрольного турне”, бо на це можуть бути й особисті причини. “Але в Департаменті культури не можуть не здогадуватись, що керівник театру поїхав за кордон на довгий строк. Навіть якщо він поїхав не з театральною метою організації гастролей, а в інших справах, – підкреслює актриса театру та кіно Кароліна Пампуха. – В них із Жилою підписаний контракт. Вони його роботодавці, а він керує комунальним закладом. Тому зобов’язаний був якось пояснити причини своєї довгої відсутності”. Жах і свавілля за кулісами Діячі Театру на Липках розповіли, що проблеми з В’ячеславом Жилою почалися після його призначення на посаду, яке відбулось 30 серпня 2021 року за результатом проведення відповідного конкурсу, організованого Департаментом культури КМДА під керівництвом Яни Барінової (звільнена навесні 2022 року). Одразу після проведення конкурсу вибухнув скандал – актори вимагали переглянути результати конкурсу та проводили мітинги під Департаментом культури. "Я його, як режисера не знаю, тому що власне у нього немає режисерської освіти. Він там за три дні отримав право ставити постановки в театрі "Актор", це для мене трошки дивно", – наголошував директор Київського академічного театру юного глядача Віктор Гирич, який програв конкурс. Акторка театру Марія Демочко запевняла, що Департамент культури та комісія відверто завалили кандидатуру Гирича: “Департамент ще до конкурсу сказав і пані Барінова також, що все вирішено – буде Жила".  Варто зазначити, що після призначення керівником Київського академічного театру юного глядача на Липках Жила залишився керівником  театру "Актор", відомого скандальними постановами. Тобто наразі через В'ячеслава Жилу два столичних театри залишились без керівництва.Ще одна історія, яка наразі не завершилась – судова тяганина навколо. В вересні 2021 року Печерський райсуд Києва арештував Театр юного глядача на Липках площею 3528,8 кв.м., заборонивши службовим особам КМДА або особам, які будуть діяти від їх імені або за їх дорученням, відчужувати, розпоряджатися цим об’єктом нерухомості, а також проводити будь-які будівельні роботи, у тому числі реконструкцію приміщень. Державним реєстраторам та нотаріусам було заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дій щодо приміщення. За нового керівництва Департаменту культури КМДА позиція стосовно театрів не змінилася. Що не дивно, бо сьогодні в ДепКульті за театри відповідає перший заступник директора Микола Шуляк, який працює в Департаменті з 2014 року. Він прийшов відразу на посаду начальника планово-економічного відділу, а до того був помічником-консультантом народного депутата ВР Павла Рябікіна (фракція “УДАР”), який тоді ж, в 2014 році, зайшов в КМДА на посаду заступника Віталія Кличка й до 2015 року курував в столиці будівництво, земельний і архітектурний напрямки. Сьогодні Павло Рябікін є Міністром з питань стратегічних галузей промисловості України. “Усі заяви колективу Театру ігноруються. Водночас, під час війни надано згоду на “відрядження” та “відпуску за свій рахунок” керівнику комунального закладу. Дуже схожі процеси відбуваються в інших театрах, підвідомчих Департаменту культури КМДА. Завдяки корупції чи бездіяльності Департаменту, до керування театрами прийшли справжні маргінали, які, прикриваючись реформами, знищують  український театр. Під час війни ця ситуація шкодить нашій обороноздатності, адже культура – це  потужна зброя, і ворог це теж знає”, – сказано в зверненні співробітників Київського академічному театру юного глядача на Липках. Актори наголошують, що за рік керівництва В’ячеслава Жили відбулись вкрай негативні процеси. Відсутні прозорість та звітність всіх процесів. Ліквідовано художню раду Театру та раду трудового колективу, які займались громадським та творчим контролем художнього рівня закладу. Внаслідок чого відсутній репертуарний план, обов'язковий до загального доступу, та будь-яке планування вистав, дошки об'яв пусті, і будь-яка робоча інформація відсутня у публічному доступі. Публічні обговорення діяльності театру  припинені та перенесені на приватну Facebook-сторінку В’ячеслава Жили. Робочі домовленості відбуваються в закритих чатах Viber, що суперечить формату роботи  державного закладу. Через Viber співробітники Театру отримують офіційні накази про зупинення контрактів (документи можуть бути без підпису та печатки). Масові звільнення та відсторонення від роботи творчого та технічного персоналу. Акторів, які працювали  в театрі десятки років ы на яких тримався репертуар, звільнено “заднім числом”. Водночас інших акторів вивели з простою, але зобов'язали “сидіти в гримерці і читати книжку” протягом усього робочого дня. Штатних художників відсторонили від творчого процесу. Під особливий тиск потрапив дизайнерський відділ. Митців спочатку їх було переведено на "простій", а надалі з деякими незаконно припинено трудові угоди. Аналогічна ситуація із штатними режисерами. Нові постановки здійснюються виключно з режисерами, запрошеними зі сторони. Причому постановки відбуваються у форсмажорному режимі, з використанням декорацій та костюмів, які знаходяться на балансі театру, з очевидним порушенням авторських прав відповідних художників-декораторів. В Театрі відсутнє керівництво творчим процесом, яке повинно здійснюватися завідуючою трупою. Під час відсутності директора Театру з’ясувалось, що особа, нібито призначена ним на цю посаду, насправді її не займає. Ліквідовано репертуар театру для юнацтва та дорослих, створений за європейським зразкам театрів для дітей, що істотно зменшило популярність театру та його відвідування. Водночас були частково знищені декорації до основного репертуару, створені ведучими сценографами за бюджетний кошт. Змінена офіційна назва театру: “Київський академічний театр юного глядача на Липках” на ТЮГ, що дезорієнтувало громадськість та призвело до втрати глядачів. Демонтована зовнішня реклама на театрі, виготовлена за бюджетний кошт, без будь-яких обґрунтувань та замін, що істотно погіршило вигляд будівлі Театру в центрі Києва. Впроваджено тіньові фінансові механізми. Ліквідовано квиткову касу в театрі, що  унеможливлює традиційного придбання квитків, на що дорікають батьки, які не користуються інтернетом. Квитки продаються через посередників на комерційних ресурсах. Невідомо, за який рахунок в умовах війни, а до того пандемії, відбувається фінансування запрошених виконавців до театру, при тому, що велика частина колективу театру виведена на простій з підстав відсутності фінансування. Під час війни Театр кинутий напризволяще, створена атмосфера страху. На час фізичної відсутності директора в Україні, керування театром здійснюється його заступником Кривенко М.Є., яка була призначена напередодні та яка продовжує його карну політику відносно творчого, мистецького та технічного персоналу театру. Акторів не випускають грати у виставах і репетиціях, слідкують за кожним кроком, примушують писати доповідні записки під загрозою звільнення. Кілька днів тому звільнили провідного художника, всі в очікуванні того, хто буде наступний. Вимоги Театру Актори розповідають, що здатність В’ячеслава Жили до розіграшів і містифікацій проявилася ще в ході проведення конкурсу на посаду, на який подалося більше двох сотень громадських організацій, так чи інакше пов’язаних із В’ячеславом Жилою. Тому минулий керівник Театру Віктор Гирич, якій теж теж приймав участь в конкурсі, подав позов до суду. І сьогодні результати конкурсу скасовані в суді першої інстанції – Окружному адміністративному суді Києва (ОАСК). Перший розгляд апеляції відбувся в Апеляційному адміністративному суді Києва, куди В’ячеслав Жила не з’явився з невідомих причин. Наступне засідання апеляційного суду відбудеться 10 січня. Тут варто нагадати, що 16 років назад нинішній керівник ТЮГу на Липках вже мав справу із судовою системою. В 2021 році ICTV випустив сюжет, в якому розповідається, що 27 листопаду 2006 року вироком Деснянського районного суду Києва В’ячеслав Жила був засуджений на п’ять років позбавлення волі за привласнення владних повноважень, шахрайство, підробку документів та викрадення людини. Строк він відбув умовно, тому протягом кількох років не мав права перетинати державний кордон України. Але судимість, буцімто, так і не була знята. Тому є питання до законності його участі в конкурсі на керівництво Київським академічним театром юного глядача на Липках Діячі Театру впевнені, що минуле та сьогодення В’ячеслава Жили не сумісне із керівництвом дитячим Театром, якому в наступному році виповнюється 100 років, тому просять втрутитися в ситуацію безпосередньо мера Києва, який, за їх думкою, дуже трепетно ставиться до втечі керівників комунальних закладів чи міських департаментів під час війни. “Будь-ласка врятуйте наш театр. Раніше в колективі була дружня атмосфера, всі працювали на результат. Театр постійно перебував в стані мистецького пошуку, трупу поповнювали молоді актори, запрошувались режисери, гралися дорослі та дитячі вистави, в репертуарі було понад 50 вистав, серед яких п’єси сучасних драматургів і твори відомих класиків, чого зараз немає. Більш того, за останній рік в нас пішло 50 людей зі 157!”, – каже  художник-постановник Театру Катерина Корнійчук. Діячі Театру просять керівників міста знайти та повернути в Україну В’ячеслава Жилу, а також провести об’єктивне розслідування його діяльності. Жила каже Редакція намагалась зв’язатися з В’ячеславом Жилою за його особистим номером телефону, але абонент не міг прийняти дзвінок. Врешті решт він вийшов на зв'язок за допомогою Viber, коротко відповів на питання щодо його виїзду за кордон і пообіцяв більше відповісти у письмовій формі, як керівник комунального закладу культури. За словами Жили, в даний момент він знаходиться у відпустці за власний рахунок, перебуває на території України, але не хоче називати конкретне місце. “Перед від’їздом я з Департаментом культури погодив відпуску: з Анжияком (директор Департаменту культури Сергій Анжияк, – KВ) і Яворовським (заступник директора Департаменту культури Геннадій Яворовський, – KВ). Повертаюсь вже на робоче місце за невеликий шматок часу, в мене прем’єра 30-го числа”, – запевнив він. Втім, Геннадій Яворовський в коментарі KВ заперчив слова В’ячеслава Жили щодо погодження ним відпустки керівника театру, оскільки він знаходився на лікарняному. В якості резюме Якщо інформація щодо втечі за кордон В’ячеслава Жили підтвердиться, це буде вже третій такий випадок серед київських театрів. Після ескалації війни в лютому 2022 року, з України поїхали, але до осені залишалися на посадах керівник Театру на лівому березі Дніпра Станіслав Жирков і його дружина, директорка театру “Золоті ворота” Ксенія Ромашенко. Читайте: На межі знищення: Театр на лівому березі Дніпра потерпає через свого (екс)керівника Жиркова Після цієї публікації KВ і колективного звернення працівників Театру в КМДА вибухнув неабиякий скандал, розв’язати який був зобов’язаний Департамент культури КМДА шляхом призначення нового відповідального керівника театру. Але, попри обіцянки акторам Театру на лівому березі Дніпра, “зробити це до Різдва, досі не прийнято та не ухвалено жодних рішень.  Тому КВ нагадує директору Департаменту культури КМДА Сергію Анжияку, що цього року Україна святкує Різдво Христове 25 грудня, разом з більшістю християнського світу та усією Європою – 25 грудня. Тому швидче вже повертайтесь зі свого закордонного відрядження та привезіть з собою, будь-ласка, керівника Київського академічного театру юного глядача на Липках. Нагадаємо, Департамент культури КМДА багато років перебував в підпорядкуванні заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Але 1 листопада, ймовірно через чисельні скандали в царині ДепКульту, Віталій Кличко усунув Мондриївського від питань культури й перепідпорядкував ДепКульт своїй заступниці Ганні Старостенко. В цілому питання культури в Україні та, в тому числі, в Києві опікується профільний міністр Олександр Ткаченко. Читайте: Що за історичні ареали Києва затвердив Ткаченко Фото: колаж KВ КиївВлада

Сьогодні Верховна Рада (ВР) може прийняти в другому читанні законопроєкт №5655, який голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк (на фото ліворуч) просуває навіть по головах представників країн G7 в Україні. Якщо в ВР набереться 226 голосів, повоєнне відновлення України та створення нових міст стануть просто неможливими, бо не існуватиме правового підґрунтя для реального планування та реального контролю над будівництвом. Тому що будівництво контролюватимуть не держава і не місцеве самоврядування, а самі забудовники. І західні партнери не дадуть Україні жодного цента під таку системну корупційну оборудку. Очевидно, що Олена Шуляк просуває №5655 саме в інтересах великих забудовників, бо такі ж саме норми ще шість років назад просувала Конфедерація будівельників України (КБУ), віцепрезидент якої Дмитро Ісаєнко (на фото в центрі) сьогодні є нардепом від “ОПЗЖ” і секретарем комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. А в Мінрегіоні процес лобізму №5655 курує давня знайома Ісаєнко – заступниця міністра Наталія Козловська (на фото праворуч), давня співробітниця Ісаєнка. Ба більше – саме сьогодні ВР може призначити Олену Шуляк головою профільного комітету. Якщо це відбудеться, то містобудівна, державотворча та регіональна політика в Україні опиняться під щільним контролем великих забудовників і “ОПЗЖ”, що майже співставне з поверненням до влади президента-втікача Віктора Януковича. Про ймовірне прийняття сьогодні в другому читанні законопроєкту №5655 (так звана “містобудівна реформа) та призначення голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк на посаду голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування KВ стало відомо з попереднього порядку денного ВР на наступні пленарні засідання, а також від власних джерел в парламенті та на будівельному ринку. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Відповідно до попереднього порядку денного ВР на 13 грудня 2022 року, законопроєкт №5655 стоїть 22-им номером, а перед ним, під №21 стоїть проєкт постанови Ради №8257 про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів ВР (автор – глава фракції “Слуги народу” Давид Арахамія), яким, зокрема, пропонується призначити Олену Шуляк головою комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Зараз Шуляк є заступницею голови цього комітету – Андрія Клочка, якого пропонується понизити до рядового члена комітету. За спостереженнями KВ і на думку співрозмовників видання в парламентських колах, ці дві події – друге читання №5655 і призначення Шуляк головою комітету – тісно взаємопов’язані. І те, що спочатку йде голосування за призначення нових голів комітетів, а потім друге читання законопроєкту під інтереси великих забудовників №5655, має за мету продемонструвати залу підтримку Олени Шуляк, хай і фонову, що, на думку співрозмовника з ВР, може сприяти збільшенню кількості голосів за токсичний №5655, скандальна слава про який вже вийшла за межі України. Лють та натиск Шуляк і хитання “слуг народу” Про сутність законопроєкту №5655 влучно та ємно написала заступниця голови Національної спілки архітекторів України (НСАУ) Анна Кирій в колонці для “Економічної правди ” Законопроєкт 5655 – реформа містоґвалтування”: Мінрегіон, який нещодавно перейшов під кураторство віцепрем'єра-міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (офіційного керівника “Великого Будівництва”) Олександра Кубракова, створює Містобудівну палату, яка буде контролювати усіх учасників будівельного ринку, крім забудовників, а також буде реєструвати експертні організації, уповноважених осіб містобудівного контролю, сертифікувати архітекторів та інженерів, забирати сертифікати, штрафувати і т. ін. Аргументи Олени Шуляк, що “смартфон не бере хабарі”, є нікчемними, бо цими смартфонами керуватимуть чиновники Мінрегіону; забудовники будуть контролювати себе самостійно – через приватні кишенькові компанії, на страхування яких треба буде виділити 3-5 млн євро. Держава,  органи місцевого самоврядування та громади втратять реальний вплив на дотримання норм містобудування, бо матимуть виключно наглядові повноваження – без інструментів впливу; боротьба з самочинним будівництвом стане взагалі нереальною, що призведе до знищення пам’яток і пам’ятників культури та архітектури. Читайте: Заступниця голови НСАУ: обшук в центральному офісі НСАУ – це помста архітекторам за позицію по законопроєкту №5655Ще прискіпливіше законопроєкт №5655 розклав для "Наших грошей" громадський експерт з питань містобудування Георгій Могильний. Він виокремив 14 системних корупційних та інших вкрай негативних для суспільства та держави складових ініціативи Шуляк і великих забудовників. Вочевидь, наші міста та громади на очах почнуть перетворюватись на суцільні гетто – через новації №5655 у сукупності з законом №2518-IX (законопроєкт №5091) “Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому” (фактично – про реєстрацію “права на повітря”, яке легалізує будь-які незаконні забудови), який в інтересах великих забудовників влітку цього року протягнула Олена Шуляк. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, законопроєкт №5655 (який 29 листопада вперше 16 голосами профільного комітету було затверджено до прийняття в другому читанні) і проєкт постанови про призначення Олени Шуляк головою профільного комітету ВР зникли з порядку денного ВР на 1 грудня. Цьому передувала нарада в Офісі Президента (ОП) за участі Олени Шуляк, заступника керівника ОП Кирила Тимошенка (куратора всіх будівельних напрямків), виконавчого директора Асоціації міст України (АМУ) Олександра Слобожана та мерів великих міст. Слобожан і мери виступили проти №5655, що викликало у Олени Шуляк неадекватну реакцію. “Вона кричала, що всі місцеві органи самоврядування – корупціонери, що вона нацькує на них прокуратуру, і що вона ніяка не “будівельна мафія” і жодним чином не пов’язана з будівельним бізнесом. Хоча ніхто з присутніх її в цьому не звинувачував”, – повідомило джерело КВ в парламенті за результатами цієї наради. Але Шуляк спромоглася 8 грудня за допомогою трьох нардепів від “ОПЗЖ”, пов’язаних з будівельним бізнесом, та “хрещеного батька тендерної мафії” Антона Яценка вдруге зібрати 15 голосів за прийняття №5655 у другому читанні. Хоча навіть два члени комітету від “Слуги народу” – Аліна Загоруйко та Віталій Безгін – після зустрічі напередодні з головами громад не з’явились на комітет, бо почули від мерів правду про реальні причини виникнення та наслідки прийняття №5655. Крім того, за повідомленням джерела КВ в Раді, Олена Шуляк набрехала Президенту Володимиру Зеленському, що НАЗК нібито дав позитивні відгуки на доопрацьований законопроєкт. Хоча, як можна прочитати в висновку НАЗК, які досі не враховані в №5655 до другого читання, корупційні ризики цього законопроєкту шалені і незворотні. Детальніше: 15 членів профільного комітету ВР в інтересах великих забудовників вдруге підтримали до другого читання законопроєкт №5655 Схоже, ці успіхи надали Олені Шуляк крила. Бо позавчора в компанії Олександра Кубракова, його заступника Мустафи Найєма (у його вчорашньому дописі Facebook-дописі вчувається підспівування лобістським тезам Олени Шуляк про "смартфон не бере хабарі") і цифрового віцепрем’єра-профільного міністра Михайла Федорова голова партії "Слуга народу" зустрілась з представниками посольств країн G7, аби отримати від них підтримку законопроєкту №5655. Невідомий KВ чоловік, Олена Шуляк, Мустафа Найєм, Олександр Кубраков, фото: Facebook Олени Шуляк Наразі точно невідомо, хто став ініціатором цієї зустрічі. Але незважаючи на публічні бравади лідерки “Слуги народу”, за інформацією KВ, Олена Шуляк не отримала бажаної підтримки від представників G7 в Україні. Схоже, розголос про системну корупційну складову законопроєкту №5655 вже сягнув посольств в Києві і, ймовірно, міністерств закордонних справ G7, які прискіпливо моніторять і відстежують работу ВР та Кабміну Дениса Шмигаля. За словами співрозмовників KВ, знайомого з консолідованою позицією G7 стосовно злочинних оборудок в Україні, будь-які корупційні ініціативи нашої влади призведуть до часткового чи повного заморожування післявоєнної західної допомоги. Сумарна складова інсайдів видання з боку закордонних партнерів України: “Ніхто вашу корупцію, фінансувати не буде”. Детальніше:  Законопроєкт №5655 – це злочин проти майбутнього України Законопроєкт №5655 – це узаконення мародерства в процесі відбудови України Але це вочевидь, не зупиняє ані голову партії “Слуга народу”, ані її прибічників. Так, вчора співавтор законопроєкту №5655 Віталій Безгін (фракція “Слуга народу”) в дописі на своїй Facebook-сторінці закликав авторів законопроєкту та представників місцевого самоврядування “сісти за стіл і відкрити всі карти”: “По суті, без емоцій, зробіть це в прямому ефірі. Час є, оскільки законопроект все одно набуває чинності з відтермінуванням”. Ймовірно, Віталій Безгін, який опинився в парламенті завдяки протекції Олени Шуляк та вже експрем’єра Олексія Гончарука (всі троє до 2019 року працювали в грантовой-реформаторській структурі BRDO), все ж таки бажає зберегти якісь стосунки з головою правлячої партії, хоча він вже й не планується на заступника голови профільного комітету. Бо голови громад і мери відкриті до спілкування. Закритою залишається тільки авторська група законопроєкту №5655. Так, навіть дуже обережний мер Чорткова (Тернопільська обл.) Володимир Шматько зазначив в дописі на своїй Facebook-сторінці, що законопроєкт №5655: передбачає монопольний централізований допуск виключно своїх будівельників на ринок, без жодного впливу місцевого самоврядування. Обмежене коло осіб матиме унікальні права: самі будують, самі себе контролюють і самі вводять в експлуатацію; створюються приватні органи контролю, яким передають всі повноваження в сфері містобудування з максимальною відповідальністю 2 млн євро за всі об’єкти. Право приватного контролю буде надаватись монопольним органом без жодної відповідальності за це;  контроль і нагляд місцевого самоврядування знищуються шляхом заміни їх на моніторинг, який включає лише спостерігання за самовільним будівництвом. Єдина функція міських голів – писати листи-скарги в Мінрегіон;  монопольний центральний орган (Містобуівна палата при Мінрегіоні, – KВ) матиме право зупиняти будь-яке будівництво без жодних наслідків і відповідальності; порушується право власників земельних ділянок, адже відповідальності за самовільне будівництво не буде. Передбачається можливість будувати на землях без оформлення права власності. “Як міський голова Чорткова звертаюся до депутатів ВР не голосувати завтра і відправити на доопрацювання! Разом зі Всеукраїнською Асоціацією ОТГ та Асоціацією міст України доопрацювати і проголосувати з збереженням і посиленням повноважень місцевого самоврядування”, – закликав мер Чорткова Володимир Шматько. Обережний міський голова Чорткова згодом дещо пом’якшив свою позицію, поспілкувавшись телефоном з головою Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) Семеном Кривоносом. Тут необхідно нагадати, що ДІАМ створено за активної участі Олени Шуляк, нібито, щоб подолати корупцію в ДАБІ. Та сталося не так, як гадалося. Виявилось, що один із заступників голови ДІАМ має надто сумнівне минуле. А потім стало відомо, що НАБУ ще в грудні 2021 року за підозрою в хабарі Семену Кривоносу затримало “представника “Perfect Group”. Того самого “Perfect Group” спільно з “Saga Development” Андрія Вавриша за фактичної згоди ДІАМ знесли будівлю “Київпроєкту” на вул. Богдана Хмельницького, 16-22, щоб побудувати тут БФК “KYЇVPROEKT City Space”.  Читайте: Корупція чи реконструкція: голова ДІАМ Семен Кривонос підтримує будівництво “KYЇVPROEKT City Space” на місці знищеного “Київпроекту” “Perfect Group” – це група девелоперських компаній, яка де-факто належить віце-президенту Конфедерації будівельників України (КБУ) та секретарю комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Дмитру Ісаєнку, обраному від “ОПЗЖ” за т.зв. “квотою Медведчука-Столара”, як подейкують джерела KВ на будівельному ринку. Зазначимо, у Дмитра Ісаєнка в історії з законопроєктом №5655 та іншими корупційними “злобудовними ініціативами” дуже велика, якщо не визначальна історична роль.Дружня компанія: Шуляк, Парцхаладзе, Ісаєнко, Козловська Вчора Олена Шуляк перейшла в інформаційний наступ. Вона навіть відреагувала на допис мера Чортківа, затегавши його в своєму Facebook-дописі з посиланням на власну вчорашню колонку на “Економічній правді”, в якій вона не спростувала жодного аргументованого доказу стосовно відвертої корупційної складової законопроєкту №5655. Такого ж лобістського штибу колонка голови партії “Слуга народу” вчора вийшла на “Лівому березі”. Олена Шуляк продовжує продукувати тези, які вже спростувала навіть колишня співавторка №5655 Ганна Бондар (220 округ, Поділ, Київ), яка відкликала свій підпис під законопроєктом. Але голова правлячої партії, наслідуючи відомій тезі німецького диктатора XX століття “xим жахливіша брехня, тим охочіше натовп вірить у неї”, продовжує підмінювати поняття та викривлювати реальність. “Законопроєкт [5655] дійсно становить загрозу. Для чиновників, які “рішають питання” в будівельній сфері. Для деяких забудовників, які отримують якимось чином отримують дозволи на будівництво, якого б не мало би бути через порушення. Для функціонерів профільних обʼєднань, яких закон позбавляє монополії на проведення навчання з підвищення кваліфікації членів. За приблизними оцінками, усі вони заробляють на оборудках і схемах в будівельній галузі біля 10 млрд доларів на рік (виділення KВ). Звідси й агресивна кампанія в ЗМІ та соцмережах проти законопроєкту 5655. Корупціонери бояться прозорості, як вампіри – світла (складається враження, що голова партії “Слуга народу” має на увазі своє небажання вступати у відкриту дискусію та переховування в тіні бенефіціарів-забудовників №5655, – KВ). А саме прозорість містобудування – головна мета реформи”, – написала головна лобістка законопроєкту №5655. “Усі вони заробляють… біля 10 млрд доларів на рік” – типова маніпуляція, бо Шуляк притулює хабарників з ДІАМ та корупціонерів-забудовників до галузевих громадських асоціацій, встановлюючи між ними знак рівності. Бо ці “біля 10 млрд доларів на рік на усіх”, які Шуляк взяла зі стелі, ймовірно, в своєму офісі на Старому Подолі, курсують саме між чиновниками та забудовниками. Вочевидь, про це знає голова партії “Слуга народу”, яка досі є співвласницею в девелоперських ТОВ "Мідленд Девелопмент Україна" та ТОВ "Кріейтор". Сьогодні ці дві компанії Олени Шуляк та її старої подруги Ольги Заремби заробляють здачею в оренду об’єктів нерухомості, які залишись їм у спадок від російського мільярдера Едуарда Шифріна (“Група “Запоріжсталь”, звідки також вийшли великі підприємці з російським корінням Василь Хмельницький і Андрій Іванов). Читайте: Тишком-нишком: підлеглі Кличка на сумнівних підставах заплатили компанії Хмельницького 112,9 млн гривень за цех №5 “Більшовика” Симптоматично, що також вчора в інтерв’ю РБК-Україна Олена Шуляк прямо вказала на системного опонента №5655 – Національну спілку архітекторів України (НСАУ). Мовляв, “багато років НСАУ заробляла на видачі сертифікатів, а її функціонери постійно отримували замовлення з місцевих бюджетів на проектування об’єктів”.  “Дуже показове розслідування Дениса Бігуса, яке журналісти-розслідувачі провели ще чотири роки тому, як працює спілка, їх приватна структура, скільки грошей заробляють. Рекомендую подивитись”, – сказала Олена Шуляк. KВ уважно переглянула розслідування “Наших грошей” (проєкт Бігуса, не плутайте з канонічними "Нашими грошима") від шостого березня 2018 року. В сюжеті йдеться про те, що ще в 2011 році уряд Миколи Азарова вирішив, що будівельники, інженери та архітектори мають регулярно підтверджувати свої сертифікати. Цю сертифікацію було віддано на відкуп Міністерству регіонального розвитку та будівництва, яке, до речі, на той час вже було перейменовано в Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Мінрегіон, який тоді очолював Геннадій Темник, передав право на проведення сертифікації профільних галузевим громадянським об’єднанням: Гільдії проєктувальників у будівництві, Асоціації експертів будівельної галузі, Гільдії інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури та Національній спілці архітекторів України. Кожне з цих чотирьох громадських об’єднань визначило по одній приватній структурі, де галузеві фахівці підтверджують свої сертифікати. Зокрема, в НСАУ це відбувається раз на п’ять років. На думку журналістів, це монополії, яку треба зруйнувати, щоб архітектори могли отримувати та підтверджувати кваліфікаційні сертифікати у профільних вишах. Інших профільних асоціацій журналісти “Наших грошей” в своєму сюжеті чомусь не торкаються. Але головне, що тут виникає запитання до голови правлячої партії Олени Шуляк: уряди монобільшості керують Україною понад три роки, то чому ані уряд Гончарука, ані уряд Шмигаля досі не змінили цю систему? Тим більш, що Олена Шуляк є в сюжеті “Наших грошей” чотирирічної давнини, ймовірно, як представник BRDO, бо сидить поруч із тодішнім керівником цієї грантової структури Олексієм Гончаруком. В сюжеті також присутній співробітник BRDO, нині нардеп від “Слуги народу” Віталій Безгін. І всі вони сидять поруч з нинішнім президентом КБУ Львом Парцхаладзе, на той момент – заступником міністра Мінрегіону, який казав, що хоче віддати право сертифікувати фахівців Мінрегіону, аби “встановити конкуренцію”. Зважаючи на чисельні корупційні скандали, які супроводжували в 2015-2016 роках ще першого заступника голови Київської облдержадміністрації Льва Парцхаладзе, його заяви про “встановлення конкуренції” та “подолання корупції” виглядали й виглядають, щонайменше, не переконливо.  Ліворуч внизу заступник міністра Мінрегіону Лев Парцхаладзе (зараз президент КБУ), над ним стоїть Віталій Безгін, а поруч з Безгіним – Олена Шуляк, фото: скрін з сюжету “Наших грошей” 6 березня 2018 року До речі, саме Лев Парцхаладзе ще в 2016 році активно лобіював передачу контролю над забудовами в приватні руки. “Днями у нас (у Мінрегіоні, – KV) пройшов захід – на кшталт круглого столу. Були Наталія Козловська (директорка Департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва Мінрегіонбуду, зараз заступниця міністру, – KV), представник ДАБІ, виконавчий директор КБУ Віталій Грусевич та інші. Грусевич презентував проект приватних ДАБІ”, – розповідало KВ джерело в Мінрегіоні наприкінці березня 2016 року. За словами джерела, КБУ пропонувала передати приватним ДАБІ перевірку об'єктів, реєстрацію декларацій та видачу містобудівних умов та обмежень (МУО). Проте презентація виконавчого директора КБУ Віталія Грусевича закінчилася нічим. “Практично всі учасники заходу розкритикували ініціативу будівельників за "сирий" проект – і відправили доопрацьовувати", – резюмувало тоді джерело KВ. То ж не складно зрозуміти, хто сьогодні є реальним автором Містобудівної палати при Мінрегіоні, приватних компаній з перевірки об’єктів нерухомості та реєстрації неіснуючих об’єктів: - КБУ на чолі зі Львом Парцхаладзе і представництвом КБУ в Раді в особі секретаря профільного комітету ВР Дмитра Ісаєнка; - заступниці міністра Мінрегіону Наталії Козловської, яка тісно пов’язана з Дмитром Ісаєнком; - голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, яка ще в BRDO тісно спілкувалась з КБУ, а також з Дмитром Ісаєнком, як стверджують джерела КВ на будівельному ринку та в парламенті. Про зв’язки Шуляк, Ісаєнко та Козловської йдеться в сюжеті Bihus.Info “Як соратник Медведчука отримує мільйони з бюджету під час війни”, який KВ рекомендує подивитись Олені Шуляк та її прибічникам. Бо цей сюжет, на відміну від лобістських посиденьок КБУ чотирирічної давнини, вийшов в вересні поточного року і є вкрай актуальним для розуміння схематозів в Раді, через які нардепи від “ОПЗЖ” досі не позбавлені мандатів. Джерела KВ в парламенті та на будівельному ринку одностайно стверджують, що ключовою фігурою в просуванні є саме секретар профільного комітету ВР, віцепрезидент КБУ та власник “Perfect Group” Дмитро Ісаєнко. Нагадаємо, Ісаєнко з 1999 по 2007 рік працював на високих будівельних посадах в Міноборони – від заступника начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління до директора Департаменту будівництва та відчуження фондів. З 2007 по 2015 рік Дмитро Ісаєнко працював заступником міністра Мінрегіону, пересидівши Дмитра Яцубу (двічі був міністром), Василя Куйбіду, Віктора Тихонова, Анатолія Близнюка, Геннадія Темника та Володимира Гройсмана. Звільнено Ісаєнка було за часів міністра Геннадія Зубка (“батько децентралізації”) – тільки тому, що вибухнув скандал через нібито фіктивний статус учасника АТО, який мав Ісаєнко. Журналісти Bihus.Info цілком обгрунтовано припускають, що Дмитро Ісаєнко та його друзі-будівельники, в тому числі з “ОПЗЖ”, очікують на повоєнне відновлення України, коли за рахунок репарації з російської федерації (чи з того, що від неї залишиться) та західних партнерів у відновлення зруйнованої інфраструктури будуть вкладатися сотні мільярдів доларів. І безконтрольному освоєнню цих грошей має сприяти законопроєкт “щодо реформування сфери містобудівної діяльності №5655.  Детальніше: Будівельний союз “Слуги народу” та “ОПЗЖ” Резюме KВ. Якщо ВР прийме законопроєкт №5655 і Президент Володимир Зеленський його підпише, це призведе до незворотних внутрішніх та зовнішніх негативних наслідків: міста та громади України почнуть перетворюватись на суцільні гетто; західні партнери будуть гальмувати та заморожувати допомогу на післявоєнне відновлення нашої держави; невдоволення діями влади з боку суспільства, яке наразі стримує внутрішній український мовчазний консенсус "не чіпати болючі питання до перемоги над головним ворогом – російською федерацією", після нашої нашої безумовної перемоги виллється в акції непокори та спротиву владі корупціонерів, казнокрадів і мародерів. Що аж ніяк не додасть нам позитивного іміджу в очах союзників і суттєво загальмує позитивні перетворення. Зважаючи на це, Верховна Рада має зняти з розгляду законопроєкт №5655 і разом з фаховими спільнотами напрацювати ефективні та цивілізовані містобудівні норми, водночас відмінивши всі корупційні та лобістські законопроєкти голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, а разом, задля добрі та ефективності, відмінити злочинні та антинародні закони від міністра агрополітики Миколи Сольського, голови соціального комітету ВР Галини Третьякової, голови комітету ВР з питань фінансової, податкової та митної політики Данила Гетманцева тощо. Крім того, на переконання KВ та співрозмовників видання, Олена Шуляк має скласти повноваження голови партії “Слуга народу”, щоб не компрометувати Президента в очах Українського народу та світової спільноти. А ще краще для Олени Шуляк – відмовитись від мандата народного депутата та піти з політики у власний девелоперсько-орендний бізнес. Читайте: Льовочкіни за парканом: заступник керівника ОП Тимошенко мешкає в будинку забудовника Ніконова Фото: колаж KВ КиївВлада

Київрада затвердила Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району, яка була розроблена німецькою урядовою компанією “GIZ” та, схоже, була готова до затвердження ще три роки тому. Таким чином, столична міськрада надала столичній міськдержадміністрації та Подільській РДА рекомендації (Концепція не обов'язкова для виконання), як покращувати різні сфери життєдіяльності району – житлову політику, соціальну інфраструктуру, навколишнє середовище тощо. Один з головних напрямків рекомендацій – зміна підходів до містобудівної діяльності, у тому числі, щодо актуалізації діючого або затвердження нового Генерального плану Києва. Саме це і є найважливішим фактором, який ставить під сумнів реальність реалізації Концепції. Адже ні для кого не є секретом, що Генплан ніколи не був для міських чиновників “авторитетним документом” і що керівництво столиці добре може лише підігрувати комерційним інтересам забудовників – паталогічно не здатне на конструктив у сфері містобудування. Як стало відомо KВ, 10 листопада 2022 року столична міськрада затвердила “Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району Києва”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  За погодження відповідного проєкта рішення №08/231-3765/ПР від 19 жовтня 2021 року в сесійній залі проголосували 68 депутатів. Суб'єктами подачі цього документу виступила група із 7 депутатів Київради — представників фракцій “УДАР” і “Європейська солідарність”.  Під час пленарного засідання проголосувати за цей проєкт рішення закликали двоє з суб'єктів його подачі — депутати Вадим Сторожук (фракція “Європейська солідарність”) та Валентин Мондриївський (фракція “УДАР”, також є заступником голови столичної міськдержадміністрації).  При цьому, згадані депутати звернули увагу на те, що Київська міськдержадміністрація (КМДА) при реалізації цього рішення має актуалізувати окремі його положення з огляду на ті реалії сьогодення, які не були передбачені Концепцією при її при підготовці. Зокрема, мова йде про необхідність врахування безпекових вимог у закладах освіти з огляду на загрозу ракетних обстрілів. У відповідь на це секретар Київради Володимир Бондаренко повідомив, що він подав до цього проєкту рішення свої пропозиції, які, серед іншого, передбачають надання відповідних доручень чиновникам. В результаті документ було проголосовано з урахуванням правок секретаря столичної міськради. Як повідомляється в проєкті рішення, над Концепцією інтегрованого розвитку Подільського району працювали 12 експертів німецької урядової компанії "Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit" (GIZ) GmbH" на чолі з німецьким ментором-містопланувальником Катаріною Георге, а також КМДА, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація (РДА) тощо. Розробку цього документу профінансував німецький уряд.  Концепція інтегрованого розвитку Подільського району була підготовлена на виконання Протоколу про співробітництво в рамках реалізації проєкту "Інтегрований розвиток міст в Україні", який було підписано між КМДА та “GIZ” 28 червня 2018 року. Її презентація  відбулася ще восени 2019 року. “Найближчим часом я винесу на затвердження Київради всі наші напрацювання”, – пообіцяв тоді Віталій Кличко. Чому для цього знадобилося аж три роки – велике питання. Мабуть, ніхто не поспішав, бо спершу представники міської влади хотіли гарно попіаритись на цій темі.  Серед тих, хто піарився найактивніше, був й згаданий вище Валентин Мондриївський, який за розподілом обов'язків серед заступників голови КМДА контролює діяльність Подільської РДА. Він активно роздавав інтерв'ю на цю тему. Зокрема, пояснював, що Подільський район було обрано не просто так, а тому, що Поділ є “найстарішою частиною Києва”, і керівництво столиці “зацікавлене в першу чергу розвивати ту історію, культурну спадщину і ту частину міста, яка може бути привабливою і для киян, і для туристів”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Про що документ Значна частина Концепції стосується “реформування” та регулювання процесів будівництва у столиці житла. Це цілком логічно, адже більшість проблем міста витікають саме з хаотичної та незаконної забудови. Так, у Концепції вказано, що містобудівна документація Києва, цитуємо, "має певні проблеми". Зокрема, зазначається, що чинний Генплан столиці, затверджений в 2002 році, не є актуальним (при цьому, це чинний документ.- KВ), а новий Генплан розробляється вже близько 15 років і досі не затверджений. Це, мовляв, "спричиняє складнощі на всіх етапах містобудівного процесу: при землевідведенні, наданні вихідних даних на проєктування, проєктуванні та будівництві". У свою чергу, ДПТ, які відображають запит девелоперів та розробляються їхнім коштом, часто суперечать рішенням Генплану (міськрада просто не повинна цього допускати.- КВ) в частині зміни функціонального призначення територій – промислові зони перетворюються в житлові. Все це та інші фактори, за даними розробників Концепції, призводить до протестних настроїв мешканців Києва та конфліктних ситуацій. У зв'язку з вищенаведеним у “GIZ” запропонували столичній владі низку кроків для вирішення вказаних проблем.  Зокрема, експерти рекомендують провести перегляд складу та змісту "містобудівної документації на місцевому рівні з метою зменшення її деталізації”, ввести поняття "щільність населення" (замість “щільність забудови”) тощо. Також у Концепції зазначається, що столичні Детальні плани територій (ДПТ) мають конкретизувати чинний Генплан, принципово не змінюючи функцію, для чого “необхідне внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також у “GIZ” вважають, що столична влада має у містобудівній документації передбачати “багатофункціональні утворення, надаючи перевагу змішаним функціям на противагу одній функції на території міста”. Серед іншого, розробники Концепції вважають за необхідне оновити чинний Генплан Києва з метою його актуалізації або прийняти проєкт нового Генплану після його професійного аудиту та якісного громадського обговорення". При цьому “GIZ” надала низку більш конкретних рекомендацій стосовно житлової політики та нового житлового будівництва в Подільському районі. Зокрема, розробники Концепції вважають, що будівництво нового житла не повинно перевищувати попит з демографічних прогнозів; що будівництво повинне проводитися шляхом освоєння малих площ за результатами архітектурних конкурсів з регулюванням дизайн-кодів, максимальної висоти та щільності забудови; що існуючий житловий фонд потрібно "підтримувати" шляхом впровадження програм модернізації; що комунальні земельні ділянки повинні передаватися тим забудовникам, які пропонують найкращу концепцію забудови ("хороша концепція" передбачає будівництво також соціального житла, дитячих садків, публічних зелених зон тощо) та ін. Також Концепцією передбачені шляхи вирішення проблем із дошкільною та загальною середньою освітою. Фахівці “GIZ” назвали однією з головних загроз для цієї сфери брак місць у відповідних навчальних закладах через новобудови. Причина цього, на думку експертів, це – відсутність координації між районним управлінням освіти та забудовниками. Задля уникнення цих проблем у “GIZ” пропонують, зокрема, покращити комунікацію та координацію між девелоперами та керівництвом освіти, щоб забезпечити житлові будинки дошкільними та середніми навчальними закладами; розробити план розвитку мережі навчальних закладів у районі на середньостроковий період з урахуванням демографічного прогнозу та планів житловох забудови тощо. Крім того, Концепцією передбачено виконання заходів з “покращення” технічної інфраструктури Подільського району, серед яких – капітальний ремонт теплових мереж на Виноградарі, будівництво дублюючих мереж електро- і теплопостачання для безперервної роботи навіть під час ремонтів, облаштування Wi-Fi-доступу до Інтернету в "гарячих точках" тощо. Також у документі запропоновано облаштувати на території району існуючі та перспективні транспортно-пересадкові вузли у комплекси для зручного здійснення пересадок (наприклад, шляхом переміщення зупинок громадського транспорту ближче до станцій метро), удосконалити механізми залучення інвесторів до реставраційних робіт об'єктів культурної спадщини, сформувати підприємницьку еко-систему (у тому числі шляхом залучення венчурних інвесторів) тощо. Також розробники Концепції пропонують столичній владі розглянути окремі ініціативи громади. Серед таких – музеїфікація Куренівського аеродрому, створення музею старовинних та діючих річок Подолу, запровадження екскурсій по трамвайному депо, а також коригування меж Подільського району із включенням до нього гори Щекавиця (входить до сусіднього Шевченківського району). Серед іншого, у Концепції є розділ, у якому запропоновані принципи "реструктуризації району". За даними розробників цього документу, сучасна система адміністрування Подільським районом, як і інших районів Києва, є недосконалою, що пов'язано з централізацією влади на рівні Президента і КМДА, починаючи з 2010 року при скасуванні районних в місті Києві рад. У зв'язку з цим розробники Концепції пропонують відродити райради, що, зокрема, дозволить мешканцям району брати участь в його управлінні повноцінно, допоможе усунути дублювання функцій КМДА і РДА тощо.  Читайте: Разгул самоуправления: Киевсовет послал “гулять лесом” президента, “слуг народа” и “новый закон о столице” Як це збираються реалізовувати У пояснювальній записці до документу сказано, що КМДА і Подільська РДА мають враховувати рішення цієї Концепції “при реалізації програм і проєктів у Подільському районі”, завдяки чому на його території мають бути впроваджені "інноваційні методи та інструменти сталого інтегрованого розвитку". При цьому, в затвердженому проєкті рішення уточнюється, що положення вказаної Концепції мають рекомендаційний характер та “не є комплексним планом просторового розвитку території у розумінні вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". У Концепції зазначено, що передбачені нею проєкти повинні бути відображені в цільових міських програмах і Програмі економічного та соціального розвитку Києва (ПЕСР), а її реалізація передбачається за рахунок коштів міського та державного бюджетів, а також коштів інвесторів. Також “GIZ” рекомендує столичній владі створити спеціальну структуру "Агенцію регіонального розвитку", на яку буде покладена задача із залучення державних коштів для реалізації великих інфраструктурних проєктів (у тому числі – в рамках співпраці з Державним фондом регіонального розвитку).  Також уточнюється, що ті заходи, які не можуть бути включені до ПЕСР, мають бути враховані при розробці та коригуванні містобудівної документації, яка повинна стати “основою для подальших проєктних рішень у Подільському районі”.  "На відміну від політики регіонального розвитку, над якою роками інтенсивно працювало Міністерство розвитку громад і територій України, національна політика міського розвитку в Україні досі знаходиться на початковій стадії. Зараз це контролюється виключно формальною національною регульованою системою планування, яка вимагає, щоб кожне місто розвивалося за генеральним планом, затвердженим Міністерством розвитку громад та територій (уточнення від KВ – Генплани остаточно затверджуються місцевими радами). Сучасні інструменти планування, які охоплюють стратегії структурного, транспортного, економічного, екологічного чи соціального розвитку міст, а також національні програми розвитку міста, ще не були запроваджені", – повідомляється в Концепції. Чому реалізація цієї Концепції є нереальною Як неодноразово повідомляла KВ, столиця дійсно переживає великі проблеми з реалізацією містобудівної документації – Генплану і низки ДПТ. Але головною причиною цього є саме порушення з боку Київради і КМДА, про що у “GIZ” тактовно промовчали. Відповідно, наразі є обґрунтоване припущення, що ніякі Концепції, тим паче такі, що мають виключно “рекомендаційний характер”, не змусять керівництво Києва змінити свої підходи до управління містом, адже столичні чиновники просто не здатні на такий конструктив. Так, міська влада відверто ігнорує норми законодавства при розробці та затвердженні ДПТ. Згідно з “буквою закону”, детальні плани повинні лише уточнювати окремі положення діючого Генплану столиці, але на практиці часто усе інакше – такі документи суперечать йому ледве не кожною своєю буквою і цифрою. Нерідко ДПТ фактично легалізовують будівництво багатоповерхівок на промислових та інших “нежитлових” територіях, із порушенням вимог щодо висотності будівель, щільності забудови, кількості навчальних закладів та лікарень тощо.  Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва Позиція мешканців столиці, навіть коли вони виступають проти погодження відверто сумнівних ДПТ, при цьому майже не враховується – столична влада нерідко порушує вимоги щодо процедури громадських обговорень перед затвердженням Київрадою таких документів. Головною причиною усього цього є корупційні мотиви чиновників КМДА і депутатів Київради – вони отримують хабарі від забудовників, які найчастіше виступають замовниками розробки ДПТ. Ці та інші порушення, до речі, вже фіксувалися і правоохоронними органами, і в рамках судових проваджень щодо скасування ДПТ. Читайте: МУО за хабарі: Нацполіція розслідує “схеми Комарницького-Свистунова” Наслідком такого управлінського хаосу, зокрема, є дефіцит місць у дитячих садках і школах, про який згадували у “GIZ”. Адже столичні забудовники при реалізації ДПТ отримують “карт-бланш” на зведення своїх багатоповерхових “мурашників”, а столична влада з різних причин не встигає доводити кількість місць у навчальних закладах до реальних потреб. Читайте: Миллиардный кризис в гуманитарной сфере Киева: из-за активного строительства в столице катастрофически не хватает детсадов и школ При цьому головна проблема Генплану Києва, найімовірніше, полягає не в тому, що він застарілий, як вважають у “GIZ”, а в тому, що столична влада не враховувала і не враховує його нормативи при управлінні містом. Цим документом, який було затверджено ще в 2002 році, було окреслено, як повинна розвиватися столиця у найближчі десятиліття – у ньому йшла мова не лише про те, де у Києві можливо будувати житлові багатоповерхівки, а і про те, якою повинна бути уся столична інфраструктура, щоб її “усім вистачило” і щоб вона задовольняла всі потреби громади. Але те, що було заплановано, дуже відрізняється від того, що було зроблено. Наприклад, Генпланом було передбачено, що до кінця 2020 року загальна довжина ліній столичного метрополітена повинна складати 112,7 км і що можливість скористатися послугами “підземки”, серед іншого, повинна бути у мешканців житлового масиву Виноградар, який входить до згаданого вище Подільського району. Ці вимоги розраховувалися виходячи з реалій того часу та прогнозів щодо того, яким буде місто через двадцять років. Але натомість довжина усіх гілок “підземки” у Києві станом на 2022 рік дорівнює всього 67,7 км, а метро на Виноградар ще досі будується – при цьому, на фоні регулярних корупційних скандалів. Наслідком такої бездіяльності влади є більшість проблем із транспортною інфраструктурою Подільського району, на які звернули увагу в “GIZ”. Серед таких, до речі, і завантаженість доріг автомобільним транспортом, адже мешканці Виноградаря фактично вимушені ним користуватися, щоб дістатися до центру міста. Читайте: Генплан VS новый Генплан: как в Киеве развивают метрополитен Затвердження нового Генплану, який ще досі розробляє КО “Інститут Генерального плану Києва”, навряд чи допоможе вирішити хоча б якісь столичні проблеми – зважаючи на те, як виконувалися “постулати” діючого головного містобудівного документу столиці. Фахівці з містобудування та громадські активісти вже неодноразово висловлювали думку про те, що новий Генплан насправді покликаний легалізувати усі сумнівні ДПТ, усі незаконні забудови та усі порушення столичної влади, які були допущені протягом останніх двох десятиріч при реалізації діючого Генплану. Тобто – мова йде про те, що чиновникам треба офіційно зафіксувати, що, наприклад, офісний центр законно виріс на тому місці, де повинен був бути сквер; що зведена в середині 2000-х років житлова багатоповерхівка дійсно повинна мати 25 поверхів, а не 7 поверхів; що будівництво школи в певному спальному районі, яке було передбачене в 2002 році, насправді ніколи навіть не планувалося тощо.  Читайте: Новый Генплан Киева. Для застройщиков, а не для киевлян Ще одним важливим фактором є те, що столична влада відверто не справляється із виконанням міських цільових програм, на які в бюджеті Києва закладається багатомільярдне фінансування. Нерідко ступінь реалізації таких програм за результатами конкретного року становить менше половини від запланованої кількості проєктів та передбачених обсягів видатків, а значна частина коштів і зовсім розкрадається керівниками комунальних підприємств, чиновниками та їхніми підрядниками. Тобто реальність в таких випадках далека від того, що обіцяють у КМДА і столичній міськраді. Тому наразі виникає питання, чи спроможне керівництво Києва робити щось інноваційне, адже проблеми є і з більш приземленими речами. Наприклад, у 2019 році Київрада затвердила Програму розвитку транспортної інфраструктури до 2023 році, назвавши її “революційною”, адже нею було передбачено, що “місто планує жити не якимись короткостроковими завданнями, а матиме стратегію розвитку у цьому напрямку”. Але далі гучних заяв і обіцянок справа не пішла – вже майже три роки КМДА не може реалізувати те, про що оголошувала. Наприклад, як виявилося, міська влада з різних причин банально не здатна закуповувати автобуси і тролейбуси для свого КП “Київпастранс” у необхідній кількості та побудувати деякі трамвайні лінії, які були запроєктовані ще десятиліття тому. Читайте: В КГГА расписались в неспособности развивать транспортную инфраструктуру столицы по утвержденной программе Також столична влада при виконанні  міських програм нерідко підміняє поняття. Для прикладу, КМДА в рамках програми екологічного благополуччя фактично сконцентрована на облаштуванні парків, скверів і пляжів, що хоча і є важливим, але не може бути панацеєю від усіх проблем із екологією Києва. А такі важливі проєкти, як будівництво систем аерації на окремих столичних озерах, залишаються нереалізованими. Читайте: Как подчиненные Кличко в 2020 году делали Киев экологически благополучным Зазначимо, компанія “GIZ”, яка була заснована в 1975 році, працює в Україні з 1993 року. Вона підтримує український уряд в процесах реформування державного управління, а також у питаннях сталого економічного розвитку, енергоефективності і захисту клімату. Регіональною директоркою “GIZ” в нашій державі є Бернадетта Ной. Де-факто Подільська РДА наразі не має офіційного керівника. Відповідно до інформації з її сайту сайту, районом фактично керують два заступника голови – Віталій Волошкевич та Микола Дубовик. Попередній голова даної РДА, Віктор Смірнов, помер від коронавіруса в квітні 2021 року. Фото: колаж КВКиївВлада

10 листопада в селах Лебедівка та Нові Петрівці Вишгородського району відкрили два нових дитячих садочки. Про це KВ стало відомо з повідомлення голови Київської ОВА Олексій Кулеба. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Попри повномасштабну війну, ракетні обстріли та всі небезпеки, ми продовжуємо жити, будувати та відкривати нові об’єкти. Сьогодні на Київщині запрацювали два нових сучасних дитячих садки”, ― сказав голова КОВА. Так, у селі Лебедівка закінчили реконструкцію садка “Світлячок”, що розпочали у 2020 році за програмою Президента України “Велике будівництво”. Заклад розрахований на 50 дітей. “Через війну вдалося завершити проект тільки зараз. Садочок сьогодні – інноваційний заклад із просторими кімнатами, що пристосовані і до занять дітей з особливими освітніми потребами”, – розповів Олексій Кулеба. Окрім того, на території закладу дошкільної освіти встановлено спортивно-ігровий майданчик із двома тіньовими навісами. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Інший садок, що відкрили, – “Петрик” у селі Нові Петрівці. На початку 2022 року було подано заяву про введення закладу в експлуатацію. Проте через повномасштабне вторгнення росії та ракетні обстріли регіону, у закладі вибуховою хвилею було пошкоджено вікна та вхідні двері. "Зараз його відновили. Заклад відвідуватимуть 230 дітей. Також у садку створено ігрове та розвивальне середовище: обладнані LEGO кімната, комп’ютерна кімната з мультимедійним обладнанням; STEM лабораторія, кімната валеології, кімната художньо-естетичного розвитку, музична зала тощо. Під кожний груповий осередок виділені ігрові майданчики на подвір’ї", - йдеться у повідомленні. У закладі сформовано фізкультурно-оздоровче середовище: вуличний спортивний майданчик із сучасним м’яким покриттям і влаштованим спортивним комплексом, гімнастична зала, скеледром, кімната валеології; придбане відповідне спортивне обладнання та інвентар тощо. Обидві установи забезпечені генераторами, мають власні котельні та комфортні укриття. “Діти – наша рушійна сила. Наше майбутнє. Відбудовуємо пошкоджене та вдосконалюємо заклади освіти, щоб навчальний процес був інноваційним і безпечним”, – додав голова КОВА. Читайте: У Київській ОВА обговорили долучення Південної Кореї до відбудови регіону Фото: КОВА КиївВлада

проєкту рішенняНа Хрещатику, 36, готуються до остаточного затвердження документу, який надасть Департаменту будівництва і житлового забезпечення Київської міськдержадміністрації (КМДА) можливість освоїти на обстеженні будівель застарілого житлового фонду 494,8 млн гривень з міського бюджету. Цим може й обмежитися робота над комплексною реконструкцією кварталів застарілого житлового фонду столиці (наразі мова йде про 256 таких кварталів, у яких розміщено більш ніж 4,9 тис. будинків та проживають понад 576,8 тис. осіб). Проєкт відповідної програми був за бюджетні гроші  розроблений підприємством із орбіти ексзаступника директора містобудівного департаменту КМДА і засновника девелоперської компанії “Saga Development” Андрія Вавриша (на колажі ліворуч). Цей документ не містить процедури залучення інвесторів для проведення такої реконструкції, вимог до “відреконструйованих” будинків, механізмів відселення мешканців проблемних будинків, тощо. Як стало відомо KВ, у Київраді та КМДА наразі готуються до остаточного затвердження проєкту рішення “Про затвердження Програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду в Києві” (№08/231-808/ПР від 29 червня 2022 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  27 жовтня 2022 року даний документ було підтримано столичною міськрадою за основу (за це проголосували 86 депутатів) та відправлено на доопрацювання комісії Київради з питань житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу (ЖКГ і ПЕК), яка й виступила його суб'єктом подачі. Голова вказаної комісії Олександр Бродський (фракція “ВО “Батьківщина”, на колажі по центру) повідомив депутатському корпусу, що варто ще доопрацювати дане питання “для узгодження з виконавчим органом (столичною міськдержадміністрацією. – KВ) його функцій”. Навіщо було подавати на розгляд Київради явно “сирий” та “не робочий” документ, наразі незрозуміло. Як незрозуміло й те, за що саме було заплачені бюджетні гроші.  Проєкт відповідної програми був розроблений ПП “Інститут урбаністики” в рамках двох договорів, які були укладені між вказаним підприємством і Департаментом будівництва і житлового забезпечення Київської міськдержадміністрації (КМДА) – від 9 жовтня 2019 року і 16 листопада 2021 року. Згідно з даними системи Prozorro, за цими угодами “Інститут урбаністики” отримав зі столичного бюджету 1,59 млн гривень. До чого готуються в КМДА Давно зрозуміло, що Програма комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду столиці необхідна для вирішення проблем киян, які проживають в будинках, що фактично вичерпали свій експлуатаційний ресурс та мають незадовільний технічний стан. Також зрозуміло, що в окремих випадках експлуатації такого житла несе в собі не лише незручності, а й пряму загрозу у вигляді руйнацій, аварій зношених інженерних мереж тощо. Про це в КМДА знають та розмірковують вже дуже давно. Явно саме КМДА й надала ПП “Інститут урбаністики” обсяги цього “лиха” – цифри були відображені в проєкті відповідної програми.  Так, наразі в Києві зафіксовано вже 256 кварталів застарілого житлового фонду. У цих кварталах нараховується понад 4,9 тис. багатоповерхових будинків. Серед них – більше 3,2 тис. т.зв. "хрущовок" (побудовані після 1955 року), 918 будинків історичної забудови (зведені до 1920 року), 402 будинки барачного типу до 3 поверхів включно (1920-1955 років будівництва), а також 381 “сталінка” поверховістю 4-5 поверхів (будувалися у 1920-1955 роках).  У всіх цих будинках проживає понад 576,8 тис. осіб. Лідером за кількістю "старих" будинків є Шевченківський район міста, у якому нараховується 1,1 тис. таких об'єктів (кількість населення у них – 122,3 тис. чоловік). Також в столиці є 217 застарілих будинків садибного типу та об'єктів житлової малоповерхової блокованої забудови, у яких проживають трохи більше 1 тис. киян.  В документі зазначено також перелік із 15 житлових кварталів, які потрібно відреконструювати у першу чергу. До нього включено квартали, у яких переважають застарілі житлові будинки; у яких наявна чинна містобудівна документація місцевого рівня (наприклад, затверджені Детальні плани територій); у яких відсутні планувальні обмеження, що істотно обмежують можливі заходи із комплексної реконструкції тощо.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Надалі постають питання – що і як треба робити Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА (буде відповідальним виконавцем і головним розпорядником коштів з реалізації заходів відповідної програми,- KВ) для старту комплексної реконструкції? Але відповідей в проєкті програми фактично немає.  У початковому варіанті проєкту рішення не були вказані конкретні обсяги фінансування програми – повідомлялось, що такі “цифри” мають бути визначені додатковими розрахунками вже після затвердження документу. Втім, Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА у серпні 2022 року подав свої пропозиції, згідно з якими в бюджеті Києва повинно бути передбачене фінансування у сумі 494,8 млн гривень. Ці кошти чиновники мають намір освоїти протягом 2022-2026 років на обстеженні будинків “застарілого житлового фонду”. За даними департаменту, обстеження однієї будівлі коштує в середньому 100 тис. гривень. Зазначимо, все може зводитись лише до освоєння цього фінансування, бо у проєкті програми навіть не вказано, за якою саме процедурою має відбуватися реконструкція кварталів застарілого житлового фонду.  Своє бачення такого алгоритму надав все той же Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. На думку чиновників,  шляхи проведення реконструкції можна буде визначити після проведення інвентаризації  – це може бути безпосередньо реконструкція, модернізація, знесення тощо. Спосіб проведення відповідних робіт повинен визначатися “з урахуванням результатів технічного обстеження будівель і споруд, їхнього енергетичного аудиту і техніко-економічних розрахунків”. Лише після цього, згідно з пропозицією вказаного департаменту, посадовці цієї структури сформують умови конкурсів на визначення інвесторів, які виявлять бажання виконувати такі роботи. При цьому, у проєкті рішення та пропозиціях профільного департаменту КМДА відсутня конкретика – за якою процедурою та на яких умовах мають проводитися такі інвестиційні конкурси, якими повинні бути вимоги до інвесторів при здійсненні реконструкції, яким вимогам повинні відповідати “відреконструйовані” будинки, куди столична влада буде відселяти мешканців будинків, у яких будуть проводитися відповідні роботи, тощо. Історія болючого питання 3 березня 2016 року Київрада своїм рішенням №119/119 доручила КМДА здійснювати ряд повноважень у сфері комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду. Відповідно до такого доручення, чиновники мали брати "участь у розробленні та забезпеченні виконання програм з реконструкції та заміни такого житлового фонду, визначати території реконструкції кварталів" тощо. Трохи більше ніж через рік,13 липня 2017 року, столична міськдержадміністрація розпорядженням №828 визначила Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА замовником розробки проекту Програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду в місті Києві задля її подальшого винесення на розгляд Київради.  Саме на виконання цих двох рішень столичної влади лише через п'ять років було розроблено вищезгаданий проєкт програми. І така затримка пов'язана відразу з декількома факторами.  Так, керівництво міста протягом цього часу скаржилось на відсутність законодавчої бази, яка б дозволила реалізовувати дану програму. Зокрема, КМДА звертала увагу Кабінета Міністрів України на відсутність затвердженого типового інвестиційного договору, на підставі якого до реконструкції будинків можна було б залучати приватних інвесторів. У зв'язку з цим, серед іншого, столична влада у 2018 році клопотала перед урядом про “законодавчу передачу повноважень щодо затвердження форми такого договору органам місцевого самоврядування”. Читайте: Приступить к реконструкции столичных “хрущевок” Кличко мешает только законодательство и нерасторопность Кабмина Не менш серйозною проблемою, яка заважала і, ймовірно, може завадити виконанню завдань вказаної програми, є відсутність у Києві т.зв. “маневренного фонду” – тимчасового житла, до якого мешканців аварійних будинків та будинків, що підлягають реконструкції, будуть відселяти на час проведення будівельних робіт.  Ще в червні 2017 року комісія Київради з питань ЖКГ і ТЕК доручила Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА розробити Положення про маневренний фонд житла комунальної власності столиці, проте наразі такий документ досі не затверджено. Ігнорування таких вимог у столичній міськдержадміністрації пояснювали декількома причинами, зокрема і тим, що, згідно з вимогами законодавства, проблемами тимчасового відселення киян насправді начебто мають займатися інвестори-забудовники, які захочуть здійснити реконструкцію. Нагадаємо, станом на 2017 рік у столиці офіційно нараховувалося 2 тис. житлових будинків загальною площею близько 7,5 млн кв. метрів, які вичерпали свій технічний ресурс та які мали підлягати знесенню або серйозній реконструкції.  Читайте: Подчиненные Кличко морочат депутатам голову с маневренным фондом столицы Нагадаємо також, що 13 вересня 2022 року столична міськрада уповноважила Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА сформувати фонд житла, призначеного для тимчасового проживання в столиці внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Мова йде про закупівлю або будівництво квартир в рамках спеціальної державної програми.  Читайте: Київрада доручила КМДА сформувати фонд житла для ВПО Питання щодо орієнтовної кількості сімей ВПО, які отримають це житло, та об'ємів фінансування на такі заходи наразі залишаються відкритими. Дійові особи та до чого тут Вавриш За даними аналітичної системи Youcontrol”, столичне ПП “Інститут урбаністики” було зареєстроване в квітні 2007 року. Його засновниками вказано мешканку Києва Аллу Плешкановську (також є офіційним керівником данного підприємства) і ТОВ “Терра Проджект”, кінцевим бенефіціаром зазначено харків'янина В'ячеслава Бондарчука. Як повідомляла KВ із посиланням на джерела в Київраді та КМДА, згадане вище ТОВ “Терра Проджект”, входить до орбіти впливу Андрія Вавриша – скандально відомого ексзаступника директора Департамента містобудування та архітектури КМДА (2010-2015 роки) і засновника девелоперської компанії “Saga Development”. Частковим підтвердженням цього є той факт, що саме “Терра Проджект” отримувала найбільшу частину замовлень на розробку Детальних планів територій (ДПТ) в столиці – за свідченням джерел, таким чином цей експосадовець отримав від КМДА можливість непогано заробляти.  Читайте: Свистунова заставят отчитаться за “дружбу” с ООО “Терра Проджект” и массу ошибок в ДПТ “Святошин-2” Андрій Вавриш таку інформацію заперечував. Зокрема, ще в 2020 році він вказував на те, що "Терра Проджект" ніколи не була монополістом у розробці ДПТ, а велику кількість відповідних замовлень пояснював тим, що ринок таких послуг у столиці обмежений 4-5 компаніями. Разом з тим, він підтверджував, що “Saga Development” є найбільшим клієнтом “Терри Проджект” (ця компанія також займається проєктуванням житлових комплексів), у зв'язку з чим, мовляв, у них (керівництва його девелоперської компанії. – KВ) є вплив на це ТОВ. Департамент будівництва і житлового забезпечення КМДА з 2 липня 2021 року очолює Борис Работнік. Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп (на колажі праворуч). Останній відомий як екс-директор КП “Житлоінвестбуд-УКБ” (з 2002 по 2018 рік) і депутат IV, V, VII, VIII скликань та чинного IX скликання Київради (на останніх виборах пройшов від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”). Читайте: Нацполиция заинтересовалась, как Непоп и Комарницкий строили жилье для работников “Киевского метрополитена” Олександр Бродський керує комісією Київради з питань ЖКГ та ПЕК із початку діючого IX скликання міськради – з 8 грудня 2020 року. До складу цього органу входять 7 депутатів. У минулій каденції Київради (2015-2020 роки) Бродський, будучи членом фракції “Єдність”, очолював комісію з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики. Фото: колаж КВКиївВлада

Офіс Генерального прокурора України у судовому порядку повернув у власність столичної громади 17 земельних ділянок в Конча-Заспі загальною площею 3,54 га. Їхнім останнім власником був депутат Київоблради Олег Корбан (обирався від ОПЗЖ, на колажі праворуч). Правоохоронцям вдалося довести, що столична міськрада у 2007 році порушила закон, передавши цю землю в межах ландшафтного заказника “Острів Жуків” у приватну власність житлового кооперативу із орбіти одіозного Юрія Іванющенка (на колажі ліворуч) – екснардепа та соратника президента-втікача Віктора Януковича. Наразі перед прокурорами стоїть ще одна серйозна задача – витребувати через суд “сусідні” ділянки площею 19 га, на яких Іванющенко побудував собі маєток, отримавший назву “Межигір'я-2”. Як стало відомо KВ, ще 16 вересня 2022 року Касаційний цивільний суд повністю задовольнив позов Офісу Генерального прокурора щодо повернення 17 земельних ділянок на 21 км Столичного шосе загальною площею 3,54 га до комунальної власності територіальної громади Києва (справа №752/3090/19).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Розгляд даного провадження для правоохоронців почався з поразки – 14 серпня 2020 року Голосіївський районний суд, до якого було подано цей позов, відмовив Офісу Генпрокурора в задоволенні його вимог. Але надалі на бік прокурорів стали судді Київського апеляційного суду, які 11 травня 2021 року частково задовольнили апеляційну скаргу правоохоронців. Заявником касаційної інстанції виступив власник зазначених ділянок, він же відповідач по цій справі – депутат Київоблради Олег Корбан (нині – позафракційний, обирався від партії “Опозиційна платформа – За життя”). В обґрунтування своїх вимог Офісі Генпрокурора зазначив, що Київрада при передачі вказаних ділянок у власність обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу (ОКЖК) “Котміст” (саме ця юридична особа отримала дану землю від столичної громади у 2007 році, надалі ділянки були декілька разів "переписані" на інших осіб. – KВ) вийшла за межі своїх повноважень, що “не є вираженням волі територіальної громади міста”.  Зокрема, мова йде про те, що спірні земельні ділянки, вартість яких становить 45,1 млн гривень (ціна за нормативно-грошовою оцінкою, ринкова вартість як мінімум у 2-3 рази вище. – КВ) перебувають у межах ландшафтного заказника місцевого значення “Острів Жуків” та заплави річки Дніпро, що відповідно до вимог законодавства України – зокрема, Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища” та “Про природно-заповідний фонд України” – унеможливлює їхнє перебування у приватній власності. Скріншот постанови Касаційного господарського суду від 16 вересня 2022 року У касаційній скарзі адвокати Олега Корбана у якості свого головного аргумента послалися на статтю 318 Цивільного кодексу України, яка регулює права добросовісних набувачів майна. Фактично мова йшла про те, що цей депутат Київоблради, мовляв, на законних підставах отримав дані ділянки у свою власність, і як вони були виведені із власності громади, його не обходить. Проте такі аргументи не мали ефекту. Орієнтовне розміщення ділянок на карті Зазначимо, протягом останніх чотирьох років Офіс Генпрокурора ініціював низку судових спорів в порядку цивільного судочинства щодо повернення до комунальної власності столиці земельних ділянок, які Київрада в 2007-2008 роках передала у власність ОКЖК “Котміст”. Проте, наразі правоохоронці не можуть похвалитися особливими успіхами на цьому напрямку.  Зокрема, вони не змогли в судовому порядку витребувати земельні ділянки, якими наразі володіють Світлана Корюковець (дружина голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Сергія Садового, ділянка площею 0,08 га, справа №752/8859/18) та Наталія Дубневич (дружина нардепа VII-IX скликань Ярослава Дубневича, в діючій каденції входить до депутатської групи “За майбутнє”, володіє чотирма  ділянками загальною площею 0,19 га, справа №752/3089/19). Крім того, декілька проваджень щодо повернення таких ділянок за ініціативи Офісу Генпрокурора наразі досі розглядаються в судах. Найбільш резонансною, безсумнівно, є справа  №752/3089/19 щодо повернення до комунальної власності Києва пяти ділянок на 21 км Столичного шосе загальною площею 19 га, власником яких є громадянин Монако Паоло Урфер. За даними ЗМІ, саме на цих ділянках знаходиться так зване “Межигір'я-2” – маєток тепер уже екс-нардепа від “Партії регіонів”, близького соратника президента Віктора Януковича Юрія Іванющенка, який переписав це майно на осіб зі свого оточення ще в 2016 році. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як земля опинилася у приватній власності Як раніше повідомляла KВ, 1 жовтня 2007 року, за часів мера Леоніда Черновецького, Київрада рішенням №355/3189 передала ОКЖК "Котміст" 5 земельних ділянок загальною площею 74,69 га на 21 км Столичного шосе: три ділянки площею 67,21 га (32,6 га, 34,37 га та 0,24 га) були передані у власність для житлової забудови, ще дві земельні ділянки загальною площею 7,48 га (5,26 га та 2,22 га) – у оренду на 49 років для рекреаційних цілей та благоустрою території. Згідно з ухваленим рішенням, Київрада перевела велику частину цих земель – 66,39 га – із земель сільськогосподарського призначення до земель запасу житлової та суспільної забудови, визначивши їх функціональне призначення “зона малоповерхової житлової забудови”. Також частину землі було переведено у “територію зелених насаджень обмеженого користування та спеціального призначення”. Зазначимо, у рішенні не уточнювалось, яка площа такої землі та яке було її попереднє функціональне призначення. При цьому, заради таких “рокувань” столична влада внесла зміни до Генплану Києва, програми розвитку зелених зон та інших документів. Йдеться про землю в Кончі-Заспі, в районі острова Ольжин. До 2007 року ця територія частково входила до складу ландшафтного заказника “Жуків острів” (на честь однойменного острова, розташованого на північ. – KV), створеного Київрадою у 1999 році. Офіційно ОКЖК “Котміст” отримало у власність “жирні” землі у такому обсязі лише тому, що, згідно зі статтею 41 Земельного кодексу України, житлово-будівельні та гаражно-будівельні кооперативи мають право на безкоштовне отримання ділянок від місцевої влади. Як показує практика, це право можна реалізувати тільки на підставі "договірняка". Цією лазівкою найчастіше користуються столичні забудовники. Надалі, 25 березня 2010 року, Київрада рішенням №468/3906 внесла зміни до договору оренди ділянок на 21 км Столичного шосе у зв'язку з тим, що ОКЖК “Котміст” відмовилося від частини орендованої ділянки площею 4,8 га. Також відомо, що протягом 2010-2016 років “приватизовані” кооперативом три ділянки загальною площею 67,21 га опинилися у власності інших юридичних осіб – шляхом внесення землі до статутних капіталів різних компаній та її подальшого перепродажу. При цьому зазначена земля була поділена на декілька десятків менших ділянок. У цей же період на кількох приватизованих ділянках розпочалося будівництво згаданого вище “Межигір'я-2”. Площа цього об'єкта, за різними даними, становила від 8 тис. до 15 тис. кв. м.  Читайте: Прокуратура начала расследовать передачу Иванющенко земли на Жуковом острове Протягом 2014-2019 років Генеральна прокуратура України (ГПУ) намагалася повернути вказані ділянки через позови в порядку цивільного і господарського судочинства, а також ініціювала кримінальне провадження за фактом привласнення цієї землі. За результатами вказаних судових спорів, як повідомляли в ГПУ, правоохоронцям вдалося витребувати до комунальної власності Києва ділянки загальною площею 10,5 га (станом на початок 2020 року). Що стосується слідства, то воно ні до чого не призвело: навесні 2019 року відповідне кримінальне провадження було закрито через закінчення строків давності. Зазначимо, під час досудового розслідування ГПУ попередньо встановила, що до земельного дерибану прямо можуть бути причетними посадовці Київради та Київської міськдержадміністрації (КМДА), і їхні дії могли нанести громаді збитки на суму 1,4 млрд гривень. Зазначимо, у минулому році депутат Київради Михайло Ковальчук (обирався від партії “ВО “Батьківщина”, у червні 2022 року офіційно припинив повноваження депутата) запропонував своїм колегам перевірити законність передачі ділянок на 21 км Столичного шосе у приватну власність. Займатися цим, на думку народного обранця, мала би спеціальна тимчасова контрольна комісія Київради. Тоді Ковальчук виражав подив, що міська влада за більш ніж десять років не зайнялася питанням поверненням цих ділянок столиці.  Читайте: В Киевсовете вспомнили о земле под “Межигорьем Юрия Иванющенко" Проте зареєстрований депутатом проєкт рішення про створення такої комісії так і не було затверджено столичною міськрадою.Елітні латифундисти За даними аналітичної системи Youcontrol, ОКЖК "Котміст" було створено у червні 2007 року. На даний момент його засновниками вказано мешканців Києва Костянтина Панченка та Валентину Лопух, а також мешканця нині окупованого Луганська Віталія Шкєліхіна. Останній також є керівником кооперативу. Зазначимо, прямий зв'язок між ОКЖК “Котміст” та Юрієм Іванющенком не прослідковується за даними публічних джерел. Проте, наприклад, ще у 2015 році “Наші гроші” вказували на відношення оточення цього екс-нардепа до однієї з фірм, до статутного капіталу якої деякі спірні ділянки вносилися “по ланцюжку” від кооперативу. Іванющенко, нагадаємо, більш відомий під “кодовим ім'ям” “Юра Єнакіївський” і тривалий час перебував (або досі перебуває) під пильною увагою українських правоохоронців через можливу причетність до присвоєння коштів держбюджету. Згаданий вище Олег Корбан є досить відомим для столичної громадськості політиком та ексчиновником. Зокрема, протягом п'ятнадцяти років він був депутатом нині ліквідованої Голосіївської (до 2001 року – Московської) районної ради Києва, у тому числі очолював цей орган з 2005 по 2006 рік. Крім того, в 2014-2016 роках Корбан працював на посаді заступника голови Київської облдержадміністрації (КОДА) – у часи, коли цей орган очолював Володимир Шандра.  Читайте: Молодая команда Шандры До Київоблради діючого VIII скликання його було обрано по виборчому округу №1 (Білоцерківська територіальна громада). Також Корбан є почесним президентом Всеукраїнської федерації гольфу, яку очолює Віталій Хомутиннік (нардеп IV-VIII скликань та відомий бізнесмен). Батько Олега Корбана, нині покійний Борис Корбан, був відомим баскетбольним функціонером і першим президентом створеної в 1992 році Федерації баскетболу України. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада

Народні депутати, які пройшли до парламенту від нарешті ліквідованої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”), почуваються чудово. Запорукою цьому є, зокрема, тісний союз екс”ОПЗЖ” та правлячої партії “Слуга народу” в сфері будівельного бізнесу. Ключові фігури тут – секретар парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Дмитро Ісаєнко та голова “Слуги народу” Олена Шуляк (обидва на колажі). Серед іншого, Ісаєнко, який контролює групу будівельних компаній “Perfect Group”, продав Нацгвардії квартири за ринковою ціною на 54 млн гривень. А компанії з бізнес-груп нардепів Вадима Столара та Юрія Бойка успішно здають в оренду свою нерухомість – теж на десятки мільйонів гривень на рік. Схоже, проросійські політики не думають йти геть, бо, як і багато інших можновладців, очікують на сотні мільярдів гривень, які після перемоги над росією підуть на відновлення зруйнованої московитами інфраструктури. Про це KВ стало відомо із сюжету проєкту журналістських розслідувань Bihus Info від 26 вересня 2022 року, в якому йде мова про народних депутатів Верховної Ради (ВР), обраних від “ОПЗЖ”, яка остаточно була заборонена 15 вересня, хоча її діяльність була призупинена ще в березні, а 14 квітня фракція “ОПЗЖ” припинила своє існування в ВР. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В сюжеті розповідається про те, як один з лідерів “ОПЗЖ” Юрій Бойко, один з найближчих соратників Медведчука Нестор Шуфрич, одіозний забудовник та “екссмотрящій за Києвом” Вадим Столар та віце-президент Конфедерації будівельників України (КБУ) Дмитро Ісаєнко продовжують заробляти десятки мільйонів під час повномасштабної війни, в тому числі – за рахунок бюджетних коштів. З точки зору будівельної галузі в цій компанії найцікавішим є Дмитро Ісаєнко, який досі займає посаду секретаря парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ВР. І саме Дмитру Ісаєнку в сюжеті приділено найбільше уваги, в тому числі – через його потужні лобістські схеми в партії “Слуга народу” та Міністерстві розвитку громад та територій (Мінрегіон). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться КВ зазначає, що інформація про Ісаєнка, оприлюднена в сюжеті Bihus Info, не є секретом для учасників будівельного ринку. Проте, ймовірно, вперше ці факти набувають прямого широкого публічного розголосу. Ісаєнко, Шуляк і Козловська За інформацією Bihus Info, закритий венчурний інвестиційний фонд (ЗВІФ) “Княгиня  Ярославна”, бенефіціаром якого є Дмитро Ісаєнко (про це свідчать його декларації), протягом поточного року продав Нацгвардії (підпорядковується МВС, – КВ) 26 квартир в об’єктах “Perfect Group” за 54 млн гривень. “На будівельному ринку “Perfect Group” вважається бізнесом Ісаєнка. І сам він хвалить цю будівельну групу в своїх колонках, рекламує і не декларує. У Нацгвардії нам пояснили, що гроші передбачені бюджетом, а саме житло буде розподілено між військовослужбовцями та членами їхніх сімей у порядку черговості… ми цілком і повністю підтримуємо ініціативу забезпечення квартирами тих, хто боронить нашу країну. Але питання у нас до іншого: як серед усіх київських забудовників можна обрати представника проросійської “ОПЗЖ”? Тим паче, що ціни на квартири абсолютно ринкові, а не спецпропозиція по акції”, – говорить в сюжеті журналістка Марія Землянська. Відповідно до декларацій Дмитра Ісаєнка, ЗВІФ “Княгиня Ярославна” заробив для нардепа в 2019 році 31,6 млн гривень, у 2020 році – 67 млн гривень, у 2021 році – 114,4 млн гривень.  Варто нагадати, що Дмитро Ісаєнко, який також є віце-президентом КБУ, з 1999 по 2007 рік працював на високих будівельних посадах в Міноборони – від заступника начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління до директора Департаменту будівництва та відчуження фондів. Деякі джерела в будівельній галузі досі дотримуються думки, що за скандалами про продаж за безцінь військових містечок в часи міністра оборони Анатолія Гриценко насправді стояв Дмитро Ісаєнко. З 2007 по 2015 рік Дмитро Ісаєнко працював заступником міністра Мінрегіону, пересидівши Дмитра Яцубу (двічі був міністром), Василя Куйбіду, Віктора Тихонова, Анатолія Близнюка, Геннадія Темника та Володимира Гройсмана. Звільнено Ісаєнка було за часів міністра Геннадія Зубка (“батько децентралізації”) – тільки тому, що вибухнув скандал через нібито фіктивний статус учасника АТО, який мав Ісаєнко. Заява Дмитра Ісаєнка на позбавлення його статусу учасника АТО, фото: Громадське Весь цей час, за інформацією Bihus Info, всі бізнеса Дмитра Ісаєнка були оформлені на близьких до нього осіб, в тому числі – на дружину. Мова йде про наступні компанії: ТОВ “Ніка” Лтд; ТОВ “Спецбудінвест-17”; ТОВ “Спецмехбуд 21”; ВАТ “НВК “Будівельний капітал” (зараз цю компанію ліквідовано, раніше вона була фігурантом низки гучних скандалів); ТОВ “Сучасне будівництво “ПІБ”; ТОВ “Столиця Інвестбуд-3” ТОВ “Константа-Монолітбуд”; ТОВ УНР ПІБ” (з 2014 року – ТОВ “Консалтингова компанія “Маркетинг Стайл”). Деякі компанії Дмитра Ісаєнка, фото: скрін Bihus Info Зокрема, засновником компанії “УНР ПІБ” був Андрій Бондарець, який в реєстраційних документах цієї фірми вказував одну з домашніх адрес Андрія Ісаєнка та його дружини Наталі. Крім того, ця компанія була зареєстрована в Києві на вул. Бориспільській, де “прописана” низка фірм, пов'язаних з Ісаєнком Журналісти Bihus Info нагадали, що саме “УНР ПІБ” отримала замовлення на будівництво карпатської дачі президента Віктора Януковича – на понад 150 млн гривень. В цьому замовленні був також підряд на реконструкцію альтанки в Синьогорі. Але замість альтанки там було збудовано ресторан вартістю 24 млн гривень, або 3 млн доларів – за курсом того часу. Той самий ресторан для Януковича в Синьогорі за 3 млн доларів бюджетних коштів, фото: скрін Bihus Info За даними Bihus Info, в серпні поточного року дружина Ісаєнка стала власницею трьох приміщень на лівому березі Києва – ймовірно, двох офісів та комори в ЖК “Лебединому”, девелопером якого є згадана вище “Perfect Group”. “Саме через зведення цього ЖК і “Perfect Group”, і венчурний фонд “Княгиня Ярославна” стали фігурантами кримінального провадження за підозрою у несплаті податків та виведенні коштів покупців [квартир] у 2019 році. За даними слідства, схема працювала так: за квартири в ЖК “Лебединий” покупці традиційно переказували кошти не “Perfect Group”, а на рахунки двох інших компаній. Одна з них – венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Княгиня Ярославна”. А далі процитую: “ймовірно, частина грошових коштів вказаного фонду, які не витратили на будівництво, під виглядом безповоротної фінансової допомоги переводяться з вказаного фонду на рахунки підприємств з ознаками фіктивності та в подальшому переводяться в готівку для посадових осіб “Perfect Group” без сплати податку до Державного бюджету". Будинок від “Perfect Group”, а гроші – на “Княгиню Ярославну””, – розповіла журналістка Марія Землянська. Девелоперська компанія “Perfect Group” має в своєму портфелі близько трьох десятків проєктів житлових комплексів, переважно у Києві та Київській області. Будівництво цих об'єктів нерідко супроводжується скандалами через різні порушення.  Наприклад, Державіаслужба України через суд вимагає зупинити будівельні роботи та знести вже зведені споруди ЖК “Ліко-Град Perfect Town” (проєкт “Perfect Group” та девелопера “Ліко-Холдінг”, який належить екснардепу від “Партії регіонів” Ігорю Лисову) біля столичного аеропорту “Жуляни”, бо забудовники перевищили максимально допустиму висотність своїх об'єктів більш, ніж на два десятки поверхів. Бо містобудівні умови та обмеження передбачають будівництво об’єкту не вище двох поверхів. Крім того, слідчі Нацполіції вважають, що цей ЖК зводиться на непризначеній для будівництва житла землі.  Читайте: Справа про будівництво ЖК “Ліко-Град Perfect Town” дійшла до Касаційного суду Журналісти цілком обгрунтовано припускають, що Дмитро Ісаєнко та його друзі-будівельники, в тому числі з “ОПЗЖ”, очікують на повоєнне відновлення України, коли за рахунок репарації з російської федерації (чи з того, що від неї залишиться) та західних партнерів у відновлення зруйнованої інфраструктури будуть вкладатися сотні мільярдів доларів. І безконтрольному освоєнню цих грошей має посприяти скандальний законопроєкт “щодо реформування сфери містобудівної діяльності №5655 від 11 червня 2021 року, який ВР прийняла в першому читанні 1 липня того ж року.  Читайте: НАПК выявило коррупциогенные факторы в законопроекте о реформировании градостроительной деятельности Згідно з цим документом, держава планує покласти функції нагляду та накладання штрафів на Мінрегіон. Значну увагу буде приділено контролю над архітекторами, планувальниками та інженерами. А контроль безпосередньо над забудовниками буде перекладено на приватні контролюючі компанії, які будуть сплачувати від 3 до 5 млн євро в гривневому еквіваленті у якості страховки. Заступниця голови Архітектурної палати України Анна Кирій переконана, що ця схема розроблена задля контролю будівельного ринку лише тими забудовниками, хто може дозволити собі оформити “приватні містобудівні контролі” та сплачувати страховку.  Тут варто зазначити, що 16 лютого 2021 року в ВР було зареєстровано законопроєкти №5071 та №5072 члена профільного комітету, нардепа-мажоритарника Олега Дунди (Київщина, 91 округ). В цих законопроєктах закладено деякі норми, які є в №5655, але із системними запобіжниками та без перекосів на користь забудовників. Проте ці законопроєкти так і зависли. А згодом з’явився законопроєкт №5655, який взяв з №5071 та №5072 деякі норми та абсолютно повністю викрутив їх на користь забудовників. Читайте: Законопроєкт 5655: чеки для ФОПів забудовників замість хабарів в ДАБК та знищення архітекторів як професії Зараз, за інформацією КВ, №5655 готується до другого читання. Над ним працюють умовна “команда Олени Шуляк та Наталії Козловської”. Ніхто з членів профільного комітету ВР чи спеціалістів з будівельної галузі гадки не має, що буде в тому законопроєкті, але, за окремими судженнями, він буде повністю переписаний. Що протирічить Регламенту ВР, але вже не є чимось незвичним для монобільшості. Так, наприклад, сталося з багатостраждальним законопроєктом “Про столицю”, який так і не було прийнято у другому читанні.  Джерела Bihus Info й джерела КВ одностайно стверджують, що натхненником №5655 є Дмитро Ісаєнко. А в публічній площині його тягнуть заступник голови профільного комітету, заступник голови фракції “Слуги народу” і лідер цієї партії Олена Шуляк, а також заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.  Джерела КВ на будівельному ринку давно вказують на Наталію Козловську, як людину Дмитра Ісаєнка. Що підтверджують робочі біографії Ісаєнка та Козловської, які не просто перетинаються, а йдуть синхронно – по Міноборони та Мінрегіонбуду. Трудові біографії Наталії Козловської та Дмитра Ісаєнка, фото: скрін Bihus Info Щільна системна співпраця Шуляк саме з Козловською та КБУ примушує дійти висновку, що розмови про ангажованість лідера партії “Слуга народу” під Ісаєнка – не пусті балачки. Тим більш, що Олена Шуляк нещодавно заявила в інтерв’ю “НВ”: "Я можу говорити за ту частину представників ОПЗЖ, які працюють в нашому комітеті (з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, – КВ). Вони працюють дуже конструктивно, підтримують всі ініціативи монобільшості". Чи варто нагадувати, що головний представник ”ОПЗЖ” в цьому комітеті – його секретар Дмитро Ісаєнко? Читайте: Чому в ВР та місцевих радах досі сидять депутати від “ОПЗЖ”? Треба запитати у очільника “Слуги народу” І це, до речі, відображає загальний тренд під куполом – екс”ОПЗЖ” (зараз це депутатські групи “Платформа за життя та мир” на чолі з Юрієм Бойко та “Відновлення України”, до складу якої увійшли Дмитро Ісаєнко й Вадим Столар), голосує так, як треба умовній монобільшості “Слуги народу”. Натомість умовна монобільшість підтримує відверто схематозні та потенційно корупційні закони, які лобіюють забудовники, в тому числі – з лав “ОПЗЖ”. Читайте: Урядовий корупційний схематоз для забудовників під виглядом “житла для переселенців” ВР прийняла розкритикований архітекторами закон про відновлення населених пунктів Боєць “Батальйону Монако” Вадим Столар повертається КВ повідомляла, що народний депутат від “ОПЗЖ” та екс”смотрящій за Києвом” Вадим Столар поїхав з України ще до початку повномасштабного вторгення росії в Україну. Офіційна версія – щоб поздоровити свою бабусю з її днем народження.  Вадим Столар та його бабуся, фото: Facebook Вадима Столара Хоча, джерела, дотичні до “екссмотрящего за Києвом” казали, що таким чином Столар втік від майбутньої навали московитів, щоб пересидіти війну за кордоном і, за повернення, домовлятись з переможцями. В травні вибухнув скандал: стало відомо, що головна лікарка Олександрівської лікарні Людмила Антоненко, яка також є двоюрідною сестрою Столара, забороняє приймати допомогу для лікарні від будь-кого іншого крім Фонду Вадима Столара. Пройшли місяці, а ситуація в Олександрівській лікарні та ж сама – в вересні стало відомо, що керівництво Олександрівської лікарні забороняє приймати допомогу від волонтерів, за виключенням Фонду Вадима Столара. 27 червня стало відомо, що Вадим Столар нібито виходить з будівельного бізнесу в столиці. Через місяць Столар переписав свій медіа-бізнес (телеканали "Типовий Київ", Odesa.live та Live) на співзасновницю креативних агентств We know how та Badoev ID Ганну Ковальову, яка є засновником та директором БО “БФ “Майбутнє для України” Вадима Столара. В серпні журналіст УП Михайло Ткач знайшов Вадима Столара на його віллі в Сан-Жан-Кап-Ферра – під Ніццею (Франція). Читайте: Вадим Столар, Сергій Львочкін, брати Суркіси, Костянтин Жеваго та інші під час повномасштабної війни з росією компактно переховуються в Монако та під Ніццею (фото, відео) “Так, його (Вадима Столара, – КВ) благодійний фонд допомагає Збройним Силам України і цивільним. А паралельно фірми Столара, які займаються здачею нерухомості та продовжують приносити йому мільйони. Для прикладу – тільки компанія “Передові технології Плюс”, яка здає в оренду приміщення у “Парусі (бізнес-центр на вул. Мечникова в Києві, який Вадим Столар у 2021 році викупив у бізнесмена Вагіфа Алієва, - KВ) після початку повномасштабного вторгнення і до вересня отримала за здачу майна понад 56 млн гривень”, – повідомила Марія Землянська. В той же час, за спостереженнями KВ, від початку вересня активізувались будівельні бізнеса структури Вадима Столара, в тому числі ті, де, за даними KВ, раніше партнером Столара був Віктор Медведчук. Зараз, схоже, доля Медведчука в будівельному бізнесі Столара перейшла комусь іншому, не виключено, що комусь з владних персон або афільованих з ними громадян. Нагадаємо, що Столар де-факто контролює, як мінімум, чотири столичні компанії-девелопера: “BudCapital”, “IB Alliance”, “bUd development” та “ENSO” (у пресслужбі останньої компанії прямо заперечували причетність Столара до неї, – KВ). Деякі джерела КВ кажуть, що зараз Столар має намір позбавитись мандату парламентарія. Ймовірно, щоб вийти з публічного поля й повернутись до звичних для себе тіньових корупційно-кримінальних схем. І разом з цим уникнути найменшої ймовірності потрапити до реєстру олігархів. Також кулуарами ходять чутки, що Вадим Столар активно намагається відродити вплив на процеси в Києві. І, мовляв, цьому сприяє не його колишній друг Віталій Кличко, а дружні контакти в Офісі Президента. Бойко і Шуфрич: партнер Льовочкіна, колишній друг Медведчука та відлуння Данілова Цікава деталь: Юрій Бойко – єдиний з колишніх лідерів “ОПЗЖ”, хто не втік з України через навалу російської федерації та дерашизацію вітчизняної влади. Але це не заважає йому утримувати разом з Сергієм Льовочкіним контроль над “Київгазом”, незважаючи на те, що ще одна їхня компанія (“Київгазенерджі”) була усунена від постачання газу. Читайте: Час негайно вигнати Льовочкіних з “Київгазу” та повернути підприємство столичній громаді Доки Льовочкін сидить під Ніццею на своїй віллі по сусідству зі Столаром і інколи катається по футбольним матчам, родина Бойка заробляє непогані гроші на киянах. За даними Bihus Info, ТОВ “Столична нерухомість”, яка офіційно записана на дружину Юрія Бойка (Віру Бойко), від початку повномасштабної війни і до вересня вона заробила майже 11,5 млн гривень на здачі в оренду нерухомості. Ось так, вчасно зорієнтувавшись в ситуації та почавши підігравати умовній монобільшості в парламенті, один із засновників проросійської “ОПЗЖ” зберіг свої статки та вплив на ситуацію. Те ж стосується і колишнього близького партнера Віктора Медведчука – Нестора Шуфрича. Журналісти Bihus Info стверджують, що фірми записані на помічників нардепа Шуфрича, продовжують свою діяльність. Найяскравіша історія про бізнес-походеньки Нестора Шуфрича в Києві – Київський річковий порт.  В 2016 році Шуфрич підтвердив купівлю компаніями, якими володіють члени його родини, акцій Київського річкового порту на вторинному ринку.  Тоді передбачалося, що вокзал перетворять на ресторанну галерею та туристичний центр, розширивши площу будівлі вдвічі за рахунок підвальних поверхів. Але, через проблеми з другою чергою реконструкції Поштової площі, будь-які роботи з річковим вокзалом виявились неможливими. І у вересні 2021 року стало відомо, що цю будівлю на 10 років орендувала компанія “Вищий навчальний заклад “Американ Юніверсіті Київ”, засновниками якої є Олексій Шершнєв та компанія “Сіті істейт менеджмент” (кінцевий бенефіціар – співвласник торгової мережі “АТБ” Геннадій Буткевич). Читайте: Бродский и Шуфрич сдали киевский Речвокзал в аренду на десять лет Буткевичу и его партнеру Тут є велика цікавинка. Партнером Нестора Шуфрича по Київському річковому вокзалі (де головний бізнес – видобуток піску) є Михайло Бродський, син якого разом з дружиною секретаря РНБО Олексія Данілова спільно володіють ПАТ “Київський деревообробний комбінат”. Партнерство між родинами Данілова та Бродського є відголоском їхньої співпраці в середині 90-х років, коли тодішній мер Луганська Олексій Данілов користувався послугами “Денді” - тодішнього банку Михайла Бродського. І наостанок. За інформацією Bihus Info, досі працює охоронна фірма “Шторм”, яка допомагала Віктору Медведчуку тікати з-під домашнього арешту. Співзасновником “Шторму” є колишній охоронець Медведчука – нардеп Віктор Чорний.  Фото: колаж КВ КиївВлада

Радник мера Києва Віталія Кличка – Юрій Зозуля (на фото згори ліворуч) – забудував своїм X-Park частину острова Муромець і не сплатив до бюджету майже 140 млн гривень. Сам Зозуля відхрещується від звинувачень. Але давня дружба власника X-Park з Кличком (на фото внизу праворуч в образі діда Мороза) наводить на думки про ймовірну корупцію на найвищому міському рівні. Про це йдеться в статті журналістки Аннабелли Моріної для KВ. Підписуйтесь на “КиївВладу”  19 вересня на пресконференції в Укрінформі заступник директора Департаменту культури Київської міськдержадміністрації (КМДА) Геннадій Яворовський розповів про схеми, які існують в підконтрольних Департаменту закладах культури та інші схематози. В тому числі – про приватний X-Park, який створено на базі колишнього парку “Дружби народів”. Читайте: Столичний Департамент культури штормить: розпочаті розслідування по нових кримінальних справах та внутрішні службові розслідування Це викликало неабияку реакцію керівництва та власників {-Park. Так директор X-Park Олександр Дуброва звинуватив колишнього директора Департаменту культури КМДА Яну Барінову та Геннадія Яворовського у вимаганні хабара в розмірі 600 тис. гривень на рік “за невтручання в роботу парку”. А засновник X-Park Юрій Зозуля повторив ці звинувачення й додатково звинуватив всіх причетних до пресконференції у низці порушень: викритті державної та комерційної таємниці, переслідуванні “вітчизняного інвестора” та тиску на бізнес під час війни. Більш того, Зозуля закликав френдстрічку “знищити та покарати” кривдників, яких нагородив усіма можливими негативними епітетами. Френдстрічка жваво відгукнулась та пообіцяла “п#здити”, “карати на місці за законом воєнного часу” та, щонайменше, “надавати тумаків” усім, на кого вказав інвестор Х-Park. Реакція інвестора цілком зрозуміла. В нього дійсно підгорає. Читайте чому. Чия територія Якщо їхати Північним мостом з Оболоні на Троєщину, вийти на середині та пройти на північ, ви попадете на острів Муромець (північна частина Труханова острова), де знаходиться однойменний великий парк. До лютого 2018 року він мав назву “Дружба народів”, але був перейменований Київрадою, у зв’язку із декомунізацією. Частина цієї території більш відома, як приватний X-Park. Територія та водойми Х-парку на гугл-мапі Тут біля затоки Чорторий розташувалися десятки різних спортивних локацій, яких немає у інших столичних міських парках: вейкбординг, прогулянки на всюдиходах та квадроциклах та інші розваги. Х-парк – улюблене місце спорту багатьох киян, та останнім часом він відомий не цим. В парку є багато ресторанів, гриль-зон із купою альтанок по під берегом, бані, кемпінги та майданчики для багать. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазвичай це все заборонено на природоохоронній території, якою є парки. Втім, Х-парк зміг створити такий майданчик для відпочинку. І, як з’ясувалось, все можливо, якщо жити не по законам, а по поняттям, та хизуватись дружбою із головним спортсменом міста. Земля на 100 тис. гривень Сім років тому місто вирішило облаштувати на території острова Муромець спортивний парк, а тому провело інвестиційний конкурс. Його виграло ТОВ “Інноваційний спортивний парк”. Одним співзасновником цього товариства є Юрій Зозуля, голова Федерації вейкбордінгу та воднолижного спорту України та радник з питань інформаційних технологій та масових заходів мера Києва Віталія Кличка. Другим співзасновником ТОВ “Інноваційний спортивний парк” є Олег Лисюк, який з 2014 року займає посаду директора дирекції по реконструкції Бортницької станції аерації (БСА), а з червня минулого року – заступника гендиректора по капітальному будівництву та інвестиціям ПрАТ “АК “Київводоканал”. Нагадаємо, в травні 2021 року посаду гендиректора “Київводоканалу” обійняв Сергій Крушановський. Директором ТОВ “Інноваційний спортивний парк” є син Олега Лисюка – Владислав Лисюк. В розпорядженні автора статті опинились Інвестиційний договір “на будівництво спортивного парку” від 30 жовтня 2015 року, підписаний між ТОВ “Інноваційний спортивний парк” та Департаментом культури і Департаментом економіки та інвестицій КМДА, а також 5 додаткових угод до нього, підписаних з 2016 року до початку 2021 року. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ДОГОВІР №050-13/i/155 ВІД 30 ЖОВТНЯ 2015 РОКУ З ДОДАТКАМИ Підкреслимо, раніше ці документи вважалися конфіденційними, але, завдяки рішенню Київради N10/9089 від 7.07.2020 року, були “розсекречені”, як і інші аналогічні договори між структурними підрозділами КМДА та приватним бізнесом. Умови цього інвестиційного договору були сприятливими для бізнесу та не надто вигідними для міста. Спочатку інвестор отримав від Департаменту культури КМДА 14,5 га найкращих київських земель: острів, річка, поруч – зупинка громадського транспорту та під’їзд на авто. Згідно з проєктом, інвестор зобов’язався облаштувати спортивний парк та витратити на це 19,7 млн гривень. Тут мали з’явитися багато спортивних локацій та рекреаційна зона. До 2021 року площа ділянки майбутнього спортивного парку збільшилась до 28 га, з яких 18 га надав Департамент культури,  а ще 10 гектарів –  “Київзеленбуд” та “Київавтодор”. Збільшилась також водна площа — на 8 гектарів. Зросла й кількість інвестицій — до майже 149 млн гривень. 14, 5 гектар парку у 2015 році                                  28+ 8 гектар парку у 2021 році Та договір обмежував будівництво на прибережній смузі Дніпра, адже він не міг суперечити чинному водному та земельному законодавству.  Тож обмеження торкнулися 17 гектарів території парку, тобто 85% від його загальної площі.  Як виняток, спортивному парку дозволили розташувати на таких ділянках тимчасові споруди. Наприклад, дерев’яні трибуни для спостереження за спортивними змаганнями на воді, які можна було б у будь-який момент розібрати та вивезти. Отримання території під парк коштувало інвесторам біля 1,2 млн гривень. Трохи більше 197 тис. гривень із цієї суми вони сплатили за проведення інвестиційного конкурсу, решта ж пішла на розвиток інфраструктури міста. При укладанні інвестдоговору такі платежі — обовʼязкові, і складають близько 5% від суми інвестицій. Втім, виплатив інвестор ці кошти, виходячи із початкової суми 2015 року. Й більше до бюджету підприємці не сплачували нічого. Зокрема, земельний податок. Справа в тому, що договір не передбачав орендної плати для приватників взагалі. “Умовами інвестиційного договору не передбачено сплату інвестором коштів на оплату орендної плати чи відшкодування податку на землю”, — пояснив заступник директора Департаменту культури КМДА Геннадій Яворовський. Податок за ділянку на Муромці все ж платять. Тільки робить це Департамент культури КМДА, який перераховує близько 100 тис. гривень щорічно за користування цими землями. Натомість підприємці мали організовувати спортивні заходи із участю мистецьких колективів із КМДА та сплачувати їм 102 тис. гривень на рік. В перерахунку на місяць ця сума складає 8,5 тис. гривень, що дешевше, навіть ніж місячний абонемент на вейкбордінг в Х-Park у 10,5 тис. гривень, та майже дорівнює добовій вартості оренди “теплої альтанки” на території парку у вихідні дні. Чи справедлива така оцінка для земельної ділянки? Наприклад, інша компанія, засновником якої також є Юрій Зозуля (ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”), орендує на тому ж острові три невеликі ділянки загальною площею у 1,9 га. Земельна ділянка в оренді ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”, кадастровий номер 8000000000:62:206:0069, землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Площа 0.4307. Нормативна грошова оцінка 2 100 656 гривень Земельна ділянка в оренді ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”, кадастровий номер 8000000000:62:206:0068, землі рекреаційного призначення. для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Площа 0.0225. Нормативна грошова оцінка 84 656 гривень   Земельна ділянка в оренді ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”, кадастровий номер 8000000000:62:206:0067, землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Площа 1.4561. Нормативна грошова оцінка 7 101 849 гривень За даними джерел у Департаменті земельних ресурсів КМДА, в 2020 році оренда цих ділянок обійшлася фірмам Зозулі майже у 9,3 млн гривень. Але якщо б ТОВ “Інноваційний спортивний парк” на тих самих умовах орендував 28 га паркових земель на острові Муромець, то бюджет Києва щорічно отримував би додаткових 136 млн гривень. Зараз вони дістались йому майже безкоштовно. До речі, сам Зозуля у наданому коментарі взагалі заперечував відсутність орендної плати за землі на острові посеред Дніпра, які місто надало йому за інвестиційним договором, але доказів сплати цієї оренди так і не надав. Довіряти та перевіряти Як землевласник, Департамент культури КМДА був зобов’язаний відслідковувати процес створення спортивного парку за інвестиційним договором. Але довгий час керівництво Департаменту, схоже, не звертало уваги на те, що відбувалося на острові Муромець. А у 2019 та 2021 році чиновники підписали додаткові угоди до інвестиційного договору з тією ж компанією й вдвічі збільшили площу ділянки, переданої інвестору, без проведення будь-якого додаткового конкурсу. До речі, останнє таке рішення підписав Микола Шуляк, який був першим заступником директора Департаменту та й сьогодні займає аналогічну посаду. У 2021 році в Департаменті культури відбулася повна зміна керівної команди, і його очолила Яна Барінова. Восени 2021 року вперше за шість років парк відвідали перевіряльники з Департаменту культури. В інвестиційному договорі остаточний строк створення спортивного парку спочатку був призначений на кінець 2020 року, потім (після значного збільшення площі) його перенесли на 1 березня 2022 року. “Та, згідно з даними експертного звіту до проєктної документації, строк спорудження спортивного парку завершився восени минулого року. Це й стало підставою перевірки Департаментом виконання умов інвестиційного договору”, — розповідає Геннадій Яворовський, який очолював групу перевіряльників Х-Park від КМДА. Зрештою, перевіряльники побачили зовсім не ту картину, на яку очікували. Журналісти отримали від своїх джерел у КМДА копію Акту перевірки виконання умов Інвестиційного договору “на будівництво спортивного парку”. Cхоже, результат перевірки, яка закінчилася 8 лютого, виявився невтішним: у Акті зазначено, що спортивний парк на острові Муромець створено всього на 27%. В грошах це 93,7 млн гривень недоотриманих інвестицій. Ба більше – комісія знайшла у парку 80 об’єктів без дозвільної документації. “З них 57 об’єктів взагалі не передбачені проєктно-кошторисною документацією, а 23 об’єкти після початку будівництва незаконно змінили цільове призначення”, — йдеться в документі. Мова про десяток ресторанів, кафе та барів, яких взагалі не було в проєкті, та безліч альтанок: на одному місці замість однієї запроєктованої альтанки сьогодні побудовано двадцять. Водночас інвестор не збудував адміністративні та господарські приміщення дитячої спортивної школи та школи боксу, майданчик йоги та єдиноборств і приміщення для стартового судді. А, наприклад, рятувальний пост не тільки змінив місце розташування (порівняно з проєктом парку), але й поповнився кальяном та баром. Більш того, як зазначили перевіряльники, у парку з’явились дві незаконні вишки мобільних операторів, про які в Департаменті ні слухом, ні духом, хоча місячна оренда землі під дві вишки коштує близько 80 тис. гривень, і ці гроші мали попадати б в бюджет міста. У Акті перевіряльники зазначили — підприємці порушили умови інвестдоговору на створення спортивного парку, тому необхідно звернутись до керівництва КМДА, щоб припинити його дію, а також звільнити територію від незаконно побудованих об’єктів, повернути в бюджет коштів від розміщення вишок мобільних операторів та звернутись до правоохоронних органів. Відповідні документи є в розпорядженні KВ. В середині лютого тодішня директорка Департаменту культури Яна Барінова отримала Акт перевірки та доповіла з цього приводу профільному заступнику голови КМДА Валентину Мондріївському. Але зрештою Акт повернувся у Департамент ні з чим. 24 лютого ц.р. росія повномасштабно вторглася в Україну. Яна Барінова виїхала за кордон з неповнолітньою донькою. Віталій Кличко звільнив її - за поданням Мондриївського, яке наразі ніхто не бачив. Барінова подала позов до суду, але згодом звільнилась з посади за згодою сторін. Та це вже окрема історія. Спроба зам’яти справу Влітку цього року результатами перевірки зацікавилося ДБР в Києві. В нашому розпорядженні опинився лист директора ДБР в місті Києві, який звернувся до заступника голови КМДА Валентина Мондриївського з вимогою надати інформацію щодо виконання умов інвестиційного договору по створенню спортивного  парку на острові Муромець та відповідної перевірки, проведеної Департаментом культури КМДА. Після отримання цього листа в Департаменті культури КМДА відбулася відповідна нарада, на якій головував Микола Шуляк, були присутні члени комісії із перевірки, у тому числі – Геннадій Яворовський. Інтереси інвестора представляв заступник гендиректора ПрАТ “АК “Київводоканал” Олег Лисюк. На аудіозаписі цієї наради, який також є в нашому нашому розпорядженні, Олег Лисюк запевняє, що не вбачає нічого страшного в тому, що у парку з’явились не затверджені проєктом кафе та ресторани, оскільки має досвід будівництва за бюджетні кошти та поза затвердженим проєктом. А Микола Шуляк запропонував продумати механізми, як “затягнути у проектну документацію” вже збудовані у парку будівлі з невідповідним цільовим призначенням. Щоправда інші присутні на цій нараді не погодились із пропозицією, тому й розійшлись ні з чим. Війна зашкодила? Чи могло статися так, що проєкт парку справді змінювався, й інвестор ані на крок не відступав від нього? Саме у цьому запевнив співвласник компанії-інвестора: мовляв, о зміни до проєкту спортивного парку були та проводяться, просто в КМДА довго узгоджують будь-які зміни до проєкту через інертність самої структури. “Може бути таке, що вони (Департамент культури КМДА, – авт.) провели перевірку по попередньому проєкту, а треба було по останньому”, – каже Юрій Зозуля. У КМДА відкидають таку можливість, посилаючись на те, що існує єдиний затверджений у 2019 році проєкт парку. По іншим, не затвердженим проєктам, будувати зарано. Тим більш, коли мова йде не про збірно-розбірні конструкції якихось спортивних локацій, а звичайні споруди ресторанів та кафе. "Легалізувати вже побудовані споруди кафе та ресторанів шляхом внесення змін у проєктну документацію у законний спосіб неможливо, – впевнена експертка Комітету з питань контролю дотримання природоохоронного законодавства при Громадській раді Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олександра Борисова. – Хоч би тому,  що доведеться проводити інвесткомісію, отримувати експертизу проєкту та проводити стратегічну екологічну оцінку, яка передбачає громадське обговорення. І все це заднім числом". Оскільки в нас виникли підозри, що більшість ресторанів, кафе Х-парку – це не збірно-розбірні конструкції, а капітальні споруди, ми вийшли на місцевість разом із сертифікованим інженером технагляду у будівництві. В результаті, крім іншого знайшли незаконний кар’єр із видобутку піску. Як з’ясувалось, це взагалі кримінальна традиція на Чорториї. До чого тут Х-парк – буде в наступній частині розслідування. Коментарі сторін Юрій Зозуля, голова Федерації вейкбордінгу та воднолижного спорту України, засновник ТОВ “Спортивно- оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”(інвестор із 2012 року) та ТОВ “Інноваційний спортивний парк” (інвестор із 2015 року) Аннабелла Моріна: Нам надали матеріали перевірки будівництва спортивного парку, яку в минулому році проводив Департамент культури КМДА, та згідно з якими на території Х-парку побудовано 80 об’єктів, не передбачених проєктом, у тому числі бари-ресторани, вишки мобільних операторів. Чи бачили ви результати перевірки та що будете з цим робити? Юрій Зозуля: Що стосується результатів перевірки, то нам їх не доводили. Тобто в нас були з Департаменту культури – стара ще директриса. Наскільки я знаю, у них там конфлікт з Кличком дуже якийсь великий, думаю, може із-за цього вона хоче привести якісь аргументи. По-перше, у нас кількість видів спорту і площадок перевищує те, що є в проєкті. Ніяких у нас там забудов не має. Якщо хтось це робить, то це упереджено. Я можу провести екскурсію та показати. І хто проводив цю перевірку? Аннабелла Моріна: В документах зазначено комісію з декількох співробітників від Департаменту культури КМДА під головуванням діючого заступника директора Департаменту – Геннадія Яворовського. До Акту додано порівняльну таблицю, в якій зазначено, що повинно було бути побудовано та замість цього: одна альтанка в проєкті і 20 стоять по факту. Юрій Зозуля: Були, є та йдуть зміни до проєкту. В нас є узгоджений проєкт, в якому нанесені всі майданчики, та потім були і йдуть зараз зміни до проєкту. Аннабелла Моріна: Коли були погоджені зміни? Юрій Зозуля: Є основні документи. Перше – землевідвід. На базі виграного інвестконкурсу ми отримали землю (за інвестиційним договором земельна ділянка не передавалась інвестору, – авт.). Потім зробили проєкт. КМДА його дуже довго узгоджувала – 5 років. Поки узгодила цей проєкт, в нас прошли зміни до проєкту. Нові майданчики, види спорту зайшли. Проєкт узгоджений існує і є зміни до цього проєкту. Мало того, в нас зайшли ще нові види спорту і ми знову змінимо проєкт. Зараз зайшли ще військові, і ми знову все зміним. Зайшла військова інклюзія, це поранені військові, вони теж собі майданчик роблять, і це ще одні зміни до проєкту. В нас КМДА інертна структура, яка довго узгоджує проєкти, а потім довго узгоджує зміни до проєкту. Може бути таке, що вони провели перевірку по попередньому проєкту, а надо було по останньому (в Департаменті вважають, що провели перевірку по єдиному погодженому проєкту). Аннабелла Моріна: Ви сказали, що після інвестконкурсу вам надали землю. А як вам її надали: в оренду, в постійне користування? Юрій Зозуля: За інвестконкурсом. В 2015 році ми виграли цей інвестконкурс, заплатили пайові. Не пам’ятаю, там, по-моєму, 20 мільйонів (офіційно лише 1 млн гривень пайових, – авт.) за виграш у цьому інвестконкурсі, і зобов’язались ще на 20 мільйонів зробить інвестицій, і почали робити проєкт, щоб зробити ці інвестиції. Це прописана державою система отримання інвестиційних проєктів, ми виступаємо, як внутрішній інвестор. Аннабелла Моріна: Якщо ви отримали землю, то ви, мабуть, і земельний податок за неї сплачуєте? Юрій Зозуля: Конєчно, ми ще платимо оренду, як платять бензозаправки, хоч створюємо спортивний парк. Ми думали, що нам льготи дадуть, а нам льгот не дали, а дали, як під торговий центр (компанія Зозулі сплачує орендну плату за інші земельні ділянки, загальною площею 1,9 га, кадастрові номери: 8000000000:62:206:0069, 8000000000:62:206:0068, 8000000000:62:206:0067, – авт.). Аннабелла Моріна: Яка вартість оренди? Юрій Зозуля: Дайте запит на Київзем. Якщо ми місяць не платимо оренди, то в нас йдуть штрафні санкції та пеня. Я зрозумів, то замовна якась штука до вас прийшла, тому що які тут ресторани – я не знаю. Шо вони там понаписували. Нам цей акт перевірки не давали. Ви маєте дуже хибну інформацію. Мало того, інформацію, яка компрометує нашу організацію. Якщо кажуть, що ми не платили оренду, то точно злопихатель, який хоче щось нам навредить. Аннабелла Моріна: За нашими даними, навіть земельний податок сплачує Департамент, тому що земельна ділянка не передана ні в оренду, ні в користування. Юрій Зозуля: Ну, тоді розбирайтесь. Хтось там мутить воду. Ми кожен місяць, точніше, наперед на півроку платимо оренду. Більш того, у нас на тій локації працює 400 працівників. Це і тренера і різні ФОПи, які надаюутьспортивні услуги. У нас дуже багато працевлаштовано людей тут, і всі ці люди платять налоги. Ця територія, окрім оренди, приносить налоги людей, які працюють. Досить велика кількість працівників. Аннабелла Моріна: Згідно умов інвестиційного договору та додатків, у вас не оренда, а зобов’язані проводити спортивні заходи на відповідну суму. Ви можете мені якийсь документ надіслати, який підтверджує виплату оренди? Прим. авт.: документ не надано. Геннадій Яворовський, заступник директора Департаменту культури, начальник управління економіки і фінансів Аннабелла Моріна: На яких умовах з 2015 року по сьогодні інвестор здійснює користування земельною ділянкою в Х-парку? Чи виставляє Департамент культури КМДА інвестору рахунки за користування земельною ділянкою та на яку суму?  Геннадій Яворовський: ТОВ “Інвестиційно спортивний парк” використовує зазначену вами земельну ділянку на підставі інвестиційного договору від 30.10.2015 року, укладеного між Департаментом економіки КМДА, Департаментом культури КМДА та власне інвестором. Умовами зазначеного договору не передбачено сплату інвестором коштів на оплату орендної плати чи відшкодування податку на землю.  Аннабелла Моріна: Яка організація з 2015 року по сьогодні платить податок на землю щодо земельної ділянки, на якій, згідно умов Інвестиційного договору, створюється спортивний парк? Геннадій Яворовський: Оплату земельного податку за використання території парку в тому числі, тою земельною ділянкою, яка є предметом інвестиційного договору,з 2015 року здійснює департамент культури КМДА.  Аннабелла Моріна: Коли було затверджено проект спортивного парку, передбачений Інвестиційним договором, та чи вносились зміни в проектно-кошторисну документацію, починаючи із з 2015 року? Геннадій Яворовський: Слід зазначити, що згідно пункту 1 Додаткової угоди № 2до Інвестиційного договору, датованої листопадом 2018 року, встановлено термін затвердження проектної документації: 01.12.18 року. Вказана документація була розроблено та 03.12.18 року по ній було отримано позитивний експертний звіт з терміном будівництва 30 місяців. В Департаменті культури проєктно-кошторисна документація була затверджена в 2019 році. З того часу до Департаменту культури не надходили пропозиції з коригування ПКД.  Аннабелла Моріна: Чи надавав Департамент культури КМДА нове завдання на проектування парку із урахуванням змін в проекті та будівництвом не передбачених раніше в парку ресторанно-готельних комплексів? Геннадій Яворовський: ТОВ “Інвестиційно спортивний парк” не звертався до Департаменту культури з питання погодження завдання на проектування, а саме коригуванню існуючої ПКД.  Аннабелла Моріна: Чи надавав Департамент погодження на встановлення вишок мобільних операторів на території Х-парку? Геннадій Яворовський: ТОВ “Інвестиційно спортивний парк” не звертався до Департаменту культури КМДА з питання встановлення вишок мобільних операторів. Дозволів на встановлення вишок Департамент не надавав. Аннабелла Моріна: Чи відомо Департаменту культури КМДА, яка організація та в яких цілях створила нове штучне озеро біля території Х- Park та встановила на ньому спорядження для вейкбордінгу? Геннадій Яворовський: Інформація по питанню відсутня.  Аннабелла Моріна: Ви були головою комісії із перевірки виконання вимог Інвестиційного договору. Які ваші дії були по результатам перевірки? Геннадій Яворовський: За результатами перевірки було складено Акт, в якому детально описано наявні порушення інвестиційного договору та запропоновано здійснити комплекс заходів направлених на усунення вказаних порушень. Яна Барінова, директорка Департаменту культури КМДА (2021 рік) Департамент культури – найбільший балансоутримувач муніципальної власності. Перші півроку на посаді директора я займалася тим, що об'їжджала об'єкти, що перебувають на його балансі. У деяких випадках безпосереднє знайомство з об'єктом лише посилювало подив з приводу того, яке саме ставлення до культури він має. Так було й із Х-Park. Наскільки я зрозуміла, це територія, де культивуються різні види спорту, зокрема вейкборд, вейксерф та інше. Вже багато років. І кияни знають, що всі ці роки найчастішим гостем Х-Park був Віталій Кличко. Дід Мороз – Віталій Кличко, Снігуронька – Юрій Зозуля, 2016 рік, X-Park Свої враження від відвідування парку я сформулювала так: на цій території треба створювати ще щось, що стосується міської культури більшою мірою, ніж канатка. 24 лютого ми мали їхати на Муромець разом із Оленою Гудковою – її дуже зацікавила моя пропозиція продовжити там “Кураж базар”. Але на жаль. Перевірку виконання вимог Інвестиційного договору на будівництво спортивного парку я й ініціювала. Її результати ми отримали у лютому 2022 року. Якби не війна, за її результатами ми, зрозуміло, запустили б процес розслідування тих порушень, які вона виявила. Порушення, виявлені перевіркою, відбувалися задовго до мого призначення на посаду директора Департаменту. І повірте, проблемних об'єктів у Департаменті – десятки. Виправити за півроку те, що робилося роками, якщо не десятиліттями – вище за людські можливості. Особливо, якщо ти не маєш слідчих функцій, як у правоохоронних органів. Тому я була зосереджена на запуску нових проектів, які сформували б новий імідж Києва, як культурної столиці Європи. Читайте: Неякісний асфальт і “золоті стовпчики”: Нацполіція розслідує зловживання посадовців “Київавтодору” Фото: колаж KВКиївВлада

В селі Велика Олександрівка Бориспільського району виставили на добровільний продаж дві земельні ділянки, загальною площею 6,0202 гектари.  Як повідомляє KВ, про це стало відомо із заявки для участі в аукціоні на сайті OpenMarket – СЕТАМ. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Повідомляється, що цільове призначення цих земельних ділянок – будівництво та обслуговування виробничо-складських та офісних приміщень.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Вони розташовані в 13 км від Києва, у с. Велика Олександрівка Бориспільського району, біля кільцевої дороги Бровари – Бориспіль (Р-03).  "Відстань до Бориспільського шосе – 6 км., до Броварського проспекту – 15 км.  Відстань до найближчих міст: м. Київ (м. Бориспільська) – 13 км., м. Бровари – 13 км., м. Бориспіль – 14 км. Поруч асфальтовий під'їзд і комунікації. Розташування ділянки чудово підходить для будівництва логістичного центру", – йдеться у заявці. Торги триватимуть до 21 Вересня 2022 до 18:00. Зазначається, що початкова ціна продажу даного майна – 15 920 000,00 гривень. Аукціон буде проведено 21 Вересня 2022 о 09:00. Нагадаємо, компанія українського бізнесмена Юрія Біжана “Октава” отримала спецдозвіл на видобування піску родовища Броварське в Київській області, що знаходится в Броварському районі за 4 км на південний схід від с. Рожни. Компанія Біжана заплатила понад 15 млн гривень, а строк, на який виданий дозвіл, складає 20 років.  Читайте також: На Київщині суд повернув державі землі заказника “Бориспільські острови” вартістю понад 200 млн гривень Фото: з відкритих джерел  КиївВлада

В селі Петропавлівське Бориспільського району продається 15 земельних ділянок, загальна площа яких складає 41,7375 гектари.  Як повідомляє KВ, про це стало відомо із заявки для участі в аукціоні на сайті OpenMarket – СЕТАМ. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Зазначається, що цільове призначення даних земельних ділянок– будівництво та обслуговування житлового будинку.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Земельний масив знаходиться між Києвом та Борисполем. Земельний масив має складну форму. Під’їзні шляхи з твердим покриттям районного значення прокладені до всіх ділянок масиву. Поруч розташовані лінії електропередач (як районного значення, так і "внутрішньопосілкові" населеного пункту)", – йдеться у заяві.  Відомо, що початкова ціна продажу земельних ділянок складає 149 840 655,24 гривень. Торги триватимуть до 21 вересня 2022 до 18:00. Аукціон відбудеться 21 Вересня 2022 о 09:00. Нагадаємо, Господарський суд Київської області задовольнив позов Офісу генпрокурора про повернення державі земельної ділянки площею майже 14 га, на якій розташоване оборонне укріплення "Змієві вали" пам’ятки археології "Городище "Велике Ходосівське". Читайте також: Рада призначила нардепа Умєрова з “Голосу” головою Фонду держмайна Фото: "Слово і діло"КиївВлада