Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
25 квітня 2019 г. 19:43
Раздел: Новини
В устье реки Десна под Киевом установили 400 искусственных нерестовых гнезд (фото)
Сегодня, 25 апреля 2019 года, общественная организация “Чистый Днепр” провела акцию по установке искусственных нерестилищ в устье Десны, где она впадает в Днепр. Всего было установлено 400 таких нерестилищ. Цель акции - привлечь внимание общественности к проблеме уменьшения количества рыбы в Днепре.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ОО “Чистый Днепр”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В акции общественной организации приняли участие начальник Управления Государственного агентства рыбного хозяйства в Киеве и Киевской области (Киевский рыбоохранный патруль) Владимир Мухин, начальник отдела оценки воздействия на окружающую среду Департамента экологии и природных ресурсов Киевской ОГА Сергей Мовчан , а также представители различных СМИ.
Как сообщается, к месту установки нерестилищ гостей доставили на теплоходе “Вихрь”. Другой корабль доставил сами нерестилища. Акцию сопровождали катера Киевского рыбоохранного патруля. Гости акции имели возможность наблюдать за тем, как в воду опускают нерестовые гнезда. Отмечается, что в период нереста, который проходит в апреле, в эти гнезда будет приплывать рыба, чтобы выбрасывать икру для дальнейшего ее оплодотворения.
“Цель нашей акции - привлечь внимание общественности к проблеме уменьшения количества рыбы в Днепре, а также конкретными делами приобщиться к ее решению. Мы, пока небольшая по численности организация, нашли возможность установить собственными силами несколько сотен нерестилищ”, - рассказал председатель ОО “Чистый Днепр” Дмитрий Надеев.
Как сообщили в пресс-службе Киевского рыбоохранного патруля, искусственные нерестовые гнезда особенно актуальны в нерестовый период. Весной происходит сильное колебание уровня воды. Поэтому отложенная на мелководье вблизи берега икра после быстрого падения уровня воды погибает, что уменьшает популяцию ценных видов рыбы.
Для решения этой проблемы устанавливаются искусственные нерестовые гнезда.
“Их конструкция очень проста. Срезанные кусты или хвойные ветви связываются в виде длинного снопа, а затем по всей его длине цепляются пустые пластиковые бутылки. Они будут содержать гнездо на плаву. Также на конце привязывают кирпич (или камни) для устойчивого положения конструкции на воде. После этого их катером или лодкой оттягивают на 5 метров от берега и устанавливают параллельно береговой линии. Если уровень воды снижается, то гнездо само отплывает от берега. Гнезда будут местом отложения икры, в первую очередь, для ценных видов рыб, а именно судака и щуки”, - пояснили в пресс-службе Киевского рыбоохранного патруля.
Также в рыбоохранном патруле заверили, что в дальнейшем отдел ихтиологии совместно с ОО “Чистый Днепр” будут осуществлять контроль за состоянием отложенной икры. А позднее будет происходить промывка нерестовых гнезд от ила и водорослей.
Во время акции председатель ОО “Чистый Днепр” Дмитрий Надеев акцентировал внимание на плачевной ситуации в рыбной отрасли.
“За время независимости вылов рыбы упал в 18 раз. В 1990 году в Днепре вылавливали более миллиона тонн рыбы, в 2018 году - только 61 000 тонн. Причин значительного падения вылова несколько. Это и качество воды, в которой коктейль из таблицы Менделеева, и повышение ее солености. Из-за этого в реке даже появились морские виды, например, медузы. Еще одна проблема - браконьерство. Реки и озера перетянуты сетями. Одними штрафами проблему не решишь. В Красную книгу Украины занесены 72 вида нашей рыбы, но в соседних странах она себя хорошо чувствует. То есть, главная задача нашей совместной работы - уменьшение последствий негативной антропогенной деятельности. И сегодняшняя наша акция по установке искусственных нерестилищ - важная часть этой работы”, - сообщил Дмитрий Надеев.
Председатель ОО “Чистый Днепр” также привлек внимание к проблеме водяного ореха, который сейчас в Украине занесен в Красную книгу и охраняется законом. В организации считают, что на самом деле это очень опасное растение только загромождает Днепр и очень вредит рыбе. Ведь когда рыба попадает в заросли водяного ореха, она просто погибает от недостатка кислорода.
“Водяной орех давно пора исключить из Красной книги и ОО “Чистый Днепр” будет для этого прилагать все усилия”, - сказал Дмитрий Надеев.
Справка: общественная организация “Чистый Днепр” объединяет активистов и ученых. Среди главных направлений ее деятельности - очистка Днепра от мусора, увеличение количества и разнообразия ихтиофауны, улучшение качества воды, предотвращение зарастания реки, повышение уровня экологической грамотности населения.
Ранее KV сообщала, что из-за обмеления акватории вокруг моста Патона образовались благоприятные условия для развития сине-зеленых водорослей (цианобактерий) и теперь там ежегодно цветет вода и это цветение убивает все живое вокруг. Киевские власти просят очистить воды Днепра возле моста.
Читайте: Киевляне просят столичные власти очистить воды Днепра возле моста Патона
Напомним, в 2017 году в ходе пресс-тура “Пешком по Днепру. Кто убивает главную реку страны?” KV стало известно, что великий и могучий Днепр катастрофически мелеет. Сегодня в самом центре столицы прямо посреди реки глубина воды достигает колен, а с набережной уже можно рассмотреть множество песчаных отмелей. Общественники и специалисты винят в происходящем массовую застройку берегов реки, деятельность недобросовестных предпринимателей и самое главное - бездействие городских и государственных властей.
Читайте: Ревет и стонет. Столичные общественники бьют тревогу из-за состояния реки Днепр
Как ранее сообщала KV, депутат Киевсовета Анна Сандалова рассказала об ужасном состоянии реки Днепр. Вода загрязнена ядовитыми химическими веществами. В водоем ежегодно сбрасывается более 10 кубических километров сточных вод от почти 10 тысяч предприятий. Из них 0,15 кубических километров сбрасывается неочищенными.
Читайте: Євген Яковлєв: “Дніпро не вмирає, він де-факто мертвий”
Фото: Киевский рыбоохранный патруль в FacebookКиевVласть
29 березня 2019 г. 10:27
Раздел: Новини
Киевляне просят столичные власти очистить воды Днепра возле моста Патона
Из-за обмеления акватории вокруг моста Патона образовались благоприятные условия для развития сине-зеленых водорослей (цианобактерий) и теперь там ежегодно цветет вода и это цветение убивает все живое вокруг. Киевские власти просят очистить воды Днепра возле моста.
Об этом KV стало известно из петиции общественной организации “Чистый Днепр”, которая была опубликована 15 марта 2019 года на сайте Киевсовета.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По словам авторов петиции, мост Патона был сооружен еще в 1953 году и с тех пор пережил только одну реконструкцию, когда с моста сняли трамвайные пути. При этом опорами моста и водной территорией вокруг него никто никогда серьезно не занимался.
“Из-за такого безразличия вокруг моста Патона каждое лето разрастаются целые поля высшей водной растительности и водорослей, которые, отмирая, с каждым годом уменьшают глубину. Из-за обмеления в этой акватории образовались благоприятные условия для развития сине-зеленых водорослей (цианобактерий) и теперь ежегодно там образуются большие зеленые пятна: цветет вода и это цветение убивает все живое вокруг”, - сказано в тексте петиции.
По мнению авторов петиции так происходит из-за того, что после начала эксплуатации Киевской ГЭС сила течения в Днепре уменьшилась и из-за того, что Украина оказалась в эпицентре глобального потепления, что также способствует обмелению Днепра.
Отметим, что авторы петиции - общественная организация “Чистый Днепр” - заявили, что готовы очистить воды около моста Патона собственными силами, однако для этого нужны соответствующие разрешения.
Напомним, в 2017 году в ходе пресс-тура “Пешком по Днепру. Кто убивает главную реку страны?” KV стало известно, что великий и могучий Днепр катастрофически мелеет. Сегодня в самом центре столицы прямо посреди реки глубина воды достигает колен, а с набережной уже можно рассмотреть множество песчаных отмелей. Общественники и специалисты винят в происходящем массовую застройку берегов реки, деятельность недобросовестных предпринимателей и самое главное - бездействие городских и государственных властей.
Читайте: Ревет и стонет. Столичные общественники бьют тревогу из-за состояния реки Днепр
Как ранее сообщала KV, депутат Киевсовета Анна Сандалова рассказала об ужасном состоянии реки Днепр. Вода загрязнена ядовитыми химическими веществами. В водоем ежегодно сбрасывается более 10 кубических километров сточных вод от почти 10 тысяч предприятий. Из них 0,15 кубических километров сбрасывается неочищенными.
Читайте: Євген Яковлєв: “Дніпро не вмирає, він де-факто мертвий”
Фото: vesti-ukr.comKиевVласть
22 березня 2019 г. 09:30
Раздел: Вибори
Руслан Кошулинський: “Ми хочемо впровадити швейцарську модель армії для протистояння ворогові”
Наразі Україна протистоїть Росії - державі із значно потужнішою військовою силою, але не має достатньо озброєння та професійних військових кадрів. На думку кандидата на пост Президента від об'єднаних сил націоналістів Руслана Кошулинського, саме тому потрібно впроваджувати зміни до військового навчання та призову до армії.
Про це KV стало відомо з інтерв'ю кандидата в президенти України Руслана Кошулинського.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зокрема, він поділився із KV своїми думками стосовно змін у моделі військового призову.
“Ми хочемо впровадити швейцарську модель, аби мати професійну оснащену армію та народне ополчення. Швейцарська модель має на увазі обов’язковий призов та тримання зброї удома. Тому в моїй програмі - “Плані докорінних перетворень” - є окремий пункт про цивільну зброю, адже кожен має право та обов’язок захищати свою країну.
Ми вимушені всіх гуртувати, бо ми проти того звіра надто маленькі, щоб дозволити нас захищати виключно Збройним силам. Нам потрібно мобілізовувати всіх, щоб ворог розумів: тільки він пробує просунутися далі, все суспільство стає і розуміє, що робити. Так зробила Швейцарія, так зробив Ізраїль.
За швейцарською моделлю для усіх чоловіків обов’язкова військова підготовка, але при цьому є професійна армія. Якщо починається наступ, кожен чоловік має розуміння, що робити і куди йти. Він знає, що він матиме зняти вказівну табличку із назвою населеного пункту, знає, де мобілізаційний пункт, хто його командир і яке буде його завдання.
У нас неодноразово були випадки, навіть не за першої хвилі мобілізації, коли взагалі чоловіки боялися підходити до автомата, бо ніхто цьому ані в школі, ані поза нею не навчав. На моїй практиці боялися підходити до гранатомета, а гармату дорослі чоловіки взагалі ніколи в житті не бачили”.
За словами Кошулинського, швейцарська модель одним з чинників має спільну ідею, коли кожен знає, як він буде захищати свою країну. Але суспільство треба підготувати до цього.
“У Швейцарії чоловіки раз на рік збираються і протягом двох тижнів проходять підготовку. І це обов’язково - де б ти не перебував, ти маєш долучитися і довести, що ти спроможний виконувати завдання і тримати зброю. Я мав на цю тему розмову із головою парламенту Швейцарії, - який сам, до речі, був командиром взводу, і це вважається нормальним. Він розповідав: мовляв, я маю підприємців, банкірів, працівників офісів. У мене вдома пістолет, у них вдома автомати. Ми збираємося кожного року на збори.
Кошулинський вважає, що готова чи не готова Україна до такої реформи, впроваджувати її необхідно.
“У нас немає іншого варіанту. Маленька чисельність населення, маленька відносно до ворожої території. Ми у порівнянні із Росією програємо ресурсно, військово та фінансово, тож щоби відстояти себе, маємо мобілізувати усіх. Війна - це також і мистецтво прорахунку. Ворог прораховує, скільки він може водночас підняти одиниць техніки, піхоти, авіації, наскільки він може просунутися уперед та які понесе втрати.
“Варто відновити допризовну підготовку у школах, але спочатку відновити матеріально-технічну базу. Не у всіх школах є навіть муляжі автомату Калашникова. А якщо мова йде про вищу військову освіту, то тут роботи набагато більше. Ми технологічно відстаємо. Дуже відстаємо. Наприклад, сьогодні тільки Житомирський військовий інститут має змогу випускати фахівців, знаних на безпілотних літальних апаратах.
Йдемо далі. На сьогодні в України немає жодного свого супутника. Немає навіть Закону про дистанційне зондування землі. Ми купуємо фотографії за кордоном. І це за часу, коли ані сільське господарство, ані рибна промисловість, ані будь-що без даних супутників не може обходитися. Але супутники країна не запускає. Не вкладають сьогодні гроші та ресурси у космічну галузь.
Минулого року бюджет космічної агенції складав приблизно 87 млн гривень - це суто заробітні плати. Просто підтримання життєдіяльності. Але я проглядав кооперацію космічної галузі, яка простягається від міста Дніпро до Львова. Сюди можна було б залучати науково-виробничі потужності країни, розвивати потенціал. Наші фахівці виграють тендери в НАСА на запуски ракет. Наші фахівці із такими знаннями працюють за кордоном, бо олігархічна влада витискає їх за межі держави.
Сьогодні хлопці-добровольці самотужки, за приватні кошти, знаходять вдосконалення техніки для ближнього бою. Зараз тільки-но започатковано розширення мережі військових навчальних закладів в кожній області, але цей процес дуже повільний. Сьогодні нам дуже потрібен молодший офіцерський склад, його немає. Командир взводу як такий відсутній, його обов’язки виконує сержантський склад.
Ми повинні підготувати людей, які хоча б частково мають знати цю справу на власному досвіді. До армії приходить молодший офіцер - "піджак" - і він не розуміє нічого. Йому відповідати за життя, за цілий взвод, одне його неправильне рішення - це чиясь загибель. Занадто багато вже людей із великими погонами. Але тому виною позиція, коли роздають посади одразу із нагородами. Нагороджувати та робити героїв будемо вже після перемоги”.
Читайте: Руслан Кошулинський: “ОТГ зробили під ”голоси“ і загнали туди людей насильно”
Фото: KV
KиевVласть
11 березня 2019 г. 17:00
Раздел: Вибори
Руслан Кошулинський: “Українцям треба дати можливість відкликати депутатів, які не виконують своїх обов'язків”
Кандидат в президенти від об'єднаних сил націоналістів Руслан Кошулинський виступає за знищення олігархічної системи, що склалася в Україні, та підготовку до протистояння Росії на всіх рівнях. Він пропонує розірвати усі зв'язки із Росією та залучити до перемовин з агресором британських та американських партнерів. Про перші укази президента Кошулинського та стратегічне бачення розвитку України читайте в ексклюзивному інтерв'ю кандидата нашому виданню.
KV: 24 лютого націоналісти організували на Майдані віче "За чисті вибори". На Вашу думку, коли українські політики почнуть мірятися ідеями або ідеологіями, а не ресурсами та мережами?
Руслан Кошулинський (РК).: Я вірю, що це обов'язково станеться. Але сьогодні, дійсно, мусимо констатувати, що немає змагальності програм, а політичні гравці змагаються ресурсами. Сьогодні у нас діє олігархічна система, де роль грає вклад у свій ресурс, - починаючи від медійних і закінчуючи фінансовими можливостями. Точно так само олігархи правлять і в політиці, і в економіці. У нас сировинно-експортна економіка, із копійчаною робочою силою. Сировина продається за кордон, а працівникові потім утридорога продаються енергоносії. Те саме відбувається і з кишеньковими олігархічними політиками - їх намагаються продати виборцеві.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Але люди не хочуть, щоб їх обманювали. Наше віче і було якраз присвячене порушенню цього питання. Ми хотіли дати людям зрозуміти, що можна збиратися разом і показати силу, щоби людина зрозуміла - в тому-таки суспільстві є такі самі люди, які думають так само, які не хочуть, щоб їх обманювали, які хочуть чистих виборів, докорінних змін і гідного майбутнього.
KV: Як ви ставитеся до тези, яку просувають деякі політики: “Дають - бери, але голосуй серцем”?
РК.: Це - спонука до гріха. Це - та сама ж технологія, що і "гречка". Але, на жаль, багато людей цього не розуміють. Чим відрізняється середньостатистичний виборець Європи? Він ідеологічний, він голосує за свого, якого він визнає. Баварець за цим принципом голосуватиме за ХДС/ХСС ("Християнсько-демократичний союз”/”Християнсько-соціальний союз в Баварії" - прим. KV) і це показує - такою Баварія бачить Німеччину. В нас такої культури немає - даються взнаки медійні, фінансові чинники. І, звичайно, держава не робить нічого, аби брудні передвиборчі схеми поруйнувати. Наприклад, нехай Рада ухвалить свободівський Закон про заборону політичної реклами на телебаченні за три місяці до виборів і під час виборів. Тоді автоматично і змагальність програм та ідеологій прийде, і гречка знівелюється…
KV: Як ви ставитеся до ідеї внести в законодавство зміни, які зроблять голосування не правом, а обов'язком громадянина?
РК.: Такі моделі є, зокрема в Австрії, де за неучасть у виборах громадянин повинен сплатити штраф. Це не є загальною нормою всіх європейських країн, лише деяких. "Якщо ви не хочете голосувати - держава купить ваш голос". Є і така модель. Чи можна зробити це сьогодні? Щоб знати напевне, потрібна широка суспільна дискусія, яку повинні ініціювати еліти, якщо вони хочуть зростання своєї нації. Але якщо вони просто знову хочуть отримати владу за будь-яку ціну, вони цю дискусію не ініціюватимуть.
KV: Виборча кампанія-2019 чимось відрізняється від попередніх?
РК.: Влада застосує ті самі технологічні прийоми, які існували усі 28 років Незалежності. Ця кампанія так само олігархічна. Бачимо все те ж фінансове, структурне та медійне забезпечення. Єдина особливість цієї кампанії - олігархи не мають єдиного кандидата - кожний з них висуває свого.
А щодо технологій, то вони не змінюються роками. У нас уже було Якщо не Кучма - то Симоненко. Вже розкручували механізм страху, протиставлення меншого лиха більшому.
KV: Чому українці продовжують на це "вестись"?
РК.: Без стрижня нація буде залежна від свого сильнішого сусіда. А нашому сусідові вигідно, щоб Україна - найпотужніша за своїми ресурсами країна Європи, була слабкою і керованою. Звідси атаки в медіа, промивки мізків, нав'язування. З іншого боку - влада не зацікавлена у змінах, адже бажає довго залишатися владою. Тож маємо, принаймні два потужних чинники, які зацікавленні вкладати шалені ресурси у те, щоб українці “велися” на всі маніпуляції.
KV: Тобто 28 років намагаються консервувати технології? Але ж портрет виборця з пострадянських часів змінився?
РК.: Так, змінився, але порахуйте, скільки нас залишилося і скільки виїхало. Полишає країну працездатне населення, яке готове реалізувати і реалізує себе в інших умовах, але не тут. І такі люди не можуть брати участь в кампанії, бо за кордоном не будуть створені умови для того, щоб вони проголосували. Залишаються ті, хто залежить від влади і ті, хто ще може голосувати свідомо і не піддається впливу. Кого більше, кого менше - не будемо робити акцент. Головне тут працювати на зміну свідомості виборця і попри опір влади, доводити йому, що від нього залежить доля держави.
KV: Ви проїхали багато населених пунктів під час своєї передвиборчої кампанії. Чи є регіональні відмінності? Про що частіше за все запитують люди?
РК.: Війна залишається питанням номер один з огляду на те, що на час війни Президент є головнокомандувачем. Якщо ти їздиш і представляєш свою програму, люди будуть запитувати: як закінчити війну, як швидко це можна зробити, яка формула, яким чином? Далі - тарифи, реформи - пенсійна, медична, базові питання виживання.
KV: Продаж землі?
РК.: Так. Кому продавати, скільки продавати, яка величина - дуже багато запитань. Фермери у сільськогосподарських регіонах навіть пропонують свої моделі. Це питання частіше лунає там, де аграріїв більше, де фермерство більш поширене або розвинене. До речі, дуже активно наші фермери цікавляться, чи зможуть вони конкурувати після продажу землі з іноземним агрохолдингами?
KV: До Конституції внесли зміни стосовно шляху України, вписавши, що Україна прямує до ЄС та НАТО. Чи задають питання Вам на зустрічах стосовно місця України у світі у цьому контексті?
РК.: Запитують, чи треба нам це, наскільки швидко ми зможемо туди прийти, але негативу немає.
KV: А чи варто було закріплювати ці засади на рівні Конституції, як вважаєте?
РК.: Це суто декларативне закріплення. І, на превеликий жаль, воно не підкріплене жодними зобов'язальними механізмами. Яке наше сьогоднішнє політичне становище? 2200 км кордону із Росією. 1084 із Білоруссю. Через Керченський міст Азовське море практично анексоване. Крим анексовано. Позаду нас - Придністров'я. Ми в напівоточенні.
Бюджет Збройних сил України - 3 млрд доларів США. Бюджет збройних сил Московії- понад 70 млрд доларів США. Це країна із ядерною зброєю та космічними військами, яка всю державну машину запускає на військову агресію, тому що вона не хоче конкурувати технологіями, грошима, економікою - у неї найкраще виходить торгувати війною. За цих умов сьогоднішній стан України з її 30 млн населення проти 150 млн у РФ та величезної ресурсної бази незаздрісний.
Економічні санкції проти РФ, які включали наші європейські партнери, діють з літа 2014 року і вже давно не працюють. Московські фірми, що потрапили під санкції, вже перереєстровано у Білорусі, і всі це знають. Для відтворення своїх внутрішніх та геополітичних амбіцій Московія прагне відновити кордони, що були за часів Радянського союзу. Це потрібно для того, щоб стояти на кордоні з країнами НАТО. Тож або ми залучаємо допомогу країн НАТО і стаємо їх гравцем, щоб мати можливість долучення до технологій, швидких грошей для закупівлі зброї, для реорганізації збройних сил.
Ми не позбулися досі радянських штампів, починаючи від взаємин і закінчуючи технікою. Не було кардинальних змін за 5 років. Поки ще є парадна армія. Але нам вкрай потрібен зовнішній чинник, аби ми мали час, щоб була змога хоча б зупинити ворога, бо подолати його військово ми поки не в змозі. Але для того потрібні техніка, вишколені війська та бажання влади.
KV: Яка ваша думка стосовно військового призову?
РК.: Ми хочемо впровадити швейцарську модель, аби мати професійну оснащену армію та народне ополчення.
KV: Швейцарська модель має на увазі обов’язковий призов та тримання зброї удома.
РК.: Так. Тому в моїй програмі - Плані докорінних перетворень - є окремий пункт про цивільну зброю, адже кожен має право та обов’язок захищати свою країну. Ми вимушені всіх гуртувати, бо ми проти того звіра надто маленькі, щоб дозволити нас захищати виключно Збройним силам. Нам потрібно мобілізовувати всіх, щоб ворог розумів: тільки він пробує просунутися далі, все суспільство стає і розуміє, що робити. Так зробила Швейцарія, так зробив Ізраїль.
KV: За швейцарською моделлю для усіх чоловіків обов’язкова військова підготовка, але при цьому є професійна армія.
РК.: До війни є професійна армія. Але якщо починається наступ, кожен чоловік має розуміння, що робити і куди йти. Він знає, що він матиме зняти вказівну табличку із назвою населеного пункту, знає, де мобілізаційний пункт, хто його командир і яке буде його завдання. У нас неодноразово були випадки, навіть не за першої хвилі мобілізації, коли взагалі чоловіки боялися підходити до автомата, бо ніхто цьому ані в школі, ані поза нею не навчав. На моїй практиці боялися підходити до гранатомета, а гармату дорослі чоловіки взагалі ніколи в житті не бачили.
Швейцарська модель одним з чинників має спільну ідею, коли кожен знає, як він буде захищати свою країну. Тобто, єдність суспільства. Але суспільство треба підготувати до цього. У Швейцарії чоловіки раз на рік збираються і протягом двох тижнів проходять підготовку. І це обов’язково - де б ти не перебував, ти маєш долучитися і довести, що ти спроможний виконувати завдання і тримати зброю.
Я мав на цю тему розмову із головою парламенту Швейцарії, - який сам, до речі, був командиром взводу, і це вважається нормальним. Він розповідав: мовляв, я маю підприємців, банкірів, працівників офісів. У мене вдома пістолет, у них вдома автомати. Ми збираємося кожного року на збори.
KV: Чи готова Україна до такої реформи?
РК.: У нас немає іншого варіанту. Маленька чисельність населення, маленька відносно до ворожої території. Ми у порівнянні із Росією програємо ресурсно, військово та фінансово, тож щоби відстояти себе, маємо мобілізувати усіх. Війна - це також і мистецтво прорахунку. Ворог прораховує, скільки він може водночас підняти одиниць техніки, піхоти, авіації, наскільки він може просунутися уперед та які понесе втрати.
KV: А що стосовно реформи військової освіти? Наприклад, чи варто по справжньому, а не для галочки, відновити допризовну підготовку у школах?
РК.: Так, але спочатку відновити матеріально-технічну базу. Не у всіх школах є навіть муляжі автомату Калашникова.
KV: Про це і питання, на чому навчати - на сучасній зброї чи на тій, яка є?
РК.: Що є на озброєнні - на цьому і вчити.
А якщо мова йде про вищу військову освіту, то тут роботи набагато більше. Ми технологічно відстаємо. Дуже відстаємо. Наприклад, сьогодні тільки Житомирський військовий інститут має змогу випускати фахівців, знаних на безпілотних літальних апаратах.
Йдемо далі. На сьогодні в України немає жодного свого супутника. Немає навіть Закону про дистанційне зондування землі. Ми купуємо фотографії за кордоном. І це за часу, коли ані сільське господарство, ані рибна промисловість, ані будь-що без даних супутників не може обходитися. Але супутники країна не запускає. Не вкладають сьогодні гроші та ресурси у космічну галузь.
Минулого року бюджет космічної агенції складав приблизно 87 млн гривень - це суто заробітні плати. Просто підтримання життєдіяльності. Але я проглядав кооперацію космічної галузі, яка простягається від міста Дніпро до Львова. Сюди можна було б залучати науково-виробничі потужності країни, розвивати потенціал. Наші фахівці виграють тендери в НАСА на запуски ракет. Наші фахівці із такими знаннями працюють за кордоном, бо олігархічна влада витискає їх за межі держави.
Сьогодні хлопці-добровольці самотужки, за приватні кошти, знаходять вдосконалення техніки для ближнього бою. Зараз тільки-но започатковано розширення мережі військових навчальних закладів в кожній області, але цей процес дуже повільний. Сьогодні нам дуже потрібен молодший офіцерський склад, його немає. Командир взводу як такий відсутній, його обов’язки виконує сержантський склад.
KV: Чи потрібно залишати військову кафедру при вищих навчальних закладах?
РК.: Треба. Іншого варіанту в нас немає. Ми повинні підготувати людей, які хоча б частково мають знати цю справу на власному досвіді. До армії приходить молодший офіцер - "піджак" - і він не розуміє нічого. Йому відповідати за життя, за цілий взвод, одне його неправильне рішення - це чиясь загибель. Я пам’ятаю випадок, коли одного військового, моряка флоту, поставили вчитися на артилериста. Він казав: "Навіщо, якщо я належу до флоту?"
KV: Ви кажете, що нам не вистачає молодшого офіцерського складу. А де брати чесних генералів?
РК.: Звісна річ, занадто багато вже людей із великими погонами. Але тому виною позиція, коли роздають посади одразу із нагородами. Нагороджувати та робити героїв будемо вже після перемоги.
KV: Міністр оборони - це цивільна людина чи винятково військова?
РК.: Це може бути цивільна людина, якщо вона в цьому орієнтується. А вона має для цього відслужити в армії. Бо інакше буде те ж саме, що міністр охорони здоров’я без медичної освіти або прокурор без юридичної. В обов’язках міністра немає багато мілітарного. Воювати - справа Генштабу. Міністр повинен забезпечити.
Отже, міністр оборони - посада політична, але вона мала би бути із умовою хоча б елементарного знання військової справи. Він забезпечує військо, він повинен мати уявлення. Вчитися йому на цій посаді нема часу. Він повинен мати досвід.
KV: Військовий досвід міністра потрібно закріплювати законодавчо?
РК.: В сьогоднішніх умовах - певно, що так. За приклад маємо Ізраїль, де всі найвищі посадовці - колишні військові, які пройшли горнило війни. Вони під себе підігнали швейцарську модель і вдосконалили її. Не служиш в армії - сплачуй більший податок, не май змоги обіймати державні посади.
KV: Як Ви вважаєте, чи готова Україна до впровадження посади віце-президента, як це діє у США?
РК.: На мій погляд, за сьогоднішніх умов це було б сучасно і до потреби. Ідеальної моделі не існує, слід розуміти, кожна країна підбирає модель для себе. У нас модель змішана, вона не пристосована до сьогоднішніх викликів, одним з яких є, безумовно, війна.
Яскравим прикладом, до речі, можна назвати збори парламенту для оголошення воєнного стану. Добре, що не було подальшого розвитку ситуації. Але якщо загроза була б реальною? По-друге, люди хочуть бачити одного відповідального і за економіку, і за зовнішню політику, так і за оборону. В США є віце-президент, але відповідальність все одно на самому президентові.
KV: “Свобода” готова впроваджувати таку реформу?
РК.: Так, це наші програмові засади.
KV: Поговоримо про скасування пенсійної реформи. Це - один з пунктів вашого плану докорінних перетворень. Чим заміняти?
РК.: Перше питання до принципів нарахування пенсії: чому вона нараховується з пенсійного фонду, а не з бюджету? Ми вимушені чекати наповнення фонду, але ж пенсії - це така ж стаття видатків, як і заробітні плати. То чому б не перекинути це до бюджету і тим самим "викинути" ще одну посередницьку ланку.
KV: А хто буде за це відповідати?
РК.: Міністр соціальної політики. По-друге, це принцип формування, який виходить за межі нашого бачення: сьогодні рівень пенсійного забезпечення нижчий за рівень прожиткового мінімуму, який не відповідає нормам. Апріорі не можна ставити пенсію нижчою за прожитковий мінімум.
По-третє, сьогодні стаж не враховується до пенсії у логічний спосіб: чим вищий стаж, тим вища пенсія. Сьогодні так: скільки би ти не пропрацював, тобі будуть нараховувати пенсію згідно усталеній нормі. Дуже значна різниця в пенсіях, до декількох десятків разів максимум більший за мінімум. Кардинальне відчуття несправедливості. Держслужбовець або правоохоронець радянського ще рангу може отримувати неймовірну пенсію, а інша людина могла пропрацювати все життя на заводі чи у колгоспі і отримувати мінімальну пенсію.
А ще ми за те, аби імплементувати систему накопичувальної пенсії через приватні пенсійні фонди, тобто дати право людям відраховувати в пенсійні фонди свої кошти.
KV: Для цього потрібно відродити у людей довіру до банків.
РК.: Так, тому держава має виступати гарантом.
KV: Чи готові українці зараз до пенсійної реформи? Людям, наприклад, не подобається підвищений пенсійний вік…
РК.: Аналогічно, пенсійний вік має бути прирівняний до середньої тривалості життя. Кажу з власного досвіду: мій батько прожив лише до 63 років, і якщо би він не мав пришвидшеної пенсії, як працівник хімічного виробництва, до пенсії він би не дожив.
Тривалість життя українців низька, ми маємо від цього відштовхуватися.
KV: Чи можливо відмовитися від пенсії взагалі на державному рівні, аби люди самі відкривали собі пенсійні рахунки і вкладали туди за змогою, а держава виступала лише регулятором і гарантом?
РК.: Сьогодні суспільство не готове до цих речей. Можливо, колись, але точно не сьогодні. Нині людина переконана: я відпрацював, я заслуговую на пенсію, яка за розміром була б достатньою, щоб купляти ліки, продукти харчування, щоб не боятися тарифів. Люди хочуть спокою і впевненості, що держава їх не покине.
Сьогодні сподівання на державу у старшого покоління достатньо велике, тому якщо й ламати це, то, можливо, у майбутньому, кілька поколінь потому, але не зараз.
KV: Чому не приймається Закон "Про цивільну зброю", який лежить з 2014 року?
РК.: Чиста математика. Хто сидить на потоках, хто видає зброю? Якщо травматичну зброю можна без проблем придбати, то ця лінія вже приносить комусь прибуток. Якщо почати продаж нарізної зброї, то той, хто отримує прибуток з продажу травматичної зброї, цього прибутку не матиме. Сьогодні напрямок травматичної зброї тримає МВС, тому воно до останнього не буде давати можливості прийняти цей Закон.
KV: Тобто, справа виключно у грошах, а не у страху?
РК.: Виключно так. Страх втрати монополії хіба що, тобто суто фінансова частина.
KV: Чи потрібен взагалі Україні цей закон?
РК.: А це неминуче. Кількість зброї на руках з початку війни величезна. Сьогодні змінилася культура поведінки зі зброєю, на сьогодні значно більше стало людей, які звикли до зброї і поважають її.
KV: Ви не боїтеся того, що якщо Закон буде прийнято, то доступ до зброї призведе до більшої кількості правопорушень із її використанням, включаючи самосуд?
РК.: Увесь світ задає таке питання: боятися чи не боятися. Країни по всьому світу в тій чи іншій мірі дозволяють носіння зброї. Є навіть країни, в яких це повністю заборонено, але це їхній історичний досвід. Порівнювати себе з іншими, згідно християнської мудрості - це або зневіритися, або загордитися. Треба порівнювати себе сьогоднішнього та вчорашнього.
Отже, чи треба це сьогодні? Треба, адже велика є кількість зброї на руках, і не завжди в порядних людей. Але чи можемо ми забирати право на свій захист? Треба дати усвідомити людям, що вони мають право захистити себе, бо інакше люди все одно будуть застосовувати зброю, але у незаконний спосіб.
KV: На зустрічі з жителями Згурівки ви сказали, що освіта в Україні повинна бути менш громадянською і більш національною. Поясніть, будь-ласка, цю тезу.
РК.: Сьогодні в країні освіта громадянська. Одним із спонсорів написання закону про освіту є фонд "Відродження" Сороса, який офіційно проплачував промоції і таке інше. Сьогоднішня громадянська освіта дозволяє виховувати дешеву робочу силу, яка не прив’язана корінням патріотизму до своєї землі і може вільно мігрувати світом у пошуках кращого життя. Національна освіта ж була ініційована Софією Русовою. Її позиція була у тому, що коли національна складова втрачається, ми втрачаємо тоді і патріотичних людей. Виникає прагматичне доволі запитання: в кого ми вкладаємо кошти? Якщо ми хочемо, щоб наступні покоління збагачували матеріальні та духовні ресурси країни, то навіщо ми вкладаємо в тих, хто цю країну готовий покинути?
У тих, хто мігрує, немає патріотичного стрижня. Світогляд, як відомо, формують дві базові науки - історія та література. Сьогодні українська література злилася із зарубіжною і практично нею нівельована, і історія України - наше бачення і наша оцінка подій минулого - об’єднана із світовою. Ще слід додати нівелювання традиційних цінностей.
Ось вам приклад: в одній зі шкіл зайшов до аудиторії, де сидів третій клас, вчителька на дошці написала слово "Лайфхак" кирилицею. Я англійською запитав у неї, мовляв, а що таке "лайфхак"? Пояснити не змогла. Не знає в повному обсязі англійської, але оперує словами, які є модними. Ніби якщо дитина буде знати, що таке "лайфхак", вона буде щаслива, не буде почуватися вторинною. Ця вторинність денаціоналізує, я проти цього. Перш за все треба давати своє бачення. Треба закладати любов до свого, бо якщо цього немає - людині це не буде потрібно, вона не буде вважати це своїм.
Громадянська освіта відриває від традиційних цінностей, закладає кардинально інші ментальні установки, ніж ті, які існують в українців.
KV: Повернемося до політики. Відкриті списки чи мажоритарна система?
РК.: Відкриті списки, адже вони дають, по-перше, змогу відкликати народного депутата, по-друге, дають змогу політичним партіям змагатися з великою кількістю потужних популярних людей. Мажоритарка - це скуповування голосів.
KV: Який відсотковий поріг слід встановлювати для входження політсили у парламент?
РК.: Я б взагалі мінімізував відсотки…
KV: Це ж буде парламентський вінегрет.
РК.: Хіба його немає зараз? Було б чесно, якби мінімізувати відсоток. Скільки отримав прихильників, стільки й маєш.
KV: Але ж має бути певний ценз для проходження у парламент…
РК.: А навіщо? Люди своїм вибором самі роблять математику. Ти набрав 80 голосів, інший набере 8000.
KV: Тобто які партії є - усі повинні бути в бюлетені?
РК.: Так. Я розумію, що у подальшому ценз буде, буде механізм підняття, об’єднання партій. Відсоток - це укрупнення партій, але ж він не працює. Для чого це було зроблено? Для створення партійної структурованості суспільства - але зараз це не допрацьоване. Механізм більших чи менших партій не працює. Можна говорити і про 5%, и про 10%, але це не аксіома. Це не є стала норма країн. Варіацій безліч.
Проблема в тому, що зараз ми не маємо партійної культури. Найбільшим питанням є так зване тушкування - перехід з однієї фракції в іншу. Цю проблему треба вирішувати і на морально-етичному, і на законодавчому рівнях, - заборонити хоча б на цій каденції такий перехід. А також загальний договір між політичними партіями не приймати "перебіжчиків".
Сьогодні політика в Україні - це хто кого більше обіллє брудом. І на це є запит, але що нам потрібно - задовольняти цей запит чи формувати політичну культуру? Давайте ухвалювати морально-етичний кодекс поведінки політичних партій, у якому прописано норми поведінки. Я сподіваюся, що ми поговоримо зі всіма політичними гравцями в Україні і домовимося хоча про те, щоб не приймати "перебіжчиків". Це порушення права виборця.
KV: Ця розмова йшла ще в парламенті за вашої каденції, разом із питаннями зняття недоторканності…
РК.: Ухвалили вже закон - зняли недоторканність, але не для себе, а для наступних каденцій. Не дослухалися до "Свободи", не ввели це до Конституції - тільки простим законом.
KV: Якщо сприймати політику як війну, де перемога виправдовує всі засоби, то чи є межа, яку політик не має права перетинати?
РК.: Межа - це інтереси держави. Коли ти служиш в армії, ти стикаєшся з людьми різних абсолютно поглядів. Але у нас є спільний ворог, з яким ми ведемо війну. Утім, ми можемо тут сісти і порадитися, як ми будемо "в хаті нашій господарювати". Ідемо до працедавця - до людей - і з ним домовляємося: "У мене ось такий є проект, а у товариша - такий. Але воювали ми з ним разом".
Межа нашої боротьби між собою не може перетинати межу державних інтересів. Ми не можемо бути ворогами. У нас є конкуренція, так, і саме тому ми не вороги - у нас просто різні проекти і різне бачення.
KV: Три перші кроки Кошулинського на посаді Президента?
РК.: Перше - указ Президента про правонаступництво України від УНР. Це не просто зміна гуманітарної опції суспільства, але й зміна засадничої парадигми, із включенням територій і вимог щодо окупантів. Так зараз роблять країни Балтики.
Друге - активна розмова з підписантами Будапештського меморандуму і залучення їх до нашої боротьби, а саме Великобританії та Сполучених Штатів Америки. А також Указ про закриття кордону з країною-агресором, заборона її бізнесу на території України та розірвання дипломатичних стосунків, аби дати нашим партнерам почуття впевненості у тому, що ми дійсно будемо перемагати Московію. Бо перше питання, які вони задають уже прямим текстом - у вас війна гібридна чи гешефтна?
Кількість економічних санкцій, які вони застосовують проти московських олігархів, які фінансують війну, не співмірна з тим, скільки ті олігархи заробляють тут.
Далі - зміна Закону "Про державний бюджет". На Збройні сили має реально витрачатися 5%, а не 2,5%, як зараз, ще й з перевагою на користь силових структур у розмірі 1,5 млрд грн. На сьогодні є величезний запит на переозброєння ЗСУ. Якщо подивитися структуру бюджетування Збройних сил, лишень 16% від цієї суми заплановано на переозброєння. Це неймовірно мало, якщо враховувати ціни: наприклад, вартість одного танку "Оплот", харківського виробництва - близько 3 млн доларів США. І це я не кажу про програму військового кораблебудування чи проектування ракетоносіїв дальністю 500-600 км.
KV: Які основні законопроекти Ви маєте намір внести протягом перших 100 днів президентства?
РК.: Свободівський Антиолігархічний пакет докорінних перетворень. Уже 250 місцевих рад підтримали його - а це практично половина виборців України. Цей пакет законопроектів є частиною мого Плану докорінних перетворень. Він, зокрема, передбачає заборону виведення коштів в офшори та повернення коштів з офшорів, ліквідацію приватних монополій та олігополій, заборону приватизації стратегічних підприємств, націоналізацію електро- та енергогенерації, заборону торгівлі землею с/г призначення. Також ми говоримо про необхідність впровадження процедури імпічменту Президента, ухвалення закону про відкликання депутатів, суддів та посадовців всіх рівнів.
KV: До кого президент Кошулинський зробить перший міжнародний візит?
РК.: Це або Сполучені Штати Америки, або Польща, або країни Балтії. В залежності від обставин.
KV: Коли президент Кошулинський сяде за стіл перемовин з українськими олігархами? Ви плануєте зібрати їх до, під час чи після прийняття антиолігархічного пакету?
РК.: А нащо їх збирати? Вони самі прийдуть. Ми прагматики. Якщо Кошулинський приходить до влади, парламент лишиться той самий. І тоді так: покажіть, шановні члени парламенту, хто ви - слуги олігархів чи представники українського народу? Якщо друге - натисніть кнопку і проголосуйте за ухвалення Антиолігархічного пакету. Ні? Тоді "працедавець" у жовтні буде дивитися з огляду на таке рішення, чи підтримувати цей парламент.
Сьогодні немає сенсу про це розмовляти, бо парламент не має у складі фракції націоналістів. Якщо з ними розмовляти, то лише якщо на руках є козирі, а їх до жовтня не буде. Будуть тільки президентські повноваження - укази, вето. Протистояння з цим парламентом буде серйозним. Але недовгим, якщо врахувати, що влітку парламент іде у відпустку, а у серпні починається передвиборча кампанія.
KV: Президент Кошулинський пропонуватиме зміни до Конституції?
РК.: Ніколи не кажи ніколи, як то кажуть. Вочевидь, є механізми, які я хотів би запровадити на рівні Конституції, але робити різкі кроки під час війни - не найкраще рішення. Бажано це було б вирішувати за допомогою референдуму. Але немає закону про референдум. Тому чи до потреби сьогодні витрачати кошти на це? Тебе найняли на роботу, ти бачив посадові інструкції - працюй, а не змінюй речі під себе.
KV: Президент Кошулинський внесе законопроект про імпічмент Президента?
РК.: Так. Ще жодна дитина не народилася із татуюванням "Я вічний президент" або "Я вічний депутат". Треба дати можливість людям відчути, що вони мають вплив. Бо найбільша проблема, яка турбує суспільство - це почуття, що від людей нічого не залежить. Де б я не був, мені люди скаржаться: ми голосуємо, вибираємо, але все залишається як було.
Тому два базових кроки - це законопроект "Про імпічмент Президента" і зміни до Закону "Про вибори народних депутатів", де передбачено змогу відкликати депутатів і президента. Щоб люди відчули: вони можуть вплинути, депутати працюють на них, а не на олігархів.KиевVласть
5 березня 2019 г. 12:52
Раздел: Новини
Губернатор Терещук разрешил частникам греть столичный регион
Киевская ОГА продолжает определять ответственных за поставку тепла на Киевщине. В частности, разрешение на транспортировку тепловой энергии получили предприниматель из Белой Церкви и частные компании из Обухова и столицы.
Как стало известно KV, 21 февраля глава Киевской ОГА Александр Терещук подписал распоряжение № 22 “О выдаче лицензий на осуществление хозяйственной деятельности по производству, поставке и транспортировке тепловой энергии в Киевской области”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно документу, рассмотрев представление департамента жилищно-коммунального хозяйства и энергоэффективности, губернатор утвердил пять лицензий поставщикам из Белой Церкви, Обухова и Киева.
Так, первые две лицензии на осуществление хозяйственной деятельности по производству и снабжению тепловой энергией в г. Белая Церковь администрация выдала физическому лицу-предпринимателю Леониду Юрьевичу Веряскину.
Согласно данным ЕГР, как физическое лицо-предприниматель, Леонид Веряскин зарегистрирован в декабре 2018 года. Основной вид деятельности - производство горячей воды и кондиционированного воздуха. Также с 2013 по 2016 г.г. его деятельность была связана со страховыми агентами и брокерами, предоставлением в аренду и эксплуатацию собственного или арендованного недвижимого имущества.
По данным системы Prozorro, Веряскин в феврале этого года уже успел заключить договор на поставку тепловой энергии с Фастовским центром первичной медико-санитарной помощи на общую сумму 370 тыс. гривен.
Также две лицензии на осуществление хозяйственной деятельности по производству тепловой энергии получили ООО “Теплотрон”* и ООО “Укрпромтепло”**.
Согласно данным YouControl, ООО “Теплотрон” с уставным капиталом в размере 1 тыс. гривен зарегистрирован в декабре 2018 года в Киеве. Основной вид деятельности - системы подачи пара и кондиционирования воздуха. Уполномоченным лицом значится Андрей Александрович Мелузов. Конечным же бенефициаром является Владимир Анатольевич Данильченко.
Также Андрей Мелузов владеет и руководит еще несколькими компаниями. Например, ООО “Смерека”***, деятельность которого прекратилась в феврале 2019 года постановлением хозяйственного суда о банкротстве, ООО “Тефия-Сатурн”**** (деятельность - оптовая торговля твердым, жидким и газообразным топливом и подобными продуктами, ЧП “Топаз ЛТД”***** (оптовая торговля зерном, необработанным табаком, семенами и кормами для животных), ООО “Мегазащита” ****** (частная охранная служба).
Вместе со-учредителями Дмитрием Горохом, Владимиром Колесником он также владеет ООО “Вертон”******* (деятельность - системы подачи пара и кондиционирования воздуха). В этом же составе, но уже вместе с Владимиром Данильченко, и ООО “Инвест Солюшен” ******** (системы подачи пара и кондиционирования воздуха).
В свою очередь Данильченко вместе с Дмитрием Буланенко и Натальей Поповой является владельцем Товарной биржи “Славянка Днипро”*********.
Согласно данным YouControl, ООО “Укрпромтепло” зарегистрирована в Киеве на имя Александра Андреевича Ястремского в декабре 2018 года. Уставной капитал - 1 тыс. гривен. Руководит компанией Александр Иванович Загоруйко. Основной вид деятельности - производство, горячей воды и кондиционированного воздуха. Также Загоруйко принадлежит еще ряд компаний, расположенных в Харькове.
И последнюю лицензию на транспортировку тепловой энергии магистральными и местными (распределительными) тепловыми сетями получило ООО “Лес”**********.
По данным YouControl, ООО “Лес” было создано 6 лет назад - в мае 2012 года с уставным фондом в размере 20 тыс. гривен, зарегистрировано - в Обухове. Владельцем ООО значится Вячеслав Сергеевич Довбыш.
На имя Довбыша зарегистрировано пять компаний, расположенных в Обухове и в Обуховском районе. Так, ПО “Вторчормет”*********** (деятельность - оптовая торговля отходами и ломом), ЧП “Глобус” ************ (разведение животных), ООО “Интернет сеть видеонаблюдения"*************, ООО “Автоцентр Формула”************* (торговля автомобилями и легковыми автотранспортными средствами).
По данным платформ “Антикоррупционный монитор” с 2015 по 2019 гг. компания приняла участие в 16 тендерах на общую сумму более 18 млн гривен. Среди заказчиков бюджетные структуры Обуховского района и комунальное учреждение областного совета: отопление Обуховской ЦРБ - почти 4 млн гривен (2019 год), поставка пара, горячей воды и связанной продукции для КУ КОС "База специального медицинского снабжения” - более 400 тыс. гривен (2019 год).
Напомним, Киевская ОГА уже выдавала лицензии на производство, транспортировку и поставку тепловой энергии и водоснабжение в столичном регионе. Разрешения получили коммунальное и два частных предприятия. Учредитель одной из компаний имеет прямое отношение к бизнесмену Виталию Рулю, компания которого числилась в должниках КОГА.
Читайте: Администрация Терещука разрешила обогреть жителей области
* ТОВ “Теплотрон” (ЄДРПОУ: 42701931).
** ТОВ “Укрпромтепло” (ЄДРПОУ: 42700629).
*** ООО “Смерека” (ЄДРПОУ: 31516774).
**** ТОВ "ТЕФІЯ-САТУРН" (ЄДРПОУ: 23706168).
***** ПП "Топаз ЛТД" (ЄДРПОУ: 37267944).
****** ТОВ "Мегазахист” (ЄДРПОУ: 33939774).
******* ТОВ “Вертон” (ЄДРПОУ: 39547752).
******** ТОВ "Інвест Солюшен" (ЄДРПОУ: 40184266).
********* ТБ “Славянка Дніпро” (ЄДРПОУ: 35386692).
**********ТОВ “Ліс” (ЄДРПОУ: 38070692).
*********** СТ “Вторчормет” (ЄДРПОУ: 31012351).
************ ПП “Глобус” (ЄДРПОУ: 31972511).
************* ТОВ “Інтернет мережа відеоспостереження” (ЄДРПОУ: 38766909).
************** ТОВ “Автоцентр Формула” (ЄДРПОУ: 33646514).
Фото: http://mykyivregion.com.ua
KиевVласть
27 лютого 2019 г. 13:45
Раздел: Територія розуму
Скільки ще буде будуватися Подільський міст не знає ніхто
“Я добудую міст, який почали зводити ще у 1979 році”. “Міст будують вже 40 років, документація на міст датована 1979 роком. Досі він не побудований…” Це цитати від Віталія Кличка 2017 року, який тоді пообіцяв його відкрити за три роки,тобто в 2020-му. Бог у поміч.
Цю його мантру про 40 років, покликану виправдати власну неквапливість в цьому питанні, підхопили і його підлеглі, і деякі експерти. Щоправда всі вони називають інші дати, більше вже про начебто існуючий проект чи то 1986-го, чи 1987 року.
Насправді перший офіційний документ щодо мосту датований 14 травня 1993 року, коли Кабінет Міністрів України за поданням Київської міської державної адміністрації своїм розпорядженням № 302-р затвердив техніко-економічні обґрунтування будівництва Подільсько-Воскресенської лінії Київського метрополітену та Подільського мостового переходу через р. Дніпро, розроблені інститутами “Київметропроект” і “Київшляхпроект”, і визначив термін будівництва 9 років.
До цього може щось і було в фантазіях, мріях, перспективних розробленнях, навіть мались позначки на схемах перспективного територіально-планувального розвитку Києва, картах генплану міста зразка 1966 року, згадка в тексті постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 13.05.1986 про початок будівництва Подільсько-Воскресенської лінії, але не більше того. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Напрацювання по техніко-економічному обґрунтуванню мостового переходу і вибору місця для нього тривали дуже довго.
Директор інституту “Київметропроект” Анатолій Волинський (Демократ. Україна, 1993 рік, 20 травня) свого часу розповів, що варіант техніко-економічного обґрунтування, затверджений Урядом 14.05.1993, був сімнадцятий числом. Усі попередні відхилялися роками на засіданнях містобудівної ради.
Тобто до згаданого розпорядження Кабміну нічого у вигляді документу, який би мав чинність і силу, не існувало.
Далі нами була затверджена Програма розвитку Київського метрополітену (розпорядження Представника Президента України в місті Києві № 1253 від 10.12.1993), в якій по рокам були розписані в т.ч. завдання по Подільсько-Воскресенській лінії метро до 2001 року.
На основі затвердженого Кабінетом Міністров України ТЕО Київсоюздорпроектом (генеральний проектувальник) з залученням проектних та наукових організацій в 1994 р. розроблено проект Подільського мостового переходу для суміщеного руху метрополітену і автотранспорту, кабельних комунікацій, а на окремих ділянках—трубопроводів. На всіх мостах і естакадах взаємне розташування автопроїздів і метро — у двох рівнях: в нижньому — колії метро: в верхньому — автопроїзди (джерело: Фукс Г. Б., Грищенко В. М., Корнєєв М. М. Новий міст через Дніпро в Києві // Будівництво України. — 1995. — № 5. — С. 28–32).
Розпочалися підготовчі та вишукувальні роботи, проект “утрясався” по ходу.
17 травня 1996 року, в останній робочий мій день на посаді голови КМДА, на нараді під моїм головуванням (вона також стала останньою в цьому статусі) було розглянуто питання про стан проектування та будівництва Подільського мостового переходу. Узято до уваги, що проектування мостового переходу остаточно закінчено.
Визначено, що загалом на виконання проектних та підготовчих робіт будівництва Подільсько-Воскресенської лінії метрополітену з Подільським мостовим переходом на 1996 рік необхідно було 1,1 трлн крб.
За рахунок бюджету міста та залучених позабюджетних джерел фінансування ми запланували покрити 50% вказаної суми (станом на травень вже було виділено 149,8 млрд крб). Решту 550 млрд крб Президент і Уряд обіцяли передбачити Проектом Державної програми соціального і економічного розвитку України на 1996 рік. Але, наскільки мені відомо, цього не було зроблено.
Ми би виконали намічене поза сумнівом, бо були налаштовані на результат. А гроші вибили би.
Але після цієї наради одразу відбувся “переворот на Хрещатику”, а нова адміністрація не надто активничала в цьому сенсі. Роботи загальмувалися. Були дві спроби їх відновити в 2003, здається, і в 2008-му, але реально вони пішли лише з приходом грошей під Євро-2012. Далі знову все застопорилося. Сьогоднішня ситуація відома.
Отже, міст будується не 40 років, а 26 (з 1993 року) — тобто з перевищенням на 18 років регламентованого Урядом терміну введення в дію загалом даної лінії метро.
Скільки будівництво ще триватиме, не знає ніхто.
Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 - 1998 рр.KиевVласть
20 лютого 2019 г. 11:00
Раздел: Тексти
У Печерського району Києва немає грошей на ремонт фасадів історичних будівель
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Печерської райдержадміністрації Сергій Мартинчук відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Печерської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю.
Довідка KV: Печерський район Києва як адміністративно-територіальну одиницю створено у 1921 році. Він найменший за територією та населенням район столиці, розташований у центральній частині міста. До його складу входять Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Лавра. Саме на території Печерського району розташовані Адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабмін, Національний банк та прокуратура.
Печерський район межує з Шевченківським, Подільським, Дніпровським (по річці Дніпро) та Голосіївським районами міста. Його межі визначають залізничний міст, бульвар Дружби Народів; Либідська площа, непарна сторона вул. Велика Васильківська, вул. Хрещатик (за виключенням Бессарабського ринку, Майдану Незалежності та Європейської площі); Володимирський узвіз по схилу до Паркової алеї; Паркова алея; Парковий міст та акваторія Дніпра.
Фінансування
Фінансування видатків проводиться з бюджету Києва (у тому числі, за рахунок субвенції з державного бюджету для надання грошової компетенції за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям населення відповідно до законодавства, що становить 5,7 млн гривень на рік).
Рішенням Київради від 21 грудня 2017 року № 1043/4050 “Про бюджет міста Києва на 2018 рік” зведений бюджет Печерського району в складі бюджету Києва затверджений в сумі 778 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду 683,7 млн гривень, видатки спеціального фонду 84,3 млн гривень (з них бюджет розвитку – 73,2 млн гривень).
Більшість видатків бюджету традиційно були спрямовані на соціально-культурну сферу (освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків бюджету становить 84,6%.
Читайте: На взятке задержан замглавы Печерской РГА
Фінансування проводилось виходячи з планових призначень, потреби розпорядників коштів у відповідних видатках та наявного фінансового ресурсу. У першочерговому порядку профінансовані видатки на захищені статті витрат: оплата праці, оплата послуг за спожиті тепло-енергоносії та харчування.
Громадські проекти
У 2018 році були успішно реалізовані 2 громадських проекти, а саме:спортивний комплекс у спеціалізованій школі № 47 імені Антона Макаренка;дитячий простір на території спеціалізованої школи №47 імені Антона Макаренка.
Для реалізації у 2019 році обрано 8 проектів. До голосування за них долучилися майже 7,5 тисяч осіб.
Читайте: За неделю киевлянами в Общественный бюджет-2020 было подано 33 проекта
Як у 2018 році латали дірки на дорогах
Комунальним підприємством “Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та обслуговуванню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва” виконано поточний (дрібний) ремонт вулично-шляхової мережі загальною площею 22 047,17 м. кв.
Також зроблено облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (14 од.); залито швів за допомогою швозаливника Crafco SuperShot (45 341 пог.м.); усунено ямковості за допомогою Crafco Magnum (1 505 м.кв.); влаштування пішохідних переходів з фігурних елементів мощення (вул. Городецького – 1 од.); влаштування підвищених пішохідних переходів (вул. Немировича-Данченка – 1 од.); влаштування “острівків” безпеки на пішохідних переходах (вул. Грушевського – 1 од.); відновлення розриттів після проведення робіт на інженерних мережах (6261,22 м.кв).
Читайте: На улице Грушевского в Киеве завершили обустройство “островков безопасности” (фото)
Виконано роботи з поточного (середнього) ремонту об'єктів вулично-шляхової мережі за адресами: бульв. Лесі Українки (від вул. Госпітальної до вул. Еспланадної – 4785 м.кв) та вул. Інститутська (від вул. Шовковичної до Кловського узвозу – 5150 м.кв).
Виконано заміну колесо-відбійної стрічки на оцинковану (288 м.п). Виконано заміну направляючого пішохідного огородження на оцинковане (1612 м.пг.). Встановлено антипаркувальних стовпчиків – 1100 од.
Влаштовано заїзні “кишені” для паркування в кількості 9 од. за адресами: вул. Генерала Алмазова – 2 кишені площею 287 м.кв; вул. Івана Мазепи – 3 кишені площею 185 м.кв; вул. Велика Васильківська ріг вул. Саксаганського – 2 кишені площею 109 м.кв; вул. Скоропадського – 2 кишені площею 117 м. кв.
Чому мало ремонтували міжквартальні проїзди та двори
В рамках Програми ремонту міжквартальних проїздів та прибудинкових територій виконано капітальний ремонт за адресами: пров. Лабораторний, 24; вул. Іоанна Павла ІІ, 23/35; вул. Івана Кудрі, 35-37; вул. Предславинська, 49.
Також комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, відповідно до звернень мешканців, було вжито заходів з ямкового ремонту асфальтного покриття прибудинкових територій загальною площею 1 300 кв. м.
Під час забудови Печерського району, свого часу забудовниками не були передані на баланс внутрішньо- та міжквартальні проїзди, які комунальними підприємствами району не обслуговувались.
Відповідно до розпорядження Київської місдержадміністрації (КМДА) від 27 квітня 2018 року № 707 “Про деякі питання закріплення внутрішньоквартальних проїздів”, Печерською РДА видано розпорядження від 23 травня 2018 року № 313, яким внутрішньоквартальні проїзди закріплено для подальшого утримання та експлуатації за КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”.
Оскільки закріплені міжквартальні проїзди не відносяться до прибудинкових територій, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, основним джерелом доходу якого є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, не має змоги належно обслуговувати закріплені проїзди.
З метою реалізації зазначеного розпорядження та належного утримання внутрішньоквартальних проїздів, Печерська райдержадміністрація звернулася до Київського міського голови щодо прискорення вирішення питання фінансування (визначення джерел фінансування на ремонт та утримання закріплених внутрішньоквартальних проїздів). На даний час вищевказане питання перебуває на розгляді відповідних структурних підрозділів КМДА.
Розриття “Київенерго”
На даний час в Києві та зокрема в Печерському районі склалася негативна ситуація щодо відновлення асфальтового покриття в місцях, де ПАТ “Київенерго” проводило роботи з усунення аварій на балансових мережах.
Відповідно до рішення Київради від 24.04.2018 № 517/4581 Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва було припинено, договір з ПАТ “Київенерго” розірвано. КМДП, на виконання вищевказаного рішення Київради, визначено теплопостачальною організацією КП “Київтеплоенерго”, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади Києва.
ПАТ “Київенерго” відмовляється від проведення робіт по відновленню (асфальтуванню) порушеного благоустрою після проведення аварійних робіт. В свою чергу, КП “Київтеплоенерго” не приймало на себе зобов’язання з відновлення благоустрою на територіях, на яких ПАТ “Київенерго” здійснювалися роботи з ліквідації аварійних пошкоджень.
Читайте: Столичная власть намерена судиться с “Киевэнерго” из-за сотен разрытий дорог после проведения ремонтов
Ремонт інженерних мереж
В Печерському районі існує проблема зношеності зовнішніх теплових та водопровідних мереж. Тривалий час на інженерних мережах не проводились ремонтні роботи, їх аварійний стан призводить до тривалих відключень житлових будинків від гарячого, холодного водопостачання та теплопостачання, що спричиняє соціальну напругу серед мешканців району.
На даний час фахівцями Печерської РДП та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” проводиться відповідна робота по підготовці заходів з комплексного ремонту прибудинкових територій житлових будинків, які передбачають:
капітальний ремонт інженерних мереж (газ, каналізація, холодне, гаряче водопостачання та опалення);повне відновлення асфальтового покриття; встановлення опор зовнішнього освітлення.
Складені поадресні переліки будуть надані як пропозиція до Програми економічно-соціального розвитку Києва на 2019 рік.
Реставрація об'єктів культурної спадщини
Серед житлових будинків, які перебувають в управлінні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, 140 будинків віднесено до об’єктів культурної спадщини. Більшість цих будинків розташована у центральній частині Києва на вулицях Хрещатик, Городецького, Грушевського, Лютеранській, Шовковичній, Шота Руставелі, Липській.
Зазначені будинки переважно збудовані до 1917 року та забудови періоду післявоєнних років, мають складну архітектурну форму виступаючих елементів (фігурне оздоблення, ліпнина), карнизів. Наразі за віком та терміном безремонтної експлуатації фасади вказаних будинків перебувають в незадовільному технічному стані і потребують реставрації.
Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” ремонт пам'яток місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Київської міськдержадміністрації (КМДА) та науково-проектної документації. Виготовлення такої документації потребує залучення значної суми коштів і виконати її замовлення за рахунок балансоутримувача не видається за можливе. Печерська РДА звернулася до КМДА з проханням передбачити видатки в бюджеті Києва на виготовлення науково-проектної документації для реставрації об’єктів культурної спадщини.
Читайте: Печерская РГА на льготных условиях передала в аренду помещение общины Киева под приемную депутата Киевсовета Терентьева на 2 года
Крадіжки ліфтів
В Печерському районі налічується 1228 ліфтів із них 455, які відпрацювали понад 25 років.
У 2018 році у зв’язку з викраденням ліфтового обладнання було зупинено 237 ліфтів. Після встановлення фактів викрадення ліфтового обладнання до відділу Нацполіції було надано заяви відповідного змісту. Грабіжників, які викрали обладнання за адресами: вул. Гусовського, 12/7 та провул. Виноградний, 1/11, було спіймано і притягнуто до кримінальної відповідальності.
Щорічно під час формування бюджетного запиту Печерська РДА надає пропозиції до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури для включення їх до адресного переліку для виконання робіт із заміни або реконструкції ліфтів у житлових будинках Києва.
Ремонт будинків
Згідно з переліком, затвердженим розпорядження Печерської РДА від 1 лютого 2018 року № 91 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році” (зі змінами), проводились роботи по ремонту сходових клітин та ремонту покрівель.
Станом на 4 грудня 2018 року виконано:
ремонт сходових клітин: вул. Івана Мазепи, 11-А; пров. Микільський, 1/25; вул. М. Омельяновича-Павленка, 19; вул. Леоніда Первомайського, 4; вул. Леоніда Первомайського, 5; вул. Рибальська, 13; вул. Копиленка, 3; вул. Копиленка, 3-А; вул. Євгена Гуцала, 4; бульв. Лесі Українки, 28-А; вул. Анрі Барбюса, 56; бульв. Лесі Українки, 24; вул. Івана Кудрі, 37-А; вул. Чигоріна, 49; вул. Бастіонна, 10; вул. Бастіонна, 12; вул. Бастіонна, 14-А; вул. Бастіонна, 4; пров. Бастіонний, 7; вул. Михайла Бойчука, 12; вул. Михайла Бойчука, 12-А; вул. Михайла Бойчука, 13-А; вул. Остапа Вишні, 3; вул. Михайла Драгомирова, 10/10; бульв. Д. Народів, 4/6; вул. Професора Підвисоцького, 12-А; вул. Професора Підвисоцького, 20.
капітальний ремонт покрівель: вул. Предславинська, 51; вул. К. Гордієнка, 2-А; Кловський узвіз, 14-Б.
Щодо нарікань на роботу підрядних організацій інформуємо, що під час проведення робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва надходили звернення від мешканців будинків. Під час виконання робіт всі питання опрацьовані, зауваження висловлені мешканцями усунуті в межах компетенції та плану проведення робіт. Після завершення робіт звернення від мешканців щодо нарікань на виконавців робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва не надходили.
Читайте: Печерская РГА опровергает обвинения аудиторов КГГА
Скарги громадян
Стосовно неякісного надання комунальних послуг до комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” мешканці частіше звертаються з питання капітального ремонту покрівель в будинках, ремонту під’їздів, заміни вікон в під’їздах, постачання гарячої води, вивезення сміття з прибудинкової території.
До КБУ “Контактний центр міста Києва” надходить велика кількість звернень стосовно відсутності опалення, гарячого водопостачання, проведення ремонту у будинках, непрацюючих ліфтів, прибирання під’їздів та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення побутових відходів.
До відділу роботи із зверненнями громадян від мешканців надходить велика кількість звернень з приводу неякісного надання комунальних послуг. В першу чергу, громадяни скаржаться на відсутність ремонту в будинках, неякісну подачу опалення в будинки та квартири, перебої у гарячому водопостачанні, несвоєчасне вивезення побутових відходів з прибудинкових територій. Найбільше скарг надходить з приводу гарячого водопостачання та вивезення сміття.
Читайте: Депутат Киевсовета Алла Шлапак в очередной раз просит районные власти организовать вывоз мусора на Печерске
Всі скарги мешканців району ретельно та оперативно опрацьовуються.
Дератизація та дезінсекція будинків
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” для проведення робіт з дератизації та дезінсекції в допоміжних приміщеннях та прибудинкових територіях підпорядкованих житлових будинків комунальної власності укладено договір зі спеціалізованою організацією ТОВ “Емпекс”.
Працівниками ТОВ “Емпекс” проводиться дератизація та дезінсекція по мірі необхідності, за заявками підпорядкованих КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” житлово-експлуатаційних дільниць, таких як: “Хрещатик”, “Липкижитлосервіс”, “Печерськжитло”, “Печерська брама”.
Власникам влаштованих в житлових будинках закладів харчування, продуктових магазинів вручаються приписи-вимоги щодо вжиття заходів з проведенню робіт з дезінсекції та дератизації, а також належного утримання підсобних приміщень і території, де встановлені сміттєві контейнери.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
Станом на 4 грудня 2018 року на території Печерського району нараховується орієнтовно 55 об’єктів будівництва. Переважно, це будівництво житлових будинків, офісних та багатофункціональних центрів.
З них декілька об’єктів будівництва можна віднести до переліку таких, що викликають найбільшу соціальну напругу в районі:
Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями дипломатичних представництв, резиденції послів іноземних держав з підземними паркінгами на бульварі Дружби Народів, 13-А;
Будівництво об’єкта громадського харчування” на бульварі Дружби Народів, 13 літ “Б”;
Будівництво житлового будинку у провулку Микільському, 7;
Передбачене будівництво житлового комплексу у провулку Бастіонному (12 земельних ділянок);
Реконструкцiя примiщень нежитлової будiвлi (лiт. Н) на вулиці Товарнiй, 1.
Печерська райдержадміністрація в межах компетенції та наданих повноважень розглядає питання, які виникають у зв’язку з проблемним будівництвом, в тому числі в рамках діяльності робочої групи з моніторингу та контролю щодо виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Печерського району Києва, створеної розпорядженням Печерської РДА від 27 квітня 2016 року № 220.
За результатами напрацювань надсилаються запити до відповідних установ, здійснюється збір та аналіз наявної інформації та матеріалів, які в подальшому, направляються до КМДА, правоохоронних органів та органів державного архітектурно-будівельного контролю.
На сьогоднішній день, на території Печерського району Києва відсутні об’єкти будівництва, що пов’язані з проблемами ошуканих інвесторів.
Звернень від громадян та громадських організацій від імені інвесторів, які виступили інвесторами проблемного будівництва, до Печерської райдержадміністрації не надходять.
Печерська РДА готова, у разі необхідності, надавати інвесторам консультативну та іншу передбачену законодавством допомогу.
Читайте: Киевляне возмущены реконструкцией кинотеатра “Зоряний”, лишающей здание черт модернизма
Школи та садочки
Цього року відновив роботу заклад дошкільної освіти № 48 на вул. В. Тютюнника, 5-А. Під час відкриття садочка було передано інтерактивну дошку для навчання від Посольства Китайської Народної Республіки в Україні у рамках співпраці з Печерською райдержадміністрацією.
Також у закладі дошкільної освіти № 48 встановлено кухонне обладнання, телевізори, піаніно, килими, окрім цього, заклад оснащений новими меблями, м’яким інвентарем, посудом та розвиваючими іграшками.
Читайте: Капремонт в школе №133 по-печерски: подрядчик ремонтирует не все туалеты
Відповідно до розпорядження КМДА від 1 червня 2017 року № 382 “Про реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району Києва на вулиці Лейпцизькій, 11-А у Печерському районі” у 2018 році здійснюється реконструкція закладу. Замовником робіт та розпорядником коштів визначено КП “Спецжитлофонд”.
Задля розвитку культури в Печерському районі 15 листопада 2018 року було відкрито оновлену філію Дитячої музичної школи № 27. В цій музичній школі проведено поточний ремонт, в рамках якого відбулися улаштування внутрішніх інженерних мереж та ремонт всіх внутрішніх приміщень. На сьогодні у ДМШ № 27 працює 68 викладачів та навчається 473 учні, з них 420 учнів бюджетного навчання та 53 учні відділення самоокупності.
Печерськ спортивний
З метою покращення спортивної інфраструктури в Печерському районі, відповідно до розпорядження КМДА від 30 листопада 2017 року № 1522 “Про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям”, в спеціалізованій школі № 80 (бульвар Дружби Народів, 12-Б) та гімназії № 109 ім. Т. Шевченка (вул. Панаса Мирного, 24) виконуються роботи з будівництва (реконструкції) футбольних полів зі штучним покриттям.
Також на балансі управління освіти та інноваційного розвитку перебувають дві спортивні школи (Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 (вул. Бастіонна, 3/12, вул. Раєвського, 25, вул. Московська, 39) та Спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 9 (вул. Бастіонна, 7/18); три заклади, в яких є плавальні басейни (школа І-ІІІ ступенів № 78 (вулиці Шота Руставелі, 47); школа І-ІІІ ступенів № 134 (Печерський узвіз, 13); заклад дошкільної освіти № 205 (на вулиці Московській, 39-А). Басейни використовуються за призначенням учасниками навчально-виховного процесу для здорового способу життя.
Однією із головних подій 2018 року стало започаткування турніру з футзалу “Ліга Печерська” серед державних та силових структур, що розташовані на території Печерського району Києва. З метою сприяння розвитку та популяризації міні-футболу (футзалу), підвищення рівня спортивної майстерності учасників, пропаганди спорту та здорового способу життя, встановлення дружніх контактів між організаціями та колективами, створення умов для неформального спілкування.
У листопаді 2018 року старувала XXIII Спартакіада “Під золотими куполами Печерська” серед студентів вищих навчальних закладів та студентів коледжів та технікумів Печерського району.
Нові сквери Печерського району
У 2018 році на обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень знаходиться 347,1 га зелених насаджень (парки – 211, 21 га; сквери – 7, 19 га; бульвари – 14, 4га; інші впорядковані зелені насадження – 48,19 га; вуличні насадження – 59, 02 га; зелені насадження на транспортних розв’язках – 7, 13 га).
Нещодавно біля станції метро “Кловська” разом з громадськістю відкрили новий сквер, в якому встановили сучасні лави та урни для сміття, виконали озеленення території, зокрема, висадили декоративні рослини, дерева, злакові трави.
Підписано меморандум з Посольством Латвійської Республіки в Україні, в рамках якого буде реалізовано проект з влаштування Латвійського скверу, розташованого неподалік від самого Посольства Латвії. Ідея полягає в тому, що цей простір перетвориться на сучасну своїми архітектурними рішеннями європейську зону відпочинку з національними латиськими мотивами та символами.
Разом з Посольством Китайської Народної Республіки під час підписання Меморандуму про дружбу та співпрацю розглянули питання щодо створення та облаштування в Печерському районі поблизу райдержадміністрації скверу Китайської Народної Республіки із використанням національної символіки та мотивів КНР.
Безпека мешканців району
Згідно з статистикою ГУ Нацполіції у Києві, Печерський район є одним з безпечних в районів столиці у порівнянні з іншими районами міста.
Для співпраці і взаємодії Печерською РДА узгоджується підписання меморандуму про співпрацю між КП “Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, Печерським районним військовим комісаріатом та Печерським управлінням поліції на 2019 рік щодо зміцнення громадської безпеки та порядку, підвищення ефективності протидії правопорушенням, вжиття заходів з благоустрою, захисту прав і свобод людини, забезпечення оборонної та мобілізаційної роботи.
У 2018 році з метою забезпечення правопорядку в Печерському районі підписано Меморандум про партнерство та співпрацю з Печерським управлінням поліції та громадським формуванням “Муніципальна варта”.
Читайте: В Киеве создали “Муниципальную варту” для охраны порядка и государственной границы
З метою оперативного обміну даними при управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації цілодобово функціонує оперативна служба оповіщення та зв’язку.
Основними завданнями відділу є здійснення моніторингу обстановки та прогнозування ситуації, що може статися в районі при виникненні надзвичайної ситуації; контроль за станом оперативної обстановки в районі, що пов’язана з виникненням надзвичайних подій.
У разі надзвичайної ситуації оперативні чергові відділу зв’язку та оповіщення співпрацюють з фахівцями відділу з питань надзвичайних ситуацій, Печерським райуправлінням ГУ ДСНС у Києві, Печерським управлінням поліції та диспетчерською службою Києва “ГородОк”.
Лікування у Печерському районі
Система надання медичної допомоги на території Печерського району представлена закладами районного підпорядкування (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, КНП “Консультативно-діагностичний центр”; Госпіталь для інвалідів війни “Печерський”, Центр “Здоров’я”) та закладами міського підпорядкування (КМКЛ №12, КМКЛ №17, Олександрівська міська клінічна лікарня, Київський міський пологовий будинок №1, Перинатальний центр Києва Дитяча клінічна лікарня №7, Київський міський психоневрологічний диспансер №2).
На медичному обліку в закладах районного підпорядкування перебувають 139 146 осіб, з них 17 549 – діти у віці до 18 років. Станом на 16 листопада 2018 року підпорядкованим Печерській РДА Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району взято на облік 2 878 осіб (з них 882 - діти у віці до 18 років), які тимчасово переселені з АР Крим та територій ОРДЛО.
Також здійснюється надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, яку забезпечують 60 лікарів КНП “ЦПМСД” Печерського району, з них 40 – сімейні лікарі, 14 – педіатри, 6 – дільничні терапевти Станом на 22.11.2018 року підписано декларації з 41 311 пацієнтами (32,12% від загальної кількості населення).
На даний час районна мережа амбулаторій відповідає потребам населення району щодо надання первинної медико-санітарної допомоги. Проте існує необхідність створити амбулаторію загальної практики/сімейної медицини в мікрорайоні вулиць Саперне Поле – Академіка Філатова - Івана Кудрі, у якому ведеться інтенсивне будівництво житлових будинків, частина з яких вже введена в експлуатацію.
Для забезпечення у 2018 році населення Печерського району безкоштовними та пільговими медикаментами у відповідності до постанови Кабміну від 13.12.2017 №1009 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303” кошторисом КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району передбачено 1 478,3 тис. гривень, що становить лише 52,0% від потреби.
З метою забезпечення печерян ліками на території Печерського району функціонує 18 аптек та аптечних пунктів, які відпускають населенню лікарські препарати в рамках Урядової програми “Доступні ліки”. Протягом 10 місяців 2018 року аптечним закладам відшкодовано 1 893 487 гривень за 33 145 рецептах, що були видані лікарями 15 397 особам.
Мешканці Печерського району, хворі на інсулінозалежний цукровий діабет, у січні-червні 2018 року отримували препарати інсуліну у необхідній кількості через аптеки № 114 та №125 КП “Фармація”. Вартість відпущених мешканцям Печерського району препаратів інсуліну відшкодовується Комунальному підприємству “Фармація” розпорядником бюджетних коштів відповідного рівня у встановленому порядку. Протягом 10 місяців 2018 року для населення району лікарями-ендокринологами виписано 2 302 рецепти на препарати інсуліну з врахуванням референтних цін на суму 1 768 807,54 гривень.
Надання медичної допомоги населенню у зазначених підрозділах здійснюється як на безкоштовній основі, так і згідно з тарифами, затвердженими в установленому порядку (розпорядження КМДА №1188 від 07.12.2015 “Про внесення змін до розпорядження КМДА від 24 вересня 2014 року №1055 “Про встановлення тарифів на платні послуги зі стоматологічної допомоги, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я м. Києва”; від 26 січня 2016 року №27 “Про внесення змін до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 26 лютого 2015 року №171 “Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними комунальними закладами охорони здоров’я”).
Зубопротезування пільговим верствам Печерського району здійснюється на базі зубопротезного відділення КНП “Консультативно-діагностичний центр” Печерського району. Черга на безкоштовне зубопротезування серед ветеранів Другої світової війни відсутня. Протягом І півріччя 2018 року запротезовано 94 особи, з них інваліди війни – 7 осіб, учасники бойових дій - 5 осіб, учасники війни - 5 осіб, прирівняні - 9 осіб, пенсіонери – 64 осіб, постраждалі від аварії на ЧАЕС – 9 осіб. Зубопротезування виконано на суму 93,073 тис. грн. з урахуванням вимог постанови Кабміну від 04 червня 2015 року №389.
Протягом 9 місяців 2018 року силами лікувально-профілактичних закладів районного підпорядкування за допомогою “швидких тестів” на наявність антитіл до ВІЛ обстежено 5 628 осіб. Позитивний результат дослідження мали 21 особа (0,37% з числа обстежених).
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
Фото: politrada.comKиевVласть
15 лютого 2019 г. 07:15
Раздел: Новини
Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 15 февраля 2019 года (полный список населенных пунктов)
Сегодня, 15 февраля 2019 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Барышевском, Белоцерковском, Бориспольском, Бородянском, Броварском, Васильковском, Вышгородском, Володарском, Згуровском, Иванковском, Кагарлыцком, Киево-Святошинском, Макаровском, Мироновском, Обуховском, Переяслав-Хмельницком, Рокитнянском, Сквирском, Таращанском, Фастовском и Яготинском районах. Без света останется и часть населенных пунктов Ирпенского региона.
Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте "Киевоблэнерго".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии - ниже в таблице.
Районний підрозділ
Населений пункт
Вулиця
Роботи
Час пров. робіт
Баришівський
с.Ярешки
ферма
Технічне обслуговування
з 9 по 17 год
Баришівський
с.Ярешки
ферма
Технічне обслуговування
з 9 по 17 год
Баришівський
с.Селичівка
вул.Чехова
Технічне обслуговування
з 9 по 17 год
Білоцерківський
Томилівка
Центральна
чистка траси
з 8 по 16 год
Білоцерківський
Макіївка
Гордіївська, Зоряна
чистка траси
з 8 по 16 год
Бориспільський
м. Бориспіль (Розвилка), с. Городище, с. Рогозів, с. Киртївщина
населені пункти повністю
Ремонт обладнання на ПС "Рогозівь"
з 8 по 17 год
Бородянський
с.Озірщина
Шевченко
Чистка траси
з 9 по 16 год
Бородянський
с.Озірщина
Гагаріна
Чистка траси
з 9 по 16 год
Броварський
с. Гоголів
Зоряна, Некрасова
ЧИСТКА ТРАСИ
з 8 по 17 год
Броварський
с. Гребельки
Гагаріна, Леніна, пр. Польовий
КАП.РЕМОНТ ПОВІТРНОЇ ЛІНІЇ(ПЛ)
з 8 по 17 год
Броварський
с. Погреби
Соборна, Некрасова
ЧИСТКА ТРАСИ
з 8 по 17 год
Броварський
смт В. Димерка
Заліська, Квітнева, пр. Богданівський, Пушкіна, Січнева
КАП. РЕМОНТ НА ТП
з 8 по 17 год
Васильківський
с.Липовий Скиток
вул. Кооперативна,
Технічне обслуговування
з 8 по 17 год
Васильківський
с.В Вільшанка
колгосп
Технічне обслуговування
з 8 по 17 год
Вишгородський
с.Лютіж, Старі Петрівці
С/Т Міраж вйськова частина (Лютіж), с/ Дніпро, ТОВ КОМТУРСЕРВІС
ремонтні роботи
з 8 по 17 год
Вишгородський
с.Вища Дубечня
вул. Київська, Лугова, Жовтнева, Леніна, Перемоги
чистка траси
з 8 по 18 год
Вишгородський
Осещина Хотянівка
Частково
Нові приєднання
з 8.30 по 18 год
Вишгородський
Осещина
Частково
Нові приєднання
з 8.30 по 18 год
Вишгородський
В.Дубечня, Пірново, Воропаїв частково
В.Дубечня, Пірново, Воропаїв частково
Ремонт РПТ 657
з 8.30 по 18 год
Володарський
с. Зрайки
Лісова
чистка траси
з 8 по 17 год
Згурівський
с.Нова Олександрівка
вул.Українська (частково), завод "Олвін"
Капітальний ремонт
з 9 по 17 год
Іванківський
с.Зорин, с.Губин, с.Гарбарня, с.Горностайпіль, с.Страхолісся, с.Медвин
Весь населений пункт
Розчистка траси
з 8 по 17 год
Іванківський
с.Розважів, с.Ставрівка, х.Шевченкове
Весь населений пункт
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Ірпінський
м. Ірпінь
вул. Північна, Молодіжна
чистка траси
з 8 по 17 год
Ірпінський
смт. Коцюбинське
вул. Чапаєва, Лісова, Шевченка
Ремонт Р-0,4кВ Л-4
з 8 по 17 год
Кагарлицький
с.Слобода
Госп двір
ТО Розчистка траси
з 13 по 17 год
Кагарлицький
с.Пивці
вул. Центральна
ТО Розчистка траси
з 8 по 17 год
Кагарлицький
с.Слобода
вул Площа Слави, Леніна
ТО Розчистка траси
з 8 по 12 год
К.-Святошинський
Петрпавлівська Борщагівка
Шевченка, Жовтнева
чистка траси
з 9 по 17 год
Макарівський
ПЛ-10 Л-18 Забуяння
Все село
Технічне обслуговування
з 8 по 19 год
Миронівський
с.Росава
вул.Молодіжна, побут
розчистка траси
з 8 по 16 год
Миронівський
с.Владиславка
вул. Кириченка, побут
розчистка траси
з 8 по 17 год
Обухівський
с.Красне Перше
Шевченка
ЧИСТКА ТРАСИ
з 8 по 17 год
Обухівський
смт.Козин
Солов"яненка, 369, 369-А, ТОВ "Культурно - оздоровчий центр "ПРОЛІСОК"
КАП.РЕМОНТ ТП
з 8 по 16 год
Обухівський
с.Халеп'я
Комсомольська; Окружний; Бобрицька; Шкільний
Технічне обслуговування
з 8 по 16 год
П.-Хмельницький
Помоклі
Травнева
чистка траси
з 8 по 17 год
П.-Хмельницький
Гланишів
Леніна
чистка траси
з 8 по 17 год
Рокитнянський
Рокитне
Телешівська, Залізнична
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Сквирський
м.Сквира
вул.Миру
Технічне обслуговування
з 8 по 17 год
Сквирський
с.Пустоварівка
вул.Гагаріна
Технічне обслуговування
з 8 по 17 год
Сквирський
с.Пустоварівка
вул.Вишнева
Технічне обслуговування
з 8 по 17 год
Таращанський
Северинівка
Надрічна
Розчистка траси
з 8 по 17 год
Таращанський
Северинівка
Центральна
Розчистка траси
з 8 по 17 год
Фастівський
Кожанка
весь населений пункт
Технічне обслуговування
з 8 по 17 год
Фастівський
Оленівка
Шевченко
Технічне обслуговування
з 8 по 17 год
Яготинський
м.Яготин
вул.Толбухіна, пров.Толбухіна
Т.О. Чистка траси ПЛ
з 9 по 16 год
Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения KV будет сообщать читателям по мере возможности.
Напомним, 7 ноября ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года.
Более 89% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежит компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являются собственностью российской компании VS Energy. Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействию с организациями россиян за рубежом.
Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 14 февраля 2019 года (полный список населенных пунктов)
Фото: phoneinf.com
KиевVласть
26 січня 2019 г. 11:15
Раздел: Стиль
Рятуйте власні душі та тіла!
Останнім часом помічаю: одночасно зі словосполученням “екологія в Україні” в більшості людей виникає низка, зазвичай, негативних асоціацій. Якщо ви безтурботний виняток і при цьому живете таки в Україні, то, радше за все, від екології в нашій державі постраждали ще до народження. Отож тепер сліпі й глухі – телевізор з цієї причини не дивитесь, а оскільки на додачу ще й паралізовані, то й на вулицю не маєте змоги виходити, тож і не бачите засміченості нашого повсякденного життя. Можна сказати, пощастило...
Я ж пересічна й відносно поки що здорова українка. Маю брата, який інколи вмикає телевізор і дивиться те, від чого можна з глузду з’їхати. Для прикладу – вчора була передача про генетично модифіковані продукти. Мовляв, ніхто не знає, скільки їх і на яких саме полях небезпечні для майбутніх поколінь продукти вирощуються. Самі розумієте, коли навіть колорадський жук, послуговуючись інстинктами, а не інтелектом, відмовляється картоплю їсти, то... в магазини її не варто завозити.
Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV”
Але в магазинах є все – найбільше ж там небезпечного для здоров’я. І на продуктах не пишуть, чим саме можна отруїтися, яким барвником чи консервантом. Нині тушковане м’ясо, як з’ясувала з тієї ж телепередачі, має з тваринним продуктом зв'язок тільки за назвою, зазвичай у банки пакують сою – знову ж таки модифіковану. Додають її ж у ковбасу. А в улюбленій мною згущенці не те що, власне, молока немає, роблять її з пальмової олії з додаванням... шпалерного клею! І що, когось покарали? Ні. Ми споживаємо те, що дають, і тим перекреслюємо не лише власне майбутнє, а й наступних поколінь.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Інколи я думаю – а якби на продуктах писали, з чого вони складаються, й не приховували, що є в них отрута, то чи відмовлялися б від них українці? Хтозна. Не відмовляється ж більшість наших громадян від алкоголю. За деякими з соціологічних досліджень, ми є однією з найпитущіших націй і поступаємося в своїй любові до горілки хіба що росіянам. Причому труять свій організм алкоголем не лише дорослі, а й насамперед діти. Хто кого переп’є – найпоширеніший вид спорту.
До речі, про спорт. Від негативу, який вихлюпується з телеящика, часто тікаю на вулицю. Щодо спортивних секцій, то їх нині не густо та й не дешеві вони. Найкраще оздоровлення – прогулянки. Домовляюся з подружками, й уперед – на берег річки чи до лісу. Виходжу за двері квартири й минаю смердючий сміттєпровід – особливо дошкуляє він улітку. Далі – подорож ліфтом, стіни якого помережено написами, що свідчить про екологію наших душ. Про неї ж свідчать і зламані деревця біля під’їзду. Доки йдеш вулицею, зустрічаєш чимало людей, які тримають у руках пляшки й дудлять пиво чи слабоалкогольні напої “з горла”. І байдуже їм до недавно ухваленого закону, за яким розпивання спиртних напоїв у громадських місцях заборонено. Оце ігнорування законів уже в крові моїх співгромадян, і хто знає, чи не результат він вживання усе тих же генетично модифікованих продуктів?
Маємо “ігнор-совєтікум нерозумний”. Цей підвид людини обов’язково кидає папірця чи недопалка, пляшку повз урну. Він ніколи не поступиться місцем старенькій, яка ледь стоятиме над ним, коли зручно вмоститься з пляшкою в руці на сидінні автобуса чи тролейбуса. Коли ж отакі ”ігнор-совєтікуми нерозумні" дорослішають, то зазвичай на вкрадені гроші купують машини й не пропускають стареньких навіть на пішохідних переходах. Машини, в свою чергу, також вносять свою часточку отрути в наше довкілля.
Найнаочніше ж бачиш ступінь людського звиродніння, коли приходиш на берег річки – засмічено його так, що стає по-справжньому страшно. І це Дніпро, оспіваний народом нашим! Хто не бачив отих куп сміття, дислокованих зазвичай поблизу пляжів, той (читай початок цієї статті) постраждав ще до народження.
А тепер питання: що ж робити? Примиритися? Чи почати, як деякі старенькі, інших перевиховувати? Хоча хто в наш час старих (хай вони й мудрі) нині слухається? Залишається хіба що почати з себе. По-перше, усвідомити те, що ніхто не скасовував давньої істини: “У здоровому тілі – здоровий дух”. Отож варто берегти здоров’я і дароване нам Богом вмістилище душі – дивовижі й можливості якої не кожен може і не завжди прагне осягти. Звісно, не смітити самому. Інколи доведеться й за іншими прибирати – скажімо, нині поширився волонтерський рух, учасники якого влаштовують генеральні прибирання в садах і парках, саджають дерева. Адже держава в нас одна, і планета Земля – також. А ми її діти, які з віком мають розумнішати, а не навпаки.
Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV”KиевVласть
9 січня 2019 г. 11:00
Раздел: Тексти
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Третє інтерв'ю цієї серії з головою Деснянської РДА Геннадієм Заболотним.
Довідка KV: Деснянський район Києва з'явився у 1987 році і початково мав назву Ватутінський. У жовтні 2001 року район отримав сучасну назву в результаті проведеної територіальної реформи. Сьогодні до його складу входять масив Вигурівщина-Троєщина, селище Троєщина, житловий масив Лісовий, селище Биківня, зелена зона на Дніпровських островах, лісопарковий пояс. Також територією району тече річка Десенка.
На північному-заході Деснянський район межує з Оболонським районом (Північний міст, акваторія річки Дніпро), на півдні і південному заході - з Дніпровським районом (проспект Генерала Ватутіна, вул. Братиславська, Курнатовського, Миропільська і територія ДВРЗ), на північному сході - з Броварським районом Київської області (міська смуга, Броварський проспект, межа Лісового масиву, Дніпровського лісництва).
Фінансування
KV: Скільки коштів було виділено на розвиток Деснянського району у 2018 році?
Геннадій Заболотний: Бюджетні асигнування для нашого району на 2018 рік були затверджені у сумі 1 млрд 907 млн 113,44 тис. гривень. У 2018 році практично всі ці кошти були використані на розвиток району. Економія незначна – за рахунок тендерних закупівель.
З цих коштів найбільші видатки були направлені на здійснення капітального ремонту (158,3 млн гривень), будівництва (43,8 млн гривень), придбання обладнання (25,9 млн гривень) та техніки (5,2 млн гривень).
У рамках капітальних ремонтів на житлово-комунальне господарство було використано 138 млн гривень, з який трохи більше 20 млн гривень було направлено на ремонт міжквартальних проїздів.
KV: Чи були виділені Деснянському району субвенції з державного бюджету?
Г.З.: Субвенції були отримані на фінансування нової української школи (6 млн гривень) та здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій (296,5 тис. гривень).
KV: Депутати Верховної Ради та Київради у 2018 році допомагали району?
Г.З.: Так. Завдяки всебічному сприянню Київського міського голови та активній підтримці депутатів Верховної Ради та Київської міської ради нам вдалося зробити чимало для поліпшення життя наших громадян. Ми продовжили роботу, спрямовану на вирішення першочергових соціальних проблем, вирішили нагальні завдання в сфері житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров'я, які ставили перед собою в 2018 році.
KV: У 2018 році у Деснянському районі реалізовувалися громадські проекти?
Г.З.: Так, було 11 громадських проектів на суму 12,2 млн гривень. Сьогодні з них реалізовано 9. Ще 2 проекти знаходяться на виконанні. Більшість громадських ініціатив стосувалася закладів освіти.
Завдяки громадському бюджету у 2018 році була проведена заміна вікон у школі № 321 (вул. Драйзера, 40-Б) та школі № 300 (просп. Маяковського, 93-Г), здійснено капітальний ремонт актової зали школи №263 (вул. Олександра Сабурова, 19-Б). Також реконструйовано стадіон шкіл № 300 та 301, споруджено “Футбольне поле - Спортивне містечко” на території школи № 259 (просп. Маяковського, 21-г), спортивний футбольний майданчик на вул. Градинській, 3-5, дитячий спортивний комплекс по вулиці Миколи Закревського, 85, і проведено реконструкцію спортивного майданчика на бульварі Бикова, 7-А.
Читайте: От Кличко и Заболотного требуют вынудить нерадивого подрядчика достроить по проекту стадион школ №300 и №301
На стадії завершення обладнання спортивного ігрового майданчику на вул. Градинській, 9-11.
Також завдяки громадському бюджету проводиться реконструкція будівлі на проспекті Маяковського, 15, для розміщення зали урочистих подій. Діючий РАЦС знаходиться у цій же будівлі на четвертому поверсі. Новий буде розміщуватися на першому поверсі. У 2018 році завершено основну частину фасадних робіт, прокладені внутрішні мережі та комунікації, проведено зонування приміщення та залита підлога. Вже здійснені тендерні закупівлі меблів. Роботи тривають згідно графіку.
KV: Які бюджетні запити від району були на 2019 рік?
Г.З.: Рішенням сесії Київради від 13.12.18 № 416/6467 “Про бюджет міста Києва на 2019 рік” головному розпоряднику коштів - Деснянській РДА передбачено видатки в загальній сумі 2 114,8 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду - 1 810,3 млн гривень та видатки спеціального фонду – 304,5 млн гривень (з них видатки бюджету розвитку - 247,0 млн гривень).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Проте, існує загальна додаткова потреба в видатках на 2019 рік, згідно бюджетних запитів, наданих розпорядниками коштів, для Деснянського району. Вона складає 534,6 млн гривень, у тому числі по загальному фонду 66,6 млн гривень та по спеціальному фонду (бюджету розвитку) 468,0 млн гривень.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Чи багато уваги у 2018 році приділялося ремонту доріг Деснянського району?
Г.З.: Кошти на дороги загального користування витрачалися мало. Робили переважно аварійно-ямковий та середній ремонт.
У 2018 році працівники ШЕУ Деснянського району ліквідували більше 5 тис. кв. м аварійно-небезпечної ямковості, виконані роботи з дрібного ремонту 9 тис. кв. м асфальтобетонного покриття та виконали поточний ремонт асфальтобетонного покриття загальною площею 8 577 кв. м.
За 21 адресою проведено капітальний ремонт міжквартальних проїздів та прибудинкових територій. Зокрема по вул. Беретті, 6-А, 6-Б; Лаврухіна; Закревського, 31, 31-В; Драйзера, 9-В; Мілютенка, 14-16; Бальзака, 84; Радунській, 38.
Зроблено проїзд по вул. Лаврухіна від будинку №7 до буд. №11. Відремонтовано заїзд між вул. Шолом-Алейхема, 7/20, та вул. Мілютенка, 22, та вздовж Шолом-Алейхема, 9, 11, 13. А також заїзд до будинків на вул. Мілютенка, 28, 26 та 24.
Було організовано проведення обов'язкового технічного нагляду за роботою підрядників. В результаті первині претензії до їх роботи були, але до конфліктів не доходило. Все було виправлено і зроблено нормально.
KV: У 2019 році плануєте зосередитися на таких же роботах?
Г.З.: На 2019 рік з міського бюджету виділено 34 млн гривень на ряд об'єктів. Йдеться про комплексний розвиток інженерно-транспортної інфраструктури району, у тому числі у селищах Троєщина та Биківня.
Ці кошти будуть використані на реконструкцію транспортної розв'язки просп. Шухевича – вул. Бальзака з організацією додаткових з`їздів на проспекті Шухевича; реконструкцію однорівневої транспортної розв`язки вул. Каштановій - Бальзака з влаштуванням двостороннього дорожнього руху по вул. Бальзака та реконструкцію вул. Кіото з організацією додаткових в`їздів та виїздів з вул. Братиславської.
Також частина цих коштів буде направлена на добудову вулиці Милославської від перетину Милославської-Лісківської до вул. Радосинська (колишня назва вул. Леніна) у селищі Троєщина.
Першочергово плануємо робити транспортні розв'язки: просп. Шухевича – вул. Бальзака та вул. Каштанова – Бальзака. Без завершення цих робіт неможливо розпочати реконструкцію Керченської площі, яка планується вже наступного літа.
KV: Міжквартальні проїзди ремонтуватися у 2019 році не будуть?
Г.З.: Будуть. Орієнтовно у тому ж об'ємі, що і у 2018 році. Також буде продовжено встановлення сучасного LED-освітлення. Наразі триває облаштування світлодіодних світильників по проспектах Шухевича та Лісовому, вулицях Електротехнічній, Кіото, Волкова, Закревського, Попудренка то у 2019-му ним буде обладнано майже весь район.
KV: Які подвижки варто очікувати мешканцям району щодо метро на Троєщину?
Г.З.: У 2019 році повинні підготувати проект. Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 роки для КП “Київський метрополітен” на техніко-економічне обгрунтування будівництва Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену передбачено фінансування у розмірі 20 млн гривень.
Але поки метро немає, потрібно вирішувати транспортну проблему іншим шляхом. Адже за офіційною статистикою у Деснянському районі зараз проживає більше 400 тис. людей. З них третина кожного ранку і кожного вечора виїжджає/заїжджає на територію Деснянського району. Щомісяця громадським транспортом у Деснянському районі перевозиться близько 10 мільйонів пасажирів.
KV: У 2018 році впроваджено нові маршрути транспорту? Г.З.: Було відновлено рух автобусного маршруту №6 у селищі Троєщина. Планується відкриття нового автобусного маршруту №111 (вул. Милославська – ст. метро “Позняки”) та продовження трамвайного маршруту №28 до перетину вулиць Милославської та Бальзака.
Зараз у районі, якщо брати муніципальний транспорт, працює 14 автобусних маршрутів, 10 трамвайних, 8 тролейбусних, 30 маршрутних таксі, дві станції метро – “Лісова” і “Чернігівська”.
Крім того по вул. Бальзака збудована одна з двох ліній швидкісного трамваю. Для її безперебійної роботи організовано два трамвайних маршрути № 4 та 5.
Читайте: Жители нового микрорайона Выгуровщины-Троещины страдают от недостатка общественного транспорта
Житлово-комунальне господарство
KV: Що найбільш важливого було зроблено у 2018 році у житлово-комунальному господарстві району?
Г.З.: Ми провели ремонт 70 ліфтів у житлових будинках Вигурівщини-Троєщини та Лісового масиву.
З ліфтами була ситуація майже катострофічна. У березні 2018 року були зупинені 168 ліфтів через поломки та викрадення ліфтового обладнання. Правоохоронці фіксували до 7 крадіжок на день.
До кінця весни нам разом з правоохоронними органами вдалося зменшити кількість крадіжок. Правоохоронці затримали декілька злочинних угрупувань, які спеціалізувалися на крадіжці ліфтового обладнання.
Також, щоб зменшити кількість викрадень, деякі ліфти обладнали сигналізацією та технічними засобами захисту. Зараз розглядаємо можливість встановлення сигналізації у всіх житлових будинках. Вартість такого проекту – близько 8 млн гривень.
Читайте: На установку охранных систем лифтового хозяйства в Деснянском районе нужно 8 млн гривен - депутат Киевсовета (видео)
На 2019 рік на ремонти ліфтів ми просили приблизно 30 млн гривень. Це дасть змогу провести капітальний ремонт 105 ліфтів і по підсумку року у Деснянському районі буде відремонтовано приблизно 20% ліфтів.
KV: Скільки загалом ліфтів експлуатується у будинках району?
Г.З.: У господарському віданні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” знаходиться 2159 ліфтів, на обслуговуванні ТОВ “Майстерліфт” – 1 616, ТДВ “Укрліфтсервіс” – 543 ліфти.
KV: Які ще пріоритети у сфері ЖКГ будуть на 2019 рік?
Г.З.: Пріоритетними є і залишаються ремонти у житлових будинках. У 2018 році виконано заміну вікон у 86 будинках, ремонт сходових клітин в 38 будинках, балкону в 1 будинку, електричних щитових у 9 будинках, вхідних груп у 10 будинках (49 одиниць), покрівель в 29 будинках, внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення в 24 будинках. Також у 1 будинку були виконані роботи з підсиленння фундаменту.
Пріоритетними залишаться і заходи з термомодернізації. У 2018 році у Деснянському районі було утеплено фасади 33 будинків.
Крім цього у районі введено у дію програму енергозбереження по нашій Керуючій компанії. З початку 2018 року встановлено 6633 світлодіодних світильників в місцях загального користування у 55 будинках. Всього починаючи з 2017 року встановлено 11794 світлодіодних світильників у 126 будинках. Завдяки цьому економія електроенергії для освітлення місць загального користування становить 29-34%.
У будинках, які не підключені до об’єднаної диспетчерської системи (колишні відомчі будинки та гуртожитки) або в яких система дистанційного керування освітленням тимчасово не працює, для керування освітленням встановлювалися вимикачі або реле часу. За 2018 рік встановлено 136 реле часу в 93 будинках.
KV: У цьому опалювальному сезоні багато було проривів після підключення тепла та гарячого водопостачання?
Г.З.: В нашому районі система опалення була запущена однією з перших. Глобальних поривів не було. Декілька будинків певний час залишалися без тепла, але ситуація була оперативно виправлена.
KV: Є скарги на знижену температуру теплоносіїв?
Г.З.: Такі скарги є. За тиждень ми отримуємо загалом біля 100 скарг. Коли йде запуск системи опалення, то питома вага скарг, пов'язаних з цим питанням, складає 85-90%. Коли опалення запущено, то питома вага скарг на занижену температуру теплоносіїв знижується орієнтовно на 50%. Проблема з теплоносіями є, але вона системна по всьому місту. Що залежить від нас, ми робимо.
Нерідко проблеми виникають з вини самих мешканців внаслідок перепланування квартир та заміни радіаторів, що впливає на регулювання подачі тепла. Від цього страждають всі квартири по стояках.
KV: На що ще скаржаться мешканці району?
Г.З.: На відсутність освітлення у під`їздах, неякісне прибирання територій.
Є звернення щодо антисанітарії та щурів. Таких звернень більше влітку, бо щури живляться відходами біля контейнерів зі сміттям. Нашим комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” укладено угоду з підрядною організацією на проведення дератизаційних та дезінсекційних заходів. Такі заходи проводяться щомісячно. А за зверненнями громадян додатково. В нас загалом 777 будинків, з них комунальне підприємство обслуговує 560 будинків.
Також ми створили групу в Viber, до якої залучені працівники адміністрації, комунальних підприємств району, депутати міськради та деякі громадські активісти. Якщо хтось бачить проблеми на території району ‒ неприбраний сніг або сміття, порушення правил благоустрою тощо ‒ оперативно сповіщають, щоб відповідні служби усунули недоліки.
KV: Були нарікання на роботу КП “Київкомунсервіс”, яка сьогодні відповідає за вивіз побутових відходів?
Г.З.: Тільки на початковому етапі. Тоді були проблеми з комунікаціями, особливо з питань вивозу крупногабаритного сміття. Зараз ці питання зняли.
KV: Мешканці району мають борги за комунальні послуги?
Г.З.: Сьогодні заборгованість за комунальні послуги більше 20 млн гривень. Це фактично місячна плата всього району.
З боргами ведемо претензійно-позивну роботу. Сьогодні на стягненні біля 6 млн гривень. Робота ведеться дуже активно. Проте виселень через борги немає.
KV: Чи можуть бути відключення будинків від певних послуг через борги?
Г.З.: Таке рішення приймається підприємствами, які надають послуги. КП “Керуюча компанія” зупиняти обслуговування будинків не буде. Проте коли не буде коштів, зменшиться кількість обслуговуючого персоналу, не буде людей для оперативного реагування на аварійні ситуації. У нас і сьогодні укомплектованість двірниками 60%. Не вистачає слюсарів, зварників, електриків, трактористів для обслуговування техніки, у тому числі з прибирання снігу.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Скільки на території Деснянського району ведеться будівництв?
Г.З.: Об'єктів будівництва чимало. Із знакових - спорудження ТОВ “Жен Сан” торгового центру на Броварському проспекті, 25-А, з перехоплюючим паркінгом та автостанцією. В рамках цього проекту передбачається реконструкція за рахунок інвестора виходів станції метро “Лісова”. Але сьогодні поки що роботи призупинені.
На території 20-го мікрорайону будуються житлові будинки №1 та 2 з вбудованими приміщеннями; введений в експлуатацію житловий будинок №3 з амбулаторією.
Розпочато будівництво житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури (соціальне житло) по вул. Крайній, 1, та житловий комплекс на вул. Магнітогорській, 5.
Будується житловий будинок з об’єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на вул. Милославській. Саме в цьому будинку передбачається виділення частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК “Еліта-центр”.
Також ведеться будівництво житлового комплексу “Лісова казка 2” по вул. Радистів, 40.
Для відселення мешканців з аварійного будинку по вул. Мілютенка, 23, на перетині вул. Мілютенка та Шолом-Алейхема КП “Спецжитлофонд” відведена земельна ділянка для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудованими приміщеннями. Будівництво розпочато. Це буде великий житловий будинок на 500 квартир. Його завершити планують за 2-3 роки.
KV: Будівництво яких об'єктів ініціює райадміністрація?
Г.З.: Ми ініціювали виділення коштів з міського бюджету на розробку проекту школи у 20 мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина. Там хочемо побудувати загальноосвітню середню школу на 36 класів (1080 місць).
На території 24-го мікрорайону по вулиці Радунській нарешті у 2019 році розпочнеться будівництво дошкільного дитячого закладу та загальноосвітньої школи.
У планах будівництво пожежного депо по вул. Закревського, що зменшить навантаження на існуючі депо та дасть змогу пожежно-рятувальній службі більш оперативно реагувати на виклики та запобігати пожежам. Деснянською РДА надавались пропозиції щодо включення даного об’єкту до проекту програми капітальних вкладень на 2019-2021 роки та виділення бюджетних коштів на будівництво. Цей об'єкт вже починали будувати. У червні 2010 року було укладено угоду з ХК “Київміськбуд”. Наразі виконано роботи з встановлення огорожі та розпочато роботи з влаштування котловану.
Читайте: На киевской Троещине может появиться пожарное депо
Є наміри побудувати лікарню на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина. Зараз вже виділена земельна ділянка. На 2019 рік виділяються кошти на розробку відповідного проекту.
KV: У Деснянському районі є проблемні забудови?
Г.З.: Існують факти зведення житлових комплексів без необхідної дозвільної документації, об’єкти незавершеного будівництва і довгобуди. Зараз це шість 34-поверхових житлових будинків на території при в'їзді на житловий масив Троєщина вздовж просп. Шухевича (т.зв. “Троєщинські вежі”, - KV). Замовник цього будівництва – Головне управління внутрішніх військ України.
Проблема ЖК “Перлина Троєщини” вирішена через прийняття детального плану території. Тепер є можливість цю забудову легалізувати.
Є проблемний об'єкт на вул. Драйзера, 40, де заселено дві секції. Але до прийняття детального плану території, легалізувати його не вдасться.
Читайте: Геннадий Заболотный: “Полагаю, вопрос по Троещинскому рынку уже решен - не сносить его”
Школи, садочки та спортивна інфраструктура
KV: Чи ведеться будівництво шкіл та садочків на території Деснянського району?
Г.З.: Триває реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №23 на вул. Путивльській, 35, у Биківні. Зараз завершується будівництво ІІ черги реконструкції з добудовою. Ця школа розрахована на 22 класи на 660 учнів. В неї інвестовано 48 млн гривень і для того, щоб її добудувати, потрібно приблизно стільки же. Якщо фінансування буде, то у 2019 році роботи будуть завершені.
Першу чергу реконструкції вже проведено. Вона дозволила перевести молодші класи зі старої будівлі, створити актовий зал на 250 місць, малий спортзал, кабінет фізики та їдальню з кухнею.
Зараз завершується реконструкція адміністративного блоку. Це дозволить вивільнити приміщення учбових класів, які зараз використовуються під адміністративні кабінети.
Ми хотіли би відродити садочок на 250 місць на Сабурова, 16. Його приміщення тривалий час перебувало в оренді. Зараз його повернули місту у зруйнованому вигляді без вікон та дверей. В нас є проект його реконструкції. На реалізацію цього проекту потрібно 70 млн гривень.
KV: Скільки загалом у районі закладів шкільної та дошкільної освіти?
Г.З.: У районі функціонує 66 закладів дошкільної освіти та 6 навчально-виховних комплексів різного типу (спеціалізовані навчально-виховні комплекси, дошкільні заклади для дітей з особливими освітніми потребами; санаторні та заклади комбінованого типу, Центр розвитку дитини “Підростайко”). Зараз навчально-виховні комплекси відвідує 15272 дитини.
У 10 закладах дошкільної освіти створені інклюзивні групи для дітей з синдромом Дауна та ранніми проявами спектру аутизму.
KV: Вистачає місць у школах та садочках для мешканців району?
Г.З.: У садочках і школах, які знаходяться на Лісовому масиві, де немає нової забудови, є вільні місця. Там де новобудови, існують проблеми. Їх ми вирішуємо зокрема за допомогою відновлення груп. У 2018 році було відновлено 10 груп у 8 садочках (250 місць).
KV: Що зроблено у 2018 році для розвитку спорту в районі?
Г.З.: У школах побудовано 13 футбольних майданчиків зі штучним покриттям розміром 22х42 метри.
Читайте: В 11 школах Деснянского района Киева реконструируют футбольные площадки
На замовлення Деснянської РДА завершено будівництво-реконструкція І черги стадіону зі штучним покриттям на вул. Драйзера, 2-Б. На стадіоні проведено заміну існуючого покриття поля, бігових доріжок та спортмайданчиків з дотриманням вимог Федерації футболу та легкої атлетики. Також здійснено реконструкцію існуючої адміністративної будівлі, будівництво санітарного блоку, встановлено огорожу території, трибуну, місця для людей з фізичними вадами, прожекторне освітлення, облаштовано гостьову автостоянку та в’їзд-виїзд з території. Зараз проводяться заходи з підписання акту готовності та отримання сертифікату.
KV: Скільки спортивних шкіл працює у Деснянському районі?
Г.З.: Три комунальні спортивні школи з відділеннями боксу, боротьби дзюдо, самбо, вільної боротьби, футболу, пауерліфтингу, волейболу, гімнастики художньої, баскетболу, плавання, спортивної акробатики, бадмінтону, настільного тенісу, тенісу та шахів.
Функціонують на території Деснянського району Центр навчання плаванню, районний центр фізичного здоров'я населення “Спорт для всіх” з 13 спортивними клубами, екстрим-парк X-Park, Олімпійський коледж ім. Івана Піддубного, мережа фітнес-клубів Sport life та спортивний комплекс “Планета Спорт”.
Є в нашому районі Центр соціально-психологічної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. В ньому реабілітацію проходить 121 дитина.
KV: Ви не згадуєте спортивний інтернат на Лісовому масиві.
Г.З.: Це унікальний спортивний заклад, але він у державній власності. Як тільки він перейде у власність міста, ми зможемо ним займатися і вкладати кошти в його розвиток.
Зелені зони та безпека мешканців Деснянського району
KV: Яка увага приділяється зеленим зонам?
Г.З.: Всього на території району 12 парків та 25 скверів, 3 бульвари, 11 озеленених територій.
Перлиною Деснянського району став парк з водними об’єктами вздовж просп. Шухевича, першу чергу реконструкцію якого було завершено у нинішньому році. Загальна площа новоствореного парку – 2, 3 га. В нинішньому році планується проведення другої черги реконструкції. Загальна ж площа нового парку сягатиме 9,5 га. Це – дійсно парк європейського зразка, який дуже швидко полюбився деснянцям та мешканцям столиці.
Зараз у парку “Муромець” (раніше парк “Дружби народів”) облаштовуються сквер Іллі Муромця, алея “Спогадів”, площа з Каменем з казки про трьох богатирів, ансамбль “Хранителів України-Русі” з казковим болотом і бронзовою картою Києва XI-XIII сторіччя. У серпні на центральній частині алеї було встановлено скульптуру богатиря часів Київської Русі Іллі Муромця, прототипом якого став відомий український атлет Василь Вірастюк.
Завершено роботи з облаштування скверів по вул. Мілютенка, 7, Жукова, 27-31, проспекту Маяковського, 20-22. В планах продовжити роботи з реконструкції скверу по вул. Цвєтаєвої, 16, 16-Б, 16-В.
KV: Чи є на території району захаращені зони, які можна облаштувати у зони відпочинку?
Г.З.: Є ділянка біля озера по вул. Закревського. Там доречно облаштувати сквер.
KV: Як забезпечена безпека мешканців району?
Г.З.: Ми співпрацюємо з Нацполіцією. Представники райуправління поліції залучаються до участі у нарадах і колегіях з питань визначення основних напрямків та дій щодо забезпечення громадського порядку, безпеки життя і свобод громадян.
Працівники Деснянського управління поліції залучаються на спільні рейди щодо ліквідації стихійної торгівлі.
Читайте: Жители Быковни просят прислать им участкового инспектора полиции
У нашому районі реалізується Міська цільова комплексна програма “Безпечна столиця”. В її рамках створюється єдина міська система відеонагляду. До цієї системи вже підключено всі школи району. Плануємо встановити 300 камер в місцях найбільшого скупчення мешканців району.
До реалізації заходів з профілактики та протидії злочинності залучено і новостворене Київське міське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Фото: KV
Фото галереї надано Деснянською РДАKиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій