У Київській ОДА відзвітували про реалізацію програми президента "Велике будівництво” у 2020 році та розповіли про найближчі плани щодо розвитку соціальної інфраструктури в регіоні. У 2021 році у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської облдержадміністрації Андрія Лісовика. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Андрій Лісовик, зокрема, розповів, що проєкт "Велике будівництво" на території України стартував у 2020 році, коли у всіх регіонах розпочалося масштабне будівництво та модернізація соціальної інфраструктури. На Київщині за рік вдалося завершити 18 об'єктів. Це – сім шкіл, шість садочків і п’ять стадіонів. Загальна вартість робіт склала 188 мільйонів гривень. "У цьому році продовжуємо "Велике будівництво" і плануємо реалізувати ще 18 пріоритетних об'єктів соціальної інфраструктури на загальну суму 318 мільйон гривень. З них – п’ять шкіл, шість садочків, шість спортивних об’єктів та один центр надання соціальних та адміністративних послуг. Кошти державного фонду регіонального розвитку складуть 80 мільйонів гривень і будуть залучені на будівництво частини об'єктів, співфінансування з місцевих бюджетів – 238 мільйонів гривень", – розповів Лісовик. Він також зауважив, що реалізація проєкту у 2021 році дозволить покращити умови навчання для 2 тисяч учнів Київщини, перебування у дитсадках 800 дітей і створить 105 нових місць для дошкільнят. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться  Спортивна інфраструктура Значну увагу влада приділяє і розвитку спортивної інфраструктури. І за словами заступника голови КОДА, будівництво спортивних об'єктів створить повноцінні умови для занять спорту, а також забезпечить мешканців регіону якісним дозвіллям. Так, станом на кінець березня ступінь будівельних об'єктів становить 14%. Щодо шести об'єктів укладені договори з підрядними організаціями, з них – три садочки, одна школа, два об'єкти спорту. Ще у дев’яти оголошені та тривають тендерні процедури і по трьом об’єктам тендерні процедури мають оголосити вже найближчим часом. Енергоефективні проєкти В області також продовжується реалізація заходів спрямованих на підвищення енергоефективності будівель шкіл та дитячих садочків. Це, зокрема, йде мова про Яготинську спеціалізовану загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 2. Вартість проєкту складає 16,4 млн гривень. Наступний об'єкт – Яготинський навчально-виховний комплекс. "Це одна будівля, яка складається з двох корпусів 1961-1979 років будівництва. Впровадження заходів з термомодернізації дасть економію споживання енергетичних ресурсів в розмірі 56%. Впровадження заходів з енергозбереження у Студениківському  садочку "Малятко" також дасть економію споживання енергоресурсів у розмірі 59%. Ще один садочок – "Веселка" у місті Обухів. Варто зазначити, що в минулому році, в рамках обласної програми енергоефективності, ми встановили там два модульних теплових пункти з погодним регулюванням теплоносія. Уже в цьому опалювальному сезоні економія енергоресурсів склала 22% і це враховуючи достатньо холодну зиму. Після впровадження реалізації проєкту теплової санації будівлі, економія споживання зросте до 45%", – додав Лісовик.  Соціальна сфера Також у рамках реалізації проєкту "Велике Будівництво-2021" запланована реконструкція нежитлової будівлі під функціонування сучасного центру надання адміністративних послуг в Білій Церкві. Повідомляється, що ЦНАП працюватиме у форматі прозорий офіс по вулиці Театральна, 5. Загальна кошторисна вартість такого проєкту сягає 76 мільйонів гривень і має бути реалізований в період з 2021 по 2023 роки.  Медична сфера Ще один важливий напрям "Великого будівництва" стосується модернізації приймальних відділень опорних лікарень Київщини. "Цьому питанню тривалий час не приділяли належної уваги. Проте, завдяки ініціативі президента, минулого року в Україні розпочалися активні роботи з розвитку медичної інфраструктури. Наша область не стала виключенням. У 2020 році ми розпочали реалізацію одночасно 12 проєктів. Роботи з оновлення приймальних відділень в опорних медзакладах тривали паралельно. Їх загальна вартість склала понад 173 мільйона гривень", – говорить заступник голови. Він додав, що сім об'єктів в області вже успішно завершили. Модернізовані приймальні відділення мають Білоцерківська лікарня № 2, Бориспільська багатопрофільна клінічна лікарня, а також Броварська, Вишгородська, Іванківська, Макарівська та Миронівська центральні районні лікарні. Ще на декількох об'єктах роботи продовжуються.  "Введення їх в експлуатацію є для нас пріоритетним, тож ми посилено працюємо над тим, щоб завершити їх якнайшвидше. При цьому в Ірпінській центральній міській лікарні, а також Обухівській і Тетіївській центральних районних лікарнях роботи знаходяться вже на фінальній стадії. Ступінь будівельної готовності варіюється від 94 до 99 відсотків. Отже, цього року продовжимо вдосконалювати медичні заклади нашої області, адже від цього залежить здоров'я і життя мешканців Київщини", – резював він. Нагадаємо, що у селі Мироцьке Бучанського району 30 березня відбулося відкриття нової амбулаторії загальної практики. В урочистому заході взяв участь голова КОДА Василь Володін разом із нещодавно представленим головою Бучанської РДА Миколою Ляшенком та головою Бучанської громади Анатолієм Федоруком. Ця медична установа була збудована на замовлення Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА протягом 2020 року за кошти державного та місцевих бюджетів. Читайте: Губернатор Володін представив нового голову Бучанської РДА та відкрив амбулаторію Фото: коллаж KVКиевVласть

У новоствореної Бучанської райдержадміністрації з’явився очільник – колишній голова Києво-Святошинської РДА Микола Ляшенко (на фото праворуч). Призначений розпорядженням президента Зеленського ще на минулому тижні, вчора він офіційно був представлений громаді губернатором Київщини Василем Володіним (на фото ліворуч). Володін вирішив цим не обмежуватися: також завітав до місцевого великого підприємства та відкрив побудовану нещодавно амбулаторію сімейної медицини. Деталі – у репортажі КиевVласть. Як передає кореспондент KV, 30 березня 2021 року голова КОДА Василь Володін офіційно представив нового очільника Бучанської РДА Миколу Ляшенка. Нагадаємо, про його призначення стало відомо з розпорядження президента України Володимира Зеленського від 25 березня 2021 року № 252/2021-рп.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Читайте: Экс-председатель Киево-Святошинской РГА Ляшенко возглавит администрацию Бучанского района Новий голова РДА Захід, на якому були присутні народні депутати від "Слуги народу" Олег Дунда (91 округ) та Ольга Василевська-Смаглюк (96 округ), голова Бучанської громади Анатолій Федорук, та заступники губернатора, відбувався о 10 ранку у будівлі Головного навчального центру “Зелена Буча”. У ході урочистого зібрання Володін у своїй промові висловив сподівання, що новопризначений керівник району, маючи успішний досвід роботи на посаді голови Києво-Святошинського району, зможе організувати роботу РДА на високому рівні та забезпечити законність та економічний розвиток на території Бучанського району. Слово після нього взяла народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, сказавши, що Ляшенко “витяг лотерейний білет” – у тому сенсі, що йому пощастило мати підтримку з усіх боків. “Вам у поміч – народні депутати, голова Київської області,  усі присутні тут. Це люди прогресивні, амбітні. Ви прийшли на підготовлений плацдарм. Бучанський район доволі багатий і розбудований: ми повністю укомплектовані медичним обладнанням, маємо багато планів з капітального будівництва. Сподіваємося, що ваша праця буде чесною та відданою і служитиме на благо району”, – заявила нардеп.Голова Київської ОДА Василь Володін (зліва) та новопризначений голова Бучанської РДА Микола Ляшенко (справа) “Нічого дивного у тому, що Бучанський район першим отримав свого голову. Без перебільшення, серед новостворених районів Бучанський – серце області, до якого увійшли 12 ОТГ: 3 міських, 6 селищних та 3 сільських громади. Тут є потужний промисловий комплекс, підприємства, сільське господарство. Якщо раніше Микола Ляшенко на посаді голови Києво-Святошинської РДА керував територією у 726 кв. км, то зараз – площею в три рази більшою, де проживає 350 тис. людей. Ми стоїмо на початку нового етапу історії нашої області, на порозі нового принципу функціонування органів державного самоврядування. Але наразі ми залишаємося на етапі, коли у районних держадміністрацій залишаються ті функції, які існували до об’єднання районів, і зараз іде плідна законотворча робота у напрямку змін цих функцій. І очікуємо переходу до завершення реформи та впровадження інститутів префектів”, – наголосив Володін у своїй промові. І додав, що наразі вирішується питання розміщення Бучанської райдержадміністрації: на його переконання, офіс голови РДА має знаходитися в райцентрі, тобто Бучі, а не в Києві. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Після зачитування керівником апарату РДА Олександром Горіним тексту розпорядження про призначення Ляшенка та урочистостей, слово узяв сам Ляшенко і звернувся до присутніх, а також до голови Бучанської райради Андрія Нагребельного, голів ОТГ та інших. У промові він подякував Зеленському за довіру, пообіцяв дотримуватися законності та працювати на благо жителів району, тощо. Зліва направо: Ольга Василевська-Смаглюк, Олег Дунда, Василь Володін, Микола Ляшенко, Андрій Нагребельний. Фото: KV  “Першочергове питання – терміново запустити соціальні послуги, роботу служби захисту дітей та сім’ї, запустити життя в новостворений район у межах повноважень райдержадміністрації. Оскільки зараз відбулося злиття трьох районів, ми зараз маємо організуватися, перегрупуватися, зібрати штат, прийняти програму соціально-економічного розвитку, запускаємо бюджет району і налагоджуємо співпрацю з ОТГ для подальшого виготовлення схеми планування території району та розробки його інвестиційного паспорту. Це потрібно нам для того, аби ми могли співпрацювати з бізнесом, завозити сюди інвестиції, створити для підприємців комфортний клімат”.  Микола Ляшенко, фото: KV “Ставка буде робитися на розвиток громади, а для цього нам потрібно, аби сюди зайшов бізнес та платив податки, і з цих коштів ми могли розбудовувати умови. Велику увагу приділимо розбудові інфраструктури, мереж водопостачання та водовідведення, комунікації, наразі плануємо підготовку до будівництва Великої обхідної. Великий блок питань – екологія: їх ми будемо розвивати, залучати до виконання державних програм та програми президента”, – розповів Ляшенко KV. “Завдання, які стоять перед головою РДА – координація діяльності територіальних органів центральної влади. Роль голови – координуюча, він є представником президента. Наступним його завданням є забезпечення взаємодії ОТГ та їх голів. Микола Ляшенко добре знайомий з цим районом, багато років у ньому працював. Саме я пропонував його кандидатуру на посаду голови Бучанської РДА, тому можу запевнити, що із завданнями на посаді голови Києво-Святошинської він впорався: щодо реалізації проєктів, соціальній інфраструктурі, розбудові доріг, медицині – він виконував все це належним чином”, – розповів Володін про нового очільника району.  ЮТЕМ По завершенні офіційної частини із представленням Ляшенка у ролі голови РДА Володін вирішив відвідати ще пару локацій у районі. Почав із екскурсії до місцевого металовиробника “ЮТЕМ” (“Южтеплоэнергомонтаж”), де подивився на нові потужності та роботу, поспілкувався із представником підприємства – власником ТОВ “ЮТЕМ-Інжиніринг” Андрієм Стальним.  Слід додати, що ТОВ "ЮТЕМ-Інжиніринг" (інжинірингові послуги, енергоаудит) – одне з бюджетоутворюючих підприємств Бучанської ОТГ і одне з найбільших платників податків у громаді. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури  Очільник КОДА Василь Володін (справа) та власник ТОВ “ЮТЕМ Інжиніринг” Андрій Стальний “Ми побудували нове виробництво, воно майже збудоване і зараз знаходиться у стані налагодження та дослідно-промислової експлуатації. Завод унікальним для України методом виготовляє фасон та деталі трубопроводів – трійники, відводи, перехідники. Ми використовуємо у виробництві нове для України, сучасне обладнання, яке виготовляє деталі методом гідроформування”, – прокоментував Андрій Стальний.“Бачимо, що створюються нові робочі місця, є чіткі плани розвитку. Це радує, особливо у часи кризових викликів та пандемії – підприємство розвивається. Також намітили деякі напрямки співпраці, зокрема, з залучення до співпраці у рамках фахової підготовки студентів обласних профтехучилищ. Я бачу, що тут потужний менеджмент, на підприємстві порядок – і в цехах, і на території”, – підсумував очільник ОДА свою екскурсію підприємством.  Амбулаторія Наступним пунктом відвідин стало відкриття новозбудованої амбулаторії загальної практики – сімейної медицини в селі Мироцьке Бучанського району. Новий медзаклад очільник ОДА оглянув разом з тепер вже головою Бучанської РДА Миколою Ляшенком та головою Бучанської громади Анатолієм Федоруком, а також старостою села Мироцьке Олександром Деревянським. Супроводжував гостей завідуючий амбулаторією Віктор Брунарський. Перед урочистим відкриттям Анатолій Федорук привітав місцевих жителів, нагородив голову регіонального розвитку Аллу Бондар відзнакою за співпрацю з органами місцевого самоврядування (зізнавшись, що він таке робить вперше), нагородив двох жителів села, які разом із старостою села минулого тижня врятували 10-річного хлопчика, що провалився під кригу на водоймі неподалік. Вадим Шаяхметов та Петро Бондар – жителі села, що допомогли врятувати хлопчика, який провалився під кригу, із подяками від Бучанської ОТГ. Фото: KV Завідуючий медичної амбулаторії сімейної медицини села Мироцьке Бучанської ОТГ Віктор Брунарський із символічним ключем від будівлі. Фото: KV “Був певний острах стосовно того, як розв’язувати цілий шар питань, який десятиліттями не розв’язувався у кожному населеному пункті, у короткостроковій перспективі. Дивлячись на минулий рік, ми бачимо відчутний поступ – 4,5 км дороги, до якої ми самостійно не знали, як підійти. Завдяки обласній та державній програмам ми змогли реалізувати намічене. Те, що ми сьогодні вводимо до експлуатації медичну амбулаторію, пересвідчує нас у цьому – коли державна, обласна та місцева влада об’єднують свої зусилля, нам ніщо не перешкоджає знайти фінансування і реалізувати плани. Я тішуся, що ми відкриваємо амбулаторію, що новоутворений район отримав керівника – це налагоджує співпрацю ланок влади і є запорукою нашого успіху”, – підкреслив у своїй промові голова Бучанської громади Анатолій Федорук.  Завідуючому амбулаторією Віктору Брунарському передали символічний ключ, після чого подякував “усім, хто брав участь у тому, щоб сьогодні ми мали сучасну амбулаторію", і привітав свій колектив. Як нагадав очільник ОДА, ця медична установа була збудована на замовлення Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА протягом 2020 року за кошти державного та місцевих бюджетів – 7,75 млн гривень. В ході робочого візиту Василь Володін ознайомився з роботою амбулаторії, оглянув робочий кабінет лікаря, оглядовий та маніпуляційний кабінети, кабінет щеплень та службове житло для лікаря. Він відзначив, що всі будівельні роботи виконані на відмінному рівні і зауважень до будівництва немає. “Відкриття амбулаторії сімейної медицини у Мироцькому дає можливість підняти якість надання медичної допомоги в селі на більш високий рівень, що є надзвичайно важливим в ситуації, коли вся країна протистоїть пандемії коронавірусу. Для цього медзаклад забезпечений необхідним обладнанням та устаткуванням. Сподіваюся, що люди, отримавши умови для лікування та обстеження, не будуть запускати свої хвороби і таким чином їм не доведеться шукати допомоги десь далі, на вторинному рівні. Сучасна амбулаторія забезпечить новий формат надання медичних послуг в сільській місцевості – комфортний як для медичних працівників, так і для пацієнтів”, – зазначив очільник Київщини. І на цьому поїздка Володіна до Бучанського району завершилася: трохи поспілкувавшись ще з головою ОТГ Федоруком та головою Бучанської РДА Ляшенком, він поїхав. Як писала KV, столичний регіон, що раніше традиційно посідав перші місця у рейтингах фінансової спроможності, за минулий рік дещо втратив позиції. За результатами аналізу бюджетних показників тергромад України, з 18 громад Київської області гарні фінансово-бюджетні показники демонструють лише одиниці. До фінансово спроможних потрапили Миронівська, Студениківська, Великодимерська та Обухівська громади. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад  Фото: KVКиевVласть

Київська ОДА оновила освітні ліцензії комунальним закладам обласної ради. Це – навчальні заклади в Білоцерківському, Бучанському, Фастівському, Бориспільському та Обухівському районах. Ліцензії одержали фахові коледжі, вищі навчальні заклади та ліцеї технічного спрямування. Загалом здобувати майбутню професію школярі Київщини зможуть у 10 профільних школах. Ще 24 ліцензії губернатор схвалив десяти спецзакладам І-ІІІ рівнів акредитації.  Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав три розпорядження № 469 від 2020 року, №№ 87, 88 від 2021 року щодо впровадження повної загальної середньої освіти на Київщині за новим трирівневим форматом.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Обласні фахові КОДА видала чотири ліцензії у сфері повної загальної середньої освіти (без проходження процедури ліцензування) фаховим коледжам обласної ради. Всі заклади одержали ліцензії за рівнем профільної середньої освіти.  З обсягом 350 учнів навчатиме Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького у Богуславі Обухівського району (Богуславська ТГ) по вулиці Інтернаціональна, 17. Працює коледж з 1966 року. Спочатку це була філія Ржищівського педучилища. Згодом заклад подолав не один етап реорганізації. У закладі майбутні вчителі мають змогу навчатися за денною та заочною формами навчання за кошти обласного бюджету або кошти фізичних і юридичних осіб. Загалом тут готують вчителів-фахівців за 10 спеціальностями у трьох галузях знань: дошкільної, початкової та середньої освіти, а також за напрямами "Право" та "Соціальна робота". Викладають у коледжі 87 викладачів з вищою фаховою освітою під керівництвом викладач-методиста та директора Станіслава Лисака. Заклад має гуртожиток на 450 місць. У цьому ж районі діє Ржищівський гуманітарний фаховий коледж. Його можливості -  150 осіб. Місце розташування коледжу – Ржищів (Ржищівська громада), вулиця Шевченка, 9. Загалом заклад існує з 1870 року і був заснований при Спасо-Преображенському монастирі як жіноче училище. На початку ХХ століття це була жіноча учительська школа, згодом професійно-педагогічна школа, технікум. У 2004 році рішенням облради було створено Ржищівський гуманітарний коледж. Наразі здобуття у коледжі фахової передвищої освіти здійснюватиметься на основі базової середньої освіти одночасно з виконанням освітньої програми профільної середньої освіти професійного спрямування. Очолює коледж – Сергій Кушнір.  У цій же громаді працює Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва. Наразі у цьому закладі зможуть вивчати кобзарське мистецтво 50 чоловік. Коледж розташований у селі Стрітівка по вулиці Шевченка, 24. Заклад пройшов довгий шлях реорганізації. А розпочав свою діяльність з 1989 року, коли на базі місцевої 8-річної школи відкрилась школа з поглибленим вивченням музики та кобзарського мистецтва. Ще нещодавно заклад випускав 60 фахівців, щороку кількість охочих тут навчатися зменшується. Готують тут за напрямом “Музичне мистецтво” майбутніх співаків-бандуристів, викладачів бандури та співу, а також диригентів ансамблю (капели) бандуристів. Керує мистецьким освітнім закладом Світлана Колосовська.  У Білоцерківському районі однойменної громади ще 300 осіб здобуватимуть освіту у Білоцерківському гуманітарно-педагогічному фаховому коледжі. Заклад розташований у місті Біла Церква, а саме: вулиця Ярослава Мудрого, 37. Свою діяльність він розпочав як філія Переяслав-Хмельницького педучилища. А з 1986 року працює як самостійний навчальний заклад. Реєстрацію юридичної особи коледж отримав у 2010 році. З квітня 2013 року колектив очолює викладач-методист, відмінник освіти України та кандидат педагогічних наук Валерій Ружицький. За період свого існування заклад підготував понад 5,5 тисяч фахівців.  У коледжі готують молодших спеціалістів, фахових молодших бакалаврів, які зможуть працювати фахівцями мистецької освіти, учителями образотворчого мистецтва та фахівцями соціальної роботи. З вересня 2018 року як окремий структурний підрозділ у закладі працює кафедра педагогіки і психології дошкільної та початкової освіти, яку очолює кандидат психологічних наук і Відмінник освіти України Тетяна Панченко. Нагадаємо, що з 2020 року українські коледжі та технікуми мали розпочати надавати фахову передвищу освіту. Тобто вони готуватимуть фахових молодших бакалаврів і більше не випускатимуть “молодших спеціалістів”. Це передбачено освітньою реформою у законі "Про фахову передвищу освіту", який ВРУ схвалила ще у червні 2019 року. Виші Ще шість ліцензій без проходження процедури ліцензування було надано вищим та технічного спрямування навчальним закладам. Заклади також одержали ліцензії за рівнем профільної середньої освіти.  Білоцерківщина – це освітній район. Тут профільну освіту 300 чоловік можуть одержати у Державному ВНЗ "Білоцерківський механіко-енергетичний технікум". Виш знаходиться за адресою: місто Біла Церква, вулиця Леваневського, 52/4. Це – Білоцерківська тергромада. Свою діяльність заклад розпочав як профтехучилище №19 у 1972 році. У 2007 року технікум увійшов в сотню найкращих професійно-технічних навчальних закладів України. Свій статут до рівня державного ВНЗ заклад підняв у 2010 році і нині працює під керівництвом Миколи Білана. Заклад випускає фахових молодших бакалаврів за шістьма спеціальностями. На відео: ДВНЗ "Білоцерківський механіко-енергетичний технікум" Білоцерківський коледж сервісу та дизайну зможе випускати до 450 здобувачів знань. Коледж розташований у місті по вулиці Шевченка, 91. Історія цього закладу розпочалась у 1959 році з моменту заснування Білоцерківської вечірньої профтехшколи Київського обласного управління промислової кооперації. У вище професійне училище його було реорганізовано у 2014 році. І з 2007 року  є обласним базовим навчальним закладом серед вищих І-ІІ рівнів акредитації. Коледж готує спеціалістів та кваліфікованих робітників за чотирма спеціальностями: дизайн,  інформаційна, бібліотечна та архівна справа, технології легкої промисловості, видавництво і поліграфія. У 2020 році тут випустилося 76 молодших спеціалістів, 153 кваліфікованих робітника. І за весь час підготував понад 20 тис. спеціалістів. Очолює коледж – директор Алла Степура. Надають тут фахову освіту 45 педагогічних працівників. Ще один коледж розташований у Таращанській громаді. Це – Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж, який зможе навчати 275 учнів. Його можна знайти у місті Тараща по вулиці Богдана Хмельницького, 3. Працює коледж  під керівництвом директора Миколи Крамара. А заснований він був у 1920 році, як технікум сільськогосподарського машинобудування. До 1995 року заклад пройшов не один етап реорганізації, і відтоді має статус коледжу. Освіту тут можна одержати як за рахунок державного бюджету, так і за кошти фізичних осіб. А випускають тут фахових молодших бакалаврів та спеціалістів за такими напрямками, як: електроенергетика, право, облік і оподаткування, агроінженерія, менеджмент, право, фінанси, банківська справа та страхування.  У Ржищівській громаді Обухівського району діє два професійних заклади. Це – Ржищівський індустріально-педагогічний технікум по вулиці Шевченка, 93, та Ржищівський будівельний технікум по вулиці Освіти, 1. Педтехнікум може охопити профільним навчанням до 300 осіб, а будтехнікум – всього 100 осіб. Ржищівський фаховий коледж будівництва та економіки є нині державним вищим навчальним закладом. Заклад розпочав свою історію з 1929 року, коли на базі агрошколи і ліквідованого жіночого монастиря створили Ржищівський зоотехнічний технікум. Вступникам цього коледжу, а саме випускникам 9-11 класів, тут пропонують навчатися безкоштовно або за контрактом за напрямами "Економіка" і "Будівництво та цивільна інженерія". Очолює коледж – Іван Різниченко.  Ржищівський будівельний технікум Враховуючи освітній досвід попередніх закладів, то Ржищівський індустріально-педагогічний технікум наймолодший з педагогічних закладів області. Він був утворений в 1997 році на базі професійно-технічного училища № 14 і Ржищівського педучилища. А перейменований в індустріально-педагогічний фаховий коледж у лютому 2020 року. Тут готують під керівництвом директора Андрія Перегонцева випускників за спеціальностями "Професійна освіта. Будівництво та зварювання", "Облік і оподаткування" та "Інженерія програмного забезпечення".  У Бучанському районі Ірпінський державний коледж економіки та права профільну освіту надаватиме для 760 осіб. Заклад у місті Ірпінь (Ірпінська громада) по вулиці Університетська, 31, був заснований у 1997 року на базі Київського філіалу Українського фінансово-економічного інституту. Згодом він став структурним підрозділом Академії ДПС України. Випускники цього коледжу можуть працювати в податкових інспекціях, правоохоронних та фінансових органах, на підприємствах та в організаціях різних форм власності на посадах спеціалістів середньої ланки. Працює цей заклад під керівництвом Відмінника освіти, кандидата педагогічних наук Оксани Пілевич. Обласні спецзаклади Без проходження процедури ліцензування 24 лiцензiї видано закладам комунальної форми власності, а саме – Київської облради. Це – спеціальні навчальні заклади, кожних із яких одержав по дві ліцензії. Сім із них мають І-ІІ ступені, а отже надаватимуть початкову та базову освіти. Решта три ІІ-ІІІ ступенів і тут діти зможуть вже одержати базову та профільну освіти.  В Обухівському районі Васильківська спеціальна школа І-ІІ ступенів одержали ліцензії на початкову та базову освіти обсягом по 70 осіб кожна. Заклад можна знайти у Василькові по вулиці Преображенська, 1. На його офіційному сайті зазначається, що ця школа орієнтована на дітей із важкими порушеннями мовлення, тож є державним навчально-виховним і корекційно-відновлювальним закладом середньої освіти. Викладають тут на державні мові. 39 педагогічних працівників працюють під керівництвом директора з 21-річним педагогічним стажем роботи Людмили Куравської. На території Української громади з таким же обсягом працюватиме і Трипільський навчально-реабілітаційний центр. Він розташований в селі Трипілля по вулиці Корнійчука, 1. Ця школа також має статус  корекційно-відновлювального закладу. У школі проводять заняття з предметно-практичного навчання, лікувальної фізкультури, логопедії, ритміки, соціально-психологічної адаптації та трудової реабілітації. Очолює спецзаклад, де торік навчалося 106 учнів, Тамара Корх. У закладі діють 14 класів: із них 1-4 – 7 класів, 5-9 – 7 класів, а викладають українською. Навчально-виховний процес забезпечують тут 47 педагогів. З відкриття ж школи-інтернату вже минуло 60 років. Трипільський навчально-реабілітаційний центр У Білоцерківському районі в селі Великополовецьке по вулиці Центральна, 65 (Фурсівська ТГ) діє заклад Великополовецька спеціальна школа І-ІІ ступенів. Йому надали ліцензію за початковим рівнем для 48 осіб, базовою ж освітою тут можуть охопити більше учнів – 60 осіб із його загальною потужністю на 150 учнів. На форумі повідомляється, що в закладі проживають і навчаються діти з затримкою психічного розвитку, позбавлені батьківського піклування, діти з неблагополучних, малозабезпечених та неповних сімей від 3 до 16 років. Але нещодавно школа була позбавлена статусу інтерната. Керує цим закладом директор Людмила Меленчук. У Білоцерківському багатопрофільному навчально-реабілітаційному центрі початковою освітою охоплять 45 осіб, стільки ж і базовою середньою. Заклад розташований у Білоцерківському районі за адресою: місто Біла Церкві, бульвар Олександрійський, 90. У цій школі піклуються про дітей з порушеннями слуху І-ІІ ступенів, зору та мовлення, надаючи загальну освіту (1-10-ті класи), соціальну допомогу та реабілітацію. Будівництво самої триповерхової будівлі школи із спальним корпусом датоване ще 1961 роком. Якісну освіту в закладі забезпечують 55 педагогів під керівництвом Ольги Верзун. Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр Історія наступного закладу також розпочалась у 1961 році, але у місті Тараща однойменної громади по вулиці Білоцерківська, 78. Тоді, ще школа інтернат, Таращанський навчально-реабілітаційний центр відчинив двері для 780 вихованців з усіх куточків  колишнього Радянського Союзу. Сьогодні ж КОДА дозволила надавати центру початкову освіту для 40 та базову – для 70 учнів. Крім середньої освіти, тут надають реабілітаційні послуги та працюють  групи  професійно-технічного  навчання. Навчають 93 викладача – це вчителі-дефектологи, спеціалісти різних категорій, методисти.  У селищі Володарка (Володарська громада) по вулиці Зарічна, 102-В діє Володарська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів-центр реабілітації. Він надаватиме базову освіту 100 школярам та ще сто здобуватимуть профільну освіту. З 1997 року заклад функціонує під керівництвом директора Анатолія Косовського, а працюють у школі 16 вчителів, 10 вихователів та сім медпрацівників. Заклад позиціонує себе як школу повного робочого дня. Тут пропонують ​інформаційно-технологічний профіль, вивчення іноземних мов та STEM-освіту та комфортні умови проживання. Боярська спеціальна школа І-ІІ ступенів зареєстрована у Боярці по вулиці Перша  Піщана, 1, а заснована у 1926 році. Згодом тут діяв будинок для безпритульних сиріт, який у 1965 році передали для облаштування обласної спеціальної  школи-інтернату для слабозорих дітей. Нині це вже Фастівський район. Заклад забезпечуватиме початковою освітою 45 та базовою – 50 осіб. Частина дітей одержує середню освіту, інша, із комбінованими  дефектами, програму допоміжної школи (максимальна наповнюваність класів – 6 учнів) та проходять профілактичне лікування органів зору. Термін здобуття базової освіти складає 10 років. Колектив школи складається із 29 педагогів. У цьому ж районі та вже на території Бишівської громади у селі Мостище по вулиці Квітнева працює Мостищенська спеціальна школа І-ІІ ступенів. Тут одержати початкову освіту зможуть 50 осіб, а базову – 70 осіб. Сам заклад розпочав працювати у 1944 році як дитячий будинок, згодом був реорганізований в допоміжну школу-інтернат.  Нині у закладі проводяться корекційно-відновлювальні заняття з лікувальної фізкультури, розвитку мовлення, ритміки, соціально-побутового орієнтування тощо. Також, як повідомляється на сайті закладу, з  4 по 7 класи учні опановують і по одному профілю професійно-трудового навчання. А саме: швейна та столярна справи, будівельна й сільськогосподарська праця, вивчення української народної вишивки та взуттєвої справи. Викладають – 34 педагоги, очолює – спеціаліст вищої категорії Наталія Василенко.  Мостищенська спеціальна школа І-ІІ ступенів З обсягом по 180 осіб вже базову та профільну освіти надаватиме Фастівський ліцей-інтернат. Він розташований у місті Фастів по вулиці Великоснітинська, 63. Ліцей здійснює підготовку учнів за кількома профілями: фізико-математичним, хіміко-біологічним та інформаційно-технологічним, а навчають тут більше 20 викладачів. А розпочинав свою діяльність ліцей, ще як трудова політехнічна школа-інтернат у 1962 році, згодом санаторна, фізико-математична, з 1991 – як природна-математична школа-інтернат і з 2003 року реорганізовано до ліцею-інтернату.  У Бориспільському районі 110 осіб базовою та 250 осіб профільною освітою охопить Переяслав-Хмельницький ліцей-інтернат "Патріот". Заклад функціонує у місті Переяслав по вулиці Грушевського, 49. Школа була заснована у 1960 році як школа-інтернат. З часом її реорганізували в інтернат з поглибленим вивченням української народної творчості, обласний ліцей мистецтв інтернатного типу, інтернат для дітей-сиріт. У "Патріот" заклад реорганізували ще у 2017 році. Очолює заклад з 2004 року – Василь Козій. Нині у закладі навчається 169 ліцеїстів та працює 30 педагогічних працівників. У ліцеї формують національну свідомість та громадянську позицію, пропагують військово-спортивні роботи тощо. А саме: поглиблено вивчають окремі предмети та одержують профільне навчання з військової справи, фізичного виховання та спортивної підготовки. Нагадаємо, як повідомляла раніше KV, Київська ОДА вже схвалила 272 освітні ліцензії для 111 шкіл та дитсадків в трьох районах Київщини. У місті Ірпінь та суміжних громадах навчатимуть та виховуватимуть дітей у 32 закладах, Броварському районі – 41 школа та дитсадок. Найбільше навчальних закладів у Вишгородському районі – 59. У рамках шкільної реформи вже майже всі школи одержали ліцензії з правом навчати за новою трирівневою системою.  Читайте: Новий формат: школи Київщини долучаються до трирівневої системи освіти Крім того, КОДА надала ще 716 освітніх ліцензій для 196 шкіл та 123 дитсадків Київщини. Загалом ліцензії одержали 23 громади Білоцерківського, Фастівського та Обухівського районів. Так, у Білоцерківській громаді вихованням дітей займатимуться 36 дитсадків, а в 27 школах зможе навчатися понад 26 тисяч школярів. У колишньому Кагарлицькому ж районі охопити навчанням зможуть лише понад 3 тисячі дітей.  Читайте: На Київщини ліцензували діяльність шкіл та дитсадків у 23 тергромадах Також раніше Київська ОДА надала 487 ліцензій для 121 школи та 118 дитсадків у трьох районах Київщини. Так, у дев’яти громадах Бориспільського району діти зможуть одержати дошкільну, середню та профільну освіти у 76 навчальних закладах. В  Обухівському районі нова трирівнева система освіти запрацює у 75 школах та дитсадках, у Бучанському районі – у 100 навчальних закладах. Читайте: 24 громади трьох районів Київщини одержали ліцензії на нову середню освіту Чергові 270 освітніх ліцензій на нову середню освіту 70 школам та 47 дитсадкам. Ліцензії одержали навчальні заклади восьми громад у Бучанському, Фастівському, Броварському та Бориспільському районах.  Читайте: Нова трирівнева система освіти стала досяжною ще для 70 шкіл Київщини Фото: колаж KVКиевVласть

КиевVласть розпочинає цикл інтерв'ю із головами об'єднаних громад Київщини. Впродовж 69 тижнів ми плануємо їздити містами, селищами та селами і спілкуватись з очільниками новостворених органів місцевого самоврядування. Першим спікером проєкту став очільник Вишгородської громади Олексій Момот, який раніше займав крісло мера Вишгорода. Про труднощі на новій посаді, співпрацю із депутатами та старостою, розвиток основних напрямків і підготовку до третьої хвилі коронавірусу читайте у матеріалі.  KV: Яким чином сформована коаліція у міській раді? Як налагоджували співпрацю із депутатами? Олексій Момот: Ми не формували коаліцію, нове скликання депутатів доволі адекватне. Тому коаліція сформувалась сама по собі. Фракції, які мають найбільше мандатів – це “За майбутнє” та “Європейська солідарність”. Вони вже складають більшість у міській раді. За результатами сесій, які вже відбулись, можу сказати, що питання голосуються майже одноголосно. Може бути виключення, коли не голосують 3-4 депутати із 26.  Коаліція – це більш політичне питання, на рівні Верховної Ради, обласної ради. У наш депутатський корпус обрані місцеві жителі, всі один одного знають. Тому коаліція у нас не політична, а в інтересах громади. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Чи є проблеми із прийняттям рішень? Олексій Момот: Було лише одне резонансне рішення – щодо проведення реорганізації дитячо-юнацької спортивної школи з водних видів спорту. Але резонанс був створений штучно. В рамках децентралізації на свій баланс ми забрали цілу низку юридичних осіб від районної ради, в тому числі дві юнацько-спортивні школи. Для оптимізації роботи ми вирішили їх об'єднати. Там не потрібно було два керівники, дві бухгалтерії і так далі. Тому ДЮСШ планували ввести як відділ до великої спортивної школи, де різні види спорту. Це викликало резонанс серед тренерів, керівництва ДЮСШ.  Ми поспілкувались із Міністерством молоді та спорту, Департаментом молоді та спорту КОДА та дійшли згоди призупинити рішення до проведення повного аудиту. Більше ніяких конфліктних чи резонансних рішень не було.  Читайте: Операція оптимізація: Вишгород виступив проти ліквідації школи водних видів спорту KV: Раніше ви були міським головою Вишгорода. Розкажіть, чим відрізняється робота міського голови та голови громади? Де складніше? Олексій Момот: Тепер точно не простіше, різниця вражаюча. Функцій, повноважень, відповідальності в рази більше. Це цікавий процес, але на початку було навіть страшнувато, коли зрозумів, яка відповідальність тепер на мене покладена. Та зараз сформована нормальна команда. У нас збільшився колектив у зв'язку з тим, що перейшло багато повноважень і були створені нові управління. Забрали з району фахівців, які працювали багато років. Усі сфери, якими раніше займалась РДА, перейшли на громаду. Це соцзахист, медицина (в тому числі первинна), освіта (усі школи та садочки), будинки культури. Тепер усі тендери ми проводимо самостійно.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Є певні моменти із розміщенням персоналу, оскільки у адміністративній будівлі знаходиться РДА, райрада і міська рада. Збільшився штат і наразі ведемо переговори, аби розмістити людей, які прийняті на роботу. Не вистачає кабінетів. Але це технічні моменти, які у процесі вирішуються. Наприклад, під управління соцзахисту є будівля у центрі міста. Також у центрі плануємо орендувати обладнанне приміщення під Центр надання адміністративних послуг.  KV: Які плани щодо основних напрямів – медицина, освіта, культура? Олексій Момот: Планів дуже багато, але для їхньої реалізації потрібні кошти. До мене, як голови громади, звертаються керівники установ, де вони є спеціалістами, із пропозиціями щодо розвитку. А ми вже ці проекти фінансуємо. Наразі ведемо переговори із інвесторами щодо розвитку будинку культури. Там призначено нового керівника, досить креативного, вона генерує пропозиції.  З програмами по медицині до нас звертається головний лікар та керівник первинної медицини. Певні кошти на цей рік вже виділено. Один із основних проектів – біля центральної лікарні багато років стоїть занедбана будівля, яка будувалась як санітарно-епідеміологічна станція. Це було задовго до мене, не знаю, чому, але її не добудували. Наразі ми хочемо забрати її на баланс, виділити кошти і за рахунок неї розширити лікарню. Є різні варіанти – можливо, розмістимо там сімейних лікарів чи терапевтичне відділення. Місто росте, мешканців стає більше, відповідно і медичну галузь потрібно розширювати.  Також збільшуємо кількість місць у садочках та школах. У цьому році завершуємо роботи у трьох дошкільних закладах – це будівництво садочка на провулку Шевченка і добудови великих корпусів до дитсадків “Чебурашка” і “Ластівка”. За попередніми розрахунками, це забезпечить місця близько 400-500 діткам. Також ведеться будівництво школи у селі Хотянівка, яка увійшла до громади. І велика добудова школи “Сузір'я” на 22 класи. Там є технічні питання, оскільки раніше об'єкт фінансувався через районну раду, ми лише надавали субвенцію. І наразі вирішуємо питання передачі функцій замовника на місто, оскільки у району фінансування дуже обмежене. І ми передбачили ці кошти у бюджеті громади, враховуючи співфінансування із Державним фондом регіонального розвитку.  KV: Як розвивати інвестиційну привабливість? Що можете запропонувати потенційному інвестору? Олексій Момот: Інвестора в першу чергу цікавить територія, вигідна земельна ділянка, бажано із комунікаціями. З цієї точки зору більш привабливими є сусідні громади, де великі території. Ми нещодавно провели інвестиційний конкурс, виділили ділянку близько 2 га під будівництво високотехнологічного заводу. Було там ще два учасники, один з них хотів побудувати склади під фармацевтичний завод, а інший – торгово-розважальний центр. За умовами конкурсу, виграв інвестор, який планує будувати завод. Там будуть виготовляти лічильники NIK. Ми затвердили їм детальний план території і вони готуються до будівництва. Місто отримає величезні надходження з податків.  Коли проводились обговорення у соцмережах, більшість мешканців надавали перевагу ТРЦ. Це, звісно, добре. Але, по-перше, є умови інвестконкурсу. А, по-друге, завод – це великі податки та робочі місця. В нашому місті вже і так дуже багато рітейлу. Але це просто купили і перепродали, трохи не по-державницьки. Потрібно розвивати і промисловість. За статистичними даними, Вишгород – промислове місто, тут багато промислових підприємств, в тому числі іноземних, які є основними наповнювачами бюджету.  KV: Чи можна назвати Вишгородську громаду заможною? Які основні джерела надходжень до бюджету? Олексій Момот: Безумовно, громада є спроможною, адже ми маємо частину бюджету, яка називається “бюджет розвитку”. На жаль, не усі громади його мають. До об'єднання громади місто мало приблизно 220 млн гривень бюджету. Із них 120 млн було бюджетом розвитку, 100 млн – захищені статті. Наразі бюджет громади складає близько 600 млн гривень. Із перевиконанням він складатиме трохи більше. При цьому бюджет розвитку залишився 120-130 млн. Інші кошти витрачаються на об'єкти, які ми прийняли – лікарні, школи, садочки і так далі.  KV: Які села громади мають найбільше невирішених проблем? Олексій Момот: Місто об’єдналось із Хотянівською сільрадою, до якої входять села Хотянівка та Осещина. Проблематика там не відрізняється. Це освітлення вулиць, ремонт доріг. Ми передбачили у бюджеті кошти на приєднання їх до міської системи “Безпечне місто”. Це обладнання вулиць відеоспостереженням, яке виведено на пульт поліції. І виділені кошти на дорожні роботи. Про будівництво школи у Хотянівці я вже казав. Це стандартні, побутові проблеми. Критичних ситуацій немає. До приєднання села були спроможними. KV: З якими проблемами громада вже зіштовхнулась у цьому році? Олексій Момот: Була проблема із харчуванням дітей у школах. На початку року ми тільки прийняли школи і садочки на свій баланс. Необхідно було проводити тендер для визначення постачальника продуктів для шкіл. На це необхідно близько двох місяців. Ці два місяці харчування у школах не було, що викликало невдоволення у батьків. Ми пояснювали, яка ситуація. Але є і позитивний бік – було прийнято оперативне рішення про відкриття у школах буфетів. Вже тендери пройшли і тепер у школах є як повноцінне харчування, так і буфет. Всі задоволені.  І таких ситуацій було достатньо – із тендерами по лікарнях, закупівлею інсуліну, інших ліків по програмі “Доступні ліки”. Ми цим ніколи не займалися. Тендери зайняли якийсь час, але наразі ситуація більш-менш стабільна. KV: Ситуація з ковідними хворими – чи забезпечені лікарні громади, чи вистачає місць? Олексій Момот: Абсолютно забезпечені. Лікарня у Димері, яка є філіалом нашої центральної лікарні, визначена опорною для хворих коронавірусом. Вона повністю перепрофільована, там немає ніяких відділень, тільки ковідні. Продовжуються перемовини із областю щодо облаштування додаткового відділення на базі терапевтичного відділення ЦРЛ. Але це залежить від економічної ситуації. Наразі великий сплеск захворюваності. Третя хвиля вже почалась. Я не довіряю тій статистиці, яка висвітлюється МОЗ. Провакциновано близько 20 тисяч населення, це мізерна кількість. А статистика постійно стрибає – то тисяча хворих, то десять тисяч. Звісно, що це залежить від кількості протестованих. Наразі із ковідом 30% персоналу, деякі депутати. Члени моєї родини. Я сам перехворів, разом із дружиною, дитиною, бабусею, дідусем. Але у легкій формі. І та хвиля, яка йде наразі, має складніший перебіг захворювання. Нещодавно ця хвороба забрала нашого видатного тренера Олександра Кочеткова. Він усе життя був у спорті, не мав шкідливих звичок. Але за три тижні його не стало.  Хворіє дуже багато людей. Ми передбачили кошти на підтримку лікарні, медиків. Окрім забезпечення засобами індивідуального захисту, було виділено преміювання медпрацівникам. Вакансій у лікарнях і так багато, люди тікають. Намагаємось стимулювати їх залишатися.  KV: Чи є співпраця зі старостами? Олексій Момот: В нас один староста на обидва села. Довго його обирали, було багато кандидатур, представництва від усіх політичних сил, які обралися до ради. Наш староста був депутатом сільради, проживає на території Хотянівської сільради. Ми подивились, що на виборах виборці Хотянівки та Осещини віддали йому найбільше голосів. Це означає, що йому довіряють.  Він знає практично кожного мешканця. Дуже сподобалось, як він себе проявив, коли були снігопади. Ми виділили техніку, він особисто керував, аби розчистили кожну вулицю. Я приїздив, бачив це. Дуже хазяйновитий, “робочий” староста. Контактний, виконує усі доручення.  KV: Які переваги отримали громади у порівнянні із містами? Олексій Момот: Громада отримає свої переваги тоді, коли реформа децентралізації дійде до логічного завершення. Поки процесс не завершився. Не врегульовано дуже багато питань – щодо функціонування райрад, РДА. Нещодавно Верховна Рада провалила голосування щодо РДА. Я вважаю, що має бути здійснена ліквідація райрад, як це планувалось на початку реформи. Звісно, що для цього потрібно внести зміни до Конституції. А їх має підтримали хоча б 300 депутатів у залі під куполом. Цього не сталося.  Наразі райради виконують функцію передачі майна громадам. І з цим є багато проблем. Я спілкувався із членами Асоціації міст, із заступником міністра розвитку громад Вячеславом Негодою. По всій Україні є багато невирішених питань.  KV: Мабуть, і в роботі голови громади є неврегульовані моменти? Олексій Момот: Безумовно. Так завжди буває, коли триває процес реформи. Це питання по передачі майна, юридичних осіб, фінансуванню певних об'єктів, замовником яких був район, а тепер – громади. Це все вирішується шляхом діалогу. Але процес ускладнюється тим, що питання не врегульовані на законодавчому рівні. Один закон суперечить іншому, не зрозуміло, чим регулюватись. Сподіваюсь, що кінця року Верховна Рада знайде необхідну кількість голосів.  KV: Яких повноважень не вистачає громадам? Олексій Момот: Повноважень вистачає. Разом з тим вистачає відповідальності, ще б трохи хтось забрав. Оскільки децентралізація розпочалась у 2015 році, кількість повноважень збільшувалась ще з того часу поступово. Закони про їх делегування в органи місцевого самоврядування обігнали реформу. Нам тоді віддали повноваження по архбудконтролю, земельних питаннях. Наразі закон їх наздоганяє.  KV: Чи вирішилась проблема нелегальних перевізників? Олексій Момот: Проблема існувала доволі довго. Були баталії за участі активістів. Найбільша проблема із “нелегалами” була на маршруті від великого ЖК “Ярославичі” на вулиці Кургузова. На сьогоднішній день усі перевізники отримали ліцензії від КОДА. Там мав бути розворот на кільці, ми зі свого боку це зробили. Приїхала комісія, вони подали документи. Отримали дозвіл, сплачують податки. Це вплинуло лише позитивно на якість надання послуг.  Наразі нелегальних перевізників у місті немає. Із іншими “нелегалами” допомогла справитись поліція. Може бути приватний під'їзд легковим автомобілем, коли водії беруть попутників по дорозі на роботу. Але бійок, різанини коліс та стрілянини, які були між легальними та нелегальними перевізниками, тепер немає. Я не бачу жодних скарг у Фейсбуці, мені не телефонують місцеві жителі щодо таких проблем.  KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Олексій Момот: Станом на сьогодні я розумію, що це глухий кут мого кар'єрного зростання. У мене над головою висить портрет Тараса Шевченка. Я підпорядковуюсь своїй громаді. І я не бачу себе на державній службі. Були пропозиції, в тому числі балотуватись до Верховної Ради. Є критична межа, яку не можна переходити. На мою суб'єктивну думку, там доведеться переступати через внутрішні переконання. А я вважаю, що завжди потрібно залишатись людиною.  Наразі я займаюсь тим, що мені подобається. Прокидаюсь, із задоволенням йду на роботу. Із задоволенням йду додому. Якщо громада висловить мені недовіру або не обере, якщо я вирішу балотуватись на наступну каденцію, то думаю, що буду шукати себе у приватній сфері.  Читайте: Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”КиевVласть

У Київській обласній державної адміністрації (КОДА) пройшло засідання, на якому губернатор Василь Володін відзвітував про результати роботи КОДА за 2020 рік. Робота в умовах коронавірусу в облдержадміністрації зосередилася зокрема на таких напрямах, як закупівлі ШВЛ та кисню для лікарень, зведення об’єктів соціальної інфраструктури у рамках програми “Великого будівництва”, залучення інвестицій та підтримка бізнесу в столичному регіоні.  Як передає кореспондент KV, 12 березня пройшло засідання колегії Київської ОДА. Найперше питання порядку денного – результати роботи адміністрації за 2020 рік.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Програми У звіті сказано, що протягом 2020 року в Київській області з обласного бюджету фактично профінансовано 31 обласну цільову програму на загальну суму 1 млрд 434,6 млн гривень. Найбільші обсяги фінансування були спрямовані зокрема на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів капітальної сфери та доріг – 398,7 млн гривень, та охорону здоров'я – 356,6 млн гривень. Трохи менше – 139 млн гривень – на реалізацію заходів з енергоефективності, та ще 134 млн гривень на розвиток молодіжної політики та спорту. Крім того, 87,9 млн гривень витратили на соціальний захист населення, 71,2 млн гривень – на освіту, майже 71 млн на екологію. Менш за все направили коштів на житлово-комунальне господарство – майже 54,2 млн гривень. Охорона здоров’я За кошти субвенції з державного бюджету для забезпечення опорних закладів охорони здоров’я Київської області закуплено та розподілено 11 систем ультразвукової діагностики на суму 20,9 млн гривень, 10 систем рентгенівських діагностичних на суму 483 млн гривень. З урахуванням централізованих закупівель 2 заклади охорони здоров'я отримали комп’ютерні томографи для приймальних відділень. Згідно зі звітом, Київщина залишається лідером серед регіонів України за кількістю укладених медичних декларацій. На даний час майже 1,6 млн мешканців Київщини мають декларації на медичне обслуговування, або 89,1% від зареєстрованого населення області. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Кількість лікарень, визначених для госпіталізації хворих на COVID-19, з березня минулою року збільшилася з 14 до 27. Також збільшено кількість ліжок, підключених до кисневого забезпечення: з 54 до 2588. “Через пандемію COVID-19 2020 рік особливо складним був для медичної галузі. В рамках заходів з протидії пандемії, за кошти обласного бюджету для протидії епідемії на загальну суму 128,8 млн гривень закуплено: апарати штучної вентиляції легень середнього класу, рентгенівські пересувні діагностичні комплекси; аналізатори газів крові з аналізом електролітів, лікарські засоби; стаціонарні концентратори кисню; електрокардіографи, дефібрилятори, комплекти обладнання для проведення досліджень методом ПЛР та інше обладнання. Також, надано фінансову підтримку закладам охорони здоров’я та виділено кошти на оновлення їх матеріально-технічної бази”, – розповів Володін. Велике будівництво Як зазначив Володін у звіті, у рамках ініційованої президентом масштабної програми “Велике будівництво” завершено реалізацію проектів на загальну суму 472,7 млн гривень: 359,1 млн гривень – кошти державного бюджету, 113,6 млн гривень – кошти місцевих бюджетів. За рік на території регіону завершено будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт 18 об'єктів соціальної інфраструктури – 7 шкіл, 6 садочків, 5 спортивних об'єктів на загальну суму 170,3 млн гривень (за рахунок коштів ДФРР – 57,2 млн гривень, співфінансування з місцевих бюджетів – 113,1 млн гривень). Крім цього, завершено роботи з капітального ремонту 7 приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров я на суму 49,1 млн гривень (48.6 млн гривень – за рахунок субвенції з державного бюджету, 0,5 млн гривень – співфінансування з місцевих бюджетів). Повністю завершено 11 об'єктів дорожнього господарства на суму 253,3 млн гривень {за рахунок субвенції дорожнього фонду). Читайте: У рамках “Великого будівництва” на Київщині цьогоріч відремонтують п'ять шкіл і шість дитсадків  Бізнес “Протягом минулого року вживалися заходи щодо надання підтримки суб'єктам підприємницької діяльності. Проведена широка інформаційна кампанія для бізнес-спільноти Київщини про реалізацію Державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. За період дії цієї програми представниками бізнесу області станом на початок 2021 року підписано 336 кредитних договорів на загальну суму 997 млн гривень, що є третім показником по Україні”, – наголошує Володін. Незважаючи на складну економічну ситуацію, кількість суб’єктів підприємницької діяльності за 2020 рік збільшилася на 5,5 тис. одиниць. Станом на початок 2021 року в Київській області зареєстровано 180,4 тис. СПД, у тому числі 1023 тис. ФОПів. А надходження до бюджетів усіх рівнів від суб єктів малого та середнього підприємництва за 2020 рік становили майже 17 млрд грн, що порівняно з 2019 роком більше на 5,2 відсотка, відзвітував очільник КОДА. Читайте: Програма доступної іпотеки сприятиме економічному розвитку регіону, – В. Володін  Інвестиції Володін звітує, що область долучилася до оголошеного Мінрегіоном конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу. За результатами конкурсного відбору серед проектів, які стали переможцями – 4 проекти Київської області. За даними Мінрегіону, Агенція регіонального розвитку Київської області посіла 2-е місце за кількістю поданих проектів. Протягом року Київська облдержадміністрація спільно з Агенцією регіонального розвитку забезпечили супровід 6-ти інвестиційних проектів та двох проектів, пов'язаних із створенням кластерів, які перебувають в активній фазі своєї реалізації. Продовжується робота зі створення індустріальних парків на території Київської області. У 2020 році на Київщині зареєстровано: індустріальний парк “Місто Скла” (м. Березань); індустріальний парк “ПАТОН” (на території Глевахівської селищної ради Фастівського району). Всього на початок 2021 року до Реєстру промислових парків включено 8 індустріальних парків, які розміщені в Київській області. Освіта За даними, наведеними у звіті, у Київській області функціонує 57 опорних закладів середньої освіти, з них 9 створено у 2020 році. В опорних закладах навчається понад 25 тис. учнів, що на 7 тис. більше у порівнянні з 2019 роком. У 2020 році закуплено 39 шкільних автобусів, що дало змогу для понад тисячі учнів покращити умови підвезення, таким чином в області до закладів освіти підвозяться 100 % дітей, які цього потребують. “У минулому році значна увага приділялася розвитку та продовженню реформування системи освіти, наданню якісних освітніх послуг. Київська область є лідером в Україні за кількістю додатково створених місць для дітей у закладах дошкільної освіти. За рік їх створено 2845”, – підкреслив очільник КОДА. Він також зазначив, що на Київщині реалізується проект “Якісне харчування – здорова дитина”. Так, протягом 2020 року проведено поточні та капітальні ремонти харчоблоків у 124 закладах загальної середньої освіти. 75 шкіл забезпечено новим сучасним технологічним обладнанням. Гарячим харчуванням у минулому році охоплено 132,1 тис. учнів. За рахунок місцевих бюджетів харчується 32,2 тис. учнів (100 %) пільгових категорій та 44,3 тис. учнів 1-4 класів. Київська область має найбільшу мережу інклюзивних закладів освіти: у регіоні станом на сьогодні діє 44 інклюзивно-ресурсних центри, 3 з яких відкрито у 2020 році; 153 ресурсних кімнати, що на 74 більше у порівнянні з 2019 роком. У минулому році також відкрито 92 інклюзивних класи у закладах загальної середньої освіти та 82 інклюзивних групи у закладах дошкільної освіти. Допомога військовим та людям з інвалідністю Як йдеться у звіті, в рамках відповідної обласної цільової програми у 2020 році за рахунок коштів обласного бюджету 1480 учасникам антитерористичної операції, членам їх сімей, у тому числі членам сімей загиблих (померлих) учасників АТО виплачено 35,6 млн гривень, а також надано послуги з психологічної реабілітації та професійної адаптації 490 особам на загальну суму майже 4,5 млн гривень. Грошову компенсацію для придбання житла на загальну суму 57,5 млн гривень отримали 64 учасники бойових дій. Санаторно-курортне лікування отримали 653 учасники АТО/ООС на суму 7,8 млн гривень. У 2020 році в рамках Київської обласної цільової програми соціальної підтримки людей з інвалідністю на 2017-2020 роки з обласного бюджету виплачено матеріальну допомогу 1399 особам з інвалідністю на загальну суму майже 4,6 млн гривень. На реабілітацію дітей з інвалідністю спрямовано 3,3 млн гривень. Крім цього, за рахунок коштів державного бюджету у 2020 році: 3910 осіб з інвалідністю забезпечені технічними засобами реабілітації, виготовленими за індивідуальним замовленням, на загальну суму майже 68,8 млн гривень; 458 дітей з інвалідністю забезпечені реабілітаційними заходами на суму 9,1 млн гривень; 64 особи з інвалідністю спінального профілю отримали санаторно-курортне лікування на суму 1,6 млн гривень. “Важливим напрямком роботи залишається забезпечення соціальним захистом вразливих верств населення. На Київщині продовжується надання підтримки учасникам АТО та членам їх сімей”, – наголошує Василь Володін. Читайте: Презентовано напрацювання до проєкту Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні  Діти та соціально незахищені верстви населення Відповідно до звіту голови Київської ОДА, в області виплату державних допомог малозахищеним верствам населення отримали 59,6 тис. сімей з дітьми на суму майже 1,2 млрд гривень. Виплати по пільгам і житловим субсидіям на оплату житлово-комунальних послуг отримали 135,8 тис. домогосподарств на суму майже 1,3 млрд гривень. 4855 малозабезпечених сімей отримали допомогу на суму 190,5 млн гривень. На виплату допомоги та компенсації особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, спрямовано майже 600,3 млн гривень, зазначені виплати отримали 147,2 тис. осіб. У 2020 році запроваджено виплату грошової компенсації допомоги “пакунок малюка” на дітей, які не були забезпечені цією допомогою. За минулий рік грошову компенсацію отримали 5,3 тис. осіб на суму 26,6 млн гривень.  Компенсацією по догляду за дитиною “муніципальна няня” скористалися 3375 осіб на загальну суму 30,7 млн гривень. Також за рахунок коштів обласного бюджету у 2020 році було придбано 3 мікроавтобуси, які передані для потреб дитячих будинків сімейного типу. “Одним з пріоритетних завдань у роботі Київської облдержадміністрації є забезпечення права кожної дитини зростати і виховуватись у сімейному оточенні або наближеному до сімейного. Станом на початок 2021 року до сімейних форм виховання в області влаштовано 2997 дітей, з них 2523 дитини проживають у сім'ях опікунів та піклувальників, 474 дитини – у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях”, – додав Володін. Він також нагадав, що у рамках виконання Плану невідкладних заходів із запобігання та протидії домашньому насильству у грудні 2020 року за участю Олени Зеленської відкрито притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі і перебувають у складних життєвих обставинах. Найближчим часом планується відкриття ще одного аналогічного притулку в області. Агросектор У 2020 році в Київській області продовжувалася робота з реалізації державних програм з підтримки агровиробників – за даними звіту, в її рамках ними отримано 245,0 млн грн державної фінансової підтримки. В аграрному секторі завершено реалізацію 5 інвестпроєктів на суму 491,5 млн гривень. Проведено спільну роботу з Білоцерківським національним аграрним університетом та Мокиародним фондом сприяння інвестиціям щодо створення нового наукового парку Unit Agro. який стане сучасною платформою для розвитку агропромисловою, ведення освітньої та науково-технічної діяльності. “Сприяння розвитку агропромислового комплексу як сучасної конкурентоспроможної складової економіки Київщини залишається одним з найважливіших пріоритетних напрямів розвитку Київської області”, – підкреслив Володін. Різне Відповідно до Програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів у Київській області на 2019-2022 роки придбали та встановили обладнання для 3 стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу повітря у Київській області в м. Бровари. м. Біла Церква та у с. Підгірці Обухівського району, забезпечували профілактичні заходи на 13 діючих стаціонарних постах. Продовжено роботу з ліквідації стихійних сміттєзвалищ, проведено реконструкцію майданчиків для збору твердих побутових відходів, придбано та встановлено 107 контейнерів з роздільного збору відходів у містах Київської області, розроблено інвестиційний проект щодо створення сміттєпереробного комплексу. З метою ефективного і раціонального планування територій продовжено роботу Архітектурно-містобудівної ради, на якій у 2020 році м року розглянуто проекти Схеми планування території Київської області, 60 проектів генеральних планів населених пунктів. 6 проектів планів зонування населених пунктів (у складі генеральних планів), 45 проектів детальних планів окремих територій. Розроблено геоінформаційну систему ведення містобудівного кадастру та містобудівного моніторингу. Київська облдержадміністрація повернула у державну власність 12 земельних ділянок (земель лісового та водного фонду), загальною площею 17,6189 га. Читайте: Прокуратура Киевщины вернула государству 13 га земель водного фонда стоимостью более 17 млн гривен в бывшем Иванковском районе  У рамках реалізації Програми енергозбереження Київської області на 2017-2021 розроблено техніко-економічне обгрунтування на проведення комплексної термомодернізації будівель КЗ КОР “Київська обласна клінічна лікарня”; здійснено термомодернізацію 10 об’єктів бюджетної сфери, виготовлено проектно-кошторисну документацію на виконання термомодернізації або термосанації 8 будівель опорних навчальних закладів та на встановлення 2 сонячних електростанцій. Читайте: На термомодернізацію навчальних закладів Київщини в цьому році витратять 60 млн гривень  На 42 об'єктах бюджетної сфери встановлено індивідуальні теплові пункти з погодним регулюванням, проведено реконструкцію та капітальний ремонт 21 системи вуличного освітлення та замінено лампи на енергоефективні. Здійснено фінансову підтримку 14 ОСББ по відшкодуванню частини витрат на енергозберігаючі заходи на суму 4,2 млн гривень. 8 ОСББ Київської області взяли участь у державній програмі “Енергодім” Загальна оцінка вартості заходів з енергоефективності становить майже 24,8 млн гривень. Продовжено роботу щодо залучення інвестицій у реалізацію енергозберігаючих заходів за механізмом енергосервісу. У 2020 році в Київській області підписано 6 енергосервісних договорів на 14,0 млн гривень. Всього в області укладено 36 енергосервісних контрактів. Проведено реорганізацію КОДА, у результаті якої реалізацію державної політики в області здійснюють 26 структурних підрозділів облдержадміністрації. У рамках реформи адміністративно-територіального устрою утворено 7 районних державних адміністрацій. У 2020 році опрацьовано понад 4 тис. звернень громадян, які стосувалися екологічних питань, охорони здоров'я, комунального господарства та соціального захисту, аграрної політики, транспорту та зв'язку тощо. Крім цього, 19,8 тис. звернень громадян надійшло на урядову “гарячу лінію”. За результатами їх опрацювання авторам звернень в оперативному режимі надані відповідні роз’яснення. 3060 держслужбовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування пройшли навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації. Нагадаємо, як писала KV, попередній звіт Василя Володіна звучав у рамках 100 днів зо дня призначення його на посаду голови КОДА. Серед своїх досягнень він назвав завершення довгобудів, реорганізацію адміністрації та налагоджену взаємодію з бізнесом та інвесторами.  Читайте: 100 днів Володіна: темпи будівництва, масштабні проєкти та плани  Фото: KVКиевVласть

Черговий скандал в Українській громаді: переформатована більшість депутатів міськради 4 березня звільнила секретаря і висловила недовіру трьом заступникам голови. За однією із версій, приводом до скандалу знову стала земля та питання забудови набережної міста. Інша версія – реванш та політичні розбірки. Голова громади Туренко стверджує, що він оголосив перерву у засіданні і прийняті рішення не є легітимними. Більше того, із “самодіяльністю” депутатів розбиратимуться правоохоронці.  Як стало відомо KV, 4 березня відбулась 4-та сесія Української міської ради VIII скликання, де частина депутатів проголосували за звільнення секретаря Катерини Проценко (“Слуга народу”) та призначення на цю посаду Оксани Кирилюк (“Слуга народу”).  Також вони висловили недовіру трьом заступникам голови громади – першому заступнику Григорію Ткаченко, заступникам з питань діяльності виконавчих органів ради Агнесі Олковій-Михницькій та Руслану Садовському.  Голосування за ці питання відбулося після того, як частина депутатів та голова громади покинули сесійну залу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Причини Як написав на своїй сторінці депутат Олександр Кровкін (“За Майбутнє”), деякі питання, що мали розглядатись на сесії, викликали обурення громади.  “Насамперед це питання про затвердження ДПТ набережної в місті Українка. Особисто до нас як депутатів УМР на електронну пошту були направлені від жителів три звернення з проханням зняти це питання з порядку денного, провести ще одні громадські слухання, оскільки на плані з'явились нові об'єкти, а потім вже вносити це питання на затвердження до порядку денного. Тому на засіданні земельної комісії, головуючим якої є Кровкін Олександр та членами комісії Андрій Нагорний, Воловенко Олексій, Болбут Олег, були зняті ці питання з порядку денного з рекомендацією доопрацювання. Але, голова УМР всупереч цим висновкам все одно виносить це питання на розгляд сесії, затверджує це питання на засіданні виконавчого комітету. До речі слід зазначити, що презентації оновленої ДПТ набережної міста Українка не відбулося не тільки для громади, а і для депутатів, навіть на погоджувальній раді”, – написав він.  Також він зазначив, що з голосу секретаря ради та профільного заступника було внесено ще перелік земельних питань. Ще, за його словами, обурення громади протягом всього часу існування нової каденції міської ради постійно викликали вивіз сміття по всій території ОТГ (і в місті і в селах), а також прибирання снігу на дорогах (в місті складалось враження, що це не відбувалось зовсім, а в селах депутати це робили власними силами разом з місцевими жителями та підприємцями). Це стало одними із причин висловлення недовіри профільним заступникам. “До нас також звернулась громада щодо занепокоєння закриттям і невідомої подальшої долі існування бібліотек в селах Жуківці та Верем'я. "Вишенькою на торті" стали нові запропоновані зміни до і так недосконалого регламенту Української міської ради”, – пише він.  Щодо звільнення секретаря, Кровкін зазначив, що депутати не отримували від неї повної та своєчасної інформації. Зокрема, проєкти рішень приходили на пошту депутатам невчасно та взагалі без додатків, пояснювальних записок до проєктів рішень, а терміни надання інформації грубо та систематично порушувались.  Зміна більшості Депутат Алевтина Шмагель (“Голос”) у коментарі KV розповіла, що мета виступу – аби голова повернувся до конструктивної роботи.  “Звільнення заступників голови депутати можуть тільки ініціювати, що ми і зробили. Остаточне рішення має приймати голова, але воно має бути аргументованим. Він не погодився із рішенням, але пояснення ми не отримали. Одним із скандальних питань є забудова набережної певними об'єктами. Нам, депутатам, не продемонстрували проєкт містобудівної документації, їх не оприлюднили для громади, не врахували рішення громадських слухань. Коли ми почали цього вимагати, на сесії голова сказав, що ці документи вкрадені. Про заяву в поліцію він нам не повідомляв”, – каже вона.  За її словами, до 4 березня лояльну голові більшість у міській раді складали партії “Європейська Солідарність”, “Батьківщина”, ОПЗЖ, “Наш край”, “За Майбутнє” та “Воля”. Наразі у більшості – депутати партій “Голос”, “Слуга народу”, “За майбутнє”, “Воля” і один представник “Європейської Солідарності”.  Варто також зазначити, що 9 березня група депутатів разом на чолі із Оксаною Кирилюк вирушили до міської ради, аби зареєструвати пакет документів 4-ї сесії в системі електронного документообігу.  Оксана Кирилюк анонсувала проведення сесії на 23 березня. Зареєструвати документи їм не вдалось.  На сторінці Української громади у Facebook повідомили, що депутати викликали поліцію для відкриття кримінального провадження за ст. 351 Кримінального кодексу України “Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради”. Після цього рішення намагались зареєструвати вдруге, але їм відмовили, посилаючись на те, що вони були прийняті із порушенням регламенту.  Позиція голови  Голова Української громади Олександр Туренко розповів KV, що він оголосив перерву сесії, яка відбувалась 4 березня.  “Сесія, яка відбувалась 4 березня, не завершена. Зібралась частина депутатів у період перерви і мені невідомо, що вони там робили. Після перерви сесія відбудеться, у найближчі дні, пройдемось по порядку денному. А іншим подіям нехай дають оцінку правоохоронні органи. Написана заява до Нацполіції, у ЄРДР зареєстрована кримінальна справа. Є певна процедура, якщо депутати хочуть звільнити секретаря, висловити недовіру заступникам, переформатувати більшість чи щось ще, це має бути за законом. Прочитайте закони, намітьте план дій, які ви плануєте. Але якщо до початку сесій ви таке питання не підняли, то підніміть його на наступній сесії, але ж підготуйтесь. Вони почали бунтувати. Я запропонував запросити юристів, аби вони дали оцінку, виписали процедуру і оголосив перерву. Рішення є тоді, коли його підписав голова і поставив печатку, я цього не робив. Протоколи сесії і інші “документи” – це те, чим будуть займатись правоохоронні органи”, – каже він. За його словами, ту ситуацію, яка наразі відбувається, йому дуже складно зрозуміти.  “Та коаліційна більшість, яка була, збиралась напередодні сесії, ніяких питань не було. Можливо якісь питання у порядку денному, можливо – політичні ігри “нагорі”. У всій країні продовжується поділ влади. Факторів може бути багато різних. Я поки не розумію, що відбувається. Крім того, є протистояння із двома кандидатами, які програли мені вибори голови (Оксана Кирилюк та Алевтина Шмагель посіла друге та третє місця на виборах відповідно, – KV). Звісно, що вони ніколи не будуть задоволені. І, можливо, я б так само поводився на їхньому місці. Такий собі реванш. Та чи можна назвати Оксану Кирилюк новим секретарем, якщо вона сама за себя голосувала? Та її чоловік також за неї голосував. Хіба це не конфлікт інтересів? Робіть висновки”, – завершив він.  За даними на сторінці Української територіальної об'єднаної громади у Facebook, сесія може відбутись сьогодні, 9 березня о 16 годині.  Нагадаємо, як раніше писала KV, скандал навколо забудови набережної Українки розгорівся ще у 2018 році. Тоді причина була у затвердженні детального плану території (ДПТ). Влада міста хотіла побудувати на місці зони відпочинку готель, парковку, відвести місце для МАФів. Громада стверджувала, що набережна – остання упорядкована зелена територія для сімейного відпочинку.  Читайте: Безвластие: горсовет Украинки остался без исполкома Фото: колаж KVКиевVласть

У вывторок, 2 березня, під час прес-сніданку “Небанківські платіжні системи: нові можливості для клієнтів” від компанії “Новапей” та “Фінансового клубу” Андрій Кривошапко, Олексій Рубан, Світлана Чирва та Олеся Данильченко окреслили основні тренди фінтеху.Про це KV стало відомо з повідомлення видання "Фінансовий клуб".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Cashless та безконтактні платежі На думку експертів, карантин каталізував процеси діджиталізації та смартфонізації. Мобільний трафік буде лише зростати, і наявність зручного та функціонального мобільного застосунку у компанії – це додаткова можливість для розвитку та нарощування прибутку. Пандемія 2020 року та пов’язаний з нею тренд на безпеку призвели до збільшення онлайн-оплат у системі “Новапей”. Зокрема, у порівнянні з 2019 роком їхня кількість зросла втричі. Лише через мобільний застосунок “Нової пошти” було здійснено 14 млн оплат. “Новапей” активно розширює продуктову лінійку, розвиваючись у напрямку cashless. Зокрема, минулого року компанія запровадила інтернет-еквайринг для гравців ринку електронної комерції. Вже більше 150 клієнтів користуються цією послугою. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Крім того, компанія запропонувала клієнтам – фізичним особам послугу автоматичного списання коштів з картки. За три місяці з моменту запровадження послуги в платіжній системі було здійснено майже пів мільйона автоматичних списань. “Для нас 2020 рік був роком зростання та активного розвитку нашої компанії. Ми стали міжнародною платіжною системою, отримали сертифікат безпеки PCI DSS та завершили ребрендинг. “Новапей” є частиною групи компаній “Нова пошта”, тому обслуговування потреб ключового бізнесу групи для нас продовжує залишатися в пріоритеті. Водночас ми активно розвиваємо і фінансові послуги, не пов’язані з доставкою. Це і грошові перекази по Україні та з-за кордону, і інтернет-еквайринг, і приймання комунальних платежів тощо. У 2021 році ми плануємо й далі розвиватися як фінтех-компанія і віримо у cashless-майбутнє нашої країни”, – розповів СЕО “Новапей” Андрій Кривошапко. Електронна верифікація Ще одна можливість для безпечного отримання послуг, яка з’явилася у 2020 році, – це верифікація за допомогою застосунку “Дія” та ID-картки через POS-термінал Ощадбанку. “Новапей” була однією з перших компаній, яка запровадила ці послуги для своїх клієнтів. Зараз 25% операцій в системі проводяться саме за допомогою електронної верифікації. Завдяки новим технологіям час верифікації скоротився до 20 секунд, а отже зменшився і час, який клієнт проводить у відділенні. Open Banking та Open API У найближчому майбутньому європейська банківська система так чи інакше прийде до Open Banking і Open API, зробивши свої сервіси більш доступними для всіх, вважає директор з розвитку бізнесу та технологій “Новапей” Олексій Рубан. “Реалізація стандартів PSD2 – дуже складний процес з безліччю спірних сторін і невирішених питань. Проте в найближчому майбутньому регулятори, зокрема в Україні, запропонують правила і умови відкриття фінансовими і державними установами інтерфейсів для всіх гравців екосистеми, – каже Олексій Рубан. – Це призведе до того, що конкуренція зростатиме, а міжнародні компанії опиняться у виграші за рахунок використання платіжних функцій в своїх бізнес-процесах або месенджерах”. Електронна комерція в режимі реального часу та “купуй зараз, плати пізніше” “Серед ключових трендів, які на нас чекають найближчим часом, – поширення нової технології Tap to Phone, електронна комерція в режимі реального часу, “купуй зараз, плати пізніше” і подальший розвиток мережі та способів приймання платежів”, – підкреслила віце-президентка, регіональна менеджерка Visa в Україні, Молдові та Білорусі Світлана Чирва. За її словами, в умовах карантину потреби та звички споживачів різко змінилися. Відповіддю стала масова діджиталізація бізнесу. Посилення безпеки онлайн-платежів Нові  технології та їх можливості для клієнтів викликають чималу зацікавленість з боку шахраїв. За даними Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА, середня сума шахрайської операції в Інтернеті у 2020 році склала 198 грн. Завдяки методам соціальної інженерії українці втрачали в середньому 2400 грн, а ось викрадення SIM-картки могло обернутися втратою близько 12 500 грн з платіжної картки. “Розрахунковий дохід шахраїв у 2020 році склав щонайменше 271,4 млн грн”, – підрахувала заступниця директора ЄМА Олеся Данильченко. Розумна ідентифікація Одним з варіантів мінімізації ризиків при проведенні операцій може стати “розумна ідентифікація”. “Сьогодні використання сучасного смартфона здається неможливим без функціоналу сканування відбитків пальців, що раніше сприймалося зі скепсисом. Тепер більш складні сервіси, засновані на AI та навчанні, входитимуть до нашого повсякденного життя. Для ідентифікації можна використовувати і відбитки пальців, і технологію розпізнавання обличчя, голосу або навіть сміху, який також непросто імітувати. Такі системи аутентифікації вже широко використовують у європейських банках, а незабаром будуть використовуватися банками, великими торговельними мережами, державними органами в Україні”, – прогнозує Олексій Рубан. За даними НБУ, компанія “Новапей”, що входить до групи компаній “Нова пошта”, в 2020 році посіла перше місце на ринку грошових переказів серед небанківських фінансових установ з часткою 46%. У 2020-му кількість грошових переказів через “Новапей” виросла на 37% – зі 192 млн до 264 млн. Виросла й кількість доставок з послугою післяплати. За минулий рік більше 95 млн замовлень було відправлено з цією послугою, що на 41% більше, ніж у 2019 році.Фото: "Фінансовий клуб"КиевVласть

Чимало людей хотіли чи хочуть започаткувати власну справу. Більшість з нас лякає багато підводних каменів, ризики та юридичні аспекти. Страх невдачі багатьох відділяє від того, щоб займатися улюбленою справою й отримувати за це кошти. Тож я вирішив описати тонкощі відкриття свого бізнесу та розглянути основні юридичні формальності, про які варто знати, якщо ви таки наважилися започаткувати власну справу. Насамперед, варто знати, що діяльність малого та середнього бізнесу регламентується Законом України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”. Відтак, малий і середній бізнес в Україні може здійснюватися в декількох організаційно-правових формах: фізична особа-підприємець або юридична особа. Найрозповсюдженіші форми юрособи — товариство з обмеженою відповідальністю та приватне підприємство. Можуть використовуватись й більш складні організаційні форми — публічне та приватне акціонерні товариства. Реєстрація фізичної особи в якості підприємця і будь-якої іншої юридичної особи, тобто суб’єкта підприємницької діяльності, здійснюється Державним реєстратором у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП), реєстраційну дію також може виконати нотаріус. Або ж це можна зробити у додатку “Дія” онлайн, якщо ви реєструєте фізичну особу-підприємця.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Зауважу, що у зв’язку із реформою децентралізації у багатьох громадах (здебільшого там, де є політична воля керівників) з’являються нові Центри надання адміністративних послуг. Наприклад, на сайті Київської ОДА є перелік ЦНАПів в населених пунктах області (http://koda.gov.ua/administrativni-poslugi/). Звичайно, диджиталізація в нашій державі просувається не так швидко, як хотілось би, але все ж маємо майданчики, завдяки яким можна зекономити свій час. Так, на Єдиному державному порталі адміністративних послуг можна отримати таку послугу онлайн (my.gov.ua).  Після реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності Державний реєстратор зобов’язаний подати відразу інформацію про новоствореного підприємця до податкових і пенсійних та органів соціального страхування. Тобто зайвих кроків, відтепер, робити не потрібно. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Чи не найважливішим питанням є сплата податків. Важливо знати, як оподатковується в Україні малий та середній бізнес. Так, фізичні особи-підприємці (перукар, продавець, майстер з ремонту взуття чи годинників), які не мають найманих працівників та мають річний дохід до 1 млн гривень сплачують щомісячний податок лише за себе. Сума не повинна перевищувати 10% від прожиткового мінімуму. Це — І група платників єдиного податку. ІІ група — це підприємці, котрі здійснюють підприємницьку діяльність з надання послуг, в тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню. Річний дохід у них повинен досягати 5 млн гривень, а кількість найманих працівників не перевищувати 10 осіб. В такому випадку бажано відкрити рахунок для здійснення безготівкових операцій. Вони сплачують податок у розмірі до 20% мінімальної заробітної плати. До ІІІ групи платників єдиного податку відносять фізосіб-підприємців та юросіб із щорічним доходом у понад 7 млн гривень та необмеженою кількістю працівників. Податкова ставка становитиме 3% та 5% доходу для фізичних і юридичних осіб відповідно. І остання IV група — це сільськогосподарські виробники, в котрих частка с/г виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, мають достатньо велику кількість працівників. Для них розмір ставок податку залежить від категорії (типу) земель, їх розташування. І останнє, що варто знати — це вчасне подання фінансової звітності щодо ведення бізнесу. Таку звітність приймає податковий орган. Подається щорічний баланс та квартальні декларації. Зараз це робити дуже просто. Є певні програми, що дозволять вам подати фінансову звітність вчасно та швидко. Або можна звернутися за послугою до фахівця. З власного досвіду скажу — не потрібно боятися вже сьогодні закласти фундамент власного успішного бізнесу! Адже ви матимете шанс вибрати свою нішу і досягати в ній успіху. Не бійтесь конкуренції та перешкод, а з ентузіазмом і турботою про клієнта робіть свою справу, зважуйте ризики і завжди удосконалюйтесь — і все вдасться. Перевірив на собі! Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", заслужений юрист України, депутат Київської обласної радиКиевVласть

Наприкінці січня проєкт зміни меж Києва за рахунок земель Київської області, прийнятий у 2019 році, почали обговорювати знову. Столиця звернулась до міста Вишгород із пропозицією провести громадські слухання щодо обміну:  пропонуючи 40 гектарів землі, Київ хоче забрати більше тисячі. Бажана для столиці територія – острів Великий. Це – заповідна зона, де є постійні мешканці, магазини, бари та навіть церква.  Як стало відомо KV, 29 січня відбулись громадські слухання щодо врахування інтересів про зміну меж міста Вишгород, з урахуванням проєкту землеустрою щодо встановлення (змін) меж міста Києва.  Причиною проведення громадських слухань стало звернення Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації з приводу змін (розширення) меж міста Києва до Вишгородської міської ради. Зокрема, столиця планує розширитись за рахунок зменшення площі міста Вишгорода на 1 076,5190 га. З них земель державного комунального об'єднання “Київзеленбуд” – 69,7 га, земель садівницького товариства “Лісова поляна” – 10,9 га, земель шляхово-експлуатаційного управління 622 – 6,5 га, земель Вишгородської міської ради 894,3584 га (у тому числі острів Великий), земель запасу Вишгородської міської ради 95,0606 га.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”Після створення територіальної громади Вишгородської міської ради до якої входять Вишгород, села Хотянівка, Осещина та землі навколо сіл, зміна (зменшення) площі міста Вишгорода вплине на зміну (зменшення) площі громади в цілому. Присутні на слуханнях жителі надали свої пропозиції з цього питання.  “Загалом, і жителі громади, і керівництво міської ради мають чітке розуміння, що за рахунок земель Вишгородської громади збільшувати територію столиці – несправедливо”, – повідомили на сторінці міськради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також повідомляється, що свої пропозиції та зауваження жителі громади можуть надсилати до 16 лютого 2021 року за адресою: 07301, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, Вишгородська міська рада та скановані копії письмових пропозицій на електронну адресу [email protected].  Таємничий острів і кордони Києва Як розповів у коментарі KV голова Вишгородської громади Олексій Момот, це не перша спроба столиці розширитись, проєкт про зміну меж міста Київрада затвердила ще у грудні 2019 року.  “Останній лист із пропозицією ми отримали ще на початку року, але не могли провести громадські слухання через карантин, про що повідомили Київраду. Слухання відбулись 29 січня. Київ хоче забрати більше 1000 га, а нам віддати лише 40 га. Зокрема, столиця хоче приєднати острів Великий та більшість території – ліс. Те, що нам пропонують, вже знаходиться у користуванні і не буде корисним для розвитку громади. Тому на громадських слуханнях було прийнято рішення, що ми не погоджуємося на таке розширення. Продовжуємо приймати пропозицій та зауваження від громадян. Є колективні звернення від громадських організацій, які також категорично проти. Після завершення збору усіх пропозицій ми надамо відповідь Києву щодо відмови”, – каже він.  За його словами, Вишгород готовий до діалогу з Києвом, але вони чекають від столиці економічно вигідні для них пропозиції.  “Ми згодні на спільні проєкти. Надавали їм купу пропозицій. Досить багато територій знаходяться на території Вишгорода, але перебувають у користуванні Києво-Святошинського лісопаркового господарства, де можна було б реалізовувати великі проєкти. Це відкриття нового кладовища, оскільки ресурсів існуючого вистачить лише на пару років. Це проєкт щодо встановлення сучасного сміттєпереробного заводу повного циклу. І багато іншого. Фактично місто територію острова не використовує. Це заповідна зона, але насправді там знаходиться самовільна забудова. Ще за радянських часів там було садове товариство, їм давали альтернативні землі на Троєщині, але вони не виїхали і потроху розширюються, продовжують будувати дерев'яні дачні будиночки. Минулим головою РДА була створена міжвідомча комісія, там проводяться перевірки, цією історією зацікавилась поліція та прокуратура, але не знаю, чим це закінчиться”, – додав він.  Справді, на території острова стоять будинки. І чималі. Є тут свої магазини і церква. На відео, що його відзняли вишгородці, видно, що йдеться не про поодинокі випадки самовільного будівництва. Співзасновник та керівник громадської організації “Рідне місто” Владислав Дулапчій розповів KV, що острів, найбільша територія, на яку претендує столиця, за документами має бути заповідною зоною. Однак вже багато років тут мешкають люди. Вишгородці побоюються, що на його території зрештою буде зовсім не парк, як обіцяють. А просто чергова забудова – на територію нібито вже накинув оком хтось зі столичних забудовників. “Громадські слухання відбулись виключно за участі АТОвців, яких запросив міський голова, роздав трохи земельки і сказав, що потрібно написати листа про відмову Києву. І казав, що звернувся ще до якихось двох громадських організацій, які також підтвердять, що місто проти. Найбільша територія – це острів Великий, наче заповідна зона. Ми зняли відео, поїхали туда, політали “дронами” над ним. Там більше 200 будинків, церква, магазини, бари. Абсолютно жилий острів, жодного заповіднику там немає. Дозволів ніяких на це немає. На острові заборонено будь-яке будівництво. Розпорядником землі на ньому є міська рада, яка вже багато років закриває очі на те, що відбувається. Не тільки Момот останні 5-7 років, а і його попередник Решетняк. Закривають очі, бо отримують звідти “налічку”, – каже він.  Також Дулапчій додав, що як звичайний мешканець міста, звісно, він проти такого проєкту розширення Києва. “Нам пропонують 40 га, а хочуть забрати більше тисячі. Не дуже зрозуміла математика. Обговорювати це питання варто. Якщо острів залишиться у межах Вишгорода, то бюджету міста на нього не вистачить. До того ж міська влада досить боязлива для вирішення проблеми існуючої там забудови. А коштів для створення парку Вишгороду просто не вистачить. Тому однозначно потрібно сідати за стіл переговорів з Києвом, якось об'єднуватись. І якщо у Києва дійсно мета зробити там заповідник, парк розваг, зону відпочинку, то це буде цікаво. Але мені здається, що і у столиці на нього інші плани. Є певні відомості, що забудовники вже поклали око на ту територію. Там забудований не весь острів, забудовано приблизно третину”, – зазначив він.  Історія проєкту Як писала KV, 2 січня 2020 року Київська обласна рада (КОС) відмовила Київській міськдержадміністрації (КМДА) в погодженні проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Києва. Як розповів KV Роман Титикало, без погодження усіх населених пунктів, за рахунок яких Київ планує розширитись, затвердити проєкт Київрада не зможе. А громади, в свою чергу, мають повне право надавати відмову.  Нагадаємо, 12 грудня 2019 року на засіданні Київради було прийнято рішення №445 / 8018 "Про погодження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Києва". Читайте: Вышли за берега: Киев положил глаз на тысячи гектаров областной земли Рішення приймали в "режимі невідкладності". Відомо, що вказаний проєкт землеустрою був розроблений за бюджетні гроші КП "Київський інститут земельних відносин". З самим проєктом землеустрою, схоже, нікому з депутатів ознайомитися не дали. Як повідомив депутатам столичної міськради перед голосуванням з цього питання директор Департаменту земельних ресурсів КМДА Петро Оленич, передбачається збільшення території Києва на 2771 тис. га за рахунок земель Київської області, і в результаті площа Києва зросте до 85,3 тис. га. Згідно з документом, до Києва хочуть приєднати: 1102,2021 га Гнідинської сільської ради Бориспільського району; 0,3814 га Козинської селищної ради Обухівського району; 6,1060 га Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району; 6,8957 га Лісниківської сільської ради Обухівського району; 0,0901 га Хотівської сільської ради Обухівського району; 0,3591 га Чабанівської селищної ради Фастівського району; 1,4552 га Вишневої міської ради Бучанського району; 6,8934 га Софіївсько-Борщагівської сільської ради Бучанського району; 1,2525 га Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Бучанського району; 1,9174 га Білогородської сільради Бучанського району; 0,4815 га за межами населених пунктів колишнього Києво-Святошинського району; 1,4433 га Ірпінської міської ради; 565,1448 га Погребської сільської ради Обухівського району; 1076,5190 га Вишгородської міської ради; Одночасно проєктом землеустрою передбачається передати з земель Київради до складу земель Київської області 55,4103 га, в тому числі у відання: Козинської селищної ради Обухівського району – 4,1952 га; Підгірцівської сільської ради Обухівського району – 0,1475 га; Хотівської сільської ради Обухівського району – 0,0269 га; Чабанівської селищної ради Фастівського району – 0,0214 га; Гатненської сільської ради Фастівського району – 0,0890 га; Вишневої міської ради Бучанського району – 0,0159 га; Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Бучанського району – 2,2772 га; Білогородської сільради Бучанського району – 0,8263 га; Горенської сільської ради Бучанського району – 0,9420 га; Зазимської сільської ради Броварського району – 0,9144 га; Пухівської сільської ради Броварського району – 0,9074 га; Калинівської селищної ради Броварського району – 3,3686 га; Вишгородської міської ради – 41,6785 га. Читайте: Область отказала Кличко в согласовании новых границ Киева Фото: колаж KVКиевVласть

Україна володіє більше 60 млн га земель (6% від усієї території Європи), 42 з яких – це сільськогосподарська земля (8% всіх світових запасів). Україна залишається однією з останніх країн Європи, де немає ринку земель аграрного призначення. Це – велика економічна та правова проблема, бо власники землі позбавлені права та можливості  нею розпоряджатися: ні продавати, ні вносити в заставу в банк чи у статутний капітал підприємства. Мораторій значно занижує вартість землі, агровиробники орендують її за ціною, нижчою за реальну вартість, часто спекулюючи та недоплачуючи її власникам. Часто оренда паїв має відтінок рейдерства та не закріплена жодним документом. Це досить поширена практика, особливо, коли земля не приватизована, а власником паю є старенькі бабуся чи дідусь. Окрім того, орендарі, як правило, не вкладають в чужу землю, що спричиняє зниження родючості ґрунтів. Плюс до цього, земля є основним ресурсом надходження коштів до місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів складаються з земельного податку, частини податку на доходи фізичних осіб (від оренди паїв) і єдиного податку четвертої групи оподаткування. Всі ці три податки залежать від ціни на землю. І, відповідно, якщо вона нижча через мораторій, то і доходи менші. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   В березні минулого року Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10), знявши таким чином двадцятирічний мораторій. Документ вносить зміни до інших нормативних актів, насамперед, – до Земельного кодексу України. Ринок землі в Україні стартуватиме вже з 1 липня 2021 року. Аналізуючи міжнародний досвід, ринок повинен бути з мінімальними обмеженнями. Адже вони нічого, крім корупції, в економіці не створюють. Краще використовувати м’які способи регулювання: оподаткування та обмеження на концентрацію. В Україні використання земельних ресурсів контролює Держгеокадастр, для контролю обмеження на концентрацію як власності, так і використання землі в одних руках, існує Антимонопольний комітет України. На мою думку, додаткових органів створювати не потрібно. Відтак, від липня цього року, якщо у вас є пай чи земельна ділянка, ви можете її продовжувати надавати в оренду, продати, якщо вона вам не потрібна, або взяти кредит в банку і створити своє виробництво на цій землі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Разом з тим, договори оренди не припиняють своєї дії при зміні власника паїв. Якщо договір було укладено на 10 років – він працюватиме 10 років незалежно від того, чи зміниться власник землі. Хочемо звернути увагу, що в Україні діє Закон України “Про оренду землі”, який має певні штучні обмеження, а саме встановлює (ч. 3 ст. 19 Закону), що при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років. Отже, якщо власник має діючий договір оренди землі, то він має певні штучні обмеження по продажу. По-перше договір оренди після продажу не втрачає юридичну силу, а по-друге, власник зобов’язаний запропонувати купити землю в першу чергу орендарю. Отже, варто знати власникам паїв, що орендарі мають переважне право викупу землі. Якщо власник землі захоче продати, то від зобов’язаний у першу чергу запропонувати купити орендарю, а вже потім виходити на ринок. Переважним правом на викуп землі також можуть користуватися люди, які мають “право постійного користування” чи “право довічного успадкованого володіння” земельними ділянками державної й комунальної власності. Або, якщо вони переоформили таке “постійне користування” як оренду. Закон дає їм змогу купити цю землю без торгів і ще й з розстрочкою платежу до 7 років. Відповідно до Закону “Про оббіг земель сільськогосподарського призначення”, до 2030 року мінімальна ціна на землю не може бути нижчою за нормативно-грошову оцінку (НГО). З 1 липня 2021 НГО буде потрібна ще й як показник мінімальної вартості земельної ділянки при продажу. Кінцева оцінка залежить від місцезнаходження ділянки, її якості та інших факторів. Тому, якщо в вашому селі оцінка нижче, ніж у знайомих у сусідньому, то це не привід думати, що вас обманюють. Просто місцезнаходження і якість вашої ділянки, і ділянки знайомого можуть відрізнятися. Для всіх розрахунків потрібно отримати витяг про НГО земельної ділянки. Наразі замовити витяг можна онлайн. Для цього потрібно зайти на Публічну кадастрову карту, ввести кадастровий номер своєї ділянки та обрати замовлення витягу у вікні інформації про земельну ділянку. Щоб отримати витяг, потрібно зареєструватися через електронну адресу, або ж мати електронний цифровий підпис. 11 січня 2020 року Держгеокадастр опублікував показники, відповідно до всеукраїнської нормативної грошової оцінки. Вартість землі після впровадження ринку землі становитиме від 1 тис. до 3 тис. $ за гектар, в залежності від регіону. Найдешевша в Житомирській і Рівненькій областях, а найдорожча – в Черкаській і Чернівецькій. В Київській області вартість становитиме в межах 1-1,5 тис. $ за гектар. Після відкриття ринку землі, вартість с/г ділянок не може бути нижчою за вищевказані показники НГО. Звичайно, півтори-дві тисячі доларів за гектар – ціна зовсім не висока. До прикладу, в Німеччині вартість землі становить більше 32 тис. за 1 гектар, в Чехії та Австрії – 42 тис. за га, у Швейцарії – в межах 70 тис. за гектар, в сусідній Польщі гектар с/г землі вартує близько $10 тис., в Румунії – близько $6 тис./га. Так, існує ризик, що в умовах кризи прийнятий закон призведе до продажу селянами своїх паїв дешевше, ніж це було би за інших умов. Хоча, лише 15% власників паїв мають намір відразу виставити на продаж свої земельні наділи. Варто розуміти, що ціна буде зростати, зараз дуже гарний період для вкладень у землю. В Україні ріст ціни прогнозується вже після того, як ділянки с/г призначення дозволять купувати юридичним особам. Тому продавати землю одразу після відкриття ринку – справа не найкраща, але особиста. По-перше, діятимуть у звичному режимі попередні договори оренди, а по-друге це дасть можливість уникнути спекуляцій і заниженню її вартості через значну пропозицію. Я б радив спочатку привести до ладу документи на право власності, договори з орендарями, які дотепер оброблять землю пайовиків, зрозуміти, скільки на даний час вартує ваша земля і скільки коштуватиме через певний час. Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", заслужений юрист України, депутат Київської обласної радиКиевVласть