Нелегальна утилізація сміття на непристосованому для цього полігоні на Бородянщині завдало громаді збитків на майже 630 мільйонів гривень. Об’єм відходів складає майже 876 тис. м2, а у одному з сіл громади постраждало 13,35 га землі. Про це KВ стало відомо з публікації Пресслужби Північного офісу Держаудитслужби. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Як наслідок, у с. Нове Залісся постраждала велика ділянка землі загальною площею 13,35 га (для порівняння: це дорівнює 20 футбольним полям “Вемблі” в Лондоні). Їй завдано шкоди на суму 39 млн грн. Ще понад 590 млн грн – збитки від засмічення земель комунальної власності”, – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Так, зловмисники роками звозили на полігон сміття, не маючи на це ніяких дозвільних документів. Транспорт, що для цього використовувався, не належить комунальній організації Бородянської селищної ради (КО БСР) “Благоустрій-Бородянка”. Таким чином, злочинці отримали 4,6 млн грн неправомірної вигоди. Згідно з висновком фахівців, внаслідок такої діяльності на земельній ділянці перевищено показники вмісту амонію, хлоридів і нітратів. Після завершення усіх перевірок справу передадуть до правоохоронних органів. Як раніше писала KВ, на озері Богатирському за результатами первинного аналізу води було виявлено перевищення норми нафтопродуктів у 3,6 рази. Читайте: На озері Богатирському було виявлено перевищення норми нафтопродуктів у 3,6 рази, – “Плесо” Фото: з відкритих джерел КиївВлада

Взимку на скляному пішохідно-велосипедному мості у Києві фахівці зафіксували пошкодження світлопрозорих елементів, вмонтованих у пішохідну частину мостового переходу. Комунальники запевняють, що заміна скла відбудеться одразу при сприятливих умовах. Про це KВ стало відомо з повідомлення "Вечірнього Києва". Підписуйтесь на “КиївВладу”   За інформацією КП “Київавтошляхміст” пошкодження є механічним. Відтак балансоутримувач цього мосту написав заяву до поліції задля фіксації пошкодження, здійсненого зовнішнім фактором. “Фахівці очікують на сталу теплу й суху погоду аби провести монтаж”, - цитує видання відповідь КП “Київавтошляхміст”. Зазначається, що нині ділянка огороджена. Споруда перебуває під контролем балансоутримувача. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Тепла погода необхідна, адже є певні технічні нюанси, зокрема скло тяжке — важить близько 400 кг, товщина блоку — 4 см, система монтажу такої конструкції здійснюється при сухій погоді, без сильної вологості у повітрі. Відтак, заміна скла відбудеться одразу при сприятливих умовах”, — уточнили у КП “Київавтошляхміст”. Читайте: У Києві відкрили пішохідно-оглядовий міст, пошкоджений обстрілом у жовтні (фото) Нагадаємо, 10 жовтня 2022 року російські окупанти нанесли удар по столиці. У центральній частині міста пролунали кілька вибухів. Під час масованого обстрілу столиці було зафіксовано на камери приліт по пішохідно-велосипедному мосту через Володимирський узвіз, ще відомому, як "міст Кличка". Читайте: Кличко показав пошкодження на пішохідно-оглядовому мості Києва (відео) Фото: ВК КиївВлада

Офіс Генерального прокурора вже більше року працює над тим, щоб у судовому порядку заборонити КП “Плесо” встановлювати прибережні захисні смуги на Венеціанському і Трухановому островах у Києві. На переконання прокурорів, в цих рекреаційних зонах і без того апріорі “лімітована” будь-яка господарська діяльність, а тому оголошення там захисних смуг може створити хибне уявлення про відсутність відповідних обмежень на цих та інших островах Дніпра. Наразі Генпрокуратура має успіхи у цій справі – вона виграла вже дві інстанції, але КП “Плесо” ще може скористатися своїм правом на касаційне оскарження. Враховуючи відсутність затверджених Київрадою ДПТ островів, навіть найбільшого Труханового, наразі загроза їх забудови виглядає досить суттєво. Як стало відомо KВ, наразі правоохоронці намагаються в судовому порядку скасувати угоду, відповідно до якої розроблялася землевпорядна документація по київським островам на Дніпрі. Нещодавно відповідну справу, позивачем у якій виступає Офіс Генерального прокурора, розглянули спочатку Господарський суд Києва, а потім – Північний апеляційний господарський суд. Служителі Феміди обох інстанцій були на стороні правоохоронців – “крайнє” рішення апеляційного суду датоване 28 лютого 2024 року. Втім, відповідачі по цьому провадженню та апелянти – КП “Плесо” (замовник документації) і ТОВ “Гео-Макс” (розробник) – ще мають право на оскарження програшних для себе судових вердиктів у суді касаційної інстанції. KВ вирішила проаналізувати, що відбувається. Претензії правоохоронців 17 грудня 2021 року між КП "Плесо" і ТОВ "Гео-Макс" був укладений договір на розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Загальна вартість цієї послуги повинна була скласти 3,2 млн гривень.  За ці кошти компанія "Гео-Макс" повинна була обстежити 5 об'єктів, скласти по ним топографічні плани, розробити і погодити проєктну документацію по землеустрою тощо. Йшлося про наступні об'єкти: пляж “Центральний” (довжина – 829 м, Труханів острів, Дніпровський район), пляжі "Передмістна слобідка" і "Золотий" (за договором вони проходили як один об'єкт довжиною 1570 м, острів Венеціанський, Дніпровський район), пляж "Веселка" (довжина 253 м, вул. Микільсько-Слобідська, Дніпровський район), зона відпочинку “Наталка” в затоці Оболонь (довжина не зазначалася, Оболонський район) та зона відпочинку "Березняки" (також без вказання довжини, Дніпровська набережна, Дніпровський район). Згідно зі вказаною угодою, “відомості про організацію і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг підлягають внесенню до Державного земельного кадастру виконавцем послуги (ТОВ “Гео-Макс”.- KВ), а після надання компанією цих послуг їхній замовник – КП “Плесо” – має “забезпечити отримання рішення Київради про затвердження проектів землеустрою”. В договорі зазначалося, що метою організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг є, серед іншого, запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів Києва. Також в угоді зазначалося, що отримані в результаті її реалізації дані будуть використані для “інформування про обмеження у використанні земель [на цих островах] землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб”. 21 вересня 2022 року КП “Плесо” двома своїми наказами, №179 і №180, затвердило розроблені вказаною компанією проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на пляжах “Центральний”, "Передмістна слобідка" і "Золотий" (інформація щодо інших трьох об'єктів, за якими розроблялася документація, в матеріалах по цій судовій справі відсутня, і вони не є предметом спору, ініційованого правоохоронцями. – KВ).  Надалі, 5 жовтня того ж року, до Державного земельного кадастру було внесено відомості щодо чотирьох прибережних захисних смуг вказаних пляжів – з обліковими номерами 012:000502:00000124, 011:000501:00000034 (обидва – пляж “Центральний”), 011:000501:00000035 і 012:000502:00000129 (пляжі "Передмістна слобідка" і "Золотий"). Площа цих захисних смуг склала 15,06 га на острові Венеціанському і 36,65 га на острові Трухановому. 10 листопада 2022 року Офіс Генерального прокурора проінформував Київраду про можливі порушення законодавства у зв`язку з виконанням вищезгаданого договору, укладеного між КП “Плесо” і ТОВ “Гео-Макс”, а також попросив повідомити, чи вживалися заходи щодо оспорювання цієї угоди. У відповідь на це Управління екології та природних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА), якому міськрада доручила розглядати лист правоохоронців, повідомило, що вважає дану документацію такою, що відповідає вимогам законодавства. При цьому, чиновники не сказали жодного слова про намір вжити заходи з метою попередження або усунення порушень. У січні 2023 року Офіс Генерального прокурора подав до Господарського суду Києва позов про визнання недійсним договору вищезгаданого та про “застосування наслідків недійсності правочину”. Відповідно до цих вимог правоохоронців, служителі Феміди, зокрема, повинні визнати незаконними та скасувати вищезгадані два накази КП “Плесо”; визнати незаконною і скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі вищезгаданих чотирьох водоохоронних зон із виключенням цих даних із кадастру; зобов’язати ТОВ “Гео-Макс” повернути отримані від КП “Плесо” грошові кошти в сумі 3,2 млн гривень тощо. В обґрунтування позову прокурори зазначили, що, згідно з водним і земельним законодавством України, для островів “за замовчуванням” характерне обмеження господарської діяльності, а тому не потрібно розробляти окремі проєкти землеустрою для прибережних захисних смуг. При цьому, правоохоронці вказали на те, що, оскільки захисні смуги є ділянками з конкретно визначеною шириною, то встановлення їхніх меж на невеликій частині відповідних островів, зокрема, “створює хибне уявлення про відсутність відповідних обмежень [щодо ведення господарської діяльності] на іншій території цих островів”. Тобто, йдеться про те, що КП “Плесо”, замовивши і затвердивши такі проєкти землеустрою, фактично зробило спробу “вивести” більшу частину площ островів з-під обмежень щодо роботи бізнесу, забудови тощо. Крім того, прокурори повідомили, що кошти на оплату вищезгаданої угоди були витрачені неефективно, і у випадку її розірвання надалі можуть бути спрямовані на здійснення інших необхідних природоохоронних заходів. Відповідачі по цій справі у свою чергу зазначили, що законодавство України “не містить прямої заборони на виготовлення землевпорядної документації на островах”. При цьому, в КП “Плесо” повідомили, що замовлені ним проєкти землеустрою необхідні йому для “виконання статутних завдань та з метою належної організації роботи ввірених підприємству пляжів” та для “можливості встановлення балансової приналежності території рекреаційних місць до підприємства”. 27 липня 2023 року Господарський суд Києва частково задовольнив вимоги правоохоронців. Фактично їм було відмовлено лише в одному – у тому, що ТОВ “Гео-Макс” має повернути КП “Плесо” отримані за договором кошти. 28 лютого 2024 року Північний апеляційний господарський суд відмовив КП “Плесо” в задоволенні його апеляційної скарги на вердикт суду першої інстанції, залишивши останній в силі.  Прибережний захист Як неодноразово повідомляла KВ, у столиці вже не перший рік гостро стоїть питання “потенційної” та “реальної” забудов низки Дніпровських островів. Не дивлячись на те, що таке освоєння цих територій має чисельні обмеження, столична влада і нечисті на руку бізнесмени регулярно здійснюють спроби “роздерибанити” землю на островах під об'єкти комерційного призначення (розважальні заклади, готелі, заклади харчування тощо) та легалізувати незаконно зведені будівлі. При цьому, чиновники КМДА і депутати Київради на словах декларують готовність захищати такі території, але фактично все обмежується лише обіцянками. Наприклад, керівництво столиці так і не затвердило Детальний план території (ДПТ) Труханового острову, яким би встановлювалися чіткі правила стосовно того, яким чином може використовуватися ця зелена зона на річці Дніпро. Читайте: Депутаты Киевсовета крайне неумело пытаются защитить Труханов остров от застройщиков Це призводить до низки проблем. Так, наприклад, у серпні 2021 року Київрада погодилась поновити “прострочений” договір оренди 0,39 га землі на Трухановому острові орендарем якої було ПП “Цавіста”, для будівництва комплексу відпочинку з кафе та автостоянкою. Таке рішення було прийнято попри відсутність ДПТ острова, а також незважаючи на те, що ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, а її третина взагалі розташована у межах прибережної захисної смуги. Що цікаво, вказане ПП належить Вікторії Царенко – дружині ексдиректора КО “Київзеленбуд” та діючого депутата Київради Михайла Царенка, який обирався до міськради від нині забороненої “ОПЗЖ”. Читайте: Берег Труханового острова заново отдали под застройку жене депутата Киевсовета У столиці заходи щодо охорони, утримання та експлуатації усіх внутрішніх водойм виконує КП “Плесо”. До якості цих заходів завжди виникає багато питань, при цьому, це КП щорічно фігурує в десятках скандалів щодо порушень при використанні фінансових ресурсів міської скарбниці, які нерідко закінчуються відкриттям кримінальних проваджень.  Наприклад, тепер вже ексзаступник керівника цього підприємства з питань капітальних вкладень Григорій Сойкіс є підозрюваним та обвинуваченим відразу в трьох справах за фактами розтрати бюджетних коштів, службової недбалості та інших злочинів. Серед іншого, йому інкримінується неправомірне перерахування коштів за паспортизацію озера Мартишів та струмка Віта (фактично відповідні послуги надані не були) і втрату понад 2 млн гривень при капремонті гідроспоруд струмка Вершинка, що становить понад 41% від усієї суми, витраченої на ці роботи. Читайте: У Києві судять посадовців КП “Плесо”, через яких бюджет втрачав кошти З 26 квітня 2021 року КП “Плесо” очолює В'ячеслав Савицький (на колажі). Його попередниками на цій посадці були вищезгаданий Григорій Сойкіс (був в.о. керівника з січня по лютий 2020 року) та Віталій Боярчук (з лютого 2020 року по квітень 2021 року).  Дане підприємство підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року - Управління екології та природних ресурсів), яким з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. З 26 липня 2018 року до 21 травня 2020 року цю структуру очолював Андрій Мальований. Після звільнення Мальованого та до призначення Возного обов'язки начальника згаданого структурного підрозділу КМДА виконував Олександр Савченко.  Сферою екології столиці вже майже десяток років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Гео-Макс” було зареєстроване у грудні 2008 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено мешканця Києва Максима Кулаковського. Згідно з інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity-Project, ця компанія є постійним учасником тендерів, які проводять державні та комунальні структури України – переважно столичні. Усього на рахунку ТОВ “Гео-Макс” 38 укладених договорів на загальну суму 46,5 млн гривень. Головними клієнтами цієї компанії є КП “Київтеплоенерго” (6 угод на суму 36,6 млн гривень) та КО “Київзеленбуд” (18 угод на суму 5,2 млн гривень). Фото: колаж КВКиївВлада

Посадовці КМДА формально ще можуть спробувати відстояти в касаційному суді свою позицію – не видавати МУО на проєктування, які допоможуть замовникам легально перетворити історичну садибу Маліна (1890 рік побудови) на вул. Олександра Кониського, 22 у сучасний житловий будинок. Чиновники до цього програли два суди по цьому питанню. Причина – історичному об'єкту офіційно не надано статус пам'ятки, а гучне рішення Київради від серпня 2021 року, яким власникам таких об'єктів було рекомендовано утриматися від здійснення робіт в них, як на цьому ще тоді наголошувала КВ, не має “зобов'язального характеру”. Поки київські активісти добиваються присвоєння садибі Маліна охоронного статусу, забудовники, які, схоже, пов'язані з “групою родин Негрича та Голиці", встигли зруйнувати значну частину будівлі. Відповідні слідчі дії станом на сьогодні ніяких результатів не принесли і, ймовірно, вже не принесуть. Як стало відомо KВ, наразі в столичних судах остаточно вирішується доля будинку Маліна (садиби Зеленських) XIX століття будівництва на вул. Олександра Кониського (до 2023 року – вул. Тургенєвська, Шевченківський район Києва), 22, на місці якого планується зведення житлового будинку. Власники цього об'єкта – фізичні особи Єгор Сібілев та Михайло Гречко – намагаються в судовому порядку “змусити” Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видати їм містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції даної будівлі. Наразі вони мають успіхи – суди двох інстанцій були на боці Сібілева та Гречка. Втім, чиновники столичної мерії ще мають право на оскарження програшних для себе рішень служителів Феміди в суді касаційної інстанції, яким вони, вочевидь, скористаються – принаймні формально. Будинок на вул. Олександра Кониського, 22 був збудований у 1890 році. До початку ХХ століття він належав Василеві Маліну, а з 1911 по 1915 роки – сім'ї міщанина Євтима Зеленського, тому його називають як будинок Маліна, так і садиба Зеленських. Спочатку це був обкладений цеглою дерев'яний одноповерховий будинок, над яким у 1990-х роках надбудували мезонін. Вищезгадані Сібілев та Гречко володіють цією будівлею з листопада 2015 року. При цьому, у відкритих джерелах відсутня інформація стосовно того, чи відводила їм Київрада у власність або користування ділянку під цим будинком – вона має площу 0,06 га і цільове призначення “для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку” (кадастровий номер – 8000000000:91:188:0005). Ділянка на вул. Олександра Кониського, 22 на карті МУО через суд Як з'ясувала КВ, 5 жовтня 2022 року Єгор Сібілев і Михайло Гречко звернулися до Департаменту містобудування та архітектури КМДА з заявою щодо отримання МУО на проєктування реконструкції житлового будинку літера “А” на вул. Олександра Кониського, 22 без змін зовнішніх геометричних розмірів його фундаменту у плані під житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями. 13 жовтня 2022 року вищезгаданий департамент своїм рішенням №697 відмовив заявникам у видачі вихідних даних на проєктування. Однією з підстав для цього було зазначено “неподання власниками будинку Маліна документів, передбачених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Крім того, що зрозуміліше, чиновники аргументували свою відмову урахуванням рішення Київради №2180/2221 “Про організаційні заходи щодо збереження об`єктів ХІХ -ХХ століть (історичних будівель) на території Києва, яким може загрожувати знищення або пошкодження” від 31 серпня 2021 року – мовляв, дана будівля потрапила до переліку старовинних об'єктів, які не мають охоронного статусу, але для яких столична влада задекларувала “додатковий захист”. Сібілев та Гречко не погодилися з такою позицією чиновників, і в лютому 2023 року подали позов до Київського окружного адміністративного суду (КОАС) щодо визнання протиправним та скасування наказу містобудівного департаменту КМДА №697 від 13 жовтня 2022 року та щодо зобов'язання видати ці МУО.  В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що посадовці КМДА у своїй відмові, зокрема, чітко не вказали, яких саме документів, передбачених законодавством, їм “не вистачило” для видачі “містобудів”. Крім того, Сібілев та Гречко звернули увагу на те, що, мовляв, саме по собі існування рішення Київради №2180/2221 від 31 серпня 2021 року не може бути підставою для відмови у погодженні проєктування – мовляв, чиновники за наявності підстав могли б “прописати” в МУО певні передбачені цим рішенням обмеження. При цьому, позивачі вказали на те, що будинок Маліна перебуває в зоні охорони пам`яток (Центральному історичному ареалі Києва та зоні регулювання забудови третьої категорії), що “передбачає відповідні та достатньо чіткі планувальні обмеження її забудови, пов`язані з охороною культурної спадщини”. У відповідь на це представники Департаменту містобудування та архітектури зазначили, що, будинок Маліна внесений у передбачений рішенням Київради №2180/2221 перелік об'єктів, яким загрожує знищення, і він має цінність історичної забудови, на яку поширюється режим використання території історичних ареалів  Києва.  Також чиновники повідомили служителям Феміди про існування на момент надання відмови у видачі МУО “судової заборони на вчинення будь-яких дій відносно земельної ділянки на вул. Олександра Кониського, 22 та розташованого на ній житлового будинку, зокрема і заборони проводити будівельні роботи та здійснювати їх реконструкцію”. Йшлося про арешт земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна в рамках кримінального провадження №12021105100003147 від 7 вересня 2021 року. 1 червня 2023 року КОАС повністю задовольнив позов Єгора Сібілева і Михайла Гречка. Надалі, 14 лютого 2024 року, Шостий апеляційний адмінсуд відмовив Департаменту містобудування та архітектури КМДА у задоволенні апеляційної скарги на вердикт суду першої інстанції. Серед іншого, служителі Феміди в обох інстанціях вказали на те, що чиновники КМДА не довели, що рішення міськради №2180/2221 від 31 серпня 2021-го має зобов`язувальний характер і що власники будівель мають обмеження стосовно їхнього користування. Судді дійшли висновку, що, дане рішення Київради носить виключно рекомендований характер, а тому не може бути перешкодою на шляху видачі МУО.  Скріншот рішення КОАС від 1 червня 2023 року Передісторія Про будинок Маліна активно заговорили в 2020-2021 роках, коли забудовники розпочали демонтажні роботи на цьому об'єкті. На фоні цього столична громадськість закликала міську владу зберегти дану будівлю від руйнування. Зокрема, кияни збирали підписи під зверненням до міського голови Віталія Кличка щодо надання будинку повноцінного охоронного статусу пам’ятки. Проте єдине, на що спромоглося керівництво Києва – це на деякий час призупинити роботи шляхом видачі відповідних приписів та внести будівлю у перелік вищезгаданого рішення міськради №2180/2221 від 31 серпня 2021 року.  Нагадаємо, згідно з цим документом столична влада “рекомендувала” – саме таке формулювання зазначено в рішенні – власникам 119 будівель XIX-XX століть “утриматись від виконання підготовчих робіт, а також будівельних робіт з реконструкції та нового будівництва до визначення їх правового статусу” (до того моменту, коли вони будуть включені до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. – KВ). КВ тоді писала, що експерти назвали такий “мораторій” популізмом чистої води та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Читайте: Киевсовет имитировал заботу об исторических объектах При цьому, 7 вересня 2021 року було відкрито кримінальне провадження №12021105100003147 за фактом самоправства при проведенні робіт на вул. Тургенєвській, 22 (ст. 356 Кримінального кодексу України). Відповідне слідство розпочало Шевченківське управління Нацполіції Києва. Під час розслідування правоохоронці встановили, що за вказаною адресою “проводяться земляні та будівельні роботи без будь-якої дозвільної документації”. У тому числі слідчим стало відомо, що такі роботи здійснюються без погодження з органами охорони культурної спадщини, хоча такі погодження були необхідні, адже ділянка на вул. Тургенєвській, 22 знаходиться в в історичному ареалі Києва. 12 липня 2022 року Шевченківський районний суд Києва за клопотанням місцевої окружної прокуратури наклав арешт на вищезгадану ділянку. Це було зроблено в тому числі задля “забезпечення збереження речових доказів” по даному провадженню. Втім, вже 1 листопада 2022 року той же суд за скаргою власників будинку Маліна скасував арешт. Одним із аргументів стало те, що правоохоронці, мовляв, чітко не зазначили, “які саме ознаки свідчать про те, що земельна ділянка та будівля були чи є об`єктами кримінального правопорушення”. На цьому, вочевидь, робота правоохоронців була де-факто завершена, адже поки що жоден з можливих фігурантів цієї справи так і не був притягнутий до відповідальності. Поки тривали ці спори, власники будинку Маліна, вочевидь, зробили спроби легалізувати проведення будівельних робіт. Так, 30 червня 2022 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА за їхньою заявою зареєстрував повідомлення №КВ051220624252 про початок виконання будівельних робіт на вул. Тургенєвській, 22 в Шевченківському районі. Чому цей департамент таке собі дозволив, враховуючи відсутність МУО у замовників, не зрозуміло.  Згідно з документом, йдеться саме про реконструкцію цієї будівлі. У повідомленні не вказані вихідні дані будівлі, яка має “з'явитися” за результатами реконструкції, проте зазначається, що клас наслідків цієї споруди СС1 (незначні наслідки, можлива небезпека для здоров’я і життя 20 осіб, які постійно перебувають у цій будівлі, або 50 осіб, які перебувають там періодично. – KВ). Зазначалося, що кошторисна вартість будівництва за проєктом має скласти 190 тис. гривень. Вже 6 липня 2022 року на факт видачі цього дозволу відреагувала депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”). Вона, зокрема, вказала на те, що насправді в даному випадку не може бути мови про клас наслідків СС1, адже в публічних джерелах ширилася інформація про те, що забудовники мають намір звести на цій території 10-поверховий будинок, в якому проживатимуть набагато більше двох десятків осіб. У зв'язку з цим та іншими фактами Ксенія Семенова закликала мера Києва Віталія Кличка звернути увагу на дії Департаменту з питань ДАБК КМДА – наприклад, звільнити посадовців, які реєстрували повідомлення про початок будівельних робіт. Читайте: “КМДА геть здуріла”, – депутатка Київради звернулася до Віталія Кличка щодо скандального будівництва на вул. Тургенєвській У грудні 2023 року столичний активіст-пам'яткоохоронець Дмитро Перов повідомив про відновлення робіт в будинку Маліна. Зокрема, за його інформацією, будівельники демонтували внутрішні перекриття і дах, а також вибудовували нову суцільну стіну, на яку планують “сперти” фасад цієї споруди. Роботи продовжилися і в лютому 2024-го – за інформацією Перова, замість внутрішньої стінки там вже було натягнуто чорний брезент. Будинок Маліна станом на лютий 2024 року  Варто зазначити, що чимало громадських активістів та депутатів Київради вважають заплановане будівництво на вул. Олександра Кониського, 22 продовженням проєкту або другою чергою 11-поверхового клубного будинку (КБ) “Turgenev” на сусідній ділянці площею 0,05 га з номером 22-А. Ця будівля вже зведена, а девелопером даного проєкту, нагадаємо, виступає група компаній “Сервіт”.  Як писала КВ, ця забудова здійснювалася всупереч тому, що земля під будинком не може використовуватися для зведення житла – її цільове призначення “ "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", вид використання: "для експлуатації та обслуговування нежитлової громадської будівлі (адміністративної)". Депутат столичної міськради минулого VIII скликання Ігор Мірошниченко (фракція “Свобода”) у 2021 році повідомляв, що під час будівництва КБ “Turgenev” будівельна бригада проживала саме в будинку Маліна. Читайте: В центре Киева исторический “дом Зеленских” сносят под элитную застройку Про фігурантів Про зв'язок забудов на вул. Олександра Кониського, 22 і 22-А може свідчити, наприклад, наступний факт. Так, співвласник будинку Маліна Михайло Гречко є одним із кінцевих бенефіціарів ТОВ “Тургенєв Білд”, а номер телефону цієї компанії, який зазначався при її реєстрації, у мобільних застосунках для розпізнавання номерів підписаний у деяких абонентів як “Петя Сервіт” (“Петя” – керівник ТОВ “Тургенєв Білд” Петро Троянчук. – KВ). Що цікаво, система Youcontrol відносить ТОВ “Тургенєв Білд” до "групи родин Негрича та Голиці", яка об'єднує близько п'яти десятків компаній, зайнятих у сфері будівництва, нерухомості та сільського господарства. Ключові особи цієї групи – Михайло Голиця та Микола Негрич. Перший відомий як багаторічний начальник Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА (1996-2010 р.р.) та екс-директор “Київміськбуду” (2010-2012 р.р.), другий був депутатом Київради VII та VIII скликань (обирався від “УДАРу” ” та “Солідарності”). При цьому, Негрич одружений із дочкою Голиці – Ольгою. Контекст і відповідальні в КМДА У столиці регулярно виникають скандали на фоні знищення історичних будівель. Подібні ситуації виникають як з тими об'єктами, які вже визнані пам'ятками і мають охоронний статус, так і з тими, які міська влада ще не спромоглася включити до відповідних переліків. При цьому, громадськість Києва нерідко висуває керівництву міста претензії саме щодо історичних будівель, які офіційно не мають “історико-культурного значення”. Зазвичай у подібних випадках активісти вказують на можливе підігравання влади інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культурної спадщини. Читайте: Легалізація руйнації: Київрада остаточно погодила “перебудову” сторічної будівлі на Подолі У серпні 2023 року у Києві було знищено найстаріший дерев'яний будинок столичного Подолу на вул. Ярославській, 13-Б, В, власником якого з 2007 року значиться Сергій Боярчуков – бізнес-партнер нардепа Сергія Алєксєєва, який є другом і соратником міського голови Києва Віталія Кличка. У серпні 2023 року цю історичну споруду було демонтовано власником задля того, щоб звести на її місці 4-поверховий клубний будинок. Громадські активісти та експерти наголошують, що міська влада нічого не зробила для захисту цього об'єкта, хоча ще в 2015 році можна і треба було надати йому статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини.  Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі У лютому 2024 року столична міськрада поновила договір оренди земельної ділянки в пров. Пилипівському, 4,6, 8 для ТОВ “Динамо-Атлантик” ще на 10 років, що дозволить компанії побудувати на вказаній землі офісний центр. Відповідне рішення було прийнято депутатським корпусом попри протести громадськості. Зокрема, київські пам'яткоохоронці звертали увагу на те, що землекористувач з кінця 90-х років не вклав жодної копійки у збереження трьох розташованих на цій території будівель, які були зведені наприкінці ХІХ століття і явно мають історичну цінність. Ще однією причиною невдоволення столичних активістів стали можливі зв'язки “Динамо-Атлантика” з одіозним екснардепом, обвинуваченим в держзраді Віктором Медведчуком. Втім, останні претензії, схоже, вже втратили свою актуальність.  Читайте: Офіси на місці історичної забудови: Київрада вирішила земельне питання на користь компанії Медведчука” Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Обов'язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступник директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки офіційний директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (офіційно очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року). Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді Соловйова змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора департаменту з 10 червня 2023 року.  Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (секретар столичної міськради минулого VIII скликання, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Фото: колаж КВКиївВлада

Трипільська теплова електрична станція (ТЕС) публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Центренерго” планує до середини грудня провести ремонт привідної турбіни, на що готові витратити орієнтовно 5,5 млн гривень. Про це KВ дізналася із оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Зазначається, що Трипільська ТЕС готується 18 березня розпочати торги, за результатами яких буде обрано підрядника для капітального ремонту привідної турбіни ТЖН типу ОСПТ-1150М блоку ст.№4. Згідно оголошення, очікувана сума, яку готові заплатити майбутньому підряднику, складає 5 млн 448 тис.179 гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зокрема, у рамках ремонту, який необхідно завершити до 15 грудня, готуються провести наступний обсяг робіт: Найменування робіт та витрат Од. вим. К-ть Розділ 1. Роботи з ремонту насосу типу ОСПТ-1150М Розкриття циліндра і розбирання проточної частини  (з вийманням ротора). циліндр 1 Перевірка радіальних зазорів проточної частини циліндра і в ущільненнях по каліброваному валу. циліндр 1 Ремонт кріплення горизонтального роз'єму корпусу циліндра. комплект 1 Ремонт корпусів і обойм кінцевих ущільнень без заміни сегментів ущільнювальних кілець при розібраному циліндрі. циліндр 1 Ремонт діафрагм циліндра турбіни із заміною сегментів надбандажних і діафрагмових ущільнень. В заводських умовах. Витрати на транспортування Виконавця. циліндр 1 Ремонт ротора з заміною ущільнювальних вусиків, завальцьованих в роторі, кількість сегментів ущільнювальних кілець,що замінюються понад 50% до 100% . В заводських умовах. Витрати на транспортування обладнання, Виконавця. ротор 1 Перелопачування ступеня ротора (5-го, 6-го та 7-го ступеня). В заводських умовах. Тип бандажу дротяний. ступень 3 Динамічне балансування ротора турбіни на верстаті, маса ротора  понад 1т  до 3т. В заводських умовах. ротор 1 Ремонт корпусу циліндра. корпус 1 Центрування проточної частини турбін з відновленням теплових зазорів. проточна 1 Відновлення радіальних зазорів в кінцевих і діафрагмових ущільненнях циліндра, кількість відновлюваних зазорів  100 %. циліндр 1 Контрольне складання циліндра турбіни. циліндр 1 Складання і закриття циліндра турбіни. циліндр 1 Ремонт передньої опори турбіни при вийнятому роторі. опора 1 Заміна вкладиша підшипника і упорних колодок передньої опори турбіни при вийнятому роторі.( Демонтаж ). підшипник 1 Перезаливання вкладиша підшипника (передньої опори) в заводських умовах. Витрати на транспортування обладнання за рахунок  Виконавця. підшипник 1 Заміна вкладиша підшипника і упорних колодок передньої опори турбіни при вийнятому роторі.( Монтаж ). підшипник 1 Ремонт задньої опори турбіни при вийнятому роторі. опора 1 Заміна вкладиша підшипника задньої опори турбіни при вийнятому ротор. ( Демонтаж ). підшипник 1 Перезаливання вкладиша підшипника задньої опори. В заводських умовах. Витрати на транспортування обладнання за рахунок Виконавця. підшипник 1 Заміна вкладиша підшипника задньої опори турбіни при вийнятому ротор. (Монтаж). підшипник 1 Усунення дефектів центрування валопроводу турбіни і живильного насоса валопровід 1 Демонтаж та монтаж зубчастої муфти для ремонта ротора. муфта 1 Заміна прямих ділянок трубопроводів і колекторів подачі та відбору пари на камінні ущільнення, діаметр трубопроводу 89х3мм,  довжина ділянки трубопроводу понад 1до 3 м ділянка 6 Заміна прямих ділянок трубопроводів і колекторів подачі та відбору пари на камінні ущільнення  діаметр трубопроводу 102х4 мм, довжина ділянки трубопроводу  понад 1 до 3 м. ділянка 3 Очищення кварцовим пiском поверхнi труб дiаметром до 500 мм, дрiбних виробiв I гратчастих конструкцiй м2 3 Розділ 2. Непередбачені витрати Непередбачені витрати 20% резерв 1 Про те, що Київщина купувала минулого тижня дивіться у відео KВ Читайте: Така екологія: мешканці Українки скаржаться на викиди Трипільської ТЕС Фото: Вікіпедія  КиївВлада

Сумнозвісно відомий київський забудовник Андрій Стріхарський (Status Group), він же народний депутат від “Слуги народу” та член профільного містобудівного комітету Верховної Ради (ВР), біля станції метро “Славутич” під виглядом реконструкції ресторана “Козачок” збудував 10-поверховий житловий будинок і не перший рік шантажує власників навколишніх будинків, маючи в планах забудувати все навколо своїми ЖК. В цьому йому відверто підіграють київські комунальні установи, а правоохоронці дивляться на все це широко заплющеними очима. Ба більше, замість “багатофункціонального храмового комплексу” над станцією метро “Славутич” нардеп. який в парламенті опікується містобудуванням, зводить спортивний комплекс SportCity.  Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) збирається провести позапланову перевірку на будівельному майданчику біля станції метро “Славутич” на березі мальовничого озера, сформованого на руслі річки Підбірна. Тут за адресою вул. Центральна, 11, в ході реконструкції ресторану “Козачок” раптово з’явилась 10-поверхівка на 170 квартир. Перевірка ДІАМ, якщо така відбудеться, покаже, чи вдасться забудовнику-нардепу знову обставити закон, а ми побачимо, чи готова ДІАМ, свого часу широко розрекламована лобісткою містоґвалтівного законопроєкту №5655 Оленою Шуляк, виконати свої функції з відновлення законності в сфері будівництва. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Про перевірку незаконного будівництва на Славутичі КиївВладі стало відомо з листа ДІАМ від 27.02.2024 року, підписаного головою цієї інспекції Олександром Новицьким та скерованого ГО “Сварожичі”. Саме ця ГО "Сварожичі" на початку лютого цього року ініціювала розгляд даного питання в ДІАМ на комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності і отримала позитивний висновок. ЛИСТ ДІАМ Громадськість вкрай схвильована тим, що під час війни незаконне будівництво ведеться з особливим цинізмом та порушенням усіх можливих вимог законодавства. А розслідування, проведене активістами, вказує на те, що за цією махінацією стоїть народний депутат України від партії “Слуга народу” Андрій Стріхарський, який на Славутичі вже кілька років сумновідомий у зв’язку із іншою незаконною, але вже частково легалізованою забудовою на вулицях Малоземельна та Центральна. Місцеві мешканці навіть надали нардепу-”слузі” прізвисько “гопник-забудовник” за те, що він спочатку будує без будь-яких документів, продає, а потім вже легалізує набудоване та продане. Схема захоплення землі Багато років поспіль ресторан “Козачок” на березі озера Підбірна був відомий завдяки кухні та чудовому краєвиду, а також через його власника – одного з київських “крадіїв в законі”. З 2004 року земельна ділянка, на якій розташовувався ресторан, перебувала в оренді у громадянина Джери Сергія Петровича. В 2016 році, коли розпочалась незаконна забудова району біля станції метро “Славутич”, Сергій Джера заснував ТОВ “Козачок Осокорки”, до якого увійшли ще четверо громадян: Кірімов А.І., Кірімова Т.Л., Корнейко А.В., Ніколаєва Л.М. В 2018 році ТОВ “Козачок Осокорки” та Сергій Джера звернулися до Київради з клопотанням переукласти договір оренди земельної ділянки під  рестораном, змінивши при цьому орендаря з Сергія Джери на ТОВ “Козачок Осокорки”. Формально в тому не було нічого підозрілого, оскільки орендар входив до складу співвласників ТОВ, і головний КВЕД “Козачок Осокорки” на той був “56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування”. То ж, 18 жовтня 2018 року Київрада своїм рішенням №08/231-3661/ПР уклала з ТОВ “Козачок Осокорки” договір оренди земельної ділянки “для експлуатації та обслуговування комплексу відпочинку (кафе з літнім майданчиком)”. Проте, майже миттєво після цього співвласники ТОВ потікали зі співзасновників, залишилася тільки Кірімова Т.Л. А 17 лютого 2020 року ця пані передала всі права на ТОВ новому власнику – Погосяну Артаку Айказовичу. Водночас було змінено основний КВЕД підприємства на “41.10 Організація будівництва будівель”. 19 січня 202й року “Козачок Осокорки” отримав містобудівні умови та обмеження (МУО, MU01:9681-6040-8803-9269 №373) від Департаменту містобудування та архітектури КМДА (очолює Олександр Свистунов) на будівельні роботи на  земельній ділянці біля озера. МІСТОБУДІВНІ УМОВИ ТА ОБМЕЖЕННЯ 11 вересня 2021 року, згідно з інформацією порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, ТОВ “Статус буд-2” отримало від ДІАМ дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210906684. Підкреслимо, що всі зазначені документи були надані на реконструкцію закладу громадського харчування за адресою: м. Київ, вул. Центральна, 11. І більш нічого. ДОЗВІЛ ДІАМ НА БУДІВНИЦТВО Так звана “реконструкція” ресторану почалась влітку 2022 року, через декілька місяців після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Роботи просувались космічними темпами – і від ресторану “Козачок” не залишилось нічого, а на його місці зведено нову будову, за периметром вдвічі більшу за знесений, а не реконструйований, ресторан.За згадками місцевих мешканців, до червня 2023 року на паркані будівельного майданчику розміщувався паспорт об’єкта, на якому було зазначено, що ведеться реконструкція наявного закладу громадського харчування, а роботи здійснює ТОВ “Статус буд-2”.  Паспорт об'єкту, який вже прибрано з незаконного будівництваПравдивість цього вже тоді викликала підозру, тому місцеві мешканці подали до Дарницької районної поліції про самочинне будівництво та введення контролюючих органів в оману. Після чого ресторанний паспорт об’єкта зник з паркану, і відтоді ніякого паспорту взагалі немає. Ба більше. ТОВ “Статус буд-2” 27 вересня 2022 року припинив своє існування. І, за даними громадян,будівництво на ділянці здійснює ТОВ “Компанія Статус групп” (StatusGroup). Але, згідно з інформацією порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, ця компанія, як і жодна інша, не отримувала ніякого дозвільного документу на будівництво на земельній ділянці біля Підбірної. Тобто, вже мертва компанія чужими руками “реконструювала” ресторан, внаслідок чого замість ресторана з’явилась житлова багатоповерхівка. Це не житлова новобудова, це - реконструйований ресторан "Козачок"Мешканці мікрорайону біля станції метро “Славутич” зазначають, що забудовник-”реконструктор” зайняв під будівлю 90% земельної ділянки, через що не залишилось ані прибудинкової території, ані місця для паркінгу  (ні для  своїх,  ні  для   гостей), ані нормального виїзду з нового “житлового багатоповерхового ресторану”. Зрозуміло, що забудовник вирішує цю проблему за рахунок сусідніх будинків. Сьогодні виїзд з незаконної багатоповерхівки блокує вихід з сусіднього будинку за адресою вул. Центральна, 11-А, та можливість під’їзду будь-якого транспорту до домоволодінь по вул. Садовій, 74. Тому що виїзд з будівлі перекриває єдиний проїзд автотранспорту та пішохідний прохід з вулиці. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Місцеві мешканці наголошують, що це може бути тільки початком великих транспортних проблем на мікрорайоні, бо незаконна багатоповерхівка збудована прямо над єдиною магістральною дорогою, якою курсує громадський транспорт. Ця дорога є єдиним сполученням величезного дачно-садибного масиву зі станцією “Славутич” та містом в цілому. Якщо в незаконну новобудову заселяться близько 300 чоловік з власним транспортом, тут буде транспортний колапс і жителі дачно-садибного масиву потраплять в пастку. КОЛЕКТИВНЕ ЗВЕРНЕННЯ МЕШКАНЦІВ МІКРОРАЙОНУ Мешканці мікрорайону підозрюють, що забудовника є знесення сусідніх будівель – і він цього навіть не приховує. Зокрема, в соцмережах обговорюють проєкт забудови району, який нібито був на сайті StatusGroup, але зник. Згідно ньому, на місці п’яти сусідніх сусідніх будинків на вулицях Центральна та Садова має відбутись багатоповерхова забудова. А за адресою вул. Садова, 74, замість будинку має з’явитись міст на інший берег Підбірної, де будівництво продовжиться. Наявна низка ознак “гоп-забудови”: · В містобудівних умовах та обмеженнях, дозволі  на будівництво – реконструкція ресторану,  а  в реалі – нова багатоповерхівка. · Цільове призначення землі “Для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування – для будівництва експлуатації та обслуговування комплексу відпочинку (кафе з літнім майданчиком)”, а в реалі – житлова багатоповерхова та багатоквартирна забудова · Замість 3 поверхів ресторану побудовано 10 поверхів житла. · Дозвіл на будівництво видано ТОВ “Статус буд-2”, яке було ліквідовано в 2022 році. · Немає паспорту об’єкту будівництва. · Дім розташований в 5 метрів від води! Забудовано прибережно-захисну смугу водойми та суттєво звужено (засипано) водне  дзеркало озеро Підбірна · Забудовано  90% земельної ділянки замість законних  35%, відповідно, озеро Підбірна та сусідні домоволодіння стають придомовою територією новобудови. · Щільність забудови, як в консерви: замість 12 кв. метрів на людину мешканці отримують 8, а парковок немає взагалі. · Захоплення чужої території: виїзд з дому перекриває вихід з сусідньої будівлі та єдиний виїзд з провулку, де розташовано п’ять садибних домоволодінь, а  відстань від межі сусідніх ділянок та стін найближчих садибних будівель вдвоє менше законної (10  метрів за рахунок сусідів). · В цій частині мікрорайону відсутня централізована каналізація, адже при садибній забудові достатньо мати септики і вигрібні ями у дворах, а от куди будуть діватися фекалії мешканців багатоквартирного будинку – цікаве питання, враховуючи, що будівлю зведено прямо на березі озера Підбірна. Закошмарити сусідів Найближчий до незаконної десятиповерхівки (чи “реконструйованого ресторану”) будинок – відомі “Олексіївські лазні”, затишна та історична місцина за адресою вул. Центральна, 11-А, звідки був підземний хід до озера Підбірна та тимчасових літніх споруди на березі, які були облаштовані багато років тому членами садового кооперативу для відпочинку місцевих мешканців. Власник лазень Олексій Матвєєв розповідає, що з 2020 року почався замовний терор його бізнесу, в якому терористи-загарбники використовували і комунальні служби Києва, і правоохоронні органи. “Спочатку мені почали дзвонити різні перевіряючі, вимагаючи демонтувати літні дерев’яні споруди на березі, які багато років безкоштовно використовували місцеві мешканці для літнього відпочинку. Потім підключились правоохоронці і завели сфабриковане кримінальне провадження нібито за підробку дозволів на облаштування берегу”, – згадує Матвєєв. Після цього до власника лазень вперше звернулися представники StatusGroup із пропозицією продати будинок. Але Матвєєв категорично відмовив, бо це його родовий маєток. 18 лютого 2021 року в будівлі, де розташовані лазні, раптом сталася пожежа (за сукупним збігом обставин – найулюбленіший засіб київських забудовників “вирішувати проблеми”). Частина будинку, зокрема ресторан, згоріла вщент. Після чого, каже Олексій Матвєєв, до нього особисто звернувся нардеп від “Слуги народу” Андрій Стріхарський і запропонував “вигідну угоду” – купити домоволодіння по ринковій вартості землі, без врахування будівель. Але розрахуватись нардеп запропонував не грошима, а квартирою в майбутній висотці, яку він планує побудувати на місці двох приватних будинків. Андрій Стріхарський, фото з його Facebook-сторінки“Депутат казав, що то дуже вигідна пропозиція, бо відновлення старої будівлі потребує великих вкладень та сил після пожежі, а тут мовляв буде новенька квартира. Але я знову відмовився продавати”, – наголосив власник “Олексіївської лазні”. З літа 2022 року до власника лазень знов почали звертатись представники КП “Плесо”, щоб знести побудовані на березі тимчасові дерев’яні споруди, а влітку 2023 року їх майже повністю знесли працівники “Київблагоустрою”. 4 серпня 2022 року на берег навпроти лазень прибула будівельна техніка, яка зачистила берегову зону між лазнями та Підбірною. А вже наступного дня, 5 серпня, це безчинство продовжив забудовник – StatusGroup. Місцеві мешканці розповідають, як працівники компанії цієї  під керівництвом начальника будівництва зносили конструкції укріплення берегу, місточки та понтон, пояснюючи,  що вони будуть облаштовувати берег під потреби новозведеної будівлі. Демонтаж за участі техніки забудовника СтріхарськогоЗупинити цей процес громадськості вдалося лише після виклику поліції. За словами власника лазень, після цього випадку йому знову зателефонували представники StatusGroup та запропонували викупити у нього землю без будівель (ті їх не цікавлять). І знову отримали відмову. Забудовник-нардеп Стріхарський Народний депутат від “Слуги народу” Андрій Стріхарський, який також є членом профільного містобудівного комітету ВР, не випадково дзвонив власнику лазень, пропонуючи угоду. Бо цей нардеп навіть не намагається приховати свою участь в забудові району та в цій конкретній історії: майже щосуботи об 11 ранку він з’являється на будмайданчику та керує процесом. Під час однієї з акцій протесту на цій території прораб прямо сказав громадянам, що головний в ситуації – народний депутат Стріхарський. Також відомо, що громадянин Погосян А.А., якому було передано ТОВ “Козачок Осокорки” – не випадкова людина. Андрій Стріхарський народився в місті Олександрія (Кіровоградська обл.). Погосян А.А. є власником ТОВ “Метпрофторг”, яке розташовується саме в Олександрійському районі Кіровоградської області. Більш за те, Погосян є співзасновником ГО “АДЮСУ”, якераніше очолював Андрій Стріхарський. Та головне, що Стріхарский є засновником ТОВ “Компанія Статус Груп” і до обрання в ВР очолював цю компанію. На сайті компанії його називають “другом і меценатом”. "Друг і меценат" Андрій Стріхарський, фото з сайту StatusGroup Що робити Громадськість має наміри добитися знесення незаконної житлової будівлі до того, як почався продаж квартир.  Подібні прецеденти в України вже є. Наприклад, Верховний Суд у своїх постановах від 09.12.2019 року та від 14.06.2023 року у справі №828/22842/15 зобов’язав ДІАМ звернутися до суду з позовом про знесення подібних об’єктів самочинного будівництва в Обухові (Київська обл.) – і це було зроблено. Аналогічні історії є у Львові. Саме тому місцева громадськість, крім ДІАМ, вже звернулась до Київради з вимогою негайного розірвання відповідного договору оренди комунальної землі та знесення об’єкту самочинного будівництва з відшкодуванням збитків державі. А також – з цією ж вимогою – до Офісу Генпрокурора, який повинен зробити це в судовому порядку. Крім того, правоохоронні органи мають врешті розслідувати варварську забудову біля станції метро “Славутич” і притягнуть до кримінальної відповідальності винних посадовців, чиновників, працівників правоохоронних органів, народного депутата та самого забудовника. Бо злочинна бездіяльність призводить до поширення незаконних забудов. Так, за словами активних громадян, той самий StatusGroup (Андрій Стріхарський) за тією ж схемою безпосередньо над станцією метро “Славутич” замість “багатофункціонального храмового комплексу” на вул. Зарічній, 45, будує спортивний комплекс SportCity. Тут вже зведено чотири поверхи, будується п’ятий. Агов, ДІАМ! Агов, Олена Шуляк, що очолює профільний комітет ВР з питань будівництва, до якого входить і Андрій Стріхарський. Агов, правоохоронці! Агов, віце прем’єр з відновлення Олександр Кубраков та всі пілурядна вам містобудівна чиновнича вертикаль! І, звісно, агов, мер Києва – голова КМДА Віталій Кличко та його безпосередній шеф – начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко! Фото: колаж KВ, надані місцевими мешканцями, з відкритих джерелКиївВлада

Столична міськрада поновила договір оренди земельної ділянки в пров. Пилипівському, 4,6, 8 для ТОВ “Динамо-Атлантик” ще на 10 років, що дозволить компанії побудувати на вказаній землі офісний центр. Відповідне рішення було прийнято депутатським корпусом попри протести громадськості. Зокрема, київські пам'яткоохоронці звертали увагу на те, що землекористувач з кінця 90-х років не вклав жодної копійки у збереження трьох розташованих на цій території будівель, які були зведені наприкінці ХІХ століття і явно мають історичну цінність. Ще однією причиною невдоволення столичних активістів стали можливі зв'язки “Динамо-Атлантика” з одіозним екснардепом, обвинуваченим в держзраді Віктором Медведчуком (на колажі ліворуч). При цьому в самій компаній зв'язок з кумом Путіна заперечують, наголошуючи, що бенефіціарами компанії є два громадяни України – Дмитро Мармуляк і Олексій Прокопенко. Як стало відомо KВ, 29 лютого 2024 року, депутатський корпус Київради підтримав поновлення права тимчасового користування ділянкою в пров. Пилипівському, 4,6, 8 (Шевченківський район) для ТОВ “Динамо-Атлантик”. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-1574/ПР від 8 грудня 2023 року виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА. У сесійній залі за затвердження цього документу проголосували 64 депутати. Йдеться про земельну ділянку площею 0,28 га (кадастровий номер – 8000000000:91:154:0017) з цільовим призначенням “для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку (для експлуатації та обслуговування адміністративно-службових приміщень)”. ТОВ “Динамо-Атлантик” є користувачем даної землі з 28 серпня 1998 року на підставі укладеного з міськрадою договору на право тимчасового користування на термін 25 років. Відповідно, депутатський корпус поновив вказане право – “Динамо-Атлантик” має укласти з Київрадою орендну угоду на 10 років (річна орендна плата має бути на “рівні мінімальних розмірів”). Матеріали аерофотозйомки ділянки в пров. Пилипівському, 4,6, 8 Як зазначається в пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення, на цій ділянці, яка огороджена металевим парканом, розміщуються дві двоповерхові будівлі, а також одна триповерхова будівля в напівзруйнованому стані (загальна площа цих споруд – 1509 кв.м.). Їхніми власниками є все те ж ТОВ “Динамо-Атлантик”. Також в документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ця земля відноситься до житлової середньо- та малоповерхової забудови (існуючі). Під час обговорення цього документу в сесійній залі Київради проти його погодження виступив засновник громадської ініціативи “Спадщина” Дмитро Перов – столичний пам'яткоохоронець, якого у серпні минулого року збирались призначити заступником директора Департаменту захисту культурної спадщини КМДА (на сайті цієї структури на цій посаді він наразі не значиться.- KВ). Свою позицію він пояснив історичною цінністю вищезгаданих будівель, а також звязками ТОВ “Динамо-Атлантик” з одіозним Віктором Медведчуком – екснардепом та одним з керівників нині забороненої партії “Опозиційна платформа – За життя”, який наразі обвинувачується в державній зраді та перебуває на території рф. Зазначимо, днем раніше, 28 лютого, Дмитро Перов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що Медведчук планує “збудувати [на цій земельній ділянці] офісний центр, тоді коли Київ нарешті “денацифікують”…”. “Вони (будівлі. – KВ) є цінною історичною забудовою – збудовані наприкінці ХІХ століття. В 1999 році ці будівлі були приватизовані ТОВ “Динамо-Атлантик”, яке пов'язують з Віктором Медведчуком. Надалі була оформлена земельна ділянка. Із 1999 року у відновлення цих історичних будівель не було вкладено жодної гривні. На сьогоднішній день дві будівлі стоять в аварійному стані, одна – продовжує руйнуватися. Тому прохання від громадськості – не поновлювати договір недобросовісному користувачу, який не вкладає гроші в збереження історичної спадщини та має сумнівні зв'язки з тими людьми, які є зрадниками України”, – розповів під час пленарного засідання Дмитро Перов. Представник ТОВ “Динамо-Атлантик” у свою чергу не став конкретно пояснювати депутатам, яким чином компанія надалі планує використовувати орендовану землю. У сесійній залі він лише повідомив, що там “буде здійснюватися містобудівна діяльність з дотриманням вимог законодавства” і що якщо там є будівлі, які відносяться до архітектурної спадщини, то вони, цитуємо, “нікуди не дінуться”. При цьому він заперечив зв'язки “Динамо-Атлантика” з Віктором Медведчуком. До слова, ініціатором виступу цієї особи був депутат Київради Сергій Кримчак (фракція “Єдність”). Читайте: Зайві поверхи та борги перед бюджетом: правоохоронці зацікавилися “депутатським ЖК” в Оболонському районі Києва “Я хотів би уточнити стосовно того, що підприємство пов’язано з такими одіозними прізвищами. Як видно із загальнодоступної інформації, власники підприємства змінилися в серпні-вересні 2022 року. І на сьогоднішній день бенефіціарами є два громадяни України – Дмитро Мармуляк і Олексій Прокопенко, які проживають в Києві, ніде не зникли. І в принципі, кожен з ними може поспілкуватися, якщо є таке бажання. Тому вважаю, що це спекуляція – щодо зв'язків підприємства з ворогами України, скажімо так”, – підкреслив представник ТОВ “Динамо-Атлантик”. Вочевидь, таких аргументів депутатам Київради більш ніж вистачило для прийняття рішення по цьому питанню. Як повідомляє ГО “Мапа Реновацієї” із посиланням на ЗМІ, будинки в Пилипівському провулку продали “Динамо-Атлантику” ще в 90-х – можливо, це могло відбутися в обхід офіційних рішень Київради. Протягом останніх двох десятиріч один із цих будинків функціонував як офісний, остання згадка про нього в мережі датована 2017 роком. Тоді громадськість скаржилася, що за цією адресою базується нечиста на руку фірма. У ГО “Мапа Реновації” зробили висновок, що, у зв'язку з вищезгаданим, закинутою ця будівля стала відносно недавно, і тоді ж була затягнута будівельною сіткою, яка приховує поступову руйнацію. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Динамо-Атлантик” було зареєстроване у січні 1994 року. Наразі його керівником є Надія Засенко, а засновниками та кінцевими бенефіціарами, як повідомлялося вище, зазначено Олексія Прокопенка (зареєстрований у столиці) та Дмитра Мармуляка (зареєстрований у місті Кременчук Полтавської області). Останнього ЗМІ ще декілька років тому відносили до орбіти Вадима Столара – нардепа чинного IX скликання Верховної Ради, обраного від “ОПЗЖ”. За даними Youcontrol, Мармуляк був історично дотичний до компаній, які були пов'язані із батьком Вадима Столара Михайлом та бізнес-партнером нардепа Сергієм Турчиновим. На прохання KВ, пояснити хто такий пан Мармуляк для родини Столарів і яким чином він з'являвся у комапніях, пов'язаних із родиною та її підтвердженими бізнес-партнерами, пресслужба напдепа відповіла наступне: "Вадим Столар не має жодного відношення до ТОВ “Динамо-Атлантика” і це зафіксовано в реєстрах, що можна перевірити через YouControl, OpenDataBot чи подібні інструменти. Також ця компанія не значиться у е-деклараціях, які регулярно, згідно з законом, подає Вадим Столар, та в яких можна побачити всі компанії, в яких він є засновником або бенефіціарним власником. Отже припущення щодо можливих зв’язків Вадима Столара із засновниками та кінцевими бенефіціарами ТОВ “Динамо-Атлантика” Дмитром Мармуляком та Олексєм Прокопенко нічим не обґрунтовується та є помилковим". Читайте: Прозріння ДІАМ і “правильні” судді: як оточення Столара будує офісний центр на столичному Печерську Зазначимо, що Віктора Медведчука або його близьких родичів дійсно ніколи не було в переліку засновників або власників ТОВ “Динамо-Атлантик”. Разом з тим, серед таких до жовтня 2022 року значилися деякі особи, які пов'язують з оточенням цього проросійського політика.  Зокрема, йдеться про Олександра Красницького, Олену Жигадло, Андрія Зюзю, Павла Коваленка та інших осіб. Усі вони наразі є засновниками ТОВ "КУА "Мтір Ессет Менеджмент" – компанії, яка разом з ТОВ "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" є власниками двох ділянок на березі річки Стугна в Обухівському районі Київщини площею більш ніж 34 га, на яких розташований маєток Віктора Медведчука. До слова, наразі Київська обласна прокуратура намагається в судовому порядку повернути цю землю до державної власності. Читайте: Прокуратура судится за 35 га на берегу Стугны под Киевом, где продается особняк Медведчука Крім того, ТОВ "КУА "Мтір Ессет Менеджмент" є одним із засновників ТОВ "ФК "Динамо” Київ", кінцевим бенефіціаром якого є Ігор Суркіс – президент однойменного футбольного клубу, відомий бізнесмен і молодший брат ексголови Федерації футболу України, нардепа трьох скликань (у поточному IX скликанні обраний від тієї ж “ОПЗЖ”) Григорія Суркіса. За інформацією ЗМІ, брати Суркіси є бізнес-партнерами Віктора Медведчука у різних проєктах. Більше того – Ігор Суркіс у 1998-2002 роках був офіційним керівником ТОВ “Динамо-Атлантик”. Як неодноразово повідомляла KВ, у столиці регулярно виникають скандали на фоні знищення історичних будівель. Подібні ситуації виникають як з тими об'єктами, які вже визнані пам'ятками і мають охоронний статус, так і з тими, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. При цьому, громадськість Києва нерідко висуває керівництву міста претензії саме щодо історичних будівель, які офіційно не мають “історико-культурного значення”. Зазвичай у подібних випадках активісти вказують на можливе підігравання влади інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культспадщини. Читайте: Легалізація руйнації: Київрада остаточно погодила “перебудову” сторічної будівлі на Подолі Наприклад, у серпні 2023 року у Києві було знищено найстаріший дерев'яний будинок столичного Подолу на вул. Ярославській, 13-Б, В, власником якого з 2007 року значиться Сергій Боярчуков – бізнес-партнер нардепа Сергія Алєксєєва, який є другом і соратником міського голови Києва Віталія Кличка. У серпні 2023 року цю історичну споруду було демонтовано власником задля того, щоб звести на її місці 4-поверховий клубний будинок. Громадські активісти та експерти наголошують, що міська влада нічого не зробила для захисту цього об'єкта, хоча ще в 2015 році можна і треба було надати йому статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини.  Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі Крім того, у лютому поточного року столична міськрада все ж погодила передачу земельної ділянки на вул. Олеся Гончара, 71 (на ній розташована садиба Осипа Родіна 1882 року будівництва) в оренду ТОВ “Арікс”. Депутатський корпус попри вимоги громадськості фактично заплющив очі на те, що власник цієї будівлі – вказане ТОВ – не має охоронного договору на неї і збирається знести цю споруду заради зведення житлового комплексу (ЖК) “Franklin Concept House”. У цьому, до слова, зацікавлені компанії із орбіти відомих бізнесменів та політиків Андрія Вавриша та Дмитра Ісаєнка. Що цікаво, передачу землі міськрада погодила, незважаючи на те, що в минулому році забудовники остаточно програли суди щодо цієї будівлі – служителі Феміди підтвердили, що столична влада в 2020 році законно визнала її об'єктом культурної спадщини. Читайте: Київрада не дала шансу садибі Родіна Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки” Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді вона змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора з 10 червня 2023 року. З 7 вересня 2018 року по 9 червня 2023 року цей департамент очолював Олександр Никоряк.  Діяльність Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Фото: колаж КВ КиївВлада

Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об'єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов'язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об'єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків.  Про ситуацію щодо створення на Київщині об'єктів ПЗФ з 2021 року KВ стало відомо із відповідей Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації (КОДА) на інформаційні запити редакції. Підписуйтесь на “КиївВладу”  У Міндовкілля уточнили, що, cтаном на 1 січня 2023 року, в Україні нараховувалося 8889 територій та об’єктів ПЗФ загальною площею 4,556 млн га (фактична площа 4,173 млн га), а також морський заказник “Філофорне поле Зернова” площею 402,5 тис. га. Таким чином, відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі нашої держави (т.зв. “показник заповідності”) становить 6,91%. Точна інформація щодо кількості об'єктів ПЗФ на території України станом на 1 січня 2024 року стане відома лише в цьому місяці, в березні – після опрацювання даних, які подають місцеві органи влади.  У свою чергу, за інформацією профільного департаменту КОДА, на території Київщини, станом на 1 січня поточного року, нараховувалося 304 об'єкти ПЗФ фактичною площею – 296,1 тис. га. Із них – 25 територій загальнодержавного значення та 279 територій місцевого значення. Роком раніше, станом на 1 січня 2023-го, в пристоличному регіоні нараховувалося 279 об'єктів ПЗФ фактичною площею 293 тис. га. Що стосується динаміки зміни кількості об'єктів ПЗФ протягом останніх трьох років, то, за офіційними даними Міндовкілля, у 2021 році в Україні їх стало більше на 163 одиниці загальною площею 16 тис. га. Зокрема, відповідними рішеннями Київоблради було створено 9 таких об'єктів на території Київської області. У їх числі – заповідні урочища “Зелениця” і “Гуртове” в Бучанському районі, ботанічний заказник місцевого значення “Нове життя” в Білоцерківському районі, ландшафтний заказник місцевого значення “Степовий вал” в Обухівському районі тощо.  У 2022 році в Україні ще 93 території загальною площею 55,4 тис. га увійшли до ПЗФ. Більше третини з них були створені саме на Київщині – 33 об'єкти. Серед них – заповідні урочища “Королівство орхідей” у Бучанському районі та “Литвинівське” у Вишгородському районі, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення “Остров” у Білоцерківському районі, ландшафтний заказник місцевого значення "Городище з валом XI-XIV століття" в Обухівському районі тощо. Крім того, позаминулого року в Київській області було змінено площу ще трьох об'єктів ПЗФ – наприклад, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Зелена брама” в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району “виріс” на 9 га.  У свою чергу, минулого року на території України було створено 120 об'єктів ПЗФ загальною площею 12,6 тис. га, у тому числі 28 територій отримали охоронний статус на Київщині. Зокрема в пристоличному регіоні було створено парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Парк ім. Т. Шевченка” та “Парк Перемоги” (місто Боярка Фастівського району), ботанічні пам’ятки природи “Богуславський” (Білоцерківський район) та “Бондарів ліс” (Обухівський район) тощо. Динаміка створення об’єктів ПЗФ Також, за інформацією Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, на даний час на його розгляді знаходяться ще 47 матеріалів про створення нововиявлених територій та об'єктів ПЗФ, 4 – про зміну їхніх меж (розширення) та 9 – про скасування статусу існуючих об'єктів у зв'язку з втратою природоохоронної цінності. При цьому, чиновники вже підготували та подали на розгляд Київоблради 8 проєктів рішень про створення таких об'єктів. У чому секрет успіху Голова комісії Київоблради з питань екології, природокористування, земельних відносин, водних ресурсів та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Роман Титикало розповів KВ, що процес створення об'єктів ПЗФ складається з декількох етапів.  Так, спочатку екологи і науковці знаходять такий об'єкт, потім – готують обгрунтування щодо необхідності його охорони з боку держави, після чого даний документ подається на розгляд Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. Даний структурний підрозділ має схвалити це клопотання і направити звернення щодо погодження створення об'єкта ПЗФ до різних органів, зокрема – до землекористувачів ділянок, Держгеокадастру, Департаменту культури і туризму КОДА, Департаменту містобудування та архітектури КОДА, місцевих громад, а також до Басейнового управління річок (для водних об'єктів). Після отримання цих погоджень чиновники Департаменту екології та природних ресурсів КОДА готують проєкт рішення Київоблради про створення об'єкту ПЗФ, і остання затверджує його. “Раніше створення об'єктів ПЗФ не було пріоритетом для Департаменту екології, бо в них є багато й інших задач. Тому три роки тому створювалося значно менше таких об'єктів. Враховуючи, що такі рішення приймає облрада, як голова профільної комісії я постійно займаюсь координацією цієї діяльності. Контактую з екологами, які виявляють такі об'єкти і готують по ним обгрунтування. Часто навіть приносять їх мені, і я сам, як депутат облради, подаю клопотання до КОДА, адже мені відмовити важче, ніж екологам. Більш того — адміністрація, знаючи, що для облради це питання є одним з пріоритетних, бо це, зокрема, прописано в нашому плані роботи, створила окремий сектор природно-заповідного напрямку в департаменті екології і більш активніше почала займатися цим питанням. Ми поставили задачі департаменту, що на кожній сесії ми повинні створювати нові об'єкти ПЗФ”, – підкреслив Роман Титикало. При цьому, одним із пріоритетних напрямків роботи обласної влади в питанні заповідання територій є діалог з громадами. За словами Романа Титикала, деякі сільські та селищні територіальні громади активно йдуть на співпрацю з екологами, Київоблрадою і КОДА, і навіть виступають ініціаторами створення об'єктів ПЗФ. Разом з тим, чимало громад Київщини не надають дозволів на створення таких об'єктів на їхніх комунальних земельних ділянках. У таких випадках, як зазначає Титикало, доводиться пояснювати необхідність охорони природних територій і описувати всі переваги від створення об'єктів ПЗФ. Серед таких – і можливість у майбутньому отримати доступ до коштів Євросоюзу за напрямками екології, які в подальшому, наприклад, можна буде використовувати для розвитку туризму. “Якщо Україна потрапить до Євросоюзу — а вона обов'язково потрапить — то наша держава отримає доступ до коштів різних фондів, в тому числі й екологічних. Ми вже навіть від облради подаємо відповідні заявки на отримання такого роду фінансування. Ці кошти можна буде витрачати на утримання і благоустрій об'єктів ПЗФ. Голови громад нас підтримують, деякі навіть напряму контактують з екологами і облрадою. Є потужний фідбек від громад. Наприклад, в Бучанській громаді ми створили об'єкт “Річка-герой Ірпінь” – така ініціатива була підтримана місцевою владою. Також створили ландшафтний заказник “Приірпіння” в Білогородській громаді — 340 гектарів. Керівництво громади підтримало цю ініціативу, опрацювало її з екологами. Коли громади відчувають підтримку, вони самі до нас звертаються”, – зазначив голова екологічної комісії Київоблради. Разом з тим, українське законодавство дозволяє в окремих випадках створювати природно-заповідні території навіть без погодження з боку місцевої влади, тобто – без дозволів сільських та селищних рад. На переконання Романа Титикала, це суттєво спрощує задачу щодо створення об'єктів ПЗФ – особливо якщо певні бізнесмени поклали око на відповідні ділянки і мають підтримку щодо таких землевідводів з боку “місцевих царьків”. Заказник “Казковий яр” (фото із соцмереж) “В деяких випадках дійсно є несприйняття громадами екологічних ініціатив. Бо окремі керівники громад воліють передавати землю під що-небудь, вважаючи, що об'єкти ПЗФ є для них тягарем. Тому вони не дуже поспішають працювати в цьому напрямку. Але ми знайшли можливість у законний спосіб уникати спротиву з їхнього боку. Справа в тому, що в Законі України “Про природно-заповідний фонд” вказано, що якщо об'єкт ПЗФ знаходиться на території громади, але поза межами населених пунктів, то згоди громади на створення таких об'єктів на її землі не потрібно. КОДА і Київоблрада раніше не дуже хотіли створювати об'єкти ПЗФ без згоди громад, але я як юрист звернув увагу на цю норму закону, і ми почали її активно застосовувати. Таким чином було створено низку цікавих і унікальних об'єктів ПЗФ – “Казковий яр” у Василькові, “Планерна гора” у Феодосіївській громаді тощо”, – розповів Роман Титикало. Читайте: Екологічний скандал: влада Васильківщини не відмовляється від створення промзони біля заказника “Казковий яр” Також, за його словами, чимало проблем у процесах створення нових об'єктів ПЗФ на території Київської області створює державне підприємство (ДП) “Ліси України” – у багатьох випадках воно не погоджує заповідання ділянок у лісах.  “Перші два роки нашої роботи ми активно співпрацювали з “лісниками” – у лісогосподарських підприємствах вистачає працівників, які цікавляться екологічними питаннями і які добре знають свої території та мають інформацію про цікаві локації. Ми налагодили з ними плідну співпрацю. Але нещодавно було створено ДП “Ліси України”, яке, на мою думку, має більш комерційний характер. Вони зайняли досить неприємну позицію — не дуже бажають розширювати мережу об'єктів ПЗФ на території лісів. Як результат — вони не дуже поспішають погоджувати наші ініціативи, наслідком чого є часткова зупинка реалізації процесів щодо створення об'єктів ПЗФ”, – зазначив голова профільної комісії облради. Роман Титикало підкреслює, що він, як і всі екологи, депутати Київоблради і працівники КОДА пишається кожним новоствореним об'єктом ПЗФ, адже кожне таке місце є по-своєму цінним. Разом з тим, він згадав деякі природоохоронні території Київщини, які з різних причин дійсно можна назвати особливими. “Заказник “Казковий яр” – дуже класний об'єкт з гарними ландшафтами. Унікальні яри, у яких полюбляють фотографуватися подружні пари під час весіль. Дехто там був проти — була ініціатива побудувати там поруч асфальтний завод, що ставить під загрозу цей об'єкт, але нам все таки вдалось досягнути результату – цей обʼєкт створено. Заказник “Річка-герой Ірпінь” – символічний об'єкт, адже річка Ірпінь фактично захистила Київ від окупантів. Тим паче, що невеликі річки наразі під загрозою знищення. Заказник “Приірпіння” – сусідня ділянка цієї річки. Є ідея дозволити там пересування на каное і човнах, створивши туристичну складову. Також треба згадати заказник “Планерна гора” – знаковий об'єкт у тому числі для мене, бо я, як і багато інших мешканців Київщини, стрибав там з паропланів. Була велика небезпека, що цей об'єкт зникне через “дерибан” землі, але ми захистили його”, – розповів Роман Титикало. Заказник “Планерна гора” (фото з відкритих джерел) Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Окрім того, що створення об'єктів ПЗФ має на меті збереження рідкісних видів тварин і рослин, а також цінних водойм і ландшафтів, активізація таких процесів є обов'язком державної влади в рамках різних міжнародних договорів. Наприклад, за нормами Євросоюзу, площа природоохоронних територій його країн-членів наразі повинна складати не менше 15%. За словами Романа Титикала, саме стільки, за розрахунками науковців, потрібно для того, щоб запобігти урбанізації та сприяти відновленню природи.  Як зазначає депутат, наразі на Київщині під охороною знаходиться близько 10% території. Але на рівні державної влади всерйоз обговорюється питання щодо скорочення цієї площі за рахунок зняття природоохоронного статусу з частини території Чорнобильського заповідника. Тому, відповідно, область може втратити кілька відсотків заповідних територій. Щоб надолужити це, на думку Романа Титикала, владі різних рівнів потрібно приділяти більше уваги створенню об'єктів ПЗФ, у тому числі – більш розсудливо підходити до питання відведення у приватну власність ділянок, які є потенційно цінними з точки зору заповідання. “Коли земля переходить у приватну власність, створити на ній об'єкт ПЗФ неможливо. Тому що закон передбачає, що має бути дозвіл власника. У нас склалася така ситуація, що на Київщині майже не існує вільної землі, яка не приватизована фізичними або юридичними особами. Наразі я відвідую громади і агітую їх передавати землю під об'єкти ПЗФ. Наприклад, під час мого виступу на сесії однієї з громад місцевий депутат задав питання: “Навіщо створювати цей об'єкт? Давайте краще по 2 га його розділимо?”. Але я впевнений, що якщо ми щось “недопрацюємо”, то є велика небезпека, що цього не залишиться. Чому Київська область змогла, а інші — ні? Тому що ми поставили для себе це питання як пріоритет”, – підкреслив Роман Титикало. Читайте: Розширення природно-заповідного фонду – ефективний важіль у процесі охорони природних екосистем Директор Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Володимир Морозов у свою чергу зазначив, що активному створенню нових територій та об’єктів ПЗФ у Київській області за останні роки сприяли три ключові фактори: активна позиція громадських організацій, внесення у 2021 році змін до статті 52 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, що дало можливість створювати такі об'єкти за межами населених пунктів без процедури погодження з місцевими радами, а також підтримка з боку профільної комісії та депутатів Київоблради. Разом з тим, за словами керівника департаменту, серед головних проблем, з якими КОДА зіштовхується при створенні цих об'єктів, є відмова у погодженні створення з боку громад та землекористувачів (землевласників). За словами Володимира Морозова, це насамперед пов’язано з встановленням обмежень у господарському використанні територій та подальшою необхідністю забезпечення дотримання режиму охорони новостворених заповідних територій. Студениківський ландшафтний парк (фото з відкритих джерел) “Кожна територія чи об’єкт ПЗФ мають свою особливу природоохоронну, наукову чи рекреаційну цінність. Звичайно, приємно створювати території ПЗФ за підтримки або безпосередньо за ініціативи територіальних громад. Так, наприклад у 2023 році за ініціативи Студениківської сільради було оголошено регіональний ландшафтний парк “Студениківський” на площі 2004 га. Наразі, сільрадою утворено спеціальну адміністрацію парку та проводиться робота щодо забезпечення її функціонування. Від створення таких об’єктів завжди більші очікування на отримання результату. Збільшення площі територій та об'єктів ПЗФ залишається одним з пріоритетним завданням Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. На сьогоднішній день створення територій та об’єктів ПЗФ є найбільш ефективним механізмом збереження унікальних природних комплексів та об’єктів, видів ландшафтів, рідкісних видів рослин та тварин”, – розповів KВ очільник профільного департаменту облдержадміністрації. Читайте: На Київщині створено один з найбільших ландшафтних парків “Студениківський” Що думають екологи Голова екологічної організації “Київський еколого-культурний центр” (“КЕКЦ”) Володимир Борейко у свою чергу підтвердив KВ, що протягом останніх років на території Київщини активізувалися процеси заповідання територій. Їхнім головним рушієм еколог вважає Романа Титикала. Зокрема, за словами Володимира Борейка, голова “екологічної” комісії Київоблради допомагає науковцям у перемовинах з т.зв. “господарниками” — керівниками місцевих громад та “лісниками”. Також фахівець відзначив і роботу Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, який, на його переконання, наразі є дуже продуктивним в плані роботи зі створення нових об'єктів ПЗФ. “Знайти об'єкт, який підлягає заповіданню, не є важким завданням. Ми, мабуть, перші в Україні використовуємо соціальні мережі. Нам не треба нічого їздити шукати — подаємо рекламу в Facebook, а у відповідь люди повідомляють про цікаві локації. Так було, наприклад, з пошуком місць зростання підсніжників. Київщині пощастило, що профільну комісію облради очолив Роман Титикало. Раніше ми створювали максимум 5 об'єктів ПЗФ на рік, а зараз — до 30-40. Це людина, яка дійсно переймається даною сферою. По громадам у нас наступна статистика — протягом останніх п'яти років 30% дають згоду на створення об'єктів ПЗФ. Деякі місцеві ради — наприклад, Феодосіївська і Козинська — взагалі не погоджують. Більше того, Козинська прямо і нахабно відмовляє нам”, – підкреслив Володимир Борейко. Серед найбільш важливих об'єктів ПЗФ, створених на території Київщини протягом останніх років, очільник “КЕКЦ” називає заказники “Річка-герой Ірпінь” і “Планерну гору”. При цьому, Володимир Борейко наголошує: усім людям, які були дотичними до процесу створення охоронних зон на цих територіях, довелося “попітніти”. Читайте: Заказник “Ріка-Герой Ірпінь” розташується на 198 га земель Білогородської громади “Що стосується заказника “Річка-герой Ірпінь", то місцева влада — перш за все Ірпеня – роздавала цю територію під забудову і сільське господарство. Нам відмовляли у створенні об'єкта. Ми виїжджали з Романом Титикало на обговорення цього питання до Ірпеня, голова громади нам обіцяв створити об'єкт, але ми зрозуміли, що нічого не буде, бо до цього був байдужим депутатський корпус. Нас там підтримувала лише одна депутатка. Але діаметрально протилежно повела себе влада Бучі, яка підтримала наше клопотання. Цінність річки Ірпінь, зокрема, у тому, що вона захищала Київ і від монголо-татар, і від німців, і зараз захистила [під час повномасштабної війни з рф]. “Планерна гора” – це шматок первинного степу, де росте ковила. Але місцева влада — Феодосіївська громада — це чисто бізнесмени, які продають землю свого села під забудову. Там фактично продали все, ми не змогли створити декілька об'єктів, і тому постало питання, наприклад, де ж будуть гуляти діти”, – зазначив еколог. Заказник “Річка-герой Ірпінь” (фото Бучанської міськради) Читайте: Кто и как застраивал пойму Речки-Героя Ирпень Вистачає у Київській області і різних природоохоронних територій, які цікаві саме з точки зору їхнього біорізноманіття. Їхньою головною функцією є охорона рідкісних видів рослин і тварин.  “Наприклад, ми створили заказник “Сонячна галявина” в Обухівському районі, де знаходиться найбільша в нашій області територія, на якій росте сон чорніючий — рослина, занесена до Червоної книги України. Фактично на Київщині ця рослина знищена, адже росте лише у старих соснових лісах, які активно вирубуються. Також розширили заказник “Чернинський”, створений більше десятиріччя тому — близько на 600 га. Це територія межиріччя Десни і Дніпра, де живуть лосі — червонокнижні тварини. Також там проживають 5-6 видів червонокнижних птахів — наприклад, журавель сірий. Багато там і рідкісних рослин, серед яких — різні види орхідей. Фактично на цій території можна буде в майбутньому створити природний заповідник. Крім того, ми розширили заказник “Сухоліський” у поймі річки Рось і створили нові заказники поруч. Це було зроблено для охорони рябчика шахового — ще однієї рослини з Червоної книги”, – розповів Володимир Борейко. За словами еколога, наразі у Київській області заповіданню підлягають близько сотні об'єктів – йдеться про ті території, по яким з 2021 року вже ведеться робота (підготовка наукових обгрунтувань, збір погоджень тощо). Із них близько півтора десятка об'єктів можуть бути створені на найближчих сесіях Київоблради. “Ми вже запускаємо з Романом Титикалом роботу по островам на Дніпрі. Близько п'яти років тому ми вже заповіли три острови біля Вишгороду. Такі території “розпайовуються” (тобто, активно передаються в користування різним особам. – КВ). Можна знайти по громадам і лісам такі території. Також плануємо заповідати русла річок і водоохоронні зони. Вони не повинні “розпайовуватися”, але вони “розпайовуються” тому що адміністративним і кримінальним кодексами не передбачені штрафи [за відведення землі та забудову таких територій]. А коли такі території стануть ПЗФ, то це вже відповідальність перед законом. Це актуально для таких річок, як Десна, що страждають від видобутку піску. Також йде робота по річці Рось в Богуславському районі, що допоможе захистити цю територію від видобутку піску чи граніту”, – розповів KВ Володимир Борейко. Він також наголошує, що окрім “екологічної” цінності процесів створення об'єктів ПЗФ в Україні, існує ще й “політична”. “Якщо Україна хоче жити цивілізовано і хоче до Євросоюзу, вона повинна виконувати директиви і всі умови його країн. Тим паче, що до 2030 року [відсоток заповідної площі в країнах ЄС] має становити 30%. Екологічна цінність в тому, що, за розрахунками різних вчених, до 30% природних територій мають бути заповіданими і незайманими, адже інакше буде екологічна криза”, – резюмував голова “КЕКЦ”. Голова ГО “Українська природоохоронна група” (“UNCG”) Олексій Василюк також відзначив внесок Романа Титикала у заповіданні нових територій на Київщині. На його думку, саме за активної участі цього депутата регіон наразі посідає лідируючі позиції в Україні у напрямку створення нових об'єктів ПЗФ. “Зараз я дійсно можу сказати, що Київщина — абсолютний лідер за активністю зі створення нових територій ПЗФ. Але це все винятково через особисту ініціативу Романа Титикала. Він не тільки виносить питання на розгляд і є ініціатором створення деяких об'єктів, за що не отримує зарплату, але й активно займається адвокацією, щоб усе було погоджено. Ми бачимо, що у владі достатньо однієї людини, яка працює на цю справу, і тоді все просувається. Але це не прикольно, коли область досягає якихось державницьких задач в інтересах усього суспільства за особистою ініціативою однієї людини. Якби все було ідеально, він мав би бути лише формальним персонажем — людиною, яка підписує протокол рішень екологічної комісії щодо винесення об'єктів ПЗФ [на затвердження сесії облради]. Значимість Романа Сергійовича говорить про те, що все повинно працювати не так, адже “головним” мав би бути Департамент екології. А нам, на жаль, доводиться з ним боротися і протистояти йому задля того, щоб щось відбувалося”, – зазначив KВ Олексій Василюк. За його словами, раніше, близько десятиліття тому, чиновники набагато краще “вмикалися” у ці процеси. Тоді, як вважає еколог, посадовці профільного департамента КОДА були “суперініціативними”. Завдяки цьому, до слова, Олексію Василюку та його колегам з “UNCG” з 2008 року вдалося створити у Київській області близько трьох десятків об'єктів ПЗФ загальною площею біля 13 тис. га. Наразі, на переконання еколога, профільному департаменту КОДА фактично не вистачає наполегливості – тобто, посадовці просто “не дотискають” у деяких моментах. “Лакмусовий папірець: коли їм (Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. – КВ) подаєш підготовлене за усіма процедурами клопотання, вони його подають землекористувачу, той каже, що не погоджується [на створення обєкта ПЗФ], і після цього департамент припиняє роботу в цьому напрямку. Хоча, наприклад, на створення “Ковалівського яру”, який є першим обєктом, створеним за моєї ініціативи, пішло 7 років роботи. Дуже багато об'єктів не створюються. Фактично нестворених набагато більше, ніж створених. І всі вони не створюються з тієї причини, що землекористувач відмовив, а департамент екології КОДА сказав, що “ну і добре, ми цим займатися не будемо”. Це близько 90% від усіх причин, з яких об'єкти не створюються”, – підкреслив голова “UNCG”. Окремо фахівець звернув увагу на спротив створенню нових об'єктів ПЗФ з боку окремих громад Київщини. Лише в деяких випадках представники сільських та селищних рад дійсно зацікавлені в тому, щоб максимально великі площі їхніх територій знаходилися під охороною. “Мені незрозуміло, чому таке протистояння з боку тих, хто там живе. Наприклад, ми кожного року по 3-4 рази подаємо [клопотання щодо створення об'єктів ПЗФ на] останніх чотирьох ділянках природної заплави річки Рось. Ці об'єкти вперше запропонувала ще в 1992 році наша колега Анна Куземко, яка зараз є доктором біологічних наук. Ми оновлюємо [документи], але вони говорять, що “роздерибанили якийсь шматок”, що не можна [створювати об'єкт ПЗФ]. Ми подаємо нове клопотання вже без цього шматка, а нам відповідають, що там ще якийсь шматок “роздерибанили”. Крім того, дуже часто в громадах немає спеціалістів з екології. На противагу цьому, в Білогородській громаді найняли еколога, і там збираються всю місцеву природу оголосити природно-заповідним фондом. Ця громада є повною протилежністю всій області. Білогородська громада — це просто взірець. Тому я вважаю, що в області потрібно проводити просвітницьку роботу з громадами”, – резюмував Олексій Василюк. Нагадаємо, Роман Титикало є депутатом Київоблради VIII скликання, до якої пройшов від виборчого округу №9 (Фастівський район) як висуванець партії "Європейська солідарність"). Комісію облради питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій він очолює з 29 квітня 2021 року. Також він відомий як правозахисник, адвокат (Заслужений адвокат України і доктор юридичних наук) та громадський діяч. Володимир Морозов очолює Департамент екології та природних ресурсів КОДА на правах т.в.о. директора з вересня 2023 року. На цій посаді він замінив Ганну Ткаліч, яка керувала цим структурним підрозділом облдержадміністрації з вересня 2020 року. Фото: колаж КВКиївВлада

Сьогодні, 29 лютого, на 10:00 заплановане чергове засідання Київради. На розгляд депутатського корпусу попередньо винесено 128 проєктів рішень, більшість з яких традиційно стосуються сфер містобудування та земельних відносин. Серед іншого, депутатський корпус може повторно розглянути питання щодо відведення ділянки під 105-річним будинком Замкова на вул. Івана Франка, 26 в оренду ТОВ “Рент Менеджмент Інвест”, що входить до орбіти одіозного Сергія Коровченка. Крім того, міськрада може розпочати процес передачі ділянки на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б' в оренду ТОВ “ВІТ-Плюс”, власником якого є молодший брат Віталія Кличка Володимир. Про те, що 29 лютого 2024 року о 10:00 відбудеться чергове пленарне засідання Київради, КВ стало відомо з анонсу на сайті міськради. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Засідання традиційно відбувається у будівлі столичної міськради за адресою: вул. Хрещатик, 36, 4 поверх, зал засідань. Пряму трансляцію засідання можна переглянути на офіційному сайті Київради або тут: Дата, час та місце проведення засідання були затверджені розпорядженням міського голови Києва Віталія Кличка №135 від 13 лютого 2024 року.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться До порядку денного цього пленарного засідання увійшло 128 проєктів рішень. Вони вже згруповані у три розділи ("Загальні питання", "Питання власності та регуляторної політики" та "Питання містобудування та землекористування"), які у свою чергу поділені на десятки підрозділів, зокрема: щодо надання та передачі ділянок під різні потреби – 35 проєктів рішень; щодо зміни та присвоєння назв об’єктів міського підпорядкування 16 проєктів рішень; щодо передачі ділянок фізичним особам – 14 проєктів рішень; щодо питань законності – 9 проєктів рішень; щодо поновлення договорів оренди ділянок – 9 проєктів рішень тощо. Сьогодні Київрада може повторно розглянути проєкт рішення щодо направлення звернення до Кабінету Міністрів щодо відновлення перевірок у сфері державного архітектурно-будівельного контролю під час дії воєнного стану. Даний документ вже виносився до сесійної зали під час “пленарки”, яка відбулася 8 лютого поточного року, але тоді він не набрав необхідної для затвердження кількості голосів. Причиною провалу голосування стала діаметрально протилежна позиція щодо цього питання у різних політичних сил Київради. Деякі депутати вважають, що такі перевірки є тиском на бізнес, а інші – що без цих заходів контролю міській владі дуже важко зупиняти резонасні забудови. Читайте: Київрада не підтримала направлення звернення до Кабміну щодо відновлення “будівельних перевірок” Крім того, депутатському корпусу запропоновано вдруге розглянути проєкт рішення щодо передачі в оренду ТОВ “Рент Менеджмент Інвест” земельної ділянки на вул. Івана Франка, 26, який Київрада також не підтримала 8 лютого 2024 року. Тоді затвердити цей документ завадило те, що на даній землі розташовано 105-річний будинок Замкова, який, ймовірно, має історичну цінність, а вказана компанія розпочала там будівельні роботи ще до прийняття Київрадою рішення про землевідвід і під час акції протесту активістів за вказаною адресою на останніх було скоєно напад. Як повідомляла KВ, переконати депутатський корпус намагалися представники фракції “ВО “Батьківщина”. Але доводи Віталія Нестора, який доводиться свояком ймовірному бенефіціару “Рент Менеджмент Інвест” Сергію Коровченко, тоді не спрацювали. Читайте: Попри лобізм “Батьківщини”: у Київраді зірвалося оформлення землі під будинком Замкова Також на розгляд Київради винесено проєкт рішення щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,11 га на вул. Б. Хмельницького, 34, літ. Б, Б'. Отримати дану землю в оренду планує ТОВ “ВІТ-Плюс” – компанія, офіційним власником якої є брат міського голови Києва Віталія Кличка, відомий боксер та бізнесмен Володимир Кличко. Згідно з документом, у майбутньому ця ділянка може бути відведена “для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель”.  Як повідомляла KВ, саме на цій ділянці знаходиться нежитлова будівля, навколо якої ще декілька років тому розгоралися серйозні “пристрасті”. Довгий час ця нерухомість перебувала в комунальній власності та знаходилась в оренді ТОВ “Альтернатива”, яке входить до орбіти Сергія Алєксєєва та Сергія Боярчукова – близьких товаришів Віталія Кличка. При цьому, не дивлячись на те, що у ній повинні були бути розміщені музей та бібліотека, фактично вона використовувалася готелем “11 Mirrors”, який належить все тому ж Кличку-молодшому. І нецільове використання даного обєкту, і його приватизація вищезгаданим ТОВ “ВІТ-Плюс” свого часу цікавили правоохоронців, але станом на сьогодні жоден з можливих фігурантів відповідного слідства так і не був притягнутий до відповідальності. Читайте: Новогодний подарок: “отель Владимира Кличко” вновь попал под арест Зазначимо, цей перелік питань є дуже “попереднім”, адже керівництво і депутати Київради полюбляють вносити до порядку денного деякі проєкти рішень вже під час пленарного засідання, а деякі – навпаки виключають. Разом з тим, протягом останніх майже двох років на сайті міськради не публікуються проєкти рішень, які народні обранці планують розглянути у порядку невідкладності (термінові питання, що затверджуються за спрощеною процедурою. – KВ), хоча таких зазвичай “набирається” десятки.  На сьогоднішню “пленарку”, серед іншого, за такою процедурою, вочевидь, може бути винесено проєкт рішення щодо коригування бюджету Києва на 2024 рік в частині збільшення видатків на програму “Захисник Києва” з 1,5 млрд до 5 млрд гривень – принаймні розгляд цього питання вже анонсував Віталій Кличко. Фото: KВ КиївВлада

У столичних судах вже майже три роки розглядається справа щодо оскарження інвестиційного договору на забудову 9,7 га землі на житловому масиві Виноградар, на якій вже фактично добудовано ЖК “Варшавський-2”. Цій договір було укладено ще в 2008 році між ДП “НДВА “Пуща-Водиця” і ТОВ “Олівер-Буд” – компанією із орбіти девелопера “Stolitsa Group”, співзасновником якого є одіозна Владислава Молчанова (на колажі). Позивачем у цій справі виступає саме держпідприємство – його юристи вказують на те, що відповідна угода не була погоджена з Кабміном і ФДМУ, як цього вимагає законодавство. При цьому, нещодавно Фонд держмайна остаточно програв ще одну справу по цій землі, намагаючись в судовому порядку скасувати наказ Держземагентства від 2014 року, завдяки якому на цій території було дозволено житлову забудову. Таким чином держава поки нічого не може вдіяти із забудовниками, які активно освоюють Подільський район Києва – не допомогають ні кримінальні провадження, ні судові спори по іншим ділянкам за схожими обставинами. Як стало відомо KВ, в столичних судах наразі розглядаються відразу дві справи, що стосуються земельної ділянки на Виноградарі, на якій девелопер “Stolitsa Group” завершує будівництво свого житлового комплексу (ЖК) “Варшавський-2”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Позивачами в цих провадженнях виступають державне підприємство “Науково-дослідний виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” (ДП “НДВА “Пуща-Водиця”) і Фонд державного майна України (ФДМУ). В рамках першої справи, яка знаходиться на розгляді Господарського суду Києва, оскаржується інвестиційний договір щодо забудови вказаної ділянки, який було укладено між вищезгаданим ДП і ТОВ “Олівер-Буд”. Найближче засідання по цьому провадженню заплановане на 11 березня 2024 року.  ЖК “Варшавський-2” на карті порталу “ЛУН” У свою чергу, у другій справі вже фактично поставлено крапку: 14 лютого 2024 рік Касаційний господарський суд відмовив ФДМУ у скасуванні наказу столичного управління Держземагентства, відповідно до якого цільове призначення цієї землі було змінене на таке, що дозволяє зведення на ній житла. Вочевидь, у Фонду держмайна більше не залишилося “козирів” – хіба якщо його юристи знайдуть якісь “нововиявлені обставини”, завдяки яким буде можливий перегляд цієї справи. KВ вирішила розібратися в цій історії. Про що йдеться Як зазначено в судових рішеннях по вказаних справах, 8 квітня 2008 року між ДП “НДВА “Пуща-Водиця”  і ТОВ “Олівер-Буд” було укладено договір щодо житлової та громадської забудови з об`єктами побутового призначення та інженерно-транспортної інфраструктури на земельній  ділянці орієнтовною площею 9,7 га на проспекті Правди навпроти будинків №66-76. Ця угода була викладена в новій редакції 19 вересня 2012 року, але в чому полягали зміни, у відкритих джерелах інформація відсутня.  Основними цілями підписання цього договору називалося “збереження ДП “НДВА “Пуща-Водиця” як сільськогосподарського підприємства”, а також поліпшення житлових умов його працівників і отримання кожною зі сторін угоди своєї частини майна в збудованих об'єктах або коштів від його продажу. Про яку “квадратуру” приміщень або суми коштів йшлося в цій угоді, у відкритому доступі інформації немає. При цьому, згідно з цим договором, агрокомбінат як землекористувач земельної ділянки залучав ТОВ “Олівер-Буд”  до будівництва об'єктів та делегував йому право на їхнє проєктування і спорудження. Крім того, угодою було передбачено, що ДП повинне ініціювати зміну цільового призначення земельної ділянки, звільнення її від певних об'єктів тощо. 31 жовтня 2014 року Головне управління Держземагентства у Києві видало наказ №21/0/13-14 "Про зміну цільового призначення земельних ділянок та затвердження документації із землеустрою" (у відкритих джерелах цей документ не опубліковано. – KВ). Даним наказом було, зокрема, змінено цільове призначення ділянок, які знаходяться в постійному користуванні ДП “НДВА “Пуща-Водиця”. У тому числі, Держземагентство змінило цільове призначення ділянки по проспекту Правди навпроти перетину з проспекту Василя Порика площею 44,06 га (кадастровий номер – 8000000000:91:066:0096), на частині якої агрокомбінат спільно з ТОВ “Олівер-Буд” планували забудову. Якщо раніше ця земля призначалася “для ведення сільськогосподарської діяльності”, то з тих пір стала придатна “для здійснення комплексного будівництва житлової та громадської забудови”. 24 вересня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ДП “НДВА “Пуща-Водиця” дозвіл №ІУ113192671054 на “Будівництво мікрорайонів I, II, 1 п.к. III, 1 п.к. VI у багатофункціональному житловому районі на вул. Маршала Гречка та просп. Правди у Подільському районі Києва” (II мікрорайон. 1, 2, 5, 6, 7 та 8 черги будівництва)”. Генпідрядником цих робіт було вказано ТОВ “Моноліт-Будсервіс”. На реалізацію цього дозволу незабаром розпочалося будівництво ЖК “Варшавський-2” під брендом девелопера “Stolitsa Group”. Цей комплекс економ-класу складається з 13 будинків висотою від 9 до 25 поверхів. За інформацією порталу “ЛУН”, станом на січень 2024 року 10 будинків вже збудовано, і їм було присвоєно поштові адреси, а ще в 3 будинках тривають оздоблювальні роботи. Один з будинків ЖК “Варшавський-2” станом на лютий 2024-го (фото – “ЛУН”) При цьому, у травні 2021 року ДП “НДВА “Пуща-Водиця” звернулося до Господарського суду Києва із позовом до ТОВ “Олівер-Буд” щодо визнання недійсним інвестиційного договору від 8 квітня 2008 року. В обґрунтування своїх вимог у держпідприємстві зазначили, що агрокомбінат перед укладенням договору повинен був отримати погодження від свого тодішнього органу управління – Кабінету міністрів України. Вочевидь, така зміна позиції щодо цієї угоди була продиктована появою у “НДВА “Пуща-Водиця” нового керівництва, яке не погоджувалося з діями “попередників. Крім того, у позові було вказано, що, оскільки умовами оспорюваного договору фактично передбачалось відчуження ділянки на просп. Правди, яка належить державі, ДП “НДВА “Пуща-Водиця” повинно було отримати також погодження ФДМУ. Але 28 липня 2021 року столичний госпсуд повністю відмовив агрокомбінату у задоволенні його позову. Зокрема, суддя Світлана Чебикіна зазначила, що в спірному договорі немає нічого про те, що вищезгадана ділянка переходить у приватну власність. Але на цьому ДП “НДВА “Пуща-Водиця” і ФДМУ, який також включився до цієї справи, не зупинилися та ініціювали спочатку апеляційне, а потім – касаційне оскарження рішення суду першої інстанції. Як наслідок – 27 липня 2022 року Касаційний господарський суд відправив цю справу на новий розгляд Господарського суду Києва. І як зазначалося вище, цей розгляд ще триває. Скріншот рішення Господарського суду Києва по цій справі від 28 липня 2021-го Крім того, у вересні 2022 року ФДМУ розпочало судовий процес із оскарження наказу Головного управління Держземагентства від 31 жовтня 2014 року, подавши відповідний позов до столичного госпсуду. Відповідачем у цій справі виступало Головне управління Держгеокадастру в Києві та Київській області, яке є правонаступником вказаного агентства. Свої вимоги в Фонді держмайна пояснювали, зокрема, тим, що Держземагенство на той час, мовляв, не мало повноважень щодо зміни цільового призначення сільськогосподарських земель, що такий наказ було прийнято без погодження з органом управління цього агентства (Міністерством аграрної політики та продовольства) тощо. 11 квітня 2023 року Господарський суд Києва повністю відмовив позивачу в задоволенні його вимог. Зокрема, судом було встановлено, що вищезгадане міністерство таки погоджувало зміну цільового призначення цієї землі на Виноградарі. Безуспішним було і апеляційне оскарження – 2 листопада 2023 року Північний апеляційний господарський суд відмовив Фонду держмайна в задоволенні відповідної скарги. Надалі, як зазначено вище, ФДМУ розпочав касаційне оскарження, яке також не принесло фонду жодних результатів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Контекст Як неодноразово повідомляла КВ, протягом перших десяти з гаком років нового століття ДП “НДВА “Пуща-Водиця” (більш відомий як “радгосп “Пуща-Водиця”, який займався вирощуванням сільськогосподарських культур та розведенням тварин) віддало близько 1 тис. гектарів земель у Києві та Київській області, які знаходилися в його користуванні, під житлову та комерційну забудову за інвестиційними договорами. Частину цих ділянок, у тому числі землі на столичному Виноградарі, отримали компанії із орбіти девелопера “Stolitsa Group”, які будували та досі будують там низку доволі скандальних житлових комплексів, у тому числі “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”. Не останню роль у тому, що на цій території почали “рости багатоповерхівки”, відіграла і столична влада. Так, у 2013 році Київрада затвердила ДПТ частини масиву Виноградар, яким було легалізовано зміну цільового призначення значної площі сільськогосподарських земель, що знаходяться в користуванні вищезгаданого держпідприємства – їх дозволили використовувати для житлової забудови. Згідно з цим ДПТ, кількість населення цієї місцевості мала зрости с 1,2 тис. осіб до 62,9 тис. чоловік.  При цьому, протягом останнього десятиріччя правоохоронці неодноразово звертали увагу на те, яким чином ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” розпоряджається своїми землями.  Так, ще 17 жовтня 2013 року Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України було відкрито кримінальне провадження за фактом можливого незаконного відчуження земель загальною площею близько 950 га. Тоді правоохоронці припускали, що посадові особи ДП “НДВА “Пуща-Водиця” та його тодішніх “начальників” в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України передавали ділянки третім особам без належного відшкодування сільськогосподарських втрат, внаслідок чого державі були заподіяні збитки на суму 370 млн гривен.  Схожі факти розслідували слідчі Подільського управління Нацполіції в рамках провадження від 30 березня 2018 року. Вони також вказували на те, що ДП “НДВА “Пуща-Водиця” передавало ділянки конкретним юридичним особам (в судових ухвалах уточнюється, що ці особи афілійовані із так званою асоціацією “Столиця Груп”), внаслідок чого створюються передумови до повної втрати державою контролю над вказаним держпідприємством та доведення його до банкрутства.  В рамках кримінального провадження, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 12 листопада 2019 року, правоохоронці також вказували на можливу незаконність інвестиційних договорів, які ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” укладало із забудовниками. Серед іншого, слідчі вказували на те, що “обмін” сотень гектарів землі на 4-5% квартир у збудованих на ній будинках є неспіврозмірним, враховуючи співвідношення вартості таких ділянок та вартості житлової та нежитлової забудови.  Ще одне слідство за фактами можливого “розбазарювання” земель ДП “НДВА “Пуща-Водиця” було відкрито Державним бюро розслідувань (ДБР) у позаминулому році – 5 травня 2022-го. При цьому, більшість обставин, встановлених правоохоронцями у відповідному кримінальному провадженні, фактично дублюють те, що раніше було з'ясовано прокурорами та поліцейськими. Серед іншого, в рамках цієї справи ДБР згадувало інвестдоговір, укладений з ТОВ “Олівер-Буд”.  Втім, наразі у відкритих джерелах відсутня інформація щодо притягнення когось із фігурантів цих справ до кримінального відповідальності.  Проти зведення ЖК на землях агрокомбінату на Виноградарі неодноразово виступала й столична громадськість. Наприклад, у 2022 році експерт з містобудування Георгій Могильний нагадав, що ЖК "Варшавський Плюс" будується з численними порушеннями містобудівного законодавства. Наприклад, за інформацією фахівця, ДАБІ свого часу фактично дозволила оселити в новостворених квартирах цього комплексу аж на 12 тис мешканців більше, ніж дозволяє відповідний ДПТ. Як зазначив Могильний, в результаті перевищення щільності населення столичний бюджет може понести шалені втрати, щоб забезпечити мешканців необхідною соціальною інфраструктурою (дитячими садками, школами, медзакладами тощо. – KВ). Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як "Столиця груп" будує ЖК "Варшавський Плюс" Що цікаво, наразі ДП “НДВА “Пуща-Водиця” спільно з Фондом держмайна намагаються в судовому порядку оскаржити інвестиційний договір щодо забудови ще однієї ділянки на Виноградарі площею 86 га. Освоювати цей величейзний шмат землі планує ТОВ “Проектінвестбуд” – чергова компанія із орбіти девелопера “Stolitsa Group”. Відповідний судовий спір триває вже більше двох років, і претензії позивачів є аналогічними до тих, які висувають в рамках “розбірок” щодо договору з ТОВ “Олівер-Буд” – що відповідна угода перед її підписанням у 2015 році не була погоджена Кабміном; що, згідно з нею, держава фактично втрачає вказану землю тощо.  При цьому, вже під час вказаного судового спору “НДВА “Пуща-Водиця” з подачі Київради і КМДА отримало низку погоджень щодо будівництва, завдяки яким на цій території може “вирости” три десятки житлових багатоповерхівок (до 25 поверхів кожний) та декілька торговельних центрів.  Читайте: Спірна забудова: держава і “Stolitsa Group” не можуть поділити 86 га землі на Виноградарі Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Олівер-Буд” було зареєстроване у березні 2006 року. Його керівником вказано Надію Герцог, засновником – кіпрську компанію “Елакол Девелопментс Лімітед”, кінцевими бенефіціарами – громадян Литви Раймондаса Туменаса, Марину Познякову та Рузгіене Агне, а також киянина Івана Молчанова. Система Youcontrol відносить ТОВ “Олівер-Буд” до груп “БТ-Інвест” і “групи родини Владислави Молчанової”. Перша об'єднує більше сотні компаній та займається управлінням  девелоперськими і роздрібними проектами. Зокрема, “БТ-Інвест” керує мережею роздрібних магазинів Novus та вищезгаданою девелоперською компанією “Stolitsa Group”. Ключовими особами цієї групи є вищезгадані Раймондас Туменас, Марина Познякова та Рузгіене Агне.  У свою чергу, до “групи родини Владислави Молчанової” входить більше восьми десятків компаній зайнятих у сферах будівництва і нерухомості. Головним активом даної групи є все та ж “Stolitsa Group”. Ключовими особами групи є столична бізнесвумен Владислава Молчанова, яка є співзасновницею вказаної девелоперської компанії, а також її син Іван Молчанов, який, як зазначалося вище, є співвласником ТОВ “Олівер-Буд”. Нагадаємо, раніше різноманітні джерела називали Владиславу Молчанову ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина”. Читайте: Попри лобізм “Батьківщини”: у Київраді зірвалося оформлення землі під будинком Замкова ТОВ “Моноліт Будсервіс” було зареєстроване у Києві в травні 2015 року. Його керівником є Сергій Степанов, засновниками – ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант” і мешканця села Софіївська Борщагівка Київської області Романа Лукашова, який також є кінцевим бенефіціаром цієї компанії. Що цікаво, “Моноліт Будсервіс” було зазначено підрядником майже всіх житлових комплексів, які в останні роки будувалися та будуються “під прапорами” девелопера “Stolitsa Group”, у тому числі ЖК “Варшавський-3”, ЖК “Seven” та ЖК “Ліпінка”. ДП “НДВА “Пуща-Водиця” у своїй нинішній організаційно-правовій формі було створено в травні 2002 року, хоча де-факто це підприємство існує ще з 40-х років ХХ століття. Наразі вказаним ДП керує Раміз Керімов. До його призначення, впродовж 2011-2023 років, ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” по черзі керували Лариса Усаченко, Олександр Мазурко, Віктор Кириченко, Віталій Кадигров, Володимир Хлопан, Юрій Курінний, Анатолій Шинкаренко та Юрій Іонанов (з лютого 2021-го по квітень 2023-го).  Нагадаємо, останній є шкільним другом мера Києва Віталія Кличка, про що Юрій Іонанов розповідав ще у 2005 році. Також Іонанов з серпня 2003 року до вересня 2005 року значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличків”. До лютого 2020 року ДП “НДВА “Пуща-Водиця” знаходилось у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства та продовольства України (з 2011 року – Міністерство аграрної політики і продовольства України), після чого перейшло в управління ФДМУ. Фондом держмайна України з 21 листопада 2023 року керує Віталій Коваль. Його попередниками на цій посаді були нинішній Міністр оборони України Рустем Умєров (з вересня 2022-го по вересень 2023-го), Ольга Батова (з лютого по вересень 2022-го) та Дмитро Сенниченко (з вересня 2019-го по лютий 2022-го).  Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки” Фото: колаж КВКиївВлада