Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
2 липня 2019 г. 19:15
Раздел: Тексти
Нечем дышать и не на чем ехать. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (17-30 июня 2019 года)
Руководство Киевсовета обвинили в создании препятствий выполнению депутатских полномочий. Горожане обеспокоены высоким уровнем загрязнения воздуха в столице. Дорога возле гипермаркета “Эпицентр” на ул. Братиславская может оказаться незаконной. От руководства Киевской горгосадминистрации (КГГА) потребовали немедленно что-то сделать с транспортной изоляцией Борщаговки. Медработникам Троещины “пробивают” скидки на проезд в общественном транспорте Киева. Об этом и многом другом — в очередном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть.
Самый сок
Депутат Киевсовета Юрий Дидовец (фракция “ВО “Батькивщина”) заявил Киевскому городскому голове Виталию Кличко, что Киевсовет препятствует ему в выполнении его депутатских полномочий.
Дидовец напомнил, что с момента избрания его депутатом Киевсовета в 2015 году, он не был включен в персональный состав ни одной постоянной комиссии Киевсовета (единственный из депутатов этого созыва.- KV). Более того, по мнению Дидовца, Киевсовет саботирует выполнение его официальных полномочий депутата, поскольку его неоднократные обращения о включении его в состав комиссии Киевсовета по вопросам градостроительства, архитектуры и землепользования не принесли положительного результата.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Во время создания рабочей группы по вопросу скандальной застройки по ул. Столбухина в Киеве мне было отказано во включении в состав рабочей группы, мотивируя это тем, что я не являюсь членом комиссии Киевсовета по вопросам градостроительства, архитектуры и землепользования. Таким образом, пребывание вне постоянной комиссии Киевсовета нарушает мои права, как депутата, не позволяет в полной мере выполнять свои прямые обязанности депутата Киевсовета и представлять интересы киевской общины”, – сказано в обращении.
Также депутат напомнил, что согласно Законам “О местном самоуправлении в Украине” и “О статусе депутатов местных советов”, депутат должен входить в состав одной из постоянных комиссий Киевсовета.
Юрий Дидовец попросил Виталия Кличко внести на рассмотрение пленарного заседания Киевсовета, которое состоится 25 июля 2019 года, вопрос о его включении в состав комиссии Киевсовета по вопросам градостроительства, архитектуры и землепользования. Также он попросил Киевсовет поддержать этот вопрос.
Читайте: В предчувствии конца: зачем у Виталия Кличко саботируют работу Киевсовета
Громкое дело
Глава комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики Константин Яловой (фракция “Единство”) сообщил заместителям главы КГГА Петру Пантелееву и Дмитрию Давтяну об обеспокоенности киевлян по поводу загрязненного воздуха в столице.
По словам заявителей, согласно открытым данным Центральной геофизической обсерватории им. Бориса Срезневского на основании наблюдений за загрязнением атмосферного воздуха, за последний месяц в воздухе Киева обнаружен 20 загрязняющих примесей. Основные – зависшие вещества, диоксид серы, окись углерода, диоксид азота и окись азота. Из специфических примесей были обнаружены сероводород, фенол, фтористый водород, аммиак, формальдегид, 8 тяжелых металлов.
“Наиболее загрязненным является район ул. Семена Скляренко. Высоким уровнем загрязнения воздуха характеризовались также Демеевская площадь, пр. Победы, улицы Каунасская, Александра Довженко (возле станции метро “Шулявская”), Оболонский проспект, Бессарабская площадь, ул. Академика Стражеско (пересечение с бульваром Вацлава Гавела), бульвар Леси Украинки, площадь Победы и ул. Попудренко. Повышенный уровень загрязнения воздуха фиксировался на ул. Инженера Бородина (район ДВРЗ) и Гидропарка (возле моста Метро)”, – сказано в обращении.
Константин Яловой попросил представителей столичной власти сообщить, какие меры были приняты для уменьшения загрязнения атмосферного воздуха в Киеве.
Читайте: Олександр Косовець: “Найбільше забруднення повітря в Києві фіксується влітку”
Скандал
Секретарь комиссии Киевсовета по вопросам собственности Сергей Артеменко (фракция “Солидарность”) выяснял у и.о. директора Департамента транспортной инфраструктуры КГГА Ивана Шпилевого законность строительства автодороги в Днепровском районе Киева.
Речь идет о дороге по ул. Микитенко в сторону ул. Братиславская, в том числе, между домом №13 на ул. Братиславской и строительным гипермаркетом “Эпицентр”. По словам местных жителей, эта дорога построена без разрешительной документации, выезд с ул. Микитенко перекрыт бетонными блоками, не имеет предусмотренных госстандартами спецбарьеров и знаков. Более того, по словам местных жителей, автодорога не введена в эксплуатацию.
Согласно письму Днепровской РГА от 06.07.2018 года, по заказу Дирекции по строительству и содержанию объектов транспорта и вспомогательной инфраструктуры КП “Киевпастранс” дорогу с прокладкой сливной канализации строило ООО “Золотой век”.
Сергей Артеменко попросил сообщить ему, на основании какой техдокументации велось строительство, было ли получено разрешение на строительство, когда планируется введение в эксплуатацию дороги и какие причины установки бетонных блоков на пересечении улиц Микитенко и Братиславская.
Читайте: Жители Осокорков организовали через Viber сбор средств на ремонт дороги
Благоустройство
Депутат Киевсовета Владислав Михайленко (фракция “Солидарность”) сообщил начальнику ГУ Нацполиции Киева Андрею Крищенко и начальнику Оболонского управления полиции ГУ Нацполиции Киева Виталию Быкову о попытке незаконной установки билборда на Оболони.
По словам жильцов дома №61 по пр. Героев Сталинграда, 22 июня 2019 года около 3 часов ночи неизвестные с использованием строительной техники начали установку билборда. Однако житель дома, обнаружив непонятную деятельность возле его дома, вызвал полицию и вышел к строителям для получения информации об их действиях. После разговора с жильцом дома строители собрали технику и покинули место строительных работ. При этом на вызов экипаж полиции так и не приехал.
Владислав Михайленко попросил ответственных полицейских принять меры для предупреждения незаконной установки билборда возле дома №61 по пр. Героев Сталинграда и предоставить информацию о причинах неприбытия экипажа полиции на вызов 22 июня 2019 года.
Читайте: В Оболонском районе незаконным путём пытались установить бигборд
Транспорт
Секретарь комиссии Киевсовета по вопросам торговли, предпринимательства и регуляторной политики Елена Овраменко (фракция “Солидарность”) напомнила Киевскому городскому голове Виталию Кличко о необходимости ремонта разрушенной улицы Садовой 200.
Депутат сообщила, что во время обустройства трамвайных путей ветки “Троещина-Петровка” была полностью разрушена улица Садовая 200. При этом улицу не восстановили до сих пор, что особенно болезненно для жителей местных садовых обществ. К домам жителей на автотранспорте не могут подъехать не только их владельцы, но и спецтранспорт – скорые, полиция, пожарные.
Последний ответ от КГГА по этой проблеме депутат получила еще 19.03.2018 года и тогда в Департаменте строительства и жилищного обеспечения КГГА ей сообщили, что на 2018 год финансирование восстановительных работ улицы Садовая 200 не предусмотрено.
Елена Овраменко попросила Виталия Кличко при корректировке Программы соцэкономразвития на 2019 год предусмотреть 3,2 млн гривен на восстановление дорожного покрытия улицы Садовая 200.
Читайте: По итогам тендеров за апрель-май в Киеве отремонтируют покрытие придомовых территорий, внутриквартальных и межквартальных проездов 159 домов (адреса)
ЖКХ
Депутат Киевсовета Юрий Сулыга (фракция “Единство”) пожаловался главе КГГА Виталию Кличко на то, что ответственные службы длительное время не вывозят бытовой и строительный мусор со двора дома №3б по ул. Оросительная.
По словам местных жителей, мусор не вывозится больше месяца. При этом оплата за содержание придомовой территории жильцам начисляется вовремя и в полном объеме. Также, по словам заявителей, обращения жильцов к эксплуатационной организации, на горячую линию “15-51” и КП “Киевкоммунсервис” результатов не дали.
Юрий Сулыга попросил Виталия Кличко дать поручения соответствующим структурным подразделениям провести проверку указанного факта и обеспечить своевременный вывоз мусора с придомовой территории указанного дома.
Читайте: Кличко просят уволить директора КП “Киевкоммунсервис” из-за ненадлежащего выполнения своих обязанностей
МАФиада
Депутат Киевсовета Наталия Приходько (фракция “Солидарность”) пожаловалась начальнику Оболонского управления полиции ГУ Нацполиции Киева Виталию Быкову и главе Оболонской РГА Александру Цыбульщаку на стихийную торговлю на Оболони.
Местные жители сообщили депутату о несанкционированной торговле возле подземного перехода по ул. Зои Гайдай и в подземке по ул. Маршала Тимошенко, 4-9. В обращении сказано, что на этих участках ведется торговля овощами и фруктами, в результате чего замусоривается территория, распространяется неприятный запах. Также продают торговцы мясо и рыбу, но без соответствующих сертификатов качества.
Наталия Приходько попросила Виталия Быкова и Александра Цыбульщака воспрепятствовать стихийной торговли по указанным адресам.
Читайте: Кличко попросили рассказать, почему деньги от торговли в подземных переходах не поступают в городской бюджет
Наболевшее
Депутат Киевсовета Александр Пабат (фракция “Солидарность”) потребовал от Киевского городского головы Виталия Кличко неотложно разрешить проблему транспортного коллапса на Борщаговке.
Депутат напомнил, что с 22 июня 2019 года в связи с капремонтом путепровода на пересечении проспектов Комарова и Леся Курбаса прекращено движение скоростного трамвая №3. При этом движение автомобильного транспорта на проспектах Комарова и Курбаса также значительно ухудшилось, в результате чего десятки тысяч жителей Борщаговки фактически оказались отрезанными от центра города и станций метрополитена.
Пабат также подчеркнул, что линия пр. Курбаса – пр. Комарова – ул. Борщаговская является дублирующей для другой транспортной артерии города – проспекта Победы. Но там движение также значительно затруднено из-за проведения капремонта Шулявского путепровода.
“Можно утверждать, что вся юго-западная часть Киева из-за организации соответствующих ремонтных работ оказалась практически отрезанной и заблокированной от центральной части столицы. Непосредственную ответственность за создание этого транспортного коллапса, от которого страдают сотни тысяч киевлян и гостей столицы, несет КГГА”, – написал Пабат.
От имени территориальной общины Борщаговки он потребовал от Виталия Кличко принять неотложные меры для восстановления беспрепятственного транспортного сообщения микрорайона с центром города. Также он попросил сообщить сроки завершения капремонтов на упомянутых путепроводах, сроки восстановления движения трамваев №1 и №3 и альтернативные пути/маршруты для местных жителей для сообщения с центром Киева.
Также в схожем обращении к замглавы КГГА Дмитрию Давтяну депутат Александр Пабат попросил предоставить ему информацию о средствах из столичного бюджета, потраченных на ремонтные работы конечной остановки скоростного трамвая №3.
Читайте: КК “Киевавтодор” самовольно заключила договор на свыше 400 млн гривен на проведение капремонта путепровода на Борщаговке
Инициативы
Глава комиссии Киевсовета по вопросам образования, науки, семьи, молодежи и спорта Анна Старостенко (фракция “Солидарность”) призвала первого замглавы КГГА Николая Поворозника расширить круг лиц, на которых бы распространялись скидки по “Карточке киевлянина”.
К депутату обратились медработники Центральной районной поликлиники Деснянского района, которые пожаловались, что по “Карточке киевлянина” скидку на проезд в общественном транспорте имеют только работники первичного звена. Но депутат подчеркнула, что все остальные медработники выполняют не менее важную функцию.
Анна Старостенко попросила исключить дискриминацию и предоставить скидку на проезд по “Карточке киевлянина” для всех медработников Деснянского района.
Читайте: Семьи погибших воинов АТО не могут купить “социальный хлеб” с обещанной им КГГА скидкой в 70%
Итого
На минувшей неделе лидером по количеству депутатских запросов и обращений оказался Александр Пабат (фракция “Солидарность”). За ним следуют Людмила Костенко (фракция “Солидарность”) и Александр Бродский (фракция “Единство”). Приз редакторских симпатий получает Юрий Дидовец, потребовавший от Киевского городского головы объяснений по поводу препятствования осуществлению депутатских полномочий.
Депутат
Фракция
Количество поднятых тем
Александр Пабат
"Солидарность"
62
Людмила Костенко
"Солидарность"
60
Александр Бродский
"Единство"
39
Вадим Сторожук
"Солидарность"
36
Елена Овраменко
"Солидарность"
34
Константин Яловой
"Единство"
31
Юрий Дидовец
ВО "Батькивщина"
29
Михаил Будилов
ВО "Свобода"
27
Ирина Никорак
"Солидарность"
22
Наталия Приходько
"Солидарность"
21
Владислав Михайленко
"Солидарность"
21
Виталий Павлик
"Единство"
15
Юрий Сулыга
"Солидарность"
11
Роман Марченко
Внефракционный
11
Алексей Новиков
"Единство"
9
Юрий Зубко
"Солидарность"
7
Наталия Манойленко
Объединение "Самопомощь"
6
Виктория Муха
"Солидарность"
6
Дмитрий Стрижов
Объединение "Самопомощь"
5
Дмитрий Банас
"Солидарность"
5
Олесь Маляревич
"Солидарность"
4
Ольга Веремеенко
ВО "Батькивщина"
4
Анна Старостенко
"Солидарность"
3
Игорь Мирошниченко
ВО "Свобода"
3
Юлия Лобан
Внефракционный
3
Андрей Задерейко
"Единство"
2
Сергей Паладий
ВО "Батькивщина"
2
Петр Кузик
ВО "Свобода"
1
Сергей Артеменко
"Солидарность"
1
Александр Поживанов
ВО "Батькивщина"
1
Анатолий Шаповал
ВО "Батькивщина"
1
Владимир Прокопив
"Солидарность"
1
Виктор Грушко
"Солидарность"
1
Максим Борозенец
Внефракционный
1
Всего
485
Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, опубликованных в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений — не понятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета.
Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и, желательно, ответы на них (запакованные в архив) на адрес [email protected] до 12:00 понедельника.
Обращаем внимание, что при определении уровня активности депутатов считается не количество адресатов, которым направлены аналогичные письма, а количество тем, поднятых в их запросах и обращениях.КиевVласть
12 червня 2019 г. 12:30
Раздел: Тексти
Тетяна Меженіна: “Малий і середній бізнес дає значні кошти у бюджет, втрачати його Києву недоречно”
Більшість киян переконані - овочі, фрукти, м'ясо, молочні вироби найбільш вигідно покупати на ринках. Саме там продають продукти вирощені і вироблені як для себе у домашніх господарствах або на невеликих фермах. Проте сьогодні столичні ринки переживають не найкращі часи. Чому звільняються торгові місця на ринках, що заважає їх розвитку, що підприємці очікують від новообраного Президента Володимира Зеленського в інтерв'ю КиевVласть розповіла голова Асоціації ринків Києва, директор Одеського ринку Тетяна Меженіна.
KV: Скільки сьогодні у Києві працює ринків?
Тетяна Меженіна: Раніше у Києві було 103 легальні ринки. Сьогодні працює 96, з яких 68 - змішані (продуктово-речові ринки). І їх кількість буде зменшуватися. Проблема у тому, що останні роки знижується платоспроможність покупців. Якщо раніше людина купувала хліб щоденно, то тепер - раз на тиждень. Продукти харчування стали значно дорожчі, а доходи громадян не підвищилися.
Не дивлячись на це, ринки мають свого покупця. Адже сьогодні за перевіреним гарним салом, свіжим мясом, рибними чи молочними продуктами багато людей йде на ринок.
KV: Лабораторну перевірку на цих ринках проходять всі товари - і ті, що виносять бабусі, і ті, якими торгують підприємців, що орендують торгові місця на постійній основі?
Тетяна Меженіна: Так, абсолютно всі. Лабораторія санітарно-медичної експертизи працює кожний день з 7 години ранку і перевіряє якість всієї продукції. Документи щодо перевірки знаходяться в лабораторії та у продавця, і людина, купуючи будь-який товар на ринку, може з ними ознайомитися. Крім того на ринках завжди є контрольні ваги.
KV: Наскільки останнім часом зменшилися обсяги продажів на ринках Києва?
Тетяна Меженіна: За останні 5 років обсяги зменшилися разів в шість. Проте точної статистики зараз немає. Це виключно експертні висновки. Але на їх відповідність дійсності вказує хоча б той факт, що зараз біля 30% місць на ринках Києва вільні.
Сьогодні малий та середній бізнес фактично знищується. Адже обсяги продажів знижуються, а фінансове навантаження на підприємців зростає. Це і податки, і здорощення комунальних послуг, палива тощо. Дає про себе знати і війна, яка забирає життя і поряд з душевним болем вимагає великих фінансових витрат.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Скільки зараз коштує підприємцю розміщення торгової точки на ринках Києва?
Тетяна Меженіна: Орендна плата невелика. Є різні торгові площі і, відповідно, їх вартість буде різна. Якщо взяти наш Одеський ринок (по проспекту Академика Глушкова, 36), то торгова точка під ролетом 2х3 кв. м. коштує 50 грн на добу, а магазин на 15 кв. м. - до 100 грн на добу.
Крім цього майже на кожному ринку є соціальні місця. Їх можуть займати люди, які на продаж приносять свою городину. Ці місця або взагалі бескоштовні, або коштують суто символічно - до 10 гривень на день. На нашому ринку - 30 місць безкоштовні. Проте не дуже багато є бажаючих торгувати саме на ринку. Люди торгують там, де хочуть і неякісним товаром. А влада на це дивиться крізь пальці.
KV: Думаю, несанкціонованої торгівлі ми позбутися не зможемо ніколи...
Тетяна Меженіна: Чому? Зараз у Києві облаштованих місць для санкціонованої торгівлі більш ніж достатньо. Мережа переповнена. Створювати нові місця вже недоцільно. Потрібно щоб відповідальні особи Київської міськдержадміністрації (КМДА) та райдержадміністрацій (РДА) столиці мали бажання прибрати несанкціоновану торгівлю з вулиць міста і просто виконували закони. Хоча поки такого бажання, на мій погляд, немає.
KV: Зараз дуже багато проводиться ярмарків за підтримки КМДА. Для споживача є різниця купувати товар на ринку чи на ярмарку?
Тетяна Меженіна: Різниця дуже велика. На ярмарках ціна товарів не нижче, а щодо їх якості є питання.
На ринках вся продукція без винятку перевіряється лабораторією санітарно-медичної експертизи. І працівники цієї лабораторії разом з директором ринку несуть відповідальність за її якість.
Хто несе відповідальність за якість товарів на ярмарку однозначно сказати складно. Колись була виїзна лабораторія, але зараз кількість ярмарок така, що перевірити товари на всіх просто технічно неможливо. Звичайно працівники адміністрації міста і відповідна служба з захисту прав споживачів столиці повинні контролювати якість товарів на ярмарках. Проте є приклади, коли люди купляли там товари і мали проблеми зі здоров'ям.
Читайте: В КГГА отлынивают от ответственности за незаконные столичные ярмарки
З початку ярмарки були направлені на продаж сільськогосподарської продукції. Це дуже доречно і правильно, бо вітчизняні сільськогосподарські виробники та переробні підприємства могли у вихідні та передсвяткові дні на ярмарку продавати свою продукцію, а люди купувати якісні товари за цінами виробника. Це закріплено і у розпорядженні КМДА №629 від 19.08.2010 року “Про проведення продовольчих ярмарків у Києві”.
Проте сьогодні ж на ярмарках продаються товари, які взагалі не виробляються в Україні. Торгують перекупники. Вони продають м'ясо, морську та океанську рибу, молочні продукти, цитрусові, одяг, інші товари прямо на тротуарі чи землі, видаючи їх за товари власного виробництва. При цьому продавці працюють з грубим порушенням санітарно-гігієнічних правил - без санітарного одягу, не маючи особових медичних книжок, порушуючи температурний режим реалізації та зберігання товару. Особливо це стосується м'ясних, рибних та молочних продуктів, які при температурі повітря +6 градусів взагалі заборонено продавати на відкритому просторі. На ярмарках відсутні туалети, сміттєві урни, побутові відходи не вивозяться. Сьогодні те, що відбувається більше нагадує несанкціоновану торгівлю, а не організовану під егідою КМДА ярмарку.
Читайте: На ярмарке в Киеве свежее мясо в жару продается без холодильников (фото) и Госпродпотребслужба зафиксировала на столичных ярмарках значительные нарушения ветеринарно-санитарных требований
Я особисто це постійно спостерігаю на території Голосіївського району. Хто завгодно може все це побачити кожну п'ятницю на ярмарку по проспекту Глушкова, який розмістився майже на проїзній частині біля метро “Теремки”. Доцільність розміщення цього ярмарку поблизу Одеського та Феофанівського ринків, на мій погляд, недоречна, особливо в день масового виїзду з Києва.
KV: Мабуть підприємцям вигідніше працювати на ярмарках, бо, згідно розпорядження КМДА, участь у них безкоштовна...
Тетяна Меженіна: Всі ринки Києва платять податки та орендну плату за землю прозоро і напряму у бюджет. Ринки навіть знижують орендну плату для підприємців і надають соціальні місця при тому, що плата за землю та вартість освітлення, опалення, води, вивозу сміття збільшилася.
Планувалося, що участь у ярмарках буде безкоштовною, щоб заохотити виробників. Але сьогодні вони стали постійно діючими і оплатними. Прикро, що кошти від учасників ярмарок не надходять до бюджету, а реалізують чиїсь сумнівні схеми.
Продавцям це може бути вигідно тільки тому, що відсутня відповідальність за товар, можливо ухилитися від сплати податків, реалізувати прострочений або зіпсований товар. До того ж попит на так звану “продукцію від виробника” на розрекламованих КМДА ярмарках дещо вищий.
Читайте: На ярмарках Киева обвешивают почти каждого покупателя (фото, видео)
KV: Нещодавно влада Києва хотіла ввести нові правила розміщення тимчасових споруд. В них були декілька пунктів, які стосувалися роботи підприємців на ринках. Документ викликав протести. Представники вашої Асоціації брали в них участь?
Тетяна Меженіна: Так. Безумовно. І Асоціація ринків столиці, і підприємці виходили на пікети під КМДА. Свою позицію ми висловили як в усній, так і в письмовій формі.
Влада столиці за допомогою згаданого проекту рішення Київради хотіла зобов'язати підприємців, що працюють на ринках, сплачувати пайову участь. Ми пояснили, що це недоречно. Ринки розташовані на землі, за яку вони вже сплачують. А підприємець отримує на ринку не землю, а торгове місце. Чому він має платити ще й пайовий внесок? Це фактично подвійна плата за користування землею. Цього бути не повинно.
Читайте: Из киевских киосков собираются вытеснить малый бизнес
Зараз цей проект рішення Київради проходить доопрацювання і готується для слухання на засіданні міськради. Його і проблему пересувних атракціонів розглядала постійна комісія Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики. Хоча нам обіцяли врахувати всі наші пропозиції, цього зроблено не було. Я особисто про це заявила на засіданні комісії. Мене і присутніх запевнили, що це помилково. Нам не хотілося б, щоб такі “помилки” були виявлені під час пленарного засідання.
Читайте: Аукционы на аттракционы: в Киеве практически сорван сезон уличных развлечений
KV: Варто очікувати нових акцій протестів підприємців Києва?
Тетяна Меженіна: Думаю, це можливо. Зараз представники середнього і малого бізнесу з різних сфер вже об'єднали свої зусилля. На останньому мітингу всі побачили наскільки вони організовані, наскільки чітко формулюють свою позицію.
Ми пильно слідкуємо за діями влади Києва. І зараз бачимо, що депутати Київради майже не зацікавлені у тому, щоб малий та середній бізнес розвивався. Саме тому підприємці столиці почали захищати себе самостійно. Адже зараз середній і малий бізнес фактично знищено, підприємці тримаються на плаву з останніх сил. Щоб випрацювати єдину узгоджену позицію, ми навіть започаткували громадський рух на підтримку політики новообраного президента Володимира Зеленського “Зелена хвиля”.
Читайте: “Зеленая волна” объединяет активных киевлян для создания будущего своими руками
На день Києва цей рух було презентовано у Голосіївському районі на території Одеського ринку. В заході прийняли участь ініціатори руху, художники, народні колективи, міжнародний театр на ходулях і інші діячі культури. Серед них найкращий баритон Європи Олександр Василенко, гітарист, лауреат міжнародних конкурсів Сергій Шматко, заслужений діяч української культури Володимир Гонський, заслужений артист України Дмитро Хома. Такий захід свідчить про те, що всі ринки Києва підтримують політику нашого Президента.
KV: В програмі Володимира Зеленського як кандидата на пост президента не було визначено, яку лінію він буде вести по відношенню до малого та середнього бізнесу…
Тетяна Меженіна: Це правда. Особисто я про це казала у публічному зверненні до Президента. Малий і середній бізнес дає значні кошти у бюджет. Втрачати його Києву недоречно. Надіюся, що Володимир Зеленський до нас дослухається.
Зараз у рамках “Зеленої хвилі” робоча група напрацьовує пропозиції щодо створення умов для розвитку малого і середнього бізнесу. Думаю, основні тези будуть нами оприлюднені протягом місяця. А за декілька місяців буде зрозуміло і стратегічне бачення Володимира Зеленського щодо розвитку малого і середнього бізнесу в Україні.
Фото: KV. Благодійна картинна галерея Одеського ринкуКиевVласть
1 червня 2019 г. 10:00
Раздел: Територія розуму
Київ мого майбутнього
Грає море зелене,Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій…
Як тебе не любити,
Києве мій!
Дмитро Луценко
А й справді, як тебе не любити, Києве мій! Ти найкращий батько моєї неньки України. Саме з тебе починається любов до Батьківщини. Ти - велична, красива, гідна любові столиця. Хоч ти і буваєш різним, але завжди дивовижний і вмієш дивувати. Милуєш око своїми вуличками, архітектурою, маниш давньою історією, радуєш чарівною природою та силою Дніпра. Дивуєш створенням нової історії, зачаровуєш жителів міста все новими і новими досягненням свого розвитку і розбудовою.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Я люблю тебе різним, у різні пори року. Влітку, ти квітнеш каштанами, печеш своєю спекою багатоповерхівки спальних мікрорайонів, а ввечері легка літня прохолода падає на твої втомлені вулички. Могутній Дніпро пестить засмаглих дітлахів та киян своїми літніми хвилями. Морозиво, фонтани, тіні від каштанів, шум Дніпра, та тепле сонце - як я це люблю улітку. Восени, ти майориш різнокольоровими парасольками та жовтогарячими парками та набережними, де поважний та вже безлюдний Дніпро відпочиває. Взимку, хоч і виникає багато проблем з транспортним пересуванням, я обожнюю твою білосніжну казку. Як я люблю зимовий вечір, свій київський дворик, друзів і санчата.... Весняний Київ - найкращий. Наповнюється приємними запахами квітучих дерев, усе зеленіє, усе відроджується знову. Люблю весняні посмішки киян, які так смачно вдихають нове свіже весняне повітря. Золотоверхий Київ виблискує на сонці. Яка ж ти красива, моя столиця!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Київ, як і уся моя Україна, дуже красивий. Але я проводжу більшість свого часу не в історичному центрі Києва, а у звичайному мікрорайоні столиці, який живе своїм окремим життям. Тут я навчаюся у звичайній школі, тут проходить моє буденне життя, тут моє дозвілля та друзі. Я дуже люблю цей маленький куточок Києва.
Часто увечері, коли за вікном стихає вулиця, я починаю мріяти. Мрію аж поки не згаснуть ліхтарі.
Мрію, ніби я маленький президент свого дворику. І тут я лечу думками у світле майбутнє. Бачу свій маленький дворик екологічно чистим, без парковок автомобілів та великою кількістю зелені та квітів, з дитячими атракціонами, з великою кількістю лавочок та кавових автоматів для дорослих і питних автоматів для дітей. Сам будинок мрію розфарбувати різними веселковими барвами, щоб було веселіше. По центру збудую великий фонтан для літнього відпочинку. Дахи будинку мрію засадити садами та квітами і збудувати великий басейн для його мешканців. Така собі літня релакс зона. Хочу, щоб дітей до школи відвозив автобус. На шкільній перерві я б запровадила слухати шкільне радіо, музику та шкільні новини про учнівські досягнення чи дозвілля.
Я б створила готель для тварин, на той випадок, коли їх господарі у від'їзді.
Для дітей та дорослих організую цікаві концерти, конкурси, літні кінотеатри, міні виставки дитячої творчості, спортивні змагання, шоу. Усі новини двору оголошуватимуть по місцевому радіо, буде звучати приємна музика чи пісні. В дворику майбутнього буде чітке розмежування для дитячого відпочинку та відпочинку для дорослих на будь-який смак. Діти зможуть вільно гратися і безпечно пересуватися двориком на роликах, велосипедах чи самокатах, бо він буде закритого типу. Дорослі зможуть пити каву, займатися спортом на тренажерах чи просто спілкуватися між собою. Собаки будуть мати окреме місце для дружби. Усі мешканці зможуть вільно спілкуватися та проводити безтурботно час. Мої міністри будуть відповідати за певну справу - міністр культури і відпочинку, міністр порядку, міністр радіомовлення, зоо-міністр, міністр спорту, міністр транспорту для дітей, міністр інформації, міністр української мови, і звичайно міністр по справах дорослих. А я особисто буду організатором концертів та режисером постановником, бо дуже люблю цю справу.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
А ще я дуже мрію про український Київ. Я хочу, щоб усюди звучала моя рідна українська мова. Хочу, щоб українці поважали один одного.
Можливо, колись, в майбутньому, усе це збудеться, і я стану першою дитиною президентом, хоч і з маленькою країною-двориком, зате розвиненою та процвітаючою.
А зараз я найбільше хочу, щоб Київ був мирним, вільним, щоб люди в ньому більше посміхалися.
Литвинюк Дарія, Юн-пресКиевVласть
27 травня 2019 г. 10:00
Раздел: Територія розуму
Цифрова ідентичність
Так чи інакше нам доводиться кожного дня прокладати шлях через десятки вимірів, світів, сфер, прошарків.
Ми, немов перегортаючи сторінки книги, переносимося зі світу у світ підлаштовуючись, мімікруючи під його стандарти, традиції, умови.
Звичайно не всім така ситуація, такий стан речей подобається, бо люди за більшістю своєю дуже консервативні і насправді до змін ставляться з великим острахом. Намагаючись немов валізу без ручки перенести тягар своїх звичок у світи, де увесь цей багаж виглядає і не відповідно, і безглуздо, і смішно.
Так і сьогодні, у той час коли хвиля, дев'ятий вал цифрових технології увірвався в наше життя, вимагаючи перехід на цифрові стандарти, ми все намагаємось втекти від необхідності створення своєї цифрової ідентичності.
Так. Нам сьогодні нагально потрібна цифрова ідентичність для органічного входження у цифровий світ, комфортного доступу до цифрових продуктів та сервісів.
Нам вкрай необхідна цифрова ідентичність для повносяжного поширення можливостей розумних міст.
Звичайно центральним елементом трансформуючим звичайне місто у розумне є розумні люди, розумна громада міста і вже потім технології.
Але необхідність створення свого цифрового аватара, цифрового двійника для повноцінного, безобмежного користування цифровими сервісами є проблемою, яку потрібно вирішити перш за все.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Завдяки рекламним компаніям виробників високотехнологічних приладів ми всі сьогодні знаємо що розумні міста неможливі без:
● Безкоштовного покриття Wi-Fi,
● 4G - 5G мережі,
● Використання автоматичних датчиків для контролю дорожнього руху,
● Датчиків які збирають інформацію про забруднення повітря,
● Застосування сонячних батарей,
● Розумних лічильників які допоможуть виявити нераціональне використання ресурсів.
Але розумне місто — це все ж більше, ніж транспорт і комунальні послуги.
Міста повинні проектуватися з урахуванням інтересів людей, які в них живуть.
Славетний французький архітектор Ле Корбюзьє, писав, що міста повинні бути “машинами для життя”.
Покриття міста датчиками й можливістю підключення до них для керування не зробить місто більш розумним. Використання розумних технологічних приладів зробить його більш цифровим.
Цифрові прилади на цифрових протоколах вже об'єднані в єдину мережу, а люди? Люди зі своїми архаїчними протоколами доступу, з паперовими та пластиковими ідентифікаторами, все ще знаходяться поза межами більшості її можливостей.
Саме для більш плідної та комфортної співпраці сервісів та приладів розумного міста нам сьогодні просто необхідно впровадити цифрову ідентифікація для всіх.
Які переваги надасть цифрова ідентифікація мешканцям розумного міста?
Багато послуг, які ми сьогодні використовуємо в повсякденному житті, насправді вже є цифровими:
● перевірка балансу в банку,
● покупка товарів в інтернет магазині,
● покупка квитків на потяг, літак.
Все це цифрові послуги, доступ до яких ми отримуємо через свої стаціонарні або мобільні пристрої. Отримуємо, кожного разу вбиваючи певну кількість часу на підтвердження нашої ідентичності.
Банківські послуги
Банки, звичайно для нашої з вами безпеки, кожного разу вимагають нам підтвердити свою особистість. Використовуючи цифрову ідентифікацію ви економите масу часу просто не помічаючи ту кількість етапів перевірки які проходять на програмному рівні.
Медичні послуги
Паперові медичні картки, безкінечні черги, посвідчення особи, щоб підтвердити право на отримання послуг- це все спадки недалекого минулого, від яких ми ніяк не бажаємо відмовитись.
Використання цифрової ідентифікація значно поліпшить взаємодію лікарів та пацієнтів. Лікарі зможуть отримати доступ до цифрової хмарної бази медичних записів, коли це необхідно, з будь-якого місця.
Пацієнти зможуть дізнатися більше про лікаря, отримати онлайн консультацію, записатися до лікаря в зручний для них час.
Цифрове врядування
Важлива частина майбутнього розумного міста — це цифрове або електронне врядування. Для багатьох розуміння цифрового врядування починається і закінчується на онлайн-голосуванні. Але це тільки один з механізмів, інструментів, завдяки яким громадськість може впливати на прийняття рішень.
Завдяки цифровій ідентифікації громадяни отримають можливість:
● отримувати всі пов'язані публічні послуги;
● спілкувалися з органами місцевого самоврядування;
● долучатися до публічних консультацій;
● ініціювати розгляд суспільноважливих питань.
Керування розумними приладами
Цифрова ідентифікація також була б неймовірно корисна для управління пристроями інтернету речей, які вже стали масовими. Користувачам було б в рази легше управляти пристроями, якщо б відпала необхідність кожного разу підтверджувати право власності на пристрії для того щоб наприклад відрегулювати налаштування термостату. Аналогічно наявність цифрового ID сприяла би тому, щоб регулювати налаштування могли тільки вони.
Сьогодні ж при управлінні кожним окремим пристроєм кожного разу дані передаються виробнику, а пристрой управляються через портал і додаток виробника. Фактично це призводить до того, що кожна служба контролю пристроєм вимагає своє ім'я користувача та пароль.
Цифрові адміністративні, комунальні та інші сервісні послуги
Цифрова ідентифікація з'єднає мешканців з сервісними послугами розумного міста, перетворивши його в Інтернет речей і людей.
Для отримання довідок, виписок, документів, замовлення платних послуг та сплати за них не треба буде більше стояти в чергах або постійно, на кожному кроку, у кожному кабінеті підтверджувати свою особу. Єдиний сервіс цифрової ідентифікації подолає і цю низку проблем.
Захист даних
Саме на державу повинен лягти тягар по забезпеченню захищеного цифрового каналу який дозволив би здійснювати двосторонній зв'язок. Канал до якого можна було б, використовуючи цифрову ідентифікацію, отримати доступ, як громадянам так представникам комерційних сервісів та державних служб, що зробило би користування цифровими сервісами набагато простішим.
Безпека, безумовно, є запорукою успішної програми цифрової ідентифікації. Але безпека, відношення до неї, повинна розвиватися нарівні зі зручністю користувача.
Стан цифрової ідентичності
На жаль, впровадження ідеї цифрової ідентичності розвивається сьогодні з недостатньою швидкістю, і багато людей говорять про неї як про щось нереальне, фантастичне, футуристичне. Але, все ж таки, певні кроки є:
В Європі, існує узгоджений стандарт eIDAS (electronic identification and trust services), але фактично впроваджують його лише 2 країни: Норвегія і Бельгія.
Британська ініціатива цифрової ідентифікації Gov.Verify застопорилась, тому, що уряд сподівався на більшу увагу до нього від приватного сектора.
Індійський “Aadhar” також у ступорі, зокрема через проблеми захисту інформації.
Навіть Естонія, яку багато хто вважає еталоном для прикладу, має проблеми з впровадженням через нещодавно встановлений факт дефекту безпеки ID-карт.
Цифрова ідентичність в Україні
В Україні ситуація теж не достатньо втішна.
Відсутність у громадян унікального номеру громадянина завжди була головним бар'єром розвитку цифрових послуг.
Тільки в 2014 році в Україні нарешті було розпочато створення демографічного реєстру.
Сьогодні в реєстрі вже понад 13 млн українців, видано понад 3 млн ID-карток.
До того ж українська ID-карта не містить електронний підпис. Який звичайно можна додати пізніше, але… Це теж певна незручність.
До того ж використання ID-карт неможливо без спеціального апаратного рідера.
Звичайно можна сказати, що є технологія MobileID, яка дозволяє записати електронний підпис на SIM-карту, і 2 з 3 мобільних операторів України вже активно надають таку послугу, але… Послуга MobileID не безкоштовна.
Перспективи цифрової ідентичності
На жаль результатом відсутність єдиного законодавства та стратегії в світі призвела до низки експериментальних впроваджень, розрізнених успіхів, невдалих спроб і як наслідок майже нульовій увазі до цифрової ідентичності урядів більшості країн.
Відсутність єдиної стратегії переходу до цифрової ідентифікації робить складним планування для тих, хто створює розумну міську інфраструктуру сьогодні, і майже унеможливлює її перехід на загальноприйняті стандарти у майбутньому.
Саме тому одним з потенційних переможцем у впровадженні цифрової ідентифікації мають стати самі міста.
У той час, поки національні уряди вирішують питання глобального масштабу, місто, за допомогою приватного сектору, може на рівні муніципалітету ініціювати створення власної екосистеми цифрової ідентифікації.
Єдине, що тут необхідно врахувати, що запорукою успішного впровадження системи цифрової ідентифікації повинна стати надійна система її захисту та безпеки.
Читайте: Онлайн-інструменти залучення громадськості до участі
Олег Чеславський, голова ГО “Укрмедіа”
КиевVласть
12 травня 2019 г. 10:00
Раздел: Стиль
Ви все зможете: головне – вірити!
“… Ми пишемо й читаємо про героїв і “героїв”, про ворогів і політику, реформу медицини й про те, як “усе погано”! А чому не розповісти про звичайних людей, які лікують душевні рани? Коли я повернулася з війни, жоден психолог військового шпиталю не потурбувався знайти підхід “до маленької колючої рибки” яка ховає свої біди й проблеми за посмішкою й войовничим характером”. А тоді здивовано розводять руками: “І чому стільки суїцидів серед військових?”, - схвильовано бринить у слухавці голос Народного героя України, парамедика Олени Мосійчук з позивним “Мальок”, - Але мені пощастило. Я зустріла психолога Юлю, яка витягла мене й ще деяких моїх побратимів із болота зневіри. Якби не вона, хто зна, чи не поповнили б ми список суїцидників…. Чого б про таких “невидимих чарівників” не писати?”
А й справді, чого б і ні? Психолог і гештальт-терапевт Юлія Онухова не відразу погодилася на зустріч, а лише дізнавшись, хто попросив розповісти про неї.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Молода тендітна жінка з проникливим поглядом захоплено розповідає про свою роботу.
За першою освітою я – історик, закінчила істфак Донецького університету, але ще в 23 роки я знайшла своє покликання в житті – допомагати людям побороти свої страхи й переживання. І почала вчитися. Практикувати, знову вчитися, шукати свій духовний шлях розвитку, - розповідає Юлія, - Якось я подумки відмотала своє життя назад, як кіноплівку й чітко згадала, що ще своїх 5 років я примиряла дітей в садочку, в школі налагоджувала дружню атмосферу, в особистих стосунках завжди знаходила компроміси й гармонізувала спілкування. Все було визначено ще з дитинства - бути в майбутньому психологом.
Юля вивчала й вивчає різні психологічні практики й напрями, бере на озброєння кращий досвід світової науки. Майже 15 років вона серйозно займається йогою “космо-енергохиллерст”, навіть деякий час жила в Індії. А зараз займається немедичним психологічним консультуванням, life-коучингом і психотерапією.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
- Моя робота, в основному, це допомога дорослим людям, молодим парам і сім’ям, які стикнулися з різними життєвими труднощами, але не опустили руки, бажають змін на краще. Я допомагаю людям “розчистити” бачення, справитися з накопиченими тяжкими станами, для того, щоб знайти стійкість і правильне розуміння суті реальності. Мій девіз в роботі — привести в гармонію всі внутрішні процеси клієнта і навчити обходитися в житті без психолога. Можливо, на мій вибір вплинули ще два фактори, - ділиться своїми переживаннями Юлія, - В чотири роки я пережила клінічну смерть, після якої стала більше розуміти людей, навіть дорослих. А ще моя прабабуся лікувала людей травами, словами, молитвами. Вона за власні кошти збудувала в селі церкву. Я взагалі переконана, що кожна людина народжується з тими чи іншими задатками й талантами – треба їх лише помітити й розвивати. Головне – їх вчасно розпізнати. Ось мій синочок у своїх 2 рочки – природжений лідер. Він керує всіма, і мною теж. До того ж, керує розумно.
В яких ситуаціях необхідна моя допомога? Насамперед, це проблеми емоційного характеру: самотність, присутність страху, боязні, занижена самооцінка, віра в нездатність досягти значних висот, почуття провини, образи, прихована заздрість, внутрішні переживання: тривоги, постійний стрес, безпричинні хвилювання, пригнічений стан, ознаки апатії, емоційна дисгармонія, раптові прояви агресії, депресивний стан, недовіра до навколишнього середовища. Це проблеми у відносинах з партнером: ніяк не налагоджуються стосунки, взаємозв’язок, раптово виникають конфлікти, образи на один одного, сварки через дрібниці, недовіру, зради, почуття нещасної любові, труднощі, пов'язані з сексуальним життям. Звертаються до мене і через проблеми у стосунках з батьками: постійне почуття провини перед батьками, скрутне спілкування, “натягнуті” відносини, нерозуміння з боку рідних, невизнання особистості, відхід від батьків. Особливі звернення – які стосуються так званої кризи особистості: не розуміння сенсу буття, його безнадійні пошуки, стресові ситуації, викликані сильними емоційними потрясіннями і змінами (зміна місця роботи, різкий занепад кар'єрного зростання), переїзд, вагітність, народження дитини, духовна криза. Останнім часом доводиться працювати над вирішенням проблем клієнтів з ЛГБТ, їх рідних і друзів: невизнання, неприйняття своєї особистості, віра в “неправильність” своїх поглядів і уподобань, перепони на шляху до мети, викликані сексуальною орієнтацією, складності з гендерною ідентичністю; переживання публічного розголошення інформації (аутинг), добровільне визнання своєї належності до сексуальних меншин, складності, викликані сексуальної ідентичністю близької людини, члена родини, друга. Але найбільш важкими є проблеми, пов’язані з наслідками психологічної травми: військові психологічні травми, дитячі психологічні травми, пережите зґвалтування, зловживання сексуального характеру, моральне придушення в сім'ї, фізичне, психологічне насильство, пригнічений психічний стан на роботі, втрата дорогої людини, смерті, з якими люди стикаються в зоні бойових дій, внутрішні проріджування через затяжну хворобу.
Лікування ПТСР – людина в намальованому колі
Під час подій на Майдані я йшла до людей, спілкувалася з ними, надавала психологічну допомогу в Українському Домі. А коли почалася війна на сході України, до мене почали приходити й телефонувати жінки-волонтери й жінки-військові: неврози, розлади психіки, панічні атаки, нерозуміння як бути й жити далі, як адаптуватися до мирного життя. В таких випадах я часто використовую психологічну техніку “Коло”. Спочатку я пропоную клієнту на звичайному листку намалювати коло, в центрі якого – людина. Поруч намалювати або написати всі почуття й відчуття, які навалилися на людину за останній час (негативні). У тебе є вибір - створити нове поле життя, тобто намалювати нове коло. І нові бажання, позитивні думки. Можна малювати стільки кіл, скільки буде мрій, бажань, ідей. Необхідно відчути, пропустити через себе кожне коло на рівні енергії. Й описати свої відчуття на фізичному рівні. Нейрофізіологи стверджують: “Кожна думка – нейронний заряд, кожне слово – матеріальне. Це - афермації”. Часто люди, які пережили сильні стреси, війну, знаходяться в стані так званого “болота”, невизначеності, але з цього можна вийти в “ресурсний стан”. Далі – робота кожного дня. Через 2-3 місяці – чітко визначені позитивні зміни. Головне – не втягуватися в агресію, не подавляти почуття, а проживати, проговорювати їх.
Юлія з обуренням і сумом зазначила, що зараз на весь Київ з учасниками бойових дій у Києві працюють лише п’ять спеціально підготовлених психологів і стільки ж громадських організацій, які можуть грамотно надавати психологічну допомогу ветеранам війни. А для жінок-ветеранів, яких сьогодні – понад 12 тисяч, взагалі немає ніяких програм реабілітації, хоча їм це потрібно значно більше, ніж чоловікам! У жінок, які пройшли через війну, дуже багато проблем із чоловіками. Тут спрацьовує принцип: “Я- сильна, я бачила чоловіків у різних ситуаціях, я воювала! З ким я можу бути поруч?! З оцим?!...”
Іноді голос Бога – це гумор, жарт, досвід бути в межах контакту. Головне – дати людині зрозуміти, що вона – не сама.
- На мій погляд, єдино вірного методу консультування і терапії не існує, - каже психолог, - Універсального способу не винайдено, тому я використовую індивідуальний підхід. Орієнтуючись на клієнта, я зосереджую всі сили на пізнання його особливостей і потреб. Я розумію, наскільки важливо оточити людину підтримкою, тому всі мої сеанси включають в себе щирість і неупередженість, прийняття суті, шанування почуттів і повагу до людини, “переживання” разом з нею.
У своїй роботі Юлія Онухова використовує також практики очищення вогнем (свічкою) й водою, тілесні практики.
- А як, наприклад, з точки зору психолога, пережити зраду?
- Для цього я раджу зробити 7 кроків, - пояснює Юлія, - Перше: усвідомити що по суті, вас ніхто не зраджував. Просто ваше уявлення про те, як можна / потрібно поступати з іншими і з вами, не співпало з морально-етичними цінностями того, хто скоїв вчинок, який вас поранив. Кожен має право чинити так, як йому хочеться.
Друге: не концентруватися на почуттях, які можуть стати для вас деструктивними станами. Так, хворобливі ситуації розширюють сприйняття людини і картину світу, в них можна знайти неоціненний досвід. Але постійно прокручувати їх у голові створюючи нейронні зв'язки, які підтримують і пожирають самі себе, все ж не варто. Тобто, припиніть самі себе накручувати!
Третє: дозволити собі по повній прожити всю гаму почуттів в режимі кінцевої дати. Тобто, дати собі установку: я буду проживати цей стан 3, 5, 7, 14 днів. Посилити переживання сумними фільмами, сумними піснями, розповідями де головний герой проживає подібні ситуації. Що це дасть? Ухвалення, прожиття, вихід почуттів і як наслідок зміна стану. Навряд чи це дасть гарантії, що всі почуття зникнуть безслідно, але інтенсивність переживань буде знижена.
Четверте: працювати з агресією, злістю, гнівом, сумом тощо. Неможливо прожити ситуацію, якщо вас будуть долати ці почуття. Як їх прожити? Відчуйте, що хоче ваше тіло коли ви відчуваєте злість і агресію? Бити? Різати? Кидати? А печаль? Плакати? Ходити по місту під сумні пісні? Що зі списку вам відгукується більше, те й робіть. Якщо хочеться бити - бийте подушку і говоріть на неї все, що хочеться сказати кривдникові. Можете рвати або різати ножицями папір, газети, журнали. Можете кидати посуд, який не б’ється.
П'яте: дихати! Гормон стресу підвищує серцебиття і дихання стає переривчастим і прискореним. У такі моменти здається, що повітря мало і земля йде з під ніг. Важливо пам'ятати, що глибокі вдихи і видихи і концентрація на диханні вирівнює емоційний фон, насичує кров киснем і як результат настає заспокоєння. Дихати необхідно животом. Вдих розтягуючи стінки живота, видих втягуючи живіт. Пробувати вдихати протягом від 7-10 секунд і відповідно видихати від 7-10 секунд також. Кожен раз подовжувати час вдихів і видихів.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Шосте (найважче): пробачити того, хто вам зробив боляче. Але це можливо тільки тоді, коли всі слова сказані й почуття прожиті, немає претензій. Дивитися вище як це зробити.
Сьоме: написати коротке оповідання переписуючи вашу історію з тим кінцем або сюжетом який вам буде подобатися. Головне пам'ятайте, що будь-який біль не вічний. Кажуть, час лікує. Я з цим не погоджуся - ви самі собі лікар і ліки. Біль неминучий для будь-якої людини, але страждати або жити щасливо- це ваш вибір.
КиевVласть
8 травня 2019 г. 15:10
Раздел: Територія розуму
Заповідні безпритульні... або “Патріотика на озерах” - “зелене” будівництво
Заповідання територій - це збереження історичної чи природної унікальності, зокрема, ландшафту, рідкісних тварин або рослин. Тому заповідними можуть бути історико-архітектурні об’єкти, природні парки й дендропарки, ботанічні сади, зоопарки та інше. Це науково обґрунтоване твердження. Але мало при цьому лише назвати заповідником ту чи іншу територію, її потрібно ще й утримувати. А у нас іноді спритні ділки від влади намагаються створити заповідну територію, задля досягнення своїх корисливих цілей.
От нещодавно київська міська влада заявила про своє бажання створити в столиці нові заповідні зони. Йдеться про рішення Екологічного комітету Київради включити до природно-заповідного фонду Києва ще 9 нових об'єктів. На перший погляд, таке гарне рішення варто лишень вітати. Сьогодні для міста критично важливо мати зелені острівці, в яких городяни могли хоча б ненадовго сховатися від впливу мегаполісу.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Але чи все так добре насправді, як здається на папері? На території Києва вже є 190 об'єктів природо-заповідного фонду національного та місцевого значення, площею 20,1 тис. га, що становить 23,97% від загальної площі столиці.
Питання в іншому - в якому стані вони на сьогодні перебувають? Фінансування заповідників мізерне, а то й взагалі відсутнє. Окремі тримаються виключно на ентузіазмі співробітників, в більшості з них немає адміністрації або встановлених меж цих заповідних територій. Згадати хоча б регіональний ландшафтний парк “Дніпровські острови”, до якого входять всі 36 київських островів. Наразі, ними ніхто не займається. Або багатостраждальний Голосіївський національний природний парк, у якого, через відсутність чітко визначених меж, постійно “відкушують” значні ділянки його території.
На тлі такої ситуації вже зовсім цинічно виглядає рішення міської влади створити ще додаткові заповідники, які лише доповнять список безпритульних охоронюваних зон.
Чи не час міським чиновникам і депутатам Київради звернути увагу, в якому стані знаходяться вже існуючі заповідні території столиці? Спочатку потрібно привести в порядок, ті, що вже є, а лише потім створювати нові. Коли буде створена інфраструктура, що відповідає за заповідні території, налагоджена робота по догляду і охороні цих земель, тільки тоді можна рухатися далі. А плодити “заповідних безпритульних” , щоб приректи їх на виживання без належного забезпечення - це дорога в нікуди.
Потрібно проаналізувати ситуацію, створити єдиний фінансовий заповідний Фонд аби розподілити кошти на утримання існуючих заповідників, а тоді вже з'ясується, а чи потрібно нам збільшувати площу заповідних територій.
У 2013 році був створений Державний Реєстр природно-заповідного фонду України - пояснює еколог Незалежного інтелектуального центру Сергій Корецький. Порядок його ведення доручено Мінекології, воно ж і повинно кожні п'ять років його оновлювати, на підставі отриманих даних від місцевих рад. Але, з нез'ясовних причин, оновлений варіант Реєстру в 2018 році так і не був опублікований. Що цікаво, всі заповідні території в Реєстрі розподіляються за територіальним принципом. Але Києва там чомусь немає ... Столичні чиновники взагалі не подали в Мінекології дані про свій заповідний фонд. Напевно, приховують інформацію аби віддати території під будівництво або створення там передумов для особистих доходів .
Створюємо не знаємо що ...
Список заповідників, що хочуть створити, значний. Разом 9 запропонованих об’єктів збільшать площу ПЗФ до 27,5% від загальної площі столиці. Але, що окрім самого “списку” є? Нічого! Ні детального плану облаштування, ні чітко зафіксованих меж, ні ресурсів на їх утримання . Замість “наукового” обґрунтування є лише “наукові” розмірковування та спроби знайти природну унікальність, або рідкісні рослини й тварини там, де їх немає. Тобто, жодної конкретики – лише припущення. Тому я й зацікавився перспективою збільшення переліку заповідних земель в столиці. Особливо здивувала пропозиція Київради про заповідні території на Осокорках. Зокрема, йдеться про створення ландшафтного заказника "Озеро Тягле" площею 137 га., на гідронамиві, що агресивно знищує природнє середовище.
Тішить, що київська влада нарешті звернула увагу на столичні озера. Зважаючи на те, що за останніх 20 років в Києві зникло понад 100 водойм - це досить добрі наміри. Але непокоїть, чи не криється, бува, за такими планами зовсім інша мета?
Хочеться зробити акцент, що велика частина столичних водойм екстрено потребує допомоги. Тому викликає подив, чому з усієї кількості київських озер для заповідання було вибрано саме озеро Тягле - запитує провідний фахівець Спілки заповідних територій України Микола Грабенко. Адже це колишній піщаний кар'єр, з якого брали ґрунт для намиву Осокорків. Згодом цей котлован наповнився водою і перетворився в озеро. Там аномальні глибини. Воно штучно створене. У чому унікальність даного насипного ландшафту? І як можна порівнювати штучно створений водний об'єкт з природними столичними водоймами, що сьогодні гинуть, і до яких у чиновників, чомусь руки не доходять? Взагалі не зрозуміло, чому саме на озеро Тягле звернули увагу депутати Київради?
Відповідь тут проста – корупція і жадоба особистої наживи… Дуже жаль, що до такого критично важливого для столиці питання, як збереження природного середовища, керівництво підійшло зі споживацькими намірами. Бо в цьому рішенні чиновників Київради немає жодного натяку на унікальність територій . Ухвалюючи його чинна влада міста чомусь зовсім не хоче помічати, що ця техногенна територія не носить жодної екологічної цінності. За нинішнього столичного керівництва, відбулося повне злочинне злиття влади з окремими представниками будівельного бізнесу. Тут швидше, причиною неспокою чиновників є будівництво житлового масиву “Патріотика на озерах”. Тому й вигадуються різні причини аби витіснити звідси будівельну компанію, що їх не влаштовує. Хоча саме цей забудовник вперше взяв на себе екологічні зобов’язання й розробив проект з очистки озера й облаштування території навколо за “зеленими” критеріями. Обурює, що через впертість та свою меркантильність, нинішнє керівництво Києва може поставити хрест на озерах , що на Осокорках та остаточно перекреслити перспективу розвитку столиці.
Кільцевий порятунок
Згідно з детальним планом розвитку території, південний напрямок Києва визначено як перспективний для житлової забудови. Таке планування робилося з розрахунком, що в районі Осокорків має пройти шлях до нової кільцевої дороги від проспекту П. Григоренка до межі міста й області, де заплановано побудувати ще один шляхопровід через Дніпро. Адже для столиці, окрім створення “зелених острівців”, вкрай необхідно навести лад у транспортній інфраструктурі. Спорудження нової об’їзної дороги й ще одного шляхопроводу дозволить розвантажити мости від заторів і спростить переїзд киян з лівого берега столиці на правий.
Судячи з доступної інформації, ЖМ “Патріотика на озерах” був спроектований уже з врахуванням цих факторів. Через природнє розташування цей масив передбачається побудувати максимально наближеним до природного середовища. Недарма він визнаний першою “зеленою” забудовою в столичному містобудуванні. Спорудження “Патріотики на озерах” враховує й будівництво транспортних розв’язок та транспортного сполучення з майбутньою об’їзною дорогою.
І такий додатковий напрямок руху потрібен місту, як ковток чистого повітря. Але судячи з того, що нинішня владна верхівка Києва всіляко перешкоджає цьому будівництву, декларуючи про наміри зробити заповідними техногенні території, що не складають жодної цінності, то чиновники думають не про комфорт киян, а про те, як набити власні кишені. Керуючись лише власними інтересами, міська влада забуває й про долі понад 500 родин, які вже вклали свої, чи не останні кошти в майбутні квартири в цьому житловому комплексі.
Через свою некомпетентність, а так само почуття вседозволеності, місцеві депутати та чиновники вважають, що вони мають право порушувати чинне законодавство. Їм “море по коліно” ... - говорить юрист Артем Барановський.
Власне, щодо рішення Київради заповісти те, що не є і не може бути заповідним, - викликає не лише здивування, але й обурення. Коли вже нарешті навчаться чиновники перед тим, як приймати важливі для міста рішення, запитувати думку киян і отримувати необхідні обґрунтування вчених? Нажаль, чиновники живуть у світі своїх правил та власних потреб, нехтуючи інтересами громади.
У нас в місті до водних об'єктів ставлення чисто споживацьке, а іноді й злочинне. Їх труять виробничими і побутовими стоками, перетворюють береги в звалища побутового та будівельного сміття. Знущаються над ними як хочуть ... Багато водойм, в прямому сенсі, вмирають і вимагають термінової допомоги. І мова зараз йде про унікальні природні озера Києва, а про штучно сформовані чи затоплені піщані кар'єри. Виникає питання, чому, влада столиці вирішила зберігати техногенні піски, зробивши заповідним занедбаний сміттєвий пустир. Якщо потрібно зберегти озеро, то для чого тоді на березі розміщати різні заклади із шашличними та наливайками? Це явно його не оздоровить. Як і не оздоровлять територію й місця, що призначені для активного відпочинку з усіма “перевагами” такого відпочинку.
Виходить, що заради свого збагачення міські чиновники хочуть вижати максимум за відведений термін їхнього владарювання. Схоже, що прикриваючись екологією, влада у рейдерський спосіб витісняє законного забудовника аби завести сюди “свого”. Єдине, що може обнадіювати інвесторів та киян у цій ситуації , що замовником цього будівництва ЖМ “Патріотика на озерах” виступає банк “Аркада”. Зважаючи на його історію, банк завжди виконує взяті на себе зобов'язання. І цього разу знайде можливості поставити на місце знахабнілих міських чиновників , аби припинити це свавілля. І Київ таки отримає “зелений” житловий мікрорайон та перспективу свого розвитку.
KV планирует и далее отслеживать данную тему и предоставить слово для комментария всем упомянутым в тексте лицам.
Олександр Чистяков, Голова Національної Екологічної Ради України КиевVласть
24 лютого 2019 г. 11:45
Раздел: Стиль
“Вам – наша пам'ять і любов”
Юні журналісти ІТА “ЮН-ПРЕС” КПДЮ взяли участь у відкритті фотовиставки Руслана Боровика - захисника Донецького аеропорту, члена асоціації ветеранів АТО України "Спогади солдата". Фотограф і кіборг Руслан Боровик розповів про найтрагічніші години оборони ДАП, про те, як іще починаючи з миротворчої місії в Іраку, він відкладав автомат, щоб зробити знімок, і нерідко отримував за це "наганяй" від командирів.
В Національному історико-архітектурному музеї “Київська фортеця” - два зали світлин з війни і два відеоряди світлин з Революції гідності! Кожне фото - історія, яка назавжди закарбовується у пам’яті. Це наша з вами історія, яку вже ніхто не зможе переписати, бо вона увічнена у світлинах і у наших серцях. Це ексклюзивні знімки, яких у жодного фотографа, що заїжджав у ДАП, немає.
Матеріал створено в рамках Проекту "Юн-Пресс-KV”
У заході, присвяченому пам’яті Героїв Небесної Сотні та четвертої річниці завершення битви за Дебальцеве, взяли участь учасники АТО, молодь, творчі колективи Київського міського будинку вчителя.
Руслан Боровик намагається приховати хвилювання. Розуміє, що виступає перед дітьми з недитячою темою. Хоча про Аеропорт чоловік розповідає не вперше, зізнається, щоразу немов переживає усі події заново.
"Був такий репортаж, що ми відступили зі старого терміналу, залишили хлопців. Ми не залишили, ми не могли забрати, тому що вони були під завалами. Потрібний був певний час відкопати, дістати, але коли йде бій... На наступний день почалися втрати. Позивний "Рембо". Він перший загинув з нашого батальйону", – каже військовослужбовець 90-го батальйону 81-ї аеромобільної бригади ЗСУ Руслан.
Донецький аеропорт Руслан Боровик пам'ятає новим і блискучим, колись прилітав у нього на футбольний матч. І не міг уявити, що сучасні термінали стануть місцем запеклих боїв. Наступного разу він потрапив у ДАП у розпал героїчної оборони.
Завдяки Боровику світ дізнався не лише про бої, але і про будні кіборгів. Щоразу, коли була можливість, він відкладав автомат і брав у руки фотокамеру.
Так і з’явилася виставка фотографій, які доброволець зробив безпосередньо в Донецькому аеропорту в 2014 році, коли він там воював.
"Уламками снаряду посікло лінзу, втрачено декілька кнопок, але я продовжую користуватися саме нею до цих пір", - розповідає гранатометник 90-го батальйону Руслан Боровик з позивним “Багдад”.
- Поранення, яке я отримав 16 січня під час штурму церкви, яка знаходиться на території Донецького аеропорту, примусило мене залишити свою роботу й відкласти і походи в гори. Я не можу довго ходити, тим більше з навантаженням. Але продовжую займатися своїми хобі: збираю та висаджую у батьків за містом квіти, готую цікаві страви різних кухонь світу, вивчаю історію України. Минулого року мені трапилася книга Миколи Аркаса видання 1912 року "Історія України-Русі", в якій детально в тому числі розповідається саме про захват нашої митрополії Росією. На жаль, люди не знають історії власної країни, тому і стаються такі події, як у нас на сході. На тих, хто не знає свого коріння, легко діяти за допомогою пропаганди, підтасовуючи та пересмикуючи факти, - розповідає Руслан Боровик.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
- Руслане, розкажіть свою історію, а саме, як Ви потрапили на схід.
- Нічого особливого. Пішов у військкомат і записався, пройшов усі процедури, медогляд…
- Була повістка?
- Ні, я її трохи випередив. Коли почалася війна на Донбасі, я ніяк не міг зрозуміти, чому не приходить повістка мені, людині з досвідом. Ходив у військкомат, питав, а там лише знизували плечима. При цьому я бачив, що призивали поварів, через два тижні навчань призначаючи їх снайперами. Та неможливо, щоб за такий термін людина, яка не мала військового досвіду, ставала снайпером... Вже почав думати записатися в батальйон "Донбас", хоча я не до кінця розумів їх суть, бо було не багато інформації. Тому надавав перевагу офіційним підрозділам. Тоді саме почався набір у 95-ту Житомирську аеромобільну бригаду. Навчання, полігони і на схід. Коли нарешті я потрапив у 90-ий батальйон, який тільки почали формувати на базі 95-ої десантної бригади, виявилося, що відсотків 70 тих, хто туди потрапив, так само як і я, місяцями оббивали пороги військкоматів. Більша частина служби пройшла у Донецьку, аеропорт “ Донецьк ”, територія біля Донецьку, Водяному, Опитному – нічого особливого.
- Чому ви почали фотографувати?
- Я фотографією захопився ще з Іраку, куди я вперше потрапив у 2004 році - після строкової служби в армії підписав контракт. У той час американці якраз зменшували чисельність своїх військових в Іраку, бо зазнавали втрат. І в цю країну увійшла ціла бригада української армії, яка контролювала ірано-іракський кордон. До цього я любив малювати, але коли потрапив в Ірак – усе, що я там бачив, мене вражало: це зовсім інша культура, флора, фауна, архітектура зовсім інше життя. І хотілось це все десь зобразити, щоб лишилось не тільки в пам’яті. Але коли рухаєшся на БТРі, при температурі повітря +50, то не дуже зручно малювати… Тому замінив олівець на фотоапарат і так з часом це стало таким серйозним хобі. Я знайшов вихід – фотографувати. Купив "мильницю" і почав робити знімки. Через рік я потрапив в Ірак ще раз, у другу ротацію. Тоді зі мною вже була цифрова камера. А дзеркальна, яку мені на 30-річчя подарувала дружина, я вже використовував на нашій війні. Вона, правда, постраждала. Уламками снаряду посікло лінзу, втрачено декілька кнопок, але я продовжую користуватися саме нею до цих пір.
- Що вас надихало?
- Фотографії для мене - не так натхнення як емоційна розрядка, так фотографуючи я намагався привести свої нерви в нормальний стан, тому що війна багато точок. Фотографував більше для себе: де міг, що вдавалось. Нічого особливого не планував. Так як із часів Іраку: там з друзями дивились та сміялись, як приїхали додому багато хто просив показати і дивувались. То тут я вже знав, що це потрібно: війна закінчиться, а історія у цих кадрах має лишитися про ті місця, про тих героїв, багато з яких уже нема в живих вони повинні залишитись, щоб про них знали, пам’ятали та не забували.
Розповідав Руслан і про свої враження від подій на Майдані в 2014 році: “На Майдан я приходив після роботи – тоді вже працював інкасатором. Бував там до другої-третьої ночі. Не приставав ні до жодної сотні чи організації. Допомагав чим міг. Треба було – будував барикади, жбурляв каміння, чинив спротив разом з усіма... Коли країна віддала Крим, я цього ніяк не міг збагнути. У військових є бойовий статут, його вони мали дотримуватися. Так, ситуація була непростою і делікатною, але ж можна було навіть завалити перевал з Сімферополя до південної частини півострова, і вже були б перешкоди ворогу... Легко віддали...
Йдучи в армію, я відразу взяв з собою фотоапарат. Дружина казала, що шкода буде, якщо його пошкоджу. Але я відповів так: повернуся або з ним, або вдвох не повернемося...
Коли я починав фотографувати, хлопці не хотіли показувати свої обличчя, відразу вдягали балаклави. Максим Ридзанич, позивний Адам, який пройшов аеропорт і загинув через місяць після його падіння, відразу попросив його не знімати, тому, на жаль, у мене немає його портрета. Перші знімки в аеропорту я зробив, коли ми приїхали туди за пораненими. Коли ми залетіли в термінал, стрільба була активна. Але бійців було достатньо, щоб вести бій. І тому я відклав свій автомат і дістав камеру. Зробив перший кадр, як хтось вхопив мене за плече: ти хто такий? Журналіст? Я показав свій гранатомет. І відразу стало простіше – ти один із нас, роби, що хочеш. Просто крім гранатомета та автомата у мене є ще й фотоапарат. Ще одна зброя.
Війна в Україні зовсім інша, ніж те, що я бачив в Іраку. Там не використовували артилерію, там не було тривалих боїв. Головне, що там робили найманці-араби, - закладали фугаси на дорогах, по яких могли проїхати колони техніки. Причому підривали, як правило, останній БТР. І коли ми починали відстрілюватися, ворог тікав, кидаючи свою зброю. Там не було лінії фронту, тому ніколи не було зрозуміло, де може вибухнути. Там за два з половиною роки українська армія втратила двадцять бійців.
Що таке війна? Це запах крові і смерті. Це коли з БТРа випадає людина без рук, без ніг. А ще кумулятивний струмінь пропалює наскрізь броню, бронежилет. Я бачив це на власні очі.
- Які фотографії для Вас – найдорожчі?
- Мабуть, усі, бо все це – пам'ять. Дуже дорога для мене фотографія - це портрет Жені Яцини. 1 січня був такий гарний ранок: морозно, засніжено. Ми змінилися після наряду. Я навіщось взяв з собою підсумок з фотоапаратом. Що мав знімати вночі - незрозуміло. Женя задумався, і в цей момент я й клацнув. Через два тижні він загинув... Найбільше мені шкода, що багатьох бійців не сфотографував. Звичайно, що найбільш дорожчі мені знімки тих, хто загинув. Цього пса також немає в живих. Тайсон був унікальним собакою. Він не боявся пострілів. Більше того, якщо біля нього хтось стріляв, кидався на дуло автомата. Особливо не любив п‘яних.
Матеріал створено в рамках Проекту "Юн-Пресс-KV”
Після поранення Руслан повернувся на фронт на милицях.
- Як я міг їхати на реабілітацію, коли багато наших хлопців залишалися в полоні, доля деяких була не відома?, - каже колишній гранатометник, - Після демобілізації я лише один раз з‘їздив на фронт, бо журналісти попросили показати місця, де ми воювали.
Він мріє колись приїхати на руїни Донецького аеропорту й пофотографувати там. Вірить, що після нашої перемоги в аеропорту буде створено меморіал.
Фотовиставка буде експонуватися до 28 лютого включно за адресою: вул. Госпітальна, 24А, у приміщенні Музею "Київська Фортеця".KиевVласть
6 лютого 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Сьоме інтерв'ю цієї серії з в.о. голови Дарницької РДА Петром Захарченко.
Довідка KV: Дарницький район Києва з'явився у 1935 році. Проте, у сучасних межах він затверджений у 2001 році.
Сьогодні до складу району входять мікрорайони: Позняки,
Осокорки, Харківський масив, Село Шевченка, Нова Дарниця, Рембаза,
Червоний хутір, Бортничі. Район межує з Голосіївським та Дніпровським районами Києва, а також Бориспільським районом Київської області.
Фінансування
KV: Які кошти були виділені на розвиток Дарницького району у 2018 році, і скільки заплановано для цього у 2019 році?
Петро Захарченко: Цьогорічний бюджет прийнято вчасно і ми отримали наше фінансування, яке щороку збільшується. Бюджет нашого району на 2018 рік складав 1,5 млрд гривень. Порівняно з 2017 роком це більше на 15%, а порівняно з 2016 роком - на 46%. На 2019 рік бюджет району ще більший. Він складає майже 2 млрд гривень. Проте, збільшуються і потреби.
На бюджет розвитку у поточному році направлено 304 млн гривень, з яких субвенція з державного бюджету становить понад 20 млн гривень. У 2018 році бюджет розвитку, який складається з капітальних ремонтів, капітального будівництва та придбання обладнання, був на рівні 247 млн гривень (субвенція – 35 млн гривень). Саме ці кошти йдуть на капітальний ремонт житлового фонду та бюджетних установ, на будівництво і реконструкцію соціальних об'єктів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У минулому році було капітально відремонтовано одну бібліотеку, відкрито дитсадок № 315 на 14 груп, введено в експлуатацію заклад загальної середньої освіти – новобудову на просп. Бажана, 34-а, у якій розміщені ліцей “Інтелект” на 1 080 місць та початкова школа № 334 на 360 місць.
Читайте: Вячеслав Непоп поблагодарил строителей за построенную школу на Осокорках
KV: Депутати допомагають вирішувати нагальні питання району?
П.З.: Так, з депутатами у районі склалася позитивна співпраця. Депутати, що були обрані від Дарницького району, беруть участь у вирішенні різного роду важливих питань життєзабезпечення району.
Серед найбільш активних депутатів Київради, які допомагають мешканцям району, можу відзначити Віталія Павлика, Ларису Дегтярьову, Володимира Гончарова, Ігоря Баленка, Юрія Сулигу, Ганну Сандалову.
Також по нашому району обрані два народні депутати – Віталій Сташук (212 округ - KV) та Олександр Супруненко (216 округ - KV). За їх поданням у 2018 році виділена субвенція на суму більше 26 млн гривень для проведення капітальних робіт у закладах освіти, житлових будинках та двох гуртожитках. Також у кінці минулого року отримана ще одна субвенція в розмірі 15 млн гривень на ремонти у закладах освіти і ремонт ліфтів у житлових будинках.
KV: Чи багато у районі реалізується громадських проектів?
П.З.: Щороку у районі зростає кількість поданих громадських проектів. Так, у 2018 році було 10 громадських проектів. З них реалізовано 9 на суму близько 5 млн гривень. Більшість проектів стосувалися освітянського напряму. Зокрема, було встановлено два спортивних майданчики біля Слов'янської та Скандинавської гімназій, 2 спортивно-ігрові майданчики, проведено капітальний ремонт стадіонів шкіл № 127 та 289, встановлено огорожу біля Слов'янської гімназії, придбано мультимедійне обладнання для гімназії № 237 та проведено реконструкцію амфітеатру у парку ім. воїнів-інтернаціоналістів.
При реалізації десятого проекту щодо впровадження у школі № 266 моделі інклюзивно-ресурсного класу для дітей з особливими потребами виникли розбіжності у методичному та організаційно-технічному забезпеченні.
На 2019 рік у Дарницькому районі планується до реалізації 51 громадський проект на загальну суму 17,4 млн гривень.
Читайте: Киевсовет определил параметры Общественного бюджета 2020
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Які роботи проведені у 2018 році для покращення дорожньої інфраструктури району?
П.З.: У 2018 році відремонтовано 5 важливих дорожних об'єктів. Це транспортні розв'язки біля станцій метро “Харківська”, “Позняки”, “Осокорки” та два проїзди вздовж просп. Миколи Бажана.
Середнім ремонтом на 40% були відремонтовані три вулиці - Світла, Промислова та Вереснева. Поточним ремонтом було охоплено понад 15 тис. метрів доріг, за сучасними технологіями здійснено заливку тріщин 25 км доріг.
У планах провести капітальний ремонт вул. Бориспільської, Привокзальної, Урлівської, Канальної та Харківського шосе.
У рамках створення безбар'єрного середовища комунальне підприємство “ШЕУ Дарницького району” проводить роботи з облаштування тактильною плиткою жовтого кольору пішохідних переходів. За 2018 рік у районі зроблено 26 таких переходів.
Впроваджуємо практику встановлення антипаркувальних стовпчиків. Їх у минулому році встановлено 500 одиниць. Зараз вони наявні уздовж вул. Старобориспільської та просп. Бажана, де раніше автовласники за звичкою залишали автомобілі просто на тротуарі.
Читайте: Главу Дарницкого района просят угомонить автохамов, которые объезжают пробки по пешеходной зоне
KV: Чи буде у районі збільшуватися кількість комунального транспорту?
П.З.: Чисельність комунального транспорту збільшується постійно. Функціонують автобуси, трамваї, а також метро. Але станом на сьогодні у Дарницькому районі більшість пасажироперевезень здійснюють приватні перевізники, автобуси, які працюють у режимі маршрутного таксі.
Відкриваються і нові маршрути. У 2018 році було відкрито новий автобусний маршрут № 250 “Позняки - Олени Пчілки”. За пропозиціями мешканців продовжено до мікрорайону Бортничі автобусний маршрут № 104. Також продовжує діяти на постійній основі єдиний в Києві нічний автобусний маршрут № 137Н “Харківська - Центральний залізничний вокзал”, який курсує з 22:00 до 6:00.
Крім того, на території нашого району відкрито мережу муніципального велопрокату, що налічує 4 станції.
Читайте: Дарницким властям предложили ввести новый трамвайный маршрут от Троещины до Дарницкого вокзала
KV: Які проблеми транспортної інфраструктури залишаються у районі?
П.З.: Через Дарницький район транзитом йде весь транспортний потік з півночі і сходу держави. З ранку й ввечері утворюються скупчення транспорту саме у місцях в’їзду та виїзду з району. Будівництво транспортної розв’язки на Харківській площі частково вирішило б це питання.
Серед інших варіантів вирішення труднощів з транспортною інфраструктурою є будівництво нового мосту, який стане частиною великої кільцевої дороги та зможе розвантажити наш район від транзитного транспорту.
Невирішеним залишається питання щодо введення в експлуатацію доріг, які були збудовані забудовниками, але так і не передані на баланс дорожнім комунальним службам. Актуально це стосується вул. Чавдар, Пчілки, Здолбунівської, просп. Григоренка та інших.
Також є потреба у проведенні ремонту вул. Ташкентської з реконструкцією трамвайних колій. Проблема у тому, що на цій вулиці потребує ремонту система дощової каналізації. А отже, під час опадів її затоплює і це створює незручності мешканцям. Вирішити цю ситуацію допоможе часткове перепланування каналізаційного колектора на вул. Ташкентській.
KV: Міжквартальні проїзди плануєте ремонтувати?
П.З.: Плануємо, адже велика кількість звернень мешканців стосується саме міжквартальних проїздів і стану доріг у дворах. Місцева влада на чолі з Віталієм Кличко визначила ремонт міжквартальних проїздів одним із пріоритетних питань у цьому році.
У 2019 році на ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів передбачено 41 млн гривень. У 2018 році на це було витрачено 11 млн гривень. За ці кошти у 2018 році було проведено ремонти за 23 адресами. Але це тільки одна з черг. У 2019 році заплановано ремонти ще за 77 адресами.
Читайте: Коммунальщики Дарницкого района Киева хотят переложить свою работу на ОСМД
KV: Як визначається черговість?
П.З.: В обов’язковому порядку враховуються звернення мешканців (через Сall Сenter), пропозиції депутатів Київради та аналіз стану міжквартальних проїздів Дарницького району. Разом з цим, ми підходимо до вирішення питання комплексно. Передбачається етапність: реконструкція теплових мереж, потім асфальтування та вирішення питань освітлення і вже потім благоустрій території.
Адже доречно було би робити відновлення благоустрою території лише після закінчення ремонтних робіт, які проводяться на теплових мережах КП “Київтеплоенерго”.
Житлово-комунальне господарство
KV: З якими питаннями частіше звертаються до Дарницької РДА мешканці району?
П.З.: Найчастіше мешканці району звертаються з тими питаннями, які їх хвилюють особисто. У першу чергу це питання проживання, зокрема, стан житлового фонду, стан роботи ліфтів, ремонту під'їздів та дахів, відсутності опалення або водопостачання, електропостачання, ремонт асфальтового покриття, розрахунків за комунальні послуги, нарахування субсидій, санітарний стан територій, прибирання приміщень, стихійних сміттєзвалищ, відновлення благоустрою після планових аварійних робіт.
KV: Чи ремонтувалися у 2018 році житлові будинки комунальної власності за рахунок бюджету Києва?
П.З.: У 2018 році на ремонт житлового-комунального господарства за рахунок бюджету розвитку було використано понад 98 млн гривень. За ці кошти вдалося капітально відремонтувати сходові клітини у 54 будинках, утеплити фасади 18 будинків, замінити вікна у 106 будинках, відремонтувати 17 вхідних груп, 29 інженерних мереж опалення, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, замінити 11 ліфтів та капітально відремонтувати дахи у 4 будинках.
На прибудинковій території будинків комунальної форми власності впродовж 2018 року було встановлено 35 ігрових та 9 спортивних майданчиків.
Крім цього КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району Києва” за рахунок власних коштів відновлено 220 покрівель, проведено герметизацію стиків у 200 будинках, відремонтовано 91 сходову клітину, 82 вхідні групи та 33 фасади будинків комунальної власності.
На 2019 рік передбачається виконання капітального ремонту житлово-комунального господарства району на суму 51,8 млн гривень, зокрема, утеплення 16 фасадів будинків, заміна вікон у 5 будинках, капітальний ремонт 26 сходових клітин, 6 електричних мереж/електрощитових, 14 інженерних мереж з ХВП, ГВП, ЦО та каналізації, 19 покрівель, 17 вхідних груп та 2 гуртожитків.
У той же час на обслуговуванні знаходяться 1 560 ліфтів, з яких у 814 закінчився термін експлуатації. Щоб їх замінити повністю необхідна сума у понад 1 млрд гривень.KV: Скільки коштів потрібно на ремонт всього житлового фонду району?
П.З.: Надати однозначну відповідь на це питання складно. Ми розуміємо, що на ремонт житлового фонду потрібні дуже серйозні кошти. Наприклад, якщо взяти поадресний перелік об’єктів, які потребують капітального ремонту у 2019 році, то сума становить більше 900 млн гривень. Але можна запланувати та розпочати ремонтні роботи на певну суму коштів, а в процесі ремонту вартість може збільшитися через нововиявлені проблеми застарілого житлового фонду.
KV: Чи багато у районі застарілого житлового фонду?
П.З.: На території Дарницького району 962 багатоквартирних житлових будинки, 546 з них знаходяться у комунальній власності. Переважна кількість будинків експлуатуються понад 25 років і вважаються застарілим житловим фондом.
Також у районі є так звані “хрущівки”. Це будинки післявоєнних років будівництва на масиві Рембаза. Наприклад, на вул. Волго-Донська, Тростянецька, Новодарницька.
Але Дарницький район – це і багатоповерхівки. На балансі Керуючої компанії нашого району знаходяться 136 будинків підвищеної поверховості, які обладнані системами протипожежної автоматики і димовидалення. Для її перевірки та приведення до належного стану необхідно орієнтовно 137 млн гривень.
KV: Мешканці району активно йдуть на створення ОСББ?
П.З.: Кількість ОСББ у районі щорічно зростає. На початок цього року вже зареєстровано 201 ОСББ. Це другий за кількістю результат по Києву.
На сьогодні у місті проводяться різноманітні конкурси, програми, проекти сприяння їх діяльності. У 2018 році визнано переможцями по Києву 119 ОСББ/ЖБК, у тому числі 21 по Дарницькому району. Одним з найкращих прикладів реалізації таких проектів є ОСББ “Оберіг на Позняках” (просп. Миколи Бажана, 16). Ми продовжуємо всіляко сприяти у процесі створення ОСББ, починаючи від консультативної допомоги, закінчуючи наданням приміщення для проведення установчих зборів.
KV: Чи є наявні на території району проблеми з антисанітарією та вивозом сміття?
П.З.: Питання вивозу сміття, у тому числі крупногабаритного, сьогодні вирішені. Ситуація в нас постійно знаходиться на контролі. Проте, є проблема стихійних сміттєзвалищ, які утворюються на безбалансових територіях. Це локації біля станції метро “Славутич”, на вул. Колекторна, Канальна, Причальна.
Ми тісно співпрацюємо з профільним департаментом міста щодо вирішення цього питання, а також організовуємо толоки. У питанні ліквідації стихійних сміттєзвалищ нам дуже допомагають підприємці району.
Читайте: Жители Дарницкого района жалуются на ужасную вонь
KV: Що робиться у районі для зниження забруднення повітря та покращення екології?
П.З.: Екологічна тематика в районі потребує підвищеної уваги. Всі знають, що на території району знаходиться Бортницька станція аерації (БСА). Очисні споруди БСА щодобово затримують 9-12 тис. кубометрів органічних речовин, забруднених солями важких металів.
Читайте: Иловые поля на БСА уже переполнены (видео)
Реконструкція БСА – питання державного значення. У червні 2015 року між Урядами України та Японії була підписана кредитна угода щодо залучення коштів для реконструкції БСА на пільгових умовах. Кредит буде наданий JICA на сумму 108 млрд єн (близько 27 млрд грн).
З урахуванням усіх міжнародних процедур, комплексна реконструкція БСА розпочалась у 2018 році. Будівельні роботи проходитимуть протягом 5 років - до кінця 2023 року.Інша ситуація з заводом “Енергія”. Дуже багато скарг на роботу заводу і викиди, які надходять від його виробництва. Підприємство зменшило обсяги споживання природного газу та атмосферних викидів. Але ми маємо враховувати, що сміття, яке спалюється на заводі, дає гарячу воду і тепло в наші будинки. Тому питання треба вирішувати у комплексі.
На заводі “Енергія” планується до 2021 року модернізувати всі котлоагрегати та електрофільтри, а також збудувати систему хімічного очищення димових газів. Це дозволить збільшити потужність заводу та покращити екологічну складову його роботи. Вже реалізовано перший та розпочато другий етап програми модернізації.
Читайте: Испарения завода “Энергия” и Бортнической станции аэрации ухудшают экоситуацию в столице
Є ще золовідвал Дарницької ТЕЦ, який більш відомий як озеро “Гарячка”. Його історія почалася ще 50 років тому, коли в 1963 році швидкими темпами здавалася перша черга споруд Дарницького району. Тоді для обігріву нового мікрорайону побудували ТЕЦ-4. Для прискорення виконання плану не встигли побудувати басейни-відстійники та відклали це на деякий час, який розтягнувся на 50 років. Станом на 2018 рік ТОВ “Єврореконструкція” виконуються планові заходи, які мають дозволити до 2022 року закрити золовідвал та влаштувати паркову зону.
KV: Є проблеми на залізниці з безхатченками та представниками ромської національності?
П.З.: Щодо безхатченків, то спільно з ГО “Новий світ” ми реалізуємо проект, в рамках якого біля залізничної станції “Дарниця” встановлено пункт обігріву. З початку року у цьому пункті була надано допомогу 16 особам, які були направлені до відповідних центрів соціального піклування.
Що стосується осіб ромської національності, то проблем з їх проживанням немає. Рік тому на вул. Канальній, що на кордоні між Дніпровським та Дарницьким районом, дійсно був розташований наметовий табір ромів, але зараз його там немає.
У суспільства склалося різне ставлення до ромів. Але це повноцінні члени громади, які сьогодні проживають на території району на постійній основі. Наприклад, я знаю одну багатодітну ромську сім’ю, яка проживає у мікрорайоні Бортничі. Це Світлана Порфирівна Мазничко, яка має почесне звання мати-героїня. Діти з цієї сім’ї дуже талановиті та є учасниками ромського театру “Романс”.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Скільки сьогодні на території району будівельних майданчиків?
П.З.: Район забудовується стрімкими темпами. Проте, не виконується принцип комплексної забудови мікрорайонів. Тобто будується нове житло без відповідної соціальної інфраструктури.
Читайте: В Киевсовете согласовали массовую застройку Позняков
На сьогодні на території району нараховується понад 40 об’єктів будівництва, з яких активно розбудовується 17 житлових комплексів. Наприклад, ТОВ “Інтегралбуд”, що будує ЖК “Традиція” на вул. Пчілки, житлово-офісний та культурно-оздоровчий комплекс “Рівер Стоун” на Дніпровській набережній ТОВ “Лівобережжя Плюс”, ЖК “Зарічний” між проспектом Бажана та вул. Зарічною ТОВ “Альянс-Груп”.
Активно будуються також ЖК “Патріотика” між вул. Гмирі та вул. Колекторною ТОВ “Будеволюція”, ЖК “Чарівне місто” на вул. Бориспільській та ЖК “Оберіг-2”, замовником якого є Міністерство оборони.
KV: Чи багато проблемних забудов?
П.З.: Проблемними об’єктами є так звані будинки “Войцеховського” за адресою: вул. Світла, 3 та вул. Здолбунівська, 13, які будуються без відповідної дозвільної документації.
Неодноразово виникали конфліктні ситуації між активістами ГО “Еко-парк Осокорки” та забудовниками ЖК “Патріотика на озерах”, що на Осокорках-Центральних.
Київський міський голова Віталій Кличко втрутився у ситуацію, проводив неодноразові зустрічі між сторонами. Всі домовилися про призупинення робіт. Макет забудови розглядали на засіданні Містобудівної ради з грудня 2018 року і учасники внесли пропозиції щодо корегування проекту і необхідності його доопрацювання. Але забудовник вчиняв спроби продовження будівництва. Тому, враховуючи заборгованість з орендної плати та недотримання забудовником домовленостей умов договору депутати Київради ухвалили рішення щодо розірвання договору оренди земельної ділянки.
Читайте: Киевсовет изгнал ООО “Контактбудсервис” и банк “Аркада” с Осокорков
KV: Чи багато будинків, які фактично побудовані у районі, але підключені до мереж теплоелектроцентралі по тимчасовій схемі?
П.З.: Таких будинків небагато. На сьогоднішній день це житлові будинки на вул. Харченка, 47, Світлій, 3 у мікрорайоні Бортничі та вул. Малоземельній на Осокорках. Все залежить від забудовників. Постійно виникають питання по Бортничах, на вул. Харченка, вул. Світлій та вул. Малоземельній.
Ми робимо все можливе в наших повноваженнях для комунікації між міськими службами, забудовниками та інвесторами для вирішення питань.
KV: На Осокорках є дачі, частина території яких легалізована, а частина землі використовується незаконно (самозахоплення). Це питання сьогодні містом вирішується?
П.З.: Коли Дарницька РДА проводила реєстрацію статутів садових товариств, ми розуміли ситуацію. На сьогодні такі повноваження у нас відсутні. Тому, якщо виникають певні земельні конфлікти, то вони вирішуються у судовому порядку.
KV: На території Дарницького району ведуться будівництва чи реконструкції соціальних об’єктів?
П.З.: Так, ведуться. На замовлення Дарницької РДА триває будівництво Центру первинної медико-санітарної допомоги на вул. Гмирі, 8 та будівництво дитячого садка № 652 на вул. Бориспільській, 28/1.
Нам дуже хотілося б, щоб кожний ЖК здавався з об’єктами соціальної інфраструктури. Але ситуація така, що забудовники, як правило, виключно сплачують пайову участь на будівництво житла. Можу згадати за останній час тільки ТОВ "Будеволюція”, що побудували освітні заклади.
У 2019 році планується ввести в експлуатацію садочок та розпочати будівництво школи.
Також у цьому році плануємо відкрити друге відділення для дітей з фізичними обмеженнями при терцентрі на вул. Бориспільській. Частина робіт з підготовки приміщення вже зроблено і передбачено 3,2 млн гривень на 2019 рік.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура
KV: На початку розмови Ви згадували про відкриття новозбудованого дитсадка та двох шкіл. Ще планується будівництво освітніх закладів у Дарницькому районі?
П.З.: Так, у минулому році КП "Житлоінвестбуд-УКБ" відкрив 315 садочок за рахунок коштів з бюджету Києва на вул. Княжий Затон, 12-Б.
Читайте: Кличко: Рассчитанный на 260 мест новый детсад на Позняках уже через месяц будет принимать воспитанников
Також, на житловому масиві Осокорки на просп. Бажана, 34-а зʼявилися новостворена початкова школа № 334 та ліцей “Інтелект”. Будівля ліцею розрахована на 36 класів – це майже 1100 учнів. Це перша енергоефективна і “розумна” школа в Україні. Школа побудована та оснащена відповідно до принципів Нового освітнього простору.
Зараз, як я вже казав, продовжується реконструкція будівлі дитсадка № 652 на 210 місць на вул. Бориспільська, 28/1. Умови в закладі будуть розраховані на перебування дітей з особливими освітніми потребами. Також розпочато реконструкцію садочка № 345 на 95 місць на вул. Санаторна, 9-А.
KV: Наскільки завантажені садочки та школи Дарницького району?
П.З.: У цьому навчальному році у районі здобувають освіту більше 60 тис. дітей, з них 17 тис. у дитсадках та більше 43 тис. у школах.
Сьогодні найбільш загострена ситуація щодо місць у школах та дитячих садках спостерігається на Позняках (3, 4, 8, 11 мікрорайон), Осокорках (1, 11 мікрорайон); Осокорках Центральних (1, 2, 2-а, 3 мікрорайон), Рембазі та Бортничах.
Враховуючи існуючі норми забезпечення населення Києва закладами освіти та ті 40 житлових комплексів, в які заселяться сім’ї з дітьми, зростає потреба у кількості місць в закладах освіти. Сьогодні нам не вистачає 8 тис. місць для дошкільнят та 16 тис. місць для школярів і для цього необхідно побудувати ще 18 закладів дошкільної освіти та 15 закладів загальної середньої освіти.
KV: Як можна вирішити це питання щодо забезпечення необхідною кількістю закладів освіти?
П.З.: Ми ведемо роботу в декількох напрямках. По-перше, ми надаємо свої пропозиції до програми соціально-економічного розвитку Києва щодо будівництва закладів освіти у районі.
По-друге, переконуємо депутатів Київради та міського голову, щоб у Дарницькому районі будувалося кожного року не менше одного навчального закладу.
По-третє, профільне управління проводить роботу по звільненню всіх приміщень у закладах освіти, які зайняті орендарями.
Також виходом може бути надбудова четвертих поверхів над тими закладами, де дозволяється це зробити. Якщо у всіх типових закладах, а це 11 шкіл, зробити таку надбудову, то це може практично вирішити проблему.
KV: Що зроблено в районі для розвитку спортивної інфраструктури?
П.З.: Всього у районі знаходиться 420 спортивних споруд, з них 390 перебувають у комунальній власності, 12 - у державній, 18 - у приватній.
Матеріально-технічна база на сьогодні – це 246 відкритих спортивних майданчиків; 58 приміщень для проведення фізкультурно-оздоровчих занять; 71 спортивний зал; 12 критих плавальних басейнів; 31 стрілецький тир; 2 стадіони з трибунами на 1500 місць і більше.
Також, на сьогодні займатися спортом можна на стадіонах і у спортзалах шкіл. За минулий рік було облаштовано 9 футбольних полів зі штучним покриттям у школах № 105, 113, 127, 266, 280, 291, 309, 323 та Скандинавській гімназії.
У підпорядкуванні Дарницької РДА перебуває ДЮСШ “Дарниця”, де займаються 879 дітей. В ДЮСШ діють відділення футзалу, панкратіону, плавання, волейболу, шахів, бейсболу та карате. Проте, спортивна школа “Дарниця” не має власних спортивних споруд. Організація навчально-тренувальної роботи ведеться на базі 21 закладу загальної середньої освіти Дарницького району.
Підтримуємо спортивні організації, які культивують олімпійські і неолімпійські види спорту: спортивна акробатика, дзюдо, айкідо, бойове самбо, джиу-джитсу, карате-кіокушин, карате-дукендо, ушу, тайський бокс, бокс, ка-поейра, брейк-данс, черлідінг, бальні танці, степ-аеробіка.
Найбільш успішно діють спортивні установи: КДЮСШ “ВОСХОД”, КДЮСШ “Чемпіон”, ДЮСШ “Дарниця”, ГО “Добро”, ГО “Леон”, БО “БФ “Сильна Нація” та БО “Благодійний фонд “Культурна співдружність”.
Зелені зони та безпека мешканців Дарницького району
KV: Чи є у районі зелені зони, незважаючи на щільну забудову?
П.З.: У Дарницькому районі знаходяться 14 парків, 50 скверів, а також зелені зони вздовж вулиць, провулків, площ, бульварів та транспортних розв’язок загальною площею понад 113 тисяч гектарів.
Візитівкою нашого району є регіональний ландшафтний парк “Партизанська слава”. У 2018 році розпочаті роботи з його капітального ремонту. Маю надію, що на день Києва у цьому році всі роботи з капремонту будуть завершені.
Читайте: В столичном парке “Партизанской славы” неизвестные выкорчевали недавно посаженные деревья (фото)
Також у минулому році розпочаті роботи з капітального ремонту чотирьох скверів за адресами: вул. Харченка, 41; вул. Тростянецька,47; вул. Декабристів, 5-Б; вул. Ревуцького, 36/2. Загалом за 2018 рік район поповнився 7 новими скверами.
KV: Чи є незабудовані ділянки, які можна облаштувати під зони відпочинку?
П.З.: На території Дарницького району знаходяться 67 озер (від всіх 417 водойм Києва), якими опікується спеціалізоване підприємство по утриманню водних об’єктів у Києві КП “Плесо”.
Ми ставимо питання щодо необхідності розробки цим КП необхідних документів щодо забезпечення планового обстеження, підводної розчистки, благоустрою довколишньої території кожного з водних об’єктів. Тоді 67 озер можна буде розглядати як зони відпочинку.
Читайте: На одном из озер столичных Осокорков возобновилась добыча песка (видео)
KV: Що можна зробити для поліпшення екологічного стану водних об’єктів?
П.З.: На наш погляд, необхідно погодити та затвердити, у встановленому порядку, розроблені проекти схем прибережних захисних смуг (ПЗС) водних об’єктів і винести їх в натуру на місцевості. Потім створити перелік (кадастр) існуючих суб’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та ПЗС для подальшого визначення об’єктів, господарська діяльність яких не відповідає вимогам Водного кодексу та Земельного кодексу.
Також є потреба в комплексних очисних спорудах. Наразі на озері Лебедине облаштовуються очисні споруди, які запрацюють вже в поточному році. Це перший суттєвий крок у напрямку попередження забруднення поверхневого стоку.
Наразі на замовлення КП “Плесо” в районі виконується розчистка річки Підбірна, озер Жандарка та Лебедине.
Читайте: Заметки телезрителя. Многострадальные озера Киева (фото, видео)
KV: Наскільки Дарницький район Києва безпечний для гостей та мешканців?
П.З.: Уцілому ситуація в районі спокійна та безпечна.
Підписано Меморандум про співробітництво між Дарницькою РДА, Дарницьким управлінням поліції та Київським міським громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”.
Для координації зусиль в охороні громадського порядку у приміщенні райдержадміністрації знаходиться служба оперативного реагування (служба “05”), яка працює у цілодобовому режимі та підтримує безперервний зв’язок з аварійними службами району для своєчасного реагування на надзвичайні ситуації.
Також для оперативного надання невідкладної медичної допомоги у Дарницькому районі розміщено дві підстанції Київського міського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф: підстанція № 9 за адресою: вул. Славгородська, 54 та підстанція № 17 за адресою: вул. Урлівська, 13.
Продовжуємо працювати в напрямку забезпечення потреб безпеки мешканців та гостей району.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Фото: KV
Фото галереї: надано Дарницькою РДАKиевVласть
4 лютого 2019 г. 16:00
Раздел: Територія розуму
Повернення ресурсів українському народу
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу. А права власника повинні здійснювати органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Так визначено Конституцією України. Не вдаючись в деталі ситуації, яка склалася в країні, в усіх є повне розуміння необхідності приведення до норм Конституції України і повернення прав власності на ресурси українському народу. Таке можливо при трансформації промисловості через реформування організаційних форм відносин власності та промислового виробництва.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Трансформацію галузі потрібно починати, перш за все, з реформування організаційних форм відносин власності у створенні чи реорганізації промислових підприємств – започаткування і впровадження співволодіння і співуправління. Це не тільки заохочувальна і мотивуюча складова – це і основа для розвитку засад соціально-ринкової економіки.
Оптимальне формування відносин власності буде позитивно впливати на функціонування та розвиток промисловості. Тільки завдяки оптимальній формі відносин власності може бути досягнута ефективність промислового виробництва за всіма критеріями ефективності, основними з яких є: структурний, технічний, технологічний, економічний, витратний, соціальний, екологічний, енергетичний, інвестиційний критерії.
Колективне господарювання на землі матиме не тільки економічні переваги, але цим, в певній мірі, забезпечується норми конституції і не прописні норми співволодіння природними ресурсами і усуспільнення прибутків від користування ними українським народом.
Крім земельних ресурсів, надр, природних ресурсів є ще багато ресурсів як природних, так і створених фізичною і інтелектуальною працею, які є надбанням українського народу і повинні слугувати українському народу. До таких надбань відносяться і механізми державного управління (механізми грошово-кредитної політики, механізми аграрної та промислової політики та інші), промислова і створені монополії (природні, економічні), і вони повинні слугувати суспільству з максимальною віддачею.
Все це ресурси для співволодіння та співуправління.
Отже, щоб нові чи реорганізовані промислові підприємства мали максимальну успішність при виробничій діяльності вони повинні відповідати суспільним інтересам і бути суспільно значимими. Тільки в такому випадку можна розглядати доступ таких підприємств до ресурсів країни на умовах співволодіння та співуправління.
Такі підприємства можуть бути створені об’єднаннями громадянами за об'єднавчими принципами, необхідними для створення суспільно значимого промислового виробництва. Головними з таких принципів є:
- за однорідністю засобів виробництва;
- територіальний;
- професійний;
- науково-технічний;
- масовий;
- за спільними засобами виробництва;
- за спільною метою діяльності.
Держава теж може, а інколи і повинна, створювати підприємства спільно з об’єднаннями громадян практично на тих же об’єднавчих принципах, до яких можна додати ще і монопольний принцип.
Суто державні підприємства можуть створюватися з метою реалізації функцій державного управління, забезпечення державних монополій, відновлення та повернення природних монополій в державне управління.
Створені (реорганізовані) на таких принципах промислові підприємства повинні отримати всебічне ресурсне забезпечення. Для таких підприємств буде і логічним застосування певних преференцій.
Читайте: Загарбницька економіка України. Пріоритети Нової промислової політики
Роман Головін, кандидат наук з державного управлінняKиевVласть
2 лютого 2019 г. 09:00
Раздел: Стиль
Винахідники – серед нас
27 січня в ІТА “ЮН-ПРЕС” відбулася зустріч майбутніх журналістів з юними винахідниками. Щороку в січні рішенням Асамблеї ООН відзначають День дітей-винахідників або День дитячих винаходів.
Цю дату обрали не випадково, а в честь Дня народження відомого політичного діяча, вченого, дипломата, винахідника і журналіста Бенджаміна Франкліна. Цікаво, що перший свій винахід — ласти для плавання, які одягалися на руки, — Бенджамін створив ще в 12 років. Далі був блискавичний проект громовідводу, крісло-качалка та численні наукові висновки, якими послуговувалися вчені протягом багатьох десятків років.
Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV”
Друже, а ти знаєш, що об’єднує фруктове морозиво, калькулятор, водні лижі та шрифт Брайля? Виявляється, всі ці предмети винайшли діти. А ще - хутряні навушники, рукавчики без пальців, паперовий пакет з квадратним дном, батут…
А ось – досягнення юних винахідників минулого року. Це електронний медичний браслет, розумна таблиця, автономний робот-помічник з голосовим керуванням, “роборука” як пристрій автоматизації майбутнього, інтерактивна система моніторингу якості повітря на базі мікроконтролера NodeMCU, вітроенергетична установка для добування води з повітря, окуляри доповненої реальності, smart-підставка до горщика для догляду за кімнатними рослинами та інші.
Є чим похвалитися й нашим юним друзям.
Учень столичного ліцею інформаційних технологій № 79, вихованець Київського відділення МАН Вадим Глотка презентував створений ним додаток (розширення) для CMS Joomla, за допомогою якого люди з ослабленим зором матимуть змогу всі тексти переводити в голосові файли й не читати їх, а слухати.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Вихованець гуртка “Юні конструктори приладів радіоелектроніки” КПДЮ Андрій Нікіфоров розробив прилад для дистанційного бездротового керування кількома об’єктами. Цей прилад може стати незамінним помічником для людей з обмеженими можливостями.
11-класниця школи № 91, переможець МАН Євгенія Іванова працює над створенням програмного засобу постобробки сигналів для створення електронних навігаційних карт. Дівчина серйозно займається розвитком безпеки річкового транспорту. До речі, цей пристрій можна буде застосовувати і в авіації.
Студент коледжу КНЕУ ім. В. Гетьмана Микола Степаненко вже кілька років працює над розробкою адаптивних веб-сайтів за допомогою “Flexbox”.
А різнобічна особистість, яка з однаковим успіхом займається музикою, спортом і наукою, учениця фізико-математичного ліцею № 142 Вікторія Помазун розробила онтологічний портал ліцею. Дівчина перенесла вчення Арістотеля про класифікацію та систематизацію предметів на електронне підґрунтя і переконана, що онтологічні портали й чітка систематизація допоможуть у будь-якій роботі і в будь-якій галузі.
Це – лише перші “ластівки”. Юні журналісти ІТА “ЮН-ПРЕС” планують розповідати про творчих ровесників, проводити з ними зустрічі, “вітальні”, - популяризувати творчість і науку юних.
Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV”
KиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій