Тетяна Меженіна: “Малий і середній бізнес дає значні кошти у бюджет, втрачати його Києву недоречно”
Більшість киян переконані - овочі, фрукти, м'ясо, молочні вироби найбільш вигідно покупати на ринках. Саме там продають продукти вирощені і вироблені як для себе у домашніх господарствах або на невеликих фермах. Проте сьогодні столичні ринки переживають не найкращі часи. Чому звільняються торгові місця на ринках, що заважає їх розвитку, що підприємці очікують від новообраного Президента Володимира Зеленського в інтерв'ю КиевVласть розповіла голова Асоціації ринків Києва, директор Одеського ринку Тетяна Меженіна.
KV: Скільки сьогодні у Києві працює ринків?
Тетяна Меженіна: Раніше у Києві було 103 легальні ринки. Сьогодні працює 96, з яких 68 - змішані (продуктово-речові ринки). І їх кількість буде зменшуватися. Проблема у тому, що останні роки знижується платоспроможність покупців. Якщо раніше людина купувала хліб щоденно, то тепер - раз на тиждень. Продукти харчування стали значно дорожчі, а доходи громадян не підвищилися.
Не дивлячись на це, ринки мають свого покупця. Адже сьогодні за перевіреним гарним салом, свіжим мясом, рибними чи молочними продуктами багато людей йде на ринок.
KV: Лабораторну перевірку на цих ринках проходять всі товари - і ті, що виносять бабусі, і ті, якими торгують підприємців, що орендують торгові місця на постійній основі?
Тетяна Меженіна: Так, абсолютно всі. Лабораторія санітарно-медичної експертизи працює кожний день з 7 години ранку і перевіряє якість всієї продукції. Документи щодо перевірки знаходяться в лабораторії та у продавця, і людина, купуючи будь-який товар на ринку, може з ними ознайомитися. Крім того на ринках завжди є контрольні ваги.
KV: Наскільки останнім часом зменшилися обсяги продажів на ринках Києва?
Тетяна Меженіна: За останні 5 років обсяги зменшилися разів в шість. Проте точної статистики зараз немає. Це виключно експертні висновки. Але на їх відповідність дійсності вказує хоча б той факт, що зараз біля 30% місць на ринках Києва вільні.
Сьогодні малий та середній бізнес фактично знищується. Адже обсяги продажів знижуються, а фінансове навантаження на підприємців зростає. Це і податки, і здорощення комунальних послуг, палива тощо. Дає про себе знати і війна, яка забирає життя і поряд з душевним болем вимагає великих фінансових витрат.
KV: Скільки зараз коштує підприємцю розміщення торгової точки на ринках Києва?
Тетяна Меженіна: Орендна плата невелика. Є різні торгові площі і, відповідно, їх вартість буде різна. Якщо взяти наш Одеський ринок (по проспекту Академика Глушкова, 36), то торгова точка під ролетом 2х3 кв. м. коштує 50 грн на добу, а магазин на 15 кв. м. - до 100 грн на добу.
Крім цього майже на кожному ринку є соціальні місця. Їх можуть займати люди, які на продаж приносять свою городину. Ці місця або взагалі бескоштовні, або коштують суто символічно - до 10 гривень на день. На нашому ринку - 30 місць безкоштовні. Проте не дуже багато є бажаючих торгувати саме на ринку. Люди торгують там, де хочуть і неякісним товаром. А влада на це дивиться крізь пальці.
KV: Думаю, несанкціонованої торгівлі ми позбутися не зможемо ніколи...
Тетяна Меженіна: Чому? Зараз у Києві облаштованих місць для санкціонованої торгівлі більш ніж достатньо. Мережа переповнена. Створювати нові місця вже недоцільно. Потрібно щоб відповідальні особи Київської міськдержадміністрації (КМДА) та райдержадміністрацій (РДА) столиці мали бажання прибрати несанкціоновану торгівлю з вулиць міста і просто виконували закони. Хоча поки такого бажання, на мій погляд, немає.
KV: Зараз дуже багато проводиться ярмарків за підтримки КМДА. Для споживача є різниця купувати товар на ринку чи на ярмарку?
Тетяна Меженіна: Різниця дуже велика. На ярмарках ціна товарів не нижче, а щодо їх якості є питання.
На ринках вся продукція без винятку перевіряється лабораторією санітарно-медичної експертизи. І працівники цієї лабораторії разом з директором ринку несуть відповідальність за її якість.
Хто несе відповідальність за якість товарів на ярмарку однозначно сказати складно. Колись була виїзна лабораторія, але зараз кількість ярмарок така, що перевірити товари на всіх просто технічно неможливо. Звичайно працівники адміністрації міста і відповідна служба з захисту прав споживачів столиці повинні контролювати якість товарів на ярмарках. Проте є приклади, коли люди купляли там товари і мали проблеми зі здоров'ям.
Читайте: В КГГА отлынивают от ответственности за незаконные столичные ярмарки
З початку ярмарки були направлені на продаж сільськогосподарської продукції. Це дуже доречно і правильно, бо вітчизняні сільськогосподарські виробники та переробні підприємства могли у вихідні та передсвяткові дні на ярмарку продавати свою продукцію, а люди купувати якісні товари за цінами виробника. Це закріплено і у розпорядженні КМДА №629 від 19.08.2010 року “Про проведення продовольчих ярмарків у Києві”.
Проте сьогодні ж на ярмарках продаються товари, які взагалі не виробляються в Україні. Торгують перекупники. Вони продають м'ясо, морську та океанську рибу, молочні продукти, цитрусові, одяг, інші товари прямо на тротуарі чи землі, видаючи їх за товари власного виробництва. При цьому продавці працюють з грубим порушенням санітарно-гігієнічних правил - без санітарного одягу, не маючи особових медичних книжок, порушуючи температурний режим реалізації та зберігання товару. Особливо це стосується м'ясних, рибних та молочних продуктів, які при температурі повітря +6 градусів взагалі заборонено продавати на відкритому просторі. На ярмарках відсутні туалети, сміттєві урни, побутові відходи не вивозяться. Сьогодні те, що відбувається більше нагадує несанкціоновану торгівлю, а не організовану під егідою КМДА ярмарку.
Читайте: На ярмарке в Киеве свежее мясо в жару продается без холодильников (фото) и Госпродпотребслужба зафиксировала на столичных ярмарках значительные нарушения ветеринарно-санитарных требований
Я особисто це постійно спостерігаю на території Голосіївського району. Хто завгодно може все це побачити кожну п'ятницю на ярмарку по проспекту Глушкова, який розмістився майже на проїзній частині біля метро “Теремки”. Доцільність розміщення цього ярмарку поблизу Одеського та Феофанівського ринків, на мій погляд, недоречна, особливо в день масового виїзду з Києва.
KV: Мабуть підприємцям вигідніше працювати на ярмарках, бо, згідно розпорядження КМДА, участь у них безкоштовна...
Тетяна Меженіна: Всі ринки Києва платять податки та орендну плату за землю прозоро і напряму у бюджет. Ринки навіть знижують орендну плату для підприємців і надають соціальні місця при тому, що плата за землю та вартість освітлення, опалення, води, вивозу сміття збільшилася.
Планувалося, що участь у ярмарках буде безкоштовною, щоб заохотити виробників. Але сьогодні вони стали постійно діючими і оплатними. Прикро, що кошти від учасників ярмарок не надходять до бюджету, а реалізують чиїсь сумнівні схеми.
Продавцям це може бути вигідно тільки тому, що відсутня відповідальність за товар, можливо ухилитися від сплати податків, реалізувати прострочений або зіпсований товар. До того ж попит на так звану “продукцію від виробника” на розрекламованих КМДА ярмарках дещо вищий.
Читайте: На ярмарках Киева обвешивают почти каждого покупателя (фото, видео)
KV: Нещодавно влада Києва хотіла ввести нові правила розміщення тимчасових споруд. В них були декілька пунктів, які стосувалися роботи підприємців на ринках. Документ викликав протести. Представники вашої Асоціації брали в них участь?
Тетяна Меженіна: Так. Безумовно. І Асоціація ринків столиці, і підприємці виходили на пікети під КМДА. Свою позицію ми висловили як в усній, так і в письмовій формі.
Влада столиці за допомогою згаданого проекту рішення Київради хотіла зобов'язати підприємців, що працюють на ринках, сплачувати пайову участь. Ми пояснили, що це недоречно. Ринки розташовані на землі, за яку вони вже сплачують. А підприємець отримує на ринку не землю, а торгове місце. Чому він має платити ще й пайовий внесок? Це фактично подвійна плата за користування землею. Цього бути не повинно.
Читайте: Из киевских киосков собираются вытеснить малый бизнес
Зараз цей проект рішення Київради проходить доопрацювання і готується для слухання на засіданні міськради. Його і проблему пересувних атракціонів розглядала постійна комісія Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики. Хоча нам обіцяли врахувати всі наші пропозиції, цього зроблено не було. Я особисто про це заявила на засіданні комісії. Мене і присутніх запевнили, що це помилково. Нам не хотілося б, щоб такі “помилки” були виявлені під час пленарного засідання.
Читайте: Аукционы на аттракционы: в Киеве практически сорван сезон уличных развлечений
KV: Варто очікувати нових акцій протестів підприємців Києва?
Тетяна Меженіна: Думаю, це можливо. Зараз представники середнього і малого бізнесу з різних сфер вже об'єднали свої зусилля. На останньому мітингу всі побачили наскільки вони організовані, наскільки чітко формулюють свою позицію.
Ми пильно слідкуємо за діями влади Києва. І зараз бачимо, що депутати Київради майже не зацікавлені у тому, щоб малий та середній бізнес розвивався. Саме тому підприємці столиці почали захищати себе самостійно. Адже зараз середній і малий бізнес фактично знищено, підприємці тримаються на плаву з останніх сил. Щоб випрацювати єдину узгоджену позицію, ми навіть започаткували громадський рух на підтримку політики новообраного президента Володимира Зеленського “Зелена хвиля”.
Читайте: “Зеленая волна” объединяет активных киевлян для создания будущего своими руками
На день Києва цей рух було презентовано у Голосіївському районі на території Одеського ринку. В заході прийняли участь ініціатори руху, художники, народні колективи, міжнародний театр на ходулях і інші діячі культури. Серед них найкращий баритон Європи Олександр Василенко, гітарист, лауреат міжнародних конкурсів Сергій Шматко, заслужений діяч української культури Володимир Гонський, заслужений артист України Дмитро Хома. Такий захід свідчить про те, що всі ринки Києва підтримують політику нашого Президента.
KV: В програмі Володимира Зеленського як кандидата на пост президента не було визначено, яку лінію він буде вести по відношенню до малого та середнього бізнесу…
Тетяна Меженіна: Це правда. Особисто я про це казала у публічному зверненні до Президента. Малий і середній бізнес дає значні кошти у бюджет. Втрачати його Києву недоречно. Надіюся, що Володимир Зеленський до нас дослухається.
Зараз у рамках “Зеленої хвилі” робоча група напрацьовує пропозиції щодо створення умов для розвитку малого і середнього бізнесу. Думаю, основні тези будуть нами оприлюднені протягом місяця. А за декілька місяців буде зрозуміло і стратегічне бачення Володимира Зеленського щодо розвитку малого і середнього бізнесу в Україні.
Фото: KV. Благодійна картинна галерея Одеського ринку
