ТОВ “Олімп-ЛТД”, власником якого є відомий бізнесмен Михайло Бродський (на колажі), намагається в судовому порядку скасувати заборону ДІАМ на будівництво торгового центру (ТЦ) на вулиці Хрещатик, 23-Б, а також – оскаржити штрафи від тієї ж інспекції. Усі ці санкції були застосовані ДІАМ після перевірки будмайданчика у червні 2023 року, під час якої були встановлені чисельні порушення законодавства в сфері містобудування, серед яких в тому числі – захоплення суміжної ділянки. Проти цієї забудови, заради якої було знесено відомий ресторан “Гімалаї”, виступають мешканці сусідніх житлових багатоповерхівок. Вони, зокрема, вказують, що їхнім будинкам, які є пам'ятками архітектури, загрожує руйнування, адже забудовники планують облаштувати в своєму ТЦ аж три підземні поверхи. Крім того, кияни вказують на те, що зводити такі об'єкти в історичному центрі Києва взагалі не можна. Серед іншого, вони переконані, що ТОВ “Олімп-ЛТД” на сумнівних підставах отримало у власність землю під свій проєкт – мовляв, задля цього були застосовані “хитрощі” з “перебудовою” нерухомого майна та його подальшою реєстрацією. Як стало відомо KВ, найближчим часом Київський окружний адмінсуд (КОАС) має розглянути справу №320/22602/23 за позовом ТОВ “Олімп-ЛТД” до Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вказана компанія вимагає визнати протиправними та скасувати два приписи, які були винесені ДІАМ 12 червня 2023 року – про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при здійсненні реконструкції кафе на вул. Хрещатик, 23-Б з надбудовою, а також про зупинення підготовчих та будівельних робіт за вказаною адресою. Також у позові ТОВ Олімп-ЛТД” вказані вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови ДІАМ щодо накладення на цю компанію штрафу в розмірі 2,4 млн гривень за порушення Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності”. Зазначимо, 24 липня поточного року КОАС задовольнив заяву ТОВ “Олімп-ЛТД” про забезпечення позову та зупинив дію вищезгаданих приписів. Таким чином, вказана компанія наразі цілком законно має право не зупиняти будівельні роботи та ігнорувати претензії ДІАМ щодо усунення порушень – принаймні до моменту розгляду цієї справи по суті або до моменту оскарження ухвали про забезпечення позову в суді апеляційної інстанції. Вказані приписи та постанови “були виписані” ДІАМ під час позапланової перевірки будівельних робіт на вул. Хрещатик, 23-Б. Тоді інспектори, серед іншого, встановили факт самочинного будівництва – виявили, що забудовник захопив майже 40 кв.м. сусідньої ділянки чужої власності. За інформацією ДІАМ, роботи проводить неназване ТОВ, яке свого часу отримало дозвіл на реконструкцію будівлі давно непрацюючого ресторану “Гімалаї” (його було знесено у січні 2023 року. – KВ) під п'ятиповерховий торговий центр з трьома “технічними” підземними поверхами. При цьому, в інспекції уточнили, що насправді нею було винесено постанови щодо штрафів на суму майже 5 млн гривень. Будівельні роботи на Хрещатику, 23-Б (фото – ДІАМ) Крім того, проти цієї реконструкції наразі виступають мешканці будинків №21 та №23 на вул. Хрещатик. Кияни б’ють на сполох через те, що при будівництві підземних поверхів може бути пошкоджений фундамент, адже буроін’єкційні палі забурюются на глибину 12 метрів. Також вони вказують на те, що багатоповерховий ТЦ будують у підпірній стіні вказаних двох житлових будинків, які є пам'ятками архітектури та містобудування, охоронні номери 486-Кв та 163-Кв. Рендери майбутнього ТЦ Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що передувало забудові За інформацією KВ, ще 13 лютого 1996 року Київська міськдержадміністрація (КМДА) розпорядженням №196 (відсутнє у публічному доступі. – KВ) погодила передачу ділянки на вул. Хрещатик, 23 площею 0,05 га в постійне користування ТОВ “Олімп-ЛТД” для експлуатації та обслуговування кафе "Чай-кава", яке на той час вже належало йому. Мова йде про відому з радянських часів “наливайку”, де у тому числі збиралася столична “богема”.  Більш ніж через десятиріччя, 5 квітня 2012 року, Київрада рішенням №431/7768 надала дозвіл на приватизацію частини цієї ділянки та зміну її цільового призначення. Так, міська влада погодила продаж вказаній компанії 0,033 га землі за 2,6 млн гривень для “реконструкції, експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування” (нинішній кадастровий номер – 8000000000:76:032:0040) – з 2008 року це вже був ресторан “Гімалаї”. Іншу частину ділянки, площею 0,016 га (нинішній кадастровий номер – 8000000000:76:032:0003) Київрада залишила у постійному користування ТОВ “Олімп-ЛТД”.  Орієнтовна пляма майбутньої забудови  У цей же період тривали активні суперечки навколо даного землевідводу та потенційної забудови цієї території. Зокрема, проти такого освоєння землі в серці столиці активно виступало об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) “Центр”, яке створене мешканцями житлової багатоповерхівки за цією ж адресою – вул. Хрещатик, 23. Серед іншого, кияни звинувачували ТОВ “Олімп-ЛТД” у тому, що воно “здійснило незаконне самозахоплення та будівництво нежитлових приміщень на частині лівої тераси житлового будинку на Хрещатику, 23 без дозволу та за відсутністю проектної документації на будівництво”. У свою чергу, окремі депутати Київради та громадські активісти обурювалися тим, що бізнесмен Михайло Бродський, з яким пов'язували вказану компанію, в обмін на цей землевідвід пообіцяв встановити напроти ресторану “Гімалаї” фонтан і пам'ятник українському та радянському актору театру та кіно Богдану Ступці.  Читайте: Глава Госкомпредпринимательства хочет отхватить кусок Крещатика Ресторан “Гімалаї” декілька років тому (фото з відкритих джерел) Втім, фактично ці звинувачення не принесли жодного результату. Вже у лютому 2014 року в Київраді було представлено проєкт реконструкції ресторану “Гімалаї” під ТЦ. Тоді заявлялося, що на місці існуючої одноповерхової будівлі буде зведена нова – чотириповерхова (наразі, нагадаємо, йдеться про 5 поверхів. – KВ). За попередніми даними, на верхньому поверху планувалося облаштувати кафе, а на решті – торгові та виставкові зали. При цьому, два поверхи повинні були бути надземними, ще два – напівпідземні, які мали б розміщуватися на рівні нинішньої кам'яної стіни та сходів (з нижньої тераси вул. Хрещатик на верхню. – КВ). Надалі, 27 вересня 2017 року Міністерство культури України погодило ТОВ “Олімп-ЛТД” проектну документацію щодо цієї реконструкції. 1 лютого 2019 року голова ОСББ “Центр” Володимир Апушкін зареєстрував на сайті Київради петицію щодо будівництва торгового центру на вул. Хрещатик, 23-Б. При цьому, автор звернення попросив керівництво КМДА і Київраду скасувати рішення щодо відведення землі у власність ТОВ “Олімп-ЛТД” “через суттєві порушення законодавства”, а також зобов'язати КП “Київблагоустрій” здійснити перевірку будівлі за вказаною адресою і “винести відповідні рішення щодо відновлення її до належного стану або ж знесення, як такої, що псує історичний вигляд Хрещатика”. Так, Володимир Апушкін вказав на те, що значну частину землі на вул. Хрещатик, 23-Б згаданій компанії вдалось приватизувати шляхом шахрайства. За даними голови ОСББ “Центр”, задля цього ще в 1998 році ТОВ “Олімп-ЛТД” самовільно провело реконструкцію павільйону “Чай-Кава” в нежитловий будинок (ресторан “Гімалаї”. - KВ) – це саме те будівництво, на яке мешканці багатоповерхівки скаржилися в 2014 році.  При цьому, як зазначив голова згаданого ОСББ, існують розбіжності між фактичною площею цієї будівлі та тією, що вказана в технічному паспорті на цей об'єкт нерухомості. Ця різниця, мовляв, пов'язана, з тим, що власники ТОВ “Олімп-ЛТД” “записали” в площу будівлі  ресторану “Гімалаї” ще й приміщення кафе “Київське”, яке розташовувалось поруч, під сходами. Вказані факти, за інформацією Володимира Апушкіна, навіть розслідувалися правоохоронними органами (результати відповідного кримінального провадження голова ОСББ не уточнив.- KВ).  Також, що важливо, Апушкін вказав на те, що земельна ділянка за вказаною адресою входить до меж Центрального історичного ареалу Києва і розташована на території пам’ятки містобудування місцевого значення “Вулиця Хрещатик”. Тому, на його думку, будівництво ТЦ на цьому місці є незаконним. Разом з тим, залишати все, як є, на переокнання голови ОСББ, не можна, адже будівля колишнього ресторану “протягом останніх декількох років перебуває у занедбаному стані і вже стала пристанищем для людей низької соціальної орієнтації”. Читайте: Зарегистрирована петиция о сносе дома на Крещатике, 23-Б, принадлежащего скандальному бизнесмену Михаилу Бродскому Вказана петиція набрала більш ніж 10 тис. голосів, необхідних для того, щоб її в обов'язковому порядку розглянула міська влада. 4 квітня 2019 року міський голова Віталій Кличко “розписав” цю петицію для розгляду “в установленому порядку” – її мали б вивчити комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування та з питань культури, туризму та інформаційної політики, а також заступники голови КМДА Вячеслав Непоп, Олександр Спасибко та Петро Пантелеєв. Втім, як це часто буває з такими петиціями, надалі її слід “загубився” – на відповідному сайті навіть не зазначено, які рішення були прийняті депутатами та чиновниками в результаті  розгляду даного звернення. 31 березня 2020 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Олімп-ЛТД” дозвіл №ІУ113200911914 на реконструкцію кафе по вул. Хрещатик, 23-Б з надбудовою. Що цікаво, в даному документі відсутня інформація про більшість вихідних показників запланованої реконструкції – наприклад, щодо площі будівлі до реконструкції та після, її поверховості тощо. Фактично, в дозволі було лише зазначено, що підрядником цих робіт мало б стати ТОВ “Інжинірингова компанія (ІК) “Інекобуд”. Разом з тим, в документі уточнюється, що в квітні 2023 року ТОВ “Олімп-ЛТД” подало до ДАБІ запит щодо зміни підрядника, але інспекції не погодила це у зв'язку з неподанням деяких документів. У липні 2020 року голова ОСББ “Центр” Володимир Апушкін звернувся до Печерського районного суду Києва із позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитловий будинок на вул. Хрещатик, 23-Б. Також позивач попросив суд зобов'язати здійснити демонтаж прибудови на лівій терасі між житловими будинками №21 та №23 на вул. Хрещатик та повернути в попередній стан павільйон “Кофе-чай”. Відповідачами у цій справі були визначені ТОВ "Олімп-ЛТД" та Департамент комунальної власності КМДА. В обґрунтування своїх вимог позивач навів вже знайомі аргументи – що будівля ресторану “Чай-кава” була “перебудована” без необхідних дозволів, а тому Головне управління майном КМДА (колишня назва Департаменту комунальної власності. – КВ) не мало підстав для того, щоб у листопаді 1999 року видавати свідоцтво на право власності на це майно компанії ТОВ “Олімп-ЛТД”. Також Володимир Апушкін вказав на те, що площа даної будівлі була незаконно збільшена, а тому, мовляв, “добудовані квадратні метри” потрібно знести. При цьому, мешканці будинку на вул. Хрещатик, 23, виступаючи на суді в якості свідків, повідомили, що внаслідок спірної добудови у їхній багатоповерхівці з'явилися тріщини. Також на розгляд суду було подано довідку Головного управління охорони культурної спадщини КМДА від 25 листопада 2010 року, у якій чиновники повідомили, що будинок на вул. Хрещатик, 23, згідно з рішенням Київського міськвиконкому від 21 січня 1986 року №49, перебуває на обліку, як пам'ятка архітектури місцевого значення. Це було повязано з тим, що він зводився у 1950-х роках за проектом відомих українських архітекторів (їхні прізвища не уточнюються). Також у Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА тоді зазначили, що “елементи благоустрою вищеназваної пам`ятки (підпірні стіни, гранітні сходи тощо) є невід`ємною частиною “сусідньої пам`ятки” – ансамблю споруд по Хрещатику, 21-27.  Зазначимо, що 17 липня 2022 року Печерський районний суд Києва повністю задовольнив позов голови ОСББ “Центр”. Зокрема, згідно з цим рішенням, ТОВ “Олімп-ЛТД” було зобов'язано здійснити демонтаж прибудови до колишнього ресторану “Гімалаї” площею 77,4 кв.м. – саме стільки “зайвих” квадратних метрів з фактичної площі ресторану 261,6 кв. м. нарахували служителі Феміди. Втім, компанія-відповідач ініціювала оскарження такого судового вердикту в Київському апеляційному суді – найближче його засідання заплановане на 5 вересня 2023 року. Можна припустити, що навіть незважаючи на знесення ресторану “Гімалаї”, ОСББ “Центр” не покине спроб довести цю справу до позитивного для себе результату. Адже, вочевидь, у разі виграшу мешканці сусідніх будинків зможуть ініціювати оскарження землевідводу на користь ТОВ “Олімп-ЛТД” – йдеться про те, що ділянки передавалися міською владою у тому числі під обслуговування майна, а суд може визнати це майно “нелегальним”. Впливові забудовники За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Олімп-ЛТД” (власник будівлі на вул. Хрещатик, 23-Б та замовник її реконструкції) було зареєстроване у березні 1994 року. Його керівником є Сергій Рог, засновниками та кінцевими бенефіціарами – киянин Юрій Бродський та мешканка села Віта-Поштова Київської області Світлана Бродська. Система Youcontrol відносить цю компанію до т.зв. “групи родини Бродських”, яка об'єднує близько шести десятків суб'єктів господарювання, зайнятих у сферах будівництва та нерухомості, ресторанного бізнесу, виробництва меблів, харчової промисловості тощо. Ключовими особами цієї групи є вищезгаданий український бізнесмен, президент Федерації баскетболу України та ексголова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва (2010-2011 рр.) Михайло Бродський, а також його дружина Світлана та син Юрій, які, як зазначалося вище, є засновниками ТОВ “Олімп-ЛТД”. Примітно, що у 2010-2016 роках одним із співзасновників вказаної компанії був Вячеслав Черепаня – особа із оточення Нестора Шуфрича. Останній відомий як нардеп III, IV, VI-IX скликань (“Соціально-демократична партія України”, “Партія регіонів”, “Опозиційний Блок”, “Опозиційна платформа – За життя”), ексміністр з надзвичайних ситуацій України та ексзаступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України. На цей зв'язок натякає той факт, що Вячеслав Черепаня був помічником Шуфрича у VIII скликанні Верховної Ради, а його мати Наталія Черепаня є керівницею та засновницею підприємств, що входять до бізнес-групи цього нардепа. Читайте: Борьба за контроль: фирма из орбиты Шуфрича выиграла суд за имущество на берегу Выдубицкого озера ТОВ “ІК “Інекобуд” (підрядник будівництва ТЦ на вул. Хрещатик, 23-Б) було зареєстроване в Києві у лютому 2012 року. Керівником цієї компанії вказано Павла Степанова, засновниками – мешканця міста Вишгород Київської області Дмитра Рубана і киянина Олексія Заїку. Що цікаво, ТОВ “ІК “Інекобуд” зазначено генпідрядником будівництва житлового комплексу (ЖК) “OZON Concept House” на вул. Вільшанській та вул. Професора Підвисоцького у Києві. Цей об'єкт зводиться під прапорами девелопера “Saga Development”, якого традиційно пов'язують з персоною Андрія Вавриша – скандально відомого бізнесмена і заступника директора Департаменту архітектури та містобудування КМДА у 2010-2015 роках. Читайте: Сага про Звіринецький сквер: як столична громада намагається перешкодити будівництву скандального ЖК Андрія Вавриша Наразі у відкритих джерелах відсутня інформація, чи має Андрій Вавриш прямий зв'язок з ТОВ “ІК “Інекобуд” та, відповідно, безпосередній інтерес до будівництва ТЦ на вул. Хрещатик, 23-Б. Разом з тим, тандем Бродського-Шуфрича-Вавриша раніше вже фігурував у скандалах щодо забудови в столиці. Зокрема, компанії з їхнього оточення збираються будувати ЖК “Новий Поділ” на вул. Набережно-Хрещатицькій (на землях “Київського річкового порту”). Як повідомляла KВ, завадити цій забудові намагається Київська міська прокуратура – у зв'язку з тим, що забудовники незаконно проводять роботи в прибережній захисній смузі Дніпра, що реалізація цього проєкту загрожує будівництву Подільсько-Воскресенського мостового переходу тощо. Читайте: Корупційна забудова: прокуратура домоглася арешту землі під ЖК “Новий Поділ” та розраховує на його знесення  Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року очолює Андрій Гудзь. Діяльність цього структурного підрозділу з 6 червня 2022 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислав Андронов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Роботу вказаного департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.  ДІАМ з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови). Раніше, з 20 травня 2021 року по 6 березня 2023 року, цим держорганом керував Семен Кривонос, який наразі очолює Національне антикорупційне бюро. Читайте: Гроші за сертифікат: НАБУ завершило слідство щодо особи із оточення нардепа Ісаєнка, яка дала хабара голові ДІАМ Фото: колаж КВКиївВлада

У Києві пройшов четвертий, фінальний етап комплексних спортивних змагань “Київ Незламний” для військовослужбовців та ветеранів. У спортивних випробуваннях взяли участь понад 250 учасників. Про це, як передає KВ, йдеться у повідомленні заступниці голови КМДА Марини Хонди. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Упродовж дня понад 250 учасників змагалися у штовханні ядра, стронгмені, легкій атлетиці, веслуванні на концептах, стрільбі з лука, жимі лежачи”, – йдеться в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як зазначила Марина Хонда, до змагань також долучилися і поранені військовослужбовці в семи категоріях: ампутації або сильні травми рук, ампутації або сильні травми ніг, ураження внутрішніх органів, атлети на кріслах колісних та з контузіями. “Шлях реабілітації та реінтеграції військовослужбовців – тривалий та важкий… Спорт допомагає швидше повернутися до цивільного життя з новими навичками та досвідом. “Київ Незламний” – це чудова можливість займатися спортом у колі побратимів. Змагання допомагають воїнам знайти мотивацію та натхнення на нові звершення, друзів-однодумців та нові сенси”, – зауважила вона. Нагадаємо, у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” запровадили програму для військових та військовополонених “Духовне відновлення у Києво-Печерській лаврі”. Вона має на меті моральну та духовну підтримку захисників після найважчих випробувань війни. Читайте: Учасники української збірної на Іграх Нескорених стануть амбасадорами у ветеранській дипломатії Фото: Facebook Марини Хонди КиївВлада

У Київській міській раді 16 серпня відбулася робоча зустріч місцевої влади столиці із делегацією Торгово-промислової палати Лондона. Під час заходу обговорили план дій щодо співпраці Лондону та столиці України. А саме – підтримки українського малого та середнього бізнесу.  Про це KВ дізналася із повідомлення Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА у Facebook.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   У повідомленні зауважено, що зустріч відбулася під головуванням секретаря міськради Володимира Бондаренка, а до заходу долучився директор департаменту політики та суспільного впливу Торгово-промислової палати Лондону Джеймс Уоткінс та менеджер проєктів Торгово-промислової палати Лондону в Україні Ігор Бартків. Крім того, у заході взяли участь депутати Київради Олег Костюшко та Вікторія Муха, представники ТПП України, директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимира Костіков, заступник директора Департаменту – начальник управління промисловості, підприємництва та регуляторної політики Анатолій Баган, пр структурних підрозділів міськради та адміністрації. “Головною темою зустрічі стало обговорення побудови партнерства з українською бізнес-спільнотою, підтримки мікро-, малого та середнього бізнесу за участі ТПП Лондону та пошуку можливостей для співпраці між Києвом та Лондонською торговою палатою в рамках різних ініціатив”, – йдеться у повідомленні.  Також на зустрічі розглянули можливість презентації київської платформи та її значення для представлення міста на шоу лорда-мера в Лондоні, ідеї створення двох порталів у Києві та Лондоні для полегшення взаємодії між аудиторіями в режимі реального часу. Нагадаємо, тільки навесні 2023 року влада констатувала відчутне відновлення в столиці економічної активності суб’єктів господарювання. На тлі блекаутів, податкових змін та зростання тарифів, з найбільшими складнощами стикається малий та середній бізнес Києва. Що робить влада для покращення бізнесового клімату, та як участь у обговоренні регуляторної політики столиці може спростити життя підприємцям та громаді, KВ розпитала директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимира Костікова. Читайте: КП “Київська спадщина” та столичні підприємці провели збір продуктових наборів для військових Фото: Facebook КиївВлада

Будівельний ринок міг би стати потужним драйвером для відновлення економіки Києва та всієї країни. Одним зі стимулів будівельного буму обіцяла стати державна іпотечна програма “єОселя”, яка з 1 серпня є доступною для всіх українців, що мають потребу у покращенні житлових умов. Однак вже сьогодні будівельники наголошують на низці недоліків програми, що можуть суттєво зменшити її вплив та масштаб. Напередодні 20-ти ліття будівельної компанії “Інтергал-Буд”, системного і потужного гравця на ринку нерухомості України, про підводні камені “єОселі”, стан і перспективи ринку первинного житла КВ розповіла комерційний директор компанії Анна Лаєвська. KВ: Кабмін розширив програму "єОселя" з 1 серпня. Хто і як тепер може взяти пільгову іпотеку? Анна Лаєвська: Раніше, до 1 серпня, програма “єОселя” була доступною лише для чотирьох пільгових категорій. Це були медики, військові, вчителі та науковці. Тобто, скористатися програмою можна було, якщо людина належала до однієї з таких категорій співробітників і працювала саме в державному секторі. Підписуйтесь на “КиївВладу”  З 1 серпня програма доступна для всіх громадян України, у яких немає власного житла або є, але площа менше, ніж 52,5 метри на одну особу. Якщо це, наприклад, родина з двох осіб, то вже можна розраховувати на 72 кв.м і по аналогії вже з більшою кількістю членів родини або дітей. Відповідно, зараз кількість запитів збільшується в рази, як і кількість відвідувань відділів продажів забудовників. Це саме ті люди, які сподіваються придбати житло по пільговій іпотечній програмі “єОселя” під 7% кредиту. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Якщо програма тепер більш доступна і лояльна, наскільки може збільшитись попит на таке житло? Анна Лаєвська: За програмою строк виплат триває 20 років у гривні без жодних курсових індексацій з невеликим щомісячним платежем. Програма є дуже доступною та посильною для мільйонів наших громадян. Якщо говорити про статистику, то за програмою було профінансовано видачу кредитів майже на 3 млрд гривень. До прикладу, наша компанія продала вже понад 80 квартир за “єОселею” – це приблизно 20-25% в загальній структурі продажів. Та, якщо говорити про масштаби продажів на ринку нерухомості в цілому, то кількість виданих кредитів невелика. На первинному ринку було видано всього лише близько 300 кредитів за весь період дії програми. KВ: А з чим пов'язана така незначна кількість продажів кредитів саме на первинному ринку? Анна Лаєвська: Тут можна виділити декілька проблем. По-перше, раніше участь у програмі могли брати тільки готові об'єкти, багатоквартирні будинки. В таких об’єктах непроданих квартир вкрай мало. Питання навіть не в тому, що ці об'єкти дорожчі. Квартир дійсно дуже мала кількість. До війни забудовники до моменту введення об’єкту в експлуатацію продавали 90-95% квартир. У нас, наприклад, залишилася певна кількість будинків, які ми планували виставляти на продаж вже саме на високій стадії готовності об'єкта. Та по ринку загалом було вкрай мало таких пропозицій. По-друге, були перебої з фінансуванням програми зі сторони “Укрфінжитло”. А в нас вже було більше 10 тис. заявок. Просто раптово чотири місяці поспіль не видавалися кредити. Ми спостерігали помітний негатив від покупців, які не розуміли, чому, маючи позитивне рішення банку, кредитного комітету, вони не можуть підписати документи на одержання квартири та забрати ключі. Цей момент вирішився й фінансування відновили. І наразі темпи нарощуються щомісяця. KВ: У цьому сегменті житла держава теж анонсувала певні зміни, в чому вони полягають? Анна Лаєвська: Так, наразі уряд розставив основні акценти, що у фокусі програми має бути саме первинний сектор. Крім того, тепер дозволяється акредитувати і продавати квартиру за цією програмою в будинках, які перебувають на етапі будівництва. Тобто, є можливості значно розширити базу пропозицій, щоб програма запрацювала. Є і “але”. Це – три досить важливих і ключових чинники, які вже 90% забудовників відсіяли від участі в цій програмі. Перший чинник – це обмеження переліку дозволених схем фінансування. Поки що маємо постанову, що це будуть тільки Фонди фінансування будівництва (ФФБ) або ж продаж майнових прав. Проте великі забудовники наразі не працюють за ФФБ. Раніше це були “Аркада” та “Укрбуд”, і ми знаємо результат їхньої роботи. Це – не гарантія, в жодному випадку. Другий чинник – майнові права. Але майнові права – це одразу плюс необґрунтований ПДВ до вартості квартир, який вже закладено у вартість матеріалів та послуг. Ми розуміємо, що додаткова оплата перекладається на кінцевого споживача – на позичальника. На тих людей, які мають купувати житло за пільговими умовами. Тож довгий час наша компанія вела розмови з урядовцями щодо цього, ми наводили аргументи. Під час прийняття закону №2518 щодо майбутніх об'єктів нерухомості  навіть урядовці все ж дослухалися до аргументів щодо ПДВ саме на первинному ринку. Зрештою, погодили редакцію, яку пропонувала будівельна спільнота. Тобто таку, яка враховує й інтереси держави, й інтереси будівельного сектору. Третій нюанс стосується того, що ми не можемо працювати відповідно до закону №2518 за поточними об'єктами. Тому наразі дуже сподіваємося, що буде прийнято поправки до відповідної постанови Кабінету міністрів, які дозволять вносити до реєстру спеціальних майнових прав та продавати за новою схемою фінансування об’єкти, дозволи на будівництво яких отримані до приняття 2518. Наразі ж запропоновані до участі в єОселя механізми фінансування можуть призвести до абсолютно несправедливого здорожчання квартир та нарахування ПДВ для кінцевих споживачів. Коли я спілкувалися з робочою групою, то пояснювала так: якщо у відділ продажу прийде людина з останніми коштами, але своїми, для неї вартість квартири буде одна, без ПДВ. І це – правильно. А для людини, яка прийде за програмою “єОселя”, вартість буде збільшена на 15 чи 20%. Це — ненормальна ситуація. Читайте: В “Інтергал-Буд” розповіли про нові акційні умови розтермінування до 5% KВ: А яка ситуація із виділенням коштів на програму? Анна Лаєвська: Можливості фінансування державою програми – ще одне питання, яке також турбує і забудовників. Ми розуміємо, що буде шалений попит. До нас вже надходить дуже багато дзвінків і ми проводимо багато консультацій щодо купівлі житла саме під 7%. Адже будь-яка людина, яка не могла собі дозволити житло, тепер може придбати квартиру з платежем в 10-15 тис. гривень на місяць. Це матиме позитивні наслідки, в умовах війни стимулюватиме будівництво, а будівельна галузь є найбільшим драйвером економіки, що підсилює ВВП, наповнює державні та місцеві бюджети. Іншого такого потужного стимулу, як кредитна програма, для будівельного ринку, напевно, немає наразі. Та питання в тому, наскільки вистачить грошей, ресурсу в “Укрфінжитла” і фондах, які фінансують цю програму? І чи не вийде, що зараз дуже масштабно стартували, а потім отримали негатив, оскільки за перші пару місяців надійде 100 тис. заявок і держава неспроможна буде їх обробити? Тож, так, є певні побоювання стосовно цього моменту, що фінансування вистачить не на весь об'єм потенційного попиту, і вже зараз треба максимально залучати і додаткові кошти. Гравці будівельного ринку зі свого боку дуже сподіваються на цю програму. Наразі попит відновився у межах 20-30% довоєнного рівня. Це вже хороший результат, але тих, хто готовий за власний кошт сьогодні будувати житло, мало. Хоча за логікою, забудовники мають вже сьогодні починати будувати нові проєкти, щоби було що потім продавати. У нас зруйновано 35 мільйонів кв.м. житлової нерухомості, – це все необхідно відновлювати, будувати нове житло, аби забезпечити й переселенців, й тих, хто постраждав внаслідок бойових дій. “Інтергал-Буд” має 3644 квартири, які можна запропонувати до програми з доступною іпотекою. Це – більше ніж 256 тис. квадратних метрів житла. Але ми поки не можемо це зробити – забудовників зараз дуже сильно обмежили. KВ: Чи є комунікація у Мецгера з будівельним ринком? Хтось радить їм? Анна Лаєвська: Так. В цьому є декілька проблемних питань на порядку денному. По-перше, уряд займає жорстку позицію щодо будівельного сектору, який ніби-то максимально намагається уникати оподаткувань. Ми мільйон разів наводили статистику, дані щодо того, скільки сплачується коштів, ПДВ, податків з фонду заробітних плат, скільки різних надходжень іншого характеру тощо. Є й такий камінь спотикання, як первинка, що будується. Перші питання, які ставить уряд, це: “Який ризик недобуду?”, “Що робити з ним?”, “Ми державна програма, а ви – приватний бізнес. Ми не знаємо вашу внутрішню кухню” тощо. Будівельників часто збирають разом і задають питання: “Розкажіть нам, як це працює?”. Ризик недобуду для них – це найбільш болюче питання, особливо після скандалів із “Аркадою” та “Укрбудом”. Хоча ми роз’яснюємо, що назва в договорі нічого не гарантує. Чи там вказано ФФБ, чи майнові права. Чи там взагалі попередній договір, який, до речі, навіть банки знають, як перевірити, що у забудовника немає подвійних продажів. Бо є один особовий рахунок, закріплений за квартирою, і по рахунках видно, яка фізособа за неї сплачує. Тож ми пропонуємо урядові оцінювати ризики компаній по-іншому. Наприклад, опиратися на репутаційно кваліфікаційні критерії до забудовників, що матимуть участь у програмі, як це робиться, до речі, у банківській сфері. Якщо оцінювати мінімальний об'єм капіталу, обороти за рік, кількість персоналу, наявність матеріально-технічної бази, відсутність недобудов у портфелі, динаміку поточних будівництв, відсутність кримінальних справ за керівниками компанії, відсутність шахрайських дій тощо, дивитися на компанію з точки зору солідності і який вона має бекграунд, то це значно полегшить справи. Ба більше, ми пропонували уряду узяти з тих гравців ринку, хто хоче брати участь у доступній іпотеці, гроші під банківську гарантію. Забудовник міг би покласти 15-20 млн гривень на банківський рахунок для гарантії. І багато хто пішов би на цей крок з системних гравців. Могли б закласти під іпотеку і якийсь готовий об'єкт нерухомості, і щоб банк був поручителем, а забудовник взяв участь у держпрограмі, акредитовуючи всю компанію, а не конкретний ЖК. От такий підхід був би оптимальним. Всім було б спокійно та комфортно працювати. Однак ми знову стикаємося з упередженим ставленням, що забудовники обдурять і не добудують, а і так вже тисячі вкладників збурені попередніми кейсами, як от “Укрбуд” та “Аркада”. Наступне питання – ескроу-рахунки. Будівельникам закидають те, що держава не впевнена, що вони ті гроші використовують за цільовим призначенням, що правильно фінансують своє будівництво. На що ми відповідаємо, що якби ми працювали, як “Укрбуд” та “Аркада”, особливо під час війни, коли немає продажів, ми вже, напевно, всі нічого не будували б. Бо упродовж першого року року продажі були нульові. Але ми виконували свої зобов’язання і добудовували свої ЖК. Однак наразі держава бачить вихід в ескроу-рахунках для “єОселі”. Аргументують, що так будуть впевнені, що кошти, які надійшли від позичальника, пішли відразу на будівництво, і забудовник не займається кросфінансуванням. В ідеалі це мало б працювати за схемою: кошти виділив “Укрфінжитло”, банк прокредитував, і є сюрвейер, який перевіряє графіки будівництва, відсотки виконання, закупівлі забудовника, а потім через час випускає ці кошти на оплату роботи підрядників. Однак тут ми маємо роз’яснити, що аби сьогодні на будмайданчику клали цеглу, за дев'ять місяців до того треба проавансувати підрядника, купити цю цеглу, привести та заскладувати. І так само з іншими матеріалами. А акти на будівництві підписуються, подекуди, через декілька місяців після фактичного виконання робіт. Тож не можна платити за роботи по факту. Можна робити теоретично, якщо ми, наприклад, подали до банку, який контролює роботи, свій графік будівництва, фінансування, і показали, що нам потрібно наперед. Тому що ліфти ми авансуємо за рік, вікна та металоконструкціями – інколи за півтора року. Ще один момент. Наприклад, сюрвейер три тижні щось перевіряв. А ліфти у нас були з Італії або Німеччини, а вікна -  з Польщі. Хто буде відповідати за валютні фінансові ризики, якщо забудовник отримає підвищені ціни на товар, поки ці процеси триватимуть? Читайте: “Інтергал-Буд” поновив будівництво ще 4 будинків в столиці І наостанок. Чому це працює в Європі? Бо там дешеве кредитування. Під 8 чи 10%, залежно від країни. Є ескроу-рахунки, які контролюють банки та нотаріуси, на яких накопичуються кошти саме фізосіб. Але в будівельника є страхова компанія, яка дає гарантії і виплати разом з банком, який його прокредитував. Наприклад, в Німеччині чи Польщі ще простіший механізм. Банк повністю кредитує в національній валюті будівництво, кошти від фізосіб – на ескроу-рахунку і виділяються забудовнику по мірі зростання будівельних потужностей, закриваючи його кредит разом з відсотками. І вже десь під кінець будівництва він отримує свій прибуток. В Україні будсегмент працює так, що будівельник не має компенсатора, кредитного плеча. Якби ми мали доступні кредити в гривні на будівництво для будівельників, то не заперечували б, щоб кошти фізосіб перебували у держави на рахунках. Будівельний бізнес хоче мати можливість своїми грошима оперативно все фінансувати та максимально швидко добудовувати. Держава, надаючи кредит, хоче нас контролювати, хоче прозорості для фізосіб, гарантію того, що не обдурять і гроші не вкрадуть. Проте у відповідь вони не пропонують бізнесу реального працюючого механізму, який не доб’є будівельну галузь, а навпаки дасть можливості розвитку. Тож виникає тоді питання, що таке “єОселя”? Це показова акція, бо грошей немає, і тому ми отримуємо такі умови та не отримуємо механізмів для впровадження її?  Чи не хоче насправді влада, щоб програма не розкрутилася, бо боїться, що за місяць фінансування буде вичерпаним? Чи є розуміння, що наповненість фінансуванням наразі не така, щоб охопити реальні масштабу попиту? Якби програма запрацювала на повну, ринок будівництва був би в рази більше, ніж до війни. До війни в нас цільова аудиторія була 5% населення, а з “єОселею” — це вже більше 50% населення, які можуть придбати собі квартиру. І це для економіки сьогодні вкрай важливо. Але ми бачимо лише активність окремих фігур щодо “єОселі”, але не бачимо справжньої організації та результату, це розчаровує як забудовників, так і людей взагалі. Бо якщо не вийде погодити роботу з майбутніми об'єктами нерухомості, то будемо змушені продавати майнові права з нашого фонду або перераховувати ціну, шукаючи компроміс. Ідея програми насправді дуже класна, але наразі її задумка – дати просте рішення вже сьогодні. Ми подавали від забудовників бізнес-план щодо доступної іпотеки до Мінекономіки, Кабміну. В чому полягала пропозиція: не треба за програмою виділяти на 100% суми кредиту, виділяйте кошти тільки на компенсацію ставки комерційного чи державного банку. Вони ж займаються тим, що перерозподіляють бюджет. А цього робити не потрібно. Є у банка втрата відсотків – їх і компенсуйте. Так за 3 млрд гривень можна було оформити не 300 квартир, а куди більше. Це логічно і з тої точки зору, що багато людей виїхало. Ще більше залишились без житла і є загроза, що і вони поїдуть в Європу і не повернуться. Виїхала найбільш трудова та активна частина населення з дітьми. Навіщо їм повертатися в Україну, якщо їм нема де жити? Єдине, чим зараз можна втримати людей тут – це дати їм квартиру з розтермінуванням на 20 років. Інакше матимемо через 10-20 років провал по народжуваності з переважаючим насленням пенсійного віку. КВ: Наразі маємо проблему не лише з демографічною ситуацією, а й кризу з кадровим потенціалом. Багато хто з забудовників вже розглядає можливість після перемоги залучати працівників робітничих професій з Центральної Азії або Узбекистану. Як і чим ви тримаєте персонал? Анна Лаєвська: Ми налаштовані, аби працевлаштовувати наших співвітчизників. Так, можливо, їх просто фізично не вистачатиме і буде кадровий дефіцит. Коли розпочалася повномасштабна війна, була досить невизначена ситуація. Багато людей робітничих спеціальностей виїхали з регіону чи за кордон. Наші генпідрядники говорили про втрату до 40% свого робітничого штату навесні-влітку минулого року. До того ж, в Міноборони вважають, що ми не є стратегічною галуззю і нам відмовили в наданні бронювання на наших будівельників. Офісний персонал керівництво компанії підтримувало від початку вторгнення, сплачуючи мінімальні оклади. У травні 2022 року ми відновили будівництво і потім нарощували темпи. І за цей час повернули вже більше половини штату. Ми втратили буквально одиниці осіб з колективу офісного персоналу. Щодо будівництва, то відновили вже 80% особового складу за літо-осінь минулого року, запрошуючи на роботу і працівників із інших регіонів. Цього року на їхню кількість дуже вплинула мобілізація. Так, сьогодні є дефіцит, особливо з-поміж оздоблювальників, слюсарів, електриків та техпрацівників. Але поки вдається відшукати тих, кого можна залучити до будівництва. Можливість залучати робітників з інших країн ми не розглядали. Хоча нам пропонували і робітників з Турції тощо. Як варіант, краще розглянути облаштування спеціальних навчальних центрів для молоді. Адже сьогодні є брак дійсно кваліфікованих працівників. KВ: Як змінюється собівартість будівництва під час війни? Чи треба диверсифікувати закупівлі матеріалів? Як це робиться і які були проблеми? Анна Лаєвська: Вартість квадратного метру для населення зросла на 30-50%, залежно від стадії будівництва об’єкту через зростання ціни на будматеріали. За деякими позиціями (вікна, арматура, імпортні матеріали, оздоблювальні матеріали) вона збільшилась вдвічі, а то і втричі. Адже змінилася і логістика і все це надходить в обмеженій кількості. Дуже багато позицій надходило з білорусії, Польщі, багато відмов через війну, або зростали розцінки на матеріали. Це – ліфти, матеріали для фасадів. Плюс виросли в ціні і багато і вітчизняних матеріалів, наприклад, газоблок. Багато заводів зруйновано чи призупинили діяльність, тож виник дефіцит матеріалу. А ще – скорочення виробництва і заводи наразі просто не можуть забезпечити будівельників на 100%. Тож наразі ми просто зменшуємо маржу забудовника, тому що і підвищити суттєво ціну на квадратні метри не можемо. Попит обмежений, а будувати необхідно. KВ: Наразі у вас вже всі будмайданчики працюють? Анна Лаєвська: Ми не відновили будівництво лише на одному майданчику, це — флагманський проєкт Intergal Сіту. Не відновили виключно через брак робітників — дуже значні об’єми будівництва. Також проєкт передбачає використання імпортних матеріалів — ми все це збираємо, бронюємо та завозимо в Україну. Будівництво ще одного ЖК, яке поки на паузі, “Лук’янівський каскад” буде відновлено у вересні. KВ: На ринку почастішали скандали через виплати з розтермінуванням. Чи не виникає труднощів у цій царині і як компанія працює із заборгованістю за договорами розтермінування? Анна Лаєвська: Наша позиція: необхідно запропонувати компромісні варіанти розстрочникам. Зізнаюся, ми дещо побоювалися негативної реакції з цього питання. Однак по факту такого не відбулося, із сотень розстрочників більшість спокійно сприйняли вимогу початку виплат, з червня місяця ті, хто має необхідність переглянути строки виплат, вже працюють з відділами продажів. Ми запропонували декілька варіантів – продовження терміну розстрочки, можливість змінити ЖК, можливість змінити квадратуру квартири. 80% з розстрочників обрали для себе подовження розстрочки. Багато хто зупинився на продовженні декількох місяців, чи плюс рік, чи два роки. Декілька людей обрали перейти на інший об’єкт, з бізнес-класу на комфорт-клас, ще декілька — обрали меншу квадратуру. З майже 400 розстрочників розірвали угоду з поверненням коштів покупцеві лише в одному випадку. Тож, підсумовуючи, виявилось, що покупці можуть закривати борги, я вважаю, що це — справедливо. Бо ми будуємо і свої зобов’язання виконуємо. У відповідь й покупці мають робити так. KВ: Чи цей досвід військового часу змінив майбутні договори з клієнтами, саму угоду? Анна Лаєвська: Ми змінили шаблон нових договорів на квартири, що купувалися під час війни. В нас тоді були особливо лояльні умови розстрочки і спеціальна вартість. Однак ми зіштовхнулися з тим, що необхідно додавати до договору пункт “Ознайомлений з дією форс-мажору та наявністю військового стану, підтверджую готовність сплачувати згідно з графіком”. KВ: Нові покупці очікують, що ви будуватимете свої ЖК адаптовано до умов війни, наприклад, проектувати бомбосховища? Анна Лаєвська: Питання бомбосховища вирішуються за рахунок паркінгів. У нас зараз змінюються ДБНи і буде передбачено інше навантаження на перекриття паркінгу, щоб вони витримували падіння уламків та снарядів. Проєкти “Інтергал-Буд” також переважно мають або підземний паркінг, або цокольний поверх з коморами. Під час обстрілів обслуговуюча компанія відкриває комори, і вони слугують, як нормальні укриття. Так само несуть цю функцію і паркінги, де є вода, туалети два виходи, все те, що необхідно для сховища. Тож наразі ми змінюємо конструктивні особливості та навантаження по паркінгам і вони будуть загальнодоступними сховищами на випадок тривог. Стосовно автономності ЖК, то є в нас комплекси з автономним газовим опаленням. Додатково, на зиму, що буде, ми ухвалили рішення підключати будинки до мегапотужних генераторів, що працюють у нас на будівництвах, і таким чином  мешканці наших ЖК матимуть воду, опалення, будуть адаптованими до нових нестандартних умов. KВ: Цьогоріч “Інтергал-Буд” виповнюється 20 років. Що за ці роки вдалось втілити,  назвіть п'ять основних цілей, які компанія ставить перед собою на найближчі роки? Анна Лаєвська: 20 років роботи на ринку — для нас дуже серйозна дата, “Інтергал-буд” святкуватиме ювілей в середині серпня-місяця. Ми пишаємося тим, що є найбільшим забудовником в сегменті якісного і доступного житла, що відповідає на запит широкої цільової аудиторії. Зараз, на жаль, багато гравців у цьому сегменті, крупних і масових, вибули з ринку, і ми залишилися з великим об’ємом будівництва на самоті. Однак ми пишаємося й тим, що обрана фінансова стратегія та правила роботи компанії є правильними і дають свій результат. Другим нашим досягненням є наш персонал. Є люди, які працюють в “Інтергал-Буд” від дня заснування компанії. Це прекрасна команда. Пишаємось і тим, що з нами вже 25 тисяч родин, це власники збудованих нами, заселених квартир. Ми наближаємося до цифри 5 млн квадратних метрів збудованої нерухомості. В українську інфраструктуру: дороги, комунальні мережі, садочки, школи, реконструкції і ремонти — ми вклали на сьогодні 800 млн гривень. До війни “Інтергал-Буд” могла поставити собі в досягнення 1 млн м. кв нерухомості, яка будується одночасно. Наразі ми майже вийшли на цей довоєнний показник – компанія будує одночасно 850 тис. кв. метрів житла. Це рекордний показник для України, адже немає забудовника, який одномоментно може проводити будівельні роботи на такій кількості будмайданчиків. У нас є свій парк будівельної техніки, великий парк обладнання, тож на сьогодні ми не залежимо в цьому плані від підрядників. В нас є внутрішні генпідрядні організації, які теж дають нам певну автономність. І також досягненням я вважаю є те, що за час війни 200 тис кв. метрів житла ми ввели в експлуатацію, передали ключі власникам і цього року також плануємо ввести в експлуатацію 200 тис. кв. м житла. Серед п’яти речей, яких би нам хотілося досягти, перше — це отримати працюючу іпотеку. Це мрія всіх співробітників нашої компанії, велике сподівання будівельного ринку. Маємо на меті й втримати перше місце в категорії найбільш масового забудовника, який працює в комфорт-сегменті, що дає оптимальне співвідношення ціна-якість. Хочемо зрештою, щоб сто відсотків квартир продавалися вже з ремонтами, і до цього ми йдемо планомірно з року в рік, так це робиться в Європі. Сьогодні ми бачимо, що практично всі покупці  обирають для себе вже квартиру з ремонтом. Тож маємо плани працювати над подальшим розширенням дизайнерських рішень для квартир та розширювати базу контрагентів на цьому напрямі. Четверта мета, якої ми б хотіли досягти — це розширення нашої діяльності і вивід нових проєктів на ринок. Вже є запланований проєктформату “мега міста”, зовсім нове рішення на ринку, це буде комплекс з оздоровчою і спортивною інфраструктурою. Старт роботи над цим, знаковим для нас проєктом, анонсуємо додатково. І п'яте – ми плануємо вийти на довоєнні об'єми будівництва та перевершити їх, стимулюючи відновлення попиту. Окрім того, що в нас працюють державні іпотечні програми, в “Інтергал-Буд” є й своя внутрішня політика, працюють свої програми і інструменти, і ми бачимо досить великий прогрес у цьому навіть без підтримки “єОселі”. Ми працюємо з банками стосовно партнерських іпотек і в цілому в нас є мрія, щоб запрацювала доступна іпотека від “Інтергал-Буду”, ми рухаємося в напрямку створення ефективного механізму роботи з банками, в якому ми, як забудовник, будемо давати гарантії і кредитування дозволить пересічним громадянам купувати житло. Бо зрештою, як і багато українців, ми мріємо, щоби будь-яка родина в нашій країні мала змогу придбати собі затишне та якісне житло. Читайте: “Інтергал-Буд” вчергове прозвітувала про хід будівництва на своїх об’єктах Фото: Євген Лоюк

Комунальне підприємство (КП) “Київтеплоенерго” планує до 24 листопада відремонтувати димову трубу заводу “Енергія” по вул. Колекторна, 44 у столиці. На ремонт витратять 28,3 млн гривень.  Про це KВ стало відомо з оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу” 10 серпня КП “Київтеплоенерго” оголосило тендер на закупівлю послуг з капітального ремонту димової труби заводу “Енергія”, за що хочуть заплатити 28 млн 343 тис. 146 гривень.  Розмір мінімального кроку пониження ціни на торгах – 1% від розміру очікуваної вартості. Тендерні пропозиції прийматимуть до 18 серпня, а сам аукціон має відбутися 21 серпня. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно тендерної документації, ремонт включатиме наступний перелік робіт:  ремонт бетонної поверхні стовбуру труби димової (видалення ослабленого та зруйнованого бетону, очищення бетонної поверхні, очищення робочої арматури, підсилення вертикальної та горизонтальної арматури, нанесення грунтовки на арматуру, відновлення бетонної поверхні труби); відновлення оголовку труби димової; заміну існуючих світлофорних майданчиків та балконів; заміну ходової драбини; заміну огорожі ходової драбини; антикорозійний захист металоконструкцій; заміну зовнішнього електроосвітлення; заміну блискавкозахисту; влаштування маркувального фарбування труби димової; монтаж та демонтаж тимчасових огороджень труби димової; улаштування дерев'яних захисних настилів для закриття обладнання. Ремонт хочуть завершити до 24 листопада.  Нагадаємо, Управління поліції охорони в місті Києві оголосило тендер на закупівлю чотирьох легковиків Renault Duster. За поповнення поліцейського автопарку замовник готовий заплатити понад два мільйони гривень. Читайте: Автопарк київських поліцейських поповнять чотирма Renault Duster  Фото: відкриті джерела КиївВлада

Будівельна компанія “Інтергал-Буд” відзвітувала про хід будівництва своїх проектів у столиці станом на серпень. Роботи ведуться на 8 об’єктах. Про це KВ стало відомо з публікації пресслужби компанії. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, будівництво ведеться у ЖК “Сирецькі Сади”, ЖК “Теремки”, ЖК “Нивки-Парк”, ЖК “Паркові озера”, ЖК CITY HUB, ЖК “Голосіївський”, ЖК “Причал 8”, ЖК “Sky Avenue”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться ЖК комфорт класу “Сирецькі Сади” по вул. Івана Виговського (Маршала Гречко), 18Г продовжує активно будуватись. Також, там відновили будівництво та продаж квартир у будинку №10. Станом на зараз там влаштували пальове поле на 35%. У будинку №6 стіни і перегородок із цегли влаштовані майже повністю – на 95%. Влаштування покрівлі завершене 66%. Монтаж віконних конструкцій – 86%. Фасади улаштовані на 75%. Готовність металевих конструкцій – 10%. Інженерія – 20%. ІТП – 70%. Оздоблення не включаючи ремонт квартир виконано на 82%. Влаштування дверей проведено на 52%. Влаштування каркасу вхідних груп повністю готове. Монтаж та пусконаладка ліфтів – 90%. Інженерні мережі всередині майданчиків – 72%. Прогрес є й у будівництві будинку №9: там повністю влаштоване пальове поле, фундаментна плитка й монолітний каркас підвалу і цоколю. Влаштування стін і перегородок із цегли – 1%. Улаштування монолітного каркасу – 16%. У ДНЗ ЖК “Сирецькі сади” улаштування монолітного каркасу зроблене на 99%. Влаштування стін і перегородок із цегли виконано на 35%. Влаштування покрівлі – 95%. Монтаж віконних конструкцій – 92%. Улаштування фасадів – 65%. Інженерні мережі всередині майданчиків готове на 90%. Влаштування благоустрою з чист.оздобл.вхідн.груп і огородж – 15%. У житловому комплексі сімейного типу  "Нивки-Парк" за адресою просп. Перемоги, 67 також триває будівництво. Житловий комплекс поруч з парком та станцією метро “Нивки” буде складатись з 12 будинків від 12 до 16 поверхів. Станом на середину серпня у 9 будинку влаштовано гідроізоляцію цокольної підземної частини на 35%. Улаштування монолітного каркасу майже повністю завершене –  98%. Заставні слаботочні системи та електрики повністю готові. Влаштування зовнішніх стін та перегородок з цегли на 91%, а внутрішніх на 69%. Монтаж металопластикових вікон та дверей готовий на 22%. У 10 будинку також активно ведуться роботи: влаштування гідроізоляції цокольної підземної частини – 59%. Влаштування вхідних груп – 11%. Влаштування зовнішніх стін та перегородок з цегли повністю готове, внутрішніх – на 97%. Влаштування покрівлі – 58%. Монтаж металопластикових вікон та дверей завершено на 96%. Облаштування фасадів – 90%. Сантехнічні роботи (квартири, МЗК, підвал) – 71%, електромонтажні роботи – 39%. Стяжка МЗК та квартир – 50%, а тинькування стін МЗК та квартир – 66%. Інженерні мережі (внутрішньомайданчикові) – 25%. Монтаж дверей МЗК та квартир – 23%. В 11 будинку влаштували гідроізоляцію цокольної підземної частини на 86%. Зворотня засипка – 60%. Улаштування вхідних груп готове на 92%, фасади улаштовані на 93%. Монтаж індивідуального теплового пункту – 95%. Сантехнічні роботи (квартири, МЗК, підвал) – 99%. Монтаж інженерних мереж у квартирах з чистовим оздобленням виконаний на  92%. Вентиляція та димовидалення, система протипожежного захисту – 96%. Автоматизація інженерного обладнання – 80%. Чорнове та чистове опорядження (технічні приміщення) підвалів – 99%. Монтаж та пусконалагоджувальні роботи ліфтів – 97%. Чистове оздоблення МЗК повністю зроблене.  Чистове оздоблення вхідних груп з монтажем огороджень та навісів – 53%. Інженерні мережі всередині майданчиків – 94%. Монтаж диспетчеризації лічильників холодної, гарячої води та опалення виконаний більше ніж на половину – 55%. Не оминули роботи й на паркінгу вищезазначених будинків: там повністю влаштували котлован і зробили фундамент на 85%. Готовність монолітного каркасу – 86%. Влаштування гідроізоляції паркінгу – 49%. Зворотня засипка – 28%. Влаштування стін та перегородок із цегли (внутрішня) – 36%. Влаштування покрівлі (горизонтальна гідроізоляція) – 38%. Електромонтажні роботи – 10%. Відзвітували й про хід будівництва нового ЖК “Паркові Озера” по вул. Воскресенська, 2а, поряд із парком “Перемога”. Там будують чотири житлові будинки, розташовані на стилобаті. Секції №1 та №4 матимуть 24 поверхи, секція №2 – 17 поверхів, секція №3 – 25 поверхів. В першій секції виконали покрівельні роботи на 90%. Тинькувальні роботи виконали на  24 поверсі, тривають сантехнічні та електромонтажні роботи.  Стяжка підлоги виконана на 19 поверсі. Вікна встановили на 98%. Монтаж ліфтового обладнання готовий також на  98%. Влаштування фасадів – 90%.  Вхідні двері встановили на 10-18 поверхах. В секції №2 покрівельні роботи виконали на 95%. Влаштування фасадів – 90%. Сантехнічні та електромонтажні роботи тривають. Повністю зведено стіни та встановлено вікна.  Монтаж ліфтів – 95%. Тинькувальні роботи – 17 поверх.  Стяжка підлоги – 3-9 поверх. В секції №3 повністю влаштовано монолітний каркас. Цегляна кладка стін завершена на 12-17 поверхах, а монтаж вікон на 3-11 поверхах. В секції №4 тривають сантехнічні та електромонтажні роботи. Суттєвий прогрес відбувся у будівництві паркінгу: там завершили пальове поле, встановили фундаментну плиту та плиту перекриття, Прокладка зовнішніх мереж готова на 70%. У ЖК бізнес класу CITY HUB по вул. Кудряшова, 8-10 будують два будинки висотою в 20 та 21 поверх. Особливістю архітектурного рішення є стилобат, що об'єднує 2 будівлі та приховує під собою великий автопаркінг на 305 машиномісць. У будинку №1 повністю влаштували гідроізоляцію цокольної підземної частини. Покрівля влаштована на 91%. Монтаж металопластикових вікон та дверей – 97,5%. Улаштування фасадів – 74,5%. Монтаж електрощитової – 35%. Сантехнічні роботи ВК, О,ТМ (квартири, МЗК, підвал) – 79,5%. Електромонтажні роботи (квартири, МЗК, підвал) – 88 %. Вентиляція і димовидалення виконали більше ніж на половину –  65%. Система протипожежного захисту СПС.СО, БЗ, ДСПЗ, СЗП – 54%. Двері металеві МЗК, квартир та інженерних ніш – 90,5%. Монтаж і пусконалагоджувальні роботи ліфтів – 95%. Чистове оздоблення МЗК – 80,5%. У будинку №2 влаштували палевий фундамент на 81%. Роботи ведуться й на паркінгу: влаштування котловану виконали на 88,5%. Влаштування фундаменту підпірної стіни (палі) – 100%. Влаштування підпірної стіни – 53%. Влаштування фундаменту – 54%. Влаштування монолітного каркасу паркінгу готове на половину. Влаштування гідроізоляції паркінгу -39,5%. Влаштування внутрішніх стін і перегородок із цегли – 35%. Влаштування покрівлі – 22,5%. Улаштування фасадів – 11,5%. Чистове оздоблення – 11,0%. У комплексі бізнес класу ЖК “Голосіївський” по вул. Васильківська, 37 зведуть 2 будинки висотністю у 25 поверхів на території площею 1,14 га. У першому будинку гідроізоляцію цокольної підземної частини влаштували на 60%. Влаштування вхідних груп – 50%. Влаштування зовнішніх стін із керамоблоку – 95%. Влаштування стін і перегородок із керамоблоку (внутрішня) – 95%. Улаштування фасадів – 35%. Сантехнічні роботи (квартири, МЗК, підвал) – 58%. Монтаж інженерних мереж у квартирах із чистовим оздобленням – 39%. Електромонтажні роботи (квартири, МЗК, підвал) – 40%. Вентиляція і димовидалення – 15%. Стяжка МЗК та квартир – 26%. Штукатурення стін – 48%. Чорнове та чистове опорядження (технічні приміщення) підвалів – 5%. Монтаж і пусконалагоджувальні роботи ліфтів – 60%. Інженерні мережі (внутрішньомайданчикові) – 45%. У будинку № 2  влаштування гідроізоляції цокольної підземної частини виконали опки на 31%. Улаштування монолітного каркаса – 75%, натомість, він повністю готовий у підвалі. Закладні слаботочних систем та електрики – 75%. Влаштування внутрішніх  стін і перегородок із керамоблоку готове на 38%, а зовнішніх на 44%. У паркінгу на 30%. влаштували монолітний каркас і на 9% гідроізоляцію.  У ЖК “Теремки”, по вул. Академіка Заболотного, 15, що знаходиться в оточенні парків та лісів також тривають роботи. Комплекс складатиметься з 5-ти будинків. Там забудовник повідомив про поновлення будівництва 4 та 5 будинків.  На території ЖК  “Причал 8” по вул. Канальна, 8 будують 2 будинки. Особливістю комплексу “Причал 8” є розташування біля водойми та наявність облаштованої набережної та власного пляжу. Там також відзвітували про поновлення будівництва, зокрема, у 2 будинку.  Будівництво відновили й ЖК Sky Avenue за адресою вул. Святослава Хороброго, 3. Там зводяться 6 житлових будинків на 16 поверхів кожний і вже завершили будівництво першого будинку на 5 секцій.Також, забудовник повідомив про відновлення робіт на майданчику 2 будинку. Як раніше писала KВ, у  Києві, з 30 вересня по 1 жовтня, стартує масштабна спортивна подія “Київський марафон Незламності 2023” з дистанцією в 21 км. Партнером заходу стала компанія “Інтергал-Буд”. Прибуток від заходу буде передано на закупівлю військової техніки для ЗСУ через UNITED24. Читайте: “Інтергал-Буд” стала партнером Київського марафону Незламності 2023КиївВлада

Росіяни продовжують щоденно завдавати збитків житловій інфраструктурі України. Станом на серпень, більше 170  тис. кв.м житлової забудови необхідно буде комплексно відновлювати, використовуючи абсолютно нові правила й підходи. Про це KВ стало відомо з публікації співзасновника і керуючого партнера групи компаній DIM Олександра Насіковського для The Page. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Підрахувати зараз остаточну цифру прямих збитків та необхідну суму на відновлення, буду відвертий, практично неможливо. Однак вже зараз стає зрозумілим, що понад 170 тис. кв.м житла, які ми втратили, потрібно буде відновити”, – зазначив Насіковський. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За його словами, єдиний шлях для ефективного відновлення будується на принципах Smart відновлення та людиноцентризму. Саме комплексне відновлення, яке буде включати інфраструктуру і об’єкти соціального тяжіння, зможуть повернути понад 4,5 мільйонів українців до їх домівок. Також, на думку експерта, важливу роль відіграє енергонезалежність житла. Для цього Насіковський пропонує використовувати геотермальні насоси для житла й сонячні панелі для місць загального використання та вуличного освітлення. “Маючи досвід пропрацювання проєкту геотермальних насосів для багатоквартирних будинків, а також вивчаючи кейси шведів, можу засвідчити потенційну вигоду від подібних рішень. З одного боку, обсяги споживання опалення можна скоротити щонайменше на 40%, а енергоспоживання на приблизно 35 кВт‐год на квадратний метр. Нова система не створює суттєве фінансове навантаження на квадратний метр, а окупитись може (залежить від масштабу проєкта, звичайно) від 3 до 5 років”, – додає Олександр Насіковський. Як раніше писала KВ, за перше півріччя 2023 року ціни на ліквідні формати житлових комплексів у столиці зросла від 15 до 23%. Найбільше підскочили ціни в комплексах квартальної забудови та активних багатофункціональних новобудовах. Основною причиною здорожчання є невпинне зростання собівартості будівництва, а отже – і вартості будматеріалів. До зростання цін на будматеріали ще щонайменше на 15% до кінця року можуть призвести і постійне знищення окупантами виробничих потужностей. Читайте: У Києві ціна на квадратний метр зросла майже на чверть Фото: АнтикорКиївВлада

За мирного часу розробка проєкту Державного бюджету мала здійснюватися відповідно до Бюджетного Кодексу. Розробником проєкту головного фінансового закону України визначено Кабінет Міністрів, а саме проєктування мало мати наступні обов’язкові етапи: - підготовка та оприлюднення Основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період; - формування та подання на розгляд Верховної Ради (ВР) Бюджетної декларації; -   доопрацювання Урядом проєкту Державного бюджету з урахуванням висновків і пропозицій Верховної Ради за підсумками розгляду Бюджетної декларації. Таким чином формальний старт бюджетної процедури традиційно починається з 1 березня. Граничну дату завершення роботи Кабміну над проєктом державного бюджету чітко встановила ст. 96 Конституції: “Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період. Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проєкт закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проєктом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року”. В умовах воєнного стану значна частина державних фінансів і статистики була засекречена. Підготовка проєкту Держбюджету-2023 вперше проходила в екстремальних умовах повномасштабного російського вторгнення. Значна частина інформації стала не публічною, що має об’єктивні причини, але і породило нові схеми казнокрадства та корупції. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В цей період Україна отримала колосальну військову, фінансову та гуманітарну допомогу від наших союзників. За словами голови парламентської фракції “Слуг народу” Давіда Арахамії, “сьогодні вже, напевно, понад 60 копійок у кожній гривні, яка є у бюджеті, – це гроші іноземних партнерів”. Разом з цим на Заході все частіше почали лунати звинувачення української влади в нецільовому використанні допомоги і навіть її розкраданні. Аналогічна інформація ширилися і у вітчизняних ЗМІ: одним з найбільш резонансних став скандал, що в суспільстві отримав назву “яйця Резнікова по 17 гривень”. Врешті решт урядовці почали знімати завісу секретності з низки держзакупівель. Однак ще значна частина не об’єктивно прихованої статистичної інформації ускладнює прийняття об’єктивних рішень, серед такої припинення опублікування щомісячних даних про обсяги та тривалість заборгованості із заробітної плати, про вартісну величину фактичного прожиткового мінімуму (за окремими запитами Мінсоц надавав вибіркову інформацію). Ймовірно, Кабмін ще б тривалий час не поспішав би ділитись з суспільством фінансовою та соціально-економічною інформацією і підготовка проєкту Державного бюджету могла пройти під грифом “для службового користування” чи тотальної секретності. Достатньо несподіваним стала вимога МВФ, який при укладанні меморандуму про співробітництво жорстко зажадав максимальної прозорості бюджетного процесу (Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику, 24 березня 2023 року). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Перший заступник міністра фінансів Денис Улютін зазначив: “Повноцінне відновлення середньострокового бюджетного планування  відбудеться у наступному році з підготовкою Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, що розпочнеться вже у лютому. Цього року разом з проєктом державного бюджету на 2024 рік ми подамо також прогноз основних макроекономічних та бюджетних показників на 2025-2026 роки, включаючи загальні доходи, видатки та дефіцит”. Слід додати, що цьогорічний бюджетний процес вірогідно не матиме ще однієї важливої складової – щорічного послання Президента України до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. Відповідно до статті 167 закону “Про Регламент Верховної Ради України” – “щорічне послання Президента України Верховній Раді про внутрішнє і зовнішнє становище України за звичайних обставин проголошується до 31 березня поточного року” Частково це послання реалізоване через оголошення Президентом Володимиром Зеленським Доктрини України, що йде до Перемоги. Детальніше про Доктрину: Перемога вимагає нової якості життя Таким чином ближчими дням, але не пізніше 15 вересня Уряд має подати до Парламенту проєкт Державного бюджету на 2024 разом з: - прогнозом основних макроекономічних та бюджетних показників на 2025-2026 роки; - доповіддю про хід виконання Державного бюджету України поточного року; - обґрунтуванням розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних i демографічних груп населення. Принципово важливим  є визначення в проєкті Державного бюджету розміру державної гарантії мінімальної заробітної плати та розміру базового тарифу Єдиної тарифної сітки оплати праці в бюджетній сфері. При прийнятті Державного бюджету народним депутатам прийдеться вирішувати ще одне завдання – це реалізація Україною, як кандидата в члени Європейського Союзу, цілої низки базових норм і правил Євросоюзу, зокрема в соціально-трудовій сфері. В зв’язку з цим важливо нагадати, що найгірші оцінки адаптації українського законодавства до вимог ЄС ми маємо саме з питань соціальної політики – детальніше про це в матеріалі КиївВлади “Україна-ЄС: вже заручені чи тільки сватаємося?”. Певну участь у формуванні пропозицій до проєкту Державного бюджету зазвичай брали об’єднання профспілок та організацій роботодавців. За законом  “Про соціальний діалог в Україні” Національна тристороння соціально-економічна рада(НТСЕР) мала  виробити спільної позиції та надати рекомендацій і пропозицій сторін соціального діалогу до основних економічних і соціальних показників проєкту Державного бюджету України на відповідний рік. Однак ні до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, ані зараз НТСЕР жодного разу не виконала свого фундаментального повноваження – і не внесла ні до Кабінету Міністрів, ні до Верховної Ради спільних позицій щодо соціально-трудових аспектів проєктів Державних бюджетів. Наразі ця Національна рада перебуває в черговому паралічі через протиправне головування в ній поза граничні строки представника сторони роботодавців (Анатолія Кінаха, – КВ), повноцінні засідання НТСЕР вже роками не проводяться, представники профспілок до очолювання Ради майже десять років не допускаються. Схоже керівників сторін соціального діалогу “не живий соціальний діалог” абсолютно влаштовує. Ще на формування показників проєкту Державного бюджету мала вплинути Генеральна угода між Кабміном, роботодавцями і профспілками, що укладається відповідно до закону “Про колективні договори і угоди”. Але і цей механізм “соціальними” партнерами фактично похований, бо остання Генугода була укладена на 2019-2021 рр.  Не матимуть вплив на Держбюджет і обов’язкові переговори сторін соціального діалогу щодо вироблення пропозицій з розміру мінімальної заробітної плати так як вони в цьому році такі ж безуспішні, як всі попередні роки. Наразі публічною є інформація - представники роботодавців притримуються позиції, що в 2024 році мінімальна зарплата має зрости в рамках лишень 10-15%, що фактично є узаконюванням реального дворічного падіння у понад 50%; -  пропозиції Мінекономіки на 2024 рік, надані Мінфіну для попередніх обрахунків: розмір мінімальної заробітної плати – 7 651 гривень (наразі 6700 гривень),  розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС – 3443 гривень (наразі 2893 гривень); - профспілки пропонують встановити мінімальну заробітну плату на 2024 рік не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2023 рік (за попередніми розрахунками 9435 гривень). Разом з тим, за інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах квітня 2023 року склав 7782 гривні. А НБУпрогнозує, що мінімальна зарплата зросте у 2024 році з 6700 до 7665 гривень. За очікуваннями НБУ  у 2025 році мінімалка становитиме 8200 гривень ("Інфляційний звіт" НБУ, липень 2023 року). З високою ймовірністю можна очікувати, що це останній проєкт Державного бюджету, який розробляється Урядом Дениса Шмигаля, як і останній бюджет для цього складу Верховної Ради. Тому очікуємо боротьбу між бажаннями залишити за собою позитивний політичний спадок і “урвати максимум наостанок”. Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносинКиївВлада

Тільки навесні 2023 року влада констатувала відчутне відновлення в столиці економічної активності суб’єктів господарювання. На тлі блекаутів, податкових змін та зростання тарифів, з найбільшими складнощами стикається малий та середній бізнес Києва. Що робить влада для покращення бізнесового клімату, та як участь у обговоренні регуляторної політики столиці може спростити життя підприємцям та громаді, KВ розпитала директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимира Костікова. KВ: Коли говорять про регуляторну політику у сфері господарської діяльності, яку реалізує Департамент, який комплекс заходів та дій мається на увазі? Володимир Костіков: Розпочнемо з того, що таке державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності, правда може трохи і офіційною мовою, але все ж таки. Отже, Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності — це напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин та адміністративних відносин між органами державної влади ( в нашому випадку це КМДА) та суб’єктами господарювання. Регламентує цей аспект діяльності держави Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.  Основними принципами є: доцільність, тобто обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми; ефективність – досягнення максимально можливих позитивних результатів внаслідок дії регуляторного акта; збалансованість – забезпечення в регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави. Департамент у забезпеченні повноважень з питань реалізації державної регуляторної політики у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) здійснює певний комплекс заходів та дій. Це, наприклад, планування підготовки проєктів регуляторних актів, оприлюднення проєктів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій щодо їх вдосконалення. Також здійснюється контроль за виконанням заходів з відстеження результативності регулятивних актів, їх систематизація. Департамент надає й консультативно-інформаційну підтримку розробникам проєктів регуляторних актів, в тому числі надає й роз’яснення щодо застосування Методики оцінки витрат та економічних вигод, а також М-Тесту. І останнє: Департамент розглядає проєкти нормативно-правових документів КМДА та надає роз’яснення щодо наявності/відсутності ознак регуляторного акта відповідно до вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Наше завдання – недопускати прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють чинні регуляторні акти.Підписуйтесь на “КиївВладу”  KВ:  Яким чином це сприяє розвитку підприємництва? Володимир Костіков: Як я вже сказав, то Департамент здійснює планування підготовки проєктів регуляторних актів та оприлюднює проєкти регуляторних актів. Оприлюднення відбувається для одержання зауважень і пропозицій щодо їх вдосконалення. Також на цьому етапі кожен суб’єкт господарювання, ознайомившись з планом підготовки проєктів цих актів, розуміє, яке регулювання планується містом протягом календарного року. Таким чином, підприємці Києва можуть попередити різкі зміни в бізнес-середовищі, пов’язані з введенням нових регулювань. По-друге, кожен з підприємців може долучитися до обговорення проєктів регуляторних актів та надати, відповідно до вимог чинного законодавства, свої пропозиції та зауваження. Ці пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, ретельно вивчаються розробниками, обговорюються під час наступних обговорень та включаються до проєкту, або аргументовано відхиляються. Звісно, якщо подані згідно закону.  У результаті на виході маємо  збалансовані регулювання, які позитивно впливають на розвиток підприємництва, є ефективними, результативними для діяльності органів місцевого самоврядування, а це дозволяє покращити бізнес клімат та, власне, якість життя мешканців територіальної громади.  KВ: Які конкретно кроки, на Вашу думку, покращать та погіршать цю політику влади щодо столичних підприємців? Володимир Костіков: Якщо чесно, то про погіршення умов ведення бізнесу в нашому місті навіть і думати не хочеться, оскільки ми всі зараз живемо в дуже важкі часи і тому зараз, як ніколи, всі мають об’єднатися та наполегливо працювати кожен у своїй сфері діяльності. Департамент, в межах своїх повноважень, забезпечує послідовне здійснення регуляторної політики. І це здатне створити сприятливі умови для розвитку підприємництва, особливо під час проведення економічних реформ.  Разом з тим, я вважаю, що якщо не приділяти значну увагу питанню належної та якісної реалізації регуляторної політики, то це якраз і може бути дуже суттєвим поштовхом для стримування розвитку підприємництва в Києві, оскільки досить одного прорахунку, щоб погіршити клімат в бізнес-середовищі на тривалий час.  KВ:  Як відстежується результативність регуляторних актів? Володимир Костіков: Департамент щороку складає графік відстежень результативності регуляторних актів, який ми оприлюднюємо на офіційному порталі Києва, а потім здійснюємо контроль за його виконанням. Відстеження результативності регуляторного акта роблять розробники проєктів таких актів, а за результатом готується звіт. Всі звіти також опубліковані на офіційному порталі Києва і кожен може з ними ознайомитись. Це робиться для оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Встановлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються зі значеннями аналогічних показників, що встановлені під час попередніх відстежень. Таким чином, ми отримуємо “зворотній зв’язок”, а відстежуючи планові показники результативності регуляторного акта, проводимо систематичний аналіз прийнятих регулювань. І можемо оцінити ефективність та доцільність нового, впровадженого регулювання. Ця аналітична робота є основою для здійснення дерегуляції, оскільки результати проведеного відстеження результативності є підставою для перегляду регуляторного акта і внесення змін до нього, або його скасування. KВ: Як забезпечується участь громадськості у виробленні та реалізації цієї політики? Володимир Костіков: Знаєте, з одного боку це питання, на яке легко дати відповідь, оскільки права громадськості закріплені в статті 6 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, але є декілька “але”. Активність громадськості у впливі на діяльність регуляторних органів та прийняття ними певних рішень залишається дуже низькою. Переважна більшість підприємців Києва, через брак часу чи ресурсу, чи обізнаності, не користуються можливістю впливати на прийняття владою рішень правовим шляхом. Буває й так, що звертаються до цього не зовсім вчасно.  Тобто, ми бачимо, що часто-густо суб’єкти господарювання намагаються впливати на регуляцію  не до, а уже після прийняття регуляторного акта. Здебільшого, шляхом подання позовів до суду про визнання недійсним та скасування того чи іншого акта. Таким чином етап, коли громадськість може долучитися до обговорення і внести свої зміни, не має достатньої уваги. Але регуляторна політика не є лише обов’язком для державної влади, вона передбачає і базується на свідомій та активній участі громадян, суб’єктів господарювання та їхніх об’єднань.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Читайте: Київ міг би стати новою гастрономічною столицею Європи, – Костіков KВ Існує робоча група із перегляду регуляторних актів виконавчого органу Київської міської ради. Як вона працює та які результати її діяльності? Володимир Костіков: Департамент забезпечує ведення реєстру діючих регуляторних актів КМДА, який щороку оновлюється. Станом на 01 січня 2023 року в Реєстрі налічується 166 регуляторних актів КМДА. Департаментом у кінці 2021 року було утворено робочу групу із перегляду регуляторних актів КМДА. Однак, враховуючи широкомасштабний військовий напад рф на Україну, робота по цьому напрямку у 2022 році була призупинена, і поновлена тільки згодом. Зараз робоча група працює і її основними завданнями є здійснення перегляду і оцінка місцевого регуляторного середовища, пошук недоцільних регуляторних бар’єрів (зокрема, актів, що втратили актуальність чи є неефективними), створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності, залучення інвестицій та соціально-економічного розвитку міста. Також группа має своєю метою затвердження та надання розробникам регуляторних актів рекомендацій та пропозицій за результатами їх перегляду, формування та підтримка в актуальному стані оптимізованого переліку регуляторних актів КМДА за результатами перегляду. Доречі, останнє засідання проведено 27 червня цього року, за результатами його по 19 регуляторним актах було одноголосно прийнято рішення вважати їх такими, що не відповідають принципам державної регуляторної політики, а саме: доцільності та адекватності. У зв’язку з цим, наразі реєстр діючих регуляторних актів КМДА налічує вже 147 регуляторних актів.  Читайте: Крок назустріч: влада Києва дозволить підприємцям викупити комунальну землю в кредит без сплати відсотків KВ: Який механізм дозволяє громадськості не допустити прийняття економічно недоцільних, неефективних регуляторних актів? Як це працює та які результати вже є? Володимир Костіков: Механізм дуже простий! Департамент публікує на Єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва в рубриці “Регуляторна діяльність” всі проєкти регуляторних актів з аналізом регуляторного впливу та повідомленням про оприлюднення для одержання зауважень та пропозицій відповідно до вимог чинного законодавства. А бізнес надає пропозиції та/або зауваження до проєктів регуляторних актів і тим самим не допускає прийняття економічно недоцільних, неефективних регуляторних актів. Щодо результатів, то я повторюсь, у питанні дерегуляції важлива активна участь столичної громади, хотілося б більше активності від підприємців у наданні реальних та цікавих пропозицій. KВ: Повернімося до питання регуляторної політики Києва, як вона може сприяти, наприклад, припливу іноземних інвестицій? Володимир Костіков: Належне та послідовне проведення регуляторної політики та регуляторного менеджменту якраз і створює у країні найбільш сприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу, а це сприяє припливу іноземних інвестицій, упровадженню інновацій, надає можливості забезпечити сталий, збалансований розвиток економіки та високий рівень життя. Досвід провідних країн світу з розвиненою ринковою економікою, таких як США, Канада, Велика Британія, Німеччина, показує це на практиці.  Впевнений, успішне проведення реформ в сфері підприємницької діяльності можливе лише за умови належного виконання процедур та дотримання принципів державної регуляторної політики. KВ: Як саме зараз зменшується та за рахунок чого кількість перевірок за суб’єктами господарювання та до чого тут Регуляторна політика в м. Києві? Володимир Костіков: Цікаве питання. Відповім так:  цей напрям не має відношення до регуляторної політики, але є також дуже важливим для суб’єктів господарювання міста. Оскільки на належному рівні вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” надає можливість знижувати навантаження на суб’єктів господарювання завдяки зменшенню кількості перевірок та строків їх проведення, що в свою чергу забезпечить створення сприятливого бізнес-клімату в Києві. Розуміючи це, Департамент ініціював, а Київрада підтримала та нещодавно закріпила за Департаментом нові повноваження щодо забезпечення реалізації на території міста Києва єдиної державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, оскільки в структурі Київської міської державної адміністрації був відсутній структурний підрозділ, який би здійснював заходи щодо формування цілісної міської системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.  Сподіваємось, що з набуттям цих повноважень Департамент зможе забезпечити можливість контролюючим органам, які працюють на міському рівні, працювати ефективно та результативно в рамках існуючої правової бази. KВ: Чи є конкретні приклади зменшення втручання держави в діяльності у столичній практиці? Володимир Костіков: Як приклад назву те, що було прийнято минулого року, оскільки говорити за цей рік ще передчасно. Минулого року були прийняті регулювання які стосуються сфери страхування – були переглянуті тарифи на платні послуги, які надають лікувально-профілактичні комунальні заклади охорони здоров’я, сфери транспортних послуг – удосконалено Порядок функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності. Фото: Євген Лоюк КиївВлада

Державна установа (ДУ) "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної Академії медичних наук України” планує до кінця року придбати реабілітаційне обладнання, на яке планується витратити 11,7 млн гривень.  Про це KВ стало відомо з оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу” 11 серпня ДУ "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної Академії медичних наук України” оголосило тендер на закупівлю реабілітаційного обладнання, на яке хочуть витратити 11 млн 713 тис. 428 гривень.  Розмір мінімального кроку пониження ціни на торгах – 0,5% від розміру очікуваної вартості. Тендерні пропозиції прийматимуть до 19 серпня, а сам аукціон має відбутися 21 серпня.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно тендерної документації, планується придбати два механічних тренажери для верхніх кінцівок та два тренажери для нижніх кінцівок, фізіотерапевтичний стіл, апарат ударно-хвильової терапії, лазер терапевтичний, апарат для тривалої мобілізації колінного та тазостегнового суглобів, апарат для активної та пасивної механотерапії верхніх та нижніх кінцівок, систему для відновлення навиків ходьби, бігову доріжку та пристрій для ультрафіолетового випромінювання.  Обладнання хочуть придбати до кінця року.  Нагадаємо, Управління туризму та промоцій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) збирається виділити 1 млн гривень, щоб організувати 10 екскурсій для киян – Захисників та Захисниць України, членів їх сімей та киян – членів сімей загиблих військовослужбовців. Читайте: Київ планує витратити 1 млн гривень на екскурсії для членів родин полеглих воїнів Фото: відкриті джерела КиївВлада