В грудні вже минулого 2023 року загальна сума замовлень Димерської селищної ради та підпорядкованих їй підприємств і закладів сягла 9,7 млн гривень. Спрямували ці кошти, зокрема, на завершення капремонту котельні по вул. Соборній, будівництво світлофору в Демидові та електропостачання для лікарні, а також попіклувалися про очистку снігу вже наступної зими. Водночас минулого місяця селищна влада Димера закупила велику партію меблів, серед яких чотири дивани на більше сотні тисяч гривень, двадцять конференц-крісел майже по 2 тисячі та шість десятків кухонних стільців майже по тисячі гривень та одиницю. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у грудні 2023 року Димерська селищна рада і підпорядковані їй заклади та підприємства уклали за результатами публічних закупівель 141 договір загальною ціною 9,7 млн гривень. Найбільші видатки Найкоштовнішим договором грудня в Димері стало продовження капремонту газової котельні по вул. Соборна, 55 в селищі на замовлення Димерського комбінату комунальних підприємств за 1,05 млн гривень. В процесі виконання робіт їх вартість знизили до 1 млн гривень, які, згідно зі звітом про виконання договору, вже оплачені підряднику. Зазначимо, що вказаний капремонт розпочався в середині жовтня минулого року, а частина виконаних робіт вже обійшлася замовнику в 2,42 млн гривень.Підписуйтесь на “КиївВладу”  На другому місці замовлення Димерською селищною радою будівництва світлофору в селі Демидів на км 35+535 автодороги Р-02 Київ-Іванків-Овруч. Поява нового світлофорного обʼєкту обійдеться громаді в 970,44 тис. гривень. Терміном завершення робіт вказано кінець 2023 року, але станом на 25 січня про виконання вказаного договору в системі Prozorro ще не відзвітували. Третє місце у замовлення селищної ради послуг з прибирання снігу в Димері та 33 селах однойменної громади протягом шести місяців – грудня 2023 року, а також січня, лютого, березня, листопада та грудня 2024 року. Оцінили ці послуги майже у 800 тис. гривень.  Четверте місце посіла закупівля КНП “Димерська центральна селищна лікарня” електрики для своїх потреб на 682,16 тис. гривень. За ці кошти медзакладу повинні поставляти електрику протягом поточного року (107 692 кіловат-година). Читайте: Кадровий протест: у Димері зі скандалом пройшов конкурс на керівну посаду лікарні Заключними в ТОП-5 найкоштовніших замовлень Димера, а саме його селищної ради, стали чотори договори (1, 2, 3, 4) загальною ціною майже 420 тис. гривень на постачання меблів, а саме: 2 дивани кутові “Лопез” по 29,98 тис. гривень; 2 дивани кутові "Барселона" за 28,5 тис. гривень; комплект “Стінка” (шафа, гардероб) за 28 тис. гривень; 5 кутових столів по 5 тис. гривень; 15 пеналів Sokme Nitro Soft по 4,26 тис. гривень. 12 шаф від 3 до 5 тис. гривень за одну; 2 столики для годування по 3,1 тис. гривень; 10 столів по 3 тис. гривень; вішалка для одягу за 3 тис. гривень; 20 конференційних крісель GT Racer D-4029 по 1,95 тис. гривень; 30 стільців для їдальні “Ніка” по 995 гривень; 30 стільців Стілець "Сицілія" чорний “Скаден” по 995 гривень. На фото: крісло GT Racer B-4029 Black та стілець "Сицілія" чорний “Скаден” Також серед витрат Димера у грудні: розкидач піску РП-3 на замовлення КП “Димерський комбінат комунальних послуг” за 347 тис. гривень; засоби навчання для шкільних кабінетів (лабораторні набори для кабінетів біології, мікропрепарати, гербарії, біологічний мікроскоп, карти, глобуси, компаси тощо) за 210 тис. гривень; пральна та сушильна машини Speed Gueen (США) на замовлення селищного відділу освіти за 204 тис. гривень; 10 ноутбуків на 211 тис. гривень (8 ноутбуків на замовлення Димерської селищної ради, 2 – на замовлення Димерського комбінату комунальних підприємств); чищення каналізаційних колекторів за 159 тис. гривень; послуги з відлову безпритульних тварин для їх стерилізації, вакцинації від сказу та кліпсування за 99 тис. гривень; мікроскоп для Димерської центральної селищної лікарні за 64,2 тис. гривень. Бюджетні замовлення селища Димер реалізовувалися через девʼять розпорядників коштів. З них найбільшу кількість договорів на найбільшу суму уклала безпосередньо Димерська селищна рада -  55 договорів загальною ціною 3,77 млн гривень. Читайте: У Димері при обладнанні дитячого майданчика привласнили понад 980 тисяч гривень В кого замовляли  Протягом жовтня в Димері через Prozorro підряди діставалися 77 учасникам. Найбільшим підрядником місяця стало ТОВ “Комінвєст” (*), якому віддали найкоштовніше замовлення грудня на продовження капремонту газової котельні по вул. Соборна, 55 (ціна договору – 1 млн гривень), а також на постачання циркуляційних насосів (ціна договору – 282,23 млн гривень) на замовлення Димерського комбінату комунальних підприємств. Перші 20 компаній та підприємців, які отримали в грудні у Димері замовлень на найбільші суми Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Комінвєст” зареєстровано в 2003 році в Києві. Засновник та керівник – Микола Кулєшов, який також є власником фірм із співзвучними назвами ТОВ “Комінвєс” і ТОВ “Комінвест ЛТД”, а також ТОВ “Київська спілка спеціалістів “Нерухомість столиці”. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Комінвєст” уклало 89 договорів на 61,53 млн гривень. Зокрема, саме ця фірма на замовлення Димерського комбінату комунальних підприємств з жовтня виконувала капремонт газової котельні по вул. Соборна, 55 в селищі за 2,42 млн гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, що KВ також аналізували видатки селища Димер за жовтень 2022 року та червень 2023 року. Так, в жовтні 2022-го місцева влада зробила замовлень на 3,67 млн гривень. Половина цих грошей була спрямована на прибирання та підмітання вулиць, парків та кладовищ Димера і сіл громади. Ще майже півмільйона гривень направили на ремонт освітлення чотирнадцяти вулиць центра громади та декількох сіл. А в червні минулого року загальна сума укладених димерською селищною владою договорів через Prozorro сягнула 17,7 млн гривень. На понад 80% цих коштів замовили ремонти дорожнього покриття у двох цікавих компаній. Перша – ПП “Автомагістраль” колишнього начальника Служби автомобільних доріг у Київській області Миколи Скоростецького. Та друга – ТОВ "БМБУД", що пов'язане з екс-керуючим справами виконкому Тернопільської обласної ради Іваном Бабійчуком, який встиг побувати партійним соратником Віктора Медведчука, Віктора Януковича та навіть Петра Порошенка. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Димер Димерську селищну громаду очолює Володимир Підкурганний (на колажі). Читайте також: Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у березні витрачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське  Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Тараща Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Узин Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Яготин Справи прокурорські: за час воєнного стану Офіс генпрокурора витратив на своє утримання понад 200 млн гривень Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Кагарлик Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачав Славутич Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Кожанка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у вересні 2023-го витрачав Київ Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачало Рокитне Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачав Київ Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у грудні 2023-го витрачало Немішаєве Справи насущні: скільки та на що у грудні 2023-го витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у грудні 2023-го витрачав Київ * ТОВ “Комінвєст” (код ЄДРПОУ: 18019170) Фото: колаж KВКиївВлада

Народна депутатка від Київщини (96 округ) Ольга Василевська-Смаглюк (на фото) придумала як боротися із недобросовісними забудовниками Бучі та Ірпеня. На базі Комітету з питань фінансів та податків ВР відбулась зустріч з представниками фінансових асоціацій, які підготували розв'язання проблеми, опираючись на міжнародний досвід. Про це KВ стало відомо з повідомлення народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк (96 округ Київщини). Підписуйтесь на “КиївВладу”   Нардепка зазначила, що Ірпінь і Бучу, попри багато відмінностей, обʼєднує величезна кількість недобросовісних забудовників. Вони укладають “інвестиційні договори” з покупцями квартир, беруть у них гроші готівкою і часто-густо зводять лише коробку будинку, а потім зникають. "Протягом багатьох років ця проблема ніяк не вирішувалась. Серед постраждалих, зокрема, з 2014 року величезна кількість внутрішньопереміщених осіб, які не мають ніякого альтернативного власного житла і вклали останнє в “довгобуд”", – повідомила Василевська-Смаглюк. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нардепка проінформувала, що на базі Комітету з питань фінансів та податків відбулась зустріч з представниками фінансових асоціацій, які підготували рішення цієї проблеми, опираючись на міжнародний досвід: У Франції основним видом договорів про залучення коштів на будівництво житла є угода про купівлю-продаж нерухомості у майбутньому стані готовності. За умовами договору забудовник зобовʼязаний надати фінансові гарантії завершення будівництва, які надаються банком або страховою компанією у формі гарантії компенсації або гарантії завершення будівництва. Крім того, стандартною практикою є страхування прихованих дефектів обʼєкта терміном до 10 років. В Італії інвестор укладає договір із забудовником, який повинен отримати поручительські гарантії від банку, страхової компанії або фінансового посередника на забезпечення виконання ним своїх зобовʼязань. Гаранти повинні бути членами Фонду солідарності покупців обʼєктів незавершеного будівництва (при Міністерстві економіки і фінансів), який формується за рахунок обовʼязкових внесків компаній, які надають забудовникам поручительські гарантії і метою створення якого є виплата компенсації інвесторам незавершеного будівництва. У Німеччині інвестор укладає договір не із забудовником, а з фінансовою установою, яка контролює хід будівництва та перераховує гроші відповідно до графіка виконаних робіт. У Польщі діє схожий до німецького механізм придбання житла, де під кожен конкретний обʼєкт будівництва в банку відкривається окремий рахунок, на якому акумулюються кошти покупців, отже, забезпечується контроль за цільовим використанням коштів. Перед перерахуванням грошей з рахунку банк перевіряє рівень готовності кожного з етапів будівництва. "Остаточний розрахунок із забудовником здійснюється після отримання копії нотаріально засвідченого документа про передання права власності на житло покупцю", – повідомила Василевська-Смаглюк. В Україні за таким принципом, зазначила нардепка, працюють саме управителі ФФБ. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Слід звернути увагу, що різні країни використовують різні механізми фінансування будівництва, але кожна країна застосовує тільки один механізм, що дозволяє уніфікувати підходи до регулювання та мати дієвий контроль, а відповідно – захищати права інвесторів в житлове будівництво", – повідомила Василевська-Смаглюк. На думку нардепки, на відміну від країн ЄС, в Україні використовується велика кількість механізмів фінансування будівництва. При тому, далеко не всі механізми врегульовані законодавством і не всі механізми держава контролює. "Найближчим часом ми спільно з профільними асоціаціями фінансових управителів проведемо у Бучі захід, де розкажемо, які є і будуть механізми для вирішення складного і морально, і фінансово питання довгобудів", – повідомила Василевська-Смаглюк. Нардепка звернулась до всіх зацікавлених з проханням надіслати запит на участь 1-3 осіб з ініціативної групи кожного будинку на пошту: [email protected] Читайте: Прилеглі до Чорнобильської зони громади напряму отримуватимуть кошти від “Енергоатома”, – Василевська-Смаглюк Фото: Василевська-Смаглюк КиївВлада

Архітектурно-інженерний колегіум освітньої мережі А+ оголосив про набір учнів у 1-8 класи на 2024-2025 навчальний рік. Заклад позиціонують як єдиний в Україні, що пріоритетно поєднує в освіті фізико-математичний напрям.  Про це KВ стало відомо з публікації KAN Development. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Архітектурно-інженерний колегіум А+ – заклад освіти нового типу. Навчально-виховний комплекс, що спеціалізується на напрямах фізико-математичної, інженерної та ІТ-освіти. Навчання з нами – це інвестиція в успішне майбутнє вашої дитини!”, – йдеться в публікації. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Заявку на навчання можна подати вже зараз. Заклад знаходиться по вул. Салютна, 2б, у ЖК Файна Таун. Контактний телефон для вступників – 067-200-61-01.  Як раніше писала KВ, у столиці одним із лідерів освітнього ринку України є мережа "Академія сучасної освіти А+", яка діє із 2012 року. До цієї мережі входять дитячі садочки та клуби, початкові школи та гімназія, академія спорту, музична школа, а також велика кількість напрямів позашкільної освіти. А незабаром цей список поповниться ще одним закладом, який стане найбільшим та найсучаснішим у столиці – Архітектурно-інженерним колегіумом. Читайте: У Києві на фініші будівництво найсучаснішого Архітектурно-інженерного колегіуму від KAN Фото: 24tv.ua КиївВлада

2023 став роком певного відновлення й адаптації до нових умов столичного ринку нерухомості. Чимало київських будкомпаній поновили роботи на об’єктах та очікують, що іпотечні програми стануть драйвером продажів. БК “Інтергал-буд” – серед тих, хто відновив роботи майже на всіх своїх майданчиках і запустив партнерську іпотечну програму. Які прогнози для ринку на 2024 рік та чи очікувати киянам на дефіцит збудованого житла, KВ розповіла комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська. KВ: Ви запустили партнерську іпотечну програму: як вона діє зараз і чи є плани розширення програми у новому році? Анна Лаєвська: Ми дійсно запустили в цьому році партнерську програму з “Ощадбанком”, як доповнення або альтернативу до державної програми “єОселя” для тих людей, які не можуть скористатися останньою програмою, але все ще хочуть вигідно купити житло. Ця програма є доцільною на сьогоднішній момент, оскільки попит на гривневі довгострокові кредити є дуже дуже високим. Якщо порівняти це з розтермінуванням від забудовника, то ми знаємо, що розтермінування завжди має валютну індексацію, воно прив'язано до зміни курсу. А кредити від банку — це на 100% гарантована гривня. В умовах війни і нинішньої економічної ситуації це величезна перевага. Крім того, коли людина бере помешкання в кредит на 10 чи 20 років, то розмір щомісячного платежу стає дуже помірним і доступним, це вже не 40-50 тисяч гривень, а 10-20 тисяч на місяць, що по суті еквівалентно вартості оренди. Наступного року ми плануємо розширити перелік банків-партнерів та представити ще декілька подібних програм.Підписуйтесь на “КиївВладу”  KВ: З якими саме банками ви хочете розширити партнерство і загалом скільки це займає часу? Анна Лаєвська: Ми зараз ведемо перемовини з “Глобус Банком” і “Скай банком”. З “Глобус банком” ми працювали ще до війни, у нас були досить хороші результати, було багато угод і ми фіксували значний попит. Також, продовжуємо процес акредитації первинки. На сьогоднішній момент ми вже маємо позитивно-налаштований діалог з усіма основними учасниками банківського ринку, які готові з нами працювати. Ми бачимо, що процес рухається, і навіть ті державні банки, які раніше вбачали ризик в кредитуванні первинки, почали активно брати участь в акредитації та роботі в “єОселі”. Ми плануємо збільшувати коло банків, з якими ми співпрацюємо щодо такої партнерської іпотеки. Також у нас планується перегляд програм лояльності щодо розтермінування від забудовника. Якщо будемо бачити, що недостатньо взаємодії з банками, то можливо ще будемо давати розтермінування на більші періоди. Саме від компанії, з меншим внеском при підписанні угоди. Але все ж таки ставку робимо на іпотечні ініціативи і програми. А стосовно інших умов роботи компанії, у нас завжди діють програми лояльності та дисконти. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Як загалом ви оцінюєте ситуацію на ринку нерухомості зараз і як на неї вплинув минулий рік? Анна Лаєвська: Продажів практично не було до осені 2022 року. Ринок стояв. Продажі суттєво впали через те, що населення було перелякане, було незрозуміло, що взагалі буде далі. І точно не було в пріоритеті людей витрачати кошти на нерухомість. Пожвавлення почалося вже десь з серпня-вересня. Це було орієнтовно 5-10% від довоєнних обсягів продажів та попиту. Зимою обстріли знову погіршили ситуацію. А вже з весни, десь з березня-квітня 2023 року, у нас іде постійний помітний приріст. Збільшилась кількість дзвінків, візитів у відділи продажів. Але є особливості. По-перше, зараз активно будують тільки ті компанії, які працюють за рахунок власного фінансового ресурсу. Тобто, за рахунок прибутків минулих періодів і фінансових резервів. Бо розраховувати на обсяги продажів не варто. Ми розробили графік завершення будівництва і йдемо за цим графіком. Адже в нас є зобов'язання перед покупцями і нам необхідно передати людям ключі від їхніх помешкань. До війни десь 40% угод — це були так звані “спекулятивні угоди”. Тобто, купівлі під оренду, або з метою майбутнього перепродажу. Зараз ситуація інша: майже 90% угод — це купівля житла для себе. Спекулятивний попит скоротився. Якщо говорити про готовність об'єктів, то раніше понад 50% продажів — це були об'єкти на початковій стадії будівництва. А сьогодні це всього лише 11% продажів. Переважна більшість покупців хочуть готове житло, в яке залишилось тільки перевезти речі, дуже тяжко сьогодні продавати об'єкти з терміном здачі 1,5-2 роки. Тим не менш, і там продажі також є. Сьогодні будівельний ринок живе в умовах низької прибутковості та необхідності інвестувати великий обсяг власного капіталу. Також зараз посилився попит на комерційну нерухомість. Купують маленькі приміщення під кав'ярні, магазинчики, ресторанчики в житлових комплексах. Це більше про відновлення віри в майбутнє. Минулий рік таких угод майже не було. А на наступний рік, я думаю, що тренд стосовно попиту на готове житло продовжиться, як і тенденція до зменшення спекулянтів на ринку. Наступного року, точно знаю, що у нас і в колег по ринку вже заплановане будівництво нових комплексів, ціни будуть зростати. Ми розуміємо, що після перемоги, на яку ми дуже скоро очікуємо, попит на житло буде шаленим. На жаль, величезна кількість людей залишилася без житла, значна кількість об'єктів зруйновані. Відповідно, для того, щоб мати готове житло, яке підійде під державні програми й іпотеку, його треба будувати вже сьогодні. Є момент, що на ринку зараз стало важче працювати через стрімке зростання вартості матеріалів і нестачу робочої сили. Не хочуть в нас урядовці визнавати будівельну галузь критичною інфраструктурою. Тому, відповідно, в нас автобусами робітників відправляють на фронт. І це дуже суттєва проблема. Дефіцит робочих рук складає десь 30%. І якщо ще є деякі професії, де ми вже жінок почали навчати і набирати, то є певні спеціальності, де чоловіків замінити важче. Ми запрошуємо людей з інших регіонів, привозимо, але проблема така сама. Працюють, потім їдуть. Зараз багато компаній розглядають варіанти везти робочу силу з-за кордону, або автоматизувати деякі процеси. Це довгострокова тенденція. KВ: Чи можна прогнозувати збільшення цін на житло? Анна Лаєвська: Ціни на житло будуть зростати, бо вартість будівельних матеріалів виросла на 40%. І ми бачимо, що є перспектива для подальшого зростання ціни. Якщо подивитись на останній рік, з осені 2022 до осені 2023 року, то ціни виросли приблизно на на 20-25%. Найбільш відчутно в економ- та комфорт-сегменті. В наступному році, я думаю, що ціна зросте ще щонайменше на 10%. KВ: Ви казали, що плануєте розпочати будівництво абсолютно нових проєктів. Можна детальніше про ці нові столичні ЖК? Анна Лаєвська: Стосовно Києва, це переважно комфорт-клас, який є найбільш популярним зараз. Найперший об'єкт, який ми хочемо запустити, це комплекс по вулиці Причальна в Дарницькому районі. Це дуже амбітний проєкт, комплексна забудова, з власною прибудинковою територією, інфраструктурою та видами на Дніпро. Квартири будуть як і у класичному плануванні, так і з терасами. Розпочинаємо будівництво з лютого-березня місяця. Цей проєкт має має дуже гарну локацію, поруч усе необхідне для комфортного життя. Оскільки це новий мікрорайон, там передбачено і парки, і місця для відпочинку населення, і соціальні об'єкти. Гарантовано будуть школи і садочки. Коли він добудується повністю, то буде одним з найбільш комфортних районів для проживання в Києві. KВ: Яка буде поверховість, як буде виглядати комплекс? Анна Лаєвська: Китайські стіни по 25 поверхів вже не подобаються покупцям, за це люди не готові голосувати грошима. Поверховість в нас буде змінна, від 2-5 поверхів до 21-23. Реалізуємо будинок красивим каскадом з терасами. Таким чином, візуально, це створюватиме враження, що будинок більш “легкий”. В принципі, всі нові об'єкти зараз проєктуємо з такими підходами. На Оболонській набережній плануємо будівництво клубного будинку преміального класу. Це об'єкт з дуже малою кількістю квартир, що будуть мати чудові видові характеристики. Наразі займаємося отриманням дозвільної документації. Такий проєкт буде користуватись попитом навіть у поточних умовах. Ми сповнені оптимізму його збудувати. Локація  дуже приваблива, з видами на Дніпро. Також, плануємо проєкт в Святошинському районі Києва. Це буде комплекс комфорт-класу з секційною забудовою. Буде власна школа, супермаркет, медичні установи, приміщення для кафе, кав'ярень, сфери послуг. Це ті об'єкти, які точно маємо розпочати. В нас в портфелі є ще десь 3-4 проєкти, які готуються до реалізації в кінці року та на початку 2025. Ми вже придбали землю, це ділянки в Святошинському, Шевченківському, Подільському та Голосіївському районі. Нам не цікаво тримати проєкти “на поличці” – ми хочемо їх будувати. Ми не прив'язуємось до конкретного району, але нам важливо, щоб поруч з майбутнім об’єктом були зони відпочинку та розвинена інфраструктура. Віддаємо перевагу великим земельним ділянкам, на яких є можливість облаштувати власну прибудинкову територію і розгорнути комерційну та соціальну складову. KВ: У вашому ЖК “Озерний гай” в Гатному є власна гілка каналізації та водопостачання, яка протягнута з Києва. Як було прийняте таке рішення? Анна Лаєвська: Вона не просто з'єднана з Києвом, це нова гілка протягнута з Києва. Будівництво таких масштабних мереж в умовах Києва – це цілий квест, який став цікавим кейсом для нашої компанії. Виявилось, що, навіть маючи всі дозвільні документи, не з 1 спроби ти можеш побудувати таку мережу. “Озерний гай” – це дуже великий комплекс, що вміщуватиме в себе 10 тисяч мешканців. До слова, до нашої розбудови в Гатному усього жили 3000 людей. Комплекс передбачає житлову та комерційну складову, 2 школи, 2 дитсадка, пожежне депо, супермаркет, паркінг. Тому наявність централізованих інженерних мереж необхідної потужності була критично важливою. Переважна більшість забудовників роблять очисні споруди, але це підходить для маленьких проєктів. Глобально, це може становити екологічну загрозу. Тому питання облаштування централізованої каналізації було неминуче. Спочатку в нас був один погоджений містом маршрут, за яким ми почали будувати. Будівництво проходило по вулиці Теремківській в Києві, але втрутились місцеві мешканці, які були категорично проти проведення робіт. Їм не сподобалось, що розкопують їх вулицю та порушують благоустрій, попри те, що в зобов’язання забудовника входило повне відновлення після завершення будівництва мереж. Перемовини з місцевою владою, з мешканцями, на жаль, не допомогли. І це дуже серйозна проблема нашої держави, що в нас немає ніякого захисту інвестора. В тебе можуть бути всі дозволи, але це все одно не гарантія. Другий маршрут зачіпав інтереси іншого інвестора, третій був зав’язаний на камері водопостачання, яку мав збудувати наш колега по ринку. Але, на жаль, в них не дуже сприятлива фінансова ситуація і незрозуміло, коли б вони облаштували цю камеру. Таким чином, збудували ми цей водогін лише з 4 спороби. Зайняло це майже 6 років, бо ви розумієте, за кожною спробою стоїть перепроєктування мережі, нові дозвільні документи, підписи, погодження. Це було нелегко, але це був корисний досвід, і ми все ще вважаємо, що обрали правильний шлях. Мешканців обурювало, що ми будували каналізацію так довго, але це дійсно залежало не в повній мірі від нас. В майбутньому будемо детальніше аналізувати маршрути та інакше підходити до процедури, щоб пришвидшити процес. KВ: Влітку держава неохоче йшла на поступки забудовникам. Чи змінилася ситуація зараз? Анна Лаєвська: Ситуація покращилась, ми маємо доволі конструктивний діалог. Це стосується, до прикладу, запуску державних іпотечних програм та боротьби з корупцією в сфері будівництва, тобто оцифровування процесу видачі документів. На сьогоднішній момент ми дуже вдячні, що будинки дійсно вводяться в експлуатацію без жодних корупційних складових. Раніше міг прийти інспектор, який майже прямим текстом вимагає хабарі – тут йому перила не ті, і стіни не такі. Але це вже в минулому. Проте, не у всіх моментах все ідеально: позиція податкової і наших державних фінансистів по відношенню до будівельного сектора в основі своїй неправильна. Постійно лунають закиди, що забудовники не сплачують податки і отримують якісь надприбутки, потрібні додаткові обтяження. Будівельний сектор досить активний, живий, і це створює враження, що все тут добре, і можна збільшувати оподаткування. Вже декілька таких спроб було. Будівельна спільнота налаштована конструктивно. Діалог триває. Через профільні організації, передусім КБУ, ми завжди надаємо пропозиції до законопроєктів, подаємо листи з аналізом нормативних актів, часто до наших ініціатив прислухаються. Хочемо, щоб нам дали можливість працювати, адже чим більше ми будуємо проєктів, тим більше піде податків у бюджет. Цей діалог вигідний усім і це треба розуміти, а не воювати один з одним. Багато успіхів є у діючої влади, це необхідно відмітити, зокрема, у дозвільній системі. KВ: Яка проблема, що “тормозить” розвиток ринку залишається ще не вирішеною?  Анна Лаєвська: Було б чудово впорядкувати процеси погоджень Міністерством культури. Вони роками тримають в себе документи і не погоджують, через що з ними також “бореться” влада. Так відбувається, бо немає чіткого впорядкування питання історичних ареалів, поверховості й обмежень. Цей бардак зупиняє будівництво років на 2-3 в кращому випадку. KВ: Як змінилися запити покупця за останній рік?  Анна Лаєвська: Люди більше звертають увагу на розміщення квартири на поверсі й саму поверховість. Відмовляються від панорамних вікон. Якщо раніше в тренді були видові квартири на високих поверхах, то тепер люди не хочуть у випадку блекауту підніматися 25 поверхів вверх з пакетами з супермаркету. Є й фактор району: звичайно, там, де прилітало, беруть не так охоче. Наявність укриття також дуже хвилює мешканців, підземний паркінг, який може виконувати цю функцію. Питають, чи буде вода та тепло у випадку відключення світла. Ми встановили генератори на своїх об’єктах, які хоч і не зможуть забезпечити повну автономність комплексу, але зможуть підтримати її на деякий час. Це вирішує питання ліфтів, зокрема, але є проблема з опаленням. З більш буденних речей, звичайно, мешканців цікавить соціальна інфраструктура, школи, дитсадки поруч з домом. Проговорюють наявність супермаркетів, паркомісць. В цілому, люди довіряють новобудовам у плані безпеки: це монолітно-каркасна конструкція, тому навіть при найгіршому сценарії будинок не “завалиться” як панелька. Сучасний будинок витримає навіть пряме влучення снаряду. Тому покупці досить лояльно ставляться до нових проєктів. KВ: Які бачите досягнення вашої компанії у 2023 році?  Анна Лаєвська: Однозначно, це кількість введеного в експлуатацію житла. Вдалось досягти показника в 120 000 квадратних метрів житлової площі у 2023 році. Ще 180 000 — планується до завершення вже у першому кварталі 2024. В нинішніх обмежених умовах — це дуже хороший результат. Також своїм досягненням вважаємо те, що цього року долучилися до програми доступного житла “єОселя” на первинному ринку, по тих об'єктах, які перебувають на етапі будівництва. Наша місія – щоб кожен українець мав змогу придбати власне нове житло і щоб ми залишалися провідним девелопером масового та якісного житла. Також ми збільшили кількість квартир з ремонтом під ключ в цих проєктах. Є дуже великий попит і це в першу чергу ті люди, які купують квартиру за допомогою державних іпотечних програм. Їм потрібне вже готове до заселення житло, в них немає ні ресурсу, ні коштів самостійно займатися цим оздобленням. KВ: Які ще плани на найближчий час? Анна Лаєвська: Плануємо відновити будівництво флагманського проєкту INTERGAL CITY.  До речі, вже досить скоро: у лютому або березні. Плануємо в Києві 4 нових ЖК і ще 2 у Львові. Також будемо стартувати продажі за новим механізмом фінансування – майбутніми об’єктами нерухомості. Робота з реєстром спеціальних майнових прав виявилась не такою простою, як могло здаватися на перший погляд. Наразі ми внесли один з наших проєктів і це заняло досить довгий проміжок часу. Однак вже бачимо позитивні зрушення щодо роботи системи та кількості зареєстрованих об’єктів. KВ: В чому особливість цієї системи? Анна Лаєвська: Особливість цього механізму в тому, що покупець житла одразу набуває майнових прав на житло, навіть до завершення будівництва. Людина одразу набуває так званих спеціальних майнових прав на цей незавершений об'єкт будівництва. Незавершена квартира може бути об'єктом застави, стає об'єктом гарантування банківських ризиків, іпотеки. При введенні в експлуатацію процедура набуття повноцінного права власності буде відбуватися в автоматичному режимі, тобто, як тільки будинок отримав сертифікат та поштову адресу, людина через цей реєстр одразу стає власником свого помешкання, не потрібно укладати ніяких додаткових договорів. Крім того, цей закон передбачає новий формат шаблону договору з фізичними особами, який враховує інтереси таких осіб. Це по суті гарантії будівельників, гарантія термінів готовності об'єкта, порядок прийому приміщення/квартири від забудовника. Це захист потенційного покупця. Не всі забудовники ставляться відповідально: до договору не завжди прикріплюють детальний опис робіт та планування, що може потім перерости в неприємні випадковості для клієнта. Ми завжди працювали за іншими принципами: до кожного договору має бути точний технічний опис квартири, планування, інші параметри та характеристики. Цей закон не тільки захищає покупця, а й створює рівні умови для всіх сторін угоди та гравців ринку загалом. Зареєструвати майнові права забудовник може тільки якщо має усю дозвільну документацію, що унеможливлює будь-які маніпуляції. Тобто, забудовник не зможе “випадково” збудувати якісь там додаткові квартири чи приміщення. KВ: Скільки часу приблизно знадобиться, щоб перевести весь ринок нерухомості на цю оновлену систему? Анна Лаєвська: Тут важко сказати чітко: об'єкти, які мають нові дозволи на будівництво, видані після того, як закон набув сили, мають продаватися вже за оновленою системою. Об'єктів з новими дозволами не так багато, як і нових об’єктів загалом. Не всі девелопери досі поновили роботу. Є сподівання, що перехід завершиться до другого кварталу наступного року. Але є бажання провідних девелоперів і старі об'єкти перевести на нову систему. Для забудовника це суттєво полегшує акредитацію до участі в державних програмах, і до того ж, є гарним репутаційним кроком. Наша мета наразі — це вихід на ринок нових об'єктів, співпраця з банками-партнерами щодо іпотечних програм, продовження діалогу з нашим урядом, державними структурами стосовно нарощування обсягів доступної іпотеки і збільшення кількості наших акредитованих об'єктів саме на первинці. Але загалом хочеться сказати, що бажання і мета усіх українців зараз, щоб війна скоріше закінчилася нашою перемогою. Тільки вона закінчиться, ми розуміємо, що перспектива для України дуже велика. Приплив інвестицій з-за кордону буде дуже і дуже суттєвим. А поки нам необхідно міцно триматись, консолідувати зусилля для скорішого завершення бойових дій, вірити й обов’язково підтримувати наших захисників. Як раніше писала KВ, наприкінці жовтня один з провідних гравців будівельного ринку, компанія “Інтергал-Буд”, оголосила про старт альтернативної іпотечної програми з державним “Ощадбанком”. Програмою передбачено придбання житла під 7% річних, а щомісячний кредитний платіж дорівнює середній вартості оренди однокімнатної квартири у Києві. Очікується, що ця ініційована бізнесом іпотека стане альтернативою “єОселі” для тих людей, хто не підпадає під критерії держпрограми. Читайте: “Альтернатива дешевої іпотеки “єОселя” від девелопера не має обмежень і працюватиме швидше”, — комерційна директорка “Інтергал-Буд” Лаєвська Фото: KВ КиївВлада

У столиці ринок нерухомості функціонує позитивно, хоча обсяг продажів зменшився в декілька разів, порівняно з попереднім періодом. Великою проблемою наразі є нестача кадрів, оскільки більшість, хто займались цією сферою, нині перебувають у ЗСУ. Незважаючи на виклики в умовах війни, протягом 2023 року компанія KAN продавала приблизно по 25 квартир на місяць у кожному проєкті. Всі розпочаті проєкти, де була хоча б одна продана квартира, продовжують будуватися.  Про це KВ дізналася з інтерв’ю відомого столичного девелопера і засновника компанії KAN Development Ігоря Ніконова для Forbes Ukraine. Підписуйтесь на “КиївВладу” “Ринок нерухомості працює позитивно. Безумовно, продаємо в 4-5 разів менше, ніж до повномасштабної війни, але ми працюємо”, – розповів Ніконов  За його словами, зараз велика проблема саме в кадрах. Адже багато працівників наразі перебувають в ЗСУ, хто переїхав на Захід України і живе там, а деякі хвилюються, що їх заберуть в армію.  “Впродовж 2023 року ми продаємо в кожному проєкті приблизно по 25 квартир на місяць. Всі проєкти, які ми почали і де ми продали хоча б одну квартиру, ми добудовуємо. Але ті, в яких ми не стартували з продажами, не будуємо. Ти маєш коректувати проєктні завдання, квартирографію, який розмір квартир людям буде потрібен, а зараз це складно планувати”, – зауважив він. Нагадаємо, що зміни роботи в умовах війни вимагають від девелоперських компаній не тільки стратегічного мислення, але й оперативної адаптації. У KAN Development поділилися своєю історією “виживання” та перетворення всіх процесів під впливом військових подій. Зокрема, компанія була зосереджена на збережені колективу, адаптації проєктів та реконцепції нових черг будівництва.  Читайте: У Києві на фініші будівництво найсучаснішого Архітектурно-інженерного колегіуму від KAN Фото: forbes.uaКиївВлада

В останній місяць 2023 року загальна сума замовлень немішаївської селищної влади сягнула 58 млн гривень. Більше 90% цих коштів спрямували на будівництво укриттів в двох ліцеях громади – Микулицького та Клавдіївського. Замовили зведення захисних споруд у ТОВ “ЗЖ Київ”, яке є новачком у отриманні бюджетних замовлень, та ТОВ “Міське будівництво”, яке колись належало депутату Донецької міськради від Партії регіонів. Зазначимо, що вказані договори на зведення укриттів є найкоштовнішими замовленнями Немішаєвого за весь минулий рік. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у грудні 2023 року Немішаївська селищна рада та підпорядковані їй комунальні підприємства уклали за результатами публічних закупівель 88 договорів на 58,01 млн гривень. Найбільші замовлення Найкоштовнішими замовленнями грудня стало будівництво укриттів на території двох ліцеїв громади – Микулицького ліцею (вул. Яковенка, 10 в селі Микуличі) та Клавдіївського ліцею імені Олександра Рибалка (вул. Франка, 9, селище Клавдієво-Тарасове). Сумарно на ці роботи спрямовують 52,59 млн гривень. Згідно з відповідними договорами, які уклав Відділ освіти Немішаївської селищної ради, в навчальних закладах побудують укриття, які облаштують водопроводом, каналізацією, вентиляцією, опаленням, протипожежним захистом, інтернетом, а також заплановано благоустрій прилеглої території. Читайте: Микулицький ліцей за 25 млн гривень збираються облаштувати власним укриттям За решту 5,42 млн гривень минулого місяця в Немішаєвому замовили, зокрема: 65 металопластикових вікон за 1,55 млн гривень на замовлення КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги"; капремонт віконних прорізів та монтаж пандусу в Клавдіївському ліцеї імені Олексадра Рибалка майже за 298 тис. гривень; 999 наборів новорічних солодощів за 99,9 тис. гривень; 7 жіночих костюмів для виступів за 56 тис. гривень; стерилізацію безпритульних собак та котів за 50 тис. гривень; тюлі та карнизи за 49,13 млн гривень, а також ноутбук за 21,5 тис. гривень на замовлення виконкому Немішаївської селищної ради. 3 швейні машинки за 18,5 тис. гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Зазначимо, що договори на будівництво захисних споруд цивільного захисту в Клавдіївському та Микулицькому ліцеях стали найкоштовнішими договорами в Немішаївській громаді за весь 2023 рік. Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник в коментарі KВ зазначив, що така на перший погляд значна вартість будівництва укриттів в Микулицькому та Клавдіївському ліцеях зумовлена насамперед високими вимогами до якості цих захисних споруд. “Зараз такий страшний час, війна. Ми розуміємо, що наш фронт – це забезпечення  безпекової частини, насамперед, для діток. Тут якість – на першому місці, тому і ціна відповідна. Адже це укриття не на день, не на два і не на рік. Відділ освіти прописав такі вимоги до будівництва, щоб ці споруди слугували роками. Обрання підрядників – теж надважливий аспект, щоб не зайшла компанія-одноденка, яка понабирає субпідрядників. Є тендерна процедура, яку ми проводимо та обов'язкові умови, яких дотрималися переможці торгів. Кошти на будівництво укриттів нам виділила обласна адміністрація, а проголосувала за відповідне рішення Київоблрада. Для нас важливо забрати ці кошти, освоїти їх, зробивши велику справу. Ми деокупована територія, хоча у нас не такі катастрофічні руйнування, як в Бучі, Ірпені та Гостомелі, але ми теж відновлюємося і працюємо на розвиток”, – розповів голова Немішаївської громади.Найбільші замовники та підрядники Минулого місяця у Немішаєвому через Prozorro замовлення робили 4 розпорядники коштів. На найбільшу суму – 53,88 млн гривень договорів уклав Відділ освіти Немішаївської селищної ради, який, зокрема, виступав замовником будівництва укриттів на території Микулицького та Клавдіївського ліцеїв. Протягом грудня немішаївська селищна влада робила через Prozorro замовлення у 56 компаній і підприємців. Найбільші замовлення дісталися ТОВ “ЗЖ Київ” (*) – на будівництво укриття Клавдіївського ліцею за 28,44 млн гривень, та ТОВ “Міське будівництво” (**) – на будівництво укриття Микулицького ліцею за 24,14 млн гривень. Перші 20 компаній та підприємців, які отримали минулого місяця у Немішаєвому замовлень на найбільші суми Зазначимо, що в тендері на будівництво захисної споруди в ліцеї села Клавдієво-Тарасове більш вигідну за ціною пропозицію конкурента – ТОВ “Смарт Універсал Груп” – відхилили через невідповідність тендерним умовам. Ця компанія готова була виконати ті самі роботи на 1,8 млн гривень дешевше, ніж ТОВ “ЗЖ Київ”. Ця закупівля також супроводжувалися численними зверненнями потенційних учасників з приводу уточнення тендерних умов та проханнями внести зміни до них. Врешті Держаудитслужба оголосила моніторинг вказаного тендеру, за результатами якого попросила у замовника уточнити, якими документами обгрунтовані технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, а також визначено його очікувану вартість. Станом на 2 січня 2024 року відповідь замовника в системі Prozorro ще не опублікована. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “ЗЖ Київ” зареєстровано в 2013 році в Києві, а з травня 2023 року фірма має “прописку” в селі Білогородка Бучанського району Київщини. Засновник – Микола Костюченко, директор – Александр Курочка.  За даними Clarity Project, ТОВ "ЗЖ Київ" почало приймати участь в публічних закупівлях в липні 2023 року, і з того часу встигло підписати 7 договорів на загальну суму понад 185,79 млн гривень. Найбільший замовник компанії – виконком Ірпінської міськради, який замовляв у неї капремонт пошкоджених внаслідок військової агресії росії житлових будинків. ТОВ “Міське будівництво” зареєстровано в 1998 році в Донецьку, з 2014 року змінило реєстрацію на столицю. Засновниками є Олександр Воловенко, Ілля (директор) та Андрій Дʼяченки. Зазначимо, що до 2019 року співвласником фірми був Іван Гветадзе, який в 2010 року був обраний депутатом Донецької міськради від Партії Регіонів. ТОВ “Міське будівництво” в результаті участі в публічних закупівлях отримало 89 замовлень загальною вартістю понад 703 млн гривень. Найбільший замовник – Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, яке укладало з фірмою угоди на проведення капремонту житлових будинків після потрапляння в них боєприпасів. Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло у Немішаївській громаді Раніше KВ повідомляла, що на початку 2023 року голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник (на колажі) прогнозував збільшення рівня надходження податків до бюджету у порівнянні з 2022 роком. Однак він зазначав, що до досягнення довоєнних показників ще далеко. За його даними, станом на початок минулого року громада працювала приблизно на 78%, а щоб була стабільність, необхідно 105%. Він наголошував, що пріоритетним напрямом в 2023 році буде облаштування укриттів в навчальних закладах. Читайте: Немішаївська громада зосередиться на облаштуванні укриттів, – голова Перевозник Читайте також: Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у березні витрачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське  Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Тараща Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Узин Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Яготин Справи прокурорські: за час воєнного стану Офіс генпрокурора витратив на своє утримання понад 200 млн гривень Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Кагарлик Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачав Славутич Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Кожанка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у вересні 2023-го витрачав Київ Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачало Рокитне Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачав Київ Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачала Березань * ТОВ “ЗЖ Київ” (КОД ЄДРПОУ: 38747797) ** ТОВ “Міське будівництво” (КОД ЄДРПОУ: 23979469) Фото: колаж KВ КиївВлада

Утримання автодоріг державного значення Київщини протягом наступних трьох років обійдеться платникам податків у 3,88 млрд гривень. За ці кошти не передбачено ніяких капітальних робіт – лише латання вибоїн та очистка від снігу. Замовником цих робіт виступила Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області – регіональний підрозділ Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури на чолі з Мустафою Найємом. А щоб бюджетною копійкою марно не розкидуватися, левову частку коштів розділили між людьми не чужими. На найбільшу суму (майже 1,5 млрд гривень) утримувати дороги столичного регіону довірили Київському та Вінницькому облавтодору, які підпорядковані вказаному держагентству. Ще на понад 1 млрд гривень договорів підписали – з ПП “Автомагістраль”, що належить екс-керівнику Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (раніше – Служба автодоріг) Миколі Скоростецькому. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, в період з 25 жовтня по 1 грудня 2023 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (*) уклала 10 договорів на експлуатаційне утримання автодоріг загального користування державного значення. Загальна ціна договорів склала 3,88 млрд гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Що передбачають договори Згідно з укладеними договорами, підрядники протягом 36 місяців повинні будуть ліквідовувати вибоїни асфальтобетонного покриття та оновлювати розмітку, очищати дороги від снігу та посипати їх протиожеледними матеріалами. Такі роботи замовлені для 66 автодоріг загальною протяжністю 2,54 тисячі кілометрів. Підрядник Дороги, утримання яких замовили Протяжність доріг Ціна договору ТОВ “ДС Пром Груп” (**) 13 доріг 429,5 км 449,99 млн гривень ТОВ “Спец Комплект Постач” (***) 8 доріг 339,6 км 410,22 млн гривень ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (****) 12 доріг 536,9 км 568,51 млн гривень ТОВ "Автомагістраль-Південь" (*****) М-03 Київ-Харків- Довжанський (на Ростов-на-Дону) км 18+000 – км 34+950, км 41+424 – км 126+528  129 км 392,2 млн гривень ПП “Автомагістраль” (******) 18 доріг 548,7 км 690,32 млн гривень М-06 Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачево і Ужгород) км 14+080 – км 68+340 57,4 345,88 млн гривень ДП “Київський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (*******) 10 доріг 217,6 км 190,19 млн гривень М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (на Гомель) км 18+730 – км 60+722, Східний під'їзд до Броварів км 0+000 – км 4+765 67,1 км 198,99 млн гривень М-05 Київ-Одеса км 11+660 – км 143+009 з під'їздом до Білої Церкви км 0+000 – км 2+342 та під'їздом до Р-19 км 0+000 – км 0+226 155,3 км 475,97 млн гривень М-07 Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін), км 19+100 – км 79+717 61,3 км 161,76 млн гривень Всього 66 доріг 2 542,4 км 3,88 млрд гривень Реакція Більшість вказаних закупівель викликала невдоволення громадян щодо доцільності під час війни витрачати такі колосальні кошти на дорожні роботи. Держаудитслужбу засипали зверненнями з вимогами зупинити ці тендери та перенаправити гроші на армію. Зокрема, Л. М. Наливайська у своєму зверненні наголосила на дефіциті бойового спорядження на фронті, через що гинуть військові. Аліна Палінчук назвала витрату коштів платників податків на дороги розкраданням та попросила перенаправити їх на закупівлю засобів захисту та ліків для потреб ЗСУ. Катерина Бритавська у своєму зверненні зауважила, що дороги в тилу – аж ніяк не головне в нинішній час, наразі необхідно купувати те, що рятує життя захисникам і знищує ворога. Володимир Даниленко відмітив, що замовлення послуг з експлуатаційного утримання доріг аж до кінця 2026 року, навряд чи можна назвати терміновим, а за вказані мільярди гривень можна зберегти тисячі життів воїнів ЗСУ. Станом на 26 грудня 2023 року відповідей Держаудитслужби на ці звернення громадян в системі Prozorro ще немає.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Підрядники Вказані роботи на замовлення Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області виконуватимуть шість компаній. Договорів на найбільшу суму – 1,03 млрд гривень – дісталося ПП “Автомагістраль”. З мінімальним відставанням друге місце за загальною вартістю замовлень у дочірнього підприємства “Київський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, з яким підписали чотири договори загальною ціною 1,02 млрд гривень. На третьому місці з одним замовленням вартістю 568,51 млн гривень ще одне дочірнє підприємство ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" – "Вінницький облавтодор". Решта три договори, по одному на компанію, уклали з ТОВ “ДС Пром Груп”, ТОВ “Спец Комплект Постач” та ТОВ “Автомагістраль-Південь”. Зазначимо, крайній раз договори на експлуатаційне утримання автодоріг загального користування державного значення Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області укладала протягом першого півріччя 2021 року – а послуги по ним повинні були надаватися до кінця 2023 року. Виняток становив лише договір на утримання дороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (на Гомель), який підписали в січні 2022 року. Тобто по вказаним договорам послуги повинні були надаватися протягом 18-24 місяців, а по одному договору – протягом 12 місяців (натомість по новим договорам замовили одразу на 36 місяців). В попередній період підряди на експлуатаційне утримання доріг отримали пʼять компаній, чотирьом з яких дісталися такі замовлення і зараз. Читайте: Жители села Аркадиевка в шоке от ремонта дороги ООО “Спец Комплект Постач” (фото) Про найбільших підрядників Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПП "Автомагістраль" зареєстровано в 2001 році в Києві. Зараз має “прописку” в селі Синяк Бучанського району. Статутний капітал – 14 млн гривень. Основний вид діяльності – будівництво доріг і автострад. Засновник, кінцевий бенефіціар і директор – Микола Скоростецький, який у 2005-2007 роках був начальником Служби автомобільних доріг у Київській області (перейменована у Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області – замовник утримання доріг державного значення). Читайте: Утримання автодоріг Київщини за рік подорожчало майже вдвічі За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ПП "Автомагістраль" уклало 878 договорів на 17,19 млрд гривень. Серед найбільших замовників – служби відновлення та розвитку інфраструктури Житомирської та Київської областей.  Зазначимо, що крім дорожніх робіт, ця компанія активно отримує підряди на відбудову зруйнованої інфраструктури на Київщині. Зокрема, нещодавно від обласного Департаменту регіонального розвитку (ДРР) компанії дісталося 16 підрядів 63,37 млн гривень на нове будівництво приватних осель замість зруйнованих внаслідок бойових дій. Читайте: Неспішне відновлення: за три роки на Київщині планують відбудувати 3% зруйнованих рашистами приватних будинків ПП “Автомагістраль” разом з ДРР Київщини та іншими його підрядниками об'єднують не тільки відбудовчі процеси в регіоні, а ще і спільне кримінальне провадження (№ 42023100000000131 від 03.03.2023 року) ГУ Нацполіції у Києві за підозрою в привласненні бюджетних коштів на цих роботах. За матеріалами справи, “Автомагістраль” в числі інших підрядників департаменту завищували ціни на будматеріали та роботи з ліквідації наслідків бойових дій, які в деяких випадках не проводились взагалі. ДП “Київський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” керує Станіслав Гуцол, ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" – Віктор Левицький.  Засновником обох підприємств є АТ “ДАК “Автомобільні дороги України” на чолі з Ольгою Корх. Це товариство підпорядковано Держагенству відновлення та розвитку інфраструктури України. Нагадаємо, що це агенство було створено в січні 2023 року на базі Державного агентства автомобільних доріг (Укравтодор) та Держагентства інфраструктурних проектів, а очолив його Мустафа Найєм (на колажі ліворуч). Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (раніше – Служба автомобільних доріг у Київській області) з квітня 2020 року очолює Руслан Ничік (на колажі праворуч). Служба є регіональним підрозділом Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України.  Спрямовує і координує діяльність агентства Кабмін через міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, яким з квітня 2021 року є Олександр Кубраков. Зазначимо, що в Київській області на сьогодні значна увага приділяється ремонтам доріг, в тому числі капітальних, потреба в яких викликає питання. Так, наприкінці серпня 2023 року ДРР Київщини замовив проведення капремонту дороги по вул. Гостомельське шосе в Ірпені за 117,03 млн гривень, які, на переконання місцевих, доцільніше було б витратити на відбудову зруйнованого житла ірпінців. А вже у жовтні цей же ДРР уклав договір на капремонт дороги між селами Велика та Мала Олександрівка на Бориспільщині за 93 млн гривень. При цьому жителі району переконані, що, на відміну від дійсно поганих доріг, цей шлях налічує зо два десятки вибоїн та кілька латок, тож обійтися можно було і ямковим ремонтом. Читайте: В Ірпені за 117 млн гривень почали ремонт Гостомельского шосе, але місцеві не раді та На Бориспільщині хочуть витратити 93 млн гривень на капремонт дороги, на якій місцеві нарахували двадцять вибоїн * Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (код ЄДРПОУ: 26345736)  ** ТОВ “ДС Пром Груп” (код ЄДРПОУ: 39810010)  *** ТОВ “Спец Комплект Постач” (код ЄДРПОУ: 38680240) **** ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 32054743) ***** ТОВ "Автомагістраль-Південь" (код ЄДРПОУ: 34252469) ****** ПП “Автомагістраль”  (код ЄДРПОУ: 31481658) ******* ДП “Київський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (код ЄДРПОУ: 03445665) Фото: колаж KВ КиївВлада

Столична міськрада з двох спроб так і не змогла затвердити програму розвитку транспортної інфраструктури Києва на 2024-2025 роки. В КМДА хотіли продовжити в звичному режимі ремонтувати та реконструювати дороги, транспортні розв'язки, будувати Подільсько-Воскресенського міст, метро на Виноградар, закуповуаати рухомий склад для метрополітену, трамвайні вагони тощо. Втім, “каменем спотикання” стало заплановане будівництво дороги від просп. Петра Григоренка до межі столиці. На переконання окремих депутатів та громадських активістів, це нанесе шкоду екології та знищить саму ідею екопарку Осокорки, на створенні якого вже не перший рік наполягають кияни. Крім того, КМДА та мера міста Віталія Кличка розкритикували за нехтування розвитком велосипедної інфраструктури та наземного громадського транспорту.  Як стало відомо KВ, столична міськрада наприкінці 2023 року, як не намагалася, не змогла ухвалити Міську цільову програму розвитку транспортної інфраструктури Києва на 2024-2025 роки”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, 7 грудня 2023 року, під час пленарного засідання Київради, відповідний проєкт рішення №08/231-1465/ПР від 23 листопада 2023 року при голосуванні “в цілому” набрав усього 55 голосів депутатського корпусу (необхідний мінімум для затвердження – 61 голос). Надалі, 12 грудня 2023 року в міськраді було зареєстровано новий проєкт рішення №08/231-1589/ПР щодо цієї програми з аналогічним змістом. Вже 14 грудня він був винесений до сесійної зали, втім, після бурхливої дискусії був знятий Київрадою з розгляду – за це проголосував 61 депутат. Суб'єктом подання обох проєктів рішень виступив Департамент транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА).  Згідно з проєктом програми, міська влада планує направити на реалізацію її заходів протягом двох років 34,7 млрд гривень – 14,9 млрд у 2024-ому та 19,8 млрд у 2025-ому. Більшу частину цих фінансових ресурсів – 19,8 млрд гривень – керівництво столиці має намір виділити з бюджету Києва, 14,1 млрд планується залучити з різних “інших джерел”, ще 800 млн – із державного бюджету. Найбільше коштів – 4,1 млрд гривень – столична влада планує виділити на придбання рухомого складу метрополітену. Також керівництво міста має наміри направити 3,8 млрд гривень на утримання вулично-дорожньої мережі, 3 млрд – на модернізацію рухомого складу метро, 2,2 млрд на капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі, 1,8 млрд – на будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу, 1,49 млрд – на будівництво метро на Виноградар, 1,39 млрд – на реконструкцію транспортної розв'язки на перетині вулиць Богатирської та Полярної, 1,29 млрд гривень – на поточний ремонт доріг, 1,2 млрд – на забезпечення функціонування мереж зовнішнього освітлення, 1,1 млрд – на їхній капітальний ремонт, 760,8 млн – на реконструкцію “Дегтярівського шляхопроводу” тощо. Читайте: Достроково втомився: чому обвалився Дегтярівський шляхопровід та що з ним буде далі Крім вищезгаданих закупівель для метро, столична влада “розписала” значні обсяги фінансування на придбання й іншої техніки. Зокрема, 3 млрд гривень планується направити на закупівлю трамвайних вагонів, 2,7 млрд – на придбання тролейбусів, 989,8 млн – на придбання автобусів, 486,7 млн – на закупівлі кабін фунікулеру, 480 млн – на придбання техніки для утримання вулично-дорожньої мережі тощо. Також 299,3 млн гривень хочуть витратити на утримання світлофорів та дорожніх знаків, 278,6 млн – на реконструкцію станції метро “Житомирська”, 250 млн – на капітальний ремонт об'єктів метрополітену, 250 млн – на будівництво під'їзної дороги до аеропорту “Київ” (Жуляни), 185 млн – на реконструкцію шляхопроводу біля станції метро “Дарниця”, 140 млн – на реконструкцію вул. Стеценка, 121 млн – на будівництво Великої окружної дороги, 40 млн – на реконструкцію Шулявського шляхопроводу та ін. Вистачає в проєкті програми і досить цікавих та навіть “екзотичних” заходів. Наприклад, по 25 млн гривень планується витратити на будівництво трамвайних ліній Київ-Бровари та Гостомель-Ірпінь-Буча, які покликані вирішити проблеми “зв'язку” між столицею та найближчим передмістям. При цьому, в документі уточнюється, що такі проєкти не будуть реалізовані повністю в найближчі два роки – їхня готовність у 2025-ому має становити лише 2,5%. Крім того, столична влада планує направити 20 млн на добудову станції метро “Львівська брама”, зведення якої почалося в 1991 році та було “заморожено” в 1996-ому. Нагадаємо, громада Києва вже не перший рік вимагає від влади нарешті завершити цей проєкт через перевантаженість району Львівської площі різними видами наземного транспорту. Читайте: Без планов, земли и денег: у Кличко снова пообещали достроить станцию метро “Львовская брама”  Як зазначено у паспорті проєкту програми, мета її затвердження – “впровадження сучасної транспортної політики на засадах сталої міської мобільності для безпечного, якісного та комфортного пересування мешканців і гостей Києва, пріоритетами якої є сталий розвиток громадського транспорту та простору для пересування пішоходів і немоторизованих транспортних засобів, підвищення ефективності управління транспортною системою міста з урахуванням потреб територіальної громади та сучасних європейських практик”. Відповідальним виконавцем цієї програми, як і раніше, має стати Департамент транспортної інфраструктури КМДА, співвиконавцями – КП “Київпастранс”, КП “Київський метрополітен”, КК “Київавтодор”, КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд”, КП “Київміськсвітло”, КП “Центр організації дорожнього руху”, КП ”Київавтошляхміст”, районні шляхово-експлуатаційні управління тощо. Чому програма не була прийнята Головним “каменем спотикання”, який завадив столичній владі затвердити вказаний документ, стало будівництво вулиці від просп. Петра Григоренка до межі Києва в Дніпровському районі, на що в КМДА вирішили витратити 50 млн гривень з бюджету міста.  Так, під час пленарного засідання Київради від 7 грудня депутати та представники громадськості висловлювали обурення з цього приводу, вказуючи на те, що дані роботи загрожують знищенням ”проєктного” екопарку Осокорки, створення якого вже не перший рік вимагає столична громада. При цьому, низка народних обранців намагалися виключити цей захід з проєкту програми, вносячи відповідні правки, але жодна з цих ініціатив не набрала необхідну для затвердження кількість голосів. Надалі, 14 грудня, це питання знову обговорювалося, але вже в контексті того, що КМДА, незважаючи на претензії депутатського корпусу, залишила вказані роботи в “новому” проєкті рішення. Зокрема, під час обговорення проєкту програми в сесійній залі активістка ГО “Екопарк Осокорки” Наталія Чернишова вказала на те, що будівництво цієї дороги вигідно лише забудовникам одного із житлових комплексів (ЖК). Вочевидь, вона мала на увазі ЖК “H20”, раніше відомий як “Патріотика на озерах”. При цьому, активістка зазначила, що такі дії міської влади суперечитимуть тим зобов'язанням щодо природоохоронної політики, які Україна надала Європейському Союзу, а також порівняла дії керівництва Києва зі знищенням росіянами декількох заповідників на Херсонщині – наприклад, “Асканії-Нової” та острову Джарилгач. “По суті, це знищить два вже існуючих обєкта природно-заповідного фонду – озеро Тягле та Осокорківські луки. Це поставить хрест на запиті громади створити на цьому місці екопарк Осокорки. Представники міжнародних організацій неодноразово писали листи до Віталія Кличка, наголошуючи на цінності цієї території не тільки для Києва та України, а й для Європейського союзу. Було створено вже дві петиції, щоб зберегти цю ділянку, але вони були проігноровані. Чому місто цілеспрямовано йде на знищення зелених зон? Чому не розглядаються альтернативні шляхи для прокладання доріг, які є більш екологічними? Громада показала два шляхи реалізації цього проєкту. Чи розв'яже ця дорога проблеми лівого берега? Вона лише підсилить їх. Вона вигідна лише забудовнику “Stolitsa Group”, адже без неї ЖК, який там будується, залишиться порожнім бетонним екзоскелетом на мапі Києва”, – підкреслила Наталія Чернишова. Читайте: Будівництво без кінця і краю: інвестори ЖК “Патріотика на озерах” і ЖК “Еврика” вимагають розслідувати роботу “Stolitsa Group” Ризики щодо екопарку Осокорки при цьому заперечував голова комісії Київради з питань екологічної політики Денис Москаль (фракція “ВО “Батьківщина”). Він зазначив, що продовження просп. Петра Григоренка має важливе значення не лише для столиці, а й для Київської області.  “Ми говоримо про просп. Григоренка не як про якусь рядову вулицю. Це – частина великого інфраструктурного проєкту, який не закінчується на межі Києва та області, а виходить на Велику окружну дорогу, там проєктується ще один міст через Дніпро. Область (обласна влада Київщини. – КВ) у 2021 році закінчила свою частину. Це не щось нове – з 2021 року ведуться проєктні роботи по цьому об'єкту, витрачені бюджетні кошти. Вона проходить по межі природно-заповідного фонду. В 2019 році, коли створювався [заказник] “Осокорівські луки”, невідомо на якій підставі, частину просп. Григоренка включили в межі цього екопарку. Ми говоримо про інтереси міста та Київської області. Завдяки перенаправленню потоків автомобілів екологічна ситуація покращиться. Якщо це не буде закладено в програму, не буде розвитку міста”, – повідомив Денис Москаль. Зазначимо,  що Дениса Москаля різні джерела називають бізнес-партнером Владислави Молчанової – співзасновниці “Stolitsa Group”. Крім того, столична громада висловлювала занепокоєння стосовно того, що, згідно з проєктом нової “транспортної” програми, міська влада не планує докладати достатньо зусиль для розвитку велосипедної інфраструктури та громадського транспорту. На цьому, наприклад, наголошував представник ГО “Пасажири Києва” Олександр Гречко. “Не тільки старі, а й нові трамваї сходять з рельс, тому що ми вкладаємо гроші не в трамвайну інфраструктуру. Ми будуємо розв'язки за мільярди гривень, і при всьому цьому [директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА] Руслан Кандибор (на колажі) не надав вам, депутатам, показники ефективності цих розв'язок. Тобто, ми продовжуємо закопувати гроші в асфальт і неефективні розв'язки застарілих стандартів. У цій програмі всього один веломаршрут – Солом'янка-Центр. При тому, що ви (Віталій Кличко. – КВ) декларували потребу розвитку велосипедного транспорту в Києві і що це є пріоритетним у багатьох містах, куди ви їздите”, – зазначив активіст. При цьому, він звернув увагу на те, що міська влада, ймовірно, не зможе реалізувати свої амбітні цілі щодо сполучення Києва з передмістям за допомогою тролейбусів. “Ми довели громадський транспорт “до ручки”. Якщо в 2016 році тролейбусів було 450, зараз – 260. Нам треба купувати сотні тролейбусів, а ми в найближчій перспективі, якщо вдасться, можемо отримати максимум 70. Тролейбусний рух вмирає, і це – наслідок такої транспортної політики, яку веде влада Києва. Не можна так знущатися над громадським транспортом, який в Європі розвивається, а у нас виключено політика автомобілецентризму. Також ми хочемо будувати тролейбусні лінії в Гостомель і Бровари, але при цьому у нас скоро не залишиться тролейбусів, які туди будуть їздити”, – резюмував Олександр Гречко. Усі ці та інші зауваження врешті-решт призвели до того, що, як зазначалося вище, за ініціативи секретаря Київради Володимира Бондаренка проєкт програми був знятий з розгляду. Вочевидь, вже з початку 2024-го, після завершення “новорічних канікул”, цей документ знову буде винесено до сесійної зали. І наразі головною дилемою є те, чи прислухаються в КМДА до закликів депутатського корпусу та громадськості, і якщо ні, то яким чином це питання буде “проштовхуватися” у сесійній залі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що відбувається з транспортною інфраструктурою столиці Нагадаємо, діюча програма розвитку транспортної інфраструктури Києва була ухвалена рішенням Київради №222/7795 від 14 листопада 2019 року і розрахована на період 2019-2023 років. При її затвердженні було вирішено, що загальний кошторис реалізації заходів даної програми має скласти 83,8 млрд гривень.  Під час розгляду відповідного проєкту рішення у сесійній залі міськради її тодішній секретар Володимир Прокопів (нині – заступник голови КМДА, депутат Київради від “Європейської солідарності”) називав цю програму "революційною". Втім, окремі депутати з цим не погоджувалися, адже по факту за гучними словами були “заховані” лише звичні роботи з реконструкції та будівництва доріг, трамвайних колій, закупівлі комунального пасажирського транспорту тощо. Читайте: Революция или стагнация: Киевсовет утвердил Программу развития транспортной инфраструктуры на 2019-2023 годы Надалі, протягом 2020-2021 років, Київрада тричі вносила зміни до даної програми. Зокрема, столична влада на папері збільшила загальні обсяги її фінансування до 86 млрд гривень. У зв'язку з тим, що де-юре вказана програма ще діє, наразі відсутній повний звіт щодо її виконання протягом останніх чотирьох з гаком років. Крім того, KВ навіть не вдалося знайти у відкритих джерелах усі річні звіти щодо стану її реалізації. Разом з тим, відомо, що міська влада має регулярні проблеми із виконанням того, що було заплановано ще в 2019 році.  Так, в 2020-ому чиновники спільно з підпорядкованими комунальниками змогли виконати лише 14 зі 172 заходів цієї програми, освоївши на цьому всього 3,8 млрд гривень замість 15,2 млрд гривень запланованих. У 2022 році керівництво міста повністю не реалізувало жодного зі 140 заходів, а всього на виконання програми було витрачено 404,6 млн гривень при плані 21,7 млрд гривень. Не набагато краща ситуація була і в поточному році – за 9 місяців 2023-го року було повністю виконано лише 1 захід зі 135, а всього на реалізацію програми було витрачено 780,8 млн гривень з 21,4 млрд гривень, які планувалося освоїти цьогоріч. Більшу частину фінансування з бюджету Києва – 670,5 млн гривень – було витрачено на капітальні ремонти доріг. При цьому, протягом останніх років правоохоронці неодноразово цікавилися тим, як міська влада витрачає кошти на розвиток транспортної інфраструктури Києва. Наприклад, з 2021 року слідчі Нацполіції вивчають факти можливого привласнення бюджетних коштів при будівництві першої черги метро на житловий масив Виноградар. У Нацполіції попередньо встановили, що близько 241 млн гривень, отриманих генеральним підрядником цих робіт (АТ “Київметробуд”), за “ланцюжком” була виведена на компанії з ознаками фіктивності, а в подальшому – переведена в готівку та поділена між учасниками “схеми”. На думку слідчих, таку неправомірну вигоду могли отримати і посадовці КП “Київський метрополітен”, яке виступало замовником реалізації даного проєкту.  При цьому, як з'ясували слідчі, раніше хтось допоміг “вигодоодержувачам” пролобіювати в Кабінеті Міністрів України рішення, яке дозволило генпідряднику отримати більший аванс, ніж це було передбачено відповідним договором. Що цікаво, останній факт вже вивчала СБУ в рамках іншого кримінального провадження, але довести це слідство до кінця правоохоронці не змогли або не захотіли. Читайте: Вивести в готівку й поділити: як за бюджетні гроші будують метро на Виноградар Крім того, найближчим часом Вищий антикорупційний суд (ВАКС) може поставити крапку у справі про розкрадання коштів бюджету Києва при реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу. Мова йде про обвинувальний акт щодо в.о. заступника гендиректора “Київпастранс” Павла Кирилюка та ексочільника однієї з дирекцій даного КП Юрія Курбаля. Обом інкримінують нанесення збитків столичній громаді на суму 13,2 млн гривень (16% від суми договору), у випадку визнання цих осіб винними, їм доведеться повернути дані кошти до міського бюджету.  Що цікаво, наприкінці весни 2023-го Юрій Курбаль вже отримав обвинувальний вирок за інші свої “гріхи”. Йому було призначено 1 рік “умовного терміну” в рамках історії щодо надання “відкату” директору компанії-підряднику за те, що той залучить “правильного” субпідрядника при реконструкції трамвайної “гілки” з Борщагівки на Відрадний.  Читайте: Топменеджери “Київпастрансу” на межі розплати за корупційну реконструкцію трамвайної лінії Зазначимо, Руслан Кандибор керує Департаментом транспортної інфраструктури КМДА з 1 вересня 2021 року. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко. Фото: колаж КВКиївВлада

В Переяславі вирішили не відкладати на потім те, що можна зробити зараз – в розпал зими. Мова про капітальний ремонт роз'їзду від перехрестя вулиць Грушевського та Інтернаціональна до вулиці Хмельницького, який міська рада в листопаді замовила майже за 8 млн гривен. Ця угода минулого місяця  у переяславській громаді стала найдорожчим договором, яких всього там було укладено півсотні на 11,55 млн гривень. На решту коштів в цьому місті запланували, зокрема, доремонтувати укриття ліцею ім. Володимира Мономаха, в яке з літа вже вклали понад 9 млн гривень. Також серед замовлень саджанці туй та кленів, скульптури хлопчиків-пішоходів, квіти, новорічні подарунки та портрет невідомої особи. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у листопаді 2023 року Переяславська міська рада і підпорядковані їй підприємства та установи уклали за результатами публічних закупівель 53 договори на 11,55 млн гривень. Найбільші видатки Основною статтею видатків Переяслава минулого місяця став капремонт міжквартального роз'їзду у місті від перехрестя вулиць Грушевського та Інтернаціональна до вулиці Хмельницького за 7,94 млн гривень. Вказаний ремонт було замовлено Відділом капітального будівництва та житлово-комунального господарства Переяславської міськради 13 листопада, а виконаний він повинен бути до кінця поточного року. Червоної лінією на карті позначено розʼїд від перехрестя вулиць Грушевського та Інтернаціональна до вулиці Хмельницького Зображення розʼїду від перехрестя вулиць Грушевського та Інтернаціональна до вулиці Хмельницького з Google maps Підписуйтесь на “КиївВладу” На другому місці за ціною – договір на постачання природного газу для навчальних закладів за 910 тис. гривень на замовлення Відділу освіти Переяславської міськради. За вказані кошти в школи та дитсадки громади (список не опубліковано) до 15 квітня 2024 року повинні будуть поставити 55 тис. метрів кубічних газу.  Третє за вартістю місце серед найбільших замовлень Переяслава також зі сфері освіти: за 642,77 тис. гривень міський Відділ капбудівництва та ЖКГ замовив додаткові роботи з капремонту укриття Переяславського ліцею ім. Володимира Мономаха (вулиця Волонтерська, 2). Закінчення цих робіт заплановано на кінець поточного року. Четверте місце посіла закупівля вже згаданого Відділу освіти міськради Переяслава майже на 300 тис. гривень дидактичного матеріалу. Зокрема, замовлено навчальні засоби для кабінетів біології, фізики, хімії, математики та географії, карти та гербарії. П'яте місце серед найкоштовніших замовлень Переяслава стосується культурного розвитку громади. Так, Відділ культури і туризму ради цього міста майже за 199 тис. гривень замовив виконання поточного ремонту частини приміщення першого корпусу КЗ “Переяславський центр культури та мистецтв”, що по вул. Сковороди, 81. Відповідний договір на сторінці закупівлі не опублікований, відтак дізнатися, які саме роботи виконуватимуться – з'ясувати не вдалося. Майже у стільки ж – 198,31 тис. гривень – обійдеться поточний ремонт вулиці  Петропавлівської в Переяславі на замовлення місцевого КП “Переяславське виробниче управління комунального господарства”. Ці роботи, згідно із заявленими планами повинні тривати місяць – з 15 листопада до 15 грудня поточного року.Також серед замовлень Переяслава в листопаді також: саджанці (70 туй та 30 кленів) за 175 тис. гривень; поточний ремонт частини даху Переяславської гімназії №4 за 158,4 тис. гривень; 6 скульптур “хлопчик пішохід” за 99,99 тис. гривень; 1,2 тисячі новорічних наборів цукерок за 99,6 тис. гривень; квіти на замовлення Відділу культури і туризму Переяславської міської ради на 12,47 тис. гривень; портрет у рамці (хто саме там зображений – в опублікованих документах не вказано) на замовлення цього ж Відділу культури і туризму Переяславської міської ради за 4,2 тис. гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Протягом листопада в переяславській громаді замовлення товарів, робіт та послуг на 11,55 млн гривень робили 12 розпорядників коштів. На найбільшу суму – 8,58 млн гривень – два договори уклав Відділ капбудівництва та ЖКГ Переяславської міськради. Це згадані вище угоди на виконання капремонтів міжквартального роз'їзду від перехрестя вулиць Грушевського та Інтернаціональна до вулиці Хмельницького, а також укриття Переяславського ліцею ім. Володимира Мономаха.  Найбільший підрядник Ці два замовлення на 8,58 млн гривень – на капремонти розʼїду від перехрестя вулиць Грушевського та Інтернаціональна до вулиці Хмельницького, а також укриття Переяславського ліцею ім. Володимира Мономаха – без конкурсів дісталися ТОВ “Тірел Індастріс” (*). Ця компанія має суттєвий відрив від інших компаній, які отримали минулого місяця підряди в Переяславі. Всього ж в листопаді в цьому місті замовлення зробили у 39 компаній та підприємців. Перші 20 компаній та підприємців, які отримали в Переяславі в листопаді замовлення на найбільші сумиЗгідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Тірел Індастріс” зареєстровано в 2014 році в Києві, а останні два роки має “прописку” в селищі Кириківка на Сумщині. Власниця та керівниця – Лілія Шостак. ТОВ “Тірел Індастріс” за результатами публічних закупівель підписало 84 договори на 43,34 млн гривень. Найбільший замовник – Відділ капбудівництва та ЖКГ Переяславської міськради, яке віддавало фірмі підрядів майже на 23 млн гривень. Зазначимо, що листопадовий договір на капремонт укриття Переяславського ліцею ім. Володимира Мономаха – четвертий, який підписано між сторонами на виконання робіт на цьому обʼєкті. Перший договір було укладено в серпні поточного року з ціною 9,25 млн гривень, оплата по факту підряднику склала 9,01 млн гривень. Після цього сторони підписали ще три договори на виконання додаткових робіт на загальну суму понад 2 млн гривень. Таким чином, капремонт укриття цього навчального закладу обійдеться у 11,43 млн гривень, які будуть сплачені одній компанії. Нагадаємо, KВ аналізувала видатки Переяслава за жовтень 2022 року. Тоді було розпорядниками бюджетних коштів цього міста було укладено договорів на загальну суму вдвічі меншу, ніж в листопаді поточного року – 5,64 млн гривень. Найбільшою витратою місяця тоді був договір на продовження капремонту вулиці Гетьмана Івана Сулими, який за два останні роки вже поглинув майже 4 млн гривень. Чимало коштів у жовтні минулого року витратила Переяславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, яка закупила ліки від тромбозу, паливо та постільну білизну. Готувалися в Переяславі і до холодів – серед великих замовлень 12 тонн паливних пелетів. При цьому підрядників місцева влада обрала серед великих компаній, зокрема, які входять до бізнес-груп “Ковальська”, “ЮРіЯ Фарм” та “КЛО”. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Голова Переяславської міської ради Вячеслав Саулко (на колажі). Раніше KВ неодноразово повідомляла про невдоволення жителів різних міст Київщини та столиці щодо витрат під час війни на некритичні потреби. Зокрема, ще в липні 2023 року жителі Василькова звернулися до влади своєї громади з проханням щодо розподілу коштів місцевого бюджету на потреби Збройних Сил України, зареєструвавши відповідну петицію, яка набрала необхідну кількість голосів. Васильківці пропонували перерозподілити частину коштів міського бюджету, що надходять з військового ПДФО, на придбання дронів для українських воїнів замість благоустрою тротуарів та квітників. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачав Васильків На початку вересня поточного року на сайті Київради була опублікована петиція, якою жителі столиці вимагали від бюджетної комісії Київради та КМДА планувати бюджет столиці на 2024 рік, виходячи з пріоритетів воєнного часу, а не забаганок і проєктів, що не є питаннями виживання. У вересні (16, 23 та 30 числа) під стінами столичної адміністрації пройшло кілька мітингів з вимогами закласти в бюджет кошти на потреби армії, а не на "бруківку і клумби". 7 та 21 жовтня також пройшли протестні акцій з вимогою зупинити фінансування непотрібних під час війни витрат та спрямувати бюджетні кошти на підтримку ЗСУ.  Читайте: Кризи немає: У Києві витрачають бюджетні кошти на проєктування нових вулиць та КМДА під час війни знайшла гроші на будівництво дороги до непрацюючого аеропорту “Київ” Зазначимо, що в області на сьогодні значна увага приділяється капітальним ремонтам доріг, потреба в яких викликає питання. Так, наприкінці серпня 2023 року Департамент регіонального розвитку (ДРР) Київщини замовив проведення капремонту дороги по вул. Гостомельське шосе в Ірпені за 117,03 млн гривень, які, на переконання місцевих, доцільніше було б витратити на відбудову зруйнованого житла ірпінців. А вже у жовтні цей же ДРР уклав договір на капремонт дороги між селами Велика та Мала Олександрівка на Бориспільщині за 93 млн гривень. При цьому жителі району переконані, що, на відміну від дійсно поганих доріг, цей шлях налічує зо два десятки вибоїн та кілька латок, тож обійтися можно було і ямковим ремонтом. Читайте: В Ірпені за 117 млн гривень почали ремонт Гостомельского шосе, але місцеві не раді та На Бориспільщині хочуть витратити 93 млн гривень на капремонт дороги, на якій місцеві нарахували двадцять вибоїн Читайте також: Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачало Вишневе Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Пісківка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачав Фастів Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Макарів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Вишгород Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у березні витрачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Тараща Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Узин Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Яготин Справи прокурорські: за час воєнного стану Офіс генпрокурора витратив на своє утримання понад 200 млн гривень Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Кагарлик Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачав Славутич Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Кожанка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у вересні 2023-го витрачав Київ Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачало Рокитне Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачав Київ * ТОВ “Тірел Індастріс” (код ЄДРПОУ: 39343796) КиївВлада

На долю столиці продовжують випадати нові і нові випробування – до постійних обстрілів рашистів, обвалу Дехтярівського шляхопроводу, проривів тепломереж, додалося затоплення тунелю метро між станціями метро “Либідська” та “Деміївська”. Міська влада в своїх заявах не втомлюється повторювати, що у всьому явно винна попередня влада, яка при будівництві тунелю не дотрималась будівельних норм. Натомість інженери та архітектори наголошують на надмірній та безконтрольній забудові в районі Либідської та Деміївської площ. Мовляв, причина катастрофи саме в появі на гідротехнічно нестабільних грунтах величезних торгових центрів та житлових комплексів, які своєю вагою невпинно тиснуть та руйнують тунелі столичної підземки. Враховуючи те, що столичну владу за часів Кличко безліч разів “ловили за руку” на зухвалому порушенні Генплану Києва, це дуже схоже на правду. У всякому разі, тепер відповідні протиаварійні роботи займуть місяці, якщо не роки, і явно обійдуться платникам податків не в одну сотню мільйонів гривень.  Як стало відомо KВ, наразі столична влада і міський голова Віталій Кличко готуються, щоб почати терміновий ремонт пошкодженого тунелю метро.  11 грудня Кличко повідомив, що в тунелі між станціями метро “Либідська” та “Деміївська” тривають обстеження: його збираються посилити зсередини металевими опорами, щоб підготувати до подальшого ремонту. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Хронологія подій Вранці 8 грудня 2023 року в КМДА анонсували закриття руху поїздів метро на відрізку між станціями “Либідська” та “Теремки” у зв'язку з необхідністю термінового ремонту на перегінному тунелі між “Либідською” та “Деміївською”. “Через нерівномірні процеси розущільнення, віброповзучості навколо ґрунтового масиву і навантаження на тунельну оправу з'явився ризик втрати стійкості тунельних споруд”, – повідомили в адміністрації. Простими словами, як тоді стали повідомляти очевидці, на цій ділянці підземки відбулася розгерметизація тунелю і вода з піском через тріщини буквально хлинула на рейки. Закриття цих станцій метрополітену в КМДА анонсували з 9 грудня, однак за кілька годин після першої заяви було повідомлено про передчасну зупинку руху поїздів на цій ділянці вже з обіду 8 грудня “через підвищену небезпеку для пасажирів”. При цьому зазначалося, що станції метро “Деміївська”, “Голосіївська”, “Васильківська”, “Виставковий центр”, “Іподром” та “Теремки” продовжать цілодобову роботу в режимі укриття. В Департаменті транспортної інфраструктури КМДА при цьому поспішили оголосити про організацію наземного транспорту, що дублюватиме маршрути закритих станцій метро – одразу було запущено 55 автобусів і 15 тролейбусів. Однак з наближенням часу-пік скупчень людей біля станції метро “Либідська” уникнути не вдалося, а наприкінці дня там почався “транспортний армагедон” – в соцмережах кияни повідомляли, що дорога додому займала у них по кілька годин. В зв'язку з цим кількість одиниць наземного транспорту по маршруту закритих станцій метро збільшили до 77 автобусів і 20 тролейбусів. Проте напруження та черги на “Либідській”, як на зупинках наземного транспорту так і в метро, зберігалися. А паралельно з цим через збільшення кількості наземного транспорту на автодорогах  утворювалися затори. Ситуація на автошляхах та зупинках громадського транспорту в районі розташування закритих станцій метро змусило винести це питання на державний рівень. 9 грудня  на засідання була скликана Державна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. За результатами цієї зустрічі міністр внутрішніх справ Ігор Клименко анонсував “зміни в організації дорожнього руху на найбільш завантажених відрізках доріг столиці, збільшення пропускної спроможність громадського транспорту, відрегулювання хронометражу перемикання сигналів світлофора, перенесення зупинок громадського транспорту, зміну дорожніх знаків та посилену роботу патрулів”. Частково зміни в організації дорожнього руху, зокрема, в районі Либідської площі запровалили вже 9 грудня. Це, а також настання вихідних, дещо полегшили ситуацію з заторами, проте вранці понеділка, 11 грудня, на Теремках рух знову був ускладнений. 13 грудня між станціями “Теремки” та “Деміївська” запустили “човниковий” рух. Поїзди курсують по двом коліям з інтервалом 13 та 17 хвилин, у залежності від напрямку руху поїзда.  Тисяча і одна версія Реакція правоохоронців на ці події послідувала під вечір 8 грудня. Тоді Київська міська прокуратура повідомила про початок досудового розслідування за фактом службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України), а 13 грудня поліція провела перші обшуки. Поки триває слідство та дослідження стану тунелів, неординарна подія в столичній підземці породжує безліч версій щодо її першопричин і пошук “крайніх”. У своєму найпершому повідомленні про закриття станцій в КМДА нагадали, що перегінні тунелі між станціями “Деміївська” та “Либідська” споруджувалися у 2008-2010 роках, тобто за попередньої влади. “Тоді довелось розрити велику ділянку глибиною 8-10 метрів, яка наразі пропускає воду. Це зона річки Либідь, яка частково йде під поверхнею. Там, на жаль, є глина, що не дає воді спускатись вниз. Підтоплення тунелю – це складові однієї проблеми. Вода тисне на стінки тунелю, він деформується, тріскається і ще більше руйнується, пропускаючи воду”, – повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. У свою чергу, директор КП “Київський метрополітен” Віктор Брагінський на брифінгу, який відбувся в пошкодженому тунелі, озвучив три попередні версії того, що сталося. Перша – порушення генпідрядником умов будівництва тунелю на цій ділянці метро, друга – активність річки Либідь, третя – складні геологічні умови і пливуни. Депутат Київради від “УДАРу”, дуже наближений до Кличка радник Дмитро Білоцерковець при цьому в соцмережах прямо звинуватив у підтопленні метро “попередників” – Януковича та Азарова. Мовляв, в гонитві за швидким результатом при будівництві тунелів не встигли зробити гідроізоляцію. В коментарях цей пост назвали найбільш жалюгідним виправданням. Провладному народному обранцю закидали неправомірність робити такі заяви до висновків експертиз, та поставили питання, чому ж у такому разі останні девʼять років вже за Кличка питання відсутності гідроізоляції жодного разу не піднімалося. Сам Віталій Кличко сухо зазначав, що причини аварії будуть відомі після експертизи, але все ж обмовився, що попередньою причиною є порушення, допущені у процесі будівництва тунелів. Він також додав, що протягом всього часу експлуатації проводилися постійні обстеження та нагляд за цим тунелем, однак в листопаді поточного року ситуація погіршилася і там з'явилися значні течії. Тоді, як зазначив Кличко, рух поїздів за цій ділянці було зменшено до 25 кілометрів на годину, але вода почала ще більше тиснути на стінки тунелю і він почав деформуватися. Зазначимо, що на противагу офіційним заявам виступило експертне середовище, яке висунуло незручні для чинної влади версії.  Зокрема, інженер Дмитро Макагон зауважив, що у разі появи мікротріщин в тунелях – їх необхідно негайно ліквідовувати, інакше вони розширюватимуться та призводитимуть до більш серйозних наслідків – таких, як ми бачимо зараз. Крім цього Макагон допустив, що тріщини та затоплення тунелю викликали численні новобудови в цьому районі. Він зазначив, що торгові центри та житлові комплекси своєю вагою можуть тиснути та перегороджувати рух води, яка шукатиме собі інші шляхи. Архітектор та відомий експерт з містобудування Віктор Глеба теж вважає першопричиною надзвичайної ситуації в метрополітені саме безконтрольну забудову столиці. За його словами, свої негативні наслідки для підземки в свій час мало будівництво на Либідській площі ТРЦ “Ocean plaza”, на місці якого був стовбур будівництва тунелю метро, що заповнилися тисячами кубів гарячої води з прорваної теплотраси (в 2020 році – KВ). Однак, як стверджує експерт, нинішнє протікання тунелю явно викликане зведенням на ділянці між станціями метро “Либідська” та “Деміївська” ЖК “Riverdale” (проєкт реалізується девелопером Perfect group з орбіти нардепа Дмитра Ісаєнка). “Початок будівельних робіт по нульовому циклу ЖК "Riverdale" на території заводу "Київгума" (вул. Ізюмська) призвів до руйнації частини колектору річки Совка. Підготовчі та геобурові роботи, на нашу думку, порушили цілісність водоносного горизонту, що призвело до насичення супесей і суглинків водою і заповнення проходки щита метрополітену, ґрунти якого піддавались хімічній обробці під час будівництва метро – "заморозці", – пояснив Віктор Глеба. Він стверджує, що чиновники КМДА ще в листопаді минулого року були попереджені про нестабільність конструкцій тунелів метрополітену на Деміївській площі через зміну гідрологічних умов території інженерного коридору в поймі річки Совка. Однак, як зазначив він, замість якоїсь здорової реакції, завдяки домовленостям між КМДА, Державною інспекцією архітектури та містобудування, Національного антикорупційного бюро та Офісу президента з ділянки, де зводиться ЖК "Riverdale", був знятий арешт (накладений влітку 2023 року). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що далі Згідно з офіційною версією КМДА, відновлювальні роботи в пошкодженому тунелі триватимуть близько 6 місяців. Однак, як пізніше повідомив столичний мер Віталій Кличко, ці терміни дуже приблизні: оцінка ситуації може зайняти кілька місяців, а може і більше. В день перекриття тунелю директор столичної підземки Віктор Брагінський спрогнозував, що перший звіт експертів щодо стану тунелю очікується не раніше, ніж за два тижні (22 грудня – KВ). Після цього, за його словами, тунель почнуть розкопувати зверху через котлован і остаточні висновки можливі за два-три місяці.  "Ми повинні ззовні добратися до тунелю і побачити, чи були генпідрядником дотримані ті норми, які були передбачені проєктом. Тобто, чи була зроблена гідроізоляція, чи було зроблене хімзакріплення тощо. Це буде місяці через два-три, не раніше", – зазначив він, додавши, що доведеться вирити котлован довжиною близько 20 метрів, шириною – 10 метрів та глибиною – від 5 метрів до 8,5 метрів. Тим часом експерти прораховують можливі подальші сценарії подій.  Історик та києвознавець Кирило Степанець допускає, що мешканцям Теремків варто готуватися до різних сценаріїв, в тому числі й найгірших – будівництва паралельного тунелю. Він нагадав, що прокладання цього тунелю через складні геологічні умови було дуже проблемним. Зокрема, під час будівництва тунелю в бік Теремків втопився тунелепрохідницький комплекс Wirth "Надія", який виконував ці роботи, а восени 2008 року там стався прорив пливуна, в результаті чого загинули двоє метробудівників. Віктор Глеба у свою чергу прогнозує, що ця надзвичайна ситуація матиме наслідки не тільки для транспортної сфери столиці, а чинна влада зі “своїми” забудовниками навіть скористаються ситуацію в своїх інтересах. На його думку, аварію використають для повного знесення залишків Деміївського ринку, історичних будівель “Київгуми” та легалізації гідротехнічних будівельних робіт в інтересах девелопера Рerfect group. Крім цього він передбачає повторення цієї плачевної ситуації в тунелях біля станції метро “Героїв Дніпра”, прямо над якою звели скандальний ТРЦ “Оазис”. Читайте: Соратники Кличко по “Удару” недоплатили в городской бюджет десятки миллионов гривен за строительство скандального ТЦ “Оазис” Раніше KВ повідомляла, що найбільша з ділянок в районі метро “Деміївська”, на якій зводиться ЖК “Riverdale”, має цільове призначення “для будівництва, реконструкції та обслуговування багатофункціонального спортивно-розважального торговельного комплексу з паркінгом та готелем”. З жовтня 2021 року правоохоронці розслідують факти можливого порушення законодавства при будівництві цього ЖК компаніями “Perfect Group” і “Альтіс Девелопмент”, які входять до орбіти одіозного нардепа Дмитра Ісаєнка, адже на ділянці під майбутніми будинками зовсім не можна будувати житло. Нацполіція має закономірні питання до того, чи будуть збережені будівлі XIX століття, які там поки ще розташовані. Влітку 2023 року суд наклав арешт на цю землю, але вже у вересні цей захід було скасовано. Читайте: У Нацполіції впевнені в незаконності будівництва столичного ЖК “Riverdale” КП “Київський метрополітен” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Діяльність зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року спрямовує особисто голова КМДА Віталій Кличко. Фото: колаж KВ КиївВлада