Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об'єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов'язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об'єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків.  Про ситуацію щодо створення на Київщині об'єктів ПЗФ з 2021 року KВ стало відомо із відповідей Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації (КОДА) на інформаційні запити редакції. Підписуйтесь на “КиївВладу”  У Міндовкілля уточнили, що, cтаном на 1 січня 2023 року, в Україні нараховувалося 8889 територій та об’єктів ПЗФ загальною площею 4,556 млн га (фактична площа 4,173 млн га), а також морський заказник “Філофорне поле Зернова” площею 402,5 тис. га. Таким чином, відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі нашої держави (т.зв. “показник заповідності”) становить 6,91%. Точна інформація щодо кількості об'єктів ПЗФ на території України станом на 1 січня 2024 року стане відома лише в цьому місяці, в березні – після опрацювання даних, які подають місцеві органи влади.  У свою чергу, за інформацією профільного департаменту КОДА, на території Київщини, станом на 1 січня поточного року, нараховувалося 304 об'єкти ПЗФ фактичною площею – 296,1 тис. га. Із них – 25 територій загальнодержавного значення та 279 територій місцевого значення. Роком раніше, станом на 1 січня 2023-го, в пристоличному регіоні нараховувалося 279 об'єктів ПЗФ фактичною площею 293 тис. га. Що стосується динаміки зміни кількості об'єктів ПЗФ протягом останніх трьох років, то, за офіційними даними Міндовкілля, у 2021 році в Україні їх стало більше на 163 одиниці загальною площею 16 тис. га. Зокрема, відповідними рішеннями Київоблради було створено 9 таких об'єктів на території Київської області. У їх числі – заповідні урочища “Зелениця” і “Гуртове” в Бучанському районі, ботанічний заказник місцевого значення “Нове життя” в Білоцерківському районі, ландшафтний заказник місцевого значення “Степовий вал” в Обухівському районі тощо.  У 2022 році в Україні ще 93 території загальною площею 55,4 тис. га увійшли до ПЗФ. Більше третини з них були створені саме на Київщині – 33 об'єкти. Серед них – заповідні урочища “Королівство орхідей” у Бучанському районі та “Литвинівське” у Вишгородському районі, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення “Остров” у Білоцерківському районі, ландшафтний заказник місцевого значення "Городище з валом XI-XIV століття" в Обухівському районі тощо. Крім того, позаминулого року в Київській області було змінено площу ще трьох об'єктів ПЗФ – наприклад, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Зелена брама” в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району “виріс” на 9 га.  У свою чергу, минулого року на території України було створено 120 об'єктів ПЗФ загальною площею 12,6 тис. га, у тому числі 28 територій отримали охоронний статус на Київщині. Зокрема в пристоличному регіоні було створено парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Парк ім. Т. Шевченка” та “Парк Перемоги” (місто Боярка Фастівського району), ботанічні пам’ятки природи “Богуславський” (Білоцерківський район) та “Бондарів ліс” (Обухівський район) тощо. Динаміка створення об’єктів ПЗФ Також, за інформацією Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, на даний час на його розгляді знаходяться ще 47 матеріалів про створення нововиявлених територій та об'єктів ПЗФ, 4 – про зміну їхніх меж (розширення) та 9 – про скасування статусу існуючих об'єктів у зв'язку з втратою природоохоронної цінності. При цьому, чиновники вже підготували та подали на розгляд Київоблради 8 проєктів рішень про створення таких об'єктів. У чому секрет успіху Голова комісії Київоблради з питань екології, природокористування, земельних відносин, водних ресурсів та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Роман Титикало розповів KВ, що процес створення об'єктів ПЗФ складається з декількох етапів.  Так, спочатку екологи і науковці знаходять такий об'єкт, потім – готують обгрунтування щодо необхідності його охорони з боку держави, після чого даний документ подається на розгляд Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. Даний структурний підрозділ має схвалити це клопотання і направити звернення щодо погодження створення об'єкта ПЗФ до різних органів, зокрема – до землекористувачів ділянок, Держгеокадастру, Департаменту культури і туризму КОДА, Департаменту містобудування та архітектури КОДА, місцевих громад, а також до Басейнового управління річок (для водних об'єктів). Після отримання цих погоджень чиновники Департаменту екології та природних ресурсів КОДА готують проєкт рішення Київоблради про створення об'єкту ПЗФ, і остання затверджує його. “Раніше створення об'єктів ПЗФ не було пріоритетом для Департаменту екології, бо в них є багато й інших задач. Тому три роки тому створювалося значно менше таких об'єктів. Враховуючи, що такі рішення приймає облрада, як голова профільної комісії я постійно займаюсь координацією цієї діяльності. Контактую з екологами, які виявляють такі об'єкти і готують по ним обгрунтування. Часто навіть приносять їх мені, і я сам, як депутат облради, подаю клопотання до КОДА, адже мені відмовити важче, ніж екологам. Більш того — адміністрація, знаючи, що для облради це питання є одним з пріоритетних, бо це, зокрема, прописано в нашому плані роботи, створила окремий сектор природно-заповідного напрямку в департаменті екології і більш активніше почала займатися цим питанням. Ми поставили задачі департаменту, що на кожній сесії ми повинні створювати нові об'єкти ПЗФ”, – підкреслив Роман Титикало. При цьому, одним із пріоритетних напрямків роботи обласної влади в питанні заповідання територій є діалог з громадами. За словами Романа Титикала, деякі сільські та селищні територіальні громади активно йдуть на співпрацю з екологами, Київоблрадою і КОДА, і навіть виступають ініціаторами створення об'єктів ПЗФ. Разом з тим, чимало громад Київщини не надають дозволів на створення таких об'єктів на їхніх комунальних земельних ділянках. У таких випадках, як зазначає Титикало, доводиться пояснювати необхідність охорони природних територій і описувати всі переваги від створення об'єктів ПЗФ. Серед таких – і можливість у майбутньому отримати доступ до коштів Євросоюзу за напрямками екології, які в подальшому, наприклад, можна буде використовувати для розвитку туризму. “Якщо Україна потрапить до Євросоюзу — а вона обов'язково потрапить — то наша держава отримає доступ до коштів різних фондів, в тому числі й екологічних. Ми вже навіть від облради подаємо відповідні заявки на отримання такого роду фінансування. Ці кошти можна буде витрачати на утримання і благоустрій об'єктів ПЗФ. Голови громад нас підтримують, деякі навіть напряму контактують з екологами і облрадою. Є потужний фідбек від громад. Наприклад, в Бучанській громаді ми створили об'єкт “Річка-герой Ірпінь” – така ініціатива була підтримана місцевою владою. Також створили ландшафтний заказник “Приірпіння” в Білогородській громаді — 340 гектарів. Керівництво громади підтримало цю ініціативу, опрацювало її з екологами. Коли громади відчувають підтримку, вони самі до нас звертаються”, – зазначив голова екологічної комісії Київоблради. Разом з тим, українське законодавство дозволяє в окремих випадках створювати природно-заповідні території навіть без погодження з боку місцевої влади, тобто – без дозволів сільських та селищних рад. На переконання Романа Титикала, це суттєво спрощує задачу щодо створення об'єктів ПЗФ – особливо якщо певні бізнесмени поклали око на відповідні ділянки і мають підтримку щодо таких землевідводів з боку “місцевих царьків”. Заказник “Казковий яр” (фото із соцмереж) “В деяких випадках дійсно є несприйняття громадами екологічних ініціатив. Бо окремі керівники громад воліють передавати землю під що-небудь, вважаючи, що об'єкти ПЗФ є для них тягарем. Тому вони не дуже поспішають працювати в цьому напрямку. Але ми знайшли можливість у законний спосіб уникати спротиву з їхнього боку. Справа в тому, що в Законі України “Про природно-заповідний фонд” вказано, що якщо об'єкт ПЗФ знаходиться на території громади, але поза межами населених пунктів, то згоди громади на створення таких об'єктів на її землі не потрібно. КОДА і Київоблрада раніше не дуже хотіли створювати об'єкти ПЗФ без згоди громад, але я як юрист звернув увагу на цю норму закону, і ми почали її активно застосовувати. Таким чином було створено низку цікавих і унікальних об'єктів ПЗФ – “Казковий яр” у Василькові, “Планерна гора” у Феодосіївській громаді тощо”, – розповів Роман Титикало. Читайте: Екологічний скандал: влада Васильківщини не відмовляється від створення промзони біля заказника “Казковий яр” Також, за його словами, чимало проблем у процесах створення нових об'єктів ПЗФ на території Київської області створює державне підприємство (ДП) “Ліси України” – у багатьох випадках воно не погоджує заповідання ділянок у лісах.  “Перші два роки нашої роботи ми активно співпрацювали з “лісниками” – у лісогосподарських підприємствах вистачає працівників, які цікавляться екологічними питаннями і які добре знають свої території та мають інформацію про цікаві локації. Ми налагодили з ними плідну співпрацю. Але нещодавно було створено ДП “Ліси України”, яке, на мою думку, має більш комерційний характер. Вони зайняли досить неприємну позицію — не дуже бажають розширювати мережу об'єктів ПЗФ на території лісів. Як результат — вони не дуже поспішають погоджувати наші ініціативи, наслідком чого є часткова зупинка реалізації процесів щодо створення об'єктів ПЗФ”, – зазначив голова профільної комісії облради. Роман Титикало підкреслює, що він, як і всі екологи, депутати Київоблради і працівники КОДА пишається кожним новоствореним об'єктом ПЗФ, адже кожне таке місце є по-своєму цінним. Разом з тим, він згадав деякі природоохоронні території Київщини, які з різних причин дійсно можна назвати особливими. “Заказник “Казковий яр” – дуже класний об'єкт з гарними ландшафтами. Унікальні яри, у яких полюбляють фотографуватися подружні пари під час весіль. Дехто там був проти — була ініціатива побудувати там поруч асфальтний завод, що ставить під загрозу цей об'єкт, але нам все таки вдалось досягнути результату – цей обʼєкт створено. Заказник “Річка-герой Ірпінь” – символічний об'єкт, адже річка Ірпінь фактично захистила Київ від окупантів. Тим паче, що невеликі річки наразі під загрозою знищення. Заказник “Приірпіння” – сусідня ділянка цієї річки. Є ідея дозволити там пересування на каное і човнах, створивши туристичну складову. Також треба згадати заказник “Планерна гора” – знаковий об'єкт у тому числі для мене, бо я, як і багато інших мешканців Київщини, стрибав там з паропланів. Була велика небезпека, що цей об'єкт зникне через “дерибан” землі, але ми захистили його”, – розповів Роман Титикало. Заказник “Планерна гора” (фото з відкритих джерел) Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Окрім того, що створення об'єктів ПЗФ має на меті збереження рідкісних видів тварин і рослин, а також цінних водойм і ландшафтів, активізація таких процесів є обов'язком державної влади в рамках різних міжнародних договорів. Наприклад, за нормами Євросоюзу, площа природоохоронних територій його країн-членів наразі повинна складати не менше 15%. За словами Романа Титикала, саме стільки, за розрахунками науковців, потрібно для того, щоб запобігти урбанізації та сприяти відновленню природи.  Як зазначає депутат, наразі на Київщині під охороною знаходиться близько 10% території. Але на рівні державної влади всерйоз обговорюється питання щодо скорочення цієї площі за рахунок зняття природоохоронного статусу з частини території Чорнобильського заповідника. Тому, відповідно, область може втратити кілька відсотків заповідних територій. Щоб надолужити це, на думку Романа Титикала, владі різних рівнів потрібно приділяти більше уваги створенню об'єктів ПЗФ, у тому числі – більш розсудливо підходити до питання відведення у приватну власність ділянок, які є потенційно цінними з точки зору заповідання. “Коли земля переходить у приватну власність, створити на ній об'єкт ПЗФ неможливо. Тому що закон передбачає, що має бути дозвіл власника. У нас склалася така ситуація, що на Київщині майже не існує вільної землі, яка не приватизована фізичними або юридичними особами. Наразі я відвідую громади і агітую їх передавати землю під об'єкти ПЗФ. Наприклад, під час мого виступу на сесії однієї з громад місцевий депутат задав питання: “Навіщо створювати цей об'єкт? Давайте краще по 2 га його розділимо?”. Але я впевнений, що якщо ми щось “недопрацюємо”, то є велика небезпека, що цього не залишиться. Чому Київська область змогла, а інші — ні? Тому що ми поставили для себе це питання як пріоритет”, – підкреслив Роман Титикало. Читайте: Розширення природно-заповідного фонду – ефективний важіль у процесі охорони природних екосистем Директор Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Володимир Морозов у свою чергу зазначив, що активному створенню нових територій та об’єктів ПЗФ у Київській області за останні роки сприяли три ключові фактори: активна позиція громадських організацій, внесення у 2021 році змін до статті 52 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, що дало можливість створювати такі об'єкти за межами населених пунктів без процедури погодження з місцевими радами, а також підтримка з боку профільної комісії та депутатів Київоблради. Разом з тим, за словами керівника департаменту, серед головних проблем, з якими КОДА зіштовхується при створенні цих об'єктів, є відмова у погодженні створення з боку громад та землекористувачів (землевласників). За словами Володимира Морозова, це насамперед пов’язано з встановленням обмежень у господарському використанні територій та подальшою необхідністю забезпечення дотримання режиму охорони новостворених заповідних територій. Студениківський ландшафтний парк (фото з відкритих джерел) “Кожна територія чи об’єкт ПЗФ мають свою особливу природоохоронну, наукову чи рекреаційну цінність. Звичайно, приємно створювати території ПЗФ за підтримки або безпосередньо за ініціативи територіальних громад. Так, наприклад у 2023 році за ініціативи Студениківської сільради було оголошено регіональний ландшафтний парк “Студениківський” на площі 2004 га. Наразі, сільрадою утворено спеціальну адміністрацію парку та проводиться робота щодо забезпечення її функціонування. Від створення таких об’єктів завжди більші очікування на отримання результату. Збільшення площі територій та об'єктів ПЗФ залишається одним з пріоритетним завданням Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. На сьогоднішній день створення територій та об’єктів ПЗФ є найбільш ефективним механізмом збереження унікальних природних комплексів та об’єктів, видів ландшафтів, рідкісних видів рослин та тварин”, – розповів KВ очільник профільного департаменту облдержадміністрації. Читайте: На Київщині створено один з найбільших ландшафтних парків “Студениківський” Що думають екологи Голова екологічної організації “Київський еколого-культурний центр” (“КЕКЦ”) Володимир Борейко у свою чергу підтвердив KВ, що протягом останніх років на території Київщини активізувалися процеси заповідання територій. Їхнім головним рушієм еколог вважає Романа Титикала. Зокрема, за словами Володимира Борейка, голова “екологічної” комісії Київоблради допомагає науковцям у перемовинах з т.зв. “господарниками” — керівниками місцевих громад та “лісниками”. Також фахівець відзначив і роботу Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, який, на його переконання, наразі є дуже продуктивним в плані роботи зі створення нових об'єктів ПЗФ. “Знайти об'єкт, який підлягає заповіданню, не є важким завданням. Ми, мабуть, перші в Україні використовуємо соціальні мережі. Нам не треба нічого їздити шукати — подаємо рекламу в Facebook, а у відповідь люди повідомляють про цікаві локації. Так було, наприклад, з пошуком місць зростання підсніжників. Київщині пощастило, що профільну комісію облради очолив Роман Титикало. Раніше ми створювали максимум 5 об'єктів ПЗФ на рік, а зараз — до 30-40. Це людина, яка дійсно переймається даною сферою. По громадам у нас наступна статистика — протягом останніх п'яти років 30% дають згоду на створення об'єктів ПЗФ. Деякі місцеві ради — наприклад, Феодосіївська і Козинська — взагалі не погоджують. Більше того, Козинська прямо і нахабно відмовляє нам”, – підкреслив Володимир Борейко. Серед найбільш важливих об'єктів ПЗФ, створених на території Київщини протягом останніх років, очільник “КЕКЦ” називає заказники “Річка-герой Ірпінь” і “Планерну гору”. При цьому, Володимир Борейко наголошує: усім людям, які були дотичними до процесу створення охоронних зон на цих територіях, довелося “попітніти”. Читайте: Заказник “Ріка-Герой Ірпінь” розташується на 198 га земель Білогородської громади “Що стосується заказника “Річка-герой Ірпінь", то місцева влада — перш за все Ірпеня – роздавала цю територію під забудову і сільське господарство. Нам відмовляли у створенні об'єкта. Ми виїжджали з Романом Титикало на обговорення цього питання до Ірпеня, голова громади нам обіцяв створити об'єкт, але ми зрозуміли, що нічого не буде, бо до цього був байдужим депутатський корпус. Нас там підтримувала лише одна депутатка. Але діаметрально протилежно повела себе влада Бучі, яка підтримала наше клопотання. Цінність річки Ірпінь, зокрема, у тому, що вона захищала Київ і від монголо-татар, і від німців, і зараз захистила [під час повномасштабної війни з рф]. “Планерна гора” – це шматок первинного степу, де росте ковила. Але місцева влада — Феодосіївська громада — це чисто бізнесмени, які продають землю свого села під забудову. Там фактично продали все, ми не змогли створити декілька об'єктів, і тому постало питання, наприклад, де ж будуть гуляти діти”, – зазначив еколог. Заказник “Річка-герой Ірпінь” (фото Бучанської міськради) Читайте: Кто и как застраивал пойму Речки-Героя Ирпень Вистачає у Київській області і різних природоохоронних територій, які цікаві саме з точки зору їхнього біорізноманіття. Їхньою головною функцією є охорона рідкісних видів рослин і тварин.  “Наприклад, ми створили заказник “Сонячна галявина” в Обухівському районі, де знаходиться найбільша в нашій області територія, на якій росте сон чорніючий — рослина, занесена до Червоної книги України. Фактично на Київщині ця рослина знищена, адже росте лише у старих соснових лісах, які активно вирубуються. Також розширили заказник “Чернинський”, створений більше десятиріччя тому — близько на 600 га. Це територія межиріччя Десни і Дніпра, де живуть лосі — червонокнижні тварини. Також там проживають 5-6 видів червонокнижних птахів — наприклад, журавель сірий. Багато там і рідкісних рослин, серед яких — різні види орхідей. Фактично на цій території можна буде в майбутньому створити природний заповідник. Крім того, ми розширили заказник “Сухоліський” у поймі річки Рось і створили нові заказники поруч. Це було зроблено для охорони рябчика шахового — ще однієї рослини з Червоної книги”, – розповів Володимир Борейко. За словами еколога, наразі у Київській області заповіданню підлягають близько сотні об'єктів – йдеться про ті території, по яким з 2021 року вже ведеться робота (підготовка наукових обгрунтувань, збір погоджень тощо). Із них близько півтора десятка об'єктів можуть бути створені на найближчих сесіях Київоблради. “Ми вже запускаємо з Романом Титикалом роботу по островам на Дніпрі. Близько п'яти років тому ми вже заповіли три острови біля Вишгороду. Такі території “розпайовуються” (тобто, активно передаються в користування різним особам. – КВ). Можна знайти по громадам і лісам такі території. Також плануємо заповідати русла річок і водоохоронні зони. Вони не повинні “розпайовуватися”, але вони “розпайовуються” тому що адміністративним і кримінальним кодексами не передбачені штрафи [за відведення землі та забудову таких територій]. А коли такі території стануть ПЗФ, то це вже відповідальність перед законом. Це актуально для таких річок, як Десна, що страждають від видобутку піску. Також йде робота по річці Рось в Богуславському районі, що допоможе захистити цю територію від видобутку піску чи граніту”, – розповів KВ Володимир Борейко. Він також наголошує, що окрім “екологічної” цінності процесів створення об'єктів ПЗФ в Україні, існує ще й “політична”. “Якщо Україна хоче жити цивілізовано і хоче до Євросоюзу, вона повинна виконувати директиви і всі умови його країн. Тим паче, що до 2030 року [відсоток заповідної площі в країнах ЄС] має становити 30%. Екологічна цінність в тому, що, за розрахунками різних вчених, до 30% природних територій мають бути заповіданими і незайманими, адже інакше буде екологічна криза”, – резюмував голова “КЕКЦ”. Голова ГО “Українська природоохоронна група” (“UNCG”) Олексій Василюк також відзначив внесок Романа Титикала у заповіданні нових територій на Київщині. На його думку, саме за активної участі цього депутата регіон наразі посідає лідируючі позиції в Україні у напрямку створення нових об'єктів ПЗФ. “Зараз я дійсно можу сказати, що Київщина — абсолютний лідер за активністю зі створення нових територій ПЗФ. Але це все винятково через особисту ініціативу Романа Титикала. Він не тільки виносить питання на розгляд і є ініціатором створення деяких об'єктів, за що не отримує зарплату, але й активно займається адвокацією, щоб усе було погоджено. Ми бачимо, що у владі достатньо однієї людини, яка працює на цю справу, і тоді все просувається. Але це не прикольно, коли область досягає якихось державницьких задач в інтересах усього суспільства за особистою ініціативою однієї людини. Якби все було ідеально, він мав би бути лише формальним персонажем — людиною, яка підписує протокол рішень екологічної комісії щодо винесення об'єктів ПЗФ [на затвердження сесії облради]. Значимість Романа Сергійовича говорить про те, що все повинно працювати не так, адже “головним” мав би бути Департамент екології. А нам, на жаль, доводиться з ним боротися і протистояти йому задля того, щоб щось відбувалося”, – зазначив KВ Олексій Василюк. За його словами, раніше, близько десятиліття тому, чиновники набагато краще “вмикалися” у ці процеси. Тоді, як вважає еколог, посадовці профільного департамента КОДА були “суперініціативними”. Завдяки цьому, до слова, Олексію Василюку та його колегам з “UNCG” з 2008 року вдалося створити у Київській області близько трьох десятків об'єктів ПЗФ загальною площею біля 13 тис. га. Наразі, на переконання еколога, профільному департаменту КОДА фактично не вистачає наполегливості – тобто, посадовці просто “не дотискають” у деяких моментах. “Лакмусовий папірець: коли їм (Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. – КВ) подаєш підготовлене за усіма процедурами клопотання, вони його подають землекористувачу, той каже, що не погоджується [на створення обєкта ПЗФ], і після цього департамент припиняє роботу в цьому напрямку. Хоча, наприклад, на створення “Ковалівського яру”, який є першим обєктом, створеним за моєї ініціативи, пішло 7 років роботи. Дуже багато об'єктів не створюються. Фактично нестворених набагато більше, ніж створених. І всі вони не створюються з тієї причини, що землекористувач відмовив, а департамент екології КОДА сказав, що “ну і добре, ми цим займатися не будемо”. Це близько 90% від усіх причин, з яких об'єкти не створюються”, – підкреслив голова “UNCG”. Окремо фахівець звернув увагу на спротив створенню нових об'єктів ПЗФ з боку окремих громад Київщини. Лише в деяких випадках представники сільських та селищних рад дійсно зацікавлені в тому, щоб максимально великі площі їхніх територій знаходилися під охороною. “Мені незрозуміло, чому таке протистояння з боку тих, хто там живе. Наприклад, ми кожного року по 3-4 рази подаємо [клопотання щодо створення об'єктів ПЗФ на] останніх чотирьох ділянках природної заплави річки Рось. Ці об'єкти вперше запропонувала ще в 1992 році наша колега Анна Куземко, яка зараз є доктором біологічних наук. Ми оновлюємо [документи], але вони говорять, що “роздерибанили якийсь шматок”, що не можна [створювати об'єкт ПЗФ]. Ми подаємо нове клопотання вже без цього шматка, а нам відповідають, що там ще якийсь шматок “роздерибанили”. Крім того, дуже часто в громадах немає спеціалістів з екології. На противагу цьому, в Білогородській громаді найняли еколога, і там збираються всю місцеву природу оголосити природно-заповідним фондом. Ця громада є повною протилежністю всій області. Білогородська громада — це просто взірець. Тому я вважаю, що в області потрібно проводити просвітницьку роботу з громадами”, – резюмував Олексій Василюк. Нагадаємо, Роман Титикало є депутатом Київоблради VIII скликання, до якої пройшов від виборчого округу №9 (Фастівський район) як висуванець партії "Європейська солідарність"). Комісію облради питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій він очолює з 29 квітня 2021 року. Також він відомий як правозахисник, адвокат (Заслужений адвокат України і доктор юридичних наук) та громадський діяч. Володимир Морозов очолює Департамент екології та природних ресурсів КОДА на правах т.в.о. директора з вересня 2023 року. На цій посаді він замінив Ганну Ткаліч, яка керувала цим структурним підрозділом облдержадміністрації з вересня 2020 року. Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада надала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо надання ділянки на вул. Б. Хмельницького, 34, літ. Б, Б' в оренду ТОВ “ВІТ-Плюс”, бенефіціаром якого є брат очільника Києва Володимир Кличко. Надалі Київрада зможе здійснити відповідний землевідвід, а вказана компанія отримає можливість побудувати там адміністративний або офісний будинок. Таким чином, депутатський корпус заплющив очі на багаторічні скандали щодо цієї адреси: саме там знаходиться будівля, яка свого часу знаходилася в комунальній власності, яка, ймовірно, неправомірно використовувалася готелем Кличка-молодшого “11 Mirrors” і яка на сумнівних підставах опинилася в його власності. Як стало відомо KВ, під час сьогоднішнього засідання столична міськрада погодила проєкт рішення №08/231-887/ПР від 14 липня 2023 року щодо надання ТОВ “ВІТ-Плюс” дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки на вул. Б. Хмельницького, 34, літ. Б, Б' у Шевченківському районі Києва.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подання цього документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА. У сесійній залі за затвердження вказаного проєкту рішення проголосували 63 депутати. Йдеться про ділянку площею 0,11 га з обліковим номером 76:013:0204. ТОВ “ВІТ-Плюс” планує отримати цю землю “для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку”. Як зазначено в пояснювальній записці до проєкту рішення, на цій ділянці розташований нежитловий будинок загальною площею 1419,3 кв.м, який належить вищезгаданій компанії. Також уточнюється, що, відповідно до Генерального плану Києва, ця земля за функціональним призначенням належить до території громадських будівель і споруд (існуючі). Матеріали аерофотозйомки цієї ділянки Варто зазначити, що, як повідомив під час пленарного засідання секретар Київради Володимир Бондаренко, міський голова Києва Віталій Кличко заявив про конфлікт інтересів при розгляді даного питання. Відповідно, якби очільник столиці був присутній на засіданні, він не мав би права голосувати за цей проєкт рішення і брати участь в його обговоренні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомляла KВ, вищезгадана будівля тривалий час знаходилась у комунальній власності, а її орендарем до 2019 року було ТОВ “Альтернатива” – компанія із орбіти Сергія Алєксєєва та Сергія Боярчукова, які є близькими товаришами Віталія Кличка. При цьому, в Київраді неодноразово піднімалося питання щодо нецільового використання даного об'єкту нерухомості. Так, замість розміщення там музею та бібліотеки, як це було передбачено відповідним договором оренди, укладеним з КМДА, ця будівля використовувалася готелем “11 Mirrors”, який належить брату очільника міста – відомому в минулому боксеру та готельєру Володимиру Кличку. У зв'язку з цим, зокрема, деякі депутати міськради закликали столичну міськдержадміністрацію застосовувати штрафні санкції до орендаря або "виселити" його. Втім, жодного результату такі заяви не мали.  Читайте: Тройное лобби: семейство Кличко не готово отказаться от здания в центре Киева Надалі, наприкінці 2019 року, власником даної споруди стало вищезгадане ТОВ “ВІТ-Плюс”, власником якого є все той же Кличко-молодший. При цьому, і порушення умов орендної угоди, і приватизація вказаної будівлі ще влітку 2019 року зацікавили правоохоронців – відповідне кримінальне провадження було відкрито Державним бюро розслідувань (ДБР). Зокрема, слідчі припускали, що посадові особи КМДА “за попередньою змовою з невстановленими особами вчинили дії, спрямовані на заволодіння майном територіальної громади Києва”.  Читайте: Новогодний подарок: “отель Владимира Кличко” вновь попал под арест Станом на сьогодні жоден з можливих фігурантів відповідного слідства не був притягнутий до відповідальності. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Засідання Київради 29.02.2024 року: онлайн-трансляція та порядок денний Фото: з відкритих джерел КиївВлада

Сьогодні, 29 лютого, на 10:00 заплановане чергове засідання Київради. На розгляд депутатського корпусу попередньо винесено 128 проєктів рішень, більшість з яких традиційно стосуються сфер містобудування та земельних відносин. Серед іншого, депутатський корпус може повторно розглянути питання щодо відведення ділянки під 105-річним будинком Замкова на вул. Івана Франка, 26 в оренду ТОВ “Рент Менеджмент Інвест”, що входить до орбіти одіозного Сергія Коровченка. Крім того, міськрада може розпочати процес передачі ділянки на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б' в оренду ТОВ “ВІТ-Плюс”, власником якого є молодший брат Віталія Кличка Володимир. Про те, що 29 лютого 2024 року о 10:00 відбудеться чергове пленарне засідання Київради, КВ стало відомо з анонсу на сайті міськради. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Засідання традиційно відбувається у будівлі столичної міськради за адресою: вул. Хрещатик, 36, 4 поверх, зал засідань. Пряму трансляцію засідання можна переглянути на офіційному сайті Київради або тут: Дата, час та місце проведення засідання були затверджені розпорядженням міського голови Києва Віталія Кличка №135 від 13 лютого 2024 року.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться До порядку денного цього пленарного засідання увійшло 128 проєктів рішень. Вони вже згруповані у три розділи ("Загальні питання", "Питання власності та регуляторної політики" та "Питання містобудування та землекористування"), які у свою чергу поділені на десятки підрозділів, зокрема: щодо надання та передачі ділянок під різні потреби – 35 проєктів рішень; щодо зміни та присвоєння назв об’єктів міського підпорядкування 16 проєктів рішень; щодо передачі ділянок фізичним особам – 14 проєктів рішень; щодо питань законності – 9 проєктів рішень; щодо поновлення договорів оренди ділянок – 9 проєктів рішень тощо. Сьогодні Київрада може повторно розглянути проєкт рішення щодо направлення звернення до Кабінету Міністрів щодо відновлення перевірок у сфері державного архітектурно-будівельного контролю під час дії воєнного стану. Даний документ вже виносився до сесійної зали під час “пленарки”, яка відбулася 8 лютого поточного року, але тоді він не набрав необхідної для затвердження кількості голосів. Причиною провалу голосування стала діаметрально протилежна позиція щодо цього питання у різних політичних сил Київради. Деякі депутати вважають, що такі перевірки є тиском на бізнес, а інші – що без цих заходів контролю міській владі дуже важко зупиняти резонасні забудови. Читайте: Київрада не підтримала направлення звернення до Кабміну щодо відновлення “будівельних перевірок” Крім того, депутатському корпусу запропоновано вдруге розглянути проєкт рішення щодо передачі в оренду ТОВ “Рент Менеджмент Інвест” земельної ділянки на вул. Івана Франка, 26, який Київрада також не підтримала 8 лютого 2024 року. Тоді затвердити цей документ завадило те, що на даній землі розташовано 105-річний будинок Замкова, який, ймовірно, має історичну цінність, а вказана компанія розпочала там будівельні роботи ще до прийняття Київрадою рішення про землевідвід і під час акції протесту активістів за вказаною адресою на останніх було скоєно напад. Як повідомляла KВ, переконати депутатський корпус намагалися представники фракції “ВО “Батьківщина”. Але доводи Віталія Нестора, який доводиться свояком ймовірному бенефіціару “Рент Менеджмент Інвест” Сергію Коровченко, тоді не спрацювали. Читайте: Попри лобізм “Батьківщини”: у Київраді зірвалося оформлення землі під будинком Замкова Також на розгляд Київради винесено проєкт рішення щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,11 га на вул. Б. Хмельницького, 34, літ. Б, Б'. Отримати дану землю в оренду планує ТОВ “ВІТ-Плюс” – компанія, офіційним власником якої є брат міського голови Києва Віталія Кличка, відомий боксер та бізнесмен Володимир Кличко. Згідно з документом, у майбутньому ця ділянка може бути відведена “для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель”.  Як повідомляла KВ, саме на цій ділянці знаходиться нежитлова будівля, навколо якої ще декілька років тому розгоралися серйозні “пристрасті”. Довгий час ця нерухомість перебувала в комунальній власності та знаходилась в оренді ТОВ “Альтернатива”, яке входить до орбіти Сергія Алєксєєва та Сергія Боярчукова – близьких товаришів Віталія Кличка. При цьому, не дивлячись на те, що у ній повинні були бути розміщені музей та бібліотека, фактично вона використовувалася готелем “11 Mirrors”, який належить все тому ж Кличку-молодшому. І нецільове використання даного обєкту, і його приватизація вищезгаданим ТОВ “ВІТ-Плюс” свого часу цікавили правоохоронців, але станом на сьогодні жоден з можливих фігурантів відповідного слідства так і не був притягнутий до відповідальності. Читайте: Новогодний подарок: “отель Владимира Кличко” вновь попал под арест Зазначимо, цей перелік питань є дуже “попереднім”, адже керівництво і депутати Київради полюбляють вносити до порядку денного деякі проєкти рішень вже під час пленарного засідання, а деякі – навпаки виключають. Разом з тим, протягом останніх майже двох років на сайті міськради не публікуються проєкти рішень, які народні обранці планують розглянути у порядку невідкладності (термінові питання, що затверджуються за спрощеною процедурою. – KВ), хоча таких зазвичай “набирається” десятки.  На сьогоднішню “пленарку”, серед іншого, за такою процедурою, вочевидь, може бути винесено проєкт рішення щодо коригування бюджету Києва на 2024 рік в частині збільшення видатків на програму “Захисник Києва” з 1,5 млрд до 5 млрд гривень – принаймні розгляд цього питання вже анонсував Віталій Кличко. Фото: KВ КиївВлада

Фракція партії “УДАР Віталія Кличка” у Київській міській раді (Київраді) звернулася до Служби безпеки України (СБУ) щодо поширення депутатом Київради Андрієм Вітренком недостовірної та маніпулятивної інформації про стан станцій метрополітену. У комунальному підприємстві (КП) “Київський метрополітен” заявили, що не отримували від депутата Вітренка жодних запитів щодо загрози затоплення станцій і тунелів метрополітену. Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Київської міської державної адміністрації (КМДА). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Депутати підкреслили, що “поширення недостовірної та маніпулятивної інформації щодо нібито загрози підтоплення станцій метро “синьої” лінії у зв’язку з підняттям рівня ґрунтових вод зменшує рівень довіри до Київського метрополітену як надійного цілодобового укриття та безпечного транспорту”. “Інформація щодо нібито зриву строків виконання відновлювальних робіт біля станції метро “Деміївська” через нібито зупинку робіт у вихідні дні створює напружений стан у суспільстві. Такі маніпуляції в подальшому можуть призвести до збурення суспільства в умовах правового режиму воєнного стану, а також можуть бути використані державою-агресором для підривної діяльності проти України”, – йдеться у зверненні депутатів Київради від фракції “УДАР”до Служби безпеки України. Також депутати фракції закликають СБУ перевірити мотиви розповсюдження депутатом Київради Андрієм Вітренком інформації щодо роботи столичного метрополітену. “Заяви про загрозу підтоплення станцій метро є необґрунтовані, оскільки Андрій Вітренко не є експертом і фахівцем у питаннях цивільного захисту, транспорту, метрополітену чи утримання та обслуговування об’єктів критичної інфраструктури. Водночас подібні заяви створюють у мешканців помилкове ставлення щодо нібито аварійного стану тунельних споруд і станційних комплексів метрополітену, а також щодо неможливості забезпечення метрополітеном укриття населення під час повітряної тривоги”, – заявили “ударівці”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Крім того, за інформацією КП “Київський метрополітен”, через масове поширення недостовірної інформації щодо нібито аварійного стану тунельних перегонів зменшилася кількість людей, які використовують підземні станції як укриття. У підприємстві наголошують, що столична підземка облаштована необхідними технологічними інженерними системами, зокрема щодо відкачування ґрунтових, атмосферних і виробничих стічних вод від споруд метрополітену в міську водостічну мережу.  “Уся вода, що надходить до споруд, через спеціальні водовідвідні мережі відкачується насосними агрегатами. Фахівці підприємства щоденно контролюють дебіт води, а також регулярно проводять огляд, обслуговування та утримання інженерних систем і насосного обладнання для забезпечення їхньої безперебійної роботи”, – запевняють комунальники. У підприємстві “Київський метрополітен” також зауважили, що не отримували від Андрія Вітренка запитів або звернень щодо загрози затоплення станцій і тунелів метрополітену, можливості закриття функціонуючих станцій, неготовності метрополітену до весняних паводків, графіка робіт підрядною організацією виконання аварійно-відновлювальних робіт тунельного перегону між станціями “Либідська” та “Деміївська”.  “А отже і не надавали жодної інформації, на основі якої можна було б робити якісь висновки та передбачення”, – додали у КП “Київський метрополітен”. Як інформувала KВ, 8 грудня 2023 року було зупинено рух поїздів метро на ділянці між станціями "Теремки" – "Деміївська" з міркувань безпеки та з урахуванням технічного стану тунелів. За попередніми розрахунками, відновлювальні роботи на підтопленій ділянці метро можуть тривати до 6 місяців. Київрада створила тимчасову контрольну комісію, яка має встановити причини аварійної ситуації, що призвела до закриття 6 станцій Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену. У січні поточного року директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор заявив, що, за попередніми висновками експертів Науково-дослідної судово-експертної установи, причиною деформації тунелю між станціями “Деміївська”-“Либідська” є неякісні проєктні рішення та будівельно-монтажні роботи спорудження конструкції тунелю цієї ділянки. Читайте: Винні “папєрєднікі”: КМДА оголосла причини аварії на ділянці “Деміївська”-“Либідська” А на початку лютого у КМДА повідомили, що рух поїздів метро між станціями “Либідська” та “Деміївська” планують відновити наприкінці літа. Проєктна документація повинна була бути надана на експертизу до 12 лютого, а в березні планують остаточно визначити вартість і уточнити терміни виконання робіт. Читайте: Столична влада планує відновити рух ділянкою метрополітену між станціями “Деміївська”-“Либідська” до вересня Фото: з відкритих джерел  КиївВлада

Поліція Київщини повідомила про підозру чотирьом учасникам організованої групи, яка займалась відмиванням майна, підробленням документів та шахрайством. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі. Про це KВ стало відомо з повідомлення Київської обласної прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”   За даними слідства, депутат однієї з територіальних громад Бориспільського району організував злочинну групу з метою заволодіння земельними ділянками на території району. Як виконавець він залучив голову садового товариства, державного кадастрового реєстратора та ще одну особу. "Вони знаходили вільні від забудови ділянки на території садового товариства та підшукували їх потенційних покупців, розміщуючи відповідні оголошення з продажу землі в інтернеті. Надалі виготовляли пакет підроблених документів і оформлювали право розпоряджатись земельними ділянками на підставних осіб. Згодом – відчужували їх покупцям. Отримані від правочинів кошти розподіляли між собою", - йдеться у повідомленні. У такий спосіб учасники злочинної групи заволоділи понад двома мільйонами гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За клопотанням прокуратури суд обрав депутату запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 2 млн грн. Стосовно інших учасників клопотання розглядаються у суді. Також суд розглядає клопотання про арешт майна підозрюваних. Як повідомляє поліція,  46-річний організатор злочинної банди та троє виконавців 37-49-річного віку зі столиці та Борисполя займались незаконним заволодінням земельних ділянок на території Бориспільського району з липня 2019 року упродовж дев'яти місяців. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться На підставі підроблених документів зловмисники незаконно відчужували земельні ділянки та залучали підставних осіб, на яких оформлювались доручення з метою подальшого продажу землі. За фактом шахрайства, вчиненого повторно в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України) та використання завідомо підроблених документів, вчиненого повторно організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України) за процесуальним погодженням Бориспільської окружної прокуратури, слідчі повідомили всім чотирьом зловмисникам про підозру. Також організатору та двом учасникам злочинної групи повідомлено підозру за фактом легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, організованою групою (ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України). Слідство триває. Читайте: Екснардепа Пашинського взяли під варту з можливістю застави у 272,5 млн гривень Фото: обласної прокуратури КиївВлада

У столичних судах вже майже три роки розглядається справа щодо оскарження інвестиційного договору на забудову 9,7 га землі на житловому масиві Виноградар, на якій вже фактично добудовано ЖК “Варшавський-2”. Цій договір було укладено ще в 2008 році між ДП “НДВА “Пуща-Водиця” і ТОВ “Олівер-Буд” – компанією із орбіти девелопера “Stolitsa Group”, співзасновником якого є одіозна Владислава Молчанова (на колажі). Позивачем у цій справі виступає саме держпідприємство – його юристи вказують на те, що відповідна угода не була погоджена з Кабміном і ФДМУ, як цього вимагає законодавство. При цьому, нещодавно Фонд держмайна остаточно програв ще одну справу по цій землі, намагаючись в судовому порядку скасувати наказ Держземагентства від 2014 року, завдяки якому на цій території було дозволено житлову забудову. Таким чином держава поки нічого не може вдіяти із забудовниками, які активно освоюють Подільський район Києва – не допомогають ні кримінальні провадження, ні судові спори по іншим ділянкам за схожими обставинами. Як стало відомо KВ, в столичних судах наразі розглядаються відразу дві справи, що стосуються земельної ділянки на Виноградарі, на якій девелопер “Stolitsa Group” завершує будівництво свого житлового комплексу (ЖК) “Варшавський-2”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Позивачами в цих провадженнях виступають державне підприємство “Науково-дослідний виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” (ДП “НДВА “Пуща-Водиця”) і Фонд державного майна України (ФДМУ). В рамках першої справи, яка знаходиться на розгляді Господарського суду Києва, оскаржується інвестиційний договір щодо забудови вказаної ділянки, який було укладено між вищезгаданим ДП і ТОВ “Олівер-Буд”. Найближче засідання по цьому провадженню заплановане на 11 березня 2024 року.  ЖК “Варшавський-2” на карті порталу “ЛУН” У свою чергу, у другій справі вже фактично поставлено крапку: 14 лютого 2024 рік Касаційний господарський суд відмовив ФДМУ у скасуванні наказу столичного управління Держземагентства, відповідно до якого цільове призначення цієї землі було змінене на таке, що дозволяє зведення на ній житла. Вочевидь, у Фонду держмайна більше не залишилося “козирів” – хіба якщо його юристи знайдуть якісь “нововиявлені обставини”, завдяки яким буде можливий перегляд цієї справи. KВ вирішила розібратися в цій історії. Про що йдеться Як зазначено в судових рішеннях по вказаних справах, 8 квітня 2008 року між ДП “НДВА “Пуща-Водиця”  і ТОВ “Олівер-Буд” було укладено договір щодо житлової та громадської забудови з об`єктами побутового призначення та інженерно-транспортної інфраструктури на земельній  ділянці орієнтовною площею 9,7 га на проспекті Правди навпроти будинків №66-76. Ця угода була викладена в новій редакції 19 вересня 2012 року, але в чому полягали зміни, у відкритих джерелах інформація відсутня.  Основними цілями підписання цього договору називалося “збереження ДП “НДВА “Пуща-Водиця” як сільськогосподарського підприємства”, а також поліпшення житлових умов його працівників і отримання кожною зі сторін угоди своєї частини майна в збудованих об'єктах або коштів від його продажу. Про яку “квадратуру” приміщень або суми коштів йшлося в цій угоді, у відкритому доступі інформації немає. При цьому, згідно з цим договором, агрокомбінат як землекористувач земельної ділянки залучав ТОВ “Олівер-Буд”  до будівництва об'єктів та делегував йому право на їхнє проєктування і спорудження. Крім того, угодою було передбачено, що ДП повинне ініціювати зміну цільового призначення земельної ділянки, звільнення її від певних об'єктів тощо. 31 жовтня 2014 року Головне управління Держземагентства у Києві видало наказ №21/0/13-14 "Про зміну цільового призначення земельних ділянок та затвердження документації із землеустрою" (у відкритих джерелах цей документ не опубліковано. – KВ). Даним наказом було, зокрема, змінено цільове призначення ділянок, які знаходяться в постійному користуванні ДП “НДВА “Пуща-Водиця”. У тому числі, Держземагентство змінило цільове призначення ділянки по проспекту Правди навпроти перетину з проспекту Василя Порика площею 44,06 га (кадастровий номер – 8000000000:91:066:0096), на частині якої агрокомбінат спільно з ТОВ “Олівер-Буд” планували забудову. Якщо раніше ця земля призначалася “для ведення сільськогосподарської діяльності”, то з тих пір стала придатна “для здійснення комплексного будівництва житлової та громадської забудови”. 24 вересня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ДП “НДВА “Пуща-Водиця” дозвіл №ІУ113192671054 на “Будівництво мікрорайонів I, II, 1 п.к. III, 1 п.к. VI у багатофункціональному житловому районі на вул. Маршала Гречка та просп. Правди у Подільському районі Києва” (II мікрорайон. 1, 2, 5, 6, 7 та 8 черги будівництва)”. Генпідрядником цих робіт було вказано ТОВ “Моноліт-Будсервіс”. На реалізацію цього дозволу незабаром розпочалося будівництво ЖК “Варшавський-2” під брендом девелопера “Stolitsa Group”. Цей комплекс економ-класу складається з 13 будинків висотою від 9 до 25 поверхів. За інформацією порталу “ЛУН”, станом на січень 2024 року 10 будинків вже збудовано, і їм було присвоєно поштові адреси, а ще в 3 будинках тривають оздоблювальні роботи. Один з будинків ЖК “Варшавський-2” станом на лютий 2024-го (фото – “ЛУН”) При цьому, у травні 2021 року ДП “НДВА “Пуща-Водиця” звернулося до Господарського суду Києва із позовом до ТОВ “Олівер-Буд” щодо визнання недійсним інвестиційного договору від 8 квітня 2008 року. В обґрунтування своїх вимог у держпідприємстві зазначили, що агрокомбінат перед укладенням договору повинен був отримати погодження від свого тодішнього органу управління – Кабінету міністрів України. Вочевидь, така зміна позиції щодо цієї угоди була продиктована появою у “НДВА “Пуща-Водиця” нового керівництва, яке не погоджувалося з діями “попередників. Крім того, у позові було вказано, що, оскільки умовами оспорюваного договору фактично передбачалось відчуження ділянки на просп. Правди, яка належить державі, ДП “НДВА “Пуща-Водиця” повинно було отримати також погодження ФДМУ. Але 28 липня 2021 року столичний госпсуд повністю відмовив агрокомбінату у задоволенні його позову. Зокрема, суддя Світлана Чебикіна зазначила, що в спірному договорі немає нічого про те, що вищезгадана ділянка переходить у приватну власність. Але на цьому ДП “НДВА “Пуща-Водиця” і ФДМУ, який також включився до цієї справи, не зупинилися та ініціювали спочатку апеляційне, а потім – касаційне оскарження рішення суду першої інстанції. Як наслідок – 27 липня 2022 року Касаційний господарський суд відправив цю справу на новий розгляд Господарського суду Києва. І як зазначалося вище, цей розгляд ще триває. Скріншот рішення Господарського суду Києва по цій справі від 28 липня 2021-го Крім того, у вересні 2022 року ФДМУ розпочало судовий процес із оскарження наказу Головного управління Держземагентства від 31 жовтня 2014 року, подавши відповідний позов до столичного госпсуду. Відповідачем у цій справі виступало Головне управління Держгеокадастру в Києві та Київській області, яке є правонаступником вказаного агентства. Свої вимоги в Фонді держмайна пояснювали, зокрема, тим, що Держземагенство на той час, мовляв, не мало повноважень щодо зміни цільового призначення сільськогосподарських земель, що такий наказ було прийнято без погодження з органом управління цього агентства (Міністерством аграрної політики та продовольства) тощо. 11 квітня 2023 року Господарський суд Києва повністю відмовив позивачу в задоволенні його вимог. Зокрема, судом було встановлено, що вищезгадане міністерство таки погоджувало зміну цільового призначення цієї землі на Виноградарі. Безуспішним було і апеляційне оскарження – 2 листопада 2023 року Північний апеляційний господарський суд відмовив Фонду держмайна в задоволенні відповідної скарги. Надалі, як зазначено вище, ФДМУ розпочав касаційне оскарження, яке також не принесло фонду жодних результатів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Контекст Як неодноразово повідомляла КВ, протягом перших десяти з гаком років нового століття ДП “НДВА “Пуща-Водиця” (більш відомий як “радгосп “Пуща-Водиця”, який займався вирощуванням сільськогосподарських культур та розведенням тварин) віддало близько 1 тис. гектарів земель у Києві та Київській області, які знаходилися в його користуванні, під житлову та комерційну забудову за інвестиційними договорами. Частину цих ділянок, у тому числі землі на столичному Виноградарі, отримали компанії із орбіти девелопера “Stolitsa Group”, які будували та досі будують там низку доволі скандальних житлових комплексів, у тому числі “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”. Не останню роль у тому, що на цій території почали “рости багатоповерхівки”, відіграла і столична влада. Так, у 2013 році Київрада затвердила ДПТ частини масиву Виноградар, яким було легалізовано зміну цільового призначення значної площі сільськогосподарських земель, що знаходяться в користуванні вищезгаданого держпідприємства – їх дозволили використовувати для житлової забудови. Згідно з цим ДПТ, кількість населення цієї місцевості мала зрости с 1,2 тис. осіб до 62,9 тис. чоловік.  При цьому, протягом останнього десятиріччя правоохоронці неодноразово звертали увагу на те, яким чином ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” розпоряджається своїми землями.  Так, ще 17 жовтня 2013 року Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України було відкрито кримінальне провадження за фактом можливого незаконного відчуження земель загальною площею близько 950 га. Тоді правоохоронці припускали, що посадові особи ДП “НДВА “Пуща-Водиця” та його тодішніх “начальників” в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України передавали ділянки третім особам без належного відшкодування сільськогосподарських втрат, внаслідок чого державі були заподіяні збитки на суму 370 млн гривен.  Схожі факти розслідували слідчі Подільського управління Нацполіції в рамках провадження від 30 березня 2018 року. Вони також вказували на те, що ДП “НДВА “Пуща-Водиця” передавало ділянки конкретним юридичним особам (в судових ухвалах уточнюється, що ці особи афілійовані із так званою асоціацією “Столиця Груп”), внаслідок чого створюються передумови до повної втрати державою контролю над вказаним держпідприємством та доведення його до банкрутства.  В рамках кримінального провадження, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 12 листопада 2019 року, правоохоронці також вказували на можливу незаконність інвестиційних договорів, які ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” укладало із забудовниками. Серед іншого, слідчі вказували на те, що “обмін” сотень гектарів землі на 4-5% квартир у збудованих на ній будинках є неспіврозмірним, враховуючи співвідношення вартості таких ділянок та вартості житлової та нежитлової забудови.  Ще одне слідство за фактами можливого “розбазарювання” земель ДП “НДВА “Пуща-Водиця” було відкрито Державним бюро розслідувань (ДБР) у позаминулому році – 5 травня 2022-го. При цьому, більшість обставин, встановлених правоохоронцями у відповідному кримінальному провадженні, фактично дублюють те, що раніше було з'ясовано прокурорами та поліцейськими. Серед іншого, в рамках цієї справи ДБР згадувало інвестдоговір, укладений з ТОВ “Олівер-Буд”.  Втім, наразі у відкритих джерелах відсутня інформація щодо притягнення когось із фігурантів цих справ до кримінального відповідальності.  Проти зведення ЖК на землях агрокомбінату на Виноградарі неодноразово виступала й столична громадськість. Наприклад, у 2022 році експерт з містобудування Георгій Могильний нагадав, що ЖК "Варшавський Плюс" будується з численними порушеннями містобудівного законодавства. Наприклад, за інформацією фахівця, ДАБІ свого часу фактично дозволила оселити в новостворених квартирах цього комплексу аж на 12 тис мешканців більше, ніж дозволяє відповідний ДПТ. Як зазначив Могильний, в результаті перевищення щільності населення столичний бюджет може понести шалені втрати, щоб забезпечити мешканців необхідною соціальною інфраструктурою (дитячими садками, школами, медзакладами тощо. – KВ). Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як "Столиця груп" будує ЖК "Варшавський Плюс" Що цікаво, наразі ДП “НДВА “Пуща-Водиця” спільно з Фондом держмайна намагаються в судовому порядку оскаржити інвестиційний договір щодо забудови ще однієї ділянки на Виноградарі площею 86 га. Освоювати цей величейзний шмат землі планує ТОВ “Проектінвестбуд” – чергова компанія із орбіти девелопера “Stolitsa Group”. Відповідний судовий спір триває вже більше двох років, і претензії позивачів є аналогічними до тих, які висувають в рамках “розбірок” щодо договору з ТОВ “Олівер-Буд” – що відповідна угода перед її підписанням у 2015 році не була погоджена Кабміном; що, згідно з нею, держава фактично втрачає вказану землю тощо.  При цьому, вже під час вказаного судового спору “НДВА “Пуща-Водиця” з подачі Київради і КМДА отримало низку погоджень щодо будівництва, завдяки яким на цій території може “вирости” три десятки житлових багатоповерхівок (до 25 поверхів кожний) та декілька торговельних центрів.  Читайте: Спірна забудова: держава і “Stolitsa Group” не можуть поділити 86 га землі на Виноградарі Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Олівер-Буд” було зареєстроване у березні 2006 року. Його керівником вказано Надію Герцог, засновником – кіпрську компанію “Елакол Девелопментс Лімітед”, кінцевими бенефіціарами – громадян Литви Раймондаса Туменаса, Марину Познякову та Рузгіене Агне, а також киянина Івана Молчанова. Система Youcontrol відносить ТОВ “Олівер-Буд” до груп “БТ-Інвест” і “групи родини Владислави Молчанової”. Перша об'єднує більше сотні компаній та займається управлінням  девелоперськими і роздрібними проектами. Зокрема, “БТ-Інвест” керує мережею роздрібних магазинів Novus та вищезгаданою девелоперською компанією “Stolitsa Group”. Ключовими особами цієї групи є вищезгадані Раймондас Туменас, Марина Познякова та Рузгіене Агне.  У свою чергу, до “групи родини Владислави Молчанової” входить більше восьми десятків компаній зайнятих у сферах будівництва і нерухомості. Головним активом даної групи є все та ж “Stolitsa Group”. Ключовими особами групи є столична бізнесвумен Владислава Молчанова, яка є співзасновницею вказаної девелоперської компанії, а також її син Іван Молчанов, який, як зазначалося вище, є співвласником ТОВ “Олівер-Буд”. Нагадаємо, раніше різноманітні джерела називали Владиславу Молчанову ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина”. Читайте: Попри лобізм “Батьківщини”: у Київраді зірвалося оформлення землі під будинком Замкова ТОВ “Моноліт Будсервіс” було зареєстроване у Києві в травні 2015 року. Його керівником є Сергій Степанов, засновниками – ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант” і мешканця села Софіївська Борщагівка Київської області Романа Лукашова, який також є кінцевим бенефіціаром цієї компанії. Що цікаво, “Моноліт Будсервіс” було зазначено підрядником майже всіх житлових комплексів, які в останні роки будувалися та будуються “під прапорами” девелопера “Stolitsa Group”, у тому числі ЖК “Варшавський-3”, ЖК “Seven” та ЖК “Ліпінка”. ДП “НДВА “Пуща-Водиця” у своїй нинішній організаційно-правовій формі було створено в травні 2002 року, хоча де-факто це підприємство існує ще з 40-х років ХХ століття. Наразі вказаним ДП керує Раміз Керімов. До його призначення, впродовж 2011-2023 років, ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” по черзі керували Лариса Усаченко, Олександр Мазурко, Віктор Кириченко, Віталій Кадигров, Володимир Хлопан, Юрій Курінний, Анатолій Шинкаренко та Юрій Іонанов (з лютого 2021-го по квітень 2023-го).  Нагадаємо, останній є шкільним другом мера Києва Віталія Кличка, про що Юрій Іонанов розповідав ще у 2005 році. Також Іонанов з серпня 2003 року до вересня 2005 року значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличків”. До лютого 2020 року ДП “НДВА “Пуща-Водиця” знаходилось у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства та продовольства України (з 2011 року – Міністерство аграрної політики і продовольства України), після чого перейшло в управління ФДМУ. Фондом держмайна України з 21 листопада 2023 року керує Віталій Коваль. Його попередниками на цій посаді були нинішній Міністр оборони України Рустем Умєров (з вересня 2022-го по вересень 2023-го), Ольга Батова (з лютого по вересень 2022-го) та Дмитро Сенниченко (з вересня 2019-го по лютий 2022-го).  Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки” Фото: колаж КВКиївВлада

Тетіївська громада б’є на сполох, намагаючись відстояти у московського патріархату громадський храм у центрі міста, що став центром релігійної ворожнечі. Ще наприкінці 2022 року релігійна громада Свято-Миколаївська парафія вирішила приєднатися до єдиної Православної церкви України. Мешканці зустріли зрештою значний спротив щодо доступу до храму від ще однієї релігійної громади УПЦ – Свято-Успенської парафії. Ситуація загострилася, коли місцева влада вирішила навести лад з майном і поставити на облік цю будівлю. У результаті храм став об’єктом судового позову, в якому суддя зупинив всі дії міськради. Кому належить будівля храму, у кого в оренді перебуває відповідна ділянка і чи планує влада міста і надалі в суді відстоювати майно у московитів – у матеріалі KВ.  Як дізналася KВ, 26 лютого у Тетіївському районному суді Київської області має відбутися судове засідання про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 98 від 2 травня 2023 року “Про взяття на облік безхазяйного майна”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Мова йде про релігійну споруду – місцевий храм, який релігійна громада Свято-Миколаївська парафія вже рік намагається відстояти у Свято-Успенської парафії московського патріархату.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Відновлення справедливості За словами благочиного Тетіївського району, отця Ігоря (Ігор Нішта) по всій Україні продовжуються переходи із московських парафій до ПЦУ, які відбуваються  не без спротиву та провокацій представників МП, не зважаючи на офіційну заборону щодо їхньої діяльності в країні. Він зауважив, що у Тетіївській громаді багато храмів вже перейшло під керівництво ПЦУ. Проте у місті Тетіїв є центральна церква, де і досі перебуває благочинний Московського патріархату і це, враховуючи, що зареєстрована громада на зборах проголосувала про зміну підлеглості Православній церкві України.  “Був великий спротив, тому що за села московська церква сильно не трималася, а от втратити центральний храм, ядро, вони дозволити собі не можуть, тож готові на будь-що, аби хоч якось цей процес зупинити. Міська рада ще 2 травня проголосувала за те, щоб визнати майно храму безгоспним і передати ПЦУ. Представники московського патріархату звернулися до суду, аби скасувати це рішення і місцевий суддя виніс ухвалу на їхню користь. Тобто у центрі міста досі існує російська церква, яка сьогодні служить, проповідує свої наративи про те, які вони “патріоти”, діє всупереч волі громади. Ми очікували на більш тверду позицію від міської влади. Депутатський корпус складається із більшості патріотів, які за ПЦУ, донатять і роблять все, аби Україна перемогла. Проте є все ж і ті, хто підтримує московську церкву і проти того, аби в церкві лунала українська молитва українською мовою. Є і частина людей, яка піддалася певному впливу і продовжують вірити, що вони 20 років ходять саме до української, а не російської церкви. У той час як СБУ постійно інформує в ЗМІ, що знаходить колаборантів з-поміж їхньої духовної ієрархії. А люди досі не можуть прийняти, що це агресор. У росії видали церковний календар, і Митрополит Онуфрій є в списку їхньої ієрархії, як представник московської церкви в Україні. У москві він не боїться про це говорити, а тут українцям замилюють очі, стверджуючи, що вони саме українська церква”, – розповів у коментарі KВ отець Ігор.  Судова тяганина За словами активіста міста Тетієва та голови парафіяльної ради Релігійної громади Свято-Миколаївського храму  Івана Сліпого, міська рада прийняла рішення про визнання цього майна безхазяйним, аби взяти на облік громади, відбулася відповідна реєстрація у ЦНАПі. Водночас 25 жовтня Тетіївської районний суд зупинив дію цього рішення. До суду надійшов позов на виконком ради з вимогою визнати протиправним та скасувати відповідне рішення, оскільки це рішення може “привезти до порушення його прав шляхом визнання безхазяйним майном будівлі Свято-Успенського православного храму міста Тетіїв Київської області, що знаходиться в м. Тетієві, по вул. Соборна”. “Суд то відбувся, але міськраду про засідання не повідомили. Якась приватна особа подає позов на Тетіївську міськраду про зупинення рішення виконкому, яке вже вступило в дію. Третьою стороною у цьому процесі виступає Свято-Успенська церква від забороненої московської парафії, яка пред'являє свої права на майно храму. І саме у Свято-Миколаївської парафії перебуває в оренді земельна ділянка, на якій розташований храм”, – розповів KВ Сліпий. За словами активіста, вони мають достатньо доказів і низку нормативних документів, які засвідчують факт того, що ця споруда і земельна ділянка належать Свято-Миколаївському храму, який є надбанням виключно громади міста.  Це і рішення № 42 Тетіївської міськради від 29.09.1994 року щодо виділення 0,25 га земельної ділянки по вул. Леніна церковній громаді міста для будівництва Свято-Миколаївської церкви. Згодом на відео було задокументовано закладання й освячення самого храму за участі вірян міста. Крім того, у 2004 році виконком Тетіївської міськради надав дозвіл на розробку технічної документації щодо надання цієї земельної ділянки з культовою спорудою в оренду, згодом і погоджувальний висновок щодо оренди. До того ж того ж року були надані Тетіївським районним відділом земельних ресурсів висновки щодо використання саме забудованої земельної ділянки саме Свято-Миколаївським храмом та встановлені Актом межі самого храму, що засвідчують те, який саме храм було побудовано і що він належить Свято-Миколаївській парафії ПЦУ. І все це, звісно, засвідчено із планами й самої ділянки та храму й у Держземкадастрі. “Враховуючи цю інформацію, можна стверджувати, що відбувається рейдерське захоплення храму москалями. Свого часу Свято-Миколаївський храм розміщувався по вулиці Карла Маркса (нині Соборна, 15). Цю церкву-хатину, за волею московського попа Василя Волянюка, розібрали й згодом на місці новозбудованого храму замінили табличку на зареєстровану у 2007 році ще одну парафію, яку і назвали Свято-Успенською. Ця парафія була зареєстрована по вулиці Леніна, 15-А. Архівні документи підтверджують, що на момент реєстрації юридичної особи, що є третьою стороною позову, адреси Соборна, 15-А не існувало. Релігійна громада Свято-Миколаївської парафії більше не підпорядковується проросійській церкві, а входить до складу Православної церкви України, і після перереєстрації мешканців припинили пускати до храму. Викликали поліцію – безрезультатно. Відбувається самозахоплення будівлі Свято-Миколаївського храму. Що цікаво, суддя у постанові вказує, що це є Свято-Успенський храм, але ж такого храму не існує, як і документів, які б підтверджували це”, – резюмував він. Апеляції – бути Як роз'яснив у коментарі KВ голова Тетіївської міської громади Богдан Балагура, громада розуміє ситуацію і хвилювання громадськості, але наразі суд не визначає, який саме це храм, Свято-Миколаївський чи Свято-Успенській. Аргументи, які наводять активісти, у цьому процесі суддею не враховуються, тому що предмет позову інший. “Працівники юрвідділу займаються цим питанням, за справою закріплено юриста. Громада прийняла всі необхідні рішення, аби розпочати процес визнання даного приміщення безхозним. Оскільки в реєстрі речових прав таке право ні за ким не було зареєстроване і будівля не введена в експлуатацію. Рада дала термін в один рік для всіх сторін, хто вважає, що має право на цей храм, про це заявити”, – розповів він.  Проте, за його словами. на відповідне рішення надійшов судовий позов від фізособи, зауважуючи, що були порушені його права, як інвестора будівництва цього проєкту. Натомість міськрада має намір встановити, вже на наступному судовому засіданні, яке відбудеться 26 лютого, які ж саме права і в якій частині були порушені. І саме це і являється наразі предметом спору.  “Громада бореться абсолютно за всі приміщення, легалізує, ставить на облік, аби потім його використовували на правах оренди. І якщо ми говоримо про культову споруду, то розуміємо – вона перейде у використання парафії, якщо упродовж року ніхто не заявить на неї своє право і не надасть відповідні документи й аргументи до суду. Свято-Миколаївська парафія пройшла процедуру перереєстрації, відбулася зміна управління. Проте УПЦ Свято-Успенської парафії відкидає цей факт. Наразі об'єктом користується УПЦ, вони проводять богослужіння, але земельна ділянка зареєстрована за Свято-Миколаївською парафією. І коли працювала комісія, то так, працівникам не одразу вдалося потрапити й до самого приміщення”, – говорить мер міста.  І додав, що активісти наполягали, аби міська рада заявила клопотання про те, аби вилучити Свято-Успенську парафію як заявлену третю сторону в суді, адже є частиною забороненої в Україні Московського патріархату. Та як пояснили правники, на даному етапі це фізично неможливо. “Активісти наголошують, що в позові храм згадують, як Свято-Успенський. Але це трактування суду, яке документально не підтверджується. Земельна ділянка виділялася Свято-Миколаївській парафії. Позиція третьої сторони – суб'єктивна думка, яку ми не підтримуємо, адже розуміємо, хто саме забудовував цю земельну ділянку – громада. Крім того, фізична особа не довела, що саме вона будувала цю споруду. Трактування суддею назви храму, то це питання вже наступних судових процесів”, – каже Балагура. І зауважує, що на даному етапі не можна говорити, що храм програний, є закон і влада його дотримується. Влада постійно комунікує з активістами й просить долучатися до процесу відстоювання храму та збору всіх необхідних документів.  Нагадаємо, як раніше повідомляла KВ, у Бучанській громаді Київщини завершився перехід церковних спільнот до Православної Церкви України (ПЦУ). У суботу, 10 лютого, в селі Здвижівка релігійна громада прийняла рішення про перехід Свято-Миколаївського храму до української церкви. Таким чином всі храми Бучанщини перейшли до ПЦУ. Читайте: Мінкультури: Договорів з УПЦ (МП) про користування держмайном, дія яких закінчується 2024 року, немає Фото: колаж КВ КиївВлада

На Київщині триває боротьба Великобугаївської громади із Васильківською місцевою владою: люди чинять спротив розвитку промислового кластеру на землях сільськогосподарського призначення, які оточені з усіх боків об’єктами природно-заповідного фонду – заказниками “Васильківські Карпати” та “Казковий Яр”. Саме на захист останнього стала громада, адже він за останні роки прославив Велику Бугаївку як “туристична перлина”. Втім, місцева влада хоче дозволити побудувати поблизу промислове підприємство. Задекларована мета – створити нові робочі місця та наповнити податками збіднілий бюджет. При цьому, у виконкомі Васильківської міськради запевняють, що мова про будівництво асфальтно-бетонного заводу наразі вже не йде – лише про склади і повністю екологічно безпечний цех з виробництва тротуарної плитки. Чи постраждає в результаті екологія регіону, і в якому обсязі, покаже час.  Як стало відомо KВ, 15 лютого 2024 року у Василькові відбулась чергова спроба провести громадські слухання Детального плану території (ДПТ) “Формування території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (на земельній ділянці кадастровий номер 3221480500:05:005:0073) в Великобугаївському с. о. Васильківської міської ради Обухівського р-ну Київської області” та відповідного звіту про його стратегічну екологічну оцінку (СЕО). Ознайомитись з матеріалами громадських слухань можна по цьому посиланню.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Ці слухання не відбулись, бо спершу представники Великобугаївської громади наголошували на порушенні порядку проведення цього заходу, а потім почалась повітряна тривога. До цього такі слухання  теж переносилися вже двічі з “організаційних причин”.  Мова йде проєкт ДПТ, розроблений ТОВ “Ідеал-Центр” на замовлення виконкому Васильківської міськради. Цей документ, по суті, направлений лише на те, щоб змінити цільове призначення зазначеної приватної земельної ділянки (площа – 3,69 га, наразі цільове призначення – “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва”) на “розміщення промислових об'єктів”. Інвестором розробки відповідного ДПТ виступила громадянка Гоар Фтоян – власниця земельної ділянки, на якій планується розташувати промисловий об'єкт. СЕО розробляло ТОВ “Еко Стандарт Захід”.  Як повідомили KВ у Васильківській міській раді, до освоєння цієї землі мають намір “докласти руку” пов'язані між собою ТОВ “Капіталінвест-Плюс” (Гоар Фтоян є співзасновницею і бенефіціаром цієї компанії) і ТОВ “Асфальтобетонпромбуд”, але про будівництва в районі села Велика Бугаївка асфальтно-бетонного заводу на сьогодні вже не йдеться. Мовляв, там наразі розглядається можливість будівництва лише об'єктів, які точно не матимуть негативного впливу на екологію.  Історія і сенс спротиву Втім, мешканці села Велика Бугаївка, яке розташоване на межі ландшафтного заказника "Казковий яр", схоже, на сьогодні вже виступають категорично проти будь-якої промзони у вказаній локації.  Вони ще навесні 2023 року, коли мова точно йшла про будівництво асфальтно-бетонного заводу,  проводили акцію протесту, коли на ділянці, яка належить Фтоян, було знято шар родючого грунту і була розпочата підготовка до будівництва. Люди наголошували, що на Васильківшині вистачає промзон, де можна створювати нові підприємства, а такої краси, як у “Казковому ярі”, де, до речі, Київська обласна рада (КОР) створила один з найпривабливіших туристичних маршрутів, більше ніде немає.  Головним аргументом активістів, які зацікавленні у “провалі” відповідних громадських слухань, є те, що поряд розташовані відразу два ландшафтних заказника, які треба зберігати.  Ландшафтний заказник місцевого значення “Васильківські Карпати”, що розташований поміж селами Велика Бугаївка, Гвоздів, Крушинка, Рославичі Васильківського району Київської області, було створено ще рішенням Київської обласної ради (КОР) від 2 лютого 1999 року. Заказник був створений на основі великої балки з прилеглими ярами, по днищу якої протікає річка Бугаївка, площа – 226,8 га. У свою чергу, природну території площею 169,6472 га Київська обласна рада (КОР) оголосила  Ландшафтним заказником місцевого значення "Казковий яр"  21 березня 2023 року. Ця територія дійсно казково гарна і притягує юрби туристів.  При цьому, до складу заказника “Казкового Яру” не увійшов найцінніший та найпривабливіший  за своїм природним ярусно-балковим ландшафтом яр – Діденцеве провалля. Саме там знімали кліпи співачки Alyona Alyona в дуеті з KOLA на пісню “Небо хилиться”, Jerry Heil на роботу “Благословенна Земля”, Pianoбой та Джамала робили там свої “Ендорфіни”, знімали художні фільми “Толока”, “Сторожова застава”, “Захар Беркут” та “ DZIDZIO Контрабас”. Тому, за інформацією активістів, екологи ще рік тому клопотали перед обласною радою про розширення меж заказника до площі 215 га. Але поки що отримати відповідне рішення облради не вдається.  Як зазначають представники Великобугаївської громади, зазначене розширення меж заказника скоротить відстань до земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 до 300 м, що негативно вплине на туристичний потенціал “Казкового Яру” при її промисловому використанні, та матиме негативні екологічні наслідки на унікальне біорозмаїття “Казкового яру”. Також відомо, що станом на травень 2023 року Департамент екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації (КОДА) підтверджував, що межі проектованої санітарно-захисної зони асфальтно-бетонного заводу  (1000 м) частково накладалися на ландшафтний заказник місцевого значення “Казковий яр” і без розширення його меж. Крім того, Інститут археології Національної академії наук поінформував, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 “найбільш ймовірно зайнята багатошаровим поселенням”, бо в 1995 році там на поверхні були знайдено матеріали доби бронзи та Черняхівської культури. Розкопки там не проводились, але в інституті вважають, що логічним використати цю територію для розвитку туризму разом з природним об’єктом. “Чудове рішення – археопарк. Так роблять в Європі. Але у нас що? Забудова. За період з 2010 по 2020 р. в області не поставили на облік жодної пам’ятки археології”, – каже представник Інституту археології НАНУ В’ячеслав Баранов. Мешканці Великої Бугаївки розповіли KВ, що у зв'язку з вищенаведеним, громада створювала петиції про заборону будівництва заводу, подавала скарги в органи архбудконтролю, писала заяви в поліцію, зверталася до керівництва області, вимагала проведення громадських слухань в Будинку культури села Велика Бугаївка. Але, Васильківська влада, мовляв, все це ігнорує і вперто призначає громадські слухання скандальних ДПТ і СЕО.  Організатором громадських слухань виступає Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради, очолюване Орестом Шамаєвим. За словами голови Громадської організації (ГО) “Казковий Яр” Світлани Бондар, останній у всіх своїх провалах звинувачує громадськість, та намагається довести, що міська влада наразі “підтримує створення лише безпечних та екологічних виробництв”. Саме ця теза і була обґрунтуванням відмови у розгляді петиції про заборону будівництва  заводу навпроти “Казкового яру”.  “Влада Васильківщини заявляє, що інвестор вже остаточно відмовився від будівництва асфальтного заводу, але люди не вірять. Вони розуміють, що після зміни цільового призначення сільгоспземлі на “розміщення промзони”, функціонал цієї промзони можуть з часом зробити який завгодно. Вони бачать, як все це “проштовхується”, як голова Васильківської територіальної громади Наталія Баласинович (на колажі) підписує документи, в яких сказано, що перетинів з об’єктами історико-культурної спадщини та природно-заповідного фонду немає.  Про зміст самого ДПТ та СЕО говорити складно. Там немає ні схем інженерних комунікацій, ні транспортної схеми, ні показників майбутнього об’єкту будівництва, лише припущення, які надають можливість замовнику будівництва уточнювати все в майбутніх проектних рішеннях. Про недосконалість розробленої документації вказало в своїх зауваженнях Міндовкілля і рекомендувало повернути документ державного планування на доопрацювання, але місцеву владу це не зупиняє”,- розповіла KВ Світлана Бондар. При цьому, за її словами, влада зловживає своїми права і вперто не хоче проводити слухання саме там, де живуть люди, яких це безпосередньо зачіпає – в селі Велика  Бугаївка.  “У цьому селі є будинок культури на 250 осіб з укриттям, яке Васильківська влада і відбудувала, але громадські слухання вони проводять в залі на 50 чоловік у Василькові, де немає укриття, але є можливість задіяти адмінресурс: забезпечити явку працівників Васильківських бюджетних установ, студентів з реєстрацією на період навчання, Великобугаївських вчителів, керівництво сільського будинку культури. Також люди бачили, як на такі громадські слухання автобусом привозили жителів села Яцьки на чолі зі старостою села, хоча промзону мають намір розташувати за 40 км від цього населеного пункту.  При цьому, виконком Васильківської ради не дозволив представникам суміжної, Глевахівської територіальної громади, яка знаходиться за 500 метрів від майбутнього об’єкту, навіть зареєструватися на громадські слухання, бо їхні інтереси, мовляв, не порушуються. Також влада Васильківщини, прикриваючись недосконалим галузевим законодавством, обмежує в праві голосу власників садових та індивідуальних будинків у Великій Бугаївці, та власників земельних ділянок, що на праві власності належать киянам, які використовуються ними для заміського відпочинку”,- розповідає голова ГО “Казковий Яр”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Позиція влади Зі свого боку, директор Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради Орест Шамаєв відкидає усі звинувачення у процедурних порушеннях та намаганні провести “псевдослухання”. Також він заявляє, що здивований тим, що на сьогодні хтось критикує плани і дії міської влади.  “Ситуація виглядає наступним чином. Ще у 2022 році до керівництва нашої тергромади звернулись з приводу допомоги в реалізації державної політики з релокації виробничих потужностей з територій, де підприємства знаходяться під постійним ворожим обстрілом. Підприємці з Запорізької області придбали для цього на Васильківщині у приватного власника земельну ділянку. Це було ще за рік до того, як обласною радою було прийнято рішення про створення заказнику “Казковий яр”, умовні межі якого, де факто цей заказник ще не створений, пройшли поряд.  Мова дійсно у 2022 році йшла про будівництва саме асфальтно-бетонного заводу. Переконавшись, що йдеться про екологічно безпечну технологію, умовно, такі заводи в Європі розміщуються прямо в містах, ми тоді вирішили замовити відповідні ДПТ і СЕО. Було розуміння, що для Васильківської громади нові робочі місця, додаткові надходження в бюджет та гарні перспективи покращити свою дорожню інфраструктуру – це важливо.  Але у минулому році з'ясувалося, що межі проектованої санітарно захисної зони (1000 м) такого підприємства частково накладаються на територію “Казкового яру”, а від громади до нашого управління містобудування надійшло біля 170 претензій та зауважень. Ми зрозуміли і донесли до інвестора, що людей не переконати, нічого не вийде. Тому вже влітку 2023 року нами було прийнято рішення замовити новий ДПТ і СЕО, згідно яких на згаданій приватній ділянці можна буде побудувати тільки склади та цехи з виробництва тротуарної плитки, що апріорі не несе території та її мешканцям жодних екологічних ризиків. До того ж, санітарна захисна зона такого об'єкта вже не 1000, а 300 метрів. Тобто жодних перетинів з “Казковим яром” вже точно немає. Як, до речі, і з заказником “Васильківські карпати”. У цьому році на громадські слухання виносяться саме це ДПТ і звіт про відповідну СЕО. Тому мені щиро не зрозуміло, чому хтось з екологів чи громади села Велика Бугаївка має бути проти. Ще й враховуючи те, що поряд вже доволі давно погано пахне функціонуюча свалка з елементами сортировки сміття і з цього факту поки що ніхто у Великій Бугаївці великої проблеми не робить. Що стосується інформації про можливе знаходження на земельній ділянці з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 об’єктів археологічної спадщини, то, дійсно, для того, щоб це мало значення, це має бути офіційно зареєстровано. В нас теж багато питань до Державного земельного кадастру і  Державного реєстру культурних пам’яток, але ми маємо право спиратися тільки на офіційні дані”,- розповів KВ Орест Шамаєв. Голова постійної комісії Київської обласної ради з питань екології, водних ресурсів, природокористування, полювання, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Роман Титикало в описаному конфлікті скоріше грає на стороні громадських активістів. “Так, нове підприємство на території тергромади – це і додаткові робочі місця і податки, але екологія – це теж дуже важливо. Я вважаю, що Васильківська міськрада робить помилку, намагаючись розташувати промзону там де їй явно не місце. Мешканців Великої Бугаївки зрозуміти не складно. Вони усвідомлюють, що коли цільове призначення земельної ділянки змінять з “для сільського господарства” на “землі промисловості”, то гарантій стовідсоткової безпечності промислового об'єкту, параметри якого влада теоретично зможе згодом коригувати у любий бік, ніхто не дасть. Не треба забувати і про обов’язки, які покладені на виконавчий комітет Васильківської міської ради рішенням Київської обласної ради від 21 березня 2023 року “Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення “Казковий Яр”. Керівництво тергромади повинно сприяти повноцінному створенню цього заказнику, а не заважати цьому процесу. Також треба пам'ятати, що Схемою планування території Київської області передбачено створення Великобугаївської рекреаційної зони на площі 2,6 тис га.”,- заявив КВ Титикало.  Читайте: Роман Титикало: “Я адвокат чистого довкілля Київщини” За його словами, прикро, що місцева влада не хоче враховувати думку саме тих громадян, нерухомість яких розташована поблизу майбутнього промислового об'єкту.  “Ще більш прикро, що сама можливість громадян впливати на містобудівні наміри влади в рамках громадських слухань може зникнути. Маю на увазі скандальний законопроєкт № 9627 від “Слуги народу” Дмитра Кисилевського, лобіювання якого пов’язують із заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою. Цей закон було приянято у Верховній Раді 6 лютого 2024 року, наразі його вже направлено на підпис Президенту України”, – зауважив голова профільної комісії КОР. Довідка  За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Еко Стандарт Захід” (розробник СЕО) було зареєстроване у квітні 2016 року у Львові. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено мешканця цього ж міста Дмитра Бучка. ТОВ “Капіталінвест-Плюс” (компанія, яка має намір побудувати промислові об'єкти на земельній ділянці 3221480500:05:005:0073) було зареєстроване у Запоріжжі в квітні 2018 року, а з березня 2021 року “прописане” в смт Балабине Запорізької області. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії зазначено мешканку міста Марганець Дніпропетровської області Гоар Фтоян та громадянку Вірменії Аіду Погосян (зареєстрована в Запоріжжі). Вказана ТОВка фігурує в деяких кримінальних провадженнях. Одне з них – під №12020080000000357 – було відкрито поліцейськими Запорізької області за фактами розкрадання бюджетних коштів при виконанні ремонтних робіт та експлуатаційному утриманні автошляхів на території цього регіону. Зокрема, за інформацією правоохоронців, ТОВ “Капіталінвест-Плюс” було однією з компаній, через яку організатори цієї схеми – чиновники та їхні підрядники – “обготівковували” кошти, отримані з бюджету Запорізької області. При цьому, у 2022 році слідчі вказували, що фактично вказана компанія не веде господарської діяльності, а існує лише для проведення фіктивних операцій. ТОВ “Асфальтобетонпромбуд” (компанія, яка має намір брати участь у будівництві промислових об'єктів на земельній ділянці 3221480500:05:005:0073) було зареєстроване у лютому 2023 року у Василькові Київської області. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром вказано мешканця Запоріжжя Миколу Буравченка. Наталія Баласинович очолює Васильківську територіальну громаду з листопада 2020 року. Вона здобула перемогу на чергових місцевих виборах як безпартійна самовисуванка. Раніше, з листопада 2015-го по листопад 2020-го, вона була головою Васильківської райради, до якої була обрана від партії “Солідарність”.  Орест Шамаєв очолює Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради з жовтня 2022 року. фото: коллаж КВКиївВлада

Столичні правоохоронці наразі розслідують факти можливих порушень законодавства при будівництві житлового комплексу “Struetinsky Residence” і клубного будинку “М29” у Печерському районі Києва. За інформацією Нацполіції, власник девелоперських компаній “KBD” і “UBH” - відомий бізнесмен Євген Леськів (на колажі) – здійснює реалізацію цих проєктів без необхідних дозвільних документів та всупереч позиції контролюючих органів. Як встановили слідчі, забудовники здійснюють роботи на ділянках, які не призначені для зведення багатоквартирних будинків, і не отримали погодження забудови від Мінкульту, хоча повинні були це зробити, адже ділянки під цими будинками знаходяться Центральному історичному ареалі міста і в охоронній зоні ботанічного саду ім. Гришка. Крім цього, до бюджету Києва не сплачувались пайові внески, а легалізувати ці будівництва їхні бенефіціари, схоже, вирішили на підставі завідомо підроблених документів. Як стало відомо KВ, наразі столичні правоохоронці розслідують факти можливих порушень законодавства при будівництві житлового комплексу (ЖК) “Struetinsky Residence” (вул. Болсуновська (Струтинського), 8) і клубного будинку (КБ) “М29” (пров. Мічуріна, 29) в Печерському районі Києва. Підписуйтесь на “КиївВладу”  ЖК “Struetinsky Residence” (жовтий колір) і КБ “М29” (червоний колір) на карті порталу “ЛУН” Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42023000000000455 (було відкрито Головним слідчим управлінням Національної поліції України 13 березня 2023 року). Процесуальне керівництво в даній справі здійснює Офіс Генерального прокурора. Фігурантам даного провадження попередньо інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою) та ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем,  вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану) Кримінального кодексу (КК) України. Що стало відомо слідчим Як встановили в Нацполіції, вищезгадані будинки зводяться в порушення містобудівного законодавства, без необхідних дозвільних документів та всупереч позиції контролюючих органів. Слідчі вважають, що організував це будівництво власник девелоперської компанії “Київбуддевелопмент”, під брендом якої будуються і ЖК “Struetinsky Residence” і КБ “М29”. Правоохоронці з'ясували, що, забудовники, зокрема, мали б поінформувати органи охорони культурної спадщини про будівництво житла на цій території. Це було необхідно через те, що, згідно з Генеральним планом Києва та наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 599 “Про затвердження меж та режимів використання-території історичних ареалів Києва” від 2 серпня 2021 року, земельні ділянки на пров. Мічуріна, 29 та вул. Болсуновській, 8 розташовані в Центральному історичному ареалі міста, в охоронній зоні пам'ятки садово-паркової архітектури, унікальних зелених масивів та окремих дерев місцевого значення “Національний ботанічний сад НАН України ім. М. Гришка”.  Як стало відомо слідчим, Мінкульт не погоджував проєктну документацію та не надавав відповідних дозволів на проведення робіт за вказаними адресами. При цьому, 16 серпня і 6 вересня 2021 року вказане міністерство надіслало замовникам будівництва цих будинків приписи про припинення проведення земляних та будь-яких інших будівельних робіт. Але, всупереч вказаним “мораторіям” роботи все ж продовжувалися. Зазначимо, що замовниками будівництва ЖК “Struetinsky Residence” є обслуговуючий кооператив (ОК) “Орсей Київ” і ТОВ “Карт Лімітед”, а замовником будівництва КБ “М29” – фізична особа, ім'я та прізвище якої в судових ухвала по цьому провадженню не уточнюються. Крім того, в Департаменті земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) повідомили правоохоронцям, що Київрада не приймала рішення щодо зміни цільового призначення вищевказаних земельних ділянок. Разом з тим, за вказаною в судових ухвалах інформацією, ділянки під цими об'єктами не призначені для зведення багатоквартирних будинків. Так, три ділянки на вул. Болсуновській, 8 загальною площею 0,26 га мають цільове призначення “для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку і господарських будівель”, а ділянка в пров. Мічуріна, 29 площею 0,1 га – “для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”. У свою чергу, від Департаменту містобудування та архітектури КМДА слідчим стало відомо, що цей структурний підрозділ столичної мерії не надавав архітектурно-планувальне завдання або містобудівні умови та обмеження (МУО) для проєктування об'єктів будівництва за вказаними адресами. Зазначається, що до вказаного департаменту надійшло 11 заяв щодо надання МУО на проєктування будівництва в пров. Мічуріна, 29, але в усіх випадках замовники видачі цього погодження (вищезгадана “анонімна” фізична особа, а також ТОВ “БК “Атлант-плюс”) отримували від чиновників відмови. Крім того, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА повідомив Нацполіції, що він не видавав і не реєстрував документів, які б надавали право на виконання підготовчих або будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатації закінченого будівництвом об'єкта на вул. Болсуновській, 8.  Скріншот ухвали суду по цьому провадженню від 17 січня 2024 року Чиновники столичного муніципалітету уточнили, що ОК “Орсей Київ” ще 19 лютого 2020 року зареєструвало повідомлення № КВ 011200500767 про початок виконання підготовчих робіт з “Реконструкції складської будівлі (нежитлового будинку) з пристосуванням під житловий будинок на вул. Болсуновській (Струтинського), 8”, але це, мовляв, було виконано “автоматично”. Тобто, забудовник просто вніс “попередження про виконання робіт” через реєстри органів держархбудконтролю – це йому фактично дозволяло законодавство, адже він оцінив клас наслідків в СС1 (незначні наслідки, до 4 поверхів). Втім, надалі, 21 травня того ж року, Департамент з питань ДАБК при КМДА скасував право на початок виконання підготовчих робіт за вказаною адресою. Крім того, Нацполіції стало відомо, що жодна фізична або юридична особа не укладала  з Департаментом економіки та інвестицій КМДА договори пайової участі у зв`язку з будівництвом за вказаними адресами. Відповідно, пайові кошти на створення і розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури до міського бюджету не перераховувались, а довідки про виконання забудовниками умов пайової участі чиновникам столичної мерії не надавались. За інформацією слідчих, лише внаслідок несплати пайової участі по ЖК “Struetinsky Residence” Департаменту економіки та інвестицій КМДА було завдано збитків на суму близько 2,5 млн гривень Також правоохоронці встановили, що 15 грудня 2021 року за ТОВ “ІТ Корп” було зареєстровано нерухоме майно на вул. Болсуновській, 8 загальною площею 4,4 тис. кв.м. Слідчі вважають, що це було зроблено з метою легалізації незаконно збудованого об'єкта, в порушення порядку проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і на підставі завідомо підроблених офіційних документів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Скандальна передісторія Як повідомляла КВ, кілька десятиліть тому на вул. Струтинського, 8 (таку назву вулиця Болсуновська мала до 2015 року), були розміщені автомобільні бокси. У 90-х роках їх було перебудовано під складські приміщення, власником яких стало ЗАТ “Укргідроспецбудпроект”. 19 серпня 1999 року Київрада рішенням №6/492 погодила передачу трьох ділянок на вул. Струтинській, 8 в оренду вказаній компанії для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку і господарських будівель – тих самих. Так, ділянки площею 0,2107 га (кадастровий номер  – 8000000000:82:096:0005) та площею 0,0322 га (кадастровий номер- 8000000000:82:096:0022) мали бути передані на 49 років, а ділянка площею 0,0198 га (кадастровий номер – 8000000000:82:096:0028) – на 7 років. Надалі, 3 липня 2001 року були підписані відповідні договори оренди.  При цьому, за інформацією Нацполіції, термін дії договору найменшої ділянки вже закінчився, і в Департаменті земельних ресурсів КМДА відсутня інформація щодо його пролонгації. Ще цікавим є факт, що 22 травня 2013 року право власності на вказані складські приміщення площею 819,4 кв.м. були зареєстровані за ТОВ “Карт Лімітед”. Про нове будівництво на вул. Болсуновській, 8 місцеві мешканці почали здогадуватись у квітні 2018 року, коли паркан, який огороджував складські приміщення, був трохи зміщений у бік будинку на вул. Курганівській, 3. У травні 2018 року до цих складських приміщень почала під'їжджати різна техніка, що стривожило громаду. Незабаром побоювання мешканців підтвердилися: вони дізналися з Інтернету, що на цьому місці планується будівництво 10-поверхового будинку. У тому ж місяці КП "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (КП "СУППР") повідомило, що при створенні несприятливих умов на земельній ділянці за адресою майбутнього будівництва (водонасичення грунтів, підрізання схилу) можуть виникнути зсувні явища локального характеру та руйнування прибудинкових територій на Курганівській, 3 та музичної школи №4 по вул. Бастіонної, 5-А. У середині 2018 року мешканці навколишніх будинків зустрічалися із забудовниками. Такі зустрічі проходили у напруженій атмосфері – наприклад, одна з осіб, яка мала причетність до запланованої забудови, обізвала незадоволених громадян “проплаченими активістами” та розповіла про те, що насправді тут планується реконструкція складських приміщень під 4-поверховий будинок. Після цього протягом більш ніж півроку жодні будівельні роботи на цій ділянці не велися, а люди почали активно звертатися до органів влади з питаннями про законність будівництва ЖК на вул. Болсуновській, 8. 19 жовтня 2018 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ "Карт Лімітед" МУО на проєктування реконструкції складської будівлі (нежитлового будинку) із пристосуванням під житловий будинок на вул. Болсуновській, 8. Згідно з МУО, максимальна висота об'єкта, який мав “отриматися” в результаті реконструкції, повинна становити не більше 26,5 м. На фоні цього незрозуміло, чому вказаний департамент повідомив Нацполіції про відсутність даного погодження. Зазначимо, у цьому документі не уточнювалася інформація про земельні ділянки, на яких знаходиться об'єкт реконструкції – їхній кадастрові номери, цільове призначення тощо. Це пов'язано з тим, що реконструкція може проводитись без документів, що свідчать про право власності чи користування земельною ділянкою. Разом з тим, у МУО повідомлялося про те, що, згідно з чинним Генеральним планом Києва, ділянка, на якій знаходиться об'єкт проєктування, входить до зони багатоповерхової забудови і на момент видачі цього документа була забруднена радіоактивною речовиною цезієм-137 (період напіврозпаду – 30 років , – KВ). За словами місцевих мешканців, після видачі МУО від КМДА склад на вул. Болсуновській, 8 "пішов під розбір". Цю інформацію підтверджує портал ЛУН: як видно з фотозвіту з даного будівництва, вже станом на червень 2019 року було, зокрема, демонтовано вікна на 3 поверсі. У серпні 2019 року громадяни помітили на вул. Болсуновській, 8, людей, які брали проби землі. Місцеві мешканці вкорте звернулася до КМДА з проханням відреагувати на потенційне будівництво, але у столичній мерії відповіли, що земля під будівництво не відводилася, перевірку дотримання законодавства провести не вдається тощо. Чергова активізація будівельних робіт за вказаною адресою мала місце 19-20 листопада 2020 року. Саме тоді група невстановлених осіб розбила опорну стіну, яка служить кордоном між прибудинковою територією будинку по Курганівській, 3 та земельною ділянкою по вул. Болсуновській, 8. У наступні дні громадяни та місцева керуюча компанія неодноразово зверталися до поліції з вимогою відреагувати на ці роботи. Як наслідок – за заявою компанії-управителя було відкрито кримінальне провадження №12020105060001050 за фактом самоправства (ст. 356 КК України). Втім, у відкритих джерела відсутня інформація про те, на якому етапі знаходиться це розслідування і чи взагалі вчиняли правоохоронці якісь слідчі дії. Читайте: Цезий-137 и мнимая реконструкция: киевляне бунтуют против ЖК, который возводит брат нардепа от “Батькивщины” За інформацією порталу “ЛУН”, ЖК “Struetinsky Residence” буде складатися з одного 10-поверхового будинку на 33 квартири. Станом на січень 2024 року забудовники вже звели “коробку” будинку і почали скління вікон. Судячи з фото моніторингу будівництва, роботи проводилися вже після 2020 року, генпідрядником будівництва даного ЖК було зазначено ТОВ “БК Атлант-Плюс”, а девелопером – “UBH”. ЖК “Struetinsky Residence” станом на січень 2024 року (фото – “ЛУН”) Що стосується ділянки в пров. Мічуріна, 29 (кадастровий номер – 8000000000:82:277:0161), то вона знаходиться у приватній власності вже близько двох десятиліть. Так, відповідно до рішення Київради №70/230 від 24 жовтня 2002 року її власником стала Ніна Євдокимова. Надалі, 12 листопада 2021 року, ця земля перейшла у власність до ОК “Печерський квартал” на підставі договору купівлі-продажу. За інформацією порталу “ЛУН”, на вказаній ділянці має бути зведений 5-поверховий будинок бізнес-класу з мансардою (33 квартири). При цьому, КБ “М29” напевно матиме паркінг на 46 автомобілів. Роботи з його зведення розпочалися у другій половині 2021 року, і станом на січень 2024-го забудовники вже звели перші два поверхи “коробки”. Що цікаво, на порталі “ЛУН” зазначається, що для будівництва даного будинку забудовники отримали деякі дозволи. Зокрема, мовляв, Департамент містобудування та архітектури КМДА у квітні 2020 року наказом №490 видав МУО (попри те, що Нацполіція має дані стосовно відмов у видачі цього документу. – KВ), а у вересні 2020 року забудовники зареєстрували в органах ДАБК повідомлення про початок підготовчих робіт № КВ020200925453. Зазначимо, в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні повні версії цих документів. Це, серед іншого, може свідчити про їхнє анулювання.  Також на порталі “ЛУН” повідомляється, що генпідрядником цього будівництва є вищезгадане ТОВ “БК Атлант-Плюс”. Хто будує та допомогає будувати За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Карт Лімітед” (співзамовник будівництва ЖК “Struetinsky Residence”) було зареєстроване у січні 2013 року. Його засновниками є киянин Сергій Криворучко і ТОВ “Фінансові інвестиції”, кінцевим бенефіціаром – ще один мешканець столиці Олексій Усков, який також є кінцевим бенефіціаром “Карт Лімітед”. Що цікаво, у 2017-2020 роках співвласником ТОВ “Карт Лімітед” був Андрій Юрійович Кучеренко – брат народного депутата нинішнього IX скликання Верховної Ради Олексія Кучеренка (фракція ВО “Батьківщина”), колишнього міністра з питань ЖКГ (2007-2010 рр.), нардепа ІІІ, V, VI скликань і т.д. При цьому, у V скликанні парламенту Андрій Кучеренко працював помічником свого брата-нардепа на платній основі. Сам Олексій Кучеренко у грудні 2020 року заперечував свою причетність до діяльності вказаної компанії та забудови на вул. Болсуновській, 8, вказуючи на те, що його брат самостійно здійснює свою бізнес-діяльність. Що цікаво, керівник ТОВ “Карт Лімітед” Олексій Усков станом на 2017 рік був чоловіком Марини Ускової, яка працювала головним спеціалістом відділу взаємодії зі ЗМІ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Крім того, остання в 2010 році була прес-секретарем міністра ЖКГ Олексія Кучеренка. ОК “Орсей Київ” (співзамовник будівництва ЖК “Struetinsky Residence”) був зареєстрований у серпні 2017 року. Його засновниками зазначено мешканця Херсона Миколу Зіска, а також киян Галину Щур, Разію Заріпову і Євгена Леськіва, який також є керівником даного кооперативу. ОК “Печерський квартал” (власник ділянки в пров. Мічуріна, 29) був зареєстрований у Києві у квітні 2016 року. Його засновниками є мешканці Житомира Максим Сафронов, Лідія Лихач і Олександр Копилов. Керівником цього кооперативу є Дмитро Копилов. Столичне ТОВ “БК Атлант-Плюс” (генпідрядник будівництва обох будинків) було зареєстроване у лютому 2019 року. Його засновником вказано мешканця Чернігова Сергія Леськіва, а керівником та кінцевим бенефіціаром – його сина, вищезгаданого Євгена Леськіва. Система Youcontrol відносить обидва кооперативи і ТОВ “БК Атлант-Плюс” до т.зв. “групи “родини Леськів””, яка об'єднує більше чотирьох десятків компаній, що зайняті в сфері будівництва, нерухомості, виробництва будівельних матеріалів, а також у сфері поводження із відходами. Серед активів цієї групи – вищезгадані девелоперські компанії “KBD” (“Київбуддевелопмент”) і “UBH” (“Український будівельний холдинг”). Ключовою особою даної групи є бізнесмен Євген Леськів. Що цікаво, він також є керівником та співзасновником ОК “Гарант Буд”, якому все той же нардеп Олексій Кучеренко в 2019 році повернув позику на суму 390 тис. гривень. Як раніше повідомляла KВ, компанії із орбіти Євгена Леськів не вперше фігурують у скандалах щодо можливих порушень при забудові столичних земель. Зокрема, ТОВ “Український-будівельний-холдинг”, власником якого є вищезгаданий бізнесмен, планує звести клубний будинок на місці т.зв. “Євбази” – споруди XIX століття на вул. Дмитрівській, 23-А, у якій в серпні 2023 року трапилася пожежа. Столичні активісти та експерти впевнені, що ця будівля була спалена навмисно, а забудовники задля реалізації своїх планів вдавалися до маніпуляцій. Зокрема, за інформацією експертів, “на папері” було занижено клас наслідків та поверховість майбутньої будівлі, щоб не довелося проходити додаткові перевірки та експертизи від профільних держорганів. Читайте: Житло на згарищі: як у столиці перетворюють споруду XIX століття в клубний будинок Нагадаємо також, що в рамках вищезазначеного кримінального провадження №42023000000000455 від 13 березня 2023 року правоохоронці розслідують і “гріхи” інших забудовників на інших об'єктах. Зокрема, Нацполіцію зацікавило будівництво ЖК “4U” (вул. Академіка Булаховського, 2, житловий масив Новобіличі). Слідчим стало відомо, що при реалізації даного проєкту могло бути привласнено майно Інституту технічної теплофізики Національної академії наук (НАН) України, який передав цю землю приватній компанії-інвестору під забудову в обмін на квартири. Попередньо йдеться про нанесені державі збитки на суму близько 194 млн гривень.  Читайте: За допомогою КМДА та ДІАМ: Нацполіція розслідує порушення при будівництві столичного ЖК “4U” Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Обов'язки директора Департаменту з питань ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступниця директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року).  Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Фото: колаж КВКиївВлада

Під час розслідування Державного бюро розслідувань (ДБР) земельних махінацій в Х-парку на київському острові Муромець з’ясувалось, що земельні ділянки, які безкоштовно використовуються оточенням Віталія Кличка, були розділені на частки, а сусідні з ними – самочинно захоплені. Департамент земельних ресурсів КМДА підтвердив наявність земельної афери, але тепер намагається її приховати. Як стало відомо КиївВладі, минулого року Департамент земельних ресурсів КМДА (ДепЗем) проводив перевірку законності використання комунальних земель на острові Муромець, який знаходиться між Оболонню та Троєщиною. Джерала в ДепЗемі розповіли, що сьогодні акт цієї перевірки, з яким ми встигли ознайомитись, відмінено, на робітників, які його складали, чиниться тиск, а зазначені в акті факти намагаються приховати. Втім, це вже глухий номер, бо ці ж дані частково є в Держгеокадастрі, а також постанові Печерського райсуду по справі №757/24774/23-к від 15 червня 2023 року, якою було накладено арешт на земельні ділянки острову Муромець в рамках кримінального провадження №42022100000000366. Ця ж інформація є в ДБР Києва, яке веде це кримінальне розслідування з 13 липня 2023 року. Викрити земельну аферу вдалося завдяки тому, що минулого року правоохоронці залучили представників ДепЗему до огляду місця події в Х-парку.  Після чого геодезисти підвідомчого ДепЗему КП “Київський інститут земельних відносин” склали “Технічний звіт щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною…” (згадка поо звіт міститься в постанові Печерського райсуду), в якому вказали, що вбачають факти самовільного захоплення більше десятка земельних ділянок, прилеглих до земель, що передані ТОВ “Інноваційний спортивний парк” під створення “спортивного парку”. По слідах цього звіту ДепЗем вже самостійно провів власну перевірку, про яку йдеться на початку тексту, та виявив, що одна земельна ділянка “всохла” з майже 6 гектарів до 430 квадратних метрів та “переїхала” в іншу – віддалену частину острову Муромець, а друга – взагалі зникла. І, відповідно, ніякого “спортивного парку” на них немає.  Кримінальна передісторія Все почалося 1,5 роки тому, коли КиївВлада опублікувала журналістське розслідування щодо Х-парку (частина перша та частина друга). Тоді ми детально розповіли, як за мерства Віталія Кличка 36 га земель острову Муромець без будь-якої орендної плати за Інвестиційним договором №050-13/і/155 від 30.10.2015 року “для створення спортивного парку” було віддано ТОВ “Інноваційний спортивний парк”. Цю компанію було засновано спецально під створення Х-парку наближеними до мера особами: - радником мера Києва та колишнім бізнес-партнером брата мера Юрієм Зозулею; - Олегом Лисюком, який з минулого року займає посаду гендиректора ПрАТ АК "Київводоканал", до цього обіймав посаду  відповідального за реконструкцію Бортницької станції аерації (БСА). До Революції Гідності Олег Лисюк був депутатом Донецької міської ради від Партії регіонів, очолював будівництво гелікоптерного майданчика на Парковому узвозі для президента-втікача Віктора Януковича та був наближений до сина президента-втікача Олександра Януковича. Підкреслимо: з 2015 року ці люди використовували землю острову Муромець безкоштовно. Бо в бюджет міста вони зробили лише одноразовий платіж у розмірі 1,2 млн гривень за 15 років, що означає 6,6 тис. гривень на місяць. Отримати в заповідному центрі столиці 36 гекатрів за таку символічну плату, вочевидь, можуть тільки дуже наближені до влади ділки. Від компанії-інвестора вимагалось створити на острові спортивний парк із збірно-розбірних конструкцій, вкласти в це свої чи залучені гроші, але не будувати нічого капітального (тобто без фундаментів), щоб всі споруди за добу можна було розібрати та привести ділянку в первісний стан. Так вимагає діюче законодавство. КиївВлада зацікавились ситуацією, коли ми отримали Акт перевірки, проведеної восени 2021 року Департаментом культури КМДА (ДепКульт), якому підвідомчі 26 га Х-парку. На той час ДепКульт очолила Яна Барінова, а до того ним протягом 7 років керувала Діана Попова (сьогодні директор Музею історії міста Києва). Команда Барінової (яка протрималась недовго, бо після початку повномасштабного вторгнення рф Яна з донькою виїхала за кордон) вдалось викрити незаконну схему, яку попередники ховали шість років. Перевіряючі побачили, що на комунальних землях острову поза проектом побудовано 80 об’єктів із зовсім іншим цільовим призначенням: не про спорт, а про випити, поїсти та перепочити. В ході журналістського розслідування ми також з’ясували, що побудовані ресторани, готелі та альтанки мають ознаки капітальних споруд, а ще на острові виявились незаконно вириті нові водойми, і куди подівся пісок з їх дна – невідомо. В результаті, 13 липня 2022 року за матеріалами нашого розслідування київське ДБР розпочало згадуване кримінальне провадження. Від самого початку правоохоронцям ставили палки в колеса: - то судипо пів року не підписували постанови про огляд місця події; - то слідчий “погорів” на допиті одного з заступників голови КМДА (після чого поміняли слідчого, а не чиновника); - то кримінальне провадження забрали та відправили в Оболонське районне управління ГУ Нацполіції в Києві, а поки везли, щось не довезли. Тільки завдяки втручанню громадськості та депутатського корпусу в 2022 році цю резонансну справу вдалося повернути для розслідування в ДБР в Києві. Саме тоді директор ДБР в Києві Сергій Корень пообіцяв взяти її під особистий контроль, і нарешті розпочались реальні слідчі дії, у тому числі, огляд місця події із залученням представників ДепЗему, про який ми згадали на початку. Читайте: Кримінальне провадження по X-Park: ДБР проводить виїмку документів в Департаменті культури та Департаменті економіки та інвестицій КМДА Але водночас з боку співзасновника “Інноваційного спортивного парку” Юрія Зозулі, понеслась брудна інформаційна кампанія про тиск на бізнес та спорт зі сторони “поганих” правоохоронців, перевіряючих з ДепКульту, громадськості та журналістів. Під час цієї кампанії пан Зозуля не нехтував нічим: огульні вкиди про нібито вимогу хабара від перевіряючих (заяв в поліцію Зозуля не робив), перехід на особистості та брудні емоційні висловлювання в мережі і навіть в деяких “змі” (приміщення яких розташовані на території Х-парку), переслідування викривачів та розслідувачів, у тому числі – дзвінки якихось нібито “працівників СБУ” і “попередженнями”. Брудна боротьба не є якимось дивом для Х-парку. В 2015 році, коли на Муромці розпочиналась забудова і закладались перші фундаменти (що, нагадаємо, заборонено і є прямою ознакою капітальної забудови) під альтанки “Ріно парку”, проти цього активно виступив Валерій Кухар, останній де-факто діючий директор комунального парку “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”, на території якого і будували Х-парк. Після того, як він дав інтерв’ю програмі “Люстратор 7.62” телеканалу “2+2”, його звільнили, а потім ще й відкрили кримінальне провадження, і як директор парку підозрює, справа була замовною, і в цьому не обійшлось без Юрія Зозулі. Судячи із історії Муромцю, всіх, хто колись намагався донести інформацію про те, що на Муромці наближені до мера люди фактично торгують комунальною землею для своїх (керівників різних спортивних організацій, яким теж треба їсти), переслідували та поливали брудом. Принципові люди йшли, а друзі мера продовжували безкарно шматувати острів.А нещодавно Юрій Зозуля добіг до Президента в складі Маніфест-42 (який захищає Ігоря Мазепу, підозрюваного у привласненні замлі біля Київської ГЕС, – KВ), де видає себе за звичайного підприємця та жаліється. Це виглядає лицемірно, але мета Зозулі проста – створити шумову завісу. Тим часом його партнер та гендиректор ПрАТ АК “Київводоканал” Олег Лисюк, використовуючи наявний в нього адмінресурс, намагається вирішити проблему. Зокрема, судячи з аудіо-запису, який є в розпорядженні КиївВлади, на робочих нарадах в ДепКульті, куди він приходить із юристом Романом, Олег Лисюк домовляється, як легалізувати незаконні капітальні споруди в заповіднику та на землях Водного фонду, щоб залишити землю собі. Викрита земельна афера вочевидь була частиною цієї задачі. Махінації з землею на Муромці Під створення Х-парку з 2015 по 2021 рік загалом потрапила територія площею 36 га. Найбільша її частина (26 га) – це землі “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України” (кадастровий номер ділянки 8000000000:62:206:0085, далі – ділянка 85). Ще дві великі земельні ділянки були надані ТОВ “Інноваційний спортивний парк” шість років потому – третього березня 2021 року, коли до Інвестиційного договору було підписано додаткову угоду №5. Перша ділянка (обліковий номер :62:206:0019, далі – ділянка 19) підвідомча КК “Київавтодор”, мала площу 5,77 га. Друга ділянка (обліковий номер :62:206:0086, далі – ділянка 86) відносилась до земель КП УЗН Деснянського району КО “Київзеленбуд” і мала площу 3, 99 гектара. Земельна оборудка стосується саме цих двох ділянок. Ось 36 гектарів, переданих за Інвестиційним договором ТОВ “Інноваційний спортивний парк” (за даними 2021 року): - зелений контур (ділянка 85) – 26 га ДепКульту; - жовтий контур (ділянка 19) – 5,77 га КК “Київавтодор”; - червоний контур (ділянка 86)- 3,99 га КП УЗН Деснянського району КО “Київзеленбуд”. Якщо сьогодні ви зайдете на портал https://kadastr-service.com.ua (дублює  дані тимчасово закритої Публічної кадастрової мапи України) і пошукаєте ділянку 19 на острові Муромець, то побачите, що її площа складає усього 430 кв метрів і вона тепер знаходиться в іншій його частині, а великої ділянки 86, підпорядкованої  КО “Київзеленбуд” не існує взагалі. Натомість на місцевості, де були 19 та 86 ділянки, з’явились вісім інших. Ділянка 19, підвідомча КК “Київавтодор” та передана під створення “спортивного парку” ТОВ “Інноваційний спортивний парк”: помаранчевим – межі ділянки у 2021 році, рожева крапка – 430 кв. метрів – площа та розташування ділянки після нової реєстрації в Держгеокадастрі Замість ділянки 19 розташовані (далі  для спрощення даємо тільки дві останні цифри кадастрового номеру 8000000000:62:206:00ХХ): 1. Ділянка 50 площею 2,58 га (для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами). 2. Ділянка 56 площею 2,27 га (для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей). 3. Ділянка 45 площею 0,18 га (для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель). 4. Ділянка 44 площею 0,035 га (для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі). 5. Ділянка 03 площею 0,153 га (для експлуатації та обслуговування нежилих будівель). 6. Ділянка 52 площею  0,972 га (для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей). 7. Ділянка 36 площею 0,156 га (землі загального користування). А ділянка 86, якою опікувався КО“Київзеленбуд”, перетворилась на ділянку 54 трохи меншого розміру – площею 3,672 га (для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей). Коли ми отримали інформацію про те, що близько 10 га земель, переданих Х-парку в 2021 році, вже розпилено на частки, які зареєстровано в системі Держгеокадастру, то звернулись з офіційними запитами в цей орган та ДепЗем, а також неофіційно поспілкувались з їхніми співробітниками. З’ясувалось, що ділянки 19 та 86 поділили заздалегідь – ще у 2019-2020 роках, але зареєстрували в Держгеокадастрі лише після того, як їх передали під створення Х-парку,  оскільки на те нібито з’явилася “політична  воля”. Щоб поділити острів, на ділянках 19 та 86 провели “інвентаризацію земель”. Робили її два різних виконавця, і замовляли, як підозрюємо, дві різні групи зацікавлених осіб. Першу групу назвемо умовно “сусіди”, а другу – “зозулі парку”. “Сусіди” почали першими, і ще в 2019 році від ділянки 19 КК “Київавтодор” відрізали три шматки, на яких вже була капітальна забудова (самочинна, звісно), на яку невідомо як оформлено право власності. По-перше, це “заклад громадського харчування площею 341 кв метр”, який тепер знаходиться на новій ділянці 45. Право власності на заклад належить ТОВ "СТІГЛ – ОАВ", засновником якого є Осман Асхабов, в минулому член президії ГО "Федерація греко-римської боротьби України". По-друге, це нежитлова будівля, яка належить особисто пану Асхабову і знаходиться поруч із “закладом громадського харчування”. Тепер під нею сформована нова ділянка 44. По-третє, це бетонний майданчик (!), який сьогодні розташований на ділянці 03 та на який оформив право власності громадянин Кравченко Олексій Петрович. До речі, теж, можливо, гарний спортсмен і чудова людина. На підставі права власності на існуючу нерухомість (а бетонний майданчик теж нерухомий, погодьтесь) та заяви її власників ТОВ “Геодезична компанія “Геомакс” розробила  матеріали “технічної інвентаризації”, які дозволили зареєструвати ділянки в системі Держгеокадастру. Також вона прихопила земельну ділянку 52, яка знаходиться між забудовою та урізом води річки Дніпро, сподіваємось, не як майбутню прибудинкову територію чи-то приватний пляж. ВІДПОВІДЬ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ “Зозулі парку” підключились до “розпайовки” острову у 2020 році. Вони замовили розробку “технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель” на решту ділянки 19 (її західну частину – ближче до центрального входу в парк) та на всю 86. Підкреслимо, що в цьому випадку інвентаризацію проводила не якесь ТОВ, а комунальне підприємство – “Київський інститут земельних відносин” ДепЗему. Судячи з відповіді Держгеокадастру, експертами КП було сформовано нові земельні ділянки: 50, 56 та 54 – це територія, на якій розташовано різні споруди Х-парку. Більш того, КП “Київський інститут земельних відносин” розробило і документацію на нову земельну ділянку 19, якій надали 430 кв метрів та заховали в іншому місці на Муромці. Співробітник ДепЗему на правах анонімності пояснив, що ця “гра в наперстки” з ділянкою 19 була необхідна для того, щоб не підставляти посадових осіб КК “Київавтодор”, у віданні якого вона знаходилась. “Хай буде хоч у якомусь вигляді на тій же території. З ділянкою 86 такої проблеми не було, наскільки мені відомо КП УЗН Деснянського району не брав її на баланс, хоч і обслуговував, таке в них часто буває, а тому там просто немає відповідальних” – пояснив чиновник. ВІДПОВІДЬ ДЕПЗЕМУ В 2021 році під час реєстрації в Держгеокадастрі новій ділянці 19 дали адресу: Урочище Чорторий, парк Муромець. А от інші нові ділянки отримали адреси, які більш підходять під забудову, наприклад: Деснянський район, проспект Романа Шухевича (нібито і не на острові, і не в заповіднику взагалі).  Більш того, нові земельні ділянки тепер мають інше цільове призначення – під громадську чи житлову забудову, а не рекреація чи землі загального користування. Оскільки запахло паленим, ДепЗем в своїй відповіді написав, що не погоджував матеріали технічної інвентаризації, розробленої КП “Київський інститут земельних відносин” для реєстрації нових земельних ділянок на острові Муромець, а навпаки -  відправив їх на доопрацювання виконавцю. В самому ж КП нас запевнили (під час телефонної розмови із спеціалістом юридичного відділу), що проводили інвентаризацію не на чиєсь замовлення, а виключно на виконання міської цільової програми по інвентаризації земель (тобто ще й бюджетні кошти на цю оборутку витратили), а відправляли матеріали по всім земельним ділянкам на реєстрацію в Держгеокадастр з повного благословення ДепЗему. І в КП взагалі ні сном, ні духом про те, що ділянки 19 та 86 вже передані під створення якогось “спортивного парку”. А нову земельну ділянку 19 площею 430 кв.  метрів, як слідує з офіційної відповіді КП, вони розробили та зареєстрували в Держгеокадастрі зовсім не для того, щоб приховати сліди махінації від зменшення старої ділянки 19 площею 5,77 га, а виключно з любові до мистецтва. ВІДПОВІДЬ КП "КИЇВСКИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМВІДНОСИН" Виходить, що сьогодні, перекидаючи одне на одного стрілки, ДепЗем та підвідомче йому КП дають прямо протилежні свідчення. Втім, це не дивно, якщо згадати, що ДепЗем намагається сховати результати перевірки, а саме співробітники КП “Київський інститут земельних відносин” разом із ДБР в Києві проводили огляд місця події в Х-парку, склали “Технічний звіт…” і виявили на його території купу нових, а, відповідно, не переданих по Інвестдоговору, а самовільно захоплених земельних ділянок. Влітку 2023 року на нові земельні ділянки Х-парку, де розташовані забудови, встановлювали нормативну грошову оцінку. Експерти кажуть, що це пряма ознака того, що ці ділянки збираються передавати у власність чи користування. А ще натякають, що розпил земель Х- парку скоро може перекинутись і на головну його ділянку 85 (землі “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України”), оскільки там теж вже є капітальна забудова, на яку може бути оформлено право власності. Віктор Кобилянський, адвокат, керівник Центру земельного права Вищої школи адвокатури НААУ, підкреслює, що інвестиційні договори – це спосіб обійти законну процедуру отримання земельних ділянок через земельні торги. “На відміну від торгів інвестиційний конкурс легко провести під конкретну компанію. Інвестиційний договір дозволяє компанії зайти на ділянку, побудуватись, а потім на цій підставі отримати землю вже без земельних торгів. Коли ж ділянка опиниться у власності, то колишній інвестор може знести побудовану споруду і поставити, наприклад, багатоповерхівку”, – каже адвокат. Розпил та забудова острову на фрагменті сучасної аерофотозйомки з межами земельних ділянок Зелений колір – межі ділянки 85; жовтий колір – межі ділянки 19 (входять ділянки 50, 56, 45, 44, 03, 52); синій колір – межі ділянки 86 (входять 54, та, 56, 52, 03); червоний колір – межі ділянок за територією “спортивного парку”, які використовуються без  дозволу: Мішки з $  – на ділянці є забудова, можливо, капітальна, за матеріалами постанови Печерського райсуду Києва про накладання арешту; Смайлики – ділянки, для яких технічну документацію розробляло КП; Поросячі носи – ділянки, для яких технічну документацію розробляло ТОВ, цільове призначення ділянки змінено на забудову, все оформлено право власності на об’єкти нерухомості; Блакитна крапля – місця, де самочинно вириті водойми. Самочинне захоплення земельних ділянок Дізнавшись про земельну аферу, правоохоронці вирішили, що в Інвестиційному договорі вказані лише три земельні ділянки під спортивний парк: 85, 86 та 19, а все інше, як то кажуть, від лукавого – і заарештували землі парку. Крім нових та забудованих ділянок під арешт потрапили сусідні землі, захоплені “спортивним парком”: - на в’їзді на територію, де стоїть шлагбаум Х-парку і функціонує платний проїзд на територію, де де-юре все ще розташований “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”; - вздовж берега Десенки та Дніпра, де працюють міні-готелі, зокрема, наприклад, так званий клуб риболовлі та дайвінгу Fisherman, в якого 13 готельних споруд – домівок на березі; - всі, обведені на останньому малюнку червоним контуром. Загалом, згідно постанові Печерського райсуду Києва від 15 червня 2023 року по справі №757/24774/23-к, було заарештовано 16 земельних ділянок. В рішенні суду вказано, що на більшості з них існує забудова, яка, скоріше за все, є капітальною, що заборонено робити в заповіднику, на землях Водного фонду та й умовами самого Інвестиційного договору. Але ж ми знаємо, що “інвестори” робили фундаменти під альтанки, не стидаючись, від початку будівництва “спортивного парку”. Водночас і арештом землі того ж літа 2023 року, за наявною в нас інформацією, Київська міська прокуратура отримала все підстави для того, щоб в кримінальному провадженні №42022100000000366 за матеріалами ДБР в Києві за порушення ст.197-1 Кримінального кодексу “самовільне зайняття земельної ділянки” пред’явити підозри трьом особам, а саме: двом співвласникам ТОВ “Інноваційний спортивний парк” та директору цієї компанії Юрію Зозулі, Олегу та Вячеславу Лисюкам. Однак за минулі пів року цього так і не було зроблено, більш того, прокурор не з’явився на апеляційне оскарження постанови Печерського райсуду про накладання арешту на земельні ділянки. В результаті, 3 жовтня Київський апеляційний суд прийняв сторону “інвестора спортивного парку” і своєю ухвалою по справі №757/24774/23-к дозволив йому користуватись та розпоряджатись 7 земельними ділянками, повний арешт залишився для 9 земельних ділянок, заборона відчуження – для усіх. Коментар Київської міської прокуратури (з Facebook-сторінки Аннабелли Моріної): - Щодо опублікованої вами інформації хочемо повідомити: досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо правомірності діяльності ТОВ “Інноваційний спортивний парк” (“X-Park”) здійснюється слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, а процесуальне керівництво – Київською міською прокуратурою. За час проведення досудового розслідування проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій. Прокурором забезпечено отримання ухвали суду, що надало можливість провести масштабний огляд території парку із залученням 30 фахівців різних галузей. Вилучено значний обсяг документації в структурних підрозділах КМДА щодо укладення інвестиційного договору з ТОВ “Інноваційний спортивний парк”, його виконання та здійснення контролю за діяльністю інвестора з боку службових осіб міської адміністрації. За клопотанням прокурора накладено арешт на земельні ділянки, на території яких парк розташовано. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно, земельні ділянки, які є обʼєктом інвестиційного договору, залишаються у власності Територіальної громади міста Києва. Стороною обвинувачення призначено комплексну судову експертизу, на розгляд якої поставлені питання щодо відповідності дій інвестора умовам договору, наявності порушень тощо. Наразі проведення експертизи триває. За її результатами будуть невідкладно вирішені питання про достатність підстав для повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, а також щодо пред’явлення відповідних позовних заяв поза межами кримінального провадження. До речі, під час апеляції представник ТОВ “Інноваційний спортивний парк” боровся за зняття арешту саме з тих нових земельних ділянок, створенням яких займалось КП “Інститут земельних відносин”, інакше кажучи – “зозулі парку”. Що ж до інших земель, якими переймались “сусіди”, то представники “інвестора спортивного парку” на суді розвели руками, мовляв, не розуміємо взагалі, хто там веде діяльність, то не ми, а ДБР в нас чомусь не запитувало. Таким чином “інвестор” намагається відмовився від відповідальності за забудову земель, які були передані йому під створення “спортивного парку” в 2021 році, а в результаті поділені на нові ділянки, які тепер можуть відійти забудовникам. Аналогічним чином “інвестор” робить вигляд, що не має жодного відношення до забудови берегів Десенки біля ділянки 85. Дивна позиція: як брати гроші з братів-спортсменів фактично за “суборенду” землі, так всі разом, а як дах в мерії не спрацював і піймали на гарячому, то кожен сам по собі. Зз цього приводу цікава історія клубу риболовлі та дайвінгу Fisherman, відкритого Олександром Гроною, президентом оболонської ГО "Дитячо-юнацький футбольний клуб "Зміна-Богдар". З 13.07.2021 року самовільне захоплення земельної ділянки цим клубом в рамках кримінального провадження №42021102030000136 розслідує СВ Деснянського УП ГУНП у Києві. Правоохоронці з’ясували, що 22.04.2020 року ТОВ “Інноваційний спортивний парк” підписало договір співінвестування №1/с/1 з ПП “Автосервіс”, а те, в свою чергу, – договір оренди з ТОВ “Сто Пудів” (Олександр Грона – засновник обох компаній), що, цитуємо“призвело до неприхованого захоплення части вказаної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги, шляхом спорудження об'єктів готельного призначення”. На землях, переданих під облаштування “спортивного парку”, ці “інвестори” поставили 13 міні-готелів, а також забудували берегову смугу.  Готельні будиночки починали ставити на ділянці 85, але потім прихопили і сусідню – із кадастровим номером 8000000000:62:206:0043. І якщо перша, згідно Інвестиційного договору, передавалась під  створення “спортивного парку”, то друга – точно ні. Після того, як  це неподобство викрили, “інвестори”, звісно, почали називати готельний комплекс “збірно-розбірними конструкціями” і розповідати про спортивний клуб риболовлі, на який хтось тисне та ображає. Але слідчі зафіксували, що 13 споруд на березі Десенки використовуються, як готельний комплекс, і наполягають, що “зведенні із цією метою споруди, повинні пройти експертне дослідження, та введені у експлуатацію, як об`єкти житлового фонду, що наділяє їх ознаками нерухомого майна”.  Але ж таке будівництво заборонено Водним кодексом України, йому не місце на березі водойми, під який би спорт його не ховали. Правоохоронці певні, що в Х-парку були порушені умови Інвестиційного договору, згідно з яким метою землекористувача – Департаменту культури КМДА – було залучення інвестицій в облаштування спортивного парку для проведення соціальних та культурно-спортивних заходів. Але на сьогодні ця мета зведена у реалізацію готельного бізнесу, суб'єктами господарювання, які не є стороною інвестиційного договору. Замість висновку Історія Х-парку  про те, як можна звести на ніщо гарну ідею, а ще дати на копійку і вкрасти на мільйон. Інвестиційний договір на спорудження спортивного парку по факту сьогодні є договором безкоштовної оренди та негласним дозволом на порушення законодавства для друзів Віталія Кличко. І в результаті сьогодні на Муромцю немає “спортивного парку”, а є купа генделів, отелів, ресторанів і трохи бізнесу на спорті, який треба підтримувати, але ж не таким же чином. Бізнес на спорті і навіть “проведення соціальних та культурно-спортивних заходів” не можуть бути індульгенцією на забудову берега, крадіжку піска, безконтрольне створення нових водойм та житлову і нежитлову забудову. Взагалі з цього приводу варто згадати ч. 2 с. 4 закону “Про інвестиційну діяльність”, якою забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає екологічним та іншим нормам законодавства України, а також порушує охоронювані законом права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави. Однак за півтора роки після нашого розслідування користувачі земельних ділянок, переданих під створення Х-парку, не зробили нічого, щоб захистити інтереси містян і міста. Через земельну оборудку Київ вже майже втратив гектарів землі на острові Муромець, підвідомчих КК “Київавтодор” та КО “Київзеленбуд”, бо навряд чи хтось буде зносити забудову, на яку зареєстровано право власності. На черзі вочевидь землі ДепКульт, куди влітку 2022 року на керівні посади повернулись колишній заступник Діани Попової Сергій Анжияк (сьогодні директор) та Микола Шуляк (сьогодні його заступник). За цей час вони не зробили нічого, ні щоб реанімувати підвідомчий комунальний “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”, ані щоб забезпечити дотримання земельного та природоохоронного законодавства на підвідомчих йому територіях. З нашої точки зору, повернути законність можна не завдяки земельним маніпуляціям, а шляхом припинення “інвестиційного договору” та встановлення ринкової орендної плати для частини вже існуючої забудови, яка знаходиться поза межами земель Водного фонду. Було б бажання жити чесно та любити це місто. Детальніше: Гніздо зозулі та “Х-парк”. Пріквел Фото: колаж KВ КиївВлада