Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
9 січня 2020 г. 19:26
Раздел: Новини
КП “Бессарабский рынок” в 2020 году планирует получить более 3 млн чистой прибыли
КП “Бессарабский рынок” планирует закончить 2020 год с чистой прибылью в 3,4 млн гривен. Это на 900 тыс. гривен больше, чем было предусмотрено в финплане на 2019 год. В КП ожидают основную часть дохода получить от предоставления в аренду помещений рынка.
Как стало известно KV из приказа Департамента коммунальной собственности Киевской горгосадминистрации (КГГА) от 20 декабря 2019 года №544, для КП “Бессарабский рынок” (*) был утвержден финансовый план на 2020 год.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно документу, совокупный доход предприятия по итогам 2020 года ожидается на уровне 40,4 млн гривен.
Большую часть доходов КП планирует получить от предоставления в аренду помещений – 20,2 млн гривен. Доход от услуг рынка запланирован на уровне 9,8 млн гривен. Еще 6,6 млн гривен планируется получить за счет возмещения коммунальных и эксплуатационных услуг; а 3,7 млн гривен – за счет амортизации на дооцененную стоимость здания рынка.
По плану, предприятие за 2020 год должно уплатить 5,0 млн налога на добавленную стоимость (НДС).
Общие расходы КП в 2020 году запланированы в размере 31,2 млн гривен. Из этой сумму 9,8 млн гривен “Бессарабский рынок” должен перечислить в городской бюджет (8,4 млн гривен – 50% отчислений за аренду помещений согласно решению Киевсовета от 21 апреля 2015 года №415/1280; 1,4 млн гривен – обязательные платежи, в т. ч. 1,2 млн гривен – плата за землю).
На коммунальные услуги в текущем году КП планирует потратить 6,9 млн гривен. Также в расходы включены зарплата 52 работников (6,2 млн гривен), амортизация (4,05 млн гривен), затраты на текущий ремонт (1,4 млн гривен), отчисления на социальные мероприятия (1,3 млн гривен).
Текущий год предприятие планирует закончить с прибылью в 4,1 млн гривен (после уплаты налога на прибыль – 3,4 млн гривен).
Для сравнения, финансовый план “Бессарабского рынка” на 2019 год предусматривал получение прибыли в 3,1 млн гривен (после уплаты налога на прибыль – 2,5 млн гривен).
В пояснительной записке к финплану-2020 отмечается, что строительство здания Бессарабского рынка закончилось в 1912 году. В 2001 году, в результате реконструкции Бессарабского квартала, были повреждены фундамент здания и строительные конструкции. С того времени, как отмечается в документе, администрация рынка постоянно выделяет деньги на ремонт здания, но их не хватает, поскольку 50% от арендных поступлений приходится перечислять в городской бюджет.
В пояснительной записке указано, что площадь торгового зала Бессарабского рынка составляет 2,2 тыс. кв.м., а общая площадь – 9,7 тыс кв.м. По состоянию на конец 2019 года было свободно 578,5 кв.м.
Напомним, в октябре 2019 года КП “Бессарабский рынок” заказало разработку научно-проектной документации на противоаварийные работы по усилению фундаментов здания рынка. По условиям сделки, ООО “Реставрационно-технологический центр” должно было выполнить работы до конца 2019 года. Отчет о выполнении договора в системе Prozorro пока не опубликован.
Читайте: В Киеве планируют усилить фундамент Бессарабского рынка
Также напомним, что в феврале 2018 года предпринимателям предложили купить на аукционе торговые места в фруктовом, овощном и мясном отделах Бессарабского рынка.
Читайте: В КГГА рассказали о результатах аукциона по продаже торговых мест на Бессарабском рынке
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, КП “Бессарабский рынок” основано в 1992 году с уставным капиталом – 1,9 млн гривен. Основной вид деятельности – предоставление в аренду и эксплуатацию собственного или арендованного недвижимого имущества. С мая 2016 года предприятием руководит Николай Ковальчук.
* КП “Бессарабський ринок” (код ЄДРПОУ: 05587984)
Фото: ЗнайКиевVласть
12 грудня 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
Суд запретил строить новый торговый центр вместо рынка на проспекте Ватутина
Днепровский районный суд Киева арестовал земельный участок по адресу пр-т Генерала Ватутина 10а, на котором ООО “Десна-С-ЛТД” с 2014 года пытается построить торговый центр. Изначально было заявлено, что строительство ведется под видом реконструкции рынка из малых архитектурных форм под ТЦ, но оказалось, что заказчик указал в декларации о начале строительных работ недостоверную информацию – намеренно занизил категорию их сложности. В результате прокуратурой по данному факту было открыто уголовное производство.
Как стало известно KV, определением от 18 ноября 2019 года в деле № 755/6519/19 Днепровский районный суд Киева наложил арест на земельный участок 8000000000:66:052:0075 по адресу пр-т Генерала Ватутина 10а.
Оказывается, 11 июля 2018 года Днепровской районной прокуратурой Киева в ЕРДР были внесены сведения об открытии уголовного производства №42018101040000102 по признакам преступления, предусмотренного ст. 356 УК Украины – самоуправство.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Прокуратура установила, что в данный момент по адресу: Киев, пр-т Генерала Ватутина, 10а осуществляется строительство торгового центра с нарушением требований градостроительного законодательства. Работы якобы ведутся на основании разрешительных документов, полученных для реконструкции рынка из малых архитектурных форм (МАФы – KV) под торговый центр.
Согласно предоставленной следствию информации Департамента по вопросам архитектурно-строительного контроля Киевской горгосадминистрации (КГГА), по данному факту на указанном объекте еще 8 января 2019 года была проведена внеплановая проверка соблюдения требований градостроительного законодательства.
По результатам проверки, в декларации о начале строительных работ, выданной Государственной архитектурно-строительной инспекцией (ГАСИ) Украины 10 июля 2014 года под № ІУ 083141910276 “Реконструкция рынка из малых архитектурных форм под торговый центр на пр-те Генерала Ватутина, 10-А в Днепровском районе Киева”, были обнаружены нарушения. В частности, в декларации заказчик строительства – ООО “Десна-С-ЛТД”(*) – указал III категорию сложности объекта со средними последствиями (СС2).
Однако, согласно письму ГП “Укргосстройэкспертиза” от 7 ноября 2018 года № 1512, расчетное количество лиц, которые постоянно могут находиться на объекте, составляет более 400 человек, а в соответствии с критериями, установленными ч. 5 ст. 32 Закона Украины “О регулировании градостроительной деятельности”, такие объекты относятся к значительным последствиям (ССЗ).
Паспорт объекта
“Таким образом, объект “Реконструкция рынка из малых архитектурных форм под торговый центр на проспекте Генерала Ватутина, 10а в Днепровском районе города Киева” не может быть отнесен к классу последствий СС2. Поэтому, заказчиком – ООО “Десна-С-ЛТД” – были приведены недостоверные данные в декларации о начале выполнения строительных работ № ИУ 083141910276 от 10 июля 2014 года в части указания категории сложности объекта строительства”, – говорится в материалах дела.
Выдержка из материалов дела
В рамках уголовного дела прокуратура изучила ряд документов, в частности – выводы экспертизы Департамента по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля КГГА, декларацию о начале выполнения строительных работ застройщиком, акт, составленный по результатам проведения проверки требований законодательства в сфере градостроительной деятельности, строительных норм, стандартов и правил при выполнении подготовительных и строительных работ на объекте, и т.д.
18 ноября 2019 года прокурор Днепровской районной прокуратуры Киева обратился к следственному судье с ходатайством о наложении ареста на объект строительства, а именно – земельный участок с кадастровым номером 8000000000:66:052:0075, расположенный по адресу пр-т Генерала Ватутина 10а, с запретом любым юридическим или физическим лицам осуществлять застройку и запретом осуществлять любые юридические действия относительно этого участка. Судья Днепровского районного суда Киева Вера Левко соответствующее ходатайство удовлетворила.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Десна-С-ЛТД” с уставным капиталом в 20 млн гривен было основано в 2007 году. Компанию возглавляет Александр Щепиенко. Конечными бенеициарами этого ООО выступают Станислав и Елена Близнюки. В перечне учредителей фирмы также значится ООО “Литос-ЛТД”(**) Этой компанией также владеют Станислав и Елена Близнюки. Стоит отметить, что до 13 июля 2016 года конечным бенефициаром ООО “Десна-С-ЛТД” было ООО “Рынок “Десна”(***), которое также возглавляли Станислав и Елена Близнюки. При этом ряд украинских СМИ сообщали, что де-факто рынок “Десна” (торговые павильоны и пр.) был снесен еще в 2011 году.
Как уже сообщала KV, недавно КГГА разрешила построить на части вещевого и книжного рынков “Петровка” ТРЦ с одноименным названием. Землю под это строительство еще в 2004 году столичные власти передали в аренду ООО “Солидарность”. Эта компания тесно связана с Игорем Вильдманом – скандальным собственником рынков на Петровке, депутатом Киевсовета трех созывов, экс-замминистра экологии и природных ресурсов. Позже землю переоформили на принадлежащее Вильдману ООО “Б.В.”, которому и выдали Градостроительные условия и ограничения (ГУО) на проектирование строительства ТРЦ.
Читайте: КГГА дала отмашку строительству ТРЦ на месте рынка “Петровка”
Кроме того, весной 2019 года Департамент градостроительства и архитектуры КГГА предоставил ООО “Женсан” ГУО для проектирования строительства торгового центра с паркингом возле станции метро “Лесная” (в том числе, на территории парка “Киото”). В 2018 году этой компании отказали в выдаче ГУО из-за несоответствия намерений застройщика действующему Генплану. Однако ООО “Женсан” подало иск в суд, который никаких несоответствий не увидел, планы застройщика поддержал и обязал градостроительный департамент таки выдать разрешение этой фирме.
Читайте: В КГГА “дали добро” строительству ТРЦ на землях парка “Киото”
Напомним, Департамент земельных ресурсов КГГА с 27 июля 2018 года возглавляет Петр Оленич. Департаментом по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля КГГА руководит Владимир Кузьменко. Должность директора Департамента градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года занимает Александр Свистунов.
* ТОВ “Десна-С-ЛТД” (код ЄДРПОУ 35012753);
** ТОВ “Літос-ЛТД” (код ЄДРПОУ 35551770);
*** ТОВ “Ринок “Десна” (код ЄДРПОУ 24377301).
Фото: фэйсбук Все стройки Страны – Всі будівництва КраїниКиевVласть
28 листопада 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції”
Відсутність закону про обіг зброї серед цивільного населення несе в собі шалені ризики. По-перше, це стимулює корупцію в МВС. По-друге, десятки тисяч людей були незаконно засуджені до різних термінів позбавленні волі. По-третє, Україна втрачає великі кошти через відсутність легального ринку зброї для громадян. Про це в інтерв`ю КиевVласть розповів голова наглядової ради Української асоціації власників зброї (УАВЗ) Георгій Учайкін (на фото).
УАВЗ (*), за словами Георгія Учайкіна, сьогодні нараховує близько 20 тис. членів. “Я не буду приховувати, серед членів УАВЗ є представники не тільки МВС, а й інших силових структур. В кожній з них є нормальні люди, котрі розуміють, для чого ми це робимо”, – каже голова наглядової ради УАВЗ.
УАВЗ проводить багато заходів – навчальних та об`єднуючих, на кшталт “Gun open day”. Члени асоціації мають певні бенефіти при купівлі зброї – знижки та дисконти. Крім того, УАВЗ свого часу виступила засновником “Українського легіону”, через який пройшли тисячі громадян України.
Але головне завдання УАВЗ сьогодні – це захист своїх членів від свавілля з боку правоохоронних органів. І асоціації є що розповісти про спротив нахабству, корупції та відвертому беззаконню, який системно чинять і силові, і судові органи влади.
Проте головною метою УАВЗ останні роки є прийняття закону про зброю для цивільних осіб, який наведе лад в цій сфері та надасть громадянам України право на збройний захист свого життя та майна, а також життя своїх рідних та близьких.
В розмові з KV Георгій Учайкін роз'яснив, чому законопроект “Про зброю” (№1222) є правильним та чим шкідливий альтернативний законопроект (№1222-1). Крім того, голова наглядової ради УАВЗ розповів про економічні та безпекові перспективи від прийняття законопроекту №1222 й наголосив, що його відсутність рано чи пізно призведе до шаленого валу справ проти України в Європейському суді з прав людини.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Більшість людей вважають, що у нас є закон про зброю. Чим насправді зараз врегульовано для громадян обіг зброї, її придбання, використання?
Георгій Учайкін: Весь обіг зброї серед цивільного населення наразі регулюється внутрішнім наказом МВС №622 від 21 серпня 1998 року. Цей документ застарів з усіх точок зору. І це визнають навіть в МВС.
Наказ грубо порушує вимоги Конституції, а свіже рішення суду від жовтня 2019 року (про скасування одного з пунктів наказу МВС №622, – KV) по справі члена УАВЗ Кирила Сударикова (йому було анульовано дозвіл на зброю на підставі того, що він не пустив правоохоронців о 22 годині до себе додому, – KV) додатково переконало нас, що є судді, котрі розуміють, про що йдеться.
Ч. 7 ст. 92 Конституції, основного закону прямої дії, визначає правовий режим власності: вся власність має регулюватись виключно законом. В той же час, якщо людина за власний кошт хоче придбати/набути у власність мисливську зброю, то процес придбання регулюється не законом, а наказом МВС!
Про це знав і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, і його міністр юстиції Павло Петренко. Ми втомились судитись із Мінюстом через те, що вони не визнають незаконним наказ №622. Вони (МВС, – KV) напишуть за 15 хвилин нісенітницю, а ти потім роками це в судах оскаржуй. Ми в деяких справах вже дійшли навіть до Верховного суду – ці справи тривали три, чотири роки.
Зараз закону не існує, існує наказ. І ми сподіваємось, що закон врешті-решт з’явиться. Тим більше, що зараз відверто непоганий законопроект вже зареєстровано у ВРУ. Проте, навіть за сприятливих умов, цей процес займе не менше року. А за несприятливих – може розтягнутись.
KV: В минулому скликанні Ради був негативний досвід з законопроектом №1135-1 про зброю, котрий подали ще наприкінці 2014 року. Серед його авторів було, мабуть, 30 депутатів різних фракцій. Але не було навіть розгляду в комітетах.
Георгій Учайкін: Не було, бо гальмували як могли.
KV: А для чого тоді реєстрували? Для хайпу?
Георгій Учайкін: Ні. Була домовленість, щоб ухвалити цей закон, але його за формальними причинами не реєстрували 10 місяців. Ходили і до Олександра Турчинова із тим законом, коли він ще був в.о. президента, ми чудом його зареєстрували, як альтернативний, 10 грудня 2014 року. До нас нісенітницю зареєстрував Сергій Каплін.
KV: Чи була хоч одна фракція у минулому складі парламенту, котра чітко казала, що вона за законопроект №1135-1?
Георгій Учайкін: Ні. За законопроект були “свободівці”, але в них не було фракції. Була ситуативна підтримка окремими народними депутатами від “Народного фронту”, “Радикальної партії” та “Блоку Петра Порошенка”. Більш того, Петро Порошенко тоді так вперся – і я не вірю, що через якийсь тиск з боку МВС, хоча не виключаю і певний тиск з їх боку.
KV: Можливо, Порошенко вперся через те, що лише 11% підтримували так звану легалізацію зброї й боявся електоральних втрат?
Георгій Учайкін: Вони завжди бояться електоральних втрат, але треба ж розуміти, що власники зброї – фундамент та запорука спокою в суспільстві, тільки вони здатні зупинити будь-яке свавілля. Звісно, що ще за часів Порошенка треба було створити робочу групу з фахівців і працювати в комітетах, але сталося, як сталося.
Проте локомотивом в таких питаннях має виступати суспільство. Воно має тиснути – через петиції, суди, законопроекти, обговорення. І головне – не давати, щоб все проходило кулуарно, журналісти мають висвітлювати аргументи. Тому що під наглядом преси багато речей політики змушені робити чесно.
Втім, тепер ситуація інша. Наш законопроект №1222 є вже основним. І подано ще альтернативний №1222-1.
За великим рахунком в цьому парламенті ми вже просунулись далі, ніж в попередньому – тоді ми не переконали навіть щось розглядати в комітеті, а зараз вже маємо цілу низку позитивних експертних висновків та пройшли Антикорупційний комітет ВРУ без зауважень. Створена і працює робоча група при правоохоронному комітеті, хоч щось почалось.
KV: В минулому під ВР проходили мітинги, коли законодавцям натякали, що слід розглянути законопроект. Найближчим часом плануються якісь подібні заходи?
Георгій Учайкін: Важливо розуміти, з чим ми маємо справу. ВР – це такий окремий організм, який живе за власними правилами . Принаймні та, під якою ми мітингували в 2015 році. Ми тоді вийшли тому, що вони (парламентарії, – KV) хотіли внести зміни в Конституцію не через референдум, як того вимагає законодавство, а самостійно.
І ми вийшли із пропозицією внести до Конституції право громадян на збройний захист себе і своєї країни – на кшталт Другої поправки до Конституції США, бо в той час наша перша петиція вже була майже підписана. Ми оголосили про свою акцію першими, але потім низка політичних сил вирішили також вийти зі своїми вимогами.
Ми дізнались, через свою службу безпеки, що під Радою може бути спекотно, і завчасно вивели своїх людей за півгодини до вибухів. Ми встигли передати свою вимогу офіційно через когось з депутатів – і пішли звідти. Але після того ми стали більш обережно ставитись до таких акцій, тому що провокації із власниками зброї просто робити. Хтось щось кине, щось вибухне, а звинувачувати будуть не тільки УАВЗ, а і всіх власників зброї.
У нас були акції під Вищою радою правосуддя, судами, Генеральною прокуратурою, Кабміном, ми постійно щось таке проводимо, щоб не давати їм спати. Але такі масштабні, як у 2015 році, ми робити не хотіли.
Сьогодні ВРУ трошки інша, до неї потрапили дві політичні сили, котрі у своїх програмах офіційно задекларували, що зобов’язуються законодавчо врегулювати обіг зброї в Україні – “Слуга народу” та “Голос”. Суто теоретично, вони здатні створити необхідну кількість голосів для ухвалення закону. Тому сьогодні шанс з’явився. І навіть, якщо цього разу не вдасться зламати опір, ми вже просунулись далі і зупинятись не збираємось.
KV: Якщо уявити собі, що в 2020 році Рада прийме законопроект №1222, що зміниться для простих громадян?
Георгій Учайкін: Протягом першого півріччя після прийняття цього закону знизиться рівень вуличної злочинності, щонайменше на 50%, і стане спокійніше. Бо закон про зброю спрямований не лише на врегулювання обігу зброю.
Це – ключовий інструмент, необхідний для підвищення рівня громадської безпеки, і в боротьбі з “чорним ринком” зброї. Він передбачає не тільки право громадян на збройний захист, а і врегулювання діяльності приватних охоронних компаній, в ньому величезна низка пов’язаних питань, які абсолютно прогнозовано зміцнять громадську безпеку.
Тому цей закон жодним чином не можна називати спрощено “про легалізацію зброї”.
KV: Чи “вільний обіг зброї”.
Георгій Учайкін: Термін “вільний обіг зброї” використовують лише хлопці в погонах, щоб навмисно лякати людей.
Законопроект №1222 регламентує абсолютно всі процеси, пов’язані з обігом зброї серед цивільного населення. Наприклад – в Кабміні не знають, як обкласти населення податками, на ФОПів тиснуть, а в той же час на підлозі лежить фактично бюджетоформуюча галузь. Уявіть – в країні немає жодного патронного заводу, не вистачає курсів з навчання власників зброї, стрілецьких комплексів, а в усіх країнах світу – це створення робочих місць та наповнення бюджету. Так створіть чіткі, зрозумілі, а головне законні правила і дайте бізнесу можливість цим зайнятись!
Відрегулюйте на рівні законів, ліцензій – і ви побачите, як підуть інвестиції, бо всі зацікавлені! Наведу приклад. Тільки в одному калібрі 9х19, найпопулярнішому пістолетному в Америці, цивільні на рік вистрілюють 2 млрд патронів. Заводи з виробництва боєприпасів в США працюють в три зміни, щоб задовольнити ринок. У нас було б аналогічно, хай і в 10, 20, 30 разів менше, бо Україна сама по собі менша.
Впевнено можу сказати, що тільки на роботі курсів з підготовки власників зброї роботу могли б отримати декілька десятків тисяч людей по всіх регіонах країни. А це – не тільки створення робочих місць, але і наповнення місцевих бюджетів.
Виникне потреба десь у 10 тис. інструкторів. А ще будуть задіяні й інші люди – юристи, медики, бухгалтера тощо. Так, ніхто одразу не відкриє 2 тис. курсів, але треба створити умови – і за 5 років ці курси відкриються.
Уявляєте собі масштаб антизброярського лобі, якщо, всупереч здоровому глузду, люди не йдуть на те, щоб підняти гроші, котрі лежать на підлозі? Напевно хтось від цього отримує такий зиск, який перекреслює всю логіку.
KV: Антизброярське лобі – це хто?
Георгій Учайкін: Насамперед МВС і афільована з ним одна зброярська мережа. Це дві руки антизброярського лобі.
KV: Інші гравці зброярського ринку?
Георгій Учайкін: Вони не такі потужні і знаходяться в залежному становищі. Хто видає ліцензії магазину? МВС. Хто видає ліцензії охоронній компанії? МВС. Однією рукою видають ліцензію, іншою тримають за горлянку. Це неправильно, це треба розносити по різних відомствах і ламати корупційну схему.
Наведу простий приклад. У вас є посвідчення водія. Це ж не право на автомобіль. Що обмежує вас від придбання будь-якої кількості автомобілів тієї категорії, котра зазначена у вас в правах? Виключно ваш гаманець.От і ми пропонуємо вчинити так само із власниками зброї.
У вас є посвідчення власника зброї певної категорії. І ви можете придбавати зброю, а не ходити кожного разу за дозволом. Чому ви маєте ходити за зеленим папірцем (дозвіл на придбання зброї, т.зв. “зеленка”, має зелений колір, – KV) кожного разу, коли побажали щось собі придбати? У вас така ж відповідальність, як за одну, так і за десять одиниць зброї. Але щоразу ви маєте приходити на уклін – і так кожні три роки.
Що відбувається насправді: людина думає, чи може вона не ходити кожні три роки через брак часу, щоб за неї це хтось зробив? Можна – за 200 баксів. Це корупція, яка продовжує зростати.
А треба зробити ясно й прозоро. Отримуєш посвідчення власника зброї з певною категорією. Іди й купуй, скільки тобі треба зброї, на яку видано дозвіл.
То чому держава у вигляді МВС тебе обмежує? Ти ж все одно пройшов навчання, заліки здав, був представник правоохоронних органів на іспиті, була відеофіксація. Чого ще треба?
KV: Це радянський рудимент.
Георгій Учайкін: Так, рудимент, котрий псує життя всій Україні. Це ж базовий інстинкт – інстинкт самозбереження. Щоб задовольнити цей інстинкт в 21 сторіччі – людям потрібна зручна вогнепальна зброя самозахисту, яку можна носити з собою, як колись носили сокири, ножі, шпаги.
Ще 200-300 років тому людину без зброї на вулиці вважали б самогубцем. А у нас зараз мільйони таких самогубців навколо ходять. За статистикою ГПУ з початку року до початку вересня в 2019 році в Україні було 5576 випадків умисного вбивства. Розбій – 1296 випадків. Умисне тяжке тілесне ушкодження – 1372 випадки, середньої тяжкості – 2003. До кінця року буде 8000 вбивств. Додайте тих, хто загинув від тяжких ушкоджень – 10000 людей в Україні вбивають щороку. За 28 років – 280 тисяч вбитих!
KV: Це, умовно кажучи, населення обласного центру – Чернігова чи Сум.
Георгій Учайкін: Якби за кожного вбитого віночки ставили обабіч дороги, як у випадках із загиблими в ДТП, то, напевно, якось наочно було б. А так – якась статистика.
KV: Отже, коли ВР прийме закон про зброю, а президент Володимир Зеленський підпише його, ми отримаємо безпеку?
Георгій Учайкін: Ну давайте поміркуємо. Ми отримаємо серйозну комбінацію: систему, яка готує майбутнього власника зброї, відповідального власника зброї (бо методологією все прораховано), зміни у діяльності приватних охоронних компаній, які мають право на зброю, причому ліцензію видає не МВС. Вони мають бути на зв’язку з Нацполіцією, і стають елементами громадської безпеки, як в Ізраїлі, коли охоронець знешкоджує терориста.
Це зменшує і навантаження на бюджет, бо частину хлопців у формі можна буде скоротити. І, відповідно, за півроку відсотків на 50 отримаємо зменшення вуличної злочинності. І цифри статистики від ГПУ можуть зменшитись вдвічі.
KV: Економічний ефект, про який говорили раніше, ви якось рахували?
Георгій Учайкін: Ні, бо ми не в бізнесі, хоча нас вперто намагаються в цьому звинуватити. Ми робимо це з інших міркувань. В нас є серйозні перестороги з питань майбутнього нашої країни, дітей, онуків.
Проте, ми можемо очікувати на відкриття близько 2 тис. закладів з підготовки власників зброї – за аналогією з учбовими закладами з підготовки водїів, яких зараз десь 2,5 тис. Відповідно, буде потрібна велика кількість тирів, стрілецьких комплексів. Навколо Києва має бути з десяток великих стрілецьких комплексів і ще, щонайменше, 30 тирів в столиці. Помножте це на всю країну.
Читайте: На 3 миллиона жителей в Киеве работают 12 тиров
З’явиться потреба в боєприпасах, в тюнінгу, в тому, щоб зброя потрапила в країну не на монопольних засадах, а на конкурентних. Швидше за все будуть побудовані заводи з виробництва боєприпасів та стрілецької зброї. Виникне ціла галузь, якої сьогодні фактично не існує.
Коли ми це зробимо, з`явиться наступне завдання – зміни до Конституції.
KV: Українська Друга поправка до Конституції за аналогією за американською: “Через те, що для безпеки вільної держави необхідне добре організоване ополчення, право народу мати і носити зброю не повинне обмежуватися”?
Георгій Учайкін: Так. Це – надмета і ми це мусимо зробити.
KV: Як ви думаєте, коли суспільство при згадці про збройний захист не буде затуляти вуха, очі?
Георгій Учайкін: Ті, хто виступають проти, просто не потрапляли до ситуації, коли потрібен не те що пістолет, а хоча б газовий балончик. Але давайте розмірковувати логічно.
Через АТО за ці роки пройшли близько 500 тис. людей. Як думаєте, ці люди за право на збройний захист? Думаю, що так. А ще є просто власники зброї, мисливці, яких в Україні сотні тисяч. І це не рахуючи членів сімей всіх згаданих.
Думаю, що показник про 11% створено штучно і він не відповідає дійсності. Все залежить від того, як ставити питання: вільний обіг зброї, легалізація... Давайте запитаємо: чи хочете ви на законних правах придбати зброю самозахисту, чи довіряєте свій захист поліції? І одразу все зміниться, бо людина зрозуміє, що треба обирати: захищати себе законно але самостійно чи довіряти поліції.
Читайте: Задержаны полицейские, подозреваемые в пьяной стрельбе по ребенку в Переяслав-Хмельницком
Тому, на мою думку, сьогодні підтримка законопроекту №1222 набагато більша.
KV: А що скажете про альтернативний законопроект №1222-1, який теж подали народні депутати від “Слуги народу”?
Георгій Учайкін: Він має іншу філософію. Це за суттю – наказ МВС №622 у вигляді закону, яким пропонується дозволити громадянам володіти травматичною зброєю для громадян та приватних охоронних компаній і не більше.
Законопроект №1222-1 відкриває “скриньку Пандори”, бо травматична зброя не ідентифікується - і її масовий продаж призведе до шаленого сплеску злочинності.
KV: Хіба що гільзотека.
Георгій Учайкін: Щоб гарантовано ідентифікувати ствол, нам потрібні два елементи – гільза та куля, яка пройшла канал ствола і має відбитки. Ми можемо ідентифікувати ствол, якщо його продано офіційно. У випадку з травматичною зброєю одного елементу немає, бо на шматочку гуми ніяких відбитків не залишається. Якщо ж до того стріляють з револьверу і гільза залишається у каморі барабану, тоді взагалі нічого немає.
А що робити із тим, що в уяві людей травматична зброя не вбиває? Вбиває! Постріл впритул майже дорівнює пострілу з бойової, постріл в око чи скроню - смерть, кулі знаходять в легенях, в печінці. І це – травматична зброя. Так навіщо нам це потрібно? Що вони нам пропонують?
Якщо підходити фахово, вони не мають право нам пропонувати травматичну зброю, яка у всьому світі зветься less-lethal, тобто – менш летальна. Це має використовуватись виключно спецпідрозділами, і ми бачили, як вони із нею поводились під час масових заворушень.
Тоді що – знову нічого не пропонуємо людям, знову люди залишаються беззахисними? Врешті-решт, 5,5 тис. осіб загинуло від рук злочинців на вулицях. А скільки працівників правоохоронних органів загинуло за цей час при виконанні службових обов”язків?
KV: Можливо, людей 30?
Георгій Учайкін: Не знаю і не хочу на цьому спекулювати. Але правоохоронців з бойовою зброєю вбивають менше в сотні разів, ніж людей на вулицях. Чому нам, а не правоохоронцям пропонують травматичну зброю? Чи може люди зустрічають якихось інших злочинців? Нехай правоохоронці ходять із травматичною зброєю, щоб не вбивати злочинця, а судити його потім. Чому МВС такий варіант не влаштовує?
Законопроект №1222-1 концептуально не відповідає ані здоровому глузду, ані вимогам українських реалій.
Крім того, що робити із необлікованою зброєю, котру люди понакуповували на чорному ринку? В законопроекті №1222 ми передбачаємо механізм часткової постановки на облік того, що буде дозволено законом – через складну процедуру балістичної експертизи та проходження відповідних курсів.
А за законопроектом №1222-1 – хто відмовиться від свого бойового ствола на користь травматичного? Через це знову буде квітнути чорний ринок, знову МВС буде імітувати боротьбу із незаконним обігом зброї, а насправді – буде просто пиляти бюджет та заробляти на потоках.
Але ж і діти тих, хто сьогодні просуває законопроект №1222-1 можуть зустріти таких самих злочинців, як і інші! Може час це вже усвідомити?
KV: Ну, їх діти будуть мати зброю. Ще й нагородну, можливо.
Георгій Учайкін: Це неправильно, суспільство так не може розвиватись. Люди бачать рівень злочинності та Пашинського, який стріляє з нагородного пістолета, незрозуміло на яких підставах ним отриманого, а зараз ще намагається надати цьому ганебному вчинку політичне забарвлення. Аж соромно.
На мою думку, право нагороджувати зброєю будь-кого може бути лише у Президента України, решта силових відомств повинні мати право нагороджувати лише тих, хто офіційно працює в цих структурах.
Чому так? Тому що 50 тис. нагородних стволів вже по країні гуляє. Повірте, більшість з них вони тупо продали або роздали “своїм” за послуги.
Читайте: “Дело Пашинского“: прокуратура уверяет, что водитель ”заглохшего” микроавтобуса имеет статус свидетеля
KV: Тобто, статистика про 50 тис. нагородних стволів є?
Георгій Учайкін: Вони (МВС, – KV) всупереч навіть рішенням суду відмовляються повідомити, кого вони нібито “нагородили”, але ми вирахували, що вони видають щонайменше 2,5 тис. на рік, всі загалом. Тепер порахуйте, за 28 років незалежності, ще цифра буде більша.
KV: У когось їх два, п”ять, вісім...
Георгій Учайкін: Не будемо вказувати пальцем, але деякі з них отримували навіть автомат Томпсона, кулемет “Максим” та автоматичну зброю. В будь-якій країні світу за це би вже всі причетні до таких зловживань посадовці сиділи.
KV: Тобто, уточнюю, в законопроекті № 1222-1 є корупційні ризики?
Георгій Учайкін: Корупційні ризики там шалені.
KV: Крім прийняття закону, ще треба буде приймати зміни до Кримінального кодексу (КК)?
Георгій Учайкін: На цей час ст. 36 стаття КК вже гарантує нам право використовувати зброю для самозахисту в трьох випадках: коли вдираються до помешкання, коли нападає група осіб (два – це вже група) і коли на вас здійснюється озброєний напад.
Проте ми в своєму законопроекті 1222 теж запропонували деякі зміни до ст. 36, які на нашу думку покращать ситуацію.
Але у нас є окремий напрацьований законопроект по докорінних змінах до ст. 36, який ми намагались подати ще за часів Порошенка. Після ухвалення 1222 будемо намагатися і його зареєструвати. Проте, наголошую, і зараз є всі підстави сказати, що існуючої ст. 36 загалом буде достатньо. Якщо мені кажуть “посадять”, я згадую приклад з Антоном Фарбом: він захистив себе хоч і без пістолета, але з ножем від трьох нападників, його спробували посадити – і нічого з того не вийшло.
KV: З іншого боку, якщо пам’ятаєте справу Грациотова в Одесі, то його ледве витягнули.
Георгій Учайкін: Так, в той час судова практика часто ставала на бік нібито “постраждалого”. Але останнім часом все змінюється, згадайте хоча б випадок у Сухолуччі. Якщо хоч одна з трьох ознак, які я згадав раніше присутня, можна застосовувати зброю.
Читайте: Полиция “оправдала” предпринимателя из Киевщины, застрелившего грабителя из карабина
KV: Коли закон приймуть, ст. 263 КК (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) почне працювати на законних підставах?
Георгій Учайкін: Саме так. З’являється закон – і ст. 263 КК починає працювати так, як вона має працювати. Бо в ній сказано “без передбаченого законом дозволу”, а закону зараз немає.
KV: А скільки людей зараз вже засуджено за цією статтею?
Георгій Учайкін: З 2007 по 2018 роки – 52 тис. вироків. Але не всі сіли – хтось пішов на угоду зі слідством, хтось отримав умовне.
Та важливо розуміти, що всі ци вироки – антизаконні, бо не спираються на закон. Це окрема тема, бо це треба передавати до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) – і займатись тими прокурорами і суддями, котрі свідомо розуміли, що людину не можна карати за порушення неіснуючого закону, але все одно карали.
Хоча набагато простіше силовикам було б поставити в ультимативній формі вимогу ВР ухвалити закон, як необхідний інструмент в цій боротьбі.
KV: Звернення до ЄСПЛ були з цього приводу?
Георгій Учайкін: Не можу точно сказати. Здається, щось було, але не під нашим контролем. Були наші звернення на генпрокурора Юрія Луценка, які прогнозовано залишились без належної реакції
KV: ЄСПЛ зазвичай призначає від 3-5 тисяч євро компенсації. Якщо помножити на 50 тисяч...
Георгій Учайкін: Не всі 50 тисяч, звісно, звернуться. Але все одно ганебно: чому ми, як платники податків, маємо відшкодовувати злочинну діяльність прокурорів чи суддів? Все це б’є по кишені платників податків, тобто по нашій кишені.
KV: Як ви зараз оцінюєте кількість легальної та нелегальної зброї в Україні?
Георгій Учайкін: Якщо казати про стрілецьку, то кількість легальної – 2,5 млн одиниць, нелегальної – до 5 млн. Може цифра буде і більшою, але мене постійно критикують, що я лякаю захмарними цифрами, тому обмежимося тим, що кажуть міжнародні експерти.
Ніхто не хоче зрозуміти, що газовий або стартовий пістолет, який ввозиться сюди без ліцензії, за лічені хвилини переробляють на бойовий чи травматичний. Станом на 2013 рік мені один з дотичних до теми людей казав, що в Україну було завезено до 400 тис. стартових пістолетів Zoraki. Тобто, сотнями тисяч завозять стартові пістолети, які потім переробляють в травмат, або в бойовий. І це фактично так само необлікована зброя.
Читайте: С начала года в Киеве изъято более 50 переделанных под стрельбу боевыми патронами пистолетов
KV: МВС давала інформацію про обліковану зброю на рівні 800 тисяч.
Георгій Учайкін: Вони не володіють інформацією. Вони до 2004 року не мають статистики, бо фактично до цього року немає бази даних. Люди не продовжують дозвіл по 20 років – і ніхто до них не приходить. Взагалі, питанню обліку зареєстрованої зброї в нашому законопроекті приділена окрема увага.
Ще в МВС говорять, що крадуть травматичні пістолети у власників. Але насправді людина просто пише заяву, що пістолет загубив чи вкрали – і продовжує ним користуватись, щоб не платити хабарі. За травматичну зброю у нас тільки адміністративна відповідальність, якщо знайшли у вас без використання.
KV: В законопроекті №1222 холодну зброю виводять в принципі з класу зброї?
Георгій Учайкін: В цьому законопроекті немає поняття “холодна зброя”. Я взагалі не розумію, що таке холодна зброя. От виделка – холодна зброя? А столовий ніж? Як тільки я застосую його проти когось, він стає знаряддям злочину. У нас з вилами по парламенту бігали! Треба припиняти цю тему, бо потім починають хапати реконструкторів з їх незагостреними мечами.
KV: Часто наводять приклад закону про зброю у Молдові.
Георгій Учайкін: Молдова – це показник, хоч вона і маленька. Молдова також є красномовним показником в іншому. З 1994 року ухвалений закон про зброю (втратив чинність в 2013 році у зв`язку з прийняттям в 2012 році нового профільного закону, – KV). Їх раніше ніж нас почали без віз пускати до Європи. За вживанням алкоголю на душу населення вони випереджають Україну. При цьому нікого не вбивають, себе захищають. Чому молдавани не напилися і не перестріляли один одного, і чому українці так мають вчинити?
Приїхав до нас заступник міністра МВС Молдови, був круглий стіл. Він говорить: “Вам треба обов’язково в законі про зброю зазначити такий момент”. Я кажу, що у нас немає закону про зброю. Він не повірив! Запитує – як ми живемо?
Ще можна подивитись на Чехію. Там міністр внутрішніх справ став ініціатором поправки до Конституції, яка б надавала громадянам право на захист себе і країни від тероризму і зовнішньої агресії. Причому нижня палата парламенту вже ухвалила цю правку. Так це ж “міністр МВС здорової людини”!
Уявити собі, що у нас міністр внутрішніх справ виходить з такою ініціативою, я не можу. Хоча загрози для нас і загрози для Чехії порівнювати не можна.
Варто також подивитись на відповідні закони країн Балтії.
KV: Скільки країн в Європі, котрі не мають закону про зброю?
Георгій Учайкін: Україна – це Європа? Тоді одна. Більше нема. Всі мають закони. Жорсткіші, не жорсткіші, але мають. Наші громадяни живуть в тих країнах і із задоволенням виконують їх закони.
KV: В мене останнім часом часто відбувається ламання списів зі знайомими, пересічними громадянами, з приводу збройного самозахисту.
Георгій Учайкін: Завжди ставте своїм співрозмовникам одне питання: чи хотів би ти на законних підставах володіти зброєю самозахисту або ти цілковито довіряєш свій захист поліції? Ми свого часу навіть проводили опитування – 97% на 3%. У нас є підозра, що 3% – це співробітники поліції. Бо ніколи людина при своєму розумі не скаже, що вона довіряє поліції настільки, щоб довірити своє життя.
Можна провести ще одне порівняння. Нехай в Україні 10 чи 20 млн автомобілів і 2,5 млн зареєстрованої зброї. Із зареєстрованою зброєю трапляється може 100 випадків на рік. А з автомобілями? Ми бачимо, як напиваються і давлять – і автомобілі не вилучають і не забороняють. Людям такі речі треба пояснювати.
Люди не приміряють на себе ситуацію, коли їх за мобільний телефон перестріли і вдарили ножем чи арматурою. І тоді їх рідні спочатку збирають гроші на похорон, а потім не вистачає грошей, щоб утримувати дітей, навчати їх. І все це тому що люди не усвідомлюють, що їх безпека залежить в першу чергу від їх можливостей захистити себе саме під час нападу, а не чекати коли приїде поліція, щоб обмалювати крейдою їх тіло.
KV: І при цьому ми часто бачимо якесь таке зневажливе ставлення з боку МВС до цивільних зі зброєю. Мовляв, та що вони вміють?
Георгій Учайкін: Ми їх ще повчимо. Професіонали перестріляли один одного в Княжичах. А любителі врятували схід країни від захоплення російськими військами. І я скажу, що загальний рівень підготовки цивільного власника зброї кращий, ніж поліцейського.
Читайте:
Под Киевом правоохранители перестреляли друг друга: 5 полицейских погибли (фото)
Генпрокуратура сообщила о подозрении трем должностным лицам Нацполиции по делу перестрелки в Княжичах
KV: До речі, ваша петиція на сайті президента від травня цього року досить швидко набрала необхідні 25 тис. підписів. Але ж була перша петиція від 2015 року, яка також перетнула рубіж в 25 тис. підписів.
Георгій Учайкін: Перша Петиція тоді за 4 чи 5 днів зібрала 25 тис. голосів. Потім ще 5 днів вона висіла – і ми зібрали ще 11 тис. Ми б зібрали напевно і 360 тис. за 90 днів. Ще враховуйте, що тоді люди чекали днями підтвердження, щоб проголосувати, бо ресурс подання електронних петицій був дуже сирий.
Другу петицію, відповідно до нашого аналізу, підписали максимально 5% тих, хто поставив свій підпис під першою петицією. Це, з одного боку, свідчить про розчарування людей в механізми петицій. Але, з іншого боку, це говорить про те, що за цей час з’явились нові люди, котрі так само вимагають прав і свобод. Тобто 60 тис. підписантів петицій на одну тему – це дуже показово.
З цього моменту я вважаю, що питання, чи потребують українці права на володіння і захист зі зброєю, взагалі треба зняти з порядку денного.
KV: Але реакція Зеленського на другу петицію була досить однозначною.
Георгій Учайкін: Ми аналізували відповідь Зеленського. І думаємо, що він навіть не читав петицію.
KV: Відповідно, він навіть не писав відповідь?
Георгій Учайкін: Так він і не пише відповідей на жодні петиції. Для цього в нього мають бути спеціально навчені люди. Але у мене особисто склалось враження, що відповідь на нашу петицію писали на Богомольця (у МВС, – KV). Саме там використовується звична для них лексика – якась легалізація.
Тобто ми їм про Фому, а вони нам про Ярему. Ми кажемо про законодавче врегулювання, посилаємось на вимоги Конституції, а вони – про легалізацію.
Це дуже непрофесійна відповідь, але ми не полишаємо надії, бо в нас є парламент, куди потрапили депутати, за яких голосували власники зброї також. Ми будемо нагадувати їм про це постійно.
Давайте спочатку дійдемо до сесійної зали – через комітети, слухання. Потім перше читання, доопрацювання, друге читання. А коли справа дійде до підпису президента, ми сподіваємось, що нам вдасться переконати Володимира Олександровича у необхідності такого закону.
KV: У вас була надія, що відповідь Зеленського буде більш позитивною?
Георгій Учайкін: Чесно кажучи – ні, бо ми не віримо у швидкі перемоги. Це системна багаторічна робота, яку треба робити незважаючи на те, що люди кажуть “ці петиції не працюють”. Можливо, самі по собі вони і не працюють, але в комплексі із судовими рішеннями, інформаційними приводами – працюють. Це як в боксі – одним ударом навряд чи переможеш.
KV: Попередня петиція, адресована Петру Порошенку, отримала непереконливу відповідь, але там було написано про створення робочої групи. Чим це закінчилось?
Георгій Учайкін: Традиційно – нічим. Була створена робоча група в Конституційній комісії, ми увійшли до неї, відбулась низка засідань за участі академічної спільноти, професури, колишніх суддів Конституційного суду, представників Гельсінської групи, навіть іноземних представників, таких, як колишній федеральний суддя з США пан Богдан Футей.
Всі в один голос казали, що ми праві.
Але, як вміють в нас, забовтали. Пройшли три чи чотири засідання – і все зійшло нанівець. Але досвід ми отримали, отримали підтримку академічної спільноти. Це важливо, коли правники стоять на нашому боці. Тоді нам активно сприяли і професор Павло Фріс (український правознавець-криміналіст, – KV), і Віктор Шишкін (Віктор Шишкін, екс-суддя Конституційного суду, – KV), і Всеволод Речицький (член ініціативної групи “Першого грудня”, Конституційної Комісії України, з 7 серпня 2019 року член комісії з питань правової реформи, – KV), і Володимир Сущенко (заслужений юрист України, – KV).
Чесно кажучи, вже наприкінці 2015 року я розумів, що той склад парламенту закон не ухвалить. Але нам все одно треба було працювати – проводити освітню діяльність, вести юридичну боротьбу тощо. Ми ж не можемо просто зупинити діяльність на три роки і чекати нового парламенту.
І насправді, нам багато чого вдалося зробити, ось наприклад: - колись Порошенко зазіхнув на те, щоб під час надзвичайного і воєнного стану вилучати у громадян зброю. Ми оперативно зреагували і технічно через депутатів прибрали цю норму. І тепер під час воєнного стану ніхто вилучати зброю в громадян України не має права.
Читайте: Вибори президента України: закон про зброю
* Всеукраїнська громадська організація “Українська асоціація власників зброї” (код ЄДРПОУ: 36845014)
КиевVласть
Фото: Facebook Георгія Учайкіна
18 листопада 2019 г. 14:00
Раздел: Тексти
КГГА дала отмашку строительству ТРЦ на месте рынка “Петровка”
Киевская горгосадминистрация (КГГА) разрешила построить на части вещевого и книжного рынков “Петровка” торгово-развлекательный центр с одноименным названием. Землю под это строительство еще в 2004 году столичные власти передали в аренду ООО “Солидарность”. Эта компания тесно связана с Игорем Вильдманом – скандальным собственником рынков на Петровке, депутатом Киевсовета трех созывов, экс-замминистра экологии и природных ресурсов. Позже землю переоформили на принадлежащее Вильдману ООО “Б.В.”, которому сейчас и выдали Градостроительные условия и ограничения (ГУО) на проектирование строительства ТРЦ.
Как стало известно KV, Департамент градостроительства и архитектуры КГГА своим приказом от 3.10.2019 года №1248 выдал ООО “Б.В.” (*) ГУО для проектирования строительства торгово-общественного центра “Петровка” на ул. Вербовая, 21, 23 в Оболонском районе Киева. Документ был предоставлен чиновниками на запрос редакции 7 ноября. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно ГУО, строительство планируется на земельном участке площадью 0,9899 га (кадастровый номер 8000000000:78:223:0002).
Целевое назначение земли – для строительства и обслуживания торгово-общественного центра “Петровка”. Функциональное назначение – территория общественных зданий и сооружений, в соответствии с Детальным планом территории (ДПТ) в границах улиц Вербовая, Куреневская, Богатырская, Набережно-Рыбальская, проспекта Московский, железнодорожной колеи в Оболонском районе (утвержден решением Киевсовета от 14.07.2016 года №727/727).
В ГУО прописано, что гранично допустимая высота проектируемых зданий должна ограничиваться 26 метрами (примерно 9 этажей.- KV), но окончательная высота будет определена проектной документацией.
Часть участка, как указано в ГУО, попадает в границы исторического ареала, поэтому при проектировании нужно учесть Закон “Об охране культурного наследия”. Также заказчик должен вести проектирование с учетом того, что участок попадает в санитарно-защитную зону учреждений коммунального хозяйства, сооружений внешнего транспорта и зону инженерных сооружений и сетей. Кроме этого, ему необходимо получить согласие на строительство от КП “Киевский метрополитен”, а также учесть перспективный пересадочный узел электропоездов с переходом до станции метро “Почайна” и ул. Вербовая.
Легендарный рынок “Петровка”
На ул. Вербовая, 21, 23 находятся книжный и вещевой рынки “Петровка”. 0,95 га земли для расположения рынка по этому адресу в 1996 году получило ООО “Солидарность” (**) (распоряжение КГГА от 18 мая 1996 года № 775). В 2000 году Киевсовет согласовал этой компании размещение там рынка на площади уже 1,5 га (решение от 8 июня 2000 года № 153/874).
Решением Киевсовета от 3 апреля 2001 года № 250/1227 1,48 га земли на ул. Вербовой, 21 были переданы в аренду ООО “Солидарность”. Из этой площади 1,34 га передали в аренду на 10 лет для завершения строительства и обслуживания книжного рынка, остальные 0,14 га – на 4 года без права строительства капитальных сооружений, для устройства временной автостоянки.
В 2004 году, согласно решению Киевсовета № 183/1393, “Солидарности” передали в аренду на ул. Вербовая, 21,21 уже 1,76 земли, из которых:
1,62 га на 25 лет для строительства, эксплуатации и обслуживания торгово-общественного центра "Петровка" (0,4 га – за счет книжного рынка, 0,95 га – за счет вещевого рынка и 0,27 га – за счет земель городской застройки);
0,14 га – в краткосрочную аренду на 5 лет для строительства, эксплуатации и обслуживания многоэтажного паркинга на распределительной полосе просп. Оболонского.
В марте 2010 года решением Киевсовета № 538/3976 в договоре аренды на эту землю ООО “Солидарность” было изменено на ООО “Б.В.”.
Не менее легендарный застройщик
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Б.В.” основано в 2009 году. Основной вид деятельности – аренда и управление собственной или арендуемой недвижимостью. Директор – Елена Концур. Учредителями значатся кипрская “Компания бельвиро трейдинг КО. Лимитед” и ООО “Вилдман” (***). Бенефициарные собственники – Деспоина Харалампус Николау (гражданин Кипра), Джианна Трапезаниду (гражданка Греции) и украинец Игорь Вильдман.
Игорь Вильдман также в числе бенефициарных собственников ПАО “Страховая компания Солидарность”, ООО “Солидарность Плюс”, ООО “Университет дружбы народов”, ООО “ТОП-оператор”, ООО “Группа Почайна”.
ООО “Солидарность”, которое изначально арендовало земельный участок на ул. Вербовая, 21, 23, также связано с Игорем Вильдманом: они совместно с ООО “Солидарность” владеют ООО "Совик".
Игорь Вильдман с 1998 по 2007 год был депутатом Киевсовета (III, IV, V созывов). По информации “Украины криминальной”, стать депутатом в 1998 году ему помог тогдашний глава Минского района Киева (с 2010 года Оболонский район.- KV). Сообщается, что именно по личному ходатайству главы Минской РГА Вильдману были выданы документы о том, что он прописан в Киеве. Это было необходимо для регистрации его кандидатом в депутаты.
В 2010 – 2012 годах Игорь Вильдман занимал должность заместителя министра экологии и природных ресурсов. С 2015 по 2017 годы работал советником ректора Киевского национального университета строительства и архитектуры. Он трижды баллотировался на выборах в Верховную Раду. В 2006 и 2007 годах по спискам “Блока Литвина”, в 2012 году – по мажоритарке.
Вильдман известен как собственник рынка “Петровка”, хотя официально таковым не значится. По информации “Украины криминальной”, с 1999 года Вильдман контролировал теневые сборы с частных предпринимателей на этом рынке. Кроме этого, по версии правоохранителей, Вильдман с партнерами без правовых оснований использовали для коммерческих своих нужд обширный земельный участок в Оболонском районе Киева, за счет чего почти вдвое расширили рынок “Петровка”.
Для определения размеров нанесения убытков государству в июле 2004 года СБУ обратилась в Управление земельных ресурсов КГГА. Проверка управлением выявила нарушения земельного законодательства, о чем были составлены соответствующие акты (№ № 651-656 и № № 671-674 от 13 августа 2004 года). Правоохранители также уведомили столичных чиновников, что за использование указанного участка “Солидарность” платит земельный налог в размере всего 1% от стоимости земельного участка, хотя решение Киевсовета от 21.12.2000 года № 118/1095 предусматривало оплату в размере 5%. Информации о каких-либо санкциях, наложенных за это на компанию “Солидарность”, нет.
Вильдмана также подозревали в подкупе проверяющих рынка “Петровка” и страховой компании “Солидарность”. Также он “засветился” в “крышевании” громкой приватизации коммунального здания на просп. Героев Сталинграда, 27 в Киеве. Кроме этого, его связывали со скандальной застройкой русла реки в Лесках на Киевщине (сейчас Вильдман прописан в Лесках).
На должности замминистра экологии в 2010 году он был в числе подозреваемых в растрате имущества путем злоупотребления служебным положением. Правоохранители установили, что Вильдман с подельниками организовали и внедрили схему завладения денежными средствами в особо крупных размерах, предусмотренными на сбор, заготовку и переработку вторичного сырья. Однако каждый раз Вильдману удавалось избежать ответственности.
Напомним, о планах построить ТРЦ на Петровке известно давно. Еще в начале 2011 года директор ООО “Книжный рынок” (****) Виталий Правдивый заявлял, что ради ТРЦ снесут часть хозяйственного и книжного рынков. Он заверял, что территория старого книжного рынка по ул. Вербовая, 21, с которой начинался книжный в 1997 году, останется, поскольку это уже достопримечательность Киева. Также директор ООО обещал, что в новом ТРЦ обеспечат места для тех торговцев, чьи точки снесут.
В 2011 году СМИ публиковали такой проект будущего ТРЦ “Петровка”Читайте: Рынок “Петровка” в Киеве признан рассадником пиратства
После такого заявления торговцы с книжного, вещевого и хозяйственного рынков у станции метро “Петровка” высказывали готовность устроить акцию протеста против строительства ТРЦ.Читайте: Предприниматели с “Петровки” готовы митинговать против строительства ТРЦ
Напомним, “благодаря” упомянутому ДПТ в границах улиц Вербовая, Куреневская, Богатырская, Набережно-Рыбальская, проспекта Московский, железнодорожной колеи в Оболонском районе на проспекте Бандеры, 14-Б в Оболонском районе Киева вскоре начнут строить многофункциональный общественный комплекс с подземным паркингом. Соответствующие ГУО КГГА выдала ООО “Столица-Зем-Индустрия” – предприятию из холдинга “Киевская инвестиционная группа” миллионеров Василия Хмельницкого и Андрея Иванова. В данном случае столичные чиновники даже не указали в ГУО граничную высотность строительства: дескать, должно соответствовать проектным решениям ДПТ.Читайте: Компании из окружения Хмельницкого и Иванова разрешили строиться на проспекте Бандеры
Как неоднократно писала KV, практически все ДПТ, утвержденные Киевсоветом в последние три года, являются незаконными. Они не соответствуют действующему Генплану и явно утверждаются только для того, чтобы дать возможность застройщикам “легально” строить недвижимость на определенной территории или легализовать уже начатое незаконное строительство. Напомним, что согласно положениям Закона "О регулировании градостроительной деятельности", ДПТ в границах любого населенного пункта должны уточнять положения действующего Генплана, а не менять эти положения и целевое назначение земли.
При этом, Департамент градостроительства и архитектуры КГГА упорно выносит на рассмотрение горсовета проекты ДПТ, которые опираются на проект Генплана развития Киева до 2025 года, т.е. – не на действующий документ, и массово меняют целевое назначение земли в столице.
Читайте: Киев обрекли на тотальную незаконную застройку
Департаментом градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года руководит Александр Свистунов.
* ТОВ “Б.В.” (код ЄДРПОУ: 36386617)
** ТОВ “Солідарність” (код ЄДРПОУ: 13670050)
*** ТОВ “Вільдман” (код ЄДРПОУ: 42504462)
**** ТОВ “Книжковий ринок” (код ЄДРПОУ: 24598002)
Фото: БигмирКиевVласть
30 жовтня 2019 г. 10:44
Раздел: Новини
В Киеве планируют усилить фундамент Бессарабского рынка
В КП “Бессарабский рынок” решили провести противоаварийные работы по усилению фундаментов здания рынка на Бессарабской площади, 2 в Киеве. Для этого у ООО “Реставрационно-технологический центр” была заказана проектная документация. Фирма существует менее года и большинство своих заказов получило от этого КП.
Как KV стало известно из объявления электронной системы публичных закупок Prozorro, 22 октября 2019 года КП “Бессарабский рынок” (*) заключило договор с ООО “Реставрационно-технологический центр” (**) на разработку научно-проектной документации на противоаварийные работы по усилению фундаментов здания рынка. Стоимость соглашения составила 1,45 млн гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно договору, подрядчик должен подготовить рабочий проект на противоаварийные работы по проведению испытаний грунтов сваями. Также ему необходимо будет организовать экспертизу и получить положительный экспертный отчет по рабочему проекту, а также согласовать научно-проектную документацию в соответствующих госорганах.
Все работы по договору должны быть выполнены до 31 декабря 2019 года.
Закупку провели без торгов, как допороговую, поскольку стоимость работ не превышает 1,5 млн гривен.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Реставрационно-технологический центр” зарегистрировано в декабре 2018 года, уставный фонд – 1 тыс. гривен. Учредитель и директор – Алиса Святина.
Нынешний договор – третий, заключенный ООО “Реставрационно-технологический центр” с КП “Бессарабский рынок”. Ранее эта компания выполняла архитектурно-геодезические работы по заказу этого КП.
По результатам участия в публичных закупках ООО заключило 5 договоров (включая нынешний) на общую сумму 3,5 млн гривен (данные Zaкупівлі).
Ранее KV сообщала, что в августе 2018 года КП “Бессарабский рынок” объявило тендер на разработку проектно-сметной документации "Реставрация здания крытого рынка на Бессарабской площади, 2 с приспособлением под современные нужды". Ожидаемая стоимость закупки составляла 5,5 млн гривен, однако торги не состоялись из-за отсутствия финансирования. Повторно КП тендер не объявляло.
Читайте: КП “Бессарабский рынок” за разработку проекта реставрации здания рынка планирует заплатить 5,5 млн гривен
Напомним, здание Бессарабского рынка построено в 1910-1912 годах по проекту архитектора Генриха Гая на деньги известного киевского сахарозаводчика Лазаря Бродского.
КП “Бессарабский рынок” с 26 июня 2015 года возглавляет Николай Ковальчук. Работу столичных рынков курирует заместитель главы КГГА Петр Пантелеев.
* КП "Бессарабський ринок" (Код ЄДРПОУ: 05587984)
** ТОВ "Реставраційно-технологічний центр" (Код ЄДРПОУ: 42716760)
Фото: Liga.net
КиевVласть
15 жовтня 2019 г. 08:00
Раздел: Тексти
Украинцы настроены против “рынка земли” - результаты соцопроса
"Рынок земли" не сулит ничего хорошего. Эта мысль объединяет большинство украинцев, независимо от достатка, возраста и политических предпочтений.
Об этом KV стало известно из результатов соцопроса, проведенного социологической группой “Рейтинг”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно результатам, 73% опрошенных против продажи земли сельскохозяйственного назначения. Лишь 19% опрошенных поддерживают введение продажи, а 8% – не определились.
Подобное соотношение голосов оставалось примерно того же уровня, начиная с 2014 года (66% “против” — ноябрь 2018 года, 78% — сентябрь 2015 года). Больше всего противников рынка земли насчитывалось в апреле 2012 года — это 83% респондентов.
Относительно высокий уровень поддержки старта "рынка земли" среди молодежи (26% среди людей возрастом 18-35 лет) и состоятельных респондентов (27%), владельцев пая, которые его самостоятельно обрабатывают (23%). Но даже в названных категориях количество противников этой инициативы составляет не менее 60%.
Сильнее всего за старт "рынка земли" выступает электорат “Голоса” Святослава Вакарчука (27%) и “Слуги народа” Владимира Зеленского (23%). Наибольшими противниками рынка земли выступают сторонники “Оппозиционной платформы – За жизнь” (87%).
Читайте: Украинцы по-прежнему против продажи земли – результаты соцопроса
Продажу земли сельскохозяйственного назначения иностранцам поддерживают еще меньше – всего 13%. Против этого – 81% опрошенных. Несмотря на то, что среди молодых и более состоятельных каждый пятый не против позволить иностранным гражданам покупать землю в Украине, три четверти представителей этих категорий выступают однозначно против этой инициативы.
74% считают, что решение о введении продажи земель сельскохозяйственного назначения в Украине должно приниматься на всеукраинском референдуме. 17% – имеют противоположное мнение.
58% считают, что земли сельскохозяйственного назначения должны быть в государственной собственности, по образцу Канады, или Израиля. 22% – не против введения такой модели рынка земли, как в Италии, где пахотные земли могут продаваться, покупаться. 20% – не смогли выбрать среди этих примеров земельного рынка.
За доминирование государственной собственности на землю выступают чаще старшие (66% людей возрастом старше 51 года) и более бедные (65% — бедные, 62% — малообеспеченные) опрошенные, и те, у кого нет паев (60); за другую модель – более молодые (32% — 18-35-летние), богатые (30%) и владельцы паев, которые их самостоятельно обрабатывают (27%).
В то же время даже среди названных последних категорий не менее половины выступают за канадскую, или израильскую модели земельного рынка.
Среди основных преимуществ внедрения продажи земли сельскохозяйственного назначения опрошенные относительно чаще выбирали следующие: владельцы земли смогут распоряжаться ею по своему усмотрению (26%); это будет способствовать созданию новых рабочих мест на селе (18%); продажа земли будет способствовать инвестициям в Украину (14%); это позволит получить справедливую рыночную цену на землю (13%); это позволит фермерам брать кредиты под залог земли (13%).
Читайте: Украинцы не успели сложить мнение о “формуле Штайнмайера” – результаты соцопроса
Об уничтожении теневого "рынка земли", содействии развитию малого и среднего бизнеса, увеличении поступлений в государственный бюджет, содействии лучшему контролю за экологией почв, как преимущества внедрения "земельного рынка", говорили не более 7% опрошенных. 35% опрошенных не видят никаких преимуществ в снятии моратория на продажу пахотных земель.
Владельцы наделов, которые их обрабатывают, чаще других выбирали среди преимуществ возможность распоряжаться землей по своему усмотрению, содействие созданию рабочих мест и привлечению инвестиций в Украину. Зато те, кто имеют паи, но сдают их в аренду, чаще говорили, что нет никаких преимуществ во введении свободной продажи земли.
Среди основных рисков от внедрения продажи земель сельскохозяйственного назначения респонденты чаще всего выбирали то, что земля может быть выкуплена иностранцами (41%); владельцы наделов могут быть обмануты при продаже земли (31%), в настоящее время введение "рынка земли" является опасным из-за несовершенства действующего законодательства (31%); снятие моратория на продажу земли позволит скупить ее олигархам (23%).
17% считают, что свободную продажу земли нельзя вводить в условиях войны, 16% видят угрозу уничтожения мелкого и среднего бизнеса на селе, по 13% считают, что воплощение этой инициативы приведет к ускорению вымирания сел или лишение селян стабильного дохода от предоставления паев в аренду. Только 5% не видят никаких рисков в введении свободного рынка пахотных земель.
Про угрозы продажи земли иностранцам, обмана владельцев наделов и несовершенство действующего законодательства чаще всего говорили владельцы наделов, которые их лично обрабатывают.
Социологическая группа “Рейтинг” (*) с 28 сентября по 1 октября 2019 года провела опрос среди 2000 человек, выборка — население Украины от 18 лет и старше, в формате формализованного интервью (face-to-face). Ошибка репрезентативности исследования: не более 2,2%.
По данным аналитической системы YouControl, ООО “Социологическая группа “Рейтинг” (*) зарегистрировано 24 октября 2008 года. Его руководителем и соучредителем является львовянин Алексей Георгиевич Антипович (49%). Вторым соучредителем является киевлянин Игорь Иванович Тищенко (51%).
Напомним, 20 сентября на въезде в Ставищенский район и город Белая Церковь на Киевщине в знак протеста против открытия рынка земли на всеукраинский митинг вышли сотни аграриев столичного региона.
Подробнее: В Киевской области начались протесты против рынка земли
25 сентября Кабмин внес в ВР законопроект о рынке сельхозземель, который вызвал шквал замечаний и протестов. Критики указывают на то, что в законопроекте нет реальных предохранителей от неизбежной консолидации (скупки) земли узким кругом финансово обеспеченных лиц/групп/корпораций, включая нерезидентов Украины. Главным лоббистом законопроекта выступает министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Тимофей Милованов, ведомство которого разработало этот документ.
Читайте: Ринок земель: останній геноцид українців
2 сентября президент Владимир Зеленский впервые провел первое совещание при участии новоназначенного Кабмина и руководства ВР. Среди первоочередных задач он назвал введение рынка земли, приватизацию, закон о концесии и пр. Тем самым шестой президент Украины продемонстрировал, что его риторика периода между выборами главы государства и ВР “я не влияю не экономику” – была ситуативна.
Подробнее: План Зеленского: рынок земли, большая приватизация и всё быстро (видео)
Позже в эфире программы “Свобода слова” премьер-министр Алексей Гончарук завил, что правительство собирается запустить полноценный рынок после того, как будет наведен порядок с земельным кадастром и созданы условия для доступного кредитования украинских фермеров.
Подробнее: Пока не будет дешевых кредитов для фермеров, рынок земли мы не откроем – премьер Гончарук (видео)
* ТОВ “Соціологічна група “Рейтинг” (код ЄДРПОУ: 36183282)
Фото: коллаж KVКиевVласть
30 вересня 2019 г. 08:00
Раздел: Тексти
Украинцы по-прежнему против продажи земли - результаты соцопроса
Противников запуска рынка земли среди граждан Украины значительно больше, чем сторонников, но за прошлый год на фоне заявлений президента Владимира Зеленского их стало несколько меньше. Но большинство считает, что в случае отмены моратория на продажу государственных сельхозземель, такое решение следует принять на всенародном референдуме. Но есть тема, которая объединяет всех – необходимость отмены неприкосновенности депутатов и судей.
Об этом KV стало известно из результатов опроса, проведенного Киевским международным институтом социологии (КМИС).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно данным результатам, 51,9% респондентов не одобряют поручение президента Владимира Зеленского правительству и Верховной Раде (ВР) отменить мораторий на продажу государственной сельхозземли до 1 октября и ввести ее продажу до декабря с.г. Положительно к продаже сельхозземель относятся 35% опрошенных, а 13,1% затруднились ответить на вопрос.
"... в ноябре 2018 года против продажи земли были 72% (респондентов). Возможно, это связано с разницей в формулировке вопросов (в 2018 мы спрашивали "Если бы сегодня проводился референдум по вопросу покупки/продажи земель сельскохозяйственного назначения, как бы Вы проголосовали?"), Возможно, из-за увеличения поддержки действий Зеленского и новой власти его сторонниками, а, возможно, из-за смены риторики о продаже земли на некоторых популярных телеканалах и в Интернете", – сообщил гендиректор КМИС Владимир Паниотто.
Сегодня референдум по вопросу продажи земли сельхозназначения поддерживают 64,3% респондентов 25,5% считают, что вопрос “рынка земли” – в компетенции президента, Рады и Кабмина. Ничего не сказали по данному поводу 10,2% респондентов.
89,2% опрошенных одобряют отмену неприкосновенности парламентариев. Не одобряют такие изменения 6,6%, а 4,2% затруднились ответить.
49,9% участников опроса не согласны с тем, что отмена депутатской неприкосновенности увеличит зависимость депутатов от президента и сделает их менее свободными в отстаивании интересов своих избирателей в Раде. Согласны с этим утверждением 39,7% опрошенных.
84,7% положительно относятся к конституционной отмене неприкосновенности судей. Негативно относятся к этому 8,5% опрошенных. 6,8% не смогли ответить на вопрос.
Отмену неприкосновенности президента поддерживает 77% респондентов. 16% – против таких конституционных изменений. 7% не смогли ответить на вопрос.
КМИС с 16 по 19 сентября провел опрос 1500 респондентов методом CATI (телефонные интервью с использованием компьютера, computer-assisted telephone interviews) на основе случайной выборки мобильных телефонных номеров по всей территории Украины, кроме Крыма и ОРДЛО. Выборка репрезентативна для взрослого населения (18 лет и старше). Погрешность выборки с вероятностью 0,95 не превышает 2,6%.
По данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Киевский международный институт социологии Лтд” зарегистрировано 30 декабря 1992 года. Руководителем и соучредителем ООО является киевлянин Владимир Ильич Паниотто (32%). Кроме него соучредителями ООО значатся киевляне: Татьяна Владимировна Пясковская (7%), Наталья Николаевна Харченко (22%), Валерий Евгеньевич Хмелько (27%) и Владимир Валерьевич Хмелько (12%). Оба Хмелько зарегистрированы по одному и тому же адресу.
Читайте: Больше всего украинцы доверяют президенту, армии, спасателям, волонтерам и церковникам – результаты соцопроса
Напомним, 2 сентября президент Владимир Зеленский впервые провел первое совещание при участии новоназначенного Кабмина и руководства ВР. Среди первоочередных задач он назвал введение рынка земли, приватизацию, закон о концесии и пр. Тем самым шестой президент Украины продемонстрировал, что его риторика периода между выборами главы государства и ВР “я не влияю не экономику” – была ситуативна.
Подробнее: План Зеленского: рынок земли, большая приватизация и всё быстро (видео)
Позже в эфире программы “Свобода слова” премьер-министр Алексей Гончарук завил, что правительство собирается запустить полноценный рынок после того, как будет наведен порядок с земельным кадастром и созданы условия для доступного кредитования украинских фермеров.
Подробнее: Пока не будет дешевых кредитов для фермеров, рынок земли мы не откроем – премьер Гончарук (видео)
20 сентября на въезде в Ставищенский район и город Белая Церковь на Киевщине в знак протеста против открытия рынка земли на всеукраинский митинг вышли сотни аграриев столичного региона.
Подробнее: В Киевской области начались протесты против рынка земли
25 сентября Кабмин внес в ВР законопроект о рынке сельхозземель, который вызвал шквал замечаний и протестов. Критики указывают на то, что в законопроекте нет реальных предохранителей от неизбежной консолидации (скупки) земли узким кругом финансово обеспеченных лиц/групп/корпораций, включая нерезидентов Украины. Главным лоббистом законопроекта выступает министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Тимофей Милованов, ведомство которого разработало этот документ.
Читайте: Ринок земель: останній геноцид українців
* ТОВ “Київський міжнародний інститут соціології Лтд” (код ЄДРПОУ: 13684906)
Фото: коллаж KVКиевVласть
30 травня 2019 г. 11:44
Раздел: Новини
Директор Департамента промышленности КГГА Вадим Фиоктистов задекларировал в 2018 году втрое больше наличных, чем зарплаты
Директор Департамента промышленности и развития предпринимательства Киевской городской государственной администрации (КГГА) Вадим Фиоктистов задекларировал в 2018 году 118,6 тыс. гривен зарплаты и втрое больше наличных - эквивалентом в 410 тыс. гривен.
Об этом KV стало известно из декларации директора Департамента промышленности и развития предпринимательства КГГА Вадима Фиоктистова.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Назначенный в феврале 2019 года директором Департамента промышленности заявил о получении в 2018 году государственной и социальной помощи на 30 тыс. гривен, страховых выплат на 9,5 тыс. гривен и 118,6 тыс. гривен зарплаты по основному месту работы в КП “Житний рынок” (*). Зарплата его жены Оксаны по основному месту работы составила 32,7 тыс. гривен, также она получила социальную помощь для детей-инвалидов в размере 17,9 тыс. гривен.
На имя Фиоктистова задекларированы наличные в размере 150 тыс. гривен, а также 10 тыс. долларов, что в сумме составляет эквивалент 410 тыс. гривен.
Фиоктистов заявил о владении 25% квартиры площадью 69,4 кв.м в Днепрорудном Васильковского района Запорожской области, право пользования жилым домом площадью 100 кв.м в Пивденном Харьковского района Харьковской области, на жену Фиоктистова оформлена квартира в Харькове площадью 54,4 кв. м. Также он владеет автомобилем Toyota Avensis 2007 года выпуска.
Отметим, что с ноября 2017 по май 2018 года Вадим Фиоктистов состоял на учете в Харьковском районном центре занятости и получал пособие по безработице. С 21 мая 2018 по 6 февраля 2019 года был генеральным директором столичного коммунального предприятия “Житний рынок” (после его увольнения и.о. руководителя рынка была назначена его первый заместитель - Юлия Остапенко). С 8 февраля 2019 года - директор Департамента промышленности и развития предпринимательства КГГА. На этом посту он сменил и.о. директора Департамента - Дениса Пикалова.
Вадима Фиоктисова связывают с нынешним заместителем главы КГГА Дмитрием Давтяном - сыном харьковского бизнесмена Александра Давтяна. В частности, Вадим Фиоктистов работал в Запорожской ОГА в то же время, когда там пост первого замглавы занимал Дмитрий Давтян.
Читайте: Харьковская экспансия: как Михаил Харнам возглавил КП “ДСДТС Киева”
Как ранее сообщала KV, Фиоктистов, будучи претендентом на должность директора данного КП предлагал поступить с Житним рынком так же, как поступили в Харькове с Сумским рынком, когда его реконструировали. После этой реконструкции Сумской рынок ушел из собственности харьковской общины в руки компании, которую связывают с мэром Геннадием Кернесом. В конкурсной комиссии Давтяну помогал лоббировать его кандидата депутат Киевсовета Александр Бродский (фракция “Единство”).
Читайте: Давтян может оставить Киев без Житнего рынка
Ранее KV сообщала, что за период с 1.01.2017 года по 1.10.2018 года КП “Житний рынок” лишило городскую казну 5 млн 469 тыс. гривен, допустив в целом финансовых нарушений на общую сумму 6,120 млн гривен. Данное КП не перечисляло в городскую казну 50% доходов от аренды имущества; вместо заключения договоров аренды заключало договора о предоставлении услуг; безосновательно доплачивало своим сотрудникам; не вело претензионно-исковую работу по взысканию задолженности и пр. Наряду с этим, арендаторы позволяли себе “самозахватом” использовать большую, чем установлено в договорах, площадь рынка.
Читайте: В КГГА не предложили для спасения столичной промышленности ничего нового
За работу Департамента промышленности и развития предпринимательства КГГА, а также КП “Житний рынок” отвечает замглавы КГГА Дмитрий Давтян.
* КП “Житній ринок” (код ЄДРПОУ: 05587843)
Фото: 1news.zp.ua
КиевVласть
7 травня 2019 г. 18:00
Раздел: Тексти
Тетяна Люлька: “Багато бізнесменів готові навчати студентів практичним речам”
Незабаром закінчиться навчальний рік у школах і перед молодими людьми встане питання, де продовжувати навчання - у виші, технікумі чи ПТУ. А деякі взагалі вирішать взяти паузу і подумати, що робити далі. Щоб допомогти молоді визначитися, КиевVласть поспілкувалася про вітчизняну освіту з ідеологом та засновницею проекту “Місто Професій” Тетяною Люлька.
KV: Останнім часом відчувається сильний розрив між тим, чому навчають у навчальних закладах і вимогами для реальної роботи. Чи готов сьогодні бізнес співпрацювати з освітянами, щоб уникнути цього розриву?
Тетяна Люлька: Така тенденція наявна. Зацікавлені в розвитку і професійних молодих кадрах представники бізнесу виходять на вищі навчальні заклади, де є адекватне керівництво, і починають робити цікаві речі спільними зусиллями. Наприклад, один з наших партнерів - компанія “Прогресстех”, яка розробляє проекти для Boeing, SpaceX, НАСА, на базі КПІ створила навчальні інженерні класи. І 80% студентів, які пройшли практику в цих класах, запрошуються на роботу у цю компанію.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Якщо говорити про профтехосвіту, то тут ситуація інша. Керівництво дуже складно йде на будь-яку співпрацю. Кроки до змін готові робити не більше 20%. Це видно навіть по роботі в рамках проекту “Місто професій”. Нами ведеться системна робота по залученню закладів освіти на наші заходи. Ми їм постійно показуємо можливості, мотивуємо. Але відгукуються на пропозиції одиниці.
KV: Чому таке відношення?
Тетяна Люлька: Причин декілька. Одна з них залежність від місцевої влади. У мене особисто був скандал з директором Департаменту освіти Київської облдержадміністрації (КОДА) Вірою Роговою, яка заборонила місцевим ПТУ приймати участь у заходах “Місто професій” у Білій Церкві.
Читайте: Пожар страстей. Власти и общественники переругались из-за ПТУшников Киевщины
Друга причина у тому, що дуже мало керівників профтехосвітніх закладів зацікавлені у їх розвитку. Я вірю, що такі є, але поки мені не пощастило їх зустріти.
Сьогодні наймолодшому керівнику ПТУ, з якими ми працювали, біля 60 років. Людям молодшого віку, які готові вдихнути нове життя і розпочати нову хвилю розвитку, на ці керівні посади прийти не дають. Стара гвардія міцно тримається за свої крісла, але нічого не робить для розвитку закладів та профтехосвіти в цілому.
Якщо б сьогодні кожне ПТУ дало звіт про те, скільки дітей після навчання працевлаштувалися за фахом, то статистика, думаю, була б дуже сумна. Вони не мають бажання навчати. А отже навряд чи можуть зацікавити молодь, показати перспективи, закохати у професію.
Читайте: Кадровый дефицит: Киевщина рискует остаться без дорожников, механизаторов и поваров
Аналогічна ситуація і у школах обласних міст і містечок, де керівники працюють десятиліттями, нічого не змінюючи ні в своєму житті, ні в освітньому закладі.
Зараз є багато бізнесменів готових навчати студентів практичним речам. Але їм не часто навіть безоплатно готові дозволяти вести заняття у державних закладах освіти. Велика вдача, коли практику вдається домовитися про це. В аудиторіях зараз працюють штатні викладачі, які, як правило, не мають практичного досвіду, неособливо цікавляться новаціями та не займаються оновленням навчального матеріалу. В результаті на лекціях і семінарах студентам дають дещо застарілий матеріал, який для реальної роботи навряд знадобиться.
Цю ситуацію можна змінити тільки дуже жорсткими методами, які будуть супроводжуватися змінами підходу до рівня підготовки нових педагогів, кадровою ротацією як керівного, так і викладацького складу.
Проте запит має йти не тільки від влади, а й від батьків і студентів. Проблема у тому, що сьогодні для багатьох при виборі школи або іншого навчального закладу важлива матеріальна складова. Не всі розуміють, що не стіни і золоті парти викликають цікавість до навчання, а особа вчителя.
На нашому заході у Білій Церкві одне з ПТУ презентувало професію електрик. Вони представили цю професію стендом, якому вже біля 20 років. Але всі діти були біля нього. Там були показані різні практичні речі, які зроблені саме майстром. Це приклад того, що професії навчає не теоретик, а практик, який захоплений своєю справою.
KV: Якщо бізнес готовий співпрацювати з закладами освіти та навчати студентів за свій кошт, то чому про це не заявляється публично?
Тетяна Люлька: Згодна, в інформаційному просторі з цього питання повний провал. Дуже мало приділяється уваги позитивній інформаційній кампанії. Багато керівників впевнені - якщо підприємство щось добре робить, то про це не потрібно розповідати. І це тотальна помилка. Про хороші речі треба говорити. В це треба вкладати гроші, бо сьогодні стільки негативу, за який у тому числі платять гроші, що позитиву просто ніхто не помічає.
KV: Який відсоток приватних компаній реалізує освітні проекти у закладах освіти, щоб підготувати кадри саме для себе?
Тетяна Люлька: 5 років назад я б відповіла, що відсотків 10. Сьогодні цей відсоток значно більше - до 30%. Дуже багато компаній проводять навчання у себе на базі. І ця тенденція набирає обертів, і мені б хотілося, щоб вона збереглася.
Мені здається, що цим питанням все ж таки має займатися держава. У нас на державні заклади освіти виділяють великі кошти. Як на мене, це не правильно. Ресурси треба вкладати в ті структури, які дають розвиток. Якщо ці кошти перенаправити на структури, які дають практичні знання і реально готують фахівців, то від цього виграли б всі.
Наприклад, у Казахстані діє програма “Інтелектуальна державна школа Назарбаєва”, де навчання проводиться виключно англійською мовою. В цю програму залучають найрозумніших дітей, які по її закінченню можуть обрати будь-який вищий навчальний заклад світу, і держава оплачує це навчання. Проте по закінченню навчання молодий фахівець має повернутися і 5 років працювати на державу.
KV: Чому, на Ваш погляд, доречно перенаправляти кошти на інші структури, а не думати в напрямку поєднання практики і теорії у державних навчальних закладах?
Тетяна Люлька: Приватні освітні центри дають шикарну теорію. Тільки ця теорія з'явилася з практики. Завдяки тому, що викладачі фанатіють від своєї справи, студентам цікаво, і вони набувають реальні практичні знання і навички, які завтра зможуть запропонувати на ринку праці.
В державних освітніх закладах навіть з практичних дисциплін використовують застарілі підручники і рідко залучають до викладання практиків. Приоритет надають штатним працівникам, які не мають іншої зайнятості. І це не можна швидко змінити.
KV: Проте все рівно в університети йдуть навчатися заради престижу, диплому...
Тетяна Люлька: За статистикою 52% людей, які закінчили вищі навчальні заклади, не працюють за фахом. Я особисто виявила три причини цього. Перша - тиск з боку батьків, які вважають, що вони краще за дитину знають, куди їй йти навчатись.
Друга - суспільний тиск. Сьогодні якщо після закінчення школи дитина не вступає до навчального закладу, на неї давлять працівники школи, яким потрібна статистика щодо якісного показника їх роботи.
Третє - це штучна престижність.
Читайте: Киев вошел в тройку регионов с наибольшим количеством зарегистрировавшихся на пробное ВНО
Тільки коли ці чинники будуть нівельовані, коли важливіше буде робити не те, що престижно і задовольняє батьків та школу, а те, що подобається, можуть бути змінені пріоритети.
KV: Як донести батькам те, що не варто нав'язувати свою думку дитині?
Тетяна Люлька: На це я витратила в минулому році майже півроку. Я їздила містами України, прочитала 23 лекції в рамках проекту “Сучасна освіта. Професії майбутнього”.
Батьки хочуть кращої долі для своєї дитини і переконані: чим краща освіта, тим більше людина буде заробляти. Я їм пояснювала, що це найпомилковіша думка. Сьогодні заробляє більше той, хто отримує задоволення від того, що він робить, і той, хто експерт у своїй галузі. Людина може, скажімо, тільки сушити яблочки, але вона їх так сушить, що всі ресторани міста купують виключно її продукт. Завдяки тому, що людина вміє щось робити краще за інших, вона буде заробляти і від цього буде щасливою.
Батьки повинні зрозуміти, що краще для дитини буде тоді, коли її голос не буде заглушатися і у неї буде можливість визначити, що їй найбільше подобається робити у житті. Адже реалізуються у житті ті, хто самостійно обирає те, що їм подобається, і монетизує свої знання.
Батькам і дітям сьогодні треба навчитися просто розмовляти і чути одне одного.
Наприклад, в Америці дитина може, закінчивши школу, не вступати до навчального закладу рік. Там освіту розглядають як інвестицію. Вони дітям дають час на прийняття рішення. Адже гроші, витрачені на навчання, мають повернутися. У нас все навпаки. У нас залазять у борги заради диплому, доцільність якого у житті сумнівна.
Зараз ринок праці такий місткий і великий, що роботи вистачить усім, хто хоче працювати. Тому дуже важливо дозволити молодій людині робити те, що їй подобається.
KV: Проте є статистика, на підставі якої досі визначають державне замовлення у навчальних закладах на той чи інший фах...
Тетяна Люлька: Статистика у радянські часи була одним з небагатьох позитивних моментів. Тоді чітко прораховувати в які організації скільки потрібно спеціалістів і створювали таким чином попит. Але тоді всі підприємства належали державі.
Сьогодні діють підприємства різних форм власності. Багато бізнеса відкривається і ще більше закривається. Отже, чітко розрахувати скільки реально потрібно тих чи інших спеціалістів діючим підприємствам просто не можливо.
Як на мене, цифри, які наявні сьогодні у держзамовленні на заклади освіти, беруться як калька минулих періодів. Наприклад, якщо візьмемо статистику щодо запиту на економістів у державних вишах, то цифра буде у більшості випадків однакова з незначним коливанням.
Середній і малий бізнес не може сформувати своє замовлення. Наприклад, ювелірний цех робить замовлення ПТУ на підготовку фахівців. Проте треба 2 роки для навчання спеціаліста, а цех через 1,5 роки по якимось причинам закривається. Що робити з замовленням? Малий та середній бізнес не піде на ризик чекати персонал декілька років. Він буде підбирати кадри з наявних пропозицій на ринку праці.
Читайте: Киевский городской центр занятости назвал наиболее востребованные столичными работодателями профессии (инфографика)
KV: З України сьогодні дуже багато людей виїжджає за кордон на заробітки. Бізнесу складно підібрати кадри...
Тетяна Люлька: Нічого страшного у цьому не має. Кожний обирає свою долю. На ринок праці це суттєво не впливає. Знайти гарного спеціаліста було складно завжди.
Проблема у тому, что у нашому суспільстві статус людини, яка щось може гарно робити руками, набагато нижче, ніж працівника офісу. І це не дивлячись на те, що представники робітничих професій заробляють, як правило, більше.
Ця штучна престижність принижує гідність людини. І щоб це змінити потрібно на рівні держави проводити широкомасштабну роз'яснювальну роботу, що робітником бути не соромно, а навпаки престижно вміти робити щось, краще за інших.
Проте такої стратегії з боку держави сьогодні не має. Те, що в нас зараз відбувається, мені нагадує часи коли в Україні цілеспрямовано знищували армію. Здається, що сьогодні в нас так само знищується прошарок спеціалістів робітничих професій. З людей роблять офісний планктон, насаджуючи штучну престижність.
Фото: надано Тетяною ЛюлькаКиевVласть
11 квітня 2019 г. 18:04
Раздел: Новини
Госпродпотребслужба обнаружила многочисленные нарушения на столичном Житнем рынке
Специалистами Главного управления Госпродпотребслужбы в Киеве был проведен сбор информации на Житнем рынке в связи с поступлением обращения о пищевом отравлении рыбой. Во время сбора информации выявлены многочисленные нарушения требований действующего законодательства в сфере безопасности пищевых продуктов.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ГУ Госпродпотребслужбы в Киеве.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как сообщается, во время сбора информации на Житнем рынке специалисты Госпродпотребслужбы выяснили, что на всю продукцию отсутствуют товаротранспортные накладные, большая часть продукции не маркирована, учет температурного режима в холодильном оборудовании не производится.
Кроме того, специалисты Госпродпотребслужбы во время проверки также выяснили, что переработка рыбы проводится не в отдельном помещении (рыбном цехе), а на месте торговли с нарушением гигиенических требований и при отсутствии эксплуатационного разрешения. Также, отсутствует государственная регистрация мощности по реализации рыбы и личная медицинская книжка продавца.
Сообщается, что в ходе проверки были отобраны пробы рыбы и рыбной продукции для проведения лабораторных исследований на соответствие параметрам безопасности и отправлено в Государственный научно-исследовательский институт по лабораторной диагностике и ветеринарно-санитарной экспертизы.
Ранее KV писала, что в период с 1 января 2017 года по 1 октября 2018 года КП “Житний рынок” (*) лишило городскую казну 5 млн 469 тыс. гривен, допустив в целом финансовых нарушений на общую сумму 6,120 млн гривен. Данное КП не перечисляло в городскую казну 50% доходов от аренды имущества; вместо заключения договоров аренды заключало договора о предоставлении услуг; безосновательно доплачивало своим сотрудникам; не вело претензионно-исковую работу по взысканию задолженности и пр. Наряду с этим, арендаторы позволяли себе “самозахватом” использовать большую, чем установлено в договорах, площадь рынка.
Подробнее: Руководство “Житнего рынка” с начала 2017-го по октябрь 2018-го допустило финансовых нарушений на 6,1 млн гривен
Отметим, с 6 февраля 2019 года и.о. генерального директора КП “Житний рынок” временно назначена первый заместитель гендиректора этого КП Юлия Остапенко. С 12 сентября 2016 года по 20 мая 2018 года это КП работало под руководством исполняющего обязанности директора Амана Моламова.
За работу Департамента промышленности и развития предпринимательства КГГА, а также КП “Житний рынок” отвечает замглавы КГГА Дмитрий Давтян.
*Комунальне підприємство “Житній ринок” (код ЄДРПОУ 05587843)
Фото: nashkiev.uaКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій