В Киевской области продолжаются конкурсы на должности генеральных директоров коммунальных некоммерческих предприятий (КНП) медицинских учреждений Киевского областного совета (КОС) третичного уровня – их в области насчитывается 22. В настоящее время определены победители в 10 конкурсах, в то же время 7 конкурсов признаны несостоявшимися.
Об этом KV стало известно из сообщения депутата Киевского облсовета (фракция “Самопомощь”), руководителя Адвокатского бюро “Тытыкало и партнеры” Романа Тытыкало в Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Хочу рассказать общественности Киевщины о конкурсах на руководителей медицинских учреждений Киевской области (их всего 22) – за эту неделю мы провели конкурсы по 17 медицинским учреждениям Киевской области, и соответственно имеем следующие результаты: признали победителями 10 претендентов, 7 конкурсов признаны несостоявшимися в связи с тем, что ни один кандидат не получил поддержки или претенденты не были допущены к конкурсу в связи с недочетами в представленных документах”, – сообщил Роман Тытыкало.
Депутат Киевоблсовета отметил, что у него нет сомнений в объективности этих решений.
“Мы выбрали лучших: те, кто не смогли убедить конкурсную комиссию, выбыли; в тех заведениях, где конкурсная комиссия не была уверена, не выбрали ни одного кандидата”, – сообщил Роман Тытыкало.
По его словам, все заседания являются открытыми для общего просмотра и каждый может убедиться в объективности, просмотрев видео. Депутат также отметил, что радуют те случаи, когда молодые и талантливые руководители были выбраны из коллектива на замену действующим, которые десятки лет руководили медицинскими учреждениями Киевщины.
Как сообщала KV, на Киевщине 24 февраля 2020 года стартуют конкурсы на должности генеральных директоров КНП медицинских учреждений КОС третичного уровня. Примерно за месяц конкурсной комиссии облсовета надо определить победителей конкурсов для закрытия 22-х таких вакансий реформированных медучреждений (сами назначения будут происходить решениями КОС). Как утверждает председатель конкурсной комиссии Роман Тытыкало, система реформирования сопротивляется, как может: руководители медучреждений, которые управляют ими в среднем уже по 20-30 лет, естественно, не очень хотят терять контроль над медицинскими учреждениями и как следствие – перераспределением денежных потоков.
Читайте: Медична “еліта” Київщини не дуже хоче покидати насиджені місця
Напомним, медицинские учреждения Киевщины, которые отныне имеют статус коммунальных некоммерческих предприятий, начинают работать по новым правилам. Новации традиционно порождают множество горячих вопросов. Как будет проходить финансирование, для чего медикам прикажут записывать на видео больницу и пациентов, а также такое медицинский пакет – выясняла KV.
Читайте: Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині
Фото: 24 каналКиевVласть
У Вишневому готовий спалахнути скандал. Приводом стали наміри компанії "Подільський цемент" розгорнути тут будівництво комплексу з відвантаження цементу. Протестувальники вказують, що на території міста, у близькій до житлової забудови промзоні, вже діє два бетонні заводи. Інші критики наголошують на небезпеці для здоров’я, яку несе цементний пил. У компанії ж запевняють, що комплекс буде цілковито безпечним для здоров’я.
У місті Вишневому Києво-Святошинського району планується будівництво комплексу з відвантаження цементу АТ “Подільський цемент”.
Як стало відомо KV, загальна потужність комплексу становитиме 450 тис. тонн на рік, а відвантаження цементу – 660 тис. тонн на рік. Ділянка будівництва цементного терміналу буде розташовуватися у промисловій зоні міста по вулиці Київська, 13 і займатиме площу розміром 7,585 га.
Найближча забудова від об’єкта розташована на відстані 190 метрів, а санітарно-захисна зона становить 100 метрів.
Чутки про новий промисловий об’єкт у межах міста викликали неабияке обурення у містян. Адже відстань від відвантажувального комплексу до найближчих ЖК та приватного сектору сіл складатиме від 1 до 3 км.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Про це на сторінках “Вишневе активна громада”, “Громадська рада Крюківщини” у Facebook написала голова ГО "Захист майбутнього" Людмила Мартиненко. За її словами нове виробництво буде розміщуватися поряд з аналогічними існуючими заводами з виробництва бетону й бетонних сумішей – ТМ “Бетон від Ковальської”, виробнича потужність якого дозволяє випускати 240 тисяч куб. м бетонних сумішей в рік, та ТМ “Промбудцентр”, з виробничою потужністю – 2400 куб. м в зміну.
“...Як можна взагалі давати дозвіл на розміщення таких заводів у межах густонаселених міст? [...] Дихайте цементом, шановні мешканці Вишневого, Крюківщини, Святопетрівського!”, – говориться у дописі Мартиненко.
Місце розташування комплексу
Схема розташування комплексу
Як розповіла кореспонденту KV Мартиненко, це вже буде третій завод у межах міста по вул. Київській.
“Друга черга будівництва передбачає виготовлення та зберігання сухої меленої гранульованої суміші шлаку, який буде додаватися до цементу. Так ось виробництво цього шлаку є дуже брудним і шкідливим для навколишнього середовища. Реакція населення і тих, хто розуміє що це за виробництво, на можливе сусідство з комплексом і перспективу дихати в результаті пилюкою, була досить негативною. Особисто я також негативно до цього відношусь. Подібні шкідливі комплекси мають бути за межами міста. І до кого можна звертатися з цією проблемою, якщо депутати міськради про це виробництво знають, адже погоджували АТ земельну ділянку, в КОДА також в курсі – Департамент екології надавав висновок? І це тоді, коли місто є майже спальним районом столиці. За даними Міністерства охорони здоров’я 70% всіх хвороб виникають саме від забрудненого повітря”, – відмітила вона.
За словами голови Софіївсько-Борщагівської сільради Олеся Кудрика, з діяльністю даного комплексу він ознайомився нещодавно, але якщо і виникнуть проблеми, то впевнений, що вони зачеплять більше саме вишнівчан.
“У Вишневому працювало подібне виробництво – це промислова зона міста, яка знаходиться на деякій відстані від нашого населеного пункту. Тут більше зачіпаються інтереси саме Вишневого. Для села це виробництво не має якоїсь додаткової нагрузки у вигляді шкідливого пилу, забруднень тощо”, – говорить він
Секретар Святопетрівської сільради Галина Малихіна розповіла, що свого часу на території району підіймалося питання будівництва міні сміттєпереробного заводу і громадськість виступила “проти” і така позиція сьогодні переросла у досить болюче питання зі стихійними сміттєзвалищами.
“Щодо діяльності цього комплексу мені інформація невідома. Цемент – шкідливий, адже він розлітається в повітрі. На території Вишневого є виробництво “Бетон від Ковальської” і на Вишнівську станцію цемент доставляється критими вагонами. Тож, якщо це виробництво буде екологічно безпечним, згідно законодавства дотримуватися всіх вимог – це одне питання. Друге – місце розташування, адже ми не в Ізраїлі, де заводи розміщуються за 70 км від міста. Наше село розбудоване і знаходиться від Вишневого на відстані близько 1,5 км", – відмітила секретар.
Слово підприємцям
Як вдалося дізнатися KV, 16 грудня 2019 року у приміщенні Вишневої міськради відбулися громадські слухання. Причиною для скликання громадськості став звіт АТ “Подільський цемент”. Містяни мали оцінити безпечність будівництва комплексу з відвантаження цементу. Та повідомляється, що на слуханнях від громадськості було зареєстровано чотири особи.
Представник компанії повідомив, що будівництво комплексу відбуватиметься в дві черги. Так, перша черга передбачає реконструкцію існуючої колійної мережі для отримання готового цементу, із застосуванням нових споруд та обладнання для зберігання цементу, лінії пакування цементу та відвантаження насипом та в тарі на автомобільний транспорт.
Друга черга стосуватиметься вже саме будівництва споруд та обладнання для отримання та зберігання сухого меленого гранульованого доменного шлаку з подальшим його дозуванням до цементу.
Громадські слухання
Повідомляється, що протягом строку громадського обговорення до Департаменту екології зауваження не надійшли. Тож 10 лютого на сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля був оприлюднений висновок Департаменту екології від 6.02.2020 року про те, що планова діяльність АТ “Подільський цемент”* і ймовірний вплив на довкілля є екологічно допустимими.
Як розповіла KV директор Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторія Киреєва, оцінка впливу на довкілля – це оцінка планової діяльності – абсолютно прозора процедура, яка відбувається з обов'язковими слуханнями на місцях і повідомленнями про висвітлення діяльності у місцевих ЗМІ, а також містить всю інформацію про діяльність та звіти.
“Згідно даного звіту вміщеного у ЗМІ, розташування комплексу буде у межах санітарно-захисної зони. Але на місцях його порівнюють з підприємствами з трохи іншим видом діяльності. І мені дивно, що населення, яке активно слідкує за життям міста, не чуло про проведення громадських слухань, анонсування якого обов’язково розміщується на дошках оголошень місцевих рад. У висновку оцінки впливу на довкілля обов’язково зазначається, якщо будь-яке підприємство не дотримується умов провадження своєї діяльності, то він анулюється. А чи відкриється у майбутньому виробництво, цією інформацією ми вже не володіємо” – говорить вона.
Як повідомили KV в адміністрації Вишневої міськради, АТ "Подільський цемент" пройшло всю відповідну процедуру: з отримання земельної ділянки, проведення громадських слухань і повідомляли, що жодної екологічної загрози їхній вид діяльності, запуск лінії фасовки цементу та відгрузки, не несе.
KV також направила офіційний запит представникам компанії АТ “Подільський цемент”, але наразі відповідь ще очікується.
Про компанію
Інвестором виробництва є міжнародна компанія CRH (Cement Roadstone Holdings) – друга за величиною в світі компанія в сфері будівельних матеріалів. В 32 країнах працює 3700 підприємств компанії. Також група CRH посідає 397 місце у списку Fortune Global 500, рейтингу 500 найбільших компаній у світі.
Компанія CRH на цементному ринку в України представлена трьома заводами: ТОВ “Цемент” (м. Одеса), ПрАТ “Миколаївцемент” (м. Миколаїв) та АТ “Подільський цемент”.
“Подільський цемент” – цементний завод із сухим способом виробництва клінкеру, розташований на відстані близько 8 км від міста Кам'янець-Подільський, неподалік від села Гуменці. У червні 2019 року було змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне.
Компанія займається виробництвом цементу, щебеню, товарного бетону і залізобетонних виробів. Цемент підприємства використовували при спорудженні Запорізької і Хмельницької АЕС, Дністровського каскаду ГЕС, об'єкту “Саркофаг” Чорнобильської АЕС, Київського метрополітену тощо.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, 100% власником акцій АТ, заснованого у 1970 році з уставним фондом розмірі більше 900 млн гривень, є саме акціонери групи CRH.
З 2017 року головою правління АТ є 40-річний ірландець Кевін Маккеон з 13-річним загальним стажем роботи. Маккеон приєднався до представництва CRH в Україні у 2009 році. Займав керівні посади на різних виробництвах компанії.
Також акції АТ належать екссудді Вищого адміністративного суду України, киянину Володимиру Степановичу Зайцю та його дружині Тамарі Євремівні, у власності яких до 10 земельних участків в Хмельницькій області, декілька автомобілів та житлових квартир. Також Володимир Заяць отримує довічне грошове утримання судді у розмірі 95 683 тис. гривень.
Пакетом акцій володіє і киянка Ірина Дмитрівна Кондратова. Свого часу вона займалася адвокатською діяльністю. Нині працює суддею у Вищому господарському суді України. У її власності зареєстрована нерухомість у Києво-Святошинському, Іванківському, Броварському районах та Києві, кілька автівок, частина з них записані на її чоловіка.
У 2015 році управління підприємством належало директорці Донецького заводу мостових конструкцій Анні Сергіївні Хромовій. Раніше KV повідомляла, що за даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України "Подільському цементу" належить близько 80% акцій Білоцерківського заводу ЗБК. У ЗМІ Донецький завод мостових конструкцій разом з Білоцерківським заводом ЗБК, Миронівським заводом ЗБК і згадується як бізнес-дітище екс-нардепа попередніх трьох скликань від Партії регіонів Ігоря Шкірі ЗАТ "Бетон Нова".
Також у досьє компанії нараховується більше ста судових тяганин різних форм судочинства. Частина з них стосується боргових звинувачень. Є у підприємства і ліцензія на придбання, зберігання, використання прекурсорів (списку 2 таблиці ІV) Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.Читайте: Белоцерковский завод помогает сепаратистам строить новый мост в Луганске (видео)
Експертна думка
Депутат Київської облради, член комісії з питань екології, водних ресурсів, природокористування, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Максим Запаскін:
Якщо це нове виробництво, вони мають отримати оцінку впливу на довкілля (ОВД), провести громадські слухання і отримати відповідну експертизу щодо дотримання вимог виробництва. Міністерство екології надає дозвіл на ОВД, вони запускаються, сплачують податки за викиди, а вони обов’язково будуть. Департамент екології КОДА є терорганом, якому Міністерство доручає проведення процедур отримання ОВД, Нещодавно Мінекології затвердило нові порядки отримання дозволів на викиди і саме Департамент контролює ці викиди і надходження коштів за них.
Ймовірно, що “Подільський цемент” робить перевалочну базу. Доцільності її створення саме у Вишневому, особисто я, не бачу. Вишневе має щільно забудовуватися – це передмістя столиці з дешевим житлом. Але занадто великої проблеми в цьому також немає. Цемент зберігається у спеціальних тимчасових ємностях, після чого фасується і відвантажується спеціальними хопер-вагонами. Це не виробництво цементу сухого помолу, коли дійсно речовини потрапляють в атмосферу і коли підприємство працює на теплових установках. Видобуток цементу не вважається “чистим” виробництвом, оскільки має досить багато дрібних шкідливих часток і випаровування шкідливих газів. Але саме передувка із бункерів в спеціальні силоси, відвантаження, якщо дійсно дотримуватися технологій, загрози не несе. На сучасних підприємствах на таких силосах завжди встановлюються фільтри. Проблема може бути лише в культурі виробництва, адже підприємства не завжди дотримуються технологій. У мешканців вже просто недовіра до подібних виробництв і в апріорі завжди говорять, що їм доведеться дихати шкідливим пилом.
Депутат Київської облради, голова постійної комісії з питань охорони здоров'я Наталія Бігарі:
Я не можу надати об'єктивну оцінку, не володію інформацією, на якому рівні буде будуватися дане виробництво. Якщо враховувати всі сучасні технології, то це виробництво має бути закритим і екологічного лиха не робити, і, відповідно, не впливати на стан здоров’я населення. Якщо це виробництво рівня пострадянських стандартів, тоді, звичайно, треба бити на сполох і піднімати цю проблему. Треба оцінювати два критерії: населення хоче добре жити і мати місце роботи. А для цього необхідно запускати потужні виробництва, але у першу чергу дбати про екологію і захищати здоров’я нації. Якщо враховувати європейські стандарти, ті виробництва, які були раніше вкрай небезпечні, то сьогодні вони жодної загрози вже не несуть. Не може економіка країни зростати винятково на діяльності супермаркетів тощо.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, війна проти об'єктів промисловості на Київщині не вщухає. Протягом літа-осені 2019 року вирував скандал навколо видобутку титанових руд на Тарасівському родовищі. Мітингувальники перекривали дороги, боючись, що їхні території можуть стати новим Чорнобилем через відновлення видобутку титану і цирконію на відомому родовищі.
Депутати також зверталися в усі інстанції. У документах йшлося про загрозу забруднення ґрунтів і річки Рось і вимагали заборонити видобуток радіоактивних руд на Київщині ТОВ "РІКО". Сама ж компанія звинувачення і побоювання спростовувала, мовляв, видобуток буде вестися сучасним методом і в рамках законодавства.
Читайте:Зловещие рудники: страх перед “радиоактивным” карьером вывел сотни жителей Киевщины на пикеты и митинги
Алюминиевые огурцы. Завод по переработке цветмета взбудоражил Васильковский район
Закон большого бизнеса: жители Васильковщины ополчились на очередной алюминиевый завод
Асфальтный завод под Ворзелем пал жертвой народного гнева
При проверке агрохолдинга “Комплекс Агромарс” обнаружено 230 тонн отходов животного происхождения на асфальте
Лопнуло терпение. Деятельность сахарного завода в Узине довела общину до ГройсманаБориспольский район поскандалил с городом из-за мусораОбремененные российским бизнесом американцы займутся мусором в Борисполе
* АТ “Подільський цемент” (код ЄДРПОУ: 00293091)
Фото: колаж KVКиевVласть
Голова Київської обласної державної адміністрації Олексій Чернишов 27 лютого особисто проінспектував готовність інфекційного відділення Броварської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування і “Дитячої лікарні” комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради Київської області та Броварської міської ради Київської області “Броварська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування” до можливої появи коронавірусу на території Київщини.
Про це KV стало відомо із повідомлення прес-служби КОДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Огляд було проведено у відкритому форматі за участю представників департаменту охорони здоров`я, керівництва медзакладів, ЗМІ. Після огляду двох медичних закладів міста Бровари відбувся брифінг. Голова КОДА та учасники робочої зустрічі надали актуальну інформацію та відповіли на запитання журналістів щодо можливої загрози коронавірусу.
О. Чернишов підкреслив, що зараз на території України немає підтвердження захворювання на коронавірус. “Вся мережа лікувальних закладів готова до будь-яких викликів і професійно до того ставиться. Лікарні Київщини мали час підготуватися та вивчити вже наявний світовий досвід лікування хворих на коронавірус. Українці повинні мобілізуватися та об’єднати зусилля, надати допомогу та всіляку підтримку тим, хто цього потребуватиме”, – наголосив очільник Київщини.
Директор Броварської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Валентин Багнюк додав, що лікарня в разі необхідності готова надавати допомогу тим, хто цього потребуватиме. Для персоналу в наявності є спеціальні комплекти одягу для роботи з особливо заразними інфекціями. “Ми забезпечені ліками, системами для крапельниць, і іншими необхідними засобами. На місто і на область подали заявку на придбання максимально повного місячного запасу всіх необхідних антибіотиків і противірусних препаратів”, – зазначив керівник лікарні.
При КОДА створено тимчасову протиепідемічну комісію, до складу якої увійшли керівники структурних підрозділів та медичні фахівці. Визначені госпітальні бази по наданню медичної допомоги хворим з коронавірусною інфекцією. Це Броварська багатопрофільна клінічна лікарня, Баришівська ЦРЛ, Переяслав-Хмельницька ЦРЛ, Яготинська ЦРЛ, Васильківська ЦРЛ. В структурі 14 закладів охорони здоров’я Київської області функціонують й готові прийняти хворих боксовані інфекційні відділення на 487 інфекційних ліжок, з яких 201 ліжко розгорнуто в 105 боксах.
Керівник облдержадміністрації підкреслив, що заклади охорони здоров’я Київщини всіх рівнів користуються у своїй роботі рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров`я, МОЗ України, а також дотримуються протиепідемічних норм.
“Завдання, яке стоїть перед нами зараз – вжити максимум заходів у Київській області для того, щоб не допустити потрапляння інфекції коронавірусу. З великою повагою та вдячністю ставлюся до лікарів та медичних працівників та хочу запевнити у підтримці з боку Київської облдержадміністрації”, – заявив Олексій Чернишов.
Читайте: Пам'ять Героїв Небесної Сотні вшанували в Київській ОДА
Фото: прес-служба КОДАКиевVласть
У процесі формування госпітальних округів на Київщині до переліку опорних медзакладів потрапило лише тринадцять лікарень. Отримати бажаний статус, від якого залежить і фінансування, могли лиш ті заклади, що відповідали критеріям Кабміну. Медики столичного регіону подекуди обурені вибором. Кажуть, якщо одні райлікарні просто не встигли оновити обладнання, то інші не потрапили без адекватних приводів.
Як стало відомо KV, колектив комунального некомерційного підприємства Васильківської районної ради (КНП ВРР) "Васильківська центральна районна лікарня" (*) зібрав підписи під зверненням до Кабміну з проханням включили їх до переліку опорних медзакладів Київщини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Про це повідомляється на facebook-сторінці медзакладу. Про збір підписів було оголошено 8 лютого, закінчено збір 13 лютого.
Не ввійшли до списку опорних лікарень також лікарні в Бородянці та Яготині. І, хоч протести тут не стали явними, влада на місцях наголошує: для включення були можливості і є вагоме обґрунтування.
Сам список №23-р “Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року” затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 року і включає 13 медзакладів Київщини.
Чим загрожує відсутність у списку “опорних”
З поширенням інформації про Васильківську ЦРЛ в районі почали ширитися страшні чутки: нібито лікарню і зовсім закриють. Або ж перенесуть до Фастова.
У відповідь керівництво лікарні вирішило зробити офіційну заяву: питання про закриття КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" не стоїть! Ми розуміємо, що підґрунтям таких чуток є те, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів [...] КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" не включено до переліку опорних закладів охорони здоров’я”.
Також у документі зазначено, що лікарня звернулася до Департаменту охорони здоров’я КОДА, губернатора Чернишова та народного депутата України Олександра Дубінського. Просять переглянути зміни до Розпорядження Кабміну від 15.01.2020 року №23-р в частині включення КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" до переліку опорних лікарень.
Зазначається, що “матеріально-технічна база лікарні та кваліфікація лікарів відповідає вимогам до опорних лікарень”.
“Зараз ми приготували звернення до Кабінету Міністрів України з цього ж питання і запрошуємо всіх жителів міста та району, кому не байдужа майбутня доля лікарні, підтримати КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" і підписати таке звернення”, – говориться у повідомленні.
Відзначимо, що KV не надали у лікарні інформації про кількість підписів, які вдалося зібрати.
Голова Васильківської райради Наталія Баласинович у коментарі KV також висловила занепокоєння фактом того, що лікарню не включили до переліку.
“У КОДА відбулася нарада за участі Міністра охорони здоров'я. На запитання, хто входив до робочої групи, яка формувала опорні заклади і за якими критеріями їх визначали, на жаль, чіткої відповіді я не отримала. Як відповіла Міністр, дані подавала КОДА. Адміністрація стверджує, що для затвердження була задіяна консалтингова компанія, яка на рівні Міністерства і рекомендувала ці заклади. Єдиним критерієм, за яким визначали ці заклади – 50-кілометрова доступність. Відсутність Васильківської ЦРЛ в списку стала величезною несподіванкою. Тому що попередні п’ять років роботи були присвячені реконструкції лікарні, щоб зробити її опорною. Нерідко ми жертвували іншими питаннями заради того, щоб вивести лікарню на зразковий рівень. Побудували нові два відділення, корпус, закуповували обладнання, набирали інтернів.
Раніше область була умовно поділена на госпітальні округи і був Васильківський округ, до якого входили Васильківський, Фастівський, Обухівський, Макарівський і Києво-Святошинський райони з центром у Василькові. Обіцяють, що обласна госпітальна рада ще має цей список переглянути, але вже є постанова Кабміну. У мешканців району ця новина викликала велике обурення. Вони вже звернулися по допомогу до народного депутата Дубінського. Але, на мою думку, найбільш важливим питанням зараз є те, хто утримуватиме районні лікарні вже з жовтня ц.р., коли перестануть існувати райради, на балансі яких вони утримуються. Ні одна з громад не зможе повноцінно утримувати ці заклади”, – каже Баласинович.
Питання про Васильківську ЦРЛ було піднято на зустрічі представників МОЗ з керівниками закладів охорони здоров'я 10 лютого.
Зокрема, міністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька не могла дати чіткої відповіді, чому Васильківська лікарня не увійшла до переліку опорних закладів. На її думку, опорна лікарня нічим не відрізняється від звичайної: ні фінансуванням, ні наповненням. Більш того, список опорних лікарень, за її словами, складався консалтинговою компанією, котра лише порадила, які лікарні можуть стати опорними, зважаючи на відстань до 60 км для сполучення екстрених лікарень. Тож, за словами Зоряни Скалецької, цей список опорних лікарень ще не остаточний. Які лікарні Київщини будуть опорними, вирішить госпітальна рада, яка незабаром буде сформована. До її складу увійде керівництво Васильківського району.
Знайшлися ті, хто поставився критично до цього розголосу – через те, що нібито адміністрація лікарні, на їх думку, не поставилася серйозно до підняття статусу закладу до необхідного рівня, аби заклад включили до переліку.
“Проблема з лікарнею виникла не сьогодні. Ще кілька років тому районна рада захотіла повністю підпорядкувати ЦРЛ собі, в т.ч .призначати головного лікаря. Місто було проти, так як згідно статуту є співзасновниками ЦРЛ. Кошти всі на ремонти ЦРЛ виділяв район, з міста – нуль, хоча я сама постійно говорила і писала про те, що місто не просто має держсубвенцію передавати, а і на ремонти. Тому поки виясняли хто кому винен та перманентно були зайняті виборами та політикою, пропустили цей важливий момент – з опорною лікарнею. Лікарня, звичайно, не закривається, але якщо заклад не буде опорним, то зменшиться держфінансування, що призведе до закриття відділень і скорочення персоналу”, – пише користувачка соцмережі Тетяна Омельченко.
Що таке опорна лікарня: позиція Кабміну
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №194-р "Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Київської області" було затверджено чотири госпітальні округи: Білоцерківський, Васильківський, Лівобережний та Бородянський. За визначенням КМУ, госпітальний округ не буде окремою юридичною особою або окремим рівнем територіальної організації влади, а відіграватиме роль механізму координації та спільного прийняття рішень представниками місцевих органів влади, території яких він охоплюватиме.
“Межі і склад кожного округу запропоновано Київською обласною державною адміністрацією, виходячи з критеріїв формування округу, встановлених Порядком створення госпітальних округів. Госпітальні округи створюються як "функціональні об'єднання лікарень, розташованих на визначеній території".
Взагалі до списку опорних закладів Київщини, згідно відповідного розпорядження КМУ, включено 13 закладів:
“Білоцерківська міська лікарня № 2”;
“Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування”;
“Броварська багатопрофільна клінічна лікарня”;
“Вишгородська центральна районна лікарня”;
“Іванківська центральна районна лікарня”;
“Ірпінська центральна міська лікарня”;
“Макарівська центральна районна лікарня”;
“Миронівська центральна районна лікарня”;
“Обухівська центральна районна лікарня”;
“Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня”;
“Комунальне некомерційне підприємство Тетіївська центральна районна лікарня”;
“Фастівська центральна районна лікарня”;
“Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради”.
Саме поняття опорного медзакладу має на увазі низку вимог, які висуваються до закладу. Аби стати головним на госпітальному окрузі, такий заклад має забезпечити:
доступність для пацієнта – шлях до нього має займати не більше години;
безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини;
своєчасність доступу до медичної допомоги;
економічну ефективність, яка полягає у забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів.
В інших районах
KV опитала голів районних та місцевих рад стосовно включення або невключення їхніх лікарень до переліку, і що було або не було зроблено у цьому напрямку.
Голова Миронівської райради Валентина Усик:
Щоб потрапити до опорних закладів, необхідно було виконати вимоги. Перша вимога – це дислокація. Миронівка може охоплювати в радіусі 60 км медпослугами Богуславський, Кагарлицький, Рокитнянський райони, має розгалужену транспортну розв’язку. Друга – забезпеченість фахівцями, а також – наявність приймального відділення і невідкладної медичної допомоги з операційними, палатами, сучасним обладнанням. І після того, як ми реформували у 2018 році ЦРЛ у комунальний некомерційний заклад, ми все це виконали. Ми зробили ремонт у пологовому відділені, намагаємося оновлювати обладнання, зберегли 160 ліжок стаціонару, завершуємо комп'ютеризацію.
Свого часу з районного бюджету в лікарню ми вклали близько 8 млн гривень. Зараз більше 3 млн гривень виділяє Миронівська ОТГ на рентгенівський апарат, фінансує необхідні медикаменти. Плануємо докупити функціональні ліжка у дитяче відділення, до пологового – апарат штучного дихання. Все це дало нам можливість створити потужну матеріальну базу. Всі необхідні тарифи, які мають запрацювати з 1 квітня, ми затвердили ще у грудні 2019 року. 31 січня лікарню включили до реєстру Національної служби здоров’я України, яка має буде надавати гарантовану суму фінансування вже з квітня.
Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:
Фастівська міськрада сподівається на фінансову підтримку обласної ради з ремонту палат стаціонарних відділень Фастівської центральної районної лікарні по вулиці Київська. Ми подали проєкт до обласної ради і цей об'єкт необхідно зробити у першу чергу. Адже, враховуючи реформу вторинної ланки медицини, дуже важливо, щоб медзаклади області були готові до надання медпослуг за стандартами Національної служби здоров'я в Україні. Особливо, враховуючи те, що Фастівська ЦРЛ визначена в переліку 13 опорних закладів охорони здоров'я Киівщини, який було затверджено розпорядженням №23 Кабміну від 15.01.2020 року. Зараз їх потрібно привести до такого стану, щоб вони мали можливість надавати якісні медичні послуги.
Голова Броварської райради Сергій Гришко:
Броварська районна лікарня – одна із найкращих і потужних, відповідає всім вимогам. Наявність кадрів, наповнюваність апаратурою, врегулювання електронної черги – це питання, які зробила для нас викликом сама реформа. Лікарню очолює Заслужений лікар України, депутат обласної ради, Почесний мешканець району Валентин Багнюк. Наразі в лікарні проводяться ремонти, утеплення, внутрішні роботи, замінюється дах. Адже перший корпус лікарні збудований був ще на початку 70-х років. Практично завершена комп'ютеризація закладу.
Лікарня є спільною власністю району та міста. З 1 квітня лікарня заключає договори з НЗСУ, а також в роботу будуть задіяні 11 апаратів геомедалізу, цю кількість маємо намір збільшити до кінця року. Броварський район – це приміська зона і в купальний та літній сезон район приймає близько 25-30 тис. відпочивальників. Тож надання екстреної меддопомоги лягає на районну лікарню. Орієнтовно заклад охоплюватиме послугами частину населення Бориспільського, Баришівського району, а також сусідньої області. На жаль, ліжкомісць недостатньо. Необхідно, можливо, передбачити окремі підрозділи в сусідніх ОТГ.
Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:
Опорні заклади обиралися з-поміж інших з урахуванням наявності корпусів, персоналу і наша районна лікарня є однією з кращих в області. Міська, районна і ради громад є співзасновниками закладу і здійснюють її фінансування. Основні базові питання в районній лікарні вирішені. Заклад комп'ютеризований, на це кошти виділила міська рада. Плануємо ще закупити й оновити деяке обладнання, зробити комфортні зони для очікування і відремонтувати палати. А також модернізувати систему опалення і задіяти енергозаощаджувальні технології: заміна вікон, утеплення. Районна лікарня зможе охопити медпослугами Згурівський, Яготинський, Баришівський район і навколишні ОТГ, фахівців вистачає. У кожному місті є підрозділи зі швидкими й основний базовий офіс розташований в Переяславі.
В.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:
Ми розпочинаємо проводити інформаційні зустрічі із жителями, тож всі переваги та недоліки, як це все буде працювати, вони зможуть оцінити вже з 1 квітня. Наша лікарня не в змозі надати якісні ургентні послуги. Ми маємо фахових працівників, але сучасне обладнання, лабораторії, реанімаційної палати, на жаль, лікарня немає. Зараз, щоб надати ці послуги, ми сплачуємо кошти за контрактом іншій лікарні. Думаю, це досить зручно, що визначено опорний заклад, де мешканцям 100% зможуть надати якісну і безкоштовну допомогу. Ми не маємо можливості підвищити рівень лікарні.
Коли Ржищів був містом районного значення, то районна лікарня була на 140 ліжок, але її розформували до 40. Щоб підготувати заклад такого рівня потрібно вкласти великі кошти і мати значну кількість населення, яка обслуговуватиметься в цьому закладі. Реформа дозволяє жителям самостійно обрати заклад для лікування: Кагарлик, Миронівка, багато мешканців їздять до Обухова. Умови надання екстреної допомоги витримані.
Голова Яготинської міськради Наталія Дзюба:
На сесії районної ради було прийнято одноголосне рішення – звернутися до облради, КОДА, Кабміну, Департаменту охорони здоров'я, народних депутатів різних фракцій щодо збереження лікарні інтенсивного лікування саме на території міста. Всі листи вже направлено, нам пообіцяли розглянути це питання на черговому засіданні облради. Якщо проаналізувати саму методику створення трьох ЛІЛів (від ред: лікарні інтенсивного лікування) на території Лівобережжя, то вона йде врозріз з наданням якісних послуг для населення. Ми не за те, щоб закрили Переяслав-Хмельницький опорний заклад, а за те, щоб було створено ще один ЛІЛ і саме на базі Яготинськоі ЦРЛ. Лікарня має зручне розташування, інфраструктура і транспортне сполучення міста дозволяє швидко доїхати жителям з інших районів, є кадровий потенціал і відповідна база – на території діє Чорнобильський медичний коледж. А ще – пункт біженців, в якому також потребують відповідної меддопомоги.
У минулому ЦРЛ була на другому місці по області серед клінічних закладів. В лікарні функціонують необхідні відділення, є екстрена медична допомога. Ми взаємодіємо з усіма гілками влади, щоб забезпечувати лікарню всім обладнанням. Але стоїть питання не лише у забезпеченні, а й в цінності людського життя – екстрено, швидко і доступно. І поки в кризовій ситуації пацієнта довезуть через 50 км до Переяслава, може бути запізно. Має бути не оптимізація, а розширення мережі. Кожен центр ОТГ має мати свою опорну лікарню. Ми будемо робити все можливе, щоб 20 тис. населення міста мали змогу одержувати якісні медпослуги.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
У нас мав бути і опорний медичний заклад, але чомусь так сталось, що він не потрапив до переліку. Виявляється, що Міністерство охорони здоров'я заключило договір з однією фірмою і саме вона за використанням системи транспортування, лише за одним показником визначила, де мають знаходитися ЛІЛи. Днями відбулася сесія райради і депутати прийняли рішення підготувати листа-звернення до Кабміну. Можливо, нас помилково не додали до списку. Адже наскільки нам було відомо, Бородянка мала стати центром госпітального округу. Район має розгалужену транспортну гілку – залізниця, аеродром, міжнародна траса Київ-Чоп. Ми розташовані в центрі, і найбільш вигідно проїхати до нас буде із Макарова і Іванкова, чим навпаки. У Макарівському районі проживає 37 тис. населення, а в Бородянському – 50. У районній лікарні є всі необхідні відділення, пологовий будинок займає п'яте місце по області за народжуваністю. Тож ми були досить здивовані, коли не виявили лікарню у списку опорних закладів.
Голова Ставищенської райради Віктор Малаш:
Ми сподіваємося, що всю необхідну медичну допомогу мешканці зможуть отримувати й у своїй лікарні. Центральну районну лікарню ми збережемо і вона буде працювати – інших варіантів ми навіть не розглядаємо і зробимо все необхідно, щоб туди надходило необхідне фінансування. В останні роки ми намагалися оновлювати медичне обладнання, здійснювали ремонти, щоб підвищити її рівень. З місцевого бюджету виділили кошти, щоб мати свою невідкладну швидку допомогу, зберегли всі ФАПи, щоб якісна медична допомога для мешканців району була доступна. Не вистачає в лікарні, звичайно, спеціалістів, є відтік кадрів до столиці. Також у районі переважає населення більш пенсійного віку і всім відомого, яку сьогодні вони мають пенсію, і наскільки для них важливі умови доїзду. До цього у нас був визначений Білоцерківський госпітальний округ. Опорні заклади визначало Міністерство охорони здоров'я, яке ні з ким не радилося. Як я розумію, на ці заклади і фінансування спрямовуватимуть більше, і обладнання закуповуватимуть. Але поки що все це в теорії.
Нагадаємо, як писала KV, на згаданій зустрічі з керівниками медзакладів у КОДА 10 лютого за участі, зокрема, міністерки МОЗ проходив лікбез: головним лікарям закладів Київщини пояснювали, що віднині лікарні мають статус комунальних некомерційних підприємств, і тому починають працювати за новими правилами. Експерти детально розповідали про те, як проходитиме фінансування, для чого медикам накажуть записувати на відео лікарню і пацієнтів, а також що таке медичний пакет.
Читайте: Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині
Нагадаємо, що першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.
Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП
А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системі для невідкладної допомоги "Централь 103".
Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине
На останньому черговому засіданні КОР 19 грудня депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”.
А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.
Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства
Фото: колаж KVКиевVласть
Утворені в минулому році Глевахівська, Циблівська, Ташанська і Томашівська об'єднані тергромади досі не бачили грошей від податку на доходи фізичних осіб, гарантованих реформою децентралізації. По сім-вісім місяців громади живуть у режимі економії, не маючи фінансів на розвиток та інфраструктуру. У своєму горі вони не одні: у бюджетну пастку потрапили й усі утворені наприкінці минулого року ОТГ. У пошуках виходу, Київщина звернулася до прем’єрміністра Гончарука.
Як стало відомо KV, 10 лютого Калинівська тергромада Броварського району направила звернення до Кабміну з проханням посприяти у визнанні новоствореної громади спроможною та включити її до проєкту Перспективного плану розвитку територій області.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Повідомляється, що 5 лютого 2020 року Уряд визнав спроможними 38 об’єднаних тергромад, в яких перші вибори відбулись влітку 2019 року. Однак Калинівська ОТГ, вибори до якої відбулися 22 грудня 2019 року, залишилася поза увагою.
Таким чином, з моменту проведення виборів громада була позбавлена можливості перейти на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. А питання про визнання громади спроможною – не розглядається. Громада не отримує ПДФО, бюджет ОТГ складається з суми бюджетів сіл, що об’єдналися. Громада не має можливості взяти на себе повноваження із забезпечення належного рівня надання всіх послуг та сформувати свій виконавчий орган.
І все це попри те, що реформа децентралізації передбачає саме передачу повноважень, фінансів на їх реалізацію та відповідальності за їх виконання від центральної влади органам місцевого самоврядування.
Як розповів KV голова Калинівської ОТГ Вадим Булкот, громада направила листа до Кабміну, щоб нарешті звернули увагу на цю проблему, визнали ОТГ спроможною і вже спочатку другого кварталу надали обіцяне фінансування.
“Наразі утворилася така плутанина: кожен населений пункт живе своїм прийнятим бюджетом, у кожної ради свій рахунок. Кошти продовжують надходити до районної ради. Ми не можемо навіть відділи свої створити. Ми – ОТГ, але продовжуємо залежати від району, який користується нашими грошима і доводиться випрошувати для громади хоч якусь копійку. Ми – спроможна ОТГ. Якщо ми перейдемо на прямі міжбюджетні відносини, то матимемо реверсну дотацію до 40 млн гривень. Ми хочемо розпочати будівництво нового дитячого садка. В населених пунктах громади плануємо капітальні ремонти шкіл, садочків і амбулаторій, а також доріг і тротуарів. Наразі готуємо проєкти, напрацьовуємо їх і сподіваємося, що кошти таки надійдуть. Всі ці очікування дуже затримують розвиток громади, ми в підвішеному стані, не розуміємо в якому напрямку рухатися”, – запевнив він.
Такі само
Окрім Калинівської, в бюджет Верховною Радою не було включено і Зазимську громаду Броварського району, де також відбулися вибори у грудні. І за словами голови Зазимської ОТГ Віталія Крупенка, відсутність прямих міжбюджетних відносин із державою стала основною проблемою: до громади не надходять кошти від ПДФО. І коли це має статися – невідомо.
“Поки що до Кабміну ми не зверталися. До Калинівської громади має надходити велика сума коштів і тому вони досить сильно з цього приводу переживають. У нашої громади сума набагато менша. Наразі все в громаді відбувається в штатному режимі, все фінансує районна рада. Тож з цим проблем не виникло. Взагалі громада розраховує на реалізацію багатьох проєктів – проведення каналізації до дитсадка, облаштування парку тощо. Проблемних питань вистачає. Поки що ми зможемо прожити без ПДФО. Якщо восени доєднають інші села, то вже тоді податки і знадобляться. Сьогодні громада із двох населених пунктів зможе проіснувати”, – каже Крупенко.
26 грудня 2019 року, відбулася заключна сесія Дерев'янської сільради Обухівського району щодо приєднання до Обухівської ОТГ. І, як стало відомо KV зі слів голови сільради Олександра Бойка, їх також не встигли включити до держбюджету.
“Наразі ми – на стадії реорганізації і живемо за рахунок бюджету сільської ради. Очікуємо, що Кабмін має затвердити зміни до держбюджету, що дозволить об’єднати бюджет з громадою. Район нам надав субвенцію на утримання дитячого садка та клубу. Всі податки продовжують йти до сільради та району. Програми у нас розроблені і стосовно доріг, і з освітлення, з ремонту клубу. У громади щодо цього вже готується кошторисна документація, щоб після надходження коштів негайно приступити до виконання робіт”, – розповів Бойко.
Постали перед аналогічною проблемою ще чотири громади, Томашівська, Ташанська, Глевахівська та Циблівська, в яких перші вибори відбулись ще влітку 2019 року.
Громади були створені у середині бюджетного року, але отримали відмову в переході на прямі міжбюджетні відносини з державою через відсутність цих ОТГ в Перспективному плані формування спроможних тергромад.
Читайте: Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Отримати додаткові ресурси ОТГ мали з початком нового бюджетного року. Нещодавно Кабмін вніс відповідні корективи до Перспективного плану, передбачивши створення цих громад. Це ніби мало дозволити громадам нарешті перейти на пряме фінансування, але цього не сталося.
За словами голів ОТГ, ще 1 лютого мали внести зміни у Закон України “Про державний бюджет України на 2020 рік” в частині передачі фінансування. Але цей Закон ВРУ ще так і не розглянула.
Увесь цей час громадам доводиться виживати за рахунок своїх невеликих коштів. Тож KV вирішила поцікавитись у голів ОТГ, з якими проблемами вони зіткнулися, коли має надійти ПДФО і на що планують направити ці кошти.
Голова Ташанської ОТГ Переяслав-Хмельницкого району Василь Вовчанівський:
Питання внесення змін до держбюджету не піднімається. Кабмін визнав громаду спроможною, а у Верховній Раді все затормозилося і ми не можемо вийти на прямі міжбюджетні відносини. І здається, що нас так і не включать до бюджету. Тож навіть не знаємо, як далі будемо існувати. Ми розраховували на ПДФО, яке цього місяця у розмірі більше 1 млн гривень відійшло до району. Коштів вистачає лише на покриття захищених статей, інфраструктура не розвивається. Сьогодні живемо за кошти від податків за землю, на залишки з минулого року. Громада нараховує сім сільських рад, до якої доєдналася ще одна. Ми звели кошти в один бюджет, потроху розвиваємо ЦНАП. Але нам треба будувати приміщення, та такої можливості немає. Ми готові робити дороги, розробили проєкти. Ми зробили реорганізацію і хочемо нарешті вийти на прямі відносини з державою, щоб ПДФО залишався в громаді. З цією проблемою, куди тільки не зверталися: до Департаменту регіонального розвитку, Департаменту фінансів, КОДА, писали листи на президента. Нам обіцяли владнати питання ще з 1 лютого. Всі громади до нас включали в бюджет, не зрозуміло, чому саме ми опинилися у такій ситуації. Переваг децентралізації мешканці так і не відчули і нашої провини в цьому немає. Проблема дуже велика і вона торкнулася усіх чотирьох громад області, які об’єдналися ще влітку.
Голова Глевахівської ОТГ Васильківського району Володимир Петренко:
Поки що інформації, коли ми маємо вийти на міжбюджетні відносини, ми не отримували. Ще з літа громада існує за рахунок бюджетів двох сільрад і їх, звичайно, не вистачає. Сільради поки що працюють на рівних бюджетах. Будемо виходити з того, що маємо. Мінрозвитку територій затвердив проєкт співфінансування будівництва дитячого садка і початкової школи. Побачимо перші результати вже на початку березня. Ми сподівалися, що нас включать у міжбюджетні відносини з нового року, але нас виключили, потім знову включили. Побачимо, які надходження отримуватиме громада. Реорганізацію територій ми відклали, тому що до цього ми ще не були включені до Перспективного плану. Всі кошти на утримання медичних та навчальних закладів надходять до району. Всі переваги від об’єднання, як повноцінна громада, ми ще не встигли оцінити.
Голова Томашівської ОТГ Фастівського району Олена Пашун:
Перший крок – включення до Перспективного плану – ми зробили і він головний. Ми об’єднали бюджети і продовжуємо функціонувати за ці кошти. Та є і проблеми. Звільнили працівників закладів культури із районної інфраструктури. Сьогодні ми маємо сформувати власну мінімальну мережу – це важко без коштів. Переживаємо, що виключать із мережі і заклади, які у нас функціонують в селі Соснівка Макарівського району. Адже всі податки пішли вже до Фастівського району. Райрада передала нам субвенцію у розмірі 100 тис. гривень на заклади культури. Це не та сума, яка передбачалася на рік, адже громада мала влитися до бюджетного процесу. За потреби будемо знову звертатися до району і просити кошти. Лише в Томашівці заклад культури забезпечений електроопаленням, здійснено ремонт, всі інші потребують модернізації. Опорний заклад також потребує переоснащення. За програмою “Шкільний автобус” ми не отримали новий транспорт і наразі не можемо його самостійно придбати. Ми маємо сільську пожежну команду, яка потребує новий автомобіль. У законі про добровільне об’єднання має бути задекларований принцип – це державна підтримка, щоб все було чітко розмежовано, тоді громада зможе належно функціонувати. А сьогодні виникає дуже багато викликів та ризиків. Населенню це не зрозуміло, намагаємося роз’яснити, стримати соціальну напругу. Наш перехідний період дуже і дуже затягнувся.
Голова Циблівської ОТГ Переяслав-Хмельницкого району Олександр Палагута:
Обласне керівництво та Уряд обіцяють внести зміни до бюджету. Таких громад, як ми, по Україні більше 200. На мою думку, швидше за все, це відбудеться наприкінці першого півріччя, коли вже завершиться навчальний рік, щоб його не переривати. Тож ми продовжуємо жити за власні кошти і реорганізація, як така, ще не розпочиналася. Ми зекономили кошти ще з минулого року, очікуючи, що нам передадуть фінансування з січня. Нам хоч дозволили об'єднати бюджети, а ті, що об'єдналися в грудні, кожен залишився зі своїми бюджетами. Ми покриваємо всі захищені статті. Коли нам передадуть фінансування, районні ради вже будуть не потрібні. Поки що відчуття переваг від об'єднання ми не відчуваємо. Перш за все, хочемо обладнати пожежну частину, яка потребує капітального ремонту. Поряд знаходяться ліси і пожежі відбуваються досить часто.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГФото: колаж KVКиевVласть
Броварська громада повстала проти нового супермаркету АТБ, що його можуть збудувати в 10-му мікрорайоні. Говорять: дозволу в них ніхто не питав, та й автостоянка потрібна значно більше за продуктовий. Походження та призначення 0,17 га землі, за яку розгорнулася битва, – справа, вкрита темрявою. А між тим, роздратовані броварчани захищаючи паркомісця, готові навіть погрожувати мерії палаючими покришками.
Броварський бунт
Чергова сесія Броварської міськради 13 лютого 2020 року пройшла зі скандалом. На сесії розглядалося питання про зміну призначення ділянки за адресою вулиця М. Грушевського, 15-Г. До жителів прилеглих будинків дійшла інформація, буцімто на місці автостоянки цю ділянку віддадуть під будівництво супермаркету мережі АТБ.
У відповідь жителі прилеглих будинків розпочали протест з того, що у складі зо два десятки чоловік прийшли на засідання міськради. Аргументи проти будівництва АТБ наводилися різні. Від того, що старі житлові будинки не переживуть будівництва, до необхідності автостоянки для місцевих.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Голова ОСББ на вул. Грушевського, 15 Руслан Єгоров проаргументував свою позицію так:
“Цей мікрорайон має критичний рівень благоустрою, повністю знищені проїзди, тротуари, зелені зони. Ще один ТЦ значно погіршить цю ситуацію. Крім того, він буде розташований просто навпроти вікон житлових будинків і перекриватиме вид на парк. Мешканцям мікрорайону потрібна ця стоянка – вона дуже затребувана і майже повністю зайнята, її треба розширювати — але люди не проти багаторівневої підземної парковки тощо, – вважає він.
Рішення міськради від №1804-70-07 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою", в якому є пункт про зміну цільового призначення зазначеної ділянки і добро для ТОВ “АТБ-Торгстрой” на підготовку проєктної документації, намагалися приймати із різними пропозиціями: його то намагалися зняти, то відмовити заявнику в зміні цільового призначення, то продовжити перемовини із забудовником із метою укласти меморандум та знайти компроміс — жоден варіант не знайшов підтримки. Зрештою проголосували “за” внесення правок до проєкту рішення через “неточності у формулюванні”.
Післясесійні баталії
Місцевих обурило таке рішення. Аби натиснути на міську раду, щоб не допустити забудови, із плакатами, шинами та інсталяцією 17 лютого ініціативна група жителів будинків 13-15 по вулиці Грушевського прийшли під будівлю БМР. Люди блокували входи під будівлею ради, вимагаючи скасувати рішення.
Підтримали протест депутат Київоблради Роман Сімутін та нардеп Микола Галушко (“Слуга народу”). Обидва направили чимало звернень щодо цього будівництва та зокрема на ім’я голови Броварської міськради Ігоря Сапожко. У документі просили не підписувати рішення і не змінювати цільове призначення ділянки, адже є питання щодо її оформлення.
18 лютого мер Сапожко своїм розпорядженням зупинив дію пункту рішення про зміну призначення ділянки на Грушевського 15-Г.Пізніше мер оголосив про створення робочої групи, до складу якої увійдуть представники району, користувачі земділянки та представники міськради. Однак громада налаштована ворожо.“Створювати робочі групи, зустрічатися ми готові лише після того, як будуть надані усі документи на дану ділянку з 2006 року по 2020 рік, на усі запити буде надано відповіді. Ніхто не буде зустрічатися з представниками “АТБ-Торгбуд” стосовно будівництва магазину. Це не тільки наша позиція, але й тисячі жителів нашого мікрорайону”, — заявили протестуючі.Домоглися
Журналістам KV не вдалося зв’язатися з Ігорем Сапожко, аби він підтвердив чи спростував твердження протестуючих стосовно рейдерського захоплення ділянки під торговий центр, а також прояснити мотивацію рішення про зміну призначення ділянки. Свою позицію щодо ймовірного будівництва міський голова пояснив тим, що місто потребує інвесторів та збільшення дохідної частини бюджету.
Він також зазначив, що серед найбільших платників податків лише 10% – це броварські компанії, решта – з інших міст України. Всі супермаркети, такі як "Сільпо", "Епіцентр", "Новус" та "АТБ" хоча є "мережевими", але мають реєстрацію в м. Бровари та сплачують тут податок із доходів найманих працівників, а цей податок є найбільшим у бюджеті міста.
“Щодо конкретно мережі "АТБ", то вони в 2019 році сплатили до бюджету міста близько 20 млн гривень, – зазначив Ігор Сапожко.
Депутат облради Роман Сімутін зазначив, що цю землю давно передали до приватних рук, оминаючи законодавство, і продовжують нехтувати законом, намагаючись продавити подібні рішення.
“В детальному плані і у Генплані зазначено, що це ділянка для житлової громадської забудови. А по документах цільове призначення ділянки — "наземний транспорт". Чому так? Тому що ще в 2018 році ФОП Рудак відмовився від права власності на ділянку на користь підприємиці з Івано-Франківської області. Вона продала її разом із майном на ділянці товариству "АТБ-Торгбуд" за 12,5 млн гривень. Потрібно піднімати проект землеустрою зразка 2006 року і дивитися, які там були висновки стосовно ділянки, що це були за землі. По-друге, якимось чином власники узаконили майно на цій стоянці — охоронну будку, асфальт, паркан — оформивши право власності на них. Це нонсенс.
Коли ми прийшли у вівторок, то взнали, що до приватної власності з комунальної ділянка перейшла через якогось чорного реєстратора. І Сапожко знав про це. По суті, не комунальну, а приватну ділянку він хотів передати "АТБ", змінивши перед цим її цільове призначення. Ми хотіли щоб це питання, яке у порядку денному сесії стояло 19-м, було розглянуте першим. Таке рішення не було прийнято. Більш того, я підозрюю, що 80% депутатів у сесійній залі не мали уявлення, за що взагалі вони б голосували”.
За словами Сімутіна, міський голова на тій сесії знав, що дана земельна ділянка була рейдерськи захоплена іншою юридичною особою.
“Знали, і 13 лютого тупо “протягували” скандальний проект рішення”, — додав він.
Звідки ноги ростуть
Отже, рішенням міськради від 13.02.2020 р. №1804-70-07 “Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою” планувалося змінити цільове призначення ділянки площею 0,1784 га по вул. Грушевського Михайла, 15-г (кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:022:0014). Замість призначення для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства мало з’явитися формулювання "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".
Це робилося задля того, щоб ТОВ “АТБ-Торгбуд” отримало дозвіл на розроблення проекту землеустрою та мало змогу побудувати там супермаркет мережі “АТБ”. Іншим рішенням (від 13.02.2020 року №1815-70-07) планувалося поновити договір оренди між Броварською міськрадою та “АТБ-Торгбуд”.
Розташування земельної ділянки на Гугл-мапі
Розташування на Кадастровій карті України
Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, ділянка площею 0.1784 га за кадастровим номером 3210600000:01:022:0014 перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-Торгбуд”, її цільове призначення — розміщення та експлуатація будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
KV направила інформаційний запит до представників “АТБ-Торгбуд”, чи дійсно планувалося будівництво супермаркету, а також як саме орендована 7 років поспіль ділянка ними використовувалася. Відповіді ми не отримали.
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “АТБ-Торгбуд” (*) зареєстрована 23.08.2002 року (існує 17 років 6 місяців) у місті Дніпро. Входить до групи “АТБ”. Основний вид діяльності — надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а також автомобілів, устаткування, надання фінпослуг та інше.
У списку вигодоотримувачів підприємства, зокрема, офшор “Вег Холдінгс Лімітед” (зареєстровано на Кіпрі), ТОВ “АТБ-Інвест” і ТОВ “Фірма “Еліна”, а також троє фізосіб: Буткевич Геннадій Владиславович, Єрмаков Євгеній Петрович та Карачун Віктор Іванович — всі вони внесені до “Переліку фізичних осіб, щодо яких вводяться спеціальні економічні заходи”. А саме блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Російської Федерації та заборона на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі території Російської Федерації.
Нагадаємо, війни за торгові місця між ритейлерами для Київщини не новина. Так, у Василькові в 2015 році для АТБ шукали місця в центрі.
За словами тодішнього міського голови Сергія Сабова, тодішній перший заступник голови КОДА Лев Парцхаладзе просив у Сабова знайти в центрі міста земельну ділянку, посприяти в оформленні документів на неї, пролобіювати проект будівництва нового супермаркету. Йшлося про супермаркет АТБ, а людина, якій була потрібна допомога – Олександр Адамов, син заступника екс-губернатора Донецької області, якому раніше доручили займатися будівництвом оборонної споруди на Сході.
Читайте: Мэр Василькова Сабов: “После того, как я отказал Парцхаладзе в выделении участка под строительство, меня резко записали в неугодные и начали травить”
Свіжіша історія подібного плану розгорнулася у вересні минулого року в Києві: депутат Київради Ігор Мірошниченко просив перевірити законність використання земельної ділянки на вул. Полковника Потєхіна, 2 в Голосіївському районі Києва. На думку депутата, були підстави вважати, що ця земля використовується незаконно та не за цільовим призначенням, а магазин "АТБ" побудований на ній самовільно.
Читайте: Депутат Киевсовета подозревает, что магазин “АТБ” на улице Потехина построен самовольно
* Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ-ТОРГСТРОЙ”, код ЄДРПОУ: 32010549
Фото: коллаж KVКиевVласть
На Київщині з 24 лютого 2020 року стартують конкурси на посади генеральних директорів комунальних некомерційних підприємств (КНП) медичних закладів Київської обласної ради (КОР) третинного рівня. Приблизно за місяць конкурсній комісії облради треба визначити переможців конкурсів для закриття 22-х таких вакансій реформованих медзакладів (самі призначення будуть відбуватись рішеннями КОР). Як стверджує голова конкурсної комісії Роман Титикало, система реформування пручається, як може: керівники медустанов, які керують ними в середньому вже по 20-30 років, природно, не дуже хочуть втрачати контроль за медичними закладами та як наслідок - перерозподілом грошових потоків.
Як стало відомо KV з повідомлення на офіційному сайті КОР, засідання комісії з проведення конкурсу на посаду Генерального директора КНП Київської обласної ради “Київська обласна лікарня” відбудеться 24.02.2020 об 11:00 за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 і інших закладів в тому ж місці але в інший час та дні протягом тижня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нагадаємо, що на останній сесії Київської обласної ради (КОР) депутати ухвалили ряд рішень про перетворення медичних закладів третинної ланки обласної комунальної форми власності в КНП. Такі перетворення відбуваються в рамках медичної реформи. Наступним кроком, згідно із законодавством, є призначення керівників новостворених структур через конкурс.
Читайте: Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині
Конкурсну комісію облради для обрання керівників медичних закладів очолив Роман Титикало, який водночас є головою постійної комісії КОР з питань управління комунальною власністю, приватизації, житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій. Також до складу комісій увійшли: перша заступниця голови обласної ради Тетяна Семенова, яка опікується проблемами медицини; голова постійної комісії КОР з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, соціального захисту населення та пенсіонерів, лікар за фахом Наталія Бігарі; уповноважені представники трудових колективів та представники громадських організацій. Від Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації (КОДА) також є представник з правом дорадчого голосу, це – заступник керівника профільного департаменту Олександр Світлий.
На початку лютого вже відбулися всі дев’ять засідань з проведення конкурсів на керівні посади директорів КНП медичних закладів КОР. Конкурсна комісія визначила терміни подачі документів для участі в конкурсі, вимоги до претендентів на зайняття керівних посад медичних установ, вимоги до конкурсних пропозицій та дату та місце проведення конкурсів.
“Суть медичної реформи, як відомо, полягає в тому, що фінансувати бюджетними коштами вже будуть не окремі медичні заклади, а кошти виділятимуть на лікування конкретних пацієнтів, тобто буде запроваджено принцип – кошти ходять за пацієнтом, а тому між медичними закладами має розпочатись конкуренція за пацієнтів і як наслідок – має поліпшитись якість медичних послуг з одного боку, а з іншого – деякі медичні заклади можуть не витримати конкуренції і збанкрутувати.
Різниця в тому, що зараз медустанови зобов'язані витрачати бюджетні гроші за чітко затвердженим розпорядком, а отримавши статус неприбуткових організацій, лікарні зможуть самостійно розпоряджатися коштами і визначати пріоритетні напрямки.
З 24 лютого за тиждень ми плануємо відкрити конверти конкурсантів по 19-ти медзакладам області. Потім протягом місяця конкурсна комісія буде визначати переможців. Ще по 3-м закладам конверти плануємо відкрити десь через тиждень. Все відбувається за чітко затвердженою процедурою і максимально відкрито з постійною відеофіксацією”,- проінформував KV Роман Титикало.
Читайте: Валерий Дубиль: Якщо в “медреформу” не втрутяться депутати – з 2020 року не буде кому і де лікувати українців
При цьому, за словами голови конкурсної комісії КОР, конкурсам раді далеко не всі, про що, в тому числі, свідчать “замовні статті на деяких інтернет-ресурсах”.
“Наприклад, на сайті “Антикор”, хоча ми ще нікого не обрали, навіть не відкривали конверти, мене і інших членів конкурсної комісії вже почали безпідставно обливати брудом. Не наводячи жодних фактів, пишуть, що ми всі покидьки, беремо хабарі за посади генеральних директорів медзакладів.
Я здогадуюсь звідки ростуть ноги. Фактично у нас на Київщині є лікарська “еліта” головних лікарів, які в середньому вже по 20-30 років керують закладами охорони здоров’я. Вони розпоряджаються бюджетами в сотні мільйонів гривень. Не секрет, що при мізерних зарплатах, вони примудряються жити далеко не бідно. Трапляються прикрі випадки, коли заробляють на всьому – від закупівлі ліків, миючих, інших товарів та послуг для лікарні, до влаштування на роботу, і головне – на внесках, які сплачуються пацієнтами через благодійні фонди, або й напряму у вигляді “подяк” лікарям…
Мабуть дехто просто не хоче покидати “рибні” місця”,- вважає Роман Титикало.
Нагадаємо, впродовж десятків років медична галузь в Київській області, як і в Україні, фінансувалася по залишковому принципу. Як наслідок – багато з медзакладівна сьогодні перебувають у катастрофічному стані. При цьому головний лікар такого закладу, як правило, людина зовсім не бідна. Давно нікого не дивують дорогі автомобілі головних лікарів, в лікарнях яких облуплені стіни.
Ніхто не вірить у безкоштовну медицину, бо українці вже давно звикли “віддячувати” за послуги лікарям. Хоча досить часто жодним чином та недешева “дяка” не впливає ні на якість медичних послуг, ні на стан медичних закладів.
Читайте: Юлія Добренкова: Медична реформа в Україні: зміни, нововведення, виклики
Незважаючи на мізерні зарплати головних лікарів, багато з них мають люксові авто, будинки з басейнами, мільйони в готівці, та що найцікавіше – отримують доходи від фармацевтичних та дистриб’юторських компаній. При цьому, є непоодинокі випадки, коли посади керівників медзакладів просто таки передаються у спадок. Не треба бути геніальним хірургом чи онкологом, щоб отримати доступ до операційної – зазвичай достатньо мати лише батька-лікаря, чи певну суму грошей, тоді і буде доступ до операційної, яка, по суті, і є доступом до серйозних заробітків.
Своїми руками, діями, схемами деякі головні лікарі створили собі імідж власників “кормушок”, до яких не допускають жодну живу душу. В медичній спільноті кажуть, що тільки-но на горизонті з’являється совісний чи перспективний конкурент у білому халаті, як в хід ідуть всі доступні методи боротьби з ним. Борються не з хворобами, а з конкурентами.
“В українській медицині існує такий же суспільний “перекіс” та поділ на дуже бідних та дуже багатих, як і в усій країні. У нас на жаль майже немає “середнього” класу лікарів, який існує лише в приватних закладах охорони здоров’я чи в київських клініках. Відповідно до дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я, лише кожен третій головний лікар зміг пояснити процедуру відбору персоналу до лікарні. А все тому, що це ще одна корупційна схема, на якій наживаються керівники медичних закладів. Цю систему треба ламати. Медична реформа дає надію на оновлення кадрів, на покращення стану медичних закладів. Реформи мають відбутись, жителі Київщини мають отримувати більш якісні медичні послуги”,- наголошує Роман Титикало.
Утриматися в сідлі попри будь-що
KV перевірила і дійсно: лікарнями Київщини досвідчені управлінці керують і по 15, і по 20, і по 30, а то й більше років.
- Головний лікар Київської обласної лікарні відновного лікування (08800, Київська область, Миронівський р-н, м. Миронівка вул. Пироженка, 1) Горкуша Олександр Петрович очолює цей заклад 12 років, з 2007 року.
- Головний лікар Білоцерківського протитуберкульозного диспансеру (09100, Київська область, м. Біла Церква, пров. 2-й Рокитнянський 9-а) Лисенко Валентина Василівна керує закладом 37 років, з 1983 року.
- Головний лікар Київської обласної психоневрологічної лікарні №2 (08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Паркова, 4) Лугин Олександр Володимирович керує закладом 26 років, з 1991 року з прервою в три роки.
- Головний лікар Київського обласного фтизіатричного центру (08150, Київська область, м. Боярка вул. Комсомольська, 23) Шурипа Василь Петрович керує закладом 38 років з 1982 року.
- Головний лікар Київського обласного шкірно-венерологічного диспансеру (04107, м.Київ, вул. Багговутівська, 1) Лобанов Геннадій Феодосійович керує закладом 28 років, з 1991 року.
- Головний лікар Білоцерківського обласного онкологічного диспансеру (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 56) Колеснік Ярослав Федорович керує закладом 40 років, з 1980 року.
- Головний лікар Київської обласної лікарні (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 13/19) Єлагін Володимир Володимирович керує закладом 19 років, з 1992 року до 1998, та з 2005.
- Головний лікар Обласного дитячого санаторію “Поляна” (07523, Київська область, Баришівський район, с/р Дернівська, вул. Лісна, буд. 1) Бориско Анатолій Миколайович керує закладом 29 років, з 1991 року.
- Головний лікар Київської обласної туберкульозної лікарня №2 (07850, Київська область, Бородянський р-н смт. Клавдієво-Тарасове, вул. І. Франка, 75) Березненко Надія Петрівна керує закладом 18 років, з 2001 року.
- Головний лікар Київського обласного перинатального центру (04107, м.Київ, вул. Багговутівська, 1) Журавлева Лариса Андріївна керує закладом 23 роки, з 1997 року.
- Головний лікар Київської обласної клінічної лікарні (04107, м.Київ, вул. Багговутівська, 1) Анкін Микола Львович керує закладом 15 рік, з 2005 року.
- Головний лікар Київської обласної дитячої лікарні №2 (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шолом – Алейхема, 46) Богородська Єлизавета Іванівна керує закладом 39 років, з 1981 року.
- Головний лікар Центру громадського здоров’я (04050, м. Київ, вул. Герцена, 31) Красник Володимир Петрович керує закладом 21 рік, з 1999 року.
Ні для кого не секрет, що немало керівників медзакладів в Україні працюють сімейними підрядами та цілими династіями тільки для задоволення своїх власних потреб, не дбаючи про стан самого медзакладу. Нижче приклад – фото обласного Перинатального центру, які є красномовнішими від сотні слів та інших медзакладів Київщини. Середньовіччя – не інакше.
Не кращий вигляд має і пункт постійного базування бригад екстреної медичної допомоги.
В такому стані, на жаль, на сьогодні перебуває більшість приміщень медичних закладів Київщини.
Фото: автора матеріалаКиевVласть
21 лютого голова Київської обласної державної адміністрації Олексій Чернишов зустрівся із членами сімей Героїв Небесної Сотні.
Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Київської ОДА.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Революція Гідності змінила життя багатьох українців, наше світосприйняття, розуміння важливості ролі у формуванні демократичних цінностей суспільства. Ми продемонстрували всьому світу незламну і нескорену душу українського народу та показали, що заради спільної мети ми дійсно готові до відданої самопожертви. Серед цих українських патріотів є й мешканці Київщини. Приклад їхньої мужності збережеться у поколіннях”, – сказав голова Київської ОДА.
Олексій Чернишов обговорив з родинами Героїв Небесної Сотні шляхи вирішення важливих питань, які потребують допомоги з боку обласної влади. Усі підняті проблеми очільник Київщини взяв на особистий контроль та доручив відповідальним структурним підрозділам ОДА сприяти в їх розв’язанні.
Зазначимо, керівництво облдержадміністрації проводить регулярні зустрічі з членами сімей Героїв Небесної Сотні та учасниками Революції Гідності. Крім того, низку соціальних гарантій передбачено Комплексною обласною програмою соціальної підтримки.
Також з нагоди вшанування подвигу і увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні відбувся молебень та покладання квітів до пам’ятного знаку. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв, які віддали свої життя під час подій на Майдані.
По завершенню заходу члени сімей Героїв Небесної Сотні відвідали Національний музей-заповідник “Битва за Київ у 1943 році” у с. Нові Петрівці. На території музею планують відкрити меморіал з метою увічнення Подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності.
Читайте: Відбулося перше засідання Ради інвесторів Київщини (фото)
Фото: прес-служба КОГА
КиевVласть
Бородянська селищна рада замовила капітальний ремонт із заміною вікон у Бородянському ліцеї та Новокорогодській школі-дитсадку. Роботи повинні виконати до кінця року. За них підрядник отримає 590 тис. гривень.
Як стало відомо KV з оголошень електронної системи публічних закупівель ProZorro, 19 та 20 лютого 2020 року відділ освіти Бородянської селищної ради уклав два договори з ТОВ “БК “Укрмонтаж 2014” на виконання капітального ремонту приміщень із заміною вікон у навчальних закладах Бородянського району. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Згідно з першим договором (ціна – 294,4 тис. гривень), підрядник має виконати капремонт із заміною вікон у Бородянському академічному ліцеї на вул. Паркова, 5 в селищі Бородянка.
Другий договір (ціна – 294,7 тис. гривень) передбачає виконання компанією “Укрмонтаж 2014” аналогічних робіт у комунальному закладі освіти "Новокорогодський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів – заклад дошкільної освіти" на вул. Харківська, 34 в селі Новий Корогод.
Детальний перелік робіт та кількість вікон, які потрібно замінити, в угодах не вказані. Проте відомо, що закінчити роботи на двох об'єктах “Укрмонтаж 2014” повинен до кінця 2020 року.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “БК “Укрмонтаж 2014” зареєстровано у Києві з 2014 року. Основний вид діяльності – будівництво житлових та нежитлових будівель. Засновники – Владислав Науменко та Олег Герасимюк (директор підприємства).
За даними Zакупівлі, “Укрмонтаж 2014” бере участь у публічних закупівлях з 2018 року. За цей час уклав 17 угод на суму понад 5 млн гривень. Всі свої підряди компанія отримала на виконання робіт в Бородянському районі.
Нагадаємо, в 2020 році Київська облдержадміністрація (КОДА) планує направити майже 6 млн гривень на реконструкцію музичної школи під Центр дитячої творчості в Бородянці. Відповідне розпорядження було підписано головою Київської ОДА Олексієм Чернишовим.
Читайте: Київській області виділять понад 257 млн гривень на ремонт шкіл і дитсадків
Відділ освіти Бородянської селищної ради очолює Тетяна Кравчук, Бородянську селищну раду з 2015 року – Олександр Сахарук.
* Відділ освіти Бородянської селищної ради (Код ЄДРПОУ: 43078651)
** ТОВ “БК “Укрмонтаж 2014” (Код ЄДРПОУ: 39428990)
Фото: Борислав СитиКиевVласть
Визначна для Київщини подія відбулася 19 лютого. Відомі українські та закордонні інвестори і бізнесмени зустрілися, щоб обговорити питання інвестування в регіон. Голова КОДА Олексій Чернишов виступив ініціатором цього заходу. Участь взяли також представники міжнародних інвестиційних установ і банків, центральних і регіональних органів влади, місцевого самоврядування і правоохоронних органів, юридичних, консалтингових установ, НГО. Всього були присутні понад 100 гостей. На найвищому рівні учасники обговорили проблеми і перспективи інвестування в Київщину. Поділилися досвідом своєї діяльності, кейсами, які можуть бути у нагоді для залучення коштів в розвиток регіону.
Про це KV стало відомо із повідомлення прес-служби КОДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Інвестиції є рушійною силою економіки, від якої напряму залежить розвиток країни. В стратегічних цілях на цей рік багато уваги ми з командою Київської облдержадміністрації приділили розбудові Київщини як інвестиційно привабливого регіону. Потужного та стабільного”, – підкреслив Олексій Чернишов на початку засідання.
Ідея Ради полягає у створенні механізму для реальної підтримки інвестицій.
Обласна влада планує реалізувати проєкти, що сприятимуть покращенню бізнес- та інвест-клімату в регіоні. Для цього в КОДА проводять аналіз вразливих факторів і співпрацюють з інвестиційними установами Київщини.
Один з механізмів сприяння ефективному веденню економічної діяльності – Агенція регіонального розвитку. Її завдання – підготовка для інвесторів проєктів під “ключ”, супроводження інвестпроєктів, формування позитивного іміджу та бренду Київської області, взаємодія з міжнародними фінансовими організаціями та донорами.
Голова Агенції регіонального розвитку Дмитро Кріпак розповів про головні завдання організації. Наголосив на важливості надання підтримки бізнесу, що існує, і вживання всіх можливих заходів для залучення в регіон нових інвесторів. “Агенція регіонального розвитку громадам буде допомагати просувати активи, а інвесторам – продавати продукт”, – зазначив керівник Агенції.
Також про взаємодію бізнесу і державних органів розповіла виконавчий директор “Європейської Бізнес Асоціації” Ганна Дерев’янко. Від державних органів виступив керівник Служби безпеки України Сергій Болдир.
Київська область займає 6 місце в країні за кількістю об’єктів малої приватизації. Це досить привабливий за кількістю можливих варіантів для інвесторів регіон. Голова Фонду Державного майна Дмитро Сенниченко розповів про плани ФДМУ, в які входить його осучаснення, створення інвестиційного меню, а також про об’єкти, які будуть роздержавлювати цього року. “Не має завдання просто продати все, що є в державі. Завдання – продавати на конкурентній основі. Ми маємо пропозицію на будь-який гаманець: від маленького гаража, до столичного готелю, або заводу”, – розповів голова фонду.
Засновник і керівний партнер венчурного фонду AVentures Capital і голова наглядової ради UVCA Андрій Колодюк як успішний інвестор в ІТ галузь поділився своїм досвідом і дав поради як будувати успішні стосунки між владою і бізнесом.
Засновник холдингової компанії UFuture і фонду K.Fund Василь Хмельницький зазначив, що західні інвестори бояться найменших ризиків які очікують на них в Україні, але з готовністю беруть площі в оренду. Він порадив будувати в області приміщення, цехи, заводи, які іноземний бізнес зможе брати в оренду під свої виробництва. “А ще, для того, щоб мати людський капітал замало платити високу зарплатню, люди хочуть безпечні та комфортні умови життя для себе і своїх дітей. Їх треба створити”, – наголосив В. Хмельницький.
Олексій Чернишов звернув увагу присутніх, що не зважаючи на багато привабливих факторів, Київський регіон за усі минулі роки спромігся отримати лише близько 1,6 млрд дол. інвестицій. Але має достатньо успішних кейсів, щоб увійти до топ-країн із високим рівнем інвестиційної привабливості, та отримати ще 1,6 млрд за найближчий період.
“Ми з вами – Агенція Регіонального розвитку та Рада Інвесторів – є запорукою змін та розвитку. Щиро сподіваюсь, ми всі це розуміємо та віримо в Київщину як інвестиційну вітрину України. Вірити мало. Давайте це зробимо”, – звернувся до присутніх Олексій Чернишов.
Налагодження відкритих взаємостосунків влади і бізнесу – це те, чого прагнуть обидві сторони діалогу. Гості і учасники Ради інвесторів зійшлися на думці, що спільна робота в подібному форматі дасть можливість залучати набагато більше фінансів для розвитку підприємств регіону, стане запорукою успішного розвитку Київської області. Попереду плідна робота, які сьогодні отримала свій початок.
Перше засідання Ради інвесторів було представлено компаніями “Dragon Capital”, “NCH Advisors Inc.”, UFuture і K.Fund, “Sigma Bleyzer”, “Horizon Capital”, Pulse, “City Capital Group”, “Concorde Capital”, AVentures Capital, UVCA, “ТАС”, ТОВ “СКАЙ СТАРТАП”, ПрАТ “РОСАВА”, КАН, “Biopharma”, “МХП”, ТОВ “Lifecell”, ТОВ “ФІНАНСОВА ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА”, BASF, “Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед”, UTG, “ДТЕК”, ПрАТ “Чумак”, ТОВ “АТ Каргілл”, ДАБІ України, ЕВА, АТ “Ощадбанк”, “UkraineInvest”, та багато інших представників бізнесу, що вже довгі роки успішно працюють на території Київської області та України.
Читайте: Голова КОДА обговорив з ДТЕК модернізацію енергомережі області
Фото: прес-служба КОДАКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 07:24:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 07:24:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0016
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 07:24:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.8712
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 07:24:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 4960, 10
0.0023
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('88619', '88561', '88548', '88518', '88421', '88410', '88373', '88332', '88306', '88291')
0.7780
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 07:24:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)