Образ селищного голови у свідомості більшості пострадянських українців асоціюється з консерватизмом і патерналізмом. Тому, коли зустрічаєш на цій посаді хіпстера з фліпчартом та ідеями тотальної діджиталізації, дивуєшся і ніяковієш. Ще більше дивуєшся, коли невідповідність усталеному уявленню про голову позитивно сприймається громадою. Аби довідатися, як воно - впроваджувати електронні квитки, телефонні опитування і громадські консультаційні сесії на селі - “КиевВласть” поїхала до Немішаєвого (Бородянський район Київщини). 39-річного голову Сергія Замідру тут за очі називають “вундер-кіндером”. Він не ображається.
KV: Рік тому ви брали участь у конкурсі на голову КОДА, згодом були учасником ще кількох конкурсів на високі державні посади. Якщо б конкурс на губернатора оголосили сьогодні пішли б знову?
Сергій Замідра: Скоріш за все, ні. Я бачу, що можу реалізувати значно більше можливостей на рівні громади. На іншому рівні це було б досить складно. Мій Наставник Богдан Гаврилишин говорив: “Думай глобально, дій локально”. Сьогодні таким локальним рівнем є наша громада. І слова Вчителя цілком себе виправдовують. Як представник Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад я беру активну участь у відстоюванні інтересів сільської молоді та розвитку сільських територій у Мінмолодьспорті та профільних комітетах Верховної Ради.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Під час конкурсів ви вірили у свою перемогу?
Сергій Замідра: Звичайно, я йшов на конкурс лише для перемоги. І не можу сказати, що я розчарований. Система працевлаштування у державному секторі поступово змінюється. Впроваджуються нові підходи, нові методи оцінювання. Якщо в конкурсах буде надалі ускладнюватися процедура, якщо буде мінімізуватися людський фактор, то і якість працівників органів державної влади підвищиться.
KV: Комісія Нацдержслужби, на вашу думку, працює об’єктивно?
Сергій Замідра: Сама комісія працює досить професійно. Інша річ, коли керівників на місцях обирають люди, які згодом будуть йому підпорядковані. Комісії в таких випадках формуються не Нацдержсслужби, а відповідним органом. Тут справді забагато людських факторів. А от система, яка мінімізує людський фактор, дає можливість освіжити владу.
Думаю, система державної служби має бути побудована так, щоб працювати стабільно та ефективно за будь-якого керівника. Банально, але факт: заробітні плати мають бути такі, щоб людина не замислювалася про корупцію. При цьому, заробітну плату має встановлювати місцеве самоврядування, а не держава.
KV: Чи вистачає вам повноважень на посаді селищного голови?
Сергій Замідра: Повноважень - так, але зі сторони держави не вистачає чіткого розмежування зон відповідальності. Зазвичай у нас прийнято у будь якій незрозумілій ситуації перекладати відповідальність на того, хто “молодший”. Молодшими у даній ситуації є саме місцеві ради. Бюджетна децентралізація, яка відбулася в державі наразі доповнюється перекладанням обов’язків по фінансуванню соціальних зобов’язань держави перед громадянами на місцеві бюджети. В той же час, чіткого розмежування хто за що відповідає фінансово, немає. Обласні адміністрації та ради десь далеко, районним радам простіше все опустити “вниз”. Вони уникають самостійного прийняття непопулярних рішень, хочуть здаватися “хорошими”, і саме тому сільські та селищні ради здаються людям “поганими”, бо ж не дають грошей на фінансові потреби районного рівня. В той же час, потрібно розуміти, що будь-які зобов’язання можуть виникати лише після двостороннього узгодження сторін. Коли наша позиція не збігалася з позицією району, ми автоматично робилися “поганими”.
Сьогодні у нас практично повне порозуміння з новим очільником Бородянської райдержадміністрації, який пройшов значну школу та добре розуміє що таке робота з усіми зацікавленими сторонами. Але в попередні роки ми з депутатським корпусом пройшли достатнє загартовування...
Після того, як наша селищна рада відмовилася минулого року фінансувати харчування дітей 1-4 класів, я перетворився у найгіршого селищного голову України. В районі на 2016 рік на все про все просили 600 тис. грн. та 1,6 млн. гривень на 2017. При цьому наш бюджет у 2015 році складав 3,7 млн гривень. До нас приїжджали журналісти з камерами, робили сюжети. Але розгніваним людям навряд чи можна пояснити специфіку бюджетного розподілу і той факт, що соціальний захист - це обов’язок району, який отримує податок на доходи фізичних осіб. І що цей податок сьогодні акумулюється на рівні району(60%), області(15%) та державного бюджету(25%). Тому, якщо в району не достатньо коштів на виконання делегованих повноважень він перш за все має звертатись до області та державного бюджету. А селище має працювати на розвиток людського потенціалу та інфраструктури. Саме тому у 2017 році ми вже передали до районного бюджету на розвиток освітніх закладів селища понад 2,2 млн. гривень. У грудні маємо вкласти ще близько 500000 гривень у реконструкцію котельні дитячого садка. Це третина нашого бюджету. Для уникнення перекладань зобов’язань з одного рівня на інший, потрібна чітка позиція держави, не інакше… Хоча насправді багато таких питань відпали б після утворення об’єднаної територіальної громади.
KV: Чи була запланована Немішаївська громада у початковому варіанті Перспективного плану формування територіальних громад на Київщині?
Сергій Замідра: Ні, разом із Бородянкою це була так звана “сіра зона”. В Київській області таких територій дуже багато. Але в цьому році Мінрегіон затвердив список потенційних центрів об’єднаних територіальних громад з включенням Немішаєва. Це питання - визначення центру майбутньої громади - часто спричинювало подвійне трактування методики. У нас були суперечки з Бородянкою з цього приводу. Там активно доводили, що ми не можемо бути повноцінним центром громади. Мовляв, дотаційні.
KV: Яким чином тоді громада потрапила до списку потенційних центрів?
Сергій Замідра: По-перше, завдяки нашій активній громадянській позиції. По-друге, завдяки достатній інфраструктурі. У нас розташовані всі структури, які дозволяють селищу отримати статус центра ОТГ. Минулого року ми навіть “відвоювали” лікарню і завершили процес її переходу у нашу комунальну власність.
KV: Чому, на Вашу думку, Київщина пасе задніх у процесі адміністративно-територіального реформування? Чи є в цьому провина сільських голів, які не хочуть втрачати свою владу?
Сергій Замідра: Питання не в сільських головах, а в загальній зацікавленості. А ще - в ініціативі. Будь-якому населеному пункту у Київській області потрібен хтось, хто був би повністю задіяний у створенні громади. Людина, яка візьме на себе організаційну складову.
KV: Чому тоді у обласної адміністрації немає зацікавлення у формуванні громад? Чому немає ініціативи?
Сергій Замідра: Чому? Та просто немає і все... Насправді питання вирішується елементарно. У кожному населеному пункті треба вибрати ключових людей, “гравців”, які впливають на розвиток населеного пункту. Сісти разом за стіл переговорів, визначити основні напрямки бачення, основні конфліктні точки. Якщо так робити усюди, це дасть змогу вирішувати все оперативно на місцях. Головне - цим має хтось займатися! Якщо у людини є інтерес, механізм можна знайти завжди. Просто треба збиратися і щось робити. А зараз зі сторони обласної адміністрації суттєвого руху як такого нема.
В адміністрації просто чекають, поки воно знизу саме об’єднається якось. А на місцях ситуація інша. Якщо на цьому рівні довго битися головою об стіну, то можна швидко втомитися. Коли люди втомлюються, у них опускаються руки. Вони не проявляють жодної ініціативи, не відстоюють свої інтереси, а чекають, коли їх кудись розподілять у ручному режимі. Або залишать все, як є. Знову ж таки, у цей процес не мають втручатися силові структури.
KV: Про що йдеться? У Немішаєва є подібний досвід?
Сергій Замідра: Коли я став селищним головою, формування ОТГ було на етапі домовленостей між Немішаєвом і Козинцями. Ми звернулися з пропозиціями до інших населених пунктів, але процес узгодження депутатами інших громад сильно затягнувся. Козинці змінили рішення на користь Ірпеня. Ми збиралися з активістами Немішаєва та Микулич і приймали спільні рішення по ініціюванню формування громади. Вирішили не чіплятися за назву. Необов’язково громада має називатися Немішаївська. Якщо Микуличі в центрі - нехай собі буде Микулицька. Насправді від того, де буде центр, для нас не змінюється нічого. У Клавдієво також громадськість вирішила підтримати потенційну ініціативу Микулич, щоб швидше створити громаду. У Микуличах пройшли громадські слухання, опитування, а коли вже все йшло до сесії сільради, в переддень прийшов лист-попередження з підписом голови СБУ Києва і Київської області. В ньому мова йшла про те, що в Київській області створюється громада, яка планує існувати якимось таким хитрим чином, що це може викликати протестні настрої населення. Цей лист із адміністрації розіслали по всьому району. Депутати це все прочитали перед сесією. І що їм залишалося робити, коли в СБУ почали роз’яснювати про небезпеку створення громади? Звичайно, вони не прийняли рішення про можливе об’єднання.
Потім у нас з цього приводу був брифінг у Верховній Раді. Ми разом з секретарем із Клавдієва і ще одним депутатом з Микулич відстоювали спільну позицію: об’єднання громад має бути добровільним. СБУ не мусить втручатися у формування громад у Київській області. Згодом питання якось знялося, маю здогадки щодо інтересантів цієї спецоперації, але лишу їх при собі. Проблема в дуже млявому поступі реформи - про це важливо говорити.
KV: Тобто, саме через відсутність зрушень у реформі у вас зв’язані руки?
Сергій Замідра: Так, її невиконання дуже стримує розвиток. Давайте відверто - у нас в області мало кадрів, які працюють якісно над тою чи іншою політикою. У нас все пишеться за “совковими” принципами. Системності нема. Вміння писати проекти - досить рідкісна штука, не кажучи вже про їх впровадження. До того ж, є такі речі, які ми хочемо розвивати на рівні громади, але не маємо повноважень щодо фінансування.
Приклад - наша молодіжна програма, на яку ми виділили 50 тисяч гривень. Районна профільна програма практично не фінансується. Нам сказали, що ми не можемо платити за цією статтею, тому що це - прерогатива району. Через це наші молодіжні заходи перетворюються на культурні. Так, ми шукаємо механізми, але щоб їх реалізовувати, нам треба назвати слона мишею. Якби була громада, ми б уже могли вчитися працювати у нових умовах, які є всеодно невідворотними. А особливо - у питаннях молодіжної політики, які у нас в селищі знаходять потужний відгук.
KV: Про які саме молодіжні ініціативи йде мова? У вас в селищі взагалі багато молоді?
Сергій Замідра: Так, у нас одних тільки студентів-аграрників близько півтори тисячі. Два гуртожитки. Хоча в контексті розвитку ми спочатку робимо ставку саме на шкільну молодь. У нас є свій молодіжний парламент. Це - позашкільне самоврядування. Школа - це прерогатива району, тому ми зазвичай розвиваємо дозвілля. Тим паче, вікова категорія 13-18 років - це просто ідеальний кластер для громадської роботи.
Наш молодіжний парламент після свого створення відразу взявся за організацію кінопоказів. Зараз ведуться переговори зі студією Довженка, - у них є хороші україномовні фонди. Готуються телемости, велопробіги, спортивні заходи. Державний інститут сімейної та молодіжної політики спільно з нашою селищною радою у 2017 році реалізував соціальний проект “Формування обгрунтованої молодіжної політики в умовах децентралізації на прикладі селища Немішаєве”. Одна з наших шкіл подалася на проект демократичної школи.
У березні наша селищна рада отримала грант у рамках Спільного проекту Європейського союзу та Ради Європи для створення платформи взаємодії влади та різних поколінь громади селища у розмірі 12 тис. євро. Це суттєво розширило наші можливості.
KV: Як ви реалізуєте ці кошти?
Сергій Замідра: Ці кошти використовуються на декілька напрямків. Наприклад, на формування та запуск молодіжного парламенту та Ради старійшин. Стартувала та діє школа журналістики, де діти вчаться самі робити сюжети. Купили телевізори для шкіл та коледжу, щоб транслювати їхні творчі доробки. Це буде наше місцеве медіа.
Крім того, ми розробляємо Етичний кодекс громади, запровадили систему бюджету участі. Організували декілька тренінгів. 12 проектів пішли на конкурс, із них 7 буде реалізовано. Серед них є проекти по інклюзії, інфраструктурі, спортивні.
Прописали систему “Місцевий референдум”. Це система автоопитування, для якої вже закупили сервер, комутатор. Запустили у себе механізм стратегічних сесій, де збираємо представників громади у форматі “Світового кафе” і саме громадськість визначає, які в нас є нагальні питання та бажані шляхи вирішення. Така стратегічна сесія потрібна для того, щоб нагадати голові, виконкому та депутатам, чого потребує громада в першу чергу.
Цьогоріч за наказом громади після стратегічної сесії вирішили питання пільгових перевезень до райцентру. І ця практика дуже добре себе зарекомендувала. Ми створили свій електронний квиток - соціальну картку немішаївця.
KV: Яким чином вона працює?
Сергій Замідра: Це проект для компенсації пільгового проїзду. Ми платимо не за якоюсь прорахованою “зверху” формулою, а за конкретні поїздки конкретних людей, які скористалися своїм правом пільгового проїзду. Сам проект нам обійшовся у 10 тисяч гривень, а економія склала понад 290 тисяч. У транспорті стоять сканери. Цю картку отримали близько 600 людей.
У районі попередньо розраховували суму компенсації за узагальненою формулою. За даним розрахунком ми повинні були перерахувати зі свого бюджету 277 тисяч гривень.
Ми знімаємо показники сканера щомісяця і приблизно бачимо картину. До кінця року сума буде добігати десь до 40 тисяч гривень.
Районна адміністрація визнала позитивний факт впровадження картки та готова в подальшому застосовувати даний механізм і на інших маршрутах. Ми вже ділимося досвідом з громадами з Київської, Житомирської та Херсонської областей. Схожий механізм запроваджується у Вознесенську. У них складніша процедура з прив’язкою картки до 1С.
KV: Яким ви бачите ідеальне Немішаєве через 10 років?
Сергій Замідра: По-перше, в складі об’єднаної територіальної громади. Ідеальне Немішаєве через 10 років це, безперечно, молодіжна громада. Немішаєве, Микуличі, Клавдієве, Бабинці, можливо, Козинці. Рада, скоріш за все, у селі Микуличі. Це - географічний центр, і так буде зручніше всім.
Немішаївська громада - це комфортне місце для проживання, роботи та відпочинку. Якщо забудова, то тільки комфортна для всіх жителів селища. До того ж, тут буде працювати сусідній індустріальний парк “Мироцьке”. Він ще не запущений, але у нас з ними меморандум про партнерство. Ми комплексно розглядаємо питання розвитку.
Діджиталізація проведена настільки, наскільки це можливо. До речі, ми ще цього року планували зробити у своїх парках WiFi, але деякі депутати думають, що скоро відпаде у цьому необхідність, бо всюди буде 4G. Наступного року, думаю, владнаємо.
Лікарня доповниться великим басейном та перетвориться в повноцінний медично-реабілітаційний центр. Очищені водойми дозволять зробити одну з кращих спортивно-рекреаційних зон регіону. Наші діти будуть підкоряти спортивні вершини не лише у єдиноборствах (де ми вже одні з перших в світі), але й у водних видах спорту.
Культурні заходи та фестивалі селища дозволять громаді долучитись до кращого мистецтва поруч з домом. З 2016 року в селищі щоліта проводиться Фестиваль театрів поза сценою Osten Saken Off-stage festival.
Тому через 10 років Немішаєве - це селище комфортного проживання та відпочинку та інтелектуальний центр Київщини.
KV: Хто голова громади через 10 років?
Сергій Замідра: Хтось із представників нашого нинішнього молодіжного парламенту.
KV: А через п’ять?
Сергій Замідра: В межах громади є молоді лідери, які могли б бути дієвими керівниками новоствореної громади. Якщо говорити про мене - я теж планую балотуватися на виборах до громади. Головне не в тому хто керівник громади, а наскільки вона швидко та активно розвиватиметься.
Читайте: По высочайшей воле. Киевщина неоднозначно восприняла отмену конкурсов на должности глав местных администраций
Фото: соціальні мережі, та “КиевВласть”KиевVласть
5 ноября ориентировочно с 6:00 до 19:00 вносятся изменения в работу троллейбусов маршрутов № 27 и 30. Они связаны с проведением работ по асфальтированию улицы Елены Телиги на участке от улицы Кирилловской до улицы Ольжича.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы "Киевпастранса".
Согласно сообщению, троллейбусы маршрута №27 будут курсировать "Железнодорожная станция “Киев-Волынский” - ул. Ольжича".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По данным пресс-службы, движение троллейбусов маршрута №30 будет организовано на двух участках:
"Кадетский Гай - ул. Ольжича"; "Улица Милославская - Железнодорожная станция "Зенит".
Также сообщается, что для обеспечения пассажирских перевозок организован временный автобусный маршрут № 27-К "Станция метро "Петровка" - станция метро "Дорогожичи" по трассе: просп. Оболонский - просп. Степана Бандеры - ул. Елены Телиги - ул. Мельникова - ул. Оранжерейная - ул. Елены Телиги - просп. Степана Бандеры - просп. Оболонский.
Пассажиры автобусов маршрута №27-к, как отмечается, могут для проезда пользоваться месячными проездными билетами на троллейбус.
Читайте: Трамвай № 8 в Киеве не будет ездить почти 2 месяца из-за ремонта переезда на ул. Тростянецкой (схемы)Фото: сайт КиевпастрансаKиевVласть
К празднику Дня защитника Украины, Дня украинского казачества и Покрова Пресвятой Богородицы для киевлян и гостей столицы запустят ретропоезд. Отправиться этим поездом в путешествие Киевским железнодорожным кольцом могут все желающие в субботу, 14 октября, в 13:49 со станции Киев - Пассажирский.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Укрзализныци.
Сообщается, что во время путешествия ретропоездом, который поведет паровоз Эр 787-46, пассажиры смогут полюбоваться видами столицы и Днепром, увидеть грузовые и пассажирские станции, локомотивные депо, здание исторического депо Киев-Московский, которое в свое время было основным для грузовых паровозов.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Отмечается, что путешествии будет длиться почти 2,5 часа. За это время ретропоезд сделает кольцо через Петровку, Дарницу и Выдубичи.
В составе поезда, по данным пресс-службы, комфортабельные вагоны с мягкими местами для сидения и вагон-ресторан. Праздничный поезд поведет бригада из локомотивного депо ст. Сновск, которое основано в 1873 году и является базовым депо для паровозов в Украине.
Сообщается, что стоимость билета для взрослых составляет около 77 грн, для детей - 43 грн.
Также сообщается, что все желающие смогут посетить выставку исторического подвижного состава на станции Киев - Пассажирский, расположенную у 14 пути. На выставке можно осмотреть паровозы разных серий, уникальные тепловоз ТЭ3 и электровоз ЧС4, пассажирские вагоны-салоны построения в первой половины ХХ века и специальную технику. Читайте: В Евросоюз на поезде: маршруты и цены (инфографика)Фото: kiev.vgorode.uaKиевVласть
Киевская горгосадминистрация, похоже, продолжает финансировать несуществующие ветеранские организации. Киев может навсегда утратить архитектурное наследие Пущи-Водицы. В Киевской городской туберкулезной больнице №2 работникам платят зарплату меньше минимальной и вынуждают покупать за свой счет хозинвентарь. На Оболони бывшие сотрудники милиции ради развлечения расстреливают соседний дом. В столице хотят увековечить киевского губернатора. Об этом и многом другом — в очередном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть.
Самый сок
Депутат Киевсовета Вадим Васильчук (фракция “Объединение “Самопомощь”) потребовал от главы Киевской горгосадминистрации (КГГА) Виталия Кличко проверить выделение 1,89 млн гривен из столичного бюджета на финансирование фейковых ветеранских организаций.
Васильчук сообщил, что Департаментом коммунальной собственности КГГА было проведен осмотр объектов коммунальной собственности Киева, часть помещений которых сдана в аренду общественным организациям ветеранов. В результате проверки выяснилось, что часть из этих организаций оказались несуществующими, как и якобы проводимые ими социальные мероприятия для киевлян, финансируемые из городского бюджета.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Депутат отметил, что выделение денег несуществующим организациям ветеранам является, как минимум, нецелевым использованием бюджетных средств, а как максимум – их хищением в особо крупных размерах, что влечет за собой уголовную ответственность. Кроме того, по мнению Васильчука, незаконное завладение бюджетными средствами могло произойти только в сговоре с должностными лицами, которые злоупотребляли своим служебным положением.
На основании изложенного депутат Васильчук попросил Виталия Кличко поручить Департаменту внутреннего финансового контроля и аудита КГГА провести проверку структурных подразделений КГГА, которые приняли решение и финансировали “фейковые” организации согласно списку:
ОО “Союз сторонников за дружбу городов-героев” (40 тыс. гривен), ВОО “Ветераны Киевского военного морского политического училища” (150 тыс. гривен), ВОО “Всеукраинская ассоциация ветеранов-подводников” (400 тыс. гривен), ОО “Украинский совет работников и ветеранов информационной сферы” (80 тыс. гривен), ОО “Первичная ветеранская организация ГУ МВД Украины в г. Киеве” (60 тыс. гривен), ОО “Союз ветеранов ракетных войск стратегического назначения” (80 тыс. гривен), ОО “Службы безопасности Украины в г. Киеве “Щит” (70 тыс. гривен), ОО “Союз ветеранов десантников” (80 тыс. гривен), ОО “Союз ветеранов Кубы” (60 тыс.гривен), ОО “Киевская городская ассоциация ветеранов-подводников” (70 тыс. гривен), ОО “Киевский городской союз инвалидов пострадавших от мин” (120 тыс. гривен), ОО “Киевская организация ракетных и космических войск” (20 тыс. гривен), ОО “Киевская организация союза офицеров Украины” (80 тыс. гривен), ОО “Киевская региональная организация миротворцев” (75 тыс. гривен), Ассоциация социальной поддержки и защиты сотрудников спецслужб Украины “СОДРУЖЕСТВО” (170 тыс. гривен), ОО “Киевский союз бывших малолетних узников фашизма” (70 тыс. гривен), ОО “Киевское отделение Украинского союза узников жертв нацизма” (75 тыс. гривен), ОО “Киевский городской историко-патриотический клуб “Поиск” (50 тыс. гривен), ОО “Союз бывших политических узников фашистских концлагерей” (70 тыс. гривен), ОО “Фонд ветеранов BOB, партизан, подпольщиков, военнослужащих уволенных в запас” (70 тыс. гривен).
Также Вадим Васильчук потребовал провести служебное расследование и привлечь к ответственности лиц, причастных к указанным растратам бюджетных средств.
Читайте: В Киевсовете готовы перестать финансировать “псевдо-ветеранские” организации
Громкое дело
Замглавы комиссии Киевсовета по вопросам бюджета и социально-экономического развития Людмила Костенко (фракция “Солидарность”) попросила Киевского городского голову Виталия Кличко создать в Пуще-Водице историко-культурный заповедник.
Депутат отмечает, что именно в Пуще-Водице находится большинство объектов культурного наследия Оболонского района. В июле 2017 года по приглашению ОО “Зеленая Оболонь” она совместно с представителями Оболонской РГА провела осмотр состояния исторических сооружений на территории этого района.
По результатам было установлено, что абсолютное большинство строений находится в заброшенном, аварийном состоянии, и Киев может навсегда утратить историческое архитектурное наследие Пущи-Водицы.
Члены ОО “Зеленая Оболонь” выявили, что в большинстве случаев на архитектурные памятники не составлены охранные договоры. Кроме того, три исторических строения не внесены в перечень объектов культурного наследия, а именно: жилой дом на ул. Квитки Цисык, 47; жилой дом, расположенный между улицами Федора Максименко, 3 и Новикова-Прибоя, 10; здание на улице Федора Максименко, 16. Общественники также заявляют, что 8 сооружений полностью разрушены или снесены, а на разные объекты культурного наследия существуют разные балансодержатели или установить их невозможно.
Депутат считает, что комплексным решением этих проблем могло бы стать объединение указанных памятников в единый комплекс (ансамбль) и объявление его историко-культурным заповедником, что будет иметь соответствующие юридические последствия (установление специального режима территории, создание администрации историко-культурного заповедника).
Людмила Костенко попросила Виталия Кличко организовать работу по составлению охранных договоров на все памятники и принять неотложные меры по защите этих сооружений от разрушения. Кроме того, депутат попросила рассмотреть возможность создания на территории Пущи-Водицы историко-культурного заповедника.
Читайте: Памятники Пущи-Водицы могут разрушиться из-за бюрократических проволочек - депутат Михайленко (видео)
Скандал
Первый замглавы комиссии Киевсовета по вопросам собственности Анна Свириденко (фракция "ВО “Батькивщина") рассказала Киевскому городскому голове Виталию Кличко, как в столице прибрежные полосы захватывают под незаконные парковки.
Депутат пишет, что в Оболонском районе сложилась скандальная ситуация напротив дома № 2-В по улице Приозерная, возле ихтиологического заказника на озере Вербное. 29 мая 2017 года группа неизвестных завезла туда несколько грузовых автомашин смеси камней и снятого б/ушного асфальта, и высыпала все на зеленую зону около озера для обустройства парковки. Местные жители вызвали полицию и представителей отдела благоустройства Оболонской РГА, которые прекратили эти работы.
Однако сейчас ситуация обострилась, поскольку организатор парковки - ООО “Кэпитал Менеджмент” - в выходной день, 22 июля, снова начало строительные работы. Это в очередной раз вызвало резонанс и возмущение местных жителей, которые 26 июля начали стихийный митинг протеста и потребовали у работников ООО предоставить разрешающие документы на строительство. Активисты стали самостоятельно демонтировать конструкции, вызвали полицию и написали заявление о правонарушении.
Обсуждение проблемы началось и в соцсетях, поскольку сооружение парковки противоречит Водному и Земельному кодексам: ширина санитарной прибрежной полосы должна быть не меньше 100 метров для предотвращения загрязнения акватории озера.
Между тем, договор на предоставление права эксплуатации фиксированных мест парковки между КП “Киевпарктранссервис” и ООО “Кэпитал Менеджмент” был подписан 23 ноября 2016 года. Депутат Свириденко считает его никчемным, поскольку согласно положениям договора, он вступает в силу с момента подписания сторонами акта о приведении площадки в надлежащее для эксплуатации состояние. А по состоянию на 26.07.2017 г. этот акт подписан не был.
Чтобы не дать нарушителям благоустройства законных оснований для застройки прибрежной полосы, депутат Свириденко попросила Виталия Кличко дать указание КП “Киевпарктранссервис” ни при каких обстоятельствах не подписывать указанный акт.
Читайте: КП "Киевпарктрансервис" строит незаконную парковку на берегу озера Вербное
МАФиада
Глава комиссии Киевсовета по вопросам законности, правопорядка и борьбы с коррупцией Олег Бондарчук (фракция “ВО “Свобода”) рассказал директору Департамента городского благоустройства и сохранения природной среды КГГА Андрею Фищуку, где в столице можно обнаружить незаконные временные сооружения (ВС, киоски, МАФы).
По его словам, в Шевченковском районе, например, настоящий “шанхай” из МАФов вырос на Лукьяновской площади, в районе остановки трамваев №14 и №15. Здесь размещено более десятка временных сооружений, неизвестными лицами ведется стихийная торговля, в то время как рядом находятся Лукьяновский рынок и два торговых центра.
Депутат отмечает, что ни на одном временном сооружении нет вывешенных информационных талонов об уплате паевого участия в содержании объектов благоустройства. В соответствии с материалами Комплексной схемы размещения временных сооружений в Киеве, только три объекта на указанной территории имеют надлежащие правовые основания для своей деятельности.
Олег Бондарчук попросил Андрея Фищука провести выездную проверку законности размещения всех временных сооружений на указанной территории, а в случае незаконности их функционирования – поручить их демонтировать.
Читайте: В Киеве задержан замначальника КП за “крышевание” нелегальных МАФов (фото)
Благоустройство
Замглавы комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики Сергей Пилипенко (фракция “Солидарность”) обратил внимание главы Соломенской РГА Максима Шкуро на проблемы благоустройства микрорайона “Грушки”.
Жители микрорайона часто обращаются к депутату с жалобами на ненадлежащее содержание территории вдоль железнодорожных путей, которые пролегают от Чугуевского переулка до станции метро “Берестейская”. Так называемая “собачья тропа” - это единственный маршрут к остановкам общественного транспорта, которыми каждый день пользуется огромное количество жителей (в жилом массиве проживает 3 тысячи человек) и работников местных предприятий.
Депутат настаивает, что киевляне имеют полное право на безопасную благоприятную окружающую среду. Поэтому Сергей Пилипенко попросил Максима Шкуро установить балансосодержателя железнодорожных путей, обеспечить надлежащее содержание пешеходной зоны, а именно, ее систематическую уборку, обрезку зеленых насаждений и освещение, а также способствовать ремонту перехода через железнодорожное полотно.
Читайте: Полиция начала расследование ДТП на железнодорожном переезде под Киевом (фото)
Градостроительство
Первый замглавы комиссии Киевсовета по вопросам градостроительства, архитектуры и землепользования Роман Марченко (фракция “Объединение “Самопомощь”) потребовал от директора Департамента земельных ресурсов КГГА Алексея Полищука проверить строительство в микрорайоне Осокорки.
Депутат сообщил, что возле озера Серебряный Кол в Дарницком районе, рядом с автозаправкой КЛО по адресу пр. Н. Бажана, 1-Д, ведется строительство с нарушением ДБН А.3.2-2-2009 “Охрана труда и промышленная безопасность в строительстве”. Депутат объясняет это тем, что рабочие места не ограждены защитными ограждениями, а сами работы ведутся при отсутствии строительного паспорта застройки земельного участка.
Марченко также проинформировал, что, являясь автором решения Киевсовета о создании парка отдыха вокруг озера Серебряный Кол, он обеспокоен тем, что строительство может вестись на территории указанного парка.
В связи с этим депутат Марченко попросил Алексея Полищука предоставить всю имеющуюся у него в наличии информацию об участке, на котором ведется строительство.
Читайте: На Осокорках в Киеве хотят обустроить парк вокруг озера Серебряный Кол
ЖКХ
Замглавы комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики Анна Сандалова (фракция “Объединение “Самопомощь”) продемонстрировала районным властям опасность размещения автомоеки в подземных паркингах.
Депутат проинформировала, что на территории подземного паркинга, размещенного по адресу ул. Петра Григоренко, 18-В, расположена автомойка, которой владеет ООО “Автомойкаплюс” (39393721). Сервис был размещен в паркинге в конце 2015 года после заключения договора с балансодержателем дома. Автомойка располагается в отдельном блоке на 8 паркоместах, который огражден кирпичной стеной и обычным роллетом.
Сандалова сообщает, что в проектной документации стоянки не предусмотрено место для автомойки, поэтому вентиляция не предназначена для таких объемов влаги. Вследствие чего происходит повреждение пожарной автоматики, инженерных сетей, а также наносится вред другим припаркованным автомобилям. Также, по словам депутата, деятельность автомойки ведет к неконтролируемому сбросу в городскую канализацию сточных вод, в которых содержатся вредные химические и токсичные вещества, горюче-смазочные материалы, грязь.
В связи с этим депутат Сандалова попросила главу Дарницкой РГА Василия Лозового и гендиректора ЧАО АК “Киевводоканал” Дмитрия Новицкого проверить наличие у ООО “Автомойкаплюс” разрешительных документов на ведение указанной предпринимательской деятельности, а также проверить законность использования на указанной автомойке системы водоснабжения.
Читайте: В Киеве жителей нового дома удивляют отпечатками детских рук
Здравоохранение
Депутат Киевсовета Олег Чернецкий (фракция “ВО “Свобода”) возмутился в обращении к Киевскому городскому голове Виталию Кличко тем, что работникам Киевской городской туберкулезной больницы №2 установили ставку меньше минимальной зарплаты.
По словам депутата, к нему обратился один из сотрудников больницы, который сообщил что он получает зарплату в размере 1888 гривен и ему даже не выплачивают надбавку за выслугу лет. При этом, согласно закону “О госбюджете Украины на 2017 год”, минимальная зарплата должна составлять 3200 гривен.
По словам этого работника, премии в больнице выплачиваются только тем сотрудникам, которые очень тесно связаны с главным врачом. При этом, из своих мизерных зарплат работники туберкулезной больницы вынуждены покупать хозяйственный инвентарь в виде ведер, швабр, кранов, замков, инструментов и спецодежды.
Также в обращении указывается, что из больницы в больших объемах вывозится металлолом, которые не учитывается ни в одной финансовой или отчетной документации.
Депутат Олег Чернецкий попросил Виталия Кличко отреагировать на это обращение и вызвать на ближайшее заседание Киевсовета директора Департамента здравоохранения КГГА Дмитрия Турчака для предоставления отчета по выплате зарплаты работникам коммунальных учреждений здравоохранения.
Читайте: В Киевской городской туберкулезной больнице № 2 проведут ремонт
Депутаты Киевсовета (фракция “Солидарность”) Лариса Дегтярева, Юрий Сулыга, Владимир Гончаров, Александр Гончаров и Юлия Ярмоленко обратили внимание заместителя главы КГГА Николая Поворозника на проблемы столичных медучреждений.
В депутатском обращении отмечено, что у Киевской городской клинической больнице №1 (КГКБ №1), которая находится в Дарницком районе, на Харьковском шоссе, 121, существует острая потребность в свободных помещениях, которые можно было бы использовать для стационарного лечения больных и создания более комфортных условий их пребывания.
Между тем, 28 апреля 2017 года истек срок действия договора о предоставлении в аренду за 1 гривну в год Центру эндокринной хирургии помещений площадью 1937 кв. м. на 4 этаже КГКБ №1.
В начале этого года профильные комиссии Киевсовета согласовали продление договора до конца 2017 года, чтобы Центр имел возможность перевести свои структурные подразделения по юридическому адресу: Кловский спуск, 13-А. Но, судя по депутатскому обращению, работники Центра не спешат переезжать из больницы.
Депутаты считают, что Центр пытается решить свои проблемы за счет территориальной общины Дарницкого района в то время, как КГКБ №1 нужны будут все помещения из-за ее перепрофилирования в больницу интенсивного лечения.
Беря во внимание, что Центр не относится к лечебным учреждениям Дарницкого района, не предоставляет медпомощь местным жителям, а также не платит рыночную арендную стоимость, депутаты просят Николая Поворозника как можно быстрее признать нецелесообразным пребывание Центра на площадях больницы и не продлевать договор аренды.
Читайте: Киевская горбольница №1 потратит 12 миллионов гривен на капремонт операционного корпуса
Транспорт
Депутат Киевсовета Сергей Майзель (фракция “Солидарность”) передал Киевскому городскому голове Виталию Кличко предложения по открытию нового автобусного маршрута “Троещина-Черниговская-Позняки”.
Бывший директор транспортного департамента КГГА уверил мэра столицы, что дорожные условия такого маршрута соответствуют безопасности движения. На маршруте предусмотрены остановки для посещения школ, детских садов вдоль пр. Маяковского, Деснянской РГА, больницы скорой помощи на ул. Братиславская, Дарницкой площади, жилмассивов Осокорки, Позняки, Харьковский и ст. м. “Позняки”.
По словам Майзеля, этот маршрут был рекомендован к внедрению специалистами Мирового банка после проведения масштабного исследования.
Поэтому Сергей Майзель попросил Кличко поспособствовать открытию нового автобусного маршрута №111 с низкопольными автобусами от ЖК “Милославичи” (перекресток ул. Милославская и Закревского) до ст. м. “Позняки” и вынести его на ближайший конкурс по автобусным маршрутам общего пользования в Киеве.
Читайте: Теремки и Контрактовую площадь в Киеве соединит новый автобусный маршрут
Безопасность
Депутат Киевсовета Владислав Михайленко (фракция “Солидарность”) сообщил начальнику ГУ Нацполиции в Киеве Андрею Крищенко о том, что его бывшие коллеги в Оболонском районе столицы устраивают стрельбу по соседям.
Он сообщил, что в ночь со 2 на 3 июля на ул. Зои Гайдай был обстрелян восьмой этаж дома №6-А. Следы выстрелов видны на окнах и в подъезде. Также 25 июля около 11 утра выстрелы в направлении окон были слышны в районе пятого этажа из дома напротив. По словам местных жителей, в этом доме расположено общежитие, где живут бывшие сотрудники милиции.
Депутат Михайленко отмечает, что по факту обращений пострадавших жителей дома, полиция не открыла уголовное производство, мотивируя это отсутствием состава преступления.
С целью недопущения социального конфликта, Михайленко попросил главного полицейского столицы взять ситуацию под личный контроль и привлечь к ответственности всех лиц, причастных к стрельбе.
Читайте: В Борисполе неизвестный устроил стрельбу из окна многоэтажки и попал в голову ребенку (фото)
С заботой о детях
Секретарь комиссии Киевсовета по вопросам транспорта, связи и рекламы, Андрей Задерейко (фракция “Единство”) предложил начальнику столичного горздрава Дмитрию Турчаку уделять больше внимания детям и молодежи с особыми потребностями и функциональными ограничениями.
Андрей Задерейко сообщил чиновнику, что на территории Дарницкого района проживает 1502 ребенка в возрасте до 18 лет, из которых 187 имеют психические расстройства. Среди молодежи в возрасте от 18 до 35 лет психические отклонения имеют 1234 человека. Таким образом, по словам Задерейко, в каждой сотой семье Дарницкого района сегодня воспитывается ребенок с особыми потребностями.
Также депутат отметил, что в Дарницком районе существует Центр социально-психологической реабилитации детей и молодежи с функциональными ограничениями, который находится в арендованном у школы №296 помещении. У этого Центра есть ряд проблем. В частности, не хватает сотрудников – сейчас там работает всего 6 человек.
Кроме того, помещение, где размещается Центр, предоставлено в аренду только на 3 года. Но по истечению договора аренды, из-за нехватки мест, школа не продлит аренду. Поэтому родители и специалисты учреждения неоднократно обращались в органы власти, чтобы получить для размещения Центра помещение заброшенного детского сада, который находится на балансе завода ГП “Радиоизмеритель”.
Учитывая вышеизложенное, Андрей Задерейко попросил директора Департамента здравоохранения КГГА Дмитрия Турчака поспособствовать поиску нового помещения для Центра, а также помочь с увеличением количества его сотрудников.
Читайте: “Формула опорной школы работает исключительно для сельской местности”, - Алла Шлапак
Наболевшее
Замглавы комиссии Киевсовета по вопросам местного самоуправления, региональных и международных связей Владимир Бохняк (фракция “ВО “Свобода”) озадачил председателя КГГА Виталия Кличко, директора Департамента городского благоустройства и сохранения природной среды КГГА Андрея Фищука, и.о. главы Дарницкой РГА Василия Лозового и начальника Дарницкого РУ Нацполиции Сергея Чернышова проблемой незаконной торговли.
Депутат отмечает, что жители микрорайона Осокорки постоянно обращаются к нему с жалобой на самовольную стихийную торговлю около дома № 3-В по улице Александра Мишуги. Прямо на тротуаре, рядом с одноуровневым пешеходным переходом, неизвестные установили передвижные лотки, с которых торгуют продуктами питания. Несмотря на многочисленные требовании и жалобы местных жителей, продавцы не предоставляют ни единого документа, разрешающего предпринимательскую деятельность.
Владимир Бохняк попросил столичные власти ликвидировать стихийную торговлю на улице Александра Мишуги и обеспечить беспрепятственный проход пешеходов по тротуару и безопасный переход проезжей части.
Читайте: Голосеевская РГА объявила войну стихийной торговле
Инициативы
Депутат Киевсовета Юрий Дидовец (фракция “ВО ”Батькивщина”) предложил мэру Киева Виталию Кличко увековечить одного из своих предшественников.
По словам депутата, к нему обратился коллектив Киевского государственного института декоративно-прикладного искусства и дизайна по вопросу установки в Киеве памятной доски киевскому гражданскому губернатору (1839-1852 годы) Ивану Ивановичу Фундуклею, который сделал большой вклад в развитие Киева.
Как заявляет представитель института, разработка памятной доски уже на конечной стадии: сделаны эскизы и архитектурная привязка, разработана смета. Но некий господин Корецкий, являющийся представителем греческой общины, который продвигал этот проект, неожиданно отказался от дальнейшего сотрудничества, объясняя это тем, что не получил от КГГА разрешение на установку.
Депутат Юрий Дидовец попросил Виталия Кличко посодействовать коллективу Киевского государственного института декоративно-прикладного искусства и дизайна и в установке памятной доски Ивану Фундуклею.
Читайте: В Киеве установят 7 мемориальных досок в честь выдающихся людей из разных сфер
Депутат Киевсовета Алла Шлапак (фракция “Единство”) попросила гендиректора ПАО “Киевэнерго” Александра Фоменко и директора структурного обособленного подразделения “Киевские тепловые сети” Сергея Шовгелю развеять опасения горожан по поводу незаконного строительства.
Депутат отмечает, что к ней обратились жители домов № 18-А, №20, №22 по улице Киквидзе в Печерском районе Киева. Они обеспокоены появлением в их дворах ограждений, которые возводятся под предлогом проведения работ по выносу тепловых сетей.
Заявители переживают: не с очередным ли проблемным строительством жилого комплекса на самом деле им придется столкнуться? Поэтому Алла Шлапак попросила Александра Фоменко и Сергея Шовгелю подтвердить или опровергнуть факт необходимости проведения работ по выносу тепловых сетей по улице Киквидзе, а при наличии – предоставить копии технических условий на их выполнение.
Читайте: Кличко и Спасибко решили уплотнить Печерск
Итого
На прошедшей неделе лидером по количеству депутатских запросов и обращений оказался Игорь Баленко (фракция “Солидарность”). За ним следуют коллеги по фракции “Единство” Алла Шлапак и Александр Бродский. Приз редакторских симпатий получает Олег Чернецкий, который с помощью смелого сотрудника туберкулезной больницы, рассказал о злоупотреблениях главных врачей коммунальных учреждений здравоохранения.
Депутат
Фракция
Количество поднятых тем
Игорь Баленко
"Солидарность"
42
Алла Шлапак
"Единство"
37
Александр Бродский
"Единство"
22
Вадим Васильчук
Объединение "Самопомощь"
22
Олег Петровец
"Солидарность"
20
Вячеслав Бродский
"Единство"
20
Наталия Маслова
"Солидарность"
17
Алексей Новиков
"Единство"
13
Людмила Костенко
"Солидарность"
13
Николай Негрич
"Солидарность"
9
Александр Поживанов
ВО "Батькивщина"
8
Олег Чернецкий
ВО "Свобода"
7
Олег Костюшко
"Солидарность"
6
Роман Марченко
Объединение "Самопомощь"
6
Олесь Маляревич
"Солидарность"
6
Андрей Задерейко
"Единство"
6
Юрий Сулыга
"Солидарность"
6
Андрей Осадчук
Объединение "Самопомощь"
5
Наталия Приходько
"Солидарность"
4
Анна Сандалова
Объединение "Самопомощь"
4
Юрий Дидовец
ВО "Батькивщина"
4
Владимир Гончаров
"Солидарность"
4
Виктор Грушко
"Солидарность"
3
Анатолий Шаповал
ВО "Батькивщина"
3
Владислав Михайленко
"Солидарность"
3
Владимир Бохняк
ВО "Свобода"
3
Игорь Опадчий
"Солидарность"
3
Олег Бондарчук
ВО "Свобода"
3
Владимир Яловой
"Единство"
2
Денис Попов
ВО "Свобода"
2
Сергей Майзель
"Солидарность"
2
Ольга Балицкая
Объединение "Самопомощь"
2
Константин Яловой
"Единство"
2
Анна Свириденко
ВО "Батькивщина"
2
Марина Кочур
ВО "Батькивщина"
2
Лариса Дегтярёва
"Солидарность"
1
Сергей Гусовский
Объединение "Самопомощь"
1
Дмитрий Банас
"Солидарность"
1
Вадим Пышняк
"Солидарность"
1
Андрей Андреев
"Солидарность"
1
Ярослав Горбунов
"Солидарность"
1
Сергей Пилипенко
"Солидарность"
1
Петр Кузик
ВО "Свобода"
1
Виталий Росляков
"Солидарность"
1
Владимир Прокопив
"Солидарность"
1
Антон Дрепин
"Солидарность"
1
Михаил Будилов
ВО "Свобода"
1
Илья Сагайдак
"Солидарность"
1
Сергей Римаренко
ВО "Батькивщина"
1
Всего
327
Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, опубликованных в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений — не понятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета.
Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и ответы на них на адрес [email protected] до 12:00 понедельника.
Обращаем внимание, что при определении уровня активности депутатов считается не количество адресатов, которым направлены аналогичные письма, а количество тем, поднятых в их запросах и обращениях.
КиевVласть
В работу трамвайных маршрутов №12,17 с завтрашнего дня, 2 августа, вносятся изменения. Такие меры связаны с ремонтом трамвайных путей на Лесной трассе в поселке Пуща-Водица, а продлятся они ориентировочно до 12 августа.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы КП "Киевпастранс".
Сообщается, что вносятся следующие изменения:
движение трамваев маршрута №12 закрывается, и увеличивается количество подвижного состава на трамвайном маршруте №19;
движение трамваев маршрута №17 в выходные дни организуется от ул. Иорданской до пл. Тараса Шевченко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На этот период для обеспечения пассажирских перевозок, дополнительно организуется работа автобусного маршрута № 12Т "Площадь Шевченко - ул. Селянская" по трассе: "Площадь Шевченко - Минское шоссе - Кольцевая дорога - ул. Городская - ул. Максименко - 5 линия - ул. Юнкерова - 7 линия - ул. Квитки Цисик - ул. Селянская" с правом проезда по месячным проездным билетам, приобретенным для проезда в трамвае.
Читайте: На выходных и праздники в Киеве трамвай №17 будет ездить по новому маршруту
Фото: Киев - Сегодня
КиевVласть
В первые шесть месяцев текущего года родители новорожденных в Киеве подобрали своим малышам довольно редкие имена. Теперь в столице живут прекрасные леди с именами Квитка-Наталья, Айоланта, Рафаэлла и Хлоя. А также не менее прекрасные парни с именами Ангел, Эмануэль, Зарий и Прохор-Джай.
Об этом KV стало известно из сообщения Укринформа.
"По желанию родителей детям присваивались редкие имена: женские - Аделаида, Айоланта, Агафия, Агата, Эмма, Есения, Квитка-Наталья, Лелея, Мирабелла, Рафаэлла, Санта, Хлоя; мужские - Всеволод, Гаврило, Глеб, Иосиф, Эмануэль, Антон, Зиновий, Зарий, Кузьма, Лукаш, Марк Ангел, Прохор-Джай, Руслан, Серафим, Трифон, Ярема", - сообщил начальник Главного территориального управления юстиции Киева Станислав Куценко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В сообщении также отмечается, что “многие не хотят, чтобы их ребенок имел такое же имя, как еще пятеро одноклассников, которых назвали, потому что было модно”.
Читайте: Рейтинг необычных имен новорожденных в Киевском регионе 2015 году
Напомним, в прошлом году родители Киева для своих малышей также выбирали редкие имена. В столицу в прошлом году "прибыло" пополнение новорожденных девочек с именами Аполлинария, Калина, Азиза, Анахита, Джуанна, Фарада и Украина, а также мальчиков с именами Гордей, Ларик, Левко, Никодим, Арон, Йонас и Баз.
Подробнее: Рейтинг необычных имен новорожденных в Киевском регионе в 2016 году
Фото: medweb.ru
КиевVласть
Україна - особлива і унікальна, і авіаційний ринок абсолютно відрізняється від усіх. Навіть прямі посилання на Документ Єрокомісії мають у нас бути "прикрашеними" і домальованими, щоб не дай Бог не зіпсували нам неповторний ринок авіаперевезень. Там де в ЄС 100 км - це відстань, яку фактично може подолати пасажир, а у нас 100 км - це не для пасажирів, а для безпілотників, якщо йдеться про загрозу конкуренції!
Є хороша новина: насправді комерційна складова для заходу авіакомпанії Ryanair вирішена, і дуже давно. А саме, якщо відкинути фантасмагорію із безкоштовними готелями і землею, то найгостріше комерційне питання у підписанні контракту із аеропортом Бориспіль є застосування знижки на новий рейс до Стенстеда (Лондон).
Аеропорт Бориспіль у всіх публікаціях та інтерв'ю посилався на 100 км зону.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Мабуть не всі зрозуміли що це, тому варто пояснити. В Керівництві Єврокомісії по наданню державної допомоги аеропортам та авіакомпаніям 2014/С 99/03 у пункті (12) вказано, що зоною охоплення одного аеропорта є 100 км, або 60 хв в дорозі машиною, автобусом, потягом. Тобто, доцільно надавати знижки на аеропорти, які знаходяться в 60 хв або в 100 км відстані, тому що для пасажира все те, що виходить за рамки 100 км і 60 хв - це вже зона іншого аеропорту. Чудова ініціатива впровадити документ ЄС в українські реалії, от тільки одна ремарка - у своєму Положенні про застосування знижок, що було затверджено в Травні 2017, аеропорт свідомо, щоб не надавати знижку конкретній авіакомпанії, "розбавляє" норми інструкції, і пише, що 100 км зона - це ортодромічна відстань.
Тобто відстань по прямій на карті!
Відчуйте різницю - відстань між АП Стенстед і АП Гетвік складає по прямій на карті менше 100 км, але пасажиру, щоб доїхати між 2 аеропортами фактично знадобиться 1 год 10 хв (при помірному трафіку) і 111 км!
Тобто зараз, керуючись рекомендаційними! нормами ЄС, на які аеропорт і посилається, знижка може застосовуватись на цей напрямок включно із 3 іншими, на які починає вильоти компанія.
Проте ні, комерційна складова недостатня, оскільки потрібно придумати ще мільйони причин чому Ryanair не може вилітати із Борисполя. Як наприклад, "неможливість обслуговувати одночасно трансферні рейси і лоу-кост рейси", "неможливість відкрити термінал Б чи F", "неможливість надання стоянок".
Їх може бути ще мільйон, але вони точно не стосуються економіки аеропорту.
Просто для чого конкурувати і змагатися шляхом кращих сервісів, вищого рівня комфорту, дешевших цін, якщо можна просто закрити головні повітряні ворота країни.
А українець - нікуди не подінеться, заплатить 500 дол за квиток!
А з вересня 4 напрямки в Європу могли б коштувати 30-40 євро і з 2018 року таких авіасполучень з Києвом лише мали б бути десятки!
Володимир Омелян, міністр інфраструктури України
Джерело
КиевVласть
11 июля в Украину вернулась самая музыкальная семья путешественников группы “Фолькнеры”. Фолк группа из Украины совершила путешествие из Киева в Австралию, а затем в Азию. Владимир Муляр и Ярина Квитка объездили 14 стран и преодолели 30 000 километров за три года. И все это на велосипедах. Теперь путешественники вернулись домой уже втроем: во время тура у семьи родился сын Марк. Издание KV расскажет читателям, с чего все начиналось.
Музыкальный коллектив “Фолькнеры” был основан в 2009 году Владимиром Муляром и Яриной Квиткой. В октябре 2014 года стартовала самая масштабная велоэкспедиция группы, которую они посвятили единству и миру в Украине. Весь ход экспедиции засняли на видео, из которого будет смонтирован очередной фильм цикла “Двухколесные хроники”.
Владимир и Ярина отправились в свое путешествие всего с двумя тысячами долларов в кармане. Зарабатывали музыканты в основном уличными концертами в клубах или устраивали импровизированные концерты в домах людей, которые приглашали их на ночлег. Как и в предыдущих путешествиях, они собирали музыкальный фольклор разных народов и пели украинские песни на улицах городов и сел.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Иногда семье приходилось ночевать в самых неожиданных местах: на крыше небоскреба, таможне, ресторанах, мечетях, и даже автозаправках. Музыканты повидали едва ли не все чудеса мира: гору Арарат, Гималаи, акул, китов, коал и выходили на вулкан на острове Бали, купались в Тихом и Индийском океанах, побывали в иранской пустыне, пробовали тараканов и мясо кенгуру, пили воду из священной реки Ганг в Индии. Хватало, конечно, и приключений, а иногда – опасностей: бегство от полиции и разъяренных иранцев с ножами, 10-градусные морозы в Турции и Иране, ночлег на муравейнике, сезон тропических дождей, нашествие мух и 45-градусная жара в полупустыне Австралии.
20 февраля 2016 года музыканты торжественно передали сине-желтый флаг Украинской диаспоре в Австралии. Во время этого же путешествия у Ярины и Владимира родился сын Марк. Как только малыш подрос, музыканты снова сели на велосипеды. Марк уже видел Малайзию, Таиланд, Китай, Лаос. В Украину семья вернулась из-за болезни сына. Тут планируют оставаться не более трех месяцев. Как только Марк выздоровеет, опять двинутся в путь.
Подробности на официальной странице группы “Фолькнеры”: facebook.com
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Сквирської районної ради Василем Гришею.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Василь Гриша: За 2016 рік до зведеного районного бюджету надійшло 223,2 млн гривень, що становить 136,8% до минулого року. Перевиконання склало 52 млн. гривень. До місцевого бюджету надійшло 118 млн гривень, перевиконання - 34 млн гривень.
За січень-травень 2017 року до зведеного бюджету надійшло 108 млн гривень, що становить 200,9% до рівня минулого року, перевиконання - 43,1 млн гривень. До місцевого бюджету надійшло 49,7 млн гривень, перевиконання – 13,7 млн гривень.
Збільшення надходжень відбулось за рахунок збільшення податків на доходи фізичних осіб, що зумовлено зростанням виробництва та збільшенням робочих місць.
Так, ТДВ “Шамраївський цукровий завод” в минулому році виробило 34 тис. тонн цукру проти 15 тис. тонн цукру в 2015 році.
Значно наростили виробництво промислової продукції ТОВ Фірма “Грона”, ТОВ “Сквирський КХП”, ТОВ “Грона Партнер”, сільськогосподарські підприємства, ТОВ АФ “Колос”, ПП АФ “Розволожжя”, СГПП ім. Гагаріна. Також суттєві надходження маємо за рахунок сплати єдиного податку, плати за землю.
В лютому цього року на сесії районної ради ми відмітили 10 кращих платників податків, вручивши їм ікони Семистрільної Богородиці та Миколи Чудотворця, оздоблені бурштином.
KV: Чи “переманюєте” в район компанії з Києва, як це роблять інші?
Василь Гриша: Навпаки, в 2016 році район залишили 40 підприємств, які мали юридичну адресу в Сквирському районі. Ми більше приділяємо увагу підприємствам, які працюють на Сквирщині. Усі вони справно сплачують податки.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Василь Гриша: В нас була спроба створити Шамраївську об’єднану громаду. Але до неї вирішили долучитися лише Рудянська та Тарасівська громади. Через це питання було закрито.
В 2016 році у сіл з’явилися певні суми грошей, які вони змогли використати на зовнішнє освітлення, ремонт ФАПів, будинків культури. Тому побоюються, що цих коштів вони більше не одержать.
Ось нам кажуть - об’єднуйтесь. Але громади вже мають гіркий досвід об’єднання колгоспів, через яке бригадні села занепадали. Я неодноразово казав реформаторам - розпишіть правила об’єднання, як в проекті ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, в якому брали участь 13 громад нашого району (2008-2013 року). Там чітко визначені мета, принципи, завдання, фінансування, відповідальність сторін, етапи реалізації.
Ми просили показати позитиви реформи децентралізації на прикладі Калитянської ОТГ. Але ж цим ніхто займатись не хоче.
Незважаючи на те, що у місцевих жителів та сільських голів немає бажання об’єднуватись, я не виключаю, що у цьому році Сквирська ОТГ піде на вибори, бо такі наміри в наших органах центральної влади є.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Василь Гриша: В 2017 році маємо завершити газифікацію сіл Оріховець, Каленна, Мовчанівка. Будівництво їх було розпочато у 2012 році за кошти НАК “Нафтогаз України”. Але вибори до Верховної Ради завершились і підвідні газогони залишились незавершеними. А люди в цих селах вже проклали вуличні газогони, почали газифікацію власних будинків. Для цього з районного і сільських бюджетів цих сіл ми виділили 1,02 млн гривень.
Також плануємо завершити недобудований газогін до с. Рогізна, який розпочато в 2008 році. Там люди також провели вуличні газогони, підвели мережі до власних будинків. Зараз поновлюємо проектно-кошторисну документацію.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
12 об’єктів інфраструктури ми подали до області - вони виділять нам 23,3 млн гривень. З районного, міського та сільських бюджетів на співфінансування буде виділено 4,7 млн гривень. Це - реконструкція даху Сквирського НВК “Залальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4-дитячий садок”, капітальний ремонт Сквирського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) комбінованого типу №6 “Ромашка”, капітальний ремонт будинків культури в с. Селезенівка і Пустоварівка, капітальний ремонт доріг по вул. І.Франка в с. Руда, по вул. Залізнична в м. Сквира, по вул. Шевченка в с. Чубинці, по вул. Лісова в с. Малі Єрчики, реконструкція існуючих водопровідних мереж в с. Миньківці, реконструкція існуючого водогону в с. Руда, будівництво чотирьох свердловин в с. Шамраївка, реконструкція вуличного освітлення в с. Терешки.
В 2017 році завершуємо підключення до електромережі системи водопостачання масиву “Ярки” в м. Сквира, капітальний ремонт якого зроблено за рахунок співфінансування державного та міського бюджетів.
За рахунок районного бюджету завершуємо ремонт І поверху адмінприміщення Сквирської центральної районної лікарні, яке до цього часу не використовувалось. Також планується ремонт в НВО “Сквирський ліцей” та Сквирській ЗОШ І-ІІІ ст. №3 та ремонт приміщення Сквирського районного Будинку культури. Приміщення Сквирської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 буде облаштовано під дитячий садок. В приміщенні районної ради вже замінені вікна.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Василь Гриша: В системі електронних закупівель “Прозоро” зареєстровано 92 розпорядників та отримувачів бюджетних коштів Сквирського району. Станом на 1 червня 2017 року в системі оголошено 301 закупівлю на загальну суму 49,5 млн гривень, завершено 271 закупівлю, 7 закупівель відмінено (не відбулися), в активній стадії перебуває 23 закупівлі. Результатом використання системи за звітний період є економія бюджетних коштів, що складає 866 тис. гривень.
Система працює справно, проблем із її використанням не виникало.
KV: Розкажіть про розвиток району і проблеми, які виникають на цьому шляху?
Василь Гриша: Сквирський район – це аграрний район з розвиненою промисловістю. У нас є 18 підприємств, які виробили в 2016 році продукції на суму 1,3 млрд гривень, що становить 123,1% до рівня 2015 року.
Тривалий час через неврегульованість на державному рівні не працює ДП “Тхорівський спиртзавод”, який був бюджетоутворюючим для с. Тхорівка. Не працюють також два цегельні заводи в Сквирі через невирішені питання з отримання дозволів на видобуток суглинків. Починає діяльність Сквирська філія ДП “Укрветсанзавод”, яка не працювала тривалий час через припинення газопостачання.
Також є проблема із відсутністю іноземних інвестицій. Все це суттєво додало б в розвитку району. Є в нас і земельні ділянки, де можна б розмістити промислові підприємства.
У 2008 році, до нас хотів зайти іспанський інвестор – компанія “УРСА”, яка займається теплоізоляційними матеріалами. Інвестиція – 120 млн долларів. Крім того за свої кошти інвестор мав замінити весь міський водогін. Я майже рік з ними співпрацював, але обласна рада, в особі комісій з питань земельних відносин не давала дозвіл на земельну ділянку тривалий час. Тому інвестор пішов.
KV: Які земельні скандали у Сквирському районі? Назвіть “гарячі точки”?
Василь Гриша: Земельні скандали на Сквирщині, як і загалом по Україні, з'явились після внесення змін до Земельного Кодексу України, яким право розпоряджатись землею надали Держгеокадастру. З того часу землі запасу та резерву часто віддають комусь невідомому, а не жителям району.
Так було в 2013 році, коли землю біля 800 га віддали громадянам, про яких нам було нічого не відомо. Я ініціював звернення від сільських голів, а потім від районної ради до Генеральної прокуратури України про розслідування цієї схеми.
Врешті прокуратура звернулась з позовом до суду, справа слухалась тривалий час. Під тиском громадськості ГУ Держгеокадастру скасувало свої накази про укладання договорів з громадянами Опалко та Конюшенко.
Крім того, нещодавно в с. Малі Лисовці воїнам АТО надали громадське пасовище. В цій ситуації нам також вдалось досягти взаєморозуміння.
Наша районна рада вже кілька разів зверталась до Верховної Ради України з проханням повернути право розпоряджатись землями за межами населених пунктів сільським та міським радам. 13 червня цього року нам прийшла відповідь від Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Верховної Ради України про те, що 31 березня 2016 року народними депутатами Кулінічем О.І., Лунченком В.В., Федоруком М.Т. поданий відповідний законопроект.
KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу?
Василь Гриша: Коли у лютому місцеві дізнались про цю реформу, відразу на мене посипались питання - чому я вирішив закрити ЦРЛ? Та як пояснити людям, що навіть нам, головам районних рад, ніхто не відповів на питання про долю районних лікарень і я особисто нічого закривати не буду?
Тут, як і в питанні децентралізації, ніхто не створив чітких правил, а людей лякає невідоме.
KV: Наскільки в районі подорожчав проїзд і що планує робити районна рада в цьому питанні?
Василь Гриша: “Маршрутних” бунтів на Сквирщині не було. Найдорожча ціна квитка до с. Мовчанівка – 22 гривні, до Києва - 60 гривень. Проект районної Програми щодо пільгового перевезення розробляється.
Довгий час в районі були проблеми з довозом пасажирів з райцентру до с. Пищики через с. Великополовецьке, до с. Руда через с. Безпечну, до с. Кам’яна Гребля через с. Золотуха, до с. Миньківці через с. Малі Лисовці. Райдержадміністрація довго не вирішувала це питання.
7 квітня цього року я оперативно зібрав комісію з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів, яка розглянула це питання по суті, в якому рекомендувала райдержадміністрації забезпечити перевезення пасажирів за цими маршрутами з 10 квітня 2017 року.
В разі невиконання вимог комісія мала ініціювати скликання позачергової сесії районної ради для розгляду цього питання. Але з 10 квітня перевезення пасажирів за цими маршрутами поновили. Це яскравий приклад того, як районна рада може впливати на процеси в районі.
KV: На Вашу думку, районна адміністрація - важливий орган місцевої влади?
Василь Гриша: Районні адміністрації на районному рівні, я вважаю, вже себе віджили. Давно потрібно було підняти питання про те, щоб їхні повноваження перейшли до виконкомів. Люди частіше йдуть до райради і вимагають вирішення тих чи інших питань. Тому радам, крім відповідальності, треба дати засоби, якими можна вирішувати запити людей.
Я думаю, що це приведе до збалансованості в соціально-економічному та культурному розвитку території. Тоді і відповідальність буде більш персоніфікована і добір кадрів - якісніший. У нас за 7 останніх років уже 4 голови райдержадміністрації змінилось.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою?
Василь Гриша: Ми працюємо разом. У стосунках з райдержадміністрацією інколи робочі конфлікти виникають. В першу чергу, це стосується якості підготовки питань, зокрема, програм для розгляду на сесіях районної ради. Ми їх повертаємо на доопрацювання. Даємо об’єктивну оцінку стану речей. Це не подобається.
Я вже називав серед проблем пасажирські перевезення. Також мають місце суперечності в пріоритетах фінансування тих чи інших галузей. Зокрема, на підвищення тарифних розрядів педагогічним працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 974 від 14.12.2016 року з 1 березня 2017 року райдержадміністрація не бажала виділяти коштів, а лише на капітальні видатки. На засіданнях комісій я переконав депутатів, що це буде несправедливо, коли вчителі будуть отримувати підвищені тарифні розряди, а решта педагогічних працівників ні. Комісії, а потім сесія проголосували за це.
Звичайно, у райдержадміністрації були незадоволені цим. Але в цілому в наших стосунках перемагає здоровий глузд. І це головне.
KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?
Василь Гриша: З самого початку, коли мене обрали, я всім сказав - у нас є одна партія - Сквирська. Більшість депутатів в районній раді люди досвідчені, мудрі. Ми працюємо в інтересах жителів району. І не має значення, від якої партії депутат.
Звісно, є декілька депутатів, які намагаються виносити політичні аспекти. Але більшість цього не сприймає.
9 червня засідала комісія з питань регламенту, законності і правопорядку, яка дала оцінку стану відвідування депутатами сесій, засідань постійних депутатських комісій. Ми підготували інформацію для комісії, яка об’єктивно висвітила цю проблему. Оприлюднили це на сайті райради та у газеті “Вісник Сквирщини”. Люди мають бачити кого обрали.
KV: Чи є у районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Василь Гриша: Співпраця є. Особливо з Департаментом капітального будівництва і ЖКГ. Як я вже казав, на співфінансуванні у нас 12 об’єктів інфраструктури в цьому році, це значний показник. Ми працюємо конструктивно.
Звісно, є проблеми, які не чують на обласному рівні. Але це - земельні питання, які вирішити може тільки Держгеокадастр.
Читайте: Досье: Гриша Василий Васильевич
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Василь Гриша: Я маю достатній досвід роботи у владних структурах районного рівня: 7 років працював начальником Сквирського, згодом Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області, 3,5 роки - першим заступником голови Сквирської райдержадміністрації. Також я - депутат Сквирської районної ради 7 скликань.
Я прийшов, щоб у “машині” органів місцевого самоврядування відрегулювати всі зламані механізми і поставити їх на користь жителям району, навести елементарний порядок.
Коли у листопаді 2015 року я став головою ради, то дізнався, що на жодне приміщення, в тому числі районної ради, немає свідоцтва про власність, музей 10 років не працює, бо знаходиться в аварійному приміщенні, кінотеатр в м. Сквира не працює з 1990 року, немає пристойного приміщення РАЦС, залу урочистих подій, конкурс “Найкращий населений пункт з благоустрою та охорони громадського порядку”, який я запровадив у 2007 році, не проводився.
Зараз уже 10 свідоцтв в роботі. Музей через 4 місяці моєї роботи одержав інше відремонтоване приміщення. Через 2 місяці відновили конкурс “Найкращий населений пункт з благоустрою та охорони громадського порядку”. В кінці 2016 року вже підвели підсумки і визначили кращих.
Я відновив також футбольну першість району. При мені вперше вшанували підприємців району. Виготовили проектно-кошторисну документацію для ремонту кінотеатру, в якому крім кінотеатру, має функціонувати зал урочистих подій, РАЦС, ЦНАП.
Підняв на порядок денний питання по газогонах, про які говорив раніше. Впритул ми зайнялись питаннями енергозбереження шкіл, медичних закладів, забезпечення населення питною водою. Допоміг інвесторам в спорудженні п’ятиповерхового житлового будинку в м. Сквира.
Моя мрія - повернути в район проект ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, з яким ми працювали в 2010-х роках, який був цікавим не лише в тому, що вирішував конкретні проблеми жителів, а й тим, що сприяв розвитку самоорганізації громад. Після того, як президентом став Віктор Янукович, я пішов з органів влади у сільське господарство. Слідом за мною “пішов” з району і проект.
Та головна моя мета - продовжувати працювати на користь людям.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують”
Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює”
Людмила Урожай: “Не бачу жодних рухів у бік децентралізації на Таращанщині”
Олександр Конопчук: “Підвищення “мінімалки” - це значний удар по районному бюджету”
Ростислав Кириченко: “Коли температура піднімається до 30 градусів, на Київському водосховищі – ціла катастрофа”
Фото: Ігор Дармостук, КиевVласть
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Вишгородської районної ради Ростиславом Кириченко.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Ростислав Кириченко: План доходів загального та спеціального фонду районного бюджету на 2016 рік з урахуванням змін складав 437,8 млн гривень. Фактичні надходження доходів районного бюджету за звітний рік з офіційними трансфертами складали 472,2 млн гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Порівняно із 2015 роком надходження до районного бюджету збільшились на 27,3%. Доходи загального фонду без офіційних трансфертів становлять 178,3 тис. гривень. Ріст надходжень до відповідного періоду минулого року збільшився на 48,6%. За І квартал цього року надходження збільшились на 47,9 %.
Приріст до бюджету був зумовлений збільшенням обсягів наданих послуг та виконаних робіт суб’єктами господарювання, а також за рахунок податків та зборів на доходи фізичних осіб.
Найбільшими платниками податків в районі є ТОВ “Хенкель Баутехнік”, ТОВ “Київська енергетична будівельна компанія”, ТОВ “Перший столичний хлібзавод”, ТОВ “Сандора”, філія “Каскад Київських ГЕС і ГАЕС”, ПАТ “Укргідроенерго”, ТОВ ”Кен-Пак”, ТОВ “Комплекс Агромарс”.
KV: Які дії спрямовані на залучення інвесторів у Вишгородський район?
Ростислав Кириченко: Вишгородський район є привабливим для інвесторів і в змозі забезпечити їхні вимоги на відповідному партнерському рівні, про що свідчить позитивна динаміка капітальних інвестицій, які були спрямовані на модернізацію підприємств Вишгородщини в останні роки: 2012 рік – 2920,9 млн гривень, 2013 рік – 3502,2 млн гривень. За 2016 рік обсяг капітальних інвестицій склав 2 065,36 млн гривень, що на 771,7 млн гривень менше, ніж у 2015 році.
В районі розвивається інфраструктура підтримки підприємництва, яка включає сукупність державних та громадських інститутів, що обслуговують інтереси суб’єктів підприємницької діяльності та забезпечують їх господарську діяльність, сприяють підвищенню її ефективності.
На території району функціонує 23 об’єкти інфраструктури з підтримки підприємництва. Крім того, ми розпочали створення бізнес-ради при Вишгородській районній раді, суть якої полягає в створенні ефективної комунікації між бізнес-суспільством та державою, адже у співпраці з владою бізнес зможе дати суспільству набагато більше.
В свою чергу “Банк проектів” – рушій створення інноваційних ідей та нових робочих місць, що є запорукою успішної економіки. А за наявності резерву бізнес-проектів, які сприятимуть створенню робочих місць, розвитку інфраструктури та пріоритетних галузевих напрямків, місцева влада зможе запропонувати механізм підтримки підприємців.
KV: Вишгородський район – аграрний? Чи можливий тут розвиток промисловості?
Ростислав Кириченко: Вишгородський район можна назвати аграрно-промисловим.
Протягом 2016 року в усіх категоріях господарств району відбулось зменшення виробництва валової продукції за рахунок зменшення виробництва м’яса птиці на 9 тис. тонн у ТОВ “Комплекс Агромарс”.
Промисловість протягом останніх років набула більш стійких тенденцій розвитку у всіх галузях. У структурі промисловості району основними галузями є: виробництво готових металевих виробів, харчових продуктів, іншої неметалевої мінеральної продукції, а також електроенергії.
KV: Які земельні скандали у Вишгородському районі? Де розміщені “гарячі точки”?
Ростислав Кириченко: Проблема є із земельними ділянками, які садове товариство “Глядин”, що зареєстроване в Хотянівській сільській раді Вишгородського району, разом із Вищедубечанським лісництвом надавали в оренду.
В процесі проведення слідчих дій було встановлено, що шляхом зловживання службовим становищем, під виглядом надання земельних ділянок безкоштовно в приватну власність, особи заволоділи чужими земельними ділянками. На даний час створюється комісія з представників Вишгородської районної ради, представників Ревізійної комісії, та з представників органів управління СТ “Глядин” з метою перевірки незаконного заволодіння земельних ділянок підставним особам на зазначеній території.
Також був скандал навколо будівлі Новопетрівської районної лікарні. На підставі рішення Новопетрівської сільради їх державний реєстратор провів державну реєстрацію права власності на дану будівлю за територіальною громадою села Нові Петрівці в особі Новопетрівської сільської ради.
Однак, Новопетрівська районна лікарня входить до складу комунального закладу “Вишгородська центральна районна лікарня”, є її відокремленим структурним підрозділом без права юридичної особи. Майно Новопетрівської районної лікарні є спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради, знаходиться на балансі комунального закладу “Вишгородська центральна районна лікарня”.
Тому ми разом із Фондом комунального майна Вишгородського району, комунальним закладом “Вишгородська центральна районна лікарня” звернулися до Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури. Справу розглядав суд, але станом на сьогоднішні провадження у даній справі зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства.
KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу?
Ростислав Кириченко: Вишгородський район входить до складу Бородянського госпітального округу, до якого також увійшли медичні заклади м.Бучі, м.Ірпеня, Іванківського, Поліського та Бородянського районів.
У 2017 році місцеві ради кожного округу повинні створити спільний майданчик для ухвалення рішень та розробки спільної позиції щодо майбутнього округу – Госпітальну раду. Ми готуємо туди трьох представників району.
Головна проблема у створенні округу – відсутність достатнього нормативно-правового забезпечення. Міністерством охорони здоров’я України дотепер не затверджено обсяг надання вторинної медичної допомоги, що має забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня.
Також серед проблем – значна відстань між населеними пунктами, вкрай низька якість доріг, відсутність прямого транспортного сполучення, високі ціни на пальне та проїзні квитки, що ускладнює доїзд пацієнтів з інших районів до місць розташування майбутніх багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Ростислав Кириченко: В 2015 році Київська обласна рада схвалила 4 об’єднані територіальні громади (ОТГ): Вишгородську, Петрівську, Димерську та Пірнівську.
Кабінет Міністрів України затвердив тільки дві: Димерську (до її складу мають увійти 15 сільських рад - Абрамівська, Богданівська, Вахівська, Глібівська, Демидівська, Катюжанська, Козаровицька, Литвинівська, Любимівська , Руднє-Димерська, Сухолучька, Толокунська, Ровівська, Ясногородська та Димерська селищна рада) та Пірнівську ОТГ (туди увійдуть Пірнівська, Вищедубечанська, Воропаївська, Жукинська, Лебедівська, Нижчедубечанська, Новосілківська і Сувидська сільські ради).
Громади Гаврилівської та Синяківської сільських рад, які також розташовані у Вишгородському районі, згідно перспективного плану КМУ у складі Бучанської ОТГ.
На початку квітня 2017 року Вишгородська міська рада ініціювала добровільне об’єднання територіальних громад Хотянівської, Новосілківської, Лебедівської, Нижчедубечанської, Вищедубечанської, Пірнівської, Воропаївської, Жукинської, Сувидської, Новопетрівської, Старопетрівської, Лютізької сільських рад з адміністративним центром у місті Вишгороді.
На громадських слуханнях мешканці лівобережних сіл Лебедівки, Нижчої Дубечні, Вищої Дубечні, Новосілок, Пірнового та Воропаєва були проти такої ОТГ. На думку місцевості, ці села краще об’єднати відповідно до перспективного плану КМУ - в Пірновську ОТГ.
На правобережній частині району мешканці Нових Петрівців та Старих Петрівців відмовили міськраді. Громада міста Вишгород майже одноголосно підтримала створення Вишгородської об’єднаної територіальної громади.
Димерська селищна рада також виступила з пропозицією щодо добровільного об’єднання територіальних громад сільських рад, які затвердив Кабмін, а також приєднання громади Гаврилівської сільської ради. Станом на сьогодні, громадські слухання проведені в селі Любимівка, де місцеві жителі одноголосно підтримали приєднання до Димера.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Ростислав Кириченко: Станом на сьогодні в районі проводяться капітальні ремонти відділень та холу Вишгородської центральної районної лікарні (ЦРЛ) та Димерської районної лікарні.
Проводяться проектні та вишукувальні роботи у Вишгородській районній гімназії “Інтелект”, Новопетрівській ЗОШ №3, Лютізькій, Вищедубечанській, Ясногородській, Любедівській та Синяківській загальноосвітніхніх школах, а також у Жукинській опорній школі.
Планується проведення капітальних ремонтів покрівель та фасаду Катюжанської, Ясногородської, Любиміської шкіл, у Новосілківській ЗОШ заплановані роботи по реконструкції з прибудовою спортивного залу с. Новосілки. В Вишгородській ДЮСШ проводиться капітальний ремонт басейну. У Вишгородській спеціалізованій школі “Сузір’я” заплановано капітальний ремонт спортивних майданчиків (стадіону) на території школи.
Також ми продовжуємо активну роботу по розширення місць у дошкільних навчальних закладах Вишгородського району. Капітальні ремонти з прибудовою проводяться у Лютізькому, Пірнівському садочках, капітальні ремонтні роботи – в Катюжанському, Литвинівському та Димерському садочках.
Шляхом перепланування приміщення КЗ “Соціальний гуртожиток” планується збільшення місць дитячого садочку в с. Жукин. В минулому році з районного бюджету було виділено 4 465 тис. гривень та придбано приміщення з прилеглою територією для подальшого відкриття ДНЗ в с. Лебедівка на 80 місць. Станом на сьогодні виготовляється документація щодо зміни цільового призначення об′єкту.
Підходить до завершення капітальний ремонт ремонт спортивного залу РБК “Енергетик”, проводяться капітальні ремонти Катюжансього, Пірнівського, Сухолуцього та Сувидського будинків культури.
Також заплановані капітальні ремонти доріг вулиць у селах Савенка, Дудки, Абрамівка, Вища Дубечня, Сухолуччя, Лебедівка, Воропаїв, Козаровичі, Жукин, Катюжанка, Нижча Дубечня та Литвинівка.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Ростислав Кириченко: Так, ми активно використовуємо систему електронних закупівель, але була проблема. Нещодавно для райради купували папір через “Прозорро”. Компанія, яка була на першому місці, не вийшла на зв'язок. Довелось проводити тендер повторно.
KV: Чи зберіг Олександр Горган вплив на Вишгородську райраду? Чи є стабільність в її роботі?
Ростислав Кириченко: Я не можу сказати, що хтось має на нас вплив. До райради пройшли депутати восьми політичних сил, комісії було створено демократично, тобто кожна партія в нас бере участь у всіх сферах життя району. В нас одна ціль, не дивлячись на різні партії - це розвиток Вишгородського району.
KV: Ширяться чутки, що більшість депутатів райради вже довгий час підконтрольні народному депутату Ярославу Москаленку. Чи справді це так?
Ростислав Кириченко: Я думаю, що це не більше, ніж чиєсь оціночне судження. Якщо нам потрібно підтримати Ярослава Миколайовича, то ми робимо це винятково у питаннях покращення життя району. Часто ми звертаємось до нього із проблемами і отримуємо допомогу.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою?
Ростислав Кириченко: Є деякі непорозуміння, але вони більше технічні, за більше року роботи ми навчились знаходити спільну мову. В нас побудована така співпраця, що один без одного ми існувати не можемо. Незважаючи на те, що кожен займається своєю роботою, ми обов’язково радимось у важливих питаннях.
KV: Чи є у районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Ростислав Кириченко: Є проблема із перевізниками, але вона помалу вирішується після приходу нового губернатора. Скарг від людей стало значно менше. Раніше їх не влаштовувало ставлення водіїв до пасажирів, стан транспорту та, звісно, ціна проїзду.
Зараз до Києва з Вишгорода можна доїхати за 7 гривень. Була ідея створити два маршрути - з лівого та правого берега столиці до Вишгорода. Тоді б наша райдержадміністрація оголосила конкурс і в подальшому ми б мали вплив на цих перевізників. Але тут є певні проблеми.
Є також проблеми із екологічним станом Київського водосховища. Коли температура повітря піднімається до 30 градусів із позначкою плюс, то тут ціла катастрофа. Але це не можна вирішити за один день. До того ж ми не маємо ні коштів, ні спеціалістів.
Взагалі наші проблеми в області чують, співпраця є. Часто нам виділяють кошти на соціальні проекти. Та це все робиться поступово.
KV: Яка наразі ситуація із Межигір’ям?
Ростислав Кириченко: По цьому питанню ми співпрацюємо із народним депутатом кількох скликань, юристом та сенатором Міжнародного парламенту безпеки і миру Юрієм Кармазіним.
Землі, які раніше були володінням екс-президента Віктора Януковича, зараз у державній власності. Майно знаходиться під арештом, прокуратура веде слідство. За історичною довідкою там був розташований монастир та інші значимі об’єкти. Зараз наша ціль - відтворити знищене.
Читайте: Досье: Кириченко Ростислав Николаевич
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Ростислав Кириченко: Після двох революцій я зрозумів – час змінювати щось власними руками. Я бачу, як зробити життя кращим, але для цього не завжди є можливості.
Можливо, посада голови райради – це старт моєї політичної кар'єри.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують”
Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює”
Людмила Урожай: “Не бачу жодних рухів у бік децентралізації на Таращанщині”
Олександр Конопчук: “Підвищення “мінімалки” - це значний удар по районному бюджету”
Фото: Вышгородский райсовет
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 11:23:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 11:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0013
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0006
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 11:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.1098
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(квиток квитка квитку квитком квитке квитки квитков квиткам квитками квитках)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 11:23:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(квиток квитка квитку квитком квитке квитки квитков квиткам квитками квитках)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 480, 10
0.0009
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('57735', '56687', '55871', '55503', '50390', '50288', '2367', '53085', '55392', '55378')
0.0485
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 11:23:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(квиток квитка квитку квитком квитке квитки квитков квиткам квитками квитках)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)