В нескольких населенных пунктах Киевской области с 22 по 30 июля будет отсутствовать газоснабжение. Это связано с необходимостью проведения работ по подготовке к осенне-зимнему периоду.
Об этом KV стало известно из сообщения РГК “Киевоблгаз”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В связи с подготовкой к осенне-зимнему периоду 2020-2021 с 22 по 30 июля в населенных пунктах Тетиевского района, а именно: с. Ненадыха, с. Черепин, с. Черепинка, с. Галайки, с. Софиполь, с. Пятигоры по ул. Центральной (участок Пятигорский) будет прекращено газоснабжение”, – говорится в сообщении.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В компании предупредили, что во избежании аварийных ситуаций потребителям природного газа необходимо на период проведения работ перекрыть краны на газопроводах перед газовыми приборами.
Восстановление газоснабжения будет проводиться в соответствии с требованиями действующего законодательства в области газоснабжения, а также при условии присутствия потребителей или их представителей и обеспечения доступа к газовым приборам и устройствам.
“В случае отсутствия абонентов газоснабжение к жилому дому будет прекращено. За справками обращаться по тел: (04560) – 5 – 20 – 15, 104”, – добавили в компании.
Напомним, что по оперативным данным на 18 июня, задолженность населения Киевской области за предоставленные услуги по доставке газа составляет более 114 млн гривен. Наибольшая сумма задолженности у жителей Киево-Святошинского района.
Читайте: В “Киевоблгазе” рассказали, кто больше всех задолжал за доставку газа
Фото: “Киевоблгаз”КиевVласть
Кабинет министров Украины распределил субвенции из государственного бюджета местным бюджетам на осуществление мероприятий по социально-экономическому развитию отдельных территорий. Всего местные бюджеты Украины получат из госбюджета в виде субвенций 1,68 млрд гривен. Местные бюджеты Киевщины получат 79,7 млн гривен субвенций из госбюджета.
Об этом KV стало известно из распоряжения №891-р от 8 июля 2020 года Кабинета министров Украины.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В соответствии с частью шестой статьи 108 Бюджетного кодекса Украины утвердить распределение в 2020 году субвенции из государственного бюджета местным бюджетам на осуществление мероприятий по социально-экономическому развитию отдельных территорий между местными бюджетами по объектам (мероприятиям) согласно приложению”, – сказано в распоряжении Кабмина.
Согласно приложению к распоряжению, в местные бюджеты Киевской области было распределено всего 79,7 млн гривен.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Так, бюджет города Славутич должен получить 755 тыс гривен субвенций, из которых 600 тыс грн предназначены для приобретения фибробронхоскопов и 155 тыс грн – на приобретение видеоларингоскопа для коммунального некоммерческого предприятия "Славутичская городская больница" Славутичского городского совета.
Районный бюджет Бородянского района получит 1,2 млн гривен на приобретение ультразвуковой диагностической системы с датчиками для коммунального некоммерческого предприятия Бородянского районного совета "Бородянская центральная районная больница".
Вышгородский район получит 3,08 млн гривен. Из них 1,88 млн гривен субвенций выделено на приобретение цифровой рентгеновской системы для коммунального некоммерческого предприятия "Вышгородская центральная районная больница" Вышгородского районного совета и еще 1,2 млн гривен выделено на приобретение специализированного санитарного транспорта экстренной медицинской помощи для работы коммунального некоммерческого предприятия Новопетровского сельского совета "Новопетровский медицинский консультативно-диагностический центр”.
На Полесский район перераспределено 600 тыс гривен субвенций, из которых 150 тыс грн выделено на приобретение системы мониторинга физиологических показателей (ЭКГ, ЧД, ЧСС, пульсоксиметрия) для КПГ Полесского районного совета "Полесская центральная районная больница" и еще 450 тыс грн из госбюджета направлено на новое строительство спортивной площадки с искусственным покрытием в пределах Марьяновского НПО "Общеобразовательная школа I-III ступеней-детский сад".
Иванковский район должен получить 2,47 млн гривен субвенций из госбюджета. Планируется, что для коммунального некоммерческого предприятия Иванковского районного совета "Иванковская центральная районная больница" будет приобретена цифровая рентгеновская система за 2,37 млн гривен и четыре каталки медицинские за 100 тыс гривен.
На Броварской район из госбюджета перераспределено 3,88 млн гривен. Из них 1,55 млн гривен выделено на реконструкцию футбольного поля с искусственным покрытием в Пуховский общеобразовательной школе I-III ступеней, 1,15 млн гривен – на Капитальный ремонт спортивного зала Калиновской общеобразовательной школы I-III ступеней и еще 1,19 млн гривен предназначены для строительства мультифункциональной площадки для занятий игровыми видами спорта размером 42*22 метра в с. Богдановка.
Бюджет Березанской ОТО получит из госбюджета 876 тыс гривен субвенций. Из них на капитальный ремонт актового зала Березанской общеобразовательной школы I-III ступеней №1 перераспределено 176 тыс грн. Еще на 700 тыс гривен планируется приобретение гистероскопа для коммунального некоммерческого предприятия "Березанская городская больница Березанского городского совета".
Кабмин решил направить 3,8 млн гривен субвенций в бюджет Великодымерской ОТО. Планируется, что на 175,9 тыс гривен из них будет проведен капитальный ремонт сетей наружного освещения по ул. Михайловская в с. Шевченково Броварского района Киевской области. Еще за 322,6 тыс гривен планируется провести восстановление элементов благоустройства на территории амбулатории в с. Рудня Броварского района Киевской области. Также Кабмин выделил 1,5 млн гривен для проведения капитального ремонта кухонного блока в здании Тарасовского НПО "ЗЗСО-ЗДО" и 1,8 млн гривен на строительство спортивной площадки 42х22м на территории коммунального заведения "Бобрицкое НПО" заведение общего среднего образования – учреждение дошкольного образования" в селе Бобрик Броварского района.
На Барышевскую ОТО из госбюджета перераспределено 1,3 млн гривен субвенций. Эти средства предназначены для установки системы пожарной сигнализации и оповещения людей о пожаре в клинико-диагностическом отделении, инфекционном отделении, стационарном корпусе, зубопротезной лаборатории коммунального некоммерческого предприятия "Барышевская центральная районная больница".
Районный бюджет Обуховского района должен получить 6,3 млн гривен субвенций. На 3,3 млн гривен планируется приобретение стационарного цифрового рентген аппарата для коммунального некоммерческого предприятия Обуховского районного совета "Обуховская центральная районная больница", 1,4 млн гривен планируют потратить на капитальный ремонт части помещения здания Трипольской общеобразовательной школы I-III ступеней Обуховского районного совета и еще 1,6 млн гривен выделено на капитальный ремонт с применением мер термомодернизации (утепление фасада) здания филиала Старобезрадичевской общеобразовательной школы I-III ступеней Обуховского районного совета Киевской области "Первомайская общеобразовательная школа III ступеней".
Васильковский район должен получить 3,9 млн гривен субвенций из госбюджета. Все средства предназначены для приобретения различного оборудования для коммунального некоммерческого предприятия ПРР "Васильковская центральная районная больница". В частности планируется приобретение двух кислородных концентраторов, аппарата ИВЛ высокого класса, трех электрокардиографов, трех многофункциональных кроватей, пяти мониторов пациента с капнографом, двух инфузоматов и восьми ларингоскопов.
На Медвинскую ОТО перераспределно 920 тыс грн для приобретения автомобиля скорой помощи для Медвинского пункта постоянного базирования Богуславского района для Киевского областного центра экстренной медицинской помощи и медицины катастроф.
В районный бюджет Сквирского района Кабмин перераспределил 10,16 млн гривен. Из них 2,66 млн грн направлены на капитальный ремонт с использованием технологий для снижения теплопотерь здания (замена окон и дверей) стационарного корпуса Сквирской ЦРП, 161 тыс грн – на приобретение автоматического гематологического анализатора для Сквирской ЦРП. Также для коммунального некоммерческого предприятия "Сквирская центральная районная больница" планируется приобрести аппарат искусственной вентиляции легких высокого класса (800 тыс грн), видеогастроскоп (600 тыс грн), три генератора кислорода высокого давления (600 тыс грн), два прикроватных кардиомонитора с капнографом (250 тыс грн), полуавтоматический биохимический анализатор (100 тыс грн), стерилизатор воздушный (100 тыс грн), операционный стол (100 тыс грн), лапароскопическую хирургическую стойку (1,1 млн грн). Для коммунального некоммерческого предприятия "Сквирский районный центр первичной медико-санитарной помощи" планируется приобрести пять анализаторов мочи (150 тыс грн), шесть анализаторов Гемоконтроль (150 тыс грн) и аппарат ЭКГ (150 тыс грн). Также Кабмин выделил 2,36 млн грн на капитальный ремонт дорожного покрытия по ул. Слободская в Сквире, 368 тыс грн на капитальный ремонт сети уличного освещения с заменой светильников на основе LED-технологии по ул. Песчаная, 103 тыс грн на капитальный ремонт сети уличного освещения с заменой светильников на основе LED-технологии по ул. Калиновая, 163 тыс грн на капитальный ремонт сети уличного освещения с заменой светильников на основе LED-технологии по пер. Фруктовых садов, 66 тыс грн на капитальный ремонт сети уличного освещения с заменой светильников на основе LED-технологии по пер. Белякова и 180 тыс грн на капитальный ремонт сети уличного освещения с заменой светильников на основе LED-технологии по ул. Проектная в Сквире.
Тетиевский район получит из госбюджета 2,48 млн гривен субвенции на капитальный ремонт (утепление фасада, замена оконных и дверных блоков, внутренний ремонт первого и второго этажей) лечебного корпуса № 1 Центральной районной больницы Тетиевского районного совета.
На Володарский район распределено 3,5 млн грн на приобретение комплекса цифрового рентгеновского диагностического оборудования для коммунального некоммерческого предприятия Володарского районного совета "Володарская районная больница".
Таращанский районный бюджет должен получить 161 тыс грн субвенции из госбюджета для приобретения автоматического гематологического анализатора для Таращанской центральной районной больницы.
Ставищенский район получит в свой бюджет также 161 тыс грн субвенции на приобретение автоматического гематологического анализатора для Ставищенской центральной районной больницы.
Субвенции из госбюджета в районный бюджет Макаровского района составят 2,6 млн грн. На них планируется приобретение для коммунального некоммерческого предприятия "Макаровская центральная районная больница" Макаровского районного совета: аппарата искусственной вентиляции легких высокого класса, трех генераторов кислорода высокого давления, двух прикроватных кардиомониторов с капнографом, автоматического биохимического анализатора, гематологического анализатора, коагулометра двухканального, двух микроскопов бинокулярных.
В районный бюджет Киево-Святошинского района было перераспределено 8,7 млн гривен субвенций из госбюджета. Из них 459 тыс грн планируется потратить на капитальный ремонт дороги по ул. Объездная на участке от ул. Святоюриевская до ул. Одесская в с. Святопетровское. Также в с. Святопетровское запланированы: капитальный ремонт дороги по ул. Полевая на участке от д. № 143 до ул. Боярская (689 тыс грн), капитальный ремонт придомовой территории по ул. Центральная, 140 (1,38 млн грн), капитальный ремонт тротуара по ул. Полевая (1,3 млн грн), капитальный ремонт дороги по ул. И. Франко (2,5 млн грн), капитальный ремонт дороги по ул. Б. Хмельницкого (974 тыс грн). Кроме того, Кабмин выделил субвенцию на приобретение для коммунального некоммерческого предприятия "Вишневская городская больница" Вишневого городского совета анализатору гематологического (395 тыс грн) и трех стоматологических установок (870 тыс грн). Также планируется прибрести за 93 тыс грн пятидесяти спирометров с одноразовыми турбинными датчиками с мундштуком для Дмитровской амбулатории общей практики семейной медицины Киево-Святошинского района Киевской области коммунального некоммерческого предприятия "ЦПМСД Киево-Святошинского районного совета".
В местный бюджет города Ирпень распределено 1,2 млн гривен субвенций из госбюджета на приобретение десяти сухожаровых шкафов, двадцати кварцевых ламп, передвижного аппарата УЗИ для коммунального некоммерческого предприятия "Ирпенский центральная городская больница" Ирпенского городского совета Киевской области.
Бориспольский район должен получить субвенции из госбюджета на общую сумму 6,06 млн гривен. Из них 2,2 млн гривен выделены на капитальный ремонт несущих конструкций Гнединской общеобразовательной школы I-III ступеней имени П. Яцика. Еще 3,8 млн гривен выделены на капитальный ремонт части помещений лечебного корпуса коммунального некоммерческого предприятия Бориспольского районного совета Киевской области и Бориспольского городского совета Киевской области "Бориспольская многопрофильная больница интенсивного лечения" (Реанимационное отделение).
На бюджет Згуровского района перераспределено 776 тыс гривен субвенции на реконструкцию тепловых сетей с применением предварительно изолированных труб и новых типов запорной арматуры с высокими показателями эксплуатационной надежности по ул. О. Кошевого в Згуровке.
Также Кабмин выделил 2,16 млн гривен субвенций из госбюджета в бюджет Девичковской ОТО. Из них 1,2 млн грн выделены на капитальный ремонт дома культуры в с. Ерковцы и еще 937 тыс грн на капитальный ремонт дорожного покрытия по переулку Луговому в селе Стовпьяги Переяслав-Хмельницкого района.
В районный бюджет Яготинского района перераспределно 898 тыс грн на реконструкцию здания актового зала, пищеблока Лемешевском общеобразовательной школы I-III ступеней в спортивный зал с пищеблоком.
Бучанская городская ОТО должна получить из госбюджета субвенции на сумму 11,8 млн гривен. Планируется, что за 4 млн грн будет проведен капитальный ремонт дороги по ул. Михайленко в с. Гавриловка Вышгородского района. Еще за 4 млн грн планируют провести капитальный ремонт дороги коммунальной собственности по ул. Институтская (от ул. Тургенева до ул. Революции) в Буче. Также 1,9 млн грн выделены для проведения капитального ремонта заезда в Бучанский учебно-воспитательный комплекс "Специализированная общеобразовательная школа I-III ступеней" №2 с улицы Тургенева в Буче. Кроме того, 1,9 млн гривен выделены для приобретения аппарата для проведения маммографии для коммунального некоммерческого предприятия "Бучанский центр первичной медико-санитарной помощи" Бучанского городского совета.
Напомним, в Киевской облгосадминистрации распределили образовательную госсубвенцию. В рамках реализации программы “Способная школа для лучших результатов” Киевщина получит 20 млн гривен. Деньги распределили между тремя районами и одной теробщиной. Наибольшая сумма досталась Иванковскому району, меньше всего дадут Бориспольщине.
Читайте: Администрация Володина распределила 20 млн госсубвенции на образование
Фото: vp.donetsk.uaКиевVласть
По результатам ВНО-2020, выпускники учреждений общего среднего образования Киева (коммунальные, государственные и выпускники прошлых лет) получили 54 максимальных 200-балльных результатов. Максимальный балл в столице был получен только сдающими математику и физику.
Об этом KV стало известно из сообщения “Вечернего Киева” со ссылкой на директора Департамента образования и науки Киевской горгосадминистрации (КГГА) Елену Фиданян.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Уточняется, что 200 баллов по ВНО по математике получили 39 выпускников, и по физике – еще 15 выпускников.
Самое большое количество 200-балльников зарегистрировано в Соломенском – 16 (по математике – 13, по физике – 3) и Печерском – 12 (по математике – 9, по физике – 3) районах.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Среди учебных заведений лидером стал Украинский физико-математический лицей Киевского национального университета имени Шевченко – 10 результатов в 200 баллов (по математике – 4, по физике – 6).
Среди заведений общего среднего образования коммунальной собственности лидерство поделили Киево-Печерский лицей № 171 “Лидер” Печерского района – 6 результатов в 200 баллов (математика – 5, физика – 1) и Технический лицей НТТУ “Киевский политехнический институт” Соломенского района – 6 результатов в 200 баллов (математика – 4, физика – 2).
Кроме того, пять 200-балльных результатов получили ученики Естественно-научного лицея № 145 Печерского района (математика – 3, физика – 2).
Еще 4 результата в 200 баллов получили ученики Соломенского района: гимназии № 178 (математика – 3, физика – 1) и лицея № 142 (физика – 4).
Также 200 баллов по математике и/или физике получили выпускники таких образовательных учреждений Киева:
Лицей “Научная смена” (Дарницкий район) – 2;
Специализированная школа I-III ступеней № 202 с углубленным изучением естественно-математических наук (Деснянский район) – 2;
“НПК“ Специализированная школа I-III ступеней – лицей ”№ 157” (Оболонский район) – 2;
Финансовый лицей (Подольский район) – 2;
Славянская гимназия (Дарницкий район) – 1;
УВК № 39 (Деснянский район) – 1;
Лицей № 208 (Днепровский район) – 1;
СШ № 194 “Перспектива (Оболонский район) – 1;
ЛМВ № 51 (Печерский район) – 1;
Лицей “Престиж” (Соломенский район) – 1;
Политехнический лицей НТТУ “КПИ” (Соломенский район) – 1;
УВК № 38 (Шевченковский район) – 1.
Напомним, в Киеве для проведения дополнительной сессии ВНО подготовлено 20 пунктов тестирования. ВНО начнется 24 июля тестированием по физике.
Читайте: Возвращать средства за пробное ВНО участникам тестирования начнут с 1 июля
Фото: “Вечерний Киев”
КиевVласть
В течение прошлой недели, с 13 по 19 июля, в пяти пунктах габаритно-весового контроля на въездах в Киев было проверено 6 058 грузовиков. Более половины взвешиваний произошло на трассе Киев-Чоп.
Об этом KV стало известно из сообщения на странице КП “Центр организации дорожного движения” (*) в соцсети Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сообщается, что 3 220 взвешиваний были произведены на трассе на 36-м километре трассы Киев-Чоп. В с. Пролиски взвесили 1 482 грузовика, на трассе Киев-Одесса – 844 авто, на перекрестке ул. Кольцевой и Григоровича-Барского – 151 грузовик и на Столичном шоссе – 361 автомобиль.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Ранее KV сообщала, что за апрель-июнь весовые комплексы на въездах в столицу проверили вес более 24 тыс. транспортных средств.
Читайте: Рада существенно ужесточила ответственность за нарушение норм грузоперевозок (видео)
Отметим, что КП “Центр организации дорожного движения”, которое занимается взвешиванием грузовиков на въездах в Киев, с 15 апреля 2015 года руководит Виктор Черний. Департаментом транспортной инфраструктуры КГГА с 6 февраля 2020 года руководит Валентин Осипов. Сферу транспорта со 2 марта 2020 года курирует замглавы КГГА Александр Густелев.
* КП “Центр організації дорожнього руху” (код ЄДРПОУ: 32955518)
Фото: фейсбук КП “Центр организации дорожного движения”
КиевVласть
В Киеве для проведения дополнительной сессии внешнего независимого оценивания (ВНО) подготовлено 20 пунктов тестирования. ВНО начнется 24 июля тестированием по физике.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В связи с эпидемической ситуацией в городе в основной сессии ВНО по 11 предметам приняли участие от 72% (биология) до 89% (английский язык) зарегистрированных выпускников”, – сообщил и.о. первого заместителя председателя КГГА Валентин Мондриевский.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Отмечается, что участники ВНО, которые не смогли принять участие в основной сессии по объективным причинам, могут зарегистрироваться на дополнительную. В основной сессии ВНО, которая закончилась 17 июля, приняли участие 26,1 тысячи человек. Результаты будут объявлены не позднее 29 июля.
Подчеркивается, что в пунктах тестирования соблюдены все противоэпидемические требования, рекомендованные Главным государственным санитарным врачом Украины.
Ранее KV сообщала, что специалисты ГУ Госпродпотребслужбы в Киеве и Департамента образования и науки Киевской горгосадминистрации провели мониторинг пунктов для проведения пробного ВНО. В результате проверки выяснилось, что 7 пунктов проведения ВНО не готовы принимать участников.
Читайте: Возвращать средства за пробное ВНО участникам тестирования начнут с 1 июля
Фото: соцсети
КиевVласть
Сьогодні, 21 липня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області відбудуться у: Баришівському, Білоцерківському, Бориспільському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Макарівському, Рокитнянському, Сквирському, Ставищанському, Тетіївському та Фастівському районах. Без світла залишиться і частина населених пунктів Ірпінського регіону.
Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "Київобленерго".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці.
Районний підрозділ
Населений пункт
Вулиця
Роботи
Час пров. робіт
Баришівський
с. Лукаші
вул. Козацька, Молодіжна, Центральна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Білоцерківський
м.Біла Церква
Залізнична,Калініна Крупської
Монтаж обліку
з 8 по 17 год
Білоцерківський
м.Біла Церква
Островського,Чайковського,Польова
Монтаж обліку
з 8 по 17 год
Білоцерківський
м.Біла Церква
2 пр-к Рокитянський
Підключення нового приєднання
з 8 по 17 год
Білоцерківський
с. Трушки
вул. Дружби, Виноградна, Л. Українки
кап. ремонт
з 8 по 17 год
Бориспільський
с. Ревне
Ревне: Українська, Квартальна, Шкільна, Радгоспний, Солідарності, Садова, Виноградна, Вишнева, Шевченка, Будівельників, Гагаріна, Польова, Бориспільська, Жовтнева, Бригадна, Горького, Новонарізна, Новопрорізна, Радгоспна, Медова, Паркова, Центральна, Миру, Столична, Смарагдова, Ягідна, Волошкова, П.Зубаня, Молодіжна, Дружби, Новоселів, Яблунева, Київська, Полунична, Соснова, Малинова, Персикова, Смородинова
ремонт В-10
з 8 по 20 год
Бориспільський
с. Васильки
весь населений пункт
капітальний ремонт
з 8 по 18 год
Броварський
м. Бровари
В. Великого
ЧИСТКА ТРАСИ
з 8 по 20 год
Броварський
м. Бровари
Чорновола
КАП. РЕМОНТ НА ТП
з 8 по 20 год
Броварський
м. Бровари
ж/б Олімпійська, 1,3
установка обліку НА ТП
з 8 по 20 год
Броварський
м. Бровари
Київська,302а, 302, 300а, 304, 300в, ФОП Музира,Київська,302
установка обліку НА ТП
з 8 по 20 год
Васильківський
с.Мархалівка
Садова, пр.Сагайдачного ,Богдана Хмельницького, Незалежності
Капітальний ремонт
з 8 по 20 год
Васильківський
с.Мархалівка
Польва , Сонячна, Першотравнева, Квіткова, Освіти, Шевченка, Западинська, Лесі Українки
Капітальний ремонт
з 9 по 18 год
Васильківський
с.Велика Бугаївка
вул.Шевченка,Лісова
Капітальний ремонт
з 8 по 20 год
Васильківський
с.Велика Бугаївка
Шевченко, Горького, Леніні, Гагаріна, Зарічна
Капітальний ремонт
з 9 по 18 год
Вишгородський
Осещина , Хотянівка
Частково
Розчистка траси
з 8:30 по 19:30 год
Вишгородський
Глібівка, Ясногородка
Частково
Розчистка траси
з 8:30 по 19:30 год
Згурівський
с. Софіївка
вул. Перемоги
Технічне обслуговування
з 8 по 20 год
Іванківський
Страхолісся
Скважина
Капітальний ремонт
з 8 по 20 год
Ірпінський
м.Буча
вул.Склозаводська.2.5.9.12
Монтаж обліку
з 8 по 17 год
Ірпінський
м.Ірпіь
Ленінградська
Монтаж обліку
з 8 по 17 год
Ірпінський
м.Ірпінь
вул.Новооскольська.Річ-Таун.Грінд-Лайф
Монтаж Р-10
з 8 по 18 год
Кагарлицький
м.Ржищів
вул. Освіти, будтехнікум
Кап.ремонт
з 8 до 20 год
К.-Святошинський
Петропавлівська Борщагівка
Гагаріна
Кап. ремонт ПЛ
з 9 по 14 год
К.-Святошинський
Петропавлівська Борщагівка
Гагаріна
Кап. ремонт ПЛ
з 9 по 14 год
Макарівський
Пашківка
вул. Зелена, вул. Нова, Чкалова, Шевченка
встановлення тех.бліку
з 8 по 17 год
Макарівський
Бишів
вул. Комсомолька, база ПС Бишів
встановлення тех.бліку
з 8 по 17 год
Рокитнянський
Острів
8 березня, Росьова
Капітальний ремонт
з 8 по 20 год
Сквирський
c.В.Половецьке
в.Підгайя 1-69.2-38.
Нове приєднання
з 8 по 20 год
Ставищанський
с.Ясенівка
вул.Незалежності
Чистка траси
з 7 по 15 год
Ставищанський
с.Ясенівка
Без відключення
Огляд ТП
з 15 по 18 год
Тетіївський
с. Черепин
вул Шевченка, Перемоги, Чкалова
Розчистка траси
з 8 по 20 год
Фастівський
Фастів
Ступака, Шевченка, Будинок Культури, Стадіон, Тір, Дитяча поліклініка.
ІП-2020 підрядник Техелектро-79
з 8:30 по 19 год
Цей графік не стосується позапланових (аварійних) відключень електроенергії. Про аварійні відключення КиевVласть повідомлятиме читачів за нагодою.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, станом на третій квартал 2019 року власниками крупних пакетів акцій ПрАТ "Київобленерго” вказані: НГР Б.В. (NGR B.V.) (Нідерланди) – 35.54% та ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” – 58,45%. Кінцевим бенефіціарним власником “Київобленерго” зазначений Ринат Ахметов. У травні 2019 року керівництво "Київобленерго" на чолі з Володимиром Чернявським було звільнено, генеральним директором був призначений Віталій Шайда.
Раніше, у січні 2019 року, операційна компанія, що відповідає за нафтогазовий напрямок в структурі енергетичного холдингу Рината Ахметова ДТЕК – "ДТЕК Нафтогаз" – отримала 24,99% акцій ПрАТ "Київобленерго". Ця частка до цього належала групі VS Energy International Ukraine (ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна") – “доньці” російської компанії VS Energy.
Зазначимо, що співвласник VS Energy – Олександр Бабаков, член Ради Федерації РФ, колишній спецпредставник президента РФ Володимира Путіна з питань координації організацій росіян за кордоном.
Також KV повідомляла, що 7 листопада 2017 року ПрАТ "Київобленерго" очолив Володимир Чернявський, колишній керівник КП "Полтаваобленерго". Він замінив в "Київобленерго" Івана Полив`яного, який був убитий у себе вдома 24 вересня 2017 року.
Читайте: Планові відключення електроенергії в Київській області 20 липня 2020 року (повний список населених пунктів)
Фото: phoneinf.com
КиевVласть
Департамента охраны здоровья Киевской горгосадминистрации (КГГА) приказал руководителям столичных коммунальных учреждений здравоохранения подготовиться к осенне-зимнему периоду 2020/2021 годов и отчитаться о проведенной подготовке. Среди прочего, в медучреждениях при необходимости должны провести ремонты медкорпусов, котельных, тепловых пунктов и утеплить помещения. Кроме того, с персоналом поручено провести противоаварийные тренинги.
Об этом KV стало известно из приказа Департамента охраны здоровья КГГА от 9 июля 2020 года № 691 “О подготовке к осенне-зимнему периоду 2020/2021 годов учреждений здравоохранения, основанных на коммунальной собственности территориальной общины города Киева”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно документу, руководителям учреждений здравоохранения поручено утвердить план мероприятий по подготовке учреждений здравоохранения коммунальной собственности Киева к работе в осенне-зимний период 2020/2021 годов по прилагаемой форме.
Прилагаемая форма предусматривает отчетность о запасе топлива в соответствии с техническими потребностями, подготовку машин и механизмов к работе в условиях пониженных температур, ремонт и тестирование различного оборудования, проверка технического состояния тепловых пунктов, проведение противоаварийных тренингов с персоналом, составление актов готовности систем теплоснабжения к отопительному сезону и прочее.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Кроме того, в медучреждениях при необходимости должны провести ремонты медкорпусов, котельных, тепловых пунктов и утеплить помещения.
Также руководство столичных медучреждений должно отчитаться перед горздравом о потраченных средствах на подготовку к осенне-зимнему периоду в разрезе бюджетных и привлеченных средств.
Как сообщала KV, столичный горсовет на своем заседании 7 июля чуть было не передал государству два коммунальных медучреждения – Центр микрохирургии глаза и перинатальный центр. Вопрос выносился на обсуждение депутатского корпуса как неотложный, соответствующие проекты решений даже не были согласованы профильной комиссией горсовета. Проблема заключается в том, что оба этих медицинских центра в свое время не были превращены горсоветом в коммунальные неприбыльные предприятие, как того требует реформа здравоохранения, из-за чего медработники с начала года не получали зарплаты. В итоге ряд депутатов потребовали от руководства Киева разобраться в том, почему не выполнялись отдельные решения Киевсовета о выделении этим заведениям бюджетных средств, и привлечь к ответу директора Департамента здравоохранения Киевской горгосадминистрации Валентину Гинзбург.
Читайте: Нет больниц – нет проблем: почему киевляне чуть не лишились двух узкоспециализированных медучреждений
Напомним, депутат Киевсовета Александр Бродский заявил, что к нему обращаются родители детей, находящихся в боксах инфекционного отделения Киевской городской детской больницы №2. По их словам, уже два месяца детям не дают первых блюд, в рационе отсутствуют витамины. Кроме того, в боксах инфекционки детской больницы якобы уже продолжительное время нет горячей воды.
Читайте: Киевляне жалуются на отсутствие нормального питания и горячей воды в инфекционном отделении Киевской городской детской больницы №2
Фото: соцсети КиевVласть
11 липня 1941 року розпочалася героїчна оборона Києва від німецько-фашистських загарбників.
Мовчать в боях знищені ДОТи, в них кров’ю захлинулася війна. Бувають безіменними висоти, але всі солдати носять імена!.. Повинні носити, адже до тієї миті, коли смерть торкнулася до нього своїм крилом, у бійця було ім’я й прізвище. Недаремно кажуть: “Хто вистрілить у своє минуле з пістолету, тому майбутнє відгукнеться гарматою”.
Столиця України з самого початку війни стала прифронтовим містом. 22 червня, на світанку, о 3.15 вона зазнала нападу фашистських бомбардувальників – перші бомби впали на Дарницю та Святошино - та всупереч планам гітлерівського командування, місто-герой на Дніпрі відбивало атаки ворога понад 70 днів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
11 липня 1941-го німецькі війська 6-ї армії Вермахта під командуванням генерала Паулюса підійшли до північно-західної околиці Києва. На підступах до річки Ірпінь, сіл Білогородка, Буча, Ірпінь, Мостище розгорнулися жорстокі бої. Але взяти Київ з наскоку не вдалося. Ворог рушив в обхід, прориваючись до Києва через Фастів і Васильків. 30 липня противник наніс сильний удар силами трьох піхотних дивізій 29 армійського корпусу. Атаку німців повинні були стримувати зведений загін генерал-майора Мотикіна: 147 і 175 стрілецькі дивізії з частинами підсилення, спираючись на ДОТи КіУР, гарнізони яких на даній ділянці фронту складалися з бійців 28-го окремого кулеметного батальйону (опб).
Щоб захистити столицю своєї Батьківщини, 200 тис. киян влилося до лав Червоної Армії, 90 тис. – у народне ополчення і винищувальні батальйони. На заводах і фабриках вироблялася бойова техніка, боєприпаси, ремонтувалася зброя. Загони народного ополчення і винищувальні батальйони брали активну участь у боях. У тилу ворога на Київщині розгорнули боротьбу 20 партизанських загонів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
У місті було створено 13 винищувальних батальйонів і 19 загонів народного ополчення загальною кількістю 32 805 чоловік. Разом з воїнами Південно-Західного фронту вони в першій половині серпня 1941 р. зуміли зупинити ворожий наступ на Київ.
Стійкість і героїзм киян змусили гітлерівське командування відмовитись від плану швидкого захоплення міста. Втративши понад 100 тис. солдат і офіцерів, німецька армія призупинила наступ. На превеликий жаль, у так званому “Київському котлі” загинуло близько 700 тисяч (за неповними даними, не рахуючи мирного населення) оборонців Києва.
Оборона Києва сковувала дії противника на центральній дільниці радянсько-німецького фронту, Південно-Західний фронт загрожував правому флангу групі армій “Центр”, що рвались до Москви. У цих умовах німецько-фашистське командування нанесло удар по флангу Південно-Західного фронту, глибоко обійшовши його війська з тилу і, поступово захоплюючи один за другим українські міста, 10 вересня розпочали форсування Дніпра.
У ніч на 15 вересня німецькі війська в районі Лохвиці з’єдналися, замкнувши кільце оточення. В оточення в районі Києва потрапили 5-а, 37-а, 26-а, частина 21-ї та 38-ї армій і окремі частини фронтового підпорядкування, штаб і Військова рада Південно-Західного фронту. Тільки 17 вересня Ставка дозволила залишити Київ. 19 вересня, після відходу радянських військ, гітлерівці зайняли Київ.
Катастрофа Південно-Західного фронту стала наслідком некомпетентного керівництва Сталіна і повністю підпорядкованій йому ставки Головнокомандування. Хоча оборона Києва закінчилася трагічно, вона мала велике політичне і віськово-стратегічне значення. Радянські війська більше ніж на два місяці затримали просування гітлерівців на схід, на Лівобережну Україну і Донбас, що дало можливість евакуювати в тил багато людей, підприємств, цінного майна і виграти час для мобілізації сил. Героїчна оборона Києва значною мірою сприяла зриву планів керівництва фашистської Німеччини на швидке захоплення Москви і “блискавичне” завершення війни.
Найбільше оборонялись такі регіони Києва: Святошино, Феофанія. Голосієво, район Конча-Заспи. Та найжорстокіші бої були точилися в Голосієво аж до села Віта-Поштова (особливо на ділянці Юрівка -Гатне-Чабани) та поблизу хутора Мриги .
Київський укріпрайон
Упродовж 1929-1941 років уздовж західного кордону СРСР будувалися укріпрайони. Це смуга місцевості, обладнана системою довготривалих і польових фортифікаційних споруд, підготовлена для тривалої оборони. Укріпрайони будували вздовж кордонів, у глибині радянської території. Цей ланцюг укріплень довжиною 1200 кілометрів називався "Лінією Сталіна”.
Київський укріпрайон (скорочено КиУР) будувався впродовж 1929-1935 років. Він охоплював Київ напівколом, спираючись флангами на р. Дніпро. Його перша смуга проходила на півночі і заході від сіл Бірки і Демидів уздовж правого берега р. Ірпінь (природного протитанкового рубежу) до села Білогородка, потім повертала на південний схід до сіл Тарасівка, Юрівка, Кременище, Мриги. На півдні частина ДОТів була вписана в залишки стародавнього "Змієвого валу".
Загальна протяжність переднього краю Київського укріпрайону — 85 кілометрів, всього було побудовано 250 довготривалих вогневих (огневих) точок (дотів). Вогневі точки об'єднувалися в опорні пункти по 6-15 дотів. Проектна автономність споруд була різна. Одні могли стримувати натиск декілька днів, інші – кілька місяців. Укріпрайон мав свою електростанцію, була загальна система енергопостачання, запаси продовольства.
Вода в ДОТи надходила з артезіанських свердловин. До системи оборони також входила мережа великих і малих водойм. Понижені місцевості системою шлюзів при необхідності затоплювалися чи перетворювалися в болота. Приміром, обстрілявши ворога з флангу, бійці відходять до лісу між мінними полями під прикриття замаскованих вогневих точок. Великі частини можуть спеціально заманюватися під вогонь кількох ДОТів, – у так званий вогневий мішок. Укріпрайон – це система укріплень, залізобетонних і земляних, у комплексі. Якщо у траншеях сидить піхота, у бліндажах захована артилерія, тоді ДОТи мають значеня. А без підтримки ДОТ самостійно може вести бій усього кілька годин... Із близько 250 ДОТів, можна сказати, по-справжньому боролися, брали участь у бойових діях 52-54. Це від Конча-Заспи і не далі залізниці біля Тарасівки та Білогородка й ДОТи на березі р. Ірпінь.
Найкрупнішою і найбільш складною в інженерному плані спорудою КиУР був підземний командний пункт (далі – КП) завглибшки 65 метрів, побудований у Святошино. Цікаво, що за деякими відомостями дослідників, німці за два з гаком роки окупації Києва КП так і не знайшли.
КиУР зустрів перші фашистські бомбардування 22 червня не у найкращому стані; до його гарячкового відновлення заходилися лише на третій день війни. З 30-го червня на будівництво укріплень довкола Києва було виведено понад 50 тис. киян, а у найбільш напружені дні з 3-го по 6-те липня – близько 160 тис. Працювали у тяжких умовах, ночували на місцях робіт, під обстрілом та бомбардуванням. Таким чином було споруджено близько 750 дерево-земляних ДЗОТів, 30 км протитанкових ровів, 10 км ескарпів, встановлено 15 км мінних полів та десятки км колючих загороджень у три ряди, в т.ч. 16 км електрифікованих. Влаштовувались окопи для застарілих танків, непридатних для повноцінної участі у бойових діях. На Ірпені в районі Димерського шосе було споруджено дамбу, яка значно підняла рівень води і затопила річкову долину. Іншими словами, місцевість навколо річки стала непрохідною для німецьких танків.
Необхідно було в найкоротші терміни підготувати польові укріплення, які складалися з 3-х ліній оборони. Перша лінія оборони йшла по р. Ірпінь до села Білогородка, проходила поблизу с. Віта-Поштова, Юрівка, Тарасівка. Гатне. Чабани, Кременище, Круглик, Лісники, Мишоловка, Мриги і впиралася в р. Дніпро. Друга лінія: м. Вишгород – Пуща-Водиця – Біличі – Микільска Борщагівка – Пост-Волинский – Чоколівка – Голосіївський ліс. Третя лінія – околицею міста.
Через неузгодженість дій окремих підрозділів, відсутність оперативного зв’язку, під час підготовки оборони Києва було багато безглуздих жертв. Ось деякі з повідомлень саперів: “29.7 из 2 роты 246 ОСБ в районе ЮРОВКА подорвалось 5 человек. (Тяжело ранены). Место минного поля нигде не зафиксировано и неизвестно кем это минное поле установлено. По данным, требующим проверки, в районе ЮРОВКА минные поля устанавливал 4 участок 77 УНС. Не закончив работы, в связи с новыми формированиями Оборонительного строительства, 4 участок б.77 УНС не сдал минных полей частям обороняющим эту местность. По этому факту ведется расследование.
При заряжании деревянных мин в КиУРЕ было 3 случая взрыва с жертвами, вследствии слабой подготовки личного состава к этим работам.
Установленные деревянные противотанковые мины по образцу ТМД-40 самовзрываются вследствии деформации деревянного корпуса от коробления, что вызывает выдергивание чеки взрывателя. Коробление произошло вследствии высыхания мин после дождя. Втечении 28 и 29.7 было 4 случая самостоятельного взрыва мин ПТМ / в КиУРе”...
— Инженерное управление Юго-Западного фронта; генерал-майор инж. войск Ильин-Миткевич, Инженерная сводка с 27.07.1941 г. по 30.07.1941 г.”
Після першої невдалої спроби взяти Київ 11-13 липня фашистське командування кілька тижнів накопичувало сили і вибирало напрямок для штурму. Київ зазнавав бомбардувань, гарячково йшла евакуація.
30-31 липня під стрімкими ударами ворога, незважаючи на тилові загороджувальні загони НКВС, панічно покинули позиції виснажені й здеморалізовані оборонці сіл Ходосівки й Тарасівки.
1 серпня з ряду розрізнених частин, в т.ч. гарнізону КиУР, почалось формування 37-ї армії під орудою генерал-майора Андрія Власова, що пізніше увійшов в історію як командувач сумнозвісної антирадянської РОА (Русской освободительной армии). Згодом чисельність захисників міста сягнула близько 90 тис. бійців.
Того ж дня німці завдали нового удару на широкій дільниці Білогородка – Юрівка – Ходосівка – Мриги. На 8 серпня фашисти вже вдруге планували провести на Хрещатику парад перемоги. Проте оборона трималась стійко. Вночі у Голосіївському лісі було скинуто ворожий десант, але рота народного ополчення знищила його.
Вранці 3 серпня ворог здійснив потужну артилерійську та повітряну підготовку і завдав удару вздовж Одеського шосе. На 5 серпня першу лінію оборони було прорвано, німці захопили Чабани, Хотів, Віту-Литовську (нині – Чапаївка). Інші села по кілька разів переходили з рук у руки. 6 серпня німецький десант захопив станцію Жуляни, яку вдосвіта наступного дня відбив наш бронепоїзд.
Після війни у деяких громадян побутувала думка, мовляв, українці — зрадники, здали без бою "Матір городів руських" Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни радянськими істориками і політпрацівниками ніби нівелювались, численні жертви — применшувалися або взагалі не згадувалися. "Батько народів" у перші дні війни отримував доповіді про здачу все нових населених пунктів і захоплення німцями величезних за площею територій. Незважаючи ні на чию думку і не вірячи у великі втрати, він вимагав одного — стояти на смерть і відкинути фашистів.
На той час Південно-Західним фронтом командував генерал-полковник Кирпонос – досвідчений воєначальник, вмілі дії якого не призвели в перші місяці війни до оточення військ фронту і здачі Києва. Організована у найкоротші терміни оборона міста розладнала план блискавичної війни, розроблений німецьким командуванням. Київ героїчно бився більше двох місяців. Бійці і командири Київського укріпрайону стояли до останнього. І не їх провина, що, фанатично не бажаючи втратити Київ, Сталін віддав наказ про відведення військ за Дніпро надто пізно. Німецькі танкові частини, зняті з Московського напряму, разом із танковою групою Клейста замкнули кільце навколо частин Південно-Західного фронту. У полоні опинилися сотні тисяч (за деякими даними понад 500 тисяч) військовослужбовців, було залишено величезну кількість техніки і боєприпасів. На Лівобережній Україні практично не залишилося військових формувань, здатних стримати німецький наступ. Такої катастрофи Червона Армія ще не знала. Хто ж винен? Ярлик зрадників був навішений радянською пропагандою (і не скоро знятий) на солдатів і офіцерів, що потрапили у полон.
Перші бої для дотів почались 11 липня 1941 року на західних підступах до міста. З німецькими танками, що наступали по Житомирському шосе, билися ДОТи Центрального опорного пункту (№№ 408, 409, 410, 411, 412). Необхідно відзначити, що в той важкий час на позиціях КиУР знаходилися нечисленні штатні підрозділи укріпрайону (3 кулеметних батальйони) разом з кількома артилерійськими та протитанковими дивізіонами, курсантським артполком, полком НКВС, танковим полком без танків і кількома стрілецькими батальйонами. У другій і третій лінії оборони були розміщені слабко озброєні загони народного ополчення.
На другий день боїв німці перенесли основний удар в район села Білогородка. Танки не змогли подолати затоплену заплаву р. Ірпінь, а мотопіхота була зустрінута вогнем частин КиУР за підтримки Білгородського опорного пункту (№№ 379, 382, 384, 402, 403).
Для боротьби з ДОТами 71-а німецька дивізія задіяла важку артилерію, 1 дивізіон і 1 додаткову батарею (нім. Entgiftungsbatterie) реактивних мінометів Nebelwerfer ), самохідні установки залпового вогню Wurfrahmen-40 з запальними реактивними снарядами, штурмові групи, озброєні вогнеметами, вибухівкою і гранатами, а також штурмові гармати (Stug III). Під сильним вогнем піхота польового заповнення КіУР відступала, кидаючи напризволяще гарнізони ДОТів і ДЗОТів. Таким чином німецькі штурмові групи, використовуючи мертві простори, безкарно підбиралися до ДОТів і закидали їх гранатами та димовими шашками.
5-6 серпня 1941 року німці прорвали першу лінію оборони, і 8 серпня були вже в районі Жулян, Голосіївських висот і Лисої гори. Кадрові частини і ополченці, які постійно поповнювалися, досягли чисельності приблизно 86 тис. Вони могутнім контрнаступом відкинули німців від Києва.
Наші частини почали відходити за хутір Чабани. Місцями виникла паніка. Але радянське командування вжило енергійні заходи до відновлення положення: пошарпані роти і батальйони приводилися в порядок, вводилися резерви, організовувалися контратаки, посилилися дії радянської авіації в районі села Віта-Поштова.
5 серпня 44-а німецька кулеметна дивізія, взявши села Юрівку й Гатне, почала наступ уздовж Дніпра в районі Кременище – Хотів. До кінця дня, незважаючи на знищення 15 ДОТів і ДЗОТів, 3 танків і захоплення 550 полонених і 1 зенітної гармати, 95 пд загрузла в 1-й лінії оборони КіУР. Особливо дошкуляв німцям ДОТ № 186 на околиці Чабанів. Німці змушені були скинути темп наступу, щоб не оголяти фланги. Проте їм вдалося взяти штурмом хутір Чабани і знищити 2-й батальйон 132 танкового полку (танкісти воювали вже без своїх броньованих машин), 147-ї стрілецької дивізії. У цьому жорстокому бою радянські війська зазнали тяжких втрат ( багато вбитих і поранених, близько 200 полонених). Захисники ДОТу № 186 трималися з останніх сил. До тієї миті, поки німці не підігнали впритик до залізобетонної фортеці танк, підвівши його вихлопну трубу до амбразури ДОТу й пустивши чадний газ. Кілька останніх живих захисників довготривалої вогневої точки задихнулися. Але не здалися.
Один з найгероїчніших, котрий не дав помінятися ходу історії, особливо відзначився у обороні Києва – це 106-й ДОТ, що знаходиться на болоті поблизу хутора Мриги. За рахунок природних перешкод, та ще й ліс замінований був, цей ДОТ 6 годин стримував батальйон піхоти. Німці його все-таки взяли, але за цей час наші сили підтяглися. Підійшов загін генерала Матикіна, і з флангу в більш стійке положення стали частини 147-ї дивізії Потєхіна. Коли б не героїчний опір 106-го ДОТу, німці буквально за 5 годин могли бути біля київських мостів".
У 1941-му році маршал Жуков, намагаючись уникнути оточення, пропонував Сталіну залишити столицю України. Вождь не зрозумів командуючого. Жуков відмовився взяти на себе відповідальність за наслідки, і був звільнений за власним бажанням.
Оговтавшись від невдачі у південному секторі, німці 24 серпня досягли північних рубежів КиУР, таким чином, створивши суцільний фронт облоги укріпрайону. Вони неодноразово намагалися переправитися через Ірпінь. Атаки відбивалися дотами 161 окремого кулеметного батальйону і стрілецькими підрозділами в районі сіл Мощун, Гута-Межигірська та інших місцях.
Запеклий опір, що здійснювався 37-ою армією, до складу якої входили всі частини Київського укріпрайону і п'ять стрілецьких дивізій, змусив німецьке командування відтягти частину сил групи армій "Центр" і зробити глибокий обхід КиУР з півночі і півдня. Командувач 2-ою танковою групою генерал Гудеріан — ідеолог німецьких бронетанкових військ, категорично не бажав знімати свої танки з головного московського напряму, але рішення Гітлера направити танки в обхід Києва потрібно було беззастережно виконувати.
В середині вересня німецькі танкові групи з'єднались в районі Лохвиці (Полтавська область), внаслідок чого 4 радянських армії, зокрема 37-а, були оточені. Фашисти почали свій останній наступ на нечисленних захисників міста. Німцям вдалося форсувати на північній ділянці КиУР річку Ірпінь, внаслідок чого наступного дня були захоплені Пуща-Водиця і Вишгород. Наказ Верховного Командування про відведення від Києва військ був відданий вночі 17 вересня 1941 року. Практично ж, війська почали відводити за Дніпро лише 19 вересня – в той час, коли німці вже входили до Києва. Таким чином, героїчна оборона Києва тривала 71 день.
Пошарпані в боях, розчленовані німецькими танками на окремі групи частини Південно-Західного фронту намагалися вирватися з оточення. Без пального було покинуто техніку, закінчувалися боєприпаси. Багатьом із захисників Києва так і не судилося вирватися з Супійських та Трубіжських боліт, а тих, хто не прийняв смерть, чекав довгий німецький полон.
За підрахунками військових істориків тільки під Києвом німці втратили близько 100000 чоловік убитими і пораненими. Тривала і наполеглива оборона Києва зіграла важливу роль у зриві німецького плану "блискавичної війни" і затримала наступ фашистів на Москву.
Відмова здати Київ навряд чи мала під собою ідеологічне чи політичне підґрунтя – пересторогу проти утворення незалежного українського уряду під німецьким протекторатом. Очевидно, Сталін не міг повірити у можливість взяття Києва, як і взагалі не вірив у можливість гітлерівського нападу. Не вірив, що німці зможуть пройти укріпрайон, хоча знав про безславний кінець подібної французької Лінії Мажіно Втім, Київ був приречений державою на страждання і у разі блокади, подібно до Ленінграда. Чи робилось це навмисно? Можливо, як колись казав один дотепник, це було гірше за злочин – це була помилка.
Зі спогадів ополченки Іващенко (Мартиненко) Надії Олексіївни. Записаних юними журналістами “ІТА ЮН-ПРЕС” у 2005 році
"…У 1941 році мені було 17 років. Я працювала на Київській кондитерській фабриці ім. К. Маркса, директором якої був Слобідський Наум Наумович. Я без відриву від виробництва закінчила курси сандружинниць і готувалася вступати до медичного технікуму. 22 червня, в неділю ми збиралися зустрітися з друзями на стадіоні “Динамо”. Але на світанку Київ почали бомбити, а о 12. 00 по радіо прозвучав виступ Молотова із зверненням до радянського народу про те, що фашистська Німеччина почала війну проти Радянського Союзу. Я прийшла у понеділок на фабрику і була взята як сандружинниця на казармений стан. Нас, 10 дівчат, відправили допомагати в госпіталь на Дягтерівській, 1, куди почали привозити поранених солдатів із західних областей України. Поруч із госпіталем було танкове училище, на Дягтярівській 13/15. Усіх курсантів відправили на оборону Києва, а поранених привозили сюди. Ми з дівчатами здавали кров для поранених бійців. А через два тижні нас відправили на укріплення південних рубежів на околицю Києва в район Віти-Поштової, Китаєва, Протасового яру, Голосіївського лісу та Корчуватого. Спочатку ми тримали оборону в районі Лисої гори у складі винищувального батальйону під командуванням директора фабрики Наума Слободського та політрука Марка Котляревського. Крім усього іншого вони займалися евакуацією архівних документів району, евакуацією родин працівників фабрики. На нашій фабриці працювало 5000 людей і половина одразу пішла на оборону Києва.
Мені видали військову форму, санітарну сумку і гвинтівку. Моїм завданням було надавати першу медичну допомогу й слідкувати, де проривалися німецькі танки чи танкетки й швидко доповідати командиру. З нашого боку танків не бачила, тільки танкетки, швидкі такі, а ще – гармати, але не стільки як у німців. Нас постійно перекидали з місця на місце. Копали протитанкові рови, будували ДОТи, ДЗОТи та бліндажі. Керували цими роботами кадрові військові та вояки НКВС.
Поруч з нами оборону Києва тримали робітники заводів “Більшовик” та “Ленінська кузня”, студенти й викладачі університету, педінституту та сільльгоспінституту, багатьох інших підприємств, всі вони вливалися у ополченські батальйони, які вели запеклі бої з німцями. Також тут стояли на смерть солдати усіх національностей з усього Радянського Союзу, і частини НКВС з Києва, які брали участь у боях. Ми були озброєні гірше за німців. Трохи пізніше, коли почали підкидати сили до Києва, то почали з’являлися сильніші частини. Німці обстрілювали нас з мінометів, гармат, літаки ходили бомбити Київ.
У 20-х числах липня у напрямку Мишоловки німці прорвалися до Києва, де ми утримували оборону. Це був район Корчувате-Віта-Поштова-Голосіївський ліс. Тут зав’язався жорстокий бій, в якому брав участь і наш батальйон ополченців. Було дуже багато вбитих і поранених. Я разом з іншими санітарами повзала під кулями і кулеметним вогнем, витягала поранених і надавала допомогу. Було дуже важко і страшно. Це було моє перше бойове хрещення. Коли закінчився бій і німці були відбиті, хто лишився живий з нашого батальйону повертався у штаб, який знаходився по вул. Голосіївській, 177. Я залишилася допомагати нашим пораненим бійцям і командирам. Мене у штабі зарахували вбитою. Коли я повернулася, була і радість і сльози. Через день ми знову зайняли оборону на попередніх позиціях і утримували до кінця, 72 дні. Відходили ми, хто залишився живий, 19-го вересня. Знову опинилися на Лисій горі. Там були порохові склади, які охоронялися, склади знаходилися також біля гори та на сусідній Чорній горі. Поблизу Лисої гори жили люди в сільських будиночках, а на саму гору не дозволяли ходити. 19 вересня, коли надійшов наказ залишити Київ, ми відходили у напрямку Лисої гори до Дніпра, через міст. Навкруги все горіло. Цивільне населення і військові йшли без кінця, не зупиняючись. Ми потрапили у суцільний потік: танки, гармати, кулемети – все оте тягнули кіньми на міст, який називався пішохідний. Він був перед залізничним, оце де зараз побудований міст Патона. Бики були цегляні та бетонні, а настил був дерев’яний. І тільки ми встигли перейти, як його висадили у повітря і усі ті кулемети, підводи, гармати і всі оті люди військові та цивільні пішли у воду. Бо відступали неперервною колоною. Люди кричать і коні іржуть міст весь палає, люди кидаються у воду з мосту. Все горить, це був жах...
Ми відходили до Броварів, німці незважаючи на те що сутеніло нас постійно обстрілювали. Ми примкнули до регулярної армії і йшли з ними. Там уже всі змішалися, але багато було ополченців. Коли стемніло, німці обстрілювали нас вже з лівого берега, бо переправлялися десь в районі Василькова і Обухова. Вони брали нас у кільце, щоб не дати нам відступати. Ми дісталися до Броварів, обійшли його кільцем та під постійним німецьким обстрілом ми відходили до Борисполя. Бориспіль був вже зайнятий, то ми обійшли його охопленого боями та встигли дійти до Борщів... Дійшли до села Борщів і попали у оточення.
Пам’ятник радянським бійцям, що потрапили в оточення у с. Борщів
Тут точилися жорстокі бої і була справжня бійня. Вся земля була покрита убитими і пораненими і залита кров’ю. Там річечка була Трубіж, вона була уся залита кров’ю та переповнена трупами. Йшли бої ,наші намагалися прорватися. Мені доводилося повзати під обстрілом і витягати поранених з палаючих хат, бо німці підпалювали трасуючими кулями хати, в яких знаходилися поранені солдати і жінки з дітьми, і надавати допомогу. Це страхіття повік не забути. Я пам’ятаю все. У нас уже не було чим оборонятися, мої санітарні сумки були порожні. Чим я могла допомогти пораненим? А скрізь лежать люди і кричать: “Сестричко, допоможи!”. Я плачу, що не можу допомогти... Я просила, якщо хтось залишиться у живих, а я буду поранена, щоб мене тоді пристрелили. Наразі неподалік розірвався снаряд і мене відкинуло, і я знепритомніла. Подумали, що я вбита, так мене й залишили. А я була тяжко контужена. Тут же геройськи загинули директор нашої фабрики Наум Слободський і політрук Марк Котляревський. Я ж посеред ночі отямилася і поповзла на городи, до палаючих хат. Дорогою загубила і документи, й сумку – все згоріло. Біля дороги на мене наткнувся німецький патруль й потягли мене в колону полонених і погнали в Дарницький концтабір. Він був у лісі, оточений колючим дротом. Туди всіх зганяли. А селяни з найближчих сіл сходилися та казали, що оце мій брат чи чоловік, то їх ще відпускали. Дивом мені вдалося звідти вибратися. Одна селянка принесла мені піджачок, курточку дала, спідниця у мене була військова така синя та гімнастерка. Вона сказала, що я її донька, випросила мене у вартових. Я дійшла до Дніпра. Труханів острів був спалений, але цивільних людей, які вибиралися з оточення, переправляли човном на правий берег з Труханового острова. Я дійшла до Києва, який був вже зайнятий німцями. На КП у всіх перевіряли документи, а в мене їх не було. Далі вже була інша сторінка – життя в окупованому Києві...”
Шляхами мужності, болю і слави
Кілька років поспіль юні журналісти ІТА “ЮН-ПРЕС” брали участь у молодіжній експедиції “Шляхами героїв”, організованій Київським обласним Центром сприяння розвитку молоді Київщини.
Ми розділилися на дві групи. Одна пішла за маршрутом “Пуща-Водиця – Горенка – Мощун – Романівна — Стоянка — Білогородка”, друга вирушила південною частиною маршруту: Мриги- Конча-Заспа – Хотів – Ходосівка – Гатне – Круглик – Віта Поштова – Юрівка – Тарасівка — Білогородка.
Зустрілися групи через три дні поблизу села Білогородка.
Північна група розпочала свій шлях по ДОТах, які раніше прикривали Варшавську дорогу в районі Гостомельського моста через р. Ірпінь, а також ділянку між селами Горенка і Мощун. Перший зруйнований кулеметний ДОТ № 478 можна побачити приблизно за 400 метрів південніше Гостомеля біля Варшавської траси. Південніше від моста через р. Ірпінь, на пагорбі бовваніє великий чотириамбразурний двоповерховий командно-спостережний дот. У тильній його частині є дві амбразури для прикриття входу в споруду. На другому поверсі розміщувалися кімната для відпочинку гарнізону. На жаль, сьогодні споруда засипана сміттям, битим склом, стіни вкриває шар сажі від вогнищ. У лісі між селами Горенка і Мощун, у непролазних нетрях триамбразурний ДОТ № 502. Він повністю заріс мохом і має екзотичний, навіть таємничий вигляд. На тильній стіні час ще не стер нерозшифроване скорочення "МЮД" і римську цифру "ХVІІ".
Південна частина 1-ї лінії оборони Києва насичена оборонними спорудами КиУР, так, що пройти її всю за відведені 2-3 дні було б нереально. Розпочали подорож від напівзруйнованого ДОТу в Конча-Заспі, поблизу хутора Мриги.
Опорний пункт "Мриги" – це група з 9 ДОТів, розташованих на південних підступах до міста в історичній місцевості Конча-Заспа та навколо хутора Мриги, гарнізони яких входили до складу 5-ї роти 28-го окремого кулеметного батальйону (окб). КП – ДОТ № 107. Гарнізони взаємодіяли зі стрілецькими підрозділами генерала Матикіна, командний пункт якого знаходився в Лисогорському форті.
Це місце – одна з перших впорядкованих ділянок Поясу бойової слави Києва. Створили і доглядають за нею протягом багатьох років пошуковці київського заводу "Радар" (в минулому – "Комуніст") та жителі селища Конча-Заспа. Керівник пошукової групи О.В. Кравченко провів значну роботу по благоустрою оглядових майданчиків, викарбував на стінах ДОТів влучні назви "Непокоренный", "Упорный", "Непреклонный" та інші.
П'ять днів, з 31 липня по 4 серпня, бійці і командири зведеного загону генерала Матикіна та гарнізони ДОТів стримували наступ ворога. Атаки закінчувались рукопашними сутичками. Штурмові групи німців обходили ДОТи і просувались у глиб нашої оборони. ДОТи чинили опір і в оточенні, а гарнізони двох із них – №№ 102 і 103 – підірвали себе, не бажаючи здаватись у полон.
Підтримані вогнем артилерії Дніпровського загону кораблів, матикінці зупинили ворога, а потім і відкинули його. У результаті жорстоких боїв у загоні залишилося не більше 300 бійців і 3 гармати, самого генерала було тяжко поранено. Також успішно діяли війська на суміжних ділянках. В результаті контрнаступу 11-16 серпня 37-а армія відкинула німців за межі першої смуги оборони Києва.
Пройшовши Конча-Заспою, побувавши біля меморіалу із складених солдатських касок, братських могил і каплички з викарбуваними словами великого полководця Олександра Суворова: “Війна не закінчиться до тих пір, доки не буде поховано останнього загиблого солдата”, ми вийшли до села Кременище.
ДОТ під селом Кременище мав номер 131. На відміну від інших вогневих точок, не бетонний, а сталевий. Офіційна версія його участі в обороні Києва така. У серпні 1941-го він відбив всі атаки німців. Чотири доби гітлерівці не могли підійти до нього. Оборону в ДОТі тримали 11 чоловік з 3-й бригади ВДВ під командуванням лейтенанта Василя Якуніна. Здатися вони відмовилися. Німці зрівняли село з землею, підігнали вогнеметні танки і знову запропонували здатися. Знову – відмова. Тоді амбразури почали поливати напалмом, поки ДОТ не розжарився до червоного. Усі захисники ДОТу загинули. Поряд із ДОТом стоїть пам'ятний знак, який увічнює подвиг кулеметників, а в центрі Кременища – могила лейтенанта Якуніна, сержанта Максимова та тринадцяти невідомих воїнів.
ДОТ 131 типу "Б", одна з унікальних споруд Київського укріпрайону, він міг би боротися дуже довго, якби піхота також сиділа в окопах. Снарядами у ньому вибито бронезаслінку однієї з тилових амбразур і навіть пробито товстелезне металеве міжповерхове перекриття. Поруч, у Лісниках, знаходиться не менш героїчний і трагічний ДОТ типу "М2", але доля його оборонців на жаль, невідома.
Ось ми біля ДОТу на околиці села Гатне (там ще зберігся пам’ятник бійцям КиУР). Наступною нашою метою був ДОТ № 138, який на всіх картах пошуковців був зображений як цілий, триамбразурний. Але знайти його було нелегко. Натомість ми натрапили на віддалений ДОТ № 137, повністю зруйнований. Поряд із залишками споруди стоїть пам'ятний знак: "Тут у серпні 1941 року загинули солдати 28-го окремого кулеметного батальйону".
ДОТ № 186, який знаходиться майже в центрі села Чабани на південній околиці Києва, в серпні-вересні чорного від горя й гарі 1941-го мужньо стояв на смерть, тримаючи оборону Києва. До останнього бійця. Оперативне зведення штабу 37-ї армії на 12 серпня 1941 року: “ДОТ 186 знаходиться в оточенні. Йде запеклий бій з противником”. Бої місцевого значення… про них мало згадували, про них мало хто міг потім розповісти. 18 серпня 1941 р. радянським військам знову вдалося відбити у німців хутір Чабани і закріпитися в ДОТі № 186. Оборону цієї вогневої точки героїчно тримали аж до 19 вересня, до того моменту, коли німецькі війська взяли Київ. Захисники ДОТу № 186, бійці 28 окремого кулеметного батальйону капітана Івана Кипоренка, яким вдалося вціліти в “м’ясорубці” Київського укріпрайону, скоріш за все загинули в Баришівському “котлі”. Ні їхні імена, ні їхні долі невідомі.
Понад 70 років героїчна фортеця стояла покинутою й бездоглядною. Починаючи з 60-х років ДОТ використовувався як господарське приміщення. Завдяки цьому в ньому збереглися елементи внутрішнього обладнання, які на сьогоднішній день можна вважати поістині унікальними. Протиштурмові грати , посилені кільцями (таких в київському укріпленому районі) залишилося три; бронезаслонка зразка 1929 року з оглядовими щілинами ( їх теж одиниці залишилися); бронедвері; бронезаслонка зразка 1930 року з унікальною, яка ніде раніше не зустрічалася фахівцям рукояткою овального виду; водяна колонка (ніде більше не збереглася); та головне – частина системи охолодження кулеметів (СОХЛАЖ), яка дивом збереглася. З часом навколо нього виросли багатоповерхівки, а ДОТ, як самотній солдат, тримав оборону, зберігаючи пам'ять і останні крики своїх бійців. Оборону від людського бездушшя, від цинізму й несправедливості, від безпам’ятства.
Нарешті, на честь 69-ї річниці визволення Києва від німецько-фашистських загарбників Міжнародною асоціацією дослідників фортифікації “ЦИТАДЕЛЬ” та Чабанівською селищною радою його було відреставровано. Це третій ДОТ-музей, відкритий силами МАДФ “Цитадель” та селищними громадами Київщини . Ентузіасти будують Пояс бойової слави по рубежах Київського укріпленого району (КиУР) разом з тими, хто не байдужий до нашої історії.
Споруда ДОТу № 127 виявилася однією з наймальовничіших та найзагадковіших в усьому КиУРі. Його збудували в заплаві річки Сіверка, біля підніжжя схилу глибокої балки. У повоєнні роки тут спорудили ставок, який затопив нижню частину двоповерхової споруди, тому зараз до неї можна дістатись лише човном. Але навіть здалеку ДОТ, що височить над плесом, має вигляд гордого й величного. На схилах долини Сіверки розташовано дуже багато ДОТів. Серед них чи не найкраще зберігся 129-й двоамбразурний кулеметний капонір з п'ятикутною радянською зіркою.
Неподалік дороги що веде від села Віта Поштова до села Круглик - унікальний чотириамбразурний двоповерховий ДОТ № 178 , який зберігся до наших днів. У бойовому відділенні можна побачити кріплення під металевий кулеметний станок системи Юшина й ніші, в які вставлялися патронні коробки. Нижній поверх, на який можна спуститися по залізних "скобах", — частково затоплений.
Другий кулеметний ДОТ (№ 179 типу “Міна”) був побудований за індивідуальним проектом. Довготривала вогнева точка поблизу Одеської траси, навпроти автобусної зупинки "Круглик". Зруйнований бойовий каземат на 3 амбразури був вписаний у пагорб. Основний і запасний входи сполучалися підземними галереями завдовжки понад 100 метрів. Крім того, був колодязеподібний лаз, по якому можна було потрапити з підземного ходу на вершину пагорба, де були позиції гаубичної батареї. Галереї використовувалися не тільки як ходи сполучення — в них також влаштовувалися притулки для людей, складські приміщення, встановлювалося допоміжне устаткування. На згадку про героїчні дні війни біля доту був встановлений пам'ятник і кілька пам'ятних знаків.
У селі Круглик досить довго нам довелося шукати 152-й артилерійський дот, який став останнім у маршруті. А виною довгим пошукам стали карти, виконані пошуковцями, на яких 152-й було зображено практично в центрі Круглика, поряд з дорогою Хотів – Іванковичі. Але довготривалої споруди ми на цьому місці не виявили, причому навіть місцеві жителі стверджували, що ніякого доту тут ніколи не було. Спантеличені, ми попрямували до головного орієнтиру – "Змієвого валу", адже згідно з позначеннями на одній із карт, артилерійський дот був врізаний у це стародавнє земляне укріплення. Гарно побродивши біля валу, а потім біля Круглицьких ставків, ми вже не надіялись знайти споруду, коли раптом, попід дорогою Ходосівка – Віта Поштова, побачили табличку "Дот № 176". За нашими даними 176-й був двохамбразурним та майже повністю зруйнованим. Спочатку все вказувало на те, що це він і є, але, пройшовши трохи далі від дороги по залишкам "Змієвого валу", ми побачили напівкапонір з величезними артилерійськими амбразурами, врізаний прямо в товщу валів древнього скіфського городища.. Отже, це і був 152-й дот. Чому його назвали 176-м невідомо... Наші сучасники не надто заморочуються збереженням пам’яті: на кришці ДОТу – якась напівзруйнована цегляна будівля, яка, вочевидь, слугує для здійснення якихось сатанистських обрядів або кримінальних розбірок. Всередині ДОТу до сих пір біля амбразури стоїть артилерійський станок. А над ним – напис: “Люди! Не чіпайте пам'ять і не руйнуйте історію! Таких ДОТів більше ніде не збереглося!” Нижній поверх ДОТу затоплений. Цікава конструкція цієї фортифікаційної споруди. ДОТ відноситься до так званого типу фланкіруючого вогню. Тобто, стрільба ведеться не вперед, а в усі боки. Подібні об’єкти доставляли чимало клопотів наступаючим.
Три ДОТи, які в с. Юрівка та на околицях, входили до опорного пункту "Крим". Перший кулеметний ДОТ № 201 знаходиться на південно-східній околиці села, між хатами. До другого доту — командно-спостережного пункту 28 окремого кулеметного батальйону (командир — капітан І.Є.Некипоренко) — легко знайти дорогу, завдяки дороговказам, встановленим у селі – двоповерховий, з двома трьохамбразурними бронековпаками. До наших днів вони зберегли вм'ятини, від німецьких куль і снарядів. Третій кулеметний ДОТ № 205, лейтенанта Вєтрова, знаходиться на північній околиці Юрівки. Його ще називають "Малою фортецею". Дот побудований за індивідуальним проектом і є наймогутнішою бойовою спорудою КиУР. Під час генерального штурму КиУР, який почався 31 липня 1941 року, ДОТ Вєтрова десять днів бився в повному оточенні. Коли гарнізон ДОТу деблокували, місцевість навколо нього була майже повністю переорана ямами від німецьких снарядів і бомб.
З вершини пагорба, на якому покоїться прах полеглих в боях за Київ, в наш мирний час відкривається прекрасний краєвид на стародавню Турову долину. Звідси, через Тарасівку й Боярку ми вирушили на Білогородку.
На братській могилі встановлено меморіальний знак на честь воїнів 206-ї стрілецької дивізії, які утримували тут оборону.
Берег р. Ірпінь. ДОТ № 402 збудований за індивідуальним проектом. Єдиний триповерховий. Підземні комунікації простягнулись майже на 500 м, верхня башта – на дві амбразури для ведення фланкуючого вогню. Два одноамбразурні каземати на урвищі Ірпеня. Два зручних входи до підземелля – з протилежного боку пагорба, за футбольним полем.
На підході до шосе Київ – Житомир серед хащ руїни ДОТу № 409, відомого як "ДОТ Цимбала", командира 2-ї роти 193-го окремого кулеметного батальйону. Гарнізон ДОТу брав участь у відбитті першого наступу фашистів на Київ 11 липня 1941 р. Під мостом – кулеметний капонір. При виході на шосе Київ-Житомир праворуч – пам'ятний знак – два автомати ППШ – партизанам та народним формуванням, які брали участь в обороні. Навпроти – через дорогу – пам'ятний знак захисникам міста у вигляді викарбуваної на полірованому сірому граніті карти – схеми бойових дій у 1941 р. Перехід вздовж шосе до покажчика, до ДОТу № 417, на якому встановлена пам'ятна дошка з текстом: "На цьому місці у 1941р. на смерть стояли воїни 3-ї повітрянодесантної бригади".
Поблизу уцілілого ДОТу № 401, з підземними галереями, з виходами до річки Ірпінь ми стали табором. У лісі проводили нічні й денні тактичні військові ігри. Зустрічалися з місцевими старожилами, які, будучи підлітками, брали участь у будівництві київського укріпрайону: рили окопи, траншеї, допомагали радянським бійцям, а потім йшли в партизани. 22 червня, о 4-й годині ранку ми спустилися в ДОТ, поклали квіти й згадали тих, хто стояв до загину на цих рубежах. А вранці на галявині біля доту зібралися старенькі дідусі й бабусі – учасники оборони Києва, народні ополченці, солдатські вдови з сусідніх сіл. Лунали пісні, спогади, й були “фронтові сто грамів”. Учасник оборони Києва, колишній директор школи із с. Шпитьки Іван Опанасович Герасименко попросив нас допомогти в пошуках матеріалів про ДОТ сержанта Медвідя. Відомо, що 11 липня 1941 року бійці цього доту знищили три німецьких танки. Старого солдата й історика цікавила подальша доля бійців.
На жаль, сьогодні в Києві (та й в країні в цілому) не просто відсутня програма збереження пам’яті та історії 2-ї світової війни, а навіть свідомо знищується. Особливо, що стосується І-ї лінії оборони м. Києва, реальних місць боїв за місто. Але пам'ять – це ми!
Встановлення протитанкових “їжаків” на Брест-Литовському шосе (проспект Перемоги), навпроти заводу “Більшовик”
Піхота РККА йде на позиції КиУР, в районі Голосієва, липень-серпень 1941 (РГАКФД)
Дот №131 біля с. Кременище
Дот № 106 – опорний пункт “Мриги”
ДОТ 127
Памятний знак біля ДОТу 179
Один із входів у ДОТ 179
ДОТ 210
Наталя Плохотнюк, журналістКиевVласть
Якщо ви хочете відпочити від гамірних вулиць, поспілкуватися з живою казкою природи, – запрошуємо вас до Голосієва.
У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм оздоровлення – що врешті-решт означає здоров'я – є соціальною цінністю, тому отаннім часом досить популярним став такий вид відпочинку як екотуризм. Суть його полягає у власне здійсненні рекреації та туризму та збереженні при цьому природних комплексів без заподіяння шкідливої дії на них. Гасло екотуризму: “Не брати нічого, окрім фотографії, не залишати нічого, окрім слідів.” Проте створити повністю екологічний маршрут досить складно тому частіше за все розробляють пізнавальні маршрути. Найбільший попит на такі маршрути проявляється в межах урбанізованих територій.
Еколого-сакральна стежка – це специфічний одноденний маршрут, пов'язаний з конкретною географічною місцевістю, яка має культурно-релігійно-історичне значення для людського соціуму.
Сакральні (священні, культові) природні об'єкти, це, зазвичай, характерні, шановані в народі елементи ландшафту, які є місцями поклоніння, відправлення обрядів і, одночасно, елементами культурної спадщини етносів, народів чи окремих соціальних груп. Це особливі місця духовного єднання людини з Природою. До таких об'єктів належать природні джерела, окремі дерева й цілі гаї, ділянки лісу, озера, річки, водоспади, скелі, печери, гори, окремі камені, острови. Вони вважаються представниками різних релігій, що успадкували цю традицію від своїх предків, що володіли традиційними знаннями. Ці об'єкти зберігаються протягом століть і тисячоліть і служать зразками дбайливого і натхненного ставлення до природи. Багато хто з них мають велике наукове значення як еталонні зразки елементів природного ландшафту, відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття.
Екологічна стежка – як правило, пішохідна стежка з контрольованою протяжністю та незначними фізичними навантаженнями, яка має форму петлі (починається і закінчується в одній точці).
Я намагалась дослідити наскільки можливе створення спеціалізованого туристського маршруту, як одного із суттєвих складових в рекреаційній діяльності на прикладі території регіонального природного парку "Лиса гора".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Лиса гора – парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Тут знаходяться такі об'єкти Природно-заповідного Фонду України: Пам'ятка природи місцевого значення “Дуб Відун”, смарагдові острови, затишні парки, золотокорі соснові бори. Загадкова гора, на схилах якої поки що шелестить ліс, а верхівка вкрита сухими степовими луками. Мабуть, саме через такий розподіл рослинності її звуть Лисою. Майже на 70 м підноситься вона над Дніпром. Тут, де дуби-велети шелестять над валами давнього форту, буяє фантастичне розмаїття – майже 400 видів рослин. За цим показником Лиса гора залишає далеко позаду подібні історичні місцевості Європи. З них п’ять видів Червоної книги України та численні регіонально-рідкісні види дали змогу відомому фахівцю-ботаніку професору В. І. Чопику назвати цю територію “еталоном флори урбанізованих територій”. Вражає і різноманіття тваринного світу: тут і рідкісна неотруйна змія – мідянка, і навіть славетний горностай, що також занесені до Червоної книги України.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За часів Київської Русі на Лисій горі проводили свої обряди язичники. Древні волхви зробили перші підземні ходи на Лисій горі. Сьогодні тут існує відновлене язичницьке капище. Дуже цікаве місце. У народі Лису гору поділяють на три частини. Перша — Русалчин яр, названий так через розташоване в ньому озеро, в якому згідно з повір'ями мешкають русалки. Друга — це Відьмин яр. Найбільша частина гори — Мертвецький гай. У цій частині виявлені містичні поховання минулих століть.
Згодом частина гори перейшла під владу Печерського монастиря. Тут християнські монахи розміщували свої пасіки. Ченці створили своє підземне місто-монастир, з'єднавши Гору з Печерською Лаврою підземними ходами.
Лиса гора – місце історичне. З давніх-давен вона була одним з центрів осілості в середньому Придніпров’ї, маючи статус стратегічного пункту в гирлі Либіді. Тут найвідомішим російським фортифікатором Е. І. Тотлебеном було зведено потужний форт. Наразі у складі укріплень збереглися майже всі земляні споруди. Сьогодні під Лисою Горою існує ціле підземне місто, яке складається з цілого комплексу підземель – від збережених келій давньослов'янських жерців до покинутих сучасних військових баз.
Даний квест-маршрут має назву “У пошуках натхнення”.
Маршрут прокладений не лише по асфальтованих доріжках, а й ґрунтовими стежками. Перепади висот протягом маршруту досить значні і потребують хоч найменшої фізичної підготовки.
Еколого-сакральний маршрут розпочинається біля воріт Українського Науково-дослідного гідрометеорологічного інституту УкрНДГМІ. До початку пішохідного маршруту можна дістатися від станції метро “Либідська” на маршрутці № 212 до проспекту Науки, 35А. Необхідно перейти дорогу на світлофорі і прямо перед очима постане маленька вуличка. Старий асфальт тут подекуди потріскався. Місцями він обривається і переходить у мощену бруківку. Деяким ця частина дороги може нагадати Андріївський узвіз, її строката структура не лишає і сумніву, що цій дорозі вже не мало років. Ми йдемо130 метрів.
Етап 1. Інститут УНДГМІ. “Ворота до спокою”
Завдання: дізнатися, яке основне значення має Київська метеорологічна обсерваторія.
Історія УНДГМІ веде свій відлік з 15 травня 1855 року, коли відбулось офіційне відкриття Київської метеорологічної обсерваторії, яка започаткувала створення систематичних метеорологічних спостережень, їх аналіз й узагальнення.
Основними завданнями УкрНДГМІ є розвиток гідрометеорологічної науки шляхом виконання фундаментальних та прикладних досліджень в галузі гідрометеорології та базового моніторингу природного середовища, здійснення наукового та науково-методичного забезпечення діяльності гідрометеорологічної та інших оперативних служб Міністерства надзвичайних ситуацій України, а також координація наукових досліджень по гідрометеорології в Україні.
Обійшовши будівлю ліворуч, ми виходимо на алею, проходимо 60 м і ліворуч бачимо метеорологічну станцію з синьо-жовтою кулею на даху. Ще через метрів десять по обидва боки - метеомайданчики, для яких характерна відсутність будь-яких рослин окрім трави. Далі простір навколо алеї поступово занурюється в кущі, а потім у дерева, огороджуючи наш маршрут немов живими мурами від навколишнього світу. Приблизно через 40 м нас чекає розвилка. Асфальтована доріжка веде далі по прямій, а нам необхідно буде звернути ліворуч на ґрунтову. Тут розпочинається шлях до РЛП “Лиса гора”. Перші 120 м шлях йде через бур'яни, до великої дубової алеї, де високі дуби щільно ростуть один біля одного, продовжуючи химерну живу огорожу до Лисої гори. Через 95 м, ліворуч ми побачимо оглядовий майданчик.
Етап 2. Над урвищем
Завдання: визначення видів рослин на цій місцевості.
Рельєф від пологої вершини, на якій ми знаходимось, стрімко, іноді утворюючи тераси, спадає до низу на 50 – 60 м. Деревостани схилів формують клени, ясен, черешня, в'яз, а подекуди – високі берези. Через 20 метрів алея роздвоюється. Одна її частина різко (під прямим кутом) повертає праворуч, а ми йдемо прямо ще приблизно 50 м. Грунтова доріжка спускається до лісистої території, через 100 метрів вона йде ліворуч. На луках ростуть різні трави: грястиця, конюшина, люцерна жовта, ковила волосиста, корячка морозниковидна тощо. Лучні трави влітку тут дуже високі, майже в зріст людини. Також тут можна побачити мало поширений вид, що охороняється на території м. Києва та його околицях – це скорцонера пурпурова – дуже гарна рослина, квіти якої мають ванільний запах. Так ми проходимо приблизно 110 м. І на розвилці йдемо прямо. За декілька метрів доріжка звужується і вивертається ніби змія. Ми проходимо під невеликим поваленим деревом . Його коріння ще в землі, але на дереві вже не росте листя, гілки сухі та ламкі. Це дерево наче вітає чи, може, попереджує людей, що вони входять на територію регіонального ландшафтного парку “Лиса гора”. Як остання перешкода попереду підіймається півметровий насип. Оминаючи його, ми входимо до території РЛГІ “Лиса гора”. Одразу ж з головної доріжки виокремлюється декілька маленьких стежинок в різні сторони, але ми залишаємось на головній доріжці, яка звергає ліворуч, потім знову вирівнюється. Перед нами – галявина із молодими деревами. Через 60 м нам необхідно звернути ліворуч, по маленькій стежці вздовж покрученого дерева пройти до повалених пеньків, на яких можна зробити привал.
Етап 3. “Привал”. (Зона відпочинку)
Завдання: з’ясувати де ще в Києві є гори з такою же назвою.
Тут дуже тихо, лише зрідка шумить вітерець, іноді можна почути як стукає по дереву дятел. За рахунок того, що ця територія була до 80-х рр. зачинена для звичайних відвідувачів, тут збереглися первинні геофізичні особливості.
Традиція слов'янського фольклору пов'язує проведення різноманітних шабашів нечистої сили з Лисою горою під Києвом. Як і належить Лисій горі, верхівка у неї безлісна. Треба, щоправда, зауважити, що до середини минулого століття її зазвичай називали інакше – Дівич-гора. Таке ім'я давалося горам, на яких в язичницький період були святилища Лади – богині шлюбу і веселощів, а в більш віддалені часи, можливо, і Кібели – Великої Матері Миру, покровительки домашнього вогнища. Назва "Лиса гора" в різний час носили щонайменше чотири київських височини. Зараз не можна вказати з повною упевненістю, на якій з них збиралася нечиста сила. Може бути, і на нинішній. У всякому разі, її історія в останніх століттях видається досить похмурою.
Лиса гора – елемент східнослов'янського, зокрема українського, фольклору, пов'язаний з чаклунством і надприродними силами. Для території Лисої гори характерна певна міфологічна зацікавленість. Її існування пов'язують з такими явищами, як місце геопатогенної зони та містичної сили. Люди, проходячи цими стежками, часто відчувають слабкість, нездужання, головний біль, іноді – манію переслідування. Або навпаки, деякі туристи, відчували лише позитивні враження. Соціальне опитування показало, що посилені, іноді нетипові для конкретної людини відчуття отримують 9 із 10 осіб, що перебувають у цій місцевості. Це показує чутливість організму до нестабільності енергетичного балансу в даному парку .
Назву “Лиса гора” у Києві мали також: Чортове Беремище (Хрещатицьке Беремище на території парку Володимирська гірка); Старокиївська гора в урочищі Горбачиха (піщана місцевість між Микільською слобідкою і Вигурівщиною); Юрковиця (найвища із Западинських піщаних гір). Назву “Лисогірська” мала також сучасна вул. Западинська .
Відпочивши, ми продовжуємо свій шлях по стежці ліворуч і через метрів 30 входимо в ліс з високими й старезними дубами та грабами, які можна охопити лише втрьох-вчотрирьох. Ми проходимо через цей клаптик лісу навпростець, беручи трішки праворуч (азимут приблизно 20°) і зупиняємося біля дуба, який вражає своїми габаритами. Ліворуч від нього стежка різко йде вниз (приблизно 70° – ухил). Після різкого спуску, через 3 м йде такий же крутий підйом. Стежка доволі крута, коріння дерев утворює щось подібне до сходинок. Але воно того варте, бо ми виходимо до незвичайного дерева.
Етап 4. “Дерево бажань”
Всередині це дерево порожнє. Дехто вважає, що в нього потрапила блискавка і випалила його всередині. Місцеві мешканці переказують легенду, за якою в це дерево в день літнього сонцестояння необхідно вкидати записки з бажаннями і бажання збуваються. Загадуємо бажання і йдемо далі. На розвилці звертаємо ліворуч, проходимо повз велику березу і через приблизно 110 м опинимося на перехресті великої ґрунтової дороги та невеличкої стежки. Прямуємо по грунтівці вгору, оминаючи “Мертві дерева”, після галявини рухаємося на схід, а ще через 80 м беремо ліворуч.
Етап 5. “Дорога мертвих дерев”
Завдання: з’ясувати, від чого пішла назва гори “Лиса гора”.
Пройшовши близько 230 метрів, зупиняємось посеред мовчазного степу різнотрав'я, де ростуть зірочник ланцетовидний та тонконіг дібровний, зрідка – копитняк європейський. А також чагарники шипшини й гліду. По обидва боки височіє мішаний ліс. Лише тут стоять білі сухі дерева. Це наша п'ята точка “Дорога мертвих дерев”. Проходячи повз “мертві дерева”, які стоять тут уже декілька десятиліть, можна отримати низку вражень. Це можна пов'язати з одним із фактів походження самої назви гори. Здавна у слов'ян будь-які височини були їх місцем поклоніння богам. Зазвичай дерева, що росли на вершинах гір або горбів, вирубували та випалювали, а згодом на відкритих майданчиках влаштовували капища (місце поклоніння). Це – ще одна версія назви “Лиса гора”. Є стародавня слов'янська легенда, згідно з якою землю опоясує змія, що кусає сама себе за хвіст. Місце, де вона себе кусає, розташоване в районі Києва і називається Лисою горою.
Крім легенд є багато теорій чому Лиса гора є проклятим місцем. За часів монголо-татарської навали існували Китаївська і Голосіївська “пустоши”. За гіпотезою науковця Дмитра Лаврова, багато киян ховалося в них від ворогів. Хан Батий, щоб не залишати в тилу супротивників, звелів печери замурувати. Безліч людей загинуло, і саме їхня страшна смерть і неспокій душі сильно впливають на енергетику околиць Лисої гори.
Згідно з переказами, відьми й інші казкові істоти регулярно збиралися на Лисій горі, де влаштовували шабаші. Згадки Лисої гори зустрічаються в численних історичних і літературних джерелах, у тому числі в творах Миколи Гоголя і Михайла Булгакова (який використав образ Лисої гори у своєму романі “Майстер і Маргарита” як місце розп'яття Ієшуа), а також у творчості Модеста Мусоргського. Також Лиса Гора згадується у повісті братів Стругацьких “Понеділок починається в суботу” як місце проведення “зльотів” відьом та іншої нечистої сили і в серії книг про Таню Гроттер і Мефодія Буслаєваа /знаменитого фантаста Дмитра Ємця, а також у письменниці – Лади Лузіної “Київські відьми”.
Відпочивши, ми прямуємо далі у східному напрямку. До наступної точки майже 600м. Дорога починає вивертатися в різні боки, то праворуч, то ліворуч. Через 15 м у нашу дорогу ввійде ще одна і обидві повернуть у лівий бік до оглядового майданчика, де росте самотнє дерево.
Етап 6. “Самотня”
Завдання: визначити, що можна побачити з оглядового майданчика.
Асоціюється це дерево з образом дівчини, яка стоїть на пагорбі над великим Дніпром і чекає свого коханого. На протилежному боці від оглядового майданчика розпочинаються Фортифікаційні насипи. Одна з маленьких стежок прямує на вершину цих насипів. Там часто можна побачити поодиноких людей, які сидять у позі лотоса та медитують. За місцевими віруваннями – це “місце сили” (енергетично насичене місце). Щодо оглядового майданчика, то кожний, хто тут побуває знайде саме свій окремий об'єкт, що його зацікавить.
Через 25 м після оглядового майданчику звертаємо ліворуч, на захід і входимо до листяного, здебільш дубово-грабового лісу. Рушаємо звивистою дорогою, паралельно дороги “мертвих дерев”, повз відомі на всю Україну фортифікаційні ДОТи.
У 1872 році на Лисій горі розгорнулися будівельні роботи. Почав здійснюватися грандіозний план відомого фортифікатора Е. Тотлебена – оточення Києва лінією з 27 фортів.
Під час будівництва укріплень рельєф гори був сильно спотворений за рахунок насипання валів і прориття ровів. У насипах влаштовувалися потерни (тунелі, в яких можна було встановлювати знаряддя для стрільби по наступаючим). На їх цегляній кладці від нудьги розписувалися багнетом вартові. Такі написи-графіті в безлічі збереглися донині. У фортеці були побудовані складські приміщення, зруйновані в останні роки.
Етап 7. “Тиха дорога”: послухати тишу
До нашої сьомої точки ми проходимо майже 300 м. Навколо нас стигне тиша. Серед комах, якщо не шукати а просто прогулюватись, тут лише можна зустріти комара, або рогача, іноді тут можна побачити деревних бджіл. Зупиняємося біля ДОТу №3. Тут можна просто помовчати та насолодитися тишею. Сюди майже не доноситься гуркіт машин, птахи тут співають лише навесні та влітку. Навіть коли йде дощ, тут його торохкотіння притихає. По обидва боки від дороги, по якій ми прямуємо далі через четвертий ДОТ до п'ятого, нас супроводжує доволі дивне відчуття.
Проходячи повз ДОТи, варто придивитися й до жовтих цеглин, не лише тому, що вони майстерно змуровані в підпірні стіни, які обрамовують вхід до тунелів. Тут, біля важких, окованих залізом брам, десятки років стояли вартові, і дехто з них не втримувався від спокуси написати власне ім'я. Ці написи, непомітні здаля, зблизька проступають своєрідними візитівками багатьох поколінь солдатів. Трапляються досить незвичні тексти. Солдатські автографи нагадали про молодого бійця Київського караульного полку часів громадянської війни, згодом відомого письменника К. Г. Паустовського, який теж ніс охорону військових складів “десь за Байковим кладовищем”, можна допустити, що саме тут, згадуючи епізод, описаний ним у “Повісті про життя”. Дослідження написів на мурах Лисогірського форту могло б відкрити цікаві сторінки історії міста ХІХ-ХХ ст.
Дійшовши до головної галявини РЛП “Лиса гора”, ми повертаємо ліворуч, до ДОТу №5. Він знаходиться у глибині і є найчистішим серед усіх ДОТів. Через нього ми пройдемо на той бік насипу і подивимось, як він виглядає не з “парадного входу”. Пройшовши через ДОТ, повертаємо праворуч, піднімаємося до основи насипу, зупиняємося біля ДОТу №6 і підіймаємося по ньому назад до головної галявини.
Етап 8. “Біля каменя”
Прямуємо до розміченого поля – одного з пунктів зустрічі місцевих неформалів “Толкіністів”. Тут – головна пам'ятка-символ існування цього парку - Великий камінь, на якому написана назва і дата заснування парку. Тут ми відпочиваємо. Через 20 хвилин ми збираємось у подорож – останній ривок. Виходимо знову на головну дорогу, яка прямує вздовж ДОТів. Дорога тут урвиста як і на початку, місцями трапляються частини, викладені камінням. Проходимо через ДОТ № 7, в якому часто збираються неформали і звертаємо праворуч, убік Дніпра. Через 145 м виходимо на асфальтовану дорогу. Тут колись була Пожежна станція, але її закрили та розібрали по цеглинках. Повернемо ліворуч і через 150 м опинимося біля КПП, а там майже 200 метрів -0 і остання точк маршруту.
Етап 9. “Між світами”
Остання, дев'ята точка знаходиться при виході з РЛП “Лиса гора”. Її назва повністю підтверджує стан тих хто пройшов увесь еколого-сокральний маршрут – “Між світами”. Ми зупиняємось тут наостанок щоб обернутися і ще раз подивитись на велич великих дерев, що десятиліттями обороняли таємничі скарби природи та людини на цьому острівці великого міста Києва. Через 30 метрів – уже місто: автомобільні дороги, пробки, гамірні й засмічені вулиці, натовп та імпульсивний ритм соціуму. Але це через 30 метрів, а поки що ми знаходимось на доволі широкій дорозі в пониззі гори посеред листяного лісу, тиші й атмосфеи спокою. І ось ми виходимо з РЛП “Лиса гора”, наш еколого-сакральний маршрут закінчений і ми можемо пройти через міст і сісти на маршрутку, яка прямує до Центрального автовокзалу. Або ще трошки пройти до станції метро Видубичі і прямувати по домівках.
Читайте: Лысогорский форт, где захоронено огромное количество боеприпасов всех времен, смертельно опасен (фото, видео)
Фото: https://www.segodnya.ua/
КиевVласть
Сотрудники коммунального предприятия по содержанию зеленых насаждений Подольского района столицы (КП СЗН Подольского района) совместно с общественными организациями высадили вдоль загазованной улицы Набережно-Крещатицкой “зеленую стену”. Такой эксперимент призван показать, насколько эффективно такие посадки могут задерживать газовое и пылевое загразнение.
Об этом KV стало известно из сообщения директора КП СЗН Подольского района Василия Бабенюка на его странице в соцсети Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Лаборатория инновационного развития ПРООН Агенты изменений, СО Экоклуб "Зеленая Волна" совместно с КП СЗН Подольского района воплотили проект "Зеленой стены" по ул. Набережно-Крещатицкая, 8”, – сообщил Василий Бабенюк.
По его словам, было высажено 72 куста кизильника и бирючины.
Как отметил директор КП СЗН Подольского района, такой эксперимент необходим для того, чтобы понять какое количество газового и пылевого загрязнения сможет поглотить такая “зеленая стена”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Напомним, исполняющий обязанности генерального директора коммунального объединения “Киевзеленстрой” Алексей Король заявил, что на одного жителя столицы приходится 23,13 квадратных метров зеленых зон. Это, по его словам, почти в два раза выше существующей нормы озеленения населенных пунктов с населением свыше одного миллиона человек.
Читайте: Руководитель “Киевзеленстроя” утверждает, что уровень озеленения в столице почти в два раза выше нормы
Фото: Василий Бабенюк в Facebook.КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 06:14:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 06:14:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 06:14:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0019
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.7681
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(пункт пункта пункту пунктом пункте пункты пунктов пунктам пунктами пунктах)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 06:14:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(пункт пункта пункту пунктом пункте пункты пунктов пунктам пунктами пунктах)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 4830, 10
0.0040
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('94008', '93987', '93969', '93963', '93955', '93957', '93940', '93939', '93917', '93923')
1.6012
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 06:14:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(пункт пункта пункту пунктом пункте пункты пунктов пунктам пунктами пунктах)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)