ВО "Свободу" на місцевих виборах представлятимуть партійці з багаторічним досвідом та розумінням змін, які потребують сьогодні їхні виборці. Доказом ефективної роботи фракції є здобутки, які партія досягла за попередні роки на всіх рівнях.
Про це KV розповів в інтерв’ю депутат обласної ради від ВО "Свобода" Вячеслав Хмельницький. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“На вибори ми йдемо з однопартійцями, які доводять вірність партії вже не один рік. З тими, хто був і залишається господарем свого слова й на своїй землі. Це ті, хто пройшов майдан, війну, не лише на передовій, а й у тилу. “Свобода” ніколи не зраджувала своєму виборцю", – розповів Вячеслав Хмельницький.
За його словами, "Свобода" йде на цьогорічні вибори з досвідом і розумінням, як покращити ситуацію в тій чи іншій площині життя. Крім того, із власною ідеологією та політичною програмою, перевіреними часом. І, власне, зі здобутками, які партія досягла за попередні роки на всіх рівнях.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
"Ще у 2015 році урядом був запроваджений митний експеримент, який надав місцевим бюджетам додаткові кошти для ремонту дорожньої інфраструктури. Київська область не входила до переліку цих 4 областей. Фракція звернулася зі зверненням до Кабміну щодо участі Київщини в цьому проєкті. Наше звернення підтримали всі депутати облради. У результаті в область спрямували сотні мільйонів державних видатків на капітальний ремонт доріг", – говорить він.
Читайте: Вячеслав Хмельницький: “Свобода” ніколи не зраджувала своєму виборцю
Також він навів приклади досягнень фракції саме у Білоцерківській міськраді.
"Ми одержали звернення від громади щодо незаконного будівництва на прибудинковій території ОСББ офісного приміщення. У результаті фракція одержала перемогу в суді, яка дозволила мешканцям розпоряджатися своєю землею", – додав він.
Нагадаємо, чергові місцеві вибори 25 жовтня відбудуться вже за новою системою. Верховна Рада внесла зміни до Виборчого кодексу, ухваливши партизацію на рівні 10 тис. населення. ВО “Свобода” вважає, що нова пропорційна система дозволить зробити виборчі процеси більш прозорими та демократичними.
Читайте: “Свобода” – за пропорційну систему виборів, – член фракції ВО “Свобода” Вячеслав Хмельницький
Фото: із власного архіву Хмельницького
КиевVласть
Сьогодні в Бориспільському районі Київщини відбувся урочистий захід з закладання капсули з нагоди початку будівництва майбутнього заводу із виробництва мехатронних виробів ТОВ “Костал Україна”. Участь взяли Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, очільник Київської облдержадміністрації Василь Володін, генеральний директор ТОВ “Костал Україна” Радослав Шкуп, представники Посольства Німеччини в Україні, голови Бориспільської міської ради та РДА та інші.
Про це KV стало відомо із повідомлення прес-служби Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Залучення інвестицій є важливим рушійним фактором розвитку економіки області. Саме тому Київська обласна влада, як і керівництво держави підтримує ініціативи зі створення нових підприємств та створює максимально сприятливі умови для бізнесу.
З товариством “Костал” ми плідно взаємодіємо вже не перший рік. Вітаємо їх рішення інвестувати у розвиток власного виробництва на Київщині майже 40 млн. євро та створити тут 900 нових робочих місць. Сподіваємось, що ця співпраця і надалі буде успішною та взаємовигідною”, – зазначив у своєму виступі голова КОДА Василь Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Він додав, що в квітні 2021 року вже очікується початок роботи високотехнологічного виробництва на новому підприємстві ТОВ “Костал” в Бориспільському районі.
“Київщина має ряд переваг серед яких і логістика, і наближеність до столиці, і, найголовніше, кадровий потенціал. В області багато навчальних закладів, що готують висококваліфікованих спеціалістів, які можуть якісно працювати на таких заводах”, – підкреслив очільник Київщини і запросив інших інвесторів також долучатися до роботи на території області.
Компанія КОСТАЛ-УКРАЇНА ТОВ є дочірньою компанією німецької фірми LEOPOLD KOSTAL GmbH & Co. Група KOSTAL складається з 31 компанії в 17 країнах світу. Основний вид діяльності компаній групи – розробка і виробництво технологічно передових електронних і електро-механічних виробів для автомобільної промисловості.
Читайте: Голова КОДА продовжує робочі поїздки до районів області
Фото: КОДАКиевVласть
ВО “Свобода” висловила невдоволення щодо внесення змін до закону про державну мову протестами під стінами Верховної Ради. Політична сила виступала проти змін в частині скасування навчання українською мовою у закладах освіти.
Про це KV розповів в інтерв’ю депутат обласної ради від ВО "Свобода" Вячеслав Хмельницький. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Наша політична сила висловила свій протест щодо перегляду закону про державну мову. Упродовж двох днів ми були під стінами ВРУ з іншими політсилами та організаціями. І нам вдалося досягти результату – зміни до закону на пленарному засіданні не розглядали. Тут варто згадати слова Ліни Костенко, що нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову”, – розповів Вячеслав Хмельницький.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
На його думку, до спекуляцій навколо мовного питання призвело знову лиш те, що країна перебуває в передвиборчому процесі.
“Відбувається маніпуляція із заграванням до своїх виборців кандидата на посаду голови міста Дніпро Максима Бужанського. У Дніпрі переважно спілкуються російською. І він вважає це гарним аргументом, аби вибори для нього стали переможними. Відміна навчання в російських школах учнів 5–11 класів українській – спекуляція. У Конституції України чітко визначено ст.10 розвиток державної мови, а мова національних меншин не принижується, а навпаки, підтримується державою”, – додав він.
Читайте: Вячеслав Хмельницький: “Свобода” ніколи не зраджувала своєму виборцю
Нагадаємо, ВО "Свобода" проти перегляду закону про державну мову. Фракція Київщини впевнена – в Україні має бути одна державна мова. І це – українська. А запропоновані зміни лише посилять русифікацію українського населення.
Читайте: Державна мова в Україні має бути одна – українська, – голова фракції ВО “Свобода” Олександр Однороманенко
Фото: із особистого архіву Вячеслава Хмельницького
КиевVласть
У Київській ОДА стартувала оптимізація структурних підрозділів, запланована ще минулого року. Їхня кількість збільшилася, але переважно за рахунок поділу вже існуючих або виокремлення відділів в управління. При цьому штат КОДА планують скоротити. Керівництво адміністрації запевняє, що нові підрозділи сконцентруються на сферах, на які уваги раніше не вистачало.
Як стало відомо KV, голова Київської облдержадміністрації Василь Володін підписав розпорядження № 342 від 16 липня 2020 року “Про упорядкування структури Київської обласної державної адміністрації”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Згідно з цим документом, ряд департаментів та управлінь КОДА буде перейменовано, ще кілька будуть утворені як юридичні особи, загальна кількість структурних органів сягатиме 26, а кількість штатних працівників дорівнюватиме 566. Дане розпорядження посилається на таке від 27 березня 2017 року № 132 "Про упорядкування структури…”, згідно до якого структура КОДА налічувала 21 підрозділ. Нова структура налічує їх 26. Деякі департаменти було розділено навпіл, деякі стали управліннями або відділами. Є й підрозділи, утворені з нуля.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться
Що змінилося
Внаслідок перейменування та реорганізації утворюються такі нові підрозділи, як:
Департамент економіки та цифровізації;
Департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами;;
Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності;
Департамент соціального захисту населення;
Департамент регіонального розвитку;
Юридичний департамент;
Управління агропромислового розвитку;
Управління земельних ресурсів;
Управління туризму;
Управління внутрішньої політики;
Управління комунікацій;
Управління пасажирських перевезень;
Управління міжнародного співробітництва;
Управління з питань власності;
Відділ методологічної підтримки та моніторингу публічних закупівель.
Для порівняння: попередня версія структури КОДА, затверджена розпорядженням № 132 від 27 березня 2017 року, та чинна згідно до розпорядження № 342 від 16 липня 2020 року.
Згідно з затвердженою структурою, низку департаментів буде перейменовано наступним чином:
Стара назва
Нова назва
Департамент економічного розвитку і торгівлі
департамент економіки та цифровізації
департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами
департамент агропромислового розвитку
управління агропромислового розвитку
управління інфраструктури
управління пасажирських перевезень
управління культури, національностей та релігій
управління культури
управління фізичної культури і спорту
управління молоді та спорту
управління внутрішнього аудиту
відділ внутрішнього аудиту
Два структурні підрозділи буде реорганізовано: управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами приєднають до департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами; управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання приєднають до управління молоді та спорту.
П’ять підрозділів зареєструють як юридичні особи публічного права, з них два також підлягають реорганізації:
юридичний департамент;
управління внутрішньої політики та управління комунікацій — будуть реорганізовані шляхом поділу департаменту комунікацій та взаємодії з громадськістю;
управління земельних ресурсів — частину майна, прав та обов’язків виділять департаменту містобудування та архітектури;
управління міжнародного співробітництва;
управління туризму.
Як це працюватиме
“Ми робимо реорганізацію всієї структури [КОДА] для оптимізації роботи, посилення функцій, які є вкрай важливими зараз. Зокрема, виокремлюємо підрозділ, який займатиметься туризмом, адже у зв’язку з проблемами через пандемію коронавірусу туризм став украй актуальним для нашої держави і для її економіки. В адміністрації буде окремий підрозділ, що займатиметься міжнародним співробітництвом. Ми підсилюємо пріоритетний для нас функціонал.
З приводу перейменування/реорганізації, тут є юридичний нюанс: реорганізація тягне за собою ряд тривалих заходів. Ці підрозділи є юридичними особами. Аби прискорити їх перереєстрацію, зміну статутних документів, положень, ми там, де це можливо, пішли ї простим шляхом – перейменуванням, в інших випадках це реорганізація”, – зазначив голова КОДА Володін у коментарі KV і додав: припинення юрособи і створення нового підрозділу може тривати до 3 місяців:
“Перетворювані структурні підрозділи до перетворення працюватимуть певний час у зв’язку з вимогою безперервного виконання державних функцій. Ми не можемо сьогодні ліквідувати один підрозділ і вже завтра – інший, на це потрібен час. Процедура наступна: утворюється управління, затверджується його штатний розклад, оголошується конкурс на заміщення посади його керівника або людину на посаду переведуть з іншого департаменту, якщо це рівнозначна посада. Конкурс триває приблизно місяць. Крім того, за законом у двомісячний термін до юросіб, що припиняються, кредитори мають висунути свої вимоги. Тобто мінімум два-три місяці має пройти перш ніж ліквідувати юрособу і утворити нову. Все згідно до законодавчих вимог”.
Куди подінуть керівників
У розпорядженні зазначено, що керівники всіх вказаних вище підрозділів мали за добу подати управлінню персоналом пропозиції щодо персонального складу комісій з реорганізації. Ці пропозиції оброблятиме управління персоналом КОДА; воно ж має попередити цих керівників про зміну істотних умов їх державної служби.
Керівники новоутворених управлінь/відділів/департаментів, у свою чергу, мають розробити та подати у КОДА відповідні положення про свої структурні підрозділи та зареєструвати їх у Єдиному реєстрі фіз- та юросіб (ЄДРПОУ).
“Реорганізація матиме наслідком скорочення чисельності [штату] до 10%, це стосується кожного департамента, але я не ставив скорочення за мету. Для мене головне – це посилення функцій там, де це потрібно. Наприклад, згадане вище управління туризму займатиметься координацією, промоцією туризму в області, комплексом заходів. Напрям міжнародного співробітництва: в нас на сьогодні є запит на роботу з іноземними інвесторами, які приходять в регіон, цей напрям потребує підсилення, а відповідного підрозділу не було. Скорочення буде проводитися, але основна мета – оптимізація та посилення функцій. Гранична кількість штатних одиниць в адміністрації – 719 чоловік, цифру на сьогодні сказати не можу, бо вона щоденно змінюється. Утім, всі люди, що показали свій професіоналізм кожен на своїй посаді, лишаються. Серйозних змін у керівному складі не очікується”, – підкреслив голова адміністрації Василь Володін.
У документі також вказано, що новоутворені унаслідок реорганізації структурні підрозділи КОДА є правонаступниками структурних підрозділів КОДА, які реорганізуються. До моменту повної реорганізації припинені управління, відділи та департаменти продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах.
Управління власності
Крім того, скасовується рішення про припинення управління з питань власності – тобто воно повертається. Директор департаменту регіонального розвитку КОДА має подати документи, необхідні для проведення державної реєстрації рішення про скасування (“відміну”) рішення. Володін каже, що це управління виділяється з-під департаменту регіонального розвитку, яке до цього часу мало займалося такими питаннями.
“Наразі ми говоримо про те, що у нас є цілий перелік об’єктів державної власності, якими потрібно ефективно керувати або готувати їх для передачі до фонду держмайна для приватизації. Вони не є профільними для ОДА. Ми проінвентаризуємо їх, і передамо до фонду. Якщо їх забере приватний інвестор, їх можна буде більш ефективно використовувати. Крім того, на тлі реформи децентралізації ОДА матиме свою роль, коли мова йтиме про передачу власності до ОТГ та [новостворених] районів. Там буде дуже багато питань, пов’язаних саме з власністю, через утворення нових громад. В ОДА повинен бути координатор цього процесу, і ним буде це управління.
На сьогодні питаннями власності займається департамент регіонального розвитку, але для них це питання не є профільним та пріоритетним, оскільки вони переважно займаються будівництвом – доріг, об’єктів інфраструктури, приймальних відділень. Ми забираємо питання власності з цього департаменту”, – сказав Василь Володін.
Коментар
Прокоментував очільник облдержадміністрації й інші зміни, зокрема, утворення департаменту економіки та цифровізації з департаменту економічного розвитку і торгівлі та виділення в окреме управління відділу з питань пасажирських перевезень з-під департаменту інфраструктури. На його переконання, такі зміни дозволять приділяти більшу увагу питанням, які і так були основними у роботі підрозділів.
“Управління інфраструктури на сьогодні має гучну назву, хоча фактично у ньому діє два підрозділи – перший займається власне перевезеннями, другий – інформатизацією. Останнє цією інформатизацію не займалося, і ця функція не виконується на належному рівні. Ми її підкріплюємо і переводимо до департаменту економіки та цифровізації.
Залишається відділ з питань пасажирських перевезень, який ми підсилюємо і виводимо в окреме управління. Сьогодні у ньому всього 5 штатних одиниць, які мають контролювати роботу маршрутних перевезень в області. У нас нараховується 512 маршрутів. Якщо поділити цю кількість на кількість штатних одиниць, то зрозуміємо, що перевіряти ми ці маршрути будемо дуже довго. Новостворене управління пасажирських перевезень буде займатися виключно конкурсами на нові маршрути та контролем за виконанням перевізниками договорів”, – переконує Володін.
Цифровізація
За кілька днів до того вийшло розпорядження № 334 від 10 липня 2020 року “Про утворення робочої групи з питань цифровізації адміністративних послуг у Київській області”.
Згідно з даним документом, ця робоча група, яку очолюватиме перший заступник голови КОДА Олександр Скляров, у місячний термін з моменту утворення має подати пропозиції щодо цифровізації адмінпослуг. Контролюватиме виконання цього розпорядження також Скляров.
До складу групи, окрім Склярова, увійдуть керівники або в.о. деяких структурних органів КОДА. Заступником голови групи стане в.о. директора департаменту економічного розвитку і торгівлі Наталія Погребна, серед членів – директор департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності Галина Король, директор департаменту соціального захисту населення Ігор Мещан та низка інших.
Очільник КОДА Василь Володін підкреслив: поки зарано говорити про те, яка саме робота проводитиметься, і саме для визначення цілей та завдань у напрямку цифровізації адмінпослуг, що надає КОДА, і створено цю групу:
“Робоча група буде органом при департаменті економіки та цифровізації, потрібна вона для координування різних державних та інших органів. Про кошти, які підуть на це, говорити зарано – поки ми вивчаємо кінечну ціль, до якої маємо прийти. Зараз мова про те, що нам потрібно оцифрувати усі послуги, які надає адміністрація та її структурні підрозділи. Наприклад, дозволи, які видають департаменти освіти, екології, цілий ряд адмінпослуг вже давно треба переводити в цифрову форму. Підсилюючи цю функцію, ми зможемо перейти на новий рівень цифровізації, і в цьому нам допоможе робоча група”, – сказав Володін.
Нагадаємо, минулого року у Київській ОДА йшли розмови про необхідність у реорганізації та оптимізації роботи цього органу. Тоді завдання з реорганізації КОДА полягало у тому, щоб підняти людям зарплати і скоротити частину дублюючих функцій,: скоротити юрособи департаментів, централізувати кадри, закупівлі, бухгалтерію. Таким чином можна було ю скоротити чисельність до 400 осіб і вивільнити ресурси для зарплат.
Фото: колаж KVКиевVласть
Депутати Верховної Ради затвердили новий адміністративно-територіальний устрій України. Зокрема, у Київській області ліквідують існуючі 25 районів, а замість них буде створено сім: Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський. Не зважаючи на масштабні акції протесту, не вдалось відстояти звання центру містам Василькову, Переяславу та Ірпеню. Та невдоволені є і на державному рівні – частина нардепів планує оскаржити нове районування у Конституційному суді.
Новий територіальний устрій
Як стало відомо KV, 17 липня 238 народних депутатів підтримали проєкт постанови №3650 "Про утворення і ліквідацію районів".
Документ передбачає створення у Київській області семи районів – Білоцерківського, Бориспільського, Броварського, Бучанського, Вишгородського, Обухівського, Фастівського.
Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі міської Білоцерківської, Узинської, Сквирської, Таращанської, Тетіївської, селищної Володарської, Гребінківської, Ставищенської, Рокитнянської та сільської Ковалівської, Маловільшанської, Медвинської, Фурсівської територіальних громад.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Бориспільський район (з адмінцентром у місті Бориспіль) у складі міської Бориспільської, Переяславської, Яготинської та сільської Вороньківської, Гірської, Дівичківської, Золочівської, Пристоличної, Студениківської, Ташанської, Циблівської громад.
Броварський район (з адмінцентром у місті Бровари) у складі селищної Баришівської, Згурівської, Калинівської, Калитянської, Великодимерської, міської Березанської, Броварської, сільської Зазимської тергромад.
Бучанський район (з адмінцентром у місті Буча) у складі сільської Білогородської, Борщагівської, Дмитрівської, селищної Бородянської, Гостомельської, Коцюбинської, Макарівської, Немішаївської, Пісківської та міської Бучанської, Ірпінської, Вишневої, територіальних громад.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Вишгородський район (з адмінцентром у місті Вишгород) у складі міської Вишгородської, Славутицької, селищної Димерської, Поліської, Іванківської та сільської Петрівської, Пірнівської громад.
Обухівський район (з адмінцентром у місті Обухів) у складі міської Богуславської, Васильківської, Обухівської, Кагарлицької, Миронівської, Ржищівської, Української та селищної Козинської територіальних громад.
Фастівський район (з адмінцентром у місті Фастів) у складі міської Боярської та Фастівської, а також сільської Бишівської, Гатненської, Томашівської, Феодосіївської та селищної Глевахівської, Калинівської, Кожанської, Чабанівської громад.
Читайте: Верховная Рада утвердила семь новых районов Киевщины и ОТО, которые в них входят (список)
Різні думки
Варто зазначити, що ліквідації та створенню нових районів передували постійні акції протестів громад, звернення до уряду органів місцевого самоврядування, обговорення у Київській обласній державній адміністрації та у комітеті Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
15 липня на засіданні парламенту цей проєкт не змогли проголосувати. Тоді із заявами проти його прийняття виступили фракції партій “Європейська солідарність” і “Батьківщина”. А потім за пропозицією фракції партії “Слуга народу” проєкт був взагалі знятий з розгляду.
Проєкт Постанови “Про утворення і ліквідацію районів” проголосували в цілому на засіданні 17 липня.
Постановою визначено, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.
Вибори депутатів районних рад ліквідованих районів, як йдеться в документі, не проводяться. А повноваження депутатів районних рад у ліквідованих районах припиняються в день набуття повноважень депутатів районних рад, обраних на перших виборах до районних рад у нових районах.
Центральна виборча комісія, відповідно до Постанови, має забезпечити формування виборчих округів та проведення місцевих виборів з врахуванням новоутворених районів.
В "Опозиційній платформі – За життя" після голосування в Раді заявили, що оскаржуватимуть укрупнення районів у суді. Співголова фракції Юрій Бойко заявив, що ця реформа викличе хаос на місцях і сильно вдарить по пенсіонерах.
Крім того, абсурдністю реформи вважають те, що міста обласного значення, які співпрацювали завжди напряму з областю, перетворюються у звичайні районні міста.
Життя по-новому
Як розповів у коментарі KV керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської обласної ради Володимир Удовиченко, життя на Київщині зміниться, але не через нові райони. Так, буде величезний виклик, адже прийнято складний виборчий закон з пропорційною системою та відкритими списками. Та все ж більшу частину реформування країна таки подолала.
“Вибори 25 жовтня відбудуться за новою системою адмінтерустрою. І саме це стане стартом до нового життя і відносинами між владою та суспільством. Говорять про судові процеси, але, думаю, це – звичайний популізм. Всі максимальні повноваження та ресурси передадуть громадам. Громади повинні взяти відповідальність, сформувати владу і контролювати її. Основною одиницею терустрою є ОТГ. І саме громади будуть давати оцінку роботі влади і навіть відкликати її, коли вона буде неефективною”, – каже він.
За його словами, ідеально було би, якби прийняли і зміни до Конституції в частині децентралізації. Адже, якби не було постанови про ліквідацію районів, то довелося знову формувати райради.
“Повноважень для районів не лишилося, це – проміжний варіант. Вже немає можливості повертатися до питання: потрібні чи непотрібні райони. Але дворівневий рівень влади є найбільш оптимальним. Залишиться Вишгородський район. Можливо, таким рішенням області, певним чином, було вигідно заспокоїти політичну ситуацію. Хоча райони не повинні грати у житті населення жодної ролі. Райони – для центральних виконавчих органів влади та префекту, який контролюватиме дотримання законів та Конституції. Так, повноваження районів досі не визначено, не відомо, як будуть фінансуватися і відповідні органи влади. Адміністрації поки що також не ліквідуємо через складну їхню трансформацію в інститут префекта”, – додав він.
Соціолог, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко, вважає, що для країни в цілому відбуваються позитивні зрушення, але не для окремих територій.
Так, нове районування було неминучим, адже це далеко не перша спроба укрупнити райони. Вперше про це заговорили ще за часів Кучми та Ющенка. Врешті, це зробили, гарантують “покращення”, але, як завжди, з величезною кількістю невдоволених.
“Зараз з’ясується, що не всі міста залишаться райцентрами і з них почнуть забирати велику частину адміністрування, фінансування, робочі місця. Це певною мірою компенсують ОТГ, які одержать потужні бюджети. Але кожний закон про бюджет – це спроба урізати фінансування громад. І зараз це знову відбудеться. Щодо плюсів, то великий район матиме великі кошти і, ймовірно, зможе втілювати великі серйозні проєкти, а не просто ямки латати. Раніше цього їх позбавляли. Але тут же виникають мінуси. Адже ці проєкти зосередять в центрі, де буде більше коштів. Це – факт. Адже всі підприємства реєструються, якщо не в Києві, то в обласному чи районному центрі. І тепер буде ще цікавіше: виникнуть конфлікти між ОТГ та підприємствами, які сплачують податки до райцентрів. Є серйозний ризик, що з колишніх райцентрів розпочнеться і відтік населення. В них і так життя було не найкращим, а тепер заберуть і частину грошей”, – каже він.
Далі, за його словами, все залежатиме від районної влади: кого оберуть на виборах і як. Але й тут можуть виникнути підводні камені.
“Необхідно буде обрати і депутатів, і я не уявляю, як тепер проходитимуть вибори. Так як постанова про вибори була прийнята раніше, ніж це укрупнення. Обирати в райради старих районів не можливо – їх ліквідували. А нові райони суперечать постанові. Якби не відбулися вибори, їх можна буде з букви Закону визнати незаконними. Кожен район захоче залишитися райцентром, а не селом на відшибі. Будуть суди, але знову таки, яка в цьому перспектива: судовий процес проти закону? А ось зрив виборів перспективу має”, – зауважив він.
Також KV поцікавилась у представників районів та міст, які виходили на мітинги, що вони думають з приводу затвердженого адмінтерустрою області.
Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:
Впродовж чотирьох днів більше 50 представників району збиралися на акції протесту під стінами Верховної Ради. Профільний комітет підтримав заклики мітингувальників щодо збереження Вишгородського, Бучанського, Броварського районів. Розглянули і наше питання по Переяславському району, проте не вистачало всього одного голосу. Навіть перед його розглядом зробили перерву, були обговорення, декілька разів переголосовували. Спостерігалася надто заплутана історія, яка спонукала до думки, що не обійшлося без маніпуляцій. До нас виходили представники всіх партій, профільного комітету. Та постанова прийнята – депутати зрештою ліквідували Переяславський район. Та ми обстоюватимемо район до останнього. Будемо спілкуватися з народними депутатами з тим, щоб вони звернулися до Конституційного суду про визнання цього закону неконституційним. Думаю, що надалі ми будемо жити, як і жили. Але саме психологічний аспект, що таке історичне місто, де зароджувалася державність, стане звичайним пересічним містечком.
Голова Васильківської райради Наталія Баласинович:
На мою думку, це наруга над Конституцією, приймати постановою такий документ. Все розпочиналося з КОДА, яка не мала чіткої позиції. Спочатку вони утворили п’ять районів, одним з яких був великий Васильківський з центром у Василькові. Потім утворився Фастівський, куди нас і приєднали. На жаль, нашому району не пощастило з мажоритарником Олександром Дубінським, який дозволив повністю знищити з карти Васильківщину, не отримавши тотального контролю над нею. Наш історичний район, всупереч методиці, волі 100-тисячної громади і здоровому глузду щодо логістики, наявної інфраструктури, оновленої лікарні, взагалі роздерли по трьом районам. Частина взагалі немає сполучення з Фастовом, Обуховим та Білою Церквою. Тож наша громада непросто обурена. Якщо це добровільна децентралізація, то дослухайтесь до громади, якій комфортніше залишитися єдиними. Місяць ми ходили тисячним представництвом, обстоювали район, нас же водили за носа. Коли голосували за наш район, із 16 депутатів утрималося 10. Вони просто боялися голосувати через можливі переслідування Дубінського. Та всупереч методики, Вишгороду та решті залишили райони. За поданням 45-ти народних обранців готується позов до Конституційного суду. Впевнена, ці абсурдні рішення таки скасують.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
Ми надавали свої пропозиції щодо районування. Бородянський район знаходиться в центрі між Поліським, Іванківським та Макарівським, тож доцільно було би зробити центром саме Бородянку. У нас є госпітальний округ, інфраструктура та транспортне сполучення, аеропорт. Але, на жаль, до нас не дослухалися і розділили ці території на Бучанський і Вишгородський райони. Верховна Рада прийняла рішення і тут ми вже не можемо нічого вдіяти. Нам аргументували, що Буча має більше населення, аніж Бородянка.
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Районування – це компетенція влади, державних органів. Звичайно, приємно, що органи місцевого самоврядування були долучені на різних етапах до обговорення, фактично і до обстоювання тієї чи іншої позиції. Це говорить лише про відкритість влади на різних етапах проходження цих процесів. Верховна Рада та профільний комітет пройшли п’ять кругів аду, вислуховуючи представників місцевого самоврядування, представників того органу, що зазнав реформування та ліквідації в перспективі. В основному представники існуючих районних ланок виступали проти тої чи іншої конфігурації. Представники ж місцевого самоврядування чітко розуміють, що це компетенція держави. Ми ж маємо ОТГ і несемо відповідальність перед своїми громадянами, забезпечуючи сервіс, організацію життя та розвиток території.
Нагадаємо, новий районний адмінподіл – це другий етап реформи децентралізації. Без цього, наголошували в уряді, затяжну реформу не вдалося би завершити ефективно. Саме ж укрупнення районів аргументували навантаженням, яке лягає на плечі органів місцевого самоврядування через нерівномірний розподіл районів за площею та населенням.
Кроїти райони вирішили за методикою Мінрозвитку громад. Вона передбачала, що нові райони включатимуть як мінімум 150 тисяч населення. А статус районного адмінцентру мали отримати міста обласного значення, де населення за 50 тисяч осіб. При цьому відстань найвіддаленішого села до цього центру не мала перевищувати 60 км. Про повноваження, якими мають наділити нові округи достеменно невідомо і досі.
Загальна ж кількість районів і їхня конфігурація за весь час довготривалого процесу зазнавала постійних докорінних змін.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Фото: колаж KVКиевVласть
ВО "Свобода" має активне представництво в столичному регіоні – 43 партійних районних та міських організацій. Також фракція ВО "Свобода" активно працює у Білоцерківській міській раді. Про основні проблеми Білої Церкви, врегулювання конфлікту на Сході країни та процеси реформування регіону в інтерв’ю KV розповів депутат обласної ради від ВО "Свобода", член комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації та житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій Вячеслав Хмельницький.
KV: З якими проблемами звертаються до Вас виборці з 56-го округу (Біла Церква)?
Вячеслав Хмельницький: У жовтні буде 10 років, як працює моя депутатська приймальня. З 2010 по 2015 рік я був депутатом Білоцерківської міськради. Ще тоді вирішив: не зважаючи на те, з якого округу звертаються – вислухати кожного. Тож і сьогодні до мене йдуть виборці не лише з мого округу, а зі всієї Білої Церкви. Здебільшого звернення стосуються вирішення житлово-побутових питань. Особливо, у приватному секторі, де капітальний ремонт не здійснювався протягом 30–40 років.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На балансі облради є КЗ КОР “Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр”. У 2016 році його керівництво звернулося з питанням реконструкції стадіону, який не ремонтувався з часів створення закладу й перебував у жахливому стані. Через постійну ротацію голів Київської ОДА, яка є розпорядником коштів, це питання не вдавалося зрушити до останнього часу. Кошти виділено і, сподіваюся, що до кінця року відкриється стадіон, який відповідатиме вже міжнародним стандартам.
Білоцерківці звертаються й за матеріальною допомогою за станом здоров’я. Для цих потреб існує депутатський фонд. Кошти в ньому передбачені бюджетом Київоблради.
KV: Які основні проблеми є в міста Біла Церква? Як їх вирішити?
Вячеслав Хмельницький: У Білій Церкві є декілька основних проблем. Перша – житлово-комунальне господарство. Після реформування ЖКГ, громадяни одержали право брати активну участь в обслуговуванні будівель. У результаті – створені ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків – прим. ред.). Вони і стали заручниками ситуації, яка не дає їм скористатися можливістю поліпшувати свій матеріально-технічний стан за рахунок бюджетних коштів. Згідно з законодавством, ми не маємо права витрачати з бюджету кошти навіть на облаштування дитмайданчиків, прибудинкових територій. Це – соціальна несправедливість. Адже ОСББ також платники податків і мають право на відшкодування. Вирішать цю ситуацію лише зміни в законодавстві.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Не менш актуальним є питання екології. Сьогодні водою з-під крану можна хіба що посуд вимити. Проблема в зарегульованості русла річки Рось, цвітінні води та зливанні в неї стічних вод. Усе це критично впливає на гідрологічний та екологічний стан річки. Без підтримки держави не обійтись. Фінансові витрати досить великі.
Парк Олександрія – перлина України та легені Білої Церкви. Сьогодні він належить Національній академії наук і недофінансовується. Крім захищених статей, держава не надає жодної допомоги. Це стримує розвиток парку, а від цього втрачає й наука, і туристична сфера міста. Має ж існувати підтримка на всіх рівнях.
Із болючих фактів – Біла Церква є одним із лідерів із захворюваності на рак по Україні. Основним запобіжником має стати своєчасне діагностування. На останній сесії до облради звернувся Білоцерківський онкодиспансер щодо надання відповідної апаратури. Врешті виділено 13 млн гривень і має відбутися закупівля вкрай необхідного обладнання.
KV: Чи є в місті проблеми з транспортом?
Вячеслав Хмельницький: Транспортна реформа в місті так і не запрацювала. Тролейбусний парк потребує технічного поповнення та оновлення. Містян позбавляють права на дешевий проїзд. Необхідно вже думати і про майбутнє громади, як якісно забезпечити населення транспортними послугами. Також до перевантаження на дорогах, як наслідок, збільшення забруднюючих викидів, призводить відсутність автовокзалу. Врешті, це й безпека пішоходів і руйнація доріг. У 2010 році міська влада вирішила, що такий інфраструктурний об’єкт, як автовокзал, непотрібний і продала. Це була стратегічна помилка. Сьогодні ж будівництво нового обійдеться платникам податків у значну суму. Доведеться віднайти й ділянку під ці потреби.
KV: Як щодо боротьби зі сміттям?
Вячеслав Хмельницький: Сьогодні сміттєве питання є кричущим. У Білій Церкві назріває проблема збору та захоронення твердих побутових відходів – спливає термін експлуатації полігону. Білоцерківська ОТГ об’єднає 11 населених пунктів, тож доведеться комплексно вирішувати питання, у зв’язку зі збільшенням населення. Аби уникнути екологічного лиха, необхідно дуже швидко шукати земельну ділянку, яка відповідатиме санітарним нормам, робити проєкт і розпочинати будівництво. В ідеалі, на мою думку, мав би бути сучасний завод із переробки вторинної сировини, як активно впроваджують наші сусіди-поляки.
KV: Свого часу в Білій Церкві були проблеми і з теплопостачанням. У чому була причина?
Вячеслав Хмельницький: Так, у місті вже багато років існує проблема опалення третьої частини міста в межах масиву Леваневського. Причина – стан мереж у критичний. У 2017 році під час опалювального сезону місто вже стикалося з проблемою, коли мешканці залишилися без опалення після пориву труби. Ситуацію вирішили, але глобальну проблему – ні. Теплова труба потребує заміни. Або необхідно будувати сучасні котельні, які дозволять мешканцям безперебійно одержувати гаряче водопостачання та опалення.
KV: Між Білоцерківською та Фурсівською громадами тривав дворічний судовий конфлікт за земельну межу в районі жилого масиву Гайок. Чи вдалося досягти перемир’я?
Вячеслав Хмельницький: Ця проблема з тривалим історичним фактажем. Свого часу Кабмін і Міноборони передали місту в межах Гайок на баланс майно й інфраструктурні об’єкти. Але чомусь забули передати землю. У 2016 році Фурсівська ОТГ почала встановлювати свої межі, вважаючи, що земля належить їм. Межі ж мають погоджуватися із сусідніми населеними пунктами та згоди в міста так і не запитали. Сьогодні судові процеси продовжуються вже в третій інстанції. Біла Церква виграла першу і другу. На мою думку, до питання треба підійти об’єктивно – сісти за стіл переговорів. Можливо, у перспективі буде агломерація, і це питання взагалі вичерпається.
KV: Назвіть основні проблеми управління комунальною власністю області? Облрада – ефективний власник?
Вячеслав Хмельницький: Питання – в ефективному менеджменті, і з цим є проблеми. Управлінці, яким ввірені КП, не завжди відповідальні керівники. За той час, як облрада стала розпорядником комунального майна, кардинальні зміни не відбулися. До 2016 року це майно підпорядковувалося КОДА. Майно експлуатували, а базу не поліпшували, відповідно, довівши до критичного стану. Скажу відверто, облрада ще не навчилася бути ефективним власником. Цей процес триває.
KV: Впровадження енергозберігаючих технології на Київщині – це міф чи реальність?
Вячеслав Хмельницький: Реальність, яка рухається надто повільно й несистемно. Держава співпрацює з Київщиною в частині відшкодування теплових кредитів на утеплення фасадів, заміну вікон, котлів та облаштування теплопунктів. Проте за браком коштів нерідко відсутній комплексний підхід і роботи з модернізації одночасно всього будинку зробити нереально. Це більше стосується багатоповерхівок. Немає стратегії розвитку держави в цьому напрямку. Київоблрада має власну програму з енергоефективності, передбачені кошти на компенсацію і для ОСББ. Тож витрачатися їм не потрібно, вони можуть одержати кошти на відшкодування. На прикладі Білої Церкви – це працює.
KV: Як бачить врегулювання конфлікту на Донбасі “Свобода”? Які дії має вжити влада, щоби війна на Сході врешті завершилася?
Вячеслав Хмельницький: 20 грудня 1994 року нашими партнерами в підписанні договору про нерозповсюдження ядерної зброї стали США та Великобританія. Саме вони мають сидіти за столом із нашого боку. Загалом їхнє втручання мало бути вже після появи “зелених чоловічків” в Україні. Та в той час ніхто не згадав, що вони давали нам гарантії безпеки. Сьогодні ж ми залишилися з цим один на один. Через міжнародних партнерів необхідно тиснути на запровадження санкцій, вести інформаційну політику, піднімати економіку в країні, яку бачитимуть окуповані території, і та ж Росія.
Передусім, необхідно захотіти завершити війну. Усе починається з правильно поставлених завдань. Сьогодні світ ненавидить тероризм і нещадно з ним бореться. Бачення “Свободи” – нам треба довести міжнародним партнерам, що Кремль є терористом № 1 у світі. Це неважко. На озброєнні армії є обладнання, яке може фіксувати всі дії прописані в Мінських угодах. Будь-який постріл з окупованої території фіксується, надходить спостерігачам. Чим більше фактів, тим більше розуміння, що Кремль 100% порушує угоди. Й у світової спільноти вже буде інша реакція, яка спонукатиме до реальних дій проти агресора.
На фото: Вячеслав Хмельницький у Широкіному в липні 2015 року
KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте.
Вячеслав Хмельницький: Мораторій на землю, на наш погляд, мав би зніматися не в такий спосіб. Усе, що відбувалося з так званими “слугами” у ВРУ під час розблокування закону, для “Свободи” є неприйнятним. Взагалі це не їхнє питання, а українського народу. Виключно через референдум необхідно було запитати в українців: чи хочуть вони, щоби земля сільгосппризначення стала товаром. Якби населення погодилося, то мали запрацювати зовсім інші інструменти. Насамперед – створення державного земельного банку, як регулятора процесів.
KV: Як “Свобода” оцінює ефективність децентралізації та хід територіального реформування в країні?
Вячеслав Хмельницький: Реформа децентралізації далека від ідеалу. Напрям правильний, але спосіб реалізації – ні. Не можна і закон про добровільне об’єднання ОТГ назвати добровільним. Оскільки усунення обласних рад від затвердження перспективних планів нівелювало повноваження депутата, як представника для обстоювання інтересів громад. Такі чиновницькі рішення далекі від реальної проблематики. Залишається багато розбіжностей закону із Конституцією.
Незрозумілий і поділ Київщини на сім районів. Особливо, їхні повноваження і функції, які вони матимуть відносини з ОТГ і областю. Так, залишається безліч питань із районним майном. Кабмін та органи державної влади не домоглися розгляду та передачі майна в громади. Тож, напевно, для цієї функції і збережуть райради до певного часу. Можливо, райони будуть створені винятково під структуру префектів, яку проповідує нова політична сила.
У Швеції й досі відбуваються процеси децентралізації – вони повільно удосконалюють своє життя. У нас же вирішили все поспіхом. Планувалося одне, у результаті одержали зовсім інший склад районів. Адже гроші міжнародних партнерів, виділені на децентралізацію, давно витрачені, а результату немає.
KV: Чи підтримуєте остаточний розподіл Білоцерківщини на тергромади? Є громади, які так і не потрапили до Перспективного плану (Шкарівська та Терезинська ОТГ), а склад Білоцерківської ОТГ взагалі урізали.
Вячеслав Хмельницький: Ідеальним варіантом було би створення двох громад на БІлоцерківщині – Узинської, яка вже існує, і Білоцерківської. Формат вкладався у фінансово-соціальну складову. Але вирішили по-іншому. Мені, здається, що з часом усе ж буде агломерація з навколишніми територіями, що надасть їм можливість інвестиційно та економічно збагачуватися. Тобто є безпосередня вісь Біла Церква, а всі малі супутники мають обертатися навколо. Від цього виграють усі.
KV: Що “Свобода” думає щодо нового виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласних рад?
Вячеслав Хмельницький: “Свобода” завжди була “за” пропорційну систему виборів. До цього часу процес не відображав абсолютну рівність виборчих змагань. На мою думку, якщо в нас існують партії, то вони й мають нести політичну відповідальність за життя виборців. Тож ми задоволені, що вибори відбуватимуться за принципом: до 10 тисяч населення – мажоритарна система, решта – пропорційна. Це правильний демократичний крок. Має бути чітка і прозора процедура відкликання депутата, у разі невиконання ним своїх обов’язків.
Законом передбачаються обширні повноваження депутата. Не думаю, що їх можна наділити ще чимось більшим. Я б розглянув питання утримання депутатів, як на постійній роботі із відповідною оплатою праці. Сьогодні ми спостерігаємо безвідповідальність із боку депутатів, які не залучені в комісіях і не відвідують сесії. Маючи заробітну плату, діяв би і принцип, якщо депутати не працюють, то за простою процедурою можна було би відкликати симулянтів.
KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Внесення змін до закону: причини та які можуть бути наслідки?
Вячеслав Хмельницький: Країна перебуває в передвиборчому процесі. То, на мою думку, і відбувається маніпуляція із заграванням до своїх виборців кандидата на посаду голови міста Дніпро Максима Бужанського. У Дніпрі переважно спілкуються російською. І він вважає це гарним аргументом, аби вибори для нього стали переможними. Відміна навчання в російських школах учнів 5–11 класів українській – спекуляція. У Конституції України чітко визначено ст.10 розвиток державної мови, а мова національних меншин не принижується, а навпаки, підтримується державою. Тож наша політична сила висловила свій протест. Упродовж двох днів ми були під стінами ВРУ з іншими політсилами та організаціями. І нам вдалося досягти результату – зміни до закону на пленарному засіданні не розглядали. Тут варто згадати слова Ліни Костенко, що нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову.
KV: Чому на майбутніх місцевих виборах мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори?
Вячеслав Хмельницький: Насамперед, на вибори ми йдемо з однопартійцями, які доводять вірність партії вже не один рік. З тими, хто був і залишається господарем свого слова й на своїй землі. Це ті, хто пройшов майдан, війну не лише на передовій, а й у тилу. “Свобода” ніколи не зраджувала своєму виборцю. Ми йдемо з досвідом і розумінням, як покращити ситуацію в тій чи іншій площині життя. І, власне, зі здобутками, які партія досягла за попередні роки на всіх рівнях.
Ще у 2015 році урядом був запроваджений митний експеримент, який надав місцевим бюджетам додаткові кошти для ремонту дорожньої інфраструктури. Київська область не входила до переліку цих 4 областей. Фракція звернулася зі зверненням до Кабміну щодо участі Київщини в цьому проєкті. Наше звернення підтримали всі депутати облради. У результаті в область спрямували сотні мільйонів державних видатків на капітальний ремонт доріг.
Є значні досягнення нашої фракції й у Білоцерківській міськраді. Наприклад, звернення від громади щодо незаконного будівництва на прибудинковій території ОСББ офісного приміщення. У результаті фракція одержала перемогу в суді, яка дозволила мешканцям розпоряджатися своєю землею.
KV: Ви відвідували форпост у Широкіному в липні 2015 року. Доправляли спорядження та продукти харчування Нацгвардійцям. З якими враженнями повернулися? “Свобода” і далі підтримує бійців?
Вячеслав Хмельницький: До цього у 2014 році був ще Слов’янськ. На той час там була непроста напружена ситуація. Але приємно було бачити, що місцеві жителі підтримують цілісність України: збиралися на мітинги, віче, ходу. Наших хлопців зустрічали із розумінням, що вони мають тут бути задля їхньої ж безпеки. У Широкіному відвідував батальйон “Донбас”. Там мої друзі проходили службу і стояли обличчям до ворога. Наживо довелося побачити всі ті жахливі наслідки бойових дій. Та наші воїни не зробили і кроку назад. Сьогодні всіх, хто звертається, ми, звичайно, підтримуємо, надаємо допомогу. Постійно співпрацюємо з усіма волонтерами.
KV: Що для вас є мірилом успішності політичної партії в Україні?
Вячеслав Хмельницький: Тут мають поєднуватися декілька складових. Перше – політичне довголіття. Мінюстом сьогодні зареєстровано 349 політичних партій. Більшість із них створені під вибори. Вони не мають осередків, діючих приймалень. На відміну від них, ВО “Свобода” існує із 13 жовтня 1991 року, має 24 обласні організації. Тільки на Київщині 43 партійних районних та міських організацій, за якими стоять реально діючі члени. По-друге, постійне представництво партії в органах місцевого самоврядування – це запорука довіри від виборця. І третя складова – ідеологічна й політична програма партії. Сьогодні партій із такою ідеологією майже не лишилося, а яка вона може бути в тої, яка створюється за півроку до виборів?
Читайте: Степан Кузьмич: “Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава”
Читайте: Олександр Однороманенко: “Свобода” – це перш за все ідея та ефективний менеджмент по її впровадженню”
Фото: із особистого архіву Вячеслава ХмельницькогоКиевVласть
Відмова від мажоритарної виборчої системи і відкриті списки – нові реалії передвиборчої боротьби на жовтневих місцевих виборах. Депутати ВРУ схвалили поправки до норм виборчого законодавства. Відтепер до місцевих рад з населенням більше 10 тисяч потраплятимуть депутати за рейтинговими партійними списками, а не місцеві лідери громадської думки. Представники регіональних відділень асоціацій вважають, що новації приведуть лише до тотальної партизації місцевих рад. Місцеве самоврядування штурмувало мітингами Верховну Раду та врешті програло битву за мажоритарну систему народним обранцям.
16 липня Верховна Рада внесла скандальні зміни до Виборчого кодексу України, ухваливши законопроєкт № 3485 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як раніше повідомляла KV, зі схвалених новацій: виборці на виборах голосуватимуть не тільки за партію, а й за конкретного кандидата зі списку цієї партії, змінено варіант виборчого бюлетеня на новий. Поправки до Виборчого кодексу передбачають, що грошові застави буде запроваджено на всіх рівнях, незалежно від кількості виборців, хоч із різними формулами розрахунку.
Та найголовніше, звужено перелік населених пунктів, в яких громадянин може йти на вибори до місцевих рад окремо від партії і без грошової застави, з 90 тисяч до 10 тисяч населення. Отже, у громадах, які мають понад 10 тисяч виборців, вибори тепер будуть відбуватися за пропорційною системою.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
На місцях же впевнені, що нововведення значно обмежують можливості самовисування громадян. Про це у коментарі KV розповів депутат обласної ради, юрист Роман Титикало:
“Як на мене, щодо внесених поправок до виборчого законодавства є значні питання і ще більше зауважень. Обмеження з 90 до 10 тисяч на виборчих округах обмежує право населення обирати і бути обраним. Тепер більшість ОТГ обиратимуться за партійними списками. Наприклад, самовисуванцю у межах села потрібно йти домовлятися із партійними босами, щоб висуватися і бути обраним від партії в сільську раду. Це виглядає занадто”, – каже він.
Читайте: Рада приняла изменения в Избирательный кодекс
Пікет
Не підтримують запропоновані зміни до статті 192 Виборчого кодексу, які обмежують право самовисування на виборах депутатів і в Всеукраїнській асоціації громад, асоціацій ОТГ та міст.
Напередодні пленарного засідання ВРУ, Асоціація ОТГ і представники громад влаштували мирний пікет Верховної Ради. Під стінами ВРУ зібралася солідна делегація – більше 500 представників громадськості та місцевого самоврядування з різних куточків України. Мітингувальники виступили проти партизації місцевого самоврядування та примусової ліквідації понад 100 об’єднаних територіальних громад.
На фото: Асоціація ОТГ і представники громад пікетують Верховну Раду
Як же розповів KV заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації ОТГ Тарас Добрівський, на пікеті вони відстоювали запровадження партійної системи в громадах із кількістю не менше 35 тисяч виборців.
“Ми виступили проти виборів з партизацією місцевого самоврядування і проти того, що вибори за мажоритарною системою відбуватимуться лише у громадах до 10 тис. населення. Правління асоціацій наполягало, щоб вибори за мажоритарною системою відбувалися в громадах до 35 тисяч, раніше діяв поріг до 90 тисяч, а більше 35 тисяч – вже за партійною системою. Тому що більшість наших членів сільських, селищних та малих міських рад мають населення до 35 тисяч. У результаті об'єднанні громади та депутати будуть служити не своїм жителям, а тим партіям, які їх висунуть. Ми вважаємо, це неприпустимо. До нас вийшли народні депутати, голова фракції "Голос" Кіра Рудик та голова профільного комітету Андрій Клочко. Під час діалогу відбулася дискусія. У результаті профільний комітет поділився майже навпіл: одні за 10 тисяч, решта – за 35 тисяч. Проте до нашої думки так і не дослухались”, – розповів Добрівський.
Читайте: На митинге под Верховной Радой мэр Кличко выступил против “партизации” местных выборов (видео)
Точка зору
Київщина також взяла активну участь в мітингах і виступила на підтримку позиції Асоціації ОТГ. На пікеті були присутні учасники асоціацій, голови сільських і селищних рад, районів.
Заступник голови Всеукраїнської асоціації громад, голова Немішаївської селищної ради Сергій Замідра:
Ми запустили великий рух лідерів громад з підписання звернення, зібрали більше тисячі підписів проти партизації місцевих виборів за партійними списками. Верховна Рада все ж таки не дослухалася до думки громад – межу знижено до 10 тисяч. Більше того, вони навіть обговорювали варіант в 5 тисяч. Партії почали грати в свою гру, вже не дослухаючись до місцевого самоврядування. Країна переходить в жовтні в ситуацію, коли на більшості території депутати будуть обрані від політичних партій, навіть там, де їх ніколи взагалі не було. У політичних партій тепер є право відкликати депутата, якщо він відстоює позицію громади, а не лінію партії. По всій країні не розбудовані політичні осередки, населення не розуміє, що таке політичні партії. Тепер їм кажуть, щоб стати депутатом місцевої ради, їх має висунути партія. Ми намагаємося розбудовувати партії, але ситуація призведе до глобальних зрушень.
Що відбуватиметься надалі. Кабмін визначив, що більша частина невеликих громад не може існувати і примусово приєднав їх до більших ОТГ. А тепер ще й запровадили партійну систему. А це значить, що більшість сільрад не отримають представників в депутатському корпусі. Партійні списки не гарантують наявність депутата від окремої території. А є громади, в яких 40-50 сіл. Разом з тим залишили 25% межу для піднняття кандидата за відкритим списком в рейтингу партії, а планували зниження межі до 5%. Насправді при великій кількості партій ускладниться рух кандидатів по списку. Фактично, як визначила партія черговість кандидатів, так вони і проходитимуть. Це не про розвиток місцевого самоврядування – це насаджування партій на рівень громад. Думаю, що у європейських донорів, які підтримували децентралізацію, після таких змін виникне дуже багато питань, куди рухається у результаті країна.
Голова Васильківської райради Наталія Баласинович:
Звичайно, ми підтримуємо позицію асоціацій. Кому в селі потрібні ці партії? У сільських радах населенню не має справи до того, їхній депутат від БЮТ чи “Слуги народу”. Вони звикли обирати інтелігентів, лідерів громадської думки. Їм важливо, щоб це був місцевий господарник, який розуміє їхні проблеми. Для чого знущатися так над сільськими ОТГ? Для того, щоб все було “Зе” і скрізь була тотальна покора. Але ж такого контролю в країні встановити більше не вдасться. Історія ставить на місце всіх тих, хто не ставить в рівні умови місцеве самоврядування. Обрали Президента із такою величезною довірою від населення – 73%. Він мав би стати тим, хто об’єднає Україну. Куди ми рухаємося: повертаємося до комунізму чи говоримо про демократичне місцеве самоврядування? Цей поріг партизації мав би розпочинатися хоча би від 30 тис. населення. Ідеальним було би залишити 90 тисяч. Всі розуміють, що коли партійна система, на територію заходять депутати, які не живуть на цій території і не мають нічого спільного з громадою. Потім вони просто не відвідують сесії і зривають прийняття важливих для громадськості питань.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
На мою думку, на місцевих виборах партійність не обов’язкова, мажоритирна система набагато краще. Тому що, коли кандидат обирається, його знають і люди, і громада, а вже за своїм покликом підтримує ту чи іншу партію. Все одно жителі обирають місцеву особистість, яка працює і може чимось допомогти. Яка різниця від якої він партії? Він піде від партії, не пройде, тому що партія не набрала певний відсоток. Тому на місцевих виборах мають йти й обиратися саме місцеві люди, незалежно від партійності. Вважаю, що мажоритарка мала би бути від 25-30 тисяч населення, а далі вже партійність.
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Як голова Правління Київського регіонального відділення Асоціації міст України, був присутнім на цьому заході. Цьому передувало засідання правління регіонального відділення, на якому було прийнято рішення звернутися до народних депутатів з пропозицією висловити нашу позицію щодо імперативного мандату (дострокове припинення депутатських повноважень – від ред.). Все ж таки цю норму, яка фактично дає право лідерам партій впливати на дії та рішення представників партій, нам хотілося прибрати. На превеликий жаль, у Верховні Раді відповідні правки не набрали належної кількості голосів. Як відтепер дана норма реалізовуватиметься – час покаже. Як на мене, найкращий поріг все ж той, що прийняли. Я виходжу із практики. Тому що, коли ми проходили процес добровільного об’єднання, не громадяни сільської місцевості, а саме депутати не приймали ті чи інші рішення. І вони нерідко суперечили волі громадян. Мотивували вони це тим, що у місті діє партійна система, а у селі мажоритарна і ми знаємо вже наперед, хто буде депутатом на окрузі. Тож врешті ми повинні мати єдиний політичний виборчий процес на теренах України. 10 тисяч виборців є оптимальною планкою, бо дійсно є громади зі специфічною місцевістю, де щільність населення є мінімальною. Вибори ж мають проходити в рівних умовах.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Фото: колаж KVКиевVласть
До кінця 2021 року на території Шпитьківської сільради на Київщині збираються реконструювати з добудовою очисні споруди. Сьогодні через їх зношеність каналізаційні стоки села майже не очищаються і забруднють прилеглі водойми. Реконструкція повинна не тільки виправити цю ситуацію, а й збільшить потужності очистних споруд так, щоб вони могли очищати стоки з чотирьох найближчих сіл Києво-Святошинського району.
Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 13 липня 2020 року Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Київської облдержадміністрації (КОДА) уклав договір з ТОВ "Енергозберігаючі технології" (*) на проведення реконструкції з добудовою очисних споруд на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району. Ціна договору склала 56,18 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
ТОВ "Енергозберігаючі технології" до кінця грудня 2021 року повинно виконати підготовчі роботи, реконструювати виробничо-допоміжну будівлю, блок біологічної очистки, мулові майданчики, блок обліку привізних стоків, а також зовнішні мережі водопроводу, електропостачання, самопливної та напірної каналізації, а також забезпечити благоустрій території.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За інформацією КОДА, реконструкцію з добудовою очисних споруд на території Шпитьківської сільської ради реалізують у рамках Програми “Питна вода Київщини на 2017-2020 роки” за рахунок коштів обласного бюджету на умовах співфінансування з місцевого. Загальна вартість реалізації проєкту становить 60,7 млн гривень.
В КОДА відмітили, що через зношеність діючих очисних споруд КП “Добробут” Шпитьківської сільської ради побутові каналізаційні стоки майже не проходять очистку. Це призводить до забруднення водоносних горизонтів та водних об’єктів, що розташовані неподалік. Дана реконструкція передбачає не тільки виправлення цієї ситуації, а й збільшіть потужності очисних споруд так, щоб вони могли очищати стоки з найближчих сіл Києво-Святошинського району – Горбовичі, Личанка, Лісове та Мрія.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Енергозберігаючі технології" зареєстровано у 2002 році. Директор – Євген Юхновський, засновник – Ольга Торубара. Статутний фонд – 14 тис. гривень. Основний вид діяльності – Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
За інформацією Zакупівлі, ТОВ "Енергозберігаючі технології" уклало 405 договорів на загальну суму 462,8 млн гривень. Найбільший замовник – Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської ОДА, з яким укладено договора на 65 млн гривень, і Управління капітального будівництва Миколаївської ОДА, з яким укладено договора на 33 млн гривень.
Раніше KV повідомляла, що обласна програма "Питна вода Київщини" спрямована на забезпечення області водою і центральним водопостачанням, а також доведенням таких за рівнем і якістю до державних стандартів. До кінця 2020 року в Славутичі Київської області повинні реконструювати каналізаційні очисні споруди. Виконувати ці роботи на замовлення місцевої міськради доручили ТОВ "Буденергомонтаж". За 57 млн гривень компанія, крім реконструкції споруд, повинна буде оновити зовнішнє освітлення на об'єкті і відремонтувати під'їзні дороги.
Читайте: В Славутиче за 57 млн гривен собираются реконструировать сооружения для очистки сточных вод
Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності КОДА керує Галина Король. Голова Шпитьківської сільської ради – Надія Грищенко.
* ТОВ "Енергозберігаючі технології" (Код ЄДРПОУ:31862999)
Фото: watercolor
КиевVласть
11 липня 1941 року розпочалася героїчна оборона Києва від німецько-фашистських загарбників.
Мовчать в боях знищені ДОТи, в них кров’ю захлинулася війна. Бувають безіменними висоти, але всі солдати носять імена!.. Повинні носити, адже до тієї миті, коли смерть торкнулася до нього своїм крилом, у бійця було ім’я й прізвище. Недаремно кажуть: “Хто вистрілить у своє минуле з пістолету, тому майбутнє відгукнеться гарматою”.
Столиця України з самого початку війни стала прифронтовим містом. 22 червня, на світанку, о 3.15 вона зазнала нападу фашистських бомбардувальників – перші бомби впали на Дарницю та Святошино - та всупереч планам гітлерівського командування, місто-герой на Дніпрі відбивало атаки ворога понад 70 днів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
11 липня 1941-го німецькі війська 6-ї армії Вермахта під командуванням генерала Паулюса підійшли до північно-західної околиці Києва. На підступах до річки Ірпінь, сіл Білогородка, Буча, Ірпінь, Мостище розгорнулися жорстокі бої. Але взяти Київ з наскоку не вдалося. Ворог рушив в обхід, прориваючись до Києва через Фастів і Васильків. 30 липня противник наніс сильний удар силами трьох піхотних дивізій 29 армійського корпусу. Атаку німців повинні були стримувати зведений загін генерал-майора Мотикіна: 147 і 175 стрілецькі дивізії з частинами підсилення, спираючись на ДОТи КіУР, гарнізони яких на даній ділянці фронту складалися з бійців 28-го окремого кулеметного батальйону (опб).
Щоб захистити столицю своєї Батьківщини, 200 тис. киян влилося до лав Червоної Армії, 90 тис. – у народне ополчення і винищувальні батальйони. На заводах і фабриках вироблялася бойова техніка, боєприпаси, ремонтувалася зброя. Загони народного ополчення і винищувальні батальйони брали активну участь у боях. У тилу ворога на Київщині розгорнули боротьбу 20 партизанських загонів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
У місті було створено 13 винищувальних батальйонів і 19 загонів народного ополчення загальною кількістю 32 805 чоловік. Разом з воїнами Південно-Західного фронту вони в першій половині серпня 1941 р. зуміли зупинити ворожий наступ на Київ.
Стійкість і героїзм киян змусили гітлерівське командування відмовитись від плану швидкого захоплення міста. Втративши понад 100 тис. солдат і офіцерів, німецька армія призупинила наступ. На превеликий жаль, у так званому “Київському котлі” загинуло близько 700 тисяч (за неповними даними, не рахуючи мирного населення) оборонців Києва.
Оборона Києва сковувала дії противника на центральній дільниці радянсько-німецького фронту, Південно-Західний фронт загрожував правому флангу групі армій “Центр”, що рвались до Москви. У цих умовах німецько-фашистське командування нанесло удар по флангу Південно-Західного фронту, глибоко обійшовши його війська з тилу і, поступово захоплюючи один за другим українські міста, 10 вересня розпочали форсування Дніпра.
У ніч на 15 вересня німецькі війська в районі Лохвиці з’єдналися, замкнувши кільце оточення. В оточення в районі Києва потрапили 5-а, 37-а, 26-а, частина 21-ї та 38-ї армій і окремі частини фронтового підпорядкування, штаб і Військова рада Південно-Західного фронту. Тільки 17 вересня Ставка дозволила залишити Київ. 19 вересня, після відходу радянських військ, гітлерівці зайняли Київ.
Катастрофа Південно-Західного фронту стала наслідком некомпетентного керівництва Сталіна і повністю підпорядкованій йому ставки Головнокомандування. Хоча оборона Києва закінчилася трагічно, вона мала велике політичне і віськово-стратегічне значення. Радянські війська більше ніж на два місяці затримали просування гітлерівців на схід, на Лівобережну Україну і Донбас, що дало можливість евакуювати в тил багато людей, підприємств, цінного майна і виграти час для мобілізації сил. Героїчна оборона Києва значною мірою сприяла зриву планів керівництва фашистської Німеччини на швидке захоплення Москви і “блискавичне” завершення війни.
Найбільше оборонялись такі регіони Києва: Святошино, Феофанія. Голосієво, район Конча-Заспи. Та найжорстокіші бої були точилися в Голосієво аж до села Віта-Поштова (особливо на ділянці Юрівка -Гатне-Чабани) та поблизу хутора Мриги .
Київський укріпрайон
Упродовж 1929-1941 років уздовж західного кордону СРСР будувалися укріпрайони. Це смуга місцевості, обладнана системою довготривалих і польових фортифікаційних споруд, підготовлена для тривалої оборони. Укріпрайони будували вздовж кордонів, у глибині радянської території. Цей ланцюг укріплень довжиною 1200 кілометрів називався "Лінією Сталіна”.
Київський укріпрайон (скорочено КиУР) будувався впродовж 1929-1935 років. Він охоплював Київ напівколом, спираючись флангами на р. Дніпро. Його перша смуга проходила на півночі і заході від сіл Бірки і Демидів уздовж правого берега р. Ірпінь (природного протитанкового рубежу) до села Білогородка, потім повертала на південний схід до сіл Тарасівка, Юрівка, Кременище, Мриги. На півдні частина ДОТів була вписана в залишки стародавнього "Змієвого валу".
Загальна протяжність переднього краю Київського укріпрайону — 85 кілометрів, всього було побудовано 250 довготривалих вогневих (огневих) точок (дотів). Вогневі точки об'єднувалися в опорні пункти по 6-15 дотів. Проектна автономність споруд була різна. Одні могли стримувати натиск декілька днів, інші – кілька місяців. Укріпрайон мав свою електростанцію, була загальна система енергопостачання, запаси продовольства.
Вода в ДОТи надходила з артезіанських свердловин. До системи оборони також входила мережа великих і малих водойм. Понижені місцевості системою шлюзів при необхідності затоплювалися чи перетворювалися в болота. Приміром, обстрілявши ворога з флангу, бійці відходять до лісу між мінними полями під прикриття замаскованих вогневих точок. Великі частини можуть спеціально заманюватися під вогонь кількох ДОТів, – у так званий вогневий мішок. Укріпрайон – це система укріплень, залізобетонних і земляних, у комплексі. Якщо у траншеях сидить піхота, у бліндажах захована артилерія, тоді ДОТи мають значеня. А без підтримки ДОТ самостійно може вести бій усього кілька годин... Із близько 250 ДОТів, можна сказати, по-справжньому боролися, брали участь у бойових діях 52-54. Це від Конча-Заспи і не далі залізниці біля Тарасівки та Білогородка й ДОТи на березі р. Ірпінь.
Найкрупнішою і найбільш складною в інженерному плані спорудою КиУР був підземний командний пункт (далі – КП) завглибшки 65 метрів, побудований у Святошино. Цікаво, що за деякими відомостями дослідників, німці за два з гаком роки окупації Києва КП так і не знайшли.
КиУР зустрів перші фашистські бомбардування 22 червня не у найкращому стані; до його гарячкового відновлення заходилися лише на третій день війни. З 30-го червня на будівництво укріплень довкола Києва було виведено понад 50 тис. киян, а у найбільш напружені дні з 3-го по 6-те липня – близько 160 тис. Працювали у тяжких умовах, ночували на місцях робіт, під обстрілом та бомбардуванням. Таким чином було споруджено близько 750 дерево-земляних ДЗОТів, 30 км протитанкових ровів, 10 км ескарпів, встановлено 15 км мінних полів та десятки км колючих загороджень у три ряди, в т.ч. 16 км електрифікованих. Влаштовувались окопи для застарілих танків, непридатних для повноцінної участі у бойових діях. На Ірпені в районі Димерського шосе було споруджено дамбу, яка значно підняла рівень води і затопила річкову долину. Іншими словами, місцевість навколо річки стала непрохідною для німецьких танків.
Необхідно було в найкоротші терміни підготувати польові укріплення, які складалися з 3-х ліній оборони. Перша лінія оборони йшла по р. Ірпінь до села Білогородка, проходила поблизу с. Віта-Поштова, Юрівка, Тарасівка. Гатне. Чабани, Кременище, Круглик, Лісники, Мишоловка, Мриги і впиралася в р. Дніпро. Друга лінія: м. Вишгород – Пуща-Водиця – Біличі – Микільска Борщагівка – Пост-Волинский – Чоколівка – Голосіївський ліс. Третя лінія – околицею міста.
Через неузгодженість дій окремих підрозділів, відсутність оперативного зв’язку, під час підготовки оборони Києва було багато безглуздих жертв. Ось деякі з повідомлень саперів: “29.7 из 2 роты 246 ОСБ в районе ЮРОВКА подорвалось 5 человек. (Тяжело ранены). Место минного поля нигде не зафиксировано и неизвестно кем это минное поле установлено. По данным, требующим проверки, в районе ЮРОВКА минные поля устанавливал 4 участок 77 УНС. Не закончив работы, в связи с новыми формированиями Оборонительного строительства, 4 участок б.77 УНС не сдал минных полей частям обороняющим эту местность. По этому факту ведется расследование.
При заряжании деревянных мин в КиУРЕ было 3 случая взрыва с жертвами, вследствии слабой подготовки личного состава к этим работам.
Установленные деревянные противотанковые мины по образцу ТМД-40 самовзрываются вследствии деформации деревянного корпуса от коробления, что вызывает выдергивание чеки взрывателя. Коробление произошло вследствии высыхания мин после дождя. Втечении 28 и 29.7 было 4 случая самостоятельного взрыва мин ПТМ / в КиУРе”...
— Инженерное управление Юго-Западного фронта; генерал-майор инж. войск Ильин-Миткевич, Инженерная сводка с 27.07.1941 г. по 30.07.1941 г.”
Після першої невдалої спроби взяти Київ 11-13 липня фашистське командування кілька тижнів накопичувало сили і вибирало напрямок для штурму. Київ зазнавав бомбардувань, гарячково йшла евакуація.
30-31 липня під стрімкими ударами ворога, незважаючи на тилові загороджувальні загони НКВС, панічно покинули позиції виснажені й здеморалізовані оборонці сіл Ходосівки й Тарасівки.
1 серпня з ряду розрізнених частин, в т.ч. гарнізону КиУР, почалось формування 37-ї армії під орудою генерал-майора Андрія Власова, що пізніше увійшов в історію як командувач сумнозвісної антирадянської РОА (Русской освободительной армии). Згодом чисельність захисників міста сягнула близько 90 тис. бійців.
Того ж дня німці завдали нового удару на широкій дільниці Білогородка – Юрівка – Ходосівка – Мриги. На 8 серпня фашисти вже вдруге планували провести на Хрещатику парад перемоги. Проте оборона трималась стійко. Вночі у Голосіївському лісі було скинуто ворожий десант, але рота народного ополчення знищила його.
Вранці 3 серпня ворог здійснив потужну артилерійську та повітряну підготовку і завдав удару вздовж Одеського шосе. На 5 серпня першу лінію оборони було прорвано, німці захопили Чабани, Хотів, Віту-Литовську (нині – Чапаївка). Інші села по кілька разів переходили з рук у руки. 6 серпня німецький десант захопив станцію Жуляни, яку вдосвіта наступного дня відбив наш бронепоїзд.
Після війни у деяких громадян побутувала думка, мовляв, українці — зрадники, здали без бою "Матір городів руських" Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни радянськими істориками і політпрацівниками ніби нівелювались, численні жертви — применшувалися або взагалі не згадувалися. "Батько народів" у перші дні війни отримував доповіді про здачу все нових населених пунктів і захоплення німцями величезних за площею територій. Незважаючи ні на чию думку і не вірячи у великі втрати, він вимагав одного — стояти на смерть і відкинути фашистів.
На той час Південно-Західним фронтом командував генерал-полковник Кирпонос – досвідчений воєначальник, вмілі дії якого не призвели в перші місяці війни до оточення військ фронту і здачі Києва. Організована у найкоротші терміни оборона міста розладнала план блискавичної війни, розроблений німецьким командуванням. Київ героїчно бився більше двох місяців. Бійці і командири Київського укріпрайону стояли до останнього. І не їх провина, що, фанатично не бажаючи втратити Київ, Сталін віддав наказ про відведення військ за Дніпро надто пізно. Німецькі танкові частини, зняті з Московського напряму, разом із танковою групою Клейста замкнули кільце навколо частин Південно-Західного фронту. У полоні опинилися сотні тисяч (за деякими даними понад 500 тисяч) військовослужбовців, було залишено величезну кількість техніки і боєприпасів. На Лівобережній Україні практично не залишилося військових формувань, здатних стримати німецький наступ. Такої катастрофи Червона Армія ще не знала. Хто ж винен? Ярлик зрадників був навішений радянською пропагандою (і не скоро знятий) на солдатів і офіцерів, що потрапили у полон.
Перші бої для дотів почались 11 липня 1941 року на західних підступах до міста. З німецькими танками, що наступали по Житомирському шосе, билися ДОТи Центрального опорного пункту (№№ 408, 409, 410, 411, 412). Необхідно відзначити, що в той важкий час на позиціях КиУР знаходилися нечисленні штатні підрозділи укріпрайону (3 кулеметних батальйони) разом з кількома артилерійськими та протитанковими дивізіонами, курсантським артполком, полком НКВС, танковим полком без танків і кількома стрілецькими батальйонами. У другій і третій лінії оборони були розміщені слабко озброєні загони народного ополчення.
На другий день боїв німці перенесли основний удар в район села Білогородка. Танки не змогли подолати затоплену заплаву р. Ірпінь, а мотопіхота була зустрінута вогнем частин КиУР за підтримки Білгородського опорного пункту (№№ 379, 382, 384, 402, 403).
Для боротьби з ДОТами 71-а німецька дивізія задіяла важку артилерію, 1 дивізіон і 1 додаткову батарею (нім. Entgiftungsbatterie) реактивних мінометів Nebelwerfer ), самохідні установки залпового вогню Wurfrahmen-40 з запальними реактивними снарядами, штурмові групи, озброєні вогнеметами, вибухівкою і гранатами, а також штурмові гармати (Stug III). Під сильним вогнем піхота польового заповнення КіУР відступала, кидаючи напризволяще гарнізони ДОТів і ДЗОТів. Таким чином німецькі штурмові групи, використовуючи мертві простори, безкарно підбиралися до ДОТів і закидали їх гранатами та димовими шашками.
5-6 серпня 1941 року німці прорвали першу лінію оборони, і 8 серпня були вже в районі Жулян, Голосіївських висот і Лисої гори. Кадрові частини і ополченці, які постійно поповнювалися, досягли чисельності приблизно 86 тис. Вони могутнім контрнаступом відкинули німців від Києва.
Наші частини почали відходити за хутір Чабани. Місцями виникла паніка. Але радянське командування вжило енергійні заходи до відновлення положення: пошарпані роти і батальйони приводилися в порядок, вводилися резерви, організовувалися контратаки, посилилися дії радянської авіації в районі села Віта-Поштова.
5 серпня 44-а німецька кулеметна дивізія, взявши села Юрівку й Гатне, почала наступ уздовж Дніпра в районі Кременище – Хотів. До кінця дня, незважаючи на знищення 15 ДОТів і ДЗОТів, 3 танків і захоплення 550 полонених і 1 зенітної гармати, 95 пд загрузла в 1-й лінії оборони КіУР. Особливо дошкуляв німцям ДОТ № 186 на околиці Чабанів. Німці змушені були скинути темп наступу, щоб не оголяти фланги. Проте їм вдалося взяти штурмом хутір Чабани і знищити 2-й батальйон 132 танкового полку (танкісти воювали вже без своїх броньованих машин), 147-ї стрілецької дивізії. У цьому жорстокому бою радянські війська зазнали тяжких втрат ( багато вбитих і поранених, близько 200 полонених). Захисники ДОТу № 186 трималися з останніх сил. До тієї миті, поки німці не підігнали впритик до залізобетонної фортеці танк, підвівши його вихлопну трубу до амбразури ДОТу й пустивши чадний газ. Кілька останніх живих захисників довготривалої вогневої точки задихнулися. Але не здалися.
Один з найгероїчніших, котрий не дав помінятися ходу історії, особливо відзначився у обороні Києва – це 106-й ДОТ, що знаходиться на болоті поблизу хутора Мриги. За рахунок природних перешкод, та ще й ліс замінований був, цей ДОТ 6 годин стримував батальйон піхоти. Німці його все-таки взяли, але за цей час наші сили підтяглися. Підійшов загін генерала Матикіна, і з флангу в більш стійке положення стали частини 147-ї дивізії Потєхіна. Коли б не героїчний опір 106-го ДОТу, німці буквально за 5 годин могли бути біля київських мостів".
У 1941-му році маршал Жуков, намагаючись уникнути оточення, пропонував Сталіну залишити столицю України. Вождь не зрозумів командуючого. Жуков відмовився взяти на себе відповідальність за наслідки, і був звільнений за власним бажанням.
Оговтавшись від невдачі у південному секторі, німці 24 серпня досягли північних рубежів КиУР, таким чином, створивши суцільний фронт облоги укріпрайону. Вони неодноразово намагалися переправитися через Ірпінь. Атаки відбивалися дотами 161 окремого кулеметного батальйону і стрілецькими підрозділами в районі сіл Мощун, Гута-Межигірська та інших місцях.
Запеклий опір, що здійснювався 37-ою армією, до складу якої входили всі частини Київського укріпрайону і п'ять стрілецьких дивізій, змусив німецьке командування відтягти частину сил групи армій "Центр" і зробити глибокий обхід КиУР з півночі і півдня. Командувач 2-ою танковою групою генерал Гудеріан — ідеолог німецьких бронетанкових військ, категорично не бажав знімати свої танки з головного московського напряму, але рішення Гітлера направити танки в обхід Києва потрібно було беззастережно виконувати.
В середині вересня німецькі танкові групи з'єднались в районі Лохвиці (Полтавська область), внаслідок чого 4 радянських армії, зокрема 37-а, були оточені. Фашисти почали свій останній наступ на нечисленних захисників міста. Німцям вдалося форсувати на північній ділянці КиУР річку Ірпінь, внаслідок чого наступного дня були захоплені Пуща-Водиця і Вишгород. Наказ Верховного Командування про відведення від Києва військ був відданий вночі 17 вересня 1941 року. Практично ж, війська почали відводити за Дніпро лише 19 вересня – в той час, коли німці вже входили до Києва. Таким чином, героїчна оборона Києва тривала 71 день.
Пошарпані в боях, розчленовані німецькими танками на окремі групи частини Південно-Західного фронту намагалися вирватися з оточення. Без пального було покинуто техніку, закінчувалися боєприпаси. Багатьом із захисників Києва так і не судилося вирватися з Супійських та Трубіжських боліт, а тих, хто не прийняв смерть, чекав довгий німецький полон.
За підрахунками військових істориків тільки під Києвом німці втратили близько 100000 чоловік убитими і пораненими. Тривала і наполеглива оборона Києва зіграла важливу роль у зриві німецького плану "блискавичної війни" і затримала наступ фашистів на Москву.
Відмова здати Київ навряд чи мала під собою ідеологічне чи політичне підґрунтя – пересторогу проти утворення незалежного українського уряду під німецьким протекторатом. Очевидно, Сталін не міг повірити у можливість взяття Києва, як і взагалі не вірив у можливість гітлерівського нападу. Не вірив, що німці зможуть пройти укріпрайон, хоча знав про безславний кінець подібної французької Лінії Мажіно Втім, Київ був приречений державою на страждання і у разі блокади, подібно до Ленінграда. Чи робилось це навмисно? Можливо, як колись казав один дотепник, це було гірше за злочин – це була помилка.
Зі спогадів ополченки Іващенко (Мартиненко) Надії Олексіївни. Записаних юними журналістами “ІТА ЮН-ПРЕС” у 2005 році
"…У 1941 році мені було 17 років. Я працювала на Київській кондитерській фабриці ім. К. Маркса, директором якої був Слобідський Наум Наумович. Я без відриву від виробництва закінчила курси сандружинниць і готувалася вступати до медичного технікуму. 22 червня, в неділю ми збиралися зустрітися з друзями на стадіоні “Динамо”. Але на світанку Київ почали бомбити, а о 12. 00 по радіо прозвучав виступ Молотова із зверненням до радянського народу про те, що фашистська Німеччина почала війну проти Радянського Союзу. Я прийшла у понеділок на фабрику і була взята як сандружинниця на казармений стан. Нас, 10 дівчат, відправили допомагати в госпіталь на Дягтерівській, 1, куди почали привозити поранених солдатів із західних областей України. Поруч із госпіталем було танкове училище, на Дягтярівській 13/15. Усіх курсантів відправили на оборону Києва, а поранених привозили сюди. Ми з дівчатами здавали кров для поранених бійців. А через два тижні нас відправили на укріплення південних рубежів на околицю Києва в район Віти-Поштової, Китаєва, Протасового яру, Голосіївського лісу та Корчуватого. Спочатку ми тримали оборону в районі Лисої гори у складі винищувального батальйону під командуванням директора фабрики Наума Слободського та політрука Марка Котляревського. Крім усього іншого вони займалися евакуацією архівних документів району, евакуацією родин працівників фабрики. На нашій фабриці працювало 5000 людей і половина одразу пішла на оборону Києва.
Мені видали військову форму, санітарну сумку і гвинтівку. Моїм завданням було надавати першу медичну допомогу й слідкувати, де проривалися німецькі танки чи танкетки й швидко доповідати командиру. З нашого боку танків не бачила, тільки танкетки, швидкі такі, а ще – гармати, але не стільки як у німців. Нас постійно перекидали з місця на місце. Копали протитанкові рови, будували ДОТи, ДЗОТи та бліндажі. Керували цими роботами кадрові військові та вояки НКВС.
Поруч з нами оборону Києва тримали робітники заводів “Більшовик” та “Ленінська кузня”, студенти й викладачі університету, педінституту та сільльгоспінституту, багатьох інших підприємств, всі вони вливалися у ополченські батальйони, які вели запеклі бої з німцями. Також тут стояли на смерть солдати усіх національностей з усього Радянського Союзу, і частини НКВС з Києва, які брали участь у боях. Ми були озброєні гірше за німців. Трохи пізніше, коли почали підкидати сили до Києва, то почали з’являлися сильніші частини. Німці обстрілювали нас з мінометів, гармат, літаки ходили бомбити Київ.
У 20-х числах липня у напрямку Мишоловки німці прорвалися до Києва, де ми утримували оборону. Це був район Корчувате-Віта-Поштова-Голосіївський ліс. Тут зав’язався жорстокий бій, в якому брав участь і наш батальйон ополченців. Було дуже багато вбитих і поранених. Я разом з іншими санітарами повзала під кулями і кулеметним вогнем, витягала поранених і надавала допомогу. Було дуже важко і страшно. Це було моє перше бойове хрещення. Коли закінчився бій і німці були відбиті, хто лишився живий з нашого батальйону повертався у штаб, який знаходився по вул. Голосіївській, 177. Я залишилася допомагати нашим пораненим бійцям і командирам. Мене у штабі зарахували вбитою. Коли я повернулася, була і радість і сльози. Через день ми знову зайняли оборону на попередніх позиціях і утримували до кінця, 72 дні. Відходили ми, хто залишився живий, 19-го вересня. Знову опинилися на Лисій горі. Там були порохові склади, які охоронялися, склади знаходилися також біля гори та на сусідній Чорній горі. Поблизу Лисої гори жили люди в сільських будиночках, а на саму гору не дозволяли ходити. 19 вересня, коли надійшов наказ залишити Київ, ми відходили у напрямку Лисої гори до Дніпра, через міст. Навкруги все горіло. Цивільне населення і військові йшли без кінця, не зупиняючись. Ми потрапили у суцільний потік: танки, гармати, кулемети – все оте тягнули кіньми на міст, який називався пішохідний. Він був перед залізничним, оце де зараз побудований міст Патона. Бики були цегляні та бетонні, а настил був дерев’яний. І тільки ми встигли перейти, як його висадили у повітря і усі ті кулемети, підводи, гармати і всі оті люди військові та цивільні пішли у воду. Бо відступали неперервною колоною. Люди кричать і коні іржуть міст весь палає, люди кидаються у воду з мосту. Все горить, це був жах...
Ми відходили до Броварів, німці незважаючи на те що сутеніло нас постійно обстрілювали. Ми примкнули до регулярної армії і йшли з ними. Там уже всі змішалися, але багато було ополченців. Коли стемніло, німці обстрілювали нас вже з лівого берега, бо переправлялися десь в районі Василькова і Обухова. Вони брали нас у кільце, щоб не дати нам відступати. Ми дісталися до Броварів, обійшли його кільцем та під постійним німецьким обстрілом ми відходили до Борисполя. Бориспіль був вже зайнятий, то ми обійшли його охопленого боями та встигли дійти до Борщів... Дійшли до села Борщів і попали у оточення.
Пам’ятник радянським бійцям, що потрапили в оточення у с. Борщів
Тут точилися жорстокі бої і була справжня бійня. Вся земля була покрита убитими і пораненими і залита кров’ю. Там річечка була Трубіж, вона була уся залита кров’ю та переповнена трупами. Йшли бої ,наші намагалися прорватися. Мені доводилося повзати під обстрілом і витягати поранених з палаючих хат, бо німці підпалювали трасуючими кулями хати, в яких знаходилися поранені солдати і жінки з дітьми, і надавати допомогу. Це страхіття повік не забути. Я пам’ятаю все. У нас уже не було чим оборонятися, мої санітарні сумки були порожні. Чим я могла допомогти пораненим? А скрізь лежать люди і кричать: “Сестричко, допоможи!”. Я плачу, що не можу допомогти... Я просила, якщо хтось залишиться у живих, а я буду поранена, щоб мене тоді пристрелили. Наразі неподалік розірвався снаряд і мене відкинуло, і я знепритомніла. Подумали, що я вбита, так мене й залишили. А я була тяжко контужена. Тут же геройськи загинули директор нашої фабрики Наум Слободський і політрук Марк Котляревський. Я ж посеред ночі отямилася і поповзла на городи, до палаючих хат. Дорогою загубила і документи, й сумку – все згоріло. Біля дороги на мене наткнувся німецький патруль й потягли мене в колону полонених і погнали в Дарницький концтабір. Він був у лісі, оточений колючим дротом. Туди всіх зганяли. А селяни з найближчих сіл сходилися та казали, що оце мій брат чи чоловік, то їх ще відпускали. Дивом мені вдалося звідти вибратися. Одна селянка принесла мені піджачок, курточку дала, спідниця у мене була військова така синя та гімнастерка. Вона сказала, що я її донька, випросила мене у вартових. Я дійшла до Дніпра. Труханів острів був спалений, але цивільних людей, які вибиралися з оточення, переправляли човном на правий берег з Труханового острова. Я дійшла до Києва, який був вже зайнятий німцями. На КП у всіх перевіряли документи, а в мене їх не було. Далі вже була інша сторінка – життя в окупованому Києві...”
Шляхами мужності, болю і слави
Кілька років поспіль юні журналісти ІТА “ЮН-ПРЕС” брали участь у молодіжній експедиції “Шляхами героїв”, організованій Київським обласним Центром сприяння розвитку молоді Київщини.
Ми розділилися на дві групи. Одна пішла за маршрутом “Пуща-Водиця – Горенка – Мощун – Романівна — Стоянка — Білогородка”, друга вирушила південною частиною маршруту: Мриги- Конча-Заспа – Хотів – Ходосівка – Гатне – Круглик – Віта Поштова – Юрівка – Тарасівка — Білогородка.
Зустрілися групи через три дні поблизу села Білогородка.
Північна група розпочала свій шлях по ДОТах, які раніше прикривали Варшавську дорогу в районі Гостомельського моста через р. Ірпінь, а також ділянку між селами Горенка і Мощун. Перший зруйнований кулеметний ДОТ № 478 можна побачити приблизно за 400 метрів південніше Гостомеля біля Варшавської траси. Південніше від моста через р. Ірпінь, на пагорбі бовваніє великий чотириамбразурний двоповерховий командно-спостережний дот. У тильній його частині є дві амбразури для прикриття входу в споруду. На другому поверсі розміщувалися кімната для відпочинку гарнізону. На жаль, сьогодні споруда засипана сміттям, битим склом, стіни вкриває шар сажі від вогнищ. У лісі між селами Горенка і Мощун, у непролазних нетрях триамбразурний ДОТ № 502. Він повністю заріс мохом і має екзотичний, навіть таємничий вигляд. На тильній стіні час ще не стер нерозшифроване скорочення "МЮД" і римську цифру "ХVІІ".
Південна частина 1-ї лінії оборони Києва насичена оборонними спорудами КиУР, так, що пройти її всю за відведені 2-3 дні було б нереально. Розпочали подорож від напівзруйнованого ДОТу в Конча-Заспі, поблизу хутора Мриги.
Опорний пункт "Мриги" – це група з 9 ДОТів, розташованих на південних підступах до міста в історичній місцевості Конча-Заспа та навколо хутора Мриги, гарнізони яких входили до складу 5-ї роти 28-го окремого кулеметного батальйону (окб). КП – ДОТ № 107. Гарнізони взаємодіяли зі стрілецькими підрозділами генерала Матикіна, командний пункт якого знаходився в Лисогорському форті.
Це місце – одна з перших впорядкованих ділянок Поясу бойової слави Києва. Створили і доглядають за нею протягом багатьох років пошуковці київського заводу "Радар" (в минулому – "Комуніст") та жителі селища Конча-Заспа. Керівник пошукової групи О.В. Кравченко провів значну роботу по благоустрою оглядових майданчиків, викарбував на стінах ДОТів влучні назви "Непокоренный", "Упорный", "Непреклонный" та інші.
П'ять днів, з 31 липня по 4 серпня, бійці і командири зведеного загону генерала Матикіна та гарнізони ДОТів стримували наступ ворога. Атаки закінчувались рукопашними сутичками. Штурмові групи німців обходили ДОТи і просувались у глиб нашої оборони. ДОТи чинили опір і в оточенні, а гарнізони двох із них – №№ 102 і 103 – підірвали себе, не бажаючи здаватись у полон.
Підтримані вогнем артилерії Дніпровського загону кораблів, матикінці зупинили ворога, а потім і відкинули його. У результаті жорстоких боїв у загоні залишилося не більше 300 бійців і 3 гармати, самого генерала було тяжко поранено. Також успішно діяли війська на суміжних ділянках. В результаті контрнаступу 11-16 серпня 37-а армія відкинула німців за межі першої смуги оборони Києва.
Пройшовши Конча-Заспою, побувавши біля меморіалу із складених солдатських касок, братських могил і каплички з викарбуваними словами великого полководця Олександра Суворова: “Війна не закінчиться до тих пір, доки не буде поховано останнього загиблого солдата”, ми вийшли до села Кременище.
ДОТ під селом Кременище мав номер 131. На відміну від інших вогневих точок, не бетонний, а сталевий. Офіційна версія його участі в обороні Києва така. У серпні 1941-го він відбив всі атаки німців. Чотири доби гітлерівці не могли підійти до нього. Оборону в ДОТі тримали 11 чоловік з 3-й бригади ВДВ під командуванням лейтенанта Василя Якуніна. Здатися вони відмовилися. Німці зрівняли село з землею, підігнали вогнеметні танки і знову запропонували здатися. Знову – відмова. Тоді амбразури почали поливати напалмом, поки ДОТ не розжарився до червоного. Усі захисники ДОТу загинули. Поряд із ДОТом стоїть пам'ятний знак, який увічнює подвиг кулеметників, а в центрі Кременища – могила лейтенанта Якуніна, сержанта Максимова та тринадцяти невідомих воїнів.
ДОТ 131 типу "Б", одна з унікальних споруд Київського укріпрайону, він міг би боротися дуже довго, якби піхота також сиділа в окопах. Снарядами у ньому вибито бронезаслінку однієї з тилових амбразур і навіть пробито товстелезне металеве міжповерхове перекриття. Поруч, у Лісниках, знаходиться не менш героїчний і трагічний ДОТ типу "М2", але доля його оборонців на жаль, невідома.
Ось ми біля ДОТу на околиці села Гатне (там ще зберігся пам’ятник бійцям КиУР). Наступною нашою метою був ДОТ № 138, який на всіх картах пошуковців був зображений як цілий, триамбразурний. Але знайти його було нелегко. Натомість ми натрапили на віддалений ДОТ № 137, повністю зруйнований. Поряд із залишками споруди стоїть пам'ятний знак: "Тут у серпні 1941 року загинули солдати 28-го окремого кулеметного батальйону".
ДОТ № 186, який знаходиться майже в центрі села Чабани на південній околиці Києва, в серпні-вересні чорного від горя й гарі 1941-го мужньо стояв на смерть, тримаючи оборону Києва. До останнього бійця. Оперативне зведення штабу 37-ї армії на 12 серпня 1941 року: “ДОТ 186 знаходиться в оточенні. Йде запеклий бій з противником”. Бої місцевого значення… про них мало згадували, про них мало хто міг потім розповісти. 18 серпня 1941 р. радянським військам знову вдалося відбити у німців хутір Чабани і закріпитися в ДОТі № 186. Оборону цієї вогневої точки героїчно тримали аж до 19 вересня, до того моменту, коли німецькі війська взяли Київ. Захисники ДОТу № 186, бійці 28 окремого кулеметного батальйону капітана Івана Кипоренка, яким вдалося вціліти в “м’ясорубці” Київського укріпрайону, скоріш за все загинули в Баришівському “котлі”. Ні їхні імена, ні їхні долі невідомі.
Понад 70 років героїчна фортеця стояла покинутою й бездоглядною. Починаючи з 60-х років ДОТ використовувався як господарське приміщення. Завдяки цьому в ньому збереглися елементи внутрішнього обладнання, які на сьогоднішній день можна вважати поістині унікальними. Протиштурмові грати , посилені кільцями (таких в київському укріпленому районі) залишилося три; бронезаслонка зразка 1929 року з оглядовими щілинами ( їх теж одиниці залишилися); бронедвері; бронезаслонка зразка 1930 року з унікальною, яка ніде раніше не зустрічалася фахівцям рукояткою овального виду; водяна колонка (ніде більше не збереглася); та головне – частина системи охолодження кулеметів (СОХЛАЖ), яка дивом збереглася. З часом навколо нього виросли багатоповерхівки, а ДОТ, як самотній солдат, тримав оборону, зберігаючи пам'ять і останні крики своїх бійців. Оборону від людського бездушшя, від цинізму й несправедливості, від безпам’ятства.
Нарешті, на честь 69-ї річниці визволення Києва від німецько-фашистських загарбників Міжнародною асоціацією дослідників фортифікації “ЦИТАДЕЛЬ” та Чабанівською селищною радою його було відреставровано. Це третій ДОТ-музей, відкритий силами МАДФ “Цитадель” та селищними громадами Київщини . Ентузіасти будують Пояс бойової слави по рубежах Київського укріпленого району (КиУР) разом з тими, хто не байдужий до нашої історії.
Споруда ДОТу № 127 виявилася однією з наймальовничіших та найзагадковіших в усьому КиУРі. Його збудували в заплаві річки Сіверка, біля підніжжя схилу глибокої балки. У повоєнні роки тут спорудили ставок, який затопив нижню частину двоповерхової споруди, тому зараз до неї можна дістатись лише човном. Але навіть здалеку ДОТ, що височить над плесом, має вигляд гордого й величного. На схилах долини Сіверки розташовано дуже багато ДОТів. Серед них чи не найкраще зберігся 129-й двоамбразурний кулеметний капонір з п'ятикутною радянською зіркою.
Неподалік дороги що веде від села Віта Поштова до села Круглик - унікальний чотириамбразурний двоповерховий ДОТ № 178 , який зберігся до наших днів. У бойовому відділенні можна побачити кріплення під металевий кулеметний станок системи Юшина й ніші, в які вставлялися патронні коробки. Нижній поверх, на який можна спуститися по залізних "скобах", — частково затоплений.
Другий кулеметний ДОТ (№ 179 типу “Міна”) був побудований за індивідуальним проектом. Довготривала вогнева точка поблизу Одеської траси, навпроти автобусної зупинки "Круглик". Зруйнований бойовий каземат на 3 амбразури був вписаний у пагорб. Основний і запасний входи сполучалися підземними галереями завдовжки понад 100 метрів. Крім того, був колодязеподібний лаз, по якому можна було потрапити з підземного ходу на вершину пагорба, де були позиції гаубичної батареї. Галереї використовувалися не тільки як ходи сполучення — в них також влаштовувалися притулки для людей, складські приміщення, встановлювалося допоміжне устаткування. На згадку про героїчні дні війни біля доту був встановлений пам'ятник і кілька пам'ятних знаків.
У селі Круглик досить довго нам довелося шукати 152-й артилерійський дот, який став останнім у маршруті. А виною довгим пошукам стали карти, виконані пошуковцями, на яких 152-й було зображено практично в центрі Круглика, поряд з дорогою Хотів – Іванковичі. Але довготривалої споруди ми на цьому місці не виявили, причому навіть місцеві жителі стверджували, що ніякого доту тут ніколи не було. Спантеличені, ми попрямували до головного орієнтиру – "Змієвого валу", адже згідно з позначеннями на одній із карт, артилерійський дот був врізаний у це стародавнє земляне укріплення. Гарно побродивши біля валу, а потім біля Круглицьких ставків, ми вже не надіялись знайти споруду, коли раптом, попід дорогою Ходосівка – Віта Поштова, побачили табличку "Дот № 176". За нашими даними 176-й був двохамбразурним та майже повністю зруйнованим. Спочатку все вказувало на те, що це він і є, але, пройшовши трохи далі від дороги по залишкам "Змієвого валу", ми побачили напівкапонір з величезними артилерійськими амбразурами, врізаний прямо в товщу валів древнього скіфського городища.. Отже, це і був 152-й дот. Чому його назвали 176-м невідомо... Наші сучасники не надто заморочуються збереженням пам’яті: на кришці ДОТу – якась напівзруйнована цегляна будівля, яка, вочевидь, слугує для здійснення якихось сатанистських обрядів або кримінальних розбірок. Всередині ДОТу до сих пір біля амбразури стоїть артилерійський станок. А над ним – напис: “Люди! Не чіпайте пам'ять і не руйнуйте історію! Таких ДОТів більше ніде не збереглося!” Нижній поверх ДОТу затоплений. Цікава конструкція цієї фортифікаційної споруди. ДОТ відноситься до так званого типу фланкіруючого вогню. Тобто, стрільба ведеться не вперед, а в усі боки. Подібні об’єкти доставляли чимало клопотів наступаючим.
Три ДОТи, які в с. Юрівка та на околицях, входили до опорного пункту "Крим". Перший кулеметний ДОТ № 201 знаходиться на південно-східній околиці села, між хатами. До другого доту — командно-спостережного пункту 28 окремого кулеметного батальйону (командир — капітан І.Є.Некипоренко) — легко знайти дорогу, завдяки дороговказам, встановленим у селі – двоповерховий, з двома трьохамбразурними бронековпаками. До наших днів вони зберегли вм'ятини, від німецьких куль і снарядів. Третій кулеметний ДОТ № 205, лейтенанта Вєтрова, знаходиться на північній околиці Юрівки. Його ще називають "Малою фортецею". Дот побудований за індивідуальним проектом і є наймогутнішою бойовою спорудою КиУР. Під час генерального штурму КиУР, який почався 31 липня 1941 року, ДОТ Вєтрова десять днів бився в повному оточенні. Коли гарнізон ДОТу деблокували, місцевість навколо нього була майже повністю переорана ямами від німецьких снарядів і бомб.
З вершини пагорба, на якому покоїться прах полеглих в боях за Київ, в наш мирний час відкривається прекрасний краєвид на стародавню Турову долину. Звідси, через Тарасівку й Боярку ми вирушили на Білогородку.
На братській могилі встановлено меморіальний знак на честь воїнів 206-ї стрілецької дивізії, які утримували тут оборону.
Берег р. Ірпінь. ДОТ № 402 збудований за індивідуальним проектом. Єдиний триповерховий. Підземні комунікації простягнулись майже на 500 м, верхня башта – на дві амбразури для ведення фланкуючого вогню. Два одноамбразурні каземати на урвищі Ірпеня. Два зручних входи до підземелля – з протилежного боку пагорба, за футбольним полем.
На підході до шосе Київ – Житомир серед хащ руїни ДОТу № 409, відомого як "ДОТ Цимбала", командира 2-ї роти 193-го окремого кулеметного батальйону. Гарнізон ДОТу брав участь у відбитті першого наступу фашистів на Київ 11 липня 1941 р. Під мостом – кулеметний капонір. При виході на шосе Київ-Житомир праворуч – пам'ятний знак – два автомати ППШ – партизанам та народним формуванням, які брали участь в обороні. Навпроти – через дорогу – пам'ятний знак захисникам міста у вигляді викарбуваної на полірованому сірому граніті карти – схеми бойових дій у 1941 р. Перехід вздовж шосе до покажчика, до ДОТу № 417, на якому встановлена пам'ятна дошка з текстом: "На цьому місці у 1941р. на смерть стояли воїни 3-ї повітрянодесантної бригади".
Поблизу уцілілого ДОТу № 401, з підземними галереями, з виходами до річки Ірпінь ми стали табором. У лісі проводили нічні й денні тактичні військові ігри. Зустрічалися з місцевими старожилами, які, будучи підлітками, брали участь у будівництві київського укріпрайону: рили окопи, траншеї, допомагали радянським бійцям, а потім йшли в партизани. 22 червня, о 4-й годині ранку ми спустилися в ДОТ, поклали квіти й згадали тих, хто стояв до загину на цих рубежах. А вранці на галявині біля доту зібралися старенькі дідусі й бабусі – учасники оборони Києва, народні ополченці, солдатські вдови з сусідніх сіл. Лунали пісні, спогади, й були “фронтові сто грамів”. Учасник оборони Києва, колишній директор школи із с. Шпитьки Іван Опанасович Герасименко попросив нас допомогти в пошуках матеріалів про ДОТ сержанта Медвідя. Відомо, що 11 липня 1941 року бійці цього доту знищили три німецьких танки. Старого солдата й історика цікавила подальша доля бійців.
На жаль, сьогодні в Києві (та й в країні в цілому) не просто відсутня програма збереження пам’яті та історії 2-ї світової війни, а навіть свідомо знищується. Особливо, що стосується І-ї лінії оборони м. Києва, реальних місць боїв за місто. Але пам'ять – це ми!
Встановлення протитанкових “їжаків” на Брест-Литовському шосе (проспект Перемоги), навпроти заводу “Більшовик”
Піхота РККА йде на позиції КиУР, в районі Голосієва, липень-серпень 1941 (РГАКФД)
Дот №131 біля с. Кременище
Дот № 106 – опорний пункт “Мриги”
ДОТ 127
Памятний знак біля ДОТу 179
Один із входів у ДОТ 179
ДОТ 210
Наталя Плохотнюк, журналістКиевVласть
Під час візиту до Яготинського району голова Київської облдержадміністрації Василь Володін обсудив з громадою важливість залучення в регіон інвестицій та значення нових підприємств для сталого розвитку громади.
Про це KV стало відомо з допису на Facebook-сторінці Київської облдержадміністрації (КОДА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В 2020 році в Яготині підприємства ПП “ЄВРОСЕМ” та ТОВ “УКРСТАРЧ” запланували реалізацію великого інвестиційного проекту. Йдеться про будівництво маршрутного зерносховища потужністю 144 тис. тон на рік. Загальний обсяг інвестицій в будівництво зерносховища в 2020 році становить 10 млн. доларів, кількість нових робочих місць, що буде створено в жовтні 2020 року становить – 40 осіб”, – зазначив Василь Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Також інвестпроєкт передбачає будівництво заводу з переробки кукурудзи продуктивністю 100 000 тон на рік. Кількість нових робочих місць на підприємстві – 300 осіб.
Крім того, “Яготинський маслозавод” здійснює реконструкцію цеху сушки в цех виробництва ложкового йогурту, сиркових десертів та ультра пастеризованого молока, вартість проекту становить 135 млн. грн., до кінця 2020 року буде створено 40 нових робочих місць.
“На даний час ведуться активні будівельні роботи по всіх вище зазначених об’єктах. Залучення інвестицій в регіон та розвиток підприємств – один з пріоритетних шляхів, яким має розвиватися економіка. Це стосується і Київщини, і України в цілому. На важливості залучення в економіку інвестицій неодноразово наголошував і Президент України Володимир Зеленський. Розвиток промислової інфраструктури, створення логістичних центрів для агропромисловості та перехід від експорту зерна до переробки та продажу на експорт продукції з доданою вартістю – все це основа для покращення якості життя в області та країні та створення нових робочих місць”, – підкреслив голова Київської облдержадміністрації Василь Володін.
Читайте: Бюджет Київщини на наступний рік буде народним, – Василь Володін
Фото: пресслужба КОДА
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 01:13:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 4
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 01:13:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 01:13:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 01:13:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.9314
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 01:13:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 4800, 10
0.0034
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('94209', '94135', '94130', '94065', '94039', '94015', '93960', '93946', '93939', '93935')
0.8325
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 01:13:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)