Кінець всім сподіванням: Київську область розділили на райони, невдоволені йдуть до суду
Депутати Верховної Ради затвердили новий адміністративно-територіальний устрій України. Зокрема, у Київській області ліквідують існуючі 25 районів, а замість них буде створено сім: Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський. Не зважаючи на масштабні акції протесту, не вдалось відстояти звання центру містам Василькову, Переяславу та Ірпеню. Та невдоволені є і на державному рівні – частина нардепів планує оскаржити нове районування у Конституційному суді.
Новий територіальний устрій
Як стало відомо KV, 17 липня 238 народних депутатів підтримали проєкт постанови №3650 "Про утворення і ліквідацію районів".
Документ передбачає створення у Київській області семи районів – Білоцерківського, Бориспільського, Броварського, Бучанського, Вишгородського, Обухівського, Фастівського.
Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі міської Білоцерківської, Узинської, Сквирської, Таращанської, Тетіївської, селищної Володарської, Гребінківської, Ставищенської, Рокитнянської та сільської Ковалівської, Маловільшанської, Медвинської, Фурсівської територіальних громад.
Бориспільський район (з адмінцентром у місті Бориспіль) у складі міської Бориспільської, Переяславської, Яготинської та сільської Вороньківської, Гірської, Дівичківської, Золочівської, Пристоличної, Студениківської, Ташанської, Циблівської громад.
Броварський район (з адмінцентром у місті Бровари) у складі селищної Баришівської, Згурівської, Калинівської, Калитянської, Великодимерської, міської Березанської, Броварської, сільської Зазимської тергромад.
Бучанський район (з адмінцентром у місті Буча) у складі сільської Білогородської, Борщагівської, Дмитрівської, селищної Бородянської, Гостомельської, Коцюбинської, Макарівської, Немішаївської, Пісківської та міської Бучанської, Ірпінської, Вишневої, територіальних громад.
Вишгородський район (з адмінцентром у місті Вишгород) у складі міської Вишгородської, Славутицької, селищної Димерської, Поліської, Іванківської та сільської Петрівської, Пірнівської громад.
Обухівський район (з адмінцентром у місті Обухів) у складі міської Богуславської, Васильківської, Обухівської, Кагарлицької, Миронівської, Ржищівської, Української та селищної Козинської територіальних громад.
Фастівський район (з адмінцентром у місті Фастів) у складі міської Боярської та Фастівської, а також сільської Бишівської, Гатненської, Томашівської, Феодосіївської та селищної Глевахівської, Калинівської, Кожанської, Чабанівської громад.
Читайте: Верховная Рада утвердила семь новых районов Киевщины и ОТО, которые в них входят (список)
Різні думки
Варто зазначити, що ліквідації та створенню нових районів передували постійні акції протестів громад, звернення до уряду органів місцевого самоврядування, обговорення у Київській обласній державній адміністрації та у комітеті Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
15 липня на засіданні парламенту цей проєкт не змогли проголосувати. Тоді із заявами проти його прийняття виступили фракції партій “Європейська солідарність” і “Батьківщина”. А потім за пропозицією фракції партії “Слуга народу” проєкт був взагалі знятий з розгляду.
Проєкт Постанови “Про утворення і ліквідацію районів” проголосували в цілому на засіданні 17 липня.
Постановою визначено, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.
Вибори депутатів районних рад ліквідованих районів, як йдеться в документі, не проводяться. А повноваження депутатів районних рад у ліквідованих районах припиняються в день набуття повноважень депутатів районних рад, обраних на перших виборах до районних рад у нових районах.
Центральна виборча комісія, відповідно до Постанови, має забезпечити формування виборчих округів та проведення місцевих виборів з врахуванням новоутворених районів.
В "Опозиційній платформі – За життя" після голосування в Раді заявили, що оскаржуватимуть укрупнення районів у суді. Співголова фракції Юрій Бойко заявив, що ця реформа викличе хаос на місцях і сильно вдарить по пенсіонерах.
Крім того, абсурдністю реформи вважають те, що міста обласного значення, які співпрацювали завжди напряму з областю, перетворюються у звичайні районні міста.
Життя по-новому
Як розповів у коментарі KV керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської обласної ради Володимир Удовиченко, життя на Київщині зміниться, але не через нові райони. Так, буде величезний виклик, адже прийнято складний виборчий закон з пропорційною системою та відкритими списками. Та все ж більшу частину реформування країна таки подолала.
“Вибори 25 жовтня відбудуться за новою системою адмінтерустрою. І саме це стане стартом до нового життя і відносинами між владою та суспільством. Говорять про судові процеси, але, думаю, це – звичайний популізм. Всі максимальні повноваження та ресурси передадуть громадам. Громади повинні взяти відповідальність, сформувати владу і контролювати її. Основною одиницею терустрою є ОТГ. І саме громади будуть давати оцінку роботі влади і навіть відкликати її, коли вона буде неефективною”, – каже він.
За його словами, ідеально було би, якби прийняли і зміни до Конституції в частині децентралізації. Адже, якби не було постанови про ліквідацію районів, то довелося знову формувати райради.
“Повноважень для районів не лишилося, це – проміжний варіант. Вже немає можливості повертатися до питання: потрібні чи непотрібні райони. Але дворівневий рівень влади є найбільш оптимальним. Залишиться Вишгородський район. Можливо, таким рішенням області, певним чином, було вигідно заспокоїти політичну ситуацію. Хоча райони не повинні грати у житті населення жодної ролі. Райони – для центральних виконавчих органів влади та префекту, який контролюватиме дотримання законів та Конституції. Так, повноваження районів досі не визначено, не відомо, як будуть фінансуватися і відповідні органи влади. Адміністрації поки що також не ліквідуємо через складну їхню трансформацію в інститут префекта”, – додав він.
Соціолог, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко, вважає, що для країни в цілому відбуваються позитивні зрушення, але не для окремих територій.
Так, нове районування було неминучим, адже це далеко не перша спроба укрупнити райони. Вперше про це заговорили ще за часів Кучми та Ющенка. Врешті, це зробили, гарантують “покращення”, але, як завжди, з величезною кількістю невдоволених.
“Зараз з’ясується, що не всі міста залишаться райцентрами і з них почнуть забирати велику частину адміністрування, фінансування, робочі місця. Це певною мірою компенсують ОТГ, які одержать потужні бюджети. Але кожний закон про бюджет – це спроба урізати фінансування громад. І зараз це знову відбудеться. Щодо плюсів, то великий район матиме великі кошти і, ймовірно, зможе втілювати великі серйозні проєкти, а не просто ямки латати. Раніше цього їх позбавляли. Але тут же виникають мінуси. Адже ці проєкти зосередять в центрі, де буде більше коштів. Це – факт. Адже всі підприємства реєструються, якщо не в Києві, то в обласному чи районному центрі. І тепер буде ще цікавіше: виникнуть конфлікти між ОТГ та підприємствами, які сплачують податки до райцентрів. Є серйозний ризик, що з колишніх райцентрів розпочнеться і відтік населення. В них і так життя було не найкращим, а тепер заберуть і частину грошей”, – каже він.
Далі, за його словами, все залежатиме від районної влади: кого оберуть на виборах і як. Але й тут можуть виникнути підводні камені.
“Необхідно буде обрати і депутатів, і я не уявляю, як тепер проходитимуть вибори. Так як постанова про вибори була прийнята раніше, ніж це укрупнення. Обирати в райради старих районів не можливо – їх ліквідували. А нові райони суперечать постанові. Якби не відбулися вибори, їх можна буде з букви Закону визнати незаконними. Кожен район захоче залишитися райцентром, а не селом на відшибі. Будуть суди, але знову таки, яка в цьому перспектива: судовий процес проти закону? А ось зрив виборів перспективу має”, – зауважив він.
Також KV поцікавилась у представників районів та міст, які виходили на мітинги, що вони думають з приводу затвердженого адмінтерустрою області.
Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:
Впродовж чотирьох днів більше 50 представників району збиралися на акції протесту під стінами Верховної Ради. Профільний комітет підтримав заклики мітингувальників щодо збереження Вишгородського, Бучанського, Броварського районів. Розглянули і наше питання по Переяславському району, проте не вистачало всього одного голосу. Навіть перед його розглядом зробили перерву, були обговорення, декілька разів переголосовували. Спостерігалася надто заплутана історія, яка спонукала до думки, що не обійшлося без маніпуляцій. До нас виходили представники всіх партій, профільного комітету. Та постанова прийнята – депутати зрештою ліквідували Переяславський район. Та ми обстоюватимемо район до останнього. Будемо спілкуватися з народними депутатами з тим, щоб вони звернулися до Конституційного суду про визнання цього закону неконституційним. Думаю, що надалі ми будемо жити, як і жили. Але саме психологічний аспект, що таке історичне місто, де зароджувалася державність, стане звичайним пересічним містечком.
Голова Васильківської райради Наталія Баласинович:
На мою думку, це наруга над Конституцією, приймати постановою такий документ. Все розпочиналося з КОДА, яка не мала чіткої позиції. Спочатку вони утворили п’ять районів, одним з яких був великий Васильківський з центром у Василькові. Потім утворився Фастівський, куди нас і приєднали. На жаль, нашому району не пощастило з мажоритарником Олександром Дубінським, який дозволив повністю знищити з карти Васильківщину, не отримавши тотального контролю над нею. Наш історичний район, всупереч методиці, волі 100-тисячної громади і здоровому глузду щодо логістики, наявної інфраструктури, оновленої лікарні, взагалі роздерли по трьом районам. Частина взагалі немає сполучення з Фастовом, Обуховим та Білою Церквою. Тож наша громада непросто обурена. Якщо це добровільна децентралізація, то дослухайтесь до громади, якій комфортніше залишитися єдиними. Місяць ми ходили тисячним представництвом, обстоювали район, нас же водили за носа. Коли голосували за наш район, із 16 депутатів утрималося 10. Вони просто боялися голосувати через можливі переслідування Дубінського. Та всупереч методики, Вишгороду та решті залишили райони. За поданням 45-ти народних обранців готується позов до Конституційного суду. Впевнена, ці абсурдні рішення таки скасують.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
Ми надавали свої пропозиції щодо районування. Бородянський район знаходиться в центрі між Поліським, Іванківським та Макарівським, тож доцільно було би зробити центром саме Бородянку. У нас є госпітальний округ, інфраструктура та транспортне сполучення, аеропорт. Але, на жаль, до нас не дослухалися і розділили ці території на Бучанський і Вишгородський райони. Верховна Рада прийняла рішення і тут ми вже не можемо нічого вдіяти. Нам аргументували, що Буча має більше населення, аніж Бородянка.
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Районування – це компетенція влади, державних органів. Звичайно, приємно, що органи місцевого самоврядування були долучені на різних етапах до обговорення, фактично і до обстоювання тієї чи іншої позиції. Це говорить лише про відкритість влади на різних етапах проходження цих процесів. Верховна Рада та профільний комітет пройшли п’ять кругів аду, вислуховуючи представників місцевого самоврядування, представників того органу, що зазнав реформування та ліквідації в перспективі. В основному представники існуючих районних ланок виступали проти тої чи іншої конфігурації. Представники ж місцевого самоврядування чітко розуміють, що це компетенція держави. Ми ж маємо ОТГ і несемо відповідальність перед своїми громадянами, забезпечуючи сервіс, організацію життя та розвиток території.
Нагадаємо, новий районний адмінподіл – це другий етап реформи децентралізації. Без цього, наголошували в уряді, затяжну реформу не вдалося би завершити ефективно. Саме ж укрупнення районів аргументували навантаженням, яке лягає на плечі органів місцевого самоврядування через нерівномірний розподіл районів за площею та населенням.
Кроїти райони вирішили за методикою Мінрозвитку громад. Вона передбачала, що нові райони включатимуть як мінімум 150 тисяч населення. А статус районного адмінцентру мали отримати міста обласного значення, де населення за 50 тисяч осіб. При цьому відстань найвіддаленішого села до цього центру не мала перевищувати 60 км. Про повноваження, якими мають наділити нові округи достеменно невідомо і досі.
Загальна ж кількість районів і їхня конфігурація за весь час довготривалого процесу зазнавала постійних докорінних змін.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Фото: колаж KV
