Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
31 березня 2021 г. 16:02
Раздел: Новини
На Київщині добудовують п’ять приймальних відділень, три з них - на фініші
В опорних медзакладах Київщини триває модернізація п’яти приймальних відділень. У трьох з них роботи знаходяться вже на фінальній стадії.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відтак будівельники завершують оновлення приймальних відділень в Ірпінській центральній міській лікарні, а також Обухівській та Тетіївській центральних районних лікарнях. На цих об’єктах ступінь будівельної готовності варіюється від 94% до 99%.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Питанню розвитку медичної інфраструктури тривалий час не приділяли належної уваги. Проте завдяки ініціативі Президента минулого року в усій Україні розпочались активні роботи в напрямі розбудови цієї сфери. І наша область не стала виключенням. Цього року продовжуємо вдосконалювати медичні заклади нашої області, адже від цього залежить здоров’я і життя мешканців Київщини”, – зазначив сьогодні, 31 березня, під час онлайн-брифінгу заступник очільника Київської облдержадміністрації Андрій Лісовик.
Також він нагадав, що процес модернізації приймальних відділень розпочали на Київщині минулого року. Тоді роботи паралельно стартували в 12 медзакладах.
“Сім об’єктів ми вже завершили. Тож тепер модернізовані приймальні відділення мають Білоцерківська лікарня №2, Бориспільська багатопрофільна клінічна лікарня, а також Броварська, Вишгородська, Іванківська, Макарівська та Миронівська центральні районні лікарні”, – уточнив Андрій Лісовик.
Читайте: “Велике будівництво”: На Київщині побудують один та модернізують п`ять дитсадків
Фото: пресслужба КОДА
КиевVласть
26 березня 2021 г. 19:26
Раздел: Новини
Ірпінська лікарня вдвічі переплатила за апарат УЗД
Ірпінська центральна міська лікарня в рамках боротьби з COVID-19 за 2 млн гривень у ТОВ "Здраво" придбало ультразвукову діагностичну систему DC-70. Проте інші продавці медичного обладнання продають цю систему вдвічі дешевше.
Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 24 березня 2020 року комунальне некомерційне підприємство “Ірпінська центральна міська лікарня” (*) уклала договір з ТОВ "Здраво" (**) на поставку ультразвукової діагностичної системи DC-70 укомплектовану ультразвуковими датчиками V11-3HE, L12-3E, C5-1E, P4-2E. Ціна договору – 2,03 млн гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
ТОВ "Здраво" повинно до 30 квітня 2021 року поставити зазначену ультразвукову систему за адресою: Ірпінь, вул. Садова, 38. За цією адресою знаходиться Ірпінська міська поліклініка, що входить в структуру Ірпінської центральної міської лікарні.
Згідно тендерній документації, ультразвукова система DC-70 призначена для використання при проведенні абдомінальних, акушерських, гінекологічних, кардіологічних та неврологічних досліджень, а також досліджень в області урології, педіатрії, екстреної медицини та іншого.
На сайті ТОВ “Здраво” вказана ультразвукова система представлена, але її ціна не вказана.
На інших сайтах (1, 2, 3), які продають медобладнання, зазначену систему пропонують купити від 829 тис. гривень до 1,198 млн гривень.
w
Відмітимо, Ірпінська центральна міська лікарня провела закупівлю ультразвукової діагностичної системи DC-70 без конкурсу, мотивуючи це тим, що товар включений до переліку товарів необхідних для запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Нагадаємо, 19 березня 2020 року Кабмін прийняв постанову №225, якою спрощено порядок закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для запобігання поширенню коронавірусу в Україні. Документом визначено, що закупівлі, необхідні для боротьби зі спалахами COVID-19 в умовах невідкладності, здійснюються без проведення тендерів, з обов'язковим оприлюдненням в електронній системі всієї інформації про проведену закупівлю.
Читайте: Київщина в “червоній” зоні: жителів закликають дотримуватись усіх карантинних норм (відео)
25 березня 2021 року в Україні виявлено більше 18 тисяч нових носіїв коронавірусу, у тому числі 1139 – у Київській області.
Читайте: За сутки в Украине выявили более 18 тысяч новых носителей коронавируса (инфографика)
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Здраво" зареєстровано в 2006 році. Статутний капітал – 37,5 тис. гривень. Засновник – АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Еландінвест”. Кінцевий бенефіціарний власник і директор – Валерій Лось.
Також у системі Youcontrol відмічається, що ТОВ “Здраво” входить у групу Валерія Лося і є головним активом цієї групи.
За даними Zакупівлі, у результаті участі у публічних закупівлях ТОВ "Здраво" уклало тільки 1 договір на 105 тис. гривень з КНП “Голованівська центральна районна лікарня”.
КНП “Ірпінська центральна міська лікарня” засновано в 2002 році Ірпінською міськрадою. Директор – Антон Довгопол.
* КНП "Ірпінська центральна міська лікарня" (код ЄДРПОУ: 26191575)
** ТОВ “Здраво” (код ЄДРПОУ: 34603398)
Фото: Місто
КиевVласть
24 березня 2021 г. 17:00
Раздел: Тексти
Коронавірус на Київщині: зростання кількості хворих змусило область розширити мережу “інфекційних” ліжок
На Київщині стартувала друга хвиля вакцинальної кампанії. Нині область лідирує за динамікою вакцинування – проведено понад 9 тисяч щеплень. Втім, в регіоні стрімко зростає кількість інфікованих Covid-19, а з ними – і завантаженість лікарень. Обласна влада вже взялася за розширення мережі інфекційних ліжок з киснем. В умовах пандемії продовжується в регіоні і модернізація інфраструктури за держпрограмою "Велике будівництво".
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Епідеміологічна ситуація
Володін нагадав, що у зв'язку з погіршенням епідеміологічної ситуації область потрапила до червоної зони. Тож на підставі рішення державної комісії з питань ТЕБ та НС на Київщині були введені посилені карантинні заходи, встановлені урядом. Більш детально з їхнім переліком можна ознайомитися на офіційному сайті Київської облдержадміністрації.
Також він підкреслив, що було прийнято рішення на цей час не зупиняти роботу громадського транспорту.
"Регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів в автомобільному та залізничному транспорті, а також тролейбусах в межах нашого регіону можуть здійснюватися, проте виключно в кількості 50% місць для сидіння", – розповів Володін.
Він також додав, що жорсткі протиепідемічні заборони скасують, коли в області стабілізується ситуація з поширенням коронавірусу. Проте рішення про вихід регіону з червоної зони уповноважена приймати лише державна комісія з питань ТЕБ та НС.
"Зараз головне наше завдання – з розумінням і ретельністю ставитися до всіх протиепідемічних норм. Ще раз наголошую: тільки від відповідальності кожного з нас залежить, як швидко ми зможемо вийти з критичної зони", – додав він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Також Володін поінформував про ситуацію щодо поширення коронавірусу на Київщині.
"Минулої доби на коронавірус захворіло 813 людей. Акцентую, що серед них 53 дітей. При цьому фіксуємо в регіоні не просто загальне збільшення кількості випадків інфікування на Covid-19, зростає саме кількість хворих, які мають ускладнені форми хвороби і через це потрапляють до лікарень. Тобто зростає рівень госпіталізації хворих. Для розуміння ситуації наведу конкретні цифри. Наприклад, зараз на стаціонарі лікується 1751 – це на 415 пацієнтів більше ніж минулого тижня. При цьому хворих на Київщині приймають у 27 профільних лікарнях, чотири з них завантажені майже на 100%, – говорить він.
Це, додав він, Київська обласна клінічна лікарня, центральна районна лікарня в Києво-Святошинському районі, а також міські лікарні, перша та друга, у місті Біла Церква. В інших госпітальних базах ступінь завантаженості коливається від 51 до 98%. Тож зараз область поставила перед собою одне з найважливіших завдань – розширити мережу інфекційних ліжок у ковідних лікарнях.
"Ми постійно працюємо над цим і будемо продовжувати це робити. Наприклад, із грудня минулого року по березень ми розгорнули додатково майже тисячу ліжко-місць. Це при тому, що загальна кількість завантаженості тоді складала не більше 20%. Станом на сьогодні загалом маємо 3172 ліжко-місця. Упродовж найближчого тижня плануємо додати 250 новий ліжок, а за потреби зможемо перепрофілювати ще 669", – додав губернатор.
За словами голови КОДА, наразі постачанням кисню забезпеченні 2768 ліжок – це 87,3% від загальної кількості. Проте для області важливо наразі не просто збільшити кількість ліжок, а докласти максимум зусиль, аби забезпечити їх киснем. А отже, мати можливість надавати більш ефективну медичну допомогу хворим.
Вакцинальна кампанія
Василь Володін також розповів, що вже місяць як Київщина одержала вакцини від коронавірусу. За цей час перші щеплення вже одержали 9219 жителів регіону. І сьогодні саме Київська область займає перше місце в Україні за динамікою вакцинування.
"Переважна частина тих, хто одержав першу дозу вакцини в області, – медики (5898 осіб), решта – громадські активісти, військовослужбовці, а також представники державної безпеки, освіти та соціальної сфери. Також у регіоні вже провакцинувалися 134 люди старше 80 років. Більша частина вакцинованих нашої області – це жінки. Щеплення отримали 5621 жителька регіону або 61%. При цьому перший етап вакцинальної кампанії на Київщині вже завершився і стартував другий", – зауважив Володін.
Так, у його рамках на Київщині вже запрацювали 25 стаціонарних пунктів щеплень, які розташовані на базі закладів охорони здоров'я. Жителі Київщини мають декілька варіантів для того, щоб записатись у чергу на вакцинування. Для цього необхідно заповнити анкету на сайті або у мобільному додатку "Дія", зателефонувати в контакт центр МОЗ з питань covid-19 за номером: 0 800 60-2019 або звернутися до свого сімейного лікаря.
"Велике будівництво"
Голова КОДА також зауважив, що у таких складних умовах пандемії, не менш важливо продовжувати розвивати регіон. І одним із ключових напрямків є вдосконалення соціальної інфраструктури – її розбудова та модернізація. У тому числі в регіоні продовжать реалізувати масштабні проєкти в рамках президентської програми "Велике будівництво".
"У 2021 році в Київській області буде 18 таких об'єктів. З них – п’ять шкіл, шість садочків п’ять стадіонів, один басейн та один центр надання адміністративних послуг. Загальна вартість усіх проєктів складає 318,5 млн гривень, з яких близько третини – це кошти з Державного фонду регіонального розвитку, ще дві третини – співфінансування з місцевих бюджетів", – говорить Володін.
Так, планують провести капітальний ремонт Пашківської школи, Яготинського НВК, Немішаївської школи №1, реконструкцію школи І ступеня в селі Проців Бориспільського району та зробити термомодернізацію будівлі опорного навчального закладу "Жоравський НВК "ЗОШ – ясла-садок". Комплекс цих робіт має покращити умови навчання для 2 тис. учнів.
Цьогоріч у рамках "Великого будівництва" буде реконструйовано і нежитлову будівлю під дитячий садок в селі Лебедівка Вишгородського району. Планують завершити термомодернізацію дошкільного закладу "Чебурашка" у Вишневому, провести капремонт садочків "Веселка" в Обухові, "Малятко" - в Студениках та в селищі Згурівка. У селі синяк Вишгородського району будується новий садочок на 75 місць. За словами Володіна, реалізація цих шести проєктів дасть змогу покращити умови виховання для 800 дітей і створить 105 нових місць для дошкільнят.
Покращать в області і спортивну інфраструктуру. Протягом року в області буде збудовано та реконструйовано п’ять стадіонів. Крім того, в місті Славутич, яке, до речі, є пілотним в Україні зі створення безбар'єрного простору, розпочалися роботи з відновлення басейну, що забезпечить високий рівень надання оздоровчих послуг населенню міста та прилеглих територій. У тому числі – і для маломобільних груп населення.
Продовжується розпочата в минулому році і модернізація та облаштування приймальних відділень опорних закладів охорони здоров'я. Так, в семи відділеннях роботи вже завершені. Це – Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Вишгород, Іванків, Макарів та Миронівська ЦРЛ. По решті п’яти проєктах будівельні роботи ще ведуться і мають завершитися найближчим часом. Це – Ірпінь, Обухів, Переяслав, Тетіїв та Фастівська ЦРЛ.
"Будівництво цих об'єктів тримаємо на постійному контролі і головний критерій, за яким всі вони мають бути завершені, це – якість виконаних робіт, щоб надання медичного обслуговування в області відбувалося на належному і фаховому рівнях. Крім того, у Білій Церкві буде реконструйовано нежитлову будівлю під розміщення центру надання адміністративних і соціальних послуг, який працюватиме у форматі прозорого офісу", – резюмував губернатор.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KVКиевVласть
23 березня 2021 г. 17:43
Раздел: Новини
В столичной больнице №9 отремонтируют инфекционное отделение для больных COVID-19
В Киевской городской клинической больнице №9, где лечатся пациенты с COVID-19, решили оперативно отремонтировать инфекционное отделение. Работы будут выполняться на протяжении двух месяцев – ориентировочно до конца мая 2021 года. За них подрядчику – ГП “Монтажник-Украина” – заплатят более 3 млн гривен.
Как стало известно KV из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 19 марта 2021 года коммунальное некоммерческое предприятие “Киевская городская клиническая больница №9” (*) заключило договор с ГП Министерства обороны “Монтажник-Украина” (**) на проведение текущего ремонта помещений инфекционного отделения больницы по ул. Рижской, 1. Цена договора – 3,24 млн гривен.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Монтажник-Украина” должен приступить к ремонту на протяжении трех дней с момента заключения договора и выполнить его за 60 дней – ориентировочно до 22 мая 2021 года.
За указанный период в инфекционном отделении больницы должны отремонтировать палаты, кабинет ультразвуковой диагностики, манипуляционную, сестринскую, кухню, прачечную и кладовую, санитарную комнату медперсонала, ванную комнату и коридор.
Закупка проведена без конкурса, поскольку необходима для предотвращения возникновения и распространения COVID-19. Порядок проведения таких закупок определен постановлениям Кабмина от 20 марта 2020 года №225.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
По информации Национальной службы здоровья Украины, сегодня в Киеве определенных 27 опорных больниц для лечения пациентов с COVID-19. Столичная больница №9 также входит в этот список.
Ранее KV сообщала, что 18 марта 2021 года власти Киева приняли решение ввести в столице с 20 марта до 9 апреля 2021 года более жесткие карантинные ограничения для предотвращения распространения COVID-19. В частности, на этот период закрыты кинотеатры, театры, музеи, концертные залы, ТРЦ (кроме продуктовых магазинов, аптек, магазинов с бытовой химией), запрещено проведение массовых мероприятий, кафе и рестораны работают только “на вынос”, а спортзалы, салоны красоты и парикмахерские – по предварительной записи.
Читайте: С субботы, 20 марта, Киев на три недели ужесточает карантинные ограничения
С 23 марта 2021 года Министерство здравоохранения Украины обновило индикаторные показатели для определения регионов со значительным распространением COVID-19. В соответствии с ними Киев оказался в “красной” карантинной зоне.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ГП “Монтажник-Украина” основано в 1999 году Министерством обороны Украины. Основной вид деятельности – деятельность в сфере обороны. Предприятие возглавляет Александр Дмитрук.
По данным Zакупівлі, в результате участия в публичных закупках ГП “Монтажник-Украина” заключило 11 договоров (без учета нынешнего) на общую сумму 11,8 млн гривен.
Директор КНП “Киевская городская клиническая больница №9” – Михаил Валюк. Предприятие подчинено Департаменту здравоохранения КГГА во главе с Валентиной Гинзбург. Работу указанного департамента координирует первый заместитель главы Киевской горгосадминистрации (КГГА) Николай Поворозник. Направляет и контролирует – заместитель председателя КГГА Анна Старостенко.
* КНП “Київська міська клінічна лікарня №9” (код ЄДРПОУ: 25680295)
** ДП Міністерства оборони України “Монтажник-Україна” (код ЄДРПОУ: 24975031)
Фото: Google Maps
КиевVласть
23 березня 2021 г. 09:45
Раздел: Новини
Шеф-редактор КиевВласть закликав медпрацівників вакцинуватися
Шеф-редактор КиевVласть Ігор Дармостук зробив щеплення від COVID-19 та закликав вакцинуватися медичних працівників. На його переконання, сьогодні важливо щоб першими зробили щеплення від коронавірусу саме лікарі і довели на своєму прикладі, що це не страшно.
Про це Ігор Дармостук написав на своїй сторінці в Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В лікарнях страшенно бояться вакцинуватися. На жаль, по місту і області, попри все, страшенні відмови від медпрацівників. В середньому всього 25-35 відсотків штатних одиниць однієї клініки йдуть на “першу дозу”. Решта – відмова й ігнор. Трошки ліпша картина із силовим блоком, бо наказ є наказ. Але і там не все так добре. Мій заклик перш за все до лікарів і медичних сестер, а їх серед читачів КиевVласть чимало! Благаю, вакцинуйтеся! Вакцинуйтеся публічно! Вакцинуйтеся без страху!”, – закликав Ігор Дармостук.
Він переконаний, що сарафанне радіо і цехова солідарність – це дуже важливий чинник будь-якої справи. А коли мова йде про справу добру і корисну – то це чинник неоціненний.
“Шановні лікарі, лікарки, медсестри, працівники і працівниці лікарень! Вже скоро розпочнеться хвиля вакцинації для ширших кіл громадян, тож, ваш приклад як повітря потрібен людям. Окремо звертаюсь до санітарок, на котрих тримається кожна лікарня. Шановна велика медична громадо, будь ласка, вакцинуйтеся! Бо пацієнти вам вірять, вірять більше ніж владі, і точно більше ніж самим собі. Докажіть на власному прикладі, що вакцинуватися не страшно! Адже ви добра сила і найбільша опора для України в цей важкий час”, – підсумував Ігор Дармостук.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Нагадаємо, 22 лютого 2021 року Міністерство охорони здоров'я зареєструвало в Україні вакцину проти COVID-19 Oxford/AstraZeneca для екстреного медичного застосування. Ця вакцина виробляється на потужностях Serum Institute (Індія) і має локальну (торгову) назву Covishield.
23 лютого в аеропорту "Бориспіль" приземлився вантажний літак з партією вакцини Oxford/AstraZeneca (CoviShield) від коронавируса. Вакцинація проти COVID-19 в Україні стартувала на наступний день, 24 лютого. Першим в Україні вакцинувалася лікар із Черкас.
Читайте: Минздрав объявил о начале вакцинации против COVID-19
1 березня щеплення від COVID-19 зробив міністр охорони здоров'я Максим Степанов. 2 березня вакціонувався президент Володимир Зеленский та головний санітарний лікар Віктор Ляшко.
На початку березня Кабмін оголосив про запуск на порталі "Дія" запису в лист очікування вакцинації від COVID-19. Тоді ж було повідомлено, що на першому етапі будуть вакцинувати медпрацівників, які працюють з пацієнтами з COVID-19, працівників установ для літніх людей та військовослужбовців в ООС.
Читайте: Записаться в лист ожидания на вакцинацию от COVID-19 можно в приложении “Дия”
Фото: Фейсбук Ігоря Дармостука
КиевVласть
19 березня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
“Бюджетные крошки”: как будут тратить деньги на столичных животных в 2021 году
В 2021 году основному исполнителю Городской целевой программы контроля за содержанием домашних животных и регулирования численности бездомных животных гуманными методами из бюджета Киева решили выделить 53,65 млн гривен. При этом на реализацию мероприятий указанной программы собираются потратить всего 26,15 млн гривен, из которых 17 млн гривен уйдут на зарплаты сотрудникам КП “Киевская городская больница ветеринарной медицины”. Строительство Центра защиты животных (по мнению зоозащитников, не может решить проблему бездомных животных) “съест” 25 млн бюджетных гривен. На строительство давно обещанного киевлянам кладбища домашних животных направляют всего 2,5 млн гривен, за которые этот объект явно завершен не будет.
Как стало известно KV, Департамент коммунальной собственности Киевской горгосадминистрации (КГГА) приказом от 09.02.2021 года №102 утвердил финансовый план КП “Киевская городская больница ветеринарной медицины” (*) на 2021 год.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Это предприятие в текущем году рассчитывает получить доход от операционной деятельности в размере 3,07 млн гривен (на 4% больше, чем по плану на 2020 году):- 2,58 млн гривен – за предоставление ветеринарных услуг;- 410 тыс. гривен – за отлов, стерилизацию и передержку животных;- 79 тыс. гривен – за регистрацию животных.
Еще 532 тыс. гривен КП планирует получить от амортизации безоплатно полученных активов и 150 тыс. гривен – от аренды активов. Также в “другие доходы” записаны 250 тыс. гривен благотворительной помощи, которую предприятие надеется получить от организаций и неравнодушных граждан в качестве помощи бездомным животным. Эта благотворительная помощь может предоставляться как деньгами, так и в виде кормов и перевязочных материалов.
Таким образом, доходы КП в 2021 могут достигнуть 4 млн гривен.
При этом из столичного бюджета КП “Киевская городская больница ветеринарной медицины” должны профинансировать на 53,65 млн гривен (на 23% меньше, чем в плане на 2020 год).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Отметим, из указанной суммы только 26,15 млн гривен планируется потратить “на реализацию мероприятий Городской целевой программы контроля за содержанием домашних животных и регулирования численности бездомных животных гуманными методами на 2020-2022 годы” (программа утверждена решением Киевсовета от 24.12.2020 года №20/20):
11,61 млн гривен – на модернизацию и содержание существующих приютов для животных;
11,31 млн гривен – на регулирование численности бездомных животных гуманными методами;
1,41 млн гривен – на создание системы контроля за нарушениями правил содержания домашних животных;
1,09 млн гривен – на внедрение концепции “Культурный выгул животных в городе”;
705,6 тыс. гривен – на усовершенствование правил содержания домашних животных и обращения с бездомными животными, а также на просветительскую деятельность.
Оставшиеся 27,5 млн бюджетных гривен в 2021 году должны направить на капитальные инвестиции, из которых 25 млн гривен – на строительство Центра защиты животных на ул. Автопарковой и 2,5 млн гривен – на строительство городского кладбища и крематория для животных около ТЭЦ-6.
Также КП “Киевская городская больница ветеринарной медицины” разрешили потратить 240 тыс. гривен из собственных средств для покупки ультразвуковой системы MuLab 30Gold Vet.
Общие расходы “Киевской городской больницы ветеринарной медицины” в 2021 году планируются на уровне 29,54 млн гривен (на 2,8 % больше, чем в плане на 2020 год). Сюда входят: оплата труда – 18,34 млн гривен (в т.ч. 17,19 млн гривен из городского бюджета); проведение социальных мероприятий – 4,01 млн гривен; материальные расходы (в частности, медикаменты и перевязочные материалы, оборудование и инвентарь, продукты питания и топливо-смазочные материалы) – 3,97 млн гривен (в т.ч. 3,47 млн гривен из бюджета Киева).
Текущий год КП должно закончить с прибылью в 94 тыс. гривен (после уплаты налога на прибыль – 77 тыс. гривен).
Отметим, КП “Киевская городская больница ветеринарной медицины” выступает основным исполнителем Городской целевой программы контроля за содержанием домашних животных и регулирования численности бездомных животных гуманными методами на 2020-2022 годы. И 17,19 млн бюджетных гривен, которые должны быть потрачены на зарплаты сотрудников КП – это 65,73% средств, выделенных на реализацию мероприятий этой программы в 2021 году. Других источников бюджетного финансирования у муниципальной ветклиники нет. Следовательно, реально на помощь бездомным животным, их содержание в муниципальном приюте, медикаменты и перевязочные материалы в 2021 году потратят абсолютно незначительную сумму.
Напомним, Городскую целевую программу контроля за содержанием домашних животных и регулирования численности бездомных животных гуманными методами на 2020-2022 годы несколько раз выносили на рассмотрение Киевсовета. Ее первоначальный вариант был подготовлен силами Департамента благоустройства КГГА и был обнародован в августе 2019 года.Читайте: Столичные чиновники хотят “освоить на животных” почти 270 млн гривен на основании спорного документа
Но на рассмотрение депутатского корпуса первоначальный вариант не выносили из-за критических замечаний зоозащитников. В частности, зоозащитников возмутило то, что чиновники КГГА не посчитали нужным выносить документ на суд общественности и далеко не в первую очередь в рамках этой целевой программы собирались уделять внимание вопросам плановой стерилизации, вакцинации и помощи травмированным бездомным животным, созданию скорой помощи и круглосуточной клиники, а также пристройству животных.
Осенью 2019 года зоозащитники добились проведения общественных консультаций. В результате в обновленном варианте программы учли большинство их предложений. В конце 2019 года программа была рассмотрена в Киевсовете, но для ее утверждения не хватило голосов.
Вернулись к вопросу утверждения этой программы столичные депутаты только в конце 2020 года. Документ, который был вынесен в зал с подачи на тот момент директора департамента благоустройства КГГА, а ныне первого зампредседателя КГГА по вопросам самоуправленческих полномочий Алексея Кулебы, существенно отличался от согласованного ранее с зоозащитниками. Более того к “обновленной” версии программы у столичных зоозащитников и владельцев частных приютов для животных была масса претензий, но их столичной власти удалось угомонить обещаниями небольшой финансовой поддержки из городской казны.
Итого на три года для реализации указанной программы было предусмотрено финансирование в сумме 183,73 млн гривен, из которых 54,26 млн гривен запланировали на 2020 год, 57,78 млн гривен – на 2021 год и 71,69 млн гривен – на 2023 год. При этом большая часть средств направляется не на помощь бездомным животным и гуманное регулирование их численности путем стерилизации, а на строительные проекты.
Читайте: Как столичным чиновникам позволили “освоить на животных” 183,7 млн бюджетных гривен
Согласно финансовому плану КП “Киевская городская больница ветеринарной медицины” на 2020 год, деятельность предприятия должны были профинансировать из бюджета Киева на 66,01 млн гривен (40,61 млн – на капитальные инвестиции и 25,4 млн гривен – на мероприятия на тот момент еще не утвержденной Киевсоветом целевой программы контроля за содержанием домашних животных и регулирования численности бездомных животных гуманными методами).
Читайте: На столичных животных в 2020 году решили освоить 65 млн бюджетных гривен
Отчет о выполнении финплана за 2020 год еще не опубликован.
Напомним, в октябре 2019 года КП “Киевская городская больница ветеринарной медицины" заключило договор с ООО “Промин Строй Сервис” на строительство за 131 млн гривен Центра защиты животных. При помощи этого Центра в КП собираются зарабатывать на предоставлении услуг отеля для животных и ветеринарных услуг для домашних питомцев. Зоозащитники с самого начала очень скептически отнеслись к такому строительству. Они заявили, что его смета в 157,6 млн гривен (распоряжение КГГА от 23 апреля 2019 года № 732) необоснованно завышена. При этом, дескать, такое щедрое бюджетное вливание проблему бездомных животных в столице точно не решит.
Читайте: Центр защиты животных в Киеве будут строить за 131 млн гривен
А вот строительства кладбища для животных киевляне ждут уже очень давно. Дело в том, что легальное кладбище для животных существует только в Бородянке на Киевщине. В Киеве такого нет, только стихийные и горожане вынуждены хоронить животных в местах, которые совершенно для этого непригодны: в Парке Партизанской Славы, скверах и на придомовых территориях, создавая экологическую проблему для города.
Читайте: В КГГА снова обещают построить кладбище для животных и закрыть несанкционированные
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, КП “Киевская городская больница ветеринарной медицины” основано Киевсоветом в 2013 году. Уставный капитал предприятия составляет 5,1 млн гривен. КП “Киевская городская больница ветеринарной медицины” с августа 2020 года временно руководит Наталья Мазур (на коллаже).
Предприятие подчиняется Департаменту городского благоустройства КГГА, директором которого назначен с 26 февраля 2021 года Тимур Ткаченко. До этого с 1 января текущего года он руководил департаментом в статусе и.о. До него с ноября 2019 года по декабрь 2020 года директором этого департамента был Алексей Кулеба, который сегодня курирует вопросы благоустройства в Киеве в качестве первого зампредседателя КГГА по вопросам самоуправленческих полномочий.
* КП "Київська міська лікарня ветеринарної медицини" (Код ЄДРПОУ: 32828319)
Фото: коллаж KVКиевVласть
18 березня 2021 г. 15:00
Раздел: Тексти
Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста”
КиевVласть розпочинає цикл інтерв'ю із головами об'єднаних громад Київщини. Впродовж 69 тижнів ми плануємо їздити містами, селищами та селами і спілкуватись з очільниками новостворених органів місцевого самоврядування. Першим спікером проєкту став очільник Вишгородської громади Олексій Момот, який раніше займав крісло мера Вишгорода. Про труднощі на новій посаді, співпрацю із депутатами та старостою, розвиток основних напрямків і підготовку до третьої хвилі коронавірусу читайте у матеріалі.
KV: Яким чином сформована коаліція у міській раді? Як налагоджували співпрацю із депутатами?
Олексій Момот: Ми не формували коаліцію, нове скликання депутатів доволі адекватне. Тому коаліція сформувалась сама по собі. Фракції, які мають найбільше мандатів – це “За майбутнє” та “Європейська солідарність”. Вони вже складають більшість у міській раді. За результатами сесій, які вже відбулись, можу сказати, що питання голосуються майже одноголосно. Може бути виключення, коли не голосують 3-4 депутати із 26.
Коаліція – це більш політичне питання, на рівні Верховної Ради, обласної ради. У наш депутатський корпус обрані місцеві жителі, всі один одного знають. Тому коаліція у нас не політична, а в інтересах громади. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Чи є проблеми із прийняттям рішень?
Олексій Момот: Було лише одне резонансне рішення – щодо проведення реорганізації дитячо-юнацької спортивної школи з водних видів спорту. Але резонанс був створений штучно. В рамках децентралізації на свій баланс ми забрали цілу низку юридичних осіб від районної ради, в тому числі дві юнацько-спортивні школи. Для оптимізації роботи ми вирішили їх об'єднати. Там не потрібно було два керівники, дві бухгалтерії і так далі. Тому ДЮСШ планували ввести як відділ до великої спортивної школи, де різні види спорту. Це викликало резонанс серед тренерів, керівництва ДЮСШ.
Ми поспілкувались із Міністерством молоді та спорту, Департаментом молоді та спорту КОДА та дійшли згоди призупинити рішення до проведення повного аудиту. Більше ніяких конфліктних чи резонансних рішень не було.
Читайте: Операція оптимізація: Вишгород виступив проти ліквідації школи водних видів спорту
KV: Раніше ви були міським головою Вишгорода. Розкажіть, чим відрізняється робота міського голови та голови громади? Де складніше?
Олексій Момот: Тепер точно не простіше, різниця вражаюча. Функцій, повноважень, відповідальності в рази більше. Це цікавий процес, але на початку було навіть страшнувато, коли зрозумів, яка відповідальність тепер на мене покладена. Та зараз сформована нормальна команда. У нас збільшився колектив у зв'язку з тим, що перейшло багато повноважень і були створені нові управління. Забрали з району фахівців, які працювали багато років. Усі сфери, якими раніше займалась РДА, перейшли на громаду. Це соцзахист, медицина (в тому числі первинна), освіта (усі школи та садочки), будинки культури. Тепер усі тендери ми проводимо самостійно.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Є певні моменти із розміщенням персоналу, оскільки у адміністративній будівлі знаходиться РДА, райрада і міська рада. Збільшився штат і наразі ведемо переговори, аби розмістити людей, які прийняті на роботу. Не вистачає кабінетів. Але це технічні моменти, які у процесі вирішуються. Наприклад, під управління соцзахисту є будівля у центрі міста. Також у центрі плануємо орендувати обладнанне приміщення під Центр надання адміністративних послуг.
KV: Які плани щодо основних напрямів – медицина, освіта, культура?
Олексій Момот: Планів дуже багато, але для їхньої реалізації потрібні кошти. До мене, як голови громади, звертаються керівники установ, де вони є спеціалістами, із пропозиціями щодо розвитку. А ми вже ці проекти фінансуємо. Наразі ведемо переговори із інвесторами щодо розвитку будинку культури. Там призначено нового керівника, досить креативного, вона генерує пропозиції.
З програмами по медицині до нас звертається головний лікар та керівник первинної медицини. Певні кошти на цей рік вже виділено. Один із основних проектів – біля центральної лікарні багато років стоїть занедбана будівля, яка будувалась як санітарно-епідеміологічна станція. Це було задовго до мене, не знаю, чому, але її не добудували. Наразі ми хочемо забрати її на баланс, виділити кошти і за рахунок неї розширити лікарню. Є різні варіанти – можливо, розмістимо там сімейних лікарів чи терапевтичне відділення. Місто росте, мешканців стає більше, відповідно і медичну галузь потрібно розширювати.
Також збільшуємо кількість місць у садочках та школах. У цьому році завершуємо роботи у трьох дошкільних закладах – це будівництво садочка на провулку Шевченка і добудови великих корпусів до дитсадків “Чебурашка” і “Ластівка”. За попередніми розрахунками, це забезпечить місця близько 400-500 діткам. Також ведеться будівництво школи у селі Хотянівка, яка увійшла до громади. І велика добудова школи “Сузір'я” на 22 класи. Там є технічні питання, оскільки раніше об'єкт фінансувався через районну раду, ми лише надавали субвенцію. І наразі вирішуємо питання передачі функцій замовника на місто, оскільки у району фінансування дуже обмежене. І ми передбачили ці кошти у бюджеті громади, враховуючи співфінансування із Державним фондом регіонального розвитку.
KV: Як розвивати інвестиційну привабливість? Що можете запропонувати потенційному інвестору?
Олексій Момот: Інвестора в першу чергу цікавить територія, вигідна земельна ділянка, бажано із комунікаціями. З цієї точки зору більш привабливими є сусідні громади, де великі території. Ми нещодавно провели інвестиційний конкурс, виділили ділянку близько 2 га під будівництво високотехнологічного заводу. Було там ще два учасники, один з них хотів побудувати склади під фармацевтичний завод, а інший – торгово-розважальний центр. За умовами конкурсу, виграв інвестор, який планує будувати завод. Там будуть виготовляти лічильники NIK. Ми затвердили їм детальний план території і вони готуються до будівництва. Місто отримає величезні надходження з податків.
Коли проводились обговорення у соцмережах, більшість мешканців надавали перевагу ТРЦ. Це, звісно, добре. Але, по-перше, є умови інвестконкурсу. А, по-друге, завод – це великі податки та робочі місця. В нашому місті вже і так дуже багато рітейлу. Але це просто купили і перепродали, трохи не по-державницьки. Потрібно розвивати і промисловість. За статистичними даними, Вишгород – промислове місто, тут багато промислових підприємств, в тому числі іноземних, які є основними наповнювачами бюджету.
KV: Чи можна назвати Вишгородську громаду заможною? Які основні джерела надходжень до бюджету?
Олексій Момот: Безумовно, громада є спроможною, адже ми маємо частину бюджету, яка називається “бюджет розвитку”. На жаль, не усі громади його мають. До об'єднання громади місто мало приблизно 220 млн гривень бюджету. Із них 120 млн було бюджетом розвитку, 100 млн – захищені статті. Наразі бюджет громади складає близько 600 млн гривень. Із перевиконанням він складатиме трохи більше. При цьому бюджет розвитку залишився 120-130 млн. Інші кошти витрачаються на об'єкти, які ми прийняли – лікарні, школи, садочки і так далі.
KV: Які села громади мають найбільше невирішених проблем?
Олексій Момот: Місто об’єдналось із Хотянівською сільрадою, до якої входять села Хотянівка та Осещина. Проблематика там не відрізняється. Це освітлення вулиць, ремонт доріг. Ми передбачили у бюджеті кошти на приєднання їх до міської системи “Безпечне місто”. Це обладнання вулиць відеоспостереженням, яке виведено на пульт поліції. І виділені кошти на дорожні роботи. Про будівництво школи у Хотянівці я вже казав. Це стандартні, побутові проблеми. Критичних ситуацій немає. До приєднання села були спроможними.
KV: З якими проблемами громада вже зіштовхнулась у цьому році?
Олексій Момот: Була проблема із харчуванням дітей у школах. На початку року ми тільки прийняли школи і садочки на свій баланс. Необхідно було проводити тендер для визначення постачальника продуктів для шкіл. На це необхідно близько двох місяців. Ці два місяці харчування у школах не було, що викликало невдоволення у батьків. Ми пояснювали, яка ситуація. Але є і позитивний бік – було прийнято оперативне рішення про відкриття у школах буфетів. Вже тендери пройшли і тепер у школах є як повноцінне харчування, так і буфет. Всі задоволені.
І таких ситуацій було достатньо – із тендерами по лікарнях, закупівлею інсуліну, інших ліків по програмі “Доступні ліки”. Ми цим ніколи не займалися. Тендери зайняли якийсь час, але наразі ситуація більш-менш стабільна.
KV: Ситуація з ковідними хворими – чи забезпечені лікарні громади, чи вистачає місць?
Олексій Момот: Абсолютно забезпечені. Лікарня у Димері, яка є філіалом нашої центральної лікарні, визначена опорною для хворих коронавірусом. Вона повністю перепрофільована, там немає ніяких відділень, тільки ковідні. Продовжуються перемовини із областю щодо облаштування додаткового відділення на базі терапевтичного відділення ЦРЛ. Але це залежить від економічної ситуації. Наразі великий сплеск захворюваності. Третя хвиля вже почалась. Я не довіряю тій статистиці, яка висвітлюється МОЗ. Провакциновано близько 20 тисяч населення, це мізерна кількість. А статистика постійно стрибає – то тисяча хворих, то десять тисяч. Звісно, що це залежить від кількості протестованих. Наразі із ковідом 30% персоналу, деякі депутати. Члени моєї родини. Я сам перехворів, разом із дружиною, дитиною, бабусею, дідусем. Але у легкій формі. І та хвиля, яка йде наразі, має складніший перебіг захворювання. Нещодавно ця хвороба забрала нашого видатного тренера Олександра Кочеткова. Він усе життя був у спорті, не мав шкідливих звичок. Але за три тижні його не стало.
Хворіє дуже багато людей. Ми передбачили кошти на підтримку лікарні, медиків. Окрім забезпечення засобами індивідуального захисту, було виділено преміювання медпрацівникам. Вакансій у лікарнях і так багато, люди тікають. Намагаємось стимулювати їх залишатися.
KV: Чи є співпраця зі старостами?
Олексій Момот: В нас один староста на обидва села. Довго його обирали, було багато кандидатур, представництва від усіх політичних сил, які обралися до ради. Наш староста був депутатом сільради, проживає на території Хотянівської сільради. Ми подивились, що на виборах виборці Хотянівки та Осещини віддали йому найбільше голосів. Це означає, що йому довіряють.
Він знає практично кожного мешканця. Дуже сподобалось, як він себе проявив, коли були снігопади. Ми виділили техніку, він особисто керував, аби розчистили кожну вулицю. Я приїздив, бачив це. Дуже хазяйновитий, “робочий” староста. Контактний, виконує усі доручення.
KV: Які переваги отримали громади у порівнянні із містами?
Олексій Момот: Громада отримає свої переваги тоді, коли реформа децентралізації дійде до логічного завершення. Поки процесс не завершився. Не врегульовано дуже багато питань – щодо функціонування райрад, РДА. Нещодавно Верховна Рада провалила голосування щодо РДА. Я вважаю, що має бути здійснена ліквідація райрад, як це планувалось на початку реформи. Звісно, що для цього потрібно внести зміни до Конституції. А їх має підтримали хоча б 300 депутатів у залі під куполом. Цього не сталося.
Наразі райради виконують функцію передачі майна громадам. І з цим є багато проблем. Я спілкувався із членами Асоціації міст, із заступником міністра розвитку громад Вячеславом Негодою. По всій Україні є багато невирішених питань.
KV: Мабуть, і в роботі голови громади є неврегульовані моменти?
Олексій Момот: Безумовно. Так завжди буває, коли триває процес реформи. Це питання по передачі майна, юридичних осіб, фінансуванню певних об'єктів, замовником яких був район, а тепер – громади. Це все вирішується шляхом діалогу. Але процес ускладнюється тим, що питання не врегульовані на законодавчому рівні. Один закон суперечить іншому, не зрозуміло, чим регулюватись. Сподіваюсь, що кінця року Верховна Рада знайде необхідну кількість голосів.
KV: Яких повноважень не вистачає громадам?
Олексій Момот: Повноважень вистачає. Разом з тим вистачає відповідальності, ще б трохи хтось забрав. Оскільки децентралізація розпочалась у 2015 році, кількість повноважень збільшувалась ще з того часу поступово. Закони про їх делегування в органи місцевого самоврядування обігнали реформу. Нам тоді віддали повноваження по архбудконтролю, земельних питаннях. Наразі закон їх наздоганяє.
KV: Чи вирішилась проблема нелегальних перевізників?
Олексій Момот: Проблема існувала доволі довго. Були баталії за участі активістів. Найбільша проблема із “нелегалами” була на маршруті від великого ЖК “Ярославичі” на вулиці Кургузова. На сьогоднішній день усі перевізники отримали ліцензії від КОДА. Там мав бути розворот на кільці, ми зі свого боку це зробили. Приїхала комісія, вони подали документи. Отримали дозвіл, сплачують податки. Це вплинуло лише позитивно на якість надання послуг.
Наразі нелегальних перевізників у місті немає. Із іншими “нелегалами” допомогла справитись поліція. Може бути приватний під'їзд легковим автомобілем, коли водії беруть попутників по дорозі на роботу. Але бійок, різанини коліс та стрілянини, які були між легальними та нелегальними перевізниками, тепер немає. Я не бачу жодних скарг у Фейсбуці, мені не телефонують місцеві жителі щодо таких проблем.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Олексій Момот: Станом на сьогодні я розумію, що це глухий кут мого кар'єрного зростання. У мене над головою висить портрет Тараса Шевченка. Я підпорядковуюсь своїй громаді. І я не бачу себе на державній службі. Були пропозиції, в тому числі балотуватись до Верховної Ради. Є критична межа, яку не можна переходити. На мою суб'єктивну думку, там доведеться переступати через внутрішні переконання. А я вважаю, що завжди потрібно залишатись людиною.
Наразі я займаюсь тим, що мені подобається. Прокидаюсь, із задоволенням йду на роботу. Із задоволенням йду додому. Якщо громада висловить мені недовіру або не обере, якщо я вирішу балотуватись на наступну каденцію, то думаю, що буду шукати себе у приватній сфері.
Читайте: Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”КиевVласть
12 березня 2021 г. 19:10
Раздел: Тексти
Очільник КОДА Василь Володін відзвітував про роботу адміністрації за 2020 рік
У Київській обласній державної адміністрації (КОДА) пройшло засідання, на якому губернатор Василь Володін відзвітував про результати роботи КОДА за 2020 рік. Робота в умовах коронавірусу в облдержадміністрації зосередилася зокрема на таких напрямах, як закупівлі ШВЛ та кисню для лікарень, зведення об’єктів соціальної інфраструктури у рамках програми “Великого будівництва”, залучення інвестицій та підтримка бізнесу в столичному регіоні.
Як передає кореспондент KV, 12 березня пройшло засідання колегії Київської ОДА. Найперше питання порядку денного – результати роботи адміністрації за 2020 рік.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Програми
У звіті сказано, що протягом 2020 року в Київській області з обласного бюджету фактично профінансовано 31 обласну цільову програму на загальну суму 1 млрд 434,6 млн гривень.
Найбільші обсяги фінансування були спрямовані зокрема на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів капітальної сфери та доріг – 398,7 млн гривень, та охорону здоров'я – 356,6 млн гривень. Трохи менше – 139 млн гривень – на реалізацію заходів з енергоефективності, та ще 134 млн гривень на розвиток молодіжної політики та спорту.
Крім того, 87,9 млн гривень витратили на соціальний захист населення, 71,2 млн гривень – на освіту, майже 71 млн на екологію. Менш за все направили коштів на житлово-комунальне господарство – майже 54,2 млн гривень.
Охорона здоров’я
За кошти субвенції з державного бюджету для забезпечення опорних закладів охорони здоров’я Київської області закуплено та розподілено 11 систем ультразвукової діагностики на суму 20,9 млн гривень, 10 систем рентгенівських діагностичних на суму 483 млн гривень. З урахуванням централізованих закупівель 2 заклади охорони здоров'я отримали комп’ютерні томографи для приймальних відділень.
Згідно зі звітом, Київщина залишається лідером серед регіонів України за кількістю укладених медичних декларацій. На даний час майже 1,6 млн мешканців Київщини мають декларації на медичне обслуговування, або 89,1% від зареєстрованого населення області.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Кількість лікарень, визначених для госпіталізації хворих на COVID-19, з березня минулою року збільшилася з 14 до 27. Також збільшено кількість ліжок, підключених до кисневого забезпечення: з 54 до 2588.
“Через пандемію COVID-19 2020 рік особливо складним був для медичної галузі. В рамках заходів з протидії пандемії, за кошти обласного бюджету для протидії епідемії на загальну суму 128,8 млн гривень закуплено: апарати штучної вентиляції легень середнього класу, рентгенівські пересувні діагностичні комплекси; аналізатори газів крові з аналізом електролітів, лікарські засоби; стаціонарні концентратори кисню; електрокардіографи, дефібрилятори, комплекти обладнання для проведення досліджень методом ПЛР та інше обладнання. Також, надано фінансову підтримку закладам охорони здоров’я та виділено кошти на оновлення їх матеріально-технічної бази”, – розповів Володін.
Велике будівництво
Як зазначив Володін у звіті, у рамках ініційованої президентом масштабної програми “Велике будівництво” завершено реалізацію проектів на загальну суму 472,7 млн гривень: 359,1 млн гривень – кошти державного бюджету, 113,6 млн гривень – кошти місцевих бюджетів.
За рік на території регіону завершено будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт 18 об'єктів соціальної інфраструктури – 7 шкіл, 6 садочків, 5 спортивних об'єктів на загальну суму 170,3 млн гривень (за рахунок коштів ДФРР – 57,2 млн гривень, співфінансування з місцевих бюджетів – 113,1 млн гривень).
Крім цього, завершено роботи з капітального ремонту 7 приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров я на суму 49,1 млн гривень (48.6 млн гривень – за рахунок субвенції з державного бюджету, 0,5 млн гривень – співфінансування з місцевих бюджетів).
Повністю завершено 11 об'єктів дорожнього господарства на суму 253,3 млн гривень {за рахунок субвенції дорожнього фонду).
Читайте: У рамках “Великого будівництва” на Київщині цьогоріч відремонтують п'ять шкіл і шість дитсадків
Бізнес
“Протягом минулого року вживалися заходи щодо надання підтримки суб'єктам підприємницької діяльності. Проведена широка інформаційна кампанія для бізнес-спільноти Київщини про реалізацію Державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. За період дії цієї програми представниками бізнесу області станом на початок 2021 року підписано 336 кредитних договорів на загальну суму 997 млн гривень, що є третім показником по Україні”, – наголошує Володін.
Незважаючи на складну економічну ситуацію, кількість суб’єктів підприємницької діяльності за 2020 рік збільшилася на 5,5 тис. одиниць. Станом на початок 2021 року в Київській області зареєстровано 180,4 тис. СПД, у тому числі 1023 тис. ФОПів. А надходження до бюджетів усіх рівнів від суб єктів малого та середнього підприємництва за 2020 рік становили майже 17 млрд грн, що порівняно з 2019 роком більше на 5,2 відсотка, відзвітував очільник КОДА.
Читайте: Програма доступної іпотеки сприятиме економічному розвитку регіону, – В. Володін
Інвестиції
Володін звітує, що область долучилася до оголошеного Мінрегіоном конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу.
За результатами конкурсного відбору серед проектів, які стали переможцями – 4 проекти Київської області. За даними Мінрегіону, Агенція регіонального розвитку Київської області посіла 2-е місце за кількістю поданих проектів.
Протягом року Київська облдержадміністрація спільно з Агенцією регіонального розвитку забезпечили супровід 6-ти інвестиційних проектів та двох проектів, пов'язаних із створенням кластерів, які перебувають в активній фазі своєї реалізації.
Продовжується робота зі створення індустріальних парків на території Київської області. У 2020 році на Київщині зареєстровано: індустріальний парк “Місто Скла” (м. Березань); індустріальний парк “ПАТОН” (на території Глевахівської селищної ради Фастівського району).
Всього на початок 2021 року до Реєстру промислових парків включено 8 індустріальних парків, які розміщені в Київській області.
Освіта
За даними, наведеними у звіті, у Київській області функціонує 57 опорних закладів середньої освіти, з них 9 створено у 2020 році. В опорних закладах навчається понад 25 тис. учнів, що на 7 тис. більше у порівнянні з 2019 роком.
У 2020 році закуплено 39 шкільних автобусів, що дало змогу для понад тисячі учнів покращити умови підвезення, таким чином в області до закладів освіти підвозяться 100 % дітей, які цього потребують.
“У минулому році значна увага приділялася розвитку та продовженню реформування системи освіти, наданню якісних освітніх послуг. Київська область є лідером в Україні за кількістю додатково створених місць для дітей у закладах дошкільної освіти. За рік їх створено 2845”, – підкреслив очільник КОДА.
Він також зазначив, що на Київщині реалізується проект “Якісне харчування – здорова дитина”. Так, протягом 2020 року проведено поточні та капітальні ремонти харчоблоків у 124 закладах загальної середньої освіти. 75 шкіл забезпечено новим сучасним технологічним обладнанням. Гарячим харчуванням у минулому році охоплено 132,1 тис. учнів. За рахунок місцевих бюджетів харчується 32,2 тис. учнів (100 %) пільгових категорій та 44,3 тис. учнів 1-4 класів.
Київська область має найбільшу мережу інклюзивних закладів освіти: у регіоні станом на сьогодні діє 44 інклюзивно-ресурсних центри, 3 з яких відкрито у 2020 році; 153 ресурсних кімнати, що на 74 більше у порівнянні з 2019 роком. У минулому році також відкрито 92 інклюзивних класи у закладах загальної середньої освіти та 82 інклюзивних групи у закладах дошкільної освіти.
Допомога військовим та людям з інвалідністю
Як йдеться у звіті, в рамках відповідної обласної цільової програми у 2020 році за рахунок коштів обласного бюджету 1480 учасникам антитерористичної операції, членам їх сімей, у тому числі членам сімей загиблих (померлих) учасників АТО виплачено 35,6 млн гривень, а також надано послуги з психологічної реабілітації та професійної адаптації 490 особам на загальну суму майже 4,5 млн гривень.
Грошову компенсацію для придбання житла на загальну суму 57,5 млн гривень отримали 64 учасники бойових дій. Санаторно-курортне лікування отримали 653 учасники АТО/ООС на суму 7,8 млн гривень.
У 2020 році в рамках Київської обласної цільової програми соціальної підтримки людей з інвалідністю на 2017-2020 роки з обласного бюджету виплачено матеріальну допомогу 1399 особам з інвалідністю на загальну суму майже 4,6 млн гривень. На реабілітацію дітей з інвалідністю спрямовано 3,3 млн гривень.
Крім цього, за рахунок коштів державного бюджету у 2020 році: 3910 осіб з інвалідністю забезпечені технічними засобами реабілітації, виготовленими за індивідуальним замовленням, на загальну суму майже 68,8 млн гривень; 458 дітей з інвалідністю забезпечені реабілітаційними заходами на суму 9,1 млн гривень; 64 особи з інвалідністю спінального профілю отримали санаторно-курортне лікування на суму 1,6 млн гривень.
“Важливим напрямком роботи залишається забезпечення соціальним захистом вразливих верств населення. На Київщині продовжується надання підтримки учасникам АТО та членам їх сімей”, – наголошує Василь Володін.
Читайте: Презентовано напрацювання до проєкту Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні
Діти та соціально незахищені верстви населення
Відповідно до звіту голови Київської ОДА, в області виплату державних допомог малозахищеним верствам населення отримали 59,6 тис. сімей з дітьми на суму майже 1,2 млрд гривень.
Виплати по пільгам і житловим субсидіям на оплату житлово-комунальних послуг отримали 135,8 тис. домогосподарств на суму майже 1,3 млрд гривень. 4855 малозабезпечених сімей отримали допомогу на суму 190,5 млн гривень.
На виплату допомоги та компенсації особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, спрямовано майже 600,3 млн гривень, зазначені виплати отримали 147,2 тис. осіб.
У 2020 році запроваджено виплату грошової компенсації допомоги “пакунок малюка” на дітей, які не були забезпечені цією допомогою. За минулий рік грошову компенсацію отримали 5,3 тис. осіб на суму 26,6 млн гривень.
Компенсацією по догляду за дитиною “муніципальна няня” скористалися 3375 осіб на загальну суму 30,7 млн гривень. Також за рахунок коштів обласного бюджету у 2020 році було придбано 3 мікроавтобуси, які передані для потреб дитячих будинків сімейного типу.
“Одним з пріоритетних завдань у роботі Київської облдержадміністрації є забезпечення права кожної дитини зростати і виховуватись у сімейному оточенні або наближеному до сімейного. Станом на початок 2021 року до сімейних форм виховання в області влаштовано 2997 дітей, з них 2523 дитини проживають у сім'ях опікунів та піклувальників, 474 дитини – у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях”, – додав Володін.
Він також нагадав, що у рамках виконання Плану невідкладних заходів із запобігання та протидії домашньому насильству у грудні 2020 року за участю Олени Зеленської відкрито притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі і перебувають у складних життєвих обставинах. Найближчим часом планується відкриття ще одного аналогічного притулку в області.
Агросектор
У 2020 році в Київській області продовжувалася робота з реалізації державних програм з підтримки агровиробників – за даними звіту, в її рамках ними отримано 245,0 млн грн державної фінансової підтримки. В аграрному секторі завершено реалізацію 5 інвестпроєктів на суму 491,5 млн гривень.
Проведено спільну роботу з Білоцерківським національним аграрним університетом та Мокиародним фондом сприяння інвестиціям щодо створення нового наукового парку Unit Agro. який стане сучасною платформою для розвитку агропромисловою, ведення освітньої та науково-технічної діяльності.
“Сприяння розвитку агропромислового комплексу як сучасної конкурентоспроможної складової економіки Київщини залишається одним з найважливіших пріоритетних напрямів розвитку Київської області”, – підкреслив Володін.
Різне
Відповідно до Програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів у Київській області на 2019-2022 роки придбали та встановили обладнання для 3 стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу повітря у Київській області в м. Бровари. м. Біла Церква та у с. Підгірці Обухівського району, забезпечували профілактичні заходи на 13 діючих стаціонарних постах.
Продовжено роботу з ліквідації стихійних сміттєзвалищ, проведено реконструкцію майданчиків для збору твердих побутових відходів, придбано та встановлено 107 контейнерів з роздільного збору відходів у містах Київської області, розроблено інвестиційний проект щодо створення сміттєпереробного комплексу.
З метою ефективного і раціонального планування територій продовжено роботу Архітектурно-містобудівної ради, на якій у 2020 році м року розглянуто проекти Схеми планування території Київської області, 60 проектів генеральних планів населених пунктів. 6 проектів планів зонування населених пунктів (у складі генеральних планів), 45 проектів детальних планів окремих територій.
Розроблено геоінформаційну систему ведення містобудівного кадастру та містобудівного моніторингу.
Київська облдержадміністрація повернула у державну власність 12 земельних ділянок (земель лісового та водного фонду), загальною площею 17,6189 га.
Читайте: Прокуратура Киевщины вернула государству 13 га земель водного фонда стоимостью более 17 млн гривен в бывшем Иванковском районе
У рамках реалізації Програми енергозбереження Київської області на 2017-2021 розроблено техніко-економічне обгрунтування на проведення комплексної термомодернізації будівель КЗ КОР “Київська обласна клінічна лікарня”; здійснено термомодернізацію 10 об’єктів бюджетної сфери, виготовлено проектно-кошторисну документацію на виконання термомодернізації або термосанації 8 будівель опорних навчальних закладів та на встановлення 2 сонячних електростанцій.
Читайте: На термомодернізацію навчальних закладів Київщини в цьому році витратять 60 млн гривень
На 42 об'єктах бюджетної сфери встановлено індивідуальні теплові пункти з погодним регулюванням, проведено реконструкцію та капітальний ремонт 21 системи вуличного освітлення та замінено лампи на енергоефективні. Здійснено фінансову підтримку 14 ОСББ по відшкодуванню частини витрат на енергозберігаючі заходи на суму 4,2 млн гривень. 8 ОСББ Київської області взяли участь у державній програмі “Енергодім”
Загальна оцінка вартості заходів з енергоефективності становить майже 24,8 млн гривень.
Продовжено роботу щодо залучення інвестицій у реалізацію енергозберігаючих заходів за механізмом енергосервісу. У 2020 році в Київській області підписано 6 енергосервісних договорів на 14,0 млн гривень. Всього в області укладено 36 енергосервісних контрактів.
Проведено реорганізацію КОДА, у результаті якої реалізацію державної політики в області здійснюють 26 структурних підрозділів облдержадміністрації.
У рамках реформи адміністративно-територіального устрою утворено 7 районних державних адміністрацій.
У 2020 році опрацьовано понад 4 тис. звернень громадян, які стосувалися екологічних питань, охорони здоров'я, комунального господарства та соціального захисту, аграрної політики, транспорту та зв'язку тощо. Крім цього, 19,8 тис. звернень громадян надійшло на урядову “гарячу лінію”. За результатами їх опрацювання авторам звернень в оперативному режимі надані відповідні роз’яснення. 3060 держслужбовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування пройшли навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації.
Нагадаємо, як писала KV, попередній звіт Василя Володіна звучав у рамках 100 днів зо дня призначення його на посаду голови КОДА. Серед своїх досягнень він назвав завершення довгобудів, реорганізацію адміністрації та налагоджену взаємодію з бізнесом та інвесторами.
Читайте: 100 днів Володіна: темпи будівництва, масштабні проєкти та плани
Фото: KVКиевVласть
23 лютого 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Услід за іншими ліквідованими райрадами Київщини, проблеми передачі майна дісталися і до Баришівського району. Каменем спотикання тут став районний водоканал, точніше – його мільйонні борги. Новоутворена Броварська райрада всіма силами відхрещуються від такого спадку і мріє передати його Баришівській громаді. Останні ж розводять руками, кажуть, майно районне і до громади жодного стосунку не має.
Як стало відомо KV, у рамках адмінтерреформи триває процес реорганізації Баришівської райради шляхом її приєднання до Броварської районної ради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Реорганізація
Так, процес реорганізації стартував тут ще 10 грудня 2020 року після прийняття новоутвореною Броварською районною радою відповідного рішення із додатками і після обрання голови реорганізаційної комісії.
Згодом відбулися засідання, на яких погодили внесення змін до бюджету Баришівського району на 2020 рік.
І вже 28 січня 2021 року було затверджено передавальний акт комісії щодо реорганізації Баришівської райради шляхом приєднання до Броварської райради. Також було затверджено рішення про передачу майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ Броварського району у комунальну власність Баришівської селищної ради.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Баришівський район
У коментарі KV ексголова Баришівської райради та вже депутат Березанської міської громади Володимир Гуменюк розповів, що у якості голови свої повноваження він склав ще 13 листопада 2020 року. Та, починаючи з 2018 року, після того, як відбулися вибори до громад, райрада почала поступово готувати необхідну нормативно-правову базу для передачі комунального майна та підприємств, як Баришівській, так і Березанській громадам. І вже з січня 2019 року була розроблена стратегія та план передачі всіх підприємств.
На балансі районної ради перебували первинна медицина, Баришівська центральна районна лікарня, КП "Баришівка тепломережа", районний трудовий архів, школи та дитсадки, музична школа, районний будинок культури разом із сільськими клубами, архітектурно-планувальне бюро, інклюзивно-ресурсний центр, центр позашкільної роботи "Мрія" і міжшкільний навчально-виробничий комбінат.
"Швидко і без плану передати такий масив об’єктів з колективами до 14 осіб було би неможливо. Це – велика та копітка робота. Тож уже під час останньої сесії Баришівської районної ради ми на 100% передали громадам комунальні служби, установи та майно. І в ради допитувалися, як же нам вдалося без конфліктів та резонансу передати обом громадам все майно порівну. Адже по області є протистояння, коли "хороше візьму, а погане залиште собі". Тож коли вдалося знайти порозуміння між керівниками громад, були створені спільні комісії, разом підписували та узгоджували передавальні акти. Ось є навчальний заклад, і якщо за ним закріплені дороговартісні об’єкти, як транспортний засіб чи матеріальна база, то все це переходило разом з ним. Тож із передачею майна у нас склалася набагато краща ситуація, а ніж у колег зі Згурівської громади, де вже новоутворена Броварська райрада вирішувала питання Згурівки. На мою думку, в питаннях реорганізації та забезпечення життєдіяльності громади мають розбиратися саме місцеві, а не депутати із різних та колишніх районів", – розповів Володимир Гуменюк.
Крім майна, за словами Гуменюка, завчасно були передані і відповідні архіви ради. При райраді, як член реорганізаційної комісії, залишився лише головний бухгалтер, який мав підшити рішення та протоколи за останні сесії 2020 року. Також була домовленість із Баришівською громадою щодо надання фахівцям райради і нового місця роботи. Це також дозволило знизити навантаження на бюджет нового району.
"Ми не чекали того моменту, коли всій структурі та апарату райради необхідно було би надати розрахунок та виплати за невикористані відпустки тощо. А це досить солідні суми. Штат налічував десять працівників, і ті, хто хотів звільнитися за власним бажанням, зробили це. Ті ж працівники, які захотіли продовжити працювати, взяли участь у конкурсах Баришівської громади, підтвердили, що вони хороші фахівці й успішно одержали нову роботу. Хтось здобув посаду керівника апарату, інший став спеціалістом комунальної сфери тощо", – додав він.
Броварський район
За словами же голови Броварської райради та голови ліквідаційної комісії Сергія Гришко, єдиним болючим питанням в реорганізації Баришівського району стало вирішення ситуації щодо діяльності Баришівського водоканалу.
"Підприємство збиткове і має заборгованість у межах 7 млн гривень. Це – сума досить велика. Районна рада ресурсу для цього не має і категорично проти приймати це майно на себе, адже закрити його не зможе. Водоканал просто висітиме на раді мертвим вантажем, а пеня і штрафи лише зростатимуть. Тож саме громада мала би вирішувати: чи погоджуватися на ліквідацію або визнати підприємство банкрутом.
На сьогодні відбулися зустрічі із керівництвом Баришівської ТГ, аби все ж вирішити це питання спільно. Юристам вдалося розібратися у ситуації: підприємством були прострочені терміни виплат через платіжну спроможність населення – це все можна вирішити. Було запропоновано керівництву Баришівської громади, згідно із прийнятими раніше рішеннями райради минулого скликання та адміністрації, все ж прийняти на баланс громади це майно. Якщо рада одержить відмову, то це питання буде передано вже до суду", – розповів він.
Також, за його словами, процес реорганізації Баришівського району вже майже завершено й питання буде закрите ще до кінця першого кварталу. Все залежатиме від вирішення ситуації із водоканалом. Не виникає наразі питань і по передачі майна до Згурівки та Березані.
Баришівська громада
Голова Баришівської громади Олександр Варениченко впевнений: з водоконалом має вирішити ситуацію саме районна рада.
"У громаді діє власне комунальне підприємство. Все необхідне майно, яке громада мала прийняти, нам давно передане. Сьогодні Баришівський водоконал залишається комунальним підприємством районної ради. Згідно чинного законодавства все майно районних рад, права та обов’язки, переходить до новоутворенних райрад. А те комунальне майно районних рад, що передане громаді, було у сумісній власності всіх сільрад. І якщо хтось свого часу халатно поставився до своїх посадових обов’язків, загнав районне підприємство у борги, то це жодного стосунку до громади не має і ми жодним чином на ці процеси не впливали і неможемо впливати. Тож нехай районна рада і розбирається з цією ситуацією. Уже порушена кримінальна справа щодо несплати податків – нехай винні і несуть відповідальність", – розповів KV Олександр Варениченко.
Нагадаємо, що Баришівський район був утворений у 1965 році. Загальна його площа з адмінцентром у селищі Баришівка склала 957,6 кв.км із населенням у 36 537 осіб. До його складу входили одна селищна рад та 25 сільрад, які об'єднували 39 населених пунктів.
У жовтні 2018 року за спрощеною процедурою шляхом приєднання сіл до міста обласного значення Березань без проведення виборів була створена Березанська ОТГ. До її складу увійшла частина району, а саме шість рад: Березанська міська рада, Лехнівська, Недрянська, Пилипчанська, Садівська, Ярешківська сільська ради.
І вже у грудні 2018 року решта району відійшла до Баришівської тергромади у складі Баришівської, Бзівської, Веселинівської, Волошинівської, Гостролуцької, Дернівської, Коржівської, Корніївської, Лукашівської, Лук’янівської, Масківецької, Морозівської, Паришківської, Перемозької, Подільської, Рудницької, Сезенківської, Селичівської, Селищанської рад.
Сьогодні Баришівська громада є однією з найбільших в Київській області, адже займає площу в 68 785 га з населенням понад 27,7 тисяч осіб.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Фото: колаж KVКиевVласть
19 лютого 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Зеленського просять врятувати онкодиспансер у Білій Церкві
У Київоблраді обговорюють можливість об’єднати обласний і білоцерківський онкологічні диспансери. Останній обслуговує не тільки Білу Церкву, але й низку прилеглих міст. На користь цього рішення висловлюється колишня керівниця облДОЗу Алла Арешкович, яка посіла місце керівника Київського обласного диспансеру. Однак далеко не всі у Білій Церкві раді пристати на подібне.
Як стало відомо KV, у Київській обласній раді (КОР) 8 лютого 2021 року відбулося продовження засідання робочої групи із заслуховування керівників комунальних закладів та підприємств, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області щодо стану їхньої діяльності. Зокрема, на засіданні заслухали звіт керівниці КНП КОР “Білоцерківський онкологічний диспансер” (БЦОД) Людмили Репецької.
Як повідомляє сайт КОР, “усі ці медичні заклади протягом лютого мають підготувати проєкти угод, які вже в березні сторони підпишуть. До цього департаменти КОДА спільно з профільними комісіями КОР сформують соціальне замовлення. Адже усі кошти, які виділяються з обласного бюджету, мають спрямовуватися на певні послуги. І це стосується не лише медичних закладів, а й інших комунальних підприємств та установ”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Головна лікарка диспансеру Людмила Репецька у коментарі місцевим ЗМІ повідомила, що питання закриття закладу не піднімалося:
“Перед нами виступала директорка Київського обласного онкологічного диспансеру (Алла Арешкович), але ні вона, ні загалом на комісії це питання не піднімалося. Навпаки, комісія зробила висновок, що наш заклад є самодостатнім. Я спілкувалася з ними і бачу, що є розуміння, що закриття диспансеру не на часі. Тому я б не хотіла сильно роздмухувати це питання. Ми на засіданні доповідали про стан справ у закладі та перспективи розвитку. Але ми тримаємо руку на пульсі”.
Але, як виявилося, питання припинення роботи БЦОД таки піднімалося – повз комісію, керівництвом “Київського обласного онкодиспансеру”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Так, 14 січня 2021 року за підписом в.о. гендиректора Київського обласного онкодиспансеру Алли Арешкович надійшов лист до голови КОР Олександра Склярова. У цьому листі вона зазначає, що у структурі Київського онкодиспансеру діє кілька відділень та центр гематології трансплантації кісткового мозку, а також лікарня оснащена дороговартісним обладнанням, себто, обласний диспансер у Києві обслуговує не лише мешканців Київської області.
Читайте: Областной онкодиспансер рискует остаться без КТ и МРТ до конца года
А от Білоцерківський онкодиспансер, на думку Алли Арешкович, обслуговує переважно жителів Білої Церкви. Тому вона пропонує з метою “ефективного використання трудових і фінансових ресурсів” припинити юридичну особу КНП КОР “Білоцерківський обласний онкодиспансер” шляхом приєднання до КНП КОР “Київський онкологічний диспансер”. Адже “наявність і функціонування двох закладів охорони здоров’я, які здійснюють аналогічну діяльність” Арешкович вважає “неефективним та нераціональним”.
На питання можливого закриття БЦОД звернув увагу і нардеп від Білої Церкви Микола Бабенко (“Біла Церква разом”). У себе на фейсбук-сторінці він написав:
“У Київській обласній раді активно обговорюють питання оптимізації онкологічної служби в області. Таким чином існування КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер” буде припинено шляхом об’єднання з КНП КОР “Київський обласний онкологічний диспансер”. Така оптимізація може стати загрозою існування закладу. Вважаю таке рішення неприпустимим, враховуючи, що наше місто є лідером в Київській області за кількістю онкозахворювань, а Київський регіон – один із перших за показниками захворюваності на рак в Україні”.
Місцеві депутати осторонь також не лишилися. Як повідомив секретар Білоцерківської районної ради Вадим Кошель (фракція ВО “Свобода”), 10 лютого 2021 року на сесії депутати райради підтримали звернення фракції ВО “Свобода” до президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради та рад усіх рівнів Білоцерківського району Київської області з вимогою недопущення ліквідації КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер”. Звернення виголосила депутат Білоцерківської районної ради від ВО “Свобода” Марина Полонська.
Прийнятим рішенням депутати райради вимагають:
Зняти з розгляду Київської обласної ради питання припинення юридичної особи – КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер” шляхом приєднання до КНП КОР “Київський обласний онкологічний диспансер”.
Не допустити ліквідацію КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер”.
Розглянути пропозицію передачі будівлі КНП КОР “Київський обласний протитуберкульозний диспансер” на баланс КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер”.
Забезпечити належне фінансування КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер”.
“До Білоцерківської організації ВО “Свобода” звернувся колектив КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер” з проханням недопущення ліквідації закладу. Ми оперативно підготували відповідний проєкт рішення та винесли його в сесійну залу. Дякую усім депутатам, які підтримали наших медиків”, – прокоментувала Марина Полонська.
У соцмережах люди бідкаються: Білоцерківський онкодиспансер обслуговує не тільки безпосередньо Білу Церкву, але й 9 районів півдня Київщини, яким у разі його “об’єднання” доведеться їхати до столичного закладу. Люди також жаліються на значно нижчий рівень послуг, який надає київський заклад.
Слід зазначити, що Аллу Арешкович призначили виконуючою обов'язки директора комунального підприємства Київської обласної ради "Київський обласний онкологічний диспансер" 3 грудня 2020 року.
Його колишній директор Олег Ременніков помер 26 листопада 2020 року від ускладнень, спричинених коронавірусною хворобою.
Нагадаємо, Алла Арешкович кандидувалася в депутати Київської облради від "Слуги народу" (№4 у списку партії в ТВО №9, Фастівщина). Кандидат медичних наук, радник голови Київської ОДА.
Арешкович працювала заступником голови КОДА з моменту підписання Олександром Горганом розпорядження №70-к від 19 жовтня 2018 року. Вона продовжила посідати посаду після підписання розпорядження №93-на 14-листопада 2018 губернатором Олександром Терещуком. Була звільнена губернатором Михайлом Бно-Айріяном в серпні 2019 року.
Читайте: Зараз наша медицина переживає не найкращі часи, але це можна виправити
Зазначимо, що Київська область входить у трійку лідерів по Україні за кількістю онкологічних хворих (щорічно діагностується вперше більше 6000 онкохворих) і за темпами приросту онкологічних захворювань (в середньому близько до 3% щорічно), а в той же час лікувально-діагностичні можливості онкологічної служби Київщини (кількість ліжок, забезпечення лікувально-діагностичним обладнанням) є одними з найменш забезпечених в Україні і становлять від 60% до 65% від подібних середньодержавних онкологічних показників.
Найбільш складна онкологічна ситуація склалася в південному регіоні Київщини (на даний час – це місто Біла Церква та Білоцерківський район, до якого входить 13 територіальних об’єднаних громад, де проживає близько 500 тис. населення (до 30% від населення Київщини), яке знаходяться в зоні обслуговування КНП КОР “Білоцерківський обласний онкологічний диспансер”.
Як писала KV, у липні минулого року у рамках другого етапу медичної реформи в Білій Церкві закрилося КНП КОР "Білоцерківський протитуберкульозний диспансер". При цьому міський голова Білої Церкви Геннадій Дикий тоді заявив, що для підтримки даної установи "грошей у мерії немає".
Читайте: В Белой Церкви закрывают тубдиспансер (видео)
У мережі також згадали долю “Білоцерківського протитуберкульозного диспансеру”, який обласна влада вирішила приєднати до “Київського обласного фтизіатричного центру”.
Фото: коллаж KVКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій