Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Друге інтерв'ю цієї серії з головою Подільської РДА Віктором Смирновим.
Довідка KV: Подільський район Києва засновано у 1921 році. Сьогодні до його складу входять селище Шевченка, житлові масиви Вітряні гори, Виноградар, Мостицький, Куренівка, Біличе Поле, частина Нивок, Рибальський півострів і Поділ, який є центральною частиною району.
Район межує на сході з Оболонським та Дніпровським районами, на заході – зі Святошинським та Шевченківським, на півночі – з Оболонським та на півдні – з Печерським. Простягається він вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею.
Фінансування
KV: Скільки коштів вкладено у розвиток району у 2018 році?
Віктор Смирнов: На видатки розвитку Подільського району у 2018 році було передбачено 172 млн гривень у бюджеті Києва.
За рахунок цих коштів проведено роботи з реконструкції шкільного стадіону на території середньої школи №243 на вул. Новомостицькій, 10. На нього всього спрямовано майже 29 млн гривень, зокрема у 2018 році - понад 9 млн гривень. Це найважливіша і наймаштабніша реконструкція. Тепер там сучасний стадіон, зроблений за всіма канонами - з сучасним штучним покриттям, таблом, трибунами, пандусом для людей з обмеженими можливостями. На стадіоні споруджено баскетбольні і волейбольні майданчики, новий тренажерний комплекс. Сьогодні роботи завершені на 100% та готуються документація для здачі об'єкта в експлуатацію.
Завершено реконструкцію одного з корпусів 486 садочку на вул. Гречка, 20д. Недобудова стояла від початку Незалежності України. Ми зробили нову проектну документацію. Добудували корпус, облаштували групи, спортзал, медпункт. Це дозволило створити додаткові 3 групи на 45 місць. Діти зайшли туди у вересні 2018 року. Загальна реконструкція коштувала 10,841 млн гривень.
Практично закінчені роботи з облаштування громадської вбиральні на Андріївському узвозі біля музею-майстерні Івана Кавалерідзе. На неї витрачено 4,729 млн гривень бюджетних коштів Києва. Ці кошти пішли на побудову самої вбиральні і благоустрій території. Вбиральня вмурована у землю і зверху над нею з'явиться сквер. Введення об'єкта в експлуатацію планується до кінця 2018 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Окрім цього майже 15 млн гривень в цьому році спрямовано на роботи з будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації у приватному секторі Виноградарю, Сирецького масиву та Замковецько-Білицького масиву.
106 млн гривень пішло на капітальний ремонт закладів соціально-культурної сфери та житлового господарства. Зокрема, капітально відремонтовано та переоснащено у сучасний інтелектуальний простір три бібліотеки.
Біля 69,7 млн гривень направлено на ремонти житлово-комунального господарства. Це різні види робіт - ремонти вікон, фасадів, облаштування спортивних майданчиків, ліфтів, під`їздів, вхідних груп, сходових клітин тощо. Також, з цієї суми 22 млн гривень - найбільша сума у місті - була виділена на ремонт асфальтового покриття міжквартальних проїздів та дворів.
Більше ніж 30 мільйонів вкладено в обладнання для шкіл, дитячих садків, інтернатів Подільського району столиці.
KV: Скільки коштів надано з державного бюджету?
В.С.: Ми отримали субвенцію з державного бюджету по галузі освіти у розмірі 800 тис. гривень на нову українську школу. На ці кошти придбано комп'ютерне обладнання, дидактичний матеріал, меблі для початкових класів.
KV: З народних депутатів Подільському району хтось допомагав?
В.С.: З народним депутатом, якого обрано по нашому району (округ №220 - Вячеслав Костантіновський - KV), в нас налагоджена співпраця. Однак цього року масштабних спільних проектів у нас не було.
У нас 8 депутатів Київради від Подільського району (Людмила Березницька, Юрій Дідовець, Антон Дрепін, Юрій Крикунов, Наталія Маслова, Валентин Мондриївський, Олексій Окопний, Вадим Сторожук). З ними працюємо майже щодня. Є порозуміння. Вони нам надають інформацію від мешканців про їхні проблемні питання, актуальні потреби. Дякуючи депутатам, маємо додатковий дієвий зворотній зв'язок з подолянами.
KV: Скільки громадських проектів у районі було реалізовано у 2018 році?
В.С.: 12 проектів на сумму 15 млн гривень. З них 9 громадських проектів повністю реалізовано, 3 проекти – на завершальній стадії. Жоден проект не реалізувався без тісної співпраці з авторами. З деяким були невеличкі затримки, але вони були пов'язані з проведенням процедури закупівлі.
Більшість проектів стосувалися сфери освіти. Наприклад, у гімназії № 107 “Введенська” створено мережу хабів - сучасний освітній простір гімназії. У гімназії №34 “Либідь”, що на вулиці Межовій, зробили за рахунок громадського проекту вхідну групу: повністю поміняли фасад, вікна, кахель. Також у межах коштів громадського бюджету оновили 2 дитячих клуби за місцем проживання та створено функціональний простір для активного розвитку дітей на основі інноваційних методик освіти.
На наступний рік планується реалізація біля 30 громадських проектів, серед яких також дуже велика кількість освітянських проектів.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: На Подолі є знакові об'єкти, навколо яких не один рік точаться суперечки. Наприклад, Гостинний двір або археологічні знахідки на Поштовій площі. Чи робить щось адміністрація району для збереження цих об'єктів?
В.С.: Доля Гостинного двору вирішується на державному рівні. Питання музею на Поштовій площі вирішується на міському рівні. Доля цих двох об’єктів знаходиться на особистому контролі міського голови Віталія Кличка. Також опікується ними і його заступник, куратор Подільського району Валентин Мондриївський.
Маємо амбітні плани на 2019 рік, серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного. Відповідні проекти зараз проходять експертизу, після якої буде відома остаточна вартість робіт.
Реконструкція Контрактової площі
На вулиці Сагайдачного у 2018 році були великі пориви по лінії “Київводоканалу”. Тому в першу чергу в рамках реконструкції буде проводитися перекладання всіх мереж. Роботи плануємо завершити до 2020 року.
KV: Великі автобуси для проїзду по вузьким вулицям Подолу не дуже зручні. Як це питання збираються вирішити?
В.С.: Це є в майбутніх планах, але не на 2019 рік. З цього питання ми працюємо з КП “Київпастранс” і КП “Центр організації дорожнього руху”. Проектанти реконструкції також враховували це. Більш того, це питання вивчалося, коли частину Контрактової площі та вулиці Сагайдачного зробили пішохідними. І поки я жодного разу не бачив, щоб автобуси десь застрягли.
KV: Що ще планується зробити на Подолі?
В.С.: Очікується велика робота при будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Він буде виходити якраз на вулицях Верхній та Нижній Вал.
Проект реконструкції цих вулиць існує вже давно. Але так як він зав'язаний на цей мостовий перехід, роботи не розпочаті. Коли буде добудовуватися цей міст, будемо розпочинати реконструкцію Верхнього і Нижнього Валів до Глибочицької. Їх треба давно реконструювати у комплексі, але обов’язково з інженерними мережами, в т.ч. і колектор р. Глибочиця.
Читайте: В КГГА отчитались о ходе строительства Подольского моста (видео)
KV: Одним з актуальних питань для Подільського району є організація гарного транспортного сполучення з Виноградарем. Які плани щодо цього?
В.С.: Всі чекають метро на Виноградар. І це вже недалека перспектива. Думаю, будівництво буде активно вестися вже у 2019 році. І протягом 5 років метро на Виноградар буде.
Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену
Для поліпшення транспортного сполучення, у тому числі з Виноградарем, у планах реконструкція вулиці Кирилівської (раніше вул. Фрунзе - KV). Замовником цієї роботи є місто, а не район. Думаю, вже у 2019-му Кирилівська буде розширена.
На самому Виноградарі є плани реконструкції проспекту Свободи і Правди до вулиці Гонгадзе відповідно до якого кіоски понад дорогою планується прибирати. На їхньому місці буде сквер, повноцінні тротуари та велодоріжки. У планах також ремонт вулиці Світлицького в сторону “пожежної дороги” з заміною покриття та тротуарів. Також хочемо там ліквідувати стихійну торгівлю.
KV: Чи будуть нові маршрути громадського транспорту на Виноградар?
В.С.: Маршрутами громадського транспорту ми не займаємося. Є “Київпастранс” та Департамент транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА). Це їх компетенція.
У нас є пропозиції від мешканців щодо цього питання, які ми передаємо Департаменту. Ми тісно співпрацюємо щодо будь-яких питань, які стосуються покращення інфраструктури району та зручності подолян.
KV: Які дороги було відремонтовано у 2018 році?
В.С.: Зробили ремонт вулиці Мостицької та Гречка. На завершальній стадії ремонт частини проспекту Правди.
KV: Ви згадували, що на міжквартальні проїзди у 2018 році пішло 22 млн гривень. Скільки міжквартальних проїздів вдалося відремонтувати за ці кошти?
В.С.: 76 об'єктів. Роботи з капітального ремонту асфальтового покриття міжквартальних проїздів та прибудинкових територій проведено на 67 об’єктах житлової забудови. КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району Києва” виконано поточний ремонт асфальтового покриття та ремонт зовнішніх сходів на прибудинкових територіях 9 будинків.
У нас є чітке розуміння, в яких місцях найгірший стан міжквартальних проїздів. Але ремонт проводили виключно там, де інженерні мережі знаходяться в задовільному стані.
Наприклад, на проспекті Свободи, 1, 3 і 5 було заплановано проведення ремонту міжквартального проїзду. Однак, так як в будинках за цими адресами, є проблемні питання щодо стану тепломереж, ми вирішили його перенесли. Спочатку будемо ремонтувати тепломережу. Так само буде і на наступний рік. Сподіваюся, буде можливість у найпроблемніших місцях перекласти мережі, а потім вже провести асфальтування.
Житлово-комунальне господарство
KV: У поточному опалювальному сезоні у Подільському районі постійні аварії. Через відсутність тепла мешканці навіть виходили на протести. Ці проблеми виникли через те, що не встигли підготувати мережі до зимового сезону?
В.С.: Дійсно зараз основний обсяг скарг - тепло і гаряча вода. Всім відомо, що у 2018 році було змінено постачальника цієї послуги. Все літо йшов дуже складний процес. Протягом цього часу дві системи - гаряче водопостачання і опалення - стояли без носія. Хоча вони мають бути заповнені, щоб не було корозії. Вони простояли сухими. А коли почалася подача теплоносія, з'явилися кущові пориви.
Поривів було багато - до 40 одночасно. Найбільш складна ситуація була на Виноградарі. У цьому відношенні у районі було одне з найгірших становищ. У “Київтеплоенерго” про цю проблему знають. Цим питанням опікується і профільний заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. Всі сили були кинуті на усунення проблеми. Наразі без тепла майже немає будинків.
Читайте: Жители Куреневки в Киеве перекрывали дорогу из-за отсутствия отопления (фото)
KV: Що ще не задовольняє мешканців Подільського району?
В.С.: Завжди є скарги на ліфтове господарство. Хоча за останні декілька місяців ліфтове господарство нашого району має найменшу кількість зупинок. Намагаємося усувати проблему протягом декількох годин.
Є питання аварійних розриттів. Три роки тому, коли було 40 розриттів - це була катастрофа. Ми виходили на не більше 3-4 розриттів на території району. Зараз у нас більше 300 розриттів після аварійних робіт, які нам у спадок лишило “Київенерго”. “Київводоканал” закриває ці питання вчасно.
KV: У 2018 році змінився підрядник з вивозу побутових відходів. Є скарги на нього?
В.С.: Є, у жовтні була дуже напружена ситуація. Зараз стан покращився. Але є проблеми з вивозом великогабаритного сміття.
Не дуже хочу аналізувати цю ситуацію, але на мій погляд, коли прибирання сміття було у тарифі Керуючої компанії, було краще.
KV: Скаржаться мешканці району на щурів?
В.С.: Щурі є у кожному районі. Нещодавно це питання піднімалося на рівні міста. Але сказати, що скарг дуже велика кількість, не можу. В нас постійно проводиться дератизація - мінімум два рази на рік. А якщо є скарги, то робимо повторно. Керуюча компанія з цим справляється.
KV: Мешканці району віддають перевагу Керуючій компанії від міста чи активно створюють ОСББ?
В.С.: Зараз у Подільському районі 747 будинків комунальної власності. Є будинки інвестиційні, ЖБК, ОСББ, будинки відомчі. Загалом 1 027 будинків.
ОСББ створюються, можливо, не так швидко, як хотілось би. В рейтингу по створенню ОСББ Подільський район не на останньому місці. Проте активність велика не спостерігається через сприйняття цього процесу людьми не тільки на Подолі чи у Києві, а й взагалі в Україні. Мало хто хоче брати відповідальність на себе.
KV: Багато у районі аварійних будинків?
В.С.: Старого фонду багато. Деякі будинки обстежувалися і визнані складними. Але відселення у 2018 році не було і у 2019 році не планується.
KV: Які ремонти було проведено у будинках району за кошти міського бюджету?
В.С.: Виконано заміну вікон на сходових клітинах (39 будинків), утеплено фасади (43 об’єкта); проведено капітальний ремонт покрівель (15 будинків) та ремонт сходових клітин (1 об’єкт). Також за кошти міського бюджету виконано ремонт електричних мереж/електрощитових у 12 будинках та капітальний ремонт ліфтового обладнання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів у 36 будинках.
KV: Чи є борги за комунальні послуги? Можуть через них припиняти обслуговувати будинки?
В.С.: Є відсоток несплати. Аде немає будинків, де всі винні за послуги. Що стосується окремих боржників, то рішення щодо їх відключення буде прийматися підприємствами, які надають послуги.
Наша проблема прибудинкові та внутрішньобудинкові території. Є тариф, по якому сплачують мешканці. Наскільки вони сплатили, на стільки і отримали послуг. І в цьому проблема Подолу, бо тут багато маленьких будинків з невеликою кількістю квартир. Якщо навіть всі квартири сумлінно платять, то коштів недостатньо для проведення поточних ремонтів. Цю проблему складно вирішити. Проте у місті нас чують і допомагають вирішувати ці питання.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Скільки зараз в Подільському районі будується нових об'єктів?
В.С.: У нас 9 будівельних майданчиків, де будуються нові будинки.
№
Об`єкт
Забудовник (генпідрядник)
Замовник
1
“Житлове будівництво між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі Києва”
ТОВ “МОНОЛІТ БУДСЕРВІС”
Обслуговуючий кооператив “Індивідуальних забудовників “НОВОСЕЛ”
2
“Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціально-громадського призначення, паркінгами та благоустроєм пам’ятки природи “Крістерова гірка””, вул. Вишгородська, 45
ТОВ “К. А. Н. СТРОЙ”
ВАТ “Агрофірма “Троянда”
3
“Будівництво мікрорайонів I, II, Iп.к, III, Iп.к., IV у багатофункціональному житловому районі (ЖК “Варшавський мікрорайон”) на вул. Маршала Гречка та просп. Правди”
ТОВ “Моноліт будсервіс”
ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”
4
“Будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом”, вул. Новомостицька, 15
ТОВ “СПЕЦБУД-ПЛЮС”
ТОВ “Будівельна компанія “КИЙ”
5
“Молодіжний житловий комплекс по вул. Тираспольська, 43 у Подільському районі Києва”, вул. Тираспольська, 43
ТОВ “ГАРАНТБУДІНВЕСТ”
ДП “ПОРТАЛ”
ТОВ “БК “ЗЗБК №1”
ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Оболонь”
ТОВ “ІБК ОБРІЙ”
6
“Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва)” (4-й пусковий комплекс – житловий будинок з центром розвитку дитини) на вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі Києва” - Житловий район “Рибальський”
ТОВ “КДД Інжиніринг”
ТОВ “Рибальський острів”
7
“Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків, 23-Б у Подільському районі Києва” ІІ черга будівництва
ТОВ “КДД Інжиніринг”
Публічне акціонерне товариство “Київський річковий порт”
8
“Будівництво громадсько-житлового комплексу на вул. Фрунзе, 37, 37 (літера "А") у Подільському районі Києва”, вул. Фрунзе (літера "А"), 37, 37”
ТОВ “Фірма Швидко”
ТОВ “Нові зодчі”
9
“Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціального призначення на вул. Маршала Гречка,10-Б у Подільському районі Києва”, вул. Маршала Гречка,10-Б
ТОВ “Будівельна компанія “Інтеграл-Буд”
ТОВ “ВК-Інвестбуд”
Крім цього ведеться робота над таким важливим об'єктом як реконструкція з добудовою двох поверхів нежитлової будівлі на вул. Мостицькій, 20. За цією адресою планується розмістити центр надання соціальних послуг, де будуть розміщуватися всі соціальні служби району. У Києві поки існує тільки один такий центр у Святошинському районі.
У 2018 році для реконструкції цього об'єкта було проведено проектування та експертизу, також почалися будівельні роботи. На це було виділено 2,7 млн гривень. Загальна сума проекту 96 млн гривень, з них 43% на обладнання, інше на будівництво. На 2019 рік бюджетний запит становить 48 млн гривень. Якщо воно буде з міського бюджету, то є великі шанси отримати ще субвенцію від Мінсоцрозвитку на цей об'єкт. У такому разі завершити роботи можна у 2020 році.
KV: Чи є на території Подільського району проблемні забудови або спірні ділянки?
В.С.: Так, нещодавно всі були свідками протистоянь на Андріївському узвозі. Забудовник мав протягом місяця обмежити висотні параметри готелю. Але не зробив цього. Дякуючи чіткій позиції міського голови Віталія Кличка, депутатського корпусу та активній громадськості, Київрада розірвала договір оренди зі скандальним забудовником на Андріївському узвозі, 14-16.
Читайте: Киевсовет обязал ЧП “Маркон” убраться с Андреевского спуска за 30 дней
KV: Забудовники допомагають району у побудові інфраструктури?
В.С.: Забудовники платять до міського бюджету пайову участь. Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються міськими департаментами. Ми (район) практично впливу на це не маємо. До нас ці кошти повертаються з бюджету міста.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура Подільського району
KV: Скільки у районі працює шкіл та садочків? Їх вистачає?
В.С.: Працюють 80 закладів освіти. Черги в садочки є, але зменшилися в порівнянні з минулими роками. Також є садочки, наприклад, на вул. Гречка, де є навіть вільні місця.
Школи всі працюють. Є перевантажені, є завантажені на 100%, є декілька шкіл, які недозавантажені. Це залежить від місця розташування і відношення людей, які живуть у мікрорайоні.
Наприклад, на вул. Маршала Гречка є школа 63, яка заповнена на 100%, і школа 45, яка заповнена на 70%, а раніше була заповнена тільки на 30%. У мешканців цього мікрорайону були зауваження до роботи цієї школи. Пізніше, коли змінили директора, у 45 школу пішли діти. У цьому році набрали два повних перших класи. Батьки бачать зміни, новий директор навів лад з педколективом, господарством, проводить ремонтні роботи. На мою думку, більшість позитивних змін у школі залежить від директора, який визначає пріоритети розвитку закладу, і, якщо вони співпадають з баченнями педагогічного та батьківського колективів, імпонують учням, то проблем в такому закладі немає.
Якщо брати загальну завантаженість шкіл, то у цьому навчальному році вперше стояло питання про відкриття другої зміни. Але поки що це питання вирішено.
KV: Чи робляться ремонти чи реконструкції закладів шкільної та дошкільної освіти району?
В.С.: Ремонтів зроблено багато. На 2019 рік запланована реконструкція з добудовою дитячого садочка № 151. Планується реконструкція наявних поверхів та добудова третього поверху. На це виділено 26,5 млн гривень, тому всі роботи плануємо встигнути зробити протягом 2019 року.
У районі є одна проблемна школа № 114. Вона відселена вже більше 10 років, але як одиниця існує. Її учні зараз навчаються у трьох інших школах. Будівля в аварійному стані. Цей об’єкт передано на реалізацію до міста.
У садочку № 777 в одній з груп на підставі договору оренди розміщено реабілітаційний центр. Там займаються 8 діток з ДЦП. Якщо нам вдастся побудувати реабілітаційний центр для дітей і молоді на проспекті Правди, 4, то цю групу переведемо туди.
KV: Крім великого проекту щодо реконструкції стадіону на Новомостицькій, що в районі зроблено для розвитку спортивної інфраструктури?
В.С.: За 2018 рік побудовано за міською програмою 6 мініфутбольних полів на територіях шкіл.
Діє одна спортивна школа № 4. Вона базується у школі № 242 на проспекті Правди. Проте заняття проводяться у різних місцях.
Зараз готовий проект добудови до школи № 242 спортивного залу, який буде розраховано як для проведення уроків фізкультури, так і для потреб спортивної школи. Питання в отриманні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для опрацювання проектної документації в повному обсягу. Плануємо, що у наступному році ми вирішимо це питання. У 2019 році має бути виділено 1 млн гривень.
Зелені зони та безпека мешканців Подільського району
KV: Багато уваги приділяється у районі збереженню та відновленню зелених зон?
В.С.: На поточний благоустрій Подільського району за січень-листопад 2018 року використано 32,4 млн гривень, із них 29,93 млн гривень бюджетних коштів.
У нас розміщено 10 парків, 31 сквер, 1 бульвар, 3 проспекти. Висаджені зелені насадження вздовж 75 вулиць, на схилах гір та у зонах відпочинку на масиві “Виноградар”.
У 2018 році облаштовано 3 сквери - біля кінотеатру Жовтень (неподалік площі Щекавицька (раніше – Червона Пресня), біля станції метро “Тараса Шевченка” та сквер Старокиївська гора (Пейзажна алея).
На даний час ведуться роботи з облаштування парку Куренівський та скверу на вул. Світлицького (перетин з проспектом Свободи).
Проводяться роботи з лікування пам’яток природи місцевого значення “Вікові дуби” (22 вікові дерева на вул. Вишгородській, 51), “Дуб Гуналі” на перетині вул. Бестужева та пров. Бестужева та “Дуби та липи 6-го листопада” по вул. Кобзарській, 25 на загальну суму 440,80 тис. гривень.
KV: Але сади на Виноградарі, де планують будувати метро, вирубили...
В.С.: Я не вважаю, що ті сади треба відносити до зелених насаджень, як таких. Всі фруктові дерева мають досить короткий вік. Там виділялася земля під будівництво.
KV: Що сталося з підприємцями, які працювали біля метро “Тараса Шевченка”?
В.С.: Якщо пам'ятаєте там був такий собі “шанхай” - багато різноманітних кіосків. Всі ці кіоски були демонтовані повністю, але з підприємцями досягнуто домовленості про перенесення цих кіосків. Їм створено робочі місця поруч. З 25 підприємців 18 виявили бажання залишитися. Зараз там сучасне торговельне обладнання в одному стилі.
Читайте: Возле метро “Тараса Шевченко” в Киеве снесли МАФы
Сквер, що біля кінотеатру “Жовтень” також створено на ділянці, яка раніше була спірною. Років 15 тому там хотіли звести інший об’єкт. Мешканці Подолу втрутилися в це питання. І тепер там облаштували сквер з фонтаном, сучасною системою поливу, висаджено багато нових дерев, газон, сучасне освітлення.
KV: Чи є місця у районі, де можна зробити сквер, але вони зараз захаращені?
В.С.: Не можу сказати, що захаращені, але є такі, що пустують.
Наприклад, у центрі Подолу, на перетині вулиць Спаської та Волоської, кияни власними силами замість пустиря облаштували парк, який називається “Самосад”. Зважаючи, що ця ділянка знаходиться в оренді, але ніяких робіт нам не проводилося, активна громада вирішила облаштувати там громадський простір.
KV: Наскільки забезпечена безпека мешканців району?
В.С.: Криміногенна ситуація фактично однакова по всьому місту. У нас налагоджений контакт з усіма службами оперативного реагування, зокрема з райуправлінням поліції та ДСНС.
Фото: KV
Фото галереї: надано Подільською РДАKиевVласть
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Перше інтерв'ю цієї серії з головою Дніпровської райдержадміністрації Петром Онофрійчуком.
Довідка KV: Дніпровський район Києва з'явився у 1969 році. Сьогодні до його складу входять Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Ліски і ДВРЗ.
Район із західного боку обмежено правим берегом Дніпра, з північного боку - проспектом Генерала Ватутіна, зі східного боку - вулицею Братиславською, а з півдня - залізницею ніжинського напрямку.
Фінансування
KV: Скільки коштів у 2018 році витрачено на розвиток Дніпровського району Києва?
Петро Онофрійчук: На розвиток нашого району у 2018 році було виділено 204,2 млн гривень, з яких 196,7 млн гривень з бюджету Києва та 7,5 млн гривень - субвенції з державного бюджету. Кошти державного бюджету пішли на фінансування нової української школи (освітня субвенція – 7,2 млн гривень) та на проектні роботи по заміні ліфтів (соціально-економічний розвиток регіонів - 0,3 млн гривень).
Значні кошти були витрачені на проведення капітальних ремонтів (103,4 млн гривень). Найбільша частина з них на об’єкти освіти (38,3 млн гривень) та житлового господарства (62,2 млн гривень). 21,9 млн гривень нами витрачено на придбання обладнання в освітні заклади.
На реконструкцію та будівництво витрачено 4,3 млн гривень. Першочергово кошти пішли на реконструкцію мереж водопостачання (2,8 млн гривень) та каналізування (1,2 млн гривень) приватного сектора ДВРЗ.
KV: Хтось з народних депутатів допомагав району у 2018 році?
П.О.: Дуже мало. По району обрані три депутати Верховної Ради (округ №124 - Віктор Чумак, округ №215 - Андрій Іллєнко, №216 - Олександр Супруненко - KV). Але за рік на потреби району було виділено кошти завдяки тільки одному з народних депутатів - 300 тис. гривень субвенції, які пішли на шкільну освіту.
По району обрано 17 депутатів Київради. З них досить активно себе проявляють Сергій Артеменко, Олександр Міщенко, Тарас Криворучко, Олесь Маляревич, Павло Тесленко та Андрій Странніков. Вони допомагають і у питаннях виділення коштів з міського бюджету на потреби району, і опікуються своїми мікрорайонами.
Наприклад, Маляревич активно займається розвитком Русанівки. Роботи по облаштуванню у сучасну зону відпочинку Райдужного озера - результат співпраці з Артеменко, Криворучко та Авраменко. Міщенко опікується Старою Дарницею. Странніков - Березняками.
KV: Чи реалізовані у 2018 році у Дніпровському районі громадські проекти?
П.О.: У рамках Громадського бюджету у нашому районі реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму 15,8 млн гривень. З них 6 проектів завершені.
Проведено реконструкцію стадіонів шкіл № 11 та 66, створено дитячі майданчики “Дитяча мрія” у дитсадочку № 433 “Дивосвіт” та “Дитяча посмішка” у садочку № 655, реалізовано проект “Русанівка. Теплі школи” (у 2 школах замінено системи опалення) та проекти “Новій школі – Нова майстерня” і “BIBLIO HUB для людей з вадами зору”.
Читайте: Победителем Общественного бюджета-2019 в Киеве стал 341 проект
Наразі авторами громадських проектів-переможців підтверджено виконання робіт ще по 4 громадським проектам: "Спорт для жінок на Воскресенці" , "Спортивний двір - Вільде 8", "Реконструкція приміщення ЖЕД-405 вул. Челябінська 9-г" та "Сортуванню сміття в Україні бути!". Зазначені проекти знаходяться на кінцевому етапі проведення розрахунків.
По іншим проектам Громадського бюджету-2018 роботи продовжуються. Зокрема, на стадії реалізації проект по освітленню дворових територій. У зв'язку з погодними умовами не встигли завершити роледром на Русанівці. Також скоро розпочнеться реалізація проектів Громадського бюджету-2019.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Що зроблено протягом поточного року для оновлення дорожньо-транспортної інфраструктури Дніпровського району?
П.О.: Загалом у цьому році (станом на 30 листопада) районними шляховиками відремонтовано поточним (середнім) ремонтом більше 41 тис. кв м доріг та майже 7 тис. кв м прибудинкових територій та міжквартальних проїздів.
Було виконано капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту Павла Тичини від Дніпровської набережної до вул. Березняківської. Завершено будівництво виїзду з вулиці Віфлеємської на проспект Соборності.
Закінчено у повному обсязі капітальний ремонт вулиці Віфлеємської та відновлене покриття проїзної частини та тротуарів вулиць Березневої, Каунаської, Фанерної після прокладання інженерних мереж до житлово-офісного та торгівельного комплексу “Комфорт Таун” (проект “К.А.Н. Девелопмент” - KV).
Ці роботи проведено виключно за інвестиційні кошти без використання бюджету. Тут створена розв'язка, яка досить серйозно відвела потік транспорту з основних магістралей району на другорядні вулиці.
Читайте: “Комфорт Таун” - это первый проект по концепции “город в городе”, - президент KAN Development Никонов
Є роботи, які на 100% поки не закінчені, але дуже важливі. Йде мова про капітальний ремонт вулиці Алматинської від вул. Празької до вул. Літинської. Наразі це єдиний виїзд з району від Дарницького вагоноремонтного заводу.
Дорога тут не ремонтувалася понад 60 років, а шляхопровід, який йде по цій ділянці, був в аварійному стані. На сьогодні шляхопровід капітально відремонтовано, розширено проїзну частину - відкрито дві додаткові полоси руху транспорту, прокладено систему зливоприймальної каналізації, на нове та сучасне замінено освітлення. Йде реконструкція трамвайної колії. На шляхопроводі у поточному році прокладено частину нових трамвайних колій. У наступному році планується продовжити їх заміну та влаштувати нові зупинкові комплекси. А також здійснити укладку чистового дорожнього покриття.
KV: Крім цього, які плани щодо розвитку дорожньої інфраструктури?
П.О.: Дуже важливе питання реконструкції транспортної розв’язки біля станції метро “Чернігівська”. У цьому році ми розпочали проводити відповідні проектні роботи. У 2019 році ці роботи будуть продовжені, а у 2020 році плануємо розпочати капітальний ремонт. Наразі узгоджено питання заміни повітряної лінії ЛЕП 110 кВ на підземну кабельну, розроблено два варіанти ТЕО для подальшого вибору одного із його варіантів: будівництво естакади чи будівництво тунелю при реконструкції проспекту.
Також плануємо переобладнати зупинку трамвайної лінії “Станція метро “Чернігівська” під транспортний пересадочний вузол з терміналом та реконструкцію ділянки трамвайної лінії від проспекта Юрія Гагаріна по вул. Хоткевича до трамвайного розворотного кола на вул. Миропільській.
Для цього вже замовниками - КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” та КП “Київпастранс” - проводиться визначення видів робіт та меж проведення робіт при реконструкції об’єктів транспортної інфраструктури. Відповідно буде реконструйовано і розширено підземний перехід.
Все це забезпечить можливість розширити проїзну частину дороги на дві полоси - по одній в одну і другу сторону - та облаштувати зупинки автотранспорту. Плануємо всю цю масштабну роботу провести у повному обсязі до 2025 року.
KV: Але комплексна реконструкція вулиці Гагаріна вже ведеться.
П.О.: Так, комплексна реконструкцію вулиці Гагаріна була розпочата ще у 2009 році і частина вулиці була розширена. Фактично до вулиці Гната Хоткевича вже зроблено гарний проїзд з відновленими підземними переходами, але ця робота не завершена. Тому сьогодні проводяться проектні роботи, і я думаю, що через 3-5 років там буде зроблено комфортну розв'язку.
KV: Є ще плани по будівництву транспортних розв’язок?
П.О.: Так. Завершуються роботи з розробки ТЕО по будівництву транспортної розв’язки на перетині вул. Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради. Цей документ незабаром буде передано на проходження експертизи для визначення обсягів фінансування на розробку проектної документації.
Такий шляхопровід зможе зменшити навантаження Дарницької площі. В перспективі ми плануємо на Дарницькій площі зробити багаторівневу розв'язку.
Розроблено проектну документацію по будівництву автодороги на ділянці між вул. Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Вона вже отримала експертний звіт Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “Дніпроектреконструкція” і затверджена розпорядженням №184 Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 08.02.2018.
KV: Автодорогу розпочнуть будувати у наступному році?
П.О.: Плануємо. При розробці проекту землеустрою під будівництво дороги виявлено земельну ділянку, що перебуває в орендному користуванні і перешкоджає реалізації розробленого проекту.
Ця ділянка розташована на з’єднанні дороги з існуючою транспортною розв’язкою на Броварському проспекті. Сьогодні Дніпровська РДА спільно з депутатським корпусом ініціює припинення договору оренди цієї земельної ділянки.
Також ми ініціюємо завершення робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині Дніпровської набережної, просп. Соборності та вул. Івана Миколайчука. Тут частина робіт вже виконана.
У 2008-2009 роках було перекладено та прокладено інженерні мережі, збудовано тунель та підпірні стіни, влаштовано нижні шари дорожнього покриття, влаштовано водопровід та водосток по Дніпровській набережній. Все це складає 78,2% від запланованого обсягу робіт з реконструкції. Залишилося влаштувати верхній шар асфальтобетонного покриття, систему катодного захисту інженерних мереж, завершити роботи по мережам зовнішнього освітлення, озеленення та благоустрою.
KV: Біля станції метро “Лівобережна” при кожній потужній зливі підтоплює дорогу. Чи будуть проведені роботи з реконструкції дощової каналізації?
П.О.: Біля метро “Лівобережна” запроектовано прокладання нової гілки зливної каналізації діаметром 1200 мм із зміною напрямків підключення збору води до очисних споруд та будівництво очисної споруди (розпорядження №498 КМДА від 27.03.18 “Про реконструкцію дощової каналізації на проспекті Броварському від вул. Митрополита Андрія Шептицького до мосту Метро через Русанівську протоку в Дніпровському районі”).
KV: Чи вистачить на все це грошей?
П.О.: Для того, що потрібно зробити у Дніпровському районі і вже поставлено в плани, потрібно 1,5-2 млрд гривень. Такі кошти виділити на район на рік неможливо. Ми запросили на 2019 рік 600 млн гривень, щоб продовжити роботу над найбільш важливими об'єктами.
Читайте: Бюджет Киева на 2019 год “дотянули” до 57,4 млрд гривен
KV: Чому небагато уваги приділяється ремонту придомових територій?
П.О.: У 2018 році був проведений ремонт асфальтового покриття лише на 19 прибудинкових територіях. Основна увага приділялася магістральним вулицям. У 2019 році плануємо значну суму коштів саме на ремонт прибудинкових територій. Наша пропозиція була понад 50 млн гривень, проте очікуємо на ці цілі біля 40 млн гривень.
KV: Цих коштів вистачить на оновлення всіх прибудинкових територій в районі?
П.О.: У нас практично 1 400 житлових багатоквартирних будинків. Для того, щоб відновити всі прибудинкові території району потрібно орієнтовно 1,3-1,5 млрд гривень.
Зараз у першу чергу будемо ремонтувати ті, де немає підземних інженерних мереж, які КП “Київтеплоенерго” і “Київводоканал” планують міняти найближчим часом.
Житлово-комунальне господарство
KV: Багато інженерних мереж потребують заміни?
П.О.: Житловим будинкам, які збудовані у нашому районі, приблизно 50-60 років. Відповідно, стільки ж й інженерним мережам. Звичайно вони зношені, багато поривів, їх треба міняти.
Проте столичному КП також не вистачає на ці цілі коштів. Відновлення проводиться, починаючи з найбільш аварійних ділянок. Хоча сьогодні у нас стан мереж більш-менш задовільний. 100% будинків підключені до тепла. Прориви були, але питання вирішувалося оперативно - протягом доби.
У поточному опалювальному сезоні був проблемним тільки один житловий будинок на вул. Туманяна, 15-а (ОСББ “Лазурний бриз”). У будинку працює приватна котельня, але мешканці своєчасно не сплачують за газ. Заборгованість за тепло була понад 3 млн гривень. Перемовини йшли протягом 3 місяців і з мешканцями, і з правлінням ОСББ щодо погашення заборгованості. НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня підключив їм газ після частково погашення боргу та укладання чергового договору про реструктуризацію боргу. У минулому році була аналогічна ситуація.
Це був єдиний проблемний об'єкт району. Всі будинки і будівлі різних форм управління були підготовлені до зими і протягом тижня підключені до теплопостачання. Зараз все працює в штатному режимі.
KV: Але ж є те, що не задовольняє мешканців. На що вони скаржаться?
П.О.: Звернень з питань житлового господарства дуже багато. Нами отримано майже 25,5 тисяч. Найбільше звернень - скарги на недотримання температурного режиму при теплопостачанні та постачанні гарячої води.
Наші фахівці здійснювали комісійні обстеження житлових будинків та прибудинкових територій, у тому числі із залученням мешканців. За минулий опалювальний сезон на підставі звітів таких комісій, мешканцям проводили перерахунки.
У цьому опалювальному сезоні ми також практикуємо цю роботу із залученням представників КП “Київтеплоенерго”. За 1,5 місяці опалювального сезону було проведено 81 обстеження.
Читайте: В Днепровской РГА не хотят расследовать вредные выбросы на Березняках
Якщо підтверджено заниження температурного режиму, то мешканцям обов'язково буде проведено перерахунок. До 20% випадків питання відновлення температурного режиму вирішується на місці - десь треба повітря спустити, десь вентиль замінити.
У старих будинках, як правило, треба міняти циркуляційну систему та насосну групу, потрібно оновити теплові пункти та замінити облаштування в них. Якщо говоримо про гаряче водопостачання, то треба міняти систему гарячого водопостачання і водопідігрівачі. Такі питання вирішуємо спільно з “Київтеплоєнерго”. Одразу це відновити неможливо. Спочатку робимо там, де є найбільші проблеми.
KV: На що ще скаржаться мешканці району?
П.О.: На відсутність освітлення у під’їзді, неякісне прибирання приміщень, утримання підвалів, колясочних, технічних поверхів, незадовільний вивіз сміття з контейнерів та урн тощо. Майже 8 тисяч звернень стосувалося прибирання та санітарного стану територій, вивезення, утилізації твердих та негабаритних відходів, видалення аварійних дерев. Всі звернення оперативно опрацьовуються.
Проблеми з вивозом сміття з'явилися через зміну оператора - зараз цю послугу, як відомо, надає КП “Київкомунсервіс”. Раніше це було обов'язком КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”.
У зв'язку з цим переходом були змінені підприємства, які вивозять сміття, та сталися певні збої через те, що не було узгоджено час вивозу. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, проблем стало менше.
Читайте: Не прошло и полгода: столичные власти уже запланировали повысить тариф на вывоз мусора
KV: Чи скаржаться мешканці району на наявність щурів у підвалах будинків?
П.О.: За 2018 рік надійшли лише 3 скарги щодо наявності щурів у підвалах житлових будинків. Було проведено додаткову дератизацію приміщень. Загалом у всіх будинках, які перебувають на обслуговуванні нашого КП дератизація підвальних приміщень проводиться підрядною організацією не менше двох разів на рік. У разі звернень від мешканців - проводиться додатково.
KV: Скільки у районі будинків, які відмовилися від послуг КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва” та створили ОСББ?
П.О.: У районі 1 348 багатоповерхових будинків, з них: 1 011 – обслуговує КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”, 129 будинків житлово-будівельних кооперативів; 62 будинків ОСББ; 39 - відомчих; 85 інвестиційних будинків; 22 гуртожитка та 1 060 будинків приватного сектору.
У 2017 році була створена значна кількість ОСББ. Проте у 2018 році активність дещо зменшилася. ОСББ має меньше можливостей щодо отримання дотацій з місцевого бюджету на капітальні ремонти будинків. Мешканці також звернули увагу на те, що КП почало краще працювати, а місто проводить роботи по відновленню житлових будинків за кошти міського бюджету.
Читайте: Коммунальщиков Днепровского района столицы уличили в закупке негодных окон
До речі, за комунальні послуги у нашому районі люди платять. Боржників фактично немає. Сплата від населення зараз на рівні 96%. У нас був лише один випадок відключення споживача від електроенергії - людина принципово не платила за послуги понад 15 років.
KV: Скільки житлових будинків у 2018 році було відремонтовано за кошти бюджету міста?
П.О.: На кінець листопада ремонти проведені на 249 об’єктах житлово-комунального господарства Дніпровського району. З них 220 об’єктів обслуговує наше КП та 29 об’єктів, що перебувають на обслуговуванні у ЖБК та ОСББ.
Проводили капітальний ремонт сходових клітин у 35 будинках, покрівлю ремонтували у 26 будинках, інженерні мережі – у 24, електричні мережі та електрощитові - у 16. Також у 74 будинках замінили вікна, облаштували 24 ігрових та 6 спортивних (бульв. Перова, 48, вул. Стальського, 16, вул. Березняківська, 16 та 30-а, вул. Райдужна, 2 та 3-а) майданчика, 15 контейнерних майданчиків для сміття.
Розуміємо, що треба кошти на оновлення ліфтового парку. Адже близько 60% від загальної кількості ліфтів відпрацювали 25 і більше років та підлягають заміні чи модернізації.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Багато у районі зводиться нових об’єктів?
П.О.: Забудова новими житловими кварталами йде досить активно. На території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла.
Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК. У стадії завершення будівництва знаходяться житлові будинки на перетині вул. Червоногвардійської та Краківської у складі реконструкції мікрорайону обмеженого вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Гната Хоткевича (забудовник КП "Житлоінвестбуд-УКБ" - KV).
№
Адреса
Назва ЖК
Забудовник
1
вул. Воскресенська, 7
ЖК “Паркові озера”
Інтергал-Буд
2
вул. Микільсько-Слобідська
ЖК “Сонячна Рив’єра”
Укрбуд
3
вул. Регенераторна, 4, просп. Возз’єднання, 19, вул. Березнева, 12
ЖК “Комфорт Таун”
К.А.Н. Девелопмент
4
вул. Євгена Маланюка, 101
ЖК “Русанівська гавань”
Ковальская недвижимость
5
вул. Євгена Маланюка, 101-а
ЖК “Кассіопея”
Банк “Аркада”
6
вул. Євгена Сверстюка, 4
ЖК “Галактика”
Stolitsa Group
7
вул. Каховська, 60
ЖК “Каховська”
ХК “Київміськбуд”
8
вул. Генерала Жмаченка, 28
ЖК “Автограф”
DIM Group
9
вул. Каунаська, 2-а
ЖК “Каунаська”
Укрреставрація
10
перетин просп. Броварського та Визволителів
ЖК “Фреедом”
Укрбуд
Крім цього, активно проводиться будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15, реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Генерала Ватутіна, 10-а, та нежитлового примiщення по вул. Миропiльська, 19, пiд багатопрофiльний культурний центр "Театр української традицiї "Дзеркало".
KV: Чи збираються відселяти та зносити хрущовки і на їх місці будувати нові будинки?
П.О.: Так званих “хрущовок” у нашому районі біля 60%. Будинкам 50-60 років. Сказати, що сьогодні є можливість проводити заміну цих будинків, не можна. Цього не дозволяє ні економіка, ні законодавча база.
До того ж вони ще не вичерпали свій потенціал і придатні до використання. Звичайно, частина цих будинків у перспективі повинна бути замінена та реконструйована. Але це перспектива, яка може бути реалізована років через 10-15, не раніше.
Над цією перспективою ми працюємо. Зараз по детальному плану території, де запланована нова забудова у Соцмістечку, заплановане обговорення з громадою. Один квартал Соцмістечка, де були аварійні будинки, зноситься і вже забудовується.
KV: Проблемних забудов у районі багато?
П.О.: Є так звані будинки Войцеховського поряд з Харківським шосе. Там декілька комплексів, які будувалися за замовленням групи компаній ТОВ “Укогруп”. Загалом 10 будинків. З них 4 введено в експлуатацію, але на жаль забудовник не виконав технічні умови стосовно прокладання інженерних мереж, енергомереж, будівництва трансформаторних підстанцій. Зараз ці будинки приєднані по тимчасовій схемі. Це створює певні незручності їх мешканцям, бо в них часті відключення від електроенергії через недобудовану інфраструктуру.
Читайте: Киевляне перекрыли Харьковское шоссе: левый берег остановился в заторах (фото, видео)
Зараз актуальним є завершення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Лохвицькій (рекомендовані поштові адреси: Харківське шосе, 15-а (ЖК “Нова хвиля”), пров. Лобачевського, 7, 7-а (ЖК “Флагман”) та бульв. Ярослава Гашека, 20, 22 (ЖК “Родинний затишок”), яке було розпочато у 2006 році ТОВ “Еверест плюс” (входить до групи компаній ТОВ “Укогруп”).
У зв’язку з порушенням забудовником містобудівного законодавства, ухвалою Печерського суду Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8879/15-к було накладено арешт на земельну ділянку на вул. Лохвицька із забороною розпорядження нею. Порушуючи вимоги статті 39 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова Кабміну від 13.04.2011 №461), забудовник самостійно здійснив заселення інвесторів у житлові будинки за цими адресами, де незакінчено будівництво. Сьогодні заселено приблизно 620 квартир.
У цих житлових будинках інвесторами створено експлуатуючі організації. Проте забудовником не виконані технічні умови по забезпеченню водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання житлових будинків.
Ще один проблемний будівельний майданчик на вул. Сиваській, 12/2. Цільове призначення цієї земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування культурно-оздоровчого центру та офісу. ТОВ “Класика будівництва” (одна з групи компаній “Укогруп”) без дозвільних документів збудувало першу секцію житлового комплексу “Лего Хаус”. У цій незаконній забудові вже заселено 109 квартир інвесторами, які вимагають від Київської влади надати їм комунальні послуги всупереч законодавству.
За ініціативи Дніпровської РДА в КМДА було створено робочу групу для опрацювання питання завершення будівництва зазначених житлових будинків та підключення їх до міських інженерних мереж. У її складі представники трьох профільних департаментів КМДА (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури), Нацполіції Дніпровського району та СБУ.
Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА розроблено алгоритм дій фізичних осіб-інвесторів будівництва, які придбали квартири у групи компаній ТОВ “Укогруп”. Роботи проводяться. Ми будемо надавати свої рекомендації і робити все від нас залежне, щоб інвестори не втратили свої кошти.
KV: У Дніпровському районі є будівництва, які викликали обурення громади. Навіть були сутички. Що зараз з цими об'єктами?
П.О.: У 2018 році до Дніпровської РДА надходили численні скарги від громадян, які виступали проти будівництва торговельного закладу на бульв. Перова, 12-а, та житлового будинку на вул. Андрія Малишка, 9-а.
Ми офіційно зверталися до Київського міського голови, структурних підрозділів КМДА та органів державного архітектурно-будівельного контролю з проханням здійснити перевірку законності забудови зазначених земельних ділянок та розглянути питання щодо повернення їх громаді Києва.
За поданням Дніпровської РДА та ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення по наданню цим земельним ділянкам статусу скверів. Зараз КО “Київзеленбуд” отримує вихідні дані на розробку проектної документації з облаштування скверу на земельній ділянці по вул. Андрія Малишка, 9-а.
Читайте: В Киевсовете решили забрать у ЧП “Радуга” земельный участок на Малышко, 9-А
Школи, садочки та спортивна інфраструктура Дніпровського району
KV: Чи будують або реконструюють у районі школи та дитячі садочки?
П.О.: Так. Наразі проводиться будівництво середньої школи № 42 на вул. Хорольській, 19. На цьому місці школа була вже понад 100 років назад. Була розпочата її реконструкція. Але після проведення додаткової експертизи вже у процесі реконструкції вирішили, що раціональніше її знести і збудувати нову.
Внесли зміни у проектно-кошторисну документацію. Зараз зводимо нову 4-поверхову школу на 1 080 місць. Роботи розпочато у червні 2017 року, орієнтовний термін їх завершення - серпень 2019 року, якщо, звісно, будуть виділені кошти. Для завершення будівництва потрібно біля 295 млн гривень. Це буде одна з найбільших шкіл району.
Загалом часткова реконструкція і відновлювальні ремонти проводяться у 60% шкіл району перед початком нового року. Була реконструйована школа на вул. Раїсі Окіпної, планується реконструкція на вул. Гагаріна.
У 2018 році у 17 дитячих садках (№ 303, 515 “Березняки”, 522, 525, 577, 53, 166, 274, 311, 368, 443, 446, 453, 566, 576, 688, 700) проведено роботи з термомодернізації та капітальні ремонти. Капітально відремонтована спеціалізована школа № 325 “Щастя” (просп. Генерала Ватутіна, 22-б) та навчально-виховний комплекс “Щастя” (вул. Кибальчича, 3).
KV: Чи є випадки, коли забудовники зводять навчальні заклади в межах своїх ЖК?
П.О.: Є і такі випадки. У 2018 році була збудована і введена в експлуатацію приватна школа у ЖК “Комфорт таун”. Там же збудований і дитячій садок. У ЖК “Паркові озера” за рахунок забудовника зведено приватний дитячій садок.
За допомогою інвестора була відновлена робота дитсадка № 220 на вул. Плєханова. Ми отримали ряд звернень мешканців району з проханням повернути громаді цей навчальний заклад. Будівля була в оренді, але не використовувалася 6 років.
На відновлення коштів не було, тому ми залучили приватного інвестора, який вклав понад 20 млн гривень. Зараз інвестор є орендарем цього приміщення. І у 2018 році в ньому він відкрив приватний дитсадок. Сьогодні там сформовано 7 дитячих груп. Орендар звернувся до Київради щодо продовження строку оренди.
KV: Чи достатньо шкіл і садочків у Дніпровському районі?
П.О.: Зараз у нашому районі працює 140 шкільних і дошкільних навчальних закладів. Шкіл достатньо. Вони не переповнені. Звісно, по мірі збільшення кількості мешканців району ми будемо реконструювати їх та розширювати.
Черга у дитсадкі за останні роки суттєво зменшилася: з 5 тисяч до 1 260 дітей у черзі. За останні три роки нами відновлено роботу 65 групп на 1 300 місць. Тільки у 2018 році відновлено роботу 11 груп для 190 дітей (дитсадки № 274 (1 група), 503 (1 група), 535 (1 група), 559 (1 група), 461 (1 група), 670 (1 група), 680 (5 груп). Зараз у Дніпровському районі працює 86 садочків (73 - комунальні, 1 - відомчий (Державного управління справами Президента), 4 - приватні, 6 - навчально-виховні комплекси, де створені виховні групи, 2 – приватні навчально-виховних комплекси, де працюють 7 дошкільних груп). Наразі на 100 місцях виховується 114 дітей.
На цей час в районі у дитячих садках наявні близько 250 вільних місць (ця цифра постійно змінюється). Діти при бажанні батьків можуть бути влаштовані.
KV: Що зроблено для розвитку спортивної інфраструктури?
П.О.: У Дніпровському районі культивується близько 50 видів спорту. Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Нам підпорядковується 4 ДЮСШ (№ 3, 10, 16, 21) і ще 8 шкіл різних форм власності базуються на території району.
Я дуже гордий тим, що вихованка районної дитячо-юнацької спортивної школи №16 Юлія Левченко стала срібною призеркою Чемпіонату Світу з легкої атлетики у стрибках в висоту з результатом 201 см. А у Гідропарку проходив чемпіонат Європи з міні футболу.
Також у районі діє 48 спортивних клубів, з яких 13 - входять до мережі клубів Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання. Також до послуг любителів спорту в районі 3 стадіони, 8 басейнів, 345 площинних спортивних споруд, 72 спортзали. Загалом 608 спортивних об’єктів.
Читайте: Жители Русановки возмущены долгосрочной остановкой реконструкции стадиона “Русановец”
Протягом 2018 року за рахунок державної субвенції створено 10 шкільних футбольних майданчиків з штучним покриттям розміром 42х22 м (школи № 98, 126, 136, 146, 158, 188, 191, 234, 246 та інтернат 14). Також завершуються капітальні ремонти 5-ти шкільних стадіонів (школи № 11, 31, 66, 158, 228). Відремонтовано спортивні клуби районного Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання “Рубін” (бокс) та “Ракетка” (настільний теніс).
Ведеться реконструкція легкоатлетичного манежу на просп. Павла Тичини, 18. Сам манеж вже запущено в експлуатацію. Будівельні роботи проводяться у прибудові. Плануємо здати цей об'єкт у 2020 році.
KV: Є занедбані об'єкти освітньої чи спортивної інфраструктури?
П.О.: Комунальні заклади всі поступово відновлюються, занедбаних об'єктів немає. Є бассейн на Воскресенці в районі вул. Курнатовського, який було приватизовано і на сьогодні він не використовується. Є будівля дитячого садочка, яку планується здати в оренду зі збереженням цільового призначення.
Зелені зони та безпека мешканців Дніпровського району
KV: Скільки на території району зелених зон і чи є проблеми з їх обслуговуванням?
П.О.: На території нашого району знаходиться 19 парків, 2 з яких загальноміського значення - парк “Перемога” і Гідропарк, 79 скверів та 8 бульварів. Сквери та бульвари поступово реконструюються. Протягом 2018 року були капітально відремонтовані парк на “Русанівській набережній” та сквер між житловими будинками на бульварі Ярослава Гашека, 6-8.
Продовжуються роботи і з капітального ремонту 6-ти скверів (вул. Празька, Краківська, 11, Шумського, Миколайчука, 3-3-а, між житловими будинками на Харківському шосе, 9-13, біля будівлі школи № 4 на вулиці Стальського, 26-а).
У Гідропарку проведені відновлювальні роботи інфраструктури у “Місці спорту” та ремонту центральної доріжки. Плануємо продовжити роботи по встановленню атракціонів.
Із великих проектів завершено капітальний ремонт першої черги парку “Перемога”. Реконструкція розпочата з самої дальньої частини парку - перетин вул. Генерала Жмаченка та просп. Алішера Навої, де неподалік зараз будуються два нових мікрорайони. Зі сторони вул. Генерала Жмаченка навіть облаштовано еко-парковку на 800 кв м. У 2019 році плануємо завершити реконструкцію другої частини і розпочати реконструкцію третьої.
KV: Які зелені об'єкти району потребують додаткової уваги?
П.О.: Зараз пильна увага приділяється озеру Тельбін. Продовжуємо облаштовувати зону відпочинку на озері Райдужне та на ДВРЗ.
Труханів острів ми ще не прийняли з державної власності у комунальну. Це суттєво стримує виконання наших планів щодо оновлення інфраструктури. Хоча вже у 2019 році плануємо роботи з розширення центральної дороги.
Читайте: КП “Плесо” потратит более 88 млн гривен на реконструкцию зоны отдыха на Трухановом острове
Занедбаних та небезпечних територій у Дніпровському районі немає.
KV: Адміністрація опікується питаннями безпеки мешканців району?
П.О.: Дніпровською РДА налагоджено взаємодію з правоохоронними органами, що дислокуються на території району. Щотижнево на нарадах представник Дніпровського райуправління поліції інформує про оперативний стан у районі за минулий тиждень. На засіданні Колегії райдержадміністрації керівництво райуправління поліції звітує про виконання міської цільової програми “Безпечна столиця”. З окремих питань проводяться спільні з правоохоронцями наради.
Наприклад, нещодавно розглядали ситуацію з викраденням телефонних кабелів та ліфтового обладнання. Співпрацюємо з громадським формуванням “Муніципальна варта”.
У 2018 році рівень злочинності у районі знизився на 37%. Дніпровське управління поліції за результатами діяльності стабільно утримує 2-3 місце по ефективності протидії злочинності.
Останнім часом підвищено взаємодію РДА та Патрульної поліції з питань звернень громадян щодо неправильного паркування та покинутих авто, а також по роботі над проектом міської цільової програми з підвищення організації та безпеки дорожнього руху.
Співпрацюємо з КП “Інформатика” щодо відеоспостереження. У школах району ще у минулому році було встановлено камери. Зараз вони підключаються у загальноміську мережу відеоспостереження. Проводяться роботи по встановленню камер на проспекті Соборності, Броварському проспекті та вул. Жмаченка, а також у місцях великого скупчення людей біля метро “Лівобережна”, “Дарниця” та “Чернігівська”.
У разі виникнення надзвичайної ситуації, оперативним черговим РДА використовується 12-ти канальна автоматизована система централізованого оповіщення “Озон С”.
KV: У районі досить часто з'являються поселення ромів. Як на це реагує РДА?
П.О.: Вони досить часто проживають у будинках на Русанівських садах, які були звільнені для будівництва Подільського мостового переходу, але ще не знесені. Це незаконне проживання, хоча виселити людей маємо право не завжди. Наприклад, у випадку, коли людина проживає з дозволу власника або будинок зданий в оренду.
Читайте: На столичных Русановских садах ночью сгорел дом, в котором проживали ромы (фото, видео)
Якщо з'являються поселення у палатках, то проводимо бесіду, пропонуємо переселитися на інші території, аби не створювати проблем іншим мешканцям. Цю роботу проводимо як нашими силами, так і силами поліції. На рівень злочинності та безпеку мешканців ці поселення не мають суттєвого впливу.
Фото: KV
Фото галереї: надано Дніпровською РДАKиевVласть
Загалом на органи місцевої влади в місті наступного року піде 1,6 млрд грн. А їх чисельність, нагадаю, складає 6261 особа: КМДА — 2256, райдержадміністрації — 3815, секретаріат Київради — 190.
Впадає в око, що кількість чиновників в загальноміському масштабі невиправдано зросла за 22 роки (КМДА на 2057 осіб, РДА — на 848), хоча повноваження зменшились, чимало виконуваних функцій внаслідок переходу на ринкові рейки відпало, і районів замість 14 стало 10, і райради скасовані. Ось такий парадокс.
Голосуючи, депутати не забули і про себе. Вони “виписали” собі 73,2 млн грн, тобто більше 600 тис. грн на брата на так звані депутатські (а по суті виборчі) фонди, що закамуфльовані під таку програму як “Вирішення депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм та доручень виборців”. А на де-факто свої передвиборчі штаби, депутатські приймальні, ще додали 39 млн. Що там ще де перепало їм буде видно, коли опублікують текст бюджету.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ну й для того, аби було кому сурмити в фанфари про те, як вони від свого імені нас за наші ж гроші платників податків “облагодіють”, кинули на інформаційну підтримку ЗМІ 133 млн грн, з них 103 млн — на ТРК “Київ” та радіо “Київ”, що давно перетворилися в піар-рупор столичної влади.
Якщо використовувати більш зрозумілу нинішній столичній владі спортивну термінологію, то в спорті головне — результат. І що б там багато й гарно не розповідали про “неймовірні” зусилля чиновників на тих чи інших напрямках, людей в кінцевому рахунку цікавить те, що буде на табло. Що там висвітиться.
І якщо відкриє двері нова станція метро, то й так всі це побачать і відчують. Без масованого агітпропу.
“Дорогі” у нас у місті депутати й чиновники. У “копійочку” киянам обходяться.
Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 - 1998 рр.
KиевVласть
Городская целевая программа использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы предполагает финансирование исключительно из городского бюджета, что противоречит законодательству. Напомним, указанный документ нацелен на освоение из столичной казны около 1,4 млрд гривен только в 2019 году, хотя аналогичная по своим задачам Программа (на 2016-2020 годы) предполагала финансирование в размере всего 184,9 млн гривен, из которых только 129,9 млн гривен - из городского бюджета.
Как сообщил KV член комиссии Киевсовета по вопросам бюджета и социально-экономического развития Владимир Левин (фракция “Солидарность”, на фото), Программа использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы не может, согласно действующему законодательству, финансироваться только из столичного бюджета.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Департаменту земельных ресурсов КГГА стоило бы доработать саму Городскую целевую программу, предусмотрев инструменты взаимодействия с государственным бюджетом, дабы компенсировать работы по оформлению земельных участков ОСББ и ЖБК не только из городского бюджета, а и из государственного. Синергия этих инструментов даст возможность увеличить объемы финансирования по этим работам в 10 раз”, - уверен депутат.
Левин напомнил, что в 2015 году был принят Закон Украины “Об особенностях осуществления права собственности во многоквартирных домах” (от 14.05.2015 #417-VIII), который регламентировал то, что Кабинет Министров Украины должен был подготовить Постановление, в рамках которого, все работы по оформлению земельных участков ОСББ и ЖБК, и получению ими паспортов на эти участки - финансируются из государственного бюджета.
При этом, по его словам, по состоянию на 2018 год это Постановление ещё выпущено не было. “И я подготовил свой проект решение по обращению к КМУ выполнить свою задачу в рамках вышеизложенного Закона и запустить механизм государственной компенсации по оформлению земельных участков для ОСББ и ЖБК”, - сообщил депутат.
“Но вместо того, чтобы поддержать мое решение, исполнительный орган разработал целевую программу, в рамках которой возложил все затраты по компенсации оформления земельных участков ОСББ и ЖБК на местный бюджет.
На самом же деле, путь исполнительного органа – немного недоработан, ведь, согласно действующему законодательству, эти работы компенсировать должно государство”, - уверен Левин.
Напомним, 4 декабря 2018 года Киевсовет утвердил Городскую целевую программу использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы (проект решения Киевсовета (№ 08/231-4190/ПР от 22.11.2018 года).
Департамент земельных ресурсов КГГА решил, что финансирование мероприятий по Программе (1 млрд 471,301 млн гривен) нужно осуществить исключительно за счет средств из бюджета Киева. Соответствующую программу утвердили без отчета о выполнении аналогичной (на 2016-2020 годы) и взамен оной. При этом, суммы на финансирование задач, которые ранее за счет налогоплательщиков уже явно выполнялись, в новом документе выросли в десятки и сотни раз.
Читайте: Комплексный подход Петра Оленича обойдется столичным налогоплательщикам более чем в 1,4 млрд гривен
Стоит отметить, что в ходе утверждения новой Программы градостроительно-земельная комиссия Киевсовета, по предложению директора Департамента земельных ресурсов КГГА Петра Оленича, отклонила вывод управление правового обеспечения деятельности Киевсовета от 30.11.2018 года к документу (выдержка из протокола №25/87).
При этом, данное управление в своем выводе отметило, что данная Программа “может иметь признаки акта”, который подпадает под действие закона “О государственной помощи субъектам хозяйствования”.
Напомним, с 27 июля 2018 года земельным департаментом КГГА начал руководить Петр Оленич. За сферу бюджета и финансов в столице с 21 декабря 2017 года отвечает первый замглавы КГГА Николай Поворозник.
* Департамент земельних ресурсів КМДА (код ЄДРПОУ: 26199097)
Фото: KV
KиевVласть
Директор Департамента земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) Петр Оленич (на фото) умудрился протащить через Киевсовет документ, позволяющий ему в 2019 году освоить на теме землеустройства почти 1,4 млрд гривен из столичной казны. Удивительно, но соответствующую программу утвердили без отчета о выполнении аналогичной (на 2016-2020 годы) и взамен оной. При этом, суммы на финансирование задач, которые ранее за счет налогоплательщиков уже явно выполнялись, в новом документе выросли в десятки и сотни раз. Очень похоже, что бюджетное финансирование теперь предусматривается на никому ненужные мероприятия и на то, что уже давно сделано и есть в наличии. Последнее, кстати, подтверждается данными из открытых источников.
Как стало известно KV, 4 декабря 2018 года Киевсовет утвердил Городскую целевую программу использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы.
Речь идет о проекте решения Киевсовета (№ 08/231-4190/ПР от 22.11.2018 года), который на рассмотрение горсовета подал директор Департамента земельных ресурсов КГГА Петр Оленич.
Небывалую щедрость породила невиданная наглость?
“За” утверждение этого более чем сомнительного документа свои голоса отдали 70 депутатов Киевсовета.
Они или поверили, или как бы поверили на слово Петру Оленичу, который рассказывал, что раньше ничего не делалось, деньги разворовывались, дорого, но зато городской бюджет уже очень скоро увидит более чем ощутимый эффект в виде возросших “поступлений от земли”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Предыдущая программа была признана полностью неэффективной. Мы не смогли ее изменить конструктивным образом. Финансирование программы обеспечивалось частично. На этот год было выделено 30 млн гривен. Мы их вернули. Там частичные мероприятия были выполнены. Большую часть денег мы вернули, учитывая то, что нет необходимости делать какие-то одиночные случаи, когда нужно сделать один раз нормально комплексную системную работу”, - заявил, докладывая по этому вопросу перед депутатами Петр Оленич.
Нужно отметить, что с утверждением этой Программы в Киеве перестала действовать аналогичная Программа на 2016-2020 годы (решение столичного горсовета от 14 июля 2016 года №729/729). Все понимают, что деньги на ее выполнение тратились, но официального отчета по этим тратам у Оленича оппозиционные депутаты допроситься не смогли.
Отметим, Петр Оленич также уверял депутатов Киевсовета, что финансирование “старой программы” предусматривалось в размере 1,5 млрд гривен. А это, если верить официальным документам, - явная ложь.
Как утверждают опрошенные KV эксперты, в новом документе практически нет ничего нового. Но, в 2016 году предполагалось за пять лет добиться того же эффекта, потратив всего 184,9 млн гривен, из которых только 129,9 млн грн - из столичной казны.
Теперь же Программу использования и охраны земель Киева (на 2019-2021 годы) собираются финансировать в небывалых доселе объемах и исключительно за счет столичных налогоплательщиков.
Благодаря странной щедрости депутатского корпуса, Департамент земельных ресурсов КГГА (ответственный исполнитель программы) и КП “Киевский институт земельных отношений” (соисполнитель программы) теперь могут рассчитывать на освоение 1 млрд 471,301 млн бюджетных гривен, из которых 1 млрд 388,924 млн гривен - в 2019 году. В 2020 году на прописанные в документе мероприятия предусмотрено потратить 45,582 млн гривен, в 2021-м - 36,794 млн гривен.
Чудо-инвентаризация
В частности, 1,288 млрд гривен в 2019 году Петр Оленич собрался потратить на разработку технической документации по землеустройству. В документе поясняется, что для этого нужно будет провести инвентаризацию всех столичных земель и наполнить соответствующей информацией государственный и городской земельные кадастры.
Директор Департамента земресурсов КГГА уверял депутатов: такие затраты приведут к тому, что уже в конце 2019-го - начале 2020 года дополнительно в бюджет Киева будет ежегодно поступать около 2 млрд гривен (с данными в документе, кстати, не особо совпадает.- KV).
При этом, Оленич заявил, что на сегодня в Киеве не проинвентаризировано 54 тыс. га столичных земель (именно на эту площадь и рассчитано финансирование, согласно Программе.- KV). А другие 30 тыс. га, по словам чиновника, “нужно проинвентаризировать для приведения технико-экономических показателей земельных участков в соответствие к современным требованиям”.
Напомним, площадь Киева составляет около 83,6 тыс. га. Согласно документу, в 2019 году надо разработать техническую документацию по землеустройству, проинвентаризировать и внести данные в государственный и городской земкадастры для 54 тыс. га столичных земель. О каких именно землях (например, земли природно-заповедного фонда, историко-культурного назначения, или земли промзон и жилой застройки) идет речь, в программе не сказано ни слова. Также KV не удалось там найти упоминаний о том, что документацию на 30 тыс. га киевской земли будут приводить “в соответствие к современным требованиям”.
Как отметил KV экс-заместитель Департамента земресурсов КГГА, глава правления ГО "Центр геопространственных данных Украины" Андрей Тарнопольский, складывается впечатление, что раньше в этом направлении ничего не делалось, что явно не соответствует действительности. По его словам, чтобы это проверить достаточно заглянуть в городской земельный кадастр, который киевлянам только обещают открыть, но не открывают.
Отметим, в отчете Департамента экономики и инвестиций КГГА о выполнении Программы экономического и социального развития Киева за 2017 год зафиксировано, что “согласно данным городского земельного кадастра, проведено земельно-кадастровую инвентаризацию на площадь 73,0 тыс. га”. Данное мероприятие по программе было выполнено на 97,5% (в 2017 году планировалось провести инвентаризацию столичных земель для 74,9 тыс. га - KV).
Также, согласно этому отчету, в Градостроительном кадастре Киева уже давно отображены данные о 86% площади столичных земель.
Как ранее сообщала KV, по состоянию на конец 2017 года Программа использования и охраны земель Киева на 2016 - 2020 годы была выполнена на 33,3 %. Только для установки границ природно-заповедного, водного фондов и земель рекреационного, историко-культурного, лесохозяйственного назначения - на 1,2%.
Читайте: Администрация Кличко в 2017 году выполнила план по установлению границ заповедных зон столицы всего на 1,2%
Можно копнуть еще глубже. Согласно отчету о выполнении Программы соцэкономразвития Киева за 2011 год, земельно-кадастровая инвентаризация в Киеве уже на тот момент была проведена для 66,3 тыс. га столичных земель.
О земельном кадастре Киева
Отметим, согласно Программе, до конца 2021 года 81,793 млн гривен планируется потратить на “содержание и развитие городского земельного кадастра”. В том числе, и на создание некой новой автоматизированной информационной системы учета и управления коммунальными земельными ресурсами, зачем - непонятно.
Как уже не раз сообщала KV, с “закрытым” земельным кадастром Киева, который находится на балансе КП “Киевский институт земельных отношений” - не все просто. Ясно одно - в этой системе давно содержится масса важной и полезной информации, на которой указанное КП зарабатывает деньги. Нуждается ли эта система в значительном бюджетном финансировании на “содержание и развитие” - проверить практически невозможно.
Читайте: Полиция заинтересовалась заработком на земельном кадастре Киева
Кстати, в ходе обсуждения вопроса утверждения данной Программы, депутат Киевсовета от фракции “ВО “Свобода” Святослав Кутняк напомнил, что публичный доступ к городскому земельному кадастру должны были открыть еще с сентября 2017 года. Но, Оленич, увы, это никак не прокомментировал.
Читайте: Столичные власти обещают открыть для киевлян доступ к земельному кадастру
Отметим, по информации KV, Петр Оленич уже давно носится со “своей” программой под названием “Кадастровый офис”. Как поведали редакции на правах анонимности источники в Киевсовете, он пытался ее внедрить уже не раз, когда занимал “земельные” должности в других органах власти, и теперь надеется, что это ему удастся осуществить за деньги киевлян.
Много всего ненужного, включая репозиторий
В Городской целевой программе использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы прописано еще много чего интересного.
Например, на обновление картографических материалов масштаба 1:2000-1:500, создание цифровых ортофотопланов (True Orthophoto) в масштабе 1:500 и 3-D моделей зданий и цифровых моделей рельефа (цифровая аэрофотосъемка Киева) запланировано финансирование в размере 37 млн гривен. Чтобы контролировать и координировать качество цифровой аэрофотосъемки территории Киева, по мнению Оленича, нужно потратить еще 1,8 млн гривен.
Как ранее сообщала KV, после неудачной попытки в минувшем году провести аэросъемку территории Киева, в КГГА через переговорную процедуру поручили КП “Институт Генерального плана Киева” за 4,5 млн бюджетных гривен провести комплекс изысканий наземными методами, чтобы таким образом обновить цифровые топографические материалы Киева. Читайте: Столичные власти решили обновить цифровую топографическую основу Киева без использования аэрофотосъемки
Что касается 3-D визуализации, то, как справедливо заметил глава фракции “ВО “Свобода” в Киевсовете Юрий Сиротюк, 3D модель города на сегодня каждый может видеть в обычном смартфоне в приложении “Google Maps”.
Кроме того, на разработку планов земельно-хозяйственного устройства отдельных территорий столицы из столичной казны хотят потратить 8,970 млн гривен, на экспертную денежную оценку и разработку документации для подготовки участков к продаже - 8,894 млн гривен, на мероприятия по отчуждению для общественных нужд земельных участков - по 2 млн гривен ежегодно.
На разработку проекта землеустройства по установлению границ Киева, по подсчетам Оленича, понадобится 4 млн гривен.
Как ранее сообщала KV, в КГГА ранее отчитывались, что соответствующий проект землеустройства по состоянию на конец 2017 года был готов на 97,5%. Подрядчик - КП “Киевский институт земельных отношений”, согласно подписанному в сентябре 2017 года договору, должен был за 3,7 млн гривен справиться с этой задачей сперва до середины декабря 2017-го, а потом (согласно допсоглашению) - до 30 июня 2018 года.
Читайте: Оформлять границы уменьшенного Киева столичные чиновники начнут летом 2018-го
Также на протяжении 2020 - 2021 годов Департамент земельных ресурсов КГГА собирается освоить 19,650 млн гривен на создании “репозитория кадастровых дел” (обустройство помещения, установка стеллажей и разработка автоматизированной системы управления).
Как рассказал KV Андрей Тарнопольский, все это в департаменте уже давно создано и функционирует, только называется “хранилище”.
Читайте: Андрей Тарнопольский: О фантастическом прорыве Киева в вопросе финансирования земельной реформы
В числе прочего, на проведение изыскательских работ при осуществлении мониторинга земель Киева, их контроля и охраны в программу заложено 3,6 млн гривен. За 1,2 млн гривен в земельном департаменте КГГА хотят набираться опыта у других стран.
Неутешительные выводы
Стоит отметить, что на Крещатике, 36 набирает обороты практика утверждения новых городских целевых программ без предварительного отчета о выполнении аналогичных - действующих ранее. А значит, есть риск того, что деньги налогоплательщиков будут тратиться на уже выполненные ранее задачи.
К тому же, удручает и качество подготовки таких документов.
Например, в Городской целевой программе использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы сказано, что, по прогнозам профильного департамента КГГА, уже в 2019 году в Киеве будет обновлены картографические материалы и визуализировано 83,6 тыс. га земли (вся площадь Киева.- KV), а в 2021 году - еще какие-то 41,8 тыс. га земли.
А в другом месте этого документа сказано, что доля земель, которые будут охвачены инвентаризаций и внесены в государственный и городской земельные кадастры в 2019 году, составит 182%.
В любом случае, суммы необходимого финансирования мероприятий этой Программы выглядят уж очень неадекватными.
По словам Андрея Тарнопольского, который фактически руководил созданием Госземкадастра, при создании Национальной кадастровой системы (было оцифровано почти 17 млн актов) было потрачено около 80 млн долларов.
“Сейчас это ориентировочно 2,2 млрд гривен. Ну вы же понимаете, что эта система создавалась для всей Украины”, - пояснил KV Тарнопольский.
Вероятно, осознав несостоятельность документа, член комиссии Киевсовета по вопросам бюджета и социально-экономического развития Владимир Левин (фракция “Солидарность”) при его обсуждении на заседании горсовета и предлагал навскидку урезать финансирование этой Программы в 10 раз. А директор Департамента финансов КГГА Владимир Репик завизировал документ своей подписью с уточнением “в границах 300 млн гривен на три года”.
Учитывая все это, очень странным выглядит то, что Программа использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы с общим объемом финансирования в 1,471 млрд гривен была 28.11.2018 года согласована бюджетной комиссией столичного горсовета без обсуждения.
При этом, за утверждение данной программы проголосовали депутаты не только из фракции “Солидарность” и “Единство”, но и из “Батькивщины”, “Самопомощи” и “Киевской команды”. В полном составе “за” утверждение этой программы не голосовала только фракция “ВО “Свобода”. Из фракции “Солидарность” от голосования за утверждение очень спорного документа воздержались только Владимир Левин и Илья Сагайдак.
Напомним, Департаментом земельных ресурсов КГГА с 18 сентября 2014 года по 2 июля 2018 года руководил Алексей Полищук. Этот чиновник был уволен Киевским городским головой Виталием Кличко “по собственному желанию”.Читайте: При Полищуке Департамент земресурсов КГГА лишил городскую казну минимум 147 млн гривен
С 27 июля 2018 года земельным департаментом КГГА начал руководить Петр Оленич.
КП “Киевский институт земельных отношений” с 1.12.2015 года руководит Михаил Варламов.
Департамент финансов КГГА с 2012 года возглавляет Владимир Репик. За сферу бюджета и финансов в столице с 21 декабря 2017 года отвечает первый замглавы КГГА Николай Поворозник.
* Департамент земельних ресурсів КМДА (код ЄДРПОУ: 26199097)
** КП “Київський інститут земельних відносин” (код ЄДРПОУ: 32348604)
Фото: коллаж KV
“Львівської брами” найближчим часом кияни таки не дочекаються. Примарними виявилися надії містян та порожніми обіцянки влади.
У проекті рішення Київради про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 роки, що була затверджена рішенням міської ради від 21.12.2017 року, цього об’єкту немає. На 2019 рік передбачено лише 1 млрд гривень на будівництво метро на Виноградар та 630 млн гривень на Подільський мостовий перехід. По метро - це все.
“Львівська брама” вже перетворилася на станцію-привид. 22 роки міська влада ніяк не може відкрити вихід на поверхню фактично готової (більш ніж на 80%) станції метро.
Нагадаю історію цього питання.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Вона реально могла бути введена в 1996 році. Основний обсяг робіт було нами виконано - станція була практично готова. Але постала проблема місця наземного павільйону. Архітектори попросили деякий час на вирішення цього питання, оскільки 3 грудня 1995 року мною було підписано розпорядження міської державної адміністрації №321 “Про реконструкцію Львівської площі”, і треба було це все ув’язати й гармонізувати.
11.01.1996 року я перевірив хід будівництва станції метро “Лук’янівська”, спустився в тунель і поспілкувався з метробудівцями, а потім у “Київметробуді” провів нараду з питань розвитку столичного метро.
Було вирішено ввести в дію до кінця 1996 року дільницю метро від станції Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Золоті ворота” до станції “Лук’янівська” протяжністю 3,2 км із проходженням транзитом станції “Львівська площа” (така її була тоді робоча назва), без виходу пасажирів на поверхню до вирішення долі її наземного павільйону в рамках впорядкування Львівської площі.
У цьому була єдина причина, чому її не ввели в 1996 році. “Відсутність” коштів — це вже сьогодні видумка тих, хто не в темі.
Але я зорієнтував наші служби, що ми ставимо цю станцію на коротку паузу і відкрити маємо її наступного, 1997 року. І дав завдання оперативно, більш ґрунтовно опрацювати питання з точки зору архітектури, благоустрою, вписати наземний павільйон в загальну схему впорядкування площі, обговорити з мешканцями.
Тобто відклали не більш ніж на рік і пішли далі - на “Лук'янівську”. І ми обов’язково відкрили би “Львівську браму” в 1997 році, будьте певні.
Але за 4 місяці, в травні 1996 року, виконавча влада в Києві змінилася незаконно, насильницькі внаслідок так званого “перевороту на Хрещатику”. І це питання стало новим міським керманичам нецікавим. Станція “зависла”.
Хоча відтоді влада міста періодично демонструвала сплеск словесної активності, заявляла про намір відкрити станцію. Однак, хоча вже за ці роки змінилося 5 адміністрацій, нині шоста, віз і досі там.
Складається враження, що найбільше при цьому турбувалися, як би вигідніше прилаштувати її в якийсь бізнес-проект, і зняти з цього сливки. Мінялися інвестори, влада, а віз і нині там.
Попередні адміністрації обіцяли запустити її в 2004, в 2010, до Євро-2012, в 2013, в 2015. Нинішня — в 2017, 2018 і 2019. Щоправда, потім ця тема якось поступово зникла з лексикону керівників міста щодо планів будівництва метро на найближчий період. А зараз і з програм.
Читайте: Кличко - єдиний голова Києва, який не відкрив жодної станції метро
У 2004 році частину площі передали інвестору “Зубр ЛТД” в обмін на обіцянку добудувати виходи зі станції. Не судилося. У 2007 році інвестор змінився. Він зажадав, щоб всі виходи зі станції зробили б, хто би сумнівався, через торгівельний комплекс, що гарантуватиме високу відвідуваність, а отже, і прибутки.
А далі чорт ногу зламає. Іван киває на Петра, Петро на Івана. Інвестор і влада почергово звинувачують один одного. А справа стоїть на місці. Виходів зі станції як не було, так немає і дотепер.
Метрополітенівські посадовці у вересні заявили, що терміни початку реконструкції “Львівської брами” відсуваються через те, що інвестор ТОВ “Коніка” з 2007 року не може врегулювати земельне питання, без чого проектувати і будувати вихід зі станції метро не можна.
Зі слів очільників метрополітену, вирішено питання комплексної реконструкції Львівської площі (більш ніж за 20 років можна було це зробити?), а саме: інвестор ТОВ “Коніка” не погодив місце розташування підземного вестибюля станції “Львівська брама” і входів (виходів), що стримує початок робіт з проектування та будівництва об'єкта.
Метрополітенівці запевняють, що після вирішення цього питання, КП “Київський метрополітен” направить пропозиції щодо включення об'єкта до Програми економічного і соціального розвитку Києва.
Ви ще сумніваєтеся, що містом насправді керують забудовники, які і в цьому конкретному питанні зробили киян заручниками? Це той випадок, коли хвіст виляє собакою.
Розв’язання ситуації ще в 2007 році запропонував тодішній керівник метрополітену. Він повідомив, що прийнято рішення про відокремлення будівництва станції й інвестиційного проекту, і що місто має намір самостійно будувати вихід зі станції.
Минуло 11 років, а справа так і не зрушила з місця.
Хоча такий підхід є, як видається, найбільш оптимальним в умовах, що склалися.
І Департамент містобудування та архітектури КМДА у відповіді мешканцям №055-399 від 12.01.2018 року обнадіяв: “Для будівництва лише входів-виходів станції метрополітену “Львівська брама” в межах червоних ліній — розроблення та затвердження детального плану території не потрібно”. Тобто цей фактор також може не стати перепоною.
Нещодавно вже нинішній начальник КП “Київський метрополітен” повідомив, що планує розірвати договір з інвестором, який не виконав своїх обіцянок. Проте далі слів поки ще не пішло.
Тепер м’яч на полі влади. Спроможеться вона нарешті, і коли, завершити цей будівельний марафон - час покаже. Хотілося би вірити, що ще 22 роки чекати не доведеться. Це вже питання управлінської здатності влади.
Читайте: Кличко та його команда насправді зовсім не переймаються проблемами повеней в Києві
Леонід Косаківський, київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 - 1998 рр.
Источник публикации
KиевVласть
Наче й не було цьогорічних потопів, не заливало місто й не йшли під воду столичні вулиці й переходи.
Таке складається враження, коли читаєш проект рішення Київради про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 роки, що була затверджена рішенням міської ради від 21.12.2017 року. З цим документом можна ознайомитись на сайті КиевVласть.
І хоча проблема зливової каналізації стоїть дуже гостро, вона відображена в даному проекті дуже скромно, нібито нічого й не сталося.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тоді, влітку, влада бідкалась, що стан дощової каналізації незадовільний, вона, мовляв, тривалий час не ремонтувалась і не оновлювалася. Як завжди - кивала на попередників. Й клятвенно обіцяла здійснити реконструкцію системи стокової каналізації на найбільш проблемних вулицях, її заміну на цих ділянках.
Таких найбільш проблемних місць КК “Київавтодор” на той час нарахував близько 30.
Здавалося б, після таких гучних заявок чиновників, робота б мала там закипіти. А що ж ми бачимо в тому рішенні, яке вноситься КМДА на розгляд міських депутатів?
А практично нічого. Посудіть самі.
У розписі капітальних вкладень на 2019 рік по “Київавтодору”, який є балансоутримувачем системи зливової каналізації, значаться лише три об’єкти з неї:
реконструкція мережі дощової каналізації на території, що прилягає до Печерської лаври (2018-2020 рр). У наступному році передбачено 17775,6 тис. гривень (кошторисна вартість — 94678,8 тис. гривень, вже використано 20694,4 тис. гривень);
реконструкція дощової каналізації на Броварському проспекті від вулиці Андрея Шептицького до мосту Метро (2018-2020 рр, кошторисна вартість 189945,7 тис. гривень, використано 4570,5 тис. гривень, заплановано на 2019 рік 30000 тис. гривень);
реконструкція колектора дощової каналізації від вулиці Вересневої (ріг вул. Російської) до вул.Тростянецької у Дарницькому районі (05.2019-12.2019 рр, кошторисна вартість 6000 тис. гривень, використано 470 тис. гривень, передбачено на наступний рік 5000 тис. гривень).
Читайте: Затопленный Крещатик – жертва Густелева и коррупции
Не густо. Якщо взяти до уваги, що на балансі “Київавтодору” загалом 830,7 км закритої системи дощової каналізації, 29723 зливоприймальних колодязів та; 13772 оглядових колодязів, то ці плани просто сльози на фоні масштабів проблеми.
Може, якісь ще обсяги додадуться завдяки ремонту та будівництву доріг (їх в проекті п’ять позицій), де роботи по зливовій каналізації мали би бути запроектовані.
Але все одно це крихти. Якоїсь цілеспрямованої програми, концентрації зусиль для подолання цієї біди, не проглядається.
Тому депутатам, які будуть розглядати цю програму, є над чим попрацювати, суттєво її доповнивши.
Інакше наступного літа буде те саме, якщо не буде нічого конкретно зроблено для запобігання такої загрози.
Читайте: В Киеве насчитывается около 500 “бесхозных” ливневок
Леонід Косаківський, київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 - 1998 рр.
Источник публикацииKиевVласть
В одном из столичных домов, который находится в центре Киева и является памятником архитектуры, арендатор нежилого помещения обустраивает ресторан. Против выступили местные жители, которые уверены, что у застройщика нет на это разрешительных документов. Разбираться в ситуации будут Департамент благоустройства КГГА и Департамент Государственной архитектурно-строительной инспекции города Киева.
Об этом KV стало известно из сюжета телеканала “5 канал”, который был размещен на сервисе YouTube 30 ноября 2018 года.
Киевляне, проживающие по адресу Большая Васильковская, 43 заявляют, что их дом является памятником архитектуры, поэтому обустраивать на его первом этаже ресторан нельзя. Более того, они уверены, что на это у арендатора помещения нет разрешительных документов.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Было проведено собрание, мы попросили предоставить документы, но никаких официально утвержденных документов нам не показали. Сегодня жители напуганы тем, что дом может быть нарушен, могут быть нарушены конструкции”, - рассказала жительница дома Оксана Мироник.
Сам представитель заведения заявил, что “не готов сейчас подтвердить или отрицать наличие документации”. В связи с этим законность действий владельца ресторана решили проверить в комиссии Департамента благоустройства КГГА.
“Будет составлен протокол, в котором будут указаны вопросы, касающиеся проверки наличия разрешительной документации. Никакой разрешительной документации я не видел. Предоставлялись какие-то бумажки с рисунками, без соответствующих согласований и утверждений. Но это бумажки. Разрешительной и проектной документации не видел”, - сообщил председатель комиссии Департамента городского благоустройства КГГА (*) Александр Святенко.
В Государственной архитектурно-строительной инспекции также заявили о том, что у них “отсутствует информация о документах, дающих право на выполнение строительных работ по указанному адресу”.
“Будет начата проверка, где, я уверен, мы потребуем документы, если таковые имеются, конечно, дающие право на выполнение строительных работ", - пояснил начальник отдела правовой работы Департамента Государственной архитектурно-строительной инспекции города Киева (ГАСИ) Михаил Павлишин (на фото).
В свою очередь жители дома по Большой Васильковской, 43 планируют обращаться в суд, чтобы остановить стройку.
Отметим, что, согласно данным Государственной архитектурно-строительной инспекции города Киева, причастными к сомнительному строительству в нежилых помещениях дома в центре столицы могут быть ООО “Майлав” (**) и ООО “Истейт менеджмент” (***).
В связи с коллективным обращением граждан в период с 30 ноября по 13 декабря 2018 года на объекте “Нежилые помещения №1 по №16, №1 (группы помещений №54) на улице Большая Васильковская 43/16 в Печерском районе г. Киева” ГАСИ будет проведена внеплановая проверка.
Ранее KV сообщала, что жители Шевченковского района высказали свое беспокойство по поводу строительства на ул. Обсерваторной, 4. Оно ведется в пределах Центрального исторического ареала и может негативно сказаться на состоянии комплексного памятника местного значения “Обсерваторная горка”.
Несмотря на это, на территории, скорее всего, появится многоэтажный дом с подземным паркингом - в этом месяце Департамент градостроительства и архитектуры Киевской горгосадмнистрации (КГГА) предоставил ООО “Лаванда Плюс”, которое арендует земельный участок, градостроительные условия и ограничения для проектирования нового здания.
Читайте: На улице Обсерваторной в историческом центре Киева может появиться многоэтажный дом с подземным паркингом
*Департамент міського благоустрою КМДА (код ЄДРПОУ:34926981)
**ТОВ “Майлав” (код ЄДРПОУ: 40551945)
***ТОВ “Істейт менеджмент” (код ЄДРПОУ: 40021560)
Фото: скриншот с видеоKиевVласть
Оновлення мереж, як електричних, так і теплових, відбувалося в рамках інвестиційних програм в більшій частині за рахунок амортизаційних коштів.
Якщо ПАТ “Київенерго” на протязі 20 років не змогло модернізувати 70% тепломереж, то можна стверджувати, що ПАТ “Київенерго” так само і не могло модернізувати і електромережі в рамках інвестпрограми.
Тобто у місті Києві сьогодні немає оновлених електричних мереж.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Та ж частина тепломереж та електромереж, яка знаходиться в хорошому стані - це ті мережі, які забудовники в місті Києві побудували або модернізували як інфраструктурну складову будівництва нерухомих об'єктів і тим самим виконали зобов'язання перед містом Києвом, передавши їх свого часу на баланс ПАТ “Київенерго” в рахунок компенсації тарифу на приєднання.
Сьогодні ж ми хочемо продати електромережі структурному підрозділу ДТЕК “Київські електричні мережі” за 444 млн грн.
Читайте: В Киевсовете началось разбирательство по вопросу продажи Ахметову коммунальных электросетей
А якими ж є електромережі за своєю якісною складовою?
Це і мережі потужністю 110 та 35 кВольт, що доставляють нашу, згенеровану на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 електроенергію, до єдиного енергетичного Кільця національної енергетичної компанії “Укренерго”.
Це і мережі потужністю 6 кВ, що є електричними мережами промисловими, і сьогодні для розвитку промисловості потрібно здійснити перехід на мережі потужністю у 20 кВ. Але це у тому випадку, якщо ми турбуємося за промисловість.
Мережі ж потужністю в 0,4 кВ забезпечують напругою житловий сектор і є невід’ємною складовою житлових будинків як і теплопостачання. І як зазначалося раніше – це у більшій мірі було збудовано забудовниками і сплачено покупцями квартир.
Старі або зношені ж мережі так і знаходяться у нас на балансі міста Києва, але з 2006 по 2012 рік були модернізовані за рахунок інвестиційної складової.
Але чи справедлива ця ціна?
Середньорічний ріст вартості чистих активів у період з 2001 по 2015 роки склав 400 млн гривень на рік, це при тому, що співвідношення часток у сукупному капіталі було 75% до 25% (ДТЕК по відношенню до міста Києва). Таким чином, перспективне зростання вартості чистих активів електричних мереж комунальної форми власності може скласти до 100 млн гривень на рік.
Станом на 2015 рік ПАТ “Київенерго” отримало дохід від вироблення електроенергії в розмірі 11,74 млрд грн. Так само, зауважу, що в структурі електромереж - як мінімум 25% мереж - це безпосередньо власність міста Києва, а 50% мереж отримано від будівельників міста Києва за схемою приєднання в обмін на актив.
Приведу порівняння об’єму реалізації на прикладі 2015 року.
Що ж виходить? Планований дохід міста при використанні його електромереж повинен скласти як мінімум 25% від загального доходу ДТЕК “Київські електричні мережі”, а саме 2,934 млрд гривень в рік, з яких 72,8% ми повинні повернути на наші ТЕЦ 5 і 6 як їх виробничі витрати . Так само Київ несе мінімальні технологічні втрати при транспортуванні - близько 10-12% від загальної суми. По-перше, таким чином, чистий прибуток міста може становити 700 млн гривень на рік. По-друге, для себе ми будемо сплачувати справедливу вартість за відпущену електроенергію. (Зараз поясню)
Читайте: Столичный горсовет готовится задним числом легализовать реорганизацию “Киевэнерго”
Так само, у нас існує поняття природних монополій, а їх список офіційно затверджений реєстром суб'єктів природних монополій НКРЕКП від 01.08.2018 року. У пункті 78 цього реєстру ми можемо бачити ДТЕК “Київські електричні мережі” і таким чином, хто б не намагався сформувати енергетичного конкурента ДТЕК “Київські електричні мережі” - у нього б це не вийшло. Через безвихідь залишається тільки безкоштовно передати електромережі ДТЕК “Київські електричні мережі” або генерувати масив витрат на своїх обслуговуючих організаціях.
Цей принцип і створив можливість об’єднання більшості мереж, які на даний момент перебувають у власності ДТЕК “Київські електричні мережі” - а саме потрапляння електромереж до цієї організації фактично безкоштовно за схемою “актив = приєднання”.
А ось відчуження електромереж до ДТЕК “Київські електричні мережі” посилить монопольне становище підприємства і завдасть збитків як нашому генеруючому вузлу від неможливості самому реалізовувати об’єми випущеної електроенергії в енергоринок, так і населенню за рахунок збільшення вартості.
Але все, що я зазначив до цього, не є таким важливим, як наступний пункт.
У свій час, місто виділило землю під будівництво трансформаторів, ТЕЦів тощо. З огляду на те, у якому напрямку наразі рухається теплоенергетика, можна стверджувати, що найближчим часом електроенергія стане альтернативним джерелом опалення, а може й у більшій мірі його замінить.
Це може бути спричинено проблемами у постачанні газу, його вартості, здешевленні електроенергії та приладів, за рахунок яких здійснюється опалення з використання електроенергії. У такому випадку місто повинно нести 100% відповідальність за постачання електроенергії киянам, з чого випливає, що на балансі міста Києва повинні залишитися, як мінімум, мережі 0,4 кВ та трансформатори. Це дасть гарантію, що навіть у найбільш скрутні часи – ми зможемо забезпечити киян електроенергією, а це дасть можливість отоплювати власні приміщення та квартири.
Іншим питанням є те, що якщо ми вирішуємо у подальшому не перекидувати електроенергію у зовнішнє кільце (що розташовано навколо Києва), то ми повинні прийняти рішення щодо надання в управління мереж 110 кВ, а також паралельно вирішити питання вартості експлуатації цих мереж (попередньо розрахувавши), щоб у довгостроковій перспективі отримувати стабільний дохід.
Яким повинен бути план дій в ситуації, що склалася?
Київська міська рада повинна прийняти рішення з наступними пунктами:
1. До 01 січня 2020 року забороняється внесення права на електричні мережі, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва до статутних капіталів господарських товариств.
2. Створити комунальне підприємство з питань управління електричними мережами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та передати в управління даному комунальному підприємству усе електричне господарство міста Києва згідно з актами балансової належності.
3. Заключити договір між новоствореним комунальним підприємством з питань управління електричними мережами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та ДТЕК “Київські електричні мережі” на спільне використання електричних мереж згідно з точками розмежування балансової приналежності.
4. Доручити КП з питань управління електричними мережами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, розрахувати вартість обслуговування електричних мереж.
5. Заключити договір між новоствореним комунальним підприємством з питань управління електричними мережами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та ДТЕК “Київські електричні мережі” на оперативне обслуговування електричних мереж, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
6. Доручити новоствореному комунальному підприємству з питань управління електричними мережами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та ДТЕК “Київські електричні мережі” врегулювати поняття “спільної власності” згідно з точками розмежування балансової приналежності, що затверджені актами розмежування балансової належності (згідно з концесійним договором, що був дійсним між КМДА та ДТЕК “Київенерго” у період з 2006 по 2017 рік).
Владимир Левин, депутат Киевсовета VIII созыва, фракция "Солидарность"
KиевVласть
23 листопада 2018 року Верховною Радою було прийнято законопроект №9260 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів”. В цьому документі, серед іншого, міститься норма, яка передбачає ліцензування роздрібної торгівлі автомобільним паливом.
Цю норму було включено до закону нібито з метою наведення ладу на роздрібному ринку автомобільного палива, а особливо - з метою викорінення так званої проблеми “нелегальних” АЗС. В усякому разі, про це переможно рапортує об’єднання найбільших мереж АЗС країни - Нафтогазова асоціація України, члени якої не приховують, що доклали значних зусиль для того, щоб норма про ліцензування АЗС в законодавстві з’явилася.
Ліцензування АЗС - досить дивний крок держави, особливо на фоні урядових декларацій щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності і взяття курсу на скорочення видів діяльності яка підлягає ліцензуванню.
Вже відмінені ліцензії, наприклад, на: виробництво пестицидів; проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт; виконання авіаційно-хімічних робіт; виробництво автомобілів та автобусів; виробництво хімічних джерел струму (батарейок) та їх утилізації; операцій у сфері поводження з небезпечними відходами; виробництво ракет; імпорту сировини для виготовлення ліків; та багато інших видів діяльності.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Чому великі мережі АЗС так були зацікавлені у введенні ліцензування - не складно здогадатись. Цю норму можна порівняти з застосуванням ядерної зброї у військових конфліктах. Саме так.
В багаторічній боротьбі паливних монополістів проти незалежних гравців автопаливного ринку від малого та середнього бізнесу великі мережі АЗС нарешті отримали суперзброю, на право володіння якою не шкодували ні сил, ні фінансових ресурсів.
Тільки перший пункт ліцензійних умов – цільове призначення земельної ділянки – вже переважну більшість невеликих гравців ставить поза законом.
Та чи наведе додаткове державне регулювання лад на ринку автопалива? Чи саме такого ладу потребує цей ринок? Чи справді на цьому ринку існує “непорядок”? Чи вирішить ліцензування справжні проблеми ринку? Чи вплине ліцензування на долю, наприклад, незаконної АЗС на вул. Ревуцького в Києві, яку будує одна відома мережа?
Можна було б і повірити у добрі наміри паливних монополістів та чиновників, але згадана АЗС на вул. Ревуцького - маркер, який перекреслює будь-які їх спроби переконати суспільство у добрих намірах.
Читайте: Прокуратура Киева через суд требует снести незаконную АЗС “ОККО” на Ревуцкого
Коротко нагадаю: АЗС будується з порушенням більшості існуючих вимог щодо розміщення таких об’єктів, майже впритул до житлових багатоповерхівок та ще й в такому місці, де, з точки зору міської естетики, заправка виглядає дуже сумнівно.
А головне - місцеві мешканці вже скоро як два роки ведуть криваву, в прямому сенсі слова, боротьбу проти цього об’єкту. Киян били, умисно псували їх майно, шантажували.
Де весь цей час були державні та міські органи влади які повинні контролювати питання законності будівництва подібних об’єктів?
Читайте: На скандальной стройке заправки на Ревуцкого опять неспокойно (фото, видео)
Чому мер Києва Віталій Кличко довгий час, незважаючи на криваві сутички, взагалі робив вигляд, що нічого не відбувається, а коли мовчати вже стало зовсім незручно, гучно пообіцяв підтримку киянам - і згодом знов самоусунувся від цього питання?
Чому Київрада не проголосувала за розірвання договору оренди на цю ділянку?
Де Департамент міського благоустрою Київської міськдержадміністрації (КМДА) (директор департаменту Андрій Фіщук, - KV) , який так багато зробив і робить для знищення дрібних київських підприємців, а “слона” чомусь не бачить?
Читайте: На улице Ревуцкого в Киеве около 30 машин облиты кислотой (фото)
Де Департамент містобудування та архітектури КМДА (директор департаменту Олександр Свистунов, - KV)?
Де Департамент земельних ресурсів КМДА (директор департаменту Петро Оленіч, - KV)?
Де Дарницька РДА (в.о. голови Петро Захарченко, - KV)?
Де МНС? Де санітарно-епідеміологічна служба? Де екологічна інспекція? Де Мінрегіон із своїми державними будівельними нормами?
Де взагалі вся державна дозвільно-погоджувальна система і контролюючі органи?
Читайте: “Галнафтогаз” пообещал вместо заправки в Киеве на Ревуцкого сделать кафе
Їх мовчання і пасивність ще раз підтверджують істину про абсолютну неспроможність та неефективність існуючого державного нагляду за виробничою, будівельною, промисловою, санітарною, екологічною, протипожежною та техногенною безпекою.
Вся ця система - це механізм, який служить сам собі і використовується як засіб для переформатування ринків та знищення конкуренції на користь потужних учасників в різних галузях. Суспільство вже звикло, що за намірами держави навести лад в якійсь сфері дуже часто стоїть чийсь конкретний фінансовий інтерес.
Читайте: Прокуратура обвинила депутата Киевсовета Новикова в избиении полицейских во время побоища на Ревуцкого
Ну, а Нафтогазова асоціація України, членом якої є підприємство, під чиїм брендом будується АЗС на Ревуцького, чудово демонструє, як насправді це об’єднання великих мереж АЗС трактує власні лозунги, прописані у дивному документі під пафосною назвою “Кодекс етики учасників Нафтогазової асоціації України”. Один з лозунгів переконує, що учасники асоціації поділяють “такі ключові цінності, як Чесність, Надійність, Добропорядність, Безпеку та Повагу до людей”.
Мабуть, киян, яким не пощастило жити на Ревуцького, великий автопаливний бізнес людьми не вважає - і чиновники міські та державні цю думку поділяють.
Читайте: “ОККО” заподозрили в очередном незаконном строительстве заправки в Киеве
Ставлю до відома “чесних, надійних та добропорядних з повагою до людей”, що квартири деяких мешканців вул. Ревуцького досі під арештом за позовом будівельної компанії, яка будує АЗС для вашого учасника. І досі тривають судові засідання, ініційовані забудовником щодо відшкодування збитків, яких йому нібито було нанесено протестами місцевих жителів.
Сума, яку таким чином намагаються “збити” з простих киян за порушення їхніх же прав, – 1 913 627 гривень.
І наостанок сакраментальне питання: чи отримає ліцензію АЗС на вул. Ревуцького в Києві?
Читайте: Бензинові барони прориваються у королі
Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців"
KиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0008
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 21:20:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 21:20:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 21:20:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.7598
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 21:20:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 4720, 10
0.0077
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('71887', '71638', '71629', '71491', '71361', '71288', '71127', '71077', '70915', '70900')
0.6468
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 21:20:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)