Киевская горгосадминистрация (КГГА) решила провести инвестиционный конкурс по привлечению инвестора для строительства канатной переправы через Днепр от арки Дружбы народов на Труханов остров.
Об этом KV стало известно из распоряжения КГГА №864 от 16 июня 2020 года.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно документу, столичные власти начали подготовку к проведению инвестиционного конкурса по привлечению инвестора для реализации проекта “Обустройство аттракциона канатная переправа через реку Днепр от арки Дружбы народов до Труханова острова”.
Заказчиком реализации этого проекта в распоряжении определено коммунальное предприятие по содержанию и эксплуатации земель водного фонда Киева “Плесо” (*).
Заказчиком же подготовительных работ для проведения инвестконкурса определено КП “Киевское инвестиционное агентство” (**).
Отметим, что разговоры о строительстве канатной дороги на Труханов остров ведуться уже довольно давно. Сама идея соорудить в Киеве грандиозную канатную дорогу появилась лет 10 назад, когда мэром столицы еще был Леонид Черновецкий. Чиновники его администрации одно время даже обещали завершить ее строительство к Евро-2012.
Летом 2015 года глава Днепровской РГА Ярослав Горбунов заявлял, что еще до Нового года будет объявлен инвестконкурс для привлечения инвестора для строительства канатной дороги.
Осенью 2016 года бывший тогда главой “Киевского инвестиционного агентства” Олег Мистюк” рассказывал о планах по созданию инфраструктуры на Трухановом острове и отмечал, что канатная дорога от Почтовой площади к Труханову острову через Арку дружбы народов может появится к финалу Лиги Чемпионов в Киеве в 2018 году. По его словам, параллельно готовилась концепция Центра аттракционов в Гидропарке. Стоимость проекта оценивали в 400 млн долларов и ждали инвесторов из США.
Летом 2017 года мэр Киева Виталий Кличко рассказал, что столицу посетило руководство австрийской компании Doppelmayr, которая является мировым лидером по строительству канатных дорог и сейчас изучает возможность строительства в Киеве канатной дороги.
Читайте: Виталий Кличко: Doppelmayr интересуется строительством канатной дороги в Киеве
После озвучивания столичными властями планов по строительству канатной дороги КиевVласть попыталась разобраться, зачем городу канатка, проанализировав все “за” и “против” данного проекта.
Подробнее: Канатная дорога на Труханов остров: хорошо, но преждевременно?
В январе 2018 года стало известно, что “Киевское инвестиционное агентство” планирует провести инвестиционный конкурс на строительство канатной дороги с Почтовой площади на Труханов остров в Киеве. Ориентировочная стоимость строительства была определена в размере 21-22 млн долларов США.
В феврале 2019 года Департамент градостроительства и архитектуры КГГА предоставил КП “Киевское инвестиционное агентство” градостроительные условия и ограничения для проектирования канатной дороги. Ее планировали возвести по маршруту: арка Дружбы Народов – Почтовая площадь – Труханов остров – Гидропарк – ж/м Русановка.
Читайте: В КГГА сделали шаг для строительства канатной дороги на Труханов остров (документ)
Отметим, что и. о. генерального директора КП “Киевское инвестиционное агентство” с 25 июня 2018 года является Юлия Тур (после увольнения директора этого КП – Олега Мистюка, сменив временно исполняющего обязанности руководителя КИА – Вячеслава Гасюнаса).
* КП “Плесо” (Код ЄДРПОУ: 23505151);
** КП КМДА “Київське інвестиційне агентство” (код ЄДРПОУ 21655857).
Фото: biz.liga.netКиевVласть
Київська обласна рада замислила позбутися від низки недієвих та неефективних комунальних підприємств. У списку безнадійних опинилося і КП “Київоблкіно”. Підприємство вже давно не розповсюджує кінофільмів і не виконує жодних функцій. В апараті Київоблради стверджують, що ліквідація – лише спосіб уберегти комунальне майно від незаконної забудови, яке вони нещодавно обстояли в суді. Формально ж за КП закріплена лише ділянка по вулиці Васильківська, 3, всім майном фактично керує інше підприємство – КП “Друкар”.
Як стало відомо KV із проєкта рішення Київської обласної ради (КОР), депутати планують на найближчій сесії розглянути питання ліквідації комунального підприємства “Київоблкіно”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Як писала KV, уперше про припинення діяльності підприємства, заснованого ще в 1997 році, заговорили у 2018 році. "Київоблкіно" фактично не працювало, а колишні активи давно передали в управління місцевим громадам.
Основною ж його діяльністю мало стати поширення кінофільмів, відео та телевізійних програм.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ліквідувати не можна об’єднати
Розглядав апарат облради і варіант його об’єднання з іншим обласним КП.
Те, що потреба в ліквідації КП пов’язана невиконанням підприємством жодних функцій, підтвердив у коментарі KV депутат обласної ради, голова комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації та ЖКГ та впровадження енергозберігаючих технологій Роман Титикало.
За його словами, основна мета апарату – ліквідувати недіючі комунальні підприємства, які не приносять жодної користі. Тож комісія підготувала на розгляд декілька рішень щодо низки комунальних підприємств, які не здійснюють господарську діяльність. У серед них опинилося і КП “Київоблкіно”.
“Як голова профільної комісії я виявив неактивні підприємства, які й досі вважаються комунальними, з-поміж них і “Київоблкіно”. Формально ще хтось закріплений в реєстрі, як керівник КП "Київоблкіно", але юридичної сили не має. Тож я поставив питання ліквідації. Це один із кроків, щоби уникнути можливих маніпуляцій щодо незаконного заволодіння майном підприємств у майбутньому”, – розповів він.
Читайте: Кино не будет. Власти Киевщины собираются похоронить обнищавшую сеть областных кинотеатров
Нульові майнові статки
У разі підтримки депутатами проєкту, ліквідація КП як юридичної особи, має пройти декілька етапів. Це внесення змін до Єдиного державного реєстру, виявлення у двомісячний термін кредиторів та боржників, а також проведення інвентаризації та оцінки майна підприємства. Контроль за цими процесами буде покладено на створену ліквідаційну комісію.
Ще понад десять років тому КП "Київоблкіно" мало колосальні активи на території Київщини. Наразі на сайті Київської облради зазначено, що КП визнано банкрутом, тож директора на посаду не призначено. Проте за даними системи YouControl, з березня 2019 року уповноваженою особою КП є Сергій Пінчук.
Офіційно підприємство розташоване в комунальному будинку КОР у Києві по вул. Васильківська, 3, Голосіївського району. Та, як вдалося дізнатися KV, ця база давно вже передана у власність іншого комунального підприємства – “Друкар” (вид діяльності – оренда і управління власною або орендованою нерухомістю).
Відповідне рішення “Про передачу нерухомого майна з балансу Комунального підприємства Київської обласної ради “Київоблкіно” на баланс КП “Друкар”, прийнято ще 24 квітня 2012 року Київської облрадою шостого скликання.
Так, на баланс КП “Друкар” безоплатно відійшло нерухоме майно на вулиці Васильківська, 3. А саме: три будівлі площами 2 868,1, 524,5 и 24,3 кв.м.
На фото: комунальна будівля по вул. Васильківська, 3
Залишалася в підпорядкуванні КП лише земельна ділянка площею 0,54 га (кадастровий номер 8000000000:79:376:0017), яка була передана столичною міськрадою в постійне користування "Київоблкіно" ще у 2005 році.
Бій за землю
За цю земельну ділянку й спалахнула війна. Так, у березні 2019 року між КП “Київоблкіно” та ТОВ “А.В. Інвестиції” було укладено договір № 14/03–2019 щодо будівництва ЖК, яке і планувалося на вищезазначеній ділянці.
Згодом, уже в серпні стає відомо, що Департамент містобудування та архітектури КМДА видав двом комунальним підприємствам облради – "Київоблкіно" (*) і "Друкар" (**) містобудівні умови й обмеження для проєктування реконструкції нежитлових будівель під багатофункціональний комплекс.
Читайте: Двум коммунальным предприятиям Киевоблсовета разрешили строиться на ул. Васильковская, 3
Та за словами Романа Титикало, ця земельна ділянка була передана незаконно та без згоди сесії Київської облради. Будівля вже давно передана до КП “Друкар”. Майном розпоряджається це КП і здає його в оренду.
“За КП “Київоблкіно” наразі не закріплено жодного майна, лише юридично зафіксований державний акт на постійне користування земельною ділянкою по вул. Васильківська, 3. Тож враховуючи, що майно передано з одного комунального підприємства на інше, їхнє право на землю також припинилося. Та цим скористалися, намагалися маніпулювати: був підписаний інвестдоговір, отримано містобудівні умови щодо забудови. Є формальний лист за підписом експершого заступника голови Київоблради Володимира Майбоженко, що він не заперечує проти такого договору, – говорить депутат Титикало.
Резонансна справа дійшла до суду. У липні 2019 року КП "Друкар" подав позов до Господарську суду міста Київ із вимогою визнати договір на будівництво житлового комплексу недійсним. Судовий процес тривав до червня цього року.
Як розповів у коментарі KV директор КП “Друкар” Богдан Матчук, в суді вони обстояли свою позицію і виграли дві інстанції. Київська облрада довела порушення її прав, як землекористувача.
“Ми виграли вже другу інстанцію в Північному апеляційному господарському суді. Суд визнав договір на будівництво житлового комплексу недійсним. Але письмового рішення ще немає, тому що розгляд справи відбувся на днях (9 червня ц.р. – прим. ред.). Жодних забудов на території, яку хотіли в нас відібрати, не ведеться і вже не вестиметься. Забудовник ще має право звернутися до вищої інстанції й обстоювати права на цю ділянку”, – зазначив він.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, компанія-забудовник, ТОВ “А.В. Інвестиції”***, зареєстрована у 2018 році з уставним капіталом у розмірі 155 тис. гривень. Діяльність ТОВ пов’язана з будівництвом житлових і нежитлових будівель. Керує цим підприємством Олександр Геннадійович Сурков та пов’язують будівельну фірму із колишнім нардепом-регіоналом Володимиром Зубиком.
Нагадаємо, що Київська обласна рада готова віддати в оренду 13 об’єктів нерухомості на тисячі квадратних метрів. Аптеки, офіси, гаражі, кафе й навіть місця під розміщення апаратури для операторів мобільного зв’язку зацікавлені зможуть взяти в оренду без конкурсу. Конкурс буде проведено, коли на один і той же об’єкт буде два й більше претенденти. Депутати схему критикують і сподіваються, що вже найближчим часом конкурсний пошук орендаря на комунальну нерухомість стане обов’язковим.
Читайте: Киевоблсовет отдаст чертову дюжину объектов комсобственности в аренду
* Комунальне підприємство Київської обласної ради “Київоблкіно” (код ЄДРПОУ: 02403676).
** Комунальне підприємство Київської обласної ради “Друкар” (код ЄДРПОУ: 02466949).
*** ТОВ “А.В. Інвестиції” (код ЄДРПОУ: 42082599).
Фото: колаж KVКиевVласть
Ще 15-16 років тому нам не потрібно було б нагадувати про те, що будь-яка робота з Генеральним планом, чи то в процесі дії вже розробленого та затвердженого, чи то на черговому етапі розробки стратегії розвитку міста на 20-30 років, неможливі без об’єктивного аналізу стану виконання цієї стратегії на попередньому етапі. Лише за умови здійснення такого незалежного, комплексного, фахового, не ангажованого аналізу, що передбачатиме офіційну мотивовану експертну оцінку дій Київради та КМДА стосовно виконання чинного Генерального плану. Це потрібно для збереження вже розпочатого вектора розвитку, бо всі нові або радикальні напрямки можуть стати дороговказом до гарантованого колапсу.
Для прикладу: чи можна вважати дійсними досягненнями переможно заявлені показники щодо “кілометражу” відремонтованих міських доріг та вулиць, де не проводилося попереднього прокладання інженерних колекторів або, хоча б, реконструкції підземних інженерних комунікацій, що традиційно пролягають під дорожним полотном. Скільки “проживе” таке нове дорожнє покриття? Максимум – до чергового ремонту ділянок завідомо зношеного водогону, перевантажених теплотрас або “захлинання” ливневої каналізації з недостатньої пропускною спроможністю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Чому в цих зауваженнях фігурує термін саме в 15-16 років тому? Бо в той час ще діяла невідворотна аксіома: “ …кожна наступна каденція влади, яку обрано та призначено на будь-який чинний термін, є спадковим виконавцем довгострокової стратегії розвитку міста, яким є чинний Генеральний план…”. Таке твердження було запобіжником проти дій кожного наступного керівництва міської влади Києва аби в них не виникало непоборне бажання мати “свій Генеральний план” та впевненість у власному праві чинити будь що на “свій хлопський розум” у “власному місті”, грунтуючись лише на переконанні, що “попередники були недалекоглядні та катастрофічно схибили”.
Адже тоді навіть ніхто не міг припустити, що наступні каденції міської влади не лише практикуватимуть ревізії дій своїх попередників, але й скасовуватимуть їхні рішенння, зокрема, щодо відведення ділянок під забудову та дозволи на забудову територій, де вже роками триває житлове будівництво за кошти інвесторів, або ж території з цільовим призначенням “під громадську забудову” перетворюватимуть на “зелені…”, ба більше, на “заповідні зони”. Складно було й передбачити, що міністерства, що повинні здійснювати державну політику в галузі нормування, дозволів та обмежень в містобудуванні (Мінрегіонбуд), збереженні культурної спадщини (Мінкультури) та збереження існуючого природного середовища (Мінекології) не лише будуть погоджувати містобудівні проекти, що не відповідають нормам та обмеженням чиного Генерального плану, але й змінювати діюче законодавство, знижуючи вимоги та обмеження щодо вимог до забудов та реконструкцій, що, в підсумку, суттєво погіршує умови життя містян.
В перехідний період “закінчення терміну дії Генерального плану 2020 р.”, декларованого владою, цього разу не було оприлюднено висновки незалежної фахової експертизи, щодо реального стану виконання Генерального плану 2020 в частинах:
- Розвитку інженерної інфраструктури – реконструкції існуючої, проектування та будівництво нової;
- Розвитку дорожньо-вуличної інфраструктури, зокрема, реконструкцій та будівництва мостів, передбачених в чинному Генеральному плані 2020;
- Розвитку дорожньо-вуличної транспортної інфраструктури, збільшення кількості маршрутів та одиниць громадського транспорту;
- Розвитку містобудівної інфраструктури (школи, дитячі садочки, поліклініки, лікарні, пожежні депо) – реконструкції існуючої, проектування та будівництво нової;
- Балансу збільшення/втрати робочих місць;
- Збільшення/зменшення щільності забудови;
- Балансу збільшення/зменшення територій парків, скверів, зелених та рекреаційних зон;
- Втрати та спотворення об’єктів культурної спадщини;
- Балансу збільшення/зменшення особливо цінних територій культурного призначення, охоронних зон, історичних ареалів парків, скверів, зелених та рекреаційних зон;
Згідно чинного законодавства України, замовником Генеральних планів розвитку міста є його обране керівництво – Київська міська рада. Вона та її виконавчі органи зобов’язані діяти в інтересах міста та містян, а саме: забезпечувати його сталий розвиток, раціональне зважене використання земельних ресурсів та балансу територій, з урахуванням перспективи та регулюваного зростання кількості населення аби забезпечувати відповідне середовище для його здорової життєдіяльності.
Згідно з діючим законодавством України не допускати змін чинного Генерального плану м.Києва та нецільового використання:
• стану та площі озеленених і рекреаційних територій,
• об'єктів та територій природно-заповідного фонду,
• стан збереженості прибережних захисних смуг,
• особливо охоронюваних ландшафтів,
• виробничих зон,
• ущільнення житлових територій, яке перевищує нормативне,
• руйнування території забудови, що історично склалася та її ущільнення,
• кількісний та якісний стан об’єктів культурної спадщини.
На жаль, усі ці хиби “стихійного характеру” в місті систематично відбувалися за сприянням та ініціативою діючої київської міської влади. Більше того, коли кількість таких системних порушень сягнула понад 5000 фактів, столична влада почала вимагати від генпроектувальника Генерального плану м.Києва Інституту “Київгенплан” ГУ Київпроект, легалізувати їх у формі змін до чинного Генерального плану. Після кількох категоричних відмов виконати протиправні корегування, Київською міською радою було прийнято рішення про розробку “нового” Генерального плану міста Києва (до 2025 року). Це було зроблено не тільки для легалізації вже скоєних порушень, а й для забезпечення “правового” грунту для наступних зловживань.
Для цього було “перекручено” зміст Указу Президента від 25 лютого 2008 року №157/2008 "Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва". В його п. 2 відносно Генерального плану Києва зазначено: "вжити, в установленому порядку, невідкладних заходів щодо збереження, відтворення та охорони історико-культурного середовища у місті Києві. Зокрема, щодо перегляду Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року з метою визначення територій, що мають особливу історико-культурну цінність, історичних ареалів столиці та встановлення режиму використання цих територій ". Відсутні вказівки на створення додаткових умов:
• "…для виконання містом Києвом функцій столиці,
• забезпечення ефективної роботи і розвитку транспортної та інженерної інфраструктури,
• побутового обслуговування,
• вирішення інших нагальних проблем".
Нічого не йдеться й про можливість створення "нового генерального плану Києва до 2025 року", тим більше, на основі сумнівних "містобудівних обгрунтувань".
Всупереч діючого Указу Президента України щодо розроблення проекту внесення змін у відповідні розділи чинного Генерального плану міста Києва, було прийнято Рішення Київської міської ради від 18.09.2008 №262/262 про розробку "нового Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2025". Як показала практика наступних 12 років, це було здійснено виключно задля вчинення подальших “містобудівних зловживань у законі”.
Згідно Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", чинний Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони до 2020 набув статусу безстрокового з його можливим коригуваннями (відповідно до п.8 статті17 ІІІ розділу та п.3 розділу V (прикінцеві положення) не частіше одного разу в п'ять років.
Законною була б розробка проєктів внесення обґрунтованих та позитивних змін до чинного Генерального плану м.Києва. Згідно п.2 статті 23 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вимогами відповідних ДБН з відповідними коригуваннями на базі аналітичних звітів містобудівного моніторингу виконання Генерального плану, дія якого подовжується. "Концепція стратегічного розвитку міста Києва" (перша стадія діючого Генерального плану) та запропоновані нею рішення є проміжним робочим етапом й не може бути варіантом містобудівної документації, передбаченим діючою нормативною базою України. Тому, їх ухвала рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 №35/4847, не має чинної сили. А презентовані матеріали можуть сприйматися лише, як:
• попередній аналіз реалізації чинного Генерального плану міста Києва,
• причин відхилення від його рішень,
• оцінки їх законності,
• їх наслідки для Києва та держави Україна,
• більшість ДПТ було розроблено з грубими порушеннями чи ігноруванням планувальних рішень чинного Генплану Києва, усього корпусу правових норм законодавства і ДБН (з посиланням на неіснуючий Генплан-2025, де усі порушення будуть узаконені).
Тому, одним з вирішальних факторів задля отримання дієвих результатів є важелі контролю за дотриманням містобудівної дисципліни та унеможливлення порушень настанов діючого Генерального плану.
Корупційний вплив організацій забудовників, владних чиновників та депутатів всіх рівнів наразі обрав смертельно небезпечний напрямок “законо-нормотворчості” Мінрегіонбуду України в період від 2008 -2020рр. Їхні нові вимоги катастрофічно знизили науково-методичний рівень всіх складових наступних розробок щодо планомірного розвитку столиці. Відсутність адресного підходу з урахуванням специфічних, виключно складних умов м.Києва, посилання на загальні, непідтверджені та анонімні планувальні тези та рекомендації нібито від "експертів мерії Лейпцига та Ради Європи або Світового банку" – є наочним цьому підтвердженням.
В розділі "Сучасний стан та проблеми містобудівного розвитку" зазначено, що за період реалізації чинного Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони до 2020 року "місто Київ розвивалося із суттєвими відхиленнями від прогнозів…". Але нічого не згадується про відсутність чинних та обов’язкових 3–5-7-річних моніторингів та уточнюючих коригувань чинного Генерального плану міста Києва в процесі його реалізації з урахуванням зауважень та пропозицій експертів та громадськості в період 2010 -2015 років.
Не викликає сумнівів й природа фатального некерованого збільшення чисельності населення, яка провокується необгрунтованою спрямованістю на “звільнення” будь-яких міських територій шляхом викупів та банкрутування промислових підприємств, “ущільнення” забудови територій лікарень, навчальних та науково-дослідних закладів задля їх забудови примітивними заробітчанськими житловими утвореннями, що жодним чином не забезпечені відповідною інфраструктурою. Таким чином, погіршення умов життя та зменшення кількості робочих місць для киян, а також забудова міських територій здійснюється виключно для отримання прибутку забудовниками або їхніми кураторами та лобістами, які наближені до влади або мають владні повноваження.
Тому наразі ми спостерігаємо некероване збільшення кількості населення Києва за рахунок приїзжих. І це відбувається на тлі зниження виробництва у межах окремих міських територій, а відповідно й скорочення робочих місць. Скорочення площ промислових зон з часом може викликати катастрофічні соціальні наслідки щодо питань зайнятості населення. Теза щодо ролі розвитку промисловості в суцільному економічному комплексі сучасних європейських міст не враховує загальні тенденції розвитку економічної діяльності та сучасний соціально-економічний стан України.
За різними даними чисельність постійного населення Києва декларувалася :
• у 2006 році – 4,1 млн (дані Інституту розвитку міста),
• у 2009 році - 3,14 млн (дані Інституту демографії НАН України),
• у 2019 році - 3,7 млн (“умовні” результати електронного перепису). Але при цьому, наразі, не виконується аналіз стану київського міського соціуму та рівня щоденних міграцій. Без цього розрахунки кількості населення Києва та моделювання структури його зайнятості в “новому генеральному плану” зводяться нанівець. Звідси й таке хибне трактування моделі використання виробничих і комунально-складських територій.
Відсутність системного підходу до вирішення містобудівних проблем всіх рівнів, відсутність стратегічного підходу до питань розвитку міста з урахуванням його історичної та національної самобутності особливо гостро проглядається в:
• формальному ставленні до реконструкції масивів 5-9-поверхової типової забудови кінця 1950-х – середини 1960-х років, як до “звільнення” території від морально та технічно застарілої середньо-щільної забудови задля будівництва високо-щільно розміщених багатоповерхових будинків високої місткості. Необхідність розселення мешканців існуючих будинків, “підтягнення” до показників нової забудови відповідної містобудівної та інженерно-транспортної інфраструктури, зелених насаджень, пропускної спроможності вулиць та внутрішньо-квартальних проїздів тощо, якимось чином опинилась також поза увагою забудовників.
• легалізація порочної практики ущільнення кварталів історичної забудови випадковими будівлями, замість системного завершення периметрально-квартальної забудови, яку була штучно перервана в 1914-17рр.
• боротьба за максимальні “квадратні метри” будь-якою ціною замість створення комфортного міського середовища відповідної нормативної щільності. Такі, значно перевищені масштаби житлового будівництва, не були забезпечені всіма видами інфраструктури. Теоретичні розрахунки генерального плану діаметрально "розійшлися" із дійсним станом через ручне управління" містом;
• масові приватизація та перепродаж об'єктів рекреаційно-оздоровчого і спортивно-фізкультурного призначення у Києві та приміській зоні;
• в результаті постійного "недофінансування" було реалізовано не більше 20% принципових рішень чинного Генерального плану м.Києва
• зміни в чинний Генеральний план Києва у порядку, встановленому законом, не вносилися, такі протиправні дії повинні мати кримінальні наслідки. Але…..
• за роки реалізації чинного Генерального плану було знищено близько 850 га парків, скверів, лісопарків і лугопарків, біля 490 га з них було повернено місту за рішенням судів, 1300 га чекають рішення щодо їхньої долі;
• територіальний розвиток Києва за рахунок земель прилеглих районів області не був узгоджений суміжними громадами, Київською обласною та районними радами. А відтак, рішення чинного Генерального плану-2020 щодо цих територій є нелегітимними.
• відсутнє розуміння містобудівних реалій “великого Києва”, що давно існує “де факто” в планувальній єдності міста з його приміською зоною.
• менталітет діючих чиновників мотивований виключно умовами власного збагачення, “суспільні інтереси” для них – не більше, ніж слова. Таким чином, складний регіон “великого Києва” приречений на подальше збільшення та поглиблення комплексу проблем розвитку столиці. Території приміської зони, вже освоєно екстенсивною садибною забудовою, необхідні соціальна, транспортна й інженерна інфраструктури відсутні.
• незаконна практика розроблення "містобудівної документації" подається як "регулюючі засади" для деталізації чинного Генерального плану Києва, більшість ДПТ було розроблено з грубими порушеннями чи ігноруванням планувальних рішень чинного Генплану Києва та діючих правових норм законодавства й ДБН
• посилання на неіснуючий Генплан-2025, де планувалося легалізувати всі порушення Генплану-2020, – незаконні за визначенням. Через нього просто намагаються легалізувати весь безлад у містобудівній практиці нинішніх міських чиновників, аби уникнути відповідальності, керуючись гаслом "втрати регулюючої здатності".
Георгій Духовичний, архітектор, віце-президент київської організації Національного союзу архітекторівКиевVласть
В Києві продовжується процес видачі дозволів на навчання недоліцензованим комунальним садочкам та школам. Цього разу від Київської міської державної адміністрації (КМДА) документи на здійснення освітньої діяльності отримали 12 навчально-виховних комплексів Деснянського, Солом’янського та Дніпровського районів.
Як стало відомо KV, упродовж травня 2020 року Київська міська державна адміністрація погодила низку розпоряджень щодо здійснення освітньої діяльності в місті Київ.
Причиною цього став процес оновлення ліцензій навчальним закладам І ступеня за спрощеною процедурою у зв’язку з реформуванням закладів середньої та початкової освіти у рамках концепції “Нової української школи” .
Згідно з документами, ліцензії у сфері повної загальної середньої за рівнем початкової освіти одержали 12 муніципальних навчально-виховних комплексів (НВК). Це – спеціалізовані школи з поглибленим вивченням англійської мови. Переважно відкривалися ці установи ще в 70–90-роках як дошкільні заклади із проєктною потужністю до 400 місць, але згодом пережили не один етап освітньої реорганізації.
Як зазначається, комплекси отримали ліцензії без проходження процедури ліцензування.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нагадаємо, що до 2016 року діяльність державних і комунальних закладів у сфері загальної середньої та дошкільної освіти не підпадали під ліцензування. Тож заклади освіти, які діяли на день набрання чинності нового закону “Про освіту” (до 28.09.2017), отримують ліцензію без проходження відповідної процедури на ті ж рівні освіти, за якими здійснювалась діяльність. Натомість навчальні заклади, створені після 28.09.2017, підпадають під ліцензування на загальних засадах.
Деснянський район
Найбільшу кількість, вісім ліцензій, отримали комунальні навчальні заклади Київської міськради, розташовані в Деснянському районі.
“Видати школі І ступеня № 311 Деснянського району міста Києва (місцезнаходження: вулиця Милославська, будинок 27) ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти за рівнем початкової освіти з ліцензованим обсягом 400 осіб (без проходження процедури ліцензування)”, – йдеться в розпорядженні № 672.
Це – початкова україномовна школа, здійснює освітню діяльність ще з 1994 року. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, заклад одержав юридичну реєстрацію в березні 2003 року. Педагогічний штат нараховує 29 викладачів, які працюють під керівництвом директора Тетяни Колчанової. На сайті установи зазначається, що за кошти батьків забезпечуються лише сніданки дітей. Так, у 2020 році мерія виділила на заклад 12,9 млн гривень, вартість утримання одного учня тут коштує 36 гривень.
На фото: школа № 311
Аналогічну ліцензію здобула й початкова школа № 312, спеціалізована на поглиблене вивчення англійської мови. Заклад зареєстровано за адресою: вулиця Каштанова, будинок 12, у січні 2006 року. Педагогічний колектив школи складається з 34 вчителів, викладацький стаж яких варіюється від 15 до 48 років. Очолює заклад – Тетяна Дьяченко, член Асоціації керівників шкіл міста Києва.
Так, у школі започатковані групи з вчителів, які ведуть освітню роботу за певними тематичними напрямками. Ведеться співпраця і з Інститутом психології АПН України ім.Г.С.Костюка, благодійним фондом LEGO Foundation. Особливістю школи є можливість учнів навчатися за технологічною програмою “Росток” і, при потребі, долучатися до дистанційного навчання. Утримання ж школи коштує місту понад 10 млн гривень.
Спеціалізовані комплекси
Крім того, початковою освітою маленьких киян забезпечуватимуть спеціалізовані НВК із поглибленим вивченням англійської мови: “Київські каштани” ***, “Вікторія” ****, “Деснянка” *****, “Усмішка” ******. Ліцензований обсяг послуг кожного закладу – 360 осіб.
На сайті НВК “Київські каштани” зазначається, що відкрився заклад по вулиці Каштановій, 13-Б, у серпні 1988 року як дитсадок із проєктною потужністю на 320 місць.
Нині це – спеціалізований НВК, який очолює Ірина Атаманчук, а в установі працює 27 педагогів. Упродовж 2018–2019 навчального року в закладі функціонувало шість дошкільних груп та п’ять 1–4 класів, у яких навчалась 301 дитина за програмою Нової української школи.
Майже чверть століття діяльності за плечима НВК із поглибленим вивченням англійської мови “Вікторія” (вулиця Закревського, 85-В), “Деснянка” (бульвар Вигурівський, 13-Б) та “Усмішка” (вулиця Бальзака, 90-А).
У “Вікторії” навчається 234 дитини, проте поглибленим вивченням англійської у 2019 році була охоплена лише 91 дитина. Заклад функціонує під керівництвом вчителя вищої категорії з 34-річним педагогічним стажем Галини Левківської. У школі викладає 26 вчителів різної кваліфікаційної категорії.
На фото: Спеціалізований НВК “Вікторія”
“Деснянкою” і 39 викладачами НВК керує з 2000 року Людмила Діденко. Функціонує в школі чотири вікових групи дошкільнят та 8 класів початкової школи (по 2 класи на паралелі), у яких навчають за новими державними стандартами. Сьогодні наповнюваність школи сягає 109 %. А у 2018 році утримання школи для бюджету Києва обійшлося в понад 9 млн гривень.
На сайті “Усмішка” повідомляється, що вільних місць на наступний навчальний рік у закладі не залишилося. У школі навчається понад 250 дітей у чотирьох дошкільних групах та восьми початкових класах. Крім того, в закладів запроваджуються LEGO технології під керівництвом директорки Ірини Щербини. Щороку на утримання школи виділяється майже 10 млн гривень.
Ще одна спеціалізована установа, яка отримала ліцензію на навчання 360 дітей – спеціалізований НВК “Мрія” *******, що розташований по вулиці Беретті, 9. Школа надає освітні послуги понад 25 років і позиціонує себе, як заклад нового типу.
Так, “Мрія” спеціалізується на навчанні й реабілітації дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату й затримкою розвитку. У дошкільній ланці функціонує п’ять таких різновікових груп, у шкільній – 9. Загалом навчається тут майже 170 дітей (наповнюваність до 50 %), суми ж утримання спецзакладу сягають подекуди до 16 млн гривень. Територіально заклад охоплює навчанням дітей Деснянського (до 80 %), Дарницького, Дніпровського, Подільського й Оболонського районів. З 1992 року заклад очолює Ірина Кабанова.
Трохи менше, 300 осіб, здобув право навчати та виховувати спеціалізований НВК “Лісові дзвіночки”******** з поглибленим вивченням англійської мови. Заклад розташований по вулиці космонавта Волкова, 22-А. Опікується комплексом із 2012 року вчитель англійської мови з 11-річним педагогічним стажем Любов Телецька. Особливістю програми закладу є забезпечення принципу безперервності та наступності двох ланок – дошкільної та молодшої шкільної. Так, у 2018–2019 навчальному році СНВК забезпечив початковою освітою 130 учнів. Проте утримання закладу із загальною потужністю на 220 місць коштує міському бюджету понад 11 млн гривень.
Солом’янський та Дніпровський райони
Ще чотири ліцензії одержали спеціалізовані школи Солом’янського та Дніпровського районів.
Так, у Солом’янському районі продовжить освітню діяльність із ліцензованим обсягом 602 особи, а це 20 класів, спеціалізована школа І ступеня № 324 *******. Очолює колектив із 45 педагогів директор школи Ірина Маслова. У 2020 році на утримання цього закладу з бюджету міста було виділено понад 19 млн гривень, з них 900 тис. – спрямовано на капітальний ремонт. Будівля столичної школи розташована по вулиці Миколи Голего, 8, і сьогодні його мережа переповнена на 128 %.
У Дніпровському районі ліцензії одержали три початкові навчально-виховні комплекси. З можливістю навчати 210 дітей – Монтессорі ********* з поглибленим вивченням англійської мови та “Щастя”*********** – з поглибленим вивченням іноземних мов. А також комунальний НВК “Струмочок” ********** з ліцензованим обсягом на 200 місць.
“Монтессорі”- перший навчальний комплекс, що почав започатковувати в Україні монтессорі-педагогіку. НВК виховує дітей за системою гуманістичної і вільної педагогіки відомої італійської освітянки Марії Монтессорі. Заклад є державним і працює з 1992 року, реалізуючи можливість безперервної освіти дітей віком від 2 до 10 років. Керує монтессорі-школою Тетяна Михальчук.
Проте, незважаючи на самобутність, у закладі навчається до 90 учнів. А капітальний ремонт школи по вулиці Ентузіастів, 1/5, востаннє здійснювався ще у 2008 році. Хоча торік обсяг видатків на його утримання сягнув понад 10 млн гривень, що в декілька разів більше сум фінансування минулих років.
Школа “Щастя” з поглибленим вивченням іноземних мов заснована в 1992 році й розташована по вулиці Кибальчича, 3. Особливістю закладу, мабуть, є те, що в ньому навчаються діти із усіх районів Києва, тому для учнів організовано підвіз шкільними автобусами за декількома маршрутами. Працює НВК під керівництвом директора Ігоря Халемського. Зважаючи на потужність закладу до 220 місць, у школі в 1–4 класах цьогоріч навчалось усього 108 дітей. Витрати на заклад місту вартують понад 9 млн гривень.
На фото: НВК “Щастя”
А ось фінансове забезпечення комунального НВК “Струмочок” (бульвар Праці, 4-А) у 2019 році складало трохи понад 7 млн гривень. Це одна із найстаріших шкільних будівель, відкритих ще в 1965 році. Керує установою Світлана Мельник.
Нагадаємо, раніше Київська міськдержадміністрація погодила комунальному і двом приватним установам ліцензії на право здійснення освітньої діяльності в дошкільній сфері в Печерському та Голосіївському районах столиці.
Читайте: КГГА раздала лицензии коммунальным и частным детсадам столицы
* Школа І ступеня № 311 Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ: 22934200).
** Спеціалізована школа І ступеня № 312 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22934223).
*** Спеціалізований НВК “Київські каштани” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874627).
**** СНВК “Вікторія” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874716).
***** СНВК “Деснянка”з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874640).
****** СНВК “Усмішка” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874722).
******* СНВК “Мрія” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874484).
******** СНВК “Лісові дзвіночки” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ: 22874231).
******** Спеціалізована школа І ступеня № 324 м. Києва (код ЄДРПОУ: 25729558).
********* НВК Монтессорі з поглибленим вивченням англійської мови (дошкільний навчальний заклад-школа І ступеня) (код ЄДРПОУ: 22,876 млн).
********** Комунальний навчальний заклад “Навчально-виховний комплекс “Струмочок” міста Києва (дошкільний навчальний заклад-школа І ступеня) (код ЄДРПОУ: 26388148).
*********** НВК “Щастя” з поглибленим вивченням іноземних мов (дошкільний навчальний заклад-спеціалізована школа І ступеня) (код ЄДРПОУ: 26388378).
Фото: колаж KV
КиевVласть
Навіть якщо у вас є авто, не завжди є бажання, можливість і сенс сідати за кермо. Теоретично на допомогу має приходити громадський транспорт. Але у Києві він ходить від слова “ніяк”. На автобус можна чекати півгодини, тролейбус навертає неймовірні кола і 4 км по прямій їде 40 хвилин, трамваї можуть просто зупинитися.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Що ж робити, коли поруч нема метро, таксі дорого, а їхати треба і, бажано, не за всі гроші світу? Залишається маршрутка!
Багаторічні заручники
Виходить, кожен киянин є заручником цього “антигромадського транспорту”, адже він змушений ним користуватися, хоч іноді. Менеджер, вчитель, продавець, пенсіонер з візком, студент з велосипедом, батьки з дитиною – всі мають пакуватися у брудний, смердючий, страшний “богдан”.
У той самий бусик, де можна порвати одяг, де сплатити можна лише готівкою і де після прохання дати талончик на вас подивляться, як на прибульця. У маршрутку, чий розклад має гриф “цілком таємно”, і чий водій буде стояти по 10 хвилин біля кожної станції метро, допоки салон напхається ущерть.
Всі розуміють, що маршрутки – зло. І що від них слід відмовитися.
Останні 20 років кожна нова влада нам розповідає про “європейську столицю” без маршруток, обіцяючи замінити їх нормальним громадським транспортом. Натомість щойно “нові обличчя” дістаються годівнички – статус-кво зберігається.
Єдині “рішучі транспортні реформи”, на які наважують очільники “європейської столиці” – це підняття тарифів у громадському транспорті. І щоразу киянам обіцяють належну транспортну послугу. Нам кажуть: ви платіть більше, а ми пустимо більше автобусів, замінимо трамваї, додамо маршрутів тролейбусів та навіть збудуємо нову лінію метро.
Але нічого не змінюється – і ми знову сідаємо у маршрутки. Бо альтернативи немає! Всі ці "убер шаттл", каршерінги та інші спроби змінити хоч щось були тільки локальним явищем, нездатним змінити системної картини.
Карантин: втрачена можливість
На все це замкнене коло обіцянок-підвищення тарифів-брехні-нових обіцянок можна було заплющувати очі (насправді – ні) до коронавіруса. Бо влада мала іще один “залізобетонний аргумент”: не можна отак взяти і скасувати маршрутки, бо це занадто радикальне рішення для мегаполіса, і в ньому просто зупиниться рух.
Але коронавірус і карантин довели, що це – не аргумент, а лише виправдання для свідомого ігнорування обіцянок. І доказом, що маршрутки і теперішня ситуація з міським транспортом просто ВИГІДНІ міській владі.
Адже карантин став першою і єдиною за десятки років нагодою, коли радикальне рішення щодо маршруток можна було ухвалити! При цьому практично не завдаючи жодних додаткових незручностей місту та пасажирам.
Погодьтеся, два місяці – більш ніж достатній термін для:
- зупинки угод з приватними перевізниками;
- якісного ремонту всього рухомого складу;
- закупівлі нових транспортних одиниць;
- повної переорганізації руху відповідно до реалій за маршрутами та пасажиропотоками.
Так, весь цей час, коли кожен киянин був змушений витрачати купу грошей на таксі або стояти годинами у багатокілометрових заторах, був більш ніж достатнім! Але карантин стали згортати, транспорт пустили, а з ним – поїхали і маршрутки.
Маршрутки після карантину
Перевізники протягом цих двох місяців і не подумали щось зробити з маршрутками: привести до ладу, відремонтувати, елементарно відмити. Вже пару тижнів, як вулицями “європейської столиці” їздять ті самі “богданчики” – такі самі брудні, неохайні, переповнені, як і до карантину. Вони так само продовжують стояти біля метро “до перемоги”. Так само там ніхто не обліковує кількість пасажирів. І так само всі розраховуються готівкою, передаючи її через кілька рук.
Проте до традиційних незручностей – додалося кілька нових факторів.
Стало зрозуміло, що маршрутки – це розсадник інфекційних хвороб, не лише коронавіруса. Адже з тим самим успіхом ви можете підчепити, припустимо, туберкульоз, вітрянку чи вошей.
Як правило, у маршрутках не дотримуються рекомендацій МОЗ – їх просто ігнорують. Спробуйте поспостерігати: кожен другий водій – без маски, не кажучи вже про рукавички. “Мені заважає”, “Я прочинив вікно”, “Коронавірус – це застуда”, “А ви цілий день попрацюйте у масці – тоді казатимете”, “Не подобається – виходьте" – це лише кілька реальних найбільш ввічливих варіантів відповідей водіїв на прохання пасажирів вдягнути маску.
Звичайно, чим далі, тим більше пасажири поводяться так само: знімають маску, опускають її на підборіддя чи вухо. І що їм можна зробити, скандалити? А сенс, якщо так само поводиться водій?Читайте: Як вивести громадський транспорт з карантинуЗрозуміло, що у міської влади немає ані бажання, ані реальних важелів контролю поведінки водіїв та дотримання ними маскового режиму. Про такі радикальні речі, як проведення дезінфекцій, рекомендованих МОЗ після кожного рейсу, зміну засобів індивідуального захисту водіями кожні пару годин, кількості пасажирів у салоні, стану здоров’я водіїв, кондукторів, технічного персоналу – годі й казати.
І на додачу до цього – згадаймо події у Броварах тижневої давнини. Тоді зранку, в час пік, на зупинці, де маса людей очікувала можливості дістатися роботи, сталася масова стрілянина. Чи є якась гарантія, що таке саме "з’ясосування стосунків” між маршрутниками не станеться завтра у вашому тихому спальному районі? І жертв може бути набагато більше!
Що можна вдіяти
І все ж таки маршрутки нав`язуються владою, як "безальтернативний варіант" пересування громадським транспортом. Прості запитання: чому владі вигідно не розвивати трамвайну мережу? Чому владі вигідно, щоб ми не чекали на тролейбус, а автобус біля вашого будинку їздив раз на годину? Чому владі вигідно заганяти нас до маршруток, бідкаючись та розводячи руками?
Тому що міський транспорт має бути підзвітним, облік пасажирів і грошей у ньому – прозорим, а питання дезінфекції та контролю здоров’я персоналу – контрольованим. Натомість, приватні перевізники і “заносять”, і відповідальності за них влада не несе. Зручно і вигідно.
Тож слід чітко зрозуміти, що влада позбавляє нас, пасажирів, альтернативи цілком свідомо, бо у міста ця альтернатива є. Місто має бюджет, інфраструктуру, можливість купувати автобуси і тролейбуси вітчизняного виробництва, була би воля і бажання!
То що ми можемо зробити реально? Якщо відкинути радикальні варіанти типу революцій, то єдине, що ми можемо зробити – це просто не користуватися маршрутками. Не сідати в них і “голосувати ногами”, як кажуть. Виходити раніше, чекати на автобус. Іти пару зупинок пішки на трамвай. Домовлятися про спільні поїздки до метро. Придбати велосипед.
Так, це дуже незручно. Але це можливість подбати про здоров’я та безпеку – свою та своїх близьких. А також це, можливо, останній шанс вплинути на міську владу та змусити її врешті-решт, організувати нормальний громадський транспорт.
Чим більше нас буде, чим послідовніше ми діятимемо – тим більшим буде цей тиск. Якщо у маршрутки ніхто не сідатиме, вони стоятимуть біля метро по не по 10, а по 30 хвилин. І люди тоді сідатимуть не в ці “розсадники”, а на трамвай. Тоді припиняться битви за маршрути, ніхто не захоче платити хабарі та “заносити нагору” частину виручки, бо маршрутки стануть нерентабельними. А міська влада буде змушена скасувати це неподобство та вжити реальних заходів з організації нормального громадського транспорту. Кияни на нього давно заслуговують.
Не сідайте до маршруток! Вимагайте їх заміни безпечним, надійним громадським транспортом. Читайте: Транспортний колапс у Києві: наслідки та рішення
Валентина Антоненко, екс-заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДАКиевVласть
Адвокат Дмитро Калько оприлюднив звернення до Київського міського голови Віталія Кличка. Приводом стали неправомірні дії посадових осіб Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМДА.
Про це KV стало відомо із повідомлення на сторінці Дмитра Калька у Facebook.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За словами юриста, звіт Департамента земельних ресурсів КМДА за 2019 рік надихнув його створити альтернативний, справжній Звіт, який Калько може підтвердити документально навіть без доступу до службової інформації.
Калько запевняє, що виявив ряд порушень, зокрема, в частині зміни керівного складу Департаменту, вкрай неефективної організації діяльності Департаменту його керівництвом.
“У зв’язку з чим, прошу Вас, Віталіє Володимировичу, вжити заходи та всебічно сприяти у вирішенні озвучених мною питань з метою відновлення порушених законних прав та охоронюваних інтересів територіальної громади міста Києва”, – йдеться у зверненні.
Адвокат також додає, що кожний аргумент у цьому Звіті заслуговує на окрему заяву про злочин аналогічного об'єму, тому поки що це загальна характеристика майже всіх зловживань.
Читайте: Департамент земресурсов КГГА из-за карантина не выполняет функций по охране земель столичной общины, – депутат Киевсовета
Фото: KV
КиевVласть
ООО “Кимет-Плюс” пыталось построить жилой комплекс (ЖК) по ул. Картвелишвили, 6 в Святошинском районе столицы с 2008 года. Из-за того что киевляне сопротивлялись, в 2018 году Киевсовет отказал этой компании в продлении договора аренды земли и сделал участок частью парка “Юность”. Теперь ООО “ДСК-Партнер”, связанное с “почетным строителем”, экс-депутатом нескольких созывов Киевсовета Петром Шилюком через суд требует от столичных властей возврата 5,5 млн гривен паевого взноса, которые несостоявшийся застройщик ранее заплатил в городской бюджет. Именно этой компании ООО “Кимет-Плюс” продало соответствующее право требования.
Как стало известно KV, решением от 14 марта 2020 года Хозяйственный суд Киева отказал ООО “ДСК-Партнер” (*) в удовлетворении иска к Департаменту экономики и инвестиций Киевской горгосадминистрации (КГГА) о взыскании 5,5 млн гривен (**) (дело №910/17553/19).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как указано в материалах дела, 12 февраля 2004 года Киевсовет решением №59-5/1269 передал ООО “Кимет-Плюс” в аренду земельный участок площадью 1,0040 га по ул. Картвелишвили, 6 в Святошинском районе (кадастровый номер 8000000000:75:297:0006). Землю предоставили в аренду для строительства жилого комплекса со встроенными помещениями социального назначения, пристроенными помещениями киноконцертного зала и подземным паркингом. 13 апреля 2004 года указанная фирма заключила со столичным горсоветом договор аренды участка сроком на 3 года.
Участок на кадастровой карте
24 декабря 2007 года между Главным управлением экономики и инвестиций КГГА (сейчас – Департамент экономики и инвестиций. – KV) и ООО “Кимет-Плюс” был заключен договор паевого участия в создании социальной и инженерно-транспортной инфраструктуры Киева. Согласно этому договору, застройщик должен был уплатить паевой взнос в связи со строительством жилищного комплекса со встроенными помещениями социального назначения, бытовыми помещениями (в том числе дом быта и парикмахерская), киноконцертным залом, подземным паркингом и открытой автостоянкой на ул. Картвелишвили, 6.
Паевой взнос должен был составить 4,8 млн гривен и застройщик должен был его платить с января по июль 2008 года равными долями ежемесячно. Сумма платежа должна была корректироваться в соответствии с индексом инфляции.
17 февраля 2008 года Инспекция государственного архитектурно-строительного контроля в городе Киеве выдала разрешение №0181-Св на проведение строительных работ по указанному адресу. Работы должны были быть завершены до 5 августа 2012 года.
В судебном решении сообщается, что 13 ноября 2015 года ООО “Кимет-Плюс” и Киевсовет продлил договор аренды земельного участка по ул. Картвелишвили, 6 на 3 года (вероятно, до этого момент договор также продлевался. – KV). Однако, в дальнейшем, 10 ноября 2016 года, Киевсовет решением №326/1330 поручил Департаменту земельных ресурсов КГГА предложить ООО “Кимет-Плюс” разорвать указанный договор аренды. При этом, в случае отказа арендатора или непредставления ответа в установленный законом срок чиновники должны были предпринять организационно-правовые действия по расторжению договора аренды. Кроме того, Департамент земельных ресурсов КГГА должен был оформить право постоянного пользования земельным участком в единых границах парка “Юность”.
После этого, решением от 20 ноября 2018 года №57/6108 Киевсовет отказал ООО “Кимет-Плюс” в возобновлении договора аренды этого земельного участка. 6 декабря 2018 года Киевсовет своим решением №243/6294 предоставил указанному участку статус парка в единых границах парка “Юность”.
Читайте: Киевсовет присоединил скандальный гектар земли к парку “Юность”
Как указано в материалах дела, в связи с принятием Киевсоветом решений №57/6108 и №243/6294 застройщик больше не имел правовой и фактической возможности строительства ЖК – ООО “Кимет-Плюс” больше не могло пользоваться земельным участком по ул. Картвелишвили, 6.
Выдержка из материалов дела
10 сентября 2019 года между ООО “Кимет-Плюс” и ООО “ДСК-Партнер” был заключен договор об уступке права требования. По условиям данного соглашения, ООО “ДСК-Партнер” получил право требовать от Департамента экономики и инвестиций КГГА возврата паевых взносов в размере 5,5 млн гривен (сумма паевого взноса с учетом инфляции. – KV), которые были уплачены ООО “Кимет-Плюс” в столичный бюджет. Фактически право требования обошлось новому кредитору в 6,37 млн гривен – именно такой была стоимость уступки такого права.
18 октября 2019 года ООО “ДСК-Партнер” направил Департаменту экономики и инвестиций КГГА письмо о возврате 5,5 млн гривен паевого взноса. 20 ноября 2019 года чиновники сообщили этой фирме, что законодательством Украины не предусмотрен возврат паевых взносов, которые были уплачены по договору паевого участия в создании социальной и инженерно-транспортной инфраструктуры. 11 декабря 2019 года ООО “ДСК-Партнер” обратилось с иском к Департаменту экономики и инвестиций КГГА о взыскании указанной выше суммы денежных средств.
Основанием для отказа в удовлетворении иска стал тот факт, что договор паевого участия, по которому ООО “Кимет-Плюс” уплачивало денежные средства, не был расторгнут и является действующим. Следовательно, как указано в судебном решении, основание содержания уплаченных застройщиком (ООО “Кимет-Плюс”) паевых взносов не отпало.
Отметим, проигравшая сторона имеет право на апелляционное обжалование решения Хозяйственного суда Киева в течение 20 дней с момента составления полного текста указанного документа. В данном случае полный текст судебного решения был составлен 21 мая 2020 года. На сайте “Судебная власть Украины” пока что отсутствует информация о подаче апелляционной жалобы, но время еще есть.
Читайте: Суд обязал фирму из окружения Кличко выплатить 98,1 млн гривен за строительство на Дарнице
Один из авторов проекта решения о непродлении с ООО “Кимет-Плюс” договора аренды земли (внефракционный депутат Киевсовета Прохор Антоненко) считает, что изначально это ООО должно было доказать, что его лишили права строить и лишь потом – передавать кому-то право на взыскание паевого взноса.
“Решение (суда. – KV) логичное, учитывая то, что нет доказательств, что договор был неправомерно расторгнут. Но если они в следующий раз подадут правильный иск и решение суда будет в их пользу, то в 2007 году это была одна сумма, а сейчас – другая. Тогда это был фактически 1,1 млн долларов, а сейчас – значительно меньше”, – сообщил KV Прохор Антоненко.
Депутат Киевсовета Владимир Левин (фракция “Солидарность”) также в комментарии KV выразил мнение, что, возможно, истец законно требовал уплаченный паевой взнос.
“Возможно, это справедливые деньги. У нас есть несправедливые решения судов, например по Дарнице (суды по инвестдоговору на реконструкцию Харьковской площади. – KV). К тому же, это небольшая сумма. Это даже не половина того, что у нас хотят заплатить за озеленение в озелененном парке”, – сообщил депутат.
Читайте: Разрыв инвестдоговора на реконструкцию Харьковской площади обойдется киевлянам в 670 млн гривен
Вместе с тем, по мнению Владимира Левина, в данном случае также можно предположить возможность подготовки некой схемы. Как отметил депутат, в свое время ООО “Кимет-Плюс”, возможно, незаконно зарегистрировало на себя часть сооружений ныне несуществующего кинотеатра “Кристалл”, который находится на данном земельном участке. И в случае, если указанная выше компания нотариально передала это имущество другой фирме, в дальнейшем может идти речь о попытке восстановления договора аренды земельного участка, на котором это имущество расположено. Однако, для этого необходимо проверить, была ли такая передача имущества и кому оно было передано.
“Никто из строителей не хочет сдаваться, если у них есть пройденный проект в архитектуре, и отвод, и все есть. Эта история еще не конец, а начало “шахматной партии”: нужно сделать несколько ходов, потом выбрать необходимую комбинацию для последнего решения. И только сильный местный депутат может блокировать все действия недобросовестного строителя и противостоять через решения Киевсовета судебным хитростям”, – подчеркнул Владимир Левин.
Читайте: Застройщик всеми силами пытается оставить себе возможность застроить парк “Юность”, – депутат Киевсовета (видео)
По данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Кимет-Плюс” было зарегистрировано в мае 2003 года. Фирма имеет киевскую “прописку” и юридически находится как раз по адресу несостоявшегося строительства: Киев, ул. Картвелишвили, 6. Учредителем и руководителем предприятия значится житель пгт Великая Новоселка Донецкой области Александр Левентов. Размер уставного капитала ООО “Кимет-Плюс” составляет 70 тыс. гривен. На данный момент фирма находится в состоянии прекращения.
Киевское ООО “ДСК-Партнер” было создано в августе 2011 года. Руководителем компании значится Татьяна Сущенко, а учредителями указаны 7 жителей столицы – Николай Мойсеенко, Владимир Слипецкий, Сергей Тимошенко, Александра Ткачук, Андрей Разсамакин, а также Петр Степанович Шилюк и Петр Петрович Шилюк. Размер уставного капитала – 500 тыс. гривен. Данная фирма входит в состав девелоперской корпорации “ДСК-Жилстрой” (“ДБК-Житлобуд”). Как указано на сайте корпорации, за годы работы ее предприятия построили более 520 жилых домов общей площадью 5,5 млн кв. м, что составляет 15% от всей жилой недвижимости Киева.
Отметим, Петр Степанович Шилюк – депутат Киевсовета нескольких созывов. В последнем для себя VIII созыве он был членом фракции “Единство” (фракция экс-мэра Киева Александра Омельченко.- KV). В 2015 году Петр Шилюк безуспешно баллотировался в депутаты Киевсовета от того же “Единства” по избирательному округу №65 (Оболонский район). По данным сайта “ДСК-Жилстрой”, он является почетным президентом этой корпорации.
Как неоднократно сообщала KV, намерение застроить парк “Юность” неоднократно приводило к скандалам.
Так, например, в 2016 году жители массива Борщаговка выступили против возведения новой многоэтажки на указанном участке, который фактически находится территории парка. В сентябре 2018 года, за несколько месяцев до окончания срока действия договора аренды этого земельного участка, депутат Киевсовета Владимир Левин обещал, что если застройщик не уйдет с данной территории, то он лично “сядет на бульдозер и снесет его частную собственность”.
Вместе с тем, в ноябре 2018 года представитель ООО “Кимет-Плюс” Александр Левентов сообщал, что причиной так и не начатого строительства стала, в первую очередь, экономическая ситуация в стране. По его словам, обвинения в незавершении строительства в сроки, которые предусмотрены договором аренды, не отвечают действительности. Дескать, компания должна была завершить работы в срок, предусмотренный в проектной документации, но там срок не был указан. Также Левентов заявлял о том, что арендованный земельный участок не относится к парку “Юность”, а только граничит с ним.
Читайте: Киевсовет решился “прогнать” ООО “Кимет-плюс” из парка “Юность”
Напомним, судебные разбирательства с застройщиками и инвесторами для столичных чиновников складываются с переменным успехом. Одной из возможных причин могут быть банальные “коррупционные договорняки”, направлены на отмывание бюджетных средств.
К примеру, недавно в Киевсовете заинтересовались историей того, как ООО “Киев Терминал” умудрилось в судебном порядке взыскать со столичного бюджета более 670 млн гривен убытков за разрыв инвестиционного договора на реконструкцию Харьковской площади. В столичном горсовете понимают, что никакие работы по реконструкции площади на деле не проводились и усматривают в этом сговор инвестора и экс-чиновников КГГА. По данным адвоката и киевского правозащитника Александра Дядюка, юристам Киевсовета строго запретили участвовать в защите интересов столичной общины, а их коллеги из Департамента экономики и инвестиций КГГА наглым образом “слили” судебное дело в пользу инвестора.
Читайте: Нагло и беспардонно: как чиновники Кличко “проиграли” 670 млн бюджетных гривен
Напомним также,что Департамент экономики и инвестиций КГГА с 16 февраля 2018 года возглавляет Наталья Мельник. Департаментом земельных ресурсов КГГА с 27 июля 2018 года руководит Петр Оленич. Департамент градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года возглавляет Александр Свистунов.
* ТОВ “ДБК-Партнер” (код ЄДРПОУ: 37856980);
** Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу КМДА (код ЄДРПОУ: 04633423).
Фото: коллаж KV
КиевVласть
Приписки и украшательства должны исчезнуть из квартальных отчетов Киевской горгосадминистрации (КГГА) и облгосадминистраций (ОГА) перед правительством. Методику, по которой нужно “правильно” отчитываться, Секретариат Кабмина уже направил на места. Из правительственных инструкций видно, что чиновники допускают не только технические оплошности или путаются в источниках необходимой информации, но, возможно, сознательно передают данные, искажающие статистику о реальном положении дел.
Об этом KV стало известно из поручения Секретариата Кабмина и приложения к нему, направленного в КГГА и областные администрации.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“С целью обеспечения представления объективной информации по показателям в соответствии с Порядком реализации экспериментального проекта по проведению ежеквартально мониторинга и оценки эффективности деятельности глав областных, Киевской и Севастопольской городских государственных администраций (...) посылаем Рекомендации по подготовке и предоставления информации по показателям эффективности”, – говорится в поручении, подписанном первым заместителем госсекретаря Кабмина Александром Яремой.
Он сообщает адресантам, что “Рекомендации” разработаны в партнерстве с центральными органами исполнительной власти, ответственными за предоставление информации по показателям, а также ГП “Прозорро”, “Transparency International Украина” по результатам мониторинга деятельности глав местных государственных администраций в IV квартале 2019 года.
В документе сказано, что сам мониторинг и оценка задуманы как инструмент изучения эффективности управленческой деятельности руководства КМДА и ОГА, в т.ч. для выявления проблемных вопросов развития регионов и причин их возникновения. Порядок реализации этого экспериментального проекта был утвержден правительством в январе с.г. В нем детально прописаны показатели, которые должны быть отражены в отчетах ОГА, направляемых в Секретариат Кабмина.
В процессе анализа поступивших в Кабмин отчетов выяснилось, что они содержат как технические неточности, так и несоответствия с данными министерств и других ведомств (ЦОИВ). Так и появился документ, разосланный в регионы и озаглавленный как "Рекомендации относительно подготовки и предоставления информации по показателям эффективности деятельности глав областных, Киевской и Севастопольской городских государственных администраций".
В них приведены примеры типичных ошибок и разъяснения о том, как правильно губернаторам отчитываться перед центром, чтобы получить адекватную оценку своей деятельности. KV ознакомилась с документом и приводит наиболее характерные "баги" местных чиновников, на которые обратил внимание Кабмин.
***
По части Министерства образования и науки отмечается, что на местах не вполне корректно отчитались по нескольким показателям.
Так, например, что касается количества детей с особенными образовательными потребностями, охваченных инклюзивным обучением, обладминистрации должны были подать информацию:
о количестве в области детей с особыми образовательными потребностями;
о количестве таких детей, охваченных инклюзивным обучением.
Согласно законодательству, лицо с особенными образовательными потребностями – это лицо, которое нуждается в дополнительной постоянной или временной поддержке по ходу образовательного процесса ("с целью обеспечения его права на образование").
Но при обработке данных, поступивших из ОГА, выяснилось, что не все области правильно определили категорию детей для их учета. "В связи с этим, нужно обратить внимание, что данный показатель не включает одаренных детей, то есть таких детей, которые резко выделяются из среды ровесников высоким умственным развитием", – гласят "Рекомендации".
Другой пример – с организацией подвоза учеников к учреждениям общего среднего образования "школьным автобусом". Здесь учитывается:
количество учеников, которые нуждаются в подвозке;
количество учеников, обеспеченных подвозкой по состоянию на последний день отчетного периода.
Как явствует из комментария отчетностей по этому показателю, в регионах, видимо, существуют разные представления о школьных автобусах.
Возможно, в некоторых областях дети обеспечены подвозкой не стандартными автобусами, а какими-то другими видами автотранспорта, поскольку авторы "Рекомендаций" сочли необходимым подчеркнуть: "При предоставлении информации необходимо учитывать, что школьные автобусы являются специальными транспортными средствами для регулярных перевозок ... и должны отвечать требованиям Национального стандарта Украины ДСТУ 7013:2009 "Автобусы специализированные для перевозки школьников. Технические требования".
Министерство социальной политики обратило внимание на путаницу, возникшую в отчетах с количеством детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки, которых местным органам власти удалось устроить в “семейные формы воспитания”.
Их отчетов выяснилось, что в некоторых областях количество устроенных в семьи детей оказалось больше количества детей, в этом нуждающихся.
Кроме того, в отчетах были найдены традиционные ошибочные приписки к показателям не соответствующих им категорий детей. Почему в Минсоцполитики и разъяснили, что "к числу детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки, которые состоят на первичном учете таких детей в регионе, за отчетный период, не учитываются категории детей, которые находятся в розыске, несут наказание в местах лишения свободы, содержатся под стражей, зачислены на обучение в профессионально-технические и высшие учебные заведения".
Напротив, указывают "Рекомендации", к сиротам, которых устроили в семейные формы воспитания, относятся дети, которых определили в приемные семьи, детские дома семейного типа, взяли под опеку, усыновили или вернули биологическим родителям.
Министерство здравоохранения в свое время ввело в практику “Календарь профилактических прививок” – акт, которым устанавливается перечень обязательных профилактических прививок и оптимальные сроки их проведения.
Отчеты ОГА должны содержать данные по уровню охвата прививками в соответствии с годовым календарем:
общая численность населения, которое должно сделать прививки в соответствии с календарем;
численность населения, которое их сделала в соответствии с календарем.
Однако в направленных правительству документах, вероятно, содержались приписки – в статистику могли включить общее число вакцинированных людей, а не то, которое касается обязательных прививок. Отсюда замечание "Рекомендаций": "Обращаем внимание, что информация предоставляется только о количестве обязательных профилактических прививок, которые предусмотрены Календарем, безотносительно к количеству вакцинированных лиц".
Министерство развития общин и территорий обратило внимание на то, что некоторые ОГА в своих отчетах указали, будто на их территории отсутствуют объекты незавершенного строительства коммунальной формы собственности (проектный срок реализации которых превышен на три и более лет).
Такой статистике можно было бы порадоваться, но авторы "Рекомендаций" настроены весьма критически к предоставленным данным: "Невозможна ситуация, когда на территории области вообще отсутствуют недостроенные объекты по показателю (как подают некоторые облгосадминистрации). Таких объектов за десятилетия насобиралось по стране тысячи и на большинстве из них много лет никакие работы не проводятся. В данную отчетность должны попадать все такие объекты, которые находятся в соответствующем статусе с обретения независимости Украиной в 1991 году".
Местным чиновникам указывается, что к принятым в эксплуатацию коммунальным недостроям относятся только те объекты, которые получили декларацию или сертификат про готовность объекта к эксплуатации.
А эти объекты – не только образовательные или медицинские учреждения, а и всевозможные учреждения культуры, физкультуры, социального назначения и т.д:
учреждения образования (детсады, ясли-сады, центры развития ребенка, школы-детсады, школы-интернаты, школы, профтехучилища, высшие учебные заведения);
учреждения здравоохранения (станции медицинской помощи, больницы, амбулатории, ФАПы, хосписы, санатории);
учреждения социальной направленности (магазины, рыночные комплексы, гостиницы, кладбища, крематории, территориальные центры социального обслуживания, дома ночного пребывания, центры реинтеграции и т.п.);
учреждения культуры (выставочные залы, библиотеки, клубные помещения, кинотеатры, театры, цирки, концертные залы);
учреждения физкультуры и спорта (спортзалы, крытые и открытые бассейны, стадионы, спортивные площадки);
строения жилого назначения (общежития, гостиницы);
объекты инфраструктуры (кроме дорог, мостов, путепроводов).
То есть приуменьшать статистику недостроев, учитывая их разнообразие и количество, теоретически должно быть довольно сложно, однако на местах, видимо, все еще пытаются это делать.
Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства выяснило из отчетов местных госадминистраций, что данные о стоимости публичных закупок посредством электронной системы закупок в некоторых случаях искажены из-за слабого владения специалистами на местах электронной системой “ProZorro”.
В частности, речь идет об открытых торгах. Информация о суммах денежных средств по договорам, заключенным ОГА и предприятиями из их сферы управления, должна подаваться исключительно по завершенным лотам, исходя из даты публикации договоров из расчета их начальных сумм. Вероятно, с расчетом этих сумм у чиновников возникли большие проблемы, что заставило правительственный секретариат "на пальцах" и в картинках объяснять алгоритм пользования системой bi.prozorro.org.
Правительству даже пришлось отдельно объяснять, например, что среднее количество участников на одну закупку в электронной системе закупок, в открытых торгах, рассчитывается как количество пропозиций, разделенное на количество лотов.
То же касается и определения доли удовлетворенных Антимонопольным комитетом жалоб участников торгов по их итогам.
Сообщается, что для разъяснений были проведены отдельные селекторные совещания, а на будущее в рамках "Рекомендаций" заготовлены многочисленные объясняющие "картинки" и перечень "Часто задаваемых вопросов".
Складывается впечатление, что разработчики электронной системы торгов ни разу не проводили обучающий семинар для работников местных управлений экономики.
Наконец, сам Секретариат Кабмина упомянул в "Рекомендациях" и показатель, за подачу данных по которому он сам и отвечает – исполнение поручений премьер-министра.
Этот показатель касается исполнительной дисциплины на местах – того, как выполняют ОГА и КГГА поручения премьера. Однако документ ограничивается сухой констатацией без какой-либо конкретики – "информация по показателю готовится Директоратом координации и оценки региональной политики Секретариата Кабинета Министров Украины на основе данных о состоянии исполнения поручений местными государственными администрациями на протяжение отчетного периода". Анализа этих данных или советов по ним "Рекомендации" не содержат.
Читайте: Две трети отчетов КГГА и облгосадминистраций Кабмину не нужны совсем – Дубилет
Коллаж: KV
КиевVласть
Міністерство культури спробувало під час карантину тишком-нишком провести псевдо-обговорення проєкту "нового" Історико-архітектурного опорного плану Києва – 17 квітня вони виставили оголошення в нетрях свого сайту, яке мало хто побачив, на якому повідомили, що приймають зауваження до 17 травня.
Але така "набридлива" для корумпованих чиновників Мінкульту та КМДА громадськість все ж таки побачила, здійнявся ґвалт, і ось вчора ввечері до тексту оголошення додається абзац, що, мовляв, "через Covid-19 термін надання зауважень продовжено до 17 червня". Ніби місяць тому вони про Covid нічого не знали.
Але що ховається під цим псевдо-обговоренням, і що за документ намагається проштовхнути кличківська влада зі своїми друзями злобудовниками через Мінкульт?
Прошу всіх дуже ретельно прочитати цей допис, адже тут йде мова про долю історичного Києва та про те як хочуть продовжити знищення та забудову історичних кварталів нашої столиці!
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
А тепер тезово про все по порядку:
▪️ Що таке цей Історико-архітектурний опорний план Києва? Це науково-проєктна документація в складі Генерального плану міста, що визначає режими використання території історичних населених місць. Простіше кажучи – цей документ визначає яку саме культурну спадщину треба охороняти та зберігати, які новобудови негативно впливають на культурну спадщину (від цього пропозиції вирішення – знесення та ін.) та НАЙГОЛОВНІШЕ – де можна будувати нові об'єкти щоб це не впливало негативно на культурну спадщину, а де НЕ МОЖНА.
Враховуючи історію нашого Києва документ, як ви зрозуміли, більш ніж серйозний та важливий для міста та України загалом. Але тепер дивіться, що нам пропонує банда злобудовників за сприяння КМДА та Мінкульту:
▪️ У представленому КМДА та опублікованому проєкті Історико-архітектурного плану м. Києва, вирішили зробити з цього документа такий собі "історичний довідничок" без вимог та обов'язків, згадуючи з трьох вищевказаних мною напрямків лише "визначення про охорону культурної спадщини". За основу цього "шикарного" проєкту взяли старий сумновідомий проєкт Історико-архітектурного плану руки Януковича пана Попова.
Там ми маємо:
- зменшення площі історичних ареалів, яке спробували замаскувати фіктивним їх збільшенням за рахунок включення територій частини Дніпра та островів;
- декларативні розмови ні про що замість чітких режимів використання територій.
Ані дисгармонійних будівель, ані чітких режимів використання територій в новому проєкті ІАОП немає, а є лише цитування загальних норм.
Фактично інформацію про наявну культурну спадщину доповнили посиланнями на загальні вимоги законодавства, а на обкладинці гордо написали, що це є ІАОП. Як наслідок, замість документу, який має зберегти культурну спадщину, ми можемо отримати такий собі довідник культурної спадщини, за яким наші нащадки будуть досліджувати, що саме колись було, а потім спливло…
▪️ Проти цього "нового" проєкту Історико-архітектурного опорного плану Києва громадськість боролася ще у далекому 2011, і зрештою у 2014 вдалося зупинити прийняття цієї афери в рамках протестів проти так званого проєкту Генплану Черновецького-Попова.
▪️ В червні 2015 року почалася розробка нового проєкту Історико-архітектурного опорного плану, який мав би врахувати всі основні зауваження захисників Києва. Новий проєкт в січні 2016 року було оприлюднено на сайті Мінкультури для обговорення.
Цей проєкт був неідеальним, але напрямок був вже правильний. Наприклад, у разі його затвердження Кличко не зміг би легалізувати скандальні будівництва своїх друзів, на кшталт ЖК “Сонячна Рив’єра” Микитася, не було би ДПТ із забудовою території навколо парку Феофанія та багато інших варварських забудов.
І от, попри це все, на 6 році своєї каденції Віталій Кличко повернувся до киян задом, а до проєкту Попова передом. Друг та бізнес-партнер злобудовників не зміг відмовитися від перспективи остаточно забудовувати історичний Київ.
Зараз киян знову намагаються обдурити, подаючи аферу з Історико-архітектурним опорним планом як "новаторство" та "реформи". Особливий цинізм у цій всій історії – це звісно псевдо-обговорення під час карантину.
Але цікаво, що ці так звані "громадські обговорення, консультації" за великим рахунком юридично нічого не значать – вони слугують для кличківської влади виключно механізмом інформаційної легалізації цієї афери саме перед киянами, яким потім скажуть "ми ж з вами радилися".
А от про що вони бояться згадувати так це про Наукову методичну раду з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури, яка і має обговорювати проект Історико-архітектурного опорного плану і ухвалювати рішення щодо того що з ним робити, тому саме її відповідне засідання приховують від киян.
Тому наша команда направило на Мінкульт офіційне депутатське звернення з вимогою повідомити завчасно про відповідне засідання цієї ради й ми обов'язково донесемо позицію громади, а також оприлюднимо дату та час цього засідання.
Тримаємо руку на пульсі, найближчим часом нам буде потрібна ваша підтримка в цьому питанні! Разом – Сила!
P. S. Наостанок додам, що такий псевдо-ІАОП необхідний особисто Віталію Кличку і не лише тому, що це додатковий прибуток від друзів-злобудовників.
Перший проєкт ІАОП епохи Кличка розроблявся на підставі вихідних даних станом на 01.01.2015 року і дисгармонійні споруди в ньому – це наслідок правління попередників Кличка, бо наслідки “мудрого керування” видатним боксером, культурна спадщина міста тоді ще не відчула.
А зараз в будь-якому разі проєкт ІАОП мав бути актуалізований з врахування вихідних даних станом на 01.01.2019, і тому розроблений відповідно до вимог законодавства проєкт вже містив би і наслідки правління Кличка.
Ну навіщо Віталію Кличку напередодні чергових виборів замовляти документ, де кожен небайдужий киянин зможе подивитися на дисгармонійні споруди і побачити, що насправді для історичного Києва зробив цей міський голова?
Юрій Левченко, депутат Верховної Ради VIII скликання
КиевVласть
Замість Максима Іонова, який донедавна очолював Київський обласний департамент охорони здоров‘я, його обов’язки тимчасово виконуватиме Олександр Світлий (на фото) — фінансист за фахом, який працював заступником голови департаменту. Допоки буде оголошено конкурс на посаду, Світлий обіцяє продовжити роботу департаменту у штатному режимі.
Як стало відомо KV, обов’язки директора департаменту охорони здоров’я Київської ОДА тимчасово покладаються на заступника директора ДОЗ Олександра Світлого. Про це йдеться у розпорядженні КОДА від 4 травня 2020 року № 59-к, яке підписав тимчасово виконуючий обов’язки голови КОДА Василь Володін. До виконання обов’язків він заступив з 5 травня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Хто такий
Згідно біографічної довідки, наданої Київською ОДА на запит KV, Олександр Світлий народився 15 квітня 1982 року. Навчався в Київському інституті інвестиційного менеджменту за спеціальністю “Фінанси”. З 2004 року по 2014 рік працював у АППБ “Аваль”, АТ “Райффайзен Банк Аваль”, АТ “Ерсте Банк”, ПАТ “Банк Кредит Дніпро”, ПАТ “Альфа Банк”. У квітні 2017 року розпочав працювати у Департаменті охорони здоров’я Київської державної адміністрації на посаді головного спеціаліста відділу економіки, фінансів та бухгалтерського обліку управління економічного планування фінансово-бухгалтерського обліку та медичного забезпечення. З лютого 2018 року працює на посаді заступника директора – начальника управління економіки та фінансового контролю Департаменту охорони здоров’я КОДА.
Згідно з декларацією Олександра Світлого про доходи за 2018 рік, раніше він займав посаду заступника директора ДОЗ Максима Іонова і був начальником управління економіки та фінансового контролю департаменту.
Його дохід за позаминулий рік склав 262 тис. 376 гривень зарплати, його дружини — керівниці ПП “Клініка Медиком” — 106 тис. 57 гривень. У його власності — земельна ділянка у селі Ровжі (Вишгородський район) площею 0,5 га (100%), та ділянка у селі Рожни (Броварський район) площею 1,632 га (50% спільно з дружиною). Також у спільному володінні квартира у Києві площею 54 кв.м (50%), та дача площею 130 кв.м у Ровжах Вишгородського району. На його дружину записаний автомобіль Volkswagen Tiguan 2010 р.в. вартістю 93 тис. 620 гривень. Світлий зберігає 65 тис. гривень готівкою та має кредит на суму 497 тис. гривень.
Згідно з даними Opendatabot, Світлий із жовтня 2018 року по серпень 2019 року виконував обов’язки директора ДОЗ. Крім того, у 2016 році він подавав декларацію у якості кандидата на посаду провідного економіста у амбулаторно-поліклінічний заклад “Київський міський дитячий діагностичний центр”.
У вищезгаданому діагностичному центрі упродовж 2016-2017 років Світлий був вказаний як такий, що відповідає за закупівлі обладнання та витратного матеріалу для закладу. У аналітичній системі YouControl також містяться дані про фізичну особу-підприємця Світлого Олександра Валентиновича, який у 2013-2015 роках займався технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспорту, а також роздрібною торгівлею автозапчастинами.
У середовищі столичних медиків Олександра Світлого прийнято пов'язувати з Русланом Світлим — директором Департаменту соціальної політики Київської міськдержадміністрації (КМДА), ексгендиректором Київського КП "Фармація" — якому він нібито доводиться рідним братом.
Пряма мова
Про роботу: Перш за все, в умовах оголошеної надзвичайної ситуації через поширення коронавірусу основним завданням на сьогодні є забезпечення закладів охорони здоров’я, що задіяні в наданні медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, медичним обладнанням, лікарськими засобами, медичними виробами та засобами індивідуального захисту для запобігання поширення на території Київської області випадків захворювань, спричинених коронавірусом. В той же час не можна забувати і про інші заклади охорони здоров’я та потреби населення Київської області в якісній та доступній медичній допомозі. У Київській області затверджено Київську обласну комплексну програму “Здоров’я Київщини” на 2018-2020 роки, яку потрібно виконувати.
Про фінанси: Київська область не є винятком в питанні недостатнього рівня фінансування комунальних закладів охорони здоров’я. Тому, Департаментом охорони здоров’я для забезпечення повноцінного функціонування комунальних закладів охорони здоров’я розробляється Київська обласна програма фінансової підтримки комунальних закладів охорони здоров’я Київської обласної ради на 2020 рік, яку буде надано на затвердження КОР.
Про посаду: Рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади категорій “Б” і “В” приймає керівник державної служби в державному органі. У місцевих державних адміністраціях повноваження керівника державної служби здійснює керівник апарату – в апараті місцевої державної адміністрації та її структурних підрозділах. Тому конкурс оголосити можна, проте у зв’язку із поточною епідемічною ситуацією та з урахуванням встановленого карантину на сьогодні рекомендовано утриматися від оголошення конкурсів на зайняття посад державної служби. У зв’язку з цим, мною питання участі в конкурсі на сьогодні не розглядається.
Попередник
Як уже писала KV, колишній директор департаменту Максим Іонов був звільнений 24 квітня 2020 року згідно з розпорядженням КОДА № 54-к. Офіційна причина – невідповідність обійманій посаді протягом строку випробування. Сам Іонов каже що звільнили його через те, що він намагався ламати корупційні схеми адміністрації. Наразі Максим Іонов готує позов до суду щоб оскаржити своє звільнення.
Читайте: Вершник без голови: обласне управління здоров'я в розпал епідемії втратило керівника
Фото: фейсбукКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 17:23:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 17:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 17:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.6258
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 17:23:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 4610, 10
0.0022
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('92841', '92738', '92696', '92442', '92447', '92202', '92184', '91911', '91693', '91465')
0.6047
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 17:23:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)