Після місцевих виборів 25 жовтня територія Київської області поділиться по-новому: будуть укрупнені райони, сільські та міські ради зникнуть, а з’являться об’єднані територіальні громади (ОТГ). В ексклюзивному інтерв’ю кандидат на посаду Боярського міського голови Вадим Гедульянов змоделював для KV розвиток Боярської об'єднаної територіальної громади. До цієї ОТГ, крім міста Боярка, увійдуть села Тарасівка, Нове, Малютянка, Іванків, Забір’я, Дзвінкове, Перевіз, Новосілки, Княжичі та Жорнівка. KV: Боярка у порівнянні з іншими містами Київської області має неконкурентний імідж. Після створення ОТГ, яка перспектива чекає на місто та прилеглі села? Вадим Гедульянов: Насамперед, я вважаю, що це помилкова думка про неконкурентний імідж. Біда Боярки лише в тому, що нею ніхто не займався, а за останні роки недосвідчений міський менеджмент довів місто до плачевного стану. На мій погляд, позбавленими перспективи є майже повністю забудовані села та міста пристоличної зони. Особливо, після скасування пайової участі для забудовників. Вони не цікаві з точки зору залучення інвестицій та розвитку економіки, створення робочих місць, розміщення нових підприємств, розвитку нових галузей. Києву вони цікаві як спальні райони. А Боярка цікава як інвестиційно привабливий центр громади. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Що об'єднання дасть селам? Соціальну інфраструктуру, збільшення фінансових ресурсів і нові можливості, які дає нам децентралізація. Щиро вірю в проєкт створення індустріальних парків та інших спеціальних економічних зон для залучення підприємств, які будуть наповнювати бюджет громади та забезпечувати робочими місцями. Як у місті, так і в селах. Зараз підприємства шукають нові території. То чому це не Боярська ОТГ? Єдине, що вважаю за необхідне ввести норму заборони шкідливих підприємств.  До того ж Боярська ОТГ включає в себе значну частину лісів Боярського лісництва. За виваженого і стратегічного підходу громада має всі шанси перетворитися в мекку українського туризму. У Стратегії розвитку Боярки та сіл громади, яку ми презентували людям, в нас є крута, на мій погляд ідея, – створення ландшафтного парку з необхідною інфраструктурою для комфортного відпочинку. Таким чином, ми збережемо лісові насадження, зможемо масово залучити туристів, наповнимо додатково місцевий бюджет. Таких ідей і проєктів у нас надзвичайно багато. І вони повністю реалістичні. На мою думку, Боярку та села, які після 25 жовтня стануть частиною Боярської об'єднаної територіальної громади, при професійному підході, чекає просто колосальний успіх! Період стагнації і занедбаності треба завершувати. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: То в чому ж проблематика міста Боярка? Вадим Гедульянов: Насамперед, той факт, що місто поділене на 2 частини залізничним переїздом і вони дуже різні. Те, що цікавить жителів історичної частини, мало хвилює нову Боярку, і навпаки. Спільним є те, що в Боярці практично знищене житлово-комунальне господарство. Якщо ремонт доріг і тротуарів – спільна біда для всіх наших населених пунктів та й для країни загалом, то для нашого міста стратегічною є необхідність оновити практично все комунальне господарство. Разом з тим, нова та історична частини Боярки мають розвиватися гармонійно, щоб ніхто не почував себе ображеним. Просто соромно констатувати, що за 20 км від столиці в місті просто немає центральної площі, парки занедбані. В Боярці вкрай важливо встановити станції знезалізнення води та оновити інженерну інфраструктуру. Адже іржавими трубами 70-річного віку, без системи очистки, до кранів боярчан вода доходить непридатною для споживання. Та, замість того, щоб оновлювати системи водопостачання та водовідведення, міська влада займалася концертами і фестивалями. У свою чергу, в історичній частині міста, не повністю вирішене питання центральної каналізації, більшість вулиць не заасфальтовані та не освітлені, про пішохідні зони й озеленення взагалі мовчу. В цій частині міста немає елементарних закладів базової соціальної інфраструктури – аптеки, магазину, амбулаторії. І це треба виправляти! Я виступаю категорично проти розміщення сміттєзвалища у межах Боярської ОТГ. Альтернатива є. І це аж ніяк не велике сміттєзвалище під вікнами людей, яке під кінець своєї каденції проштовхує чинна влада Боярки. Найперше, потрібно створити умови для сортування сміття, облаштувати спеціальні закриті майданчики, налагодити вчасний вивіз побутових відходів. Те, що пропонує Зарубін зі своєю командою – це відвертий злочин перед громадою. Окрема біда нашого міста – це намагання чинної влади віддати під забудову багатоповерховими житловими будинками третину парку імені Тараса Шевченка. Моя принципова позиція – парки мають залишатися парками із відповідним статусом. Адже це – комфорт і здоров'я людей. У нас є всі можливості створювати додаткові парки, а замість того діюча влада намагається знищити існуючі. KV: Чи є у вас бачення, як перетворити боярське ЖКГ на клієнтоорієнтований сервіс? Вадим Гедульянов: Наразі головне комунальне підприємство Боярки – банкрут, а тарифи на житлово-комунальні послуги – найвищі в Київській області. За результатами 2019 фінансового року КП “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального підприємства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області” збиткове. Така критична ситуація з усіма напрямками – закупівлями понад 50 тис. гривень, які не фіксуються через систему держзакупівель, ремонтом садків та шкіл, асфальтуванням доріг та вивозом сміття. На даний час, відкрито кримінальне провадження стосовно доведення до банкрутства комунального підприємства Боярської міської ради. Справою займається ДБР. З 2000 по 2004 роки я був заступником, а згодом очолював велике комунальне підприємство житлово-комунального господарства міста-мільйонника. Ми перетворили застарілий ЖЕК на клієнтоорієнтований сервісний центр з позитивною фінансовою звітністю. Тому маю значний досвід у цих питаннях. Останні п'ять років з позиції депутата Києво-Святошинської райради намагався сприяти вирішенню проблем Боярки та сіл у галузі житлово-комунального господарства. Але юрисдикція і повноваження районної ради не дозволяють повноцінно впливати на ці процеси. Адже ці сфери обов’язків відносяться до юрисдикції саме міської ради. Вважаю, що необхідно відходити від застарілих форм управління житлово-комунальним господарством. ЖЕКи радянського зразка – це вже історія. Вони, дійсно, не виправдовують себе. Потрібно переходити на більш ефективні моделі управління будинками за європейським досвідом – ОСББ та ЖБК.  Читайте: Вадим Гедульянов йде кандидатом на посаду Боярського міського голови від “Європейської Солідарності” KV: Сміттєва проблема. Чому ви особисто проти сміттєсортувальної станції та полігону для розміщення органічних відходів у Боярці? Вадим Гедульянов: Не допустити будівництва у межах міста масштабного сміттєзвалища – це моя громадянська позиція, яку разом із фаховими юристами, громадою та активістами відстоюємо у суді. Я живу та працюю в Боярці, тому мені не байдуже, що хтось планує під моїми вікнами розмістити сміттєзвалище. В цьому питанні я дякую за допомогу і підтримку адвокату Роману Титикалу, котрий допомагає відстоювати інтереси громади в юридичному полі. Звичайно, питання поводження зі сміттям необхідно вирішувати, але далеко не у той спосіб, що нам сьогодні нав'язують. Я виступаю категорично проти розміщення сміттєвих об’єктів в ОТГ. Для цього повинні бути виділені спеціальні зони вздовж великих автомобільних артерій, щоб сміттєвози не заїжджали в населені пункти. Це питання має жорстко регулюватись вирішуватись далеко не на місцевому, а на державному рівні! Так, в лютому цього року міська рада під керівництвом О.О. Зарубіна передає в оренду на 49 років більше 8 гектарів землі під, так звану, “мобільну сміттєсортувальну станцію”. Вже через 2 місяці Зарубін за підтримки частини депутатів приймають рішення продати цю землю. При чому, фірма створена за кілька місяців до того, коли їй без аукціону на позачерговій сесії “подарують” боярську землю. Сміттєвий об’єкт планували розмістити в 600 метрів від будинків боярчан. Хвилює й інше – потужність станції вдесятеро більша, ніж того потребує вся Боярська ОТГ. Ці факти показують, що в Боярці намагалися запустити потужний сміттєвий бізнес, що обслуговуватиме Київ, пристоличну зону, а, можливо, й інші області. Найімовірніше, фірму-пустишку із малим статутним капіталом, без працівників і обладнання, без досвіду реалізації крупного проєкту штучно відкрили під “сміттєвий проєкт” з Боярською міською радою. Між іншим, проєкт громаді досі так і не презентували. Для мене перемога в цій судовій тяганині є справою честі. І це вже не перший земельний скандал, в якому опинилася міська рада поки що діючої каденції. Стосовно інших також ведуться кримінальні провадження. KV: Вкажіть на основні проблеми населених пунктів Боярської ОТГ та як їх вирішувати? Вадим Гедульянов: Села об’єднані схожими проблемами – відсутністю тротуарів та нормальних доріг, належної соціальної та інженерної інфраструктури, екологічними проблемами. В деяких селах нема аптек, сполучення громадського транспорту з Бояркою та Києвом. Люди просто відрізані від світу. Електрички – це нічна мара, особливо в умовах пандемії, хоча є найефективнішим сполученням зі столицею, місцем роботи для багатьох жителів Київській області. Після місцевих виборів усі населені пункти отримають дуже серйозні перспективи розвитку у форматі ОТГ. Розуміючи специфіку міста та кожного села, ми розробили з командою індивідуальні стратегії розвитку, що охоплюють усі сфери, та кілька місяців обговорювали їх з громадою. На основі пропозицій від людей ґрунтується програма, з якою наша команда йде на вибори. Сільські жителі особливо переймаються, що з утворенням ОТГ будуть закриватися навчально-виховні заклади, та це не так. Особисто знаю кожного директора дитячого садочка та школи нашої громади, добре знайомий з проблематикою. Потреба в розширенні мережі дитсадків і шкіл – це необхідність для сіл і містечок пристоличної зони, тому особливий акцент у своїй стратегії робимо саме на цій галузі. Те ж саме стосується і галузі охорони здоров’я. Переконаний, медицина має бути доступною для людей, сконцентрованою на потреби саме пацієнта. Тому тут також будемо діяти за принципом – зберегти і розвинути! Окрім того, у зв’язку з укрупненням районів та віднесенням Боярської ОТГ до Фастівського району, люди налякані, що за довідками вони змушені будуть їздити аж у Фастів. Я переконаний, що на рівні ОТГ можна і необхідно створити всі умови для того, щоб більшість послуг жителі сіл отримували на місцях. Щоб послуги приїжджали до людей, а не навпаки. Через те ставимо собі завдання – на базі сільських рад утворити Центри адміністративних послуг та забезпечити людей необхідними адмінпослугами на місцях, щоб їм не доводилось за жодною довідкою виїжджати за межі села. І це реально. По-перше, це – комфортний сервіс людей, по-друге, збережемо працівникам колишніх сільських рад робочі місця. Акцент робимо і на соціальному захисті та гуманітарній політиці. Дійсно прагну, аби наша громада стала новатором в цій сфері. Ми хочемо реалізувати соціальні проєкти, які ефективно діють в Європі, але чомусь не впроваджуються в нас: “Соціальна муніципальна аптека”, “Соціальний муніципальний магазин”, “Соціальна муніципальна пекарня”, “Соціальна муніципальна їдальня”, “Соціальна муніципальний транспорт”. Маємо чітке бачення, як створити мережі комунальних аптек, які будуть реалізовувати ліки за пільговими цінами, запустити муніципальний транспорт, якого, фактично, нема навіть у Боярці, а також реалізувати проєкт “Гуманна громада” – об’єднаний соціальний заклад для дітей, позбавлених батьківського піклування, та людей літнього віку, які потребують догляду. Окрема увага – ветеранам АТО/ООС, багатодітним родинам, людям з інвалідністю, багатодітним і малозабезпеченим родинам, бюджетникам, реалізація програми “Соціальне житло”. Для наших дітей ми мусимо зберегти Боярку та села екологічно чистим та зробити їх інвестиційно привабливим. Тому і ці вектори розвитку будемо відпрацьовувати. Читайте: Гедульянов Вадим: Авіакатастрофа біля Чугуєва на Харківщині повинна бути об’єктивно та всебічно розслідувана, а винні високопосадовці мають понести покарання KV: Ви можете розказати про плани розвитку кожного села з Боярської об’єднаної територіальної громади? Вадим Гедульянов: Для всіх сіл є спільні проблеми, а є локальні. Хотів би зупинитися на тих планах, що стосуються розвитку нашої громади загалом. Перше, це – ремонт і будівництво всіх доріг і тротуарів до 2022 року у всіх населених пунктах громади. Звучить оптимістично, але цілком реально! Ми вже зараз маємо напрацьовану програму із залученням різних рівнів фінансування, аби втілити в життя цей проєкт. Чи не “найстарша” обіцянка практично кожного кандидата на посаду міського голови – вирішення проблеми переїздів в Боярці й Тарасівці. Але так ніхто так і не зумів це ключове питання налагодити. В програмі нашої команди – вирішити це питання до 2023. Ми напрацювали чітку концепцію в цьому питанні та провели попередні перемовини з компаніями, які спеціалізуються в реалізації таких складних проєктів. Друге, це – розвиток інженерної інфраструктури, благоустрій вулиць, громадських місць, парків і зон відпочинку. Боярка потребує будівництва центральної площі, а Забір’я і Княжичі – реконструкції існуючих. Важливо провести капітальний ремонт приміщення адмінбудівлі Дзвінківської сільської ради та поштового відділення. А найголовніше – це повне оновлення та реконструкція житлово-комунального господарства у всіх населених пунктах Боярської ОТГ. Третє, це – розбудова соціальної інфраструктури. Пріоритет моєї команди – розбудова потужної та орієнтованої на людину системи освіти та охорони здоров’я. В нашій концепції розвитку є, наприклад, будівництво дитячого садочка в Малютянці та Новому, розширення існуючого ДНЗ в Новосілках. Вкрай не вистачає муніципальних дошкільних навчальних закладі в Боярці. Те ж саме стосується шкіл. Практично в усіх школах є потреба ремонту. Тарасівка, Нове, Забір’я, Малютянка, Княжичі, існуючі боярські школи, особливо школа №1, єдина в історичній частині міста, а також переповнені академічні ліцеї “Престиж” та “Лідер” – потребують розбудови, розширення, капітального ремонту. Щодо медичної галузі, то, практично, усі ФАПи та амбулаторії потребують реконструкції. Особливо, амбулаторія в Жорнівці, на оновлення якої громада чекає роками. На даний час, задля потреб жителів саме Боярської ОТГ відстоюю позицію щодо збереження районної лікарні та стоматології в м. Боярка у власності нашої територіальної громади. Також потребує оновлення і спортивна галузь. Діти і молодь повинні займатися обраним ними видом спорту в сучасних залах. В планах – будівництво такого очікуваного сучасного тренувального та оздоровчого комунального басейну для громади та введення в експлуатацію збудованої за моєї ініціативи Школи бойових мистецтв. Паралельно необхідно провести реконструкцію стадіону “Зеніт”, з необхідною сучасною інфраструктурою для спортсменів та оновленими трибунами для вболівальників, зведення комплексу тенісних кортів. Для сіл – нові спортивні майданчики та стадіони. Четверте, це – залучення інвестицій і розвиток підприємництва. Наше завдання – не забудувати, а привести нові підприємства та інвестиції в економіку, наповнювати місцеві бюджети, створювати робочі місця. Залучення інвесторів, які готові розбудовувати соціальну інфраструктуру, дозволить гармонійно розвиватися містам і селам.  Створення проєктів індустріальних парків та інших спеціальних економічних зон, реалізація програми підтримки малого та середнього бізнесу – ось реальність і перспектива. Окрім того, в Боярку нарешті мають зайти мережеві супермаркети для зручності боярчан. Окремо, необхідно створювати умови для розвитку зеленого туризму. Відновлення рекреаційних зон, благоустрій паркових зон і облашування нових зон відпочинку біля водойм, збереження лісів – це глобальна потреба усіх населених пунктів. Адже навколишні села та й Боярка – це унікальна територія з колосальним потенціалом, який потрібно розвивати. Плануємо створити на території нашої громади ландшафтний парк з унікальними рослинами, зонами відпочинку, водоймами, атракціонами для дітей і всією необхідною інфраструктурою для комфортного відпочинку містян та гостей міста. Боярська ОТГ має всі шанси стати новим відкриттям в українському туризмі. Читайте: Вадим Гедульянов: Кадрові помилки серйозно б'ють по іміджу нашої держави KV: Розкажіть про вашу команду? Хто в ОТГ під керівництвом Гедульянова відповідатиме за бюджет і фінанси, хто за ЖКГ, освіту, медицину, соціальну сферу, спорт, архітектуру? Вадим Гедульянов: Я пишаюся кожним членом своєї команди. В нашій команді – освітяни, медики, підприємці, економісти, ветерани бойових дій, люди з величезним досвідом, принциповою громадянською позицією і бажанням розвивати наше місто та села. Кожен є фахівцем в конкретній галузі. Практично всі керівники боярських навчальних закладів і дошкільних навчальних закладів – в нашій команді. Тому за лобіювання інтересів освітньої галузі точно хвилюватися не варто. Директор Боярського академічного ліцею “Лідер” Стелла Михайлова, директор Боярського академічного ліцею “Гармонія” Світлана Сушко, заступник дитектора Боярської ЗОШ №4 Олена Сивоконь, завідуюча ДНЗ “Спадкоємець” у м. Боярка Віра Дарага, завідуюча ДНЗ “Даринка” у м. Боярка Любов Дуднікова прийняли рішення балотуватися у депутати. Маємо надійний тил у медичній галузі – легенда місцевої медицини Роман Черницький, котрий чітко розуміє, як налагодити галузь в громаді. В команді є Гульчук Євген, котрий був одним із ініціаторів створення ЦНАПів нового формату, таких як “Готово” в Києві. Його досвід в налагодженні питання надання адмінпослуг на державному рівні будемо апробовувати на місцях. Багато правознавців і громадських активістів, наприклад, Катерина Яценко із Забір’я, які готові захищати інтереси громади. В нашій команді – діючий Тарасівський сільський голова Володимир Сизон і Малютянський сільський голова Микола Юхименко, депутати Боярської міської ради Любов Лавріненко та Сергій Ірклієнко, депутат Дзвінківської сільської ради Василь Невмержицький, депутат Новосілківської сільської ради Олександр Бойко, головний Бухгалтер Княжицької сільської ради Світлана Петрусенко. Також багато молодих, перспективних та амбіційних людей, котрі балотуються вперше, але вже мають досвід і бажання змінити життя людей на краще. Моя мета – не ділити посади, а привести команду фахових людей, які зможуть змінити наші села і місто на краще. Читайте: Вадим Гедульянов: “Завершить осенью строительство нового корпуса Вишневской школы №1 стало реально” KV: Чому виборці мають віддати свій голос вам? Вадим Гедульянов: Бо мені не байдуже. Не байдуже, якими вулицями я їжджу на роботу, яку воду я вживаю вдома, які освітні та медичні послуги отримуватимуть наші діти, в яких парках відпочиватимуть наші люди. Мені не байдуже, якою буде Боярка і вся наша об’єднана територіальна громада, кожне наше село: Тарасівка, Нове, Забір‘я, Малютянка, Іванків, Княжичі, Жорнівка, Новосілки, Дзвінкове та Перевіз! Я йду на вибори, бо хочу розвитку для наших громад та влади з “людським обличчям”. Бо мене не влаштовує, що я бачу навкруги щодня: занедбані парки, брудні вулиці, жахливі дороги, найвищі тарифи, купи сміття, розбита вщент інфраструктура, жахливий стан будинків, забуті та кинуті напризволяще міською владою люди. Я йду до людей не з пустими обіцянками, а з чіткою Стратегією розвитку та програмою дій, з потужною командою професіоналів у різних галузях. Ми маємо бачення, як зробити місто Боярку і всі села майбутньої Боярської ОТГ розвиненими, успішними та інвестиційно привабливими, акумулювати сили та потенціал громади, аби підняти з колін ті галузі, які зараз знаходяться в жахливому стані. Все, що прописане в нашій програмі – це продумані дії і вже напрацьовані проєкти. Маю значний управлінський досвід, протягом останніх 10 років перебував на різних керівних посадах. Тому добре знаю, як організувати роботу. Мені дійсно не байдуже, якими будуть наша громада і країна. Прагну, щоб ми перестали мріяти про європейське майбутнє, а нарешті почали будувати Європу тут, у нас вдома. КиевVласть

Як стало відомо KV, співчуття родинам загиблих надзвичайної трагедії, яка сталася надвечір п‘ятниці на Харківщині, висловив кандидат на посаду голови Боярської об’єднаної територіальної громади від “Європейської Солідарності” Вадим Гедульянов сьогодні в ефірі програми “Акценти” на “Прямому каналі”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Жахлива авіакатастрофа торкнулася серця кожного українця. Наразі, розглядається багато версій і не можна говорити лише про одну, допоки не розшифрують чорний ящик. ДБР називає чотири основні версії катастрофи, які розслідує бюро. Головне, що зараз немає чіткої позиції від держави. Президент досі навіть не зустрівся з родинами загиблих. Експерти говорять, що на борту знаходилось більше людей, ніж мало би бути. Окрім того, на ньому знаходилися і курсанти другого курсу, котрих там взагалі не повинно було бути. Дуже важливо, щоб крапку в цій справі поставило слідтво. Щоб всі відповідальні за цю жахливу авіатрощу дійсно понесли кримільну відповідальність”, — заявив  Гедульянов під час прямого ефіру. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, вечері 25 вересня в авіатрощі Ан-26Ш на 530 км траси Київ-Харків біля Чугуєва загинули 26 осіб. Члени екіпажу, 20 курсантів та 7 офіцерів Харківського університету Повітряних сил ЗСУ ім. Кожедуба розбилися. Лише 20-річному курсанту третього курсу В'ячеславу Золочевському, який героїчно намагався врятувати інших, пощастило вижити. Читайте: Вадим Гедульянов йде кандидатом на посаду Боярського міського голови від “Європейської Солідарністі” Фото: скріншот трансляції “Прямого каналу”. КиевVласть

Боярське комунальне підприємство житлово-комунального господарства по вуха в боргах. В міськраді стверджують, що збитки сягнули понад 10 млн гривень, але керівництво підприємства з приводу цього не сильно напружується: за бюджетний кошт купуються службові авта, тендерні процедури замінюються укладанням прямих договорів. Крім того, натякають на корупцію мера міста Олександра Зарубіна та директора КП Віктора Камінського. Влітку 2020-го щодо діяльності КП відкрили кримінальне провадження. Серед іншого слідчі хочуть з’ясувати, чи могло спричинити банкрутство зловживання посадовими особами КП своїми обов’язками. Натомість керівництво КП наголошує: збитковість підприємства таки має місце, але пов’язана вона лише з економічно необґрунтованими тарифами. Тим часом, в Боярці вже тарифи найвищі у всій Київській області.  Як стало відомо KV, у червні в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстроване кримінальне провадження за № 62020100000001257. У матеріалі досудового розслідування викладені обставини справи, що можуть свідчити про те, що посадові особи Боярської міської ради та комунального підприємства міста  здійснили правопорушення. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Посадові особи Боярської міської ради та КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального підприємства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області", за корупційної підтримки службових осіб правоохоронних органів районного та обласного рівня, зловживаючи своїм службовим становищем довели до банкрутства вказане комунальне підприємство та вчинили розтрату державних коштів, чим спричинили тяжкі наслідки", – йдеться у провадженні.  Це підприємство – стратегічне. За даними аналітичної системи YouControl, КП зареєстроване у 2006 році із статутним капіталом у понад 13 млн гривень. Очолює підприємство Віктор Камінський.  Загалом у досьє компанії налічується більше 100 судових документів від господарської до кримінальної форми судочинства. Як розповів KV депутат Боярської міськради Сергій Ірклієнко, справою КП зацікавилось навіть ДБР. "Я скерував запит до ДБР, в якому виклав більшість фактів із порушеннями КП. Такі розслідування, звісно, потребують часу. До кінця місяця будуть відомі конкретні факти з цього приводу. Така кількість судових процесів свідчить – керівник не на своєму місці. Техніка у підприємства достатньо нова і вона має ефективно використовуватися і приносити прибуток. Але зараз все навпаки – КП в боргах і не виконує свої функції. Більше того, комунальне підприємство, програло конкурс на вивезення сміття для міста, зараз масово звільняються робітники", – розповів він.  Депутат стверджує, що КП “БГВУЖКГ” дотаційне, не повертає борги і веде непрозору тарифну політику, має дуже “хитру” систему закупки палива, не виконує приписи державних органів влади. Ірклієнко допускає, що тільки через некоректно розрахований тариф кожен боярчанин переплатив по 5-6 гривень на місяць за комірне. А це – близько 2,5 млн гривень зайвих коштів, стягнутих із містян.  Через збитки є питання у депутата й до керівництва КП і міста. “У контракті зауважено, що керівник підприємства має забезпечити його беззбиткову діяльність. Порушено ряд пунктів контракту, але договір з Камінським всупереч цього у лютому продовжили. Регламент міської ради передбачає, що кожне КП має раз на квартал звітувати перед депутатами. У своїх зверненнях я просив відзвітувати хоча би за півріччя. Але і це прохання проігнорували", – розповів він.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Критиці піддає депутат і закупівлі КП. За словами Ірклієнко, міська рада зобов’язала виконавчий комітет використовувати електронну систему для всіх закупівель товарів за бюджетні кошти, вартість яких перевищує 50 тис. гривень. Між тим, і влада міста, і КП не завжди дотримується цієї настанови. Депутат каже, що згідно до Закону України “Про публічні закупівлі” сума прямого договору без проведення тендеру не може складати більше 1,5 млн гривень. “Проте, в порушення законодавства з ТОВ “НОВИЙ ДІМ МАЙБУТНЄ” підписано договір 17 квітня 2020 року "Капітальний ремонт території між вулицями Київська та І. Франка в м. Боярка" на суму понад 2,8 млн гривень. Закупівлю здійснено без використання електронної системи", – додав депутат. Крім питань до трактування закупівельних процедур, є в депутата і питання щодо складу засновників компаній, які виграють й активно продають КП товари і послуги. “Всі підприємства, які виграють тендери, пов’язані між собою і мають зв’язки із депутатами міської ради", – наголошує він.  Як вдалося дізнатися KV, у період з 2016 року по березень 2019 року КП здійснило дев’ять закупівель на понад 10 млн гривень в компанії ПП "Валентина-2000"**.  Це тендери щодо закупівлі палива: 20 травня 2016 року, 27 жовтня 2016 року, 3 лютого 2017 року, 21 липня 2017 року, 20 жовтня 2017 року, 14 лютого 2018 року, 31 січня 2018 року, 21 листопада 2018 року та 6 березня 2019 року.  Примітно, що учасники згаданих закупівель, що подаються на тендер разом із ПП "Валентина-2000" та програють їй, взаємопов’язані між собою. Так, у складі засновників компанії ПП "Валентина-2000", як і ТОВ "Гама Інтрейдінг"*** (програє ПП), є  Андрій Гуменюк, а також Сергій Монзолевський. Останній, у свою чергу володіє ТОВ "Поліс-Нафта"**** разом із Миколою Поліщуком. Ця компанія також брала участь у тендерах та програвала ПП "Валентина-2000". Фінансові показники У черговому зверненні до керівництва міськради, Ірклієнко зауважив, що підприємство доведено до банкрутства і на підтвердження своїх слів наводить фінансовий аналіз діяльності КП за 2018-2019 роки. В звіті йдеться, що у 2019 році дебіторська заборгованість КП становила 23 135 тис. гривень.  “Збільшилась у підприємства і кредиторська заборгованість на 723 тис. гривень, яка у  2019 році становила 3 202 тис. гривень. У той час, як чистий дохід від реалізації у 2019 році складав 48 326 тис. гривень. Проте через перевищення собівартості продукції КП має збиток у 24 743 тис. гривень. Із негативного і те, що собівартість реалізованої продукції у 2019-му склала 73 069 тис. гривень і зросла в порівнянні з минулим роком на 7 518 тис. гривень”, – стверджує Ірклієнко. Фінансовий аналіз КП згідно з даними аналітичної системи YouControl  "На підприємстві відсутній дієвий економічний аналіз діяльності. За результатами фінансового аналізу КП можна стверджувати про незадовільну та неефективну роботу його керівного складу. Окрім того, навіть видатки на заробітні плати не забезпечені фінансовим ресурсом. Іншими словами ми йдемо у магазин і купуємо товари у борг", – резюмував він у своєму зверненні. Як зауважив у розмові з KV Ірклієнко, у відповідь від влади Боярки він одержав повідомлення, що його депутатське звернення містить інформацію нічим не підтверджену та не обруґнтовану. “Мені відповіли, що “у зверненні зазначені неперевірені відомості і запитана інформація не пов’язана з депутатською діяльністю, тому КП "БГВУЖКГ" відмовляє у наданні інформації на звернення від 06.08. 2020 року”. Але ж вся інформація взята із їхніх же звітів. Будь-яке комунальне підприємство не має бути збитковим. Крім того, я не розумію як при збитковості підприємства у 10 млн гривень можна дозволити купівлю службового автомобіля за півмільйона гривень", – обурюється депутат. За даними системи Держзакупівлі, у 2019 році КП дійсно придбало новенький автомобіль (легковик KIA Stonic), який обійшовся у понад 448 тис. гривень.  Позиція міста У коментарі KV голова Боярської міської ради Олександр Зарубін про причини збитковості підприємства, зауважив, що це просто провокація з боку його "опонентів, які здійснюють різні передвиборчі махінації". І скерував за фаховими роз’ясненнями щодо ситуації до керівника КП Віктора Камінського. Останній, у свою чергу розповів, що дана інформація у депутатських запитах не відповідає дійсності, а збитковість підприємства криється лише у невідповідності діючих тарифів за надані послуги фактично понесеним витратам. "Причини збитковості підприємства через те, що не встановлюються та не затверджуються економічно обґрунтовані тарифи і не відбувається їхнє збільшення. Відповідно, тарифи не збільшуються, а витрати підприємства, на жаль, не зменшуються. Вартість витрат на енергоносії, водні ресурси, матеріали щороку росте і ми на це жодним чином вплинути не можемо. Як правило, зростає і мінімальна заробітна плата. Відповідно ми зобов'язані перераховувати свої витрати у бік збільшення, але при цьому тарифи залишаються старими. Тому і виникають збитки", – розповів він. Читайте: Боярка повстала проти сміттєзвалища *КП "БГВУЖКГ" (код ЄДРПОУ: 34702930). ** ПП "Валентина-2000" (код ЄДРПОУ: 30293276). *** ТОВ "Гама Інтрейдінг" (код ЄДРПОУ: 39980378). **** ТОВ "ПОЛІС-НАФТА" (код ЄДРПОУ: 40060662). ***** ТОВ "Новий Дім Майбутнє" (код ЄДРПОУ: 42849121). Фото: колаж KVКиевVласть

Подольский районный суд Киева, по информации журналиста и блогера Михаила Шнайдера, встал на сторону владельца вант Подольско-Воскресенского моста, признав, что обыски и изъятие документации в его офисе были проведены незаконно.  Об этом KV стало известно из сообщения Михаила Шнайдера на его странице в Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Как сообщают знающие люди, знакомые с данным делом, Подольский районный суд Киева встал на сторону владельца вант знаменитого Подольско-Воскресенского моста, признав, что обыски и изъятие документации в его офисе были проведены Незаконно, – написал Михаил Шнайдер. Он напомнил, что речь идет об обысках в офисе субподрядчика на строительстве Подольско-Воскресенского моста – ООО "Инжиниринговая мостовая компания" (ИМК), которые представители Нацполиции провели на позапрошлой неделе. Также эта фирма, по его данным, за свой счет закупила часть вант для этого моста. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Ранее сообщалось, что обыски были якобы инициированы мэром Киева Виталием Кличко с целью не выплачивать более 200 млн гривен долга перед компанией, которые городской голова выделил из бюджета генподрядчику – фирме “Эко-Строй-Трейд”, той самой фирме, которую связывают со "смотрящим" Денисом Комарницким. Указанная сумма до субподрядчика так и не дошла, за ванты с ним так и не расплатились, и он забрал их на собственный охраняемый склад, с целью избежания порчи имущества”, – сообщил Михаил Шнайдер. Читайте: Кличко натравив Крищенка на будівельників щоб приховати крадіжку Комарницьким 200 млн грн, – Віктор Глеба Кроме того, по его словам, “очевидцы говорили, что полиция проводила обыски в офисе ИМК незаконно, не имея на то судебного решения. И вот 12 августа суд отказался легализовать эти обыски и признал, что они были проведены незаконно”. Читайте: Кличко и Комарницкий давят на суд, чтобы легализовать незаконные обыски в ИМК – адвокат “Кроме того, как сообщают те же знающие люди, Киевское управление Госбюро расследований 13 августа открыло уголовное производство по факту незаконного изъятия документации из офиса ООО "Инжиниринговая мостовая компания" и вант для Подольского моста с его склада. Проводившим изъятия полицейским Подольского УП ГУ Нацполиции в Киеве и должностным лицам ГУ Нацполиции в Киеве инкриминируется ст. 365 ч. 3 УК ("Превышение власти или служебных полномочий сотрудником правоохранительного органа, приведшее к тяжким последствиям"). И это однозначно правильно – потому что полицейские при обысках явно превысили полномочия и действовали явно не по закону”, – резюмировал Михаил Шнайдер. Читайте: На Кличко, Крищенко та пов'язану з Комарницьким компанію подали заяву до ДБР (документ) Фото: Фейсбук Михаила ШнайдераКиевVласть

Минув вже рік з моменту, як Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження щодо приватизації нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34Б, Б', який міський голова Віталій Кличко фактично “віджав” у громади на користь фірми свого брата Володимира ТОВ “Віт-Плюс”. За цей час правоохоронці відкрили ще декілька справ щодо махінацій навколо даної будівлі, але хоча б якихось результатів розслідування досі немає. Про це KV стало відомо з повідомлення блогера та громадського діяча Ростислава Балабана. “Минув рівно рік з моменту, коли ДБР почало досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно оборудок навколо нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34 Б, Б'. Питання з довгою історією... Суть якого в тому, що, як виходить з історії питання, – мер Віталій Кличко банально захопив будівлю в центрі Києва для свого брата Володимира. Віджав у компанії ТОВ “Капітал”*. І за минулий рік, на жаль, суттєвих посуваннь по справі немає”, – написав Ростислав Балабан.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За його словами, хоча суд і наклав арешт на відчуження спірної будівлі одразу після реєстрації ДБР справи, відповідальні посадовці його проігнорували та спробували передати будівлю ТОВ “Віт-Плюс”**, кінцевим бенефіціарним власником якого і є Володимир Кличко. “Це стало причиною для ще одного розслідування ДБР. Розслідування накопичуються, а справи не дуже рухаються. А зацікавлені особи (читай – Клички) не зупиняються і не покидають намагань “віджати” омріяну будівлю. І навіть досягли деякого успіху – 27 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського райсуду скасував арешт на майно, яке є речовим доказом у справі. Щоправда, він припустився помилки у документах, але кого це зупинить, коли мова йде про великі гроші? Тож, що ми наразі маємо по цій справі. Попри встановлені факти очевидно незаконних та безпідставних  дій – починаючи з розірвання інвестдоговору з ТОВ “Капітал” і закінчуючи передачою Кличком будівлі фірмі власного брата – розслідування злочину досі триває. Що вказує на його неефективність як в практичному, так і в юридичному сенсі”, – наголосив Ростислав Балабан. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться А також додав, що річниця з початку розслідування співпала з річницею приходу до влади “Слуг народу”, які обіцяли відновлення законности, а натомість нічого не зробили. “Річниця з моменту початку розслідування зазначеного вище злочину фактично співпала з річницею приходу до влади “Слуг народу”, які обіцяли докорінні зміни в України, подолання корупції та відновлення законності. І те, що будинок за адресою Хмельницького, 34-Б,Б' не повертається у комунальну власність, дає можливість стверджувати, що нас знов обманули. І “нові” “Слуги” успішно злилися зі старими корупціонерами”, – резюмував Ростислав Балабан. Нагадаємо, будинок на вул. Богдана Хмельницького, 34-Б,Б' було збудовано у 1895 році імовірно за проєктом відомого київського архитектора Іполіта Ніколаєва. Він відноситься до цінної фонової забудови вулиці Богдана Хмельницького, але на державному обліку як об'єкт культурної спадщини не значився. А на сьогодні він продовжує бути центром корупційного скандалу та речовим доказом у кримінальних провадженнях. У 2004 році цей будинок було включено до переліку нежитлових будинків комунальної власності, які підлягають реконструкції або реставрації (рішення Київради від 24.06.204 року №322/1532). У 2005 році Київська міськдержадміністрація (КМДА) за результатами конкурсу із залучення інвестора для реконструкції будівлі по вул. Богдана хмельницького, 34-Б,Б' обрала в якості інвестора ТОВ “Капітал”, з яким в подальшому було укладено відповідний інвестиційний договір. Реалізувати проєкт з реконструкції у ТОВ “Капітал” так і не вийшло. У жовтні 2013 році Київрада незважаючи на наявність згаданого інвестиційного договору без конкурсу передала зазначену будівлю в оренду ТОВ “Альтернатива”*** на підставі його заяви до Департаменту комунальної власності Києва КМДА для розміщення в ній бібліотеки та музею (орендна ставка – 2%, строк оренди – 2 роки 364 дні). За даними аналітичної системи Youcontrol,  ТОВ "Альтернатива" входить в групу компаній “Алексєєв, Боярчуков та партнери”, а кінцевим бенефіціаром значиться Сергій Боярчуков. Раніше співвласником "Алексєєв, Боярчуков і партнери" був народний депутат Верховної Ради Сергій Алексєєв (партія "Європейська Солідарність"). Відомо, що Сергій Алексєєв – хороший друг братів Кличків: з 2011 року і до сих пір є президентом ГО "Офіційний фан-клуб братів Кличків", у 2014 році був обраний до Верховної Ради 8-го скликання за партійним списком блока Петра Порошенко (депутатская группа “Удар”), також у цьому році був обраний головою Кіровоградської обласної організації партії “УДАР”. В будівлі по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' ні бібліотеки, ні музею створено не було. Це підтверджується даними Шевченківської райдержадміністрації (РГА), інформацією, оприлюдненою ЗМІ, а згодом і правоохоронцями. Будинок замість бібліотеки використовувався для потреб готелю 11 Mirrors Design Hotel (вул. Богдана Хмельницького, 34-А). "Ідейним натхненником" концепту даної установи ЗМІ називають брата міського голови Києва Володимира Кличка. Читайте: Тройное лобби: семейство Кличко не готово отказаться от здания в центре Киева Навесні 2015 року ТОВ “Альтернатива” спробувала скасувати інвестиційний договір ТОВ “Капітал” у судовому порядку. Проте Господарським судом Києва у задоволенні позову було відмовлено. Через 3 місяці заступник прокурора Києва (в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності КМДА) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ “Капітал” про розірвання договору, проте знову у задоволенні позову було відмовлено, а в тексті рішення встановлено належність виконання ТОВ “Капітал” взятих на себе зобов’язань як інвестора та відсутність з його боку порушень умов інвестиційного договору. Однак, за результатами оскарження вищезазначеного рішення Господарського суду Київський апеляційний господарський суд постановою від 12.04.2016 року інвестиційний договір з ТОВ “Капітал” розірвав. У травні 2019 року столична міськрада дозволила чиновникам КМДА приватизувати 31 комунальне приміщення, у тому числі і будівлю по вул. Хмельницького, 34-Б, Б'. Заявлена ​​мета – "позбутися від непрофільних активів" і поповнити скарбницю Києва орієнтовно на 118 млн гривень. Опозиційні депутати тоді відкрито заявляли, що це шахрайська схема: мовляв, в КМДА як можуть уникають проведення відкритих торгів і вирішили "за безцінь" віддати майно киян у власність "потрібним людям". Аналіз списку на приватизацію, дійсно, підтверджує, що така приватизація вигідна як мінімум друзям міського голови Віталія Кличка і депутату Київради з фракції "Єдність" Павлу Тесленко. Читайте: Киевсовет отдал под сомнительную приватизацию три десятка коммунальных помещений 23 липня 2019 року по факту такого рішення Київради та на підставі заяви директора ТОВ “Капітал” Лариси Гетьман-Гнидунец Територіальне управління Державного бюро розслідувань (ДБР) у Києві розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні. На думку правоохоронців, “службові особи КМДА за попередньою змовою з народним депутатом та службовими особами приватного сектору господарювання вчинили дії на заволодіння майном територіальної громади Києва”.  Читайте: Корупційна труба За кілька днів після реєстрації цього кримінального провадження – 26 липня 2019 року – на будівлю по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' було накладено арешт із забороною її відчуження. Не дивлячись на це, Департаментом комунальної власності Києва КМДА у липні 2019 року були здійснені дії, спрямовані на відчуження об’єкта. Аукціон з продажу нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' був призначений на 30 липня 2019 року. Коли його оголосили, депутат Київради Леонід Антоненко (позафракційний, член депутатської групи “Київська команда”) оприлюднив інформацію, що мер Києва Віталій Кличко у 2016 році “продовжив самому собі під "бібліотеку" оренду 4-х поверхового особняка у дворі його власного готелю – без будь-якого конкурсу і за значно менші гроші – 58 тис. гривень на місяць”. Читайте: Киевские власти объявили аукцион на продажу 4-этажного здания в центре города за 26,6 млн гривен В результаті торгів будинок по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' купила фірма Володимира Кличка ТОВ "ВІТ-ПЛЮС". Будинок в центрі Києва дістався Кличко-молодшому за 26 тис. гривень за 1 кв. м. У цілому ціна в результаті торгів склала 37,1 млн гривень.  Згідно висновку про вартість майна, який затверджено 23 листопада 2016 року заступником директора Департаменту комунальної власності Києва КМДА Ю.Плотніковим, ринкова вартість будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34-Б, Б' на 31 жовтня 2016 року становила 41,83 млн гривень. Проте, 27 листопада 2019 року слідчий суддя О.Білоцерківець Печерського райсуду Києва скасував арешт на це майно. Хоча в ухвалі була допущена помилка, реєстратор 5 грудня 2019 року зняв арешт з майна. Це стало приводом для відкриття ще двох (1, 2) кримінальних проваджень. А будівля згодом знову попала під арешт. Читайте: Новогодний подарок: “отель Владимира Кличко” вновь попал под арест * ТОВ “Капітал” (код ЄДРПОУ: 30437346) ** ТОВ “Віт-Плюс” (код ЄДРПОУ: 32856677) *** ТОВ “Альтернатива” (код ЄДРПОУ: 32769820) Фото: Братство Кличко КиевVласть

Мэр Киева Виталий Кличко, по данным политического эксперта Кирилла Сазонова, выделил еще 200 млн гривен из горбюджета компании связанной с Денисом Комарницким, несмотря на все скандалы. Эксперт полагает, что эту сумму Кличко с Комарницким хотят “распилить”.  Об этом KV стало известно из сообщения блогера и политического эксперта Кирилла Сазонова на его странице в Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Вообще Кличко не позавидуешь, конечно. Нардеп Дубинский в мэры Киева не идет, но все бюджетные движения отслеживает очень жестко. Меня сложно обвинить в симпатиях к этому влиятельному нардепу, но если он вцепился – намертво. Казалось бы, линия поведения для мэра за два месяца до выборов очевидна. Быть святее Папы Римского. Хотят найти компромат оппоненты? Пусть поднимают архивы. Но, нет. Кличко работает в привычном ритме, а любое движение денег попадает под микроскоп журналистов. И вот Дубинский пишет, что "одиозная прокладка ЭкоБудТрейд Комарницкого продолжает вымывание денег из бюджета Киева". Еще 200 млн. И даже прикладывает соответствующую выписку”, – написал Кирилл Сазонов. Читайте: Дубинский рассказал детали схемы разворовывания Кличко и Комарницким миллиардов на Окружной дороге Он подчеркнул, что еще 200 млн гривен выделяется на фирму, которую связывают с Комарницким, несмотря на все скандалы, которые окружают ее в последнее время. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Указанная “прокладка” Комарницкого засветилась уже не в одном журналистском расследовании. О том, что через эту фирму Кличко с Комарницким пилят миллиардные бюджеты на Подольско-Воскресенском мосту и строительстве участка Окружной дороги сняли несколько сюжетов журналисты-расследователи, такие как Денис Бигус и Евгений Куксин. Эта же компания совсем недавно засветилась в скандале с вантами Подольского моста, за которые она, будучи генподрядчиком, не расплатилась с субподрядчиком. А чтобы скрыть недостачу сотен миллионов, которые из бюджета на “Эко-буд-трейд” поступили, а вот от нее к подрядчику нет, на нее натравили полицию. Этот скандал с последствиями и после выборов не затихнет, о чем они думают?!” – возмутился эксперт. Читайте: На Кличко, Крищенко та пов'язану з Комарницьким компанію подали заяву до ДБР (документ) По его мнению, может быть несколько причин, по которым продолжают выделять бюджетные средства для фирмы связанной с Комарницким. “Странно, что все эти скандалы и зашквары совершенно не смущают нашего мэра. И он влегкую санкционирует выделение еще 200 млн грн. Потому что выборы скоро и деньги нужны? Ну, а распилить на двоих еще 200 миллионов из бюджета (то есть, украсть у киевлян) – милое дело. А почему мэр может себе позволить не обращать внимание на обвинения в коррупции, на все факты, доказательства? Да потому что правоохранители на них по какой-то причине не реагируют. Нет публичной позиции ГБР, прокуратуры, НАБУ. Дела вроде как и расследуются – недавно нардеп Лерос даже документ соответствующий опубликовал. Но что там на самом деле происходит – никто не знает. Пока все выглядит как попытка “замять и слить”. И самоуверенность, даже наглость Кличко в данной ситуации – тому еще одно подтверждение”, – резюмировал Кирилл Сазонов. Читайте: “Ой-ля-ля, ой-ля-ля, будем грабить короля!”: Кличко позволил освоить 11 млрд гривен фирмам, которые связывают с Комарницким Фото: KV КиевVласть

Корупційну змову мера Києва Віталія Кличка, “смотрящого” Дениса Комарницького та його партнера народного депутата Миколи Тищенко розслідують у НАБУ, Нацполіції та СБУ.  Про це KV стало відомо з повідомлення народного депутата Гео Лєроса на його Facebook. Також нардеп опублікував відповідь Офісу генпрокурора на його запит.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Можна ознайомитись з листом ГПУ, який я приєдную до посту. Більш того, це ж не ураган або вибух селітри знищують столицю, у цих процесів є бенефіціари, це конкретні призвіща. Мій запит був стосовно розслідувань діяльності компаній “смотрящего” за Києвом Дениса Комарницького та його партнера Тищенко, які під дахом Кличка та Офісу президента діють у корупційній змові. Справи розслідують по різним епізодам НАБУ, Нацполіція, СБУ та ДФС”, – повідомив Лєрос. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Народний обранець навів документальні приклади таких розслідувань. “Так, НАБУ розслідує провадження щодо розкрадання бюджетних коштів КП “Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд” у змові з фірмою Комарницкого-Тищенко “Еко-Буд-Трейд”. СБУ розслідує справу по факту створення посадовими особами КМДА злочинної схеми по присвоєнню бюджетних коштів комунальних підприємств. Окрім цього, СБУ займаєтьсяі справою щодо зловживання комунальним підприємством “Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд” та ТОВ “Еко-Буд-Трейд” для присвоєння бюджетних коштів при реконструкції Окружної дороги в місті Києві”, – зазначив парламентар. За його словами, Нацполіція також розслідує ряд справ. “Нацполіція також розслідує крадіжку бюджетних коштів КП “Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд”. Крім того – розслідує обставини розграбування бюджетних коштів при реконструкції Окружної та будівництві Подільського мосту. Це та сама компанія Комарницького-Тищенко. Також, в поліції розслідують злочини компаній “смотрящего” Комарницкого: “Варда Спецбуд Монтаж”, “Дельта Плюс”, “Прованс” по факту присвоєння бюджетних коштів. Розслідують і злочинну діяльність компанії “Мостобуд”, повязану з Комарницким та Тищенком. Раніше ця компанія грабувала на будівництві Подільського Мосту, а тепер на незаконному намиві піску в Голосіївському районі”, – повідомив нардеп. Він наголосив, що “роками із столиці крали не мільйони, а мільярди, і міський голова не міг про це не знати, тому це все відбувається у змові”. “Злочинно освоюють не тільки бюджет, а й крадуть київську землю, майно, а також злочинною халатністю доводять столицю до колапсу. Це справжня мафія і єдиними кандидатом від влади є Кличко, якому Єрмак подарував технічного кандидата від СН. Треба називати речі своїми іменами, у тому числі розуміти, що це не змагання, а можливість вирвати місто з рук бандитів”, – резюмував Гео Лєрос. Читайте: На Кличко, Крищенко та пов'язану з Комарницьким компанію подали заяву до ДБР (документ) Фото: коллаж KV КиевVласть

ТОВ “Інжинірингова мостова компанія” звернувся за захистом до Державного бюро розслідувань через тиск, який здійснюється на компанію мером Києва Віталієм Кличко за допомогою правоохоронних органів. “Інжинірингова мостова компанія” вимагає притягнути до відповідальності міського голову, очільника Нацполіції у Києві Андрія Крищенко та керівництво ТОВ “Еко-Буд-Трейд”, з яким компанія працює як субпідрядник на будівництві Подільського мостового переходу. Про це KV стало відомо з заяви про вчинення кримінального правопорушення представника ТОВ “Інжинірингова мостова компанія” – адвоката Віталія Опанасенко, поданої на ім'я директора Територіального управління Державного бюро розслідувань у Києві Дениса Кермана. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У розпорядженні редакції наявний документ, який підтверджує, що ця заява була зареєстрована ТР ДБР у Києві 11 серпня 2020 року. У заяві повідомляється, що “ТОВ “Інжинірингова мостова компанія” стикнулось з необгрунтованим тиском та беззаконням правоохоронних органів, що призводить до повного блокування та припинення діяльності компанії”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Необгрунтований тиск в заяві пояснюється тим, що голова Київського міськдержадміністрації (КМДА) Віталій Кличко спільно з керівником Національної поліції у Києві Андрієм Крищенком вирішили силовим шляхом примусити ТОВ “ІМК” безоплатно віддати належне йому майно, а саме ванти, які були придбані компанією для будівництва Подільського мостового переходу. Читайте: Кличко продовжує нацьковувати Крищенка на будівельників, щоб приховати крадіжку Комарницького, – Віктор Глеба Адвокат зазначив, що слідчими та оперативними співробітниками Подільського УП Нацполіції у Києві без наявності відповідної ухвали слідчого судді було проведено обшуки офісних приміщень ТОВ “ІМК” та территорії складу, який використовує ТОВ “ІМК”. “Зі слів слідчих, обшук проводився виключно з метою вилучення належного на приватній власності майна компанії”, – повідомив адвокат.  Читайте: Кличко и Комарницкий давят на суд, чтобы легализовать незаконные обыски в ИМК – адвокат За результатами обшуку офісних приміщень, як зазначається в заяві, підприємство втратило документи, що стосуються всіх проектів, які супроводжувались спеціалістами ТОВ “ІМК”.  “Документація вилучалась папками, ящиками та пакувалась до мішків, без жодного опису та деталізації”, – зазначено у заяві. Також повідомляється, що слідчим було прийнято рішення про вилучення, належних ТОВ “ІМК” 12 вантових канатів виробництва BRIDON INTERNATIONAL GMBH та залишення їх на відповідальне зберігання, шляхом “виставлення посту охорону працівниками поліції ППОП №1”. Проте 8 серпня 2020 року на територію вказаного складу знову прибули слідчі та оперативні працівники Подільського УП ГУНП у Києві у супроводі озброєних людей у масках.  “Абсолютно не грунтуючи свої вимоги на нормах процесуального законодавства, незаконно проникнувши на приватну територію, слідчі за участі вантажних кранів відверто розпочали викрадення належного ТОВ “ІМК” майна, а саме 12 вантових канатів виробництва BRIDON INTERNATIONAL GMBH, які напередодні і так були вилучені під час проведення незаконного обшуку. Свої дії слідчі та оперативні працівники обгрунтовували виключно вказівками вище стоячого керівництва поліції міста Києва”, – зазначено у заяві.  А також додано, що слідчий склав протокол огляду місця події, під час якого повторно вилучено ті самі 12 вантових канатів без їх належного опечатування, маркування, та в порушення вимог ст. 100 КПК України переміщено на незрозумілий майданчик за адресою: Київ, вул. Набережно-Лугова 4, де і було залишено. “На даний час, ТОВ “ІМК” фактично залишилось без належного на праві власності майна на загальну суму понад 100 млн. грн. без будь-якої господарської та фінансової документації, яка б надавала можливість продовжувати роботу, без робочої комп'ютерної техніки”, – підкреслено у заяві. В зв'язку з цим на підприємстві вважають, що зупинити тиск на ТОВ “ІМК” та повернути майно може виключно втручання вищих правоохоронних органів України. А також просять на підставі поданої заяви внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та розпочати розслідування, а також внести відомості до ЄРДР про вчинення слідчими та оперативними працівниками Подільського УП Нацполіції у Києві, керівником ГУ Нацполіції у Києві Андрієм Крищенко, головою КМДА Віталієм Кличком, а також посадовими особами ТОВ “Еко-буд-трейд” кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч.4 ст.189, ч. З ст. 206-2, ч. З ст. 365, ч. 2 ст. 383 КК України, та визнати ТОВ “Інжинірингова мостова компанія” потерпілою юридичною особою у кримінальному провадженні. Нагадаємо, 7 серпня Київський міський голова Віталій Кличко на своїй сторінці в Фейсбук повідомив, що невідомі за допомогою двох вантажівок і автокрана вивезли з будмайданчика Подільсько-Воскресенського мостового переходу 12 вант. При цьому перед інцидентом замовник будівництва отримав лист від одного з субпідрядників про бажання того забрати ванти з об'єкта. В цей же день субпідрядник будівництва Подільського-Воскресенського мосту – ТОВ "Інжинірингова Мостова Компанія" – заявив, що генпідрядник будівництва ТОВ "Еко-Буд-Трейд" не розраховується за ванти і виконані на об'єкті роботи з осені 2019 року. На сьогодні, по данним ТОВ “ІМТ”, борг становить близько 200 млн гривень. На це в ТОВ "Еко-Буд-Трейд" повідомили, що не мають такого боргу перед “ІМК”, натомість цей субпідрядник не виконав зобов'язання на 74 млн гривень, які ним було отримано у вигляді авансу. Пізніше, експерт з містобудування Віктор Глєба заявив, що мер Києва Віталій Кличко натравив Національну поліцію в особі очільника її Київського управління Андрія Крищенка на субпідрядника будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу, щоб приховати крадіжку “смотрящим” Денисом Комарницьким 200 млн грн, виділених зі столичного бюджету компанії “Еко-Буд-Трейд”. Читайте: Кличко продовжує нацьковувати Крищенка на будівельників, щоб приховати крадіжку Комарницького, – Віктор Глеба Раніше KV повідомляла, що “Еко-Буд-Трейд” пов'язують зі скандально відомим депутатом Київради VI скликання від "Блоку Леоніда Черновецького" Денисом Комарницьким. За даними депутата Верховної Ради Гео Лероса (фракція "Слуга народу"), Денис Комарницький є головним фігурантом корупційних схем у столиці. Підтверджують це відомості він передав НАБУ і проекту журналістських розслідувань Bihus.Info. З наданих нардепом даних випливає, що Денис Комарницький контролює у Києві будівельну, енергетичну і земельну галузі, архітектуру і медицину. А "працює" він через кілька фірм, у тому числі і ТОВ "Еко-Буд-Трейд". Передані слідчим і журналістам дані, за словами нардепа, могли перебувати на комп'ютері з офісу Комарницького, де в жовтні минулого року силовики проводили обшуки. Читайте: “Ой-ля-ля, ой-ля-ля, будем грабить короля!”: Кличко позволил освоить 11 млрд гривен фирмам, которые связывают с Комарницким ТОВ “Інжинірингова мостова компанія” (код ЄДРПОУ 41017120) ТОВ “Еко-Буд-Трейд” (Код ЄДРПОУ: 39532133) Фото: Коллаж KV КиевVласть

Голова поліції Київської області Андрій Нєбитов вирішив поділитись своїми думками з приводу права населення на збройний самозихист. І зробив це, як роблять зазвичай поліціянти, з маніпуляціями, замовчуваннями та пересмикуванням. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Ситуація, на яку посилається пан Нєбитов, проста – чоловік після суперечки на дорозі влаштував стрілянину з травматичного пістолету та поранив випадкову людину. “Але цей хлопець (і він не єдиний) своїм прикладом відповів усім прихильникам легалізації короткоствольної зброї для цивільного населення на їх головний аргумент: “З легальною, зареєстрованою зброєю злочини не вчиняють!!!”, – написав пан Нєбитов. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Щоправда, він забув написати, чи легально власник травматичної зброї її отримав, і чим є насправді те громадське формування, членом якого є підозрюваний. “Я знайомий з багатьма людьми – прихильниками легалізації короткоствольної зброї для цивільного населення. Це розумом зрілі, виважені люди. Вони мають серйозну аргументацію на свою користь. Вони дуже люблять зброю і відносяться до неї вкрай відповідально. Але, на жаль, за цими людьми отримають доступ до бойових пістолетів та револьверів от такі “ковбої”, – продовжує голова поліції Київщини.  Я, в свою чергу, чув про чесних та сумлінних поліцейських. Вони не пиячать, не стріляють в місті по бляшанках та не вбивають дітей. Але через них доступ до бойових пістолетів та револьверів отримують такі “ковбої”, які підозрюються у вбивстві 5-річного Кирила Тлявова в Переяславі.  А ще доступ до зброї отримують такі поліціянти, які підозрюються у катуванні в Кагарлику, просто в поліцейському відділку, коли, нагадаю, за версією ДБР, працівник Нацполції стріляв над головою жертви. Андрій Нєбитов не зупиняється на цьому, та пише: “ніж надати доступ цивільному населенню до бойової короткоствольної зброї, пропоную прийняти рішення щодо доступу до травматичних пістолетів і револьверів усім громадянам (звісно, психічно здоровим і тим, які відповідають вимогам для власників мисливської зброї).” Дякую, дуже дякую! Але... Можливо, виходячи з вищенаведених мною прикладів, було б доречно надати доступ саме поліцейським виключно до травматичної зброї, а не до бойової? Зрештою, на вулицях і ми, законослухняні громадяни, і поліцейські, маємо справу з одними й тими самими злочинцями. Озброєними, ну то й що? Чому громадянин (програміст, продавець, журналіст тощо) має захищати своє життя з травматичною зброєю, а поліціянт – з бойовою? От тільки не треба про “служити та захищати”. Приклади служіння та захисту ми бачимо регулярно – як от на Дніпропетровщині, де поліціянтів спіймали на торгівлі наркотиками та інших злочинах. “Провести детальний аналіз володіння такою зброєю громадянами за 5 років. Детально розглянути випадки застосування, втрати та інші складові культури володіння зброєю. На підставі отриманих даних приймати рішення щодо подальшого доступу до бойової короткоствольної зброї громадянам”, – продовжує фантазувати очільник поліції столичного регіону. Вибачте за прямоту, пан Нєбитов, але ваш міністр Аваков стверджує, що МВС не веде навіть статистики нагороджених бойовою зброєю! Що ви зібрались аналізувати з таким системним підходом? І щодо системності. Ви же в курсі, що представники МВС заявили, що готові підтримати право громадян на збройний захист з використанням короткоствольної нарізної зброї? Доречі, пан Нєбитов каже, що має нагородну зброю. Щиро не розумію, навіщо вона йому, якщо поліція працює вправно, захищає всіх громадян та служить їм. Вже кого-кого, а свого шефа поліцейські точно прикриють. В минулому році підлеглі пана Нєбитова в середньому прибували на місце події менше ніж за 20 хвилин. Невже так складно почекати, поки приїдуть професіонали? До речі, щодо професіоналів. Хотів би нагадати, що саме колеги пана Нєбитова кілька років тому так гарно спланували операцію по затриманню крадіїв у Княжичах, що втратили 5 чоловік. Травматична зброя замість бойової могла б допомогти рятувати життя і громадян, і поліціянтів.  А нам, законослухняним громадянам, дайте можливість захищати себе та своїх близьких за допомогою зброї, а не телефону.  Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції” Олександр Кравченко, журналіст КиевVластьКиевVласть

Рік тому 19 громадських організацій висунули до учасників парламентських перегонів список вимог, спрямованих на єдину мету —  встановлення в країні правовладдя. Він включав у себе всеохоплюючу реформу судової системи, прокуратури, поліції, перезавантаження частини антикорупційних органів. Три партії, які пройшли до парламенту, а саме —  “Слуга Народу”, “Голос” і ВО “Батьківщина” підтримали цей порядок денний. Першій з них вдалось одноособово сформувати правлячу більшість.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Якими ж є підсумки 9 місяців роботи нового парламенту? Чи виконали депутати обіцяне? Виконано Відновлення покарання за незаконне збагачення Вже на другий тиждень своєї роботи, 11 вересня 2019 року, Верховна Рада (ВР) підтримала в першому читанні законопроект президента Володимира Зеленського, який відновлює кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення, а 31 жовтня затвердила його остаточно 259 голосами. Відтепер, така відповідальність встановлюється в разі, якщо набуті чиновником активи більше ніж на 6,5 млн грн. перевищують його законні доходи.  Станом на червень 2020 року НАБУ розслідує всього дві кримінальні справи щодо незаконного збагачення. На нові провадження можна чекати вже після подання щорічних декларацій за 2019 рік. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Перезавантаження НАЗК 2 жовтня 2019 року Верховна Рада 237 голосами ухвалила зміни до “Закону про запобігання корупції”, які дали старт реформі НАЗК. Нацагенство перестало бути колегіальним органом, відтепер його очолює голова, котрий несе повну відповідальність за роботу агентства, її ефективність та прозорість. Після набуття законом чинності, весь склад НАЗК був звільнений. Комісія з обрання нового голови була сформована порівну з представників Кабінету міністрів та міжнародних експертів, при чому, за квотою Кабміну до неї включили громадських активістів. За результатами конкурсу, 16 грудня комісія одноголосно обрала головою НАЗК прокурора Олександра Новікова. 15 січня 2020 він був призначений Кабміном на посаду, а 24 січня обрав собі перших двох заступників – Романа Сухоставця та Івана Преснякова. Штати і зарплати прокурорів Законом про реформу прокуратури від 19 вересня 2019 року максимальна чисельність її органів була скорочена з 15 до 10 тис. осіб. Зокрема, в Офісі Генерального прокурора з 1340 прокурорів після трьох етапів атестації залишилось всього 610. В регіональних прокуратурах станом на травень 2020 не пройшли атестацію і підлягали звільненню 687 прокурорів.  Закон передбачив також суттєве збільшення посадових окладів прокурорів: з 12 до 15 прожиткових мінімумів. Таким чином, працівники Офісу генпрокурора з початку року стали отримувати 29 тис. гривень (замість 7 тис. гривень), а в обласних прокуратурах – 23 тис. гривень, без урахування премій та надбавок. Разом з тим, система нарахування премій досі не позбавлена суб’єктивного чиннику. Міжнародні закупівлі ліків 19 вересня 2019 року ВР прийняла в другому читанні зміни до закону “Про публічні закупівлі”. Згідно з ними, право МОЗ залучати міжнародні організації до закупівель ліків було продовжено ще на два роки. До того часу має запрацювати на повну потужність державне підприємство “Медичні закупівлі України”, котре перебере на себе цю функцію. Частково виконано Викривачі корупції 17 жовтня 2019 року ВР ухвалила зміни до закону “Про запобігання корупції”, якими вперше було визначено правовий статус “викривача” – особи, яка повідомила про корупційне правопорушення. Закон гарантує викривачам захист. Уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції він зобов’язав створити захищені канали зв’язку (гарячі лінії, електронні поштові скриньки, тощо), які дозволять викривачу зберегти анонімність. Але попри те, що закон вступив у силу 1 січня, процес створення таких каналів затягнувся. В травні 2020 група депутатів зареєструвала законопроект, який передбачає створення Єдиного порталу повідомлень викривачів корупції. Його утримання планується покласти на НАЗК. Вважається, що це спростить обробку інформації та дозволить гарантувати вищий рівень її захисту. Звітність політичних партій 19 грудня 2019 року ВР прийняла закон №410-ІХ, яким дозволила партіям подавати фінансову звітність в електронному вигляді. НАЗК має протягом 6 місяців з дня набрання їм чинності запустити електронну систему для подання такої звітності. НАЗК затвердило нову форму звітності і зараз веде роботу над розробкою Єдиного держреєстру. Повноцінний його запуск обіцяють на 16 липня. Антикорупційна стратегія Одним з функцій Нацагентства з запобігання корупції є розробка проекту державної Антикорупційної стратегії, яку має затвердити ВР, а також моніторинг її виконання. Через неефективність попереднього складу НАЗК, Україна з 2017 року жила без такої стратегії. Новий керівник агентства Новіков, назвав прийняття Антикорупційної стратегії на 2020-2023 роки одним з пріоритетів своєї діяльності і планував винести її проект на розгляд ВР до березня, але станом на початок червня цього так і не відбулось.  4 червня заступники голови НАЗК Пресняков та Стародубцев взяли участь в онлайн-дискусії “4 місяці роботи оновленого НАЗК: результати і перспективи”, організованою ГО “Антикорупційний штаб”. Вони повідомили, що перший драфт АС планують опублікувати в першій половині червня. Зрештою, вона була опублікована на сайті Нацагентства 23 червня. До 10 липня планується провести громадські обговорення та консультації. Реформа прокуратури 19 вересня 2019 року ВР прийняла в другому читанні президентський законопроект про реформу органів прокуратури. Він затвердив нову структуру цих органів: замість Генеральної прокуратури було створено Офіс Генерального прокурора, замість регіональних та місцевих прокуратур – обласні і окружні. При цьому, до нових органів мав бути проведений добір на підставі всеосяжної атестації. Громадські організації привітали ідею перезавантаження, проте вказали на низку ризикових моментів нового закону. Наприклад, замість очищення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів він передбачав зупинку її роботи аж до 1 вересня 2021 року. Тим часом, функції з атестації та дисциплінарного притягнення прокурорів були покладені на кадрові комісії Офіса Генпрокурора та обласних прокуратур, які мав одноосібно створювати генеральний прокурор. Щоправда, затверджений Русланом Рябошапкою порядок передбачав, що 3 з 6 членів таких комісій мають бути делеговані міжнародними партнерами, але успіх моделі був зав’язаний виключно на постаті генпрокурора. В травні 2020 генпрокурорка Ірина Венедіктова затвердила новий порядок, яким прибрала з комісій міжнародників. Відтепер вони складаються з 4 прокурорів та 2 представників ЗВО, що, на думку антикорупційних організацій, спотворює сутність реформи. Крім того, з 1 січня 2020 року генпрокурор отримав додаткові повноваження, пов’язані зі зняттям депутатської недоторканності: відтепер лише генпрокурор може відкрити провадження проти нардепа, внісши дані в ЄРДР. Попри значну вагу цієї посади, процес відбору кандидатів на неї так і залишився політичним. Наприклад, у березні 2020 народні депутати дізнались прізвище майбутнього генпрокурора за півдня до голосування. Перезавантаження ДБР 3 грудня 2019 року ВР ухвалила в другому читанні президентський законопроект про реформу Державного бюро розслідувань (ДБР). Згідно з ним, ДБР змінило статус з центрального органу виконавчої влади на державний правоохоронний орган. Повноваження директора бюро були суттєво посилені. Відтепер він став одноособовим керівником, без необхідності погоджувати рішення зі своїми заступниками. Також, директор отримав право самостійно призначати та звільняти заступників без участі зовнішньої кадрової комісії. Після ухвалення змін, чинний директор ДБР Роман Труба був звільнений, а нового керівника мала обрати конкурсна комісія з 3 представників від президента, 3 – від Кабміну і 3 — від ВР. Однак за 6 місяців, що минули з відставки Труби, комісія так і не була сформована, хоча закон встановив для цього чіткі дедлайни: 30 днів на висування представників, 14 на формування комісії і ще 60 на проведення самого конкурсу.  Наприклад, 19 травня ВР провалила голосування за своїх представників у комісію, а 5 червня зробила це повторно. Зрештою, на засіданні комітету з правоохоронної діяльності 10 червня було прийняте рішення, що представниками від ВР не можуть бути нардепи. Новим дедлайном для висування кандидатур встановлено 19 червня, відбір має закінчитися до 1 липня. Тим часом, 27 грудня президент призначив тимчасовою в.о. директора нардепку від власної партії Ірину Венедіктову. Після призначення Венедіктової на посаду генпрокурора, 17 березня виконувачем обов'язків став її заступник Олександр Соколов. Не виконано Керівництво САП Громадські організації неодноразово вимагали відставки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького, якого підозрюють у “зливі” резонансних справ, тиску на підлеглих, розголошенні матеріалів слідства. Торік цю вимогу підтримала і посол США Мері Йованович. Втім, нова влада тривалий час не висувала претензій до роботи САП. Лише 26 травня 2020 року генпрокурорка Ірина Венедіктова випустила заяву, в якій звинуватила керівництво та прокурорів органу в неналежному виконанні службових обов’язків. Вона навела приклади справ, які не були передані до суду в розумні строки, що призвело до їх закриття. Венедіктова ініціювала два службових розслідування проти Холодницького і вже 9 червня підтвердила, що в роботі керівника САП знайдені порушення вимог КПК, закону "Про прокуратуру” та положення про САП. Скарга на нього була передана в дисциплінарну комісію при ОПУ, яка може звільнити голову САП з посади чи винести йому догану. Нагадаємо, що 5-річний термін повноважень Холодницького спливає 30 листопада, але він має право вдруге податися на конкурс. Незалежність САП САП досі залишається структурним підрозділом Офісу генпрокурора. Це суттєво обмежує її свободу, як в адміністративних питаннях (штатного розпису, структури), так і в фінансових. Профільні організації ще минулого літа розробили законопроект, який має перетворити САП на окрему юридичну особу на правах обласної прокуратури, але жодних кроків щодо його прийняття зроблено не було. Директор НАБУ Посада директора НАБУ захищена законом: звільнити його можуть за результатами незалежного аудиту роботи бюро, у випадку набрання законної сили обвинувальним вироком суду та ще за низкою підстав, перерахованих в профільному законі. Це має гарантувати незалежність директора від політичних впливів. Разом з тим, 7 лютого 2020 року в Верховній раді було зареєстровано проект постанови про звільнення Артема Ситника з посади директора НАБУ. Постанову підписали 216 депутатів, в тому числі – від правлячої партії “Слуга Народу”. 19 лютого постанову розглянув правоохоронний комітет і рекомендував комітету по регламенту винести її на розгляд ВР. Приводом для цього стало включення Ситника до “реєстру корупціонерів” НАЗК через штраф, який наклав на нього суд в минулому вересні: директор НАБУ нібито не задекларував кошти, витрачені на відпочинок.  Слід відзначити, що накладення адміністративного штрафу не є підставою для звільнення директора НАБУ, що визнав і сам спікер Ради Дмитро Разумков. Але на думку окремих депутатів “корупціонер” не може очолювати НАБУ. Саме тому 28 лютого в ВРУ був зареєстрований законопроект, який вносить зміни до закону про НАБУ і додає до переліку підстав для звільнення його директора притягнення до адмінвідповідальності. Ситник вважає, що до кампанії за його відставку причетні олігарх Ігор Коломойський (бюро розслідує справи “ПриватБанку”) та голова МВС Арсен Аваков (НАБУ вело так звану “справу рюкзаків”, одним з підозрюваних в якій був син міністра — Олександр). Спроби звільнити директора НАБУ викликали стурбованість у міжнародних партнерів. Міністр внутрішніх справ 29 серпня 2019 року ВР на своєму першому засіданні призначила міністрів в уряд Олексія Гончарука. Напередодні на Банковій відбулася акція протесту з вимогою не допустити, щоб своє крісло зберіг очільник МВС Арсен Аваков. Активісти звинувачували міністра в саботажі реформи поліції, корупції, провалі резонансних справ. Попри це, депутати 281 голосами затвердили Авакова на посаді. Тоді його назвали “тимчасовою” кандидатурою, але за 9 місяців альтернативи їй так і не знайшлось. 4 березня 2020 року ВР повторно призначила Арсена Авакова повторно призначили в уряд Дениса Шмигаля. Політичну підтримку йому надає особисто президент Володимир Зеленський – 20 травня 2020 під час річної прес-конференції він назвав Авакова “потужним міністром”. А вже 25 травня стало відомо про інцидент в Кагарлику, де співробітники поліції побили і зґвалтували жінку. Місцевий відділ Нацполіції був розформований. З цього приводу Авакова запросили на закрите засідання комітету ВР з правоохоронної діяльності, проте він на нього не з’явився. 5 червня в Раді було зареєстровано постанову про звільнення Авакова, під якою поставили підписи 55 депутатів від фракцій “Слуги Народу” та “Голосу”. 17 червня правоохоронний комітет вніс постанову в порядок денний сесії.  Бюро фінансових розслідувань Необхідність створення єдиного правоохоронного органу для розслідування економічних злочинів була визначена ще в Концепції реформування кримінальної юстиції 2008 року. З 2013 року було здійснено декілька спроб створити такий орган – в форматі чи то Служби фінансових розслідувань чи то фінансової поліції, чи Бюро фінансових розслідувань. Однак всі вони з політичних причин закінчились невдало.  Економічні злочини досі розслідує Нацполіція, хоча Департамент захисту економіки в її складі урочисто ліквідували 2 вересня 2019 року на першому засіданні Кабміну Гончарука. Ними займається “податкова міліція” — орган з напівлегальним статусом в складі Державної фіскальної служби. Нардепи ще в 2016 офіційно ліквідували її, але не створили органу на заміну, тому “міліція” досі працює (розслідує ухилення від сплати податків). Нарешті, економічні злочини часто потрапляють в поле зору СБУ, в складі якої діє ціле ГУ контррозвідки в сфері економіки, а також управління “К” по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю. Останнє регулярно звинувачують в неправомірному тиску на бізнес. Нова спроба утворити орган фінансових розслідувань відбулась після парламентських виборів 2019 року. 2 жовтня ВР ухвалила в першому читанні законопроект, за яким БФР визнавалось центральним  органом виконавчої влади, до виняткових повноважень якого відноситься розслідування економічних злочинів. Разом з тим, проект не ліквідовував економічні підрозділи СБУ, до чого закликала громадськість. Але 17 січня 2020 нардепи відхилили цей законопроект в другому читанні. За даними ЗМІ, новий мали розробити до початку лютого в Офісі президента, однак станом на червень цього так і не відбулось. Вимога  щодо створення незалежного фінансового органу потрапила навіть в новий меморандум з МВФ (закон має бути прийнятий до 1 січня 2021 року). СБУ Служба безпеки України досі залишається гібридним органом, повноваження якого виходять за межі функцій класичної спецслужби. Зокрема, вона займається боротьбою з корупцією, організованою злочинністю, злочинами проти державності, які визначені надто широко. Закон про національну безпеку, прийнятий в 2018 передбачав реформу СБУ з її перетворенням на класичну контррозвідку, демілітаризовану та позбавлену слідчих функцій. Таку модель підтримують західні партнери. Однак президентський законопроект, внесений в ВР 10 березня 2020 р. повністю суперечив цій логіці. Згідно з ним, СБУ зберігає функцію досудового розслідування, а визначення “загроз державній безпеці”, які містяться в проекті стали ще більш розмитими, що дає можливість Службі розслідувати практично будь-які справи (навіть ті, що стосуються захисту “морально-етичних, історичних та культурних” цінностей України). Міжнародна дорадча група при СБУ розкритикувала проект змін, приєднались до критики  і в Консультаційній місії ЄС, а також у НАТО. В результаті, на засіданні ВР 20 травня нардепи повернули законопроект в комітет на доопрацювання. Голова комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки О.Завітневич вважає, що в цілому його можна буде прийняти до літніх канікул. Судова реформа 16 жовтня 2019 року ВР прийняла в цілому президентський законопроект №193-IX про судову реформу. Згідно з його положеннями, весь склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) припиняв роботу, а новий мав бути обраний на відкритому конкурсі. Конкурсна комісія повинна була складатися з трьох представників від Ради суддів та трьох – від Громадської ради міжнародних експертів. Утім, Вища рада правосуддя (ВРП) так прописала умови конкурсу, що роль комісії виявилась нівельована. Наприклад, ВРП залишила собі право призначати на посади не лише переможців конкурсу, але і всіх, кого забажає. Міжнародники відмовились делегувати до комісії представників, і 17 березня 2020 року ВРП визнала конкурс таким, що не відбувся.  За іншою нормою закону, ВРП мала бути зменшена з 16 до 12 членів. Її члени з 2013 по 2019 роки відтепер підпадають під люстрацію. Також при ВРП мали створити етичну комісію з трьох представників ради і трьох міжнародних експертів, яка б перевіряла на доброчесність членів ВРП, ВККС та Верховного суду, а також могла б ініціювати їх звільнення. При чому, при рівному розподілі голосів роль міжнародників була б вирішальною. Однак ВРП заблокувала створення комісії, просто не делегувавши до неї членів. Фінальну ж лінію під судовою реформою Зеленського підвів Конституційний суд, який 11 березня визнав низку її положень неконституційною. Зокрема, була скасована норма про етичну комісію, про скорочення чисельності Верховного суду та ВРП. В результаті, реформа зависла. ВККС не діє вже півроку, заблокувавши процес заповнення більш ніж 2000 вакансій в судовій системі. 22 червня президент Володимир Зеленський вніс в Раду новий законопроект про судову реформу. Його вже розкритикували громадські організації, оскільки в проекті очищення ВРП покладається на саму ВРП, а в формуванні конкурсної комісії для відбору нової ВККС може брати участь Уповноважена ВР з прав людини, яку вважають скомпрометованою зв’язками з головою Окружного адмінсуду Києва Павлом Вовком. Зауважимо, що в тексті нового меморандуму з МВФ одним зі структурних маяків виконання програми співпраці вказано прийняття змін до закону про ВРП, які мають забезпечити очищення цього органу. Такі зміни мають бути прийняті до кінця жовтня. Конституційний суд Конституційний суд – орган з унікальним набором повноважень щодо захисту правової системи України. Але процес добору суддів до його складу досі є політизованим і непрозорим. З 2017 року він відбувається на конкурсних засадах. Однак суб’єкти, відповідальні на проведення конкурсів (а саме – Комітет з питань правосуддя за квотою ВР,  конкурсна комісія за квотою президента та Рада суддів за квотою З’їзду суддів України) не забезпечують належного рівня прозорості. Наприклад, Комісія проводила свої засідання в закритому для громадськості та журналістів режимі, а комітет Ради без чіткого обгрунтування відхиляв кандидатури, які не були підтримані депутатськими фракціями (хоч закон цього і не вимагає). Крім того, невідомими залишаються критерії, за якими оцінювали моральні якості та компетенції кандидатів. Жоден з суб’єктів відбору не оприлюднив чіткого алгоритму оцінювання та критеріїв складання рейтингу. Це може свідчити про значний відсоток суб’єктивізму в прийнятті рішень. Рада нового скликання не здійснила кроків для вирішення цієї проблеми. Юридична освіта 26 лютого 2020 року Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій оприлюднив проект Концепції розвитку юридичної освіти. Згідно з ним, планується скоротити перелік юридичних спеціальностей. Відтепер, спеціальності “Міжнародне право” та “Правоохоронна діяльність” не вважатимуться вищою юридичною освітою. Для юристів скасовується можливість заочного навчання. Впроваджується зовнішній контроль за якістю юр. освіти в форматі єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Поки що проєкт знаходиться на стадії обговорення. Читайте: PR и провалы: первый год шестого президента Владимира Зеленского Родіон Хомяков, аналітик ГО “Антикорупційний штаб”КиевVласть