Свої та чужі Євген та Ірина Остапенко – майбутні випускники кафедри соціології. Минулого року, після двох років симпатії, вони офіційно уклали шлюб. Їх об’єднувало не стільки фізичне або інше побутове тяжіння одне до одного, скільки  спільна пристрасть до науки. Ще з минулого року вони разом вивчають завжди гостру тему, що розбурхує уми багатьох поколінь – тему дискримінації. Вони прочитали багато книг, відвідали чимало вітчизняних і зарубіжних бібліотек і пам’ятних місць, проникли лазером ретроспективного погляду майже у кожну шпарину в історії суспільства. Вони проводили експерименти, аналогічні тим, що були проведені знаменитими вченими-соціологами, аби довести або спростувати їх висновки. Вони доводили, спростовували, укріплювали та розвивали теоретико-прикладну базу дослідження. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”  Одного прекрасного ранку, коли сонце крадькома лоскотало обличчя молодої сім’ї, до одного з Остапенків прийшла, як їм здалося, геніальна ідея. Дивно, але був помічений факт. Чим більше людина відкривається, тим краще до неї ставлення. Власне, геї, що здійснили камінг-аут, часто сприймаються як менш огидні, ніж приховані геї або бісексуали. Вони справляють враження твердих особистостей, яким вистачило духу чесно заявити усім про своє істинне, як вони вважають, “Я”. Саме так, чесністю, ці товариші ( так звані “голубі”) вимолили собі місце під сонцем, у деяких країнах навіть більш достойне, ніж у нас із вами, звичайних людей. Тепер простіше попасти “під роздачу” за гомофобію, ніж за потурання дивному та неприйнятному багатьом віянню моди. Така сама ситуація і з іншими примхами ситого людства, такими, як мода на недостатню або зайву вагу, легку поведінку як дівчат, так і хлопців, надмірний гедонізм, або навпаки, релігійний фанатизм та забобони. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Також, у зв’язку з розвитком медицини, ми більше не виганяємо із кола спілкування хворих людей, які раніше були б вигнаними через незнання природи й наслідків деяких хвороб та побоювання за власне життя (наприклад, хворих на туберкульоз,  СНІД чи “рожисте запалення”…)…. Слово “прокажений”, яке давно вже не означає саму хворобу або хворого, стало синонімом вигнанця у суспільстві, адже почалася ця гілка дискримінації саме з побоювань за інших. А переросла вона у конкретний привід для нескінченних дискусій за круглими столами між чистими та ситими докторськими ковбасами, які, можливо, й не уявляють собі регіони, у яких досі немає води у достатку, регіони, у яких людина запросто може стати їжею для інших людей. Ми допомагаємо своїм, а чужі нехай слідують повчанням Єгора Лєтова: “допоможи собі сам”. Ми рятуємо по одному життю, але що для світу людське життя? Піщинка! Навіть для одного народу, не уявляючи навіть регіонального, та упаси Господи, планетарного масштабу. Але, тим не менш, ми ведемо війни, позбавляючи життів інших, які часом більше потребують того самого життя, ніж ті, хто  врятовані сучасними технологіями. Ми руйнуємо глобальний Дім, без кінця облаштовуючи локальні. Ми робимо це для своїх. А чужі – хто? Раніше, на світанку еволюції, чужими вважалися ті, хто не має кровної спорідненості. Згодом “чужих” почали відрізняти за територіями, а потім, після Великих відкриттів, до цього додалися ще й расові ознаки. Але що було не так із нами, зі слов’янами? Чужі для нас були такими самими білими, такими же зовнішньо своїми.. Ми звикли до штучної нерівності, що насаджується так званими “альфа-особистостями”, найсильнішими та найнахабнішими. Вони формують образ “своїх”. Ми звикли змінювати уявлення про чужих часто, та, не дивлячись на бурхливий розківт гуманізму та загальної емансипації, схильність до дискримінації нікуди не поділася. - Слухай, Іро, - перервав міркування за чашкою чаю Женя, - але ж навіть у середовищі, де усі рівні, рано чи пізно з’являться  свої “чужі”. - Звичайно, еволюція надмірно потурбувалася про інстинкт самозбереження. І саме йому зобов’язана та біда, яку ми вивчаємо. - А що, якщо взяти АБСОЛЮТНО РІВНИХ між собою людей  та помістити їх в умови, щоб виростити в кожного злість на кожного, а потім… А потім, у їхню “тусовку” включити абсолютно незнайому їм людину? - До того ж, створити умови повної деанонімізації кожного з них? - Чудова думка! Але навіщо нам витрачати зайві ресурси на утримання цих людей в експериментальних умовах, та ще й на насадження серед них “потрібних” ідей може знадобитися немало часу. Я маю кращу ідею. Знайомство з героями - Добрий день, ви також за оголошенням? - спитала руда жінка років тридцяти, - Олена, 28 років. Освіта: вища. Має дитину. Працює менеджером з продажів у журналі. Оголошення знайшла на сайті Феміністки.ком - Так, а ви також? - здивовано поцікавився двадцятирічний студент Максим,  який полюбляє гуляти, пити. Його питання було скоріше не питанням, а здивуванням, змішаним із радістю. Він знайшов оголошення на сайті Чайлдфрі.орг Поряд жваво базікали дві дівчино-жінки, здавалося, вони давні знайомі. До системи звукозапису дійшли тільки уривки їх фраз: - Реально? - Да ладно! - Нічого собі! Потім ці дві дами довго стояли, обнявшись. Ірина, 30 років. Дизайнер інтер’єру. Двоє дітей, чоловік.  Знайшла оголошення на сайті Яжемама.орг Марина, 30 років. Графічний дизайнер. Оголошення знайшла на сайті Лесбійки.орг Поряд курив люльку представник темношкірої раси. Він був одягнений у вишиванку та джинси. Олег, 32 роки. Журналіст, український націоналіст. Ветеран АТО.  На оголошення потрапив з сайту Героїневмирають.орг Він жваво сперечався про політику із товаришем, чий рюкзак прикрашала георгіївська стрічка. Мабуть, обидва мали вищу освіту, з чого випливає те, що вони ще досі не побилися. Велемир, 35 років.  Російський націоналіст. Неоязичник. Проживає у Криму та має два громадянства. В Україну приїжджає до родичів.  Знайшов оголошення на сайті Русскиймир.орг Поряд пила якийсь коктейль симпатична дівчина модельної зовнішності. Тільки зростом вона занадто вийшла.  Владлєн(а), нетрадиційна жінка, 23 роки. Була чоловіком ще два роки тому. Працює… Ким же вона працює? Припустимо, моделлю. Така собі слов’янська Ханна Габі Оділь. Зустрічається зі звичайним хлопцем. На оголошення потрапила з сайту Красатамода.ком Іван(на), нетрадиційний чоловік. Ну, майже. Останньої, вирішальної, операції вона уникла. Був жінкою. Живе з чоловіком та виховує дитину.  Працює копірайтером-фрілансером.  На оголошення потрапив з сайту Сеокопірайтинг.ком У кожному з їхніх оголошень стояв час початку о п ’я т і й годині вечора. Чай з печивом - Отже, нагадайте мені, навіщо ми тут зібралися, - загадковим голосом почав зустріч Євген Остапенко. Зустріч відбувалася у напівтемній кімнаті з великим столом, з усіх сторін обставленим стільцями. - Для участі в семінарі, присвяченому поняттю дискримінації? - уточнив(ла) Іван(на). - Для участі у тренінгу особистого зростання? - спитала Марина. - Для участі в обговоренні впливу політичної ситуації, що склалася у країні, на відносини у суспільстві? - спитали хором Олег та Велемир. Ще було висказано близько десятка припущень абсолютно різних мастей. Але їх потік перервав ведучий Євген. - Так, ви усі маєте рацію. Частково. Сьогодні ми проведемо деяку гру. Кожен з вас, по колу, за чашкою чаю з’їдає по одному печиву. У кожному печиві – номер. Ви кажете цей номер мені. Номер може нести удачу, а може – навпаки. Все залежить від того, чи схильна до вас удача. Сьогоднішній експеримент покаже, кого з вас любить випадок. Ми й насправді будемо вивчати відносини, але відносини непрості. Відносини із самою пані Фортуною! Приглушене світло та аромат трав, що димилися у кутку, зробили свою справу. Група піддослідних занурилась у легкий транс, їхні очі горіли зеленим світлом та усі вони прагнули продовження бенкету. Перше коло обійшлося без жертв. Печива були порожніми. На другому колі перший номер із печива дістає Максим. - Номер три, - оголошує він. Раптом усі підстрибнули від музики, що почала грати. На стіні навпроти стола почали з’являтися з коханням три родини тарганів. До стіни присунуте ліжко, вікно відсутнє. Меблі, окрім ліжка, також відсутні. Ось зайшла до кімнати, якщо її можна назвати кімнатою, вагітна кішка. - МАААААААУ, - прокотилося луною по кімнаті. - МААААААААААУУУУУУУ, - і так ще разів п’ять. Вона вляглася на ліжко й почала народжувати. Усе ліжко було в крові та кошенятах. Але він, головний герой, був щасливим. Кішка нарешті народила. Шипіння екрану, білий шум. І знову картинка. Залітає до кімнати велетенський чоловік, знімає ремінь та лупцює хлопчика з усієї, що в нього була, дурі. - Ти якого фіга не простежив за тим, що ця мразота накоїла? Через цю тварюку ти будеш спати на підлозі! На підлозі, до речі, пробігло ще біля трьох десятків різних комах. - Ти обов’язково втопиш їх ПРЯМО ЗАРАЗ!!!! - Але тату, це ж діти нашої Мусі! - Проститутка твоя Муся! Якщо ти не викинеш її з вікна прямо зараз, я викину тебе, а потім матиму твій теплий труп! - Муся ж к і ш к а !!!!!!!! - А ти гадав, що проститутки бувають тільки людьми? Наприклад, з твоєю, як ти її називаєш, кішкою, я сплю вже другий рік поспіль за тарілку “віскаса” в день. Найсправжнісінька вона проститутка! Спала зі мною, а народила від якогось КОТА! Викинь її з вікна, або сам улетиш до чортової матері! Хлопчик стиснув кішку в руках. Чоловік видрав її з його рук та викинув у вікно. Дев’ятого. Поверху. Кішка впала та залишила по собі кривавий слід та спогади. - Іди. Топи. Кошенят. - Можна залишити хоча б одного? Його будуть звати Мусиком. - НІ!!! ТОПИ КОШЕНЯТ, АБО Я ВТОПЛЮ ТЕБЕ! Краще я втоплю тебе, їй-богу. Ти мені життя зіпсував, а не кошенята. Ну що ж, сьогодні ти жити залишишся. Якщо втопиш кошенят. Почувся звук води, що набиралася до тазику та жалібний писк кошенят. Хвилина. Тиша. В тазу лишилися ті, хто ще нагадував про те, що в цьому будинку жила кішка. В кінці вони полетіли вслід за матір’ю. У вікно. - Ну що, малий. Сьогодні житимеш. Але ось невдача – Муся моя випадково випала у вікно та померла.. Кішок вдома більш не буде, щоб ситуація не повторювалася. Будеш замість неї, або будеш спати на вулиці. Білий шум. Новий кадр. Ніч. Хлопчик лежить під ковдрою та намагається заснути. Але не може, тому що до кімнати зайшов той самий чоловік. Він знову розстібає ремінь, але цього разу вже не збирається бити хлопчика. Чорний екран, чутно лише здавлені спітнілою долонею дитячі стогони та фрази “кішенька моя”, “Мусенька моя”. На цьому відеоряд перервався. І знову почався. На екрані хлопець б’є вагітну жінку. Це – звичайна бійка у черзі.  - Ну й що, що ти вагітна? Ми усі тут стоїмо, - впирається хлопець. Уся черга благає його заспокоїтися, але дарма. Він вчепився в мадам і кинув її на підлогу, як мішок зі сміттям. Переступив і пішов до потрібного кабінету. Звичайна довідка з ЖЕКу. Але в житті цієї жінки ця довідка стала роковою. На цьому відео скінчилося та пішов запис голосу. “Так, я ненавиджу дітей. Не самих дітей, а те, що хтось їх може відібрати. Цю проблему потрібно попереджувати та знищувати надмірно нахабних матусь та татусів”. Після цього відео натовп кинув з кожного по хижому погляду на номер три. Максим був готовий зірватися з місця, але люди його не випустили. Товариш із георгіївською стрічкою пересів поближче до нього та помінявся місцем з Іриною. Наступною була Олена. - Номер тринадцять. І знову згасло світло. І знову запрацював проектор. До уваги глядачів була звичайна кімната, чиста та охайна. На ліжку з шовковою постільною білизною займалася коханням родина.. ..ні, не тарганів і не котів. Звичайних людей. Але до чого до них Олена? А ось до чого. Вона зайшла у квартиру, відкривши її своїм ключем. З нею була маленька дівчинка. - Милий, я вдома! - радісно крикнула Олена. Ніхто їй нічого не відповів. Вона попросила доньку піти попити молока на кухні, а сама пішла до спальні. Миттю, зі швидкістю звуку, вхопила донечку й поїхала до матері. Подала на розлучення. Наступний кадр. Олена в числі феміністок, що протестують. Завіса. Натовп косився то на Максима, то на Олену. Й навпаки. Потім, коли війни на поглядах стихли, пішли кадри про решту. Усі були в готовій консистенції. Кожен зіштовхнувся обличчям до обличчя з тим, що ненавидів. Кожен шукав того, з ким та проти кого об’єднуватися. Стояла жахливо гучна суперечка, літало шмаття волосся, але бійка не була загальною. Вона була розділена на багато бійок. В процесі стало відомо, що Максим, той самий номер три – брат колись зданої до дитбудинку зразкової матері, Ірини. Іван та Владлєна, з’ясувалося, мали стосунки з однією людиною. За мірою подальшої детальнішої деанонімізації, кожен з них ставав лояльнішим один до одного та переглянув свій категоричний світогляд, як раптом… Номер нуль - Вибачте, я часом не запізнився?, - спитав новенький на ім’я Олександр. - Та що ви, ми тут вже годину сидимо. Лише годину, - відповів Іван. - О-па, наступна жертва під’їхала, - іронізувала Марина. Олександр, який не розумів буквально нічого, сідає за стіл. Кожного кола йому трапляються пусті печива. Чимдалі дивнішим стає для нього кожне коло. Все більше поглядів зупиняються на ньому, на незвіданому, покритому тінню загадковості, найзвичайнішому з них усіх, чоловікові. Натовп почав здогадуватися за Олександра, ким він був та хто він є. Сам Олександр вже зрозумів, що він тут – зайвий. Кожного кола його намагалися впевнити у тому, що він – латентний темношкірий транссексуальний гей-націоналіст із роздвоєнням особистості, при якому він то український, то російський націоналіст. До того ж, йому приписали ненависть до жінок та дітей. Олександр не говорив нічого, це було в умовах на участь у грі. Шкода, але він не взяв з собою документів. Смартфон та інші гаджети було сказано здати до спеціальної камери перед заходом. Він не міг довести, що не є тим, ким його вже вважав натовп, не міг донести правду. В кінці кінців, Олександр дістає номер із печива. І це був номер 0. І знову цей проектор. І знову кіно. Кіно, що підтвердило найстрашніші здогадки натовпу. А в кінці – заява про те, що він проніс із собою бомбу. Натовп, в ажіотажі, негайно накинувся на чоловіка. Вони роздягнули його, перевірили всюди. Так, і там також. Один із чоловіків ударив Олександра ножом в живіт. Звідти витікло кілька літрів прозорого гелю, в якому бовталася записка: “Це була помилка. Бомби в нього немає. Ви програли та вбили невинну людину”. При вході, Олександру сказали надягнути під одяг спеціальний костюм, так зване штучне друге тіло. Якби б не воно, чоловіка би вбили насправді. Адже він не зміг би довести розлюченому натовпу те, що його оббрехали. Печиво із номерами було розраховано лише на решту гостей. Було неважливо, який номер витягне той чи інший. Відео було змонтоване з фільмів за мотивами результатів особистих бесід з героями та бесід з їхнім оточенням. Сюжети вмикали незалежно від номера, все залежало лише від того, хто його витягнув. І тільки номер нуль не був пов'язаний з реальною історією. Він був лише кадрами з фільму якогось невідомого режисера. І тільки номер нуль та пусті печива не мали у складі наркотичної речовини.  Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”  Післямова І все-таки, неважливо, який ти насправді. Імідж – штука доволі оманлива, але липка до жаху. Будь ти хоч золотою людиною, якщо попадеш у поле загальної ненависті, тут же станеш її об’єктом.  Ті люди, що знають сильні та слабкі сторони один одного, втягуються у взаємозалежність. Невидиму залежність. Залежність іншого рівня. Вони відчувають на собі важелі впливу, й від цього їм спокійніше. А одвічний страх перед невідомістю зазвичай народжує апріорі негативне ставлення до скритних людей. Й наостанок: у кожному колективі будуть свої “чужі”. Це норма. Головне – не допустити криміналу. КиевVласть

Прикро констатувати, але останнім часом у столичному регіоні почастішали крадіжки електрообладнання. Зловмисників не зупиняє навіть безпосередня загроза для здоров’я та життя від такого “полювання” на кольоровий метал. А заручниками аварійних ситуацій, які виникають через пошкодження устаткування трансформаторних підстанцій та ліній електропередачі, зрештою стають добросовісні споживачі електричної енергії. Потерпає від цього і наша компанія – Оператор системи розподілу Київщини. Адже мусить спрямовувати на “латання дірок” від крадіжок обладнання підзвітні кошти, заплановані на розвиток та осучаснення мереж. І справа не тільки у багатотисячних збитках та, фактично, “подвійних витратах”. Наші енергетики ще й вимушені власними силами, в екстреному позаплановому режимі відновлювати пошкоджене обладнання, аби швидще усунути збої в електропостачанні мешканців області. Це забирає і робочий час нашого оперативно-ремонтного персоналу, і ресурси та кошти, які ми могли б спрямувати на планово-системне обслуговування електромереж та вдосконалення клієнтських сервісів компанії”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Загалом з початку нинішнього року від неправоміних дій невстановлених осіб ПрАТ “Київобленерго” зазнало збитків на суму понад 170 тис. гривень. Так, протягом січня-квітня крадіжки трансформаторної оливи та обладнання масово відбувалися у Баришівському районі – ТП-229, ТП-237, ТП-310, ТП-741 у місті Березань, ТП-505 у селі Хмельовик, ТП-687 у селі Рудницьке, ТП-436 у селі Недра. Як наслідок, без напруги залишились 458 споживачів електроенергії – домогосподарств та організацій, а компанія понесла збитки на суму близько 36 тис. гривень. Серйозні ушкодження і багатотисячні збитки нанесли злодії енергетикам та споживачам Києво-Святошинського району. У січні цього року шукачами кольорового металу на ЗТП-2836 в місті Вишневе було викрадено електрообладнання: 11 ввідних та секційних автоматів. А в лютому працівники оперативно-виїзної бригади Києво-Святошинського РП при огляді лінії Л-1 виявили крадіжку трансформатора на ЩТП №2878 у селі  Неграші. Цими діями спричинено збитків ПрАТ “Київобленерго” на суму понад 136 тис. гривень. Разом з тим, нам вдається й ефективно викривати злочинні дії розкрадачів електрообладнання. Так, 7 травня нам надійшла інформація про крадіжку засобів технічної сигналізації на ПС “Роща” 35/10 кВ, що у селі Вишеньки Бориспільського району. Виїхавши на місце події, працівники Служби захисту економіки ПрАТ “Київобленерго” виявили: окрім крадіжки засобів технічної охорони та пошкодження сітчастої огорожі ПС “Роща” невідомою особою ще викрадено близько трьох метрів силового кабелю та пошкоджено силовий кабель лінії №29 – Вишеньки. На місце пригоди ми викликали слідчо-оперативну групу Бориспільського відділу поліції та у взаємодії з сільською радою й активістами місцевої організації “Громадська варта Вишеньки” провели пошукові роботи з метою встановлення особи зловмисника. В результаті спільних дій було встановлено і затримано місцевого мешканця, раніше двічі судимого за майнові кримінальні правопорушення. Він зізнався, що вчинив крадіжку засобів технічної охорони та силового кабелю на ПС “Роща”, а також пошкодив сітчасту огорожу підстанції і силовий кабель лінії №29 – Вишеньки. За фактом учинення даної крадіжки відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 (Таємне викрадення чужого майна) Кримінального кодексу України. Ведеться досудове слідство, вирішується питання оголошення підозри затриманому громадянину та обрання йому міри запобіжного заходу. В цілому, за кожним виявленим фактом крадіжки електричного обладнання ПрАТ “Київобленерго” скеровує звернення до правоохоронних органів. Але і пильність кожного з вас, мешканців Київщини, може суттєво допомогти викрити та притягти до відповідальності крадіїв. Якщо  ви побачили сторонніх осіб, які намагаються проникнути до енергооб’єктів, або маєте якусь інформацію про крадіжки електрообладнанння – повідомляйте про це! Телефонуйте до Кол-центру ПрАТ “Київобленерго” – (044) 459-07-40 або за номером “Лінії довіри” Дирекції з питань захисту економіки ПрАТ “Київобленерго” – (044) 492-30-53. Спільними зусиллями зможемо запобігти злочинному псуванню електроенергетичної інфраструктури столичного регіону та зберегти світло в домівках! Дмитро Миколенко, директор з питань захисту економіки ПрАТ “Київобленерго” КиевVласть

Зима, 2023 рік. На вулиці сильний мороз, однак саме тут це звичне  явище, що відбувається протягом одинадцяти календарних місяців. Людям не холодно: у них занадто крижані серця, вони не носять рукавиць, бо мають захисний крем, що утворює навколо долоні оболонку, а та захищає від будь-якого негативного впливу. Шапка теж є непотрібна - замість цього люди одягають спеціальні обручі, що при натисканні на кнопку дають можливість покрити не лише голову, а й прозорою плівкою обличчя, яка , безумовно, виконує захисну функцію у разі будь-якої небезпеки. І байдуже, якої саме: навіть якщо погодної. Єдине, що схоже, - куртка, хоча це лише назва, а насправді вона може світитися різними кольорами і бути далекою від нашого поняття “одяг”. До всього цього обов’язковим є зарядний пристрій, відсутність якого може призвести до справжнісінької халепи – людина може змерзнути. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”  Як відомо, з 2018-го температура почала знижуватися і зараз досягає -50 градусів. В таких умовах штани також важливий атрибут. Тут це все однакове і має різницю лише в розмірі. Це штучна тканина, що потребує підзарядки кожного тижня, що залежить від частоти їх носіння. Взуття, взагалі, - ідентичне. На його підошвах встановлені спеціальні сенсори, що містять у собі GPS-навігатор, який вказує потрібний напрямок, а потім передає сигнал у систему, що допомагає легко віднайти особу. Тепер люди не поділяються на хороших чи поганих, на багатих чи бідних, на представників романтизму чи класицизму, на тих, хто любить собак чи котів, на тих, кому подобаються блондинки чи брюнетки… Вони втратили індивідуалізм. Мають однакові інтереси, захоплення, цілі, однаково одягаються, однаково думають і мають однакову відсутність почуттів та емоцій. А щодо одягу, то більше не виміряються, в кого краще, типу: “ дивись: ось у мене на світері емблема найкращого бренду”, “дивись: я в “топових шмотках”, “ дивись: сукня від фешин дизайнера”, “дивись – це куплено за “штуку баксів”. Ні, такого взагалі немає. Виміри статками зникли, а гроші втратили владу. Всі рівні і їздять на однакових автоматизованих авто на невеликій швидкості, не створюючі ДТП, бо спеціальні програми є занадто пристосованими для цього і кмітливішими за самого водія.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Людська пристрасть до грошей зникла останньою. Вона сильно вчепилася у нас, але вірус вбив її рік тому. До цього постраждало кохання, не тільки між хлопцем і дівчиною, а точніше вся любов, що об’єднувала великі й дружні стосунки. Відносини стали крижаними. Наслідком можна назвати байдужість один до одного, що виникла після цього. Їх серця більше не киплять почуттями до коханих, близьких, друзів. Вони більше не спілкуються про щось вічне й таємниче. Теми їх розмов: побут і наука, що створює все нових і нових помічників. Нікчемне становище було всюди. Навіть гроші виявилися не таким вже й страшним монстром, ніж здавалося. Це був жахливий вірус, що проникає в організм і знищує усе, що ми не цінуємо… Закохані вже не ходили на побачення, друзі не збиралися на вечірках, діти не бешкетували і не зривали уроків, а в допитливих жінок літнього віку, що сиділи під під’їздами, вкотре “перемиваючи кістки” перехожим, зникли теми для розмов, як і вони самі… зникли… Навіть приріст людства віддали лабораторіям, завдяки прогресивним технологіям, і немовлята, що народжувалися, ставали підтвердженням вдалого експерименту. Перед знищенням кохання у людей вкрали емоції: і хороші, і погані. Ніхто не “гундосить”, але й приємного не скаже, ніхто не кричить, але й не похвалить, та й в цілому картина сіра… беземоційна… глуха... Що вже говорити про найпершу стадію, коли зникла унікальність, а разом з нею й творчість, тоді логічно, що поети, співаки, танцюристи, драматурги, художники і ще багато видатних особистостей та майстрів своєї справи “вигоріли”.  Людство перетворилося на роботів, а світ втратив гармонію.   Наша планета помирає. Люди не знають, де відшукати ліки проти отрути. Перед нами повна безвихідь… У суботу Х’юмен традиційно прийшов на кладовище, облаштоване різними пристроями, що стало для нього звичним і єдиним місцем, де він міг поговорити про своє життя, сидячи над могилою батька. - Тату, але в мене вже п’ятий рік нічого не виходить. Ми скоро загинемо,  - слова з його вуст пролунали не випадково, бо саме п’ять років тому його батько, який теж був науковцем, поспішив врятувати свого сина, створивши за допомогою спеціальних технологій імунітет, який виявився корисним під час страшного затемнення 19 липня 2018 року. Неочікуваний вірус вдарив усією своєю силою. Та як виявилося, літо, що перетворилося на вічну мерзлоту, було мінімальним погромом, підвладним цьому страховиську, -  Тату, мені було так страшно, коли я бачив, що відбувається, а після того, як ти залишив мене, я хотів піти за тобою. Проте, зрозумівши, що скою помилку не врятувавши людства, що стоїть на межі вимирання…,- він говорив, а його голос тремтів від пережитого, наче вперше, - Добре, щось я розхвилювався, тож мені вже час іти. Я повинен триматися заради тебе, заради… неї. Він щойно повернувся до свого кабінету, де все нагадувало про космос, його величність, його красу. Тут він і шукав відповіді. Багато невідомого, безмежного, захоплюючого, страшно-цікавого і прекрасного ховалося у сюжетах його картин, зображених у фіолетово-рожевих тонах. А на столі лежав невтішний висновок: залишився лише один місяць аби врятувати нашу планету. Під час всесвітнього затемнення з’явився вірус, що вбиває людей, забираючи почуття, емоції, бажання, мрії, але натомість з’являється величезний прогрес науки, що досі не може захистити від цього. Найжахливішим є те, що стрімко втрачає портал у вигляді ниток, які з’єднуються із космосом завдяки думкам. Та цього не відбувається і планета згасає з кожним роком, місяцем, днем, годиною, хвилиною, секундою. “У мене залишився місяць, лише один місяць”. У голові Х’юмена спалахує думка , що протистояти одному неможливо. Його думки не зможуть втримати усю планету. Тому давно закоханий у зеленооку красуню юнак, занепокоєний становищем, вирішує діяти і спершу вилікувати кохану, яка стане його союзником. Хоча й залишився місяць, та ризик його не бентежив… Ще вчора він знайшов величезний батьків записник у якому було сказано, що тимчасовими ліками є червоний порох, який може на невеликий період повернути людину до нормального стану, що утворюється на планеті Марс. Не вагаючись, Х’юмен вирушив у дорогу, але завдання було не з легких. Для цього необхідно було відкрити портал за допомогою думки, яка  мала бути якоюсь світлою, доброю. Та для людства, де легше напружувати мозок вирішенням математичних задач та рівнянь,- це було досить складно. Тому вже скоро він занурився у полон згадки про  зеленооку дівчину і опинився в порталі. У голові паморочилося і всередині нудило. Хлопцю було не по собі: “А що якщо в мене нічого не вийде?”, – хвилювався, бо знав, що часу обмаль: одна хвилина-один день земного життя. Рятівник вже наближався до вічного й незвіданого простору. Перед ним відкривалася безмежність, від якої перехоплювало дух. На якусь мить він геть забув про своє призначення. Зірковий блиск вражав, так і хотілося літати і мріяти, хотілося жити. Кинувши свій погляд ширше, Х’юмен побачив сонячну систему і планети: Меркурій, Венера, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, нашу Землю і потрібний йому Марс. Уся ця краса заворожувала, проте, водночас, лякала і гіпнотизувала. Але раптом його годинник почав тікати, показуючи, що він вже витратив 15 хвилин, що означало 15 земних днів. Занепокоєний цим, Х’юмен почав поспішати, аби якомога скоріше дібратися Марсу. Його “мозок кипів”, здавалось, ось-ось вибухне. Думки роїлися одна за одною, створюючи шлях, який проходив між планетами, вказуючи на потрібну. Через три хвилини він опинився на місці і почав стрімко шукати порох. Навіть не помітив, як за ним йшов старий приблуда-вовк. Більше схожий на кота, його видали зуби. Принюхуючись до вітру, він почув на стежці людину і подумав собі: “Прийшли за порятунком? Не вийде”. Старий Марсело спостерігав за людьми і знав, що порятунок під його боком, от лише ніхто не хотів приходити і домовлятись: “Дивні люди – прийди і візьми. А то все “Геть!”, “Фу!”. Свого часу він постраждав від людини. За свою любов до чужих вівць, йому відтяли голову, натомість – приставили тіло кота. Вимушений переховуватись від зловмисників, він обрав Марс – єдину планету, де є чого поїсти і найголовніше – немає людини. Х’юмен збентежив Марсело і викликав масу запитань. - Гав, ти що тут забув? - Прийшов рятувати кохану. Вовк вирячив очі: - А мені що до того? Знаю, що ти шукаєш, порох. Через 3 роки він поверне мені моє тіло. Х’юмен того не слухав – він зацікавлено вдивлявся у дивне створіння. - Та вовк я, вовк. Це все люди познущались. Герою доводилося чути історію про цього вовка. Однак він був переконаний, що це вигадки про тіло кота. - Вибачте, але я прийшов врятувати кохану. - Він прийшов. А що, до мене приходити не варто? В очах місцевого злодія Х’юмен побачив печаль. Попри дивну зовнішність, Марсело був добрим, однак самотнім. - Людина прирекла мене жити тут, щоправда – це ненадовго, завдяки пороху. А сама…потрапила в капкан. - Я прийшов врятувати кохану, - вкотре торочив юнак. - Впертий – я таких люблю. І що мені з тобою робити? Слухай, я віддам тобі порох, лишень… повернися по мене через три роки і забери до себе. Я не буду красти чужі вівці. Обіцяю. Хлопець ти на вигляд порядний. - Домовились. Х’юмен перестав посилати імпульси у вигляді думок і завдяки цьому повернувся на землю. Весь час йому не давала спокій згадка про Марсело: “Може, і правду батько казав – на помилках вчаться? Адже цей вовк не такий вже і злий”. Бліда, сіра, тоненька рука відчинила двері після декількох легеньких стуків. Перед ним постала знесилена, скляна вона зі зеленими, але порожніми очима – кохана Лунарія. - Що нового? – обережно запитував юнак, ніби чекаючи особливої відповіді. - Усе добре, - тихо й спокійно відповідала дівчина. Недаремно Лунарія говорила про успішні досліди, бо до затемнення вчилася разом з Х’юменом і часто проводила з ним звичайні студентські дні. Юнак,звісно ж, вже звик чути таку відповідь, бо всі лишень і розмовляли про ідеальне життя (а яким воно могло бути без емоцій і почуттів – навіть не думали). У школах діти прагнули постійного самовдосконалення, не бешкетували, чудово розумілися у галузях фізики, хімії, математики, інформатики. А все інше було другорядним і майже зникло. Невеликий пакетик із дивним порошком вже лежав на столі і чекав, доки закипить чайник (якому було достатньо декількох хвилин, аби вода почала “бурлити”). - Усе готово, я заварю нам чай, - пролунало із вуст красуні. - Без цукру,- відповіла дівчина. - Угу. Я знаю, ви всі тепер такі нудні і занадто правильні й харчуєтесь правильною їжею, не підозрюючи про те, що скоро можете померти. Ця фраза, промовлена із сарказмом, і не мала на меті викликати бодай якусь відповідь, однак Х’юмену стало легше. - Незвичайний смак,- пролунало із вуст красуні. Вже за півгодини напій дав результат. Її очі жадібно поїдали світло, губи набирали червоний колір, волосся забарвлювалося у каштановий відтінок, під шкірою переливалася гаряча кров. Руки затремтіли і вона кинулася на шию хлопцю. - Я так рада тебе бачити, коханий мій! Зі мною коїлося щось страшне, я не могла сказати те, що хочу, не могла сміятися, плакати, кричати. Я не була у своєму тілі. Це був найдовший сон у моєму житті. Він нічого не хотів говорити, йому було добре. Та все ж місія – врятувати людство, не давала спокою. - Іди сюди,- він взяв, ніби новонароджену, Луну за руку, повів на вулицю, де саме зараз наближалася глибока ніч. – Дивись, зорі…їх більше немає, вони зникли, а ми перестали загадувати бажання і вже зовсім скоро…, - зупинився молодий вчений, аби перевести подих і сказати “загинемо”. - Загинемо? Ні! Як це? Не може бути? Що робити? – на ще зовсім нещодавно скляні очі навернулися сльози, але Лунарія швидко заспокоїлася і зрозуміла, що саме вони мають врятувати цей світ. І тоді в обох постало питання: “Як?”. Луні було складно повірити в те, що сталось на землі, про знайомство з Марсело, адже вона була переконана – це вигадка про вовка з тілом кота, яку поширили самі люди. Часу залишалося обмаль. Тому рішення мало бути миттєвим: - Я з тобою. У нас все вийде, - сказала Лунарія. Після їхні серця забилися дужче і відчули, що портал стрімко ніс їх прямо на Марс. Їх рухи були швидкими, на роздуми не було часу. Марсело, зустрівши свого друга, зрадів: - Я знав, що ти по мене повернешся, але щоб так скоро, та й до вовка мені ще три роки. - Про це ми говоритимемо пізніше, а зараз нам потрібен порох. - Ти що, здурів, а як же я? Мені потрібне все, аби повернутися до своєї подоби. - Послухай, людство у небезпеці. - А що мені до того людства, коли я завдяки йому кіт. - Обіцяю тобі, що ніхто і пальцем на тебе не вкаже, що ти такий… - Унікальний! Ти – унікальний, - втрутилася Лунарія. – ти ж врятував усіх нас. Я навіть уявляю, як напишуть газети. Вже через п’ять хвилин три великі пакети були набрані червоним порохом, що мав би зцілити людство. І хоча цієї кількості могло б не вистачити на всіх, та закохані йшли на ризик. Вони не відчували болю і прагнули одного. Та раптом прозвучав сильний удар, від якого позакладало вуха. Вони потрапили під метеоритний дощ і один з каменів поранив Х’юмена. - Не хвилюйтеся, красуне. Він у тебе сильний, - заспокоював Марсело. Час швидко плинув, і на порятунок залишалося три дні ( три космічні хвилини). Зеленоока зібрала усю свою силу та енергію, аби запустити у портал трьох думками одного. І вже через хвилину їх несло у бурхливому вирії. Світанок. Двоє зігрітих почуттями бажають жити і житимуть. - Води! – почулося крізь сон, -води! – просив Х’юмен. - Так, зараз принесу, - зраділа Лунарія. – нарешті ти розплющив очі, - кричала вона. – Чесно, надія зникала, однак зараз з’явилася знову, ніби ще сильнішою і витривалішою. - Люба, де ми і скільки тут? – збентежено запитав Х’юмен. - День, - тихо відповіла зблідніла дівчина. – Ми вдома. Накинувши оком по кімнаті, молодий чоловік схопився з ліжка, біля якого знаходилися лікар і сусіди. - Ти головне відпочивай, зараз тобі це потрібно. - Така турбота… хм… дивно. -  Ти хоч щось пам’ятаєш? Лунарія сказала, що ти сильно забився головою, коли падав із даху сараю. - Якого сараю? А як же … Марс, Марсело, політ і червоний порох? - Він марить. Х’юмене, все добре. Це земля і прибульців тут немає. - До чого тут прибульці? Ви думаєте, що я божевільний? - Ніхто нічого не думає. Посто відпочивай. Коли всі пішли, Х’юмен продовжував вдивлятися в очі коханої дівчини, шукаючи відповідей: а може й правда сон. - Як добре,що ти зі мною. - Невже наснилось? - Ти мій герой! - Геройство – впасти із даху сараю, та ще й вниз головою? - У цьому сараї на тебе чекає подарунок. - Який? - Давай я допоможу тобі піднятися і ти сам усе побачиш. Х’юмен не поспішав штовхати великі дерев’яні двері, не оговтавшись після свого падіння. - А я думав, що про мене вже й забули. Серед залишків воза, старих велосипедів і купи сіна юнак впізнав Марсело. - Марсело, друже, це ти? - А хто ж іще? - Але… як? – Х’юмен розгублено переводив погляд то з Лунарії на Марсело, то навпаки. - Ти ж у нас герой! – щасливо вигукнув вовк. - Хто мені пояснить, що трапилось? Лунарія не знала, як саме розповісти. Там, між Марсом і землею, Х’юмен боровся із своїм батьком. Саме він і створив той вірус, який навів на усіх ману. В бажанні відібрати мішки з порохом, він вистрелив, однак куля лишень зачепила голову сина. - Цього не може бути. - Може. Твоя краля правду каже. Це він посадив мене на ціп і дав тіло кота, за вівць, яких розводила твоя мати. Жорстокий, він хотів помститися світові за нелюбов до себе. - Але за що? - Це вже йому відомо. - На жаль, це правда, - зауважила Лунарія. – Мій милий, не картай себе. Ти інший: ти добрий, ти мужній, хоробрий… - Я зараз заплачу, - іронізував Марсело. - Ще одне “мяу”, і хтось отримає тіло курки. - Все, мовчу, мовчу. Таємницю, в ім’я свого спасіння від “злих язиків”, Х’юмен та Лунарія пронесли через усе життя. Щоправда, досить складно було пояснювати, хто такий Марсело: вовк із тілом кота. Закохані знали єдине: особливо гарно починається день, коли встає гаряче сонце. А з ним усе нове: новий день, нові враження, нові ми. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” KиевVласть

Статтею 13 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує соціальну спрямованість економіки. Це не єдина стаття Конституції, де стверджується соціальна орієнтованість держави – конституція пронизана соціальними нормами, за якими українці, як соціальна спільнота, є тими, для кого існує держава. Президент - гарант Конституції. Відповідно, вся президентська програма повинна бути також пронизана соціальною орієнтованістю, орієнтованістю на людину. Економічний стан держави, його розвиток – основа виконання соціального зобов’язання держави. Соціального-сформованого на принципах співволодіння і співуправляння ресурсами Держави. На жаль, програми кандидатів далекі від норм конституції і далекі безпосередньо від людей. Але є ще час до виборів, і не пізно змінити кандидатам тезиси своїх програм, привести до конституційних норм. Пропоную кандидатам своє бачення необхідних тез для заміни чи загального доповнення в програмах, а читачам для формування позиції, заперечень і просто для інформації. В пропозиції я зосереджуюся на головних економічних тезах, на які є практичний запит. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Нова якість державного управління Держава втратила довіру. На сьогодні функції держави обмежилися і зосередилися суто на фіскальному механізмі та апаратові примусу. Органи влади не займаються активним розвитком економіки, не створюють механізмів для реалізації можливостей українцями.   Через спрямованість і результативність впровадження нової якості державного управління Ми повернемо довіру українців до держави і державного управління. Нова якість державного управління буде визначатися кардинальними змінами, направленими на реалізацією можливостей громадян у спільному володінні та управлінні власним національним надбанням – матеріальними (земля, ліси, корисні копалини, вода, повітряний простір) і нематеріальними ресурсами українського народу. Тільки так можливо забезпечити незмінну конституційну вимогу – розвиток соціально спрямованої економіки країни, яка працюватиме виключно в інтересах українців. Вперше, з часів існування незалежної України, будуть впроваджені механізми державного управління нової якості через пряму участь українців в розвитку економіки країни. Українці, об’єднуючись, ставатимуть власниками суспільно значимих виробництв в різних галузях економіки. Держава забезпечить всебічний розвиток таких виробництв. Завдяки новій якості державного управління: -  в країні існуватимуть тільки державні і законодавчо визначені монополії в інтересах українців. -  будуть розроблені і впроваджені нові механізми державного управління, направлені на створення нових та розвиток існуючих галузей  промислового та аграрного виробництв, де громадяни, їх об’єднання та держава в інтересах українців стануть власниками; -  буде забезпечена органічний розвиток науки та виробництва, направлений на зростання наукоємності, інформатизації та технологічності у виробних процесах; -  нові механізми грошово-кредитної політики максимально забезпечать розвиток економіки країни власним фінансовим ресурсом. Україна колосально знизить  залежність від іноземних капіталів, в тому числі, від капіталів агресивно налаштованих країн. Відповідальне ставлення  до механізмів державного управління нової якості, закладання в них ініціативно-організаційних складових – єдине, що може зупинити абсолютне і відносне падіння економіки країни та бути відправною точкою для пришвидшеного її зростання під егідою держави. Припинення монополій Право на монополії має тільки український народ в особі держави. В Україні повинні припинити існувати недержавні монополії. Монополії повинні існувати тільки на підставі законів – виключно у вигляді суспільно-державних монополії з виконанням суспільно-важливих задач. Оптимальна податкова система Взагалі, жодному кандидату я б не радив робити розділ про податки – це лякає людей як не обізнаних ретельно в них, так і обізнаних, при чому з різних причин. Але все ж, для принципового розуміння тих, хто дуже хоче. Податки - джерело існування держави і виконання нею функцій. Податки – це освіта, медицина, соціальний захист і захист від сторонніх агресій.   Бізнес повинен платити податки. Ми створимо оптимальну систему оподаткування в інтересах людей і розвитку соціально-ринкової економіки.  Нова грошово-кредитна політика та фінансова стабільність держави В Україні не працює грошово-кредитна політика в інтересах українців. Вона обслуговує монополії та олігархів. Ми кардинально змінимо цю ситуацію Новою грошово-кредитною політикою, що буде спрямована на всебічний розвиток економіки. Українці мають бути і стануть суб’єктами (ініціаторами і рушіями) такого економічного розвитку та набувачами благ від нього. Діяльність створених об’єднаннями громадян нових підприємств, як в промисловості так і сільському господарстві, буде профінансовано завдяки впровадження Нової грошово-кредитної політики. Запропонована нами  Нова грошово-кредитна політика забезпечить: - реалізацію фінансової складової економічних процесів в економіці; - демонополізацію і деолігархізацію економіки, її окремих галузей, як одної з головних причин негативних процесів інфляції; - припинення десятилітніх очікувань надходжень іноземних інвестицій -  держава самостійно інвестуватиме у власне виробництво; - системою  експортно-кредитної підтримки власного виробника для  забезпечення просування товарів українського виробництва на ринки інших країн; - впровадження доступного для українців споживчого кредитування купівлі товарів національного виробника. Зростання товарного виробництва,  динамічний розвиток експорту та збільшення споживання українцями товарів власного виробництва – впливові чинники направлені на управління і зменшення інфляції та зміцнення гривні. Ми ініціюємо кримінальні провадження і розслідуємо всі зловживання в банківській сфері із невідворотним покаранням винних осіб. Впровадження запропонованої нами Нової кредитної політики забезпечить сталу зростаючу економіку та фінансову стабільність держави. Нова енергетична політика Пріоритетами нової енергетичної політики повинен стати суспільно-економічний розвиток країни в інтересах українців, а не монополій і олігархів. Енергетична галузь та її ресурсне забезпечення – це надбання українського народу.  Неприпустиме її перебування чи окремих її галузей в руках недержавних монополій.  Держава, в інтересах українського  народу, візьме під прозорий контроль діяльність ринку електро-, газо-, теплопостачання. Ми повернемо природні енергетичні монополії до володіння українського народу. Це дасть можливість формувати справедливі ціни на світло, газ та тепло без олігархічних націнок. Ми забезпечимо посилення енергетичної незалежності країни шляхом розвитку видобувних галузей та збільшення власного видобутку. В інтересах держави та української спільноти будуть побудовані термінали для прийому зрідженого газу. Це сприятиме підвищенню рівня економічної безпеки та стане додатковим чинником для прозорого утворення цін на енергоносії. Ми проводитимемо збалансований розвиток відновлювальної енергетики, з огляду на її перспективи в майбутньому і економічну доцільність сьогодення.  Це вплине на відносне зниження цін на енергоносії як для населення, так і для промисловості. Тільки впровадження таких принципів Нової енергетичної політики дасть змогу всебічному соціально-економічному розвитку країни та суспільства. Розвиток промисловості та соціальна спрямованість економіки Для розвитку промисловості будуть визначені пріоритети оптимального промислового виробництва за напрямами імпортозаміщення, експортно-орієнтованого виробництва та розвитку внутрішнього споживання. Будуть створені всі умови для організації підприємств нової формації, які забезпечуватимуть промислове виробництво за визначеними пріоритетами і відповідатимуть критеріям суспільно значимості. Фінансове забезпечення створення та діяльності підприємств нової формації буде реалізовано за рахунок прямого державного кредитування. Громадянин України зможе ставати власником підприємств нової формації. Для цього будуть впроваджені нові принципи  організаційних форм відносин власності. Такі підприємства можуть бути створені об’єднаннями громадянами за об'єднавчими принципами, головними з таких принципів є:  - однорідність засобів виробництва; - територіальний; - професійний; - науково-технічний; - масовий; - спільні засобами виробництва; - спільна метою діяльності. Держава може, а інколи і повинна, створювати підприємства спільно з об’єднаннями громадян, які об’єднаються за об’єднавчими принципами,  до яких можна додати ще і монопольний принцип – суспільно-державна монополія. Державні підприємства можуть створюватися з метою  реалізації функцій державного управління,  забезпечення діяльності державних монополій, відновлення та повернення природних монополій в державне управління. Створені (реорганізовані) на таких принципах промислові підприємства повинні отримати всебічне ресурсне забезпечення від держави. Для таких підприємств буде і логічним застосування певних преференцій. Для реалізації нової промислової політики будуть впроваджені  нові механізми кредитної політики для прямого довгострокового державного фінансування діяльності нових промислових підприємств. Тільки підприємства, які відповідатимуть принципам соціальної значимості, забезпечуватимуть виробництво промислової продукції за пріоритетними напрямами, можуть отримувати доступ до ресурсів українського народу на умовах співволодіння та співуправління.  Важливим для реалізації нової промислової політики є припинення існування в інтересах українців недержавних монополій у всіх сферах економіки. Це, в першу чергу, стосується енергетичних монополій, які стали не тільки на заваді розвитку промисловості, а і перетворили життя українців на щоденний кошмар. Держава в інтересах українців буде реорганізовувати і управляти природними  і економічними монополіями. Для цього буде впроваджена нова якість державного управління власністю українського народу. На шляху до  відтворення промисловості країни, її економіки, та зростання благополуччя українців не можуть стояти перепонами монополії, відсутність дієвих державних механізмів управління, обмеженість у фінансових ресурсах. Це національні інтереси і Нова промислова політика повинна бути спрямована на забезпечення її реалізації. Дотримання цих принципів дасть розвиток соціально-спрямованій економіці, яка передбачена діючою Конституцією. Читайте: Демонополізація декомунізації. Нова промислова політика Розвиток агропромислового виробництва  в Україні Для реанімації аграрного сектору економіки буде забезпечено реалізацію ефективних для держави й суспільства комплексів економіко-організаційних заходів. Головні з них: - формування справжнього аграрія – первинного сільгосптоваровиробника у вигляді товариств (об`єднань) власників землі, одноосібних чи сімейних товаровиробників; - збільшення в короткостроковій перспективі доходів власників землі в 2-4 рази; - створення в селах і селищах тваринницьких комплексів. За розрахунками, можливе збільшення поголів’я великої рогатої худоби в 5-6 разів – до 15-20 млн голів, поголів’я свиней в 3-4 рази – до 20-24 млн голів; - створення в селах і селищах переробних підприємств на базі первинних сільгосптоваровиробників; - створення справжньої кооперації в аграрному секторі, де селяни, власники землі матимуть унікальну можливість засновувати кооперативні підприємства з переробки та виробництва продукції; - реальний розвиток соціально-економічної інфраструктури сіл; - створення високооплачуваних робочих місць для власників землі, членів їх родин і інших громадян України. Реформування земельних відносин Розвиток  агропромислового виробництва в Україні  стане можливим завдяки впровадження Народної земельної реформи, ініціаторами якої можуть бути тільки селяни-власники землі за підтримки усієї української спільноти. Реформування полягає в заміні орендних відносин на самостійний обробіток землі її власниками як одноосібно (сімейно) так і в товариствах (об’єднаннях) власників землі. Товариства власників землі – об’єднання  селян, власників землі, з метою забезпечення максимальної структурної, технічної, технологічної, екологічної та соціально-економічної ефективності використання власної землі. Селянин, нарешті, стане власником врожаю з власної землі. Це дасть можливість збільшити на початковому етапі дохід від землі її власнику в 2-4 рази. Для прискорення реалізації Народної земельної реформи буде створена її всебічна державна підтримка. Будуть впроваджені  нові механізми кредитної політики для прямого довгострокового державного фінансування діяльності товариств (об’єднань) власників землі та індивідуальних (сімейних) товаровиробників без застав та під 3% річних. Для членів товариств (об’єднань)  власників землі буде надана можливість отримання споживчих кредитів під 3% річних для задоволення  нагальних соціально-економічних потреб, які виникли з причин систематичного знищення робочих місць на селі на фоні узурпації орендарями всіх прибутків від землі. Власнику землі тепер не буде потреби продавати землю. Розвиток тваринництва та переробки на селі Товариства власників землі ідеальна база для створення в селах і селищах тваринницьких комплексів, переробних підприємств. За замовленням товариств (об’єднань) власників землі та за рахунок  прямого державного кредитування буде профінансоване будівництво тваринницької і переробної інфраструктури.  Селяни, власники землі, будуть співвласниками цієї тваринницької і переробної інфраструктури. Це дасть змогу збільшити  поголів’я великої рогатої худоби в 5-6 разів – до 15-20 млн голів, поголів’я свиней в 3-4 рази – до 20-24 млн голів. Переробна галузь, її розвиток перетворить економіку аграрного сектора з сировинної в високотехнологічну експортно-орієнтовану економіку. Повернення землі її справжнім власника – селянам На сьогоднішній день сформовані всі умови, щоб земля була у володінні будь кого, а не селянина. Ганебна довготривала оренда та емфітевзис тому підтвердження. Для розвитку країни і її суспільства таку неринкову практику користування землею треба припинити. Будуть сформовані всі юридичні та фінансові механізми повернення землі селянам, які втратили її в результаті незаконних оборудок агрохолдингів та орендарів, на тлі занепаду рівня життя селянина. Як правило, це піввікові договори оренди та вікові емфітевзису, договори застави землі, договори міни та інше. Будуть сформовані умови для передчасного припинення договорів користування землею (оренди та емфітевзису) за ініціативою власників землі з метою, нарешті, отримання власником землі можливості найефективніше використовувати власну землю, обробляючи її самостійно – індивідуально чи колективно в об’єднанні власників землі.  Збереження землі як національного надбання Повернення землі українському народу, її власнику,  уособленням якого є український селянин, сформує умови для відповідального ставлення до землі, збереження та відновлення її родючості. Впровадження реформування земельних відносин, розвиток промислового та споживчого кредитування підсилять бачення селянином землі не тільки як національного надбання, а і джерело прибутків як власника виробництва так і високооплачуваних робочого місця для себе та членів своєї родини. Це вагомий фактор цінування землі. Прийняття Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення в інтересах українців, України та її національної безпеки забезпечить право власникам землі розпоряджатися нею без шкоди для інтересів держави та суспільства. Відродження та нова якість сільського життя Інтенсивний розвиток промислового виробництва на селі, власниками якого будуть селяни, забезпечить збільшене та стале надходженя до бюджету села чи селища. Створені за участю жителів села підприємства, насамперед товариства (об’єднання)  власників землі, будуть найкращими платниками податків до бюджету свого рідного села чи селища. В руках селян опиниться і той прибуток, який раніше забирав собі колишній орендар землі. Тепер селянам не буде потреби просити якусь допомогу у орендаря – вони самі, як власники землі, зможуть розпоряджатися прибутками від неї та іншої діяльності, направляючи їх, в тому числі, і на потреби села та його розвитку. При переході до нових земельних відносин село виграє багатократно. Виграє українське село – виграє Україна. Створення високооплачуваних робочих місць Запропоноване стрімке зростання економіки буде потребувати працівників різних професій і кваліфікацій і не буде можливо без створення виробничих підприємств, учасниками (власниками, співвласниками) яких будуть саме українці і їх об’єднання. Це означає, що кожен громадянин може стати учасником створення власного робочого місця і бути власником підприємства, на якому створюються робочі місця. Така ситуація матиме характерний прояв в аграрній промисловості. Створюючи товариства власників землі, тваринницькі та переробні підприємства, селяни, власники землі, самостійно створюватимуть нові високооплачувані робочі місця, як для себе, так і інших членів українського суспільства. Ставши власником індивідуального (сімейного) виробництва або  учасником товариства власників землі, учасником тваринницького чи переробного підприємства, селяни, як власники первинного сільськогосподарського виробництва самостійно визначатимуть рівень оплати праці як для себе, так і для найманих працівників. Очікувано, що зарплати на підприємствах створених громадянами України за об’єднавчими принципами будуть високі – власники самі вирішуватимуть свій розмір оплати. Високі зарплати на підприємствах нової формації стимулюватимуть формування високих оплат і на інших підприємствах. Стрімке створення робочих місць та саме таке формування рівня оплати праці буде основним чинником не тільки припинення трудової міграції з України, але і сформує умови для повернення українців на Батьківщину. Читайте: Яким має бути закон про обіг сільськогосподарської землі Роман Головін, кандидат наук з державного управлінняKиевVласть

Згідно з Законом “Про ринок електроенергії України”, який набув чинності з 1 січня 2019 року, у державі нібито має здійснитися перехід на європейські ринкові принципи у постачанні електроенергією побутових споживачів. З 1 липня ц. р., разом із сумновідомою формулою “Роттердам+”, скасовується державне регулювання цін на світло Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Як стверджують ідеологи цих змін, все це робиться в інтересах споживача. Адже, незабаром він нібито зможе самостійно обирати постачальника, який запропонує йому більш вигідні умови обслуговування, в тому числі – нижчі тарифи. Формально все виглядає дуже привабливо. Та якщо проаналізувати суть цієї реформи і стан справ на ринку електроенергії, то виявиться, що особливих підстав для оптимізму немає. Сам по собі закон виглядає як ринковий, проте чи можливе запровадження справжньої конкуренції в теперішніх українських реаліях? Отже, проаналізуємо, які насправді існують “підводні камені” у цих новаціях, і що саме може поставити пересічного споживача у ще більш невигідне становище. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   По-перше, реформа електроенергетичного сектору не вирішує головної проблеми – диктату олігархічних структур. Ринок електроенергії в Україні сьогодні є вкрай монополізованим – як державою (“Енергоатом”, “Укргідроенерго” та “Центренерго”), так і приватною компанією “ДТЕК” Ріната Ахметова. Остання контролює понад 70 % вугільного ринку України, понад 70 %  теплової генерації, і більше того – 40 відсотків розподільчих мереж дистрибуції електроенергії. До того ж, сьогодні “ДТЕК” купує ще дві компанії – “Київобленерго” й “Одесаобленерго”, чим остаточно закріплює власне панівне становище на ринку. За цих умов поява в “побутовій” електроенергетиці нових гравців виглядає  практично нереальною – дієві заходи з демонополізації цього ринку аж ніяк не обумовлюються “революційним законом”. Так само не розроблено надійного механізму під’єднання нових постачальників до розподільчих мереж, що контролюються олігархічними структурами. Та й в кожному регіоні для обслуговування населення й малого бізнесу, як і раніше, обиратиметься державою лише один “постачальник універсальної послуги”, -- котрий так, чи інакше матиме фактичні преференції на ринку. Неважко здогадатися, хто з олігархів і далі контролюватиме цей ринок. Думаєте, рядові споживачі зможуть обрати альтернативну компанію з нижчими цінами на світло – особливо ж, якщо її на ринку не буде? По-друге,  важливий елемент демонополізації електроенергетичного ринку – розділення обленерго на оператора системи розподілу і постачальника. Реформування системи мало би потіснити монополістів завдяки появі незалежних операторів. Саме так і відбувалося в багатьох країнах Євросоюзу, коли вони виконували вимоги Третього енергетичного пакету ЄС і розукрупнювали ринок електроенергії. Втім, в українському релізі, на превеликий жаль, відбувається лише банальна імітація цього процесу: в більшості випадків обленерго просто-таки діляться на дві “дочірні” структури, цілковито підконтрольні олігархічному холдингу. Наприклад, у Києві частину функцій колись єдиного “Київенерго” виконують компанії “ДТЕК Київські електромережі” і “Київські енергетичні послуги”. Всі надприбутки від цього “реформованого” бізнесу йдуть не інакше, як у кишеню українського олігарха № 1, котрий за минулий рік збагатився на $ 830 мільйонів. І чи знайдеться хоча б одна наївна людина, котра повірить: ніби монополіст “ДТЕК” ще когось допустить до електроенергетичного “пирога” на контрольованих ним територіях. По-третє, після введення нової моделі енергетичного ринку з 1 липня цього року тарифи на електроенергію для побутових споживачів неминуче підвищаться. Це визнають навіть затяті адепти реформи. Річ у тім, що згідно з законом, скасовується регуляція тарифної політики з боку держави в особі НКРЕКП. Ціни на електроенергію в житлово-комунальній сфері буцімто регулюватимуть ринок і енергетична біржа. Але що ж відбудеться насправді? Побутові споживачі прирівнюватимуться до другого класу промислових споживачів, відтак ціни на електроенергію для українців піднімуться до рівня промисловості (схожа політика реалізується нині на газовому ринку). І коли сьогодні держава ще відшкодовує постачальникам різницю між цінами для бізнеса й населення, то незабаром таке перехресне субсидування буде скасовано (лише цей фактор призведе до підвищення цін на світло у півтора-два рази). Зважаючи ж на відсутність конкуренції на електроенергетичному ринку, можна передбачити: ціни самостійно визначатимуть винятково олігархи, котрим належать як енергогенеруючі, так і енергопостачальні компанії. Так, за даними дослідження Українського інститут майбутнього, ціна для населення у нинішньому році зросте на 28 %, а в 2020 – аж на 84 %. За десять років існування нового електроенергетичного ринку генеруючі компанії отримають додатково $ 29,8 млрд., які б вони не заробили за нинішніх умов. При цьому в когось іще лишається ілюзія, що ці надприбутки монополісти інвестуватимуть в модернізацію основних фондів, які були створені ще за радянських часів і вже критично зношені? Відтак, виникає природне запитання: то в чиїх насправді інтересах впроваджується цей т. зв. новий ринок електроенергії – якщо весь тягар і шокова терапія цієї “реформи” традиційно ляже на плечі пересічних споживачів? Висновки із усього вищесказаного напрошуються самі собою. В українських реаліях запропонована урядом модель веде лише до фальшивого розділення приватних енергокомпаній. Без радикальної демонополізації вітчизняної енергетики і повернення Антимонопольного комітету до своїх конституційних обов’язків про впровадження європейського електроенергетичного ринку не може бути й мови. Водночас, будь-які прогресивні новації в цій сфері так і залишаться декорацією, якщо не впроваджуватимуться успішні європейські практики в електроенергетиці: коли пересічні громадяни мають змогу купувати акції підприємств-постачальників і ставати їхніми співвласниками. Такий алгоритм, зокрема, виступає дієвим запобіжником від монополізації сфери. Допоки ж в Україні національне багатство буде ексклюзивно розділене поміж 5-6 олігархічно-кланових “сімей”, а малий та середній бізнес і далі відіграватиме в нашій економіці роль “сироти”, то будь-які, навіть найпрогресивніші реформи будуть зведені нанівець, лише поглиблюючи бідність мільйонів українців. Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”KиевVласть

Щоб дізнатися про реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Восьме інтерв'ю цієї серії з головою Шевченківської РДА Олегом Гарягою. Довідка KV: Шевченківський район Києва створено згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року територія району збільшилася внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста. Сьогодні складу району входять частина Нивок та Шулявки, Дегтярі, Сирець, Волейків, Лук’янівка, Солдатська слобідка, Верхнє (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Реп’яхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина та Афанасівський яр. Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході - з Печерським, на заході - зі Святошинським, на півночі - з Подільським, на півдні - з Солом'янським, на південному сході - з Голосіївським районами Києва. Межі Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Льва Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, Олени Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу. Фінансування KV: Яке фінансування отримав Шевченківській район Києва у 2018 році та скільки коштів виділено на 2019 рік? Олег Гаряга: Загалом бюджетні асигнування нашого району на 2019 рік  затверджені у сумі 1637,1 млн гривень, що на 234,2 млн гривень більше бюджетних призначень 2018 року (1402,9 млн гривень). Значні кошти у 2018 році (105,7 млн гривень) були витрачені на проведення капітальних ремонтів. Найбільша частина з них була направлена на об'єкти житлового господарства (67,2 млн гривень), освіти (28,9 млн гривень), фізичної культури і спорту (дитячо-юнацька спортивна школа №7 - 2,7 млн гривень), молодіжні програми (КП “Дитячий оздоровчий табір “Зачарована долина” - 1,9 млн гривень). На будівництво та реконструкцію у 2018 році було направлено 45,2 млн гривень. З них на продовження робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення державного спеціалізованого мистецького навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І. Вериківського” - 43,4 млн гривень (за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 33,6 млн гривень та міського бюджету – 9,8 млн гривень) та реконструкцію тепломереж і каналізування (1,2 млн гривень). Читайте: Жители Нивок несколько лет ждут ремонта канализационных сетей дома, который постоянно затапливает фекалиями (видео) Крім цього, на 9,5 млн гривень було придбано обладнання для бюджетних установ та на 1,7 млн гривень комунальну техніку для КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Також була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 239,2 млн гривень: 222,8 млн гривень - на виплату зарплати педагогічним працівникам та часткове утримання шкіл та 16,4 млн гривень - грошова компенсація на утримання житла сімей загиблих учасників АТО, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на території інших держав. KV: В якому розмірі капітальні вкладення заплановані на поточний рік? О.Г.: У поточному 2019 році на капітальні вкладення заплановано 96,9 млн гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на будівництво двох мереж: теплової мережі приватної котельні ПП “Бонвояж” (60,9 млн гривень), яка є проблемною вже багато років, а також відомчої котельні МЗС на вул. Молдавська та Довнар Запольського. По відомчій котельні частина робіт вже проведена. Щоб завершити роботи в повному обсязі потрібно біля 12,9 млн гривень. Як тільки погода дасть можливість, будівельники вийдуть на об'єкти. До наступного опалювального сезону ми маємо завершити всі ці роботи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На завершення робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення “Київської дитячої школи мистецтв №2” заплановано 13,2 млн гривень. На реконструкцію дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №646 на вул. Гаврилишина – 6,8 млн гривень. Реконструкція ДНЗ №646 збільшить дитячі місця в закладах та поліпшить умови проживання мешканців. Також у 2019 році на проведення капітальних ремонтів закладів соціально-культурної сфери та об'єктів житлово-комунального господарства передбачені кошти в сумі 141,3 млн гривень. Капітальні ремонти будуть проводитись на 244 об'єктах житлово-комунального господарства та в 29-и закладах соціально-культурної сфери. KV: Хто з депутатів Верховної Ради реально допомагає району? О.Г.: Співпрацюємо з усіма, хто звертається. Народний депутат Дмитро Білоцерковець (обраний по загальнодержавному багатомандатному округу - KV) докладає багато особистих зусиль, щоб у державному бюджеті передбачалися кошти для Шевченківського району. Зокрема на розвиток благоустрою територій. У Шевченківському районі обрано 11 депутатів Київради. З усіма ми активно співпрацюємо в сферах житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, тощо. KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Шевченківському районі у 2018 році? О.Г.: На минулий рік було заплановано до реалізації 13 проектів на 10,1 млн гривень. З них реалізовано 10 проектів, ще 3 знаходяться на виконанні. Проблема у тому, що не завжди автор ідеї враховує всі нюанси її реалізації. Наприклад, у проекті щодо облаштування пішохідних доріжок у парку “Сирецький яр” на рівні первинної експертизи була допущена помилка. В результаті коштів, які отримані на проект, вистачило тільки для підготовки проектно-кошторисної документації. Отже на сьогодні розроблено проект, а також до бюджетного запиту на 2019 рік була подана пропозиція щодо фінансування будівництва цих доріжок. У цьому році ця громадська ініціатива буде повністю реалізована КП “Київзеленбуд” та КП “Київміськсвітло”. Читайте: С 16 февраля в Киеве начнут учить воплощать проекты общественного бюджета Аналогічна ситуація з проектом “Сирецький олімп”, який стосується створення всесезонного спортивного комплексу у Шевченківському районі. Сьогодні в межах виділених коштів проект виконано частково, а до бюджетного запиту на 2019 рік подана пропозиція щодо фінансування капітального ремонту спортивного майданчика. Були певні складності з реалізацією проекту “Банк одягу”. Ідея авторів - отримати комунальне приміщення, відремонтувати його і розмістити в ньому “Банк одягу”. На сьогодні проведені всі закупівлі устаткування та обладнання, завершено роботи по ремонту приміщення. KV: На 2019 рік є нові громадські проекти для реалізації? О.Г.: Так. Кількість громадських проектів по нашому району із року в рік збільшується. Якщо у 2017 році було тільки 6 проектів, а у 2018 - 13, то на 2019 рік заплановано до реалізації 45 проектів на загальну суму 17,0 млн гривень. В освітянських закладах буде реалізовано 37 проектів на суму 11,4 млн гривень. Буде проведено 2 фестивалі вартістю 2,9 млн гривень. Також заплановано 4 проекти з благоустрою території району вартістю 1,9 млн гривень та 2 проекти спрямовані на розвиток фізкультури і спорту району на загальну суму 620 тис. гривень. Більшість з проектів як і у минулому році йдуть по галузі освіти. У 2018 році це був ремонт коридорів школи №1, спортивного майданчика школи № 41, баскетбольного поля школи № 70, створення дитячого та спортивного майданчика “Сирецький яр”, заміна дитячого майданчика біля будинку по вул. Академіка Грекова, 12-А, закупівля сучасного звукового обладнання, відеоспостереження та комп'ютерної техніки центру творчості “Шевченківець”, створення майданчику “Галявина казок”. Проте у нас є вже певні фішки. Наприклад, фестиваль Radioday free open air, який проводиться в рамках святкування дня міста. У минулому році ми його проводили на Європейській площі. З локацією у 2019 році поки що визначаємося. Також будемо в рамках реалізації громадських проектів організовувати у грудні фестиваль зимових видів спорту. А навесні відкриємо біля РАЦСу скульптуру “Закохані наречені”. Читайте: В Киеве начался прием проектов Общественного бюджета-2020 Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Є плани щодо покращення транспортної інфраструктури району? О.Г.: У минулому році були відремонтовані вул. Ярославів Вал та Леонтовича. Нещодавно завершено роботи по вул. Олени Теліги. Проте в старому місті багато маленьких вуличок, які потребують ремонту. Серед них вул. Стрітенська, Рейтарська, Івана Франка, Бульварно-Кудрявська, Гончара, Тургенівська та інші. Читайте: Кличко открыл улицу Леонтовича после капитального ремонта Громадські активісти, які представляють “Агенти змін”, провели грунтовне дослідження щодо зменшення навантаження транзитного транспорту по вул. Ярославів Вал за допомогою комп’ютерного моделювання. Протестували нову модель організації дорожнього руху по цій вулиці. Зараз по ній проїзжає щодня біля 2 тис. автомобілів транзитом, а лише 200 автомобілів належать людям, які там працюють або проживають. Ми хочемо прибрати з вулиці весь транзитний транспорт, зробивши частину вулиці пішохідною. Думаю, до цього питання ми повернемося, коли почнемо ремонтувати вул. Івана Франка. Читайте: Волонтеры хотят превратить улицу Ярославов Вал в Киеве в комфортное общественное пространство Окрім капремонтів, впродовж 2018 року було влаштовано 27 паркувальних карманів, які забезпечують рух транзитного транспорту центральною частиною міста. Потребує ремонту дорожнє покриття на Михайлівській та Софіївській площі, а також на площі біля Національної опери. Треба ремонтувати вул. Володимирську та Богдана Хмельницького. І це є в поточних планах. На 2019 рік заплановано продовжити виконання робіт з капітального ремонту вул. Льва Толстого. Також Програмою економічного та соціального розвитку Києва передбачено розпочати роботи з капітального ремонту на вул. Довженка, пл. Театральна, пл. Софіївська, пл. Михайлівська, вул. Хрещатик, пл. Майдан Незалежності, вул. Дегтярівська, вул. Мельникова, вул. Татарська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська. Про заплановані роботи повідомлено підприємства ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” та ПАТ “Укртелеком” для уникнення аварійних ремонтів інженерних мереж на щойно відремонтованих вулицях. Проте пріоритет міста на 2019 рік - благоустрій та асфальтування дворів та міжквартальних проїздів. KV: Скільки планується провести таких ремонтів? О.Г.: В минулому році було розпочато ремонти близько 40 дворів. А в цьому році на ці цілі передбачено 64 млн гривень. Плановий перелік дворів вже є. Проте ремонтні роботи ми хочемо синхронізувати з роботами по ремонту мереж КП “Київтеплоенерго”, щоб не було нових розриттів. Зараз інформація щодо наших планів по ремонту дворів вже надана теплоенергетикам. Також плануємо ремонти там, де вже розкопано. Сьогодні на території району 606 таких “копанок”, які залишилися у спадок після ремонтів мереж тодішнього АК “Київенерго”. KV: Що саме планується реконструювати на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності? О.Г.: На капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Хрещатик виділено 108 млн гривень та 4 млн гривень закладено на проектні роботи. В першу чергу, це проектування інженерних мереж, підземних переходів, гідроізоляції, капітального ремонту верхнього покриття тротуарів і сходів, а також відновлення благоустрою. Справа у тому, що сьогодні на будь-які роботи потрібна відповідна проектна документація. Наприклад, вирішили поставити ліфт для людей з особливими потребами з пішохідного переходу на вулицю. А це вже побудова нового об'єкта, який треба проектувати. Та сама висадка дерев на Хрещатику також потребує проектування, бо потрібно встановлювати крапельний полив. KV: Проведення реконструкції вул. Хрещатик та Майдану Незалежності можливе у 2019 році? О.Г.: Складно сказати. Замовником проекту є КК “Київавтодор”. Думаю, все залежить від того, як швидко підготують проект. Те, що треба ремонтувати інженерну інфраструктуру та дорожнє покриття на центральній вулиці та площі столиці, ні в кого сумнівів не викликає. Читайте: Почему Крещатик могут не внести в список всемирного наследия ЮНЕСКО KV: Що планується зробити для покращення організації руху громадського транспорту в районі? О.Г.: Ми піднімаємо це питання, але його повне вирішення не в компетенції райадміністрації. Є значні складності з транспортним сполученням по вул. Дмитрівській, яка давно потребує реконструкції. Проте особливо гостра проблема з організацією руху громадського транспорту сьогодні на Лук'янівці. Її рішення можливе тільки тоді, коли остаточно буде зроблено проект реконструкції Лук'янівського депо і Лук'янівської площі. Нова транспортна модель на Лук'янівці розробляється вже декілька років. Планується, що буде розширена вул. Бердичівська за рахунок території трамвайного депо. Транспорт буде йти з вул. Дегтярівської та Білоруської на вул. Бердичівську. Проїзду через Лук'янівську площу не буде. Вона стане пішохідною. Для розв'язки планується використовувати вул. Коперника. Розглядалися пропозиції для розвантаження Лук'янівки за рахунок введення додаткових маршрутів громадського транспорту біля метро “Сирець”, яке досі не завантажено. Але, на жаль, з цього приводу рішення поки не прийнято. Житлово-комунальне господарство KV: Шевченківській район найстаріший. Чи є плани по реновації кварталів? О.Г.: Наш район має найбільшу кількість будинків - 1487 комунальних будинків, 300 відомчих, інвестиційних та гуртожитків, а також 1454 будинків приватного сектору. Більша частина з вказаних 300 будинків - нові або новозбудовані. Там фактично немає проблем. Частина будинків на Нивках, Сирці та Лук'янівці 55-60 років - це так звані “хрущівки”, питання знесення яких обговорюється не один рік. Ідея реновації кварталів могла бути реалізована, але цьому стала на заваді криза. Сьогодні для її реалізації потрібно внесення змін до законодавства та наявність зацікавлення з боку інвестора. Якщо це буде, то на території району є можливості знайти стартові майданчики під такий проект. KV: Ви казали, що у 2018 році більше 70 млн гривень було спрямовано на ремонти житлового господарства. Що саме було зроблено за ці кошти? О.Г.: Насамперед, ремонт дахів, під'їздів, заміна вікон на енергозберігаючі, інженерних мереж, ліфтів, асфальтування. Але цих коштів не вистачає, щоб покрити потребу на 100 відсотків. У кращому випадку ремонтуємо по 40 дахів на рік. У 2018 році нам вдалося капітально відремонтувати тільки 11 ліфтів, а у будинках району їх 1100 і всім понад 25 років. На 2019 рік заплановано до реалізації декілька проектів по програмі співфінансування 70/30. Загальна сума такого додаткового фінансування на термомодернізацію будинків буде на рівні 3 млн гривень. Також у центрі міста є будинки, яким понад 100 років і частина з них пам'ятки культурної та історичної спадщини. Загалом на території Шевченківського району розташовано 1368 об’єкта культурної спадщини,  з них пам’ятників історії - 592, пам’ятника монументального мистецтва та садово-паркових скульптур - 127, пам’ятників архітектури та містобудування – 813, пам’ятників археології – 38, а також три заповідники. Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор Реставрація пам'ятки архітектури і капремонт маленької хрущовки - це зовсім різні кошти та підходи. Відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із  збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта. Ми вже другий рік подаємо пропозиції з проханням включити житлові будинки, що потребують термінового проведення ремонтно-реставраційних робіт до: міської цільової програми “Столична культура 2016-2018”; підпрограми “Міська цільова програма “Київ історичний” Комплексної міської цільової програми “Столична культура 2019-2021”; міської цільової програми “Охорона культурної спадщини Києва” (“Київ спадковий”) на 2019-2021. У нашій пропозиції фігурують 5 будинків, які мають правовий статус об'єктів культурної спадщини, для реставрації яких ми хочемо розробити не тільки проект, але і здійснити повний комплекс будівельних робіт, необхідних для збереження об’єктів культурної спадщини, надання мешканцям району та приїжджим позитивного настрою не тільки від візуального спостереження, але і комфорту життя у найбільшому районі нашої столиці. KV: Що це за будинки? О.Г.: Об’єкти культурної спадщини на вул. Дмитрівська,  19-А та 19-Б, Олеся Гончара, 36-Б, а також пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Дмитрівська,  52-А, та вул. Богдана Хмельницького, 68, і багато інших об’єктів, які потребують певної турботи та сил для їх збереження. Наявна велика проблема щодо відновлення пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності, та ті що не передані до сфери управління Шевченківської адміністрації. Це будинки на вул. Володимирська, 41, Воровського, 19, Олеся Гончара, 60, Михайла Коцюбинського, 12, Михайлівська, 10, Пушкінська, 35-37, Рейтарська, 22, бульвар Тараса Шевченка, 34, 36, 36-А, 36-Б, вул. Ярославів Вал, 1, та інші будинки, збереження та експлуатація яких за діючим законодавством не можуть, на жаль, фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Цю проблему необхідно вирішувати на рівні Київради. З метою вирішення цього складного питання, наприкінці 2018 року Київською владою створено Департамент охорони культурної спадщини, який зараз проходить юридичне формування та наповнення певними фахівцями, які зможуть здійснювати завдання та вирішувати проблеми, які накопичувалися в сфері охорони культурної спадщини роками. Зі свого боку керівництво Шевченківської райдержадміністрації, в межах наданих повноважень, постійно забезпечує збереження не тільки об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території Шевченківського району Києва, але і взагалі ремонту та збереження житлового та нежитлового фонду, поліпшення благоустрою, відновлення скверів району, зелених насаджень, дорожнього покриття тощо, тих речей, які в повній мірі відносяться до житлового господарства Шевченківського району Києва. KV: Скільки на території району аварійних будинків? О.Г.: 20 аварійних будинків комунальної власності. Серед них, наприклад, будинок на вул. Дмитрівській, 52-А, який є пам'яткою архітектури. Через цей статус його в свій час не дозволили інвестору реконструювати. Зараз з нього частина людей відселена, але частина мешканців все ще проживає. Щоб привести його до належного стану треба не менше 25-30 млн гривень тільки на початкові роботи. Проте це багатоквартирний будинок, який є спільною сумісною власністю, а, отже, витрачати на нього бюджетні кошти в такому розмірі проблематично. KV: Всі будинки Шевченківського району сьогодні обслуговуються приватними компаніями. Як це відбилось на якості житлово-комунальних послуг? О.Г.: Будинки району обслуговують приватні компанії, але згідно з договором і тендером, який проводило КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Цей експеримент працює з 2013 року. Тоді було вирішено передати обслуговування будинків на аутсорсинг та контролювати якість робіт. Але по якості комунальних послуг ситуація у нашому районі, як мені здається, не гірша і не краща за інші. Проблеми ті ж самі - не вистачає співробітників, бо люди не хочуть працювати за низькі зарплати, які формуються за рахунок тарифу на утримання прибудинкових територій. Щоб якість послуг покращилася громаді треба самоорганізовуватися, самостійно визначати управителя або керуючу компанію та контролювати ціну і якість наданих послуг, тобто самим стати фактично замовниками послуг щодо обслуговування свого житла та прибудинкових територій. Нове законодавство України, якраз до цього і підводить. Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році KV: Чи багато шевченківців пішли на створення ОСББ? О.Г.: Мешканці району не спішать зі створенням ОСББ. У 2018 році було створено лише 17 ОСББ. Зараз загалом їх 170. Але у випадку житлово-комунальних проблем, люди зазвичай йдуть зі скаргами до райадміністрації. Читайте: Чому вигідно створювати ОСББ KV: На що переважно скаржаться? О.Г.: Найбільше скарг було по гарячій воді та опаленню. В нас щороку непросто з пуском тепла, але цей рік був особливо важким. Загалом по району питання вирішено, але пориви мереж виникають практично щоденно через старі комунікації. Ускладнює усунення аварій людський фактор. На території району багато будинків, в яких немає підвалів. Якщо стався прорив, то ремонтувати його треба через квартиру першого поверху. Але не всі мешканці згодні допускати ремонтні бригади. KV: Боргів за комунальні послуги багато? О.Г.: Були певні проблеми, але зараз ситуація покращується, і це важливо,  оскільки суттєво зменшує можливості по поточному ремонту житлового фонду. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато нового будівництва на території району? О.Г.: Сьогодні в районі ведеться близько 150 різних будівництв. У 2018 році були введені в експлуатацію та отримали адреси нові будинки по вул. Маршала Рибалка, 5-Б, Шолуденко, 1-А та 1-В, Глибочицькій, 13, та Лук'янівській, 14-А і 16. У центральній частині міста, де ущільнена забудова та значна кількість об'єктів історико-культурної цінності, початок будь-яких будівельних робіт викликає низку соціального невдоволення. Наприклад, через будівництво на вул. Златоустівська, 24-А, зазнали пошкоджень будинки, розташовані поруч. По забудовам на вул. Жилянській, 118, та 120-Б, а також на вул. Соляна, 70, є проблеми щодо укладання договорів з “ДТЕК Київські електромережі” та АК “Київводоканал” на надання послуг. Також до проблемних забудов на території району можна віднести об'єкти на вул. Новоукраїнській, 24, де порушено кримінальну справу та невизначено правовий статус земельної ділянки, та вул. Магістральній, 33, де скасовано дозвільну документацію на будівництво, відсутні містобудівні умови та обмеження. Є проблема на вул. Руданського, 9-А. Там не можно врегулювати питання між ОК “Сирецький гай” та АК “Київводоканал” щодо прокладання водопроводу з урахуванням існуючих та майбутніх об'єктів будівництва. Для вирішення питань по проблемним забудовам у кожному районі міста створена відповідна робоча група, де опрацьовуються всі ці питання. У нашому районі така робоча група була створена першою. Вона найбільшу увагу приділяє питанням інвесторів-фізичних осіб, які вклали кошти у будівництво житлових будинків компанії “Укогруп”, яку пов'язують з Анатолієм Войцеховським. Читайте: Киевсовет отдал под застройку 4 га зеленой зоны в Шевченковском районе столицы KV: Скільки будинків, які вже введені в експлуатацію, але підключені до комунікацій по тимчасовим схемам? О.Г.: Близько 70. Були питання по вул. Невській та Олександрівській. Власники квартир у цих будинках навіть намагалися перекривати дорогу, але питання тут не до влади, а до забудовника, який не виконав технічні умови. Проте нам вдалося переконати тепловиків і підключити ці будинки. KV: Забудовники вкладають кошти у розвиток соціальної інфраструктури району? О.Г.: Більшість тільки сплачує пайову участь. Ніхто з бізнесу не поспішає витрачати власні кошти на некомерційну інфраструктуру. KV: На території району будуються соціальні об'єкти? О.Г.: У 2019 році, орієнтовно у квітні, будемо відкривати знаковий для нас об'єкт - Школу мистецтв ім. Михайла Вериківського. Її реконструкція почалася ще у 2005 році після того як Школі мистецтв передали згорівший корпус технікуму на Бульварно-Кудрявській, 2. На цьому об'єкті багато часу реально роботи не проводилися. Вони відновилися лише у 2015 році, а у 2017 році нам вдалося отримати на це 40 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку. У 2018 році також було виділено 33 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку і майже 10 млн гривень з бюджету Києва. На завершення робіт у міськбюджеті-2019 передбачено 13,2 млн гривень. Загальна кошторисна вартість цього об'єкту близько 180 млн гривень. З великих соціальних проектів, реалізація яких розпочнеться у 2019 році, буде реконструкція стадіону “Старт”. Зараз КП “Спортивний комплекс Старт” веде проектні роботи. Роботи будуть проводити, як мінімум, у дві черги: перша - створення спортивної інфраструктури та друга - будівництво спортивного комплексу з підземним паркінгом на 150-300 машиномісць, благоустроєм території, зеленими зонами та сквером. Читайте: Кличко: В следующем году мы обновим стадион “Старт” Також готуємо переведення територіального центру соціального обслуговування з будівлі колишнього дитячого садочку №646 по вул. Б.Гаврилишина, 16, - у приміщення на вул. Білоруській. Дитячий садочок буде реконструюватися - і з’явиться додатково від 120 до 180 місць. На 2019 рік передбачено кошти на проектування. Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: Скільки планується відновити приміщень дитячих садочків у Шевченківському районі? О.Г.: Небагато, але такі об'єкти будуть. Серед них дитячій садочок на вул. Деревлянській, 14 а. Його відновлення буде розпочато у 2019 році за рахунок інвестора і у приміщенні буде розміщуватися приватний дитячий садок. Нам вдалося не допустити його знесення та будівництва чергової 25-поверхівки. Є занедбана будівля дитячого садочку на вул. Дмитрівській, 66. Протягом трьох років ми намагалися для її відновлення залучити інвестора, але зацікавлених немає. Тому у поточному році місто почне розробляти проект реконструкції. Велика ймовірність, що будівля стане новим корпусом діючого поряд садочку. Тут питання виключно в економічній площині: вартість будівництва садочка фактично з нуля вартує близько 100 млн гривень, реконструкція будівлі для розміщення груп - 25-30 млн гривень. Є згорівший і занедбаний садочок на вул. Лук'янівській, 29-А, неподалік від мечеті. Мусульмани Києва виявляли зацікавленість оновити це приміщення і відкрити дитячий садочок. Я не виключаю, що це буде незабаром зроблено. Читайте: Киевляне обеспокоены состоянием пожарной безопасности детского сада №75 KV: Наскільки діючі дитячі садочки та школи району перевантажені? О.Г.: В наших школах навчання організовано в одну зміну. Так, звісно, є  школи, які користуються попитом не тільки у мешканців району, а і у мешканців інших районів міста. Сьогодні у школах району навчається 22 446 учнів, з них - 6 740 діти з інших районів міста (30%). Проблеми з місцями у школах немає, оскільки на сьогодні чинним законодавством врегульовано питання зарахування дітей до школи. Державою гарантоване право навчатися у закладі освіти, на території обслуговування якого  вона проживає, але це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Щороку приймається районне розпорядження про закріплення територій району за навчальними закладами з урахуванням новобудов та контингенту дітей. У районі розпочато заходи щодо реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти. До 2022 року перед нами стоїть завдання привести типи закладів освіти до вимог Закону України “Про освіту”. Черга у садочки є. Додаткова потреба складає більше 1 тис. місць. До того ж навчальні заклади району прийняли багато дітей - внутрішньо переміщених осіб, які йдуть поза чергою (2,5 тис. дітей у школи і понад 3 тис. дітей у садочки). Але разом з тим плануємо до 2020 року зменшити чергу до нуля. Так у 2018 році нам вдалося збільшити на 90 кількість місць у дитячих садочках за рахунок відновлення та перепрофілювання груп. Так відновлено групу на 20 місць у садочку № 543, три групи на 60 місць у садочку №159 та збільшено на 10 кількість місць у садочку №154 за рахунок перепрофілювання типу групи. У 2017 році додатково прийняли дітей на 140 відновлених місць. У 2018 році 2 449 першокласників розпочали навчання в “Новій українській школі”. Для забезпечення функціонування перших класів придбано нові меблі, дидактичний матеріал, оргтехніку, спортивний інвентар на суму 19, 3 млн гривень з міського бюджету та 4,4 млн гривень з державного бюджету, що у розрахунку становить 9,6 тис. гривень на одну дитину. KV: Крім “Нової української школи”, впроваджуються у навчальних закладах району новації? О.Г.: Останні роки у районі успішно реалізується концепція інклюзивної освіти. У 2018 році у закладах загальної середньої освіти функціонує 30 класів з інклюзивною формою навчання та 21 спеціальний клас для дітей з особливими освітніми потребами.  Щороку збільшується фінансування і розширюється матеріально-технічне оснащення таких класів. У 2018 році за кошти державної субвенції закуплено спеціальне корекційне обладнання на суму 694,6 тис. гривень. У 2018 році у районі створено інклюзивно-ресурсний центр для підтримки дітей з особливими освітніми потребами. У закладах освіти  впроваджується комплекс заходів з енергозбереження. За останні два роки виконано роботи по термомодернізації фасадів у школах №61, 53, 138, 95, ліцеї-інтернаті №23 та садочках №431, 112, 159, 348. У школі №95 та садочку № 543 встановлено smart-вікна з моносклом та електрообігріваючим покриттям, що забезпечує зберігання до 97% тепла, а у випадках відключення опалення вікна можна використовувати  як основну систему обігріву приміщень. У школах №199, 97, 28 сучасні системи обігріву спортивних залів. Проект заміни конфорок дав свої позитивні результати (у 21 садочку та 31 школі встановлено енергозберігаючі конфорки) - економія у порівнянні з 2017 роком становить 285941 кВт або 649,1 тис. гривень. У 2018 році усі заклади освіти підключено до локальної мережі  Інтернет. Багато уваги приділяємо питанню модернізації освіти та формуванню професійних компетентностей педагогів. Наприклад, у школах району плануємо впроваджувати STEM-освіту. У планах на базі школи № 27 у приміщенні майстерень зробити STEM-лабораторію. У садочку № 543 створено нове освітнє середовище - “STREАM-KIDS  HUB”, де старші дошкільнята мають змогу формувати вміння у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, мистецтва та  математики. Послідовна робота дорослих із дітьми дасть змогу виховати у дошкільнят  культуру інженерного мислення. Успішно реалізуються проекти для дітей “STEM-дівчата” з вибору майбутньої професії, “Підприємницька діяльність”, “STEM-friendly school”. На базі школи № 61 проведено  “ІТ фестиваль”. У 21 школі працюють Speaking Club. У рамках проекту “Інтелектуальні інвестиції” та  “Інтегральне лідерство” проведено тренінги для керівників закладів освіти та педагогів “Дизайн мислення”, “Курси підготовки медіаторів для роботи в школі”, “Метод ненасильницького спілкування в освіті”, тренінг з визначення персональних і командних цінностей. KV: Наскільки активно районна влада співпрацює з  міжнародними партнерами? О.Г.: Тільки за останні декілька років ми прийняли близько десяти делегацій з різних куточків світу. Більшість зустрічей зазвичай стосуються сфери освіти та культури та місцевого самоврядування. Нещодавно  ми зустрічались з Президентом Асоціації “Бальзак-Ганська” Жаном Рошом та обговорили питання реалізації заходів проекту “Бальзак 220”, присвячених відзначенню 220-ти років з дня народження всесвітньовідомого письменника Оноре де Бальзака. Реалізація таких проектів сприяє розвитку освітніх та культурних зв’язків між нашим районом та іноземними партнерами. Ще наприклад: наприкінці 2018 року нас відвідала делегація з Німеччини, а саме директор та співробітник  фірми “Campus Lan Software GmbH”, з якими ми обговорили питання проведення моніторингу наявного програмного забезпечення, яке використовується в закладах освіти Шевченківського району. На початку 2018 року разом з управлінням освіти Шевченківського району ми здійснили робочий візит до міста Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина), де ми мали змогу взяти участь у виставці “Didacta-die Bildungsmesse”, на якій були представлені новітні технології Німеччини, що використовуються в освітньому процесі, та до міста Олессун (Норвегія), де ми також мали змогу ознайомитись з системою освіти Норвегії. Зовсім скоро, наприкінці лютого цього року ми знов плануємо відвідати виставку “Дидакта” – спеціалізований освітній ярмарок післядипломної освіти, що відбудеться в місті Кельн (Федеративна Республіка Німеччина), на якому представляються останні досягнення та новітні технології в галузі освіти. Цікавим та продуктивним був робочий візит до міста Чжандзядзе (Китайська Народна Республіка) на Третій саміт бізнес-лідерів Шовкового шляху 2018.  В результаті візиту була укладена Угода про Альянс міст “Silk Road” завдяки якій Шевченківська РДА стала офіційним членом “Silk Road Urban Alliance”. Це означає можливість нашої співпраці та обміну знаннями та досвідом в галузі економіки, освіти, культури з іншими країнами та містами, учасниками Альянсу. Також є досвід співпраці з партнерами з Республіки Індонезії та Федеративної Республіки Нігерії. Дуже корисно обмінюватись досвідом з іноземними колегами та розвивати наші торгові, бізнесові, культурні та освітні зв’язки. KV: Що робиться у районі для розвитку спортивної інфраструктури? О.Г.: У 2018 році проведено ремонт шкільних стадіонів зі штучним покриттям у школах №138, 70 та ліцеї -інтернаті №23. У Технічному ліцеї збудували два стадіони - футбольний та баскетбольний. Завершено відновлення стадіону “Піонер” на Нивках, де проходили “Ігри нескорених”. Цей стадіон є базою олімпійського резерву і тут розміщена спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа. В планах цього року облаштування ще 4 стадіонів при школах з штучним покриттям. Зелені зони та безпека мешканців Шевченківського району KV: Скільки у районі зелених зон? О.Г.: Наш район зелений - маємо 20 парків і 75 скверів. Вони підтримуються у належному стані. Є знакові об'єкти, які мають загальнодержавне значення. Йде мова про Бабин Яр, який нещодавно було оновлено. Також у 2018 році відремонтовано верхню частину парку Володимирська гірка. Думаю, до осені буде закінчено ремонт і наступної частини. Читайте: Кличко: Мы делаем все, чтобы подвиг Праведников Бабьего Яра не был забыт KV: Досить багато дискусій щодо необхідності спорудження містка між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. На Вашу думку, цей місток потрібен? О.Г.: Потрібен. Це буде своєрідна фішка для приваблення туристів. До речі, коли планували ремонт Володимирської гірки, піднімали старі карти та схеми. Виявилося, що ще тоді планувалося спорудження містка між парками. Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву KV: Відновлення ще яких парків плануєте закінчити у цьому році? О.Г.: Сирецького парку та парку “Веселка”. Сподіваюся будуть продовжені роботи з капремонту скверу Котляревського на розі вул. Герцена і Мельникова, де гуляють багато діток з дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” та всього мікрорайону. У 2018 році там вже почалися роботи, зокрема зроблено новий дитячий майданчик, нові доріжки, лави, озеленення та оновлено фонтан із застосуванням нових технологій, який буде світло-музичним тощо. Капітального ремонту потребує парк Шевченка, Пушкінський парк та парк Нивки. Ми працюємо над цим, проте, зараз не можу напевне сказати, чи розпочнуться ці роботи у 2019 році. У 2018 році відкриті відремонтовані сходи з Пейзажної алеї на Поділ в урочище Гончарі-Кожум'яки. У планах 2019 року реставрація Пейзажної алеї. Проектні пропозиції були обговорені з відвідувачами та місцевими жителями. Питання щодо реставрації та взаємодії з громадськістю координує один із активістів – архітектор Станіслав Дьомін. KV:  Які є проблемні об'єкти в Шевченківському районі? О.Г.: Я б сказав не проблемні, а складні. Серед таких Павлівський сквер, ремонт якого проектуємо спільно з громадою біля 2 років. Згідно експертного висновку держекспертизи проекту, на ремонтні роботи потрібно 40 млн гривень. І я розумію, що це великі кошти, але їх необхідно віднайти, оскільки давно вже існує потреба у реконструкції підпірних стін, облаштування інженерних мереж, зливових та дренажних систем. На Татарці був недобуд - меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. За задумом архітектора Миколи Жарикова, меморіал повинен був починатися з храму Святого Миколая Чудотворця “Пам'яті жертв Чорнобиля”, форми якого нагадують саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. Від нього відвідувачі потрапляли б на терасу до музею і “Кола пам'яті”. Також планувалося створення Стіни пам'яті, Дзвону скорботи і символічної курган-могили. Зараз нам вдалося за останні 4 роки спільно з українською церквою та меценатами завершити ремонт Храму, запустити недільну школу, зробити освітлення, спортивний і дитячий майданчик, відновити доріжки, лави та облаштувати Смородинський сквер, що є частиною меморіалу. KV: Увага всіх служб, які забезпечують порядок, найбільше прикута до центральної частини міста. Але чи вся територія району безпечна для мешканців? О.Г.: Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки мешканців району. Регулярно проводяться наради за участю представників поліції. Здійснюється реалізація міської програми “Безпечна столиця”. Зараз продовжується робота по встановленню камер відеоспостереження у парках, на перехрестях та місцях скупчення людей. У школах і садочках встановлюється так звана “тривожна кнопка”. Залучаємо громадське формування “Муніципальна варта” для патрулювання та  охорони дошкільних і шкільних навчальних закладів. Значна увага приділяється забезпеченню безпеки на Центральному залізничному вокзалу. Для цього залучені всі міські служби, керівництво Укрзалізниці та Національна поліція. Безпеку на території вокзалу зараз забезпечує патрульна поліція, міські служби займаються питанням організація дорожнього руху, паркування та ліквідацією стихійної торгівлі. Залишається складним питання з безхатченками. Цих людей без їх бажання неможливо забрати з вулиці і направити до будинків соціального піклування. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Фото: KV Фото галереї: надано Шевченківською РДАKиевVласть

Минуло понад 9 місяців з моменту набуття чинності Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”, але у Києві досі не оголошений жодний приватизаційний аукціон на платформі Prozorro-Sale. З 350 млн гривень, які у столиці планували отримати від приватизації в 2018 році, зібрали втричі менше. Зрештою, план надходжень на минулий рік - зірвано. При цьому досі не відомо чи не повториться така ситуація уже в поточному році, адже, коли приватизацію в Києві розблокують - достеменно ніхто не знає. Не Prozorro Не таємниця, що столична влада без ентузіазму ставиться до перезапуску приватизації на ProZorro. Закон вимагав, аби кожна місцева рада ухвалила своє власне положення про діяльність приватизаційної комісії, яка розробляє окремі умови продажу для кожного об'єкту. Процес ухвалення рішення про діяльність цієї комісії перетворився в Київраді на справжній квест із багатьма невідомими. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Станом на сьогодні зареєстровано вже 3 проекти рішення про діяльність приватизаційної комісії. Перший проект подав Департамент комунальної власності, але його ухвалили лише у першому читанні. Нині він очікує розгляду у другому з певними правками. Другий проект подала комісія Київради з питань власності, яка через кілька тижнів після схвалення комісією тексту, скасувала власне рішення. Втретє “пощастило” більше - останній проект подав Київський міський голова Віталій Кличко. Його бачення роботи аукціонної комісії під кінець 2018-го було ухвалене Київрадою остаточно. Читайте: Киевсовет отдал чиновникам почти все полномочия в сфере приватизации объектов стоимостью до 250 млн гривен Здавалося б, можна розпочинати роботу. Однак, проблема в тому, що всі ініційовані владою проекти про роботу аукціонної комісії (у тому числі - поданий Київським міським головою) суперечать вже згаданому Закону України. Загалом, автори поданих проектів вирішили використати формальний привід (затвердження положення про приватизаційну комісію) для зміни тих вимог закону, які не до вподоби чиновникам КМДА. Читайте: В КГГА три года избегали электронных торгов при приватизации зданий и помещений Одночасно сателітами київської влади у парламенті подано законопроект про зміни до діючого Закону про приватизацію. Фантастичний “збіг обставин”: запропоновані зміни стосуються саме тих пунктів, які, положенням про начебто діяльність аукціонної комісії змінено мерським рішенням. Зокрема пропонують Prozorro використовувати лише для приватизації держмайна, а комунальне пропонують продавати на власних електронних майданчиках. Також хочуть повернути право чиновникам ухвалювати рішення щодо кожного об’єкта малої приватизації окремо, а для місцевих рад повернути ухвалення списків. Через що Київ недоотримує десятки мільйонів у бюджет? 20 вересня 2012 року Київрада прийняла рішення про включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації нежитлове приміщення площею 90 кв.м. за адресою Архітектора Городецького, 12/2. Станом на сьогодні це рішення досі не виконали. Тільки подумати: минуло майже 7 років, а виконавчий орган досі не оголосив приватизаційний аукціон за цим приміщенням. Цю історію розповідаю як приклад, оскільки схожа доля спіткала сотні інших об’єктів. За три роки (в період з 2016 по 2018 роки) у КМДА оголосили про проведення лише 51 аукціону (деякі з цих аукціонів визнані незаконними рішеннями Верховного суду України). Для порівняння, своїм останнім рішенням від 23 березня 2017 року Київрада додала до приватизаційного переліку 84 нових об’єкти. Це на додаток до трьох сотень інших об’єктів, які депутати включали до приватизаційного переліку раніше і які залишаються досі не проданими. Чому орган приватизації не поспішає виконувати рішення представницького органу - питання риторичне. Читайте: Руководство Департамента коммунальной собственности КГГА снова обвинили в коррупции и неэффективности Новий закон про приватизацію мав би поставити крапку в цій тяганині. Він вимагає, щоб рішення про приватизацію кожного окремого об’єкта приймав безпосередньо представницький орган місцевого самоврядування. У Києві це Київрада. Тобто, закон встановлює чіткий покроковий механізм виконання такого рішення і вимагає, щоб аукціон провели не пізніше, ніж через два місяці після того, як рада прийняла своє рішення. Завдяки цьому кожний зацікавлений покупець може заздалегідь спланувати інвестицію, а також може бути певний у тому, що не треба нікому сплачувати “додаткових платежів” для зрушення справи з місця. Читайте: Ризаненко хочет проверить законность аукционов по продаже киевского коммунального имущества Та у цій моделі виконавчий орган позбавлений права висмикувати із загального переліку той або інший об'єкт. Представницький орган більше не затверджує переліків об'єктів, що підлягають приватизації. Натомість він безпосередньо приймає рішення про приватизацію. У свою чергу, виконавчий орган це рішення виконує шляхом внесення його параметрів (адреса і площа приміщення, фотографії тощо) до системи ProZorro. Начебто, все просто і зрозуміло, але у КМДА вирішили інакше. Там наполягають на тому, щоб все залишилось як було: Київрада схвалює загальний перелік, а чиновник на власний розсуд вирішує, який саме із трьох сотень об’єктів піде нарешті на приватизацію. Ще один шанс для столиці Особисто я, як і колеги з моєї депутатської групи, проти консервації старих порядків. Бо нові правила вже демонструють свою ефективність. До прикладу, приватизація за новими правилами вже принесла міському бюджету Житомира  майже 33 мільйони гривень і понад 135 мільйонів бюджету Львова (і це лише за вересень-грудень минулого року, коли приватизація запрацювала по нових правилах). Тому хотілося б, аби Київрада також дотримувалася нового закону. Та, на жаль, на Хрещатику, 36 вирішили й далі покривати корупцію чиновників. Аби не бути голослівним, зауважу, що особисто зареєстрував поправки до проекту рішення, які приводять правила приватизації у столиці у відповідність до вимог нового закону. Ці поправки розглядатимуться Київрадою вже цього тижня. Якщо їх приймуть, процес адекватної приватизації нарешті отримає зелене світло. В іншому випадку,  місто ризикує знову залишитися без вагомих надходжень. Адже незаконне рішення, ухвалене Київрадою у грудні, створює ризики скасування в судах усіх аукціонів, які будуть проводити з істотними порушеннями. А до остаточного вирішення спорів в судах, серйозні інвестори навряд будуть ризикувати власними коштами. Вони просто утримуватимуться від участі в аукціонах, аби уникнути ризиків їх оскарження. Тому зараз у мера і столичних депутатів є реальний шанс не допустити порушення законності, підтримавши вже згадані поправки. Яким буде їх рішення - скоро дізнаємося. Леонид Антоненко, глава комиссии Киевсовета по вопросам собственности (внефракционный, депутатская группа “Киевская команда”)KиевVласть

Коли я їхала в Америку, мої колеги з прес-клубу "Юний журналіст" дали мені редакційне доручення: висвітлювати найцікавіші моменти мого життя в Техасі — те, що було б прикольно почути нашим ровесникам в Україні. Мій "Американський щоденник" періодично з’являється на шпальтах газети Хмельницької міської ради "Проскурів" і, звісно ж, у Фейсбуці. Про мене завжди казали, що маю шило в одному місці. Багато хто дивувався, де у мене те джерело, з якого буйними потоками б’є енергія і бажання братися чи не за кожну справу. А я не уявляла іншого способу життя. Мені здавалося, що все, що мені дається в цьому житті, всі можливості - це те, чого не можна пропускати, і якщо я всі ці подарунки долі буду використовувати, то мені щоразу відкриватимуться все ширші горизонти. Так я робила те, що мені подобається, і ловила з радістю кожен момент. Можна сказати, що саме цей стиль життя і привів мене до того, що пишу я цей текст, знаходячись за кілька тисяч кілометрів від рідного дому. Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV” Якось мама сказала мені, що є такий конкурс, переможці якого їдуть в Америку на рік, живуть там у приймаючій хост-сім'ї, ходять до школи. Загалом, живуть звичайним життям американського підлітка. Чи загорілася я цією ідеєю? Чесно кажучи, не дуже. Якось мені не вірилося, що звичайні діти зі звичайних, середньостатистичних українських сімей, як моя, можуть, вигравши конкурс, полетіти аж в Америку. Країну, де знімають найкрутіші фільми, де підлітки їздять до школи на авто, де навкруги - височенні хмарочоси, де зовсім інше життя. Напевне, тому я тоді й “провалила” перший тур конкурсу “Флекс”, бо не вірила в те, що це реально можливо. Але, поспілкувавшись з людьми, які стали учасниками програми, почитавши їх блоги й почувши реальні історії, ця “недосяжна мрія” стала ближчою. І я подала заявку на конкурс. Признаюся, що у мене не було жагучого марення перемоги. Просто хотіла перевірити свої сили, подивитися, на що я сама здатна. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Неможливо передати свої відчуття, коли почула слова: “Вітаємо, ви стали фіналістом програми “Флекс”. Це водночас і неймовірна радість, і страх, і зречення цього.  Загалом, всі ознаки шоку на обличчі. Не те, щоб я не вірила в свої сили – я завжди вірю. І в мене, на щастя, також вірять. Але все ж уникнути шоку, коли розумієш, що ти потрапила у тих 248 з понад 11 тисяч дітей-претендентів на  “омріяну Америку”, виявилося неможливо. Потім були дуже швидкі 4 місяці підготовки документів й усвідомлення майбутніх змін у житті. Але насправді усвідомлення до мене прийшло лише тоді, коли я вже перетнула океан, коли прокинулася у своїй хост-сім’ї, в будинку на іншому кінці світу, з  поки що чужими для мене людьми. 27 серпня 2017 р. Минув тиждень мого нового життя в Техасі. Я знайомилася з новими “родичами”, звикала до відмінностей, спілкувалася зі студентами по обміну з інших країн. Мені було дуже приємно, що сім’ї Бері,  в якій я мешкала, сподобалися мої українські деруни, які зникли з тарілки відразу після приготування. Щиро вдячна моїй любій матусі, яка навчила мене готувати не лише бутерброди. Отже, моя просвітницька робота щодо української кухні розпочалася вдало!  23 серпня 2017р. Сьогодні я ходила в школу й обрaла предмети, які я вивчатиму. Це aлгебра, англійська, щось типу правознавства але про Америку, астрономія (в оригіналі - Earth and Space), Yearbook ( типу журналістики), Drama club (театральне), Spanish (іспанська) + актівітіс після школи, теніс . Я вже ready to start. Школа стартує в мене 24 серпня. Почнемо навчальний рік з вишиванки! Але найголовніше, що я зрозуміла за цей час, - це те, наскільки я щаслива людина! Яку я маю чудову сім'ю, яких я маю класних друзів, як багато людей, які готові мене у будь-яку хвилину підтримати, які хвилюються за мене та щиро вболівають, скільки у мене є можливостей для розвитку та у якій, врешті-решт, чудовій країні мені пощастило народитися! Як же я пишаюся тим, що я УКРАЇНКА! І як же сильно я люблю все те, що мені так щедро подарувала доля! 24 серпня 2017р. 24 серпня — перший день занять в моїй новій американській школі.  На уроки я пішла у вишиванці. Мені подобалося, що діти робили компліменти з приводу мого одягу. Я  з радістю пояснювала в класі, як називається моя сорочка та чому я її одягнула. Мені було дуже приємно, що мене слухали, а потім підходили й задавали питання.  3 Днем Незалежності тебе, Україно! 31 серпня 2017р. Минув перший тиждень школи. Незвично, зовсім інакше, ніж в Україні, але надзвичайно цікаво! Тиждень був не з найлегших. Тому перші вихідні обіцяють бути дуже приємними й принести купу нових вражень. 18 вересня 2017р. Уже кілька тижнів я офіційно е джуніором (ученицею 11 класу) в Westwood High School, старшій школі. Певно, варто було б розповісти трохи більше про цей аспект мого життя, адже у школі я перебуваю з 8.00 до 15:30. Ось, до речі, й перша відмінність: вставати доводиться набагато раніше. І не тільки тому, що навчання в школі починається о 8:00, а не о 8:30, головна ж причина: прогавив свій автобус - до школи не доберешся (хіба що ти маєш водійські права, як деякі учні, але в моєму випадку така опція недоступна). Тож щоранку о 7-й годині (в Україні я в цей час ще дивилася 63-й сон) я вже очікую на такий відомий нам з американських фільмів жовтенький автобус і вирушаю до школи. Близько 500 дітей віком від 14 до 18 років, дуже привітні вчителі,  які супроводжують "новеньких" до аудиторій. Цікаво те, що кожен учень має свій індивідуальний розклад. Всі повинні взяти 4 обов'язкові предмети і 3 - за власним бажанням. Тобто деякі уроки я відвідую з 12- класниками, а деякі -  з 9- класниками. Все залежить від рівня предмету (який також можна обирати). Ще в перший день я звернула увагу на обладнання в класах: проектори, маркерні дошки, в класах математики у вільному користуванні калькулятори з можливістю виконувати найрізноманітніші математичні розрахунки, по школі скрізь встановлені фонтанчики з питною водою, у вільному доступі комп'ютери в бібліотеці. Звучить по-новітньому, чи не так? Майже на кожному уроці вчитель показує презентацію  чи відео на тему уроку (на одному з уроків студенти по обміну, і я теж, показували на Гугл-картах своє місто). Був випадок, коли на кілька годин пропав інтернет. Вчителі були дуже засмучені, що не зможуть повноцінно провести запланований урок. До речі, деякі викладачі полюбляють заохочувати учнів за гарну роботу солодощами. Якщо ми вже згадали про їстівне, не можна забути про найприємнішу для студента по обміну деталь — безкоштовні обіди та сніданки! Щоб отримати свою порцію їжі необхідно ввести свій код (який є у всіх). Обіди й сніданки комплексні та повноцінні (хоча ви  також можете обирати бургери та смажену картоплю).  Інколи я навіть не можу все з'їсти, бо ті обіди аж надто комплексні. Зате залишається час на спілкування з новими друзями! На щастя, хоч під час обіду, який триває 30 хвилин, ми такий час маємо. Адже перерви між уроками -лише 4 хвилини! Цього часу буквально вистачає лише, щоб перебігти з одного класу в інший. А для того, щоб знайти друзів за інтересами  й поспілкуватися, існує багато клубів після школи, куди можуть приєднатися всі бажаючі. Наприклад, клуб іспанської мови, фотографії, театральний, кулінарний, клуб правової свідомості громадян тощо. Це як в наших школах -  гуртки й спортивні секції . У моїй школі після уроків грають у футбол, баскетбол, волейбол, теніс, софтбол, бейсбол, сокер, займаються легкою атлетикою. Перш,  ніж завершити цей прискорений курс ознайомлення з американською школою, хочу зруйнувати стереотип щодо абсолютно вільного дрес-коду. У моїй школі все дуже серйозно з коротким і відвертим одягом: він під суворою забороною (за цим пильно слідкує адміністрація школи), дозволено одягати джинси та шорти за коліно без дірок, неяскравих кольорів та верх обов’язково з комірцем. Не менш суворо адміністрація школи ставиться до використання мобільних телефонів: це дозволяється лише перед уроками, чи після школи та під час обіду. Використовуєш телефон під час уроку чи на короткій перерві — плати гроші, щоб повернути його собі. Сподіваюся, нічиї рожеві окуляри щодо американської школи-мрії я не побила на друзки? 29 листопада 2017 р. В Палестині (місто, в якому я живу) майже немає високих будівель, тому захід Сонця тут видно практично з будь-якої точки. Захід Сонця  — це завжди маленьке чудо. Не знаю людей, яких він не заворожує. Саме він нагадує про те, що "кожен фініш- це, по суті, старт". Сонце завжди зникає за обрієм, але обов'язково знову подарує світло свого проміння світу. А ще це нагадує про те, що "чорні" періоди - це нормально, це нормальний цикл природи. Головне – правильно їх пережити. The best is yet to come. Так було, є, й буде  завжди. Пам'ятайте про це. А як раптом гризтимуть сумніви - подивіться на захід Сонця. 5 грудня 2017р. Думаю, не варто говорити про те, що зміна країни, мови, оточення — це великий стрес, а особливо коли тобі 16 років. Зазвичай, процес адаптації має 4 стадії: перша — коли все сприймаєш крізь призму рожевих окулярів: все нове й цікаве; друга — "примирення", процес сприймання всього як звичайної буденності; третій - відкривається багато мінусів, період суму за Батьківщиною; четвертий - знову сприйняття життя таким, яке воно є, примирення із буденністю. Я тут уже 3 місяці, а це означає, що моя адаптація наближається до 3 етапу. І дуже влучно, що саме в цей період для всіх студентів по обміну проходить International Education Week — тиждень презентацій про Батьківщину. Ми могли робити їх у школі, в церкві, на гуртках. Я робила в школі, адже вчителі запрошували провести презентацію ще раніше, та і учні також розпитували про культуру. Хвилювання було через край! На мені лежала величезна відповідальність за імідж України в очах американців. "3 чого ж почати?", "Як все подати в інтерактивній формі?", "Як компактно вмістити все те, що я хочу розповісти, в одну презентацію?" —  ці питання не давaли мені спокою кілька днів. Тому моя презентація змінювалася двічі чи тричі, додавалися нові фото, відео та слайди. Але, зрештою, я  й моя аудиторія цією роботою залишилися задоволені. Було надзвичайно приємно бачити захоплення та зацікавленість в очах у кожного (особливо на моменті пейзажів зимових українських Карпат). Ну і як же без нашого борщу, вареників та пампушок? Від традиційної їжі перейшли до традиційного одягу, потім до козаків, і нарешті... до останніх подій у нашій країні. Канадці відзняли дуже якісну стрічку про Революцію гідності "Winter on Fire: Ukraine's fight for freedom. Трейлер до цього фільму я й продемонструвала під час презентації. Вони відчули. Вони співчували нам. Люди скрізь однакові. Ніхто не хоче війни, ніхто не хоче вбивати. Усім час нарешті усвідомити це, а зокрема тим, хто "там", хто приймає рішення за нас і за життя наших рідних і друзів. Хоч це й  наша історія, не хотілося завершувати презентацію на сумній ноті. Тому ноту змінили на "Щедрівкову"! Наш  “Щедрик” перекладений десятками мов світу, у Америці він відомий під назвою “Carol of the Bells”. Тепер учні моєї школи знають, як цей твір звучить в оригіналі, — українською мовою у виконанні народного хору. Отримала безліч емоцій, а також багато запитань від моїх слухачів, зарядилася мотивацією зробити ще кілька презентацій на різні теми, щоб охопити більше, адже стільки всього залишилося "поза кадром"! 10 грудня 2017 р. Це був мій театральний дебют! Завжди хотіла спробувати себе на сцені в ролі актриси, і нарешті моя мрія здійснилася! На перший погляд, несподівана роль — Тінкербел у виставі про Пітера Пена. Не така вже я й мініатюрна, щоб грати роль малесенької феї розміром "не більше, ніж мій кулак". Але цікава вона була тим, що феї мають "свою" мову, яка нікому не зрозуміла. Здогадайтеся, якою мовою я говорила у виставі.  Дякую моїй театральній сім'ї за цю чудову атмосферу та можливість отримати новий досвід. Театр для мене на цій виставі точно не закінчиться! THANKSGIVING - ДЕНЬ ПОДЯКИ Історія цього свята бере початок у 1621 році. Тоді пілігрими дякували індіанцям за те, що вони допомогли їм вижити після дуже голодної зими. Сьогодні в цей день люди просто дякують друзям, родичам просто за те, що вони є і дякують Богу за одержані блага протягом року. Почалося все як завжди на великі свята в Україні. Зранку встали і почали готувати їжу. Я, ясне діло, почала з салату “Олів'є”. Поки все це варила та нарізала, згадала, як ми все це робили вдома і як іноді сперечалися з татом, хто нарізає краще. Моя “олів'єха”  "зайшла" не тільки мені, але й родині, і, навіть,  бабуся попросила в мене рецепт. Найцікавіше почалося в другій половині дня, коли ми поїхали на tree farm по ялинку. Це спеціальні плантації, де вирощують ялинок на продаж до Різдва та Нового року. ". Я б це назвала "Все для людей . Сідаєш на такий дир-дир-дирчик, тебе везуть до галявинки, де ростуть дерева. Обираєш ялинку, яка подобається, і її при тобі зрубують. Ну як... я зрубувала. Здається, шо десь мене трошки підманули, коли сказали, шо це обов'язкова частина “експіріенсу ексченджа”. Тому я й попросила це зафоткати (як доказ в разі чого). Потім цю Christmas tree поставили у спеціальний апарат, де її розпушили, зняли усі сухі колючки і обережно поклали на місце, де вона нас чекала, поки ми пішли замовляти подарунки Санта Клаусу, роздивлятися іграшки ручної роботи в маленькому магазинчику та куштувати безкоштовний гарячий шоколад і спостерігати неймовірний захід Сонця . 31 грудня 2017 р. Я обожнюю усі ці передноворічні пости у фейсбуці та інстаrрамі з підсумками за рік, тому що дуже важливо робити висновки і планувати своє майбутнє. Я також  заповнила свою стрічку історій в інстаграмі купою теплих, радісних, яскравих фото, які мені вкотре нагадали про тих, хто завжди найближчий, про тих, хто допоміг зробити мій 2017 таким насиченим різними подіями та історіями, які згадуєш з широкою посмішкою на вустах. Кажуть, що головне - це бачити ріст між собою минулим і собою теперішнім. Зазираючи у початок 2017, я трохи впадаю у шок з того, як же швидко минули ці 365 днів, але скільки всього за цей час відбулося, і як же все-таки я змінилася. З упевненістю можу сказати, що мій 2017 став роком великих змін. І хоч не завжди було легко , але "що нас не вбиває, те робить нас сильнішими". Сил у мене додалося. Знаєте, я помітила, що чим старшою я стаю, тим швидше для мене минають ці 365 днів. Отак через кілька років ми, сьогоднішні тінейджери, обернемося — і зрозуміємо, що нам вже й не 16, як здавалося, і добряча частина Життя вже за плечима. Тому моє Новорічне побажання й порада для себе самої та для Тебе, хто зараз читає ці слова, таке: "Don't take a free ride in your own life",- Не бійся бути сміливим (ою) настільки, щоб брати від Життя більше, ніж дають, не бійтеся бути інколи шаленими й робити речі, на які б вам раніше не вистачило сміливості! Хочеш змін? Будь тією Зміною, яку хочеш бачити! І найголовніше - ВЧИСЯ бути щасливим (ою)! Інколи це важко, але так необхідно. Бережи Світло всередині! Всіх люблю та обіймаю!  З Новим роком!  2 лютого 2018р. Невеличка історія з нашої конференції Youth and Government. У нас була остання “судова справа” (я виступала у ролі свідка). До аудиторії зайшла команда опонентів. Зазвичай ми одразу тиснемо одне одному руки, вітаємося й представляємося. І раптом... мене наче током прошибло. Зліва від себе я чую не звичне за 9 місяців "hello", a таке близьке "прівєт!". Лечу через кілька стільців, підбігаю до дівчини і зі здичавілими (думаю, так воно й було) вогниками в очах закидаю її питаннями: -"Where are you from?! Do you speak Russian?" - І am from Russia", — сказала вона трошки розгублено. - Оо, Боже! Я из Украины! Ты тоже ексчендж студент? ! ! - "Неееетт... І'm not from Russia". (Далі кілька секунд німої сцени мого повного непорозуміння виразу обличчя та шоку всіх присутніх від того, що відбулося). Виявилося, що батьки цієї дівчини родом з Росії, переїхали сюди ще до її народження. Сама вона російською не розмовляє, але знає кілька слів та вміє читати. Вирішила вітатися російською на конференції, зробивши це власною фішкою.  Ми з нею багато про  що поговорили того дня: про мови, про культуру, про хобі та про плани на майбутнє... Надзвичайно цікава та ерудована дівчинка. Досі з’являється посмішка на обличчі від згадки як мене накрило емоціями, коли я вперше за 6 місяців "вживу" почула рідне слово ''. Нехай і одне . 20 лютого 2018 р. Чим старшою я стаю, тим усе частіше відчуваю, що не помічаю, як летить час. Тільки й встигаємо, що рахувати святкування Нового року та Днів народження. Тоді хапаємося за голову й думаємо: куди ж поділися ті кілька місяців, куди ж поділися ті роки?  Так саме й я схопилася за голову, коли усвідомила, що вже минули 2/3 частини мого року по обміну в Америці. Хіба не кілька днів тому я прилетіла сюди, сповнена ентузіазму та мандражу перед абсолютно новим життям? Виявляється, ні. Вже й друзі є, і школа стала звичною. Вже не дивують проектори в кожному класі та електронний контроль оцінок; підлітки, що у 16 водять авто - це більш, ніж нормально, і час від часу ненароком таки прорветься якесь англійське слово при скайп-розмові з батьками. Хіба ж не за цим досвідом я летіла через океан на інший кінець світу? До речі, говорячи про досвід, мені є чим з вами поділитися. Мені досі здається, що кілька тижнів тому я потрапила у справжню казку. Знаєте, як у фільмах показують: високі пальми на березі океану? Учасники організації морських скаутів (і я в їх числі) провели на одному з таких берегів у районі Галвастон 3 незабутніх дні навчання, веселощів і знайомств з новими людьми з усіх куточків штату Техас. Морські скаути (Sea Scouts) — це молодіжна організація, спрямована на популяризацію розвитку навичок керування морськими засобами пересування. Це одна з ланок всесвітньовідомої організації "Boys Scouts of America". Потрапила я туди тому, що моя американська подруга зробила аж надто класну промо-акцію цієї організації.  Ми вивчали різні частини кораблів, вчилися орієнтуватися у морському просторі, робити різні типи вузлів. Повертаючись до нашої поїздки у райський куточок, скажу, шо це, певне, були найкращі 3 дні мого перебування  в Америці. Там я вивчила клятву скаута, підіймала вгору прапор Техасу, розгадувала й придумувала квести, стала капітаном корабля, знайшла друзів, з якими грала у пляжний волейбол в середині січня і з якими досі підтримую зв'язок, разом з командою навчилася керувати кораблем, перебуваючи в океанському просторі. А навесні ми нашою дружньою командою ще плануємо повернутися для наступного навчання. Але вже не на три дні, а на тиждень. 27 березня 2018 р. Я не могла оминути трагедію, яка сталася в Російському місті Кемерово, в розважальному комплексі  “Зимняя вишня”, де за офіційними даними загинуло 64 людини, серед яких – 9 дітей, і 44 людини постраждали. Це мене відверто зачепило, адже будь-хто з нас міг у цей теплий весняний вихідний день піти до кінотеатру з сестрами/ братами/ дітьми/ онуками і просто не повернутися. Чому? Певне, тому, що комусь було набагато легше відкупитися, аніж проводити повноцінну перевірку стану технічного обладнання. В кінотеатрі сталася пожежа, датчики не спрацювали, двері чомусь не могли розблокувати.  Одна справа, коли людина плює на свою безпеку, на свій же страх і ризик. Та коли ціною цього ризику, розгільдяйства, лінощів, і, певно, ще кількох не найкращих людських якостей, стали людські життя, це не вкладається ні в які рамки. А ще сильніше за рамки вивалюється те, що відповідальні за трагедію ще й намагаються приховати це фейковими новинами в ЗМІ й махінаціями. Найбільше мене вразила навіть не страшна цифра загиблих – 64 людини, а ДЕСЯТКИ ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ!!! Із закритого кінотеатру, отруєні чадним газом!... За неофіційними даними, розповсюдженими в соціальних мережах, у пожежі загинуло понад 300 людей, більшість з яких – діти віком 5-11 років. Також в інстаграмі було кілька постів про те, що тіла загиблих (тих, які, буцімто, зникли безвісти) вивозитимуть з кінотеатру вночі. Зранку біля пункту здачі крові утворилися довжелезні черги з волонтерів, десятки психологів і лікарів пропонують свою допомогу, люди збирають речі й одяг постраждалим та їх сім`ям. Чи допоможуть обіцяні державою  гроші людям, які чули, як з ними, задихаючись у вогні, прощалися діти та близькі, а вони просто НЕ МОГЛИ нічого зробити. Людям, які втратили всю свою сім`ю і розпізнавали своїх дітей по взуттю (це все є в інтерв`ю родичів). Ви уявляєте собі людину, яка стрибає з 4 поверху, сподіваючись врятували життя? І про це все на російському  телебаченні - 2-3 хвилини від сили. Знову намагаються замовчувати? Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV” Дай Боже, люди не будуть терпіти і почнуть добиватися правди! Це вам приклад того, чому у нас був Майдан, чому це було потрібно. Правда, зараз є й такі, хто говорить: "Яке там співчуття до росіян,  коли вони вбивають наших хлопців на сході України?" А я  впевнена, що жоден з тих дітей, які загинули в неділю, не хотів війни. Вони ніяким боком не причетні до політичних ігор, і такої долі не заслуговував ніхто з них. Всім потрібен мир і правда! Кажуть, треба втратити, що зрозуміти цінність того, що ти мав. Я, на щастя, нікого й нічого не втратила, але саме тут, за тисячі кілометрів від Батьківщини, я зрозуміла, наскільки я пишаюся тим, що я — УКРАЇНКА, наскільки рада, що можу себе так називати! Я так люблю тебе, моя Вкраїно! І ще одне я зрозуміла: цікаве завжди поряд, тільки треба його не лише побачити, але й опинитися в епіцентрі цієї цікавинки! KиевVласть 

Сегодня, 4 января 2019 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Белоцерковском, Богуславском, Бориспольском, Бородянском, Броварском, Васильковском, Володарском, Вышгородском, Згуровском, Иванковском, Киево-Святошинском, Кагарлыцком, Макаровском, Мироновском, Обуховском, Переяслав-Хмельницком, Сквирском, Ставищенском, Таращанском, Тетиевском, Фастовском и Чернобыльском районах. Без света останется и часть населенных пунктов Ирпенского региона. Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте "Киевоблэнерго". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии - ниже в таблице. Районний підрозділ Населений пункт Вулиця Відкл. уст. Роботи Час пров. робіт Білоцерківський м.Біла Церква вул. Поповича, Сквирське Шосе ТП-100 р-н Свердлова Розчистка траси з 8 по 16 год Білоцерківський Озірно вул. Щорса, Вишнева ТП-180 Л-1 Розчистка траси з 8 по 16 год Білоцерківський Томилівка вул. Набережна, пров. Лісовий ТП-3 Л-2 Розчистка траси з 8 по 16 год Білоцерківський Розаліївка госп. Двір ТП-23 Л-1 Розчистка траси з 8 по 16 год Білоцерківський Розаліївка госп. Двір ТП-23 Л-2 Розчистка траси з 8 по 16 год Богуславський c.Семигори вул.Молодіжна ТП-327 Л-1 Розчистка траси з 8 по 17 год Бориспільський c.Щасливе вул.Героїв Майдану, вул. Перспективна, вул. Зарічна, вул.Ліквідаторів, вул. Фестівальна Л-24 Підключення новоЇ ТП з 9 по 17 год Бориспільський с.Дударків вул.Щорса ТП-264 Л-1 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Бородянський смт. Бородянка Центральна ПЛ 0,4 кВЛ-3,4 від ТП-18 Чистка траси з 9 по 16 год Броварський с. Пухівка Піщана, Зазимська, Лугова, Липова K06-TS1031 КТП №1031 Пухівка КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ НА ТП з 8 по 17 год Броварський с. Рудня Київська K06-L004-TS0050/M03 Л-3 ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 17 год Броварський с. Шевченково Польова K06-L004-TS0241/M02 Л-2, побут ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 17 год Броварський с. Тарасівка І. Франка, Садова K06-L004-TS0055/M03 Л-3 ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 17 год Броварський смт В. Димерка Прорізна, Ситюкова K06-L004-TS0125/M03 Л-3 ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 17 год Броварський с. Требухів Гоголівська,Матросова K06-L004-TS0075/M01 Л-1 ПЛАНОВІ РОБОТИ - ЧИСТКА ТРАСИ з 10 по 16 год Броварський с. Требухів Гайова,Жовтня K06-L004-TS0075/M02 Л-2 ПЛАНОВІ РОБОТИ - ЧИСТКА ТРАСИ з 10 по 16 год Броварський Требухів,Гоголів Гоголів(частково):Требухівська,,Абрикосова,Красилівська.Требухів:Горького,П*ятниці,Лугова,пр.Луговий,О.Холод,Матросова,Коцюбинського,Пушкіна,Володимирська(Комінтерна),Жовтня(Жовтнева),Чкалова,Дружби,Горького,Суворова,Корольова,Квітнева,пр.Горького,Гоголівська,Б.Хмельницького,Дружби,Будівельників,Гоголівська,Кучанська(Червоноармійська),Гайова(Щорса),Миколи Сома(Свердлова),Поповича. K06-L010-160 Л-160 ЛР-38 ПЛАНОВІ РОБОТИ:підключення нової ТП-10/0,4кВ з 10 по 16 год Васильківський с.Рославичі вул.Леніна ПЛ-0,4 кВ Л-2 ТП-763 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Васильківський с.Саливінки вул.Радянська,Свердловаа ПЛ-0,4 кВ Л-1 ТП-476 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Васильківський смт.Калинівка вул.Калініна ПЛ-0,4 кВ Л-2 ТП-192 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Васильківський с.Шевченківка вул.Шевченка ПЛ-0,4 кВ Л-1 ТП-160 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Вишгородський Димер Свердлова, Акатова, Ватутіна, Фрунзе ТП 333 Л 1,2,3,4 Розчистка траси з 9 по 18 год Вишгородський Демидів Радянська, Даценка ТП 814 Л 1,2 Розчистка траси з 9 по 18 год Володарський с. Дружби Коцюбинського ТП-64 Л-2 Розчистка траси з 8 по 17 год Згурівський смт Згурівка вул.Садова, пров.Садовий ПЛ-0,4кВ ТП-373 Л-3 Технічне обслуговування, чистка траси з 8 по 17 год Іванківський Верхолісся, Жміївка, Олізарівка, Сидоровичі Весь населений пункт ПЛ-10 кВ №35 "Жміївка" Розчистка траси з 8 по 17 год Ірпінський м. Ірпінь вул. Макаренко, Франка, Чайковського, Поповича ПЛ-0,4кВ Л-1,3,4 ТП-25 Чистка траси з 8 по 17 год Кагарлицький х.Тарасівка вул.Південна ПЛ-0,4кв Л-1 ТП 272 Технічне обслуговування, чистка траси з 8 по 17 год Кагарлицький м.Кагарлик вул Свято-Троїцька, магазин "Світло" ПЛ-0,4кв Л-7 ТП 120 Капітальний ремонт Розчистка траси з 8 по 17 год Кагарлицький м.Ржищів вул.Корольова,Пушкіна ПЛ-0,4кв Л-3 ТП 407 Технічне обслуговування, чистка траси з 8 по 17 год К.-Святошинський Білогородка Щорса ТП-315 Л-1 чистка траси з 9 по 17 год К.-Святошинський Білогородка Будьоного, Калініна ТП-311 Л-1 чистка траси з 9 по 17 год Макарівський с.Липівка КСП КТП-10 Л-1,Л-4 Технічне обслуговування з 8 по 19 год Макарівський с.Плахтянка вул.Жовтнева КТП-6 Л-1 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Миронівський с.Потік вул.Преображенська, побут ПЛ-0,4 кВ Л-2 від ТП № 439 Капітальний ремонт з 8 по 12 год Миронівський м.Миронівка вул.Благовіщенська, побут ПЛ-0,4 кВ Л-1 від ТП № 435 Розчистка траси з 8 по 17 год Обухівський м.Обухів 32 Жовтнева ПЛ-0,4кВ ТП-23 Л-1 Розчистка траси з 8 по 17 год Обухівський с. Германівка вул. Коваленко, Прирічкова ПЛ-0,4кВ ТП-1463 Л-1 Розчистка траси з 8 по 17 год П.-Хмельницький Демянці Партизанська ТП-51 Л-3 Розчистка траси з 8 по 17 год П.-Хмельницький Переяславське Шевченка ТП-264 Л-3 Розчистка траси з 8 по 17 год П.-Хмельницький Єрківці Заводська ТП-106 Л-2 Розчистка траси з 8 по 17 год Сквирський Шарки господарство КТП-65 Л-1 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Сквирський Рокитне Першотравнева КТП-18 Л-3 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Сквирський Рокитне Першотравнева ЗТП-16 Л-1 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Ставищанський с.Горобіївка вул.Лісова КТП-6 Л-1 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Таращанський с.Розкішна Вишка КИЇВСТАР Л-1 ТП-183 Чистка траси, виправка опор з 8 по 17 год Таращанський с.Розкішна Полігон Л-2 ТП-183 Чистка траси, виправка опор з 8 по 17 год Таращанський Іванівка весь населений пункт ПЛ-10кВ "Комбікормовий" Чистка траси, без відключення з 8 по 17 год Тетіївський Ківшовата Вишнева Свободи Л-2 ТП-141 Розчистка траси з 8 по 18 год Тетіївський с.Салиха вул.Піонерська,Молодіжна Л-1 ТП-2 Розчистка траси з 8 по 18 год Фастівський с. Горошків вул Нагірна ТП-147 Л-1 Технічне обслуговування, розчистка траси з 8 по 17 год Чорнобильський Яхни Лесі Українки ТП-109 Л-1 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Чорнобильський Яхни Лесі Українки; Братів Клешня ТП-109 Л-2 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Чорнобильський Кищинці Мічуріна; 1 Травня; Кахно ТП-358 Л-1 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения КиевVласть будет сообщать читателям по мере возможности. Напомним, 7 ноября ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года. Более 89% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежит компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являются собственностью российской компании VS Energy. Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействию с организациями россиян за рубежом. Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 3 января 2019 года (полный список населенных пунктов) Фото: phoneinf.com KиевVласть

Змінюється час, а з ним – ритм життя столиці й, власне, самі  підходи та вимоги до того, яким має бути мегаполіс у сучасному світі. Києву не уникнути  таких змін, як і того, що з кожним роком кількість його мешканців зростатиме. А значить попит на житло й надалі визначатиме принципи розвитку міста. Але при цьому важливо зрозуміти, як потрібно планувати і що саме будувати аби Київ  й надалі залишався зручним і дружнім до людини, незалежно від її соціально-економічних чи фізико-біологічних особливостей. Справжнім порятунком  для великих міст мають бути великі зелені масиви та доступ до чистих водойм, що стануть його легенями й заберуть частину негативу від урбанізації простору. Тому  екологічні аспекти стають трендом у питаннях містобудування та все більше набирають актуальності. А в Києві саме екологія останнім часом стає причиною конфліктів навколо будівельних майданчиків. І все б нічого, але, на жаль, і на цій соціально важливій темі вже навчилися спекулювати. Спритні ділки швидко засвоїли, що тема захисту природи досить вигідна для маніпуляції громадською думкою. Тому почастішали випадки, коли псевдоактивісти,  вступаючи в боротьбу з нібито  недобросовісним забудовником, насправді переслідують мету  власної наживи. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   От взяти хоча б будівельний скандал на столичних Осокорках.  Можна довго сперечатися про глибину цього протистояння,  але тут не зайвим було б зрозуміти, хто сторони цього тривалого конфлікту і які  завдання вони перед собою ставлять. Обидва опоненти визнають унікальність території  біля озера Небреж. Забудовник, маючи всі законні права на будівництво,  спроектував  житловий масив “Патріотика на озерах”, де врахував особливість цієї місцини та органічно поєднав природу з архітектурним ансамблем забудови. З іншого боку громадська організація “Екопарк “Осокорки” - “проти” будь-якого будівництва і “за” збереження довкілля й створення тут природного Екопарку. На перший погляд – все досить логічно. Та спробуємо вивчити детальніше  суть цього конфлікту, в основі якого, зважаючи на предмет суперечки,  має лежати дотримання природоохоронного законодавства. 1. Опоненти “Патріотики на озерах” ГО “Екопарк “Осокорки” розробили й представили на обговорення широкого загалу свою “Концепцію розвитку території екопарку “Осокорки”. Весь текст пронизаний ідеєю існування Громади, інтереси якої відстоюють представники громадської організації. Але далі автори коцепції не пішли. Адже питання, хто ці люди, де вони живуть, хто їх представляє – залишаються без відповіді. 2. Власне, щодо самого екологічного права: дивує відсутність у розробників елементарних знань української законодавчої природоохоронної бази. Лише так можна пояснити застосування в обґрунтуванні дефініції “екопарк”, бо у Законі України “Про природно-заповідний фонд” таке поняття відсутнє. 3. Темі розвитку екопарку в самій Концепції розробники присвятили, зауважте, …аж абзац. При цьому вони вважають, що всі питання по організації екопарку мають вирішувати чомусь ті, хто його й створюватиме.  Все достатньо розмито і неконкретно. Автори покладаються на знання й практичні навички ландшафтних дизайнерів та інженерів. Але ж де тоді екологи? Чи не вони мали б сказати останнє слово в проекті? 4. Незрозумілим залишається, на чиї кошти має облаштовуватися екопарк? У чиєму підпорядкуванні він буде перебувати? Хто буде фінансувати проведення конкурсу на розробку проекту? Кому належить земля, на якій розробники планують облаштовувати екопарк? Як чином планується його розгортання безпосередньо біля трьох озер? Чому такі важливі моменти залишилися поза увагою Концепції – не зрозуміло. Але ж насправді – це базові принципи. Без них створення екопарку – віртуальний проект. 5. Далі йдемо за текстом і процитуємо оригінал: “Зберегти місця відтворення екосистеми Києва, до якої входять місця гніздування, харчування і проживання птахів, серед інших також червонокнижних, місця розмноження, харчування і проживання тварин і комах, необхідних для функціонування цієї екосистеми, місця росту і розмноження багатого світу рослин, насамперед червонокнижних і занесених до регіонального Червоного списку”. Невже опоненти забудови замовляли фахові дослідження флористично-фауністичного комплексу території? Червона книга України побудована за територіальним принципом в розрізі областей. Тому навіть нефахівцю легко перевірити, що перелік рідкісних рослин Києва офіційно не існує. Недолугий список “червонокнижного” представництва тваринного та рослиного світу, що, на думку розробників Концепції,  прижився на цій території, нагадує просто – суміш “мух і котлет”. До речі, робити висновки про шкоду від скошування рослин для функціонування біоценозів можуть лише вузькі фахівці і лише після проведення серйозних наукових досліджень. А так – це просто голослівні репліки. Досить  спірним є й твердження, що в межах мегаполісу можуть зберігатися місця гніздівлі, харчування і мешкання птахів, земноводних і комах. 6. Те ж саме стосується й питання віднесення цієї території  до  частини Дніпровського екокоридору, оскільки функціонування екосистеми давно порушене, й  вона позбавлена властивостей природної. Власне, стосовно Дніпровського екокоридору – досі точаться суперечки серед науковців. Уздовж Дніпра розташована велика кількість населених пунктів з розвиненою промисловістю та міською інфраструктурою; значні площі вздовж течії використовуються для сільськогосподарського виробництва. Крім того, дніпровські береги та прилеглі водойми давно використовуються мільйонами людей для рекреації. Все це дуже ускладнює встановлення конфігурації Дніпровського екокоридору, а продовження робіт потребує масштабних польових досліджень. 7. Наступна зупинка – пункт “Принципи”. - Як поєднати природоохоронний принцип і сучасність? Легко! Невтручання в перебіг природних процесів без сумніву може  подружитися новітніми технологіями в облаштуванні території. Тобто розумне або зелене будівництво аж ніяк не зашкодить, а лише підсилить екологічність території. - Виявляється, що окрім заїзженого “здорового способу життя” тепер з`явився “здоровий спосіб відпочинку”, якому на території екопарку має навчити  “його інфраструктура”. За планом, там все має бути лише оригінальним, екологічним, безпечним і  відповідати найвищим стандартам … Постійно виникає питання, чи оцінювали розробники Концепції, скільки вартуватиме пересічним платникам податків їхній “політ фантазії”? Навіть якщо не робити акцент на оригінальності екопарку, а спуститися на землю, достатньо забудовнику тут зберегти або створити типову паркову зону міста. Вона все одно виконуватиме естетичні і відновні функції в межах мегаполісу. І киянам за це навіть платити не доведеться. - Автори розуміють принцип соціального спрямування як орієнтацію на людей з особливими потребами. Це, звичайно, сучасний тренд, а де ж тоді пересічні громадяни, їх діти, люди похилого віку, про яких згадується лише побіжно? - Принцип екологічності.  Тут взагалі, досить дивно виглядає твердження авторів про “природний ландшафт”, коли маємо справу з намитими пісками та техногенною територією. - І завершується блок принципом … формування персоналу парку. Отут – найцікавіше.  Зрештою, ще нічого не створено, а виявляється, що персонал уже набирається. Щоб було зрозуміліше, процитуємо: “Кандидати на керівні посади мають надати на розгляд Громади свої концепції, плани розвитку, співзвучні з основними засадами парку”. Якщо Концепція розвитку екопарку вже прийнята, які ще концепції мають подаватися на розгляд? Складається враження, що, прикриваючись гарними намірами, представники громадської організації прагнуть додатково витягнути гроші з бюджету міста і зберегти за собою право освоювати цю територію. 8. Здивували розробники Концепції “екопарку” й некоректно оригінальними підходами до якості картографічних матеріалів. Це, безперечно, “нове слово” у вітчизняному картографуванні. Але за вказаними параметрами не всім можуть відкритися розташування ділянок у природо-захисній зоні із підвищеним ступенем захисту і суворо обмеженим доступом. 9. Описуючи зону міського парку, автори наголошують на тому, що “…озера Мартишів і Небреж залишилися одними із небагатьох останніх чистих озер міста, де можна купатися”. За результатами санітарних досліджень 2018 року жодне з озер – Мартишів, Тягле чи Небреж не увійшли до переліку гідрологічних об’єктів Києва, комфортних для купання. Право на організацію купання дає “Блакитний прапор” – міжнародна нагорода, яка з 1987 року щорічно присуджується пляжам та причалам, вода в яких відповідає високим стандартам якості і придатна для безпечного купання.  Пляж має відповідати 32 критеріям, які стосуються екологічної просвіти, якості води, безпеки і послуг. Зокрема, йдеться чистоту в прибережних зонах,  роздільне збирання сміття. Серед обов’язкових критеріїв безпеки – наявність медпункту, рятувальних вишок, доступність питної води та  пристосованість для відвідування людьми з обмеженими можливостями. Думаю, не потрібно когось переконувати, що все це тут на сьогодні відсутнє. А судячи з пропозицій по створенню екопарку, такі блага тут можуть взагалі не з’явитися. Більше того, цю територію містяни добре знають як місце для стихійного сміттєзвалища. За нею давно закріпилася недобра слава з криміногенним шлейфом. Тут часто збираються компанії зі спиртним та наркотиками. Чи такі місця для відпочинку сьогодні потрібні киянам? Відповідь очевидна. (Хочеться наголосити, що облаштування місць для купання – досить затратна справа. Мало просто поставити парасольки і візок з морозивом. Відвідувачі повинні бути впевнені, що не пораняться битим склом, голками від використаних шприців або їх не покусають домашні тварини, яких так люблять брати із собою власники. Купу грошей буде коштувати й свіжий чистий річковий пісок, яким кожний сезон потрібно ці пляжі підсипати). Проведемо порівняльну характеристику конкретних прозицій сторін будівельного протистояння на Осокорках. Якщо лейтмотивом ідеї активістів про створення екопарку є екологія й мінімізація втручання людини в перебіг природних процесів, тоді чому в Концепції  постійно зустрічається “дизайн” та його похідні? Наприклад, в описі структури проектованого парку особливий акцент робиться на облаштуванні дитячих майданчиків з акцентом на їх оригінальності.  Не секрет, що встановлення дитячих майданчиків з унікальним дизайном – недешевий захід.  І це на тлі загального дефіциту коштів, що може виділити місто. Робимо наголос, що, за версією розробників Концепції екопарку, всі витрати по його створенню мають лягти  виключно на плечі київського бюджету тобото киян.   Забудовник “Патріотики на озерах” всі роботи проводитиме за власні кошти. У межах будівництва уже спроектували 5 дитячих майданчиків. Вони будуть розташовані безпосередньо біля місця проживання і створять кращі умови для відпочинку і спільного проведення часу для мам разом з малюками. Аналізуємо далі текст Концепції, цитуючи оригінал: “Деякі доріжки цієї зони парку мають переходити в маршрут, який продовжуватиметься в зоні парку відновлювального і пізнавального відпочинку”. Не зрозумілим є сенс такого розмежування на доріжки різних зон.  Це повинна бути одна система маркованих маршрутів по всій території. Саме за такою логікою й пішли в “Патріотиці на озерах”. Там уже проклали 2 км пішохідних і 4 км велосипедних доріжок. Особливістю має стати  – кільцевий пішохідний маршрут навколо озера Небреж. У Концепції записано, що боротися із засміченням території активісти пропонують, встановши сміттєві урни біля лавочок для відпочинку.  Але  жодного слова про трендові вимоги до роздільного збирання сміття. Забудовник уже започаткував систему розділення відходів на облаштованій території. А в проекті будівництва ці принципи чітко прописані, як і сам механізм вивезення сміття.  Розробникам Концепції чомусь близькою видалась тема облаштування майданчиків для пляжного волейболу, пляжного баскетболу, пінг-понгу роллердрому просто неба з асфальтовим або кам’яним гладким покриттям. Не зовсім правильно, але нехай…  Переймаються вони й організацією місць для проведення тренувань зі стрільби з лука для місцевого населення. Чи не занадто ризикована справа? А хто ж буде контролювати правильне користування смертельно небезпечним реманентом (луки та стріли)? Освітлення – ще одна “родзинка” Концепції. Показуючи ступінь володіння екологічною тематикою,  автори світлове забруднення довкілля називають “світовим засміченням повітряного простору”. Навіть якщо припустити, що такий екопарк колись з’явиться, варто не забувати, що він розташовуватиметься  поблизу уже наявної багатоповерхової забудови. А  це вже - значне світлове забруднення, що впливає на біологічні ритми усіх живих організмів: тварин, комах, рослин і, безперечно, людини. І справа зовсім не в кількох освітлювальних пристроях, що вертикально фокусуватимуть світло, - ми вже перебуваємо в мегаполісі, де створюється величезний купол штучного освітлення. До слова: забудовник планує всю систему зовнішнього освітлення території забезпечити за рахунок пристроїв на сонячних елементах, що зекономить витрати і запровадить енергоефективні технології. Так само, як і створення електрозарядних установок для транспорту. Це стане мотивацію для розвивати комунальний та власний транспорт. йдучи в розрізі нових прогресивних вимог. Для проведення масових заходів у Концепції “екопарківців” передбачене створення сцени для виступів і майданчик для глядачів. Нажаль, на  схемі ми так і не знайшли, де ж вони мають бути. Натомість, є схожа пропозиція і в проекті забудови. Для такого об’єкта там обрано дуже вдале місце, ніби створене самою природою. Передбачено й можливість трансформувати приміщення в залежності від сезону, потреб та аудиторії.  А чого варта ідея активістів по облаштуванню кемпінгу! Довідково: кемпінг - сезонний заклад для авто-, мото-, велотуристів з наметами або будинками легкого типу і спеціальними місцями для стоянки і зберігання автомобілів. Кемпінг створюється для попередження самовільної організації стоянок туристів на природі і планового регулювання таких закладів. Відмінною рисою кемпінгів є самообслуговування туристів. Постійними спорудами є адміністративне приміщення з пунктом прокату устаткування і побутових предметів, спальні павільйони з кімнатами на 2-4 особи, кухня, душові, вмивальні та туалети, естакади для огляду і миття автомобілів. Деякі кемпінги входять до складу цілорічних багатопрофільних туристичних готелів, турбаз. Площа ділянки кемпінгу визначається з розрахунку 100-120 м² на одного туриста. І ще один момент: автори стоврення екопарку пропонують побудувати приміщення для прокату плавзасобів і облаштування місць для їх швартування. Зважаючи на такі пропозиції, складається враження, що територію хочуть перетворити на зону з платними послугами та місцями для відпочинку, обмеживши доступ до найзручніших місць біля води? Забудовник планує облаштувати комфортні місця для відпочинку, що будуть загальнодоступними для всіх бажаючих. Як висновок: лише такий досить побіжний аналіз “Концепції розвитку території екопарку “Осокорки” доводить, що це не документ, а набір загальних фраз, не підкріплених серйозною аналітикою та розрахунками. А про його екологічність - годі й говорити, оскільки тут взагалі відсутній фаховий підхід. Враження від ознайомлення наштовхують на думку про намагання розробників втілити в життя завуальовані бізнес-проекти (прокат велосипедів, човнів, платного відпочинку, організація роботи кав’ярень, парковок тощо). Перед нами – типова “диванна концепція”, яку сформулювала група псевдоактивістів, не покидаючи “насиджених місць” на замовлення  окремих зацікавлених особистостей. А нещодавно, так звані “активісти” взагалі потрапили в поле зору Державної Фіскальної Служби. Правоохоронні органи з’ясовували походження значних грошових сум, які неодноразово надходили і знімалися з рахунків керівника ГО “Екопарк “Осокорки”. Це ще раз переконливо доводить, що випробування грошима і владою можуть пройти не всі. Несподівано відкрилося, що він є власником новенького заміського маєтку, зведеного на території неподалік озера Небреж, що за даними Геокадастру призначена для ведення господарства та випасу худоби, але аж ніяк не для здійснення капітальної забудови! Можливо в цьому і є справжня причина їхньої зацікавленості цією територією! Натомість, поки “екопарківці” ініціюють  протистояння на різних рівнях, забудовник ж\м “Патріотика на озерах” крок за кроком втілює в життя власне розуміння того, як повинна виглядати ця територія. Ще до початку активної фази будівництва, вже  облаштували північну частину озера Небреж, створивши комфортні умови для відпочинку біля води, проклавши доріжки піших та велосипедних прогулянок. У жовтні мешканці мікрорайону – діти й дорослі – випускали у Небреж рибу. Фахівці, запрошені забудовником до співпраці, допомогли підібрати ті види прісноводної іхтіофауни, які допоможуть вирішити проблеми заростання водного плеса і потішать рибалок облаштованими місцями для “полювання біля води”. На облаштованій ділянці вже висаджено понад 300 дерев та кущів. Чи не є такі дії забудовника красномовним свідченням  реальних намірів створити тут справжній парк і територію, що стане унікальною для Києва.  А тим часом боротьба за цю територію вже переросла в справжню війну, що отруює життя місцевому населенню, створює соціальну напруженість і конфронтацію в столиці. Олег Шушкевич, політолог KиевVласть