25 жовтня в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. За даними ЦВК, за посаду голови Броварської об’єднаної громади готові поборотись 12 кандидатів. Тут у передвиборчу гонку вступили чинний міський голова Броварів, декілька депутатів міськради, колишній нардеп та підприємці. Про біографію потенційних голів ОТГ KV розповідає у своєму матеріалі.  Як стало відомо KV, до складу Броварської ОТГ увійдуть 3 громади: Броварська, Княжицька та Требухівська.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними ЦВК, тут налічується 12 кандидатів на посаду голови ОТГ: Сергій Боголюбов, Віктор Бойко, Владислав Бульба, Ярослав Добрівський, Валерій Іваненко, Вікторія Коваленко, Юрій Маслак, Дмитро Ратніков, Ігор Сапожко, Андрій Саук, Роман Сімутін, Юрій Скотніков.  Влада та депутати На посаду голови ОТГ балотується чинний мер Броварів Ігор Васильович Сапожко. Народився 1 вересня 1977 року в Києві, проживає у Броварах. Балотується від політичної партії “Команда Ігоря Сапожка – “Єдність”.  З 25 листопада 2000 року по 22 червня 2002 року Ігор Сапожко працював водієм – експедитором в МПП "Іскандер". З 16 серпня 2002 по 15 серпня 2003 року – водій транспортно-технічного відділу ЗАТ "Познякижитлобуд". З 1 листопада 2003 по 17 листопада 2004 року – менеджер – консультант, а з 18 листопада 2004 року юрисконсульт, в ВАТ "Лопас". 26 березня 2006 року його було обрано депутатом Броварської міської ради від партії "Батьківщина". З 17 травня 2006 року – секретар Броварської міської ради. З 24 липня 2008 року – тимчасово здійснював повноваження Броварського міського голови. З 08 листопада 2010 року – Броварський міський голова. На той момент Сапожко був членом "Партії регіонів". Про свій вихід з партії, а також про припинення існування фракції партії в Броварському міськраді він заявив 20 лютого 2014 року. 27 вересня 2015 року Ігор Сапожко висунув свою кандидатуру на посаду міського голови Броварів на місцевих виборах 2015 року як самовисуванець. Однак, згідно з матеріалами передвиборної агітації, Ігор Сапожко і Українська партія "Єдність", під головуванням Олександра Омельченка, йшли на вибори спільною командою. 29 жовтня 2015 року стали відомі результати виборів, згідно з якими Ігор Сапожко залишився мером. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Біографія Ігоря Сапожка має чимало темних плям. За даними газети “Факти” Сапожко у 1998 році був підозрюваним у кримінальній справі про вбивство і нанесення тілесних ушкоджень у Києві. Прибічники самого Сапожко активно спростовують ці дані, заявляючи, що справу 20-річної давнини “завжди витягають” під вибори. Знайти публічні коментарі щодо цієї історії самого Сапожко, KV не вдалося.  За час перебування в ролі голови Броварської ради, Ігор Сапожко неодноразово потрапляв в епіцентр всіляких скандалів, в тому числі з корупційною складовою. Його звинувачували і в лобізмі комерційних підприємств, і в протягуванні через раду непопулярних рішень, і в неефективних, а часом навіть злочинних розтратах місцевого бюджету. Найгучніші скандали, які отримали широкий розголос в ЗМІ, пов'язані із землею. Згідно з декларацією Сапожко за 2019 рік, йому належить земельна ділянка площею 27 700 кв.м у селі Леонівка Кагарлицького району. На його дружину Марину Сапожко записано 4 земельні ділянки загальною площею 2 251 кв.м та житловий будинок на 168,4 кв.м. в селі Гнідин Броварського району і квартира на 113,5 кв.м у Києві.  Їздить міський голова на автомобілі Volvo XC90 2013 року випуску. На посаді мера він заробив 842 826 гривень. Ще 12 422 гривень отримав від здачі майна в оренду та 425 тис. гривень від продажу рухомого майна. Він має 786 663 гривні збережень.  Наступний кандидат – депутат Броварської міської ради (був обраний від партії “ДемАльянс”) Андрій Миколайович Саук. Народився 29 грудня 1981 року в Києві, проживає у Броварах. Балотується від політичної партії “Голос”.  Зареєстрований як фізична особа-підприємець (консультування з питань комерційної діяльності й керування). Є головою ОСББ “В. Симоненка, 2-А” (Бровари). Також він серед засновників ГО “Я. Громада” та “Ліга життя”.  За даними декларації депутата, уся нерухомість записана на його дружину Катерину Саук. Їй належить земельна ділянка на 1100 кв.м у Глевасі Васильківського району, ділянка на 1200 кв.м у Гоголеві Броварського району, ще одна ділянка на 106 кв.м та житловий будинок на 93,5 кв.м у Броварах. Також на неї записаний автомобіль Renault Clio Symbol 2007 року випуску.  Від відчуження нерухомого майна Андрій Саук отримав 1 млн 284 тис. гривен. Його дохід в ОСББ та від заняття підприємницькою діяльністю склав 454 743 гривень.  Балотується ще один депутат міськради (був обраний від БПП), батько депутата Київської обласної ради Олега Іваненка (БПП) Валерій Іванович Іваненко. Народився 23 липня 1955 року в селі Паволоч Житомирської області, проживає у Броварах. На вибори йде від політичної партії “Європейська солідарність”.  Працює директором Міського центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Броварської міської ради. Також є головою Центру реабілітації інвалідів “Прагнення” та засновником автотранспортного підприємства інвалідів “Інватранс”.  За даними його декларації за 2019 рік, йому належить земельна ділянка на 600 кв.м в селі Жердова Броварського району, житловий будинок на 136 кв.м, квартира на 59,6 кв.м та 569 кв.м землі в Броварах. Його дружина Євгенія Іваненко має будинок на 50 кв.м, дві квартири на 60,5 та 53,6 кв.м та право користування від Броварської міськради на 600 кв.м землі у Броварах.  Із транспортних засобів Іваненку належить авто Hyundai Elantra 2015 року випуску. Його сумарний річний дохід із пенсією склав 340 327 гривень. Він має 63 559 гривень заощаджень.  Кандидатка на голову ОТГ, депутат міськради від Радикальної партії Олега Ляшка, Вікторія Миколаївна Коваленко, народилась 5 серпня 1983 року в Броварах. На вибори йде від політичної партії “Перемога Пальчевського”.  Є директором ТОВ “Брук-Бетон Сервіс” (виготовлення виробів із бетону для будівництва) та засновницею ГО “Рідне місто Бровари”. У декларації за минулий рік вказала, що має у власності 25% квартири на 38,4 кв.м, половину будинку на 275,3 кв.м та половину ділянки на 297 кв.м у Броварах. Повне право власності вона має на землю площею 164 кв.м у Броварах. Її чоловіку Юрію Кужиму належить дві ділянки на 950 і 173 кв.м у Броварах, два машиномісця та нежитлове приміщення. .  Має право користування на автомобіль чоловіка BMW X5 2013 року випуску та службовий автомобіль BMW X5 2019 року випуску. Зарплата Вікторії Коваленко склала 69 378 гривень, її чоловіка – 515 284 гривень. Вона має фінансові заощадження у розмірі 181 834 гривень, її чоловік – 1 млн 515 137 гривень, ще 1 млн 260 тис. він дав у борг.  Кандидат, депутат міської ради Юрій Анатолійович Скотніков (“Самопоміч”) народився 25 липня 1965 року в місті Бровари. Балотується від політичної партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”.  Працює директором споживчого товариства “Господар 1”. Є головою ГО “Господар”, Броварського міськрайонного громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону “Правопорядок” та зареєстрований як фізична особа-підприємець (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). За даними його декларації, він має дві квартири (49 та 51,6 кв.м), гараж у Броварах, житловий будинок (37,6 кв.м) у селі Гоголів та квартиру (20,6 кв.м) у Калиті Броварського району. Також йому належить два легковики – Daihatsu Materia 2007 року випуску та Mercedes-Benz-2 1981 р.в. і три вантажних авто. Його зарплата за рік склала 60 тис. гривень. Він має 300 тис. гривень заощаджень. Балотується і народний депутат ІV скликання (блок “За єдину Україну”) Віктор Олексійович Бойко. Народився 6 липня 1961 року в селі Красногірка Кіровоградської області, проживає у селі Княжичі Броварського району. Балотується від політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”. Тимчасово не працює. З травня 2002 до травня 2006 року був депутатом Верховної Ради України ІV скликання. Червень 2002 – вересень 2004 – заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. 30 березня – 20 вересня 2005 – Голова Державного комітету України з державного матеріального резерву. Лютий 2009 – березень 2010 – заступник Міністра агропромислової політики України. 11 березня 2010 – 2 липня 2010- міністр охорони навколишнього природного середовища України. Вересень 2010 – грудень 2012 – радник Голови Верховної Ради України. З 2010 по 2015 рік – депутат Київської обласної ради (“Народна партія”). Депутат Київської обласної ради Роман Вікторович Сімутін (“Європейська Солідарність”) народився 20 травня 1976 року в місті Анапа, Росія. Проживає в селі Перемога Броварського району. Балотується від політичної партії “Українська стратегія Гройсмана”. Є заступником генерального директора КП КОР “Друкар” та головою ГО “Нові Бровари”. Був депутатом Броварської міської ради 6-го скликання (“Фронт змін”). З 2013 по 2015 рік – голова Броварської міської організації Політичної партії “Удар (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка”. У декларації за минулий рік він вказав квартиру у Броварах площею 51,9 кв.м. Його дружина Наталія Сімутіна має дві земельні ділянки на 2610 кв.м та житловий будинок на 274,3 кв.м у Броварському районі. Депутат має два автомобілі – Skoda Octavia 2008 року випуску та KIA Sorento 2008 р.в. Він задекларував 15 194 гривень зарплати та 80 392 гривень пенсії. Помічники нардепів Кандидат Сергій Миколайович Боголюбов народився 11 серпня 1983 року у місті Чернігів, проживає у Броварах. Балотується як самовисуванець. Є членом політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”. Є керуючим партнером міжнародної юридичної компанії BNP Investments, London. Також Боголюбов – президент Міжнародного благодійного фонду “За життя”, голова правління Міжнародної громадської організації “Українська молодіжна Асамблея” та ТОВ “Міжнародна юридична компанія “Боголюбов і партнери”.  Був помічником нардепа 8-го скликання Сергія Мельничука (обраний від “Радикальної партії Олега Ляшка”) на громадських засадах. Кандидат Владислав Васильович Бульба народився 3 листопада 1979 року в Броварах. Балотується від політичної партії “Громадянський рух “Хвиля”. За даними ЦВК, тимчасово безробітний. Сам Бульба вказував у соціальних мережах, що працюв в Головному контрольно-ревізійному управлінні України а також в Мінагро та Мінінфраструктури.  Працював помічником нардепа 6-го скликання Євгенія Суслова (Блок Юлії Тимошенко) на громадських засадах. Балотувався до Броварської районної ради від партії “УКРОП” та минулого року був кандидатом до Верховної Ради від партії “Сила і честь”.  Він є фігурантом кримінальної справи через умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілій Світлані Бульбі.  Кандидат Дмитро Геннадійович Ратніков народився 3 квітня 1977 року в Броварах. Балотується від політичної партії “Слуга народу”. Працює радником в Міністерстві закордонних справ України. З 2002 по 2010 рік – депутат Броварської міської ради. А з 2010 по 2015 рік – депутат Київської обласної ради (обраний від "Європейської партії України", хоча згодом за даними видання “Маєш право знати” перейшов до фракції “Партії регіонів”). У 2006 році балотувався на посаду броварського міського голови. У 2012 році балотувався до Верховної Ради як самовисуванець.  Був помічником двох нардепів 6-го скликання – Володимира Рибака (“Партія регіонів”) та Ігоря Савченка (Блок Юлії Тимошенко) на платній основі. Це не перший похід Ратнікова за посадою мера. В 2006 він вже намагався стати міським головою Броварів, але програв кампанію чинному меру Віктору Антоненко, після перевиборів. В 2006-му Ратнікова підтримувала “Батьківщина”. Інші Кандидат Ярослав Володимирович Добрівський народився 27 серпня 1993 року в місті Носівка Чернігівської області, проживає у Броварах. На вибори йде самовисуванцем.  Є співробітником охорони Служби Судової охорони ТУ в місті Києві та Київській області. Лідер громадської організації "Спільними Зусиллями".  Ще один самовисуванець – Юрій Володимирович Маслак. Народився 24 липня 1986 року в Броварах. Безробітний.  Сам вказує, що є експертом з питань кримінально-виконавчої системи на телеканалі “Інтер”. Працював помічником заступника Міністра юстиції України, речником Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції, помічником заступника голови КМДА з питань транспортної інфраструктури, радником Міністра молоді та спорту.  Є приватним підприємцем (роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами).  Нагадаємо, як раніше писала KV, Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила затверджені списки обласних багатомандатних та одномандатних виборчих округів, за якими обиратимуться депутати Київської облради, а також депутати й голови міських, селищних та сільських рад на чергових місцевих виборах 25 жовтня. Загалом на Київщини сформовано 460 округів, найбільше — для виборів сільських та селищних депутатів. Читайте:Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Боярської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Васильківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишневої ОТГ на місцевих виборах 2020КиевVласть

“Зелені слуги” хочуть прискорити законодавче закріплення (закріпачення) власників землі за орендарями. Після прийняття відповідного закону (проєкт №2194) ВЛАСНИКИ ЗЕМЛІ НЕ ЗМОЖУТЬ ПРОДАВАТИ ЗЕМЛЮ БЕЗ ДОЗВОЛУ ОРЕНДАРЯ. Цей законопроєкт хочуть розглядати одразу після місцевих виборів 2020. Після прийняття такого феодального законодавства залишилося передати орендарю “право першої ночі”, щоб феодалізм в Україні реалізувався на 100%. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Законопроєкт №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України (ЗКУ) та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” пропонує внести зміни до ст. 130 Земельного кодексу України, доповнивши її частиною третьою такого змісту: “Земельні ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, можуть бути відчужені лише за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, внесення до складеного капіталу чи шляхом звернення стягнення на них. “Земельні ділянки, визначені у абзаці першому цієї частини та які перебувають в оренді: можуть бути відчужені за договором ДАРУВАННЯ лише на користь дружини (чоловіка), батьків, дітей, баби, діда, прабаби, прадіда, внуків, правнуків, тітки (дядька); БЕЗ ЗГОДИ ОРЕНДАРЯ бути обміняні лише на земельні ділянки, розташовані у тому ж масиві земель сільськогосподарського призначення; не можуть бути внесені БЕЗ ЗГОДИ ОРЕНДАРЯ до статутного капіталу”. Тобто, без згоди орендаря власники землі не можуть продавати землю – дарувати рідні це не продаж, як і не продаж помінятися ділянками на одному і тому ж полі. Практично всі землі селяни-власники землі були змушені передати в оренду на довгі роки. І така норма закону означає, що не бачити їм на довгі роки жодної можливості ані "продажу землі за європейськими цінами", ані можливості перейти до самостійного господарювання. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Законопроєкт "слуг народу" №2194 не звільняє селян з кріпацтва, не надає їм права розпоряджатися землею, як про це наголошував президент Володимир Зеленський. Законопроєкт №2194 посилює обмеження прав селян-власників землі, змушуючи їх продавати землю Українського народу якомога скоріше за хоч якісь гроші виключно своєму орендареві. Хоча навіщо взагалі в такій ситуації купувати землю у кріпака? З прийняттям законопроєкту №2194, за попередніми оцінками, до 80% селян фактично втратять землю остаточно. “Зелені слуги” протягують цей законопроєкт як закон, який начебто дає можливість громадам управляти землями в межах громад, а не державі, як зараз. Ми знаємо, що землями управляє держава чи громада – земля все одно буде у орендарів. Так буде поки в країні не почне діяти закон про прогресивні земельні відносини, яким визначено, що ці землі обробляють об’єднані члени громади, а не орендарі. Законопроєкт №2194 написаний орендарями в інтересах орендарів. Законопроєкт №2194 лобіюють безпосередньо голова аграрного комітету Ради Микола Сольський та керівник Держгеокадастру Роман Лещенко (він же з 1 жовтня 2019 року – діючий уповноважений Президента України з земельних питань), які мають пряме відношення до орендарів (вони бенефіціари-власники підприємств, які є орендаторами землі). Саме вони офіційно повідомляють про “важливість” цього законопроєкту для України. Хоча ми розуміємо що це знову хочуть зелені “поімєть” з людей під гарні лозунги. Безумовно, вагома переважна більшість власників землі не бачить гарною перспективою вимушений продаж землі з причин тотального зубожіння. І можна було б говорити, що більшості власників землі “до лампочки” цей закон. Але як можна так тупо збільшувати порушення прав громадянина?! Якийсь орендар вже вирішує жити селянину чи ні. Ще й з таким законодавством від “зелених слуг” ціна на землю буде взагалі копійчана. Право продати землю повинно бути, але в тому розуміння як це запропоновано законопроектом №3208 “Про прогресивні земельні відносини”. Суть пропозиції полягає в тому, що Держава зобов’язана купувати землю у її власника за ціною, яка дорівнює п’ятикратному розміру нормативно-грошової оцінки (5000 доларів/1 га чорнозему). Купити землю мають право громадяни України, у яких немає землі сільськогосподарського призначення. Держава для цієї купівлі може надати 3-5% кредит для українця-покупця. Правило “одна ділянка в одні руки”  – унеможливить концентрацію землі в одних руках і не перетворить Україну на феодальне утворення. Такими законодавчими нормами створюється конкуренція виключно між українцями і реалізується ефективний обмін правами на землю, а не ринок землі як вдаване регресивне явище. Всі в цій системі будуть задоволені: і продавці, і покупці, і Держава Україна. Як діяти в такі ганебній ситуації власникам землі? Тут є навіть не порада, а єдина можлива стратегія. Необхідно виборювати право розривати (припиняти) договори оренди землі. Це конституційне право українця-власника землі. Це право реалізації конституційної сподоби. Це право незаперечне! Вже зараз по мірі можливостей робіть самі і агітуйте інших: 1. Не переукладайте договори оренди землі. 2. Не підписуйте ніяких нових додаткових угод оренди землі. 3. Всіляко підтримуйте необхідність надання власникам землі права розривати (припиняти) договори оренди за власним простим волевиявленням. 4. Вивчайте питання самостійного господарювання через участь у Всеукраїнському Товаристві Власників Землі. 5. Переходьте до самостійного господарювання через участь у Всеукраїнському Товаристві Власників Землі. І головне, долучайтеся до Всеукраїнського об’єднання власників землі у Фейсбук! ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ  - СТВОРЕНЕ, ДІЄ І ДІЯТИМЕ ВИКЛЮЧНО В ІНТЕРЕСАХ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ ! МИ ЄДИНІ, ХТО: ЗА ПРАВО РОЗРИВАТИ ДОГОВОРИ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ! ЗА ПРАВО ВІЛЬНОГО РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЗЕМЛЕЮ! ЗА НЕПЕРЕУКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ! ЗА САМОСТІЙНЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА ВЛАСНІЙ ЗЕМЛІ! ЗА ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДІВ ВІД ЗЕМЛІ У ЇЇ ВЛАСНИКІВ В 2-4 РАЗИ! ЗА ТОВАРИСТВА ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ! ТИСНІТЬ ▶ https://www.facebook.com/groups/144907373624154/ і долучайтеся до ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ  Читайте: Юлія Тимошенко зрадила селян Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

На місцевих виборах-2020 за кермо Боярської ОТГ зібралося позмагатися 20 політичних сил. З них 12 партій представили своїх кандидатів, які вже зійшлися у запеклій боротьбі за мерське крісло. У бій пішли: чинна влада та депутати, АТОвці, поліціянти і місцевий бізнес. Детально про кандидатів читайте у матеріалі KV. Як стало відомо KV, 25 жовтня до міста Боярка мають приєднатися 10 сіл у складі Дзвінківськівської, Забірської, Княжицької, Малютянської, Тарасівської та Новосілківської сільрад. Боярська ОТГ включена до Фастівського району і займатиме територію площею 208.0 кв. км з 52 539 тис. населенням. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно із даними ЦВК, своїх лідерів у битві за владу в Боярці представили 12 політичних сил Київщини. Реєстрація кандидатів на посаду міського голови зафіксована впродовж 21-26 вересня.  Влада та опоненти Перевірку на довіру виборців спробує пройти чинний мер Боярки Олександр Олександрович Зарубін (30.04.1983 рік). Допомогатиме йому вдруге закріпити за собою цю високу посаду політична партія "ЗА Майбутнє". На посаду ж мера Боярки Олександр Зарубін був обраний у 2015 році за підтримки партії "Нові обличчя". Хоча до обрання мером, Зарубин був у представницьких лавах партії "Солідарність".  На знімку: Зарубін роздає листівки на місцевому ринку  Чинний мер вже представив плани першочергових дій по відродженню сіл Новосілки, Малютянка та Іванків, Тарасівки та Нового, Жорнівки та Княжичі, Дзвінкове та Перевіз, які планує реалізовувати, у разі перемоги на виборах.  Зарубіну нині 37 років, він – боярчанин. За фахом – "інженер з комп'ютерних систем". Закінчив Київський національний авіаційний університет. Брав участь в навчальній всеукраїнській програмі "Школа мерів". Згідно з його офіційною біографією, займав посади директора в  ТОВ "Максимум-Нет", ТОВ "Терра-Телеком" та ТОВ "Модус Глобал" (за сумісництвом). Є головою правління ГО "Молодь Боярки". У 2019 році Зарубін заробив 447 326 тис. гривень, його цивільна дружина Марина Смірнова – 281 746 тис. гривень. Готівкою він зберігає -  250  тис. гривень, трохи менше у його дружини – 170 тис. гривень. Також у його власності є земля в селі Бобриця площею 600 кв. м і автомобіль Lexus RX 350, 2006 року випуску. На Смірнову також записана земельна ділянка в селі Бобриця на 600 кв. м і автомобіль Toyota Camry 2007 року випуску. Крім того, Зарубін є в співзасновниках обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Добробут" та є засновником "Фонду ініціатив Олександра Зарубіна".  У в 2012 році, за інформацією "Української правди", керманич Боярки очолював  виборчий штаб скандально відомого ексректора Національного університету державної податкової служби України – Петра Мельника, на президентських виборах 2014 року – керівником районного штабу Петра Порошенка, на парламентських – мера Бучі Анатолія Федорука. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я На вибори Вадим Едуардович Гедульянов йде від партії "Європейська Солідарність". Народився він 12 лютого 1990 року в Криму. З 2014 року живе і працює у Боярці.  Закінчив Нацуніверситет “Одеська юридична академія", здобуває другу освіту магістра державного управління. Цьогоріч одержав ступінь кандидата юридичних наук. Чотири роки займався підприємницькою діяльністю, очолював одеську компанію з роздрібної торгівлі й управлінням нерухомості “АСК-ЮНІ”, що займається управлінням нерухомим майном. Також займав посаду заступника, а згодом директора, одеського житлово-комунального господарства “ЖКС “Фонтанський”. У 2016-2019 роках очолював Києво-Святошинську районну раду VII скликання. Нині – виконавчий директор ТОВ “БЕСКЮА”. На місцевих виборах 2015 року його обрали депутатом Києво-Святошинської районної ради від БПП.  У 2012 році під час навчання в Національній юридичній академії в Одесі балотувався до Верховної Ради як самовисуванець по округу № 135 в Одесі. З вересня 2016 року по вересень 2019 року він займав посаду голови районної ради, замінивши Олександра Тигова. У 2017 році Гедульянов придбав дві квартири в Шевченкове Києво-Святошинського району, їздить він на Toyota Land Cruser Prado 2010 року випуску. Перед звільненням його заробітна плата за 2019 рік складала 368 094 тис. гривень та одержав 350 тис. гривень доходу від відчуження майна. Готівкою він зберігає 24,5 тис. доларів та 95 тис. гривень.  "Йду на вибори, бо мене не влаштовує, що я бачу навкруги щодня: занедбані парки, брудні вулиці, жахливі дороги, найвищі тарифи, купи сміття, розбита вщент інфраструктура, жахливий стан будинків, забуті та кинуті напризволяще міською владою люди", – написав він у Facebook. Читайте: Гедульянов Вадим: “Моє завдання – комфортні та достойні умови життя в Боярці та кожному селі нашої об’єднаної громади” Депутати Прагне одержати кермо в міськраді чинний депутат від партії "Наш край" та ексмер міста  Тарас Григорович Добрівський (14 листопада 1974 року).  Добрівському – 46 років, народився і живе в Боярці. Має вищу освіту, крім того, закінчив Нацакадемію державного управління при Президентові України. Нині він – заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації ОТГ. Був мером двох скликань. У 2006 році був обраний як самовисуванець, а у 2010 році йому вдалося очолити Боярку, вигравши вибори під егідою "Партії регіонів". У 2015 році він балотувався у мери від "Нашого краю", проте програв Зарубіну.  В "Українській правді. Київ" писали, що у  2009 році ім’я мера Добрівського залунало у гучному скандалі. Боярку сколихнула новина, що мер був звинувачений у хабарництві у розмірі 26 тис. доларів.   За даними "Укрінформу", тоді у приміщенні Боярської міськради правоохоронцями Антикорупційного бюро та слідчими прокуратури проводились досудові слідчі дії щодо встановлення даного факту. Згодом міський голова в супроводі правоохоронців залишив приміщення ради і не повернувся. Через три дні після ситуації понад 380 боярчан зібралися на акцію протесту під стінами Києво-Святошинського районного суду, вимагаючи офіційної версії зникнення міського голови.  Причетним у хабарі суд тоді підозрював депутата Києво-Святошинської районної ради, директора ТОВ "Рибопереробний завод "Плеяди" Олег Коновалова, який намагався "допомогти" вирішити земельні питання трьом фізичним особам. У 2011 році Добрівський заявив, що "кримінальна справа скасована за рішенням суду".  Згідно із його декларацією за 2019 рік, його дружина Юлія Добрівська мала російське громадянство і на неї записані з 2012 року квартира в Росії на 50,5 кв.м і з 2013 року кімната на 11,5 кв. м. Більше жодного майна в декларації не задекларовано. Так, працюючи в Всеукраїнській Асоціації ОТГ він заробив 48 тис. гривень. Ще один претендент на крісло мера – активістка міста та депутат міськради (обрана від Всеукраїнське об'єднання "Самопоміч") Юлія Володимирівна Скочинська. На цих вибори йде, як самовисуванка та безпартійна. Адже впевнена, що "депутати мають бути партійними, а міський голова – ні, бо має має працювати для всієї громади, незалежно від поточних політичних уподобань".  Народилася 20 жовтня 1974 року в Кривому Розі, нині проживає у Боярці. Має вищу освіту. Нині -  аспірант (Graduate Assistant) в КНЕУ. Згідно із її декларацією за 2019 рік, вона виховує трьох синів, має дві квартири: з 1998 року у Кривому Розі на 30,5 кв.м та з 2012 року у Боярці – на 54 кв. м за 405 тис. гривень (вартість на дату набуття права власності). Ще – земельний наділ у селі Велика Снітинка Фастівського району площею 2399 кв. м. Працюючи торік у виконавчому комітету ПП "Об'єднання "Самопоміч", вона заробила 175 262 тис. гривень та ще одержала від Центру зайнятості 30 083 тис. гривень страхових виплат.  Ще одного чинного депутата, Олександра Петровича Борецького, в мери Боярки веде Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". На місцевих же виборах 2010 року він пройшов у депутати під крилом Соціалістичної партії України.  Народився 13 квітня 1976 року в Боярці. У його біографії вказано, що він закінчив Український республіканський заочний технікум ("Землевпорядкування"), Київський авіаційний технікум та Сумський Національний аграрний Університет "Бухгалтерський облік). З 1996 року по 2012 рік – працював в приватних організаціях, пройшов кар'єрний шлях від техніка-геодезиста до інженера-землевпорядника. З 2012 року працював головним та провідним спеціалістом в управліннях  Державної інспекції сільського господарства в Київській області. Держземагентства у Київській області, Управлінні Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області. З квітня 2017 року по теперішній час – державний інспектор-головний спеціаліст в Головному управлінні Держгеокадастру в Київській області. Крім того, з 2006 року по 2010 рік він був помічником-консультантом на громадських засадах у депутата Києво-Святошинської райради V скликання. З 2006 року по 2010 рік – керівник ГО "Товариство у справах захисту прав споживачів Києво-Святошинського району Київської області". З 2010 року по теперішній час співзасновник ГО "Боярський Актив Молоді".  У своєму щорічному звіті він задекларував спільну з дружиною Іриною Руденко квартиру в Боярці на 52 кв.м, земельну ділянку (0,1 га) дружини в Погребах та свою ділянку в Забір’ї на 600 кв.м.  Сума доходів у нього сягала: заробітна плата – 160 904 тис. гривень. А ще – 100 тис. гривень від відчуження рухомого майна, які вірогідно одержав від продажу автівки Toyota Corolla 2008 року випуску, яка він вказав у доходах за 2018 рік. Дома він зберігає готівкою 170 тис. гривень, а дружина – 70 тис. гривень.  Відео зі зверненням Борецького до своїх виборців Побореться за владу і 32-річний депутат міськради від партії "Об’єднання "Самопоміч" Андрій Олегович Назаренко (21.08.1988 рік). Він – боярчанин, інженер-телефізик, кандидат технічних наук та  старший науковий співробітник в  Інституті технічної теплофізики НАН України. У 2014 добровольцем служив в АТО. Має орден "За мужність" ІІІ ступеня. На посаді мера планує займатися модернізацією тепло- та електроенергетикою, розвивати спорт. Також в Facebook він зауважив, що фінансування всієї передвиборчої кампанії їхньої партії в Боярці, починаючи з застав для прийняття участі в виборах, відбувається за власний кошт.  Так, згідно з його декларацією, у 2019 році він заробив 28 284 тис. гривень в ІТТФ НАН, 12 600 тис гривень – в ТОВ "Промел Енергоавтоматика", співвласником якого він є. Це підприємство займається виробництвом інструментів і приладів для вимірювання, тестування та навігації з 2003 року і має статутний капітал у розмірі 18,5 тис. гривень. Їздить кандидат на Ford Focus 2007 року випуску за 175,5 тис. гривень. У Гостомелі має земельну ділянку на 974 кв.м. Його дружині, Анні Назаренко, належить земля в місті Чернівці на 1007 кв. м.  Юрій Васильович Середа йде на вибори від політичної партії "Сила людей". Народився 22 січня 1980 року в селі Високе Борзнянського району Чернігівської області. Нині проживає  в селі Тарасівка. Має вищу освіту та є директором польского представництва "Б-Акт Спулка з огранічона одповідзіальносця", компанії, яка надає інжинірингові послуги у будівництві. За даними партії "Сила людей" – юрист та чинний депутат Тарасівської сільради. Згідно його декларації за 2019 рік, володіє житловим будинком на 56.4 кв.м, земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку та господарських споруд на 855 кв. м в Тарасівці, ділянкою на 558 кв.м та незавершений садовий будинок в Грушівці. Його дружина також має дві земельні ділянки. У його користування автівка Nissan Primera 2000 року випуску. Працюючи у Громадській спілці "Міждержавна гільдія інженерів консультантів" депутат торік заробив 146 885 тис. гривень та 51 291 тис. гривень – за сумісництвом в ТОВ "ІК-ПРОЕКТ". Його дружина працює у дитсадку і там одержала зарплату у розмірі 40 882 тис. гривень. Удома ж він зберігає готівкою 13 тис. доларів.  Як стверджують в партії, у 2018 році він виступав проти проєкту генерального плану і відстоював стадіон у селі Тарасівка, на місця якого планували звести багатоповерхівку. Кулуарне прийняття генплану лобіював сільський голова Володимир Сизон. Після чого забудовник підприємство Енергетик" подало на депутата до суду. ЗеПоліціянт "Слугу народу" на місцевих виборах в Боярці представлятиме підполковник поліції Олексій Львович Перфілов. Він – безпартійний, народився 2 жовтня 1969 року в Києві. Останні 25 років мешкає у місті Боярка. Вищу освіту здобув у Національній академії внутрішніх справ. У 2008 році закінчив магістратуру Академії управління МВС України за спеціальністю "правознавство". Також на його сторінці в Facebook вказано, що з 1984 по 1991 роки він працював на Кіностудії ім. Довженка.  Працював у правоохоронних органах понад 20 років. Починав постовим патрульної служби, служив заступником начальника відділу профілактики злочинів. Очолював сектор превенції Фастівського відділення поліції Васильківського відділу ГУНП в Київській області. З березня 2017 по жовтень 2019 року – заступник начальника, а з квітня 2016  по березень 2017 року – заступник начальника відділу поліції – керівник патрульної поліції Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області.  З жовтня 2019 року, тимчасово виконує обов’язки. заступника начальника Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області. Пріоритети Олексія Перфілова на посаді голови Боярської ОТГ – налагодження сполучення між усіма населеними пунктами громади, соціальна сфера, подолання корупції та бюрократії на всіх рівнях.  У 2019 році він задекларував об'єкти нерухомості, які перебувають у спільній власності: житловий будинок у Боярці на 220 кв.м, квартиру у Ворзелі на 45,4 кв.м і дві земельні ділянки на 1000 та 294 кв.м у Боярці. У його власності є автівка TOYOTA CAMRY 2019 року випуску за понад 853 тис. гривень, його ж дружина їздить на ЗАЗ LANOS та ЗАЗ FORZA. Обидві придбані в 2011 році за 80 тис. гривень кожна. У Нацполіції він заробляє в рік 233 516 тис. гривень. Крім того, у 2019 році він одержав 192 тис. гривень доходу за відчуження рухомого майна.  Його ж дружина одержала 108 098 тис. гривень від підприємницької діяльності, 23 392 тис. гривень – пенсії, 35 484 тис. гривень доходу від надання майна в оренду та 130952 тис. гривень  зарплатні в ПП "Вовк", 24 тис. гривень  – доходу за відчуження рухомого майна та 450 тис. гривень спадщини. Загалом її дохід становив понад 771 тис. гривень.  Бізнесмени Без партійної приналежності балотується в міські голови 32-річний підприємець та житель села Тарасівка Ігор Олександрович Терещенко  (30.11.1988 рік). Має вищу освіту, безпартійний. Як, ФОП Терещенко І.О., був зареєстрований у травні цього року. Основний вид його діяльності – роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах. Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці "Радикальна Партія Олега Ляшка" висунула підприємицю Лілію Василівну Сулиму. Народилася 24 січня 1977 року в селі Червона Мотовилівка Фастівського району. Наразі проживає у Боярці.  Очолює ТОВ "Нафта-ВІС", яке їй належить протягом вже 19 років. Підприємство зареєстроване зі статутним капіталом у розмірі понад 300 тис. гривень. Діяльність ТОВ пов’язана із наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Ще один кандидат, Вадим Вячеславович Супрунов, балотується від політичної партії "Голос". Торік же він пробував свої сили як кандидат у депутати до ВРУ по виборчому округу 95, як самовисуванець. Хоче ще торік був членом політичної партії "Громадянська позиція", а у 2015 році від даної партії балотувався до Київоблради. Народився же він 4 жовтня 1974 року в Казахстані в селищі Калкаман Єрмаківського району Павлодарської області, нині живе в Боярці. Він – інженер і є генеральним директором в ТОВ "Проміструм" (неспеціалізована оптова торгівля).  У "Голосі" наголошують, що Супрунов йде у мери, маючи управлінський досвід, щоб створити прозорі правила роботи органів влади та зупинити корупцію на місцевому рівні.  Останній претиндент від партії "Демократична сокира" висувається підприємець Андрій Олександрович Горчинський. Народився він 25 квітня 1975 року у Києві, нині живе в селі Малютянка. Безпартійний, має вищу освіту: вивчав історію та право в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова  У 2008 році він зареєстрував ФОП і займається оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього в мережі магазині "Водомет".  Підприємцю і відеоблогеру Горчинському нерідко приписують прихильність до політики Зарубіна проте цей факт він публічно заперечує.  Кандидат зауважує, що партія не збирається обіцяти виборцям нічого, "крім солоного поту від важкої праці та кривавих мозолів". І перед тим, як зробити крок на політичне поле, налагоджував зв’язки із представниками місцевих політичних еліт, вивчав новітні технології та успішні практики самоврядування та вважає, що зможе зрештою стати корисним для громади.  Читайте:  Хочуть у владу: список кандидатів на голову Васильківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах  2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах  2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГХочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Фото: колаж KVКиевVласть

На місцевих виборах 25 жовтня мешканці Васильківської ОТГ обиратимуть свого голову. Передвиборчий процес вже супроводжується скандалами, махінаціями та маніпуляціями. Всього за посаду змагатимуться 15 кандидатів – зокрема, голова райради Наталя Баласинович, депутат облради Олег Мазепа, юрист-активіст Богдан Корчинський, а також “кіборг”, що обороняв ДАП 2014 року, колишні зами, депутати міськради, посадовці та підприємці усіх калібрів. Як стало відомо KV, округ №8 утворюють Васильківська, Обухівська, Миронівська, Кагарлицька, Богуславська, Українська, Ржищівська, Федосіївська та Козинська територіальні громади (ОТГ).  Приблизна кількість виборців – 194 071 осіб.  На вибори у Васильківську міську раду сформовано три округи, за даними Центрвиборчкому усього висувається 15 кандидатів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  До складу новоутвореної Васильківської ОТГ увійде місто Васильків, а також 12 сільських рад, які раніше були у складі Васильківського району. Це будуть території нинішніх Васильківської міської ради, а також Барахтівська, Великобугаївська, Великовільшанська, Застугнянська, Здорівська, Кодаківська, Луб’янська, Митницька, Погребівська, Тростинська, Яцьківська, Шевченківська сільські ради. Орієнтовна кількість виборців Васильківської міської ОТГ – 40003 чоловік. Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці  KV вже писала про те, що передвиборчий процес у Василькові відбувається зі скандалом. Зокрема, Васильківська територіальна виборча комісія намагалася відтермінувати реєстрацію 34 кандидатів від Київської обласної партійної організації “За Майбутнє”, та не зареєструвала кандидата від політсили на посаду голови, ексмера міста Валерія Поповича.  Читайте: Васильків продовжує потерпати від передвиборчих скандалів  Вихідці з райрад Балотується на голову ОТГ Наталія Баласинович – чинна голова Васильківської районної ради. Народилася 2 лютого 1985 року у смт Калинівка Васильківського району. Закінчила КНУ імені Тараса Шевченка. Самовисуванка, увійшла до ради від партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” (БПП). У 2015 році була висунута від партії "Солідарність" кандидатом на посаду мера Василькова. Однак переміг Володимир Сабадаш. У 2014 році Баласинович була довіреною особою, а пізніше – керівником штабу кандидата в народні депутати від БПП, а потім депутата Київської облради Гліба Лірника. 27 червня 2019 року KV писала, що прокуратура Києва оголосила про підозру Баласинович в нанесенні легких тілесних ушкоджень і хуліганстві. На початку липня Наталія Баласинович прокоментувала інформацію про вручення прокуратурою їй підозри в нанесенні легких тілесних ушкоджень як провокацію, пов'язану з майбутніми позачерговими парламентськими виборами. Читайте: Глава Васильковского райсовета может оспорить в суде скандал с консьержкой Пізніше в YouTube з'явилося відео, на якому Баласинович криє когось брудною лайкою, сидячи за кермом автомобіля. Автори відео стверджують, що образи адресовані співробітниці поліції, яка її зупинила. Баласинович, в свою чергу, заявила, що відео було знято понад два роки тому, і є фрагментом її сварки з коханкою чоловіка і її подругою. Згідно даних її декларації про доходи, за 2019 рік Баласинович заробила 432 тис. 104 гривні, що більше за цифру попереднього року (337 тис. 210 гривень), та отримала аліменти на дочку у розмірі 174 тис. 931 гривень. Кількість грошей, які зберігає Наталія готівкою – 75 000 доларів і 987 000 гривень, причому гривневі заощадження зросли на 87 тисяч. З 2016 вона водить автомобіль Nissan Qashqai (2016 р.в.), що належить третій особі.  Квартира площею 119 кв.м. у Дарницькому районі Києва також не належить Наталі і записана на її матір Тетяну Цвєткову, де вони разом проживають. На останню також записана земельна ділянка, на якій Баласинович будує житловий будинок.  Читайте: Глава Васильковского райсовета Баласинович за год не нажила ничего На посаду міського голови Василькова балотується заступник голови райради Сергій Олегович Сергов, який народився 19 жовтня 1986 року у Василькові. За даними офіційної біографії, закінчив Київський Національний університет біоресурсів і природокористування України, Івано-Франківський НТУ нафти і газу. Займався підприємницькою діяльністю. Обраний на посаду 7 листопада 2015 року.  За даними руху “Чесно”, балотувався у Київську обласну раду 7 скликання у 2015 році від “Радикальної партії” на 18 мажоритарному окрузі, але не пройшов. У 2020 році на проміжних та повторних місцевих виборах також ішов першим номером від “Радикальної партії”. Сергій Сергов разом із лідером політичної партії “Радикальна Партія” Олегом Ляшком. 29 серпня 2014 року. Фото: сторінка Сергова у Facebook. За даними YouControl, є засновником ТОВ “Сергофф”, зареєстроване 14 листопада 2012 року за адресою місто Васильків, вул. Урицького, 33, провадило діяльність з техобслуговування та ремонту автомобілів.  Свою кандидатуру від “Опозиційної платформи – За життя” висуває Олег Мазепа – голова комунальної установи Київоблради “Фонд комунального майна”, голова Васильківської райорганізації “Партії Регіонів”, депутат КОР. Олег Мазепа народився 21 квітня 1975 року у Києві.  Читайте: Киевоблсовет не знает, сколько зарабатывают его коммунальные предприятия  Згідно з даними "Чесно", Мазепа Олег Володимирович пройшов до Київоблради 7-го скликання по мажоритарному округу від "Опозиційного блоку" в 2015 році. Згідно офіційної біографії за 2015 рік, з 1993 року по 1994 рік навчався в Київському професійно-технічному училищі № 19, з 2003 року по 2009 рік навчався в Європейському університеті, спеціальність: правознавство, кваліфікація: юрист.  З 1994 року по 2000 рік працював заступником директора малого приватного підприємства “Гетьман”.  З 2010 року по 2014 рік – голова Васильківської районної ради Київської області, 2014-2015 заступник керівника ТОВ “901”.  Згідно з декларацією про доходи за 2019 рік, Олег Мазепа отримав 65 097 гривень зарплати за місцем роботи та 901 107 гривень доходу від підприємницької діяльності: йому належить 100% від загального капіталу ТОВ РМА "Магазин №901" (код ЄДРПОУ – 30108346) та ТОВ "Фірма" Магазин №907" ( код ЄДРПОУ – 24727416), та 50% капіталу ТОВ "Зимовий сад". За адресою у Києві, вул. Коростенська, 29-Б, за даними YouControl, він сам зареєстрований як ФОП, що провадить надання майна у оренду та адмінпослуги.  З нерухомого майна володіє квартирою в Києві площею 44 кв.м., житловим будинком площею 59,4 кв.м. (вартість на момент придбання у 2017 році – 740 тис. гривень), а також земельною ділянкою площею 817 кв.м. (вартість – 700 тис. гривень). Власник двох наручних годинників – марки Breguet і Zenith. Його дружина їздить на автомобілі Audi Q7 (інше право користування). Також зберігає 70 тис. доларів США і 950 тис. гривень готівкою.  У 2018 році був відповідачем у адміністративній справі з порушення вимог фінансового контролю – не повідомив вчасно про будинок та земельну ділянку, які дісталися йому на підставі договору даріння, а тому підозрювався у корупції. Справу було закрито через відсутність складу правопорушення, а апеляцію відхилено.  22 червня 2020 на сесії КОС на розгляді звернення до Верховної Ради щодо визначення центрами субрегіонального рівня Броварського, Васильківського, Бородянського та Вишгородського районів ініціював голосування за збереження Васильківського району, яке підтримали 50 депутатів. Комунальний перевізник і юрист міськради Йде у владу і Антон Сергійович Боровик – народився 22 січня 1983 року у місті Армавір, РФ, проживає у селі Рославичі Обухівського району. Висувається від партії “УДАР” Віталія Кличка”, працює т.в.о. директора компідприємства “Автотранспортне підприємство Шевченківського району”. Був одружений, є дочка від шлюбу. Згідно даних з відкритих джерел, є засновником ГО “Золоті Ворота” та входить до ініціативної групи ГО “Народна рада” у Васильківському районі, секретарем якої є депутат Глевахівської селищної ради Олена Тімоніна. Читайте: Грязные игры: киевляне будут платить за вывоз мусора значительно дороже  Згідно з декларацією про доходи за 2019 рік, отримав 526 649 гривень зарплати: 278 059 гривень за місцем роботи у КП “Шевченківське АТП” та 248 590 гривень – зарплата комерційного директора у ТОВ “Профпереробка” (засновники зареєстровані у Кіпрському офшорі та через закриті венчурні фонди). Зберігає 85 тис. доларів США, 833 324 гривні та 25 тис. євро готівкою. Має мотоцикл Yamaha Drag Star 400 (2008 р.в.), на якому їздить з 2017 року – а 2016 року декларував автівку Volkswagen Jetta (2013 р.в.). Власної або нерухомості у користуванні не має або не декларує. Цікаво, що за даним ПІБ можна знайти припинений станом на сьогодні ФОП, який з 2002 року займався роздрібною торгівлею з лотків та на ринках. У Тернополі. У власності ФОПу – той самий мотоцикл Yamaha Drag Star 400, згідно даних YouControl. Можна припустити, що тоді у Тернополі він і заприятелював із жителем Тернополя Андрієм Ігоровичем Матюхановим, який пізніше у 2007 році заснує ТОВ “Космополіт Менеджмент” (діяльність – фінансове посередництво та купівля-продаж нерухомості) і поставить Боровика представником фірми. А нині Матюханов – заступник голови Громадської ради при Шевченківській РДА у Києві, у якій членствує і сам Боровик. Матюханов з 2012 року до вересня 2020 року був керівником Київської міської організації партії “Удар”. Читайте: Выборы в Киевсовет: список “УДАРа” Васильківчанин Богдан Іванович Корчинський висувається від партії “Громадянський рух “Хвиля”. Народився 17 квітня 1982 року, працює директором юридичного департаменту Васильківської міської ради. Освіта вища – згідно до офіційної біографії, закінчив Державну академію керівних кадрів культури і мистецтв і отримав повну вищу освіту за спеціальністю “Менеджмент організацій” та здобув кваліфікацію менеджер-економіст.Кар’єра Корчинського. Скріншот з його сторінки у російській соцмережі “ВКонтакте”. У період з вересня 2004 року по листопад 2005 року працював головним спеціалістом відділу інформаційного забезпечення управління з питань внутрішньої політики Київської облдержадміністрації. У 2006 році як керівник міської організації політичної партії “Громадянська партія “ПОРА” Корчинський був обраний депутатом Васильківської міської ради 5-го скликання. На чергових виборах у 2010 році балотувався на посаду міського голови та очолював партійний список партії “малого та середнього бізнесу України” до міськради, але через грубі фальсифікації не був допущений до участі у виборчій кампанії. 2008-2015 рік – був головою Васильківської міської організації Партії малого та середнього бізнесу України та членом Партії малого та середнього бізнесу України. Після позачергових виборів міського голови у 2014 році, їх переможець Сергій Сабов запропонував Богдану Корчинському працювати радником Васильківського міського голови з питань розбудови громадянського суспільства та місцевого розвитку. З 2015 року – член партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”.  Згідно декларацій про доходи за 2018 та 2019 рік, минулорічний дохід Корчинського складає 321 413 гривень, 20 тис. гривень тримає готівкою та невстановлену суму у євро – на банківському рахунку (у 2018 році тримав 70 тис. гривень готівкою, ще 10 000 мала його дружина Вікторія).  Має будинок 46 кв.м. у Малій Антонівці Білоцерківського району та знімає квартиру 40 кв.м. у Василькові, у 2018 році знімав будинок 74 кв.м у місті. Їздить на Fiat Doblo 2004 р.в., що придбав у 2019 році. Головує у громадських організаціях “Європейське суспільство), “Взаємодія “Свій до свого по своє” та “Агенція інноваційного розвитку громад”.  Також, згідно до даних YouControl, він або повний його тезка – один з засновників нині припиненого ТОВ “Громадаінвестбуд”, та підписант у приватних підприємствах “Креатив Консалтинг” (веде діяльність у сфері права, зареєстроване у селі Лосятин Васильківського району) та “Ріа” Мережа бордів”. Керівником та засновником останнього є наступний кандидат у даному списку. Подвійний Шевченко, голодний опонент і решта  Йдуть на вибори голови Василькова  два безпартійні кандидати із прізвищем Шевченко. Обидва народились та проживають у Василькові. Перший – Тарас Олександрович Шевченко 1986 р.н., який висувається від партії “Національний корпус” і працює менеджером з реклами у ТОВ “ОД Пролісок” з 2011 року. Депутат Васильківської міської ради 6 скликання (2010-2015 роки, фракція ВО “Свобода”). За даними YouControl, разом з колегою по фракції Іваном Корчинським, а також екснардепом (8 скликання, фракція “Радикальна партія”), тодішнім депутатом Васильківської міськради від партії “За Україну” та ще низкою людей заснували у 2007 році ТОВ “Інвест-Вікторія” із статутним капіталом 44 тис. гривень. Фірма займалася будівництвом. Як згадується вище, був керівником та засновником ПП “Ріа” Мережа бордів” разом із Богданом Корчинським. А також він чи його повний тезка – керівник ТОВ “Мембрана Нова”, засноване у 2017 році у селі Княжичі Броварського району.  У депутати до міськради Василькова, до речі, балотується очільник міського осередку партії “Національний корпус” Ірина Шевченко – дружина Тараса. Другий кандидат з таким прізвищем – Андрій Васильович Шевченко, 1981 року народження; суб’єкт висування – партія “Слуга народу”. Народився і живе у Василькові, займає посаду інженера-технолога у КП "Васильківська шкіряна фірма". Згідно даних YouControl, деякий час – 2019-2020 – був керівником Васильківської міської організації політпартії “Народний Рух України”. До того – ФОП, що торгував спортивними товарами, був зареєстрований 2011 року і нині припинений. Колишній адміністратор місцевого “Сільпо” (ТОВ “Фоззі Груп”).  У листопаді 2019 року KV писала, що нардеп Дубінський подавав кандидатури на посади голів Васильківської та Обухівської РДА, зокрема Андрія Шевченка та Тетяну Омельченко. Наразі ж, за даними сайту “Посіпаки”, Шевченко працює помічником Дубінського на громадських засадах.  Читайте: Александр Дубинский: “Буду нещадно всех мочить, невзирая на чины и звания”  Від політичної партії “Пропозиція” висувається Галина Юріївна Ларіна, яка народилася 12 серпня 1964 року у Василькові, і наразі є завідувачем сектору культури, туризму та охорони культурної спадщини в Управлінні культури, туризму та охорони культурної спадщини Васильківської міської ради. Згідно останніх дописів екснардепа Мосійчука у Facebook, Ларіна вирішила піти у відкриту боротьбу проти Баласинович – до того навіть, що викликала чинну голову ради на дебати. При цьому, якщо у мережі з’являються провокаційні матеріали, що ллють бруд на її конкурентку, закликає до їх засудження. За Ларіною, згідно даних YouControl, немає підприємств чи фірм, у яких вона є засновником чи керівником. Її чоловік Ігор Вікторович Ларін – нині керівник ГО “Спортивно-бальна Федерація Танцювальних колективів Київської області, та ГО “Васильківський міський клуб “Марс”. Раніше – керівник одного з місцевих комунальних підприємств. Відповідно до її декларації про доходи за 2019 рік, заробила 216 553 зарплати за місцем роботи, ще 40 282 гривень – зарплата чоловіка. Готівкових коштів не тримає. Нерухомість у власності – три земельні ділянки сукупною площею 2623 кв м. та житловий будинок 212 кв. м у Василькові. Одна автівка – Honda CR-V 2207 р.в. випуску, придбана у 2008 році за ціною 215 тис. гривень. KV писала у 2014-2015 роках, як тодішній Васильківський міський голова Сергій Сабов своїм розпорядженням від листопада 2014 року звільнив Галину Ларіну з посади начальника відділу культури, однак, незабаром вона знову приступила до обов'язків, оскарживши рішення і вигравши в суді. Міський голова Василькова у відповідь на це подав апеляцію на рішення суду першої інстанції і вимагав звільнити Галину Ларіну. Тоді аудит вказував на низку невідповідностей у даних бухгалтерії та фінконтролю відділу культури. Матеріали даної ревізії були передані в прокуратуру Київської області для прийняття рішення про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб відділу культури. Читайте: Они хотят твой голос: кандидаты на пост мэра Василькова Олена Миколаївна Кобзар – самовисуванка, народилася у Києві 1 червня 1980 року. В.о. голови Здорівської сільської ради, де наразі і проживає. Підприємств, у складі яких вона є керівником чи засновником, немає. За даними декларації про доходи, отримала 253 тис. 204 гривні зарплатні. Нічого крім зарплати не декларує протягом років. Згідно з протоколом засідання НАЗК від 7 березня 2018 року, притягалася до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172-7 КУпАП “Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів”: через кілька випадків вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Чинить спротив спробам голови Калинівської сільради Юлії Олексенко привласнити 150 га землі у Здорівці, пишуть місцеві сайти. Румянцев Валентин Іванович – народився 24 червня 1983 року у Чорнобилі, висувається від партії “Наш край”. Інспектор права ювенальної превенції Васильківського відділу поліції ГУ НП, нині проживає у Василькові.  З 2005 року – юрисконсульт 1-ї категорії Управління фінансового моніторингу. З 2007 року – начальник відділу адміністрування майнових податків управління оподаткування фізичних осіб Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області. 2008 року отримує звання “Радник податкової служби ІІІ рангу”. У 2011 році – головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб. До 2016 року працював детективом Національного антикорупційного бюро. Двічі балотувався у міськраду – у 2010 році на голову, у 2014 – від партії “Зелені”, у 2015 – у депутати від партії “Нові обличчя”. Згідно даних декларації про доходи за 2019 рік, отримав 139 тис. 179 гривень зарплати, разом із батьком та матір’ю також отримав 7632 гривні виплат для постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, та 18 тис гривень допомоги при народженні дитини на дружину. Узяв у кредит 30 тис. гривень, які тримає готівкою. Уся нерухомість записана на батьків та членів сім’ї: земельні ділянки – 1500 кв.м у Борисові Васильківського району (мати), три ділянки сукупною площею 2883 кв.м та житловий будинок 72 кв.м у Василькові (батько), 1860 кв.м у Мар’янівці на Васильківщині (дружина), квартира у Василькові 114 кв.м (спільна власність). На батька записаний також придбаний у 2019 році Ford Focus 2013 р.в.. Співвласник корпоративних прав у двох фірмах: ТОВ “Асті-Люкс” та ТОВ “Грандвесткомпані” (один з засновників в обох – його дружина). Що стосується батька, він – голова Васильківської “Української православної церкви (Різдва Богородиці), власниками якої зазначені прихожани. Першочерговими завданнями у своїй програмі називає, зокрема, прийняття статуту Васильківської об’єднаної територіальної громади, та формування самодостатнього бюджету, економічний розвиток та створення програми “Безпечна Васильківщина”, реформування ЖКГ, розвиток дозвільної та туристичної інфраструктури, тощо.  Браніцький Валерій Віталійович – народився 18 жовтня 1970 року у Василькові, де і проживає; є фізособою-підприємцем, що зареєстрований по вул. Сонячна у Василькові, і дає консультації з питань комерційної діяльності й управління. Декларації про доходи не подавав. Самовисуванець. Був керівником ТОВ “Виробнича фірма “Будматеріали” до 2016 року. Його дружина Тетяна Браніцька донедавна очолювала Васильківську ТВК (по квоті “Слуги народу”). Екснардеп Ігор Мосійчук звинувачував його в тому, що нібито вкрав та з’їв заяву свого опонента Валерія Поповича про згоду балотуватися. Йде у владу й фізособа-підприємець Оксаніченко Анна Володимирівна.  Висувається від партії “Голос”. Народилася 21 квітня 1985 року у Польщі, місто Грифино, наразі працює і проживає у Василькові, координатор партії “Голос” в Київській області. Подає кандидатуру одразу на три напрямки: голова Васильківської ОТГ, депутат Васильківської міськради та депутат Київоблради (8 округ, Обухівський район). Рік тому балотувалася у Верховну Раду (94 округ). На місцевих виборах 2015 року подавалася у міськраду Василькова від партії “Нові обличчя”, місцем роботи вказувала держпідприємство "Державний центр Радіочастот”. Читайте: Они хотят ваш голос: 94 избирательный округ Киевской области (Обуховщина и Васильковщина) Згідно з біографією, що її опублікувала кандидатка, має дві вищі освіти: інженерну та менеджмент організацій, а також більше 50 тренінгових навчань у міжнародних та українських експертів. На сайті партії зазначено, що з 2015 року вона активно займається громадською діяльністю у Василькові. Оксаніченко є власником туристичного агентства "ФайноТур" і керівником всеукраїнської громадської організації "Бітвін сітізен", яка працює в напрямку розвитку міжнародного співробітництва між країнами. Помічниця нардепа Романа Лозинського. Заміжня, має двох дітей. співзасновниця та керівник (2015-2018 рр) ГО “Альянс Добрих Справ”, керівник Благодійної організації "Благодійний фонд "Добросправ" Згідно з декларацією про доходи, яку Оксаниченко подавала за 2018 рік у якості кандидата в нардепи, того року отримала 313 830 гривень доходу від підприємництва та 19 240 гривень зарплати, її чоловік (начальник відділу складської логістики, ТОВ “Сапплай інтернешнл консалтинг”) отримав 431 894 гривень зарплати. Із нерухомості – квартира у Василькові 74,3 кв.м. у спільній власності з чоловіком та матір’ю. У власності чоловіка – ВАЗ 21723 2009 р.в. Іде на вибори голови ОТГ самовисуванець Голобородько Павло Віталійович, народився 11 червня 1990 року у Василькові, де і проживає. Місце роботи – ПрАТ "Страхова компанія "ЮНІВЕС", посада – начальник відділу фінансового аналізу та аудиту. У 2019 році балотувався у народні депутати по 94 округу (самовисування). За даними ring.org.ua, також є засновником та головою ТОВ “Алюгз-Груп”, що зареєстроване у Василькові та займається роздрібною торгівлею. Голобородько станом на березень 2020 року має податковий борг у більш ніж 250 тис. гривень, його майно перебуває під заставою. Серед планів на посаді – “відреставрувати синагогу біля ресторану “Романтик”, облагородити набережну річки Стугна й створити неподалік парк, щоб проводити фестивалі та концерти, навести лад в парку Берізки”. Ще один самовисуванець – Майстер Ірина Володимирівна (у дівоцтві – Іришина), народилася 20 січня 1983 року у Василькові і нині там проживає. За освітою – інженер-конструктор швейних виробів. Депутат Васильківської міської ради V скликання. Працювала керівником загального відділу Васильківської міськради з часів мерства Володимира Іващенка у Василькові.  Була звільнена з посади тодішнім очільником міськради Сергієм Сабовим, однак, суд визнав її звільнення незаконним. Далі стала заступницею чинного мера міста Володимира Сабадаша. Її батько – екс-депутат Васильківської міської ради, екс-голова міської парторганізації ВО "Батьківщина" Володимир Ірішин. Мати теж була членом цієї партії. 2015 року Майстер балотувалася від партії Юлії Тимошенко до Київської облради, Васильківської міськради та на посаду мера Василькова (округ № 74), але невдало. 4 листопада 2018 року перемогла у проекті телеканалу "112 Україна" "Кандидат". Ще на етапі запуску шоу його переможцеві обіцяли місце у прохідній частині списку партії "За життя" на парламентських виборах. Проте, зрештою, Майстер посіла у списку аж 63-тю позицію. Після перемоги в шоу "Кандидат" Майстер очолила васильківський осередок партії  "За життя". Нині помічник-консультант народного депутата України IX скликання Вадима Рабіновича (“Опозиційна платформа “За життя”) на громадських засадах, позапартійна. Нині позапартійна. Співзасновник та директор благодійного фонду “Міжнародний благодійний фонд “Золота Антилопа”. Згідно останньої поданої декларації про доходи за 2018 рік, заробила 49 567 гривень. Має квартиру у Василькові 31,7 кв.м. вартістю 202,5 тис. гривень на момент придбання у 2012 році (остання грошова оцінка – 103 486 гривень). Не декларує наявність в неї сина, про якого згадує у біографії, з 2016 року. Останній у списку самовисуванець – безпартійний Олександр Сергійович Скиба. Народився у селі Тарасівка Києво-Святошинського району 8 лютого 1978 року, проживає у Києві. Старший науковий співробітник Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у якому 2000 року отримав вищу освіту за фахом “історик, викладач історії”. Паралельно з навчанням працював спочатку оператором ГРС Боярського ЛВУМГ ДП “Київтрансгаз”, а з 1998 до 2002 року був учителем історії та правознавства у середній загальноосвітній школі № 21 міста Києва. У серпні 2014 році був мобілізований, маючи з військового досвіду лише військову кафедру за фахом офіцера-вихователя, служив у 122-му окремому аеромобільному батальйоні 81-ї десантної бригади. Першими боями підрозділу стали бої за Авдіївку та Піски, в яких Скиба отримав псевдо “Арес” на честь давньогрецького бога війни. Надалі взимку 2014—2015 років протягом 24 днів керував обороною Донецького аеропорту (командир 8-ї роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї десантної бригади, позивний “Арес”). Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.  Сюжет телеканалу “5” від 22 січня 2019 року У 2000—2003 роках був керівником соціальних проектів ГО “Соціальний центр мікрорайону „Перспектива — Оболонь”. Паралельно був помічником депутата Київської міської ради за виборчим округом № 43 на громадських засадах. У 2010—2014 був депутатом Васильківської міської ради Київської області, був обраний за округом від Партії промисловців і підприємців України. На час виборів був першим заступником Васильківського міського голови. У липні 2014 року Скибу було обрано секретарем Васильківської міської ради, що спровокувало гостру кризу: міський голова Сергій Сабов відмовився підписувати рішення та ініціював позачергові вибори. У подальшому Скиба оскаржував розпуск ради. На виборах до Київської міської ради 2015 року балотувався від Всеукраїнського об'єднання “Батьківщина”, але не був обраний депутатом. На час виборів проживав у Києві, був заступником голови ГО “Соціальний центр мікрорайону “Перспектива — Оболонь”. З грудня 2019 року є керівником приватного акціонерного товариства “Термінал-М”, зареєстрованого на вул. Резервній в Оболонському районі Києві, і яке виробляє сухі будівельні суміші. Читайте: Мэром Василькова хотят стать слишком много подполковников  Нагадаємо, Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила затверджені списки обласних багатомандатних та одномандатних виборчих округів, за якими обиратимуться депутати Київської облради, а також депутати і голови міських, селищних та сільських рад на чергових місцевих виборах 25 жовтня. Загалом на Київщині сформовано 460 округів, найбільше – для виборів сільських та селищних депутатів.  Читайте також: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГ  Хочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020  Фото: коллаж KVКиевVласть

25 жовтня жителі Славутича обиратимуть нового очільника міста-супутника Чорнобильської АЕС. Серед восьми потенційних кандидатів за крісло мера майбутньої ОТГ змагатиметься верхівка чинної міськради – мер, його заступник та секретар. Конкуренцію їм складуть депутат, бізнесмени і адвокати. Про кандидатів та які політичні сили вони представляють, детально – у матеріалі KV. Як стало відомо KV, через віддаленість від столиці Славутицька ОТГ була визнана спроможною громадою в складі лише одного міста Славутич. Громада віднесена до Вишгородського району й займатиме площу в 19.4 кв. км із населенням у 24 784 тис. осіб. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно із даними Центральної виборчої комісії (ЦВК), за пост голови Славутської ОТГ у затятій конкуренції позмагається всього вісім кандидатів та понад 300 кандидатів – за крісло депутата в ОТГ. Загалом у Славутичі зареєструвалося 14 політичних партій. Місцева влада Не планують передавати владу в нові руки чинні керівники Славутича: мер міста Юрій Фомічев та його заступник Михайло Шинкаренко. Обидва зареєстрували свої кандидатури на голову Славутицької ОТГ 23 вересня. Не відстає від них і секретар міськради Володимир Борисов, який зареєструвався на день пізніше. 44-річний Юрій Кирилович Фомічев (16.04.1976 рік) родом із Миколаївської області. Народився він у селі Садове Арбузинського району. Нині проживає в Славутичі. Безпартійний та представлятиме на місцевих виборах політичну партію "Слуга народу". Крім вищої освіти, здобутої в Українсько-фінському інституті менеджменту й бізнесу та Нацакадемії державного управління при Президентові України, Фомічев закінчив "Ньюпортську бізнес-академію" ("Newport Business Academy") у Нідерландах і пройшов програму навчання для України "Маршал План" (США)", бізнес-школу в "Європейському Університеті". Нині аспірант в Академії муніципального управління, де вивчає державне право. Веде активну громадську діяльність. Трудову ж діяльність він розпочав у Державному казначействі Славутича, як головний спеціаліст, згодом працював провідним інженером в АОЗТ "Атма-торг", гендиректором у ПП "Будівельна компанія "Славутич". Депутатом міськради він став у 2006 році, у 2010 році пройшов до міськради Славутича, як член Партії регіонів. Згодом у 2015 році, у зв’язку з обранням його секретарем міської ради, він уже вийшов зі складу депутатської групи "За єдиний Славутич". З травня 2015 року Фомічев виконував обов’язки голови міськради й був обраний мером міста, як самовисуванець. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Прізвище очільника міста фігурувало і в скандалах. Через багатомільйонну заборгованість перед НАК "Нафтогаз", місто Славутич у 2017 році залишилося без тепла в зимовий період. Тоді міністр регіонального розвитку і ЖКГ Геннадій Зубко натякав Фомічеву піти у відставку через зрив опалювального сезону. У своїй біографії Фомічев не вказав, що був керівником ще низки підприємств із нерухомості. Частина з них у власності дружини мера – Майї Фомічевої, як ПП "Будівельна компанія "Славутич". Фірма регулярно виграє тендери від міськради на значні суми, але містяни скаржаться на якість їхніх робіт. На інфопорталі "Стопкор" обговорювали інформацію й щодо будівництва подружжям власного готелю у Варшаві. Також за даними порталу дружина керманича у 2019 році не сплатила мерії понад 120 тисяч гривень за оренду землі. Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк нарікала, що деякі мери Київщини одержують зарплати у "два з половиною рази вищі, ніж у мера столиці". У трійці лідерів і мер Славутича. Так, у 2019 році він заробив 637 051 тис. гривень, а його дружина загалом – 360 тис. гривень. Крім того, на банківських рахунках мер зберігає понад 250 тис. гривень, а вдома готівкою – 75 тис. гривень. Його ж дружина розпоряджається готівкою в розмірі 140 тис. гривень та 52,6 тис. доларами. У власності Фомічева декілька земельних ділянок у Славутичі загальною площею 4 349 кв. м, будинок на 138,30 кв м, два нежитлових приміщення на 268,20 і 90,20 кв. м. А ще – п’ять авто: легкові ЗАЗ 110308 45 (2008 року випуску), Honda Civic (2008 р.в.), Hyundai Santa Fe (2011 р.в.) і вантажні Renault Kangoo (2000 р.в.), JAC HFC 1020KR (2008 р.в.). Дружина ж володіє квартирою на 108 кв. м у Славутичі. Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (з 2017 року) Михайло Борисович Шинкаренко народився 13 липня 1972 року в місті Красноярськ-26 в Росії, згодом із родиною переїхав до Прип’яті. Нині проживає в Славутичі, має вищу економічну освіту, яку одержав у Севастопольському НТУ, рівень магістра з державного управління, який здобув у Нацакадемії державного управління при Президентові України. Досвід же роботи здобував на заводі "Алмаз" ВО "Арсенал", на дослідно-експериментальному підприємстві з дезактивації кольорових металів СП "Комплекс" у Чорнобилі. Пройшов шлях від рядового працівника до керівника вищої ланки в Київському філіалі АТЗ "Крон-Інвест". Та більшу частину життя займався все ж приватною підприємницькою діяльністю. З 2001 до 2016 року мав бізнес і був засновником декількох компаній, основна діяльність яких була пов’язана зі швейним виробництвом, оптовою торгівлею, у тому числі й побутовою технікою. І, як він зауважував у своєму інтерв’ю, цей бізнес влада намагалися "віджати", навіть через суди. Відхрестився він і від пліток про кримінальні провадження проти нього та зрештою йому довелося "похоронити" свою підприємницьку діяльність. Та з деякими фірмами його ім’я все ж пов’язане й досі – ТОВ "Лан ЛТД" та ТОВ "Вектор Трейд". Останнім керує нині його цивільна дружина Ніна Грач. Згідно з його декларацією за 2019 рік, усе майно в Славутичі: земельна ділянка, будинок, автівка MITSUBISHI PAJERO WAGON (2008 рік випуску) за 210 тис. гривень належить його цивільній дружині Ніні Грач. Торік він заробив 470 787 тис. гривень, а дружина – 54 тис.гривень заробітної плати, 52 тис. гривень – пенсії, 2566 тис. гривень відшкодувань внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, Шинкаренко зберігає вдома готівкою 49,5 тис. гривень; 4 тис. доларів (кошти, позичені третім особам). А Грач – 45 тис. гривень, крім того, кошти, позичені третім особам: 12 тис. доларів та 70 тис. гривень. Шинкаренко – член політичної партії "Рідний дім", лідером якої є міський голова Чернігова Владислав Атрошенко. Шинкаренко зауважив, що вирішив балотуватися від цієї партії через те, що їхня команда має чіткі цілі та стратегії розвитку. У своїх же агітаційних листівках наголошує, що хоче поєднати досвід Чернігова з можливостями Славутича. Загалом у своїй програмі обіцяє створити умови для динамічного розвитку та залучення бізнесу до міста, інфраструктура якого була розрахована на проживання до 70 тисяч людей. Секретар Володимир Володимирович Борисов (25.06.1979 рік) йде на вибори від своєї партії "Опозиційна платформа – За життя". Народився Борисов у Севастополі, де закінчив інститут ядерної енергетики та промисловості. Одержав освіту за спеціальністю "Атомна енергетика". Також навчався в Київському національному університеті будівництва й архітектури та Нацакадемії державного управління. Працював оператором, провідним інженером, інспектором на Чорнобильській АЕС, а також інженером у ДСП "Техноцентр". Продуктивність депутата за даними системи “Голос” У 2019 році він задекларував 246 703 тис. гривень заробітної плати, 61 559 тис. гривень – соціальної матеріальної допомоги від Київського обласного центру зайнятості. Його ж дружина заробила 378 154 тис. гривень. Йому також належить квартира в Славутичі на 61,8 кв. м, дружині – будинок на 253,6 кв. м та земельна ділянка на 600 кв. м. Їздить секретар на KIA CEE'D за 2008 року випуску за 96 тис. гривень. Має він перед банком і фінансові зобов’язання в розмірі 50 тис. гривень. Борисов пропонує містянам виховувати любов до Славутичу. А розпочати шлях зі сплати боргів за комунальні послуги мають саме кандидатів, які й декларують ці високі почуття до міста. Політик стверджує, що володіє інформацією, що серед висуванцем зібралося дуже багато боржників та поки що їхні імена не розголошує. "Я даю два тижні кандидатам у депутати й на посаду міського голови, для того, що вони могли погасити всі свої борги по комунальних послугам. Я подам депутатський запит на комунальне підприємство […] і через два тижні, хто не сховався я не винен", – наголосив він. Себе ж кандидадат позиціонує, як богатиря, який переможе всіх шахраїв та злодіїв Славутича. На знімку: Борисов разом із кандидатами в депутати Юрієм Діордієвим та Олександром Корець від "Опозиційна платформа – За життя" Вступити в кандидатське протистояння з чинною владою згодився й заступник начальника управління капітального будівництва Чернігівської міськради та депутат Славутицької міськради Олександр Володимирович Макаров. На місцеві вибори він йде під прапором партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". Сам він народився 15 березня 1974 року в місті Чернігів, нині проживає в Славутичі. Вищу освіту здобув у Ніжинському державному університеті ім. М.Гоголя. Крім того, він є директором Центру професійного розвитку Славутицької міської ради. У 2016 році він також подавав свою кандидатуру на посаду радника голови Чернігівської міськради. У 2019 році він заробив 242 625 тис. гривень на посаді заступника і 16 789 тис. гривень, працюючи за сумісництвом в Управлінні освіти й науки Славутицької міськради. Задекларував він і автівку Skoda Octavia 2002 року випуску за 20 тис. гривень (вартість на дату набуття у власність) та спільну з дружиною квартиру на 75 кв. м у Славутичі. Продуктивність депутата за даними системи “Голос” Протистоятиме їм – ексдепутат міськради (у 2010 році обраний від "Сильна Україна") Володимир Олександрович Волков, який представлятиме на цих виборах політичну партію "ЗА Майбутнє". Подавав він свою кандидатуру на пост міського голови й у 2015 році від партії "Укроп". Народився 21 квітня 1970 року в Бердичеві на Житомирщині. Безпартійний, має вищу освіту та очолює ПП ТВФ "ВЛАД", Про ПП ТВФ "ВЛАД" відомо, що діяльність підприємства пов’язана із виробництвом верхнього одягу і працює в цій сфері понад 23 роки. ПП зі статутним капіталом у розмірі 50 тис. гривень належить Волкову та його дружині Катерині Волковій. Також він є співзасновником ТОВ СМП "Спеценергомонтаж", яке займається монтажем водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування ще з 1996 року, та ТОВ "МАКНО ЛТД" – – діяльність якого пов’язана з вантажним автомобільним транспортом. У 2013 році разом із дружиною він одержав відзнаку "За особистий внесок у розвиток міста". У своїй передвиборчій промові він зауважив, що сьогодні жителів Славутича турбують питання комунальних послуг, безробіття, якість медицини та освіти. Тож планує працювати в напрямку створення нових робочих місць, розвивати спорт і туризм, а також запустити інноваційні проєкти та залучати інвестиції в місто. Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці Адвокати та підприємці Як кандидат, 20 вересня зареєструвалася адвокат (з 2012 року) Тетяна Михайлівна Кебкало. Родом вона із російського міста Челябінськ, у якому народилася 26 лютого 1983 року. Нині є громадянкою України та проживає в Славутичі. За крісло мера Славутич вона боротиметься без партійної підтримки, хоча є членом Партії ветеранів Афганістану. Кандидатка має вищу освіту: закінчила Чернігівський державний інститут економіки й управління та Нацакадемію МВС України та володіє кількома іноземними мовами. У роки юності входила в 10 кращих спортсменок України з дзюдо. Є членом комітету з питань оборонно-промислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України та експертом-публіцистом у Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння. Трудову діяльність вона розпочала у 2004–2005 роках із посади юрисконсульта в Славутицькому відділенні Міжнародної організації з прав людини, згодом рік пропрацювала юрисконсультом у ПРаТ "Public relations and consulting", а з 2006–2011 роки – спеціалістом сектору з питань тарифів та регуляторної політики в Славутицькій міськраді. Нині займає посаду заступника директора в ТОВ "Омега Консалтинг Груп". Це приватна фірма-постачальник, яка працює у сфері оборони та кооперативної безпеки з 2012 року зі статутним капіталом у розмірі понад 161 тис. гривень. ТОВ належить її чоловіку Андрію Кебкало. У своїй передвиборчій програмі вона розповіла про "формулу відродження Славутича" у сферах економіки, соцзахисту, розбудови інфраструктури, охорони здоров’я та безпеки. Компанію на місцевих виборах їй складе адвокат Олег Юрійович Савчук (7.11.1981 рік). Як кандидата, його висунула 24 вересня політична партія "Перемога Пальчевського", проте він – безпартійний. Сам із Вінниці, має вищу освіту й займається приватною адвокатською діяльністю. Проживає же кандидат у Києві. Останній кандидат – 58-річний приватний підприємець Олександр Валерійович Бураков (9.12.1962 рік народження), якого висунула політична партія "Пропозиція". Раніше ця партія мала назву "Нова європейська Україна", але у квітні цього року була перейменована й нині базується в Дніпрі. Народився Бураков у російському місті Челябінськ та нині проживає в Славутичі. Має вищу освіти та безпартійний. Як ФОП він був зареєстрований у 2017 році. Його підприємництво пов’язане із діяльністю готелів та подібними засобами тимчасового розміщення. Читайте:  Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Фото: колаж KVКиевVласть

25 жовтня на Київщині пройдуть місцеві вибори. Жителі Обухова обиратимуть голову своєї громади. Їм доведеться обирати з 8 кандидатів, які вже почали запеклу боротьбу одне з одним. Традиційно для Київщини у владу йдуть чинні керманичі. В Обухові за місце голови, окрім інших, розпочали змагання чинний мер міста Левченко та голова райради Ільєнко. KV розповідає про кожного з кандидатів, що боротимуться за посаду голови Обухівської міської ОТГ. Як стало відомо KV, до складу Обухівської районної ТВК увійдуть Богуславська, Васильківська, Кагарлицька, Миронівська, Обухівська, Ржищівська, Українська. Орієнтовна кількість виборців – 21296 чоловік.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними Центрвиборчкому, на посаду голови Обухівської міської ОТГ зареєструвалося 8 кандидатів. Князь-латифундист Від партії “Слуга народу” висуватиметься чинний голова Обухівської міської ради Олександр Миколайович Левченко, який народився 20 жовтня 1956 року у селі Красне Перше Обухівського району. Освіта вища: закінчив Київський політехнічний інститут, отримавши кваліфікацію інженера-електрика. Згідно офіційної біографії на сайті Обухівської міськради, з травня 1994 року зборами акціонерів обрався головою Правління ЗАТ “Обухівський вентиляційний завод”, а після його перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю, в 2010 році був призначений його генеральним директором. У 2003 році нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня – за вагомий внесок у розвиток економіки країни та за досягнення значних успіхів у виробництві. У 2009 році Левченку присвоєно звання “Почесний громадянин міста Обухова”. У жовтні 2010 року обраний депутатом Київської обласної ради. З 2004 року обраний головою правління Обухівської організації роботодавців. 2012 року обраний мером міста Обухів від партії “Наш край” як безпартійний. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Згідно з декларацією за 2019 рік, дохід Олександра Левченко склав 1 млн 56 тис. гривень (637 тис 389 гривень – зарплата, 114 тис 607 гривень – пенсія, 20 тис 788 гривень – дохід від оренди і 42 тис 581 гривень – відсотки за вкладами). У мера Обухова на банківських рахунках 534 тис. 831 гривень, готівкою 14 тис. доларів США. Левченко задекларував шість земельних ділянок: дві своїх – в с. Красне Перше Обухівського району площею 26100 кв.м і 31400 кв. м. Ще дві, що належать дружині – в Обухові площею 1030 кв.м і 1000 кв. м. Дві – на правах користування, що належать Обухівській міській раді і призначені для будівництва індивідуальних гаражів площею 23,4 кв.м і 46 кв. м. У мера є будинок в Обухові площею 230,4 кв. м, що належить дружині. Два гаража в Обухові площею 48,6 кв. м. і 23,4 кв. м. Є у Левченка автомобіль Toyota Land Cruiser Prado (2011 р.в.), який він придбав за 560 тис. гривень. У 2016 році "Правий Сектор" погрожував розправою меру Обухова через те, що той розпорядився зняти білборд "Російська Церква – зброя окупанта. Україні – українську церкву". В 2018 році нових обертів набула справа про нібито незаконне будівництво в Обухові. Активісти, які ще з 2014 року борються із незаконною забудовою, припускали, що мерія, яку очолює Левченко, "кришує" забудовників. ЗМІ також писали, як мер Обухова Олександр Левченко будує "Площу Матері", “нібито символ корупції та власної пихи”. Писали і про те, що слідчі підозрюють мера Обухова у привласненні землі ветеранів АТО. У Київській області службовці Обухівської міськради підозрюються в незаконному відчуженні земельної ділянки, що належить до комунальної власності. Незаконна діяльність держслужбовців привела до збитку бюджету на суму понад 4 млн гривень. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року “Піщана королева” Від партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” висувається голова її міського осередку, депутат і голова Обухівської районної ради Лариса Олександрівна Ільєнко. Згідно офіційної біографії часів її кандидатства у народні депутати від “Батьківщини” (94 округ), вона народилася 21 травня 1965 року у Києві, проживає в Обухові, має профтехосвіту. В райраді працювала заступником голови постійної комісії з питань соціального захисту, охорони здоров'я, материнства і дитинства. Раніше перебувала у лавах партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, від фракції якої зайшла у депкорпус Обухівської районної ради. Лариса Ільєнко – засновник благодійної організації “Благодійний фонд Лариси Ільєнко “Київська Русь”, що знаходиться в Обухові, також є засновником ГО “Здоровий рух”. Окрім того, у період 2016-2019 роки була керівником приватного акціонерного товариства “АТЕК” (завод “Червоний екскаватор”) – воно фігурувало в кримінальній справі про незаконне заволодіння майном. На 1 травня 2019 року податковий борг “АТЕК” складав 29 млн гривень. У 2017 році на території колишнього заводу ЗАТ “АТЕК” здійснювалося виведення активів на підконтрольні Ільєнко підприємства, писали медіа. Подавала дві декларації про доходи – як голова райради та як гендиректор ПрАТ “АТЕК” за 2019 та 2018 рік відповідно. Її річний дохід у 2019 році склав 382 тис. 68 гривень – це зарплата директора “АТЕК” (337,9 тис.), зарплата голови райради (31 тис. 218) та дохід від підприємництва (12 тис. 950 гривень). Вона зберігає готівкою 1 млн доларів США, 350 тис. євро та 2,05 млн гривень. Взяла кредит у ПриватБанку на суму 300 тис. доларів США на купівлю квартири у Києві.  За рік змінила Audi Q7 2015 р.в. на більш нову Audi Q8, обидві записані на Дарину Штутман, одну з її дочок; ще одна автівка у її власності з 2007 року – Ford C-Max 2006 р.в. Наразі з нерухомості задекларувала квартиру у Києві площею 94 кв.м, де проживає із Дариною Штутман. Вартість цієї квартири на момент придбання та за останньою грошовою оцінкою зазначена лише у декларації за 2018 рік – 300 тис. та 100 тис. гривень відповідно. На сайті народного депутата Олександра Дубінського (94 округ, фракція “Слуга народу”) Dubinsky.pro йде мова про те, що Ільєнко могла бути причетною до замаху на життя командира Грузинського легіону Мамуки Макілашвілі та незаконного видобутку піску на території Київщини. Читайте: Обуховский райсовет продолжает трясти от громких скандалов  Самовисування З усього переліку лише один кандидат висувається самостійно – це безпартійний Павло Олександрович Мокроусов. Отримав вищу освіту у Київському Славістичному університеті. На сайті ЦВК вказано, що він народився 16 грудня 1974 року в Обухові, працює керівником відділу у ТОВ “ЗК “Приват”, є керівником молодіжної громадської організації "Наше місто" у Обухові.  Павло Мокроусов. Фото: сторінка Мокроусова у Facebook Донедавна був зареєстрований як ФОП, що надає послуги у якості агентства нерухомості. На президентських виборах 2019 року був спостерігачем від ГО “Команда ЗЕ”. Депутати Віктор Олександрович Малишев – народився 25 вересня 1983 року у селі Погонне, Білорусь. Висувається від партії “Європейська солідарність”, є її членом. Депутат Обухівської міської ради Київської області VI та VII скликань (фракція “Блок Петра Порошенка “Солідарність”), член комісії з питань регулювання земельних відносин, екології та охорони навколишнього природного середовища.  Гендиректор ТОВ “Геній”, що провадить стоматологічну та медичну практику, і зареєстроване 27 липня 2010 року за адресою Обухів, пров. Петровський, 17. Це також адреса засновника ТОВки – Малишевої Ольги Іллівни, імовірної родички, яка внесла 90 тис. 750 гривень до статутного фонду фірми. У засновниках є ще один депутат міськради – колега по фракції “БПП” Володимир Геращенко, який має 33% частки фірми.  У своїй декларації про доходи за 2019 рік Малишев вказує, що отримав 54 тис. гривень доходу з ТОВ “Геній”, та 2773 гривні відшкодувань. Зберігає 150 тис. гривень та 5 тис. доларів США готівкою. Має дві земельні ділянки на території Обухівського району у селі Плюти (2,5 тис. кв.м) та у Трипіллі (948 кв.м). “Маю успішний досвід роботи в міжнародних організаціях, органах державної влади на керівних посадах та пройшов підвищення кваліфікації в профільних навчальних закладах. З 2010 року – депутат Обухівської міської ради двох скликань, голова та секретар постійних комісій. Завжди захищав права та інтереси виборців. Зокрема, під час парламентських виборів 2012 року та Революції Гідності 2014 року”, – пише кандидат про себе на публічній сторінці у Facebook.  У своїй програмі обіцяє запустити комунальну програму утеплення багатоквартирних будинків, встановлення вуличного освітлення та відеоспостереження, розвиток парків та інше. Продуктивність депутата в ОМР. Дані системи “Голос” Від партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода” висувається партійний Валерій Іванович Воробець. Він народився 4 березня 1967 року у селі П'ятигори Тетіївського району на Київщині. Отримав вищу освіту у КНУ ім. Т. Шевченка за спеціальністю “зовнішньо-економічна діяльність”. Є головою Обухівської міської партійної організації ВО “Свобода”, та депутатом Обухівської міської ради. У своїй програмі першочерговими завданнями називає створення депутатської приймальні та організацію депутатської діяльності на засадах публічності та прозорості, зменшення витрат на утримання міськради, залучення громади до розбудови міста, тощо. “Всі ці пропозиції лунають не лише в переддень виборів, я їх вносив на сесії під час сьомої каденції міськради, і я їх буду вносити і в майбутній раді, бо вони є складовими частинами передвиборчої програми ВО "Свобода"”, – заявив кандидат.  Згідно цієї декларації, Валерій Воробець отримав за 2019 рік 588 тис. 45 гривень доходу від підприємництва. Зберігає дорогоцінних металів на суму 6 тис. гривень, 12 тис. 992 гривні та 7810 євро – на рахунку у банку, и 15 тис. доларів США тримає готівкою.  Разом із дружиною Оксаною тримає три автівки та два причепи:  Mitsubishi Lancer 2007 р.в. (Валерій Воробець, власність, вартість –121 тис. 729 гривень); Ford C-Max 2014 р.в. (Валерій Воробець, власність, вартість – 89 тис. 269 гривень); Opel Corsa 2013 р.в. (Оксана Воробець, власність, вартість – 71 тис. 826 гривень); причіп для легкової автівки спец. ПГМФ 8904-01 (Валерій Воробець, вартість – 7 тис. гривень); причіп ПГМФ 8302 (Оксана Воробець, вартість – 3 тис. гривень) Що ж до нерухомості, Валерій Воробець має 4 земельні ділянки в Обухові сукупною площею 0,61 га, житловий будинок площею 268,8 кв.м та квартиру площею 67,4 кв.м, також у Обухові. У його дружини в Обухові квартира площею 76,3 кв.м. у спільному користуванні (50%), ділянка на 10 соток (власність 100%), житловий будинок (237,9 кв.м, 100% у власності) та право користування кооперативним гаражем на 16 кв.м.  Продуктивність депутата в ОМР. Дані системи “Голос” Ще один депутат міськради – Богдан Іванович Яцун, який висувається від партії “Голос”. Він народився 22 травня 1976 року у Львові, обраний до Обухівської міської ради від фракції ВО “Свобода”, довгий час є громадським активістом та значився членом ради об’єднання “Майдан Обухівщини”. Був постійним помічником у низки народних депутатів: Лілія Григорович (“Наша Україна – народна самооборона”), 6 скликання ВР; Руслан Марцінків (ВО “Свобода”), 7 скликання ВР; Юрій Левченко (ВО “Свобода”), 8 скликання ВР; Ярослав Юрчишин (“Голос”), 9 скликання ВР Депутатська активність Богдана Яцуна. Дані системи “Голос” За даними YouControl, Богдан Яцун має статус ФОП і проваджує діяльність у сфері зв’язків з громадськістю. З травня по жовтень 2019 року керував громадською спілкою “Коаліція Реанімаційний пакет реформ”, нині є керівником адвокаційного відділу спілки.  У 2019 році задекларував 561 тис. 135 гривень доходу від підприємницької діяльності, 40 тис. гривень, що зберігає готівкою, та 10 тис. доларів США на банківських рахунках. З нерухомості має у Обухові квартиру 66,68 кв.м вартістю 434 тис. 67 гривень (2013 рік набуття), гараж 22,8 кв.м та ділянку 26 кв.м. під нього. Дружина декларує земельну ділянку у Нещеріві Обухівського району площею 1013 кв.м. Яцун вказав, що є членом ГО “Пласт-Національна скаутська організація України”.  У своїй програмі, зокрема, обіцяє запустити пілотну програму медичного страхування для людей з інвалідністю, учасників АТО, інших соціально вразливих груп; провести паспортизацію стану усіх доріг на території ОТГ, а також провести аудит комунальних підприємств, тощо. Меценат Від партії “За Майбутнє” кандидатом на посаду голови Обухівської ОТГ йде безпартійний Ігор Васильович Лавренюк, який народився 31 травня 1972 року у селі Бузівка на Черкащині, а вищу освіту здобув у Київському політехнічному університеті, де отримав диплом інженера. Проживає у Києві. На порталі ЦВК вказано, що він – консультант з питань комерційної діяльності у ТОВ “Рем Транс” – підприємстві, заснованим його родичкою Лавренюк Марією Кирилівною (проживають разом за одною адресою); але ще він меценат та голова правління ГО “Народна рада Обухова”, яку сам заснував у 2015 році. Вже понад 5 років Ігор Лавренюк опікується культурою в Обухові.  Своє рішення іти до політики пояснює необхідністю змін і каже, що “…з владою, яка зараз у нас в Обухові, місто довго не протягне. Цю владу треба терміново змінювати. А потім змінювати місто, щоб воно стало сучасним. Багато разів я мав переїхати до Києва, але я залишаюся тут, тому що люблю це місто. Тут мій дім. І для того, щоб змінити Обухів, є всі умови. Бюджету вистачає, але його витрачають зовсім на інші речі. […] Я взагалі ніколи раніше не був у жодній партії. Мені сподобалася сама концепція партії “ЗА Майбутнє”. Бачу, що це команда професіоналів, людей, які мають досвід роботи в політиці, у бізнесі”. Читайте: Партія “За Майбутнє” представила своє бачення розвитку Обухова Нєжельська Зоя Айдерівна – безпартійна кандидатка, що висувається від партії “Перемога Пальчевського”. На сайті ЦВК вказано, що вона народилася 15 грудня 1962 року у Магдебурзі, Німеччина (Німецька Демократична Республіка). Членкиня Всеукраїнської асоціації жінок-підприємців “Жіночий альянс”. За даними системи YouControl, вона із сім’єю заснувала та стала директором двох суміжних підприємств у Обухові – ТОВ “Термо” (архітектура) та ТОВ “Впроваджувально-виробниче підприємство “Термо” (інжиніринг), та заснувала ТОВ “Річард-ЛС” (діяльність автомобільного вантажного транспорту). ТОВ ПВП “Термо” перебуває на обліку через запис в ЄДР про відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням, та є фігурантом кримінальної справи (№ 759/3426/19) про незаконну забудову, де фірма виконувала будівельні роботи у якості підрядника без дозвільних документів. Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці Фото: коллаж KVКиевVласть

25 жовтня на місцевих виборах за булаву Фастівської ОТГ позмагається 11 кандидатів: дев'ятеро були висунуті партіями і лише двоє – самовисуванці. Серед них чинні мер Фастова та голова районної ради, депутати, екскерівники міста, а також управлінці та приватні підприємці Фастова. KV вирішила розповісти про кожного, а також про їхні  передвиборчі обіцянки. Як стало відомо KV, у жовтні до міста Фастів має приєднатися 16 суміжних сіл та одне селище. Майбутня Фастівська міська ОТГ займатиме площу в 336.5  кв. км з чисельністю населення в 63449 осіб, із них: 52676 – міського та 10773 – сільського.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Згідно із офіційними даними Центрвиборчкому, на цих перегонах свої сили на посаду голови Фастівської міськради вирішили спробувати 11 кандидатів.  Самовисуванці Більшість із них ЦВК зареєструвала 25 вересня, проте один кандидат все ж випередив своїх "колег" та потрапив до списку раніше – 17 вересня. Це – самовисуванець Олексій Валентинович Островський. За даними ЦВК Народився він 14 листопада 1984 року у місті Київ та проживає у Фастові. Хоча у своїй автобіографії стверджує, що народився саме у Фастові, де і закінчив школу №2. Загалом він має дві вищі освіти – спортивного профілю та фізико-математичного, Працював педагогом, очолював на Київщині  філіал компанії "Королівський Смак", фастівський машинобудівний завод "Факел". Нині – директор в фастівській рекламній кампанії ТОВ "УкрМедіа" та займається роздрібною торгівлею. Популяризує і підтримує спортивний рух у місті. Так, нещодавно він відкрив зал боротьби з дзюдо. У своїй програмі він обіцяє рівні та прозорі умови розвитку для підприємців, підтримку медичної сфери, освіти та ЖКГ. Як самовисуванець йде у владу і корінний 42-річний фастівчанин Олександр Володимирович Попко – ексдепутат Фастівської міськради V скликання та VI скликання (обраний від "Фронту Змін"). Після об’єднання партії з ВО "Батьківщина", вже у 2015 році балотувався у депутати ради від цієї політсили. Кандидат має вищу освіту та працює фахівцем відділу перевірок та розслідувань в ТОВ "Сільпо Фуд". Його дружина, Юлія Попко, є радницею голови Макарівської райради Олександра Гулака. І згідно її декларації за 2019 рік, кандидадат володіє двома земельними ділянками у селах Мала Снітенка та Богданівка загальною площею понад 23 соток, цінними паперами, а також трьома автівками – Renault Duster 2018 року випуску, які він придбав за 580 тис. гривень, Suzuki Swift 2008 року випуску вартістю 95 тис. гривень та Renault Duster 2013 року за 49 тис. гривень. А вдома тримає 500 тис. гривень готівкою, банкам він, напевно, довіряє менше і зберігає в них всього 4 тис. гривень.  На своїй сторінці в Facebook він пояснив, що йде саме самовисуванцем через зневіру у партійну систему країни на нинішньому етапі.  "Тепер моє завдання донести до найбільшої кількості фастівчан те, яким я бачу розвиток нашої з вами малої батьківщини. Те, що я вважаю повинно відбуватись в громаді і те, чого не повинно відбуватись. Те, що повинен робити голова громади і те, чого він робити не повинен. Розумію що ближчим часом стану людоїдом, аморалом, хабарником, докоритапханцем, але у мене давно до цього всього імунітет", – пише він.  Місцева влада Балотується від партії "Слуга Народу", але не перебуває в ній, безпартійний Дмитро Андрійович Босой. "Я маю необхідний управлінський досвід! Сповнений сил та бажання працювати на благо всієї Фастівської громади! Разом ми зробимо нашу громаду успішною", – написав він на своїй сторінці в Facebook. Загалом обіцяє провести повний аудит діяльності чинної місцевої влади, а кадрову політику зробити максимально прозорою та створити умови для ведення бізнесу. Народився 17 жовтня 1992 року в селищі Борова Фастівського району, неодружений, має вищу освіту. Професійну діяльність розпочав з 2010 року як провідний економіст КС "Єврокредит", у 2014 році займав посаду директора ТОВ "ЮБС Експрес" (діяльність – вантажний автомобільний транспорт), співвласником якого він є і нині. У 2015 році був обраний депутатом до Борівської селищної ради VІI скликання і займав посаду секретаря. Є засновником ГО "Рух розвитку селища Борова". Наразі близько чотирьох років виконує обов’язки голови Борівської селищної ради. Нагадаємо, що у 2017 році депутати селищної ради позбавили Босого повноважень секретаря в зв'язку з "корупційним скандалом". А саме: тоді надбанням громадськості став аудіозапис, в якому йшлося про "чорну бухгалтерію" секретаря, пов'язаної з бюджетними коштами. Та вже в лютому 2018 року суд поновив його на посаді. Депутати, у свою чергу, знову ж висловили йому недовіру, відмовлялися з ним працювати, складали повноваження та не відвідували сесії. Однією із причин тоді озвучували суперечку навколо земельного питання.  Від політичної партії "Перемога Пальчевського" балотується Валентина Леонідівна Войтенко  – депутат Фастівської міської ради (обрана від ПП "Українське об’єднання  патріотів – УКРОП"). Вона – фастівчанка, народилася 6 листопада 1966 року. Безпартійна і тимчасово не працює, проте має вищу освіту.  У своїй програмі окреслила низку цілей – забезпечити сталий економічний розвиток, захищати екологічні права громадян, підвищити ефективність та надійність  роботи житлово-комунальних структур та забезпечити задовільні й безпечні умови руху транспорту та пішоходів.  Цікаво, що Войтенко стверджує, що їй пропонували солидіні кошти аби та зняла свою кандидатуру на користь чинного мера Нетяжука саме під час дебатів, на які вона особисто й викликала голову. Та кандидатка наголосила, що її мета – продовжити "багаторічну боротьбу із свавіллям міської влади".  Позмагаються у битві за голоси виборців і чинні мер Фастова Михайло Володимирович Нетяжук  та голова Фастівської райради Геннадій Павлович Сиваненко. Обидва проживають в Фастові та безпартійні. Михайло Нетяжук (15.02.1979 рік, місто Київ) за фахом економіст, кандидат економічних наук, з досвідом роботи на керівних посадах і до влади прийшов після багаторічної роботи на ДП ВАТ "Київхліб". Сім років із них, з 2007 по 2014 роки, очолював саме "Фастівський хлібокомбінат". Подейкували, що свого часу цю посаду він одержав завдяки підтримці команди "регіоналів" старої влади Віктора Януковича. Міську раду Фастова він очолив у червні 2014 року, як безпартійний, і вже наступного року був переобраний до ради VII скликання, куди балотувався від партії "Нові обличчя".  Свого часу Нетяжук фігурував у низці скандалів пов’язаних із екснардепом Русланом Сольваром (фракція "БПП"), громадським активістом Антоном Гурою, а місцеві депутати декілька разів намагалися відсторонити від влади.  Згідно з його декларацією за 2019 рік, як і минулого року, він має у співвласності дві квартири в Києві площею 78,85 кв.м та 66,40 кв.м і продовжує орендувати квартиру на 40,50 кв.м в Фастові. Крім того, у 2019 році він задекларував орендований автомобіль ВАЗ 2008 року випуску, а його зарплата за минулий рік склала 264 261 гривню, у 2018 році – 204 271 гривню. А ще зменшилася сума готівки з 72 700 до 61 тис. доларів.  На цих же місцевих виборах Нетяжук прийняв рішення йти під прапором нової політичної сили "Партія Національного Егоїзму" (ПП "Україна без Корупції"). ПП "Україна без Корупції" була зареєстрована у Сумській області у 2016 році. Цього ж року зареєстрована у Києві і "Партія Національного Егоїзму".  Як зауважив сам Нетяжук, нинішні вибори для громади стануть відповідальними, адже доведеться вчитися вибудовувати сусідські стосунки, прямі міжбюджетні відносини,  розпоряджаються усіма ресурсами у новій ОТГ. І щоб задовольнити всі ці потреби громади необхідні міцна ідея та потужна команда. І саме цієї ідеєю для нього стала концепція відповідального егоїзму, а командою – Партія національного егоїзму. "Суть відповідального егоїзму полягає в тому, аби не ховаючись ні від себе, ні від інших, спиратись у своїй діяльності на егоїстичний інтерес. Свій приватний, своєї громади, своєї держави. [...] Я йду на вибори на чолі команди, яка сформована саме з егоїстів нашої об’єднаної громади. Тобто людей, які розуміють, що сильна громада (з нормальними повноваженнями, ресурсами та бюджетом) надає більше можливостей для задоволення потреб кожного її представника (від голови громади, до пенсіонера, від депутата до бюджетника, від підприємця до найманого працівника). І що ці можливості слід активно захищати, бо якщо не подбаєш про своє, буде чуже", – написав у Facebook Нетяжук.  Геннадій Павлович Сиваненко народився 1 травня 1976 року в селищі Борова і його кандидатуру висунула партія "ЗА Майбутнє". За фахом він маркетолог та має диплом кандидата економічних наук. Свою трудову діяльність розпочав у 2000 році в ЗАТ "Ортіс" на посаді менеджера. Згодом займав керівні посади в приватних компаніях, з 2011 року і нині викладає в Київському національному торговельно-економічному університеті. У вересні 2012 року він був обраний заступником голови Фастівської районної ради, а вже у 2014 році обраний головою ради. Формально він представляв БПП, а у минулому скликанні – партію "Сильна Україна".  Сьогодні Сиваненка називають одним з головних конкурентів Нетяжука і прогнозують серйозну виборчу боротьбу між ними. Головним же своїм завданням у мерському кріслі він вбачає консолідацію зусиль депутатського корпусу для вирішення проблем громади: екології, медицини, соціального захисту та розвитку гуманітарної сфери, покращення стану комунальних доріг. Згiдно його декларації за 2019 рік, він має офіс у Фастові площею 35,5 кв.м, володіє двома земельними ділянками в Яремче (1150 кв. м) і Борова (999 кв.м) та житловим будинком у селищі Борова на 264 кв.м, а також має 25% права на квартиру у Фастові площею 44,7 кв.м. Їздить він на VW 2014 року випуску за 277 тис. гривень. А минулого року заробив 428 379 тис. гривень. Разом з дружиною він також зберігає готівку – 41 тис. доларів та 100 тис. гривень*. Кинув виклик очільникам Фастівщини і екс-мер Фастова Володимир Опанасович Тимофієв, який обіймав цю посаду двічі. Як він пише на своїй сторінці у Facebook, його "третє пришестя неминуче". "Я вів непримиренну боротьбу зі злочинцями і корупціонерами різного ґатунку. Нині треба завершити розпочате!", – каже він і запрошує своїх виборців до передвиборчого штабу, який розміщений в ресторані на Привокзальній площі.  У штабі він обіцяє розглядати не лише проблемні земельні питання, недобудованого вокзалу тощо, а й організувати пригощання для своїх виборців. Родом же він із Запорізького краю – народився 13 грудня 1950 року у селі Біленьке Запорізького району. Проживає же в селі Тарасівка Києво-Святошинського району. Має вищу освіту, очолює сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Джерело", нині – пенсіонер та безпартійний. Хоча на вибори йде від політсили "Громадянський рух "Хвиля".  Минулого року він балотувався в парламент по 91 виборчому округу як самовисуванець, але симпатизував партії "Слуга народу". До цього він також декілька разів висував свою кандидатуру в депутати ВРУ, але обраний так і не був. У 2014 році представляв Українську партію "Зелена планета". Також був помічником екснардепа Олега Беспалова.  Крім того, він є співзасновником Всеукраїнського громадського об’єднання "Комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС І СБ України "За справедливість" та ГО "Національна ідея "Український дім". Ще один політичний кандидат – Олег Олександрович Нестеренко. Родом він із Фастова, де народився 15 грудня 1967 року. Він не зраджує своїм політичним вподобанням: минулого року він балотувався у народні депутати від політичної партії "Опозиційна платформа "За життя", під прапором цієї ж сили йде на голову ОТГ. У 2010 році він також балотувався на посаду мера Фастова від Партії регіонів, працюючи заступником директора в ТОВ “Росичі”. За даними порталу "Чесно", балотувався до ВР і у 2014 та 2015 роках  – також від "Опозиційною платформи". У 2015 році був обраний депутатом Фастівської міськради від “Опоблоку”. Має вищу освіту, нині працює заступником начальника управління – начальник відділу управління з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради. Згідно з його декларацією про доходи за 2019 рік, він володіє трьома земельними ділянками та будинком на 65,7 кв. м, нежитловими приміщеннями та гаражем у Фастові та квартирою у Києві на 74,5 кв.м. У співвласності – три магазини та дві земельні ділянки. Має автівку Volkswagen 2017 року випуску за 700 тис. гривень. Заробив торік  він на посаді 525 058 тис. гривень, 60 тис. гривень від здачі майна оренди, ще 536 475 тис. гривень від відчуження майна і 570 тис гривень – за продаж цінних паперів. Крім того, зберігає готівкою. 458 тис. гривень і 10 тис. євро. “Підприємці”, “Управлінці”, “Господарники” Від політична партії "Сила і Честь" балотується у мери приватна підприємиця Леся Володимирівна Осадчук. Народилася вона 28 березня 1961 року у місті Фастів. Є засновником  Спілки підприємців міста Фастів. Як фізична особа-підприємець, вона була зареєстрована у серпні 2010 року. Основний вид її діяльності – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах. Крім того, вона багато років пропрацювала на державних посадах. Висунута політичною партією "Європейська Солідарність", йде у мери уродженка Житомирщини Лариса Василівна Скрипак. Вона народилася 23 листопада 1962 року в селі Іванківці Бердичівського району. Має вищу світу, безпартійна та пенсіонерка. Проживає у Фастові. З 2001 по 2015 роки керувала фінансовим управлінням Фастівської РДА, а з 2015 по 2017 роки була першим заступником та виконуючою обов'язки голови Фастівської РДА. На початку 2019 року працювала начальницею фінансово-бухгалтерського відділу в Ковалівській ОТГ Пише, що планує згуртувати новообраний депутатський корпус, затвердити виконавчий комітет та програму розвитку з пріоритетними напрямками: джерела розвитку економіки та наповнення бюджету, по видатках – медицину, освіту, захист довкілля, культуру та спорт, молодіжні програми, ЖКГ, дороги та освітлення.  Ще одна кандидатка – Жанна Петрівна Швидка. Народилася 17 грудня 1970 року в Фастові. Є членом Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина", від цієї політисили і балотується. Має вищу освіту.  На платній основі з лютого по травень 2020 року  була помічником чинного нардепа Житомирської області Сергія Кузьміних (обраний від "Слуги народа"). Крім того, має 25 років досвіду роботи в органах місцевого самоврядування. Так, з 1993 по по травень 2019 року працювала у Фастівській міській раді начальником служби у справах дітей та сім'ї, а з травня по грудень 2019 року – в Фастівській РДА завідуючою сектору з питань внутрішньої політики. Нині ж тимчасово не працює. Згідно із її декларацією за минулий рік, разом із чоловіком їй належить будинок на 31,6 кв.м у Фастові та земельна ділянка площею 300 кв.м. Чоловік їздить на MAZDA 2009 року випуску. В РДА ж торік вона заробила 84510 тис. гривень. "Наша головна мета зробити Фастівщину комфортною і безпечною для її мешканців, привабливою для інвесторів, цікавою для туристів. Батьківщиною, де хочеться жити, працювати, відпочивати. Куди хочеться повернутися", – пише вона у Facebook. Крім того, у своїй программі зазначає, що разом із командою має стратегічне бачення розвитку економічного потенціалу Фастівщини. Тож налагоджуватиме партнерські стосунки з інвесторами, а виконавчий апарат має ставитися до бізнесу як до "клієнтів". А ще – розвивати логістичний потенціал транспортних артерій, промислового та індустріального потенціалу і економічну стратегію "Купуй Фастівське".  Читайте: Передвиборче: Фастівська ЦРЛ втрапила у скандал через другу хвилю пандемії  *Примітка: в даний абзац були внесені зміни після публікації матеріалу в частині суми вказаних коштів. Редакція перепрошує за технічну помилку. Фото: колаж KV КиевVласть

25 жовтня на Київщині пройдуть місцеві вибори. Жителі Богуслава обиратимуть голову своєї громади. Їм доведеться обирати з низки кандидатів, серед яких як чинні посадовці міськради Богуслава, так і люди, що відійшли від політики або досі не мали до неї стосунку: пауерліфтер-самовисуванець, аграрій-рантьє, ветеран війни на сході та телеведучий одного з українських телеканалів. KV розповідає про кожного з кандидатів, що боротимуться за посаду голови Богуславської ОТГ. Як стало відомо KV, до складу Обухівської районної ТВК увійдуть Богуславська, Васильківська, Кагарлицька, Миронівська, Обухівська, Ржищівська, Українська. Орієнтовна кількість виборців – 21296 чоловік. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними Центрвиборчкому, на посаду голови Богуславської міської ОТГ зареєструвалося 12 кандидатів. Сюжет телеканалу “Богуслав” про кандидатів на посаду міського голови від 28 вересня 2020 року “Сміттєвий король”  Список фракції “Слуга народу”, від якої кандидатами в депутати усього зареєстровано 26 осіб, очолив Юрій Михайлович Лелека (народився 13 лютого 1976 року). Проживає у Богуславі, є депутатом Богуславської районної ради V, VI, та VII скликань. З 2010 року обіймає посаду першого заступника міського голови Богуслава. З 2005 по 2009 роки – керівник виконавчого комітету Богуславської районної організації у Київській обласній організації політичної партії “Народний Союз Наша Україна”. Керівник двох організацій: фізкультурно-спортивної громадської організації “Богуславська районна федерація футболу” та Богуславської районної філії Всеукраїнського благодійного фонду “Надія та захист”.  Містяни називають Лелеку “сміттєвий король” через історію 2011 року. Тоді Богуслав отримав грузовий автомобіль ТАТА та спеціальні контейнери для роздільного збору сміття, а керівництво міста повинно було встановити лінію по переробці цього сміття.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “По факту сміття звозилося на територію КП “Богуславблагоустрій” та перебиралося там. Макулатура, скло, пластик здавалися до пунктів приймання вторсировини, а гроші ділилися між начальником КП “Богуславблагоустрій”, який є підконтрольною Лелеці людиною, та самим Лелекою. Коли постало питання, куди ж все таки йдуть кошти від збору сміття,  контейнери потихеньку знищили, по місту залишилося всього декілька, а саме сміття почали вивозити на міське сміттєзвалище. Там наближені до начальника “Богуславблагоустрій” люди збирають його та здають до пунктів приймання вторсировини, а кошти діляться між цими людьми – начальником “Богуславблагоустрій” та першим заступником міського голови Лелекою Юрієм Михайловичем”, – пишуть у групі “Богуславська громада”. Згідно його декларації про доходи, за 2019 рік Юрій Лелека отримав 397 тис. 973 гривні зарплатні за місцем роботи, та 17,3 тис. гривень дивідендів. Має 171 тис. 300 гривень на банківському рахунку, та відклав готівкою 50 тис. Гривень, 4 тис. євро та 8 тис. доларів США.  Нерухоме майно Юрія Лелеки: квартира у Богуславі у спільній власності із дочкою (46,42 кв.м, придбана у листопаді 2014 року), нежитлове приміщення площею 73,7 кв.м, та три земельні ділянки у Богуславському районі сукупною площею 2,887 кв.м. Рухоме майно – два автомобілі: седани BYD F3 2007 р.в. вартістю 68 тис. гривень та Toyota Corolla 2016 р.в. за 482 тис. 830 гривень.  Читайте: Выборы в Киевоблсовет: список “Слуги народа”  Хохітвянці Від “Європейської солідарності” першим номером іде Анатолій Дмитрович Драченко (дата народження – 22 квітня 1976 року), житель села Хохітва Богуславського району і голова його сільської ради з 2010 року по липень 2019, а нині – староста села у складі Богуславської громади. Є керівником футбольної команди “Фортуна” Хохітва. У червні 2019 року балотувався на посаду голови Богуславської ОТГ, і казав, що “є одним з ініціаторів створення Богуславської ОТО і вже 13 років працюю сільським головою. Іду на голову, оскільки вважаю, що наші села повинні отримати користь від об'єднання”. Згідно його щорічної декларації про доходи, заробив за 2019 рік 134 тис. 668 гривень зарплати за місцем роботи. Сукупний дохід сім’ї (дружина Лариса – підприємець, керівник ТОВ “Одужуйте швидше”) складає 274 тис. 914 гривень.  Подружжя має дві автівки – BMW 390L (2007 р.в.), придбаний на Ларису Драченко, та вантажне авто Mercedes-Benz Citan (2015 р.в.), зареєстроване на самого Анатолія. Зазначена вартість обох сильно нижча за ту, яку пропонують на ринку.  З нерухомості – Анатолій володіє житловим будинком на 103 кв.м. та земділянкою у Хохітві (0,5 га), у дружини – ділянка у Хохітві площею 8397 кв.м. (0,83 га) та приміщення у Богуславі (67,8 кв.м.) Читайте: Вибори до Київоблради 2020: список “Європейської Солідарності”  Ще один кандидат із Хохітви – нинішній секретар Богуславської міськради Галина Анатоліївна Плагун 1960 р.н., яка висувається від партії “За Майбутнє”. На місцевих виборах 2015 року висувалася у депутати Богуславської райради від “Партії промисловців і підприємців України”. Є членом постійної комісії Богуславської міськради з питань промисловості, підприємництва, транспорту, зв’язку, торгівлі і сфери послуг, комвласності і ЖКГ. Здобувала освіту в Київському кооперативному технікумі та Полтавському кооперативному інституті. На сайті Богуславської міської ради зазначено, що Галина Анатоліївна перебуває в Богуславській районній організації політичної партії “Народний Рух України”. Людина з таким прізвищем, ім’ям та по-батькові значилась помічником народного депутата 5 скликання від “Партії Регіонів” Римарука Олександра Івановича. Згідно щорічної декларації про доходи, за 2019 рік отримала 50 тис. 450 гривень пенсії, 4984 гривень соцвиплат та 7020 гривень доходу від надання майна в оренду. У її власності: житловий будинок площею 109,3 кв.м  4 земельні ділянки сукупною площею 2,78 га, 3 з них придбані у 2011, усі на території села Хохітва легкова автівка Daewoo Lanos 2002 р.в., придбана у 2010 році.  Патріот “Батьківщини” Від ВО “Батьківщина” висувається приватний підприємець Юрій Васильович Олешко 1975 р.н. Олешко здобував освіту у Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова. У свої біографії вказує, що закінчив його у 1999 році за спеціальністю “Вчитель історії”, отримавши науковий ступінь магістра. 3 2014 року керівник благодійного фонду соціального розвитку Богуславського району “Надія”, у засновниках якого – усього 7 осіб: хлібороби, аграрії та підприємці. Був чинним депутатом Богуславської міської ради V та VI скликань. У червні 2019 року вже балотувався на посаду голови ОТГ – тоді він набрав 1094 голоси, всього за нього проголосувало 16,38% виборців. Тоді ж завів публічну сторінку у Facebook. На сторінці “Батьківщина. Київська область” його вказують, як “кандидата-самовисуванця”, хоча він приблизно з 2017 року – заступник голови, а з 2019 – голова Богуславської міської парторганізації “Батьківщина”. У своїй програмі обіцяв, зокрема, проведення комплексної перевірки діяльності представників попередньої влади міста, введення прозорості діяльності ради ОТГ, впровадження публічних місцевих обговорень, звіти діяльності голови ОТГ за результатами кожного півріччя, підтримку профтехосвіти та інше.  Читайте: Пять теробщин Киевщины избрали своими лидерами действующих руководителей  Боєць Від партії “Голос” кандидатом на голову Богуславської ОТГ висувається Владислав Вікторович Кисельов – в.о. старости Іванівського старостянського округу (Іванівський сільський голова) Миронівської ОТГ 1988 року народження. У 2009 році закінчив Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, спеціальність за освітою – вчитель географії. З жовтня 2013 по квітень 2014 року працював продавцем у ТОВ “АТБ Маркет”.  Як зазначається в офіційній біографії на сайті сільради Іванова та у біографії, опублікованій сторінкою “Голос Богуслав”, Кисельов – активний учасник Революції гідності на Майдані Незалежності. Після Майдану, у травні 2014 року, долучився до батальйону “АЙДАР” як доброволець (позивний “Кисєль”, група Сухаря "18") і відправився на схід України. Учасник бойових дій на території Луганської області. Брав участь у звільненні міста Щастя Луганської області. З грудня 2015 займає посаду Іванівського сільського голови. А радіостанція “Богуслав ФМ” у червні 2019 року визначила Іванівську сільську раду як найбільш успішну та спроможну серед усіх сіл Богуславського району. Владислав Кисельов у складі батальйону “Айдар”. Фото: Сергій Мельничук, Facebook “Вже за два місяці відбудуться місцеві вибори. На мою думку ці вибори важливіші за вибори президента чи парламенту. Адже саме від місцевої влади залежить вирішення більшості надзвичайно важливих для нас питань. […] Їх озвучувати зараз не буду. Але хочу підкреслити те, що і так більшості зрозуміло. А це те, що декілька корумпованих кланів як кліщі вчепились до бюджету громади та витягують з нього всі соки. І саме через це не вистачає коштів на найнеобхідніші речі для громади. Це потрібно змінювати. Не можна склавши руки просто спостерігати як бюджет громади розтягується по кишеням. І саме тому я балотуюсь на посаду голови Богуславської ОТГ, щоб зупинити це нахабство, та дбати про суспільне благо громади”, – заявив Владислав у дописі на своїй Facebook-сторінці 23 серпня 2002 року. З цієї публікації стало відомо, що він долучився до партії “Голос”. Згідно щорічної декларації про доходи вже у якості в.о. старости, за 2019 рік Владислав Кисельов заробив 231 тис. 763 гривні за місцем роботи, його батько отримав 73 тис. 393 гривні пенсії. Має у Іванівці житловий будинок площею 62,6 кв.м, спільна власність (33%). У власності його батька Віктора Яковича – квартира (49,9 кв.м.) та земельна ділянка площею 2 га. Автівок чи грошей на рахунках або готівкою не декларував. Аграрій Від політичної партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна” на вибори йде Віталій Миколайович Хоменко, який народився 22 жовтня 1967 року у селі Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Є депутатом Богуславської міської ради (з 2015 року), і паралельно обіймає посаду гендиректора у ТОВ “Агро Дом”, що займається вирощуванням зернових та олійних культур, а також молочним скотарством. Згідно щорічної декларації про доходи, за 2019 рік Віталій Хоменко отримав 241 тис. 489 гривень за місцем роботи у ТОВ “Агро дом”, та 4015 гривень від надання майна в оренду ТОВ СГП “Шупики”. Тримає сам готівкою 160 тис. гривень,  а його дружина Ірина – 300 тис. гривень та 5 тис. доларів США. У власності або користуванні його сім’ї – ряд земельних ділянок у Богуславському районі (сукупна площа – 1,72 га) та кілька будинків: Москаленки Богуславського району – 5 ділянок:  356 кв.м, 100%, Віталій Хоменко; 1748 кв.м, 100%, Ірина Хоменко (дружина); 811 кв.м, 100%, Ірина Хоменко; 689 кв.м, інше право користування, Ірина Хоменко; 800 кв.м, 100%, Ірина Хоменко; житловий будинок – 59,2 кв.м, 100%, Ірина Хоменко Богуслав – 4 ділянки: 0,17 га, 33,3%, спільна власність; 0,75 га, 33,3%, спільна власність; 0,17 га, 33,3%, спільна власність; 400 кв.м, 33,3%, спільна власність: Віталій Хоменко, Сергій Кругляківський, Микола Зубко; нежитлова будівля площею 399,6 кв.м у спільній власності; квартира площею 64,5 кв.м, інше право користування, у власності Анастасії Хоменко; а також ділянка (1493 кв.м) та житловий будинок (74,8 кв.м) у Стеблеві (Черкаська область). Віталій Хоменко – власник автівки Audi A6 1995 р.в., придбаної у 2019 році за ціною 49 тис. гривень.  Стоматолог-ресторатор Уродженець села Медвин Богуславського району Віктор Миколайович Лянний висувається від партії “Україна славетна”. ВІн народився 30 квітня 1968 року, має вищу освіту. Є директором Богуславської районної філії Київського обласного центру зайнятості.  Мав статус ФОП, займався стоматологічною практикою у Богуславі. Є засновником ТОВ “Комерційна фірма “Октан” у 1997 році у селі Медвин, профіль діяльності якої – діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, виробництво олії та тваринних жирів. Керує компанією його дружина Валентина Лянна. Віктор Лянний (на фото справа). Фото – Богуславська районна філія Київського обласного центру зайнятості, Facebook Згідно даних його щорічної декларації про доходи, за 2019 рік Віктор Лянний отримав 265 тис. 547 зарплати за місцем роботи. У його власності – житловий будинок площею 159,2 кв.м та земельна ділянка площею площею 607 кв.м. у Богуславі. Його дружина володіє житловим будинком (54,85 кв.м.), чотирма ділянками (сукупна площа – 2,133 га) у Луці Таращанського району та гаражем (34,3 кв.м.) у Богуславі.  Лянний має автівку Lexus RX300 2004 р.в. (придбана у 2013 році), у дружини – Great Wall Safe (2006 р.в., придбана у 2014 році). Медійник Від партії “Пропозиція” висувається Віктор Васильович Коломієць – уродженець міста Богуслав, народився 13 березня 1982 року.  На своїй сторінці у Facebook вказує, що у 2004 році закінчив Київський національний лінгвістичний університет, 2008-2012 – працював на “Хіт FM”, у газеті “24”, на телеканалі “СІТІ”, HispanTV, у 2015 виїхав до Брюсселю (Бельгія), а з 2017 до липня 2020 року пропрацював ведучим телеканалу “112”. Наразі перебуває у лікарні після отримання позитивного тесту на Covid-19. Віктор Коломієць. Фото: “Богуслав-FM”, Facebook Згідно до даних YouControl, Коломієць – директор ТОВ “Богуславська інформаційна агенція”, яка провадить діяльність у сфері радіомовлення, і яким належить торгова марка “Богуслав FM”. Компанія входить до двох груп компаній: “Юрімекс” та “Група родини Гавриленко”. Гавриленко Петро – депутат Богуславської районної ради 6-7 скликань, співвласник та голова правління ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" та ПРАТ "Миронівка Райагрохім". І саме він є кінцевим бенефіціаром “Богуславської інформаційної агенції”.  “У Богуславі – серйозні проблеми з водозабезпеченням. Ще більші – з очисними спорудами. Шляхи вирішення цих проблем будуть закладені в моїй програмі. Зробити це самотужки громаді буде вкрай важко. Але способи залучити гроші є, – зазначає Коломієць на своїй Facebook-сторінці. – Я, як і Ви, втомився від свавілля, безладу, брехні, зловживань і розрухи. Я побачив ницу сутність місцевої влади, яка тільки й думає про власну кишеню. Мені обридло розповідати в ефірах радіостанції Богуслав-FM про корупцію і розкрадання, некомпетентність і підлість, зневагу влади і розпач звичайних людей – мені боляче за мій рідний Богуслав, де я народився і виріс”, – додає він у іншому дописі. Самовисуванці Серед кандидатів усього чотири особи, що висуваються самостійно.  Перший – Яків Олександрович Знайда, який народився 30 травня 1055 року у селі гредля Народицького району Житомирської області. У минулому – депутат та голова Богуславської райради (2005-2010 роки), пройшов від “Соціально-екологічної партії “Союз. Чорнобиль. Україна”. У 2015 році балотувався у депутати райради від партії “Громадянська позиція”. “Почесний дорожник України”, з 2012 значиться начальником Богуславського райдоруправління. За даними YouControl, наразі працює виконробом у ТОВ “Експрес-ВР” та керівником громадської організації “Київська обласна федерація з хокею” (ГО “КОВХ”), зареєстрованої у березні 2018 року у Богуславі по вул. Польовій, 47. Значився засновником “Богуславської районної федерації футболу”. Серед бенефіціарів – киянин Олександр Матвійчук та житель Богуслава, попередній керівник федерації з хокею Ігор Штефан. Останній – у минулому керівник “Київської обласної федерації фігурного катання на ковзанах” та ТОВ “Лото-Інвест”. Яків Знайда. Фото – його особиста сторінка у Facebook Ще один самовисуванець – Дар’я Сергіївна Медвідь, родом з міста Павлоград Дніпропетровської області, 2001 року народження. За даними ЦВК, має загальну середню освіту, працює менеджером у ТОВ “Слуга народу”. У відкритих джерелах та соцмережах вдалося знайти інформацію про те, що вона закінчила Ірпінську спеціалізовану школу № 12, наразі проживає у Ірпені, вчиться на третьому курсі Першого Київського медичного коледжу (вступила у 2017 році). У травні 2020 року зареєструвалася у модельному агентстві FPeople. Ярослав Анатолійович Нікітін – третій самовисуванець у цьому переліку. Народився 12 березня 1993 року у селищі Пісківка Бородянського району, керівник ГО “Нові лідери”. Навчався у Національному університеті біоресурсів та природокористування України на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології. Займався пауерліфтингом, є призером чемпіонату світу. Ярослав Нікітін (крайній справа)  із золотою медаллю у ваговій категорії до 90 кг Фото: НУБіП За даними YouControl, людина з такими ж ПІБ є керівником Васильківської районної організації Соціалістичної партії України, а також протягом 2019 року отримувала зарплату від “Радикальної партії Олега Ляшка”.  Ярослав Нікітін (зліва). Фото: сторінка Ярослава “ВКонтакте” Останній самовисуванець – Володимир Володимирович Табачков, який народився 25 травня 1980 року у Богуславі. Тимчасово безробітний. На своїй сторінці у російській соцмережі “Одноклассники” вказує, що закінчив Національний університет державної податкової служби України (2002) та Національну академію внутрішніх справ України (2004).  За даними YouControl, раніше проваджував діяльність у сфері права як фізособа-підприємець. Крім того, у 2016 році він або особа з ідентичними ПІБ працювала директором комунального підприємства “Богуславтепловодопостачання”, а у 2018 – директором держустанови “Кагарлицька виправна колонія № 115”.  Нагадаємо, як раніше писала KV, Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила затверджені списки обласних багатомандатних та одномандатних виборчих округів, за якими обиратимуться депутати Київської облради, а також депутати і голови міських, селищних та сільських рад на чергових місцевих виборах 25 жовтня. Загалом на Київщини сформовано 460 округів, найбільше – для виборів сільських та селищних депутатів.  Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці Фото: коллаж KVКиевVласть

Сьогодні, 12 вересня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області пройдуть в Баришевському, Білоцерківському, Богуславському, Бориспільському, Бородянському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Володарському, Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Макарівському, Обухівському, Переяслав -Хмельницькому, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському, Таращанському, Тетіївському та Фастівському районах. Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "ДТЕК Київські регіональні мережі". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці. Районний підрозділ Населений пункт Вулиця Роботи Час пров. робіт Баришівський м. Березань вул. Цегельна Капітальний ремонт з 9 по 16:30 год Білоцерківський м.Біла Церква б-р Олександрійський, Г.Сагайдачного встановлення обліку з 8 по 17 год Білоцерківський м.Біла Церква б-р Олександрійський встановлення обліку з 8 по 17 год Білоцерківський с. Гай вул. Польова, вул. Зелена, вул. Мічуріна кап. ремонт з 8 по 20 год Білоцерківський с. Розаліївка вул. Л. Українки кап. ремонт з 8 по 20 год Білоцерківський с. Трушки госп.двір, вул Водяна, 40-р Перемоги, Набережна, пров. Кузнєцова,Надрічна, Корольова. Лісова, Зоряна, пров. Тихий для безпеки робіт по ТП-340 з 8 по 20 год Богуславський Ісайки Лотічки розчистка траси з 8:15 по 19:30 год Богуславський Богуслав Робоча розчистка траси з 10 по 19 год Богуславський Богуслав Поліція ДОСАФ, Прокуратура,Заросянська м-н "Маяк" Малюк,Казка,Біржа праці,Державна адміністрація,Кооператор,Франка,М.Вовчка,Ватутіна,Ткаченка-Петренка, магазин кап.ремонт з 8 по 19:30 год Бориспільський с. Іванків с Кірова вул.Центральна, Суворова, Шевченка, Фрунзе, , Гетьмана Івана, Сулими, встановлення лічильного обліку з 8 по 20 год Бориспільський с. Іванків вул. Жовтнева, Кутузова, Комарова, Остапа Вишні, Народна, Народний, Амосова, Зоряна, Амосова пров., Партизанська, Шевченка, Івана Суліми, Кільцева, Калинова, Ломоносова, Дружби, Незалежності, Центральна, Невизначена, Братуся, Набережна, Набережний, Харківська, Центральний, пров. Харківський, Нова, Лісна, Прорізна, Польова, Дзержинського, Урочище Бабич, Б.Іванова, В.Швеця, Кагатська, Кобзаря, Комарова пров., Суворова, Федора Петруся, Садова, Кулішова Левада, Лесі Українки, Нахімова, Весняний пров., Весняна, Незалежності пров. Встановлення технічного обліку електричної енергії на вводах ТП 0.4 кВ з 8 до 20 год Бориспільський с. Кучаків вул. Гагаріна, Леніна, Горького, Малишка, Польова, Лисенка, пров. Лисенка, Тельмана, Горького пров., Гагаріна пров., Чапаєва, Незалежності, Привокзальна, Чубинського, Пащенкових, Молодіжна, Сагайдачного, Молодіжна, Миру. Встановлення технічного обліку електричної енергії на вводах ТП 0.4 кВ з 8 до 20 год Бородянський с Козинці вул Шевченка Капітальний ремонт лінії з 9 по 17 год Броварський Требухів Горького, Суворова ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 20 год Броварський Гоголів Магдебурська, Друця, Володимерська, Кожедуба ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛ з 8 по 20 год Броварський Бровари Київська, Є. Зеленського установка обліку НА ТП з 8 по 20 год Броварський Бровари Чапаєва, Горького, Теплична, Озерна, пр. Тепличний установка обліку НА ТП з 8 по 20 год Броварський Бровари Садове Товарисмтво Академії Наук України установка обліку НА ТП з 8 по 20 год Броварський Бровари Гагаріна,манєж,ресторан,готель "Спорт",банк АВАЛЬ,кафе "Бакинський двір",церва УПЦ,Будинок побуту "Ювілейний",парк відпочинку. установка обліку НА ТП з 8 по 20 год Васильківський Пінчуки Садова, Мічуріна Чистка траси з 8 по 20 год Васильківський Мархалівка Східна, Лесі Українки, Лісова, Незалежності, Блакитна, Западинська, Мархалівська Кап ремонт ТП з 8 по 20 год Васильківський Гвоздів Щорса, Гоголя, Шевченка, Жовтнева, Леніна, Рацкевича, Новоселів, Київська Кап ремонт ТП з 8 по 20 год Вишгородський Круги Ватутіна капітальний ремонт з 8:30 по 19:30 год Вишгородський Димер Пушкіна, Миру, Глибочицька Реконструкція ПЛ-0,4кВ з 9 по 17 год Володарський с. Тарасівка Дружби Капітальний ремонт з 9 по 18 год Згурівський с.Мала Супоївка вул.Роговця ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ з 9 по 20 год Іванківський Захарівка, Олива, Старовичі, Кухарі Весь населений пункт Капітальний ремонт з 8 по 20 год Кагарлицький с.Черняхів вул.Шевченка,1 Травня Кап.ремонт з 8 по 12 год Кагарлицький с.Черняхів вул.Берегова Кап.ремонт з 13 по 20 год К.-Святошинський Віта Поштова Зелена, Івана Франка Кап. Ремонт ТП з 9 по 20 год К.-Святошинський Юрівка Кооперативна, Кооперативний провулок Кап. Ремонт ТП з 9 по 20 год Макарівський Копилів Мигринівка Капітальний ремонт з 8 по 20 год Макарівський Лишня Киівська Капітальний ремонт з 8 по 20 год Обухівський с.Нові Безрадичі вул.Підгірна КАП.РЕМОНТ ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ(ПЛ) з 10 по 17 год Обухівський м.Обухів вул.Франка КАП.РЕМОНТ ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ(ПЛ) з 9 по 18 год Обухівський с.В.Дмитровичі село КАП.РЕМОНТ ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ(ПЛ) з 10 по 17 год П.-Хмельницький Шевченкове Перемоги капремонт з 12 по 19 год П.-Хмельницький Шевченкове Перемоги капремонт з 12 по 19 год П.-Хмельницький П-Чобітьки водонапорна башня ,механічний цех капремонт з 8:30 по 19:30 год П.-Хмельницький Харківці Слави. чистка траси з 8:30 по 19:30год Рокитнянський Запруддя Шевченка, Л. Українки Капітальний ремонт з 8 по 20 год Сквирський с.В.Половецьке вул.Підгая Капітальний ремонт з 8 по 17 год Сквирський с.Горобіївка вул.8 Березня Капітальний ремонт з 8 по 17 год Ставищанський холос.ділянка холос.ділянка Чистка траси з 8 по 18 год Таращанський с.Северинівка Костини Долив мастила з 8 по 20 год Таращанський м. Тараща вул. Воровського Розчистка траси, заміна опор з 8 по 20 год Тетіївський с. Кашперівка вул. Богдана Хмельницького, Франка Капітальний ремонт з 8 по 20 год Тетіївський с. Кашперівка вул. Механізаторів, Мічуріна, Київська, Суворова, Вишнева Капітальний ремонт з 8 по 20 год Фастівський Фастів Нагорна Технічне обслуговування з 8 по 19 год Цей графік не стосується позапланових (аварійних) відключень електроенергії. Про аварійні відключення КиевVласть повідомлятиме читачів за нагодою. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, станом на третій квартал 2019 року власниками крупних пакетів акцій ПрАТ "Київобленерго” вказані: НГР Б.В. (NGR B.V.) (Нідерланди) – 35.54% та ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” – 58,45%. Кінцевим бенефіціарним власником “Київобленерго” зазначений Ринат Ахметов. У травні 2019 року керівництво "Київобленерго" на чолі з Володимиром Чернявським було звільнено, генеральним директором був призначений Віталій Шайда. В вересні 2020 року за результатами загальних зборів акціонерів ПрАТ "Київобленерго" назва компанії була змінена на ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі". Раніше, у січні 2019 року, операційна компанія, що відповідає за нафтогазовий напрямок в структурі енергетичного холдингу Рината Ахметова ДТЕК – "ДТЕК Нафтогаз" – отримала 24,99% акцій ПрАТ "Київобленерго". Ця частка до цього належала групі VS Energy International Ukraine (ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна") – “доньці” російської компанії VS Energy. Зазначимо, що співвласник VS Energy – Олександр Бабаков, член Ради Федерації РФ, колишній спецпредставник президента РФ Володимира Путіна з питань координації організацій росіян за кордоном.  Читайте: Планові відключення електроенергії в Київській області 11 вересня 2020 року (повний список населених пунктів) Фото: phoneinf.com КиевVласть

Судова тяганина довкола розміщення приватного сміттєзвалища в межах міста Боярка триває вже півроку. З одного боку є бажання мера міста та депутатів продати під сміттєсортувальну станцію більше 8 гектарів землі. З іншого – є позиція громади, яка не вірить, що фірма із малим статутним капіталом, без працівників і обладнання зможе збудувати щось путнє. Перший раунд судів поки за громадою. Натомість влада міста заперечує звинувачення та натяки на корупцію і має намір довести у суді, що потужна сміттєсортувальна станція містові потрібна, а ціна, за яку хочуть віддати сміттярям ділянку – справедлива. Як стало відомо KV, найближчим часом буде поновлено судове слухання по справі передачі в довгострокову оренду, а згодом продажу ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” земельної ділянки площею 8,188 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:5091), по вул. Білогородській в Боярці. На ділянці планується звести сміттєсортувальну станцію. Історія питання Як писала KV, 27 лютого Боярська міська рада передала в оренду на 49 років, а 9 квітня на позачерговій сесії підтримала проєкт рішення “Про надання дозволу ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” на викуп земельної ділянки на території Боярської міської ради”. Приблизна вартість ділянки — 14-15 млн гривень. Читайте: У Боярці тривають бої за сміттєсортувальну лінію Під час голосування деякі депутати наполягали, аби міськрада не продавала землю, оскільки громада втратить над нею контроль. Але міський голова Олександр Зарубін тоді запевнив, що це абсолютно безпечно, оскільки спалювати сміття у їхньому місті не будуть. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Основні аргументи, які висували противники будівництва лунали приблизно так: Зарубін продав земельну ділянку під забудову в пришвидшеному темпі, з порушенням процедури – без аукціону та без громадських слухань; Компанія “Вейст Еко Менеджмент” не проводила публічної презентації проєкту; Сміттєпереробний об’єкт хочуть розмістити в безпосередній близькості до помешкань людей ( 500-600 м від будинків боярчан); Ціна, за яку приватникам передали ділянку занижена, і замість 15 млн гривень місто могло б вторгувати за неї 30-35 млн гривень; Компанія, що збирається будуватись створена за кілька місяців до продажу ділянки,  її статутний капітал у 100 тис. гривень занадто малий, кількість штатних працівників та наявність обладнання – невідомі; Потужність станції вдесятеро більша, ніж того потребує вся Боярська ОТГ, тож у місцевих складається враження, що у них під боком будуватимуть потужний сміттєвий бізнес, що обслуговуватиме Київ та пристоличну зону. 30 квітня Київський окружний адміністративний суд виніс ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову проти Боярської міської ради та ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Суд попросили визнати протиправним та скасувати рішення Боярської міської ради від 27.02.2020 року “Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”. А також заборонити Боярській міській раді укладати із “Вейст Еко Менеджмент” договір оренди земельної ділянки площею 8,188 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:5091), заборонити підприємству вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку й накласти на неї арешт та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки. Позов було задоволено частково — до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі було призупинено рішення Боярської міської ради щодо надання ділянки в оренду, державним реєстраторам прав на нерухоме майно заборонено реєструвати права на цю ділянку, підприємству “Вейст Еко Менеджмент” заборонено виконувати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи з будівництва сміттєсортувальної станції на земельній ділянці. Боярська міська рада із рішенням суду не погодилась та почала апеляційний процес.  1 вересня мер міста Олександр Зарубін опублікував у себе на фейсбук-сторінці опублікував пост, у якому розповів, що діє так, як вважає за краще для громади. “Боярська влада прийняла виважене стратегічне рішення щодо безпечної переробки відходів Боярської ОТГ. Рішення непопулярне і дивне з огляду на передвиборчий рік. Але нам не до популізму. Аби через два-три роки місто не потопало у власному смітті – маємо діяти вже сьогодні…”, – пише Зарубін, та натякає, що інформацію про надпотужності станції зумисне тиражують перед виборами. Місцева преса Як стало відомо KV, в Боярці дійсно активізувалися публічні дії, направлені проти станції.  До прикладу, газета “Боярський експрес” пише , що запланована потужність підприємства, щонайменше в 50 разів більша, ніж того потребує Боярська громада, навіть у розрізі крупної об’єднаної територіальної громади.  Наводять журналісти газети і паралелі із сумнозвісним "львівським" сміттям. За їхніми даними власники компанії ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” мають низку споріднених підприємств у Львівській області які, як і боярська компанія, займаються сміттям. За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” дійсно була створена за три місяці до рішення міськради про передачу їй землі в оренду — 28 жовтня 2019. У вказаного ТОВ  було два засновники — Драган Віталій та Олександр Сотніченко. Далі в компанії, яка існує лише 3 місяці, змінюють співвласника: у лютому 2020 року Драган виходить із співзасновників ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” і того самого місяця реєструє нове підприємство – “Імпекс-Вест”, зареєстроване у Львівській області. На Львівщині, до того ж, вже зареєстрована компанія із дуже схожою назвою – “Ековей Вейст Менеджмент”, і займається вона тим же, чим і боярська. […] Примітно, що між підприємством Драгана та львівською компанією “Ековей Вейст Менеджмент” чимало спільного: обидві працюють на суміжному ринку послуг у Львівській області, у них збігаються види діяльності (торгівля автомобілями і легковими автотранспортними засобами, торгівля деталями і приладдям для автотранспортних засобів, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів), зареєстровані обоє на Львівщині. Можливо, саме через це співзасновника тихенько “прибрали”, аби не привертати зайвої уваги? Всі ми добре пам'ятаємо про численні скандали із львівським сміттям після трагедії, що сталася на полігоні у 2016 році. Тоді пожежу локалізовували 3 дні, а під час обвалу сміття загинуло троє пожежників. Зараз фірма, якій Зарубін продає землю, дуже схожа, фактично як брат-близнюк, на львівську. То чи може це означати, що ми матимемо другий “львівський полігон” у себе під вікнами!? Прикро, що через бажання наживитися Боярку хочуть перетворити у велике сміттєзвалище”, – пише “Боярський експрес”. Жителі Але у жителів Боярки також вистачає запитань. До прикладу, в Боярці триває  активний збір підписів "за" про недопущення продажу землі сміттярям. Вже вдалося зібрати  близько 7000 підписів. Крім цього, міську владу атакують активісти. Так місцева юристка Наталя Ніколаєва подала кілька запитів, зокрема, про суму орендної плати, яку отримала на свій рахунок Боярська міська рада за час, що ділянка здавалася в оренду “Вейст Еко Менеджмент”, а також стосовно ціни, за яку планується продати цю ділянку. Юристка вважає, що 15 млн гривень, у той час як згідно нормативно-грошової оцінки її вартість складає близько 34 млн гривень, – це надто мало. За словами юристки, відповіді від міста вона не отримала, отримала відписку. Як писала KV, ще у 2018 році практично весь Києво-Святошинський район Київщини перебував на межі екологічної катастрофи через бездарну утилізацію ТПВ. Скандальний полігон ТПВ на Кюківщині простоював. Читайте: Мусорный ветер. Киевщина утопает в собственных отходах   * ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”, код ЄДРПОУ: 43311477 фото: коллаж KV КиевVласть