Всім зрозуміла проблема з хостелами. Давайте розберемося, чи можна її вирішити. Ні в одному законодавчому документі не визначено чіткого поняття “хостел” і не прописано вимог до його роботи. Ті, що працюють в “сірій зоні”, оформлені в кращому випадку як підприємці з КВЕДом по наданню послуг на тимчасове проживання. Але це +/- 10% від усіх функціонуючих хостелів (всі діючі порахувати дуже складно). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Основна проблема в тому, що ніхто хостели контролює. Безкарність породжує грубі порушення і антисанітарію. У квартирі замість чотирьох чоловік постійно проживає близько 40. Крім шуму та інших незручностей ще й комунікації будинків не розраховані на таке навантаження. Часто через хостели в будинку може виникати диспропорція тарифів, від яких страждають жителі квартир (коли хостел розташований в будинку, де не встановлені лічильники і платити за комунальні послуги доводиться всім жителям будинку). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Так, у вашому будинку з'явився хостел і він вам заважає. Що робити? Чесно, простіше перешкодити відкриттю хостелу, ніж закрити вже успішно існуючий. У будь-якому випадку, все буде залежати від активності і бажання самих мешканців будинку – викликайте перевірки, постійні перевірки. Якщо хостел вже працює: 1. Якщо в будинку ОСББ: Мешканцям потрібно зібратися разом і прийняти рішення про виселення хостелу, а потім передати рішення власнику квартири. До речі, відповідальність за збитки, які завдали ті, хто там живе (стаття 23 ЗУ “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”), несе власник квартири. 2. Якщо не ОСББ, або ж рішення не виконується – перевірки + довгий судовий шлях (ну а що робити). Приходити в хостели з перевірками можуть і представники правоохоронних органів, служби з надзвичайних ситуацій, фіскальної служби, інспекції з питань захисту прав споживачів. Але тільки на підставі звернень та скарг від мешканців. Якщо хостел порушує тишу або громадський порядок, треба викликати поліцію і вимагати від них складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно відповідальних осіб. Також варто разом з іншими жителями вашого будинку зібрати підписи і з колективною скаргою звернутися в Державну службу з надзвичайних ситуацій. У них треба попросити перевірити дотримання правил пожежної безпеки. Ще обов'язково варто звернутися в міську і районну адміністрації. Вони після звернення мешканців будинку повинні створити робочу групу з розгляду питання щодо виявлення фактів використання не за призначенням квартир в багатоквартирних житлових будинках. Ну і написати скаргу начальнику житлово-експлуатаційних дільниць (керуючі компанії змобслуговування житлового фонду... (відповідного) району). Також можна (потрібно) звернутися до податкових органів, щоб вони перевірили законність ведення підприємницької діяльності власником хостелу, а також того, хто передав йому приміщення в оренду. Всі відповіді обов'язково треба зберігати, по можливості фіксувати всі порушення на відео, адже це докази порушень з боку власника хостелу. Читайте: У Києві процвітає нелегальний бізнес на хостелах Судовий шлях досить довгий. Після всіх перевірок і зафіксованих порушень в хостелі, юристи районної адміністрації підготують позов до суду, і почнеться довгий процес розгляду справи. В аргументації часто посилаються на статті Цивільного Кодексу, Конституції України, відзначаючи, що “використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі”. Тобто, закон зобов'язує використовувати власність такими способами, які не будуть порушувати права інших осіб і співвласників в тому числі. Добре, якщо такий хостел закриють після перевірки. І ні, не кажіть, що воно ніколи не спрацює. Точково хостели все ж вдається закривати. За 2016-2019 роки Печерською райадміністрацією було закрито 5 хостелів в судовому порядку і ще 5 – за порушення житлових умов. До речі, в Києві є й добросовісні, нормальні хостели. Мало, але є. Анжела Заика, співробітниця Офісу простих рішень та результатів КиевVласть

ВО “Свобода” продовжує відстоювати права українців в абсолютно різних сферах діяльності. Багато уваги активні “свободівці” приділяють і фермерам та аграріям, які без підтримки держави в умовах карантину опинились в скрутному становищі. Про те, які механізми підтримки сільгосппідприємців мають бути на місцевому та державному рівні, а також про децентралізацію і проблеми на Бориспільщині в інтерв'ю KV розповів депутат Бориспільської райради, екс-голова РДА Віталій Гордієнко. KV: З якими проблемами до вас, як депутата районної ради, найчастіше звертаються мешканці? Віталій Гордієнко: Зазвичай, люди очікують участі депутата будь-якого рівня у вирішенні якихось особистих, персональних питань, найчастіше пов’язаних зі скрутним становищем або проблемами з подолання бюрократичних перешкод. Кожен раз, зустрічаючись з мешканцями з приводу виникнення у них подібних питань, наголошую, що вирішення такого штибу питань, це надзвичайно малоефективний спосіб полегшення життя. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сьогодні вирішимо одну проблему – завтра з’явиться декілька нових. Основне спрямування спільних зусиль має бути зосереджено на зміні системи взаємин громадян і влади. Лише системний підхід може сприяти суттєвому покращенню умов проживання. Депутат не повинен бути благодійником і помічником, він має створювати умови, за яких більшість подібних проблем у людей навіть не виникнуть. Та все ж, в окремих випадках, депутат має долучатися і до вирішення особистих проблем мешканців, що надали йому повноваження представляти їх інтереси. Це поза сумнівом. KV: Які основні проблеми є у Бориспільському районі? Як їх вирішити? Віталій Гордієнко: Проблеми Бориспільського району не є унікальними. Здебільшого це проблеми більшості районів України. Сміття, стоки, а отже пов’язані з цим екологічні проблеми, медицина, освіта, електропостачання,  проблеми громадського транспорту та багато інших, всім відомих, проблем. Владі давно належало б їх систематизувати і запропонувати комплексну програму вирішення таких проблем в масштабах країни.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Всеукраїнське об’єднання “Свобода” готове запропонувати ефективні заходи вирішення проблем на рівні держави та місцевого самоврядування. Як доказ, маємо незаперечно успішний досвід міських голів від ВО “Свобода” в містах обласних центрах – Івано-Франківську, Тернополі, Хмельницькому. Там, за останні роки, докорінно змінено інфраструктуру, запущено муніципальний транспорт, вирішено проблеми пільгових перевезень, побудовано з нуля чимало садочків, шкіл, спортивних об’єктів, доріг, паркових зон, залучено інвестиції та безліч іншого. А якби ще допомога держави!? “Свободівцям” лише заважають. А все, щоб не дати можливості своєю діяльністю проявити свою державницьку спроможність. Адже ми не лише політична альтернатива нікчемним безідейним політпроєктам, а ще й господарницька. Та все ж, якщо зауважити на “найсвіжіших” проблемах, то показовим є нещодавнє звернення мешканців села Гнідин Бориспільського району та мікрорайону Бортничі, Дарницького району міста Києва з приводу видобутку піску та пов’язаної з цим безперервної роботи земснаряду лише за 200 метрів від житлових будинків. Люди змушені жити як у якійсь “промзоні”. А ще руйнування будинків, доріг, знищується озеро в зоні відпочинку, затоплюються багаторічні насадження. Для вирішення таких питань багато не треба. Просто припинити цей руйнівний та грабіжницький бізнес з видобутку піску з-під будинків людей. Хіба це так важко!? Але влада дуже часто пов’язана з цими “горе-бізнесменами” корупційними взаєминами. Тому подібні проблеми не вирішуються десятками років.  KV: Чи вирішено проблему зі сміттям? Ще у 2018 році місто та район сперечались щодо будівництва сміттєпереробного заводу, вдалося знайти компроміс? Віталій Гордієнко: Звичайно, що ні. Складається враження, що існуюча ситуація або влаштовує владу, або хтось впливовий заробляє на цьому, а найвірогідніше одне й друге. Хоча, задля справедливості, зазначу, що питання утилізації сміття – складна проблема. Адже жителі і району і міста, хотіли б вирішення “сміттєвих питань”, але місцезнаходження майбутнього підприємства – це камінь спотикання. Проте, маючи бажання можна дійти компромісного рішення, вирішити всі організаційні питання та вивівши проблему у ряд пріоритетних, зрештою, покінчити з перетворенням місцевості у величезний смітник. KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Віталій Гордієнко: Запропонований новою владою сценарій позбавлення українців основного, стратегічного, фундаментального ресурсу, не має нічого спільного зі “свободівським” баченням обігу сільськогосподарських земель в Україні. ВО “Свобода” пропонувала і пропонує систему забезпечення прав землевласників розпоряджатися своєю власністю, продавати її за справедливою ціною з одночасним забезпеченням державного володіння земельними ресурсами, збереження української землі дітям та створення умов для розвитку дрібного та середнього фермерства, що дасть поштовх до розвитку і збереження села, яке завжди мало вирішальний та сакральний вплив на всі процеси державотворення в Україні, в усі часи. Та при владі випадково опинилися особи, яких абсолютно не цікавить майбутнє наших дітей, адже майбутнє своїх нащадків, вони аж ніяк не пов’язують з Україною. Для них українська земля – це товар, який вони хочуть вигідно продати іноземцям та місцевим олігархам. На жаль, це так.  KV: Як “Свобода” захищатиме права аграріїв на Київщині? Віталій Гордієнко: “Свобода” має величезний досвід захисту прав українців та напрацьований, дієвий “інструментарій” поєднання правових, публічних, та протестних заходів, а при виникненні необхідності – то і силового захисту від свавілля. Отже, ми використовуватимемо всі доступні засоби для забезпечення інтересів, насамперед малих і середніх аграрних підприємств, перебуватимемо у постійному зв’язку з аграріями. Останнім часом між “Свободою” та аграріями налагоджено ефективну співпрацю, не в останню чергу “завдяки” загрозам, що влада створила фермерам.  KV: Через карантинні обмеження овочівники Київщини понесли великі збитки, зокрема тони моркви довелось викинути на смітник. На вашу думку подібні проблеми можна вирішувати на місцевому рівні? Віталій Гордієнко: Виникнення цієї проблеми ми прогнозували. Та й не лише ми. Проблеми реалізації сільськогосподарської продукції стали цілковитою несподіванкою хіба лише для влади. Що говорити про овочі. Навіть, доволі легко прогнозована потреба в медичних масках та дезінфекторах не була забезпечена.  Уникнення проблем з реалізацією овочевої продукції та підтримка фермерів мали б відбутися на державному рівні за рахунок прогнозів об’ємів реалізації та аналізу доступних ринків для збуту в умовах карантинних обмежень. Це могло бути і часткове заміщення імпортованої овочевої продукції на вітчизняну та створення додаткових механізмів сприяння фермерам щодо логістики їхньої продукції та часткова компенсація цінових та транспортних втрат. Але ми не про це. На це, поки що, ми можемо сподіватися лише уві сні. Щодо місцевого вирішення подібних проблем – безперечно. Можна і треба вирішувати. Та все ж, я вважаю, без зловживань не обійшлося б, допоки у владі бізнесмени. Бізнесмени у владі дозволяють собі наживатися навіть на нещасті людей. Міф про те, що лише бізнесмен, створивши власний бізнес, є ефективним державним, публічним управлінцем – повна маячня. У владі мають бути кваліфіковані державники. Націоналісти. Чому? Тому що для них держава – це найефективніший механізм забезпечення розвитку нації, а не механізм власного збагачення. Ідея – основа ефективності.  KV: Яку підтримку для фермерів та аграріїв можна забезпечити на місцевому рівні? Віталій Гордієнко: Сприяння фермерам та аграріям має відбуватися постійно і на всіх рівнях. Місцева влада має можливості створити середовище комфортного розвитку малих та середніх сільськогосподарських підприємств. Але зараз найгостріше стоїть питання ставлення влади до аграріїв. Для них це “донор”, що може долучитися до вирішення гострих соціальних проблем, а з другого боку, влада всіма силами створює образ “негідника-фермера”, що визискує селян-землевласників. Отже зараз – хоч би не заважали. Прийде до влади “Свобода” – буде підтримка. KV: Аграрій для села – це постійний спонсор. Чи є у “Свободи” алгоритм роботи, який можна запропонувати громадам, що хочуть співпрацювати із фермерами, а не лише випрошувати у них допомогу. Віталій Гордієнко: “Свобода” має чітке бачення взаємодії громад з фермерами. Це і першочергове надання фермерам, а не агрохолдингам, земель, що є у розпорядженні місцевої влади, одним із можливих варіантів співпраці, “Свобода” розглядала забезпечення громадам права купівлі земельних паїв з подальшим наданням цих паїв у володіння місцевим фермерам. Варіантів безліч і їх важко переоцінити, адже перспектива наша полягає у розвитку аграрного сектору та фермерських господарств. Ми є аграрна країна. Але слід враховувати, що аграрні корпорації не дають можливості розвиватися селам. Для них ці села нічого не значать. Для них – це посівні площі. Натомість фермер, що тут живе і працює, дбає про людей і село. Це його середовище. Він створює робочі місця і допомагає у вирішенні соціальних проблем. Тому завдання місцевої влади – сприяння, а фермер вже дасть собі раду. KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації? Віталій Гордієнко: Дуже часто зміну адміністративно-територіального устрою подають як децентралізацію. Але це зовсім різні понятійні категорії. Децентралізація – надання повноважень, ресурсів і відповідальності, а адміністративно-територіальний устрій – це про інше.  На цю тему відбуваються деякі маніпуляції цифрами. Щоразу озвучуються лише абсолютні суми збільшення фактичних надходжень до місцевих бюджетів. Та рівень децентралізації слід вимірювати у відсотках, що відображатимуть залежність місцевих бюджетів від державного бюджету і частку доходів місцевих бюджетів у сукупному бюджеті країни. Тоді ситуація виглядатиме реалістичніше.  Проте, підсумовуючи, слід зауважити, що децентралізація є одним із можливих напрямків забезпечення самодостатності місцевого самоврядування, що є традиційним для України, а адміністративно-територіальний устрій “совєцьких” часів давно потребує наповнення питомим українським змістом. На жаль, нинішня влада не має прив’язки до української ідентичності. Отже, зміна влади на справжню, українську, безперечно дала б позитивний результат. KV: Що думаєте з приводу поділу Бориспільського району на десять громад? Чи усі вони будуть спроможними.  Віталій Гордієнко: Взагалі зміна адміністративно-територіального поділу в Україні є абсолютно життєздатним питанням, розумне вирішення якого могло б створити умови для природного, автентичного та гармонійного розвитку держави. Проте методики, використані для проведення цієї зміни в нашій країні можуть спричинити суттєві загрози не лише розвитку, а й існуванню багатьох населених пунктів. Перш за все турбує порушення принципу добровільності. Підлаштування конфігурацій майбутніх громад приватним баченням осіб, що можуть вплинути на процес та мають свої комерційні, виборчі та будь-які інші недержавницькі інтереси може призвести до створення цілком підконтрольних цим особам “вотчин”. І це не лише про Бориспільщину.  Щодо спроможності. Так, деякі громади, за прогнозами, можуть бути неспроможними. На те є об’єктивні причини. KV: Як можете прокоментувати протистояння населених пунктів за звання адміністративного центру? Чи справедливим, на вашу думку, є затвердження Бориспільського району? Віталій Гордієнко: Не думаю, що статус адміністративного центру може бути аж надто важливим. Взагалі не вважаю поділ на райони обґрунтованим. Це нав’язана окупаційним режимом адміністративна одиниця, яку, чомусь, намагаються зберегти. Впевнений, з часом вдасться це змінити. А щодо нинішнього стану, то найкраще розвинену інфраструктуру слід вважати достатньою підставою для визначення статусу центру. Все залежатиме від спроможності влади забезпечити зв’язок і сполучення між суміжними та суттєво віддаленими територіями, а також забезпечення можливості отримання повного переліку послуг за місцем проживання.  KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою? Віталій Гордієнко: Хід терреформи “Свобода” розцінює, щонайменше, як суперечливий та переважно позбавлений логіки процес. Підготовка до проведення цієї реформи була заслабка. Адже такі масштабні зміни мали б переконливо обґрунтовуватися та популяризуватися. Натомість ми отримали доволі кволі спроби зацікавити громади до об’єднання. Навіть дотепер, більшість населених пунктів не бачить потреби та перспективи в об’єднанні. Осінні вибори “Свобода” сприймає, як звичний процес. Наша політична сила має майже тридцятирічний виборчий досвід. “Свободу” мало чим можна здивувати. Прогнилій та закорумпованій системі, аж надто важливо не допустити “Свободу” до влади, адже це означатиме для неї суттєві проблеми. А громадяни, які на час виборів стають виборцями, мають відчути шанс змінити все на свою користь. Це наше спільне завдання. KV:  У 2014 році ви за власним бажанням звільнились з посади голови Бориспільської РДА. У чому була причина? Віталій Гордієнко: “Свободівці” ніколи не трималися за крісла. Це було наше спільне рішення про складання повноважень націоналістами-членами Кабінету Міністрів України, головами обласних і районних державних адміністрацій у зв’язку з оголошенням результатів позачергових парламентських виборів та формуванням нової коаліції.  В складний період ми взяли на себе спільну відповідальність за долю країни, увійшовши до складу уряду та до виконавчих органів влади, оскільки Україна опинилася на межі існування. На той час ми виконали свою місію, втримали ситуацію. Але за результатами позачергових парламентських виборів уся відповідальність за політичну та соціально-економічну ситуацію в державі лягла на учасників нової парламентської коаліції. За логікою ми мали піти, що, зрештою, й зробили. Все як завжди в “Свободі” – по-чесному, по-свободівськи. KV:  Що думаєте з приводу виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад? Віталій Гордієнко: Нове виборче законодавство, як і все ініційоване цими “турбопсевдополітиками” є “недороблене”. Не знаю, чи навмисно, чи з огляду на профнепридатність. “Свобода” вже давно запропонувала варіант виборчого кодексу, де все логічно та послідовно. Але ж ні. Видумують свій велосипед з квадратними колесами. Щодо повноважень, то вони мали б розподілятися за принципом субсидіарності, тобто “знизу вгору”. Всі проблеми, що можуть бути вирішені на місцях, мають вирішуватись якнайближче до людей. Та все ж, основним фактором, на мою думку, будуть не лише повноваження, а й бажання використати їх задля стрімкого та невпинного розвитку територій і держави. KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону?  Віталій Гордієнко: Ми захищали мову завжди. Прикро, що в Україні знаходяться йолопи, які досі намагаються проштовхнути ідейки “рускава міра”. Та ми розуміємо причини. Це спроби Росії зберегти тут свій вплив.  “Свобода” захищала мову на Мовному майдані влітку 2012-го року, в українському Парламенті, в Конституційному Суді – захистимо й тепер. “Свобода” – захистить!” KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Віталій Гордієнко: “Свобода” – це ідеологічна партія, яка протягом майже тридцяти років не поступилася своїми принципами, жодного разу не діяла всупереч своїй програмі, ніколи не залишалася осторонь в часи, коли загрожувала небезпека українцям і Україні. Окрім цього, “свободівці” – це досвідчені політики, успішні управлінці, кваліфіковані спеціалісти в різних галузях. Доведено на практиці. Як завжди, “Свобода” пропонує звільнення усіх державних органів від корупції та залежності, залучення мешканців громад до визначення пріоритетів розвитку, забезпечення контролю за витратами бюджетних коштів та активну участь громадян в управлінні спільним майном. Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях” КиевVласть

Мер Києва Віталій Кличко причетний до незаконного намиву піску в столиці “смотрящим” Денисом Комарницьким та народним депутатом Миколою Тищенком. Про це KV стало відомо з повідомлення політичного експерта Кирило Сазонова на його сторінці у Facebook, в якому він посилається на сюжет знятий ГО “Стоп Корупції”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Якщо коротко, то справа така: на Видубичах на ділянці 17 га, що незаконно експлуатує ПАТ "Мостобуд", понад 150 тисяч тонн піску. Його просто крадуть та щодня десятками вантажівок вивозять на різні будівництва в Києві. Адже договір оренди цієї ділянки з “Мостобудом” Київрада розірвала ще у 2018 році через несплату орендної плати та намагання всупереч договору віддати її субпідряднику. До того ж і в оренду ділянка давалася під “перенесення виробництва”, а не під намив піску, який тут роблять під виглядом днопоглиблювальних робіт. Що, до речі, також незаконно”, – написав Кирило Сазонов. Читайте: Кличко закрывает глаза на многомиллионное воровство песка Тищенко и Комарницким – СМИ За його словами, спроби відновити законність “нібито були”. КП “Благоустрій” мало демонтувати огорожу, що вже два роки є незаконною. Адже земельна ділянка належить громаді Києва. “Але комунальники нічого не зробили. В перший день їм нібито фізично завадили “якісь особи”, а потім вони нібито отримали документи про можливу законність видобутку піску і тепер вивчають їх. Вивчати, як ми розуміємо, можуть довго. А от ще, як то кажуть, штришок: мирні акції протесту проти незаконного видобутку піску розганяють поліцейські, які б мали їх захищати, а активістам погрожують “бандити Лєшего” (Сергій Лєщенко – засновник охоронної компанії “Варта 1”). До речі, цього самого Лєшего неодноразово бачили в компанії “смотрящего” Дениса Комарницького – про це писав Гео Лєрос і навіть фото викладав. Тож тепер стає трохи зрозумілішим, кому все ж таки вигідна бездіяльність поліції та комунальників, та хто покриває незаконний піщаний бізнес”, – зазначив політичний експерт. Він розповів, що ПАТ “Мостобуд” брав участь у будівництві Подільського мосту. Проте у 2017 році генеральним підрядником стало ТОВ “Еко-Буд-Трейд”. “Фірма-прокладка “Еко-Буд-Трейд”, яка нічого не будує, проте отримала понад 6 млрд гривень на виконання робіт. Ця фірма, як кажуть ЗМІ, підконтрольна якраз Денису Комарницькому. Про причетність Комарницького, нардепа Тищенка та його свояка Блінова до незаконного намиву піску на Видубичах вже не раз казали і депутати Київради, і активісти, і експерти. Цікаво, що “Мостобуд” і “Еко-Буд-Трейд” є фігурантами у кримінальному провадженні щодо розтрати бюджетних коштів в особливо великому розмірі під час будівництва Подільського мостового переходу. ЗМІ вже неодноразово писали про те, що смотрящий Денис Комарницький, нардеп Микола Тищенко та мер Києва Віталій Кличко привласнили 6 млрд гривень на будівництві Подільського мосту, який, після таких розкрадань, взагалі навряд чи добудують”, – припустив Кирило Сазонов. Також він згадав, що нещодавно на десятках об’єктів, що так чи інакше пов’язані з підконтрольною Комарницькому “Еко-Буд-Трейд” пройшли обшуки. Про це, за його словами, повідомив нардеп Гео Лєрос, зазначивши, що смотрящий “розпиляв” столичний бюджет на 16 млрд гривень та вкрав тисячі га київської землі і десятки міських споруд. “Звісно, такі масштаби розкрадань не могли б пройти повз мера Кличка. І те, що він їм потурає, каже про його пряму причетність до корупційних схем. У тому числі – й з намиву піску. До речі, збитки, завдані місту через незаконну діяльність з намиву піску, оцінюються у понад 250 млн гривень. Можна було б декілька дитсадків побудувати…” – резюмував Кирило Сазонов. Читайте: Комарницкий отблагодарил Говду за предупреждение об обысках, продвинув в первые заместители генпрокурора – Таран Фото: колаж KVКиевVласть

Атракціон небаченої щедрості розпочався в Україні. Запахло виборами. І столичні депутати не відстають. Так хочеться на рівному місці без особливих зусиль заробити, як їм здається, електоральні бали і потрафити виборцям, за рахунок інших, як водиться. 28.07.2020 на сесії міські депутати дозволили безкоштовно паркуватися усім охочим у дворі Київради у вихідні та святкові дні. Рішення має витіювату назву: “Про особливості використання території у дворі комплексу адміністративних будівель Київської міської ради у вихідні та святкові дні, деякі заходи щодо стимулювання розвитку електротранспортної інфраструктури та інші організаційні питання”. Але це удар в штангу. Документ безглуздий та марний. Він не вирішує жодної практичної проблеми. Це скоріш запит на індульгенцію у зв’язку з неробством з цього питання упродовж 5 років своєї каденції. Де обіцяні нові паркінги? Чому стоять незаповнені існуючі паркінги в центрі міста, що зроблено аби виправити ситуацію з-за неадекватної цінової політики їх власників?Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  А тут в кінці своїх повноважень такий широкий жест, показова акція під фанфари своїх же вихвалянь з цього приводу. Раніше була політика розвантажувати центр від транспорту у вихідні та неробочі дні, а зараз стимулюємо їхати сюди на своїх авто, бо парковка вже чекає? Магніт, щоб притягувати автовласників? Нелогічно. І, найголовніше, виникає цілком природне запитання: а за чий кошт такий банкет? Колись в радянські часи в лівому крилі першого поверху будинку міськвиконкому на Хрещатику, 36 був пивний ресторан з вільним доступом усіх. Але пиво там безоплатно не відпускали. А зараз наступила суцільна шара. Не бідні, між іншим, люди, за відстій своїх залізних коней нічого платити не будуть. Комунізм, та й годі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Заплатимо ми. Бо в рішенні, затверджених правилах паркування в дворі міської ради, пояснювальній записці йдеться, що витрати, пов’язані з реалізацією цього рішення, упродовж 2020 року будуть здійснюватися за рахунок видатків на утримання секретаріату Київської міської ради, тобто столичного бюджету, наповненого податками киян. Потім планується, що будуть внесені також зміни до рішення Київської міської ради від 14 листопада 2019 року “Про затвердження Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2019 – 2023 роки” в частині відображення у Комплексній цільовій програмі фінансування видатків секретаріату Київської міської ради на 2020 – 2022 роки на стимулювання користування транспортними засобами, оснащеними електричними двигунами та розвиток електротранспортної інфраструктури, включаючи, але не обмежуючись, встановлення обладнання для зарядних станцій для стимулювання користування транспортними засобами, оснащеними електричними двигунами, у дворі комплексу адміністративних будівель за адресою: вулиця Хрещатик, 36 у місті Києві, а також видатків Комунального підприємства “Госпкомобслуговування” на відшкодування вартості електроенергії для забезпечення роботи зарядних станцій, встановлених на виконання цього рішення, обслуговування зарядних станцій та інших видатків, пов’язаних з реалізацією цього рішення. Завіса. У нас уже всі інші питання вирішені? Є зайві кошти? Ні. 30.07.2020 знову таки на сесії Київради голова бюджетної комісії повідомив, що, у зв'язку з карантином, столичний бюджет за підсумками першого півріччя недовиконаний. Його виконання склало лише 92%. Вперше за останні 6 років ми маємо не перевиконання бюджету, а недовиконання. Через це, мовляв, Київраді необхідно здійснити ряд заходів для того, щоб компенсувати збитки і збалансувати казну. Інакше вже в серпні працівники деяких КП залишаться без зарплати. Отакої. А ось на безкоштовну парковку, виходить, є. Якщо в секретаріаті ради є надмірний залишок, то спрямуйте його туди, де не вистачає ресурсів: на соціальний захист, боротьбу з пандемією, підготовку до зими, зливову каналізацію тощо. Слава Богу, у міського голови вистачило розуму не голосувати за це нікому не потрібне й шкідливе, махрово-популістичне рішення авторства Володимира Прокопіва. Логічним наступним кроком з боку Віталія Володимировича було би застосування до нього його права вето (зупинення рішення, як формулює закон) . І це було би справедливо по відношенню до більшості киян та демонстрацією розумних пріоритетів, а не якихось лобістських речей. Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.КиевVласть

У Київській області наприкінці червня стартують заходи з охорони врожаю зернових та кормів від пожеж. На захисті від вогню стануть цілодобова охорона складів, перевірка усієї сільгосптехніки та впровадження деяких обмежень для автотранспорту. Керівники районів кажуть, що в першу чергу у збереженні врожаю зацікавлені сільгосппідприємства, тому і роблять усе для охорони свого прибутку.  Суть документу Як стало відомо KV, голова КОДА Василь Володін 25 червня підписав розпорядження №300 “Про забезпечення охорони урожаю зернових культур та грубих кормів від пожеж в області у 2020 році”.  Так, у документі зазначається, що структурним підрозділам Київської облдержадміністрації, територіальним органам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в області та райдержадміністраціям у встановлені терміни необхідно виконати план заходів щодо охорони врожаю зернових культур та грубих кормів від пожеж. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  А райдержадміністраціям спільно з територіальними підрозділами Головного управління Національної поліції в Київській області необхідно вирішити питання, на період настання воскової стиглості зерна і до кінця жнив, про заборону руху автотранспорту, не задіяного у збиранні врожаю, на внутрішньогосподарських дорогах поблизу хлібних масивів без спеціально встановлених справних іскрогасників та не обладнаному первинними засобами пожежогасіння. Контролювати виконання розпорядження має перший заступник голови Київської облдержадміністрації Олександр Скляров. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться План заходів Відповідальними за організацію та виконання плану заходів є департамент агропромислового розвитку КОДА, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, райдержадміністрації, Головне управління Нацполіції у Київській області, департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи КОДА. Кожне відомство може бути відповідальним за декілька напрямків.  Так, планом заходів передбачено, що до 12 липня мають бути очищенні території сільськогосподарських підприємств від сторонніх предметів, горючих матеріалів та виконано ремонт під’їзних шляхів, проїздів до водних джерел, складів. До настання воскової стиглості зерна має здійснюватись контроль за виготовленням та встановленням знаків пожежної безпеки про заборону паління і використання відкритого вогню біля хлібних масивів, що прилягають до доріг. Має контролюватись обладнання, справність іскрогасників та первинних засобів пожежогасіння усіх транспортних засобів та механізмів, що будуть працювати поблизу хлібних масивів. До 17 липня силами пожежно-технічних комісій будуть здійснюватись перевірки протипожежного стану будівель та споруд на галузевих підприємствах, усі недоліки мають усунути. Має бути перевірений технічний стан усієї автотракторної техніки та складено відповідні документи.  Члени  невоєнізованих протипожежних формувань, добровільних пожежних дружин (команд) цілодобово чергуватимуть у пожежних депо, також мають бути забезпечені охороною місця складування грубих кормів.  До 31 липня передбачено контроль за проведенням обкосів (із прибиранням скошеного) і оборювання хлібних полів у місцях їх прилягання до лісових і торф’яних масивів, степової смуги, автомобільних шляхів і залізниць. На постійній основі має бути організована робота з контролю за виконанням вимог пожежної та техногенної безпеки керівниками сільськогосподарських підприємств, пов’язаних із збиранням, зберіганням та переробкою зернопродукції, належним використанням пожежної техніки та інвентарю за цільовим призначенням. Також мають бути вжиті заходи щодо включення до збирально-транспортних загонів спеціалізованих автомобілів з насосами (авторідинорозкидачі, водороздавачі та інші), пристроями для гасіння пожеж зернових на корню. Під час проведення вогневих та зварювальних робіт мають бути дотримані вимоги правил пожежної безпеки, і проводити такі роботи можна лише з дозволу адміністрації підприємства із встановленням пожежного поста. Місця проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт мають забезпечити первинними засобами пожежогасіння, безпосередньо на хлібних масивах їх проводити заборонено. У межах смуги відчуження автошляхів під час проведення ремонтних робіт заборонено розпалювання багать. Не допускається випалювання сухої трав’яної рослинності та післяжнивних залишків на сільськогосподарських угіддях, вздовж доріг, пустирищах та на інших землях. Відомства мають забезпечувати постійний контроль за експлуатацією зерносушарень, агрегатів вітамінного борошна із дотриманням температурних режимів. Із місць KV поцікавилась у голів районних рад, чи допомагають затверджені заходи охорони уникнути пожеж.  Голова Броварської райради Сергій Гришко:  Заходи, спрямовані на запобігання пожежам, завжди під контролем райради та адміністрації. Проводимо роботу безпосередньо з кожним землевласником і фермерським господарством, що   обробляють землю. Співпрацюємо як з службою надзвичайних ситуацій, так і з пожежною охороною. Навіть коли техніка виходить на поля, чергують пожежні машини. У нас випадків загорянь не було і, думаю, у цьому та наступному році не буде. Робота налагоджена на високому рівні.  Голова Миронівської райради Валентина Усик:  Кожен керівник сільгосппідприємства в першу чергу зацікавлений у збереженні урожаю. Вони співпрацюють з пожежною безпекою. Кожного року ми проговорюємо усі норми для збереження безпеки. Є пожежна інспекція, яка укладає договори із кожним сільгосппідприємством. Проводиться огляд техніки, щоб не виникало загорянь через непридатність. Декілька років тому була ситуація, коли загорівся комбайн. Наразі майже вся техніка оновлена.  Голова Ставищенської райради Віктор Малаш:  Раніше були випадки, коли на полях траплялись пожежі, займались ліквідацією. Останнім часом таких випадків не траплялось. Але у будь-якому випадку наші пожежні готові до таких ситуацій. Також аграрії роблять усе, аби пожеж не траплялось. Я думаю, що заходи безпеки допоможуть нам їх уникнути. Голова Іванківської райради Валерій Потієнко:  Наші пожежники працюють та готові до можливих загорянь. У разі необхідності, сільгосппідприємства можуть надати транспорт. Але всюди поля зорені, таке може статись лише через умисний підпал або через необережність. Минулого року люди у приватному будинку спалювали стерню, але тоді вогонь до поля не дійшов. Більше таких випадків не було.  Голова Білоцерківської райради Володимир Шевченко:  У нас, на щастя, випадків пожеж не було. На підприємствах проводяться заходи разом із МЧС. Ми, в свою чергу, виконуємо розпорядження обласної ради та адміністрації щодо необхідних заходів.  Нагадаємо, як раніше писала KV, протиепідемічні заходи та закриття ринків призвели в столичному регіоні до овочевої кризи. Не маючи доступу до ринків, фермери тоннами викидали на смітник нереалізовану моркву, огірки, помідори та ранній врожай. Сьогодні господарства підраховують мільйонні збитки й жаліються на брак державної підтримки. Кажуть, галузь ледь виживає через відсутність компенсацій, пільгового кредитування та дорогі енергоносії.  Читайте: Садівництво та виноградарство Київщини потерпають від бюрократії, погоди та податкових колізій Фото: колаж KVКиевVласть

Товариство “Спілка мисливців “Фауна” може отримати майже 9 тисяч гектар мисливських угідь на Поліссі у 49-річне користування. Рішення про це вже ближчим часом має ухвалити Київська обласна рада. Засновником “Фауни” є Геннадій Буткевич (на колажі) – співвласник мережі магазинів “АТБ” та палкий прихильник полювання.  Про це KV стало відомо з проєкту рішення Київської обласної ради (КОР) “Про закріплення мисливських угідь за Товариством з обмеженою відповідальністю “Спілка мисливців Фауна” на території Київської області” від 12 червня 2020 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Для чого земля Згідно до проєкту, мисливські угіддя, що знаходяться на території Іванківського району Київської області загальною площею 8900 га строком на 49 років надаються у користування ТОВ “Спілка мисливців “Фауна”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Приблизне розташування угідь Як зазначив під час засідання земельно-аграрної комісії КОР старший єгер “Фауни” Володимир Ольшевський, цими угіддями підприємство користується давно (за даними KV з 2000-го року). Тож, як давній користувач, “Фауна” просить, аби облрада продовжила термін користування угіддями на 49 років. За його словами, це потрібно, щоб мати вдосталь часу на реконструкцію лісових угідь (висадити дерева різних порід для зміни ярусності лісу – один з заходів протипожежної безпеки KV), докупити більше тварин, зокрема, косуль та оленів до існуючого огородженого вольєра площею 905 га, та залучити на ці витрати кошти спонсорів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Загалом ТОВ розводить лосів, козуль, ланей, муфлонів, благородних оленів, бізонів – поголів’я майже сягає від 200 до півтори тисячі голів дичини. Цікаво, що, за словами Ольшевського, всі місцеві мисливці полюють безкоштовно за умови отримання карток та ліцензій на відповідну дичину. Робиться це, каже він, для попередження браконьєрства. Бізон у вольєрі ТОВ “Спілка мисливців “Фауна”; фото газети “Трибуна праці”. Депутат Київоблради Віталій Карлюк (фракція “Блок Петра Порошенка “Солідарність”) запевнив членів комісії, що дане товариство роками поспіль працювало у рамках закону і є зразковим у Київській області. Історія землеволодіння Слід зазначити, що територія, якою користується ТОВ, могла б бути більшою за 8900 га. Як стало відомо KV, 21 грудня 2017 року Іванківська районна рада ухвалила рішення № VІІ-30/372 згідно із яким “Фауні” надавалося 11 043 га угідь у користування строком на 49 років. Для отримання землі мисливське господарство зобов'язали відшкодовувати збитки за пошкоджені сільськогосподарські посіви, які були заподіяні мисливськими тваринами сільгоспвиробникам та селянським господарствам. Крім цього, ТОВ поставили умови по наданню можливості безкоштовного колективного полювання місцевим мисливцям на території відповідних угідь, а також попросили не перешкоджати вільному доступу місцевого населення в ліс у будь-яку пору року на всій території мисливських угідь. Але щось пішло не так. Як писала KV, рівно за два роки, 19 грудня 2019-го Київська обласна рада корегує рішення колег з Іванківщини. 48 обранців проголосували за зменшення площі угідь, наданих у користування ТОВ “Спілка мисливців “Фауна”, з 11043 га до 8900 га.  Як пояснив Володимир Ольшевський, майже 2,2 тис. га, на які “схудла” ділянка у їх використанні – це надані у користування “Фауні” земельні паї фізичних осіб-жителів громад району, з якими вона періодично до 2019 року укладала договори про користування цими ділянками, та території, що близько підходили до меж населених пунктів. Власне цю урізану ділянку і збираються оформити “Фауні” на найближчій сесії КОР. Місцеві претензії до мисливців А от за словами депутата Іванківської райради Олега Берегового (фракція ВО “Свобода”), у 2016 році на громадських зборах у селі Рудня-Шпилівська місцеві жителі були не задоволені тим, що “Фауна” огороджує чималу ділянку лісу парканом. Представник ТОВ, у свою чергу, зазначав, що натомість “Фауна” багато робить для села.  “Шпилівська сільська рада надала дозвіл “Фауні” на облаштування вольєру площею 1200 га — першим дозволом на 800, згодом ще на 400 га. З цього приводу я звернувся до тодішнього голови комісії КОР з питань АПК Євгена Чубука, щоби та дала оцінку законності вчиненого. Комісія папери вивчила і звернулася до Броварської місцевої прокуратури, а та згодом порушила справу проти Шпилівської сільської ради по частині перевищення повноважень: згідно закону, повноважень надавати такі дозволи у сільради немає. Утім, справа лишається без руху і досі”, – каже Береговий.  За його словами, славнозвісний вольєр, яким так пишається “Фауна” викликає дуже неоднозначні думки у місцевих. “Була історія: одна місцева жителька якимось чином потрапила до цього вольєру і кілька днів не могла вибратися через те, що там була огорожа. Коли її знайшли, довелося різати металевий паркан вольєру”, – розповів Береговий. Лані у вольєрі ТОВ “Спілка мисливців “Фауна”, фото газети “Трибуна праці”. Неоднозначні відгуки про мисливське товариство і на профільних форумах. Зокрема на форумі “Український сервер мисливця” про “Фауну” кажуть, що полювання тут можна порівняти із полюванням у зоопарку, розраховане на елітних грошовитих клієнтів. “За рахунок достатку дичини полювати не так вже й цікаво і вартує цей "зоопарк" дуже дорого – місце полювання чиновників вищої ланки і мільйонерів”, – коментує користувач Sergo_Kiev. Зазначимо, що, згідно наказу Мінагрополітики від 21 травня 2019 року № 529/33500, для ТОВ “Спілка мисливців “Фауна” були затверджені наступні ліміти використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2019 – 2020 років: 15 європейських оленів, 4 лані, 15 козуль, 4 кабани, 2 бобри. Власник з АТБ За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “Спілка мисливців “Фауна” (*) засновано в 2002 році в селі Білий Берег Іванківського району зі статутним капіталом в 16,5 тис. гривень. Його керівник – Денис Бєляєв, засновник – уродженець Дніпра Геннадій Буткевич.  Буткевич – співвласник мережі магазинів АТБ, у 2015 року Forbes оцінив статки Буткевича в $ 155 млн. У рейтингу найбагатших українців, який журнал НВ і компанія Dragon Capital опублікували в жовтні 2019 року, Буткевич займає 32-е місце, його статки оцінюють у $ 172 млн. Крім АТБ, у Буткевича у власності кінно-спортивний клуб "Eguides" у селі Лісники Києво-Святошинського району Київської області. До речі, цей об’єкт також пов’язаний із мисливською "Фауною". За інформацією місцевих ЗМІ ТОВ орендує у Лісниківської сільради майже 10 га, на яких, власне, розташовується кінно-спортивний клуб "Equides". Полювання – давня і запекла пристрасть Буткевича і його партнера по АТБ Євгена Єрмакова.  Наприкінці 2018 року ЗМІ повідомляли, що через позов підконтрольної співвласникові магазинів "АТБ" Євгену Єрмакову компанії, окружний адміністративний суд виключив лося європейського із Червоної книги України і дозволив полювання на нього.  Читайте: Киевоблсовет решил раздать десятки тысяч гектар охотничьих угодий * Товариство з обмеженою відповідальністю “Спілка мисливців “Фауна”, код ЄДРПОУ: 31936714 фото: Киевлес КиевVласть

Протиепідемічні заходи та закриття ринків призвели в столичному регіоні до овочевої кризи. Не маючи доступу до ринків, фермери тоннами викидали на смітник нереалізовану моркву, огірки, помідори та ранній врожай. Сьогодні господарства підраховують мільйонні збитки й жаліються на брак державної підтримки. Кажуть, галузь ледь виживає через відсутність компенсацій, пільгового кредитування та дорогі енергоносії.  На початку травня регіон здивувала новина: жителі Гостомеля знайшли масштабне звалище моркви. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як писала KV, тоді фермер Костянтин Завгороднюк (ТОВ “Зелена Гільдія Групп”) розповів, що вивіз моркву на полігон, аби використати як органічні добрива. “Я знаю багато фермерів, які цьогоріч не справилися із ціною на моркву і вивозили її в кручу. Але ми знайшли для неї застосування, як майбутнє органічне добриво для наших полів”, – коментував ситуацію фермер. За словами депутата Київської обласної ради Євгена Чубука (фракція “Свобода”) овочі загалом непридатні як добриво, тож через резонанс та тиск з боку місцевої влади фермер, на його думку, був змушений розповідати, що вивіз моркву на звалище, аби та стала добривом. Хоча йдеться про неможливість реалізувати продукцію. “Загальної інформації втрат через нереалізовану овочеву продукцію в карантин по області чи районах немає. Її не збирали ні районні управління АПК, ані департамент КОДА. Не вживали й заходів, щоби допомогти фермерам реалізувати продукцію. Це не про перший мільйон тонн зерна, намолоченого під час жнив”, – говорить він. Як же розповів у коментарі KV сам фермер агрохолдингу “Зелена Гільдія Груп” Костянтин Завгороднюк, під час карантину всі підприємства постали перед проблемою реалізації продукції на внутрішньому ринку. Через це ціна на деякі види овочів була нижчою за собівартість. Також карантин вплинув на реалізацію ультраранньої продукції. Також проблеми зі збутом мали фермери, які зберегли торішню продукцію до цього періоду. “У зв’язку з пандемією, закрилися ринки і мережі ресторанів. Це вплинуло на відносини з торговельними мережами: представленість на ринку велика, а канал продажу залишився один. Це дало нагоду мережам знаходити вигідніших постачальників, озвучувати жорсткі закупівельні вимоги. Наш холдинг вирощує картоплю, моркву, цибулю та буряк в області вже понад 15 років, тож в обсягах продажів на цю мережу збитків не зазнали. А ось від продажів у сегменті HoReCa (ресторанний бізнес – від ред. KV) і ринку втратили орієнтовно 40 % прибутку. Банківські структури, лізингові компанії та фінустанови йшли назустріч і реструктуризували виплати. Місцеве ж самоврядування, у рамках законодавства, запропонувати поліпшень або допомогу нам не можуть. Це не в їхній юрисдикції. На державному рівні холдингам складно добитися підтримки, у рамках фермерського господарства ця система працює простіше. Ми робимо запити, ставимо питання компенсації через асоціації, але й донині такий проєкт щодо овочевого бізнесу не сформульований. Зернова ж галузь працює стабільно, тому що ця продукція йде на експорт”, – додав він. Броварські теплиці Перед проблемою реалізації та збуту постало й найбільше промислове тепличне господарство в області ПрАТ “Комбінат “Тепличний” (площа 42,7 га, селище Калинівка Броварського району). За словами голови правління Володимира Чернишенка, через карантин довелося йти на поступки покупцю, ціни впали втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.  “Ми вирощуємо огірки та помідори й перший масовий товар був уже в березні. Через закриття ринків продукцію не було куди збувати. Частину, навіть більш-менш якісну, довелося викинути. Утилізували близько 50 тонн. Рятували ситуацію лише цьогорічна низька ціна на газ, впроваджені енергозберігаючі технології та новітні зрошувальні системи. Компенсувати втрати овочівникам ніхто ж не планує. Та і взагалі галузь проблемна, а виживає самотужки, адже програми держпідтримки не передбачені. Свого часу розглядалося питання відшкодувань за нове будівництво, але 50% коштів від вартості, так ніхто й не одержав. Овочі ж у необмеженій кількості завозять із Туреччини, Ірану, Європи. Сьогодні нікому обстоювати українського виробника, який може гарантувати біопродукцію вищої якості та міжнародну сертифікацію виробництва”, – розповів Герой України Володимир Чернишенко. Експертна думка Промислові тепличні господарства на Київщині – явище нечасте. Вирощуванням ранньої овочевої продукції, здебільшого зелені, займаються на присадибних квіткових ділянках. Хоча керівники районів зізнаються, що для овочевого напрямку в селах є досить непогані умови та родючий ґрунт. Фермери ж займаються вирощуванням пізніх овочів у відкритому ґрунті. Це, до прикладу, Фастівський, Обухівський, Баришівський, Бородянський та Васильківський райони. Тож карантин ці господарства зачепити не встиг. Як зазначив президент – голова правління асоціації “Теплиці України” Євгеній Чернишенко, в 1992 році в Україні промислові овочеві теплиці займали 1200 га, сьогодні ж діючі зимові теплиці покривають площу в 180 га. Першочергові фактори, які вплинули на зменшення виробництва – брак підтримки держави. А також – дорогі енергоносії, відсутність пільг на електрику та високі кредитні ставки. "Проблема з реалізацію виникла з початком карантинних заходів. Додало негараздів і те, що в цей час зайшло дуже багато імпортованої продукції із Туреччини, Польщі та Нідерландів. Мережі тримали дуже високу ціну на неї й тому реалізація місцевого продукту майже не відбувалася. Більш-менш стабілізувалася ситуація лише через три тижні. Ціни ж впали на 30% і лише поступово вийшли на минулорічний рівень. Але, на жаль, втрати були значні. Так, комбінат "Тепличний", у порівнянні з реалізацією в травні 2019 року, втратив орієнтовно 50 млн гривень. Тож про розвиток і розбудову цьогоріч можна забути. Компенсації – не в цей час і не в нашій країні. Крім того, держава має значний дефіцит бюджету. Надати допомогу обіцяють малому фермерству та бізнесу. Одна зі значних проблем цієї галузі – відсутність дешевих кредитів, хоча би до 7% років на 5–7. Це б галузі надало відчутну допомогу", – запевнив він. У Згурівському районі ринки через карантин ще не відкривались. І, як зазначив голова Згурівської районної ради, ексголова "Асоціації фермерів" Згурівського району Степан Кузьмич, карантин припав на особливий пік продажів, створивши сільським овочівникам значні незручності. “Селянин живе за рахунок своєї присадибної ділянки, а через карантин багатьом довелося зменшити обіг продукції. Адже в основному збут овочів відбувався саме через ринки, які в районі досі не працюють. Плюс проблема ще в тому, що сільські ринки офіційно не зареєстровані. За час карантину держава мала би давно врегулювати всі ці питання. До райради приходять та жаліються на заборону реалізувати продукцію. Особливо це проблематично стало для тих, хто закуповував овочі ще восени. Думаю, більшості довелося викидати товар через закінчення терміну придатності або через невигідну ціну, яка не покривала збитків від зберігання. Державою передбачені механізми підтримки сільського господарства, але дрібний селянин ними не користується. Доки фермер пройде всі ці інстанції, то все господарство ляже під бюрократичну косу”, – зауважив він. На думку ж голови Фастівської районної ради Геннадія Сиваненка, вирощування ранньої овочевої продукції сьогодні є дуже актуальним, але для його розвитку в Україні не вистачає стимулу від держави. “Україна має всі передумови для вирощування ранніх овочів. І в нас є малі господарства, які хочуть цю мережу розвивати. Проте умови кредитування та інші цінові виплати, не завжди влаштовують дрібних фермерів. Адже власних обігових коштів, як правило, вони не мають. І тут якраз на цю проблему має звернути увагу держава та місцева влада, і надавати фінансову допомогу на розвиток  овочевої галузі і малого підприємництва”, – додав Сиваненко. У коментарі KV депутат облради, керуючий адвокатським бюро "Титикало та партнери" Роман Титикало зазначив, що в Україні відсутня норма, яка би передбачала компенсацію втрат товарного виробництва у зв’язку із коронавірусом чи подібними ситуаціями. “Все лягає на плечі підприємців, які мають передбачати подібні ситуації і списувати на підприємницькі ризики. Обласні рада та адміністрація можуть зреагувати на ситуативні звернення. Та для цього потрібна цільова програма, яку має розробити обласна адміністрація. Обласна рада є лише законодавчим органом. Адміністрація ж – це настільки негнучкий механізм, що навіть, якби вона захотіла втілити цю программу в життя, то поки відбудуться всі ці процеси, фермери не зможуть зібрати й документи з відповідними підтвердженнями й оцінкою втрат. Тому це питання має розглядатися на державному рівні”, – говорить він. Як зазначив на своїй сторінці в Facebook голова Нацради з економічного розвитку Олексій Дорошенко, у законодавстві сьогодні передбачена лише утилізація прострочених продуктів спецорганізаціями, за яку компанія має сплатити податок на прибуток. Як і для передачі подібної продукції зоозахисникам. Тож виробникам дешевше викинути продукцію на звалище. А цьогоріч фермери й зовсім не мали можливості для її реалізації через карантин. “Частину продуктів виробники переробляють, якщо це є безпечним і дозволено. Але на практиці більшу частину продуктів, яка залишилася після закінчення терміну придатності, не утилізують, а використовують повторно, або викидають на смітники. Цього року ми вперше бачили продукцію, яку викидали фермери через неможливість її реалізації, оскільки ринки були закриті”, – йдеться в дописі Дорошенка в соцмережі. Тому на онлайн нараді, яка відбулася 26 травня, Асоціація постачальників торговельних мереж запропонувала Мінрозвитку економіки внести зміни до законодавства. Внесення поправок до закону надало би можливість фермерам безкоштовно передавати продукти харчування, термін придатності яких закінчився, або продавати такі продукти на корм тваринникам. Читайте: Минэкономразвитию предлагают узаконить бесплатную передачу просроченных продуктов питания или продажу их на корма животноводам Нагадаємо, на Київщині садівництво та виноградарство опинилися на межі виживання. Додали проблем аграріям жорсткі погодні умови та карантин. Не зважаючи на те, що уряд виділяє на підтримку галузей 400 млн гривень, а профільний департамент КОДА активно рекламує програму держпідтримки, фермери й малі господарства не поспішають ставати в чергу за грошима. Садівники та виноградарі жаліються на бюрократизм і податкову колізію під час отримання коштів і в один голос кажуть: реформа взаємин між сільгоспвиробниками та державою потрібна Україні як повітря. Читайте: Садівництво та виноградарство Київщини потерпають від бюрократії, погоди та податкових колізій Фото: коллаж KVКиевVласть

Хто ж насправді в тіні землі, а в кого земля в тіні і хто економічний злочинець. Хто грабує селян і як наживаються орендарі. Хто важливіший: люди чи бізнес; власники землі чи орендарі. Продовжуємо шукати відповіді в серії законів про те, як “віджати” землю. Рада буде розглядати детінізацію сільгоспвиробництва, а саме – законопроєкт №3131 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції”. Комітетом з питань аграрної та земельної політики 4 червня вручене відповідне подання про розгляд законопроекту. Законопроєкт шляхом доповнення Податкового кодексу підпунктом 170.14.3. передбачає збільшення податку на землю для власників сільськогосподарської землі в 16,66 рази – з 0,3% до 5% від нормативно-грошової оцінки землі. 5% – це поставлене податкове зобов’язання, яке власник землі повинен платити, незалежно від будь-яких обставин, відповідно до запропонованих законодавчих змін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Законопроєктом №3131 запропоновано доповнити Податковий кодекс підпунктом 170.14.2., відповідно до якого поставлене податкове зобов’язання не визначається для власників земельних ділянок, які передали свою землю в користування (оренду чи емфітевзис) на підставі зареєстрованих відповідно до законодавства договорів. Тобто ті власники, які віддадуть землю в оренду, не будуть сплачувати податок на землю особисто. За них це буде робити орендар, тільки за ставкою в 5 разів меншою, бо орендарі є платниками єдиного податку 4 групи і максимум, що сплачують, єдиний податок у розмірі не більше 0,95% від нормативно-грошової оцінки землі, яку орендує – фактично податок на землю. Цим вимальовується яскрава преференція для зростання прибутковості діяльності орендарів-олігархів. І не тільки прибутковості – це заплановане податкове примушення власників землі повертатися до орендарів, а ніяка там не детінізація. Законопроєкт містить у назві слово “детінізація”, що певною мірою робить закон за назвою викривачем злочинної економічної діяльності і хоче перевести її в легальне поле з правовим і економічним впливом. Логічно, що злочинцями є українці-власники землі. А на “чисту воду” українців виводять їх же “слуги”. Але зовсім інша “картина” розкривається, коли починаєш вдивлятися в законопроект та його супровідні документи – справжніх цілей законопроекту, насправді, законотворці-слуги не приховують. Цілями і завданнями в пояснювальній записці до законопроекту визначено, що встановлення нового механізму оподаткування власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення “…стимулюватиме їх (власників землі, – авт.) до офіційного оформлення відносин оренди та праці, унеможливить приховування доходів від оренди та реалізації сільгосппродукції та ухилення їх від оподаткування, а також утворить рівні умови ведення бізнесу для всіх сільгосптоваровиробників”. Ми бачимо неприхований лобізм депутатів в інтересах орендарів – законом хочуть загнати вільних власників землі в оренду, а іншим орендарям відбити бажання звільнитися з оренди. Цим орендарі хочуть вбити двох зайців одразу: наростити земельний банк і в 5 разів менше, ніж одноосібники (власники землі, які не уклали ні з ким договір оренди), перераховувати податок на землю. Але чому б не вбити і третього зайця, тим більше, що він сам біжить в пащу орендарів? Бо у власників землі при такому законі вимушено зростатиме бажання продавати землю – вона для них стає невигідною. За розпланованими законами про так званий ринок землі землю купувати може тільки орендар – з економічних і правових причин. До цих причин належить повсюдна довгострокова оренда, яка робить в економічному напрямі нецікавою купівлю землі для будь-кого, крім орендаря, прийняті в першому читанні проєкти законодавчих змін (зокрема проєкт закону №2194), які забороняють продавати землю її власниками без згоди орендарів, та інші негативні для власників землі фактори. Проєкт закону №3131 – не про детінізацію. Це – осучаснений аналог “продрозверстки”, яка в 1932-1933 роках призвела до голодомору українців. Саме таке за змістом оподаткування селян діяло в голодоморні роки – поставлене податкове зобов’язання. Взагалі упущено важливий момент. Перед тим, як розглядати (приймати) такий закон про так звану детінізацію, необхідно було б прийняти закон про прогресивні земельні відносини в інтересах власників землі. І тоді, скоріше за все, закон про так звану детінізацію вже не був би потрібен. Закон про прогресивні земельні відносини: -  надає права і можливості власникам землі самостійно господарювати через участь у Товариствах власників землі; -  надає право розривати договори оренди для переходу до самостійного господарювання; -  надає право товариствам власників землі отримувати державну підтримку, в тому числі дешеві кредити за рахунок прямого державного кредитування; -  надати можливість отримувати дешеве споживче кредитування; -  визначають ціну землі у разі її продажу громаді чи державі. І такий проєкт закону “Про прогресивні земельні відносини” вже зареєстровано в раді, №3208 від 12 березня 2020 року. Другим моментом є те, що, насправді, орендарі (їх діяльність) не оподатковуються. Скарги орендарів на величезні суми сплати податків з 1 гектару орендованої землі змушують прочитати їм маленьку лекцію і розкрити великий секрет. Орендар є звичайнісіньким посередником (прокладкою, якщо комусь так більш зрозуміліше) у сплаті податків (податковим агентом) між державою і власником землі та працівниками. Держава зобов’язала Орендаря перераховувати податки за громадян, нас з вами: громадян-власників землі (податок на землю і єдиний податок для 4 групи платників); громадян-працівників (ПДФО, ЄСВ, військовий); громадян-покупців в магазинах як кінцевих споживачів (ПДВ). Єдиним податком, який би міг оподатковуватися орендар, є податок на прибуток, базою оподаткування якого є сформований прибуток на підприємстві. Але орендарі є “спрощенцями”, платниками єдиного податку (4 група) зі ставкою єдиного податку максимум 0,95% від нормативного-грошової оцінки землі. Але земля то чия? Громадянина – власника землі. І платить орендар за власника землі, знову ж таки, як податковий агент, а не об’єкт оподаткування – він просто обчислювач і перераховувач податків власників землі. Я не думаю, що тільки мені одному здається, що спочатку з “тіні” необхідно вивести орендаря, адже саме він не платить податки. Третім моментом є те, що податки платити потрібно і будь-яке виробництво повинно бути легальним. Але потрібно створити умови для легального виробництва і ці умови зовсім не полягають в тому, щоб власників землі обкласти “продподатком” у вигляді поставленого зобов’язання, а потім влаштувати “продрозверстку” по-новому, у вигляді “віджиму” землі – а далі тільки Бог знає, як буде погано. Четвертим моментом є те, що коли будуть створені умови для прибутковішого самостійного господарювання власників землі через участь у Товариствах власників землі, то можна тоді запроваджувати і детінізацію, визначивши законодавчо поставлене податкове зобов’язання. В цьому разі виникають абсолютно інші економіко-суспільні стимулюючі підстави і передумови для переходу до організованого самостійного господарювання через участь у Товариствах для отримання більшого прибутку. Є велика економічна різниця стимулювати отримувати більші прибутки і стимулювати отримувати менші втрати. Влада налаштована прийняти законопроєкт №3131 і не приховує своєї справжньої мети. Але за цим законом детінізація не відбудеться. Ті, хто самостійно обробляє землю, будуть і надалі намагатися обробляти її одноосібно самостійно. Просто будуть платити більше податку зі свого гектару й отримувати менше прибутку від землі, але будуть залишатися вільними. Одноосібники або взагалі не платять ніякого податку при отриманні доходу у вигляді зібраного врожаю чи при його продажу, або не є платниками ПДВ. Це є причиною, що врожай у одноосібників купують за ціною на 25-30% нижчою, ніж у орендарів. Це суттєва існуюча втрата для одноосібників. Одноосібнику економічно не вигідно переходити на загальну систему оподаткування. Причина проста – ведення бухгалтерського обліку на 2- 5 гектарах не тільки “з’їсть” прибутки, а і зажене в збитки. Зростання податку на землю до 1500-1900 гривень за 1 гектар все ж таки створить певні ризики і складнощі для власників землі – одноосібників і впливатиме на їх рішення відносно землі. Можна відверто говорити, що цей закон проти власників землі, але немає лиха без добра. Орендарі прогадали. Для одноосібників є вихід і з кращими результатами, ніж очікували самі одноосібники. Вислизнути з мертвецьких обійм оренди, а головне – отримувати більший прибутку від землі, ніж в орендних відносинах чи при одноосібному господарюванні, і бути добросовісним платником податків можна через об’єднання власників землі в Товариства власників землі. Товариство власників землі може бути платником єдиного податку 4 групи, що зумовить зникнення податкових переваг у орендарів. Відмінністю орендаря і Товариства є те, що товариство перераховуватиме свої податки, а орендар – чужі. Тому єдиним шляхом для одноосібників є об’єднуватися, мати спільну бухгалтерію і, як наслідок, зменшаться витрати на облік та інші матеріальні і організаційні витрати та зросте прибуток від землі, бо ціна на врожай в товаристві зросте – не буде 25-30% заниження ціни. Товариства власників землі, право розривати договори оренди і переходити до самостійного господарювання, пряме державне кредитування Товариств власників землі, дешеве споживче кредитування власників землі – це норми закону “Про прогресивні земельні відносини” в інтересах джерела влади, в інтересах українського народу, а не орендарів-тіньовиків і агроолігархів. А тепер ви самі зробіть висновок і про так звану детінізацію, і про так званий ринок землі, і про інші моменти в цьому напрямі. Читайте: Повернути землю собі. Національна ідея і Народна земельна реформа Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Поки люди більшості країн сидять вдома на карантині, а спортивні події по всьому світу призупинені – я задумався про те, як одна форс-мажорна подія вплинула на хід історії. А разом з тим і на гру мільйонів – футбол. Нещодавно прочитав книгу Нассіма Талеба “Чорний лебідь”. Мораль відомого американського філософа наступна: “ми живемо в світі, де повно непередбачуваних речей”. Автор акцентує ― нам не дано передбачити. Перша світова, обвал ринку 1987 року, події 11 вересня, Ліванська війна, криза 2008 року, винахід пеніциліну, радіо, інтернету і нашестя коронавірусу (так це теж “чорний лебідь”) – усі ці події ніяк не можна було передбачити. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Вірогідність їх здійснення була низькою і трапились вони ймовірно через якусь маленьку деталь. А от коли вже ця ключова подія відбулася – вона радикально змінює хід історії/цивілізації/людства. Кожна з цих подій – “чорний лебідь”. Їх не можна було передбачити, а от вплинули вони на наше життя відчутно. Отож, яким чином це стосується футболу? Напряму. У футболі “чорні лебеді” чатують на кожному кроці. Феномен англійського клубу “Лестер”? Так, “чорний лебідь”. Успіх збірної Коста-Ріка у 2014 році? Теж лебідь. Греція-2004, “каталонське чудо”, Данія-1992, камбеки “Ліверпуля” – так-так, ви праві, це все “чорні лебеді”. І цей список можна продовжувати довго.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Я особисто не закликаю мовчки сидіти й не робити припущення/гіпотези на майбутнє. Пропонувати різноманітні теорії можна, але треба бути обережними і не дивуватися раптом якийсь новий “лебідь” перетасує усі карти. А отже і детальний аналіз матчу потрібно робити по завершенню матчу, а не до його початку. Недосвідчені журналісти теж часто потрапляють у пастку “чорного лебедя”. З солідарності не будемо називати імена, але приведемо декілька яскравих прикладів хибних прогнозів. Так, 29 травня 2017 – футбольний клуб “Барса” призначає Вальверде на пост головного тренера. Безліч експертів пропагували тоді теорію: “Здається, Вальверде найбільш підходящий кандидат на цю посаду. Він гнучкий, прагматичний, чудово адаптує структуру під головних зірок команди. Ернесто зробить контратакувальну машину, це саме те, що потрібно виснаженому віковому складу після Енріке”. Сталось зовсім не так, як гадалося. “Монако”, “Рома”, “Аякс” – все це чорні лебеді. Тому я зовсім не здивуюсь раптом “Аталанта” чи “Лейпциг” вийде у фінал цьогорічного розіграшу Ліги Чемпіонів. Тріумфи Зідана також можна вважати “чорними лебедями”. Будемо відверті, 3 кубки поспіль – не обійшлося без долі везіння. Регулярні помилки арбітрів в один бік, травма Салаха у найвідповідальніший момент, фейли Карієса, сейви Наваса проти “Баварії” і в кожному сезоні 30% успіху – це точно подарунок долі. Але це було заслужене везіння. Зінедін Зідан на початку січня цього року сказав: “Лише один з нас виграє Лігу чемпіонів. Лише один з нас виграє прем’єр-лігу. Чи робить це інших тренерів невдахами? Ні, це не так працює”. Ця цитата видатного гравця і тренера якомога добре підтверджую теорію “чорного лебедя”. Очевидно, що коронавірус – теж яскравий приклад “чорного лебедя”, який суттєво вплине на світовий футбол. Зокрема, клуби отримають величезні фінансові збитки та “діри” в бюджеті, оскільки зриваються контракти від телетрансляторів, спонсорів, доходи від реклами тощо. Трансферне вікно теж не зрозуміло яким чином працюватиме в поточному році. А УЄФА вже втратило колосальні гроші від переносу Чемпіонату Європи на літо 2021. Як підсумок, хочу зазначити, що усі ми у певний період часу можемо виявитися “чорними лебедями”, які своїми вчинками частково змінять хід людської історії. Наприклад, Ковід-19 точно вплине на економіку більшості країн, а амстердамський “Аякс” рік тому вплинув на хід футбольної історії своїм сенсаційним успіхом, започаткувавши нову футбольну революцію. Тому для тверезої оцінки реальності нам усім потрібно розглядати будь-яку подію під різними кутами та не пробувати спрогнозувати кінцевий результат. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть

Як бездумно і бездарно використовуються державою кредитні кошти, можна побачити на прикладі 214 мільйонів євро. Їх надав нам в кредит Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) на проєкт “Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей”. Незважаючи на назву, ця позика, за яку до речі ми сплачуємо відсотки з бюджету, служить явно не всім людям. А лише обраним. У 2015-2018 роках на впровадження проєкту було використано 48,9 млн доларів або 1 млрд 297 млн 100 тис. гривень. Це лише 22,8% від загального обсягу наданої позики. Основна причина вкрай слабого освоєння коштів – системні недоліки в управлінні проєктом, починаючи з 2015 року, допущені МОЗ, як його виконавцем, що призвели до впровадження проєкту із суттєвим відставанням, кошти використовувалися неефективно. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   При цьому Україна вже несе збитки. За період реалізації проєкту сплачено: 1,6 млн доларів за резервування невикористаних коштів позики; 1,3 млн доларів – відсотки за користування позикою; 0,6 млн доларів – разова комісія за відкриття. Зазначене створило умови, за яких завдання проєкту щодо забезпечення реформування системи охорони здоров'я на центральному рівні виконувалися непослідовно, із значними затримками, а результати більшості з них можна буде оцінити лише після завершення проєкту. Незважаючи на те, що проєкт започатковано у 2015 році, реалізація більшості заходів компоненту 2 “Зміцнення урядування МОЗ у галузі охорони здоров'я” розпочалася лише у 2018 році. За компонентом 3 “Підтримка впровадження, моніторинг і оцінювання Проєкту” основні заходи із моніторингу та оцінювання розпочнуться у 2019 році. Майже 80% (0,7 із 0,9 млн доларів) коштів компоненту вже використано на оплату праці індивідуальних консультантів, вартість послуг яких не залежала від досягнень проєкту. Не розроблені концепція та генеральний план впровадження стандартів електронної охорони здоров'я. Крім того, не завершено переклад Клінічних настанов на засадах доказової медицини, за використання яких у цілому сплачено 130 тис. євро, в т.ч. за 2018 рік – 20 тис. євро. А це – втрати коштів позики. Відсутні результати реалізації кластерів “Громадське здоров'я” і “Інформація і комунікація”. Рахунковою палатою встановлено також випадки відображення в обліку окремих операцій з порушенням законодавства, а також встановлено факт оплати за рахунок коштів позики і гранту послуг перекладу двох однакових Клінічних настанов, інші порушення. Надала міністру охорони здоров`я Максиму Степанову матеріали виявлених мною на основі даних Рахункової палати порушень ще минулого тижня – після засідання уряду. Поки жодної реакції. Мораль: бігати по світу клянчити кредит ми вміємо, а нормально розпорядитися позиченими коштами – ні. Закон про захист персональних даних не працює. Його, нагадаю, ми створювали кілька років тому під переможні оплески європартнерів. На жаль, зараз бачимо злиття всіх наших даних на якийсь російський сайт, де їх можна купити за 50 доларів. Бачимо, що ці данні є об’єднаною базою різних поліцейських баз. Такими додатками як “Дія”, “Київ Смарт Сіті” та іншими, які ми завантажуємо в свій смартфон, ми ще більше даруємо свого особистого спочатку державі, а потім, в результаті дій недобросовісних чиновників, і зловмисникам – всередині краіни й ззовні. Це означає, що закон потрібно змінювати. Ми вже ініціювали законопроєкти про про персональні дані, про інформаційного омбудсмена, який має опікуватися як доступом до інформації, так і превенцією зловживань із персональними даними. Здається, настав час для голосування цих законопроєктів? А ще я впевнена, поки когось відповідального за злиття реєстрів та баз не посадять, надалі можна буде придбати за 50 баксів будь що. Читайте: Прем`єр Шмигаль має в Раді представити всьому українському суспільству план виходу з карантину Ольга Василевська-Смаглюк, народний депутат Верховної Ради IX скликання, 96 округ Источник публикации КиевVласть