Майже три тисячі мешканців багатоповерхівок у Вишневому живуть без гарячої води. Її вимкнули за борги: місцевий приватний постачальник заборгував НАК “Нафтогаз”. І поки тривають суди та Феміда вирішує, хто оплачує бенкет, без води залишаються 18 будинків. Всього на Київщині заборгували Нафтогазу 26 компаній-постачальників. Як стало відомо KV, 12 квітня у Вишневому разом із опаленням у багатьох будинках відключили гарячу воду. Про це йдеться в оголошенні ТОВ “Ресурсозбереження”, фотографію якого виклав на сторінці “Дика Вишня. Вишневе. ОТГ” у Facebook місцевий громадський діяч Денис Зерченко.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Постачання – все Згідно з розпорядженням голови Вишнівської міськтергромади Іллі Дікова, саме 12 квітня у Вишневому було завершено опалювальний період – проте це не стосувалося підігріву води. “ТОВ "Ресурсозбереження”, приватна компанія, що колись була нав'язана мешканцям будинків, де є котли, просто взяла і припинила подачу гарячої води. 10-річне керування всім відомої особи розвернуло процес еволюції у Вишневому в зворотньому напрямку. Не виключено, що скоро будемо добувати воду десь у колодязях, а щоб зігрітися – розводитимемо багаття. На дахах будинків, бо земля майже вся забудована”, – пише Зерченко. У самому оголошенні йдеться про те, що ТОВ “Ресурсозбереження” 12 квітня припиняють надавати послуги з опалення та підігріву води, оскільки їх майно було арештовано на підставі ухвалення позовної заяви до підприємства від НАК “Нафтогаз”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “3 12 квітня 2021 року надання послуг з опалення та підігріву води нашим підприємством припинено. Підстава – задоволені господарськими судами позовні вимоги АТ НАК “Нафтогаз України” про примусове стягнення з ТОВ “Ресурсозбереження” заборгованості за отриманий природний газ, пені, штрафів, інфляційних витрат, тощо, шляхом накладення арешту на кошти та майно, що у свою чергу призвело до повного блокування роботи підприємства. Зауважимо, що ми неодноразово наголошували на проблемі зростання заборгованості мешканців за отримані послуги і попереджали про можливі наслідки, які, на жаль, не змусили себе чекати – робота підприємства заблокована постачальником газу”, – йдеться у повідомленні. Трохи передісторії  ТОВ “Ресурсозбереження” обслуговує 18 багатоповерхових будинків, а саме: вул. Південна, 7, 9, 11, 13, 15, 17; вул. Святоюріївська, 22, 24, 26, 28, 30, 32; вул. Лесі Українки, 19, 21, 62-а; вул. Молодіжна, 12; вул. Європейська, 34-6; вул. Вітянська, 1а. У цих будинках проживає 2759 абонентів підприємства, частина об’єдналися в ОСББ – це, наприклад, ОСББ “Південна Плюс” (будинки №№ 9, 11, 13 по вул. Південна), ОСББ “Південна 17” (вул. Південна, 17), ОСББ “Південний” (вул. Святоюріївська, буд. 22, 24), ОСББ “Південний-2” (вул. Святоюріївська, 30), ОСББ “Південний 3” (вул. Святоюріївська, 28). На дахах цих будинків були встановлені автономні котельні, обслуговуванням яких і займалося дане ТОВ.  “Технологічна відмінність у тому, що КП “Вишнівськтеплоенерго” передає тепло централізовано за допомогою підземних комунікацій, а наші котельні – дахові”, – розповів директор ТОВ “Ресурсозбереження” Федір Кацап (грудень 2014 року). Станом на липень 2020 року продовжують діяти тарифи, встановлені у відповідності до рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради від 07.11.2018 року № 49/2: виробництво та постачання теплової енергії – 1750,96 гривень/Гкал (з ПДВ); підігрів 1 куб.м води – 85,97 грн. (з ПДВ). Суд: боротьба триває Згадувані в оголошенні рішення Господарський суд Київської області ухвалив 1 та 12 жовтня 2020 року (№ 911/1044/20 – друга позовна заява, № 911/1034/20 – перша заява). У тексті рішень йдеться про те, що Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (НАК “Нафтогаз України”, або “Нафтогаз”) звернулася з позовами до ТОВ “Ресурсозбереження” про стягнення більш ніж 4 млн гривень боргу. Так, згідно першої позовної заяви (12.10.2020), сума боргу складає 2 млн 1 тис. 527,91 гривень (з яких: 1 млн 605 тис. 839,83 грн основного боргу, 165 тис. 336,74 грн пені, 81 тис. 686,99 грн 3% річних та 148 тис. 664,35 грн інфляційних втрат). Згідно другої (01.10.2020) –  2 млн 188 тис. 291,22 грн. (з яких: 796 тис. 476,87 грн. основного боргу, 461 тис. 58,92 грн. пені, 224 тис. 342,56 грн. 3% річних та 706 тис. 412,87 грн. інфляційних втрат). У рішенні № 911/1034/20 йдеться, що згідно договору, який сторони уклали у 2017 році, “Нафтогаз” передає ТОВці з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 2890,0 тис. куб. метрів (по місяцях (тис. куб. м): жовтень – 330,0; листопад – 450,0; грудень – 520,0; січень – 640,0 лютий – 500,0; березень – 450,0).  Ціна за 1000 куб. м газу на дату укладання договору становить 4942,00 гривні (4,92 / куб. м), або ж разом із ПДВ (20%) – 5930,40 грн (5,93 / куб. м). Причому укладалися додаткові угоди: наприклад, у разі прострочення споживачем оплати згідно цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних.  “Ресурсозбереження” розрахувалося за отриманий від “Нафтогазу” природний газ на загальну суму 14 млн 65 тис. 663,22 грн. “Нафтогаз” у свою чергу посилається на те, що оплату за переданий газ приватник “здійснював несвоєчасно та не виконав зобов’язання у визначений договором строк”. Станом на 19 лютого 2020 року сума основного боргу за договором становила 1 млн 605 тис. 839,83 грн. Вирішити у досудовому порядку, тобто піти на мирову із “Нафтогазом” у ТОВ “Ресурсозбереження” не вийшло. Ба більше, у суді “Ресурсозбереження” намагалося зі свого боку оскаржити чи не кожну вимогу “Нафтогазу”. Зокрема, зауважувало на “необґрунтованість нарахування позивачем пені за періоди, що перевищують шестимісячний термін, встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України”, “стверджує про безпідставність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що вказана норма застосовується для загального кола осіб” і водночас повідомило, що сплатило “Нафтогазу” 130 тис. грн в рахунок виконання зобов'язань за договором, а також що визнає частину боргу – в сумі 964 тис. 497,02 грн.  Приватники також спробували довести суду, що несли збитки і тому не могли вчасно перераховувати кошти за газ. За 2017 рік, йдеться у тексті рішення, збитки ТОВ складали 141,2 тис. грн, за 2018 рік – 550,2 тис. грн, за 2019 рік – 406,6 тис. грн. Утім, “збитковість від господарської діяльності за 2017-2019 рр. не може вважатись такою обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим на теперішній час”, вирішив суд і наголосив, що не має на руках доказів, що ТОВ була на межі банкрутства, чи то будь-яких обставин, що заважали їй сплачувати борги.  А отже, вирішили судді, позов підлягає задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення усього 1 млн 894 тис. 317,1 гривень — а саме 1 млн 475 тис. 839,83 грн основного боргу, 165 тис. 336,74 грн пені, 81 тис. 686,99 грн 3% річних та 148 тис. 664,35 грн інфляційних втрат, а також 22 тис. 789,19 гривень судового збору.  А 1 жовтня 2020 року, цей же суд ухвалив рішення стягнути з ТОВ на користь “Нафтогазу” ще 2 млн 221 тис. 115,59 гривень – а саме 796 476, 87 грн. основного боргу, 461 058,92 грн пені, 224 342,56 грн 3% річних, 706 412,87 грн інфляційних втрат та 32 824,37 коп. судового збору. ТОВ спробувало оскаржити обидва рішення, подавши відповідні апеляційні скарги до Північного апеляційного господарського суду (і не змогло для початку у повному обсязі оплатити судовий збір, що складав майже 45 тис. гривень). Розгляд скарг триває й досі. Крім того, рішення Господарського суду хоч і було прийнято, але 15 квітня 2021 року суд має розглянути заяву про визнання наказу про виконання рішення зі стягнення коштів з ТОВ таким, що виконанню не підлягає. У жодному з рішень господарського суду, утім, нічого не сказано про накладення арешту на майно та рахунки ТОВ “Ресурсозбереження”. Що робити жителям? Жителі домівок, які обслуговуються “Ресурсозбереженням”, жалілися на тарифи та відключення гарячої води упродовж років. Наприклад, ось історія, що датується вереснем 2017 року: створене у липні того року ОСББ “Південна Плюс” (будинки №№ 9, 11, 13 по вул. Південна) отримало від ТОВ “Ресурсозбереження”, яке на той час вже обслуговувало ці будинки, пропозицію укласти договір на обслуговування мереж опалення та гарячого водопостачання загальною вартістю близько 12 тис. гривень за місяць (що становить, як пише фейсбук-користувач Костянтин Колійчук, приблизно 1\7 від місячного бюджету ОСББ).  На три питання від правління об’єднань про аргументованість тарифів, відсутність документації на котельні у міськвиконкому та чому ТОВ використовує приміщення диспетчерської у якості офісу, жителі змогли домогтися лише однієї відповіді – про те, що документація на котельні дійсно знаходиться у ТОВ, проте буде передана ОСББ “при зміні виконавця послуг з обслуговування дахових котелень цих будинків”.  Об’єднання у відповідь таки намагалося змінити постачальника цих послуг через у тому числі необґрунтовані, на думку правління ОСББ, тарифи, а разом з тим, “розуміючи повну відсутність паритету у відносинах між ОСББ та ТОВ “Ресурсозбереження”, яке продовжує надавати послуги мешканцям будинків і погрожує вчасно не почати опалювальний сезон, ОСББ звернулося до міськвиконкому з проханням стати посередником у вирішенні зазначених вище спірних питань”. Читайте: В Вишневом тарифы на отопление и горячую воду выросли на 12%  А у січні 2021 року жителі ОСББ направили голові ОТГ Дікову колективного листа, де просили передати їм обслуговування дахових котелень, спираючись на те, що ТОВ не вкладається в їх ремонт чи модернізацію. “08.12.2020 р. ОСББ “Південна “Плюс” звернулося до ТОВ “Ресурсозбереження” з листом № 121, в якому просило надати інформацію про температурні графіки відпуску тепла та гарячої води, якими останнє керується при наданні послуг. У відповідь співробітники ТОВ “Ресурсозбереження” в усній формі повідомили, що старі температурні графіки на сьогодні втрачені, а нові ще не розроблені. Проте, навіть для неспеціаліста ця відповідь є повною маячнею, адже температура теплоносія в котельні не може залежати від суб’єктивної думки чи бажань оператора. […] …ми не бачимо іншого шляху, аніж встановлення в близькому майбутньому контролю над даховими котельнями з метою їх експлуатації силами ОСББ “Південна Плюс” або спеціалізованої компанії, обраної співвласниками. Разом з цим, у нас немає жодного бажання отримати металобрухт, тягар з відновлення якого ляже на наші плечі”, – йдеться в листі. Читайте: Горячо и горько: на Киевщине продолжают расти тарифы на тепло  31 березня, за майже два тижні до відключення опалення та води, у Viber-групі ОСББ голова правління поділився планом дій. Якщо коротко: планують знайти та залучити нову організацію, що займатиметься постачанням тепла та води, і зробить кошторис ремонту котелень, а кошти на це думають залучати з бюджету міста. План дій був розроблений частково спільно з мером міста Діковим та директором ТОВ “Ресурсозбереження”, зазначається у повідомленні: “Два тижні тому була зустріч голів ОСББ з мером. Мер висловив своє незадоволення роботою “Ресурсозбереження” та пообіцяв підтримку ОСББ в фінансуванні ремонту котелень. Минулого тижня збирались з головами ОСББ та керівником організації яка обслуговує та експлуатує дахові котельні. Погодились про те, що потрібно зробити обстеження котелень.  Початок співпраці виглядає так: нова організація з обслуговування котелень проводить обстеження їх стану, складає перелік недоліків та вартість ремонту; мерія виділяє кошти на ремонт котелень; ОСББ заключає договір на ТО котелень, договір на експлуатацію котелень, самостійно заключає договори на закупку газу та транспортування газу; кожне ОСББ наймає інженера по газовому та котельному господарству”. Як розповів KV голова правління ОСББ Дмитро Гаврилюк, боротьба співвласників квартир із постачальником тепла триває давно, але невідомо, куди вона зайде. Зате точно можна сказати, що котельні, які запустили разом із введенням будинків в експлуатацію (2004-2005 роки), вже застарілі і потребують модернізації – видатки на яку, найбільш імовірно, ляжуть на плечі самих жителів будинків. Відповідь Вишнівського міськвиконкому на лист-запит ОСББ “ТОВ обслуговує нас з 2005 року, на даний момент ТОВ “Ресурсозбереження” є банкрутом. Статус котелень невідомий. Формально вони належать співвласникам. […] Що стосується тарифів – крім того, що вони були зависокими, ми не бачили прозорості розрахунків. Будинок недосконалий, і нам потрібно взяти участь у програмі енергозбереження “Енергодім”, але ми не можемо через одну з умов – потрібно проводити модернізацію індивідуальних теплових пунктів, якими у нас служать ці котельні. У нас не було контакту з “Ресурсозбереженням”, а тому енергоефективні заходи ми також не могли проводити. У тариф ТОВ нібито закладає у тому числі ремонт та обслуговування котелень, але по факту вони в це не вкладалися. Наразі котельні працюють на останніх своїх силах і фізично вже не здатні повноцінно опалювати будинки та працювати на повну потужність.  Міськвиконком запропонував нам іншого постачальника в особі КП “Вишнівськтеплоенерго”. Це страхувальний варіант. Інший варіант – шукати постачальника самостійно. Ми з головами сусідніх ОСББ плануємо дійсно шукати нову обслуговуючу компанію. Як бути з котельнями – поки сказати не можу. Почнемо з того, що проведемо експертизу їх поточного стану, а далі десь будемо шукати та залучати кошти. Один з варіантів – це збирати гроші у тому числі з мешканців. Інший варіант – співфінансування у кооперації з міськвиконкомом”, – розповів Гаврилюк. У KV була низка питань до керівництва ТОВ “Ресурсозбереження”. Зокрема, їх версія щодо справедливості нарахування такої суми боргу (ця позиція, утім, викладена частково у текстах судових рішень), чому не вдалося виплатити його вчасно і хто винен в цьому, чи вкладало насправді підприємство у ремонт котелень, тощо.  Але зв’язатися із керівництвом чи іншим представником ТОВ “Ресурсозбереженням” упродовж тижня KV, аби вислухати їх позицію та плани дій, так і не вдалося. На дзвінки на контактний номер, який можна відшукати у відкритих джерелах, ніхто не відповідав упродовж кількох днів. А ще два номери, що вказані на сайті ОСББ “Південна Плюс”, належать людям, які мають опосередковане відношення до ТОВ або не мають його взагалі. Контактів керівництва чи представників не мають самі ОСББ, у чому у розмові з KV зізнався Дмитро Гаврилюк. Але KV готова у будь-який час вислухати позицію “Ресурсозбереження”. А допоки теплопостачальник розміщує на стінах будинків, які обслуговує, об’яви, та скеровує головам ОСББ листи про те, що жителі мають сплатити борг якомога швидше.  Взято з Viber-спільноти ОСББ “Південна Плюс” – “ОСББ News” За даними аналітичної системи YouControl, товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурсозбереження” (*) зареєстроване 17 листопада 2000 року за адресою місто Вишневе, вул. Європейська, будинок 34-Б.  Виручка підприємства за 2019 рік становила приблизно 23 млн гривень.  Засновниками виступили вихідець з Донецької області Шепеленко Сергій Леонідович та житомирчанка Лавренчук Наталія Павлівна, яка з 2003 року є директором підприємства.  На людину з ідентичними ПІБ відкрито ряд виконавчих проваджень у Житомирі про стягнення боргів. Зокрема, стягувачами стали ТОВ “Кредитні ініціативи”, ТОВ КК “Коменерго”, ПАТ “ЕК “Житомиробленерго”, Корольовський відділ Державної виконавчої служби. Особа з такими ПІБ на Житомирщині є фігурантом низки судових справ, у тому числі – кримінальної: у 2016 році вона була на лаві підсудних через звинувачення у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, і була під підпискою про невиїзд. Не тільки Вишневе За останніми даними Департаменту з інтегрованих комунікацій НАК “Нафтогаз”, станом на 7 квітня 2021 року борг підприємств Київської області перед ним складає 511 млн 391 тис. 145 гривень лише за 2021 рік, а загальний – 1 млрд 505 млн 967 тис. 405 гривень.  У списку боржників – 26 підприємств, серед яких у тому числі й ТОВ “Ресурсозбереження”. Сума його боргу складає 12 млн 736 тис. 212 гривень, з них 6 млн 766 тис. 941 – лише за 2021 рік. Це ТОВ – серед шести, динаміка заборгованості яких не змінювалася ані в плюс, ані в мінус, згідно даних “Нафтогазу”. Як писала KV, на початку 2019 року Київщиною прокотилася хвиля збільшення вартості теплової енергії. Суми за використане тепло в платіжках пересічних громадян за цілою низкою міст виросли до 20%. На питання чому тарифи знову ростуть, постачальники тепла нарікають на збільшення вартості газу, електроенергії і підвищення "мінімалки". Відстояти старі ціни на тепло вдалося лише окремим населеним пунктам. Станом на вересень 2019 року близько 50 підприємств, з яких половина – комунальні, сиділи з серйозними заборгованостями за поставку газу від НАК "Нафтогаз". Загальний борг області перевалював за 1 млрд гривень. Чіткого механізму погашення заборгованості ні адміністрація, ні рада області публічно не представляли, заявивши лише, що 80% інфраструктурних об'єктів регіону готові до опалювального сезону, а тарифи несправедливі. При цьому жителям Київщини радили брати так звані “теплі кредити”. Читайте: Накопив миллиардный долг за газ, власти Киевщины рекомендуют гражданам обогреваться в кредит  25 вересня 2019 року за Київською облдержадміністрацією пройшов мітинг проти підвищення тарифів на опалення. Пов'язані вони були з рішеннями, прийнятими в ході чергової сесії Київоблради (КОС) 19 вересня рішенням "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування і постачання, послуги з постачання теплової енергії комунальному підприємству КОС “Києво-Святошинська тепломережа”, комунальному підприємству КОС "Переяслав-Хмельницьктепломережа". Колишній нардеп Олександр Дубінський (91 округ, “Слуга народу”) стверджував, що це, а також збільшення статутних капіталів деяких комунальних підприємств в той же день робилося для того, щоб тодішній губернатор Михайло Бно-Айріян і ексголова облради Микола Стариченко купили собі преміальні автомобілі, що ексголова КОДА заперечував. Читайте: Тепло ли тебе, Киевщина: столичный регион бунтует из-за повышения тарифов  У 2019 році Київщина – лідер серед всіх областей за обсягом "теплих кредитів" на індивідуальне житло. З 2014 і до цього дня в область було залучено понад 590 млн гривень. Ще 120 млн гривень кредитів освоїли ОСББ Києва та області. Це 2-е місце серед регіонів країни. Завдяки регіональній і міськими програмами в містах Буча, Біла Церква, Бровари та Славутич населення отримує додаткову винагороду за "теплим кредитами". А мери Славутича та Бородянки освоюють механізм "поглибленого ЕСКО-партнерства", щоб отримати більш високі показники економії енергоспоживання. Читайте: Мэр Василькова хочет перевести город на индивидуальное отопление (видео) Перед початком опалювального сезону 2019-2020 влада столичного регіону передала пункти централізованого теплопостачання на баланс місцевих громад. Багато з котелень встигли накопичити мільйонні борги перед "Нафтогазом", роботу інших не окуповував діючий тариф. Останніми пропозицію володіти і розпоряджатися котельнями отримали міськ- і сільради колишніх Києво-Святошинського, Броварського і Переяслав-Хмельницького районів (нині це Пристолична, Броварська та Переяславська громади Броварського району). Для тих з них, кому не буде вистачати грошей на виплату боргів і компенсацію тарифів, адміністрація області та рада обіцяли ініціювати програми підтримки. Детальніше: Кому котельную: местные власти Киевщины не спешат принимать на баланс пункты централизованного отопления  Протягом 2020 року на Київщині у 72% суб'єктів господарювання у сфері житлово-комунальних послуг, перевірених Держпродспоживслужбою, були виявлені порушення державної дисципліни цін. У минулому році споживачам житлово-комунальних послуг Київської області фактично повернуто 5,68 млн грн. При цьому, через пандемію коронавірусу Держпродспоживслужба не проводила перевірки підприємств у II, III і IV кварталах 2020 року. Читайте: В 2020 году жителям Киевщины вернули более 5 млн грн, уплаченных за коммуналку  А у 2021 міські голови Київщини підтримали ініціативу Президента України та виступили за підписання меморандуму щодо врегулювання проблемних питань у постачанні тепла та гарячої води в будинки українців. Підписантом від Київщини виступив Анатолій Федорук, який також є головою правління Київського регіонального відділення Асоціації міст України. У меморандумі, зазначав очільник Київської ОДА Василь Володін, задекларовано, що вартість послуги постачання теплової енергії та гарячої води у багатоквартирні будинки впродовж опалювального сезону 2020-2021 років не зміниться.  Читайте: Міські голови Київщини підтримали ініціативу Президента не допустити підвищення тарифів на опалення та гарячу воду  *  Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурсозбереження”, код ЄДРПОУ: 31254730 Фото: коллаж KVКиевVласть

Чотири роки з 2015 по 2019 рік управлінці готелю “Козацький”, що стоїть у Києві на Майдані, клієнтам виставляли власні приватні рахунки для оплати за послуги ночівлі, замість рахунку самого готелю. Тоді “Козацький” зазнав збитків 12,09 млн грн. Це інформація із однієї справи НАБУ. Про це варто почитати тут. Хоча трохи не так. Держава зазнала збитків. Адже готель “Козацький” діє у формі “державне підприємство” Міністерства оборони. Навіщо Міністерству оборони готель у Києві? Треба додати, що у Міноборони також є готель у Львові – “Власта” та Кривому Розі – “Братислава”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Неймовірно, але попри вдале розташування готелів, всі вони хронічно збиткові і наочно можна переконатися, що знаходяться у занедбаному стані. Це значить, що дивідендів до бюджету вони ніяких не платять. А навпаки потребують урядової підтримки. Коли я був у робочій групі Міністра Андрія Загороднюка щодо аналізу діяльності державних Міністерств оборони, то дійшов висновків, що найбільш вдалим ходом буде приватизувати всі непрофільні активи Міноборони, які породжують корупцію та збитки. А виручені кошти окремим законом перенаправити на закупівлю чи то військової техніки для ЗСУ, чи то квартир для офіцерів із черги. Щоправда роки йдуть, міністри оборони змінюються, а готель “Козацький” і далі гордо височіє над Майданом повний боргів та кримінальних справ. Гліб Канєвський, редактор порталу "Марлін"Джерело публікаціїКиевVласть

КиевVласть продовжує цикл інтерв'ю з головами об'єднаних громад Київщини. Упродовж 69 тижнів ми відвідуємо міста, селища та села і спілкуємося з очільниками новоутворених адміністративно-територіальних одиниць. Цього разу – діалог із Михайлом Нетяжуком, який вже понад 6 років очолював “місто контрастів” Фастів, а сьогодні йому довірили керувати Фастівською громадою, до якої доєдналося 16 сіл та 1 селище. Про підводні камені адмінтеррерформи, обтяження бюджету ОТГ, боротьбу за “електрички” з Укрзалізницею та багато чого не менш цікавого з життя громади читайте у матеріалі.  KV: Раніше ви виконували обов'язки міського голови, а наразі стали головою громади. Що змінилось у вашій роботі? Голова Фастівської міської територіальної громади Михайло Нетяжук: Фастівська міська рада досі є органом місцевого самоврядування, вона не зазнала змін чи трансформацій. Єдине, що в результаті адміністративно-територіальної реформи сферу управління міськради суттєво збільшили: місто Фастів об'єднано з 8 сільськими і 1 селищною радою, відповідно, набагато зросла територія і кількість мешканців. Це спричинило збільшення кількості питань, що потребують вирішення. Кількість годин у добі не збільшилася. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   KV: Які нові повноваження з'явилися у громад? Михайло Нетяжук: Місто обласного значення до проведення реформи мало абсолютно всі повноваження, які надавалися громадам. Тому ніяких додаткових прав у Фастівської міської ради не з'явилося. Зате з'явилося більше відповідальності за території, які приєдналися. KV: Чи створювали ви нові структурні одиниці – управління, департаменти – унаслідок "розширення"? Михайло Нетяжук: Функціонально ті департаменти, які передбачені Законом "Про самоврядування", вже існували в міськраді. Утім, рада створила два управління, яка займається безпосередньо сільськими територіями, аби у старост були не тільки обов'язки, але й ресурси для вирішення питань. Не зовсім правильно, якби заміна лампочки, наприклад, вирішувалася центрально і старости їхали б за цим до міського голови. Ми розробили механізм, за яким з'являється розпорядник коштів, в рамках якого старости приймають рішення на місцях. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Співпраця зі старостами має бути. Моїм принципом є хоча б намагатися не міняти людей, які хочуть працювати. Міськрада узгодила позицію, що для старост перший рік роботи стане випробувальним терміном: мит надаємо можливість старостам працювати, проявити себе. Староста – це не сільський голова, відповідальність більша. З 9 старост двоє вже відмовилися працювати, склали повноваження, і Фастівська міська рада була змушена затверджувати інші кандидатури на посади. Я не можу сказати, що бути старостою – велике щастя; це велика відповідальність, у першу чергу, і кожен сам визначається, чи готовий він працювати. KV: Яких повноважень не вистачає громадам? Які є складнощі в роботі голови? У чому недосконалість децентралізації?  Михайло Нетяжук: Давайте розмежуємо два поняття: децентралізація і адміністративно-територіальна реформа. У нас два процеси відбувалися синхронно. У рамках децентралізації відбувалася передача повноважень і ресурсів на місця, а в рамках адмінтерреформи – зміна устрою. 25 жовтня 2020 року відбулися вибори за новою системою адмінтерустрою, і це не стільки децентралізація, скільки саме реформа. В її рамках ліквідовували райони, сільради, тощо, відбувалося укрупнення. Звісно, є не врегульовані досі моменти: абсолютно не виписаний розподіл повноважень між ОТГ і районами з РДА. Не зовсім зрозуміло, хто за що відповідає. Не врегульований момент передачі майна. Закон є, не всі міськради ще його виконали, незрозумілим залишається фінансове наповнення районних рад і зона відповідальності. Міські тергромади прийняли на себе соціальні об'єкти, які обслуговують не лише населення однієї громади, але й іншої. У колишньому Фастівському районі є громади, які прийняли Фастівський районний територіальний центр соціального обслуговування, який колись працював на весь Фастівський район. Зараз одна громада повинна утримувати цей об'єкт, враховуючи те, що сільським та селищним громадам це дуже важко, бо вони невеликі. З іншого боку, мій робочий день розпочався з виїзної наради стосовно будівництва відділень Фастівської ЦРЛ, і тут так само: є Фастівська громада, яка отримала "в подарунок" цю райлікарню, що обслуговує населення чотирьох чи навіть п'яти громад. Утримувати цей об'єкт за рахунок міських коштів дуже непросто, а якщо врахувати, скільки коштів треба вкласти в реконструкцію та ремонт, то питання ще більш тяжке. Чіткий розподіл повноважень та фінансових ресурсів – це основний виклик для місцевого самоврядування. KV: У 2020 році зчинився галас навколо готовності Фастівської ЦРЛ приймати ковідних хворих. Тоді лікарня була на балансі району. Яка ситуація із лікарнею зараз? Чи забезпечені лікарні громади проти ковіду, чи вистачає місць? Михайло Нетяжук: Ми пам'ятаємо, що у минулому році були вибори, і цей так званий "скандал" відбувся у суто політичній площині, бо цей блогер намагався чинити безлад. Минулого року Фастівський міський голова і міськрада не були ніяким чином причетними до Фастівської ЦРЛ, адже вона перебувала у сфері управління Фастівської РДА. Але перед виборами потрібно було зробити певний шум. Лише у лютому місяці міськрада прийняла ЦРЛ до своєї сфери управління, і саме тому з лютого місяця я дуже багато часу та уваги приділяю райлікарні. Я не тільки маю право, але й зобов'язаний за неї відповідати. Читайте: Передвиборче: Фастівська ЦРЛ втрапила у скандал через другу хвилю пандемії  Якщо ми говоримо про систему надання медичної допомоги ковід-інфікованим, система не формується на рівні окремого міста чи тергромади, а департаментом охорони здоров'я Київської ОДА. Визначено перелік лікарень, які повинні приймати ковідних хворих – у першу, другу та третю чергу. Фастівська ЦРЛ належить до третьочергових, адже вона зараз надає екстрену меддопомогу мешканцям тих районів, лікарні у яких переведено на допомогу хворим на коронавірус. Макарівська ЦРЛ визначена як опорна, що значить, що мешканців Фастівщини, хворих на ковід, везуть до Макарова. Але хворих на інсульти, наприклад, мають перевозити до Фастова, адже згідно системи охорони здоров'я визначено, що в одному закладі не можуть одночасно лікуватися такі хворі та хворі на ковід.  Читайте: Фастовский горсовет хочет взять на баланс райбольницу, но не хочет ее финансировать (видео)  Ситуація з коронавірусом у Фастові, на моє переконання, контрольована – станом на 22 березня 13 хворих потребувало госпіталізації з 65 тис. населення. Однак зараз очікується загострення ситуації із захворюваністю, і зараз ДОЗ КОДА поставив Фастівській ЦРЛ завдання готуватися до прийому хворих на ковід. Вся система охорони здоров'я Київщини готується 100% приймати на всі ліжка саме ковідних хворих. Коли задіюється третя черга, це означає, що заклади 1-ї та 2-ї черг вичерпали свої ресурси, і очікується серйозний спалах. У нас близько 40 ліжок готові приймати ковідних хворих, але вони стоять поки що у резерві; ми очікуємо офіційного рішення облДОЗ, і паралельно готуємо ліжка, аби повністю виконати поставлене державою завдання.  Частково лікарні забезпечені і апаратами ШВЛ, і засобами ІЗ, частково вони забезпечуються облДОЗом, централізовано, як і лікарні, що перепрофільовані під ковід – там відбуваються централізовані поставки. Звісно, що одразу лікарні забезпечуються і відповідними медикаментами після перепрофілювання, бо у медикаментів є термін придатності, і тримати їх на зберіганні у непрофільних лікарнях до часу немає сенсу.  Щодо приймального відділення, це не реконструкція, а саме будівництво. Минулого року у жовтні, коли лікарня була в управлінні РДА, розпочалася реалізація проєкту будівництва відділення невідкладних станів. На превеликий жаль, будівництво взимку не може довго тривати через морози, тому цей об'єкт минулого року не було завершено. Наразі відбуваються регулярні наради, аби знайти способи пришвидшити реалізацію цього проєкту.  Станом на сьогодні розпочинаються внутрішні роботи, аби фастівчани могли отримувати якісні послуги. Проєктом передбачено, що на першому поверсі розміститься відділення невідкладних станів – об'єкт, який реалізується відповідно до програми "Велике будівництво". Другий поверх – інсультний блок з неврологічним відділенням, щоб пацієнти, які потребуються такого лікування, могли отримувати його в ЦРЛ. Те, що було виділено райдержадміністрацією на будівництво, не було використано в повному обсязі; зокрема, близько 8 млн гривень наприкінці року повернуто до міського бюджету, і допоки не врегульовано питання повернення цих коштів на завершення реалізації цього проєкту.  Спільно з головами територіальних громад ми підготували звернення до керівництва новоутвореного Фастівського району і до в.о. голови РДА щодо того, щоб були передбачені кошти з районного бюджету на дофінансування завершення будівництва. Цей об'єкт буде надавати послуги не лише мешканцям однієї громади, але й половині району, і всі дуже очікують його завершення. KV: Які проєкти наразі реалізуються у сферах освіти, культури, спорту, медицини? Які пріоритети?  Михайло Нетяжук: 2020 рік я визначив роком, коли нам потрібно зберегти соціальну сферу – адже у зв'язку з приєднанням сфера збільшилася. Ми маємо зберегти її, упорядкувати, розробити чіткий план розвитку. Є унікальні об'єкти, що перейшли до Фастівської ОТГ унаслідок реформи. У селі Оленівка, наприклад, є парк ім. Варвари Ханенко, в наступному році – 180 річниця її народження. Село Веприк має унікальну садибу Кирила Стеценка – українського громадського діяча та композитора. У наступному році – 140 років від його народження. Є й інші об'єкти, і нам потрібно все це зараз підготувати до "обробки", як готують до обробки алмази. Питання медицини є в нас основним, всі зусилля направлені на реалізацію питань у сфері невідкладної меддопомоги. Ми поставили собі завдання капітально відремонтувати головний корпус Фастівської ЦРЛ, тому зараз розробляється проєктно-кошторисна документація. І, враховуючи переддень 30-ї річниці Незалежності України, Фастівська міськрада виступила з ініціативою створення суспільно-культурного комплексу "Національна платформа "Єднання України". У місті Фастові у 1918 році, нагадаю, підписано договір про злуку УНР/ЗУНР, і зараз є усі історичні передумови для створення такого центру, що стане майданчиком для суспільного діалогу представників усіх регіонів України і всіх верств населення.  З приводу садочків та шкіл – цей рік став особливим у зв'язку з карантином. Основні зусилля у сфері освіти спрямовані на площину безпеки дітей. На цей рік ми не планували ніяких будівництв; відкоригували ПКД на добудову загальноосвітньої школи №12, яка знаходиться на балансі ДРР КОДА і будується майже 20 років. Спільно з КОДА шукаємо джерела фінансування, аби завершити цей довгобуд та розгорнути на базі цієї школи заклад з підготовки спортсменів. У нас біля школи є потужний стадіон, що дає можливість для створення навчально-підготовчого комплексу.  KV: Чи можна назвати Фастівську громаду заможною? Які основні джерела надходжень до бюджету? Чи є бюджет розвитку? Він зменшився/збільшився після створення громади? Михайло Нетяжук: Бюджет міста Фастова у 2020 році був сильніший, ніж в середньому по містах України згідно висновків Мінфіну; з міського бюджету забирали 7 мільйонів гривень. Мінфін, дивлячись на надходження сіл, сказав, що вони є фінансово неспроможними, і аби вивести їх на якийсь достатній рівень послуг, їм виділяли 15 млн гривень дотацій. На 2021 рік після доєднання цих сіл до Фастова, з держбюджету дають нуль. Держава зекономила на нас близько 8 млн гривень. При розрахунку освітньої субвенції змінили форму, і зараз на сільські школи у старостинських округах кошти виділяють за формулою для міського населеного пункту, якою передбачаються порівняно менше коштів на дитину, ніж за сільською. Ми недоотримали кошти на освіту. Крім того, зменшено обсяг дотації вирівнювання, яка спрямовувалася на покриття видатків на енергоносії. Зовнішніх коштів цьогоріч ми отримали суттєво менше. Натомість, розуміючи, що потрібно утримувати соціальну сферу, і порахувавши, скільки ці території забезпечують податків до міського бюджету, передбачено біля 25 млн на сільські території для утримання соціальної сфери. 25 млн — ось вам ціна децентралізації. Не фінанси передали на місця, а повноваження, і за рахунок незначного бюджету, який був, потрібно додатково утримувати дотаційні території.  Вже жартували про "децентралізацію дефолту", але ми розуміємо, що зараз українське суспільство і держава опинилися в скрутних умовах, і Фастівська міськрада та виконком все одно йдуть на те, аби утримувати соцсферу та підтримувати жителів сільських територій, аби наша тергромада забезпечувала якісні послуги. Ми активно працюємо над розвитком економічного базису. Соціальні послуги можуть надаватися лише у тому випадку, коли є підґрунтя та ресурс. Зокрема, напрацювання Фастова минулих років дають свій результат цього року та спонукають сільські території підтягуватися до міст.  Згідно до плану місцевого економічного розвитку, який було погоджено з фахівцями Єврокомісії та Світового банку, ми створюємо промислово-логістичний кластер. Цього року заплановано ряд інвестпроєктів, серед них – відкриття логістичного контейнерного терміналу, аби приймати вантажі з-за кордону та щоб наші товаровиробники могли відвантажуватися на експорт.  Крім цього, у 2021 році продовжує розвиватися Фастівський індустріальний парк "Фастіндастрі", зараз ряд промислових підприємств міста здійснюють реорганізацію, щонайменше на двох будуть реалізовуватися інвестиційні проєкти. З надією дивимось в майбутнє і сподіваємося, що навіть у цей непростий час Фастівська ОТГ стала заможною. KV: Що на сьогодні можете запропонувати потенційному інвестору? Михайло Нетяжук: Ми пропонуємо інвестору входити в громаду у рамках промислово-логістичного кластеру, надаємо можливість, яка їх влаштовує – розміщення на території індустріального парку чи інших підприємств, вільні земельні ділянки, на яких вони зможуть будувати свої виробництва. KV: Яким чином сформована коаліція у міській раді? Як налагоджували спіпрацю із депутатами? Чи є проблеми із прийняттям рішень? Михайло Нетяжук: Місто Фастів не має ані коаліції, ані опозиції. Оскільки ми претендуємо на те, щоб показувати українцям приклад єднання і говоримо, що Фастів – національна платформа єднання в Україні, то Фастівська міська рада за європейськими принципами місцевої демократії публічно визначала сфери відповідальності кожної політичної сили, що зайшла до ради. За участі народних депутатів, представників профільного комітету з питань місцевого самоврядування Верховної Ради відбувся круглий стіл, в рамках якого кожна політична сила за певною методологією публічно брала відповідальність за певними напрямами. За результатами цього зібрання Фастівська міська рада затвердила розподіл керівних посад. Зараз ми працюємо над тим, щоб у результаті такого розподілу міськрада та ОТГ працювали злагоджено.  Якщо рішення, що приймаються, чітко опрацьовані та проговорені, всі розуміють, що рішення є оптимальним, звісно, що таке рішення підтримується одностайно. Вочевидь, відбуваються подекуди дискусії, висловлюються думки, пропозиції, але лише у форматі компромісу та спільної відповідальності ми здатні працювати у цей нелегкий час. Якщо зовнішні навіть сили прагнуть розсварити Україну, то ми як патріоти нашої землі та держави маємо триматися разом. Фастівська міська рада має бути прикладом об'єднання для усієї ОТГ.  KV: Місяць тому фастівчани жалілися на якість пасажирських перевезень. Чи є зміни? Чи продовжуються скарги? Михайло Нетяжук: Станом на сьогодні є певний дефіцит перевізників у місті. Користуючись нагодою, запрошую усіх, хто має досвід перевезень – у нас є низка вільних маршрутів, тож у разі зацікавленості контактуйте з фахівцями або зі мною безпосередньо, і ми запросимо вас до Фастова. Є щонайменше три маршрути, на які до проведення конкурсу ми можемо укладати тимчасові договори. Ми готові всіляко сприяти тому, щоб перевізники здійснювали в нас перевезення.  KV: Через що бракує перевізників, куди пішли ті, що були? Михайло Нетяжук: Різні причини – проблеми з водіями, незадовільний технічний стан транспорту. Причин вдосталь. KV: Розкажіть про скасування двох електричок за напрямком Фастів-Київ, через що наприкінці лютого люди виходили мітингувати. Минув майже місяць – чи є зрушення? Ви зверталися до УЗ чи Кабміну?  Михайло Нетяжук: Ми зверталися до УЗ, але те, що наразі відбувається у площині залізничних пасажирських перевезень, наштовхує мене на думку, що УЗ системно ліквідовує приміські перевезення. Чому в мене такі висновки: засновником УЗ є Кабмін, він є й органом управління. У ст. 9 Закону "Про залізничний транспорт" зазначено, що орган, який приймав рішення про надання пільг, повинен компенсувати збитки від їх надання. Враховуючи, що зараз пільги надаються відповідно до нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою, відповідно до ст. 9 Рада та Кабмін повинні компенсувати ці збитки УЗ. Натомість УЗ до Кабміну по даному питанню не зверталася – ми отримали письмове підтвердження цьому від Укрзалізниці. Разом з тим всупереч цьому Закону, а також Закону "Про місцеве самоврядування" УЗ намагається шантажувати органи місцевого самоврядування і стягувати кошти саме з них. Розуміючи важливість залізничних перевезень, ми зверталися не лише до УЗ, бо бачимо, що там не має бажання врегульовувати це питання.  Наразі виконком ФМР прийняв рішення звернутися до Кабміну, ФМР на найближчому засіданні розгляне звернення до ВР, і ми ініціюємо процес звернень міськрад до ВР та Кабміну по всій Україні, адже допустити знищення системи приміських електропоїздів ми не маємо права. Я розумію, що УЗ йде в реструктуризацію з можливою майбутньою приватизацією, але ту систему транспортного забезпечення, яка формувалася, ми не маємо права знищити, тим паче що зараз йде процес створення Київської агломерації і питання транспортного сполучення від населених пунктів, що до неї входитимуть до її центру, є нагальним. Ми вже спілкувалися по даному питанню із мером Києва Віталієм Кличком. KV: У Фастова у 2020 році був намір внести зміни до Генплану, у 2021 році виконком замовив у “Діпромісто” зміни до зонування території. Яка мета цих змін і що це дасть? Михайло Нетяжук: Національна академія аграрних наук передала Фастову 30 га землі для розподілу її між учасниками АТО/ООС. Отримавши цю землю, ми мали внести зміни до Генплану. Зміни були зроблені, зараз іде внесення змін до плану зонування, аби цей процес можливо було здійснити. Це основні причини, які підштовхнули нас до коригування планом. Зараз на порядку денному стоїть інше питання – затвердження Генпланів населених пунктів, які стали частиною ОТГ у рамках реформи.  KV: У 2018 році люди жалілися на викиди з боку елеватора. Яка нині у місті екологічна ситуація? Михайло Нетяжук: З приводу Фастівського хлібоприймального підприємства – ми неодноразово зверталися до керівництва підприємства, в рамках звернень у 2020 році частково вдалося поліпшити ситуацію. Підприємство зробило реконструкцію вузла прийому. Однак, за підсумками 2020 року видно, що питання врегульовано не повністю, на 2021 рік підприємство також поставило собі мету модернізувати систему фільтрації, аби фастівчани не відчували викидів. Але дані роботи будуть виконані, якщо буде контроль з боку природоохоронних органів. Але хоч ми і говоримо про реформу децентралізації, інспектуючих функцій органи місцевого самоврядування не мають. Так, ми самі не маємо права проводити інспекції та перевірки. Тому і звертаємося до відповідних державних інституцій. Читайте: Жители Фастова возмущены экологически вредной деятельностью местного элеватора (видео)  Декілька років тому така ж проблема була з підприємством із китайськими інвестиціями "Еко-Втор" – Фастівська міська рада в рамках договору з даним підприємством, залученням представників українсько-китайської Торгово-промислової палати визначили та узгодили план дій стосовно цього виробництва. і підприємство крок за кроком, але поліпшує організацію свої процесів і приводить до чинних українських та європейських стандартів. Звісно, що питання екології є нагальним, але працюємо.  Читайте: Депутаты Фастовского горсовета грозятся отстранить от власти мэра города  KV: Щодо “Бюджету участі”. Хоча прийом заявок досі триває, скільки вже проєктів розглянуто та підтримано/планується підтримати міськрадою? Михайло Нетяжук: Відповідно до Порядку, ми не маємо права порушувати процедуру. Нею визначено, що спочатку йде повністю подача усіх пропозицій. Більш того, фахівці ФМР радо консультують, допомагають при формуванні пропозицій. Користуючись нагодою, запрошую всіх мешканців Фастівської ОТГ долучатися до процесу і пропонувати свої проєкти, які можуть бути підтримані. Це можуть бути проєкти у загальних сферах (благоустрій, культура, все, що цікаво жителям), освітні проєкти, і окремо ми визначили, що у нас будуть проєкти сільських територій для населених пунктів, що доєдналися. Ми розуміємо, що це для них буде новинкою, тому ця категорія стоятиме окремо.  KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Михайло Нетяжук: Відверто кажучи, після того, як збільшилася відповідальність після приєднання сіл, про кар'єрні амбіції мова не йде. Головне зараз – якісно робити свою роботу сьогодні і виконувати завдання, які громада ставить перед міським головою. Часу шукати собі зайві пригоди немає. Я був би щасливий, аби мав можливість планувати бодай на три роки наперед. Виклики сьогодення вимагають, аби ми впоралися з ними сьогодні і зараз.  Читайте:Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста” Наталія Баласинович: “Поділ Васильківського району був абсолютно аматорським” Сергій Даніш: “Коцюбинське без Біличанського лісу столиці не потрібне” Фото: KVКиевVласть

Що в нашому житті цінніше за здоров’я? Вірно, безпека. Саме тому хочу нагадати, як важливо мати надійний захист та надійного партнера. Сьогодні поговоримо про захист майна корпоративного сегменту клієнтів. Вигоди майнового страхування Розпочати хотілося б з загального формулювання майнового страхування. Даний вид страхування є найбільш важливим для будь-якого підприємства, тому що дозволяє захистити від можливого збитку його майно, та не поставити під загрозу саме існування цього підприємства. Страхування майна – це вид ризикового страхування, в якому об’єктом захисту виступають будь-які матеріальні або фінансові цінності. Страхова компанія бере на себе зобов’язання виплатити певну компенсацію, якщо майно буде пошкоджене і втратить свою цінність через певні події, які ймовірно можуть трапитись. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   У випадку страхування майна юридичних осіб страхувальником виступають: державні, приватні комерційні та некомерційні організації та підприємства великого, середнього або малого бізнесу. Важливо вибрати дійсно ті об’єкти, втрата чи пошкодження яких може принести реальні збитки. Наприклад, перш за все потрібно застрахувати виробниче устаткування, а лише потім – скляні двері чи стару сантехніку. Юридичні особи найчастіше страхують такі об’єкти: • будівлі, споруди та приміщення; • оздоблення (як внутрішнє, так і зовнішнє); • рухоме майно: - виробниче та торгівельне обладнання або устаткування; - меблі, господарський інвентар, предмети інтер'єру; - комп'ютерне, електронне обладнання та оргтехніка, електропобутові прилади; • інше майно: - матеріали у виробництві; - сировина, напівфабрикати або товарні запаси на складі та у торговому залі; - готова продукція. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Переваги страхування в СК “КРОНА” Можливості програми страхування передбачають підбір індивідуального рішення для підприємства будь-якої галузі з урахуванням індивідуальних особливостей, споживчих переваг, при оптимальному співвідношенні страхового покриття і вартості. Ми готові запропонувати кожному страхувальнику, в залежності від його споживчих переваг: • швидко та якісно визначити страхову суму; • оперативно укласти договір; • оплатити страховий платіж в розстрочку. Ми – страхова компанія “КРОНА” – пропонуємо найбільш оптимальні тарифи та ціни, а відповідальність ми беремо на себе. В середньому вартість страхування майна становить від 0,05% до 0,3% від вартості застрахованого майна та залежить від набору застрахованих ризиків. В будь-якому випадку витрати на відновлення пошкодженого майна будуть набагато більшими, ніж витрати на придбання полісу страхування. Катерина Самойленко, керівник Департаменту страхування СК “КРОНА” Читайте: Основа страхового бизнеса – компетентная команда КиевVласть

Українцям зрозуміло, що “націоналізація” – це не те, коли у нас забирають, а це те, коли нам (народові) віддають.  І більшість українців вже не має сумніву, що країні необхідна націоналізація. Вже практично ніхто не боїться цього слова, вкладаючи в нього усвідомлення того, що прийшов час повернути народові народне, а державі – державне.  Націоналізацію необхідно пришвидшувати, а то так станеться, що разом з “облгазами” та “обленерго” нам необхідно буде повертати право на повітря, воду та сонячне світло. Не дивним є й те, що повернути народові означає елементарне – припинити порушення Конституції України. Але проблема вже давно вийшла за межі порушення Конституції, проблема набула суспільної необхідності. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тиск суспільної необхідності у вигляді націоналізації вже довів свою спроможність в банківській сфері і це стосується не тільки “ПриватБанку” – всі банки по суті були націоналізовані. Але державний “ПриватБанк” працює й отримує мільярди прибутків, а в інші банки встромили спис з назвою “держава – неефективний власник” й розпродали їхні мільярдні активи за 3% вартості. Негативні наслідки націоналізації – не привід від неї відмовлятися. Впевнено крокує підведення до націоналізації так званих “облгазів”, яким в не ринковій конкуренції в конкуренти поставлено монополіста “Нафтогаз” з його спроможністю завжди дати нижчу ціну. Такий підготовчий механізм до націоналізації є дієвим і має рано чи пізно отримати законодавче оформлення як дієвого заходу, так і заходу примусу до добровільної націоналізації. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Відбудеться добровільна, примусова чи спровокована націоналізація – вже вирішувати за ситуацією, але повертати народові народне є суспільно-економічною необхідністю. В першу чергу, до повернення українському народу підлягають об’єкти критичної інфраструктури. Крім об’єктів критичної інфраструктури до об’єктів, що можуть бути націоналізовані чи які необхідно націоналізувати, підпадають будь-які недержавні монополії та об’єкти (виробництва, підприємства) важливі для національної економіки та суспільно-економічного відновлення та розвитку. На сьогоднішній день критичним стало питання ціноутворення на газ та електроенергію. Український народ як власник надр, землі, води і повітря небезпідставно обурився цим питанням, бо питання “тарифів” вже давно стало предметом спекуляцій для політичних сил, політиків, президентів, урядовців. І так зване “зниження тарифів”, “аудит тарифів” жодним чином нічого не вирішить. Повна націоналізація – від видобутку газу до його постачання кожному споживачу. В такій системі все прозоро, легко піддається аудиту, легко контролюється. В такій системі можна говорити про реальну реалізацію публічного управління в газовій галузі, метою якого є найефективніший спосіб використання ресурсів держави, в тому числі – її надр. Такий самий підхід необхідно застосувати і в галузі електроенергетики. В цій галузі виробництво електроенергії поділено майже навпіл між державою і приватним одноосібним власником. Приватна частина електрогенерації має більшу собівартість, а, відповідно, відчуває себе збитковішою. Але це не заважає приватній генерації не тільки жити за рахунок грошей українців, а й отримувати надприбутки – українці зі своїх кишень покривають збитки приватній електрогенерації та забезпечують надприбутки її власнику. Фактично приватна електрогенерація не може жити без державного дотування, що є ґрунтовною підставою для її націоналізації  – принаймні, з карманів українців не будуть забирати гроші для формування прибутків олігархам. Разом з електрогенерацією необхідне повернення у власність держави для здійснення оперативного управління і контролю добуток того ж самого вугілля й газу. Це дасть можливість оперативного контролю за виробничими  процесами, а відтак і дасть можливість оперативного управління й розуміння “куди йдуть державні гроші”. Постачання (розподіл) електрики кінцевому споживачу має стати також державним, щоб не було жодного виробничого чи не виробничого переділу, який би “випадав” з поля зору публічного управління. Методи націоналізації можуть бути різні, як і саме поняття націоналізації має різні розуміння -  в залежності від того, яку мету переслідує націоналізація. Практичний підхід до націоналізації “облгазів” та “обленерго” може здійснюватися через введення так званих тимчасових адміністрацій (чи єдиної адміністрації) на зразок так званих тимчасових адміністрацій в банківській сфері, а також створення державного утворення (підприємства), яке прийме на себе активи й пасиви (“перебере” на себе функції) енергорозподілу. “Націоналізації” потребує не тільки  визначеної законодавством процедури, а й визначення підстав (критеріїв) для будь-якої процедури “націоналізації” та органу, який впроваджуватиме ту чи іншу процедуру “націоналізації”. До націоналізації безумовно можна віднести і повернення землі селянам. Довгострокова оренда – безправність й безможливність селян-власників землі – спричиняє вирішення цієї проблеми через націоналізацію. Хочу зауважити, що “націоналізація” – це один з напрямів суспільно-економічного процесу, спрямованого на повноцінний розвиток суспільства. Цей суспільно-економічний процес, безумовно, має свою назву, яка буде поступово оголошуватися. Просто “націоналізація” – це вже крик душі переважної більшості українців. Й саме під такою назвою крику душі необхідно починати найважливіший суспільно-економічний процес в державі направлений на зупинення падіння суспільно-економічних процесів, відтворення та подальший їх розвиток. А для тих, хто все ще думає, що держава поганий власник – не переносьте свою неспроможність на високу спроможність публічного (державного) управління. Читайте: Шмыгаль намекнул на возможность национализации облгазов Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Співпраця “Одноосібників”-власників землі з Всеукраїнським Товариством Власників Землі (ВсеТВЗ) – можливість гарантованого збільшення прибутку “на рівному місці” на 2000 гривень і більше з 1 гектару. І це не остання перевага від ВсеТВЗ для діючих “одноосібників”, і це не остання перевага для власників землі – це початок реалізації власниками землі свого права самостійно господарювати і збільшувати прибуток від землі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Працювати одноосібно на землі із більшим прибутком можливо за рахунок правильної організації земельних відносин, а з ними обранням правильних засад бухгалтерського і податкового обліку. На сьогоднішній день в основному при одноосібному господарюванні на землі одноосібник не веде бухгалтерського обліку і не сплачує податки. Зазвичай одноосібник купує за готівку послуги та все необхідне для зайняття рослинництва і продає отриманий врожай за готівку. Відповідно, врожай, який продається одноосібником купується дешевше на 20-30%. Причиною цьому є відсутність можливості у одноосібника надати покупцеві врожаю податкову накладну. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Щоб мати можливість власнику землі надавати податкову накладну покупцеві врожаю, необхідно власнику землі вести податковий облік, який має свої витрати – в першу чергу це витрати на оплату послуг бухгалтера та обслуговування ведення бухгалтерського та податкового обліку. Оплата бухгалтеру для ведення щомісячного податкового обліку може становити мінімум від 12 до 24 тис. гривень. Матеріальні витрати на ведення обліку становлять до 4 тис. гривень на рік. Таке навантаження від ведення податкового обліку в 16-28 тис. гривень на рік є не підйомним або створює збиток для власника землі. Якщо у власника землі 4 гектари, то додаткові витрати на податковий облік будуть 4-7 тис. гривень на 1 гектар. Реєстрація одноосібника як суб’єкта підприємницької діяльності не платника ПДВ не призведе до можливості збільшити ціну на врожай, що продається, а тільки добавить необхідність звітуватися по податках і сплачувати податки у розмірі не менше 12 тис. гривень на рік для тих хто на спрощеній системі і 18%+1,5% від чистого доходу хто на загальній системі. Додаткові витрати для одноосібників також не з приємних. Спонукання державою одноосібників до легалізації діяльності одноосібників на землі буде посилюватися. Зараз одноосібник без реєстрації суб’єктом підприємницької діяльності повинен заплатити податок на землю, та прибутковий й військовий податки (18%+1,5%). Це є також тягарем для одноосібника. Наразі з меншим податковим навантаження є система для юридичних осіб, які займаються сільськогосподарським виробництвом, – це платники єдиного податку 4 групи. Нею користуються юридичні особи-орендарі. Платники 4 групи платять ПДВ та податок на землю, при цьому продають врожай на 20-30% дорожче ніж одноосібники. Це ставить в різні умови юридичну особу платника єдиного податку 4 групи і одноосібника. Всі орендарі землі є платниками єдиного податку 4 групи, що означає, що орендарі отримують на 1 гектар землі більше доходу ніж одноосібники – орендарі не сплачують податок на прибуток і продають врожай дорожче за одноосібників. Для прикладу, при однаковій врожайності умовний чистий дохід орендаря може становити від 800 до 28 тис. гривень (висока врожайність), тоді як у одноосібника при тій самій врожайності і витратах результати будуть від 2000 гривень збитків до 19 тис. гривень (висока врожайність) чистого доходу ы це при діючій системі нарахування і сплати податку на землю. При запланованій системі формування податку на землю (5% від нормативно-грошової оцінки) відповідно до проєкту закону №3131 результати діяльності одноосібника будуть ще гірше – при невисокій врожайності збитки можуть становити 3500 гривень і при високій врожайності чистий дохід становитиме до 18000 гривень (але ж таку врожайність ще необхідно отримати) За проєктом закону №3131 одноосібник-власник землі має сплачувати 5% від нормативно-грошової оцінки землі (поставлене податкове зобов’язання), що відповідає податку за землю в 1500-2000 гривень з 1 гектару чорнозему. За проєктом закону №3131, якщо власник землі укладає договір оренди земельної ділянки, то він (власник землі) звільняється від надвеликого податку на землю. Тобто власнику землі 5% податок платити, а орендарю не платити. Проєктом закону №3131 власника землі хочуть “поставити” так, щоб вигідність одноосібного господарювання в порівнянні була невигідною. І тільки висока врожайність могла б забезпечити порівняну ефективність, наприклад, не менше 6 тон пшениці чи не менше 2 тон соняшнику з 1 гектару. Отже, отримати результати більші ніж просто здати землю в оренду можливо якщо буде при умові, що у одноосібника буде достатньо висока врожайність. Це не просте завдання для одноосібника мати високу врожайність, а значить такі законодавчі ініціативи від влади направлені на те, щоб одноосібники поверталися до здачі землі в оренду, а у інших власників землі відпало б бажання припиняти орендні відносини. Як протидіяти власникам землі в такій ситуації? Орендарі і їх лобісти прорахувалися – ВсеТВЗ вирішує проблему зростання податку на землю, і не тільки вирішує, але і дає можливість будь-яку власнику землі отримувати більший прибуток від землі виключно за рахунок правильних засад організації  самостійного господарювання на власній землі. Щоб одноосібникам покращити свою ситуацію, необхідно стати платниками ПДВ і звільнитися від податку на землю. Таке можна здійснити через участь у Всеукраїнському Товаристві Власників Землі (ВсеТВЗ). ВсеТВЗ має стати такою ж платником єдиного податку 4 групи. Через участь у ВсеТВЗ одноосібник, власник землі, отримає ті переваги, які мають орендарі при оподаткуванні, а разом з ними і збільшення прибутку від землі та зменшення ризикованості рослинництва. Різниця отримання прибутку з 1 гектару між Юрособою, яка є платником єдиного податку 4 групи (для сільгоспвиробників), та Одноосібником складає 3-6,5 тис. гривень при діючий системі формування податку на землю та 4-7,7 тис. гривень при новій запланованій проєктом закону №3131 системі формування податку на землю. І це при умові, що одноосібник не платить ніяких податків окрім податку на землю. Різниця в прибутках Юрособи та Одноосібника, яка виникає на підґрунті правильного податкового обліку і є базою для збільшення прибутку власника землі й це є вагомим аргументом для співпраці через участь у ВсеТВЗ – ця різниця повинна піти на збільшення прибутку одноосібника-власника землі. Механізм реалізації співпраці ВсеТВЗ, як об’єднуючої юридичної особи, та одноосібника-власника землі наступний: - ВсеТВЗ буде здійснювати від свого імені, але в інтересах одноосібника-власника землі і за його рахунок, господарську діяльність на земельній ділянці одноосібника. ВсеТВЗ буде вести персоналізований бухгалтерський і податковий облік діяльності на ділянці одноосібника, як Учасника Всеукраїнського Товариства Власників Землі. - ВсеТВЗ в інтересах свого Учасника-власника землі приймає в користування належну йому земельну ділянки для забезпечення виробничої діяльності Товариства зі зайняттям рослинництвом, про що укладається відповідний договір користування. Це є підставою для обліку і виплати прибутку Учаснику-одноосібнику (власнику землі). - Договір користування припиняє свою дію через рік після того як Учасник-власник землі виявив бажання припинити свою участь (співпрацю) у ВсеТВЗ. - Учаснику-одноосібнику нараховується дохід на підставі персоналізованого результату діяльності на його земельній ділянці. - Після утримання податків з персоналізованого доходу Учасника ВсеТВЗ, визначається (перераховується) прибуток для розпорядження Учасником-одноосібником. Як ми розуміємо, за рахунок виключно здійснення такого нового об’єднавчого механізму, що дозволяє вести спільно бухгалтерський і податковий облік, одноосібник зможе отримувати від землі на 2000 грн. і більше прибуток з гектару власної землі. ВсеТВЗ може об’єднувати не тільки одноосібників, а і тих власників землі, які хотіли б вийти з орендних відносин, але не має на це коштів. ВсеТВЗ забезпечить коштами самостійне господарювання власника землі і за рахунок самостійного господарювання через участь у ВсеТВЗ власник землі зможе отримувати в 2-4 рази більший прибуток від землі. Оренда землі це зло, від якого необхідно звільнятися. Об’єднуємося у ВсеТВЗ! З питань співпраці звертайтеся за телефоном 0972257375 ТИСНІТЬ ▶ https://www.facebook.com/groups/vlaszem і долучайтеся до ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ  ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ  - СТВОРЕНЕ, ДІЄ І ДІЯТИМЕ ВИКЛЮЧНО В ІНТЕРЕСАХ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ! Читайте: В інтересах власників землі – Всеукраїнське товариство власників землі Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Рівно п’ять років тому, наприкінці 2015 року заступник начальника Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) в Київській області Руслан Буханець підвів бюрократичну риску по так званій справі "БРСМ". Того року Васильківщина по-справжньому палала. Літо розпочалося дійсно гаряче для жителів сіл Глеваха, Крячки, Путрівка. Загоряння на нафтобазі 8 червня, що входила в орбіту мережі заправних станцій, тримав у стресі населення району більше двох тижнів, поки пожежні служби боролися з вогнищем.  Вогняний факел було видно звідусіль, хто приїжджав до Васильківщини. Пожежа полоскотала нерви не тільки місцевим жителям, а й чиновництву. Тоді керівництво різних відомств навперебій били себе в груди, що розберуться, притягнуть до відповідальності винних, а наслідки подолають.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Навіть прем’єр-міністр тієї пори Арсеній Яценюк грозився, що збитки від пожежі будуть компенсовані і державі, і сім’ям загиблих, і постраждалим людям. “Ви разом з ГПУ і Міністерством юстиції повинні підготувати і подати цивільний позов про відшкодування загальної суми збитків, які нанесені державі України у зв’язку з протиправною діяльністю власників компанії БРСМ, що призвела до пожежі і нанесення збитків державі у розмірі визначеному на підставі відповідної судової експертизи” – дав доручення Арсеній Яценюк ДСНС на прес-конференції у розпал пожежі. Після цього всі заяви “компанії-погорільця” ґрунтувалися на тезах про якісь теракти і що власники нібито ні до чого. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Через півроку згаданий вище Буханець розвіяв всі сумніви про сторонній вплив, розклавши по поличкам, чому виникла масштабна аварія та загинуло шестеро людей, а більше десятка було травмовано. Вердикт урядової комісії з перевірки обставин пожежі на нафтобазі “БРСМ” був один – множина грубих порушень, які допустило керівництво компанії. Із офіційного звіту слідувало, що нафтобаза через порушення містобудівного законодавства, правил техногенної, пожежної та екологічної безпеки функціонувала як аварійно–небезпечний об’єкт. Пожежа завдала суттєвої матеріальної шкоди державі та мала негативні наслідки для довкілля. І що вражає – являла загрозу для життя і здоров’я людей кількох населених пунктів через територіальне розташування нафтобази до військового складу боєприпасів (з авіаракетами та бомбами). Відповідно загроза детонації боєприпасів була очевидною і у разі детонації в зону ураження та знищення потрапляли села Кобці, Крячки, Путрівка, місто Васильків та інші населені пункти, через створювання вогневого смерчу, протяжністю 20 км шириною у 500 метрів. Також урядовою комісією було встановлено, що на нафтобазі систематично за допомогою кустарного електрообладнання виготовлявся бензиновий фальсифікат,  і що безпосередньою причиною пожежі стало саме здійснення нерегламентованих технологічних процесів по його виготовленню з ігноруванням елементарних правил безпеки. Нескладно здогадатися, що держава далі зайняла споглядальну позицію, як це переважно буває в Україні. Але сам звіт мав цінність через фіксацію множини відвертого ігнорування правил експлуатації та безпеки. Тому й не дивно, що в середовищі громадського сектору почали з’являтися адвокати з намірами виконати те, чого не змогла виконати держава – в першу чергу, захистити родини загиблих пожежників. Так, адвокат Олександр Мірошник взяв на себе місію з відновлення справедливості на рівні тих, хто залишився сам на сам зі своєю бідою. Хід слідства по справі захисник потерпілих характеризував як апофеоз цинізму. “Досудове розслідування з самого початку фактично зводилося до того, щоб заховати інформацію від потерпілих, приховати хід розслідування попри те, що прокурор, так і слідчий, повинні знаходитися на позиції потерпілих, така у них процесуальна роль. Але від самого початку вони від нас інформацію приховували. Практично жодних даних нам не повідомляли...”, –ділився труднощами Олександр Мірошник, пояснюючи перебіг справи впливом потужної фінансово-промислової групи (власники сумнозвісної БРСМ – колишній міністр енергетики Ставіцький та його компаньйон Біба). “Попри гучні заяви політиків, можновладців, викопосадовців, слідство робило свою, так би мовити “чорну роботу”. У мене є дані про те, що деякі з очільників міністра внутрішні справ ще на той час, зустрічалися з представниками БРСМ, обговорювали з ними ці питання, напевно кошти отримували за це, корупційні, і таким чином, використовуючи ці уявні штучно створені підстави вони намагаються зараз знайти цапа відбувайла серед тих, хто своїм життя фактично не дав перерости цій катастрофі ще в більшому масштабі, – ділився враженнями Мірошник – Коли ця трагедія сталася, Валентин Наливайченко, який був на той момент головою СБУ, заявив про те, що його відомством порушена кримінальна справа за статтею екоцид. Наскільки мені відомо, доля цієї кримінальної справи на даний час, фактично, ця кримінальна справа знищена, тобто закрита”. Треба віддати належне захиснику пожежників - він зміг подолати олігархічний супротив і довести справу до фіналу. У червні 2019 року на прес-конференції в УНІАН було заявлено про виграну справу і вердикт суду про 100 млн гривень за життя покалічених і загиблих пожежників, які мають сплатити компанії "БРСМ" і їх власники. Попри рішення суду, компанія поки уникає розрахунків з родинами. Сьогодні формальна сторона адвокатом виконана, і наразі застосовуються процедурні дії для отримання компенсації через виконавчі служби. Паралельно з Мірошником тривали судові баталії й у колишнього прокурора, адвоката Олександра Лупейка. Різкий у своїх висловлюваннях Лупейко неодноразово в своїх ефірах “чехвостив” керівництво "БРСМ" і владу, звинувачуючи їх в тому, що замість визнання вини нафтобазою, компенсації місцевому населенню та проведення дезактивації території, власники уникають своєї відповідальності, а держава самоусунулася. Беручи на озброєння тему захисту екологічних прав на Київщині, Лупейко акцентував увагу на тому, що штрафи, які виписує екологічна інспекція просто смішні, а державні органи фактично не виконують своїх прямих функцій, тому люди мають об’єднуватися і брати ініціативу у свої руки. На “ювілей” васильківської трагедії згаданий адвокат вже хизувався виданню “Страна.юа”, що вів справу з 2015 року, перший позитивний прецедент отримав у 2016 році, і тепер кожен з потерпілих отримає від 50 до 70 тис. гривень компенсації. Підставою цьому є рішення Верховного суду України, які були прийняті у лютому-березні того року. Згідно судових ухвал, компанія "БРСМ", точніше перелік юридичних осіб, зв'язок яких з нафтобазою документально підтверджений, мають сплатити жителям сіл, що подавали позови для відшкодування моральної шкоди. Наразі люди в очікуванні обіцяних коштів. З 2017 року на “юридичному фронті” з’явивсяще “Фонд подолання наслідків васильківської трагедії”, який закликав мешканців громади вступати до організації та захищати своє право в судах. Директор організації Олег Верник неодноразово закликав "БРСМ" на організованих його фондом акціях “мати совість” та нести відповідальність за екологічний слід аварії. Далі почалися більш несподівані і цікаві події. Так,за позовами фонду у 2018 році Деснянський районний суд Києва арештував активи та майно групи компаній на майже 1,3 млрд гривень. Відтоді розпочався конфлікт за законами звичайної корпоративної війни, що супроводжувалася новими витками судових рішень та оскаржень.Кульмінацією протистояння стало захоплення два місці тому діючої нафтобази в селі Переяславське Київської області. Так восени 2020 року директор департаменту стратегічного маркетингу мережі "БРСМ-Нафта" Олександр Мельничук зробив заяву, яку процитували провідні інформагентства, що так зване захоплення нафтобази відбувається сотнею невідомих осіб під координацією громадської організації "Фонд подолання наслідків Васильківської трагедії".  “Поліція тому, що відбувається, не перешкоджала. Без рішення суду особисте майно було описано й передано на відповідальне зберігання Олегу Верник, який і керував захопленням. Це абсурдно і не піддається здоровому глузду. Такі дії могли здійснюватися тільки за судовим рішенням, чого не було взагалі. Не очікуючи на представників нашої компанії, вони почали ламати ворота і виганяти всіх співробітників із території”, – повідомляв Мельничук. За словами адвокатів компанії, метою захоплення було зупинення нафтобази і подальше блокування роботи мережі АЗС "БРСМ-Нафта". "Фонд уже кілька років судиться з "БРСМ-Нафта" і намагається стягнути 2,7 млрд грн компенсації за пожежу, що сталася на нафтобазі підприємства у червні 2015 року. Якщо зупиниться нафтобаза, ми перестанемо отримувати нафтопродукти на наші заправні станції, вони почнуть простоювати. Це робиться спеціально, щоб змусити нас заплатити їм ті гроші, яких вони вимагають", – заявляли з керівного офісу БРСМ. У свою чергу “Фонд подолання наслідків Васильківської трагедії”  на своїй сторінці у Facebook повідомив, що їхні дії ґрунтуються на рішенні Деснянського районного суду Києва від 17 червня 2020 року, який наклав арешт на майно та кошти підприємств, що входять до групи "БРСМ-Нафта", на суму 2,677 млрд гривень. У заявах компанії неодноразово спливало прізвище Павло Куфтирєв, який, за словами менеджменту "БРСМ", керував протистоянням з ними і виконував функцію “даху” для Верніка. У політичній площині Куфтирєв відзначився як відвідувач ресторану “Велюр”, якого журналісти BIHUS.info зафіксували під час карантинних обмежень весною. Гучні заяви компанії про можливий вибух через захоплення об’єкту свідчать, що керівництво БРСМ було не на жарт налякане. “Зараз нафтобаза знаходиться в руках терористів. Поліція ніяким чином не реагує на наші заяви, а також на заяви підприємств, що арендують потужності цієї нафтобази”, – обурювався “нафтовий” адвокат Віталій Маковій. Конфлікт в медіа між сторонами загострювався, але, як з’ясувалося, вже у листопаді було укладена мирова угода в суді, згідно якої компанія має сплатити суму еквівалентну 1 млн доларів “Фонду подолання наслідків Васильківської трагедії”. Багато це чи мало? Зважаючи, що навіть Яценюк озвучував 50 млн гривень збитків, а заяви Наливайченка про екоцид означали збитки на мільярди, то зазначена в суді сума не вражає. І головне: документ фіксує, що компанія не визнає провину в аварії на її нафтобазі та наслідках (!?). По суті угода виглядає як результат звичайного “наїзду” для отримання коштів шляхом інформаційних та силових атак. А, зважаючи на інформацію про можливий зговір між менеджментом компанії і колом осіб, що здійснювала захоплення мережі про сплату додаткових 4,5 млн доларів повз постраждалих, вся діяльність так званих захисників, схожа на здирництво. Невже розмови про совість, екологічні збитки і загрози для людей виглядають лише як привід для нового виду рейдерства? Поки історія з БРСМ на Васильківщині схожа на методи 90-х та спекуляцію екологічними цінностями, або те, що на Заході називають – грінвошінг. Далі буде… Фото: vlada.ioКиевVласть

В період з 10 грудня 2020 року по 15 червня 2021 року встановлюється заборона на вилов раків в рибогосподарських водних об’єктах у районі діяльності Київського рибоохоронного патруля. Заборону встановлено з метою забезпечення охорони цього виду водних біоресурсів під час їх природного відтворення, створення сприятливих умов для виношування ікри та збільшення запасів у водоймах. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   З наказом Управління Держрибагентства у м. Києві та Київській області можна ознайомитись за лінком. Наукові дослідження Інституту рибного господарства НААН України стверджують, що температура води у водоймах та повітрі, співвідношення статей та міграційні процеси свідчать про нормальний перебіг підготовки до спарювання. Через два-три тижні після запліднення самка відкладає ікру під черевце для подальшого виношування, яке триває близько семи місяців. Зазвичай, вихід молоді відбувається у червні, коли температура води досягає 21-23 °C. Виходячи з цього, оптимальними термінами заборони є грудень – червень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Лов раків в заборонений період є порушенням у сфері охорони водних біоресурсів, в результаті якого на порушника може очікувати як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Крім того, порушнику доведеться сплатити збитки у розмірі 25,5 грн за кожного незаконно виловленого рака. Тож закликаємо громадян дотримуватися даної заборони”, – повідомили у відомстві. Київський рибоохоронний патруль закликає громадян бути відповідальними та дотримуватися вимог чинного природоохоронного законодавства. Якщо Ви стали свідком порушення Правил рибальства чи збуту водних біоресурсів прохання оперативно повідомляти на “гарячу лінію” Київського рибоохоронного патруля: (099) 341-73-18. Читайте: На Київщині відкрили шелтер для жертв домашнього насильства Фото: Вікіпедія КиевVласть

Голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін відвідав місце пожежі, що сталася у багатоповерховому будинку в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби КОДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Очільник області зустрівся з мешканцями, які постраждали  в наслідок пожежі, вислухав їхні першочергові потреби, оглянув місце події. “Головне завдання для обласної влади зараз – це допомога людям, які опинилися в цій складній ситуації. Визначена контактна особа, з якою мешканці триматимуть прямий зв‘язок, і повідомлять про всі свої потреби та проблеми для їх оперативного вирішення”, – зазначив Василь Володін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Після спілкування з людьми він провів оперативну нараду з відповідальними службами та дав доручення. “Наразі потрібно скласти реєстр постраждалих, визначити нанесені матеріальні збитки та, за потреби, забезпечити мешканців альтернативним житлом. Повну інформацію щодо ситуації та її наслідків  очікую завтра на одинадцяту ранку”, – повідомив голова КОДА. Як повідомляла пресслужба КОДА раніше, сьогодні о 5:25 ранку сталася пожежа в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району на останньому поверсі шестиповерхового будинку. В результаті одна людина з опіками різного ступеню складності в лікарні. Вогнем знищено три квартири, ще дві частково зруйновані. Вогонь розповсюдився на покрівлю будівлі площею 300 кв. м. Читайте: “Велике будівництво” на Київщині триває Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

Боярське комунальне підприємство житлово-комунального господарства по вуха в боргах. В міськраді стверджують, що збитки сягнули понад 10 млн гривень, але керівництво підприємства з приводу цього не сильно напружується: за бюджетний кошт купуються службові авта, тендерні процедури замінюються укладанням прямих договорів. Крім того, натякають на корупцію мера міста Олександра Зарубіна та директора КП Віктора Камінського. Влітку 2020-го щодо діяльності КП відкрили кримінальне провадження. Серед іншого слідчі хочуть з’ясувати, чи могло спричинити банкрутство зловживання посадовими особами КП своїми обов’язками. Натомість керівництво КП наголошує: збитковість підприємства таки має місце, але пов’язана вона лише з економічно необґрунтованими тарифами. Тим часом, в Боярці вже тарифи найвищі у всій Київській області.  Як стало відомо KV, у червні в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстроване кримінальне провадження за № 62020100000001257. У матеріалі досудового розслідування викладені обставини справи, що можуть свідчити про те, що посадові особи Боярської міської ради та комунального підприємства міста  здійснили правопорушення. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Посадові особи Боярської міської ради та КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального підприємства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області", за корупційної підтримки службових осіб правоохоронних органів районного та обласного рівня, зловживаючи своїм службовим становищем довели до банкрутства вказане комунальне підприємство та вчинили розтрату державних коштів, чим спричинили тяжкі наслідки", – йдеться у провадженні.  Це підприємство – стратегічне. За даними аналітичної системи YouControl, КП зареєстроване у 2006 році із статутним капіталом у понад 13 млн гривень. Очолює підприємство Віктор Камінський.  Загалом у досьє компанії налічується більше 100 судових документів від господарської до кримінальної форми судочинства. Як розповів KV депутат Боярської міськради Сергій Ірклієнко, справою КП зацікавилось навіть ДБР. "Я скерував запит до ДБР, в якому виклав більшість фактів із порушеннями КП. Такі розслідування, звісно, потребують часу. До кінця місяця будуть відомі конкретні факти з цього приводу. Така кількість судових процесів свідчить – керівник не на своєму місці. Техніка у підприємства достатньо нова і вона має ефективно використовуватися і приносити прибуток. Але зараз все навпаки – КП в боргах і не виконує свої функції. Більше того, комунальне підприємство, програло конкурс на вивезення сміття для міста, зараз масово звільняються робітники", – розповів він.  Депутат стверджує, що КП “БГВУЖКГ” дотаційне, не повертає борги і веде непрозору тарифну політику, має дуже “хитру” систему закупки палива, не виконує приписи державних органів влади. Ірклієнко допускає, що тільки через некоректно розрахований тариф кожен боярчанин переплатив по 5-6 гривень на місяць за комірне. А це – близько 2,5 млн гривень зайвих коштів, стягнутих із містян.  Через збитки є питання у депутата й до керівництва КП і міста. “У контракті зауважено, що керівник підприємства має забезпечити його беззбиткову діяльність. Порушено ряд пунктів контракту, але договір з Камінським всупереч цього у лютому продовжили. Регламент міської ради передбачає, що кожне КП має раз на квартал звітувати перед депутатами. У своїх зверненнях я просив відзвітувати хоча би за півріччя. Але і це прохання проігнорували", – розповів він.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Критиці піддає депутат і закупівлі КП. За словами Ірклієнко, міська рада зобов’язала виконавчий комітет використовувати електронну систему для всіх закупівель товарів за бюджетні кошти, вартість яких перевищує 50 тис. гривень. Між тим, і влада міста, і КП не завжди дотримується цієї настанови. Депутат каже, що згідно до Закону України “Про публічні закупівлі” сума прямого договору без проведення тендеру не може складати більше 1,5 млн гривень. “Проте, в порушення законодавства з ТОВ “НОВИЙ ДІМ МАЙБУТНЄ” підписано договір 17 квітня 2020 року "Капітальний ремонт території між вулицями Київська та І. Франка в м. Боярка" на суму понад 2,8 млн гривень. Закупівлю здійснено без використання електронної системи", – додав депутат. Крім питань до трактування закупівельних процедур, є в депутата і питання щодо складу засновників компаній, які виграють й активно продають КП товари і послуги. “Всі підприємства, які виграють тендери, пов’язані між собою і мають зв’язки із депутатами міської ради", – наголошує він.  Як вдалося дізнатися KV, у період з 2016 року по березень 2019 року КП здійснило дев’ять закупівель на понад 10 млн гривень в компанії ПП "Валентина-2000"**.  Це тендери щодо закупівлі палива: 20 травня 2016 року, 27 жовтня 2016 року, 3 лютого 2017 року, 21 липня 2017 року, 20 жовтня 2017 року, 14 лютого 2018 року, 31 січня 2018 року, 21 листопада 2018 року та 6 березня 2019 року.  Примітно, що учасники згаданих закупівель, що подаються на тендер разом із ПП "Валентина-2000" та програють їй, взаємопов’язані між собою. Так, у складі засновників компанії ПП "Валентина-2000", як і ТОВ "Гама Інтрейдінг"*** (програє ПП), є  Андрій Гуменюк, а також Сергій Монзолевський. Останній, у свою чергу володіє ТОВ "Поліс-Нафта"**** разом із Миколою Поліщуком. Ця компанія також брала участь у тендерах та програвала ПП "Валентина-2000". Фінансові показники У черговому зверненні до керівництва міськради, Ірклієнко зауважив, що підприємство доведено до банкрутства і на підтвердження своїх слів наводить фінансовий аналіз діяльності КП за 2018-2019 роки. В звіті йдеться, що у 2019 році дебіторська заборгованість КП становила 23 135 тис. гривень.  “Збільшилась у підприємства і кредиторська заборгованість на 723 тис. гривень, яка у  2019 році становила 3 202 тис. гривень. У той час, як чистий дохід від реалізації у 2019 році складав 48 326 тис. гривень. Проте через перевищення собівартості продукції КП має збиток у 24 743 тис. гривень. Із негативного і те, що собівартість реалізованої продукції у 2019-му склала 73 069 тис. гривень і зросла в порівнянні з минулим роком на 7 518 тис. гривень”, – стверджує Ірклієнко. Фінансовий аналіз КП згідно з даними аналітичної системи YouControl  "На підприємстві відсутній дієвий економічний аналіз діяльності. За результатами фінансового аналізу КП можна стверджувати про незадовільну та неефективну роботу його керівного складу. Окрім того, навіть видатки на заробітні плати не забезпечені фінансовим ресурсом. Іншими словами ми йдемо у магазин і купуємо товари у борг", – резюмував він у своєму зверненні. Як зауважив у розмові з KV Ірклієнко, у відповідь від влади Боярки він одержав повідомлення, що його депутатське звернення містить інформацію нічим не підтверджену та не обруґнтовану. “Мені відповіли, що “у зверненні зазначені неперевірені відомості і запитана інформація не пов’язана з депутатською діяльністю, тому КП "БГВУЖКГ" відмовляє у наданні інформації на звернення від 06.08. 2020 року”. Але ж вся інформація взята із їхніх же звітів. Будь-яке комунальне підприємство не має бути збитковим. Крім того, я не розумію як при збитковості підприємства у 10 млн гривень можна дозволити купівлю службового автомобіля за півмільйона гривень", – обурюється депутат. За даними системи Держзакупівлі, у 2019 році КП дійсно придбало новенький автомобіль (легковик KIA Stonic), який обійшовся у понад 448 тис. гривень.  Позиція міста У коментарі KV голова Боярської міської ради Олександр Зарубін про причини збитковості підприємства, зауважив, що це просто провокація з боку його "опонентів, які здійснюють різні передвиборчі махінації". І скерував за фаховими роз’ясненнями щодо ситуації до керівника КП Віктора Камінського. Останній, у свою чергу розповів, що дана інформація у депутатських запитах не відповідає дійсності, а збитковість підприємства криється лише у невідповідності діючих тарифів за надані послуги фактично понесеним витратам. "Причини збитковості підприємства через те, що не встановлюються та не затверджуються економічно обґрунтовані тарифи і не відбувається їхнє збільшення. Відповідно, тарифи не збільшуються, а витрати підприємства, на жаль, не зменшуються. Вартість витрат на енергоносії, водні ресурси, матеріали щороку росте і ми на це жодним чином вплинути не можемо. Як правило, зростає і мінімальна заробітна плата. Відповідно ми зобов'язані перераховувати свої витрати у бік збільшення, але при цьому тарифи залишаються старими. Тому і виникають збитки", – розповів він. Читайте: Боярка повстала проти сміттєзвалища *КП "БГВУЖКГ" (код ЄДРПОУ: 34702930). ** ПП "Валентина-2000" (код ЄДРПОУ: 30293276). *** ТОВ "Гама Інтрейдінг" (код ЄДРПОУ: 39980378). **** ТОВ "ПОЛІС-НАФТА" (код ЄДРПОУ: 40060662). ***** ТОВ "Новий Дім Майбутнє" (код ЄДРПОУ: 42849121). Фото: колаж KVКиевVласть