Захворюваність на ковід в Київській області продовжує зростати. Очікується початок другої хвилі пандемії через повернення людей з відпусток та початок навчального року. Обласна влада звітує: “Велике будівництво” не зупиняється. Школи готові до прийому десятків тисяч учнів, а лікарні – до прийому пацієнтів із коронавірусом. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови КОДА Василя Володіна. Епідеміологічна ситуація За минулу добу від коронавірусу померло 5 осіб. Всього з початку епідемії таких випадків – 102. Зростає щоденна захворюваність: за минулу добу цей показник сягнув позначки у 177 осіб. За весь період захворіло 5842 чоловік, з них госпіталізовано 907, решта – на самоізоляції під медичним спостереженням. Одужало 3726 осіб.  Завантаженість ліжок для пацієнтів із коронавірусом складає 35,2%. На 825 підготовлених ліжках перебуває 291 пацієнт, у 208 інфікування підтверджене, інші 83 очікують результату. Середня кількість ПЛР- та ІФА-тестувань становить 1364 тести протягом останніх 7 днів.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Готовність лікарень Як зазначив голова Київської ОДА, у закладах охорони здоров’я (ОЗ) першої хвилі перепрофільовано 825 ліжок, 135 з них – дитячі. Ці заклади обладнані 101 апаратом ШВЛ, це переважно апарати середнього класу. У 9 таких закладах до централізованого постачання кисню підключено 306 ліжок. Кількість кисневих виводів за рахунок кисневих концентраторів у закладах ОЗ І хвилі складає 83.  У закладах ОЗ ІІ хвилі під надання допомоги інфікованим на коронавірус перепрофільовано 95 ліжок. Всього апаратів ШВЛ в цих закладах – 35 штук. В 5 закладах ОЗ з 95 ліжок до централізованого кисневого постачання підключено 41 ліжко, за рахунок кисневих концентраторів – 26 ліжок.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зростання кількості захворілих реєструють майже у кожному районі. Рішенням обласної комісії з питань ТЕБ та НС від 31 серпня для Києво-Святошинського району та міста Березань встановлено помаранчевий рівень епідемічної небезпеки. У містах Бориспіль, Бровари, Буча, Васильків, Ірпінь, Обухів, Переяслав, Фастів та районах Баришівському, Бориспільському, Броварському, Васильківському, Згурівському, Кагарлицькому, Макарівському, Рокитнянському, Таращанському, Фастівському та Яготинському встановлено жовтий рівень.  На території 6 районів, міст обласного значення та ОТГ застосовують протиепідемічні заходи, передбачені для зеленого рівня епідемічної безпеки.  “Наразі маємо чітко відпрацювати механізм для уникнення негативних наслідків та подальшого поширення хвороби. З відновленням роботи навчальних закладів, з поверненням людей з відпусток, похолоданням можемо отримати додаткові задачі, тому реагувати маємо вже нині. Ми повинні жорстко дотримуватися правил, поважати здоров'я та життя інших, щоб запобігти створенню надзвичайних ситуацій, як це трапилося днями у місті Ірпінь”, – зазначив Володін.  За його словами, до Ірпінського пологового будинку потрапила породілля, родина якої перехворіла ГРВІ. Перед тим їй зробили ПЛР-тест та чекали результату. З огляду на стан її здоров’я середньої важкості жінку помістили до ізолятора із дотриманням усіх протиепідемічних заходів. Вона народила здорового малюка через кесарів розтин. Наступної доби надійшов позитивний ПЛР-тест. Для подальшого лікування жінку перевели до інфекційного відділення. Новонародженій дитині зробили тест та ізолювали від матері. Через цей випадок пологове відділення закрили на прийом. Тести зроблено 10 медпрацівникам, які брали участь в операції, та 10 породіллям, які перебували у закладі на той момент. Проводиться епідемічне розслідування. Навчальний рік У складних умовах першого вересня у 702 закладах середньої освіти Київщини стартував навчальний рік. У закладах освіти цьогоріч навчатиметься 227 900 тисяч учнів, на 3,5 тисячі більше ніж минулого року. До перших класів зараховано 25 700 дітей, з них у сільській місцевості навчатиметься 8 700 першокласників. До десятого класу зараховано майже 11 тисяч учнів, із них у сільській місцевості здобуватимуть освіту 3,2 тисяч дітей. Найбільше учнів у закладах Києво-Святошинського району – 30 600 тисяч осіб, у Білій Церкві – 20 600 тисяч, у Броварах – 15 600 тисяч.  Як повідомив Володін, навчальні заклади області забезпечені засобами індивідуального захисту та дезінфекції. Всі райони, міста та ОТГ закуповують їх у повному обсязі, залежно від потреби, розрахованої на кількість педагогічних працівників та учнів у закладах освіти, та відповідно до рекомендацій головного санітарного лікаря країни. Також мають заклади і відповідні запаси.  Крім того, голова КОДА звернув увагу керівників місцевих органів управління освіти, закладів освіти та батьків на те, що збирати кошти з батьків для закупівлі засобів захисту та дезінфекції є неприпустимим.  До того ж адміністрація вирішила відкласти відкриття школи у місті Українка, яке планувалося на 1 вересня. Причина – відсутність 100% гарантії безпечного перебування дітей у приміщенні. Минулого тижня адміністрація спільно із фахівцями ДСНС ще раз проінспектували школу, та низка питань залишаються відкритими.  Також Володін зауважив, що проєктній документації школи вже майже десять років і з тих пір змінилися вимоги Державної служби з надзвичайних ситуацій для безпечного перебування у навчальних закладах.  “Я неодноразово наголошував: жодна школа Київщини не розпочне роботу допоки не буде однозначної впевненості, що вона повністю готова прийняти учнів. Ми не будемо ризикувати здоров’ям наших дітей. То ж наш профільний департамент провів розрахунки часу та шляхів евакуації людей при пожежі з будівлі початкової школи та актової зали. Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту має їх перевірити та надати рекомендації для їхнього розгляду на секції будівництва та архітектури науково-технічної ради Мінрозвитку громад те територій. Чекаємо на відповідь”, – говорить він.  “Велике будівництво”  За словами голови КОДА, завершення ремонту місцевої школи у селі Пашківка Макарівського району сьогодні є одним із завдання президентської програми “Велике будівництво”.  “Минулого тижня я інспектував хід робіт. І щоб завершити їх до середини жовтня, домовились із підрядником, що укріплення фундаменту, ремонт стелі та утеплення фасаду відбуватимуться одночасно із залученням до роботи додаткових бригад”, – додав Володін. Так, на сьогоднішній день в області із 20 об’єктів завершено вже сім. Це – три школи, два дитсадки та спортивні об'єкти. За тиждень загальний ступінь будівельної готовності збільшився до 71%, ріст на тиждень склав 2%. У тому числі загальноосвітні навчальні заклади – 76%, дошкільні – 78%, стадіони – 58%.  Крім того, цього року у “Велике будівництво” заклали фінансування 29 об’єктів дорожнього господарства. Фактично завершили роботи на таких дорогах як Київ-Ревне-Рогозів-Гора, на декількох ділянках Бузова-Неграші, Боярка-Київ-Чоп, Обухів-Українка-Трипілля, переїзд до міста Обухова, Іванівка- станція Таганча, Васильків-Велика Бугаївка-Залізне.  Призначення голів РДА Також Володін наголосив, що президентська команда на Київщині методично та поступово поповнюється якісними кадрами. Так, цього тижня було призначено нового голову Макарівської райдержадміністрації.  “Кожна кандидатура проходить прискіпливий відбір. Перед нами стоять важливі та невідкладні завдання. Тож не маємо права на помилку. Маємо бути впевнені у кожній людині”, – резюмував він.  Читайте: Василь Володін представив громаді Макарівщини нового голову РДА (фото) Фото: коллаж KVКиевVласть

На сьогодні в Київській області повністю завершені будівельні роботи по 7 об‘єктах (3 школи та по 2 дитсадки та спортоб’єкти). За тиждень загальний ступінь будівельної готовності зріс до 71%.  Про це КВ стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Загальноосвітні навчальні заклади Київщини, що будуються та реконструюються в рамках Програми Президента “Велике будівництво”, завершені наразі на 76%, дошкільні – на 78%, стадіони – на 58%. За тиждень загальна готовність збільшилася до 71%”, – повідомив очільник облдержадміністрації Василь Володін під час традиційного онлайн брифінгу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Крім того, у “Велике будівництво” цього року заклали фінансування 29 об’єктів дорожнього господарства області. Практично завершили роботи на таких об’єктах: О100401 /Київ – Ревне – Рогозів/ – с. Гора км 0+000 – км 1+850; С101307 Бузова — Неграші на ділянках км 0+000 — км 4+000,км 5+000 — км 7+190; О101313 Боярка — /Київ – Чоп/ на ділянках км 0+000 — км 7+230, км 7+333 — км 14+443;О101601 Обухів — Українка — Трипілля на ділянці км 0+000-км 8+100 та О101610 Під’їзд до м. Обухів на км 25+400 – км 29+800, км 29+800- км 33+000, С100311 Іванівка – станція Таганча на ділянках км 0 + 000 — км 0 + 250, км 0 + 250 — км 1 + 100, С100718 /Васильків – Велика Бугаївка/- Залізне км 0+000 – км 0+500. Читайте: Василь Володін представив громаді Макарівщини нового голову РДА (фото) Фото: пресслужба КОДА.КиевVласть

Ковбой і калічко, пані мер і екомер, голосяка і рокер, анархіст і покер. Кого тільки ми не побачимо серед кандидатів на міського голову, якої ще “джинси” про боротьбу з корупцією чи комфорт для киян ми наслухаємось від політичних партій. Бездумна забудова, пробки-корки, відсутність комунального транспорту, умисна збитковість комунальних підприємств, відверто тупе керівництво Києвом, продані зупинки і багато інших проблем, які все більше нав’язують, потребують вирішення. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Транспортно-логістичні завдання для вирішення потребують знання математики. Архітектурні завдання – потребують сукупності знань, в тому числі і сопромату. Все це не на гітарі побрязкати, а повноцінне виробництво. В усьому потрібно розбиратися – від чужого розуму результат від’ємний. І Віталій Кличко тому приклад. Важко підібрати такого компетентного мера, як треба Києву. Але такі є. Просто ми ще не навчилися обирати за професійністю. Зараз ми вибираємо хто веселіше, хто заманить нас “тік током”, хто “завар’ятить” нас гумором нижче поясу, а хто – просто “жінкою-пані”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Києву необхідна стратегія, справжня, з курсом, з ідеологією в інтересах киян, а не стратегія про якийсь бізнес, якихось міфічних інвесторів, які візьмуть дорогу київську землю і побудують нові шпаківні, зароблять грошей, а міський голова, знявши печатки чи вдягнувши спідницю, доповість, що економіка зростає. Єдиною стратегією може бути стратегія в інтересах киян, заснована на співволодінні й співуправлінні, де кожен киянин – співвласник і отримує свою частку прибутку. А поки що всі права киян з успіхом відібрано, і повернути ці права може тільки міський голова, який поверне киянам все їхнє, збереже й примножить в об’єднані з такими ж, як він, однодумцями. Кличку ж необхідно зробити неймовірні зміни в собі та у своєму оточенні, щоб відповідати необхідному розширеному “наздоганянню” Києвом не тільки інших столиць Європи, а вже й обласних центрів України, які за багатьма параметрами обійшли Київ. Київ – відстале навіть для України місто. Прикро, але це так. Комунальна стратегія і є тією стратегією, яка концентрує владу у киян, яка дозволить почати ефективно розбудовувати метро та інший громадський транспорт, розбудовувати дорожню інфраструктуру, рятуючи Київ від заторів, повернути киянам комунальні підприємства, які мають забезпечувати Київ життєво важливими продуктами та послугами – все це великий спектр напрямів роботи, і з ним може впоратися тільки людина з “головою”, а не калічко, ковбої, верещуни чи хохотуни. Київ – столиця. Київ концентрує Україну в усьому. Тому питання стратегії соціально-економічної стабілізації й розвитку Києва стоїть особливо гостро. І саме з такими програмами повинні особистості й партії підходити до управління столицею України. Бо проблема управління Києвом давно критична й відчутна: у міста немає керівництва, а головне – взагалі ні в кого немає стратегії успішності міста, столиця все більше відстає в розвитку – і абсолютно, і відносно... Київ “тупо” віддано на (напів)кримінальний та лихварський аутсорсинг: від доріг – до зупинок, від комунальних підприємств – до водія трамваю. Головна необхідність для розвитку міста – достатні доходи. І не менш головна – ефективність витрат. Бюджет визначає життя міста. На бюджет у різних міст різні погляди й різна його реалізація. Наведу видатки деяких бюджетів міст за 2019 рік (наближені дані). Міста України Столиця Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень Населення, млн містян Видатків на одного містянина, гривень Київ 62,23 2,951 21087,8 Черкаси 3,566 0,279 12781,4 Львів 8,092 0,721 11223,3 Золотоноша 0,299 0,028 10751,5 Харків 13,8 1,419 9725,2 Деякі столиці колишніх республік СРСР Столиця Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень Населення, млн містян Видатків на одного містянина, гривень Москва 1011,69 12,63 80102,1 Рига 27,92 0,632 44176,8 Баку 90,288 2,236 40379,2 Вильнюс 17,518 0,544 32201,3 Мінськ 58,14 1,992 29186,7 Нур Султан 28,19 1,022 27582,9 Тбілісі 7,828 1,158 6759,9 Деякі столиці Європи Столиця Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень Населення, млн містян Видатків на одного містянина, гривень Берлін 936,23 3,421 273671,4 Париж 271,2 2,21 122714,9 Лондон 494,4 7,83 63141,8 Варшава 101,331 1,708 59327,3 Мадрид 141,600 3,270 43302,8 Причин для різниці між доходами та видатками в різних містах/столицях дуже багато: починаючи від індустріалізації міста й рівня доходів громадян – до рівня розвиненості самоврядування та взятих столицею на себе соціально-економічних функцій, закінчуючи неефективним та безгосподарним управлінням бюджетом та комунальною власністю містян. Харків і Львів відверто гірше забезпечені бюджетом, ніж Київ. При цьому така “гіршість” в два рази не відчувається, як то кажуть в народі, “крадуть, мабуть, менше”. Київ у бюджетному плані гірше за Мінськ, Варшаву та Москву, а з Берліном і порівнювати важко. Якщо Варшава і Берлін – європейські міста з відповідним рівнем оплати праці, рівень якої є визначальним у розмірі бюджету, то Мінськ порівняний з Києвом, а мав би бути десь між Києвом та Харковом. Якщо взяти до уваги рівень інфраструктурного розвитку столиць сусідніх країн, то й тут Київ не те що у відставанні, а у повному застої – це відчувають кияни кожного дня, їдучи на роботу в метро, чи автобусі, чи у власному авто. У Києві зникає промислове виробництво – і замість підприємств виникають житлові забудови. Заміна промисловості на житло – це теж причина слабкого бюджету в порівнянні з іншими містами, де промисловість збереглася й розвивається. Це пояснює дуже малу частку (10%) надходжень до бюджету, сформованих оподаткуванням прибутку підприємств. Порушено в київському бюджеті й ефективність розподілу видатків за бюджетними програмами. Так, видатки на реалізацію національної програми інформатизації в 2019 році стали бюджету киян майже 0,9 млрд гривень. За ці гроші могли б добре оплачувати працю 5000 лікарів цілий рік чи відремонтувати, матеріально забезпечити не одну лікарню, і почати можна було б з Олександрівської лікарні. Нераціональним виглядає й бажання вирішити занедбаність в інфраструктурі транспортній галузі за рахунок бюджетних програм, “зливаючи гроші” на своїх підрядників. Оптимально оцінюючи, Київ гірший за інших. І, як наслідок, Київ стає все більше не комфортним. Київ відданий на зовнішнє управління – в аутсорсинг. А кожен аутсорсер є окремою історією пограбування Києва. Аутсорсинг, який представляє приватний власник, довів свою неефективність: не може приватний власник вчасно й ефективно побудувати шляхопровід або нові станції метро. А вже певні брехуни з Київської міськдержадміністрації (КМДА), які обіцяли все до “нового року”, з Нового року можуть на роботу не виходити – в КМДА потрібна ефективна прискорена ротація кадрів. Інакше все коштує напрочуд дорого для киян. Майно киян не потрібно роздавати, комунальна власність, в тому числі комунальні монополії – це джерело не тільки збільшення доходів бюджету, а й основа розвитку міста. Вагому частку (до 20%) доходів бюджетів міст в тій же Польщі становлять власні доходи, сформовані від комунальної власності та участі комунальної власності у виробничій діяльності. Бо в Польщі очільник міста не говорить, що держава – неефективний власник. І Варшава не єдине місто, де до комунальної власності, власності містян ставляться відповідально – самостійно й ефективно керують нею, примножують і розвивають. Це – наслідок розуміння, що тільки в такий спосіб організація самоврядування буде давати результати та зробить можливим досягнення стратегічних цілей в розвитку міста. Відсталий Київ не може формувати співставні доходи міського бюджету. Соціально-економічний механізм Києва порушено та розбалансовано, що призводить до негативних наслідків. Відсутність професійного стратегічного управління містом, його життєдіяльністю проявляється в усьому. Наприклад, за останні шість років у Мінську побудовано 14 станцій метро, які з’єднується 17 кілометрами колій. В Москві побудована 41 станція метро, які з’єднуються 71 кілометром колій. У Києві – жодної станції! За останні шість років у Києві не побудовано жодної транспортної “розв’язки”, не говорячи вже про сучасні підземні переходи замість лежачих поліцейських та “острівців” безпеки. У Києві відсутній розвинений громадський транспорт, чому доказ – черги в метро за “одним жетоном в одні руки”. За шість років нічого не вирішено з паркувальним простором, окрім карманів для паркування на вул. Богдана Хмельницького. Продовжують бігати не зрозуміло від кого працюють паркувальники. Паркувальний простір перекривають в баченні “немає парковки – немає проблем”. Але тут скоріше “застав дурня богу молитися – він і лоба поб’є”. Управлінці Києва не спромоглися зробити зупинки й віддали їх на аутсорсинг для торгівлі цигарками, щоб більш ефективно завдавати шкоди здоров’ю киян. Хоча є спеціалізовані комунальні підприємства з торгівлі, і вони могли б розвинути економічну монополію зупинок – в інтересах громади Києва й без шкідливого паління. За останні два роки повністю скорумпована під “Прайм” зовнішня реклама в Києві. Кияни мали б бути власниками цієї монополії, а зараз недоотримують сотні мільйонів гривень. Замість “Прайму” мало б бути комунальне підприємство, і бюджет мав би отримувати додаткові сотні мільйонів, а поки що це ділиться між корупціонерами. Сотні мільйонів гривень недоотримує й паркувальний простір Києва. Цей простір не тільки не управляється, але й віддається в аутсорсинг – і вже нові некомунальні паркувальники на віджатій у киян парковці виставляють трикратну ціну, беручи “налом”, проти чого так “успішно” боровся Віталій Кличко. Цю економічну монополію теж необхідно повертати, припиняючи передачу паркувального простору в приватні корумповані руки і не боятися “живих” грошей в бюджет киян. Таких сотен мільйонів втрат можна перераховувати ще багато. Як і багато “розбазарених” грошей, втрат і втрачених можливостей. Безумовною загальною причиною застою Києва є відсутність “царя в голові” – неспроможність і небажання управлінців Києва вибудовувати ефективні стратегії і реалізовувати їх. Повернути “царя” можливо через комунальну стратегію – стратегію для киян і Києва. Києву потрібна комуналізація – консолідація власності киян. Києву необхідна нова київська комунальна стратегія. Нова комунальна стратегія Києва виходить з логіки вирішення накопичених проблем, існуючих викликів та викликів майбутніх. Головною проблемою і головним викликом для Києва є втрата цілісності управління і контролю в місті, як агломерації. Перш за все, Нова київська комунальна стратегія Києва це: нова якість суспільного (комунального) управління: міський голова – ефективний управлінець, а не аутсорсер, як і всі виконавчі органи; зосередження процесів розвитку інфраструктури Києва під контролем і оперативним управлінням громади; зосередження природних та економічних монополій на рівні Києва під контролем і оперативним управлінні громади; реалізація самостійного оперативного управління власністю громади, особливо стратегічних її напрямів, через комунальні підприємства. Комунальна стратегія Києва повинна сформувати у киян бачення плану позитивних структурних змін в управлінні столицею за рахунок формування потужної комунальної матеріальної бази для прискореного самостійного забезпечення будівництва, утримання та обслуговування міської інфраструктури інших об’єктів комунальної власності в інтересах громади. Ті, хто хоче замінити діючого голову і його команду, повинні ставити за мету не заміну в кріслі, а заміну в управлінні, вірніше його відновлення й розвиток. Діючому міському голові необхідно терміново змінити і тактику, і стратегію не тільки управління Києвом, а й почати виправляти помилки. Будь-якій особі, яка вирішить боротися за право отримати довіру громади, буде необхідно сформувати та подати на розгляд громаді бачення щодо самостійного оптимально ефективного управління головним об’єднуючим фактором громади – її майном, коштами, природними та економічними монополіями в інтересах киян. Це, в першу чергу, комуналізація Києва, його об’єднання в управлінні й життєдіяльності. За рахунок Київської комунальної стратегії не тільки можливе, а й необхідне вирішення наявних проблем, в тому числі інфраструктурних, більшість з яких може бути переведена з соціальної категорії в економічну. Києву необхідна свобода, Київ необхідно рятувати – звільнити від некомпетентного управління.  Читайте: Парковка Кличка: повна комуналізація Києва в інтересах столичної громади та кожного киянина Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Шоумен та кандиадат у мери Києва Сергій Притула пропонує підвищити комунальні тарифи. Про це KV стало відомо з інтерв'ю Сергія Притули для сайту lb.ua.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”За словами Притули, він бачить підвищення тарифів вирішенням проблеми питної води у Києві.  “Просто проблема поганої якості того чи іншого блага чи природнього якогось ресурсу лежить ось у чому: воно все потребує оновлення, заміни. Та сама станція в Бортничах, яка вічно на якійсь реконструкції, і так далі. Всі ці речі мають закладатися в тариф. Він, очевидно, має трохи вирости”, – зазначив Притула. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Притула також зазначив, що рішення про підвищення тарифів не зовсім сподобається громаді. Як повідомлялось раніше, за результатами опитування Центру Разумкова, що було оприлюднено 13 серпня, за шоумена Сергія Притулу готові віддати свої голоси 5,5% киян. Він займає 5 місце у загальному рейтингу кандидатів на посаду міського голови Києва.Читайте: “Голос” выдвинет телеведущего и шоумена Сергея Притулу кандидатом в мэры столицыФото: Facebook-сторінка Сергія Притули КиевVласть

Одна із найпотужніших ОТГ Київщини – Студениківська. Заради об'єднання з нею деякі села обивали високі пороги упродовж року, ба, навіть билися по судах. Бюджет громади нині сягає за 50 млн гривень. Про те, куди наступні сім років ОТГ планує вкладати свої кошти, а також чому в Студениках заговорили про власний банк землі, читайте у матеріалі KV про стратегії розвитку громад. Як стало відомо KV, 5 листопада 2019 року Студениківська ОТГ затвердила стратегію розвитку громади на 2019-2026 роки.  За словами голови Студениківської ОТГ Марії Лях, розробка відбувалася у декілька етапів за підтримки і в рамках європейського проєкту "Підтримка реформи місцевого самоврядування – впровадження партисипативної моделі стратегічного планування в громадах північної, центральної і західної України". Над її втіленням громада активно працювала упродовж року. Всього ж на всі ці процеси знадобилося більше 1,5 року. Стратегія вибудовувалося відповідно до пропозицій, які надавалися від населення, депутатського корпусу та виконкому кожної сільради ОТГ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Дорожня карта нашого розвитку – реальна. Ми розробили лише ті проєкти, які зможемо втілити. На жаль, хотілося, щоб у цих процесах брало більш активну участь і населення. Та ми намагалися створити таку Стратегію, яка б передбачала всі запити громадськості. Думаю, їх реалізація допоможе населенню переконатися у дієвості влади та викликати довіру до органів місцевого самоврядування. І не уявляю, як би відбулися вибори цьогоріч, не маючи громада цього документу. Ми сільська ОТГ, тож сьогодні нас найбільш турбує демографічна ситуація. У Стратегії чітко розписано, як цю проблему викорінити. Над цим зараз і працюємо і сподіваємося, що нова рада, яка зайде восени, цей напрямок продовжить. Сільську територію необхідно правильно використовувати, щоб вона стала цікавою для інвесторів”, – розповіла Лях. Читайте: Села Барышевского района против присоединения к Березанской ОТО Дорожня карта ОТГ Як об’єднана громада, Студеники були сформовані ще в грудні 2017 року у процесі об’єднання з Козловською, Переяславською, Сомководолинською і Сосновською сільрадами. Восени ж до ОТГ мають приєднати ще дві території: Пристромську та Строківську сільради Переяслав-Хмельницького району та Семенівську -  Баришівського району.  Читайте: Суд по скандальному присоединению сел Барышевского района к Студениковской ОТО перенесли на конец мая Всього в раді ОТГ 22 депутати, серед яких крім БПП, є самовисуванці, представники "Аграрної партії", "Укропа", "Батьківщини" і "Свободи". Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В Стратегії зауважено, що в ОТГ зберігається тенденція щорічного зменшення чисельності населення через погану народжуваність. Наразі загальна територія ОТГ охоплює площу в 191,37 кв. км з населенням в 4 339 осіб. Найбільша кількість населення проживає у адмінцентрі ОТГ – селі Студениках, найменша – 55 осіб – в селі Соснівка. Кількість же працездатного віку становить 2332 осіб, а це більше половини відсотків від загальної кількості жителів.  Головними роботодавцями на території є бюджетна сфера і приватні сільськогосппідприємства. Громада має розгалужену інфраструктуру. До освітньої мережі входить пять шкільних (385 учнів) і дошкільних (131 дитина) навчальних закладів. Медпослуги населення одержує в трьох амбулаторіях та трьох фельдшерських пунктах, які утримуються за рахунок коштів медсубвенції та коштів місцевого бюджету. Є заклади культури (БК, сільські клуби, бібліотеки) та духовності. Діють футбольні клуби. Необхідними комунальними послугами громаду забезпечує власне КП “Господар”.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Великі плани Громада наразі працює над створенням власного Центру надання адмінпослуг. У розробці – генеральні плани сіл Козлів, Сомкова Долина, Соснівка та Соснова. При плануванні Стратегії мешканці здебільшого жалілися на погані дороги та транспортне сполучення, неякісне водопостачання, брак робочих місць та стихійні сміттєзвалища. А також самозахоплення земельних ділянок та погану екологію. Пріоритетними напрямками розвитку мешканці відзначали послуги медицини та освіти. І як розповіла KV керівниця громади, більшість проблемних моментів їм вже вдалося усунути, над деякими робота продовжується. І нещодавно на засіданні виконкому, громада вже встигла прозвітували про хід виконання окреслених планів за останній період.  “Проєктів реалізовано вже чимало. Один із вагомих – будівництво нової школи у селі Переяславське. Цей проєкт вдалося реалізувати, але з великими потугами. Тут же завершується будівництво амбулаторії. Щоб надавати якісні медпослуги, створена власна ланка первинної медицини. Маємо договори про співпрацю щодо надання й екстреної та невідкладної меддопомоги. Центр безпеки охоплює послугами майже всі села: встановлено 33 камери відеоспостереження. Наразі працюємо над проєктом “Поліцейський громади” і вже 19 вересня завершується навчання нашого поліцейського офіцера. На сьогодні ми вже маємо для цих потреб автомобіль. Також реалізовуємо проєкт “Питна вода”. У Переяславському вже встановлена скважина з артезіанською водою, завершуються роботи у селі Козлів. У цьому селі якість води рівноцінна мінеральній Лужанській. Тож думаю, ми піднімемо питання надання цій воді відповідного статусу й організуємо для населення її підвіз. Наступного року якісною питною водою маємо охопити всі села”, – зауважила Лях.  Серед великих планів, залучення інвестицій до 15 мільйонів на рік та збільшення кількості робочих місць, виробництва за рахунок підтримки бізнесу та місцевих підприємців, створення кооперації та навчання бізнесу.  Приваблювати інвесторів та одержувати додаткові кошти громаді має допомогти електронна база даних, інвентаризація активів та землі, розробка інвестиційного паспорту громади. У Стратегії прописали і меморандуми про співпрацю з установами та навчальними базами, які будуть підвищувати кваліфікацію мешканців. Допоможуть зробити населення соціально активним молодіжні центри, інформаційні кампанії та навчально-тренувальні літні табори. Демографічну ж ситуацію покращуватимуть з допомогою програм та грутків підтримки сім’ї і батьківства. Цього року також громада має провести ремонт даху Студениківського опорного навчального закладу. А також ремонт будівлі дитсадка та реконструкцію їдальні, БК у Переяславському. У майбутніх планах – ремонт дитсадка “Малятко”, будинку культури в селі Студеники, та інших закладів культури та встановлення системи опалення.  До 2023 року мають відремонтувати фельдшерські пункти і відкрити аптеку. Крім того, поновити матеріальну базу медзакладів та придбати автомобіль для сімейних лікарів. Планують закупити і автомобілі для потреб пожежної, аварійно-рятувальної служб ОТГ. Прописаний у Стратегії і детальний план капітального ремонту доріг із велодоріжками та оновлення транспортної інфраструктури ОТГ. Боротимуться в громаді і зі сміттям та його переробкою.  Планують розвивати у громаді туристичні маршрути, екотуризм та спорт. Розпочинали з реконструкції наявних та створенню нових парків відпочинку, скверів із фонтанами, будівництва спортивних майданчиків зі штучним покриттям на територіях сіл. Із вагомих планів – будівництво 25-метрового басейну в Студениках.  Читайте: Студениковская ОТО стала самой прибыльной на Киевщине за минувший год Економічна складова І найголовніше – це фінансове наповнення громади, яке має допомогти у реалізації всіх цих поставлених цілей.  “Зараз керівництво працює над тим, щоб закрити всі старі реєстри щодо діяльності колишніх колгоспів і вивільнити ділянки для створення банку землі. І в такий спосіб залучати до громади майбутніх інвесторів. Це копіткий процес. Адже в усьому простежуються чиновницькі інтереси. Ми ж розпочали працювати прозоро та відкрито, маємо намір продовжувати так і надалі”, – говорить голова ОТГ. Так, у Стратегії основними джерелами фінансування всіх сфер громада визначила власні доходи. Розраховує ОТГ і на зовнішні джерела. У тому числі: цільові субвенції, гранти, кредити, які вони можуть одержати через  урядові програми, державний та обласний бюджети ( інфраструктурні субвенції, кошти ДФРР).  Крім того, на території ОТГ працюють більше 30 підприємств малого та середнього бізнесу. З них найбільші платники податків – СП ТОВ “Нива Переяславщини” (65% від всього бюджету), ПП “Соснова”, ФГ “Світ ланів”, норкова ферма “Пелском”. Студениківське лісництво – територія Студениківської ОТГ включає більше 270 га лісу та ТОВ “БРСМ Нафта” та інші. В основному, це сільськогосподарські підприємства, адже родючі чорноземи на території займають майже 100% ріллі. У цій галузі і задіяна найбільша кількість населення. Наприклад, “Нива Переяславщини” забезпечує робочими місцями більше тисячі осіб.  Так, в аналогічний період минулого року, середня заробітна плата по громаді складала 11,7 тис. гривень. Для порівняння – середня зарплата в Переяслав-Хмельницькому районі – 7 035 тис. гривень, в місті Переяслав – 8 228 тис. гривень, в Київській області – 8 854 тис. гривень. Загалом у 2018 році бюджет громади сягав 52 млн гривень. Найбільше надходжень громада одержує за рахунок надходжень від ПДФО, податків та зборів, податку на нерухоме майно та акцизу.  Читайте: Бюджет Студениковской ОТО увеличился с 5 до 53 млн гривен Точка зору Районна влада, які ніхто, знає можливості і мінуси своїх території, які вже увійшли або увійдуть до складу тергромад. Тож KV вирішила поцікавитись у керівників районних рад, які проблеми були в цих селах і що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку, і чи перспективні ці території взагалі. Чи, навпаки, Студеникам необхідно запастися грошима, щоб відновити інфраструктуру в  цих населених пунктах.  Заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко: Коли прораховувалася спроможність громад району, то вони відповідали фінансовому забезпеченню, яке було би необхідне в першу чергу. Це – освіта, медицина, культура, соцзахист та адміністративні питання. Та у будь-якому випадку ОТГ потрібно залучати інвестора і створювати інвестиційний клімат. Особливо у сільській місцевості, адже це аграрні території. Студениківська ОТГ має потужне підприємство СП ТОВ “Нива Переяславщини”, яке займається не лише вирощуванням, але й переробкою врожаю. Тому і надходжень громада отримує більше. До Студениківської ОТГ входить село Переяславське, яке має промислові потужності: нафтобаза, залізнична станція, переробний комбінат. Це одна із найпотужніших громад у нашому районі і вона має значні можливості для розвитку. Є перспективи розвитку і в зеленому туризмі. Проте дуже складно пояснити населенню, що фінансову підтримку можна одержувати не лише від вирощування овочів. Можна розвивати і зелену енергетику. Багато буде залежати від виборів і майбутньої кадрової політики. На мою думку, будуть  проблеми і з медициною, які найбільш постануть у віддалених селах. Якщо не буде зроблено кардинальних кроків.  Голова Баришівської районної ради Володимир Гуменюк: Одна із глобальних проблем сьогодні – відсутність сімейного лікаря в умовах реформування первинної медицини. З районного бюджету змушені дотувати молодший та середній медперсонал, щоб охоплювали послугами Семенівську та Яблунівську сільради. Решту територій обслуговує Березанська ОТГ. Надалі питання можуть виникнути і з вторинною ланкою – Студениківська ОТГ не надає послуги вторинної медицини. І нині жителів, які не в Березанській ОТГ, приймають в лікарні лише на платній основі. Виникнуть питання і в утриманні інфраструктури в цілому. Крім того, відсутнє пряме транспортне сполучення Семенівки із Студениками. Сільськогосподарські угіддя є основою для наповнення бюджету в районі. Тож громаді необхідно звернути увагу на те, щоб всі землі оброблялися і сплачувалися податки. У перспективі, крім агробізнесу, розглядати вторинну переробку сільгосппродукції. Студениківська ОТГ є однією із найбагатших громад, у якої налагоджене співробітництво з основним платником податків “Нивою Переяславщини”. Але є дуже ризикованим базувати розвиток економіки на основі одного монобізнесу. Є багато прикладів, коли підприємства банкрутували, а з ними падала і вся інфраструктура, яку цей бізнес утримував. Тому необхідно розвивати ще й малий та середній бізнеси. Наразі влада Семенівської сільради не налаштована на діалоги про співробітництво. Тож все залежить від місцевих виборів: хто очолить громаду, який сформується депутатський корпус і який стратегічний план розвитку визначить нова влада на найближчі 5-7 років. Чи матиме громада лише бюджет проїдання через нарахування заробітних плат апарату та надання комунальних послуг. Чи це будуть інвестиційні проєкти та співпраця з міжнародними грантодавцями та фондами.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Фото: колаж KV КиевVласть

Якщо ви хочете відпочити від гамірних вулиць, поспілкуватися з живою казкою природи, – запрошуємо вас до Голосієва. У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм оздоровлення – що врешті-решт означає здоров'я – є соціальною цінністю, тому отаннім часом досить популярним став такий вид відпочинку як екотуризм. Суть його полягає у власне здійсненні рекреації та туризму та збереженні при цьому природних комплексів без заподіяння шкідливої дії на них. Гасло екотуризму: “Не брати нічого, окрім фотографії, не залишати нічого, окрім слідів.” Проте створити повністю екологічний маршрут досить складно тому частіше за все розробляють пізнавальні маршрути. Найбільший попит на такі маршрути проявляється в межах урбанізованих територій. Еколого-сакральна стежка – це специфічний одноденний маршрут, пов'язаний з конкретною географічною місцевістю, яка має культурно-релігійно-історичне значення для людського соціуму. Сакральні (священні, культові) природні об'єкти, це,  зазвичай,  характерні, шановані в народі елементи ландшафту, які є місцями поклоніння, відправлення обрядів і, одночасно, елементами культурної спадщини етносів, народів чи окремих соціальних груп. Це особливі місця духовного єднання людини з Природою. До таких об'єктів належать природні джерела, окремі дерева й цілі гаї, ділянки лісу, озера, річки, водоспади, скелі, печери, гори, окремі камені, острови. Вони вважаються представниками різних релігій, що успадкували цю традицію від своїх предків, що володіли традиційними знаннями. Ці об'єкти зберігаються протягом століть і тисячоліть і служать зразками дбайливого і натхненного ставлення до природи. Багато хто з них мають велике наукове значення як еталонні зразки елементів природного ландшафту, відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття. Екологічна стежка  –  як правило, пішохідна стежка з контрольованою протяжністю та незначними фізичними навантаженнями, яка має форму петлі (починається і закінчується в одній точці). Я намагалась дослідити наскільки можливе створення спеціалізованого туристського маршруту, як одного із суттєвих складових в рекреаційній діяльності на прикладі території регіонального природного парку "Лиса гора". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Лиса гора – парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Тут  знаходяться такі об'єкти Природно-заповідного Фонду України: Пам'ятка природи місцевого значення “Дуб Відун”, смарагдові острови, затишні парки, золотокорі соснові бори. Загадкова гора, на схилах якої поки що шелестить ліс, а верхівка вкрита сухими степовими луками. Мабуть, саме через такий розподіл рослинності її звуть Лисою. Майже на 70 м підноситься вона над Дніпром. Тут, де дуби-велети шелестять над валами давнього форту, буяє фантастичне розмаїття – майже 400 видів рослин. За цим показником Лиса гора залишає далеко позаду подібні історичні місцевості Європи. З них п’ять видів Червоної книги України та численні регіонально-рідкісні види дали змогу відомому фахівцю-ботаніку професору  В. І. Чопику назвати цю територію “еталоном флори урбанізованих територій”. Вражає і різноманіття тваринного світу: тут і рідкісна неотруйна змія – мідянка, і навіть славетний горностай, що також занесені до Червоної книги України. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За часів Київської Русі на Лисій горі проводили свої обряди язичники. Древні волхви зробили перші підземні ходи на Лисій горі. Сьогодні тут існує відновлене  язичницьке капище. Дуже цікаве місце. У народі Лису гору поділяють на три частини. Перша — Русалчин яр, названий так через розташоване в ньому озеро, в якому згідно з повір'ями мешкають русалки. Друга — це Відьмин яр. Найбільша частина гори — Мертвецький гай. У цій частині виявлені містичні поховання минулих століть. Згодом частина гори перейшла під владу Печерського монастиря. Тут християнські монахи розміщували свої пасіки. Ченці створили своє підземне місто-монастир, з'єднавши Гору з Печерською Лаврою підземними ходами. Лиса гора – місце історичне. З давніх-давен вона була одним з центрів осілості в середньому Придніпров’ї, маючи статус стратегічного пункту в гирлі Либіді. Тут найвідомішим російським фортифікатором Е. І. Тотлебеном було зведено потужний форт. Наразі у складі укріплень збереглися майже всі земляні споруди. Сьогодні під Лисою Горою існує ціле підземне місто, яке складається з цілого комплексу підземель – від збережених келій давньослов'янських жерців до покинутих сучасних військових баз. Даний квест-маршрут має назву “У пошуках натхнення”.  Маршрут прокладений не лише по асфальтованих доріжках, а й ґрунтовими стежками. Перепади висот протягом маршруту досить значні і потребують хоч найменшої фізичної підготовки. Еколого-сакральний маршрут розпочинається біля воріт Українського Науково-дослідного гідрометеорологічного інституту УкрНДГМІ. До початку пішохідного маршруту можна дістатися від станції  метро “Либідська” на маршрутці № 212 до проспекту Науки, 35А. Необхідно перейти дорогу на світлофорі і прямо перед очима постане маленька вуличка. Старий асфальт тут подекуди потріскався. Місцями він обривається і переходить у мощену бруківку. Деяким ця частина дороги може нагадати Андріївський узвіз, її строката структура не лишає і сумніву, що цій дорозі вже не мало років. Ми  йдемо130 метрів. Етап 1. Інститут УНДГМІ. “Ворота до спокою”  Завдання: дізнатися, яке основне значення має Київська метеорологічна обсерваторія. Історія УНДГМІ веде свій відлік з 15 травня 1855 року,  коли відбулось офіційне відкриття Київської метеорологічної обсерваторії, яка започаткувала створення систематичних метеорологічних спостережень, їх аналіз й узагальнення. Основними завданнями УкрНДГМІ є розвиток гідрометеорологічної науки шляхом виконання фундаментальних та прикладних досліджень в галузі гідрометеорології та базового моніторингу природного середовища, здійснення наукового та науково-методичного забезпечення діяльності гідрометеорологічної та інших оперативних служб Міністерства надзвичайних ситуацій України, а також координація наукових досліджень по гідрометеорології в Україні. Обійшовши будівлю ліворуч, ми виходимо на алею, проходимо 60 м і ліворуч бачимо метеорологічну станцію з синьо-жовтою кулею на даху. Ще через метрів десять по обидва боки - метеомайданчики, для яких характерна відсутність будь-яких рослин окрім трави. Далі простір навколо алеї поступово занурюється в кущі, а потім у дерева, огороджуючи наш маршрут немов живими мурами від навколишнього світу. Приблизно через 40 м нас  чекає розвилка. Асфальтована доріжка  веде далі по прямій, а нам необхідно буде звернути ліворуч на ґрунтову. Тут розпочинається шлях до РЛП “Лиса гора”. Перші 120 м шлях йде через  бур'яни, до великої дубової алеї, де високі дуби щільно ростуть один біля одного, продовжуючи химерну живу огорожу до Лисої гори. Через 95 м, ліворуч ми побачимо оглядовий майданчик. Етап 2. Над урвищем Завдання: визначення видів рослин на цій місцевості. Рельєф від пологої вершини, на якій ми знаходимось, стрімко,  іноді утворюючи тераси, спадає до низу на 50 – 60 м. Деревостани схилів формують клени, ясен, черешня, в'яз, а подекуди – високі берези. Через 20 метрів алея роздвоюється. Одна її частина різко (під прямим кутом) повертає праворуч, а ми йдемо прямо ще приблизно 50 м. Грунтова доріжка спускається до лісистої території, через 100 метрів вона йде ліворуч. На луках ростуть різні трави: грястиця,  конюшина, люцерна жовта, ковила волосиста, корячка морозниковидна тощо. Лучні трави влітку тут дуже високі, майже в зріст людини. Також тут можна побачити мало поширений вид, що охороняється на території м. Києва та його околицях – це скорцонера пурпурова – дуже гарна рослина, квіти якої мають ванільний запах. Так ми проходимо приблизно 110 м. І на розвилці йдемо прямо. За декілька метрів доріжка звужується і вивертається ніби змія. Ми проходимо під невеликим поваленим деревом .  Його коріння ще в землі, але на дереві вже не росте листя, гілки сухі та ламкі. Це дерево наче вітає чи, може, попереджує людей, що вони входять на територію регіонального ландшафтного парку “Лиса гора”. Як остання перешкода попереду підіймається півметровий насип. Оминаючи його, ми входимо до території РЛГІ “Лиса гора”. Одразу ж з головної доріжки виокремлюється декілька маленьких стежинок в різні сторони, але ми залишаємось на головній доріжці, яка звергає ліворуч, потім знову вирівнюється. Перед нами – галявина із молодими деревами. Через  60 м нам необхідно звернути ліворуч, по маленькій стежці вздовж покрученого дерева пройти до повалених пеньків, на яких можна зробити привал. Етап 3. “Привал”. (Зона відпочинку) Завдання: з’ясувати де ще в Києві є гори з такою же назвою. Тут дуже тихо, лише зрідка шумить вітерець, іноді можна почути як стукає по дереву дятел. За рахунок того,  що ця територія була до 80-х рр. зачинена для звичайних відвідувачів, тут збереглися первинні геофізичні особливості. Традиція слов'янського фольклору пов'язує проведення різноманітних шабашів нечистої сили з Лисою горою під Києвом. Як і належить Лисій горі, верхівка у неї безлісна. Треба, щоправда, зауважити, що до середини минулого століття її зазвичай називали інакше – Дівич-гора. Таке ім'я давалося горам, на яких в язичницький період були святилища Лади – богині шлюбу і веселощів, а в більш віддалені часи, можливо, і Кібели – Великої Матері Миру, покровительки домашнього вогнища. Назва "Лиса гора" в різний час носили щонайменше чотири київських височини. Зараз не можна вказати з повною  упевненістю, на якій з них збиралася нечиста сила. Може бути, і на нинішній. У всякому разі, її історія в останніх століттях видається досить похмурою. Лиса гора – елемент східнослов'янського, зокрема українського, фольклору, пов'язаний з чаклунством і надприродними силами. Для території Лисої гори характерна певна міфологічна зацікавленість. Її існування пов'язують з такими явищами, як місце геопатогенної зони та містичної сили. Люди,  проходячи цими стежками, часто відчувають слабкість, нездужання, головний біль, іноді – манію  переслідування. Або навпаки, деякі туристи, відчували лише позитивні враження.  Соціальне опитування показало, що посилені, іноді нетипові для конкретної людини відчуття отримують 9 із 10 осіб, що перебувають у цій місцевості. Це показує чутливість організму до  нестабільності енергетичного балансу в даному парку .  Назву “Лиса гора” у Києві мали також: Чортове Беремище (Хрещатицьке Беремище на території парку Володимирська гірка); Старокиївська гора в урочищі Горбачиха (піщана місцевість між Микільською слобідкою і Вигурівщиною); Юрковиця (найвища із Западинських піщаних гір). Назву “Лисогірська” мала також сучасна вул. Западинська . Відпочивши, ми продовжуємо свій шлях по стежці ліворуч і через метрів 30  входимо в ліс з високими й старезними дубами та  грабами, які можна охопити лише втрьох-вчотрирьох. Ми проходимо через цей клаптик лісу навпростець, беручи трішки праворуч (азимут приблизно 20°) і зупиняємося біля дуба, який вражає своїми габаритами. Ліворуч від нього стежка різко йде вниз (приблизно 70° – ухил). Після різкого спуску, через 3 м йде такий же крутий підйом. Стежка доволі крута, коріння дерев утворює щось подібне до сходинок. Але воно того варте, бо ми виходимо до незвичайного дерева. Етап 4. “Дерево бажань” Всередині це дерево порожнє. Дехто вважає, що в нього потрапила блискавка і випалила його всередині. Місцеві мешканці переказують легенду, за якою в це дерево в день літнього сонцестояння необхідно вкидати записки з бажаннями і бажання збуваються. Загадуємо бажання і  йдемо далі. На розвилці звертаємо ліворуч,  проходимо повз велику березу і через приблизно 110 м опинимося на перехресті великої ґрунтової дороги та невеличкої стежки. Прямуємо по грунтівці вгору, оминаючи “Мертві дерева”, після галявини рухаємося на схід, а ще через 80 м беремо ліворуч. Етап 5. “Дорога мертвих дерев” Завдання: з’ясувати, від чого пішла назва гори “Лиса гора”. Пройшовши близько 230 метрів, зупиняємось посеред мовчазного степу різнотрав'я, де ростуть зірочник ланцетовидний та тонконіг дібровний, зрідка – копитняк європейський. А також  чагарники  шипшини й  гліду. По обидва боки височіє мішаний ліс. Лише тут стоять білі сухі дерева. Це наша п'ята точка “Дорога мертвих дерев”. Проходячи повз “мертві дерева”, які стоять тут уже декілька десятиліть, можна отримати низку вражень. Це можна пов'язати з одним із фактів походження самої назви гори. Здавна у слов'ян будь-які височини були їх місцем поклоніння богам. Зазвичай дерева, що росли на вершинах гір або горбів, вирубували та випалювали, а згодом на відкритих майданчиках влаштовували капища (місце поклоніння). Це – ще одна версія назви  “Лиса гора”. Є стародавня слов'янська легенда, згідно з якою землю опоясує змія, що кусає сама себе за хвіст. Місце, де вона себе кусає, розташоване в районі Києва і називається Лисою горою. Крім легенд є багато теорій чому Лиса гора є проклятим місцем. За часів монголо-татарської навали існували Китаївська і Голосіївська “пустоши”. За гіпотезою науковця Дмитра Лаврова, багато киян ховалося в них від ворогів. Хан Батий, щоб не залишати в тилу супротивників, звелів печери замурувати. Безліч людей загинуло, і саме їхня страшна смерть і неспокій душі сильно впливають на енергетику околиць Лисої гори. Згідно з переказами, відьми й інші казкові істоти регулярно збиралися на Лисій горі, де влаштовували шабаші. Згадки Лисої гори зустрічаються в численних історичних і літературних джерелах, у тому числі в творах Миколи Гоголя і Михайла Булгакова (який використав образ Лисої гори у своєму романі “Майстер і Маргарита” як місце розп'яття Ієшуа), а також у творчості Модеста Мусоргського. Також Лиса Гора згадується у повісті братів Стругацьких “Понеділок починається в суботу” як місце проведення “зльотів” відьом та іншої нечистої сили і в серії книг про Таню Гроттер і Мефодія Буслаєваа /знаменитого фантаста Дмитра Ємця, а також у письменниці – Лади Лузіної “Київські відьми”. Відпочивши, ми прямуємо далі у східному напрямку. До наступної точки майже 600м. Дорога починає вивертатися в різні боки, то праворуч, то ліворуч. Через 15 м у нашу дорогу ввійде ще одна і обидві повернуть у лівий бік до оглядового майданчика, де росте самотнє дерево. Етап 6. “Самотня” Завдання: визначити, що можна побачити з оглядового майданчика. Асоціюється це дерево з образом дівчини, яка стоїть на пагорбі над великим Дніпром і чекає свого коханого. На протилежному боці від оглядового майданчика розпочинаються Фортифікаційні насипи. Одна з маленьких стежок прямує на вершину цих насипів. Там часто можна побачити поодиноких людей, які сидять у позі лотоса та медитують. За місцевими віруваннями – це “місце сили” (енергетично насичене місце). Щодо оглядового майданчика, то кожний, хто тут побуває знайде саме свій окремий об'єкт, що його зацікавить. Через 25 м після оглядового майданчику  звертаємо ліворуч, на захід і входимо до  листяного, здебільш дубово-грабового  лісу. Рушаємо звивистою дорогою, паралельно дороги “мертвих дерев”,  повз відомі на всю Україну фортифікаційні ДОТи. У 1872 році на Лисій горі розгорнулися будівельні роботи. Почав здійснюватися грандіозний план відомого фортифікатора Е. Тотлебена – оточення  Києва лінією з 27 фортів. Під час будівництва укріплень рельєф гори був сильно спотворений за рахунок насипання валів і прориття ровів. У насипах влаштовувалися потерни (тунелі, в яких можна було встановлювати знаряддя для стрільби  по наступаючим). На їх цегляній кладці від нудьги розписувалися багнетом вартові. Такі написи-графіті в безлічі збереглися донині. У фортеці були побудовані складські приміщення, зруйновані в останні роки. Етап 7. “Тиха дорога”: послухати тишу До нашої сьомої точки ми проходимо майже 300 м. Навколо нас стигне тиша. Серед комах, якщо не шукати а просто прогулюватись, тут лише можна зустріти комара, або рогача, іноді тут можна побачити деревних бджіл. Зупиняємося біля  ДОТу №3. Тут можна просто помовчати та насолодитися тишею.  Сюди майже не доноситься гуркіт машин, птахи тут співають лише навесні та влітку. Навіть коли йде дощ, тут його торохкотіння притихає. По обидва боки від дороги, по якій ми прямуємо далі через четвертий ДОТ до п'ятого,  нас супроводжує доволі дивне відчуття. Проходячи повз ДОТи, варто придивитися й до жовтих цеглин, не лише тому, що вони майстерно змуровані в підпірні стіни, які обрамовують вхід до тунелів. Тут, біля важких, окованих залізом брам, десятки років стояли вартові, і дехто з них не втримувався від спокуси написати власне ім'я. Ці написи, непомітні здаля, зблизька проступають своєрідними візитівками багатьох поколінь солдатів. Трапляються досить незвичні тексти. Солдатські автографи нагадали про молодого бійця Київського караульного полку часів громадянської війни, згодом відомого письменника К. Г. Паустовського, який теж ніс охорону військових складів “десь за Байковим кладовищем”, можна допустити, що саме тут, згадуючи епізод, описаний ним у “Повісті про життя”. Дослідження написів на мурах Лисогірського форту могло б відкрити цікаві сторінки історії міста ХІХ-ХХ ст. Дійшовши до головної галявини РЛП “Лиса гора”, ми повертаємо ліворуч,  до ДОТу №5. Він знаходиться у глибині і є найчистішим серед усіх ДОТів. Через нього ми пройдемо на той бік насипу і подивимось, як він виглядає не з “парадного входу”. Пройшовши через ДОТ, повертаємо праворуч, піднімаємося до основи насипу, зупиняємося біля ДОТу №6 і підіймаємося по ньому назад до головної галявини. Етап 8. “Біля каменя”  Прямуємо до розміченого поля – одного з пунктів зустрічі місцевих неформалів “Толкіністів”. Тут – головна пам'ятка-символ існування цього парку -  Великий камінь, на якому написана назва і дата заснування парку. Тут ми відпочиваємо. Через 20 хвилин ми збираємось у подорож – останній ривок. Виходимо знову на головну дорогу, яка прямує вздовж ДОТів. Дорога тут урвиста як і на початку, місцями трапляються частини, викладені камінням. Проходимо через  ДОТ № 7,  в якому часто збираються неформали і звертаємо праворуч,  убік Дніпра.  Через 145 м виходимо на асфальтовану дорогу. Тут колись була Пожежна станція, але її закрили та розібрали по цеглинках. Повернемо ліворуч і через 150 м опинимося біля  КПП, а там майже 200 метрів -0 і остання точк маршруту.  Етап  9. “Між світами” Остання, дев'ята точка знаходиться при виході з РЛП “Лиса гора”. Її назва повністю підтверджує стан тих хто пройшов увесь еколого-сокральний маршрут – “Між світами”. Ми зупиняємось тут наостанок щоб обернутися і ще раз подивитись на велич великих дерев, що десятиліттями обороняли таємничі скарби природи та людини на цьому острівці великого міста Києва. Через 30 метрів  – уже місто: автомобільні дороги, пробки, гамірні й  засмічені вулиці, натовп та імпульсивний ритм соціуму. Але це через 30 метрів, а поки що ми знаходимось на доволі широкій дорозі в пониззі гори посеред листяного лісу, тиші й  атмосфеи спокою. І ось ми виходимо з РЛП “Лиса гора”, наш еколого-сакральний маршрут закінчений і ми можемо пройти через міст і сісти на маршрутку, яка прямує до Центрального автовокзалу. Або ще трошки пройти до станції метро Видубичі і прямувати по домівках. Читайте: Лысогорский форт, где захоронено огромное количество боеприпасов всех времен, смертельно опасен (фото, видео) Фото: https://www.segodnya.ua/ КиевVласть

Після завершення реформи децентралізації Києво-Святошинський район зникне з мапи Київщини. Населені пункти району утворять об'єднані громади та житимуть за новим адміністративно-територіальним устроєм. Про те, які проблеми громадам доведеться вирішувати після виборів, чим може закінчитись відкриття ринку землі та як район переживає карантинні обмеження у інтерв'ю KV розповів заступник голови Києво-Святошинської районної ради, голова фракції ВО “Свобода” у районній раді Олександр Однороманенко.  KV: Вже четвертий рік ви є заступником голови Києво-Святошинської райради. З якими проблемами до вас найчастіше звертаються мешканці? Олександр Однороманенко: Найчастіше мешканці звертаються з проблемами, які можна назвати особистими. Люди приходять за матеріальною допомогою, потреба у якій виникла через життєві обставини – тяжка хвороба, проблеми у сім'ї. Із земельними проблемами – іноді родичі між собою не можуть поділити спадщину, земельні гектари. Буває, учасники АТО звертаються за допомогою у вирішення питань із виділенням землі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  З 2015 року почався процес децентралізації і багато функцій були передані органам місцевого самоврядування. Але жителі району цього не розуміють і продовжують звертатись у районну раду. Вони звикли, що це вищий орган влади і тут вирішуються усі питання.  Якщо розумію, що не маю повноважень, аби допомогти у вирішення питання, то направляю депутатське звернення із описом проблеми органу місцевого самоврядування, на території якого проживає людина.  KV: Наскільки складним цей рік є для Києво-Святошинського району? Яка ситуація із бюджетними надходженнями? Олександр Однороманенко: На щастя, районний бюджет не дуже постраждав через карантинні обмеження. Основні податки району – це ПДФО. Великі підприємства, які наповнюють більшу частину бюджету, не припиняли свою діяльність.  Нам вистачає коштів на виплату заробітних плат у повному обсязі, це захищені статті витрат. Плануємо у кінці року мінімальне виконання бюджету.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Політичну ситуацію у районній раді наразі можна назвати стабільною? Олександр Однороманенко: Я вважаю, що зараз політичну ситуацію у районній раді можна вважати стабільною. Після зміни голови районної ради є депутатська більшість, взаємопорозуміння. Думаю, що без політичної кризи Києво-Святошинська районна рада VII скликання допрацює до кінця своєї каденції.  KV: А які основні проблеми є у Києво-Святошинському районі? Як їх вирішити? Олександр Однороманенко: Основною проблемою залишається вивезення твердих побутових відходів. У 2016 році було закрито сміттєвий полігон у Тарасівці і тепер району нікуди вивозити сміття. Кожен орган місцевого самоврядування самостійно домовляється із полігонами у Васильківському, Бородянському районах. Через це збільшився тариф на вивезення, до того ж полігони не готові приймати весь об'єм сміття, який продукує наш район. А кількість жителів продовжує зростати, будуються нові багатоповерхові будинки.  Побудова сміттєпереробного заводу європейського рівня вирішила б проблему. Але ми розуміємо, як громади ставляться до таких заводів, коли йдеться про будівництво на їхній території. Ми проводили роботу з інвесторами, і головна вимога – достатній об'єм сміття. Окремо кожна громада цю вимогу виконати не зможе, якщо голова ОТГ буде підписувати контракт на ввезення сміття з інших громад на свою територію – виникне конфлікт. Тому потрібно вирішувати сміттєву проблему відразу для всього району. Внаслідок реформи децентралізації район, скоріше за все, зникне з мапи Київської області. Тому цей виклик стоятиме перед Київською обласною радою наступного скликання та перед державою. KV: Є проблеми із дорогами? Олександр Однороманенко: У районі є транспортна проблема. Будуються нові житлові комплекси, збільшується населення, але дороги залишаються старими. Їх ремонтують, вони у гарному стані, але вони вузькі для виїзду у столицю, через це постійні затори. Наприклад, дорога через Бишівську трасу веде у історичну частину села Софіївська Борщагівка. У тій частині розширити дорогу не можна, бо навколо житлові будинки.  Є проєкт побудови дороги по проспекту Небесної сотні, яка має вийти до Житомирської траси. Це частково розгрузить вузький виїзд із Софіївської Борщагівки на Окружну дорогу.  Також є проблема із громадським транспортом. Проведенням конкурсів на перевізників займається Київська ОДА. І часто буває, що подаються перевізники, які обіцяють сучасний транспорт, який відповідає всім вимогам. Після того, як перевізник заходить на маршрут, перший місяць дійсно їздять комфортні нові автобуси. Але потім знову з'являються старі несправні маршрутки. Звісно, що люди не хочуть користуватись таким транспортом. Хто має власне авто – користується ним. Звідси також з'являється проблема заторів. Тому, я вважаю, умови для перевізників мають прописуватись на весь період обслуговування маршруту і їх дотримання мають постійно контролювати. KV: Будівництво сміттєсортувальної станції у Боярці дійшло вже до суду. Що думаєте з цього приводу? Олександр Однороманенко: Я не можу оцінювати, наскільки сміттєсортувальна станція відповідатиме європейським стандартам, але вважаю, що в цілому така ініціатива є правильною. Проблема в тому, що вона з'явилася перед місцевими виборами. Якби Боярська влада почала це робити у перший рік каденції, а не в останній – їм би вдалося. Думаю, до 25 жовтня це будівництво буде у процесі протестів та судів. Одна сторона, яка претендує на голову ОТГ, за будівництво, інша сторона, яка також претендує бути головою, – проти.  KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте. Олександр Однороманенко: “Свобода” була і є проти відкриття ринку землі. Ми вважаємо, що українці мають право на продаж своїх паїв. Але тільки державі. Якщо закон почне працювати у тій редакції, яка є зараз, іноземці почнуть скуповувати нашу землю за бесцінь.  Крім того, партія “Слуга народу” пропонує ввести податок у 6 тисяч гривень за один пай. Це знищить фермерство, невеликих аграріїв та одноосібників які заробляють, аби годувати родину. На мою думку, це ще один спосіб змусити людей продавати свою землю.  KV: Як відкриття ринку землі вплине на аграріїв, яких у районі досить небагато? Олександр Однороманенко: Уся земля, яка є в районі, знаходиться у приватній власності. Тут немає великих господарств, які б обробляли землю. Уся сільськогосподарська земля наразі знаходиться під житловими будинками. На місці сьогоднішніх ЖК декілька десятків років тому були огороди і там вирощували овочі.  KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації? Олександр Однороманенко: Ефективність реформи ми побачимо тоді, коли вона запрацює. Але в цілому я вважаю, що децентралізація була нам потрібна. Укрупнення – це позитивні зміни. Якщо говорити про Києво-Святошинський район, то тут є проблема, оскільки 90% населених пунктів є самодостатніми і могли б бути центрами громад, або продовжувати працювати самостійно.  Та в Україні є села, де населення 300-500 людей. І при цьому там є сільський голова, апарат сільської ради, депутати. Податки жителів витрачаються на заробітні плати. І часто, окрім землі, у таких селах нічого немає, тому їм складно розвиватись. Укрупнення у таких ситуаціях – це вирішення проблеми.  Але я вважаю, що деякі райони Київської області не варто було ділити на декілька громад. Наприклад, Переяслав-Хмельницький район було б доцільніше об’єднати в одну громаду. Для порівняння – Циблівська громада має населення трохи більше 6 тисяч людей, а на території однієї Софіївсько-Борщагівської сільради проживає більше 14 тисяч.  KV: Що думаєте з приводу майбутнього поділу населених пунктів Києво-Святошинського району на різні райони? Олександр Однороманенко: Наш район не має міста обласного значення. У нас лише два міста районного значення – Вишневе та Боярка. За методикою ні одне, ні інше місто не може бути адміністративним центром. Ми, як депутати, звертались до Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо збереження цілісності Києво-Святошинського району. Щоб, наприклад, центр був у місті Бучі або Ірпені. На превеликий жаль, за існуючим проєктом населені пункти району розділили між трьома районами.  Я вважаю, що у майбутньому адміністративному-територіальному устрої взагалі не має бути такого поняття, як район. Але для цього потрібно провести Конституційну реформу. Та моно більшість Ради або не може, або не хоче.  KV: Чи усі об'єднані громади району, затверджені перспективним планом, можуть бути спроможними? Де ситуація найбільш складна? Громади намагались відстоювати склад ОТГ у судах? Олександр Однороманенко: На мою думку, усі затверджені громади району будуть спроможними. Найбільшими будуть міські громади – Боярська та Вишнівська, там близько 50 тисяч виборців. Трохи менша, 40 тисяч, Борщагівська громада.  Є і маленькі громади, наприклад, Гатненська – до 10 тисяч. Такі громади мають села, розташовані на трассах державного значення і можуть розвиватись на рахунок податків на акциз.  Деякі громади у процесі об'єднання подавали до судів. Але у районі процес добровільного об'єднання був доволі кволим. Тому це поодинокі випадки.  KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою? Олександр Однороманенко: “Свобода” однозначно буде йти на вибори. Чекаємо остаточно варіанту закону і тоді представлятимемо своїх кандидатів. Проте ми ніколи не втрачаємо зв’язку із нашими виборцями, адже “Свобода” – це перш за все ідея та ефективний менеджмент по її впровадженню, а без контакту із людьми – ефективними бути не можна.  KV: Що думаєте з приводу нового виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад? Олександр Однороманенко: Закон про депутатів місцевих та обласних рад не змінюється. Депутатам місцевих рад додаються повноваження, які раніше вирішували депутати районних рад. Говорити про зміну повноважень, я думаю, немає сенсу, оскільки законодавець не може затвердити остаточні умови на вибори. Змінювати повноваження вже немає часу.  Незрозуміло, за якою системою обиратимуться депутати – мажоритарною чи за партійними списками. Я вважаю, що у громадах до 10 тисяч виборців має бути мажоритарна система. Щодо партійної системи може бути багато варіантів – відкриті,  закриті списки. Продовжуються дискусії, від якої кількості виборців мають бути партійні списки. Комітет Ради рекомендує від 10 тисяч, в основному законі – від 90 тисяч, а асоціації міст та сіл і громадські організації підписали відкритий лист до Президента та Верховної Ради щодо 50 тисяч. Я думаю, що ця шкала має бути не менше 30 тисяч виборців, максимум – 50.  KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону? Олександр Однороманенко: Ми категорично проти і вважаємо, що державна мова в Україні має бути одна – українська. В офіційних установах, державних структурах ми маємо спілкуватись державною мовою. Навчання має бути українською мовою. Якою мовою спілкуватись вдома із родиною – особиста справа кожного.  Внесення змін до закону про мову призведе до русифікації. Часто кажуть – де була українська мова, там не з'явилися ЛНР та ДНР. Але ж нікого не обмежують у мові спілкування. Навіть якщо ви звернетесь до офіціанта чи продавця російською – вам нададуть відповідь російською. Погано – якщо ви звернетеся українською, а вам відповідатимуть російською.  KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Олександр Однороманенко: “Свобода” йде на вибори з відповідальними кандидатами. Депутати від “Свободи” є дисциплінованими, самовідповідальними. Обрані від партії міські голови Хмельницького, Тернопілю та Івано-Франківську є кращими в Україні за різними показниками. За цю каденцію ми довели, що “Свобода” може не тільки протестувати, ходити із прапорами та маршами, але й ефективно працювати в органах місцевого самоврядування.  KV: Що для вас є мірилом успішності політичної партії в Україні? Олександр Однороманенко: Це доволі філософське питання. Я думаю, що мірило успішності для партії в Україні – це довіра людей на виборах.  Читайте: Степан Кузьмич: “Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава”КиевVласть

Минулого тижня Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади щодо адміністративно-територіального устрою затвердив замість Переяславського району – Бориспільський. Переяславська міська рада вже звернулась до Президента, голови та депутатів Верховної Ради, Міністра розвитку громад та територій щодо збереження Переяслава районним центром. Аргументують це тим, що місто має ряд переваг перед Борисполем. У Борисполі ж вважають, що ідеальним варіантом було б залишити усі три райони – Бориспільський, Броварський та Переяславський. Звернення Як стало відомо KV, 2 липня депутати Переяславської міської ради прийняли рішення “Про звернення до Президента України, Голови Верховної Ради України, депутатів Верховної Ради України, Міністра розвитку громад та територій, голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної ради України щодо створення Переяславського району”.  Там зазначається, що Міністерством розвитку громад та територій розроблено та оприлюднено проєкт адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня Київської області на основі пропозицій обласних державних адміністрацій та тривалих консультацій з асоціаціями і експертним середовищем, яким запропоновано створення 6-ти одиниць субрегіонального рівня, в тому числі і з адміністративним центром у місті Переяслав.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “З метою проведення комплексної реформи децентралізації, сприяння місцевому та регіональному розвитку, збалансуванню загальнодержавних потреб з інтересами територіальних громад, Переяславська міська рада звертається до вас із проханням підтримати створення 6-ти одиниць субрегіонального рівня, в тому числі і з адміністративним центром у місті Переяславі. Такий варіант поділу на райони відповідає методичним рекомендаціям щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня та враховує інтереси мешканців віддалених сіл Київщини”, – йдеться у зверненні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Альтернативний законопроєкт, який був затверджений 30 червня на засіданні комітету Верховної Ради України, передбачає замість адмінцентрів у Переяславі та Борисполі, адмінцентри у Борисполі та Броварах.  Читайте: В комитете ВР изменили кабминовское районирование Киевщины по решению лидеров местных общин Аргументи У зверненні депутати наполягають, що Переяслав має статус міста обласного значення, розташований рівновіддалено від населених пунктів району та має всю необхідну інфраструктуру.  Зокрема – якісну медичну інфраструктуру, оскільки Переяслав-Хмельницьку ЦРЛ включено до закладів охорони здоров’я Київської області, які перепрофільовані для надання медичної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою. Хворі мешканці з Березані, Баришівки, Яготина та Борисполя лікуються від COVID-19 саме в Переяславі.  Освітню інфраструктуру – університет Григорія Сковороди, Державний професійно-технічний навчальний заклад “Центр професійно-технічної освіти”, гімназію, 7 шкіл, 5 садочків та Комунальний заклад Київської обласної ради ліцей-інтернат “Патріот” з посиленою військово-патріотичною підготовкою, дитячу музичну школу імені Павла Сениці і дитячу художню школу.  У Переяславі є міськрайонний суд, прокуратура, служба безпеки України, міськрайонне відділення поліції, що обслуговує Баришівку, Згурівку, Березань, Яготин, Переяслав та Переяслав-Хмельницький район, податкова інспекція, пенсійний фонд, казначейська служба, сервісний центр МВС України, філія газового господарства, відділення “Укртелекому”, Центр надання адміністративних послуг. Через місто проходить автомагістраль Бориспіль-Дніпро Н 08. За 27 кілометрів від Переяслава є залізнична станція. Місцева влада Мер Переяслава Тарас Костін розповів, що вони сподіваються на перегляд рішення комітету Верховної Ради. “На наше звернення поки ніхто не відреагував, чекаємо відповіді. Таке рішення комітету Верховної Ради стало для нас неочікуваним. До засідання і Міністр громад, і КОДА висловлювались за Переяславський район. Голова підкомітету аргументував рішення тим, що ніби-то на зустрічі громад голосування було проти Переяслава. Але ми вважаємо те голосування нерепрезентативним, воно не відображає реальної ситуації. І вважаємо це порушенням. Зараз спілкуємось з головою комітету і від нього залежить, чи буде перегляд рішення”, – каже він.  У районі позицію міста підтримують і також мають намір обстоювати збереження історичного Переяславського краю.  Як розповів KV заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко, депутати минулого тижня збиралися на позачергову сесію і обговорювали ситуацію, що виникла. Район дуже негативно сприйняв цю новину. У результаті були підготовлені звернення до голови Верховної Ради та відповідного комітету, Президента.  “У листах  наголошується, що з історичної точки зору, розташування та всіх параметрів визначеної методики Мінрозвитку громад, Переяслав якнайкраще підходить під визначення адмінцентру нового районування. Але це питання було вирішено, скоріш за все, кулуарно. Зауважу, що саме Мінрозвитку громад запропонувало створення Переяславського району і цю позицію підтримав Кабмін відповідним розпорядженням. Верховна ж Рада спирається на те, що на зібранні у КОДА сільські голови Згурівки, Березані, Баришівки, Яготина висловили думку щодо приєднання до Борисполя та Броварів. Голова підкомітету зауважив, що лише двоє висловилися “за” Переяслав. Проте це неправда, Переяслав підтримали шість осіб – чотири голови ОТГ нашого району і мер Переяслава разом із заступником. Зустрічалися ми і з головою комітету місцевого самоврядування Андрієм Клочко, який зауважив, що консультації з приводу визначення Переяслава адмінцентром ще тривають”, – говорить він.  Позиція Борисполя У коментарі KV голова Бориспільської міської ради Анатолій Федорчук розповів, що вони однозначно “за” створення Бориспільського району. У цьому питанні з містом  солідарне і керівництво районної ради, яке також обстоює принципову позицію – зберегти Бориспільщину.  “Все ж таки на території Борисполю розташований міжнародний аеропорт, це пристоличний регіон. Те, що це не буде зручно переяславцям – це факт, але нерозумно і Борисполю йти до Переяслава. Не хотів би вдаватися у коріння цього питання, тому що кожне з міст було засноване у різні часи. Це все неправильний підхід. Методику розробив Кабмін, Мінрозвитку громад, згідно якої було спочатку утворено Бориспільський та Переяславський райони. Згодом громада Броварів постала проти такого розподілу, що і призвело до розгляду на карті Київщини вже Броварького та Бориспільського районів. Кожен буде обстоювати свій район – і це зрозуміло. Та найголовніша проблема у цій ситуації – це те, що ми досі не знаємо, які функції виконуватимуть райони і які вони матимуть повноваження. Можливо, ми даремно боремося? Ідеальний варіант, якщо суспільство настільки вже розбурхане, це залишити всі три райони”, – додав мер.  Думка У коментарі KV керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко зауважив, що області з Мінрозвитком громад практично вдалося погодити варіант розподілу області за районами. Наразі же спостерігаються кардинальні зміни щодо адмінцентрів.  За його словами, Ірпінський район таки замінено на Бучанський, що попередньо викликало низку невдоволень з боку місцевої влади Ірпеня. Разом з тим буде створено Обухівський район і частина Васильківського району увійде до нього, а решта – до Фастівського району. Проте активісти і влада Васильківського району також розпочали боротьбу й обстоюють збереження свого району.  І на Лівобережжі Київщини у результаті виникла проблема щодо розподілу між Броварським, Бориспільським та Переяславським районами.  “Є відпрацьований проєкт постанови Кабміном, у якому була врахована думка саме Київської області щодо утворення Переяславського району. У форматі, який пропонувало міністерство розвитку громад також передбачався Броварський та Переяславський райони. На превеликий жаль, наразі цей район виключили із переліку шести районів субрегіонального рівня. З урахуванням усіх розглядів, враховуючи методичні рекомендації і думки влади Бориспільського району, об’єднаних громад, комітет прийняв рішення щодо утворення Бориспільського та Броварського районів. Зауважу, це лише проєкт, який має ще підтримати Верховна Рада. Депутати ж та влада Переяславської міської ради наразі ведуть переговори, готують свої аргументи із врахуванням історичної цінності Переяславщини. Для того, щоб все-таки комітет розглянув ще раз додатково питання збереження Переяславського району. Дебати продовжуються. За планом, узгодити новий адмінтерподіл країни мають встигнути до середини липня”, – каже він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, затверджений Кабміном проєкт адміністративно-територіального устрою Київської області передбачав шість районів – Білоцерківський, Бориспільський, Бучанський, Обухівський, Переяславський, Фастівський. Спочатку районування виглядало так: Таке районування області спричинило мітинги, розбірки у соціальних мережах та звернення місцевих рад до уряду. Тому були проведені додаткові обговорення із громадами у Київській ОДА та на засіданнях комітету Верховної Ради. Остаточний варіант районування області мають затвердити депутати Верховної Ради. Читайте: Громади Київщини пікетують Кабмін із вимогою визнати Ірпінь адмінцентром Фото: коллаж KV КиевVласть

Київська облдержадміністрація вкотре переглянула перелік об'єктів для фінансування за рахунок грошей з будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива. Традиційно збільшилося фінансування для Славутича, зменшили розмір коштів для Іванківського району. Поліському – залишили без змін. На місцях говорять: навіть за наявності фінансування із реалізацією робіт є проблеми.  Як стало відомо KV, 10 червня голова Київської ОДА Василь Володін підписав розпорядження №260 “Про внесення змін до Переліку об’єктів соціального призначення, на спорудження (будівництво) яких спрямовуються кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Урізали кошти Згідно з документом, з переліку будівництв Іванківського району було виключено реконструкцію об'єктів водопостачання Комунального підприємства Іванківської районної ради “Іванківводоканал” зі встановленням станцій автоматичного керування з частотними перетворювачами та заміною насосних агрегатів артезіанських свердловин №15,16,20. Вартість робіт – 1 млн 335 тис. 246 гривень.  Відтак Іванківщина має освоїти 25 млн 523 тис. 113 гривень. У переліку об'єктів для фінансування залишились реконструкція системи теплопостачання та гарячого водопостачання Іванківської загальноосвітньої школи №2 у селищі Іванків (4 млн 297 тис. 672 гривень), реконструкція Оранської філії опорного навчального закладу “Прибірське навчально-виховне об’єднання “Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садок” в селі Оране (2 млн 567 тис. 953 гривень), реконструкція корпусу харчоблоку КНП ІРР “Іванківська центральна районна лікарня” у Іванкові (18 млн 657 тис. 488 гривень).  Як розповів KV голова Іванківської райради Валерій Потієнко, затверджені три проєкти не реалізуються через відсутність фінансування. “Підрядникам потрібно давати передплату, а фінансування не виділяється, тому роботи не розпочаті. Крім того, нам довелось переробляти купу проєктів, бо виявилось, що не можна подавати капітальні ремонти та будівництва, лише реконструкції. Реконструкцію об'єктів водопостачання “Іванківводоканалу” нам виключили з переліку, бо була проблема із підрядниками і нам довелось заплатити за роботу коштами району. Загалом проєктів ще дуже багато. Є непорозуміння щодо того, які варто подавати на фінансування. Я наполягаю, що це мають бути об'єкти не лише Іванкова, а усього району. До того ж, ми йдемо до створення громади і маємо думати про села”, – каже він.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Збільшили фінансування Місту Славутичу, навпаки, збільшили перелік об'єктів та фінансування. Додалась реконструкція зовнішніх мереж електропостачання (10 кВт,0,4 кВт) на території дорожньо-експлуатаційної дільниці по вул. Військових будівельників. Вартість – 3 млн 205 тис. 628 гривень. Без змін залишились раніше затверджені 24 об'єкти – будівництво нового кладовища (20,8 млн гривень), реконструкція І та ІІ блоків поліклініки (8,3 млн та 6,5 млн), реконструкція будівлі критого басейну з ванною 25х8,5 м і дитячою ванною 10х6 м (6,8 млн), ремонт дорожнього покриття по вул. Героїв Дніпра (11,5 млн), реконструкція спортивної зали та санітарних приміщень будівлі загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 (1,8 млн ). Також – будівництво альтанок на території дошкільного навчального закладу №4 “Марите” (2,3 млн), реконструкція арок №1,2 площі в загальноміському центрі (961 тис.), реконструкція огорожі Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 (1,3 млн).  Також у переліку об'єктів реконструкція огорожі дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №5 “Джерельце” (1,2 млн), реконструкція будівлі (заміна вікон та дверей) Славутицької загальноосвітньої школи №1 (7,1 млн), реконструкція внутрішніх приміщень Славутицької загальноосвітньої школи №2 (13,2 млн), реконструкція лінії енергопостачання високощільної котеджної забудови Московського кварталу (920 тис.), реконструкція загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 4 (влаштування пандуса на евакуаційному виході, вартість 549 тис.), реконструкція зовнішнього освітлення Бєлгородського кварталу міста (1,2 млн).  Ще Славутичу профінансують реконструкцію дорожнього покриття проспекту Ентузіастів (9 млн), реконструкцію зовнішнього освітлення Єреванського та Тбіліського кварталів (1,5 млн), влаштування пандуса на головному вході будівлі міжнародного центру розвитку бізнесу “Славутич – ХХІ століття” (378 тис.), будівництво сучасного дитячого футбольно-волейбольно-баскетбольного майданчика (1 млн), реконструкцію водоочисних споруд (насосна станція II підйому та водозабірні свердловини, вартість 21,5 млн), облаштування штучного покриття стадіону “Каскад” (13,5 млн), реконструкцію покрівлі будівлі Славутицької загальноосвітньої школи №2 (9,8 млн), реконструкцію димової труби центральної міської котельні (3,2 млн). Загальна вартість усіх об'єктів наразі складає 180 млн 19 тис. 728 гривень.  Як розповів KV перший заммера Славутича Віктор Шевченко, роботи з реалізації об'єктів проводяться кволо. “Проведенням тендерів займається департамент Київської ОДА, а не міська рада. Вони працюють з підрядниками. Ми тільки можемо спостерігати, як виконуються роботи. Звісно, що хотілося б швидшого виконання нагальних проєктів”, – говорить він.  Залишили без змін Поліський район досі має затверджених 13 проєктів загальною вартістю 73 млн 982 тис. 993 гривні.  Нагадаємо, у смт Красятичі планується реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок” (9,1 млн) та реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок “Казочка” (5 млн).  В селі Максимовичі – реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (9,8 млн), реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” дитячий садок “Казочка” (2,5 млн), реконструкція системи вуличного освітлення (3,1 млн), реконструкція спортивного майданчика із штучним покриттям на території Максимовецького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа I-II ступенів дошкільний навчальний заклад” (1,9 млн), реконструкція будинку культури (11 млн). У селі Радинка запланована реконструкція Радинського навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (15,4 млн гривень) та реконструкція на території закладу спортивного майданчика з штучним покриттям (1,9 млн).  В селі Романівка буде проведено реконструкцію системи вуличного освітлення (1,5 млн) та реконструкцію сільського клубу (3,3 млн).  Також затверджено реконструкцію спортивного майданчика із штучним покриттям по вул. Яблунева в селі Вовчків (1,4 млн) та реконструкцію Володарського сільського клубу у селі Володарка (4,9 млн) Як зазначив у коментарі KV голова Поліської РДА Андрій Лещенко, район дотаційний і не має коштів для виготовлення проєктної документації для подання в КОДА.  “Зміни по нашому району не вносять, оскільки ми не подаємо проєкти. Нещодавно вдалось виготовити проєктно-кошторисну документацію на пожежні сигналізації, днями будемо подавали на область. По затверджених проєктах тільки завершились тендерні процедури. Скоро розпочнуться роботи на двох об'єктах – реконструкція Володарського сільського клубу і реконструкція системи вуличного освітлення у Романівці”, – говорить він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, до переліку об'єктів інфраструктури Іванківського, Поліського районів і міста Славутич, які фінансуються за рахунок грошей з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), в черговий раз було внесено зміни 7 квітня. За ці гроші передумали ремонтувати Іванківську школу №2, а Славутичу, навпаки, збільшили суми на раніше затверджені ремонти майже в два рази. Читайте: Гроші з могильника: наближеним до Чорнобильської зони територіям розподілили ще 231 млн гривеньКиевVласть

Поминальные дни на кладбищах Киева пройдут с 6 по 8 июня. Для перевозок будет задействовано 372 автобуса, 223 троллейбуса и 141 трамвай. Также в этот период будут организованы дополнительные автобусные маршруты к основным городским кладбищам – Южному, Северному и Лесному. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Движение общественного транспорта будет организовано по следующим маршрутам: Назва кладовища Найменування маршруту Північне Автобусні маршрути: Приміське сполучення № 258 – станція метрополітену “Лісова” – Північне кладовище Трамвайні маршрути (спеціальні рейси): № 8 – станція метрополітену “Позняки” – станція метрополітену “Лісова” №28 – вул. Милославська – станція метрополітену “Лісова” №29 – Червоний хутір – станція метрополітену “Лісова” №35 – вул. Сержа Лифаря – станція метрополітену “Лісова” Південне Автобусні маршрути: Приміське сполучення №740 (дод.) – Одеська площа – Південне кладовище Тролейбусні маршрути (спеціальні рейси): №11 – Музей архітектури –вул. Маршальська №12 – вул. Юрія Смолича –Залізничний вокзал №43 – Кібцентр – Дарницька площа №45 – станція метрополітену “Виставковий центр” – станція метрополітену “Васильківська” Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 208 – Голосіївська площа – універсам “Біличі” № 444 – вул. Метрологічна – станція метрополітену “Дружби Народів” № 461 – Експоцентр України – станція метрополітену “Святошин” № 496 – станція метрополітену “Лук’янівська” – клінічна лікарня “Феофанія” № 576 – вул. Єфремова – авторинок “Чапаєвка” Лісове Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: №63 – станція метрополітену “Червоний хутір” – Лісовий масив №77 – вул. Курнатовського– Лісове кладовище №81 – станція метрополітену “Лісова” – Лісовий масив №101 – станція метрополітену “Почайна” – вул. Милославська №121 (дод.) – станція метрополітену “Почайна” – Лісове кладовище №122 (дод.) – станція метрополітену “Оболонь” – Лісове кладовище №124 (дод. )– станція метрополітену “Чернігівська” – Лісове кладовище №125 (дод.) – універсам “Позняки” – Лісове кладовище Тролейбусні маршрути (спеціальні рейси): №25 – просп. Свободи – станція метрополітену “Почайна” № 30 – вул. Милославська – Кадетський гай № 30К – вул. Милославська – вул. Дегтярівська №37 – станція метрополітену “Лісова” – вул. Милославська №37А – станція метрополітену “Лісова”– Поліклініка Трамвайні маршрути (спеціальні рейси): №5 – вул. Сержа Лифаря – “Троєщина -2” №22 – б-р Перова – ЗЗБК №28 – вул. Милославська – станція метрополітену “Лісова” №33-К – вул. Сержа Лифаря– вул. П. Усенка №35 – вул. Сержа Лифаря – станція метрополітену “Лісова” Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 233 – станція метро “Лісова” – вул. Лісківська № 242 – вул. Гарматна – станція метро “Лісова” № 405 – Універмаг “Дитячий Світ” – просп. Маяковського № 414 – вул. Сосюри – вул. Будищанська № 415 – станція метрополітену “Харківська” – вул. Кубанської України № 416 – Кібцентр – вул. Драйзера № 434 – вул. Бальзака – станція метрополітену “Чернігівська” № 523 – вул. Каштанова – станція метрополітену “Дружби Народів” № 529 – с. Бортничі (овочева база) – просп. Маяковського № 544 – вул. Космонавта Волкова – вул. Андрія Малишка № 555 – ДВРЗ – вул. Кибальчича № 590 – станція метрополітену “Либідська” – вул. Лисківська № 600 – універмаг “Дитячий Світ” – вул. Теодора Драйзера Державний історико-меморіальний Лук’янівський заповідник Тролейбусні маршрути (спеціальні рейси): №16 – вул. Академіка Щусєва – Майдан Незалежності №19 – площа Космонавтів – вул. Олега Ольжича №23 – вул. Академіка Туполєва – Лук’янівська площа №23К – вул. Академіка Туполєва – станція метрополітену “Дорогожичі” Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 432 – вул. Новоукраїнська – Контрактова площа № 439 – житловий масив Виноградар – площа Перемоги № 558 – проспект Свободи – Центральний залізничний вокзал Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: Солом’янське № 69 – станція метрополітену “Палац спорту” – вул. Литвиненко-Вольгельмут № 119 – вул. Юрія Смолича – Контрактова площа Тролейбусні маршрути (спеціальні рейси): №3 – Залізничний масив – Палац спорту №8 – вул. Смілянська – площа Льва Толстого № 17 – площа Космонавтів – площа Льва Толстого № 9 – Аеропорт – площа Льва Толстого №19 – площа Космонавтів – вул. Ольжича № 19-Д – Кадетський гай –вул. Юрія Іллєнка № 30 – вул. Кадетський Гай – вул. Милославська № 40 – Кадетський гай – станція метрополітену “Палац спорту” Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 220 – вул. Тростянецька – вул. Медова № 223 – вул. Академіка Туполєва – Південний залізничний вокзал № 401 – вул. Чорнобильська – Південний залізничний вокзал № 496 – станція метро “Лук’янівська” – клінічна лікарня “Феофанія” № 518 – вул. Сирецька – вул. Кадетський Гай Пуща-Водицьке Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 30 – станція метрополітену “Академмістечко” – санаторій “Лісова поляна” Трамвайні маршрути (спеціальні рейси): №12 – с. Пуща-Водиця – Контрактова площа № 17 – с. Пуща-Водиця – вул. Йорданська №19 – Контрактова площа – площа Тараса Шевченка Корчуватське Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: №20 – станція метрополітену “Льва Толстого” – Овочева база житлового масиву Корчувате Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 202 – вул. Булаховського – станція метро “Святошин” № 470 – вул. Ягідна – Музей Другої світової війни № 557 – станція метро “Либідська” – житловий масив “Корчувате” № 567 – станція метрополітену “Видубичі” – авторинок “Чапаєвка” № 200-К – вул. Ушакова – вул. Гаршина Святошинське Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: №23 – вул. Симиренка – вул. Салютна №56 – станція метрополітену “Виставковий центр” – станція метрополітену “Академмістечко” Тролейбусні маршрути (спеціальні рейси): №39 – вул. Чорнобильська – просп. Леся Курбаса Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 401 – вул. Чорнобильська – Південний залізничний вокзал № 408 – вул. Обухівська – залізнична станція “Київ-Волинський” № 576 – вул. Академіка Єфремова – авторинок “Чапаєвка”   Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: Братське та Михайлівське № 9 – вул. Булгакова – станція метрополітену “Лук’янівська” Трамвайні маршрути (спеціальні рейси): № 1 – Михайлівська Борщагівка – вул. Старовокзальна Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 171 – станція метро “Палац Спорту” – вул. Волгоградська № 188 – вул. Симиренка – станція метрополітену “Нивки” № 198 – залізничний вокзал “Центральний” – Інститут серцево-судинної хірургії № 201 – б-р Кольцова – станція метрополітену “Шулявська” № 408 – вул. Обухівська – залізнична станція “Київ-Волинський” № 411 – вул. Симиренка – станція метрополітену “Палац Спорту” № 421 – вул. Симиренка – станція метрополітену “Почайна” № 461 – станція метрополітену “Святошин” – Експоцентр України № 510 – вул. Ірпінська – вул. Булгакова № 576 – вул. Єфремова – авторинок “Чапаєвка” Мишоловське Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: №52 – станція метрополітену “Либідська” – вул. Закарпатська Чапаєвське Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: №43 – станція метрополітену “Видубичі” – с. Козин Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 576 – вул. Єфремова – авторинок “Чапаєвка” Пирогівське Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: №27 – станція метрополітену “Либідська” – с. Пирогів Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 576 – вул. Єфремова – авторинок “Чапаєвка” Совське Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: №19 – вул. Ізюмська – станція метрополітену “Васильківська” №19К – вул. Ізюмська – Совське кладовище Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 205 – Дарницька площа – Індустріальний шляхопровід № 239 – станція метрополітену “Либідська” – станція метрополітену “Шулявська” Міське Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: №14 – станція метрополітену “Нивки” – Лісорозсадник №32 – станція метрополітену “Нивки” – Мінський масив №90 – вул. Григоровича-Барського – площа Валерія Марченка №90К – станція метрополітену “Святошин” – площа Валерія Марченка Тролейбусні маршрути (спеціальні рейси): № 16 – вул. Академіка Туполєва – Майдан Незалежності №23 – вул. Академіка Туполєва – Лук’янівська площа №23К– вул. Академіка Туполєва – станція метрополітену “Дорогожичі” №5 – вул. Білицька – площа Льва Толстого №26 – просп. Свободи – станція метрополітену “Нивки” Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 166 – станція метрополітену “Лук’янівська” – гіпермаркет “Ашан Біличі” № 186 – станція метрополітену “Святошин” – вул. Стеценка № 223 – вул. Академіка Туполєва – Південний залізничний вокзал № 437 – вул. Генерала Наумова – вул. Наталії Ужвій № 439 – житловий масив Виноградар – площа Перемоги № 518 – вул. Сирецька – вул. Кадетський Гай № 581 – площа Тараса Шевченка – станція метрополітену “Святошин” Байкове Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: №5 – вул. Ізюмська – Центральний залізничний вокзал №5-К – вул. Байкова – вул. Ізюмська № 12 – вул. Ізюмська – Південний залізничний вокзал Тролейбусні маршрути (спеціальні рейси): № 1 – вул. Маршальська – вул. Жилянська №12 – станція метрополітену “Васильківська” – Залізничний вокзал № 40 – Кадетський гай – станція метрополітену “Палац спорту” №42Д – станція метрополітену “Либідська” – залізнична платформа “Київ-Волинський” № 50 – вул. Милославська – станція метрополітену “Либідська” Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 220 – вул. Тростянецька – вул. Медова № 457 – станція метрополітену “Либідська” – вул. Грабовського № 507 – залізничний вокзал “Південний” – Національний музей народної архітектури та побуту України № 520 – станція метрополітену “Либідська” – музей Другої світової війни № 539 – вул. Ракетна – залізничний вокзал “Центральний” Дарницьке та Позняківське Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 17 – станція метрополітену “Харківська” – вул. Михайла Драгоманова № 18 – станція метрополітену “Харківська”– Харківське шосе № 42 – вул. Митрополита Андрея Шептицького – вул. Єлизавети Чавдар № 45 – просп. Петра Григоренка – станція метрополітену “Дарниця” № 51 – станція метрополітену “Либідська”– станція метрополітену “Червоний хутір” № 63 – станція метрополітену “Червоний хутір” – масив “Лісовий” № 115 – Контрактова площа– залізничний вокзал “Дарниця” Трамвайні маршрути (спеціальні рейси): №8 – станція метрополітену “Позняки” – станція метрополітену “Лісова” №22 – б-р Перова – завод залізобетонних конструкцій №29 – Червоний хутір – станція метрополітену “Лісова” Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 152 – вул. Привокзальна – с. Бортничі (Овочева база) № 407 – вул. Михайла Гришка – вул. Привокзальна № 415 – станція метрополітену “Харківська” – вул. Кубанської України № 422 – Рембаза – вул. Маршальська № 503 – вул. Митрополита Андрея Шептицького – станція метрополітену “Червоний Хутір” № 526 – станція метрополітену “Лісова” – станція метрополітену “Позняки” № 529 – с. Бортичі – просп. Маяковського № 542 – вул. Митрополита Андрея Шептицького – станція метрополітену “Осокорки” Звіринецьке Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 76 – вул. Звіринецька – станція метрополітену “Печерська” Тролейбусні маршрути (спеціальні рейси): №43 – Кібцентр – Дарницька площа № 50 – вул. Милославська – станція метрополітену “Либідська” Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 205 – Дарницька площа – Індустріальний шляхопровід № 416 – Кібцентр – вул. Драйзера № 422 – Рембаза – вул. Маршальська № 590 – станція метрополітену “Либідська” – вул. Лісківська Бортничанське Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: №104 – станція метрополітену “Харківська” – с. Бортничі Вигурівське та Троєщанське Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: №6 – вул. Сосюри – Автостоянка(с. Троєщина) Військове Тролейбусні маршрути (спеціальні рейси): №16 – вул. Академіка Щусєва – Майдан Незалежності №19 – площа Космонавтів – вул. Ольжича №23 – вул. Академіка Туполєва – Лук’янівська площа № 30 – вул. Милославська – Кадетський гай Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 166 – станція метрополітену “Лук’янівська” – гіпермаркет “Ашан Біличі” № 432 – вул. Новоукраїнська – Контрактова площа № 439 – житловий масив Виноградар – площа Перемоги № 550 – вул. Милославська – житловий масив Кадетський гай № 558 – проспект Свободи – Центральний залізничний вокзал Жулянське Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 75 – станція метрополітену “Виставковий центр” – вул. Московська (с. Жуляни) № 78 – станція метрополітену “Васильківська” – Севастопольська площа Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 461 – станція метрополітену “Святошин” – Експоцентр України № 576 – вул. Академіка Єфремова – авторинок “Чапаєвка” Біличанське Автобусні маршрути: № 97 – станція метрополітену “Святошин” – масив Новобіличі (ринок) № 97-К – станція метрополітену “Васильківська” – масив Новобіличі (ринок) Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 200-К – вул. Миколи Ушакова – вул. Гаршина № 202 – вул. Булаховського – станція метрополітену “Святошин” № 408 – вул. Булаховського – залізнична станція “Київ-Волинський” № 497-К – станція метрополітену “Академмістечко” –вул. Генерала Наумова Куренівське Тролейбусні маршрути (спеціальні рейси): № 6 – Мінський масив – Майдан Незалежності № 18 – вул. Сошенка – Майдан Незалежності №25 – просп. Свободи – станція метрополітену “Почайна” №28 – просп. Свободи – станція метрополітену “Лук’янівська” №33 – Мінський масив – Південний залізничний вокзал Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 219 – станція метрополітену “Контрактова площа” – Діагностичний центр № 518 – вул. Сирецька – Кадетський Гай № 525 – станція метрополітену “Почайна” – торгівельний центр “Епіцентр” № 558 – просп. Свободи – залізничний вокзал “Центральний” Биківнянське Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: №11 – станція метрополітену “Лісова” – Радіоцентр (с. Биковня) Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 526 – станція метрополітену “Лісова” – станція метро “Позняки” Уточняется, что 7 и 8 июня дополнительные маршруты к городским кладбищам будут работать с уменьшенным количеством подвижного состава в соответствии с пассажиропотоком. Напомним, штаб по ликвидации последствий чрезвычайной ситуации КГГА разрешил с 1 июня частично восстановить работу образовательных учреждений, спортивных объектов, гостиниц, разрешить посещение пляжей и кладбищ. Это связано с соответствием необходимых показателей для перехода к следующим этапам послабления противоэпидемических мероприятий. Посещение кладбищ в Киеве было запрещено с 11 апреля 2020 года. Читайте: С 1 июня в Киеве открываются детсады, фитнес-центры, отели, пляжи и кладбища (документ) Фото: Наш Киев КиевVласть