Баришівська ОТГ є однією з найбільших на Київщині і тією із небагатьох, кому вдалося повністю сформувати свою громаду. Сьогодні її бюджет сягає 200 млн гривень. Громада вже розробила план стратегічного розвитку на найближчі сім років, заручившись підтримкою експертів з ЄС. І вже реалізує у рамках співфінансування проєкти «Поліцейський офіцер громади» та створення добровільних пожежних дружин.
Як стало відомо KV, у серпні Баришівська ОТГ одержала звіт про стратегічну екологічну оцінку проєкту Стратегії розвитку громади на 2020-2027 роки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
І, як повідомила KV начальник управління економічного розвитку та координатор робочої групи з розробки Стратегії Надія Слухай, одержала громада вже позитивні висновки від Департаменту охорони здоров’я. Тепер громаді залишається затвердити проєкт Стратегії на сесії. Орієнтовно засідання заплановано на 20 вересня.
«У написанні документу нам допомагали експерти Київського регіонального офісу “U-LEAD з Європою”. Більшість громад цьогоріч відклали написання Стратегії у зв’язку із коронавірусною та економічною ситуаціями. Ми ж вирішили завершити цей процес, враховуючи, що громада вже повністю сформована і зміни не передбачаються. Працювала робоча група із залученням спеціалістів, яка провела дев’ять онлайн-засідань. Стратегія розроблена саме до 2027 року, відповідно до регіональної та державної стратегій”, – розповіла вона.
За словами Надії Слухай, Стратегію розробляли так, щоб вона не була політично заангажованою і не мала жодного політичного впливу, особливо після виборів. Для цього проводилися обговорення серед населення, бізнесу, залучалися іноземні експерти. Від жителів надходили зауваження, які вже враховані в документі.
“Дуже хотілося, щоб депутати наступного скликання врахували цю Стратегію, над якою ми працювали більше, ніж півроку, з лютого цього року. Адже в її реалізацію не включені жодні політичні аспекти”, – додала вона.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Читайте: В Барышевской ОТО начал работу центр психологической поддержки для родителей и медиков
Дорожня карта ОТГ
Баришівська ОТГ є однією з найбільших в Київській області – займає площу в 68 785 га з населенням більше 27,7 тисяч осіб. Як громада, Баришівська селищна рада була утворена ще в 2018 році. До ОТГ увійшло 80% від усього Баришівського району, а це 28 населених пунктів, які входять до складу 18 старостинських округів з центром у селищі Баришівка.
Станом на 2018 рік, перше місце за чисельністю населення посідає у громаді саме смт Баришівка – 10,851 тис. осіб.
До мережі закладів освіти ОТГ входять 15 шкіл (більше 3,5 тис. учнів) та шість дитсадків (615 вихованців), функціонує міжрайонний навчально-виробничий комбінат. Первинну та невідкладну медичну допомогу мешканці можуть одержати в 25 медзакладах, а діти оздоровитися в обласному санаторії “Поляна”. Діють 47 громадських організацій та товариств. Крім того, на території працює 23 клуби, 22 бібліотеки та два музеї, спортивні заклади, дві ДЮСШа, спортивний комплекс “Прогрес” та відділення інваспорту. Є низка об’єктів туристичного та історичного значення (монументи, церкви), а також парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, заказники тощо.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Великі плани
Як зауважила начальник управління економічного розвитку, жителі ОТГ при опитуванні схвально відгукувалися про роботу дошкільних установ, закладів культури та позитивно оцінили рівень надання ОТГ освітніх послуг.
“На думку населення, у першу чергу, громада має більше працювати над зменшенням рівня безробіття, ремонтом вулиць і доріг між населеними пунктами, благоустроєм і розвитком малого та середнього бізнесу. На останніх позиціях – підтримка агрохолдингу та розвиток туризму. У той час, коли місцеві підприємці, які брали найактивнішу участь в опитуванні, туристичний напрямок висунули на перший план, решта ж завдань збіглася з думкою населення. Крім того, для бізнесу важливо, щоб громада забезпечила і підтримку корпоративного руху, і лише в останню чергу – ремонт доріг і розвиток сфери дозвілля”, – підкреслила Слухай.
Читайте: Барышевская ОТО наняла специалистов по благоустройству
Також вона повідомила, що на підставі Стратегії розвитку, на виконкомі вже схвалено і План економічного розвитку громади.
“Ми є членами ініціативи Євросоюзу “Мери – за економічне зростання” і спільно писали цей План, який також у вересні депутати мають затвердити. І надалі цей документ буде направлено в Брюссель на розгляд єврокомісії. Якщо ми будемо відповідати їхнім європейським баченням, то надалі зможемо співпрацювати і разом реалізовувати економічні проєкти, залучати їх як інвесторів. Загалом плануємо реалізувати три цілі. Перша – вивести економічну спроможність ОТГ на рівень першої п’ятірки по області. Друга – надавати послуги за європейськими стандартами, третя – розбудувати сучасну та функціональну інфраструктуру”, – додала вона.
Читайте: Учителям Барышевской ОТО передали субвенцию на зарплаты
Економічну спроможність громада планує збільшити за рахунок створення сприятливого бізнес-клімату. Для цього в ОТГ проведуть інвентаризацію нерухомого майна та землі, розроблять детальні плани територій просторового планування (4,5 млн гривень), створять Раду підприємців (200 тис. гривень) та Центр інвестиційного розвитку підприємницьких ініціатив (4,7 млн гривень).
Крім того, громада розвиватиме високотехнологічне та екологічне сільське господарство. Для досягнення цієї цілі сформують кластери з виробництва екологічної і чистої продукції (1,5 млн гривень) та кооперативи (300 тис. гривень) для її виробництва і переробки, розроблять програму підтримки суміжних галузей виробництва (700 тис. гривень).
Просуватиме ОТГ і туристичну галузь. Будуть розроблені спеціальні каталоги та промопродукція, удосконалена відповідна інфраструктура та розміщена туристична навігація. Щодо розвитку інфраструктури та громадського простору, то Баришівська ОТГ розробить план “Сталого енергетичного розвитку та клімату”. Громада вже подала заявку на підписання “Угоди мерів – Схід”. Це – міжнародна компанія, яка займається реалізацією енергоефективних заходів.
Крім того, в великих планах – впровадження проєктів “Поліцейський офіцер громади” (2,5 млн гривень), добровільних пожежних дружин (1,5 млн гривень), мобільний ЦНАП (1,3 млн гривень).
“Уже цього року ми плануємо відкрити поліцейську станцію на базі Подільського старостинського округу, де працюватиме діючий поліцейський. Але він працюватиме на окремо визначеній території і його не будуть залучати до інших справ поліції. Проте матиме більше повноважень, аніж дільничний інспектор і звітуватиме саме голові ОТГ. У приміщенні вже зроблено ремонт, купуємо автомобіль. У планах – відкрити 5 таких станцій. Сьогодні ж, на 28 населених пунктів, працює лише три дільничних.
Баришівка має місто-побратим в Баварії. З ними реалізовано багато проєктів, із нових – створення добровільних пожежних дружин. Сьогодні громада вже прийняла відповідне рішення щодо її створення в Лукашівському старостинському округу. Плануємо заснувати сім таких дружин”, – розповіла Слухай.
Крім того, найбільше коштів планують витратити на реалізацію проєкту “Сучасний заклад освіти, медицини, культури і спорту” – 95 млн гривень, “Питна вода” – 167 млн гривень, “LED -світло” – 4,5 млн гривень, на ремонт доріг – 157 млн гривень, а на благоустрій парків та інфраструктури – 115 млн гривень тощо.
Економічна складова
“Звісно, що бюджету ОТГ на всі ці плани не вистачить. Тому громада працює над тим, щоб залучати до реалізації проєктів якомога більше коштів від донорів. Як співфінансування таких проєктів, як поліцейський громади та добровільні дружини. Працює над одержанням грантів. Сьогодні в ОТГ напрацьовано 22 проєкти і більшість з них реалізується за рахунок залучення державних та обласних коштів. Щоб Стратегія була здійсненною, то на її реалізацію, за попередніми розрахунками, має бути виділено не менше 30% з бюджету громади”, – резюмувала Слухай.
Загалом у 2020 році бюджет громади прогнозується у розмірі 237,6 млн гривень, в тому числі офіційні трансферти на рівні 86,9 млн гривень. Основними ж джерелами формування бюджету є: податок на доходи фізичних осіб – 92,9 млн гривень, плата за землю – 17,1 млн гривень, єдиний податок – 27,4 млн гривень, акцизний податок – 8,3 млн гривень.
На території ОТГ основний напрям спеціалізації – сільське господарство (116 агропідприємств). Валове виробництво сільгосппродукції становить майже 89% від загального обсягу виробництва. Діє і два свинокомплекса ТОВ “Нива Переяславщини”.
Також на території діють промислові та комунальні підприємства, 5 ринків, 206 магазинів. Провідними бюджетоутворюючими галузями промисловості є: харчова, хімічна та деревообробна. Основу промислового потенціалу складають майже 33 підприємств, які дають 14,1% надходжень до бюджету. Найбільші з них: ТОВ “Ультра Лезер”, (виробництво шкіри), ПАТ “Молнія” (пластмасової застібки), ТОВ “Кондитерський дім “Шантіль” (кондитерські вироби), ТОВ “Укрполімерконструкція” (полімерні труби), нідерландська філія ТОВ “Хеч Тек Україна” (виготовлення складових для промислових інкубаторів). А в 2018 році в селі Коржі введено в експлуатацію завод по виробництву металоконструкцій ТОВ “Металогальва Україна”.
До трійки ж найбільших платників податків у громаді відносяться ТОВ “Агро-С” (сплачено 11192,8 тис. гривень ПДФО), ПАТ “УІФК-Агро” (6979,4 тис. грипень) та ТОВ “Українська хендлінгова компанія” (3840,1 тис. гривень).
Станом на січень 2020 року середня заробітна плата по громаді складала трохи більше 10 тис. гривень. Для порівняння середня зарплата в Студениківській ОТГ – 11,7 тис. гривень, в Березанській – 10,8 тис. гривень.
Точка зору
Голова Баришівської районної ради Володимир Гуменюк:
Баришівська ОТГ вже самостійна на 99%. На останній сесії, 27 серпня, район вже передав до громади у розпорядження всі комунальні заклади, первинну ланку, районний трудовий архів. До цього, поступово, передавались заклади освіти, культури, водоканал, тепломережа тощо. Тож наразі райрада працює над підшиванням архівних справ і готується до ліквідації. У кожної ж громади є свій потенціал. Баришівська ОТГ має вдале географічне розташування. Громада розташована неподалік Борисполя, міжнародної траси Київ-Харків і в 100 км зоні від Києва. Тож ОТГ інвестиційно приваблива, адже район – сільськогосподарський. І розвиток цієї галузі із вторинною переробкою может стати основою для наповнення бюджету. Плюс є території для залучення нових інвесторів. У всіх же селах є низка основних проблемних питань – це транспортне сполучення, доступна первинна медицина, інвентаризація земель сільгосппризначення для наповнення бюджету, оновлення комунальної техніки для вирішення питань благоустрою.
І безумовно – надалі майбутній розвиток громади буде залежати від команди, яка прийде після виборів. Навіть більше – команди професіоналів. Тому ті, хто працював у цій сфері і добре себе зарекомендував за 5-10 років, повинні народним волевиявленням підтвердити свій статус. Але у нас кожні вибори – чергова несподіванка. І запроваджена партизація 100% відіб’ється на кінцевому результаті. Є багато “реваншистів”, які очікують на повернення до влади. І питання в тому, чи пройде на голову ОТГ кандидат з досвідом, практикою роботи в органах місцевого самоврядування і чи зможе в цьому партійному різнобарв’ї створити більшість. Впевнений, монобільшості не буде у жодної партії. В ОТГ буде 26 депутатів, і 14 з них від однієї політисили – це неможливо. Важко навіть уявити як населення шукатиме свого кандидата у цьому величезному партійному спискові. Тож під питанням і якість голосування. Ці вибори продемонструють, наскільки готові українці до змін.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Фото: колаж KVКиевVласть
У місті Фастів Київської області готуються до будівництва логістично-контейнерного терміналу. Це масштабний інвестиційний проєкт, реалізація якого поповнить міський бюджет та створить нові робочі місця. Другий перспективний об'єкт має з'явитися у Бориспільському районі – там від майбутнього заводу із виробництва мехатронних виробів очікують майже тисячу робочих місць та великі прибутки. Керівники територій зазначають, що реалізація інвестиційних проєктів вплине не лише на розвиток окремих населених пунктів, але й на економічне зростання усієї Київщини.
Фастівський термінал
Як стало відомо KV, 27 липня у місті Фастів відбулись земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки площею 8,9 га у промисловій зоні на вулиці Завокзалля строком на 15 років. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Переможцем аукціону визначено ТОВ “Контейнерний термінал Фастів”, який має намір збудувати там логістично-контейнерний термінал. Повідомляється, що цей інфраструктурний елемент сучасних ланцюгів поставок генеральних вантажів включений до Національної транспортної стратегії України.
Реалізація проєкту збільшить надходження від сплати за землю до міського бюджету на 712 тис. гривень щорічно, а також створить нові робочі місця. Очікується, що у найближчій перспективі він стане акселератором розвитку промислово-логістичного кластеру FastIV та поверне місту статус провідного логістично-промислового центру Київщини.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Варто зазначити, що ТОВ “Контейнерний термінал Фастів” було створено 25 червня 2020 року. Його засновником є Володимир Володимирович Деменко, у власності якого є ще одне підприємство, яке займається діяльністю у сфері транспорту – ТОВ “Левада Карго”. Керівником “Контейнерного терміналу Фастів” є Артем Сергійович Денисенко. Основний вид діяльності компанії – транспортне оброблення вантажів.
Як розповів у коментарі мер Фастова Михайло Нетяжук, наразі триває розробка проєктно-кошторисної документації для початку будівництва, приблизний термін введення в експлуатацію першої черги терміналу – липень наступного року.
“Ми маємо затверджений План розвитку міста Фастів, погоджений з Єврокомісією. Відповідно через Міністерство інфраструктури цей об'єкт був включений у Національну транспортну стратегію. Під час конференції в Одесі з приводу інтермодальних перевезень у місті Фастів, проєкт логістичного терміналу було презентовано перед основними перевізниками контейнерів в Україні. Зацікавилась компанія, яка наразі розбудовує мережу контейнерних логістичних терміналів у країні. Особисто для них було проведено ще одну презентацію, розроблено попередньо техніко-економічні обґрунтування”, – каже він.
За його словами, для міста прихід нового інвестора має ряд переваг.
“У місті було зареєстровано нову компанію, яка буде сплачувати податки до місцевого бюджету. Планується, що при введенні першої і другої черги будівництва, на терміналі працюватиме понад 200 осіб. Для Київщини це стане потужним драйвером розвитку, тому що буде можливість не тільки імпортувати товар, а й відвантажувати продукцію на експорт з виходом на порти Чорного та Балтійського моря з подальшим експортом шляхом морського транспортування. Ми робили розрахунки, які підтвердженні спеціалістами Світового банку, які показують, що цей проєкт буде суттєво підвищувати фінансово-економічну спроможність не тільки Фастова, а й Київщини”, – закінчив він.
Бориспільський завод
24 липня в Бориспільському районі відбувся урочистий захід з закладання капсули з нагоди початку будівництва майбутнього заводу із виробництва мехатронних виробів ТОВ “Костал Україна”.
Компанія планує інвестувати у розвиток власного виробництва майже 40 млн євро та створити 900 робочих місць. Старт виробництва на Бориспільщині очікують в квітні 2021 року.
Варто зазначити, що тендер на будівництво заводу виграло Бориспільське ПрАТ “Агробудмеханізація” (голова правління Володимир Шалімов).
Компанія КОСТАЛ-УКРАЇНА ТОВ є дочірньою компанією німецької фірми LEOPOLD KOSTAL GmbH & Co. Група KOSTAL складається з 31 компанії в 17 країнах світу. Основний вид діяльності компаній групи – розробка і виробництво технологічно передових електронних і електро-механічних виробів для автомобільної промисловості.
В Україні KOSTAL GROUP має підприємство в місті Переяслав з виробництва автомобільної електроніки, яка поставляється для таких лідерів автовиробництва як BMW, Lamborghini, Audi, VW, Ford, Renault та інші.
Як зазначив на своїй сторінці у Facebook екс-перший заступник голови КОДА Андрій Анісімов, ще у 2018 році КОДА зобов’язалась допомогти у пошуку земельної ділянки з відповідними комунікаціями під нове виробництво в одному з районів області.
За словами голови Бориспільської райради Владислава Байчаса, завод буде розташовано поблизу міста Борисполя, на територій майбутньої Пристоличної об’єднаної громади.
“Для району будівництво заводу – це однозначно плюс. Ми отримаємо нові робочі місця, надходження до бюджету. Якщо не помиляюсь, будувати його будуть протягом двох років. У 2018 році до мене звернувся Володимир Шалімов, ми усіляко сприяли тому, аби інвестор залишився на нашій територій, на це знадобилось два роки. Були проблеми із документами, довго отримували дозвіл на електроенергію, в України з цим проблеми. У Київській області вони мають подібний завод у Переяславі, однак там їм щось не сподобалось. Завод буде побудовано фактично у місті, але територіально – у адміністративних межах Дударківської сільради, майбутньої Пристоличної ОТГ. Також продовжується оформлення документів із інвестором щодо будівництва McDonald’s”, – розповів він.
Нагадаємо, як раніше писала KV, 18 серпня Київська облдержадміністрація уклала угоду про співпрацю з Українським союзом промисловців та підприємців. Підписали меморандум голова КОДА Василь Володін та президент УСПП Анатолій Кінах.
Читайте: Денежное лето: на Киевщине активно открываются новые предприятия
Фото: коллаж KVКиевVласть
Вже у жовтні дотаційна Ржищівська ОТГ розширить межі за рахунок приєднання шести сільрад Миронівського та Кагарлицького районів. Частина сіл щодо цього і досі протестує по судах. Керівники цих районів впевнені, який би план економічного розвитку не затвердила громада, села багато втратять від такого об’єднання. Наразі ОТГ планує розвивати інвестиційну привабливість за рахунок промисловості та студентів.
Як стало відомо KV, 26 липня 2019 року Ржищівська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2030 року.
Як розповіла KV в.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька, до Ржищівської ОТГ увійшли не всі села, згідно до Перспективного плану, лише дев’ять. Тому Стратегію розвитку розробляли з розрахунком лише на ці села та Ржищев. Тож документ допрацюють вже наступного року. Адже восени до ОТГ приєднають ще території і громада складатиметься вже із 23 сіл.
“Загальні напрямки ми розробили, але допрацюємо Стратегію, коли до громади приєднається решта сіл. Минулого року ми також розробили Стратегію просторового планування наявних територій. Щоб наочно розуміти, де і що найраціональніше розмістити. Наприклад, транспортне сполучення: відстань, зупинки, де можуть теоретично прокладатися туристичні маршрути, проблемні ділянки тощо. Підтримку у розробці цього проєкту ми виграли в конкурсі від “U-LEAD з Європою”. Тож нам було зручно, що паралельно розроблялися обидва проєкти, адже вони взаємопов‘язані між собою”, – каже вона.
Також вона додала, що до розробки Стратегії були залучені представники з різних галузей. Спочатку проводилися дослідження, вивчалися думки експертів, жителів, платників податків. Загалом розробка документу тривала більше, ніж півроку.
“У залежності від того, яка команда переможе на цих виборах, буде залежати і реалізація Стратегії. Якщо це буде сьогоднішня команда, то ми стояли біля витоків зародження цієї Стратегії, тож розуміємо, що необхідно робити і маємо для цього чіткий план. Якщо будуть зміни в команді, то реалізація Стратегії або продовжиться, або будуть намічені зовсім інші плани. Адже громаду представлятимуть не лише депутати від міста, а й сіл, у яких, я думаю, теж є своє бачення та ситуації. Коли створювалася Стратегія, також був затверджений і склад комітету, який контролює реалізацію цього документу. І наприкінці року вони вже мають відзвітувати: що зроблено, що ні, чому”, – зауважила в.о. голови Ржищівської ОТГ.
Читайте: Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Дорожня карта ОТГ
До складу Ржищівської ОТГ входять села Балико-Щучинка, Уляники, Півці, Онацьки, Гребені, Юшки, Яблунівка Кагарлицького району, а також Пії і Липовий Ріг Миронівського району. В одну громаду території були об’єднанні ще у серпні 2018 року.
Читайте: Оставили на осень. Три готовые к выборам ОТО Киевщины готовы ждать
Також за Перспективним планом до тергромади восени приєднається ще Кузьминецька, Великопріцьківська, Стайківська, Стрітівська сільради Кагарлицького району, Грушівська і Малобукринська сільради Миронівського району.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Всього в раді ОТГ нині 26 депутатів, які представляють такі політичні партії як “Третя сила”, “Батьківщина”, “Солідарність”, Укроп” та “Нові обличчя”, “Радикальна партія Олега Ляшка”, “Опозиційний блок”, “Наш край”.
Загальна територія ОТГ охоплює площу в 19 683,004 тис. га з населенням більше 10 тис. осіб. Найбільшу площу охоплює Балико-Щучинський старостинський округ. У той час як саме місто займає всього 3557 га.
До соціальної інфраструктури громади входить сім шкіл (713 учнів) та дитсадків (267 дітей), будинок дитячої юнацької творчості та ДЮСШа. Має ОТГ і розгалужену мережу спортивної інфраструктури. Також у Ржищеві розташовані чотири вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, в яких фахову освіту щороку здобувають до тисячі студентів. Медпослуги населення одержує в Ржищівській міській лікарні зі стаціонаром, а в поліклініці ведеться прийом хворих із 14 спеціальностей. Первинна ланка медицини представлена Центром ПМСД та двома амбулаторіями, трьома ФАПами.
Ржищів – це центр зародження Трипільської культури. Тож тут зберігся один із історико-культурних центрів Київщини із розгалуженою мережею закладів культури, як в місті, так і в селах ОТГ. У громаді працює Центр надання адмінпослуг. Крім того, функціонують унікальні підприємства, що займаються виробництвом металевих човнів, вирощуванням полуниці, розфасовкою чорної ікри. Є у громади і брендовий продукт – Ржищівське печиво.
Великі плани
За словами очільниці громади, сьогодні жителів ОТГ турбують такі ключові питання як рівень безробіття, надання медичних послуг та заходи безпеки.
“У першу чергу, плануємо розвивати галузь підприємництва. Адже розуміємо: громаді треба мати більше можливостей для заробітку. А для цього потрібно створювати робочі місця та залучати підприємців. Оскільки ми відносимося більше до зони рекреаційного напрямку, то для себе чітко визначили, що на території не можуть працювати важкі промислові підприємства. Наприклад, як асфальтний чи гумовий заводи. Все ж схиляємося більше до легкої промисловості, садівництва, туризму, переробки сільгосппродукції”, – говорить вона.
Крім того, вона додала, що територія всієї громади розміщується на березі Дніпра і сьогодні цей ресурс на повну потужність не використовується.
“Цей водний ресурс можна вивести на новий рівень, як річкові перевезення, промислова рибалка, видобування піску тощо. Також ми маємо території з ярами, пагорбами. Для фермерів ця земля не цікава, але її можна розглядати як зону для розвитку однієї із галузей тваринництва, як вівчарство. У міста є потреба у зведені нового багатоповерхового житла, але на сьогоднішній день немає пропозицій від інвесторів щодо такого будівництва. Родзинкою нашої громади є те, що Ржищів – освітянське місто. Тут велике скупчення навчальних закладів, тож це і студентське місто. І нам би хотілося ці заклади зберегти на території, адже сьогодні по всіх навчальних закладах є недобори. Тому, можливо, вже час змінити формат роботи цих закладів, розвивати ще якісь напрямки”, – зауважила вона.
Крім того, громада розробила карту інвестиційних пропозицій з нежитловими об’єктами та територіями для потенційного розвитку.
Реалізувати ж Стратегію у громаді планують у чотири етапи. Перший етап передбачає план заходів на 2019-2021 роки. Так, 520 тис гривень в ОТГ планують витратити на створення системи підтримки та надання послуг для бізнесу, 1,4 млн гривень на розробку бренду, генеральних планів, бази даних для залучення нових інвесторів, 780 тис гривень – на створення фермерського ринку та його підтримку. На енергоефективні заходи та програми безпеки (водопостачання, освітлення, утеплення, камери спостереження, утилізація відходів тощо) громада спрямує 27,7 млн гривень. На покращення надання публічних послуг, розвиток освітнього та культурного простору, покращення медпослуг, на заходи із оздоровлення тощо ОТГ витратить більше 8 млн гривень, а на туристичний розвиток – 1,5 млн гривень.
Так, у 2019 році громада вже відремонтувала дороги на 10 об’єктах, придбала дорожній снігоочисний автомобіль за рахунок інфраструктурної субвенції (1,7 млн гривень) та співфінансування з місцевого бюджету (1,2 млн гривень). Також ОТГ ремонтувала вуличне освітлення, оновлювала матеріальну базу освітніх та медзакладів, а в Піївській амбулаторії переобладнала систему опалення з газового палива на дров’яне за 60 тис. гривень тощо. Затверджені два проєкти з реконструкції водопостачання у місті.
Крім власного бюджету, для реалізації проєктів планують використовувати кошти міського бюджету, Державного фонду регіонального розвитку, кошти міжнародної технічної допомоги, ВУЗів, гранти тощо.
Економічна складова
Основним джерелом доходів бюджету громади є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 64%. Місцеві ж податки та збори складають лише 25%. На території також працює 421 ФОП та 306 юридичних осіб. Основні напрями діяльності – торгівля продовольчими та непродовольчими товарами. Є і фермерські господарства.
Та більше всього населення громади зайняте в промисловості – 33% та освіті – 27%.
Станом на 2019 рік, у середньому тут заробляли трохи більше 6 тис. гривень. Обсяг реалізованої промислової продукції у 2018 році складав 113,7 млн гривень, а капітальні інвестиції сягали 9 млн гривень.
До найбільших промислових підприємств ОТГ належить ТОВ “Технокрафт” (виробництво побутових приладів, кухонні витяжки під логотипом “Піраміда”), ТОВ “Новопак СВ” (виробництво одноразової тари для упаковки продуктів харчування), ТОВ “ДІЛ” (випуск продуктів харчування швидкого приготування, спецій та приправ – 200 найменувань готової продукції із 300 видів сировини).
Так, у 2018 році бюджету Ржищева складав із міжбюджетними трансфертами більше 71 млн гривень, з них власні доходи сягають всього 22 млн гривень.
Точка зору
KV також поцікавилась у керівників районних рад, які проблеми були в цих селах і що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово.
Голова Кагарлицької райради Іван Семцов:
Як таких проблем у селах, які ще мають приєднатися до ОТГ, немає. Через що ми і не хочемо їх віддавати, адже вклали у їхній розвиток великі кошти. Якщо взяти Стайки, то за останні п’ять років – більше 6 млн гривень, і це, не беручи до уваги субвенції. Нещодавно збудували мініфутбольне поле зі штучним покриттям, села освітлені, дороги – відремонтовані. Тож громада забирає готові оснащені села. Та і саме населення досі воює в судах і не бажає приєднуватися до Ржищева. Адже розуміє, на їхні села більше не виділять і копійки із Ржищівської бідної скарбниці. Хіба що місто постійно будуть дотувати, адже ОТГ не самодостатня і не має бюджету розвитку. Якщо взяти суміжні з ними села Кузьминці та Панікарча, то там у дитсадочку також замінено дах, відремонтовано дороги і будинок культури, є вуличне освітлення, непогано обладнана школа. ФАП утримується також за рахунок райради. Все це громада самостійно не потягне.
Щодо тих сіл, що вже від’єдналися від району, то в громаді вони не розвиваються. Зараз розвивається лише Ржищів. На території цих сіл немає великих бюджетоутворюючих підприємств, крім села Балико-Щучинка, лише фермерські господарства. Із району і досі виділяється більше мільйону на утримання меморіального комплексу “Букринський плацдарм” в селі Балико-Щучинка. Адже у громади не було коштів, щоб забрати його на свій баланс. Зараз піднімається питання передачі комплексу на баланс області.
Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:
Чекаємо на затвердження законопроєкту №3651, щоб зрозуміти, як врешті ми будемо передавати в ОТГ комунальне майно, який буде механізм роботи опорних лікарень. Але це одне питання, а як надалі утримувати та розвивати – інше, адже району, де-юре вже немає. Але перспективи великі, адже Миронівщина – це аграрний та промисловий район з великою кількістю підприємств. І в пріоритеті мають залишатися будівництво доріг, програми соціального захисту, питної води, збереження шкіл та садочків, транспортне сполучення, будівництво сміттєпереробних заводів. Мають залучатися інвестиції для розвитку економіки, створення нових робочих місць. Хочеться ж зберегти всі галузі, але все буде залежати від того, які податки відраховуватимуть до ОТГ. Тож необхідно буде налагодити контроль над усіма податками та надходженнями.
У селах, які відходять до Ржищівської громади, була колись потужна промислова зона. Наприклад, до неї входило і село Пії, що першим відійшло до ОТГ. Там і нині працює завод з переробки кісткового борошна. На території є і залишки торфу, корисних копалин. А ще – водні та лісові ресурси, які також не варто випускати з уваги. Адже це перспективи для розвитку зеленого туризму. Ми мали намір розвивати там кінний спорт. Сьогодні Ржищівська ОТГ дотаційна, тож важко говорити про її розвиток. І це один із мінусів для сіл, які відійшли і увійдуть до громади. Реформування – це добре, але мав би дотримуватися принцип добровільності та економічної спроможності. Думку ж населення Миронівського району, яке не хотіло приєднуватися до Ржищівської ОТГ, не взяли до уваги, як і решти сіл.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Фото: колаж KVКиевVласть
Фонд державного майна України здійснив те, що раніше вважалося практично неможливим – перехід на прозорі принципи проведення аукціонів приватизації непрофільних державних активів. Такі зміни дозволили залучити безпрецедентну кількість коштів від приватизації до державного бюджету порівняно з минулими роками.
Нагадаю, що наприкінці 2019 року в управління Фонду державного майна України було передано 530 державних підприємств для подальшої приватизації. Фонд перевиконав річний план надходжень від приватизації ще у червні 2020 року та неухильно продовжує наповнювати держбюджет і залучати інвестиції в економіку.
Мені приємно констатувати і я вважаю за необхідне наголосити на тому, що команда ФДМУ максимально усунула всі можливі корупційні ризики у процесах приватизації.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ми маємо абсолютно нульову толерантність до хабарництва, чесно і прозоро викорінюємо як із життя, так і з свідомості громадян думки про “схеми”. Разом із тим провадимо серйозну внутрішню комунікаційну політику щодо доброчесності державних службовців ФДМУ.
Серед новин у сфері приватизації вважаю за важливе акцентувати увагу на демонополізації спиртової галузі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Так, донедавна в світі було лише дві країни, де виробництво спирту було монополізоване – Україна та Білорусь. Відтепер Україну чекає приватизація спиртових активів, а це означає покращення ефективності роботи підприємств, їх реальна, а не номінальна прибутковість.
Від приватизації цих об'єктів ФДМУ очікує залучити близько 2 млрд гривень. Керівник Фонду держмайна Дмитро Сенниченко впевнений, що великі агрокомпанії та фармацевтичні підприємства продемонструють інтерес до приватизації об’єктів ДП “Укрспирт”. До речі, відомості щодо окремих об’єктів ДП “Укрспирт” вже доступні для перегляду на сайті privatization.gov.ua: Лопатинський об’єкт ДП “Укрспирт”, Суходільський об’єкт ДП “Укрспирт”, Лужанський об’єкт ДП “Укрспирт”, Овечацький об’єкт ДП “Укрспирт”, Немирівський об’єкт ДП “Укрспирт” та ін.
Наступна новина, яка також варта уваги - це повідомлення про прийняття Урядом 2 серпня 2020 року розпорядження “Про передачу об’єктів державної власності до сфери управління Фонду державного майна”.
Зазначене рішення Уряду прийнято на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та дасть можливість здійснити приватизацію об’єктів, які до того перебували в управлінні уповноважених органів.
Приватизація цих збиткових для держави активів на прозорих аукціонах надасть змогу залучити інвестиції в економіку України та створити нові робочі місця.
На мою думку, це надзвичайно важливо, адже високий рівень безробіття та рівень інвестиційної привабливості України на сьогодні потребують ефективних підходів.
Українці заслуговують на гідне життя тут, в Україні, а не у пошуках кращого – за кордоном.
Шлях приватизації – це шлях усіх прогресивних країн.
На мою думку, Держава Україна має залишити у державній власності лише стратегічно важливі об’єкти як, наприклад, це є у Польщі, Канаді, Литві, Латвії, Швеції та інших розвинених країнах світу.
Щодо Києва я можу впевнено заявити: ми почали бути цікавими та зрозумілими як громадськості, так і бізнесу. Ми спостерігаємо зростання конкуренції і кількості учасників на аукціонах, а це, в свою чергу, показник збільшення рівня довіри до процесу приватизації і Фонду держмайна в цілому.
Я переконана, що завдяки новим стандартам відкриття інформації з абсолютно безпрецедентним рівнем доступу до усієї документації, а також прозорим та зрозумілим правилам приватизації нам вдається привернути увагу потенційних інвесторів.
Для прикладу, за останні місяці Регіональним відділенням Фонду по Києву було підписано декілька важливих меморандумів про співпрацю: з Київською обласною державною адміністрацією, Київською торгово-промисловою палатою та Спілкою підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України. З нами бажають працювати та підтримують розпочату прозору, чесну, зрозумілу політику Фонду.
Регіональне відділення Фонду по місту Києву запрошує до інформаційної співпраці та участі у відкритих аукціонах з продажу об'єктів, як у Києві, так і в інших містах по усій Україні на сайті: https://privatization.gov.ua/
Також Ви маєте можливість зателефонувати до Регіонального відділення Фонду по м. Києву або надіслати нам листа за адресою електронної пошти:
тел.: (044)2810018; (044)2355308; ел.пошта: [email protected]
Читайте: Київське відділення ФДМУ запрошує до участі у відкритих аукціонах продажу нерухомості
Яна Матієва, в.о. начальника регіонального відділення ФДМУ по КиєвуКиевVласть
Київська область услід за Києвом почала встановлювати невтішні антирекорди з ковіду. Збільшилась кількість інфікованих та померлих, частина районів віднесена до “помаранчевої” зони ризику, яка за прогнозами буде лише зростати. Напередодні 1 вересня школи змушені вдаватися до посилених заходів безпеки. Потребує уваги і старт опалювального сезону: свою роботу повністю припинила Білоцерківська ТЕЦ.
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови КОДА Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Карантин
Адаптивний карантин в області продовжено через зростання кількості захворілих. Щоденний показник інфікованості – більше 90 осіб, що в 2 рази перевищує показники березня-квітня.
За добу від хвороби померло 6 мешканців Київщини: 53-річний чоловік та 64-річна жінка з Білої Церкви, 71-річна жителька села Циблі Переяславського району, 54-річна жінка з Баришівки та 84-річна жителька села Загальці Бородянського району. Це теж антирекорд.
"Висловлюю свої співчуття близьким померлих. Хоча ці люди були похилого віку, хвороба може торкнутися кожного. Справжня боротьба за життя та здоров’я людей попереду", – зазначив Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Частина області занесена до помаранчевої зони, частина – у жовтій. Всього з початку пандемії кількість хворих на коронавірус становить 5304 особи, одужало 3505 людей, померло 91. Медичне спостереження встановлене за 15 248 контактними особами.
"Вже зараз очевидно, що помаранчева зона буде поширюватися: ми бачимо показники і, швидше за все, нам знову доведеться приймати жорстке, складне рішення", – сказав Володін.
Готовність медзакладів
Медичні заклади І та ІІ хвилі готові приймати пацієнтів із COVID-19. В закладах І хвилі перепрофільовано 825 ліжок, з них 135 – дитячі. Для них є 101 апарат штучної вентиляції легень. Кисень підведений до 323 ліжок. У закладах охорони здоров’я ІІ хвилі перепрофільовано 95 ліжок, в наявності 35 апаратів ШВЛ, кисень підведений до 32 ліжок.
Завантаженість – 269 пацієнтів, з них 176 із підтвердженим діагнозом, ще 93 очікують результату.
Школи
"Влада заздалегідь вжила заходів, аби мінімізувати ризик захворювання серед дітей та педагогічних працівників під час навчального процесу. Органи державної влади та місцевого самоврядування виділили кошти на закупівлю засобів індивідуального захисту для працівників та учнів. З педагогами та техпрацівниками проведені відповідні інструктажі, розроблені інструкції, оформлено інформаційні стенди щодо безпечного поводження учнів в умовах карантину. Розроблені графіки переміщень. За сприятливих погодних умов більшість уроків буде проводитися на свіжому повітрі”, – розповідає Володін.
За його словами, станом на 26 серпня загальний відсоток забезпеченості закладів загальної середньої освіти засобами індивідуального захисту та дезінфекції становить 93%.
Як повідомлялося раніше, Київська ОДА 24 серпня 2020 року встановила для Києво-Святошинського району Київської області "помаранчевий" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. "Жовтий" рівень встановлено в містах Бориспіль, Бровари, Буча, Переяслав, Фастів та у Бориспільському, Васильківському, Макарівському, Фастівському районах. Рішення про це було прийняте 21 серпня на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням Василя Володіна.
Зокрема, Києво-Святошинський район налічує 39 шкіл, для яких районне управління освіти закупило ЗІЗ на 200 тис. гривень, покривши потребу на три тижні. Допомогу також надають голови сільських, міських рад, керівники підприємств. Заключено договори з постачальниками на 2,5 млн гривень. Наразі тривають закупівлі 80 термометрів, електросушарок, паперових рушників, контейнерів для використаних масок та щипців, дезінфікуючих засобів.
"Тож усі вимоги для безпеки будуть беззаперечно дотримані", – підкреслив Володін.
Навчальний процес
Відповідно до рекомендації головного санітарного лікаря та комісії ТЕБ та НС Київської області вжито заходів щодо забезпечення безпечних умов перебування здобувачів освіти у школах. У кожному закладі буде проводитися моніторинг стану здоров'я учнів і працівників закладу шляхом термометрії. Впровадять опитування учнів про їхнє самопочуття та регулярні комунікації з батьками. У закладах освіти в обов'язковому порядку після кожного уроку передбачена санація рук. Її контролюватимуть педагогічні та технічні працівники – вчителі, вихователі, медики. Графік освітнього процесу зміститься в часовому режимі. Працю будуть оплачувати відповідно до педагогічного навантаження.
Опалювальний сезон
В розпалі підготовка до опалювального сезону. Складна ситуація з його початком у місті Біла Церква. ПрАТ “Білоцерківська теплоелектроцентраль” вперше повністю припинило виробництво електричної та теплової енергії. Якщо роботу не буде відновлено, є ризик, що цієї зими без тепла можуть залишитись 60 тисяч людей (майже чверть міста). Причина зупинки роботи – багатомільйонна заборгованість самого підприємства, а також великі кошти, які завинили ТЕЦ за спожите.
Виходом може стати внесення змін до постанови Кабінету Міністрів, яка регулює умови постачання природного газу.
“Зокрема, розділити відповідальність в частині оплати за газ, використаний для виробництва електрики та виробництво тепла. Це надасть можливість Білоцерківській ТЕЦ мати ліміт газу, що гарантуватиме стабільний опалювальний сезон для населення. Люди не мають бути заручниками у фінансових суперечках підприємств і опалювальний сезон в Київській області має початися вчасно”, – зазначив Василь Володін.
“Велике будівництво”
24 серпня Василь Володін проінспектував готовність двох навчальних закладів – школи №1 у місті Українка та гімназії у місті Буча. В Українці лишилося відпрацювати низку зауважень від Державної служби з надзвичайних ситуацій, хоча переважна їх більшість підрядником вже усунена. Інші зауваження будуть виправлені до 28 серпня.
“Жодну школу ми не відкриємо, якщо не буде дотримана безпека під час навчального процесу. Маємо зробити все, аби учні не лише мали змогу вчитися у красивій модерній школі, але й обов'язково – безпечній”, – каже Володін.
Всього в рамках національної програми “Велике будівництво” у Київській області передбачена реалізація 20 об'єктів – 7 шкіл, 8 садочків, 5 стадіонів на загальну суму майже 320 млн гривень. За тиждень ступінь будівельної готовності зросла на 3% – до 69. Загальноосвітні навчальні заклади з 69 до 75%, дошкільні навчальні заклади – до 76%, стадіони – до 57%.
Призначення голів РДА
На минулому тижні було призначено двох голів РДА – у Білоцерківському та Миронівському районі. За словами Володіна, наявність діючих очільників є запорукою неухильного виконання завдань, які ставить керівництво держави. Насамперед це забезпечення законності на місцях, впровадження програм Президента, дотримання Конституції, рішень Кабінету Міністрів та розвиток територій. Саме нові очільники РДА мають створити такі умови, за яких райдержадміністрація, райрада, депутатський корпус і усі служби на місцях спільно працюватимуть на єдиний результат.
Читайте: Зеленский назначил глав Белоцерковской и Мироновской РГА
Фото: колаж KVКиевVласть
Бородянська громада Київщини планує інвестувати в свій розвиток більше 30 млн гривень. Серед масштабних проєктів – створення агробіотехнологічного комплексу, відкриття індустріального технопарку, реконструкція аеродрому “Бородянка” обласного авіаційного центру. На місцях запевняють: це – лише перший етап на шляху реалізації стратегії розвитку громади.
Як стало відомо KV, 20 грудня 2019 року Бородянська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2025 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як розповів KV голова Бородянської селищної ОТГ Олександр Сахарук, процес розробки і затвердження Стратегії передбачав декілька етапів. Так, у травні 2019 року була створена робоча група, яка співпрацювала з експертами Програми “U-LEAD з Європою”, і за вісім місяців громада виробила свою першу Стратегію. Реалізація планів запланована двома етапами по три роки кожен.
“Бородянська ОТГ – інвестиційно приваблива, самодостатня громада Київщини. Це громада з конкурентоспроможною економікою, що базується на розвитку бізнесу у сфері сільського господарства, екологічно чистому виробництві і зберіганні агропромислової продукції з глибоким ступенем переробки, а також потужній логістичній мережі. Громада забезпечує високий рівень життя мешканців та є дружньою до ініціатив щодо розвитку особистості, підприємництва та активного дозвілля. ОТГ є і туристично привабливим осередком, адже багата на різноманітну історичну спадщину. І всі ці напрямки закладені в основні цілі Стратегії. На мою думку, місцеві вибори не вплинуть на подальшу реалізацію нашої Стратегії. Ми прагнемо стабільності і будемо її зберігати. 72% опитаних вірить у позитивні зрушення та досягнення цілей Стратегії. А це говорить про високий рівень довіри до влади”, – розповів Сахарук.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Дорожня карта ОТГ
Бородянська селищна ОТГ була утворена в грудні 2018 року, об’єднавшись разом із Дружнянською, Новогребельською, Новокорогодською, Новозаліською, Шибенською, Мирачанською, Дмитрівською та Пилиповицькою сільрадами. До складу ОТГ входить наразі 16 населених пунктів. А восени до ОТГ приєднаються ще чотири сільради: Загальцівська, Качалівська, Майданівська та Небратська.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Депутатський корпус громади представлений 26 депутатами від політичних партій “Нові обличчя”, “Аграрної партії України”, “Солідарності” та “Опозиційний блок”, “Укроп”, “Батьківщина”, “Народний фронт”. Та переважна більшість з них все ж безпартійні.
Бородянська ОТГ займає 34% від загальної площі території Бородянського району – 31 649 га із населенням в 21,6 тис. осіб. Станом на 2019 рік, найбільше жителів проживає в адмінцентрі ОТГ – 12952 людини, найменша – в селі Коблицький Ліс – 12 чоловік. Кількість людей працездатного віку становила більше 11 тис. осіб, із них же зайняті лише 6,6 тисяч. Найбільш зайняте населення в галузях сільського господарства, транспорту, промисловості, будівництва та у приватному секторі. Середня заробітна плата по ОТГ у 2019 році становила 8 346 тис. гривень.
Громада має розгалужену інфраструктуру: 10 загальноосвітніх (більше 20 тис. учнів) та шість дошкільних закладів освіти (більше 700 дітей), а ще працює Бородянський професійний аграрний ліцей. Галузь медицини представлена 14 закладами: медамбулаторія, Бородянська ЦРЛ на 200 ліжок, Бородянський ЦПМСД та 11 фельдшерсько-акушерських пунктів. На території громади діє районний палац культури ім. Т.Г. Шевченка та шість закладів культури різного типу, громадські організації: районна “Спілка підприємців та виробників Бородянщини”, Бородянський спортивний клуб "Арсенал". Функціонує і ТОВ “Бізнес Центр Полісся”. Крім того, має і розвинуту мережу торговельних закладів, туристичних локацій.
Великі плани
Відповідно до Стратегії, на думку мешканців у громаді передусім необхідно здійснити благоустрій територій, розвивати сферу дозвілля і спорту та малий і середній бізнеси.
Втілення ж Стратегії передбачає два етапи і перший План заходів розрахований на 2020–2022 роки. У 2020 році на реалізацію завдань громада передбачила більше 17 млн гривень, у 2021 році планують спрямувати більше 11 млн гривень, а в 2022-му – більше 4 млн гривень. Частина з них співфінансуватимуться за рахунок грантів, коштів від бізнес-партнерів, з ресурсів міжнародних фінансових організацій чи державного та обласного бюджетів тощо.
Із планів можна виділити найбільш дороговартісні проєкти як створення агробіотехнологічного комплексу в Бородянці за 32,2 млн гривень та будівництво житлового масиву на 1 тис. родин за принципом “пасивного будинку” за 3,2 млн гривень за рахунок фінансування зовнішніх джерел.
“Планів і проєктів багато. Основні: створення агробіотехнологічного комплексу, відкриття індустріального технопарку, отримання статусу міста Бородянка. Крім того, плануємо створити КП “Аеропорт “Бородянка” в рамках державно-приватного партнерства з реконструкцією аеродрому “Бородянка” (І черга), збудувати заклад культурно-просвітницького і спортивного обслуговування населення та психологічної реабілітації учасників АТО в селі Дружня. Плануємо втілити Концепцію розвитку рекреаційної зони в Бородянці, створити публічну інтерактивну "Бібліотеку-трансформер", одержати офіційний статус “Історична пам’ятка” для об’єктів місцевого значення”, – додав голова Бородянської ОТГ.
За словами Олександра Сахарука, у рамках Стратегії вже покращено матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я. А саме: придбано два апарати ШВЛ у відділення інтенсивної терапії та три кисневих концентратори у терапевтичне відділення Бородянської ЦРЛ; систему ендоскопічної візуалізації та ультразвуковий скануючий прилад у поліклінічне відділення, 2 електроскутери для працівників амбулаторії в селі Пилиповичі та ФАпу в селі Дружня (всього витратять 200 тис. гривень).
У галузі освіти функціонує “Учнівський парламент”, придбано комп'ютерне обладнання, оргтехніку та програмне забезпечення для єдиного інформаційного простору в закладах освіти. А ще – започатковано “Університет майбутнього вчителя”, реалізується проєкт “Кава з директором”.
Впровадила громада й енергоефективні технології в закладах освіти. Замінено вікна у всіх школах та дитсадках, впроваджено сучасний проєкт із встановлення теплових насосів у дитсадку “Колосочок”. А також збудовано ТОВ “СіДіСі” за 190 тис. гривень сонячну електростанцію потужністю в 10 МВт.
Як каже голова Бородянської ОТГ, поліпшують вони і спортивну інфраструктуру. Збудовано спортивне поле зі штучним покриттям у селі Пилиповичі, майданчик із штучним покриттям та тренажерним обладнанням у селі Нове Залісся, розпочато будівництво футбольного поля зі штучним покриттям у Бородянці.
Економічна складова
“Формування місцевого бюджету є одним з найважливіших питань для ОТГ. Основним джерелом надходжень до загального фонду бюджету Бородянської ОТГ є податок та збір на доходи фізичних осіб – близько 48% всіх надходжень. А також податок на майно – 22,8%, земельний (20%), єдиний (14,3%) та акцизний (11,3%) податки. Для збільшення надходжень, ми співпрацюємо з фіскальними органами, аби роботодавці не платили зарплату “в конвертах” і сплачували податки вчасно. Крім цього, працюємо над тим, аби до бюджету надходили і податки на доходи фізичних осіб від відокремлених підрозділів підприємств, зареєстрованих за межами ОТГ. У перспективі наповнення за рахунок плати за землю та збір за природні ресурси”, – каже Сахарук.
Наповнюється бюджет ОТГ і за рахунок діяльності найбільших підприємств-роботодавців. А саме: ТОВ “Алюпол” – виробництво алюмінію, ТОВ “Мішель” – лісопильне та стругальне виробництво, ТОВ “СП “Агропроммаш”, ПСП “Колос” – вирощування зернових культур, ТОВ “Біоенергозбут” – вироби з деревини, ПП “Корал-Дизайн” – виробництво іграшок та ТОВ “Баліс” – переробка та консервування риби.
У 2019 році в ОТГ лише податкових надходжень передбачалось більше 90 тис. гривень.
Точка зору
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
Стратегія розвитку – це, перш за все, стратегія розвитку економіки. Громада обрала агропромисловий курс, але розвиток сільського виробництва не повинен бути в пріоритеті. Це, на мою думку, лише одна із галузей. Тому що Полісся – це зона ризикованого землеробства. Країна чому занепадає, тому що не має розвитку промислової економіки. У районі діяли заводи з машинобудування, легкої промисловості, виробниче бавовняне об'єднання, ткацька фабрика. На території району є два лісгоспи, деревину експортують, а її переробки немає: виробництва меблів, вікон тощо. Був військовий деревообробний комбінат та нині він не працює. Тож є що перевести на рейки сучасності і в якому напрямку рухатися, щоб одержати економічне зростання. Район має інвестиційну привабливість. Нехай маленький аеропорт, але він є і його можна реконструювати для середньої та важкої авіації. На території району відремонтована автомагістраль, є залізниця. До громади приєднається Майданівка, де працює комплекс з вирощування полуниць. Треба відроджувати ті галузі, які споконвічно тут були. А район має для цього всі передумови.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Фото: колаж KVКиевVласть
Ковбой і калічко, пані мер і екомер, голосяка і рокер, анархіст і покер. Кого тільки ми не побачимо серед кандидатів на міського голову, якої ще “джинси” про боротьбу з корупцією чи комфорт для киян ми наслухаємось від політичних партій.
Бездумна забудова, пробки-корки, відсутність комунального транспорту, умисна збитковість комунальних підприємств, відверто тупе керівництво Києвом, продані зупинки і багато інших проблем, які все більше нав’язують, потребують вирішення.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Транспортно-логістичні завдання для вирішення потребують знання математики. Архітектурні завдання – потребують сукупності знань, в тому числі і сопромату. Все це не на гітарі побрязкати, а повноцінне виробництво. В усьому потрібно розбиратися – від чужого розуму результат від’ємний. І Віталій Кличко тому приклад.
Важко підібрати такого компетентного мера, як треба Києву. Але такі є. Просто ми ще не навчилися обирати за професійністю. Зараз ми вибираємо хто веселіше, хто заманить нас “тік током”, хто “завар’ятить” нас гумором нижче поясу, а хто – просто “жінкою-пані”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Києву необхідна стратегія, справжня, з курсом, з ідеологією в інтересах киян, а не стратегія про якийсь бізнес, якихось міфічних інвесторів, які візьмуть дорогу київську землю і побудують нові шпаківні, зароблять грошей, а міський голова, знявши печатки чи вдягнувши спідницю, доповість, що економіка зростає.
Єдиною стратегією може бути стратегія в інтересах киян, заснована на співволодінні й співуправлінні, де кожен киянин – співвласник і отримує свою частку прибутку. А поки що всі права киян з успіхом відібрано, і повернути ці права може тільки міський голова, який поверне киянам все їхнє, збереже й примножить в об’єднані з такими ж, як він, однодумцями.
Кличку ж необхідно зробити неймовірні зміни в собі та у своєму оточенні, щоб відповідати необхідному розширеному “наздоганянню” Києвом не тільки інших столиць Європи, а вже й обласних центрів України, які за багатьма параметрами обійшли Київ. Київ – відстале навіть для України місто. Прикро, але це так.
Комунальна стратегія і є тією стратегією, яка концентрує владу у киян, яка дозволить почати ефективно розбудовувати метро та інший громадський транспорт, розбудовувати дорожню інфраструктуру, рятуючи Київ від заторів, повернути киянам комунальні підприємства, які мають забезпечувати Київ життєво важливими продуктами та послугами – все це великий спектр напрямів роботи, і з ним може впоратися тільки людина з “головою”, а не калічко, ковбої, верещуни чи хохотуни.
Київ – столиця. Київ концентрує Україну в усьому. Тому питання стратегії соціально-економічної стабілізації й розвитку Києва стоїть особливо гостро. І саме з такими програмами повинні особистості й партії підходити до управління столицею України.
Бо проблема управління Києвом давно критична й відчутна: у міста немає керівництва, а головне – взагалі ні в кого немає стратегії успішності міста, столиця все більше відстає в розвитку – і абсолютно, і відносно... Київ “тупо” віддано на (напів)кримінальний та лихварський аутсорсинг: від доріг – до зупинок, від комунальних підприємств – до водія трамваю.
Головна необхідність для розвитку міста – достатні доходи. І не менш головна – ефективність витрат. Бюджет визначає життя міста. На бюджет у різних міст різні погляди й різна його реалізація. Наведу видатки деяких бюджетів міст за 2019 рік (наближені дані).
Міста України
Столиця
Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень
Населення, млн містян
Видатків на одного містянина, гривень
Київ
62,23
2,951
21087,8
Черкаси
3,566
0,279
12781,4
Львів
8,092
0,721
11223,3
Золотоноша
0,299
0,028
10751,5
Харків
13,8
1,419
9725,2
Деякі столиці колишніх республік СРСР
Столиця
Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень
Населення, млн містян
Видатків на одного містянина, гривень
Москва
1011,69
12,63
80102,1
Рига
27,92
0,632
44176,8
Баку
90,288
2,236
40379,2
Вильнюс
17,518
0,544
32201,3
Мінськ
58,14
1,992
29186,7
Нур Султан
28,19
1,022
27582,9
Тбілісі
7,828
1,158
6759,9
Деякі столиці Європи
Столиця
Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень
Населення, млн містян
Видатків на одного містянина, гривень
Берлін
936,23
3,421
273671,4
Париж
271,2
2,21
122714,9
Лондон
494,4
7,83
63141,8
Варшава
101,331
1,708
59327,3
Мадрид
141,600
3,270
43302,8
Причин для різниці між доходами та видатками в різних містах/столицях дуже багато: починаючи від індустріалізації міста й рівня доходів громадян – до рівня розвиненості самоврядування та взятих столицею на себе соціально-економічних функцій, закінчуючи неефективним та безгосподарним управлінням бюджетом та комунальною власністю містян.
Харків і Львів відверто гірше забезпечені бюджетом, ніж Київ. При цьому така “гіршість” в два рази не відчувається, як то кажуть в народі, “крадуть, мабуть, менше”.
Київ у бюджетному плані гірше за Мінськ, Варшаву та Москву, а з Берліном і порівнювати важко. Якщо Варшава і Берлін – європейські міста з відповідним рівнем оплати праці, рівень якої є визначальним у розмірі бюджету, то Мінськ порівняний з Києвом, а мав би бути десь між Києвом та Харковом.
Якщо взяти до уваги рівень інфраструктурного розвитку столиць сусідніх країн, то й тут Київ не те що у відставанні, а у повному застої – це відчувають кияни кожного дня, їдучи на роботу в метро, чи автобусі, чи у власному авто.
У Києві зникає промислове виробництво – і замість підприємств виникають житлові забудови. Заміна промисловості на житло – це теж причина слабкого бюджету в порівнянні з іншими містами, де промисловість збереглася й розвивається. Це пояснює дуже малу частку (10%) надходжень до бюджету, сформованих оподаткуванням прибутку підприємств.
Порушено в київському бюджеті й ефективність розподілу видатків за бюджетними програмами. Так, видатки на реалізацію національної програми інформатизації в 2019 році стали бюджету киян майже 0,9 млрд гривень. За ці гроші могли б добре оплачувати працю 5000 лікарів цілий рік чи відремонтувати, матеріально забезпечити не одну лікарню, і почати можна було б з Олександрівської лікарні.
Нераціональним виглядає й бажання вирішити занедбаність в інфраструктурі транспортній галузі за рахунок бюджетних програм, “зливаючи гроші” на своїх підрядників.
Оптимально оцінюючи, Київ гірший за інших. І, як наслідок, Київ стає все більше не комфортним. Київ відданий на зовнішнє управління – в аутсорсинг. А кожен аутсорсер є окремою історією пограбування Києва.
Аутсорсинг, який представляє приватний власник, довів свою неефективність: не може приватний власник вчасно й ефективно побудувати шляхопровід або нові станції метро. А вже певні брехуни з Київської міськдержадміністрації (КМДА), які обіцяли все до “нового року”, з Нового року можуть на роботу не виходити – в КМДА потрібна ефективна прискорена ротація кадрів. Інакше все коштує напрочуд дорого для киян.
Майно киян не потрібно роздавати, комунальна власність, в тому числі комунальні монополії – це джерело не тільки збільшення доходів бюджету, а й основа розвитку міста.
Вагому частку (до 20%) доходів бюджетів міст в тій же Польщі становлять власні доходи, сформовані від комунальної власності та участі комунальної власності у виробничій діяльності. Бо в Польщі очільник міста не говорить, що держава – неефективний власник. І Варшава не єдине місто, де до комунальної власності, власності містян ставляться відповідально – самостійно й ефективно керують нею, примножують і розвивають. Це – наслідок розуміння, що тільки в такий спосіб організація самоврядування буде давати результати та зробить можливим досягнення стратегічних цілей в розвитку міста.
Відсталий Київ не може формувати співставні доходи міського бюджету. Соціально-економічний механізм Києва порушено та розбалансовано, що призводить до негативних наслідків. Відсутність професійного стратегічного управління містом, його життєдіяльністю проявляється в усьому.
Наприклад, за останні шість років у Мінську побудовано 14 станцій метро, які з’єднується 17 кілометрами колій. В Москві побудована 41 станція метро, які з’єднуються 71 кілометром колій. У Києві – жодної станції!
За останні шість років у Києві не побудовано жодної транспортної “розв’язки”, не говорячи вже про сучасні підземні переходи замість лежачих поліцейських та “острівців” безпеки. У Києві відсутній розвинений громадський транспорт, чому доказ – черги в метро за “одним жетоном в одні руки”.
За шість років нічого не вирішено з паркувальним простором, окрім карманів для паркування на вул. Богдана Хмельницького. Продовжують бігати не зрозуміло від кого працюють паркувальники. Паркувальний простір перекривають в баченні “немає парковки – немає проблем”. Але тут скоріше “застав дурня богу молитися – він і лоба поб’є”.
Управлінці Києва не спромоглися зробити зупинки й віддали їх на аутсорсинг для торгівлі цигарками, щоб більш ефективно завдавати шкоди здоров’ю киян. Хоча є спеціалізовані комунальні підприємства з торгівлі, і вони могли б розвинути економічну монополію зупинок – в інтересах громади Києва й без шкідливого паління.
За останні два роки повністю скорумпована під “Прайм” зовнішня реклама в Києві. Кияни мали б бути власниками цієї монополії, а зараз недоотримують сотні мільйонів гривень. Замість “Прайму” мало б бути комунальне підприємство, і бюджет мав би отримувати додаткові сотні мільйонів, а поки що це ділиться між корупціонерами.
Сотні мільйонів гривень недоотримує й паркувальний простір Києва. Цей простір не тільки не управляється, але й віддається в аутсорсинг – і вже нові некомунальні паркувальники на віджатій у киян парковці виставляють трикратну ціну, беручи “налом”, проти чого так “успішно” боровся Віталій Кличко. Цю економічну монополію теж необхідно повертати, припиняючи передачу паркувального простору в приватні корумповані руки і не боятися “живих” грошей в бюджет киян.
Таких сотен мільйонів втрат можна перераховувати ще багато. Як і багато “розбазарених” грошей, втрат і втрачених можливостей.
Безумовною загальною причиною застою Києва є відсутність “царя в голові” – неспроможність і небажання управлінців Києва вибудовувати ефективні стратегії і реалізовувати їх. Повернути “царя” можливо через комунальну стратегію – стратегію для киян і Києва.
Києву потрібна комуналізація – консолідація власності киян. Києву необхідна нова київська комунальна стратегія.
Нова комунальна стратегія Києва виходить з логіки вирішення накопичених проблем, існуючих викликів та викликів майбутніх. Головною проблемою і головним викликом для Києва є втрата цілісності управління і контролю в місті, як агломерації.
Перш за все, Нова київська комунальна стратегія Києва це:
нова якість суспільного (комунального) управління: міський голова – ефективний управлінець, а не аутсорсер, як і всі виконавчі органи;
зосередження процесів розвитку інфраструктури Києва під контролем і оперативним управлінням громади;
зосередження природних та економічних монополій на рівні Києва під контролем і оперативним управлінні громади;
реалізація самостійного оперативного управління власністю громади, особливо стратегічних її напрямів, через комунальні підприємства.
Комунальна стратегія Києва повинна сформувати у киян бачення плану позитивних структурних змін в управлінні столицею за рахунок формування потужної комунальної матеріальної бази для прискореного самостійного забезпечення будівництва, утримання та обслуговування міської інфраструктури інших об’єктів комунальної власності в інтересах громади.
Ті, хто хоче замінити діючого голову і його команду, повинні ставити за мету не заміну в кріслі, а заміну в управлінні, вірніше його відновлення й розвиток. Діючому міському голові необхідно терміново змінити і тактику, і стратегію не тільки управління Києвом, а й почати виправляти помилки.
Будь-якій особі, яка вирішить боротися за право отримати довіру громади, буде необхідно сформувати та подати на розгляд громаді бачення щодо самостійного оптимально ефективного управління головним об’єднуючим фактором громади – її майном, коштами, природними та економічними монополіями в інтересах киян. Це, в першу чергу, комуналізація Києва, його об’єднання в управлінні й життєдіяльності.
За рахунок Київської комунальної стратегії не тільки можливе, а й необхідне вирішення наявних проблем, в тому числі інфраструктурних, більшість з яких може бути переведена з соціальної категорії в економічну.
Києву необхідна свобода, Київ необхідно рятувати – звільнити від некомпетентного управління.
Читайте: Парковка Кличка: повна комуналізація Києва в інтересах столичної громади та кожного киянина
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
Одна з найперспективніших у Білоцерківському районі Фурсівська ОТГ реєструє катастрофічний брак коштів. Через карантин та кризу COVID-19 без розвитку можуть залишитися освітянська, медична сфери, напрями екології та будівництва доріг. Про те, як виконується тут економічний план розбудови громади, як вирішуються земельні питання і які прогнози на розвиток ОТГ читайте у матеріалі KV.
Як стало відомо KV, 29 жовтня 2017 року відбулися перші вибори до Фурсівської ОТГ, яка була утворена шляхом об’єднання з Трушківською, Матюшівською сільрадами Білоцерківського та Пищіківською сільрадою Сквирського районів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Над Стратегією розвитку громади на 2019-2027 років Фурсівська ОТГ розпочала роботу ще в 2018 році, і, як розповів KV голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко, була вже на стадії завершення. Але ситуація із коронавірусом та майбутні осінні вибори кардинально відбилися на всіх процесах. Адже до громади за Перспективним планом доєднають ще дві території: Яблунівську сільраду Білоцерківського та Великополовецьку – Сквирського районів.
“Планів багато. Проте ситуація із коронавірусом не дає працювати на повну потужність, навіть на 50%. Київська область потрапила до “жовтої” зони, а отже, і всі обмежувальні заходи знову будуть проведені. Бюджет не виконується, тому що прибутки малого та середнього бізнесу впали і вони не можуть сплачувати податки у повному обсязі. Ми щомісяця втрачаємо 10-25% надходжень до бюджету. А попереду підготовка до формування бюджету на наступний рік. Все це вибиває з колії. Районні ради запевняють, що треба продовжити їхню роботу, бо громади не витримають покладеної на них ноші. В певній мірі вони мають рацію. Фурси, будучи окремою сільрадою, мали Стратегію й успішно розвивалися. Нині громада працює вже три роки і восени складатиметься вже із 10 сіл. І села за своїми можливостями різко відрізняються від базової громади, яка наповнює 65% бюджету ОТГ. І весь цей час населені пункти взагалі не розвивалися, а наявні підприємства не піклувалися про їхній розвиток. І громаді буде важко задовольнити всі потреби населення одразу”, – розповів Фурсенко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За його словами, невідомо, за якими умовами будуть відбуватися і вибори. Дуже багато питань і до самої їхньої організації. Тож їх буде важко організувати належним чином і домогтися позитивного результату.
“Від виборів залежатиме дуже багато. Сьогодні всі нарешті зрозуміли, що управління починається не з Верховної Ради, а з базових об’єднаних громад. І як відбудуться тут вибори, так і буде надалі розвиватися громада. У тому, що депутати будуть обиратися на партійній основі, на жаль, нічого хорошого в цьому для громади я не бачу”, – вважає він.
Дорожня карта ОТГ
Загалом до громади наразі входить два села, Пищики та Безугляки Сквирського району, та чотири села із Білоцерківського - Чмирівка, Трушки, Матюші, а також Фурси - адміністративний центр ОТГ.
Всього в раді ОТГ працює 26 депутатів. Більшість з них є, до речі, самовисуванцями. Та є і представники від Радикальної партії Олега Ляшка, "Аграрної партії", “Свободи” та "Батьківщини".
За кількістю населення у громаді перше місце, станом на 2018 рік, посідає село Фурси – 3039 осіб, останнє – село Чмирівка – 280 осіб. Загальна ж чисельність Фурсівської ОТГ становить 8714 осіб. Із них частка трудового віку – всього 52,9%. Загалом на території громади є 4631 домогосподарство, 11 садово-городніх товариств площею 74,7 га.
Фурсівська громада розвивається на загальній площі в 16 270 га. З них – близько 4400 га (25%) – землі лісового (2417 га) та водного (750 га) фондів. І однією із слабких сторін громади є брак вільних земельних ділянок та приміщень для залучення додаткових інвестицій чи створення нових виробництв. Лише більше 2 тис. ділянок виділено учасникам бойових дій, які проживають за межами громади. Ситуацію не змінила і передача земель Міністерства оборони у комунальну власність. Оскільки ці ділянки вже в довгостроковій оренді. Та громада має потенційний загальний земельний банк в 593 га.
Громада має свій відділ освіти, який опікується чотирма садочками та чотирма школами. В ОТГ більше 700 дітей. Культурно-освітню роботу в ОТГ здійснюють три з шести клубних установ та шість бібліотек. У мережі закладів охорони здоров’я функціонує дві амбулаторії та чотири ФАПи. Діє відділ Центру надання адмінпослуг.
Великі плани
Незважаючи на те, що Стратегія розвитку громади на 2018-2027 роки ще не затверджена, громада працювала за Планом економічного розвитку, що розроблявся паралельно зі Стратегією та Планом соціально-економічного розвитку громади на 2018-2021 роки.
“З допомогою Стратегії розвитку громади ми планували розвивати туризм, побудувати сміттєпереробний завод, поремонтувати дороги та створити спортивний комплекс для дозвілля дітей. Та сьогодні найбільша проблема громади – це різкий брак коштів у бюджеті. А без коштів жодного питання – не вирішити. Особливо, якщо це освітянська чи медична сфери, дороги. Ще одна загроза – екологічні питання, особливо брак питної води. Можливо, до початку осені ще якісь кошти надійдуть від користувачів сільськогосподарських угідь. Взагалі вони мають надходити завчасно, щоб можна було підготувати навчальні заклади до нового навчального року. Та й медицині бракує коштів через незавершене реформування.
В Стратегії із глобальних проєктів планували будівництво індустріального парку для створення стабільної бази оподаткування. Через пандемію для інвесторів сьогодні в Україну закриті кордони. Від КОДА надійшло розпорядження щодо затвердження планів заходів з реалізації в Київській області Стратегії комунікації у сфері Європейської інтеграції. Цей план передбачає розвиток економіки, спорту, культури, мистецтва, будівництва. Але виконати цю Стратегію в таких умовах буде дуже важко. Сьогодні вся земля сконцентрована в руках олігархів. Що неминуче вплине на скорочення кількості населення у сільській місцевості. Роботи на землі не залишилося і молодь шукає заробітку в містах”, – запевнив голова громади Микола Фурсенко.
Також в проєкті Стратегії передбачалось впровадження патрульної поліції, Центру безпеки та розвиток пожежної безпеки, дорожньої інфраструктури. Крім того, перехід на електронний документообіг та будівництво амбулаторій, впровадження альтернативних джерел енергії тощо.
Та є у громади і досягнення та ряд проєктів, реалізація яких триватиме ще до 2021 року.
Розташування та наявність рекреаційних зон дозволило громаді виділити базовий напрямок, на який можна зробити ставку економічного розвитку. А саме – туристичного бізнесу на основі сімейного відпочинку, водного та велоспорту. На що у 2019 році спрямовували 30 тис. гривень із місцевого бюджету. 100 тис. гривень виділялось на проєкт забудови готельно-офісного комплексу в Трушках, а на створення спеціалізованого центру веслярських видів спорту – більше 400 тис. гривень, кемпінгової зони – 250 тис. гривень, альпінізму – 12 тис. гривень тощо.
Сприяла громада і розвитку малого бізнесу. Побудовано і введено в експлуатації переробний цех і тепер річний оборот кооперативу із 25 домогосподарств зріс на 5 млн гривень. На заснування обслуговуючого кооперативу було витрачено більше 12 млн гривень, де 11 млн гривень – лише донорські кошти. За рахунок місцевого бюджету і донорських коштів створено ЦНАП – витрачено 5,6 млн гривень, Агенцію розвитку ОТГ – 594 тис. гривень тощо.
Загалом у 2019 році громада спрямовувала 19,5 млн гривень на посилення місцевої економіки.
У Плані ж економічного розвитку передбачені і програми розвитку місцевого самоврядування для вирішення першочергових завдань по всім старостинським округам. А саме: ремонт доріг та вуличного освітлення, будівництво сміттєсортувального комплексу та дитячих майданчиків, закупівля сміттєбаків, створення пожежного депо, капітальні ремонти об'єктів інфраструктури тощо.
Економічна складова
Видатки на реалізацію Плану частково покривалися за рахунок місцевого бюджету, капітальних вкладень зацікавлених представників бізнесу та програм Державного Бюджету, донорської підтримки.
Крім того, промислово-виробничий комплекс ОТГ представлений 183 підприємствами. Основний профіль адмінцентру Фурсів – виробництво промислових товарів, надання послуг та оптово-роздрібна торгівля нехарчовими товарами. Решта сіл – виробництво сільськогосподарської продукції. Вони ж і є основним джерелом наповнення бюджету – до 70% всіх податкових надходжень. Найбільші 10 платників податків дають 29,6% надходжень. Це – ТОВ “Арда Метал”, ТОВ “АФ “Матюші”, ПСП “АФ “Світанок”, ТОВ АФ “Нива”, ДП “Сквирський завод по виробництву МКБ “Ветсанутильзавод”, ТОВ “Білоцерків МАЗ” та інші.
Поряд з сільським господарством в селі Трушки діють вісім підприємств, розміщених навколо водосховища на річці Роставиця. Вони надають туристичні послуги. Унікальним підприємством громади є Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс.
Та у 2018 році середньомісячна заробітна плата по громаді серед працівників тваринництва складала всього 6-8 тис. гривень, решта сфер – до 4 тис. гривень.
Загалом у 2018 році бюджет громади сягав понад 50 млн гривень.
Точка зору
KV також поцікавитись у керівників районних рад, які проблеми мають села, що увійшли до Фурсівської ОТГ. І що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку, і чи перспективні ці території взагалі.
Голова Білоцерківської райради Володимира Шевченко:
Фурсівська громада існує вже три роки. Бюджет вона має непоганий, це – одна із спроможних ОТГ. Будь-які інвестиційні надходження для громади – це добре. Адже значна частина бюджету йде на утримання освітньої та медичної галузей. Якщо взяти село Трушки, то там не було вуличного освітлення. З дорогами, думаю, ще проблематично. Адже їхній ремонт сьогодні потребує значних бюджетовкладень. Але вважаю, що у порівнянні з ними, є громади, які мають набагато більше проблем. Фурсівській ОТГ може дістатися старий аеродром, що знаходиться на території житлового масиву Гайок. Але наразі тривають суди і цю територію може відсудити Біла Церква. І, якщо там знову відкриють аеродром, то територія одержить значний поштовх для розвитку та джерело прибутків. Та думаю, що цьогорічні місцеві вибори можуть дуже відбитися на стратегії розвитку громади. Якщо прийдуть компетентні управлінці, то це, звичайно, буде лише позитив для громади. Все залежить від того, хто прийде до влади.
Голова Сквирського райради Василь Гриша:
До Фурсівської ОТГ вже входять села Пищики та Безугляки Сквирського району. Восени приєднається ще одна сільрада – Великополовецька. Проблеми, як і в кожному населеному пункті. Та села газифіковані, кошти на їхнє утримання район виділяв, тож в принципі глобальних проблем, на тих територіях і немає. Окрім територіальної віддаленості від Сквири. Тож громаді можна попрацювати над покращенням транспортного сполучення. У районі це були досить великі села і в загальну казну від них район одержував значні прибутки. Тож для Фурсівської ОТГ – це значне надбання. На території Великополовецького є підприємства, поруч із Пищиками – завод. Безумовно на розвиток можуть вплинути і вибори: яка врешті прийде команда, хто буде керувати ОТГ.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Фото: колаж KV
КиевVласть
Київщина за три місяці уклала договорів на трохи більше ніж мільярд бюджетних гривень (близько 37 млн доларів) на ремонти обласних лікарень. Тендери на будівництва, реконструкції, поточні та капітальні ремонти та вишукування проєктно-кошторисної документації оголошували як самі лікарні, так і районні та обласна державна адміністрації. Хоча у більшості випадків закупівлі пройшли гладенько, до деяких підрядників питання вже є зараз, а ще деякі через свої сумнівні бекграунди ризикують викликати їх згодом.
Як стало відомо KV, за період з квітня по червень цього року на майданчику публічних закупівель “ПроЗорро” було опубліковано низку тендерів на закупівлю послуг та обладнання для медичних закладів Київщини. Замовниками виступили Київська облдержадміністрація, районні держадміністрації та самі заклади охорони здоров’я. KV спробувала проаналізувати та з’ясувати, чи немає у цих закупівлях білих плям та корупційних складових.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
КОДА
За квітень-травень 2020 року Київська ОДА виступила замовником п’яти тендерів.
Наприклад, у квітні були проведені тендери на ремонти та визначено переможців для трьох закладів охорони здоров’я, найдорожчий – реконструкція існуючої будівлі (корпус харчоблоку) КНП ІРР “Іванківська центральна районна лікарня” за 16 млн 890 тис. 560 гривень (переможець – Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-В"), 13 квітня 2020 року. Серед інших:
капітальний ремонт коридору терапевтичного корпусу Комунального некомерційного підприємства (КНП) “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” за 926 тис. 283,60 гривень (переможець – ПП “Союз Регіон”), 15 квітня 2020 року;
капітальний ремонт хірургічного відділення хірургічного корпусу КНП “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” за 1 млн 899 тис. 440 гривень (переможцем 7 липня 2020 року визначено ПП “Союз Регіон”);
капітальний ремонт огорожі та сходів центрального входу будівлі КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської районної ради” Шпитьківська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини за 970 тис. 288,8 гривень, переможець – ТОВ “Євробуд-Груп”, 17 квітня 2020 року.
У травні – лише один: на капітальний ремонт частини лівого крила лікувального комплексу КНП КРР “Кагарлицька центральна районна лікарня”, переможець – ТОВ СтарБудКонтракт, вартість – 3 млн 936 тис. гривень при очікуваній вартості у 3 млн 941 тис. 24 гривні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
РДА
У квітні 2020 року управління регіонального розвитку Бориспільської РДА оголосило три тендери на підготовку документації на ремонт приміщень Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (КНП ББЛІЛ), а саме:
виготовлення проєктно-кошторисної документації по об'єкту: "Капітальний ремонт частини приміщень лікувального корпусу КНП ББЛІЛ (операційний блок)”, дата оприлюднення – 15 квітня, очікувана вартість – 480 тис. гривень, переможець – ФОП Кулик Є.С. (455 тис. 664 гривні);
виготовлення проєктно-кошторисної документації по об'єкту: "Капітальний ремонт частини приміщень лікувального корпусу КНП ББЛІЛ (реанімаційне відділення)”, очікувана вартість – 270 тис. гривень, переможець – ФОП Хлань Віктор Васильович (255 тис. 790,5 гривень);
капітальний ремонт фасаду лікувального корпусу і поліклінічного відділення КНП, очікувана вартість – 1 млн 820 тис. 82 гривні, переможець – ТОВ “Ремонтна компанія “ІЗОЛ” (1 млн 820 тис. 81 гривня).
Ще один тендер управління розвитку оголосило для ББЛІЛ у травні: благоустрій території очікуваною вартістю у 4 млн 505 тис. 820 грн. Тендер з трьох компаній виграло комунальне підприємство Бориспільської Райради “Благоустрій”, запропонувавши 3,7 млн гривень за роботи. Договір укладений 3 липня.
У червні оголошено ще один тендер для цієї лікарні на коригування кошторису капремонту приміщень лікувального корпусу. Підрядником ще у 2019 році стало ТОВ “Атіс+1”, яке при очікуваній вартості у 19 млн 855 тис. 366,6 гривень запропонувало 15,8 млн гривень. У травні 2020 очікувана вартість капремонту склала 7 млн 846 тис. 76,07 гривень.
Згадали і про Бориспільську ЦРЛ: там також виникла така ж “необхідність” коригування кошторису. Тендер на капремонт будівлі інфекційного відділення у липні 2019 року виграло це ж ТОВ, запропонувавши ціну 15 млн 689 тис. 969,5 гривень при очікуваній вартості у 16 млн 227 тис. 797 гривень. Дофінансування складе 6 млн 192 тис. 367,9 гривень. Виконавець – також ТОВ “Атіс+1”.
Читайте: В Борисполе возмущены медленными темпами ремонта инфекционного отделения местной больницы (видео)
Лікарні: проєкти
Подекуди самі лікарні виступали замовниками робіт з підготовки проєктних робіт, або виконання проєктно-кошторисної документації абощо.
У квітні 2020 року КНП “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради” виступила замовником “Проектних робіт “Реконструкція мереж 0,4 кВ” очікуваною вартістю у 106 тис. 678,76 гривень. Переможець – ФОП Бабаханов Сергій Араратович.
Комунальне некомерційне підприємство “Вишгородська центральна районна лікарня” замовило виготовлення проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт рентген кабінету та кабінету комп’ютерної томографії приймального відділення лікарні вартістю у 190 тис. гривень. Переможець – ТОВ “Грін Маєток”.
Комунальне некомерційне підприємство Обухівської районної ради "Обухівська центральна районна лікарня" за 195 тис. гривень замовило виготовлення проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт приміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарні, переможець – ТОВ “Укрархбуд”.
У червні 2020 року КНП "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (КНП ББЛІЛ) виступила замовником двох тендерів на виконання проєктно-кошторисної документації (ПКД), які виграло ТОВ “Енергосервіс Смарт”:
виконання ПКД на капітальний ремонт водогону холодного та гарячого водопостачання стаціонарних відділень (вул. Котляревського, 1 у місті Бориспіль) за 34 604 гривні;
виконання ПКД на капітальний ремонт внутрішньої теплової мережі та теплового вузла в будівлі поліклініки КНП ББЛІЛ за 18 958 гривень.
Чотири тендери на виготовлення ПКД для капітального ремонту відділень КНП ББЛІЛ на вул. Котляревського, 1, виграв ФОП Атаманчук Андрій Богданович:
капітальний ремонт пішохідних доріжок біля інфекційного відділення за 49 900 гривень;
капітальний ремонт приміщення рентгенологічного кабінету (влаштування біологічного захисту) за 35 000 гривень;
капітальний ремонт теплокамери біля інфекційного відділення, вартість – 35 000 гривень;
капітальний ремонт зовнішньої мережі водопостачання інфекційного відділення, 49 900 гривень.
Також серед оголошених лікарнею тендерів:
внесення змін у ПКД в стоматологічному відділенні (м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 24), вартість – 5 592 гривень, переможець – ТОВ “Світ-Тепла”;
проведення експертизи кошторисної частини проєкту “Капітальний ремонт пішохідних доріжок біля інфекційного відділення” (Бориспіль, вул. Котляревського, 1) за ціною у 3 623 гривні, переможець – ТОВ “Рембудконсалтінг”
Броварська багатопрофільна клінічна лікарня (Бровари, вул. Шевченка, 14) замовила у квітні проєктну роботу для ремонту хірургічного відділення корпусу лікарні вартістю у 33 840 гривень. Договір укладений з ТОВ “Струмбуд Монтаж” 16 квітня 2020 року. Із цим же підрядником у травні та червні лікарня підписала контракт на розробку таких проєктів:
проєктна робота на капітальний ремонт приміщень ангіоневрологічного відділення хірургічного корпусу 1-гоповерху за 33 840 гривень, договір укладено 29 травня 2020 року;
послугу з інженерного проєктування на капітальний ремонт відділення екстреної невідкладної спеціалізованої допомоги за 48 999 гривень, договір укладено 25 червня.
У червні мали відбутися торги на роботи з розробки ПКД по об’єкту: “Реконструкція діючого приймального відділення та травмпункту” КНП БМР “Білоцерківська міська лікарня №2” очікуваною вартістю. Свої пропозиції подали такі фірми:
ТОВ "Проектно-виробнича компанія “Базис”, 188 тис. 750 гривень;
ПП “САБІ”, 189 тис. 500 гривень;
Житомирський філіал інститут “НДІпроектреконструкція”, 199 тис. 45 гривень;
КП БМР “Архітектурно-планувальне бюро”, 200 тис. гривень.
Утім, торги було скасовано через “відсутність пропозицій”.
Лікарні: будівництво та капремонт
Тут слід почати з найдорожчих робіт і закінчити найдешевшими.
19 червня Фастівська ЦРЛ оголосила найдорожчий тендер з усіх за період квітень-липень 2020 року – це реконструкція лікувального корпусу лікарні з добудовою приймального відділення, очікуваною вартістю у 10 млн 872 тис. 532 гривень. Свої пропозиції подало два підприємства: ТОВ “Буд Пром Лайн” – 10 млн 90 тис. 6 гривень, та ТОВ “Фастгідроресурс” – 10 млн 462 тис. 536 гривень, яке попередньо визнане переможцем.
Але “Буд Пром Лайн” направило скаргу до адмінколегії Антимонопольного комітету, де вони зазначають, що у конкурента немає відповідної ліцензії, статут “Фастгідроресурс” не є актуальної редакції, немає грошового покриття від банку, інформації про чисельність персоналу та їх підготовки, трудових книжок, тощо. Скаргу прийнято до розгляду і станом на сьогодні учасники очікують рішення від АМКУ.
Білоцерківський міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2 17 квітня вивісив оголошення про капітальний ремонт амбулаторії по вул. Некрасова, 80, за 2 млн 746 тис. 327 гривень. Тут участь взяли три підприємства, які не знижували своїх пропозицій: ТОВ “Інтерхолд-Груп” – 2 млн 500 тис. 988 гривень, пропозицію відхилено; ТОВ “Білоцерківрозоптторг” – 2 млн 706 тис. 877 гривень, переможець; ТОВ “Інтел-Буд” – 2 млн 736,5 тис. гривень, вибув.
КНП “Вишгородська центральна районна лікарня” крім проєктних робіт також замовила у червні дві роботи з ремонту:
заміну ліфта для забезпечення безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Роботу за класифікацією “Будівельні роботи та поточний ремонт” оцінили у 1 млн 749 тис. 197 гривень, переможець – ТОВ "Карат-Ліфткомплект" із пропозицією 1 млн 737 тис. гривень;
поточний ремонт та налагоджування медичного обладнання за 6 990 гривень, переможець – ТОВ “Підприємство “Медтехсервіс”.
Ірпінська центральна міська лікарня замовила лише одні роботи, у квітні – а саме капітальний ремонт покрівлі будівлі інфекційного відділення за 1 млн 452,17 тис. гривень, переможець – ТОВ “Тіваг”.
Білоцерківська міська лікарня №1 уклала договір із ТОВ “Білоцерківрозоптторг” на капітальний ремонт поліклініки на суму 1 млн 396 тис. 750 гривень.
КНП ББЛІЛ, крім замовлення перерахованих вище ПКД, оголосила кілька тендерів на виконання ремонтів, а саме:
у квітні – капітальний ремонт внутрішніх мереж опалення стаціонарних відділень за 741 тис. 114 гривень, переможець – ТОВ “Енергосервіс Смарт” (11);
у травні – поточний ремонт системи газозабезпечення в неврологічному відділенні за 122 тис. гривень, переможець – ТОВ “Фірма “Кріогенсервіс”, яка запропонувала 121 тис. 380 гривень;
у червні – поточний ремонт приміщень під карантинну зону за 190 тис. гривень, переможець – ТОВ "Віалок Білд" із пропозицією 162 тис. 909,80 гривень.
Серед найдорожчих робіт – роботи з капремонту коридору та приміщень 1 поверху інфекційного відділення вартістю 1 млн 327 тис. 287 гривень, які у квітні замовляла Броварська багатопрофільна клінічна лікарня. Переможець – ПП “Союз Регіон” (1). Є ще два тендери цієї лікарні, оголошені у квітні:
Капітальний ремонт холу у лікарняному корпусі центру "Дитяча лікарня", переможець – ТОВ “Максігранд”, сума договору – 601 тис. 570 гривень;
Поточний ремонт – прокладання кисневої магістралі в інфекційному відділенні центру "Дитяча лікарня", переможець – ФОП Бабаджанян Бабаджан Гарегинович, сума договору – 118 тис. 95 гривень. Цікаво, що дана особа є керівником ТОВ “Максігранд”.
Тендер від 6 травня 2020 року на капітальний ремонт окремих приміщень відділення неврології в КНП "Березанська міська лікарня Березанської міської ради" очікуваною вартістю у 498 тис. 250 гривень серед чотирьох претендентів виграв ФОП Григорович Олександр Юрійович, який запропонував ціну 415 тис. гривень. Паралельно було відхилено пропозицію ФОП Залозний Андрій Васильович у 414 тис. 998 гривень.
Білоцерківська міська лікарня №2 оголосила у квітні два тендери: капітальний ремонт вхідної групи лікарняного закладу з улаштуванням пандусу за 261 тис. 871 гривень, та капітальний ремонт сходів за 36,094 тис. гривень. Переможець обох – ТОВ “Білоцерківрозоптторг”.
КНП “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради” у квітні замовила ряд робіт:
поточний ремонт внутрішнього протипожежного водопроводу за 199,5 тис. гривень;
ремонт системи пожежної сигналізації за 596 тис. 857 гривень;
встановлення системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей у відділенні жіночої консультації, за 163 тис. 33 гривні.
Підрядником по всіх трьох визначено ТОВ “Вимпел-45”.
Читайте: Центральна райлікарня Києво-Святошинського району за 4,3 млн гривень купила ультразвукове обладнання
КНП ВРР “Васильківська ЦРЛ” оголосила два тендери: перший – у квітні, “завершальні будівельні роботи (поточний ремонт другого поверху стаціонарного корпусу)” за 197 тис. 35 гривень, другий – у травні, капремонт стаціонарного корпусу лікарні за 190 тис. гривень. В обох перемогла ФОП Совко Алла Борисівна. Сума першого договору не змінилася, у другому вона запропонувала спочатку 185 тис 333 гривні, потім знизила до 155 тис. гривень і виграла у ТОВ “Профіт Будцентр” (первинна пропозиція – 171 тис., остаточна – 154 тис. 999 гривень).
КНП ОРР “Обухівська ЦРЛ” оцінила у 144 тис. 208 гривень поточний ремонт системи лікувального киснезабезпечення в терапевтичному корпусі. Перемогло ТОВ “Фірма Кріогенсервіс”, запропонувавши 120 тис. 869 гривень.
Читайте: Обухів та район не можуть поділити центральну лікарню
Фастівська лікарня також оголосила у червні тендер на поточний ремонт пологового відділення за 49 тис. 998 гривень, виконувати які буде ФОП Яковець Лілія Андріївна.
Баришівська ЦРЛ замовила поточний ремонт конференц-залу за 49 тис. 572 гривні у ФОП Бишовець Андрій Віталійович. Раніше він вже проводив поточні ремонти інших приміщень лікарні.
КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської районної ради” у червні оголосила тендер на послуги з ремонту і тех. обслуговування охолоджувальних установ ціною у 41 950 гривень, договір укладено з ФОП Ковдра Олександр Степанович.
У Білій Церкві у квітні міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1 замовив роботи з реконструкції, а саме улаштування ліфтової шахти в приміщенні лікарні та встановлення ліфта за 34 тис. 727 гривень, а у червні – поточний ремонт приміщень за 10 500 гривень. Переможець – ФОП Ільченко Тетяна Василівна.
Білоцерківська міська лікарня №1 у травні уклала договір про послуги з ремонту і технічного обслуговування медичного та хірургічного обладнання за 48 930 гривень. У червні – ще одне оголошення: за спрощеною процедурою за ціною 19 тис. 740 гривень договір на послуги з ремонту (ремонт рентгенівського діагностичного медичного обладнання). Підрядник обох – ПП “Хелпік”.
Скромні запити у Вишнівської ЦРЛ: у червні вона замовила роботи зі штукатурки стін за 17 тис. гривень, монтажу розеток за 12 тис. гривень, та інші монтажні роботи за 34 700 гривень. Усі буде виконувати ФОП Дячук Віталій Миколайович.
Найдешевший тендер охоплюваного періоду квітень-червень: послуги з ремонту рентген апарата для Сквирської ЦРЛ обійдуться у 1 411 гривень, підрядник – ТОВ “Підприємство “Медтехніка”.
Переможці: тендери КОДА
За даними аналітичної системи YouControl, приватне підприємство (ПП) “Союз Регіон” (1) засноване у 2012 році за адресою м. Київ, вул. Дяченка, 20-в, кв. 66, із статутним капіталом у 100 гривень. Основний профіль його діяльності – “діяльність приватних охоронних служб”. Його засновник та керівник – уродженець Житомирщини Володимир Віталійович Москаленко.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Альтернатива-В” (2) засноване у 2006 році за адресою Київ, вул. Жмеринська, буд 22А, із статутним капіталом у 40 тис. гривень. Засновник – киянка Мукомол Ольга Миколаївна. Товариство фігурувало у двох кримінальних справах, в останньому з яких ТОВ у змові з КП “УМГ” заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах, а у подальшому, використовуючи ланку підприємств-транзитерів, безготівкові кошти перевели в готівку та у такий спосіб заволоділи бюджетними грошовими коштами на загальну суму 36 млн 845 тис. 731 гривня.
ТОВ “Євробуд” (3) засноване у липні 2016 року із статутним капіталом у 10 тис. гривень за адресою Вишгородський район, село Нові Петрівці, пров. 1 травня, буд. 30. Його засновник та директор – депутат Гаврилівської сільської ради Олександр Юрійович Смик.
Переможці: тендери РДА
Кулик Євген Сергійович (4) був зареєстрований як фізична особа-підприємець у квітні 2017 року, у Борисполі за адресою вул. Либідська, 19. Його основна сфера діяльності – архітектура, серед інших – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. За 2018-2020 виграв тендерів на суму понад 2 млн гривень.
Хлань Віктор Васильович (5) має статус фізичної особи-підприємця з лютого 2013 року, зареєстрований за адресою село Радовель Олевського району Житомирської області, основна сфера діяльності – архітектура, інші – будівництво інших споруд, знесення, підготовчі роботи на будівельному майданчику. Бере участь у закупівлях з 2018 року, виграв тендерів за два роки на понад мільйон гривень. У 2007 році він або його повний тезка був одним з засновників ТОВ “Мехтрансбуд-1”.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ремонтна компанія “Ізол” (6) засноване у червні 1996 року за адресою Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9. Засновник та керівник товариства – Кушнірук Олександра Олексіївна.
Згідно з даними сайту Zакупівлі, з 2015 року ТОВ "Ремонтна компанія “Ізол” уклало 640 договорів з розпорядниками бюджетних коштів на загальну суму 312,2 млн гривень. Велика частина підрядів була отримана від: КП "Київбудреконструкція" (100,2 млн гривень), КП "Київжитлоспецексплуатація" (63 млн гривень), Управління ЖКГ Деснянської РДА (40,5 млн гривень ), КП "УЖФ Дніпровського району" (34,6 млн гривень).
Відзначимо, що на якість виконаних робіт ТОВ "Ремонтна компанія “Ізол” раніше були зафіксовані скарги.
Читайте: Фасади двох корпусів бориспільської лікарні оновлять за 17,7 млн гривень
ТОВ “Атіс+1” (7) засноване 21 квітня 2015 року за адресою Київська область, місто Бориспіль, вул. Бежівка, 35. Засновник та кінцевий бенефіціар – Бігун Василь Володимирович, який також проживає в Борисполі, керівник – Литвиненко Надія Григорівна. Статутний капітал – 10 тис. гривень. Судилося з АМКУ стосовно тендеру на будівництво будівель у Черкасах, утім, позов програло. Стосовно участі в тендерах: лише за минулий рік “Атіс+1” стало переможцем 7 тендерів, замовником 4 з яких було управління регіонального розвитку Бориспільської РДА, на загальну суму у 37 млн 161 тис. 584 гривні.
Нагадаємо, за останні чотири роки в лікарні проводився капремонт в чотирьох відділеннях Бориспільської центральної районної лікарні. У 2016 році ремонтували травматологічне і дитяче відділення, в 2017-2018 роках – замінили віконні блоки в поліклінічному і приймальному відділеннях. На початку вересня 2019 року Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА замовило проведення капремонту приміщень реєстратури поліклінічного відділення. Вартість робіт становила 1,4 млн гривень. Підрядником без конкурсу визначили ТОВ "Атіс+1".
Читайте: Лечебный корпус больницы в Борисполе намерены отремонтировать за 16 млн гривен
Переможці: проєктні роботи
За даними аналітичної системи YouControl, ФОП Бабаханов Сергій Араратович (8) зареєстрований 4 вересня 2019 року за адресою Києво-Святошинський район, село Нове, вул. Боярська, 8; основний вид діяльності – інжиніринг, геодезія та геологія, техконсультування. У 2020 році виграв 5 тендерів на виконання проектних робіт на сукупну суму пропозицій у 307 тис. 832 гривні. Судових справ по ФОП немає. Сергій Бабаханов є засновником та керівником ПП “Боярка-ЕТЛ”, що займається ремонтом та ТО техустаткування; він має ліцензії Держархбудінспекції на створення об’єктів архітектури та також бере участь у закупівлях.
ТОВ “Грін Маєток” (9) засноване у червні 2016 року по вул. Леся Курбаса, 3, в селі Глибоке Бориспільського району. Засновник та керівник – уродженець Одещини (місто Білгород-Дністровський) Красенко Павло Вікторович, статутний фонд підприємства – 50 тис. гривень. Лише за 2020 рік взяв участь у 9 лотах, переможних – 5, сукупна сума усіх – майже 90 млн гривень. Виконує однаково роботи з капремонту та виготовлення ПКД. Судової історії не має.
Утім, “Наші гроші” писали про те, як філія “Управління “Укргазтехзв’язок” ПАТ “Укртрансгаз” опублікувала 8 серпня 2016 року повідомлення про намір укласти угоду з ТОВ “Грін Маєток” на ремонт свого офісу у Боярці вартістю 4,20 млн грн. Зазначалося, що адреси, на якій зареєстровано ТОВ, не існує на карті, а саме ТОВ з’явилося за місяць до цих торгів і не знижувало ціну пропозиції.
ТОВ “Укрархбуд” (10) засноване 11 лютого 2020 року за адресою вул. Земська, 54/1, Прилуки, Чернігівська область, зі статутним капіталом у 1000 гривень, і займається діяльністю у сфері архітектури. Засновник та керівник ТОВ – Попенко Сергій Олександрович, який сам з серпня 2017 року є фізичною особою-підприємцем, що також займається діяльністю у сфері архітектури. ТОВ за цей рік стало переможцем 6 закупівель загальною сумою у 1,9 млн гривень. Ні фірма, ні ФОП не мають за плечима судових проваджень. За цими ПІБ можна знайти лиш згадки про отримання Сергієм Попенко відповідних галузевих сертифікату та кваліфікаційного рівня фахівця І категорії.
ТОВ “Енергосервіс Смарт” (11) засноване 20 вересня 2018 року по вул. Броварській у селі Проліски Бориспільського району. Статутний фонд ТОВ – 50 тис. гривень, ТОВ займається електромонтажними роботами, будує споруди електропостачання та комунікацій, надає послуги технічного консультування у сфері інжинірингу, геології та геодезії. Засновники – Земляков Володимир Валентинович (Київ), Новіков Нікіта Михайлович (Кропивницький, Кіровоградська область) та Степовик Ірина Юріївна (Київ), яка і керує підприємством. Судової історії ТОВ “Енергосервіс Смарт” не має, а за даними Антикорупційного монітору (АКМ) закупівлі, де ТОВ є переможцем, не викликають підозр. Утім, у квітні-червні 2020 року майже єдиним замовником робіт у підприємства є КНП ББЛІЛ.
Ірина Степовик також зареєстрована як ФОП та є засновником підприємства “Господарсько-соціальний оператор” та громадської організації “Ефективність та безпека українських перевезень”, керує яким згаданий вище Нікіта Новіков. Цікаво, що Ірина Степовик була або і досі є начальником кредитного відділу ПАТ “ІНГ Банк Україна” – яке позивається до неї по справі про стягнення заборгованості за договором іпотечного кредиту.
ФОП Атаманчук Андрій Богданович (12) зареєстрований 24 березня 2017 року за адресою вул. Стасюка, 28, місто Бориспіль. Проваджує діяльність у сферах архітектури, права, інжинірингу, геології та геодезії.
На сайті Бориспільської міської ради можна знайти низку рішень, де фізособа-підприємець з такими ж ПІБ отримала 1500 гривень адресної допомоги на лікування у лютому 2018 року, у травні того ж року та пізніше – у березні 2020 року увійшла до складу архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури БМР, у листопаді 2018 року отримала Почесну грамоту у якості волонтера, тощо. Ба більше: у 2011 році Атаманчук Андрій Богданович – начальник віддлу проектування та технічного нагляду управління капітального будівництва, заступник голови комітету з конкурсних торгів БМР. Тендери: лише за 2020 рік виграв у 76 конкурсах, загальна сума (очікувана вартість) – 5 млн 42 тис. гривень.
ТОВ “Світ-тепла” (13) зареєстроване 15 червня 2011 року за адресою місто Бориспіль, вул. Привокзальна, 21, із статутним капіталом у 23 тис. гривень. Його засновник – Олександр Віталійович Бондарець, який разом із Вікторією Вікторівною Бондарець і керує підприємством. До того був засновником підприємства “Планета Тепла ЮА”, але у вересні 2011 року вибув зі складу таких. КНП ББЛІЛ – частий замовник робіт у цього підприємства, про що свідчать дані порталу “Закупівлі”.
ТОВ “Рембудконсалтінг” (14) засноване 25 квітня 2019 року за адресою Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, Тайкачем Ігорем Петровичем (уродженець Чернігівщини) та нинішнім керівником фірми Яблоновським Андрієм Анатолієвичем (уродженець Донеччини). Серед видів діяльності компанії – архітектура, розведення інших тварин і також технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. Судової історії немає. Згідно даних Антикорупційного монітору, лише за травень-червень 2020 року більше десятка разів перемагало у тендерах від управління ЖКГ Бориспільської міської ради.
ТОВ “Струмбуд Монтаж” (15) зареєстроване у 3 квітня 2019 року у Броварах, вул. Блока, 19/3. Єдиний засновник та діючий керівник підприємства – броварчанка Нагаєва Інна Миколаївна, яка внесла до статутного фонду 5000 гривень. Найбільші замовники робіт за період 12 місяців, згідно даним Zакупівлі – управління ЖКГ Броварської міської ради (6 угод на суму 5,63 млн гривень) та виконком Великодимерської селищної ради (6 угод, 3,86 млн гривень).
Переможці: капремонти та ремонти
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “Буд Пром Лайн” (16) зареєстроване 26 квітня 2019 року із статутним капіталом 1000 гривень, за адресою місто Біла Церква, бул. Олександрійський, 106; засновник – Трищев Вадим Ігорович, керівник – Кисіль Андрій Андрійович. Профіль діяльності фірми – будівництво житлових і нежитлових будівель.
За 2020 рік брало участь у понад 200 тендерах, з них перемогло у 29 на сукупну суму 20,1 млн гривень, по 52 – дискваліфіковано. Неодноразово позивалося до конкурентів по закупівлях, замовників та АМКУ з однієї і тієї ж причини: порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Переважна частина справ про те, як “Буд Пром Лайн” вважає, що воно мало перемогти у тих чи інших тендерах. За рік уклало 21 угоду сумою у 14,13 млн гривень, найчастіше замовником виступала Калинівська селищна рада, свідчать дані порталу Закупівлі.
ТОВ “Фастгідроресурс” (17) зареєстроване 31 січня 2011 року за адресою Фастів, вул. Білоцерківська, 1, із статутним капіталом у 10 тисяч гривень, займається будівництвом водних споруд, житлових та нежитлових будівель. Засновники – Богатирчук Світлана Леонідівна та нинішній керівник фірми Висоцький Ігор Вікторович. Згідно даних Bi.Prozorro, за 2020 рік ця фірма виграла два тендери сукупною сумою у 11 млн 72 тис. гривень.
У грудні 2019 року ЗМІ переповідали заяву правоохоронців Полтавщини, згідно якої колишній начальник комунального підприємства та ексдиректор одного зі столичних товариств – вірогідно, що саме ТОВ "Фастгідроресурс" – зловживали своїм службовим становищем. Суть – КП перерахувало підрядній фірмі чималу суму коштів за роботи, що не були виконані. Інша історія: регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області Держводагентства у березні 2019 року оголосив тендер на розчистку русла річки Оріль за 98,12 млн грн. ТОВ “Фастгідроресурс” запропонувало найнижчу ціну в 70,75 млн грн – нижче за ринкову. Однак цю пропозицію було відхилено через відсутність у фірми банківської гарантії, договірної ціни в .imd, антикорупційної програми, дозволу на небезпечні роботи та інших документів, тощо.
ТОВ “Білоцерківрозоптторг” (18) засноване 7 жовтня 2002 року за адресою місто Біла Церква, вул. Героїв Чорнобиля, будинок 5/7. Статутний капітал – 150 тис. гривень. Основний профіль діяльності – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, має ліцензії на торгівлю тютюновими та алкогольними виробами. Засновники – Павленко Сергій Іванович та діючий керівник Павленко Іван Феодосійович.
Участь у тендерах: 32 угоди за останні 12 місяців на суму майже 30 млн. Але оголошений у червні Департаментом ЖКГ БЦМР тендер на реконструкцію тротуарної частини по вул. Ярослава Мудрого вартістю 11,8 млн почала перевіряти Державна аудиторська служба і виявила, що фірма не надала список техніки, необхідної для виконання робіт, але замовник все одно допустив її до торгів. Боротьба триває.
За даними активістів "Під контролем", писала KV у 2016 році, компанія ТОВ "Білоцерківрозоптторг" була пов’язана з представниками влади Білої Церкви, а її директор Іван Павленко напередодні місцевих виборів засвітився в рядах партії "Опозиційний блок".
ТОВ “Карат-Ліфткомплект” (19) зареєстроване 26 лютого 2002 року із статутним капіталом 3 млн 603 тис. 50 гривень. Засновники фірми: закрите акціонерне товариство “Трансспор”, Воробей Валерій Якович, та Горішній Сергій Іванович, який зараз очолює ТОВ. За адресою реєстрації ТОВ – Вишгород, вул. Шолуденка, 19 – були також зареєстровані ДП “Ліфткомплект” ВАТ “Карат” (припинено), та публічне акціонерне товариство “Карат” (в стані припинення). Діяльність усіх перерахованих підприємств – Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устатковання. Останнє судове провадження – адмінпорушення в частині ведення бухгалтерського обліку, а саме відсутність такого.
За даними аналітичної системи YouControl, за останні 12 місяців компанія провела 5-10 операцій з “офшорами”. Співпрацювало у 2017 році із білоруським підприємством “Могилівліфтмаш”. На офіційному YouTube-каналі лідера “Радикальної партії” Олега Ляшко є відео із закликом “Купуй українське, плати українцям”, головний “герой” якого – дане товариство. Згідно перевірки порталу “Антикорупційний монітор”, підприємство має ознаки сумнівної якості та неефективної господарської діяльності.
ТОВ “Підприємство “Медтехсервіс” (20) засноване 31 травня 2011 року із статутним капіталом у розмірі 20 тис. гривень, за адресою Київ, вул. Північно-Сирецька, 3. Має п’ятеро засновників/бенефіціарів: кияни Потирайло Ольга Анатоліївна, Руденко Андрій Євгенович та керівник фірми Сидоров Олександр Михайлович, та жителі Київської області – Потирайло Владислав Олександрович та Аракелян Ірина Вартанівна. Участь у тендерах – 105 перемог лише за 2020 рік, 13 виконаних договорів. Судової історії не має.
ТОВ “Тіваг” (21) зареєстроване у Києві, вул. Бориспільська, 7, 26 лютого 2014 року. Його засновники – ТОВ “МКМ Груп”, уродженець Горлівки Морозов Антон Юрійович та його нинішній керівник Кізілов Олексій Вікторович. Зокрема, до Морозова або його повного тезки, за даними YouControl, застосовані санкції у вигляді блокування активів та заборони виведення капіталів за межі України згідно указу Президента № 82/2019 від 20 березня 2019 року, оскільки він – уродженець Москви, громадянин РФ, депутат Державної Думи Федеральних Зборів РФ VII скликання, член фракції ЛДПР (Ліберально-демократичної партії Росії).
За 12 місяців “Тіваг” уклала 3 договори на суму 3,89 млн, два з них – із КП “Бучанське управління ЖКГ Бучанської міської ради”, з яким виключно працювало з квітня 2018 року. Судової історії у ТОВ немає. Антикорупційний монітор дав незадовільну оцінку діяльності компанії.
ТОВ “Фірма “Кріогенсервіс” (22) засноване 29 жовтня 1993 року у селі Петрівське, вул. Київська, 29-к, зі статутним капіталом 16,2 млн гривень. Його засновники – Зуб Микола Васильович, Защенкова Ганна Сергіївна та Защенков Сергій Григорович, який є кінцевим бенефіціаром та керівником фірми. Сама фірма займається виробництвом промислових газів та фармацевтичних продуктів. Зокрема, у квітні 2020 року займалася встановленням кисневих балонів за 407 тис. гривень для Яготинської ЦРЛ. Є фігурантом низки кримінальних справ, одна з останніх (2019 рік) про те, що замість медичного кисню фірма, можливо, постачає технічний, а також ухиляється від сплати податків.
ТОВ "Віалок Білд" (23) зареєстроване за адресою Київ, пров. Геофізиків, 12, 30 жовтня 2008 року із статутним капіталом 58 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Єдиний засновник, бенефіціар та керівник – Лижин Георгій Володимирович. Виграло у квітні тендер на капремонт харчоблоку Бориспільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3, запропонувавши 1 млн 680 тис. 55 гривень. Але, як писала *KV, роботи затягнулися. Було фігурантом кримінальної судової справи як таке, що вступило в змову із керівництвом та бухгалтером Великоолександрівської сільради для розкрадання бюджетних коштів. У справі, до речі, фігурувало й ТОВ “Атіс+1”. Закупівлю у КНП ББЛІЛ Антикорупційний монітор вважає ненадійною, а рейтинг ТОВ – незадовільним.
Читайте: На ремонт больницы в Борисполе нашли почти 90 млн гривен
ТОВ “Максігранд” (24) засноване 30 січня 2019 року із статутним капіталом у 30 тисяч гривень, за адресою Київ, вул. Ямська, 41. Єдиний засновник та керівник – Бабаджанян Бабаджан Гарегинович, який проживає у Броварах. За 2019-2020 рік його чи не єдиним замовником було КНП Броварська БКЛ – 4 угоди загальною вартістю 2,38 млн гривень., і ще одна із КНП “Київська обласна лікарня” на суму 18,8 млн гривень.
Керівник підприємства Бабаджан Бабаджанян (25) зареєстрований окремо як ФОП, і також бере участь у тендерах. КНП Броварська БКЛ виступає єдиним його замовником упродовж трьох років (32 угоди, 3,4 млн гривень сукупно). ТОВ судової історії не має, за ФОП – адміністративне порушення (порушення ПДД) 4-річної давнини. Утім, його дружина Бабаджанян Ганна Робертівна – держслужбовець у Верховному Суді, згідно її декларації про доходи.
ФОП Григорович Олександр Юрійович (26) зареєстрований у лютому цього року у місті Березань, вул. Цегельна, 20; займається будівництвом житлових і нежитлових будівель, малярними роботами, виготовленням металевих конструкцій. Попередній виграний ним тендер – капремонт частини приміщення господарського блоку Березанської міської лікарні за 460,3 тис. гривень. Судової історії не має.
ТОВ “Вимпел-45” (27) засноване 29 листопада 2006 року із статутним капіталом у 42,5 тис. гривень, за адресою Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А. Займається електромонтажними роботами. Засновники та кінцеві бенефіціари – кияни Підмогильна Оксана Іванівна та Радкевич Вадим Віталійович. Керівниця – уродженка Чернігівщини Висоцька Наталія Валеріївна, яка раніше була ФОП та торгувала одягом. Вони не вперше співпрацюють з Києво-Святошинською лікарнею, за даними Закупівлі та АКМ, і взагалі брали участь в тендерах по всій Україні – 95 укладених угод за останні 12 місяців на майже 9 млн гривень сукупно.
ФОП Совко Алла Борисівна (28) зареєстрована 5 березня 2020 року, за адресою село Трушки Білоцерківського району, вул. Миру, 14; її основний вид діяльності – роздрібна торгівля, будівельно-монтажні роботи. Тендери, які вона виграла у Васильківської ЦРЛ, поки єдині у її історії.
Читайте: Васильківська ЦРЛ просить Кабмін включити її до “чортової дюжини” опорних лікарень Київщини
ФОП Яковець Лілія Андріївна (29) зареєстрована 6 грудня 2017 року у Фастові, пров. Поштовий, 8-А. Займається штукатурними, покрівельними та іншими будівельно-монтажними роботами. Яковець уперше взяла тендер від лікарні: до того вона виконувала роботи, замовниками яких переважно виступали відділ освіти Фастівської РДА, управління освіти виконкому та відділ фізкультури і спорту Фастівської міськради.
ФОП Бишовець Андрій Віталійович (30) існує з 8 квітня 2015 року за адресою село Перемога Баришівського району, вул. Нарзаренка, 11. Займається організацією будівництва будівель, підготовчими роботами, також серед видів діяльності – виробництво хліба і кондитерських виробів. За всі роки існування переміг у 36 закупівлях на загальну суму 4,42 млн гривень.
ФОП Ковдра Олександр Степанович (31) заснований 2 березня 2010 років, займається монтажем водопровідних систем та систем опалення і кондиціонування. Адреса реєстрації – Київ, просп. Комарова, 4-А. Є засновником ТОВ “Аковетр”. Крім ЦПМСД Києво-Святошинської райради, з якою він також працював у 2019 році, був підрядником для Національного інституту раку та філії держустанови “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Києві.
ФОП Ільченко Тетяна Василівна (32) – з 8 вересня 2010 року існує як фізособа-підприємець в Узині Білоцерківського району, вул. Гоголя, 48. Основний вид діяльності – роботи із завершення будівництва. Закупівлі від лікарні – новий досвід для ФОП, до того вона співпрацювала з Білоцерківським гумпедколеджем та відділом освіти Фастівської РДА.
ПП “Хелпік” (33) засноване киянином Ткаченко Сергієм Миколайовичем 22 листопада 2005 року за адресою Київ, просп. Героїв Сталінграда, 32. Основний вид діяльності – ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання, комп’ютерів та периферії, серед інших – діяльність у сфері права. Судова історія – невелика суперечка з банком у 2015 році. За оцінкою АКМ “Хелпік” має ознаки збитковості та низької рентабельності. Був неодноразовим підрядником Вишгородської ЦРЛ, Броварської БКЛ та кількох інших лікарень, всього укладено за 12 місяців 36 угод.
ФОП Дячук Віталій Миколайович (34) зареєстрований 10 вересня 2018 року, адреса реєстрації – Макарівський район, село Рожів, вул. Щорса, 6. Займається монтажем водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, роздрібною торгівлею, ремонтом апаратури, тощо. Він, за даними АКМ, улюблений підрядник Вишнівської міської лікарні. Останні на сьогодні тендери закладу, які він “забрав” – монтаж кондиціонера за 11 300 гривень, і ремонт, заправка та чистка кондиціонерів за 14 300 гривень. Ці договори укладені наприкінці липня.
ТОВ “Підприємство “Медтехніка” (35) зареєстроване у Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 114, оф. 67, дата реєстрації – 18 жовтня 2011 року. Основний вид діяльності – ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання. Засновники та бенефіціари – винничани Дзюбак Валерій Васильович та Бідлевич Юрій Володимирович, який є керівником фірми. У 2016 році були фігурантами кримінального провадження, згідно якого ТОВ завищувало ціну на товари свого виробництва.
ПП “Союз Регіон”, код ЄДРПОУ: 38374954
ТОВ “Альтернатива-В”, код ЄДРПОУ: 34760641
ТОВ “Євробуд”, код ЄДРПОУ: 40658777
ФОП Кулик Євген Сергійович
ФОП Хлань Віктор Васильович
ТОВ “Ремонтна компанія “Ізол”, код ЄДРПОУ: 24257784
ТОВ “Атіс+1”, код ЄДРПОУ: 39757481
ФОП Бабаханов Сергій Араратович
ТОВ “Грін Маєток”, код ЄДРПОУ: 40579122
ТОВ “Укрархбуд”, код ЄДРПОУ: 43503454
ТОВ “Енергосервіс Смарт”, код ЄДРПОУ: 42487751
ФОП Атаманчук Андрій Богданович
ТОВ “Світ-тепла”, код ЄДРПОУ: 37747560
ТОВ “Рембудконсалтінг”, код ЄДРПОУ: 42974592
ТОВ “Струмбуд Монтаж”, код ЄДРПОУ: 42928035
ТОВ “Буд Пром Лайн”, код ЄДРПОУ: 42977983
ТОВ “Білоцерківрозоптторг”, код ЄДРПОУ: 19426256
ТОВ "Карат-Ліфткомплект", код ЄДРПОУ: 31801847
ТОВ “Підприємство “Медтехсервіс”, код ЄДРПОУ: 37730206
ТОВ “Тіваг”, код ЄДРПОУ: 39113663
ТОВ “Фірма “Кріогенсервіс”, код ЄДРПОУ: 21543199
ТОВ "Віалок Білд", код ЄДРПОУ: 36214797
ТОВ “Максігранд”, код ЄДРПОУ: 42781713
ФОП Бабаджанян Бабаджан Гарегинович
ФОП Григорович Олександр Юрійович
ТОВ “Вимпел-45”, код ЄДРПОУ: 34710779
ФОП Совко Алла Борисівна
ФОП Яковець Лілія Андріївна
ФОП Бишовець Андрій Віталійович
ФОП Ковдра Олександр Степанович
ФОП Ільченко Тетяна Василівна
ПП “Хелпік”, код ЄДРПОУ: 33783448
ФОП Дячук Віталій Миколайович
ТОВ “Підприємство “Медтехніка”, код ЄДРПОУ: 37898423
Фото: колаж KVКиевVласть
Страхова компанія “КРОНА” уклала договір медичного страхування з групою компаній Fozzy Group. З серпня 2020 року під страховим захистом СК “КРОНА” знаходяться близько 5 тисяч осіб. Строк страхування – 1 рік. Загальна відповідальність сягає близько 750 млн гривень.
Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби СК “КРОНА”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Протягом всього періоду страхування СК “КРОНА” гарантує співробітникам групи компаній Fozzy Group комплексне обслуговування за програмами добровільного медичного страхування на всій території України. Застраховані особи за бажанням можуть обслуговуватися як в державних, так і в приватних медичних установах України. Програми страхування наповнені опціями медичної допомоги в амбулаторних та стаціонарних умовах, медикаментозного забезпечення, вакцинації, діагностики та лікування критичних захворювань”, – розповіли в СК “КРОНА”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Читайте: Основа страхового бизнеса – компетентная команда
Нагадаємо, група компаній Fozzy Group – одна з найбільших торгово-промислових груп України, входить до числа чільних українських рітейлерів з понад 680 торговельними об'єктами територією країни. Крім торговельних мереж, бізнес-інтереси групи охоплюють виробництво продуктів харчування, банківський та ресторанний бізнеси.
СК “КРОНА” створена у 2000 році. Має ліцензії на здійснення 25 видів страхування, з яких 15 у формі добровільних видів і 10 – у формі обов'язкових. Компанія пропонує понад 30 страхових продуктів для юридичних і фізичних осіб. Пріоритетним напрямком діяльності СК є медичне страхування. Клієнтами компанії є організації, установи та фізичні особи різних галузевих і соціальних верств.
Читайте: СК “КРОНА” застраховала відповідальність КП по утриманню зелених насаджень Подільського району Києва
Детальніше про страхування ви можете дізнатися у наших спеціалістів: 0 800 210 148
Фото: СК “КРОНА”
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 19:14:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 19:14:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 19:14:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.1238
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"виробництво"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 19:14:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"виробництво"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 350, 10
0.0015
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('95958', '95768', '95653', '95497', '95496', '95411', '95359', '95102', '94627', '94577')
0.0499
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 19:14:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"виробництво"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)