Світ - це не навколишнє середовище, а наш єдиний будинок, в якому ми тільки і можемо жити. Людство повинно навчитися жити в злагоді з природою, з її законами, повинні сприймати себе не панами, а частиною природи. Геракліт стверджував, що в одну річку не можна вступити двічі. Сучасні екологи стверджують, що є річки, в які не можна вступити і разу! Швидкість, з якою розвивається цивілізація, і, отже, швидкість, з якою люди спустошують нашу прекрасну планету - росте з місяця в місяць. Однією з болісних проблем є сміття, яке залишають після себе відпочиваючі та рибалки. Повсюди на берегах водойм та у воді пластмасові та скляні пляшки, поліетиленові пакети, залізні бляшанки, упаковки від риболовних товарів, прикормів та інше. Та невже приходячи до знайомих ви дозволяєте робити те, що вважали би непристойним робити в гостях? То ж чому деякі з нас дозволяють смітити, прийшовши в гості до матінки-природи?!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ні для кого не секрет, скільки часу потрібно природі для того, щоб утилізувати сміття, залишене людиною. Алюмінієва тара - до 500 років, пластик - від 300 до 1 000 років, пакети - до 200 років, недопалок від сигарети - 3 роки... На жодній упаковці виробників риболовних товарів я не помітив інформації, стосовно рекомендацій як утилізувати упаковку. Виробниками не здійснюються жодні профілактичні роботи з метою пропагування збереження довкілля після використання вмісту упаковки, не виділяються кошти на зариблення, на прибирання берегів. Сміття, яке потрапляє у водойму забруднює не лише локально, а й екосистему в цілому. Пакети та інші відходи потрапляють до риби та інших мешканців водойм в жабра, в шлунково-кишковий тракт, тим самим спричиняють загибель живих організмів. В Угорщині рибалка не може ловити рибу в місці, де є сміття - інакше їх за це сміття оштрафують. Рибоохорона не повинна розбиратися хто насмітив, а якщо рибалці принципово ловити саме тут - то він прибере, нікуди не дінеться. Дуже цікаве і корисне правило. Щодо українського законодавства, згідно п. 3.13 Правил любительського і спортивного рибальства, громадяни, які займаються рибальством, зобов'язані підтримувати належний санітарний стан водойм, не залишати на берегах водойм і на кризі сміття та інші відходи, не допускати засмічення та забруднення водойм іншим чином. На порушення цієї вимоги на громадян складається протокол за ч. 3 ст. 85 КУпАП. Лише з початку листопада 2018 року Київський рибоохоронний патруль склав близько п’яти таких протоколів. Штрафи мізерні (170 грн), але справа не у сумі, а у свідомості кожного! Кожний несе моральну відповідальність за збереження і вдосконалення в ній (а, отже, і в собі) всього живого і прекрасного. Обов'язок кожного - спробувати запобігти жахливе осквернення нашого світу, і в цю боротьбу кожен може внести свій, нехай маленький, нехай скромний внесок. Для того, щоб не стати порушником - велике прохання до рибалок: перш, ніж почати риболовлю - приберіть сміття біля свого місця вилову та не залишайте сміття після себе! Пам’ятайте! Ставлення людини до навколишнього середовища - це вже і сама людина, її характер, її філософія, її душа, її ставлення до інших людей. Це - дзеркало її душі! У природі немає ні відплати, ні покарань, а є лише наслідки. Замислюючись про екологічні проблеми, слід розуміти, що ми, в першу чергу, рятуємо себе і наших нащадків! Фотографії зроблені особисто під час рибоохоронних рейдів та прогулянок біля наших водойм. Читайте: Володимир Мухін: “Забруднення водойм пестицидами, гербіцидами і нітратами дуже велике” Володимир Мухін, начальник Київського рибоохоронного патруляKиевVласть

Нагальним для багатьох киян є невідповідність якості комунальних послуг та їх вартості. З завищеними рахунками, неможливістю отримати перерахунок, добитися прибирання під'їздів або вивозу сміття зіштовхувався кожний. Особливо обурює те, що треба не тільки заплатити, а фактично вимагати послугу, за яку сплачені кошти. Про те, як боротися з неякісними послугами, які є результати та яку саме роботу проводить Держпродспоживслужба для захисту прав мешканців столиці в інтерв'ю КиевVласть розповів начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан. Про комунальні послуги KV: Чи отримують кияни результат від скарг до Держпродспоживслужби на неякісні комунальні послуги? Олег Рубан: Так. За 9 місяців 2018 року завдяки нашій роботі людям вже перераховано і повернуто більше 1,5 млн гривень за недоброякісні комунальні послуги або некоректне застосування тарифу. З початку року наша Служба отримала близько 1 тисячі таких звернень від громадян. З них обгрунтованими, тобто такими, що мали перспективи проведення перерахунків, можна вважати 35. Інші потребували підтвердження надавача послуг та проведення перевірок. Загалом налічується 23 результативні перевірки, після яких проведено перерахунки споживачам на суму 1 231 065 гривень, накладені адміністративні штрафи на 3 009 гривень та адміністративно-господарські санкції – на 13 600 гривень. Також попереджено обрахування споживачів на 740 988 гривень. KV: Сьогодні новий постачальник послуг з опалення та гарячої води КП "Київтеплоенерго" відмовляється проводити перерахунки за центральне опалення, мотивуючи це тим, що ці рахунки виставлялися ще ПАТ "Київенерго". До вашої служби можна звертатися з цього питання? Олег Рубан: Можна, і бажано це робити якомога швидше. Ми зі свого боку намагаємося також оперативно реагувати на такі звернення, бо передача документів від “Київенерго” до іншого власника завершується у грудні. Читайте: От Кличко требуют адекватный перерасчет платежек ПАО “Киевэнерго” за центральное отопление KV: Як змусити провести перевірку и зробити перерахунок за неналежне прибирання під'їздів або вивезення сміття? Олег Рубан: Наявність таких порушень можна задокументувати на час здійснення державного контролю. Наприклад, нашою службою отримана скарга від мешканців будинку щодо невивезення сміття. Ми протягом тижня виїжджаємо на даний об'єкт спільно з представником РГА, підтверджуємо даний факт. Далі звертаємося до ЖЕКу і здійснюємо заходи у системі державного нагляду. Інша ситуація, якщо порушення допущено у минулому. Для того, щоб ми могли відреагувати на такий випадок, споживач повинен нам надати підтверджуючий документ - долучити до звернення дані, зафіксовані спеціальними комісіями. Такі комісії створюються при кожній РДА. Наприклад, для проведення перерахунку за опалення протягом опалювального сезону створюється комісія з трьох осіб - представника ЖЕКу, райадміністрації та мешканців. Ця комісія певний час фіксує температуру повітря у закритих приміщеннях. Потім ці дані можна використовувати як доказову базу при здійсненні державного нагляду або у суді. Аналогічний механізм фіксування порушення можна використовувати і по іншим послугам. Проте, на мій погляд, громадянам, щоб не витрачати свій час, треба одразу скаржитися на надання неякісних комунальних послуг або на 1551, або до територіального органу Держпродспоживслужби, або до РГА. Якщо звернення потрапляє безпосередньо до нас, то далі ми самі звертаємося до РГА, створюємо комісії та виходимо на перевірки. KV: Є комунальні послуги, які надаються за окрему плату одноразово. Наприклад, опломбування чи повірка лічильників. Якщо заявка залишена, але комунальникі на неї не реагують, споживач може звернутися до Держпродспоживслужби? Олег Рубан: В даному випадку права споживача обмежені, а, отже, є підстави для звернення до нашої Служби. Ми будемо працювати з компанією, яка таким чином надає послуги. Це, на жаль, одразу штрафних санкцій не несе, але буде надано припис щодо виконання послуги, якщо вона не здійснена. А невиконання припису вже тягне за собою штрафні санкції. Розкажу сам алгоритм. Будь-який захід державного контролю завершується складанням державного акту, де вказуються порушення. Перший раз, коли ми заходимо на перевірку, виходимо з порадами або готуємо припис, якщо, звісно, порушення не несе загрози для життя і здоров'я. Якщо така загроза є, то ми одразу виносимо рішення про припинення діяльності суб'єкта господарювання або застосовуємо фінансові санкції. Припис обов'язковий до виконання і має чітко визначений термін. Коли термін закінчується, ми перевіряємо його виконання. Якщо припис не виконано, то накладаються штрафні санкції, які коливаються від 8 тис. до 200 тис. гривень в залежності від сфери та порушення. Читайте: Почему ЦКС не может организовать киевлянам поверку счетчиков воды KV: Як краще людині до вас звернутися, щоб всі процедури пройшли оперативніше? Олег Рубан: Можна звернутися у будь-який спосіб. На сьогодні наявні чотири варіанти прийому звернень громадян - письмове звернення можна направити поштою (04053, м.Київ, вул. Некрасовська, 10/8) або на електронну адресу: [email protected], можна звернутися за телефоном або надати звернення під час особистого прийому. Відповідно до закону, звернення громадянина повинно обов'язково містити прізвище, адресу, підпис і суть питання, де вказана адреса установи, на яку скаржаться, і причина звернення. На сьогодні у нас вибудувана комунікація таким чином: якщо людина надсилає звернення без підпису або без будь-яких з вказаних умов, ми їй телефонуємо і запрошуємо до себе, або просимо у електронному вигляді додати дані. По складних випадках щодо надання комунальних послуг краще приходити на прийом, де допоможуть сформувати заяву, і споживач зможе додати всі необхідні документи (квитанції, договори і т.д.). Якщо питання підвищеної складності і потребує колективного вирішення питання, то ми додатково збираємо комісію Головного управління, до якої входять фахівці з метрології, контролю цін та юристи. KV: Чи були випадки, що людина приходить на прийом, ви перевіряєте нарахування, а в її платіжках все правильно? Олег Рубан: Досить багато. Споживачі обурені на незрозумілі для них суми у рахунках. Ми надаємо значну кількість роз'яснень законодавчої бази стосовно комунальних послуг і не тільки на прийомі громадян. Сьогодні майже 70% звернень щодо порушення прав споживачів складають скарги на недоброякісні комунальні послуги або некоректні нарахування. Є ряд письмових звернень, при розгляді матеріалів яких та проведенні підрахунку по ним, встановлюється безпідставність звернення. На такі звернення надається відповідь з роз’ясненням. Але по обгрунтованим зверненням ми реально допомагаємо. Про цифри та процедури KV: Скільки взагалі звернень від киян отримано вашою Службою з початку року? Їх кількість збільшується? Олег Рубан: Ми фіксуємо збільшення майже в 2 рази порівняно з першим роком нашої роботи. Тоді, на початку існування Служби у 2016 році, за 8 місяців роботи було зареєстровано 2 585 звернень з усіх питань. А за 9 місяців поточного року нами отримано вже більше 5 тисяч звернень. Якщо порівняти дані по Києву з загальноукраїнськими показниками, то більше 50% звернень приходиться саме на Київ. Так, у 2017 році ГУ Держпродспоживслужби в Києві було зареєстровано біля 5 тисяч звернень по всім сферам, а по Україні таких звернень було всього 11 тисяч. Причина цього у тому, що 30-40% експортерів та імпортерів знаходиться у Києві, майже всі торговельні мережі знаходятся у Києві, а також більше всього населення мешкає у Києві - біля 4 млн громадян за офіційними даними. Сьогодні фактично 80% звернень стосуються захисту прав споживачів у сфері торгівлі, послуг та надання будь-яких робіт. З них найбільша питома вага у скарг на послуги. Кількість скарг на неякісні роботи та товари фактично однакова - біля 15%. Що стосується інших 20% звернень, то це скарги на недотримання санітарного законодавства (15%) та ветеринарних правил щодо безпечності харчових продуктів (5%). Низький рівень скарг на безпечність харчових продуктів пов'язаний з тим, що споживачі коли виявляють або купують продукти харчування неналежної якості не пишуть звернення до Держпродспоживслужби, а пишуть про це у соціальних мережах. KV: Збільшення кількості звернень до Служби свідчить про зниження якості послуг чи про ефективність роботи держоргану? Олег Рубан: По-перше, це свідчить про появу компетентного органу, який почав фіксувати дані звернення. По-друге, зросла довіра до Держпродспоживслужби. І, по-третє, покращилася комунікація споживача з відповідним територіальним органом. Якщо раніше потрібно було надавати виключно письмове звернення з підписом, датою та адресою, то сьогодні ми використовуємо всі можливі і неможливі засоби комунікації. Проте оперативні перевірки робимо за двома напрямками - безпечність харчових продуктів та епідемічний нагляд. По іншим питанням для проведення перевірки нам потрібно отримувати погодження центрального органу виконавчої влади. І тут наявні певні проблеми. Якщо Міністерство економіки (погодження перевірок щодо питань захисту справ споживачів - KV) та Державна регуляторна служба (метрологічний нагляд - KV) надають потрібні погодження, то від від МОЗ ми не отримали жодного погодження на перевірку з початку року. А вони необхідні для здійснення державного нагляду у сфері санітарного законодавства. KV: На скільки часу процедура отримання погодження затягує розгляд звернення споживача? Олег Рубан: Рік тому на отримання погодження щодо проведення перевірки йшло до трьох місяців. Сьогодні цей строк коливається від двох тижнів до місяця. За 9 місяців поточного року нами здійснено 1 154 перевірки. За минулий рік було проведено 1 226 перевірок. Всі вони на 80% стосувалися питань захисту прав споживачів. З досвіду трьох років роботи можу сказати, що найбільш ефективні завжди позапланові перевірки. Планові перевірки готуються централізовано і публікуються на сайті Державної регуляторної служби. Тому більше половини підприємств торгівлі та послуг, які можна віднести до малого і середнього бізнесу, знаючи про перевірки, намагаються ухилятися від державного нагляду і контролю. Для цього вони змінюють або назву, або юридичну форму, або адресу. А якщо такі зміни відбулися, то ми вже не можемо здійснити державний нагляд. Доводиться звертатися до правоохоронних органів, щоб шукали суб'єкта. Але це сьогодні не відпрацьовано. KV: Як Ви раніше згадували, досить часто люди не йдуть до державної служби, а своє обурення виражають через публікації у соціальній мережі. Наприклад, ситуація щодо захворювання дитини на кір після відвідування цирку “Кобзов” стала публічною після того, як мати дитини про це написала у Фейсбуці. Чи реагує Держпродспоживслужба на такі повідомлення? Олег Рубан: Ми працюємо з соціальними мережами та іншими відкритими джерелами, щоб оперативно реагувати на всі випадки, пов'язані з загрозою життю і здоров'ю людини. Я досі пам'ятаю дату появи інформації про захворювання дитини у цирку “Кобзов” - це було 9 січня. Цей випадок дійсно був взятий з соціальної мережі. Ми з власної ініціативи направили запит до медичного закладу, в який госпіталізували дитину. В результаті було організовано підрозслідування Міністерства охорони здоров'я за нашою заявкою. Ми вийшли на перевірку і виявили чисельні порушення з боку працівників цирку. В результаті даний суб'єкт змінив групу осіб, які там працювали без особистих медичних книжок, а через 10 діб нагляду припинив свою діяльність. Читайте: Цирк “Кобзов” на Контрактовой площади подозревают в распространении кори Моніторинг соціальних мереж та оперативне реагування на повідомлення здійснюється фактично щодня. Наприклад, 10 жовтня з'явилася інформація про тухлі яйця в мережі “Сільпо”. На сьогоднішний день там вже триває перевірка. На позаминулому тижні була інформація про тарганів в Dream Town. Ми виїжджали і під час здійснення державного нагляду і контролю ця інформація була підтверджена. Десь два тижні тому були виявлені в “Ашані” яйця з хробаками, ми також перевіряли достовірність даної інформації. Відслідковується інформація і у ЗМІ. Наприкінці вересня КиевVласть повідомила про діяльність нелегальної оптової бази на Оболоні, де наявні порушення санітарного режиму та реалізують недоброякісні продукти. На позаминулому тижні ми туди вийшли з перевіркою. Сьогодні вже перевірено майже 5 об'єктів. Інформація щодо порушень підтверджена, підготовлені приписи, відібрана продукція для лабораторних досліджень. Зараз діяльність цього суб'єкта господарювання здійснюється вже під державним наглядом. Читайте: Кличко указали на нелегальную оптовую базу на Оболони, где торгуют продуктами неизвестного происхождения KV: А як Держпродспоживслужба реагувала на численні випадки порушення прав туристів? Олег Рубан: Було масове звернення туристів до Кабінету Міністрів, в результаті якого доручено провести перевірки всім профільним організаціям - Мінекономіки, яке видає ліцензії туристичним підприємствам, Державній агенції з туризму і Держпродспоживслужбі. З нашого боку були проведені численні перевірки підприємств, які надають туристичні послуги. Нами виявлені порушення прав споживачів щодо надання недоброякісних послуг. Наразі робота триває і не тільки за дорученням Кабміну, а й по зверненням споживачів. Наприклад, тільки на позаминулому тижні було отримано біля 40 звернень лише від туристів Джоін Апу. По результатам вже проведених нами перевірок по скаргам на Джоін Ап були виявлені порушення як вимог закону “Про туризм”, так і закону “Про захист прав споживачів”. Порушення стосувалися обмеження прав споживача та введення його в оману. Проте на сьогодні ми не можемо застосувати прямих штрафних санкцій до цього туроператора, бо є пряма угода між ним і споживачем. Згідно цій угоді, Джоін Ап надає туристичний продукт у вигляді трьох складових: переліт, трансфер та ваучер на проживання у готелі, але не несе відповідальність за надання цих послуг третіми особами. Ми надаємо рекомендації туроператору про необхідність повернути кошти споживачу. Сьогодні наявна інформація, що за власним бажанням Джоін Ап це робить. У інших компаній інші умови договору, згідно з якими деякі не несуть відповідальність або за готель, або за перевезення. Якщо ці послуги не надаються, ми накладаємо штрафні санкції. KV: Можете назвати, крім Джоін Апу, тураператорів, які порушують права споживачів? Олег Рубан: Це туристичні компанії Анекс тур, Оазіс тревел, Море турів. KV: Будете ініціювати скасування їх ліцензій? Олег Рубан: Це не наша компетенція, а Міністерства економіки. Масові отруєння у Києві KV: Останнім часом у столиці досить часто труяться люди у закладах громадського харчування, чимало сповіщали про перевірки. Сьогодні перевірені всі столичні заклади харчування? Олег Рубан: На території Києва працює більше 25 тисяч операторів ринку, які здійснюють послуги у сфері харчових продуктів. Працівники Держпродспоживслужби фізично не можуть охопити всіх цих суб'єктів. Проте при отриманні повідомлення або скарги від споживача про факт нанесення шкоди життю і здоров'ю ми реагуємо оперативно. Ми обов'язково без попередження, без погодження та інформування суб'єкта господарювання виїжджаємо та проводимо відповідні заходи державного нагляду і контролю, проводимо лабораторний відбір зразків і далі вже діємо в межах виявлених порушень. Читайте: Со столовой магазина “Эпицентр” в Киеве связывают 8 отравлений KV: Які результати перевірок, пов'язаних з масовим отруєнням у Києві шаурмой? Олег Рубан: На щастя вже не фіксуються нові випадки отруєнь. Проте було зареєстровано біля 100 випадків захворювання людей, які пов'язані з вживанням шаурми. В день отримання інформації щодо отруєнь нами було проведено захід сумісно з Міністерством охорони здоров'я і встановлено, що постачальником даного продукту є один виробник. Він припинив працювати вже на наступний день. Були залучені правоохоронні органи. Кіоски, які продавали шаурму, також вже не працювали, три з них були демонтовані. Читайте: Полиция Киева начала расследование по факту массового отравления людей шаурмой Потім разом з КМДА почали здійснювати рейди для перевірок даних суб'єктів господарювання. Вони ще тривають. Перевіряємо всіх операторів, які задіяні у виготовленні і продажу даного продукту. Сьогодні перевірено три цеха, з яких через невідповідність умов припинили діяльність два. Один з них в Голосієвському районі, інший в районі метро “Почайна”. Справу передано до правоохоронних органів. Також після виявлення даних суб'єктів було встановлено, що м'ясо їм постачали з інших регіонів. Ці постачальники м'яса також були перевірені, але іншими державними територіальними органами. Йде мова про Житомир, Полтаву та Київську область. Можу сказати, що на Київщині перевіряли “Гаврилівські курчата”. Також у столиці було перевірено більше 50 МАФів, з них припинена діяльність більше 20. За нашою інформацією, їх вже демонтовано. 10 жовтня була проведена перевірка ще одного з таких закладів і діяльність його припинена. Читайте: Госпродпотребслужба приостановила работу 25 точек продаж шаурмы Киеве KV: Ще по яким напрямкам ваша Служба співпрацює з КМДА? Олег Рубан: По всім. Проте пріоритет - це сфера безпечності харчових продуктів та сфера захисту прав споживачів в питаннях комунальних послуг. Обов'язково, залучаємо КМДА у всіх випадках, що стосуються санітарного законодавства - шум, вібрація, сміття, щури, таргани. Адже сьогодні ми не можемо як компетентний орган здійснювати державний нагляд і контроль в сфері санітарного законодавства через відсутність погоджень МОЗ на перевірки. Фото: надано прес-службою ГУ Держпродспоживслужби в Києві KиевVласть

У травні 2018 року у Голосіївському районі столиці собака напала на чотирьох людей та звірськи покусала. Ситуація сталася поблизу приватного будинку. І, що прикро, кусають людей в основному домашні улюбленці, власники яких або не припильнували за ними, або ж не мають впливу на свого пса. Де і як саме власники мають вигулювати своїх улюбленців, чи передбачена кримінальна відповідальність господаря за дії своєї собаки? Українське законодавство дозволяє вигулювати тварин, зокрема, собак, у загальних дворах або на вулиці, але при цьому обов’язковою умовою є те, що, проявляючи турботу про безпеку інших людей, власники повинні виводити свого пса на короткому поводку й у наморднику. Якщо знехтувати цією нормою законодавства, то це, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щоправда, це не стосується собак дрібних порід, про що має бути відмітка в реєстраційних посвідченнях до них. За законом, можна вигулювати своїх тваринок на пустирях, задніх дворах та в інших спеціальних місцях, відведених житлово-комунальними організаціями або виконавчими комітетами місцевих рад народних депутатів. Власникам тварин забороняється приводити собак і котів у приміщення магазинів, їдалень, на дитячі майданчики, бульвари, пляжі, в парки, сквери, сади та інші місця загального користування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Сьогодні заборона на прогулянки з собаками у парках та скверах фактично не діє. Про це як мінімум свідчать спеціальні таблички та сміттєві урни, призначені для прибирання за собаками. До речі, Кабміном затверджено вичерпний перелік потенційно небезпечних порід собак. Серед них – різні породи вівчарок, бульдоги, пітбулі й мастифи, а також хаскі й далматини. Національним законодавством ці породи собак визнаються тільки небезпечними, а от у ряді країн Європи санкції щодо утримання певних порід собак більш категоричніші, ніж в Україні. Наприклад, у Данії не можна утримувати деякі різновиди стаффордшир-тер’єрів та мастифів. Такі заборони поширюються на території усіх країн ЄС. А от в Америці, щоб завести песика, треба сплатити податок. До того ж за утримання у квартирі податок вдвічі більший, ніж за утримання у приватному будинку. Штрафи за порушення правил у Європі теж в рази перевищують наші – 300 євро у порівнянні з майже 2 євро. Та найважливішим сьогодні є питання: “Яку відповідальність нестимуть власники собаки, якщо їхній домашній улюбленець заподіяв шкоду?”. За те, що ваш пес заподіяв шкоди здоров’ю людей або їхньому майну, чи ви так само повторно протягом року вчинили одне з зазначених вище порушень, на вас можуть накласти штраф від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До того ж у вас конфіскують тварину. Для посадових осіб – штраф від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо собака когось покусала або загризла до смерті, його власника можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Але що саме на нього чекає? Так, якщо собака серйозно покусала людину, це підпадає під дію статей Кримінального кодексу України (КК), що передбачають покарання за злочин, вчинений з необережності. У першому випадку передбачається відповідальність за заподіяння тяжкої або середньої тяжкості тілесного ушкодження, вчиненого з необережності. А в іншому – відповідальність за серйозніший злочин – вбивство з необережності. Однак ці норми вкрай рідко застосовуються, оскільки правоохоронці воліють кваліфікувати діяння недобросовісних господарів, не виходячи за межі адміністративної відповідальності. Але чому це так? Наприклад, якщо внаслідок укусу тварини були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, це буде кваліфіковано відповідно до норм КУпАП, а не КК України. Пояснення просте: у КК України відсутня спеціальна норма, яка б передбачала відповідальність за такий злочин, а в КУпАП вона виписана чітко в окремій статті. Цивільна відповідальність власників собак також виписана окремо у Цивільному кодексі (ЦК). Насамперед ним службові собаки та собаки бійцівських порід віднесені до джерел підвищеної небезпеки, тож власники таких псів несуть відповідальність за їхнє утримання. Якщо доведено, що інцидент із собакою приніс людині моральні страждання, то потерпілий має право на відшкодування грішми, майном чи в будь-який інший спосіб. Передбачено й вiдшкодування моральної шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров’я або смертю фiзичної особи. Отож, перш ніж заводити собі “джерело підвищеної небезпеки” у вигляді собаки, потрібно достеменно ознайомитися не тільки зі своїми правами, як власника пса, але й і з обов’язками, які на вас покладаються. Читайте: Якщо потрапили у дорожньо-транспортну пригоду через стан доріг… Як це працює – зміна імені Якісне харчування відтепер не буде розкішшю Щоб не битись за межу… Кожен має право на життя без насильства 6 лютого вступає в силу Закон щодо посилення відповідальності за несплату аліментів У мін`юсті відзвітували про результати роботи у 2017 році Чи законно не пускати дітей до школи через те, що вони не щеплені? Поліцейські на дорогах: як відстояти свої права? Новації парламентарів. Як заживе український бізнес? Станіслав Куценко – експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві KиевVласть

Ко Дню окружающей среды в Киеве пройдут сезонные толоки в парках, скверах и на придомовых территориях. Коммунальщики будут упорядочивать территории - газоны, клумбы, детские площадки и высаживать деревья. Городская власть предлагает всем желающим 21 апреля приобщиться к уборке города и помочь коммунальщикам. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Городская власть призывает всех балансодержателей, независимо от формы собственности, навести порядок на собственных территориях и, по желанию, приобщиться 21 апреля к уборке города совместно с коммунальными службами”, - сказано в сообщении. 21 апреля в Киеве пройдет более 60 акций по уборке парков, скверов и дворов жилых домов. Более подробную информацию о проведении акций можно получить по телефонам городского контакт-центра 1551 или (044) 205-73-37. Локации уборки на придомовых территориях 1. Голосіївський район Місце прибирання Вид робіт вул. Маричанська, 13 вул. Васильківська, 8-8а вул. Кустанайська, 12 Прибирання території вул. М.Ботанічна, 17/4 вул. Саксаганського, 69 Прибирання території пров. В. Жуковського, 7 просп. Голосіївський, 124 вул. Сєченова, 5 Прибирання території вул. Ломоносова, 77-79 вул. Васильківська, 42 вул. Якубовського, 7 Прибирання території вул. Заболотного, 122 вул. Заболотного, 26 просп. Глушкова, 26 просп. Глушкова, 43 Прибирання території просп. Науки, 33-35 просп. Науки, 42/1 к.11-12 просп. Науки, 16-18 Прибирання території просп. Науки, 90 вул. Китаївська, 11 Прибирання території вул. Антоновича, 90-92 вул. Велика Васильківська, 132 вул. Саксаганського, 45 Прибирання території  2. Дарницький район Місце прибирання Вид робіт Озеро “Сонячне” Прибирання території Озеро “Вулик” Прибирання території вул. Здолбунівська до проспекту Григоренка Прибирання території проспект Григоренка (зелена зона від вул. Ахматової в напрямку вул. Здолбунівської) Прибирання території вул. Здолбунівська перетин проспекту Григоренка (зелена зона в напрямку вул. Тепловозної) Прибирання території Харківське шосе, 160 (алея Абая Кунанбаєва) Прибирання території вул. Ревуцького, 35 Прибирання території вул. Тростянецька, 6, 6-Ж (теплопункт) Прибирання території вул. Ревуцького, 25-27 (фонтан) Прибирання території вул. Декабристів, 9-А (спортивний майданчик) Прибирання території вул. Декабристів, 9 (зелена зона) Прибирання території проспект М. Бажана, 7-Б (спортивний майданчик) Прибирання території алея від вул. Вербицького, 30 до вул. Декабристів, 7 Прибирання території вул. Кам'янська, 110 (недобудований дитячий садочок) Прибирання території вул. Олійника, 21 (центр надання адміністративних послуг ) Прибирання території ріг вул. Ахматової та вул. Григоренка (зелена зона) Прибирання території озеро “Лебедине” Прибирання території вул. Ахматової, 35 Прибирання території затока “Берковщина” Прибирання території вул. Іжевська Прибирання території озеро “Вирлица” Прибирання території проспект П. Григоренка (розподілювач та зелена зона між магазинами “Метро” та “Епіцентр”) Прибирання території проспект М. Бажана, 10 Прибирання території вул. Ващенка (паркан уздовж схилу та з’їзд на вул. Колекторна) Прибирання території вул. Харченка від буд. 34 до буд. 54 Прибирання території вул. Дяченка від буд. 6 до буд 20 Прибирання території вул. Ялинкова Прибирання території ст. метро “Червоний Хутір” Прибирання території провулок Чернігівський Прибирання території перетин вул. Грузинська, 23-А та Харківське шосе 153 Прибирання території вул. Привокзальна, 12 (територія поруч із огорожею стадіону “Восход”) Прибирання території вул. Привокзальна, 14 (територія бомбосховища) Прибирання території вул. Привокзальна, 12 (територія погребів поруч із огорожею стадіону “Восход”) Прибирання території вул. Привокзальна, 14 (територія бомбосховища) Прибирання території вул. Бориспільська, 34 (стадіон “Добробут”) Прибирання території 3. Деснянський район просп. Броварський, 89 Прибирання території вул. Кіото, 11а Прибирання території вул. Шолом-Алейхема, 16(бювет) Прибирання території вул.Мілютенка, 23 Обкопка дерев, кущів, прибирання території вул.Волкова, 2 Обкопка дерев, кущів, прибирання території вул. Волкова, 10, 10А Відновлення огорожі вул. Волкова, 12А(бювет), вул. Жукова, 24А Прибирання території вул. Закревського, 35-А Прибирання території пр. Маяковського.4В – вул. Закревського.7 (алея) Прибирання зеленої зони вул. Бальзака, 4-6 Прибирання пустиря вул. Бальзака, 38 – вул. Драйзера, 32 Прибирання території вул. Закревського, 71 висадження дерев, кущів пр. Маяковського, 81 висадження дерев, кущів вул. Беретті, 12 висадження дерев, кущів пустир вздовж трамвайної колії на вул. Милославська прибирання територія вул. Бальзака, 98/29 висадження дерев, кущів схил по вул. Драйзера прибирання зеленої зони вул. Милославська, 2, 2б пересадження дерев, прибирання схилів вул. Милославська, 2в, 4 висадження дерев 4. Дніпровський район Місце прибирання Вид робіт вул. Гагаріна,17-Б, б-р Верховної Ради, 28 Санітарне прибирання газонів, обкопка дерев, кущів, перекопування клумб,висів трави вул. Червоноткацька, 17, 19, вул. Пожарського, 8 Санітарне прибирання газонів, обрізка кущів, ремонт елементів благоустрою вул. Харківське шосе, 16 Санітарна очистка газонів,прибирання позабалансових територій,вивезення побутового сміття вул. Новаторів (приватний сектор) Санітарна очистка газонів, прибирання позабалансових територій, вивезення сміття вул. Сверстюка, 8, вул. Митрополита Андрея Шептицького, 5 Санітарне прибирання газонів, вивезення листви, прибирання позабалансових територій вул. Алма-Атинська, 109-а Санітарне прибирання газонів, ремонт елементів благоустрою вул. Березняківська,36-г (паркова зона) Санітарне прибирання газонів, ремонт елементів благоустрою, висадка дерев та кущів б-р Перова, 30-а, 30-б Ремонт елементів благоустрою, санітарне прибирання газонів,обкопка дерев кущів б-р Перова, 54 Санітарне прибирання газонів, обкопка дерев і кущів, благоустрій території біля нового спортивного майданчика б-р Русанівській, 19/1, 10 Прибирання позабалансових територій та територій загального користування вул. Миропільська,37-37-б Санітарне прибирання позабалансових територій (лісопаркова зона) вул. Райдужна, 21, 23-25 Санітарна очистка газонів, висадження дерев та кущів 5. Оболонський район Місце прибирання Вид робіт просп. Героїв Сталінграду,1 Висівання квітів вул.О.Архипенка,4-Б,4-А Висівання квітів,висадження дерев вул.Йорданська, 9-А, 9-В Висівання квітів, висадження дерев вул.Йорданська, 22 Фарбування декоративного бордюру, висівання квітів просп.Героїв Сталінграда, 9А-9 Фарбування декоративного бордюру, висівання квітів, висадження дерев просп.Героїв Сталінграда, 13А Фарбування декоративного бордюру, висівання квітів просп.Героїі Сталінграда, 19,17 Фарбування декоративного бордюру, висівання квітів, висадка дерев просп.Оболонський, 14А Фарбування дитячого майданчика та лав для відпочинку просп.Оболонський,16А Відновлення пішохідної доріжки, відновлення газону, фарбування дитячого майданчика просп.Оболонський, 15А-15Б (алея) Фарбування лав для відпочинку, урн для сміття, висадка дерев вул.М.Тимошенка, 1Б Благоустрій території, висадження дерев просп. Оболонський, 27А Фарбування малих архітектурних елементів, висадження дерев, висівання квітів вул. Г.Дніпра, 16А Благоустрій екологічної зони вул. З.Гайдай, 12/10 Благоустрій екологічної зони вул. Г.Дніпра, 21 Висадка дерев, відновлення благоустрою (завезення грунту), вул.Г.Дніпра, 19, вул.Г.Дніпра, 3-9 Висадка дерев просп. Оболонський, 28В встановлення огорожі, облаштування клумби просп. Оболонський, 28, 34, 34/1 висадка дерев вул.Прирічна,27Д демонтаж цегляної огорожі дитячого майданчика, висадка дерев вул.Північна,22 Висадження дерев, завезення грунту, висівання квітів, фарбування декоративної огорожі вул.Автозаводська,7А (пустир) Очищення газонів від сміття вул.Автозаводська,39 Висадження дерев вул.Полярна,8А (алея) фарбування лав для відпочинку, облаштування клумби, висівання квітів, висадка дерев просп.М.Рокосовського,2Б фарбування дитячого майданчику, декоративної огорожі,  висадка дерев вул.Дніпроводська,3 Фарбування дитячого майданчику, благоустрій території після розриття вул.Ф.Максименка,16 Висівання квітів вул.Ф.Максименка,12,14 Висадження дерев 6. Подільський район Місце прибирання Вид робіт провул. Електриків Прибирання території загального користування та вивіз ВГВ вул. Кирилівська,117 Обкопування дерев вул. Копилівська,17/19 Фарбування паркану, скопування газону вул. Кирилівська,109В/1 Розкидання піску на дит.майданчику вул. Рилеєва, 7/11, вул. Захарівська, 10, 14 Вивіз ВГВ пров. Квітневий, 5 Прибирання території та вивіз ВГВ просп. Г. Гонгадзе, 20б (недобудований кінотеатр) Прибирання території вул. М. Гречка, 26, 24 А, Б,В Прибирання території вул. Межова,25 Фарбування лав, квітників, просп. Правди, 62б Прибирання території загального користування вул.Світлицького, 35б Прибирання території 7. Печерський район Схил біля Печерського ландшафтного парку Прибирання випадкового сміття Підмітання доріжок та сходів Вигрібання газонів Навантаження та вивезення сміття вул. М. Бойчука, 25, 27, 29, 31 (схил) Прибирання/вигрібання сміття Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття Старонаводницька балка Прибирання/вигрібання сміття Вигрібання газонів Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття Кловський узвіз,14/24 (схил) Прибирання/вигрібання сміття Навантаження та вивезення сміття вул. Хрещатик, 17/11 Прибирання/вигрібання сміття Навантаження та вивезення сміття Від б-ру Лесі Українки, 18-а до музею “Київська фортеця” Прибирання/вигрібання сміття Вигрібання газонів Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття вул. Філатова – вул. Менделеєва Прибирання випадкового сміття Підмітання доріжок та сходів Вигрібання газонів Навантаження та вивезення сміття вул. Курганівська, 11 (схил) Прибирання/вигрібання сміття Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття вул. Бастіонна, 11а, пров. Бастіонний, 11 (схил) Прибирання/вигрібаннясміття Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття вул. Лейпцизька (схил) Прибирання/вигрібання сміття Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття вул. Верхня, 5 Прибирання/вигрібаннясміття Вигрібання газонів Видалення сухостою Навантаження та вивезення сміття Територія біля “Палацу спорту” Прибирання/вигрібання сміття Навантаження та вивезення сміття вул. Чорногірська – Залізничне шосе Прибираннявипадкового сміття Підмітання доріжок та сходів Вигрібання газонів Навантаження та вивезення сміття 8. Святошинський район  Місце прибирання Вид робіт Схили від вул. С.Стешенків до вул. Пшеничної Прибирання території від сміття, відновлення благоустрою Святошинська площа, 1 Прибирання прилеглої території лісосмуга вздовж вул. Наумова вул. Підлісна 5/21 Прибирання прилеглої території зеленої зони вул. Симиренко, 17 вул. Симиренка, 25 вул. Булгакова, 5 пр. А. Корольова, 2/12-14 Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчиків вул. Кільцева дорога,5, вул. Симиренка, 14/9, 2/19, бул. Кольцова,3-А,7 вул. Симиренка,18-Д Очищення зеленої зони від сміття Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчиків вул. Г. Потапова,1-б Л. Курбаса,1 корп.1, вул. Покотила,5, бул. Кольцова, 18-а,20 вул.С.Соніних, 2-в В. Покотила, 3-в (безгосподарча терит.), бул. Л.Курбаса,15-а Очищення зеленої зони від сміття Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчиків вул.Зодчих,44,46,56,62-б, б-р Р.Роллана,4, вул. Я. Коласа, 6, 6-а вул.Тулузи (стадіон "Зірочка") Очищення зеленої зони від сміття Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчиків вул.Жмеринська,16-20, вул.Жмеринська,18., вул.Я.Коласа,5, 1-в, вул.Г.Юри,1,9-а,11-а,  вул.Жмеринська,28, вул.Я.Коласа,27-в, 5, вул.Г.Юри,7-а,7-б,7-в Очищення зеленої зони від сміття Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчиків вул.М.Ушакова,6,10,12 вул. М.Ушакова, вул. Чорнобильська, вул. А.Єфремова. Очищення зеленої зони від сміття Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчиків вул. Бахмацька,10, вул. Булаховського, 34, вул. Г.Наумова, 23-в,37-а, 37-б, вул. А.Єфремова,25,29/22, вул.Чорнобильська,24/26 вул. Булаховського, 28-б,28-в,28-г,30-б Очищення зеленої зони від сміття Висадженя кущів та дерев, ремонт дитячих майданчиків вул.М.Котельникова,25 Очищення зеленої зони від сміття Висадженя кущів та дерев, ремонт дитячих майданчиків вул.Туполева,7-б, вул.Синьоозерна,2 вул.Галаганівська,14-18 Очищення зеленої зони від сміття Прибирання території від опалого листя Висадженя кущів та дерев, ремонт існуючих дитячих майданчикі 9. Солом’янський район  Місце прибирання  Вид робіт вул. Ушинського, 1-бульв. Чоколівський,37 Очищення газонів, планування газону після розриття, ремонт та фарбування огорожі, встановлення відсутньої частини огородження, відновлення та фарбування П-огородження, фарбування урн для сміття. вул. Сім’ї Ідзіковських, 17 Очищення газонів, фарбування паркану, організація майданчика шляхом встановлення бетонних плит вул. Кадетський Гай, 11 Прибирання майданчика для вигулу собак, очищення газонів бульв. Чоколівський, 11 Очищення газонів, фарбування лав для відпочинку, фарбування, вирубування порослі на прибудинковій території вул. Солом’янська, 37 Прибирання території вул. Солом’янська, 27 Прибирання території,фарбування лав для відпочинку, завезення піску надитячий майданчик вул. Преображенська, 22/9 Прибирання території, фарбування лав для відпочинку, завезення піску на дитячий майданчик, побілка дерев бульв. Вацлава Гавела, 21б-21в Прибирання території льодового майданчика вул. Чумака, 5 Прибирання території вул. Василенка, 13 Прибирання території вул. Героїв Севастополя, 9-11 Прибирання території бювету вул. Героїв Севастополя, 18/2 Прибирання території, фарбування дитячого майданчика, огорожі, влаштування клумби вул. Героїв Севастополя, 16 Прибирання території вул. Героїв Севастополя, 14-а Прибирання території, фарбування дитячого майданчика, влаштування клумби вул. Чумака, 4 Прибирання території, фарбування дитячого майданчика, влаштування клумби просп. Відрадний, 22Б Прибирання території вул. М. Донця, 25/89 Прибирання території бульв. Вацвала Гавела, 79В-79Г Прибирання території  між пров. Польовий,5та вул. Смоленська,6 (НДІ судових експертиз) Прибирання газону, санітарна обрізка кущів вул. Виборзька,34/36,38/19 Прибирання газону, санітарна обрізка кущів, фарбування паркану вул.Виборзька.49-а Фарбування дитячого майданчику ,паркану встановлення П- образної огорожі для встановлення контейнерів для збирання ТПВ вул.Гетьмана.46-а (пустир) Прибирання газону після зимового періоду між вул. Ніжинська.16,18 та дитячим закладом №490 Прибирання газону після зимового періоду, санітарна обрізка кущів вул. Шепелева, 5 Пофарбування бордюрів, тротуарних урн, висадка квітів вул. Механізаторів, 7 Прибирання території, обкопування дерев, кущів, встановлення та пофарбування огородження зеленої зони 80 пм вул. Г. Севастополя, 9 Встановлення лав для відпочинку, фарбування огородження зеленої зони, висадження дерев, кронування гілок дерев вул. Златопільська, 4-к Встановлення дерев’яного огородження зеленої зони та дитячого майданчика 200 п/м 10. Шевченківський район  Місце прибирання Вид робіт Вул. Пушкінська,39,41 Прибирання газонів Вул. Саксаганського,92 Прибирання газонів, скопування газонів, обрізка дерев Вул. Б.Хмельницького,66 Прибирання газонів, вкопування газонів та висів трави Вул. Б.Хмельницького,94 Фарбування дит.майданчика, висів трави на газонах Вул. М.Рибалка,3-5 Прибирання газонів, Пр. Перемоги,7, 9, 9/47 Прибирання безгосподарчої території, прибирання газонів, обкопування дерев Вул. Гоголівська,39а Вул. СічовихСтрільців,14а,79 Прибирання газонів, Обкопування кущів, дерев, сан.обрізка дерев, Фарбування лав, вхідних груп Пр. Перемоги,30 Прибирання газонів, обкопування кущів, дерев, фарбування дит. майданчика Вул. Деревлянська,14 територія колишнього дит.садочка Прибирання території, ліквідація сміттєзвалища Вул.Печенізька,35/43 - О.Шмідта Вул.Багговутівська,16 Прибирання безгосподарчих територій Вул.О.Теліги,3-17, Вул.Щусева,3-35 Вул.Парково-Сирецька,1-17 Обкопування дерев та кущів Вул.Шпака,5 Прибирання сміттєзвалища Вул. Сальського,3-5, 23-25 Вул.Грекова,22 Вул.О.Теліги35-37 Вул.Ольжича,14а-14б Прибиранняприбудинкової території Вул.Салютна,9,11,13,17,19,21,6,8 Фарбування з/б паркану Вул.Черкаська,7 Фарбування паркану Вул.Естонська,5 Вул.Кирпоноса,12 Вул.Черняхівського,12 Прибирання газонів, фарбування лав Вул.Щербаківського,31/40, 31а,б,33,35,37,41,59,43,45,49,51,53 Прибирання газонів, обкопування кущів та дерев Вул.Щербаківського,49,53,53а,55, Вул.Турчина,13а Вул.Туполєва,20б,20в Фарбування лав Перелік сезонних толок на території зелених зон Адреса проведення Дата початку Відповідальна особа (номер телефону) КП УЗН Голосіївського району Голосіївський парк 21.04.2018 о 9:00 Голубенко Лілія тел. 098-789-73-56 Урочище Теремки 21.04.2018 о 9:00 Віницька Людмила тел. 067-456-61-86 КП УЗН Дарницького району Озеро Вулик 21.04.2018 о 10:00 Гузенко Роман Володимирович тел. 067-656-29-11 Вул. Здолбунівська на перетині з просп. Григоренка 21.04.2018 о 10:00 Петрунець Оксана тел. 096-523-92-33 Фітнес-парк, озеро Лебедине 21.04.2018 о 10:00 Сердюкова Ніна Григорівна тел. 067-232-51 -78 парк “Затока Берковщина” 21.04.2018 о 10:00 Іщук Роман Валерійович тел. 067-232-64-18 Вул. Ващенко (уздовж схилу та з’їзд на вул. Колекторна) 21.04.2018 о 10:00 Глушаниця Микола Олександрович тел. 067-323-47-93 Парк Партизанської слави 21.04.2018 о 9:00 Бурлака Клавдія Вікторівна тел. 096-29044-62 Озеро Жандарка 21.04.2018 о 10:00 Лисенко Сергій Миколайович тел. 050-144-77-30 КП УЗН Деснянського району Парк “Муромець” (парк “Дружби народів”) 21.04.2018 о 10:00 Курінний Й.Г. тел. 067-736-31-01 Парк ім. Генерала Ватутіна (між вул. Закревського та просп. Ватутіна) 21.04.2018 о 10:00 Левченко В.А. тел. 067-329-31-09 КП УЗН Дніпровського району Парк “Перемога” 21.04.2018 о 10:00 Лукаш Х.А тел. 096 499 24 91 Парк на Дніпровській набережній 21.04.2018 о 11:00 Красюк Т.В тел. 093 690 02 86 Сквер по вул. Стальського 21.04.2018 о 12:00 Чайка М. В. 093 690 06 03 Парк на Русанівській набережній (Русанівська коса) 21.04.2018 о 12:00 Грищенко Н. О. тел. 093 690 01 36 Парк “Перемога” 21.04.2018 о 10:00 Лукаш Х.А тел. 096 499 24 91 КП УЗН Оболонського району Парк по вул. Богатирській (на північ від затоки Верблюд) 21.04.2018 о 10:00 Ридзевська Катерина Сергіївна м.т. 097 577 67 93 Парк культури та відпочинку навколо озера Йорданське 21.04.2018 о 10:00 Хмельницька Наталія Анатоліївна тел. 099 234 32 56 Територія вздовж вул. Добринінської, Марка Вовчка, Резервної 21.04.2018 о 10.00 Камінський Олександр Іванович тел. 067 458 01 73 Територія вздовж вул. Прирічної 21.04.2018 о 10:00 Просяницька Лариса Степанівна м. т. 067 458 01 74 Парк “Оболонь”, урочище Наталка 21.04.2018 о 10:00 Слободяник Віктор Григорович тел. 067 802 34 80 Територія вздовж вулиць Північна – Озерна – Богатирська та затока “Верблюд” 21.04.2018 о 10:00 Непийпа Василь Миколайович тел.097-039-28-54 Парк “Пуща-Водиця” 21.04.2018 о 10:00 Піхало Олександр Віталійович тел.067-930-25-25 КП УЗН Печерського району Набережне шосе (схили Печерського парку) 21.04.2018 о 9:00 Вороніна Л.І. тел.050-382-54-20 Вул. Лаврська, парк Слави 21.04.2018 о 9:00 Вітенко Н.І. тел. 067-234-37-50 Міський сад, вул. Грушевського 21.04.2018 о 9:00 Кураченко Є.П. тел. 097-331-62-07 КП УЗН Подільського району Парк “Cирецький Гай” з боку Північно-Сирецької 21.04.2018 о 10:00 Лебединець Н.С. тел. 073-269-32-33 КП УЗН Святошинського району Парк “Совки” на перетині вул. Жмеринської та вул. Бетховена 21.04.2018 о 10:00 Зайченко Олена Миколаївна тел. 073- 441-37-07 КП УЗН Солом’янського району Ландшафтний парк 21.04.2018 10:00 Павленко Віталій Іванович тел. 097-000-10-75 Сквер на вул. Суздальській 21.04.2018 10:00 Трохимчук Анна Василівна тел. 098-810-89-47 Вул. Волошина 21.04.2018 12:00 Ругно Надія Григорівна тел. 098-409-33-51 КП УЗН Шевченківського району Сквери по Володимирському проїзду №№ 1-3 21.04.2018 о 10:00 Корбут Олег Юрійович тел. 063-254-19-36 Парк ім. Тараса Шевченка 21.04.2018 о 10:00 Тищенко Світлана Михайлівна тел. 093-749-51-99 Парк на схилах Пейзажної алеї 21.04.2018 о 10:00 Мороз Ірина Василівна тел. 093-390-57-58 Парк “Нивки” (сх.ч.) 21.04.2018 о 10:00 Миклуха Петро Михайлович тел. 093-749-51-23 Напомним, это уже второе приглашение на уборку города, которое получают киевляне от столичной власти. Прошлый раз акции по уборке проходили 12 апреля в крупнейших парках каждого района Киева. Читайте: Бюджета много не бывает: “Киевзеленстрою” в 2018 году позволят “распилить” рекордные 419 миллионов Фото: "Сегодня" KиевVласть

Останнім часом помічаю: одночасно зі словосполученням “екологія в Україні” в більшості людей виникає низка, зазвичай, негативних асоціацій. Якщо ви безтурботний виняток і при цьому живете таки в Україні, то, радше за все, від екології в нашій державі постраждали ще до народження. Отож тепер сліпі й глухі – телевізор з цієї причини не дивитесь, а оскільки на додачу ще й паралізовані, то й на вулицю не маєте змоги виходити, тож і не бачите засміченості нашого повсякденного життя. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Я ж пересічна й відносно поки що здорова українка. Маю брата, який інколи вмикає телевізор і дивиться те, від чого можна з глузду з’їхати. Для прикладу – вчора була передача про генетично модифіковані продукти. Мовляв, ніхто не знає, скільки їх і на яких саме полях небезпечні для майбутніх поколінь продукти вирощуються. Самі розумієте, коли навіть колорадський жук, керуючись інстинктами, а не інтелектом, відмовляється картоплю їсти, то в магазини її не варто завозити. Але в магазинах є все – найбільше ж там небезпечного для здоров’я. І на продуктах не пишуть, чим саме можна отруїтися, яким барвником чи консервантом.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Нині тушковане м’ясо, як з’ясувала з тієї ж телепередачі, має з тваринним продуктом зв'язок тільки за назвою, зазвичай у банки пакують сою – знову ж таки модифіковану. Додають її ж у ковбасу. А в улюбленій мною згущенці не те що молока немає, роблять її з пальмової олії з додаванням шпалерного клею! І що, когось покарали? Ні. Ми споживаємо те, що дають, і тим перекреслюємо не лише власне майбутнє, а й наступних поколінь. Інколи я думаю: а якби на продуктах писали, з чого вони складаються, й не приховували, що є в них отрута, то чи відмовлялися б від них українці? Хтозна. Не відмовляється ж більшість наших громадян від алкоголю. За деякими з соціологічних досліджень, ми є однією з найпитущіших націй і поступаємося в своїй любові до горілки хіба що росіянам. Причому труять свій організм алкоголем не лише дорослі, а й, насамперед, діти. Хто кого переп’є – найпоширеніший вид спорту. До речі, про спорт. Від негативу, який вихлюпується з телеящика, часто тікаю на вулицю. Щодо спортивних секцій, то їх нині не густо та й не дешеві вони. Найкраще оздоровлення – прогулянки. Домовляюся з подружками, й уперед – на берег річки чи до лісу. Виходжу за двері квартири й минаю смердючий сміттєпровід – особливо дошкуляє він улітку. Далі – подорож ліфтом, стіни якого помережено написами, що свідчить про екологію наших душ. Про неї ж свідчать і зламані деревця біля під’їзду. Доки йдеш вулицею, зустрічаєш чимало людей, які тримають у руках пляшки й дудлять пиво чи слабоалкогольні напої “з горла”. І байдуже їм до закону, за яким розпиття спиртних напоїв у громадських місцях заборонено. Оце ігнорування законів уже в крові моїх співгромадян, і хто знає, чи не результат він вживання усе тих же генетично модифікованих продуктів? Маємо ігнор-нерозумний. Цей підвид людини обов’язково кидає папірця чи недопалка, пляшку повз урну. Він ніколи не поступиться місцем старенькій, яка ледь стоятиме над ним, коли зручно вмоститься з пляшкою в руці на сидінні автобуса чи тролейбуса. Коли ж отакі ігнор-нерозумні дорослішають, то зазвичай на вкрадені гроші купують машини й не пропускають стареньких навіть на пішохідних переходах. Машини, в свою чергу, також вносять свою часточку отрути в наше довкілля. Найнаочніше ж бачиш ступінь людського звиродніння, коли приходиш на берег річки – засмічено його так, що стає по-справжньому страшно. І це Дніпро, оспіваний народом нашим! Хто не бачив отих куп сміття, дислокованих зазвичай поблизу пляжів, той (читай початок цієї статті) постраждав ще до народження. А тепер питання: що ж робити? Примиритися? Чи почати, як деякі старенькі, інших перевиховувати? Хоча хто в наш час старих (хай вони й мудрі) нині слухається? Залишається хіба що почати з себе. По-перше, усвідомити те, що ніхто не скасовував давньої істини: “У здоровому тілі – здоровий дух”. Отож варто берегти здоров’я і дароване нам Богом вмістилище душі – дивовижі й можливості якої не кожен може і не завжди прагне осягти. Звісно, не смітити самому. Інколи доведеться й за іншими прибирати – скажімо, нині поширився волонтерський рух, учасники якого влаштовують генеральні прибирання в садах і парках, саджають дерева. Адже держава в нас одна, і планета Земля – також. А ми її діти, які з віком мають розумнішати, а не навпаки. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Фото: relax.com.uaKиевVласть

Закон №1581-д про житлово-комунальні послуги (ЖКП), який 9 листопада прийняли депутати Верховної Ради, можна назвати ключовим кроком в реформуванні галузі, бо він встановлює новий порядок укладення договорів на отримання ЖКП. Закон впроваджує типові види договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам самостійно обирати модель постачання ЖКП у їх будинках. Вони зможуть домовлятися з компанією-управителем щодо вартості послуг та делегувати управителю частину функцій з управління спільним майном будинку. Закон передбачає перелік прав та обов'язків між управителями, виконавцями комунальних послуг та споживачами послуг. Документ містить норми, які передбачають відповідальність за відсутність послуг або неякісне їх надання. Завдяки цьому у споживачів з'явиться механізм захисту своїх прав. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Закон передбачає монетизацію субсидій на ЖКП: споживач зможе отримувати гроші на оплату ЖКП, а не знижку на послугу. Це має стимулювати ощадливе використання ресурсів та впровадження енергоефективних заходів. Окрім комунальних послуг, закон унормовує порядок надання послуги з управління будинком, який раніше юридично не був визначений. На ринку комунальних послуг будуть лише троє гравців: споживачі, управителі та виконавці комунальних послуг (постачальники гарячої та холодної води, газу, електроенергії та інших послуг). Споживач може бути індивідуальним та колективним – ОСІБ. Управителем багатоквартирного будинку може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (ФОП), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору із співвласниками цього будинку. Основна функція управителя — забезпечити належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території. З 1 січня 2019 року буде запроваджено професійну атестацію управителів на відповідність кваліфікаційним вимогам професії "менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)". Типові договори, які будуть укладатися між споживачами і управителями, повинен затвердити Кабінет міністрів. У законі прописані обов’язкові послуги управителя, які будуть затверджені у цьому договорі, та додаткові. До обов’язкових належать: прибирання прибудинкової території та приміщень, утримання ліфтів, купівля електроенергії для функціонування спільного майна будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Читайте: Готуйте гроші та чекайте непроханих гостей Додаткові послуги можуть бути включені до договору за спільним бажанням співвласників та управителя. Наприклад, організація здавання в оренду майна, проведення капітального ремонту тощо. У законі передбачені кілька варіантів укладання договору з управителем. Співвласники будинку можуть домовитися на зборах, обрати управителя та делегувати від себе представника, який від імені мешканців підпише договір. Якщо у будинку вже створене ОСББ і співвласники хочуть частину або всі функції з управління передати управителю, то договір з управителем підписує голова ОСББ. Якщо ОСББ немає і співвласники будинку не проявляють ініціативи щодо найму управителя, то його, за відповідним зверненням співвласників, призначає муніципалітет на основі конкурсу. А договір з управителем підписує уповноважена особа органу місцевого самоврядування. Договір про надання комунальних послуг та договір про надання послуг з управління будинком укладається на 1 рік та автоматично продовжуватиметься, якщо співвласників будинку все влаштовує. Якщо управитель не справляється із покладеними на нього обов’язками, співвласники можуть ініціювати дострокове розірвання договору. Якщо управителя було обрано на конкурсі органом місцевого самоврядування, співвласники можуть відмовитись від його послуг та самостійно обрати собі іншого управителя, попередивши про це попереднього управителя за два місяці. Окремі норми цього закону будуть введені в дію з 1 січня 2019 року. Йдеться про нарахування пені в розмірі 0,01% за кожний день несвоєчасної оплати ЖКП, стягнення штрафу на користь споживачів за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт та запровадження професійної атестації управителів. Читайте: Подарок парламентариев народу: абонплата за ЖКУ и пеня за просрочку оплаты Олег Попенко, голова комітету ЖКІ, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища Громадської ради при КМДАKиевVласть

У ІІ-му Київському дитячо-юнацькому форумі "Менше 18 - Ми можемо більше!", який  відбувся в Київській міській держадміністрації в рамках Європейського тижня місцевої демократії,  взяло участь понад 2 тисячі дітей і підлітків. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Незважаючи на зливу та передчасний сніг, жвава та говірка молодь збирається біля Київської міської ради. "М-18" - це не просто дитячо-юнацький форум, це - громадсько-освітній проект за участі дітей і молоді в політиці країни та формування їх активної громадської позиції завдяки безпосерднього спілкування з представниками влади. "Завдяки таким заходам формується активна життєва позиція молоді, підвищується рівень її обізнаності щодо суспільного життя, а разом із тим формується  майбутнє нашої країни. Адже процес державотворення відбувається заради наступних поколінь: важливо давати молоді слово, важливо слухати їх позицію. Контакт між владою та молоддю дуже недооцінений, важливо пам'ятати, що діти – це не лише наше майбутнє, а й наше сьогодення", - каже директор Київського Палацу дітей та юнацтва Оксана Миколаївна Добровольська. Урочисте відкриття форуму, виступи танцювальних та співочих колективів міста, жарти від  команд КВК, презентація цікавих ідей від районних рад старшокласників столиці - все це було схоже на шкільний святковий концерт, тільки у значно більшому масштабі.  Учасники могли взяти участь у брифінгу з депутатами Київради під назвою "Київ 3D: Діти-Депутати-Діють!"Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Поспілкуватися з молоддю прийшли відомі люди: популярний письменник Любко Дереш, автор  топових серед молоді книг "Культ" та "Архе," лідер гурту "The Same Toy" Станіслав Занкевич, який говорив про політику через призму року та музики та український шоумен, телеведучий, резидент "Comedy Club Ukraine"- Олександр Педан. Що таке активна позиція громадянина? Як змінити життя вже сьогодні? Шоу-мен наголошує, що головне для розвитку особистості й побудови іміджу й кар’єрного зростання - любити ту справу, якою ви займаєтеся. Щастя для Олександра - це сім'я, робота, гроші та спортивні захоплення. До речі, Олександр Педан спробував свої сили у 30 видах спорту, більшість з яких - екстремальні. На власному прикладі Олександр показує що все можемо змінити лише ми. Предметом дискусії стало обговорення уроків фізкультури в школах. А як ці уроки проходять у вас? Реформа фізичного виховання в школах від Олександра Педана, яка вона? Фрізбі, черлідинг, самбо - такі види спорту хоче запровадити Сашко. "Розмір - не головне!", - з гордістю сказав Педан. І додав, що на це його  наштовхнуло народження сина. Телеведучий пропонує зробити 3 уроки фізкультури на тиждень, де діти зможуть спробувати себе у будь-якому спорті. Зараз  Олександр працює над новою телепрограмою, в рамках якої він з командою намагається  змінювати харчування в шкільних їдальнях.  - Мій перший ефір на національному телебаченні був в 1999 році. Я виходив в підтанцьовці команди КВН "3 Товстуни". В наступній грі мені дали кілька слів і до кінця року я стояв в перших рядах, - розповідає Олександр, - Далі був "Камеді Клаб Україна", "Підйойм"  і безліч інших проектів. За 18 років на телебаченні я спробував все і навіть більше, але я постійно шукаю для себе щось нове і продовжую вчитися. Тепер трошки пафосу - я люблю свою роботу! Під час заходу молодь також отримала можливість долучитися до майстер-класів, квестів та воркшопів від навчальних закладів столиці. Понад  20 майданчиків із різноманітними активностями працювали одночасно у Колонній залі мерії.  Можна було освоїти техніки  пап’є-маше або  оригамі, розписати пряника, навчитися розпису по дереву, японському малюнку та каліграфії.Можна було зробити свій внесок  у довкілля, організація "Let`s do it, Ukraine" пропонувала долучитися долучитися до всепланетного прибирання:  "Це не лише очистить нашу країну та відкриє доступ до її багатих ресурсів, а й стане ще одним із шляхів до Європи. Цей день буде відбуватися по всьому світу, тому ми вже кілька років працюємо, щоб Україна та її молодь також долучалась", каже одна з координаторів Всеукраїнського молодіжного руху "Let's do it, Ukraine" Віта Сторожук. Вона розповідає дітям, як правильно фасувувати сміття,  пропонує всім долучитися до Всесвітнього дня прибирання, який відбудеться 15 вересня 2018 року. В ньому візьмуть участь 115 країн світу. Головна мета: зробити планету чистою. "М -18", на мою думку,  - один із найцікавіших міських фестивалів,  адже тут можна дізнатися  про різні громадські організації, знайти однодумців. Я вважаю,  що  такі події – круті, й їх треба проводити  більше", - зазначає юна координаторка й додає: "Пробувати,  головне - пробувати. Я просто попала на якусь лекцію,  в суботу зранку,  де й дізналася про екологічні організації, подумала: чому б не спробувати?  Я в захваті від цього всього.  Ті хто бажає розвиватися, -  пробуйте.  Не сподобається — вас ніхто не  тримає". Як доповнення до попереднього проекту,  нас зацікавив проект "Компола", який пропонує компостувати відходи шкільних їдалень. Це дасть змогу не забруднювати довкілля органічними відходами, а виробляти добрива. Автором проекту є учень 6 класу столичної школи №17 Микита. На сьогодні цей проект уже діє в  32 школах України. Знайшлася  для школярів і можливість реалізувати свої громадські ідеї: GofundED запрошував дітей поділитися своїми інноваційними ідеями, запевняючи, що найцікавіші соціально-значимі проекти можуть отримати  можливість фінансування. Досить цікавою є програма особистісного та суспільного розвитку від  "Української академії лідерства".  Це  10-місячний інформаційний курс для випускників шкіл, що базується на фізичному, емоційному та інтелектуальному розвитку підлітків. Досвід роботи академії українці перейняли від Ізраїлю. Куратор проекту Роман Тичківський провів уже третій набір, після якого відібрали 188 студентів академії, що навчатимуться у п'яти областях України. Перший набір,  проведений у Києві, мав лише 36 студентів. Спонсором  проекту є  американський Фонд Western NIS Enterprise. Студент академії Максим розповів, що до навчання долучають найкращих викладачів України, які роблять навчально-виховний процес цікавим та яскравим. Безліч майстер-класів, зустрічей з відомими людьми, поїздки за кордон - для виховання майбутньої  української еліти. Це гарна можливість змінити свою країну на краще. Учасники форуму поспілкувалися з депутатами Київради та представниками КМДА. Ставили провокаційні питання  й намагалися дізнаватися зсередини про аспекти управління містом. - Це підлітки, які хочуть брати активну участь у житті столиці. У кожного з них уже сьогодні є ідеї, як покращити благоустрій міста. Приміром, як вирішити питання з паркувальними місцями чи сортуванням сміття. Радує, що вони ще з юності свідомо прагнуть долучитися до політичного та культурно-соціального життя міста. За ними – майбутнє. Такі заходи як "М-18"2 дають їм можливість уже сьогодні впливати на молодіжну політику у столиці, – розповів депутат фракції "Солідарність" у Київраді Олесь Маляревич. - Чи справді підлітки можуть змінити місто на краще?, - запитує юний журналіст ІТА "ЮН-ПРЕС" Богдан Гаврилюк Вадима Васильчука, депутата від фракції "Самопоміч". - Ви - наші очі та вуха. Депутати не бачать всього із своїх кабінетів. Наприклад, якісний ремонт в спортивному залі. Він за документами завжди якісний, але чи це так лише ви можете підтвердити,  - відповідає депутат з козацьким чубом-оселедцем. - Як залучити дітей до активного громадського життя? - Передусім це розвиток здібностей. Навчання - це лише десять відсотків, ще є гуртки, громадські організації, фестивалі, конкурси такі форуми. Молодь має розвиватися, і ми даємо їм змогу. Також депутати стали членами журі конкурсу дитячих ініціатив і проектів "Якби мером Києва був/була я!", в якому першість виборола команда лідерів учнівського самоврядування Дніпровського району із соціальним проектом "Платформа "без меж" для дітей з особливими потребами". Мета їхнього проекту – привернути увагу до  проблеми дискримінації дітей  і молоді з обмеженими можливостями. Щоправда, юні  гості й учасники Форуму з нетерпінням чекали на зустріч з  мером Києва Віталієм Кличком, але так і не дочекалися – очільник столиці не прийшов. Мабуть, були важливіші справи. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"KиевVласть

Верховною Радою України у червні прийнято ЗУ №4901 “Про комерційний облік комунальних послуг”, відповідно до якого усі будівлі мають бути оснащені будинковими лічильниками опалення та водопостачання. Встановлення вузлів комерційного обліку має забезпечуватися операторами зовнішніх інженерних мереж, а власники (співвласники) будинків мають сплатити за це внесок. До прийняття вказаного Закону, споживачі мали право придбати та встановити будинковий лічильник, але не були зобов’язані це робити. Порядок встановлення Оператор зовнішніх інженерних мереж не менше ніж за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку має повідомити власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол, його вартість та порядок оплати. Власник будівлі протягом двох місяців має право повідомити оператору про: → згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; → намір погодити з оператором відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку; → намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку. Якщо протягом двох місяців оператора не повідомили про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення лічильника або встановити його самостійно, оператор може починати оснащення будівлі вузлами комерційного обліку. Якщо споживачі повідомили, що вставлять лічильник самостійно, але не зробили цього протягом 4 місяців з дня такого повідомлення, постачальник послуг чекати не буде та зробить це самостійно. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Хто оплачує? Витрати на оснащення будівлі лічильниками повністю несуть споживачі відповідних комунальних послуг, а також власники (співвласники) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі шляхом сплати виконавцеві відповідної послуги внеску за встановлення вузла комерційного обліку. Органи місцевого самоврядування, згідно із затвердженими відповідно до законодавства програмами, можуть приймати рішення про виділення коштів із місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання Законом чинності були приєднані до зовнішніх інженерних мереж. Скільки коштує? Закон передбачає, що розмір внесків за встановлення комерційних (будинкових) вузлів обліку буде визначатись окремо для кожної будівлі та залежатиме передусім від кількості квартир у ньому і моделі лічильника. Наприклад, будинковий лічильник вартістю 50 000 грн обійдеться кожному споживачеві у 500 грн в будинку на 100 квартир, але в будинках із малою кількістю квартир (10-15) такі витрати можуть сягати 5000 грн та більше на кожну квартиру. При встановленні 2-х будинкових лічильників (на опалення та гарячу воду) відповідно витрати також треба множити на 2. Сплата внесків розстрочується на п’ять років або на інший строк за згодою сторін. Окрім витрат на встановлення будинкових лічильників, споживачам доведеться сплачувати й внески на їх обслуговування та заміну. Як рахується по воді? Споживачам, які мають індивідуальний лічильник гарячої/холодної води, обсяг споживання рахують по цьому лічильнику, плюс додають частку від загальнобудинкового споживання (полив, технічні потреби, вологе прибирання). Із загального обсягу споживання, який виміряв будинковий лічильник, віднімають обсяг, спожитий за індивідуальними лічильниками та загальнобудинкові витрати, а те, що залишається — розподіляють на споживачів без індивідуального обліку, в залежності від кількості проживаючих. Візьмемо для прикладу 10-квартирний будинок. Якщо в одній із 10 квартир не буде лічильника, і при цьому загальний прилад накрутить 12 кубів води, а сума квартирних – 9 кубів, то залишиться 3 куба на квартиру без лічильника. Втім, Закон обіцяє, що ця квартира не буде платити усю різницю. Від 3-х кубів мають відняти загальні будинкові втрати за коефіцієнтами і формулами. Хоча, правду сказати, такі норми ще не затвердили, тож скільки зрештою вийде – не знає ніхто. Як рахується по опаленню? По опаленню показники індивідуальних лічильників беруться за основу лише якщо такими приладами у будівлі оснащено не менш як 50% приміщень. Якщо менше — рахують усім середнє споживання у залежності від опалювальної площі квартири. Споживачам, приміщення яких оснащені лічильниками, обсяг спожитого тепла визначається за їхніми показаннями, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі. Виходить, що користуватись індивідуальним лічильником тепла згідно із новим законом немає жодного сенсу. Якщо я зроблю батареї на мінімум, і мій індивідуальний лічильник нарахує менше середнього показника на 1 м2 по будинку, то мені нарахують не менше середнього споживання. Якщо по лічильнику я можу платити лише більше, ніж у середньому по будинку, то навіщо тоді він мені взагалі? Для тих, хто індивідуальних лічильників не має, рахують стандартно: загальний обсяг споживання ділять на площу будинку, визначають тариф за 1 м2, а потім множать на опалювальну площу квартири. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі квартири. Термін встановлення Оснащення вузлами комерційного обліку будівель оператор зовнішніх інженерних мереж зобов’язаний здійснити у визначені cтроки: теплової енергії — протягом року з дня набрання чинності Законом (до 2 серпня 2018 року). гарячої та питної води для нежитлових будівель — протягом одного року (до 2 серпня 2018 року), а для житлових будівель — протягом двох років (до 2 серпня 2019 року) із дня набрання чинності Законом. А гроші де? Нагадаємо, витрати на будинкові лічильники передбачалися у інвестиційних програмах постачальників послуг, які “успішно” не виконували ці програми впродовж 2014-2017 років: гроші на встановлення лічильників у складі тарифів успішно зібрані з населення та витрачені хтозна на що, а 100% обліку як не було так і не має Народні обранці та НКРЕКП “забули”, що на виконання завдань Уряду, до кінця 2016 року постачальники мали забезпечення 100% облік споживання теплової енергії, для чого НКРЕКП було прийнято рішення про першочергове включення до інвестиційних програм ліцензіатів на 2016 рік заходів стосовно встановлення у багатоквартирному житловому фонді приладів комерційного обліку споживання теплової енергії з метою досягнення 100% показника забезпеченості до кінця планованого періоду. За даними НКРЕКП, у сфері теплопостачання схвалено інвестиційні програми на загальну суму 928,15 млн грн, з яких фактично виконано лише на 357,7 млн грн, недофінансування інвестиційних програм — 570,44 млн грн за рік. Ніби позитивна новина: серед усього іншого закон зобов’язує НКРЕКП протягом 3-х місяців переглянути тарифи на опалення та гарячу воду, виключивши з їх структури витрати на облік. Втім, великий сумнів викликає співмірність розміру обов’язкового внеску та відсотку зменшення тарифів. Максим Гольдарб, руководитель ОО "Публичный аудит" КиевVласть

Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на запитання: “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю зі спікером Броварської районної ради Сергієм Гришком. KV: Розкажіть про бюджетні показники Броварського району за 2016-2017 роки. За рахунок чого відбулося зростання? Сергій Гришко: Районний бюджет у цьому році складає 135,6  млн гривень. Перевиконання до фактичних показників 2015 року за минулий рік - 54%. Броварський район - не аграрний, також не “спальний” придаток Києва. Тут працюють підприємства різних форм власності, наприклад, “Кока-Кола”, “Сервіс Солюшн”,  “Комбінат ”Тепличний”,“Айс Термінал”, “Феракс”, “Рабен”, “Асканія-Флора” та  ін. Промислові підприємства є головними бюджетоутворювачами, хоча ситуація в селах нерівномірна: є і села-”годувальники” (Велика Димерка, Требухів, Калинівка, Красилівка) і несамодостатні села (дотацій потребують 12 населених пунктів). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   KV: На якому етапі перебуває реформа децентралізації? Які об’єднані територіальні громади (ОТГ) планується створити? Сергій Гришко: Згідно з Перспективним планом, затвердженим Кабміном, у Броварському районі створюються Великодимерська та Придеснянська громади. Я - прихильник децентралізації. Покладаю  великі надії на майбутню Великодимерську громаду, яка має бути сформована вже в цьому році. Хотілося б, щоб вона стала показовою на Київщині, хоча в її створенні також є певні проблеми, закладені у відносинах містечкових еліт. Взагалі, основні перепони, які я можу виокремити у процесі реформування - це недостатня поінформованість населення, небажання управлінців вникати у стан речей, сідати за парту і вивчати щось нове. А ще - спротив сільських голів, які після реформи можуть втратити владу. Напевне, ця третя проблема і є основною. KV: На території Броварського району була створена перша на Київщині об’єднана територіальна громада - Калитянська. Цей проект уже називають провальним. Який зараз стан справ у цій ОТГ? Сергій Гришко: Як на мене, ситуація там невесела. Громада не працює на повну силу, досі не зроблено елементарних речей - не проведено інвентаризацію землі, не створено інвестиційний паспорт. Замість того, щоб шукати нових інвесторів, керівництво громади “молиться” на СВАТ “Агрокомбінат “Калита” - підприємство, яке в  2015 році пережило африканську чуму свиней. Надходжень до бюджету від нього немає, коли агрокомбінат запрацює - невідомо. Навіть якщо і запрацює, то навряд чи з користю для громади. На комбінаті повністю ігнорують виклики сучасності. Навіть коли керівництву пропонували привести в норму поголів’я, реакції не було. Соціальні зобов’язання щодо ремонту і реставрації очисних споруд воно на себе не взяло, проблема стоків теж не була вирішена. П’ять років чекає керівництво району конкретного  реагування на ці проблеми. Їх вирішення просто “зависло” в повітрі... Зараз головний наповнювач бюджету ОТГ -  військова частина в Семиполках (збільшення ПДФО за рахунок контрактників), проте раціонального розподілу коштів немає. Поїдьте в ті самі Семиполки, в Мокрець, Заворичі… Добрих слів від людей про роботу ОТГ ви не почуєте, на жаль. Розвитку немає. Моя суб’єктивна думка - причина у голові громади (йдеться про Олексія Христинченка - прим. KV). Прогресу в його роботі й оточенні не відчувається. Голова зациклений на власних політичних амбіціях і постійно виправдовується тим, що  головує дуже короткий термін, і нічого ще не встиг зробити. Ми навіть коли збираємося разом з сільськими головами і головою ОТГ, жартуємо, що ми ВЖЕ по півтора року голови, а Олексій Васильович ЩЕ тільки півтора року. KV: Раніше у Семиполках активно виступали за вихід із громади, але такого механізму держава не запропонувала. Люди досі протестують? Сергій Гришко: Так, чимало жителів  села незадоволені об’єднанням, але я б не хотів робити якісь негативні прогнози. Рано чи пізно Калитянська громада запрацює, хоча вона на нинішньому етапі децентралізації не може вважатися зразковою. А на Київщині для подальшого реформування потрібна саме громада, що намагатиметься на повну силу використати і свій потенціал, і можливості, що надаються державою. Читайте: Провалы децентрализации. В Киевской области со скандалом распадается первая объединенная община KV: Чи переманюєте ви інвесторів з сусідніх територій? Сергій Гришко: Так, наприклад, компанія “Техенерготрейд” раніше працювала в Броварах, але там наразі земельний ресурс майже вичерпано, тому в районі у фірми більше перспектив для розвитку. Компанія “Земельний союз” хоче в наступному році працювати у Броварському районі й розмістити в селі Велика Димерка 40 гектарів сонячних батарей. Думаю, це непоганий прорив для енергетичної галузі в районі. KV: Які стосунки у району з компанією “Кока-Кола”? Сергій Гришко: Після того, як підприємство зайшло у Велику Димерку у 1996 році, тут було створено велику промислову зону. Лише в частині ПДФО підприємство дає 16,3% надходжень до районного  бюджету - це більше 33,6 млн гривень. Екологічні та санітарні умови на виробництві надпотужні. Це, образно кажучи, “головний еколог” району. Завдяки “Кока-Колі” жодне зі шкідливих підприємств осісти там не може. Так було з фабрикою плазми крові. “Кока Кола” це питання закрила, залучивши швейцарських експертів, які довели, що це виробництво не відповідає екологічним вимогам. Це саме той фільтр, який не допускає “шкідників” на територію і своїм прикладом показує, як потрібно працювати. KV: Іноді в публічному полі звучать скарги на це підприємство, що завдяки йому жителі навколишніх сіл можуть залишитися без води. Що ви можете сказати з цього приводу? Сергій Гришко: Звичайно, це не відповідає дійсності. Горизонт для  забору води взагалі не контактує з поверхневими водами та відділений від них прошарком у 60-90 метрів вапняку. Все обладнання виготовлено із нержавіючої сталі. За різницею забору і викиду води “Кока-Кола” має найнижчий показник в Україні. Підприємство видобуває в понад сотню разів менше, ніж місто Київ, у кілька десятків разів менше, ніж місто Бровари. Навіть менше, ніж “Агрокомбінат “Калита” свого часу. Тут відбирають воду з глибини понад 300 метрів, а на свердловинах зроблені “загини” між водоносними горизонтами. Я дуже зацікавлений, щоб таке підприємство у нас існувало і розвивалося. Крім того, що компанія є великим платником податків, на підприємство також працюють компанії з обслуговування (транспорт, прибирання території, надання санітарних послуг), а це - багато робочих місць та надходження в бюджет району. KV: А є такі підприємства, до яких у вас як голови району, є претензії? І чому? Сергій Гришко: Не хочу наперед озвучувати, але вони є. Ми спільно з РДА та зі структурами Держпродспоживслужби  хочемо зараз вивчити діяльність підприємств, які є платниками податків до районного бюджету. Коли будуть результати роботи комісії, з задоволенням розкажу про ті підприємства, які виготовляють неякісну продукцію і “не дружать” з законом. KV: У якому стані зараз перебуває інвестиційна галузь у Броварському районі? Сергій Гришко: За інвестпроектами можна буде робити висновки тоді, коли будуть створені об’єднані територіальні громади. Вони повинні самі обирати пріоритети для подальшого розвитку, розробляти інвестиційні паспорти, запрошувати інвесторів, залучати  кошти з Державного фонду регіонального розвитку. І ця сфера не повинна залежати від “походеньок” сільських голів до районних рад та адміністрацій. Але, знову ж таки, не всі села хочуть шукати інвесторів, бо для цього потрібно вивчати новий матеріал. А ще -  багато працювати. А взагалі, дотаційні села не можна утримувати за рахунок успішних громад. Це несправедливо. Гроші, які села дають в районний бюджет, повинні “опускатися” назад -  на освітлення, ремонти доріг, шкіл, ФАПів, бюджетних установ. Ми цю практику почали активно розвивати рік тому. Вона в нашому районі себе непогано зарекомендувала. Села, які потребують дотацій, повинні їх отримати, але левову частку треба повертати “годувальникам”. KV: У районі вже розробили механізм для вирішення проблеми з цінами на проїзд? Сергій Гришко: Офіційно в Броварському районі проживає близько 65 тисяч населення, неофіційно – близько 100  тисяч. 18 тисяч із них - це пільговики (чорнобильці, ветерани, діти війни і т.д.). Ми зараз хочемо повністю вивчити і вирішити питання внутрішньорайонних перевезень для пільговиків, причому, виключно адресно. До того ж, не по шість поїздок на місяць, а повний обсяг.  Поїздки до Києва ми просто не маємо можливості оплатити для всіх пільговиків за рахунок району. Знову ж таки, ми не можемо на місцевому рівні виділити якусь конкретну пільгову категорію, - це несправедливо стосовно  інших. Готові покривати частину витрат (наприклад, 50% державної субвенції, 25% обласної, 15%  району, 10% - місцеві бюджети), але не готові “проїдати” свій бюджет на весь обсяг пільгових перевезень. Їх декларувала держава, а свої декларації вона не виконує, на жаль... Зараз перевізники пішли назустріч і возять в Київ за свій рахунок воїнів АТО. Здебільшого, учасники бойових дій - це молоді працездатні люди, котрі їздять в столицю на роботу. Для них ця пільга є життєво необхідною.  А взагалі, я помітив, що люди швидко все забувають. Швидко забудуть і подвиг хлопців у війні на Сході, забудуть про їхні пільги і права. Так само, як забули про чорнобильців і афганців. Жорстоко, але це так. Залишать їм право хіба що “на червоне світло переходити дорогу”... Я ж маю надію, що колись ці пільги взагалі не знадобляться. KV: Ваш погляд на систему Prozorro. Сергій Гришко: Ненавиджу Prozorro. Можливо, це хороша ідея, але вона не працює в наших реаліях. Наприклад, у нас був оголошений конкурс на проведення інвентаризації землі. Його виграла якась компанія з Дніпра зі статутним капіталом півтори тисячі гривень, створена за два тижні до конкурсу.  Компанія виставила ціну, за яку навряд чи можна щось зробити. Зате базовий інститут, який має повне забезпечення для роботи, виставив ринкову ціну і програв. Усі кажуть, що Prozorro нівелює протекціонізм. А може, це його мінус? Не розумію, чому село для певних робіт не може залучити місцевого підприємця, який буде відповідати за свою роботу перед людьми і нікуди від них не дінеться. Гроші залишаться в селі, робити все будуть люди з села і за отримані зарплати підуть в сільський магазин. ПДФО іде в район і громаду. А  Prozorro - це дуже корисна річ, але, на жаль, не у нас. KV: Чи є в районі зараз гострі земельні питання? Сергій Гришко: В Броварському районі занепадає ринок землі. Найбільш актуальне питання  - це виділення Держгеокадастром землі АТОшникам, яких у районі ніхто в очі не бачив. Наприклад, в селі Опанасів таким чином ледь не роздерибанили 64 га землі. В  Мокреці за 27 га землі навіть селяни піднялись... У районі це питання контролює комісія, яку очолює Валерій Білик. Він два місяці захищав аеропорт, і йому важко навішати на вуха локшини. Після 5 хвилин спілкування може визначити, чи була людина на передовій, чи ні. Зараз у нас на обліку близько 780 учасників бойових дій. Крім своїх, ми також намагаємося допомогти хлопцям з Броварів та Києва. KV: У Броварах та Броварському районі у земельних скандалах часто фігурують прізвища  нардепа  Павла Різаненка та олігарха  Віктора Поліщука. Ви когось із них підтримуєте? Сергій Гришко: Я намагаюся взагалі в це все не вникати. Я знаю, що Поліщук - це бізнесмен, а Різаненко - це політик. Один хоче розвивати свій бізнес,  другий - відстоювати власні  політичні погляди. KV: Чи є стабільність у Броварській районній раді? Чи є конфлікти з райдержадміністрацією, як це часто буває в інших районах Київщини? Сергій Гришко: Стабільність є, і більшість у раді сформована. Я не вірю, що люди не можуть просто сісти і про все домовитися, навіть якщо питання стоять політичні. За це я особисто дякую всім нашим депутатам. З райдержадміністрацією рада не конфліктує, бо немає за що взагалі сперечатися. Зараз у нас призначено нового голову - Миколу Клименка. Не думаю, що це кадрове рішення якось вплине на стосунки ради та адміністрації. Рада готова до спільної праці задля прогресу в районі, але не для участі в політичних і кадрових іграх. Не планую нікуди виїжджати з Броварщини і хочу працювати так, щоб на мене пальцем не вказували і не говорили, що, мовляв, “он пішов запеклий крадій”.  До речі, рада зараз перебрала багато функцій РДА, в тому числі, й з питань соцзахисту. Для будь-кого для жителів району в нас завжди двері відчинені. KV: У місцевих радах часто говорять, що адміністрації зараз взагалі не потрібні. Мовляв, це рудимент “совка”, який можна замінити виконкомом при раді. Яка ваша думка з цього приводу? Сергій Гришко: Адміністрації справді непотрібні. Більше того, тут і ми в своїх кабінетах в раді нікому не треба. Я впевнений в тому: чим менше управлінців, тим простіше людям жити. Людям потрібна робота і самодостатність, а не влада. Чим менше різних керівників і начальників, тим заможніші прості люди. Повноваження районних структур, у тому числі й владних, повинні бути передані на місця, аби влада в особі ОТГ мала змогу вирішувати їх самостійно. KV: У районній раді є нарікання на нестачу повноважень? Сергій Гришко: Звичайно. Повноважень у нас справді в окремих сферах недостатньо, але можливості для вирішення проблем соціально-економічного характеру завжди можна знайти. KV: Ви думаєте, це правильно, якщо колегіальний орган вирішує ті чи інші питання, що знаходяться поза компетенцією депутатського корпусу? Сергій Гришко: Інколи в нас, депутатів, просто немає іншого входу. Люди іноді приходять з особистими проблемами, що стосуються здоров’я, сім’ї. Як діяти у випадку, якщо в людини, наприклад, немає грошей на операцію на серці? А операція потрібна вже сьогодні…  Відправляти   в соцслужбу, щоб їй там  через три тижні  якісь копійки дали? І то ще не факт… Простіше обговорити це з колегами з ради і зібрати кошти, хто скільки може, з власної кишені, і бути впевненими, що людина отримала допомогу, за якою прийшла до ради. KV: У вас був раніше свій бізнес. Сьогодні ви отримуєте зарплату чиновника. За рахунок чого живе ваша сім’я? Сергій Гришко: Моя заробітна плата на посаді голови - близько шести тисяч гривень. Від премії відмовився ще в 2014 році. Я не багата людина, але самодостатня. У мене є “п’ятий кут” - моя сім’я. Колишній бізнес - компанія “Регіон-2001” - перейшла в руки іншої людини ще тоді, коли мене було обрано головою райради в 2014 році. Там же працює мій син. Будинок, у якому  живу, закладав для цього бізнесу в різних банках тричі. Перестав спати в закладеному домі приблизно в 2011 році. Ціну кожній копійці знаю не з чиїхось слів. KV: У Вас у декларації багато земельних ділянок, причому, ще з минулих скликань Броварської районної ради. Ви їх отримали, працюючи депутатом? Сергій Гришко: У мене в Літках близько 2 га землі, отриманих ще при Ющенкові (це, до речі, звичайні 2 га, на які в своєму районі претендує кожна людина). Тоді якраз почався будівельний бум. Ми хотіли завести на ті землі інвестора. Там можна було б зробити непоганий обслуговуючий кооператив чи підприємство, але зрештою “шукачі легких грошей” просто продали цю землю. Я не поспішав, там -  прекрасне місце. Щоправда, не їздив туди уже років зо п’ять. KV: Які ваші політичні амбіції? З якою метою прийшли до влади? Сергій Гришко: Їх немає. Взагалі, не планую балотуватися ні в обласну, ні у Верховну Раду. Мені подобається працювати в своєму районі. Пхатися вгору, вкладати у передвиборну кампанію шалений ресурс і потім намагатися його якось “відмити” за допомогою мандату -  не мій стиль. Хочу працювати в районі і мати тут однодумців, а не якихось пройдисвітів. До свого кабінету ставлюся, як до готельного номера. KV: У вашому кабінеті часто з’являються високопоставлені прохачі? Сергій Гришко: Так, прохачі приходять. Хто саме, говорити не буду. Скажу тільки, що в мене після них три дні печія стоїть… Говорити з ними особливого бажання немає, але вони мені цікаві лише для того, щоб завести в район хорошого інвестора, котрий буде тут працювати і вкладатиме в економіку кошти, розвиватиме промисловість і дасть людям робочі місця. KV: Що це у вас за картина на стіні висить поруч із символікою району? Сергій Гришко: Це - частина диптиху "Здирання шкіри з продажного судді” нідерландського художника Герарда Давида. Купив спеціально для нагадування кожному відвідувачеві, в тому числі й колишньому своєму заступникові, про неминучість відповідальності за все, що робимо в житті. Читайте: Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація КиевVласть

То ж, багатоквартирні житлові будинки – чиї вони? На превеликий жаль, правильну відповідь на це питання знає мізерний відсоток не лише жителів нашого міста, а й населення України взагалі. Надзвичайно низький рівень правового регулювання майнових прав у нашій державі, відсутність стратегічного підходу при проведенні приватизації державного житлового фонду призвели до того, що у більшості громадян відсутні знання про свої майнові права та навички ефективного управління своєю власністю, до яких відносяться й багатоквартирні житлові будинки (БКЖБ). Тут, скоріш за все, у багатьох читачів виникне заперечення, мовляв яке ми відношення маємо до власності на БКЖБ? “Квартира – так, моя, бо маю державного акта на право власності, а от чий будинок взагалі – не знаю. Може міської ради, може комунгоспу, може держави – але точно не мій. Зрештою, яка мені різниця? Головне, щоб сміття вивозилося вчасно, і не протікав дах…”, – скоріш за все, приблизно такою буде відповідь пересічного жителя багатоквартирного будинку. Так от, особисто я в цьому бачу найбільшу проблему проведеної приватизації житлового фонду – людям просто ніхто й ніколи не пояснював, що одночасно із приватизацією своїх квартир вони автоматично ставали співвласниками всього будинку як цілісного майнового комплексу! Власники квартир просто не усвідомлюють себе власниками всього будинку, тому віддають своє законне право самостійно управляти своєю власністю стороннім організаціям, які це роблять вкрай неефективно, однак заробляють при цьому непогані гроші. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Мушу дати трохи інформації - нудної, але конче необхідної для розуміння ситуації. Всі ми приватизовували своє житло у відповідності до прийнятого в 1992 році Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, у якому в статті 10 чорним по білому записано: “Власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою”. Конституційний Суд України у 2004 та 2011 роках давав офіційні тлумачення цієї норми Закону, суть яких зводиться до того, що дійсно – незалежно від підстав набуття права власності на квартиру (приватизація, купівля, вспадкування тощо), одночасно з ним виникає право співвласності на весь будинок в цілому! Що важливо – ніяких додаткових дій для цього робити не потрібно (створювати товариство співвласників чи вступати в нього). Аналогічно стверджує й Цивільний Кодекс України у своїй статті 382: “Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку”, тобто весь БКЖБ як цілісний майновий комплекс. ВИСНОВОК 1: Не держава, і не територіальна громада, а лише власники квартир та нежитлових приміщень у багатоповерховому будинку є співвласниками всього будинку в цілому. Читайте: ОСМД по-киевски: кот в мешке и без документов Продовжимо. Згідно ст. 358 Цивільного Кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Тобто, виключно власники квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках мають право колективно управляти своєю співвласністю. В тому числі — визначати виконавця послуг з управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг, визначати порядок використання та розпорядження майном загального користування. Як неважко здогадатись, абсолютна більшість співвласників багатоквартирних будинків в Україні НІКОЛИ колективно не обирали для себе виконавців житлово-комунальних послуг і НІКОЛИ колективно не приймали рішень про передачу свого будинку “на балансоутримання” якомусь ЖЕку... ВИСНОВОК 2: Абсолютна більшість ЖЕКів, які обслуговують багатоквартирні будинки в Україні - самовільно привласнили собі без будь-яких правових підстав право розпоряджатись колективним майном співвласників багатоквартирних будинків, та нав'язують свої практично неіснуючі “комунальні” послуги по відверто завищених цінах, тобто є звичайнісінькими собі рейдерами. Далі. Здоровий глузд та стаття 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” підказують нам, що обов’язок утримувати майно в належному стані лежить саме на власнику цього майна: “утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників”. Про це ж говорить і стаття 360 Цивільного Кодексу України: “співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном”. Однак більшість БКЖБ знаходиться на утриманні ЖЕКів (в нашому випадку – комунгоспу), і їх мешканці наївно сподіваються, що саме ЖЕКи зобов'язані фінансувати і проводити капітальні ремонти самого будинку та його інженерних мереж. І проблема навіть не в тому, що абсолютна більшість ЖЕКів (з нашим Бучацьким комунгоспом включно) не мають жодних правових підстав утримувати житлові будинки; проблема полягає в тому, що в Україні відсутні загальнодержавні механізми фінансування капітальних ремонтів. Читайте: В Киеве назвали худшие ЖЭКи Давайте трохи порахуємо. Вартість житла в нашому місті (в  Бучачі) в середньому складає близько 4000 грн за кв.метр. Більшість будинків спроектовані та збудовані, виходячи з терміну експлуатації в 50 років. Звідси випливає, що знос будинку становить 2% в рік, тобто близько 7 грн/м2 в місяць. І це без врахування витрат на прибирання, благоустрій, освітлення місць загального користування, поточні ремонти і так далі! Це тільки кошти, які мали би накопичуватися на спеціальних рахунках, і за рахунок яких мали би проводитися в майбутньому капітальні ремонти будинків. Очевидно, що жоден ЖЕК не має таких спеціальних рахунків, мешканці на майбутні ремонти грошей не сплачують,а відповідно про проведення капітальних ремонтів житлових будинків власними коштами ЖЕКу навіть говорити не доводиться. Може, держава чи місцеві бюджети профінансують? Повідомляю: використання бюджетних коштів на ремонт (утримання, обслуговування) чужої приватної власності є прямим порушенням бюджетної дисципліни та їх нецільовим використанням. А багатоквартирні житлові будинки є саме колективною приватною власністю. ВИСНОВОК 3: Власники квартир у багатоквартирних будинках зобов'язані самостійно утримувати своє майно, що включає і його капітальні ремонти. Ні ЖЕКи, ні держава, ні місцеві бюджети цього робити не можуть, і не будуть. Що ж робити в цій ситуації? Відповідь дуже проста – ставати ефективними власниками свого майна. Бо ніхто, окрім нас самих, не зацікавлений в збереженні нашого майна в належному стані, підвищенні його ринкової вартості. Ніхто, окрім нас самих, не організує нам комфортне проживання в наших будинках. А от як це правильно зробити, виходячи із законодавства України та життєвих реалій – поговоримо в наступних статтях. Анатолій Дубина, в.о. голови Тернопільського обласного осередку ВГО “Ефективний власник”, м. Бучач КиевVласть: колонка актуальна по-прежнему, хотя написана 5 августа 2013 года, когда автор еще был депутатом Бучацкого горсовета Читайте: На Позняках обслуживающие организации саботируют передачу документации ОСМД и  На Троещине управляющая компания упорно не отдает документы созданному ОСМД Анатолій Дубина, в.о. голови Тернопільського обласного осередку ВГО “Ефективний власник”, м. Бучач КиевVласть