середа, 24 квітня 2024 г.
Новий закон про ЖКП. Що зміниться для споживача

Новий закон про ЖКП. Що зміниться для споживача

Олег Попенко

екс-голова комітету ЖКІ, екології, благоустрою та ОНС Громадської Ради при КМДА

Закон №1581-д про житлово-комунальні послуги (ЖКП), який 9 листопада прийняли депутати Верховної Ради, можна назвати ключовим кроком в реформуванні галузі, бо він встановлює новий порядок укладення договорів на отримання ЖКП.

Закон впроваджує типові види договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам самостійно обирати модель постачання ЖКП у їх будинках. Вони зможуть домовлятися з компанією-управителем щодо вартості послуг та делегувати управителю частину функцій з управління спільним майном будинку.

Закон передбачає перелік прав та обов'язків між управителями, виконавцями комунальних послуг та споживачами послуг. Документ містить норми, які передбачають відповідальність за відсутність послуг або неякісне їх надання. Завдяки цьому у споживачів з'явиться механізм захисту своїх прав.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Закон передбачає монетизацію субсидій на ЖКП: споживач зможе отримувати гроші на оплату ЖКП, а не знижку на послугу. Це має стимулювати ощадливе використання ресурсів та впровадження енергоефективних заходів.

Окрім комунальних послуг, закон унормовує порядок надання послуги з управління будинком, який раніше юридично не був визначений. На ринку комунальних послуг будуть лише троє гравців: споживачі, управителі та виконавці комунальних послуг (постачальники гарячої та холодної води, газу, електроенергії та інших послуг).

Споживач може бути індивідуальним та колективним – ОСІБ.

Управителем багатоквартирного будинку може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (ФОП), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору із співвласниками цього будинку. Основна функція управителя — забезпечити належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території.

З 1 січня 2019 року буде запроваджено професійну атестацію управителів на відповідність кваліфікаційним вимогам професії "менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)". Типові договори, які будуть укладатися між споживачами і управителями, повинен затвердити Кабінет міністрів.

У законі прописані обов’язкові послуги управителя, які будуть затверджені у цьому договорі, та додаткові. До обов’язкових належать: прибирання прибудинкової території та приміщень, утримання ліфтів, купівля електроенергії для функціонування спільного майна будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Читайте: Готуйте гроші та чекайте непроханих гостей

Додаткові послуги можуть бути включені до договору за спільним бажанням співвласників та управителя. Наприклад, організація здавання в оренду майна, проведення капітального ремонту тощо.

У законі передбачені кілька варіантів укладання договору з управителем.

Співвласники будинку можуть домовитися на зборах, обрати управителя та делегувати від себе представника, який від імені мешканців підпише договір.

Якщо у будинку вже створене ОСББ і співвласники хочуть частину або всі функції з управління передати управителю, то договір з управителем підписує голова ОСББ.

Якщо ОСББ немає і співвласники будинку не проявляють ініціативи щодо найму управителя, то його, за відповідним зверненням співвласників, призначає муніципалітет на основі конкурсу. А договір з управителем підписує уповноважена особа органу місцевого самоврядування. Договір про надання комунальних послуг та договір про надання послуг з управління будинком укладається на 1 рік та автоматично продовжуватиметься, якщо співвласників будинку все влаштовує.

Якщо управитель не справляється із покладеними на нього обов’язками, співвласники можуть ініціювати дострокове розірвання договору. Якщо управителя було обрано на конкурсі органом місцевого самоврядування, співвласники можуть відмовитись від його послуг та самостійно обрати собі іншого управителя, попередивши про це попереднього управителя за два місяці.

Окремі норми цього закону будуть введені в дію з 1 січня 2019 року. Йдеться про нарахування пені в розмірі 0,01% за кожний день несвоєчасної оплати ЖКП, стягнення штрафу на користь споживачів за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт та запровадження професійної атестації управителів.

Читайте: Подарок парламентариев народу: абонплата за ЖКУ и пеня за просрочку оплаты

Олег Попенко, голова комітету ЖКІ, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища Громадської ради при КМДА

KиевVласть

Теги: закон, олег попенко, житлово-комунальні послуги, ЖКП

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.