Верховна Рада (ВР) підтримала законопроект, який передбачає повернення доплат військовим у розмірі 30 тис. гривень, які перебувають поза зоною бойових дій. Такі ж доплати були повернуті і для працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та поліцейським.  Про це KВ стало відомо з повідомлення на сторінці в Facebook народного депутата Олексія Гончаренка (фракція “Європейська солідарність”).  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Рада повернула 30 тисяч доплат військовим! За проголосували 277 народних депутати. Доплати діятимуть до кінця періоду воєнного стану. Важливо! Доплати повернули не лише військовим, а й працівникам ДСНС та поліцейським. Нарешті справедливість відновлена! Добилися цього!”, – повідомив Гончаренко.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як зазначив Ярослав Железняк (фракція “Голос”), при прийнятті законопроекту №8312 “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов'язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану“ була підтримана поправка, яка повертає надбавку захисникам шляхом економії на скорочені зарплат для держслужбовців та менеджменту держпідприємств (до 10 мінімальних зарплат).  “І тут головне, щоб повернення надбавок спрацювало: – скоріш за все потрібно змінювати Бюджет; – обмеження на зарплати до 10 мінзарплат це дуже мала економія. Навіть на 2% від запланованих видатків  не вистачить. Нагадаю, що ми в день на виплати військовим витрачали 2,7 млрд гривень”, – повідомив Железняк.  Так народні обранці підтримали поправку, згідно якої “на період дії воєнного стану військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 тис.  гривень незалежно від покладених на таких осіб завдань чи районів проходження служби. Для таких осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 тис. гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Положення цього пункту не поширюється на курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів та курсантів і слухачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання”.  Крім того, на період військового стану заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, крім органів місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2023 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки. Нагадаємо, в лютому в Україні змінився порядок виплат додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Сил оборони України та співробітникам системи МВС. Зміниться підхід до виплат: додаткову грошову виплату скасують для тилових підрозділів та військовослужбовців, які перебувають поза зоною бойових дій. Водночас бійцям піднімуть зарплатню. Читайте: Від 1 лютого тилові військовослужбовці не отримуватимуть таких доплат, як бійці на передовій Фото: відкриті джерела\КиївВлада

Скандал з ірпінськими комунальниками дійшов фіналу: представники КП “УЖКГ “Ірпінь” та КП “Ірпіньводоканал” пояснили, навіщо бронювали люксові номери у курортному Яремче на день закоханих. За їх словами, комунальники планували їхати до міста на робочу конференцію. Про це KВ стало відомо з публікації керуючого партнера адвокатського об’єднання “Право захисту” Євгенії Ростолопи. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Нагадаю, що на 14 лютого вони запланували на 4 дні відрядження до курортного міста Яремче – начебто для участі в конференції-семінарі з питань житлово-комунального господарства. Для цього КП “УЖКГ “Ірпінь” та КП “Ірпіньводоканал” забронювали для своїх представників у готелі “Морва” по два номери делюкс підвищеного комфорту преміум-класу з панорамним басейном та СПА. Кожне зі згаданих підприємств сплатило за таке задоволення по 48800 грн”, – пише Ростолопа. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Така поїздка обурила місцевих мешканців: в мережі почали підіймати бунт, а Євгенія Ростолопа звернулась до очільника громади Олександра Маркушина, із проханням надати інформацію про саму конференцію. Однак, мер перенаправив запит на комунальні служби. Заступник директора КП “УЖКГ “Ірпінь” Олексій Зінкевич повідомив, що співробітники комунальних служб повинні були брати участь у “Міжнародному форумі Яремче 2023”, однак, поїздки так і не відбулось.  “І ось заступник директора КП “УЖКГ “Ірпінь” Олексій Зінкевич надає нову відповідь, що працівники підприємства начебто повинні були брати участь у “Міжнародному форумі Яремче 2023” (за пошуком у мережі Інтернет видає Міжнародний водний форум “Яремче 2023”). Але, можливо, через широкий розголос, їхати відмовилися”, – додає Євгенія Ростолопа. Як раніше писала KВ, річка Ірпінь разом зі своїми заплавами може стати заповідною зоною, це унеможливить забудову на цій території. Ініціативу вже підтримали в Бучі та Білогородці, однак, далеко не всі вітають такі плани. Зокрема, в Ірпені, де заплаву почали активно забудовувати ще декілька років тому, ігнорують пропозицію екологів. Саме там будується ЖК “Синергія Сіті” забудовника з орбіти екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка. Київський еколого-культурний центр, який став ініціатором створення заказнику, не полишає спроби переконати керівництво міста. Читайте: Заповідна зона: на річці Ірпінь почали створювати ландшафтний заказник Фото: Готель “Морва”. КиївВлада

Нещодавно Касаційний адмінсуд остаточно підтвердив законність рішення Київради від 14 липня 2016 року, яким забудовнику ЖК “Fresco Sofia” на вул. Олеся Гончара, 17-23 було заборонено проводити будівельні роботи. ТОВ “ІБГ” вимагало скасувати такий “мораторій”, звинувачуючи керівництво міста у втручанні в господарську діяльність. Втім, юристи столичного муніципалітету переконали служителів Феміди, що влада Києва зробила це задля того, щоб територія біля Софії Київської не була виключена з переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Таким чином суди фактично “легітимізували” меморандум, який було укладено між столичним мером Віталієм Кличком і ТОВ “ІБГ” влітку 2020 року та відповідно до якого забудовник пообіцяв “не псувати вигляд історичної частини міста”.   Як стало відомо KВ, нещодавно судді підвели риску в історії будівництва житлового комплексу (ЖК) “Fresco Sofia” на вул. Олеся Гончара, 17-23 у Шевченківському районі Києва. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Справа в тому, що 30 березня 2023 року Касаційний адміністративний суд остаточно відмовив ТОВ “Інвестиційно-будівельна група” (“ІБГ”) в задоволенні його позову щодо визнання протиправним та скасування рішення Київради №709/709 від 14 липня 2016 року. Саме цим рішенням вказаній компанії було, серед іншого, заборонено проводити роботи на вказаній локації. Відповідачем у цій судовій справі виступала саме столична міськрада. ЖК “Fresco Sofia” на карті Зважаючи на те, що навколо цього житлового комплексу протягом десятиріччя точилися суперечки, KВ вирішила проаналізувати історію його будівництва. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як усе починалося Будівництво даного ЖК розпочалося в далекому 2008 році. Цей комплекс повинен був зайняти територію двох земельних ділянок: площею 0,25 га, яку ТОВ “ІБГ” з жовтня 2004 року орендувало у столичної громади (земля була відведена компанії рішенням Київради №419/1829 від 15 липня 2004 року “для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом”, кадастровий номер – 8000000000:91:173:0011); площею 0,123 га, власником якої компанії стала у квітні 2008 року (цільове призначення – для “обслуговування та реконструкції житлового будинку”, кадастровий номер – 8000000000:91:173:0016, її попереднім власником, ймовірно, було ОСББ “Гончара, 21”). Роботи на цій території здійснювалися на підставі дозволу №0424-Шв/С на будівництво “Житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом”, який було видано інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Києві 6 червня 2008 року. Замовником цих робіт виступало ТОВ “ІБГ”. Даний документ відсутній у відкритому доступі, але з держреєстру судових рішень відомо, що компанії дозволили зводити будівлю висотою 8-10 поверхів (близько 34,5 м) загальною площею 21,4 тис. кв.м. (у т.ч. площа квартир – 12,3 тис. кв.м.). Із самого початку будівництва проти реалізації цього проєкту виступили столична громадськість та міжнародні організації, які опікуються збереженням історичного і культурного надбання.  Зокрема, активісти вказували на те, що ще в 2005 році ЮНЕСКО змінила межі буферної зони об'єкту всесвітньої спадщини “Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра”, збільшивши її на 111 гектарів та включивши до цієї зони в тому числі й вулицю Олеся Гончара.  Відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО було встановлено, що гранично допустима висота нових будинків та надбудов на цій території не повинна бути вищою від висоти прилеглої історичної забудови, що складає 12-25 м, тоді як забудовники ЖК “Fresco Sofia” планували звести у півтора рази вищий комплекс. Також активісти зазначали, що про будівництво в цій зоні має бути поінформоване ЮНЕСКО, але забудовник, мовляв, повідомив цій організації про свої наміри лише 2009 року, коли будівельні роботи вже почалися. При цьому, як повідомляється у Держреєстрі судових рішень, у 2009 році Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС), надала роз'яснення, що проект цього будівництва “суперечить традиційному просторовому синтезу буферної зони “Софії Київської”. Відповідно до своїх спостережень, ІКОМОС надала рекомендації, серед іншого, значно зменшити висотність будівництва – щоб верхня межа не перевищувала висоту прилеглих будівель. 27 травня 2010 року столична міськрада під тиском активістів прийняла рішення №810/4248 щодо зупинення проведення цих робіт. Згідно з цим рішенням, ТОВ “ІБГ”, серед іншого, було рекомендовано виконати вимоги щодо будівництва в охоронній (буферній) зоні об'єкта всесвітньої культурної спадщини – Софії Київської.  Але по факту такий вердикт міської влади тоді ні на що не вплинув: роботи і надалі продовжувалися. Зупинено їх було лише в 2016 році – після того, як керівництво столиці та чиновники різних відомств більш активно “включилися” у дане питання. При цьому, на той час будівля вже була фактично готовою. Другий раунд протистояння 21 квітня 2016 року Київрада рішенням №340/340 погодила створення тимчасової контрольної комісії (ТКК) з питань врегулювання використання земельних ділянок на вул. Гончара, 17-23. Даному органу було доручено у шестимісячний термін перевірити порядок передачі і дотримання режиму використання відповідних ділянок, дотримання забудовником-орендарем вимог державних будівельних норм і стандартів України, містобудівного законодавства, дотримання рекомендацій міжнародних організацій, зокрема ІКОМОС і Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО тощо. У червні 2016 року Державна архбудінспекція (ДАБІ, нині ліквідована. – KВ) на прохання вказаної ТКК здійснила позапланову “перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил” при будівництві ЖК на вул. Гончара, 17-23. За результатами перевірки було складено акт від 17 червня того ж року. Надалі, 8 липня 2016 року, ДАБІ на підставі вказаного акту своїм рішенням №82 анулювала дозвіл на виконання будівельних робіт на вул. Гончара, 17-23.  Підставами для цього стало, зокрема, те, що ТОВ "ІБГ" в 2012 році, вже після отримання цього дозволу, самовільно скоригувало свій проєкт. В рамках цих коригувань, серед іншого, висоту будівлі було збільшено до 37,9 м, а загальну площу квартир – до 12,8 тис. кв.м. Як зазначили в ДАБІ, забудовник мав отримати відповідні вихідні дані на здійснення таких коригувань, що передбачено Державними будівельними нормами (ДБН), та погодити відкориговану проєктну документацію з органами охорони культурної спадщини. Усього цього, мовляв, зроблено не було. 14 липня 2016 року Київрада прийняла рішення №709/709 “Про врегулювання питань використання земельних ділянок на вул. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі Києва”, про яке повідомлялося вище. Таким чином, столична влада вирішила звернутись до ТОВ “ІБГ” з вимогою про негайне зупинення будівництва на земельних ділянках за вказаною адресою. Також вказаній компанії було доручено в місячний термін привести висотність її ЖК на вул. Гончара, 17-23 у відповідність до Генерального плану Києва і у відповідність до "Меж та режиму використання території охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору" (затверджені наказом Міністерства культури і туризму України № 1076 від 23 грудня 2005 року), але не вище 25 метрів від поверхні землі.  При цьому, Київрада передбачила, що у разі невиконання забудовником зазначених вимог, Департамент земельних ресурсів КМДА має вчинити організаційно-правові дії щодо дострокового розірвання договору оренди вищезгаданої ділянки площею 0,24 га (у рішенні про відведення цієї землі була зазначена площа 0,25 га, але, ймовірно, надалі вона була уточнена. – KВ).  22 грудня 2016 року столична міськрада рішенням №813/1817 затвердила звіт про роботу вищезгаданої ТКК. Тоді було погоджено, що Київрада має рекомендувати ТОВ "ІБГ" добровільно виконати рекомендації ІКОМОС і ЮНЕСКО щодо зниження поверховості об'єкта будівництва. При цьому, було вирішено, що в разі невиконання таких рекомендацій, міськрада має вчинити "організаційно-правові дії щодо дострокового розірвання договору оренди ділянки площею 0,24 га”.  У лютому 2017 року ТОВ “ІБГ” звернулося до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований. – KВ) із вищезгаданим позовом до столичної міськради про визнання протиправним та скасування її рішення №709/709  “Про врегулювання питань використання земельних ділянок на вул. О. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі Києва” від 14 липня 2016 року. Головним аргументом позивача стало те, що Київрада, прийнявши це рішення, “висуває незаконні вимоги щодо негайного зупинення об'єкта будівництва та зменшення висотності вказаного об'єкта будівництва, чим втручається у господарську діяльність компанії”. Крім того, у ТОВ “ІБГ” повідомили суддям, що виконання вказаного рішення є неможливим без коригування проекту та отримання вихідних даних (ймовірно, мова йшла про необхідність отримання нових містобудівних умов та обмежень на проєктування. – KВ). Столична міськрада під час судового розгляду цієї справи виступала проти задоволення вимог позивача. Зокрема, юристи Київради вказували на те, що столичний муніципалітет має широке повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності, а тому може приймати рішення “подібного профілю”.  При цьому, в міськраді зазначили, що оскаржуване рішення було прийняте з метою запобігання виключення об'єкта “Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські “будівлі, Києво-Печерська Лавра” з переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО”. Також відповідачем було зазначено, що в даному випадку він “діяв відповідно до міжнародних зобов'язань, закріплених Конвенцією про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини”. Крім того, у Київраді вказали на те, що провадження по цій справі взагалі потрібно закрити внаслідок непідсудності “зазначеної категорії справ адміністративному суду”. 9 жовтня 2018 року ОАСК повністю відмовив ТОВ “ІБГ” у задоволенні його позову. Надалі компанія звернулася до Шостого апеляційного адмінсуду, але успіху знов не мала – 26 лютого 2019 року їй було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги. Касаційний адмінсуд зайняв таку ж позицію, про що зазначалося вище. Скріншот постанови апеляційного суду від 26 лютого 2019 року Також у цей же період, протягом 2016-2019 років, ТОВ “ІБГ” намагалося в судовому порядку оскаржити рішення ДАБІ про анулювання дозволу на будівництво. У компанії намагалися переконати служителів Феміди, що коригування проєкту було здійснено в рамках всіх вимог законодавства. Але низка доводів не переконали суддів – вони дійшли думки, що такі зміни в проєкті були “здійснені з порушенням встановленого порядку, а обґрунтованих заперечень щодо недотримання вимог ДБН позивачем не було наведено”. Як результат – 24 квітня 2019 року Касаційний адмінсуд повністю відмовив компанії в задоволенні її вимог, підтвердивши законність рішення Держархбудінспекції. Незадовго до цього, 20 березня 2019 року, депутатка минулого VIII скликання Київради Ольга Балицька (на той час входила до депутатської групи “Київська команда”) зареєструвала в міськраді проєкт рішення про відмову ТОВ “ІБГ” в поновленні договору оренди ділянки площею 0,24 га. Офіційними підставами для “вигнання” компанії з комунальної землі були названі "чисельні звернення громадськості" щодо будівництва ЖК “Fresco Sofia”, а також негативні висновки вищезгаданої ТКК. Трохи більш ніж через півроку, 24 жовтня 2019 року, Київрада рішенням №14/7587 підтримала ініціативу Ольги Балицької, відмовивши ТОВ “ІБГ” в поновленні орендної угоди. Від звинувачень до примирення Протягом усього періоду протестів, проти зведення ЖК “Fresco Sofia”, забудовники заперечували порушення тих чи інших норм і звинувачували громадських активістів у тому, що ті “за гроші розкачують” ситуацію”, налаштовуючи суспільство проти інвесторів, які “у переважній більшості не є злом, а приносять місту гроші”. Основних аргументи забудовника на свою користь було два. Перший: ЮНЕСКО та ІКОМОС не мають нічого проти ЖК, але опоненти зведення навмисне маніпулюють їх думкою. Другий: Громадські організації, які беруть участь у скандалі навколо Fresco Sofia, дуже вибірково підходять до забудови буферної зони Софії Київської. Крім того, у ТОВ “ІБГ” повідомляли, що рішення Київради про зупинення робіт від 14 липня 2016 року є спробою рейдерської атаки на їхню компанію з боку одного із радників мера Києва Віталія Кличка (кого саме, не уточнювалося). За словами тепер вже екскерівника ТОВ “ІБГ” Геннадія Яроша, ця особа зверталася до голови правління банку “ВТБ”, у якого це будівництво знаходилося в заставі в рамках кредитного договору, з пропозицією, щоб фінустанова забрала майно у ТОВ “ІБГ” і продала нерухомість йому. Мовляв, цей радник готовий був “закрити кредит” та добудувати ЖК “Fresco Sofia” сам.  При цьому, в компанії уточнювали, що після відмови банку брати участь у цій "рейдерській схемі", правління фінустанови поінформували, що в такому разі Київрада вимагатиме знести два поверхи будівлі, через що проєкт стане збитковим, і сам забудовник буде змушений відмовитися від його завершення. Читайте: Застройщик жилкомплекса Fresco Sofia на Гончара будет обращаться в НАБУ Але врешті-решт, вже під час розгляду вищезгаданої судової справи стосовно “неправомірності рішення про припинення робіт”, забудовник і міська влада все ж знайшли порозуміння. 17 серпня 2020 року міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що у конфлікті навколо цієї забудови, який тягнеться з 2008 року, цитуємо, “поставлено крапку”. За словами очільника міста, забудовник пообіцяв прибрати зайві поверхи, щоб висота будівлі не перевищувала 27 м. Таке зобов'язання було зафіксовано в спеціальному меморандумі, який  підписали представники ТОВ “ІБГ”, активісти ГО “Андріївсько-Пейзажна ініціатива”, керівництво Національного заповідника "Софія Київська" і мер Києва. Готовність ЖК “Fresco Sofia” станом грудень 2021 року (фото – “ЛУН”) У повідомленні про підписання цього меморандуму, яке оприлюднив сайт КМДА, зазначалося, що “новий власник будівництва” повинен надати на розгляд столичної влади оновлений проєкт”, пообіцявши, що “будівля не псуватиме вигляд історичної частини міста”. Читайте: Высота возведенного жилого комплекса возле буферной зоны Софии Киевской может быть снижена до 27 метров Вже у жовтні 2020 року громадські активісти, які боролися з цією забудовою, повідомили про початок підготовчих робіт з демонтажу верхніх поверхів. Головні дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “ІБГ” було зареєстроване у жовтні 2003 року. Керівником компанії зазначено Костянтина Ульянова, засновниками – мешканців Києва Олену Пасивенко, Олену Коноваленко і Костянтина Дуброва, громадянина Австрії Алєксєя Долінко (зареєстрований в столиці країни – місті Відень) і ТОВ “КУА “Фінансовий капітал”. Кінцевим бенефіціаром ТОВ “ІБГ” є киянка Олеся Плітка (на колажі праворуч). Костянтин Дубров є сином Олександра Дуброва (на колажі ліворуч) – голови ради директорів інвестиційно-промислової групи “Keros”, в орбіту інтересів якої входить ТОВ “ІБГ”. Останній відомий широкими зв'язками з різними бізнесменами, які зійняті у різних галузями діяльності, у тому числі – будівництві та фінансовому секторі. У середині 00-х Олександр Дубров був членом ради Національного банку України. Крім того, у 2020 році Дубров-старший балотувався до Київради від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР” (був №24 у виборчому списку цієї політсили), але пройти до столичного муніципалітету йому не вдалося. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Читайте: Корупція і хаотична забудова: аудитори КМДА звинуватили відомство Свистунова в численних порушеннях при наданні МУО Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року).  Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Попередником Петра Оленича на посаді керівника “земельного департаменту” був Олексій Поліщук, який займав цю посаду з 18 вересня 2014 року по 2 липня 2018 року. Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Раніше, з серпня по листопад 2014 року і з грудня 2017 року по вересень 2018 року він був керівником управління охорони культурної спадщини при Департаменті культури КМДА, яке в 2017-2018 роках якраз і було “переформатовано” в “самостійний” Департамент охорони культурної спадщини. Фото: колаж КВКиївВлада

У Києві триває весняний місячник із благоустрою, озеленення та поліпшення санітарного стану міста. Традиційно 8 квітня о 10:00 розпочнеться толока у всіх районах міста. Про це KВ стало відомо з повідомлення КМДА. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Кожен охочий може обрати зручну для себе локацію та долучитись до толоки. "На місцях будуть координатори, які забезпечать необхідним інвентарем (рукавичками, пакетами для сміття, граблями) та подбають про техніку для вивезення сміття", – йдеться у повідомленні. Перелік адрес, де буде організовано прибирання Район Локації Голосіївський вул. Велика Васильківська, 132 просп. Голосіївський, 70, к. 2-74 вул. Володимирська, 69 просп. Голосіївський, 116 вул. Героїв Маріуполя, 7 – вул. Лятошинського, 8-А (алея) просп. Академіка Глушкова, 57 пров. Полоцький, просп. Науки, 16, 16-А вул. Новопирогівська, 27-31 вул. Академіка Писаржевського парк ім. Максима Рильського схил на вул. Сумській та лісопарк на вул. Холодноярській Дарницький вул. Іжкарська вул. Вербицького, 5, 9 Деснянський лісова смуга (від вул. Братиславської до вул. Дашкевича) вул. Пухівська (схили за координатами 50.512732, 30.640186) Дніпровський вул. Микільсько-Слобідська, 4 (біля собору) пров. Князя Ярополка Святославича, 2/4, вул. Сосницька вул. Туманяна, 3 (стадіон) Оболонський парк навколо озера Йорданське (зустріч біля каплички, просп. С. Бандери, 29-А) парк навколо озера Кирилівське (зустріч на зупинці трамваю № 11 “Пожежна частина”) просп. Оболонський, 22-А Печерський парк Вічної Слави парк Аскольдова могила вул. Дарвіна, 5 Центральний парк культури і відпочинку Києва (біля Музею води) Подільський Сирецький гай Замкова гора Святошинський вул. Котельникова Михайла, 32/11 вул. Івана Крамського, 16 вул. Ореста Васкула, 49 вул. Сім’ї Сосніних на розі з бульваром Кольцова вул. Івана Труша на розі з просп. Академіка Корольова Солом’янський вул. Джохара Дудаєва (ділянка за кінотеатром “Супутник”) вул. Кадетський Гай, 6/1 вул. Академіка Білецького, 38 (зелена зона) Шевченківський парк “Нивки” парк ім. О. Пушкіна вул. Дмитрівська, 21 Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, як повідомляється, що представники підприємств та установ усіх форм власності візьмуть участь у роботах із поліпшення благоустрою. Читайте: У столиці розпочався черговий місячник з благоустрою Фото: відкриті джерела КиївВлада

Столичні підприємці, які провадять свою діяльність у тимчасових спорудах (ТС, кіоски, МАФи), звинуватили міську владу в тому, що вона наражає їх на небезпеку. Про це, на думку “кіоскерів”, свідчить той факт, що їх зобов'язали перенести свої споруди в ті місця, які неодноразово піддавалися обстрілам ракетами і “Шахедами”. Також підприємці впевнені, що головною метою таких рішень, які приймає Рада оборони столиці, є “переділ ринку” – усі вільні від кіосків місця найближчим часом планується надати іншим підприємцям. Представники малого і середнього бізнесу не погоджуються з такими ініціативами керівництва міста і обговорюють можливість проведення акцій протесту. Про це KВ стало відомо із допису співголови ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу” Тетяни Петренко у Facebook. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вказана організація проаналізувала протокол Ради оборони Києва №3 від 30 березня 2023 року, яким підприємців було зобов'язано перенести свої ТС торгового і соціально-побутового призначення у нові локації. Таке рішення пояснювалося необхідністю захисту представників малого бізнесу, їхніх працівників та пересічних киян від ракетних обстрілів. Втім, за інформацією ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, нові такі локації не є безпечними і можуть спровокувати “захаращення” столиці. Усього їх нараховується девять – по одній в кожному районі Києва, крім Печерського. “Зараз в кожному районі міста розміщується від 400 до 600 ТС, площею від 6 до 30 кв.м. Тобто, в середньому на одній локації планують розмістити біля 8000 кв.м. торгових площ. Іншими словами [міська влада збирається] влаштувати ринки! В трьох районах це локації в 100-400 метрах від ТЕЦ, зокрема – ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і ТЕЦ "Позняки". Ще одна локація розташована не більше ніж за 500 метрів від аеропорту "Жуляни". Ще дві дуже дивні локації – одна десь за 800 метрів від заводу "Артем", який вже був обстріляний ракетами, інша – зі сторони Броварів (в'їзд до Києва) десь на відстані 1 км від ДВРЗ”, – зазначила Тетяна Петренко. Співголова ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу” вважає, що переміщення ТС є ініціативою депутата Київради Дмитра Білоцерковця (обраний від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”) – нагадаємо, раніше йому приписували інтереси в сфері вуличної торгівлі. При цьому, на переконання Тетяни Петренко, ті місця, які будуть звільнені від ТС, будуть передані іншим підприємцям, і відповідний проєкт рішення Київради вже готується під керівництвом того ж Білоцерковця. Читайте: У Києві вирішили реформувати вуличну торгівлю під час воєнного стану “Куди дивиться мер міста Віталій Кличко? Він же не лише досі керує КМДА, а й очолює Раду оборони Києва! Як взагалі в період війни, коли найбільше ракет і “Шахедів” ворог скеровує саме на ТЕЦ, можна приймати подібні рішення? Чи кваліфіковані особи входять до складу Ради оборони міста? Чи варто їх всіх перевірити? Вже вкотре кажу: потрібно шукати зрадників і колаборантів в столичній владі! Підприємців провокують до мітингів, і вони вже обговорюють їх проведення! Біля ТЕЦ, які постійно обстрілюються, планують будувати ринки... Куди дивляться наші правоохоронні органи?” – задається питанням Тетяна Петренко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомляла KВ, своїм рішенням від 30 березня 2023 року, яке було оформлено відповідним протоколом №3, Рада оборони Києва доручила перенести або демонтувати усі ТС, які знаходяться біля наземних входів (виходів) станцій метро, суміщених підземних переходів до станцій метро, на зупинках громадського транспорту, біля захисних споруд,в охоронних зонах інженерних мереж та межах “червоних ліній” вулиць та доріг.  Такий обов'язок було вирішено покласти безпосередньо на власників ТС – саме вони повинні “переміщувати” або “зносити” свої кіоски і надалі укладати з Департаментом містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) нові договори пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою. І в разі невиконання таких вимог, згідно з рішенням Ради оборони Києва, Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) повинен достроково припиняти дію договорів пайової участі, а Департамент міського благоустрою КМДА – забезпечувати демонтаж таких споруд. На фоні такого рішення підприємці днями попросили у президента України Володимира Зеленського та інших високопосадовців захисту від столичної влади. Читайте: “Ми лишаємо за собою право захищати свій бізнес”: столичні підприємці просять допомоги у президента Зеленського Нагадаємо також, історія щодо масового “переселення” ТС тягнеться з травня 2022 року, коли Рада оборони Києва доручила міській владі перевірити та в разі необхідності демонтувати об’єкти торгівлі, які встановлені біля станцій метрополітену. Дане рішення пояснювали тим, що кіоски можуть перешкоджати містянам швидко потрапити у ці захисні споруди у разі загрози бомбардування та/або ракетного обстрілу.  Читайте: Столична влада вирішила прибрати МАФи від станцій метрополітену, які начебто перешкоджають доступу до укриттів та сховищ Столичні підприємці не підтримали таку ініціативу і намагалися всіляко перешкодити її реалізації. Зокрема, “кіоскери” вказували на те, що рішення щодо демонтажу стосуються тих станцій метрополітену, поблизу яких знаходяться великі торгівельні центри (ТЦ), і деякі з таких центрів належать друзям столичного мера. При цьому, підприємці наголошували, що вказані ТЦ можуть бути більш небезпечними для громадян, ніж невеликі ТС – в разі нанесення по ним ракетних ударів у цих будівлях під завалами можуть бути поховані сотні чи тисячі людей.  Читайте: Торгівельні центри або кіоски: з чим столичній владі треба боротися під час війни  Рада оборони Києва є колегіальним органом, до якого входять керівники різних структурних підрозділів КМДА і правоохоронних відомств та який очолює міський голова Віталій Кличко. Фото: сторінка КП “Київблагоустрій” у Facebook

У Києві розгорається черговий скандал щодо потенційної забудови особливо цінної території. Наразі столична громадськість бореться за те, щоб ТОВ “Галерна затока” не змогло збудувати житлові та комерційні будівлі на 43 га землі в районі Галерного острову. Задля цього окремі активісти та депутати Київради планують в судовому порядку добитися розірвання договору оренди даних ділянок та створити на них пам’ятку природи “Ліс орхідей”, включивши туди й сусідній парк “Покол”. Але чи будуть мати успіх такі ініціативи, наразі залишається питанням. Справа в тому, що раніше повернути цю землю громаді через низку порушень законодавства не змогла прокуратура, а проєкт рішення щодо введення на даній території природоохоронного режиму вже має своїх опонентів. Найімовірніше, не в останню чергу все це пов'язано з тим, що за компанією-орендарем стоять люди із оточення бізнесменів Степана Черновецького і Василя Хмельницького (на колажі ліворуч і праворуч), які, вочевидь, мають вплив на різні гілки влади. Як стало відомо KВ, найближчим часом на розгляд Господарського суду Києва може бути подано позов щодо розірвання договору оренди чотирьох земельних ділянок на вул. Галерній, 2 (Голосіївський район столиці), який було укладено між Київрадою і ТОВ “Галерна затока”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Позивачем у відповідній справі виступить БО “Київський еколого-культурний центр” (“КЕКЦ”), про що KВ повідомив столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, який представлятиме інтереси цієї організації в суді. Мова йде про ділянки загальною площею 43,1 га, які призначені для житлової та комерційної забудови та які Київрада відвела вищезгаданій компанії ще в 2007 році. У відкритих джерелах відсутня точна інформація, коли було укладено договір оренди цієї землі, але відомо, що це було зроблено у період 2008-2010 років на виконання рішень господарських судів, які KВ не вдалося знайти в Держреєстрі судових рішень.  При цьому, як уточнив KВ Олександр Дядюк, дана угода не була зареєстрована у встановленому законодавством порядку, а тому термін оренди цих ділянок, який складає 25 років (крім однієї, що була передана на 5 років. – KВ), де-юре ще навіть не розпочався. На думку адвоката, це було зроблено для того, щоб не платити орендну плату і щоб “не закінчувався строк оренди”.  Примітно, що, згідно інформації Держреєстру речових прав на нерухоме майно, найбільша з чотирьох ділянок, які столична міськрада відвела в оренду ТОВ “Галерна затока”, площею 41,9 га, наразі дійсно не має землекористувача. Як зазначив Олександр Дядюк, раніше оскаржити цей землевідвід в судовому порядку намагалася столична прокуратура. Серед головних аргументів правоохоронців було те, що частина вказаної землі по факту є акваторією Дніпра, яку, згідно з законодавством України, не можна відводити під забудову (за деякими винятками. – KВ). За словами правозахисника, служителі Феміди погодилися з аргументами прокуратури, але в задоволенні позову їй все ж було відмовлено – через пропущення строків позовної давності. На переконання Олександра Дядюка, у випадку перемоги БО “КЕКЦ” в судах міська влада має розглянути питання стосовно встановлення на цій території “природоохоронного режиму” – тим паче, що відповідна ініціатива нещодавно була зареєстрована у столичній міськраді та навіть стала причиною гучних суперечок. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зважаючи на усе це, KВ вирішила проаналізувати історію скандалів навколо даної території. Невдачі прокуратури 1 жовтня 2007 року Київрада рішенням №434/3268 погодила передачу земельної ділянки на вул. Галерній, 2 площею 43,6 га в оренду ТОВ “Галерна затока” на 15 років “для реконструкції об'єктів і споруд під об'єкти відпочинку та спорту з подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням, для благоустрою території з озелененням”. Цим же рішенням міська влада виключила дану ділянку з переліку озеленених територій загального користування. На момент здійснення цього землевідводу вказана земля де-юре мала користувачів. Так, протягом 50-80-х років минулого століття міська влада відводила її частинами різним держструктурам, у тому числі – підрозділам управління рибного господарства УРСР під облаштування станцій прокату човнів. І відповідно до вищезгаданого рішення, Київрада скасувала свої “минулі” рішення щодо землевідводів як такі, "що не були виконані в установленому законодавством порядку".  Надалі, 27 листопада 2008 року, столична міськрада рішенням №751/751 погодила внесення змін до рішення щодо передачі ділянки на вул. Галерній, 2 в оренду ТОВ “Галерна затока”.  Відповідно до цих змін, Київрада встановила нове цільове призначення даної землі, дозволивши використовувати її “для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-адміністративного комплексу з приміщеннями громадського і торговельного призначення та паркінгами, з розташуванням об'єктів малоповерхової житлової забудови, з об'єктами рекреаційного призначення та багатофункціональним культурно-розважальним комплексом”. Також змінами було передбачено зменшення площі переданої в оренду землі до 43,1 га (за яких причин це сталося, у відкритих джерелах не уточнюється. – КВ). При цьому, міська рада погодила її поділ на чотири ділянки – площею 41,9 га, 0,33 га, 0,10 га і 0,75 га (кадастрові номери – 8000000000:90:019:0064, 8000000000:90:019:0064, 8000000000:90:019:0127 та 8000000000:90:019:0063 відповідно). Крім того, столична влада вирішила збільшити термін оренди даної землі до 25 років – крім “останньої” ділянки, яка знаходиться в межах червоних ліній (в тому числі – в межах прибережних захисних смуг) і яку було передано ТОВ “Галерна затока” на термін 5 років. Ділянка площею 41,9 га на карті, інші ділянки знаходяться східніше Надалі, протягом 2013-2017 років, повернути цю землю столичній громаді в судовому порядку намагалися правоохоронці, про що зазначалося вище. В рамках двох судових справ, адміністративної та господарської юрисдикцій, Дніпровська екологічна прокуратура та міська прокуратура Києва добивалися скасування вищезгаданих рішень про передачу ділянки ТОВ “Галерна затока” та про внесення змін до рішення про цей землевідвід.  Зокрема, в екологічній прокуратурі вказували на те, що столична влада не мала права передавати вказану ділянку в оренду під забудову, адже ця земля, станом на період її відведення, входила до озелененої території загального користування рекреаційного призначення, на якій, відповідно до законодавства, повинна бути обмежена господарська діяльність.  Крім того,правоохоронці зазначали, що ділянка знаходиться на острові Галерному, який має значну екологічну цінність – мовляв, фахівці з ботаніки та екології виявили на ньому рідкісні види рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України. Враховуючи ці та інші факти, в екологічній прокуратурі дійшли висновку, що відведення цієї землі саме з таким цільовим призначенням може вплинути на її природний стан.  У свою чергу, в столичній прокуратурі повідомили суддям про те, що Київрада, змінюючи цільове призначення вже відведеної землі, порушила низку вимог законодавства. Зокрема, як вказували правоохоронці, відповідне рішення було прийнято без позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації та без затвердженої містобудівної документації.  Також у прокуратурі зазначали, що зміна цільового призначення була здійснена “без врахування інтересів громади щодо намірів відведення ділянок під забудову” – мова йшла про те, що в даному випадку перед прийняттям рішення не було проведено громадські обговорення.  Втім, як було вказано вище, в кінцевому результаті служителі Феміди відмовили правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог. Природоохоронна ініціатива Надалі, більш ніж на п'ять років, скандали і спори щодо цієї території дещо затихли. Але вже на початку поточного року почався чергових раунд суперечок стосовно того, як мають використовуватися вказані ділянки. Так, 13 січня 2023 року депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”) зареєструвала в міськраді проєкт рішення №08/231-40/ПР “Про оголошення природного об’єкту комплексною пам’яткою природи місцевого значення “Ліс орхідей”. Згідно з цією ініціативою, до складу вказаного природоохоронного об'єкта має увійти територія в межах заплави затоки Миколайчик, самої затоки і острова Галерного, а обов'язки щодо його охорони планується покласти на КП "Управління зелених насаджень (УЗН) Голосіївського району". Відповідний проєкт було розроблено науковцями Благодійної організації “Благодійний фонд Дніпровського району Києва “Київський еколого-культурний центр”. Згідно з проєктом рішення, загальна площа майбутньої пам'ятки природи має скласти 90,5 га, з яких 45,5 га обліковуються за КП "УЗН Голосіївського району" (територія парку “Покол”), а 45 га – не надані у власність чи користування. Щодо другої частини території – це саме та земля, яку Київрада в 2007 році відвела в оренду ТОВ “Галерна затока”. Необхідність встановлення “охоронного режиму” на цій локації Ксенія Семенова пояснила, серед іншого, тим, що в даній місцевості було знайдено “величезні популяції чотирьох видів рослин (любка дволиста, коручка болотна, коручка чемерникоподібна та пальчатокорінник м'ясочервоний), які занесені до Червоної книги України, і 19 видів птахів, значна кількість яких охороняються Бернською конвенцією”. 18 січня 2023 року ТОВ “Галерна затока” направило до Київради лист, згідно з яким компанія попросила столичну владу не затверджувати запропонований Ксенією Семеновою проєкт рішення – у зв'язку з тим, що це може вплинути на її інтереси. У зверненні було зазначено, що до складу пам'ятки "Ліс орхідей" планується включити чотири ділянки, які було відведено вказаній компанії на підстав вищезгаданого рішення Київради №434/3268 від 1 жовтня 2007 року.  При цьому, в цьому листі було підтверджено інформацію стосовно того, що офіційно ТОВ “Галерна затока” не є користувачем даної землі – в ньому було вказано, що компанія наразі “перебуває в процесі оформлення орендних відносин щодо земельних ділянок”. Чому за стільки років не було укладено договір оренди, компанія не уточнила. Примітно, що у своєму зверненні ТОВ “Галерна затока” повідомило, що воно є власником розміщених на цих ділянках об'єктів нерухомості загальною площею 659,7 кв. м, але наразі таку інформацію можна поставити під сумнів. Справа в тому, що в рамках вищезгаданої судової справи за позовом столичної прокуратури було встановлено, що хоча компанія з 2008 року де-юре володіє будівлями і спорудами площею 659,7 га на вул. Галерній, 2, насправді ця земля фактично вільна від забудови. Про це, мовляв, стало відомо за результатами низки обстежень, здійснених в 2016 році. У минулому місяці в столичній міськраді розпочалося попереднє обговорення вищезгаданого проєкту рішення. Але, зважаючи на те, як проходить погодження, можна припустити, що до затвердження документу авторства Ксенії Симонової ще далеко.  Справа в тому, що 7 березня 2023 року комісія Київради з питань екологічної політики перенесла розгляд цього та інших проєктів рішень щодо створення пам'яток природи, а також доручила Управлінню екології та природних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) розробити Порядок оголошення територій об'єктами природно-заповідного фонду (ПЗФ).Таке рішення було прийнято за ініціативою члена вказаної комісії Юлії Лимар (фракція “УДАР”).  Свою позицію депутатка пояснила тим, що з одного боку законодавство України регулює процеси “заповідання” територій, а з іншого – міська влада на практиці має проблеми зі створенням таких об'єктів. Зокрема, за словами Юлії Лимар, трапляється так, що до складу об'єктів ПЗФ потрапляють ділянки, які знаходяться в користуванні чи власності “сторонніх” землекористувачів, і це стає причиною судових процесів стосовно оскарження відповідних рішень Київради, в яких міська влада нерідко програє. У зв'язку з цим, на думку депутатки, Київрада повинна мати чіткий алгоритм дій щодо створення об'єктів ПЗФ. Читайте: Спекуляції на війні та сумнівні дозволи: громадськість зупинила будівництво на вулиці Відпочинку, 25 Такі заяви Юлії Лимар викликали значний суспільний резонанс. 29 березня 2023 року БО “КЕКЦ” на своїй сторінці у Facebook звинуватила депутатку в “створенні штучних і явно незаконних та надуманих перешкод у впровадженні ініціатив екологічної спільноти щодо створення нових об’єктів ПЗФ”.  Активісти висловили думку, що, ініціюючи розробку вищезгаданого Порядку, Юлія Лимар насправді намагається заблокувати створення заповідної зони та допомогти потенційним забудовникам даної території. У зв'язку з цим БО “КЕКЦ” оголосив про початок кампанії з відкликання Юлії Лимар зі складу комісії Київради з питань екологічної політики, про що організація надіслала відповідний лист столичному меру Віталію Кличку. Хто хоче забудувати Галерний острів За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Галерна затока” було зареєстроване в жовтні 2006 року. Керівницею компанії вказано Наталію Рісухіну. Засновниками цього ТОВ є мешканці Києва Олександр Кисарець (має 2% в статутному капіталу), Сурен Мікаелян, Нікіта Романенко (обидва – по 24%) та Володимир Весельський (50%), який також є кінцевим бенефіціаром даної компанії. Володимир Весельський очевидно входить до оточення народного депутата України IV-VII скликань та засновника інвестиційної групи “UFuture” Василя Хмельницького і його бізнес-партнера, ексдепутата Київради Андрія Іванова.  Зокрема, Весельський у 2004-2008 роках був керівником ТОВ “Євросфера”, яку система Youcontrol прямо відносить до згаданої “UFuture” (ця група об'єднує більше двох сотень компаній, зайнятих у галузях нерухомості, інфраструктури, відновлюваної енергетики, фармацевтики тощо). Також, серед іншого, Володимир Весельський у 2016-2021 роках був зазначений керівником ТОВ “Київзембуд”, офіційним власником якого у 2020 році був Юрій Серещенко – керівник венчурного фонду QPDigital, що, за інформацією ЗМІ, пов'язаний з вищезгаданим Андрієм Івановим. Також не чужим для оточення вищезгаданих Хмельницького та Іванова є й інший співзасновник ТОВ “Галерна затока” – Нікіта Романенко. Наприклад, він є керівником ТОВ “Європейські столиці”, а підписантом цієї компанії з 2019 року є Андрій Дмитрюк, який паралельно є директором ТОВ “Земельний центр” – компанії з тієї ж групи “UFuture”.  Як повідомляла KВ, ТОВ “Земельний центр” є засновником ТОВ “Агрокомбінат “Хотівський” – компанії, яка у 2017-2018 роках на сумнівних підставах, без рішення Київради, зареєструвала за собою право оренди на низку ділянок в районі парку “Феофанія” та місцевості “Пирогово”, що належать громаді Києва.  Задля того, щоб повернути цю землю до комунальної власності, столичній прокуратурі довелося звертатися з позовами до суду, і наразі відповідні спори, схоже, ще тривають. За даними ЗМІ, на одній з таких ділянок “Агрокомбінат “Хотівський” планував (чи досі планує) зведення житлового комплексу, в чому зацікавлені вищезгаданий Андрій Іванов та бізнесмен Степан Черновецький – син ексмера Києва Леоніда Черновецького (був міським головою столиці в 2006-2012 роках). Читайте: Как окружение Василия Хмельницкого борется с прокуратурой за землю в столичной “Феофании” Нагадаємо також, що за схожою схемою, без погодження зі столичною владою і використовуючи нотаріуса, ще одна компанія з орбіти Василя Хмельницького – ТОВ “Агрофірма “Зодіак” – декілька років тому зареєструвала на себе право постійного користування на 74,4 га землі на Осокорках (Дарницький район Києва). Цей факт викликав значний суспільний резонанс – зокрема, через те, що, на думку експертів, вказане ТОВ не мало жодного відношення до зазначеної ділянки, а для її реєстрації, ймовірно, були використані підроблені документи.  Наразі дана компанія намагається в судовому порядку оскаржити дії Київради, КМДА та накази Міністерства юстиції та Держгеокадастру, які восени 2021 року скасували сумнівні реєстраційні дії. Читайте: Під сузір'ям Дерибану: в киян намагаються “віджати” 74,4 га землі на столичних Осокорках  Вищезазначений співзасновник ТОВ “Галерна затока” Нікіта Романенко, ймовірно, також має зв'язки з родинним бізнесом Черновецьких. Наприклад, він є офіційним власником ТОВ “Бізант”, співвласником якого до квітня 2021 року був Андрій Левін – останній, за даними ЗМІ, був довіреною особою Леоніда Черновецького на виборах президента України у 2004 році та директором Васильківського відділення "Правекс-Банку", що належав колишньому градоначальнику столиці.  Той же Левін наразі є директором ТОВ “КУА “Валприм”, кінцевим бенефіціаром якого є саме Степан Черновецький. При цьому, ТОВ “Бізант” і ТОВ “КУА “Валприм” мають й інший очевидний зв'язок: наразі засновником першої компанії вказана фірма з Кіпру “Осіаніо Ентерпрайзес Лімітед”, яка до 2016 року була засновником другої компанії. Читайте: У Степана Черновецкого хотят отобрать землю под ЖК “Svitlo Park” Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих ( з 2 квітня 2021 року, вона виконувала обов'язки керівника цієї структури). Роботу даного структурного підрозділу з 2 квітня 2021 року контролює заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Управління екології та природних ресурсів КМДА з 11 лютого 2021 року очолює Олександр Возний. Діяльність цього управління протягом більш ніж семи років контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Комісію Київради з питань екологічної політики з 8 грудня 2020 року, з початку діючого IX скликання Київради, очолює депутат Денис Москаль (фракція “ВО “Батьківщина”). Крім нього до складу цього органу входять ще четверо депутатів Київради. Фото: колаж КВКиївВлада

Столичні підприємці, які провадять свою діяльність у тимчасових спорудах (ТС, кіоски, МАФи) просять у президента Володимира Зеленського та усього вищого керівництва держави захисту від столичних чиновників. За словами представників малого бізнесу, міська влада приймає рішення, які можуть залишити їх без доходу, а їхніх працівників – без робочих місць. Зокрема мова йде про розширення переліку ТС, які мають бути демонтовані начебто задля “захисту киян від ракетних обстрілів” – до тих кіосків, які розташовані біля станцій метро, було додано споруди, які розміщені в охоронних зонах інженерних мереж та в межах “червоних ліній” вулиць та доріг. При цьому, як зазначають підприємців, у випадку, якщо їхня позиція не буде почута, вони будуть захищати свій бізнес усіма дозволеними методами. Як стало відомо KВ, ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу” оприлюднив “Маніфест малого бізнесу столиці до керівництва України”. Підписуйтесь на “КиївВладу” Відповідний документ, який датований 3 квітня 2023 року, у Facebook опублікувала співголова вказаної організації Тетяна Петренко. Цим маніфестом підприємці, які здійснюють свою діяльність в тимчасових спорудах (ТС, МАФи, кіоски, "ларьки") попросили у Президента України Володимира Зеленського та інших високопосадовців захисту від столичної влади. За словами підприємців, міські чиновники приймають рішення, через які в столиці буде втрачено 20 тис. робочих місць, а ще 5 тис. магазинів, кав'ярень та пекарень буде знищено.  “5 років ми протистояли вкоренілим столичним корупціонерам, які 5 років поспіль намагалися знищити наш бізнес і прибрати його до рук своїх наближених осіб. Зараз, в період повномасштабної війни, ці корупціонери навчилися використовувати нові механізми які їм надала війна – військова адміністрації. Її очільник бездіє, а можливо, навіть допомагає! Всім надалі керує Віталій Кличко і його корумпована команда. Ми лишаємо за собою право захищати свій бізнес в умовах війни усіма дозволеними в демократичному світі засобами!”, – повідомляється в “Маніфесті”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомила KВ Тетяна Петренко, наразі розглядається варіант із проведенням мітингів проти таких дій столичної влади. За словами співголови ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, до таких дій готові більшість підприємців, адже останні рішення посадовців стосуються майже кожного “кіоскера”. Мова йде про рішення Ради оборони Києва від 30 березня 2023 року, яким, по суті, було продовжено та посилено діючі обмеження щодо розміщення і функціонування в столиці ТС торгового, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення у період воєнного стану. Відповідно до нього, Рада повторно "відмітила, що знаходження ТС біля наземних входів (виходів) станцій метро, суміщених підземних переходів до станцій метро, на зупинках громадського транспорту та біля захисних споруд цивільного заходу може призвести до виникнення загрози життю або здоров'ю людей і завданню значних матеріальних збитків у разі ракетних обстрілів або застосування безпілотників "Shahed". Крім того, до переліку місць розміщення ТС, які можуть “заважати”, було додано охоронні зони інженерних мереж та межі “червоних ліній” вулиць та доріг. У зв'язку з цим, відповідно до рішення Ради оборони столиці, усі такі кіоски потрібно перенести або демонтувати.  При цьому, такий обов'язок було вирішено покласти безпосередньо на власників ТС – саме вони повинні “переміщувати” або “зносити” свої кіоски і надалі укладати з Департаментом містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) нові договора пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою. Згідно з рішенням, ТС мають бути переміщені на конкретні місця, які визначені відповідним протоколом Ради оборони – по одному в кожному районі столиці, крім Печерського (мовляв, він є найменшим, має щільну забудову, а тому в ньому відсутні місця для переміщення таких споруд. – KВ). За словами Тетяни Петренко, визначені владою місця – це такі собі "відстійники" (промзони і закинуті території на околицях Києва), де фактичне ведення бізнесу буде неможливим. У в разі невиконання таких вимог, згідно з рішенням Ради оборони Києва, Департамент містобудування та архітектури КМДА повинен достроково припиняти дію договорів пайової участі, у Департамент міського благоустрою – забезпечити демонтаж даних споруд. Як повідомляла KВ, 6 травня 2022 року Рада оборони Києва формально доручила міській владі перевірити та в разі необхідності демонтувати об’єкти торгівлі, які встановлені біля станцій метрополітену. Дане рішення пояснювалось тим, що кіоски можуть перешкоджати містянам швидко потрапити у ці захисні споруди у разі загрози бомбардування та/або ракетного обстрілу.  Читайте: Столична влада вирішила прибрати МАФи від станцій метрополітену, які начебто перешкоджають доступу до укриттів та сховищ На виконання такого протокольного рішення 8 червня та 29 липня 2022 року комісія з питань розміщення ТС при КМДА прийняла перше рішення про демонтаж (можливе перенесення) кіосків – тоді було визначено перелік із близько сотні споруд, переважно біля входів (виходів) до станцій метрополітену “Політехнічний інститут”, “Героїв Дніпра” та “Дружюи народів” Представники малого бізнесу виступили категорично против таких заходів. “Кіоскери” звинувачували підлеглих міського голови Віталія Кличка у тому, що ті взяли курс на знищення бізнесу дрібних підприємців під приводом начебто загрози ТС для мирного населення. Зокрема, підприємці вказували на те, що рішення щодо демонтажу стосуються тих станцій метрополітену, поблизу яких знаходяться великі торгівельні центри (ТЦ), і деякі з таких центрів належать друзям столичного мера. При цьому, “кіоскери” наголошували, що вказані ТЦ можуть бути більш небезпечними для громадян, ніж невеликі ТС – в разі нанесення по ним ракетних ударів  у цих будівлях під завалами можуть бути поховані сотні чи тисячі людей.  Читайте: Торгівельні центри або кіоски: з чим столичній владі треба боротися під час війни  Нагадаємо, КМВА з 21 жовтня 2022 року очолює генерал-полковник Сергій Попко. Його попередником на цій посаді був вищезгаданий Микола Жирнов, який очолював військову адміністрацію столиці з 1 березня минулого року. Саме КМВА на час воєнного стану належить значна частина повноважень зі здійснення забезпечення життєдіяльності міста. У свою чергу Рада оборони Києва є колегіальним органом, до якого входять керівники структурних підрозділів КМДА та очільники різних правоохоронних відомств і який очолює міський голова Віталій Кличко. Фото: сторінка КП “Київблагоустрій” у Facebook. КиївВлада

Річка Ірпінь разом зі своїми заплавами може стати заповідною зоною, це унеможливить забудову на цій території. Ініціативу вже підтримали в Бучі та Білогородці, однак, далеко не всі вітають такі плани. Зокрема, в Ірпені, де заплаву почали активно забудовувати ще декілька років тому, ігнорують пропозицію екологів. Саме там будується ЖК “Синергія Сіті” забудовника з орбіти екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка. Київський еколого-культурний центр, який став ініціатором створення заказнику, не полишає спроби переконати керівництво міста.Рішення про створення заказнику Бучанська міськрада підтримала на 42 позачерговій сесії міськради від 22 березня. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Заказнику бути? Розмови про створення ландшафтного заказнику “Річка-герой Ірпінь” тягнулись на Київщині роками, однак, тільки цього року у цій справ відбулись суттєві зрушення. Створення заказнику є спільною ініціативою Комісії по екології Київської обласної ради та Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ).  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Першими створення ландшафтного заказнику погодили в Білогородці – там під охорону хочуть взяти фрагмент річки Ірпінь на всій території Білогородської громади. Його загальна довжина складатиме 19,7 км, а площа – 198 га. Таке рішення сільська рада прийняла ще 24 січня. “Ландшафтний заказник “Ріка-Герой Ірпінь” – спільний проєкт комісії з питань екологічної політики Київської обласної ради (КОР) та Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ). Він дуже важливий з екологічної точки зору. Рішення Білогородської сільської ради (згода землекористувача) вже є, сумнівів у тому, що наші депутати це питання також підтримають, в мене немає. Треба лише дочекатися, коли профільний департамент КОДА винесе на розгляд облради відповідний проєкт рішення, робота над яким триває, збираються усі необхідні погодження. Думаю, КОР підтримає цей документ вже через 1 – 1,5 місяці. Після цього територія площею 198 га відразу стане заповідною, хоча ще залишиться винести межі заказника в натуру”,- проінформував KВ голова екологічної комісії КОР Роман Титикало (фракція Європейська солідарність).  Створення заповідної зони підтримали й в Бучанській громаді. Мова йде про 55,4 гектари заплавних земель річки Ірпінь, яка протікає у Синяківському старостаті. Під охорону хочуть взяти фрагмент річки довжиною біля 8 кілометрів й шириною біля 10 метрів. Таке рішення депутати Бучанської міської ради підтримали одноголосно.  “Можу проінформувати, що рішення було підтримано всіма присутніми депутатами одноголосно. Позиція нашої фракції – максимальна підтримка ініціатив, спрямованих на забезпечення комфортного життя наших мешканців, особливо коли мова йде про екологію. Це рішення було прийнято за пропозицією КЕКЦ. Ми маємо на меті створити цей природо-заповідний фонд, який надалі буде знаходились під охороною держави і відповідних інстанцій. Ця ініціатива і перспективі буде поширюватись й на інші громади Київської області, надалі маємо надію що це рішення буде затверджено КОР і воно буде обговорене на профільних комісіях. Дуже важливо створити цю заповідну територію, аби унеможливити назконне будівництво. Бо ми розуміємо, що попри контроль зі сторони міських та сільських рад, є такі випадки”, — розповів KВ Микита Геращенко, депутат Бучанськоі міської ради (Слуга народу). Земля особливого призначення У першу чергу, заплаву річки захищають від планів забудовників. За словами Титикала, заказник за початковою ідеєю також мав простягатись по руслу річки й по території Ірпінської громади, де якраз найактивніше намагаються забудувати заплаву річки. “Стратегічну та тактичну важливість долини Ірпеня ще раз було доведено в наші дні, коли захисники Києва підірвали міст через Ірпінь, а споруджений путінськими військами понтонний міст через Ірпінь знищили. В результаті ворожі війська вперлися в залиту талою водою болотисту долину річки-рятівниці, що тисячоліттями захищала Київ. Ріка Ірпінь наче ангел, захистила своїми руками Київ від окупантів весною 2022 р. На жаль, заплава річки Ірпінь забудовується. Особливо це можна побачити біля м. Ірпінь. Це може взагалі знищити історічну річку”, –  вважає директор КЕКЦ Володимир Борейко. На фото: забудова річки Ірпінь Така пропозиція екологів керівництвом Ірпінської громади підтримана не була, а на відповідні листи КЕКЦ не отримав жодної відповіді.  За словами Борейка, у Київського еколого-культурного центру вже були переговори з керівником Ірпінської міської ради Олександром Маркушиним, але, поки, безрезультатні. В межах Ірпінської громади хочуть зберегти 127,9 га території. Під охороною міг би бути фрагмент річки загальною довжиною  біля 14, 800 км , ширина річки біля 10 м, ширина двох прибережних захисних смуг – 50 м. Відсутність згоди на створення заповідної зони з боку Ірпінської міської ради пов’язують з амбіціями забудовників, які мають види на заплавні землі. Так, у ЗМІ ще з 2017 року повідомляли, що забудова заплави може спричинити екологічну катастрофу, а землі під цю забудову взагалі виділялись з порушеннями. Найчастіше, за словами місцевих, в Ірпені масова забудова заплав річки з 2019 року пов’язана з початком будівництва ЖК “Синергія Сіті”. Там будується 72 будинки, середня ціна на квадратний метр складає від 25 до 38 тисяч гривень, залежно від площі квартири і планування квартири. Фото: ЖК “Синергія Сіті” Одним з власників будівельної групи “Синергія” є Ігор Оверко, екс-депутат Ірпінської міської ради від партії “Нові обличчя”.  Згідно інформації Руху “Чесно”, у 2019 році Оверко фінансував парламентську кампанію екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка, який балотувався по 95 округу як самовисуванець і неодноразово ставав фігурантом кримінальних проваджень щодо розкрадання коштів. На цю кампанію забудовник Оверко віддав 1,5 млн грн. У 2019 році ЗМІ повідомляли, що суд наклав арешт на ділянки в Ірпені, де будується ЖК “Синергія Сіті” Оверка.  Провадження було відкрито по ч. 1 ст. 364 КК (зловживання владою або службовим становищем), щодо Ірпінської міської ради.  За даними слідства, 5 із 6 ділянок, на яких проводиться будівництво, відносяться до заплавних меліорованих земель загальнодержавної осушувально-зволожувальної системи річки Ірпінь, і потрапляють до захисних смуг відведення каналів. Фото: Наші Гроші Однак, будівництво це не зупинило. Комплекс досі успішно будується, продає квартири, а заплавні землі продовжують виділяти під забудову. “За рік до війни правляча депутатська більшість в Ірпінській міськраді під командуванням того ж Карплюка, який уже очолював так звану Інвестиційну раду Ірпеня, проголосувала за відведення ще 50 га території заплави річки Ірпінь під будівництво 40 тис. квартир у таунхаусах, котеджах та багатоповерхівках. Цікаво, що все це свавілля відбувалося за 25 км від Офісу Президента України. На жаль, центральна влада ніяк серйозно не впливала на безлад, який чинить Карплюк та його спільники” – повідомляв KВ Володимир Борейко. Тиск сусідів За словами директора КЕКЦ, спроби домовитись з Ірпенем досі тривають. Також, у планах включити в заказник території Боярської та Димерської громади.  “Ми знову направили лист до Ірпінської міської ради із проханням погодити створення заказнику. Про цей лист нас просила громадськість і це вже друга спроба. Поки якоїсь відповіді ми не маємо. Взагалі, ми плануємо підключити Боярку, Димер, плануємо зробити заказник вздовж всієї річки. Думаю, що Ірпеню буде вже важче чинити супротив, коли решта громад прийме позитивне рішення. Їм було добре, коли жодна громада не підтримувала цю ініціативу, але тепер ради голосують, й Ірпеню потрібно буде захищати своє ім’я”, – розповів у коментарі KВ Володимир Борейко. Як раніше писала KВ, найближчим часом столична міськрада може розглянути проєкт рішення щодо поновлення простроченого договору оренди більше 2 га землі в районі Броварського проспекту для ТОВ “Будівельні технології груп”. Власницею даної компанії є Вікторія Царенко – дружина ексдиректора КО “Київзеленбуд”, діючого депутата Київради Михайла Царенка (обирався від нині забороненої “ОПЗЖ”, на колажі ліворуч). Цю землю у 2007 році, за часів мерства Леоніда Черновецького, Київрада передала згаданому ТОВ під будівництво об'єктів відпочинку з готелем та ресторанним комплексом за разунок лісових площ Дніпровського лісництва. Наразі роботи ще не розпочалися у зв'язку з “поганим інвестиційним кліматом”, але орендар вже розробляє проєктну документацію. Розгляд міською владою даного питання вже не раз ставав причиною скандалу. Наприклад, восени минулого року колеги Михайла Царенка звинуватили його в шантажі – мовляв, фракція його політичної сили погрожувала не голосувати за жодні проєкти рішень, якщо не буде погоджено питання по вказаній землі. Читайте: Шантаж заради забудови: Київрада знову може віддати дружині депутата Царенка землю в колишньому лісі Фото: колаж KВ КиївВлада

Група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді (ВР) законопроект, який передбачає обмежити використання військово патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі. З початку широкомасштабного вторгнення рф на територію України, українські підприємці почали реєструвати та рекламувати марки пов'язані з війною. Так можна в супермаркетах було побачити насіння редиски – “Азовсталь”, сосиски та цукерки “Пес Патрон”, тістечка “Привид Києва”, пиво “Героїчна Буча Комбуча”, салат листовий “Джонсонюк” тощо.  Про це KВ стало відомо з законопроекту №9128 “Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі”.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   Законопроект передбачає заборонити розповсюджувати рекламу товарів, робіт і послуг з використанням:  назв подій, пов’язаних із здійсненням заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування російської збройної агресії; назв населених пунктів та місцевостей, постраждалих унаслідок російської збройної агресії, а також місць (населених пунктів чи їх частин), що є загальновизнаними символами стійкості та героїзму Українського народу (крім випадків використання таких назв в адресах, а також реклами торговельних марок, зареєстрованих до 24 лютого 2022 року); згадувань бойових дій та військових операцій, за можливості їх ідентифікації на місцевості, пов’язаних із здійсненням заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування російської збройної агресії; найменування виробників, назв типів і видів озброєння, військової і спеціальної техніки;  назв родів військ, військових підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (підрозділів);  привітань, які визначені законодавством як офіційні для Збройних Сил України, інших створених відповідно до законів України військових формувань. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Однак, вищезазначені обмеження не поширюватимуться на рекламу кіно-, відео- та видавничої продукції, присвяченої висвітленню подій, пов’язаних із здійсненням заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування російської збройної агресії. Крім того, документ заборонятиме реєструвати торгові марки, в яких будуть використовуватися вищезазначені пункти.  Як йдеться в пояснювальній записці, останнім часом спостерігається експлуатація військової тематики в комерційних цілях.  “Йдеться не лише про те, що мотивуючий патріотичний контент “копіюється” у сферу роздрібних продажів. Прикро, що в маркетингових комунікаціях виробники споживчих товарів та послуг вдаються до недоречного використання трагічних подій війни, назв 2 постраждалих міст, патріотичних закликів і військових вітань. Ідеться про реєстрацію торговельних марок алкогольних напоїв, продуктів харчування, інших товарів (ТМ “Героїчна Буча Комбуча” зі смаком цитрусу, насіння редису “Азовсталь” та інші приклади), назви акцій для клієнтів, слогани реклами, які застосовують чи обігрують воєнну тематику у необережний, а подекуди і просто у неприпустимий спосіб”, – обгрунтовують автори законопроекту.  Зазначимо, з початку широкомасштабного вторгнення рф на територію України, українські підприємці почали реєструвати та рекламувати марки пов'язані з війною. До прикладу кав’ярні почали наносити на стаканчики назви міст Чорнобаївка, Гостомель, Буча та Ірпінь.  Також в супермаркетах можна побачити насіння редиски – “Азовсталь”, сосиски та цукерки “Пес Патрон”, тістечка “Привид Києва”, пиво “Героїчна Буча Комбуча”, салат листовий “Джонсонюк”.  Крім того, центр лазерної косметології “ЛазерХауз” розвісив по містам рекламу на білбордах де обіцяють “лазерну епіляцію будь-яких зон для військовослужбовців ЗСУ”, такий же банер розмістили й на сайті центру. Зазначимо, що у серпні 2022 року маркетингова компанія "Kantar" та Google зробили спільне дослідження. Результати демонструють, що українців дратує у рекламі і як загалом оцінюють креатив під час воєнного стану. Майже чверть опитаних (23%) зазначила, що їх дратує використання національної символіки, неврахування військових реалій або недоречність реклами, спекуляція чи піар на темі війни. Респонденти наводять назви піци "Байрактар" чи "Слава Україні". При цьому більша частина (57%) позитивно ставляться до воєнних образів, таких як пес Патрон, "російський корабель" чи "Байрактар". Майже три чверті (72%) вважають, що використання патріотичної теми доречне під час війни. 71% зазначили, що позитивно ставляться до гумору в рекламі брендів, особливо мемів на воєнну та невоєнну тему, тематики втрат російських військових та "бавовни". Також після повномасштабного вторгнення, в Україні з’явився термін "байрактарщина". Паралельно з тим існує ще один термін – "шароварщина", що означає спрощення української культури.  "Шароварщина це – спрощення української культури в часи радянського союзу, тобто переважання форми над змістом. Якщо брати український автентичний одяг, то його спрощували до такого псевдоукраїнського, робили з нього дуже прості форми, не надавали йому змісту, оригінальності, вишивки, багатошаровості, наш давній український одяг дуже багатий", – розповідає етнографиня Христина Федечко. Крім того, як пише видання Телеграф тема війни та патріотизму вилилась і на українських виконавців. Шаблон плюс-мінус однаковий, треба вжити слова "козак", "отаман", "гопак", "джавелін", "байрактар", "калина" і т.д. Так гурт HANUMIKE випустив пісню “Дика дичка”, яка за задумом авторів, ця пісня присвячується українським жінкам-військовим та "палкому коханню в сучасних реаліях". “Але варто звернути увагу на слова пісні, бо це бінго: тут зустрічаються слова "байрактар", "хаймарс", "автомат" і фольклорні штампи "при лужку, при лужку та при широкім полі". Ця пісня – чемпіон у рейтингу частоти ключових слів: Ой при лужку, при лужку та при широкім полі, І у день і в ночі бачу плечі голі я своєї Олі, В одній ручці автомат — в інший капучино, Це не Джавелін, Це не Хаймарс, Це моя дівчина”, – пише видання.  Популярний музичний український гурт Mirami випустив трек та кліп до нього під назвою "Бавовна – солодка вата". У приспіві вживаються популярні фрази, які ніяк між собою пов’язані та складно зрозуміти, що це означає: Бавовна – солодка вата, чекає доня на тата. Бавовна – солодка вата, а мати жде сина в хату. Також на тижні TikTok розірвав трек "Гопак" Юлії Лущинської, який став вірусним після того, як у мережі з’явилося відео як співачка співає цей трек для Дмитра Гордона на "мосту Кличка" у Києві. Пісня та відео виконавиці стало приводом для створення великої кількості мемів.  Та багато ще інших прикладів, такі як пісні виконавиці Марії Кондратенко – “Ванька-встанька” та “Ведмеді балалайки”, пісня Михайла Поплавського – “Офіцери”, Світлани Лободи з піснею “По-українськи”, яка до війна працювала в росії та багато інших.  Нагадаємо, Міністерство оборони України створило Департамент з питань запобігання корупції, ключова мета якого реалізувати принцип нульової толерантності до корупції. Зазначається, що незабаром буде оголошено про відбір на вакантні посади до цього підрозділу.  Читайте: Міноборони створило Департамент з питань запобігання корупції  Фото: Колаж KВ, TIMES.ZT.КиївВлада

Муніципальні аудитори вщент розкритикували роботу Департаменту містобудування та архітектури КМДА з надання замовникам Містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування забудови. Зокрема було встановлено, що підлеглі Олександра Свистунова (головний архітектор Києва з 1 листопада 2016 року, на колажі) у 2018-2021 роках створювали суцільні корупційні ризики: масово надавали МУО фактично без встановлення обмежень для забудови, відмовляли іншим замовникам в аналогічних ситуаціях, ігнорували цільове і функціональне призначення земельних ділянок, зловживали “схемою багатофункціональних комплексів” для легалізації будівництва ЖК, тримали в таємниці процедуру отримання МУО та приховували від громадськості “містобуди”, що були видані. Також з'ясувалося, що вказаний департамент КМДА з 2013 року марно витратив більш ніж 11 млн бюджетних гривень на розробку планів зонування Києва. Цю містобудівну документацію так і не було затверджено, що великою мірою й призвело до безконтрольної забудови Києва. На зонування території столиці гроші, ймовірно, тепер доведеться виділяти знов.  Як стало відомо KВ, відповідний звіт №070-6-07/3 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) датований 31 січня 2023 року.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  На сайті аудиторського відомства його було опубліковано минулого тижня – ймовірно, коли стало відомо, які з 19 рекомендацій “ревізорів” уже було виконано посадовцями вищезгаданого департаменту. Про такі рекомендації мова йтиме нижче. В рамках цієї перевірки аудитори столичної мерії проаналізували ефективність процесу підготовки та видачі Департаментом містобудування та архітектури КМДА Містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування забудови земельних ділянок. Аудит охопив період діяльності "містобудівних" чиновників з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2021 року. Тривала дана перевірка з 22 листопада 2021 року по 23 вересня 2022 року (з перервами). За даними аудиторів, з початку 2018 року по кінець 2021 року до Департаменту містобудування та архітектури КМДА було подано 4624 заяви на отримання МУО, за результатами розгляду яких було надано 1052 МУО. Тобто, відсоток відмов дорівнює близько 77%. “Виявлені [в результаті аудиту] порушення та недоліки призводять до безконтрольної забудови Києва, яка суперечить гармонійному та плановому розвитку території, спотворює характер середовища, призводить до руйнування та знищення об'єктів культурної спадщини, значного погіршення життєвого середовища, надмірного ущільнення забудови, перевантаження інфраструктури та зменшення рівня туристичної привабливості міста тощо”, – підкреслили в Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ вирішила проаналізувати, що саме, на думку аудиторів КМДА, призводить до безконтрольної забудови Києва та як вони бачать вихід з цієї ситуації.  Обмеження без обмежень За результатами перевірки аудитори дійшли висновку, що МУО, які надаються в столиці Департаментом містобудування та архітектури КМДА, дуже часто не визначають реальних умов та обмежень у питанні проєктування забудов. Замість цього вони переважно містять лише посилання на державні будівельні норми (ДБН). На думку аудиторів, такі посилання фактично вказують на те, що жодні містобудівні обмеження чиновниками не встановлювалися, а тому видача таких МУО “є пустою формальністю”.  Нагадаємо, що на цей факт раніше неодноразово звертала увагу і KВ. В одних випадках посадовці конкретизують можливі вихідні дані майбутніх забудов (наприклад, кількість будівель, які можна будувати або реконструювати, кількість квартир у них, кількість машиномісць тощо), а в інших лише зазначають норми ДБН, відповідно до яких повинні проєктуватися майбутні об'єкти. Читайте: ГБР хочет помешать Николаю Негричу построить ЖК на бульваре Дружбы народов, 13-А Київ без зонування Основною причиною надання замовникам МУО “без містобудівних обмежень”, на думку аудиторів, є те, що у столиці не затверджено “План зонування території Києва. Саме цей План, як зазначають “ревізори”, є тією містобудівною документацією, яка визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених функціональних зон.  На переконання аудиторів, саме відсутність зонування території “позбавляє можливостей встановити обґрунтовані параметри об'єктів будівництва при видачі МУО”. Через це дані “містобуди” не можуть вважатися такими, що “враховують державні та громадські інтереси при плануванні та забудові територій”, а тому, як зазначають “ревізори”, вони порушують низку статей Законів України “Про основи містобудування” і “Про регулювання містобудівної діяльності”.  Зазначимо, що Департамент містобудування та архітектури КМДА отримав від Київради завдання розробити “План зонування території міста Києва” ще в 2012-2013 роках. Мова йде про рішення міськради  №69/8353 від 20 вересня 2012 року та №518/10006 від 13 листопада 2013 року.  Як інформувала KВ, проєкт "Зонінгу центральної планувальної зони Києва" був розроблений КО “Інститут генерального плану Києва” в 2016 році. Але при його розгляді виявилося, що цей документ не відповідає чинному законодавству, будівельним нормам та державним стандартам. Зокрема, розробники цього зонінгу при його підготовці посилались не на діючий Генплан Києва, а на проєкт нового Генплану (не затверджений документ).  Читайте: План зонирования центра Киева никуда не годится і Опрос KV: депутаты Киевсовета о зонинге Броневицкого З тих часів про подальшу роботу з зонування території міста Києва чути не було.  При цьому, як зазначили аудитори у своєму звіті, українське законодавство влаштоване так, що відсутність Плану зонування не може бути підставою для відмови у видачі МУО. Тобто, виходить парадоксальна ситуація: такі Плани потрібні, але де-юре чиновники КМДА можуть працювати і без них. Ручний режим Остання обставина призводить до того, що аудитори КМДА називають "надмірним рівнем дискреції посадових осіб Департаменту містобудування та архітектури КМДА". Мова йде про те, що посадовці на власний розсуд і визначають можливість будівництва конкретних об’єктів на конкретних ділянках, і зазначають умови та обмеження, яких повинні дотримуватися забудовники.  При цьому, аудиторами було встановлено, що посадовці в ідентичних ситуаціях приймали рішення як про відмову, так і про надання МУО, а також застосовували різні підходи до змісту цих документів. Такий режим видачі МУО аудитори КМДА прямо називають “ручним” і вбачають в даних процесах корупційні ризики. На думку “ревізорів”, чиновники “фактично одноосібно визначають планувальну організацію та подальший шлях розвитку конкретної місцевості, позбавляючи територіальну громаду її права на участь у плануванні території міста”.  Аудитори вбачають в таких діях посадовців КМДА ще й “високий ризик наявності конфлікту інтересів”, адже, як зазначалося вище, саме вказаний департамент є відповідальним за розробку Плану зонування територій. Ймовірно, таким чином “ревізори” натякнули, що чиновники навмисно не розробляють цей документ, щоб і надалі працювати так, як вони звикли працювати. Земля окремо, будівництво окремо  Аудитори з'ясували, що підлеглі Свистунова при наданні МУО не встановлювали, чи відповідає цільове і функціональне призначення земельних ділянок містобудівній документації на місцевому рівні. Цей факт, на думку “ревізорів”, свідчить про уникнення посадовцями відповідальності за прийняття рішень у випадку невідповідності призначення ділянок намірам забудови, а також про ухилення чиновників від своїх повноважень. Зазначимо, KВ багато разів інформувала про випадки, коли замовникам від КМДА надаються МУО на проєктування якоїсь забудови чи реконструкції на земельних ділянках, на яких, згідно рішення про землевідвід, нічого подібного робити не можна. Наприклад, нерідко Київрада, зважаючи на те, що територія по функціоналу відноситься до земель рекреації чи громадської забудови, надає землю виключно “для експлуатації та обслуговування існуючих будівель”. В містобудівному департаменті КМДА цілком можуть просто не звернути на це уваги та дозволити проєктувати там зведення чергового житлового комплексу (ЖК).  Хитрощі багатофункціональності В рамках зазначеного аудиту також було встановлено, що протягом 2018-2021 років профільний департамент КМДА щорічно надавав понад десять МУО на проєктування будівництва багатофункціональних комплексів (БФК). Згідно з цими документами на окремих ділянках забудовники по факту зводили ЖК, хоча у більшості випадків, за інформацією “ревізорів”, такі земельні ділянки за функціональним призначенням відносилася до територій громадських будівель та споруд, на яких заборонено будівництво житла. Зокрема, як з'ясували аудитори, за такою процедурою реалізувалися та реалізуються проєкти ЖК “Aura City” (вул. Зарічна, 45, девелопер – “Status Group”) та “Новий Поділ” (вул. Набережно-Хрещатицька, 14, девелопери – “Perfect Group” і “Saga Development”), а також БФК “Світогляд” (просп. Степана Бандери, 32-А, девелопер – “Спільнота”), про який раніше писала KВ.  При цьому, “ревізори” у своєму звіті вказали на те, що в непоодиноких випадках факти зведення житла під виглядом БФК набували розголосу в інтернеті та піддавалися критиці, що в свою чергу мало негативний вплив на репутацію КМДА. Читайте: “Корупційний “Світогляд”: як ДІАМ легалізувала будівництво БФК на просп. Степана Бандери, 32-А в Києві Аудитори дійшли висновку, що назва об'єкта будівництва "багатофункціональний комплекс" використовується забудовниками для уникнення вимог (в тому числі вимог містобудівної документації), які застосовуються до житлового будівництва. Усе це, як вважають аудитори, стало наслідком відсутності все того ж затвердженого Плану зонування. Мовляв, завдяки цьому профільні посадовці КМДА можуть на власний розсуд визначати дозволені види використання територій, посилаючись на те, що Державними будівельними нормами передбачена можливість "комбінувати" різні види приміщень в кожній конкретній будівлі або на кожній конкретній ділянці (наприклад, “приміщення громадського призначення плюс приміщення житлового призначення"). Висотне будівництво в історичному центрі  Також аудитори встановили, що через відсутність розробленого і затвердженого Плану зонування центральної планувальної зони Києва забудовники оскаржують через суд окремі положення МУО та передбачені ними обмеження висотності будинків, якщо земельна ділянка потрапляє в межі Центральної планувальної зони, Історичного центру міста, Історичного ареалу тощо.  У окремих випадках, у разі перемоги в судах, це призводить до того, що забудовники отримують законну можливість зводити будинки висотою понад 27 м, передбачених Генпланом Києва, не узгоджуючи це з органами охорони культурної спадщини.  У якості прикладів “ревізори” навели житлові комплекси на вул. Євгена Коновальця, 30 і вуд. Московській, 43/11, забудовники яких саме за таких обставин змогли розробити проєкти будівництва без врахування особливостей забудови історичного центру Києва та отримати від Держархбудінспекції (ДАБІ) дозволи на будівництво 26 і 23-поверхових будинків відповідно (ці комплекси ще не отримали “маркетингові назви”, а їхні девелопери офіційно не заявлені. – KВ). Читайте: Багаторічне протистояння: столична громадськість бореться з будівництвом ЖК “Подол Град Vintage” Принцип непрозорості В Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА зазначили, що містобудівний департамент КМДА не забезпечив “принципи відкритості, прозорості та доступності інформації при наданні МУО”.  Мова йде про те, що в інформаційній картці адміністративної послуги "Містобудівні умови та обмеження", яка опублікована на сайті столичного Центру надання адмінпослуг (ЦНАП), зокрема: не вказано повний перелік документів, необхідних для отримання цієї послуги; відсутня інформація про перелік об'єктів будівництва, для проєктування яких МУО не надаються; не зазначена інформація щодо отримання МУО на проєктування забудови в межах приаеродромної території тощо. Також, як з'ясували аудитори, в порушення вимог законодавства така інформаційна картка не розміщена безпосередньо на сайті Департаменту містобудування та архітектури КМДА. На думку "ревізорів", усе це ускладнює процес отримання замовниками необхідних їм МУО, а також призводить до штучного створення підстав для відмови у видачі цих документів. Як вважають аудитори, це у свою чергу сприяє існуванню ринку приватних компаній, які на платній основі надають допомогу з отримання МУО. Гроші на вітер Серед іншого, аудитори також висловили питання щодо ефективності використання Департаментом містобудування та архітектури КМДА бюджетних коштів.  Зокрема, “ревізори” з'ясували, що на розробку вищезгаданих Планів зонування територій Києва в 2013-2017 роках було витрачено більш ніж 11 млн гривень. Але на сьогодні, як зазначалося вище, вони так і не були затверджені.  Тобто, фактично, мова йде про те, що кошти столичної скарбниці фактично були освоєні дарма. Аудитори вважають, що існує ризик втрати такими “напрацюваннями” своєї актуальності – ймовірно, чиновникам знову доведеться освоювати фінансування на розробці нових Планів.  Також “ревізори” встановили, що оскарження замовниками видачі МУО безпідставних та необґрунтованих відмов призвели до зайвих витрат бюджетних коштів у 2019-2021 роках на загальну суму 489,3 тис. гривень – це судові збори, витрати на юристів, які понесли ініціатори таких судових справ, тощо. Рекомендації  За результатами перевірки Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав своїм “колегам” з Департаменту містобудування та архітектури 19 рекомендацій “з метою удосконалення аспектів діяльності їхнього підрозділу та задля усунення виявлених порушень і недоліків”. Станом на сьогодні лише дві рекомендації були враховані чиновниками повністю, ще три були враховані частково.  У керівництва містобудівного департамента КМДА ще є час на виправлення своїх помилок, адже для більшості рекомендацій встановлено термін виконання до 25 квітня 2023 року. Зокрема, до цього “дедлайну” чиновники повинні провести: - оцінку відповідності та актуальності виконаних робіт з розробки “Плану зонування територій”;  - розробити "внутрішній" порядок надання відмови у видачі МУО (у тому числі перелік причин для надання відмови тощо);  - визначити відповідальну особу, яка буде контролювати повноту та відповідність заповнених розділів МУО – зокрема, задля того, щоб у департамента були єдині методики визначення відповідності намірів забудови містобудівній документації;  - внести до Реєстру МУО та Містобудівного кадастру Києва усі видані МУО, щоб усі зацікавлені особи могли отримати повну інформацію стосовно поточної містобудівної діяльності та контролювати її законність тощо. Сумнівні МУО як система Як неодноразово повідомляла KВ, процеси надання МУО в столиці регулярно супроводжуються скандалами з “корупційним душком”. Читайте: Столичное руководство бережет “архитектора” Свистунова как зеницу ока Претензії до чиновників профільного департаменту КМДА неодноразово раніше висловлювали і депутати Київради, і правоохоронні органи, і громадські активісти. Так, у вересні 2020 року, антикорупційна комісія минулого VIII скликання Київради звернулася до голови КМДА Віталія Кличка з проханням провести службову перевірку стосовно директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександра Свистунова в частині ймовірно неналежного виконання ним своїх обов’язків. Таке рішення тоді було прийнято за результатами розгляду двох звернень депутата міськради Ігоря Мірошниченка (входив до фракції “ВО “Свобода”) стосовно різних сумнівних забудов.  Серед іншого, народний обранець повідомив про те, що департамент Свистунова у липні 2020 року видав МУО на проєктування реконструкції адміністративно-виробничого комплексу у пров. Приладному, 10 під БФК з адміністративно-побутовими будівлями, але по факту на цій ділянці вже були побудовані два 24-поверхових житлових будинки. На думку Мірошниченка, підставою для надання цих МУО могла стати “неправомірна вигода від забудовників”.  Читайте: От Кличко потребовали провести служебную проверку в отношении Свистунова Згідно з рішенням антикорупційної комісії міськради, за результатами вищезгаданої перевірки роботи Свистунова очільник міста мав прийняти відповідне розпорядче рішення та повідомити про нього депутатами. Втім, зважаючи на те, що Олександр Свистунов досі залишається на своїй посаді, можна бути впевненим, ща перевірка, навіть якщо вона й була, проводилася лише “на папері”, і жодних рішень по головному архітектору столиці Кличко не приймав. Читайте: Житло у промзоні: столична прокуратура “зайнялася” скандальним житловим комплексом “Інтергал-Буду” У березні 2021 року Печерське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження за фактом того, що службові особи Департаменту містобудування та архітектури КМДА і ЦНАП КМДА у 2020-2021 роках могли скоїти низку злочинів, видаючи МУО на проєктування реконструкції квартир під нежитлові приміщення. Зокрема, як попередньо встановило слідство, чиновники свідомо не звертали увагу на факти можливої підробки документів, які заявники подавали задля одержання "містобудів", а також отримували за надання відповідних послуг неправомірну грошову винагороду.  Також столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк неодноразово звертав увагу на те, що столична влада часто практикує видачу замовникам сумнівних МУО з перспективою подальшого оскарження окремих пунктів цих документів у судовому порядку. Це, на його думку, робиться, наприклад, коли посадовці КМДА “побоюються” відразу прописувати в МУО необхідні забудовникам норми, але розуміють, що це буде зроблено потім згідно рішення суду. Такі звинувачення на адресу чиновників експерт висловлював, зокрема, в контексті запланованої забудови земельної ділянки Національної академії наук України на просп. Академіка Глушкова, 65.  Нагадаємо, інвестор цього будівництва – ТОВ “Юг-Проект” (компанія із орбіти девелопера “КСМ-Груп”) – намагається через суд “змусити” профільний департамент відкоригувати окремі пункти МУО задля того, щоб отримати дозвіл на проєктування на вказаній території БФК висотою більше 100 м – на противагу 44,9 м, які були погоджені при видачі “містобудів”. Також вказане ТОВ планує оскаржити окремі обмеження МУО щодо забудови, які були встановлені чиновниками містобудівного департаменту КМДА через те, що ділянка знаходиться в межах території Нацпарку “Голосіївський”. Це, зокрема, дозволить розробляти проєктну документацію будівництва без урахування положень Закону України “Про природно-заповідний фонд України”. Читайте: Компанія із орбіти “КСМ-Груп” готується будувати 100-метрові висотки впритул до НПП “Голосіївський” Олександр Свистунов обіймає посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року.  Чому Київський міський голова Віталій Кличко не звільняє цю людину, лишається тільки здогадуватися. Діяльність містобудівного департаменту КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.  Читайте: Петру Оленичу разрешили “утилизировать” в столичную землю 1,32 млрд бюджетных гривен Раніше, протягом 2016-2019 років, роботу вказаного структурного підрозділу контролював тепер вже ексзаступник голови КМДА Олександр Спасибко, а після його звільнення і до призначення Петра Оленича такі обов'язки і повноваження почергово виконували перший заступник голови КМДА Микола Поворозник і заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Фото: колаж КВКиївВлада