Колись пожартував, що, враховуючи потужність бензинового лоббі в уряді і Верховній Раді, ми будемо продовжувати їздити на бензині в той час, як весь світ пересяде на літаючі автомобілі з ядерними реакторами.
Не буду вживати слово “низькі”, скажу про “ринкові” або “справедливі” ціни на нафтопродукти, які вже давно для українців стали чимось міфічним або казковим. Нічим не обґрунтоване регулярне підвищення цін на АЗС стало звичною нормою, як і те, що ціна формується виключно на підставі картельних змов великих мереж АЗС і береться зі стелі.
Зовсім скоро надія на те, що паливні монополісти зменшать свої цінові апетити може повністю розчинитися у нормах нового закону, який, в разі його прийняття, повністю знищить залишки ринкової економіки у такій галузі як роздрібна торгівля автомобільним паливом.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
5 листопада Кабмін зареєстрував у Верховній Раді розроблений Мінфіном проект закону №9260 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів”.
Цим законопроектом, серед іншого, пропонується ввести ліцензування роздрібної торгівлі автомобільним паливом та ввести штрафні санкції за роздрібну торгівлю нафтопродуктами без ліцензії в розмірі 250 тис. гривень.
Зважаючи на те, що кілька останніх років неприховано і відверто питання ліцензування цієї галузі лобіюють великі мережі АЗС, можна зробити беззаперечний висновок, що цей механізм державного регулювання буде використаний виключно на те, щоб прибрати з ринку незалежних гравців від малого та середнього бізнесу, які залишаються наразі єдиним стримуючим фактором та єдиною перешкодою для повного підкорення ринку олігархічним паливним картелям.
В разі прийняття такого законопроекту, основні ринкові механізми які заважають ціновим змовам та безпідставному підвищенню цін – вільна конкуренція та вільний доступ до ринків – буде знищено і паливні монополісти отримають можливість для нічим не обмеженого цінового диктату.
“Нелегали”! Таким страшним словом лякають суспільство крупні паливні гравці, куплені ними корумповані чиновники і деякі “експерти”, маючи на увазі малий та середній бізнес, який вже десятиліттями безпечно працює на цьому ринку і є умовно “нелегальним” виключно через те, що не має достатніх фінансових ресурсів для подолання всіх надмірних бюрократичних перепон, якими всіяна дорога до легалізації.
Більшість так званих “нелегалів” - це добросовісні підприємства, які дотримуються норм безпеки, праці, податкової дисципліни, але не мають можливості сплачувати корупційну ренту, щоб обкластися стосами безглуздих дозвільних папірців, які жодним чином ні на що не впливають, а вигідні лише чинушам, які ці папірці підпільно продають за шалені кошти.
Ось де треба державі докласти зусиль – прибрати нормативно-правовий маразм, який годує корупціонерів та штучно заганяє підприємців у “сіру” зону легальності де вони, знову ж таки, через свій непевний правовий статус, стають об’єктами подальшого постійного корупційного шантажу.
У Кабміні занепокоєні “нелегалами”? Так легалізуйте їх! І тоді не доведеться більше влаштовувати регулярні вистави “ми зараз розберемось, чому знову подорожчав бензин”. Натомість пропонується додатковий корупційний папірець – ліцензія.
Наша країна, з на 80% монополізованою економікою, вперто продовжує рухатись шляхом економічного і соціального самогубства, вбиваючи залишки вільного ринку. Що ж, скоро побачимо, чиї гаманці захистять народні обранці при розгляді цього законопроекту – простих українців чи паливних олігархів.
Батько “грузинських реформ” Каха Бендукідзе в одному інтерв’ю сказав: “Суть грузинських реформ – знищення максимального об’єму регулювання, навіть такого, яке здавалось нам інколи корисним”.
Вільний ринок - єдина запорука розвитку, іншого людство ще не придумало. Шкода, що ці слова не є основою державної економічної політики.
Читайте: Бюджетно-амурська магістраль або наш паровоз…
Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців"KиевVласть
Нагальним для багатьох киян є невідповідність якості комунальних послуг та їх вартості. З завищеними рахунками, неможливістю отримати перерахунок, добитися прибирання під'їздів або вивозу сміття зіштовхувався кожний. Особливо обурює те, що треба не тільки заплатити, а фактично вимагати послугу, за яку сплачені кошти. Про те, як боротися з неякісними послугами, які є результати та яку саме роботу проводить Держпродспоживслужба для захисту прав мешканців столиці в інтерв'ю КиевVласть розповів начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан.
Про комунальні послуги
KV: Чи отримують кияни результат від скарг до Держпродспоживслужби на неякісні комунальні послуги?
Олег Рубан: Так. За 9 місяців 2018 року завдяки нашій роботі людям вже перераховано і повернуто більше 1,5 млн гривень за недоброякісні комунальні послуги або некоректне застосування тарифу.
З початку року наша Служба отримала близько 1 тисячі таких звернень від громадян. З них обгрунтованими, тобто такими, що мали перспективи проведення перерахунків, можна вважати 35. Інші потребували підтвердження надавача послуг та проведення перевірок.
Загалом налічується 23 результативні перевірки, після яких проведено перерахунки споживачам на суму 1 231 065 гривень, накладені адміністративні штрафи на 3 009 гривень та адміністративно-господарські санкції – на 13 600 гривень. Також попереджено обрахування споживачів на 740 988 гривень.
KV: Сьогодні новий постачальник послуг з опалення та гарячої води КП "Київтеплоенерго" відмовляється проводити перерахунки за центральне опалення, мотивуючи це тим, що ці рахунки виставлялися ще ПАТ "Київенерго". До вашої служби можна звертатися з цього питання?
Олег Рубан: Можна, і бажано це робити якомога швидше. Ми зі свого боку намагаємося також оперативно реагувати на такі звернення, бо передача документів від “Київенерго” до іншого власника завершується у грудні.
Читайте: От Кличко требуют адекватный перерасчет платежек ПАО “Киевэнерго” за центральное отопление
KV: Як змусити провести перевірку и зробити перерахунок за неналежне прибирання під'їздів або вивезення сміття?
Олег Рубан: Наявність таких порушень можна задокументувати на час здійснення державного контролю. Наприклад, нашою службою отримана скарга від мешканців будинку щодо невивезення сміття. Ми протягом тижня виїжджаємо на даний об'єкт спільно з представником РГА, підтверджуємо даний факт. Далі звертаємося до ЖЕКу і здійснюємо заходи у системі державного нагляду.
Інша ситуація, якщо порушення допущено у минулому. Для того, щоб ми могли відреагувати на такий випадок, споживач повинен нам надати підтверджуючий документ - долучити до звернення дані, зафіксовані спеціальними комісіями. Такі комісії створюються при кожній РДА. Наприклад, для проведення перерахунку за опалення протягом опалювального сезону створюється комісія з трьох осіб - представника ЖЕКу, райадміністрації та мешканців. Ця комісія певний час фіксує температуру повітря у закритих приміщеннях. Потім ці дані можна використовувати як доказову базу при здійсненні державного нагляду або у суді. Аналогічний механізм фіксування порушення можна використовувати і по іншим послугам.
Проте, на мій погляд, громадянам, щоб не витрачати свій час, треба одразу скаржитися на надання неякісних комунальних послуг або на 1551, або до територіального органу Держпродспоживслужби, або до РГА. Якщо звернення потрапляє безпосередньо до нас, то далі ми самі звертаємося до РГА, створюємо комісії та виходимо на перевірки.
KV: Є комунальні послуги, які надаються за окрему плату одноразово. Наприклад, опломбування чи повірка лічильників. Якщо заявка залишена, але комунальникі на неї не реагують, споживач може звернутися до Держпродспоживслужби?
Олег Рубан: В даному випадку права споживача обмежені, а, отже, є підстави для звернення до нашої Служби. Ми будемо працювати з компанією, яка таким чином надає послуги. Це, на жаль, одразу штрафних санкцій не несе, але буде надано припис щодо виконання послуги, якщо вона не здійснена. А невиконання припису вже тягне за собою штрафні санкції.
Розкажу сам алгоритм. Будь-який захід державного контролю завершується складанням державного акту, де вказуються порушення. Перший раз, коли ми заходимо на перевірку, виходимо з порадами або готуємо припис, якщо, звісно, порушення не несе загрози для життя і здоров'я. Якщо така загроза є, то ми одразу виносимо рішення про припинення діяльності суб'єкта господарювання або застосовуємо фінансові санкції.
Припис обов'язковий до виконання і має чітко визначений термін. Коли термін закінчується, ми перевіряємо його виконання. Якщо припис не виконано, то накладаються штрафні санкції, які коливаються від 8 тис. до 200 тис. гривень в залежності від сфери та порушення.
Читайте: Почему ЦКС не может организовать киевлянам поверку счетчиков воды
KV: Як краще людині до вас звернутися, щоб всі процедури пройшли оперативніше?
Олег Рубан: Можна звернутися у будь-який спосіб. На сьогодні наявні чотири варіанти прийому звернень громадян - письмове звернення можна направити поштою (04053, м.Київ, вул. Некрасовська, 10/8) або на електронну адресу: [email protected], можна звернутися за телефоном або надати звернення під час особистого прийому.
Відповідно до закону, звернення громадянина повинно обов'язково містити прізвище, адресу, підпис і суть питання, де вказана адреса установи, на яку скаржаться, і причина звернення.
На сьогодні у нас вибудувана комунікація таким чином: якщо людина надсилає звернення без підпису або без будь-яких з вказаних умов, ми їй телефонуємо і запрошуємо до себе, або просимо у електронному вигляді додати дані.
По складних випадках щодо надання комунальних послуг краще приходити на прийом, де допоможуть сформувати заяву, і споживач зможе додати всі необхідні документи (квитанції, договори і т.д.). Якщо питання підвищеної складності і потребує колективного вирішення питання, то ми додатково збираємо комісію Головного управління, до якої входять фахівці з метрології, контролю цін та юристи.
KV: Чи були випадки, що людина приходить на прийом, ви перевіряєте нарахування, а в її платіжках все правильно?
Олег Рубан: Досить багато. Споживачі обурені на незрозумілі для них суми у рахунках. Ми надаємо значну кількість роз'яснень законодавчої бази стосовно комунальних послуг і не тільки на прийомі громадян. Сьогодні майже 70% звернень щодо порушення прав споживачів складають скарги на недоброякісні комунальні послуги або некоректні нарахування. Є ряд письмових звернень, при розгляді матеріалів яких та проведенні підрахунку по ним, встановлюється безпідставність звернення. На такі звернення надається відповідь з роз’ясненням. Але по обгрунтованим зверненням ми реально допомагаємо.
Про цифри та процедури
KV: Скільки взагалі звернень від киян отримано вашою Службою з початку року? Їх кількість збільшується?
Олег Рубан: Ми фіксуємо збільшення майже в 2 рази порівняно з першим роком нашої роботи. Тоді, на початку існування Служби у 2016 році, за 8 місяців роботи було зареєстровано 2 585 звернень з усіх питань. А за 9 місяців поточного року нами отримано вже більше 5 тисяч звернень.
Якщо порівняти дані по Києву з загальноукраїнськими показниками, то більше 50% звернень приходиться саме на Київ. Так, у 2017 році ГУ Держпродспоживслужби в Києві було зареєстровано біля 5 тисяч звернень по всім сферам, а по Україні таких звернень було всього 11 тисяч. Причина цього у тому, що 30-40% експортерів та імпортерів знаходиться у Києві, майже всі торговельні мережі знаходятся у Києві, а також більше всього населення мешкає у Києві - біля 4 млн громадян за офіційними даними.
Сьогодні фактично 80% звернень стосуються захисту прав споживачів у сфері торгівлі, послуг та надання будь-яких робіт. З них найбільша питома вага у скарг на послуги. Кількість скарг на неякісні роботи та товари фактично однакова - біля 15%.
Що стосується інших 20% звернень, то це скарги на недотримання санітарного законодавства (15%) та ветеринарних правил щодо безпечності харчових продуктів (5%). Низький рівень скарг на безпечність харчових продуктів пов'язаний з тим, що споживачі коли виявляють або купують продукти харчування неналежної якості не пишуть звернення до Держпродспоживслужби, а пишуть про це у соціальних мережах.
KV: Збільшення кількості звернень до Служби свідчить про зниження якості послуг чи про ефективність роботи держоргану?
Олег Рубан: По-перше, це свідчить про появу компетентного органу, який почав фіксувати дані звернення. По-друге, зросла довіра до Держпродспоживслужби. І, по-третє, покращилася комунікація споживача з відповідним територіальним органом. Якщо раніше потрібно було надавати виключно письмове звернення з підписом, датою та адресою, то сьогодні ми використовуємо всі можливі і неможливі засоби комунікації.
Проте оперативні перевірки робимо за двома напрямками - безпечність харчових продуктів та епідемічний нагляд. По іншим питанням для проведення перевірки нам потрібно отримувати погодження центрального органу виконавчої влади. І тут наявні певні проблеми. Якщо Міністерство економіки (погодження перевірок щодо питань захисту справ споживачів - KV) та Державна регуляторна служба (метрологічний нагляд - KV) надають потрібні погодження, то від від МОЗ ми не отримали жодного погодження на перевірку з початку року. А вони необхідні для здійснення державного нагляду у сфері санітарного законодавства.
KV: На скільки часу процедура отримання погодження затягує розгляд звернення споживача?
Олег Рубан: Рік тому на отримання погодження щодо проведення перевірки йшло до трьох місяців. Сьогодні цей строк коливається від двох тижнів до місяця. За 9 місяців поточного року нами здійснено 1 154 перевірки. За минулий рік було проведено 1 226 перевірок. Всі вони на 80% стосувалися питань захисту прав споживачів.
З досвіду трьох років роботи можу сказати, що найбільш ефективні завжди позапланові перевірки. Планові перевірки готуються централізовано і публікуються на сайті Державної регуляторної служби. Тому більше половини підприємств торгівлі та послуг, які можна віднести до малого і середнього бізнесу, знаючи про перевірки, намагаються ухилятися від державного нагляду і контролю. Для цього вони змінюють або назву, або юридичну форму, або адресу. А якщо такі зміни відбулися, то ми вже не можемо здійснити державний нагляд. Доводиться звертатися до правоохоронних органів, щоб шукали суб'єкта. Але це сьогодні не відпрацьовано.
KV: Як Ви раніше згадували, досить часто люди не йдуть до державної служби, а своє обурення виражають через публікації у соціальній мережі. Наприклад, ситуація щодо захворювання дитини на кір після відвідування цирку “Кобзов” стала публічною після того, як мати дитини про це написала у Фейсбуці. Чи реагує Держпродспоживслужба на такі повідомлення?
Олег Рубан: Ми працюємо з соціальними мережами та іншими відкритими джерелами, щоб оперативно реагувати на всі випадки, пов'язані з загрозою життю і здоров'ю людини. Я досі пам'ятаю дату появи інформації про захворювання дитини у цирку “Кобзов” - це було 9 січня. Цей випадок дійсно був взятий з соціальної мережі. Ми з власної ініціативи направили запит до медичного закладу, в який госпіталізували дитину. В результаті було організовано підрозслідування Міністерства охорони здоров'я за нашою заявкою. Ми вийшли на перевірку і виявили чисельні порушення з боку працівників цирку. В результаті даний суб'єкт змінив групу осіб, які там працювали без особистих медичних книжок, а через 10 діб нагляду припинив свою діяльність.
Читайте: Цирк “Кобзов” на Контрактовой площади подозревают в распространении кори
Моніторинг соціальних мереж та оперативне реагування на повідомлення здійснюється фактично щодня. Наприклад, 10 жовтня з'явилася інформація про тухлі яйця в мережі “Сільпо”. На сьогоднішний день там вже триває перевірка. На позаминулому тижні була інформація про тарганів в Dream Town. Ми виїжджали і під час здійснення державного нагляду і контролю ця інформація була підтверджена. Десь два тижні тому були виявлені в “Ашані” яйця з хробаками, ми також перевіряли достовірність даної інформації.
Відслідковується інформація і у ЗМІ. Наприкінці вересня КиевVласть повідомила про діяльність нелегальної оптової бази на Оболоні, де наявні порушення санітарного режиму та реалізують недоброякісні продукти. На позаминулому тижні ми туди вийшли з перевіркою. Сьогодні вже перевірено майже 5 об'єктів. Інформація щодо порушень підтверджена, підготовлені приписи, відібрана продукція для лабораторних досліджень. Зараз діяльність цього суб'єкта господарювання здійснюється вже під державним наглядом.
Читайте: Кличко указали на нелегальную оптовую базу на Оболони, где торгуют продуктами неизвестного происхождения
KV: А як Держпродспоживслужба реагувала на численні випадки порушення прав туристів?
Олег Рубан: Було масове звернення туристів до Кабінету Міністрів, в результаті якого доручено провести перевірки всім профільним організаціям - Мінекономіки, яке видає ліцензії туристичним підприємствам, Державній агенції з туризму і Держпродспоживслужбі. З нашого боку були проведені численні перевірки підприємств, які надають туристичні послуги. Нами виявлені порушення прав споживачів щодо надання недоброякісних послуг. Наразі робота триває і не тільки за дорученням Кабміну, а й по зверненням споживачів.
Наприклад, тільки на позаминулому тижні було отримано біля 40 звернень лише від туристів Джоін Апу. По результатам вже проведених нами перевірок по скаргам на Джоін Ап були виявлені порушення як вимог закону “Про туризм”, так і закону “Про захист прав споживачів”. Порушення стосувалися обмеження прав споживача та введення його в оману.
Проте на сьогодні ми не можемо застосувати прямих штрафних санкцій до цього туроператора, бо є пряма угода між ним і споживачем. Згідно цій угоді, Джоін Ап надає туристичний продукт у вигляді трьох складових: переліт, трансфер та ваучер на проживання у готелі, але не несе відповідальність за надання цих послуг третіми особами. Ми надаємо рекомендації туроператору про необхідність повернути кошти споживачу. Сьогодні наявна інформація, що за власним бажанням Джоін Ап це робить.
У інших компаній інші умови договору, згідно з якими деякі не несуть відповідальність або за готель, або за перевезення. Якщо ці послуги не надаються, ми накладаємо штрафні санкції.
KV: Можете назвати, крім Джоін Апу, тураператорів, які порушують права споживачів?
Олег Рубан: Це туристичні компанії Анекс тур, Оазіс тревел, Море турів.
KV: Будете ініціювати скасування їх ліцензій?
Олег Рубан: Це не наша компетенція, а Міністерства економіки.
Масові отруєння у Києві
KV: Останнім часом у столиці досить часто труяться люди у закладах громадського харчування, чимало сповіщали про перевірки. Сьогодні перевірені всі столичні заклади харчування?
Олег Рубан: На території Києва працює більше 25 тисяч операторів ринку, які здійснюють послуги у сфері харчових продуктів. Працівники Держпродспоживслужби фізично не можуть охопити всіх цих суб'єктів. Проте при отриманні повідомлення або скарги від споживача про факт нанесення шкоди життю і здоров'ю ми реагуємо оперативно. Ми обов'язково без попередження, без погодження та інформування суб'єкта господарювання виїжджаємо та проводимо відповідні заходи державного нагляду і контролю, проводимо лабораторний відбір зразків і далі вже діємо в межах виявлених порушень.
Читайте: Со столовой магазина “Эпицентр” в Киеве связывают 8 отравлений
KV: Які результати перевірок, пов'язаних з масовим отруєнням у Києві шаурмой?
Олег Рубан: На щастя вже не фіксуються нові випадки отруєнь. Проте було зареєстровано біля 100 випадків захворювання людей, які пов'язані з вживанням шаурми. В день отримання інформації щодо отруєнь нами було проведено захід сумісно з Міністерством охорони здоров'я і встановлено, що постачальником даного продукту є один виробник. Він припинив працювати вже на наступний день. Були залучені правоохоронні органи. Кіоски, які продавали шаурму, також вже не працювали, три з них були демонтовані.
Читайте: Полиция Киева начала расследование по факту массового отравления людей шаурмой
Потім разом з КМДА почали здійснювати рейди для перевірок даних суб'єктів господарювання. Вони ще тривають. Перевіряємо всіх операторів, які задіяні у виготовленні і продажу даного продукту. Сьогодні перевірено три цеха, з яких через невідповідність умов припинили діяльність два. Один з них в Голосієвському районі, інший в районі метро “Почайна”. Справу передано до правоохоронних органів. Також після виявлення даних суб'єктів було встановлено, що м'ясо їм постачали з інших регіонів. Ці постачальники м'яса також були перевірені, але іншими державними територіальними органами. Йде мова про Житомир, Полтаву та Київську область. Можу сказати, що на Київщині перевіряли “Гаврилівські курчата”.
Також у столиці було перевірено більше 50 МАФів, з них припинена діяльність більше 20. За нашою інформацією, їх вже демонтовано. 10 жовтня була проведена перевірка ще одного з таких закладів і діяльність його припинена.
Читайте: Госпродпотребслужба приостановила работу 25 точек продаж шаурмы Киеве
KV: Ще по яким напрямкам ваша Служба співпрацює з КМДА?
Олег Рубан: По всім. Проте пріоритет - це сфера безпечності харчових продуктів та сфера захисту прав споживачів в питаннях комунальних послуг.
Обов'язково, залучаємо КМДА у всіх випадках, що стосуються санітарного законодавства - шум, вібрація, сміття, щури, таргани. Адже сьогодні ми не можемо як компетентний орган здійснювати державний нагляд і контроль в сфері санітарного законодавства через відсутність погоджень МОЗ на перевірки.
Фото: надано прес-службою ГУ Держпродспоживслужби в Києві
KиевVласть
Вже не вперше в Україні набув розголосу прояв дискримінації людей з інвалідністю у закладах громадського харчування. Киянку з захворюванням центральної нервової системи Людмилу попросили піти з закладу громадського харчування в історичній частині Києва. За два роки до того широкого розголосу набула історія Романа – переселенця з інвалідністю, якого так само не пустили до ресторану у Львові. Після історії Романа у соцмережах поширювався флешмоб “На каву з другом”.
Та чи можливо сходити на каву з другом із інвалідністю? Адже доступ до багатьох кав’ярень та інших закладів буває обмежений.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Які гарантії безперешкодного доступу до приміщень для осіб з інвалідністю?
Насамперед це Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю. Документ визначає необхідність забезпечення особам з інвалідністю доступності фізичного, соціального, економічного та культурного оточення, охорони здоров’я та освіти, а також інформації та зв’язку, що може сприяти створенню для них можливості повною мірою користуватися всіма правами людини та основоположними свободами.
В українській площині провідну роль у цих гарантіях відіграють:
- Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
- Закон України “Про будівельні норми”;
- Закон України “Про архітектурну діяльність”;
- Закон України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”;
- Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів України”;
- ДБН В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”.
Хто відноситься до осіб з інвалідністю в Україні?
Відповідно до статті 26 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю України”, підприємства, установи та організації зобов’язані враховувати потреби людей з інвалідністю і забезпечувати для них доступність споруд.
Чималу роль у цьому відіграють громадські організації.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю України”, планування і забудова міст, проектування, будівництво і реконструкція споруд здійснюється за умови їх пристосування до потреб людей з інвалідністю та з урахуванням думки їхніх громадських організацій.
Якщо деякі вже діючі споруди неможливо повністю пристосувати для потреб людей з інвалідністю, може відбуватись їх розумне пристосування. Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок власників споруд або орендарів згідно з договором оренди.
Головною запорукою забезпечення доступності споруд для людей з інвалідністю є передбачені законом санкції, які застосовуються в разі відсутності такого доступу.
Так, стаття 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає санкції за порушення законодавства під час планування і забудови території.
Зауважте, що передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, тягнуть за собою накладення штрафу від 900 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 15 300 до 17 000 гривень).
Стаття 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” передбачає, що суб’єкти містобудування, які здійснюють проектування об’єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення у розмірі від 18 до 90 мінімальних заробітних плат (від 67014 до 335070 гривень відповідно).
Як забезпечується доступність споруд для осіб з інвалідністю?
Тільки завдяки проведенню конкретних заходів можна забезпечити доступність споруд для людей з обмеженими можливостями.
На даний момент використовуються ДБН В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”. Саме вони передбачають усі необхідні технічні вимоги для забезпечення доступності споруд для людей з інвалідністю.
Зверніть увагу, що дотримання зазначених вимог стосується не лише людей з інвалідністю, але й інших представників маломобільних груп населення (людей з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітних жінок, людей старшого (похилого) віку, людей з дитячими колясками тощо).
Як поширюється дія зазначених будівельних норм?
Обов’язок виконання будівельних норм поширюється як на проектування нових, так і на реконструкцію вже існуючих споруд. У цих будівельних нормах наводяться вимоги до організації земельних ділянок, де враховуються різні види тактильних засобів на пішохідних шляхах руху; вимоги до автостоянок; положення щодо пожежобезпечних вимог до влаштування сходів і пандусів, їх конструктивних рішень; вимоги до світлової та звукової інформуючої сигналізації ліфтів та підйомників; застосування опоряджувальних матеріалів для організації шляхів евакуації та пожежобезпечних зон.
Хто контролює виконання вимог щодо забезпечення доступності?
В першу чергу контролювати мають ті особи, які відповідають за проектування і будівництво споруди. Сумлінність їхнього контролю перевіряється Державною архітектурно-будівельною інспекцією на етапі прийняття споруди в експлуатацію. Цей орган, у разі виявлення порушення, має право вимагати від них усунення виявлених порушень вимог законодавства і забезпечення належного доступу споруди для людей з інвалідністю.
Які документи свідчать про забезпечення доступності?
Про забезпечення вимог доступності споруди для людей з інвалідністю свідчить або Декларація про готовність об’єкта до експлуатації, або Акт готовності об’єкта до експлуатації. В цих документах фіксується, що на споруді виконано, згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, всі роботи, необхідні для належного забезпечення доступності.
Якщо Ваші права порушуються, звертайтесь до правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України “Я МАЮ ПРАВО!” тел.: 0800 213 103. Тут Ви не тільки отримаєте правову консультацію, але й безкоштовного адвоката від держави для захисту інтересів у суді.
Читайте:
Що треба знати про субсидії
Як протистояти поборам у школі
1,8 млрд грн аліментів на користь дітей – результат роботи з початку року
Увага, викрали авто! – поради юриста
Обережно, злий пес: хто відповідатиме за домашніх тварин
Якщо потрапили у дорожньо-транспортну пригоду через стан доріг…
Як це працює – зміна імені
Якісне харчування відтепер не буде розкішшю
Щоб не битись за межу…
Кожен має право на життя без насильства
6 лютого вступає в силу Закон щодо посилення відповідальності за несплату аліментів
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві
KиевVласть
Хоча офіційно кризу між гілками влади Київської області подолано, назвати відносини сторін райдужними не можна. Чому не приймається регламент Київоблради, роками не голосується програма приватизації комунального майна, а багато депутатів поводяться вкрай мляво в інтерв'ю виданню КиевVласть розповів голова постійної комісії Київської обласної ради з питань регламенту, депутатської етики та взаємодії з правоохоронними органами Роман Титикало.
KV: Романе, скажіть, чому навколо регламенту Київської обласної ради стільки галасу і чому нову редакцію досі не прийнято?
Роман Титикало: Відповідно до чинного Закону України “Про місцеве самоврядування” (ч. 14 ст.46) передбачено, що регламент будь-якої обласної ради має бути прийнято не пізніше як на другій сесії. Регламент мав бути проголосований і розглянутий у 2015 році. Він був винесений, але так і не був проголосований - не було достатньої кількості голосів. Між тим, законом передбачено, що до моменту, поки не буде затверджено новий регламент, буде діяти той, що прийняли за часів попередньої каденції. Відсутність такого нормативного документу, який би регулював взаємовідносини в обласній раді, не відчувається взагалі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Наразі прийняття регламенту розглядають у контексті політичної боротьби. А конструкція політичних сил у обласній раді сьогодні хитка і різнобарвна. Одні сили бажають втриматися на позиціях, інші розглядають шанс очолити раду.
KV: Хто напрацьовував зміни до проекту?
Роман Титикало: Він був розроблений робочою групою, до якої увійшли представники різних фракцій та юристи ради. Після того, як проект регламенту не був проголосований у 2015 році, у 2017-2018 була спроба повторити винесення проекту регламенту на розгляд. Я долучився до цього процесу, ми вдосконалили проект 2015 року з урахуванням змін у законах, потреб ради тощо.
KV: Чому у вересні 2017 через невнесення регламенту до порядку денного між депутатами зчинилася бійка, що там було такого принципового?
Роман Титикало: Представники “Солідарності” хотіли внести на розгляд проект регламенту зразка 2015 року, до якого не було внесено жодних змін. Просто винести, проголосувати і все. Після тієї бійки голова обласної ради сказала: якщо ви хочете регламент, давайте ми його допрацюємо, а потім винесено на сесію. Ми знову, за розпорядженням голови Київоблради, зібрали робочу групу, відпрацювали, допрацювали проект регламенту 2015 року і створили фінішний варіант, винесли на розгляд регламентної комісії, затвердили його. Двічі ми його вже його розглядали на регламентній комісії і двічі рекомендували голові обласної ради винести його на сесію. Отже, маємо готовий кінцевий документ, який поки не виноситься на сесію і тому досі не схвалений.
KV: Чим проект регламенту відрізняється від того, за яким рада працює нині і який залишився від попередників?
Роман Титикало: Є кардинальні новації, які передбачають антикорупційний контроль, процедуру попередження конфлікту інтересів. Також детально прописана процедура проведення засідань постійних комісій. Тобто усе існуюче було деталізовано, конкретизовано. Але принципова різниця, через яку, можливо, б’ються списи - наразі Законом “Про місцеве самоврядування” передбачено, що голова облради знімається простою більшістю голосів. До цього закон передбачав, що це рішення приймається двома третинами голосів. І якраз на цю норму про “дві третини” посилається нинішній регламент ради. Глобально ми розуміємо, що норма закону має вищу юридичну силу. Навіть якщо до старої версії регламенту не внесено таку норму, то буде діяти нормативний акт який має вищу юридичну силу - Закон, який це врегульовує.
Довідка KV. (Рішення Ради приймаються більшістю голосів депутатів від загального складу Ради, крім рішення про звільнення з посади голови Ради та обрання тимчасових контрольних комісій. Рішення про звільнення голови Ради з посади вважається прийнятим, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу Ради шляхом таємного голосування. - п.7 ст. 25 Регламенту Київської обласної ради).
(У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради. - абзац 1 ч.4 ст. 55 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.04.2014 р. N 1184-VII Закону “Про місцеве самоврядування”. Згідно цих змін, слова "якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради" виключено).
Політична криза обласної ради
KV: Які існують в раді антикорупційні важелі і що вони собою представляють?
Роман Титикало: Перш за все, ми передбачили та прописали процедуру заяви та повідомлення депутатами про наявний конфлікт інтересів. В Законі передбачено, що процедура має бути конкретизована на місцевому рівні. В регламенті ми визначили, що всі нормативні документи, які виноситимуться у сесійну залу, мають пройти антикорупційну перевірку. Тобто потрапити до регламентної комісії, яка перевірить документ на корупційні ризики - заточеність під певні інтереси, прописання монопольних процедур чи подібного.
KV: Тобто, регламентна комісія стає чи не найголовнішою в обласній раді? Адже без її висновку, виходить так, будь-який документ не виходить на розгляд на сесії?
Роман Титикало: Не стану казати, що найголовнішою. Але ми займаємо наступну позицію: рішення перед тим, як має бути винесеними на розгляд на сесії, мають пройти профільні комісії і отримати позитивні висновки. Саме це закріплено в проекті регламенту. Якщо подивитись судову практику, побачимо, що навіть відсутність позитивного висновку не позбавляє відповідне рішення ради легітимності. При великому бажанні навіть документ із негативним висновком комісії може потрапити до сесійної зали, депутати його розглянуть і приймуть своє рішення.
KV: На Вашу думку, які шанси цього проекту регламенту бути проголосованим у 2018 році?
Роман Титикало: Маю сумніви. Адже обласна рада не затвердила графік проведення сесій, тому коли буде наступне сесійне засідання - невідомо, вони не скликаються, не проводяться. Підозрюю, що в цілому таких засідань буде небагато. Як і шансів внести питання прийняття регламенту. Але якщо буде політична воля певних сил, то це може статися. Глобально якщо казати, мій прогноз негативний.
KV: Чому сесії збираються хаотично? Це небажання працювати чи політична криза?
Роман Титикало: Вважаю, що політична криза серед політичних кіл Київської області. Минулого разу ми терміново збирали позачергову сесію, позбирали всі питання, більшість з яких мала бути розглянута у тому числі на черговій сесії. У цьому році скликано всього дві сесії: першу зібрали у день снігопаду, через який депутати не могли доїхати вчасно, а другу - 27 квітня, на якій затвердили зміни до обласного бюджету. Більше сесії не збираються. Я в цьому бачу політичну кризу і боротьбу за владу.
KV: Чи є юридичні важелі по розпуску ради?
Роман Титикало: В Законі написано, що обласна рада має збиратися на сесію не рідше, ніж один раз на квартал. Скоріше всього, це буде відбуватися у форматі позачергових сесій. Більш того, підозрюю, що голова обласної ради не допустить формальних підстав для розпуску ради. Не думаю, що принаймні до президентських виборів взагалі знайдуться такі підстави.
KV: Чому сесію 27 квітня було скликано? Компроміс, питання виживання демонстрація сили провладної депутатської групи “Єднання”?
Роман Титикало: Коли збираються троє, кожен приходить зі своїм. У даному випадку більшість також прийшла захистити суто свої інтереси. Утім, була й частина, яка прийшла тоді на засідання не з політичних цілей, а тому, що були зацікавлені проголосовувати за бюджет, за програму капітального будівництва і за те, щоб виборці на їх округах отримали школи, дитсадки і тому подібне.
KV: Тобто комерційний розрахунок певний?
Роман Титикало: Скоріш, електоральний. Поспілкувавшись із частиною цієї групи, я зрозумів, що їх мотиви - не переформатування облради чи зміна керівництва області. Їх мотиви - прикладні, конкурентні. Навіть в цій групі набрати певну кількість людей для політичних рішень не факт, що вдасться.
KV: Що Ви сказали своїм колегам по фракції “Самопоміч”, які увійшли до групи “Єднання”? Вони стверджують, що до цієї групи їх офіційно кооптували?
Роман Титикало: Я не був на тому засіданні фракції, де це вирішувалося. Питання було винесено з голосу і прийнято. Коли це сталося, я шуткував із колегами: “А чого ж ви мене не запросили?”
KV: А вас запрошували до групи?
Роман Титикало: Ні. Бо знають мою, скажімо так, категоричність.
Регламентна комісія і депутатська етика
KV: Чи на часі питання етики серед депутатів?
Роман Титикало: Питання етики мене переймає дуже давно. Я - адвокат із 10-річним стажем, 5 років пропрацював членом дисциплінарної палати Київської міської колегії адвокатів. Ми регулярно розглядали скарги на адвокатів, розбиралися з питаннями неетичної поведінки. У випадку з адвокатами, за вчинки неетичного характеру для них передбачено чітку відповідальність. Створено відповідний орган, що складається із адвокатів, який ухвалює рішення - чи то буде попередження, чи призупинення, чи взагалі позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Закон “Про місцеве самоврядування” і Закон “Про статус депутата місцевих рад” передбачили як такий обов’язок дотримання етичних правил в поведінці. Але в жодному нормативному документі не передбачено відповідальності за порушення правил поведінки депутатом місцевої ради і супровідний механізм прийняття рішення - чи то ЦВК, чи то регламентної комісією, чи обласною виборчою. Наприклад, зібралася б комісія і вирішила, що наш колега погано себе повів - і що далі , на даний час нічого крім суспільного нарікання. Єдиним методом позбавлення такого колеги депутатського мандату - рішення виборців, тобто процедура відкликання. Іншої не передбачено.
KV: Прецеденти є по державі, але немає на Київщині.
Роман Титикало: На Київщині є прецеденти відкликання депутатів місцевих рад - відкликали депутата в Коцюбинському (мова йде, імовірно, про депутата Коцюбинської сільради Віктора Анісімова, якого підозрюють у насильницьких діях стосовно його дружини - прим. KV). І ще в невеличких населених пунктах. За Київською обласною радою таких прецедентів немає. БПП намагалися, наприклад, провести процедуру відкликання депутатів В’ячеслава Соболєва та Романа Симутіна, збирали підписи, але не довели це до кінця. Можливо, ці всі документи досі знаходяться в обласній виборчій комісії.
KV: Стосовно неучасті депутатів у роботі Київської обласної ради, чи є прецеденти, коли за скаргою голови комісії застосовувалися санкції до депутатів-“прогульників”?
Роман Титикало: Як я вже згадував, в Законі “Про місцеве самоврядування” вказано, що якщо депутат пропустив більше половини засідань сесії і постійних комісій, його може бути відкликано. Знов-таки, народна ініціатива.
KV: А позбавити такого депутата членства в комісії можливо?
Роман Титикало: Це не передбачено жодним з нормативних документів. Лише процедура відкликання.
KV: Тоді ми бачимо, що депутат, користуючись цією нормою, або навіть двійко таких депутатів, можуть зривати комісію, бо без них немає кворуму?
Роман Титикало: Легко. Наприклад, не пам’ятаю, коли востаннє бачив на засіданнях комісії депутата Лева Парцхаладзе (голова фракції БПП “Солідарність”). Лев Ревазович свого часу дуже переймався питанням роботи регламентної комісії, тож попросився приєднатися до її складу. Але його немає. Ми навіть писали листи до Міністерства [регіонального розвитку], таким чином запрошуючи його до наших засідань.
Депутатські звернення та запити. Ігнорування засідань регламентної комісії
KV: Поговоримо про активність депутатів ради. Чи пишуть вони у позасесійний період депутатські звернення та запити? Чи вміють вони їх складати і чи користуються взагалі таким інструментом?
Роман Титикало: Після того, як мене обрали депутатом Київської обласної ради та головою профільної комісії, я з метою підняття рівня знань (та після того, як до мене звернулися кілька депутатів, із розмови з якими мені стало очевидно, що не вміють вони користуватися цими механізмами) проводив семінар серед депутатів на тему користування такими інструментами. На семінар прийшло три чи чотири помічники депутатів, послухали і пішли. Я навіть розсилав депутатам зразки цих депутатських звернень. Але справа в тім, що глобально кожен депутат сам пише відповідні звернення і їх складає у себе в приймальні в теку… Ми проводили у себе у фракції дослід: кожен депутат централізовано мав дати місячний звіт і повідомити про виконану роботу. На моє відчуття, багато депутатів за свою каденцію написали одиниці таких звернень, а депутатських запитів на сесію взагалі не готували. Постає питання належного виконання своїх обов’язків та представництва інтересів своїх виборців.
KV: А можливо, не пишуть, бо не хочуть отримувати відписки з облдержадміністрації та інших гілок виконавчої влади?
Роман Титикало: Звісно, багато відписок, але є й багато більш-менш розумних відповідей. Я регулярно пишу звернення, по декілька на тиждень, і результат є. У депутата є багато інструментів: звернення, особистий прийом, запит на сесії, звернення через комісії… Будь-яке питання колег, які їх турбують, ми розглядаємо на комісіях, запрошуємо депутатів, аби звертатися від імені комісії, викликаємо посадовців. В мене було кілька випадків, коли останні не давали чіткої відповіді - тоді ми приходили до посадовця на прийом разом із виборцями, чоловік, скажімо, 30, і той вже змушений був зглянутися. В кожному випадку треба діяти, виходячи з конкретних обставин.
KV: Ви як голова комісії задоволені рівнем представництва запрошуваних представників виконавчої влади та силових органів?
Роман Титикало: На минулому засіданні розглядали звіт прокурора і звіт начальника поліції області. Останній доповідав особисто з приводу ситуації. Прокуратура області навпаки ігнорує обласну раду і не з’являється на наші засідання. А з адміністрацією (КОДА) влаштовує спільні рейди. На початковому етапі своєї каденції прокурор особисто приходив до нас на комісію. Можливо, це викликано тим, що прокуратура анонсує складання протоколів про адмінправопорушення відносно деяких депутатів і потім не доводить їх до кінця…
KV: Що буде розглядатися на найближчому засіданні комісії?
Роман Титикало: Є певні звіти щодо програм, декілька звернень з приводу “гарячих” точок. Одне з останніх звернень стосується Бучі, яка намагається приєднати до себе села Бородянського району. Скарги з обох сторін: як від депутатів цих сіл, так і від депутата Київської обласної ради Сергія Федорченка, що обраний від Бородянського округу.
KV: Що у Ваших силах зробити тут?
Роман Титикало: Зазвичай наші висновки носять рекомендаційний характер, але мають певний вплив. У даному випадку скарги щодо процедури проведення об’єднання територіальних громад. Ми детально розібрали ситуацію, встановили порушення, їх описали і дали висновки. З одного боку, їх можна проігнорувати, з іншого ж - це рішення про об’єднання ітиме далі, до обласної адміністрації, до ЦВК, можливо, до суду.
По багатьом конфліктам, які виникають в Київській області, стається, як у ситуації із Софіївською Борщагівкою: там спочатку люди до нас скаржаться, потім приходили дякувати за те, що після наших звернень до ГАСКу та інших органів, державні органи відреагували. Там ситуація крутилася навколо забудови кварталу на місці лісу. 2 га цього лісу віддали сільському голові, а він цю ділянку продав забудовнику.
KV: Оскільки діяльність комісії вважається такою, що є на громадських засадах, чи отримує апарат комісії зарплатню?
Роман Титикало: У нас є апарат обласної ради, який знаходиться на зарплаті, у ньому є декілька працівників, які допомагають нам готувати висновки. Якщо питання потребує юридичного аналізу, то я як голова комісії долучаюся і намагаюся прописати і обґрунтувати це питання.
Чотири проблеми Київщини: невиборність, агломерація, здоров’я та екологія
KV: Які, на Вашу точку зору, є найбільш болючі, кричущі проблеми Київщини, які не мають шансу бути вирішеними найближчим часом?
Роман Титикало: Коли я не був депутатом обласної ради, я не розумів проблематику місцевого самоврядування. Є дуже серйозний дисонанс в системі управління. Проблему, яку ми маємо, закладено на рівні Конституції. Отже, є державна адміністрація. Голова адміністрації призначається Президентом. Раніше це була певна процедура - конкурсна у тому числі. Конкурсну процедуру після розуміння, кого хочуть “штовхати” на ці місця, відмінили. Більш того, відмінили і правило, за яким депутат не може бути головою адміністрації.
На сьогодні маємо президентську вертикаль: Президент призначає голів обласних, районних адміністрацій. А це виконавчий орган, який все робить своїми руками: керує процесом, призначає керівників, викликає керівників правоохоронних і силових органів тощо. З іншого боку, область насичена великою кількістю депутатів. Якщо подивитися на повноваження обласних, районних рад, то це виключно питання, які “спускає” обласна державна адміністрація, і депутати можуть лише надати свої пропозиції, дотиснути і задовольнити потреби своїх округів. До реалізації депутати не мають відношення. Люди, які керують адміністраціями і є державними людьми, але вони тимчасові. Кому служитиме голова адміністрації? Тому, хто його призначив. А по великому рахунку він має доглядати та слідкувати за інтересами людей, які б мали його обирати. Але не люди його обирають.
Що стосується обласних рад, при них має бути виконком і все. Районні ради мають бути ліквідовані. Вони не несуть сенсу, тим більше в умовах децентралізації.
KV: Тобто дисонанс гілок влади. Які ще дві проблеми?
Роман Титикало: Немає співпраці області та Києва. У Київщини порівняно з іншими областями цікавий статус - відсутність обласного центру. І багато людей їдуть працювати до Києва. Якщо ми проаналізуємо ситуацію навколо Києва - це колосальна забудова, яка спрямована на столицю. Фактично, відбувається розвиток області навколо столиці, і доволі хаотично. Коли говорили про затвердження детальних планів території (ДПТ) у місті Києві, то вони не корелюються із забудовами навколо міста. Коли їдеш кільцевою дорогою, ліворуч у тебе Київська Борщагівка, праворуч - Софіївська та Петропавлівська Борщагівка Київської області. Кільцева дорога стає межею міста Київ і області. Нонсенс. Поліцейські переганяють машини з одного боку “межі” на інший, аби не розслідувати ДТП.
В Київській області немає центру, і розвивається вона без врахування Києва, як пристолична зона. Якщо її відокремити, то побачимо, що великих міст майже не лишилося в області. Лише невеликі населені пункти, які мають відносну самостійність. Якщо брати Славутич, скажімо, то адміністративно він на Київщині - але він сюди затягнутий штучно - а ментально він на Чернігівщині. Люди там працюють із Чернігвщини. Він відірваний від Київської області. Як висновок, маємо агломераційну проблему: розвиток пристоличної зони без врахування розвитку міста Києва. Наразі вже розроблено проект закону про агломерацію, депутати від нашої партії його підтримують.
KV: І третя проблема?
Роман Титикало: Є декілька системних проблем. Стан охорони здоров’я в області - центральні та обласні лікарні знаходяться в місті Києві, а обласні населені пункти відчувають нестачу медзакладів. Питання екології - в області фактично захоронюються відходи Києва. Знову-таки, ці питання стикаються з питанням необхідності створення агломерації.
Врятований губернатор. Приватизація без розбору
KV: Як відбувається Ваш переможний поступ стосовно позбавлення депутатського мандату губернатора Київщини Олександра Горгана?
Роман Титикало: Верховна Рада внесла зміни до Закону, за яким голова ОДА не має права поєднувати посаду із депутатством. А я у своїй ініціативі якраз посилався на цю норму. Тобто Рада і конкурсність скасувала, і це обмеження.
KV: Губернатор не телефонував Вам із коментарем типу “Що ж ти таке почав”?
Роман Титикало: Я коли починав цей процес, то викликав голову адміністрації на комісію, то він тоді відповів: “Давайте усе буде по закону. Хай розбереться суд або державні органи”. Я ж звернувся до ЦВК, там сказали, що роз’яснень з таких питань не дають, цим займається відповідний комітет Верховної Ради згідно його положення. Ми отримали відповідь від профільного комітету Верховної Ради, де зазначалося, що таке суміщення посад не є можливим. Я направив звернення до Горгана із проханням скласти повноваження. Через деякий часа Рада проголосувала за ці зміни і фактично врятувала його.
KV: Чому не йде приватизаційна програма на Київщині?
Роман Титикало: Я декілька разів виступав проти програми, яка існує і яка виносилася тричі на сесію. На голосуванні вона не добирала один-два голоси. Вважаю, що багато депутатів дослухалися до моєї категоричної позиції. Інакше програму би затвердили. Який її недолік? Приватизація усіх без винятку об’єктів комунальної власності. Має бути системний підхід: збирається депутатський корпус, розбирається із кожним з об’єктів, визначає, чи об’єкт потрібний громаді і чи має він зберігатися і використовуватися. Повинно бути обгрунтування.
KV: Чи існує якийсь механізм приватизації: конкурс, аукціон?
Роман Титикало: Наша фракція внесла правку до Положення, згідно якої продаж та передача комунальних об’єктів в оренду здійснюється за механізмом аукціону.
KV: Хто розробляв даний механізм?
Роман Титикало: Він існує у Положенні про оренду майна, але не реалізується, бо немає переліку через те, що депутати та голова обласної ради не організували процес вибору об’єктів. Взагалі цього майна не так багато в області лишилося, тому влаштовувати там “дерибан” за цікаві об’єкти є зайвим.
Малі ради у великій політиці
KV: Чи мають місцеві ради на своїх сесіях розглядати політичні питання? Адже коли, наприклад, районна рада рекомендує МЗС як чинити, це виглядає кумедно?
Роман Титикало: Я вважаю, що державницька політика має йти “знизу”. Згадаймо період Революції Гідності, коли обласні ради голосували і закликали до розгляду питань, пов’язаних з урегулюванням конфлікту. Чи було це доречним? Мабуть, що так, бо це начебто політичне питання турбувало суспільство. Чи є доречним питання типу “удосконалення механізму імпічменту”? Як на мене, є такі питання, які турбують наших виборців, з якими якщо поспілкуватися, то розумієш, що цікавлять їх якраз загальноукраїнські питання. А ми, як депутати, мали б на них реагувати, висловлювати свою позицію. Але має бути в усьому здорова логіка.
KV: Але ж прецедентів, коли звернення тих райрад чи Київоблради спрацювали, не було. Це суто політична декларація, “хвиля”.
Роман Титикало: “Хвиля”. Але знову-таки: коли більшість обласних рад у той час виступили із засудженням діяльності президента Януковича, то стало зрозуміло: суспільство нагнітається, питання мало резонанс.
KV: Тим не менш, це інструмент політичної боротьби. Чи має він бути на місцевому рівні?
Роман Титикало: Якщо знизу не буде посилів для державницької політики, то навіщо нам тоді місцеве самоврядування? Тому має бути. Місцеве самоврядування не лише для того, щоб вирішувати місцеві питання, але й загальнополітичні. Хоча, на жаль, такі питання часто носять декларативний характер.
Питання в іншому. От звідки взялися депутати обласної ради? Ми в законі про вибори передбачили їх вибори на політичній основі. Коли законодавець заклав вибори до обласних рад на політичній основі - все, так і стається. У селах самовисуванці, вони рідко голосують за політичні питання, тому що він безпосередньо відповідає перед своїми людьми, що його обрали. А ми, закладаючи систему місцевого самоврядування на політичній основі, і призвели до політичних заяв. Утім, міста-мільйонники, може, і мають бути “політичними”, але місцеве самоврядування в громадах має складатися із депутатів-самовисуванців, обраних не з політичних принципів - як на мене.
Фото: Facebook Романа Титикала
KиевVласть
Реалізація положень закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів” (відомий як #ЧужихДітейНеБуває) вже дала змогу отримати вагомі результати.
В Україні з початку року стягнуто 1,8 млрд грн аліментів на користь дітей ( майже 114 мільйонів гривень у Києві).
До 118 тисяч неплатників застосовано обмеження: заборона на виїзд за кордон, заборона керувати автомобілем, заборона користуватися зброєю, заборона полювати.
Складено 18 849 протоколів про призначення суспільно корисних робіт. Судами винесено 1 088 відповідних постанов.
9,8 тис боржників оголошено у розшук.
Відкрито реєстр боржників аліментів, які мають заборгованість понад 3 місяці. До реєстру внесено майже 200 тисяч боржників.
У кожному регіоні оприлюднено #ДошкиГаньби злісних неплатників аліментів.
Сформовано окремі групи виконавців, робота яких сфокусована на виконанні судових проваджень саме по виплаті аліментів та створено штаби з моніторингу та контролю за станом виконання органами державної виконавчої служби рішень про стягнення аліментів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відома вже історія про власника Феррарі, який, маючи гроші й живучи у розкоші, ігнорував судові приписи і не давав жодної копійки власній дитині.
Нині дорога автівка конфіскована. Найближчим часом елітний спорткар буде виставлений на аукціон нашої системи торгів арештованим майном “OpenMaket”, а кошти від його реалізації підуть на погашення боргу перед дитиною.
Буквально минулого місяця мали ще один випадок, який реально вражає. У Києві завдяки дії першого пакету ініціатив чоловік погасив багаторічну заборгованість, яка сягала – ви тільки вдумайтеся в цю цифру – 2 мільйони 176 тисяч гривень.
Тобто, батько, якщо його можна так назвати, маючи чималі гроші, просто ігнорував інтереси власної дитини. І він робив би так само й далі, якби накладені нашими виконавцями санкції не примусили його сплатити борги.
Коротко про ключові новації другого пакету законопроектів 8296 проекту #ЧужихДітейНеБуває, котрий наразі знаходиться на розгляді у Верховній Раді:
- Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості);
- Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів;
- Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно корисних робіт;
- Обов’язок засуджених працювати, щоб забезпечити сплату аліментів;
- Українці, які хочуть посісти керівні посади на держслужбі, повинні будуть подати довідку про те, що вони не мають боргів перед дітьми більше 6 місяців;
- Звільнення чиновників, які мають заборгованість зі сплати аліментів більше 12 місяців;
- Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.
- Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці;
- Запровадження виїзду дитини за кордон строком до 1 місяця з тим з батьків, з ким дитина проживає;
- Спрощення порядку виїзду дитини за кордон з тим з батьків, який проживає окремо, але сумлінно виконує свої батьківські обов’язки;
- Збільшення рівня мінімального утримання дитини тим з батьків, хто не проживає з родиною, до рівня прожиткового мінімуму;
- Право на відпустку без збереження заробітної плати для того з батьків, хто доглядає за важкохворою дитиною;
- Зарахування до трудового стажу періоду догляду за важкохворою дитиною;
- Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які інші секції;
- Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях;
- Відміна оподаткування аліментів від батьків-нерезидентів;
- Особа, яка є добросовісним платником аліментів, отримує додаткові гарантії щодо контролю за витрачанням сплачених коштів;
- Передбачені санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини;
- Добросовісний платник отримує додаткові гарантії реалізації свого права бачитися з малюком та брати участь у його вихованні.
Захищайте свої права разом з Мін’юстом!
Читайте:
Увага, викрали авто! – поради юриста
Обережно, злий пес: хто відповідатиме за домашніх тварин
Якщо потрапили у дорожньо-транспортну пригоду через стан доріг…
Як це працює – зміна імені
Якісне харчування відтепер не буде розкішшю
Щоб не битись за межу…
Кожен має право на життя без насильства
6 лютого вступає в силу Закон щодо посилення відповідальності за несплату аліментів
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві
KиевVласть
У травні 2018 року у Голосіївському районі столиці собака напала на чотирьох людей та звірськи покусала. Ситуація сталася поблизу приватного будинку.
І, що прикро, кусають людей в основному домашні улюбленці, власники яких або не припильнували за ними, або ж не мають впливу на свого пса.
Де і як саме власники мають вигулювати своїх улюбленців, чи передбачена кримінальна відповідальність господаря за дії своєї собаки?
Українське законодавство дозволяє вигулювати тварин, зокрема, собак, у загальних дворах або на вулиці, але при цьому обов’язковою умовою є те, що, проявляючи турботу про безпеку інших людей, власники повинні виводити свого пса на короткому поводку й у наморднику.
Якщо знехтувати цією нормою законодавства, то це, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щоправда, це не стосується собак дрібних порід, про що має бути відмітка в реєстраційних посвідченнях до них.
За законом, можна вигулювати своїх тваринок на пустирях, задніх дворах та в інших спеціальних місцях, відведених житлово-комунальними організаціями або виконавчими комітетами місцевих рад народних депутатів.
Власникам тварин забороняється приводити собак і котів у приміщення магазинів, їдалень, на дитячі майданчики, бульвари, пляжі, в парки, сквери, сади та інші місця загального користування.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сьогодні заборона на прогулянки з собаками у парках та скверах фактично не діє. Про це як мінімум свідчать спеціальні таблички та сміттєві урни, призначені для прибирання за собаками.
До речі, Кабміном затверджено вичерпний перелік потенційно небезпечних порід собак. Серед них – різні породи вівчарок, бульдоги, пітбулі й мастифи, а також хаскі й далматини. Національним законодавством ці породи собак визнаються тільки небезпечними, а от у ряді країн Європи санкції щодо утримання певних порід собак більш категоричніші, ніж в Україні. Наприклад, у Данії не можна утримувати деякі різновиди стаффордшир-тер’єрів та мастифів. Такі заборони поширюються на території усіх країн ЄС. А от в Америці, щоб завести песика, треба сплатити податок. До того ж за утримання у квартирі податок вдвічі більший, ніж за утримання у приватному будинку. Штрафи за порушення правил у Європі теж в рази перевищують наші – 300 євро у порівнянні з майже 2 євро.
Та найважливішим сьогодні є питання: “Яку відповідальність нестимуть власники собаки, якщо їхній домашній улюбленець заподіяв шкоду?”. За те, що ваш пес заподіяв шкоди здоров’ю людей або їхньому майну, чи ви так само повторно протягом року вчинили одне з зазначених вище порушень, на вас можуть накласти штраф від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До того ж у вас конфіскують тварину. Для посадових осіб – штраф від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо собака когось покусала або загризла до смерті, його власника можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Але що саме на нього чекає?
Так, якщо собака серйозно покусала людину, це підпадає під дію статей Кримінального кодексу України (КК), що передбачають покарання за злочин, вчинений з необережності. У першому випадку передбачається відповідальність за заподіяння тяжкої або середньої тяжкості тілесного ушкодження, вчиненого з необережності. А в іншому – відповідальність за серйозніший злочин – вбивство з необережності.
Однак ці норми вкрай рідко застосовуються, оскільки правоохоронці воліють кваліфікувати діяння недобросовісних господарів, не виходячи за межі адміністративної відповідальності. Але чому це так?
Наприклад, якщо внаслідок укусу тварини були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, це буде кваліфіковано відповідно до норм КУпАП, а не КК України.
Пояснення просте: у КК України відсутня спеціальна норма, яка б передбачала відповідальність за такий злочин, а в КУпАП вона виписана чітко в окремій статті.
Цивільна відповідальність власників собак також виписана окремо у Цивільному кодексі (ЦК). Насамперед ним службові собаки та собаки бійцівських порід віднесені до джерел підвищеної небезпеки, тож власники таких псів несуть відповідальність за їхнє утримання.
Якщо доведено, що інцидент із собакою приніс людині моральні страждання, то потерпілий має право на відшкодування грішми, майном чи в будь-який інший спосіб. Передбачено й вiдшкодування моральної шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров’я або смертю фiзичної особи.
Отож, перш ніж заводити собі “джерело підвищеної небезпеки” у вигляді собаки, потрібно достеменно ознайомитися не тільки зі своїми правами, як власника пса, але й і з обов’язками, які на вас покладаються.
Читайте:
Якщо потрапили у дорожньо-транспортну пригоду через стан доріг…
Як це працює – зміна імені
Якісне харчування відтепер не буде розкішшю
Щоб не битись за межу…
Кожен має право на життя без насильства
6 лютого вступає в силу Закон щодо посилення відповідальності за несплату аліментів
У мін`юсті відзвітували про результати роботи у 2017 році
Чи законно не пускати дітей до школи через те, що вони не щеплені?
Поліцейські на дорогах: як відстояти свої права?
Новації парламентарів. Як заживе український бізнес?
Станіслав Куценко – експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві
KиевVласть
За даними Держпродспоживслужби, в столиці з порушеннями працює кожне п’яте кафе, кожен десятий магазин і кожен двадцятий виробничий цех.
Ситуацій, коли люди труяться в закладах громадського харчування, а контролюючі органи можуть перевірити недобросовісного бізнесмена тільки після попередження, безліч. Недосконалість законодавства давала можливість підприємцям підготуватись до разової перевірки, тому це не давало об’єктивної картини діяльності виробника та реалізатора харчових продуктів.
До бюро правової допомоги та за гарячою лінією проекту Міністерства юстиції України “Я МАЮ ПРАВО!” 080213103 звертається чимало громадян із проханням про допомогу у захисті їхніх прав як споживачів.
Із 2014 року в Україні діяв мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу, який зводив до мінімуму державний контроль за діяльністю приватних підприємств, зокрема, у сфері забезпечення якості харчових продуктів, кормів тощо.
З 4 квітня ситуація кардинально зміниться – запрацює нова система контролю якості та безпечності харчових продуктів. Це пов’язано з набуттям чинності Закону “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я і благополуччя тварин”, який регулюватиме перевірки виробників, перевізників та магазинів щодо якості та безпечності продуктів.
Відтепер контроль стане ризик-орієнтованим і здійснюватиметься з періодичністю, достатньою для досягнення цілей цього закону.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
До того ж перевірятимуть без попередження та оцінюватимуть за ступенем ризику. Наприклад, магазин, де продається запакована продукція тривалого зберігання, менш ризиковий, ніж магазин, де реалізують свіже м’ясо. Частота перевірок залежить від того, скільки підприємець набере балів за ступенем ризику.
Після складання акту і перевірки його правильності виноситься постанова про накладання штрафу. Якщо правопорушення вчинене вперше за останні три роки або воно було незначним, то оператора ринку не штрафуватимуть. Він буде зобов’язаний усунути виявлені невідповідності протягом чітко визначеного терміну.
Окрім цього, за систематичні порушення нового закону передбачено жорсткі санкції. Сума штрафу може сягати 150 тисяч гривень. У разі виявлення на виробництві кричущих факторів, що становлять небезпеку життю й здоров’ю людей, інспектор може ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва.
Для бізнесу такий підхід означає, що кожен оператор ринку оцінюватиметься окремо. Ті оператори ринку, які виконують усі вимоги законодавства чітко і без порушень, будуть перевірятися компетентним органом із меншою частотою.
Громадян інформуватимуть про небезпечну та неякісну продукцію, щоб зменшити кількість постраждалих у разі її поширення.
Новий закон, з одного боку, створить умови для забезпечення кращої якості та безпечності харчової продукції для споживачів, а з іншого – запровадить чіткі і прозорі процедури перевірок, які мінімізують корупційні ризики і сприятимуть розвитку чесної конкуренції.
Читайте:
Щоб не битись за межу…
Кожен має право на життя без насильства
6 лютого вступає в силу Закон щодо посилення відповідальності за несплату аліментів
У мін`юсті відзвітували про результати роботи у 2017 році
Чи законно не пускати дітей до школи через те, що вони не щеплені?
Поліцейські на дорогах: як відстояти свої права?
Новації парламентарів. Як заживе український бізнес?
Юридична освіта має бути стаціонарною
Свобода в інтернеті, або як захистити торгову марку
Як отримати спадщину: юридична консультація
Легальні документи для українців, які проживають на тимчасово окупованих територіях
Онлайн-сервіси Мін’юсту. Як онлайн зареєструвати чи ліквідувати ФОП в Україні?
Кожна дитина має право на якісне харчування
МАФи Vs Київ
Нове дихання судової системи України
Безкоштовна земля. Як отримати свої гектари?
Насильство в школі. Захист від психологічних та фізичних знущань
П'ять основних фактів, які слід знати про право поліції на огляд приватних речей
Як громадянин може отримати допомогу з депутатського фонду
Рейдери не зможуть забрати квартиру, занесену до реєстру
Чому українці мають не менше право на спокійний сон, ніж жителі інших країн Європи
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві
KиевVласть
Майже півроку будівельний ринок України працює за новими правилами. Як на нього вплинули зміни у законодавстві, які зрушення відбуваються у столиці та на Київщині, чи вирішені питання незаконного будівництва та яких змін варто очікувати у 2018 році докладно в інтерв’ю КиевVласть розповів голова Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) Олексій Кудрявцев.
KV: 2017 рік був новаторським і пройшов під знаком дерегуляції будівельного ринку. Чи всі завдання вдалося виконати?
Олексій Кудрявцев: Завдання, які ми ставили на 2017 рік, вважаю, що ДАБІ виконала. У 2016 році було розроблено законопроект, який врахував багато наших ініціатив. У січні поточного року парламент за нього проголосував. А 10 червня 2017 року Закон України №1817-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності” набув чинності.
Читайте: “Новый закон дает госархстройконтролю все инструменты для предотвращения строительных афер”, - глава ГАСИ Кудрявцев
Зараз вже можна відмітити перші позитивні результати його впровадження. З 10 червня максимально спрощена дозвільна система для будівництва об`єктів малого та середнього бізнесу і приватного сектору. А отже зведені до нуля зловживання при видачі документів. Також тепер неможлива поява нового незаконного будівництва, яке, як правило, з`являлося через надання недостовірних відомостей у деклараціях.
Сьогодні 80% дозвільних документів на початок будівництва подаються у формі повідомлення. Тобто забудовники об`єктів, які належать до категорії СС1, подають повідомлення і вже наступного дня можуть починати будівництво.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Ви кажете, що вже неможливі зловживання при заповнені декларацій. Це означає, що тепер взагалі не буде незаконних будівництв?
О.К.: Раніше по об`єктах, які належать до категорій СС2, гостро стояла проблема незаконних будівництв. Були забудовники, які декларували зведення п'ятиповерхових будинків, а будували хмарочоси. Сьогодні вже не можна заповнити недостовірні відомості в декларації і розпочати будівництво багатоквартирного будинку або торгового центру. Тепер потрібно отримати дозвіл на початок будівельних робіт. А це означає, що до ДАБІ необхідно надати повний пакет документів – на земельну ділянку, містобудівні умови і обмеження, експертний висновок і проект. Тільки за наявності цих документів та після їх перевірки забудовник зможе отримати дозвіл. І це будівництво буде законним.
Теоретично ми допускаємо можливість подачі сфальсифікованих документів. Однак, такі ситуації є малоймовірними, оскільки, по-перше, нами всі документи перевіряються, а по-друге, підробка може бути виявлена і під час проведення перевірок власне об’єкта будівництва.
Читайте: Глава ГАСИ Кудрявцев призвал бизнес подключаться к наработке градостроительных новаций
KV: Чи плануються ще якісь законодавчі зміни у сфері містобудівної діяльностіу 2018 році?
О.К.: Основною метою контролю в будівництві є засвідчення відповідності виконаних будівельних робіт затвердженій проектній документації та державним будівельним нормам. Сьогодні єдиним інструментом, що гарантує якість будівництва об’єкта, є планові перевірки. Однак за весь час будівництва можна провести фактично лише одну планову перевірку. При цьому нам важко прогнозувати, на якому етапі будівництва перебуватиме об’єкт, оскільки такий план затверджується на весь рік. Також існує проблема допуску інспекторів на об’єкт будівництва.Таким чином, існуюча система контролю у вигляді планових перевірок є неефективною, адже не дає можливість забезпечити повноцінний контроль всіх етапів будівництва.
Тому зараз розглядається питання зміни системи контролю в будівництві.
Один із можливих варіантів – це відмова від планових перевірок та запровадження поетапного контролю виконання будівельних робіт щодо об’єктів середнього та значного класу наслідків. Це, по-перше, даcть можливість гарантувати якість робіт протягом всього періоду будівництва. По-друге, буде додатковою гарантією для інвесторів і свідченням того, що вони мають справу з порядним забудовником, який публічний і доступний для державного контролю.
Одночасно, з метою зменшення тиску на суб’єктів містобудування, пропонується переглянути систему застосування штрафних санкцій. Зокрема, накладати штрафні санкції за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за незначні порушення лише у разі невиконання приписів про їх усунення.
KV: Нещодавно у публічному просторі підняли питання щодо боротьби жителів Іванківського району за закриття місцевої теплоелектростанції. Ніби дозвіл на будівництво цієї "ЕкоТЕС" надала свого часу ДАБІ без виділення земельної ділянки і оформлення дозвільної документації. Чи дійсно має місце проблема з документами?
О.К.: Це будівництво закінчилося ще у 2014 році. Через три місяці після завершення та введення об`єкта в експлуатацію ми вже не маємо можливості його перевіряти. Поки що у нас немає підстав і повноважень втручатися у ситуацію.
Читайте: В Иванковском районе назревает вооруженный бунт из-за ТЭС партнеров Парцхаладзе
KV: Чому виникла проблема з будівництвом теплової станції у Переяслав-Хмельницьку?
О.К.: У 2016 році, коли видавався дозвіл на будівництво цієї ТЕС, були наявні всі документи. Потім міська рада Переяслав-Хмельницька, яка спочатку видала містобудівні умови і обмеження, цей документ відкликала. Отже, вихідні дані для видачі дозволу на будівництво були анульовані, і ми скасували дозвіл. Зараз тривають судові процеси. На жаль, сьогодні суди дивляться на наші рішення по-різному. У кожного судді своє бачення ситуації. В будь-якому випадку, при ухваленні судом рішення, ДАБІ змушена буде його виконувати.
Читайте: Жители Переяслав-Хмельницкого взбунтовались из-за строительства ТЭЦ
KV: Це показовий приклад, коли держорган встав на захист громади. Як бути з ситуаціями, коли назустріч вимогам громадян піти не дозволяє закон. Наприклад, вам твердять, що будівництво є незаконним, а у вас за документами все чисто?
О.К.: ДАБІ не приховує інформацію. Сьогодні вся інформація про документи на будівництво міститься у відкритому доступі. Також можна звернутися до нас, щоб дізнатися, на підставі яких саме документів була видана дозвільна документація. В той же час, є ситуації, коли під тиском активістів будівництво зупиняється. Але по кожному проблемному випадку треба дивитися окремо. Я би рекомендував всім - інвесторам, активістам - детальніше вивчати дозвільну документацію.
KV: Чи є сьогодні проблема псевдо-активістів, наскільки вона гостра?
О.К.: Коли починається велике будівництво, це майже завжди викликає занепокоєння у мешканців прилеглих будинків, які не хочуть, щоб порушували їх спокій. Є "активісти", які одразу ж долучаються до цих хвилювань та намагаються ще більше дестабілізувати ситуацію навколо об’єкта, і цілі у них далеко не суспільно корисні.
Місяця півтора тому у новинах інформували про затримання на хабарі людей, які називаючи себе представниками громадської організації, нібито боролися з незаконними будівництвами.
Часто під час зустрічей з активістами ми бачимо, що за ними стоять люди, які не завжди на боці інтересів громади. Тому, на жаль, можна констатувати, що проблема псевдо-активістів існує. Як її вирішувати, поки що незрозуміло.
Водночас, хочу щоб люди усвідомлювали, ДАБІ не може бути арбітром між забудовником і мешканцями або іншими представниками громади. Ми не можемо ставати на той чи інший бік, а повинні діяти виключно у законодавчому полі.
ДАБІ не вирішує, де і що саме будувати. Це компетенція органів місцевого самоврядування. Наша сфера відповідальності полягає в тому, щоб будівництво здійснювалось згідно із затвердженим проектом і державними будівельними нормами.
Сьогодні від громадськості не приховується, хто видав земельну ділянку, містобудівні умови і обмеження, хто погодив історико-містобудівне обґрунтування. ДАБІ повинна перевірити ці документи і видати дозвіл на будівництво. Якщо ми цього не зробимо, то це означатиме невиконання наших обов’язків, демонструватиме необ’єктивне, упереджене ставлення до суб’єкта містобудування. Забудовник матиме всі підстави звернутися до суду для оскарження наших дій.
Ми не можемо тиснути на бізнес, гальмувати його розвиток. ДАБІ має, у першу чергу, керуватися нормами закону та разом з іншими органами державної влади працювати над покращенням економічних показників нашої держави, у тому числі через забезпечення нормальних прозорих умов для роботи кожного підприємця, учасника будівельного ринку.
KV: Чи змінилася динаміка скарг, які зараз отримує ДАБІ, і на що частіше скаржаться?
О.К.: Сьогодні ДАБІ змінила формат роботи із забудовниками та громадянами, переорієнтувавши його на відкритий та прозорий діалог. Ми запровадили низку каналів оперативної взаємодії та вирішення питань. Зокрема, щоденно працює Громадська приймальня Держархбудінспекції, яка приймає звернення від запитувачів з усіх куточків України, діє Гаряча лінія ДАБІ 0 800 210 011. Я особисто спілкуюсь з представниками бізнесу, громадянами під час регулярних робочих поїздок у регіони.
Ми змінили як саму філософію, так і інструменти роботи з людьми. Їх звернення та відгуки є індикатором якості нашої роботи.
Хочу констатувати, що ці зміни вже демонструють свої результати – сьогодні практично відсутні скарги громадян щодо повернення документів на доопрацювання по об`єктах категорії СС1. Певний відсоток скарг отримуємо на неправомірні дії інспекторів, які перевіряють об`єкти. З ними працює дисциплінарна комісія.
Нам довелося змінити керівників практично у всіх територіальних органах. Зараз на керівних посадах працюють лише ті, хто розуміє, що сьогодні, у важкий для економіки час, потрібно максимально допомогти будівельникам та інвесторам.
Водночас сьогодні намагаємося зменшити втручання посадової особи у реєстрацію дозвільних документів на об’єкти незначного класу наслідків. Світ швидко змінюється і люди все більше віддають перевагу сучасним технологіям. Держархбудінспекцією спільно з Державним агентством електронного урядування впроваджено низку електронних адміністративних послуг у будівництві. До кінця року плануємо вдосконалити одну з них. Зокрема, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт здійснюватиметься в повністю автоматичному режимі, тобто буде взагалі виключено з цього процесу участь посадової особи.
Наш реєстр буде інтегровано із земельним кадастром, що дозволить автоматично перевірити внесені у повідомлення відомості про земельну ділянку.
Однак на цьому не зупиняємося, відповідна робота триватиме й далі, адже головна мета зробити дозвільні процедури дійсно європейськими – зручними, оперативними та прозорими.
Якщо говорити про скарги по регіонах, то лідер сьогодні – Київ. Тут сконцентровано понад 20% всього, що будується у країні. Скарги по Києву самі болючі, бо мешканці столиці найбільш соціально активні і кожна навіть незначна проблема може вилитися у якісь заходи, знесення заборів тощо.
KV: Так будівництво на місті колишнього Сінного ринку все ж таки незаконне, активісти праві, їх гучні акції зі знесенням забору були доцільні?
О.К.: Дозвіл на це будівництво був виданий при наявності всіх необхідних документів. Ми неодноразово виходили на перевірки цього об`єкта за зверненнями і народних депутатів, і активістів. В ході перевірок фіксувалися незначні порушення, які сьогодні всі усунуті. Забудовник виконав всі умови припису. Для здійснення цього будівництва наявний пакет документів, зокрема є містобудівні умови і обмеження та історико-містобудівне обґрунтування. Крім того, забудовник у судовому порядку довів правомірність своїх дій.
Читайте: Кличко расписался в полной неспособности повлиять на ситуацию с Сенным рынком
Всім відомо, що мер Києва, щоб зняти соціальну напругу, вийшов з ініціативою і підписав меморандум із забудовником щодо зниження поверховості будови.
Читайте: Застройщик Сенного рынка в Киеве согласился снизить этажность зданий, но не намного
KV: Де залишаються проблемні будівництва столичного регіону?
О.К.: Наявні проблеми у Софіївській Борщагівці (вул. Соборна, 103 – ред). Там у протистояння з забудовником вступили активісти. Було рішення щодо скасування містобудівних умов і обмежень, а, отже, скасована і реєстрація декларації. Зараз стоять недобудови, дозвільної документації немає. Подальші шляхи вирішення ситуації з цим об’єктом поки що не визначені.
Також є проблема у Петропавлівській Борщагівці за адресою вул. Садова, 51, де забудовник занизив категорію складності. Поки йдуть судові процеси, будівництво зупинено.
Читайте: ГАСИ приказала снести ЖК "Пражский квартал-2"
Загалом по Київській області “гарячих точок” не багато. Ті забудовники, які починали будувати з незначними порушеннями, вживають заходи щодо їх усунення та приведення проектної документації у відповідність до вимог законодавства.
Якщо казати про Київ, то в цьому році було декілька проблемних ситуацій, крім Сінного. Наприклад, будівництво житлового комплексу на вул. Січових Стрільців, 59. За результатами перевірки були виявлені численні порушення, у зв’язку з чим у січні цього року було анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт. При цьому правомірність прийнятого рішення ДАБІ підтверджено рішенням суду.
Будівництво на вулиці Генерала Потехіна, де проти забудовника виступила досить велика група людей - біля 600. Хоча там і були всі необхідні документи, зараз будівництво зупинено.
Читайте: Скандальное строительство на Потехина возобновили, вопреки предписанию ГАСИ, - активист (фото, видео)
Також всім відома ситуація на Ревуцького, 8 навколо будівництва АЗС. Тут також все зупинено. Більш того місто виграло суд щодо повернення земельної ділянки у власність громади.
Досить резонансним є рішення Київського апеляційного адміністративного суду щодо знесення двох секцій багатоповерхового житлового будинку за адресою: вул. Новоукраїнська, 24а (Українська, 6) за позовом ДАБІ. Це перше рішення щодо знесення такого великого об’єкта.
Читайте: Кличко не желает каяться за кровавое побоище на Ревуцкого
KV: На засіданні з Європейською Бізнес Асоціацією Ви говорили, що тримайте на особистому контролі роботу з інвесторами. Якщо брати столичний регіон, які інвестиційні проекти незабаром будуть реалізовані, і як конкретно ДАБІ допомагає інвесторам?
О.К.: Зараз ми повністю змінили формат і робимо все, щоб забудовники побачили зміни. Всі інвестори отримують від ДАБІ максимальну допомогу. Це роз'яснення, консультативна допомога при оформленні документів та оперативна видача всіх дозвільних документів.
Зараз в Україні будують інвестори з усіх країн. Зокрема, на Київщині є об`єкти з інвестиціями з Німеччини, Великобританії, Франції. До кінця року, наприклад, буде зданий в експлуатацію великий об`єкт міжнародної групи FM Logistic (Франція) - складський комплекс в с.Дударків Бориспільського району.
Вибір регіону для реалізації інвестиційного проекту визначається особливостями регіону та цільовим призначенням об’єкта.
Читайте: Глава ГАСИ Кудрявцев: "Строительный рынок становится все более открытым для иностранных инвестиций"
KV: У цьому році предметом жвавого обговорення були пайові внески від забудовників. Багато хто вважає їх корупційним рудиментом. Яка позиція ДАБІ з цього питання?
О.К.: Це питання є досить актуальним і наскільки мені відомо у Верховній Раді зареєстровано законопроекти, які відміняють пайовий внесок. Питання дійсно дискусійне. На мій погляд, воно більше стосується представників міського самоврядування, бо це одне з джерел наповнення бюджету.
У Європі немає пайового внеску. І нам теж треба відходити від такого додаткового тягаря для забудовника. Адже є технічні умови, вихідні дані і містобудівні умови, які забудовник виконує, підключаючи свої забудови до теплотрас, газо- і водопостачання. Крім того, якщо пайовий внесок буде відмінено, то наша країна зможе суттєво піднятися у рейтингу Світового Банку "Doing Business".
Читайте: Создание инфраструктуры - обязательное условие для разрешения на жилое строительство, - глава ГАСИ Кудрявцев
KV: ДАБІ перетворюється на досить ліберальну структуру. Не боїтеся втратити вагу і значимість в очах ринку?
О.К.: Дійсно, ми працюємо над тим, щоб ДАБІ перетворилася на адміністративно-консультативний орган. Це потрібно, щоб будівництва у нашій країні було більше. Адже це нові виробництва, робочі місця, сучасна інфраструктура та стабільні надходження до бюджетів різних рівнів.
При цьому ДАБІ не втратить контроль та авторитет державного органу, бо сьогодні забудовники знають, що якщо вони будують чесно, то можуть розраховувати на підтримку та допомогу з боку Держархбудінспекції. Однак, якщо вони порушують закон, то ДАБІ має достатньо інструментів, щоб вплинути на них та завадити зловживанням.
Читайте: Олексій Кудрявцев: “Чим прозорішим стає ринок будівництва, тим більший супротив від тих, хто не готовий до змін”
Фото: KVKиевVласть
На питання, що я можу сказати про хитрим чином анонсований візит Порошенка до США я віджартувався: думаю, що у Трампа все дуже погано, якщо доводиться аж на таке йти.
Ну, це жарт звичайно. До певної міри жарт.
Чому хитрим чином анонсований? Ніколи раніше ні Петро Порошенко, ні українська влада не випускали можливості похизуватися досягненнями на американському напрямку. Запрошення від президентів США завжди вважалися у нас здобутком незалежно від продуктивності вояжів до Вашингтона. Цього разу пальму першості профанфарити про візит до Вашингтона віддали журналістам і "незалежним експертам". Останні, природно, не мали підстав відмовитися від пропозиції підіграти. Зрештою, це дійсно круто першими повідомити про неабиякий саміт.
Хитрий фінт з анонсом може бути ще й безпечним способом поширення інформації, яку пізніше можна буде офіційно спростувати, якщо щось не зростеться і візит чи зустріч не відбудеться.
Але як би там не було виверт з "достовірними чутками" замість офіційного прес-релізу особисто я оцінив. Як у тому анекдоті:
- Рабинович, говорят Вы большой интриган?
- Да! Но кто теперь это ценит?!
На місці українських політтехнологів я би не став виносити у заголовки тему "Порошенко зустрінеться з Трампом до Путіна".
По-перше, щось у цьому є меншовартісне. По-друге, ну зустрінеться до Путіна - і що? Перемога? А якщо Путін потім говоритиме з Трампом на три години довше Порошенка, то що - поразка?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Справи Трампа дійсно паршиві. Заганяють норовливого мільйонера\мільярдера як вовка на полюванні. Та ще й мало чи не всією країною. Може не зовсім саме через любов до Росії, але через Росію - це точно.
Пару тижнів тому Дональд Трамп, виставивши в одному твітті фотографії своїх зустрічей з Павлом Клімкіним та Сергієм Лавром практично і не приховував, що використовує українського гостя для пом"якшення звинувачень у проросійськості.
Той факт, що можливу майбутню зустріч з Петром Порошенком Дональд Трамп використовуватиме з тією ж метою - дати сигнал у внутрішній політиці, що звинувачення у проросійськості є даремними, оскільки його підтримує навіть український президент - зовсім не применшує ролі української дипломатії у просуванні ідеї та організації зустрічі. Буду здивований, якщо цього року наш посол у Вашингтоні Валерій Чалий не отримає якусь серйозну державну нагороду. Очевидно зорі зараз привітні до української дипломатії в США, але скільки негірших шансів було втрачено у минулому?! Це і є одним з виявів майстерності дипломата - скористатися шансом.
Не тривожив би мене і той факт, що Дональд Трамп фактично може приховувати проросійські наміри за контактами з українським лідером. Не тривожив би, якби...
Якби я розумів, що Петро Порошенко сповна скористається майстерно організованим для нього шансом особистої зустрічі з Дональдом Трампом.
Що викликає мій сумнів, і я особисто, і Майдан Закордонних Справ вже неодноразово пояснювали. Мова йде про відсутність нових, цікавих, перспективних пропозицій з боку Української держави.
Навіщо ця зустріч потрібна Трампу ми розуміємо.
Але навіщо вона потрібна Порошенку? Переконувати продовжувати санкції проти РФ? Так, схоже, там у Трампа це вже без варіантів.
Переконувати, що Мінські домовленості безальтернативні? Так, у кого є сумніви, що Трамп це не заперечуватиме? Це якраз і є проблема, що Трамп, швидше за все, наполягатиме, що Мінські домовленості потрібно виконувати. А от чи може дозволити собі Україна або навіть Петро Порошенко виконати ці домовленості - that is the question!
Але який толк з того, що за результатами візиту до Вашингтона українського президента ми дізнаємось, що Високі Сторони погодилися, що не існує альтернативи дипломатичному вирішенню конфлікту?
Ми це почуємо, а через кілька годин знову дізнаємось про чергового загиблого чи пораненого на Сході України.
Тому побажаємо Петру Олексійовичу "бон вояж". Щоправда ми не очікуємо, що повернувшись з Вашингтону він нас чимось приємно здивує або порадує.
А допомагати і підтримувати нас американці будуть. Вони завжди нас підтримували. Як не Україну, то демократію. За цією новиною я би у Вашингтон не полетів.
Богдан Яременко, експерт, голова правління фонду "Майдан закордонних справ"
КиевVласть
НАК “Нафтогаз” задумав чергову революцію на вітчизняному ринку блакитного палива. Нова фішка Коболєва і його молодої команди - знищення облгаззбутів як класу зайвих посередників і перехід на прямі продажі газу населенню. Хто виграє і хто програє, до чого слід готуватися споживачам, а також про підводні течії новації, КиевVласть поговорила із заступником голови правління ПАТ “Київгаз” Юрієм Лебедєвим.
KV: Пане Юрію, НАК каже, що торговельна націнка постачальників - рудимент, якого слід позбутися. Має рацію?
- Юрій Лебедєв (Ю.Л.): НАК "Нафтогаз" запевняє, що торговельна надбавка постачальників, утворених операторами газорозподільних систем, не потрібна. Але це не так. До речі, наскільки мені відомо, повністю від існування націнки НАК “Нафтогаз" не пропонує відмовитись. Зараз її існування використовують для маніпулятивної критики облгаззбутів. Впевнений, що через досить короткий проміжок часу після того, як їх приберуть з ринку послуг, керівники НАК почнуть переконувати Уряд в необхідності тої ж чи навіть більшої націнки для НАК. При переході на прямі поставки газу від НАК “Нафтогаз” ціна для населення навпаки може значно зрости. Про суттєві негативні технологічні наслідки зазначу згодом. Думаю, що торгівля НАК з населенням напряму призведе до того, що обурені споживачі радикально виступатимуть з пропозицією прибрати зайву ланку – монополіста НАК “Нафтогаз”. Ми вбачаємо подвійну небезпеку соціального вибуху.
KV: Аж подвійну?
- Ю.Л.: Так, саме подвійну. Перша небезпека пов’язана з тим, що НАК "Нафтогаз" буде вимушено постійно вдаватись до обмеження/припинення газопостачання побутовим споживачам, або продавати борги громадян колекторним компаніям.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Сам не впорається?
- Ю.Л.: Навряд, адже у НАК "Нафтогаз” виникне така об’єктивна необхідність через фактичний стан сфери газопостачання побутовим споживачам. Мова йде про значний показник несплат, а звідси - судові витрати, брак співробітників і ще ціла купа нюансів.
KV: Невже такий монстр як НАК не вирішить всі ці питання без залучення колекторів?
- Ю.Л.:. Ну давайте змоделюємо. Той самий показник несплат, для прикладу, в Києві сягає 15-30% від загального обсягу виставлених рахунків. Дві третини з боргів - це несплати мешканців багатоквартирних будинків, кожен з яких за один місяць заборговує в середньому 60 -100 грн. В цій сумі вже зараз закладено приблизно 85% вартості послуг НАК "Нафтогаз".
Зараз сотні тисяч споживачів - боржників про НАК “Нафтогаз” не замислюються, бо їх борги закумульовані на облгаззбутах. Це дрібні борги в середньому менше ніж по 500 грн. Натомість обгаззбути можуть бути винні НАК "Нафтогазу" сотні мільйонів. НАК “Нафтогаз” легко стягнути з облгаззбуту цей закумульований, фактично, “побутовий” борг . Це один судовий процес, який завершується арештом рахунків облгаззбуту, або розстрочкою виконання зобов`язань. В господарських судах це відносно швидко. При цьому на суму боргу нараховуються штрафні санкції, які можуть скласти і чверть і третину від суми боргу.
Припустимо, НАК піде шляхом судових тяганин з кожним окремим побутовим боржником. Але згадаємо про те, що судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу на стягнення оплати за комунальні послуги сягає 800 грн. А є багато споживачів, які за рік можуть заборгувати стільки або й менше. Фактично, щоб зібрати хоча б 100 млн. грн. боргу з побутових споживачів за допомогою судів доведеться спочатку витратити третину цією суми на судовий збір. По даним НКРЕКП в Україні приблизно 12,2 млн. “побутових” абонентів. Якщо кожен шостий з них боржник, то необхідно 1,6 мільярда гривень на сплату судового збору для того, щоб подати позов до суду одразу до всіх боржників.
До цього часу НАК “Нафтогаз” з таким не зустрічався. А хтось має всі ці заяви написати, після закінчення судового розгляду з наказами звернутись до державних чи приватних виконавців (теж передоплата), потім дочекатись, щоб ті таки знайшли в боржника його копійки. Це зовсім не схоже на сучасну судову практику НАК “Нафтогазу” ні по затратам часу, ні по фінансовим витратам. Таким чином, знаючи кількість боржників лише в Києві, можна легко дійти висновку, що судова робота з “побутовим” боргом в перші рік-два є нерентабельною.
Ефективною може бути досудова робота з боржником. Але для того, щоб самостійно продзвонити чи обійти побутових споживачів, пропрацювати всіх боржників, треба найняти чималий штат співробітників. Зараз такого штату НАК не має та при відмові від торговельної надбавки постачальника і не матиме, бо не буде за що найняти працівників.
Якщо ж НАК “Нафтогаз” піде шляхом відключень боржників, то це буде короткий, чесний, нормативно виправданий шлях до загальної ненависті. Я не перебільшую. Наведу приклад: в середині цієї зими, коли температура була значно нижче нуля, НАК “Нафтогаз” повідомив про те, що йому заборгували декілька ОСББ, які за допомогою газу генерують тепло в своїх котельних та обігрівають багатоквартирні будинки. Через заборгованість НАК відмовився продавати цим ОСББ пальне. Іншого постачальника вони не знайшли, бо грошей в них не було. Їх не відключили від постачання газу тільки завдяки позиції керівництва ПАТ “Київгаз” та столиці. З точки зору НАК “Нафтогаз” бідний боржник - непотрібний боржник, в усякому випадку, досвід роботи з НАК систематично це підтверджує.
Таким чином, єдиним відносно дешевим методом роботи з боржником є доручення виконання дій із ним третім особам. Але якщо ви вважаєте, що робота із третіми особами по вибиванню боргів і покаранню боржників не стане державному НАКові в копієчку, то помиляєтесь.
Наприклад, для того, щоб доручити оператору ГРМ припинити газопостачання споживачу, щонайменше, необхідно витратити відсоток від суми боргу на листування із тим самим оператором, а потім ще й оплатити роботу його працівників. А про те, що робота по збиранню боргів також не безкоштовна і колектор закладе собі відсоток, думаю, і так зрозуміло. Таким чином, всі ці новації дуже небезпечні і можуть призвести навіть до соціального вибуху.
KV: Ви зараз не перебільшуєте?
- Ю.Л.: Звичайно, як громадянину, мені абсолютно не хочеться, аби в державі відбувалися соціальні катаклізми. Але, погодьтеся, що реакцію десятків і сотень тисяч побутових споживачів, яким припинили газопостачання в зимовий період або почали надзвонювати колекторні компанії, передбачити неможливо. Хоча, реакцію киян, у цьому випадку, можна легко спрогнозувати.
KV: А яка ж тоді друга небезпека, якщо можливість соціального вибуху - це лише перша?
- Ю.Л.: Друга небезпека полягає ще в одній новації, яку до цього часу, як інструмент повернення “побутових” боргів, ще ніхто на газовому ринку України не застосовував.
Про що мова? В багатоповерхових будинках неможливо припинити газопостачання до окремої квартири без потрапляння в цю квартиру. Як постачальник НАК "Нафтогаз" буде повідомляти своїх боржників про те, що вони мають добровільно припинити споживати газ, вимагати від оператора ГРМ проконтролювати та, за необхідності, припинити споживання у примусовому порядку.
Чи відбулося фактичне припинення споживання газу, чи потрапили представники оператора ГРМ в квартиру - НАК "Нафтогаз" не важливо. І вже в наступному місяці НАК "Нафтогаз" таких споживачів не вважатиме своїми споживачами.
KV: А споживачі плювати хотіли що там собі вважає НАК і далі продовжують користуватися газом?
- Ю.Л. Якщо ж вони продовжуватимуть відбір газу, то це буде несанкціоноване споживання, фактично – крадіжка.
KV: І тоді НАК звертатиметься до правоохоронних органів, щоб покарати злодіїв?
- Ю.Л.: В тому то й річ, що ні. За логікою національної компанії це буде крадіжка не в НАК "Нафтогаз", оскільки свого газу він, як постачальник, цьому “злодію” не відпускав. Таким чином, споживач забере газ в оператора ГРМ, створивши економічні проблеми йому.
Справа в тому, що весь газ, що фактично потрапив в міські чи обласні газові мережі з магістральних трубопроводів, але не був розпроданий в місцевих мережах, вважається несанкціоновано відібраним. НАК “Нафтогаз” та Укртрансгаз нагадають, що оператор ГРМ має стягнути з населення оплату обсягу такого газу по ціні, аналогічній ціні промислового газу з коефіцієнтом 2. Крапка.
Для того, щоб виправдати вимоги такої “справедливої” оплати нормативно передбачена процедура комерційного балансування. Згідно цієї процедури, в якості продавця газу виступає НАК "Нафтогаз", покупця газу – Укртрансгаз, який належить НАК, а він в свою чергу надає послугу балансування з додаванням 20% від вартості газу операторам ГРМ. Пам`ятаєте, я раніше згадував випадок, який стався цієї зими з теплогенеруючими підприємствами, які з точки зору НАК “Нафтогаз” потрібно було вимкнути в самі морози? Нещодавно ПАТ “Укртрансгаз” виставило ПАТ “Київгаз” рахунок на оплату послуг комерційного балансування того обсягу газу, які спожили ці котельні. Тобто, оператор ГРМ не відключив НАК-івського боржника в морози і має за це заплатити, а потім виставити рахунок такому боржнику. Прогнозую, що так само НАК в парі з Трансгазом вчинятиме у випадках несанкціонованого відбору населенням природного газу.
Таким чином, замість того, щоб продавати газ по низькій ціні населенню, НАК "Нафтогаз" продасть по високій "промисловій" ціні газ юридичним особам, що мають нерухомість та банківські рахунки, які можна арештувати. Це вже зовсім не дрібна оборутка. Якщо кожен шостий з 12,2 млн. побутових абонентів - боржник, то скільки це може бути газу? На одного договірного абонента припадає в середньому двоє фактичних споживачів в квартирі (в Києві - троє). Візьмемо урядову норму споживання газу на одну людину в квартирі без лічильника, обладнаній тільки плитою. Це 4.4 м куб. газу на місяць, ця цифра, як то кажуть, не репрезентативна, на мій погляд - занижена, але зараз для пояснень використаємо її. Якщо кожен шостий з абонентів - боржник, та кожен абонент - це двоє реальних людей, то при застосуванні в розрахунку урядової норми споживання отримуємо 17,9 млн. куб. м газу в місяць.
Якщо продати цей обсяг населенню за нинішніми цінами це буде 123 млн. грн. А тепер дивіться, що буде, якщо прогнати цей обсяг через процедуру комерційного балансування: застосовувати для розрахунку потрібно базову ціну газу, яку визначають Трансгаз та, фактично, НАК “Нафтогаз” для закупівлі газу, який піде на покриття небалансу. Історичний максимум цієї ціни, за даними Укртансгазу - 9506,40 грн. за 1000 куб. м в березні цього року. До цієї ціни застосуйте коефіцієнт 1,2. Виходить 204 млн. грн.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відчуйте різницю: ось так на одній гривні можна легально “підзаробити” 66 копійок. Така газово-юридична магія: абсолютно правомірно газ, спожитий побутовим споживачем, перетворюється на газ з промисловою ціною, яку оператор ГРМ має сплатити Укртрансгазу. Необхідно розуміти, що на загальному фоні і 123 млн. грн. і 204 млн. грн. для НАК “Нафтогаз” не дуже багато. За один зимовий місяць така компанія як Київенерго може споживати сотні мільйонів кубів газу.
Найпростіше завжди йти найкоротшим шляхом. Але чи буде цей шлях вигідний для побутових споживачів? Тим більше, нагадую - якщо йти довгим шляхом, то, для того щоб зібрати борги з населення за допомогою колекторів та суду, необхідні величезні витрати.
KV: А споживачам, виходить, можна взагалі не платити?
- Ю.Л.: З першого погляду, здається, що при застосуванні вище описаної схеми НАКом, можна взагалі не платити за газ побутовим споживачам, які проживають в багатоповерхових будинках, та можуть не відкривати двері співробітникам оператора ГРМ.
Але така позиція, врешті-решт, ставитиме під удар таких боржників. Справа в тому, що оператор ГРМ має право стягувати з несанкціонованих споживачів, які самостійно не припинили споживання газу після вимоги Оператора ГРМ, не просто вартість газу, а компенсацію – ціну закупки у Трансгазу, помножену на два. Тобто, якби ця схема діяла вже в березні 2017р., то споживач, який заборгував обгаззбуту 300 грн., став би винен 1000 грн. облгазу, половину з яких облгаз мав би віддати Трансгазу.
KV: Вже є приклади застосування такої санкції?
- Ю.Л.: Поки що газопостачальні компанії не ставлять ні побутових споживачів, ні операторів ГРМ в описане незручне становище. Поки що, вони використовують всі можливості, які дає торговельна надбавка для того, щоб боротись із заборгованістю споживача, а не формально припиняти газопостачання, скидаючи з себе відповідальність.
KV: Ну так, а чому б збутовикам не передумати?
- Ю.Л.: Збутовики не мають зацікавленості в тому, аби гратися із комерційним балансуванням. І тут цілком ринкове пояснення, адже не в них Укртрансгаз буде закуповувати газ для надання цієї послуги.
Інша історія з самим НАКом, який навряд, в свою чергу, відмовиться від можливості використання схеми балансування. Його логіка проста: замість того, щоб нести фінансові ризики при торгівлі із населенням, він краще отримуватиме зиск від правового механізму. Він буде гратися в підвищення ціни при здійсненні комерційного балансування, буде гратися в фактичний перепродаж, а головне - він створить неафілійованим учасникам ринку нестерпні умови і остаточно знищить конкуренцію.
Розумієте, напрямок розвитку цієї сфери послуг був, та на папері залишається, - створення конкуренції між постачальниками. У споживачів повинна бути можливість обрання найбільш економічно вигідного постачальника. Облгаззбути були лише останньою проміжною ланкою, а тепер мова йде про крок назад. Враховуючи масштаб проблем, які потрібно буде вирішувати перші роки НАКу, проблем, через які тільки но пройшли облгаззбути, стає зрозуміло, що обіцяної конкуренції нам чекати не один рік.
Фактично, пропонуючи цю новацію, НАК під благим приводом чистоти ринку і боротьби із посередниками пропонує схему “купи, продай, перепродай”, але мовчить про те, що ця гра призведе до значного здорожчання газу для боржників.
Але це тільки початок, адже тиск на операторів ГРМ, вимивання з них грошей, тягне за собою підвищення аварійності мереж, а це вже не забавки. Якщо не вдасться запобігати аваріям, народ не пробачить це горе - новаторам.
KV: Хто виграє і хто програє від новацій НАКу, чого слід чекати рядовому споживачеві?
- Ю.Л.: Безумовно, переможцем буде НАК “Нафтогаз” та його партнери, яких допустять до розділу прибутків. Але це буде піррова перемога через величезну кількість жертв.
Першими жертвами стануть побутові споживачі з боргами, яких почнуть переслідувати для відключення - бригади слюсарів та стягнення боргу - колектори. З часом може погіршитися становище і тих споживачів, які спочатку зрадіють здешевленню газу на 2,5%. Бо коли НАК Нафтогаз залишиться безальтернативним постачальником та накопичить досвід роботи з абонентами, впевнений, виникне непереборна спокуса відстояти в кабміні спочатку 1 потім 2, а там 3, 4,5 і більше процентів націнки.
Постраждають фінансово знекровлені оператори ГРМ. Нормальний облік газу вести буде вже не можливо і порочне коло буде замкнено. А після цього з арештованими рахунками, з арештованим рухомим майном, наприклад, це може бути авто аварійної служби, оператори ГРМ будуть нездатні захистити від техногенних катастроф свої регіони.
Вірогідно, такі підприємства будуть якийсь час на грані банкрутства підтримуватись за рахунок місцевих бюджетів, можливо, вигадають державні програми. Але, по факту, це буде система перекачування коштів до НАК “Нафтогаз”.
Власне, НАК “Нафтогаз” - фактично монополіст - посередник в сфері торгівлі газом. Велика компанія, яка має справи з величезними сумами коштів та обсягами газу. Думаю, є очевидний ризик того, що менеджмент НАК може не роздивитись за колосальними цифрами окремих живих людей. Зробити цього монструозного гіганта прямим продавцем населенню означає знехтувати зобов`язаннями перед європейськими партнерами щодо реформування ринку газу. Якщо хочете, назвіть такий крок “зрадою”.
Фото: прес-служба ПАТ “Київгаз”
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 16:23:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 16:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 16:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.1002
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"санкції"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 16:23:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"санкції"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 330, 10
0.0010
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('70079', '69198', '67964', '65863', '65272', '64305', '62103', '57913', '2333', '55380')
0.0450
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 16:23:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"санкції"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)