Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Голосіївської райдержадміністрації Олександр Настасенко, як і голова Печерської РДА, відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Голосіївської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю. Довідка KV: Голосіївський район Києва з'явився на околиці столиці на базі селища Деміївка. У 1921 році район так і називався Деміївський. У 1937 р. після чергових змін Деміївський район отримав назву Московський. А у жовтні 2001 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи на базі Московського району утворено вже Голосіївський район. До його складу входять Паньківщина, Передславине, Ямки, Саперна слобідка, Байкова гора, Забайків'я, Деміївка, Ширма, Цимбалів яр, Добрий шлях, Голосієво, Теремки, Феофанія, Лиса гора, Багринова гора, Мишоловка, Самбурки, Китаєво, Пирогів, Церковщина, Нижня Теличка, Корчувате, Віта, Острів Водників. Сьогодні Голосіївський район найбільший за площею район столиці (16,06 тис. га). Він простягається від Хрещатика до південно-східних околиць міста і є південними та південно-західними воротами Києва. Він межує з Шевченківським, Солом'янським, Печерським і Дарницьким (по акваторії Дніпра) районами столиці, Києво-Святошинським, Обухівським і Бориспільським районами Київської області.Фінансування Протягом 2018 року на розвиток Голосіївського району були передбачені видатки на загальну суму 284 634,59 тис. гривень. З них видатки за рахунок бюджету Києва - 267 834,74 тис. гривень та за рахунок субвенції з державного бюджету - 16 799,85 тис. гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На що пішли кошти міського бюджету Кошти бюджету Києва у сумі 267 254,74 тис. гривень були передбачені на: будівництво освітніх установ та закладів: будівництво другого пускового комплексу розширення школи №151 (вул. Ліснича, 3), реконструкція ДНЗ №658 (просп. Голосіївський, 94/96), реконструкція з прибудовою гімназії № 59 імені О. Бойченка (вул. Велика Китаївська, 85), реконструкція ЗНЗ №241 (вул. Голосіївська, 12 (101 491,4 тис. гривень). Використано на початок 2019 року 95 602,4 тис. гривень; реконструкцію ДЮСШ №15 (вул. Якубовського,7-А) - 495,2 тис. гривень. Використано на початок 2019 року - 493,2 тис. гривень; капітальний ремонт дошкільних навчальних закладів – 13 536,0 тис. гривень. Використано на початок 2019 року - 12 582,9 тис.гривень; капітальний ремонт загальноосвітніх навчальних закладів (27 116,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 26 677,8 тис. гривень; капітальний ремонт шкіл-інтернатів (452,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 443,6 тис. гривень; капітальний ремонт Будинку дитячої та юнацької творчості (940,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 932,8 тис. гривень; капітальний ремонт приміщень Територіального центру соціального обслуговування (1 200,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 1 128,0 тис. гривень; капітальний ремонт об’єктів житлово-комунального господарства (66 391,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 61 365,7 тис. гривень; фінансування заходів з утримання зелених насаджень (41 458,3 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 40 196,9 тис. гривень; на придбання обладнання і предметів довгострокового користування для закладів освіти, культури, фізичної культури та соціального захисту (8 891,7 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 8 747,2 тис. гривень; на реалізацію громадських проектів (5 283,14 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 5 116,2 тис. гривень. Всього на 1 січня 2019 року використано коштів бюджету Києва на загальну суму 253 286,7 тис. гривень. Читайте: В 2017 году при проведении капремонтов Голосеевская РГА допустила финансовых нарушений на 4,7 млн гривен У 2018 році відповідно до Програми вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців на 2016-2019 роки та враховуючи звернення депутата Київради Леоніда Антонєнка Голосіївському району були передбачені видатки в сумі 580 тис. гривень для заміни вікон на сходових клітинах житлового будинку на просп. Лобановського, 196. На початок 2019 року використано 483,7 тис. гривень. Читайте: Из бюджета Киева продолжают исправно воровать Як витрачено субвенції з держбюджету Субвенції з державного бюджету в сумі 16 799,85 тис. гривень були передбачені на: закупівлю сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів для забезпечення якісної освіти “Нова українська школа” (855,5 тис. гривень). Кошти використано повністю; оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів (554,15 тис. гривень). На початок 2019 року використано - 549,6 тис. гривень; закупівлю комп’ютерів для шкіл району (1 266,2 тис. гривень). Кошти використано повністю; закупівлю фліпчартів для шкіл району (45,69 тис.гривень). Кошти використано повністю; придбання обладнання для кабінетів фізики та хімії (1 462,81 тис.гривень). Кошти використано повністю; капітальний ремонт спортивного майданчика у школі №108 по вул. Уральська, 2/10 (3 500,0 тис. гривень). облаштування спортивного майданчику по вул. Голосіївська, 8 (500,0 тис. гривень). Кошти використано повністю. грошову компенсацію на придбання житла для сімей загиблих осіб та осіб з  інвалідністю, яка настала внаслідок участі в АТО (8 615,5 тис. гривень). Придбано 5 квартир та 1 житловий будинок із земельною ділянкою, кошти використано повністю. Всього на початок поточного року використано субвенції з державного бюджету на загальну суму 13 295,3 тис. гривень. Громадські проекти У 2018 році Голосіївському району було виділено кошти на реалізацію 6 проектів-переможців Громадського бюджету на загальну суму 5 283,1 тис. гривень (фінансування видатків по громадських проектах в 2018 році склали 5 130,2 тис. гривень, касові видатки – 5 116,2 тис. гривень). Протягом минулого року реалізували всі 6 громадських проектів: “Сита мобілка” (97,5 тис. гривень, касові видатки - 91,2 тис. гривень): в Центрі надання адміністративних послуг та управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА встановлено апарати для зарядки мобільних телефонів та інших електронних пристроїв, якими можуть безкоштовно скористатися відвідувачі. “Утеплення фасаду школи №269 (просп. Глушкова, 17А) Голосіївського району” (1 995,0 тис. гривень, касові видатки – 1983,8 тис. гривень). “Дитячий простір на вулиці Бурмистенко” (399,84 тис. гривень, касові видатки – 397,9 тис. гривень): проведено улаштування дитячого ігрового комплексу по вул. Бурмистенко, 10, 12. “Подаруй майданчик мрії дітям у власному дворі” (400,0 тис. гривень, касові видатки – 393,4 тис. гривень): проведено роботи по улаштуванню спортивно-ігрових дитячих майданчиків на вул. Вільямса, 15, корпус 1, вул. Вільямса, 15, корпус 3, вул. Вільямса, 17/11, корпус 1, вул. Маршала Конєва, 9. “Голосіїв майбутнього (District of Kyiv Smart City)” (390,8 тис. гривень, касові видатки – 323,1 тис. гривень): встановлено 9 лавочок з сонячними модулями на вул. Героїв Оборони, 10а, 18, вул. Генерала Родимцева, 2, улаштовано бордюр навколо них. “Будівництво сучасного футбольного міні-поля зі штучним покриттям на мікрорайоні “Теремки-1” (касові видатки - 1926,8 тис. гривень). Читайте: За общественные проекты-2019 проголосовало на 20 тысяч больше киевлян, чем в прошлом году Як латали дірки на дорогах У минулому році, за інформацією ШЕУ “Магістраль”, проведено комплекс заходів з поточного благоустрою балансової вулично-шляхової мережі: поточний (дрібний) ремонт покриття (6015,2 м.кв.) та асфальтобетонних покриттів за допомогою машини “Крафко Магнум” (1429 м.кв.); заливка тріщин (3472 м.п.); поточний (середній) ремонт (вул. Фестивальна – 2997 м.кв.; перехрестя вул. Будіндустрії з місцевим проїздом Наддніпрянського шосе та вул. Набережно-Печерської – 5259,3 м.кв.) і ремонт (заміна) дорожнього огородження (256 м.п). Читайте: Замглавы Голосеевской РГА устроил пьяное ДТП: Кличко заявил об увольнении чиновника (фото, видео) У 2018 році відповідно до виділеного фінансування ШЕУ Голосіївського району виконано поточний (дрібний) ремонт покриття балансових вулиць (17823,9 кв.м.) та асфальтобетонних покриттів за допомогою машини “Крафко Магнум” (897,5 кв.м.); заливка тріщин (31075 м.п.); облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (безбар'єрне середовище) з облаштуванням тактильною плиткою (12 од.); поточний (середній) ремонт покриття балансових вулиць (вул. Мало-Китаївська – 3 798 кв.м; вул. Теремківська – 3 016 кв.м; вул. Паньківська – 3 790 кв.м; просп. Голосіївський (Кошового) – 1 858 кв.м.) і ремонт (заміна) дорожнього огородження (НПО) (548 м.п.). Як ремонтували міжквартальні проїзди За 2018 рік, за інформацією управління ЖКГ Голосіївської РДА, виконано капітальний ремонт асфальтового покриття міжквартальних  проїздів на 6 об’єктах. За інформацією управління будівництва та архітектури Голосіївської РДА, у 2018 році було проведено капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньо квартальних проїздів на вул. Антоновича, 7-Б; вул. Антоновича, 41; вул. Велика Васильківська, 132; вул. Володимирська, 76; вул. Стельмаха, 6, пров. Задорожний, 3, корп. 3; вул.Толстого Льва, 15-А; просп. Глушкова Академіка,13, 15,17; просп. Голосіївський, 86/1; просп. Голосіївський, 91; просп.Науки, 22; просп. Лобановського Валерія, 196; ЗНЗ № 319, просп. Лобановського Валерія, 146; ЗНЗ № 112, вул. Велика Васильківська, 78. Також, капітальним ремонтом, за інформацією ШЕУ “Магістраль”, відремонтовано міжквартальні проїзди та прибудинкові території на просп. Науки, 35 – 675,3 м.кв., вул. Стратегічне шосе, 41 – 389,6 м.кв., вул. Набережно-Корчуватська, 56/66 корп.Б – 579,5 м.кв. Для приведення території в належний стан у 2018 році Голосіївською РДА було складено поадресний перелік місць, які потребують відновлення асфальтового покриття, у тому числі після аварійних розриттів по 512 адресах на суму 690,5 млн гривень. Зважаючи на те, що вказана сума коштів є досить значним навантаженням на місцевий бюджет, районною адміністрацією визначено 71 першочергову адресу по відновленню асфальтового розриття на суму 49 млн гривень. Роботи будуть проведені на протязі 2019 року. Як ремонтували житлові будинки Завершується капітальний ремонт житлових об’єктів комунальної власності на загальну суму 60 890,54 тис. гривень. Сред виконуваних робіт: капітальний ремонт покрівель в 19 житлових будинках; вхідних груп в 5 житлових будинках; сходових клітин в 21 житловому будинку; заміна вікон на сходових клітинах у 18 житлових будинках; капітальний ремонт фасадів у 4 житлових будинках; внутрішньобудинкових інженерних мереж в 34 житлових будинках; капітальний ремонт та модернізація 45 ліфтів у 27 житлових будинках; влаштування 1 спортивного майданчика; капітальний ремонт (підсилення) фундаментів у 2 житлових будинках; капітальний ремонт 3 підпірних стін; капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів на 11 об’єктах. Завершується капітальний ремонт житлових об’єктів комунальної власності, серед яких реконструкція (заміна) 23 ліфтів у 22 житловому будинку; встановлення охоронних систем для збереження обладнання вузлів обліку теплової енергії та машинного приміщення у 5 житлових будинках; капітальний ремонт покрівлі в 1 житловому будинку, сходових клітин в 12  житлових будинках; заміна вікон на сходових клітинах в 4 житлових будинках; капітальний ремонт місць загального користування (заміна дверей) в 9 житлових будинках та облаштування 2 спортивних майданчиків. Згідно адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту, у 2018 році виконані роботи в житлових будинках: по заміні вікон (на вул. Академіка Заболотного, 60, вул. Академіка Заболотного, 72, вул. Василя Касіяна, 2-Б, вул. Лятошинського, 26-А (1-4), вул. Лятошинського, 4-А, вул. Малокитаївська, 7-А, вул. Михайла Стельмаха, 12-А, вул. Теремківська, 6, вул. Теремківська, 8, просп. Академіка Глушкова, 21, просп. Академіка Глушкова, 30, просп. Голосіївський, 5, просп. Науки, 11, просп. Науки, 16, просп. Науки, 16-А, просп. Науки, 25, просп. Науки, 27; вул.Васильківська, 11/11); капітальному ремонту вхідних груп (вул. Маричанська, 9; вул. Академіка Заболотного, 20, вул. Академіка Заболотного, 32, вул. Академіка Заболотного, 40, вул. Ломоносова, 24); капітальному ремонту покрівель (вул. Велика Китаївська, 55-А, вул. Академіка Заболотного, 58, вул. Лятошинського, 26-А, вул. Лятошинського, 8, вул. Казимира Малевича, 53/30, просп. Академіка Глушкова, 22; вул. Антоновича, 12, вул. Казимира Малевича, 119, вул. Маричанська, 8, вул. Саксаганського, 65, просп. Голосіївський, 122, корп.1, просп. Голосіївський, 5, просп. Науки, 10, просп. Науки, 20, просп. Науки, 22, просп. Науки, 24, просп. Науки, 24, корп. 2, просп. Науки, 9, вул. Генерала Родимцева, 21); капітальному ремонту сходових клітин (вул. Академіка Заболотного, 10, вул. Академіка Заболотного, 14, вул. Академіка Заболотного, 6, вул. Бурмистенка, 6, корп. 1, вул. Бурмистенка, 6, корп. 2, вул. Ломоносова, 4, вул. Маричанська, 12, корп. 1, пров. Коломийський, 5, корп. 2, просп. Голосіївський, 94, корп. 1, просп. Голосіївський, 96, вул. Малокитаївська, 7-А, просп. Науки, 16, просп. Науки, 16-А; вул. Дмитра Луценка, 15-А, вул. Сєченова, 10, корп. 2, вул. Сєченова, 7, вул. Смолича, 4, просп. Академіка Глушкова, 25, просп. Академіка Глушкова, 27, вул. Тарасівська, 23/25, просп. Академіка Глушкова, 19); капітальному ремонту фасадів (вул. Бурмистенка, 6, корп. 2, вул. Васильківська, 21/18, вул. Велика Китаївська, 108, вул. Ломоносова, 5, корп. 2). Як підтримують чистоту у районі Прибирання підвалів житлових будинків проводиться два рази на рік, згідно періодичності та строків надання послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій, затвердженою розпорядженням Київської міськдержадміністрації від 09.03.2011 № 307. Утримання підвальних приміщень у задовільному санітарному стані постійно тримається на контролі керівниками структурних підрозділів підприємства (ЖЕД). Роботи по дератизації та дезінсекції проводяться підрядною спеціалізованою організацією згідно договору № 37 від 07.02.2018, укладеного між КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва" та ТОВ "Комуналка", згідно затвердженого графіку, та підтверджуються актами виконаних робіт. Читайте: В озере на Теремках в Киеве из-за прорыва теплосети погибла рыба и черепахи - соцсети (фото, видео) На що скаржаться мешканці району За 2018 рік до Голосіївської РДА через КБУ “Контактний центр міста Києва” надійшло 24 635 звернень, серед  яких 12 771 питання житлового господарства. Найбільш “гарячі питання” по району: відсутність холодного та гарячого водопостачання, опалення, електропостачання, не працює ліфт, відсутність благоустрою після планових, аварійних робіт на об’єктах благоустрою. Для забезпечення якісного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно наказу КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва”, проводиться генеральне прибирання житлових будинків, в рамках заходів “Чистий четвер”. КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва” постійно проводяться перевірки щодо якісного надання послуг з залученням  представників Голосіївської РДА та Управління житлово-комунального господарства. Будівництво У Голосіївському районі наявні 6 об’єктів незавершеного будівництва: ЖК з підземними паркінгами та об’єктами соціально-побутового та офісного призначення на просп. Науки, 66-70. ЖК “Мозаїка” по Стратегічному шосе, 53. ЖК по просп. Науки, 208. Житловий будинок на вул. Ракетна, 24. Житловий будинок на вул. Уральська, 41/51 та вул. Листопадна, 51-Б. Житлові комплекси на просп. Академіка Глушкова, 6. Читайте: Строительство ЖК “Успешный квартал” в Голосеевском районе может оказаться незаконным Голосіївською РДА в межах повноважень утворено робочу групу (розпорядження від 21.02.2019 № 98) з питань моніторингу та контролю виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Голосіївського району. Комісія регулярно розглядає і розробляє план дій по вирішенню питань по об’єктам незавершеного будівництва. В межах функцій, покладених на РДА, Голосіївська РДА співпрацює з профільними департаментами. Як будують та ремонтують школи і садочки У 2018 році побудовано (реконструйовано) садочок №106, просп. Науки, 65. Заклад введено у експлуатацію в березні 2018 року. Його проектна потужність - 110 місць. Читайте: Два уголовных дела: как проходит реконструкция заброшенного детсада в Голосеевском районе Завершуються роботи по зведенню прибудови до школи І-ІІІ ступенів № 151 на вул. Ліснича, 3 з сучасним спортивним та актовим залом, їдальнею та приміщеннями для гуртків. Її введення в експлуатацію заплановано в І кварталі 2019 року. Завершені роботи з реконструкції загальноосвітнього навчального закладу №241 на вул. Голосіївська, 12. Було проведено утеплення фасаду. Відремонтовано приміщення у 11 школах для відкриття додаткових 1-х класів:1) школа І-ІІІ ступенів №236 на вул. Заболотного, 144 (3 класи);2) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з вивченням англійської мови № 85 на просп. Голосіївський, 36 (3 класи);3) гімназія №179 на пр-т Голосіївський, 120-В (4 класи);4) ліцей №241 на вул. Голосіївська, 12 (2 класи);5) гімназія №59 на вул. Велика Китаївська, 85 (2 класи);6) ліцей №227 на вул. Якубовського, 7-Г (1 клас);7) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 15  на вул. Васильківська, 12-А (1 клас);8) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням французької мови № 110 на вул. Козацька, 5 (1 клас);9) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов  № 130 на вул. Велика Васильківська, 128 (1 клас);10) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов № 220 на вул. Якубовського, 7-Г (1 клас);11) школа І-ІІІ ступенів № 269 на просп. Академіка Глушкова, 17-А (1 клас). Крім цього відремонтовано приміщення для відкриття додаткової групи у закладі дошкільної освіти №198 на вул. Васильківська, 10 (1 група). У 2018 році розпочаті роботи з реконструкції закладу дошкільної освіти №658 на просп. Голосіївський, 94/96 (потужність 90 місць); по зведенню прибудови до Гімназії № 59 ім. О. М. Бойченка на вул. Велика Китаївська, 85 (потужність 420 учнів); а також ремонт звільнених орендарем приміщень 2 груп у закладі дошкільної освіти № 341 на вул. Антоновича, 150-А. Черга в садочки та школи Станом на 28 грудня 2018 року у черзі в заклади дошкільної освіти перебуває 2 988 дітей. Середній показник наповнюваності закладів загальної середньої освіти в районі становить 120,2 %. Зростання чисельності дитячого населення у районі (збільшення народжуваності, антитерористична операція на сході країни, міграційні процеси, інтенсивність будівництва житлового сектору) суттєво впливає на наповнюваність навчальних закладів. Сьогодні майже 70% закладів освіти переповнені. Особливо гостро стоїть питання забезпечення права на освіту дітям, які мешкають у новобудовах по вул. Ломоносова, Трутенка, Вільямса, Мейтуса, Симоненка. Кількість зданих з 2000 року квартир по цьому мікрорайону складає 13 522. Будівництво продовжують ЖК “Лікоград”, ЖК “Венеція”, ЖК “Сонячна брама”, ЖК “Британський квартал”, ЖК “Власна квартира”, ЖК “Чотири сезони”, ЖК “Амурський” та ін. Соціальна інфраструктура цього мікрорайону складає 2 приватні дитячі садочки та 1 приватну школу. Жодного комунального закладу в цьому мікрорайоні немає. Існуюча мережа шкіл вже не може прийняти дітей, які мешкають по цих мікрорайонах. Аналогічна ситуація склалася ще в чотирьох мікрорайонах: Житловий масив Теремки-1 (будівництво житлових комплексів “Одеський”, “Метрополіс”, “Спецжитлофонд”, “Республіка”). Житловий масив Саперно-Слобідська (будівництво житлових комплексів “Енісейська садиба”, “Мозаїка”, “Деміївський”, “Геліос”, “Панорамний”, “Голосієво”). Житловий масив Феофанія (будівництво житлових комплексів “Кришталеві джерела”, “Казка”, “Феофанія”, “Теремки”, “Нові Теремки”). Житловий масив Кайсарова (будівництво ЖК “Паркова долина”). Читайте: Руководство КГГА игнорирует экологическую катастрофу в микрорайоне Теремки-2 Сьогодні є гостра потреба термінової побудови нової школи на 33 класи по вул. Симоненко, 3 та закладу дошкільної освіти по вул. Вільямса, 7(10) для задоволення потреб освітнього характеру мешканців Голосіївського району. Вирішенням зазначеної проблеми може бути також реконструкція з прибудовою закладів загальної середньої та дошкільної освіти: гімназія № 59 по вул. Велика Китаївська, 85 та гімназії № 179 по  просп. Голосіївський, 120-В. Спорт у Голосіївському районі За Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2016 рік проведено капітальний ремонт дитячо-юнацьких спортивних клубів “Марафон” по вул. Ломоносова, 19/11 та “Наука” по просп. Науки, 96 фізкультурно-оздоровчого центру “Централізована система дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання “Голосієво”. Цією ж Програмою на 2016 рік виділено фінансування на ремонт даху, фасаду та заміни вікон адміністративного приміщення вело-лижної бази комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 за адресою вул. Ягідна, 2 та заміну штучного покриття футбольного поля 100х60  визначеного позашкільного навчального закладу за адресою вул. Якубовського, 7а. Для модернізації спортивної інфраструктури Голосіївського району, розвитку спорту вищих досягнень та підготовки спортсменів до участі у чергових олімпійських іграх, Голосіївською РДА по Програмі економічного та соціального розвитку Києва у 2017 році розпочато капітальний ремонт дитячо-юнацького спортивного клубу “Аеліта” на просп. Глушкова, 31а, блок Б фізкультурно-оздоровчого центру “Централізована система дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання “Голосієво”. Станом на 22 листопада 2018 року у фізкультурно-оздоровчих та спортивних секціях у фізкультурно-оздоровчому центрі “Голосієво” займаються 755 дітей. На сьогодні у ньому функціонують гуртки та секції з таких видів спорту: городковий спорт (15 осіб), баскетбол (29 осіб), регбі (33 особи), спортивні танці (84 осіб), футболу (47 осіб), шахи (35 осіб), карате-до (58 осіб), айкідо (120 осіб), боротьба самбо (41 осіб), дзюдо (40 осіб), бокс (10 осіб), бодібілдинг (149), вільна боротьба (16 осіб), таїландський бокс (17 осіб), поліатлон (4 особи), таеквон-до (18 осіб), оздоровча фізична культура (39 осіб). Також задля улаштування спортивних об’єктів комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 та розвитку зимових видів спорту у 2017 році проведено капітальний ремонт внутрішніх приміщень адміністративного корпусу КДЮСШ № 15 по вул. Ягідна, 2. Проектом Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2019 рік частково передбачено кошти на облаштування футбольного поля зі штучним покриттям та безопорним каркасно-тентовим накриттям комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15 по вул. Якубовського, 7-А, капітальні ремонти внутрішніх приміщень комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 та комплексної дитячо-юнацької спортивної школи “Тріумф”,  дитячо-юнацьких спортивних клубів “Аеліта” по просп. Глушкова, 31-А (блок Б) та “Пауерспорт” по вул. Ломоносова, 53. Читайте: На Теремках за 3 недели должны создать футбольное мини-поле за 1,9 млн гривен У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі №15 функціонує 5 відділень з таких видів спорту як футбол (737 осіб), лижні гонки (54 особи), гірськолижний спорт (44 особи), велоспорт шосе (15 осіб) та біатлон (54 осіб), в яких займається 904 дітей. Спортивний комплекс КДЮСШ №15 по вул. Якубовського, 7-А, що включає 2 футбольних поля, 2 майданчики зі штучним покриттям та 1 майданчик із асфальтовим покриттям для міні-футболу є однією з кращих тренувальних баз для підготовки юних футболістів у Києві. Вигідне розташування школи може використовуватись для навчально-тренувальної роботи збірних команд з літніх та зимових видів спорту, масових спортивних заходів районного, міського та державного рівнів. У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі “Арго” функціонує 2 відділення з таких видів спорту як черліденг (78 спортсменів) та тхеквондо (156 спортсмени), де загалом навчаються 234 вихованця. У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі “Тріумф” функціонує 2 відділення з таких видів спорту як теніс (60 осіб) та дзюдо  (160 особи), де навчально-тренувальним процесом охоплено 220 дітей. До адміністрацій спортивних шкіл надходять подяки від батьків за спортивні досягнення дітей. Скарг не надходило. Зелені зони Голосіївського району На утриманні КП УЗН Голосіївського району Києва знаходиться 14 парків та 49 скверів та інші об’єкти зеленого господарства району розташованих на площі 1007,6 га. Водночас на території району є ряд територій із зеленими насадженнями, серед них є також і парки, сквери чи інші зони відпочинку, які знаходяться у віданні й інших суб’єктів господарювання. Найбільшими серед них є: адміністрація Національного природного парку “Голосіївський”, КП ЛПГ “Конча-Заспа”, КП “Плесо”, ДЗГ “Феофанія”, Київський університет ім. Тараса Шевченка, Центральний іподром, ДП “Санаторій “Конча-Заспа”, Теплоелектроцентраль №5 “Київенерго”, Інститут ядерних досліджень, санаторій “Жовтен”ь, База відпочинку КМ, районний відділ освіти, Інститут зоології ім. М. Шмальгаузена, Інститут фізики, НУБіП України, ННЦ Експоцентр України, музей “Пирогово”. Читайте: На берегу озера на столичных Теремках, где недавно произошел мор птиц, отравился ребенок КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району” є балансоутримувачем зелених насаджень, розташованих на території житлового фонду комунальної власності територіальної громади Києва в Голосіївському районі. Протягом поточного року на замовлення КО “Київзеленбуд” проводяться роботи з капітального ремонту скверів на просп. Науки, 4-А та 4-Б; просп. Голосіївський, 108 к. 2 – 108 к. 3; вул. Ямській між будинками № 54-56; вул. Тарасівській, 23-25. Особливу увагу щодо облаштування приділяється Голосіївському парку ім. Максима Рильського. Даний парк є природно-заповідним об'єктом, частиною екологічної мережі України та світу. Наразі на місці межі парку не встановлено. Проведення повноцінних робіт з реконструкції неможливе без оформленого землекористування. Через відсутність цільового фінансування роботи з оформлення землекористування не проводились. Читайте: В Администрации Президента подтвердили, что Указ об установке границ НПП “Голосеевский” игнорируется уже 2 года Наразі КП УЗН Голосіївського району Києва вже оголошено тендерну процедуру “Послуги з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Голосіївського парку імені Максима Рильського в Голосіївському районі Києва з метою оформлення права постійного користування земельною ділянкою”. 17 жовтня 2018 року укладено договір на виконання робіт, розпочато роботи. В подальшому планується розробка проектно-кошторисної документації та безпосередні роботи з реконструкції. Читайте: Народные депутаты возмущены попыткой главного архитектора Киева застроить НПП “Голосеевский” Благоустрій рекреаційних об’єктів району, а саме, парки, сквери чи інші зони відпочинку, постійно знаходяться на контролі у балансоутримувачів. Безпека мешканців Для забезпечення публічної безпеки і порядку, здійснюється своєчасне інформування Голосіївського управління поліції ГУ Нацполіції у Києві та Управління патрульної поліції в у Києві щодо проведення заходів у громадських місцях на території району. Читайте: В Киеве и.о. начальника Голосеевского отдела Нацполиции задержали за вымогательство 34 тысяч долларов взятки (фото) З метою охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, здійснюється невідкладне інформування правоохоронних органів, відповідно до їх компетенції, про ознаки кримінальних, адміністративних правопорушень, які було виявлено в процесі опрацювання інформації, яка постійно надходить до адміністрації від фізичних та юридичних осіб. До адміністрації щоденно надходять довідки з Голосіївського управління поліції про стан оперативної обстановки в районі за минулу добу, які доводяться до керівництва райдержадміністрації, для використання в процесі реалізації повноважень адміністрації в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян. Керівники (представники) правоохоронних органів запрошуються для участі на засіданнях колегії та апаратних нарадах у голови райдержадміністрації. На випадок виникнення надзвичайної ситуації чи події налагоджений зв'язок оперативного чергового Голосіївської РДА з черговою частиною Голосіївського управління поліції та Голосіївським РУ ГУ ДСНС в Києві. При отриманні інформації щодо виникнення надзвичайної ситуації чи події, оперативний черговий Голосіївської РДА невідкладно інформує керівництво адміністрації для прийняття відповідних рішень. Читайте: В Голосеевском районе заработал электронный кабинет участкового Крім того, у Голосіївському районі поліцейські за підтримки Голосіївської РДА впроваджують проект “Сусідська варта”. Проект “Сусідська варта” ґрунтується на філософії community policing – успішному досвіді, який за понад 30 років добре зарекомендував себе в США, Канаді, Естонії, Молдові та ще багатьох країнах світу. В основі – взаємодія громади, влади і поліції, коли мешканці стежать за порядком спільно з поліцейськими. І про всі випадки, які викликають підозру чи непокоять, повідомляють правоохоронців. Проект дозволяє підвищити рівень безпеки жителів будинку, двору, вулиці, району, адже в його основі лежить активна позиція сусідів та налагодження дієвої співпраці з місцевою владою та поліцією. Читайте: В Голосеевском районе Киева планируют внедрить “Соседскую варту” Відповідно до аналізу оперативно-службової діяльності Голосіївського управління поліції за 10 місяців 2018 року, рівень скоєних злочинів в громадських місцях зменшився на 2,5 %, зареєстровано 1670 злочинів (в 2017 році - 1713). Також спостерігається зменшення кількості злочинів в умовах вулиці: зареєстровано 754 злочинів, що на 4,1 % менше ніж в 2017 році (786). Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати” У Печерського району Києва немає грошей на ремонт фасадів історичних будівель Фото: Голосіївська РДА

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Печерської райдержадміністрації Сергій Мартинчук відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Печерської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю. Довідка KV: Печерський район Києва як адміністративно-територіальну одиницю створено у 1921 році. Він найменший за територією та населенням район столиці, розташований у центральній частині міста. До його складу входять Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Лавра. Саме на території Печерського району розташовані Адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабмін, Національний банк  та прокуратура. Печерський район межує з Шевченківським, Подільським, Дніпровським (по річці Дніпро) та Голосіївським районами міста. Його межі визначають залізничний міст, бульвар Дружби Народів; Либідська площа, непарна сторона вул. Велика Васильківська, вул. Хрещатик (за виключенням Бессарабського ринку, Майдану Незалежності та Європейської площі); Володимирський узвіз по схилу до Паркової алеї; Паркова алея; Парковий міст та акваторія Дніпра. Фінансування Фінансування видатків проводиться з бюджету Києва (у тому числі, за рахунок субвенції з державного бюджету для надання грошової компетенції за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям населення відповідно до законодавства, що становить 5,7 млн гривень на рік). Рішенням Київради від 21 грудня 2017 року № 1043/4050 “Про бюджет міста Києва на 2018 рік” зведений бюджет Печерського району в складі бюджету Києва затверджений в сумі 778 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду 683,7 млн гривень, видатки спеціального фонду 84,3 млн гривень (з них бюджет розвитку – 73,2 млн гривень). Більшість видатків бюджету традиційно були спрямовані на соціально-культурну сферу (освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків бюджету становить 84,6%. Читайте: На взятке задержан замглавы Печерской РГА Фінансування проводилось виходячи з планових призначень, потреби розпорядників коштів у відповідних видатках та наявного фінансового ресурсу. У першочерговому порядку профінансовані видатки на захищені статті витрат: оплата праці, оплата послуг за спожиті тепло-енергоносії та харчування. Громадські проекти У 2018 році були успішно реалізовані 2 громадських проекти, а саме:спортивний комплекс у спеціалізованій школі № 47 імені Антона Макаренка;дитячий простір на території спеціалізованої школи №47 імені Антона Макаренка. Для реалізації у 2019 році обрано 8 проектів. До голосування за них долучилися майже 7,5 тисяч осіб. Читайте: За неделю киевлянами в Общественный бюджет-2020 было подано 33 проекта Як у 2018 році латали дірки на дорогах Комунальним підприємством “Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та обслуговуванню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва” виконано поточний (дрібний) ремонт вулично-шляхової мережі загальною площею 22 047,17 м. кв. Також зроблено облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (14 од.); залито швів за допомогою швозаливника Crafco SuperShot (45 341 пог.м.); усунено ямковості за допомогою Crafco Magnum (1 505 м.кв.); влаштування пішохідних переходів з фігурних елементів мощення (вул. Городецького – 1 од.); влаштування підвищених пішохідних переходів (вул. Немировича-Данченка – 1 од.); влаштування “острівків” безпеки на пішохідних переходах (вул. Грушевського – 1 од.); відновлення розриттів після проведення робіт на інженерних мережах (6261,22 м.кв). Читайте: На улице Грушевского в Киеве завершили обустройство “островков безопасности” (фото) Виконано роботи з поточного (середнього) ремонту об'єктів вулично-шляхової мережі за адресами: бульв. Лесі Українки (від вул. Госпітальної до вул. Еспланадної – 4785 м.кв) та вул. Інститутська (від вул. Шовковичної до Кловського узвозу – 5150 м.кв). Виконано заміну колесо-відбійної стрічки на оцинковану (288 м.п). Виконано заміну направляючого пішохідного огородження на оцинковане (1612 м.пг.). Встановлено антипаркувальних стовпчиків – 1100 од. Влаштовано заїзні “кишені” для паркування в кількості 9 од. за адресами: вул. Генерала Алмазова – 2 кишені площею 287 м.кв; вул. Івана Мазепи – 3 кишені площею 185 м.кв; вул. Велика Васильківська ріг вул. Саксаганського – 2 кишені площею 109 м.кв; вул. Скоропадського – 2 кишені площею 117 м. кв. Чому мало ремонтували міжквартальні проїзди та двори В рамках Програми ремонту міжквартальних проїздів та прибудинкових територій виконано капітальний ремонт за адресами: пров. Лабораторний, 24; вул. Іоанна Павла ІІ, 23/35; вул. Івана Кудрі, 35-37; вул. Предславинська, 49. Також комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, відповідно до звернень мешканців, було вжито заходів з ямкового ремонту асфальтного покриття прибудинкових територій загальною площею 1 300 кв. м. Під час забудови Печерського району, свого часу забудовниками не були передані на баланс внутрішньо- та міжквартальні проїзди, які комунальними підприємствами району не обслуговувались. Відповідно до розпорядження Київської місдержадміністрації (КМДА) від 27 квітня 2018 року № 707 “Про деякі питання закріплення внутрішньоквартальних проїздів”, Печерською РДА видано  розпорядження від 23 травня 2018 року № 313, яким внутрішньоквартальні проїзди закріплено для подальшого утримання та експлуатації за КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”. Оскільки закріплені міжквартальні проїзди не відносяться до прибудинкових територій, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, основним джерелом доходу якого є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, не має змоги належно обслуговувати закріплені проїзди. З метою реалізації зазначеного розпорядження та належного утримання внутрішньоквартальних проїздів, Печерська райдержадміністрація звернулася до Київського міського голови щодо прискорення вирішення питання фінансування (визначення джерел фінансування на ремонт та утримання закріплених внутрішньоквартальних проїздів). На даний час вищевказане питання перебуває на розгляді відповідних структурних підрозділів КМДА. Розриття “Київенерго” На даний час в Києві та зокрема в Печерському районі склалася негативна ситуація щодо відновлення асфальтового покриття в місцях, де ПАТ “Київенерго” проводило роботи з усунення аварій на балансових мережах. Відповідно до рішення Київради від 24.04.2018 № 517/4581 Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва було припинено, договір з ПАТ “Київенерго” розірвано. КМДП, на виконання вищевказаного рішення Київради, визначено теплопостачальною організацією КП “Київтеплоенерго”, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади Києва. ПАТ “Київенерго” відмовляється від проведення робіт по відновленню (асфальтуванню) порушеного благоустрою після проведення аварійних робіт. В свою чергу, КП “Київтеплоенерго” не приймало на себе зобов’язання з відновлення благоустрою на територіях, на яких ПАТ “Київенерго” здійснювалися роботи з ліквідації аварійних пошкоджень. Читайте: Столичная власть намерена судиться с “Киевэнерго” из-за сотен разрытий дорог после проведения ремонтов Ремонт інженерних мереж В Печерському районі існує проблема зношеності зовнішніх теплових та водопровідних мереж. Тривалий час на інженерних мережах не проводились ремонтні роботи, їх аварійний стан призводить до тривалих відключень житлових будинків від гарячого, холодного водопостачання та теплопостачання, що спричиняє соціальну напругу серед мешканців району. На даний час фахівцями Печерської РДП та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” проводиться відповідна робота по підготовці заходів з комплексного ремонту прибудинкових територій житлових будинків, які передбачають: капітальний ремонт інженерних мереж (газ, каналізація, холодне, гаряче водопостачання та опалення);повне відновлення асфальтового покриття; встановлення опор зовнішнього освітлення. Складені поадресні переліки будуть надані як пропозиція до Програми економічно-соціального розвитку Києва на 2019 рік. Реставрація об'єктів культурної спадщини Серед житлових будинків, які перебувають в управлінні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, 140 будинків віднесено до об’єктів культурної спадщини. Більшість цих будинків розташована у центральній частині Києва на вулицях Хрещатик, Городецького, Грушевського, Лютеранській, Шовковичній, Шота Руставелі, Липській. Зазначені будинки переважно збудовані до 1917 року та забудови періоду післявоєнних років, мають складну архітектурну форму виступаючих елементів (фігурне оздоблення, ліпнина), карнизів. Наразі за віком та терміном безремонтної експлуатації фасади вказаних будинків перебувають в незадовільному технічному стані і потребують реставрації. Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” ремонт пам'яток місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Київської міськдержадміністрації (КМДА) та науково-проектної документації. Виготовлення такої документації потребує залучення значної суми коштів і виконати її замовлення за рахунок балансоутримувача не видається за можливе. Печерська РДА звернулася до КМДА з проханням передбачити видатки в бюджеті Києва на виготовлення науково-проектної документації для реставрації об’єктів культурної спадщини. Читайте: Печерская РГА на льготных условиях передала в аренду помещение общины Киева под приемную депутата Киевсовета Терентьева на 2 года Крадіжки ліфтів В Печерському районі налічується 1228 ліфтів із них 455, які відпрацювали понад 25 років. У 2018 році у зв’язку з викраденням ліфтового обладнання було зупинено 237 ліфтів. Після встановлення фактів викрадення ліфтового обладнання до відділу Нацполіції було надано заяви відповідного змісту. Грабіжників, які викрали обладнання за адресами: вул. Гусовського, 12/7 та провул. Виноградний, 1/11, було спіймано і притягнуто до кримінальної відповідальності. Щорічно під час формування бюджетного запиту Печерська РДА надає пропозиції до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури для включення їх до адресного переліку для виконання робіт із заміни або реконструкції ліфтів у житлових будинках Києва. Ремонт будинків Згідно з переліком, затвердженим розпорядження Печерської РДА від 1 лютого 2018 року № 91 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році” (зі змінами), проводились роботи по ремонту сходових клітин та ремонту покрівель. Станом на 4 грудня 2018 року виконано: ремонт сходових клітин: вул. Івана Мазепи, 11-А; пров. Микільський, 1/25; вул. М. Омельяновича-Павленка, 19; вул. Леоніда Первомайського, 4; вул. Леоніда Первомайського, 5; вул. Рибальська, 13; вул. Копиленка, 3; вул. Копиленка, 3-А; вул. Євгена Гуцала, 4; бульв. Лесі Українки, 28-А; вул. Анрі Барбюса, 56; бульв. Лесі Українки, 24; вул. Івана Кудрі, 37-А; вул. Чигоріна, 49; вул. Бастіонна, 10; вул. Бастіонна, 12; вул. Бастіонна, 14-А; вул. Бастіонна, 4; пров. Бастіонний, 7; вул. Михайла Бойчука, 12; вул. Михайла Бойчука, 12-А; вул. Михайла Бойчука, 13-А; вул. Остапа Вишні, 3; вул. Михайла Драгомирова, 10/10; бульв. Д. Народів, 4/6; вул. Професора Підвисоцького, 12-А; вул. Професора Підвисоцького, 20. капітальний ремонт покрівель: вул. Предславинська, 51; вул. К. Гордієнка, 2-А; Кловський узвіз, 14-Б. Щодо нарікань на роботу підрядних організацій інформуємо, що під час  проведення робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва надходили звернення від мешканців будинків. Під час виконання робіт всі питання опрацьовані, зауваження висловлені мешканцями усунуті в межах компетенції та плану проведення робіт. Після завершення робіт звернення від мешканців щодо нарікань на виконавців робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва не надходили. Читайте: Печерская РГА опровергает обвинения аудиторов КГГА Скарги громадян Стосовно неякісного надання комунальних послуг до комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” мешканці частіше звертаються з питання капітального ремонту покрівель в будинках, ремонту під’їздів, заміни вікон в під’їздах, постачання гарячої води, вивезення сміття з прибудинкової території. До КБУ “Контактний центр міста Києва” надходить велика кількість звернень стосовно відсутності опалення, гарячого водопостачання, проведення ремонту у будинках, непрацюючих ліфтів, прибирання під’їздів та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення побутових відходів. До відділу роботи із зверненнями громадян від мешканців надходить велика кількість звернень з приводу неякісного надання комунальних послуг. В першу чергу, громадяни скаржаться на відсутність ремонту в будинках, неякісну подачу опалення в будинки та квартири, перебої у гарячому водопостачанні, несвоєчасне вивезення побутових відходів з прибудинкових територій. Найбільше скарг надходить з приводу гарячого водопостачання та вивезення сміття. Читайте: Депутат Киевсовета Алла Шлапак в очередной раз просит районные власти организовать вывоз мусора на Печерске Всі скарги мешканців району ретельно та оперативно опрацьовуються. Дератизація та дезінсекція будинків КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” для проведення робіт з дератизації та дезінсекції в допоміжних приміщеннях та прибудинкових територіях підпорядкованих житлових будинків комунальної власності укладено договір зі спеціалізованою організацією ТОВ “Емпекс”. Працівниками ТОВ “Емпекс” проводиться дератизація та дезінсекція по мірі необхідності, за заявками підпорядкованих КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” житлово-експлуатаційних дільниць, таких як: “Хрещатик”, “Липкижитлосервіс”, “Печерськжитло”, “Печерська брама”. Власникам влаштованих в житлових будинках закладів харчування, продуктових магазинів вручаються приписи-вимоги щодо вжиття заходів з проведенню робіт з дезінсекції та дератизації, а також належного утримання підсобних приміщень і території, де встановлені сміттєві контейнери. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками Станом на 4 грудня 2018 року на території Печерського району нараховується орієнтовно 55 об’єктів будівництва. Переважно, це будівництво житлових будинків, офісних та багатофункціональних центрів. З них декілька об’єктів будівництва можна віднести до переліку таких, що викликають найбільшу соціальну напругу в районі: Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями дипломатичних представництв, резиденції послів іноземних держав з підземними паркінгами на бульварі Дружби Народів, 13-А; Будівництво об’єкта громадського харчування” на бульварі Дружби Народів, 13 літ “Б”; Будівництво житлового будинку у провулку Микільському, 7; Передбачене будівництво житлового комплексу  у провулку Бастіонному (12 земельних ділянок); Реконструкцiя примiщень нежитлової будiвлi (лiт. Н) на вулиці Товарнiй, 1. Печерська райдержадміністрація в межах компетенції та наданих повноважень розглядає питання, які виникають у зв’язку з проблемним будівництвом, в тому числі в рамках діяльності робочої групи з моніторингу та контролю щодо виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Печерського району Києва, створеної розпорядженням Печерської РДА від 27 квітня 2016 року № 220. За результатами напрацювань надсилаються запити до відповідних установ, здійснюється збір та аналіз наявної інформації та матеріалів, які в подальшому, направляються до КМДА, правоохоронних органів та органів державного архітектурно-будівельного контролю. На сьогоднішній день, на території Печерського району Києва відсутні об’єкти будівництва, що пов’язані з проблемами ошуканих інвесторів. Звернень від громадян та громадських організацій від імені інвесторів, які виступили інвесторами проблемного будівництва, до Печерської райдержадміністрації не надходять. Печерська РДА готова, у разі необхідності, надавати інвесторам консультативну та іншу передбачену законодавством допомогу. Читайте: Киевляне возмущены реконструкцией кинотеатра “Зоряний”, лишающей здание черт модернизма Школи та садочки Цього року відновив роботу заклад дошкільної освіти № 48 на вул. В. Тютюнника, 5-А. Під час відкриття садочка було передано інтерактивну дошку для навчання від Посольства Китайської Народної Республіки в Україні у рамках співпраці з Печерською райдержадміністрацією. Також у закладі дошкільної освіти № 48 встановлено кухонне обладнання, телевізори, піаніно, килими, окрім цього, заклад оснащений новими меблями, м’яким інвентарем, посудом та розвиваючими іграшками.   Читайте: Капремонт в школе №133 по-печерски: подрядчик ремонтирует не все туалеты Відповідно до розпорядження КМДА від 1 червня 2017 року № 382 “Про реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району Києва на вулиці Лейпцизькій, 11-А у Печерському районі” у 2018 році здійснюється реконструкція закладу. Замовником робіт та розпорядником коштів визначено КП “Спецжитлофонд”. Задля розвитку культури в Печерському районі 15 листопада 2018 року  було відкрито оновлену філію Дитячої музичної школи № 27. В цій музичній школі проведено поточний ремонт, в рамках якого відбулися улаштування внутрішніх інженерних мереж та ремонт всіх внутрішніх приміщень. На сьогодні у ДМШ № 27 працює 68 викладачів та навчається 473 учні, з них 420 учнів бюджетного навчання та 53 учні відділення самоокупності. Печерськ спортивний З метою покращення спортивної інфраструктури в Печерському районі, відповідно до розпорядження КМДА від 30 листопада 2017 року № 1522 “Про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям”, в спеціалізованій школі № 80 (бульвар Дружби Народів, 12-Б) та гімназії № 109 ім. Т. Шевченка (вул. Панаса Мирного, 24) виконуються роботи з будівництва (реконструкції) футбольних полів зі штучним покриттям. Також на балансі управління освіти та інноваційного розвитку перебувають дві спортивні школи (Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 (вул. Бастіонна, 3/12, вул. Раєвського, 25, вул. Московська, 39) та Спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 9 (вул. Бастіонна, 7/18); три заклади, в яких є плавальні басейни (школа І-ІІІ ступенів № 78 (вулиці Шота Руставелі, 47); школа І-ІІІ ступенів № 134 (Печерський узвіз, 13); заклад дошкільної освіти № 205 (на вулиці Московській, 39-А). Басейни використовуються за призначенням учасниками навчально-виховного процесу для здорового способу життя. Однією із головних подій 2018 року стало започаткування турніру з футзалу “Ліга Печерська” серед державних та силових структур, що розташовані на території Печерського району Києва. З метою сприяння розвитку та популяризації міні-футболу (футзалу), підвищення рівня спортивної майстерності учасників, пропаганди спорту та здорового способу життя, встановлення дружніх контактів між організаціями та колективами, створення умов для неформального спілкування. У листопаді 2018 року старувала XXIII Спартакіада “Під золотими куполами Печерська” серед студентів вищих навчальних закладів та студентів коледжів та технікумів Печерського району. Нові сквери Печерського району У 2018 році на обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень знаходиться 347,1 га зелених насаджень (парки – 211, 21 га; сквери – 7, 19 га; бульвари – 14, 4га; інші впорядковані зелені насадження – 48,19 га; вуличні насадження – 59, 02 га; зелені насадження на транспортних розв’язках – 7, 13 га). Нещодавно біля станції метро “Кловська” разом з громадськістю відкрили новий сквер, в якому встановили сучасні лави та урни для сміття, виконали озеленення території, зокрема, висадили декоративні рослини, дерева, злакові трави. Підписано меморандум з Посольством Латвійської Республіки в Україні, в рамках якого буде реалізовано проект з влаштування Латвійського скверу, розташованого неподалік від самого Посольства Латвії. Ідея полягає в тому, що цей простір перетвориться на сучасну своїми архітектурними рішеннями європейську зону відпочинку з національними латиськими мотивами та символами. Разом з Посольством Китайської Народної Республіки під час підписання Меморандуму про дружбу та співпрацю розглянули питання щодо створення та облаштування в Печерському районі поблизу райдержадміністрації скверу Китайської Народної Республіки із використанням національної символіки та мотивів КНР. Безпека мешканців району Згідно з статистикою ГУ Нацполіції у Києві, Печерський район є одним з безпечних в районів столиці у порівнянні з іншими районами міста. Для співпраці і взаємодії Печерською РДА узгоджується підписання меморандуму про співпрацю між КП “Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, Печерським районним військовим комісаріатом та Печерським управлінням поліції на 2019 рік щодо зміцнення громадської безпеки та порядку, підвищення ефективності протидії правопорушенням, вжиття заходів з благоустрою, захисту прав і свобод людини, забезпечення оборонної та мобілізаційної роботи. У 2018 році з метою забезпечення правопорядку в Печерському районі підписано Меморандум про партнерство та співпрацю з Печерським управлінням поліції та громадським формуванням “Муніципальна варта”. Читайте: В Киеве создали “Муниципальную варту” для охраны порядка и государственной границы З метою оперативного обміну даними при управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації цілодобово функціонує оперативна служба оповіщення та зв’язку. Основними завданнями відділу є здійснення моніторингу обстановки та прогнозування ситуації, що може статися в районі при виникненні надзвичайної ситуації; контроль за станом оперативної обстановки в районі, що пов’язана з виникненням надзвичайних подій. У разі надзвичайної ситуації оперативні чергові відділу зв’язку та оповіщення співпрацюють з фахівцями відділу з питань надзвичайних ситуацій, Печерським райуправлінням ГУ ДСНС у Києві, Печерським управлінням поліції та диспетчерською службою Києва “ГородОк”. Лікування у Печерському районі Система надання медичної допомоги на території Печерського району представлена закладами районного підпорядкування (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, КНП “Консультативно-діагностичний центр”; Госпіталь для інвалідів війни “Печерський”, Центр “Здоров’я”) та закладами міського підпорядкування (КМКЛ №12, КМКЛ №17, Олександрівська міська клінічна лікарня, Київський міський пологовий будинок №1, Перинатальний центр Києва Дитяча клінічна лікарня №7, Київський міський психоневрологічний диспансер №2). На медичному обліку в закладах районного підпорядкування перебувають 139 146 осіб, з них 17 549 – діти у віці до 18 років. Станом на 16 листопада 2018 року підпорядкованим Печерській РДА Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району взято на облік 2 878 осіб (з них 882 - діти у віці до 18 років), які тимчасово переселені з АР Крим та територій ОРДЛО. Також здійснюється надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, яку забезпечують 60 лікарів КНП “ЦПМСД” Печерського району, з них 40 – сімейні лікарі, 14 – педіатри, 6 – дільничні терапевти Станом на 22.11.2018 року підписано декларації з 41 311 пацієнтами (32,12% від загальної кількості населення). На даний час районна мережа амбулаторій відповідає потребам населення району щодо надання первинної медико-санітарної допомоги. Проте існує необхідність створити амбулаторію загальної практики/сімейної медицини в мікрорайоні вулиць Саперне Поле – Академіка Філатова - Івана Кудрі, у якому ведеться інтенсивне будівництво житлових будинків, частина з яких вже введена в експлуатацію. Для забезпечення у 2018 році населення Печерського району безкоштовними та пільговими медикаментами у відповідності до постанови Кабміну від 13.12.2017 №1009 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303” кошторисом КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району передбачено 1 478,3 тис. гривень, що становить лише 52,0% від потреби. З метою забезпечення печерян ліками на території Печерського району функціонує 18 аптек та аптечних пунктів, які відпускають населенню лікарські препарати в рамках Урядової програми “Доступні ліки”. Протягом 10 місяців 2018 року аптечним закладам відшкодовано 1 893 487 гривень за 33 145 рецептах, що були видані лікарями 15 397 особам. Мешканці Печерського району, хворі на інсулінозалежний цукровий діабет, у січні-червні 2018 року отримували препарати інсуліну у необхідній кількості через аптеки № 114 та №125 КП “Фармація”. Вартість відпущених мешканцям Печерського району препаратів інсуліну відшкодовується Комунальному підприємству “Фармація” розпорядником бюджетних коштів відповідного рівня у встановленому порядку. Протягом 10 місяців 2018 року для населення району лікарями-ендокринологами виписано 2 302 рецепти на препарати інсуліну з врахуванням референтних цін на суму 1 768 807,54 гривень. Надання медичної допомоги населенню у зазначених підрозділах здійснюється як на безкоштовній основі, так і згідно з тарифами, затвердженими в установленому порядку (розпорядження КМДА №1188 від 07.12.2015 “Про внесення змін до розпорядження КМДА від 24 вересня 2014 року №1055 “Про встановлення тарифів на платні послуги зі стоматологічної допомоги, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я м. Києва”; від 26 січня 2016 року №27 “Про внесення змін до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 26 лютого 2015 року №171 “Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними комунальними закладами охорони здоров’я”). Зубопротезування пільговим верствам Печерського району здійснюється на базі зубопротезного відділення КНП “Консультативно-діагностичний центр” Печерського району. Черга на безкоштовне зубопротезування серед ветеранів Другої світової війни відсутня. Протягом І півріччя 2018 року запротезовано 94 особи, з них інваліди війни – 7 осіб, учасники бойових дій - 5 осіб, учасники війни - 5 осіб, прирівняні - 9 осіб, пенсіонери – 64 осіб, постраждалі від аварії на ЧАЕС – 9 осіб. Зубопротезування виконано на суму 93,073 тис. грн. з урахуванням вимог постанови Кабміну від 04 червня 2015 року №389. Протягом 9 місяців 2018 року силами лікувально-профілактичних закладів районного підпорядкування за допомогою “швидких тестів” на наявність антитіл до ВІЛ обстежено 5 628 осіб. Позитивний результат дослідження мали 21 особа (0,37% з числа обстежених). Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати” Фото: politrada.comKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Сьоме інтерв'ю цієї серії з в.о. голови Дарницької РДА Петром Захарченко. Довідка KV: Дарницький район Києва з'явився у 1935 році. Проте, у сучасних межах він затверджений у 2001 році. Сьогодні до складу району входять мікрорайони: Позняки, Осокорки, Харківський масив, Село Шевченка, Нова Дарниця, Рембаза, Червоний хутір, Бортничі. Район межує з Голосіївським та Дніпровським районами Києва, а також Бориспільським районом Київської області. Фінансування KV: Які кошти були виділені на розвиток Дарницького району у 2018 році, і скільки заплановано для цього у 2019 році? Петро Захарченко: Цьогорічний бюджет прийнято вчасно і ми отримали наше фінансування, яке щороку збільшується. Бюджет нашого району на 2018 рік складав 1,5 млрд гривень. Порівняно з 2017 роком це більше на 15%, а порівняно з 2016 роком - на 46%. На 2019 рік бюджет району ще більший. Він складає майже 2 млрд гривень. Проте, збільшуються і потреби. На бюджет розвитку у поточному році направлено 304 млн гривень, з яких субвенція з державного бюджету становить понад 20 млн гривень. У 2018 році бюджет розвитку, який складається з капітальних ремонтів, капітального будівництва та придбання обладнання, був на рівні 247 млн гривень (субвенція – 35 млн гривень). Саме ці кошти йдуть на капітальний ремонт житлового фонду та бюджетних установ, на будівництво і реконструкцію соціальних об'єктів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У минулому році було капітально відремонтовано одну бібліотеку, відкрито дитсадок № 315 на 14 груп, введено в експлуатацію заклад загальної середньої освіти – новобудову на просп. Бажана, 34-а, у якій розміщені ліцей “Інтелект” на 1 080 місць та початкова школа № 334 на 360 місць. Читайте: Вячеслав Непоп поблагодарил строителей за построенную школу на Осокорках KV: Депутати допомагають вирішувати нагальні питання району? П.З.: Так, з депутатами у районі склалася позитивна співпраця. Депутати, що були обрані від Дарницького району, беруть участь у вирішенні різного роду важливих питань життєзабезпечення району. Серед найбільш активних депутатів Київради, які допомагають мешканцям району, можу відзначити Віталія Павлика, Ларису Дегтярьову, Володимира Гончарова, Ігоря Баленка,  Юрія Сулигу, Ганну Сандалову. Також по нашому району обрані два народні депутати – Віталій Сташук (212 округ - KV) та Олександр Супруненко (216 округ - KV). За їх поданням у 2018 році  виділена субвенція на суму більше 26 млн гривень для проведення капітальних робіт у закладах освіти, житлових будинках та двох гуртожитках. Також у кінці минулого року отримана ще одна субвенція в розмірі 15 млн гривень на ремонти у закладах освіти і ремонт ліфтів у житлових будинках. KV: Чи багато у районі реалізується громадських проектів? П.З.: Щороку у районі зростає кількість поданих громадських проектів. Так, у 2018 році було 10 громадських проектів. З них реалізовано 9 на суму близько 5 млн гривень. Більшість проектів стосувалися освітянського напряму. Зокрема, було встановлено два спортивних майданчики біля Слов'янської та Скандинавської гімназій, 2 спортивно-ігрові майданчики, проведено капітальний ремонт стадіонів шкіл № 127 та 289, встановлено огорожу біля Слов'янської гімназії, придбано мультимедійне обладнання для гімназії № 237 та проведено реконструкцію амфітеатру у парку ім. воїнів-інтернаціоналістів. При реалізації десятого проекту щодо впровадження у школі № 266 моделі інклюзивно-ресурсного класу для дітей з особливими потребами виникли розбіжності у методичному та організаційно-технічному забезпеченні. На 2019 рік у Дарницькому районі планується до реалізації 51 громадський проект на загальну суму 17,4 млн гривень. Читайте: Киевсовет определил параметры Общественного бюджета 2020 Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Які роботи проведені у 2018 році для покращення дорожньої інфраструктури району? П.З.: У 2018 році відремонтовано 5 важливих дорожних об'єктів. Це транспортні розв'язки біля станцій метро “Харківська”, “Позняки”, “Осокорки” та два проїзди вздовж просп. Миколи Бажана. Середнім ремонтом на 40% були відремонтовані три вулиці - Світла, Промислова та Вереснева. Поточним ремонтом було охоплено понад 15 тис. метрів доріг, за сучасними технологіями здійснено заливку тріщин 25 км доріг. У планах провести капітальний ремонт вул. Бориспільської,  Привокзальної, Урлівської, Канальної та Харківського шосе. У рамках створення безбар'єрного середовища комунальне підприємство “ШЕУ Дарницького району” проводить роботи з облаштування тактильною плиткою жовтого кольору пішохідних переходів. За 2018 рік у районі зроблено 26 таких переходів. Впроваджуємо практику встановлення антипаркувальних стовпчиків. Їх у минулому році встановлено 500 одиниць. Зараз вони наявні уздовж вул. Старобориспільської та просп. Бажана, де раніше автовласники за звичкою залишали автомобілі просто на тротуарі. Читайте: Главу Дарницкого района просят угомонить автохамов, которые объезжают пробки по пешеходной зоне KV: Чи буде у районі збільшуватися кількість комунального транспорту? П.З.: Чисельність комунального транспорту збільшується постійно. Функціонують автобуси, трамваї, а також метро. Але станом на сьогодні у Дарницькому районі більшість пасажироперевезень здійснюють приватні перевізники, автобуси, які працюють у режимі маршрутного таксі. Відкриваються і нові маршрути. У 2018 році було відкрито новий автобусний маршрут № 250 “Позняки - Олени Пчілки”. За пропозиціями мешканців продовжено до мікрорайону Бортничі автобусний маршрут № 104. Також продовжує діяти на постійній основі єдиний в Києві нічний автобусний маршрут № 137Н “Харківська - Центральний залізничний вокзал”, який курсує з 22:00 до 6:00. Крім того, на території нашого району відкрито мережу муніципального велопрокату, що налічує 4 станції. Читайте: Дарницким властям предложили ввести новый трамвайный маршрут от Троещины до Дарницкого вокзала KV: Які проблеми транспортної інфраструктури залишаються у районі? П.З.: Через Дарницький район транзитом йде весь транспортний потік з півночі і сходу держави. З ранку й ввечері утворюються скупчення транспорту саме у місцях в’їзду та виїзду з району. Будівництво транспортної розв’язки на Харківській площі частково вирішило б це питання. Серед інших варіантів вирішення труднощів з транспортною інфраструктурою є будівництво нового мосту, який стане частиною великої кільцевої дороги та зможе розвантажити наш район від транзитного транспорту. Невирішеним залишається питання щодо введення в експлуатацію доріг, які були збудовані забудовниками, але так і не передані на баланс дорожнім комунальним службам. Актуально це стосується вул. Чавдар, Пчілки, Здолбунівської, просп. Григоренка та інших. Також є потреба у проведенні ремонту вул. Ташкентської з реконструкцією трамвайних колій. Проблема у тому, що на цій вулиці потребує ремонту система дощової каналізації. А отже, під час опадів її затоплює і це створює незручності мешканцям. Вирішити цю ситуацію допоможе часткове перепланування каналізаційного колектора на вул. Ташкентській. KV: Міжквартальні проїзди плануєте ремонтувати? П.З.: Плануємо, адже велика кількість звернень мешканців стосується саме міжквартальних проїздів і стану доріг у дворах. Місцева влада на чолі з Віталієм Кличко визначила ремонт міжквартальних проїздів одним із пріоритетних питань у цьому році. У 2019 році на ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів передбачено 41 млн гривень. У 2018 році на це було витрачено 11 млн гривень. За ці кошти у 2018 році було проведено ремонти за 23 адресами. Але це тільки одна з черг. У 2019 році заплановано ремонти ще за 77 адресами. Читайте: Коммунальщики Дарницкого района Киева хотят переложить свою работу на ОСМД KV: Як визначається черговість? П.З.: В обов’язковому порядку враховуються звернення мешканців (через Сall Сenter), пропозиції депутатів Київради та аналіз стану міжквартальних проїздів Дарницького району. Разом з цим, ми підходимо до вирішення питання комплексно. Передбачається етапність: реконструкція теплових мереж, потім асфальтування та вирішення питань освітлення і вже потім благоустрій території. Адже доречно було би робити відновлення благоустрою території лише після закінчення ремонтних робіт, які проводяться на теплових мережах  КП “Київтеплоенерго”. Житлово-комунальне господарство KV: З якими питаннями частіше звертаються до Дарницької РДА мешканці району? П.З.: Найчастіше мешканці району звертаються з тими питаннями, які їх хвилюють особисто. У першу чергу це питання проживання, зокрема, стан житлового фонду, стан роботи ліфтів, ремонту під'їздів та дахів, відсутності опалення або водопостачання, електропостачання, ремонт асфальтового покриття, розрахунків за комунальні послуги, нарахування субсидій, санітарний стан територій, прибирання приміщень, стихійних сміттєзвалищ, відновлення благоустрою після планових аварійних робіт. KV: Чи ремонтувалися у 2018 році житлові будинки комунальної власності за рахунок бюджету Києва? П.З.: У 2018 році на ремонт житлового-комунального господарства за рахунок бюджету розвитку було використано понад 98 млн гривень. За ці кошти вдалося капітально відремонтувати сходові клітини у 54 будинках, утеплити фасади 18 будинків, замінити вікна у 106 будинках, відремонтувати 17 вхідних груп, 29 інженерних мереж опалення, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, замінити 11 ліфтів та капітально відремонтувати дахи у 4 будинках. На прибудинковій території будинків комунальної форми власності впродовж 2018 року було встановлено 35 ігрових та 9 спортивних майданчиків. Крім цього КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району Києва” за рахунок власних коштів відновлено 220 покрівель, проведено герметизацію стиків у 200 будинках, відремонтовано 91 сходову клітину, 82 вхідні групи та 33 фасади будинків комунальної власності. На 2019 рік передбачається виконання капітального ремонту житлово-комунального господарства району на суму 51,8 млн гривень, зокрема, утеплення 16 фасадів будинків, заміна вікон у 5 будинках, капітальний ремонт 26 сходових клітин, 6 електричних мереж/електрощитових, 14 інженерних мереж з ХВП, ГВП, ЦО та каналізації, 19 покрівель, 17 вхідних груп та 2 гуртожитків. У той же час на обслуговуванні знаходяться 1 560 ліфтів, з яких у 814 закінчився термін експлуатації. Щоб їх замінити повністю необхідна сума у понад 1 млрд гривень.KV: Скільки коштів потрібно на ремонт всього житлового фонду району? П.З.: Надати однозначну відповідь на це питання складно. Ми розуміємо, що на ремонт житлового фонду потрібні дуже серйозні кошти. Наприклад, якщо взяти поадресний перелік об’єктів, які потребують капітального ремонту у 2019 році, то сума становить більше 900 млн гривень. Але можна запланувати та розпочати ремонтні роботи на певну суму коштів, а в процесі ремонту вартість може збільшитися через нововиявлені проблеми застарілого житлового фонду. KV: Чи багато у районі застарілого житлового фонду? П.З.: На території Дарницького району 962 багатоквартирних житлових будинки, 546 з них знаходяться у комунальній власності. Переважна кількість будинків експлуатуються понад 25 років і вважаються застарілим житловим фондом. Також у районі є так звані “хрущівки”. Це будинки післявоєнних років будівництва на масиві Рембаза. Наприклад, на вул. Волго-Донська, Тростянецька, Новодарницька. Але Дарницький район – це і багатоповерхівки. На балансі Керуючої компанії нашого району знаходяться 136 будинків підвищеної поверховості, які обладнані системами протипожежної автоматики і димовидалення. Для її перевірки та приведення до належного стану необхідно орієнтовно 137 млн гривень. KV: Мешканці району активно йдуть на створення ОСББ? П.З.: Кількість ОСББ у районі щорічно зростає. На початок цього року вже зареєстровано 201 ОСББ. Це другий за кількістю результат по Києву. На сьогодні у місті проводяться різноманітні конкурси, програми, проекти сприяння їх діяльності. У 2018 році визнано переможцями по Києву 119 ОСББ/ЖБК, у тому числі 21 по Дарницькому району. Одним з найкращих прикладів реалізації таких проектів є ОСББ “Оберіг на Позняках” (просп. Миколи Бажана, 16). Ми продовжуємо всіляко сприяти у процесі створення ОСББ, починаючи від консультативної допомоги, закінчуючи наданням приміщення для проведення установчих зборів. KV: Чи є наявні на території району проблеми з антисанітарією та вивозом сміття? П.З.: Питання вивозу сміття, у тому числі крупногабаритного, сьогодні вирішені. Ситуація в нас постійно знаходиться на контролі. Проте, є проблема стихійних сміттєзвалищ, які утворюються на безбалансових територіях. Це локації біля станції метро “Славутич”, на вул. Колекторна, Канальна, Причальна. Ми тісно співпрацюємо з профільним департаментом міста щодо вирішення цього питання, а також організовуємо толоки. У питанні ліквідації стихійних сміттєзвалищ нам дуже допомагають підприємці району. Читайте: Жители Дарницкого района жалуются на ужасную вонь KV: Що робиться у районі для зниження забруднення повітря та покращення екології? П.З.: Екологічна тематика в районі потребує підвищеної уваги. Всі знають, що на території району знаходиться Бортницька станція аерації (БСА). Очисні споруди БСА щодобово затримують 9-12 тис. кубометрів органічних речовин, забруднених солями важких металів. Читайте: Иловые поля на БСА уже переполнены (видео) Реконструкція БСА – питання державного значення. У червні 2015 року між Урядами України та Японії була підписана кредитна угода щодо залучення коштів для реконструкції БСА на пільгових умовах. Кредит буде наданий JICA на сумму 108 млрд єн (близько 27 млрд грн). З урахуванням усіх міжнародних процедур, комплексна реконструкція БСА розпочалась у 2018 році. Будівельні роботи проходитимуть протягом 5 років - до кінця 2023 року.Інша ситуація з заводом “Енергія”. Дуже багато скарг на роботу заводу і викиди, які надходять від його виробництва. Підприємство зменшило обсяги споживання природного газу та атмосферних викидів. Але ми маємо враховувати, що сміття, яке спалюється на заводі, дає гарячу воду і тепло в наші будинки. Тому питання треба вирішувати у комплексі. На заводі “Енергія” планується до 2021 року модернізувати всі котлоагрегати та електрофільтри, а також збудувати систему хімічного очищення димових газів. Це дозволить збільшити потужність заводу та покращити екологічну складову його роботи. Вже реалізовано перший та розпочато другий етап програми модернізації. Читайте: Испарения завода “Энергия” и Бортнической станции аэрации ухудшают экоситуацию в столице Є ще золовідвал Дарницької ТЕЦ, який більш відомий як озеро “Гарячка”. Його історія почалася ще 50 років тому, коли в 1963 році швидкими темпами здавалася перша черга споруд Дарницького району. Тоді для обігріву нового мікрорайону побудували ТЕЦ-4. Для прискорення виконання плану не встигли побудувати басейни-відстійники та відклали це на деякий час, який розтягнувся на 50 років. Станом на 2018 рік ТОВ “Єврореконструкція” виконуються планові заходи, які мають дозволити до 2022 року закрити золовідвал та влаштувати паркову зону. KV: Є проблеми на залізниці з безхатченками та представниками ромської національності? П.З.: Щодо безхатченків, то спільно з ГО “Новий світ” ми реалізуємо проект, в рамках якого біля залізничної станції “Дарниця” встановлено пункт обігріву. З початку року у цьому пункті була надано допомогу 16 особам, які були направлені до відповідних центрів соціального піклування. Що стосується осіб ромської національності, то проблем з їх проживанням немає. Рік тому на вул. Канальній, що на кордоні між Дніпровським та Дарницьким районом, дійсно був розташований наметовий табір ромів, але зараз його там немає. У суспільства склалося різне ставлення до ромів. Але це повноцінні члени громади, які сьогодні проживають на території району на постійній основі. Наприклад, я знаю одну багатодітну ромську сім’ю, яка проживає у мікрорайоні Бортничі. Це Світлана Порфирівна Мазничко, яка має почесне звання мати-героїня. Діти з цієї сім’ї дуже талановиті та є учасниками ромського театру “Романс”. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки сьогодні на території району будівельних майданчиків? П.З.: Район забудовується стрімкими темпами. Проте, не виконується принцип комплексної забудови мікрорайонів. Тобто будується нове житло без відповідної соціальної інфраструктури. Читайте: В Киевсовете согласовали массовую застройку Позняков На сьогодні на території району нараховується понад 40 об’єктів будівництва, з яких активно розбудовується 17 житлових комплексів. Наприклад, ТОВ “Інтегралбуд”, що будує ЖК “Традиція” на вул. Пчілки,  житлово-офісний та культурно-оздоровчий комплекс “Рівер Стоун” на Дніпровській набережній ТОВ “Лівобережжя Плюс”, ЖК “Зарічний” між проспектом Бажана та вул. Зарічною ТОВ “Альянс-Груп”. Активно будуються також ЖК “Патріотика” між вул. Гмирі та вул. Колекторною ТОВ “Будеволюція”, ЖК “Чарівне місто” на вул. Бориспільській та ЖК “Оберіг-2”, замовником якого є Міністерство оборони. KV: Чи багато проблемних забудов? П.З.: Проблемними об’єктами є так звані будинки “Войцеховського” за адресою: вул. Світла, 3 та вул. Здолбунівська, 13, які будуються без відповідної дозвільної документації. Неодноразово виникали конфліктні ситуації між активістами ГО “Еко-парк Осокорки” та забудовниками ЖК “Патріотика на озерах”, що на Осокорках-Центральних. Київський міський голова Віталій Кличко втрутився у ситуацію, проводив неодноразові зустрічі між сторонами. Всі домовилися про призупинення робіт. Макет забудови розглядали на засіданні Містобудівної ради з грудня 2018 року і учасники внесли пропозиції щодо корегування проекту і необхідності його доопрацювання. Але забудовник вчиняв спроби продовження будівництва. Тому, враховуючи заборгованість з орендної плати та недотримання забудовником домовленостей умов договору депутати Київради ухвалили рішення щодо розірвання договору оренди земельної ділянки. Читайте: Киевсовет изгнал ООО “Контактбудсервис” и банк “Аркада” с Осокорков KV: Чи багато будинків, які фактично побудовані у районі, але підключені до мереж теплоелектроцентралі по тимчасовій схемі? П.З.: Таких будинків небагато. На сьогоднішній день це житлові будинки на вул. Харченка, 47, Світлій, 3 у мікрорайоні Бортничі та вул. Малоземельній на Осокорках. Все залежить від забудовників. Постійно виникають питання по Бортничах, на вул. Харченка, вул. Світлій та вул. Малоземельній. Ми робимо все можливе в наших повноваженнях для комунікації між міськими службами, забудовниками та інвесторами для вирішення питань. KV: На Осокорках є дачі, частина території яких легалізована, а частина землі використовується незаконно (самозахоплення). Це питання сьогодні містом вирішується? П.З.: Коли Дарницька РДА проводила реєстрацію статутів садових товариств, ми розуміли ситуацію. На сьогодні такі повноваження у нас відсутні. Тому, якщо виникають певні земельні конфлікти, то вони вирішуються у судовому порядку. KV: На території Дарницького району ведуться будівництва чи реконструкції соціальних об’єктів? П.З.: Так, ведуться. На замовлення Дарницької РДА триває будівництво Центру первинної медико-санітарної допомоги на вул. Гмирі, 8 та будівництво дитячого садка № 652 на вул. Бориспільській, 28/1. Нам дуже хотілося б, щоб кожний ЖК здавався з об’єктами соціальної інфраструктури. Але ситуація така, що забудовники, як правило, виключно сплачують пайову участь на будівництво житла. Можу згадати за останній час тільки ТОВ "Будеволюція”, що побудували освітні заклади. У 2019 році планується ввести в експлуатацію садочок та розпочати будівництво школи. Також у цьому році плануємо відкрити друге відділення для дітей з фізичними обмеженнями при терцентрі на вул. Бориспільській. Частина робіт з підготовки приміщення вже зроблено і передбачено 3,2 млн гривень на 2019 рік. Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: На початку розмови Ви згадували про відкриття новозбудованого дитсадка та двох шкіл. Ще планується будівництво освітніх закладів у Дарницькому районі? П.З.: Так, у минулому році КП "Житлоінвестбуд-УКБ" відкрив 315 садочок за рахунок коштів з бюджету Києва на вул. Княжий Затон, 12-Б. Читайте: Кличко: Рассчитанный на 260 мест новый детсад на Позняках уже через месяц будет принимать воспитанников Також, на житловому масиві Осокорки на просп. Бажана, 34-а зʼявилися новостворена початкова школа № 334 та ліцей “Інтелект”. Будівля ліцею розрахована на 36 класів – це майже 1100 учнів. Це перша енергоефективна і “розумна” школа в Україні. Школа побудована та оснащена відповідно до принципів Нового освітнього простору. Зараз, як я вже казав, продовжується реконструкція будівлі дитсадка № 652 на 210 місць на вул. Бориспільська, 28/1. Умови в закладі будуть розраховані на перебування дітей з особливими освітніми потребами. Також розпочато реконструкцію садочка № 345 на 95 місць на вул. Санаторна, 9-А. KV: Наскільки завантажені садочки та школи Дарницького району? П.З.: У цьому навчальному році у районі здобувають освіту більше 60 тис. дітей, з них 17 тис. у дитсадках та більше 43 тис. у школах. Сьогодні найбільш загострена ситуація щодо місць у школах та дитячих садках спостерігається на Позняках (3, 4, 8, 11 мікрорайон), Осокорках (1, 11 мікрорайон); Осокорках Центральних (1, 2, 2-а, 3 мікрорайон), Рембазі та Бортничах. Враховуючи існуючі норми забезпечення населення Києва закладами освіти та ті 40 житлових комплексів, в які заселяться сім’ї з дітьми, зростає потреба у кількості місць в закладах освіти. Сьогодні нам не вистачає 8 тис. місць для дошкільнят та 16 тис. місць для школярів і для цього необхідно побудувати  ще 18 закладів дошкільної освіти та 15 закладів загальної середньої освіти. KV: Як можна вирішити це питання щодо забезпечення необхідною кількістю закладів освіти? П.З.: Ми ведемо роботу в декількох напрямках. По-перше, ми надаємо свої пропозиції до програми соціально-економічного розвитку Києва щодо будівництва закладів освіти у районі. По-друге, переконуємо депутатів Київради та міського голову, щоб у Дарницькому районі будувалося кожного року не менше одного навчального закладу. По-третє, профільне управління проводить роботу по звільненню всіх приміщень у закладах освіти, які зайняті орендарями. Також виходом може бути надбудова четвертих поверхів над тими закладами, де дозволяється це зробити. Якщо у всіх типових закладах, а це 11 шкіл, зробити таку надбудову, то це може практично вирішити проблему. KV: Що зроблено в районі для розвитку спортивної інфраструктури? П.З.: Всього у районі знаходиться 420 спортивних споруд, з них 390 перебувають у комунальній власності, 12 - у державній, 18 - у приватній. Матеріально-технічна база на сьогодні – це 246 відкритих спортивних майданчиків; 58 приміщень для проведення фізкультурно-оздоровчих занять; 71 спортивний зал; 12 критих плавальних басейнів; 31 стрілецький тир; 2 стадіони з трибунами на 1500 місць і більше. Також, на сьогодні займатися спортом можна на стадіонах і у спортзалах шкіл. За минулий рік було облаштовано 9 футбольних полів зі штучним покриттям у школах № 105, 113, 127, 266, 280, 291, 309, 323 та Скандинавській гімназії. У підпорядкуванні Дарницької РДА перебуває ДЮСШ “Дарниця”, де займаються 879 дітей. В ДЮСШ діють відділення футзалу, панкратіону, плавання, волейболу, шахів, бейсболу та карате. Проте, спортивна школа “Дарниця” не має власних спортивних споруд. Організація навчально-тренувальної роботи ведеться на базі 21 закладу загальної середньої освіти Дарницького району. Підтримуємо спортивні організації, які культивують олімпійські і неолімпійські види спорту: спортивна акробатика, дзюдо, айкідо, бойове самбо, джиу-джитсу, карате-кіокушин, карате-дукендо, ушу, тайський бокс, бокс, ка-поейра, брейк-данс, черлідінг, бальні танці, степ-аеробіка. Найбільш успішно діють спортивні установи: КДЮСШ “ВОСХОД”, КДЮСШ “Чемпіон”, ДЮСШ “Дарниця”, ГО “Добро”, ГО “Леон”, БО “БФ “Сильна Нація” та БО “Благодійний фонд “Культурна співдружність”. Зелені зони та безпека мешканців Дарницького району KV: Чи є у районі зелені зони, незважаючи на щільну забудову? П.З.: У Дарницькому районі знаходяться 14 парків, 50 скверів, а також зелені зони вздовж вулиць, провулків, площ, бульварів та транспортних розв’язок загальною площею понад 113 тисяч гектарів. Візитівкою нашого району є регіональний ландшафтний парк “Партизанська слава”. У 2018 році розпочаті роботи з його капітального ремонту. Маю надію, що на день Києва у цьому році всі роботи з капремонту будуть завершені. Читайте: В столичном парке “Партизанской славы” неизвестные выкорчевали недавно посаженные деревья (фото) Також у минулому році розпочаті роботи з капітального ремонту чотирьох скверів за адресами: вул. Харченка, 41; вул. Тростянецька,47; вул. Декабристів, 5-Б; вул. Ревуцького, 36/2. Загалом за 2018 рік район поповнився 7 новими скверами. KV: Чи є незабудовані ділянки, які можна облаштувати під зони відпочинку? П.З.: На території Дарницького району знаходяться 67 озер (від всіх 417 водойм Києва), якими опікується спеціалізоване підприємство по утриманню водних об’єктів у Києві КП “Плесо”. Ми ставимо питання щодо необхідності розробки цим КП необхідних документів щодо забезпечення планового обстеження, підводної розчистки, благоустрою довколишньої території кожного з водних об’єктів. Тоді 67 озер можна буде розглядати як зони відпочинку. Читайте: На одном из озер столичных Осокорков возобновилась добыча песка (видео) KV: Що можна зробити для поліпшення екологічного стану водних об’єктів? П.З.: На наш погляд, необхідно погодити та затвердити, у встановленому порядку, розроблені проекти схем прибережних захисних смуг (ПЗС) водних об’єктів і винести їх в натуру на місцевості. Потім створити перелік (кадастр) існуючих суб’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та ПЗС для подальшого визначення об’єктів, господарська діяльність яких не відповідає вимогам Водного кодексу та Земельного кодексу. Також є потреба в комплексних очисних спорудах. Наразі на озері Лебедине облаштовуються очисні споруди, які запрацюють вже в поточному році. Це перший суттєвий крок у напрямку попередження забруднення поверхневого стоку. Наразі на замовлення КП “Плесо” в районі виконується розчистка річки Підбірна, озер Жандарка та Лебедине. Читайте: Заметки телезрителя. Многострадальные озера Киева (фото, видео) KV: Наскільки Дарницький район Києва безпечний для гостей та мешканців? П.З.: Уцілому ситуація в районі спокійна та безпечна. Підписано Меморандум про співробітництво між Дарницькою РДА, Дарницьким управлінням поліції та Київським міським громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”. Для координації зусиль в охороні громадського порядку у приміщенні райдержадміністрації знаходиться служба оперативного реагування (служба “05”), яка працює у цілодобовому режимі та підтримує безперервний зв’язок з аварійними службами району для своєчасного реагування на надзвичайні ситуації. Також для оперативного надання невідкладної медичної допомоги у Дарницькому районі розміщено дві підстанції Київського міського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф: підстанція № 9 за адресою: вул. Славгородська, 54 та підстанція № 17 за адресою: вул. Урлівська, 13. Продовжуємо працювати в напрямку забезпечення потреб безпеки мешканців та гостей району. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Фото: KV Фото галереї: надано Дарницькою РДАKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Шосте інтерв'ю цієї серії з головою Святошинської РДА Володимиром Каретко. Довідка KV: Святошинський район Києва у сьогоднішньому вигляді з'явився у 2001 році. До цього його територія з 1973 року відносилася до Ленінградського району, до меж якого також частково входила територія Жовтневого, Радянського та Шевченківського районів. Сьогодні до складу Святошинського району входять Берковець, Нивки 4, Біличі, село Біличі, Новобіличі, Катеринівка, Академмістечко, Авіамістечко, Святошин, Жовтневе, Микільська Борщагівка, Південна Борщагівка, Михайлівська Борщагівка, Перемога, Галагани. Район розташований у західній частині міста Києва, межує з Оболонським (межа з Пуща-Водицею: від міської межі по Гостомельському шосе до перетину з вул. Міською), Подільським (по вулиці Міській до перетину з вул. Стеценка, по вул. Стеценка до перетину з вул. Академіка Туполєва), Шевченківським (по вул. Академіка Туполєва до перетину з просп. Перемоги) і Солом'янським (по просп. Перемоги до перетину з західною смугою залізниці, вздовж залізничної колії на південний захід, на ділянці Рубежівський - Борщагівка - Київ-Волинський до ст. “Київ-Волинський”) районами столиці та Києво-Святошинським районом Київської області. Фінансування KV: Скільки грошей вкладено у 2018 році у розвиток Святошинського району? Володимир Каретко: Минулий рік район отримав фінансування на розвиток на рівні 243 млн гривен від бюджетів різного рівня. Міський очільник Віталій Кличко визначив освіту та житлове господарство як пріоритетні напрямки розвитку столиці. І ми по ним проводимо активну роботу. У 2018 році у галузі освіти відповідно до Програми соціально-економічного розвитку було виконано робіт на суму близько 80 млн гривень. Серед унікальних проектів, які ми втілили, можна згадати застосування сучасних оздоблювальних матеріалів під час ремонту харчоблоків у школах № 281 та 615. Тепер там харчоблоки з новим експериментальним покриттям, що не програє сучасним закладам харчуванням. Загалом же відремонтовано 8 харчоблоків у садочках (3 млн гривень) та 3 - у школах (6,7 млн гривень). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Також тримаємо пріоритет на відновленні спортивної інфраструктури. Минулий рік зарахували в актив 10 спортивних залів після капітального ремонту, вперше проводили капітальні ремонти актових залів, застосовуючи сучасні будівельні матеріали. Крім цього вперше впровадили комплекс норм архітектурної доступності у 7 закладах освіти на суму 2,4 млн гривень. KV: Яка допомога у 2018 році отримана від депутатів? В.К.: У нас конструктивні відносини з усіма депутатами, що обирались по Святошинському району. У 2016 році була відновлена практика субвенцій з державного бюджету. Особливу увагу розвитку району приділяє народний депутат Олександр Третьяков (округ 219 - KV). Завдяки йому у 2018 році було закуплено 6 тракторів для КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району Києва”. Це дозволило збільшити відсоток механічного та зменшити ручне прибирання. Також завдяки йому всі школи отримали інтерактивні дошки. Розмір додаткового фінансування з державного (субвенція) та міського бюджетів за поданням Третьякова склала 47,5 млн гривень. Крім цього завдяки клопотанню Олександра Третьякова район отримав фінансування на заклади медицини. Наразі тривають роботи по комплексному утепленню консультативно-діагностичного центру по вул. Симиренка, 10 та відновленню водно-оздоровчого комплексу при дитячій поліклініці (2 басейни) по вул. Кучера, 5. KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Святошинському районі у 2018 році? В.К.: 9,1 млн гривень склав бюджет громадських проектів минулого року. Завдяки ним 69 закладів освіти (школи і садочки) отримали нові сучасні спортивні комплекси. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Яка зараз ситуація з дорожньою інфраструктурою Святошинського району? В.К.: У минулому році вперше за останні 40 років був повністю оновлений проспект Академіка Вернадського. На 95% завершені роботи по реконструкції транспортної розв'язки на перетині просп. Леся Курбаса з вул. Гната Юри і вул. Покотила. На кінцевій стадії капітальний ремонт великої транспортної магістралі просп. Академіка Палладіна. Саме на територію нашого району потрапляють гості та мешканці столиці, які в’їжджають до Києва по Брест-Литовському шосе, що переходить в проспект Перемоги. У 2018 році було оновлено в’їзний знак: відтепер 18-метровий знак Княгині Ольги  зустрічає гостей на 23 км. Проте однією з проблемних сьогодні залишається організація руху по вулиці Обухівській, що потребує комплексного підходу та зміни організації руху цілого мікрорайону. Є питання станції “Дачна”, яка фактично стагнує, а транспортний вузол, що обслуговує приміське сполучення, змістився до станції метро “Житомирська”. KV: Чи вистачає коштів на ремонти доріг, які виділяються району? В.К.: Потреба у фінансуванні заміни асфальтового покриття у районі в десятки разів більше, ніж виділені на даний момент кошти. Для прикладу, за минулий рік було виконано капітального ремонту міжквартальних проїздів на 10,6 млн гривень. Проте Подільський район, який у два рази менший за Святошинський, отримав на асфальтування у два рази більше коштів. Але головне, що питання зрушило з мертвої точки, зміни розпочались. Читайте: Каретко: сохранение объемов финансирования на уровне прошлого года позволит обеспечить устойчивое развитие инфраструктуры района Головним пріоритетом у формуванні планів на поточний рік стала зміна підходу та переходу від ямкового ремонту до ремонту великими картами. Вважаю, що це дасть більш ефективний результат. Хоча для гармонійного розвитку територій, на мою думку, важливим питанням залишається прийняття Генерального плану Києва та його приміської зони. Це зняло б багато питань соціального напруження, що виникають через незбалансованість розвитку забудови території, розвитку транспортної та соціальної інфраструктури. KV: Чи відбулися у 2018 році зміни у транспортній інфраструктурі району? В.К.: Звичайно. Адже керівництво столиці приділяє важливу увагу розвитку транспортної інфраструктури міста. Насамперед, змінилася концепція розвитку. Доступний широким верствам населення громадський транспорт оновлює рухомий склад. На всіх автобусних, трамвайних та тролейбусних маршрутах впроваджено автоматизовану систему диспетчерського управління (АСДУ). Це не тільки покращило організацію руху, а й надало можливість пасажирам в режимі on-line планувати пересування містом. Кожен третій з 63 встановлених по місту сучасних зупинкових комплексів з'явився саме у Святошинському районі. Левова частина по відремонтованому просп. Академіка Вернадського. Проводиться капітальний ремонт та оновлення прилеглих територій одного з найбільших транспортних вузлів столиці - метро “Святошин”, що за день пропускає понад 50 тис. пасажирів. Його планують завершити до кінця другого кварталу 2019 року. Читайте: Окончание ремонта станции метро “Святошин” перенесли до лета будущего года Житлово-комунальне господарство KV: Чи велика потреба ремонту житлового фонду Святошинського району? В.К.: Наразі 80% житлового фонду району потребує капітальних ремонтів (заміна мереж, ремонти підвалів, дахів тощо). Проте існуючого рівня фінансування достатньо, щоб охопити 6-10% від потреби. Потреба у фінансуванні складає понад 600 млн гривень. KV: На яку суму у 2018 році були проведені ремонти житлових будинків району? В.К.: У минулому році нам вдалось отримати фінансування по “Програмі соціально-економічного розвитку Києва” на рівні 223 млн гривень, з яких 95,7 млн гривень були направлені на ремонти та утримання житлового господарства району. У минулому році кожен сьомий будинок в районі був охоплений ремонтними роботами відповідно. Було проведено багато робіт з утеплення будинків, ремонту дахів, заміни вікон на енергоефективні. Ремонт сходових клітин та покрівлі проведено на 29 та 31 об’єкті відповідно. KV: Нарікання на роботу підрядних організацій були? В.К.: За якість проведених робіт мені не соромно, але нарікання на роботу підрядників є. Читайте: Святошинская РГА заставила подрядчиков вернуть 1 млн бюджетных гривен KV: Як обирається, що у будинку потрібно ремонтувати першочергово? В.К.: Дійсно багато випадків, коли є потреба робити декілька видів капітальних ремонтів в одному будинку. Наприклад, маємо девятиповерхівку, в якій потрібно провести ремонт даху, підвалу та інженерних мереж. В один ремонтний цикл можемо зробити лише один вид робіт. Обираємо дах – мешканці першого поверху незадоволені. Якщо оберемо підвал – все буде навпаки. У таких випадках фахівці мають встановлювати пріоритет та черговість проведення ремонту, але все має бути обговорено з мешканцями. У 2018 році ми розпочали проводити зустрічі представників ЖЕД з мешканцями для обговорення поточних або капітальних ремонтів. Після того як це було впроваджено, ми одразу відчули позитивні зміни - зменшилась кількість звернень громадян. Проблеми стали вирішуватися на місцях. KV: Скільки загалом отримано у 2018 році звернень громадян Святошинською РГА та які питання найчастіше в них піднімалися? В.К.: Всього звернулось до адміністрації 5,2 тис. людей. Близько 8 тисяч питань було піднято громадянами під час особистих прийомів. Найбільше питань традиційно стосувалися житлового господарства. KV: Чи є скарги на антисанітарію? В.К.: Є. Святошинський район один з найбільших в столиці як за площею, так і за чисельністю мешканців (341,7 тис. осіб). Як я вже казав, 80% житлового господарства зношено. Відповідно, проблема антисанітарії на прибудинковій території або, навіть, у будинках – відома. Крім того район межує з областю, приймає велику кількість трудових мігрантів, має великий квартирний фонд, що регулярно орендується. Цей фактор я також відношу до причин виникнення антисанітарії, бо господар ретельно доглядає за своїм помешканням, а тимчасово проживаючий - не завжди. До того ж до причин виникнення антисанітарії та безпосередньо щурів, додається наявність в районі великої кількості ринків і стихійної торгівлі як додаткового джерела. Звісно системно (щомісяця, а також по необхідності) проводиться робота на усіх дев’яти дільницях з дератизації. Для усунення причин антисанітарії ми комплексно працюємо разом з відділом контролю за благоустроєм, управлінням торгівлі та керуючою компанією. До речі, в останні тижні минулого року КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району Києва” придбала два сміттєвоза і тепер зможе ущільнити графік вивозу крупногабаритного сміття в районі. Сподіваюсь це теж покращить санітарний стан дворів та вулиць району. KV: Святошинська РДА якось може вплинути на якість послуг керуючої компанії? В.К.: На фоні існуючого кадрового дефіциту в комунальному господарстві, вважаю потрібно застосовувати перш за все заохочувальні та мотивуючі інструменти, бо сварити та карати охочих вистачає. Ми впровадили своє внутрішнє рейтингування житлово-експлуатаційних дільниць для виявлення найкращих та заохочення. Наприклад, за успішний ремонт двору, який був виконаний за три години після зауваження мера, трудовий колектив отримав екскурсію в Батурин. До речі у нашому районі створена аварійно-ремонтна бригада, яка має свої окремі сучасно обладнані транспортні засоби та сучасні ремонтні прилади. Завдяки цьому на території району “перша комунальна допомога” тепер може виконати аварійні ремонтні роботи до прибуття спеціалізованої техніки, скажімо, “Київводоканалу”. KV: Багато у Святошинському районі створюють ОСББ? В.К.: Кожен сьомий будинок на початок 2019 року є або ОСН, або ОСББ. Вважаю це позитивним результатом. При існуючих можливостях для управління будинком як з боку законодавства, так і з боку програм фінансування у Києві створені всі умови для активних громадян, що можуть змінити на краще умови проживання. І саме таким чином громадяни відчувають відповідальність не тільки за свою квартиру, а й за будинок та прилеглу територію. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: У Святошинському районі багато будівництв? В.К.: Сьогодні у районі 5 будівельних майданчиків, де ведеться будівництво житла. № Адреса нового будівництва Забудовник 1 Святошинська площа, 1 Укрбуд 2 бульв. Академіка Вернадського, 24 ТОВ "Завод офісних та спеціальних меблів" 3 бульв. Кольцова, 7-а Укрбуд 4 вул. Василя Стуса, 7-а Укрбуд 5 вул. Василя Алексухіна, 24 ТОВ "Деорбуд" Наявні 6 проблемних об'єктів. № п/п Класифікація Адреса 1 Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво) вул. Олевська, 11,15; вул. Клавдіївська 2 Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво) просп. Перемоги, 115-а 3 Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво) просп. Перемоги, 131 4 Проблемне будівництво (не введено в експлуатацію) вул. Булгакова, 12-а 5 Проблемне будівництво (не подовжено договір оренди на земельну ділянку) вул. Сім’ї Стешенків, 9 6 Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво) вул. Сім’ї Сосніних, 4-а Районна адміністрація не залучена до питань будівництва та контролю за будівельними процесами на території району. Так відбувається згідно закону “Про регулювання містобудівної діяльності”. Ми залучені тільки до соціального реагування на будівництво – мешканці району звертаються в першу чергу до РДА. Але ми можемо лише передати питання відповідно до компетенції. Контроль за дотриманням державних будівельних норм при будівництві покладені на Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції Київської міськдержадмінстрації (КМДА) та ДАБІ. KV: У районі будуються соціальні об'єкти? В.К.: Унікальний об'єкт соціального спрямування було збудовано у 2017 році - єдиний Центр соціальних служб. Це був комплексний проект. Збудувавши Центр та об'єднавши під одним дахом всі соціальні служби, ми додатково звільнили 2 дитячих садочка, в яких розміщувались офіси Центру зайнятості та Пенсійного фонду. Тепер маємо 100 соціальних послуг під одним дахом у форматі “відкритий офіс” та 410 нових місць в дитячих садках. Читайте: Владимир Каретко: “За 1000 дней Святошино стало в Киеве лидером по социальным инновациям” (фото) Зараз розпочались роботи по вул. Бахмацькій, 35. Там планується відновити роботу садочка на 130 місць. Також заплановано відновлення роботи дитсадка №497 по вул. Корольова, 5-А на 190 місць. Щодо закладів середньої освіти, то нам вдалось вивести школу №140 з категорії довгобудів і розпочати її роботу у 2016 році. З того часу нових комунальних закладів середньої освіти поки в районі не будують. Плануємо лише розширення мережі початкових шкіл. Існує нагальна та гостра проблема відсутності аудиторій у школі №40. Минулий вересень там навіть розпочинався з супротиву між батьками учнів 4 класів та адміністрацією закладу. Батьки не бажали, щоб їх діти навчалися з 12 години через те, що перших класів було більше запланованого обсягу. Зараз триває процес проектування там окремої будівлі для початкової школи. Також ведеться проектна робота щодо капітального ремонту та реконструкції Київської гімназії східних мов №1, яка відмітила своє 80-річчя. Школи, садочки та спортивна інфраструктура Святошинського району KV: Скільки у районі сьогодні шкіл та садочків? В.К.: Район має 110 навчальних закладів. Читайте: 26 педагогов Святошинского района получили награды за заслуги перед украинским народом KV: Цієї кількості достатньо, щоб задовольнити потреби мешканців району? В.К.: Ні, недостатньо. У зв'язку з забудовою мікрорайонів житлових масивів Біличі, Новобіличі, Святошин, Академмістечко, а також тих, що межують з Києво-Святошинським районом, школи і садочки там перевантажені на 150 %. Проте статистика наповнення закладів освіти не є однорідною. Електронна черга у дитячі садочки за останні кілька років була скорочена на 1,5 тис. місць, але на даний час зберігається потреба для 2,7 тис. дітей. При цьому ми фіксуємо і наявність вільних місць у садочках № 276, 85, 693, 681, 694 та 257. KV: Що робиться для розвитку спортивної інфраструктури? В.К.: Для густонаселеного спального району важливим питанням є організація доступного дозвілля для різних вікових груп. Врахувавши усі чинники ми прийняли пріоритетне рішення – розвиток доступної сучасної спортивної інфраструктури на базі навчальних закладів. За три роки у районі з’явилось вже 25 футбольних полів з системою штучного покриття. Кожна третя школа району забезпечена сучасним спортивним комплексом. З них у 2018 році було збудовано 7 полів. Читайте: Святошинский район вошел в тройку лидеров по успешности работы KV: Скільки спортивних об'єктів району зараз потребують ремонту? В.К.: У районі другий рік поспіль триває реконструкція стадіону “Темп” на вул. Генерала Вітрука, 10. Серед проектних робіт хочу згадати будівництво тенісних кортів на базі дитячої юнацько-спортивної школи № 17. Зелені зони та безпека мешканців Святошинського району KV: Які роботи ведуться з капітального ремонту зелених зон району? В.К.:  Продовжується капітальний ремонт парку “Совки” по вулиці Житомирській. Проект масштабний та оригінальний. Замовник робіт КП “Київзеленбуд”. Вже маємо позитивні відгуки від мешканців. У парку облаштовано бігову та велодоріжку, великий сучасний ігровий комплекс. Зараз тривають роботи по організації вхідної групи, що включає паркувальний комплекс та освітлення парку. У минулому році ми відновили роботу центру культури “Святошин” на просп. Перемоги, 112. Тепер там проводиться робота, щоб він дійсно став центром дозвілля та культури. KV: Чи є в районі зелені зони, які захаращені? В.К.: Нашими комунальними службами по утриманню зелених насаджень у 2018 році було виявлено понад 35 занедбаних зелених ділянок без балансоутримувача. На 7 з них силами районних озеленювачів вже здійснено благоустрій. А завдяки громадській ініціативі в районі з’явився сквер пам’яті героїв АТО по вулиці Чорнобильській, 12. На цей рік плануємо облаштувати частину ділянок з тих, що залишилися. KV: Чи можуть громадяни відчувати себе безпечно на території Святошинського району? В.К.: Питання безпеки є одним з першочергових та ключових, на якому базується комфорт. Район приймає участь у масштабній столичній програмі “Безпечна столиця”. Вже встановлено камери спостереження в усіх школах і садочках, а також в медичних закладах. На даний час триває встановлення камер спостереження в місцях найбільшого скупчення громадян та на транспортних магістралях. По цій програмі район співпрацює з КП “Інформатика” та Департаментом інформатизації КМДА. По галузі освіти у минулому році вперше повністю оновили автоматизовану систему пожежної безпеки в 13 школах та 25 садочках. Загальна вартість цих робіт склала понад 42 млн гривень. Вже проведено публічне тестування роботи цієї системи. Читайте: Каретко: Новая автоматическая система пожаротушения успешно прошла тестирование в школе №40 У штатному режимі співпрацюємо з районними правоохоронними органами та структурами оперативного реагування. Проведено роботу для покращення послуг служб швидкої допомоги. Ця служба підпорядкована міській та загальнодержавній вертикалі управління, але район допомагав приводити в порядок пункти прийому хворих на станціях швидкої допомоги в районі. Ми своїми силами відремонтували три пункти, що розташовані при поліклініках на вул. Кучера, 5 та КДЦ на вул. Симиренка, 10. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Фото: надано Святошинською РДА KиевVласть

Останнім часом помічаю: одночасно зі словосполученням “екологія в Україні” в більшості людей виникає низка, зазвичай, негативних асоціацій. Якщо ви  безтурботний виняток і при цьому живете таки в Україні, то, радше за все, від екології в нашій державі  постраждали ще до народження. Отож тепер сліпі й глухі – телевізор з цієї причини не дивитесь, а оскільки на додачу ще й паралізовані, то й на вулицю не маєте змоги виходити, тож і не бачите засміченості нашого повсякденного життя. Можна сказати, пощастило... Я ж пересічна й відносно поки що здорова українка. Маю брата, який інколи вмикає телевізор і дивиться те, від чого можна з глузду з’їхати. Для прикладу – вчора була передача про генетично модифіковані продукти. Мовляв, ніхто не знає, скільки їх і на яких  саме полях небезпечні для майбутніх поколінь продукти вирощуються. Самі розумієте, коли навіть колорадський жук, послуговуючись інстинктами, а не інтелектом, відмовляється картоплю їсти, то... в магазини її не варто завозити. Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV” Але в магазинах є все – найбільше ж там небезпечного для здоров’я. І на продуктах не пишуть, чим саме можна отруїтися, яким барвником чи консервантом. Нині тушковане м’ясо, як з’ясувала з тієї ж телепередачі, має з тваринним продуктом зв'язок тільки за назвою, зазвичай у банки пакують сою – знову ж таки модифіковану. Додають її ж у ковбасу. А в улюбленій мною згущенці не те що, власне, молока немає, роблять її з пальмової олії з додаванням... шпалерного клею! І що, когось покарали? Ні. Ми споживаємо те, що дають, і тим перекреслюємо не лише власне майбутнє, а й наступних поколінь. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Інколи я думаю – а якби на продуктах писали, з чого вони складаються, й не приховували, що є в них отрута, то чи відмовлялися б від них українці? Хтозна. Не відмовляється ж більшість наших громадян від алкоголю. За деякими з соціологічних досліджень, ми є однією з найпитущіших націй і поступаємося в своїй любові до горілки хіба що росіянам. Причому труять свій організм алкоголем не лише дорослі, а й насамперед діти. Хто кого переп’є – найпоширеніший вид спорту. До речі, про спорт. Від негативу, який вихлюпується з телеящика, часто тікаю на вулицю. Щодо спортивних секцій, то їх нині не густо та й не дешеві вони. Найкраще оздоровлення – прогулянки. Домовляюся з подружками, й уперед – на берег річки чи до лісу. Виходжу за двері квартири й минаю смердючий сміттєпровід – особливо дошкуляє він улітку. Далі – подорож ліфтом, стіни якого помережено написами, що свідчить про екологію наших душ. Про неї ж свідчать і зламані деревця біля під’їзду. Доки йдеш вулицею, зустрічаєш чимало людей, які тримають у руках пляшки й дудлять пиво чи слабоалкогольні напої “з горла”. І байдуже їм до недавно ухваленого закону, за яким розпивання спиртних напоїв у громадських місцях заборонено. Оце ігнорування законів уже в крові моїх співгромадян, і хто знає, чи не результат він вживання усе тих же генетично модифікованих продуктів? Маємо “ігнор-совєтікум нерозумний”. Цей підвид людини обов’язково кидає папірця чи недопалка, пляшку повз урну. Він ніколи не поступиться місцем старенькій, яка ледь стоятиме над ним, коли зручно вмоститься з пляшкою в руці на сидінні автобуса чи тролейбуса. Коли ж отакі ”ігнор-совєтікуми нерозумні" дорослішають, то зазвичай на вкрадені гроші купують машини й не пропускають стареньких навіть на пішохідних переходах. Машини, в свою чергу, також вносять свою часточку отрути в наше довкілля. Найнаочніше ж бачиш ступінь людського звиродніння, коли приходиш на берег річки – засмічено його так, що стає по-справжньому страшно. І це Дніпро, оспіваний народом нашим! Хто не бачив отих куп сміття, дислокованих зазвичай поблизу пляжів, той (читай початок цієї статті) постраждав ще до народження. А тепер питання: що ж робити? Примиритися? Чи почати, як деякі старенькі, інших перевиховувати? Хоча хто в наш час старих (хай вони й мудрі) нині слухається? Залишається хіба що почати з себе. По-перше, усвідомити те, що ніхто не скасовував давньої істини: “У здоровому тілі – здоровий дух”. Отож варто берегти здоров’я і дароване нам Богом вмістилище душі – дивовижі й можливості якої не кожен може і не завжди прагне осягти. Звісно, не смітити самому. Інколи доведеться й за іншими прибирати – скажімо, нині поширився волонтерський рух, учасники якого влаштовують генеральні прибирання в садах і парках, саджають дерева. Адже держава в нас одна, і планета Земля – також. А ми її діти, які з віком мають розумнішати, а не навпаки. Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV”KиевVласть

Передвиборчі перегони - найкращий спосіб дізнатися про сутність того чи іншого з кандидатів. Сьогоднішній герой - народний депутат Віталій Купрій. Скромно називає себе “майбутнім Президентом”. Так ось, цей “майбутній Президент” виступив проти громади міста Києва в суді. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За його ж словами, пан Купрій супроводжує справу за позовом приватного підприємства “Індивідуал” (ЄДРПОУ: 3369193) до Київради щодо скасування Правил розміщення рекламних засобів у Києві. Рішення, про яке йде мова, прийняте у квітні 2017 року 85 депутатами із 99 присутніх у залі засідань. Рішення, яке було підготовлено Управлінням з питань реклами КМДА спільно із активною громадськістю, представниками рекламного бізнесу (Асоціацією операторів зовнішньої реклами України, яка представляє інтереси близько 90% власників РЗ), депутатами Київради на вимогу киян. Адже на момент прийняття Правил на сайті Київради вже було зареєстровано 70 електронних петицій щодо скорочення реклами в столиці, які були підтримані понад 70 тисячами киян. Дві з них набрали понад 10 тисяч голосів, мінімально необхідних для розгляду: щодо скорочення кількості зовнішньої реклами у всьому місті на 50% та щодо прибирання всієї зовнішньої реклами з історичного центру Києва. Окрім того, серед цих 70 петицій дев`ять закликали прибрати всі рекламні засоби вздовж доріг, на розв’язках, над дорогами. Ще в дев`яти петиціях громада вимагала повністю очистити місто від зовнішньої реклами будь-яких типів. 19 петицій стосувалися значного скорочення зовнішньої реклами та врегулювання її розміщення, в тому числі, заборони розміщення реклами в історичному центрі Києва. І тут виникає кілька питань до депутата. Перше: у якості кого він “супроводжував цю судову справу” і чи не порушує цей “супровід” діюче законодавство? Друге: чому депутат чхає на позицію громади міста Києва? Третє: чому депутат робить заяву від “всіх операторів ринку реклами”? При тому, що позов, який він супроводжував, подано від однієї компанії, а оператори неодноразово публічно озвучували свою позицію і були здивовані бажанням поважного народного депутата повернути Київ рекламний у часи хаосу: І четверте. Звісно, можна припустити, що борець із корупцією пан Купрій не знав, чиї інтереси він відстоює. Можна було б. Але є одне “але”. Мова йде про Максима Чаленка, директора Асоціації зовнішньої реклами Києва (саме його батько і є засновником та директором того самого позивача -  ПП “Індивідуал”), якого навесні 2018 року було затримано при спробі дати хабар начальнику Управління з питань реклами КМДА, аби його незаконні конструкції не демонтували. Буквально за кілька місяців після цього, вже влітку 2018 року, пан Купрій у супроводі охорони та юриста ПП “Індивідуал” завітав до Управління з питань реклами. Прохання народного обранця було напрочуд дивне - не демонтувати рекламні конструкції Максима Чаленка, оскільки на них розміщена його передвиборча реклама. Влітку. Передвиборча. Реклама. Тобто, за кілька місяців до старту передвиборчої кампанії. Звісно, поважному пану ввічливо відмовили, незаконні білборди ПП “Індивідуал” демонтували. А, як результат, - судова справа проти громади міста Києва, яку супроводжує “майбутній Президент”. Два роки тому Київ зробив вибір. І це місто без святкової рекламної нарізки. Читайте: В Киеве утвердили новые требования к рекламным конструкциям и правила их демонтажа Ірина Золотар, pr-фахівець KиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Третє інтерв'ю цієї серії з головою Деснянської РДА Геннадієм Заболотним. Довідка KV: Деснянський район Києва з'явився у 1987 році і початково мав назву Ватутінський. У жовтні 2001 року район отримав сучасну назву в результаті проведеної територіальної реформи. Сьогодні до його складу входять масив Вигурівщина-Троєщина, селище Троєщина, житловий масив Лісовий, селище Биківня, зелена зона на Дніпровських островах, лісопарковий пояс. Також територією району тече річка Десенка. На північному-заході Деснянський район межує з Оболонським районом (Північний міст, акваторія річки Дніпро), на півдні і південному заході - з Дніпровським районом (проспект Генерала Ватутіна, вул. Братиславська, Курнатовського, Миропільська і територія ДВРЗ), на північному сході - з Броварським районом Київської області (міська смуга, Броварський проспект, межа Лісового масиву, Дніпровського лісництва). Фінансування KV: Скільки коштів було виділено на розвиток Деснянського району у 2018 році? Геннадій Заболотний: Бюджетні асигнування для нашого району на 2018 рік були затверджені у сумі 1 млрд 907 млн  113,44 тис. гривень. У 2018 році практично всі ці кошти були використані на розвиток району. Економія незначна – за рахунок тендерних закупівель. З цих коштів найбільші видатки були направлені на здійснення капітального ремонту (158,3 млн гривень), будівництва (43,8 млн гривень), придбання обладнання (25,9 млн гривень) та техніки (5,2 млн гривень). У рамках капітальних ремонтів на житлово-комунальне господарство було використано 138 млн гривень, з який трохи більше 20 млн гривень було направлено на ремонт міжквартальних проїздів. KV: Чи були виділені Деснянському району субвенції з державного бюджету? Г.З.: Субвенції були отримані на фінансування нової української школи (6 млн гривень) та здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій (296,5 тис. гривень). KV: Депутати Верховної Ради та Київради у 2018 році допомагали району? Г.З.: Так. Завдяки всебічному сприянню Київського міського голови та активній підтримці депутатів Верховної Ради та Київської міської ради нам вдалося зробити чимало для поліпшення життя наших громадян. Ми продовжили роботу, спрямовану на вирішення першочергових соціальних проблем, вирішили нагальні завдання в сфері житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров'я, які ставили перед собою в 2018 році. KV: У 2018 році у Деснянському районі реалізовувалися громадські проекти? Г.З.: Так, було 11 громадських проектів на суму 12,2 млн гривень. Сьогодні з них реалізовано 9. Ще 2 проекти знаходяться на виконанні. Більшість громадських ініціатив стосувалася закладів освіти. Завдяки громадському бюджету у 2018 році була проведена заміна вікон у школі № 321 (вул. Драйзера, 40-Б) та школі № 300 (просп. Маяковського, 93-Г), здійснено капітальний ремонт актової зали школи №263 (вул. Олександра Сабурова, 19-Б). Також реконструйовано стадіон шкіл № 300 та 301, споруджено “Футбольне поле - Спортивне містечко” на території школи № 259 (просп. Маяковського, 21-г), спортивний футбольний майданчик на вул. Градинській, 3-5, дитячий спортивний комплекс по вулиці Миколи Закревського, 85, і проведено реконструкцію спортивного майданчика на бульварі Бикова, 7-А. Читайте: От Кличко и Заболотного требуют вынудить нерадивого подрядчика достроить по проекту стадион школ №300 и №301 На стадії завершення обладнання спортивного ігрового майданчику на вул. Градинській, 9-11. Також завдяки громадському бюджету проводиться реконструкція будівлі на проспекті Маяковського, 15, для розміщення зали урочистих подій. Діючий РАЦС знаходиться у цій же будівлі на четвертому поверсі. Новий буде розміщуватися на першому поверсі. У 2018 році завершено основну частину фасадних робіт, прокладені внутрішні мережі та комунікації, проведено зонування приміщення та залита підлога. Вже здійснені тендерні закупівлі меблів. Роботи тривають згідно графіку. KV: Які бюджетні запити від району були на 2019 рік? Г.З.: Рішенням сесії Київради від 13.12.18 № 416/6467 “Про бюджет міста Києва на 2019 рік” головному розпоряднику коштів - Деснянській РДА передбачено видатки в загальній сумі 2 114,8 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду - 1 810,3 млн гривень та видатки спеціального фонду – 304,5 млн гривень (з них видатки бюджету розвитку - 247,0 млн гривень).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проте, існує загальна додаткова потреба в видатках на 2019 рік, згідно бюджетних запитів, наданих розпорядниками коштів, для Деснянського району. Вона складає 534,6 млн гривень, у тому числі по загальному фонду 66,6 млн гривень та по спеціальному фонду (бюджету розвитку) 468,0  млн гривень. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Чи багато уваги у 2018 році приділялося ремонту доріг Деснянського району? Г.З.: Кошти на дороги загального користування витрачалися мало. Робили переважно аварійно-ямковий та середній ремонт. У 2018 році  працівники ШЕУ Деснянського району ліквідували більше 5 тис. кв. м аварійно-небезпечної ямковості, виконані роботи з дрібного ремонту 9 тис. кв. м асфальтобетонного покриття та виконали поточний ремонт асфальтобетонного покриття загальною площею 8 577 кв. м. За 21 адресою проведено капітальний ремонт міжквартальних проїздів та прибудинкових територій. Зокрема по вул. Беретті, 6-А, 6-Б; Лаврухіна; Закревського, 31, 31-В; Драйзера, 9-В; Мілютенка, 14-16; Бальзака, 84; Радунській, 38. Зроблено проїзд по вул. Лаврухіна від будинку №7 до буд. №11. Відремонтовано заїзд  між вул. Шолом-Алейхема, 7/20, та вул. Мілютенка, 22, та вздовж Шолом-Алейхема, 9, 11, 13. А також заїзд до будинків на вул. Мілютенка, 28, 26 та 24. Було організовано проведення обов'язкового технічного нагляду за роботою підрядників. В результаті первині претензії до їх роботи були, але до конфліктів не доходило. Все було виправлено і зроблено нормально. KV: У 2019 році плануєте зосередитися на таких же роботах? Г.З.: На 2019 рік з міського бюджету виділено 34 млн гривень на ряд об'єктів. Йдеться про комплексний розвиток інженерно-транспортної інфраструктури району, у тому числі у селищах Троєщина та Биківня. Ці кошти будуть використані на реконструкцію транспортної розв'язки просп. Шухевича – вул. Бальзака з організацією додаткових з`їздів на проспекті Шухевича; реконструкцію однорівневої транспортної розв`язки вул. Каштановій - Бальзака з влаштуванням двостороннього дорожнього руху по вул. Бальзака та реконструкцію вул. Кіото з організацією додаткових в`їздів та виїздів з вул. Братиславської. Також частина цих коштів буде направлена на добудову вулиці Милославської від перетину Милославської-Лісківської до вул. Радосинська (колишня назва вул. Леніна) у селищі Троєщина. Першочергово плануємо робити транспортні розв'язки: просп. Шухевича – вул. Бальзака та вул. Каштанова – Бальзака. Без завершення цих робіт неможливо розпочати реконструкцію Керченської площі, яка планується вже наступного літа. KV: Міжквартальні проїзди ремонтуватися у 2019 році не будуть? Г.З.: Будуть. Орієнтовно у тому ж об'ємі, що і у 2018 році. Також буде продовжено встановлення сучасного LED-освітлення. Наразі триває облаштування світлодіодних світильників по проспектах Шухевича та Лісовому, вулицях Електротехнічній, Кіото, Волкова, Закревського,  Попудренка то у 2019-му ним буде обладнано майже весь район. KV: Які подвижки варто очікувати мешканцям району щодо метро на Троєщину? Г.З.: У 2019 році повинні підготувати проект. Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 роки для КП “Київський метрополітен” на техніко-економічне обгрунтування будівництва Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену передбачено фінансування у розмірі 20 млн гривень. Але поки метро немає, потрібно вирішувати транспортну проблему іншим шляхом. Адже за офіційною статистикою у Деснянському районі зараз проживає більше 400 тис. людей. З них третина кожного ранку і кожного вечора виїжджає/заїжджає на територію Деснянського району. Щомісяця громадським транспортом у Деснянському районі перевозиться близько 10 мільйонів пасажирів. KV: У 2018 році впроваджено нові маршрути транспорту? Г.З.: Було відновлено рух автобусного маршруту №6 у селищі Троєщина. Планується відкриття нового автобусного маршруту №111 (вул. Милославська – ст. метро “Позняки”) та продовження трамвайного маршруту №28 до перетину вулиць Милославської та Бальзака. Зараз у районі, якщо брати муніципальний транспорт, працює 14 автобусних маршрутів, 10 трамвайних, 8 тролейбусних, 30 маршрутних таксі, дві станції метро – “Лісова” і “Чернігівська”. Крім того по  вул. Бальзака збудована одна з двох ліній швидкісного трамваю. Для її безперебійної роботи організовано два трамвайних маршрути № 4 та 5. Читайте: Жители нового микрорайона Выгуровщины-Троещины страдают от недостатка общественного транспорта Житлово-комунальне господарство KV: Що найбільш важливого було зроблено у 2018 році у житлово-комунальному господарстві району? Г.З.: Ми провели ремонт 70 ліфтів у житлових будинках Вигурівщини-Троєщини та Лісового масиву. З ліфтами була ситуація майже катострофічна. У березні 2018 року були зупинені 168 ліфтів через поломки та викрадення ліфтового обладнання. Правоохоронці фіксували до 7 крадіжок на день. До кінця весни нам разом з правоохоронними органами вдалося зменшити кількість крадіжок. Правоохоронці затримали декілька злочинних угрупувань, які спеціалізувалися на крадіжці ліфтового обладнання. Також, щоб зменшити кількість викрадень, деякі ліфти обладнали сигналізацією та технічними засобами захисту. Зараз розглядаємо можливість встановлення сигналізації  у всіх житлових будинках. Вартість такого проекту – близько 8 млн гривень. Читайте: На установку охранных систем лифтового хозяйства в Деснянском районе нужно 8 млн гривен - депутат Киевсовета (видео) На 2019 рік на ремонти ліфтів ми просили приблизно 30 млн гривень. Це дасть змогу провести капітальний ремонт 105 ліфтів і по підсумку року у Деснянському районі буде відремонтовано приблизно 20% ліфтів. KV: Скільки загалом ліфтів експлуатується у будинках району? Г.З.: У господарському віданні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” знаходиться 2159 ліфтів, на обслуговуванні ТОВ “Майстерліфт” – 1 616, ТДВ “Укрліфтсервіс” – 543 ліфти. KV: Які ще пріоритети у сфері ЖКГ будуть на 2019 рік? Г.З.: Пріоритетними є і залишаються ремонти у житлових будинках. У 2018 році виконано заміну вікон у 86 будинках, ремонт сходових клітин в 38 будинках, балкону в 1 будинку, електричних щитових у 9 будинках, вхідних груп у 10 будинках (49 одиниць), покрівель в 29 будинках, внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення в 24 будинках. Також у 1 будинку були виконані роботи з підсиленння фундаменту. Пріоритетними залишаться і заходи з термомодернізації. У 2018 році у Деснянському районі було утеплено фасади 33 будинків. Крім цього у районі введено у дію програму енергозбереження по нашій Керуючій компанії. З початку 2018 року встановлено 6633 світлодіодних світильників в місцях загального користування у 55 будинках. Всього починаючи з 2017 року встановлено 11794 світлодіодних світильників у 126 будинках. Завдяки цьому економія електроенергії для освітлення місць загального користування становить 29-34%. У будинках, які не підключені до об’єднаної диспетчерської системи (колишні відомчі будинки та гуртожитки) або в яких система дистанційного керування освітленням тимчасово не працює, для керування освітленням встановлювалися вимикачі або реле часу. За 2018 рік встановлено 136 реле часу в 93 будинках. KV: У цьому опалювальному сезоні багато було проривів після підключення тепла та гарячого водопостачання? Г.З.: В нашому районі система опалення була запущена однією з перших. Глобальних поривів не було. Декілька будинків певний час залишалися без тепла, але ситуація була оперативно виправлена. KV: Є скарги на знижену температуру теплоносіїв? Г.З.: Такі скарги є. За тиждень ми отримуємо загалом біля 100 скарг. Коли йде запуск системи опалення, то питома вага скарг, пов'язаних з цим питанням, складає 85-90%. Коли опалення запущено, то питома вага скарг на занижену температуру теплоносіїв знижується орієнтовно на 50%. Проблема з теплоносіями є, але вона системна по всьому місту. Що залежить від нас, ми робимо. Нерідко проблеми виникають з вини самих мешканців внаслідок перепланування квартир та заміни радіаторів, що впливає на регулювання подачі тепла. Від цього страждають всі квартири по стояках. KV: На що ще скаржаться мешканці району? Г.З.: На відсутність освітлення у під`їздах, неякісне прибирання територій. Є звернення щодо антисанітарії та щурів. Таких звернень більше влітку, бо щури живляться відходами біля контейнерів зі сміттям. Нашим комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” укладено угоду з підрядною організацією  на проведення дератизаційних та дезінсекційних заходів. Такі заходи проводяться щомісячно. А за зверненнями громадян додатково. В нас загалом 777 будинків, з них комунальне підприємство обслуговує 560 будинків. Також ми створили групу в Viber, до якої залучені працівники адміністрації, комунальних підприємств району, депутати міськради та деякі громадські активісти. Якщо хтось бачить проблеми на території району ‒ неприбраний сніг або сміття, порушення правил благоустрою тощо ‒ оперативно сповіщають, щоб відповідні служби усунули недоліки. KV: Були нарікання на роботу КП “Київкомунсервіс”, яка сьогодні відповідає за вивіз побутових відходів? Г.З.: Тільки на початковому етапі. Тоді були проблеми з комунікаціями, особливо з питань вивозу крупногабаритного сміття. Зараз ці питання зняли. KV: Мешканці району мають борги за комунальні послуги? Г.З.: Сьогодні заборгованість за комунальні послуги більше 20 млн гривень. Це фактично місячна плата всього району. З боргами ведемо претензійно-позивну роботу. Сьогодні на стягненні біля 6 млн гривень. Робота ведеться дуже активно. Проте виселень через борги немає. KV: Чи можуть бути відключення будинків від певних послуг через борги? Г.З.: Таке рішення приймається підприємствами, які надають послуги. КП “Керуюча компанія” зупиняти обслуговування будинків не буде. Проте коли не буде коштів, зменшиться кількість обслуговуючого персоналу, не буде людей для оперативного реагування на аварійні ситуації. У нас і сьогодні укомплектованість двірниками 60%. Не вистачає слюсарів, зварників, електриків, трактористів для обслуговування техніки, у тому числі з прибирання снігу. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки на території Деснянського району ведеться будівництв? Г.З.: Об'єктів будівництва чимало. Із знакових - спорудження ТОВ “Жен Сан” торгового центру на Броварському проспекті, 25-А, з перехоплюючим паркінгом та автостанцією. В рамках цього проекту передбачається реконструкція за рахунок інвестора виходів станції метро “Лісова”. Але сьогодні поки що роботи призупинені. На території 20-го мікрорайону будуються житлові будинки №1 та 2 з вбудованими приміщеннями; введений в експлуатацію житловий будинок №3 з амбулаторією. Розпочато будівництво житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури (соціальне житло) по вул. Крайній, 1, та житловий комплекс на вул. Магнітогорській, 5. Будується житловий будинок з об’єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на вул. Милославській. Саме в цьому будинку передбачається виділення частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК “Еліта-центр”. Також ведеться будівництво житлового комплексу “Лісова казка 2” по вул. Радистів, 40. Для відселення мешканців з аварійного будинку по вул. Мілютенка, 23, на перетині вул. Мілютенка та Шолом-Алейхема КП “Спецжитлофонд” відведена земельна ділянка для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудованими приміщеннями. Будівництво розпочато. Це буде великий житловий будинок на 500 квартир. Його завершити планують за 2-3 роки. KV: Будівництво яких об'єктів ініціює райадміністрація? Г.З.: Ми ініціювали виділення коштів з міського бюджету на розробку проекту школи у 20 мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина. Там хочемо побудувати загальноосвітню середню школу на 36 класів (1080 місць). На території 24-го мікрорайону по вулиці Радунській нарешті у 2019 році розпочнеться будівництво дошкільного дитячого закладу та загальноосвітньої школи. У планах будівництво пожежного депо по вул. Закревського, що  зменшить навантаження на існуючі депо та дасть змогу пожежно-рятувальній службі більш оперативно реагувати на виклики та запобігати пожежам. Деснянською РДА надавались пропозиції щодо включення даного об’єкту  до проекту програми капітальних вкладень на 2019-2021 роки та виділення бюджетних коштів на будівництво. Цей об'єкт вже починали будувати. У червні 2010 року було укладено угоду з ХК “Київміськбуд”. Наразі виконано роботи з встановлення огорожі та розпочато роботи з влаштування котловану. Читайте: На киевской Троещине может появиться пожарное депо Є наміри побудувати лікарню на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина. Зараз вже виділена земельна ділянка. На 2019 рік виділяються кошти на розробку відповідного проекту. KV: У Деснянському районі є проблемні забудови? Г.З.: Існують факти зведення житлових комплексів без необхідної дозвільної документації, об’єкти незавершеного будівництва і довгобуди. Зараз це шість 34-поверхових житлових будинків на території при в'їзді на житловий масив Троєщина вздовж просп. Шухевича (т.зв. “Троєщинські вежі”, - KV). Замовник цього будівництва – Головне управління внутрішніх військ України. Проблема ЖК “Перлина Троєщини” вирішена через прийняття детального плану території. Тепер є можливість цю забудову легалізувати. Є  проблемний об'єкт на вул. Драйзера, 40, де заселено дві секції. Але до прийняття детального плану території, легалізувати його не вдасться. Читайте: Геннадий Заболотный: “Полагаю, вопрос по Троещинскому рынку уже решен - не сносить его” Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: Чи ведеться будівництво шкіл та садочків на території Деснянського району? Г.З.: Триває реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №23 на вул. Путивльській, 35, у Биківні. Зараз завершується будівництво ІІ черги реконструкції з добудовою. Ця школа розрахована на 22 класи на 660 учнів. В неї інвестовано 48 млн гривень і для того, щоб її добудувати, потрібно приблизно стільки же. Якщо фінансування буде, то у 2019 році роботи будуть завершені. Першу чергу реконструкції вже проведено. Вона дозволила перевести молодші класи зі старої будівлі, створити актовий зал на 250 місць, малий спортзал, кабінет фізики та їдальню з кухнею. Зараз завершується реконструкція адміністративного блоку. Це дозволить вивільнити приміщення учбових класів, які зараз використовуються під адміністративні кабінети. Ми хотіли би відродити садочок на 250 місць на Сабурова, 16. Його приміщення тривалий час перебувало в оренді. Зараз його повернули місту у зруйнованому вигляді без вікон та дверей. В нас є проект його реконструкції. На реалізацію цього проекту потрібно 70 млн гривень. KV: Скільки загалом у районі закладів шкільної та дошкільної освіти? Г.З.: У районі функціонує 66 закладів дошкільної освіти та 6 навчально-виховних комплексів різного типу (спеціалізовані навчально-виховні комплекси, дошкільні заклади для дітей з особливими освітніми потребами; санаторні та заклади комбінованого типу, Центр розвитку дитини “Підростайко”). Зараз навчально-виховні комплекси відвідує 15272 дитини. У 10 закладах дошкільної освіти створені інклюзивні групи для дітей з синдромом Дауна та ранніми проявами спектру аутизму. KV: Вистачає місць у школах та садочках для мешканців району? Г.З.: У садочках і школах, які знаходяться на Лісовому масиві, де немає нової забудови, є вільні місця. Там де новобудови, існують проблеми. Їх ми вирішуємо зокрема за допомогою відновлення груп. У 2018 році було відновлено 10 груп у 8 садочках (250 місць). KV: Що зроблено у 2018 році для розвитку спорту в районі? Г.З.: У школах побудовано 13 футбольних майданчиків зі штучним покриттям розміром 22х42 метри. Читайте: В 11 школах Деснянского района Киева реконструируют футбольные площадки На замовлення Деснянської РДА завершено будівництво-реконструкція І черги стадіону зі штучним покриттям на вул. Драйзера, 2-Б. На стадіоні проведено заміну існуючого покриття поля, бігових доріжок та спортмайданчиків з дотриманням вимог Федерації футболу та легкої атлетики. Також здійснено реконструкцію існуючої адміністративної будівлі, будівництво санітарного блоку, встановлено огорожу території, трибуну, місця для людей з фізичними вадами, прожекторне освітлення, облаштовано гостьову автостоянку та в’їзд-виїзд з території. Зараз проводяться заходи з підписання акту готовності та отримання сертифікату. KV: Скільки спортивних шкіл працює у Деснянському районі? Г.З.: Три комунальні спортивні школи з відділеннями боксу, боротьби дзюдо, самбо, вільної боротьби, футболу, пауерліфтингу, волейболу, гімнастики художньої, баскетболу, плавання, спортивної акробатики, бадмінтону, настільного тенісу, тенісу та шахів. Функціонують на території Деснянського району Центр навчання плаванню, районний центр фізичного здоров'я населення “Спорт для всіх” з 13 спортивними клубами, екстрим-парк X-Park, Олімпійський коледж ім. Івана Піддубного, мережа фітнес-клубів Sport life та спортивний комплекс “Планета Спорт”. Є в нашому районі Центр соціально-психологічної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. В ньому реабілітацію проходить 121 дитина. KV: Ви не згадуєте спортивний інтернат на Лісовому масиві. Г.З.: Це унікальний спортивний заклад, але він у державній власності. Як тільки він перейде у власність міста, ми зможемо ним займатися і вкладати кошти в його розвиток. Зелені зони та безпека мешканців Деснянського району KV: Яка увага приділяється зеленим зонам? Г.З.: Всього на території району 12 парків та 25 скверів, 3 бульвари, 11 озеленених територій. Перлиною Деснянського району став парк з водними об’єктами вздовж просп. Шухевича, першу чергу реконструкцію якого було завершено у нинішньому році. Загальна площа новоствореного парку – 2, 3 га. В нинішньому році планується проведення другої черги реконструкції.  Загальна ж площа нового парку сягатиме 9,5 га. Це – дійсно парк європейського зразка, який дуже швидко полюбився деснянцям та мешканцям столиці. Зараз у парку “Муромець” (раніше парк “Дружби народів”) облаштовуються сквер Іллі Муромця, алея “Спогадів”, площа з Каменем з казки про трьох богатирів, ансамбль “Хранителів України-Русі” з казковим болотом і бронзовою картою Києва XI-XIII сторіччя. У серпні на центральній частині алеї було встановлено скульптуру богатиря часів Київської Русі Іллі Муромця, прототипом якого став відомий український атлет Василь Вірастюк. Завершено роботи з облаштування скверів по вул. Мілютенка, 7,  Жукова, 27-31, проспекту Маяковського, 20-22. В планах продовжити роботи з  реконструкції скверу по вул. Цвєтаєвої, 16, 16-Б, 16-В. KV: Чи є на території району захаращені зони, які можна облаштувати у зони відпочинку? Г.З.: Є ділянка біля озера по вул. Закревського. Там доречно облаштувати сквер. KV: Як забезпечена безпека мешканців району? Г.З.: Ми співпрацюємо з Нацполіцією. Представники райуправління поліції залучаються до участі у нарадах і колегіях з питань визначення основних напрямків та дій щодо забезпечення громадського порядку, безпеки життя і свобод громадян. Працівники Деснянського управління поліції залучаються на спільні рейди щодо ліквідації стихійної торгівлі. Читайте: Жители Быковни просят прислать им участкового инспектора полиции У нашому районі реалізується Міська цільова комплексна програма “Безпечна столиця”. В її рамках створюється єдина міська система відеонагляду. До цієї системи вже підключено всі школи району. Плануємо встановити 300 камер в місцях найбільшого скупчення мешканців району. До реалізації заходів з профілактики та протидії злочинності залучено і новостворене Київське міське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Фото: KV Фото галереї надано Деснянською РДАKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Друге інтерв'ю цієї серії з головою Подільської РДА Віктором Смирновим. Довідка KV: Подільський район Києва засновано у 1921 році. Сьогодні до його складу входять селище Шевченка, житлові масиви Вітряні гори, Виноградар, Мостицький, Куренівка, Біличе Поле, частина Нивок, Рибальський півострів і Поділ, який є центральною частиною району. Район межує на сході з Оболонським та Дніпровським районами, на заході – зі Святошинським та Шевченківським, на півночі – з Оболонським та на півдні – з Печерським. Простягається він вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Фінансування KV: Скільки коштів вкладено у розвиток району у 2018 році? Віктор Смирнов: На видатки розвитку Подільського району у 2018 році було передбачено 172 млн гривень у бюджеті Києва. За рахунок цих коштів проведено роботи з реконструкції шкільного стадіону на території середньої школи №243 на вул. Новомостицькій, 10. На нього всього спрямовано майже 29 млн гривень, зокрема у 2018 році - понад 9 млн гривень. Це найважливіша і наймаштабніша реконструкція. Тепер там сучасний стадіон, зроблений за всіма канонами - з сучасним штучним покриттям, таблом, трибунами, пандусом для людей з обмеженими можливостями. На стадіоні споруджено баскетбольні і волейбольні майданчики, новий тренажерний комплекс. Сьогодні роботи завершені на 100% та готуються документація для здачі об'єкта в експлуатацію. Завершено реконструкцію одного з корпусів 486 садочку на вул. Гречка, 20д. Недобудова стояла від початку Незалежності України. Ми зробили нову проектну документацію. Добудували корпус, облаштували групи, спортзал, медпункт. Це дозволило створити додаткові 3 групи на 45 місць. Діти зайшли туди у вересні 2018 року. Загальна реконструкція коштувала 10,841 млн гривень. Практично закінчені роботи з облаштування громадської вбиральні на Андріївському узвозі біля музею-майстерні Івана Кавалерідзе. На неї витрачено 4,729 млн гривень бюджетних коштів Києва. Ці кошти пішли на побудову самої вбиральні і благоустрій території. Вбиральня вмурована у землю і зверху над нею з'явиться сквер. Введення об'єкта в експлуатацію планується до кінця 2018 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Окрім цього майже 15 млн гривень в цьому році спрямовано на роботи з будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації у приватному секторі Виноградарю, Сирецького масиву та Замковецько-Білицького масиву. 106 млн гривень пішло на капітальний ремонт закладів соціально-культурної сфери та житлового господарства. Зокрема, капітально відремонтовано та переоснащено у сучасний інтелектуальний простір три бібліотеки. Біля 69,7 млн гривень направлено на ремонти житлово-комунального господарства. Це різні види робіт - ремонти вікон, фасадів, облаштування спортивних майданчиків, ліфтів, під`їздів, вхідних груп, сходових клітин тощо. Також, з цієї суми 22 млн гривень - найбільша сума у місті - була виділена на ремонт асфальтового покриття міжквартальних проїздів та дворів. Більше ніж 30 мільйонів вкладено в обладнання для шкіл, дитячих садків, інтернатів Подільського району столиці. KV: Скільки коштів надано з державного бюджету? В.С.: Ми отримали субвенцію з державного бюджету по галузі освіти у розмірі 800 тис. гривень на нову українську школу. На ці кошти придбано комп'ютерне обладнання, дидактичний матеріал, меблі для початкових класів. KV: З народних депутатів Подільському району хтось допомагав? В.С.: З народним депутатом, якого обрано по нашому району (округ №220 - Вячеслав Костантіновський - KV), в нас налагоджена співпраця. Однак цього року масштабних спільних проектів у нас не було. У нас 8 депутатів Київради від Подільського району (Людмила Березницька, Юрій Дідовець, Антон Дрепін, Юрій Крикунов, Наталія Маслова, Валентин Мондриївський, Олексій Окопний, Вадим Сторожук). З ними працюємо майже щодня. Є порозуміння. Вони нам надають інформацію від мешканців про їхні проблемні питання, актуальні потреби. Дякуючи депутатам, маємо додатковий дієвий зворотній зв'язок з подолянами. KV: Скільки громадських проектів у районі було реалізовано у 2018 році? В.С.: 12 проектів на сумму 15 млн гривень. З них 9 громадських проектів повністю реалізовано, 3 проекти – на завершальній стадії. Жоден проект не реалізувався без тісної співпраці з авторами. З деяким були невеличкі затримки, але вони були пов'язані з проведенням процедури закупівлі. Більшість проектів стосувалися сфери освіти. Наприклад, у гімназії № 107 “Введенська” створено мережу хабів - сучасний освітній простір гімназії. У гімназії №34 “Либідь”, що на вулиці Межовій, зробили за рахунок громадського проекту вхідну групу: повністю поміняли фасад, вікна, кахель. Також у межах коштів громадського бюджету оновили 2 дитячих клуби за місцем проживання та створено функціональний простір для активного розвитку дітей на основі інноваційних методик освіти. На наступний рік планується реалізація біля 30 громадських проектів, серед яких також дуже велика кількість освітянських проектів. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: На Подолі є знакові об'єкти, навколо яких не один рік точаться суперечки. Наприклад, Гостинний двір або археологічні знахідки на Поштовій площі. Чи робить щось адміністрація району для збереження цих об'єктів? В.С.: Доля Гостинного двору вирішується на державному рівні. Питання музею на Поштовій площі вирішується на міському рівні. Доля цих двох об’єктів знаходиться на особистому контролі міського голови Віталія Кличка. Також опікується ними і його заступник, куратор Подільського району Валентин Мондриївський. Маємо амбітні плани на 2019 рік, серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного. Відповідні проекти зараз проходять експертизу, після якої буде відома остаточна вартість робіт. Реконструкція Контрактової площі На вулиці Сагайдачного у 2018 році були великі пориви по лінії “Київводоканалу”. Тому в першу чергу в рамках реконструкції буде проводитися перекладання всіх мереж. Роботи плануємо завершити до 2020 року. KV: Великі автобуси для проїзду по вузьким вулицям Подолу не дуже зручні. Як це питання збираються вирішити? В.С.: Це є в майбутніх планах, але не на 2019 рік. З цього питання ми працюємо з КП “Київпастранс” і КП “Центр організації дорожнього руху”. Проектанти реконструкції також враховували це. Більш того, це питання вивчалося, коли частину Контрактової площі та вулиці Сагайдачного зробили пішохідними. І поки я жодного разу не бачив, щоб автобуси десь застрягли. KV: Що ще планується зробити на Подолі? В.С.: Очікується велика робота при будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Він буде виходити якраз на вулицях Верхній та Нижній Вал. Проект реконструкції цих вулиць існує вже давно. Але так як він зав'язаний на цей мостовий перехід, роботи не розпочаті. Коли буде добудовуватися цей міст, будемо розпочинати реконструкцію Верхнього і Нижнього Валів до Глибочицької. Їх треба давно реконструювати у комплексі, але обов’язково з інженерними мережами, в т.ч. і колектор р. Глибочиця. Читайте: В КГГА отчитались о ходе строительства Подольского моста (видео) KV: Одним з актуальних питань для Подільського району є організація гарного транспортного сполучення з Виноградарем. Які плани щодо цього? В.С.: Всі чекають метро на Виноградар. І це вже недалека перспектива. Думаю, будівництво буде активно вестися вже у 2019 році. І протягом 5 років метро на Виноградар буде. Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену Для поліпшення транспортного сполучення, у тому числі з Виноградарем, у планах реконструкція вулиці Кирилівської (раніше вул. Фрунзе - KV). Замовником цієї роботи є місто, а не район. Думаю, вже у 2019-му Кирилівська буде розширена. На самому Виноградарі є плани реконструкції проспекту Свободи і Правди до вулиці Гонгадзе відповідно до якого кіоски понад дорогою планується прибирати. На їхньому місці буде сквер, повноцінні тротуари та велодоріжки. У планах також ремонт вулиці Світлицького в сторону “пожежної дороги” з заміною покриття та тротуарів. Також хочемо там ліквідувати стихійну торгівлю. KV: Чи будуть нові маршрути громадського транспорту на Виноградар? В.С.: Маршрутами громадського транспорту ми не займаємося. Є “Київпастранс” та Департамент транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА). Це їх компетенція. У нас є пропозиції від мешканців щодо цього питання, які ми передаємо Департаменту. Ми тісно співпрацюємо щодо будь-яких питань, які стосуються покращення інфраструктури району та зручності подолян. KV: Які дороги було відремонтовано у 2018 році? В.С.: Зробили ремонт вулиці Мостицької та Гречка. На завершальній стадії ремонт частини проспекту Правди. KV: Ви згадували, що на міжквартальні проїзди у 2018 році пішло 22 млн гривень. Скільки міжквартальних проїздів вдалося відремонтувати за ці кошти? В.С.: 76 об'єктів. Роботи з капітального ремонту асфальтового покриття міжквартальних проїздів та прибудинкових територій проведено на 67 об’єктах житлової забудови. КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району Києва” виконано  поточний ремонт асфальтового покриття та ремонт зовнішніх сходів на прибудинкових територіях 9 будинків. У нас є чітке розуміння, в яких місцях найгірший стан міжквартальних проїздів. Але ремонт проводили виключно там, де інженерні мережі знаходяться в задовільному стані. Наприклад, на проспекті Свободи, 1, 3 і 5 було заплановано проведення ремонту міжквартального проїзду. Однак, так як в будинках за цими адресами, є проблемні питання щодо стану тепломереж, ми вирішили його перенесли. Спочатку будемо ремонтувати тепломережу. Так само буде і на наступний рік. Сподіваюся, буде можливість у найпроблемніших місцях перекласти мережі, а потім вже провести асфальтування. Житлово-комунальне господарство KV: У поточному опалювальному сезоні у Подільському районі постійні аварії. Через відсутність тепла мешканці навіть виходили на протести. Ці проблеми виникли через те, що не встигли підготувати мережі до зимового сезону? В.С.: Дійсно зараз основний обсяг скарг - тепло і гаряча вода. Всім відомо, що у 2018 році було змінено постачальника цієї послуги. Все літо йшов дуже складний процес. Протягом цього часу дві системи - гаряче водопостачання і опалення - стояли без носія. Хоча вони мають бути заповнені, щоб не було корозії. Вони простояли сухими. А коли почалася подача теплоносія, з'явилися кущові пориви. Поривів було багато - до 40 одночасно. Найбільш складна ситуація була на Виноградарі. У цьому відношенні у районі було одне з найгірших становищ. У “Київтеплоенерго” про цю проблему знають. Цим питанням опікується і профільний заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. Всі сили були кинуті на усунення проблеми. Наразі без тепла майже немає будинків. Читайте: Жители Куреневки в Киеве перекрывали дорогу из-за отсутствия отопления (фото) KV: Що ще не задовольняє мешканців Подільського району? В.С.: Завжди є скарги на ліфтове господарство. Хоча за останні декілька місяців ліфтове господарство нашого району має найменшу кількість зупинок. Намагаємося усувати проблему протягом декількох годин. Є питання аварійних розриттів. Три роки тому, коли було 40 розриттів - це була катастрофа. Ми виходили на не більше 3-4 розриттів на території району. Зараз у нас більше 300 розриттів після аварійних робіт, які нам у спадок лишило “Київенерго”. “Київводоканал” закриває ці питання вчасно. KV: У 2018 році змінився підрядник з вивозу побутових відходів. Є скарги на нього? В.С.: Є, у жовтні була дуже напружена ситуація. Зараз стан покращився. Але є проблеми з вивозом великогабаритного сміття. Не дуже хочу аналізувати цю ситуацію, але на мій погляд, коли прибирання сміття було у тарифі Керуючої компанії, було краще. KV: Скаржаться мешканці району на щурів? В.С.: Щурі є у кожному районі. Нещодавно це питання піднімалося на рівні міста. Але сказати, що скарг дуже велика кількість, не можу. В нас постійно проводиться дератизація - мінімум два рази на рік. А якщо є скарги, то робимо повторно. Керуюча компанія з цим справляється. KV: Мешканці району віддають перевагу Керуючій компанії від міста чи активно створюють ОСББ? В.С.: Зараз у Подільському районі 747 будинків комунальної власності. Є будинки інвестиційні, ЖБК, ОСББ, будинки відомчі. Загалом 1 027 будинків. ОСББ створюються, можливо, не так швидко, як хотілось би. В рейтингу по створенню ОСББ Подільський район не на останньому місці. Проте активність велика не спостерігається через сприйняття цього процесу людьми не тільки на Подолі чи у Києві, а й взагалі в Україні. Мало хто хоче брати відповідальність на себе. KV: Багато у районі аварійних будинків? В.С.: Старого фонду багато. Деякі будинки обстежувалися і визнані складними. Але відселення у 2018 році не було і у 2019 році не планується. KV: Які ремонти було проведено у будинках району за кошти міського бюджету? В.С.: Виконано заміну вікон на сходових клітинах (39 будинків), утеплено фасади (43 об’єкта); проведено капітальний ремонт покрівель (15 будинків) та ремонт сходових клітин (1 об’єкт). Також за кошти міського бюджету виконано ремонт електричних мереж/електрощитових у 12 будинках та капітальний ремонт ліфтового обладнання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів у  36 будинках. KV: Чи є борги за комунальні послуги? Можуть через них припиняти обслуговувати будинки? В.С.: Є відсоток несплати. Аде немає будинків, де всі винні за послуги. Що стосується окремих боржників, то рішення щодо їх відключення буде прийматися підприємствами, які надають послуги. Наша проблема прибудинкові та внутрішньобудинкові території. Є тариф, по якому сплачують мешканці. Наскільки вони сплатили, на стільки і отримали послуг. І в цьому проблема Подолу, бо тут багато маленьких будинків з невеликою кількістю квартир. Якщо навіть всі квартири сумлінно платять, то коштів недостатньо для проведення поточних ремонтів. Цю проблему складно вирішити. Проте у місті нас чують і допомагають вирішувати ці питання. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки зараз в Подільському районі будується нових об'єктів? В.С.: У нас 9 будівельних майданчиків, де будуються нові будинки. № Об`єкт Забудовник (генпідрядник) Замовник 1 “Житлове будівництво між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі Києва” ТОВ “МОНОЛІТ БУДСЕРВІС” Обслуговуючий кооператив “Індивідуальних забудовників “НОВОСЕЛ” 2 “Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціально-громадського призначення, паркінгами та благоустроєм пам’ятки природи “Крістерова гірка””, вул. Вишгородська, 45 ТОВ “К. А. Н.  СТРОЙ” ВАТ “Агрофірма “Троянда” 3  “Будівництво мікрорайонів I, II, Iп.к, III, Iп.к., IV у багатофункціональному житловому районі (ЖК “Варшавський мікрорайон”) на вул. Маршала Гречка та просп. Правди” ТОВ “Моноліт будсервіс” ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” 4 “Будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом”, вул. Новомостицька, 15 ТОВ “СПЕЦБУД-ПЛЮС” ТОВ “Будівельна компанія “КИЙ” 5 “Молодіжний житловий комплекс по вул. Тираспольська, 43 у Подільському районі Києва”, вул. Тираспольська, 43 ТОВ “ГАРАНТБУДІНВЕСТ” ДП “ПОРТАЛ” ТОВ “БК “ЗЗБК №1” ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Оболонь” ТОВ “ІБК ОБРІЙ” 6 “Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва)” (4-й пусковий комплекс – житловий будинок з центром розвитку дитини) на вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі  Києва” - Житловий район “Рибальський” ТОВ “КДД Інжиніринг” ТОВ “Рибальський острів” 7 “Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків, 23-Б у Подільському районі Києва” ІІ черга будівництва ТОВ “КДД Інжиніринг” Публічне акціонерне товариство “Київський річковий порт” 8 “Будівництво громадсько-житлового комплексу на вул. Фрунзе, 37, 37 (літера "А") у Подільському районі Києва”, вул. Фрунзе (літера "А"), 37, 37” ТОВ “Фірма Швидко” ТОВ “Нові зодчі” 9 “Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціального призначення на вул. Маршала Гречка,10-Б у Подільському районі Києва”, вул. Маршала Гречка,10-Б ТОВ “Будівельна компанія “Інтеграл-Буд” ТОВ “ВК-Інвестбуд” Крім цього ведеться робота над таким важливим об'єктом як реконструкція з добудовою двох поверхів нежитлової будівлі на вул. Мостицькій, 20. За цією адресою планується розмістити центр надання соціальних послуг, де будуть розміщуватися всі соціальні служби району. У Києві поки існує тільки один такий центр у Святошинському районі. У 2018 році для реконструкції цього об'єкта було проведено проектування та експертизу, також почалися будівельні роботи. На це було виділено 2,7 млн гривень. Загальна сума проекту 96 млн гривень, з них 43% на обладнання, інше на будівництво. На 2019 рік бюджетний запит становить 48 млн гривень. Якщо воно буде з міського бюджету, то є великі шанси отримати ще субвенцію від Мінсоцрозвитку на цей об'єкт. У такому разі завершити роботи можна у 2020 році. KV: Чи є на території Подільського району проблемні забудови або спірні ділянки? В.С.: Так, нещодавно всі були свідками протистоянь на Андріївському узвозі. Забудовник мав протягом місяця обмежити висотні параметри готелю. Але не зробив цього. Дякуючи чіткій позиції міського голови Віталія Кличка, депутатського корпусу та активній громадськості, Київрада розірвала договір оренди зі скандальним забудовником на Андріївському узвозі, 14-16. Читайте: Киевсовет обязал ЧП “Маркон” убраться с Андреевского спуска за 30 дней KV: Забудовники допомагають району у побудові інфраструктури? В.С.: Забудовники платять до міського бюджету пайову участь. Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються  міськими департаментами. Ми (район) практично впливу на це не маємо. До нас ці кошти повертаються з бюджету міста. Школи, садочки та спортивна інфраструктура Подільського району KV: Скільки у районі працює шкіл та садочків? Їх вистачає? В.С.: Працюють 80 закладів освіти. Черги в садочки є, але зменшилися в порівнянні з минулими роками. Також є садочки, наприклад, на вул. Гречка, де є навіть вільні місця. Школи всі працюють. Є перевантажені, є завантажені на 100%, є декілька шкіл, які недозавантажені. Це залежить від місця розташування і відношення людей, які живуть у мікрорайоні. Наприклад, на вул. Маршала Гречка є школа 63, яка заповнена на 100%, і школа 45, яка заповнена на 70%, а раніше була заповнена тільки на 30%. У мешканців цього мікрорайону були зауваження до роботи цієї школи. Пізніше, коли змінили директора, у 45 школу пішли діти. У цьому році набрали два повних перших класи. Батьки бачать зміни, новий директор навів лад з педколективом, господарством, проводить ремонтні роботи. На мою думку, більшість позитивних змін у школі залежить від директора, який визначає пріоритети розвитку закладу, і, якщо вони співпадають з баченнями педагогічного та батьківського колективів, імпонують учням, то проблем в такому закладі немає. Якщо брати загальну завантаженість шкіл, то у цьому навчальному році вперше стояло питання про відкриття другої зміни. Але поки що це питання вирішено. KV: Чи робляться ремонти чи реконструкції закладів шкільної та дошкільної освіти району? В.С.: Ремонтів зроблено багато. На 2019 рік запланована реконструкція з добудовою дитячого садочка № 151. Планується реконструкція наявних поверхів та добудова третього поверху. На це виділено 26,5 млн гривень, тому всі роботи плануємо встигнути зробити протягом 2019 року. У районі є одна проблемна школа № 114. Вона відселена вже більше 10 років, але як одиниця існує. Її учні зараз навчаються у трьох інших школах. Будівля в аварійному стані. Цей об’єкт передано на реалізацію до міста. У садочку № 777 в одній з груп на підставі договору оренди розміщено реабілітаційний центр. Там займаються 8 діток з ДЦП. Якщо нам вдастся побудувати реабілітаційний центр для дітей і молоді на проспекті Правди, 4, то цю групу переведемо туди. KV: Крім великого проекту щодо реконструкції стадіону на Новомостицькій, що в районі зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? В.С.: За 2018 рік побудовано за міською програмою 6 мініфутбольних полів на територіях шкіл. Діє одна спортивна школа № 4. Вона базується у школі № 242 на проспекті Правди. Проте заняття проводяться у різних місцях. Зараз готовий проект добудови до школи № 242 спортивного залу, який буде розраховано як для проведення уроків фізкультури, так і для потреб спортивної школи. Питання в отриманні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для опрацювання проектної документації в повному обсягу. Плануємо, що у наступному році ми вирішимо це питання. У 2019 році має бути виділено 1 млн гривень. Зелені зони та безпека мешканців Подільського району KV: Багато уваги приділяється у районі збереженню та відновленню зелених зон? В.С.: На поточний благоустрій Подільського району за січень-листопад 2018 року використано 32,4 млн гривень, із них 29,93 млн гривень бюджетних коштів. У нас розміщено 10 парків, 31 сквер, 1 бульвар, 3 проспекти. Висаджені зелені насадження вздовж 75 вулиць, на схилах гір та у зонах відпочинку на масиві “Виноградар”. У 2018 році облаштовано 3 сквери - біля кінотеатру Жовтень (неподалік площі Щекавицька (раніше – Червона Пресня), біля станції метро “Тараса Шевченка” та сквер Старокиївська гора (Пейзажна алея). На даний час ведуться роботи з облаштування парку Куренівський та скверу на вул. Світлицького (перетин з проспектом Свободи). Проводяться роботи з лікування пам’яток природи місцевого значення “Вікові дуби” (22 вікові дерева на вул. Вишгородській, 51), “Дуб Гуналі” на перетині вул. Бестужева та пров. Бестужева та “Дуби та липи 6-го листопада” по вул. Кобзарській, 25 на загальну суму 440,80 тис. гривень. KV: Але сади на Виноградарі, де планують будувати метро, вирубили... В.С.: Я не вважаю, що ті сади треба відносити до зелених насаджень, як таких. Всі фруктові дерева мають досить короткий вік. Там виділялася земля під будівництво. KV: Що сталося з підприємцями, які працювали біля метро “Тараса Шевченка”? В.С.: Якщо пам'ятаєте там був такий собі “шанхай” - багато різноманітних кіосків. Всі ці кіоски були демонтовані повністю, але з підприємцями досягнуто домовленості про перенесення цих кіосків. Їм створено робочі місця поруч. З 25 підприємців 18 виявили бажання залишитися. Зараз там сучасне торговельне обладнання в одному стилі. Читайте: Возле метро “Тараса Шевченко” в Киеве снесли МАФы Сквер, що біля кінотеатру “Жовтень” також створено на ділянці, яка раніше була спірною. Років 15 тому там хотіли звести інший об’єкт. Мешканці Подолу втрутилися в це питання. І тепер там облаштували сквер з фонтаном, сучасною системою поливу, висаджено багато нових дерев, газон, сучасне освітлення. KV: Чи є місця у районі, де можна зробити сквер, але вони зараз захаращені? В.С.: Не можу сказати, що захаращені, але є такі, що пустують. Наприклад, у центрі Подолу, на перетині вулиць Спаської та Волоської, кияни власними силами замість пустиря облаштували парк, який називається “Самосад”. Зважаючи, що ця ділянка знаходиться в оренді, але ніяких робіт нам не проводилося, активна громада вирішила облаштувати там громадський простір. KV: Наскільки забезпечена безпека мешканців району? В.С.: Криміногенна ситуація фактично однакова по всьому місту. У нас налагоджений контакт з усіма службами оперативного реагування, зокрема з райуправлінням поліції та ДСНС. Фото: KV Фото галереї: надано Подільською РДАKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Перше інтерв'ю цієї серії з головою Дніпровської райдержадміністрації Петром Онофрійчуком. Довідка KV: Дніпровський район Києва з'явився у 1969 році. Сьогодні до його складу входять Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Ліски і ДВРЗ. Район із західного боку обмежено правим берегом Дніпра, з північного боку - проспектом Генерала Ватутіна, зі східного боку - вулицею Братиславською, а з півдня - залізницею ніжинського напрямку. Фінансування KV: Скільки коштів у 2018 році витрачено на розвиток Дніпровського району Києва? Петро Онофрійчук: На розвиток нашого району у 2018 році було виділено 204,2 млн гривень, з яких 196,7 млн гривень з бюджету Києва та 7,5 млн гривень - субвенції з державного бюджету. Кошти державного бюджету пішли на фінансування нової української школи (освітня субвенція – 7,2 млн гривень) та на проектні роботи по заміні ліфтів (соціально-економічний розвиток регіонів - 0,3 млн гривень). Значні кошти були витрачені на проведення капітальних ремонтів (103,4 млн гривень). Найбільша частина з них на об’єкти освіти (38,3 млн гривень) та житлового господарства (62,2 млн гривень). 21,9 млн гривень нами витрачено на придбання обладнання в освітні заклади. На реконструкцію та будівництво витрачено 4,3 млн гривень. Першочергово кошти пішли на реконструкцію мереж водопостачання (2,8 млн гривень) та каналізування (1,2 млн гривень) приватного сектора ДВРЗ. KV: Хтось з народних депутатів допомагав району у 2018 році? П.О.: Дуже мало. По району обрані три депутати Верховної Ради (округ №124 - Віктор Чумак, округ №215 - Андрій Іллєнко, №216 - Олександр Супруненко - KV). Але за рік на потреби району було виділено кошти завдяки тільки одному з народних депутатів - 300 тис. гривень субвенції, які пішли на шкільну освіту. По району обрано 17 депутатів Київради. З них досить активно себе проявляють Сергій Артеменко, Олександр Міщенко, Тарас Криворучко, Олесь Маляревич, Павло Тесленко та Андрій Странніков. Вони допомагають і у питаннях виділення коштів з міського бюджету на потреби району, і опікуються своїми мікрорайонами. Наприклад, Маляревич активно займається розвитком Русанівки. Роботи по облаштуванню у сучасну зону відпочинку Райдужного озера - результат співпраці з Артеменко, Криворучко та Авраменко. Міщенко опікується Старою Дарницею. Странніков - Березняками. KV: Чи реалізовані у 2018 році у Дніпровському районі громадські проекти? П.О.: У рамках Громадського бюджету у нашому районі реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму 15,8 млн гривень. З них 6 проектів завершені. Проведено реконструкцію стадіонів шкіл № 11 та 66, створено дитячі майданчики “Дитяча мрія” у дитсадочку № 433 “Дивосвіт” та “Дитяча посмішка” у садочку № 655, реалізовано проект “Русанівка. Теплі школи” (у 2 школах замінено системи опалення) та проекти “Новій школі – Нова майстерня” і “BIBLIO HUB для людей з вадами зору”. Читайте: Победителем Общественного бюджета-2019 в Киеве стал 341 проект Наразі авторами громадських проектів-переможців підтверджено виконання робіт ще по 4 громадським проектам: "Спорт для жінок на Воскресенці" , "Спортивний двір - Вільде 8", "Реконструкція приміщення ЖЕД-405 вул. Челябінська 9-г" та "Сортуванню сміття в Україні бути!". Зазначені проекти знаходяться на кінцевому етапі проведення розрахунків. По іншим проектам Громадського бюджету-2018 роботи продовжуються. Зокрема, на стадії реалізації проект по освітленню дворових територій. У зв'язку з погодними умовами не встигли завершити роледром на Русанівці. Також скоро розпочнеться реалізація проектів Громадського бюджету-2019. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Що зроблено протягом поточного року для оновлення дорожньо-транспортної інфраструктури Дніпровського району? П.О.: Загалом у цьому році (станом на 30 листопада) районними шляховиками відремонтовано поточним (середнім) ремонтом більше 41 тис. кв м доріг та майже 7 тис. кв м прибудинкових територій та міжквартальних проїздів. Було виконано капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту Павла Тичини від Дніпровської набережної до вул. Березняківської. Завершено будівництво виїзду з вулиці Віфлеємської на проспект Соборності. Закінчено у повному обсязі капітальний ремонт вулиці Віфлеємської та відновлене покриття проїзної частини та тротуарів вулиць Березневої, Каунаської, Фанерної після прокладання інженерних мереж до житлово-офісного та торгівельного комплексу “Комфорт Таун” (проект “К.А.Н. Девелопмент” - KV). Ці роботи проведено виключно за інвестиційні кошти без використання бюджету. Тут створена розв'язка, яка досить серйозно відвела потік транспорту з основних магістралей району на другорядні вулиці. Читайте: “Комфорт Таун” - это первый проект по концепции “город в городе”, - президент KAN Development Никонов Є роботи, які на 100% поки не закінчені, але дуже важливі. Йде мова про капітальний ремонт вулиці Алматинської від вул. Празької до вул. Літинської. Наразі це єдиний виїзд з району від Дарницького вагоноремонтного заводу. Дорога тут не ремонтувалася понад 60 років, а шляхопровід, який йде по цій ділянці, був в аварійному стані. На сьогодні шляхопровід капітально відремонтовано, розширено проїзну частину - відкрито дві додаткові полоси руху транспорту, прокладено систему зливоприймальної каналізації, на нове та сучасне замінено освітлення. Йде реконструкція трамвайної колії. На шляхопроводі у поточному році прокладено частину нових трамвайних колій. У наступному році планується продовжити їх заміну та влаштувати нові зупинкові комплекси. А також здійснити укладку чистового дорожнього покриття. KV: Крім цього, які плани щодо розвитку дорожньої інфраструктури? П.О.: Дуже важливе питання реконструкції транспортної розв’язки біля станції метро “Чернігівська”. У цьому році ми розпочали проводити відповідні проектні роботи. У 2019 році ці роботи будуть продовжені, а у 2020 році плануємо розпочати капітальний ремонт. Наразі узгоджено питання заміни повітряної лінії ЛЕП 110 кВ на підземну кабельну, розроблено два варіанти ТЕО для подальшого вибору одного із його варіантів: будівництво естакади чи будівництво тунелю при реконструкції проспекту. Також плануємо переобладнати зупинку трамвайної лінії “Станція метро “Чернігівська” під транспортний пересадочний вузол з терміналом та реконструкцію ділянки трамвайної лінії від проспекта Юрія Гагаріна по вул. Хоткевича до трамвайного розворотного кола на вул. Миропільській. Для цього вже замовниками - КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” та КП “Київпастранс” - проводиться визначення видів робіт та меж проведення робіт при реконструкції об’єктів транспортної інфраструктури. Відповідно буде реконструйовано і розширено підземний перехід. Все це забезпечить можливість розширити проїзну частину дороги на дві полоси - по одній в одну і другу сторону - та облаштувати зупинки автотранспорту. Плануємо всю цю масштабну роботу провести у повному обсязі до 2025 року. KV: Але комплексна реконструкція вулиці Гагаріна вже ведеться. П.О.: Так, комплексна реконструкцію вулиці Гагаріна була розпочата ще у 2009 році і частина вулиці була розширена. Фактично до вулиці Гната Хоткевича вже зроблено гарний проїзд з відновленими підземними переходами, але ця робота не завершена. Тому сьогодні проводяться проектні роботи, і я думаю, що через 3-5 років там буде зроблено комфортну розв'язку. KV: Є ще плани по будівництву транспортних розв’язок? П.О.: Так. Завершуються роботи з розробки ТЕО по будівництву транспортної розв’язки на перетині вул. Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради. Цей документ незабаром буде передано на проходження експертизи для визначення обсягів фінансування на розробку проектної документації. Такий шляхопровід зможе зменшити навантаження Дарницької площі. В перспективі ми плануємо на Дарницькій площі зробити багаторівневу розв'язку. Розроблено проектну документацію по будівництву автодороги на ділянці між вул. Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Вона вже отримала експертний звіт Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “Дніпроектреконструкція” і затверджена розпорядженням №184 Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 08.02.2018. KV: Автодорогу розпочнуть будувати у наступному році? П.О.: Плануємо. При  розробці проекту землеустрою під будівництво дороги виявлено земельну ділянку, що перебуває в орендному користуванні і перешкоджає реалізації  розробленого проекту. Ця ділянка розташована на з’єднанні дороги з існуючою транспортною розв’язкою на Броварському проспекті. Сьогодні Дніпровська РДА спільно з депутатським корпусом ініціює припинення договору оренди цієї земельної ділянки. Також ми ініціюємо завершення робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині Дніпровської набережної, просп. Соборності та вул. Івана Миколайчука. Тут частина робіт вже виконана. У 2008-2009 роках було перекладено та прокладено інженерні мережі, збудовано тунель та підпірні стіни, влаштовано нижні шари дорожнього покриття, влаштовано водопровід та водосток по Дніпровській набережній. Все це складає 78,2% від запланованого обсягу робіт з реконструкції. Залишилося влаштувати верхній шар асфальтобетонного покриття, систему катодного захисту інженерних мереж, завершити роботи по мережам зовнішнього освітлення, озеленення та благоустрою. KV: Біля станції метро “Лівобережна” при кожній потужній зливі підтоплює дорогу. Чи будуть проведені роботи з реконструкції дощової каналізації? П.О.: Біля метро “Лівобережна” запроектовано прокладання нової гілки зливної каналізації діаметром 1200 мм із зміною напрямків підключення збору води до очисних споруд та будівництво очисної споруди (розпорядження №498 КМДА від 27.03.18 “Про реконструкцію дощової каналізації на проспекті Броварському від вул. Митрополита Андрія Шептицького до мосту Метро через Русанівську протоку в Дніпровському  районі”). KV: Чи вистачить на все це грошей? П.О.: Для того, що потрібно зробити у Дніпровському районі і вже поставлено в плани, потрібно 1,5-2 млрд гривень. Такі кошти виділити на район на рік неможливо. Ми запросили на 2019 рік 600 млн гривень, щоб продовжити роботу над найбільш важливими об'єктами. Читайте: Бюджет Киева на 2019 год “дотянули” до 57,4 млрд гривен KV: Чому небагато уваги приділяється ремонту придомових територій? П.О.: У 2018 році був проведений ремонт асфальтового покриття лише на 19 прибудинкових територіях. Основна увага приділялася магістральним вулицям. У 2019 році плануємо значну суму коштів саме на ремонт прибудинкових територій. Наша пропозиція була понад 50 млн гривень, проте очікуємо на ці цілі біля 40 млн гривень. KV: Цих коштів вистачить на оновлення всіх прибудинкових територій в районі? П.О.: У нас практично 1 400 житлових багатоквартирних будинків. Для того, щоб відновити всі прибудинкові території району потрібно орієнтовно 1,3-1,5 млрд гривень. Зараз у першу чергу будемо ремонтувати ті, де немає підземних інженерних мереж, які КП “Київтеплоенерго” і “Київводоканал” планують міняти найближчим часом. Житлово-комунальне господарство KV: Багато інженерних мереж потребують заміни? П.О.: Житловим будинкам, які збудовані у нашому районі, приблизно 50-60 років. Відповідно, стільки ж й інженерним мережам. Звичайно вони зношені, багато поривів, їх треба міняти. Проте столичному КП також не вистачає на ці цілі коштів. Відновлення проводиться, починаючи з найбільш аварійних ділянок. Хоча сьогодні у нас стан мереж більш-менш задовільний. 100% будинків підключені до тепла. Прориви були, але питання вирішувалося оперативно - протягом доби. У поточному опалювальному сезоні був проблемним тільки один житловий будинок на вул. Туманяна, 15-а (ОСББ “Лазурний бриз”). У будинку працює приватна котельня, але мешканці своєчасно не сплачують за газ. Заборгованість за тепло була понад 3 млн гривень. Перемовини йшли протягом 3 місяців і з мешканцями, і з правлінням ОСББ щодо погашення заборгованості. НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня підключив їм газ після частково погашення боргу та укладання чергового договору про реструктуризацію боргу. У минулому році була аналогічна ситуація. Це був єдиний проблемний об'єкт району. Всі будинки і будівлі різних форм управління були підготовлені до зими і протягом тижня підключені до теплопостачання. Зараз все працює в штатному режимі. KV: Але ж є те, що не задовольняє мешканців. На що вони скаржаться? П.О.: Звернень з питань житлового господарства дуже багато. Нами отримано майже 25,5 тисяч. Найбільше звернень - скарги на недотримання температурного режиму при теплопостачанні та постачанні гарячої води. Наші фахівці здійснювали комісійні обстеження житлових будинків та прибудинкових територій, у тому числі із залученням мешканців. За минулий опалювальний сезон на підставі звітів таких комісій, мешканцям проводили перерахунки. У цьому опалювальному сезоні ми також практикуємо цю роботу із залученням представників КП “Київтеплоенерго”. За 1,5 місяці опалювального сезону було проведено 81 обстеження. Читайте: В Днепровской РГА не хотят расследовать вредные выбросы на Березняках Якщо підтверджено заниження температурного режиму, то мешканцям обов'язково буде проведено перерахунок. До 20% випадків питання відновлення температурного режиму вирішується на місці - десь треба повітря спустити, десь вентиль замінити. У старих будинках, як правило, треба міняти циркуляційну систему та насосну групу, потрібно оновити теплові пункти та замінити облаштування  в них. Якщо говоримо про гаряче водопостачання, то треба міняти систему гарячого водопостачання і водопідігрівачі. Такі питання вирішуємо спільно з “Київтеплоєнерго”. Одразу це відновити неможливо. Спочатку робимо там, де є найбільші проблеми. KV: На що ще скаржаться мешканці району? П.О.: На відсутність освітлення у під’їзді, неякісне прибирання приміщень, утримання підвалів, колясочних, технічних поверхів, незадовільний вивіз сміття з контейнерів та урн тощо. Майже 8 тисяч звернень стосувалося прибирання та санітарного стану територій, вивезення, утилізації твердих та негабаритних відходів, видалення аварійних дерев. Всі звернення оперативно опрацьовуються. Проблеми з вивозом сміття з'явилися через зміну оператора - зараз цю послугу, як відомо, надає КП “Київкомунсервіс”. Раніше це було обов'язком КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”. У зв'язку з цим переходом були змінені підприємства, які вивозять сміття, та сталися певні збої через те, що не було узгоджено час вивозу. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, проблем стало менше. Читайте: Не прошло и полгода: столичные власти уже запланировали повысить тариф на вывоз мусора KV: Чи скаржаться мешканці району на наявність щурів у підвалах будинків? П.О.: За 2018 рік надійшли лише 3 скарги щодо наявності щурів у підвалах житлових будинків. Було проведено додаткову дератизацію приміщень. Загалом у всіх будинках, які перебувають на обслуговуванні нашого КП дератизація підвальних приміщень проводиться підрядною організацією не менше двох разів на рік. У разі звернень від мешканців  - проводиться додатково. KV: Скільки у районі будинків, які відмовилися від послуг КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва” та створили ОСББ? П.О.: У районі 1 348 багатоповерхових будинків, з них: 1 011 – обслуговує КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”, 129 будинків житлово-будівельних кооперативів; 62 будинків ОСББ; 39 - відомчих; 85 інвестиційних будинків; 22 гуртожитка та 1 060 будинків приватного сектору. У 2017 році була створена значна кількість ОСББ. Проте у 2018 році активність дещо зменшилася. ОСББ має меньше можливостей щодо отримання дотацій з місцевого бюджету на капітальні ремонти будинків. Мешканці також звернули увагу на те, що КП почало краще працювати, а місто проводить роботи по відновленню житлових будинків за кошти міського бюджету. Читайте: Коммунальщиков Днепровского района столицы уличили в закупке негодных окон До речі, за комунальні послуги у нашому районі люди платять. Боржників фактично немає. Сплата від населення зараз на рівні 96%. У нас був лише один випадок відключення споживача від електроенергії - людина принципово не платила за послуги понад 15 років. KV: Скільки житлових будинків у 2018 році було відремонтовано за кошти бюджету міста? П.О.: На кінець листопада ремонти проведені на 249 об’єктах житлово-комунального господарства Дніпровського району. З них 220 об’єктів обслуговує наше КП та 29 об’єктів, що перебувають на обслуговуванні у ЖБК та ОСББ. Проводили капітальний ремонт сходових клітин у 35 будинках, покрівлю ремонтували у 26 будинках, інженерні мережі – у 24, електричні мережі та електрощитові - у 16. Також у 74 будинках замінили вікна, облаштували 24 ігрових та 6 спортивних (бульв. Перова, 48, вул. Стальського, 16, вул. Березняківська, 16 та 30-а, вул. Райдужна, 2 та 3-а) майданчика, 15 контейнерних майданчиків для сміття. Розуміємо, що треба кошти на оновлення ліфтового парку. Адже близько 60% від загальної кількості ліфтів відпрацювали 25 і більше років та підлягають заміні чи модернізації. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато у районі зводиться нових об’єктів? П.О.: Забудова новими житловими кварталами йде досить активно. На території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла. Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК. У стадії завершення будівництва знаходяться житлові будинки на перетині вул. Червоногвардійської та Краківської у складі реконструкції мікрорайону обмеженого вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Гната Хоткевича (забудовник КП "Житлоінвестбуд-УКБ" - KV). № Адреса Назва ЖК Забудовник 1 вул. Воскресенська, 7 ЖК “Паркові озера” Інтергал-Буд 2 вул. Микільсько-Слобідська ЖК “Сонячна Рив’єра” Укрбуд 3 вул. Регенераторна, 4, просп. Возз’єднання, 19, вул. Березнева, 12 ЖК “Комфорт Таун” К.А.Н. Девелопмент 4 вул. Євгена Маланюка, 101 ЖК “Русанівська гавань” Ковальская недвижимость 5 вул. Євгена Маланюка, 101-а ЖК “Кассіопея” Банк “Аркада” 6 вул. Євгена Сверстюка, 4 ЖК “Галактика” Stolitsa Group 7 вул. Каховська, 60 ЖК “Каховська” ХК “Київміськбуд” 8 вул. Генерала Жмаченка, 28 ЖК “Автограф” DIM Group 9 вул. Каунаська, 2-а ЖК “Каунаська” Укрреставрація 10 перетин просп. Броварського та Визволителів ЖК “Фреедом” Укрбуд Крім цього, активно проводиться будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на  Броварському проспекті, 15, реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Генерала Ватутіна, 10-а, та нежитлового примiщення по вул. Миропiльська, 19, пiд багатопрофiльний культурний центр "Театр української традицiї "Дзеркало". KV: Чи збираються відселяти та зносити хрущовки і на їх місці будувати нові будинки? П.О.: Так званих “хрущовок” у нашому районі біля 60%. Будинкам 50-60 років. Сказати, що сьогодні є можливість проводити заміну цих будинків, не можна. Цього не дозволяє ні економіка, ні законодавча база. До того ж вони ще не вичерпали свій потенціал і придатні до використання. Звичайно, частина цих будинків у перспективі повинна бути замінена та реконструйована. Але це перспектива, яка може бути реалізована років через 10-15, не раніше. Над цією перспективою ми працюємо. Зараз по детальному плану території, де запланована нова забудова у Соцмістечку, заплановане обговорення з громадою. Один квартал Соцмістечка, де були аварійні будинки, зноситься і вже забудовується. KV: Проблемних забудов у районі багато? П.О.: Є так звані будинки Войцеховського поряд з Харківським шосе. Там декілька комплексів, які будувалися за замовленням групи компаній ТОВ “Укогруп”. Загалом 10 будинків. З них 4 введено в експлуатацію, але на жаль забудовник не виконав технічні умови стосовно прокладання інженерних мереж, енергомереж, будівництва трансформаторних підстанцій. Зараз ці будинки приєднані по тимчасовій схемі. Це створює певні незручності їх мешканцям, бо в них часті відключення від електроенергії через недобудовану інфраструктуру. Читайте: Киевляне перекрыли Харьковское шоссе: левый берег остановился в заторах (фото, видео) Зараз актуальним є завершення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Лохвицькій (рекомендовані поштові адреси: Харківське шосе, 15-а (ЖК “Нова хвиля”), пров. Лобачевського, 7, 7-а (ЖК “Флагман”) та бульв. Ярослава Гашека, 20, 22 (ЖК “Родинний затишок”), яке було розпочато у 2006 році ТОВ “Еверест плюс” (входить до групи компаній ТОВ “Укогруп”). У зв’язку з порушенням забудовником містобудівного законодавства, ухвалою Печерського суду Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8879/15-к було накладено арешт на земельну ділянку на вул. Лохвицька із забороною розпорядження нею. Порушуючи вимоги статті 39 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова Кабміну від 13.04.2011 №461), забудовник самостійно здійснив заселення інвесторів у житлові будинки за цими адресами, де незакінчено будівництво. Сьогодні заселено приблизно 620 квартир. У цих житлових будинках інвесторами створено експлуатуючі організації. Проте забудовником не виконані технічні умови по забезпеченню водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання житлових будинків. Ще один проблемний будівельний майданчик на вул. Сиваській, 12/2. Цільове призначення цієї земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування культурно-оздоровчого центру та офісу. ТОВ “Класика будівництва” (одна з групи компаній “Укогруп”) без дозвільних документів збудувало першу секцію житлового комплексу “Лего Хаус”. У цій незаконній забудові вже заселено 109 квартир інвесторами, які вимагають від Київської влади надати їм комунальні послуги всупереч законодавству. За ініціативи Дніпровської РДА в КМДА було створено робочу групу для опрацювання питання завершення будівництва зазначених житлових будинків та підключення їх до міських інженерних мереж. У її складі представники трьох профільних департаментів КМДА (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури), Нацполіції Дніпровського району та СБУ. Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА розроблено алгоритм дій фізичних осіб-інвесторів будівництва, які придбали квартири у групи компаній ТОВ “Укогруп”. Роботи проводяться. Ми будемо надавати свої рекомендації і робити все від нас залежне, щоб інвестори не втратили свої кошти. KV: У Дніпровському районі є будівництва, які викликали обурення громади. Навіть були сутички. Що зараз з цими об'єктами? П.О.: У 2018 році до Дніпровської РДА надходили численні скарги від громадян, які виступали проти будівництва торговельного закладу на бульв. Перова, 12-а, та житлового будинку на вул. Андрія Малишка, 9-а. Ми офіційно зверталися до Київського міського голови, структурних підрозділів КМДА та органів державного архітектурно-будівельного контролю з проханням здійснити перевірку законності забудови зазначених земельних ділянок та розглянути питання щодо повернення їх громаді Києва. За поданням Дніпровської РДА та ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення по наданню цим земельним ділянкам статусу скверів. Зараз КО “Київзеленбуд” отримує вихідні дані на розробку проектної документації з облаштування скверу на земельній ділянці по вул. Андрія Малишка, 9-а. Читайте: В Киевсовете решили забрать у ЧП “Радуга” земельный участок на Малышко, 9-А Школи, садочки та спортивна інфраструктура Дніпровського району KV: Чи будують або реконструюють у районі школи та дитячі садочки? П.О.: Так. Наразі проводиться будівництво середньої школи № 42 на вул. Хорольській, 19. На цьому місці школа була вже понад 100 років назад. Була розпочата її реконструкція. Але після проведення додаткової експертизи вже у процесі реконструкції вирішили, що раціональніше її знести і збудувати нову. Внесли зміни у проектно-кошторисну документацію. Зараз зводимо нову 4-поверхову школу на 1 080 місць. Роботи розпочато у червні 2017 року, орієнтовний термін їх завершення - серпень 2019 року, якщо, звісно, будуть виділені кошти. Для завершення будівництва потрібно біля 295 млн гривень. Це буде одна з найбільших шкіл району. Загалом часткова реконструкція і відновлювальні ремонти проводяться у 60% шкіл району перед початком нового року. Була реконструйована школа на вул. Раїсі Окіпної, планується реконструкція на вул. Гагаріна. У 2018 році у 17 дитячих садках (№ 303, 515 “Березняки”, 522, 525, 577, 53, 166, 274, 311, 368, 443, 446, 453, 566, 576, 688, 700) проведено роботи з термомодернізації та капітальні ремонти. Капітально відремонтована спеціалізована школа № 325 “Щастя” (просп. Генерала Ватутіна, 22-б) та навчально-виховний комплекс “Щастя” (вул. Кибальчича, 3). KV: Чи є випадки, коли забудовники зводять навчальні заклади в межах своїх ЖК? П.О.: Є і такі випадки. У 2018 році була збудована і введена в експлуатацію приватна школа у ЖК “Комфорт таун”. Там же збудований і дитячій садок. У ЖК “Паркові озера” за рахунок забудовника зведено приватний дитячій садок. За допомогою інвестора була відновлена робота дитсадка № 220 на вул. Плєханова. Ми отримали ряд звернень мешканців району з проханням повернути громаді цей навчальний заклад. Будівля була в оренді, але не використовувалася 6 років. На відновлення коштів не було, тому ми залучили приватного інвестора, який вклав понад 20 млн гривень. Зараз інвестор є орендарем цього приміщення. І у 2018 році в ньому він відкрив приватний дитсадок. Сьогодні там сформовано 7 дитячих груп. Орендар звернувся до Київради щодо продовження строку оренди. KV: Чи достатньо шкіл і садочків у Дніпровському районі? П.О.: Зараз у нашому районі працює 140 шкільних і дошкільних навчальних закладів. Шкіл достатньо. Вони не переповнені. Звісно, по мірі збільшення кількості мешканців району ми будемо реконструювати їх та розширювати. Черга у дитсадкі за останні роки суттєво зменшилася: з 5 тисяч до 1 260 дітей у черзі. За останні три роки нами відновлено роботу 65 групп на 1 300 місць. Тільки у 2018 році відновлено роботу 11 груп для 190 дітей (дитсадки № 274 (1 група), 503 (1 група), 535 (1 група), 559 (1 група), 461 (1 група), 670 (1 група), 680 (5 груп). Зараз у Дніпровському районі працює 86 садочків (73 - комунальні, 1 - відомчий (Державного управління справами Президента), 4 - приватні, 6 - навчально-виховні комплекси, де створені виховні групи, 2 – приватні навчально-виховних комплекси, де працюють 7 дошкільних груп). Наразі на 100 місцях виховується 114 дітей. На цей час в районі у дитячих садках наявні близько 250 вільних місць (ця цифра постійно змінюється). Діти при бажанні батьків можуть бути влаштовані. KV: Що зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? П.О.: У Дніпровському районі культивується близько 50 видів спорту. Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Нам підпорядковується 4 ДЮСШ (№ 3, 10, 16, 21) і ще 8 шкіл різних форм власності базуються на території району. Я дуже гордий тим, що вихованка районної дитячо-юнацької спортивної школи №16 Юлія Левченко стала срібною призеркою Чемпіонату Світу з легкої атлетики у стрибках в висоту з результатом 201 см. А у Гідропарку проходив чемпіонат Європи з міні футболу. Також у районі діє 48 спортивних клубів, з яких 13 - входять до мережі клубів Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання. Також до послуг любителів спорту в районі 3 стадіони, 8 басейнів, 345 площинних спортивних споруд, 72 спортзали. Загалом 608 спортивних об’єктів. Читайте: Жители Русановки возмущены долгосрочной остановкой реконструкции стадиона “Русановец” Протягом 2018 року за рахунок державної субвенції створено 10 шкільних футбольних майданчиків з штучним покриттям розміром 42х22 м (школи № 98, 126, 136, 146, 158, 188, 191, 234, 246 та інтернат 14). Також завершуються капітальні ремонти 5-ти шкільних стадіонів (школи № 11, 31, 66, 158, 228). Відремонтовано спортивні клуби районного Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання “Рубін” (бокс) та “Ракетка” (настільний теніс). Ведеться реконструкція легкоатлетичного манежу на просп. Павла Тичини, 18. Сам манеж вже запущено в експлуатацію. Будівельні роботи проводяться у прибудові. Плануємо здати цей об'єкт у 2020 році. KV: Є занедбані об'єкти освітньої чи спортивної інфраструктури? П.О.: Комунальні заклади всі поступово відновлюються, занедбаних об'єктів немає. Є бассейн на Воскресенці в районі вул. Курнатовського, який було приватизовано і на сьогодні він не використовується. Є будівля дитячого садочка, яку планується здати в оренду зі збереженням цільового призначення. Зелені зони та безпека мешканців Дніпровського району KV: Скільки на території району зелених зон і чи є проблеми з їх обслуговуванням? П.О.: На території нашого району знаходиться 19 парків, 2 з яких загальноміського значення - парк “Перемога” і Гідропарк, 79 скверів та 8 бульварів. Сквери та бульвари поступово реконструюються. Протягом 2018 року були капітально відремонтовані парк на “Русанівській набережній” та сквер між житловими будинками на бульварі Ярослава Гашека, 6-8. Продовжуються роботи і з капітального ремонту 6-ти скверів (вул. Празька, Краківська, 11, Шумського, Миколайчука, 3-3-а, між житловими будинками на Харківському шосе, 9-13, біля будівлі школи № 4 на вулиці Стальського, 26-а). У Гідропарку проведені відновлювальні роботи інфраструктури у “Місці спорту” та ремонту центральної доріжки. Плануємо продовжити роботи по встановленню атракціонів. Із великих проектів завершено капітальний ремонт першої черги парку “Перемога”. Реконструкція розпочата з самої дальньої частини парку - перетин вул. Генерала Жмаченка та просп. Алішера Навої, де неподалік зараз будуються два нових мікрорайони. Зі сторони вул. Генерала Жмаченка навіть облаштовано еко-парковку на 800 кв м. У 2019 році плануємо завершити реконструкцію другої частини і розпочати реконструкцію третьої. KV: Які зелені об'єкти району потребують додаткової уваги? П.О.: Зараз пильна увага приділяється озеру Тельбін. Продовжуємо облаштовувати зону відпочинку на озері Райдужне та на ДВРЗ. Труханів острів ми ще не прийняли з державної власності у комунальну. Це суттєво стримує виконання наших планів щодо оновлення інфраструктури. Хоча вже у 2019 році плануємо роботи з розширення центральної дороги. Читайте: КП “Плесо” потратит более 88 млн гривен на реконструкцию зоны отдыха на Трухановом острове Занедбаних та небезпечних територій у Дніпровському районі немає. KV: Адміністрація опікується питаннями безпеки мешканців району? П.О.: Дніпровською РДА налагоджено взаємодію з правоохоронними органами, що дислокуються на території району. Щотижнево на нарадах представник Дніпровського райуправління поліції інформує про оперативний стан у районі за минулий тиждень. На засіданні Колегії райдержадміністрації керівництво райуправління поліції звітує про виконання міської цільової програми “Безпечна столиця”. З окремих питань проводяться спільні з правоохоронцями наради. Наприклад, нещодавно розглядали ситуацію з викраденням телефонних кабелів та ліфтового обладнання. Співпрацюємо з громадським формуванням “Муніципальна варта”. У 2018 році рівень злочинності у районі знизився на 37%. Дніпровське управління поліції за результатами діяльності стабільно утримує 2-3 місце по ефективності протидії злочинності. Останнім часом підвищено взаємодію РДА та Патрульної поліції з питань звернень громадян щодо неправильного паркування та покинутих авто, а також по роботі над проектом міської цільової програми з підвищення організації та безпеки дорожнього руху. Співпрацюємо з КП “Інформатика” щодо відеоспостереження. У школах району ще у минулому році було встановлено камери. Зараз вони підключаються у загальноміську мережу відеоспостереження. Проводяться роботи по встановленню камер на проспекті Соборності, Броварському проспекті та вул. Жмаченка, а також у місцях великого скупчення людей біля метро “Лівобережна”, “Дарниця” та “Чернігівська”. У разі виникнення надзвичайної ситуації, оперативним черговим РДА використовується 12-ти канальна автоматизована система централізованого оповіщення “Озон С”. KV: У районі досить часто з'являються поселення ромів. Як на це реагує РДА? П.О.: Вони досить часто проживають у будинках на Русанівських садах, які були звільнені для будівництва Подільського мостового переходу, але ще не знесені. Це незаконне проживання, хоча виселити людей маємо право не завжди. Наприклад, у випадку, коли людина проживає з дозволу власника або будинок зданий в оренду. Читайте: На столичных Русановских садах ночью сгорел дом, в котором проживали ромы (фото, видео) Якщо з'являються поселення у палатках, то проводимо бесіду, пропонуємо переселитися на інші території, аби не створювати проблем іншим мешканцям. Цю роботу проводимо як нашими силами, так і силами поліції. На рівень злочинності та безпеку мешканців ці поселення не мають суттєвого впливу. Фото: KV Фото галереї: надано Дніпровською РДАKиевVласть

За державною статистикою у Києві понад 95 тисяч безробітних. Деякі з них свідомо відмовляються від допомоги держави у пошуку роботи. Люди розраховують на власні сили, зв'язки, розкручені сайти з пошуку роботи. Чи варто це робити, чим реально можуть допомогти у центрі зайнятості, які розміри виплат по безробіттю, чи є реальні можливості навчання та працевлаштування докладно в інтерв’ю КиевVласть розповів директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич. KV: З 26 листопада у десяти областях України введено воєнний стан. Чи був інструктаж щодо роботи Київського міського центру зайнятості у разі оголошення  воєнного стану по всій території України? Віктор Білич: Інструктажу не було. Міністр соціальної політики Андрій Рева публічно заявив, що жодних соціальних виплат держава не затримає. Для безробітних сьогодні виплати здійснюються тричі на місяць. І затримок, на моїй пам'яті, не було. Крім того, безробітні, за їх бажанням, можуть отримати додаткову матеріальну підтримку від участі у громадських роботах. Громадські роботи виконуються в інтересах громади Києва та організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ми щорічно залучаємо до громадських робіт безробітних, за свою роботу вони отримують відповідно платню. Так, платня невелика, але вона є додатковим джерелом доходу  для безробітних громадян. KV: Багато людей зараз погоджуються на такі громадські роботи? В.Б.: У цьому році майже 2,5 тисяч безробітних прийняли участь у громадських роботах. Фінансування громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. З початку року на оплату цих робіт витрачено майже 600 тис. гривень, із яких кошти Фонду близько 300 тис. гривень і стільки ж коштів надано з бюджету столиці. Громадські роботи в основному виконувалися за такими суспільно-корисними видами робіт: прибирання скверів, парків, прилеглих до пам'ятників культури і архітектури територій; благоустрій, озеленення та поліпшення санітарного стану територій міста; супровід інвалідів по зору; упорядження меморіалів, пам'ятників, братських могил та інших місць поховання загиблих захисників Вітчизни. KV: Скільки сьогодні у Києві офіційно зареєстровано безробітних? В.Б.: На початок грудня поточного року  перебувало на обліку в районних філіях міської служби зайнятості 8,7 тис. безробітних, з яких 291 учасник АТО. Взагалі, упродовж січня-листопада 2018 року мали статус безробітного понад  27 тис. громадян. За останні три роки кількість офіційно зареєстрованих безробітних зменшується. Так, протягом одинадцяти місяців поточного року, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, чисельність безробітних зменшилась на 9%. А якщо порівнювати з даними за одинадцять місяців 2016 року, то взагалі на 40%. На мій погляд, таке зменшення пов'язано, насамперед, з тим, що значна частина наших співвітчизників їдуть на заробітки за кордон. Адже в Україні людина і її праця недооцінені. Середній рівень заробітної плати, яка пропонується роботодавцями шукачам роботи в столичній службі зайнятості, становить близько 6,3 тис. гривень. Що в 2 рази менше, ніж середня заробітна плата у Києві. За офіційними даними у жовтні  поточного року у столиці середня заробітна плата становила 13 850 гривень. KV: В які роки у Києві були спалахи безробіття? В.Б.: За останніми даними органів державної служби статистики, в столиці понад 95 тис. безробітних у віці від 15 до 70 років розрахованих за методологією Міжнародної організації праці (МОП). За останні 15 років по Києву найбільша чисельність безробітних, за методологією МОП, спостерігалась у 2000 році - 115 тис. осіб,  у наступні роки відбулось зменшення до 45 тис. безробітних у 2007 році. У 2008-2009 роках Україна відчувала негативні наслідки світової фінансової кризи, що призвело до збільшення чисельності безробітних у місті до 96,5 тис. осіб. Починаючи з 2014 року складна політична та економічна ситуація в країні загострила негативні процеси на ринку праці, і в 2015 році в столиці вже нараховувалось 102,6 тис. безробітних за методологією МОП. KV: Багато людей відмічають, що досить складно отримати статус безробітного. Це правда? В.Б.: Статус безробітного надається відповідно до закону “Про зайнятість населення” особам працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готові та здатні приступити до роботи. Хочу підкреслити, готові приступити до роботи. Статус безробітного надається з дня подачі заяви у разі відсутності підходящої роботи. Рішення про надання статусу безробітного приймається центрами зайнятості протягом 7 днів. І маю зазначити, що значна кількість із працевлаштованих за сприяння служби зайнятості, а саме майже 35%, - це  люди, які працевлаштовані протягом цих 7 днів, тобто до набуття статусу безробітного. Це люди, які реально шукали роботу, а не розраховували на отримання соціальної допомоги. Читайте: Более 11 тысяч выпускников вузов в Киеве в этом году не смогли найти работу Упродовж 11 місяців поточного року у нас налічувалося майже 66 тисяч вакансій. На сьогодні у загальноміській базі даних наявно близько 12 тис. вакансій. Серед них – понад 60% для робітників та представників найпростіших професій, але ті, хто хоче працювати, можуть для себе знайти роботу. KV: Яких робітників сьогодні шукають роботодавці? В.Б.: Найбільший попит роботодавців спостерігається на представників найпростіших професій (прибиральники, двірники, вантажники, підсобні робітники), фахівців (бухгалтерів,  лікарів, сестер медичних, вихователів). Серед кваліфікованих робітників з інструментом затребувані слюсарі-сантехніки, слюсарі-ремонтники, електрогазозварники, малярі, швачки. Високий попит на працівників сфери торгівлі та послуг (охоронники, продавці, кухарі, помічники вихователя). У поточному році до нас звернулися понад 38 тис. громадян. Майже 30% з них - ті, які приходили отримати консультацію, наприклад, щодо складання резюме, профтестування або ознайомитися з наявними вакансіями, подивитися, яку заробітну плату пропонують. Реєстрація та облік громадян державною службою зайнятості здійснюється незалежно від реєстрації місця проживання чи перебування. Ми нікому не відмовляємо, в столичній службі зайнятості реєструються громадяни не за місцем проживання, в тому числі мешканці інших регіонів. Читайте: За два года Киевский центр занятости помог создать безработным около 600 видеорезюме Крім того, що ми допомагаємо знайти роботу, ми намагаємося допомогти роботодавцям із укомплектуванням наявних вакансій. Здавалося б, що проблеми не існує, адже ми маємо на обліку достатню кількість безробітних. Проте існує величезний дисбаланс між професійно-кваліфікаційним складом безробітних, та поданими вакансіями. І далеко не всі вакансії можна укомплектувати за рахунок наявних безробітних. Тому більше року ми працюємо і на засадах рекрутингу. В кожній районній філії працюють фахівці з рекрутингу. Завдяки їх роботі укомплектовані понад 1,2 тис. вакансій. Частина з них - безробітними, які перебували на обліку в міській службі зайнятості. Але майже половина - тими, яких ми знайшли своїми силами на вільному ринку праці, у тому числі через резюме на сайтах з пошуку роботи. Дуже велику увагу ми приділяємо профорієнтаційній роботі. І не лише з безробітними, а й зі шкільною молоддю. Майже 46% профорієнтаційних послуг надано саме школярам. Адже правильний вибір професії забезпечить у майбутньому і гідну заробітну плату, і можливість самореалізації. У цьому році ми провели велику професіографічну екскурсію для учнів на Київський бронетанковий завод, де їх детально ознайомили з процесом виробництва. KV: Скільки коштів отримується Київським міським центром зайнятості на виплати по безробіттю і скільки сплачено допомоги безробітним? В.Б.: Відрахування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття здійснюється в межах єдиного соціального внеску, який повністю адмініструє Державна фіскальна служба та Пенсійний фонд. Розмір відсотків відрахувань до Фонду встановлює Уряд  і його розмір кожного року зменшується. За 11 місяців поточного року по Києву зібрано близько 32 млрд гривень єдиного соціального внеску. З них 1,6 млрд гривень направлено у Фонд соціального страхування на випадок безробіття. На виплату допомоги по безробіттю у Києві використано за одинадцять місяців поточного року майже 425 млн гривень, у 2017 році - 464 млн, у 2016 році - 502 млн гривень. KV: Який зараз середній розмір допомоги по безробіттю у Києві? В.Б.: Майже вдвічі більше ніж по Україні. Середній розмір допомоги по безробіттю у Києві -  5354 гривні, а по Україні - 2670 гривень. Це обумовлено тим, що на обліку в столичній службі перебуває майже 40% безробітних, які отримують допомогу по безробіттю в максимальному розмірі - 7 684 гривні або чотири прожиткових мінімуми для працездатних осіб (з 1 грудня 2018 року прожитковий мінімум становить  1921 гривню - KV). KV: Скільки киян працевлаштовані за допомогою столичного центру зайнятості, а скільки просто зняті з обліку? В.Б.: З початку року за сприяння столичної служби зайнятості забезпечено роботою 17 543 особи, що на понад 300 осіб більше, ніж за відповідний період минулого року. Серед працевлаштованих у 2018 році 210 учасників АТО. Найпоширенішими причинами зняття з обліку безробітних, крім працевлаштування, є  подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості та невідвідування центру зайнятості без поважних причин більше 30 календарних днів. Тобто, безробітний може працевлаштуватись або покинути місце проживання, але не вважає за потрібне повідомити про це службу зайнятості, тому через 30 днів, відповідно до діючого законодавства, його знімають з обліку. Взагалі частка знятих з обліку без працевлаштування зменшується. Так, наприклад, протягом 2016 року вона склала 31% (12 175 осіб), у 2017 році - 27%  (8 278 осіб), а у січні-листопаді 2018 року зменшилась до 25% (6 716 осіб). Читайте: Столичные власти планируют трудоустраивать более 10 тысяч безработных ежегодно KV: За якими спеціальностями частіш за все працевлаштовуються за допомогою столичного центру зайнятості? В.Б.: Серед безробітних, які перебувають на обліку, 88% осіб з вищою освітою. За професійними групами, переважають законодавці, державні службовці, керівники (44%), професіонали (22%) та фахівці (18%). Тому найчастіше безробітні працевлаштовуються за такими професіями та спеціальностям як: фахівець, бухгалтер, економіст, директор, менеджер, продавець-консультант, інженер тощо. KV: У Центрі зайнятості зазвичай наявні пропозиції щодо контрактної служби у лавах збройних сил. Багато людей відгукуються на ці пропозиції? В.Б.: Ми тісно співпрацюємо з військовими комісаріатами та військовими підрозділами з метою залучення громадян до військової служби за контрактом. Їх представники беруть участь у семінарах, де інформують громадян, які шукають роботу, про умови проходження військової служби за контрактом, наявні у них вакансії. Крім того, неодноразово до нас зверталися за допомогою в підборі кадрів і з Нацгвардії та Нацполіції. Звичайно, що для них найбажаніші кандидати - учасники АТО, колишні військовослужбовці,  тобто люди, які мають відповідний досвід. Проте, ажіотажу такі пропозиції не викликають. З початку року тільки 19 учасників АТО підписали контракт на проходження служби у Збройних силах України. KV: Скільки учасників АТО загалом було зареєстровано в службі зайнятості та скільки з них працевлаштовано? В.Б.: З початку Антитерористичної операції до Київського міського центру зайнятості звернулось 3 409 учасників АТО, з них мали статус безробітного 3 130 осіб. Забезпечено роботою 1 179 осіб (у 2015 році – 55, 2016 році - 412, 2017 році - 502 учасника АТО). Упродовж січня-листопада поточного року нашими послугами скористалися 929  військовослужбовців із зони АТО. Забезпечені роботою 210 осіб, з яких 35 відкрили власну справу. Також учасники АТО мали можливість пройти професійне навчання. Загалом таких осіб було 367, з них у поточному році 54 особи. На сьогодні продовжується пошук роботи для 291 безробітного учасника  АТО. KV: Всі учасники АТО, які зараз знаходяться на обліку в столичному центрі зайнятості отримують допомогу по безробіттю? Який її середній розмір? В.Б.: Станом на початок грудня допомогу по безробіттю отримали 268 колишніх бійців АТО. Її середній розмір становив 5 597 гривень. KV: Чи користуються попитом пропозиції щодо проходження навчання за допомогою Київського центру зайнятості? В.Б.: Можливість отримати нову професію або підвищити свою кваліфікацію відповідно до сучасних вимог ринку праці - це чи не найважливіший шанс вирішення проблеми працевлаштування для багатьох людей. У поточному році підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за направленням Київського міського центру зайнятості безробітні могли пройти за 84 напрямками у 12 навчальних закладах. Цією можливістю скористалися 1 299 осіб. Найбільшим попитом користувалися ІТ-сфера та бухгалтерські напрями, основи підприємницької діяльності та складання бізнес-плану, а серед робітничих спеціальностей - кравець, кухар, водій трамваю або тролейбусу. Майже 80% осіб після проходження навчання працевлаштовуються. Читайте: Почти 88 тысяч киевлян прошли профориентацию с начала года На навчання безробітних використано з коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття майже 5 млн гривень. Проблемою щодо залучення безробітних до професійного навчання стало суттєве подорожчання в Києві проїзду у громадському транспорті, адже зараз проїзд для безробітних, які проходять професійне навчання, не відшкодовується. KV: Ви зазначили, що 35 учасників  АТО, які обліковувалися в Київському міському  центрі зайнятості, відкрили свій бізнес. Чи багато безробітних загалом відважуються на відкриття своєї справи? В.Б.:  Служба зайнятості сприяє залученню безробітних до підприємницької діяльності. У 2016 році скористалися своїм правом та отримали одноразову виплату допомоги по безробіттю для відкриття власної справи 284 особи, у 2017 році - 136 осіб.  Протягом січня-листопада поточного року 113 безробітних отримали від служби зайнятості фінансову допомогу для започаткування власної справи в сумі майже 4,4 млн гривень. В середньому розмір одноразової виплати допомоги по безробіттю склав 39 тис. гривень (від 13 тис. до 76 тис. гривень). Нагадаю, що законодавством про зайнятість визначено, що безробітним, які зареєстровані у службі зайнятості, призначена допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності. Таку виплату можуть отримати безробітні, якщо вони не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості протягом одного місяця у зв'язку з відсутністю для них на ринку праці підходящої роботи. Розмір одноразової виплати допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу, підстави припинення трудових відносин та розміру заробітної плати, яку громадянин отримував перед звільненням. KV: Чи багатьом внутрішньо переміщеним особам допоміг Київський міський центр зайнятості? В.Б.: З початку березня 2014 року по теперішній час отримали послуги служби зайнятості міста Києва 8,5 тис. внутрішньо переміщених осіб. Столична служба зайнятості сприяла працевлаштуванню 2 690 таких громадян, 140 осіб отримали одноразову виплату допомоги по безробіттю на відкриття власної справи. За направленням служби зайнятості професійне навчання проходив 821 безробітний з числа ВПО, у громадських та інших роботах тимчасового характеру взяли участь 214 переселенців. Можу сказати більше, зараз роботодавці зацікавлені приймати на роботу саме цю категорію громадян. З вересня 2015 року діє постанова Кабінету Міністрів № 696, яка затвердила порядок здійснення заходів сприяння зайнятості для внутрішньо переміщених осіб. З цього часу у разі працевлаштування таких осіб за направленням служби зайнятості, на умовах строкових трудових договорів, роботодавець отримує протягом одного року за кожен непарний місяць компенсацію у розмірі суми заробітної плати внутрішньо переміщеної особи. З початку дії Порядку укладено 168 договорів на працевлаштування громадян з компенсацією роботодавцю витрат на оплату праці внутрішньо переміщених осіб. На виплату допомоги по безробіттю для внутрішньо переміщених осіб у поточному році вже використано 16,7 млн гривень, у 2017 році - 17,5 млн гривень, у 2016 році - 16 млн гривень. Середній розмір  допомоги по безробіттю, у поточному році, становив 5,2 тис. гривень. На сьогоднішній день продовжують отримувати послуги столичної служби зайнятості 476 переселенців. Фото: KV KиевVласть