Днями в Києві відкрився перший в Україні й найбільший в Європі Музей передвиборчої агітації. Круто! А, можливо, це ще й якось пов’язано з тим , що більшість громадян нашої країни просто не мають уявлення про виборче право. Особливо про те, як це право застосовувати в громадських організаціях. Тому я, юрист Українського Товариства сліпих, вирішив дослідити  дотримання норм виборчого права в громадських організаціях. Конституція багато яких прав декларує для громадян, але як їх застосувати на практиці ми не знаємо, а тому і виникають час від часу різні тлумачення неврегулюванних (проблемних) питань. Така ситуація спричинена тим, що у профільних  законах відсутні норми права, які можна застосувати. Гарантоване конституцією виборче право – обирати та бути обраним задеклароване, але чому ми думаємо, що стосується це право лише виборів до органів влади? За визначенням юридичної літератури, виборче право - це сукупність правових норм, що регламентують право кожного вільно обирати і бути обраними.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Демократичні перетворення в сучасному суспільстві відкрило багато можливостей для людей у різних сферах від бізнесу до громадських ініціатив. Кожен член того чи іншого товариства має свої права та обов’язки. Розглянемо одне з них –  право обиратися й бути обраним. Коли мова йде про вибори до органів державної влади та місцевого самоврядування, то начебто майже все зрозуміло. Є виборчий кодекс і ряд інших нормативних актів, які регулюють виборчі процеси. А що відбувається в приватному секторі права, як відбуваються вибори в акціонерних товариствах, кооперативах різного роду, громадських об’єднаннях тощо? З огляду на останні події, що відбуваються зі звітно-виборчими процесами в первинних та обласних організаціях Всеукраїнської організації “Українське товариство сліпих” (надалі – УТОС) виникла необхідність провести дослідження питання виборчого права на реальному прикладі. Виборче право публічного та приватного характеру В демократичному, громадському суспільстві право брати участь в управлінні державою, місцевим самоврядуванням, громадським об’єднанням, політичною партією, різного роду кооперативами та колективними підприємницькими утвореннями є невід’ємним право кожного громадянина, хто дотичний до того чи іншого утворення. Що воно таке – виборче право та до чого тут ст. 38 Конституції України? Стаття 38 Конституції України кожному гарантує вільно обирати і бути обраними, але вся юридична література обмежується вивченням тільки виборчого права публічного характеру. Виборче право – це сукупність правових норм що регламентують право кожного вільно обирати і бути обраними не залежно від публічного чи приватного права. Для того, щоб був зрозумілий хід думок автора розпочну з головного. У профільному Законі України “Про громадські об’єднання” відсутні норми, що регламентують права та обов’язки члена громадського об’єднання, а отже як обирати до керівного органу та бути обраним – не зазначено. Можна зауважити, що в ст. 3 Закону України “Про громадські об’єднання” обумовлено сам принцип, за яким діє організація (об’єднання) - “самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом”. За змістом пункт 4, частина 1, статті 11 ЗКУ “Про громадські об’єднання” визначено, що має міститися в статуті громадської організації щодо питання органу управління: “…повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі – керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи…” Ну, з керівником – ясно, але  права та обов’язки членів громадської  організації  не визначені. На думку законодавця, дані питання віднесено до компетенції статутних норм тієї чи іншої громадської організації. Наскільки зручно користуватися в побуті недосконалими законодавчими актами, які іноді можна тлумачити двозначно, - прикладів безліч. Отже, якщо в законах відсутні прямі норми, то доведеться застосовувати аналогію права та законодавства.  За змістом ст. 8  Цивільного кодексу України “1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). 2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права)”. Які права членів товариства, які не досягли повноліття? За аналогію права кожне громадське об’єднання, політична партія, різного роду кооперативи та колективні підприємницькі утворення приватного права має містити у своєму статуті норми щодо активного та пасивного виборчого права кожного члена (учасника). Пункт 10.1 Статуту УТОС встановив право члена УТОС: “Обирати та бути обраним в усі керівні органи УТОС”. За змістом пункту 6 Статуту УТОС встановлено: “Членами Українського товариства сліпих можуть бути особи, які проживають на території України, досягли віку 14 років, визнані інвалідами з дитинства, інвалідність яких пов’язана з органами зору,  та інваліди  І, ІІ, ІІІ груп  по зору, а також зрячі громадяни, які беруть активну участь в житті Українського товариства сліпих та проживають на території України”. Тобто громадяни, що досягли 14-ти річного віку можуть бути членом УТОС. А яке у них виборче право, активне чи пасивне, чи мають обидва? Аналогія закону показує, що активне виборче право у особи настає з досягненням 18-річно віку. Активне виборче право — право громадян обирати на виборах. Пасивне виборче право — право громадянина бути обраним. Тобто, виходить,  що всі наші члени Товариства (школярі, студенти), яким не виповнилося 18 років не беруть участь у виборах. Тут виникає інше питання, як їх враховувати під час визначення квоти? Статут УТОС на це відповіді немає. Загальні збори та конференції Продовжимо зі способу реалізації голосу. В Статуті УТОС застосовано обидва –  пряме (безпосереднє) голосування та непряме. Пряме голосування використовується на нижчих рівнях, в первинних організаціях. Так п. 71.1. Статуту УТОС встановлює обирання голови первинної організації прямим голосуванням, але це при умові проведення загальних зборів первинної організації. Адже п. 68 говорить, що вищим органом первинної організації є загальні збори або конференція. Не зрозуміло, як може бути “або, або”? Адже відповідно до аналогії права – вищим органом є загальні збори. Конференція - це збори (нарада) окремих  осіб. Не всіх осіб, а визначене коло осіб, в нашому випадку – це представники на конференцію первинної організації. Якщо проводиться конференція первинної організації то виникає логічне питання – на неї має прибути делеговані представники (делегати). Делегати від кого? Адже первинна організація – найнижча ланка в структурі УТОС. Для проведення загальних зборів первинної організації необхідно зібрати відповідно до п. 28 Статуту УТОС не менше 2/3 членів первинки, але Положення “Про первинні організації” від 15 лютого 2012 року допускає п. 2.2 “В первинних організаціях, де скликання зборів неможливо, рішенням правління скликається конференція, за нормами представництва, що встановлюються правлінням первинної організації”. Скликати загальні збори не завжди є можливість у зв’язку з географічною віддаленістю місця проживання членів Товариства, їх доступністю в переміщенні до місця проведення зборів та інші поважні причини, правління первинної організації може скликати конференції за встановленим модусом представництва. Представництва від кого? Отже, для проведення первинною організацією не загальних зборів, а конференції, і щоб вона була легітимною, необхідно провести загальні збори в групах та висунути делегатів на конференцію первинної організації. Тут виникає наступна проблема: немає положення про групи та групоргів. Суміщення двох представницьких посад Інше питання, яке на сьогодні викликає багато суперечностей – це займання двох посад, для прикладу голова обласної організації та первинної організації. Статут УТОС не містить прямих норм, щодо даного питання, які прямо забороняють чи дозволяють обіймати дві виборчі посади, де одна одній підлеглі (підпорядковані). У Положенні “Про обласні організації, Київську міську організацію та організацію в Автономній Республіці  Крим Українського товариства сліпих і їх ревізійні комісії”, зазначається: “Голова правління обирається  відкритим голосуванням більшістю голосів з будь-якої кількості кандидатур із числа делегатів конференції. Голова обласного правління може бути одночасно головою однієї з первинних організацій”. Але чи відповідає таке становище речей виборчому право, адже внутрішні нормативно правові акти підприємств, організацій, державних органів, місцевого самоврядування не можуть суперечити, зменшувати, обмежувати права громадян відповідно норм Конституції та законів України. Правління товариства та голови правління за аналогією, це представники своїх громад (організацій), які мають представницький мандат на здійснення управління організацією від імені громади. Одночасно перебувати на двох виборний посадах неможливо. Адже за аналогією, Президент України не може буди одночасно депутатом Верховної Ради чи головою Верховної ради. І ось чому. Чинне законодавство України не містить визначення “представницького мандату”. Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін “представницький мандат” обов’язково пов’язаний з обранням особи, зокрема, народним депутатом України чи депутатом ВР АРК, депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради з наданням їй відповідних повноважень, в тому числі виступати від імені виборців. Згідно з Конституцією України, зазначає Конституційний Суд, представницький мандат мають народні депутати України , Президент України, депутати ВР АРК, а також депутати сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, що прямо зумовлено представницьким характером цих органів. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста (ч. 1 ст. 12 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”) з представницьким мандатом. Отже.ю він має відмовитися від іншого представницького мандату. Голову первинної організації обирає громада, яка входить до відповідної обласної громади (організації). Отже обрання однієї й тієї ж особу на посади, що підлеглі одна одній є не правильним, по-перше, з вище зазначених підстав, по-друге, у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів. У ст. 1 Закону України “Про запобігання корупції” зазначено: “пряме підпорядкування – відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням”. Чи є тут пряма залежність керівника нижчого рівня від вищого? Так. При цьому тут присутній “потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень”. Якщо копнути глибше, то з’явиться  “реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень”. Багато хто може зауважити, що Закон України “Про запобігання корупції” стосується посадових осіб державних органів влади та місцевого самоврядування. Так, у профільних законах таких норм немає, але при виявленні однакового предмета, що призводить до конфлікту інтересів, буде застосовано аналогію закону. А отже – притягувати до відповідальності будуть відповідно того закону, норми якого були порушені. Зараз  в УТОС відбувається звітно-виборча кампанія. Іноді тут виникають складні ситуації, не окреслені нормами статуту УТОС чи чинним законодавством України. Припустимо, чи можна проводити конференцію, якщо одна, дві делегації з поважних причин не взяли участь? Якщо через відсутність на конференції конкретної делегації не вистачатиме кількості голосів для встановлення кворуму, то проведення такої конференції буде не легітимним. Право фото-відео фіксації публічних подій Реалії сьогодення створили моду  все фіксувати на фото та відео. Отже, декілька слів про моду. Знімання людей для подальшого оприлюднення  фото-, відеоматеріалу  регламентовано статтею 307 Цивільного кодексу України, але це право не є абсолютним і може бути обмежене.  Так, фізичну особу може бути знято на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою (крім деяких виключень), оскільки процес відповідної зйомки може певним чином суттєво порушувати особисті немайнові права фізичної особи. Якщо зйомки проводяться відкрито – на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру, припускається, що особа надала згоду на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку. Без згоди можна вести фото-, відео знімання службових, посадових або публічних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування під час виконання ними своїх посадових обов’язків, але при цьому необхідно попередити про таку зйомку. Якщо фото-, відео знімання особи, публічний показ, відтворення, розповсюдження зображень з нею здійснювалися без її дозволу і вона вважає, що такими діями їй завдано матеріальної та/або моральної шкоди, вона має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду з відповідною позовною заявою. Отже проводити фото-відео знімання публічних заходів можна, але якщо під час відтворення зображення у вигляді матеріалу буде причинено шкоду недостовірною інформацію якій небуть особі, то така особа має право вимагати спростувати такі дані чи відшкодувати збитки навіть у судовому порядку. До-речі: у випадку, якщо керівник підприємства, установи чи організації бажає встановити відеоспостереження і фіксувати дії своїх працівників, він повинен заздалегідь попередити працівників і відобразити такі умови праці у правилах внутрішнього трудового розпорядку. Чи можна обирати головою організації кандидата, який є членом  іншої первинної організації УТОС? Актуальне питання не лише для товариств,  а й для суспільства в цілому: чи можна обирати не громадянина держави міським головою, керманичем держави?  За змістом ст. 102 Конституції України Президентом України може бути особа, яка прожила в Україні 10 років при цьому має пасивне виборче право  з обмеженого віку. При цьому кандидат зобов’язаний володіти державною мовою. І не може обиратися більше двох разів підряд. Щодо останнього пункту -  в  статутах громадських організацій він ніде не прописаний.  Натомість є інші обмеження. Наприклад,  в статуті ГО Українське товариство глухих (надалі – УТОГ)  міститься обмеження обрання голови ГО УТОГ: з’їздом УТОГ обирається голова “серед делегатів — осіб з інвалідністю зі слуху, на альтернативній основі таємним або відкритим голосуванням терміном на 5 років голову Українського товариства глухих та голову Центральної ревізійної комісії УТОГ”. Тобто, головою організації обирають саме ту особу, яка має ознаки тотожності до соціальної групи.  До речі, тут міститься демократична норма, яка відсутня в Статуті УТОС – можливість застосувати таємне голосування. Якщо вернутися до теми розділу то зауважимо, що в статуті згаданого товариства не має норм щодо обрання делегатом (керівником, представником) не від свої громади (первинної організації). У Статуті УТОС зазначено, що право голосу має тільки делегат, а про інших учасників (запрошених, гостей чи відповідальних за проведення зборів, конференцій)  - ні слова. Отже, обирати та бути обраним  до керівних органів має право лише  особа,  яка перебуває на обліку в організації УТОС. Дехто може зауважити, що мовляв в Україні відмінено паспортний режим і прописку. Так, відмінено, але це не означає, що можна вільно висуватися в кандидати не від своєї громади. Такий стан речей зумовлено ще тим, що в УТОС існує система фіксованого членства на відміну від інших громадських організацій. Зважаючи на нові тенденції в демократичному розвитку громадського суспільства,  доцільно розширити виборчі права кандидатів в делегати з’їзду та голови організації. Розробивши механізми попереднього голосування чи задіяти широкі прямі вибори, а не так як зараз  відбувається – через представників. Чи можна висувати та обирати особу на керівні посади чи делегатом у разі її відсутності? За всю історію існування в Україні виборчої системи є всього один випадок, який вважається прецедентному у виборчому праві, коли особу висували та зареєстрували кандидатом за її відсутності. Вся юридична наукова думка висловлювалося на цей рахунок однозначно. І ось чому. В природі сутності людини  існують особисті права громадян, які не можна передавати своїм представникам. Особисте немайнове право — це абсолютне суб'єктивне право, що належить кожній фізичній особі, є невіддільним від неї, не має економічного змісту, має властивість індивідуалізації особи, яке виникає у неї від народження або за законом та належить їй довічно. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, не може бути позбавлена цих прав. За змістом ч. 1, ст. 272 Цивільного Кодексу України кожна “фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники”. До особистих  не майнових прав відноситься і виборче право, яке закріплене в ч. 1, ст. 17 Виборчого Кодексу України “кожен виборець голосує на виборах особисто. Голосування за інших осіб чи передання виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється”. А чи можна висувати особу за її відсутності, то на цей випадок законодавство лише зазначає, що громадяни України, які є виборцями, мають право висування кандидатів на виборах (ст. 11). Ми встановили, що виборче право є особистим не майновим правом і воно є невід’ємним від особи, отже і висування має відбуватися за присутності особи, а коли така особа стала кандидатом то голосування за неї можна здійснювати і за її відсутності, при наявності письмової згоди. Якщо ми втратили зір, то це геть не означає, що ми втратили життя в суспільстві. Ігор Шевченко, юристКиевVласть

Конкурс “Журналістське розслідування/дослідження “Київ крізь призму журналістики” або “Київ очима молоді”, ініційований 15 років тому Інформаційно – творчим агентством “ЮН-ПРЕС” триває.  Величний храм Покрови Пресвятої Богородиці красується на пагорбі мого Мостицького масиву. Його неможливо не помітити, хоча влітку він ховається під зеленою кроною дерев, а зимою – за кучугурами снігу. Дзвіниці храму видно ген-ген здалеку. Цей оберіг ще з давніх-давен є покровом для християн. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  Кажуть, що церква не будується без Божого зволення. Історія майже кожного храму містить переказ про те, що про місце його зведення було повеління згори. В історії Покровської церкви такого переказу не збереглося, однак відомо, що храми на цьому місці стояли з давніх-давен. Легенди розповідають, що це була козацька церква. До XVII століття землі теперішніх місцевостей Києва Приорки, Куренівки, Мінського масиву, Виноградаря та власне Оболоні представляли собою сіножаті жителів Подолу, незаселену, болотисту, підтоплену весняними розливами Дніпра Оболонь. Першу спробу заселення цих родючих земель під Києвом зробила вірменська діаспора купців зі Львова. На Куренівці тоді навіть стояла дерев’яна вірменська церква. Але подальше заселення цього передмістя проходило під керівництвом представників католицького чернечого ордена Домініканів, які в королівському суді відсудили ці землі собі. Коли з’явилися домінікани в Києві – точно не встановлено. Вони самі стверджували, що покликав їх ще удільний київський князь Володимир Рюрикович у 1228 році, а в 1381 при останньому удільному князі Києва Володимирові Ольгердовичеві домінікани знову повернулись до Києва після знищення міста монголами в 1240 році. Так чи інакше, але монахи-домінікани у XVII столітті мали на Подолі свій Миколаївський монастир, зі своїм керівником – пріором, а землі, які вони володіли на Оболонських луках, називалися з того часу Приоркою, чи по народному Преваркою. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Один з пріорів ордену Петро Розвидовський у своїх “Записках”, які він вів з 1634 до 1664 рр, пише про заселення слободи Приорка селянами (близько 200 хат) та “…там же за радою патерів конвенту дозволено побудувати церкву руську…”. Оскільки для католиків після Унії 1596 року єдиною законною Руською церквою була унійна Церква, то на своїх теренах в Приорці вони могли дозволити побудувати лише унійний храм. Під час революції Хмельницького в Києві в 1649 р. всі латинські та унійні кляштори, костели та церкви були розорені. Не обминула ця доля і дерев’яну церкву святих Георгія та Димитрія на Приорці. Архівні документи засвідчують, що церква була побудована на початку 1730-х років. Землі Приорки спеціальним універсалом від 11 січня 1651 р. Богдан Хмельницький передав православному Братському Богоявленському монастирю, а Миколаївський домініканський монастир на Подолі, центр католицтва в Києві, став спочатку просто козацьким шинком, а потім, вже в 1691 році, православною Петро-Павлівською церквою. У 1660 р. грамотою царя Олексія Михайловича з Києва були взагалі вислані всі поляки, вірмени та євреї. Лише через 134 роки, у 1794 р. їм дозволено знову селитися в Києві. Минуло сто років, і у 1766 на Приорці будується дерев’яний Дмитрівський храм. Швидше за все храм загинув у пожежі, оскільки вже в 1791 р. його розібрали,  а 1795-го “тщанием заседателя бывшего совестного суда Стефана Рыбальского, купцов Тимофея Зарембы и Андрея Хижняка” за проектом визначного київського архітектора Івана Григоровича-Барського побудували дерев’яний храм на кам’яному фундаменті (з клірської відомості Пріорської Покровської церкви за 1833 рік; ЦДІА). Все століття простояв козацький храм Покрови в передмісті Києва. Спочатку Приорка була улюбленим місцем відпочинку заможних киян, а з другої половини ХІХ століття тут будуються чисельні “цегольні” — цегляні заводи, і Приорка стає центром вироблення знаменитої жовтувато-білої київської цегли. Саме з цієї цегли вирішено було побудувати на місті козацького храму більш “пристойну”, у т.зв. новоруському (імперському) стилі, церкву. 1899 року єпархіальний архітектор Євген Єрмаков підготував проект нового храму. Люди завжди шанували це місце, повз яке сьогодні ми байдуже проходимо. А в 1911 році священик  Платон Контраневич, описуючи відбудований храм,  підмічає глибоку віру тодішнього населення передмістя: “У жителів Пріорки збереглося давнє благочестя, добрі старі звичаї релігійні. Багато людей говіють у всі чотири пости, а у великий піст і по два рази. Люблять, щоб служба в церкві відбувалася якомога триваліше, люблять багато свічок ставити перед іконами, багато людей за кожною літургією, і молебнем, і панахидою подають свої поминальниці; жертвують ревно в церковні кружки трудові свої лепти, прикрашають ікони фіранками та рушниками і багато ікон нових жертвують у нову свою церкву... Під неділі та свята не святкують хрестин, іменин і взагалі не ходять по гостях і не влаштовують гулянок, як в інших парафіях міських. Поводяться в церкві статечно, і під час літургії всі присутні багатократним схилянням колін висловлюють своє благоговіння й високий молитовний настрій”. Згодом Київ, який став “цукровою столицею Європи”, ріс, і Пріорка перетворилася з приміської слободи на міську околицю. Кількість населення ставала все більшою, а практика відвідування храму всіма громадянами була священним обов’язком. Виникла потреба в новому храмові. Знову парафіяни розібрали церкву і 1902 року заклали нову будівлю. На зведення храму-красеня витратили 57 тис. карбованців сріблом, які не пожалкували київське купецтво, парафіяни та духовенство. Храм стоїть завдяки праці звичайних людей, які будували його задарма. Процес будівництва був дуже складним хоча б тому, що води біля церкви не було. Освячували воду завжди далеко від церкви – на відстані чверті і до півтора кілометра. Як згадував той же отець Платон Контраневич: “Під час будівництва вода підносилася на плечах парафіянами на високу гору на відстань до чверті кілометра... На побудові нового храму ніякої механізації не було, люди своїми руками і на плечах підносили цеглу на таку велику висоту — ось яка важка була праця”.   У1911 році новозбудований храм освятили.  Іконостас старої козацької церкви був переданий до нового храму села Нові Соколовичі Радомишльського повіту. Ні іконостасу, ні цієї церкви, ні навіть села вже не існує, а місцевість ця тепер знаходиться в Зоні відчуження. Попри всі революції та війни храм не закривали. Проте кладовище, яке було біля храму, в процесі розбудови масиву радянська влада знищила. Залишилось лише декілька могил. 1922 року при церкві утворилося сестринство, до якого входило кілька жінок. До наших днів дійшли імена лише трьох з них: Надія Дорошенко, Наталя Кіхно та Пелагея Нетецька. Окрім церковних справ, сестри займалися благодійністю: готували обіди й розвозили їх по київських в'язницях. Будівля церкви збереглась практично без перебудов та переробок. За все XX століття церква жодного разу не була зруйнована. У лютому 1938 року церкву закрили та влаштували у будівлі овочеву базу. Церква знову відкрилася у вересні 1941 року — і відтоді не закривалася. Однак церковне начиння та предмети для богослужіння було втрачено — за винятком дверей від іконостаса з іконою Архангела Михаїла. Вона стоїть у правому бічному вівтарі церкви й досі. Новий іконостас, що зберігся донині, було споруджено 1944 року стараннями тодішнього настоятеля церкви Тимофія Коваля. Іконостас розписав відомий український художник Іван Їжакевич.  Детальніше про життя в храмі Покрови Пресвятої Богородиці розповів протоієрей отець Андрій. - Яка суспільна діяльність храму Покрови Пресвятої Богородиці? - Традиційною сферою суспільної діяльності Православної Церкви є піклування перед державною владою про потреби народу, про права й потреби окремих громадян або суспільних груп. Таке піклування, яке є обов'язком Церкви, здійснюється через усне або письмове звернення до органів державної влади різних гілок і рівнів з боку відповідних церковних інстанцій. Останнім часом ми бачимо значні порушення прав віруючих на віросповідання, відвідування богослужінь тощо. Керівництво Церкви через уповноважені інститути клопоче перед державною владою про припинення неправомірних дій. Покровська церква на Пріорці є однією із декількасот парафій Київського єпархіального управління, при якому утворений і діє Відділ з благодійності та соціального служіння, який профільно надає адресну допомогу. В окремості, наша парафія духовно опікує Центр реабілітації дітей інвалідів у Подільському районі, породіль Пологового будинку №2, здійснює Таїнства Сповіді, Соборування та Причастя на дому та в лікарнях, адресна допомога продовольством. Перше і основне соціальне служіння Церкви – це духовна молитовна допомога кожній людині, підтримка за різних кризисних ситуацій та направлення до переміни життя для життя по Заповідях Господніх для спасіння душі. - В храмі організовують домогу АТОвцям? - Звісно, це духовні бесіди, благословення у дорогу, приватна молитва, матеріальна допомога тощо. - Як ви зацікавлюєте молоде покоління прийти до віри? - При храмі діє Недільна школа, завданням якої є навчання дітей Закону Божому та моральним засадам. Організовуються спільні поїздки до православних святинь, подорожі історичними місцями. - Чим унікальний храм? - Унікальність храму – в його історії, адже парафія існує з 18 століття, тому для багатьох він є родовим, де не одне покоління Хрестилися, Вінчалися та відвідують богослужіння. Храм зберігся в часи радянських гонінь на віру та після розрухи війни. - Чому навколо храму могили? Хто там похований?  Це колишнє приміське кладовище, де поховано багато церковних людей та жителів місцини. А ще тут збереглося  багато могил, датованих 1943 роком. Наступ радянських військ на м. Київ у 1943 р. з Лютізького плацдарму проходив саме через Пріорку та Куренівку, тому храм сильно постраждав від артобстрілу радянської артилерії, ставши для багатьох бійців місцем останнього упокою. Усі поховані воїни служили у 180-й та 240-й стрілецьких дивізіях. У післявоєнний період, згідно з державною програмою благоустрою військових поховань, усі братські могили, розміщені в різних місцях одного мікрорайону, мали переносити до спільного меморіалу, списки похованих – систематизувати та упорядковувати. Однак із невідомих причин уся інформація про полеглих і похованих на території Пріорки військовослужбовців була приведена у безлад. Так, полеглі в один день однополчани були зазначені в мартирологу 2000 р. в реєстрах різних кладовищ – Куренівського, Пуща-Водицького, Лук’янівського та Байкового, а також біля Покровської церкви. Невідповідність в облікових матеріалах можна пояснити тим, що колишні київські передмістя – Пріорка, Куренівка й Пуща-Водиця – розташовані досить близько одне до одного та перетинаються між собою. Пошуковцями  було встановлено прізвища 22-х загиблих бійців, раніше невідомих (окрім тих, хто відомий був при похованні). Серед них – 13 вихідців із України, 1 – із Вірменії, 2 – із Казахстану, 6- із  Росії. Найстаршому з них було 43 роки, наймолодшому – 18.  Всі вони  загинули під час боїв упродовж перших двох тижнів листопада 1943 р. До речі, там покояться двоє наших земляків, які всього якусь сотню кілометрів не дійшли до рідного дому. Це  ВЕЛИЧКО Григорій Меркулович,  із с. Літки Броварського району та ЖЕЛЕВСЬКИЙ Артем Михайлович, 1910 р.н. із  с.Семиполки  Броварського району столичної області. Можливо, їхні родичі й не знають, що в годині їзди від дому покояться їхні діди-прадіди, які визволяли Київ. - Служителі храму займаються літературною чи суспільною діяльністю? - Кожен священик храму має вищу богословську освіту. Серед кліру храму:  доктор богослов’я, чотири кандидата богослов’я, які присвятили своє життя викладанню в Київській духовній академії і семінарії. Священики храму пишуть книги, записують відео лекції, ведуть гуртки. - Чому ви вирішили служити у цьому храмі? - З раннього дитинства я є учасником богослужіння. Божим промислом я отримав богословську освіту та був рукоположений у священика для служіння Церкві Христовій і людям. Священик не обирає місця для служіння, а виконує послух Церкви у тому місці, куди благословить єпископ. Я вдячний Богу і Богородиці за своє служіння в Покровському храмі на Пріорці. Велична споруда досі вважається родзинкою Мостицького масиву і бере активну участь в його суспільному житті. Кожен може  прийти й подивитися на досі свідка  історії, постояти перед престолом, де молилися наші предки. Історія нашого міста, нашої столиці, у нас прямісінько перед очима, потрібно лише вміти уважно дивитися, щоб її побачити. Може, десь поруч з вами у кроні дерев теж історична перлинка? Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Фото: walking.kiev.ua КиевVласть

Сьогодні, 24 квітня 2021 року, планові відключення електроенергії в Київській області пройдуть в Білоцерківському, Богуславському, Бориспільському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Володарському, Іванківському, Києво-Святошинському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Таращанському та Тетіївському районах.Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "ДТЕК Київські регіональні мережі". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці. Районний підрозділ Населений пункт/Назва вулиць Вид планових робіт Час проведення Білоцерківський Узин: Незалежності, Незалежності пров., Поповича Технічне обслуговування з 8 по 19 год Богуславський Побережка: Ярослава Мудрого, Нечуй-Левицького Технічне обслуговування з 8 по 18 год Богуславський Бране Поле: Подільська, Віталія Підлубного, Садова, 30 років Перемоги, Київська Технічне обслуговування з 8 по 18 год Богуславський Медвин: 2 Першотравневий, Олександра Бочарова, Прокопенкова, Кущі, 1 Першотравневий, Миколія Технічне обслуговування з 9 по 19 год Бориспільський Бориспіль: Тургенєва, Стасюка, Чернігівська, Бориса Гмирі, Матросова, Лісова, 1 Матросова пров., Олексія Потапенка, Молодіжна, Михайла Врубеля, Котляревського Капітальний ремонт з 8 по 19 год Бориспільський Бориспіль: Європейська, Незалежності, Черешневий пров., Нова, Матросова, Черешнева, Мирний, Ярославська, Остапа Вишні, Корольова, Свободи пров., Котляревського, Шевченка, Данила Галицького, Перемоги, Приозерна, Тургенєва, Шолом-Алейхема, Весняний, Л.Курбаса, Новий, Коцюбинського, Нова ІІ Капітальний ремонт з 8 по 19 год Броварський Бровари: Запорозької Січі, Франка, Благодатна, Богомольця академіка, Гайдамацька, Зеленського Євгенія, І.Сірка, Катерини Білокур пров., Київська, Орлика Пилипа Калита: Коцюбинського Технічне обслуговування з 8 по 19 год Броварський Бровари: Запорозької Січі, Франка, Благодатна, Богомольця академіка, Гайдамацька, Зеленського Євгенія, І.Сірка, Катерини Білокур пров., Київська, Орлика Пилипа Калита: Коцюбинського Капітальний ремонт з 8 по 19 год Васильківський

Сьогодні, 22 квітня 2021 року, планові відключення електроенергії в Київській області відбудуться в Білоцерківському, Бориспільському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Володарському, Іванківському, Києво-Святошинському, Миронівському, Переяслав-Хмельницькому, Рокитнянському, Сквирському, Таращанському, Тетіївському та Чорнобильському районах. Без світла залишиться і частина населених пунктів Ірпінського регіону. Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "ДТЕК Київські регіональні мережі". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці. Районний підрозділ Населений пункт/Назва вулиць Вид планових робіт Час проведення Білоцерківський Узин: Незалежності, Незалежності пров., Поповича Технічне обслуговування з 8 по 19 год Бориспільський Велика Олександрiвка: Матросова, Миру, Героїв України, Котляревського, Шевченка, Гагаріна, Луговий, Лесі Українки, Чкалова, Маяковського, Б.Хмельницького, Соборна, Європейська, Авдеєва, Київський Шлях, Ватутіна, Бориспільська, Зоряна, Петлицького, Господарська, Озерна, Тополева, Фізкультури, Квіткова, Броварська, Грушевського Олександрівка: Берегова Гора: Яблунева, Щаслива, Покровська, Мічуріна, Толстого, Франка, Тиха, Калинова, Жовтнева, Лісова, Лермонтова, Квітнева, Комуністична, Вереснева, Ошитковський, Бориспільська, Грушевського, Аеропортовська, Басюли, Гагаріна, Мирний, Кооперативний, Мостова, Шкільна, Центральна, Інститутська, Шевченка, Західна, Пушкіна, Науки, Проектна, Польова, Степова, Київська, Молодіжна, Сонячна, Східна, Басейна, 8 Березня, Вишнева, Горіхова, Гоголя, Чубинського, Зоряна, Польова II, Л.Українки, Локаторна, 2 Польова, Гірський пров., ІІ Польовий пров., П.Морозова, Лютневий, Прорізний, Лісний, Чубинського пров., Івана Мазепи, Тургенєва, В`ячеслава Чорновола, Верни, Івана Котляревського пров., Європейський, Зелена, Садова Бориспіль: Маяковського, Лугова, Декабристів Мала Олександрівка: Лісова, Гагаріна, Окружна Чубинське: Погребняка, Дачна, Бориспільська, Блізниченка, Київська Петропавлівське: Горіхова, Малинова, Молодіжна Мартусівка: Бориспільська, Заводська Вишеньки: Шевченка Технічне обслуговування з 8 по 18 год Бориспільський Воронькiв: Джерельна Рогозiв: 13 км автодороги Бориспіль-П.Хмельницький Мартусівка: Мойсеєва Технічне обслуговування з 8 по 17 год Бориспільський Воронькiв: Кільцева, Вишнева, Мазепи, Центральна, Я.Ручко Технічне обслуговування з 8 по 17 год Бориспільський Воронькiв: Садова, Осовиця, Шевченка пров., Шевченка, Кутовська, Мамайсура, Нова, Зарічна, Щасливий, Щаслива, Озерна Бориспіль: Тургенєва Технічне обслуговування з 8 по 17 год Бориспільський Петропавлівське: Тополина Воронькiв: Першотравнева, Озерна, Осовиця, Романківський, Шевченка пров., Шевченка Гнідин: Приозерна Технічне обслуговування з 8 по 17 год Бориспільський Воронькiв: Миру, Миру пров., Народна Велика Олександрiвка: Матросова Дударкiв: Щорса пров. Технічне обслуговування з 8 по 17 год Бориспільський Воронькiв: Гагаріна, Миру пров., Кільцева, Гагаріна пров. Велика Олександрiвка: Гагаріна Технічне обслуговування з 8 по 17 год Бориспільський Бориспіль: Тургенєва, Стасюка, Чернігівська, Бориса Гмирі, Матросова, Лісова, 1 Матросова пров., Олексія Потапенка, Молодіжна, Михайла Врубеля, Котляревського Капітальний ремонт з 8 по 19 год Броварський Бровари: Фіалковського, Парковий, Білана Олександра, Пушкіна, Лесі Українки, Білодібровна Заворичі: Трубіжська, Суворова, Привокзальна, Вокзальна, Залізнична Бервиця: Котовського, Київський, Лісова, Радянська, Ступака Рудня: Л. Українки Технічне обслуговування з 8 по 19 год Броварський Бровари: Савченка Володимира, Бульвар Незалежності, Декабристів, Незалежності, Короленка, Петлюри Симона Технічне обслуговування з 8 по 18 год Броварський Бровари: Бориспольця, Княжицька, Івана Пулюя, Переяславський шлях, Івана Батечка, Лугова Технічне обслуговування з 8 по 19 год Броварський Бровари: Гельсінської групи, Ружного Михайла, Онікієнка Олега, Виговського, Вавілова пров. Технічне обслуговування з 8 по 19 год Броварський Велика Димерка: Чапаєва, Поповича, Зеленого, Залізнична, Челюскінців, Франка, Лермонтова, Київська, Жовтнева, Польова, Броварська, Введенська, Вербна, Парникова, Чернігівська, Комсомольська, Б.Хмельницького, Григорія Миронця, Степова, Коцюбинського, Механізаторів, Бобрицька, Щорса пров., Прорізна, Щорса, Ситюкова, Зелена, Соборна, Першотравнева, Польовий, Незалежності, Сидоренків, Зоряна, Покровська, Макаренка, Лесі Українки, Горького, Євтушенка, Макаренка пров., Олімпійська, Яблунева, Миронця Григорія, Миру, Сонячна Гоголів: Преображенська Княжичі: Майська Бровари: М.Лагунової, Мейса Джеймса Пухівка: Піонерів Рожни: Зелена, Піщана, Свободи Красилівка: Козацька Рожівка: Польова Калинівка: Теплична Технічне обслуговування з 8 по 19 год Броварський Пухівка: Космонавтів, Шевченка, Шевченка пров., Проліскова Реконструкція з 9 по 18 год Броварський Залісся: Богданівка: Горького, Горького пров., Богдана Хмельницького, Молодіжна, Юнацька, Висока, Лісова Княжичі: Шкільна Реконструкція з 9 по 19 год Васильківський Борисів: Вишнева, Боженка, Матросова, Зелений, Боженка пров., Ставкова, Вишневий Залізне: Народний Реконструкція з 8 по 18 год Васильківський Глеваха: Хвої, Боярська, Карпенків, Яблунева, Київська, Кирпоноса, Комсомольська, Пимоненка, Коцюбинського, Учительська, Морозова, Морозова пров., Шевченка, Шевченка пров., Васильківська, 1 Травня, Шкільний, Кошового, Додохова, Кооперативна, Антонова, Гагаріна, Островського, Боженка, Щорса, Окружна, Садова, Річна, Річний, Жовтневої Революції, Маяковського, Кожарова, Михайлівський, Нова, Синельників, Учительський, Незалежності, Лермонтова, Зелена, Зелений, Авіаційна, Польова, Матросова, Піщана, Піщаний, Франка, Пушкіна, Механізаторів, Ковальова, Лісна, Лісний, Набережна, Молодіжна, Ватутіна, Освіти, Одеська, Чекістів, Дніпропетровська, Дружби народів, Васильківський, Володимирська, Грушевського, Герца, Київський, Дорожна, Вишневий, Фастівська, Лермонтова пров., траса Київ-Одеса, Чернишевського, Вокзальна, Вулиця невизначена, Марка Шляхового, Спортивна, Залізнична, Фастівський, Перемоги, Уманська, Лугова, Бориспільська, СТ "Глеваха-4", Космонавтів Мархалівка: Б.Хмельницького, Лісовий, Квіткова, Западинська, Польова, Сагайдачного, Горького, Шевченка, Лісова, Освіти, Сонячна, 1 Травня, Незалежності, Леніна, Шевченка пров., Польовий, Кооперативний, Братів Удовенків пров., Грушевського пров., Річний, Горького пров., Калініна, Грушевського, Франка пров., Озерна, Приозерна, Першотравневий, 8 Березня, Гагаріна, Сагайдачного пров., Лесі Українки, Комсомольська, Київська, Яровий, Нова, Садова, Молодіжна, Східна, Поле, Шкільна, Блакитна, Траса Київ-Одеса, Мархалівська, Дорошенка, Серпнева, Антонова, Васильківська, Південна Дзвінкове: Леніна Васильків: Ватутіна Віта-Поштова: Траса Київ-Одеса Іванковичі: Селянська, Сонячна Реконструкція з 8 по 18 год Васильківський Глеваха: Хвої, Боярська, Нова, Синельників, Одеська, Чекістів, Дніпропетровська, Дружби народів, Вокзальна Реконструкція з 8 по 18 год Васильківський Ковалівка: Леніна, Стадіонна, Лісова, 8 Березня, 2 П`ятирічка Технічне обслуговування з 8 по 19 год Васильківський Вінницькі Стави: Космонавтів, Щорса, Декабристів, Першотравнева Ковалівка: Леніна Технічне обслуговування з 8 по 19 год Вишгородський Вишгород: Ватутіна, Межигірського Спасу, С.Палія Технічне обслуговування з 8 по 18 год Вишгородський Вишгород: Гриненка, Шкільна, Дніпровський Технічне обслуговування з 8 по 18 год Вишгородський Вишгород: Парусна Технічне обслуговування з 8 по 18 год Володарський Рубченки: Клубний, Дружби, Лесі Українки, Жовтнева, 8 Березня, Польова Технічне обслуговування з 8 по 19 год Іванківський

З року в рік в Україні не просто статистично фіксується, а періодично, навіть високопосадовцями, визнається масове, грубе, злочинне і хронічне порушення конституційного права на вчасну оплату праці, на достатній рівень життя і здійснення замаху на життя як працівника, так і членів його сім'ї через відсутність засобів для існування. Влада визнає, навіть видає укази та приймає рішення РНБО, але ніхто їх не виконує і зарплатні борги продовжують “душити” сотні тисяч працівників. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Коли зарплатні протести набувають національного масштабу чи міжнародного скандалу, влада робить “героїчний” крок – і якусь частину боргу повертає. Але робить це на фоні зростання нової зарплатної заборгованості. На  1 березня 2021 року, за даними Держстату, в офіційному секторі економіки сума заборгованості з виплати зарплати становила 3 млрд 213 млн 9 тис. гривень, що складає 108,1% порівняно з 1 лютого 2021 року та  123,1% – в порівнянні з 1 січня цього року. Зокрема зарплатні борги столичних роботодавців на 1 березня складають 437 мільйони 957 тис. гривень і становлять  проти 1 лютого на 100,8%, проти 1 січня – аж  144,1%. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Наскільки достовірною є ця інформація – говорять дані Незалежної профспілки гірників України (НПГУ). В НПГУ стверджують, що березнева заборгованість гірникам державних шахт досягла 1,7 мільярди гривень. В той час, як за інформацією Держстату, всі підприємства добувної промисловість і розроблення кар’єрів мають зарплатних боргів лишень 0,5 мільярди гривень (хоча і констатують, що на підприємствах цього виду економічної діяльності за два попередніх місяці зарплатні борги зросли на 61%). Водночас з зарплатною накопичується заборгованість із сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ). Якщо на початок 2020 року заборгованість зі сплати ЄСВ становила 18,5 млрд гривень, то на 1 січня 2021 року ця заборгованість, за даними Державної податкової служби, зросла до 20,7 млрд гривень (в середньому ці борги збільшувалися щомісячно на 180 млн гривень). Через невиплачену зарплату  бюджет не отримує податок на доходи фізосіб (ПДФО) та військовий збір, а це на сьогодні принаймні 626 млн гривень. Окрім того, штучно занижена зарплата в Україні (та ще й з такою затримкою виплат) є суттєвим чинником колосальних боргів за спожиті комунальні послуги, які в березні перевищили позначку у 81 млрд гривень. Заборгована зарплата – це заморожена інвестиція, звуження платоспроможного споживчого попиту, а відтак – втрати виробників від нереалізованих на цю суму товарів і послуг. Що, в свою чергу, стає наслідком неотримання бюджетами податку на додану вартість (ПДВ), акцизу, податку з прибутку, які сплачуються кінцевим покупцем. Саме проблеми з надходженнями до бюджетів, а лише потім виконання конституційної вимоги вчасної оплати праці, стали причиною “активізації” влади у пошуку рішень погашення зарплатних боргів. Ось тут від Мінекономіки і пролунали обіцянки створити гарантійну установу з виплати заборгованої зарплати (джерелом наповнення якої мають стати внески роботодавців в розмірі 0,2-0,5% від фонду оплати праці). Однак розуміючи, що бізнес блокуватиме це рішення (йому успішно вдавалося це робити, принаймні, останні 20 років), від урядовців пролунала “паралельна” ідея “дозволити індивідуальні трудові страйки” працівників, яким затримують виплату заробленого. І перша, і друга ідеї є  геть не новими. Гарантійні установи з виплати заборгованої зарплати існують в багатьох країнах світу і, зокрема, в більшості країн ЄС. Що важливо – це не просто примха національного законодавства, а вимога Міжнародної організації праці, що викладена у 173-й Конвенції “Про захист вимог працівника у випадку неплатоспроможності роботодавця”, яка Україною ратифікована із заявою законом N2996-IV (2996-15) від 19.10.2005 року. З метою повноцінного використання цієї конвенції у Верховній Раді ще в квітні минулого року зареєстровано законопроект №3332 “Про внесення змін до Закону України "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця", який пройшов всі попередні процедури, але так і не внесений на голосування. Стосовно урядової “новели” – передбачити в Кодексі законів про працю (КЗпроП) “нове право” працівника не виконувати виробничі завдання роботодавця (не виходити на роботу) у разі затримки виплати зарплати понад 15 днів і фіксувати призупинення роботи, як простій з вини роботодавця з відповідною оплатою такого простою. Така норма давно існує в російському Трудовому кодексі, але наскільки вона “легітимна”? По-перше, чому таке право наступає після затримки зарплати саме на 15 днів? Чи не є це прихованою формою “легалізації” права роботодавця регулярно затримувати виплату зарплат на 14 днів і примусом працівника в ці дні покірно працювати безкоштовно? Або чи не є це специфічною формою спонукання працівника взяти відповідальність на себе, якщо продовжуєш працювати після 15 днів затримки – тоді  заборгована зарплата тобою “амністується” і всі біди, що можуть статися на виробництві чи в побуті через “пустий шлунок”, чи через неспроможність оплатити фінансові й комунальні зобов'язання, то вже лишень зона відповідальності  працівника? Власне ця “благая цель” є провокативною, бо вже існуючим обов'язком роботодавця за ст. 115 КЗпроП та ст. 24 закону “Про оплату праці” є виплата зарплати не пізніше 7-го числа місяця, що настає за місяцем нарахування. Більш того, відповідно абз. 3 ст. 113 КЗпроП, ст. 6 закону України “Про охорону праці”, працівник має право “відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля”. А голодний працівник і є тою небезпекою (загальмована реакція чи надмірне збудження, втрата свідомості тощо) для свого життя і оточуючих його людей. При цьому роботодавець має сплатити працівнику за такий вимушений простій середню заробітну плату. Чи є інші варіанти розв'язання проблеми заборгованості із заробітних плат? Суттєво мотивувати платити вчасно зарплату могло б прийняття законопроекту №2650 “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо посилення захисту конституційного права на вчасну оплату праці)”. За цим проектом працівник, якому затримали зарплату, мав би отримати належну економічну компенсацію за кожен день такої затримки. Однак профільний комітет ВР фактично саботував розгляд парламентом цього законопроекту, який наразі знятий з розгляду, чи будь-яких альтернативних законопроектів, через що в порядку дня і поточної сесії ВР відсутні питання захисту конституційного права працівників на вчасну оплату праці. Безперечно, мають бути посилені санкції до порушників конституційного права на вчасну оплату праці чи, принаймні, відновлена (актуалізована) їх вага та припинена практика “амністій” порушникам. Такі правки передбачені в законопроекті №4589 “Про внесення змін до статті 175 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат”. Наразі цей законопроект також поки не включено до порядку денної поточної сесії ВР. Вкрай важливо не забувати, що “в парі” з зарплатними боргами йдуть борги із сплати ЄСВ. Саме через несплату роботодавцем ЄСВ страждають працівники, бо їм в цей період не оплачуються лікарняні, неналежно нараховуються пенсійні виплати тощо. Цю ситуацію суттєво ускладнюють пені і штрафи, що нараховуються боржникам із сплати ЄСВ, і нерідко ці фінансові санкції стають більшими, ніж борг зі сплати самого внеску. Варіантом вирішення цієї майже патової ситуації могло стати прийняття законопроекту №2724 “Про внесення змін до розділу VIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо реструктуризації заборгованості із сплати платежів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Проте “монобільшість” парламенту не зважає на цю проблему і не включає цей законопроект до порядку денного пленарних засідань. Виходить, що і “нова” влада подекуди говорить про ганебне явище зарплатних боргів і його неприпустимість, АЛЕ НІЧОГО КОНКРЕТНОГО НЕ РОБИТЬ для виконання свого конституційного обов'язку із забезпечення фундаментального права працівника вчасно отримувати зароблене. Читайте: 2021 – рік стратегій чи стратегічний рік? Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин КиевVласть

Медичний персонал “нековідних” лікарень отримує жалюгідні ставки без обіцяних урядом доплат. Наслідки можуть стати непоправними – за шаленого дефіциту медпрацівників в Україні, все більше з них і далі виїжджатимуть на роботу за кордон. І все більше українців вмиратиме від небезпечних хронічних хвороб – пацієнтів просто нікому буде лікувати, адже держава їх кидає, по суті, напризволяще. Одне з вітчизняних медіа повідомило приголомшливий факт: в Сумах медсестрам, котрі не працюють в коронавірусних відділеннях, платять щомісяця “голу” ставку в 4 500-4 700 гривень. Жодних доплат медперсонал сумської лікарні з початку нинішнього року не отримує, адже втратила чинність постанова Кабміну № 610, згідно з якою всі медичні працівники одержували додаткові кошти від 1 000 до 4 000 гривень. Так, сьогодні лікарні, не задіяні в боротьбі проти коронавірусу, отримують певні кошти від Національної служби здоров’я України. Проте, переважно використовують їх на численні потреби медзакладів, а не на доплати персоналу – оскільки в цих грошей немає конкретного цільового призначення, як це було минулого року! Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Слід запитати у топ-чиновників: а чи можливо взагалі для “нековідних” медиків прожити на такі мізерні кошти, навіть якщо брати до уваги минулорічні подачки від влади “з барського плеча”? Чи є відповідальними Президент Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр охорони здоров’я Максим Степанов за те, що медпрацівники в Україні приречені на жебрацьке існування? Чи змогли б ці та інші державні діячі прожити на 4-5 тисяч гривень на місяць? Чому тоді українські лікарі та медсестри повинні рахувати копійки?! І чому у той час, коли медики в Україні заледь животіють, численні чиновники і нардепи здають декларації з річними доходами, починаючи від 2 мільйонів гривень? Чому в. о. міністра енергетики отримує майже 12 млн грн лише з депозитних відсотків, у той час, коли вітчизняна енергетика перебуває у “застої”? Чому член Наглядової Ради “Укрзалізниці” одержує щомісячну зарплату у 300 тисяч гривень на місяць, якщо  підприємство показало в минулому році 9 млрд грн збитків? Чому очільнику “Нафтогазу” держава платить кілька мільйонів гривень на місяць – у той час, коли українській медсестрі немає за що годувати дітей? Чому у тому ж таки Сингапурі зарплата топ-чиновників прямо залежить від обсягу ВВП? Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Жалюгідний зарплатний мізер українські медики отримують практично у всіх регіонах. Ну, можливо, за винятком заможного Києва та деяких інших обласних центрів, де муніципалітети з доброї волі доплачують медпрацівникам з місцевих бюджетів. Такий ганебний стан речей підтверджується офіційною статистикою. Так, у квітні-вересні 2020 р. середньомісячні витрати на оплату праці (до відрахування податків!) в медустановах, які надають спеціалізовану медичну допомогу, становили: керівникам закладів – 23 500 грн; лікарям – близько 9 000 грн; медперсоналу – 7 500 грн; молодшому медперсоналу – 6 100 грн. І це – з урядовими доплатами! Ось так цінять в нашій державі працю лікарів! Їхня середня зарплата – суттєво нижча, ніж в інших галузях. В Україні середньостатистичний лікар отримує менше, ніж вантажник в супермаркеті, не кажучи вже про медперсонал! Чи можливо з такими жебрацькими “подачками” від держави сумлінно й ефективно лікувати пацієнтів? Чи не тому у нас щороку зростає смертність і скорочуються продуктивні сили, від яких залежить рівень економіки і обсяг ВВП? В цьогорічному держбюджеті на обіцяні доплати всім лікарям банально немає коштів. В НСЗУ ще наприкінці минулого року визнали, що їм не вистачає майже 5,6 мільярда гривень на оплату медзакладам, які мають договори на лікування пацієнтів із COVID-19. Що вже говорити про медперсонал “нековідних” лікарень? Тим часом, на будівництво доріг у 2021 році виділено аж 72 млрд грн! Що ж, для української влади дороги виявилися набагато більш важливими, ніж людське життя і здоров’я, які напряму залежать від рівня зарплат лікарям і медперсоналу. Адже медик з жебрацьким окладом не буде думати про пацієнта, а радше, про те, де заробити додаткові гроші! Чи не тому з початку 2020 року на роботу за кордон виїхало 66 тисяч медпрацівників, а понад 5 тисяч лікарів спеціалізованої ланки та майже 34 тис. медпрацівників звільнилися?! Це при тому, що, за даними Державної служби зайнятості, майже 73 тисячі українських медиків у минулому році втратили роботу!  І в той час, як в Україні влада не може знайти гроші на доплати медикам, в Польщі прийнято спеціальний закон, яким скасовано обов’язкове підтвердження дипломів для українських та білоруських лікарів. Цим же документом медикам, які лікують хворих на коронавірус, вдвічі підвищили зарплати. Відтак, разом з надбавками український лікар-мігрант щомісячно заробляє 12-15 тисяч злотих, або понад 100 тис. грн! Молодший медичний персонал в Польщі отримує від 3 000 злотих/місяць, або більше 21 тис. грн. Ця сума є мінімальною заробітною платою медсестри без досвіду роботи за 8-годинний робочий, що відповідає окладу вітчизняних головних лікарів медзакладів. В Україні ж на сьогодні є недоукомплектованими 24,7 тисяч лікарських посад. Водночас, в нашій країні не вистачає майже 36 тис. медсестер. І це – геть не дивно: хіба багато є охочих за 4-9 тисяч гривень виконувати пекельно важку й ризиковану, та ще й кваліфіковану роботу?! По суті, українська влада всіх без винятку каденцій доклалася до того, щоб одна з найшляхетніших професій перетворилася на найбільш непрестижну і навіть жебрацьку! На цьому тлі сентенції міністра охорони здоров’я Максима Степанова про те, що , мовляв, уряд робить усе, аби медпрацівники отримували підвищені зарплати, виглядає не інакше, як цинічний жарт! Та й який може бути престиж медпрацівника в нашій країні, якщо “народний” обранець від правлячої партії закликає звільняти медиків, які відмовляються від вакцинації? Медиків, котрі щодня ризикують власним життям, рятуючи інфікованих коронавірусом українців?! Хто тоді працюватиме в “ковідних” відділеннях – урядовці, “слуги народу”? І останнє, проте не менш важливе. Влада, по суті, кинула напризволяще не лише медперсонал “некоронавірусних” лікарень, а й сотні тисяч українців, котрі хворіють небезпечними хронічними хворобами. Адже, і досі в країні діє сумнівно виправданий урядовий “мораторій” на планові госпіталізації й операції, окрім т. зв. ургентних. Під прикриттям коронавірусу влада насправді дискримінує пацієнтів, брутально порушуючи конституційне право багатьох громадян на повноцінну медичну допомогу!  Чи можуть наші топ-чиновники пояснити, чому надання операційної допомоги при інсульті, інфаркті, виразці шлунку, чи при хронічному вірусному гепатиті позиціонується як другорядне? Тим часом, цифри свідчать про інше. Так, за даними Державної служби статистики України, з січня по вересень 2020 р. померло 378 315 осіб, причому летальність від коронавірусу складає 0,6 %, або 2 565 летальних випадків за вказаний період. Водночас, найбільше українців померло від хвороб систем кровообігу – 256 474 осіб.  На другому місці серед причин смертей – новоутворення (51 817 осіб), і на третьому – хвороби органів травлення (15 259 громадян). Чи є морально виправданим для влади забороняти планові операції, якщо в багатьох випадках це – єдиний шанс для пацієнтів на збереження життя?! І водночас – лишати спеціалізований, “нековідний” медперсонал на грані виживання?! Не хочеться думати, що комусь “у верхах” вигідна схожа ситуація… Водночас, чи може уряд, окрім “стратегічної” ліквідації масштабних корупційних схем, із-за яких держбюджет втрачає десятки мільярдів гривень, вже сьогодні виправити ганебний стан речей із дискримінацією “нековідного” медперсоналу і сотень тисяч “неургентних” пацієнтів? За наявності політичної волі – так, може. Для цього, як мінімум, необхідно: а) перерозподілити 10 млрд грн з Дорожнього фонду в НСЗУ на спеціальну статтю щодо доплат медичним працівникам (дороги від цього суттєво не постраждають); б) дозволити там, де це можливо, виходячи із динаміки поширення коронавірусу, планові госпіталізації й операції; в) зменшити принаймні вдвічі мільйонні зарплати топ-чиновників і членів наглядових рад держпідприємств, прив’язавши їхній розмір до конкретних результатів і KPI; в) скоротити армію чиновників на 20 % (а їх у нас аж 244 тис. проти 97 тис. лікарів). Україна може це зробити цілком “безкровно” для держуправління, досягнувши показників Франції – 1 чиновник на 134 громадян (порівняно з українським показником 1 проти 171). А кошти, що звільняться, необхідно спрямувати на додаткове фінансування медзакладів. Адже, голодний лікар – загроза для пацієнта.  Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”КиевVласть

Заклади культури об’єднаних громад незабаром будуть реформовані – уряд затвердив план заходів щодо зміни фінансування системи культпослуг в Україні. Обіцяють, що у результаті новел сільські та місцеві театри, музеї й клуби повноцінно вийдуть на ринок послуг та одержать фінансову незалежність. Однак на Київщині настрої щодо культурного майбутнього не настільки оптимістичні. Пандемія, локдаун та безгрошів’я  багатьох наблизили до межі.  Як стало відомо KV, 5 січня Кабмін схвалив розроблений Міністерством культури та інформаційної політики проєкт розпорядження "Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Концепції реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами". Саму Концепцію уряд схвалив ще в серпні минулого року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Реформа визначає план заходів, “спрямованих на створення нового та ефективного механізму фінансування сфери культури”. Зокрема, має відбутися перехід від утримання бюджетних установ до фінансування наданих ними культурних послуг. Обіцяють, що це сприятиме раціональному використанню ресурсів, що, власне, і є однією із засад децентралізації в Україні.  Реалізація концепції має стартувати вже в травні і тривати до 2025 року. До Плану заходів включено створення моделі фінансування культурних послуг, які надаються державними і комунальними закладами культури на регіональному та місцевому рівнях. В уряді хочуть створити перелік платних послуг, розробити відповідний законопроєкт щодо фінансової діяльності закладів культури тощо. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Це, у свою чергу, має сприяти й оновленню системи оплати праці працівників сфери культури. А саме: мають визначити умови та критерії преміювання керівників, упорядкувати умови оплати праці і самих працівників.  Третім напрямком визначено створення можливостей для розвитку соціокультурної інфраструктури на регіональному та місцевому рівнях. У першу чергу – це аналіз стану фінансування сфери культури, стимулювання та підтримка інвестиційних проєктів щодо розвитку культурної інфраструктури, механізму фінансування проєктів Українським культурним фондом. А також створення українського фонду реставрації об’єктів культурної спадщини.  Передбачає цей План і впровадження проєктного підходу для формування конкурентних ринків культурних послуг. Тут йдеться про фінансування довгострокових проєктів і формування самого ринку культурних послуг. Уже в грудні цього року візьмуться і за впровадження механізму державно-приватного партнерства для реалізації інвестиційних проєктів у сфері культури. Планують орієнтуватися на зарубіжний досвід, а згодом і визначити і сам перелік потенційних об’єктів для партнерства. При бажанні, громади зможуть застосувати й інші інструменти фінансування сфери культури: гранти, меценатство, проведення заходів тощо.  Передумови Завдання децентралізації – забезпечити якісними і доступними послугами населення, в тому числі і культурними. І необхідність проведення "реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами" виникла через те, що нині фінансування цієї сфери перебуває на останніх позиціях. Ще у 2014 році змінилася і модель розподілу міжбюджетних трансфертів, яка не передбачала компенсацій для сфери культури, що також спричинило зменшення видатків у цій галузі.  Головна ж проблема – дефіцит капітальних видатків щороку зростає. І причиною тому є те, що більша частина коштів йде саме на виплату заробітної плати працівникам та оплату комунальних послуг. І водночас рівень заробітної плати у цій сфері залишається куди нижчим за середній, а подекуди практикується працевлаштування і на умовах неповної зайнятості. А громади ж мають створювати гідні умови праці.  Так, за даними соцдослідження ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, у громадах спостерігається недостатній обсяг фінансування сфери культури, а основними труднощами є: аварійний стан закладів, фінансування культури за залишковим принципом, застаріла інфраструктура, а отже, і відсутність умов для надання населенню культурних послуг належної якості. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, торік з обласного бюджету на потреби культури передбачали виділити 3,1 млн гривень. Проте квітень-червень припав на пік пандемії, тож всі заклади культури пішли на карантин, а фінансування призупинили. На місцях запевняють: галузь і до COVID-19 потерпала від безгрошів’я, а карантин ситуацію лише загострив. Крім цього, очільники громад жаліються, що у спадок від районів, які доживають свої останні дні, одержали занехаяне та аварійне майно, відновлення якого потягне не на один мільйон гривень. Читайте: Без клубів та бібліотек: культура Київщини потребує фінансування Наразі проблемою №1 стало взагалі збереження цієї галузі як такої. Мінкультури та Мінрозвитку громад наголошують на недопущенні безпідставної ліквідації жодного районного закладу культури під час передачі цього майна на баланс громад. "Міністерство культури та інформаційної політики проти ліквідації бібліотек і клубів. Ми за нормальну, адекватну трансформацію. Де шлях до затребуваності – це надавати людям можливість відвідувати бібліотеки та клуби. При цьому роблячи з них сучасні простори для спілкування та споживання культурних послуг", – заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Міністерство пропонує, як альтернативу розгалуженій мережі закладів культури, створювати громадам центри культурних послуг. Це – простір, який об’єднуватиме молодіжний центр, спортивні секції та творчі гуртки, колективи, хореографічні студії, театр, ігрові та розважальні послуги, музей, бібліотеку тощо. Відповідний законопроєкт вже зареєстрований в парламенті (№ 4318). Крім того, підготовлено і проєкт урядової постанови, яка затвердить мінімальні стандарти забезпечення громадян культурними послугами, базовий набір культурних послуг, вимоги до приміщень та обладнання, до організації мереж клубних закладів, бібліотек, мистецьких шкіл, закладів кіномережі. У громадах KV вирішила поцікавитись, як цю концепцію сприймають у громадах і чи запрацює вона взагалі. Або, можливо, громади вже розробляють перелік платних послуг, які можуть надавати їхні комунальні заклади культури, щоб не лише утримувати себе, а й збільшити наповнення бюджету. Та чи готова сьогодні регіональна культура до провадження конкурентного ринку щодо надання культурних послуг. Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук: Місто приєднало досить велику кількість територій – 17 сіл та 9 сільрад із відповідною культурною галуззю. Звісно, що зараз іде певна їхня оптимізація. Створено два комунальних заклади у форматі якраз центрів надання культурних послуг. Говорячи про переведення культури на платну основу, я думаю, що це наразі неможливо: сфера нині найбільше потерпає від коронакризи. І сьогодні основне завдання – взагалі зберегти багаторічні надбання і напрацювання. Якщо ми переведемо їх, навіть частково, на комерційну складову, тоді заклади культури просто не витримають. Разом з тим, ми уважно спостерігаємо за новаціями, які пропонує Мінкультури, зокрема, через український культурний фонд і максимально долучаємо заклади до сучасних методів фінансування. Фастів – місце, в якому підписувався договір про об'єднання УНР і ЗУНР і ми вже запропонували створити у місті суспільно-культурний комплекс "Національна платформа єднання України". У планах  – реалізація низки заходів, працюємо над виведенням їх в онлайн-режим. Фактично ринок культурних послуг вже існує. У Києві працюють не лише державні, а й приватні заклади. Єдине, що будь-який ринок – це конкуренція. І для цього повинен існувати відповідний платоспроможний попит. На жаль, економічна ситуація в країні нині не дозволяє говорити про це. Навпаки, культурна сфера потребує підтримки. Однак, вважаю, що такий напрямок треба стимулювати і дозволяти, особливо молодим митцям, виходити на подібний ринок послуг. Але для цього має існувати ціла система підтримки. Мінрозвитку ініціював створення центрів креативної економіки. Ці центри якраз і мають стати певними бізнес-інкубаторами для молодих митців, які матимуть можливість в умовах 21-го століття творити і виходити вже, навіть, на міжнародні ринки культурних послуг. Цифрова ера відкриває кордони для митців. Ми маємо відповідний проєкт і готуємо його до подачі Мінрозвитку. І сподіваємося, що цьогоріч не лише великі міста зможуть одержати підтримку на реалізацію подібних центрів.  Голова Золочівської сільської громади Олександр Лазаренко: Ми тільки на стадії формування, адже ми – новостворена громада.  Наразі створено лише відділ освіти, культури, спорту та туризму, підібрано штат. Розбираємося із тими закладами, які є. У громаді буде один центр культурних послуг, у Петропавлівському свій осередок, як і у Вишеньках. Зараз працюємо над наповненням бюджету і створенням інфраструктури. Будинок культури у Вишеньках – це осередок нашої культури. Він збудований у 60-х роках і в його приміщенні не були передбачені вбиральні. Тож, про який стан культури сьогодні можна говорити? Проте вважаю, що однозначно у цій сфері конкуренція необхідна. Є люди, які готові сплачувати за культурні послуги. І це нормально – у нас не депресивний район. Але це не означає, що треба надавати лише платні послуги, має бути альтернатива. І будь-яка альтернатива дає позитивні зрушення. Та на все це необхідні гроші. А зараз, під час локдауну, найбільш складно саме сфері культури. У громаді багато жителів займаються з дітьми приватним способом, відкривають ФОПи. Це – танцювальні гуртки, гімнастика тощо. І зараз вони не працюють, їм взагалі дуже складно виживати, а це їхній основний заробіток. У січні новостворені громади лише стартували, доки розібралися з реєстрацією майна, знову карантин. Тож в такій ситуації дуже рано говорити про таку систему праці.  Голова Студениківської сільської громади Марія Лях: Сьогодні ми ще не готові до реалізації такої концепції. Інфраструктуру культури ми зараз тільки відновлюємо. Заклади ми прийняли ще у 2018 році в дуже занедбаному й аварійному стані. Це як будинки культури, так клуби і бібліотеки. Тож, щоб надавати подібні послуги, спершу необхідно створити умови: зробити ремонти, опалення, купити обладнання тощо. У стратегії розвитку громади  передбачена галузь культури і, я думаю, що до 2026 року ми вийдемо на той рівень, на якому має бути громада у цій сфері. Я б не сказала, що в нашій громаді культура фінансується за залишковим методом. Вона утримується аналогічно як медицина, освіта. Та саме відновлення – довготривалі процеси, необхідно 5-7 років. А тоді вже створювати центри, де можна одержати послуги. До цього обов'язково треба йти, але має існувати і запит населення. Зараз вся культура тримається на місцевому бюджеті. Сьогодні не в усіх закладах є інтернет чи комп'ютери. Це дуже важке питання. Сьогодні паралельно є не менш важливі, а можливо, і першочергові питання, як освіта та медицина. Необхідно вкладати кошти, щоб вийти на необхідну площину, а вже тоді розвивати подібні проєкти. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Фото: колаж KVКиевVласть

Сьогодні, 5 квітня 2021 року, планові відключення електроенергії в Київській області відбудуться в Баришівському, Білоцерківському, Богуславському, Бориспільському, Бородянському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Володарському, Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Макарівському, Миронівському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському і Яготинському районах. Без світла залишиться і частина населених пунктів Ірпінського регіону. Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "ДТЕК Київські регіональні мережі". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці. Районний підрозділ Населений пункт/Назва вулиць і номери будинків Вид планових робіт Час проведення Баришівський Бзів: Свято-Миколаївська, Гагаріна, Польова, Зоряна, СТ "Ромашка", Молодіжна, Автошосе Київський Шлях, Братів Гуріних, Степова, Садова Морозівка: Реконструкція з 9 по 16 год Білоцерківський Піщана: Замкова Технічне обслуговування з 8 по 20 год Білоцерківський Василів: Садова, М.С.Стадника, Ставок Капітальний ремонт з 8 по 17 год Білоцерківський Чупира: Надрічна, 2 відділення, Катодна, Шкільна, 3 відділення, Молодіжна, 4 відділення, Робітнича (4 відділення), Скважина, Станція, Урожайна, Шевченка, Вишнева, Новоселівська, Ставок, Миру, Єдності, Нова, Садова, Голубина, Шкільний, Гетьманська, Незалежності Озерна: Комора, Гуртожиток, Контора, Хоздвір, Котельня, Молодіжна, Їдальня, Клуб, Коридорне освітлення, Магазин, Зоряна, Адмінбудинок, Заправка Реконструкція з 9 по 18 год Богуславський Медвин: Косяківка, Богуславська, Соборна, Зосимівка, Хрещатик, Київська, Зарічок Технічне обслуговування з 8 по 19 год Богуславський Дмитренки: Лесі Українки, Лісова Технічне обслуговування з 8 по 18 год Бориспільський Бориспіль: Богдана Ступки, Тургенєва, Європейська, Комарова, Франка, Гетьмана Дорошенка, Крилова, Сагайдачного, Липова, Збанацького, Коцюбинського, 8 Березня, Незалежності, Перемоги, Грушевського, Ентузіастів, Березневий, Князя Святослава, Польовий, Князя Володимира, Яблунева, Головатого, Білоозерська, Черешнева, Шевченка, Лютнева, Академіка Глушка, Тарасовський, Робітнича, Лютневий, 2 Лютневий, Бориса Гмирі, Репіна, Кошового, Володимира Івасюка, Михайлівська, Робітничий, Василя Симиренка, Коцюбинського пров., Л.Курбаса, Петра Волянюка, Броварська, Віри Онацької, Крашенівка, Бежівка, Квітки-Основ'яненка, Пушкіна, Київський Шлях, Грушевського пров., Івана Черпака, Військове містечко, Антона Яцюти, Туполева, Вікентія Хвойки, Стеценка, Дзержинського, Дружби, Екскаваторна, Скіфська, Залізнична, Паркова, Михайла Врубеля, Остапа Вишні, Толстого, Залізничний, Січових Стрільців, Чкалова, Яцютівка, Широка, М.Карпенка, Челюскінців, Братів Шило, Прудкого, Довженка, Ярослава Гашека, Голубівка, Маяковського, Богдана Хмельницького пров., Назарія Яремчука, Миколи Березового, Сковороди, Будівельна, Павлівська, Ціолковського, П.Верни, Челюскінців пров., Розумовського, Сосюра, Косогона, Пушкіна пров., Сірова, Ю.Максюти, Яновського пров., Стасюка, Чернігівська, Матросова, Лісова, 1 Матросова пров., Олексія Потапенка, Молодіжна, Котляревського, Черешневий пров., Нова, Мирний, Ярославська, Корольова, Свободи пров., Данила Галицького, Приозерна, Шолом-Алейхема, Весняний, Новий, Нова ІІ, Кутузова пров., Свободи, Покровська, Святомиколаївська, Вознесенська, Герцена пров., Переяславська, Чернишевського, Теплична, Кутузова, Василя Лукашевича, Ціолковського пров., Герцена, Жовтнева, Запорізька, Городня, Сергія Камінського, Кооперативна, А. Малишка пров., Дніпровська, Н.Левицького, А. Малишка, Преображенська, Івана Піддубного, Слов`янська, Вітрова, Плеханова, Академіка Заболотного, Богдана Ступки пров., Галицька, М.Залізняка, Олесницька, Нахімова, В.Йови, Каховська, Сергія Жигалка, Спортивна, Стасюка пров., Павла Полуботка, Лобашевського, Богомольця, Лобановського, Остапа Вересая, Амосова, Поштова, С.Сосніних, Катерини Бранки, Макаренка, М. Цветаєвої, Вересая пров., Д. Волошка, Вересая, Спортивний, Стефаника, Булгакова, Пирогова, Привокзальна Гнідин: Озерна, І.Франка Лозівка: Профспілкова Воронькiв: Українська Щасливе: Мисливська Глибоке: 2-га О. Курбаса Капітальний ремонт з 8 по 18 год Бориспільський Бориспіль: Левадна, Левадний, Фізкультурний пров., Бежівка, Кооперативна, Стеценка, Липова, Глибоцька, Вітрова, Н.Левицького, Ветрова пров., Голосіївська, Дніпровська, М.Залізняка, Приозерна, Нечуя –Левицького пров., Свободи пров., Ганни Каленченко, Городня, Привокзальний, Головатого, Головатого пров., Лесі Українки, Привокзальна, Київський Шлях, Трипільська, Старовокзальна, Голубівка, Лісова, Володимирський, Завокзальна, Шевченка, Деснянська, Зелена, Кибальчича, Мусорського, Довженка, Козацька, Айвазовського, Дружби пров., Салютна, Паторжинського, Франка, Галицька, Данила Галицького, Збанацького, Богдана Ступки пров., Широка, Д. Волошка, Богдана Ступки, І.Мечникова, Дружби народів, Менделєєва, Мечникова, Старовокзальний, Саксаганського, Академіка Вернадського, Софіївська, Мистецька, Академіка Заболотного, Харківська, Мілютенка, Сім'ї Сосніних пров., Коцюбинського пров., С.Сосніних, Сім'ї Сосніних, Лобановського, М. Цветаєвої, Р. Окіпної пров., Магістральна, Спортивна, Спортивний, Вокзальна, Бандуристів Іванків: Бориспільський, Комарова пров., Джерельна, Федора Петруся, Братуся, Гагаріна, Петруся, Бродівська, Федора Петруся пров., Бориспільська, Шевченка пров., Шевченка, Кобзаря, Фрунзе, Остапа Вишні, Лозова, Польова, Зоряна, Джерельний пров., Нахімова, Невизначена, Харківська Вишеньки: Шевченка Кийлiв: Дамба Гора: Горіхова Капітальний ремонт з 8 по 17 год Бориспільський Бориспіль: Київський Шлях, Кутузова пров., Свободи, Покровська, Святомиколаївська, Ціолковського, Вознесенська, Герцена пров., Переяславська, Свободи пров., Чернишевського, Теплична, Косогона, Кутузова, Василя Лукашевича, Ціолковського пров., Герцена, Жовтнева, Сосюра Капітальний ремонт з 9 по 17 год Броварський Погреби: Теплична, Гончара, Майданівська, Гайова, Єдності, Тепличний пров., Горького, Лугова, Нова, Райдужна, Озерна, Гайдара Реконструкція з 8 по 17 год Броварський Шевченкове: Ковпака, Затишна, Вокзальна, Першотравнева, Матросова, Гвардійська, Польова Рудня: Ковпака, Молодіжна Технічне обслуговування з 8 по 19 год Броварський Велика Димерка: Польова, Соборна, Леніна пров. Богданівка: Богдана Хмельницького, Парникова, Освітянська, Польова Капітальний ремонт з 8 по 19 год Васильківський Мар'янівка: Комсомольська, Зарічна, Фастівський, Красікова, Лугова, Чапаєва Реконструкція з 9 по 18 год Вишгородський Катюжанка: Святомихайлівська, Шевченка, Комуністична, Лісна, Леніна, Заводська, Зінченко, Ранкова, Вишнева, Південна, Сім'ї Дяківських, 60-річчя Жовтня Литвинівка: Лесі Українки Реконструкція з 9 по 18 год Іванківський Сукачі: Шевченка, Соборна, Шкільна, Незалежності, Шевченка пров. Технічне обслуговування з 8 по 20 год Іванківський Сукачі: Соборна, Лугова, Шевченка, Незалежності, Рибацька Технічне обслуговування з 8 по 20 год Іванківський Сукачі: Миру, Соборна, Перемоги, Франка Технічне обслуговування з 8 по 20 год Іванківський Сукачі: В.Ходимчука, Франка, Чорнобильська, Світловодська, Будівельників, Садова, В.Кібенка Технічне обслуговування з 8 по 20 год Іванківський Коленці: Миру, Гагаріна, Тетерівський, Толочина Павла, Кибенка Віктора, Будівельний Реконструкція з 8 по 17 год Ірпінський Ірпінь: Пролетарська, Гагаріна, Центральна, Щорса, Соборна, Пушкінська, Польовий, Лісова, Зої Алієвої, Лисенка Гостомель: Чернинська Реконструкція з 8 по 17 год Ірпінський Мироцьке: Радянська, Радгоспна Реконструкція з 8 по 17 год Ірпінський Хмільна: Кучерова, Лісовий Реконструкція з 8 по 17 год Ірпінський Ворзель: М-07 Київ-Ковель-Ягодин ділянка км 30+600-31+020, Великого Жовтня Ірпінь: Новооскольська, Гоголя, Мечнікова, Курортна Гостомель: Свято-Покровська, Дніпровська, Черняхівська, Черняхівського Київ: 19 км Житомирського шоссе Технічне обслуговування з 9 по 14 год К.-Святошинський Софіївська Борщагівка: В.Стуса, Щаслива, Житня, Академіка Корольова, Володимировська, Волошкова, Братська Реконструкція з 8 по 18 год К.-Святошинський Софіївська Борщагівка: Гагаріна, Скіфська Реконструкція з 8 по 18 год К.-Святошинський Софіївська Борщагівка: Райдужна Реконструкція з 8 по 18 год К.-Святошинський Гатне: Київська, Зоряна Реконструкція з 9 по 17 год К.-Святошинський Гатне: Свободи, Жовтнева, Молодіжна, Миру пров., Перемоги, Петрівського, Грушевського, Шкільна, Шевченка, Ватутіна, Київська, Дружби, Польова, Зоряна, Садова, Затишна, Теремська, Лісна, Амбулаторна, Сонячна, Музейна, Симоненко, Гагаріна, Космонавтів, Кібернетична, Шкільний, Жулянська, Шевченка пров., Франка, Амбулаторний, Марченка, Нова, Озерна, Покровська, Коцюбинського, Київський, Курганна, Ярова, Зелена, Валовня, Володимирська, Доброго Дуба, Квітнева, Берегова, Комарова, Я.Мудрого, Миру, Підлісна, Лесі Українки, Лісова, Гагаріна пров. Петропавлівська Борщагівка: Лісна, Авіаторів Ходосівка: Лугова Чабани: Кірова, Польовий, Нова, Машинобудівників, Приозерна, Сонячна, Проектована, Київська, Покровська, Абрикосова, Квіткова, Виноградна Боярка: Сади,18 лінія, Хрещатик, Ягідна, Лермонтова Софіївська Борщагівка: Весняна Гореничі: Леніна Дмитрівка: Лісна Білогородка: Калініна Юрівка: Шевченка Лісники: Куцьова Віта-Поштова: Франка Хотів: Ярослава Мудрого Святопетрівське: Святоюріївська Реконструкція з 9 по 17 год К.-Святошинський Стоянка: Ірпінська, Незалежності, Київська, Бальзака, Лісна, Дачна, Меліораторів, Лесі Українки, Приозерна, Тичини, Польова, Житомирське Шосе, Пушкіна, Сади "Воїн", Шевченка, Східна, Соснова, Дніпровська, а/д Київ-Житомир 20 км, Осіння, Прорізна, Гарматна, Лісний пров., Житомирська, 21 км автошляху Київ-Чоп Вишневе: Київська Київ: 21 км Житомирського шоссе Білогородка: Лісна, Кірова Боярка: Територія технікума, Хрещатик Гореничі: Окружна, Нова, Висоцького пров., Гайдая, Садова, 21 км Житомирського шосе, СТ “Воїн-1”, Лінія 5 Неграші: Шевченка Лісники: Лісна Капітанівка: 23 км автошляху Київ-Чоп Реконструкція з 9 по 17 год К.-Святошинський Гореничі: Польова, Леніна, Щорса, Соборна, Космонавтів, Нова, Молодіжна Реконструкція з 9 по 17 год Кагарлицький Ржищів: Незалежності Халча: Виселкове Капітальний ремонт з 9 по 18 год Кагарлицький Ржищів: Соборна, Ярослава Мудрого, Ярмаркова, Київський Шлях, Панорамна, Василя Тищенка, Запорізька, Джерельна, Шевченка, Лесі Українки, Героїв Крут, Берегова, Рибальська, Паризької Комуни, Січових стрільців, Либідська, Гагаріна, Гагаріна пров., Соснова, Силкіних, Оболонська, Крутий вивіз, Липова, Київська, Молодіжний Кагарлик: Паркова Юшки: Шурухіна, Садова, Мічуріна, Вишнева, Юшки Гребені: І.Зими Стайки: Польова Реконструкція з 9 по 19 год Обухівський Обухів: Трипільська, Осипенка, Чумацький шлях, Київська, Незалежності, П.М.Невгада, Пасічний, Партизанський, Першотравнева, Пасічна, Козацький шлях, Панаса Мирного, Волошкова, Гоголя, Миру, Каштанова Реконструкція з 10 по 16 год П.-Хмельницький Пристроми: 30 років Перемоги, Польова, Ватутіна, Покровська, Козацька, Сонячна, Бобровників, Першотравнева, Набережна, Гордіївська, Черняховського, Свободи, Незалежності, Молодіжна, Діброва, Броварська, Миколаївська, Шевченка Переяславське: Горького Чистка траси з 9 по 17 год Сквирський Сквира: Залізнична, Київська Капітальний ремонт з 9 по 20 год Ставищанський Ставище: Паланського, Покровська Технічне обслуговування з 8 по 14 год Ставищанський Ставище: Паркова, Парковий пров., Набережна, Цимбала Сергія, Поштова, Дачна, Набережний, Промислова, Ярослава Мудрого, Лісова, Водопійна, Героїв Чорнобиля, Ярова, Нагаївського Георгія, Тракторна, Межигірська, Ладика Олександра, Енергетична, Старикова, Петра Шила, Санаторна Розкішна: Завгороднього, Клубна, Шкільна, Клубний, Лесі Українки, Галянта Віталія, Шевченка, Гагаріна, Франка, Незалежності, Садова, Паланської Надії, Ярова, Вишнева, Дружби, Незалежності пров. Технічне обслуговування з 10 по 18 год Таращанський Косяківка: Перемоги Веселий Кут: Любого, Тракторна Технічне обслуговування з 8 по 18 год Таращанський Ківшовата: Свободи, Гагаріна, Гагаріна-1 Капітальний ремонт з 9 по 18 год Тетіївський Тетіїв: Робітнича, Тургенєва, Рідна Технічне обслуговування з 8 по 17 год Тетіївський Тетіїв: Центральна Технічне обслуговування з 8 по 17 год Тетіївський Тетіїв: Спортивна, Ярослава Мудрого, Василя Стуса пров., Франка, Гагаріна, Праці Технічне обслуговування з 8 по 17 год Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Цей графік не стосується позапланових (аварійних) відключень електроенергії. Про аварійні відключення КиевVласть повідомлятиме читачів за нагодою. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, станом на третій квартал 2019 року власниками крупних пакетів акцій ПрАТ "Київобленерго” вказані: НГР Б.В. (NGR B.V.) (Нідерланди) – 35.54% та ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” – 58,45%. Кінцевим бенефіціарним власником “Київобленерго” зазначений Ринат Ахметов. У травні 2019 року керівництво "Київобленерго" на чолі з Володимиром Чернявським було звільнено, генеральним директором був призначений Віталій Шайда. В вересні 2020 року за результатами загальних зборів акціонерів ПрАТ "Київобленерго" назва компанії була змінена на ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі". Раніше, у січні 2019 року, операційна компанія, що відповідає за нафтогазовий напрямок в структурі енергетичного холдингу Рината Ахметова ДТЕК – "ДТЕК Нафтогаз" – отримала 24,99% акцій ПрАТ "Київобленерго". Ця частка до цього належала групі VS Energy International Ukraine (ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна") – “доньці” російської компанії VS Energy. Зазначимо, що співвласник VS Energy – Олександр Бабаков, член Ради Федерації РФ, колишній спецпредставник президента РФ Володимира Путіна з питань координації організацій росіян за кордоном.  Читайте: Планові відключення електроенергії в Київській області 4 квітня 2021 року (повний список населених пунктів) Фото: phoneinf.com КиевVласть

Комісія Київської ОДА з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) на позачерговому засіданні посилила протиепідемічні заходи у регіоні. Діятимуть вони з 21 березня по 9 квітня. Заборона пошириться на роботу ТРЦ, кафе і ресторанів, басейнів, частково зачепить громадський транспорт і магазини.  Як повідомляє кореспондент KV, під час брифінгу у п'ятницю, 19 березня, голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін оголосив про посилення карантинних обмежень у столичному регіоні.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За його словами, на Київщині стрімко почала зростати кількість хворих на коронавірус – лише за останню добу захворіло 1103 мешканці, 27 померли. Місць в лікарнях поки вистачає: завантаженість стаціонарів у перепрофільованих медзакладах складає 54,3%. Станом на сьогодні в обласних лікарнях наявні 1199 вільних ліжок, підключених до кисню, або 43% від загальної кількості. Ліжковий фонд розширено на 150 додаткових ліжко-місць. Область також відкриє додаткові лікарні в Обухівському, Бучанському та Вишгородському районах.  Враховуючи стрімке зростання випадків захворювання та випадків госпіталізації хворих на коронавірус (209 чоловік, виписано 102 особи), 19 березня у КОДА відбулося позачергове засідання комісії ТЕБ та НС, де обговорили посилення карантинних обмежень. Комісія вирішила ввести ряд обмежень, які діятимуть на території Київської області у період з 00:00 годин 21 березня 2021 року до 24:00 годин 09 квітня 2021 року.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Отже, рішенням комісії забороняється у вказаний період проведення релігійних богослужінь, (якщо не забезпечена площа приміщення не менше 10 квадратних метрів на одну особу), здійснення пасажирських перевезень на автобусних маршрутах, та на електричному (трамвай, тролейбус) транспорті, в кількості більшій, ніж 50% місць для сидіння, та приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропорту. Комісія вирішила також припинити до 9 квітня роботу закладів громадського харчування та місць для харчування в готелях з 11- години до 6-ї години наступної доби, крім надання послуги харчування в готельному номері за замовленням клієнтів, а також заборонити діяльність непродовольчих ринків, павільйонів та ярмарків. На цей період буде зупинено роботу торгівельно-розважальних центрів, дитячо-розважальних центрів усіх форм власності; заборона не стосуватиметься роботи магазинів продовольчої групи, аптек, зоомагазинів, магазинів побутової хімії та торгівлі квітами. Максимальна кількість відвідувачів магазинів повинна становити не більше одного покупця на 20 кв. м площі у закладах понад 200 кв.м. Забороняється торгівля непродовольчою групою товарів, за виключенням адресної доставки замовлень та замовлень на винос, приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності. Забороняється робота закладів культури і проведення культурних масових заходів, крім роботи історико-культурних заповідників, а також здійснення кіно- та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом (крім акторів) Заборона стосується також роботи басейнів, за винятком відвідування спортсменами національних збірних команд України та їх тренерами -за умови дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів. Проведення всіх масових (розважальних, спортивних, соціальних, рекламних та інших) заходів також забороняється – окрім проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов'язкового щоденного контролю за станом здоров'я учасників. Що ж до навчального процесу, заборона поширюється на відвідування закладів освіти незалежно від форми власності й здобувачами, крім закладів дошкільної освіти, спеціальних закладів освіти та учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Забороняється відвідування сторонніми особами (крім законних представників, членів сім'ї, родичів за умови дотримання всіх протиепідемічних заходів, не частіше ніж один раз на тиждень) органів соцзахисту, в яких тимчасово або постійно проживають  громадяни похилого віку, ветерани війни і праці, особи з інвалідністю, особи із стійкими інтелектуальними або психічними порушеннями, установ і закладів, що надають соціальні послуги сім'ям/особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, крім установ і закладів, які надають соціальні послуги екстрено (кризово). Володін наголосив, що кінцева дата не є остаточною і може бути переглянута у разі покращення ситуації протягом тижня. Відповідне рішення також буде приймати комісія ТЕБ та НС. Нагадаємо, на Київщині триває вакцинальна кампанія проти Covid-19. Її результати – понад 5 тисяч щеплених медиків та жителів регіону. На черзі – медичні заклади ще чотирьох районів. Найбільша ж кількість хворих з діагнозом "коронавірус" фіксується в Обухівському, Фастівському та Бориспільському районах, критична ситуація – у Рокитнянському та Києво-Святошинському районах. На дистанційну форму навчання змушені були перейти понад 100 закладів освіти.  Читайте: Коронавірус на Київщині: столичний регіон нарощує темпи вакцинації Фото: колаж KVКиевVласть

Процес формування укрупненого Обухівського району вийшов на фінішну пряму. Усе майно Миронівської райради передано до громади, на черзі – звільнення працівників апарату. І тут не обійшлося без скандалу. У районі бідкаються, що працівників не просто залишили без роботи, а й за два місяці не виплатили і копійки зароблених коштів. В Обухівському районі запевняють: кошти знайдуть і все надійде за призначенням. Як стало відомо KV, у рамках адмінтерреформи завершується процес реорганізації Миронівської райради шляхом її приєднання до Обухівської райради.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Реорганізація Процес реорганізації Миронівського району Обухівська районна рада розпочала ще 17 грудня 2020 року, прийнявши під час другого засідання рішення "Про початок реорганізації Миронівської районної ради Київської області шляхом приєднання до Обухівської районної ради Київської області".  Крім того, у процесі 28 грудня 2020 року рада прийняла рішення щодо внесення змін до рішення Миронівської райради від 16 жовтня 2020 року № 665-31-VII "Про надання згоди на передачу об’єктів права комунальної власності територіальних громад Миронівського району у комунальну власність Миронівської міської ради". А також оприлюднила проєкт рішення "Про затвердження обсягу вільного залишку бюджетних коштів районного бюджету Миронівського району станом на 01 січня 2021 року" у сумі понад 13 млн гривень. Кошти планують спрямувати на захищені статті витрат Обухівського районного бюджету. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Миронівський район Як розповіла KV голова Миронівської районної ради VII скликання Валентина Усик, 26 лютого був фактично останній день роботи Миронівської районної ради. Проте реорганізаційні процеси тут пройшли не без складнощів, адже установча сесія Обухівської районної ради відбулася лише у грудні. Виникли проблеми і з звільненням співробітників районної структури. "Була утворена реорганізаційна комісія, зупинилися повноваження голови та самої ради, але залишалися працювати 15 працівників апарату. Тож у процесі реорганізації, згідно із законодавством, Обухівська райрада за два місяці попередила їх про майбутнє звільнення. Цей час вони, відповідно, працювали і їм мали виплачувати щомісяця заробітну плату. По завершенню двох місяців їм мали запропонувати іншу роботу або надати розрахункову, в яку входить невикористана відпустка та один місячний оклад. Отже, зарплату за грудень працівники одержали приблизно у середині січня. 26 лютого їх вже мали звільнити та заробітну плату за січень-лютий досі так і не виплатили. Відповідно, напевно, не надані і розрахункові. Згідно до трудового законодавства, до повного розрахунку працівник має право не приймати трудову книжку й продовжувати одержувати нарахування по заробітній платі. Нікого в штат ради чи до громади за цей час на роботу прийнято так і не було. Враховуючи, що і так були звільнені головні лікарі первинки, ЦРЛ, на черзі керівник комунального музею. Тобто люди залишилися непрацевлаштованими. Кошти ж обіцяють віддати лише з 8 березня після прийняття відповідної програми щодо виплати заробітної плати. На мою думку, це вже є порушенням і працівники не мають страждати через всі ці процеси. Керівник, як розпорядник коштів, несе за це особисту відповідальність. У будь-якому випадку працівники мають право звернутися до прокуратури, суду й одержати необхідні виплати", – розповіла Валентина Усик. Проаналізувавши на сайті Обухівської райради оприлюднені офіційні документи, KV виявила лише проєкт рішення щодо затвердження Програми з виплати заробітної плати, грошових компенсацій та вихідної допомоги працівникам Обухівської райдержадміністрації, що вивільняються у 2021 році у сумі 1 728 811 тис. гривень. Аналогічна програма щодо працівників Миронівської райради наразі на сайті відсутня. За словами ексочільниці району, Обухівська райрада затвердила свій Фонд з оплати праці на рік, сформувала свій бюджет у розмірі 900 тис. гривень. Тож кошти для цих процедур мають. Тим паче, що перейшли до новоутвореної ради і майже 4 млн гривень з районного бюджету.  "Місячний фонд оплати праці працівників у Миронівської райради складав, якщо брати до уваги лише основні виплати, приблизно 140 тис. гривень. І якщо брати премії, доплати за інтенсивність, то рада має виплатити приблизно 400 тис. гривень. І як пояснив голова Обухівської районної ради, ці кошти їм повинні надати, але ж виплата заробітних плат районним радам йде саме з місцевих бюджетів. І при формуванні районного бюджету вони мали закласти цю суму. Якщо ж, звичайно, їм не вистачає коштів у фонді, то вони мали вже давно звернутися до обласної адміністрації  щодо виділення додаткових коштів для розрахунків", – додала вона. Щодо передачі майна, то на балансі Миронівської райради було понад 40 комунальних підприємств. Перш за все, це – 27 шкіл, 10 амбулаторій та 14 ФАПів, а також – Миронівський краєзнавчий музей, лісогосподарське підприємство, адмінбудівлі тощо. Тепломережа відійшла ж до громади ще після об’єднання у 2018 році.  "17 листопада 2020 року відбулася остання сесія Миронівської райради і рада планувала передати все майно до Миронівської громади. І коли ж справа перейшла до передачі, стало зрозумілим, що бюджет громади від цього не зросте, як обіцяла реформа. Він практично залишається на рівні і однозначно цього бюджету не вистачатами. Напевно, що зменшиться лише реверсна дотація, до цього віддавалися серйозні кошти – приблизно 50 млн гривень. Тож громада погоджувалася прийняти лише лікарню. Але, як це - не прийняти на баланс школи? З рештою все майно спочатку перейшло до Обухівської райради. Як далі із цим майном будуть розпоряджатися – це вже інше питання. Зі всіма працівникам мали перезаключити або продовжити дію контрактів", – резюмувала вона.  Обухівський район Як зауважив KV голова Обухівської районної ради VIIІ скликання Антон Карманов, все майно вже передано на баланс Миронівської громади, відповідні рішення були прийняті ще на перших сесіях райради.  "Громада турбувалася, щоб ці процеси завершилися, по можливості, якнайшвидше. До цього Миронівська районна рада прийняла не зовсім вірно необхідне для цього рішення, і ми вже його відкоригували, внісши необхідні для цього зміни. Жодних питань чи кричущих фактів з цього приводу більше не виникало. Так, 26 лютого фактично всі працівники Миронівської райради були звільнені і мали стати на біржу праці. Обухівська райрада не розширювала до цього існуючий штат, незважаючи на те, що район територіально став тепер у рази більше. Тож прийняти до себе всіх працівників не здатна. Кошти для виплат компенсацій та заробтіної плати таким працівникам у бюджет закладені. Виплачуються відповідні кошти і працівникам адміністрацій. Щодо Миронівського району, то ми вже вийшли на фінішу пряму щодо процесу реорганізації райради. Звичайно, у процесі реорганізації виникають певні питання, але все це ми вирішуємо злагоджено разом із громадами. Тож наразі процеси реорганізації завершуються вже і в Васильківській, Богуславській, Кагарлицькій громадах. Думаю, за місяць-півтора всі ці процеси мають вже завершитися", – розповів Антон Карманов. KV також намагалася почути точку зору щодо процесу реорганізації району і в Миронівської громади, але  зв’язатися з її керівництвом так і не вдалося. Нагадаємо, що Миронівський район був утворений у 1923 році. Загальна його площа з адмінцентром у місті Миронівка становить 904 кв.км із населення в 34 927 осіб. До складу району входила одна міська рада та 23 сільські, які об'єднували 46 населених пунктів. Миронівська громада була створена в грудні 2018 року, об’єднавшись із Центральненською та Яхнівською сільрадами. Наразі громада із центром у місті Миронівка складається із 23 рад. Ще три сільради району,Грушівська, Малобукринська та Піївська, увійшли до складу Ржищівської громади.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Фото: колаж KVКиевVласть