Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради обрав підрядників для зимового утримання міста і прибирання пішохідної частини центру Білої Церкви. Ці послуги будуть надавати 3 підприємства та 2 підприємця протягом 2020 року. Сумарно вони обійдуться бюджету міста в 20,5 млн гривень. Як стало відомо KV з оголошень електронної системи державних закупівель ProZorro, в лютому 2020 року Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради уклав договори на надання послуг із зимового утримання міста та з санітарного очищення міста до кінця 2020 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, 4-19 лютого 2020 року Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міськради уклав 5 договорів на надання послуг із зимового утримання міста. Загальна ціна п’яти договорів – 13,94 млн гривень. Підрядник Ціна договору Зона відповідальності Конкуренти в тендері ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” (*)  5,28 млн гривень від вул. Ярослава Мудрого до ПрАТ ROSAVA ПП “Шляхбудпроект” (**) ПП “Шляхбудпроект”  5,28 млн гривень від вул. Ярослава Мудрого до мікрорайону Гайок ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” ФОП “Корінчук Олег Анатолійович” (***) 1,74 млн гривень масив Заріччя ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління”, ТОВ “Буд Пром Лайн”, ТОВ “Спец Комплект Постач”, ФОП “Менжинський Владислав Віталійович”, ПП "Будмакс". ФОП “Корінчук Олег Анатолійович” 860 тис. гривень вулиці приватної забудови Центральної частини міста ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління”, ТОВ “Буд Пром Лайн”, ТОВ “Спец Комплект Постач”, ФОП Менжинський Владислав Віталійович та ПП "Будмакс" ФОП “Проценко Галина Антонівна” (****) 782,56 тис. гривень масив Залізничне селище ФОП “Корінчук Олег Анатолійович”, ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління”, ТОВ “Буд Пром Лайн”, ТОВ “Спец Комплект Постач”, ФОП Менжинський Владислав Віталійович, ПП "Будмакс" Згідно з договорами, підрядники повинні забезпечувати цілодобове чергування, здійснювати механізоване очищення вулиць міста від снігу, посипати проїжджу частину вулиць піщано-соляною сумішшю. 25 лютого 2020 року Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради уклав договір з ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” (*****) на надання послуг із санітарного очищення Білої Церкви. Ціна договору – 6,62 млн гривень. За умовами угоди, підрядник протягом 2020 року повинен забезпечувати щотижневе ручне прибирання пішохідної частини міста (Центральна частина 1), очищення тротуарів від снігу, розсипання на тротуарну частину протиожеледних матеріалів, очистку від снігу зупинок громадського транспорту, посипання щебнево-соляною сумішшю. Конкуренцію ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” склало Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №1, яке запропонувало вищу ціну. Відмітимо, що Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради також оголошував торги для замовлення послуг із санітарного очищення інших частин міста, але вони були відмінені. Закупки таких послуг для західної, південної, східної частин міста були відмінені за результатами скарги одного з учасників (ТОВ “Буд Пром Лайн”), а для центральної частини 2 – через допущення до аукціону менше двох пропозицій. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” зареєстровано в 2010 році. Директор – Роман Троценко. Засновник – Тетяна Єфименко. Підприємство підпорядковане КП “Білоцерківське міське шляхово-експлуатаційне управління”. Основний вид діяльності – будівництво доріг і шосе. Статутний капітал – 27,44 млн гривень. За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” уклало 317 договорів на загальну суму 284,5 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший замовник підприємства – Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, який віддав підприємству підряди на 184,1 млн гривень (дані Zакупівлі). ПП “Шляхбудпроект” зареєстровано в 2015 році. Директор і засновник – Вадим Ткач. Основний вид діяльності – діяльність в області інженерних вишукувань і надання технічних консультацій в цій області. Статутний капітал – 20  тис. гривень. За результатами участі у публічних закупівлях ПП “Шляхбудпроект” уклало 240 договорів на загальну суму 96 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший замовник підприємства – Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, який віддав підприємству підрядів на 41,7 млн гривень. ФОП “Корінчук Олег Анатолійович” зареєстровано в 2018 році. Основний вид діяльності – інші види послуг з прибирання.  За результатами участі у публічних закупівлях Олег Корінчук уклав 12 договорів на загальну суму 4,8 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший і єдиний замовник Олега Корнійчука – Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради. ФОП “Проценко Галина Антонівна” зареєстровано в 2015 році. Основний вид діяльності – будівництво інших інженерних споруд, які не включені в інші категорії.  За результатами участі в публічних закупівлях Галина Проценко уклала 7 договорів на загальну суму 7,4 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший її замовник – Жашківське виробниче управління ЖКГ, якого вона отримала підряди на 6,4 млн гривень. Нагадаємо, в лютому 2020 року Баришівська селищна рада замовила у підпорядкованої їй Житлово-експлуатаційної контори (ЖЕК) послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів. За 571 тис. гривень ЖЕК протягом 2020 року буде вивозити сміття з місць загального користування смт Баришівка, сіл Пасічна, Бзів, Морозівка, Селичівка, Волошинівка, Селище та хутору Швачиха. Читайте: За півмільйона гривень з восьми населених пунктів Баришівської ОТГ протягом року вивозитимуть сміття Департаментом житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради керує Олег Савченко. * ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” (код ЄДРПОУ: 34018864) ** ПП “Шляхбудпроект” (код ЄДРПОУ: 40150352) *** ФОП “Корінчук Олег Анатолійович” (код ІПН: 2512610158) **** ФОП “Проценко Галина Антонівна” (код ІПН: 3184101243) Фото: 112 УкраинаКиевVласть

День святого Валентина – це привід дізнатися секрети щасливого сімейного життя й зазирнути в особисте молодої викладачки із села Вороньків і стамбульського менеджера з продажу меблів. Ірина Черпак і Ведат Топчу у жовтні 2019-го поєднали не лише два серця, а й дві культури, релігії, історії, країни. - Як ви познайомилися? Чи була це любов з першого погляду? -  П’ять років тому я навчалася на першому курсі університету і практикувала англійську й турецьку по скайпу. Ведат допомагав мені з турецькою і став моїм найкращим другом. Влітку 2018-го він приїздив до мене тричі.  У серпні ми поїхали до Чернівців і атмосфера міста зробила свою справу: я закохалася. Любов з першого погляду – це лише пристрасть. Я не розумію, як можна закохатися у людину нічого про неї не знаючи. Спершу повинні з'явитися партнерські стосунки, повага, дружба і впевненість. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" - А різниця у віці? - Мені буде 22, йому — 32. Для нас модель такої сім'ї є звичною: у моїх батьків різниця 16 років, у Ведатових 8 років. -  Як відреагували твої батьки на хлопця-іноземця? -  Батьки не сприйняли це серйозно. Я й раніше спілкувалася з іноземцями, допомагала вивчати російську. Вони прилітали до України, і я проводила для них екскурсії Києвом. Але коли мама з татом дізналися, що ми зустрічаємося і плануємо одружитися, то це був шок: "А ти впевнена? А тобі це треба ? А не зарано? А ти не переживаєш, що це інша країна, інша релігія?"  Їм знадобився рік, щоб змиритися. Було дуже складно. - Чому свої стосунки ти приховувала аж до весілля? - У мене не було ані сил, ані бажання щодня відповідати на безглузді запитання про релігію, паранджу і агресивного чоловіка-мусульманина. Півтора роки тому я літала до Ведата у Стамбул під прикриттям “практика з університету”. Знали про особливість цієї практики лише найрідніші.  Відкрити ж завісу іншим я вирішила перед весіллям і була здивована кількістю охочих пліткарів стати моїми “друзями”. - А у тебе самої не виникали такі запитання? - Виникали, і не один раз. Головне –  звертати увагу на особистість, її поведінку, слова, на відносини у родині,  а не клеїти штампи на всіх чоловіків-мусульман.  І звертати цю увагу потрібно до  весілля. У Туреччині є ще один спосіб перевірити, чи не одягнеш ти за фатою хустку або паранджу  – придивися  чи носять її жінки у цій сім'ї. Якщо так – будь готова до зміни гардеробу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   - Яку роль для нього грає релігія? - У нашій сім'ї релігія не відіграє важливої ролі. Ми толерантно ставимось один до одного і до інших релігій. - До речі, коли плануєте малюків? Громадянами якої країни вони будуть? -  Ще 4-5 років точно ні. Народжувати планую в Україні. Сім'я допоможе попервах.  До 18 років вони мають право бути громадянами обох країн, після 18 нехай самі обирають. - Як його сім'я відреагувала на одруження з українкою?  - Протягом десяти років Ведат багато подорожував і відвідав близько 40 країн. Його мама і не мріяла про турецьку невістку: не підійде за темпераментом.  Для його батьків моя поява була очевидною.  Ведат родом із маленького турецького села з населенням  п’ять тисяч людей. Мій приїзд туди вже говорив про його серйозні наміри.  Ми провели там два тижні різдвяних канікул, і я познайомилася  з усією родиною.  На першій же зустрічі з батьками ми обговорювали наше майбутнє весілля. Саму ж пропозицію він зробив мені на березі Босфора у Стамбулі під час вечірньої прогулянки. Перш ніж стати на коліно він спитав чи я готова до цього, і я сама обрала обручку. Ми люди більш практичні , аніж романтичні. Ми плануємо усе разом, великі сюрпризи можуть навіть роздратувати. - Чи велика різниця між українським і турецьким весіллям? - Різниця величезна. Якщо в турецькому селі весілля – приходять всі. Тисяча людей – норма. Прийнято гуляти два дні, але ми все ж таки скоротили до 5 годин. Замість декору – наречені, замість алкоголю – сік і вода. А також гігантський торт, жива музика і танці. В Україні ж усе було атмосферно по-домашньому. Вечірка в українському стилі для своїх – 35 людей всього. У Туреччині  організовували весілля батьки Ведата, а в Україні мої. Ми ж в цей час займалися документами. Одружитися з українкою не так вже й дешево. За послуги нотаріуса і переклади довелось викласти 400 доларів і ще через два місяці 400 доларів за отримання візи. Щоб отримати її, є перевірка на фіктивний шлюб. Якщо наречена не буде говорити турецькою — можуть виникнути питання. - Хто забезпечує сім'ю? - Ведат. Голова сім’ї вирішує і мої, і свої проблеми. Я відчуваю себе “маленькою дівчинкою”. Я ніколи не думаю, чим платити рахунки і за що купити їжу. Ось вже два з половиною роки я викладаю онлайн англійську, російську, українську і почала ще й турецьку. За ці гроші я спокійно купую косметику, одяг, ходжу до перукарні. У нас спільний бюджет і ми рівноправно користуємось ним. У сім’ї все повинно бути спільним і нехай жінка менше заробляє, але вона може повноцінно розпоряджатися бюджетом. Чоловік головний і чоловік повинен забезпечувати.  І усе це потрібно обговорювати до весілля. - У вашому житті є місце ревнощам? - Мої студенти – чоловіки з усього світу і з Туреччини, зокрема. З деякими з них я іноді зустрічаюсь у кав’ярнях, вдень, звісно. А на моїй сторінці в Інстаграм час від часу з'являються фото у купальнику. Ми - європейська сім'я і у кожного є особистий простір. Вийти заміж – це не сісти в клітку і бути прислугою чоловікові. А от я дуже ревнива: піти до кав'ярні з жінкою – нізащо. Проте Ведат не дає мені приводів хвилюватися. У його оточенні лише чоловіки. - Як ви ділите домашні обов'язки? - Сніданок Ведат готує сам, на роботу я його  не проводжаю. Обід і вечерю готую вже я. На вечерю завжди щось швидке. У нас в холодильнику багато напівфабрикатів.  На вихідних замовляємо.  Прибираю я, а от попрасувати і попрати — це до нього. Ведат говорить мені: “Не витрачай три години на приготування їжі, а краще прочитай цікаву книгу”. -  Як поява Ведата змінила тебе? - У парі повинен бути хтось сильніший і хтось слабший. Ведат сильніший, впевненіший, рішучіший. Він веде мене за собою, але завжди питає моєї думки. Він дає мені мотивацію. З ним я ніколи не витрачаю вихідні на перегляд телевізору або прибирання. Здається, ми обходили вже всі музеї і кінотеатри у Стамбулі. До нього я була лише один раз за кордоном – в Туреччині в Анталії. Зараз же я можу перелічити і Грецію, і Австрію, і Німеччину, і Чехію, і Болгарію, і Угорщину. Найголовніше у пари повинно бути спільне бажання подорожувати і витрачати на це багато грошей. Ми легкі на підйом і плануємо свої поїздки за три дні. Ніколи не беремо “ол-інклюзів”. Ми любимо самі  створювати  маршрут. - Чи ти завжди мріяла виїхати за кордон? - Так, але точно куди не знала. Турецьку мову просто вважала перспективною. До того ж мені завжди було цікавіше з іноземцями. З українцями не складалося, та я й не пробувала.  - Чи плануєте ви ще кудись переїхати? - Так, через 2-3 роки хочемо переїхати до України і відкрити власну справу. Переїхати для нас не проблема чи в Україну, чи в Бразилію, чи в Африку. - Як щодо цілі “вийти заміж, щоб жити в шоуоладі?" - Особисто з такими жінками не знайома, але ідея провальна. Шлюб за розрахунком довго не протягне. Хоча маю багато друзів американців і турків, які б хотіли одружитися з українкою. Їм до вподоби, що українки красиві й гарні господині. - Якою мовою спілкуєтесь між собою? Чи трапляється, що не розумієте один одного? - 60% англійською, 40% турецькою і ще Ведат почав вивчати російську. Можливо, на початку траплялось.  Я викладаю і турецьку, і англійську, і просто не маю права щось не розуміти. - Сумуєш за Україною? - Так, за атмосферою. З сім'єю ми щодня спілкуємося по скайпу.  У мене немає відчуття, що я дуже далеко. Україна і Туреччина для мене це близько. - Можеш назвати три страви, яких тобі не вистачає? - Суші. У Туреччині їх не вміють готувати. Двічі замовляла – відстій. Свинина. Тут є куриця і яловичина. Компот і квас. - На чому базується спокійне щасливе сімейне життя? - Найголовніше – жінка розуміє, що чоловік її захистить.  Довіряти як самому собі. Жодних секретів. Особистий простір. Ніяких заборон. Можливість саморозвитку. Чоловік і жінка повинні бути цікавими один одному, а не: “Чим ти займалась?- питає чоловік. – Я варила суп”. Усі рішення приймати разом. Не перевантажувати жінку роботою. Вона повинна працювати в задовалення для свого саморозвитку і не думати про оплачування рахунків. Уся відповідальність лежить на плечах чоловіка. - Як плануєте святкувати День святого Валентина? - Ми влаштовуємо собі свято і без свята. Нам не потрібна календарна дата - нам потрібен настрій. У Туреччині  не звертають особливої уваги на День Валентина, тому  радуємо ми один одного просто так. Свято не потребує дати. Нехай День святого Валентина буде щодня. Будьте щедрими на любов. Не бійтесь закохуватися на відстані. Для щастя не потрібен дозвіл. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  КиевVласть

Вже  півроку ми, ТОВ “Будінформ”, проводимо роботи з укріплення схилу та реконструюємо масштабну зливову каналізацію на Кловському схилі,  який розташований на земельній ділянці по вул. Мечникова, 7б, і яку орендує “Будінформ”.  За цей час процес вийшов за межі штучно створеного протистояння з жителями будинків по Мечникова і Мар’яненка – і перейшов у площину затягування робіт по укріпленню Кловського схилу через ініціювання окремими активістами численних комісій, перевірок і навіть безпідставного призупинення робіт рішенням ДАБІ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Частково ситуація, що склалася – це, мабуть, результат недостатньої комунікації між “Будінформ” і громадськістю. Тому спробую  детально пояснити, що, як і для чого ми зараз робимо на Кловському схилі. Певне, ніхто вже не візьметься заперечувати, що Кловський схил – дійсно зсувонебезпечний. Кілька експертиз авторитетних науково-дослідних установ, підтвердження СУППР, висновки ряду комісій та зсуви, які тут час від часу відбуваються – це підтверджують. Як приклад у серпні  2016 року на Кловскому схилі поблизу житлових будинків стався зсув, який вирвав дерева з корінням і зніс гаражі. Убезпечити житлові будинки, розташовані поблизу, мало б місто. Але у столичному бюджеті немає таких коштів на те, аби провести комплекс необхідних заходів з укріплення Кловського схилу. Тому столична влада залучила нас, орендарів ділянок по Мечникова – і зобов’язала провести ці роботи в межах своїх ділянок. Що треба було зробити, щоб врятувати схил Роботи, які ми за розпорядженням міської влади зобов’язані провести, можна розділити на дві складові.  Оскільки однією з причин підвищення ризику зсувів є зношеність старої зливової каналізації, яка проходить, у тому числі, і через ділянку на Мечникова, 7б – логічно, що її треба замінити. Саме це ми і почали робити з вересня 2018 року. І саме проти цього з подачі окремих громадських активістів збунтувалися люди, які мали би бути зацікавлені у зниженні ризиків. Всі роботи по реконструкції старої зливової каналізації, які вже провів і які ще має виконати “Будінформ”, – проводяться з відома і за розпорядженням міської влади: відповідно до контрольної картки, виданої Департаментом благоустрою КМДА, листа СУППР, що вимагає провести реконструкцію водостоків, протоколів Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА та однойменної місцевої комісії при Печерській РДА. І під пильним наглядом контролюючих органів. Стан зношеності старої каналізації виявився таким, що простіше прокласти поруч нову дощову каналізацію, аніж намагатися відновити стару, що ми і зробили. Труби для нової ми взяли більшого діаметру, ніж ті, що були раніше – щоб можна було забирати воду і зі схилів Кловського яру, і з Олександрівської лікарні. Це дозволить убезпечити нестабільні грунти схилу від розмивання і зсувів.  А подібні потопи із заливанням вул. Мечникова відбуваються постійно. Після зливи – через зношену зливову каналізацію, потоки води не потрапляють у зливостоки, а прямують вниз по схилу на вулицю, разом із землею і брудом.  Яскравий приклад непрацюючої  зливової каналізації під час недавньої зливи на схилі можно побачити на відео, знятому очевидцем. Загалом, очікувана вартість повної заміни дощової каналізації, яку взяв на себе зобов’язання провести “Будінформ”, складає близько 20 мільйонів гривень. Наразі виконано понад 60% запланованого обсягу робіт і витрачено близько 13 мільйонів. По завершенню робіт нова зливова каналізація буде передана на баланс КП СУППР. Інша важлива частина робіт, які необхідно провести – укріплення Кловського схилу. Ми розпочали його ще у січні цього року. Всього за розрахунками фахівців для запобігання зсуванню масиву грунту, нам треба забурити в землю 172 палі, довжина кожної – до 28 м.  Через високу зсувонебезпечність ці палі не просто забиваються у грунт, а монтуються за допомогою технології буріння – вкручуванням труб з вибурюванням землі, подальшим встановленням металевого каркасу, який заливається бетоном. Такий метод виконавці робіт обрали, аби уникнути додаткових вібрацій схилу і провокування можливих зсувів. Очікувана загальна вартість робіт – від 60 до 80 мільйонів гривень. Наразі ми змонтували 47 основних паль та 17 джет-паль. І витратили понад 20 млн грн. На монтаж ще 125 паль знадобиться щонайменше 45 млн грн. Планувалося, що до травня ми вже завершимо роботи повністю. Однак, частково через недостатньо грамотну комунікацію як міської влади, так і “Будінформу” з громадськістю, частково – через умисне нагнітання напруги серед людей окремими громадськими активістами – процес укріплення схилу місцеві жителі зустріли з острахом. Доходило до того, що, збурені чутками, люди фізично намагалися блокувати проведення робіт. Техніка простоювала, витрати на укріплення схилу зростали, строки завершення робіт їх виконавці вимушені були змістити з травня на жовтень 2019-го. Дещо уповільнили проведення робіт і постійні перевірки, ініційовані тими самими активістами.  Як перевіряли роботу з укріплення Кловського схилу За кілька місяців ситуацію, що склалася, обговорили та перевірили: - Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, яка ще 13 листопада 2018 року створила робочу групу; - Робоча група земельної комісії КМДА, перше засідання якої відбулося 11 грудня минулого року, друге – 21 лютого цього року; - Постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яка 3 січня 2019 року склала протокол №1; - Місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол  №1 від 22 січня); - Виїзна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що відбулася 05 березня; - Комісія з перевірки інформації щодо об'єктів будівництва, які викликають суспільний резонанс на території Києва, яка почала роботу  13 березня, а 28 березня виїздила з перевіркою безпосередньо до Мечникова, 7б. Суттєвих зауважень до проведення робіт у жодної з комісій не виникло. Окремо хотів би згадати про роль у цій історії Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Внаслідок штучно створеного резонансу, ДАБІ України провела ряд громадських обговорень та перевірку будівельних робіт на місці. Було встановлено ряд порушень, допущених генпідрядником – ТОВ “Будівельна компанія Сармат” : відсутність схеми руху транспорту, недостатня кількість касок і сигнальних жилетів у робітників, слизьке покриття будівельної ділянки і відсутність частини підписів у журналі робіт. 5 березня 2019 року інспектор ДАБІ України склав відповідні протоколи та виніс приписи, в тому числі припис про зупинення будівельних та підготовчих робіт на ділянці. Відповідно ми звернулися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаного припису. 28.03.2019 року була винесена відповідна ухвала про вжиття заходів забезпечення позову, та дія приписів та постанов була зупинена. ДАБІ України оскаржило дану ухвалу в апеляційному порядку та 16.05.2019 року її було скасовано. У зв’язку з чим роботи на об’єкті проводилися лише у період 28.03.2019  по 16.05.2019 року, а потім були знову призупинені. Так як з діями ДАБІ ми були незгодні, землекористувач ТОВ "Будінформ" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заяву до ДАБІ України про визнання протиправними та скасування постанов про штрафи та приписи, в тому числі  припису про зупинення будівельних робіт. 27.06.2019 року компанія виграла судову справу та отримала рішення суду, що постанови та приписи ДАБІ України протиправні. Суд скасував постанови та приписи. Одночасно 27.06.2019 року постановлена ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва про забезпечення позову, а саме зупинені дії постанов про штраф та приписів, в тому числі  дія припису ДАБІ України про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Безумовно, ДАБІ України має право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, але ухвала про зупинення дії постанов про штрафи та приписи набуває чинності негайно та надає право проводити будівельні роботи на об’єкті.  Тож  роботи по укріпленню схилу відновленні у повному обсязі.  Роль ЗМІ у ситуації навколо Кловського схилу У ситуацію втрутились і окремі ЗМІ, у публікаціях яких ми вбачаємо єдину мету: сформувати у громадськості думку, що незаконними є не тільки роботи по укріпленню схилу, а й сам факт оренди ділянки на Мечникова, 7б “Будінформом”. Серед “аргументів” – згадки про намагання “віджати” ділянку у орендаря в часи Януковича. І розгін інформації про те, що містобудівні умови і обмеження, що були видані “Будінформу” ще у 2010-му році, втратили чинність, бо видавалися всього на два роки. Остання теза навіть стала предметом судового позову від ГО “Громадський контроль і порядок” (очолюваний скандальним екс-журналістом Василем Апасовим) до Департаменту архітектури та містобудування КМДА. “Будінформ” у процесі виступає третьою стороною.  Позивачі звинуватили Департамент архітектури у тому, що там, у 2015-му році, протиправно підтвердили “прострочені” МОУ. Однак Окружний адміністративний суд міста Києва, вивчивши всі обставини, документи та аргументи сторін, рішенням від 31 січня 2019 року визнав всі закиди позивача необгрунтованими. На тій підставі, що в період дії оскаржуваних МОУ відбулися зміни у законодавстві, які встановили: містобудівні умови та обмеження, отримані забудовниками, залишаються чинними до завершення будівництва. Тож жодних порушень чи обставин, які не дозволяли би “Будінформу” проводити роботи з укріплення схилу чи будувати на орендованій ділянці – просто не існує. Масованість та організованість інформаційних та судових атак на “Будінформ”, умисне нагнітання страхів у місцевих жителів наштовхують на думку: ті, хто за цим стоїть, дбають про що завгодно, крім інтересів киян. Цілком можливо, що істині причини цієї “кампанії” – у тому, що комусь дуже хочеться викинути законного орендаря і зайняти його місце. Перешкоджання діяльності по укріпленню Кловського схилу Нині зусилля “активістів” спрямовані на перешкоджання укріплення зсувонебезпечного схилу. Без його укріплення ніхто там нічого будувати не зможе. Роблять вони це руками місцевих жителів – саме тих людей, які, як ніхто, мали би бути зацікавлені у зниженні небезпеки зсувів. Бо йдеться, у тому числі, і про цілісність їхніх будинків. Тому і розпускаються чутки про нібито незаконність намірів “Будінформу” будувати на своїй ділянці – вони, до речі, вже  спростовані в судах. Але зауважимо – до початку будівництва житлового комплексу ще обов’язково передуватиме спорудження підпірної стінки та комплексу дренажів. І наостанок хочу прокоментувати плітки про те, як “Будінформ” нібито “шкодить” Олександрівській лікарні. У зв'язку з тим, що укріплення схилу та реконструкція дощової каналізації проводиться з використанням тимчасового проїзду через територію лікарні, а велика частина зливостоків взагалі знаходиться на території медзакладу, в якості компенсації за тимчасові незручності ми взяли на себе великі зобов'язання по  масштабному відновленню інфраструктури лікарні. В червні ми розпочали повну реконструкцію вхідної групи лікарні, на яку орієнтовно буде витрачено близько 3 млн грн.  В травні було відновлено асфальтне покриття центральної проїзної частини на суму  близько 5 мільйонів гривень.  Ще раніше закуплені кондиціонери, очищені зливові стоки по всій лікарні, зроблені нові сходи по частині території між лікарняними корпусами на загальну суму близько 1 млн грн. А ще весною провели генеральне прибирання всієї території Олександрівської лікарні – а це 13 лікувальних корпусів, що розташовані на території площею 13 га, на чотирьох терасах, з'єднаних між собою дорогою-серпантином, парковими стежками й сходами. І найголовніше, “Будінформ” отримав офіційні дозволи на проїзд великогабаритної техніки по території лікарні від всіх причетних до процесу  запобігання техногенної катастрофи на Кловському яру комісій та установ – комісії ТПНС при КМДА (лист від 12.07.2019 №079-Пк/88, та лист від 12.07.2019 №079-Пк/89 Департаменту охорони здоров’я КМДА, та безпосередньо від адміністрації Олександрівської лікарні. Зауважимо, що ці дозволи на проїзд  будуть діяти виключно до момента завершення укріплення схилу та відновлення зливової каналізації.  Плани “Будінформу” на майбутнє Тепер – до офіційної позиції щодо планів “Будінформу” на майбутнє. Наша компанія вже вклала десятки мільйонів гривень в укріплення схилу – і вкладе ще набагато більше. Ми маємо всі необхідні документи та дозволи, щоб на законних підставах почати будувати будинок на ділянці, яку орендуємо багато років і за яку справно сплачуємо орендні внески до столичного бюджету. І збираємося реалізувати своє законне право після того, як зробимо Кловський схил безпечним – і для майбутнього будинку на нашій ділянці, і для будинків, розташованих поблизу. На превеликий жаль, нездорова активність окремих представників “обуреної громадськості”, систематичне блокування проведення робіт, постійні “піар-акції” з плакатами про “незаконне будівництво” і їх небажання слухати і чути наші аргументи щодо необхідності укріплення схилу (яке, підкреслю ще раз, наша компанія проводить за власні кошти) змусила нас звернутися до суду. Ми подали позови до місцевої мешканки, яка проживає по вул. Мар’яненка, Ольги Малишенко, та готуються документи для аналогічного позову до іншої мешканки -  Юлії Діденко, яка проживає по тій же вулиці, які в свою чергу, особливо активно паплюжать нашу репутацію і перешкоджають роботі – і вимагаємо не тільки спростування недостовірної інформації та публікацій у соцмережі, а й сплати певної суми збитків завданих через розповсюдження неправдивої інформації щодо нашої компанії.  Якщо ж поширення наклепу і перешкоджання нормальному проведенню робіт з укріплення схилу не припиняться – ми подаватимемо аналогічні позови і до інших “активістів”. Та будемо відстоювати свої законні права і надалі. Бо розгорнута проти нас кампанія шкодить діловій репутації ТОВ “Будінформ” і спричиняє нам додаткові збитки через простій техніки, задіяної в роботах. А безпеці людей та їхніх осель насправді загрожує не новий будинок поблизу, а подальше відтягування робіт з укріплення схилу. Ігор Лук’яшів, менеджер проекту по вул. Мечникова 7БКиевVласть

Будівлю кінотеатру “Київ” завжди хтось хотів прибрати у приватну власність. Знаю точно, що директор кінотеатру, щоб хоч якимось чином захиститись від таких нападів, особисто вносила її в реєстр пам’яток архітектури. Щодо рейдерства часів Януковича, інформація була. Але тоді все вирішилось так, що не зачепило ані роботу кінотеатру, ані суборендаторів. Сьогоднішні події, які називають “інвентаризацією”, насправді більше схожі на привласнення майна і зловживання службовим становищем. У мене вони викликали здивування і декілька питань. Зокрема, де були “інвентаризатори від влади”, коли у 2000 році в розваленому і аварійному будинку, в якому і кіно на той час не показували, відбувався перший за п'ятдесят років капітальний ремонт, а кінотеатр було повністю реконструйовано? Тоді було не цікаво, всі займались ринками і ділили заводи? Звісно, хто ж хоче вкладати гроші? Краще “проводити інвентаризацію” того, до чого маєш далеке відношення, але за роки чужої праці і вкладень стало ласим шматочком. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Чим ці рейдерства схожі, так це тим, що є бажання захопити приміщення за підтримки адмінресурсу. Але у другому випадку – недопрацьована юридична база. Все робилось поспіхом, на ходу і з порушеннями закону. Саме тому і зробили це захоплення, використовуючи муніципальну охорону Києва. Читайте: От Кличко требуют разобраться с рейдерством КП “Муниципальная охрана” Це перший випадок таких зухвалих дій муніципальної охорони і, думаю, не останній. Вказівку на такі заходи можна отримати лише за підтримки когось із влади і з використанням адмінресурсу. До того ж, з наших джерел, є підтвердження, що була команда зачистити справжніх орендарів у будь-який спосіб. Інша річ, що Віталія Кличка, скоріш за все, ввели в оману, не пояснивши юридичний бік ситуації, чим витягнули ще одну цеглину з його рейтингу. А розібратись не завадило б. Правильно розставлені акценти та бажання зберегти останній осередок справжнього інтелектуального і культового кінематографу, звісно, показали б киянам, що він таки з повагою ставиться до людей і уважно вивчає конфліктні проблеми, занурюючись у факти, а не керуючись плітками. Всім відомо, що кінотеатр “Київ” є взірцем кінотеатрів. Все ж силами нинішнього орендаря з руїн не лише відновили приміщення, а й влаштували оснащення кінотеатру найсучаснішими технологіями, що, зокрема, відображено і у Вікіпедії. Тож говорити про “занепад” приміщень (показуючи підвал, що є бомбосховищем і куди ніхто не мав доступу, відколи почалася війна), коли з занедбаної будівлі, яка нікому не була цікава до 2000 року, зробили один з найкращих кінотеатрів, трошки дивно. 20 років не помічали, як живе кінотеатр, і в один день – прозріли. До речі, повинен зробити офіційну заяву: частина оприлюднених владою фото взагалі не з приміщення кінотеатру. Читайте: Бывший арендатор кинотеатра “Киев” заявил, что будет отстаивать в суде свое право на аренду кинотеатра Що саме зараз відбувається у приміщенні кінотеатру, важко уявити, тому що “ламати не будувати”, такі самі дії відбувались і на спорткомплексі “Восход”, де за дві години потрощили все, що встигли. Не можна виключати, що завтра будівля взагалі спалахне, як центральний гастроном, або кінотеатр “Жовтень”. Чітко відслідковується лінія боротьби саме за приміщення, а не за його наповнення. Читайте: Реквием по Центральному гастроному Однією з претензій, яку озвучували ЗМІ, було невдоволення тим, що раніше у правому крилі будівлі колись розташовувався кінозал на 250 місць, а “Культурний центр” віддав його піцерії Mister Cat. Проте кінозалу там вже не існувало більше 20 років. У 90 роках там був салон меблів. Рішенням сесії Київради цільове призначення було змінено з салону меблів на заклад громадського харчування. Тоді влада просила наше підприємство увійти в реконструкцію кінотеатру як інвестора і вкласти в аварійну будівлю 586 519 доларів США. Ми вклали ці кошти. Вони були спрямовані на ремонт фасаду, вітражі, частковий ремонт приміщення, заміну електропроводки тощо.  Так сьогодні не вистачає 250 місць в правому крилі, але про те, що будівля збереглася та існує завдяки нашим інвестиціям і інвестиціям “Культурного Центру”, визнавати відмовляються. Я розумію, що завтра вигадають ще щось, бо є банальне бажання привласнити чужий бізнес. Виходить дивна ситуація, на форумі “Іnvest in Kiev” мер закликає “будь-ласка, інвестуйте в Київ”, я буду вашим особистим body-guard(ом). І у той самий час знищує і відбирає ті інвестиції, що зроблені підприємствами протягом 20 років. Неабиякий резонанс викликали і заяви щодо непрацюючої пожежної сигналізації і закриті пожежні виходи з обох залів (“Червоного” і “Синього”). А чи хтось цікавився цим питанням у представників пожежної охорони, яка цей об'єкт перевіряє ретельно? Скажіть, яка нормальна людина або структура, котра проводить оснащення кінотеатру найсучаснішими технологіями, не встановить пожежну сигналізацію? Це ж за межами здорового глузду. До того ж “Муніципальна охорона” навіть пожежні гідранти перевірила, судячи по фото. Отже дозвіл на роботу точно існує. Тим не менш, у мене є підстави вважати, що справа зовсім не в “порушеннях”, які озвучили в КП “Київкінофільм”, а в тому, що комусь впало в око чудове приміщення. Я переконаний, що попереду усіх чекають довгі судові процеси, а роботу підприємства блокуватимуть під будь-якими “добрими” намірами. Читайте: Передача кинотеатра “Киев” в собственность КП “Киевкинофильм” может привести к упадку кинотеатра Відверто кажучи, деякі останні тенденції в КП “Киівкінофільм” мені подобаються і я їх підтримую. Хоча б те, що кінотеатр “Флоренцію” готують до приватизації, і це – правильне рішення. Місту не потрібні збиткові тягарі і дотаційні КП. Платіть податки і створюйте робочі місця, це – моя позиція. А владі сьогодні ліпше фінансувати колективи і молоді таланти, що здатні це кіно створювати. Що ж до кінотеатру “Київ”, то якби не рейдерство, а звичайний плановий стан – роботи вже б почались над втілення проекту щодо створення на базі кінотеатру “Київ” квокінг-центру блогерів і незалежних журналістських розслідувань. Але, як я чув останні новини, ідея створення – не відпала. Нині говорять про те, що після того, як буде відбито цю спробу рейдерського захоплення, перший Фестиваль блогерів і журналістських розслідувань відбудеться вже наступного року. На жаль, влада переконана, що у киян – коротка пам'ять. Особливо у тих, хто люблять інтелектуальні фільми. Люди добре пам'ятають кінотеатр “Довженка” на проспекті Перемоги, де колись проводилися тижні інтелектуального італійського, французького кіно. Проте в грудні 2008 року Київрада дозволила знесення кінотеатру. Тож, якщо кінотеатр “Київ” “відіжмуть”, то малобюджетні фестивалі зникнуть назавжди. Звісно, не можна не погодитись з деякими звинуваченнями. Наприклад, винуватили у тому, що багато площі гуляє, а орендар не проводить ще якісь заходи. Але, якщо бути чесним, подивившись афішу, можна побачити, що кінотеатр “Київ” проводив понад 200 заходів на рік. Це за умови, що рік має 365 днів. Що ж до звинувачень, що, начебто, були надприбутки від суборенди, то тут – усіх ввели в оману. Було б чесно – підійти до суборендаторів і попитати. Вони б показали документи, і бажаючі дізнались би, що гроші йдуть до київського бюджету.  Я переконаний, аби ті, хто висував звинувачення, були зацікавлені у збереженні артхаусного кіно, вони б прийшли до орендаря і поставили б свої питання і умови, а не стали б на бік структури, яка (а є таке припущення) взагалі всього лише ширма, бо коли почалися проблеми з продовженням договору, ТОВ “Сінема-Сіті” ще не фігурувало. Та й ті ж активісти, що висувають звинувачення, розуміють, що новий орендар з його обіцянками – фікція, але при цьому, замість того, аби прийти до попереднього орендаря і вирішити усі питання, наче спеціально грають на боці того, хто, і з їхньої точки зору, теж знищить артхаустне кіно у “Києві”. Хіба це не нонсенс? Адже проведення і вартість організації великих фестивалів підвищяться рівно пропорційно оренді КЦ. За таким принципом ДЮСШ треба перетворити в фітнес-центри, а з Філармонії зробити диско-клуб.  Щодо збільшення залів, це взагалі маячня. Сьогодні Київ, як місто, посідає 13 місце в антирейтингу traffic index. Ви уявляєте собі цей транспортний колапс?! Хтось прораховував містобудівні умови і обмеження (можливість паркування і кількість відвідувачів, евакуаційні виходи, системи пожежогасіння і т.д.)? Але після слів Бориса Фуксмана в одному з інтерв'ю, де він говорить про перебудову в середині приміщення, хочу нагадати владі ще одну неприємну історію: 22 липня 2003 року на Великій Васильківській обвалився фасад будинку № 37. Як констатували тодішні представники Київської міськдержадміністрації, подібне могло статись через те, що мешканці могли робити усілякі перепланування. Тож, на місті мера, я б не брав на себе такий тягар відповідальності. Загалом, хочу нагадати усім, хто кидає звинувачення у бік колективу: кінотеатр, коли колектив туди прийшов, був у аварійному стані. І те, що сьогодні є, лише завдячуючи роботі цього колективу. А хто бував у кінотеатрі, той на усі ці “докази занепаду” – дивується, адже не можна проводити 200 заходів на рік, запрошуючи іноземні делегації у споруду, що занепадає. Раніше кінотеатр не був краще тих, які зараз стоять в розваленому стані або вже приватизовані. Завдяки низькій оренді і з'явилася можливість проводити кінофестивалі. Одним із акцентів із звинувачень є заява, що вартість оренди для “Синема-Центру” складає 2 млн 544 тис. гривень на місяць. Проте реальні суми орендної плати, що реально сплачувалася, приховуються. “Кінотеатр” разом з суборендарями ЦМК тільки оренди сплачує більше 270 тис. гривень на місяць. Додайте також податок на землю, який отримує місто, комунальні платежі, податок на прибуток, дистрибуція з кінопоказу і ліцензії, заробітна платня і податок з заробітної плати, утримування і прибирання прилеглої території, витрати на поточний ремонт, амортизація та відновлення обладнання тощо. Думаю, загалом до бюджету міста надходить щонайменше 600-700 тис. гривень на місяць. Ну і, звичайно, соціальна і культурна складова. Якщо поставити за завдання заробляти кошти, на фестивалях арт-хаузного та некомерційного кіно, звичайно, можна ставити крапку. Є другий варіант – зробити 3-4 дотаційних фестивалі за підтримкою КМДА, наприклад, Фестиваль муніципального кіно або щось інше за підтримки мера. Коли є влада і бюджет, варіантів безліч. Знаю, що вже проведені консультації з кількома юридичними компаніями і всі підтвердили безсумнівну позицію “Культурного Центру”. Існує навіть практика Верховного Суду по аналогічних спорах. Дуже багато порушень насправді, починаючи з першочергового права на подовження договору оренди, як закладу культури, відповідно до умов як діючого договору, так і Закону про оренду комунального і державного майна, закінчуючи сьогоднішніми подіями, що несуть вже кримінальний склад. Уявіть, був навіть зареєстрований проект рішення депутатів Київради, що взагалі за процедурою позбавляв можливості на проведення конкурсу, не кажучи вже про процедуру самого конкурсу і оцінку ЦМК. Що казати, якщо конкурс проводився навіть не на цілісно-майновий комплекс, яким є кінотеатр “Київ”, а на нежитлову будівлю, яка до того ж не вільна, а знаходиться на балансі товариства “Культурний Центр”. Читайте: Конкурс на аренду кинотеатра “Киев” может быть со скандалом остановлен Це приблизно виглядає так: підприємству передали аварійний потяг з боргами, його відремонтували і зробили взірцем парку, а директор ДЕПО вирішив передати його своєму куму та провів “прозорий конкурс”. А після конкурсу, до потягу увірвалась муніципальна охорона, всіх викинула і заявила, що відтепер вартість ренти для цього потягу буде в три рази вищою, і у потяга вже новий власник, тому що керівництву ДЕПО так вигідно. Читайте: Предприниматели кинотеатра “Киев” поддержали общественное движение “Зеленая волна” Володимир Власенко, підприємець, суборендар в кінотеатрі “Київ”КиевVласть

Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Баришівської об'єднаної громади Олександром Вареніченко. KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Олександр Вареніченко: Процедура об’єднання Баришівської громади розпочалася ще у 2015 році, коли набрав чинності Закон України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, на той час я ще не перебував на посаді голови селищної ради. Тоді, у 2015 році, процес зупинився у зв’язку із порушенням документального оформлення процедури та проведенням чергових місцевих виборів. У 2016 році ми зібрали оновлений пакет документів, де було все правильно, але позитивного висновку від Київської обласної державної адміністрації теж не отримали. Вже на початку 2018 року знову почали займатись питанням об'єднання громади, були різні думки з приводу формату об'єднання. Я пропонував громаду у складі декількох сільських рад району, адже за моїми розрахунками велика Баришівська ОТГ не була б спроможною. Ми не маємо потужного економічного потенціалу, який забезпечив би велику громаду, створення маленької ОТГ дало б можливість сформувати фундамент, створити декілька бюджетоутворюючих підприємств, а потім вже приєднувати інші населенні пункти. Сьогодні ми маємо дефіцит бюджету 22 млн, на початку об’єднання ця сума складала 27 млн гривень. Розрахунки, зроблені спеціалістами U-Lead, були недостовірними. Хотілося б сьогодні почути їхні роз’яснення, та, на жаль, на наші запрошення щодо участі у сесіях селищної ради вахівці U-Lead не реагують. KV: За рахунок чого зменшився дефіцит бюджету? Олександр Вареніченко: За рахунок перевиконання дохідної частини бюджету. Звичайно, першочергово ці кошти будуть направлятися на фінансування захищених статей бюджету – оплату праці працівникам освіти, культури, медицини та енергоносії. KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для міста та сіл? Олександр Вареніченко: Цей рік - рік становлення. Насамперед необхідно було сформувати структурні підрозділи апарату та створити умови для їхньої діяльності, налагодити роботу старостинських округів (виготовити печатки, затвердити штатні розписи і таке інше); забезпечити в правовому полі процес передачі у комунальну власність селищної ради підприємств, установ та організацій, що перебували у комунальній власності Баришівської районної ради; впорядкувати земельні відносини - щоб податки за оренду землі надходили до місцевого бюджету в повному обсязі, адже, найголовніше – працювати над наповненням бюджету. Звичайно, мешканці громади очікували, що стане краще вже завтра. Так не відбувається, оскільки є багато проблем. Зокрема, не вистачає кваліфікованих кадрів і така проблема сьогодні існує у всіх об’єднаних громадах. Є проблема у відсутності професійного юридичного супроводу, тому у перспективі маємо заключити договір із адвокатським об'єднанням з надання юридичних послуг та правової підтримки. KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію? Олександр Вареніченко: Ми отримали інфраструктурну субвенцію у розмірі 1,7 млн гривень і будемо отримувати по 880 тисяч щомісячно до грудня 2019 року. Бачення в.о. старост та депутатів щодо розподілу коштів інфраструктурної субвенції різниться. Задовольнити всі потреби неможливо, тому ми прийняли спільне рішення, що будемо купувати апарат флюорографії та комунальну техніку для усієї громади. Також маємо кошти від області на облаштування інфраструктури за цільовими програмами. Наразі у Баришівці реалізується проект із облаштування двох футбольних полів зі штучним покриттям, одне з яких вже діюче, починаємо втілювати проект з реконструкції парку “Липняки”. KV: Яка ситуація склалася у селищній раді? Олександр Вареніченко: Є так звані “парашутисти”. Вони не місцеві і, на мій погляд, їм байдуже, що відбувається у селі - вони виконують партійні вказівки. Є також люди, які вперше стали депутатами - вони не до кінця розуміють, у чому суть депутатської діяльності. Частина депутатського корпусу думає, що вони мають ходити на сесії і голосувати “за” чи “проти”. На жаль, одиниці приходять із пропозиціями, інші - з проблемами без варіантів їх вирішення, кажуть – “ви голова громади, тому вирішуйте”. А щодо моїх пропозицій – доводиться переконувати, що це не особисто моя забаганка, незважаючи на те, що експерти з місцевого самоврядування, яких запрошували на навчання для депутатського корпусу намагались донести, що голова громади має виконувати рішення, а не думати замість депутатів. Серед депутатського корпусу є не тільки підприємці, а й досвідчені бухгалтери. Але коли я запитав, як будемо вирішувати проблему дефіциту бюджету, то відповідь здивувала – “вирішуйте самі”. Це позиція окремих депутатів. Але люди чекають змін, тому ми маємо працювати і домагатися результатів. KV: Які стосунки із старостами? Олександр Вареніченко: Частково впевнений, вони очікували швидких і позитивних результатів. До об’єднання, щоб переконати в успіхах децентралізації, їм наводили приклад та демонстрували успішні громади. Старости не розуміли, що може бути інакше, що бюджет району був дотаційним, тому зараз нам золотовалютний резерв не відкриється. До об’єднання бюджети і можливості сільських рад були різні – комусь пощастило із розташуванням поблизу траси – надходження в бюджет здійснювались за рахунок акцизу, хтось працював та намагався розвиватися співпрацюючи тісно із базовим господарством. Та очевидно, що коли за рахунок багатого сусіда починає жити сусід-пияка, який не хоче працювати, то вони обидва багатшими не стануть. І найголовніше - для злагодженого життя і розвитку має бути розуміння, що ми тепер громада. KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Баришівської ОТГ? Олександр Вареніченко: Залишилось дві сільських ради Баришівського району, які не визначились - Яблунівська і Семенівська. Ми - одна із найбільших громад в Україні: 18 сільрад, 26 населених пунктів та 24 068 дорослого населення. Часу у добі не додалось, а роботи стало дуже багато. KV: Яка ситуація із інвесторами? Олександр Вареніченко: У минулому році було два потужних проекти. Українсько-голландське підприємство “Т. Метер-Україна”, єдине у Європі, яке спеціалізується на виробництві пересувних інкубаторів. Два роки тому відбулася зустріч із директором компанії, яка обирала місце будівництва підприємства між Бельгією та Україною. Для них було важливо, щоб місцеве керівництво підтримувало розвиток компанії. Я надав такі гарантії і вже 18 червня цього року у Баришівці буде відкриття комплексу за участі консула Голландії із делегацією у кількості 100 чоловік та 40 чоловік із Китаю. На його побудову було витрачено більше 150 млн гривень. Підприємство вже випускає напівпричепи - пересувні інкубатори; один такий коштує біля 280 тис. євро. Їх поставляють у країни Європи, Північну Америку. Функціонує ще одне підприємство - Баришівська газонаповнювальна станція, де розташовано термінал для збереження газу. Залізницею надходять цистерни із скрапленим газом, який розвозиться по заправкам Київської області. Бюджет підприємства - більше 100 млн гривень. Крім того, на території громади є підприємство “Метало Гальва”, яке займається гальванічними процесами. Будівництво майбутнього потужного підприємства сьогодні намагаються зупинити псевдоактивісти. Проведені екологічні розрахунки, зустрічі із представниками КОДА, спільні наради із залученням фахівців з екології, громадськості, керівництва підприємства  - йдеться про будівництво 11-го комплексу групи компаній ТОВ “Нива Переяславщини”, яке є одним із провідних підприємств України у розведенні свиней та виготовленні м'ясо-ковбасних виробів. Зазначу - це дуже соціально відповідальне підприємство, яке власними коштами підтримує заклади культури, освіти та медицини громади. KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Олександр Вареніченко: Невдоволення є завжди, здебільшого через невідповідність наданих послуг діючим тарифам, зокрема скаржаться на незадовільний стан покрівель багатоповерхових будинків. Звичайно пояснюємо, що у тариф, який вони сплачують, включено вивіз сміття, прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Коштів на проведення капітальних ремонтів покрівель тарифом не передбачено. Податки сплачуються однаково як жителями багатоквартирних будинків, так і мешканцями приватного сектору. І депутати, у яких округи - приватні сектори, обурюються -  чому ми маємо виділяти кошти тільки на ремонти дахів багатоповерхівок? Вихід із ситуації – створення мешканцями багатоповерхівок ОСББ, але активізуватися і взяти на себе відповідальність бажання у населення не виникає. KV: Чи є проблема із очисними спорудами? Олександр Вареніченко: Є проект з проведення санації напорного коллектора. На його будівництво йшли державні кошти, селищна рада цим питанням не займалась, це компетенція районної державної адміністрації. Частину грошей було освоєно, але з якоїсь причини роботи не завершуються. По закінченню робіт до колектора буде підключено не лише селище Баришівка, а й село Коржі. Наразі очисні споруди працюють, єдине - частина каналізації потребує вкладень і до зими ми це питання плануємо вирішити.  Підприємство “Райводоканал”, яке надає послуги громаді з водопостачання та водовідведення на даний час є комунальним підприємством Баришівської районної ради. KV: Чи є сміттєва проблема? Олександр Вареніченко: Наша громада одна із небагатьох, у якої виготовлений паспорт та офіційно оформлене сміттєзвалище. Територія його біля 4 га, ресурсів ще вистачає. Наразі укладено договір із підприємством, яке буде займатись сортуванням сміття після будівництва сортувальної лінії. Це підприємство за власні кошти встановило баки і здійснює вивіз сміття. Поставили баки й для роздільного сміття. Одна з проблем, над якою ми працюємо – заключення договорів. Приватний сектор вважає, що 30 гривень на місяць за вивезення сміття - це дорого. KV: Яка ситуація із перевізниками? Олександр Вареніченко: Міжміськими маршрутами займається Київська обласна державна адміністрація. Із перевізниками у межах громади укладено договори, але хотілося б, щоб серед них була налагоджена комерційна конкуренція. Після завершення договорів з діючими перевізниками будемо пропонувати брати участь у конкурсі підприємцям, які надають послуги транспортного перевезення із міст Бровари, Бориспіль та іншими “приватниками”. У майбутньому, якщо депутати підтримають, хочемо придбати комунальні автобуси у лізинг та встановити  доступні для населення тарифи і забезпечити транспортним перевезенням всіх мешканців громади, а не лише на марштрутах, які є прибутковими. Також плануємо створити день пільгового проїзду. KV: Які стосунки з районом? Олександр Вареніченко: На відміну від багатьох, наша районна рада, адміністрація та селищна рада працюють в унісон. Ми завжди вирішуємо усі проблеми спільно і в співпраці. KV: Чи є співпраця із областю? Олександр Вареніченко: Нещодавно губернатор проводив онлайн нараду з питань стану доріг, забезпечення дітей-сиріт житлом, забезпечення субвенцією сільської медицини. Під час наради я вкотре підняв питання ремонту шляхопроводу через залізничний міст, який зараз у жахливому стані. Ми разом із народним депутатом Павлом Різаненком, головою РДА, зустрічались із начальником відповідної служби у Київській області щодо ремонту вказаного шляхопроводу. Чиновник служби автомобільних доріг пояснював затримку ремонту температурним режимом, нібито роботи не можна починати. Жителі вже настільки обурені, що налаштовані мітингувати та перекривати дорогу. Про це губернатор області був попереджений. І знову зазначу, що 18 червня до нас приїдуть відкривати єдине у Європі підприємство, люди вклали 150 млн гривень у будівництво саме у Баришівці, то невже той шляхопровід настільки затратний, що ми маємо червоніти через нього? Деякі псевдоактивісти вже користуються ситуацією і всюди скандують, що “влада нічого не робить”. На жаль, згідно чинного законодавства вкладати кошти місцевого бюджету в ремонт вказаного об’єкту неможливо. KV: Чому вирішили піти на вибори від БПП? Які стосунки зі “Свободою”? Олександр Вареніченко: Мене намагались зняти, як кандидата на голову громади, зареєструвавши у Черкаській області у депутати Червонослобідської сільради. Подвійна реєстрація - автоматичне зняття з виборів. Є підозра, що це зробили представники “Батьківщини”. У виборчій комісії Черкащини виявилась ксерокопія мого паспорту, знята із особової справи. Підписи були підроблені. Члени виборчої комісії підтвердили, що бачать мене вперше. Я передбачав, що щось подібне може статись, тому що перед виборами з'явилися “реваншисти”, які дуже не хотіли бачити мене головою громади. Оперативне виявлення злочину відбулося саме завдяки співпраці із народним депутатом Павлом Різаненком, який за три роки попередньої каденції жодного разу не відмовив у допомозі. І на цей раз за його втручання, через тоді діючого губернатора Київщини, оперативно було повідомлено губернатора Черкаської області та керівника місцевої поліції про виявлені порушення виборчого законодавства. Очевидно, що в період передвиборчої кампанії у “Свободи” не було того ресурсу, який би стримав шалений тиск на мене. Та, незважаючи на мій перехід до БПП, я завжди працював і працюватиму по совісті і для громади, а не за вказівкою будь-якої партії. KV: Чи довго були членом “Свободи”? Олександр Вареніченко: У 2015 році на вибори я йшов як самовисуванець, незважаючи на те, що був членом партії ВО “Свобода”. Я не є технологом у політиці і вважав, що за партійної підтримки буде набагато легше. Виявилось - ні. Ще у 2016 році мав наміри вийти зі “Свободи”, які зумовила заява депутата, представника фракції ВО “Свобода” в Баришівській районній раді: “ми не голосуємо за бюджет, така наша політика, ми в опозиції до влади”. Не розумію, як можна не голосувати за такі важливі рішення і ставити у пріоритет не життєзабезпечення громади, а політичні амбіції. Сьогодні я працюю з усіма, хто робить щось на благо громади, жодна партійна директива не може бути вищою за потреби громади. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Олександр Вареніченко: У 2020 році планую знову балотуватись на голову громади. Сподіваюсь на підтримку виборців. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів” Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям” Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр” Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища” Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, - Руслан Майструк Фурсівська ОТГ не віддасть Білій Церкві свої землі та податки, - Микола Фурсенко Позиції Іванкова щодо будівництва ядерного сховища ніхто не питав, - Олександр Поліщук Фото: KVКиевVласть

Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Тетіївської об'єднаної громади Русланом Майструком. KV: Розкажіть про історію створення об’єднаної громади. Які труднощі виникали? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Руслан Майструк: Ще 14 травня 2015 року я ініціював об'єднання 28 територіальних громад Тетіївського району з центром в місті Тетієві. Але 6 населених пунктів не підтримали процес об’єднання, і саме це стало причиною зупинки створення ОТГ в Тетіївському районі на два роки. Згідно із затвердженим Київською обласною радою та погодженим Кабінетом міністрів України Перспективним планом розвитку громад, ОТГ на той час можна було створити лише об’єднавши всі населені пункти району. Тобто, об’єднуватися можна було, але тільки згідно цього плану. На сьогодні ситуація інша, тому що відбулись законодавчі зміни: нині можна об’єднуватися з тими, хто цього хоче. Відносно тих населених пунктів, які відмовились входити в ОТГ, ми вирішили зробити паузу. Вони можуть приєднатися в будь-який момент за рішенням сесії сільської ради та сесії об’єднаної громади. KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для міста та сіл? Руслан Майструк: Перш за все була сформована команда, створені структури, яких в нас не було, адже до об’єднання це були функції державної адміністрації. Наша мета – це забезпечити надання якісних послуг населенню та розвиток громади. Саме для цього і був створений ЦНАП, який незабаром відкриється. Ми виграли грант від “Юлід з Європою” і зараз чекаємо техніку та меблі від них. В старостинських округах будуть віддалені відділення ЦНАПу, в яких буде надаватись близько 200 послуг. Гострою проблемою не лише для нашої громади, а й для інших громад по Україні є розбиті дороги. Саме тому ми купили установку Турбо-5000 на базі автомобіля Ман і тепер ми власними силами почали робити ямковий ремонт в громаді, і це значно здешевлює та покращує якість виконаних робіт. Ще купили вуличний підмітальний автомобіль, який з початку літа розпочне прибирання доріг громади. Майже відразу після створення ОТГ була написана Стратегія розвитку громади до 2023 року, яка вже затверджена і діє. Написано 132 проекти і частина з них вже реалізована. Ми увійшли до Асоціації ОТГ, ініціатив “Мери за економічне зростання” та “Угода мерів”, стали членом Асоціації “Енергоефективні міста України” та стали співзасновником “Асоціації громад місцевої демократії”. На сьогодні Світовий банк затвердив і високо оцінив наш “План економічного розвитку громади”, ми написали та подали на затвердження "План дій сталого енергетичного розвитку та клімату міста Тетіївської ОТГ до 2030 року", підготували інвестиційний паспорт громади, завершили написання “Сталого економічного розвитку Тетіївської ОТГ”.  І це не просто плани, які будуть покладені на полицю. Це конкретний комплексний план подальших кроків нашої громади. Навіщо це? Це і доступ до міжнародних грантів, це і сприяння формуванню іміджу інвестиційно привабливої громади, відкриття нових можливостей для розвитку. Загалом – це фундамент громади для подальшого розвитку. Щодо грантів, то крім перемоги в першому раунді фази впровадження програми "U-LEAD" 2018 рік, ми ще стали переможцями в проектах: "Цифрова громада", "Є-рішення для громад" 2018 року, “Смарт Громада - Створюємо разом”. KV: Села не скаржаться, що місто їх поглинає? Які стосунки із старостами? Руслан Майструк: Сьогодні в нас є виконуючі обов’язків старост і кожен із них переймається долею свого села. Однак 95% сіл – це дотаційні села, які використовують бюджет міста. Ми, в свою чергу, намагаємось не обділяти ні своєю увагою, ні коштами кожне село. KV: Як миритеся із депутатами? Яка ситуація у міській раді? Руслан Майструк: В нас підібралась злагоджена команда і кожен з нас працює на благо громади. Всі ситуації вирішуємо шляхом обговорень та конструктивних діалогів. KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію? Руслан Майструк: Так, за рахунок цієї субвенції ми зробили капітальний ремонт в ЦНАПі, купили техніку для ямкового ремонту доріг та дорожний пилосос. KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Тетіївської ОТГ? Руслан Майструк: Були звернення не від сільрад, а від самих жителів. Зараз потрібно провести зібрання мешканців, тож ця ситуація на переговорному етапі. KV: Як покращуєте інвестиційний клімат? Руслан Майструк: Ми вже зробили інвестиційний паспорт, який розміщений на сайті Тетіївської міської ради. Завдяки тому, що нам держава, до речі, першим в Київській області, передала більше 3 тис. га землі сільськогосподарського призначення і на тих землях, які не використовувались, а це близько 70 га, ми сьогодні ставимо сонячні електростанції. Вже оформлена вся документація і невдовзі розпочнемо будівництво. KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії? Руслан Майструк: Тарифи на комунальні послуги високі по всій державі. Там, де ми можемо їх контролювати і тримати на рівні допустимих – ми це робимо. Наприклад, тариф на водопостачання та водовідведення в нас один з найнижчих, порівняно з сусідніми громадами та районами. В Тетіївській ОТГ близько 3 тис. чоловік отримує субсидії. KV: Чи є співпраця з областю? Які надії покладаєте на нового губернатора? Руслан Майструк: Співпраця і розуміння з областю є завжди, адже ми відкриті і готові працювати з будь-якою владою, яка призначається чи обирається людьми. Ми намагаємось знайти компроміси та оптимальні для всіх рішення актуальних питань. Від нового губернатора очікую плідної співпраці та діалогу. KV: Які стосунки з районом? Руслан Майструк: З РДА ми завжди працювали результативно та знаходили спільну мову, з райрадою були певні труднощі під час передачі об’єктів з району в громаду. Зараз намагаємось вести конструктивний діалог і знаходити компроміси, адже від нашої співпраці залежить комфорт життя мешканців Тетіївщини. KV: Ви заявляли про знищення первинної медицини у всьому районі через рішення районної ради. У чому була причина? Яка ситуація із медициною зараз? Руслан Майструк: Сьогодні вся первинна ланка медицини району передана в ОТГ, навіть тих сіл, які не входять до громади. На сьогодні райрада жодної копійки на утримання приміщень первинної ланки медицини не відшкодовує, відповідно весь матеріальний тягар лежить на громаді. KV: Місто планувало розширити межі за рахунок сусідніх сіл. Чи отримали дозвіл від облради та Верховної ради? Що вже було зроблено? Які території плануєте включити до складу міста? Руслан Майструк: На сьогодні в місті діє новий генеральний план, який розроблений НДПІ “Містобудування” і на основі його був розроблений проект землеустрою щодо  нових меж міста. Проект пройшов обговорення і погодження міської ради, районної ради, погоджений з усіма сусідніми землекористувачами і переданий до обласної ради, але, на жаль, вже більше року обласна рада не погоджує даний проект, хоча він і пройшов погодження на двох комісіях обласної ради з одноголосним винесенням його на сесію. Обласна рада аргументує затримку в розгляді тим, що вони будуть розглядати це питання на черговій сесії, але зараз в них крім позачергових сесій, чергові не відбуваються. Прикро, що в нас четверта частина міста знаходиться за межами міста і це створює певні труднощі для людей, для підприємців. Дуже сподіваюсь, що найближчим часом всі ці питання будуть вирішені. KV: Очисні споруди – чи є проблема в місті? А у громаді загалом? Руслан Майструк: Очисні споруди у нас працюють, хоча вони і застарілі. Зараз виготовляється проект по заміні і переходу на сучасні очисні споруди, вивчався досвід Білорусії і маємо надію, що цей проект буде профінансований і втілений в життя. KV: У минулому році в Тетієві був спалах африканської чуми свиней. Як вирішили проблему? Яка ситуація зараз? Руслан Майструк: Так, в минулому році постраждали тварини і в приватному секторі, і в сільськогосподарських підприємствах. Було утилізовано велику кількість свиней. Міська рада зі свого боку вжила всіх необхідних заходів, але проблема у відшкодуванні коштів за поголів’я свиней, яке вони втратили, залишається, і в цьому питанні ми розраховуємо на підтримку держави. KV: Чи є сміттєва проблема? Руслан Майструк: Зараз у нас проходить пілотний проект, спрямований на ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ в старостинських округах ОТГ і встановлення сміттєвих контейнерів. За кошти інфраструктурної субвенції плануємо закупити ще один автомобіль для видалення твердих побутових відходів, а також контейнери і запустити програму вивезення ТПВ по всій території громади. В місті вже почали ставити контейнери для сортування сміття – так як це робиться в Європі. KV: Які результати розслідування щодо обстрілу вашого будинку, а потім нападу невідомих, у 2017 році? На вашу думку, хто і навіщо це зробив? Руслан Майструк: Я пов’язую цей випадок тільки з моєю роботою і, на мою думку, це була спроба вплинути на мою діяльність. KV: У 2017 році ви звинувачували прокуратуру Київської області у дискредитації вас, як міського голови. У чому причина? Чим закінчилась ця ситуація? Руслан Майструк: Ті звинувачення, які йшли на адресу міської ради були абсолютно безпідставними, адже виділені кошти з державного бюджету були використані за призначенням. Було зроблено заміну вікон і дверей у райвійськкоматі та будинку культури. Роботи зроблені, а відповідно всі звинувачення щодо міської ради зняті. KV: Які амбіції маєте щодо кар’єрного зростання? Руслан Майструк: Мрію завершити реформу децентралізації на території Тетіївського району, щоб в нас була єдина громада – так як це склалося історично до нас. Я готовий і надалі працювати на благо рідного Тетіївського краю, адже щиро хочу, щоб це була розвинена і квітуча громада з комфортним і затишним життям для її мешканців. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів” Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям” Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр” Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища” Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко

Ринок вуличних об’єктів розваг, який вже понад 10 років функціонував за незрозумілими правилами в решті-решт отримав чіткий, а саме головне прозорий механізм роботи – можливість розміщення атракціонів на території міста Києва шляхом вибору права через аукціон. Читайте: КП “Городской магазин” объявило об аукционах на размещение аттракционов в парках и зеленых зонах Киева Так, нові правила поки що для підприємців вкрай тяжкі, бо потребують від них “дисципліни”, встановлення в столиці нових атракціонів (терміном їх експлуатації не більше 5 років, а в реконструйованих парках, скверах – 1 року), укладання договору з чітко виписаними правилами поведінки. Але найголовнішим є те, що містяни отримають безпечні вуличні розваги, а місто – наповнення бюджету від проведених аукціонів на право розміщення атракціонів, бо раніше місцевий бюджет не доотримував від такої діяльності навіть важко уявити скільки мільйонів гривень. Після закінчення сезону розваг левова частка доходів осідала у кишенях нечистих на руку ділків, які організовували хаотичне розміщення атракціонів і при цьому “забували” відновлювати пошкоджені об'єкти благоустрою. Читайте: Руководство “Гидропарка” подозревают в воровстве при закупке аттракционов Через таке “хазяйнування” місто зазнавало значних збитків і виділяло бюджетні кошти для дотримання належного санітарного стану зелених зон і парків. Введення “атракціонного” розпорядження КМДА – єдина, чітка та прозора процедура для організації та функціонування розваг в столиці. Це сприятиме збереженню зеленого господарства і створенню безпечних умов для відпочинку киян і гостей столиці.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Чого саме бояться суб’єкти господарювання атракціонної техніки? Відповідь проста – змін та конкуренції. Вони розуміють, що наразі проходить аукціон на “їх місця”, які вони не хочуть втрачати та й не хочуть боротися за них на аукціоні. Набагато простіше кричати - “Рятуйте! Грабують”, аніж прочитати Регламент роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права (Регламент ЕТС) до торгів, Умови розміщення атракціонів тощо. Так, “атракціонне сьогодення” потребує конкретних змін. Читайте: Хакеры сорвали аукцион по продаже прав на размещение кофемашин и шаурмомобилей в Киеве Раніше все було набагато простіше – отримали контрольну картку на порушення благоустрою та підписали договір на прибирання території і все, ніякого контролю ні на місце розміщення, ні на якість атракціонної техніки. Зараз же, щоб розмістити об’єкт вуличних розваг, потрібно вибороти це право на аукціоні, за суворішими правилами. Навіть якщо суб’єкт господарювання став переможцем аукціону, то попереду ще його чекає підписання договору. Перед укладенням договору підприємець повинен надати пакет документів на всю експлуатаційну техніку, а також в договорі буде чітко визначено, який саме вид атракціонів та у якій кількості їх буде розміщено в конкретно вказаному місці. Чому не хочуть змін? Все просто – прописані технічні (якісні) та кількісні вимоги до атракціонної техніки, що є вкрай важливим для містян, які будуть впевнені, що їх діти користуються безпечними атракціонами. Також суб’єкти господарювання повинні мати документи, які б підтверджували, що строк експлуатації атракціонів на момент укладання договорів, після завершення аукціону, не перевищував би одного календарного року в парках та скверах, які протягом 2018 року реконструювали та для всіх інших – 5 років. Це, в першу чергу, для киян та гостей столиці позитив, бо в парках столиці будуть працювати нові та безпечні атракціони, а не ті, яким вже час “піти” в утиль. Також за новими умовами підприємці в разі виникнення травматичних ситуацій, чи порушення благоустрою столиці будуть нести повну відповідальність та відповідати за безпеку своїх відвідувачів. Нові правила розміщення атракціонів унеможливлять розміщення нелегальних об’єктів розваг, бо містяни будуть знати, що в столиці функціонують атракціони виключно за конкретно визначеними адресами і, що це лише на сьогодні поки що за 21 адресами. Що стосується аукціонів під час яких компанія Х намагається завищити цінові показники лотів та, водночас, телефонує підприємцям з пропозицією здавати свою атракціонну техніку їм в оренду, то відповідь підприємців на таку пропозицію повинна бути – НІ! Навіть якщо ця компанія виграє аукціон по ціновим пропозиціям, то все рівно вона не зможе укласти договір з КП “Міський магазин” поки не надасть увесь пакет документів на атракціонну техніку, передбачений умовами розміщення атракціонів. Тому, перш ніж кричати – “Зрада!Допоможіть!” - не купуйтеся на ці дешеві трюки від незрозумілих фірм, а продовжуйте виборювати своє право на розміщення своїх об’єктів вуличних розваг за новими правилами – на аукціоні. Таким чином всі компанії – “пустушки” зрозуміють, що за їх правилами підприємці грати не будуть та перестануть брати участь у аукціонах. Та найважливішим є те, що за багато років атракціони накінець отримають прописку та жорсткі правила розміщення, а саме головне – якісні та безпечні атракціони в столиці. Андрей Андрущенко, директор коммунального предприятия “Городской магазин” Киевской городской государственной администрации (КГГА) КиевVласть

В субботу, 20 апреля, в 10:00 в Киеве стартует масштабная весенняя толока, посвященная Дню окружающей среды. В этот день усилиями городских служб, общественных организаций, коммерческих структур планируют убрать более 30 городских локаций. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “В эту субботу в 10:00 мы приглашаем всех неравнодушных присоединиться к уборке города. Особое внимание обращаем на места стихийных свалок, популярных мест отдыха, где часто оставляют отходы, что особенно актуально перед началом сезона пикников, оставленные или заброшенные частными владельцами территории и тому подобное”, - сообщил заместитель председателя КГГА Петр Пантелеев. Как сообщается, толоки будут проходить в каждом районе столицы - в парках и скверах, на оставленных территориях, у водоемов и др. В общем насчитывается более 30 локаций. За каждой закреплено ответственное лицо, которое поможет с деталями. Все участники будут обеспечены инвентарем и перчатками. Отмечается, что что локации для уборки отбирались из обращений киевлян в социальных сетях и по телефону городского контакт-центра. Также в сообщении опубликован список локаций, где будет проходить толока: Голосеевсий район Локація Вид робіт Відповідальна особа 1 Совські ставки (просп. В. Лобановського) Санітарне очищення території (збір випадкового сміття; підмітання доріжок тощо). Санітарне очищення берегової смуги та озер від сміття, га. Шимко Едуард, 067 115 97 06 2 Полігон ТПВ № 5 (с. Підгірці, Обухівського району Київської обл.), Забезпечується трансфер Прибирання сміття на території виробничих приміщень, впорядкування в’їзної частини Малихін Олександр, 067 235 44 47. Дарницкий район Локація Вид робіт Відповідальна особа 3 Парк Партизанської Слави Висадка дерев, прибирання території Сердюкова Ніна, 067 232 51 78 4 Парк “Позняки” Висадка дерев, прибирання території Сердюкова Ніна, 067 232 51 78 5 Стихійне сміттєзвалище на вул. Канальній (біля Єврогазу) Прибирання сміття Горбенко Олена, 095 530 07 47 6 Екопарк “Осокорки” Прибирання і висадження зелених насаджень Горбенко Олена, 095 530 07 47 7 Озеро Вулик (вул. Драгоманова, 2-4) Прибирання сміття Сердюкова Ніна, 067 232 51 78 8 Озеро Срібний Кіл (біля просп. Бажана) Прибирання сміття Сердюкова Ніна, 067 232 51 78 9 Озеро Прірва (вздовж вул. Григоренка) Прибирання сміття Сердюкова Ніна, 067 232 51 78 Днепровский район Локація Вид робіт Відповідальна особа 10 Парк “Перемога” (збір Каштанова алея) Висадження дерев, прибирання території Ковшун Євген, 050 358 21 12 11 Територія загального користування навпроти будинку № 5 на вул. Вершигори Прибирання території, випадкового сміття ГО “Друге життя” – Волков Сергій 050 385 58 85 12 Труханів острів Деснянский район Локація Вид робіт Відповідальна особа 13 Урочище Лугопарк Ліквідація сміттєзвалища, прибирання випадкового сміття Очкуров Вадим 067 371 94 76 14 Парк “Муромець” Прибирання сміття, озеленення Карп Євген, 067 209 84 86 15 Маяковського, 93 Прибирання сміття 16 Вул. Пухівська, 2 (біля ТЕЦ №6) Прибирання сміття Пастухов Іван, 093 752 4646 Оболонский район Локація Вид робіт Відповідальна особа від КП УЗН, контактний телефон 17 Парк “Наталка” (біля Північного мосту) Прибирання, вивезення сміття, висадження кущів та дерев Ридзевська Катерина, 097 577 67 93 18 Парк відпочинку вул. Богатирська (на північ від затоки Верблюд) Прибирання, вивезення сміття Ридзевська Катерина, 097 577 67 93 19 Сквер на просп. Мінському, 4 (у т. ч. сквер на просп. Мінському та вул. Полярній, між ДНЗ № 190 та ДНЗ № 531 Прибирання, вивезення сміття Камінський Олександр, 067 458 01 73 20 Пуща-Водиця, вул. 14 лінія (розворот трамваю) Прибирання сміття, озеленення Обухівський Орест, 067 69 303 05 Печерский район Локація Роботи Відповідальна особа 21 Наводницький парк Прибирання сміття, вигрібання листя, обкопування дерев Хохлов Валерій, 097 642 18 19 22 Паркова дорога Прибирання сміття Кушнір Тамара, 098 409 33 46 Подольский район Локація Роботи Відповідальна особа 23 Кирилівський лісопарк Ліквідація сміттєзвалища, прибирання Пляцек Інна, 097 23 307 42 24 Схили на вул. Олени Теліги Прибирання сміття Пляцек Інна, 097 23 307 42 Святошинский район Назва об’єкта Роботи Відповідальна особа 25 Парк ім. Потапова Прибирання, впорядкування, висадження зелених насаджень Холявко Світлана, 093 356 33 71 26 Сквер на вул. Котельникова, 26-32 Прибирання території та висадження зелених насаджень Оверчук Тетяна, 093 356 32 83 27 Зона відпочинку “Біличі” Прибирання сміття Обухівський Орест, 067 693 03 05 Соломенский район Локація Роботи Відповідальна особа 28 Парк “Тампере” Прибирання від листя та сміття; Ругно Надія, 098 409 33 51 29 Парк “Супутник” (вул. Уманська) Прибирання від листя та сміття Ругно Надія, 098 409 33 51 30 Вул. Маміна-Сибіряка Прибирання від листя та сміття, розчищення схилів від порослі Ругно Надія, 098 409 33 51 Шевченковский район Локація Роботи Відповідальна особа 31 Парк на схилах Смородинського узвозу Прибирання звалища Овсійчук Петро, 093 311 07 03 32 Парк на схилах Врубелівського узвозу Прибирання звалища Овсійчук Петро, 093 311 07 03 33 Парк Нивки (західна частина) Прибирання сміття, озеленення Овдок Наталя, 093 520 88 26 34 Схили Пейзажної алеї Прибирання сміття, озеленення Морозо Ірина, 093 300 57 58 Перечень объектов КП “Плесо” Локація Роботи Відповідальна особа 35 Міст ім. Патона (територія під мостом) Прибирання сміття Лобань Світлана, 063 366 44 73 36 Зона відпочинку “Троєщина”, вул. Оноре де Бальзака   Прибирання вздовж водойми Лобань Світлана, 063 366 44 73 Отметим, что в марте этого года столичные коммунальщики уже объявляли о проведении весенней толоки. Толоки планировали провести во всех районах Киева в марте, апреле и мае. Был также опубликован график проведения толок в Киеве. Читайте: Коммунальщики позвали жителей столицы на весенние толоки (график) Фото: kiev.moygorod.uaКиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Бородянської об’єднаної громади Олександром Сахаруком. KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали? Олександр Сахарук: Цей процес був тривалим, бо розпочався у 2015 році. На той час було недостатньо інформації щодо впровадження реформи децентралізації. За цієї причини ми провели чисельні зустрічі на місцях із громадянами та депутатами, де пояснювали зміст та нагальність реформи. Завдяки цьому спілкуванню громади стали більш свідомими, відчули свою значимість, адже від їхнього волевиявлення залежала доля територій на найближчі століття. Але я не можу назвати це труднощами, це корисний гарний досвід. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ми пройшли цей етап і отримали схвальні рішення сільрад усього району. Проте у 2015 році через бюрократичну причину завершити об'єднання не вдалось, оскільки селище Клавдієво-Тарасове довго вагалося і врешті-решт не прийняло відповідного рішення. А закон тоді не передбачав створення ОТГ всупереч перспективному плану. Відповідно ми отримали негативний висновок КОДА. Та ми не опустили рук і почали процедуру повторно вже після прийняття закону щодо так званих “олійних плям”. І у 2018 році разом із сільськими головами мали повне уявлення щодо майбутньої Бородянської ОТГ. Було проведено всі слухання, прийнято рішення, документи для призначення виборів подано до ЦВК і у жовтні вони мали відбутись. Ми розраховували на цю дату, оскільки тоді б могли затвердити бюджет ОТГ на 2019 рік. Але через судовий позов одного з народних депутатів чергові місцеві вибори в Україні було перенесено на 23 грудня. Тоді мене і обрано головою тепер уже об'єднаної громади. KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для селища та сіл? Олександр Сахарук: Уже 4 січня 2019 року ми провели першу сесію, де обрали секретаря, двох заступників голови ОТГ, затвердили постійні комісії, виконавчий комітет, представили депутатів. 6 січня провели другу сесію, на якій затвердили бюджет громади і забезпечили коштами всі бюджетні установи. За ці три місяці ми провели кадрові зміни, оптимізували склад працівників селищної ради. У нас запрацювали нові відділи  - бухгалтерії, архітектури, розвитку, комунальних послуг. Ми запровадили електронний документообіг, електронне голосування, що значно пришвидшує роботу. Одним із першочергових завдань для депутатів та старост було акумулювання проблематики своїх округів та сіл. Потім ми все проаналізували, розклали за пріоритетністю і напрямками, оцінили з точки зору фінансової спроможності. Натепер маємо соціальний паспорт кожного населеного пункту та кожної вулиці. Першочергово розпочинаємо вирішувати питання благоустрою, капітальних робіт інфраструктурного та соціального напрямку, вуличного освітлення, вивозу сміття. KV: Села не скаржаться, що Бородянка їх поглинає? Олександр Сахарук: Навпаки, аналізуючи фінансову спроможність, ми бачимо, що деякі села раніше не мали можливості покращувати власні соціальні та інфраструктурні об'єкти. Були села, де не вистачало коштів на харчування дітей, а тепер в ОТГ харчуємо всіх дітей початкової школи. В одному селі не вистачало коштів на прибирання снігу та вивіз сміття. Ці проблеми також вирішили. Деякі села не мали коштів навіть на замовлення проектної документації для проведення якихось робіт. Так, у Новому Заліссі велика проблема із водопостачанням та водовідведенням, багато років ніхто не займався модернізацією мереж. Такі проблеми є й в інших населених пунктах. Тому окрему увагу приділяємо виготовленню документації, щоб у подальшому мати можливість подавати проекти на фінансування чи співфінансування. KV: Як миритесь із депутатами? Яка ситуація у селищній раді? Олександр Сахарук: У нас потужний склад депутатського корпусу, всі депутати місцеві, мають значний досвід роботи в органах місцевого самоврядування. Вони дуже активні та патріотичні, що мене безумовно тішить. Ми розуміємо, що жителі громади тримають на постійному контролі наші дії, тож приймаємо виважені та обгрунтовані рішення як щодо сьогодення, так і на перспективу розвитку. За що я їм особливо вдячний. KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію? Олександр Сахарук: Поки ми отримали відповідні листи щодо розрахунку інфраструктурної субвенції. Думаю, що на місця ці кошти буде передано ближче до першого півріччя поточного року. У нас субвенція розподілятиметься на сільське населення і разом із відповідною комісією ми будемо вирішувати, які об'єкти інфраструктури профінансувати за її рахунок, виходячи з чисельності населення кожного села окремо. KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Бородянської ОТГ? Олександр Сахарук: Ми відкриті до діалогу, але добре розуміємо, що мусимо в першу чергу налагодити роботу нашої новоствореної громади. Наразі щодо цього комунікуємо з Майданівкою, Качалами, Загальцями. Інші пропозиції розглядатимемо виключно в законодавчому полі. Але, звісно, це залежить від мешканців та очільників сіл і селищ, адже вони визначають вектор розвитку своїх територій. Маємо пропозиції із сіл інших районів, але ми розуміємо, що є закон, якого потрібно дотримуватись. Згідно перспективного плану ми можемо приєднати лише села Бородянського району. KV: Як покращуєте інвестиційний клімат? Олександр Сахарук: Клімат покращувати нам не потрібно - інвестори завжди були для нас у пріоритеті. Я кожному керівникові на місцях і депутатам пояснював: ми для інвесторів не влада, ми - партнери. До того ж, територія Бородянщини приваблива для втілення цікавих проектів і ідей: недалеко від Києва, є залізниця, траса міжнародного значення, вільні електричні потужності. Не менш важливо, що  у нас є трудові ресурси - люди. Щодо проектів, я вважаю, що нам потрібно робити акцент на високотехнологічне виробництво, логістичні центри, зелений туризм і розвивати території згідно напрацьованої Стратегії розвитку. KV: На якому етапі реконструкція Історико-меморіального парку? Олександр Сахарук: Я планував розпочати ці роботи ще у 2015 році. Але нам стало відомо, що на цій території може бути поховання часів Другої світової війни. Тому я щодо цього звернувся до Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями і ми отримали підтверджуючу відповідь. Всі рештки перепоховані на Соборному кладовищі у селі Софіївська Борщагівка. Наразі розроблено загальну концепцію розвитку паркової зони, кошторисну документацію на проведення реконструкції, яка буде основою подальшого фінансування. Реконструкцію будемо розпочинати приблизно вже влітку-восени. В той же час ми плануємо створення пішохідної зони - це невеликий сквер на в'їзді до селища, що також стане своєрідною окрасою центральної частини Бородянки. В подальшому маємо намір створювати такі зони відпочинку у кожному населеному пункті. KV: Вирішили проблему із водо- та теплопостачанням? У чому була її причина? Олександр Сахарук: Ми неодноразово звертались щодо передачі цих повноважень на місця, тим паче ми вже об'єднана громада. Комунальне підприємство  Київської обласної ради “Бородянкатепловодопостачання” всю свою фінансову та управлінську політику здійснює спільно зі засновником - облрадою. На підприємстві відбувається постійна зміна керівників. Послуги отримують наші мешканці, але майно  обласне. Через це ми не можемо оперативно вирішувати проблеми, впливати на тарифи та якість надання послуг. Це стара система, яку давно потрібно міняти. На жаль, обласна рада нам відмовляє, пояснюючи тим, що вони не вбачають необхідності у передачі майна в ОТГ. Тоді, як для нас це принципово. Зокрема, потрібно вирішувати питання щодо заборгованостей підприємства. Нас це не тішить, адже кожен опалювальний сезон починається з проблем. І, на жаль, ми маємо на це обмежений вплив. KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Олександр Сахарук: Я думаю, немає громади, де всі задоволені тарифами. Затвердження нових тарифів завжди болісне для депутатів, виконкому, голови. Але при зростанні складових тарифу відповідно зростає і він сам. І згідно закону, якщо орган місцевого самоврядування невчасно підвищує тариф, то має покривати борги із власного бюджету. За будь-яку отриману послугу потрібно платити. Тоді як влада має контролювати якість наданих послуг. KV: Чи є співпраця з областю? Які надії покладаєте на нового губернатора? Олександр Сахарук: Так, є, і конструктивна. Новопризначений губернатор мені цілком імпонує. Нас завжди чують, допомагають. Ми маємо спільне з керівництвом області бачення і щодо громади, і щодо втілення інвестиційних та соціальних проектів. Сподіваємось, що нам усе вдасться. KV: Які стосунки з районом? Олександр Сахарук: Нагадаю, що нашій громаді - 3 місяці від заснування. Звичайно, що за цей стислий час ми не в змозі були повністю створити всі служби для надання належного рівня послуг громадянам. Тому ми комунікуємо з районом із питань освіти, медицини та ряду інших. KV: Очисні споруди - чи є проблема у селищі? А у громаді взагалі? Олександр Сахарук: Бородянка має власні очисні споруди, які знаходяться на балансі вищезазначеного КП КОР “Бородянкатепловодопостачання”. Враховуючи, що вік колекторів більше 20-30 років, на мій погляд, рано чи пізно нам буде потрібно вирішувати й це соціально вагоме питання. Але тут, знову ж таки, насамперед маємо знайти спільну мову з обласною радою щодо передачі повноважень нам, на місця. KV: Чи є сміттєва проблема? Олександр Сахарук: У складі громади є село Нове Залісся, де працює  полігон, який також увійшов у сферу відповідальності ОТГ. Наразі ми створили постійну комісію, до складу якої увійшли усі небайдужі активісти, старости, депутати, напрацювали план дій і прийняли рішення щодо обмеження ввезення сміття з інших регіонів на цей полігон. Також прийняли рішення щодо проведення його інвентаризації. На наступній сесії ми подамо на розгляд депутатами зведену кадастрову схему з урахуванням складу угідь, пошаровості, об'єму вже ввезеного сміття. Потім сформуємо паспорт полігону, оформимо комунальну форму власності земельної ділянки і вже будемо розглядати залучення туди інвесторів для створення сортувальної лінії та належного поводження з ТПВ. KV: У селищі були часті проблеми із загорянням торфу. Якось вирішили? Олександр Сахарук: Історія цієї проблеми в наступному - торф'яні пойми під час розпаювання потрапили до колгоспників у вигляді паїв. Не всі вони оброблялись людьми, деякі простоювали. У суху погоду загорання трави призводило до загорання торфу. Наші пожежники не встигали все гасити, це вимагало багато витрат. Тому ми провели чисельні зустрічі зі власниками цих земель, це близько 700 чоловік, запропонували їм механізм обробки ділянок орендарями. Домовитись було дуже непросто, проте нам вдалося. Наразі на цих полях працюють аграрії, вирощують тут кукурудзу, соняшник, сою. Власники отримують орендну плату. І всі задоволені. KV: Свого часу місцевих жителів обурила плата за користування ліфтами. Чому прийняли таке рішення? Олександр Сахарук: До 2008 року ліфти у багатоповерхівках не працювали. Кабіни були зламані, двигуни вкрадені. Місцеві жителі за ці роки навіть звикли ходити пішки на верхні поверхи. І тому було прийнято рішення розпочати роботи з відновлення ліфтового господарства. Водночас  розробили систему оплати проїзду в ліфті. Підкреслю, що з того часу плата не збільшилась. Наразі ми маємо 28 ліфтів і опорну службу, яка злагоджено працює. За попередні роки ми не маємо скарг від мешканців щодо цього. До того ж у комунальну плату в Бородянці не входить сплата за користування ліфтом, починаючи з 2 поверху, як в інших містах. KV: Ви - людина Ярослава Москаленка? Які у вас стосунки? Олександр Сахарук: Як на мій погляд, у нас прекрасні стосунки. Він часто буває на Бородянщині, ми спільно обговорюємо та реалізовуємо чисельні цікаві проекти, зокрема, для розвитку інфраструктури, спорту та молоді. Ми в громаді цінуємо його підтримку як народного депутата. Головне, що ми робимо одну державницьку справу. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Олександр Сахарук: В системі місцевого самоврядування недоречно говорити про кар'єрне зростання. Як молода людина я вірю, що у мене будуть нові звершення, і успіхи, і перемоги. Натепер справа не в амбіціях, а в тій колосальній відповідальності перед громадою, яку я чітко усвідомлюю. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів” Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям” Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”КиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішилаKV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. мера міста Українка Обухівського района Тетяною Кучер. KV: Децентралізація - яка наразі проводиться робота? Проблеми? Тетяна Кучер: У нас проводиться активна робота по децентралізації. Вже прийняті рішення щодо об'єднання Українки із селами Жуківці, Верем'я, Халеп'я, Щербанівка. Наразі ми не можемо завершити процес, оскільки Трипілля ще не прийняло відповідне рішення, а ми із ними маємо спільні межі. Однак, у них були питання до минулої міської влади з приводу поділу земельних ділянок, були також певні питання з використання землі. Наразі із ними в нас налагоджений діалог, ми співпрацюємо. Проводимо зустрічі, пояснюємо перспективи створення громади. Я думаю, що найближчим часом ми вирішимо усі питання із Трипіллям і зможемо створити об’єднану громаду. Також рішення ще не прийняло село Витачів, але це не є проблемою, оскільки і без нього ми зможемо об'єднатися. Впевнена, що коли Українська ОТГ почне працювати і покаже на практиці усі переваги децентралізації, Витачівська сільрада залюбки до нас доєднається. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Інвестиційний клімат як покращуєте? Тетяна Кучер: Ми розглядаємо питання щодо залучення інвестицій для реконструкції очисних споруд і для подальшого будівництва сміттєпереробного заводу. Ми розуміємо, що розвиток може відбуватись саме за рахунок залучення інвесторів, тому також розглядаємо багато різних варіантів співробітництва. Сьогодні за кошти Європейського Союзу ми реалізуємо проект термомодернізації будівель палацу культури “Енергетик” та державних установ. На даху будівлі ПК “Енергетик” будуть встановлені сонячні батареї. KV: Чи є "сміттєва" проблема сьогодні? Тетяна Кучер: Аби найближчим часом не зіткнутись із великими “сміттєвими” проблемами, ми провели масштабну конференцію з питання роботи з відходами. Ми залучили до неї представників полігону №5, представників відділу житлово-комунального господарства і представників КОДА, Обухівської РДА, компаній з сортування, перевезення, збирання сміття. За результатами конференції ми зробили запити, в тому числі до КОДА і полігону №5, через невідповідність показників з вивезення сміття у період 2015-2018 років із показниками зібраного містом сміття. Наразі встановлюємо причину розбіжностей і хочемо документально це підтвердити. Тривалий час вивозом відсортованого сміття займалось приватне підприємство із Бучі, яким було вигідно безкоштовно вивозити наш пластик та скло. Але завжди були нарікання на неякісне прибирання сміття. І ця компанія, ще за минулої влади міста, подала лист, у якому зазначила, що вони відмовляються вивозити сміття безкоштовно, оскільки логістично це їм стало не вигідно. Сьогодні ще поки вони надають послуги безкоштовно, але вже стоїть питання щодо компенсації витрат на перевезення. Ми вирішили підійти до вирішення проблеми комплексно і до всіх організацій, які займаються у місті та районі відсортованим сміттям, направили листи, аби ті надали свої пропозиції. Оберемо найвигіднішу і визначимо обслуговуючу компанію. KV: Скандальні забудови, вирубка вікових дубів, побиття активістів, - чи дійсно в Українці мала місце незаконна забудова? Чи це штучно створені провокації? Тетяна Кучер: Ця ситуація почалась ще у 2008 році. Тоді земельна ділянка була виділена під забудову. Ще тоді усі особи, які вважали, що там знаходяться вікові дерева, могли подати заявку, щоб ці дуби були визнані історичною пам'яткою. Взагалі ніяких питань не виникло б. Але відбулось інакше - з 2008 року забудовник сплачував орендну плату за ділянку, потім отримав дозвіл на будівництво і разом з ним дозвіл на вирубку дерев, які там знаходяться. І тільки коли вони почали обносити ділянку парканом, з'явилися активісти, які заявили про вікові дуби. Я вважаю, що в цій ситуації позиція активістів побудована неправильно, їм потрібно було раніше говорити. І усі в місті добре знали про наміри забудовника ще з часу виділення ділянки. Крім цього є інформація, що активістам за їх діяльність видавали кошти. Наразі питання вирішено. Особи, квартири яких не добудували, об'єдналися в обслуговуючий кооператив, якому була видана ця земельна ділянка під будівництво. Також рішенням сесії було вказано, що усім власникам майнових прав мають запропонувати квартири відповідно до договорів, які були укладені із особами, що не виконали своїх зобов’язань і не добудували житло вчасно. KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи? Тетяна Кучер: На жаль, міська влада не може впливати на формування тарифів за житлово-комунальні послуги, які встановлюються енерго- та теплопостачальними компаніями. Ми робимо все можливе, аби стримувати зростання тарифів, але з іншого боку розуміємо, що підняття зарплати, інфляція у будь-якому випадку будуть впливати на ціни. Якщо, наприклад, підприємство з водопостачання не підвищить тарифи, воно стане збитковим. І тоді нам із бюджету доведеться дофінансовувати їхню діяльність за кошти, які б мали йти на благоустрій міста. Тому я вважаю, що ми маємо розуміти необхідність змін і адекватно реагувати на зростання тарифів. KV: Які стосунки із районом та вашим однопартійцем, екс-головою райради, Костянтином Шушаковим? Тетяна Кучер: Прекрасні стосунки із районом, у нас є порозуміння. Нещодавно на бюджетній комісії одноголосно підтримали виділення із районного бюджету нам коштів на придбання меблів та обладнання для школи №1, яка наразі добудовується. І також виділили кошти на ремонт глядацької зали палацу культури. В свою чергу ми надали субвенцію на заміну вікон у стоматологічній поліклініці, яка знаходиться на території міста, але підпорядкована районній раді. Із Костянтином Шушаковим ми працювали, коли він був головою райради. Зараз ситуація змінилась і ми прекрасно співпрацюємо із Олександром Кровкіним, який у свій час був його заступником, а зараз виконує обов'язки голови. KV: Сесії міськради частіше проходять скандально, ніж спокійно - у чому причина? Чому депутати поділились на два табори і налаштовані один проти іншого? Тетяна Кучер: Для деяких наших депутатів сесія міської ради - це показовий виступ. Ті люди, які хочуть привернути до себе увагу, використовують цей майданчик, щоб себе проявити. Також не будемо забувати, що наближаються вибори Президента, потім парламентські вибори. Усе дуже політизується, є особи, які хочуть показати певним чином свою владу. Але я впевнена, що головним показником є не емоційність проведення засідань, а критерій прийняття рішень. Всі рішення виносяться за ініціативи виконавчого комітету міської ради, який я зараз очолюю. І якщо ви подивитесь статистику прийняття рішень, то побачите, що усі рішення депутати голосують. Навіть ті політичні сили, які називають себе опозиційними. А якщо людина хоче показати на камеру себе - нехай, ми сприймаємо це нормально. Головне, щоб це не було на шкоду громаді. KV: На одній із недавніх сесій були присутні так звані тітушки, які не пускали до зали місцевих жителів. Тоді активісти стверджували, що їх привела місцева влада. Хто їх замовив? Чи заявили до поліції? Проводиться розслідування? Ті люди справді не місцеві? Тетяна Кучер: У цій ситуації є дуже цікавий момент. За день до проведення сесії до мене звернулися начальник Обухівського відділу поліції, начальник управління СБУ в Обухівському районі і прокурор Обухівського району. Вони мені сказали, що із електронної мережі Фейсбук та інших джерел їм стало відомо, що до нас привезуть із Києво-Святошинського району представників “Правого сектору”. Так і сталося - на так званих тітушках були шеврони “Правий сектор Києво-Святошинського району”. Вони підтримували петицію щодо проведення міжнародного аудиту земельних ділянок і всіх службових квартир. Насправді їм ще до сесії стало відомо, що я і так прийняла відповідне розпорядження про проведення аудиту та інвентаризації. У їхній петиції були незаконні вимоги, а саме: накладення мораторію на всі земельні ділянки і на здійснення будь-яких операцій, пов'язаних із будівництвом та земельними ділянками. Потім з'явилася альтернативна петиція від осіб, які мають намір отримати земельні ділянки і здійснювати на них будівництво житла, у тому числі це учасники АТО. Ми пояснили двом сторонами, що ми і так зацікавлені в тому, щоб викрити усі схеми наших попередників. Тому на сесії ми ще раз підтримали моє розпорядження щодо суцільної інвентаризації. Я вважаю неприпустимим, щоб були присутні люди, які влаштовують провокації. А з якого приводу був спір - досі не зрозуміло. Ми відразу заявили до поліції, там відкрили кримінальне провадження, тривають слідчі дії. KV: Чи розпочато процес інвентаризації? Є попередні результати? Тетяна Кучер: Так, наразі я дала вказівку кожному структурному підрозділу виконкому міськради, комунальним підприємствам, інвентаризація розпочата і триватиме до кінця травня. Після цього буде проведено аудит. За попередніми результатами інвентаризації КП “Міський ринок” встановлено, що там була затверджена територія для прибирання, яка у декілька разів перевищує площу самого ринку. Тобто площа складає 7 тис. м², а за договором, укладеним минулим керівництвом міста та екс-начальником ринку, територія прибирання - майже 23 тис. м². За рахунок цього нам вдалося зменшити тарифи для підприємців ринку. KV: Виконавчий комітет міськради писав заяви, аби піти у відставку. Хто насправді покинув посади? Тетяна Кучер: До мене зараз приходять містяни і кажуть, що якби ми жили в радянські часи, то минулу міську владу вже б розстріляли за усе, що вони тут наробили. Так, вони написали заяви і не “за власним бажанням”, а “за згодою сторін”. І згідно ним минулий секретар та в.о. міського голови Катерина Проценко звільнила співробітників виконкому ще до рішення сесії, якого взагалі і не мало б бути. Потім звільнилась сама. Вони також змушували звільнитись працівників комунальних підприємств, аби створити колапс у місті. Сподівались, що тоді містяни навколішки їх будуть благати повернутися. Хотіли зробити таке собі щеплення від непокори. Але у законний спосіб депутати обрали в.о. голови мене. Колапсу, на який вони розраховували, не сталося. Ми обрали нових заступників, які вже працюють. Місто провело тендери на прибирання території, озеленення, утилізацію сміття. Керівники КП не звільнились, пішов з посади тільки керівник підприємства з обслуговування житла, на його місце прийшов інший. Життя не стоїть на місці, всі зміни тільки позитивні. KV: Також минула влада однією із причин відставки називала небажання затверджувати ДПТ, у якому нібито багато порушень. Нова влада його затвердила? Тетяна Кучер: В Українці було організовано кооператив, який би задовольнив житлові потреби соціально незахищених верств населення. Вони звернулись за виділенням ділянки, яка знаходиться на балансі міськради. Ми розглядали різні варіанти і проголосували за виділення ділянки, яка знаходиться в межах лісового господарства. Розуміючи це ми подали звернення до Кабміну для вилучення ділянки в установлений законом порядок для передачі її кооперативу. Є багато людей, які потребують поліпшення житлових умов і саме за рахунок будівництва кооперативів ми можемо уникнути комерційної надбавки. Яким має бути житло будуть погоджувати саме члени цього кооперативу і також самостійно вони будуть обирати виконавця послуг і встановлювати плату за житло. Але поки Кабмін розгляне це питання, пройде багато часу, а люди і так вже давно чекають, а там переселенці, учасники АТО, яким не виділяють земельні ділянки. Тому ми зіткнулись із ситуацією, коли з одного боку є потреба, а з іншого - відсутність навіть підходящої ділянки. Поки тривав процес, існуючий кооператив створив ще один кооператив. І його учасники знайшли ділянку, яка знаходиться у приватній власності і щоб використати її під житлову забудову, потрібно було розробити детальний план території. Минула влада займалась підготовкою, затверджувала графіки і таке інше. Але в останній момент вони змінили свою думку і відмовились його затверджувати, не тільки підвівши людей, а вони просто нівелювали їх потреби. При чому безпідставно. Наразі ми затвердили детальний план території для будівництва доступного житла. KV: Громада була негативно налаштована проти забудови набережної. Чи прислухались до їхньої думки? Тетяна Кучер: Я стояла на захисті громади міста і також виступала категорично проти забудови. Набережна - це наша окраса, насолода для очей. І її хотіли просто зруйнувати. Працювала погоджувальна комісія, членом якої я була, і ми наполягали, що набережну навпаки потрібно розвивати, створювати місця для відпочинку, спортивні майданчики. Ось на стіні висить вже 15 років проект по будівництва стадіону, який навіть не почали реалізовувати. Тільки розроблялась проектно-кошторисна документація, а по факту нічого не робили. З приводу забудови набережної - минула влада навіть не передала розробнику проекту рекомендації погоджувальної комісії. Зараз я можу сказати, що в пріоритеті винятково будівництво соціально необхідних об'єктів і ми не допустимо порушення прав жителів громади. KV: Вперше Українську міську раду очолила не місцева людина. У мережі ширились чутки щодо скандалів за вашою участю щодо підробки документів (затримання СБУ), багато містян були впевнені, що керувати містом ви будете не у їхніх інтересах. Як можете прокоментувати цю ситуацію? Тетяна Кучер: Є люди, яким дуже хочеться знайти щось таке, чого в принципі не могло бути. Можу заявити, що ніякі документи я не підробляла. Такі намагання дискредитації мене, як особистості, можуть свідчити тільки про те, що я рухаюсь у правильному напрямі. Якби у СБУ були до мене претензії, то навряд чи мене відпустили б. Мені дуже прикро, що минула влада міста, які вважали себе місцевими, керувались винятково своїми інтересами у питаннях управління містом. А я, навпаки, не буду розводити тут “кумівства” і “прощати” родичам плату за землю і надавати якісь незрозумілі привілеї. KV: Згідно реєстру, ви досі є керівником кооперативу “Лушпайник”, до того ж не припинили адвокатську діяльність, що вимагає закон у разі зайняття посади керівника містом. Чому так сталось? Тетяна Кучер: Це не відповідає дійсності, оскільки мною протягом трьох днів з моменту, як мені стало відомо, що я не можу поєднувати свою діяльність із адвокатською, було подано до Ради адвокатів регіону відповідну заяву, чого і вимагає закон. Усі зміни було внесено до Єдиного реєстру адвокатів, там чітко зазначена дата припинення моєї діяльності. Я повністю дотримала норми закону. Що стосується обслуговуючого кооперативу - це не суперечить закону, оскільки він не є прибутковою організацією і не здійснює жодної господарської діяльності. KV: Які стосунки із Ігорем Кононенко? Тетяна Кучер: Він дуже допомагає нашому округу. Серед інших, за його сприяння будуть завершені ремонтні роботи дорожнього покриття траси Р-01 і дороги Українка-Трипілля-Київ. У нас була багаторічна проблема із майже відсутністю покриття. Роботи почались у минулому році, але через зміну підрядника та закінчення бюджетного року вони були припинені і найближчим часом будуть відновлені. KV: Чи є співпраця із областю? Тетяна Кучер: Так, є порозуміння із обласною радою та адміністрацією. Нещодавно ми спілкувались із Олександром Терещуком щодо тих програм, які могли б співфінансувати. КОДА дуже активно долучилася до процесу будівництва школи №1, щоб на початку нового навчального року початкові класи могли почати там навчання. KV: Чому пішов Павло Козирєв? Чи зберіг він вплив на міськраду? Часто з ним спілкуються депутати, працівники ради? Тетяна Кучер: Якби він зберіг вплив на міськраду, то, напевно, не приймалося б жодного рішення за нашою ініціативою. Сьогодні ми маємо більшість у раді, депутати розуміють, що працюють на благо громади, а не задля приватних інтересів Козирєва і його команди. На жаль, вони здатні лише на розповсюдження провокаційних листівок, інформація у яких не відповідає дійсності. Наприклад, нещодавно люди із оточення Козирєва розклеїли оголошення, що недільної ярмарки не буде. Міські жителі вийшли у неділю і побачили, що ярмарка працює. Це щонайменше смішно. Так звана опозиція міськради із Павлом Козирєвим спілкується, інші депутати не вважають за потрібне, оскільки за 15 років він не зробив майже нічого корисного для міста. Він публічно заявив, що пішов з посади, оскільки знайшов краще місце роботи. Незважаючи на те, що люди його обрали, він просто пішов. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Тетяна Кучер: Хочу втілити у місті ті проекти, на які давно чекають жителі. Вірю, що нам вдасться показати результат. Кар'єрне зростання має бути завжди, але воно має бути своєчасним. Наразі я працюю тут і роблю це не заради кар'єри, а щоб поліпшити життя містян. Думати про роботу в області чи парламенті у мене навіть немає часу, в Українці накопичилось дуже багато проблем. Як буде далі - життя покаже. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів” Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям” Фото KV KиевVласть