За даними Київського обласного центру контролю та профілактики хвороб, за минулу добу, 30 грудня, захворювання на коронавірус виявили в 266 жителів Київщини, в тому числі у 26 дітей.
Про це KV дізналася з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” У розрізі районів ситуація виглядає так:
Білоцерківському районі – 46 , у т.ч. 3 дітей (Білоцерківська ОТГ – 31 (м. Біла Церква – 30, с. Дрозди – 1), Володарська ОТГ – 1, дитина (смт. Володарка), Сквирська ОТГ – 1, дитина (м. Сквира), Таращанська ОТГ – 6, з них 1 дитина ( м. Тараща -3, с. Станишівка – 1 (дитина), с. Калинове – 1, с. Ківшовата – 1 ), Узинська ОТГ – 2, (м. Узин – 1, с. Василів – 1), Гребінківська ОТГ – 2 (смт. Гребінки – 1, с. Саливонки – 1 ), Рокитнянська ОТГ – 3 (с. Насташка – 1, с. Острів – 1, с. Синява – 1),Бориспільському районі – 19, у т.ч. 1 дитина ( Бориспільська ОТГ – 4, з них 1 дитина ( м. Бориспіль), Вороньківська ОТГ – 3 (с. Вороньків), Гірська ОТГ – 1 (с. Гора), Студенівська ОТГ – 2 (с. Сомкова Долина – 1, с. Переяславське – 1), Ташанська ОТГ – 1 (с. Тарасівка), Яготинська ОТГ– 8 (м. Яготин – 4, с. Черняхівка – 2, с. Сулимівка – 3),Броварському районі – 27, у т.ч. 2 дітей (Баришівська ОТГ – 2 ( смт. Баришівка), Березанська ОТГ – 2 ( м. Березань – 1, с. Григолівка – 1), Броварська ОТГ – 9, з них 2 дітей (м. Бровари), Великодимерська ОТГ – 7 (смт. Велика Димерка – 2, с. Гоголів – 3, с. Богданівка – 1, с. Шевченкове – 1 ), Зазимська ОТГ – 5 ( с. Погреби – 1, с. Зазим’я – 2, с. Літки – 2), Калинівська ОТГ – 2 ( с. Красилівка),Бучанському районі – 83, у т.ч. 10 дітей (Бучанська ОТГ – 15, з них 2 дітей (м. Буча – 3 ( діти), смт. Ворзель – 8 ( з них 1 дитина)), Бородянська ОТГ – 1 (смт. Бородянка), Гостомельська ОТГ – 2 (смт. Гостомель), Ірпінська МТГ – 22, з них 1 дитина (м. Ірпінь – 21 ( з них 1 дитина), с. Михайлівська Рубежівка – 1), Білогородська ОТГ – 7, з них 2 дітей (с. Білогородка – 4 ( з них 1 дитина), с. Святопетрівське – 2 ( з них 1 дитина), с. Шевченкове – 1), Вишнева ОТГ – 8, з них 1 дитина (м. Вишневе – 4 ( з них 1 дитина), с. Крюківщина – 4 ), Борщагівська ОТГ– 12 (с. Софіївська Борщагівка – 10, с. Петропавлівська Борщагівка – 1, с. Чайки – 1 ), Дмитрівська ОТГ – 1 ( с. Бузова), Пісківська ОТГ – 9, з них 3 дітей (смт. Пісківка), Макарівська ОТГ – 6, з них 1 дитина (смт. Макарів – 3 (з них 1 дитина), с. Фасівочка – 1, с. Колонщина – 1, с. Юрів– 1) ,Вишгородському районі – 30, у т.ч. 4 дітей (Вишгородська ОТГ – 9, з них 1 дитина (м. Вишгород), Димерська ОТГ – 7, з них 1 дитина (смт. Димер – 5 ( з них 1 дитина ), с. Сичівка – 1, с. Литвинівка – 1 ), Петрівська ОТГ – 2 ( с. Нові Петрівці – 1, с. Старі Петрівці – 1), Пірнівська ОТГ – 1 (с. Нижня Дубечня), Славутицька ОТГ – 11, з них 2 дітей ( м. Славутич),Обухівському районі – 35, у т.ч. 5 дітей ( Богуславська ОТГ – 6, з них 1 дитина (м. Богуслав – 4, с. Хохітва – 2 (з них 1 дитина)), Васильківська ОТГ – 14 (м. Васильків – 11, с. Велика Бугаївка – 2, с. Здорівка – 1), Козинська ОТГ – 2, діти (смт. Козин), Миронівська ОТГ – 3, з них 1 дитина ( м. Миронівка – 2 ( з них 1 дитина), с. Маслівка – 1), Обухівська ОТГ – 2 ( м. Обухів),Українська ОТГ – 6, з них 1 дитина ( м. Українка – 4 ( з них 1 дитина), с. Трипілля – 1, с. Верем’я – 1 ), Феодосівська ОТГ – 2 (с. Хотів),Фастівському районі – 26, з них з них 1 дитина (Боярська ОТГ – 5 (м. Боярка), Бишівська ОТГ – 2 ( с. Чорногородка – 1, с. Горобіївка – 1), Гатненська ОТГ – 2 (с. Гатне), Калинівська ОТГ – 5 (смт. Калинівка – 2, с. Плесецьке – 1, с. Багрин – 1, с. Варовичі – 1 ), Глевахівська ОТГ – 6 ( смт. Глеваха – 3, с.Залізне – 2, с. Мархалівка – 1 ), Томашівська ОТГ – 1 (с. Кодра), Фастівська ОТГ – 4 (м. Фастів – 3 , смт. Борова – 1 ), Чабанівська ОТГ – 1, дитина (с. Новосілки).
35 хворих госпіталізовані, 231 осіб перебувають вдома на амбулаторному лікуванні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За минулу добу одужали 496 осіб, у тому числі 49 дітей:
Білоцерківський район – 143, у т.ч. 14 дітей ( Білоцерківська ОТГ – 73, з них 6 дітей, Узинська ОТГ – 1, дитина, Володарська ОТГ – 19, Маловільшанська ОТГ – 7, Ставищенська ОТГ– 8, Сквирська ОТГ – 20, з них 4 дітей, Тетіївська ОТГ – 15, з них 3 дітей),Бориспільський район – 87, у т.ч. 4 дітей (Бориспільська ОТГ– 24, з них 2 дітей, Вороньківська ОТГ – 6, Гірська ОТГ – 2, Дівичківська ОТГ – 2, Золочівська ОТГ – 6, Яготинська ОТГ – 9, з них 1 дитина, Переяславська ОТГ – 32, з них 1 дитина, Пристолична ОТГ – 4, Циблівська ОТГ – 2),Броварський район – 46, у т.ч. 5 дітей (Броварська ОТГ– 15, з них 1 дитина, Баришівська ОТГ – 5, Великодимерська ОТГ – 8, Зазимська ОТГ – 2, з них 1 дитина, Калитянська ОТГ – 16, з них 3 дітей)), Бучанський район – 65, у т.ч. 3 дітей (Бучанська ОТГ – 12, Ірпінська МТГ – 21, з них 1 дитина, Білогородська ОТГ – 2, з них 1 дитина, Вишнева ОТГ – 12, з них 1 дитина, Гостомельска ОТГ – 3, Борщагівська ОТГ – 11, Дмитрівська ОТГ – 1, Макарівська ОТГ – 3),Вишгородський район – 50, у т.ч. 8 дітей (Димерська ОТГ – 5, з них 1 дитина, Іванківська ОТГ – 9, з них 1 дитина, Поліська ОТГ – 10, з них 1 дитина, Славутицька ОТГ –26, з них 5 дітей ),Обухівський район – 54, у т.ч. 10 дітей ( Кагарлицька ОТГ – 6, з них 3 дітей, Українська ОТГ – 19, з них 5 дітей, Васильківська ОТГ – 4 , з них 1 дитина, Козинська ОТГ – 1, Миронівська ОТГ – 3, Обухівська ОТГ – 18, з них 1 дитина, Феодосіївська ОТГ– 3),Фастівський район – 51, у т.ч. 5 дітей (Боярська ОТГ – 4, Чабанівська ОТГ – 1, дитина, Гатненська ОТГ – 9, Глевахівська ОТГ – 2, Калинівська ОТГ – 4, Кожанська ОТГ – 3, Фастівська ОТГ – 28, з них 4 дітей ).
За добу надійшло сімнадцять повідомлень про летальні випадки у хворих з підтвердженим COVID-19. Померло десять чоловіків, віком 69 до 93 років, Білоцерківського району – 2 (с. Саливонки Гребінківської ОТГ, с. Житні Гори Рокитнянської ОТГ), Бориспільського району – 2 (с. Вороньків Вороньківської ОТГ, м. Переяслав Переяславської ОТГ), Броварського району –3 ( м. Бориспіль (2) Бориспільської ОТГ, с. Рудня Великодимерської ОТГ), Бучанського району – 2 ( смт. Ворзель Бучанської ОТГ, смт. Макарів Макарівської ОТГ), Обухівського району – 1 (м. Васильків Васильківської ОТГ).
Померло семеро жінок, віком від 59 до 88 років, Білоцерківського району – 4 (с. Запруддя Рокитнянської ОТГ, с. Одайполе, м. Тетіїв Тетіївської ОТГ, с. Шапіївка Сквирської ОТГ), Бориспільського району – 3 (м. Бориспіль (2) Бориспільської ОТГ, м. Переяслав Переяславської ОТГ).
Читайте: В минувшие сутки в Украине против COVID-19 вакцинировались более 100 тысяч человек
Фото: вільні джерела.КиевVласть
За 2021 рік родина Засух витратила на різні благодійні проекти близько 30 мільйонів гривень.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби депутата Київської облради Андрія Засухи.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У лікарні області було закуплено медичну техніку, а також лікарські засоби. Окрім цього, родина Засуха виділила кошти на допомогу в лікуванні та оздоровленні жителів Київщини. Також до свят були роздані продуктові набори малозабезпеченим.
Окремо гроші виділялися на освітню галузь. Йдеться про як пряму допомогу школам та дитсадочкам, так і безкоштовні тренування для дітей на стадіонах та льодовій арені, оплату святкувань днів сіл Київщини та святкових концертів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Загалом, на це протягом 2021 року було витрачено близько 30 млн гривень.
Також за активної участі Андрія Засухи як депутата обласної ради Васильківську лікарню вдалося зробити опорною, що дасть потужний поштовх розвитку медицини на Васильківщині.
Варто зазначити, що Андрій Засуха є президентом Асоціації футболу Києва та Київської області та президентом ФК “Колос” (Ковалівка) – єдиного футбольного клубу з села, який грає у Вищій лізі України. Його батько – Анатолій Засуха – з 1996 до 2005 року був головою Київської облдержадміністрації, а мати – Тетяна Засуха – народним депутатом ВР III – VI скликань. Флагманом родинного бізнесу засух є агрофірма “Світанок”.
Фото: Facebook
КиевVласть
Коронавірус виявили в 235 жителів Київщини, в тому числі у 26 дітей. Такими є дані Київського обласного центру контролю та профілактики хвороб за минулу добу, 29 грудня.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У розрізі районів ситуація виглядає так:
Білоцерківському районі – 58, у т.ч. 2 дітей (Білоцерківська ОТГ – 33 , з них 1 дитина (м. Біла Церква – 31, с. Шкарівка – 1 (дитина), смт. Терезине – 1), Гребінківська ОТГ– 2 (смт. Гребінки – 1 , с. Лосятин – 1), Маловільшанська ОТГ – 1 ( с. Чупира), Рокитнянська ОТГ – 3 ( смт. Рокитне – 1, с. Житні Гори –1, с. Синява – 1 ), Сквирська ОТГ – 3 (м. Сквира – 2, с. Шамраївка – 1), Таращанська ОТГ – 4 ( м. Тараща), Тетіївська ОТГ – 2 (м. Тетіїв – 1, с. Скибинці – 1), Узинська ОТГ – 6, з них 1 дитина (м. Узин – 5 ( з них 1 дитина), с. Олійникова Слобода – 1), Фурсівська ОТГ– 4 (с. Фурси – 2, с. Яблунівка – 1, с. Великополовецьке – 1 ),
Бориспільському районі – 12, у т.ч. 1 дитина ( Бориспільська ОТГ – 3 ( м. Бориспіль), Вороньківська ОТГ – 1 (с. Вороньків), Пристолична ОТГ – 1 (с. Дударків), Циблівська ОТГ – 3, з них 1 дитина (с. Циблі – 2, с. Вінинці – 1 (дитина)), Яготинська ОТГ– 4 (м. Яготин – 1, с. Жоравка – 2, с. Сулимівка – 1),
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Броварському районі – 30, у т.ч. 2 дітей (Баришівська ОТГ – 3 ( с. Бзів – 1, с. Веселинівка – 1, с. Морозівка – 1 ), Броварська ОТГ – 19, з них 2 дітей (м. Бровари – 13 (з них 1 дитина), с. Требухів – 6 ( з них 1 дитина)), Великодимерська ОТГ – 4 (смт. Велика Димерка – 3, с. Бобрик – 1 ), Зазимська ОТГ – 4 ( с. Погреби – 1, с. Зазим’я – 2, с. Рожин –1),
Бучанському районі – 70, у т.ч. 8 дітей (Бучанська ОТГ – 11, з них 4 дітей (м. Буча – 3 ( діти), смт. Ворзель – 8 ( з них 1 дитина)), Гостомельська ОТГ – 5, з них 2 дітей (смт. Гостомель – 1, с. Горенка – 4 ( з них 2 дітей)), Ірпінська МТГ – 25, з них 2 дітей (м. Ірпінь), Білогородська ОТГ – 3 (с. Білогородка – 1, с. Гореничі – 2), Вишнева ОТГ – 4 (м. Вишневе), Борщагівська ОТГ– 14 (с. Софіївська Борщагівка – 9, с. Петропавлівська Борщагівка – 3, с. Чайки – 2 ), Дмитрівська ОТГ – 1 ( с. Шпитьки), Коцюбинська ОТГ – 3 (смт. Коцюбинське), Макарівська ОТГ – 3 (смт. Макарів), Немішаївська ОТГ – 1 (смт. Немішаєве),
Вишгородському районі – 23, у т.ч. 5 дітей (Вишгородська ОТГ – 4 ( м. Вишгород – 3, с. Хотянівка – 1), Димерська ОТГ – 5, з них 2 дітей (с. Демидів – 4 ( з них 2 дітей), с. Савенка – 1), Петрівська ОТГ – 3, з них 1 дитина ( с. Нові Петрівці – 1, с. Старі Петрівці – 1, с. Лютіж – 1 (дитина)), Іванківська ОТГ – 6 (смт. Іванків)), Поліська ОТГ – 5, з них 2 дітей ( с. Левковичі – 1, с. Красятичі – 4 ( з них 2 дітей)),
Обухівському районі – 12, у т.ч. 2 дітей ( Богуславська ОТГ – 5, з них 1 дитина (м.Богуслав – 3 (з них 1 дитина), с. Синиця –1, с.Іванівка –1 ), Васильківська ОТГ – 4, з них 1 дитина (м. Васильків), Кагарлицька ОТГ – 1 (м. Кагарлик), Феодосівська ОТГ – 2 (с. Хотів),
Фастівському районі – 30, з них з них 6 дітей (Боярська ОТГ – 5, з них 2 дітей (м. Боярка – 3 (з них 2 дітей), с. Тарасівка – 1, с. Нове – 1 ), Гатненська ОТГ – 6, з них 2 дітей (с. Гатне), Калинівська ОТГ – 4, з них 1 дитина (с. Діброва – 2, с. Плесецьке – 2 ( з них 1 дитина)), Глевахівська ОТГ – 5 ( смт. Глеваха), Томашівська ОТГ – 1 (с. Комарівка), Фастівська ОТГ – 8, з них 1 дитина (м. Фастів), Чабанівська ОТГ – 1 (с. Новосілки).
50 хворих госпіталізовані, 185 осіб перебувають вдома на амбулаторному лікуванні.
За минулу добу одужали 608 осіб, у тому числі 50 дітей.
Білоцерківський район – 144, у т.ч. 22 дітей ( Білоцерківська ОТГ – 89, з них 16 дітей, Узинська ОТГ – 5, з них 1 дитина, Рокитнянська ОТГ – 11, з них 1 дитина, Ставищенська ОТГ– 4, Сквирська ОТГ – 30, з них 4 дітей, Таращанська ОТГ – 5), Бориспільський район – 121, у т.ч. 8 дітей (Бориспільська ОТГ– 27, з них 1 дитина, Вороньківська ОТГ – 3, Гірська ОТГ – 4, Дівичківська ОТГ – 2, Золочівська ОТГ – 2, Яготинська ОТГ – 3, Переяславська ОТГ – 60, з них 7 дітей, Пристолична ОТГ – 13, Ташанська ОТГ – 4, Циблівська ОТГ – 3),
Броварський район – 76, у т.ч. 3 дітей (Броварська ОТГ– 49, з них 1 дитина, Баришівська ОТГ – 1, Березанська ОТГ – 3, Великодимерська ОТГ – 11, з них 1 дитина. Зазимська ОТГ – 5, Згурівська ОТГ – 1, Калинівська ОТГ – 6, з них 1 дитина)) ,
Бучанський район – 58, у т.ч. 1 дитина (Бучанська ОТГ – 3, Ірпінська МТГ – 20, Білогородська ОТГ – 3, Вишнева ОТГ – 5, Гостомельска ОТГ – 2, Борщагівська ОТГ – 13, з них 1 дитина, Дмитрівська ОТГ – 1, Макарівська ОТГ – 11),
Вишгородський район – 42, у т.ч. 3 дітей ( Вишгородська ОТГ – 6, з них 2 дітей, Димерська ОТГ – 4, Іванківська ОТГ – 4, Поліська ОТГ – 6, з них 1 дитина, Пірнівська ОТГ – 3, Петрівська ОТГ – 2, Славутицька ОТГ – 17),
Обухівський район – 96, у т.ч. 7 дітей ( Богуславська ОТГ – 14, Кагарлицька ОТГ – 16, Українська ОТГ – 18, з них 3 дітей, Васильківська ОТГ – 14, Обухівська ОТГ – 32, з них 3 дітей, Феодосіївська ОТГ– 2, з них 1 дитина),
Фастівський район – 71, у т.ч. 6 дітей (Бишівська ОТГ – 2, Боярська ОТГ – 5, з них 2 дітей, Чабанівська ОТГ – 1, Гатненська ОТГ – 5, з них 1 дитина,Глевахівська ОТГ – 2, Калинівська ОТГ – 9, Томашівська ОТГ – 1, Кожанська ОТГ – 1, Фастівська ОТГ – 45, з них 3 дітей ).
За добу надійшло п’ятнадцять повідомлень про летальні випадки у хворих з підтвердженим COVID-19.
Померло семеро чоловіків, віком 69 до 83 років, Білоцерківського району – 4 (м. Біла Церква Білоцерківської ОТГ), Бориспільського району – 1 ( м. Переяслав Переяславської ОТГ), Бучанського району – 2 ( м. Вишневе Вишневої ОТГ, с. Софіївська Борщагівка Борзагівської ОТГ).
Померло вісім жінок, віком від 56 до 90 років, Білоцерківського району – 8 (м. Біла Церква Білцерківської ОТГ).
Читайте: COVID-19 діагностували в 275 жителів КиївщиниФото: пресслужба КОДА
КиевVласть
Рік, що минає, для Київщини був багатим на політичні зашквари, будівельні скандали та коронавірусні тривоги. У Київоблраді ділили коаліцію, у конфуз втрапляли нардепи-мажоритарники, Київську обхідну дорогу охрестили найдорожчою в світі, а столиця вимагала від області шмат землі, через який в колегіальному органі Київщини депутати кричали “зрада” і “ганьба”. Про це та трошки більше – у підсумковому рейтинзі подій від KV. 1. Переформотування Київоблради
Головною політичною подією 2021 року стала коаліціада в Київській обласній раді (КОР), та переобрання її голови.
27 квітня Наталія Гунько зі “Слуги народу” стала третьою жінкою на чолі ради столичного регіону. Щоб привести її до влади і розблокувати роботу колегіального органу, фракції партій “За Майбутнє”, “Євросолідарність” і “Слуга Народу” голосували спільно, утворивши фактично нову коаліцію.
Натомість, члени колишньої більшості з “ОПЗЖ”, “Батьківщини” та частини фракції “слуг” на чолі із екс-головою облради Олександром Скляровим спробували в суді довести незаконність зміни влади в колегіальному органі Київщини. Але ситуація перетворилась на юридичний анекдот: 24 травня 2021 року пресслужба ОАСКу заявила, що Скляров позивається щодо незаконності свого звільнення, а вже 4 червня той самий ОАСК скасовує рішення про обрання Склярова на посаду голови облради. Пізніше це рішення ОАСКу підтвердить і апеляційний суд.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Епопея навколо керівництва КОР почалася одразу після місцевих виборів 2020 року. Тоді, сформована в облраді у листопаді 2020 року, коаліція ОПЗЖ, “Батьківщини” і “Слуги народу” поділила між собою керівні посади наступним чином: головою колегіального органа обрали “слугу” Олександра Склярова, його першою заступницею стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з “Батьківщини”, а посаду звичайного заступника дали представникові найменшої фракції ОПЗЖ Валерію Ксьонзенко. Фракції “ЄС” та “За Майбутнє” не брали участі у цьому голосуванні, та заявили, що всупереч чинним нормам законодавства не отримали представництва в жодній з постійних комісій облради. Після цього політичні опоненти увійшли в клінч, який розсмоктався лише навесні 2021-го, після переобрання голови КОР.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
2. Зашквари нардепів
Окрім обласної ради, яскравих барв у сірий будень регіону додали нардепи-мажоритарники Київщини.
Найгшучнішою політичною подією, пов’язаною із мажоритарниками став так званий “кейс Олександра Дубінського”, – обранця від 94-го округу Київщини (Обухівщина, Васильківщина).
У березні 2021 тодішній голова партії “Слуга Народу” Олександр Корнієнко підписав розпорядження, яким було вирішено виключити Дубінського зі складу партії за порушення статуту та непокору керівним органам партії.
Цьому передувало те, що на початку січня Олександр Дубінський та ще шестеро українців і чотири медіакомпанії потрапили під економічні санкції США – через "пов'язану з Росією мережу дезінформації", що мала на меті вплинути на вибори президента Сполучених Штатів. Сам Дубінський це заперечив і назвав "корупційною аферою". Пізніше мережа YouTube заблокувала відеоканал Олександра Дубінського Dubinsky.pro.
Після цього, “слуги” позбавили нардепа посади голови Київського обласного осередку партії і призначили на його місце Андрія Мотовиловця.
А потім почалось: у себе в Telegram Олександр Дубінський почав атакувати Банкову і Володимира Зеленського, називати членів президентської партії “шахраями”, а самому гарантові давати 24 години для відповіді на питання: "Ви дійсно дали добро для шахрайської зачистки Київської обласної організації партії "Слуга народу" від тих, за кого голосували виборці на місцевих виборах?".
Потім були сварки в Instagram із заступником керівника Офісу президента Юрієм Костюком, ультиматуми, публічні викриття та інший рейвах, який пасує до політичного образу політика-вигнанця.
На початку грудня потрапила у скандал і нардепка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк (96-го округ: Буча, Бородянка, Славутич, Вишгородщина). Обраниця звинуватила платформу відкритих даних YouControl у поширенні персональних даних громадян України.
Приводом для “наїзду” Василевської-Смаглюк стала історія річної давності, правдива, чи вигадана. Якщо скоротити її до суті, то вийде так: одній гарній людині, що працює аудитором, спалили машину, а дані про цю людину знайшли в системі YouControl – тому YouControl поганий.
До речі, Василевську-Смаглюк підтримала Держаудитслужба у своєму Facebook. Аудитори стверджують, що їхні співробітники діють відповідно до закону, але приховати їх адреси проживання та іншу персональну інформацію таки варто.
Срачик навколо цієї історії розгорівся чималий. Критики депутатки заявили, що YouControl – це система-агрегатор, яка використовує дані з відкритих реєстрів та відповідно до вимог українського законодавства. Вона значно полегшує життя, якщо треба знайти інформацію про окрему особу чи компанію, а тому є системою хорошою і корисною. Натомість в атаці на неї з боку Василевської-Смаглюк вони угледіли страшенну зраду. Захисники YouControl певні, що все відбулося для того, аби підняти питання про необхідність приховати з реєстрів частину інформації про власність чиновників та посадовців.
Вже під Новий рік в медійний зашквар втрапив "слуга" Микола Галушко (обраний до ВРУ по 97 округу – Бровари, Баришівка). В мережу злили відео, на якому рік тому з лайкою й образами нардеп накинувся на поліцейських, які зупинили машину з його водієм за грубе порушення правил дорожнього руху.
Галушко багато разів назвав поліцейських "дебілами" та запитав: "Ти хворий на голову? Це автомобіль народного депутата, як ти можеш його оглядати?".
Партія влади публічно вибачилася за вчинок соратника і пообіцяла його покарати, але звернула увагу, що відео – річної давності. Але Галушко ситуацію попсував. Коментуючи “відос”, він ще раз назвав поліцейських дебілами і вдихнув у цю дивовижну історію нове життя.
Але не тільки слуги “запалювали” у цьому політичному сезоні.
8 квітня 2021 року перед початком сесії Київської обласної ради сталася сутичка між народним депутатом Костянтином Бондарєвим (ВО "Батьківщина") та депутатом облради, екс-мером Василькова Володимиром Сабадашем ("За Майбутнє"). Заспокоїти Бондарєва спробував депутат Ярослав Москаленко (“За Майбутнє”), однак перший був налаштований побити Сабадаша та пообіцяв зробити це пізніше. Після цього Бондарєв перейшов на депутата Романа Титикало (“Європейська солідарність”).
Відео поведінки парламентаря у стінах обласної ради набрало тисячі переглядів на ютуб-каналі видання КиевVласть.
3. КОД
Проте регіон жив не лише політикою. ТОП-темою року, безперечно, є нова обхідна дорога (КОД). Як розповідала KV, будівництво великого півкільця протяжністю близько 150 км навколо столиці обіцяли розпочати в 2021-му. Створення КОД мало б допомогти розв’язати низку транспортних проблем Києва – розвантажити місто від транзитного транспорту, створити комфортні умови проїзду тощо. Поєднати між собою найбільші міста області, а саме: Ірпінь, Васильків, Обухів, Ворзель, Бориспіль та Бровари.
У серпні 2021 року “Укравтодор” повідомив, що у рамках програми "Велике будівництво" розробили проєктну документацію на чотири ділянки дороги (всього їх має бути шість). Перший же готовий проєкт на будівництво ділянки від М-07 Київ – Ковель – Ягодин до М-06 Київ – Чоп, очікували одержати на початку вересня.
Як розповіли KV у КОДА, вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп (Варшавка-Житомирка). Планують побудувати загалом тут ділянку в 18 кілометрів, яка включатиме дороги, низку мостів, розв'язок. Вартість лише цих робіт складе 5 млрд гривень – 300 мільйонів гривень за кілометр. Експерти зауважували, що така ціна дорожча, ніж, наприклад, собівартість кілометра дороги у США, Китаї чи Німеччині. А за даними "Центру транспортних стратегій", це одна з найвищих собівартостей дорожнього кілометра у світі. Дорожніх об’єктів такого масштабу в Україні ще не будували, тож його окреслили найдорожчим об’єктом будівництва в історії країни.
Також цей проєкт передбачає вивільнення тисячі земельних ділянок, які перебувають у приватній власності. У КОДА запевнили, що вже підписали розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги. Стверджують, що немає виникнути проблем і з приватними ділянками, оскільки держава одержала конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією. Будівництво КОД також передбачили і в Схемі планування території Київської області.
Та однією з найбільших проблем такого масштабного будівництва все ж залишається саме фінансування. Орієнтовна вартість всіх робіт складає близько 85 млрд гривень (більше 3 млрд доларів).
Американська компанія Bechtel Overseas Corporation, з якою "Укравтодор" підписав меморандум про співпрацю, була готова взятися за виконання таких робіт і знайти кредитора. На шляху стояла лише система Prozorro, яка, нібито, не дозволяла укладати договір подібного масштабу.
Тож Президент України підписує законопроєкт № 5309, який, запевняють, має створити можливості для реалізації проєкту за міжнародними правилами. Загалом цей Закон про виключення закупівель для КОД з-під дії закону “Про публічні закупівлі” та відповідно виведення цих торгів із системи Prozorro, спричинив в країні багато критики.
Будівництво ж КОД надалі відбуватиметься за відкритою міжнародною процедурою. Для цього уряд затвердив і відповідний проєкт ухвали. Кабмін визначив цей проект як "експериментальний" і планує під нього ще низку нововведень.
Читайте: Рада приняла закон, который позволяет американцам заняться строительством КОД
4. Схема планування та скандальні межі
А поки дорогу лише планують будувати, на Київщині вирішили взятись до ухвалення глобального плану – розробили документ, який на багато років уперед унормовує розвиток регіону. Все б нічого, але і тут трапився скандал.
9 вересня Київська обласна рада ухвалила важливий документ планування розвитку Київщини – Схему планування території Київської області. Однак, документ відразу ж оскандалився. Причиною стало те, що у Схемі території Біличанського лісу були віднесені Київщині, хоча відповідно до чинної документації це не так. Поки в облраді заявляли, що допустили технічну помилку, а “Схема” – це документ, який аж ніяк не впливає на встановлення меж і кордонів”, у Києві забили на сполох.
23 вересня депутати Київради підтримали звернення до Київоблради, Офісу Генпрокурора, НАБУ, ГУ СБУ в Києві та Київській області, теруправління ГБР в Києві з вимогою припинити спроби неправовими методами змінити межі столиці.
Облрада відреагувала миттєво. Колегіальний орган Київщини провів засідання робочої групи, яка здійснює контроль над розробкою Схеми планування території столичної області. Там було розглянуто звернення щодо уточнення “Схеми планування території Київської області” у частині північно-східної межі області та селища Коцюбинське. Регіональні обранці ще раз наголосили на технічній помилці та пообіцяли викреслити всі згадки про кордони та натяки на зміну приналежності Біличанського лісу.
Але вже 20 жовтня, відштовхуючись від чинної і ще неправленої “Схеми”, згідно якої Біличанський ліс – це Київщина, депутати Бучанської районної ради змінюють межі селища Коцюбинське. В нові межі введено Біличанський ліс.
До цього, 7 жовтня, у Київраді створили тимчасову контрольну комісію (ВКК), яка має за пів року своєї роботи сприяти остаточному затвердженню меж столиці. Передбачається, що цей орган забезпечить результативний діалог із сусідніми громадами та Київською облрадою, щоб документація про межі Києва нарешті потрапила на затвердження Верховної Ради.
Аби відмотати назад і позбавитися таврування з боку киян, обласні депутати готують проєкт рішення про внесення правок в “Схему”. Суть правок – згадки про кордони Біличанського лісу із цього документу прибираються, як помилково внесені. На думку обранців Київщини, це дозволить Києву в суді дуже швидко відновити свій статус кво над лісом, а з облради змити тавро ганьби, бо в помилковість включення лісу в обласні документи, ані Київ, ані частина областного політикуму не вірить.
Розв’язку питання призначили на 24 листопада, але Київська обласна рада не змогла владнати конфлікт з містом Київ. Проєкт рішення облради, за яким згадки про кордони населених пунктів Київщини взагалі видаляються зі схеми планування території регіону – провалили. Цьому передувала низка драматичних подій, а доленосне голосування проходило під вигуки “ганьба!” і “зрада!”.
Оскільки обласна рада зміни провалила, столиця пішла до суду з вимогою скасувати встановлення меж Коцюбинського, що затвердила Бучанська райрада. У грудні Окружний адміністративний суд задовольнив вимоги Київради, призупинивши рішення райради. Зокрема, суд заборонив будь-кому вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей (змін) до Державного земельного кадастру на підставі проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Коцюбинське до розгляду справи по суті.
В переддень цього Коцюбинське попросило втрутитись у ситуацію Офіс Президента, який доручив Кабміну розібратись. Він, у свою чергу, передав доручення міській адміністрації та профільним міністерствам. І поки на вищому рівні обмінюються дорученнями, селищна рада готує апеляцію на рішення суду.
5. Коронавірус на Київщині
Але незважаючи на яскравий політичний та економічний порядок денний, регіон жив під знаком пандемії.
У 2021 році Київщина продовжувала переживати кризу, яку нанесла їй пандемія Covid-2019 ще у 2020 році і вчилася жити в складних епідумовах та суворих обмеженнях.
Зимовий карантин з початку 2021 року був більш пом’якшений, чим вже весняний посилений загальнонаціональний локдаун. У цей же час влада намагалася частково компенсувати втрати, спричинені карантинними обмеженнями. У січні набрав чинності і закон про штрафи для перевізників та власників магазинів за пасажирів та покупців без масок.
На Київщині з січня продовжили удосконалювати матеріально-технічне забезпечення 27 госпітальних баз. Не зупинилися у 2021 році і на будівництві медаблуторій. Локдаун же змушував продовжувати освітній процес дистанційно, працювали у звичному режимі лише дитсадки. Початок же року для регіону ознаменувався саме підготовкою до вакцинальної кампанії від COVID-19. А саме: були створені 23 мобільні бригади для проведення щеплень у І етапі та 940 пунктів для проведення вакцинації цільової групи населення. Працювали на цей час й 103 пункти безкоштовного тестування на коронавірус. Через деякий час стартували й тренування для медиків з щеплень вакцинами Pfizer та AstraZeneca, які тривали до березня.
Перша партія вакцини (понад 16 тисяч доз) проти коронавірусу надійшла до Київщини 24 лютого, перші дози одержали медики з Броварів. Була сформована відповідна дорожня карта вакцинації. Та загалом, через певні міфи та побоювання, долучатися до вакцинування на той період не поспішали. Та поступо кількість щеплених в регіоні все ж почала зростати. Всі охочі щепитися мали можливість стати в онлайн-чергу з допомогою цифрового додатку "Дія".
Читайте: В Белогородке на Киевщине открылся Центр Дія
Навесні епідситуація досить загострилася, тож в області під ковід було відкрито додаткові лікарні в Обухівському, Бучанському та Вишгородському районах, нарощувалася й кількість ліжок із киснем. Через погіршення ситуації – неодноразово переносилися і засідання Київської облради. У березні стартувала на той час вже друга хвиля вакцинації: запрацювали 25, а згодом вже 34 стаціонарних пунктів щеплень на базі закладів охорони здоров'я. Область встановлювала антирекорди по кількості хворих. Згодом через епідемію випускникам шкіл дозволили не здавати й держатестацію.
Улітку в Україні, як і на Київщині, карантинні обмеження зрештою були пом’якшені. Випадки нових захворювань продовжували фіксувати, але в значно меншій кількості. Стартувала й масова вакцинація – для цього додатково розгорнули 11 центрів щеплень та більше 100 пунктів (восени вже 205).
Читайте: Всім і кожному: на Київщині стартувала масова вакцинація
Також Кабмін висунув вимогу і, щоб розпочати новий навчальний рік в закладах освіти, повинно було вакцинуватися 80% працівників та освітян. Та вчителі категорично відмовлялися щеплюватися, тож припинити роботу могли більше половини закладів освіти Київщини. Загалом же Київщині вдається і досі утримувати лідируючі позиції щодо проведення вакцинальної кампанії.
Восени ситуація із збільшенням захворюваності на ковід знову почала зростати. Україною стрімко ширився новий штам коронавірусу "Дельта". Зростала кількість пунктів щеплення, працювала 51 мобільна бригада. А Covid-сертифікати стало можливим згенерувати у застосунку "Дія". З жовтня вже заборонили і міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах без наявності Covid-сертифікатів. Обласна влада ж продовжувала нарощувати темпи щеплення, і до пунктів та центрів підключили ще й 20 точок у поштових відділеннях "Укрпошти". Так, у листопаді повний курс вакцинації одержали всього 54% жителів Київщини. У цей же час у Києві відбувалися неодноразові мітинги антивакцинаторів.Читайте: У КОДА нагадали, кому і як вакцинуватися проти Covid-19
У грудні ж стартував пілотний проєкт "єПідтримка", що передбачає виплату тисячі гривень тим, хто має зелений “ковідний” сертифікат. Програма діятиме рік, кошти ж можливо витратити впродовж чотирьох місяців. У цей же період були посилені і правила адаптивного карантину для "жовтої" зони.
Читайте: “Ковідна тисяча”: у КОДА роз'яснили, як підключитися до послуги “єПідтримка”
За рік Київщина перебувала у "червоній" зоні двічі. Вперше – навесні, у березні, і оговталася від нього лише в травні, І в ці періоди діяли жорсткі обмеження, вводилися спецпропуски, відбувалися рейди щодо дотримання карантинних обмежень. А порушників самоізоляції навіть, планували штрафувати. Вдруге ситуація повторилася вже наприкінці жовтня. Тож з листопада додатково розпочали відсторонювати невакцинованих працівників центральних органів влади та освіти без збереження заробітної плати. Київщина ж на цей час впевнено рухалася до показника в 1 мільйон щеплень від Covid-19. Читайте: Зелена перепустка: Covid-сертифікат вимагатимуть відтепер і в “жовтій” зоні
За даними обласного центру контролю та профілактики хвороб, за весь період епідемії в Київській області (станом на 13 грудня) зареєстровано 180 081 підтверджений випадок коронавірусної хвороби COVID-19, у тому числі серед дітей – 10835, що склало 6% від загальної кількості підтверджених випадків COVID-19. Одужало – 159979 осіб. За період епідемії в області всього померло 4429 хворих з підтвердженим діагнозом, у тому числі 2 дітей. Летальність склала 2,5%. За весь час пандемії на Київщині проведено 237 311 тестувань.
КиевVласть
Наприкінці 2021 року KV підрахувала офіційні витрати 12 великих міст Київщини на новорічні і різдвяні святкування. Виявилося, що більшість з них дуже ощадливі та економно витрачають кошти. Святковий бюджет шести міст не перевищував 600 тис. гривень. Боярці та Ірпеню взагалі вдалося на офіційні закупки до новорічних свят витрати по 30 тис. гривень. Тільки місцева влада чотирьох міст столичного регіону дозволила собі суттєві видатки – понад 1 млн гривень – на загальномісцеві святкування. Найдорожчим у цьому році будуть святкування у Бучі. Вони обійдуться місту у 6,5 млн гривен.
Як стало відомо KV з оголошень електронної системи публічних закупівель ProZorro, 12 найбільших міст Київщини витратили на загальноміські новорічно-різдвяні святкування трохи більше 12 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Наймаштабніше святкування влаштовують у Бучі. За нього заплатять 6,5 млн гривень. Інші міста набагато скромніші у своїх витратах. Витрати тільки трьох міст перевищує 1 млн гривень: Вишгород витратив на святкування 1,89 млн гривень, Українка – 1,16 млн гривень, Вишневе – 1,03 млн гривень. Всі інші загальноміські новорічні святкування організовують за значно скромніші бюджети. А найменший святковий бюджет цього року у двох міст – Боярки та Ірпеня. Він становить 32,7 та 30 тис. гривень відповідно.
Джерело фото: Фейсбук Бучанської міськради
У місті Буча цьогоріч на святкування новорічно-різдвяний свят міська влада витратила 6,51 млн гривень.
Найбільше коштів з цієї суми – 4,04 млн гривень – пішло на встановлення та підключення новорічних гірлянд та декорації (1,79 млн гривень), світлодіодну конструкцію “Потяг з коробками та Санта Клаусом” (1,03 млн гривень), ялинку (929,98 тис. гривень), світлодіодну фігуру “Санта Клаус” (299,96 тис. гривень) та новорічні прикраси (15,3 тис. гривень).
Ще 2,2 млн гривень освоїв відділ культури, національностей та релігій Бучанської міськради на організацію новорічних театралізованих концертів та святкових заходів: 660 тис. гривень – концертна програма "Новорічна феєрія" в Бучанському міському парку, 510 тис. гривень - новорічні театралізовані вистави у Київському академічному обласному музично-драматичному театрі імені Панаса Саксаганського (360 тис. гривень та 150 тис. гривень), 118,87 тис. гривень – святкові заходи до Дня Святого Миколая та відкриття новорічної центральної ялинки та 300 тис. гривень – заходи з нагоди закриття новорічної ялинки. Також у системі ProZorro міститься інформація про тендер на організацію святкових заходів до Дня Святого Миколая та відкриття новорічної центральної ялинки, зокрема, на відкриття резиденції Святого Миколая та ковзанки на Київський площі та проведення розважально-ігрової програми для дітей та концерту у Бучанському міському парку. Договір на 599,55 тис. гривень з переможцем аукціону досі не опубліковано. Проте зважаючи на наявність відповідних локацій можна припустити, що договір підписано, а послуги по ньому надані.
На решту 251,7 тис. гривен відділ освіти Бучанської міськради замовив новорічні подарунки (245,6 тис. гривень) та ялинку для дитячого садочку №1 (6,1 тис. гривень).
Джерело фото: газета “Вишгород”
У Вишгороді цього року на різдвяно-новорічні святкування витрачено 1,89 млн гривень.
Основну частину витрат – 1,80 млн гривень – становить закупка ялинки з іграшками, гірляндою, декоративною огорожею та фотозоною з фігур трьох оленів і місяця (1,79 млн гривень) та додаткові ялинкові іграшки (14,4 тис. гривень)
Читайте: Вишгородська міськрада збирається витратити майже 2 млн гривень на новорічну ялинку
Також Вишгородська міська рада витратила 77,08 тис. гривень (47,26 тис. гривень та 29,82 тис. гривень) на новорічні подарунки і ще 15 тис. гривень – на організацію харчування та обслуговування мешканців міста з нагоди свят.4
Джерело фото: “Підслухано “Українка”
Новорічно-різдвяні свята в Українці обійдуться в 1,16 млн гривень. Більша половина цих коштів – 747,1 тис. гривень – витрачена на монтаж та демонтаж головної ялинки, системи “Зоряне небо”, фотозони та живих ялинок на площі Красноштана.
На решту коштів – 418,86 тис. гривень – міська влада закупила новорічні подарунки (180 тис. гривень, 81,9 тис. гривень та 16,96 тис. гривень) і замовила Київському академічному обласному музично-драматичному театру ім. Панаса Саксаганського проведення чотирьох вистав “Магічна кулька Санта Клауса” у місцевому палаці культури “Енергетик” (140 тис. гривень).
Джерело фото: Фейсбук Вишневої громади
У Вишневому святкування Нового 2022 року обійдеться в 1,03 млн гривень. Так, на замовлення місцевого коммунального закладу "Палац культури і мистецтв" за 573,24 тис. гривень у Вишневому та селі Крюківщина організовано відкриття головної новорічної ялинки, Різдвяний вечір, привітання дітей з новорічними святами біля головної ялинки, новорічні та різдвяні ранки для дітей.
Крім цього, вказаний комунальний заклад на 413,24 тис. гривень накупив новорічних подарунків у кількості 5 тисяч штук.
Також на відзначення новорічно-різдвяних свят місцеве КП “Управління комунального господарства” за 46,15 тис. гривень придбало 87 новорічних іграшок.
Джерело фото: “Мій Обухів”
В Обухові витрати на міські різдвяно-новорічні заходи склади 572,28 тис. гривень. Більша половина цих коштів – 373,33 тис. гривень – пішла на закупку новорічних подарунків (292,62 тис. гривень, 46 тис. гривень, 34,71 тис. гривень).
Святкове оформлення міста обійдется в 178,57 тис. гривень: 99,74 тис. гривень – послуги з прикрашання головної новорічної ялинки49,95 тис. гривень – ялинкові гірлянди, 28,88 тис. гривень – на 5 новорічних фігур (яких саме в документах не уточнюється).
Ще 11,99 тис. гривень витратили на новорічні костюми Діда Мороза та Снігуроньки та 8,39 тис. гривень – на новорічні привітання на 9 бігбордах.
Джерело фото: Броварська міська рада
У Броварах на організацію та святкування новорічних свят місцева влада витратила 205,14 тис. гривень.
Найбільше коштів віддали за закупівлю новорічних подарунків – 121,55 тис гривень (67,32 тис. гривень, 2,17 тис. гривень, 2,11 тис. гривень, 49,95 тис. гривень). Ще 41,5 тис. гривень витрачено на дизайнерські послуги з розробки новорічних прикрас з візуалізацією та 25,61 тис. гривень – на дві штучні ялинки висотою 2,8 метра (місце їх встановлення не уточнюється) та 14,78 тис. гривень – на новорічні прикраси: 40 наборів новорічних іграшок за 1,52 тис. гривень, 6,19 тис. гривень, 4,08 тис. гривень та 10 електрогірлянд за 1,94 тис. гривень, 630 гривень та 420 гривень.
Також Служба у справах дітей Броварської міськради замовила 28 новорічних прикрас та гірлянди на 1,7 тис. гривень.
Джерело фото: Фейсбук прес-служби Білоцерківської громади
У Білій Церкві витратять на загальноміське святкування Нового 2022 року 200,72 тис. гривень.
З них за 45 тис. гривень придбали 450 новорічних іграшок синього та срібного кольору, за 28,24 тис. гривень – 10 штучних ялинок висотою 3 метри, за 13,7 тис. гривень (7 тис. гривень та 6,7 тис. гривень) – піротехніку та гірлянди.
На 45 тис. гривень (30 тис. гривень та 15 тис. гривень) – закупили 225 подарункових наборів до Дня Святого Миколая, з яких 150 для обдарованих дітей мистецьких шкіл міста.
Крім цього міська влада за 38 тис. гривень замовила створення циклу інформаційних відеороликів, зокрема, щодо висвітлення заходів до Нового року та Різдва Христового, за 16,88 тис. гривень – друковану продукцію до новорічних свят (970 гривень, 2,6 тис. гривень, 3,2 тис. гривень, 7 тис. гривень та 3,11 тис. гривень), а за 8,39 тис. гривень у місті мали встановити 9 бігбордів з новорічними привітаннями.
Також у Білій Церкви витратилися на сувенірну продукцію до новорічної традиційної виставки "Різдвяний вернісаж" (3 тис. гривень) та на виготовлення табличок для новорічної алеї ялинок (2,5 тис. гривень).
Джерело фото: Бориспільська міськрада
У Борисполі на новорічні святкування витратили 196,5 тис. гривень. Так, Управління освіти і науки Бориспільської міської ради за 162 тис. гривень купило 4 новорічні світлодіодні гірлянди-арки, а Управління культури Бориспільської міськради віддало 34,5 тис. гривень за розробку дизайну святкового оформлення центральної площі міста до святкування Дня Святого Миколая та новорічних свят.
Джерело фото: Інформатор
У Переяславі за міські новорічні урочистощі віддали 182,2 тис. гривень. З них 98,9 тис. гривень (49,45 тис. гривень та 49,45 тис. гривень) пішло на оформлення ялинки та новорічних споруд по вул. Сковороди, 81 та оренду новорічної ілюмінації.
60,46 тис. гривень (49,98 тис. гривень та 10,48 тис. гривень) міська влада витратила на 940 новорічних подарунків.
Також Центр надання соціальних послуг та соціальної інтеграції Переяславської міськради за 22,84 тис. гривень придбав 2-х метрову ялинку, новорічну гірлянду та 134 ялинкові прикраси.
Джерело фото: Facebook Валерія Ложки
У Фастові цьогоріч загальноміські різдвяно-новорічні свята відсвяткують за 177,38 тис. гривень. Так, КП “Фастів-благоустрій” для головної ялинки за 35,7 тис. гривень закупило 70 ялинкових прикрас, а також за 1,67 тис. гривень було придбано 22 набори ялинкових іграшок (60 пластикових куль диаметром 25 та 30 см і 10 сердець пластикових).
133,01 тис. гривень міська влада Фастова витратила на 1 232 новорічних подарунка та ще 7 тис. гривень – на покупку новорічних костюмів.
Джерело фото: Боярська громада
У Боярці цьогоріч на новорічні свята витратять всього 32,7 тис. гривень. За 20 тис. гривень місцева влада замовила послуги з організації та проведення новорічного обрядодійства "Вертеп".
Боярський комунальний заклад "Культурно-мистецький центр” за 12,7 тис. гривень придбав новорічну ялинку висотою 2 м 30 см, яку мають поставити по вул. Шевченка, 82-Д у приміщенні Боярської міськради.
Джерело фото: Фейсбук Ірпінь Daily
Також бюджетно святкуватимуть Новий 2022 рік у Ірпені. Тут на закупки до новорічні свята міська влада витратила всього 30 тис. гривень. За ці кошти Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міськради закупила 428 новорічних подарунка.
Читайте: Святкове здорожчання: на Київщині стартував продаж новорічних ялинок (адреси та ціни)
Міський голова Бучі – Анатолій Федорук, Вишгороду – Олексій Момот, Українки – Олександр Туренко, Вишневого – Ілля Діков, Обухова – Олександр Левченко, Броварів – Ігор Сапожко, Білої Церкви – Геннадій Дикий, Борисполя – Володимир Борисенко, Переяслава – Вячеслав Саулко, Фастова – Михайло Нетяжук, Боярки – Олександр Зарубін, Ірпеня – Олександр Маркушин.
Фото: коллаж KVКиевVласть
Завершено будівництво та реконструкцію усіх об‘єктів “Великого будівництва” в Київській області, запланованих на 2021 рік. Серед них 5 шкіл, 6 садочків, 6 спортивних об‘єктів.
Про це KV дізналася з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Завдяки програмі Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво” на Київщині модернізовано та збудовано 17 об‘єктів соціальної інфраструктури. Ще один – ЦНАП у Білій Церкві – є перехідним об‘єктом. Роботи по ньому продовжимо наступного року. Спільна робота області та громад дозволила забезпечити наших мешканців сучасними, комфортними школами, садочками, спортивними закладами”, – зазначив очільник Київщини Василь Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Загальноосвітні навчальні заклади
Завершено 5 об’єктів:
Термомодернізація будівлі Опорного загальноосвітнього навчального закладу “Жоравський навчально-виховний комплекс “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)” Яготинської районної ради Яготинської ОТГ, с. Жоравка, вул. Шкільна,5
Капітальний ремонт щодо покращення енергоефективності будівлі Яготинського НВК “Спеціалізована школа-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2, за адресою: м. Яготин,
вул. Б.Хмельницького,1
Капітальний ремонт приміщень Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів по вул. Кірова 4, с. Пашківка, Макарівської ОТГ
Капітальний ремонт Вовчківського навчально-виховного об’єднання “загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад” по вул. Яблунева, 39, в с. Вовчків Поліської ОТГ
Капітальний ремонт будівлі КЗ “Тетіївський освітній центр – опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3” Тетіївської міської ради Київської області
Дошкільні навчальні заклади
Завершено 6 об’єктів:
Реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок” Поліської районної ради, д/с “Казочка” по вул. Воздвиженська, 71, в смт Красятичі, Поліської ОТГ
Капітальний ремонт будівлі Студениківського закладу дошкільної освіти “Малятко”,
вул. Корзуна, 8 с. Студеники Студениківської ОТГ
Реконструкція нежитлової будівлі під дитячий садок в с. Лебедівка по вул. Сваромська, 5 Пірнівської ОТГ
Капітальний ремонт будівлі (санація) ДНЗ “Веселка” по вул. Миру, 10 в м. Обухів
Капітальний ремонт покрівлі, фасадів, внутрішніх та побутових приміщень, а також благоустрій території ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу “Намистинка” Вишневої міської ради
Будівництво дитячого садка на 75 місць в с. Синяк Бучанської ОТГ
Проєкти спорту
Завершено 6 об’єктів:
Реконструкція стадіону комунального закладу Київської обласної ради “Білоцерківська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів” в місті Біла Церква.
Будівництво академії спорту по вул. Шевченка, 14 в м. Буча.
Капітальний ремонт стадіону “Колос” імені почесного працівника фізичної культури та спорту України Л.Х. Шварбурга в місті Сквира.
Будівництво стадіону Волошинівського НВК “загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок” імені Героя України Руслана Лужевського Баришівської селищної ради у с. Волошинівка
Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36 в м. Миронівка
Реконструкція будівлі критий басейн з ванною 25х8,5м і дитячою ванною 10х6м (внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж, дизайн проекту внутрішніх приміщень та ремонт) за адресою:
м. Славутич, Київський квартал, буд.16
Перехідний проєкт в рамках “Велике будівництво” на 2022 рік
Створення та функціонування сучасної інфраструктури надання адміністративних послуг (ЦНАП) в Білоцерківській міській територіальній громаді шляхом реконструкції нежитлової будівлі (незавершене будівництво) під адміністративну будівлю з розміщенням центру надання адміністративних та соціальних послуг (в форматі “Прозорий офіс”) в м. Біла Церква – Період реалізації – 2021-2023 рр.
Читайте: Зеленський анонсував “Велике будівництво” прикордонних пунктів пропуску з 2022 року
Фото: пресслужба КОДА.КиевVласть
За даними Київського обласного центру контролю та профілактики хвороб, за минулу добу, 28 грудня, захворювання на коронавірус виявили в 275 жителів Київщини. Серед них – 19 дітей.
Про це KV дізналася з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” У розрізі районів ситуація виглядає так:
Білоцерківському районі – 71, у т.ч. 4 дітей (Білоцерківська ОТГ – 57 , з них 3 дітей (м. Біла Церква – 54 (з них 3 дітей), с. Шкарівка – 2, смт. Терезине – 1), Гребінківська ОТГ– 3 (смт. Гребінки – 2 , смт. Дослідницьке – 1), Рокитнянська ОТГ – 3, з них 1 дитина ( смт. Рокитне – 2 (з них 1 дитина), с. Нова Маківка –1), Узинська ОТГ – 6 (м. Узин – 5, с. Блощинці – 1), Фурсівська ОТГ– 2 (с. Фурси);Бориспільському районі – 13, у т.ч. 4 дітей ( Бориспільська ОТГ – 4, з них 2 дітей ( м. Бориспіль), Гірська ОТГ – 1 (с. Затишне), Дівичківська ОТГ – 1 (с. Стовп’яги), Переяславська ОТГ – 3 (м. Переяслав), Пристолична ОТГ – 3, з них 1 дитина (с. Щасливе – 1, с. Чубинське –1 (дитина), с. Мала Олександрівка –1), Циблівська ОТГ – 1, дитина (с.Пологи-Яненки);Броварському районі – 36, у т.ч. 2 дітей (Березанська ОТГ – 3 ( смт. Березань), Броварська ОТГ – 32, з них 2 дітей (м. Бровари – 22 (з них 1 дитина), с. Требухів -10 ( з них 1 дитина)), Згурівська ОТГ – 1 (смт. Згурівка);Бучанському районі – 71, у т.ч. 3 дітей (Бородянська ОТГ – 3 (смт. Бородянка), Бучанська ОТГ – 22 (м. Буча – 13. смт. Ворзель – 9 ), Ірпінська МТГ – 27, з них 3 дітей (м. Ірпінь – 21( з них 3 дітей), с. Михайлівська Рубежівка – 6 ), Білогородська ОТГ – 3 (с. Білогородка – 1, с. Гореничі – 2), Вишнева ОТГ – 6 (м. Вишневе – 5, с. Крюківщина – 1), Борщагівська ОТГ– 10 (с. Софіївська Борщагівка – 6, с. Петропавлівська Борщагівка – 1, с. Чайки – 3 );Вишгородському районі – 7, у т.ч. 1 дитина (Димерська ОТГ – 2 (смт. Димер), Петрівська ОТГ – 2 ( с. Нові Петрівці), Славутицька ОТГ – 3, з них 1 дитина (м. Славутич));Обухівському районі – 26, у т.ч. 2 дітей ( Богуславська ОТГ – 1 (м.Богуслав), Васильківська ОТГ – 3 (м. Васильків), Козинська ОТГ – 3 (смт. Козин – 2, с. Великі Дмитровичі –1), Миронівська ОТГ – 3 (м. Миронівка – 2, с. Шандра –1), Обухівська ОТГ – 9, з них 1 дитина (м. Обухів – 5, с. Копачів – 1, с. Германівка – 2 ( з них 1 дитина), с. Матяшівка – 1), Українська ОТГ – 2 ( м. Українка), Феодосівська ОТГ – 5, з них 1 дитина (с. Хотів – 3, с.Лісники – 1, с. Іванковичі – 1 (дитина));Фастівському районі – 51, з них з них 3 дітей (Боярська ОТГ – 12, з них 1 дитина (м. Боярка – 11 (з них 1 дитина), с. Тарасівка – 1), Гатненська ОТГ – 6 (с. Гатне – 4, с. Віта Поштова – 2), Калинівська ОТГ – 5 ( с.Кожухівка -2, смт. Калинівка -2, с. Данилівка-1), Кожанська ОТГ – 4 ( с.Кожанка – 2, с. Королівка – 2, с. Малополовецьке – 1), Томашівська ОТГ – 1 (с. Томашівка), Фастівська ОТГ – 20, з инх 1 дитина (м. Фастів – 16, с. Борова – 2 , с. Велика Офірна – 1 (дитина), с. Бортники – 1), Чабанівська ОТГ – 3, з них 1 дитина (с. Новосілки).
22 хворих госпіталізовані. Решта знаходяться на амбулаторному лікуванні вдома.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За добу одужали 575 осіб.
Білоцерківський район – 176, у т.ч. 29 дітей ( Білоцерківська ОТГ – 69, з них 13 дітей, Узинська ОТГ – 5, з них 2 дітей, Гребінківська ОТГ – 2, Володарська ОТГ – 17, з них 6 дітей, Маловільшанська ОТГ – 11, з них 4 дітей, Ставищенська ОТГ – 16, Сквирська ОТГ – 30, з них 1 дитина, Таращанська ОТГ – 5, Тетіївська ОТГ – 21, з них 3 дітей);Бориспільський район – 144, у т.ч. 14 дітей (Бориспільська ОТГ– 32, з них 4 дітей, Вороньківська ОТГ – 8, Гірська ОТГ – 6, Дівичківська ОТГ – 5, з них 1 дитина, Золочівська ОТГ – 4, Переяславська ОТГ – 61, з них 4 дітей, Пристолична ОТГ – 3, з них 1 дитина, Студениківська ОТГ – 3, Ташанська ОТГ – 6, з них 2 дітей, Циблівська ОТГ – 16, з них 2 дітей);Броварський район – 60, у т.ч. 5 дітей (Броварська ОТГ– 22, Баришівська ОТГ – 16, Великодимерська ОТГ – 8, з них 1 дитина. Зазимська ОТГ – 14, з них 4 дітей);Бучанський район – 45 (Бучанська ОТГ – 5, Ірпінська МТГ – 19, Білогородська ОТГ – 3, Вишнева ОТГ – 6, Борщагівська ОТГ – 10, Коцюбинська ОТГ – 2);Вишгородський район – 33, у т.ч. 9 дітей ( Вишгородська ОТГ – 12, з них 2 дітей, Пірнівська ОТГ – 2, діти, Петрівська ОТГ – 4, Славутицька ОТГ – 15, з них 5 дітей);Обухівський район – 34, у т.ч. 4 дітей ( Кагарлицька ОТГ – 14, з них 2 дітей, Ржищівська ОТГ – 3, з них 1 дитина, Васильківська ОТГ – 13, з них 1 дитина Феодосіївська ОТГ– 4);Фастівський район – 83, у т.ч. 8 дітей (Боярська ОТГ – 11, з них 1 дитина, Чабанівська ОТГ – 3, з них 1 дитина, Гатненська ОТГ – 6, Глевахівська ОТГ – 4, з них 1 дитина, Калинівська ОТГ – 2, Фастівська ОТГ – 57, з них 5 дітей ).
За добу надійшли чотири повідомлення про летальні випадки у хворих з підтвердженим COVID-19.
Померли двоє чоловіків віком 68 до 74 років із Білоцерківського району (смт. Рокитне, с. Ольшаниця Рокитнянської ОТГ), а також дві жінки віком від 60 до 72 років Білоцерківського району ( м. Біла Церква Білоцерківської ОТГ, с. Насташка Рокитнянської ОТГ).
Фото: вільні джерелаКиевVласть
Для громад Київщини рік минув під знаком законодавчих змін та пошуку фінансового ресурсу. Також завершився ще один етап децентралізації, у підсумку якого місцевий рівень отримав низку повноважень та майно. Чого вдалося громадам досягти за рік та за що йшла найзапекліша боротьба – у підсумковому матеріалі KV.
У 2021 році KV продовжила висвітлювати найбільш тривалу в Україні реформу щодо формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Реформі децентралізації було присвячено загалом 48 публікацій.
Після місцевих виборів восени 2020 року, 69 територіальних громад Київщини відправилися у вільне та самостійне плавання, одержавши низку обіцяних повноважень. Тематика ж статей у результаті була насичена законодавчими змінами, проблемами утримання майна та пошуком коштів для розвитку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ліквідація районів
Початок року для громади ознаменувався продовженням боротьби за районне майно. Стартувала ліквідація 25 районів Київщини та їхня реорганізація у сім укрупнених райрад. До 1 січня 2021 року у регіонах мав завершитися процес передачі майна та повноважень від ліквідованих райрад у комунальну власність громад. Та ці процеси затягнулися до літа і пройшли не без проблем. І лише темі нового адмінтерустрою було присвячено близько 10 публікацій.
Каменем спотикання тут ставали районні водоканали та тепломережі із багатомільйонним боргами, а ще – передача майна закладів культури, освіти, спорту та медицини. Деякі новоутворені райради не могли виплатити і численні борги по зарплатам. Пасли задніх у реорганізаційних процесах в Обухівському, Бучанському та Вишгородському укрупнених районах.
В умовах перехідного періоду влада обмежила районним радам джерела наповнення бюджетів. Подекуди районам не вистачало коштів на утримання апарату, ради жили рік за рахунок перехідних залишків від минулорічних бюджетів ліквідованих рад. Керівники новостворених райрад сподівалися “протриматися” до кінця року й очікували на держсубвенції та затвердження держбюджету на 2022 рік, в якому би передбачали майбутнє фінансування субрегіонального рівня. Як і те, що на законодавчому рівні за райрадами закріплять і низку повноважень та функцій.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Зміни до Конституції
Обговорювали впродовж року і закріплення незворотності реформи в Конституції України. Внесення змін до Основного Закону вимагало куди більше часу, ніж очікувалося. Лідери місцевого самоврядування вимагали пришвидшити ці процеси, аби нарешті розмежували повноваження, адже чіткого розмежування обов’язків між трьома рівнями влади досі немає. Громади не розуміли – хто і за що відповідає і вимагали ліквідації районних рад. А ще – унормували питання фінансового забезпечення на законодавчому рівні.
Зміни дали б можливість і вирішити проблеми адміністративно-територіального устрою. Так, наприкінці року півторарічні обговорення тексту змін до Конституції в частині децентралізації зрештою завершилися. Далі – чи будуть проголосовані зміни, залежатиме лише від роботи депутатів Верховної Ради. І якщо проєкт набере необхідні 300 голосів у другому читані, обіцяють: реформа децентралізації може завершитися вже у 2022 році.
Проте досі так і залишаються невирішеними два основних проблемних питання – чи існуватиме районний рівень в місцевому самоврядуванні і які тоді може одержати повноваження. Не закрито питання і щодо підпорядкування префектів.
Київська агломерація
Не обійшлося у 2021 році без згадування такої складної і болючої для Київщини теми, як агломерація. Урядовці знову намгалися взятися за урбанізацію міст та вдосконалити законодавче підґрунтя. Як виявилось, "законопроєкт, що рекомендований для голосування, на превеликий жаль, не відповідав очікуванням і не вирішував той необхідний обсяг проблем". А на місцях, у свою чергу, не без скепсису погоджувались про необхідність запуску цього процесу, але вже на принципах партнерства із Києвом і лише у рамках проектної взаємодії. Забігаючи наперед, можна додати, що конституційні зміни мають надалі сприяти утворенню таких агломерацій.
Нагадаємо, що обговорення за круглим столом тривають ще з 2017 року. Та реалізація проєкту забуксувала через категоричне небажання міст і сіл входити до Київської агломерації.
Спроможність
Ця тема на сторінках KV піднімалася найбільше і була найболючішою для громад – нестача фінансових ресурсів. Після об’єднання на місцях зрозуміли – грошей немає і їх не вистачає, повноважень же наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Від об’єднання громади ж очікували зростання бюджетів та додаткових надходжень. На практиці ж у рейтингах фінансової спроможності втрачали свою першість. Позицію лідера вдалося втримати лише Славутичу, до якого приєдналися ще Боярська та Фастівська громади. Для багатьох фінансова ситуація залишилась напруженою і наприкінці року.
Пандемія, локдаун та безгрошів’я багатьох наблизили до межі, а наприкінці року до цього всього додалося ще й зростання тарифів та борги на рахунках тепломереж. Громади оптимізували не лише заклади освіти, але й музеї, клуби, у спробі вивести їх на конкурентний ринок культурних послуг та якісних освітніх. А подекуди реорганізація освітніх закладів і зовсім завершувалася гучним супротивом. Жалілися громади і на брак освітньої субвенції. Крім того, на плечі громад мало лягти і заснування ліцеїв. У той час, коли серед нагальних проблем на місцях називали саме будівництво навчальних та дошкільних закладів.
На громади ж впродовж року лише продовжували перекладати і перекладати додаткові повноваження. На їхнє утримання хотіли передати гуртожитки та бомбосховища, проблемні довгобуди тощо.
ПДФО
Тривала дискусія і навколо одного із головних податків для громад – податку на доходи фізичних осіб. На початку реформи поштовхом для об’єднання була саме передача на місця 60% ПДФО. Однак разом із набуттям громадами додаткових повноважень від держави виявилося, що коштів недостатньо. Асоціація міст України вимагала збільшення частки податку до 80%, однак влада готова була розглядати лише додаткові 5%. У результаті обговорень з нового року до громад має надходити вже 64% ПДФО. Проте громади очікували на інший результат.
Старости
Після місцевих виборів громади розпочали затверджувати структуру ради та обирати старост. Та останні процеси у результаті у деяких громадах тривали цілий рік. Причиною тому стало внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост.
Спочатку був прийнятий закон, що зафіксував статус та повноваження старост у громадах. Згодом було внесені чергові зміни. Старост наразі затверджуватимуть за поданням очільників громад, проте відтепер має обов’язково проводитися громадське обговорення з мешканцями таких кандидатур. Та, на жаль, нові умови призвели до того, що жителі деяких громад не могли визначитися і внаслідок слухань жоден кандидат не міг набрати необхідний відсоток голосів. І результаті старостинські округи просто залишались без старост.
Законодавчі новели
Упродовж року було розглянуто значну кількість законопроєктів, які б мали покращити життя громад. Адже громади мали ефективно керувати одержаним майном. Мінрозвитку громад вирішив на законодавчому рівні спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Такі "союзи" на Київщині активно створювали в Славутицькій, Фастівській громадах.
Крім того, було прийнято низку змін і до основних законів. Так, з літа розглядалися зміни до Податкового кодексу, які спричинили небувалий вибух невдоволення у різних сферах життєдіяльності. Громади турбувало те, що вони можуть втратити акциз на тютюн – а це багатомільйонні надходження до бюджету.
Верховна Рада розглядала і зміни до Бюджетного кодексу, що мали удосконалити фінансування та збереження культурної спадщини України. Проте ці новели передбачали вилучення місцевих податків до держфонду. У громадах же зауважували, що культурна сфера ледь животіє і місцеві бюджети не мають жодних прибутків від роботи культурних об'єктів.
На цьому зміни до Бюджетного кодексу не обмежувалися. І черговий скандал розгорівся довколо законопроєкту № 6062. У разі таки його прийняття у запропонованому вигляді, громади можуть залишитися без бюджету розвитку та низки основних доходів.
Через масові скандали через передачу майна громадам, тривали і консультації над внесенням змін до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо встановлення чітких меж комунальної власності. Експерти ж продовжували наголошувати, що більшість громад неспроможні утримувати майно і процеси управління необхідно повернути на районний рівень влади.
Вдосконалила з рештою ВР і порядок дострокового припинення повноважень сільського, селищного та міського голови.
Земельна децентралізація
У 2021 році набрала обертів земельна децентралізація: громади проводили інвентаризацію земель, у липні стартував ринок землі і ділянки почали виставлятися на аукціони. Громади вивчали, як управляти таким майном. Розпродували не лише землю, а й майно, очікуючи надходження прибутків на свій рахунок. В цих процесах не обійшлося без проблем – багато хто скаржився на умови проведення державних тендерів на ProZorro.
Упродовж року тривала війна громад із Держгеокадастром за право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Останній не поспішав передавати землі у комунальну власність громад. На місцях вголос висловлювали занепокоєння, що ділянки за безцінь пустять на аукціонах під довгострокову оренду. У цей час громади втрачали надходження до бюджету від податку за землю. Не поспішали в уряді і з обіцяною оптимізацією та ліквідацією системи органів Держгеокадастру.
Стратегія розвитку
Крім того, громади продовжували розробляти свої стратегії розвитку та економічні плани, до цих процесів поступово долучалися і новоутворені громади.
Крім розвитку інфраструктури, громади робили ставки на розвиток туризму, аграрної сфери та технологій. А для реалізації проєктів планували залучати спонсорів та гранти. Наприклад, Славутич, унікальна громада у складі лише одного міста, у перспективі планує збільшити свій бюджет за рахунок не лише інвестицій, а й власних надходжень. Так, цьогоріч тут запрацював перший в області інноваційний бізнес-парк, розвивається "зелена" енергетика, IT-сфера.
Змагалася Київщина і за гранти для розвитку громад, пропонуючи свої проєкти з медицини, екології, культури тощо.
Цифрова трансформація
Активно цього року працювали і в Мінцифрі над діджиталізацією громад, як одним із необхідних етапів децентралізації. Впроваджувалася низка проєктів, до яких громади залюбки долучались. Громади вчили цифрової грамотності, за рахунок держсубвенції відкривали селам доступ до мережі інтернет, впроваджували електронні щоденники в школах, змагання з кіберспорту тощо.
Велику роль у цифровізації відіграло і відкриття ЦНАПів у багатьох громадах Київщини. Громади вчились надавати якісні електронні послуги, створювалися центри "Дії" і намагалися зробити свою діяльність відкритою та доступною для громадськості з допомогою запуску офіційних платформ.
Взялися під кінець року на Київщині і за створення безпечного середовища. А саме: Центрів безпеки, які б об’єднували у собі поліцію, пожежну службу та екстрену меддопомогу.
Статус
Першу половину року темою для обговорення було надання статусу міста двом селищним громадам – Гостомелю та Бородянці. В громадах запевняли, що такий статус відкриє їм можливості для збільшення інтересу з боку інвесторів та зростання надходжень. Громади заручилися підтримкою обласної влади, проте братися за розгляд цього питання у Верховній Раді не поспішали.
Експерт року
До обговорення проблем реформи KV завжди намагалися залучати фахових експертів та вислухати позиції і бачення очільників громад Київщини. У ТОП-3 найактивніших коментаторів увійшли голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, голова Немішаївської селищної гомади Петро Перевозник та голова Студениківської сільської громади Марія Лях. Серед експертів першість у керівника Офісу реформ в Київській області, депутата Київської облради Володимира Удовиченко.
До обговорень також долучались голови громад Анатолій Федорук (Бучанська), Анатолій Бочкарьов (Великодимерська), Кристина Чорненька (Ржищівська), Олександр Лазаренко (Золочівська) тощо. У матеріалах KV мали можливість висловити свої думки представники місцевих та всеукраїнських асоціацій, депутати ВРУ.
У своїх виступах вони піднімали земельні питання, теми повноважень, фінансової незалежності, бюджету, пільг, розподілу коштів. Найбільш болючими були питання освітньої сфери та фінансування медицини.
KV поспілкувалася зі своїм найактивнішим експертом, очільником Фастівської Михайлом Нетяжуком, і попросила підбити підсумки реформи у розрізі цього року. Яким він був для Фастова вже у статусі громади, поділитися позитивними й негативними аспектами та які виклики та проблеми для громад залишаються ще не вирішеними.
“Основним викликом, звісно, була зміна системи місцевого самоврядування і ліквідація сільських і селищних рад. Наразі ці процеси повністю завершені. Можна сказати, що Фастівська міська рада пройшла процеси реорганізації без збоїв, і ми злагоджено пропрацювали цей рік”, – повідомляє Михайло Нетяжук.
Нетяжук розповів, що Фастів, як місто обласного значення, мав абсолютно всі повноваження, які зараз має територіальна громада, тому для них це не було серйозним викликом. У найгіршу ситуацію поставила міста обласного значення саме адміністративно-територіальна реформа. І він пояснив, що такі міста мали все те, що мають громади, але нормами законів і постанов Кабміну було визначено, що всі населені пункти, які не були спроможні утворити свої окремі тергромади, ледь не автоматично приєднувалися до міст обласного значення.
За словами мера це призвело до певних наслідків. Якщо до адмінтерреморми обласне місто Фастів ще мав певний відсоток податкоспроможності, то після приєднання таких сіл громада опинилася на межі дотаційності. Це негативно вплинуло на швидкість соціально-економічного розвитку громади. Тож цей рік громада витратила на те, щоб зберегти соціальну сферу на селі та утримати позитивні тенденції розвитку.
“З даним викликом впоралися, більше того, навіть, реалізовували розвиткові проєкти. Хоча варто відзначити, що реалізація цих проєктів відбувалася в основному за рахунок зовнішніх ресурсів: залучення коштів з обласного, районного та державного бюджетів, зокрема, реалізації проектів “Великого будівництва” та інших програм. Саме це дозволило забезпечити розвиток громади”, – запевнив він.
Також Нетяжук зауважив, що все ж власні ресурси наразі обмежені, і він не виключає, що в громаді будуть і надалі проводити роботу з оптимізації видатків місцевого бюджету.
“На нещодавній нараді Мінсоцполітики пропрацьовували питання управління соціального захисту населення на місцях. Наразі залишається невирішеним питання нарахування соціальних виплат, бо громади в Україні зараз розділені на дві категорії. Одні – це ті, які утворені на базі міст обласного значення. Вони зараз витрачають свої ресурси на утримання управлінь соцзахисту. Тоді як інші громади, які утворені не на базі міст обласного значення, дані послуги одержують від управління соцзахисту населення районної адміністрації”, – говорить Нетяжук.
Беручи до прикладу Фастівську міську громаду, Нетяжук додав, що в цьому році на управління соцзахисту, на зарплати й утримання витратили понад 11 млн гривень. Це ті видатки, які не відносяться до видатків громад. І зараз відпрацьовується механізм, яким чином все ж таки ці управління будуть передані державним органам. Тому що, впевнений мер, вони не повинні фінансуватися за рахунок громад.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам
Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму
Фото: колаж KVКиевVласть
2021 рік для Київської області став черговим роком боротьби за розвиток в умовах пандемії. Політичні чвари всередині облради, світова енергетична криза, скандал навколо Біличанського лісу, напруження на кордоні із Білоруссю – це далеко неповний перелік того, що перевіряло владу Київщини на стресостійкість цього року. Про втілені проєкти, про плани на 2022 рік, а також про оптимізм і віру в майбутнє в інтерв'ю KV розповів голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін.
KV: Цей рік розпочався із турбулентності в Київоблраді, але її успішно подолали. Адміністрація і КОР зараз – це стовідсоткові союзники чи ситуативні?
Василь Володін: Депутати обрані на відповідний період, і я поважаю вибір людей. Вони обрали саме такий депутатський корпус із такими політсилами, які є сьогодні в облраді. Я вважаю своїм обов'язком співпрацювати абсолютно з кожним. На мою думку, це конструктивна позиція. Я не розділяю “своїх” та “чужих”. Звісно, що рідна фракція для мене – “Слуга народу”, але я докладаю зусиль для співпраці з усіма політсилами і продовжуватиму це робити. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Щодо певної турбулентності – так, вона існує. Ми її спостерігали навесні і навіть на останній сесії 23 грудня. Для мене оптимальним варіантом була б більшість в облраді, куди б входили усі фракції. Тоді б усі фракції мали можливість лобіювати свої проєкти та округи, відкласти політичні питання. Все одно кожен депутат повертатиметься у свій округ, де має показати результат роботи.
Проаналізувавши результати виборів можна побачити, що вони доволі нерівномірні. Наприклад, південь області – це у більшості “Європейська солідарність” та “За Майбутнє”, пристоличні райони – “Слуга народу” та “Батьківщина”. Це залежало навіть від того, під яким прапором йшли голови громад.
І сьогодні ми розуміємо, що враховуються інтереси одних політсил і менше враховуються інших. Через такий розподіл частина області потерпає. У стратегічно важливих питаннях для регіону, таких, як бюджет, депутати мають об'єднуватись.
Читайте: Груднева позачергова сесія Київської обласної ради не відбулась
KV: Чи буде цьогоріч бюджетна сесія?
Василь Володін: Наразі я не бачу перспектив, аби провести її до кінця року. Думаю, що вона відбудеться у 20-х числах січня. Майже впевнений, що одразу там голосуватимуться зміни до бюджету 2021 та затвердження бюджету 2022. Зміни, які мали проголосувати 23 грудня, також дуже важливі. Там заробітні плати для медичних працівників, обласного театру та інших. Необхідно було розподілити обласні та державні субвенції. Є цілий ряд важливих соціальних питань. Але, на жаль, їх не підтримали.
Проєкт бюджету на наступний рік адміністрацією, згідно закону, був поданий ще 25 листопада. Усі департаменти співпрацювали із облрадою, у деталях обгрунтовували свої пропозиції. Далі облрада надала свої пропозиції, ми відкликали проєкт, внесли зміни, згідно пропозицій, і подали його повторно 16 грудня. Звісно, важливо, аби він був прийнятий у цьому році. Але не вистачило голосів навіть за порядок денний. Думаю, що у наступному році вдасться консолідувати усіх депутатів і підтримати його.
KV: В контексті енергетичної кризи в Європі та світі, чи готова Київщина до зими?
Василь Володін: Наразі із “Київоблгазом” у нас тісна співпраця. Навіть у тих громадах, де комунальні підприємства мали заборгованість, вони пішли нам назустріч і включили опалення. Домовились про реструктуризацію боргів, подали гарантійні листи. Навіть на тих територіях, де вже існувала реструктуризація боргу і вона не була закрита, це вдалось зробити. Жодних проблем у комунальному і державному секторах немає, усі підключені до опалення.
Щодо приватного сектору трохи складніше. Минулого тижня розбирався із проблемою у селі Щасливе. Там багатоквартирний будинок, який розділено на дві частини: який опалюється двома різними приватними постачальниками. У будинку утворено ОСББ. Приватна компанія подала тарифи, які для місцевої громади були вкрай неприйнятні. Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води передбачає, що тарифи на централізоване опалення для населення мають зберігатися на рівні попереднього опалювального сезону. Різниця має бути погашена з бюджетів різних рівнів.
Була дискусія між головою громади та постачальником, довелось мені втрутитись. У результаті вдалось домовитись про тарифи і вже перед серйозними морозами постачальник ввімкнув опалення. Але є питання, наскільки коректно голові ОДА допомагати зібрати сесію в сільській громаді, аби включити туди питання про опалення у половині будинку. І таких прикладів дуже багато. Звісно, що ні в якому разі населення не має страждати, тому я мав втрутитись. Але мешканці області мають розуміти, що держава не може вирішувати усі приватні питання.
KV: Щодо газу зрозуміло, а що із вугіллям?
Василь Володін: Ми чули заяви Міністра, що із вугіллям проблем немає. У постачанні вугілля баланс позитивний. Є чітка позиція Уряду, що запасів достатньо до кінця опалювального сезону. У меня немає підстав в цьому сумніватись.
KV: У селища Коцюбинське були постійні проблеми з “Нафтогазом”. Яка наразі ситуація?
Василь Володін: Немає жодного сигналу про проблемні питання, тепло підключено. Там були питання з електроенергією, до яких я долучався. Наразі все врегульовано. Проблема було у тому, що приватний забудовник підключив будинки на тимчасові лінії, квартири продав, люди поселились, а тарифи там нереальні. Тоді знову голова ОДА починає займатись мікроменеджментом. Але знову ж таки, це наша відповідальність. Якщо область дала забудовнику дозвіл на будівництво, неважливо, ми чи наші попередники, то маємо нести відповідальність. Люди не повинні сидіти без тепла і світла. Я відразу кажу – вмикайте людям комунікації, а тоді ми сідаємо і розбираємось – хто кому винен, хто неправильно підключив.
KV: Свіжий скандал - між Коцюбинським та Києвом через межі, на цей раз причиною стала Схема планування Київської області. На чиєму боці правда?
Василь Володін: Моя позиція дуже чітка і прозора. Коли запитують: Коцюбинське – це?, я відповідаю – Київська область. І відповідь на це питання дала Верховна Рада. Як представник виконавчої влади, я виконую закони. Для мене аксіома, що Коцюбинське – це Київська область. Щодо Схеми планування територій – це документ, який є підставою для розробки програм соціально-економічного розвитку. Це точно не документ, який визначає межі чи встановлює їх. Це закон і маніпуляція цим фактом є неприйнятною.
На мою думку, тут єдина проблема – відсутність меж міста Києва. Конфлікт між областю та Києвом буде вичерпано, коли столиця затвердить свої межі. Вони встановлюються парламентом. І без вирішення цього питання Київська область без кінця матиме такі проблемні питання. Не тільки щодо Коцюбинського, є Гнідин, острів Великий та інші території. Ми бачимо, що Київ розширюється від загальноприйнятих меж, про які ми знаємо, а з іншого боку – місто взагалі не має меж, які були б затверджені на законному рівні. І поки є спірні території, наші громади не можуть затвердити свої межі. Через це вони не можуть розвиватись. Конструктивне вирішення цього питання наразі знаходиться виключно у парламенті та безпосередньо у місті Києві. Столиця має провести роботу, подати документи, а парламент – встановити межі. Тоді відразу усі питання щодо Коцюбинського та інших територій будуть вирішені.
KV: Чи не вважаєте ви рішення Бучанської райради щодо встановлення меж Коцюбинського дещо передчасним, оскільки не встановлені межі Києва?
Василь Володін: Громадам потрібно розвиватись. Ініціатором рішення був голова Коцюбинської громади. Я розумію, що йому потрібно щось відповідати жителям громади. Він має розуміти – у нього 87 гектарів, чи 300 гектарів, чи більше. Його обрали люди і він має відстоювати свою територію. Не можна сказати людям – давайте почекаємо рішення парламенту. А скільки чекати – ніхто не відповість. Ми неодноразово запрошували представників столиці на слухання, але безрезультатно.
Чи правомірним було таке рішення – має встановити суд. Наразі суд заборонив будь-кому вживати будь-які дії, пов'язані із виконанням цього рішення. Це тимчасове рішення до розгляду по суті. Буде рішення першої інстанції, потім, якщо буде подана апеляція, – апеляційної інстанції.
Читайте: Судочинство по-київськи: Коцюбинське просить президента Зеленського розібратись зі столицею через межі селища
KV: Робоча група щодо встановлення меж взагалі існує? Востаннє про неї було чути за минулого скликання обласної ради.
Василь Володін: Так, якщо я не помиляюсь, її очолює Борис Білий. Туди входять представники КОДА, депутатського корпусу, Коцюбинського, Гостомелю та інших спірних територій. Також туди включені представники Київської міськради. Але, на жаль, вони не ходять на засідання. Ми ініціювали, запрошували, але марно.
KV: Ведуться розмови на рівні голови Київоблдержадміністрації та голови Київської міської держадміністрації?
Василь Володін: Ми спілкуємось, але питання розмежування територій не піднімали. На мою думку, це питання не потрібно політизувати. Мають сідати фахівці, відповідальні особи, піднімати документи і конструктивно спілкуватись.
KV: Як просувається будівництво Великої обхідної дороги?
Василь Володін: Ця дорога має величезне значення для області та Києва. Для області це не просто дорога, це інфраструктура – будуть побудовані заклади громадського харчування, готелі. Відповідно це робочі місця. Також це податки, які будуть йти на розвиток громад. Також це екологія, навіть не так для області, як для Києва. Розвантаження скупчення автомобілів, які викидають шкідливі гази. У переважній більшості вантажний транспорт поїде по обхідній дорозі.
Сьогодні Службою автомобільних доріг Київської області проєктується ряд ділянок. Вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп, в народі – Варшавка-Житомирка. Це 18 кілометрів дороги, ряд мостів, розв'язок.
KV: Щодо тендеру на так звану “Варшавку-Житомирку”, який ще не відбувся, вже лунає багато критики щодо відбору підрядника. Перед цим КОДА підписала меморандум про співпрацю із турецькою компанією і подейкують, що тепер тендер виграє саме вона.
Василь Володін: Меморандум не є підставою для того, щоб виграти тендер. Може виграти вона, може – інша компанія. Взагалі меморандум не стосується КОД, там йдеться про іншу ділянку біля Окружної дороги на Софіївську Борщагівку.
KV: Чи вирішена проблема із землями, що проєктовані під будівництво, але раніше були віддані під приватні будинки?
Василь Володін: Близько двох тижнів назад підписував розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги у 18 кілометрів. Щодо приватних ділянок проблем не буде, оскільки у держави є конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією.
Я проводив нараду із головами громад, Службою автомобільних доріг. Йдеться про те, що викуп буде за нормативно-грошовою оцінкою, а не експертною. Є зацікавлені особи, які хочуть продати землю за космічні кошти. Але цього не буде.
KV: Критики називають КОД найдорожчим проєктом в Європі – чому така висока ціна?
Василь Володін: Відповідь дуже проста. Є два варіанти. Перший – коли ми робимо капітальний ремонт дороги, то знімаємо верхній шар, кладемо новий асфальт, закатуємо і все готово. Кілометр такої дороги має одну вартість. І є інший варіант, коли передбачено повне зняття дороги, нова “подушка”, армування, тротуари, бордюри, освітлення, розв'язки, острівці безпеки. Здавалось би, той самий асфальт, але така дорога в рази дорожча. 18 кілометрів дороги – 5 мільярдів. Потрібно дивитись, що включено у проєкт такої дороги. Я не берусь судити, дорого це, чи ні. Є експертиза, яка перевіряє, чи відповідає перелік робіт пропонованій вартості.
KV: Які результати будівництва КОД ми зможемо побачити у наступному році?
Василь Володін: Плануємо побудувати ділянку 18 кілометрів. Але є ряд факторів. Спершу потрібно дочекатись результатів тендеру. Мені б, звісно, цього не хотілось, але можуть бути суди. Можуть бути інші перешкоди, які не дадуть рухатись так, як нам хотілось би. Але фізично, коли є фінансування, потужна компанія, 18 кілометрів за рік зробити можливо. За два місяці наша Служба автомобільних доріг відновила Бориспільську трасу, майже такий самий відрізок по кілометражу.
KV: У Схемі планування не виключається, що КОД може стати платною. Ці кошти йтимуть в обласний, державний бюджет, чи, можливо, на потребу громад?
Василь Володін: Коли буде прийматись рішення про можливості платності цієї дороги, тоді будуть обговорення. Звісно, ми б хотіли боротись за те, аби якийсь відсоток йшов до обласного бюджету, оскільки вона пролягає через наші землі. Звісно, що частина має йти до бюджетів громад, через які ця дорога буде проходити. Але поки не йдеться про жодні дискусії щодо платного режиму на КОД.
У світі є різна практика: починаючи від 100% державі, закінчуючи 100% громадам, через які проходить дорога. Також буде враховуватись те, хто буде обслуговувати дорогу – приватний суб'єкт чи служба автодоріг. На обслуговування теж будуть йти кошти. Потрібно буде встановити системи пропуску, вони теж не найдешевші. І найголовніше – має бути альтернативна безкоштовна дорога.
KV: Можна сказати, що 2021 рік став для Київщини роком розвитку залізничного транспорту, це дуже потужно.
Василь Володін: У цьому році дійсно стрімко розвивалось пристоличне залізничне сполучення. Завдячуючи співпраці із південно-західною залізницею, вдалося запустити зовсім іншої якості електрички із Бучі, Боярки. З останніх напрямів – Фастів, Васильків. Ми розуміємо, що це значно дешевше, ніж маршрутки, та у майбутньому має стати практичніше.
KV: Розкажіть про перспективу розвитку аеропортів області. Зокрема, у Схемі планування передбачено будівництво нового аеропорту “Рославичі”, який у подальшому може перебрати функцію аеропорту “Київ”. Чи відбувались якісь процедури з пошуку інвесторів для його будівництва? Де саме він може бути розміщений? Що буде з будинками та житлом, розташованим там?
Василь Володін: Будь-який аеропорт чи аеродром стане цікавим для інвестора, коли на нього є попит. Звісно, що коронавірус вніс зміни у розвиток авіатранспорту. Це призвело до певних наслідків – звільнення висококласних спеціалістів, пілотів. А коли у пілота немає тривалої практики, він відразу не полетить. Була колоссальна проблема. Але сфера потроху відновлюється. Авіасполучення розвивається і можемо бачити, скільки аеропортів будується у різних областях України. У великих містах вони навіть включені до президентської програми “Великого будівництва”. За кордоном є така практика, що людям дешевше долетіти внутрішнім рейсом, ніж їхати потягом чи автомобілем. Але ми маємо зважати на реальну потребу, а не просто втілювати ідею фікс.
Я особисто займався проєктом по Білоцерківському аеродрому. Наразі він приймає колишні радянські літаки і проводить ремонтні роботи. Ключова проблема там у конфлікті між Білоцерківською та Фурсівською громадами, які не можуть поділити землі. Якщо прийде інвестор і скаже – я готовий тут будувати, питання можна вирішити. Але це складно. Ще вчора ми припиняли авіасполучення через пандемію. Складно сьогодні знайти інвестора, який готовий вкладатись із перспективою в десятки років. Бізнес хоче зрозуміти, куда рухається світ і коли ми врешті зможемо зняти маски.
Але цей аеродром дійсно цікавий. Поряд залізниця, Одеська траса. З точки зору логістики, я бачу його вантажним.
KV: Коли ви зустрічались з ізраїльською делегацією, не обговорювали зацікавленість хасидів літати до Білої Церкви, бо звідки ближче в Умань?
Василь Володін: Таке питання існує, але ми розуміємо, що великий аеропорт “Бориспіль” не завантажений на повну. В цьому ми можемо пересвідчитися, подивившись на термінал F. Не виключено, що якийсь ізраїльський інвестор захоче побудувати у Білій Церкві аеропорт для розвитку малої авіації.
KV: Якими проєктами “Великого будівництва” за цей рік ви пишаєтесь? Що було недопрацьовано і чому?
Василь Володін: Я хотів би будувати нові об'єкти, а не реконструювати старі. Це стовідсотково було б швидше та якісніше. І саме новими об'єктами я можу пишатися. Це Академія спорту у Бучі, масштабний об'єкт, який будували майже з нуля. Був лише фундамент і обшивка, яку довелось зняти, за роки, поки це простоювало, вона зіпсувалася. Через це проєкт подорожчав.
Також у Бучі є гімназія. Вважаю іі зразковим освітнім об'єктом. Тут є сучасний стадіон, мультикомплексний спортивний зал, актова зала, сучасний харчоблок. Школа відповідає всім інклюзивним нормам. Її також майже заново будували. У цьому році закінчуємо фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці. Це потужний об'єкт, який був ще тим довгобудом. Цегла стояла там з радянських часів. Зараз це новий сучасний красивий комплекс.
Ще пишаюсь Пашківською школою. У минулому році почали зовнішні роботи. Коли вперше туди приїхали, почали робити, тріснув фундамент. Було коригування проєкту, посилення фундаменту. Почали досліджувати весь периметр школи, довелось не в одному місці його підсилювати. На фініші зовнішніх робіт кажу – давайте зайдемо всередину. Там все було не в кращому стані. Вирішили зробити проєкт повністю по внутрішній роботі. Наразі там нова сучасна школа, від старої залишились лише стіни.
Зовсім мені не подобаються проєкти, де неможливо зробити капітальні роботи. Наприклад школи у населених пунктах, де немає альтернативи для учнів, поки триватиме ремонт. Там можемо робити тільки утеплення, модернізацію. Це також потрібно, і люди за це дякують. Але це не масштабна робота, яка б дозволила повністю осучаснити школу.
KV: Що із Микулинецькою школою, яка є відомим довгобудом на Київщині. Чи добудують її?
Василь Володін: Так, я переконаний, що добудують. Складність цього будівництва у тому, что проєкт був дуже масштабним, але реальна потреба набагато менша. І, на мою думку, там було б достатньо побудувати невелику школу. До того ж є негатив, пов'язаний із кримінальними провадженнями через підрядників. Наразі будівельні роботи там виконані на 70%. Однак об'єкт потребує ще багато коштів на внутрішні роботи – закупівлю обладнання. У проєкті бюджету на 2022 рік ми заклали цю суму.
KV: Яка ситуація із Бориспільською ЦРЛ?
Василь Володін: Лікарня повністю відремонтована і в результаті маємо хороший об'єкт. Не доробили пологове відділення. Ситуація подібна із Пашківською школою – почали роботи і фундамент тріснув. Провели цілий ряд експертиз, що забирає багато часу, в результаті будівля визнана аварійною. Ставити туди тяжке потужне обладнання, вентиляцію не можна. Максимум – вона може виконувати адміністративну функцію. Одночасно вирішувалось питання передачі майна громадам. На жаль, у цей час помер мер міста Анатолій Федорчук. Людина, яка працювала із цим об'єктом.
Передача лікарні від району місту була дуже складною. Щось місто погоджувалось забирати, щось – ні. Були борги. Виникло питання, як це все утримувати. Потім – лікарня буде обслуговувати не тільки бориспільчан, а ще ряд громад. Пропонували, аби й ті громади стали співвласниками. Почались “торги”, які затягнулись. А поки не визначено власника, кошти на будівництво виділити неможливо. Вдалося домовитись із містом, вони забрали лікарню, і на наступний рік готуємо проєкт будівництва пологового поряд із лікарнею.
Це буде два корпуси із повітряним скляним переходом, він буде з'єднаний із основною лікарнею. Дуже важливий момент – це лікарня біля аеропорту і там буде вертолітний майданчик. Наразі реалізується проєкт аеромедицини і вертоліт зможе приземлитись відразу на дах цього корпусу. Цікаво, що проєкт будівництва коштує дешевше, ніж той, за яким мали робити реконструкцію. До кінця року завершиться тендер і перші роботи навесні будуть розпочаті.
KV: Процес ліквідації РДА та райрад на Київщині проходив досить проблемно. Чи все вже комунальне майно передане до громад?
Василь Володін: Районні ради поки не ліквідуються, вони продовжують існувати, як юридичні особи, але без фінансування.
РДА ліквідовані повністю. Але там була така біда: голова і апарат адміністрації – окрема юридична особа, і кожен департамент – також окрема юридична особа. Наприклад, у одному з районів була така проблема – прийшов лист із суду про борг управління освіти у 1,5 млн гривень “Укртелекому”. Закрити цей борг можна лише із районного бюджету. А коштів там немає, ледве вистачає на зарплати. Єдине, чим область могла допомогти – нерозподіленими залишками минулорічних районних бюджетів. Але вони всі вже пішли на борги. Поки є борг, ліквідувати юридичну особу неможливо. Найбільше проблемних ліквідацій на Білоцерківщині. Це Сквирська РДА, є питання по бухгалтерії. Якесь майно у них не обліковувалось. Загалом не більше, ніж у 6-7 РДА залишаються проблеми із ліквідацією структурних підрозділів.
По районним радам складніше, бо тут є питання передачі майна, а також політична складова. Мені часто доводиться втручатись у процес. Наприклад, Обухів та Українка сперечались через лікарню. Район не хотів передавати тепломережу громаді. Питання – чим райрада буде компенсовувати різницю між економічно обгрунтованим тарифом та тарифом для населення? Кажуть – будемо шукати. Але це не відповідь. Коли з'явиться борг, тепло просто віключать. Дотиснули питання, передали в Обухів. У Вишгороді також доводилось втручатись.
Знову ж таки на Білоцерківщині часто втручався у ситуацію. Там є нерозподілені залишки, які не могли поділити. Білоцерківська райрада хотіла собі забрати залишки Таращанської райради, а Таращанська громада каже – чекайте, але ж об'єкти на утримання нам віддали, тому й кошти віддавайте. Були різні ситуації. Десь повністю передавали, десь домовлялись 70/30 або 50/50. Це вже не масштабна проблема. Були критичні об'єкти, які впливають на життєдіяльність громад. Усі вони передані.
KV: Яготинська громада мала звернутися до КОДА щодо включення проєкту будівництва сміттєвого полігону у відповідні обласні програми на 2022 рік. Чи дадуть громаді гроші на полігон? Як взагалі вирішуватимуть сміттєве питання в році, що надходить?
Василь Володін: Все залежить від того, наскільки гостро стоїть питання для населення. У наступному році ми плануємо розробити проєктно-кошторисну документацію на будівництво двох сміттєпереробних комплексів. Я вважаю, що за цим майбутнє. Але коли ми розглядаємо питання такого будівництва, усі світові інвестори, з якими я зустрічався, задають два питання – гарантоване завантаження сміттям та тарифи. Я спілкувався із мерами міст, ми проаналізували карту області і визначили дві локації – Бучанська та Бориспільська громади. Тут важлива також невелика відстань до Києва, аби підключити столичних перевізників, довантажити там, де не вистачатиме обласного сміття.
Після виготовлення проєктів ми говоритимемо з інвесторами не про глобальні плани та космічні кораблі, а про конкретні дії та кошторис. Бажаючих є багато. Але друге питання – тарифи. Це бізнес із довгостроковою перспективою, і інвестори хочуть розуміти стабільність тарифу. На жаль, у наших громадах, це політичне питання. Але одночасно це відповідальність усіх рівнів влади, і ми будемо це питання контролювати.
Щодо полігону в Яготині – якщо в Борисполі ми побудуємо сміттєпереробний завод, то вони зможуть возити сміття туди. Так, полігон це дешевше і зручніше. Але з точки зору екології – це не перспектива.
KV: Минув рік як територія Київщини була поділена на громади. Реформу децентралізації вже можна вважати успішною чи ще залишаються проблемні питання? Які?
Василь Володін: Реформа децентралізації в Україні та в Європі визнана однією з найуспішніших у нашій державі. Громади отримали додаткові можливості, повноваження. Я часто нагадую, що також вони отримали додаткову відповідальність. Якщо раніше голови їхали в область чи район, то тепер мають вирішувати питання самостійно. Легше ця реформа пройшла для тих, хто раніше працював в органах місцевого самоврядування і мав досвід. Деякі громади були створені до завершення реформи і наразі отримали ще більше ресурсів.
На завершення року є одна неспроможна громада в області – Поліська. З одного боку це об'єктивно, а з іншого – я все ж вважаю, що є певні суб'єктивні речі, на які можна впливати. Коли до мене приходить інвестор, я розумію, який голова буде сприяти у залученні його на територію. Деякі голови, навпаки, здають землю за копійки. Через це втрачає бюджет. На віддалених територіях основним активом є земля. І коли ми починаємо перевіряти ціни, то бачимо, що вони взагалі не об'єктивні. Кажуть, що договори укладені на багато років, тому не підвищують ціни. Але наразі вже почали підвищувати, я тут бачу позитивну тенденцію. Також є випадки, коли підприємства, які працюють в області, були зареєстровані у Києві, вони теж почали перереєстровуватись. Загалом є громади, де шукають причини, аби цього не робити, а є ті, які шукають механізми, як зробити. На наступний рік є завдання вивести усі підприємства “з тіні”.
KV: Наостанок, що ви кажете підлеглим, аби вони дивились з оптимізмом у 2022 рік?
Василь Володін: Багато хто каже, що я занадто демократичний. У мене не авторитарний режим керування, я намагаюсь до членів своєї команди достукатись, а не “зігнути, нагнути, примусити”. І в кожного я запитую – ти справді віриш у те, що робиш? Якщо ні, то в нас нічого не вийде. Якщо я бачу, що людина не вірить, то ми з нею прощаємось.
Коли ми робимо те, що подобається, і отримуємо від цього результат, тоді є оптимізм. Також я вірю в те, що пандемія колись закінчиться.
Читайте: Голова КОДА Володін: Щоб інвестиції прийшли до регіону, потрібні прозорі та легкі умови ведення бізнесу
Фото: KVКиевVласть
Узинська міська територіальна громада до 2024 року витратить більше 480 млн гривень на власний розвиток, в тому числі й близько 50 млн гривень на створення авіаційного центру та 280 млн гривень на розвиток інфраструктури. Витрати плануються в рамках програми соціально-економічного та культурного розвитку, розрахованої на 2022-2024 роки.
Про це KV стало відомо з Програми соціально-економічного та культурного розвитку Узинської міської територіальної громади на 2022-2024 роки.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Стратегічні пріоритети соціально-економічного та культурного розвитку Узинської міської територіальної громади: економічний розвиток у сфері промисловості та сільського господарства, розвиток благоустрою громади та підвищення якості послуг для мешканців і розвиток людського потенціалу”, – зазначається у програмі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Основними завданнями, які громада поставила на 2022-2024 рік, є створення авіаційного центру з потужностями з надання різних послуг для власників приватних літаків, засобів малої авіації, на це передбачено виділити 50 млн гривень.
На розвиток інфраструктури та благоустрій громади планується використати більше 280 млн гривень (залежно від вартості обладнання, матеріалів, згідно ПКД). Серед заходів, які планують впроваджувати, є реконструкція очисних споруд, капітальний ремонт доріг, покрівель будинків, мереж вуличного освітлення, розбудова систем водовідведення та водопостачання тощо.
На доступ до якісної освіти передбачається виділити більше 66 млн гривень, а на медицину – більше 30 млн гривень. Основними заходами громада виділила реконструкцію існуючих об’єктів освіти та культури, медицини; створення нових закладів; капітальні ремонти спортивних майданчиків, стадіону, будівництво амбулаторної загальної практики сімейної медицини.
Нагадаємо, раніше KV писала, що обласна влада планує втілити на Київщині понад 130 ініціатив, зосереджених на розвитку цифровізації, інвестиційної привабливості та туризму. Прагнення ці знайшли відображення у плані розвитку на 2021-2023 роки, затвердженому Київською ОДА. Активно працюватимуть над осучасненням надання соціальних, медичних та освітніх послуг.
Читайте: Вперед у майбутнє: КОДА презентувала план розвитку Київщини до 2023 року
Фото: з вільних джерел
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 11:25:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 11:25:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0011
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 11:25:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.3789
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 11:25:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 3260, 10
0.0118
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('115534', '115523', '115515', '115504', '115485', '115459', '115454', '115440', '115438', '115414')
1.4090
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 11:25:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)