Олена Ругаль балотується до Київської обласної ради від партії "Слуга Народу" – №9 списка по територіальному виборчому округу №6 (Ірпінська, Вишнева, Борщагівська, Білогородська, Коцюбинська та Дмитрівська громади). КиевVласть знайомить вас з кандидатом та його планами щодо розбудови якісного життя кожного мешканця Бучі, Ірпіня, Вишневого, Борщагівки, Білогородки, Коцюбинського та Дмитрівки.
- Олено В`ячеславівно, Ви успішний підприємець, громадський діяч, дружина і мати. Чому Ви вирішили балотуватись у депутати обласної ради від Бучанського району? Що спонукало Вас до цього відповідального кроку і чому саме від Зе-команди?
- Всі ми знаємо, що, згідно з політикою децентралізації країни, сьогодні відбувається зміна адміністративних одиниць, створюються нові громади, і тепер вони будуть мати зовсім інші повноваження та можливості на місцях ніж це було раніше. І цей процес так чи інакше торкається всіх людей, спонукає на більш активну участь в житті свого району. До сьогодні я не мала ніякого відношення до політики, хоча, як підприємець, активно займалася громадською та благодійною діяльністю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тут живуть мої батьки, моя родина, тут я зростала, закінчила школу, отримала дві вищі освіти, стала професіоналом своєї справи. Закінчила Національний транспортний університет та Державну академію управління при Президентові України з відзнаками.
За період роботи у бізнесі на території нашого району, в мене накопичився чималий багаж знань, що називається зсередини, про життя та потреби людей нашого району, які хотілося б застосувати на практиці та проявити себе як політик.
Я проживаю в нашому районі, щоденно по роботі спілкуюсь із десятками людей, як член громади – знаю та на собі відчуваю всі найгостріші та найболючіші питання і проблеми місцевих жителів. Немає такої галузі, яка б не потребувала змін, вдосконалення, а то й, взагалі, порятунку. І я розумію, що будучи депутатом обласної ради, працюючи в дружній, цілеспрямованій команді нової політичної сили, я зможу зробити набагато більше для добробуту та розвитку нашого району, а відтак, і України в цілому. Сьогодні в мене є велике бажання докласти зусиль та прийняти участь у більш глобальних змінах на краще. Тому, у разі мого обрання, по максимуму буду робити все можливе, щоб життя нашої громади стало кращим, комфортнішим та достойним.
- На усіх виборах всі кандидати завіряють людей, що будуть не їсти, не спати, а лише боротися за права та добробут людей і втілювати в життя пункти своєї програми. Але зазвичай все відбувається інакше. Чому люди повинні вірити саме Вам, де гарантія, що Ви не забудете усі свої обіцянки, як це роблять 95% народних обранців?
- Раніше я не була в політиці і тільки роблю перші кроки у цій сфері. Іти на вибори – це було дуже зважене, відповідальне рішення, до якого я йшла кілька років. Це рішення, скажімо так, визріло і підштовхнуло мене зсередини, бо я не в силах більше стояти осторонь. Мій бізнес знаходиться у цій країні, в цьому районі, податки я сплачую теж тут. Але я бачу, як весь час занепадає рівень життя людей.
Але, розуміючи природу популізму, я рішуче і свідомо відмовляюсь у своїй програмі обіцяти всім золоті гори та нездійсненні, безвідповідальні прожекти. Усі мої наміри – це конкретне розуміння що треба робити і як цього досягти.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Як підприємець та член громади, я, у першу чергу, зацікавлена у створенні нових робочих місць саме тут, у нашому районі. Щоб люди не витрачали кілька годин на дорогу в інший кінець столиці. Щоб податкові кошти залишались на місцях, щоб наповнювався бюджет наших громад і за ці кошти ми могли розвивати інфраструктуру, вирішувати соціальні питання. Щоб громада максимально долучалася до прийняття важливих для неї рішень.
Саме тому я балотуюся від президентської партії “Слуга Народу”, бо це дає великий ресурс і можливість втілити в життя всі наші плани по вертикалі на різних рівнях. А після місцевих виборів ініціативи, проєкти та пропозиції депутатів від партії “Слуга Народу”, які будуть обрані та отримають мандати, обов’язково будуть мати підтримку на всіх рівнях влади. Починаючи з місцевого, районного потім на обласному рівні і, якщо це буде потрібно, то і на рівні державному. Знаю, що від нашої партії по інших районах йдуть активні, розумні, успішні кандидати, які вже довели своє вміння працювати і досягати мети. Тому я бачу себе в команді професіоналів, однодумців, патріотів, і хочу докласти всіх зусиль, щоб наші громади були заможні та могли стрімко розвиватись. І, насамперед, ефективно використовували той величезний людський і матеріальний потенціал, що в нас є, та знаходили підтримку на всіх рівнях управління і в усіх інституціях.
- Просвітіть своїх виборців: що реально залежить від повноважень обласного депутата, а що з того, що пропонують кандидати – чистої води популізм, який неможливо виконати?
- Повноваження обласного депутата дають багато можливостей. В першу чергу, це створення умов та можливість залучення інвестицій на місцях в інтересах громад, які утворилися у межах Київської області. Крім того, до повноважень обласного депутата відноситься контроль за використанням бюджетних коштів та за їх чесним розподілом між громадами та проєктами. Як відомо, з 25 жовтня громад, як адміністративних одиниць, в нас буде значно менша кількість, ніж було до цього. Раніше були міські та сільські ради. Тепер у нас будуть об’єднані територіальні громади (ОТГ), які включають в себе і міста, і села, і селища. Тобто бюджети і можливості стануть значно більші, бо з’явиться перспектива залишати та розподіляти більше коштів на місцях. Дуже важливо те, що ОТГ матимуть можливість самі приймати рішення, як саме вони будуть освоювати місцеві бюджети для своїх потреб, для вирішення нагальних проблем та покращення життя. Згадайте, як раніше податки потрапляли спочатку на область, а потім розподілялись по районах і тільки в останню чергу потрапляли на місця. На всіх цих етапах кошти і ресурси часто прилипали до рук нечесних чиновників. Зараз, згідно нового законодавства, ОТГ мають набагато більші повноваження та можливості розпоряджатись бюджетом. Громада сама бачить що першочергово треба робити на місці, куди саме треба скерувати кошти. Зараз буде усунена стара бюрократична модель, що давно зжила себе.
- Бучанський район, що включає більшість території колишнього Києво-Святошинського району, це жваве та густо населене передмістя столиці, яке має проблеми, схожі із Києвом. Питання вільної землі і житлової забудови, проблеми екології та розвитку інфраструктури, створення зон комфортного середовища для мешканців стоїть дуже гостро. Які рішення та пропозиції Ви маєте для вирішення цих питань?
- Давайте розпочнемо з питання житлової забудови. Не секрет, що оскільки наші ОТГ знаходяться безпосередньо біля Києва, вони мають велику популярність у забудовників. Але в цьому питанні є дуже багато гострих проблем, які потребують розумного підходу та комплексного вирішення. Бо існує ризик перетворення наших територій на кам’яні гетто, без належних умов для безпечного та комфортного життя.
На сьогодні ми бачимо, що багато населених пунктів Київщини не мають затвердженого генерального плану розвитку. Тому немає єдиного бачення, як будуть виглядати зони комфорту для жителів. В багатьох випадках невідомо, де будуть розбудовані парки і зони відпочинку, де стоятимуть школи і садочки, де потрібно виділити землю під забудову, де потрібно залишити місце для доріг, розв’язок, спортивних майданчиків і велодоріжок тощо. І це велика проблематика для усіх ОТГ Бучанського району. Тому, в першу чергу, у разі обрання до обласної ради, ми розпочнемо з комплексного аудиту місцевих територій. Проінспектуємо всі забудови, всі інфраструктурні плани та проєкти, перевіримо законність всіх, виділених під різне призначення, земель. Надалі будемо невпинно моніторити – на якому етапі втілення сьогодні знаходяться усі розпочаті та заплановані проєкти, які існують порушення, що треба виправити. Та ще раз акцентую, всі ці питання буде вирішувати громада, будуть відкриті слухання, круглі столи – мешканці самі визначатимуть і погоджуватимуть, де будуть розміщені зони комфорту, об’єкти інфраструктури. Отже, першочергове наше завдання – розробити і затвердити чіткі і прозорі правила та затвердити розумний, людиноцентричний алгоритм забудови територій ОТГ Київської області. І надалі, через жорсткі штрафи і санкції для порушників, контролювати його виконання.
- Зараз усі жаліються на медичну реформу, яку розпочали за попередньої влади. Скорочується кількість медичних закладів на місцях, ускладнюється отримання медичної допомоги, відвідування лікаря. А тут ще проблема з коронавірусом. Що в силах місцевої влади для того, щоб покращити ситуацію в медичній галузі, і що Ви пропонуєте для цього?
- Зараз усі спекулюють на медичній темі, бо це хвилює всіх. Проблем дуже багато, але їх можна і треба вирішувати. На моєму окрузі я знаю проблематику з приводу впровадження сімейної медицини. При зустрічах з громадою, люди жаліються що в них виникає багато складнощів при зверненні за медичною допомогою. Наприклад, дуже часто для прийому у лікаря, чи отримання першої медичної допомоги, людям доводиться їхати із Софіївської Борщагівки до міста Вишневе, що наразі дуже незручно. Причини полягають у проблемах з транспортною інфраструктурою, сполученням між населеними пунктами ОТГ та, власне, проблемах з дорогами. Наразі майже немає громадського транспорту, який міг би без пересадки довезти з одного населеного пункту у другий. Та ці проблеми можна вирішити. Завдяки децентралізації більшість ОТГ зможуть на власному балансі мати лікарню чи поліклініку. Обласна влада має пропонувати розширення можливостей амбулаторій за рахунок надлишків бюджетів. Тобто новоутворені ОТГ зможуть вже самі будувати та утримувати амбулаторії чи поліклініки, чого вони не мали можливості робити раніше. А завдяки новим правилам для забудовників, які будуть передбачати відрахування на медичні потреби ОТГ, і виконання яких ми проконтролюємо, громади зможуть отримувати додаткові кошти на розвиток саме медицини, на залучення фахових лікарів. Так само, завдяки коштам з податків, які будуть надходити від підприємств напряму до місцевого бюджету, громада може запланувати на яку кількість людей буде побудована амбулаторія. Це нові можливості, які дає децентралізація. Це та сфера, у якій я, як депутат, зможу приймати безпосередню участь!
Щодо коронавірусу, звісно, ми будемо підтримувати всі ініціативи Кабміну та МОЗ, будемо дотримуватися усіх правил – масочного режиму та використання антисептиків. Для нас безпека людей найважливіше питання.
- Ви згадали про відсутність пасажирського транспорту між багатьма населеними пунктами Бучанського району. Взагалі, транспортне питання, сполучення між населеними пунктами Бучанського району та містом Київ – одне з найгостріших питань для усіх мешканців. Як керівник одного з підприємств-перевізників, як Ви бачите розвиток місцевого транспорту у найближчі роки, що треба змінити, що запровадити?
- Так, як фахівець в цих питаннях, я розумію всі проблеми і в мене є чітке бачення розвитку транспортної інфраструктури. Зокрема, я цілковито підтримую ініціативу президента щодо активації будівництва великої київської обхідної дороги. Ця магістраль, яка поєднає між собою міста київської агломерації – Вишгород, Ірпінь, Ворзель, Васильків, Обухів, Бориспіль та Бровари, дасть нове дихання усьому регіону. В першу чергу, це розвантажить дороги, розвантажить передмістя, спростить пересування між містами. Її побудова вирішить проблему транспортного колапсу. У корках, що трапляються щоденно, застигає громадський пасажирський транспорт, а мешканці втрачають багато часу, коли їдуть на роботу до Києва та потім з роботи. А після побудови нової магістралі люди зможуть більш вільно та скоріше доїжджати до Києва та звідти, ніж це відбувається сьогодні.
Як професіонал в організації транспортних перевезень, я маю досвід, який надам нашим ОТГ. Кожна громада матиме повноваження створювати нові маршрути для потреб саме цієї ОТГ. Коли об’єднуються декілька сіл або міст, то між собою у своїй громаді вони можуть вирішити, який саме маршрут потрібен для з’єднання яких соціально важливих об’єктів. У них буде можливість самостійно провести конкурс і визначити перевізника переможця конкурсу, і самостійно виставити вимоги, які хоче бачити ця громада. Я хочу, щоб мій досвід, підкріплений повноваженнями депутата, слугував для потреб та інтересів територіальних громад і допомагав їм вирішити більшість існуючих транспортних питань!
- Ви казали, що у Ваших намірах – залучення інвестицій та створення нових робочих місць. Але для цього треба пробивати міцну бюрократичну і корупційну стіну та вирішувати багато супутніх проблем. Що реально можна зробити для покращення ситуації?
- Звичайно, проблем такого характеру ще багато. Рішення цих проблем, на моє переконання, полягає у злагодженій командній роботі однодумців. Коли діє підзвітність і повна прозорість, кожен відповідає як за себе, так і за дії колеги. Коли на різних рівнях від провладної партії є і можливість, і прагнення зробити нове комфортне життя для громад, бо всі живуть поруч, і всі знають один одного. Коли не буде можливості звалити невдачі на когось, коли доведеться відповідати за свої слова! Тобто, запорука успіху втілення реформ і покращення життя – у командній роботі, злагодженій та чіткій. Ми маємо всі підстави, щоб наші ОТГ отримали потужний поштовх для розвитку.
- Створення робочих місць – який потенціал в цьому напрямку мають на Ваш погляд Бучанські ОТГ?
- Є дуже багато сфер, де можливе залучення людського ресурсу. Якщо говорити про комунальну сферу, то це питання створення нових комунальних підприємств в рамках ОТГ. Там, де потрібні свої працівники, інженери, керівники, обслуговуючий персонал. Якщо дивитися по новобудовам, там є теж умови для створення нових робочих місць – це управлінський персонал ОСББ. Є і працівники, які обслуговують цей будинок. Якщо взяти загалом, то я особисто декларую, що буду сама залучати інвестиції в ОТГ незалежно, чи потраплю до обласної ради. І я вже це роблю, вкладаючи кошти у розвиток пасажирського транспорту. Якраз це і буде створювати нові робочі місця. Також, як я вже зазначала, необхідно запланувати будівництво об’єктів соціальної інфраструктури – амбулаторії, поліклініки, дитячі садочки, школи, які на сьогоднішній день вкрай необхідні, і поставити це в обов’язок тим, хто хоче вкладати кошти у житлову забудову. Це новий етап розвитку населених пунктів та їх ОТГ і нові надходження до місцевих бюджетів, тому що ці підприємства будуть сплачувати податки саме на цій території, де вони знаходяться.
- Більшість кандидатів пропонують варіанти розвитку та покращення рівня місцевої освіти – шкільної, професійної, Чи є у Вас якісь пропозиції у цій сфері?
- З тими можливостями, які отримають ОТГ, громада матиме всі важелі впливу для розвитку закладів освіти. ОТГ матимуть всі ресурси для своєчасних ремонтів закладів, для закупівлі необхідного обладнання, організації належного дитячого харчування, залучення професійних фахівців. Треба не заважати, а сприяти цим ініціативам, освітнім та культурним проєктам. Та слідкувати, щоб не було зловживань або розкрадань коштів. Це ми готові забезпечити! В нашій команді є фахівці з питань освіти, які готові долучитися до вирішення цих питань.
- Людей зазвичай хвилює питання особистої безпеки та охорони громадського порядку. Чи маєте якісь пропозиції з цього приводу?
- Безлад починається там, де немає уваги і контролю - чули про теорію розбитих вікон. Подивіться, скільки випадків хуліганства та вандалізму, знищення суспільного майна ми регулярно спостерігаємо у Києві та містах області. Як цьому запобігти? Організація цілодобового спостереження за допомогою камер і мобільних груп охорони на вулицях, у парках та у більшості громадських місць – за цим майбутнє безпеки у наших містах! Таких безпечних зон з тривожними кнопками та камерами, вже чимало в Києві та передмістях, і це одразу, як видно, дає позитивний результат. Все це можна зробити на рівні місцевих громад, і тоді отримаємо спокійні, безпечні вулиці в будь-яку годину. Щодо безпеки загалом, даними питаннями мають займатися правоохоронні органи. Зі своєї сторони, як депутат, якщо люди довірять мені представництво у обласній раді, буду здійснювати особистий депутатський контроль за вирішенням цих проблем у межах наданих мені повноважень.
- Виборців завжди цікавить момент контакту, можливості вільного спілкування з місцевим депутатом, щоб можна було без перепон задавати питання та отримувати відповіді та реакції на актуальні проблеми. Як Ви збираєтесь працювати з простими людьми – Вашими виборцями?
- Наразі у Вишневому вже розпочала працювати моя громадська приймальня, як кандидата у депутати. Люди можуть приходити, звертатися, розповідати про проблеми, і ми будемо разом шукати шляхи їх вирішення. Що стосується інших можливостей, існуюче законодавство про вибори говорить про те, що депутат будь-якого рівня повинен працювати на місці і спілкуватися з людьми. Тому, у разі перемоги, на своїй території, у кожному центрі ОТГ, ми відкриємо громадські приймальні, де будуть працювати помічники депутата. Будемо спільно опрацьовувати всі нагальні питання та вирішувати їх по суті. Також плануємо відкрити колл-центр за аналогією з запровадженим мною у себе на підприємстві, який буде приймати пропозиції, зауваження від місцевих жителів для оперативного реагування, щоб літні люди не були змушені їхати далеко. Вони можуть вільно зателефонувати, розказати про свою проблему і через певний час поцікавитись, чи була вона вирішена. Свою роботу, так само, як роботу наших приймалень, звернень громадян, ми будемо висвітлювати у соцмережах. Саме через соціальні мережі мешканці зможуть в будь-який момент вільно написати, чи поставити мені будь-які запитання, або внести свої пропозиції. Таким чином всі зможуть побачити мою реакцію та дізнатися, що я зробила. Крім того, буде працювати мій особистий сайт, який буде напряму пов'язаний з мережами Фейсбук, Інстаграм та Вайбер. Формується заява до депутата згідно загальної форми, а потім заяви сортують по напрямкам. Далі людина отримує повідомлення про те, що її заява обробляється. Через деякий час вона може зателефонувати та поцікавитися, на якому етапі розгляду чи вирішення знаходиться її питання. Таким чином, буде існувати зворотній зв'язок між депутатом та виборцями. Виходячи з питань та пропозицій людей, ми будемо формувати свої заяви, звернення, запити та інші інструменти впливу. Згідно законодавства у депутата більше повноважень. І, якщо звичайну людину можуть проігнорувати, то депутата проігнорувати досить важко. Тому я хочу, щоб люди були активнішими, щоб вони також відчували свою владу, свою відповідальність за позитивні перетворення у громадах!
- Соціально незахищені верстви: пенсіонери, багатодітні родини, інваліди – дуже вразливі і майже беззахисні. Що Ви плануєте робити для покращення їхнього життя та захисту їхніх прав?
- Перш за все, коли стану депутатом, у мене з’явиться можливість приймати участь у розробці і впровадженні соціальних програм, які будуть захищати ці верстви населення.
Я буду робити все можливе, щоб на Київщині, зокрема у нашому окрузі, соціально незахищеним верствам населення жилось краще, ніж сьогодні. Щоб програми, які зараз існують тільки на папері були втілені в життя - щоб виділялись кошти на забезпечення багатодітних родин, а інваліди мали пільги і вміли ними користуватися. А пенсіонери не були зубожілими і мали більш комфортне життя.
-Олено, з відкритих джерел відомо, що Ви багато років приділяєте значну увагу благодійним проєктам. Можете розказати про деякі з них?
- Взагалі то не люблю хвалитися, але зазначу, що займаюсь благодійною діяльністю вже не один рік і знаю про всі негаразди та потреби вразливих груп населення в нашому районі. Нашому підприємству “Надія 2000” більше 20 років і за ці роки ми приймали участь у багатьох соціальних програмах та вирішенні низки соціальних питань. До нас часто звертаються і ми допомагаємо коштами, а також транспортом інвалідам та ветеранам, допомагаємо пільгами на перевезення, які дає наше підприємство. Також ми допомагаємо медикам, освітянам, які працюють у сільській місцевості, добиратись до роботи безкоштовно, допомагали в організації спортивних змагань. Окрім того, наше підприємство “Надія 2000” підписувало меморандум про співпрацю з комплексом “Доброволець” щодо безкоштовного проїзду усіх бажаючих діточок на заняття у будь-яких спортивних секціях.
Тут слід згадати, що наша компанія була створена за ініціативи Фонду інвалідів Чорнобильської катастрофи і багато років ми всіляко допомагаємо інвалідам Чорнобиля. Як безкоштовним проїздом, так і коштами, особистою турботою і підтримкою. Багато хто може згадати нашу організацію фестивалів у сільській місцевості, коли ми привозили фольклорні колективи для участі у виступах, щоб розвивати культуру на місцях. Також останнім часом я приймаю участь у будівництві сучасного дитячого будинку в Київській області. У проекті передбачені сучасні технології, сучасні методи виховання дітей, сучасне обладнання будинку, яким він буде забезпечуватись за рахунок благодійників. Я один з інвесторів, попечителів, цей проект мене дуже захопив, хочеться створити сучасні, комфортні умови для життя і навчання, щоб дати цим діткам старт по життю. Всього нас майже триста інвесторів, які піклуються будівництвом цього будинку, а потім і його утриманням.
- Що б Ви побажали напередодні виборів українцям, своїм виборцям, зокрема мешканцям Бучанського району?
- Хочу закликати всіх українців не бути байдужими, а прийти на вибори 25 жовтня та зробити свій відповідальний, свідомий вибір! А далі приймати активну участь у діяльності нових громад у співпраці та контролі за владою! Бажаю кожному виборцю проявити себе як господаря на власній землі, бо влада потребує активного поштовху, контролю і участі громад в управлінні своїми ресурсами. Потрібно, щоб люди поділилися своїм баченням розвитку міст і селищ та яким вони уявляють комфортне життя на своїх вулицях та подвір’ях.
Необхідно, щоб люди не чекали “манни небесної”, а активно приймали участь у розробці проектів з благоустрою своїх населених пунктів. Я хочу, щоб громада не була пасивна, а мала власну думку, власну ініціативу та щоб кожен в повній мірі мав змогу проявити свої знання та навички. А я готова всіляко сприяти та підтримувати народні ініціативи. Пасивність призводить до розчарування, а потім до зневіри. Щоб цього не було, треба бути активними, відповідальними та ініціативними. Бо, дійсно, Україна – це Я, це ТИ, Україна – це Ми – одна дружня родина й громада. І я думаю все в нас вийде! Читайте: Выборы в Киевоблсовет: список “Слуги народа”
КиевVласть
У Вишневому мешканці бараків вже 15 років чекають на нове житло. З аварійних будинків своїх працівників обіцяла відселити “Укрзалізниця”. Після активного старту, будівництво швидко заморозили. Привід: мільйонні штрафні санкції, порушення вимог будівництва та багаторічні суди. Немає порозуміння в залізничників і з мерію Вишневого щодо договору оренди необхідної землі. Тож розібратися у ситуації народні обранці вже змушені просити самого Президента.
Як стало відомо KV, 19 червня голова Верховної Ради та 28 народних обранців направили депутатський запит на ім’я Президента Володимира Зеленського.
Тема - ситуація, що виникла на Київщині у зв'язку з будівництвом регіональною філією “Південно-Західна залізниця” АТ “Укрзалізниця” житлового будинку для вирішення житлової проблеми мешканців бараків у Вишневому. Зведення нового житла перетворилося в звичайний довгобуд, який обіцяють завершити вже як 15 років.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зарадити проблемі мала б передача недобудованого будинку по вулиці Європейська (Жовтнева) з балансу філії Південно-Західної залізниці до тергромади міста.
“АТ “Укрзалізниця” не тільки не змогла за 11 років побудувати будинок, а і за 4 роки не вирішила питання щодо оформлення та передачі об’єкту незавершеного будівництва до комунальної власності м. Вишневе”, – йдеться у зверненні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
На думку депутатів, ані Кабмін, ані Мінінфраструктури та АТ “Укрзалізниця” за весь час так і не вжили дієвих заходів для вирішення проблеми. А багаточисленні запити народних депутатів, не однієї каденції, просто залишають без уваги. Тож ситуація вже потребує особистого втручання голови держави.
Історія довгобуду
Про відселення мешканців Вишневого з непридатних для проживання бараків та гуртожитків по вулицях Залізнична та Чорновола вперше заговорили ще у 2004-2005 роках. А саме: після обстеження фахівцями санепідслужб тимчасових службових будинків барачного типу по вулиці Залізничній 2, 4, 6, 11.
Після неодноразових звернень мешканців та доручення експрезидента Ющенка, регіональна філія “Південно-Західна залізниця” (ПЗЗ) таки звернулась до Вишневої міськради щодо виділення землі під будівництво багатоповерхового будинку.
Уже в листопаді 2005 року мерія погодила (рішенням № 42 сесії виконкому) розташування земельної ділянки площею в 1,2 га під забудову по вулиці Європейська. Проте лише для відселення мешканців із санітарно-захисної зони (вулиці Залізнична №№ 2, 4, 6, 11, Чорновола №№ 7-31 та 2, 4, 6, 32). А у 2007 році надала дозвіл на виконання проєкту землеустрою ділянки на умовах оренди.
Вдруге питання завершення будівництва піднімалося вже у 2014 році. Тоді Мінінфраструктури повідомляло, що ціна питання – 148 млн. гривень. Та на звернення нардепів врешті завершити об’єкт, від ПЗЗ надходили відмовки – видатки на будівництво заборонені Кабміном. А то й зовсім відмови мотивували тим, що залізниця – банкрот.
У березні ж 2016 року будівництво зупинилось взагалі. Залізниця встигла звести лише шість поверхів першого під’їзду та чотири поверхи другого під’їзду 16-ти поверхового будинку на 384 квартири.
Версія ДАБІ
Також у зверненні наголошується про викриття обману з боку ПЗЗ. Виявляється, залізниця занизила категорію складності будівництва з п’ятої на третю. Тому Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) і заборонила продовження будівництва та оштрафувало ПЗЗ на сумму в 1,4 млн. гривень. І зобов’язала відкоригувати кошторисну документацію.
Дану інформацію та початок будівництва без отримання дозволу на виконання відповідних робіт у відповідь на запит KV, підтвердила і ДАБІ.
Зокрема, у документі зазначено, що будівництво І черги житлового будинку по вулиці Європейській (Жовтнева, № КС 083150760142) було розпочато 17 березня 2015 року після реєстрації відповідної декларації саме з III категорією складності.
А в 2016 році за результатами позапланової перевірки, ДАБІ скасувала реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та оштрафував не лише замовника, а й генерального підрядника ТОВ "Українська Будівельно-Інвестиційна компанія "Укрбудінвест". Штрафні ж санкції було накладено на порушників у розмірі 2,4 млн. гривень.
Крім того, було надано і припис про усунення порушень. Після цього контроль об’єкту будівництва вже не здійснювався.
Версія міськради та земельне питання
Сьогодні ж, як зауважено у запиті нардепів, залізниця звинувачує депутатський корпус Вишневого та мера міста, що саме міськрада не продовжує договір оренди землі.
У свою ж чергу мерія Вишневого запевняє, що саме “Укрзалізниця” порушила строки подання листа про поновлення договору оренди та не надала перелік необхідних документів для цього.
У коментарі ж KV секретар Вишневої міськради Сергій Пишний розповів, що питання завершення будівництва лише в руках “Укрзалізниці”. І що міськрада не вбачає проблем у продовженні термінів договору оренди землі.
“Представники залізниці просто не відвідують комісії, не з'являється на сесії. Тому, якби вони захотіли вести діалог з міською владою, то таких питань не виникало. Ця ситуація тягнеться вже багато років. Свого часу тривало інтенсивне будівництво. Я так розумію, що у них немає фінансування на його завершення. Об’єкт повністю заморозили. Вони встигли збудувати скелет чотирьох поверхів. Охорона для збереження цього об’єкта також відсутня. Тимчасово ж мешканців з бараків підприємство не відселяли. Вони як раз і будували цей будинок для того, щоб переселити їх. Будинки, в якому вони продовжують жити й нині, в катастрофічному стані. Це відомче житло Укрзалізниці. Мешканці були працівниками підприємства і їм видавалося житло в постійне проживання в цих бараках. Якщо дім таки добудують, то повинні роздати там квартири. Міська влада однозначно не буде його добудовувати. За рахунок яких коштів? Міська рада провела дуже багато переговорів із керівництвом філії "Південно-Західної залізниці" і самої "Укрзалізниці". Багато разів зустрічалися і з активною групою мешканців, їздили до міністерств”, – розповів секретар.
Версія “Укрзалізниці”
На інформаційний запит KV, керівництво АТ "Укрзалізниця" (УЗ) готувало відповідь впродовж місяця.
На питання ж, чи були виконані вимоги Вишневої міськради для поновлення договору оренди ділянки, необхідного для держреєстрації об'єкта незавершеного будівництва, в УЗ зазначили, що вона "здійснює заходи щодо оформлення права користування земельною ділянкою".
Так, за інформацією, ще у 2017 році регіональна філія намагалася пролонгувати договір оренди земельної ділянки на 5 років. Та термін дії продовжили на один рік. Крім того, філія намагалася одержати ділянку в постійне користування, але це прагнення не підтримала Вишнева міськрада. Разом з тим, питання поновлення договору оренди землі від 2018 року розглядалося на чотирьох сесіях (у грудні 2019 року, в лютому, квітні та червні 2020 року), однак знову не було підтримано більшістю депутатів.
Нещодавно, 8 липня, УЗ повторно звернулася з листом про поновлення дії договору вже терміном на 3 роки. Тож питання мають знову розглянути на найближчій сесії.
Варто відмітити, що у документі датою початку будівництва об’єкту зазначено 2013 рік,. Підставами ж для будівництва була декларація про початок підготовчих робіт та розроблена проектно-кошторисна документація.
“Проведена експертиза проекту та одержано експертний звіт з рекомендаціями для подальшого затвердження з відповідними показниками. Із 4-х запроектованих секцій житлового будинку здійснено будівництво монолітного каркасу підвального і 5-ти житлових поверхів першої секції та монолітного каркасу підвального і 3-х житлових поверхів другої секції. Також збудовано будівлю трансформаторної підстанції (ТП) та частково прокладено силові електромережі від зовнішніх джерел до ТП”, – йдеться у документі.
Також зауважено, що у 2016 році, після скасування ДАБІ декларації про початок будівництва і його призупинення, УЗ розпочала судові процеси. А саме: стосовно скасування штрафних санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та визнання протиправним припису ДАБІ про усунення порушень.
З березня 2018 року Південно-Західна залізниця пройшла через дві судові інстанції: Окружний адмінсуд міста Києва та Київський апеляційний адміністративний суд. Та вони відмовили філії УЗ у задоволенні позову.
У липні 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адмінсуду відкрив касаційне провадження за скаргою залізниці. Та наголошується, що дата засідання на даний час так і не була призначена.
Наразі ж УЗ оформлює право власності на даний об’єкт. Тож проєктну документацію на будівництво таки було відкориговано з урахуванням зміни вартості робіт і вимог будівельних норм. А також проведено експертизу проєкту. І як наголошується, проєкт рішення проходить погодження в структурних підрозділах апарату товариства.
У той же час, 24 липня за дорученням Прем’єр-міністра на лист Президента, Мінінфраструктури надало відповідь на запит депутатів ВРУ стосовно недобудови. У листі ж запевняють, що і Міністерство, і “Укрзалізниця” “вживають всіх можливих заходів щодо вирішення порушеного питання”.
Читайте: Экономные железнодорожники устроили на Киевщине вагонный коллапс
Бізнес підрядника
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "УБІК" Укрбудінвест”* існує з 2003 року. Її власниками є Віталій і Олександр Сєнькіни, які зареєстровані за однією адресою. Директором числиться Віктор Ширін, підписантом – Віталій Сенкін. Останній також в числі власників ТОВ "Українська проектно-будівельна та інвестиційна компанія" Укрпроектстроінвест "і ТОВ" Укрпроектсройінвест "(разом з Сергієм Сєнькіним, який також зареєстрований в одній квартирі з Віталієм і Олександром Сєнькіними).
Відзначимо, що Віталій Сенькін відома фігура не тільки в бізнесі, а й у владі – як регіональній, так і загальнодержавній. Так, в 1990-х роках він був заступником голови Київської ОДА. Згодом – керуючим справами Верховної Ради. Після цього, згідно з інформацією на його сторінці в Facebook, депутатом Київської облради (висунутий в 2006 році Київською міською організацією Соціалістичної партії України).
Варто зазначити, що "УБІК "Укрбудінвест" є фігурантом кримінального провадження. Згідно з ухвалою Київського райсуду Харкова від 4 серпня 2017 року, ця компанія підозрювалася податківцями в створенні на території Харкова і Харківської області схеми з ухилення від сплати податків на суму 3,5 млн гривень.
Згідно з даними Zакупівлі, ТОВ цьогоріч вже встигла виграти чотири лоти на загальну суму понад 11 млн гривень. Загалом же, за результатами участі в державних закупівлях, одержали більше 30 підрядів вартістю в понад 250 млн гривень.
Нагадаємо, у 2019 році Петропавлівсько-Борщагівська сільрада продовжила вливати кошти в будівництво школи на вулиці Парковій, 34-Б, яке почалося ще в 2016 році. Черговий підряд, вартістю 27 млн гривень, дістався улюбленому підряднику сільради Петропавлівської Борщагівки – ТОВ "УБІК" Укрбудінвест".
Читайте: Холодне знання: батьки учнів школи №1 у Вишневому погрожують масштабним страйком
* ТОВ “Українська будівельно-інвестиційна компанія “Укрбудінвест” (код ЄДРПОУ: 32343522).
Фото: колаж KV
КиевVласть
Київщина за три місяці уклала договорів на трохи більше ніж мільярд бюджетних гривень (близько 37 млн доларів) на ремонти обласних лікарень. Тендери на будівництва, реконструкції, поточні та капітальні ремонти та вишукування проєктно-кошторисної документації оголошували як самі лікарні, так і районні та обласна державна адміністрації. Хоча у більшості випадків закупівлі пройшли гладенько, до деяких підрядників питання вже є зараз, а ще деякі через свої сумнівні бекграунди ризикують викликати їх згодом.
Як стало відомо KV, за період з квітня по червень цього року на майданчику публічних закупівель “ПроЗорро” було опубліковано низку тендерів на закупівлю послуг та обладнання для медичних закладів Київщини. Замовниками виступили Київська облдержадміністрація, районні держадміністрації та самі заклади охорони здоров’я. KV спробувала проаналізувати та з’ясувати, чи немає у цих закупівлях білих плям та корупційних складових.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
КОДА
За квітень-травень 2020 року Київська ОДА виступила замовником п’яти тендерів.
Наприклад, у квітні були проведені тендери на ремонти та визначено переможців для трьох закладів охорони здоров’я, найдорожчий – реконструкція існуючої будівлі (корпус харчоблоку) КНП ІРР “Іванківська центральна районна лікарня” за 16 млн 890 тис. 560 гривень (переможець – Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-В"), 13 квітня 2020 року. Серед інших:
капітальний ремонт коридору терапевтичного корпусу Комунального некомерційного підприємства (КНП) “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” за 926 тис. 283,60 гривень (переможець – ПП “Союз Регіон”), 15 квітня 2020 року;
капітальний ремонт хірургічного відділення хірургічного корпусу КНП “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” за 1 млн 899 тис. 440 гривень (переможцем 7 липня 2020 року визначено ПП “Союз Регіон”);
капітальний ремонт огорожі та сходів центрального входу будівлі КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської районної ради” Шпитьківська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини за 970 тис. 288,8 гривень, переможець – ТОВ “Євробуд-Груп”, 17 квітня 2020 року.
У травні – лише один: на капітальний ремонт частини лівого крила лікувального комплексу КНП КРР “Кагарлицька центральна районна лікарня”, переможець – ТОВ СтарБудКонтракт, вартість – 3 млн 936 тис. гривень при очікуваній вартості у 3 млн 941 тис. 24 гривні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
РДА
У квітні 2020 року управління регіонального розвитку Бориспільської РДА оголосило три тендери на підготовку документації на ремонт приміщень Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (КНП ББЛІЛ), а саме:
виготовлення проєктно-кошторисної документації по об'єкту: "Капітальний ремонт частини приміщень лікувального корпусу КНП ББЛІЛ (операційний блок)”, дата оприлюднення – 15 квітня, очікувана вартість – 480 тис. гривень, переможець – ФОП Кулик Є.С. (455 тис. 664 гривні);
виготовлення проєктно-кошторисної документації по об'єкту: "Капітальний ремонт частини приміщень лікувального корпусу КНП ББЛІЛ (реанімаційне відділення)”, очікувана вартість – 270 тис. гривень, переможець – ФОП Хлань Віктор Васильович (255 тис. 790,5 гривень);
капітальний ремонт фасаду лікувального корпусу і поліклінічного відділення КНП, очікувана вартість – 1 млн 820 тис. 82 гривні, переможець – ТОВ “Ремонтна компанія “ІЗОЛ” (1 млн 820 тис. 81 гривня).
Ще один тендер управління розвитку оголосило для ББЛІЛ у травні: благоустрій території очікуваною вартістю у 4 млн 505 тис. 820 грн. Тендер з трьох компаній виграло комунальне підприємство Бориспільської Райради “Благоустрій”, запропонувавши 3,7 млн гривень за роботи. Договір укладений 3 липня.
У червні оголошено ще один тендер для цієї лікарні на коригування кошторису капремонту приміщень лікувального корпусу. Підрядником ще у 2019 році стало ТОВ “Атіс+1”, яке при очікуваній вартості у 19 млн 855 тис. 366,6 гривень запропонувало 15,8 млн гривень. У травні 2020 очікувана вартість капремонту склала 7 млн 846 тис. 76,07 гривень.
Згадали і про Бориспільську ЦРЛ: там також виникла така ж “необхідність” коригування кошторису. Тендер на капремонт будівлі інфекційного відділення у липні 2019 року виграло це ж ТОВ, запропонувавши ціну 15 млн 689 тис. 969,5 гривень при очікуваній вартості у 16 млн 227 тис. 797 гривень. Дофінансування складе 6 млн 192 тис. 367,9 гривень. Виконавець – також ТОВ “Атіс+1”.
Читайте: В Борисполе возмущены медленными темпами ремонта инфекционного отделения местной больницы (видео)
Лікарні: проєкти
Подекуди самі лікарні виступали замовниками робіт з підготовки проєктних робіт, або виконання проєктно-кошторисної документації абощо.
У квітні 2020 року КНП “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради” виступила замовником “Проектних робіт “Реконструкція мереж 0,4 кВ” очікуваною вартістю у 106 тис. 678,76 гривень. Переможець – ФОП Бабаханов Сергій Араратович.
Комунальне некомерційне підприємство “Вишгородська центральна районна лікарня” замовило виготовлення проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт рентген кабінету та кабінету комп’ютерної томографії приймального відділення лікарні вартістю у 190 тис. гривень. Переможець – ТОВ “Грін Маєток”.
Комунальне некомерційне підприємство Обухівської районної ради "Обухівська центральна районна лікарня" за 195 тис. гривень замовило виготовлення проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт приміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарні, переможець – ТОВ “Укрархбуд”.
У червні 2020 року КНП "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (КНП ББЛІЛ) виступила замовником двох тендерів на виконання проєктно-кошторисної документації (ПКД), які виграло ТОВ “Енергосервіс Смарт”:
виконання ПКД на капітальний ремонт водогону холодного та гарячого водопостачання стаціонарних відділень (вул. Котляревського, 1 у місті Бориспіль) за 34 604 гривні;
виконання ПКД на капітальний ремонт внутрішньої теплової мережі та теплового вузла в будівлі поліклініки КНП ББЛІЛ за 18 958 гривень.
Чотири тендери на виготовлення ПКД для капітального ремонту відділень КНП ББЛІЛ на вул. Котляревського, 1, виграв ФОП Атаманчук Андрій Богданович:
капітальний ремонт пішохідних доріжок біля інфекційного відділення за 49 900 гривень;
капітальний ремонт приміщення рентгенологічного кабінету (влаштування біологічного захисту) за 35 000 гривень;
капітальний ремонт теплокамери біля інфекційного відділення, вартість – 35 000 гривень;
капітальний ремонт зовнішньої мережі водопостачання інфекційного відділення, 49 900 гривень.
Також серед оголошених лікарнею тендерів:
внесення змін у ПКД в стоматологічному відділенні (м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 24), вартість – 5 592 гривень, переможець – ТОВ “Світ-Тепла”;
проведення експертизи кошторисної частини проєкту “Капітальний ремонт пішохідних доріжок біля інфекційного відділення” (Бориспіль, вул. Котляревського, 1) за ціною у 3 623 гривні, переможець – ТОВ “Рембудконсалтінг”
Броварська багатопрофільна клінічна лікарня (Бровари, вул. Шевченка, 14) замовила у квітні проєктну роботу для ремонту хірургічного відділення корпусу лікарні вартістю у 33 840 гривень. Договір укладений з ТОВ “Струмбуд Монтаж” 16 квітня 2020 року. Із цим же підрядником у травні та червні лікарня підписала контракт на розробку таких проєктів:
проєктна робота на капітальний ремонт приміщень ангіоневрологічного відділення хірургічного корпусу 1-гоповерху за 33 840 гривень, договір укладено 29 травня 2020 року;
послугу з інженерного проєктування на капітальний ремонт відділення екстреної невідкладної спеціалізованої допомоги за 48 999 гривень, договір укладено 25 червня.
У червні мали відбутися торги на роботи з розробки ПКД по об’єкту: “Реконструкція діючого приймального відділення та травмпункту” КНП БМР “Білоцерківська міська лікарня №2” очікуваною вартістю. Свої пропозиції подали такі фірми:
ТОВ "Проектно-виробнича компанія “Базис”, 188 тис. 750 гривень;
ПП “САБІ”, 189 тис. 500 гривень;
Житомирський філіал інститут “НДІпроектреконструкція”, 199 тис. 45 гривень;
КП БМР “Архітектурно-планувальне бюро”, 200 тис. гривень.
Утім, торги було скасовано через “відсутність пропозицій”.
Лікарні: будівництво та капремонт
Тут слід почати з найдорожчих робіт і закінчити найдешевшими.
19 червня Фастівська ЦРЛ оголосила найдорожчий тендер з усіх за період квітень-липень 2020 року – це реконструкція лікувального корпусу лікарні з добудовою приймального відділення, очікуваною вартістю у 10 млн 872 тис. 532 гривень. Свої пропозиції подало два підприємства: ТОВ “Буд Пром Лайн” – 10 млн 90 тис. 6 гривень, та ТОВ “Фастгідроресурс” – 10 млн 462 тис. 536 гривень, яке попередньо визнане переможцем.
Але “Буд Пром Лайн” направило скаргу до адмінколегії Антимонопольного комітету, де вони зазначають, що у конкурента немає відповідної ліцензії, статут “Фастгідроресурс” не є актуальної редакції, немає грошового покриття від банку, інформації про чисельність персоналу та їх підготовки, трудових книжок, тощо. Скаргу прийнято до розгляду і станом на сьогодні учасники очікують рішення від АМКУ.
Білоцерківський міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2 17 квітня вивісив оголошення про капітальний ремонт амбулаторії по вул. Некрасова, 80, за 2 млн 746 тис. 327 гривень. Тут участь взяли три підприємства, які не знижували своїх пропозицій: ТОВ “Інтерхолд-Груп” – 2 млн 500 тис. 988 гривень, пропозицію відхилено; ТОВ “Білоцерківрозоптторг” – 2 млн 706 тис. 877 гривень, переможець; ТОВ “Інтел-Буд” – 2 млн 736,5 тис. гривень, вибув.
КНП “Вишгородська центральна районна лікарня” крім проєктних робіт також замовила у червні дві роботи з ремонту:
заміну ліфта для забезпечення безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Роботу за класифікацією “Будівельні роботи та поточний ремонт” оцінили у 1 млн 749 тис. 197 гривень, переможець – ТОВ "Карат-Ліфткомплект" із пропозицією 1 млн 737 тис. гривень;
поточний ремонт та налагоджування медичного обладнання за 6 990 гривень, переможець – ТОВ “Підприємство “Медтехсервіс”.
Ірпінська центральна міська лікарня замовила лише одні роботи, у квітні – а саме капітальний ремонт покрівлі будівлі інфекційного відділення за 1 млн 452,17 тис. гривень, переможець – ТОВ “Тіваг”.
Білоцерківська міська лікарня №1 уклала договір із ТОВ “Білоцерківрозоптторг” на капітальний ремонт поліклініки на суму 1 млн 396 тис. 750 гривень.
КНП ББЛІЛ, крім замовлення перерахованих вище ПКД, оголосила кілька тендерів на виконання ремонтів, а саме:
у квітні – капітальний ремонт внутрішніх мереж опалення стаціонарних відділень за 741 тис. 114 гривень, переможець – ТОВ “Енергосервіс Смарт” (11);
у травні – поточний ремонт системи газозабезпечення в неврологічному відділенні за 122 тис. гривень, переможець – ТОВ “Фірма “Кріогенсервіс”, яка запропонувала 121 тис. 380 гривень;
у червні – поточний ремонт приміщень під карантинну зону за 190 тис. гривень, переможець – ТОВ "Віалок Білд" із пропозицією 162 тис. 909,80 гривень.
Серед найдорожчих робіт – роботи з капремонту коридору та приміщень 1 поверху інфекційного відділення вартістю 1 млн 327 тис. 287 гривень, які у квітні замовляла Броварська багатопрофільна клінічна лікарня. Переможець – ПП “Союз Регіон” (1). Є ще два тендери цієї лікарні, оголошені у квітні:
Капітальний ремонт холу у лікарняному корпусі центру "Дитяча лікарня", переможець – ТОВ “Максігранд”, сума договору – 601 тис. 570 гривень;
Поточний ремонт – прокладання кисневої магістралі в інфекційному відділенні центру "Дитяча лікарня", переможець – ФОП Бабаджанян Бабаджан Гарегинович, сума договору – 118 тис. 95 гривень. Цікаво, що дана особа є керівником ТОВ “Максігранд”.
Тендер від 6 травня 2020 року на капітальний ремонт окремих приміщень відділення неврології в КНП "Березанська міська лікарня Березанської міської ради" очікуваною вартістю у 498 тис. 250 гривень серед чотирьох претендентів виграв ФОП Григорович Олександр Юрійович, який запропонував ціну 415 тис. гривень. Паралельно було відхилено пропозицію ФОП Залозний Андрій Васильович у 414 тис. 998 гривень.
Білоцерківська міська лікарня №2 оголосила у квітні два тендери: капітальний ремонт вхідної групи лікарняного закладу з улаштуванням пандусу за 261 тис. 871 гривень, та капітальний ремонт сходів за 36,094 тис. гривень. Переможець обох – ТОВ “Білоцерківрозоптторг”.
КНП “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради” у квітні замовила ряд робіт:
поточний ремонт внутрішнього протипожежного водопроводу за 199,5 тис. гривень;
ремонт системи пожежної сигналізації за 596 тис. 857 гривень;
встановлення системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей у відділенні жіночої консультації, за 163 тис. 33 гривні.
Підрядником по всіх трьох визначено ТОВ “Вимпел-45”.
Читайте: Центральна райлікарня Києво-Святошинського району за 4,3 млн гривень купила ультразвукове обладнання
КНП ВРР “Васильківська ЦРЛ” оголосила два тендери: перший – у квітні, “завершальні будівельні роботи (поточний ремонт другого поверху стаціонарного корпусу)” за 197 тис. 35 гривень, другий – у травні, капремонт стаціонарного корпусу лікарні за 190 тис. гривень. В обох перемогла ФОП Совко Алла Борисівна. Сума першого договору не змінилася, у другому вона запропонувала спочатку 185 тис 333 гривні, потім знизила до 155 тис. гривень і виграла у ТОВ “Профіт Будцентр” (первинна пропозиція – 171 тис., остаточна – 154 тис. 999 гривень).
КНП ОРР “Обухівська ЦРЛ” оцінила у 144 тис. 208 гривень поточний ремонт системи лікувального киснезабезпечення в терапевтичному корпусі. Перемогло ТОВ “Фірма Кріогенсервіс”, запропонувавши 120 тис. 869 гривень.
Читайте: Обухів та район не можуть поділити центральну лікарню
Фастівська лікарня також оголосила у червні тендер на поточний ремонт пологового відділення за 49 тис. 998 гривень, виконувати які буде ФОП Яковець Лілія Андріївна.
Баришівська ЦРЛ замовила поточний ремонт конференц-залу за 49 тис. 572 гривні у ФОП Бишовець Андрій Віталійович. Раніше він вже проводив поточні ремонти інших приміщень лікарні.
КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської районної ради” у червні оголосила тендер на послуги з ремонту і тех. обслуговування охолоджувальних установ ціною у 41 950 гривень, договір укладено з ФОП Ковдра Олександр Степанович.
У Білій Церкві у квітні міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1 замовив роботи з реконструкції, а саме улаштування ліфтової шахти в приміщенні лікарні та встановлення ліфта за 34 тис. 727 гривень, а у червні – поточний ремонт приміщень за 10 500 гривень. Переможець – ФОП Ільченко Тетяна Василівна.
Білоцерківська міська лікарня №1 у травні уклала договір про послуги з ремонту і технічного обслуговування медичного та хірургічного обладнання за 48 930 гривень. У червні – ще одне оголошення: за спрощеною процедурою за ціною 19 тис. 740 гривень договір на послуги з ремонту (ремонт рентгенівського діагностичного медичного обладнання). Підрядник обох – ПП “Хелпік”.
Скромні запити у Вишнівської ЦРЛ: у червні вона замовила роботи зі штукатурки стін за 17 тис. гривень, монтажу розеток за 12 тис. гривень, та інші монтажні роботи за 34 700 гривень. Усі буде виконувати ФОП Дячук Віталій Миколайович.
Найдешевший тендер охоплюваного періоду квітень-червень: послуги з ремонту рентген апарата для Сквирської ЦРЛ обійдуться у 1 411 гривень, підрядник – ТОВ “Підприємство “Медтехніка”.
Переможці: тендери КОДА
За даними аналітичної системи YouControl, приватне підприємство (ПП) “Союз Регіон” (1) засноване у 2012 році за адресою м. Київ, вул. Дяченка, 20-в, кв. 66, із статутним капіталом у 100 гривень. Основний профіль його діяльності – “діяльність приватних охоронних служб”. Його засновник та керівник – уродженець Житомирщини Володимир Віталійович Москаленко.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Альтернатива-В” (2) засноване у 2006 році за адресою Київ, вул. Жмеринська, буд 22А, із статутним капіталом у 40 тис. гривень. Засновник – киянка Мукомол Ольга Миколаївна. Товариство фігурувало у двох кримінальних справах, в останньому з яких ТОВ у змові з КП “УМГ” заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах, а у подальшому, використовуючи ланку підприємств-транзитерів, безготівкові кошти перевели в готівку та у такий спосіб заволоділи бюджетними грошовими коштами на загальну суму 36 млн 845 тис. 731 гривня.
ТОВ “Євробуд” (3) засноване у липні 2016 року із статутним капіталом у 10 тис. гривень за адресою Вишгородський район, село Нові Петрівці, пров. 1 травня, буд. 30. Його засновник та директор – депутат Гаврилівської сільської ради Олександр Юрійович Смик.
Переможці: тендери РДА
Кулик Євген Сергійович (4) був зареєстрований як фізична особа-підприємець у квітні 2017 року, у Борисполі за адресою вул. Либідська, 19. Його основна сфера діяльності – архітектура, серед інших – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. За 2018-2020 виграв тендерів на суму понад 2 млн гривень.
Хлань Віктор Васильович (5) має статус фізичної особи-підприємця з лютого 2013 року, зареєстрований за адресою село Радовель Олевського району Житомирської області, основна сфера діяльності – архітектура, інші – будівництво інших споруд, знесення, підготовчі роботи на будівельному майданчику. Бере участь у закупівлях з 2018 року, виграв тендерів за два роки на понад мільйон гривень. У 2007 році він або його повний тезка був одним з засновників ТОВ “Мехтрансбуд-1”.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ремонтна компанія “Ізол” (6) засноване у червні 1996 року за адресою Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9. Засновник та керівник товариства – Кушнірук Олександра Олексіївна.
Згідно з даними сайту Zакупівлі, з 2015 року ТОВ "Ремонтна компанія “Ізол” уклало 640 договорів з розпорядниками бюджетних коштів на загальну суму 312,2 млн гривень. Велика частина підрядів була отримана від: КП "Київбудреконструкція" (100,2 млн гривень), КП "Київжитлоспецексплуатація" (63 млн гривень), Управління ЖКГ Деснянської РДА (40,5 млн гривень ), КП "УЖФ Дніпровського району" (34,6 млн гривень).
Відзначимо, що на якість виконаних робіт ТОВ "Ремонтна компанія “Ізол” раніше були зафіксовані скарги.
Читайте: Фасади двох корпусів бориспільської лікарні оновлять за 17,7 млн гривень
ТОВ “Атіс+1” (7) засноване 21 квітня 2015 року за адресою Київська область, місто Бориспіль, вул. Бежівка, 35. Засновник та кінцевий бенефіціар – Бігун Василь Володимирович, який також проживає в Борисполі, керівник – Литвиненко Надія Григорівна. Статутний капітал – 10 тис. гривень. Судилося з АМКУ стосовно тендеру на будівництво будівель у Черкасах, утім, позов програло. Стосовно участі в тендерах: лише за минулий рік “Атіс+1” стало переможцем 7 тендерів, замовником 4 з яких було управління регіонального розвитку Бориспільської РДА, на загальну суму у 37 млн 161 тис. 584 гривні.
Нагадаємо, за останні чотири роки в лікарні проводився капремонт в чотирьох відділеннях Бориспільської центральної районної лікарні. У 2016 році ремонтували травматологічне і дитяче відділення, в 2017-2018 роках – замінили віконні блоки в поліклінічному і приймальному відділеннях. На початку вересня 2019 року Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА замовило проведення капремонту приміщень реєстратури поліклінічного відділення. Вартість робіт становила 1,4 млн гривень. Підрядником без конкурсу визначили ТОВ "Атіс+1".
Читайте: Лечебный корпус больницы в Борисполе намерены отремонтировать за 16 млн гривен
Переможці: проєктні роботи
За даними аналітичної системи YouControl, ФОП Бабаханов Сергій Араратович (8) зареєстрований 4 вересня 2019 року за адресою Києво-Святошинський район, село Нове, вул. Боярська, 8; основний вид діяльності – інжиніринг, геодезія та геологія, техконсультування. У 2020 році виграв 5 тендерів на виконання проектних робіт на сукупну суму пропозицій у 307 тис. 832 гривні. Судових справ по ФОП немає. Сергій Бабаханов є засновником та керівником ПП “Боярка-ЕТЛ”, що займається ремонтом та ТО техустаткування; він має ліцензії Держархбудінспекції на створення об’єктів архітектури та також бере участь у закупівлях.
ТОВ “Грін Маєток” (9) засноване у червні 2016 року по вул. Леся Курбаса, 3, в селі Глибоке Бориспільського району. Засновник та керівник – уродженець Одещини (місто Білгород-Дністровський) Красенко Павло Вікторович, статутний фонд підприємства – 50 тис. гривень. Лише за 2020 рік взяв участь у 9 лотах, переможних – 5, сукупна сума усіх – майже 90 млн гривень. Виконує однаково роботи з капремонту та виготовлення ПКД. Судової історії не має.
Утім, “Наші гроші” писали про те, як філія “Управління “Укргазтехзв’язок” ПАТ “Укртрансгаз” опублікувала 8 серпня 2016 року повідомлення про намір укласти угоду з ТОВ “Грін Маєток” на ремонт свого офісу у Боярці вартістю 4,20 млн грн. Зазначалося, що адреси, на якій зареєстровано ТОВ, не існує на карті, а саме ТОВ з’явилося за місяць до цих торгів і не знижувало ціну пропозиції.
ТОВ “Укрархбуд” (10) засноване 11 лютого 2020 року за адресою вул. Земська, 54/1, Прилуки, Чернігівська область, зі статутним капіталом у 1000 гривень, і займається діяльністю у сфері архітектури. Засновник та керівник ТОВ – Попенко Сергій Олександрович, який сам з серпня 2017 року є фізичною особою-підприємцем, що також займається діяльністю у сфері архітектури. ТОВ за цей рік стало переможцем 6 закупівель загальною сумою у 1,9 млн гривень. Ні фірма, ні ФОП не мають за плечима судових проваджень. За цими ПІБ можна знайти лиш згадки про отримання Сергієм Попенко відповідних галузевих сертифікату та кваліфікаційного рівня фахівця І категорії.
ТОВ “Енергосервіс Смарт” (11) засноване 20 вересня 2018 року по вул. Броварській у селі Проліски Бориспільського району. Статутний фонд ТОВ – 50 тис. гривень, ТОВ займається електромонтажними роботами, будує споруди електропостачання та комунікацій, надає послуги технічного консультування у сфері інжинірингу, геології та геодезії. Засновники – Земляков Володимир Валентинович (Київ), Новіков Нікіта Михайлович (Кропивницький, Кіровоградська область) та Степовик Ірина Юріївна (Київ), яка і керує підприємством. Судової історії ТОВ “Енергосервіс Смарт” не має, а за даними Антикорупційного монітору (АКМ) закупівлі, де ТОВ є переможцем, не викликають підозр. Утім, у квітні-червні 2020 року майже єдиним замовником робіт у підприємства є КНП ББЛІЛ.
Ірина Степовик також зареєстрована як ФОП та є засновником підприємства “Господарсько-соціальний оператор” та громадської організації “Ефективність та безпека українських перевезень”, керує яким згаданий вище Нікіта Новіков. Цікаво, що Ірина Степовик була або і досі є начальником кредитного відділу ПАТ “ІНГ Банк Україна” – яке позивається до неї по справі про стягнення заборгованості за договором іпотечного кредиту.
ФОП Атаманчук Андрій Богданович (12) зареєстрований 24 березня 2017 року за адресою вул. Стасюка, 28, місто Бориспіль. Проваджує діяльність у сферах архітектури, права, інжинірингу, геології та геодезії.
На сайті Бориспільської міської ради можна знайти низку рішень, де фізособа-підприємець з такими ж ПІБ отримала 1500 гривень адресної допомоги на лікування у лютому 2018 року, у травні того ж року та пізніше – у березні 2020 року увійшла до складу архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури БМР, у листопаді 2018 року отримала Почесну грамоту у якості волонтера, тощо. Ба більше: у 2011 році Атаманчук Андрій Богданович – начальник віддлу проектування та технічного нагляду управління капітального будівництва, заступник голови комітету з конкурсних торгів БМР. Тендери: лише за 2020 рік виграв у 76 конкурсах, загальна сума (очікувана вартість) – 5 млн 42 тис. гривень.
ТОВ “Світ-тепла” (13) зареєстроване 15 червня 2011 року за адресою місто Бориспіль, вул. Привокзальна, 21, із статутним капіталом у 23 тис. гривень. Його засновник – Олександр Віталійович Бондарець, який разом із Вікторією Вікторівною Бондарець і керує підприємством. До того був засновником підприємства “Планета Тепла ЮА”, але у вересні 2011 року вибув зі складу таких. КНП ББЛІЛ – частий замовник робіт у цього підприємства, про що свідчать дані порталу “Закупівлі”.
ТОВ “Рембудконсалтінг” (14) засноване 25 квітня 2019 року за адресою Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, Тайкачем Ігорем Петровичем (уродженець Чернігівщини) та нинішнім керівником фірми Яблоновським Андрієм Анатолієвичем (уродженець Донеччини). Серед видів діяльності компанії – архітектура, розведення інших тварин і також технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. Судової історії немає. Згідно даних Антикорупційного монітору, лише за травень-червень 2020 року більше десятка разів перемагало у тендерах від управління ЖКГ Бориспільської міської ради.
ТОВ “Струмбуд Монтаж” (15) зареєстроване у 3 квітня 2019 року у Броварах, вул. Блока, 19/3. Єдиний засновник та діючий керівник підприємства – броварчанка Нагаєва Інна Миколаївна, яка внесла до статутного фонду 5000 гривень. Найбільші замовники робіт за період 12 місяців, згідно даним Zакупівлі – управління ЖКГ Броварської міської ради (6 угод на суму 5,63 млн гривень) та виконком Великодимерської селищної ради (6 угод, 3,86 млн гривень).
Переможці: капремонти та ремонти
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “Буд Пром Лайн” (16) зареєстроване 26 квітня 2019 року із статутним капіталом 1000 гривень, за адресою місто Біла Церква, бул. Олександрійський, 106; засновник – Трищев Вадим Ігорович, керівник – Кисіль Андрій Андрійович. Профіль діяльності фірми – будівництво житлових і нежитлових будівель.
За 2020 рік брало участь у понад 200 тендерах, з них перемогло у 29 на сукупну суму 20,1 млн гривень, по 52 – дискваліфіковано. Неодноразово позивалося до конкурентів по закупівлях, замовників та АМКУ з однієї і тієї ж причини: порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Переважна частина справ про те, як “Буд Пром Лайн” вважає, що воно мало перемогти у тих чи інших тендерах. За рік уклало 21 угоду сумою у 14,13 млн гривень, найчастіше замовником виступала Калинівська селищна рада, свідчать дані порталу Закупівлі.
ТОВ “Фастгідроресурс” (17) зареєстроване 31 січня 2011 року за адресою Фастів, вул. Білоцерківська, 1, із статутним капіталом у 10 тисяч гривень, займається будівництвом водних споруд, житлових та нежитлових будівель. Засновники – Богатирчук Світлана Леонідівна та нинішній керівник фірми Висоцький Ігор Вікторович. Згідно даних Bi.Prozorro, за 2020 рік ця фірма виграла два тендери сукупною сумою у 11 млн 72 тис. гривень.
У грудні 2019 року ЗМІ переповідали заяву правоохоронців Полтавщини, згідно якої колишній начальник комунального підприємства та ексдиректор одного зі столичних товариств – вірогідно, що саме ТОВ "Фастгідроресурс" – зловживали своїм службовим становищем. Суть – КП перерахувало підрядній фірмі чималу суму коштів за роботи, що не були виконані. Інша історія: регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області Держводагентства у березні 2019 року оголосив тендер на розчистку русла річки Оріль за 98,12 млн грн. ТОВ “Фастгідроресурс” запропонувало найнижчу ціну в 70,75 млн грн – нижче за ринкову. Однак цю пропозицію було відхилено через відсутність у фірми банківської гарантії, договірної ціни в .imd, антикорупційної програми, дозволу на небезпечні роботи та інших документів, тощо.
ТОВ “Білоцерківрозоптторг” (18) засноване 7 жовтня 2002 року за адресою місто Біла Церква, вул. Героїв Чорнобиля, будинок 5/7. Статутний капітал – 150 тис. гривень. Основний профіль діяльності – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, має ліцензії на торгівлю тютюновими та алкогольними виробами. Засновники – Павленко Сергій Іванович та діючий керівник Павленко Іван Феодосійович.
Участь у тендерах: 32 угоди за останні 12 місяців на суму майже 30 млн. Але оголошений у червні Департаментом ЖКГ БЦМР тендер на реконструкцію тротуарної частини по вул. Ярослава Мудрого вартістю 11,8 млн почала перевіряти Державна аудиторська служба і виявила, що фірма не надала список техніки, необхідної для виконання робіт, але замовник все одно допустив її до торгів. Боротьба триває.
За даними активістів "Під контролем", писала KV у 2016 році, компанія ТОВ "Білоцерківрозоптторг" була пов’язана з представниками влади Білої Церкви, а її директор Іван Павленко напередодні місцевих виборів засвітився в рядах партії "Опозиційний блок".
ТОВ “Карат-Ліфткомплект” (19) зареєстроване 26 лютого 2002 року із статутним капіталом 3 млн 603 тис. 50 гривень. Засновники фірми: закрите акціонерне товариство “Трансспор”, Воробей Валерій Якович, та Горішній Сергій Іванович, який зараз очолює ТОВ. За адресою реєстрації ТОВ – Вишгород, вул. Шолуденка, 19 – були також зареєстровані ДП “Ліфткомплект” ВАТ “Карат” (припинено), та публічне акціонерне товариство “Карат” (в стані припинення). Діяльність усіх перерахованих підприємств – Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устатковання. Останнє судове провадження – адмінпорушення в частині ведення бухгалтерського обліку, а саме відсутність такого.
За даними аналітичної системи YouControl, за останні 12 місяців компанія провела 5-10 операцій з “офшорами”. Співпрацювало у 2017 році із білоруським підприємством “Могилівліфтмаш”. На офіційному YouTube-каналі лідера “Радикальної партії” Олега Ляшко є відео із закликом “Купуй українське, плати українцям”, головний “герой” якого – дане товариство. Згідно перевірки порталу “Антикорупційний монітор”, підприємство має ознаки сумнівної якості та неефективної господарської діяльності.
ТОВ “Підприємство “Медтехсервіс” (20) засноване 31 травня 2011 року із статутним капіталом у розмірі 20 тис. гривень, за адресою Київ, вул. Північно-Сирецька, 3. Має п’ятеро засновників/бенефіціарів: кияни Потирайло Ольга Анатоліївна, Руденко Андрій Євгенович та керівник фірми Сидоров Олександр Михайлович, та жителі Київської області – Потирайло Владислав Олександрович та Аракелян Ірина Вартанівна. Участь у тендерах – 105 перемог лише за 2020 рік, 13 виконаних договорів. Судової історії не має.
ТОВ “Тіваг” (21) зареєстроване у Києві, вул. Бориспільська, 7, 26 лютого 2014 року. Його засновники – ТОВ “МКМ Груп”, уродженець Горлівки Морозов Антон Юрійович та його нинішній керівник Кізілов Олексій Вікторович. Зокрема, до Морозова або його повного тезки, за даними YouControl, застосовані санкції у вигляді блокування активів та заборони виведення капіталів за межі України згідно указу Президента № 82/2019 від 20 березня 2019 року, оскільки він – уродженець Москви, громадянин РФ, депутат Державної Думи Федеральних Зборів РФ VII скликання, член фракції ЛДПР (Ліберально-демократичної партії Росії).
За 12 місяців “Тіваг” уклала 3 договори на суму 3,89 млн, два з них – із КП “Бучанське управління ЖКГ Бучанської міської ради”, з яким виключно працювало з квітня 2018 року. Судової історії у ТОВ немає. Антикорупційний монітор дав незадовільну оцінку діяльності компанії.
ТОВ “Фірма “Кріогенсервіс” (22) засноване 29 жовтня 1993 року у селі Петрівське, вул. Київська, 29-к, зі статутним капіталом 16,2 млн гривень. Його засновники – Зуб Микола Васильович, Защенкова Ганна Сергіївна та Защенков Сергій Григорович, який є кінцевим бенефіціаром та керівником фірми. Сама фірма займається виробництвом промислових газів та фармацевтичних продуктів. Зокрема, у квітні 2020 року займалася встановленням кисневих балонів за 407 тис. гривень для Яготинської ЦРЛ. Є фігурантом низки кримінальних справ, одна з останніх (2019 рік) про те, що замість медичного кисню фірма, можливо, постачає технічний, а також ухиляється від сплати податків.
ТОВ "Віалок Білд" (23) зареєстроване за адресою Київ, пров. Геофізиків, 12, 30 жовтня 2008 року із статутним капіталом 58 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Єдиний засновник, бенефіціар та керівник – Лижин Георгій Володимирович. Виграло у квітні тендер на капремонт харчоблоку Бориспільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3, запропонувавши 1 млн 680 тис. 55 гривень. Але, як писала *KV, роботи затягнулися. Було фігурантом кримінальної судової справи як таке, що вступило в змову із керівництвом та бухгалтером Великоолександрівської сільради для розкрадання бюджетних коштів. У справі, до речі, фігурувало й ТОВ “Атіс+1”. Закупівлю у КНП ББЛІЛ Антикорупційний монітор вважає ненадійною, а рейтинг ТОВ – незадовільним.
Читайте: На ремонт больницы в Борисполе нашли почти 90 млн гривен
ТОВ “Максігранд” (24) засноване 30 січня 2019 року із статутним капіталом у 30 тисяч гривень, за адресою Київ, вул. Ямська, 41. Єдиний засновник та керівник – Бабаджанян Бабаджан Гарегинович, який проживає у Броварах. За 2019-2020 рік його чи не єдиним замовником було КНП Броварська БКЛ – 4 угоди загальною вартістю 2,38 млн гривень., і ще одна із КНП “Київська обласна лікарня” на суму 18,8 млн гривень.
Керівник підприємства Бабаджан Бабаджанян (25) зареєстрований окремо як ФОП, і також бере участь у тендерах. КНП Броварська БКЛ виступає єдиним його замовником упродовж трьох років (32 угоди, 3,4 млн гривень сукупно). ТОВ судової історії не має, за ФОП – адміністративне порушення (порушення ПДД) 4-річної давнини. Утім, його дружина Бабаджанян Ганна Робертівна – держслужбовець у Верховному Суді, згідно її декларації про доходи.
ФОП Григорович Олександр Юрійович (26) зареєстрований у лютому цього року у місті Березань, вул. Цегельна, 20; займається будівництвом житлових і нежитлових будівель, малярними роботами, виготовленням металевих конструкцій. Попередній виграний ним тендер – капремонт частини приміщення господарського блоку Березанської міської лікарні за 460,3 тис. гривень. Судової історії не має.
ТОВ “Вимпел-45” (27) засноване 29 листопада 2006 року із статутним капіталом у 42,5 тис. гривень, за адресою Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А. Займається електромонтажними роботами. Засновники та кінцеві бенефіціари – кияни Підмогильна Оксана Іванівна та Радкевич Вадим Віталійович. Керівниця – уродженка Чернігівщини Висоцька Наталія Валеріївна, яка раніше була ФОП та торгувала одягом. Вони не вперше співпрацюють з Києво-Святошинською лікарнею, за даними Закупівлі та АКМ, і взагалі брали участь в тендерах по всій Україні – 95 укладених угод за останні 12 місяців на майже 9 млн гривень сукупно.
ФОП Совко Алла Борисівна (28) зареєстрована 5 березня 2020 року, за адресою село Трушки Білоцерківського району, вул. Миру, 14; її основний вид діяльності – роздрібна торгівля, будівельно-монтажні роботи. Тендери, які вона виграла у Васильківської ЦРЛ, поки єдині у її історії.
Читайте: Васильківська ЦРЛ просить Кабмін включити її до “чортової дюжини” опорних лікарень Київщини
ФОП Яковець Лілія Андріївна (29) зареєстрована 6 грудня 2017 року у Фастові, пров. Поштовий, 8-А. Займається штукатурними, покрівельними та іншими будівельно-монтажними роботами. Яковець уперше взяла тендер від лікарні: до того вона виконувала роботи, замовниками яких переважно виступали відділ освіти Фастівської РДА, управління освіти виконкому та відділ фізкультури і спорту Фастівської міськради.
ФОП Бишовець Андрій Віталійович (30) існує з 8 квітня 2015 року за адресою село Перемога Баришівського району, вул. Нарзаренка, 11. Займається організацією будівництва будівель, підготовчими роботами, також серед видів діяльності – виробництво хліба і кондитерських виробів. За всі роки існування переміг у 36 закупівлях на загальну суму 4,42 млн гривень.
ФОП Ковдра Олександр Степанович (31) заснований 2 березня 2010 років, займається монтажем водопровідних систем та систем опалення і кондиціонування. Адреса реєстрації – Київ, просп. Комарова, 4-А. Є засновником ТОВ “Аковетр”. Крім ЦПМСД Києво-Святошинської райради, з якою він також працював у 2019 році, був підрядником для Національного інституту раку та філії держустанови “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Києві.
ФОП Ільченко Тетяна Василівна (32) – з 8 вересня 2010 року існує як фізособа-підприємець в Узині Білоцерківського району, вул. Гоголя, 48. Основний вид діяльності – роботи із завершення будівництва. Закупівлі від лікарні – новий досвід для ФОП, до того вона співпрацювала з Білоцерківським гумпедколеджем та відділом освіти Фастівської РДА.
ПП “Хелпік” (33) засноване киянином Ткаченко Сергієм Миколайовичем 22 листопада 2005 року за адресою Київ, просп. Героїв Сталінграда, 32. Основний вид діяльності – ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання, комп’ютерів та периферії, серед інших – діяльність у сфері права. Судова історія – невелика суперечка з банком у 2015 році. За оцінкою АКМ “Хелпік” має ознаки збитковості та низької рентабельності. Був неодноразовим підрядником Вишгородської ЦРЛ, Броварської БКЛ та кількох інших лікарень, всього укладено за 12 місяців 36 угод.
ФОП Дячук Віталій Миколайович (34) зареєстрований 10 вересня 2018 року, адреса реєстрації – Макарівський район, село Рожів, вул. Щорса, 6. Займається монтажем водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, роздрібною торгівлею, ремонтом апаратури, тощо. Він, за даними АКМ, улюблений підрядник Вишнівської міської лікарні. Останні на сьогодні тендери закладу, які він “забрав” – монтаж кондиціонера за 11 300 гривень, і ремонт, заправка та чистка кондиціонерів за 14 300 гривень. Ці договори укладені наприкінці липня.
ТОВ “Підприємство “Медтехніка” (35) зареєстроване у Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 114, оф. 67, дата реєстрації – 18 жовтня 2011 року. Основний вид діяльності – ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання. Засновники та бенефіціари – винничани Дзюбак Валерій Васильович та Бідлевич Юрій Володимирович, який є керівником фірми. У 2016 році були фігурантами кримінального провадження, згідно якого ТОВ завищувало ціну на товари свого виробництва.
ПП “Союз Регіон”, код ЄДРПОУ: 38374954
ТОВ “Альтернатива-В”, код ЄДРПОУ: 34760641
ТОВ “Євробуд”, код ЄДРПОУ: 40658777
ФОП Кулик Євген Сергійович
ФОП Хлань Віктор Васильович
ТОВ “Ремонтна компанія “Ізол”, код ЄДРПОУ: 24257784
ТОВ “Атіс+1”, код ЄДРПОУ: 39757481
ФОП Бабаханов Сергій Араратович
ТОВ “Грін Маєток”, код ЄДРПОУ: 40579122
ТОВ “Укрархбуд”, код ЄДРПОУ: 43503454
ТОВ “Енергосервіс Смарт”, код ЄДРПОУ: 42487751
ФОП Атаманчук Андрій Богданович
ТОВ “Світ-тепла”, код ЄДРПОУ: 37747560
ТОВ “Рембудконсалтінг”, код ЄДРПОУ: 42974592
ТОВ “Струмбуд Монтаж”, код ЄДРПОУ: 42928035
ТОВ “Буд Пром Лайн”, код ЄДРПОУ: 42977983
ТОВ “Білоцерківрозоптторг”, код ЄДРПОУ: 19426256
ТОВ "Карат-Ліфткомплект", код ЄДРПОУ: 31801847
ТОВ “Підприємство “Медтехсервіс”, код ЄДРПОУ: 37730206
ТОВ “Тіваг”, код ЄДРПОУ: 39113663
ТОВ “Фірма “Кріогенсервіс”, код ЄДРПОУ: 21543199
ТОВ "Віалок Білд", код ЄДРПОУ: 36214797
ТОВ “Максігранд”, код ЄДРПОУ: 42781713
ФОП Бабаджанян Бабаджан Гарегинович
ФОП Григорович Олександр Юрійович
ТОВ “Вимпел-45”, код ЄДРПОУ: 34710779
ФОП Совко Алла Борисівна
ФОП Яковець Лілія Андріївна
ФОП Бишовець Андрій Віталійович
ФОП Ковдра Олександр Степанович
ФОП Ільченко Тетяна Василівна
ПП “Хелпік”, код ЄДРПОУ: 33783448
ФОП Дячук Віталій Миколайович
ТОВ “Підприємство “Медтехніка”, код ЄДРПОУ: 37898423
Фото: колаж KVКиевVласть
Сквирська міськрада разом із КП “Сквир-водоканал” попереджають жителів Сквири про те, що за несанкціонований полив водою приватних городів доведеться дорого заплатити. Комунальники наполягають: безконтрольне навантаження міських мереж водопостачання небезпечне для старих комунікацій, води не вистачить на всіх. Депутатський корпус Сквирської міськради вже встиг заперечити ці твердження, а люди скаженіють, кажуть: і без того платять за воду дорожче, ніж інші міста.
Як стало відомо KV, 13 квітня виконавчий комітет Сквирської міськради та комунальне підприємство “Сквир-водоканал” звернулися до жителів міста Сквира з проханням “припинити несанкціонований полив городів питною водою”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Поливачам підвищать рахунки
Згідно повідомлення на сайті міськради, громадяни використовують питну воду для поливу городів, її використання збільшується у рази, наслідком чого стають перебої з забезпеченням міста питною водою.
“Особливо це впливає на ресурс і справність обладнання, яке забезпечує подачу води, зокрема перевантаження і вихід його з ладу. Такі несправності у спекотні дні підприємству доводиться ліквідовувати чи не щодня, а споживач в цей час залишається без води”, — наголошує влада.
Але й це не все: у виконкомі Сквирської міськради та міськводоканалі погрожують підвищенням цін у платіжках за воду, яку жителі будуть використовувати не за призначенням.
“Відповідно до положень законів України “Про питну воду та питне водопостачання”, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, використання води з комунальної водопровідної мережі для поливу городів буде визнаватись як безоблікове використання питної води, а при виявленні таких фактів до громадян застосовуватимуться відповідні санкції у вигляді розрахунку витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюватиметься з дня початку такого користування. Якщо термін початку виявити неможливо, розрахунковий період становитиме 1 місяць”, – йдеться у повідомленні.
Правова база
Однак у наведених Законі та Правилах жодного слова про те, що полив городів підлягає покаранню. Відповідальність настає у тих випадках для користувачів водопостачання, коли, наприклад, вони самовільно підключаються до мережі (ст. 46 Закону “Про питну воду…”). А в пункті 3.12 “Правил користування системами…” знаходимо:
“Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показників засобів обліку води або норм водоспоживання. Витрати води в громадських туалетах сплачуються споживачем, на балансі якого вони перебувають. Витрати води для поливання прибудинкових територій визначаються на підставі показників засобів обліку, встановлених на поливальних трубопроводах, або згідно з чинними нормами водоспоживання”.
Більш того, санкції, які збираються застосовувати водоканал з міськрадою, описані у пп 3.2 та 3.3 цих “Правил”. Йдеться там про те, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. У разі безоблікового водокористання виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.
Як пояснив KV депутат обласної ради Роман Титикало, у законі та правилах є лише наголошення на безобліковому споживанні — у разі, якщо люди користуються водою без встановленого лічильника на неї. Але вони мають право використовувати воду до тих пір, допоки вони за неї сплачують.
“Відповідно до чинного законодавства, якщо у людей є лічильник і вони платять по лічильнику, вони мають на це право і закон цього не забороняє. З іншого боку, якщо лічильника немає, а люди платять відповідно до тарифу на кількість людей, які проживають в будинку, це безоблікове споживання. Приклад: жителі Черкас, які зловживають безобліковим використанням води у літній період. Мешканці багатоповерхівок поливають прибудинкові території, миють автотранспорт та використовують питну воду в інших цілях. На [місцевому комунальному] підприємстві розуміють, що благоустрій повинен бути в належному стані, але керівники СУБів, ОСББ та ЖБК повинні встановити засоби обліку та звернутися до водоканалу для їх реєстрації.
З боку міськради це виглядає як безпідставне залякування. Але я підозрюю також, що багато місцевих мешканців не мають лічильників на воду. А в такому випадку ця погроза може запрацювати”, — коментує Титикало.
Громада – проти
У коментарях до публікації цієї новини в акаунті міськради — шторм. Люди незадоволені тим, що вони й так платять за воду більше, ніж інші міста (50 гривень/куб), а їх ще намагаються лякати санкціями. Скарги також є на саму якість питної води, що постачається у домівки – містяни бачать в ній осад та невідомі домішки.
З перших вуст
KV не змогла зв’язатися з мером Сквири Валерієм Скочко або з головою “Сквир-Водоканалу” Юхимом Шварцбурдом. Утім, ми опитали депутатів з цього приводу. Обранці свідчать, що не вперше змушені просити людей знаходити інші шляхи поливати свої городи, бо системи зношені і не витримують навантажень.
Депутат Сквирської міськради, член постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та охорони навколишнього середовища Сергій Сільченко:
В першу чергу ситуація із нестачею води відбувається через суху погоду. Води скрізь не вистачає, не тільки в нас. Важко її добувати зі свердловин. У нас тільки артезіанська вода. Погана якість води через те, що системи вже зношені, часто трапляються аварії, а після ремонту вода брудна. З приводу закликів не поливати огороди питною водою, оскільки це несанкціоновано, я вважаю, що полив дуже зменшує її кількість. Є альтернатива – брати ємності, набирати воду у відкритих водоймах і поливати огороди.
Депутат Сквирської міськради, член постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та охорони навколишнього середовища Леонід Когутенко:
Наразі води у місті вистачає, я проживаю у приватному будинку, проблем немає. Справді, трубам вже 40-50 років і часто трапляються прориви. Якість води погана з цих саме причин. Крім того, що труби старі, так їх мабуть ще й не промивають. У минулому чи позаминулому році міська влада також закликала людей не поливати огороди питною водою. І багато хто обурювався, адже це не можна назвати несанкціонованим використанням води. Вона проходить через лічильник і люди за неї платять, тому можуть використовувати на свій розсуд. Проблема ще в тому, що водоканал від’єднали від комунального господарства міськради і він тепер як самостійне підприємство. Незважаючи на всі проблеми, тариф на воду у нас найвищий. І міськрада вплинути на це не може.
Як у них
KV поцікавилася в керівників інших міст Київщини, як впливає посуха на водопостачання.
Як розповів мер Фастова Михайло Нетяжук, до сезону поливів вони почали готуватись ще на початку року, тому наразі ситуація стабільна.
“З січня-лютого “Фастівводоканал” почав готуватись до можливого посушливого сезону. Було проведено ревізію усіх свердловин, промивка і закупівля нового насосного обладнання. Станом на даний момент ситуація контрольована і проблем немає. Як буде далі – важко передбачити. Дебіт свердловин дійсно впав, але поки не критично. В разі погіршення ситуації ми попрацювали із комісією техніко-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо можливого прийняття рішень обмеження водопостачання на ті ділянки, де буде використовуватись вода для поливу. Багатоповерхових будинків це не буде стосуватись. Частково для приватного сектору полив будемо дозволяти у нічні години, коли немає пікового навантаження. Крім того, для стабільного водопостачання у минулі роки нами було розроблено проєкт будівництва резервуара чистої води. Ми подали його на фінансування у Мінрегіон. Він дуже допоможе у період поливу”, – говорить він.
За словами мера Переяслава Тараса Костіна, поки що проблем із питною водою у місті немає.
“Проблеми із питною водою через поливи у нас виникають влітку. У минулому році така проблема була лише в одному мікрорайоні міста, ми там зробили нову свердловину. Сподіваємось, що у цьому році проблем не виникне зовсім”, – говорить він.
Мер Василькова Володимир Сабадаш відмітив, що у минулі роки проблема була.
“Наразі питань із водою не маємо. Але зазвичай вони виникають трохи пізніше, у минулі роки так було. Ми вирішували ситуацію будівництвом нових водогонів та бурінням свердловин”, – сказав він.
Голова Баришівської ОТГ Олександр Вареніченко відмітив, що проблем із нестачею води через поливи у них ніколи не було.
“Тиск води трохи падає, коли починається сезон поливів, але це не призводить до проблем із її відсутністю”, – говорить він.
За словами голови Бородянської ОТГ Олександра Сахарука, вони борються із незаконними врізками у труби, щоб вирішити проблему.
“Поки перебоїв із водою немає, але раніше були. В першу чергу ми боремось із несанкціонованими врізками, наш спеціаліст ходить і стежить за цим. Також депутати стежать”, – сказав він.
Голова Згурівської селищної ради Павло Ткачук запевнив, що ані цього року, ані у минулі роки жителі не звертались до нього через проблеми з водою.
Нагадаємо, як писала KV, у березні 2019 року проби води в 6-ти з 9-ти перевірених громадських колодязів в Броварах виявили кишкову паличку і лактопозитивні бактерії. В інших було виявлено підвищений вміст нітратів і показник жорсткості води.
Читайте: Из двух третей общественных колодцев Броваров воду пить нельзя (адреса)
16 серпня 2019 року в Коцюбинському пройшло екстрене зібрання, присвячене проблемі якості місцевої питної води, яку подає до будинків КП "УЖКГ" Біличі. Крім відчутного запаху фекалій, аналізи підтвердили наявність у воді кишкової палички. Жителі селища Коцюбинське поскаржилися тодішньому губернатору Київської області Михайлу Бно-Айріяну. Тимчасовим рішенням стало підключити Коцюбинське до Києва.
Читайте: Под угрозой: питьевая вода с фекалиями может стать для Киевщины настоящим кошмаром
Як раніше писала KV, у липні позаминулого року жителі міста Васильків двічі за минулий рік погрожували перекрити трасу Київ-Одеса. Причиною протесту були тотальні перебої з водою в центральній частині міста. Васильківчани запевняли, що ситі по горло самовільними врізками "дачників і городників" до місцевого водопроводу і обіцяли особисто запитати у влади міста, чому комунальники ніяк цьому не перешкоджають.
Читайте: Измученные безводьем васильковчане готовы перекрыть Одесскую трассу
Фото: коллаж KVКиевVласть
Вже минуло півмісяця з часу запровадження державою карантинних заходів в Україні. Проте, й досі влада не забезпечила українців і, передовсім, медиків найелементарнішими засобами захисту – медичними масками, дезінфекторами й іншими критично-необхідними речами. При цьому топ-чиновники не перестають годувати посполитих пустопорожніми обіцянками: мовляв, ці товари з’являться в аптеках та рітейлових мережах вже завтра. Однак, це “завтра” і досі не настає.
Водночас, на повну потужність працює спекулятивний ринок, на якому ціни на такі товари зашкалюють у 10-15 разів у порівнянні з допандемічним періодом. Чому ж тоді влада, яка одним помахом руки зупинила діяльність 80% вітчизняного бізнесу на період дії карантинних обмежень, не здатна зупинити цинічних ділків, котрі у цей лиховісний час наживаються на людському горі?
Чи не тому, що топ-керманичі із-за банальної некомпетентності просто-таки нездатні налагодити безперебійні поставки медичних засобів захисту до аптек і торгових мереж у режимі форс-мажору? А численні недоброчесні чиновники - і самі задіяні в корупційних схемах і спекулятивних ланцюжках, особливо ж, - у вивезенні з України тисяч тон медичних масок і респіраторів за кордон?Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Банкет під час чуми
Найперше, що мала б зробити держава для протидії пандемії Covid-19 – це забезпечити постійну й достатню наявність медичних масок, дезінфекторів та інших захисних засобів в аптеках і торгових мережах. Водночас, все, що відбувається у цьому контексті, проходить у кращих традиціях вітчизняного “театру абсурду”.
По-перше, обіцянкам топ-чиновників вже мало хто йме віри. Тим часом, громадяни постійно повідомляють у соцмережах про тотальну відсутність масок і дезінфекторів в аптеках на всій території України. І тут варто навести всього лише кілька цитат можновладців у хронологічному порядку.
Так, ще 28 лютого ц. р. в Раді національної безпеки і оборони заявили: “Маски для захисту від коронавірусу видадуть з Держрезерву. В Україні достатня кількість захисних медичних масок, тож причин для ажіотажу, чи паніки немає”.
Водночас, цієї ж дати висловилася екс-міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька: “Уряд разом з виробниками знайде спосіб забезпечити необхідну кількість медичних масок, які сьогодні не знайти в українських аптеках”.
Далі: 13 березня Президент України Володимир Зеленський наголосив на тому, що всі аптечні заклади мають бути забезпечені необхідною кількістю медичних масок. А заступник міністра охорони здоров'я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко тоді ж анонсував, що заклади охорони здоров'я отримають 10 мільйонів масок.
І, нарешті, 20 березня ц. р. Президент Зеленський у своєму відеозверненні до народу заявив: “Дефіциту масок не буде… Впродовж двох днів Україна отримає не лише звичайні маски, а й маски підвищеного захисту”.
Водночас, за даними системи пошуку ліків у аптеках Tabletki.ua, 24–25 березня одноразових тришарових масок не було в жодній аптеці Києва. Аналогічна ситуація – в інших регіонах. Для того, щоб у цьому пересвідчитися, варто лише зайти навмання до будь-якої вітчизняної аптеки! При цьому наші керманичі і далі цинічно продовжують вішати локшину на довірливі вуха громадян.
І як українцям за цих умов виконувати владні заборони – наприклад, виходити на вулиці без масок, відвідувати аптеки й супермаркети? Втім, це, здається, – сущі дрібниці для мешканців владного Олімпу, адже у них – респіраторів і дезінфекторів достатньо.
До речі, хто б там що із можновладців не озвучував, а насправді жодного держрезерву захисних засобів від коронавірусу в державі сформовано не було! Та чи хоч хтось на Печерських пагорбах відповідає за свої слова у цей критичний для України час? І чи не більш порядним у даній ситуації, коли держава банально не здатна виконувати свої найкритичніші функції, було би чесне зізнання влади українському народові, на кшталт: “Масок немає, але ви тримайтесь”?!
По-друге, звідки взятися в нашій державі достатній кількості медичних масок, якщо їх масово вивозили з України до 11 березня, відколи уряд заборонив своєю постановою експорт цих засобів?
Щоб зрозуміти масштаб владної бездіяльності до початку протиепідемічних заходів в Україні, варто лише звернути увагу на деякі неспростовні факти і цифри. Так, від Нового року і аж до 8 березня, коли коронавірус стрімко ширився планетою і вже було зрозуміло, що врешті-решт він дістанеться і нас, українські підприємці “наекспортували” медичних товарів більш як на 15 мільйонів доларів (це – медичні маски, антисептики, рукавиці, захисні халати й окуляри). Левова частка цього експорту - саме 400 тон масок, проданих за кордон за 3 мільйони доларів у січні, і за понад 9 мільйонів доларів у лютому ц. р. Ціна ж за одиницю продукції сягала 60 гривень!
А чого лише вартий скандальний кейс від початку березня ц. р., коли Київська митниця пропустила у режимі спрощеного митного контролю 300 тисяч респіраторів за ціною трохи більше 1 гривні за штуку, що їх експортував до Іспанії “підприємець”-громадянин Китаю? Ринкова ж вартість цієї партії, за даними Державної податкової служби України, склала майже 61 млн грн. Окрім того, що збитки держбюджетові оцінюються аж у 15 млн грн, ціна такої міжнародної “благодійності” - ще й масове незабезпечення українських медиків захисними засобами.
Та чи будуть адекватно покарані високі державні покровителі цих багатомільйонних афер, котрі, вочевидь, мали суттєву корупційну мотивацію, аби сприяти мародерському експорту? Якраз щодо цього виникають величезні сумніви. Адже, чи отримав за останні кілька років солідний термін позбавлення волі хоча б один із топ-корупціонерів? На превеликий жаль, ні – вітчизняна правоохоронна система продовжує карати лише дрібних чиновників-крадіїв. Та й то – заради офіційної статистики.
І, нарешті, по-третє, розцвіла буйним квітом огидна спекуляція масками, дезінфекторами та іншими захисними засобами на торгових майданчиках найкрупніших маркетплейсів (при тому, що в аптеках цих позицій у продажу – катма). Ці товари продають за ціною у 10-30 разів дорожче! І це - попри те, що топ-урядовці обіцяли й продовжують обіцяти навести лад із захмарними цінами на критично-необхідні товари! Та й дарма, що, наприклад, собівартість виготовлення однієї медичної маски ще донедавна складала в середньому всього-на всього 70 копійок!
Тим часом, до пандемії виробники поставляли оптові партії дистриб'юторам за 87-93 копійок за штуку. У роздробі одноразові тришарові маски продавалися в середньому за 1 гривню. Нині українські виробники підняли оптові ціни до 5,5–9,96 грн. Проте, для багатьох горе-бізнесменів прибуток навіть у 100 % виявляється недостатнім!
Наприклад, на маркетплейсі “Prom.ua” медичні маски пропонуються за ціною від 11 до 28 грн при мінімальному замовленні 30 штук. Рентабельність спекулятивного бізнесу сягає 600 %! Однак, чи не межує така практика з мародерством під час коронавірусної “війни” (за ємним означенням Президента Франції Емануеля Макрона)? Чи підйомні ці “космічні” ціни для тих же таки пенсіонерів, для сотень тисяч українців, котрі із-за пандемії та обмежувальних карантинних заходів уряду вмить втратили роботу і засоби до існування?
А скільки наших громадян вже піймалося на гачок шахраїв, котрі вимагали передоплату на кредитні картки за маски й дезінфектори, а отримавши гроші, безслідно зникали? Тим часом, за актуальними даними кіберполіції, відкрито 30 кримінальних проваджень за шахрайство при продажі засобів індивідуального захисту. Чи не “забагато” в масштабах країни з 40-мільйонним населенням?
Тож, чи не повинні вже сьогодні оперативно протидіяти цьому масштабному мародерству, насамперед, Антимонопольний комітет та правоохоронні органи?
Звісно, серед урядовців, політиків та експертної спільноти знайдуться ті, котрі апелюватимуть до цінностей та законів ринкової економіки. Мовляв, шалено зріс попит на захисні засоби, відтак – карколомно підскочили ціни. Проте, чи може нормально функціонувати ринок, якщо уряд майже в буквальному сенсі припинив діяльність 80 відсотків українського бізнесу, застосувавши для боротьби з пандемією жорсткі карантинні заходи? Якщо ж держава могла це зробити, то чому тоді проявляє безсилля у припиненні вакханалії спекулянтів і мародерів, котрі цинічно набивають кишені за рахунок мільйонів співгромадян, правлячи гендлярський “банкет під час чуми”?
Чи можливо зупинити “пандемію” жадоби?
На мій погляд, для зупинення спекуляції засобами медичного захисту (яка не має нічого спільного з принципами ринкової економіки) урядові необхідно:
- ініціювати розширення повноважень Антимонопольного комітету України щодо розкриття монопольних змов під час обмежувальних протипандемічних заходів – поміж як маркетплейсами, так і між фізичними особами-підприємцями, які здійснюють торгівлю масками, дезінфекторами та іншими захисними засобами. За порушення антимонопольного законодавства для несумлінного бізнесу мають бути суттєво посилені штрафні санкції;
- уряд має терміново впровадити обмеження торгової націнки (відштовхуючись від середньозваженої по ринку ціни в контексті пропозицій вітчизняних виробників) на протикоронавірусні засоби захисту на рівні 100%. Антимонопольний комітет і Держпродспоживслужба повинні забезпечити контроль за дотриманням правових вимог у цьому контексті;
- розробити й затвердити стимулюючий законодавчий пакет для виробників масок, дезинфекторів, спеціальних окуляр і халатів та інших товарів, встановивши “нульовий” (не лише звільнення від ПДВ і акцизу) податковий режим для українських компаній і підприємств, які виробляють такі захисні засоби. Уряд має встановити на час карантину порядок монопольного викупу державою даної продукції для постачання аптекам та іншим торговим мережам, а також – для наповнення Державного резерву. Можливо, потрібно запозичити досвід Азербайджану, де прискореними темпами будується за кошти держави завод із виробництва медичних масок, респіраторів, халатів та іншої критично-необхідної у пандемічний період продукції.
P. S. Не можу не навести “кейс” із власної практики, який наочно демонструє “готовність” держави як громіздкого бюрократичного організму сприяти оперативному забезпеченню українців засобами захисту від COVID-19. Минулого тижня наша Асоціація намагалася прийняти гуманітарну допомогу від друзів і партнерів з Німеччини, аби безоплатно передати 5 000 медичних масок 3-го ступеня захисту (аналогів в Україні немає) київським лікарням. Попри те, що ГО “Українська організація захисту споживачів послуг” працює вже понад 2 роки, ми довідалися, що для цього, згідно з державним бюрократичним порядком, необхідно “стати на облік” в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Його розпорядником є Мінсоцполітики, куди ми годинами не могли додзвонитися. Врешті-решт, нам відповів один з працівників, котрий повідомив, що зареєструватися в реєстрі неможливо. Як виявилося, всі держслужбовці “пішли на фронт боротьби з коронавірусом”. Іншими словами – на карантин. Дізнавшися про таку максимальну “мобілізацію” нашої держави, зокрема, щодо отримання безкоштовних масок, наші німецькі партнери змушені були відправити гуманітарний вантаж до іншої країни. Не вельми шановні урядовці, принаймні цю бюрократію ви можете скасувати на період боротьби з пандемією, якщо вже прийняли розумне рішення щодо переведення чиновників на карантинний відпочинок?!
Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”
КиевVласть
11 березня Президент України Володимир Зеленський призначив виконувачем обов'язків голови Київської облдержадміністрації заступника Василя Володіна. В інтерв’ю KV новий очільник області розповів про готовність регіону до коронавірусу, реформування ОДА, пасажирські перевезення та проблеми, які заважають початку будівництва Великої автомобільної кільцевої дороги.
KV: Розкажіть про завдання, які поставив Олексій Чернишов перед своїм призначенням. У яких сферах? Які саме завдання?
Василь Володін: У нас зберігається курс, який визначив Олексій Михайлович. Ми працювали однією командою і надалі залишимось нею. Напрацювали стратегічні цілі, пріоритетні напрями роботи адміністрації. Вони базуються на тих завданнях, що поставив Президент України перед Урядом та обласними державними адміністраціями. Тому ми продовжуємо працювати у напрямку реалізації реформи децентралізації. Будемо проводити роботу за державною програмою “Великого будівництва”. Це масштабне будівництво та капітальний ремонт шкіл, дитячих садків, приймальних відділень лікарень, стадіонів та доріг.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також будемо продовжувати працювати у сфері покращення пасажирських перевезень. Виконувати функцію, яка покладена на нас державою – це соціальний захист. Наразі, дуже активно готуємось до можливого спалаху коронавірусу. Вже визначенні госпітальні бази, плануємо місця обсервації для потенційних хворих. Працюємо над забезпеченням лікарень усіма необхідними засобами та препаратами. Ми розуміємо, що звичайної маски та рукавичок буде недостатньо. Це можна назвати поточною роботою, але часто саме вона забирає більше часу, ніж стратегічні плани.
Читайте: Зеленский уволил Чернышова с поста руководителя Киевской ОГА и назначил временным и.о. главы КОГА Володина
KV: Які перші розпорядження підпишете?
Василь Володін: Певно, це будуть рішення, пов'язані із запобіганням поширенню коронавірусу. Це найбільш нагальне питання.
KV: Навесні має розпочатися реформування КОДА, які перші кроки?
Василь Володін: Наразі, в облдержадміністрації є ціла низка структурних підрозділів, які існують як юридичні одиниці. Вони мають власні бухгалтерії, кадрові служби, юристів та інших загальних спеціалістів. Вони самостійно займаються фінансуванням. На мою думку, це не найбільш ефективний спосіб використання людського та державного ресурсу.
Ми будемо працювати над укрупненням напрямів, оптимізуючи кількість допоміжних служб. Я думаю, це відбудеться навесні. Але, хочу зазначити, що я виконуючий обов'язки голови, а питання глобального реформування адміністрації більше стосується майбутнього постійного очільника області.
KV: Ви є членом робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміни класифікації міждержавного пункту пропуску через державний кордон “Вільча ‒ Олександрівка”. Розкажіть детальніше про зміну класифікації. Яка мета? Яким чином відбуватиметься? Що має напрацювати робоча група?
Василь Володін: Україна визнана країною, яка має надзвичайний транзитний потенціал. І завдання держави – розвивати його. Із Білоруссю ми маємо великий товарообіг.
Це дуже зручний, перспективний і найкоротший маршрут між Києвом та Мінськом. Тому, цей пункт потрібно змінювати для створення нормальних умов пропуску пасажирів та вантажів. Він буде користуватися величезною популярністю, адже найближчий від нього пункт пропуску на відстані 80 кілометрів. І він завжди перевантажений.
Є два головних питання, якими займатиметься робоча група, – це питання землі та фінансування. В першу чергу, потрібно визначити, на чиїй землі пункт знаходиться. Від цього залежить джерело фінансування. Якщо це землі Агентства з управління зоною відчуження, ми не зможемо фінансувати будівництво на чужій землі. Якщо пункт пропуску буде в підпорядкуванні КОДА – будемо думати.
KV: Яка ситуація із виділеними землями, якими має проходити Велика кільцева автомобільна дорога (ВКАД)? Чи почали вирішувати проблему, чи встановлено власників?
Василь Володін: Це найбільш амбітний та перспективний проєкт, яким ми займаємося у адміністрації. В першу чергу, коли ми говоримо про цю дорогу, то говоримо про розвантаження міста, зменшення заторів. Але її будівництво – це створення інфраструктури, робочих місць, це інвестиції. Вздовж доріг будуватимуть готелі, заклади харчування.
Щоб вирішити питання із виділеними землями, потрібно розробити містобудівну документацію та детальні плани територій. Коли ми чітко розуміємо, де за проєктом пролягає дорога, почнемо визначати, кому належать ділянки. Тож, будемо користуватися законом про право держави відчужувати земельні ділянки з мотивів суспільної необхідності. У законі є визначена процедура щодо того, як працювати із власниками земель.
KV: Чи звертались до вас фермери з приводу відкриття ринку землі? Як заспокоюєте?
Василь Володін: Насправді, підстав для хвилювання немає, тому ми не заспокоюємо, а займаємось інформаційною роботою.
Як заступник голови КОДА, я проводив виїзні прийоми громадян де розтлумачував позицію держави. Також із Мінекономіки ми проводили селекторні наради, куди запрошували фермерів, представників аграрних підприємств, об'єднані громади і доносили інформацію. Я не помітив якогось несприйняття чи обурення серед населення.
KV: Якою ви бачите реформу пасажирських перевезень на Київщині? В багатьох містах давно говорять про створення комунальних автобусних парків. Це альтернатива маршруткам?
Василь Володін: Протягом двох місяців, як я став заступником голови, ми почали велику роботу у сфері перевезень. Оголосили конкурс на нові маршрути, він буде проведений 10 квітня. Паралельно готуємо обласну програму “Комфортне пасажирське сполучення” для мешканців Київщини. Вона передбачає тестовий запуск електробусів на найбільш завантажених маршрутах.
По-перше – це екологічний транспорт. По-друге – він комфортний. До того ж – місткий. Може перевозити до ста пасажирів одночасно. Заряджають такі автобуси вночі, оскільки у нічний час тарифи на електроенергію нижчі. Відповідно, тариф на проїзд будуть меншими. Це однозначно дуже хороша альтернатива маршруткам.
Це інвестиційний проєкт і він дуже перспективний з комерційної точки зору. Термін окупності – 4 роки. Плануємо створити комунальне підприємство. Коли вони з'являться на Київщині – я точно сказати не можу. Ми займаємось пошуком фінансування. Сподіваємось, у цьому році запустити на Київщині декілька “пілотних” електробусів.
KV: Як позбавитись монополістів у сфері пасажирських перевезень?
Василь Володін: В нас немає монополістів. Частіше виграють конкурси на так звані ”вигідні маршрути” одні й ті самі підприємства або пов'язані із ними компанії.
З одного боку, якщо це велика компанія, то вона має транспортний ресурс. Невеликій компанії складно купити нові автобуси і подаватися на багато різних конкурсів. Головна наша мета, як організатора перевезень, забезпечити дотримання перевізниками тих умов, із якими вони подавались на конкурс.
KV: Раніше перемагали ті компанії, які обіцяли (лише декларували) оновлення рухомого складу, а на ділі обіцянка лишалася обіцянкою. Чи є якісь санкції для таких перевізників?
Василь Володін: Із переможцем конкурсу ми заключаємо договір. Там є відповідні умови – перевізник має дотримуватись графіку, мати відповідного класу автобуси і таке інше. Якщо виявляємо порушення умов договору, видаємо припис і 10 днів на усунення. Якщо порушення не усунені, видаємо другий припис. Потім ще одна перевірка і якщо змін не відбулося, маємо право достроково розірвати договір. У такому випадку перевізником визначається другий за списком переможець конкурсу.
KV: Чи будуть змінені правила проведення конкурсів на право отримання маршрутів?
Василь Володін: Порядок проведення конкурсів визначений Кабінетом Міністрів для всіх обласних державних адміністрацій. Є Міністерство інфраструктури, яке готує відповідні документи та може вносити до нього зміни. Ми займаємось виконанням цього документу.
Нещодавно в Київській області відбувся прозорий процес призначення конкурсної комісії. Я зустрічався з багатьма активістами, громадськістю, щоб сформувати максимально незалежну конкурсну комісію, а не таку, яка буде орієнтована на конкретних перевізників.
Наступне дуже важливе питання – відкриття конвертів із іменами перевізників-переможців. Є багато зауважень щодо цього і ми працюємо над тим, аби перевести оголошення результатів у онлайн-формат, щоб кожен міг бачити, як і хто відкриває конверт.
KV: Чи достатньо, на вашу думку, уваги приділяється сфері культури? Чи є проблема у фінансуванні?
Василь Володін: В області є багато будинків культури, театрів, бібліотек. Навіть є обласний оркестр. І я вважаю, що цим об'єктам потрібно приділяти більше уваги. Щодо фінансування – наразі створюють об'єднані територіальні громади і ми, зі свого боку, робимо все, аби ці громади були спроможними і могли приділяти увагу духовному розвитку своїх жителів. Наразі на культуру коштів не вистачає. Коли стоїть вибір між ремонтом дитячого садочку або будинку культури, то зрозуміло, що в першу чергу ми маємо думати про дітей.
KV: Коли можна чекати на цифровізацію обласного архіву?
Василь Володін: Ми вже підготували проєкт концепції із надання цифрових послуг. Тут є дві складові. Перша – це оцифрування документів. Ця робота активно проводиться, але документів величезна кількість. Процес залежить від матеріального забезпечення, кількості людей, сканерів. Історичні документи дуже специфічні, їх не можна торкатися руками, потрібно лише в рукавичках і дуже обережно. У пріоритеті оцифрування тих паперів, які більш цікаві для суспільства. Спрогнозувати завершення процесу складно.
Працюємо на таким важливим питанням, як надання архівом електронних послуг, отримання їх за спрощеною процедурою та можливість подавати онлайн-заявки на отримання довідок.
Фото: прес-служба КОДАКиевVласть
На початку березня в Вашингтоні відбудеться “Діалог про майбутнє: Україна-США” – декілька фахових зустрічей української делегації з політиками та політичними й медійними фахівцями з Капітолійських пагорбів. Організатори зустрічі запрошують до участі у діалозі всіх бажаючих.
Про це KV стало відомо з релізу організаторів “Діалогу про майбутнє: Україна-США”, який має відбутись з 29 лютого по 6 березня.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Протягом 1-5 березня у Вашингтоні українська делегація зустрінеться з наступними представниками вашингтонського істеблішменту.
Бенджамін Кардін
Сенатор від Демократичної партії. До Сенату обирався тричі – в 2006, 2012 та 2018 роках. Демократ з пятдесятирічним досвідом, який не програв жодних виборів за свою кар’єру. 1979-1986 рр – член Палати представників Меріленду. 1987-2007 рр – член Палати представників США. Автор “Закону Магнітського” (обмежувальні санкції щодо російських чиновників, пов’язаних зі справою компанії “Hermitage Capital Management” та загибеллю Сергія Магнітського). Доктор юридичних наук. Майкл Капуто
Радник із питань комунікацій у президента США Дональда Трампа в 2015-2016 рр. Працював в адміністрації президента США Рональда Рейгана. Був керівником медіа-служби президента США Джорджа Буша-старшого. Працював менеджером кампанії Карла Паладіно на посаді губернатора Нью-Йорку. Політичний консультант з питань комунікацій і ЗМІ, політичний діяч Республіканської партії.Прасана Лал Дас
Провідний спеціаліст Світового банку, що працює над стратегією обробки даних в глобальній практиці “Торгівля і конкурентоспроможність”. Також Прасана керує розробкою відкритої платформи даних про торгівлю і конкурентоспроможність Світового банку. Він вивчає роль IoT для надання державних послуг і роль “Big Data” в виробничо-збутових ланцюжках. Прасана багато працював в приватному секторі, допомагаючи компаніям розробляти стратегії використання інформації в якості конкурентного активу бізнесу.Томас Опель
Віце-президент Американської ради з питань сталого бізнесу (ASBC), членський склад якої становить понад 250 тис. підприємств в широкому спектрі галузей. ASBC охороняє в державній політиці інтереси відповідальних компаній, їх клієнтів та інших зацікавлених сторін. Заснована в 2009 році.Діна Елліс Рочкінд
Юрист і топ-лобіст. З 1995 року працювала у комітеті з банкінгу, а також у комітеті Конгресу США з фінансових послуг. У 2001 році долучилася до роботи в команді Джорджа Буша-молодшого. З 2011 році – старший радник з фінансових послуг. Більший час свого професійного досвіду фактично брала участь у керуванні найбільшим бюджетом у світі.Джордан Ліберман
П’ять років був видавцем журналу “Campaigns & Elections”. Брав участь у кампанії кандидата в президенти України Віктора Ющенка в 2004 році та інших кампаніях в США та світі. Застосовував технології Big Data. Бакалавр університету Пенсільванії та MPA у Колумбійському університеті. Читав лекції в Прінстоні, Пенсільванському університеті та Університеті Джорджа Вашингтона. Виступав аналітиком CNN, Fox та MSNBC.Алан Каллісон
Відомий журналіст, публіцист, автор ряду викривальних статей. Провідний оглядач “The Wall Street Journal”, що висвітлює питання національної безпеки з Вашингтону, має понад 20 років досвіду роботи в цьому журналі. Також працював на керівних посадах в інформаційних агентствах Associated Press і Dow Jones. Був керівником Московського бюро AP/Dow Jones.Також відбудуться зустрічі з:
представником офісу Френсіса Руні – Джо Барлетом, керівником відділу міжнародної політики;
Френсіс Руні (на фото) – представляє 19-й округ Флориди в Конгресі. У 2005-2008 роках був послом США у Ватикані. В 1984 році Руні та його родина створили Rooney Holdings, Inc., диверсифіковану групу компаній у сфері будівництва, розвитку нерухомості, фінансів та виробництво електроніки. Основними пріоритетами конгресмена Руні є розширення мораторію на буріння на березі моря в Східній Мексиканській затоці та повне фінансування проектів, що містяться в Комплексному плані відновлення еверглейдів (CERP) для захисту та відновлення вододілу озера Окічобі.представником офісу Мерсі Каптур – Ольгою Онішко, фахівцем налагодження взаємозв’язків з представниками України;
Марсі Каптур (на фото) представляє 9-й округ штату Огайо в Палаті представників від Демократичної партії. Співголова Українського кокусу в Конгресі США. Службовець із найбільшим стажем роботи в Палаті представників США (від 1983 року). Пропрацювавши 15 років планувальником міста та регіону, насамперед у Толедо та Чикаго, вона прийняла призначення на посаду радника з внутрішньої політики президента Джиммі Картера. Під час його Адміністрації вона сприяла ухваленню 17 законопроектів щодо реновації житла застарілих мікрорайонів. Вона є першою жінкою, яка очолила підкомітет з питань енергетики та розвитку водних ресурсів підкомітету з питань домогосподарств. Аавтор книги “Жінки в Конгресі: Одісея двадцятого століття” (1996 р.в.).представниками Міжнародної організації “Репортери без кордонів”.
Під час зустрічей будуть обговорюватись:
економічна співпраця (що передбачає обговорення конкретних можливостей співпраці за окремими галузями);
суспільна дипломатія та робота над позитивним сприйняттям країн у суспільстві;
розвиток демократії, партійне будівництво та еволюція внутрішньої політики в Україні;
механізми змін щодо розвитку: досвід США для України;
внутрішньополітичний аспект України: європейська перспектива, російська агресія, допомога США, взаємовідносини та криза;
розвиток громадянського суспільства: реальні кроки;
підписання Меморандумів про співпрацю та взаємопідтримку.
“Ми запрошуємо до участі в такому діалозі представників політичних кіл, аналітичних центрів, передових аналітиків і представників прогресивного українського бізнесу, громадських діячів та всіх зацікавлених. Приєднуйтесь до зустрічі з політичним істеблішментом США. Такий візит буде вкрай актуальним, оскільки відбудеться напередодні виборів президента США, на початку виборчої кампанії”, – сказано в релізі.
Також зазначається, що “Діалог про майбутнє: Україна-США” буде цікавим політичним та громадським діячам, представникам бізнесу та медіаспільноти.
Для уточнення подробиць щодо вартості поїздки організатори посять звертатить за телефонами +38-095-436-55-44 та +38-044-227-94-20.
Організаторами “Діалогу про майбутнє: Україна-США” виступають Institute for democracy and development PolitA, SIC Group International. Ukrainian Assotiation of Government Relations Professionals and Lpbbyists.
Фото: надані організаторами “Діалогу про майбутнє: Україна-США”
КиевVласть
Вже більше року як Державна податкова служба (ДПС) отримала повноваження проводити перевірки суб’єктів господарювання щодо використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин. Про їх початок було сповіщено досить масштабно, а от які їх результати, звітувати податківці не дуже поспішають. Для того, щоб розібратися, хто з роботодавців Київщини найчастіше порушує законодавство про працю та чи змінилася ситуація з офіційним працевлаштуванням у столичному регіоні, КиевVласть поспілкувалася з в.о. начальника Головного управління ДПС у Київській області Орестом Вітиком.
KV: З 5 жовтня 2018 року були розпочаті перевірки щодо незаконної зайнятості. Скільки на Київщині вже проведено таких перевірок та які їх результати?
Орест Вітик: Дійсно, розпорядженням “Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення” уряд доручив у тому числі і ДПС провести спочатку інформаційно-роз’яснювальну кампанію про санкції за незаконну зайнятість, а потім відповідні перевірки.
З жовтня 2018 року зусиллями нашої служби у Київській області було проведено 48 перевірок, за 10 місяців 2019 року – 51 перевірка.
За їх результатами було виявлено 91 неоформленого найманого працівника (з них у 2019 році – 54) та 28 осіб, які здійснювали господарську діяльність без державної реєстрації (з них у 2019 році – 2). Наразі роботу цих осіб легалізовано.
Питання офіційного оформлення, на мій погляд, це все ж таки двостороння відповідальність. Є недоброчесні як роботодавці, так і працівники. З досвіду наших перевірок можу сказати, що основною причиною використання найманої праці без належного оформлення є небажання працівника офіційно оформлювати трудові відносини, щоб не втратити субсидію або не сплачувати аліменти.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Чому за рік проведено так мало перевірок?
Орест Вітик: Ми проводимо лише фактичні перевірки. Підставою для них є отримання нами інформації про використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, виплати роботодавцями заробітної плати без сплати податків, а також здійснення особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Про переважну більшість таких випадків ми дізнаємося зі звернень громадян. Також отримуємо інформацію від органів державної влади, до компетенції яких не входить проведення таких перевірок. В першу чергу, це органи місцевого самоврядування, Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція, прокуратура та поліція.
Перевірки нами ведуться постійно. Кожен місяць проходить, як правило, 4-6 перевірок у залежності від отриманих повідомлень. Перевірити всіх роботодавців Київщини щодо незаконної зайнятості фізично неможливо, оскільки на території столичної області на обліку у податкових органах знаходиться 174 тисячі суб’єктів господарювання, з яких 100 тисяч 235 – фізичні особи-підприємці, а 73 тисяч 765 – юридичні особи.
По великому рахунку перевіряти всіх і не потрібно. Великі підприємства Київщини всіх своїх працівників приймають на роботу офіційно і вже не платять і “зарплат у конвертах”. Правопорушення щодо незаконної зайнятості характерні виключно для малого та середнього бізнесу. А там, де вони є, завжди будуть конфлікти між робітниками та роботодавцем. Це означає, що рано чи пізно ми отримаємо відповідний сигнал і вийдемо на перевірку.
KV: Якщо ви виходите на перевірку і факт незаконної зайнятості не підтверджується, яку відповідальність буде нести заявник?
Орест Вітик: В даному випадку відповідальність для особи, що надала інформацію, не передбачена. У разі виявлення порушень, складається відповідний акт. Якщо ж таких фактів немає, складаються довідки, і факти, які викладено в документах, лягають в основу відповіді на звернення громадянина.
KV: Перевірка проводиться лише по викладеному у зверненні факту чи загалом по підприємству?
Орест Вітик: Ми не проводимо перевірки тільки якоїсь однієї особи. Перевірка йде по всім працівникам суб’єкта господарювання. Якщо з працівником, про якого йдеться у зверненні, оформлені трудові відносини, а ми виявляємо 10 інших робітників, які працюють неофіційно, то це правопорушення обов’язково фіксується.
Під час проведення перевірки нами перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, ведення обліку виконаної працівником роботи, облік витрат та відомості про оплату праці працівників. Також для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з робітником можуть використовуватися документи, що посвідчують його особу, у тому числі – посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо.
Під час проведення фактичних перевірок доказами незаконної зайнятості або виплати заробітної плати “у конверті” можуть бути:
письмові пояснення працівників, де вони вказують період роботи та суми винагороди за відпрацьований час;
відомості про отримання грошових коштів або журнали обліку “подвійної бухгалтерії”;
облік руху товарно-матеріальних цінностей, де вказані матеріально відповідальні особи та особи, яким видано матеріали під звіт;
журнали допуску працівників на підприємство. Найчастіше такі журнали використовують будівельники для пропуску працівників на будмайданчики.
KV: На Київщині саме у будівництві найчастіше фіксуються факти неофіційної зайнятості?
Орест Вітик: Не тільки. Неофіційна зайнятість, крім будівництва, має системний характер у роздрібній торгівлі, громадському харчуванні та пасажирських перевезеннях. При цьому правопорушення допускають в рівній мірі як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці.
Хочу зазначити і те, що кожен суб’єкт господарювання має свої особливості, тому ми використовуємо індивідуальний підхід до кожного на підставі аналізу його господарської діяльності. Наприклад, при перевірці ФОП, який надає транспортні послуги за допомогою п’яти транспортних засобів і одного працівника, ми аналізуємо його діяльність з точки зору того, чи міг він виконати взяті підряди наявними ресурсами.
KV: Скільки роботодавці Київщини вже сплатили штрафів за використання праці робітників без оформлення з ними трудових відносин?
Орест Вітик: Ми не маємо такої інформації. ДПС лише фіксує факт використання праці найманих осіб без належного оформлення. Застосовує штрафні санкції Державна служба з питань праці.
По законодавству, якщо встановлено факт допуску працівника до роботи без оформлення, на роботодавця накладається штраф у 300 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 3 ст. 265 КЗпП). У 2019 році розмір такого штрафу складає 125 190 гривень. Нами, як я зазначав раніше, було виявлено 91 особу, що працювала без оформлення трудових відносин. Проте ми не знаємо достеменно, чи по кожному з цих випадків були застосовані санкції, бо Держпраці може провести свою додаткову перевірку.
KV: Загалом по Україні, і Київщина не виключення, практикується оформлення роботодавцями працівників на мінімальну зарплату. Решту доплачують неофіційно – “у конверті”. Чи має ДПС важелі впливу на таких роботодавців?
Орест Вітик: Так. Ми завжди порушуємо питання оформлення працівників і рівня заробітної плати при проведенні планових перевірок, комісій, співбесід або “круглих столів” з суб’єктами господарювання. При проведенні всіх заходів ми обов’язково аналізуємо діяльність кожного суб’єкта щодо кількості робітників та рівня їх заробітної плати відповідно до середніх показників по галузі.
Якщо кількість працівників не може забезпечити виконання фактично наданих суб’єктам господарювання послуг або зарплата робітників значно нижча за середню по ринку, то ми маємо право провести з керівником підприємства співбесіду. Якщо реакції не буде, ми будемо викликати його на такі співбесіди щомісячно. Крім того, такий суб’єкт господарювання підлягає включенню в план-графік перевірок.
Техніка переконання, яку сьогодні використовує податкова, дуже дієва. Завдяки проведенню всього комплексу заходів, включно з перевірками щодо незаконної зайнятості, на Київщині з 5 жовтня 2018 року додатково прийнято на роботу 3 696 осіб, у 2019 році – 6 377 осіб.
За 10 місяців поточного року за результатами контрольно-перевірочних заходів та проведених співбесід додатково до бюджету надійшло 4,9 млн гривень податку на доходи фізичних осіб (2,4 млн гривень – за 2018 рік), 6 млн гривень єдиного внеску (3 млн гривен – за 2018 рік), 408 тис. гривень – військового збору (206,9 тис. гривень – за 2018 рік). Бачимо вже ріст майже вдвічі.
Можливості, які сьогодні має ДПС для легалізації трудової зайнятості та виведення зарплат з тіні, достатні. Відповідальність за порушення досить висока. Проте, на мій погляд, в певних галузях її доцільно посилити. Йде мова про будівельну галузь та сферу громадського харчування. У законодавстві доречно було б передбачити анулювання дозвільних документів при встановленні фактів використання праці робітників без належного оформлення. Це змінило би відношення працедавця до своїх робітників і в цілому до такого явища як незаконна зайнятість.
Фото: ГУ ДПС у Київській областіКиевVласть
Сьогодні суспільство очікує від влади змін в усіх сферах життя. На тлі політичних і економічних проблем поза увагою залишається культурна спадщина ‒ чинник самоідентифікації народу України і складова національної безпеки. Депрофесіоналізація в управлінні культурною спадщиною сягнула критичної межі, катастрофічні втрати пам’яток і хаотична забудова історичних міст не дозволяють відкладати вирішення проблем “на потім”.
Доки в Україні немає меценатів рівня Терещенків, які би вкладали значні ресурси у збереження пам’яток, ця справа залишається почесною прерогативою держави. Культурна спадщина може принести величезний моральний і економічний зиск. Але запорука цього ‒ високий рівень професійної управлінської культури.
Культура ‒ це не “міністерство культури”, це стан особистості, який не дозволяє робити того, за що потім буде соромно. Не зважаючи на наявність Міністерства культури як центрального органу охорони спадщини, проблеми охорони та збереження пам’яток десятиліттями не вирішуються через повне нерозуміння управлінцями фахових норм пам’яткоохоронної діяльності. До слова, було б доцільно, щоб посадовці міністерства під час конкурсу на посади складали іспити не лише з законодавства, але й з базових знань у професійній галузі, якою вони будуть керувати. Такі іспити повинні приймати фахівці, які потім стануть адміністративними заручниками чиновників.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Наразі державну політику з охорони спадщини визначають люди, які не мають елементарних фахових знань. Вони надають “адміністративні послуги в галузі охорони культурної спадщини” в межах усієї України. Їх спектр величезний: надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами в охоронних зонах пам’яток, на проведення археологічних досліджень, погодження проектів землеустрою, проектно-кошторисної документації на реставрацію, історико-архітектурних опорних планів історичних міст, а також погодження проектів нової забудови, які викликають праведний гнів. Це лише незначна частина повноважень, перелік яких займає кілька сторінок.
При цьому в штаті управління охорони культурної спадщини Мінкульту немає профільних фахівців ‒ архітекторів, мистецтвознавців, реставраторів, він на 90 відсотків сформований з юристів, стаж роботи яких у галузі охорони спадщини від двох до п’яти років. І ці люди визначають державну політику, керують пам’яткоохороними установами, заповідниками, приймають рішення по складному комплексу проблем охорони спадщини! Результат ‒ її фатальний стан і безліч проблем.
Читайте: Кто позаботится об объектах культурного наследия в новом правительстве Украины?
Відсутнє системне державне управління охороною культурної спадщини
У 2006 році було зруйновано систему охорони і реставрації пам’яток архітектури і містобудування, яка існувала в Мінрегіоні (колишньому Держбуді України) і включала центральні та місцеві органи управління, а також відомчі інституції в галузі дослідження і реставрації пам’яток. Вирішили, що збереженням культурної спадщини (як в Європі) повинно займатися Міністерство культури, якому передали функції центрального органу охорони спадщини. Але реформу не довели до кінця: стару систему в Мінрегіоні ліквідували, нової в Мінкультури не створили. Мінкульт забрав собі управлінські повноваження (дозвільні функції, функції розподілу фінансових потоків, “переписав” на себе престижні національні історико-культурні заповідники) і вирішив, що того достатньо.
Професійні інституції з дослідження і збереження пам’яток залишилися в системі Мінрегіону. З цього моменту розпочався крах охорони культурної спадщини: суб’єкти управління і предмет діяльності опинилися поза межами сфери управління Мінкульту. Як результат ‒ підміна Мінкультом фахової діяльності бюрократичними процедурами і популістськими “заходами”, відсутність системної державної політики, що базується на пріоритетних стратегіях та професійних засадах збереження спадщини. За наявності системної політики кількість руїн в країні зменшилася б у рази, фахівці були б забезпечені роботою, міста розвивалися без будівельних стресів, інвестори вигідно вкладали би кошти у потрібну державі справу, туристична інфраструктура розвивалася.
Читайте: Руина. Кличко не желает беречь остатки культурного наследия Киева
Відсутній Державний реєстр нерухомих пам'яток
Державний реєстр було задекларовано у “Законі про охорону культурної спадщини” у 2000 році. Реєстр ‒ це не список пам’яток, це інформаційний банк даних для управління і вироблення державної стратегії, формування наукових програм, фінансування реставрації, створення інфраструктури туризму, організації культурно-просвітницької діяльності. Тотальне обстеження пам’яток України і формування реєстру було розпочато ще в 1990-ті в Мінрегіоні. Було складено списки пам’яток, по всіх пам’ятках національного значення (понад 3500 об’єктів) розроблено облікові паспорти (де вони зараз?).
2006 року все це було передано Мінкульту як центральному органу. Пройшло 13 років, але на сьогодні реєстр відсутній, і нижче наведені цифри орієнтовні (багато об’єктів не обліковано). Так, в Україні близько 143 тисяч пам’яток, з них 72 тисячі пам’яток археології, понад 52 тисячі ‒ історії, близько 16 тисяч ‒ архітектури і містобудування, майже три тисячі ‒ монументального мистецтва, 350 пам’яток садово-паркового мистецтва. Важко уявити, як і чим управляє Мінкульт, якщо за 13 років його діяльності зі створення реєстру до нього “занесено” лише 6 відсотків пам’яток (інформація з офіційного вебсайту мінкульту). Такими темпами матимемо реєстр через 200 років. Чи ще залишиться наша спадщина?
З 2000 року не розроблено і не прийнято Положення про реєстр, порядок його ведення, не опрацьовано його структуру, систему електронного обліку й моніторингу. А відтак реєстру просто не існує. Є “Переліки пам’яток культурної спадщини, занесених до Державного реєстру”. Але реєстр Мінкульту не потрібен, оскільки позбавить можливості непублічно знімати з обліку пам’ятки, оскільки суспільство дізнається про стан і масштаби втрат спадщини. Тому робота над реєстром носить імітаційно-популістський характер, а знайти вищезгадані переліки на сайті Мінкульту практично неможливо: вони заховані в лабіринтах пошукової системи сайту.
Але є й хороша новина. На просторах інтернету можна знайти практично весь потенційний Держреєстр пам’яток. Численні сайти, блоги й веб-портали присвячені спадщині. Армія краєзнавців і активістів, захисників пам’яток, озброївшись дронами і фотоапаратурою, фактично веде паралельну роботу зі створення реєстру. Волонтери власним коштом обстежують маловідомі пам’ятки, шукають архівні матеріали, рятують занедбані замки і садиби. Працює своєрідний “тіньовий Мінкульт”, озброєний бажанням зберегти спадщину, любов'ю до неї, а тому ‒ непереможний. На цьому тлі Мінкульт, який “забезпечує освоєння коштів” на охорону культурної спадщини, виглядає безпорадним. Результат його діяльності ‒ стоси “дозвільної” документації, накази й розпорядчі документи, зміст яких вганяє у ступор, “семінари”, після яких питань лише побільшується, перевірки, комісії, кадрові перестановки...
Правова база охорони культурної спадщини застаріла
Закон “Про охорону культурної спадщини”, прийнятий у 2000 році, переніс понад 15 “операцій” по внесенню змін і доповнень, але кращим не став: через його юридичну розбалансованість всі порушення тепер відбуваються “за законом”. Надаючи “адмінпослуги у галузі охорони культурної спадщини” Мінкульт часто легітимізує потреби тих, кому спадщина заважає. Чинний закон, розроблений в умовах пострадянського суспільства, націлений на санкції і тому неефективний. Він не враховує сучасних міжнародних тенденцій в управлінні спадщиною, глобальних економічних змін в Україні, не відповідає запитам на приватно-державне партнерство.
Цим шляхом у справі збереження спадщини пішли країни Західної та Центрально-Східної Європи. Україна безнадійно пасе задніх. Отже, повинна бути докорінно змінена парадигма закону: він має стати прозорим, прямої дії і нести позитивні можливості для залучення всіх зацікавлених у збереженні спадщини. Сьогоднішні “вороги” спадщини повинні запрацювати на неї, і їм це повинно стати вигідно. Зарубіжний досвід свідчить: це реально.
Відсутня нормативна база професійної діяльності з охорони культурної спадщини
Нормативна база ‒ це комплекс документів, що визначають алгоритм діяльності у будь-якій галузі. На відміну від сучасного проектування, де предметом нормування є об’єкт (будівля, споруда), у діяльності з охорони пам’яток об’єкти вже існують, і завдання полягає саме у збереженні їх своєрідності. Тому предметом нормування стає сама діяльність ‒ методи роботи (“лікування” зруйнованих пам’яток). Гранично важливим є дотримання методики наукових досліджень при вивченні об’єктів (для встановлення “діагнозу”), методики проектування (визначення методики лікування), застосування технологій і матеріалів (технологія виконання операції). Культурна норма пам’яткоохоронної діяльності фіксується у нормативних документах і методиках. Але в Україні такі документи розроблено приблизно на п’ять відсотків від потреби.
Зруйновано систему наукових, проектних і будівельно-реставраційних організацій
Результатом відсутності системи управління став крах науково-проектних і будівельно-реставраційних організацій, що забезпечують збереження і використання спадщини. Рештки колись потужних інституцій нині розосереджені по різних відомствах і виживають, не маючи приміщень, обладнання, держзамовлень. Реставрацією почали займатися недосвідчені, але “свої” і зручні фірми.
Діяльність зі збереження культурної спадщини перетворилася на банальне “освоєння коштів” тими, хто поділяє “систему ціностей” Мінкульту. До тих, хто її не поділяє, застосовується жорсткий адмінресурс. Так, єдину науково-дослідну пам’яткоохоронну установу системи Мінкульту, Український державний інститут культурної спадщини, який у 2015‒2016 рр. започаткував нові наукові напрямки, включно з реставрацією пам’яток, створенням концепції державних норм та розробленням засад формування Державного реєстру, керівництво міністерства у 2017 р. блискавично перетворило на “культурно-просвітницький центр”: оклади співробітників було понижено до 3200‒4000 грн, наукові програми згорнуто, виробничі площі скорочено, організовано системний тиск на колектив. Фахівці позвільнялися. Спадщина від цього не виграла.
Знищено систему відтворення і підготовки професійних кадрів
Середній вік досвідчених фахівців в галузі охорони та реставрації пам’яток досяг пенсійного. Раніше реставраторів не готували у вузах, але у профільних реставраційних установах, куди архітектори, мистецтвознавці, інженери приходили на роботу, вони набували досвід, працюючи з фахівцями. Тепер роботи практично немає, а молодь, зрозуміло, хоче бачити довгострокову перспективу. Посадові особи Мінкульту не бачать у цьому проблеми, оскільки “надають адмінпослуги з охорони культурної спадщини”. Відсутнє державне замовлення на підготовку фахівців з охорони культурної спадщии. Сьогодні вже треба проводити інвентаризацію не лише пам’яток, а й фахівців, які спроможні з ними працювати.
Потрібне перезавантаження системи
Названо основні причини, які привели охорону культурної спадщини до точки неповернення. Система дала збій. У нинішньому вигляді вона виштовхує все, що їй чужорідне. Можна обговорювати випадки знищення пам’яток (їх безліч), окремі документи, розроблені в надрах Мінкультури і “для галочки” винесені на “публічне обговорення”. Вони непрофесійні, бо їх писали люди, які ніколи не працювали з пам’ятками і не розуміють фахових основ діяльності. Я називаю їх “перехожими”. Через рік про них забудуть. А наша спадщина заслуговує на увагу тих, хто її любить. Потрібно терміново перезавантажити систему. Хотілося би, щоб у новому уряді з розумінням і відповідальністю поставилися до реформування пам’яткоохоонної справи. Збереження культурної спадщини не повинно бути маргіналізоване. Воно повинно стати наукоємним і високотехнологічним. Час повернути спадщині належний престиж. Винаходити, на щастя, нічого не потрібно. Досвід сусідів по європейському дому і наших фахівців може дати прекрасні результати.
Село Поморяни на Львівщині. Сьогодні порятунком замку, пам’ятки національного значення, займаються волонтери
Місто Бережани на Тернопільщині. Замок, пам’ятка архітектури національного значення, на території державного історико-архітектурного заповідника
Місто Ізяслав на Хмельниччині. Палац Сангушків, пам’ятка архітектури національного значення
Село Василівка на Одещині. Палац
Село Нападівка на Вінничині. Парадовий зал палацу
Ольга Пламеницька, кандидат архітектури, професор, член Національної спілки архітекторів України, лауреат Міжнародної премії Польського комітету ICOMOS, директор Українського державного інституту культурної спадщини (2015‒2018)
Фото: Максима Рітуса, m-a-d-m-a-x.livejournal.com
КиевVласть
Чим відрізняється грабіж з проникненням до житла від обшуку? І в першому, і в другому випадку хтось проникає без волі власника до помешкання та забирає якісь речі, які майже не можливо потім повернути. Різниця лише одна – “грабіж” здійснюється злочинцями, а “обшук” правоохоронцями та санкціонований державою.
Багато випадків коли обшуки проводяться по надуманим підставам, майно майже не можливо повернути, і тому у нас виникла ідея перевірити, яка кількість та пропорція санкціонованих державою проникнень до помешкання та яка без санкції держави за 2018 рік.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Так от:
- Суди Києва в 2018 році дозволили 14 989 обшуки, а грабежів з проникнення в житло в Києві сталось 79.
- Суди Київської області в 2018 році дозволили 2 390 обшуків, а грабежів з проникнення в житло сталось в Київській області 64.
В цій статистиці слід враховувати, що багато центральних правоохоронних органів знаходяться в Києві: НАБУ, ГПУ, ДБР, СБУ, Слідче управління МВС України, Слідче управління поліції Київської області та Слідче управління поліції міста Києва. І отримані дозволи на проведення обшуків вони могли реалізовувати не лише в Києві, а по всій Україні. Але, якщо аналізувати статистику по судам Київської області, то вірогідність того, що до людини в Київській області прийдуть озброєні грабіжники в 37 разів менша, чим озброєні “правоохоронці”.
У зв’язку з цим хотів навести довідково правове регулювання даної ситуації:
Право на недоторканість житла, передбачене статтею 30 Конституції України, ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 8 Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Гарантією реалізації права на недоторканість житла особи є заборона проникнення до нього чи до іншого її володіння. Терміном "проникнення" охоплюється не лише недопустимість входження в нього попри волю фізичної особи інших осіб. До нього слід включати також і інші форми отримання інформації про те, що відбувається в будинку, наприклад, за допомогою прослуховуючих пристроїв.
Однак, в законодавстві встановлюється можливість проникнення до житла і попри волю особи, у випадках, коли таке проникнення здійснюється за вмотивованим рішенням суду. Найчастіше це можливо у випадках, коли працівники відповідних правоохоронних органів отримуються санкцію на огляд чи обшук житла на підставах та в порядку, що передбачений кримінально-процесуальним законодавством.
Проникнення в житло фізичної особи може бути і без вмотивованого рішення суду. Однак таких випадків є доволі не багато, і серед них законодавець зокрема визначає невідкладні випадки: а) пов'язані із рятуванням життя людей та майна; б) пов'язані із безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
За наявності цих випадків, ухвалу слідчого суді все рівно має бути отримано, але після обшуку.
Щодо несанкціонованого проникнення в житло, за це передбачена кримінальна відповідальність ч. 3 ст. 186 КК України: грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або, що завдав значної шкоди потерпілому – карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
Для об’єктивності слід зазначити, що в суспільстві є розповсюджене злочинне явище – крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому (ч. 3 ст. 185 КК України). Таких випадків доволі багато в Києві та області – головна відмінність від грабежу, що крадіжка це таємне проникнення в житло, а грабіж відкрите.
Так ось: в Київській області в 2018 році було зареєстровано кримінальних проваджень по факту крадіжок з проникненням в житло – 5 737, а в місті Києві 11 338.
Тобто “домушніки” в Києві та області процвітають – збагатились на мільйони гривень.
Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", заслужений юрист України, депутат Київської обласної радиКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0008
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 16:23:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 16:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0010
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 16:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.1098
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"санкції"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 16:23:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"санкції"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 310, 10
0.0017
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('97155', '95213', '94627', '90805', '90087', '89036', '87820', '85629', '80836', '80359')
0.1209
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 16:23:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"санкції"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)